Михайло Смолій

ВЕЛИКИЙ
УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ
СЛОВНИК

Том 2

Mykhaylo Smoliy

DAS GROSSE
UKRAINISCH-DEUTSCHE
WÖRTERBUCH

Band 2

ТЕРНОПІЛЬ
J БОГДАН
 Пропонований словник це натепер найбільший за обсягом
і найповніший за змістом українсько-німецький словник. Він
охоплює як загальновживану, так і спеціальну лексику, великий

набір фразеологічних одиниць. У словнику детально описані

значення слів, їхній переклад, відмінності між синонімами тощо.
Словник призначений для усіх, хто вивчає і викладає

німецьку й українську мови та перекладає ними.

Охороняється законом про авторське право.

Жодна частина і{ього видання не може бути відтворена
в будь-якому вигляді без дозволу видавництва.

Навчальна книга Богдан, просп. С. Бандери, 34а,

м. Тернопіль, 46002, тел./факс (0352)52-06-07; 52-05-48
office@bohdan-books.com www.bohdan-books.com
Збут: (0352) 43-00-46, (050) 338-45-20
Книга поштою: (0352) 51-97-97, (067) 350-18-70, (066) 727-17-62
тел.:

mail@bohdan-books.com
тел.: (044) 296-89-56; (095) 808-32-79, nk-bogdan@ukr.net
 н
н
н-гексан ч хім. Normalhexan п -s книжки ~
ЗО євро Bücher für ЗО
н-октан ч хім. Normal|oktan п -s Euro; ці гроші für dieses Geld
~

на1 1. (зверху, поверхні чогось)

на на2 (візьми) da!, nimm!; da hast
auf (питання куди? А.); -

du!; <§> от тобі й розм. da haben

~

(питання де? D.)\ (якщо йдеться

-
wir den Salat [die Bescherung, den
про вертикальну поверхню) an Braten]
(А), an (Я); стіл auf den Tisch;
~

на-гора гірн. über Tage, zu Tage

~
стіні an der Wand; стіну an
~

[zutage]; an die Erdoberfläche;

die Wand; ~
столі auf dem Tisch; видавати (вугілля) fordern vZ, zu Tage
~

цьому [~ це] darauf; чому? ~

fördern vt; підніматися ausfah-
~

[~ що?! worauf?; 2. (позначення ren* vi (s); видача вугілля Koh-

~

місцезнаходження) in (Я), auf leförderung/=, -en

(Я), an (Я); березі am Ufer;
~
набавити див. набавляти
~

вулиці auf der Straße; заході ~

набавитися sich satt spielen; (до
im Westen; зборах in der
~

втоми) sich müde spielen

Versammlung; морі am Meer; 3.
~
набавка ж (до заробітної плати)
1.

(позначення напрямку) auf (A.), in Zuschlag т -(e)s, -Schläge, Zulage/

(A.), zu (Я); (перед назвами міст, =, -n; 2. (до иіни} Aufschlag m -(e)s,
країн середнього роду без -Schläge, Aufpreis m -es, -e
артикля, сторін горизонту) nach (Я); набавляти (збільшувати) zugeben*
~

Берлін nach Berlin; ~

вулицю w, zulegen v/, steigern vZ,

auf die Straße; захід nach Westen;
~

zuschlagen* vt; (підвищувати) erhöhen vt;

море ans Meer; 4. (позначення (ціну тощо) aufschlagen* vt
~

мети) auf (А.)9 in (А.), zu (Я); набагато viel; (значно) bedeutend;

~

вибори zu den Wahlen; збори ~

краще viel besser

~

zur Versammlung; лекцію in die ~

набазграти див. базграти

Vorlesung;
~
пам ять zum набазікати розм. zusammenschwat¬
Andenken; 5. (позначення терміну,
часу)', zen vZ, zusammenquatschen vt
(питання коли? )(Я); in (Я);
an набакир: одіти шапку die Mütze ~

(питання на який час? ) für (А.)9 schief [aufs Ohr] aufsetzen

auf (А); канікулах in den Ferijen;
~
набалакати див. набалакувати;
~

наступний день für den nächsten ~ся sich satt reden; розм. sich
Tag, am näch|sten Tage, den näch|- ausschwatzen
sten Tag; наступний рік für das
~

набалакувати zusammenplaudern vt
nächste Jahr, im näch|sten Jahr, набаламутити див. баламутити 1
näch|stes Jahr; два дні für zwei
~

набалдашник ч Knauf т -(e)s,

Tage; перерва 20 хвилин Pause
~

Knäufe, Stockknauf m -(e)s, -knäufe

für 20 Minuten; 6. (порівняння) um набанячений розм. sternhagelvoll;
(A); ~
10 років старший (um) 10 фам. total besoffen
Jahre älter; 7. (про транспортні набанячитися розм. sternhagelvoll
засоби) mit (Я); трамваї mit der
~

[фам. total besoffen] werden* vi (s);

Straßenbahn; 8. (на суму) für (А.)', фам. sich besaufen*
 набат 4

набат ч Sturmläuten п -s; висок. Packung/=, -en, Dichtung/=, -en

н Sturmgeläute п -s, =; заст. набивний 1. gestopft, gefüllt; gepol¬

Brandglocke /=; іст. Feuerglocke/=, -п; stert; 2. текст. Druck-, bedruckt;
бити в тж. перен. Sturm [Feuer]
~ ~

узор Druckmuster n -s, =; 2. mex.

läuten, Alarm schlagen* Stampf-
набатний Sturm-; дзвін ~

набиндюжитися schmollen vi,

Sturmglocke/=, -n
набачитися 1. viel sehen*, viel
sehen bekommen*; 2. перен.
(зазнати, пережити) allerhand [alles
Mögliche] durchmachen [erleben,
ertragen*]
набедреник ч рел. Epigonation
-tijen
набережна ж Kai m -s, -e/-s;
gekränkt [beleidigt] tun* vi
zu набирати 1. (збирати)
zusammenbringen* vt, sammeln vt; 2. (учнів)
aufnehmen* vt; (службовців)
einstellen vt; (призовників) aushe-
ben* vt, einziehen* vt; (моряків)
n -s, anheuern vt; (вербувати) werben*
vt, anwerben* vt; (складати,
формувати) zusammenstellen vt;
~

Uferstraße /=, -n команду eine Mannschaft aufstellen

набивальний Stopf-, Füll-, Polster-, [zusammenstellen]; 3. полігр. setzen
Dichtungs-; матеріал ~
vt; ~
без абзаців anhängen vt; ~
в

Dichtungsmaterial n -s, -lijen, Packungsmaterial рамці einrahmen vt; розрядкою ~

n -s, -lijen; шнур Dichtungsschnur

~

[розбивкою] spationieren vt,

/=, -schnüre, Verpackungsschnurf=, spazieren vt, mit Spatium setzen vt,
-schnüre sperren, in Sperrschrift [gesperrt]
набивання c 1. (меблів тощо) setzen vt; ~

відступом einrücken
з

Polstern n -s; 2. (опудала тощо) Aus- vt; 4.: ~

висоту ae.
aufsteigen* vi
stopfen n -s; 3. текст. Druck
m -(e) (s), steigen* vi (s); Höhe gewinnen*;
s, Textildruck m -(e)s, Bedrucken n ~

намер (телефону) eine Nummer

-s; 4.: ~

обручів (на бочку) Berei- wählen; швидкість hohe [große]

~

fung/=, -en Geschwindigkeit erreichen; 5. (певну

набивати 1. (наповнювати)
füllen vZ, einfüllen vZ, einstampfen vZ,
ausstampfen vt; (опудало тощо)
ausstopfen vt; (сальник
futtem vt; (меблі тощо) polstern
vZ, auspolstern vt; (люльку тощо)
stopfen vt; собі шлунок sich (D.)
-
форму) annehmen* vt, bekommen* vt
набиратися 1. (накопичуватися)
sich anhäufen; sich ansammeln; sich
тощо) aus- versammeln; 2. (напиватися) sich
betrinken*; розм. tanken vi; фам.
sich besaufen*; 3. (засвоювати)
sich (D.) an|eignen vt; 4.: гаря
~

den Magen überladen*; 2. [лиха] viel zu dulden haben*; свій ~

(обручі) auftreiben* vZ, aufstampfen vt; жих сил neue Kräfte sammeln;
(на бочку) bereifen vt, Reifen auf- -

терпіння Geduld aufbringen*;

ziehen*; 3. (тканину) drucken vt, ~

хоробрості Mut fassen, sich (D.)

bedrucken vt ein Herz fassen, all seinen Mut zu¬
набиватися 1. (збиратися, sammennehmen*
накопичуватися) sich ansammeln; 2. (на- набити 1. див. набивдти; 2. груб.
в язуватися) sich aufdrängen die Fresse polieren
набивка ж 1. (дія) див. набитий 1. (про меблі тощо)
набивання; 2. (матеріал) Füllung/=, -en; gepolstert; (про опудало тощо) gestopft,
Futter п -s, Polsterung/=, -en; mex. ausgestopft; (про тканину) Ье-
5 наближати

druckt; 2. (наповнений) vollgestopft, набійка ж Absatzblatt n -(e)s, -blät-

gefüllt; (повний) voll; ter; Absatzlauffleck m -(e)s, -e H
(переповнений) übervoll, zum Platzen voll; набік (косо, похило) schief; (убік) zur
-
людьми voll (von) Menschen, Seite
voller Menschen; drangvoll; набілити див. білити; -ся див.
~

дурень ausgemachter Dummkopf набілюватися

[Narr] набілюватися sich weiß schminken
наби| |тися див. набиватися; у набір ч 1. (учнів) Aufnahme /=, -п;
взутті -лося багато піску die (службовців) Einstellung f =, -en;
Schuhe sind voll Sand військ. Aushebung f =, -en,
набиття c див. набивання Einziehung/^ -en; (моряків) Anheuerung
набіг ч (раптовий напад) Einfall т /=, -en; 2. (вербування) Werbung
-(e)s, -fälle, Überfall т -(e)s, -fälle; /=, Anwerbung/=; 3. (складання,
(короткочасний) Streifzug m -(e)s, формування) Zusammenstellung/^
-züge; розбійницький Raubzug
-
4. полігр. (дія) Setzen n -s;
m -(e)s, -züge (набраний текст) Satz m -es; без -

набігання c (потоку) Anblasen n -s, абзаців Anhängen n -s; розрядкою

~

Anfahren n -s, Anlauf m -(e)s, -läufe, [розбивкою] Spationjeren n -s,

Auflauf m -(e)s, -läufe, Auflaufen n Spationierung / =, -en; Sperrsatz
-s; (нитки, ременя тощо) Einlauf m m -es; здавати в in Satz geben*
-

-(e)s, -läufe vt; 4. (на телефонному апараті)

набігати 1. rennen* vi (s), laufen* Wahl /=, -en; 5. (комплект) Satz
vi (s), anrennen* vi (s), anlaufen* vi m -es, Sätze/л/сля числ. Set n -s,

(s) (на щось gegen Л.); (на бар'єр, -s; Garnitur /=, -en; мед. Besteck
перешкоду) angehen* vi (s); 2. (про n -(e)s, -e; акушерський -
мед.
воду) anströmen vi (s), auflaufen* vi Geburtshelfersatz m -es, -Sätze;
(s), spülen vt; (про хвилю) ans Ufer хірургічний інструментів мед.
-

schlagen* vi; (про хмари) heraufzie- Operationsbesteck n -(e)s, -e; -

hen* vi (s); одна на одну (про

-
даних (комплект) Datenmenge/=, -n,

хвилі, події тощо) sich überstürzen; Datensatz m -es, -Sätze; (набирання

3. (скупчуватися) sich ansammeln; на клавіатурі) Eingabe/=, -n; для -

sich anhäufen; 4. (про гроші, борги, надання першої допомоги мед.

проценти тощо) auflaufen* vi (s) Notfall|ausrüstung / =, -en; -

набігатися sich müde laufen*, sich інструментів Besteck п -(e)s, -е,

(D.) die Beine ablaufen*; Instrumentenbesteck п -(e)s, -е,
(замучитися) розм. sich abhetzen, sich (D.) Werkzeugbesteck п -(e)s, -е, Werkzeugsatz
die Füße wund rennen*; розм. sich т -es, -Sätze; два набори zwei Satz;
(D.) die Lunge aus dem Hals rennen* 6.: -
висоти ав.
Anstieg т -(e)s, -е,
набігти див. набігати Höhengewinn т -(e)s, -е, Steigen п -s
набідуватися viel Leid набірн||ий полігр. Setz-; -а каса
durchmachen [erfahren*], viel Not leiden* Setzkasten т -s, -kästen,

набіжний: -
потік Anlaufströmung Schriftkasten т -s, -kästen; -а машина
f =, -en, Anfluss m -es, -flüsse, An- Setzmaschine /=, -n

strömung/=, -en наближати 1. nähern vZ, annähem vt.

набій ч військ. Ladung f =, -en, näher bringen* [rücken] vt (до когось,
Patrone/=. -n чогось D.)\ 2. (термін тощо)
 наближаЦтися
heranrücken vt; (прискорювати)
н beschleunigen vt
наближаЦтися 1. sich nähern (до
когось, чогось D.) , висок, sich
nahen, nahen vi (s) (до когось,
Z).); 2. (підходити) herantreten* vi
(s), herankommen* vi (s); (важкою
ходою) розм. angestapft kommen*
vi (s); (з великим шумом) angebraust
[angetobt] kommen* vi (s); 3. (про
термін, час тощо) heranrücken vi
(s), herankommen* vi (s); -ються
літні канікули die Sommerferijen
kommen [rücken] heran; 4.
(наступати -
про військові підрозділи)
anrücken vi (s)
наближен||ий 1. мат. annähernd,
angenähert, approximativ,
Annäherungs-; -а величина
Näherungswert m -(e)s, -e, Annäherungswert
m -(e)s, -e; ~e обчислення
approximierte [angenäherte] Berechnung,
Annäherungsrechnung f =, -en; 2. ч
Vertraute m -n, -n; -а особа
Vertrauensperson /=, -en; Engvertraute mtf
-n, -n; і особи die nächste [engere]
Umgebung
наближення c 1. (терміну тощо)
Herannahen n -s, Heranrücken n -s;
2. мат. Annäherung/=, -en,
Approximation /=, -en
наближувати(ся) див.
наближатися)
наблизити(ся) див. наближати(ся)
наблукатися viel umherjirren vi (s)
набоб ч тж. перен. Nabob т -s, -s
набовтувати einrühren vt
набожний 1. fromm; 2. ч Fromme т
-n, -n
набожність ж Frömmigkeitf=
наболіл||ий 1. (болючий) schmerz¬
lich; (чутливий) empfindlich, wund;
e місце тж. перен. der wunde
Punkt; 2. перен. (актуальний,
назрілий) brennend, aktuell;
питання eine brennende Frage
6
набракувати див. бракувати1
набрати див. набирати
набра||ти(ся) див. набирати(ся);
<§> він ніби води в рот -в er tut den
чогось Mund nicht auf, er gibt keinen Laut
von sich; з ким поведешся, того й
наберешся (прислів я) mit Lahmen
lernt man hinken, mit Säufern
trinken; wer Pech anfasst, besudelt sich
набрести (zufällig) stoßen* vi (s) (на
когось, щось auf А); на слід auf
~
j-s Spur geraten* [stoßen*] vi (s)
набрехати див. набріхувати; <§>
-
комусь сім мішків гречаної
вовни розм. j-m den Buckel \розм.
die Hucke, die Ohren; фам. die
Jacke] voll lügen, j-m einen Sack
voll Lügen aufbinden*
набридати überdrüssig werden* vi
(s); (бути нудним) langweilen не-
відокр. vt; (докучати) belästigen vi,
lästig fallen* vi (s), plagen vt (чимось
mit D., комусь D.); (чіплятися,
дошкуляти) zusetzen vi (комусь D.,
чимось mit D.y behelligen vt
(чимось mit D.)', (проханнями тощо)
in den Ohren liegen* vi (чимось mit
D.y mit Bitten bestürmen
[belästigen] vt; (розмовами, дурницями)
розм. anquatschen vt, anquasseln vt;
фам. dummknödeln vi; (частими
візитами) das Haus [die Tür; фам.
die Bude] efnlaufen* [einrennen*]
(комусь D.)
набридливий (нудний) langweilig;
(надокучливий) lästig;
(настирливий) zudringlich; (занадто
допитливий) naseweis
набридливість ж Langweiligkeit f
=; Lästigkeit/=; Zudringlichkeitf=;
Naseweisheit f=
набридЦнути див. набридати;
мені ~ли його дурні жарти ich
bekomme seine dummen Witze satt
~e [über], ich bekomme es satt mit
seinen dummen Witzen; мені це ~ло
7 навал

ich habe genug davon, ich habe es набундючуватися див.

satt; розм. das ist mir über, ich habe бундючитися Н
die Nase voll davon набуравлювати див. буравити
набризк ч буд. Spritzputz m -es набурмдсений див. насуплений
набризкувати bespritzen vt набурмоситися див. насупитися
набрід ч (знев.) збірн. Gesindel n -s; набути див. набувати
знев. Pack n -(e)s; лайл. Saubande f набутити див. бутити
=, Schweinebande /=, Bagage [-33] набуток ч Erworbene п -n; Gewon¬
/=; (агресивний, розперезаний nene п -n, Erlangte п -n; Gut п -(e)s,

натовп) знев. Mob т -s Güter, Vermögen п -s

набріхувати (говорити неправду, набуття с Gewmnung/=, Erlangung
нісенітниці) lügen* vi; eine Lüge /=; Erwerbung/=
[ein Märchen] aufhängen (комусь набухання c Quellen n -s, Quellung
D.); розм. das Blaue vom Himmel f-, -en, Aufquellen n -s;
herunterlügen; розм. lügen, dass sich Schwellung f =, -en, Anschwellung f =,
die Balken biegen; (зводити -en;
~

зерна Kornquellung/=, -en;

наклеп) Klatsch verbreiten, klatschen vi здатність до
~

наброїти (розм.) (наробити шкоди)
Unheil anrichten; (пустувати,
бешкетувати) Unfug anstiften, dumme
Streiche machen
набряк мед. Ödem n -s, -e,
Wassersucht /=
набрякати anschwellen* vi (s), набухлий gequollen, Quell-;
schwellen* vi (s); (набухати)
aufquellen* vi (s), quellen* vi (s)
набряклий geschwollen;
(розпухлий) gedunsen
набряклість ж Gedunsenheit/=
набрякнути див. набрякати
Quellfähigkeit f =,
Quellbarkeitf-
набухати aufquellen* vi (s), quellen*
V/ (s)
набухатися розм. sich voll|laufen
lassen*, sternhagelvoll sein* vi (s);
фам. total besoffen sein* vi (s)
(опухлий, набряклий) geschwollen
набучувати див. бутити
наважитися див. наважуватися
наважуватися wagen vt; Mut auf¬
bringen* (на щось zu D.); (брати
на себе сміливість) sich erkühnen

набубнявіти (про насіння, брунь¬ (на щось zu D.); (посміти) sich

ки) anquellen* vi (s), schwellen vi
(s), anschwellen vi (s); (про насіння
у воді) aufquellen* vi (s),
vorquellen* vi (s)
набувальник ч див. набувач
набувальниця ж див. набувачка
набувати gewinnen* vZ, erlangen vt;
(здобувати) erwerben* vt
набувач ч Erwerber m -s, =
набувачка ж Erwerberin/=, -nen
erdreisten, sich unterstehen* (на щось
zu D., + Inf. з zu); (насмілюватися)
sich trauen, sich getrauen (+ Inf. з zu);
(зважуватися) sich entschließen*,
sich entscheiden* (на щось zu D.)\
(перев. на важку, серйозну справу)
sich unterfangen* (на щось G.);
~
ввійти sich hineinwagen; sich in
das Haus [in die Wohnung, in das
Zimmer тощо] getrauen; ~
вийти

набудовувати (viel) bauen vt, zu¬ вперед sich vorwagen

sammenbauen vt наваксувати див. ваксувати
набудувати див. набудовувати навал ч 1. (напір, натиск) Andrang
набундючений див. бундючний т -(e)s, -dränge; 2. (нагромадження,
набундючитися див. бундіочитися купа тощо) großer aufgeworfener
 навал||а
Haufen; (породи) гірн. Haufwerk
н кимось
навалЦа ж 1. (вторгнення) Einfall
т -(e)s, -fälle, Einbruch [-brux] m
-(e)s, -brüche [-bryQa]; Invasion [-v-
]/=, -en; (напад) Überfall m -(e)s,
-fälle; 2. (полчища військ) Horde f
-n, Heerschar/=, -en, Kriegsschar
/=, -en; 3. (ватага, натовп) Schar
f=, -en, Menge/=, -n; сунути ~ою
in (hellen) Scharen [in Massen] her¬
beiströmen vi (s)
навали||ти(ся) див.
навалюватися); ~ло багато снігу es ist viel
Schnee gefallen; ну й народу ~ло
(es) ist da aber eine Unmenge
Menschen zusammengekommen
навалом 1. (всією вагою) mit
voller Wucht; 2. див. насипом; 3. див.
навально; <§> цього добро У нас
~
davon haben wir mehr als genug
[in Fülle, in Hülle und Fülle]
навалочний lose; ~
вантаж
Freiladegut n -(e)s, -güter, Rohgut n
-(e)s, -güter, Schüttgut n -(e)s, -güter
навольн||ий schnell, heftig,
ungestüm; ~a атака zügiger [heftiger]
Angriff
навальцювати див. вальцювати
навалювати 1. (накладати багато
чогось) aufhäufen vt; 2. (скидати
докупи) zusammenwerfen* vt; розм.
zusammenschmeißen* vt; 3.
(нагромаджувати) auftürmen vt; 4. перен.
(звалювати на когось) aufbürden vt,
aufladen* vt (на когось D.)
навалюватися 1. sich mit dem
ganzen Gewicht [mit voller Wucht]
legen (на щось auf Л.); 2.
(нападати, кидатися) sich werfen* (на
когось, щось auf А.); herfallen* vi
(s) (на когось, щось über А); на
~
їжу über das Essen herfallen* vi
(s), sich über das Essen hermachen;
3. перен. (звалюватися про
-
проблеми тощо) sich aufhäufen:
8
п zusammenschlagen* vi (s) (над
über D.)
наваляти див. валяти 3; ~ся sich
satt herumwälzen
навантаження c 1. (дія) Beladen n
-s; (для відправки) Verladen n -s,
Verladung f -en; (на судно)
Einschiffung f =, -en; ~
понад норму
Überfrachtung/=, -en; 2. mex.
Belastung /=, Beanspruchung/^, -en;
Auslastung f =; на вісь~
Achsbelastung / =, -en, Achslast / =, -en;
~
на колесо Radlast/=, -en,
Radbelastung /=, -en; працювати з
повним ~м voll ausgelastet sein* vi (s);
3. перен. (виконувана робота)
Belastung/=, -en; (учителя,
викладача) Stundensoll n =/-s,
Stundendeputat n -(e)s, -e, Lehrverpflichtung/
=, -en; громадське
~
gesellschaftliche Arbeit, ehrenamtliche Funktion
навантажити(ся) див.
навантажуватися)
навантажувальн||ий Lade-,
Verlade-; ~a мапідна Lademaschine /
=, -n, Verlademaschine /=, -n; ~a
платформа Ladebühne /=, -n; ~e
обладнання Ladeausrüstung / =,
-en; ~ий лоток Laderutsche/=, -n;
~i роботи Verladearbeiten pl
навантажування c див.
навантаження 1
навантажувати 1. beladen* vt;
(підкреслюється важкість
вантажу) belasten v/; (стосовно
невеликих вантажів) bepacken vt;
(для відправки) verladen* vt; (на
судно) einschiffen vt, verschiffen
vt; (судно) befrachten vt; надмірно
~
тж. перен. überladen* vi,
überlasten vt (чимось mit D.); 2. mex.
beanspruchen vt; mex. beaufschlagen
vt; 3. перен.(покладати обов'язки
тощо) belasten vt (чимось mit D.)
навантажуватися sich beladen*,
sich (D.) eine Last aufladen*
9 навикати

навантажувач ч 1. див. навернути див. навертати

вантажник; 2. тех. Lader т -s, =, Auflader навертати 1. umdrehen vt, umkehren H
т -s, =,Lademaschine /=, -n, Auf- vi (s), wenden vt; 2. рел., тж. перен.
lademaschine /=, -n, Stapler m -s, bekehren vt; ~
в християнство zum

=; Beschicker m -s, =; вилковий Christentum ['kri-] bekehren vt; ~

на

Gabelstapler =; ківшовий розум eines Besseren [eines

~
m -s,
~

Eimer] auflader m -s, =, anderen] belehren vt; ~

на шлях

Schaufellader m -s, =, Kübellader m -s, =, істинний auf die rechte Bahn führen vt
Löffelverlader m -s, =, Schaufler m -s,
=
навертатися 1. sich einstellen,
нав^р ч 1. харч, kräftige Brühe; zufällig kommen* vi (s); 2. рел., тж.
(жир на поверхні їжі) Fett| äugen перен. sich bekehren; 3.: сльози
pl, Fettschicht/=, -en; 2. перен. навертаються на очі die Tränen
(вигода, прибуток) Profit m -(e)s, -e, treten in die Augen (комусь D.)\
Ertrag m -(e)s, -träge; мати ~

навертіти 1. (намотати)
verdienen vt (з чогось an D.) aufwickeln vt; 2.: утвори Löcher bohren
-

наваристий (про бульйон, суп) наверх aufwärts; nach oben; herauf;

kräftig; mit Fett| äugen hinauf
наварити див. наварювати навесні im Frühling, im Frühjahr
наварка ж тех. 1. див. наварюван¬ навести див. наводити
ня; 2. (наварене) Angeschweißte п навештатися див. вештатися
-n, Aufgeschweißte п -п навзаєм див. взаємно

наварний тех. angeschweißt, навздогін hinterher; бігти ~

na¬

aufgeschweißt chlaufen* vi (s) (за кимось D.);

наварювання с Anschweißen п -s, кинутися
~

nachjagen vi (s) (за

Anschweißung f =, -en, Aufschwei- кимось D.)
ßen n -s, Aufschweißung/^, -en навзнак rücklings, hinten|über, auf
наварювати 1. харч, (in Menge dem [den] Rücken
[viel]) kochen vt; 2. mex. навзнаки див. навзнак
anschweißen vt, aufschweißen vi навибирати див. вибирати
наввипередки um die Wette навивати aufwickeln vt; auffollen
навгад auf gut Glück, aufs Gerate¬ vt; (трос на барабан) aufhaspeln vt
wohl навиворіт 1. (лицьовим боком
наведення c 1. (доказів) усередину) verkehrt; links, mit der
Beibringung / =, Erbringung / =, Herbei- Innenseite nach außen, auf die
schaffung / =; (довідок, linke Seite; вивертати auf die finke
~

відомостей) Einholung / =, -en; (фактів, Seite kehren vt; одягати verkehrt ~

даних тощо) Anführung / =, -en, anziehen* vt; 2. (розм.) (навпаки)

Angabe / =, -n; довідок ~

umgekehrt
Erkundigung / =, -en; доказів навигадувати див. вигадувати
~

Beweisführung/=, -en; 2. військ. Richten навидумувати див. видумувати

Lenkung / =, -en, Steuerung / навик ч Fertigkeit /=, -en; (вправ¬
n -s;

(ракети тощо на ціль)

=, -en;
Ansteuerung/=, -en; прямим ~м im
direkten Richten
навезти див. навозити
навергати див. вергати
ність) Geübtheit /=, -en; (звичка)
Gewohnheit/=, -en; мати ~и geübt
sein* vi (s), große Fertigkeit haben*
(в чомусь in D.)
навикати Fertigkeit erlangen
 навиліт 10

навиліт: поранення ~
Durchschuss навідник ч 1. військ. Richtschütze

Н т -n, -n, Richtkanonier т -s, -е;

навипуск überhängend; {про 2. {банди тощо) Komplize

штани) nicht in die Stiefelschäfte [Spicker, Helfer] einer Diebesbande
gesteckt; {про сорочку, кофту) nicht навідріз: відмовитися rundweg-

in die Hose [in den Rock] gesteckt abschlagen* vt

нависати 1. {звисати) Überhängen*
vi; {виступати) vorspringen* vi (s);
2. перен. {загрожувати) drohen vz,
sich drohend zusammenballen; над
ним нависла небезпека ihm droht
eine Gefahr
навислі|ий überhängend; -а
загроза перен. drohende Gefahr
нависн||ий: ~a дорога Ab wegbahn f навіженість ж Verrücktheit f =;
=
-en; ~ий замок Vorhängeschloss
n -Schlösser; ~i двері Emhän-
-es,
getür/=, -en
нависнути див. нависати
навити див. навивати
навичка ж див. навик
навідуватися besuchen vt;
vorbeikommen* v/ (s) (до когось bei D.)
навіж^ний {божевільний) verrückt;
розм. ein verrücktes Huhn; {непе-
редбачуваний) unberechenbar;
{безрозсудний) töricht; {чокнутий) me-
schugge; {впертий, непокірливий)
querköpfig
Querköpfigkeit /=; Unberechenbar-
keit/=
навіженство c див. навіженість
навік auf ewig, für immer
навіки див. навік
навіс ч Schutzdach п -(e)s, -dächer,

навівати 1. {злегка віяти -

про ві¬ Schirmdach n -(e)s, -dächer; {перед

тер) leicht wehen vi; 2. входом) Vordach n -(e)s, -dächer;
{приносити вітром) zusammenwehenvi, {від сонця) Sonnendach n -(e)s,
zu wehen vt; {викликати певний
3. -dächer
настрій, стан) einflößen vi; псих. навісити див. навішувати
suggerieren vt; смуток wehmütig
~
навісний див. нависний
[traurig] stimmen vt; страх Angst
~

навісний військ. Steil-; постріл ~

einflößen Steilschuss т -es, -Schüsse,

навігатор ч Navigator [-v-] m -s, -to- Bogenschuss т -es, -schüsse; вогонь -

ren, Navigationsoffizier m -s, -e Steilfeuer n -s

навігаційний Navigation- [-v-]; навісніти 1. {біснуватися від
Schiff] fahrts-, Seefahrts-; nautisch; зрості) wütend werden* [sein*] vi (s),
~

журнал Navigationstagebuch n in Wut geraten* vi (s); {бушувати)

-(e)s. -bücher; знак Schiff] fahrts-
~
rasen vi, toben vi; 2. {втрачати
zeichen n -s, =; мор. Seezeichen n -s, розум, божеволіти) unsinnig handeln
=;
-

період Navigationsperiode /=, vi; verrückt werden* vi (s)

Navigationszeit/= навістити див. навідувати
навігація ж 1. {судноплавство) навітряний Wind-, dem Wind aus¬
Navigation [-V-] f =; Schifffahrt f =, gesetzt; мор. Luv-
Schiff-Fahrt/=, Seefahrt/=; 2. навіть sogar; {не вжив, з дієсловом)
{наука) Navigation/=, Nautik/= selbst; ~

розуміє sogar
дитина це
навідатися див. навідуватися [selbst] ein Kind versteht das; не -

навідні Іий: ~е запитання andeu¬ nicht einmal; -

якщо ти захочеш...
tende Frage; Suggestivfrage /=, -n; selbst wenn du willst...; можна

~ий міст Pontonbrücke/=, -n було б ~

сказати, що... man könnte

11 наволоч

sogar sagen, dass...; якщо

~
auch навмання auf gut Glück, aufs
wenn Geratewohl;irgendwie, wie s gerade Н
навіч mit eigenen Augen kommt; розм. ins Blaue hinein;
навічно auf ewig, für immer взяти wahllos herausgreifen* vt;
~

навішувати anhängen vt; aufhängen діяти im Dunklen tasten vi

~

vt; (на завіси) einhängen vt; двері ~

навмисний absichtlich, mit Absicht,
die Tür in die Angeln hängen, die beabsichtigt; книжн. willentlich;
Tür einhängen; замок ein Schloss
~
vorbedacht; тж. юр. vorsätzlich,
Vorhängen mit Vorsatz
навіщати див. навідувати навмисність ж Absichtlichkeit/=;
навіщо wozu; (для чого) zu welchem (намір) Absicht f =; тж. юр.
Zweck; (чому) warum, wes|halb Vorsätzlichkeit f-
навіщось (з якоїсь причини) aus навмисно absichtlich, mit Absicht,

|rgend|emem Grund; (з якоюсь beabsichtigt; книжн. willentlich;

метою) zu irgend|einem Zweck; wer (зазвичай в результаті певних
weiß, wozu роздумів) vorbedacht, mit [aus]
навіювання c Einflößung f =, -en, Vorbedacht; (зі злим умислом)
Inspiration/=, -en; псих.
Suggestion тж. юр. vorsätzlich, mit Vorsatz;

/=, -en (роблячи вигляд, що зайнятий

навіювати див. навівати чимось) geflissentlich; як [ніби]
навіяння с див. навіювання ~
wie ausgerechnet; ~
не помічати

навіяти див. навівати geflissentlich übersehen* vt

навкарачки див. накарячки навовтузитися див. вовтузитися

навкіс див. навскіс наводжу вам ч див. навідник 1
навкісний див. навскісний наводити 1. (напрявляти) richten
навколишній umgebend, umlie¬ vt, leiten vt (на щось, когось auf?!.);
gend; ~є середовище див. 2.(факти, дані тощо) anführen vt,
середовище 2 angeben* vt; (цитувати) zitieren
навколішки (на колінах) kni|end, auf vt; <§> ~

красу sich schönmächen;

den Kni|en; (на коліна) auf die Knie ~

нудьгу langweilen невідокр. vt,

навколо um (herum);
(А.) ...
an|öden vt; порядок Ordnung
~

(всюди) ringsherum, rings|um, rings|- machen [schaffen]

umher; нас um uns her; озера
~ ~

наводк||а ж військ. Richten n -s;

rings um den See; парку um den пряма ~a direktes Richten;
~

Park herum; (цього місця) hier¬

~
прямою ~ою im direkten Richten
um; розм. drumherum наводнення c Überschwemmung f
навколоземні |ий Erd|(umlauf)-; =, -en; Hochwasser n -s
erdnah; ~a орбіта Erdumlaufbahn f наводнювати überschwemmen vt;
=, -en, erdnahe Bahn; ~ий простір тж. перен. überfluten vt
erdnaher Raum наводчик ч див. навідник
навколосвітній див. кругосвітній навозити in Menge zuführen vt, mas¬

навколосерцевий: ~а сумка senweise heranschaffen vt

анат. Herzbeutel т -s,
=
навозити див. навозити
навкоси див. навскіс наволоч ж 1. див. набрід; 2. лайл.

навкруг див. навколо (про одну людину) Dreckskerl т

навкруги див. навколо -(e)s, -е, Luder п -s, =, Schweine-
 наволочити 12

hund т -(e)s, ~е> Raben|aas п -es, але... ich will es nicht berufen,
Н -äser, Schind|aas n -es, -äser aber...; не ~! berufe es nicht!;
наволочити див. волочити 2,3 тільки б не ~ити! unberufen, toi, toi,
наволочка ж див. пошивка toi!
наворожити див. ворожити навряд (wohl) kaum, schwerlich;
навороти мн (деталі, перев. зайві; ~
чи es fragt sich noch
тж. комп.) розм. Klimbim т -s, навсидячки sitzend, im Sitzen
überflüssiges Fummelkram навсібіч in alle Seiten [Richtungen]
наворочений розм. mit einer Masse навскач im Galopp
Klimbim, mit viel Drumrum навскіс schräg gegenüber (від чогось
назорсув^ти див. ворсувати von D.)

навоскувати див. воскувати навскісний schräg

навощити див. вощити навскоси див. навскіс

навощувати див. вощити навстіж (sperr|angel)weit (geöffnet),

навпаки umgekehrt; (заперечення weit offen
висловленого і ствердження навстоячки stehend, im Stehen
діаметрально протилежного) im навтикати див. втикати
Gegenteil; (проте) dagegen, hingegen; навтікача див. навтіки
а він, задоволений er hingegen навтіки: пуститися die Beine un¬
~

ist zufrieden; якраз gerade das

~
ter die Arme nehmen*, ausreißen*
Gegenteil; das Gegenteil ist wahr [ist vz(s), Fersengeld geben*, Reiß|aus
der Fall]; жарт, umgekehrt wird ein nehmen*, sich aus dem Staube
Schuh d(a)raus; зробити розм.
~
machen
das Hinterste zuvorderst kehren навтьоки див. навтіки
навперебивки див. наперебій навуджувати див. вудити
навперебій див. наперебій навудити див. вудити
навперегін див. наперегони навушник ч 1.: ~и мн (приймача,
навперейми quer, schräg; бігти плеєра) Kopfhörer т -s, =; (від
~
den Weg abschneiden* (комусь D.) холоду) Ohrenklappen pl, Ohren
навперемінний abwechselnd wärmer m -s, =; 2. (наклепник) Verleum-
навперемінно abwechselnd, der m -s,
=

wechselweise навхрест übers Kreuz, kreuzweise;

навперехрест kreuzweise класти übers Kreuz legen vt
~

навпіл entzwei; in zwei Hälften навчзльн||ий Bfldungs-; Studien-;

навпомацки див. напомацки Unterrichts-; Lehr-, Schul-; (про
навпоперек див. напоперек роботу заклад тощо) schulisch;
навпочіпки hockend (для тренування тощо) Ausbil-
навприсідки див. наприсідки dungs-, Übungs-; ~a стрільба
навприсядки див. наприсідки Übungsschießen n -s; ~a тривога
навпростець див. напростець Probealarm m -(e)s, -e; ~a
навпроти див. напроти частина Abteilung für Studi|en|angele-

навпрошки див. напростець genheiten; ~e навантаження Un-

навпрямки див. напрямки terrichtsbelastung/=, -en; ~ий день
наврочЦити розм. berufen* vZ, be¬ Unterrichtstag m -(e)s, -e; ~ий
schulen* vt; durch den bösen Blick заклад Lehranstalt/=, -en,
behexen [verhexen] vt; боюся ~ити, Bildungseinrichtung/=, -en; ~ий збір Aus¬
13 нагадаЦти

bildungslehrgang -(e)s, -gänge; навчитиЦ(ся) див. навчати(ся); <§>

т

-ий план Lehrplan т -(e)s, -pläne, чого Івась не -вся, того й Іван не H
Curriculum [ku'ri:ku-] n -s, -la; -ий знатиме {прислів я) wenn der Bär

рік Lehrjahr n -(e)s, -e; {у школі) soll tanzen lernen, muss er jung in
Schuljahr n -(e)s, -e; {студентів) die Schule gehen; was Häns|chen
Studienjahr n -(e)s, -e nicht lernt, lernt Hans
навчання c Lernen n -s; (у вищому nimmermehr; früh übt sich, was ein Meister
навчальному закладі) Studium n -s; werden will
{заняття) Unterricht m -(e)s; навшпиньках auf den Zehenspitzen;
{професійна підготовка) Ausbildung f ходити auf den Fußspitzen gehen*
-

(чогось in D.); {на виробництві) v/ (s), auf den Zehen gehen* vi (s)
=

Lehre /=; військ. Übungen pl, навшпиньки 1. auf die

Manöver [-V-] pl; він проходить на Zehenspitzen; зводитися
-
sich auf die -

слюсаря er wird als Schlosser Zehen stellen; 2. див. навшпиньках

angelernt, er macht eine Lehre als нав ючити див. нав ючувати
Schlosser durch; без нема -
нав ючувати aufpacken vt, aufla¬
вміння {прислів я) Übung ist der den* vt
beste Lehrmeister, Übung macht den нав язати (ся) див. нав язувати(ся)
Meister, Übung bringt Erfahrung нав язлив||ий aufdringlich; {перев.
навчати lehren vt (когось Я., чогось з фамільярністю в поводженні)
Я.); {викладати) unterrichten vt zudringlich; мед. Zwangs-; ~
стан

(чогось in D.)\ {певної професії) мед. Zwangszustand т -(e)s, -stände;

ausbilden vt (чогось in D.); -

страх Phobie/=, -Цеп

{прищеплювати знання, навички) bei- нав язливість ж Aufdringlichkeit f
bringen* vt (когось D., чогось Я.); =; Zudringlichkeitf=

{певному практичному ремеслу, нав язувати 1. {на спицях, у в я¬

навикам, прийомам тощо)
зальній машині) viel [in Menge]
anlernen vt; {наполегливо навчати, zusammen| stricken vt; (fertig)
stricken vt; {гачком) viel [in Menge]
прищеплювати) einprägen,
einschärfen (когось £>., чомусь А.); zusammen] häkeln vt; (fertig) häkeln
{тренувати, муштрувати тощо) vt; 2. перен. {щось силоміць) auf-

розм. einfuchsen vt (чогось auf Я.)
навчатися lernen vi; (у вищому
zwingen* vt, aufdrängen vt; розм.
aufhalsen vt, anschmieren vt;
{просувати, проводити про закон,
-

навчальному закладі) studieren vi;

рішення тощо) durchdrücken vt
{певної професії) (in einem Beruf)
ausgebildet werden*; {на нав язуватися sich aufdrängen; у -

виробництві) eine Lehre durchmachen (на гості sich (als Gast) aufdrängen (до
когось D.)
когось als Я.); erlernen (чомусь Я.)

навчений ausgebildet; geschult, нагадаЦти 1. див. нагадувати 1, 2;

gelehrt; гірким досвідом durch
-
2. {чиїсь минулі дії, образи тощо)
Schaden gewitzigt [gewitzt]; -
übel vermerken vt (комусь D.)\
досвідом gewitzigt, gewitzt; -

{відплатити, помст итися) розм.

персонал geschultes Personal, eintränken (комусь D., за щось Я.); я

Fachpersonal n -s тобі це ще ~ю розм. das kerbe ich

навченість ж Geschultheit/=, dir an; {відплачу) розм. das werde
Gelehrtheit f- ich dir noch eintränken, das werde
 нагадування
ich dir (schön [dick, ordentlich])
Н anstreichen!
нагадування c Erinnerung/=, -en;
{застереження) Mahnung/=, -en
нагадувати 1. erjinnern vt (про щось
an A.); ins Gedächtnis rufen* vt; in
Erinnerung bringen* vt (комусь £>.);
2. {застерігати) mahnen vt (про
щось an/um Аwegen G.); 3. перен.
{здаватися схожим) er|innern vt
(про щось an А.)', {здаватися
схожим за звучанням) anklingen* vi
(про щось an Я.)
нагайка ж Riemenpeitsche/=, -п
нагаласувати див. галасувати
нагальні І ий 1. {терміновий) eilig,
dringlich, dringend, vordringlich;
{невідкладний) unaufschiebbar;
розм. brand|eilig; 2. {життєво
необхідний, настійний) dringend; {про
прохання) inständig, ausdrücklich; -а
потреба dringende Notwendigkeit
нагальність ж Eile/=, Eiligkeit/=;
Dringlichkeit f Un|aufschiebbar-
=,
keit/=; розм. Brand|eiligkeit/=;
Inständigkeit/=, Ausdrücklichkeit/=
нагально див.
нагальний;
вимагати ausdrücklich [gebieterisch]
fordern vt
наган ч Revolver [-'volvar-] m -s,
наганяти 1. {зганяти разом)
sammentreiben* vt,
zusammenbringen* vt; 2. {наздоганяти) einholen
vt; 3. {надолужувати) aufholen vt,
nachholen vt; 4. {спирттощо)
brennen* vt; 5. {штучно збільшувати,
підвищувати ціну, плату тощо)
-
hochtreiben* vt; 6. {викликати
певний стан) einjagen vt, einflößen vt;
сон einschläfem vi, schläfrig
~
machen (на когось А.); страх Angst
-
[Furcht, Schrecken] einjagen, Angst
machen (на когось D.); in Furcht
und Schrecken (ver)setzen (на
когось А.); розм. kopfscheu
(на когось А.)
14
наганятися sich müde laufen*, viel
hin und her laufen* vi (s)
нагар ** Ruß|ansatz m -es, -sätze; {в
газовому тракті двигуна)
Verbrennungsrückstände pl; мастильний
aem. Ölkohle f
нагарбати див. гарбати 2
нагартувати див. гартувати 1
нагарчати розм. anknurren vt, an¬
brüllen vt
нагатити див. гатити 1
нагачувати див. гатити 1
нагвинтити див. нагвинчувати
нагвинчувати anschrauben vi, auf¬
schrauben vt
нагинати beugen vt; {згинати
niederbiegen* vt
донизу)
нагинатися sich beugen; {схиляючи
голову) sich ducken; {тільки про
людину) sich bücken
нагиркати див. гиркати
нагінкЦа ж {осуд, догана) Rüge/=,
-n, Tadel т -s, =; розм. Rüffel т -s,
=; {зауваження) Zurechtweisung f
=, -en, Verweis m -es, -e;
{прочухан)
розм. Anschnauzer m -s, =; давати
-у розм. einen Rüffel geben*
~
[heruntermachen], eine Pauke halten*;
отримувати [вислухати] -у розм.
=
einen Rüffel bekommen*, eine
zu¬ Pauke erwischen
нагірчити sauer machen vt
нагір я c Hochland n -(e)s, -länder/-
e, Oberland n -(e)s, Bergland n -(e)
s, -länder
наглі|ий plötzlich, jäh; un|erwartet,
unvermutet; -а смерть jäher
[plötzlicher] Tod
наглузуватися див. глузувати
наглумитися див. глумитися
наглумлятися див. глумитися
наглухо dicht, fest
нагляд ч 1. Aufsicht (за кимось,
чимось über Я.); Überwachung f
machen -, Beaufsichtigung/=; за ~
будівництвомBau|aufsicht f =; -
за
15 нагодитися

судовим провадженням Aufsicht нагнітач ч mex. Gebläse n -s, =, Auf-

über das Gerichtsverfahren; бути ladegebläse n -s, =, H
під ~ом unter Aufsicht Hochdruckgebläse n -s, =, Verdichter m -s, =;

[Beobachtung] stehen* vi; розм. unter der ротаційний

Drehkolbengebläse n -s, =,
~

Fuchtel stehen* vi; здійснювати Umlaufkolbengebläse n -s, =

~
eine Aufsicht [Kontrolle] aus|üben нагнітити див. нагнітати
(над кимось, чимось über А.); нагноєння с див. нагнивання
überwachen vi; особа, яка нагноїтися див. нагноюватися
здійснює Aufsichtführende m/f -n,
~

нагноюватися eitern vi, eitrig

-n; під таємним ~ом unter werden* vi (s)
geheimer Aufsicht; 2. {органи нагляду) на гнути (ся) див. нагинати(ся)

Aufsichtsbehörde f =, -n; наговір ч 1. {наклеп, обмова) Ver¬

Überwachungsdienst m -(e)s; Inspektionf= leumdung/^ -en; 2. див.
наглядати 1. {пильнувати) заклинання
aufpassen vi, achtgeben* vi (за кимось, наговори)|ти див. наговорювати;
чимось auf А); 2. {контролювати) чого я йому тільки не ~в! розм.

beaufsichtigen vt, überwachen vt was hab ich ihm nicht alles gesagt!
=
наглядач ч Aufseher m -s, наговоритися див.
наглядачка ж Aufseherin f-, -nen наговорюватися

наглядові|ий Überwachungs-, Auf- наговорювати 1. {говорити

sichts-; ~a рада Aufsichtsrat m -(e) багато) zusammenreden vt; 2.
s, -räte {підбурювати, підбивати) anstiften vt {до
наглянсовувати див. глянсувати чогось zu D.); 3. {зводити наклеп)

наглянсувати див. глянсувати verleumden (на когось А.); розм.

наглянути див. наглядати etwas[allerhand] anhängen (на когось

нагнати див. наганяти D.); 4. {записувати на плівку,
нагнивання с Eiterbildung f-, Ver|- компакт-диск тощо) besprechen* vt;
eiterung/=, -en, Eiterung/=, -en ~
текст на компакт-диск einen
нагнивати див. нагноюватися Text auf eine CD sprechen*; 5.
нагнітальн||ий Druck-; Förder-; {нашіптувати заклинання)
гірн. Steig-; ~a свердловина гірн. besprechen* vt, durch Zauber Sprüche
Druckbohrung/=, -en, Einpress|son- bannen vt

de/=, -n; ~a труба Druckrohr n -(e) наговорюватися sich satt reden;

s, -e; {насоса) Förderrohr n -(e)s, -e;
~ий насос Druckpumpe/=, -n; ~ий
трубопровід Einblaseleitung f =,
-en; {насосної установки)
Förderleitung f=, -en; гірн. Steigleitung/
=, -en
нагнітати mex. drücken vt, erndrü-
cken vt, pressen vt, einpressen vt;
{повітря, газ) blasen* vt, einblasen*
vt; {мастильний матеріал) auf-
розм. sich ausschwatzen
нагоді|a ж Gelegenheit/=, -en; при
~i bei Gelegenheit, gelegentlich; ko-
ристатися з ~и die Gelegenheit
nutzen, von der Gelegenheit Gebrauch
machen; пропускати [згаяти] ~y
eine Gelegenheit fahren lassen*
[vorbei lassen*, verpassen,
versäumen]; якщо трапиться ~a wenn
sich eine Gelegenheit bietet

pressen vt, aufpumpen vt; <§> ~

нагодитися 1. {прийти, появитися
атмосферу die Atmosphäre anheizen; тощо) kommen* vi (s); ankommen*
~

обстановку die Lage verschärfen vz (s), eintreffen* vi (s) (кудись in

 нагодовувати
£>.); 2. (випадково виникнути,
н з'явитися, трапитися) sich (dar)bie-
ten*
нагодовувати zu essen geben*
(когось D.); (тварину) futtern vt;
(людину) розм., жарт, nudeln vt
нагодувати див. нагодовувати
наголо 1. kahl; 2. військ, blank
наголодуватися lange [lange Zeit,
viel] hungern vi, ausgehungert sein*
vz (s)
наголос ч 1.
філол. (вирізнення
складу) Betonung f =, -en, Akzent
m -(e)s, -e; падає die Betonung
~
liegt (на щось auf D.); 2. філол.
(знак) Akzent m -(e)s, -e,
Betonungszeichen n -s, =, Akzentzeichen n
-s, =; 3. перен. Nachdruck m-(e)
s,Betonung/=, Hervorhebung f =,
Akzentuierung f =; робити див.
наголошувати 2
наголосити див. наголошувати
наголошений betont; склад фі¬~
лол. betonte Silbe, Tonsilbe/=, -n
наголошеність ж Betontheit/=
наголошувати 1. філол. betonen
vt;
den Akzent legen (на щось auf А.);
2. перен. Nachdruck legen (на
чомусь auf A); akzentuieren vt;
betonen vt; einen Akzent legen [drücken]
(на чомусь auf А.); (надавати
особливого значення) Nachdruck
geben* [verleihen*] (на чомусь D.)
нагомонітися sich satt [gemütlich]
unterhalten*
нагорі oben
нагоріти див. нагорати
нагорнути див. нагортати
нагород] |а ж Belohnung f =, -en;
(відзнака) Auszeichnung f =, -en;
Prämije f =, -n; вручати ~y eine
Auszeichnung überreichen;
представляти до ~и zur Auszeichnung
vorschlagen* vt; у ~y zur
Belohnung, zum Lohn
нагороджений belohnt; ausgezeich¬
16
net; (орденом) ordensgeschmückt;
(призом) preisgekrönt; (премією)
prämiert, prämiiert
нагородження c Belohnung f =,
-en; (відзначення орденом, призом
тощо) Auszeichnung/^ -en;
(преміювання) Prämieren n -s,
Prämierung/^ -en, Prämi|ierung/=, -en
нагороджувати 1. belohnen vt;
(відзначати) auszeichnen vt;
(преміювати) prämieren vt, prämiieren
vt; (орденом) dekorieren vt,
verleihen* vt; (надавати) verleihen* vt;
2. перен. (наділяти певними
рисами, якостями) bedenken* vt;
beschenken vt; ausstatten vt; geben* vt
нагородити1 див. нагороджувати
нагородити2 перен. (наговорити,
написати багато нерозумного
~
тощо)'.
~
дурниць (наговорити)
Unsinn reden [розм.
zusammenschwatzen]; (написати) sinnloses Zeug
(zusammen)schreiben*
нагортати 1. zusammenschaufeln vt,
zusammenharken vt; (згрібати)
zusammenscharren vt; 2. aufhäufen vt,
aufschichten vt, aufstapeln vt
нагору nach oben; aufwärts; hinauf;
herauf
нагоряти 1. (давати нагар) Ruß
ansetzen; 2. (про електроенергію,
пальне) verbrannt [verbraucht]
werden*; 3. (перепадати про
-
покарання тощо)', йому нагоріло er hat
einen Rüffel bekommen
нагострений angespitzt; scharf
gemacht; geschliffen
нагострити див. гострити
нагострювати див. гострити
наготЦа ж Nacktheit/=, Blöße/=;
розкрити [викрити, показати] в
усій (сутність чогось без
прикрас) in seiner ganzen Blöße
darstellen vt
наготовити див. наготовлювати
наготові див. напоготові
17
наготовлювати 1. (vor)bereiten vt,
bereitlegen vt; 2. (про їжу) (viel
[viele Speisen]) zubereiten [kochen]
наготовляти див. наготовлювати
наготувати див. наготовлювати
награбувати zusammenrauben vt
награвати spielen vt, vi; leise vor
sich hin spielen vt, vi
награний (удаваний, нещирий) ge¬
spielt,vorgetäuscht;
штучний) gekünstelt
награти див. награвати
награтися sich satt [müde]
награфити див. графити
нагребти див. нагортати 1
нагримати див. гримати 2
нагрібати див. нагортати 1
нагрів ч див. нагрівання; поверх¬
ня ~у Heizfläche/=, -п
нагрівальн||ий Erwärmungs-;
me-; Heiz-; ~а камера Heizkammer
/=, -п; ~а плита Heizplatte /=, -n,
Wärmeplatte /=, -n; ~ий елемент
Heizelement n -(e)s, -e, Heizkörper
in -s, =; ~ий прилад Heizgerät n -(e)
s, -e
нагрівання c (опалювання) Heizung
/=, Heizen n -s; (підігрівання) Auf-
heizung f Aufwärmung f =;
(зігрівання) Erwärmung f-, Erwärmen
n -s; (до високої температури)
Erhitzung^; повітрям Luftheizung/=
~
нагрівати 1. (опалювати) heizen
vt; (підігрівати) aufheizen vt, auf-
wärmen vt; (зігрівати) wärmen vt,
erwärmen vt; (до високої
температури) erhitzen vt; 2. див.
обманювати 1-3; ^>
руки розм. sich (D.)
~
den Beutel spicken, sein Schäfchen
scheren* [ins Trockne bringen*];
sich bereichern
нагріватися sich wärmen, sich
erwärmen; warm [heiß] werden* vi (s);
sich erhitzen
нагрівам ч Erhitzer m -s,
=
Heizkörper m -s,
нагрудник
нагріти(ся) див. нагрівати(ся)
нагробний див. надгробний H
нагробок ч див. надгробок
нагромадження (збір, накопи¬
с 1.
чення) Speicherung f =, -en; (про
багатство) Anhäufung f -, -en;
(капіталу тощо) ек. Akkumulation
/=, -en; 2. (безладна купа,
скупчення) Aufhäufung/= -en; 3. мн
(напускний, (заощадження) Ersparnisse pl;
(резерви) фін. Rücklagen pl
нагромаджування с 1. див.
spielen нагромадження 1; 2. (насипання,
навалювання тощо купою) Auftürmen п
-s, Aufhäufen п -s
нагромаджувати 1. (насипати,
навалювати купою) anhäufen vt, auf-
häufen vt, häufen vt, auftürmen vt;
(штабелями) aufstapeln vt; 2.
Wär¬ (згрібати, нягор/яя/ям)
zusam enschaufeln vt, zusammenharken vt; 3.
(збирати, накопичувати) ansammeln
vt; (гроші, досвід) sammeln vt;
(багатство) anhäufen vt; (запаси)
aufspeichern vt; (великі запаси)
horten vt
нагромаджуватися sich anhäufen,
sich aufhäufen, sich häufen; sich
ansammeln, sich aufsammeln; sich
aufspeichem; (у великій кількості)
sich türmen; (про маси води, напір
газу, перен.) sich stauen, sich
тж.
anstauen, sich aufstauen
нагромадити(ся) див.
нагромаджуватися)
нагрубити Grobheiten [Frechheiten]
sagen, sich zu Grobheiten erdreisten;
ausfällig werden* vi (s) (комусь
gegen А); розм. anflegeln vt
нагрубіянити див. нагрубити
нагрудний Brust-
нагрудник ч 1. Brustlatz т -es, -lät-
ze; (дитячий) Lätzchen n -s, =;
2. (в латах) Brusthamisch m -(e)s, -e;
=
(у фехтувальників)
Brustschutzpolster n -s, =, Plastron [-'tro] m -s, -s
нагрюкати 18

на грюкати див. грюкати надавлювати drücken vt, vi (на

нагрянути 1. unverhofft kommen* щось auf А.); aufdrücken vt;

vi (s); (про гостей тощо)
überfallen* vt; розм. auf die Bude [auf den
Hals] rücken [steigen*] vi (s) (до
когось D.); (захопити зненацька,
перев. при серйозних проступках)
(тиснути) pressen vt
надалі 1. weiterhin; (у
майбутньому) künftig, künftighin, in Zukunft,
ferner; 2. (відтепер) von nun an
надання c Gewährung/=, -en; (на

überraschen vt; (дуже несподівано чийсь розсуд) Überlassung f-, -en;

захопити, застати, напасти)
überrumpeln vt; 2. (раптово
виникнути) zum Ausbruch [-brux]
kommen* vi (s), ausbrechen* vi (s)
нагул ч с.-г. 1. (відгодовування)
Mast/=; Weidemast/=; 2. (ступінь
угодованості) erreichter Grad der
Mast; angesetzte Fettmenge,
Gewichtszunahme /=
(в розпорядження) Zuweisung/=,
-en; (кредиту тощо) Einräumung
/=, -en, Zuteilung/=, -en; (звання,
титулу тощо) Verleihung/=, -en
надарувати (in Menge) schenken vt,
viele Geschenke machen; (reichlich)
beschenken (комусь А., щось mit ZX)
надати див. надавати
надбавкЦа ж (до заробітної

нагулювати 1. (про худобу) Fett плати) Zuschlag т -(e)s, -Schläge,

ansetzen, fett werden* vi (s); im
Gewicht zunehmen* vi; 2.: ~
апетит
sich (D.) Appetit anlaufen* [holen],
Appetit (vom Spaziergang) nach
Hause bringen*
нагулюватися zur Genüge an der
frischen Luft sein* vi (s), zur Genüge
spazieren gehen* vi (s); einen langen
Spaziergang machen
нагуляти(ся) див. нагул ювати(ся)
Zulage /=, -п; (до ціни) Aufschlag т
-(e)s, -Schläge, Aufpreis m -es, -e,
Mehrpreis m -es, -e; (доплата) Auf-
geld n -(e)s; (дотація, субсидія)
Zuschuss m -es, -Schüsse; ~a понад
тариф übertarifliche Zulage; без ~и
zuschlagfrei
надбання c 1. Erwerbung/=; 2.
(досягнення, здобуток)
Errungenschaften pl; 3. (майно) Eigentum n -s.

