Настав ранок, мряка, осінь. Прилинуло вже пів листопаду і здавалося, що
все стає гірше і гірше. Пролунав дзвін пташок і прокинувся Василь, дім у нього був простий. Ніхто не знає коли його збудували, але точно відомо що ще при житті пра-дідуся. Всі меблі вже були пошкодженні часом. Прокинувся Василь на кухні, адже де він вечеряв – там він і заснув. Ранок для нього означав тільки одне – він ще живий, але чого в нього була така думка? Декілька років тому були аварії на АЕСях Європи і радіоактивні залишки заполонили всі кутки нашої планети. Померло дуже багато людей, перестали працювати лікарні та інші державні установи по всіх країнах. Та це й не дивно, адже не було кому працювати і згодом почалася повна анархія. Грабіжники, кілери, шахраї та інші нелегальні люди здобули свободу і стали володарями своїх міст, сіл та районів. Вони контролювали все, та робили собі шикарні помешкання, які обслуговували так звані «в’язні». Вони – раби сучасності