До Харківського апеляційного суду

61001, м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 36

через Московський районний суд м. Харкова
61000, м. Харків, проспект Ювілейний, 38Е
Відповідач: Саліхянов Артур Рустамович
61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 46
Засоби зв’язку: +380662045080
Позивач: Степанова Олена Олександрівна
61112, м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 55, кв. 11
Засоби зв’язку: +380503697018

Справа № 643/7585/18

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

06.02.2020 року Московський районний суд м. Харкова ухвалив

рішення по цивільній справі за позовом Степанової Олени Олександрівни до
Саліхянова Артура Рустамовича про розірвання договору довічного
утримання.
17.03.2017 Степанова Олена Олександрівна та її чоловік Степанов
Олексій Володимирович уклали договір довічного утримання (догляду).
Відповідно до цього договору надавався догляд за позивачем, оскільки вони
не мали можливості самостійно піклуватися про себе через старчу немічність
та хвороби, за що передали у власність відповідачу свою квартиру за
адресою: м. Харків, вул. Іскринська, буд. 63, кв. 2.
Під час обговорення умов договору позивач звертала увагу
представника відповідача, що вимушена укласти такий договір саме через
похилий вік, стан здоров`я, що потребує стороннього догляду та допомогу, в
тому числі прибирання житла, прання, готування їжі, купівлі харчів та ліків,
сплати комунальних послуг тощо. Позивач була переконана, що саме таку
допомогу отримає після укладання договору довічного утримання.
Суд першої інстанції своїм рішенням частково задовольнив вимоги
позивачки Степанової О.О., розірвавши договір довічного утримання,
укладений 17 березня 2017 року між Степановою О.О. та Саліхяновим А.Р.,
посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу
Погрібною Т.П., зареєстрований в реєстрі за № 495.
За вказаним договором залишив зареєстрованим право власності на 1/2
частину квартири м. Харків, вул. Іскринська, буд. 63, кв. 2, за Саліхяновим
А.Р., право власності на другу половину зазначеної квартири, що було
зареєстроване за Саліхяновим А.Р. на підставі договору довічного утримання
від 17.03.2017 року за реєстровим номером № 495 – скасував.
Заборону відчуження квартири за адресою: м. Харків, вул. Іскринська,
буд. 63, кв. 2, накладену 17 березня 2017 року приватним нотаріусом
Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. – скасував.
Стягнув з Саліхянова А.Р. (м. Харків, вул. Алчевських, буд. 46,
ідентифікаційний код 0000000000, паспорт МН 000000, виданий
Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області 20 червня 2002
року) на користь Степанової О.О. (м. Харків, вул. Дружби Народів, буд. 55,
кв. 11, ідентифікаційний код 0000000000, паспорт МТ 000000, виданий
Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області 06 липня 2002
року) сплачений судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. та витрати на
юридичну допомогу у розмірі 5 000 грн. В решті позову було відмовлено.
Вважаю, що рішення Московського районного суду м. Харкова від
06.02.2020 р. не відповідає матеріалам та обставинам справи, внаслідок
неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи,
виходячи з нижчевикладеного.
В обґрунтуванні своєї апеляційної скарги, вважаю позовні вимоги
необґрунтованими та безпідставними, так як договір довічного утримання від
17.03.2017 був укладений відповідно до вимог ЦК України, договір
виконувався відповідно до положень договору.
Відповідно до умов укладеного договору, відповідач зобов’язувався
надавати допомогу у вигляді догляду та фізичної допомоги; виконання
призначених медичних процедур; придбання за гроші Степанової Олени