над über (на питання куди? А.,

-
Vermögen n -s
на питання де? D.)
-

надбати erwerben* vt; (заробити)

надавати 1. gewähren vt, geben* verdienen vt
vt; (допомогу, підтримку, освіту надбивати anschlagen* vt
тощо) висок, angedeihen lassen* надбити див. надбивати
vt; (на чийсь розсуд) freisteilen vt, надбудова ж 1. (дія, процес) Über¬
überlassen* vt; (в розпорядження) bauen п -s; (поверху) Aufstockung/
zur Verfügung stellen, zuweisen* vt; =; 2. (щось надбудоване) Überbau
(кредит тощо) einräumen vt, т -(e)s, -e/-ten, Aufbau т -(e)s, -ten;
Zuteilen vt; 2. (певні риси, смисл, 3. філос. Überbau m -(e)s
форму тощо) verleihen* vt, geben* vt; надбудовувати erhöhen vt,
~
Інший смисл einen anderen Sinn überbauen vt; (поверх) aufstocken vt;
verleihen* [(словам тощо) поверх ein Stockwerk aufsetzen
-

unterlegen] (чомусь D.); сил Kraft надбудувати див. надбудовувати

verleihen*; стимул einen Anreiz надважкцй überschwer
~

geben* [bieten*]; 3. (звання, титул надвечір gegen Abend, am späten

тощо) verleihen* vt Nachmittag, spät am Nachmittag,
надавити див. надавлювати spätnachmittags
19
надвечір я
~
надвечірній: час див.
надвечірок ч див. надвечір я
надвечір я с Spätnachmittag т -(e)s
надвисокі І ий Höch|st-; ~ий вакуум
Höch|stvaku|um [-v-] п -s, Ultrahoch-
vaku|um п -s, Ultravaku|um n -s; ~i
частоти Höch|stfrequenzen pl
надвір in den Hof; nach außen (hin)
надвірний Hof-, Gehöfts-
надводний Oberwasser-, über dem
Wasserspiegel liegend, oberhalb der
Wasserfiäcne
надвоє entzwei; in zwei Teile;
(навпіл) in zwei Hälften, halb
надворі draußen; im Freien
надв язувати dazubinden* vt, an¬
binden* vt, anknüpfen vt, anstücken
vt
надгнивати anfaulen vi (s)
надголодь hungernd
надгортанник ч анат. Kehldeckel
m -s,
=
надгризати annagen vt; (сухарі
тощо) anknabbem vt
надгризти див. надгризати
надгробний Grab-; ~а промова
Leichenrede /=, -n, Trauerrede /=,
-n, Grabrede/=, -n
надгробок ч Grabstein m -(e)s,
Grabmal n -(e)s, -e/-mäler
наддавати 1. (набавляти,
додавати) zusetzen vt, (hin)zufugen
vt. draufgeben* vt, mehr bieten*;
2. (збільшувати швидкість руху)
schneller gehen* [laufen*, fließen*
тощо] vi (s)
наддержавний überstaatlich
наддерти див. наддирати
наддирати anreißen* vt
наддовгі І ий: ~і хвилі фіз. Längst-
wellen pl
наддув ч (двигуна внутрішнього
згоряння) Aufladen п -s, Aufladung
/=, -en,.Nachladen n -s; (паливного
бака ракети) Druckladung/=, -en,
Einblasen n -s, Luft|einblasung/=,
надибати
-en; двигун з ~ом Ladermotor m -s,
-en; без ~y un|aufgeladen H
наддувний Lade-, Auflade-
надарти див. надирати
надзвичайн||ий (винятковий, осо¬
бливий) außer|ordentlich; Sonder-;
Ausnahme-: (видатний, значний)
hervorragend, eminent; ~a комісія
Sonder|ausschuss m -es, -schüsse; ~a
нарма права юр. Ausnahmebestim-
mung/=, -en; ~a ситуація Notfall m
-(e)s, -fälle, Notstand m -(e)s,
-stände, Notlage /=, -n, Ausnahmesitua-
tion /=, -en; ~e засідання
außerordentliche Sitzung, Sondersitzung
f-, -en; ~ий стан Notstand m -(e)
s, -stände, Ausnahmezustand m -(e)s,
-stände; ~i заходи außerordentliche
Maßnahmen, Sondermaßnahmen pl;
ввадити [запроваджувати] ~ий
стан den Ausnahmezustand
verhängen (десь über А.)
надзвичайність ж Außerjordent-
lichkeit/=
надзвичайно (винятково,
особливо) außer|ordentlich; (вельми, вкрай)
äußerst, über|aus; (дуже, надмірно)
peinlich; точно peinlich genau
~
-e, надзвуковЦцй Überschall-;
überschallschnell; supersonisch; ~a
межа Überschallgrenze f =, -n; ~a
швидкість
Überschallgeschwindigkeit f =, -en; ~ий винищувач
Überschalljäger m -s, =; ~ий літак
Überschallflugzeug n -(e)s, -e,
Hyperschallflugzeug n -(e)s, -e
надземні|ий mex. ober|irdisch; über
der Erde befindlich, Hoch-; ~a еле-
ктропровдока Oberleitung/=, -en;
~a залізниця Hochbahn/=, -en; ~a
споруда Hochbau m -(e)s, -ten; ~ий
кабель ober|irdisches Kabel; ~ий
перехід Fußgängerbrücke f -, -n,
Fußgänger| überfuhrung/=, -en
надзирати див. наглядати
надибати stoßen* vi (s) (на когось.
 надивитися
щось auf А); zufällig treffen* vt;
н
-
на слід auf j-s Spur geraten*
[stoßen*] vi (s)
надивитися див. надивлятися
надивлятися sich satt sehen* (на
когось, щось an D.); (набачитися)
viel zu sehen bekommen* vt
надивуватися див. дивуватися
надиктдвувати див. диктувати
надиктувдти див. диктувати
надимити vollrauchen vt, vollqual¬
men vt
надир ч астр. Nadir т -s, Fußpunkt
т -(e)s
надити locken vt, verlocken;
(підкликати) herbeiwinken vt; ~ся sich
verlocken lassen* (на щось von D.)
надирати (eine Menge) abreißen* vt,
losreißen* vt
надихати begeistern vt, anregen vt,
inspirieren vt (на щось zu D.);
(захоплювати) hinreißen* vt,
entflammen vt, ermutigen vt (на щось zu D.)
надихатися sich begeistern, sich
anregen (чимось für A.); sich
entflammen, entflammen vi (s) (чимось für
A.); begeistert werden* vi (s) (чи¬
мось von D.)\ Inspiration schöpfen
надихатися див. надихуватися
надихнути(ся)див. надихати(ся)
надихуватися sich satt atmen (чи¬
мось an D.)
наді див. над
надівати anziehen* vt; (головний
убір, окуляри) aufsetzen vt; (плащ
тощо) umlegen vt, überziehen* vt;
(пристібати поясом) anschnallen
vt; (каблучку тощо) anstecken vt
надій ч с.-г. Melk|ertrag т -(e)s,
-träge, Milch)ertrag m -(e)s, -träge
надійн||ий sicher, zuverlässig; (про
людину або джерело інформації)
verlässlich; (безпечний) gefahrlos;
(про обладнання тощо)
betriebssicher, funktionssicher; ~а опора
sichere Stütze; перен. Stab und Stütze;
20
~ий свідок юр. verlässlicher Zeuge
надійністьж Zuverlässigkeit/=, Sb
cherheit/=; Verlässlichkeit/=; Ge¬
fahrlosigkeit/=; Betriebssicherheitf
-, Funktionssicherheit/=
надійти див. надходити
наділ ч Bodenanteil т -(e)s, -е, Bo¬
denparzellef=, -n
наділити див. наділяти
наділяти (надавати) verleihen* vt
(когось D., чимось (А.); (виділяти)
zuteilen vt (когось D., чимось А.);
(забезпечувати, оснащувати)
versehen* vt, ausstatten vt (чимось
mit D.)
надірвати(ся) див. надривати(ся)
надіслати див. надсилати
надіти див. надівати
надіЦя ж Hoffnung f-, -en (на ко¬
гось, щось auf А.)', (перспектива,
шанси, плани тощо) Aussicht /=,
-en; втрачати ~ю die Hoffnung
aufgeben* [verlieren*, sinken
lassen*]; зрадити чиїсь ~ї j-s
Hoffnungen täuschen [vereiteln];
мати ~ю Hoffnung haben* [hegen,
nähren]; не втрачати ~ї die
Hoffnung nicht sinken lassen*;
подавати великі ~їgroße Hoffnungen
erwecken, zu den besten Hoffnungen
berechtigen; подавати ~ю
[вселяти ~ю, сповнювати ~єю] Hoffnung
machen [erwecken] (комусь D.)\
(обіцяти, пропонувати роботу,
посаду тощо) in Aussicht stellen vt;
позбавити ~ї die Hoffnung [Aussi-
cht] abschneiden* [rauben] (когось
D., на щось auf А.); покладати ~ї
seine Hoffnung setzen (на когось auf
А.); тішити ~єю in der Hoffnung
wiegen vt; тішити себе ~єю sich in
der Hoffnung wiegen, eine Hoffnung
hegen; <§> бути при ~ї (про вагітну
жінку) in anderen [евф. gesegneten]
Umständen sein* vi (s); щастя
скоро покидає, а ~я ніколи
21 надлюдина

(прислів'я) Hoffnung erhält, wenn вантаження Mehrbelastung f =,

Unglück fällt -en, Überbeanspruchung f =, -en; H
надіятися hoffen vi (на когось, ~ий тиск Überdruck m -(e)s; ~i
щось auf А); (розраховувати, складські запаси
сподіватися) bauen vi (на когось, щось Überschussbestand m -(e)s, -bestände; 2. мат.

auf А.)\ (чекати, покладатися) redundant

rechnen vi (на когось, щось auf А.) надлишкдвість ж Überfluss m -es;

над їдати anbeißen* vt Redundanz f-

над їсти див. над їдати надлишок ч (щось зайве, надмірне)
надкісниця ж анат. Knochenhaut f Überschuss т -es, -schüsse (чогось
=, -häute, Beinhaut/=, -häute an ZX); (залишок) Rest m -(e)s, -e;
надкласовий klassen|indifferent (інформації тощо) Redundanz /=;
надключичний анат. supraclavicu- (достаток) Überfluss m -es

lär, Supraklavikulär- [-v-] (чогось an ZX); (перев. про

надкол ч див. надколина абстрактні поняття, дії тощо) Übermaß
надколина ж Spalte/=, -n т -es; енергії ein Übermaß an
~

надколіннЦий: ~а чашка див. над¬ [von] Energie; інформації In-

~

колінок formations|überladung/=, -en; ~

надколінок ч анат. Kniescheibe f капіталу Kapital|Überschuss m -es,

=, -n Überfluss an Kapital, Kapital|über-
надколювати (сокирою тощо) hang m -(e)s; товарів ек. ~

aufspalten v/, ein wenig spalten vz, einen Überfülle an Waren, Warenüberfluss m -es,
kleinen Spalt machen; (шпилькою Überbestand m -(e)s
тощо) anstechen* vt надлобний über der Stirn
надкрило c зоол. Deckflügel m -s, =, (befindlich)
Flügeldecke/=, -n надлам ч 1. Bruchstelle ['brux-]/=,
надкритичний überkritisch -n, angebrochene Stelle, Knickstelle
надкусити див. надкушувати /=, -n; 2. перен. (пригнічений стан)
надкушувати anbeißen* vt Bedrücktheit /=,
надлам ч 1. Anbruch [-brux] m -(e) Niedergeschlagenheit/^
s, -brüche [-bryos]; Knick m -(e)s, -e; надломити (ся) див.
мед. Infraktion/=, -en, надломлюватися)
unvollständiger Knochenbruch; 2. див. надлом 1; надломлювати 1. anbrechen* vt;
3. перен. Knick m -(e)s, -e; перен. knicken vt; 2. перен.
~
тж.

особистості Knick der Persönlichkeit (ослаблювати, підривати)

надламати(ся) див. brechen* vt

надламуватися) надломлюватися 1. anbrechen*

надломувати(ся) див. vz (s), einknicken vi (s), umknicken

надломлюватися) vi (s), knicken vi (s); einen Knick
надлишкові |ий 1. überschüssig, bekommen*; 2. перен.
Überschuss-; überflüssig; Über-; ~a zusammenbrechen* vi (s); (про здоров я)
вага Übergewicht n -(e)s, gebrochen sein* vi (s), erschüttert
Mehrgewicht n -(e)s; ~a доза Überdosis f werden*; розм. einen Knacks
=, -dosen; ~a енергія bekommen*
überschüssige Energie, Energieüberschuss m надлюдина ж Übermensch m -en,

-es, Überschuss|energie /=; ~e на¬ -en

 надлюдський 22

надлюдський übermenschlich вий) zudringlich; (нудний) langwei-

Н надмір ч Übermaß п -es, Fülle /=, lig
Überschuss т -es, -Schüsse, надокучливість ж Lästigkeit f =;
Überschwang m -(e)s, Überfülle f
=
Zudringlichkeit /=; Langweiligkeit
(чогось an £>.); почуттів Ge-
~

fühls|Überschwang m -(e)s; від ~y
почуттів im Überfluss der Gefühle
надмірний übermäßig; (без міри)
/=
надолужити див. надолужувати
надолужувати nachholen vt, einho¬
len vt, aufholen vt; пропущене
-

unmäßig; (про захоплення, Versäumtes nachholen

пристрасть) überschwenglich надомний Heim-
надмірність ж Übermäßigkeit /=; надомник ч Heim|arbeiter m -s, =

Unmäßigkeit /=; надомниця ж Heim|arbeiterin /=,

Überschwenglichkeit^ -nen

надмірно unmäßig; maßlos; (дуже, надоювати (in Menge [viel])

надзвичайно) peinlich; ~
melken* vt
акцентувати überbetonen vt; -
великий надпивати etwas trinken* vt;
übergroß (пригублювати) nippen vi (з чогось an

надміру über das [alles] Maß D.); ковток einen Schluck

~

(hinaus), über die [alle] Maßen trinken* [machen]

надміцний superfest надпил ч Einschnitt m -(e)s, -e, Ker-
надмогильн||ий Grab-; ~a плита be/=, -n

Grabplatte/=, -n, Grabstein m -(e)s, надпилювати ansägen vt;

-e; ~ий пам ятник Grabmal n -(e) (напилком) anfeilen vt

s, -e/-mäler надпиляти див. надпилювати

надмодний supermodern, надпис ч див. напис
übermodern надписати див. надписувати
наднаціональний übernational надписувати mit einer Aufschrift

наднирники мн анат. Nebennieren versehen* vt; beschriften vt

pl надпити див. надпивати

наднов||ий: ~a зірка acmp. надплановий überplanmäßig

Supernova [-v-]/=, -vä надпороти див. надпорювати
надоберожний höch|st vorsichtig надпорювати ein wenig auftrennen
надовба ж військ. Höcker m -s, =; надпотужн||ий superstark; Höch|st-
Betonhöcker m -s, =; Balkensperre f leistungs-; ~a бомба Superbombe f
=, -n; Schienensperre/=, -n -n; ~ий котел Höch|stleistungs-
надовго auf lange Zeit; (тж. з kessel m -s,
=

розрахунку на далеке майбутнє) auf надприбуток ч Mehrgewinn m

lange [weite] Sicht -(e)s, -e, Übergewinn m -(e)s, -e,
надоїти див. надоювати Überprofit m -(e)s, -e, Mehrprofit m
надокучати 1. (ставати нудним, -(e)s, -e, Extraprofit m -(e)s, -e
неприємним) langweilen vt; надприродний übernatürlich; (не¬
langweilig [zuwider, überdrüssig] звичайний) ungewöhnlich;
werden* vi (s); Lang(e)weile (надзвичайний) außerordentlich
verursachen; 2. див. докучати надприродність ж
надокучити див. надокучати Übernatürlichkeit /=; Ungewöhnlichkeit /=; Au-
надокучливий lästig; (настирли¬ ßer|ordentlichkeitf-
23 надтекучий

надпровідний фіз. supraleitend, su- надріз ч Anschnitt-(e)s, -е,

т

praleitfahig, überleitfahig Einschnitt т

-(e)s, (перев. на дереві)
-е; Н
надпровідник ч фіз. Supraleiter т Kerbe/=, -п
-s,= надрізати див. надрізувати
надпровідність ж фіз. надрізати див. надрізувати
Supraleitfähigkeit f =, Supraleitung f =, надрізувати anschneiden* vt, ein¬
Überleitfähigkeit/= schneiden* vt; einen Einschnitt
надра мн 1. Innere n -n; землі
~
machen (щось in А.); (робити проріз)
Erinnere n -n; розробка надр Ausbeu- schlitzen vt; (видряпувати) einritzen vt
tung [Gewinnung] der надробити див. дробити
Bodenschätze; 2. перен. Innere n -n; в ~x душі надрубати див. надрубувати
in den Tiefen [in der Tiefe] der Seele надрубувати anhauen(*) (haute an,
надраїти див. драїти angehauen) vt; anschlitzen vt;
надрати див. надирати; ~ся див. (робити зарубку) ankerben vt
набухатися надрукований gedruckt; (на
надраювати див. драїти чомусь) aufgedruckt; (про матеріал,
надрив ч 1. (leichter) Riss текст (на
~
т -es, тканину) bedruckt;
-е,Einriss т -es, -е; 2. перен. (про чомусь) Aufdruck т -(e)s, -е; ~

стан людини) Überspanntheit f =, напівжирним шрифтом fettgedruckt

Überreizung/=
надривати 1. (розривати трохи,
не до кінця) anreißen* vt; 2. перен.
(перевантажувати,
перенапружувати) sich (D.) einen Schaden
durch Überanstrengung holen; über|-
anstrengen vt; ruinieren vt; голос
~
надрукувати див. друкувати
надряпати 1. див. надряпувати;
2. розм. (написати нерозбірливо,
некрасиво, недбало) kritzeln vt, vi
надряпувати (робити подряпини)
kratzen vt, ankratzen vt

надсада ж äußerste Anstrengung,

seine Stimme überanstrengen, sich Anspannung/=
überschreien*;
~

здоров я seine надсаджувати überspannen vt;

-

Gesundheit untergraben* [zerrütten], голос die Stimme überspannen; ~ся

mit seiner Gesundheit wüsten vi sich überanstrengen, sich

надриватися 1. (трохи
розриватися) (ein wenig) einreißen* vi
(s); 2. перен. sich über|anstrengen,
sich überspannen; (піднімаючи
вагу) sich überheben*; мед. sich
verheben*; (роботою, клопотами
тощо) розм. sich abschuften, sich
schinden*, sich abschinden*
(чимось mit D.) , фам. sich abrackem;
~
від крику sich überschreien*;
~
на роботі sich bei der Arbeit
überheben*; ~ся від крику глотку)
розм. sich (D.) die Kehle [die Lunge,
die Stimme, die Seele] aus dem Hals
[aus dem Leib] schreien*
надсадити(ся) див.
надсаджуватися)
надсадний anstrengend, quälend
надсилати schicken vt, zuschicken
vt;(відправляти) senden(*) vt, zu-
senden(*) vt
надсипати (etwas) abschütten vt

übernehmen*; cgpue надривається das надсічка ж див. зарубка

Herz blutet надструктура ж фіз. Überstruktur
надривистий див. надривний /=, -en

надривний hysterisch, überspannt; надтекучий фіз. superflu|id,

(про кашель, крик) krampfhaft supraflüssig
 надто 24

надто zu, viel zu; ~

багато zu viel, vt; фам. anschummeln vt, begaunern
н viel zu viel; ~
мало zu wenig, viel vt, einseifen vt
zu wenig надурочн||ий Überstunden-; ~a
надтональн||ий: ~e робота Überstunden!arbeit f -, -en;

Überlagerungstelegrafie/=
телеграфування
надтонкий hyperfein, überfein, ult¬
radünn
надтріснутий (про посуд тощо)
angeschlagen; mit einem kleinen Riss
[Sprung]; розм. angeknack(s)t; гц-
лос eine brüchige ['bryQi-] Stimme
надувати 1. aufblasen* vt; (робити
тугим) aufblähen vt; (накачувати
насосом) aufpumpen vt; 2. (розм.)
(обдурювати) betrügen* vt; розм.
blau anlaufen lassen* vt; (підвести)
hereinlegen vt, anführen vt; <§>
розм. Überstunden pl; працювати
~o Überstunden machen
наду||ти 1. див. надувати; 2. (про
вітер тощо) heranwehen vt; багато
снігу ~ло у двір es ist viel Schnee
~
in den Hof herangeweht worden
надутий 1. aufgeblasen; 2. перен.
(гордовитий, чванливий) aufgebla-
sen; (пихатий, зарозумілий)
hochnäsig; 3. перен. (похмурий,
непривітний) finster; mürrisch
наду| |тися див. надуватися; він
~
-вся як сич на вітер [як квочка

губи schmollen vi (на когось mit D.); на дощ] er sieht aus, wie ein Topf

gekränkt tun* vi; розм. mucksen vi, voll Mäuse

einen Flunsch machen [ziehen*];
фам. die gekränkte [beleidigte]
Leberwurst spielen; (перев. про дітей)
розм. ein Schippchen \нижн.-нім.
eine Schnute] machen [ziehen*]
надуватися 1. sich aufblasen*, sich
aufblähen; 2. перен. schmollen vi,
gekränkt tun*; розм. einen [seinen]
Dickkopf haben* [aufsetzen]
надувн||ий aufblasbar; ~a подушка
Luftkissen n -s, =;
Luftmatratze/=, -n
надуманий ausgeklügelt, erdacht;
(штучний) gekünstelt;
(неприродний) unnatürlich
надуманість ж Ausgeklügeltheit f надходження c 1. (когось, кудись)
=; Gekünsteltheit f =; Unnatürlich-
keit/=
надумати див. надумувати
надутість ж перен. Aufgeblasenheit
/=; Hochnäsigkeit/=
надушити1 (парфумами тощо) par¬
fümieren vt; ~ся sich parfümieren
надушити2 (душачи, знищити ба¬
гато) (viele) erdrücken vt,
erdrosseln vt, ersticken vt
надушувати (натискувати)
drücken vi (на щось auf A.); aufdrücken
vt; (докладаючи силу) pressen vi (на
~ий матрац щось auf А.)
надфіль ч Feilnadel f-, -n,
Nadelfeile /=, -n
надхмарний hoch über den Wolken,
über den Wolken befindlich
Eintritt m -(e)s, -e; 2. (грошей
тощо) Eingehen n -s,
Eintreffen n -s; грошей Geld|eingang
~

надумувати sich (D.) etwas einfal¬ -(e)s, -gänge; ~

m платежу
len lassen*; (вирішувати) Zahlungseingang m -(e)s, -gänge;
beschließen* vt, sich entschließen*; товарів Waren|eingang m -(e)s,
~

(намічати, затівати, планувати) sich (D.) -gänge; 3. мн (доходи) Einkünfte pl;

etwas vornehmen* (виторг) Einnahmen pl
надурити (обманути) betrügen* vt; надходити 1. (прибувати,
(ошукати) anschmieren vt; розм. наближатися) sich nähern; (про строк
übertölpeln vt, für dumm verkaufen тощо) heranrücken vi (s); 2. (про
25 назад

гроші, товари тощо) emkommen* len vt; собі ворогів sich

~

(D.)
V/ (s), einlaufen* vi (s), eingehen* vi Feinde machen [schaffen] H
(s); (про гроші, замовлення тощо) наживатися reich werden* vi (s),
zufließen* v/ (s); у продаж zum
~
sich bereichern, Profit machen (на
Verkauf gelangen vi (s) чомусь an D.); profitieren vi (на

надчист||ий Reinst-; hochrein, чомусь von D.y, sich (D.) die Taschen
ultrarein; ~i речовини Reinststoffe pl füllen, in die eigene Tasche arbeiten
надчутливий überempfindlich; [wirtschaften] vi; розм. dick
спец, sensitiv verdienen vi (на чомусь bei D.)

надчутливість ж наживити див. наживлювати

Überlempfindlichkeit /=; спец. Sensitivität [-v-] наживка ж Köder т -s, =

/= наживлювати (наживку на гачок)

надшвидкісний Höch|stgeschwin- anködem vt, mit einem Köder
digkeits-, superschnell versehen* vt
надшвидкість ж наживляти див. наживлювати
Supergeschwindigkeit /=, -en, Superschnelligkeit наживнЦий 1. (якого можна нажи¬
/= ти)'. справа ~а das lässt sich
надщербити(ся) див. erwerben [(про знання тощо) erlernen];
надщерблюватися) (про щось втрачене) das lässt sich
надщерблювати ankerben vt, ersetzen; 2. (з наживкою) Köder-
auskerben vt; (про ніж, ножиці тощо) нажиратися розм. sich (D.) den
schartig machen vt; ~ся schartig Bauch vollschlagen*; вульг. sich
werden* vi (s) dick [satt, voll] fressen*
надягати anziehen* vt; (головний нажити (ся) див. наживати(ся)
убір, окуляри) aufsetzen vt нажлуктатися див. нажлуктитися
надягти див. надягати нажлуктитися 1. (випити щось по¬
нажарити див. жарити жадливо і багато) sich satt
нажарювати див. жарити trinken*; 2. див. набухатися
нажати див. жати1 нажужмити див. жужмити
нажахати див. жахати назавжди für immer; раз і ~
ein
наждак ч Schmirgel т -s; чистити für allemal; зникнути розм. auf
~

~£м schmirgeln vt Nimmerwiedersehen verschwinden*

наждачний Sand-; Schleif-; [weg sein*] vi (s)
Schmirgel-;
~

папір Schmirgelpapier n -s, назавтра am nächsten Tag, tags

Sandpapier n -s, Schleifpapier n -s darauf
нажертися див. нажиратися назавше див. назавжди
нажив||a ж 1. Gewinn т -(e)s, -е; назад (У зворотному напрямку) zu-

(прибуток) Profit т -(e)s, -е; з rück(-); rückwärts; і вперед auf

~

метою ~и юр. in gewinnsüchtiger und ab, hin und her; ні ні вперед

~

Absicht; 2. див. наживка weder vor- noch rückwärts; туди

наживати 1. (збирати, здобувати) і ~
hin und zurück; ~! zurück!; 2. (на
erwerben* vt; (заробляти) те саме місце) zurück-; wieder-;

verdienen vt; знев. erschachern vt; ~

брати обіцянку ein ~

майно ein Vermögen erwerben*; 2. Versprechen zurücknehmen*; вертатися

перен. (про нещастя, хворобу тощо)
~

wiederkommen* vi (s); віддавати

sich (D.) zuziehen* vt, sich (D.) ho¬ ~

zurückgeben* vt; 3. (раніше) vor,

 назалізація 26

zurück; декілька роківтому ein ~

називання с Nennung f-, -en,
н paar Jahre zurück; рівно десять Benennung f=, -en; (під час
років тому heute vor zehn Jahren знайомства) Vorstellung/=, -en
~

назалізація ж філол. Nasalierung f називати 1. (давати ім'я, назву;

-

-en характеризувати, розцінювати)

назалізувати філол. nasalieren vt nennen* vt (кимось, чимось А.,
назальний філол.,мед. nasal, Nasal- в честь когось nach D.); (давати
назбирати(ся) див. назбирувати- ім 'я, назву -

більш офіційно,
(ся) часто закінчена дія) benennen* vt
назбирувати (накопичувати) (кимось, чимось А.)\ 2.
ansammeln vt, anhäufen vt, aufhäufen (вимовляти назву, ім'я когось, чогось,

vt; (гроші) sparen vt; розм. згадувати) nennen* vt; <§> ~

речі
zusammenscharren vt; ~ся sich (in своїми іменами die Dinge bei ihrem
Massen) ansammeln [anhäufen, rechten Namen nennen*
aufhäufen] називатися 1. (мати ім'я) heißen*
назва ж Name m -ns, -n; (книги, vi; 2. (називати себе) sich nennen*;
фільму тощо) Titel m -s,=; (відрекомендуватися) sich
(позначення) Bezeichnung f =, -en; ~

vorstellen; (вигаданим ім 'ям) sich ausge-

вулиці Straßenname m -ns, -n; ~
ben* (кимось für A.)
місяця Monatsname m -ns, -n;
~

посади називн||ий філол. Nominal-; ~e

Dienstbezeichnung/=, -en речення філол. Nominalsatz m -es,

назван||ий 1. genannt; 2. -Sätze; ~ий відмінок філол.

(нерідний)'. ~a мати Brautmutter/=, -müt- Nominativ m -s, -e, Werfall m -(e)s
ter; ~ий батько Brautvater m -s, назирати (спостерігати,
-Väter; ~i батьки Braut|eitern pl стежити) aufpassen vi, achtgeben* vi (за
назвати(ся) див. називати(ся) кимось, чимось auf Я.)
назганяти див. зганяти 2 назирцем див. назирці
назгонити див. зганяти 2 назирці 1. (слідом, услід) hinterher;
назгребти див. згрібати іти auf den Spuren [auf dem Fuße]
~

назгрібати див. згрібати folgen vi (s) (за кимось D.); 2.

наздіймати див. здіймати (крадькома) heimlich, verstohlen
наздогад 1. (натяками) in Andeu¬ назичити viel wünschen vt

tungen reden vi; Ausflüchte machen; назмітати zusammenfegen vt

2. (навмання, абияк) aufs назначати 1. (установлювати, ви¬

Geratewohl, auf gut Glück
наздоганяти einholen vt;
(надолужувати) nachholen vt
наздогін див. навздогін
наздогнати див. наздоганяти
значати) bestimmen vt, festsetzen
vt; 2. (наказувати, диктувати)
vorschreiben* vt; (віддавати
розпорядження) an|ordnen vt; 3. (ставити
позначки, відмітки) bezeichnen vt,

наземні І ий Land-; Boden-; ~а про¬ vermerken vt

кладка трубопроводу назначити див. назначати

Hochverlegung der Rohrleitung; ~а служба назначувати див. назначати З

ав. Bodendienst т -(e)s; ~е назносити див. назношувати

обладнання ав. Boden|ausrüstung f =, назношувати Zusammentragen* vt

-en; ~ий трубопровід Landleitung назнущатися див. знущатися

f-en назовні nach außen (hin)
27
назовсім für immer
назривати див. зривати 2
назрівати (наближатися, става¬
ти неминучим) heranreifen vi (s);
(ставати невідкладним) akut
werden* vi (s); (вимагати обговорення,
з'ясування тощо) spruchreif
werden* vi (s)
назрі||ти див. назрівати; питання
~ло die Frage ist spruchreif [aktuell,
akut]
назублювати Kerben [Scharten,
Zacken] machen; schartig machen vt
назубок aus dem Eff|eff [FF]; знати
~
aus dem Eff|eff verstehen*
[können*] vt; in allen Ecken [in- und
auswendig] kennen* vt, in allen Ecken
Bescheid wissen* vt; розм. (wie) am
Schnürchen [an der Schnur] haben*
[können*, kennen*, wissen*] vt
назувати див. взувати 1
назустріч entgegen; іти ~
тж.
перен. entgegengehen* [entgegenkom¬
mend vi (s) (комусь D.)
назути див. взувати 1
наївн| І ий na|iv; (простодушний)
einfaltig; ~а дівчина розм. Kücken
п -s, =; ~а людина na|iver Mensch;
розм. Na|ivling т -s, -е; ірон.
=
Einfallspinsel т -s,
наївність ж Na|ivität [-v-]/=; Ein-
falt/=
наїдати auf|essen* vt; (пожадливо)
verschlingen* vt; ~
собі пузофалі.
sich (D.) einen Bauch anfuttem
наїдатися sich satt essen* (чогось
an D.); досхочу розм. sich dick найближч||ий näch|st (від nah); (на¬
~
und voll [dick und fett, dick und
breit, dick und rund, dick und dünn]
essen*
наїжачитися див. наїжачуватися
наїжджати 1. anfahren* vt, anprallen
vt; anfahren* vi (s), anprallen vi (на Angehörige [Verwandte]
когось, щось an/gegen A.); fahren* найважливіший der [die, das]
vi (s) (на когось, щось gegen А.);
2. (придиратися, прискіпуватися
найважливіший
тощо) anfahren* vt; розм.
anmotzen vt, anmeckern vt H
наїжитися див. наїжачуватися
наїжачуватися 1. (про кішку тощо,
тж. перен.) sich sträuben; das Fell
[die Federn, die Stacheln] sträuben;
(про птахів) die Federn
aufsträuben, sich aufplustern; 2. перен.
(виявляти незадоволення, обурення,
сердитися) düster dreinschauen vi;
розм. seine Borsten hervorkehren,
borstig werden* vi (s)
наїжуватися див. наїжачуватися
наїзд ч 1. (про ПТП) Auffahren n -s;
(перев. різкий на перешкоду)
Anprall т -(e)s, -е, Aufprall т -(e)s,
-е; (перев. з важкими наслідками)
Auffahr|unfall т -(e)s, -fälle; ззаду
~
Heck|aufprall т -(e)s, -е; зробити
~
на пішохода einen Fußgänger
anfahren*; 2. (претензії, критичні
зауваження) Anschuldigung f -,
-en; (прискіпування) Schikane f-,
-n; (дріб'язкова критика) Krittelei
/=, -en
наїздом ab und zu, mitunter
наїзник ч Reiter m -s, =; (цирковий)
Kunstreiter m -s, =
наїзниця ж Reiterin/=, -nen;
Kunstreiterin f-, -nen
наїсти(ся) див. наїдати(ся)
наїхати див. наїжджати
найбільш(е) allermeist; am meisten;
~
на світі über alles in der Welt
найбільший der [die, das] größte,
am größten; Höch|st-, Größt-
ступний) nächstfolgend;
(безпосередній) unmittelbar; ~им часом
näch|stens, in Kürze, in kurzer Frist,
in näch|ster Zeit, in naher Zukunft,
recht bald; ~i родичі näch|ste
wichtigste, der [die, das] allerwichtigste,
am wichtigsten
 найважче
найважче am schwersten, am
H Lohnarbeit f =; -ий працівник
найважчий der [die, das]
schwerste, der [die, das] allerschwerste,
schwersten [allerschwersten]
найвищі|ий der [die, das] allerhö-
ch|ste [höch|ste], höchsten; {про
am
орган влади тощо) der [die, das]
oberste; Höch|st-; товари ~ої
якості Qualitätswaren pl, Waren von
bester Qualität, Waren erster Güte
найгірш||ий der [die, das]
allerschlimmste [schlimmste], der [die,
das] schlechteste (von allen), am
schlechtesten [schlimmsten];
готуватися до [чекати -ого]
~ого
розм. aufs [auf das] Schlimmste
gefasst sein* vz (s)
найда ч/ж Findelkind n -(e)s, -er,
Findling m -s, -e
найкращі|ий der [die, das] allerbeste
[beste], am besten; Best-; ~им
чиномaufs beste [aufs Beste], auf die
gelungenste Art; всього -ого! alles
Gute!
найм ч 1. {приміщення) Mieten
n -s;
-
приміщення без (плати
за) опалення Kaltmiete f =, -n;
плата за Miete f =, -n;
-
віддавати в vermieten vt; 2. {робочої
~
сили) Einstellung f =, Anstellung
f =; {вербування) Anwerben n -s;
{матросів) Anheuem n -s;
бюро -уStellenvermittlung f =, -en,
Verdingungsbüro n -s, -s;
працювати за -ом als Tagelöhner arbeiten
vi; 3. {судна) Befrachtung/=,
найманець 1. {солдат) Söldner m
ч Gesinde
-s, =;2. перен., знев. {той, хто
захищає чужі інтереси з корисливих
мотивів) Söldling т -s, -е
наймані І ий 1. {взятий в найм)
gemietet, Miet-; 2. {який працює за
найм ом) Lohn-; -а армія
Berufsheer п -(e)s, -е, Söldnerheer п -(е)
s, -е, Söldnerarmee f =, -mejen;
28
aller- Söldnertruppen pl; ~a праця ек.
Arbeitnehmer m -s, =; in Lohnarbeit
am stehender Werktätige; -ий солдат
Söldner m -s, =; 3. {продажний)
знев. gedungen; -ий убивця
gedungener [bezahlter] Mörder; Killer
=
m -s,
наймати 1. {робочу силу) einstellen
vt, anstellen vt; {вербувати)
anwerben* vt; {робітників) Arbeiter
annehmen*; {на службу) in Dienst
nehmen* vt; {матросів) anheuem
vt; 2. {здавати на тимчасове
користування, в оренду) mieten vt
найматися in Dienst treten* vi (s)
наймач ч {приміщення) Mieter m -s,
=; {судна) Befrachter m -s, =;
{працедавець) Arbeitgeber m -s, =
наймення c Name m -ns, -n;
{позначення) Bezeichnung/=, -en
найменування c Benennung f =,
-en; {назва) Name m -ns, -n;
{позначення) Bezeichnung/=, -en
найменувати benennen* vt; einen
Namen geben* (когось ZX);
{позначати) bezeichnen vt
найменш am wenigsten, am
allerwenigsten
найменший der [die, das] kleinste,
der [die, das] allerkleinste, der [die,
das] geringste, der [die, das]
mindeste; am kleinsten, am geringsten,
am mindesten; Kleinst-, Mindest-
наймит ч Tagelöhner m -s, =; {слуга)
Knecht m -(e)s, -e; {батрак) Land|-
-en arbeiter m -s, =; ~и мн іст., збірн.
п -s
наймитувати als Tagelöhner
arbeiten vi, tagelöhnern невідокр. vi
наймичка ж Dienerin f =, -nen,
Dienstmädchen n -s,
=
найнцжч||ий der [die, das]
niedrigste, am niedrigsten; der [die, das]
tiefste, am tiefsten; {про ранг,
посаду тощо) der [die, das] unterste,
29 накидатися

am untersten; ~a точка Tiefpunkt m накапати див. накапувати

-(e)s, -e накапостити див. капостити Н

найняти(ся) див. наймати(ся)
найостанніший der [die, das] letz¬
teste, der [die, das] allerletzteste, am
letztesten; Hinterste m -n, -n
найпарш(е) vor allem, in erster Ц-
ni e, zunächst, zuerst
найпотаамніший (про думки
тогу о) der [die, das] innerste, am
innersten; (про бажання тогцо) der [die,
накапувати 1. (стікати краплями)
tröpfeln v/, träufeln vi; (струменіти,
текти) triefen* vi; 2. (наливати
ліки) tröpfeln vt, eintröpfeln vt; 3.
(забруднювати) betropfen v/; 4.
(доносити) angeben* vt, denunzieren
vt; розм. klatschen vt, verpfeifen vt,
verpetzen vt, verzinken vt
накарка||ти unken vi; не ~й (біди

das] sehnlich|ste, am sehnlich|sten тощо) розм. lass die Unkenrufe

найЦти див. находити; ~шло накарячках auf allen vieren
багато гостей es sind viele Gäste накарячки auf alle vier
zusammengekommen накат ч 1. (шар настелених колод,
найчастіше zumeist, meist, дощок) Bohlenbelag т -(e)s, -läge,
meistenteils, meistens, allermeist Bretterbelag m -(e)s, -läge; 2.
найшвидший der [die, das] (фарби, клею тощо) Aufträgen n -s,
schnellste Einwalzen n -s

наказ ч тж. військ. Befehl m -(e) накататися sich satt fahren*, zur

s, -e; (у цивільній установі) Genüge umherfahren* vi (s)

Verordnung f =, -en, Anweisung f =, накатка ж mex. Rändel f-, -n

-en; (розпорядження) Verfügung f накатувати 1. (дорогу) glattwalzen

=, -en; (припис, вказівка, відокр. vt; glattfahren* відокр. vt;
інструкція) Vorschrift /=, -en; службовий 2. (покривати фарбою, клеєм
~
dienstliche Verfügung тощо) auftragen* vt; 3. mex. (різьбу)
[Anordnung], Dienstanweisung f =, -en; walzen vt
виконувати den Befehl
~

накачати див. накачувати

Ausfuhren, dem Befehl nachkommen* vi накачувати pumpen vt, aufpumpen
(s); віддавати einen Befehl
~
vt; vollpumpen vt
geben* [erteilen]; згідно з ~ом laut наквасити див. квасити

[auf] Befehl, gemäß dem Befehl, наквашувати див. квасити

befehlsgemäß; laut [gemäß] накивати: п ятами розм. die Fer¬

~

Verordnung [Anordnung, Anweisung, sen zeigen

Verfügung] накидати 1. werfen* vt (на щось auf
наказати див. наказувати А.); (усюди) über|all hinwerfen* vt;

наказовий: ~

спосіб філол. Impera¬ 2. (наповнювати) vollwerfen* vt;

tiv т -s, -е, Befehlsform/=, -en 3. (план) entwerfen* vt; (малюнок)
наказувати befehlen* vt; (у цивіль¬ skizzieren vt; 4. (одяг) Überwerfen*
ній установі) verordnen vt; vt, umlegen vt; 5. (ціну)
(давати розпорядження) an| ordnen Aufschlägen* vt
vt; (давати вказівки) anweisen* накидати див. накидати; ~ся zur
vt; (веліти) gebieten* (менш vt; Genüge geworfen haben*
суворий характер наказу, накидатися 1. див. кидатися 1, 2;
прохання) lassen* (+ Inf. без zu); 2. перен. (напосідати, дошкуляти,

(доручати) beauftragen vt докучати) bestürmen vt (чимось

 накидка ЗО

mit D.); (критикувати, погано наклади||a ж ек. Lieferschein m

н відгукуватися) розм. herziehen* vi (s)
(на когось über А.)
накидка ж Umhang т -(e)s, -hänge
накинути(ся) див. накидати(ся)
н^кип ч (осадок) Ansatz т -es, -Sä¬
tze; (в копті, казані) Kesselstein т
-(e)s; (піна) Schaum т -(e)s, Schäu-
-(e)s, -e, Lieferzettel m -s, =;
(документ про завантаження)
Ladeliste f =, -n, Ladeschein m -(e)s, -e;
(товаросупровідний документ)
Warenbegleitschein m -(e)s, -e; аві-
атранспортна ~a Luftfrachtbrief
m -(e)s, -e; вивантажувальна ~a

me; тж. перен. Abschaum т -(e)s Versandschein m -(e)s, -e;

накипати 1. (покриватися осадком) залізнична ~a Eisenbahnfrachtbrief m

sich ansetzen; Kesselstein ansetzen; -(e)s, -e, Bahnfrachtbrief m -(e)s, -e,
Schaum bilden; 2. перен. (про Verladeschein m -(e)s, -e, Frachtbrief

неприємні почуття, переживання m -(e)s, -e; виписувати ~y einen

тощо) sich häufen, sich ansammeln, Lieferschein ausstellen
sich aufstauen накладнЦий 1. aufgelegt, Auflage-:
накипіти див. накипати aufgesetzt; Anlege-; -а кишеня
накип ятити див. кип ятити aufgesetzte Tasche; -а пластина

накисати див. киснути полігр. Anlegeblech n

-e; ~ий -(e)s,
накиснути див. киснути замок Kastenschloss n -es,
наклад ч Auflage /=, -п; виходити -Schlösser; ий стіл полігр. Anlegetisch m
великим ом in hoher
Auflage -(e)s,-e; 2.: -ий платіж [~a плата]
erscheinen* vi
(s) див. післяплата; ~і витрати [ви-
накладати 1. (класти зверху) auf- дятки] Gemeinkosten pl, Spesen pl
legen vt; (пов язку тощо) anlegen vt; накласти див. накладати
-
шов мед. eine Naht anlegen; 2. наклеїти див. наклеювати

перен. (покладати обов'язки тощо) наклейка ж 1. (дія) Anleimen п

auf]erlegen vt; візу mit einem
-

-s, Aufkleben п -s; 2. (ярлик) Auf-

Sichtvermerk versehen* vt; 3. (покарання kleber т -s, =, Klebezettel т -s, =;

тощо в судовому порядку) Etikett -(e)s, -e/-s, Etikette/=,

п -n;
verhängen vt (на когось über А.); auflerlegen (рекламна, агітаційна тощо)
vt (на когось D.); belegen (на когось Sticker ['sti-] m -s, =

А., щось mit D.)\ стягнення eine

~
наклеп ч Verleumdung/=, -en;

Strafe auf]erlegen [verhängen] (на (приниження авторитету,

когось über А.)
накладка ж 1. тех. Auflage/=, -п;
Überwurf т -(e)s, -würfe; Deckblech
п -(e)s, -е; (стикового з'єднання)
Lasche f =, -п; (гальмівна) Belag
т -(e)s, -läge; (замка) Schließband
тощо) книжн. Diffamierung f
репутації
=, -en; (лихослів 'я) Lästerung f =,
-en; (збезчещення, оббріхування)
Verunglimpfung f =, -en; книжн.
Ver|ächtlichmachung/=, -en (на
когось von D.)\ зводити -

n -(e)s, -bänder, Schließdeckel m -s, verleumden vt;

(ганьбити, оббріхувати)
=; захисна Schutzleiste f =, -n;
-

ver|ungl impfen vt; (прагнучи

2. (з чужого волосся) künstlicher принизити чийсь авторитет,

Haar|aufsatz, kleiner falscher Zopf, репутацію тощо) книжн. diffamieren vt

falsche Haarjsträhne; 3. (помилка) наклепник ч Verleumder т -s, =;

Fehler m -s, =; (недогляд) Versehen Ehrabschneider т -s, =; Lästerer
розм. Lästermaul
=
n -s, т -s. =; п -(e)s.
31 накопичувати

-mäuler; фам. Schandmaul п -(e)s, наколоти 1. див. колоти 2; 2. див.

-mäuler наколювати; ~ся див.
H
наклепниця ж Verleumderin f =, наколюватися
-nen; Ehrabschneiderin f =, -nen; наколотити див. колотити
Lästerin/=, -nen; розм. Lästermaul наколочувати див. колотити
n -(e)s, -mäuler; фам. Schandmaul n наколошматити див. колошмати¬
-(e)s, -mäuler ти
наклепницький verleumderisch; наколювати 1. (колоти) stechen*
lästerlich, lästernd vt; 2. (про дрова) (in Menge [viel])
наклепувати1 див. клепати 1-3 zerhacken [zerspalten] vt; 3.
наклепувати2 1. (робити наклеп) (приколювати) anstecken vt; 4. tätowieren
verleumden vt, diffamieren vt, vt, eintätowieren vt
verlästern vi; lästern vt, vi (на когось, наколюватися sich stechen* (на
щось gegen А.; висок, wider А.); щось anD.)
2. (приписувати щось негативне) накомарник ч Moskitonetz n -es, -e,

andichten (щось А., комусь D.) Mückennetz n -es, -e

наклеювати aufkleben vt (на щось наконечник ч Spitze f-, -n,

auf А.) Endstück n

-(e)s, -e; (ковпачок) Kappe
накликати див. накликати f =, -n; (насадка) Aufsatz m -(e)s,
накликати 1. (гостей) zusammen¬ -Sätze, Aufsatzstück n -(e)s, -e, Tülle
rufen* vt; 2. (викликати щось /=, -n; кабельний Kabelschuh m ~

неприємне, небажане тощо) sich -(e)s, -e

(D.) zuziehen* vt; книжн. herauf- накопати див. копати

beschwören* vt; (біду, лихо тощо) накопати див. копати

hexen vt, berufen* vt; розм. auf den накопичення 1. (збір)
с

Hals bringen* [schicken, reden] vt f

=, -en;
Speicherung Ansammlung f =,
накльову||ватися: справа -ється -en; Kumulation /=, -en; (про
da ist was drin; die Sache hat Aus- багатство) Anhäufung f =, -en;
sichten; розм. wir werden das Kind (капіталу тощо) ек. Akkumulation f-,
schon schaukeln; нічого у нього не -en; 2. (безладна купа, скупчення)
-ється er hat keinerlei Aussichten Aufhäufung/=, -en; 3.(насипання,
наклюкатися розм. sich (D.) einen навалювання тощо купою) Auftür-
Schwips antrinken*, einen hinter die men п -s, Aufhäufen n -s; 4.
Binde gießen*; фам. sich besaufen* (грошей) Sparen Zusammensparen
n -s,

накої||ти anrichten vt; розм. etwas n -s, Ansparen n -s; 5. (про запаси

Schönes angedreht haben*; (щось води) Aufstauung/=, -en; 6. мн

погане без злого умислу, непомітно) (заощадження) Ersparnisse pl;
anstellen vt; (зло з умислам) anstiften (резерви) фін. Rücklagen pl
vt; що ти ~в! was hast du angerichtet!; накопцчити(ся) див.
da hast du was Schönes angestiftet! накопичуватися)
наколінні|ий Knie-; ~a пов язка накопичувальний Speicher-
Knjebinde/=, -n накопичування с див. накопичен¬
наколінник ч Knieschützer m -s, =, ня
накопичувати 1. sammeln vt,
=
Knjeleder n -s; Kniewärmer m -s,

наколка ж 1. (прикраса) Häubchen ansammeln vt, speichern vt;

n -s, =; 2. Tätowierung/=, -en kumulieren vt; (багатство) anhäufen vt;
 накопичуватися 32

(капітал тощо) akkumulieren vt; ження) (graphische) Gestalt f-, -en,

н 2. (насипати, навалювати купою) Gestaltung f =, -en; Form f-, -en;
auftürmen vt, aufhäufen vt; 3. Bild n -(e)s, -er; 3. перен.

(гроші) sparen vt, zusammensparen vt, (намічений план діяльності) Plan т -(e)s,

ansparen vt; розм. Pläne, Vorhaben n -s; Entwurf m -(e)

zusammenscharren vt; 4. (запаси води) aufstauen vt s, -würfe; Skizze f-, -n
накопичуватися 1. sich накреслити див. накреслювати
ansammeln, sich sammeln; (зростати, накреслювати 1. (креслити) zeich¬
збільшуватися) anwachsen* vi (s); nen vt, aufzeichnen vt; 2. перен.
sich summieren; (перев. про (намічати план тощо) entwerfen*
борги, відсотки, витрати тощо) vt; -
den Weg vorzeichnen
шлях

anlaufen* vi (s); 2. (про предмети) sich накривати 1. bedecken vt; (зі всіх
anhäufen, sich häufen; (у великій боків) zudecken vt; (закривати)
кількості) sich türmen; 3. (промаси verdecken vt (чимось mit D.); на -

води, напір газу, тж. перен.) sich стіл anrichten vt; den Tisch [die
stauen, sich anstauen, sich aufstauen Tafel] decken; стіл aufdecken vt;
-

накоптити див. коптити -

стіл скатертиною den Tisch mit
накопувати див. копати einem Tischtuch bedecken; 2. (на
накопчувати див. коптити місці злочину тощо) ertappen vt,
накорчовувати див. корчувати überraschen vt; 3. військ, (влучаючи
накорчувати див. корчувати в ціль, руйнувати) eindecken vt
накосити див. накошувати накриватися bedecken, sich
sich

накотити(ся) див. накочувати(ся) zudecken, sich eindecken (чимось

накочувати 1. heranrollen vt, heran¬ mit D.)
wälzen vt, hinaufwälzen vt; 2. накривка ж Deckel m -s, =

(дорогу) glattwalzen відокр. vt; накривка ж Deckenputz m -es

glattfahren* відокр. vt; 3. (покривати накривний Deck-
фарбою, клеєм, лаком тощо) auf- накрити(ся) див. накривати(ся)
tragen* vt накричати anschreien* vt; груб, an¬
накочуватися 1. brüllen vt
(наштовхуватися) im Rollen stoßen* vi (s) (на накричатися (багато покричати)
щось auf А); 2. (про хвилі тощо) sich ausschreien*; (вдосталь) sich
sich heranwälzen; 3. перен. satt schreien*; (до втоми) sich
(наближатися) sich nahen, sich nähern müde schreien*; (до хрипоти) sich
(на щось D.); висок, nahen vi (s) (на heiser schreien*

щось D.) накришити див. кришити

накошувати (in Menge) abmähen накришувати див. кришити
[mähen] vt накроїти див. кроїти
накрапати див. накрапувати накрохмалений steif; gestärkt
накрапу 11 вати tröpfeln vimp; ~є накрохмалити див. крохмалити
дощ es tröpfelt; став -вати дощик накрохмалювати див. крохмали¬
es fing an zu tröpfeln ти

накрасти (in Menge) stehlen* vt накрутити див. накручувати

накраяти див. краяти 1 накручувати 1. (намотувати) auf-
накреслення с 1. (креслення) Auf- winden* vt, aufwickeln vt;
zeichnen п -s; 2. (форма зобра¬ (обмотувати) umwinden* vz, umwickeln vt;
33
2. (нагвинчувати) aufschrauben vt;
3. (мотузки тощо) (in Menge)
zusammendrehen vt, winden* vt;
(плести) flechten* vt; 4. (приводити
в дію) ankurbeln vt, anlassen*
<§> себе seine Nerven
~
aufpeitschen
накрякати див. накаркати
накульгувати розм. humpeln
накупити див. накуповувати
накуповувати (in Menge [viel] kau¬
fen vt, zusammenkaufen vt
накупувати див. накупити
накурити(ся) див. накурювати(ся)
накурювати 1. (наповнювати
димам) verqualmen vt; vollqualmen vt,
vollrauchen vt; 2. (піднімати пил)
vollstauben vi, stauben vi; Staub
aufwirbeln
накурюватися sich satt [voll]
rauchen
накутати(ся) див. кутати(ся)
налагоджувати in Gang [Ordnung;
перен. in geregelte Bahnen]
bringen* vt; (машину тощо) in Stand
[instand] setzen vt, einrichten vt;
~
контакти Kontakte anbahnen
налагоджуватися in Gang
[Ordnung; перен. in geregelte Bahnen]
kommen* vi (s); (про стосунки) sich
normalisieren; (упорядковуватися)
розм. in Schuss kommen* vi (s)
налагодити(ся) див.
налагоджуватися)
наладка ж mex. Einrichten
Einrichtung/^ Instandsetzung/=
наладник ч Einrichter m -s,
налазити див. налізати
наламати див. наламувати;
~
дров розм. unnötig Porzellan
zerschlagen*, Kleinholz machen
наламувати (in Menge [viel])
brechen vt
налаштований 1. eingestellt,
mex.
justiert, geregelt; ел., рад.
abgeglichen; 2. gelaunt, gestimmt (на щось
належн||ий
zu D.); (прихильний, настроєний
тощо, тж. про погляди) gesinnt H
налаштованість ж Einstimmung /
=; Gestimmtheit/=
vt; налаштовувати (музичний
[-f-/-v-] інструмент) stimmen vt, abstimmen vt,
einstimmen vt; mex. einstellen vt,
justieren vt, regeln vt; ел., рад.
vi abgleichen* vt, abstimmen vt
налаштовуватися sich einstellen
налаштування c (приладів тощо)
Einstellung f-, -en; (музичного
інструмента) Stimmung / -, -en,
Emstimmung/=; mex. Justierung/^
-en, Regelung/=, -en; рад.
Abstimmung/^ -en, Abgleich m -(e)s, -e
налаштувати (ся) див.
налаштовуватися)
налаяти див. лаяти1
налож||ати 1. gehören vi (комусь
D., zu D.); (перебувати у чиємусь
володінні, розпорядженні) in j-s
Besitz sein* vi (s), sich in j-s Besitz
befinden*; (до певної організації,
групи тощо) angehören vi,
zugehören vi (комусь D.); (до групи,
категорії, класу, розряду тощо
на основі певних ознак або
взаємовідношень) zählen vi; 2. перен.
(належати по праву, бути
притаманним) zukommen*
властивим,
vi(s), zustehen* vi; (заслуговувати)
zustehen* vi; ~ить... (треба) es
gehört sich, es geziemt sich...; man
п -s, muss, man soll; як ~ить wie es sich
gehört [gebührt]
=
наложне c Gehörige n -n;
~
віддавати nach Gebühr be|urteilen vt;
<§> (задовольняти) Genüge leisten [tun*]
(комусь D.); висок, sein Recht
antun*, sein Recht angedeihen
[widerfahren] lassen* (комусь £>.);
сприймати як ~
für durchaus normal
halten* vt
належні|ий gehörig, gehörend;
zukommend, zustehend; gebührend;
 належніст||ь 34

{відповідний} entsprechend; ~им eingefullt, gefüllt; voll; ~i кров ю

н чином wie es sich gebührt [gehört]; очі blut| unterlaufene Augen
in entsprechender [gebührender] налитися див. наливатися

Weise, sachgemäß наліво 1. links; ~! {команда)

nach

нал£жніст||ь {до організації}

ж links|um!; 2. {розм.) {незаконно, на
Angehörigkeit/=, Zugehörigkeit/=; сторону) schwarz, illegal;
відправляти за ~ю an die продавати товар ~
die Ware verscheuern
zuständige Stelle (weiterleiten vt [schwarz verkaufen]
налетіти див. налітати наліза||ти 1. {про одяг, взуття
наливати {вливати рідину) gie¬ тощо) sich anziehen [aufsetzen]
ßen* v/, eingießen* vt; {перев. lassen*; черевик не ~є der Schuh
енергійними рухами у велику посудину) lässt sich nicht anziehen [passt
einschütten vt, schütten vt; {повільно nicht], ich kann den Schuh nicht
перев. невелику кількість рідини) anbekommen; 2. {насовуватися,
einflößen vt; {повільно через навалюватися) zusammenkriechen*
вузький отвір, зазвич. за допомогою vi (s); 3. {набридати) belästigen vt

крана) einzapfen vt, zapfen vt; наліпити див. ліпити 2

{напої у келихи тощо) einschenken vt;
{доливати) nachschenken vt;
{наповнювати) füllen vt, aufiullen vt
наливатися 1. {наповнюватися)
sich füllen; sich anfullen; 2.
наліпка ж див. наклейка 2
наліплювати див. ліпити 2
наліт ч 1. військ. Überfall т -(e)s,
-fälle, Angriff т -(e)s, -е,
überraschender Angriff; 2. {тонкий шар)

{натікати} einfließen* vi (s), Anflug т -(e)s, -flüge, Hauch m

hereinfließen* vi (s) (у щось in А.); 3. {про -(e)s, -e; мед. Belag m -(e)s, -läge;
плоди) reifen vi (s), saftig werden* ~

іржі Flugrost m -es, Rostfilm m -s,

V/ (s) -e, dünne Rostschicht, Rost|anflug m
наливка ж Fruchtlikör m -s, -e -(e)s, -flüge; на зубах Zahnbelag
~

наливні|ий 1. {про плоди, зерно то¬ m -(e)s, -läge; ~

пилу eine dünne

що) reif; {соковитий} saftig; 2. тех. [feine] Staubschicht, Staub|anflug m
{для перевезення рідких вантажів) -(e)s, -flüge; 3. {відтінок} Anstrich
Tank-; ~е судно Tankschiff п -(e)s, m -(e)s, -e; 4. {пограбування)

-є, Tanker т -s,

=
Überfall m -(e)s, -falle; на банк
~

налигач ч Kuhleinef=, -n, Kuhstrick Banküberfall m -(e)s, -falle; 5. перен.

m -(e)s, -e {слабо виражена риса, ознака)
нализатися див. нализуватися Anflug т -(e)s, -flüge, Hauch m
нализуватися 1. {досхочу полиза¬ -(e)s, -e; з нальоту {на льоту,

ти) sich satt lecken (чогось an D.);
2. {напиватися доп яну) sich
betrinken*; розм. sich {D.) die Nase
begießen*, zu tief ins Glas gucken vi,
eine Latte fassen; фам. sich besaufen*
налипати kleben bleiben* vi (s) (на
щось an D.)
налипнути див. налипати
налити див. наливати
налит| І ий eingegossen; aufgefullt,
миттю) im Fluge; {з ходу) frisch
drauflos, ohne langes Zaudern
налітати 1. {прилітати) angeflogen
kommen* vi (s); 2. {про пил тощо)
sich ansetzen; 3. {нападати)
angreifen* vt; sich stürzen (на когось,
щось auf A.); überfallen* vt;
herfallen* vi (s) (на когось über А.);
4. {про хмари, вітер тощо) sich
plötzlich erheben*, heranstürmen vi
35 намагатися

(s); 5. {наштовхнутися) stoßen* vi налютовувати anlöten vt

(h, s) (на щось gegen/an А); 6. див. налягати 1. sich stemmen, sich an¬ H
налітувати stemmen; {спиратися) sich stützen
налітувати {про льотний досвід) (на щось auf А.); 2. {докладаючи
eine bestimmte Zeit [Strecke] зусиль, працювати чимось) sich
fliegend [mit dem Flugzeug] legen (на щось in/auf А.); на ~

zurücklegen;
~
понад 1000 годин über 1000 веслаsich in die Ruder legen; 3.
Flugstunden absolvieren [-v-] {наполегливо братися до чогось) sich
налічити див. налічувати 1 anstrengen, sich ins Zeug legen;
налічу 11 вати 1. {визначати кіль¬ ~

їжу dem Essen tüchtig [fleißig,

на

кість) vi, zählen aufzählen vt; gehörig, reichlich] zusprechen* vi;

2. {мати в собі, у своєму складі) ~
на навчання sich beim Lernen
zählen vt; {становити, досягати) (mehr) Mühe geben*, das Lernen
sich belaufen* (щось auf А.); eifrig betreiben*, sich aufs Lernen
бібліотека ~є тисячі книг die werfen*; 4. перен. {наполегливо
umfasst Tausende Bücher;
Bibliothek вимагати виконати щось)
місто ~є мільйон жителів die antreiben* [drängen] (на щось zu D.) vt;
Stadt zählt eine Million Einwohner ~
на ногу auf [mit] dem Fuß
налляти див. наливати (leicht) hinken vz
налобник ч Stirnband п -(e)s, -bän¬ налягти див. налягати
der, Kopfband n -(e)s, -bänder; наляканий erschreckt; {заляканий)
{вуздечки) Stirnriemen m -s,
=
eingeschüchtert, verängstigt
наловити див. наловлювати налякати erschrecken vt; Furcht
наловлювати (in Menge) fangen* vt einjagen (когось D.); in Schrecken
наложниця ж Konkubine/=, -n versetzen vt; {залякувати) emschü-
налокітник ч спорт. Ellbogenban¬ chtem vi; ~ся erschrecken* vi (s),
dage [-33] f =, -n, sich erschrecken*, einen Schreck
Ellenbogenschützer m -s, =
bekommen*
наломити див. наламувати наляпаЦти 1. див. наляпувати;
наломлювати див. наламувати 2. {наговорити багато пустого,
налуджувати див. лудити зайвого) zusammenschwatzen vt;
налудити див. лудити zusammenquatschen vt; Unsinn
налужувати див. лужити zusammenreden; він ~в дурниць ihm
налужити див. лужити ist viel Unsinn entschlüpft
налузати див. лузати наляпувати {бризкати) spritzen vt,
налупити 1. {обдирати) (in Menge) bespritzen vt

(ab)schälen vt; 2. {сильно побити) налящати див. лящати

verprügeln vt; розм. verhauen(*) vt; намагання с {зусилля) Bemühung

das Fell gerben (когось D.); фам. /=, -en {перев. pl); {перев. велике
wamsen vt зусилля) Anstrengung/=, -en;
налупцювати див. налупити 2 {прагнення) Bestrebung f-, -en;
налускати див. лузати {спроба) Versuch m -(e)s, -e
налюбуватися sich satt ergötzen, намагатися {докладати зусиль,
seine Augen [Bhcke] weiden, sich старатися) sich bemühen, sich
satt weiden [sehen*] (кимось, {D.) Mühe geben*, sich anstrengen;
чимось an D.) {прагнути) bestrebt sein* vi (s);
 намагнітити(ся) 36

{пробувати) versuchen vZ, vi (+ Inf. намахати див. надурити

н з zu); ~
з усіх сил alles daransetzen намацати див. намацувати

намагнітити(ся) див. намацувати 1. {знаходити внас¬

намагнічуватися) лідок пошуків) betasten vt,

намагнічений magnetisiert ertasten vt; befühlen vt; durch Befühlen
намагніченість ж Magnetisiertheit [Betasten] finden*; пульс den
~

/= Puls beföhlen; 2. перен. {виявляти

намагнічення с див. внаслідок пошуків) herausfinden*
намагнічування vt; eine Spur finden*, auf die Spur
намагнічуваний magnetisierbar kommen* vi (s); {зондувати)
намагнічуваність Magnetisier¬ sondieren vt; грунт den Boden [das
~
ж

barkeit f= Terrain [te're:] sondieren

намагнічування с Magnetisierung/ намащувати див. мастити
=, Magnetisieren п -s намал ч с.-г. gemahlenes Mehlquan¬

намагнічувати magnetisieren vi, tum

magnetisch machen vt; ~ся намалювати (in Menge) mahlen* vt

magnetisch werden* vi (s) намерзати (sich) mit Eis bedecken
намазати 1. {погано намалювати, [überziehen*]
написати) schmieren vt; 2. див. намарзнути див. намерзати; ~ся
намазувати stark [sehr] frieren* vi, vor Kälte
намазатися див. намазуватися erstarren vi (s)
намазувати 1. schmieren vt (на намарз||ти див. намерзати; лід
щось auf А.); beschmieren vt; ~
на вікнах Eis bedeckte die
{маззю тогцо)
bestreichen* vt; Fensterscheiben
einreiben* vt;
хліб маслом das Brot
~

намарзтися див. намерзнутися

mit Butter bestreichen*; ein намести див. намітати
Butterbrot machen; 2. {підмальовувати намат ч проживання) Zelt п
1. {для
обличчя) schminken vt -(e)s, -е; жити в ~і [~ах] zelten vi;
намазуватися 1. sich beschmieren; [розбивати] ein Zelt
~

ставити
sich einreiben*; 2. sich schminken; aufschlagen*; 2. {кучугура)
розм. sich anmalen Schneehaufen т -s, =, Schneewehe /=, -n;
намазюкати див. намазати 2 3. анат. Klemhimzelt n -(e)s, -e
намальований gemalt, gezeichnet, наматаний: -
шов Heftnaht/=,
aufgezeichnet -nähte
намалювати(ся) див.малювати(ся) наметовий Zelt-; ~

табір Zeltlager
наманити див. манити n -s,
=

намантачити див. мантачити наметати див. наметувати

намантачувати див. мантачити наметувати heften vt, anheften vt
наманювати див. манити намив ч геол. Anschwemmen n -s,

намаринувати див. маринувати Anschwemmung f Anspülen

=, -en,
намаритися див. марити 2 n -s, Anspülung/=, -en

намарно див. марно намивати 1. {мити) (in Menge)

намарудитися див. марудитися waschen* vt; 2. {наносити водою)

намастити див. мастити anschwemmen vt, schwemmen vt,
наматрацник ч Auflegematratze anspülen vt, spülen vt
/=, -п намивн||ий angeschwemmt An-
37 намовниця

schwemm-, Schwemm-; angespült, меті отримати, досягти) розм. es

Anspül-; ~a гребля abgesehen haben* (на когось, щось н
angeschwemmter [angespülter] Damm;
~ий грунт auf А); (замахуватися) ausholen vi
Schwemmboden m -s, -böden намірювати див. міряти
намилити(ся) див. намилювати(ся) наміряти див. міряти
намилуватися див. милуватися; намісити див. місити
не можна було цим das Auge
~

намісник ч іст. Statthalter т -s, =

konnte sich nicht satt daran sehen намісництво с іст. (діяльність,

намилювати seifen vt, abseifen vt; посада) Statthalterschaft f =, -en;
einseifen vt; <£> ~
шию [голову] (адміністративний орган)
розм. den Kopf waschen*, den Statthalterei f-, -en
eckigen Kopf behacken (комусь D.) намітати (вітром) zusammenwehen
намилюватися sich abseifen vt; (мітлою) zusammenfegen vt,
наминати 1. див. м яти; 2. (з zusammenkehren vt
апетитом їсти) verschlingen* vt, намітити(ся) див. наміч&ти(ся)
gierig essen* vt; розм. mampfen vt; намічати 1. (відмічати, помічати)
~

так, що аж за вухами лящить abstecken vt; mit Merkzeichen

dem Essen fleißig [gehörig, tüchtig] versehen* vt; 2. (план дій тощо) auf-
zusprechen* vi zeichnen vt, vormerken vt; in Aus-
намистин(к)а ж Glasperlef=, -n sicht nehmen* vt; 3. (планувати)
намисто c Perlen pl; Halskette /=, sich (D.) vornehmen* vt, planen vt;
-n, Collier [Kollier] [ко'іїе:] n -s, -s (на посаду) designieren vt; 4.
намити див. намивати (розробляти у загальних рисах)
намитий angeschwemmt; angespült entwerfen* vt, skizzieren vt
намібі||єць ч Namibier т -s, =; намічатися (вимальовуватися,
~йка ж Namibijerin/=, -nen окреслюватися) sich abzeichnen;
намібійський namibisch (починатися, зав язуватися) sich
намінювати див. міняти anbahnen
наміняти див. міняти намішати див. місити
намір ч Absicht f =, -en; (перев. намішувати див. місити
практичне здійснення задуму) намова ж 1. (схиляння до чогось)
Vorhaben п -s, =; (перев. Verleitung f -, -en; (підбурювання)
конкретний) Vorsatz -sätze; твердий
т -es, Anstiftung/=, -en (на щось zu D.);
~
fester Vorsatz; добрі ~и gute 2. див. наклеп
Vorsätze; мати див. намірятися 1;
~
намовити див. намовляти
мати твердий ~
sich (D.) fest намовлення с див. намова
vornehmen* vt намовляння с див. намова
наміритися див. намірятися намовляти 1. (схиляти до чогось)
намірятися 1. beabsichtigen vt, Vor¬ verleiten vt; (підбурювати)
haben* vt, die Absicht haben*; im anstiften (на щось zu Ь.); (умовляти)

Begriff sein* vi (s) (+ Inf. з zu); überreden vt; 2. (робити наклеп)

(замишляти) im Sinne haben* vt; verleumden vt
(мати перев. конкретний, твердий намовник ч Verleiter т -s, =;

намір) einen Vorsatz fassen; 2. (підбурювач) Anstifter т -s,

=

(націлюватися) zielen vi (в когось, намовниця ж Verleiterin /= -nen;

щось nach D.)', (мітити, мати на Anstifterin/=, -nen
 намокати 38

намокати nass [durchnässt] werden* намулити1 див. муляти 1

н vi (s); durchweichen vi (h, s) намулити2 див. намивати 2
намокнути див. намокати намулювати1 див. муляти 1
намолот ч Drusch т -es, Dresch|er- намулювати2 див. намивати 2

trag m -(e)s, -träge намуляти див. муляти 1

намолрти 1. {наговорити намурувати див. мурувати
пустого, непотрібного тощо) розм. намучити abquälen W, quälen vt; ~ся
Unsinn zusammenreden, sich abquälen (müssen*), sich
zusammenschwatzen vt; сім мішків
~

abplagen (müssen*)
гречаної в£вни розм. das Blaue vom нам яти див. м яти
Himmel herunter lügen; 2. див. нанести 1. див. наносити; 2.:
намелювати ~
яєць (eine Menge) Eier legen
намолотити див. намолочувати нанизати див. нанизувати

намолочувати (in Menge) ausdre¬ нанизу див. внизу

schen* vt нанизувати aufreihen vt; (на нитку)
намордник ч Maulkorb т -(e)s, auffädeln vt
-körbe нанівець: зводити (надії, ~

наморити 1. див. морити1; 2. див. сподівання тощо) zunichte machen

зморювати
наморозь ч 1. {схожий на іній шар
снігу) Rauhreif т -(e)s; 2. {шар
льоду) Oberflächen]eis п -es
vt; (плани) розм. über den Haufen
werfen* vt, einen Strich durch die
Rechnung machen [ziehen*] (чиїсь
D.); сходити розм. futsch [flöten,
~

наморщити(ся) див. морщити(ся) zum Teufel, in den Eimer] gehen* vi

наморщувати див. морщити(ся) (s), zu Essig werden* vi (s)

намостити див. мостити нанізм ч мед. Nanismus m -,
намотати див. намотувати; <£> ~й Zwergwuchs Nanosomie/=
m -es,

це собі на вус розм. schreib dir das наново neu; aufs Neue [aufs neue]
hinter die Ohren нанос ч Aufschüttung/=. -en; (ут¬

намотувальн||ий: ~a машина ворений водою) Anschwemmung f

Wickelmaschine /=, -n, Aufwickelma- =, -en, Schwemmland n -(e)s;
schine/=, -n; ~ий барабан (утворений вітром) Aufgewehte n -n,
Wickeltrommel /=. -n Aufgefegte n -n

намотувати aufwickeln vt; {перев. наносити 1. (приносити велику

лебідкою тощо) aufwinden* vt; {на кількість) (in Menge)
котушку) aufspulen vt heranbringen* vt, zusammenbringen* vt,
намочити див. намочувати Zusammentragen* vt; (стягувати)
намочувати (робити вологим, zusammenschleppen vt,
мокрим) nass machen vt; heranschleppen vt, herbeischleppen vt; 2.
(вимочувати) wässern vt; (змочувати) (водою) heranschwemmen vt; (вітром)
benetzen vt; {у рідині) einweichen vt zusammenwehen vt, heranwehen vt,
намощувати див. мостити zusammenfegen vt; 3. (покривати
намріяний ersehnt шаром
-

про лак, фарбу тощо)

намудрувати: він тобі намудрує auftragen* vt; лак Lack
-

(матимеш клопіт з ним) розм. er auftragen*; 4.: на карту (auf der Karte)
~

dir das Essen vom Tisch

klügelt einzeichnen vt; 5. (заподіювати,
намул ч див. мул2 чинити) zufugen vt; beibringen* vt
39 напевно

наносний 1. (нанесений водою, спорт. Stürmer т -s, =; крайній

вітром тощо) angeweht; Schwemm-,
~
Außenstürmer т -s, =, H
angeschwemmt; (насипаний) Flügelstürmer т -s, =; центральний
aufgeschüttet; пісок Schwemmsand
~
т ~

Mittelstürmer т -s,
=

-(e)s, angewehter Sand; 2. перен. нападки мн Angriffe pl; (випади)

(внесений звідкись) fremd; Ausfälle pl; (обвинувачення)
(запозичений) übernommen, entlehnt Beschuldigungen pl
наобіцяти див. обіцяти нападник ч див. нападаючий
наодинці (сам) allein; (удвох) zu напакостити див. пакостити
zweit, zu zweien; (mem-a-mem) напакувати див. напаковувати
unter vier Augen напаковувати vollstopfen vt; розм.
наосліп blindlings; ins Bünde hinein; vollpfropfen vt
(навмання) aufs Geratewohl напалити 1. vollqualmen vt,

наостанку zu guter Letzt; zum Schluss vollrauchen vt; 2. див. напалювати

наостанок див. наостанку напалм ч
Napalm п -s
наочний anschaulich; (образний) напалювати 1. (піч) tüchtig
bildhaft; (графічний) bildlich; einheizen vt; 2. (спалювати) (eine Menge)

(видимий, зрозумілий) übersichtlich; brennen* vt

доказ ein handgreiflicher Beweis напам ять auswendig; вивчати
~

наочн||ість ж Anschaulichkeit / =; -

auswendig lernen vt
Bildhaftigkeit f =; Bildlichkeit f =; напанькатися див. панькатися
Übersichtlichkeit /=; засоби -ості напаритися zur Genüge im Dampf¬
Anschauungsmittel pl bad schwitzen vi
наочно див. наочний; напарник ч Helfer m -s, =; Partner m
~

пояснювати verdeutlichen vt
напад ч 1. Überfall m -(e)s, -fälle; напартачити див. партачити
(атака) Angriff m -(e)s, -e, Ansturm напасатися genügend weiden vi
m -(e)s, -stürme; 2. (хвороби) Anfall напаскудити див. паскудити
m -(e)s, -fälle;
істеричний ~

напа||сти див. нападати; на ньо¬

hysterischer Anfall; 3. спорт. Sturm m го -в приступ сміху das Lachen
-(e)s; (гравці лінії нападу) Stürmer wandelte ihn an; на нього ~в страх
pl; грати в ~i im Sturm [als Angst befiel [packte] ihn; не

Stürmer] spielen vi на того ~в! da bist du aber an den

нападати (in Menge) herabfallen* vi (s) Falschen geraten!
нападати 1. überfallen* vt; напастися див. напасатися
неочікувано) anfallen* vt;
(несподівано, напасть ж Plage /=, -п; (невдача)

(накидатися) herfallen* vi (s) (на Missgeschick п -(e)s, -е; якась

когось über А.); (зненацька) ~
див. якась чортівня
überrumpeln vt; 2. (наштовхуватися) напатякати див. патякати

stoßen* vi (s) (на когось, щось auf напахувати parfümieren vt; ~ся sich
Я.); ~
на слід auf j-s Spur
чийсь parfümieren
geraten* vi (s); 3. спорт, stürmen vi; напаювати anlöten vt, auflöten vt
спорт., тж. військ, angreifen* vt; напаяти див. напаювати
4. (вдиратися в країну) einfallen* напевно (безсумнівно) ohne Zwei¬
vi(s); 5. див. охоплювати З fel, zweifellos, sicher, todsicher;
нападаючий ч Angreifer т -s, =; (точно) bestimmt; (мабуть) wohl;
 напекти 40

(ймовірно) wahrscheinlich; діяти ~

вітрила die Segel setzen; 2.

розм. auf Nummer Sicher gehen* (одівати) anziehen* vt
~

н
vz (s) напиндючитися 1. (набути
напекти див. напікати бундючного вигляду) sich
пихатого,

наперебій durch|einander, um die brüsten (чимось mit Z).); großtun*

Wette vi (чимось mit Z).); розм. protzen
напереваги: тримати гвинтівку vi (чимось mit D.); 2. (надутися)
~
військ, das Bajonett lallen, das schmollen vi, gekränkt tun* vi
Gewehr gelallt halten*; з напирати1 (eine Menge) waschen* vt
військ, mit gelalltem Bajonett
гвинтівкою напирати2 1. drücken (на щось auf
~

наперевіс див. напереваги A.); aufdrücken vt; (з силою)

наперегони um die Wette pressen (на щось auf А.); 2. перен.
наперед vorwärts, voran, nach vorn (впливати на когось) unter Druck

напередодні 1. tags zuvor, am vo¬ setzen vt; einen Druck aus|üben (на
rangehenden Tag; 2. am Tag vor когось auf А.); (проханнями тощо)
(чогось Z).); am Vor|abend (чогось G.) zusetzen vi (на когось D., чимось

наперекір zum Trotz, zuwider mit D.)

(комусь, чомусь Z).); діяти ~
напис ч Aufschrift f =, -en;

zuwiderhandeln vi (комусь D.) (заголовок) Überschrift f=, -en; (на

напереріз: бігти den Weg
~
камені, монеті тощо) Inschrift /=,
abschneiden* (комусь D.) -en; бланковий
~

фін.
наперсний див. нагрудний Inhaberlindossament n -s, -e, offenes Giro
наперсток ч Fingerhut т -(e)s, -hüte; [зі:-], Blankogiro n -s, -s;

гра Hütchenspiel
в ~
п -(e)s, -е бланковий передавальний фін. ~

наперсточник ч Hütchenspieler т В lanko| Indossament n -(e)s, -e;

-s,= передавальний фін. Indossament
~

наперстянка ж бот. Fingerhut т n -(e)s, -e, Indosso n -s, -s/-si; Giro

-(e)s, -hüte n -s, -s

напорти див. напирати1 написанЦий 1. geschrieben; ~ий

наперчити див. перчити від руки handgeschrieben; 2.: ~e c
напиватися 1. trinken* vi; (угамо¬ Geschriebene n -n; Schrift /=, -en;
вувати спрагу) den Durst löschen; розм. Schreibe /=; <§> у нь&го на

2. (п'яніти) sich betrinken*, über лобі ~о es steht ihm auf der Stirn
den Durst trinken*; фам. sich einen geschrieben; що ~o пером, того

ansaufen*, sich besaufen* не виведеш [витягнеш,

напилити1 (підняти пил) виволочеш] волом [~ого сокирою не
vollstauben vi; Staub aulwirbeln вирубаєш] (прислів я) geschrieben
напилити2 mex. (нанести на ist geschrieben: keine Kuh leckt es
поверхню) aufstäuben vZ, aufspritzen vt ab, keine Krähe hackt es aus; was
напилок ч Feile/=, -n man schreibt, das bleibt; schreiben

напилювати fertigsägen відокр. vt; tut bleiben; das Wort verhallt, die
~

дров eine Menge Holz sägen Schrift bleibt; das geschriebene Wort
напиляти 1. див. напилити2; 2. див. haftet
напилювати написання c 1. (дія) Schreiben n -s;

напинати 1. anspannen vt, (письмова фіксація) Niederschrift f

aufspannen vi; anziehen* vt. ziehen* vt; =; 2. (орфографія) Schreibung/=,
41 напівпровідниковий

-en, Schre|b| art/=, -en, Schreibweise напівголий halbnackt

/=, літери напівголосно halblaut, mit halber
~

-n; з великої
H
малої літери
Großschreibung/^, -en; ~
з Stimme
Kleinschreibung/=, -en; окремо
~
напівготовийhalbfertig
Getrenntschreibung/^, -en напівграмотний halb| analphabe¬
написати 1. aufschreiben* vt; tisch
fertig schreiben* vt; {зафіксувати} напівжартівливо halb im Scherz
niederschreiben* vt; 2. (картину} напівживий halbtot
malen vt; (літературний твір, напівжирний halbfett
статтю тощо) verfassen vt напівзамарзлий halberfroren
напитати див. напитувати напівзруйнований halbverfallen,
напитися див. напиватися halbzerstört
напиток ч див. напій напівкоштовний: камінь Halb|-
~

напитувати (розпитуватися, edelstein m -(e)s, -e

довідуватися} sich erkundigen (про напівкристал ч Halbkristallglas n
когось, щось nach D.); (розвідувати, -es, -gläser

розслідувати) nachforschen (про напівкруглий halbrund

когось, щось über А.); напівмартвий halbtot
(вивідувати) herauskriegen vt; (вишукувати) напівоборот halbe Wendung
finden* vt, aussuchen vt [Umdrehung]
напихати 1. (у щось) hineinstopfen напіводягнений halb|angezogen
vt, hineinpacken vt, hineinquetschen напівоксамит ч baumwollener Samt
vt; 2. (щось чимось) vollpacken vt, напівофіційний halbamtlich
vollstopfen vt; розм. vollpfropfen vt; напівофіційність ж Halb|amtlich-
3. (наповнювати їжею) (mit keit/=
Speisen) vollpfropfen [vollstopfen] vt; напівпідвал ч Kellergeschoss n -es,

(надмірно годувати) überfüttern vt;

4. (людей, тварин у приміщення напівповерх ч Halbgeschoss n -es,

тощо) pferchen vt, einpferchen vt -e,Zwischengeschoss n -es, -e

напихатися 1. (збиратися, напівпорожній halbleer
скупчуватися) sich versammeln; 2. напівправда ж Halbwahrheit f =,
(наїдатися) sich (D.) den Magen halbe Wahrheit
vollstopfen напівпричіп ч Sattelanhänger m -s,

напів- halb- =, Sattel| auflieger m -s, =, Aufliege-

напівавтомат ч Halbautomat m -en, |anhänger m -s,
=

-en напівпричіп-контейнеровоз ч

нап і ва втомат ич ний halb| automa- Container| auflieger m -s, =,

tisch, halbselbsttätig Tragrahmen-Sattellauflieger m -s, =
напівбог ч міф. Halbgott т -(e)s, напівпричіп-самоскид ч
-götter Kippsattellauflieger m -s, =, Sattelkipper m

напіввагон ч Gondel/=, -n, offener S>

Güterwagen напівпричіп-фургон ч
напі ввід критий halb|offen, =
Kastenlauflieger m -s,
halbgeöffnet напівпровідник ч фіз. Halbleiter m

напіввідчинений див. напіввід- -s,=

критий напівпровідниковий Halbleiter-

 напівпрозорий 42

напівпрозорий halbdurchsichtig; напікатися sich in der Sonne

Н {про тканину тощо) überhitzen
durchscheinend напір ч 1. Andrang m -(e)s; {тиск)
напівпустеля Halbwüste/=, -п
ж Druck m -(e)s; {висота напору)
напіврідкий halbflüssig, dickflüssig, Druckhöhe /=, -n; {насоса)
leichtflüssig Druckhöhe f =, -n, Förderdruck m -(e)s,
напівсвітло с Halblicht п -es Förderhöhe /=, -n; 2. {наступ,
напівсерйозно halb im Ernst наполегливість) Elan m -s,
напівсирий halbroh ungestümer Andrang

напівсирото ч/ж Halbwaise f -n напірний Druck-

напівсліпий halberblindet напл ака||ти sich {D.) die Augen rot

напівсолодкий halbsüß weinen; кіт -в soviel wie nichts,

напівс||он ч Halbschlaf m -(e)s, das trägt die Katze [eine Maus] auf
Dämmerschlaf m -(e)s; {дрімота) dem Schwanz weg [fort]; das ist nur
Schlummer m -s; у -ні im für den hohlen Zahn; знань у нього
Halbschlaf; zwischen Wachen und Traum як кіт -в mit seiner Wissenschaft

[Träumen]; mit halbwachen Sinnen [seinen Kenntnissen] ist es nicht weit

напівсонний schlaftrunken, her
schläfrig; фам. dösig; стан Halbschlaf
-

наплоЦкатися див. напл а

m -(e)s куватися; ти ще -чешся з цим das wird

напівспілий halbreif
напівсфера ж Hemisphäref=, -n
напівсферичний halbkugelig, he¬
misphärisch
напівтвердий halbhart, halbfest
напівтемрява ж Halbdunkel n -s;
{присмерк) Zwielicht n -(e)s
dir noch Tränen kosten
наплокуватися 1. sich ausweinen;
2. viel Kummer ausstehen müssen*
напластовувати aufschichten vt
напластування c геол. Aufschich-
tung/=, -en, Schichtung f =, -en,
Auflagerung f -en, Lagerung/=,
=

напівфабрикат ч Halbfabrikat n -en; Schichtenbildung/=, -en;

-(e)s, -e, Halbfertigware/=, -n, Ablagerung in Schichten
halbfertige Ware; Vorprodukt n -(e)s, -e; напластувати див.
{нехарчовий, заготовка) Halbzeug напластовувати

n -(e)s, -e; харч, halbfertiges наплести 1. viel Unsinn schwatzen;

[kochfertiges] Gericht, Halbfabrikat n -(e) розм. viel zusammenfaseln, viel
s, -e, Teilfertiggericht n -(e)s, -e albernes Zeug zusammenreden; 2. див.
напівшерстяний halbwollen наплітати
напідпитку angeheitert, berauscht, наплив ч 1. {людей) Andrang т -(е)
beschwipst, angetrunken; розм. s, Zulauf т -(e)s, Zustrom т -(e)s;
beschickert; бути
-
einen Rausch {скупчення) Auflauf т -(e)s; {заяв,
haben* скарг тощо) Zufluss т -es, -flüs-
напій ч Getränk n -(e)s, -e; {коктейль se; масовий -

вкладників банку
тощо) Drink m -s, -s; -
богів міф. Bankrennen п -s;
-

грошей
Göttertrank m -(e)s Geldschwemme f =;
-

капіталів
напікати 1. {пекти) (in Menge) Kapitalzustrom т -(e)s; 2. {на дереві)
backen* vt, fertig backen* vt; 2. Auswuchs т -es, Beule/=, -n;
{перегрівати сонячними променями) Maserknoten m -s, =; 3. кін.
in der Sonne überhitzen vt Überblendung/^ -en
43 наполягати

наплітати (in Menge) flechten* мось mit D.); sich anfallen; sich

[häkeln, stricken, klöppeln] vt auffallen; voll werden* vi (s) H

наплічник ч Schulterstück n -(e)s, -e наповнювач ч Füllstoff m -(e)s, -e,
наплодити viel gebären* vt; ~ся Zuschlagstoff m -(e)s, -e; (у ліках,
sich stark vermehren полімерах} Streckmittel n -s,
=

наплута||ти 1. див. наплутувати; наповняти(ся) див. наповнювати-

2. (помилитися) sich irren; -лгн в (ся)
розрахунках sich verrechnen; він напоготові bereit, parat, in
все ~в er hat alles verkehrt gemacht Bereitschaft; військ, schussbereit,
наплутувати (намотуючи або einsatzbereit, gefechtsbereit; бути bereit ~

розмотуючи, переплутувати} verwir¬ [auf der Hut, wachsam] sein* vi (s)

ren vt, Verwirrung anrichten [stehen* vz]; die Augen offen
наплювати 1. vollspucken vt, voll¬ halten*; мати [тримати] in ~

speien* vt, bespucken vt; spucken Bereitschaft haben* [halten*] vt

v/ (на щось auf А.); 2.: йому ~
на напоїти див. напувати
це розм. pfeift darauf,
er das ist напоказ zur Schau; виставляти
ihm schnuppe, es ist ihm (alles)
~
zur Schau [ans/ins Licht] stellen vt

Wurst наполегливий beharrlich;

наплювацьк||ий fahrlässig, (завзятий) hartnäckig; (про прохання
geringschätzig; ~e ставлення тощо) nachdrücklich, dringend,
nachlässiges Verhalten, volle Gleichgültigkeit inständig
(до когось, чогось gegenüber D.) наполегливість ж Beharrlichkeit
напнути див. напинати /=; Hartnäckigkeit f-,
наповал mit einem Hieb [Schlag, Nachdrücklichkeit /=, Inständigkeit f-
Schuss]; (на місці} auf der Stelle нanолегливо beharrlich,
наповзати 1. kriechen* vi (s) (на nachdrücklich; здійснювати mit Nachdruck
~

щось gegen Ä); kriechend anstoßen* betreiben* v/

vt; 2. (насуватися, находити наполіскувати див. полоскати
про дим, хмару, туман тощо) наполовину zur Hälfte; halb; (част¬
heranziehen* vi (s); 3. (збиратися} ково) teils, fast
sich anhäufen, (in Menge) наполоскати див. полоскати
Zusammenkommen* vi(s) наполоти див. полети
наповзти див. наповзати наполохати див. полохати
наповнений gefüllt, angefallt; voll наполювати див. полоти
наповнення c Füllung/=, -en, An¬ наполягання с Drängen п -s, Betrei-
füllung/=, -en, Auffallung/=, -en ben п -s; на його ~
auf sein Drängen
наповнити(ся) див. наповнюва¬ [Betreiben] (hin)
тися) наполягати 1. bestehen* vi (на
наповнювати 1. befallen vt (чимось чомусь auf D., рідко auf Л.); (більш
mit D.); (повністю якийсь пустий наполегливо, настійливо, довше)
простір} ausfallen vt; beharren vi (на чомусь auf/bei D.);
(заповнювати до країв, кінця} anfallen vt; (підкреслюючи незмінність
(знову, поповнювати} auffallen vt; позиції) verharren vi (s, h) (на чомусь
2. перен. (про думки, ідеї, почуття auf/bei D.)', (вимагати) dringen* vi
тощо) erfüllen v/ (h) (на чомусь auf А.);
наповнюватися sich fallen (чи¬ здійснювати) durchsetzen
(домагатися, vt;
 наполягти
~
на своєму nicht lockerlassen* vz,
н seinen Willen durchsetzen; auf
seiner Meinung bestehen* [beharren]
vi; 2. див. налягати З
наполягти див. наполягати
напомаджений pomadig
напомаджу вати (волосся) pomadi¬
sieren vt
напомацки tastend; durch Befühlen;
пробиратися sich herantasten (до
~
чогось an А.); іти в темноті
~
Finstern tappen vi
напоперек quer (über)
на пополам див. пополам
напористий mit Andrang, energisch
напористість ж Elan zw -s, ungestü¬
mer Andrang
напороти див. пороти
напоротися див. напорюватися
напарювати див. порати
напарюватися 1. (an)stoßen* vi (s)
(на щось an А.); rennen* vi (s) (на
щось gegen А.); 2. див.
нариватися; 3. див. наражатися
напосідати zusetzen vz, (be)drängen
vt (з mit ZX); emdringen* vz
чимось
(s) (на auf А); (накидатися,
когось
дошкуляти) bestürmen vt (з чимось
mit ZX); розм. auf die Pelle nicken
vz(s) (на когось ZX); (докучати,
обтяжувати) belästigen vt (з чимось
mit D.)
напосідливий zudringlich,
aufdringlich; (набридливий) lästig
напосідливість ж Zudringlichkeitf напрямний; 2. (спрямовуючий) Richtung
=, Aufdringlichkeit/=; Lästigkeit/=
напосісти див. напосідати
напослідок zu guter Letzt; zum
Schluss; Ф ~
найсмачніше (npuc-
лів 'я) das Letzte ist das Beste
напоумити див. напоумляти
напоумляти (настановляти)
belehren vt; (переконувати)
überzeugen vt; zu der Erkenntnis bringen* rechts|um!
vt; (умовляти) einreden (когось
D.. на щось auf А.); (наводити на напрацьовувати (eine Menge)
44
розум) zur Vernunft [zur Besinnung]
bringen* vt; (давати пораду) an-
raten* vt, auf den Gedanken
bringen* vt
напохваті griffbereit, bereit, parat,
bei der [zur] Hand
напочіпки див. навпочіпки
напоювати див. напувати
направити(ся) див. направляти-
(ся)
im направлені І ий gerichtet, gelenkt,
ausgerichtet; Rieht-; ~a дія Richt-
wirkung/=, -en, gerichtete Wirkung
направленість ж Tendenz/=, -en,
Ausrichtung/=
направлення c (документ)
Überweisungsschein zw -(e)s, -e; (у
санаторій тогцо) Einweisung/=, -en
направляти 1. richten vt, ausrichten
vt; lenken vZ (на щось auf А);
2. (посилати) schicken vt, weisen*
vt, verweisen* v/ (до когось an А.);
(у санаторій тогцо) ein weisen*
vt; (до лікаря тогцо) verweisen*
vt, überweisen* vt; 3. (гострити
бритву, ніж) abziehen* vt; 4.
(лагодити) ausbessem vt, reparieren vt;
(регулювати) einstellen vt; 5. муз.
stimmen vt
направлятися sich wenden(*) (до
когось zu D.); (вирушати) sich
begeben* (кудись nach D., rq когось
zu D.)
направляючий 1. див.
gebend, richtunggebend,
richtungsweisend; 3. ч військ. Richtungsmann
zw -(e)s, -männer/-leute,
Anschlussmann zz7 -(e)s, -männer/-leute
направо (на питання "де? ) rechts,
rechterhand; (на питання "куди? )
nach rechts; ~
від мене rechts von
mir, zu meiner Rechten; ~! військ.
напрати див. напирати1
45 напруженЦий
hersteilen [verfertigen, anfertigen] лежного боку) gegenüber, auf der
vt; ein gut Stück Arbeit schaffen; anderen Seite; дому gegenüber
-

H
{строк) ab| arbeiten vt dem Haus, dem Haus gegenüber
напрацювати див. напрохати див. напросити 1; -ся
напрацьовувати див. напрошуватися
напрацюватися {багато напрохуватися див.
працювати) viel arbeiten vi; {втомитися напрошуватися
від роботи) sich müde arbeiten напрочуд erstaunlich; гарний
-

напризволяще: кинути erstaunlich schön [hübsch],

[залишити]
-

preisgeben* відокр. vt; im wunderschön, wunderhübsch

Stich lassen* vt напрошки див. напростець
наприкінці am Ende напрошувати 1. {випрошувати)
наприклад Beispiel {скор. z.
zum mit Mühe erbitten* vt; 2.
B.); beispielsweise {запрошувати) (viele Menschen) einladen*
наприсідки hockend; піти розм. -

напрошу||ватися 1. {пропонувати
in die Hocke gehen* [springen*] vi свої послуги) sich anbieten*;

(s); {про танець) hockend tanzen vi {нав'язуватися) sich aufdrängen;

наприскувати
наприсядки див.наприсідки
напровесні im Frühjahr, am Früh-
lings|anfang
напрокат leihweise, mietweise;
брати ausleihen* vt; {наймати)
-
bespritzen vt -ватися в гості sich einladen lassen*; sich
als Gast aufdrängen; 2.
{з являтися, виникати у свідомості)
naheliegen* vi (у когось D.y, {про думку,
питання) sich aufdrängen (у когось

D.y, -єгься висновок der Schluss

mieten vt; давати ausleihen* vt, -

liegt nahe
verleihen* vt, verborgen vt; (у найм) напруЦга ж 1. {зусилля, натуга)
vermieten vt Anstrengung/=, -en, Bemühung/=,
напролом rücksichtslos; mit dem -en; 2. фіз., ел. Spannung/=;
Kopf [Schädel] durch [gegen] die висока ~га hohe Spannung,
Wand; іти drauflosgehen* vi (s);
-

Hochspannung f -, низька -ra

durch dick und dünn gehen* vi (s); Niederspannung f =, niedrige Spannung;

mit dem Kopf [Schädel] durch 3. перен. Spannung/=; тримати в
[gegen] die Wand wollen, gegen die -зі in Spannung halten* vt

Wand rennen* vi (s) напруженЦий 1. angespannt,

напророчити див. пророчити spannend, gespannt; {про час)
напросити див. напрошувати 1, spannungsvoll, spannungsgeladen; ~e

2; 2. {багато, довго просити) viel становище gespannte Lage; -і стосунки

und lange bitten* vt Spannung f =, -en; gespannte
напроситися див. напрошуватися Verhältnisse; 2. {інтенсивний)
напростець 1. geradeaus \розм. angestrengt, anstrengend, intensiv; ~a
gradeaus; geradeaus]; 2. перен.
австр. робота angestrengte Arbeit; 3.
{відверто, прямо) geradeheraus, {збуджений) angestrengt, geladen,
offen \розм. gradeaus; австр. gespannt; 4. mex. Spann-; попередньо
geradeaus]; {без вивертів) ohne -ий бетон Spannbeton [-,torj] m -s,
Umschweife; іти -
über alle Hindernisse -s / півд.-нім., австр. [-,to:n] m -s,

hinweggehen* (s) vi -e,vorgespannter Beton [-'torj/-'to:n];

напроти gegenüber {D.y {з проти¬ 5. {неприродний, вимушений) ge¬
 напруженість 46

-а усмішка ein e колесо Leitrad n -(e)s, -räder;

presst, gezwungen;
н gezwungenes Lächeln -ий барабан Leittrommel f =, -n;
напруженість ж 1. Spannung/=, ~ИЙ валик Führungswalze/=, -n

Gespanntheit f =; (поля) фіз., ел. напрямок ч див. напрям

Stärke /=; 2. перен. Spannung/=; напряму direkt, unmittelbar
розрядка ості політ. напсувати див. псувати
Entspannung/^ напувалка ж Tränke/=, -п

напруження Spannung f
с -en, напувати 1. trinken geben*
zu

Beanspruchung f =, -en, (когось./).); 2. (тварин) tränken vt;

Anstrengung f =, -en; соціальне
-
soziale 3. (алкоголем) betrunken machen vt
Spannung напудрити (ся) див. напудрювати-

напружити(ся) див. (ся)

напружуватися) напудрювати pudern vt, empudem
напружу||вати anstrengen vt; (сили, vt, bepudern vt; -ся sich pudern
думки, розум тощо) spannen vZ, напульсник ч Pulswärmer m -s, =

anspannen vt; -вати всі сили alle напуск ч 1. (рідини, газу) Einlauf m
Kräfte anspannen; -вати (свої) -(e)s; 2. (в одязі, взутті) Einschlag
м язи (seine) Muskeln straffen; m -(e)s, -Schläge, Überlappung / =,

-іони всі сили unter [mit] Aufgebot -en; aufgeschürzter [frei

aller Kräfte herunterhängender] Teil der Kleidung; блуза
напружуватися sich anstrengen; з -ом Überfallbluse/=, -n; чоботи з
sich spannen, sich anspannen -ом Schaftstiefel mit Falten

напрям ч 1. Richtung f =, -en; напускати (in Menge) (her)emlas-

у всіх -ax nach allen Richtungen; sen* vt; ваду у ванну Wasser in
-

у цьому -і тж. перен. in die Badewanne einlassen*

dieser Richtung [перен. Beziehung]; напускний erkünstelt
2. Frontabschnitt m -(e)
військ. напустити див. напускати
s, -e; 3.
(тенденція, течія тощо) напустка ж тех. Überlappung f =,
Richtung/=, -en, Strömung/=, -en; -en

літературний Literaturströmung напутити див. напучувати

-

/=, -en; думок Geistesrichtung/=,

-

напутній Geleit-, Abschieds-; zum

-en, Einstellung f =, -en; 4. перен. Geleit; auf den Weg
Richtung/=, -en напуття c Geleitwort n -(e)s, -e, Ab¬
напрямити див. напрямляти schiedsrede f =, -n, Abschiedsworte

напрямки (розм.) див. напростець pl

напрямлений gerichtet, gelenkt, напухати anschwellen* vi (s),
ausgerichtet anlaufen* vi (s)
напрямляти (спрямовувати) напухнути див. напухати
richten vt, ausrichten vt; (скеровувати напучати див. напучувати
-

про думки, розум, інтереси) lenken напучення с див. напучування

vt (на щось auf А) напучування с Rat п -(e)s, Ratschläge
напрямна ж тех. Führungsbahn/=, напучувати anraten* vt; mit auf den
-en, Laufbahn /=, -en, Führung/=, Weg geben* (когось D., чимось А.)
-en напханий vollgestopft, vollgepackt,
напрямн||ий mex. Führungs-; Leit-, vollgepfropft; eingepfercht; (напов¬
Lenk-; -а шина Leitschiene/=, -n; нений) gefüllt
47 нариватися

напхати(ся) див. напихати(ся) нараховуватися: -ється es gibt;

набитий zum Bersten у місті -ється 100 тисяч жителів Н
-

напхом:
[brechend] voll [vollgepfropft, die Stadt zählt hunderttausend
vollgepackt, vollgestopft]; їх там ~
Einwohner
напхано, як оселедців у бочці розм. нарахування c 1. (дія) Anrechnen n

sie stehen* [sitzen*] (dichtgedrängt) -s, Anrechnung/=, -en; відсотків -

wie die Heringe in der Tonne [im Zins|anrechnung/=, -en, Verzinsung

Fass] [wie die Sardinen in der Büchse / =, -en; податку Veranlagung f
-

нап ясти див. напинати -, -en; 2.(сума) angerechnete

нап ятеро in fünf Teile
нарада ж Beratung f =, -en; (обго¬
ворення) Besprechung/=, -en;
виробнича Produktionsberatung/^
~
(надбавка) Zuschlag m -(e)s,
Summe;
-Schläge, Zurechnung/=, -en
нарахувати див. нараховувати

нараяти див. порадити

-en; таємна Geheimbesprechung/
~

нарваний jähzornig; (екзальтова¬

=, -en ний) verstiegen
нараджувати (давати пораду, нарвати(ся) див. наривати(ся)
радити) raten* vZ, einen Rat geben* нард ч бот. Borstgras п -es, Hirsch¬
(комусь £>.); (рекомендувати) haar п -(e)s, -е, Bürstling т -s, -е
empfehlen* vt нардап ч (розм.) Volksdeputierte m/f

нарадити див. нараджувати -п, -п

нарадувати(ся) див. порадуватися) нарди мн (гра) Narden pl
наражати (поставити в неприємне наревітися viel heulen vi, viel wei¬
становище) aussetzen vt (на щось nen vi

D.)-, на небезпеку der Gefahr

~

нареготатися sich satt lachen

aussetzen [preisgeben* відокр.} vt, нареготітися див. нареготатися
in Gefahr bringen* vt наречан||а ж Braut/=, Bräute; шу¬
наражатися (на небезпеку тощо) кати собі ~у sich (D.) eine Braut
sich aussetzen (на щось D.); на~

suchen; розм. auf Freiersfußen

неприємність in eine peinliche gehen* vi (s)
Lage geraten* vi (s) наречений ч Bräutigam m -s, -e
наражу вати (ся) див. наражати(ся) наречені мн Jungverheiratete pl
нараз (раптом, враз) plötzlich; нарашті endlich; schließlich; (на¬
(разам, одночасно) auf einmal; (зараз самкінець) zuletzt; (наостанку,
же, відразу) sogleich, sofort зрештою) letzten Endes, zu guter
наразити(ся) див. наражати(ся) Letzt; ~! endlich einmal!, na endlich!
наразі unterdessen, einstweilen, mitt¬ нари мн Pritsche/=, -n

lerweile, vorläufig нарив ч мед. Geschwür n -(e)s, -e,

нарахавуЦвати 1. (визначати Eiterbeule/=, -n

кількість) zählen vt, aufzählen vt; наривати 1. (квітів, ягід) pflücken

2. (мати в собі, у своєму складі)
zählen vt; місто -є 100 тисяч
жителів die Stadt zählt
hunderttausend Einwohner; 3. фін.
anrechnen vt, in Anrechnung bringen* vt,
vi, sammeln vt; 2. (про папір тощо)
reißen* vt, zerreißen* vt; 3. (про
нарив) eitern vi
нариватися 1. (несподівано,
зустрічатися, стикатися)
випадково

zurechnen vt; -вати відсотки фін. unversehens stoßen* vi (s) (на

verzinsen vt когось auf А); 2. див. наражатися
 наривник
наривник ч зоол. Ölkäfer т -s,
н наринути див. наринати
наринати herbeiströmen vi (s);
перен. zusammenströmen vi (s)
нарис І.літ. Skizze/=, -n; 2.
ч Beschwerde/=, -n
праця) Grundrisse pl; (корот¬
(наукова
кий) Abrisse pl
нариси 11 ий: ~а геометрія мат.
darstellende [deskriptive] [-V-]
Geometrie, Projektionslehre/=, -n
нарити 1. див. наривати 3; 2. viel
aufwühlen[aufgraben*]
наритники мн Hintergeschirr n -(e)s
нарихтовувати vorbereiten vt, ein¬
richten vt
нарихтувати див. нарихтовувати;
-ся im Begriff sein* vi (s) [stehen*
vZ], sich anschicken (+ Inf. з zu);
beabsichtigen vt
нарівні gleich; (на рівних правах
тощо) ebenso wie, gleichberechtigt
(з кимось, чимось neben D.); auf наріччя c філол. Mund|art /=, -en,
gleicher Höhe; (на одному рівні) auf
gleichem Niveau [ni'vo:], auf
gleicher Stufe
нарівно zu gleichen Teilen, in
gleiche Teile
наріжн||ий Eck-; ~a кімната
Eckzimmer n -s,
=
наріз ч 1. mex. Einschnitt m -(e)s, -e; нарколог ч (чоловік) Narkologe m
(різьба) Gewinde n -s, =; (у стволі)
Zug m -(e)s, Züge, Drall m -(e)s, наркологічнЦий
-e, Drallzug m -(e)s, -Züge; 2. icm.
zugeteilter Boden
нарізати див. нарізувати
нарізати див. нарізувати
нарізка ж 1. (дія) Schneiden п -s,
Einschneiden п -s; 2. див. наріз
нарізний (про ствол) gezogen
нарізний getrennt, Getrennt-; einzeln
нарізність ж Getrenntsein п -S
нарізувати 1. тж. mex. schneiden*
vt; mex. einschneiden* vt, einkerben
vt; 2. (землю) icm. Boden [Land]
Zuteilen [zuweisen*]; 3. (худобу,
птицю) (in Menge) schlachten vt
48
=
нарікання c Murren n -s, Gemurre n
-s (на щось über А.); (закид)
тж. Vorwurf m -(e)s, -würfe; (засудження)
Tadel m -s, =; (скарга) Klage/=, -n,
нарікати murren vi, ungehalten
[unwillig] sein* vi (s) (на щось über А.);
unzufrieden sein* vi (s) (на щось
mit D.)', (скаржитися,
ремствувати) klagen vi; розм. ein Klagelied
anstimmen (на когось, щось über
А.); розм. quengeln vi; (бурчати,
нити, скиглити) nörgeln vi; розм.
meckern vi; на долю mit seinem
-
Schicksal hadern vi
наріст ч 1. (пухлина,
потовщення) Auswuchs m -es, -wüchse; (на
дереві) Beule f =, -n, Knolle f =,
-n; 2. (нашарування) Ansatz m -es,
-Sätze; (осадок, відкладення) fester
Rückstand, Ablagerung/=, -en
Dialekt m -(e)s, -e
наркоз ч мед. Narkose f =, -n,
Betäubung f =, -en; загальний
-Vollnarkose/=, -n; місцевий -
örtliche Betäubung, Lokalanästhesie f
=, -ijen; поверхневий
-
Dämmernarkose /=, -n
-n, -n; (жінка) Narkologin/=, -nen
Entwöhnungs-,
narkologisch; ~e лікування
Entwöhnungsbehandlung f =, -en; -ий
диспансер Betreuungsstelle für
Suchtkranke, Entwöhnungsanstalt f
=, -en
наркоман ч Rauschgiftsüchtige m -n,
-n; Drogensüchtige m -n, -n; розм.
Kiffer m -s,
=
наркоманія ж Rauschgiftsucht /=;
Drogensucht /=, Drogen|abhängig-
keit/=
наркоманка ж Rauschgiftsüchtige f
-n, -n; Drogensüchtigef -n, -n; розм.
Kifferin/=, -nen
49
наркотик ч Rauschgift п -(e)s,
мед. Narkotikum п -s, -ka,
Betäubungsmittel
-
п -s,
наркотичний narkotisch, betäubend,
Betäubungs-; Rauschgift-
наробити див. нароблювати; -ся
sich ab|arbeiten; {до втоми) розм.
sich abrackem
нароблювати 1. (eine bestimmte
Menge) herstellen [verfertigen,
anfertigen] vt; ein gut Stück [viel]
Arbeit schaffen; 2. {заподіяти,
натворити)anrichten vZ, verursachen vt
народ ч Volk n -(e)s, Völker; розм.
Menschen pl; багато ~y eine Menge
Menschen, viele Leute; дружба ~ів
Völkerfreundschaft/=; так кажуть
sagt der Volksmund
в -і so
народження c Geburt/=, -en; день
~
Geburtstag m -(e)s, -e; місце
~
Geburtsort m -(e)s, -e
народжуваність ж
Geburtenzahl /=, -en, Geburtenrate /=,
Geburtenhäufigkeit f =,
Geburtenziffer /=, -n; ріст -ості
Geburtenzunahme /=, -n
народжувати 1. {дитину) gebären*
vt, zur Welt bringen* vt, in die Welt
setzen vt; розм. ein Kind
bekommen* [kriegen]; {перев. у мові
медиків) entbinden* vt, entbunden
werden* vi (s); 2. перен. {ідею тощо)
gebären* vt, erzeugen vt
народжуватися 1. geboren werden*;
zur Welt kommen* vi (s); висок, das
Licht der Welt erblicken; 2. перен.
{виникати) entstehen* vi (s), auf-
kommen* vi (s); {про почуття)
erstehen* vi (s); в сорочці
-
eine Glückshaube mit in die Welt
bringen*, mit einer Glückshaube
[Glückshaut] geboren sein*, ein
Sonntagskind sein* vi (s), unter einem
glücklichen Stern geboren sein*, mit
einem silbernen [goldenen, großen]
Löffel im Mund geboren sein*
нарощення
-е; народи)|ти(ся) див.
народжуватися); у чому мати ~ла splitternackt; H
розм., жарт, barfuß bis an den Hals
[bis zum Hals]
народн||ий Volks-; {про власність)
volkseigen; {тісно пов'язаний з
народом) volkstümlich, volksnah;
-а мудрість Volksmund т -(e)s,
Volksweisheit /=, -en; -а творчість
Volkskunst f-, Volksschaffen n -s;
e господарство Volkswirtschaft f
=; -ий артист Volkskünstler m -s,
=; і гулдння Volksfest n -es, -e; ~i
збори політ.
Volksversammlung f
-en; істинно -ий
volks|echt
народність ж Volk n -(e)s, Völker,
Völkerschaft /=, -en; Volksgruppe f
=, -n
народногосподарський
volkswirtschaftlich, Volkswirtschafts-
н арод но-визвол ьн |1 и й Volksbe¬
freiungs-; -а армія Volksbefrei-
-n, ungs|armee/=, -me|en
народно-демократичний
volksdemokratisch
нарозхват reißend schnell; брати
-
sich reißen* (щось um А.);
розкуповуватися reißenden Absatz
-
finden*, reißend abgehen* vi (s);
розм. wie warme [frische] Semmeln
[швейц. frische Weggli] abgehen*
[Weggehen*] vi (s)
наростати 1. anwachsen* vi (s);
{підсилюватися) sich verstärken;
{збільшуватися) zunehmen* vi;
2. {виростати в якійсь кількості) (in
bestimmter Menge) wachsen* vi (s)
нарости див. наростати
наростити див. нарощувати
нарочито absichtlich, mit Absicht;
{маючи перев. конкретний,
твердий намір, перев. злий умисел) тж.
юр. vorsätzlich, mit Vorsatz
нарочний ч Eilbote т -n, -n, Kurier
т -s, -е
нарощення с див. нарощування
 нарощування 50

нарощування с 1.
{виробництва, нарцисизм ч мед., перен.
потужностей, темпу тощо) Narzissmus m =, Selbstliebe/=
н
Steigerung/^ -en, Forcierung [-'si:-] f наряд ч 1. (завдання) Auftrag m -(e)
=, -en; (капіталу) Aufstockung / s, -träge; (на роботу) Arbeits|auftrag
=, -en; Ansetzung / =; 2. mex. m -(e)s, -träge, Arbeits|anweisung /