Олександрівни та Степанова Олексія Володимировича та забезпечення
приготування необхідного харчування, необхідною побутовою допомогою на
загальну суму не менше розміру мінімальної пенсії щомісяця; за необхідності
надання матеріальної допомоги, у сумі 350 (триста п`ятдесят) грн. кожного
місяця.
Для надання поточної допомоги Степанової О.О. до останньої постійно
приходила мати відповідача Саліхянова Вікторія Вікторовна, якої відповідач
передоручив свої зобов’язання за договором. Степанова О.О. відмовлялась
від допомоги з січня 2018 року. Усі фінансові зобов’язання за договором
відповідач виконував відповідно до умов договору, в повному обсязі та в
строк, передбачений договором, ніяких пропозицій від позивачки щодо
внесення доповнень, змін до договору не надходило. Про належне виконання
договору слугує факт підтвердження факту оплати комунальних послуг за
квартиру (квитанції про сплату комунальних послуг) та адресні поштові
перекази грошей: 06.07.2018 - 515 грн; 23.06.2018 - 510 грн; 15.06.2018 - 510
грн; 18.05.2018 - 510 грн; 15.05.2018 - 510 грн; 20.04.2018 - 460 грн;
06.04.2018 - 510 грн; 21.03.2018 - 510 грн; 14.03.2018 - 1765 грн; 06.03.2018 -
510 грн; 27.02.2018 - 510 грн; 19.02.2018 - 460 грн; 20.01.2018 - 360 грн;
26.12.2017 - 360 грн. Поштові перекази грошей були здійснені у грудні 2017
(1 переказ), січні 2018 (1 переказ), лютому 2018 (3 перекази), березні 2018 (3
перекази), квітні 2018 (2 перекази), травні 2018 (2 перекази), червні 2018 (2
перекази); липні 2018 (1 переказ).
Стаття 528 ЦК України передбачає, що виконання обов`язку може бути
покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього
Кодексу, цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає
обов`язок боржника зобов`язання особисто. У разі невиконання або
неналежного виконання обов’язку боржника іншою особою цей обов`язок
боржник повинен виконати сам.
На підтвердження цього є показання свідків – Саліхянова В.В.,
Лебедєва Т.М.
Свідок Саліхянова В.В. пояснила, що знайома із позивачкою та її
померлим чоловіком давно та допомагала їм як сусідка, а також за проханням
своєго сина – Саліхянова А.Р., зазначила, що ходила до чоловіка позивачки –
Степанової О.О. кожного дня, готувала їжу, відправляла їх обох на лікування
у санаторій, викликала додому лікарів. Зазначила, що після смерті чоловіка,
Степанова О.О. не бере від неї їжу, бо боїться, що її можуть отруїти, не бере
слухавки, не відчиняє двері.
Свідок Лебедєва Т.М. пояснила, що живе в тому ж будинку, що і
сторони по справі, на 3 поверсі. Зазначив, що товаришувала із Степановим
О.В. Пояснила, що знає про наявність договору довічного утримання від
Степанової О.О. Чула від Степанова О.В., що Саліхянова В.В. пригощала
його їжею. Розповідала, що їй відомо, що десь два роки тому, Саліхянов А.Р.
приносив Степановій О.О. подарунок, а та не взяла його та не пустила її у
квартиру.
Відповідач вважає, що негативне ставлення до нього та її матері –
Саліхянової В.В. є безпідставним з боку позивача Степанової О.О. й
істотного порушення укладеного договору довічного утримання не було, й
звертає увагу суду на те, що під час судового розгляду суд першої інстанції
неповністю з’ясував обставини справи та докази по справі.
При таких обставинах на підставі вищевикладеного та керуючись ст.
ст. 749, 755 ЦК України, ст. ст. 352, 354, 355 ЦПК України, -

ПРОШУ:
Скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від
06.02.2020 р. за позовом Степанової Олени Олександрівни до Саліхянова
Артура Рустамовича про розірвання договору довічного утримання та
ухвалити нове рішення.

ДОДАТКИ:

1. Копії апеляційної скарги на рішення Московського районного суду м.

Харкова з додатками.
2. Квитанція про сплату судового збору.

23 лютого 2020 Саліхянов А.Р.