(подовження) Ansetzen n -s, Anstücken =, -en; 2. військ, (служба) Dienst m

n -s, Verlängern n -s; (збільшення) -(e)s, -e; (підрозділ) diensthabende
Vergrößerung / =, -en; (посилення) Abteilung; бути в ~i Dienst haben*;
Stärkung/=, -en, Verstärkung/= 3. (загін поліції тогцо) Aufgebot n
нарощувати 1. steigern vt, forcieren -(e)s, -e
[-'si:-] vt; (капітал) aufstocken vt; наряджати 1. (festlich [schön])
ansetzen vt; 2. mex. (подовжувати) kleiden vt, herausputzen vt; verkleiden
ansetzen vt, anstücken vt; vt (кимось als A.); 2. (призначати)
(підсилювати) stärken vt, verstärken vt beordern vt; 3. (відправляти)
нарти мн Hundeschlitten m -s,
=
entsenden^) vt; 4. військ, zum Dienst
нарубати див. нарубувати kommandieren vt
нарубка ж Einschnitt т -(e)s, -е, наряджатися 1. sich (festlich
Kerbe/=, -n [schön]) kleiden; (кимось) sich
нарубувати (дров) spalten vt; (in verkleiden (кимось als V.); (святково,
Menge) hacken vt, (fertig) hauen(*) прикрашати себе) sich herauspu-
vt, (fertig) hacken vt; (дерево, ліс) tzen; 2. (мати намір) im Begriff
fallen vt sein* vi (s) [stehen* v/], sich
наруга ж (глузування) Verhöhnung/ anschicken (+ Inf. з zu); beabsichtigen vt
=, -en; (насмішка, знущання) Spott нарядити(ся) див. наряджоги(ся)
m -(e)s, Hohn m -(e)s; нарядний schön, schmuck
(опоганення) Schändung / =, -en; (лайка) насадження c 1. див. насаджуван¬
Beschimpfung / =, -en; (огуда, ня 1; 2. (група рослин) Anpflanzung
паплюження) Schmähung / =, -en, /=, -en; зелені Grünfläche/=, -п,
~

Ver|unglimpfung/=, -en Grün|anlagen pl

наругатися verspotten vt; насаджування с 1. (посадка
verhöhnen vt; beschimpfen vt; schmähen vt, дерев тощо) Anpflanzung/=, -en,
verunglimpfen vt Pflanzen п -s; 2. (впровадження)

нарукавні|ий: ~a пов язка Armbin- Einführung / =, -en, Einbürgerung

de/=, -n f=, -en
нарукавник ч Schutzärmel m -s, =; насаджувати 1. (дерева тощо)
Ärmelschoner m -s, =, Ärmling m -s, -e; anpflanzen vt, pflanzen vt; 2.
(у стрільбі з лука) Armschutz m -es (накладати, настромлювати) aufsetzen
нарум янювати(ся) див. vt, aufstecken vt (на щось auf А.);
рум янитися) befestigen vt; 3. (впроваджувати,
наручний: Armband|- поширювати) emführen vt, embür-
~

годинник
uhr/=, -en gem vt
наручники мн Handschellen pl, насадити див. насаджувати
Handfesseln pl насадка ж mex. Ansatz т -es, -sätze,
нарцис ч 1. бот. Narzisse / -, -n, Ansatzstück n -(e)s, -e, Aufsatz m

Osterglocke/=, -n; 2. перен. -es, -sätze; (наконечник) Tülle /=,

(самозакоханий) Narziss m -es, -e -n; муз. Mundstück n -(e)s, -e
51 насичений

насадковий: ~
ключ насилля c див. насильство
Aufsetzschlüssel т -s, =
насилу {ледь) kaum; {із трудноща¬ Н
насамкінець zum Schluss; zu guter ми) mit knapper Not, mit Müh und
Letzt; розм. kurz vor Ladenschluss Not; розм. mit Ach und Krach
насамперед vor allem, vor allen насилувати 1. {примушувати)
Dingen, in erster Linije zwingen* vt; Gewalt antun* (когось
насварити nigen vt, (ein wenig) D.); nötigen vt; 2. {ґвалтувати)
schelten* vt vergewaltigen vt
насвистувати (vor sich hin) насильний див. насильницький
pfeifen* vi, vt насильник ч Gewalttäter т -s,
населений bevölkert; {про будинок) =, Gewaltmensch т -en, -en; юр.
bewohnt; {придатний для житла) Schänder m -s, =, Sexualverbrecher

bewohnbar; ~

пункт Ortschaft f m -s, =, Sexualstraftäter m -s, =,

=
=, -en, Ort m -(e)s, -e; {поселення) Vergewaltiger m -s,
Ansiedlung / =, -en; i^cto ~

насильницьк||ий Gewalt-,
dichtbevölkert gewalttätig, gewaltsam; ~a смерть
населеність ж Bevölkerungsdichte gewaltsamer Tod
/= насильно gewaltsam, mit Gewalt
населення c {країни) Bevölkerung насильство c Gewalt f =; {примус)
f =,-en; {міста, села, певної Zwang m -(e)s; {акт насильства)

місцевості) Einwohnerschaft /=, Gewalttat f =, -en; застосовувати

Bewohnerschaft /=; кількість ~ ~
Gewalt gebrauchen [anwenden(*)]
Bevölkerungszahl f-, -en насинювати bläuen vt
населити див. населяти несип ч Aufschüttung/=. -en; (aufge-

населяти 1. besiedeln vt, bevölkern schütteter) Damm m -(e)s, Dämme;

vt; {займати приміщення під Wall m -(e)s, Wälle
житло) bewohnen vt; 2. {жити на насипати див. насипати

якійсь території) bewohnen vt насипати {наповнювати) vollschüt¬

насиджен||ий 1. {про яйце) ten vt, füllen vt;
{зсипати) streuen vt,
bebrütet, angebrütet, ausgebrütet; 2.: «-є schütten vt; {у щось) (hin)einschüt-
місце Stammplatz т -es, -plätze; ten vt; {земляну споруду) aufschüt-
gewohnte Heimstätte; Ort, an den man ten vt, aufwerfen* vt
sich gewöhnt hat насипн||ий Schütt-, Aufschütt-: ~a
насиджувати brüten vt, bebrüten vt, гребля Erdschüttdamm m -(e)s,
ausbrüten vt -dämme, Schüttdamm m -(e)s,
насидіти див. насиджувати -dämme; ~ий матеріал Schüttgut n -(e)
насидітися lange genug sitzen* vi; s, -güter
des Sitzens überdrüssig werden* vi насипом als Schüttgut; lose,
вдема die Stubenhockerei satt unverpackt
~

(s);
haben* наситити(ся) див. насичувати(ся)
насилати 1. (in Menge) zuschicken насихати 1. {засихаючи,
[senden(*)] vt; 2. {викликати приставати) anhaften und austrocknen;
чарами хворобу, лихо тощо) (vom 2. {засихатиу певній кількості) (in
Himmel) herabschicken vt; ergehen Menge) verdorren vi (s)
lassen* (на когось über А.); грозу ~
насичений 1. хім., ек. gesättigt;
ein Gewitter hexen ~

водою wassergesättigt; ~

хлором
 насиченість 52

chlorgesättigt ['klo:r-]; 2. перен. насіннєсховище с Saatgutspeicher

=

Н (змістовний) inhaltsvoll, gehaltvoll; zn -s, =, Saatgutlager п -s,

3. (про колір) satt насінн)|ий Samen-, Saat-; ~а
насиченість ж Sättigung/ =; хім., коробочка бот. Samenkapsel / =, -п,

ек. Sättigungsgrad т -(e)s Fruchtkapsel/=, -п; ~ий фонд

= =
насичення с 1. хім., ек., тж. Saatgutfonds [-,fo] т [-,fos], [-,f5s]
перен.Sättigung/=; Sättigung/=; 2. насінник ч (чоловік) Samenzüchter
Stillung des Hungers т -s, =; (жінка) Samenzüchterin =,

насичувати 1. (годувати досхочу -nen

досита) satt machen vt; sättigen насінництво с Samenzucht/=

vt; 2. хім., ек., тж. перен. sättigen насіння с 1. Saatgut п -(e)s; 2. див.
vt; 3. перен. (постачати у великій насінина;
~
соняшника

кількості) reichlich [in Sonnenblumenkerne pl

ausreichendem Maße] versehen* [versorgen] vt насісти див. насідати
насичуватися 1. sich satt essen*, насічка ж 1. (дія) Aufkerbung / =,
sich sättigen; satt werden* vi (s); -en, Einkerbung f =, -en; (валків)
2. хім. gesättigt sein* vi (s) Aufrauhen n -s; (рифлення)
насищати(ся) див. насичувати(ся) Riffelung /=, -en; 2. (зарубка, нарізка)
насівати див. сіяти Einschnitt m -(e)s, -e, Kerbe /=, -n,
насідати 1. (з вимогами тощо) Kerbfurche f-, -n
zusetzen vi, eindringen* vi (s) (на насіяти див. сіяти
когосьauf А., з чимось mit D.); наскакувати 1. (нападати) sich
bedrängen vt, drängen vt; розм. tüchtig stürzen (на когось, щось auf А.),
d(a)rannehmen* vt; розм. auf den herfallen* vz (s) (на когось, щось
Leib [zu Leibe] rücken vi (s) (на über А.); überfallen* vt; 2.
когось D.); 2. (про пил тощо) sich (зіштовхуватися) anrennen* vz (s) (на
(an)setzen, sich mederschlagen* когось, щось an/gegen А.); stoßen* vi
насікати 1. (робити насічки) (s) (на когось, щось auf А.);
einkerben vt, einschneiden* vt; 2. Zusammenstößen* vz (s) (на когось, щось
(нарубувати, нарізати) kleinhacken mit D.); anstoßen* vi (s) (на когось,
vt, zerkleinern vt, kleinschneiden* щось an А.); (наїжджати) fahren*
відокр. vt vz (s) (на когось, щось gegen А.);

насікти 1. див. насікати; 2. 3. (раптово зустрітися з кимось)

(побити, пошмагати) verprügeln vt stoßen* vz (s) (на когось auf А.)
насінина ж Samen т -s, =, наскєльний: ~
малюнок Felszei-
-(e)s, -körner; (вишні, сливи,
Samenkorn т chnung/=, Felsmalerei/=,
-en, -en;
яблука тощо) Кет т -(e)s, -е Höhlenzeichnung/=, -en
насіннєвий див. насінний наскидати zusammen werfen* vt,
насіннєїд ч зоол. Samenwespe /=, Zusammenlegen vt
-п; конюшинний наскитатися sich viel herumtreiben*
~
зоол.

Kleesamenwespe /=, -п наскільки soviel (als); soweit; (якою

насіннєочисний ч тех.
мірою) um wie viel, inwiefern,
Saatgutreiniger т -s, =, inwieweit; мені відомо soviel ich
~

Saatgutreinigungsmaschine /=. -п weiß, soweit mir bekannt ist; це ~

насіннєпровід ч тех. Saatleitung правильно? inwiefern stimmt das?

/=, -en наскладати 1. див. складати;
53 насмілюватися

2. (зібрати, відкласти перев про

-

(в результаті) im Gefolge (чогось

гроші) розм. zusammenscharren vt G.) Н
наскликати (in Menge) наслідувальний nach|ahmend,
zusammenrufen* vt Nach|ahmungs-
наскок ч plötzlicher Angriff наслідування c Nachahmung f =;
[Überfall]; <§> з -у див. наскоком (сліпе) знев. Nach|äfferei/=, -en;
наскоком (з розгону) in vollem
1. гідний nach|ahmungswürdig, nach|-
-

Lauf, in voller Fahrt; im Sturm; ahmungswert, nacheifernswert

2. (необдумано, похапцем) наслідувати nach|ahmen vt; розм.
kurzerhand, ohne langes Zaudern, ohne zu nachmachen vt (у когось D.); розм.
überlegen es gleichtun* [nachtun*] vi (когось

наскочити див. наскакувати D.)', (не відставати, рівнятися)

наскребти див. наскрібати nach| eifern (когось D., в чомусь in
наскрібати zusammenkratzen vt, zu¬ D.)',(опиратися, грунтуватися
sammenscharren vt тощо) sich anlehnen (щось an А.);
наскрізні І ий durchgehend; зразок sich an ein Vorbild
~
~а ко¬

розія Durchrostung f =, -en, anlehnen; моду mit der Mode gehen* -

durchgehender Lochffass; ~a тріщина vi (s); die Mode mitmachen; він

Durchriss m -es, -e хоче у всьому мені er möchte es -

наскрізь durch und durch; (цілком) mir in allem nachtun; наслідуючи

gänzlich, völlig; бачити (bis auf in Anlehnung (когось, щось an А.)
-

die Knochen) durchschauen vt наслідувач ч Nach|ahmer т -s, =

наслати див. насилати насл^ха||тися anhören vt; vieles

наслідити Schmutzspuren [Fußspu¬ hören; (вдосталь) sich satt hören
ren] hinterlassen* (чогось an D.); (багато)
наслідковий Folge-, Konsekutrv- allerhand [viel] zu hören bekommen*; я
наслідний nachfolgend, Erb-; всього -вся es ist mir allerhand zu
~

принц Thronfolger m -s, =, Kro^ Ohren gekommen

nprinz m -en, -en насмажити див. насмажувати
наслід||ок ч Folge f =, -n; насмажувати (in Menge) braten*
Konsequenzen pl; (результат) Ergebnis [schmoren, rösten] ['rors-] vt
n -ses, -se; (результат дії, насмалити див. насмалювати

впливу) Auswirkung f =, -en; (ефект, насмальцьовувати einfetten vt

який виявиться перев. пізніше) насмалювати ansengen vt, anbren¬

Nachwirkung f =, -en; мед. nen* vt

Folgeerscheinung f =, -en; правовий насмердіти vollstänkem vt

-ок Rechtsfolge f =, -n; важкі насмикати див. насмикувати

ки schwerwiegende Folgen; насмикувати 1. zupfen vt, auszupfen
далекі -ки weitreichende vt, ausreißen* vt; 2. перен.
[weittragende] Folgen; -ки війнд die (вибирати невміло, непослідовно) wahllos

Auswirkungen des Krieges; ~ки herausgreifen* vt

пережитого die Nachwirkung des насмілитися див. насмілюватися
Erlebten; залишати без ~ків es насмілюватися (брати на себе
dabei bewenden lassen* vt; мати сміливість) sich erkühnen (на щось
як ок zur Folge haben* vt; як zu D.); (наважуватися,
-

(внаслідок цього) infolgedessen; набиратися хоробрості) sich erdreisten,

 насмітити 54

{мати мужність щось зробити) наснитися див. снитися

Н sich trauen, sich getrauen (+ Inf. з насновувати див. снувати
zu); Mut fassen [aufbringen*]; наснувати див. снувати
{дозволяти собі) sich (D.) die Freiheit насобзчитися (фам.) flott zu tun

nehmen*; sich unterstehen* (zu ZX, + lernen

Inf з zu); {зважуватися щось насовувати(ся) див. насувати(ся)

зробити) wagen vt насолити див. насолювати
насмітити див. насмічувати насолода ж Genuss т -es, -nüsse,
насміхатися sich lustig machen, Ergötzen п -s; (велика) Hochgenuss
sich belustigen (з когось über А.); т -es, -nüsse; (блаженство) Wonne

{образливо жартувати, дурити) /=; (задоволення, втіха) Vergnügen

розм. foppen vt; {іронізувати) sich п -s, Spaß m -es; (відчуття

mokieren (над кимось über А); задоволення) Lustgefühl n -(e)s, -e

{підсміюватися) spötteln vt; насолоджувати (робити щось
{висміювати) verspotten v/, auslachen солодким) süß machen vt, versüßen vt
vt; {дражнити) розм. ver|äppeln насолоджуватися (відчувати
vt; {глузувати) spotten vi (з когось, задоволення, насолоду) genießen* vt;
чогось über А.); (знущатися) (радуватися, тішитися, перев.,
verhöhnen vt дивлячись на щось) sich
насмічувати див. смітити ergötzen (чимось an D.); (тж. радіти
насміши І |ти zum Lachen bringen* з чиїхось недоліків, невдач тощо)
vt; <§> поспішиш людей ~ш sich weiden (чимось an D.)
(прислів я) Eile mit Weile; Eilen tut насолодити (ся) див.
nicht gut насолоджуватися)
насмішка ж (глузування) Spott m насолювати 1. salzen(*) vt, einsal-
-(e)s, Bespöttelung/=, -en; (перев. zen(*) vt; 2. перен. einbrocken vt,
постійні, тривалі або повторні Un|annehmlichkeiten verursachen
насмішки) Gespött п -(e)s; розм. (комусь D.); розм. eine Laus in den
Fopperei f =, -en; (іронізування) Pelz setzen (комусь D.); розм. ins
Mokene f =, -ijen; (підсміювання, Näpfchen treten* vi (s) (комусь bei
насмішливе зауваження) D.)
Spöttelei /=, -en (перев. pl); (знущання) насос ч Pumpe f-, -n; качати ~ом
Hohn m -(e)s pumpen vt
насмішкуватий spöttisch; насосні|ий Pump(en)-; ~a станція
(знущальний) höhnisch; (схильний до Pumpenwerk n -(e)s, -e,
насмішок) spottsüchtig, spottlustig Pumpstation /=, -en, Pumpwerk n -(e)s, -e,
насмішник ч Spötter m -s, =
Pumpen|anlage/=, -n
насмоктатися див. насмоктуватися насохнути див. насихати

насмоктуватися (про дитину) sich насочити див. насочувати

satt saugen*; (про комара тощо) насочувати durchfeuchten vt, durch¬
sich vollsaugen* nässen vt, durchweichen vt, tränken
насмолити див. насмалювати vt; ~ся einziehen* vt, einsaugen(*)

насмолювати beteeren vt vt, sich vollsaugen(*), durchtränkt

наснага ж Begeisterung f =, -en; [durchnässt, durchweicht] werden*
(запал) Eifer т -s; (натхнення) наспатися sich ausschlafen*, aus-

Schwung т -(e)s, Schwünge schlafen* vi

55
наспів ч
Weise/=, -п; (мелодія) Ме-
lodie/=, -dljen
наспівати1 1. (ставати спілим)
reifen (h, s), reif werden* vi (s);
2. (розпочинатися, наступати)
anbrechen* vi (s), hereinbrechen* vi
(s), kommen* vi (s), eintreten* vi (s)
наспівати2 див. наспівувати
наспівувати (leise [halblaut]) Vor¬
singen* [vor sich hin singen*] vi,
vt; (якусь мелодію весело, без слів,
використовуючи перев. звуки типу
tra-la-la) trällern vt
наспід nach unten, auf den Boden
наспіх in aller Eile, hastig; (абияк)
flüchtig
насподі unten, auf dem Boden
насправді wirklich, tatsächlich, in
der Tat, in Wahrheit, in Wirklichkeit
наст ч Schneekruste f-, -n, Harsch
-es, Harschschnee m -s
наставати eintreten* vi (s); (про
час тощо) anbrechen* vi (s), he-
reinbrechen* vi (s); kommen* vi (s);
(починатися) anfangen* vi,
beginnen* vi; (про строк платежу
тощо) fällig werden* vi (s); настає
(наближається ніч, пора року
тощо) es geht (щось auf А.)
наставити див. наставляти
наставляння с 1. Belehrung/=, -en;
2. (інструкція тощо) Vorschrift/=,
-en; Anleitung f =, -en; Anweisung
/=, -en
наставляти 1. (ставити) (in
Menge) aufstellen [hinstellen] vt; -
годинник die Uhr stellen; 2.
(скеровувати очі, погляд тощо) richten
vt; 3. (повчати) belehren vt;
(навчати) unterweisen* vt; ірон.
schulmeistern невідокр. vt; <§> ~
вуха
ganz Ohr sein* vi (s)
наставник ч Betreuer m -s, =;
(вчитель) Lehrer m -s, =; (вихователь)
Erzieher m -s,
=
наставниця ж Betreuerin f =,
настирливість
Lehrerin f =, -nen; Erzieherin f =,
-nen Н
настання c Eintritt m -(e)s, -e;
Anbruch [-brux] m -(e)s, Einbruch m
-(e)s; з ~m ночі bei Einbruch
[Anbruch] der Nacht; з ~м дня bei Ta-
ges|anbruch
настанова ж 1. псих. Einstellung
f =, -en; 2. (вказівка, порада)
Anweisung/^, -en; (директива) Rieht-
lini!e/=, -n
настановити див. наставляти З
настановляти див. наставляти З
наста||ти див. наставати; ~в час es
ist an der Zeit, es ist soweit (+ Inf.
з zu)
настачати (hinreichend) beschaffen
zukommen lassen*] vt
[liefern,
настелити див. настилати
m настеляти див. настилати
настигати 1. (наздоганяти) einho¬
len vt; 2. (схоплювати) fassen vt;
greifen* vt; 3. (наступати,
наближатися) herankommen* vi (s),
herannahen vi (s), heranrücken vi (s);
4. (з'являтися, прибувати у
потрібний момент) rechtzeitig
eintreffen* vz (s)
настигнути див. настигати
настил ч Belag т -(e)s, -läge, Bret¬
terbelag т -(e)s, -läge;
Fußbodenbelag m -(e)s, -läge, Diele/=, -n
настилати decken vt, bedecken vt;
belegen vt; (дорогу) pflastern vt;
(підлогу) den Fußboden dielen
настилка ж див. настил
настильні І ий flach; ~а траєкторія
gestreckte [rasante] Flugbahn; ~е
полум я streifende Flamme; ~ий
вогонь Flachfeuer п -s, Streichfeuer
п -s
настирливий 1. див. нав язливий;
2. (набридливий) lästig; 3.
(завзятий, наполегливий) hartnäckig,
beharrlich
-en; настирливість ж Aufdringlichkeit
 настирний 56

f =; Zudringlichkeit f =; Lästigkeit насторожити(ся) див.

н /=; Beharrlichkeit /=, Hartnäckig- насторожуватися)
keit/= насторожі auf der Hut; бути
~
auf
настирний див. настирливий der Hut sein* vi (s), die Augen
настіж див. навстіж offenhalten*
настій ч Aufguss т -es, -güsse; ~

ро¬ насторожувати zur Vorsicht

машки Kamillentee т -s mahnen vt

настійливий beharrlich; (про про¬ насторожуватися aufmerksam

хання тощо) eindringlich, werden* vi (s); (бути напоготові)
inständig; (впертий) hartnäckig auf der Hut sein* vi (s);
настійливість ж Beharrlichkeitf=; (вслухуватися) gespannt lauschen vi; розм.
Hartnäckigkeit /=; Eindringlichkeit die Löffel spitzen; die Ohren
/= steifhalten* [spitzen]
настійнЦий dringend, nachdrücklich; насторч senkrecht
(дуже, сильно) inständig; на мою насточортіти lästig fallen* vi (s);
~у вимогу auf mein Drängen [mei- розм. zum Hals heraushängen* vi;
ne dringende, beharrliche Bitte] hin фам. auf den Sack gehen* [fallen*]
настільки so, der|art, soviel, soweit, vi (s) (комусь D.)
so sehr настоювати ziehen lassen* vt; einen
настільний Tisch-;
~

календар Aufguss machen [zubereiten];

Tischkalender m -s, =; ~
теніс (на чомусь mit D.);
ansetzen vt ~ся (про
Tischtennis n =, Pingpong [aecmp. чай тощо) ziehen* vi
Pingpong] n -s настоянка ж Likör т -s, -е; фарм.
настінн||ий Wand-; ~a шафа Tinktur/=, -en

Hängeschrank m -(e)s, -schränke; ~ий настоятель ч 1. (монастиря) Abt т

живопис Wandmalerei/=, -en -es, Äbte, Klostervorsteher т -s, =;

насто(в)бурчити(ся) див. 2. (старший священик) Dekan т

настовбурчуватися) -s, -е

настовбурчувати (волосся, пір'я, настоятелька ж (монастиря)

шерсть тощо) sträuben vt; (пір'я) Äbtissin f =, -nen, Klostervorsteherin
sich aufplustern; (вуха) die Ohren /=, -nen
spitzen настояти (ся) див. настоювати(ся)

настовбурчуватися 1. настоятися lange stehen* vi

(підніматися, ставати сторч) sich sträu- настраждатися viel leiden* vi
ben [aufplustern]; 2. перен. настрахати in Schrecken versetzen
похмурим, надутим) finster
(ставати vt; erschrecken vt; Furcht einjagen
dreinschauen vi, eine finstere (когось D.); (залякати)
[düstere] Miene machen einschüchtern vt; ~ся erschrecken* vi (s), sich
настовий harsch, Harsch-; ~
сніг erschrecken*; einen Schreck
Harsch m -es bekommen*
настойка ж див. настоянка настрашити див. настрахати
насторожений wachsam; (три¬ настриг ч Schur|ertrag т -(e)s, -trä¬

вожний, занепокоєний) besorgt, ge, Woll|ertrag -(e)s, -träge

beunruhigt настригати (in Menge) scheren* vt,
настороженість ж Wachsamkeit fertigscheren* відокр. vt
/=: Besorgnis/=, Be|unruhigung/= настригти див. настригати
57
настр||ій ч Stimmung/=,
(непостійний, змінний стан
настрій в певний час) Laune
настрою,
f =; (загальний стан) Verfassung
/=; (охота, бажання) Lust/=;
бути у поганому ~ої schlechte \фам.
stinkige] Laune haben*,
schlechter Laune sein* vi (s); missgelaunt
[missgestimmt, verstimmt,
übellaunig] sein* vi (s); бути у
хорошому ~ої (bei) guter Laune sein* vi
(s), guter Dinge sein* vi (s); gut
gelaunt [gestimmt] sein* vi (s); (in)
guter [rosiger] Laune sein* vi (s);
піднімати ~ій die Stimmung
heben*; псувати ~ій die Stimmung
verderben* (комусь D.); зміна
SthnmungslUmschlag -(e)s, m прориву оборони противника)
Stimmungswechsel m -s, =;
-Schläge;
людина ~ою Stimmungsmensch
-en,-en
настроєний (налаштований)
eingestellt (на щось auf А.); (у
певному настрої) gestimmt; (схильний)
aufgelegt (на щось zu D.);
(налаштований, прихильний тощо, тж.
про погляди) gesinnt; дружньо
~
freundlich gesinnt; прогресивно
~
fortschrittlich gesinnt
настроїти (ся) див.
настроюватися)
настройка ж муз. Stimmen п -s;
рад. Abstimmung/^
настромити див. настромлювати
настромлювати aufstecken vt, auf¬
setzen vt, aufspießen vt; einstecken
vt
настрочити 1. див. настрочувати;
2. (написати) (hastig) schreiben* vt
настрочувати (шити) steppen vt,
nähen vt
настроювальник ч див.
настроювач
настроювання с див. настройка
настроювати 1. муз. stimmen vt,
einstimmen vt; 2. (радіоапаратуру)
наступн||ий
-en; einstellen vt, nachstellen vt;
abgleichen* vt; 3. mex. regeln vt, einrichten H
vt, justieren vt; 4. (викликати
певний настрій) stimmen vt;
(налаштовувати) einstellen vt; ~
на
веселий лад fröhlich stimmen vt;
5. (проти когось) stimmen vt, auf-
reizen vt, aufbringen* vt, einstellen
vt (проти когось gegen А.); розм.
scharfrnachen vt
настроюватися sich einstellen (на
щось auf A.); gestimmt sein* vi
(s); (мати намір) sich anschicken
(+ Inf. з zu)
=
настроювач ч Stimmer m -s,
наступ ч 1. військ. Angriff m -(e)
~ою s, -e, Offensive [-V-] / =, -n; (для
Vorstoß т -es, -stoße; перейти у
m ~
[розпочати die Offensive
ergreifen*, zur Offensive [zum
Angriff) übergehen* v/ (s); 2. перен.
Vorstoß m -es, -stoße
наступильн||ий Angriffs-,
Offensiv-, offensiv; ~a війна
Angriffskrieg m -(e)s, -e
наступати 1. (ногою) treten* vi (s);
2. (наполягати, тиснути) dringen*
(на когось auf А.); 3. військ,
angreifen* vt; vormarschieren vi (s), im
Anmarsch [Vormarsch] sein* vi (s);
die Offensive ergreifen*; (з метою
прориву оборони противника)
vorstoßen* vi (s), Vorgehen* vi (s),
vorrücken vi (s); (наближатися)
anrücken vi (s); 4. див. наставати
наступити див. наступати
наступн||ий 1. folgend; nachfol¬
gend; darauffolgend, näch|st(er);
~ого дня am nächsten [anderen,
darauffolgenden] Tage, einen Tag
darauf; ~ого разу nächstens, näch-
|stes Mal, das näch|ste Mal; ~им
чиномfolgendermaßen, auf folgende
Weise, wie folgt; хто ~ий? wer ist
der Näch|ste?; 2. ч/ж Folgende m/f
 наступник 58

-n, -n, Nachfolgende m/f-n, -n; 3.: ~e 2. (натягати, укриваючись)

H überziehen* vt
натвори І |ти anrichten vt, anstellen
=
наступник Nachfolger m -s,
ч

наступниця Nachfolgerin/=, -nen

ж vt; ну й ~в же він! da hat er was
наступність ж Nachfolge f =; (по¬ Schönes angerichtet!; що він ~в?

слідовність) Aufeinanderfolgef- was hat er angerichtet [розм.

настурція ж бот. spanische Kresse, ausgefressen]?
Kapuzinerkresse/=, -n натекти див. натікати

настягати anhäufen vt, ansammeln натерпітися viel (Schweres)

vt, aufhäufen vt, zusammenziehen* erleiden* [ausstehen*, ertragen*,
vt; (гроші) zusammensparen vt durchmachen]
насувати 1. schieben* vt, nicken vt натерти див. натирати
(на щось auf А.); 2. (одівати натикати einstecken vt; ~ся stoßen*
тощо) aufstülpen
капелюха vt vi (s) (на щось an А.)
насувні|тися heranrücken vi (s); sich натиральник Reiber т -s, ч
=

(langsam) nähern; im Anzug sein* натирапьниця ж Reiberin f=, -nen

vi (s); ~ється гроза ein Gewitter ist натирання (маззю) Emreibung/=,

c

im Anzug, ein Gewitter rückt [zieht] -en, Einreiben n -s; (підлоги)

heran Bohnern n -s

насунути(ся) див. насувдти(ся) натирати 1. (маззю) reiben* vt,

насупити див. насуплювати einreiben* vt; 2. (підлогу) bohnern vt;
насуплений trübe, finster; (про пог¬ 3. (на тертці) харч, (klein) reiben*
ляд, лице) düster vt; 4.(ногу тощо) sich (D.) wund
насуплювати runzeln vt; ~

брови reiben* vt; собі мозолі (на руках)

~

die Augenbrauen zusammenziehen*; Schwielen bekommen*; (на ногах)

лоб die Stirn runzeln; ~ся finster Hühner|augen bekommen*
~

[mürrisch, verdrießlich] натиратися sich einreiben* (чимось

[dreinsehen*, aussehen*]
dreinschauen vi mit D.)
насуплюватися див. натирач ч 1. (працівник) Bohnerer m
насуплюватися -s, =; 2.: підлоги (щітка) Bohner
~

=
насурмачуватися див. m -s,

насуплюватися натиск ч 1. див. натискання; 2.

насухо (ganz) trocken; перен. ohne перен. Druck т -(e)s; Andrang m -(e)
etwas zu trinken s; Druck|aus|übung/=, -en;
насушити див. насушувати (примушування) Nötigung/=, -en, Zwang
насушувати (in Menge) trocknen m -(e)s

[(фруктів, овочів) dörren; (сухарів натискання c Drücken n -s, Druck

тощо) rösten] ['ro:s-] vt m -(e)s;
(притискання) Andruck m
насущний wesentlich; (украй -(e)s
необхідний) lebensnotwendig; натискати 1. drücken vi (на щось
(важливий) brennend, wichtig; auf A.); aufdrücken vt; pressen vi (на

(невідкладний) dringend, dringlich щось auf А.); 2. перен. (на когось)

натанцюватися sich satt tanzen drängen vt, unter Druck setzen vt;
натаскати див. натаскувати dringen* (на когось auf?!.)
натаскувати 1.
(приносити, натискний Druck-; Andrück-; An-
доставляти) zusammenschleppen vt; press-, Press-
59 натурЦа

натискувати див. натискати fen* vZ, scharf machen vt; 2.

натиснути див. натискати (наливати тонким струменем) abzapfen Н
натікати einfließen* vi (s), hinein¬ vt, eingießen* vt
fließen* vi (s); (набиратися) sich натр ч; їдкий
~
див. гідроксиде
ansammeln; (наповнюватися) натрію
volllaufen* vi (s) натравити 1. (собак тощо) hetzen
натільні|ий Leib-; ~a білизна vt (на когось auf/gegen А.); 2.
Leibwäsche f- (підбурити) aufhetzen vt, aufstacheln vt,
натішитися viel Vergnügen haben* aufwiegeln vt
(чимось an ZX); не розм. seine натрапи||ти див. натрапляти; не
~

(helle) Freude haben* (кимось, на того -ти розм. an den

чимось an D.); sich nicht genug freuen Unrechten [Falschen] kommen* [geraten*]
können* (кимось, чимось über А.) vi (s); не на того -в розм. damit

наткати див. ткати kommst du bei mir nicht an

наткнути(ся) див. натикати(ся) натрапляти (наскакувати,

1.

натовкти (стерти на порох) stamp¬ наштовхуватися) (unversehens)

fen vt; (розтовкти) zerstoßen* vt; stoßen* vi (s) (на когось, на щось auf

морду груб, die Fresse polieren А.); на перешкоди auf

- -

(комусь D.) Hindernisse stoßen* vi (s); 2.

натовп ч Menge /=, -n, зустрітися) plötzlich finden*
(несподівано

Menschenmenge / =, -n; (перев. невеликий vt; unerwartet begegnen vi (s) (на

натовп) Schar /=, -en; розм. когось D.); Zusammentreffen* vi (s)

Menschenhaufen m -s, =; (збіговисько) (на когось mit D.); (знайти)

Auflauf m -(e)s, Zusammenrottung antreffen* vt
/=; (тиснява) Gedränge n -s; натренований trainiert [tre:-], geübt
(агресивний, розперезаний натовп) натренувати(ся) див. тренувати-
знев. Mob т -s (ся)
натовпом haufenweise, натрій ч Natrium п -s (хім. знак Na)

scharenweise натроє in drei Teile

натовпитися див. натруджуватися sich ermüden, sich
натовплюватися überanstrengen
натовплюватися sich ansammeln, натрудитися див. натруджуватися
sich in der Menge versammmeln натруїти див. натруювати
натопити див. натоплювати натрусити див. натрушувати
натоплювати 1. (нагрівати) tüch¬ натрушувати (in Menge [eine Men¬
tig einheizen vi; 2. (сало тощо) (in ge]) abschütteln vt, herunterschütteln
Menge) (zer)schmelzen* vt vt; rütteln vt
натоптати див. натоптувати натруювати (viel) vergiften vt

натоптувати Fußtapfen [Fußspuren] натрясти див. натрушувати

hinterlassen*
наторговувати erhandeln vt; durch
Handel erwerben* [erlangen] vt
наторгувати див. наторговувати
наторохтіти див. торохтіти
наточити див. наточувати
наточувати 1. (гострити) schlei¬
натуга ж Anstrengung/=, -en, An¬
spannung f-, -en, Spannung/^, -en
натужний angespannt, angestrengt
натужуватися sich anspannen, sich
anstrengen; sich (ZX) Mühe geben*
натурЦа ж 1. тж. мист. Natur
f =; -а художника Künstlernatur
 натурою 60

/=, -en; малювати з ~и nach der натурнЦий: -а зйомка фот., кін.

н Natur zeichnen vt; служити -ою Freilicht|aufhahme/=, -n

Modell stehen* vi; малюнок з ~и натурник ч див. натурщик
Abzeichnung/=, -en; 2. {характер, натурщик ч мист. Modell п -s, -е

суть тощо) Natur /=; Wesen n -s, натурщиця ж мист. Modell п -s, -е

Wesensart /=, -en, Charakter [ka- натушкувати див. тушкувати

] m -s; за ~ою von Natur; це стає натхненний begeistert; inspiriert;
другою ~ою {звичкою) das wird zur hingerissen, entflammt (чимось für
zweiten Natur (у когось D.); 2. {про А.)
оплату) Naturalien pl натхненник ч
Inspirator т -s, -toren
натурою in Naturalien, in natura натхненниця ж Inspiratorin f =,

натуралізація ж Naturalisation/=, -nen

-en, Einbürgerung f =, -en, натхнення c
Inspiration f =, -en;
Verleihung der Staats] angehörigkeit {захоплення) Begeisterung/=, -en;
натуралізм ч Naturalismus m =
{запал, наснага) Schwung m -(e)s
натуралізувати naturalisieren vt, натщесерце nüchtern, auf nüchter¬
einbürgern vt; -ся sich nen Magen

naturalisieren lassen*; sich embürgem натюрморт ч мист. Still|Ieben n -s,

натураліст ч 1. {біолог)
Naturforscher m -s, =; 2. мист. Naturalist m натяг ч {дія) Spannen n -s; {стан)

-en,-en Anzug m -(e)s; mex. Spannung f =,

натуралістка ж 1. {біолог) -en; граничний
~

Naturforscherin /=, -nen; 2. мист. Grenzflächenspannung f =, -en; поверхневий

Naturalistin /=, -nen -

Oberflächenspannung f =, -en;
натуралістичний naturalistisch -

пружини Federspannung/=, -en

натурзльнЦий 1. {природний) na¬ натягати1 zusammenschleppen vt

türlich, naturgemäß, der Natur натягати2 1. {струну, мотузку то¬
entsprechend; більший від ого що) spannen vt, anspannen vt,
розміру überlebensgroß; ого кольору aufspannen vt; 2. ziehen* vt, anziehen*
naturfarben; -ого розміру in vt; 3. {одягати) anziehen* vt; {щось
Lebensgröße; 2. {справжній) naturrein, поверх чогось) überziehen* vt
echt, Natur-; {нефальсифікований) натягнути див. натягати
unverfälscht; {про харчові натягнуті І ий тж. перен. gespannt;
продукти) naturbelassen; -ий шовк reine steif; мати -і [напружені]
Seide, Naturseide/=, -n; 3. ек. стосунки auf gespanntem Fuße stehen*

Natural-; -а оплата Naturallohn т -(е) vi, übern Fuß gespannt sein* vi (s)
s, Bezahlung in Naturalien; Deputat (з кимось mit D.)
n -s, -e; e натягнутість ж тж.
господарство перен.
Naturalwirtschaft /=; замкнуте e Gespanntheit/=; Steifheit f-
господарство geschlossene Hauswirt- натягувати див. натягати
schaft, Nutzungswirtschaft f =, -en; натяжкЦа ж: з -ою mit Müh und
4.: ~e числа мат. natürliche Zahl Not, mit knapper Not, mit Ach und
натуральність ж Natürlichkeit f =, Krach; це ~a розм. das ist an den
Naturgemäßheit/=; Echtheit f= Haaren herbeigezogen
натуристий eigensinnig, натяжні|ий spannend, Spann-; ~a
eigenwillig, störrisch гайка Spannmutterf-, -n; e кіль¬
61 нафтовидобувнЦий

це Zugring т -(e)s,Spannring т
-е, науковець ч (чоловік)

-(e)s, -е; ~ий ролик Belastungsrolle Wis enschaftler m -s, =; (жінка) H

/=, -n, Riemenrolle /=, -n, Wis enschaftlerin /=, -nen
Spannrolle /=, -п науковий wissenschaftlich
натяк ч Andeutung/=, -en, науковість ж Wissenschaftlichkeit
Anspielung f =, -en; (знак) Hinweis m /=
-es, -e, Fingerzeig m -(e)s, -e; науково-дослідний: ~

інститут
{порада, підказка) Wink m -(e)s, -e; Forschungsinstitut n -(e)s, -e
літ. Allusion /=, -en; грубий науково-популярний
[недвозначний) Anzüglichkeit f =,
~
populärwissenschaftlich
-en; розм. ein Wink mit dem нау ково-техні чн и й wissenschaft-
Zaunpfahl [Betonpfeiler]; прозорий lich-technisch, technisch-wissen¬
-
ein deutlicher Wink, eine deutliche schaftlich
Anspielung; тонкий eine feine ~

науково-фантастичн||ий: ~a

Anspielung; говорити ~ами in література wissenschaftlich-utopische

Andeutungen [Anspielungen] reden Literatur, SF-Literatur [es'ef-] f =;
vi, Andeutungen fallen lassen*; без ~ий роман Zukunftsroman m -s, -e;
~ів ohne Umschweife, klipp und ~ий твір Science-fiction ['saians,fik-

klar; навіть ~y немає keine Spur; J(s)n]/=

nicht einmal andeutungsweise наукоомний forschungs|intensiv, in-
vorhanden telligenz| intensiv
натяка||ти anspielen vi, andeuten vi, наумисне див. навмисне
hindeuten vi, hmweisen* vi (на щось наурочити див. наврочити
auf A); Andeutungen fallen lassen*; наутилус ч зоол. Nautilus т =, -se

eine Andeutung [Anspielung] научати див. навчати

machen; einen Wink geben*; {давати нафарбовувати(ся) див. фарбува¬

зрозуміти) zu verstehen
geben* тися)
vt; (радити, рекомендувати щось нафарбувати (ся) див. фарбувати-
зробити) nahelegen (+ Inf. з zu); (ся)
прозоро ^ги deutlich durchblicken нафаршировувати див.
lassen* vt; на що ти ~єш? worauf фарширувати
spielst du an?, wo willst du hinaus? нафарширувати див.
натякнути див. натякати фарширувати
наук||а ж 1. Wissenschaft /=, -en; нафт||а ж Erd|öl п -(e)s, Mineral|öl п

займатися ~ою sich -(e)s, -е, Öl п -(e)s, -е; родовище ~и

wissenschaftlich betätigen; це ціла ~а das ist Erd|öllager п -s, =, Erdöllagerstätte
eine Wissenschaft für sich; 2. (урок, /=,-П
напучення) Lehre /=; віддавати в нафталін ч Naphthalin п -s; <§> від
~y (на навчання) in die Lehre цього тхне ~ом розм. das stammt
geben* v/; це тобі ~a [на ~y] das soll aus der Mottenkiste [gehört in die
dir eine (gute) Lehre sein*, lass dir Mottenkiste]
das zur Lehre dienen, lass dir das нафтобаза ж Öltanklager n -s, =,
eine Lehre sein*; розм. das dir ins Tanklager n -s,
=

Stammbuch!; ~a не йде від нафтовидобувнЦий erd|ölgewin-

бука (прислів я) Rute und Stock staubt nend; ~a промисловість Erd|öl-
nur den Rock bergbau m -(e)s
нафтовидобуток 62

нафтовидобуток ч Erdölförderung ~

veranlagt sein*
vi (s) (до чогось

f=, Erd|ölgewinnung/= zu £>.); <§> ~и виявляються з

нафтов||ий Erd|öl-, Ö1-; ~а дитинства (прислів я) was zum Dom

промисловість Erd|öl| industrie/= werden will, sticht beizeiten; was ein

Ölindustrie /=; ~a свердловина Erd|- Häkchen werden will, krümmt sich
ölbohrung/= -en, Erdölbohrloch n beizeiten; man sieht zeitig am
-(e)s, -löcher; ~ий порт Ölhafen m Kamme, was ein Hahn werden will

-s, -häfen, Erd|ölhafen m -s, -häfen нахилений geneigt; (зігнутий)

=
нафтовик ч Erd|öl|arbeiter m -s, gebeugt; (косий) schräg
нафтоделари мн Öldollar pl нахилити(ся) див. нахилдти(ся)
нафтоналивн||ий: ~e судно нахилити neigen vt; (згинати) nie¬
=
Öltanker m -s, derbeugen vt; мор. auf die Seite
нафтоносний erdölhaltig, erd|öl- legen vt
führend, ölführend, ölhaltig нахилитися sich neigen;
нафтоносність ж Erdölführung (згинатися) sich beugen; (тк. про людей)
f=, Erdölhaltigkeit/= sich bücken; (злегка) sich ducken;
нафтопереробнЦий (про лижника) sich vorlegen; мор.
erdölverlarbeitend; ~e підприємство sich auf die Seite legen; ~

вперед
Ölraffinerie /=, -ijen sich vorlehnen
нафтопровід ч Erdölleitung f =, нахлинути див. хлинути
-en; Pipeline ['рцер1ц£п]/=, -s нихлистом überlappt
нафтопродукт ч Erdölprodukt n нахлібник ч Kostgänger т -s, =,
-(e)s, -e; ~и мн Erd|öl|erzeugnisse pl Gnadenbrot] empfanger m -s, =
нафтохімічний erd|ölchemisch нахмирити(ся) Wolken sammeln
нафтохімія ж Erd|ölchemie f=, Pe¬ [aufziehen*]
trolchemie /= нахмурений trübe, finster; (про
нахаб||a ч/ж Frechling m -s, -e, погляд, лице) düster
Frechdachs m -es, -e, frecher Mensch; нахмуритися ein finsteres Gesicht
груб, ein freches Aas; (грубіян) Flegel machen, eine finstere [düstere]
m -s, =, Rüpel m -s, =; (безсоромний) Miene machen
Unverschämte m -n, -n; з фам. ~
нахнюпитися див.
frech wie Dreck [wie die Laus im нахнюплюватися

Grind, wie ein Rohrspatz] нахнюплюватися den Kopf

нахабний frech, dummdreist; розм.
schnodd(e)rig; (грубий) rüpelhaft,
flegelhaft; (безсоромний)
unverschämt, unverfroren; розм. patzig;
(зухвалий) dreist
нахабність ж Frechheit f =;
Unverschämtheit /=; Schnodd(e)rigkeit
/=; Dreistigkeit/=
hängen lassen*, betrübt sein* vi (s); ein
verdrießliches Gesicht machen
находити 1. (відшукувати,
виявляти) (auf)finden* vt; 2.
(сходитися, збиратися) sich (an)häufen, (in
Menge) Zusammenkommen* vi (s)
находитися sich befinden*; (бути
в наявності) vorhanden sein* vi (s)

нахабніти frech werden* vi (s) находитися sich müde laufen*, vom

нахабство c див. нахабність vielen Gehen müde werden* vi (s)
нахвалювати див. розхвалювати нахрапник ч Nasenriemen m -s, =

нахил ч Veranlagung/=, -en, Anla¬ нахрапом rücksichtslos, ungeniert

ge /=, -п (до чогось zu D.); мати [-33-]; frech
63 нац||ія

нацизм ч Nazismus т =, націонал-соціалізм ч

=
Nationalsozialismus т Nationalsozialismus m = Н
нацист ч Nationalsozialist т -en, -еп; націоналізація жNationalisierung
розм. Nazi т -s, -s /=, Verstaatlichung/=
нацистський nationalsozialistisch, націоналізм ч Nationalismus m =
nazistisch; Nazi- націоналізувати nationalisieren vt,
націджувати 1. {пропускаючи verstaatlichen vt, in die Öffentliche
рідину крізь сито, сітку тощо) seihen Hand [in Staatsbesitz] überfuhren vt
vt, durchseihen vt; 2. {наливати по націоналіст ч Nationalist m -en, -en
краплі) (tropfenweise) eingießen* націоналістичний nationalistisch
vt; {повільно через вузький отвір, національний National-, natio¬
зазвич. за допомогою крана) nal; ~a валюта Binnenwährung/^
einzapfen vt, zapfen vt -en, Inlandswährung / =, -en,
націдити див. націджувати Landeswährung / =, -en, Nationalwäh-
націлені І ий gezielt; ~ий на кінце¬ rung/=, -en, nationale [inländische]
вий результат leistungs|ori|entiert; Währung; ~a економіка
бути ~им hinzielen vi (на щось auf Nationalwirtschaft /=, -en, Binnenwirtschaft
Я.) / =, -en, einheimische Wirtschaft;
націленість ж Ausrichtung/=, Ge- ~a страва Nationalgericht n -(e)s,
zjeltheit/=; {на результат) Leis- -e, Spezialität / =, -en; ~e питання
tungs|orijentiertheit/= Nationalitätenfrage / =; ~e свято
націлити(ся) див. націлювати(ся) der Nationalfeiertag m -(e)s, -e; ~ий
націлювати 1. {цілячись, спрямо¬ гімн Nationalhymne / =, -n; ~ий

вувати) zielen vt; 2. перен. richten костюм Landestracht/=, -en,

vt, ausrichten vt (на когось, на щось
auf А.); auf ein Ziel richten
націлюватися 1. перен.тж.
zielen vi (на когось, на щось nach
розм., тж. перен. aufs Korn
nehmen* vt; 2. перен. lossteuem vi (s)
(на щось auf A); hinzielen vi,
abzielen vi (на щось auf A); sich {D.)
zum Ziel setzen vt; 3. див. мітити
націнку а ж Aufpreis т -es, -е,
Mehrpreis т -es, -е, Aufschlag т -(e)s,
-Schläge, Zuschlag m -(e)s, -Schläge;
оптова -a Großhandels!aufschlag m
Nationaltracht / =, -en, Tracht / =, -en;
vt ~ий прапор Nationalflagge/=, -n
національність ж 1.
D.); {приналежність до нації) Nationalität /=,
Volkszugehörigkeit / =, nationale
Zugehörigkeit; хто Ви за ~істю?
[якої Ви -ості?] welcher
Nationalität sind Sie?, welche Nationalität
haben Sie?, welcher Nationalität
gehören Sie an?; 2. {спільність
людей) Nationalität / =, -en,
Völkerschaft /=, -en
національно-визвольний: рух
~

-(e)s, -Schläge, Großhandelsspanne nationale Befreiungsbewegung

/=, -n; торгова ~a Verkaufsspanne національно-патріотичний
/=, -n, Vertriebsspanne/=, -n, nationalpatriotisch
Handelsspanne/=, -n, Handels! aufschlag нац||ія ж Nation /=, -en; {народ)
m -(e)s, -Schläge;
робити ~y Volk n -(e)s, Völker; Організація
aufschlagen* vt; без ~и zuschlagfrei Об єднаних Націй {скор. ООН)
націнювати aufschlagen* vt, Organisation der Vereinten
zuschlagen* vt; einen Preis|aufschlag Nationen {скор. UN, UNO); право ~ій

machen на самовизначення Selbstbestim-

 нацукровувати 64

mungsrecht der Nationen [Völker] начепити див. начіплювати

н рівноправність ~ій die начерк ч Entwurf т -(e)s, -würfe;
Gleichberechtigung aller Nationen (ескіз) Skizze f-, -n

нацукровувати див. цукрувати начеркати 1. (провести багато лі¬

нацукрувати див. цукрувати ній) (viele) Striche ziehen*; 2.
нацуплювати (mit Mühe) anziehen* написати) schnell [flüchtig]
(поспіхом
vt schreiben* vt
нацьковувати 1. (собак) hetzen vt начерпати див. черпати
(на когось auf/gegen А); 2. перен. начерпувати див. черпати
aufhetzen v/, aufwiegeln vi (на начесати див. начісувати
когось auf/gegen А.) начетверо in vier Teile
нацькувати див. нацьковувати начинений gefüllt
начавити див. начавлювати начинити див. начиняти

начавлювати (eine Menge) zerdrü¬ начинкЦа ж харч. Füllung/ =, -en,

cken vt, zerquetschen vt Füllsel п -s, =; з ~ою gefüllt;

начадити vollräuchern vt, vollqual¬ шоколад з ~ою gefüllte Schokolade
men vt начиння с Gebrauchsgegenstände pl;
начал||о c 1. Anfang m -(e)s; 2.: ~a Gerät -(e)s, -е; Werkzeug п -(e)s;
п

мн (основи) Grundlagen pl; (посуд) Geschirr п -(e)s; домашнє

(основні положення) Grundsätze pl, ~
Hausrat т -(e)s, Hausgerät -(e)s, -e
Hauptsätze pl начинювати див. начиняти

начальник ч Vorgesetzte m -n, -n, начинити харч, füllen vt

Vorsteher m -s, =; Chef [fcf] m -s, -s; начислити див. нараховувати

Oberste m -n, -n; (керівник) Leiter начистити див. чистити

m -s, =; військ. Befehshaber m -s, начисто 1. (без помарок; набіло,

=; (командир) військ. Kommandeur остаточно) rein, ins Reine;

['do:r] m -s, -e; висок. Oberhaupt n обробляти тех. schlichten vt; 2.
~

-(e)s, -häupter; відділу~

(зовсім, повністю) rundweg, gänzlich,
Abteilungsleiter m -s, =; ~
потяга залізн. ganz; 3. (відверто, щиро) ganz
Zugführer m -s, =; штабу військ.
~

offenherzig, aufrichtig
Stabs|chef m -s, -s начистоту див. начисто З
начальницьк||ий 1. Kommando-, начитаний belesen
leitend; ~ий склад (армії) начитаність ж Belesenheit/=
Kommandeure ['do:re] pl, Vorgesetzte pl; начитатися viel lesen* vt; sich satt
2. befehlend; befehlshaberisch; ~им lesen*
тоном im Befehlston начищати див. чистити
начальство збірн. Vorgesetzte pl;
c начіплювати (вішати) anhängen
Chefs pl; (влада, орган влади, vt, aufhängen vt; (прикріплювати)
інституція, носій влади) Obrigkeit anheften vt; (на гачок) aufhaken vt
/=, -en; так вирішило so wurde ~
начіпляти див.начіплювати
oben beschlossen начіпний Anbau-
начальствувати befehligen vt начіс ч 1. текст. Aufraujung/=. -en,
начасіes ist Zeit, es ist soweit Anrauhung / =, -en; з начосом
наче див. ніби 1 gerauht; 2. (про волосся) Toupieren
начеб(то) 1. див. ніби 1; 2. (як [tu-] п -s

кажуть. мабуть) angeblich начісувати 1. текст, aufrauhen vt,

65 нашкрябувати
anrauhen vt; 2. (волосся) toupieren нашарувоти(ся) див.
[tu-] vt, aufkämmen vt нашаровуватися) н
начорнити anschwärzen vt, нашатир чхім. Salmiak т -s,

schwärzen vt, schwarz machen vt Ammoniumchlorid [-klo-] n -(e)s

начорно: обробляти
~
mex. нашатирний: ~

спирт Salmiakgeist
schruppen V/ m -es

начотник ч Buchstabengelehrte m -n, нашвидку in aller Eile, eilig, hastig;

-n, Scho last m -en, -en розм. auf die Schnelle; (абияк,
начотництво c поверхово) flüchtig; робити ~

Buchstabengelehrsamkeit f =, Buchstabengelehrtheit zurechtzimmern vt; (недбало)

/= zusammenpfuschen vt

начотницький scholastisch нашвидкуруч див. нашвидку

начудити anstellen vt, anrichten vt, нашептати див. нашіптувати
anstiften vt; dumme Streiche machen нашестя с Einfall т -(e)s, -fälle;
начхати 1. (viel) niesen vi; 2. (вторгнення) тж. перен. Invasion
(виразитибайдужість, зневагу) sich [-V-] f =, -en;
~

сарани
nichts machen (на когось, щось aus Heuschreckenplage /=, -n, Heuschrecken|in-
D.); мені розм. du kannst vasion/=, -en
~
на тебе

mir den Buckel runter rutschen нашивати 1. (пришивати) annähen

[langrutschen, raufsteigen]; мені на vi. aufhähen vt; 2. (шити якусь

це ich mache mir daraus nichts;
~

кількість) (eine Menge) (zurecht)nähen

розм. ich spucke [huste, pfeife] [(fertig) nähen]
darauf, das ist mir schnurz (und нашивка ж військ. Litze/=, -n;
[schnurz und piepe, schnurzwurz-
schuppe) (галун) Tresse /=, -n; (нарукавна)
piepe] Ärmelstreifen m -s, =

наш 1. (з іменником) unser (f unsere, нашийник ч Halsband n -(e)s, -bänder,

n unser, pl uns(e)re); (без іменника) Halsriemen m -s, =; Halskette f=, -n
der [die, das] Unsere, der [die, das] нашити див. нашивати

Unsrige; з ого боку unsererseits; нашіптування с Zuflüsterung f =,

2. : ~e c (майно, власність) das -en, Einflüsterung/=, -en
Unsere, das Uns(e)rige; unser Eigentum; нашіптувати 1. (пошепки говори¬
3. : ~i мн (родичі, друзі) die ти) ins Ohr flüstern vt, zuraunen vt;
Unseren, die Uns(e)rigen; unsere 2. перен. (таємно наговорювати)

Angehörigen; <£> і ~нм і вашим auf beiden zuflüstem vt, einflüstern vt

Schultern [Achseln] tragen*; це ~a нашкірний Haut-; мед. Epikutan-
справа das ist unsere Sache; це не нашкірник ч зоол. Krätzmilbe/=, -n
~a справа das geht uns nichts an нашкодити Schaden bringen* [zufu-
нашарування c 1. геол. gen, anrichten]
Schichtung f =, -en, Aufschichtung f =, нашкрябати 1. див.
-en; (відкладення) Ablagerung f =, нашкрябувати; 2. перен., розм. (написати
-en; 2. перен. Überlagerung/=, -en, нерозбірливо, поганим почерком)
Schicht/=, -en kritzeln vt, vi
нашаровувати геол. schichten нашкрябувати 1. (надряпувати)
vt, aufschichten vi; ~ся sich kratzen vt; 2. (набирати, збирати,
aufschichten; sich ablagem; перен. sich нагромаджувати)
überlagern zusammenbringen* vt; розм. zusammenkratzen vt
 нашмагати
нашмагати див. шмагати
н нашорошити див. нашорошувати
нашорошувати(ся) див. насторо¬
жуватися
нашпиговувати spicken vt
нашпигувати див. нашпиговувати
нашпилити див. нашпилювати
нашпилювати aufstecken vZ, anste¬
cken vt (на щось auf А)
наштовхнути (ся) див. наштовху¬
ватися)
наштовхувати 1. stoßen* vt,
anprallen vt (на щось gegen А.); 2. перен.
(наводити на думку, ідею) bringen*
vt (на щось auf А.); (спонукати)
veranlassen* vt (на щось zu D.)
наштовхуватися 1. anrennen* vi (s)
(на когось, щось an/gegen А.);
stoßen* vi (s) (на когось, щось auf/an
А.); 2. (несподівано зустрічатися)
plötzlich finden* vt, un|erwartet
begegnen vi (s) (на когось D.)
нашуміти 1. (зчинити шум) Lärm
machen; 2. перен. (набрати
розголосу) viel Aufsehen erregen; viel
Staub aufwirbeln
нащадк|| и Nachkommenschaft
мн
f=; (майбутні покоління) Nachwelt
/=; заповідати ~ам der Nachwelt
überliefern vt
нащадок ч Nachkomme m -n,
Nachkömmling m -s, -e
нащо wozu, zu welchem Zweck
нащупати див. нащупувати
нащупувати 1. (виявляти) betasten
vt, ertasten vt; befühlen vt; durch
Beföhlen [Betasten] finden* vt;
-
пульс den Puls fühlen; 2.
(знаходити) herausfinden* vt
наябедничати див. ябедничати
наявний vorhanden; verfügbar;
-
капітал verfügbares Kapital
наявн||ість ж Vorhandensein n
Verfügbarkeit f =; (товарів)
Bestand m -(e)s, -stände; бути
-ості vorhanden sein* vi (s); (про
66
товари) розм. auf Lager sein* vi (s)
наяву im Wachen; in Wirklichkeit
не nicht; (з іменником) kein (m kein,
f keine, n kein, pl keine; (без імен¬
ника) m keiner,/keine, n keins/kef-
nes, pl keine
неабияк (незвичайно) außergewöhn-
lich; (добряче) ordentlich;
(надзвичайно) außerordentlich; (вельми, в
достатній мірі) reichlich
неабиякий (незвичайний)
außergewöhnlich; (надзвичайний) außer|or-
dentlich
неадекватний m|adäquat; тж.
перен. un| angemessen
неадекватність ж In|adäquatheit
/=; тж. перен. Un|angemessenheit
/=
неакуратний (безладний)
unordentlich; (недбалий) nachlässig;
(неохайний) liederlich, schlampig;
(неточний) unpünktlich
неакуратність ж Un|ordentlichkeit
/=; Nachlässigkeitf=; Liederlichkeit
/=; Unpünktlichkeit/=
неандерталець ч Neandertaler m
=
-s,
неапетитний un|appetitlich
неарм^ваний unbewehrt
небагатий nicht reich; mit beschrän¬
-n, kten Mitteln; (злиденний) ärmlich;
(убогий) dürftig; (обмежений)
beschränkt; (скромний, нерозкішний)
bescheiden
небагато etwas, ein wenig, ein biss|-
chen
небагатослівний wortkarg;
(неговіркий) nicht redselig
небажаний un|erwünscht; lästig
небажання c mangelnder Wille; feh¬
lende Bereitschaft; Unlust/=
небайдужий nicht gleichgültig
-s; небалакучий nicht redselig, wort¬
ек. karg
в небалакучість ж Wortkargheit/=
небачений nie dagewesen
67 неб||о

небезгрішний nicht ohne Sünden небясн||ий Himmel(s)-; himmlisch;

небезпе||ка ж Gefahr f =, -en; во¬
єнна ~ка Kriegsgefahr/=, -en; ка
для здоров я Gesundheitsgefahr
f =, -en; ~ка пожежі Feuergefahr
-а сфера acmp. Himmelskugel f-,
н
-n; e тіло acmp. Himmelskörper m
-s, =; <§> сили -і висок, die
himmlischen Mächte [Gewalten]; жити як

/=, -en, Brandgefahr /=, -en; -ка птах -ий sorglos in den Tag
заносу (автомобіля) hineinleben vi
Schleudergefahr f =, -en; бути поза -кою н еб есн о-бла китн и й himm elblau;
außer Gefahr sein* vi (s); бути у azurblau, azurfarben
смертельній -ці in Todesgefahr небилиц||я ж Spinnerei f =, -en;
[Lebensgefahr] schweben vi [sein* erfundene Geschichte,
vi (s)]; наражати на ~ку gefährden Lügengeschichte /=,
-n; Märchen n -s, =; <§>
rz, der Gefahr aussetzen vt, in Gefahr розказувати -і einen Bären aufbin-
bringen* vt; наражатися на ~ку den* (комусь D.); ungereimtes Zeug
sich der Gefahr aussetzen, in Gefahr reden; (набрехати) eine Lüge [ein
kommen* vi (s); не боятися ~ки vor Märchen] aufhängen (комусь D.)
einer Gefahr nicht zurückschrecken небиткий unzerbrechlich,
vi (s), eine Gefahr nicht furchten; splittersicher; bruchfest ['brux-]
створювати ~ку eine Gefahr Н£біж ч Neffe m -n, -n
heraufbeschwören; в -ці in Gefahr, небіжчик ч Verstorbene m -n, -n,

gefährdet; з -кою для життя unter Verschiedene m -n, -n

[mit] Lebensgefahr
небезпечн||ий gefährlich,
gefahrdrohend, gefahrvoll; -а доза
Gefahrdungsdosis/=, -sen; -а зона
Gefahrenzone f =, -n,
Gefahrenbereich m -(e)s, -e; -а подорож eine
gefährliche [gefahrvolle] Reise; ~e
місце Gefahrenstelle/=, -n,
Gefahrenpunkt -(e)s, -e; e явище Ge-
m неблагонадійність ж Illoyalität
fahrdungs|erscheinung/=, -en; -ий
для життя lebensgefährlich; -ий
для здоров я gesundheitsgefährlich
небезпідставний (який має
підстави) nicht unbegründet, nicht oh¬
ne Gründe
небезпідставно 1. див.
небіжчиця ж Verstorbene f -n, -n,
Verschiedene f -n, -n
неблагозвучний misstönig,
missklingend
неблагозвучність ж Misstönigkeit
/=, Missklang m -(e)s; Kakophome/=
неблагонадійний illoyal; (ненадій¬
ний) unzuverlässig
/=; Unzuverlässigkeit/=
неблагополучний ungünstig; (не¬
вдалий) missglückt, misslungen
неблагополучність ж Ungünstig-
keit/=
Hg6||o c Himmel m -s; (небозвід)
Firmament n -(e)s; на -і am Himmel;

небезпідставний; 2. (не без рації) nicht mit просто -а [під відкритим -ом]
Unrecht unterfreiem Himmel; музей під
небеса мн Himmel т -s; відкритим -ом Freilichtmusei um
підносити [звеличувати] до небес in n -s, -sejen; театр під відкритим

den Himmel heben* vt, himmelhoch -ом Freilichtbühne f =, -n; між

anpreisen* vt, bis zu den Sternen -ом і землею zwischen Himmel
erheben* vt; розм. durchs (ganze) Abc und Erde; бути на сьомому -і

loben [preisen*] vt; розм., ірон. über im siebenten Himmel sein* vi (s);
den grünen Klee loben vt падати з -а (діставатися без
 небога 68

труднощів, неждано-негадано невблаганний unerbittlich

н тощо) розм. (als reife Frucht [wie
eine reife Frucht]) in den Schoß
fallen* vi (s) (комусь D.); попасти
пальцем в ~o danebenhauen(*)
danebengreifen* vi; він ніби з ~a
звалився er ist wie vom Himmel
[aus den Wolken] gefallen; він
почуває себе на сьомому ~і розм.
ihm hängt der Himmel voller
Geigen, er ist [schwebt] im siebenten
Himmel; йому (аж) ~o за макове
зерндтко здалцся розм. er sah den
Himmel für eine Baßgeige [für einen
Dudelsack] an
небога ж Nichte/=, -n
небоєздатний kampfunfähig
небоєздатність ж Kampfunfähig-
keit/=
небозвід Himmelsgewölbe n -s,
ч невдаха ч розм. (людина, якій
невблаганність ж Unerbittlichkeit
/=
невгамовний unbändig; (гарячий,
vi; запальний) ungestüm;
(невтомний) rastlos; (нестримний)
un|aufhaltsam, un|aufhaltbar;
(пустотливий) ausgelassen
невгамовність ж Unbändigkeit
/=; Ungestüm n -(e)s; Rastlosigkeit
/=; Un|aufhaltsamkeit /=,
Unlaufhaltbarkeit /=; Ausgelassenheitf=
невгодний unbequem, missliebig
невдалЦий verfehlt, fehlgeschlagen,
schiefgegangen, misslungen,
missglückt; (поганий) ungeraten,
missraten; (нещасливий) unglücklich; ~a
покупка Fehlkauf m -(e)s, -käufe;
~ий шлюб Missheirat/=, -en
не

Firmament -(e)s
n щастить) Unglücksrabe т -п, -п,

небокрай ч Himmel m -s; Himmels|- Pechvogel т -s,-vögel; (той, кому

rand m -(e)s, Horizont m -(e)s, -e щось не вдається, хто робить
неборак(а) ч armer Mensch; armer щось не так, як треба) Versager
Schlucker [Teufel]; ох, ти ~! oh, du т -s, =

Ärmster! невдач||а ж Misserfolg т -(e)s, -е,

небосхил ч див.небокрай
небувалий (noch) nie dagewesen,
nie gesehen
небуття c Nichtsein n -s
невагомий schwerelos, gewichtslos
невагомість ж Schwerelosigkeit
/=, Gewichtslosigkeit/=
неважливий unwichtig, unbedeu¬
tend; (маловажний) geringfügig;
(незначний) bedeutungslos;
(неістотний) nicht von Belang,
belanglos
неважливість ж Unwichtigkeit f=
Geringfügigkeit f =;
Bedeutungslosigkeit/=; Belanglosigkeit/=
неважливо див. неважливий;
~
das hat keine Bedeutung; das spielt
keine Rolle; das hat nichts zu sagen
невартий unwürdig, nicht wert
Missgeschick п -(e)s, -е; розм. Pech
п -(e)s, Schlappe f =, -п; (провал)
Rückschlag т -(e)s, -Schläge,
Reinfall m -(e)s, -fälle; зазнати ~i
scheitern vi (s); розм. abblitzen vi (s), sich
hereinreiten* (у чомусь mit D.); (на
іспиті тощо) schlecht
abschneiden* vi
(у чомусь bei D.)\ розм.
einen Reinfall erleben; розм. eine
Schlappe erleiden* [davontragen*]
невдачливий Unglücks-; Pech-;
erfolglos
невдовзі див незабаром
невдоволений (невтамований)
unbefriedigt, nicht befriedigt;
це unzufrieden (кимось, чимось mit D.)\
(похмурий) missgelaunt, missmutig;
(роздратований, обурений) unwillig
невдоволеність ж див. невдово¬

(когось, чогось G.) лення

69 невимушений

невдоволення с Unzufriedenheit /=, Nachteiligkeit /=; {шкода,

/=; Missfallen п -s; Missmutigkeit
/=, Missbehagen n -s; Unwille m -ns
невдячний undankbar
невдячніст||ь ж Undank m -(e)s,
Undankbarkeit /=; заслужити
замість подяки чорну ~ь schlechten
Dank [schnöden Undank] ernten;
платити чорною ~ю mit schnödem
Undank lohnen [vergelten*] vi
невезіння c (dauerndes)
Missgeschick n -(e)s; розм. Pech n -(e)s;
{лихо, невдача) розм. Schlamassel
mlавстр. n -s; смуга Pechsträhne
~
збиток) Nachteil т -(e)s, -е H
невидимий unsichtbar;
{непомітний) unwahrnehmbar, nicht
wahrnehmbar, unmerklich
невидимість ж Unsichtbarkeit
/=; Unwahmehmbarkeit /=,
Nichtwahrnehmbarkeit f =, Unmerklich-
keit/=
невидимка ж 1. Unsichtbare m/f -n,
-n; unsichtbares Wesen; 2. {шпилька
для зачіски) feine Haarnadel
невизнаний nicht anerkannt;
{недооцінений) тж. ірон. verkannt

/=, -n невизначений unbestimmt;

невеселий unlustig, unfroh; {неза- {невпевнений) ungewiss; {неточний)
доволений) missmutig; ungenau
{засмучений) traurig, betrübt, trübselig невизначеність ж Unbestimmtheit
невже wirklich?; ist es möglich?; ist /=; Ungewissheit/=; Ungenauigkeit
es so?; ~
це можливо? ist denn /=
sowas möglich?; ~
це правда? sollte невиконаний unerfüllt, nicht erfüllt
das wirklich wahr sein? невиконання c Nichterfüllung f =,
невживаний ungebräuchlich, -en, Nicht|ausfuhrung/=, -en;
ungebraucht; ungenutzt, ungenützt {відмова зробити) Verweigerung f =,
невибагливий anspruchslos, -en
bedürfnislos; {скромний) bescheiden; невиконуваний unausführbar,
{який задовольняється малим) unerfüllbar
genügsam невиконуваність ж Un|ausführbar-
невибагливість ж keit/=, Un|erfüllbarkeit/=
Anspruchslosigkeit f =, Bedürfnislosigkeit f =; невикористаний ungenutzt,
Genügsamkeitf- ungenützt
невивчений unerforscht невикорінний un|ausrottbar
невигадливий {простий, проста¬ невикорінність ж Un|ausrottbarkeit
куватий) simpel, simpelhaft; f=
{звичайний) gewöhnlich; {скромний) невиліковний unheilbar
bescheiden, schlicht; {без прикрас) невиліковність ж Unheilbarkeit f=
ungeziert, kunstlos невимірний un|ermesslich
невигадливість ж Simpelhaf- невимірність ж Un|ermesslichkeit
tigkeit /=; Gewöhnlichkeit /=; /=
Bescheidenheit f =, Schlichtheit f =; невимовний unaussprechlich,
Ungeziertheit/=, Kunstlosigkeit/= unsäglich, unbeschreiblich
невигідні|ий unvorteilhaft, невимогливий anspruchslos
nachteilig; ~a угода Verlustgeschäft n -(e) невимогливість ж Anspruchslo¬
s, -e sigkeit/^
невигідний див. незручний невимушений unbefangen,
невигідність ж Unvorteilhaftigkeit ungezwungen
 невимушеність 70

невимушеність ж Unbefangenheit ktiver] [-V-] Bereich,

Н /=, Ungezwungenheit/=
невимушено див. невимушений;
(легко) mit leichter Hand
невинний 1. див. невинуватий;
2. (нешкідливий) unschuldig;
(безневинний) harmlos; 3. (цнотливий)
unschuldig, jungfräulich; keusch
невинність ж 1. див.
невинуватість; 2. Harmlosigkeit /=; 3.
Jungfräulichkeit/=; Keuschheit f=
невинуватий unschuldig, schuldlos
невинуватість ж Unschuld f=, Un¬
Nichtproduktionssphäre/=, -n
невисокий (про висоту) nicht hoch,
mittelhoch; (про зріст) nicht groß,
mittelgroß, klein, kleingewachsen;
(про ціну) nicht hoch,
erschwinglich, mäßig; (про якість) nicht hoch,
nicht gut, minderwertig
невиспаний unausgeschlafen, nicht
ausgeschlafen
невихован||ий un|erzogen;
(нечемний) un|artig; (вжив, часто
стосовно молоді) ungezogen; бути ~им

schuldigkeit /=, Schuldlosigkeit/=; keine Erziehung [Lebens|art] haben*

удавати ображену die gekränkte
~
Unschuld spielen
невипалений ungebrannt
невиправданий (про вчинок тощо)
ungerechtfertigt;
(необгрунтований про підозру тощо)
unbegründet; (про витрати тощо)
unvertretbar
невиправні І ий unverbesserlich;
шкода ein nicht wieder
gutzumachender Schaden; він ~ий
unverbesserlich; розм. an [bei]
невихованість ж Un|erzogenheit
/=; Un|art/=, Un|artigkeit/=; Un¬
gezogenheit/=
невичерпний unerschöpflich, un-
versieglich, unversiegbar
невичерпність ж Un|erschöpflich-
keit /=, Unversieglichkeit /=, Un-
versiegbarkeit/=
~а невияснений ungeklärt
невиясненість ж Ungeklärtheitf=
er ist невіглас ч Unwissende m/f -n, -n, Ig¬
ihm ist norant m -en,-en

Hopfen und iMalz verloren невід ч Fischnetz n -es, -e

невиразний ausdruckslos; невіданн||я c Unkenntnis/=, Unbe¬

(нечіткий) undeutlich; (розмитий) kanntheit /=, Ungewissheit/=;
verwaschen; (незрозумілий) жити в ~i im Ungewissen leben vi;
unverständlich залишити в ~i in Ungewissheit

невиразність ж Ausdruckslosigkeit lassen* vt (про щось über Л.)

/=; Undeutlichkeit/=; невідворотний unabwendbar;
Unverständlichkeit /= (неминучий) unvermeidlich
невирішен||ий un|entschieden, невідворотність ж
ungelöst; (нез псований) ungeklärt; Unabwendbarkeit /=; Unvermeidlichkeit/=
(незавершений) schwebend; невіддільний untrennbar,
залишатися ~им un|entschieden unlabtrennbar, unzertrennlich, unlösbar
[ungelöst] bleiben* vi (s), in der Schwebe невіддільність ж Untrennbarkeit
sein* [bleiben*] vi (s) f Un|abtrennbarkeit f =, Unzer-
невирішеність ж trennlichkeit/=, Unlösbarkeit/=
Unentschiedenheit f=. Ungelöstheit/=; Ungeklärt- невід £мн||ий untrennbar, nicht
heit/= wegzudenkend; (про права тощо)
невиробничий nichtproduktiv, unveräußerlich; (обов'язковий)
mchtproduzierend, unproduktiv; ~a unlabdingbar; (органічно властивий,
сфера nichtmateriieller [nichtprodu¬ притаманний) книжн. inhärent: ~а
71 невміння

складова частина ein невільниця ж Sklavin [-v-] f =,

integrierender [untrennbarer] Bestandteil; ~e -nen; Gefangenef -n, -n н
право unIabdingbares невільницький sklavisch, Sklaven-
[unver|äußerliches] Recht невінчаний ungetraut, ohne Trau|ung
невідкладний unaufschiebbar, невіра ж Unglaube m -ns
keinen Aufschub leidend [duldend]; невірний (неправильний) falsch,
(терміновий) dringend unrichtig; (який містить
невідкладність ж Un|aufschiebbar- помилки) fehlerhaft; (неточний) ungenau;
keit/=; Dringlichkeit/= (який порушує вірність, присягу
невідкладно unaufschiebbar; ohne тощо) untreu; (брехливий) unwahr;
Aufschub; (швидко, якнайшвидше) ~

крок falscher Schritt, Fehltritt т

schleunigst -(e)s, -е
невідлучний unzertrennlich невірність ж Untreue/=;
невідмінюваний філол. undekli¬ Unrichtigkeit f =; подружня ~
Ehebruch
nierbar; (про дієслово) unkonjugier- [-brux] т -(e)s
bar невіруючий 1. religionslos,
невідмінюваність ж філол. ungläubig; 2. ч Religionslose m -n, -n;
Undeklinierbarkeit /=; (дієслова) Unkon- Athe|ist m -en, -en
jugierbarkeit/= невістка ж Schwiegertochter f =,
невідокремлюваний untrennbar -töchter; <£> винна розм., ірон. das
~

невідокрамлюваність ж Untrenn¬ Karnickel hat angefangen, das

barkeit f- Karnickel hat s getan
невід2м||ий 1. unbekannt, nicht невлад unpassend
bekannt; (невпевнений, невизначений) невласний 1. nicht eigen; 2. див.
ungewiss; ~a величина мат. невластивий 2
Unbekannte f -n, -n, eine unbekannte невластивий 1. un|eigentlich,
Größe, X, x [iks] n =, =; 2. ч ungehörig; nicht charakteristisch [ka-]
Unbekannte m -n, -n; Ungewisse n -n; 3.: (для когось, чогось für А); 2. мат.,
~e c мат. Unbekannte f -n, -n фіз. nicht|einheitlich, un|eigentlich
невідомість ж Ungewissheit f =, невловимий nicht aufgreifbar, nicht
-en; стрибок у ~розм. eine Fahrt zu fassen, nicht erreichbar; (ледь

ins Blaue; das geht ins Blaue помітний, чутний) kaum merklich,
невідомо es ist unbekannt unmerklich, kaum erfassbar; ~
для

[ungewiss]; man weiß nicht вуха unhörbar; для ока unsichtbar

~

невідповідний unpassend, невмивака ч/ж Ungewaschene m/f

unangemessen
невідповідність
n -ses,Nicht| entsprechen n
-se,
Nicht|über|einstimmung/=, -en
невідступний beständig,
unlablässig; auf Schritt und Tritt folgend;
(настирливий) zudringlich
невідчепний zudringlich,
aufdringlich
невільник ч Sklave [-v-] m -n, -n;
(бранець) Gefangene m -n, -n
-n, -n, schmutziger Mensch
ж Missverhältnis невмирущий unsterblich,
-s, unvergänglich
невмирущість ж Unsterblichkeit
/=, Unvergänglichkeit/=
невмілий 1. (нездібний, нездатний)
unfähig; 2. (халтурний)
stümperhaft; 3. див. невправний
невміння с 1. Unfähigkeit /=,
Unvermögen п -s; 2. Stümperhaftigkeit
/=; 3. див. невправність
 невмолимий 72

невмолимий nicht zu überreden несхильний тощо) gefeit (для/від

Н неволити zwingen vt, nötigen vt; den чогось gegen А.); {до хвороб,
eigenen Willen aufzwingen* (когось отрут) immun; абсолютно hieb- und
~

D.) stichfest, fest gegen Hieb und Stich

невільник
невольник ч див. невразливість ж
невільницький див. невільниць¬ Unverwundbarkeit /=, Unverletzbarkeit/=;
кий Immunität f=
неволя ж Sklaverei [-v-]/=, невралгічний мед. neuralgisch
Knechtschaft /=; Unfreiheit/= невралгія ж мед. Neuralgie f =,
невпевнені І ий unsicher; -i|en, Nervenschmerzen pl
{невизначений) ungewiss; {хиткий) неврастенік ч мед. Neurastheniker
wackelig. wankend; бути ~им nicht sicher m -s,
=

sein* vi (s) (в чомусь G.); im неврастенічний мед. neurasthe-

Unsichern sein* vi (s); бути ~им в собі nisch
seiner selbst nicht sicher sein* vi (s); неврастенія ж мед. Neurasthenie
nicht selbstbewusst sein* vi (s), an [-st-]/=, Nervenschwäche/=
sich selbst zweifeln vi неврит ч мед. Neuritis f =, -tiden,
невпевненість ж Unsicherheit/=; Nerven|entzündung/=, -en
Ungewissheit/=; у собі Mangel неврівноважений unausgeglichen
~
an

Selbstbewusstsein неврівноваженість ж Un|ausgegli-

невпинний {постійний, chenheit /=; Mangel an seelischem
безперервний) beständig, ununterbrochen; Gleichgewicht
{нестримний) un|aufhörlich, un| неврог§нний мед. neurogen
aufhaltsam неврожай ч Missernte f=, -n
невпинність ж Beständigkeit f =, неврожайний unfruchtbar
Un|unterbrochenkeit /=; Un|aufhör- невроз ч мед. Neurose/=, -n
lichkeit/=, Un|aufhaltsamkeitf= невролог ч {чоловік) Nerven|arzt m

невпізнанний unkenntlich; nicht -es, -ärzte, Neurologe m -n, -n;

wiederzuerkennen, nicht erkennbar {жінка) Nerven|ärztin/=, -nen, Neuro 1o-

невпізнанн||ість ж Unkenntlich¬ gin/=, -nen
keit /=; спотворювати до -ості bis неврологія ж мед. Neurologie f =,
zur Unkenntlichkeit entstellen vt Nervenkunde /=, Nervenheilkunde
невпопад див. невлад /=, Nervenkrankheitslehre/=
невпорядкований fehlgeordnet, неврома ж мед. Neurom n -s, -e
ungeordnet, un|ordentlich неврон ч мед. Neuron n -s, -rone/-
невпорядкованість Ungeord-
ж ronen
netheit/=, Unordentlichkeitf= невропат чмед. Neuropath m -en, -en
невправний ungeschickt, ungeschi- невропатка ж мед. Neuropathinf-,
cklich, ungewandt; {ненавчений, не- -nen

тренований) ungeübt невропатія ж мед. Neuropathie/=,

невправність ж Ungeschick п -(е) -Цеп
s, Ungeschicklichkeit /=; Ungeübt- невропатолог ч {чоловік) Neuropa-
heit/= thologe m -n, -n; {жінка) Neuropa-
невразливий unverwundbar, thologin/=, -nen
unverletzbar; {міцний) stichfest; невропатологія ж мед. Neuropa-
{застрахований, несприйнятливий, thologie/=
73 негатив

невротик чмед. Neurotiker

=
т -s, невтримний (нестримний)
невротичний мед. neurotisch unaufhaltsam, un|aufhaltbar; H
невротомія ж мед. Neurotomie/=. (невгамовний) hemmungslos
-Цеп, Nervenschnitt т -(e)s, -е, невтримність ж
Nervendurchschneidung f =, -en, Hemmungslosigkeit /=; Un|aufhaltsamkeit/=,

Nervendurchtrennung/^ -en Unlaufhaltbarkeit /=

невсидливий 1. zappelig; in steter невтручання c Nichteinmischung
Bewegung; розм. ohne Sitzfleisch; /=; у внутрішні справи
~

(неспокійний) unruhig, unruhiger Nichteinmischung in die inneren

Mensch; він страшенно розм.
~

Angelegenheiten
er hat kein Sitzfleisch; 2. ч
Zappeler невтямки: мені ~
das kann ich nicht
m -s, =;(перев. про дитину) розм. begreifen; das kommt mir nicht in
Zappelphilipp т -s, -e/-s den Sinn
невсидливість ж Zappeligkeit/=; невчасний unzeitig, nicht
Unruhigkeit/= unzeitgemäß
zeitgemäß,
невсидючий див. невсидливий нев янучий (про квіти) unverwelk-
невсипний (пильний) wach|sam; lich; (безсмертний) unsterblich;
(невтомний) unermüdlich, rastlos (про славу тощо) unvergänglich
невсипучий див. невсипущий негаданий unvermutet, un|erwartet
невсипущий (пильний) wach|sam; негайний sofortig; (спішний) schleu¬
(неослабний) unablässig; nig; (невідкладний) unaufschiebbar,
(невтомний) un|ermüdlich, rastlos unverzüglich; (терміновий)
невсипущість ж Wachsamkeit/=; dringlich, dringend
Un| abl ässigkeit/=; Un|ermüdlichkeit негайність ж Sofortigkeit / =;
/=, Rastlosigkeit/= Schleunigkeit /=; Un|aufschiebbar-
невситимий unstillbar, un|ersättlich keit/=, Unverzüglichkeit/=;
невситимість ж Unstillbarkeit f =, Dringlichkeit /=
Unersättlichkeitf= негайно gleich; (зразу) sofort;
невстигаючий leistungsschwach. (відразу, моментально) augenblicklich;
zurückgeblieben (спішно) schleunig; (невідкладно)
невтаємничений un|eingeweiht un|aufschiebbar, unverzüglich;
невтамований unbefriedigt, nicht (терміново) dringlich, dringend; (без
befriedigt, ungestillt затримки, вжив, часто в листах)
невтішний un|erfreulich, untröstlich umgehend
[-tro:st-], trostlos ['tro:st-]; негаразд schlecht, nicht in
(несприятливий) ungünstig Ordnung; тут щось da stimmt etwas
~

невтішність ж Un|erfreulichkeit/=, nicht; розм. da geht es nicht mit re^

Untröstlichkeit [-tro:st-] / =, chten Dingen zu, das ist nicht ganz
Trostlosigkeit ['tro:st-]/=; Ungünstigkeit koscher
f= негаразди мн Miss|stand m -(e)s,
невтомний un|ermüdlich; -stände, Missgeschick n -(e)s, -e
nimmermüde; (який не знає спокою у своїй негармонійний unharmonisch
діяльності) rastlos; (завзятий) негарний (некрасивий) nicht schön,
beharrlich; (бадьорий) unverdrossen unschön; (поганий) übel, schlimm,
невтомність ж Un|ermüdlichkeit/=; schlecht
Rastlosigkeit/=; Beharrlichkeit/= негатив ч фот. Negativ n -s, -e
 негативний 74

негативний 1. negativ; (заперечу- ською думкою) verpönt; тоді було

н вальний) verneinend; (несхвальний)
abfällig; (про відповідь) abschlägig;
2. фот. Negaftv-
негашений (про вапно) ungelöscht;
(про поштову марку) ungestempelt
негерметичний undicht
негерметичність ж Undichtigkeit
~
носити короткі спідниці es war
damals streng verpönt, kurze Röcke
zu tragen
негожий 1. (непридатний)
untauglich, nichtsnutzig; 2. (вартий осуду)
verwerflich; (недозволений
звичаями, громадською думкою) verpönt

/=, Undichtheit/= негожість ж 1. Untauglichkeit /=,

негігієнічний unhygi|enisch Nichtsnutzigkeit/=; 2. Verwerflich-
негідний 1. (непридатний) untaug¬ keit/=
lich; 2. (недостойний) неголений unrasiert
nichtswürdig; unwürdig (чогось G.)\ неголосний nicht laut, leise
3. (підлий) niedrig, niederträchtig; негорючий unbrennbar
(позбавлений гідності) würdelos негр ч Schwarze m -n, -n; Dunkelhäu¬
негідність ж (підлість) Niedrigkeit tige m -n, -n; перев. знев. Neger m

/=, Niederträchtigkeit/=; -s, =; чорний як -

negerschwarz
Würdelosigkeitf= неграмотний 1. (який не вміє
негідник ч знев. Schuft т -(e)s, -е; читати й писати) des Lesens und

(мерзотник) знев. Halunke т -п, -п; Schreibens unkundig, (ganz)

(шахрай) знев. Schurke т -п, -п
негласний 1. (таємний) heimlich,
geheim; 2. ек. still, stillschweigend;
-учасник [компаньйон] stiller
Gesellschafter [Teilhaber, Anteilhaber]
неглибокий nicht tief, seicht; перен.
(поверховий) oberflächlich
негліже c Neglige [-'зе:] n -s, -s
ungebildet; 2. (некомпетентний)
inkompetent; (недостатньо обізнаний)
unwissend; 3. (неграмотно
написаний, зроблений тощо) voller Fehler,
fehlerhaft; (халтурний)
stümperhaft; 4. ч Analphabet m -en, -en
неграмотність ж Analphabetentum
n -s; Unwissenheit/=; Inkompetenz

негнучкий unbiegsam; (тугий) steif; /=; Fehlerhaftigkeit/=

тж. перен. inflexibel негритянка ж Schwarze f -n, -n;

негнучкість ж Unbiegsamkeit f =; Dunkelhäutige f -n, -n; перев. знев.

Steifheit/=; тж. перен. Negerin/=, -nen

Inflexibilität/^ негритянський Neger-

неговіркий wortkarg; (мовчазний) негрдїдний negro|id
schweigsam; розм. mundfaul; фам. негуманний unmenschlich
maulfaul негустий nicht dicht; (бідний, мі¬
неговіркість ж Wortkargheit f =; зерний) spärlich; (про волосся
Schweigsamkeitf= тощо) schütter
негоді|a ж 1. (погана погода) негучний nicht laut
Unwettern -s, trübes (regnerisches) неґречний unhöflich
Wetter; розм. Hundewetter n -s; у неґречність ж Unhöflichkeit f=
~y in Sturm und Regen; 2. недав||ній jüngst, neuerlich; до
(нещастя) Unglück n -(e)s; життєві ~и die -нього часу bis vor Kurzem; з

Wechselfälle des Lebens -нього часу seit Kurzem, seit

негоже (варте осуду) verwerflich; kurzer Zeit
(недозволено звичаями, громад¬ недавно neulich: (не так давно -
75 недіючий

декілька днів, тижнів тому) недвозначний unzweideutig

kürzlich, vor Kurzem, vor kurzer Zeit;
(підкреслюється тісний зв язок
між минулим і теперішнім)
letzthin, letztens; (зовсім недавно)
unlängst; розм. neuerdings
недап^к| І ий 1. nicht weit, unweit
(gelegen) (від когось, чогось von
D.)\ unfern (від когось, чогось G.);
(близький) nahe; на ~ій відстані in
geringer Entfernung; 2. (близький
часом): в -ому минулому in
за
недвозначність ж Unzweideutig- H
keit/=
неделікатний ohne Feingefühl;
unzart, unfein; taktlos
неделікатність ж Mangel an
Feingefühl; Unzartheit f =, Unfeinheit
/=; Taktlosigkeit/=
недемократичний nicht
demokratisch, undemokratisch
недержавний nichtstaatlich
недержання c: сечі мед. Hamträu-
~

der jüngsten Vergangenheit, feln n -s, Enuresis /=; нічне сечі

-

neulich, letzthin, unlängst, vor Kurzem, Bettnässen n -s

kürzlich; в -ому майбутньому in недисциплінований disziplinlos,

näch|ster [absehbarer] Zeit, in naher undiszipliniert
Zukunft, näch|stens; 3. (розумово недисциплінованість ж
обмежений, відсталий) Disziplinlosigkeit f =, Undiszipliniertheit
beschränkt; borniert, nicht klug, nicht
/=
(sehr) gescheit недібрати див. недобирати
недалеко unweit, nicht weit недіовий див. недійовий
недалекоглядний kurzsichtig, ohne недіовість ж Unwirksamkeit/=
Voraussicht недієздатний тж. юр. handlungs|-
недалекоглядність ж Mangel an unfahig; юр. geschäfts|unfähig
Voraussicht, Kurzsichtigkeit/= недієздатність ж тж. юр. Hand¬
недалекозорий див. lungsunfähigkeit/=; юр. Geschäfts|-
недалекоглядний unfähigkeitf=
недалекозорість ж див. недійна nicht melkend
недалекоглядність недійовий unwirksam
недаремно див. недаром недійсний 1. ungültig; юр. nichtig;
недарма nicht ohne Grund [Ursa¬ außer Kraft; (про договір тощо)
che]; (не випадково, неспроста) unwirksam; (про доказ, документ
nicht umsonst, nicht von ungefähr тощо) hinfällig; 2. див.
недаром див. недарма нереальний 1
недбайливий (байдужий) недійсність ж юр. Ungültigkeit/=;

nachlässig; (халатний) fahrlässig; Nichtigkeit /=; Unwirksamkeit/=;

(неохайний) schlampig; (зневажливий) Hinfälligkeitf=
geringschätzig неділимий тж. мат. unteilbar,
недбайливість ж Nachlässigkeit nicht dividierbar [-v-]
/=; Fahrlässigkeit /=, Schlamperei неділимість ж тж. мат.
/=; Geringschätzung/= Unteilbarkeit /=, Undividierbarkeit [-v-]/=
недбалий (байдужий) nachlässig, недільний Sonntags-, sonntägig,
lässig; (халатний) fahrlässig sonntäglich
недбалість ж Fahrlässigkeit f неділі|я ж Sonntag m -(e)s, -e; в -ю
Nachlässigkeit/= am Sonntag; по ~ях |~ями] sonntags
недбальство c див. недбалість недіючий unwirksam, wirkungslos
 недіяльний 76

недіяльний untätig, tatenlos недобудований nicht fertig [zu

н недобачати 1. мед. sehschwach Ende] gebaut, im Bau nicht vollendet
sein* vi (s), schlecht sehen* vi, недовага ж Fehlgewicht n -(e)s, -e;
schlechte Augen haben*; 2. (не Gewichtsmanko n -s, -s; das
помічати) nicht bemerken vt, außer Fehlende am Gewicht
Acht lassen* vt недоважити див. недоважувати
недобирати weniger als vorgesehen недоважувати zu wenig [zu knapp]
[ungenügend] einnehmen* vt; nicht wiegen* vt
vollständig hinzunehmen vt недоварений halbgar, ungar
недобиток ч kümmerliches недоварити див. недоварювати
Überbleibsel, Trümmer eines Heeres недоварювати nicht garkochen vt
недобір ч Ausfall m -(e)s, -fälle; недовгий nicht lange dauernd, kurz
(заборгованість) Rückstand m -(e)s, недовго nicht lange, kurz; дума¬
~

-stände; урожаю Ausfall bei [in]

~
ючи ohne viel zu überlegen, kurz
der Ernte; ~
податків der Rückstand entschlossen; kurzerhand
an Abgaben недовговічний (про істоти)
недобрати див. недобирати kurzlebig; (про явища) von kurzer
недобре 1. див. недобрий; по¬ Dauer; (про предмети) nicht dauerhaft,
чувати себе ~
sich nicht (ganz) nicht von Dauer
wohl fühlen; це ~
з твого бцку das недовговічність ж Kurzlebigkeit

ist nicht gut [schön] von dir; 2. c /=; Nichtdauerhaftigkeit/=

Schlechte n -n; з ним робиться недоводений unbewiesen, nicht be¬
щось ~
mit ihm ist etwas nicht in wiesen; un|erwiesen, nicht
Ordnung; <§> відчувати Unheil ~
nachgewiesen
[Unrat] wittern; (підозрівати) недовершений unvollendet;
Verdacht schöpfen; розм. Mäuse merken (недосконалий) unvollkommen
недобрий nicht gut; nicht schön; недовиконання c unvollständige
(поганий) schlecht; (про фізичний Erfüllung
або психічний стан людини) недовиконати див.
unwohl; (злий) böse; (ворожий) недовиконувати

feindselig; (несмачний) nicht недовиконувати unvollständig

schmackhaft, nicht gut schmeckend
недоброзичливець ч Missgünstige
m -n, -n
недоброзичливий nicht
wohlwollend [gutgemeint, gutgesinnt], Übel
wollend; (на грунті заздрощів)
missgünstig; (злостивий) gehässig
недоброзичливиця ж
Missgünstige/-^ -n
недоброзичливість ж Übelwollen
п -s; Missgunst/=;
Gehässigkeit/=
недоброякісний von schlechter
Qualität schlecht; minderwertig
недоброякісність ж schlechte
Qualität: Minderwertigkeit/=
erfüllen vt
недовіра c див. недовір я
недовірливий miss|trauisch; (який
побоюється чогось, підозріливий)
argwöhnisch; (який сумнівається)
kleingläubig
недовірливість ж Misstrauen п -s;
Argwohn т -(e)s
недовір я с Misstrauen п -s; (через
погану репутацію,
компрометацію) Misskredit т -(e)s;
(підозрілість, побоювання) Argwohn т -(е)
s; (сумнів) Kleingläubigkeit/=
недогарок ч Stummel т -s, =; мет.
Abbrand т -(e)s, -brände; (сига¬
77 недомовка

рети) Zigarettenstummel m -s, =; s, -stände, ausstehende Gelder;

(сигари) Zigarrenstummel m -s, =; стягувати ~и Rückstände eintreiben* H
~

електрода Elektrodenrest m -(e) недоїсти див. недоїдати

s, -e, Reststück n -(e)s, -e, недоказовий unbeweisbar, un|er-
Reststummel m -s, =
weisbar, un|erweislich
недогледіти 1. (пропустити, не недоказовість ж Unbeweisbarkeit
помітити) übersehen* vt, nicht f=, Un|erweisbarkeit/=, Un|erweis-
bemerken vi, außer Acht lassen* vt, lichkeit/=
sich (D.) entgehen lassen* vi; 2. (не недокінчений nicht zu Ende geführt,
виявити належної турботи, unbe|endigt, unvollendet
піклування) nicht aufpassen (за недоконаний філол. unvollendet,
кимось, чимось auf А); ohne Aufsicht imperfektiv
lassen* vt недокрівний blut|arm
недогляд ч (невиконання) недокрів я c мед. Blut|armut f =,
Unterlassung^, -en; (недбалість) Anämie/=, -ijen
Nachlässigkeit/=; (неуважність) Versehen недокурок ч (сигарети)
n -s, Unachtsamkeit/=; (упущення) Zigarettenstummel m -s, =; (сигари)
Übersehen n -s, Versäumnis n -ses, Zigarrenstummel m -s, =

-se; (помилка, промах) розм. недоладний ungefüge;

Schwupper m -s, =; через versehentlich,
~

(недоречний) unpassend; (безглуздий)

aus Versehen unsinnig, ungereimt; (незграбний,
недоглядіти див. недогледіти грубий) klobig; (невправний)
недоглянути див. недогледіти ungeschickt
недоговорити див. недоговорю¬ недолік ч Nachteil m -(e)s, -e; (вада)
вати Fehler m -s, =, Mangel m -s, Mängel;
недоговорювати nicht (дефект) Defekt m -(e)s, -e
aussprechen* vt; (замовчувати) недоліт ч (снаряда) Kurzschuss m
verschweigen* vt -es, -schüsse
недогода ж (незадоволення) недолугий (маловажний)
Unzufriedenheit /=; (незручність) geringfügig; (безпомічний)
unbedeutend,
Missbehagen п -s unbeholfen; (слабкий) schwach
недогризок ч (недоїдок) Speiserest недолугість ж Geringfügigkeit/=;
т -(e)s, -е; (олівця тогцо) Stummel Unbeholfenheit/=; Schwachheit/=
=
т -s, недолюдок ч Wüterich m -s, -e;

недодавати benachteiligen vt; (бестія) Bestijef-, -n; (нелюд)

(обходити, ігнорувати) übergehen* vt Unmensch m -en, -en; (чудовисько)
недозволений unerlaubt, ungestat¬ Ungeheuer n -s, =

tet; (заборонений) verboten недоля ж Missgeschick n -(e)s,

недозрілий unreif Unglück n -(e)s
недозрілість ж Unreifef= недомагання c Unwohlsein n -s,
недоїдання с Unter|ernährung/= Unpässlichkeitf-
недоїдати 1. sich schlecht ernähren, недомагати unwohl [unpässlich]
sich nicht satt essen*; 2. nicht zu sein* vi (s), sich nicht wohl fühlen
Ende essen* vt недомисел ч Unüberlegtheit f =;
nepQippK ч Speiserest m -(e)s, -e Missverständnis n -ses

недоїмк||а ж ек. Rückstand m -(e) недомовка ж (замовчування) Ver¬

 недоносок
schweigung/=; (замовчуване)
н Verschwiegene п -п; (висловлене не до
кінця) Un|ausgesprochene п -п
недоносок ч (перев. мн)
abgetragene [abgelegte] Kleidung
недоносок ч 1. Frühgeborene mlf -n,
-n; unzeitiges Kind; 2. див. нікчема
недоношен||ий frühgeboren;
Frühgeborene mlf -n, -n; ~a вагітність
nicht ausgetragene Schwangerschaft
недоодержувати nicht alles [nicht
vollständig] erhalten*
недоотримувати див. недоодер¬
жувати
недооцінений unterschätzt; ек.
unterbewertet; тж. ірон. verkannt
недооцінка ж Unterschätzung f =;
ек. Unterbewertung/=, -en
недооцінювати unterschätzen vZ,
unterbewerten vt; zu niedrig [gering]
anschlagen* vt; (применшувати)
bagatellisieren vt; (про небезпеку
тощо) verharmlosen vt; (не
визнавати, не розуміти значення,
важливості чогось) verkennen* vt
недопал ч Nichtdurchgebrannte п -п,
Unverbrannte п -п
недопалок ч див. недокурок
недопечений halbgebacken, nicht
ganz ausgebacken
недописати див. недописувати
недописувати nicht zu Ende schrei¬
ben* vt
недоплата ж Zahlschuld
Rückstand m -(e)s, -stände
недоплатити див. недоплачувати
недоплачувати nicht alles zahlen,
nicht voll auszahlen [bezahlen] vt,
schuldig bleiben* vi (s)
недопоставка ж unvollständige
[ungenügende] Lieferung, Minder-
lieferung/=, -en
недопускання c див.
недопущення
недопустимий unzulässig;
(неприйнятний) unvertretbar; (з погляду
78
моралі, закону тощо) книжн.
unstatthaft
недопустимість ж Unzulässigkeit
/=; Unvertretbarkeit/=
недопущення с (заборона) Nicht¬
zulassung/=, -en; (уникнення)
Verhinderung/ =, -en
недораховуватися vermissen vt
недорахуватися див. недорахову¬
ватися
недор£чн||ий unpassend, un|ange-
bracht, ungehörig; fehl am Ort [am
Platze]; ~e запитання unpassende
Frage; ~e зауваження eine
Bemerkung am unrechten Ort [Platz]
недоречно un| angebracht,
ungelegen; fehl am Platz
недорід ч Miss|ernte/=, -n, Fehl|ern-
te/=, -n
недоріка ч/ж див. недорікуватий
недорікуватий 1. stammelnd; mit
schwerer Zunge sprechend; перен.
rede|ungewandt, sprachlich
unbeholfen; 2. див. нікчема
недорікуватість ж 1. Sprachfehler
т -s, =; 2. перен.
sprachliche Unbeholfenheit
Rede|Ungewandtheit /=,
недоробЦка ж Fehler m -s, =,
Mangel m -s, Mängel; усувати ~ки
Mängel beheben*
недорогий nicht teuer; (при цьому
доброї якості) preiswert
недорозвинений unvollkommen
f =, -en, entwickelt, unter| entwickelt
недорозвиненість ж
unvollkommene Entwicklung,
Unter|entwicklung/=
недоросток ч geistig un| entwickelter
junger Mann, geistig
un|entwickeltes [ungebildetes] Muttersöhnchen;
розм. Grünschnabel m -s, -Schnäbel
недосвідченЦий unerfahren; ohne
Erfahrung ~a людина розм.
Grünhorn n -(e)s, -hömer
недосвідченість ж Un|erfahrenheit
/=, mangelnde Erfahrung
недосипати див. недосипати1
79 недружелюбний

недосипати1 nicht genug streuen недосяжний un|erreichbar

[ausstreuen, ausschütten, schütten] vt недосяжність ж Un|erreichbarkeit H
недосипати2 zu wenig schlafen* vi, /=
sich nicht ausschlafen* недотепа ч/ж (розм.) Tölpel т -s,
=

недосконалий unvollkommen; (з недотика ч/ж див. недоторка

недоліками) fehlerhaft, mangelhaft недоторка ч/ж überempfindlicher
недосконалість ж Unvollkommen¬ Mensch, Über|empfindliche mtf -n,
heit /=; Fehlerhaftigkeit/=, -n

Mangelhaftigkeit f= недоторканний un|antastbar; (про

недосмажений halbgebraten, nicht запаси, фонди, майно тощо, про

ganz gebraten [ausgebraten, абстрактні поняття)

durchgebraten] unlangreifbar; (про права, закони тощо)
недосмажити див. недосмажувати unverletzlich; (про політика) immun;
недосмажувати nicht zu Ende
-
запас eiserne Ration, eiserner

[fertig] braten* vt, nicht richtig durch¬ Bestand

braten* [ausbraten*] vt недоторканн||ість ж
недосолений nicht genug gesalzen Unantastbarkeit /=; Unangreifbarkeit /=;
недоспати див. недосипати2 Unverletzlichkeit f =; Immunität f =;
недоспілий unreif ~ість житла Hausfrieden m -s,
недостатній ungenügend, Unverletzbarkeit der Wohnung;
unzureichend; mangelhaft; (незадовільний) порушення -ості житла
unbefriedigend m -(e)s, -brüche
Hausfriedensbruch [-brux]
недостатність ж Mangelhaftigkeit [-bryQa]
f =; мед. Insuffizijenz f =; серцева недоук ч див. недоучка
-мед. Herz|insuf¥iziienz/= недоумкуватий 1. schwachsinnig;
недостатньо nicht genug, він er ist schwachsinnig \розм.
-

ungenügend; es genügt nicht; цього ~

das schwach im Kopf]; фам. er hat eine
ist wenig; das reicht nicht aus
zu weiche Birne; 2. ч Schwachsinnige

недостача ж (відсутність) Fehlen m -n, -n

n -s; (брак) Mangel m -s (чогось недоумкуватість ж

an D.); Manko n -s, -s; (про Schwachsinnigkeit/=
гроші)
Fehlbetrag m -(e)s, -träge; в касі ~

недоумство c Schwachsinn m -(e)s

Kassenfehlbestand m -(e)s, -stände; недоучка ч/ж Halbgebildete m/f-n, -n
-

товарів Warenmanko n -s, -s, недоцільний nicht zweckmäßig, un¬

Warenfehlmengef=, -n zweckmäßig
недостиглий див. недоспілий недоцільність ж
недостовірний unglaubwürdig Unzweckmäßigkeit/^
недостовірність ж Unglaubwür¬ недочувати schlecht hören vi,
digkeit/= schlechtes
[schwaches] Gehör haben*,
недостойний unwürdig (когось, schwerhörig sein* vi (s)
чогось G.) недочути sich verhören, nicht recht
недоступний unzugänglich; hören, nicht richtig hören
(незрозумілий) unverständlich; (про ціну) недремний wach|sam
un| erschwinglich недруг ч Feind m -(e)s, -e

недоступність ж Unzugänglichkeit недружелюбний unfreundlich; (во¬

/=; Unjerschwinglichkeitf- рожий) feindselig
 недружелюбність 80

недружелюбність ж нажить ч мед. Schnupfen т -s;

н Unfreundlichkeit/^; Feindseligkeitf= алергічний ~

Reizschnupfen т -s;

недружній unfreundlich хронічний ~

Stockschnupfen т

недуга ж Leiden п -s, =; Krankheit -s; схопити ~

Schnupfen
/=, -en bekommen* \розм. kriegen]; sich (D.) den
недужати krank sein* vi (s); leiden* Schnupfen holen; у нього er ist ~

vi (чимось an D.) verschnupft, er hat Schnupfen

недужий krank нежонатий unverheiratet, ledig
неевклідовий nicht|euklidisch нежурливий sorgenfrei, sorglos,
нееквівалентний ungleichwertig, kummerlos
in|äquivalent [-V-], nicht незабаром bald (darauf);
gleichwertig (найближчим часом, днями) nächstens;
нееквівалентність ж перев. офіц. demnächst
Ungleichwertigkeit/= незабезпечений 1. (бідний)
неекономний nicht sparsam unbemittelt, mittellos; 2. (без покриття,
неекономічний unwirtschaftlich гарантії) ungedeckt, nicht gesichert,
неефективний in|effektiv, unwirk¬ ungesichert, nicht sichergestellt
sam, wirkungslos незабудка ж бот. Vergissmeinnicht
неефективність ж Unwirksamkeit n =/-s,
=

/=, Wirkungslosigkeit/= незабутий unvergessen

нежданий unerwartet, unverhofft
нежданий-негаданий (ganz) uner¬
wartet
неживий 1. (мертвий) nicht lebend,
tot; 2. (неорганічний) an|organisch;
3. (млявий, безсилий тощо) schlaff;
4. (безлюдний, спустілий) unbelebt
нежирний fett|arm, mager; fettlos,
fettfrei
нежитлов||ий zum Wohnen nicht
bestimmt; ~e приміщення
unbewohnbarer Raum; (службове)
Büroraum m -(e)s, -räume; (складське)
Lagerraum m -(e)s, -räume;
(торгове) Verkaufsraum m -(e)s, -räume
нежиттєвий (позбавлений
необхідності) lebensfern,
життєвої
lebensfremd. un|aktuell; (якого не
можна чи не варто запроваджувати
в життя) unrealisierbar,
un|anwendbar; (відірваний від життя)
unwirklich, phantastisch
нежиттєздатний lebens|unfähig,
lebensschwach
незабутній unvergesslich;
(незгладимий) unauslöschlich
незабутність ж Unvergesslichkeit
/=; Un|auslöschlichkeit/=
незавершенЦий unvollendet; nicht
abgeschlossen, nicht zum Abschluss
gebracht; (неготовий) unfertig;
(неповний) inkomplett; (про питання,
процес, переговори тощо)
schwebend, hängend; ~е будівництво
Überhangbau т -(e)s, unfertige
Anlagen
незавидн||ий nicht beneidenswert,
nicht zu beneiden; nicht
hervorragend, nicht glänzend; un|erfreulich;
~e становище eine missliche
[klägliche] Lage; перебувати в -ому
становищі (про культуру тогцо)
im Argen liegen* vi
незагнузданий тж. перен.
ungezügelt, zaumlos
незадіяний unbenutzt; (про
людину) nicht herangezogen (до чогось
zu D.)

нежиттєздатність ж Lebens|unfä- незадовго kurz (до чогось vor D.);

higkeit/= ~
до цього kurz zuvor [vorher]
81
незадовільний ungenügend,
unbefriedigend; mangelhaft, schwach
незадовільність ж Widerrechtlichkeit /=, Rechtswidrigkeit /=;
Mangelhaftigkeit f=
незадоволений 1. unzufrieden;
{розсерджений, обурений)
(кимось, чимось über А.); (про
ungehalten
погляд, відповідь, реакцію тощо)
unwillig (чимось über А.); розм.
sauer; 2. (засмучений) missgelaunt,
missvergnügt, missmutig, unmutig;
3. (розлючений) ver| ärgert,
verdrossen; розм. verbiestert; 4. (про
прохання тощо) unerfüllt; 5.
(невдоволений, невтамований)
unbefriedigt
незадоволеність ж
Unzufriedenheit /=; mangelnde Zufriedenheit
незайман||ий 1. unberührt,
unangerührt, ungerührt; wild,
naturbelassen; (непоиікоджений) heil,
unbeschädigt; ~a земля Neuland n -(e)s;
2. див. цнотливий
незаймистий un| entflammbar, un|-
entzündbar
незайнятий 1. (про місце, кімнату)
frei, nicht besetzt, unbesetzt; (про
будинок, кімнату, приміщення)
freistehend; 2. (не завантажений
роботою -
про людину, тж.
безробітний) beschäftigungslos,
unbeschäftigt
незакінчений unbe|endet,
unvollendet, nicht zu Ende geführt;
(неготовий) unfertig; (про питання,
процес, переговори тощо) schwebend,
hängend
незаконний (протизаконний)
ungesetzlich, gesetzwidrig; (неузако-
нений, який не має законних
підстав) gesetzlos; (неправомірний)
unrechtmäßig, illegitim;
(протиправний) widerrechtlich,
rechtswidrig; (нелегальний) illegal
незаконність ж Ungesetzlichkeit
f =, Gesetzwidrigkeit f =; Ge¬
незамінність
setzlosigkeit f =; Unrechtmäßigkeit
f =, Illegitimität f =; H
Illegalitätf=
незаконнонароджений un|ehlich,
un|ehlich geboren, außerehelich
незакономірний ungesetzmäßig
незакріплений 1. nicht befestigt
[festgemacht]; lose; (цвяхами) nicht
festgenagelt [angenagelt]; 2. (про
права, знання тощо) gesichert
[ver|ankert]; (про успіхи, позицію
тощо) nicht gefestigt
незалежн||ий 1. unabhängig;
(самостійний) selbständig; ~а
підвіска (коліс) Einzelrad|aufhängung
f =, -en, Einzelradfederung/=, -en,
Einzel|aufhängung/=, -en; ~ий
пусковий пристрій (карбюратора)
Nebenschluss| Starter m -s, =; бути
~им unabhängig sein* vi (s), nicht
abhängen* vi (від когось, чогось
von D.); 2. (вільний, нічим не
зв язаний, не скутий) ungebunden
незалежність ж 1.
Unabhängigkeit /=; (самостійність)
Selbständigkeit f =; проголошення -ості
Un|abhängigkeits|erklärung/=, -en,
Un|abhängigkeits| verkündung f =,
-en, Verkündung der
Unabhängigkeit; 2. Ungebundenheitf-
незалюднений unbewohnt;
(безлюдний) menschenleer; (пустельний)
wüst, öde
незамерзаючий eisfrei;
frostfrei;
(морозостійкий) frostsicher;
порт eisfreier Hafen
~
незаміжня unverheiratet, ledig
незамінний un|ersetzlich, unersetz¬
bar, un|absetzbar; (необхідний) uni-
entbehrlich; (без якого неможливо
обійтися -
тк. про людину) un|
abkömmlich; (важливий) мед.
essentiell, lebensnotwendig
незамінність ж Un|ersetzlichkeit/=,
Un|ersetzbarkeit f =, Un|absetzbar-
 незаможний
keit/=; Unentbehrlichkeit/=; Un|-
H barkeit f =, Nicht|anwendbarkeit
незаможний unbemittelt,
unbegütert, unvermögend, besitzlos
незамкнений 1. unverschlossen,
unverriegelt, offen; 2. перен.
(товариський) gesellig
незамкнутий див. незамкнений
незапам ятн||ий ur|alt; з ~их часів
seit unvordenklichen Zeiten,
Menschengedenken
незаперечний unbestreitbar,
unstreitig, un|angreifbar, un|
anfechtbar; feststehend; (про доказ тощо)
unwiderlegbar, unumstößlich
незаперечність ж
Unbestreitbarkeit f =, Unstreitigkeit f =,
Unangreifbarkeit f Unanfechtbarkeit
/=; Unwiderlegbarkeit /=, Un|um-
stößlichkeit/=
незапечатаний unverschlossen,
offen, unversiegelt; лист ein offener
~
Brief
незаплямований unbefleckt;
fleckenlos; (бездоганний) makellos, tadellos
незаплямованість ж Unbefleckt-
heit/=; Fleckenlosigkeit/=;
Makellosigkeit/=, Tadellosigkeit/=
незаповнений (пустий) leer, nicht
gefüllt; (про документ) blanko, un|-
ausgefullt
незаразний nicht ansteckend
незаряджений ungeladen, nicht ge¬
laden, ladungslos
незаселений unbesiedelt,
unbewohnt; ~
будинок das noch nicht
bezogene Haus
незаслужений unverdient; (про
покарання) unverschuldet
незаслужено unverdient,
unverdienterweise; (про покарання)
unverschuldet, unverschuldeterweise;
(несправедливо) zu Unrecht
незастосовн||ий nicht anwendbar,
un|anwendbar; бути ~им keine
Anwendung finden*
82
незастосовність ж Un|anwend-
f =; ~
строку давності юр.
Unverjährbarkeit/=,
Nichtverjährbarkeit /=, Nichtverjährung/^
незастосування c Nichtanwendung
/=; сили політ. Gewaltverzicht m
~
-(e)s
незастрахований nicht versichert,
seit unversichert
незатишний ungemütlich,
unbehaglich; (про житло) unwohnlich
незатребуван||ий nicht
angefordert; книжн. nicht eingefordert; ~i
документи nicht abgeforderte
[abverlangte] Papiere
незатухаючий 1. (який не перестає
горіти) nicht erlöschend; 2. (який
не слабшає) nicht nachlassend; (про
звуки) nicht abklingend; 3. фіз. (про
коливання) nicht abklingend,
ungedämpft, kontinuierlich
незахищений schutzlos,
ungeschützt; (від сил природи тощо)
ausgesetzt (від чогось D.); від ~
вітру dem Wind ausgesetzt
незахищеність ж Schutzlosigkeit
/=, Ungeschütztheit/=; Ausgesetzt-
heit/=
незацікавлений un|interessiert,
interesselos; (байдужий) teilnahmslos
незацікавленість ж Desinteresse
n -s, Interesselosigkeit/=, fehlendes
Interesse; Teilnahmslosigkeit f-
незачеплений unberührt; (непош-
коджений) heil, unbeschädigt
незбагнонний unbegreiflich, unfass¬
bar; (незрозумілий) unverständlich,
un|erklärlich; (нез ясований)
unergründlich
незбалансований unausgeglichen
незбалансованість ж Unausge¬
glichenheitf=
незбиран||ий: ~e молоко Vollmilch
/=
незборимий unüberwindlich, un|-
83
überwindbar; (непереможний)
unbesiegbar, unbezwingbar
незбутній unerfüllbar; unmöglich
незважаючи (на щось) ungeachtet
(G.); (всупереч) trotz (D.); на
особу ohne Rücksicht auf die
Person;
~
на те, що... obwohl;
ungeachtet dessen, dass...; ~
на це
dessen ungeachtet; trotzdem; ~
що trotz alledem
незвані|ий ungerufen; (незапроше-
ний) ungeladen, nicht eingeladen;
(непроіиений) ungebeten; (не
бажаний) unwillkommen; <§> -ому
rflCTK) місце за дверима див.
прийшли непрохані, то й підем не-
кохані
незвиклийungewohnt
незвичайний 1. (не такий, якусі, як
в усіх) ungewöhnlich;
(надзвичайний) außerordentlich; (важливий
своїм значенням, який
вирізняється з-поміж інших)
außergewöhnlich; 2. (особливий, дивний)
sonderbar; (дивовижний, рідкісний)
seltsam; (вражаючий) erstaunlich:
{своєрідний) fremd|artig, eigen)artig
незвичайність ж
Ungewöhnlichkeit f =; Außerordentlichkeit f =;
Außergewöhnlichkeit /=; Fremd|ar-
tigkeit/=, Eigen|artigkeit/=
незвичний 1. (до якого не звик або
який не звик) ungewohnt (до чогось
G.); nicht gewohnt (до чогось an
А.); 2. див. незвичайний 2
незвіданий unerforscht
незвідний мат. irreduzibel
незвідність ж мат. Irreduzibilität
/=
незворушн||ий gleichmütig;
(холоднокровний) gelassen, kaltblütig;
(спокійний) ruhig; (непохитний)
un|erschütterlich, unbeugsam:
залишатися ~им sich nicht aus der Ruhe
bringen lassen*, fest bleiben* vi (s),
nicht schwanken vi
нездара
незворушність ж Gleichmut m -(e)
s, Gleichmütigkeit /=; Gelassenheit H
/=, Kaltblütigkeit /=;
unerschütterliche Ruhe/=; Unbeugsamkeit/=
~
незв язний unzusammenhängend,
zusammenhangslos
незв язність ж
Zusammenhangslosigkeitf-
ні на незгладимий unauslöschlich,
unverwischbar, unverwischlich; висок.
untilgbar, un| austilgbar
незгладимість ж Un|auslöschlich-
keit /=, Unverwischbarkeit /=, Un-
verwischlichkeit /=; висок.
Untilgbarkeit /=, Un|austügbarkeit/=
незгладний див. незгладимий
незговірливий nicht gefügig, un¬
fügsam; schwer zu überreden;
(упертий) starrköpfig, halsstarrig,
rechthaberisch
незгода ж 1. (відмова) Absage /=,
-en, Ablehnung f =, -en, Weigerung
f =, -en; 2. (розбіжність)
Un|einigkeit /=; 3. (чвари, розлад)
Zwietracht f =
Zwistigkeiten pl,
Reibereien pl
незгодливий див. незгодний
незгодний (який не погоджуєть¬
ся) nicht einverstanden (з кимось,
чимось mit D.); (який не поділяє
думок, поглядів) un|einig
незграба ч/ж розм. Plumpsack т
-(e)s, -Säcke, Hans Tapps
незграбний (вайлуватий) täppisch,
schwerfällig; розм. tapsig;
(неповороткий) linkisch; (невправний)
ungewandt, ungeschickt, plump;
(недоладний) ungefüge; (грубий) klobig;
(безпомічний) unbeholfen
незграбність ж Schwerfälligkeit
/=; Plumpheit /=; Ungeschicktheit
/=; Linkheit/=; Klobigkeit/=; Un-
beholfenheit/=
незграбно див. незграбний; ~
іти
tapsen vi (s, h), trotten vi (s, h)
нездара ч/ж Flachkopf m -(e)s,
 нездатний
-köpfe; розм. Blödian т -(e)s, -е,
н Schwachkopf т -(e)s, -köpfe; фам.
Lusche/=, -n
нездатний (на щось) unfähig, nicht
fähig (на щось zu D.)
нездатність ж Unvermögen п -s, =,
Unfähigkeitf-
нездержливий un|enthaltsam;
unbeherrscht
нездержливість ж Un|enthaltsam-
keit/=
нездібний unfähig, unbegabt
нездійсненний (про бажання то¬
що) unerfüllbar, nicht realisierbar,
nicht umsetzbar; (про прохання,
план тощо) undurchführbar,
unausführbar, nicht ausführbar
нездійсненність ж Unerfüllbarkeit
/=; Undurchführbarkeit/=, Un|aus-
führbarkeit/=
нездійснимий див. нездійсненний
нездійснимість ж див. нездійс¬
ненність
нездоланний unbezwingbar;
(непереборний) un|überwindlich,
unüberwindbar
нездоланність ж Unbezwmgbar-
keit f =; Un|überwmdlichkeit f =,
Un|überwmdbarkeitf-
нездоровий 1. (хворий) krank;
(перев. про зовнішній вигляд людини)
ungesund; (хворобливий) krankhaft,
unpässlich; (не цілком здоровий,
який нездужає) unwohl; 2.
(шкідливий) ungesund, gesundheitswidrig,
gesundheitsschädlich; 3. перен.
(ненормальний тощо) krankhaft,
unnormal, falsch
нездоров я с Mangel an
Gesundheit, Kranksein n -s, Unwohlsein
-s, Unpässlichkeit/=
нездужання c див. недомагання
нездужати див. недомагати
неземний 1. außerhalb des Erdballs;
kosmisch; 2. über|irdisch;
(небесний) himmlisch
84
незіпсдваний unverdorben;
(чистий) rein
незіпсованість ж Unverdorbenheit
/=; Reinheit f=
незлагідний unverträglich;
(сварливий) zanksüchtig, zänkisch
незлагідність ж Unverträglichkeit
/=; Zanksucht/=
незлагода ж див. незгода 2,3
незлагоджений nicht überleinstim¬
mend; nicht im Einklang
незлагодженість ж Nicht|über|ein-
stimmung/=
незламний 1. (якого не можна
зруйнувати, розбити)
unzerstörbar; 2. (непереможний)
unbesiegbar; (нездоланний) unüberwindlich;
3. перен. (непохитний) unbeugsam:
висок, unverbrüchlich [-bryQ-]
незламність ж Unzerstörbarkeit
f =; Unbesiegbarkeit f =; Un|über-
wmdlichkeit/=; Unbeugsamkeit f=
незлічанн||ий unzählbar, zahllos,
unzählig; ~a кількість Unzahl /=,
Unmenge/=
незлічимий див. незліченний
незлоб(л)ивий див. незлобний
незлоб(л)ивість ж див. незлоб¬
ність
незлобний arglos, ohne Bosheit;
(добрий, м який) mild; (лагідний)
sanftmütig; (добродушний)
gutmütig, gutherzig
незлобність ж Arglosigkeitf=;
Milde /=; Sanftmut /=, Sanftmütigkeit
/=; Gutmütigkeit/=, Gutherzigkeit/=
незлопам ятний nicht nachtragend
[nachträgerisch]
незлостивий див. незлобний
n незлостивість ж див. незлобність
незмивнЦий nicht wegzuwischend;
тж. перен. untilgbar; ~а ганьба
перен. ewige [untilgbare] Schande;
~а фарба Sicherheitsfarbe f=, -n
незмінений unverändert;
unge|ändert; un|abge|ändert
85 незціленний

незмінні І ий 1. unveränderlich; un|- fügig, bedeutungslos, unbedeutend;

ab|änderlich, unwandelbar; (несуттєвий) unwesentlich H
(стабільний) stabil; (постійний) незначущість ж Geringfügigkeit
gleichbleibend, beständig, stet; 2.: ~a ж /=, Bedeutungslosigkeit /=;
мат. Unveränderlichef -n, -n Unwesentlichkeit /=
незмінність ж Unverjänderlichkeit незнаючий unwissend
/=; Un|ab|änderlichkeit/=; Stabilität незнищонний unvemichtbar,
/=; Beständigkeit/=, Stetigkeitf- unzerstörbar
незмінно gleichbleibend, beständig, незнищонність ж Unvermchtbar-
stets keit/=, Unzerstörbarkeit/=
незмінюваний unveränderlich, незнімний nicht abnehmbar, un|ab-
invariabel [-v-]; філол. inflexibel, nehmbar; ~

протез мед. festsitzende

unflektierbar, beugungslos Prothese
незмірний un|ermesslich, immens незносний un|erträglich
незмірність ж Un|ermesslichkeitf= незримий unsichtbar
незнайомець ч Unbekannte m -n, -n незрівнянний unvergleichlich; nicht
незнайомий 1. unbekannt; (чужий) zu vergleichen
fremd; 2. ч див. незнайомець незрівнянно (неперевершено)
незнайомка ж Unbekannte f -n, -n unvergleichlich; (набагато, значно)
незнаний 1. див. невідомий; 2. (не¬ bei weitem, bedeutend; ~

краще
бувалий) (noch) nie dagewesen, nie bedeutend [bei weitem, viel] besser
gesehen незрілий unreif; перен. un|ausgereift
незнання c Unkenntnis f =, незрілість ж тж. перен. Unreife
Nichtwissen n -s, Unwissenheit/=; через /=, Unreifheit/=
~
aus Unwissenheit, unwissentlich незрозуміл||ий unverständlich,
незнатний unvomehm, nicht unbegreiflich; (загадковий) rätselhaft;
vornehm (незбагненний) unfassbar; це щось
незначні|ий (мізерний, ~e (дивне тощо) розм. das kommt
дріб'язковий) winzig, nichtig; (невеликий) mir spanisch vor
gering; (несуттєвий) unwesentlich; незрозумілість ж
книжн. un| erheblich; Unverständlichkeit/=, Unbegreiflichkeit/=;
(неважливий) geringfügig, bedeutungslos, Rätselhaftigkeit/=; Unfassbarkeit f=
unbedeutend; (непоказний, незручні,ий unbequem;
скромний) unansehnlich; (нікудишній, (непрактичний) unhandlich; (прикрий)
жачюгідний) розм. popelig; ~а un|angenehm, heikel, peinlich; ставити
більшість голосів eine knappe в ~e становище in eine peinliche

[geringe] Stimmenmehrheit; ~a [un|angenehme, heikle, schlimme]

шкода Bagatellschaden m -s, -Schäden; Lage versetzen vt
перемога з ~ою перевагою ein незручність ж Unbequemlichkeit
knapper Sieg /=; Unhandlichkeit/=; Peinlichkeit
незначність ж Winzigkeit /=; f=
Bedeutungslosigkeit /=, незрячий blind
Geringfügigkeit /=; Nichtigkeit /=; незугарний (нездатний,
Unwesentlichkeit f =; Un|erheblichkeit f =; неспроможний) unfähig; (поганий)
Un|ansehnlichkeit/= ungeraten, missraten, widerlich
незначущий (неважливий) gering¬ незціленний unheilbar
 незцілимий
незцілимий див. незціленний
Н незчутися nicht bemerken vt
нез ясовний unerklärlich, uner¬
gründlich
неізольован||ий isolationsfrei, un|-
isoliert; ~a труба blankes Rohr
неімущий arm, besitzlos, mittellos,
unbemittel, unvermögend
неіржавкий rostfrei
неістотний unwesentlich, nicht
wesentlich; (неважливий)
unbedeutend, nicht von Belang, belanglos
неїстівний ungenießbar, nicht essbar
нейлон ч Nylon ['пцеїоп] n -s
неймовірний (неправдоподібний,
неможливий) unwahrscheinlich,
unglaublich, nicht glaubhaft;
(особливий, незвичайний) außerordentlich:
(надзвичайно великий) fabelhaft,
enorm
неймовірність ж Unwahrschein-
lichkeit/=; Unglaublichkeit/=
неймовірно див. неймовірний;
але [це] факт das ist
unglaublich, aber [und doch] wahr; розм. da
schlägt einer lang hin (und stehe kurz
wieder auf); це ~! розм. das sehe
sich einer an!, das zieht einem ja die
Stiefel aus!; фам. das haut den
stärksten Mann aus dem Anzug!; фам.
das haut den stärksten Seemann
[груб. den stärksten
Neger] um!
нейролептики мн мед. neurolepti¬
sche Mittel, Beruhigungsmittel pl
нейрон ч анат. Neuron n -s, -rone/-
ronen
нейрохірургія ж мед. Neurochirur-
gie/=
нейроцит ч анат. Neurozyt т -en,
-en, Nervenzelle/=, -n
нейтралізація ж Neutralisation f=;
хім.Entsäuerung/=
нейтралізувати neutralisieren
хім. entsäuern vt; ~ся sich
neutralisieren; хім. sich entsäuern
нейтралітет ч Neutralität f =; по¬
86
стійний ~
immerwährende
Neutralität; дотримуватися ~y die
Neutralität wahren
нейтральний neutral, Neutral-
нейтральність ж Neutralität f=
нейтрино c фіз. Neutrino n -s, -s
нейтрон ч фіз. Neutron n -s, -ronen
нейтронний Neutronen-
н екало рій ний kalori|en|arm
некалорійність ж Kalorijenlarmutf=
неканонічний unkanonisch
некараний straffrei, nicht strafbar,
unstrafbar
некараність ж Straffreiheit/=,
Unstrafbarkeit f -
некваліфікований unqualifiziert,
ungelernt
неквапливий nicht eilig;
(статечний) bedächtig; (розмірений про
-
рухи) gemächlich; (спокійний)
geruhsam, gemütlich; (нешвидкий,
тихий, з м 'якою ходою) sacht(e)
неквапливість ж Bedächtigkeitf=;
Gemächlichkeit f =; Geruhsamkeit
/=, Gemütlichkeit/=
неквапний див. неквапливий
не керований 1. mex. ungesteuert,
ungelenkt, nicht steuerbar: 2. перен.
nicht kontrollierbar; (про людину)
nicht steuerbar
некерованість ж 1. mex. Ungesteu-
ertheit /=, Ungelenktheit/=; 2.
перен. Unkontrollierbarkeit/=
некмітливий nicht gescheit [aufge-
weckt]
некомпетентний inkompetent,
unzuständig, nicht zuständig, unbefugt
некомпетентність ж Inkompetenz
/=, Unzuständigkeitf=
некомплектний unvollzählig
неконституційний юр. verfassungs¬
widrig, nicht verfassungsmäßig
vt; неконституційність ж юр. Verfas¬
sungswidrigkeitf=
неконтрольований unkontrolliert;
unkontrollierbar
87 нелюб язність

неконтрольдоаність ж Unkontrol- tigkeiten pl, Unstimmigkeiten pl

liertheit/=; Unkontrollierbarkeit f= неласк||а ж Ungnade f =; розм. Н
некоректний inkorrekt, unkorrekt; Verschiss m -es; попадати в ~y in
(неправильний) unrichtig Ungnade fallen* vi (s); розм. völlig
некоректність ж Inkorrektheit f =, hinten heruntergerutscht sein* vi (s)
-en, Unkorrektheit/=, -en (когось bei D.)
некорисливий un| eigennützig неласкавий unfreundlich
некорисний nutzlos, nichtsnutzig нелегал ч Illegale m -n, -n

некорисність ж Nutzlosigkeit f =, нелегальний illegal

Nichtsnutzigkeitf= нелегальність ж Illegalitätf=
некорон^ваний ungekrönt нелегітимний illegitim
некрасивий unschön, nicht schön; нелегітимність ж Illegitimitätf-
(потворний) hässlich нелегкЦий nicht leicht; (важкий)
некредитоспроможний nicht kre¬ schwierig; це ~a справа das ist
ditfähig, kreditunfähig keine leichte Sache, das lässt sich nicht
некредитоспроможність ж Kre- so leicht machen [aus dem Ärmel
dit|unfähigkeit/= schütteln]
некривавий unblutig, ohne нелегований undotiert, unlegiert
Blutvergießen неліквіди мн illiquide Bestände
некритичний unkritisch, kritiklos неліквідний illiquid
некроз ч мед. Nekrose/=, -n неліквідність ж Illiquiditätf=
некролог ч Nachruf m -(e)s, -e, Ne¬ нелімітований illimitiert, unlimi¬
krolog m -(e)s, -e tiert, nichtlimitiert
некрополь ч Nekropole/=, -n нелінійний nichtlinear, unlinear
некрутий 1. (пологий) leicht abfal¬ нелінійність ж Nichtlinearität f =,

lend; sanft geneigt; 2. (про яйце, Unlinearität f=

тісто, кашу тощо) weich gekocht нелітний див. нельотний
некруто: зварити яйц£ ein Ei ~
нелогічний unlogisch; (непослідов¬
weich kochen ний) inkonsequent
нектар ч Nektar т -s, -е нелогічність ж mangelnde Logik,
нектарка Nektarvogel
ж зоол. п -s, Unlogische n -n; Inkonsequenz/=
-Vögel, Honigsauger т -s, =
нелояльний illoyal, unloyal
нектарник ч бот. Nektarium п -s, нелояльність ж Illoyalität f =, Un¬
-rijen, Honigdrüse/=, -n loyalitätf=
нектарниця ж див. нектарка нельма ж зоол. Weißlachs m -es, -e

нектаронос ч Nektarlieferant т -еп, нельотні|ий: ~a погода ungünstiges

=
-en, Nektarspender т -s, [kein] Flugwetter
некультивований 1. (не вирощува¬ нелюбимий ungeliebt;
ний -

про рослини, тварин) (ненависний) verhasst

unkultiviert [-V-]; 2. (не оброблений нелюбов ж (неприязнь) Abneigung
культиваторам) nicht gegrubbert /= (проти когось gegen А.);
некультурний ungebildet, roh (відраза, огида) Abscheu т -(e)s,

некуроць ч Nichtraucher т -s, =

Widerwille т -ns
нолад ч 1. (безладдя, гармидер) нелюб язний unfreundlich
Un|Ordnung / =; 2. (чвари, нелюб язність ж Unfreundlichkeit
непорозуміння) Reibereien pl, Zwis¬ /=
 нелюб язно 88

нелюб язно див. нелюб язний; немайнов||ий immateri|ell,

н ставитися ~
unfreundlich sein* vi
(s) (до когось zu ZX); (різко) kurz
angebunden sein* vi (s) (до когось
zu ZX); kurz angebunden behandeln
vz
нелюд ч Unmensch m -en, -en;
(витончено жорстокий) Scheusal
-s, -e; (несамовита людина,
недолюдок) Wüterich m -s, -e;
(чудовисько) Ungeheuer n -s,
нелюдські|ий 1. nicht
unmenschlich; ~i умови
menschenunwürdige Verhältnisse;
(жорстокий) grausam; 3. (надлюдський,
незвичайний) übermenschlich;
ungewöhnlich, sonderbar; ~i зусилля
übermenschliche Anstrengungen
нелюдяний inhuman
нелюдяність ж Inhumanität f=
нема es gibt nicht [kein],
(A.); es ist nicht vorhanden; es fehlt;
Immaterial-, Nichtvermögens-; ~e право
Nichtvermögensrecht n -(e)s
немалЦий ziemlich groß; (значний,
істотний) ansehnlich; ~a сума eine
ansehnliche Summe
немало (перед злічуваним
n іменником) nicht wenige, viele, so
manche;
(перед незлічуваним іменником,
дієсловом) nicht wenig, recht viel
=
немаловажний nicht unbedeutend,
menschlich, nicht genng(fugig), von nicht
geringer Bedeutung; nicht unwichtig;
2. (важливий, значний тогцо)
belangvoll, belangreich, von Belang
немарний див. немазкий
нематеріальний immateriell, nicht
materijell
нематода ж зоол. Nematode/=, -n,
Fadenwurm m -(e)s, -Würmer
es ist nicht нематодоз ч мед. Nematodose / =,
-n, Fadenwurm|erkrankung/=, -en

(з іменником) kein (m kein,/keine, n немедикаментозний nichtmedika¬

kein, pl keine); (без іменника) kein- mentös
(m keiner,/keine, n keins, keines, pl немертина ж зоол. Schnurwurm m
keine); де es ist kein Platz da, es
~

-(e)s, -würmer
ist nirgends Platz; ~
з ким es ist неметал ч хім. Metallo|id n -(e)s, -e,
niemand da, mit wem..~ коли es gibt Nichtmetall n -(e)s, -e

keine Zeit; кому зробити це es ist

~
немилий un|angenehm; unlieb,
niemand da, der das machen könnte; ungeliebt
~
чого es hat keinen Zweck; чого ~
немилість ж див. неласка
про це говорити es ist zwecklos [es немилосердий див. немилосерд¬
lohnt (sich) nicht], darüber zu spre^ ний
chen; ще noch nicht; його er ist немилосердний 1. unbarmherzig,
~ ~

nicht da; нікцго niemand ist da;

~

erbarmungslos; 2. перен. (великий,

у мене часу ich habe keine Zeit;
~

значний) schrecklich, fürchterlich

чого там тільки was es da nicht
~

немилосердність ж
alles gibt; <§> за що (дякувати)
~

Unbarmherzigkeit/=, Erbarmungslosigkeit/=
розм. keine Ursache!, nichts zur неминучий unvermeidlich, unver¬
Ursache!; як так [то й дармд]~

meidbar; (що обов язково

(прислів'я) wenn nicht, dann eben станеться, наступить)
nicht; wo nichts ist, hat (auch) der unlausbleiblich; (обов 'язковий, необхідний, без
Kaiser sein Recht verloren чого неможливо обійтися)

немає див. нема un|umgänglich; (від чогось неможливо

немазкий schmutz|abweisend; nicht ухилитися) un|ausweichlich
schmutzend неминучість ж Unvermeidlichkeit
89 неналежний

/=; Un|ausbleiblichkeit/=; ненависниця ж Hasserin f=, -nen

Unlausweichlichkeit /= ненавист||ь ж Hass m -es (до ко¬ H

немислимий undenkbar, гось, чогось gegen Я.); з ~ю voller
unvorstellbar; (неможливий) unmöglich Hass, voll Hass, hasserfüllt
неміцний (нетривкий, нестійкий) ненавмисний тж. юр.
nicht fest, nicht haltbar; (хиткий) unabsichtlich, ohne Absicht, unbeabsichtigt;
labil; (ламкий) brüchig, zerbrechlich; юр. unvorsätzlich; (мимовільний)
(ненадійний) unsicher; unwillkürlich; (випадковий)
(нетривалий) nicht dauerhaft zufällig; (помилковий) versehentlich
неміч ж 1. (слабість) Kraftlosigkeit ненавмисність ж тж. юр. Un|ab-
/=, Schwäche /=, Schwachheit /=; sichtlichkeit /=; юр.
2. (неспроможність, безсилля) Unvorsätzlichkeit f-,
Unwillkürlichkeit/=;
Unvermögen n -s; 3. (хвороба, недуга) Zufälligkeit/=
Krankheit/=, Gebrechen n -s, =
ненавчений ungelernt, ungeschult
немічний 1. (слабий, безсилий, ненавченість ж Ungelemtheit f =,
знесилений) schwach, schwächlich, Ungeschultheit/=
kraftlos; 2. (хворобливий) kränklich, ненав язливий unaufdringlich
siech; (від старості) hinfällig, ненав язливість ж Unlaufdring¬
gebrechlich lichkeit /=
немічність ж Kraftlosigkeit f =, ненаголошений філол. unbetont
Schwächlichkeit f =; Hinfälligkeit ненаголошеність ж філол. Unbe-

/= Gebrechlichkeit/= tontheit/=
немов wie; als, als ob ненадійний 1. (неміцний)
немовля c Säugling m -s, -e, unsicher; nicht fest; 2. (про цінні папери
Neugeborene mlf -n, -n, Baby ['be:bi] n -s, тощо) notleidend; кредит ~

-s notleidender Kredit; 3. (про людину)

неможливий 1. unmöglich; unzuverlässig, unverlässlich, unsicher;
(нездійсненний) un|erfüllbar; 2. ~

боржник unsicherer Schuldner

(нестерпний) unausstehlich, un|erträglich ненадійність ж 1. Mangel an
неможливість ж Unmöglichkeit Festigkeit; 2. Unzuverlässigkeit/=,
/=; Un|erfüllbarkeitf= Unverlässlichkeit f=
немолоді|ий nicht (mehr) jung; an¬ ненадовго nicht für lange; (на
gejahrt, schon bei Jahren; книжн. короткий час) auf kurze Zeit
bejahrt, betagt; бути вже ~им aus ненажяра ч/ж розм. Vielfrass m -es,
den besten Jahren heraussein* vi (s) -e, Fresser m -s, =, Fress|sack m -(e)s,

немотивований unmotiviert [-v-] -säcke, Nimmersatt m =/-(e)s, -e

ненабагато nicht viel ненажерливий (обжерливий)
ненавидіти hassen vt; ~
всіма gefräßig; (ненаситний) unersättlich;
фібрами душі mit allen Fibern розм. fress| süchtig
[Fasern] des Herzens hassen vt, mit ненажерливість ж Gefräßigkeit
[aus] tiefster [ganzer] Seele f =; Un|ersättlichkeit f =; розм.
hassen vt, aus dem Grund seiner Seele Fress|sucht [Fress-Sucht]/=
[seines Herzens] hassen vt, bis aufs неналежний unsachgemäß;
Blut hassen vt (недоречний) unpassend; (непристойний)
ненависний verhasst, hass|erfullt ungehörig, ungebührlich,
ненависник ч Hasser m -s,
=
unschicklich
 ненапад 90

ненапад ч Nicht|angriff т -(e)s; необачний {необдуманий)

н договір [пакт] про ~

unbedacht, un|überlegt;
Nichtlangriffspakt т -(e)s, -е, Nicht|angriffsvertrag {нерозсудливий) unklug, unbesonnen;
т -(e)s, -träge {необережний) unvorsichtig; {поспішний)
ненароком {ненавмисне) ohne über|eilt
Absicht, unabsichtlich; {раптово) необачність ж Unbedachtsamkeit
unversehens; {випадково) zufällig, von /=; Unvorsichtigkeit /=;
ungefähr Unbesonnenheit /=; проявити ~
einen
ненас^лений див. незалкденений unbedachten Schritt tun*
ненасильний gewaltlos, gewaltfrei необґрунт^ваний unbegründet;
ненаситний тж. перен. unersätt¬ {про докази, скаргу тощо)
lich; він страшенно ~

{йому все hinfällig, ungerechtfertigt; {без

мало) розм. er kriegt den Hals nicht достатніх підстав) haltlos
voll, er kann den Rachen nicht voll необґрунтованість ж
genug kriegen Grundlosigkeit /=, Unbegründetheit/=;
ненаситність ж тж. перен. Hinfälligkeit/=; Haltlosigkeitf-
Unersättlichkeit f- необдуманий unbedacht,
ненасичений ungesättigt unüberlegt; {бездумний) gedankenlos;
ненатуральний 1. {штучний) un¬ {легковажний) leichtsinnig, leichtfertig;
natürlich, nicht natürlich, künstlich; {безрозсудний) unbesonnen
{на кшталт натурального) необдуманість ж Unüberlegtheit
imitiert; 2. {удаваний, нещирий) f =, Unbedachtheit f =;
unnatürlich, nicht natürlich, gekünstelt Gedankenlosigkeit f =; Unbesonnenheit f =;
ненауковий unwissenschaftlich Leichtsinnigkeit/=, Leichtfertigkeit
ненауковість ж Unwissenschaft¬ /=
lichkeit /= необдумано unbedacht,
неначе див. ніби 1 unbedachterweise; {бездумно)
неначебто див. ніби 1 gedankenlos; {нерозважливо, легковажно)
н£н||ець ч Nenze т -п, -п; ~ка ж geradehin, leichtsinnig, leichtfertig;
Nenzin/=, -nen <§> зробиш біди наробиш
~ -

ненормальний 1. {який {прислів 'я) vorgetan und nachgedacht hat

відхиляється від норми) anormal, abnorm, manchen in groß Leid gebracht
normwidrig; regelwidrig; 2. необережний unvorsichtig;
{психічно хворий) nicht normal, unnormal, {недбалий) fahrlässig; {неуважний) un|-
nicht richtig (im Kopf); geistesgestört achtsam
ненормальність ж Abnormität/=, необережність ж Unvorsichtigkeit
-en, Normwidrigkeit/=, -en; Regel¬ /=; Fahrlässigkeit /=;
widrigkeit/=, -en Unachtsamkeit /=, Achtlosigkeitf=
ненормований ungenormt, nicht необ єктивний nicht objektiv;
genormt, nicht normiert; робочий ~

{упереджений) befangen
день gesetzlich nicht festgelegte необ єктивність ж Befangenheit
Arbeitszeit f=
ненька ж Mutti/=, -s необжитий nicht wohnbar gemacht,
необачливий див. необачний nicht besiedelt
необачливість ж див. необач¬ необізнаний unkundig (в чомусь
ність G.); nicht informiert, un|informiert
91 неозначен||ий
nicht unterrichtet (в чомусь über А); необхіднЦість ж Notwendigkeit/=;
unbewandert (в чомусь in ZX); розм. Erfordernis n -ses, -se; предмети H
unbeschlagen першої -ості Bedarfs|artikel pl
необізнаність ж Unkenntnis/= неодим ч Neodym n -s {хім. знак
необмежений unbeschränkt, unbe¬ Nd)
grenzt; {абсолютний, повний, не неодмінний unbedingt; {про
вжив, щодо простору і часу) абстрактні поняття) unerlässlich;
uneingeschränkt; {про права, дії {обов'язковий, безумовний) unlab-
тощо) un|umschränkt; {безмежний, dmgbar
не обмежений певними рамками) неодмінність ж Unbedingtheit/=;
schrankenlos Un|erlässlichkeit f =; Un|abdmg-
необмеженість ж barkeit f=
Unbeschränktheit /=,
Unbegrenztheit f-\ неодмінно див. неодмінний;
Schrankenlosigkeit/= (у будь-якому разі) jedenfalls; {хоч
необміркований див. би там що) durchaus
необдуманий неоднаковий ungleich; {різний)
необміркованість ж див. verschieden; {неподібний)
необдуманість un|ähnlich
необов язковий un|obligatorisch, неоднаковість ж Ungleichheit/=;
nicht obligatorisch; {не неодмінний) Verschiedenheit f =; Un|ähnlichkeit
nicht unbedingt [notwendig]; {який /=
не зобов'язує) unverbindlich; {про неоднозначний un|eindeutig,
навчальний предмет) Wahl-, mehrdeutig
wahlfrei, fakultativ неоднозначність ж Un|eindeutig-
необоротний irreversibel [-V-], unl- keit/=, Mehrdeutigkeitf=
umkehrbar, nicht umkehrbar; неоднократний mehrfach
-

вексель unbegebbarer Wechsel неодноразовий mehrmalig; wie¬

необоротність ж Irreversibilität derholt
[-v-]/=, Un|umkehrbarkeit/= неодноразовість ж Mehrmaligkeit
необразливий harmlos; жарт
-

harmloser Scherz
необразливість ж Harmlosigkeit
/=
необроблений unbearbeitet;
unbehandelt; {про землю) unbebaut; {про
матеріал, сировину) roh, nicht
verlarbeitet, unverarbeitet
необтесаний 1. unbehauen,
ungehobelt; 2. див. неотесаний 2
необтяжливий unbelastend
/=
неодноразово mehrmals, vielmals,
oftmals
неоднорідний ungleichartig,
verschieden! artig; фіз. inhomogen,
heterogen
неоднорідність ж Ungleich|artig-
keit f =, Verschieden|artigkeit f =;
Heterogenität/=, Inhomogenitätf-
неодружений ledig, unverheiratet;
висок, unvermählt; канц. unver| ehe¬

необхідний nötig, notwendig; висок. licht; {одинокий) alleinstehend

geboten; {вжив. тк. предикативно) неодягнений unbekleidet
vonnöten; {потрібний) erforderlich; неозброєн||ий unbewaffnet; ~им
{про абстрактні поняття) оком mit bloßem Auge

unerlässlich; украй dringend benötigt, неозначен||ий: ~a форма дієслова

~

un| entbehrlich філол. Infinitiv m -s, -e

 неозначено-особовий 92

неозначено-особовий філол. неоплачений nicht bezahlt,

н unbestimmt-persönlich unbezahlt; (про рахунок тощо)
неозорий unübersehbar, unbeglichen; offenstehend
unabsehbar, mit dem Blick nicht umfassbar неоподаткований nicht besteuert,
неозорість ж Un|übersehbarkeit/=, nicht mit Steuer belegt
Un|absehbarkeit/= неопублікований nicht ver|öffent-
неокантіанець ч філос. Neukantia¬ licht, unveröffentlicht
ner m -s,
=
неорганізований un| organisiert,
неокантіонство c філос. nicht organisiert
Neukantianismus m
=
неорганізованість ж Un|organi-
неокласицизм ч Neoklassizismus siertheit/=
=
m неорганічний anorganisch
неоковирний unbeholfen, неординарний außergewöhnlich,
schwerfällig ungewöhnlich
неоковирність ж Unbeholfenheit неординорність ж Außergewöhn-
/=, Schwerfälligkeitf- lichkeit/=, Ungewöhnlichkeit/=
=
неоколоніалізм ч Neokolonialis¬ неореалізм ч Neorealismus m
=
mus m неоромантизм ч Neoromantik/=
неоколоніалістський неосвітлений unbeleuchtet
neokolonialistisch неосвічений ungebildet; (який не

неолібералізм ч Neoliberalismus m
=
має достатніх знань в певній

неоліт ч Jungsteinzeit /=, Neolithi¬ галузі) unwissend

kum n -s неосвіченість ж Mangel an

неологізм філол. Neologismus

ч m Bildung, Bildungsmangel m -s
-s, -men, Wortneubildung/=, -en неослабний unvermindert; (неспа-
неомальтузіанство c Neomalthusi¬ даючий) nicht nachlassend;
anismus m
-

(невпинний) unablässig, nachhaltig

неон ч Neon
(хім. знак Ne) n -s неосудний юр. unzurechnungsfähig,
неонат^льний: період Neuge- ~

zurechnungs| unfähig
borenenperiode/=, -n неосудність ж

неонацизм ч Neonazismus m
=
Unzurechnungsfähigkeit /=, Zurechnungs| Unfähigkeit
неонацистський neonazistisch /=
неонові|ий Neon-; ~a лампа Ne¬ неосяжний un|übersehbar,
onlampe /=, -n; ~a реклама un|absehbar; (безмірний) unermesslich
Neonwerbung/= неосяжність ж Un|übersehbarkeit
неопалюваний ungeheizt, f-, Un|absehbarkeit /=; Un|ermess-
unbeheizt, nicht geheizt [beheizt] lichkeit/=
неоперабельний мед. in|operabel, неотоса ч/ж розм. Flaps m -es, -e,
nicht operierbar Runks m -es, -e, Klotz m -es, Klötze;
неоперений 1. (noch) unbefiedert; знев.ungeleckter Bär
(noch) nicht flügge; 2. перен. (без неотосан||ий 1. див. необтесаний
досвіду, навиків) (noch) nicht 1; 2. перен., розм.
flügge; un| erfahren, ungeübt (некультурний,
неосвічений) ungehobelt,
неописанний unbeschreiblich ungeschliffen, ungeschlacht,
неоплатний zahlungsunfähig; unbe¬ grobschlächtig; він людина ~а er hat
zahlbar keinen Schliff
93 непередаваний

неотруйний giftlos, ungiftig непам ятливий vergesslich

неотруйність ж Giftlosigkeit f =, непам ятливість ж Vergesslichkeit H
Ungiftigkeit/= /=
неофіт ч Neophyt in -en, -en, непам ять ж Vergessenheit/=; піти
Neubekehrte m -n, -n в in Vergessenheit geraten* vi (s);
~

неофіційний (про зустріч, бесіду) висок, der Vergessenheit

in|offizi[ell; (про орган преси) nicht|- anheimfallen* vi (s)

amtlich; (поза межами офіційних непаралельний ungleichlaufend,
органів) außer|amtlich unparallel
неофіційність ж der in|offizijelle непаралальність ж Ungleichlauf
Charakter [ка-], Nicht|offizialität/=; m -(e)s, Unparallelität/=

Nicht|amtlichkeit/=; Außer] amtlich- непарні|ий 1. (який не створює

keit/= разом з іншим пари) unpaar, unpaarig,
неохайний schlampig; (недбалий) ungepaarigt, ungepaart; 2. (який не
nachlässig; (нечистий) unreinlich, ділиться на два без остачі)
unsauber; (неакуратний) ungerade;ungerade Zahl
~е число

un|ordentlich; (безладний) liederlich

непарність ж Unpaarigkeit/=, Un-
неохайність ж Schlampigkeit f =; gepaartheit/=
Nachlässigkeit/=; Unsauberkeit/=, непарнокопитні мн зоол.
Unreinlichkeit/=; Un|Ordentlichkeit Unpaarzeher pl, Ungleichzeher pl
/=; Liederlichkeit/= непартійний nicht parteigebunden;
неохота ж див. небажання unparteilich; (безпартійний)
неохоче ungern, unlustig, ohne Lust; parteilos
widerstrebend; (з відразою, огидою) непевний 1. unsicher; 2. (невідомий,
widerwillig невизначений) ungewiss; 3.
неохочий lustlos (сумнівний) fraglich; 4. (ненадійний)
неоціненний unschätzbar, äußerst unzuverlässig
wertvoll непевність ж Unsicherheit/=;
неоцінимий див. неоціненний Ungewissheit /=; Fraglichkeit /=; у ~

неочищений roh, ungereinigt; (про собі Mangel an Selbstbewusstsein

плоди, овочі) ungeschält; (необро- непедагогічний unpädagogisch,
блений) unbehandelt; (нерафінова-
ний) unraffiniert
неочікуваний unerwartet
неочікувано un]erwarteterweise, un-
| erwartet
неощадливий nicht sparsam,
unsparsam
неощадливість ж Mangel an
Sparsamkeit
неощадний див. неощадливий
неощадність ж див. неощадли¬
вість
непал|Іець ч Nepalese т -п, -п; ~ка
ж Nepalesin/=, -nen
непальський nepalesisch
pädagogisch falsch
непереборнЦий unbezwingbar, un-
bezwmglich; (про труднощі,
проблеми) unüberwindlich; (про
почуття) übermächtig; (непереможний)
unbesiegbar
непереборність ж Unbezwmgbar-
keit /=, Unbesiegbarkeit /=; Un|ü-
berwmdlichkeit/=
неперевершений un|übertroffen,
un| übertrefflich
неперевершеність ж Un|übertrof-
fenheit/=, Un|übertrefflichkeit/=
неперевірений ungeprüft
непередаваний (словами тощо)
 непередаваність 94

nicht wiederzugebend; (про речі, un|entwegt; (невпинний)

н права) un| übertragbar unaufhörlich, unausgesetzt
непередаваність ж непересі ч н 11 и й außergewöhnlich,
N{cht|Übertragbarkeit /=, Un| Übertragbarkeitf- hervorragend; ~а особистість ein
непередбачен||ий nicht Mensch von Format; ~i здібності
vorgesehen, unvorhergesehen; (неочікува- überdurchschnittliche Fähigkeiten
ний) ungeahnt, un| erwartet; якщо неперехідн||ий філол. intransitiv;
трапиться щось ~e розм. wenn ~e дієслово Intransitiv n -s, -e, In-
nichts dazwischenkommt transitivum [-v-] n -s, -va,

непередбачливий nicht intransitives Verb

vorsorglich неперіодичний nichtperiodisch,
непередбачливість ж mangelnde aperiodisch
Voraussicht неписьменний 1. (ganz)
непередбачуваний ungebildet; der Schrift unkundig; 2. ч

unvorhersehbar; (про наслідки) un|absehbar; Analphabet m -en,-en

(про людину) unberechenbar; неписьменність ж

(несподіваний) unvermutet Analphabetentum n -s

непередбачуваність ж Unvorher- непитущий Abstinenzler [-sti-] m

sehbarkeit /=; Un|absehbarkeit /=; S,

Unberechenbarkeit/= непідвладний unabhängig

неперекладний unübersetzbar непідгот£влений unvorbereitet
непереконлив||ий nicht überzeu¬ непіддатливий nicht nachgiebig,
gend; ~i докази fadenscheinige unnachgiebig
[nicht überzeugende] Gründe непіддатливість ж
непереливки das ist kein Spaß, Unnachgiebigkeit f=
damit ist nicht zu spaßen, das ist nicht непідзвітний rechenschafts|unpflich-
zum Lachen, йому ~
er hat es sauer tig, berichts|unpflichtig, abrech-
gehabt, er hat viel ausstehen müssen nungs|unpflichtig
непереможений unbesiegt, непідзвітність ж Rechenschaftsf-
ungeschlagen; (нескорений) un|überwun¬ unpflichtigkeit/=, Berichts|unpflich-
den tigkeit/=, Abrechnungs|unpflichtig-
непереможний unbesiegbar keit f~
непереможність ж Unbesiegbar¬ непідкований unbeschlagen
keit /= непідкупний unbestechlich
непереносимий un|erträglich непідкупність ж Unbestechlichkeit
непереносимість ж Un|erträglich- /=
keit/= непідроблений unverfälscht
неперервний un|unterbrochen; kon- неп ід робленість ж Unverfalscht-

tinujierlich; мат. stetig; дріб мат. ~

heit f-
kontinuerlicher Bruch [brux], непідробний unverfälscht, echt;
Kettenbruch -(e)s, -brüche [-bryQa]
m (природний, щирий) aufrichtig,
неперервність ж Un|unterbrochen- natürlich
heit /=; Kontinuität /=, Permanenz непідробність ж Unverfalschtheit
/=; мат. Stetigkeitf~ /=, Echtheit /=; Aufrichtigkeit /=
непереривний 1. див. Natürlichkeit f=
неперервний: 2. (про ріст виробництва) непідсудний unzuständig, nicht zu¬
95
ständig, nicht in die Zuständigkeit неповноцінний nicht vollwertig,
fallend
непізнаний unerkannt; nicht
identifiziert;~
літаючий об єкт (НЛО)
un|erkanntes fliegendes Objekt, UFO
['u:fo:] n -s, -s
непілотований unbemannt
неплатіж ч Nichtzahlung/=
неплатник ч Nichtzahler in -s, =;
(боржник) Schuldner m -s, =
неплатоспроможний zahlungsun¬ неповороткість ж
fähig; юр. insolvent [-V-]
неплатоспроможність ж Zah¬
lungsunfähigkeit /=; юр. Insolvenz неповоротний unwiederbringlich;
[-v-]/=
неплідний 1. (неродючий)
unfruchtbar; 2. {нездатний давати потом- неповоротність ж Unwiederbring-
ство) zeugungsunfähig; 3. перен.
erfolglos
неплідність ж Unfruchtbarkeit/ =; неповторний (єдиний) einmalig,
ZeugungslUnfähigkeit/=; перен.
Erfolglosigkeit/=
неплодоносний unfruchtbar
неплодоносність ж Unfruchtbar¬
keit^
нєплодіочий unergiebig,
unfruchtbar
неплодючість ж Un|ergiebigkeit
/=, Unfruchtbarkeit/=
неповага ж Nicht|achtung/=; Miss¬
achtung / =, Mangel an Achtung;
(нешанобливість) Respektlosigkeit
/=
неповажний nicht triftig [stichhal-
tig]
неповний nicht voll; unvollständig;
(кількісно) unvollzählig; робочий
~
день Kurzarbeit/=, -en, verkürzter
Arbeitstag, Kurztag m -(e)s, -e; ~
робочий тиждень Kurzwoche/=, -n
неповність ж Unvollständigkeit/=;
Unvollzähligkeit/=
неповнолітній 1. minderjährig; 2. ч
Minderjährige m -n, -n
неповноліття c Minderjährigkeit/=
неповнота ж Unvollständigkeit/=
непогрішимість
minderwertig H
неповноцінн||ість ж
Minderwertigkeit / =; комплекс ості
Minderwertigkeitskomplex m -es
неповороткий schwerfällig;
{в'ялий, хиткий) latschig; розм.
pumpelig; (незграбний) ungeschickt,
plump, linkisch; (сонливий, млявий)
розм. schlafmützig
Schwerfälligkeit /=; Ungeschicktheit /=; розм.
Plumpheit/=
(необоротний) irreversibel [-v-],
unumkehrbar, nicht umkehrbar
lichkeit/=; Irreversibilität [-v-]/=,
Un| Umkehrbarkeit/=
einzigartig; (своєрідний)
eigen|artig, eigentümlich
неповторність ж Einmaligkeit/ =;
Eigen|artigkeit/=, Eigentümlichkeit
/=
непоганий nicht schlecht [übel], ganz
[ziemlich] gut; (стерпний) розм.
passabel; (про зовнішність) nicht
übel, ganz hübsch [nett]; він із себе
~
er ist nicht übel [ganz nett]; розм. er
ist nicht ohne [gar nicht so ohne]
непогасний un|auslöschlich
непогашений ausstehend, offenste¬
hend, ungetilgt
непогода ж Unwetter n -s
непогоджений nicht abgestimmt;
unko| ordiniert
непогодженість ж Unlabgestimmt-
heit /=; Unko|ordiniertheit/=,
mangelnde Koordinierung
непогожий trübe, schlecht;
(дощовий) regnerisch, Regen-
непогрішимий unfehlbar
непогрішимість ж Unfehlbarkeit
/ =; догма про
~
Unfehlbarkeits¬
dogma n -s
 непогрішний 96

непогрішний див. непогрішимий неп оладка ж Störung/=, -en,

н неподалік unweit (від чогось G., Betriebsstörung/^ -en,

von D.)\ (поблизу) in der Nähe Funktionsstörung/^ -en
неподатливий див. непіддатли¬ непомірний unmäßig, übermäßig,
вий maßlos; розм. heidenmäßig
неподібний unähnlich непомірність ж Unmäßigkeit / =,
неподільний unteilbar Übermäßigkeit/=, Maßlosigkeit/=,
неподільність ж Unteilbarkeit/= Unmaß n -es

неподобство с Unfug т -(e)s непомітний (погано видимий)

непоінформдваний nicht informiert unmerklich, nicht wahrnehmbar;
непоінформованість ж Nicht|in- (який не впадає у вічі)
unauffällig;
formiertheit/= (незначний) unbedeutend;
непоказний unansehnlich (непоказний) unansehnlich
непоказність ж Un|ansehnlichkeit непомітність ж Unmerklichkeit/=;
/= Un|auffälligkeit /=; Un|ansehnlich-
непокараний unbestraft; книжн. keit/=
ungesühnt непомітно unbemerkt, unbeachtet;
непокірливий див. непокірний un|auffallig; (таємно) heimlich;
непокірливість ж див. непокір¬ цілком ~розм. klammheimlich
ність непомічений unbemerkt
непокірний (неслухняний) непоправн||ий unverbesserlich;
ungehorsam; (норовистий) aufsässig, nicht behebbar; це ~a помилка das
widerspenstig ist ein nicht wiedergutzumachender

непокірність ж Ungehorsam т -s; Fehler

Aufsässigkeit /=, Widerspenstigkeit
/=
непокої] |ти besorgt machen vt; bel-
unruhigen vt; in Unruhe versetzen
vt; (тривожити, хвилювати) in
Aufruhr bringen* vt; (турбувати)
Sorgen machen (когось D.);
(тривожити, лякати) bange machen vt;
що тебе -д'ь? розм. wo drückt dich
(denn) der Schuh?
непоправність ж
Unverbesserlichkeit /=
непопулярний unpopulär;
(нелюбимий) unbeliebt
непорівнянний unvergleichlich,
unvergleichbar
непорівнянність ж Unvergleichli-
chkeit/=, Unvergleichbarkeit/=
непорозуміння c Missverständnis n
-ses, -se

непокоїтися sich beunruhigen непорочн||ий 1. unbefleckt; rein;

über A., wegen G.); besorgt
(чимось 2. (незайманий) keusch, unbefleckt;
sein* vi (s) (через когось, чогось ~e зачдття рел. die Unbefleckte
um A.); sich (D.) Sorgen machen Empfängnis
(через когось, чогось über A.); in непорочність ж 1. Unbeflecktheit
Aufruhr geraten* [kommen*, sein*] /=; Reinheit/=; 2. Keuschheit/=
vi (s); дуже ~розм. in tausend непорушний unverletzlich, unver¬
Ängsten [Nöten] sein* vi (s) [schweben brüchlich f-'bryQ-]; (незламний)
rz] unzerstörbar; (про запаси, фонди,
непокора ж див. непокірність майно тощо, про абстрактні
непокрит,|ий unbedeckt; з ~ою го¬ поняття) un|angreifbar;
ловою mit bloßem Kopf (незаперечний, неспростовний) un|um-
97
stößlich; ~
закон unverbrüchliches
Gesetz; ~
запас див. недоторканий
запас
непорушність ж непоступливість ж
[-'bryq-] f =. Unverletzlichkeit
Unverbrüchlichkeit
f =; Unangreifbarkeit f =; Un|um-
stößlichkeit/=
непорядний unanständig, un|ehren- непотрібні|ий 1. unnötig; (марний)
haft; (вартий осуду, негожий}
verwerflich
непорядність ж Unanständigkeit
/= Un|ehrenhaftigkeit/=;
Verwerflichkeit f-
непосида чіж Zappeler m -s, =;
unruhiger Mensch; (про дитину} розм.
Zappelphilipp m -(e)s, -e/-s; розм. непохитний 1. unerschütterlich;
Sausewind m -(e)s, Brausewind m
-(e)s, -e, Irrwisch m -s, -e; він
страшенний розм. er hat kein rechtes
~
[richtiges] Sitzfleisch; розм., жарт.
er ist ein richtiger Irrwisch
непосидько ч/ж див. непосида
непосидючий in steter Bewegung;
ohne Ausdauer; розм. ohne
Sitzfleisch; (неспокійний) unruhig;
(верткий) quirlig
непосидющий див. непосидючий
непосильн||ий untragbar, die Kräfte
übersteigend; це для мене ~e das
geht über meine Kräfte
непослідовний nicht folgerichtig,
inkonsequent
непослідовність ж mangelnde
Folgerichtigkeit, Inkonsequenz/=
непослух ч Ungehorsam m -s, Un¬
folgsamkeit/=
непостійний 1. unbeständig,
veränderlich, inkonstant; 2. (змінний)
wechselnd, abwechselnd; (мінливий)
wandelbar; unstet; 3. (примхливий)
wetterwendisch; (капризний)
nenhaft; (легковажний) flatterhaft
непостійність ж Unbeständigkeit
/=; Veränderlichkeit/=, Inkonstanz
/=; Flatterhaftigkeit/=;
Launenhaftigkeit f=
неправда
непоступливий nicht nachgiebig,
unnachgiebig; keinen Schritt н
weichend; (упертий) starrköpfig
Unnachgiebigkeit /=; Starrköpfigkeitf=
непотріб ч Gerümpel n -s, Plunder m
-s, Ramsch m -es
unnütz, nutzlos; це мені ~e das ist
mir unnötig; розм. das kann mir
gestohlen bleiben; 2.: ~e c Unnötige
n -n; ~e викреслити (в анкетах)
Nichtzutreffendes bitte streichen
непотрібність ж Unnötigkeit f =;
Nutzlosigkeit/=
(незламний) unbeugsam; (стійкий)
standhaft; (настирливий, впертий)
steif und fest, steif und starr; 2.
перен. unbeugsam; (непорушний)
unverbrüchlich [-'bryQ-]; (упевнений)
unbeirrbar
непохитність ж Unlerschütterlich-
keit /*=; Unbeugsamkeit f =;
Standhaftigkeit /=
непохитно див. непохитний
непочатий nicht angefangen; (про
хліб) (noch) nicht angeschnitten;
(про пляшку тощо) (noch) nicht
angebrochen; Ф край роботи
~
eine Unmenge Arbeit; мати роботи
~
край eine Unmenge Arbeit ha^
ben*; розм. vor einem großen Berg
Arbeit stehen* vi
непошкоджений unversehrt; (цілий
і непошкоджений) heil
непошкодженість ж
Unversehrtheit f-
непоясненний див. непояснимий
непоясненність ж див. непоясни¬
lau- мість
непояснимий unerklärlich, un|er-
klärbar
непояснимість ж Un|erklärlichkeit
f~, Un|erklärbarkeit/=
неправда ж Unwahrheit f =; це
 неправдивий 98

~
das ist nicht wahr, das stimmt nicht zähmbar; {невтримний,
н неправдивий un wahrhaft, unwahr, розпущений-про почуття, стан, поведінку
lügenhaft; {вдаваний, обманливий) тощо) zügellos; {нестриманий -

vorgeblich про почуття тощо) ungezügelt

неправдивість ж Unwahrhaftigkeit неприборканість ж Unbändigkeit
/=, Unwahrheit/=, Lügenhaftigkeit f =, Unbezähmbarkeit f =;
/= Zügellosigkeit/=
неправдоподібний unglaubhaft, неприбраний 1. {про приміщення)
unglaubwürdig, unwahrscheinlich nicht aufgeräumt; 2. с.-г. unge|emtet
неправильний unrichtig; неприбутковий nichtprofitabel
{помилковий} falsch, irrtümlich, Fehl-; непривабливий nicht anziehend
{хибний, протилежний [attraktiv], un|ansehnlich, reizlos
правильному) verkehrt; ~e дієслово філол. непривітний unfreundlich; {него¬
unregelmäßiges Verb [v-]; -ий дріб стинний) ungastlich; {похмурий)
мат. un|echter Bruch [brux]; grämlich; {буркотливий} mürrisch;
grundfalsch
цілком ~ий {про місцевість) unwirtlich
неправильність ж Unrichtigkeit непривітність ж Unfreundlichkeit
/=, Falschheit/=, Irrtümlichkeit f=; /=
Verkehrtheit f= непридатний untauglich,
неправов||ий юр. rechtswidrig; ~a ungeeignet; {перев. щодо неживих
держава Unrechtsstaat m -(e)s, -en предметів) unbrauchbar; {нікудишній)
неправоздатний юр. 1. rechts|un- nichtsnutzig; для вживання
~

fähig, nicht rechtsfähig; 2. ч [використання] gebrauchs| unfähig;

Nichtrechtsfähige m -n, -n -
до військової служби wehr|-

неправоздатність ж Rechts|unfä- untauglich, wehrdienst| untauglich,

higkeit/= wehr| unfähig
неправомірний юр. rechtswidrig, непридатність ж Untauglichkeit
unrechtmäßig; {необгрунтований} /=; Unbrauchbarkeit/=
unbegründet неприємний un|angenehm; {ніяко¬
неправомірність ж вий, прикрий) peinlich; {який
Rechtswidrigkeit /=, Unrechtmäßigkeit/= досаду дратує) ärgerlich;
викликає

неправомочний юр. nicht {клятий} розм. verflixt; сюрприз -

zuständig, nicht bevollmächtigt, unbefugt ірон. Bescherung/=, -en

неправомочність ж Unzuständig- неприомн||ість ж

keit/= Unannehmlichkeit /=, -en {перев. рГ); {прикрість}
неправосудний rechts|unrichtig, Peinlichkeit f =; {досада,
gesetzwidrig роздратування) Ärger т -s; {привід для
неправосудність ж Rechts|unrich- невдоволення) Ärgernis п -ses, -se

tigkeitf=, Gesetzwidrigkeitf= {перев. рГ); {скрутне становище)

неправота ж Unrecht n -(e)s розм. Schlamassel т/австр. п -s,
неправочинний unbefugt =; -ості на роботі berufliche

непрактичний unpraktisch Ärgernisse; мати великі -ості фам.

непрацездатний arbeitsunfähig Brassei haben*; мати суцільні
непрацездатність ж Arbeitsunfä¬ -ості nichts als Ärger (und Verdruss)
higkeitf= haben*
неприборканий unbändig, unbe¬ неприємно див. неприємний;
99 неприязний

(огидно) zuwider (комусь ZX); gekünstelt; (вдаваний, нещирий,

(підкреслюється внутрішній опір) es напускний) erkünstelt; (манірний) Н
widerstrebt (комусь D.; щось manieriert; (про позу, жести)
робити +
Inf. з zu) theatralisch; (про мову, стиль) gedrechselt
неприйнятний unannehmbar; неприродність ж Unnatürlichkeit
(нетерпимий) unzumutbar, /=, Künstlichkeit f=
unvertretbar непристойний un|anständig; (гід¬
неприйнятність ж Un|annehmbar- ний осуду) anstößig; (недоречний,
keit/=; Unzumutbarkeit/=, який щодо порушення
не личить -

Unvertretbarkeit f= норм поведінки) ungehörig,

неприкаяний ruhelos ungebührlich; (неприйнятний в
неприкрашений unverblümt, доброму товаристві про поведінку)
-

ungeschminkt unschicklich; (вульгарний про

-

неприкряшеність ж висловлення) unflätig; (вульгарний

Unverblümtheit /=, Ungeschminktheitf= -

про жарт, анекдот) zotig,

неприкритий 1. (нещільно zotenhaft; (сороміцький) obszön;
закритий) nicht fest verschlossen; 2. (без (сальний) schlüpfrig
накриття) unverdeckt, ungedeckt; непристойність ж
3. військ, nicht gedeckt, ohne Unanständigkeit
f =, -en, Anstößigkeit f =, -en;
Deckung; 4. перен. (неприхований) Unflätigkeit/=, -en; Obszönität/=,
unverblümt, unverhohlen -en; Zote /=, -n; Schlüpfrigkeit/=,
непримироннЦий unversöhnlich; -en; говорити -ості Zoten reißen*
(несумісний) unvereinbar; (про непристосований (непрактичний)
протиріччя тощо) un|ausgleichbar; unpraktisch; (непридатний)
~i суперечності un|überbrückbare ungeleignet
[un|ausgleichbare, unversöhnliche] неприступн||ий unzugänglich,
Gegensätze [Widersprüche] unnahbar; військ, sturmfest; ~a
непримиренність ж фортеця un| einnehmbare Festung
Unversöhnlichkeit /=; Un|ausgleichbarkeitf- неприступність ж
непримиримий див. непримирен¬ Unzugänglichkeit f~
ний непритаманний nicht eigen
непримиримість ж див. непритомний bewusstlos; (безси¬
непримиренність лий) ohnmächtig
непримітний unmerklich, непритомність ж Bewusstlosigkeit

unmerkbar; kaum zu bemerken /=; Ohnmacht/=

непримітність ж Unmerklichkeit непритомніти bewusstlos
/= Unmerkbarkeit/= [ohnmächtig] werden* vi (s), das
неприпустимий unzulässig Bewusstsein verlieren*
неприпустимість ж Unzulässigkeit неприхований unverhohlen;
f= (відвертий, прямий) unverblümt;
неприпустимо див. (оповитий таємницею) unverhüllt
неприпустимий; це (так не годиться) das
~

непричетний unbeteiligt (до чогось

geht nicht an an D.)

неприродний unnatürlich, неприязний (недоброзичливий)

künstlich; (напружений, вимушений) übelwollend; (на грунті заздрощів)
gezwungen; (показний, штучний) missgünstig; (ворожий) feindselig,
 неприязність 100

feindlich; (злісний) gehässig; (про непромокальний

Н погляд тощо) scheel, schief wasserundurchlässig, wasserdicht
неприязність ж Missgunst f =; непроникливий undurchdringlich;
=
Feindseligkeit f =, Feindschaft / undurchlässig, dicht; для ~

feindselige Gesinnung; Gehässigkeit мікроорганізмів keimdicht

/=; Antipathie/=, -ijen непропорційний unproportional,
неприязно див. неприязний; ~
nicht proportional
дивитися scheel [schief] ansehen* непросипний див. непробудний
[angucken] vt непросипущий див. непробудний
непробачний unentschuldbar, непростий ungewöhnlich, besonderer
unverzeihlich; (якиіі заслуговує непростимий див. непробачний
морального засудження або непрофесійний unprofessionell;
покарання) sträflich
=
~
член суду Laienrichter т -s,

непробивний schuss|sicher, непр<ахан||ий ungebeten, unleinge¬

kugelfest laden; ~ий гість ungebetener
непробивність ж Schuss|sicherheit [ungeladener] Gast; прийшли ~і, то
/= Kugelfestigkeit/= й підем некохані [прийшов ~ий,
непробудний un|erwecklich; geis¬ піде недякуваний] (прислів я)
testot; п яниця notorischer
~

ungeladener Gast ist eine Last;

Trinker; ~
сон tiefer [fester] Schlaf ungeladene Gäste gehören nicht zum Feste
непровар ч mex. mangelhaftes непрохідний ungangbar,
[ungenügendes] Durchschweißen, unpassierbar; (про дорогу) un(be)fahrbar,
Kaltschweißen n -s, unwegsam; (про ліс тощо)
Kaltschweißstelle /=, -n undurchdringlich; мед. undurchgängig; в ~

непровідний фіз. nichtleitend, брід undurchwatbar

dielektrisch непрохідність ж (про дорогу) Un¬
непровідник ч фіз. Nichtleiter m -s, wegsamkeit f =. Un(be)fahrbarkeit
=, Dielektrikum n -s, -ka /=; (про ліс тощо)
непроглядний undurchdringlich, Undurchdringlichkeit f =; мед. Verstopfung f =,
stockdunkel, stockfinster; ~

туман -en, Verschluss m -es, -Schlüsse

undurchdringlicher Nebel непрзшений див. непроханий
непродуктивний nicht produktiv, непрощенний unverzeihlich
unproduktiv; (марний, непружний nichtfelastisch,
безрезультатний) unersprießlich; unelastisch
(безплідний, неродючий) unfruchtbar непрямЦий indirekt, mittelbar; ~a
непродуманий nicht (genügend) мова філол. indirekte Rede

durchdacht; (необдуманий) Нептун чміф., acmp. Neptun m -s

unüberlegt нептуній ч Neptunium n -s (хім.
непрозорий undurchsichtig; onm. знак. Np)

opak нерадісний trostlos ['tro:st-]; ohne

непрозорість ж Undurchsichtigkeit Freude
f= нерано spät
непроїжджий unbefahrbar, нерафіневаний roh, unraffmiert
unwegsam, wegelos нерв ч анат. Nerv m -es, -en; ви¬

непролазний undurchwatbar, мотати [виснажити] свої-и

розм.
unpassierbar. nicht zu durchwaten dünne Nerven [-f-] kriegen; ~и не
101 нерішучЦий

витримують розм. die Nerven нерегулярність ж

gehen durch (у когось D.); у нього ~и Regellosigkeit /=, Unregelmäßigkeit f =, Н

здасть seine Nerven versagen Irregularität/=
[machen nicht mehr mit]; у нього ~и не нерезидент ч фін.
витримали er ist mit den Nerven Devisenlausländer [-V-] m -s, =
durch|einander; це діє мені на ~и нерелевантний irrelevant [-v-]
das geht [fällt] mir auf die Nerven; нерентабельний unrentabel, unpro¬
розм. das geht mir auf den
Zeiger fitabel, nicht einträglich
нервація ж бот. Nervengerüst n нерентабельність ж Unrentabilität
-es, -e /=
нервов||ий Nerven- [-f-]; нерест ч біол. Laichen п -s; Laichzeit
(дратівливий) nervös [-v-]; (неспокійний, /=, -en

метушливий) fahrig; ~a клітина нереститися laichen vz, Laich able-

анат. Nervenzelle /=, -n; ~a gen
система анат. Nervensystem n -s, -e; нерестилище c див. Laichplatz m

~a слабкість мед. Nervenschwäche -es, -plätze

/=, -n
нервовість ж Nervosität
[-v-] f =;
Fahrigkeit/=
нервовохворий 1. neuropathisch,
nervenkrank; 2. ч Nervenkranke [-f-]
m -n, -n
нервозний nervös [-V-]
нервозність ж див. нервовість
нервування с див. нервовість
нервувати 1. nervös [-V-] machen
vi; розм. nerven [-f-] vt; розм. an
j-s Nerven zerren vi; 2. nervös sein*
[werden*] vi (s); (хвилюватися)
sich aufregen, aufgeregt sein*
[werden*] vi (s); розм. kribbelig
sein* [werden*] vi (s)
нервуватися див. нервувати 2
нерв юра ж Rippef=, -n
нереалістичний unrealistisch
нереальний 1. (якого не буває
дійсності, уявний) nicht real, irreal;
unwirklich; 2. (нездійсненний) un|-
erfullbar, undurchführbar; nicht zu
verwirklichend [erfüllend]
нереальність ж Irrealität f =;
Unwirklichkeit /=; Un|erfüllbarkeit/=,
Undurchfuhrbarkeit f=
нерегулярні |ий unregelmäßig,
нерестовище c див. нерестилище
неречовий immateri|ell
нержавіючий rostfrei, rostbeständig,
rostsicher, nichtrostend
неримований reimlos, ungereimt
нерівнЦий 1. (про поверхню) une¬
ben; (негладкий) nicht glatt; 2.
(неоднаковий) ungleich; ~i сили
ungleiche Kräfte; 3. (про пульс тощо)
unregelmäßig
нерівність ж Unebenheit /=, -en;
Ungleichheit/=, -en
нерівнобокий ungleichschenklig
нерівномірний ungleichmäßig
нерівномірність ж Ungleich¬
mäßigkeitf-
нерівноправний nicht
gleichberechtigt, ungleichberechtigt
нерівноправність ж fehlende
в Gleichberechtigung
нерідкий 1. (частий) nicht selten,
häufig; 2. (не рідина) nicht flüssig
нерідко nicht selten; (часто) öfter,
des Öfteren, häufig; ziemlich oft
нерідний unverwandt
нерізкий unscharf
нерізкість ж Unschärfe f=
нерішучЦий un|entschlossen, un¬

regellos, irregulär; ~e сполучення schlüssig; (вагаючись, не

Gelegenheitsverkehr m -(e)s наважуючись) zaudernd; (боязкий, сором-

 нерішучість
ливиії) schüchtern; (у виборі
Н двома можливостями}
schwankend; ~а людина Zauderer
розм. Druckser т -s,
=
нерішучість ж Unentschlossenheit
/=, Unschlüssigkeit /=; Zaudern п
-s; Schüchternheit/=
нерка ж зоол. Rotlachs т -es, -е,
В laurücken lachs т -es, -е
нероба ч/ж Nichtstuer т
Faulpelz т -es, -е, Tagedieb
s, -е
неробочий arbeitsfrei
неробство с Müßiggang т -(e)s
неродючий unfruchtbar
неродючість ж Unfruchtbarkeit/=
нерожень ч зоол. Schnatterente/=,
нерозбірливий 1. {невибагливий}
anspruchslos; 2. {про почерк}
unleserlich; 3. {нечіткий) undeutlich
нерозбірливість ж
Anspruchslosigkeit/=; Unleserlichkeit /=;
Undeutlichkeit /=
нерозбірний unzerlegbar
нерозбірність ж Unzerlegbarkeit
f=
нерозважливий 1. див.
нерозсудливий; 2. див. нерозважний 2
нерозважливість ж 1. див.
нерозсудливість; 2. див.
нерозважність 2
нерозважн||ий 1. {безутішний)
untröstlich [-tro:st-]; 2. {необачний,
необдуманий) unbedacht,
un|überlegt; 3. {нерозумний) töricht,
unvernünftig; перен. kopflos
нерозважність ж 1. Untröstlichkeit
[-tr0:st-]/=; 2. Unüberlegtheit /=,
Unbesonnenheit/=
нерозважно unbedacht, unüberlegt;
{нерозумно) törichterweise
нерозвинений un|entwickelt;
{недорозвинений) unterentwickelt;
{розумово) zurückgeblieben
нерозвиненість ж Un|entwickelt-
102
між heit /=; Unter|entwicklung/=;
Zurückgebliebenheit/=
т -s, =; нерозв язан||ий 1. {якого не
розв язали) ungelöst, nicht losgemacht
[losgebunden]; 2. {незавершений)
schwebend; {невирішений)
unentschieden; ungelöst, offen;
залишатися ~им in der Schwebe sein*
[bleiben*] vi (s)
-s, =, нерозгаданий ungelöst
т -(е) нерозгалужений unverzweigt
нерозділен||ий ungeteilt; ~a любов
ungeteilte Liebe; Liebe ohne
Gegenliebe
нероздільний untrennbar,
unzertrennlich, unzertrennbar
нероздільність ж Untrennbarkeit
f =, Unzertrennlichkeit f =, Unzer-
trennbarkeit f=
надозень ч див. нерожень
нерозкладний unzertrennlich; хім.
unzerlegbar, unzersetzbar
нерозкритий 1. {невиявлений) un¬
geklärt; {про злочин) un|aufgeklärt;
2. див. нерозпечатаний
нерозлучни||й unzertrennlich,
untrennbar; бути -ми друзями розм.
dicke Freundschaft halten*, dick
befreundet sein* vi (s) (з кимось mit
D.)
нерозлучність ж
Unzertrennlichkeit /=, Untrennbarkeit f=
нерозмірний unverhältnismäßig
нерозмірність ж Unverhältnismä¬
ßigkeitf=
нерозпечатаний un|er|öffnet,
ungeöffnet
нерозривний untrennbar,
unzertrennlich, unzerreißbar; зв язок
~
unlösbarer Zusammenhang
нерозривність ж Untrennbarkeit
f =, Unzertrennlichkeit /=, Unzer-
reißbarkeit/=
нерозсудливий unbesonnen,
unvernünftig; {нетямущий,
некмітливий) nicht aufgeweckt [gescheit]
103
нерозсудливість ж блок (поліспасту) feste Rolle; ~ий
/=, Unvernunft/=
Unbesonnenheit
нерозторопний (нетямугций,
некмітливий) nicht aufgeweckt
[gescheit]; {неметкий, немоторний)
unbehänd(e), ungewandt
нерозуміння с Unverständnis п -ses,
Mangel an Verständnis; усім своїм
виглядом показувати цілковите
розм. wie ein lebendiges
- ~
Fragezeichen aussehen* vi
нерозумний unklug, nicht klug,
unvernünftig; (безрозсудний) töricht;
{недоцільний, небажаний)
unratsam
нерозумність ж Unklugheit f =,
Unvernünftigkeit/=; Törichtheit/=;
Unratsamkeit/=
нерозфасований lose, nicht
verpackt, nicht abgepackt
нерозчинний unauflösbar,
unlöslich, unlösbar;
~
у воді
wasser|unlöslich
нерозчинність ж Unlauflösbarkeit
/=, Unlöslichkeit /=, Unlösbarkeit
/=
Hgpna ж зоол. Ringelrobbe/=, -n
нерпуха ж зоол. Ohrenrobbe/=, -n
нерукотворний nicht von Men¬
schenhand geschaffen
нерухливий bewegungslos, schwer¬
fällig; (неповороткий, в'ялий)
latschig; розм. pumpelig; (сонливий,
млявий) розм. schlafmützig
нерухом||ий unbeweglich,
bewegungslos; (цілком нерухомий)
regungslos, reglos; (загрпенілий) starr;
mex. feststehend, Fest-; ~a гайка
Festsetzmutter f =, -n, Nietmutter
/=, -n; ~a зірка Fixstern m -(e)s, -e;
~e майно unbewegliches Vermögen
[Anlagevermögen], Grundvermögen
n -s, =, liegendes Gut, Immobilien
pl, unbewegliche Sachen,
Grundbesitz m -es, Immobilien pl; (ділянка
землі) Liegenschaft f =. -en; ~ий
несерйозний
іон ortsfestes Ion; ~ий контакт H
fester Kontakt, Ambosskontakt m
-(e)s, -e
нерухомість ж 1. (майно)
Immobilien pl; (ділянка землі)
Liegenschaft /=, -en; 2. (стан без рухів)
Unbeweglichkeit f
Bewegungslosigkeit f =; Regungslosigkeit f =;
(заціпеніння) Starrheit/=; зіниці
мед. Pupillenstarref-
нерухомо unbeweglich, regungslos
несамовитий 1. (несвідомий, від¬
чайдушний тощо) besinnungslos;
2. (одержимий) besessen (від
чогось von D.)', 3. (невгамовний)
ungestüm; 4. (шалений) rasend,
wütend; blindwütend, blindwütig
несамостійний unselbständig;
(залежний) abhängig
несамостійність ж
Unselbständigkeit /=
несамохідний Schlepp-;
~
кран
Anhängerkran m -(e)s, -kröne/спец.
несамохіть notgedrungen,
gezwungenermaßen, unwillkürlich
несанкціонований nicht gene^
hmigt, unbefugt
несвідомий bewusstlos,
besinnungslos; (мимовільний) unbewusst,
unwillkürlich, nicht bewusst
несвідомість ж Bewusstlosigkeit
/=, Besinnungslosigkeit /=;
Unbewusstheit /=, Unwillkürlichkeit f=
несвіжий 1. nicht frisch; 2. (зіпсо¬
ваний) verdorben; nicht mehr frisch;
3. (ослаблений, втомлений) nicht
frisch; вигляд ein abgespanntes
~
Aussehen; 4. (заношений, брудний)
abgetragen; unsauber, schmutzig
несвоєчасний nicht zur richtigen
Zeit; nicht rechtzeitig; (спізнілий)
verspätet
несерйозний 1. (про справу,
питання тощо) unwichtig, unbedeutend,
 несерйозність 104

bedeutungslos; 2. (про людину) нескоро nicht so bald

Н nicht ernst, ohne Emst; нескоротний:
-

дріб
(легковажний) leichtsinnig unreduzierbarer Bruch [brux]

несерйозність Unwichtigkeit/=
ж нескромний unbescheiden;
Bedeutungsloskeit/=; Leichtsinn m (нетактовний) indezent, indiskret;
-(e)s (безсоромний) un|anständig, unsittlich,
несерйозно див. несерйозний; schamlos; (безцеремонний, розв
ставитися -
leicht nehmen* vZ, 'явний) vorlaut; (надмірно цікавий,
auf die leichte Schulter [Achsel] ne^ зухвалий) vorwitzig
hmen* vt нескромність ж Unbescheidenheit
несесор ч Necessaire [nesc'se:r] n /=; Indezenz /=, Indiskretion /=;
-s, -s Unanständigkeit f =, Unsittlichkeit
несила ж Kraftlosigkeit f =, f =, Schamlosigkeit f =; Vorwitz m
Ohnmacht /= -es; vorlautes Wesen
несиметричний unsymmetrisch, неславі|a ж übler Ruf; вводити в

asymmetrisch -у in Verruf bringen* vt

несиметричність ж Asymmetrie неславити verleumden vt, in Verruf

/=, Unsymmetrie/= [in schlechten Ruf] bringen* vt
несимпатичний unsympathisch нослія ж бот. Finkensame m -ns, -n,
=
несинусоїдальний anharmonisch; Ackemüss|chen n -s,
-

струм mehrwelliger [verzerrter] неслухняний (непокірний)

Strom ungehorsam; (перев. щодо дітей)
несинусоїдний див. unfolgsam; (пустотливий, невихо-
несинусоїдальний ваний) un|artig; (перев. про молодь)
несистематичний systemlos, ungezogen; (впертий, норовливий)
unregelmäßig, regellos aufsässig; розм. aufmüpfig; жарт.,
несистематичність ж тж. ірон. unbotmäßig
Systemlosigkeit f =, Unregelmäßigkeit f =, неслухняність ja? Ungehorsam т -s;
Regellosigkeit/= Unfolgsamkeit /=; Un|artigkeit /=;
несказанний unaussprechlich, Ungezogenheit f =; Aufsässigkeit
unsagbar, unsäglich /=; Unbotmäßigkeit/=
нескінченний unendlich, endlos, несмак ч Geschmacklosigkeit f =,

ohne Ende übler Geschmack; (паскудство)

нескінченн||ість ж Unjendlichkeit Abgeschmacktheit f =; (у
/=, Endlosigkeit/=; до -ості bis ins мистецтві тощо) Kitsch m -(e)s

Unendliche несмачний unschmackhaft,

нескладний 1. (про розповідь geschmacklos, ohne Geschmack; nicht
тогцо) ungereimt; (незв язний) gut schmeckend, mit un|angeneh-
unzusammenhängend, mem Geschmack; (позбавлений
zusammenhanglos; 2. (про фігуру людини смаку) abgeschmackt, fade; (про
тогцо) ungefüge, unförmig напої, рідку їжу) schal; суп die -

нескладний unkompliziert; Suppe schmeckt nicht

(простий) einfach несміливий schüchtern; (боязкий,
нескорений un|überwunden невпевнений) kleinlaut
нескоримий un|überwindlich; un¬ несолений див. несолоний
besiegbar несолідний unsolide, nicht solide
105 несправедливість

несолодкий 1. nicht süß, ohne несподіваний unerwartet; (непе-

Zucker; 2. перен. (нерадісний) freud- редбачуваний) unvermutet; H
los (нежданий) unverhofft; (раптовий)
несолоний salzlos, ungesalzen, überraschend, plötzlich;
ungesalzt; zu wenig gesalzen [gesalzt] (неочікуваний щось відбувається без
-

несосвітонн||ий (розм.) 1. зв язку з попереднім, але

(безглуздий) unsinnig, sinnlos; (нісенітний) безпосередньо після нього) unvermittelt
ungereimt; ~a нісенітниця розм. несподіванк||а ж Un|erwartete п
Blödsinn zum Quadrat; 2. (сильний -п; (сюрприз) Überraschung/=; від

за своїм виявом) unwahrscheinlich, ~и vor Überraschung; оце так ~а!

unglaublich розм. ich denke, mich laust [kratzt]
неспапонний див. неспалимий der Affe!
неспалимий feuerfest, brandfest, неспокій ч Unruhe/=, Ruhelosigkeit
unbrennbar, unverbrennbar, f =; (занепокоєння) Beunruhigung
unverbrennlich f =, -en; (хвилювання) Aufregung
неспалимість ж Feuerfestigkeit/=, f =, -en; (стурбованість)
Brandfestigkeit /=, Unbrennbarkeit Besorgnis/=, -se; вносити [викликати]
/=, Unverbrennbarkeit/= ~
Unruhe stiften
неспинна c Schlaflosigkeit /=, неспокійний unruhig; (який не знає

Wachen n -s спокою, весь час русі) ruhelos;

в

неспеціаліст ч Laie m -n, -n (занепокоєний) be|unruhigt;

неспецифічний unspezifisch
неспинний (невтримний) unauf¬
haltsam; (безупинний,
безперервний) hemmungslos
неспілий unreif; (зелений) grün
неспілість ж Unreifheitf=
неспішний nicht eilig, langsam
несплата ж Nichtbezahlung f =,
Nichtzahlung/^
несповна nicht ganz [voll];
~
розуму nicht recht bei Verstand
[troisto], nicht bei (allen) gesunden
Sinnen, nicht bei Besinnung; розм.
von allen guten Geistern verlassen;
він розуму er ist nicht recht bei
~ ~
(схвильований) aufgeregt;
(стурбований) besorgt; (нервозний,
дратівливий) nervös [-V-]; розм. kribbelig;
(про погляд) unstet
неспоріднений unverwandt
неспортивний 1. (про людину) un¬
sportlich, untrainiert [-tre:-]; 2. (про
поведінку) unsportlich, unfair [-fe:r]
неспостережлив||ий: ~a людина
schlechter Beobachter; ein Mensch
[Tröste] ohne Beobachtungsgabe
неспотворений unverzerrt
неспотвореність ж Unverzerrtheit
/=
несправедливий ungerecht;

Tröste; розм. bei ihm ist es unterm докір ein unverdienter Vorwurf
Dach nicht ganz richtig, es ist bei несправедливість ж
ihm nicht ganz richtig im Ungerechtigkeit f =; (підкреслюється, що
Dachstübchen [Oberstübchen], bei ihm ist ein щось не відповідає загальним
Dachziegel locker, er ist nicht ganz уявленням про право) Unrecht п -(e)s;
richtig oben, bei ihm fehlt oben кричуща ~
eine schreiende
etwas, er ist nicht (ganz) richtig [himmelschreiende] Ungerechtigkeit; це
unter dem Hut, er ist nicht mehr Herr кричуща ~! розм. diese
seines Kopfes, er hat nicht alle auf Ungerechtigkeit schreit zum Himmel!;
dem Kasten чинити ~
ein Unrecht begehen*
 несправедливо 106

несправедливо ungerecht, lichkeit f =; Unbestreitbarkeit f =,

н ungerechterweise, unrechtmäßigerweise, Unstreitigkeit f =; Unwiderlegbar-
zu Unrecht; обходитися ~

keit/=
ungerecht behandeln vt; unrecht tun* vi (з нестабільний instabil, unstabil;
кимось £>.); учинити дуже ~

(ein) unbeständig
schweres Unrecht (an)tun* нестабільність ж Instabilität f =;
[zufugen] (з кимось D.) Unbeständigkeit/=
несправжн||ій 1. {підроблений) un- несталий unbeständig
jecht; {про золото) talmin; несталість ж Unbeständigkeit/=
{штучний, імітований) künstlich, imitiert; нестандартний nichtstandardge¬
2. перен. nicht wahr; ~я дружба recht, normwidrig
keine wahre Freundschaft; ~ій нестаріючий alterungsbeständig,
суглоб мед. Pseudoarthrose /=, -n, nicht alternd
Falschgelenk n -(e)s, -e нестат||ок ч Not/=, Nöte, Armut/=;
несправний 1. {з ушкодженнями) ~ки мн Entbehrungen pl

gestört, defekt, mangelhaft, нестатутний unvorschriftsmäßig,

fehlerhaft; nicht intakt; 2. {неакуратний, vorschriftswidrig, statutwidrig
недобросовісний) säumig; нестаціонарний nichtstationär, orts-
unpünktlich; nachlässig; боржник
~

ver|änderlich
säumiger Schuldner нестача ж {грошей) fehlender
несправність ж Störung f =, -en; Betrag, Fehlbetrag m -(e)s, -träge;
Defekt m -(e)s, -e {брак) Mangel m -s, Mängel (чогось
несприйнятливий unvertretbar, an D.); Manko n -s; ~

грошей
un|annehmbar, unhaltbar Geldmangel m -s, Geldknappheitf-
несприйнятливість ж нестеменний wahr, echt;
Unvertretbarkeit f =, Un|annehmbarkeit f =, unzweifelhaft
Unhaltbarkeit/= нестерпимий див. нестерпний
несприятливий ungünstig нестерпимість ж див. нестерп¬
несприятливість ж Ungunst/= ність
неспроможний 1. {безсильний, не¬ нестерпний un|erträglich;розм. zum
здатний) untüchtig, unfähig (до Davonlaufen; {про людину)
чогось zu D.); {слабкий) schwach; unausstehlich
2. {неплатоспроможний) insolvent нестерпність ж Un|erträglichkeit
[-V-], zahlungsunfähig /=; Un|ausstehlichkeit/=
неспроможність ж Unvermögen n нестерпно див. нестерпний; це

-s, =, Unfähigkeit /=;

~
ist nicht auszuhalten, es ist nicht
es

Zahlungsunfähigkeit/^, Insolvenz [-v-]/= zum Aushalten; розм. es ist zum

неспроста nicht umsonst, nicht von Davonlaufen

ungefähr; це das hat etwas zu
~
нести 1. tragen* vt; {приносити)

bedeuten bringen* vt; 2. {про вітер тощо)

несп роставн 11 ий unwiderlegbar,
unwiderleglich; {незаперечний)
unbestreitbar, unstreitig, unbestritten;
{непорушний) unumstößlich; ~i
докази sichere [erdrückende] Beweise
jagen W, treiben* vt; 3.
поширювати запах
{розповсюджувати,
тощо) riechen* vi; він нього несе
часником er riecht nach Knoblauch;
4. перен. tragen* vt; витрати die
~

неспростовність ж Un|umstöß- Kosten tragen*; ~

збитки Schaden
107
[Verlust] erleiden*; ~
лкдеям добро
den Menschen Gutes tun* [bringen*]
нестиглий див. неспілий
нестильний stillos
нестисливий inkompressibel, volu¬
menbeständig [-V-]
нестися 1. (мчати) fegen vi (s),
jagen vi (h, s); розм. wetzen vi (s);
(швидко бігти) rennen* vi (h, s);
(дуже швидко) rasen vi (h, s);
розм. sausen vi (s); (летіти) dahL
nfliegen* vi (s), fliegen* vi (s); ну й
він несеться! розм. der kann aber
wetzen!; 2. (про звуки) erschallen*
vi(s), ertönen vi (s); 3. (про птахів)
Eier legen
нестійкий labil, instabil, unstabil;
(мінливий) unbeständig; (хиткий)
wackelig; морально розм. ~
moralisch angeknackst
нестійкість ж Labilität /=;
Unbeständigkeit /=
нестравний unverdaulich
нестравність ж Unverdaulichkeit
f=
нестриманий unbeherrscht;
(гарячий) hitzig; (неприборканий
-
про
почуття тощо) ungezügelt;
(безмежний) maßlos; (запальний) auf-
brausend
нестриманість ж Unbeherrschtheit
/=; Hitzigkeit/=; Maßlosigkeit f=
нестримний hemmungslos, unge¬
hemmt, zügellos; (запальний,
гарячковий) unbeherrscht; (про потік
тощо) unaufhaltsam, unaufhaltbar
нестримність ж
Hemmungslosigkeit /=, Ungehemmtheit/=; Un|auf-
haltsamkeit/=, Un|aufhaltbarkeit/=
нестям||а ж Betörung/=, Taumel
m -s, Selbstvergessenheit
/=; бути
в ~i (від радості, щастя, гніву
тощо) außer sich (D.) sein* vi (s);
закохуватися до ~и розм. einen
Narren gefressen haben* (в когось
an D.)\ розм. verrückt sein* vi
несхвальний
(в когось auf А); закоханий до ~и
розм. (в когось in А.); до
vernarrt
H
~и (захоплюватися тощо) bis zur
Bewusstlosigkeit
нестямний außer sich, sinnlos,
verrückt
несудноплавний unschiffbar
несудноплавність ж Unschiffbar-
keit/=
несумірний unverhältnismäßig
несумірність ж Unverhältnismäßig-
keit/=
несумісний unvereinbar; (про
людей) unverträglich; юр., мед., mex.
inkompatibel
несумісність ж Unver|einbarkeit
/=; Unverträglichkeit/=;
Inkompatibilität /=
несумлінний (безвідповідальний)
gewissenlos; (халатний) fahrlässig;
(нечесний) unredlich
несумлінність ж Gewissenlosigkeit
/=; Fahrlässigkeit/=; Unredlichkeit
/=
несуперечливий widerspruchsfrei,
nicht widersprechend
несусвітний див. несосвітенний
несуттєвий unwesentlich, nicht we¬
sentlich; (неважливий,
неістотний) nicht von Belang, belanglos
несуттєвість ж Unwesentlichkeit
/=; Belanglosigkeit/=
несу масний unmodern, unzeitge¬
mäß, nicht zeitgemäß, der heutigen
Zeit nicht entsprechend;
(застарілий) ver|altet
несуч||ий 1. (про птаха) eierlegend;
~а курка gute Legehenne; 2. mex.
Trag-, tragend, Träger-; ~ий гвинт
(вертольота) Drehflügel m -s, =,
Hauptrotor m -s, -en, Tragschraube
/=, -n; ~ий каркас Traggerippe n
-s, =, Traggerüst n -es, -e
несучка ж Legehenne/=, -n
несхвалення c Missbilligung/=, -en
(s) несхвальний missbilligend
 нетактовний
нетактовний taktlos; (про питання)
н indiskret
нетактовність ж Taktlosigkeit /=,
-en; Indiskretheit /=, -en,
Indiskretion /=, -en
нетактовно див. нетактовний;
поводитися
~
den Takt verletzen,
gegen den Takt verstoßen* vi
нетвердий 1. (м який тощо) nicht
hart; 2. (про ходу, рухи тощо) nicht
fest; (хисткий) wackelig; 3. перен.
(нерішучий) wankelmütig
нетверезий betrunken; (злегка
ний) angeheitert, angetrunken,
berauscht
нетверозість ж Betrunkenheit f =;
Angeheitertheit/=, Angetrunkenheit
/=, Berauschtheit f-
нотель ж Sterke/=, -n
нетерпеливий див. нетерплячий
нетерпеливість ж див. нетерпля¬
чість
нетерпимий unduldsam
нетерпимість ж Unduldsamkeit f=
нетерпіння с Ungeduldf=
нетерплячий ungeduldig
нетерплячість ж Ungeduld f=
нетіпаха ж schlampige Person
неткан||ий mchtgewebt; ~і мате¬
ріали Textilverbundstoffe рЦ
Verbundstoffe pl
нетлінний unverweslich
нетлінність ж Unverweslichkeit f-
нетовариський ungesellig
нетовариськість Ungeselligkeit
ж неуважність ж Unaufmerksamkeit
/=
нетолерантний intolerant
нетолерантність ж Intoleranzf=
неточний ungenau; (фальшивий)
falsch
неточність ж Ungenauigkeit f =;
Falschheit/=
нетрадиційний nicht traditionell,
unkonventionell [-V-]
нетреба ж бот. Spitzklette /=, -n;
~
звичайна бот. Gewöhnliche
108
Spitzklette, Stechende Spitzklette
нетривял||ий kurz; von kurzer Dau¬
er, kurzzeitig; Kurz-; ~a пам ять
Kurzzeitgedächtnis n -es
нетривалість ж Kürze /=, kurze
Dauer
нетрі мн (хащі) Dickicht n -(e)s, -e;
(глушина) Krähwinkel m -s, =,
Wildnis /=, -se
нетрудовий nicht erarbeitet; ~
дохід nicht erarbeitetes Einkommen
hotto netto; вага ~
Nettogewicht n
п 'я- -(e)s
нетурботливий (неуважний)
unlaufmerksam; (байдужий)
gleichgültig
нетурботливість ж
Unaufmerksamkeit /=; Gleichgültigkeit/=
нетутошній nicht hiesig; розм. nicht
von hier; (чужий) fremd
нетяма 1. ж (непритомність)
Besinnungslosigkeit/=; 2. ч/ж
(недогадлива, нетямуща людина)
dummer Mensch
нетямущий (нерозумний)
verständnislos; розм. schwer [schwach,
langsam] von Begriff;
(некмітливий) nicht aufgeweckt [gescheit]
нетямущість ж
Verständnislosigkeit/^
неуважний 1. unaufmerksam;
(недбалий) nachlässig; (розсіяний)
zerstreut, unachtsam; 2.
(нетурботливий) un| aufmerksam, gleichgültig
/=; Nachlässigkeit/=; Zerstreutheit
/=, Un|achtsamkeit /=;
Gleichgültigkeit/=
неув язка ж Unstimmigkeit/=; Un-
ko|ordiniertheit f =; schlechte
[fehlende, mangelnde] Koordinierung;
вийшла ~
da ist etwas falsch
gelaufen
неугавний un|aufhörlich, un|ablässig
неугавність ж Un|aufhörlichkeit
/=, Un|ablässigkeit/=
109
неуживаний див. невживаний
неузгаджений nicht über|einstim-
mend [ver|einbart, abgestimmt];
ko|ordiniert
неузгодженість ж
Nicht|Übereinstimmung f =; mangelnde
Koordinierung, Un|abgestimmtheitf=
неук ч Ungebildete m -n, -n,
Unwissende m -n, -n, Ignorant m -en, -en
неуловимий див. невловимий
неумирущий див. невмирущий
неумілий див. невмілий
неуміння с див. невміння
неумолимий див. невмолимий
неупераджений unvoreingenom¬
men;(про думку) unbefangen
неупередженість ж Unvoreinge¬
nommenheit /=; Unbefangenheitf=
неупинний див. невпинний
неурожай ч див. неврожай
неурожайний див. неврожайний
неусипущий див. невсипущий
неуспішність ж Zurückbleiben im
Lernen, ungenügende [mangelhafte]
Leistungen, schlechte Lem|ergebnis-
se; Leistungsschwächef=
неусталений instationär,
transitorisch;
~
режим instabiler Betrieb,
nichtstationärer Betriebszustand
неустанний un|ermüdlich;
(невсипущий) unablässig, un|aufhörlich;
(постійний) beständig
неустойка ж юр.
Konventionalstrafe ["v_]/=5 ~n5 Verzugszinsen pl
неутішний див. невтішний
неухильний unentwegt; (невсипу¬
щий) stetig, un|ablässig; (без
відхилень) nicht abweichend;
(непохитний) unbe|irrbar
неуцтво c Unwissenheit/=, Ignoranz
/=
неушкоджений unbeschädigt;
unversehrt; (добре збережений)
wohlbehalten
неушкодженість ж Unbeschädigt-
heit/=; Unversehrtheit/=
нехитрий
неуявленний unvorstellbar,
undenkbar, unfassbar H
un- неф ч apxim. Halle f =, -n, Schiff n
-(e)s, -e
нефахівець ч Nichtfachmann m -(e)
s, -leute
нефаховий nicht fachgemäß
нефелометр ч Nephelometer n -s, =,
Trübungsmessgerät n -(e)s, -e
неферментативний mcht|enzyma-
tisch, nichtfermentativ
неформальний informell; (неофі¬
ційний) inloffizijell; (невимушений)
zwanglos
нефралгія ж мед. Nierenschmerz m
-es, -en
нефрит1 ч мін. Jade m/f=, Nephrit m
-(e)s, -e; кольору ~y jadegrün, jade
нефрит2 ч мед. Nephritis/=, -tjden,
Nieren|entzündung/=, -en
нефроз ч мед. Nephrose/=, -n
нефролог ч (чоловік) Njerenfach|-
arzt m -es, -ärzte, Nephrologe m -n,
-n; (жінка) Njerenfach|ärztin f =,
-nen, Nephrologin/=, -nen
нефроптоз ч мед. Nephroptose /=,
-n, Senkniere/=, -n
нефроцироз ч мед. Nierenzirrhose
f =, -n, Njerenver|ödung f =, -en,
Schrumpfniere/=, -n
нехазяйновитий nicht
haushälterisch, unwirtschaftlich
нехай lassen*, mögen*, sollen* (+
Inf. без zu); буде так! lassen wir s
~
gelten!, möge [mag, soll] es so sein!,
meinetwegen!; буде, що буде
~
möge kommen, was da will; почекає! ~
soll [möge] er warten!; робить, ~
що хоче möge er tun, was er will; es
sei dem, wie er wolle; розм. lass ihm
doch den Spaß!; так! nun gut!,
~
gut!, na schön!, wohl möglich!; (не
заперечую) розм. von mir aus
нехаяти verlachten vz, gering
schätzen vz, nicht beachten vt
нехитрий 1. (який не вдається до
нехіть ПО

хитрощів тощо) nicht schlau нечема ч/ж unhöflicher Mensch; un-

[listig]; 2. (простий) einfach
нехіть ж (небажання) Unlust /=,
keine Lust; (неприязнь) Abneigung
/- > Abgeneigtheit/= (до когось,
чогось gegen Л.)
нехлюй ч/ж 1. (недбала людина)
nachlässiger Mensch; (халтурник)
розм. Schluderer т -s, =; 2.
(неохайна людина) розм. Schmutzfink
т -en/-s, -en, Schmierfink т -en/-s,
-en, Sudeler m -s, =; фам. Dreckfink
m -en/-s, -en, Mistfink m -en/-s, -en;
(про жінку) знев. Schlampe/=, -n
нехлюйство c (недбальство)
Nachlässigkeit /=; (халтура) Schluderei
/=; (неохайність) Schlampigkeit/=
нехлюйський (недбалий)
nachlässig; (неохайний) schlampig;
|artiges Kind; (грубіян) Flegel m -s,
=, grober Kerl
нечемний unhöflich; (перев. про
дітей) un| artig; (грубий) flegelhaft,
grob
нечемність ж Unhöflichkeit/=; Un-
Jartigkeit/=
нечепура ч/ж див. нехлюй 2
нечепурний (неохайний) schlampig;
(неакуратний) un|ordentlich
неч£сан||ий ungekämmt, nicht ge¬
kämmt; ~i панни бот. Jungfer
im Grünen, Gretel im Busch
нечесний un|ehrlich;
(недобросовісний) unredlich, unlauter; (часто
у спорті) unfair [-fe:r]
нечесність ж Un|ehrlichkeit f =;
Unredlichkeit /=

(неакуратний) un|ordentlich; (про робо¬ нечестивий ehrlos, gottlos; висок.

ту) розм. schluderig ruchlos
нехотя ungern, unwillig; (мимоволі) нечинний ungültig
unwillkürlich нечцнність ж Ungültigkeitf=
нехотячи див. нехотя нечисленний klein (an Zahl), nicht
нехтування с Vernachlässigung/=, zahlreich
-en; Verachtung f =, нечистЦий 1. unrein, nicht rein,
Geringschätzung/=; Verschmähung/=; Miss|- unsauber, unreinlich; (брудний)
achtung/= schmutzig; 2. (з домішкою) verunreinigt,
нехтувати (ставитися недбало, verschmutzt; 3. (фальсифікований)
недостатньо уважно) verfälscht; 4. перен. un|ehrlich,
vernachlässigen v/; (зневажати) verachten vZ, unsauber, unrein; ~a совість
gering schätzen vt; (відкидати зі schlechtes Gewissen; 5. (про звуки мови,

зневагою) verschmähen vt; вимову тощо) unrein; 6. ч Böse т

без уваги) miss| achten vz,
(залишати -п; (чорт) Teufel т -s; ~а сила Böse
unberücksichtigt lassen* vt; цим не т -п; ~ий мене попутав розм. der
можна das lässt sich nicht von der
~
Satan hat mich geritten
Hand weisen, das ist nicht von der нечисто: тут щось hier ist es nicht
~

Hand weisen
zu (ganz)geheuer, das kommt mir nicht
нецензурн||ий unflätig, obszön; ~a geheuer vor; hier geht es nicht mit
лайка derbe [obszöne, unflätige] rechten Dingen zu; die Geschichte
Flüche ist nicht ganz hasenrein
нецензурність Unflätigkeit f =,
ж нечистоплатний 1. (нечистий)
Obszönität/= unsauber, unrein(lich); 2.
нецікавий un|interessant, nicht von (непорядний) unehrlich, gewissenlos, skrtb
Interesse pellos, schmutzig
нецікавість ж Un|interessantheit/= нечистоплотність ж 1. Unsauber¬
111
keit/=, Unrein(lich)keit/=; 2. Un|- нечутний unhörbar; (безшумний)
ehrlichkeit f =, Gewissenlosigkeit
/=, Skrupellosigkeit/=,
Schmutzigkeit f-
нечит^бельний unleserlich, schwer нешанобливий respektlos
zu lesen
нечитабельність ж Unleserlichkeit
f=
нечіткий 1. (про почерк) unleserlich,
schwer zu lesen; 2. (неточний)
undeutlich, ungenau; 3. тлб. unscharf; нешкідливий unschädlich, nicht
(розпливчастий) verschwommen
нечіткість ж 1. Unleserlichkeit /=;
2. Undeutlichkeit f =,
Ungenauigkeit /=; 3. тлб. Unschärfe/=; нешкідливість ж Unschädlichkeit
Verschwommenheit /=
нечленороздільний un|artikuliert
нечуваний un|erhört
нечуваність ж Un|erhörtheit/=
нечувано див. нечуваний; це ~!
розм. das schreit zum Himmel!
нечуйвітер ч бот. Habichtskraut
-(e)s, -kräuter; ~
волохатенький
[волохатий] бот. Kleines
Habichtskraut;
~
ворсистий бот. Zottiges
Habichtskraut; зонтичний
~
Doldiges Habichtskraut
нечуйний див. нечулий
нечуйність ж див. нечулість
нечулий 1. unempfindlich (до
гось gegen А.У (безчуттєвий)
empfindungslos; (тк. про кінцівки)
gefühllos; мед. insensibel; 2.
(байдужий, бездушний) teilnahmslos,
nicht einfühlsam, gefühlskalt;
(безсердечний) herzlos, hartherzig
нечулість ж 1. Un|empfindlichkeit
/=; Empfindungslosigkeit f =;
Gefühllosigkeit f =; мед.
Insensibilität f =; 2. Teilnahmslosigkeit f
mangelndes Einfühlungsvermögen;
Herzlosigkeit/=, Hartherzigkeitf=
нечупара ч/ж див. нехлюй 2
нечупарний див. нечепурний
нечутливий див. нечулий
нечутливість ж див. нечулість
нещасний
geräuschlos H
нечутність ж Unhörbarkeit/=;
Geräuschlosigkeitf=
нешанобливість ж Respektlosig¬
keit/^
нешвидкий nicht schnell; (тихий, з
м 'якою ходою) sacht(e)
неширокий nicht breit, schmal
schädlich; (необразливий) harmlos;
для~
здоров я
gesundheits|unschädlich
/=; Harmlosigkeit/=
нешлюбний unehelich
нешляхетний 1. un|edel; 2. (про по¬
ведінку) un| anständig, anstößig
нештатн||ий nichtstrukturmäßig; ~a
ситуація Notfallsituation /=, -en,
п Überraschungssituation/=, -en
нещадний (безжальний) scho¬
nungslos, m|tleid(s)los, gnadenlos,
erbarmungslos; (жорстокий)
бот. grausam, brutal; (безцеремонний)
rücksichtslos; (невблаганний) unerbittlich
нещадність ж Schonungslosigkeit
f =, Mitleid(s)losigkeit f =,
чо¬ Erbarmungslosigkeit/=;
Rücksichtslosigkeit /=, -en; Grausamkeit /=, -en,
Brutalität/=, -en
нещасливець ч Unglücksmensch m
-en, -en; розм. Pechvogel m -s,
-Vögel, Unglücksrabe m -n, -n
нещаслив||ий 1. unglücklich,
Unglücks-; 2. ч Unglückliche m -n, -n;
бути ~им kein Glück haben*; розм.
Pech haben*, ein Pechvogel sein* vi
=, (s)
нещасний 1. див. нещасливий 1;
2. (жалюгідний) unglückselig;
(убогий) elend, armselig, Jammer-; фам.
gottserbärmlich, gottsjämmerlich;
3. ч Unglückselige m -n, -n,
Armselige m -n, -n
 нещасті |я 112

нещасті|я Unglück п -(e)s;

с неясність ж Unklarheit/=;
н (невдача) Missgeschick п -(e)s, -е, Pech Undeutlichkeit /=; Ungeklärtheit/=
п -(e)s; (катастрофа) Katastrophe нива ж 1. (ділянка землі) Acker т
f =. -п; (удар долі) Nackenschlag -s, Äcker; Feld
n -(e)s, -er; 2. перен.

т -(e)s, -Schläge; (нужда) Not /=,
Nöte; (злиденність) Elend n -(e)
s; на ~я leider, unglücklicherweise;
товариш по ~ю Leidensgefährte m
-n, -n; на нього звалилось немало
~ь er hat gar manchen Nackenschlag
erduldet
нещирий un| aufrichtig;
(лицемірний) heuchlerisch; (удаваний)
gespielt, vorgetäuscht; (неприродний,
напускний) erkünstelt
(сфера, галузь) Gebiet n -(e)s, -e,
Wirkungsfeld n -(e)s, -er
нидіти 1. (животіти)
dahinvegetieren [-V-] vi; ein klägliches
Dasein fristen; 2. (втрачати сили)
verkümmern vi (s); 3. (знемагати)
vergehen* vi (s) (від чогось vor
D.)', (мучитися) sich abplagen, sich
quälen (від чогось mit D.)
нижнЦій untere(r); Unter-; ~ій поверх
(в будинку) Erdgeschoss п -es, -е,

нещирість ж Un|aufrichtigkeit f =, Parterre [-'ter] n -s [-'ters],[-'ters]; -s

-en; Heuchelei/=, -en (в автобусі) Unterdeck n -(e)s, -e,

нещільний undicht, nicht dicht Untergeschoss n -es, -e; ~я губа
нещільність ж Undichtheit f=, Un¬ Unterlippe/=, -n; ~я частина Unterteil
dichtigkeit /= n/m -(e)s, -e; (живота) Unterleib m
нещільно див. нещільний;
=
~

-(e)s; (тіла) Unterkörper m -s,

зачиняти двері die Tür nicht fest нижньолужицький niedersorbisch
schließen* нижньонімецький niederdeutsch,
нещодавній neulich, vor Kurzem plattdeutsch; діалект (лише з
~

geschehen артиклем) Niederdeutsche п -n,

нещодавно neulich, letzthin, Plattdeutsche n -n; (зазвич. без артикля)
neuerdings, unlängst, vor Kurzem, Niederdeutsch n =/-s, Plattdeutsch n

kürzlich =/-s
неявка ж тж. юр. Nicht)erscheinen нижньощелепний Unterkiefer-,
n -s; (відсутність) тж. юр. mandibular, Mandibular-
Abwesenheit /=, Ausbleiben n -s, Fehlen n нижче 1. niedriger; (nach) unten; ~
за

-s, Fernbleiben n -s; юр. Säumnis/=; течією (ріки) ström!abwärts, fluß|-

в суд Nicht, erscheinen vor Gericht, abwärts; середнього unter dem
~ ~

Fernbleiben von der Verhandlung Durchschnitt; поверхом

~
einen
неявний nicht sichtbar [offenbar]; Stock tiefer; 20 градусів нуля
~

мат.,фіз. implizit 20 Grad unter Null; 2. (у листі,

неякісний minderwertig, von документі тощо) nachstehend;
schlechter Qualität дивися siehe unten (скор. s. u.);
~

неясить ж зоол. (птах) Waldkauz т <§> опускатися все й ~ ~

-es, -käuze (деградувати поступово) Stufe um Stufe

неяскравий nicht grell; (про барви) sinken* vi (s)
nicht lebhaft, gedämpft нижчевикладений nachstehend,
неясний unklar, nicht klar; розм. nachstehend dargelegt [behandelt,
schleierhaft; (темний) dunkel; ausgeführt]
(нерозбірливий) undeutlich; (нез ясо- нижчезгаданий nachfolgend, unten-

ваний) ungeklärt |angeführt, unten!erwähnt

113 низькопробн||ий

нижченавадений nachfolgend, ту) klein von Wuchs; ~ий вакуум

untenangeführt Grobvaku|um [-v-] m -s; ~ий звук H
нижчепідписаний ч Unterzeichnete tiefer Ton; ~ий поклін tiefe
m/f -n, -n; Unterfertigte m/f -n, -n Verbeugung; ~ий рівень Tiefstand m

нижчий niedriger; (за зростом) -(e)s; ~ий тиск Unterdrück m -(e)

(глибший) tiefer; за рангом s, Tiefdruck m -(e)s; ~i хмари
~

kleiner;
nachgeordnet, untergeordnet
низ ч 1. Untere n -n; (нижня
частина) der untere Teil, Unterteil nlm -(e)
s, -e; в самому ~y zu|unterst, ganz
unten; до самого ~y bis nach unten;
2. див. низина; 3.: ~и мн die
unteren Volksschichten; 4.: ~пмн муз.
tiefe Töne
низати 1. (на нитку, дріт тощо)
aufreihen v/, auffädeln vt; 2. (про
слова, рими тощо) leicht an|einan-
derreihen vt
низина ж геогр. niedrig gelegene
Gegend, Niederung f =, -en;
(долина) Tal n -(e)s, Täler
низинний геогр. tiefliegend, niedrig низькокалорійний 1. (про
gelegen
низка ж 1. Korallenkette/=, -n,
Korallenschnur /=, -schnüre; 2. перен.
Reihe/=, -n, Seri e/=, -n
низовЦий 1. геогр. (у низині) in der
tiefhängende Wolken; ~i ціни niedrige
[billige] Preise; 2. (про якість)
niedrig, schlecht; 3. (підлий)
niederträchtig, gemein
низькість ж Niedrigkeit f =;
(підлість) Gemeinheit /=,
Niederträchtigkeitf-
низькобортн||ий: ~e судно
Niederbordschiff n -(e)s, -e
низьковольтний ел. Niederspan-
nungs-
низьковуглецевий kohlenstoffarm
низькоділ ч див. низина
низькодушний gemein, niederträ¬
chtig
харчові продукти) kalori]en|arm, brenn-
wert|arm, nahrwert|arm; 2. (про
паливо) heizwert|arm, heizschwach
низькокалорійність ж 1.
(харчових продуктів) Kalori]en| armut /=,

Niederung befindlich [liegend]; Tief-, brenn wert, armut /=, Nährwert|armut

Niederungs-; 2. геогр. /=; 2. (палива) Heizwert]armut/=
(розташований в низов ї ріки) am Unterlauf низькокиплячий leichtsiedend,
des Flusses befindlich [liegend]; tiefsiedend, niedrigsiedend
3. (про організацію) unter; ~a низькокременистий silizium|arm
організація Grund|Organisation/=, низьколегований leicht [schwach]
-en, Basis|organisation/=, -en legiert, leichtlegiert, schwachlegiert
низовина ж геогр. Niederung f =, низькомолекулярний niedermole¬
-en, Tiefland n -(e)s, -länder, kular, niedrigmolekular
Tiefebene /=, -n низьконапірний Niederdruck-
низовинний див. низинний низькооктановий niedrig|oktanig
низов я с Unterlauf т -(e)s, -läufe. низькооплачуваний schlecht [nie¬
unterer Lauf (eines Flusses); drig, gering] bezahlt, geringbezahlt;
=
Mündungsgebiet n -(e)s, -e ~

працівник Bflliglöhner m -s,

низхідні|ий absteigend; (ab)fallend; низькоплавкий leichtflüssig, tief¬
~a інтонація fallende Intonation; schmelzend
по ~ій лінії in
absteigender Lini|e низькопробнЦий minderwertig;
низькі|ий 1. niedrig, Niedrig-; von schlechter Qualität; ~e чтиво
(глибокий) tief, Tief-; (низького зрос¬ Schund m -(e)s, Schundliteratur f-
 низькорослий 114

низькорослий (про людину) klein
н von Wuchs, kleinwüchsig; (про
рослини) Zwerg-, niedrig (gewachsen)
низькосортний geringwertig,
minderwertig
~ки розм. bis aufs Hemd ausplün-
dem vt; служити [бути]
провідною -кою als [zur] Richtschnur
dienen vi; це білими -ками шито
fadenscheinig; це проходить
das ist

низькостовбурний: ліс
-

червоною -кою das zieht sich wie

Niederwald m -(e)s, -Wälder, Ausschlag- ein roter Faden hindurch; das zieht
wald m -(e)s, -Wälder sich wie ein roter Faden (через щось
низькотем пературн |1 ий durch А.); громада по -ці -

Tieftemperatur-, Niedertemperatur-, Tief- бідному [голому] сорочка [з хати по -ці

kühl-; -а камера Tiefkühlraum m сирота у свитці] (прислів я) ein
-

-(e)s, -räume; -а обробка Faden von vielen gibt für den Bettler
Tieftemperaturbehandlung / =, -en; -ий ein Hemd, viele Bäche machen einen
прилавок Tiefkühltruhe/=, -n Strom, wenig zu wenig macht zuletzt
низькочастотний niederfrequent, viel, viele Wenig machen ein Viel;
Niederfrequenz- куди голка, туди й -ка (прислів я)
никати (бродити, тинятися) unfreiwillig folgt die Nadel dem
umherlaufen* vi (s), (umher)schlendem Faden; legt der Abt die Würfel dar,
vi (s), sich herumtreiben* so spielen die Mönche ohne Gefahr
нині (сьогодні) heute; (у наш час) нитководій ч mex. Fadenfuhrer m -s,

jetzt =, Fadenfiihrungsvorrichtung/=, -en

нинішній (сьогоднішній) heutig; нитконатягувач ч mex. Fadenbrem¬

(сучасний) jetzig se f=, -n, Gambremse/=, -n

нироць ч 1. Taucher т -s, =; 2. див. ниткоподібний fadenähnlich, fa¬

НОр£ЦЬ denförmig, Faden-
нирка Niere/=, -п;
ж анат. ниточ||ка ж Fädchen n -s, =;

блукаюча
Wanderniere/=, -п
~
Schnürchen n -s, =; <§> ходити (як)
по -ці

ниркові|ий анат. Nieren-; -а aufs Wort gehorchen vi

ниття c Nörgelei/=, -en, Jammern n
=
миска Nierenbecken п -s,

нирковокам ян||ий: -а хвороба -s, Gejammer n -s

мед. Nephrolithiasis/= ниций niederträchtig

нирнути див. ниряти ницість ж Niedertracht /=,
ниряти tauchen vi (s), emtauchen vi Niederträchtigkeit/=, -en
(s), untertauchen vi (s) ниць mit dem Gesichte zur Erde;
нити 1. (про біль) schmerzen vi, weh gebeugt, geduckt; падати einen -

tun* vi; 2. (скаржитися) nörgeln vi, Fußfall tun*

jammern vi
нит||ка ж Faden m -s, Fäden;
(кручена, пряжа) Garn n -(e)s; (товста
кручена, зсукана з кількох ниток)
Zwirn т -(e)s; -ка трубопроводу
Rohrstrang т -(e)s, -stränge; ~кя
для вишивання Stickgarn п -(e)s,
-е; зробити [пошити] на живу
~ку mit der heißen Nadel nähen vt;
zu Faden schlagen* vt; обібрати до
ницьма див. ниць
нишком im Stillen, heimlich, im
Geheimen; (приховано, крадькома)
verstohlen; (підступно) meuchlings
нишпорити (ритися) wühlen vi (в
чомусь in D.); (у речах) kramen vi;
розм. herumstöbem vi (в чомусь in
D.); розм. durchstöbem vt; (шука¬
ти) herumsuchen vi
нишпорка ч Schnüffler m -s,
=
115 НІЖНІСТЬ

нищити vernichten vt; (руйнувати) нівідкіля див. нізвідки

zerstören vt; (винищувати) нівроку nicht übel [schlecht] H
vertilgen vt, ausrotten vt, abtöten vt; нігерЦець ч Nigrer m -s, =; ~ка ж

(ліквідовувати) beseitigen vt, abschaffen Nigrerin/=, -nen

vt; (виснажувати, ослаблювати) нігарський nigrisch
herunterbringen* vt, entkräften vt нігеріЦєць ч Nigerianer m -s, =; ~ка

нищівний vernichtend, zerstörend, ж Nigerianerin/=, -nen

zerschmetternd нігерійський nigerianisch

ні nein; weder... noch;
~
в ~

нігілізм ч Nihilismus m =

якому разі auf keinen Fall, нігіліст ч Nihilist m -en, -en

keinesfalls, keineswegs; з сього,
~ ~
з нігілістичний nihilistisch
того mir nichts, dir nichts; се, те~ ~
ніготь Nagel m -s, Nägel; (на руці)
ч

nichts Halbes und nichts Ganzes; Fingernagel m -s, -nägel (на нозі)
при чому nichts dafür Fußnagel m -s, -nägel, Zehennagel m
~

бути
können*; (damit) nichts zu tun haben*; -s, -nägel

зовсім keineswegs
~
ніде nirgends, nirgendswo
ніацин ч див. нікотинова кислота ніде: голки встромити (пальця
~

н|би 1. als, als ob, als wenn, wie wenn просунути] див. яблуку (нема ~

(4- Konj.)', gleichsam als...; wie; він де] впасти; мені сидіти ich habe
~

~
сліпий er ist wie ein Blinder; він keinen Platz zum Sitzen; мені ue

робив вигляд, нічого не чув er

~ ~
взятиich weiß nicht, woher ich
tat so [er tat gleichsam], als ob er das nehmen soll
nichts gehört hätte [als hätte er nichts ніж1 ч Messer n -s, =; бути на ножах

gehört]; 2. (що) здається, es один з ядним перен., розм. bis aufs

scheint, dass...; 3. (хіба) wie wenn, Messer feind sein* vi (s) (з кимось

als ob (+ Konj.)', ти сам

~
цього D.); sich [einander] in den Haaren
не знаєш wie wenn [als ob] du das liegen*, sich bei den Haaren haben*
selbst nicht wüsstest ніж2 als; старший, він älter als er
~

нібито див. ніби ніжити verweichlichen vt; (пестити)

нівелір геод. Nivellier [-v-] т -s, verhätscheln vt; (розпещувати)
-е, Nivelliergerät п -(e)s, -е, verzärteln vt
Nivellierinstrument п -(e)s, -е ніжитися (відпочивати) Ruhe
нівелювання с ї.геод. Nivellierung genießen*; (вилежуватися) розм.
[-v-]/=, -еп; 2. перен. Nivellierung sich aalen
/=, -еп, Angleichung/=, -еп ніжк||а ж 1. див. нога; 2. (столу
нівелювати 1. геод. nivellieren vt; тощо) Bein -(e)s, -е, Fuß т -es,
п

2. перен. nivellieren vt, angleichen* Füße; (квітки, гриба) Stiel т -(e)s,

vz, Ausgleichen* vt, gleichmachen vt -е; підставити ~у тж. перен. ein
нівечення c 1. (спотворювання) Bein stellen (комусь D.)
Verunstaltung f -, -en, Entstellung ніжний zart, fein; (ласкавий)
/=, -en; 2. (калічення) zärtlich, liebevoll; (про смак) fein; (на
Verstümmelung/^, -en, Verkrüppelung/=, -en дотик) mollig
нівечити 1. (спотворювати) ніжність ж Zartheit/=, Feinheit f=;
verunstalten vt, entstellen vt; 2. (у спілкуванні) Zärtlichkeit f-, -en;
(калічити) verstümmeln vt, verkrüppeln vt; виявляти ~
Zärtlichkeiten
3. (псувати) verderben* vt erweisen* (до когось D.)
 ніжно 116

ніжно див. ніжний; розмовляти

~
нікчема ж Nichtigkeit/=, -en; розм.
Н kosen vi (з кимось mit D.) Niete/=, -n; він повна ~
er ist eine
нізащо um keinen Preis; auf keinen Null [ein Nichts]
Fall; груб, nicht ums Verrecken нікчемний 1. (незначний, мізерний)
нізвідки nirgendsher, mrgend(s)wo- geringfügig, nichtig; (жалюгідний)
her jämmerlich; (убогий) elend,
ніздрюватий porig, porös, armselig; 2. (некорисний, непотрібний
schwammig, schwamm|artig; мет. blasig; тощо) unnütz; 3. юр. nichtig; 4. див.
(про сир) löchrig нікудишній
ніздря ж Nasenloch -(e)s, -löcher;
n нікчемність ж Geringfügigkeit/=;
(у коней) Nüster/=, -n; (оленя, Armseligkeit/=; юр. Nichtigkeit/=;
косулі) мисл. Windfang m -(e)s, -fange Nichtsnutzigkeitf=
нікарагуан||ець ч Nikaraguaner m -s, нікчемство c див. нікчемність
=; ~ка ж Nikaraguanerin/=, -nen нільсбдрій борій
ч див.
нікарагуанський nikaraguanisch німб ч Heiligenschein т -(e)s, -е,
нікель ч Nickel n -s (хім. знак Ni) Nimbus т =, -se
нікелювання c Vernickeln n -s, Ver- німецтво с Deutschtum п -s
nick(e)lung/=, -en німець ч Deutsche т -п, -п
нікелювати vernickeln vt німецькі І ий deutsch; ~а вівчарка
ніким: замінити йоги
~
ist nie¬ es зоол. Deutscher Schäferhund,
mand da [es gibt niemanden], der ihn Wolfshund т -(e)s,-e; ~а мова die
vertreten könnte deutsche
Sprache; (зазвич. без артикля)
ніким: він з ~
не говорив er hat mit Deutsch п =/-s; (лише з артиклем)
niemandem gesprochen Deutsche п -п; ~ою мовою deutsch,
ніколи: мені ich habe keine Zeit
~
in deutscher Sprache; ins Deutsche
ніколи nie; (більш
категорично) німецькомевний deutsch, in
niemals; в житті nie im Leben;
~
deutscher Sprache, deutsch sprechend,
на Миколи та й ~розм. am Sankt- deutschsprachig
Nimmerleinstag нім||ий 1. (позбавлений здатності
нікотин ч Nikotin п -s говорити) stumm; (мовчазний,
нікотинові І ий: ~а кислота безмовний) wortlos, schweigend; ~а
Nikotinsäure /=, Niacin п -s, Vitamin PP [v-] тиша Totenstille/=; ~ий як
нікуди: далі вже ~! (це вже могила verschwiegen wie ein [das] Grab;
занадто) das ist (doch) die Höhe!; розм. він ~ий як могила розм. er ist die
jetzt ist der Ofen aus!; (дійшли до Verschwiegenheit selbst [in Person];
краю) höher geht s nicht mehr ~ий як риба schweigsam [stumm]
[nimmer]!, bis hierher und nicht weiter!; wie ein Fisch; 2. ч Stumme m -n, -n
мені ~
сісти ich habe keinen Platz; німіти 1. (втрачати здатність
по саме ~
Äußersten
bis zum говорити) stumm werden* vi (s);
нікуди nirgendswo; mrgend(s)wo- (від жаху, здивування тогцо)
hin verstummen vi (s), stumm werden* vi (s)

нікудишній nichtsnutzig, zu nichts (від чогось vor £>.); 2. (заклякати -

tauglich: (незначний, жалюгідний) про тіло) erstarren vi (s), steif [starr,

розм. popelig fühllos] werden* vi (s)
нікудишність ж Nichtsnutzigkeit німкеня ж Deutsche f-n, -n

/=: розм. Popeligkeitf- німота ж Stummheit f-

117 НІС

німота ж збірн., знев. ~розм. die Nase hoch tragen*;

Deutschenpack п -(e)s; знев. Scheißdeutsche т hochnäsig sein* vi (s); залишити з
H
-п, -п;австр., знев. Piefke пі -s, -s, носом розм. eine Nase drehen (когось
Piefkineser т -s. -, Marmeladinger m D.)', (пошити в дурні) übertölpeln
-s, =; швейц., знев. Schwabe m -n, -n, vt, prellen vt, zum Narren halten* vt;
Teutone m -n, -n; {перев. про німців, залишитися з носом das

які перебувають або проживають Nachsehen haben*, leer ausgehen* vi (s),

на території Швейцарії) швейц., mit langer Nase abziehen* vi (s);

знев. Gummihals т -es, -hälse зарубати собі на носі розм. sich
німотний wortlos, schweigend (D.) hinter die Ohren schreiben* vt;
німфа міф. Nymphe/=, -п
ж не бачити далі свого носа nichts

німфалід ч зоол. Edelfalter т -s, =

außer der eigenen Nasenspitze
німфоманія ж мед. Nymphomanie sehen* vi, nicht über die eigene Nase
/=, Mannstollheit/= [Nasenspitze] hinaussehen* vi; не
німфоманка ж Nymphomanin /=, задирай Hfica розм. brich dir nur
-nen keinen [keine Verzierung] ab!; рити
ні нащо: зійти [звестись] (на) носом zu Boden stürzen vi (s),
~

jegliche Bedeutung verlieren*; niederstürzen vi (s); сцвати [сунути]

розм. den Nullpunkt erreichen, auf свого носа розм. seine Nase
dem Nullpunkt ankommen* vi (s); stecken (у щось inА.); (всюди) розм.
auf den Nullpunkt sinken* vi (s); die Nase in alles [in jeden Quark, in
зводити [звести] (на) zunichte~

jeden Dreck] stecken [hängen], seine

machen vi, auf ein Nichts reduzieren vi Nase über|all hineinstecken, seine
ніобій ч Niobium n -s (хім. знак Nb) Pfoten überall drin haben*, sich um
н|пель ч Nippel m -s, = jeden Dreck kümmern; тримати
ніпочім див. ніпочому ~
за вітром sich nach dem Winde

ніпочому 1. (дуже дешево) spott¬ drehen, seinen Mantel nach dem

billig; 2. (дуже легко): це йому Wind hängen; утерти нцса
~
das macht ihm nichts aus, er macht übertrumpfen vt, ausstechen* vt; seine
sich nichts daraus: 3. (не становить Überlegenheit zeigen (комусь D.);
загрози, нічого не значить) das hat зима на Hßci der Winter steht vor

nichts sagen (для когось für А);

zu der Tür [ist nicht mehr fern]; з нцса

das macht nichts aus (для когось D.) pro Nase, pro Person; з-під н<іса
нірвана ж Nirwana n =/-s unter der Nase weg; під (самим)
ніс ч 1. анат. Nase f-, -n; розм. Rie¬ нцсом vor der Nase; закарбуй це
cher m -s, =; ~

картоплею розм. собі на нцсі! (запам ятай) розм.

Kartoffelnase f -, говорити
-n; das kannst du dir ins Stammbuch
через [в] ~
durch die Nase reden schreiben!; не сунь свогц н^са,

vi, vi, näseln vi; чути носом тж.
перен. riechen* vt; у
кров hat Nasenbluten, die
носом er
Nase blutet ihm; 2. мор. Bug m -(e)s,
-e; <§> водити за розм. nasführen
~
невідок. vt; an der Nase [am
Narrenseil] führen [herumführen, leiten,
lenken] vi; задирати [дерти]
куди не прцсять! розм. nimm
нього йде deinen Riecher weg!; не сунь свого
нцса до чужого npgca (прислів я)
jeder fege [kehre] vor seiner Tür!;
was dich nicht brennt, das blase nicht;
was dich nicht brennt, sollst du nicht
löschen; miste deinen Stall!;
kümmere dich um deinen eigenen Dreck:
 нісенітний 118

jeder schaue in seinen Rinnstein!; нітрувати хім. nitrieren vt

н zupf [zieh] dich an deiner eigenen ніхто niemand; keiner; kein Mensch;
Nase розм. keine Seele; з них niemand
~

нісенітний {безглуздий) ungereimt, [keiner] von ihnen; інший kein

~

widersinnig, {без смислу) sinnlos, anderer, niemand anders; більш

unsinnig; {абсурдний) absurd ~

weiter niemand
нісенітниці|я ж dummes Zeug; ніч ж Nacht / =, Nächte; Nachtzeit
{безглуздя) Ungereimtheit /=, -en, / =; спокійної ночі! gute Nacht!;
ungereimtes Zeug, Widersinn m -(e) за über Nacht, nachts|über; von
~

s; Sinnlosigkeit /= Unsinn m -(e)s; heute auf morgen; проти ночі

повірити ~i розм. sich {D.) einen gegen Nacht; цілу [цілісіньку] die ~

Bären aufbinden lassen*; Nacht über, nachts] über, die ganze

розказувати [молоти, верзти] ~i Unsinn
[Ungewaschenes; розм. Blech]
reden, Mist (zusammen)reden
[verzapfen]; розм. dummes [ungereimtes,
ungewaschenes] Zeug schwatzen,
Nacht hindurch; ночами nachts,
in der Nacht; під прикриттям
[покровом] ночі durch die Nacht
begünstigt; bei Nacht und Nebel;
висок, unter dem Mantel [Schleier]

Soße quatschen, ins Blaue reden der Nacht; порадниця-мати,

[schwatzen] vi; фам. käsen vi, Käse порадить, що починати
[Kohl] reden; {брехати) das Blaue {прислів'я) guter Rat kommt über Nacht;
vom Himmel herunter lügen мати все покриє {прислів 'я) im
ніскільки див. нітрохи Dunkeln ist gut munkeln
ністагм ч мед. Nystagmus т -, Аи- нічий niemandem gehörig,
genbeben п -s, Augenzucken п -s, niemandes, herrenlos
Augenzittern п -s нічийний 1. див. нічий; 2. спорт.
нітрат ч хім. Nitrat п -(e)s, -е un| entschieden
нітрид ч хім. Nitrid п -(e)s, -е нічим: ~
дихати nichts zum Atmen;
нітрит ч хім. Nitrit п -(e)s, -е ~

писати nichts zum Schreiben;

нітрифікація ж хім. Nitrifikation nichts, womit man schreiben könnte;
/=, -en, Nitrifizierung/=, -еп
~
похвалитися kein Grund, sich zu

нітрішки див. нітрохи rühmen; nichts, womit man sich

нітробензол ч хім. un|echtes Bitter¬ rühmen könnte

mandellöl, Nitrobenzol п -s, -е нічим: не відрізнятися sich in

~

нітрогліцерин чхім. Nitroglyzerin п nichts unterscheiden*; не ~

-s, Spreng|öl П -S цікавитися sich für nichts interessieren;

нітролак ч хім. Nitrolack т -(e)s, -е, kein Interesse an etwas haben*;
Nitrozelluloselack т -(e)s, -е це ~
не закінчилося es führte zu

нітросполука ж хім. nichts, ist nichts daraus geworden;

es

Nitroverbindung/^ -еп розм. das ging wie das Hornberger

нітрохи (ganz und) gar nicht, nicht Schießen aus
im Geringsten; keine Spur, nicht die нічичирк mäus|chenstill; про це ~!

Spur; überhaupt nicht keinen Ton [kein Wort] darüber!

нітроцелюлоза ж хім. нічия ж спорт. Unentschieden n -s,

Nitrozellulose /=, Schießbaumwolle/= =,un|entschiedenes Spiel; (у шахах)

нітроцементація ж див. Remis [-'mi:] n =, =/-misen [-'mi:-
ціанування zsn]
119 новаторство

нічліг ч 1. (місце ночівлі) ~

da hast du nichts zu suchen; розм.
Nachtlager п -s. =; Nachtquartier п -s, -е; du hast hier nichts [nicht das H
місце ~у Übernachtungsstätte f =, geringste] verloren
-n; 2. (ночівля) Übernachten п -s, ніша ж Nische f =, -n; (для ліжка)
Übemachtung/= Alkoven [-V-] m -s, =; ~
в стіні

нічліжка ж Nacht|asyl п -s, -е; розм. Mauernische/=, -n, Wandnische/=,

Bleibe f- -n, Wandvertiefung/=, -en
нічний Nacht-, бар
nächtlich; ~
ніщо nichts; його не бере er ist
~

Nachtbar f =, -s; клуб Nachtklub ~

gegen alles gefeit; ihn greift nichts

m -s, -s; ковпак Nachtmütze /=,
~

an; розм. er ist nicht umzubringen

-n, Nachthaube /=, -n; патруль
~
нідк auf keinen Fall, auf keine
Nachtstreife/=, -n; птах ~

[keinerlei] Weise, durchaus [ganz und

Nachtvogel m -s, -vögel gar, überhaupt] nicht; я не можу
~

нічник ч Nachtlicht n -(e)s, -er, цього зробити ich kann es auf

Nachtleuchte/=, -n, Nachtlampe/=, keinen Fall machen; аж ~

-n, Nachttischlampe/=, -n
нічниця ж зоол. 1. (кажан) Maus|-
ohr n -(e)s, -en; 2. (метелик) Eulen-
falter m -s, =
нічогісінько gar [durchaus] nichts;
розм. nicht den Dreck unter dem
Nagel, Null Komma nichts, keine Spur,
nicht die Spur, nicht die leiseste
Spur, nicht die Spur von einer
Bohne; не розуміти розм. nicht die
~
[keine] Bohne verstehen*; немає,
(у жодному
разі) keinesfalls; (далеко не) längst
nicht so; (анітрохи, зовсім ні) розм.
nicht die Bohne!, keine Bohne!, nicht
die Spur von einer Bohne!
ніякий (gar) kein(er); keinerlei
ніякові|ий peinlich; (збентежений)
verlegen, befangen; (делікатний)
heikel; ~e становище peinliche
[prekäre, heikle] Lage
ніяковість ж Verlegenheit f =;
~

(збентеженість) Befangenheitf-
як виметено розм. es fehlt [es ніяковіти verlegen werden* vi (s), in
hapert] an allen Ecken (und Enden) [an Verlegenheit [Befangenheit;
allen Ecken und Kanten] (сум'яття) Verwirrung] geraten* vi (s);
нічого nichts; особливого nichts ~

(розгубитися) bestürzt sein* vi (s);

Besonderes; подібного! keine~

(бентежитися) befangen sein* vi

Spur (davon)!, das stimmt gar nicht!; (s); (опустити голову) розм. den
більш weiter nichts; майже [все
~

Kopf hängen lassen*

одно що, вважай, що] ~

розм. so ніяково див. ніяковий; мені ~

es ist
gut wie nichts; з тоб^ю ~
не mir peinlich
[~, якось переживеш]! розм.
станеться Н^белівськЦий: ~a премія
du wirst s schon überstehen!; не ~

Nobelpreis m -es; лауреат ~ої премії

вдієш es ist nichts zu machen; nichts Nobelpreisträger m -s, =

zu tun!; це ще
~
das geht noch an нобелій ч Nobelium n -s (хім. знак

нічого: ~

дивуватися, що... es ist No)

nicht zu verwundern, dass...; ~

новатор ч Neuerer m -s, =;

гріха таїти man [ich] muss offen (зачинатель, першовідкривач)
gestehen*; й казати! na, aber!, na,
~
das Bahnbrecher m -s,
=

ist aber!; і думати daran ist nicht ~

новаторка ж Neuerin f =, -nen;

zu denken; йому втрачати er hat ~

Bahnbrecherin/=, -nen
nichts zu verlieren; тут тобі робити новаторство c Neuerertum n -s
 новаторський 120

новаторський Neuerungs-, новобудова ж Neubau m -(e)s, -ten

Н Neuerer- нововведення c Neuerung/ =;
новація ж юр. (договору тощо) Innovation [-V-] / =, -en, Neu|einfuh-

Erneuerung/^ -en, Neuerung/^, -en, rung/=, -en

Novation [-v-]/=, -en; (заміна зобо- нововерхньонімецьк||ий філол.
в язання новим) Schuld|umschrei- neuhochdeutsch (скор. nhd.); ~a
bung / =, -en, Schuld|Umwandlung мова die neuhochdeutsche Sprache;
/=, -en (лише з артиклем) Neuhochdeu-
новачок ч Neuling m -s, -e; tsche n -n; (зазвич. без артикля)
(початківець) Anfänger m -s, =; Neuhochdeutsch n =/-s
(недосвідчений) Un| erfahrene m -n, -n, нововибраний neu|erwählt
Ungeübte m -n, -n нововідкритий neu|entdeckt
новела ж 1. літ. Novelle [-v-]/=, новозавітний рел. neutestamentlich
-n; 2. юр. Novelle/=, -n, новокаїн ч фарм. Novoka|in [-v-]
Zusatzgesetz n -es, -e, Ergänzungsgesetz n n -s

-es, -e новомодний neumodisch, modern

новеліст ч Novellist [-v-] m -en, -en новонавернений 1. neubekehrt;
новелістичний novellistisch [-V-] 2. ч Neubekehrte m -n, -n, Proselyt
новенький 1. neu; 2. ч (новачок) m -en, -en

Neuling m -s, -e, Neue m -n, -n новонароджений 1. neugeboren;

новесенький ganz neu; (перев. про
предмети домашнього вжитку,
одяг тощо) розм. nagelneu; (перев.
про недавно придбані речі, вчинені
дії) розм. funkelnagelneu
новизна ж Erstmaligkeit/=; (щось
нове) Neue п -n, Neuheit/=
нов||ий neu, Neu-; ~е видання
Neuauflage /=, -п; це щось ~е das
ist neu, das ist (et)was Neues; що
~oro? was gibt es Neues?;
не ~e в цьцму світі (прислів 'я) es
gibt nichts Neues unter der Sonne
новині|a ж 1. Neuigkeit / =, -en;
2.: ~и мн (на радіо, телебаченні)
Nachrichten pl
новинка ж Neuheit/=, -en; (книга)
Neu|erscheinung/=, -en
НОВІСІНЬКИЙ див. новесенький
Baby ['be:bi] n -s, -s; 2. ч
Neugeborene m -n, -n; (який святкує день
народження) Geburtstagskind п
-(e)s, -er
новообраний neu|erwählt,
neugewählt
новопреставлений рел. unlängst
verschieden, kürzlich verstorben
новоприбулий 1. neuangekommen;
2. ч Neuankömmling m -s, -e,
ніщо Neuangekommene m -n,-n
новорічнЦий Neujahrs-; ~a ніч
Silvesternacht [-V-] / =, -nächte; ~a
ялинка Neujahrs|tanne /=, -n, Lh
chterbaum m -(e)s, -bäume; ~ий
вечір Silvesterabend m -s, -e
новоріччя c Jahreswechsel m -s,
Jahreswende /=
новосал ч Neusiedler m -s,
=

новітній neuzeitlich, der (die, das) новосілля c Einzugsfeier / =, -n;

allemeueste [neueste]; (сучасний) святкувати
~
den Einzug feiern
modern новоспачений тж. перен. neuge-

новіціят ч рел. Noviziat [-v-] n -(e)s, -e backen, frischgebacken

новобранець ч Neu|eingezogene m новостводений neugebildet neuge¬
-n, -n, Einberufene m -n, -n; icm. schaffen
Rekrut m -en.-en новоутворення c 1. Neubildung/=,
121
-en; 2. мед. (geschwulst|artige)
Neubildung; Geschwulst/=, -schwülste;
3. філол. Neologismus m -, -men,
Wortneubildung/=, -en
новохрящений 1. neugetauft; 2.
Neugetaufte m -n, -n
новочасний neuzeitlich
новоявлений neu|erschienen;
aufgetaucht; ірон. neugebacken
Hor||a ж 1. анат. Bein n -(e)s,
(ступня) Fuß zw -es, Füße; на ~ax
тж. перен. auf den Beinen; 2.
(опора меблів, споруд, механізмів) Fuß
т -es, Füße, Stütze/=, -n, Bein n -(e)
s, -e; <§> дерев яна ~a Stelzbein n
-(e)s, -e, Stelzfuß m -es, -fuße;
бути зв язаним по
руках і ~ах (an
Händen und Füßen) geknebelt sein*
V/ (s); keine freie Hand haben*; бути
на короткій нозі auf vertrautem
Fuß verkehren [stehen*] vi (з кимось
mit D.); валитися з ніг sich kaum
noch auf den Beinen halten können*;
встати з лівої ~и mit dem Unken
[verkehrten] Fuß zuerst aufgestanden
sein*; mit dem Unken Bein aus dem
Bett springen* vi (s), mit dem Unken
Bein aufstehen* vi (s); жити на
широку ~y auf großem Fuß(e) leben vi;
einen (großen) Aufwand treiben*;
збивати з ніг zu Boden werfen*
vt, umstoßen* vi; (біжучи) über
den Haufen rennen* vt, umrennen*
vt; збиватися з sich (D.) die
ніг
Füße [die Beine; розм. die Hacken,
die Sohlen] ablaufen*, sich (D.) die
Absätze schieflaufen* (у пошуках
чогось nach D.); (від клопотів,
роботи тощо) nqx Müdigkeit
Umfallen* vi (s); збитися з ~и aus dem
Schritt fallen* vi (s); nicht (mehr)
im Schritt gehen* vi (s); іти (~a) в
~y Schritt [Gleichschritt] halten*,
in gleichem Schritt gehen* vi
(з кимось mit D.); кинути під
(на знак відмови від продовження
ног||а
роботи) розм. den Bettel [den
ganzen Kram, den ganzen Krempel] H
vor die Füße werfen* [schmeißen*,
pfeffern]; кинутися в ~и zu Füßen
ч fallen* vi (s) (комусь D.); einen
Fußfall [Kniefall] tun* [machen]
(комусь vor D.); невпевнено
neu стодти на ~ax тж. перен. wack(e)
lig auf den Beinen stehen* vi;
e5 покласти до ніг (подарувати
тощо) zu Füßen legen vt (чиїхось D.) ,
плутатися [крутитися] під ~ами
zwischen die Füße laufen* vi (s) (y
когось D.y, плутатися у власних
~ax über die eigenen Füße stolpern
vi (s); покласти ~y на ~y die
Beine über|einanderschlagen*;
поставити на ~и (вилікувати) auf die
Beine bringen* vt, von einer
Krankheit heilen vt; (виростити,
виховати тощо) selbständig machen
vt; materiell auf die Beine helfen*
(когось D.y, протягувати ~и alle
viere von sich strecken; стати на
~и (одужати) wieder auf die Beine
[zu Kräften; розм. auf die Strümpfe]
kommen* vi (s); (утвердитися в
житті) Fuß fassen; sich auf
eigene Füße stellen; (домогтися успіхів,
пробитися тощо) sich
durchsetzen; (стати самостійним)
selbstständig werden* vi (s); eine feste
Stellung erlangen; (одужати;
поліпшити свої справи) sich (D.)
wieder aufhelfen*; розм. wieder auf die
Strümpfe kommen* vi (s); стояти
на (власних) ~ax тж. перен. auf
eigenen Füßen [Beinen] stehen* vi;
тупати ~ами trampeln vi; ~и мо£Ї
не буде в ць^му дамі ich betrete
mit keinem Fuß mehr dieses Haus,
ich setze keinen Fuß meht über
diese Schwelle, mein Fuß wird diese
(s) Schwelle nie betreten; щоб тво£Ї~и
~и тут більше не були! du sollst nie
wieder deinen Fuß hierher setzen!;
 ножегострильний 122

від голови до ніг von Kopf bis Fuß, cken [-nokon] vz, knockout [nok'apt]

Н vom Scheitel bis zur Sohle; догори schlagen* vt; 2. перен. überlegen
~ами kopfjüber; drunter und drüber; besiegen vt, niederschlagen* vt,
зі всіх ніг so rasch die Füße einen knockout schlagen* vt
tragen; до ~и! військ. Gewehr ab!; нокдаун ч Knockdown [nok'daon] m
не в ~y, кроком руш! військ, ohne =/-s, -s; послати у
~

niederboxen vt

Tritt, marsch!; одна ~a тут, а друга ноктюрн муз. Nocturne [nok'tyrn] n

там (дуже швидко) розм. wie ein //=, -s, Notturno n -s, -s/-ni
-s, -s

geölter Blitz; в ~ax правди немає номад ч Nomade m -n, -n

(прислів 'я) Stehen macht nicht номенклатура ж Nomenklatur f =,
klüger -en; політ., іст. Nomenklatura/=
ножегострильний: ~

верстат нрмер 1. Nummer/=, -n; будинку

ч ~

Messerschleifmaschine /=, -n Hausnummer/=, -n; мобільного ~

ножетримач ч Messerhalter m -s,

=

телефону Handynummer ['hendi-]

ножиці мн Schere/=, -n; <§>
~
цін ек. f =, -n; шасі Fahrgestellnummer
~

Preisschere/=, -n /=, -n; 2. (розмір) Nummer/=, -n,

ножівка ж Bügelsäge f =,
mex. Größe f =, -n; 3. (у готелі)
-n, Bogensäge /=, -n; (по дереву) Gastzimmer n -s, =, Zimmer n -s, =;
Fuchsschwanzsäge f =, -n, 4. (газети чи журналу) Ausgabe/=,
Fuchsschwanz m -es, -schwänze, Kopfsäge -n; <§> цей
~
не пройде! daraus wird
/=,-n nichts!;розм. diese Nummer fallt
ножн||ий Fuß-; fußbetrieben; ~e aus, damit kommt man nicht durch;
гальмо Fußbremse /=, -n, розм. ja, Kuchen!; розм. mit mir
Tretkurbelbremse /=, -n; ~e управління machst du den Zauber nicht!; (цьому
Fußsteuerung/=, -en, Fußbedienung я неповірю) розм. das kannst du bei
/=, -en, Fußschaltung/=, -en; ~ий mir nicht anbringen, damit kommst
протез Stelzbein n -(e)s, -e du bei mir nicht an!
ножові|ий Messer-; ~a рана номерний Nummer-, nummeriert;
Messerstich m -(e)s, -e, Schnittwunde ~
знак Nummernschild n -(e)s, -er;
=
/=,-n Kennzeichen n -s,

нозогеографіяжтиед. Nosogeogra- номерок ч Marke/=, -n

phie/= номінал ч ек. Nennwert m -(e)s, -e;

нозографія ж мед. Nosographie/=, Nominalwert m -(e)s, -e; за ~ом zum

-Цеп Nennwert, nach dem Nennwert
нозологія ж мед. Nosologie f =, [Nominalwert]
-Цеп номіналізм ч філос. Nominalismus
нозофобія ж мед. Nosophobie/=, m
=

-І|еп, Krankheitsfurcht f= номіналіст ч філос. Nominalist m

нокаут ч спорт. Knockout [nok'apt] -en, -en

m =/-s, -s (скор. k. o.); Niederschlag

номінальний Nominal-, Nenn-; ~a

m -(e)s, -Schläge; перемога ~ом вартість Nennwert m -(e)s, -e

Sieg durch k. o. [Knockout, номінація ж Nomination f =, -en,
Niederschlag], K.-o.-Sieg m -(e)s, -e Nominierung/=, -en

нокаутований knockout [nok'apt] номограма ж мат. Nomogramm n

(скор. k. o.) -s, -e, Rechentafel /=, -n,

нокаутувати 1. спорт, auskno¬ Rechendiagramm n -s, -e

123 норовлив||ий

номографія ж мат. Nomographie нове завдання, обов'язок тощо)

/= Soll -s/=; (звичайна норма
п Н
ноніус ч мат. Nonius т -s, -ni|en/-se витрат) Satz т -es, Sätze; данна
нонконформізм ч філос. Nonkon¬ ~а виробітку Tagessoll п -s/=;
formismus правова ~а Rechtsnorm f =, -еп;
-

нонконформіст ч філос. протипожежні ~и

Nonkonformist т -еп,-еп Brandschutzbestimmungen pl; ~а виробітку
нонсенс ч Nonsens т -es/=; Unsinn Leistungsnorm /=, -en, Soll п -s/=; ~а
т -(e)s прибутку Profitrate/=, -п; бути
нора ж 1. Höhle/=, -п; Bau т -(e)s, в ~і in Ordnung sein* vi (s); вхади-
-ten; 2. (темне, тісне приміщення) ти в ~у zur Regel werden* vi (s)
Loch п -(e)s, Löcher нормалізація ж Normalisierung/=,
норвеж||ець ч Norweger т -s, =; -en

~ка ж Norwegerin/=, -nen нормалізувати normalisieren vt;

норвезькі І ий norwegisch; ~а мава ~ся sich normalisieren, wieder
die norwegische Sprache; (лише з normal werden* vi (s)
артиклем) Norwegische п -п; нормаль ж мат. Normale f -n, -n
(зазвич. без артикля) Norwegisch п нормальний normal, Normal-; (зви¬
=/-s чайний) üblich
норд ч
мор. 1. (напрямок) Nord т нормально див. нормальний;
-(e)s, Norden т -s (скор. N); 2. ~

функціонувати intakt sein* vi (s)

(вітер) Nord т -s, Nordwind т -(e)s, -е норман ч icm. Normanne m -n, -n
норд-васт ч мор. 1. (напрямок) норманський icm. normannisch
Nordwest т -es, Nordwesten т -s норматив ч 1. (показник норм) Nor¬
(скор. NW); 2. (вітер) Nordwest т mativ n -s, -e; 2. спорт. Leistungs-
-s, Nordwestwind -(e)s, -е
т forderung/=, -en; Norm/=, -en
норд-ост ч мор. 1. (напрямок) нормативний normativ, Normativ-
Nord|ost т -es, Nord|osten т -s нормативність ж Normativität [-v-
(скор. N0); 2. (вітер) Nord|ost т -s, ]/=
Nord|ostwind т -(e)s, -е нормування c Normung f =, -en;

нордичний (про расу) nordisch (продовольства) Rationierung f =,

нораць ч зоол. (птах) Haubentau- -en
eher т -s, =
нормувати normen vZ, normieren vt;
нориця ж 1. див. фістула; 2. зоол. rationieren vt
Waldwühlmaus f =, -mäuse, норов ч 1. див. вдача; 2. (примхи,
Rötelmaus /=, -mäuse капризи) розм. Mucken pl, Laune
нарія ж mex. Elevator [-v-] m -s, /=, -n, launenhafter Eigensinn
-toren, Paternoster m -s, =, норовистий див. норовливий;
Schöpfwerk n -(e)s, -e, Becherwerk n -(e) ~
кінь störrisches Pferd, ein Pferd
s, -e mit Mucken
нарка ж 1. зоол. (тварина) Nerz т норовистість ж див.
-es, -е; (хутро) Nerz т -es
2. норовливість
нарковий Nerz- норовливі І ий (примхливий)
нарм||а ж Norm /=, -еп; (порядок, launenhaft; (непередбачуваний)
правило) Vorschrift/=, -еп, unberechenbar; (упертий) eigensinnig,
Bestimmung /=, -еп, Norm /=, -еп; (пла¬ eigenwillig; (затятий) halsstarrig;
норовливість 124

{непокірливий) widerspenstig, носоглотка ж анат. Nasenrachen

störrisch m -s, =, Nasenrachenraum m -(e)s,
норовливість ж Launenhaftigkeit -räume

/=; Unberechenbarkeit/=; носогубн||ий labionasal; ~a

Eigensinnigkeit/=, Eigenwilligkeit/=; складка Nasenlippenfalte/=, -n

Halsstarrigkeit/=; Widerspenstigkeit/=; носок ч {ноги, взуття) Spitze/=, -n;

Mucken pl {ноги) Fußspitze/=, -n
носатий mit einer großen Nase; носоріг ч зоол. Nashorn n -(e)s, -hör-
langnasig, großnasig ner

носач ч 1. {з великим носом про ностальгійний див.

-

людину) Langnasige т -n, -n, ностальгічний

Großnasige т -п, -п; 2. зоол. Nasen|affe ностальгічний Nostalgie-,

т -п, -п nostalgisch
носик ч 1.Näs|chen п -s, =; 2. ностальгіяж Nostalgie/=

{чайника тощо) Tülle /=, -n, Schnabel нострифікація ж Nostrifikation/=,

т -s, Schnäbel -en

носилки мн Tragbahre f=, -n, Trage нострифікувати nostrifizieren V/

/=, -n; {паланкін) Sänfte/=, -n ностро с ек. Nostrokonto п -s, -ten

носильник ч див. носій 1 но суха ж зоол. Nasenbär т -еп, -еп,

носити 1. tragen* vt; 2. {одяг тощо) Rüsselbär т -еп, -еп

tragen* vt, anhaben* vt; {головний нот||а ж 1. муз. Note /=, -п; по¬
убір) розм. aufhaben* vt; 3.: ім я ~
ловинна ~а eine halbe Note; 2.: ~и

einen Namen fuhren [haben*]; мн {нотний текст) муз. Notenheft

решетом ваду Wasser mit einem п -(e)s, Musikalijen pl; 3. політ.
~

Sieb schöpfen Note f =, -п; обмін ~ами

носитися 1. {бігати) laufen* vi (s), Notenwechsel т -s, =; <§> як по ~ах wie
umherlaufen* vi (s), rennen* vi (h, am Schnürchen

s); {туди-сюди) розм. wetzen vi (s); нотаріальний notariell; ~а

2. {про одяг) sich tragen* контора Notariat п -(e)s, -е,

носій ч 1. {робітник, який Notariatskontor п -s, -е, Notariatsbüro п -s,
переносить
багаж) Träger т -s, =, -s, Notariatskanzlei /=, -еп;
Gepäckträger т -s, =, Lastträger m -s, засвідчувати у ~ій конторі notariell
=; 2. мед. Bazillenträger m -s, =; beglaubigen lassen* vt; ~o
Übertrager m -s, =, Träger m -s, =; засвідчений (notariell) beglaubigt
~

інфекції Infektions|träger m -s, =; нотаріат ч Notariat n -(e)s, -e

3. спец. Träger m -s, =; ~

затрат нотаріус ч {чоловік) Notar m -s, -e;

Kostenträger m -s, =; ~

права {жінка) Notarin f-, -nen

=
Rechtsträger m -s, нотатка ж Notiz/=, -en, Vermerk m

носов||ий Nasen-; nasal; ~a хустка -(e)s, -e

Taschentuch n -(e)s, -tücher; півд.- нотаці||я1 ж Verweis m -es, -e;
нім., австр. Schnupftuch n -(e)s, {сімейна сцена) розм. Gardinenpredigt
-tücher; ~a частина {човна, f =, -en; вислухати ~ю розм. eine
літака) Bug m -(e)s, -e; ~a частина Pauke erwischen; вичитувати ~ю

судна Vorderschiff n -(e)s, Vorschiff розм. eine Gardinenpredigt [eine

n-(e)s; ~e дихання Nasen|atmung Pauke] halten*, die Leviten [-v-]
/=; ~ий звук Nasallaut m -(e)s, -e lesen*
125 нумізматика

нотація2 ж (система умовних 2.: мене ~ь mir ist

übel; мене~ь від
позначень) Notation f -en, цього перен. das ist mir widerwärtig H
Notierung/^ -en нудитися vor Lang(e)weile verge¬
нотифікація ж ек., юр. Notifikation hen* vi (s), schmachten vi
/=, -en, Notifizierung/^ -en нудний langweilig; (затяжний -

нотифікувати notifizieren vt про розповіді, розмови тощо)

натний муз. Noten-; аркуш No¬ langatmig
~

tenblatt n -(e)s, -blätter; ~

знак муз. нудета ж 1. див. нудьга; 2. Übelkeit
Notenzeichen n -s, =;
~
стан див. /=; Brechreiz т -es
НОТОН£СЄЦЬ нудьг||а ж Lang(e)weile /=; наво¬
нотонасець ч муз. Notensystem п дити [нагандти] ~у langweilen vt;

-S, -е Langeweile machen (на когось /).);

нототенія ж зоол. (риба) розм. an|öden vt; розвіяти ~у die
Antarktisdorsch т -(e)s, -е Langeweile vertreiben* (чиюсь D.);
нотувати sich (D.) Notizen machen, він помирає від ~и er ist von
sich (D.) notieren vt Langeweile geplagt; розм. er muss vor
нау-хау c Know-how [nO:'hB/'nO:- Langeweile fast sterben, er langweilt
hB] n -s sich zum Sterben
наутбук ч Notebook [rn0:tb4k] n -s, нудьгувати sich langweilen;
-s, Laptop ['1E-] m/п -s, -s (мучитися від нудьги) Lang(e)weile

начви мн Waschtrog m -(e)s, -tröge, haben*

Mulde/=, -n нужді І а ж Bedürftigkeit / =;
ночівля ж Übernachtung/=, -en Misere /=, -n, Not /=;
(бідність)
ночувати übernachten vi терпіти ~y Not leiden*; <§>
наша ж Bürde/=, -n, Last/=, -en справляти ~y евф. die Notdurft verrichten;
нашений gebraucht, getragen ~a камінь довбає (прислів'я) Not
наші мн див. носилки bricht Eisen
добре! nun нужденний 1.
bedürftig;
~

ну na!, nun!;
los!;
schön!, na gut!; ж бо! nun denn!;
~
(жалюгідний, бідний) jammervoll;
~
і що (ж)? na und?; й ~! nein so ~
(злиденний, жебрацький) elend, bettlerisch,
was!, nanu!; звичайно ж aber
~

lumpig; 2. ч Bedürftige m -n, -n

ja (doch)!; ! розм. aber, aber!; нужденність ж Bedürftigkeit/=
~
що? nun. was gibt s?; та ~? ist das нуклеїн чхім. Nukle|in n -s, -e
möglich?, was du nicht sagst? нуклід ч фіз. Nukhd n -s, -e
нубук ч Nubuk n -(e)s, Nubukleder n нуклон ч фіз. Nukleon n -s, -onen,
-s Kembaustein m -(e)s, -e
нувориш ч Neureiche m -n, -n нуль ч Null/=, -en
нуга ж Nougat ['nu:-] m -s, -s, Nugat нульовий Null-
m -s, -s нумеряція ж Nummerierung/=
нудизм ч Nudismus m =, нумерувати nummerieren vt
Freikörperkultur /=, Nacktkultur/= нумізмат ч (чоловік) Numismatiker
нудист ч Nudist m -en, -en, Naturist m -s, =, Münzensammler m -s, =;

m -en,-en (жінка) Numismatikerin /=, -nen,

нудистка ж Nudistin /=, -nen, Münzensammlerin/=, -nen
Natu rjst in /=, -nen нумізматика ж Numismatik / =,
нудитЦи 1. langweilen невідокр. vi; Münzkunde/=
 нумо 126

нумо! los!; до праці! розм. ran an

-

Greiner m -s, =; (плаксійка) Grei-

Н die Arbeit!, wir wollen jetzt in die nerin/=, -nen, Heulsuse/=, -n
Hände spucken! нюх ч 1. (здатність сприймати й

нунцій ч рел. Nuntius m =, -tijen, розрізняти запахи) Geruch|s|sinn

päpstlicher Gesandter т -(e)s; у нього добрий
-
er

нуртувати див. вирувати hat eine gute [feine] Nase [рож

=
нутрія ж зоол. Sumpfbiber т -s, einen guten Riecher; перен. eine
нутр||<2> с Innere п -п; це йому не по ferne Spürnase]; 2. перен. (чуття)
-у das ist nicht nach seinem Sinn; Spürsinn m -(e)s, (feine) Witterung
розм. das geht ihm gegen den Strich; /=; Gespür n -s
я відчуваю це -ом перен. ich fühle нюхальний Schnupf-; -
тютюн

es mit allen Fibern Schnupftabak m -s

нутромір ч mex. Innentaster m -s, =, нюхати riechen* vi; (перев. про

Innenmessgerät n -(e)s, -e собаку) schnüffeln vt; (глибоко

нутрощі мн анат. Innere n -n, втягуючи ніздрями повітря про -

Eingeweide
Innereien pl
n -s; тварин) schnuppern vt
ньюфаундленд ч (порода собак) нюховий Riech-
Neufundländer т -s,
=
нявкати miauen vi
нюанс ч [ny'ä:ss] f =, -n;
Nuance нянька ж див. няня

(градація, відтінок) Abstufung/=, няньчити pflegen vt, warten vt

-en, Schattierung/=, -en няньчитися 1. (панькатися) sich
нюнити jammern und klagen vi; (viel) abgeben* (з кимось mit D.)',
(пхикати) flennen vi; die Nase 2. див. няньчити

hängen lassen* няня ж Kinderwärterin f =, -nen,

нюні мн Gejammer n -s; Geflenne n Kinderfrau/=, -en; (у лікарні)
розпускати див. нюнити Krankenpflegerin /=, -nen,
~

-s;

нюня ч/ж знев. Memme f =, -n; Krankenwärterin f =, -nen; (у яслях) Knppen|-

Trauerkloß m -es, -klöße; (плаксій) erzieherin/=, -nen
 о
о 1. (вигук для висловлення розпачу): оббивальник ч Polsterer m -s, =;
ні! о nein!; 2.
o
-

(вигук для (шпалерами) Tapezierer m -s,

=

висловлення подиву) oh!, oh, oh!, o|ho!; оббивати 1. (обтрушувати)

Боже! o, mein Gott!; 3. (вигук для
висловлення болю тощо) о weh!;
au!; 4. (прийменник для позначення
часу) um; 12 год. um 12 Uhr
~
herunterschlagen* vt, abschütteln vt;
2. (двері тощо) beschlagen* vt;
(бочку) binden* vt; (шпалерами

стіну) tapezieren vt; ~

дошками
оазис ч Oase/=, -п mit Brettern verschlagen*
об 1. auf (А.)', an (А.У gegen (А.У, [verkleiden, vertäfeln];
~
залізом mit
вдаритися камінь an [gegen]
-

Eisenblech) beschlagen*; -
меблі
einen Stein stoßen* vi (s); polstern vt, abpolstem vt, aufpolstern
обпертися ~
стіл sich auf den Tisch stützen; vt, auspolstern vt, bespannen vt,
2. (позначення часу) um; 11 год.
-
beziehen* vt; -

обручами bereifen vt
um 11 Uhr оббивач ч див. оббивальник
обабіч beiderseits оббивка ж Beschlag т -(e)s, -schla¬

обагрений:
-

кров ю перен. mit ge; Bezug m -(e)s, -züge, Überzug m

Blut befleckt -(e)s, -züge; Polsterung f-, -en,
обагрити(ся) див. обагряти(ся) Bespannung^, -en; mex., буд.
обагряти röten vz, purpurrot färben Verkleidung/=, -en, Vertäfelung/=, -en
vt; руки кров ю перен. die
~

оббирати 1. abnehmen* vt, auszie-

Hände mit Blut besudeln; eine Bluttat hen* vt; (обривати ягоди з куща

begehen* тощо) absammeln vt; 2.

обагрятися purpurrot werden* vi (грабувати) bestehlen* vt, ausplündern vt;
(s), sich purpurrot färben; перен. (обчищувати) розм. abrupfen vt;
sich blutig färben; -

кров ю перен. (витягувати, виманювати гроші)

sich mit Blut beflecken schröpfen vt, abzocken vt
обапіл ч Balkenschlotte/=, -n, оббити див. оббивати
Grubenschwarte f =, -n, Randschwarte оббиття с див. оббивка

/=, -n, Schwartenbrett n -(e)s, -er оббіга||ти abrennen* vi (h, s), ablau¬
обачливий umsichtig; (обережний) fen* vi (h, s); (в пошуках чогось)
vorsichtig ablaufen* vi (h, s); розм.
обачливість ж Umsichtigkeit f =; abklappern vt (за чимось nach D.); я -в
Vorsichtigkeit/= ціле місто за цими ліками ich bin
обачний 1. див. обачливий; [habe] die ganze Stadt nach dieser
2. (чемний, уважний) Arznei abgelaufen
rücksichtsvol , zuvorkommend; (чуйний) оббігати herumlaufen* vi (s),
feinfühlig laufen* vi (s) (навколо чогось um А....
обачністЦь ж 1. див. обачливість; herum); umlaufen* vt
2. Umsicht /=; Vorsicht /=; 2. Zu- оббілити див. оббілювати
vorkommendheit /=; Feinfühligkeit оббілувати abhäuten vt; das Fell ab-
/=; діяти umsichtig [überlegt;
з ~ю ziehen* (когось D.)', як білку
-

vorsichtig, behutsam] handeln vi das Fell über die Ohren ziehen*

 оббілювати
оббілювати 1. weißen vt;
weißwaschen* vt; 2. (виправдовувати)
rechtfertigen невідокр. vt; несхв.
weißwaschen* vt
ö оббілюватися (виправдовуватися)
sich rechtfertigen; несхв. sich
weißwaschen*
оббіляти див. оббілювати
оббрехати див. оббріхувати
оббривати abrasieren vt
оббризкати(ся) див. оббризкува¬
тися)
оббризкування с Bespritzung f =,
Einsprengen n -s
-en,
оббризкувати bespritzen vt,
abspritzen vt; (поливати вулиці тощо)
besprengen vt; (водою) besprenkeln
vt; ~ся sich bespritzen; sich
besprengen; sich besprenkeln
оббризкувач ч Bespritzer m -s,
Besprüher m -s, =, Besprenger m -s, m -(e)s, -brüche [-bryoa]; сніговий
=; с.-г. Sprühbläser m -s, =,
Spritzgerät n -(e)s, -e, Spritzmaschine /=,
-n; (розпилювач) Zerstäuber m -s, =;
білизни Wäschesprenger m -s, =
оббрити див. оббривати
оббріхування с Verunglimpfung
f =. -еп; книжн. Verächtlich¬
machung f =, -en (когось von D.); обваловувати umwallen vt, wallend
(наклеп) Verleumdung/=, -en
оббріхувати anlügen* vt;
(ганьбити, висловлюючись образливо про
когось) ver|unglimpfen vt; (зводити обвалювання c див. обвалення
наклеп) verleumden vt;
(знеславлювати) in üblen Leumund [in Verruf] vt, einstürzen vt; (зносити)
bringen* v/
оббріхувач ч Anlüger m -s, =;
(наклепник) Verleumder m -s,
=
оббуватися sich eingewöhnen, sich
einleben
оббудовувати bebauen vt; ~ся
bauen vi, vt; sich (D.) ein Haus bauen
оббутися див. оббуватися
обваження с див. обважування
обважити див. обважувати
обважнені І ий beschwert; ~а бу¬
128
рильна труба Schwerstange/=, -п
обважнити див. обважнювати
обважніти 1. schwer(er) werden*
vi (s); 2. (стати малорухливим,
млявим) schwerfällig [unbeholfen]
werden* vi (s); (про кінцівки)
schwer [steif, müde] werden* vi (s)
обважнювати beschweren vt,
erschweren vt
обважнювач ч Beschwerungsmittel
n -s, =, Beschwerungsstoff m -(e)s,
-e, Schwerstoff m -(e)s, -e
обважування c Falschwiegen n -s
обважувати falsch [(betrügerisch)
zu knapp] wiegen* vt; beim Wiegen
betrügen vt
обвал ч 1. Einsturz m -es, -stürze,
Zusammensturz m -es, -stürze; (в горах)
Bergsturz m -es, -stürze, Erdrutsch zw
=, -es, -e; гірн. Zusammenbruch [-brux]
~
Schneelawine /=, -n; 2. gestürzte
Baumstämme [Steine]
обвалити(ся) див. обвалювати(ся)
обвалище с див. обвал 2
обваловування с (обнесення ва¬
лом) Umwallen п -s, Umwallung/=,
-en
umgeben vt
обвальковувати mit Lehm
bekleben [umkleben]
обвалювати zum Einsturz bringen*
niederreißen* vt; (звалювати) umwerfen*
vt; (перекидати) umstoßen* vt
обвалюватися einstürzen vi (s);
(розвалюватися)
Zusammenstürzen vi (s), zusammenbrechen* vi (s),
zusammenfallen* vi (s); (про
штукатурку тощо) abbröckeln vi (s),
abfallen* vi (s); (осідати)
einsinken* vi (s); (про лавину тощо)
niedergehen* vi (s)
обваляти einrollen vt; (в муці) wäl¬
129 обвішувати
zen vz, wenden vt; в сухарях ~

sklage /=, -n; пред являти eine ~

panieren vt Anklage erheben* (проти когось

обвапнити kalken vt, tünchen vt gegen А.у unter Anklage stellen

обвапнувати див. обвапнити (проти когось А.)

обварити(ся) див. обварювати(ся) обвинувачка ж Anklägerin f =, 6
обварювати (обливати окропом) -nen; (позивачка) Klägerin/=, -nen
abbrühen vt, bebrühen vt; mit heißem обвинувачуваний Beschuldigte m
Wasser begießen* vt; (обпікати -n, -n; юр. Angeklagte m -n, -n

окропом, парою тощо) verbrühen vt; обвинувачування c див.

~ся sich verbrühen обвинувачення
обвезти див. обвозити обвинувачувати beschuldigen vt,
обвести див. обводити anschuldigen vt (у чомусь G.);
обвивати 1. (ремінь тощо) schlin¬ (в суді) юр. anklagen vt (у чомусь
gen* vt, umschlingen* vt, winden* G., wegen G.); книжн. bezichtigen vt
vt, umwinden* vt (чимось mit D.y, (у чомусь G.)
(обплітати) umflechten* vt обвинути див. обвивати
(чимось mit D.y (руками) umfangen* обвисати herabhängen* vi, schlaff
vt, um|armen vt; (обмотувати) herunterhängen* vi
umwickeln vt, Umschlägen* vt (чимось обвисл||ий herabhängend; (в'ялий)
mitZ).); (провід, одну нитку іншою) schlaff; ~e черево Hängebauch m
umspinnen vt; 2. (про рослини) -(e)s, -bäuche
beranken vt, umranken vt обвиснути див. обвисати
обвиватися sich schlingen, sich обвити(ся) див. обвивати(ся)
winden* (навколо чогось um А.); &бвиток ч див. обмотка
(про рослини) sich ranken, sich обвівати див. обвіювати
umranken (навколо чогось um A.); sich &бвід ч (обрис, контур) Umriss т
aufranken (на чомусь an D.) -es, -е, Linienführung f =; (коло)

обвикати sich angewöhnen Kreislinijef=, -n

обвинувальн||ий юр. Anklage-; ~a обвідка ж (оздоблення по краях)

промова Anklagerede f =, -n; ~ий Kante/=, -n, Saum т -(e)s, Säume;

висновок Anklageschrift f =, -en, (оправа) Einfassung/=, -en
Anklageakt m -(e)s, -e; ~ий процес обвідний: канал Umfuhrungska- ~

Anklageprozess m -es, -e, nal т -s, -näle, Umleitungskanal т

=
Anklageverfahren n -s, -s, -näle
обвинуватити див. обвійник ч бот. Baumschlinge /=,
обвинувачувати

обвинувач ч Ankläger т -s, =; обвінчати (kirchlich) trauen vt; ~ся

(позивач) Kläger т -s, = sich (kirchlich) trauen lassen*

обвинувачення с Beschuldigung
f =, -en, Anschuldigung f =, -en;
(в суді) юр. Anklagef=, -n (у чомусь
G.); книжн. Bezichtigung f =, -en
(у чомусь G.); безпідставне
шкіру) wetterhart;
обвітрений (про
(загорілий) wettergebräunt;
(вивітрений) verwittert
обвітрюватися wetterhart
[wettergebräunt] werden* vi (s); verwittern
~

falsche Beschuldigung V/ (s)

у вбивстві Mordanklage обвішати див. обвішувати
~

[Anschuldigung];
f=, -n;
~
в наклепі Verleumdung¬ обвішувати behängen vt
 обвіювати 130

обвіювати 1. umwehen vi, umwedeln мотувати) wickeln vt, umwickeln

vt, umfächeln vt; 2. с.-г. worfeln vt vt; (мотати навколо) umwickeln
обвіяти див. обвіювати vt; ~

голову хусткою ein Tuch um

обводити 1. (вести когось навко¬ den Kopf binden*; 2. (обробляти

о ло) fuhren vt, herumführen vt
(навколо чогось um А.); 2.
(контуром) nachziehen* vt, umreißen* vt;
(частину тексту) umranden vt;
край тканини гачком) bestricken
vt, behäkeln vt
обв язуватися sich (D.)
umbinden* vt; мотузкою sich (D.) einen
~

3. (огороджувати) umgeben* vt; Strick um den Leib binden*

(огорожею) umzäunen vt; 4. спорт, обгавкати див. обгавкувати
(гравця у футболі) umspielen vt; обгавкувати 1. (про собаку) anbel¬
розм. austricksen vt; 5. len vt, anblaffen vt; мисл. verbellen
(обдурювати, ошукувати тощо) anfuhren vt, vt; 2. (лаяти про людину) aus-
-

betrügen vt schimpfen vt, anschreien* vt, abrül-

обводнення c див. обводнювання len vt; розм. heruntermachen vt;
обводнити див. обводнювати фам. anschnauzen vt
обводнювання с Bewässerung/ =, обганяти 1. тж. перен. überholen
-еп; (зрошування) Berieselung / =, vt; (випереджати) zuvorkommen*
-еп vi (s) (когось D.); (залишати
обводнювати bewässern vt; позаду) hinter sich lassen* vt; 2. перен.
berieseln vt (перевершувати) übertreffen* vt;
обводняти див. обводнювати (випереджати) überflügeln vt
обвозити herumfahren* vt, herum- обгидити див. гидити
fuhren vt обгинати umgehen* vt;
обволікати (огортати, (об'їжджати) umfahren* vt
обкутувати) verhüllen vt, umhüllen vt; обгін ч aem. Überholen п -s,
(укривати) verdecken vt, bedecken Überholung/^ -en, Überholmanöver [-v-]
vt; ~ся sich verhüllen; sich bedecken n -s, =;
~

заборонено Überholen
обволокти(ся) див. обволікати(ся) verboten; ~
зліва Lmks|überholen n
обворожити див. зачаровувати -s;
~

справа Rechts)überholen n -s;

обворожливий bezaubernd; entzü¬ заборона обгону Überholverbot n

ckend -(e)s
обворожувати див. зачаровувати обгнивати rings|um faulen vi (s)
обвуглити(ся) див. обвуглювати¬ обгнити див. обгнивати
ся) обговорення с Besprechung / =,
обвуглювання с Kohlen п -s, -еп; (розгляд) Behandlung / =, -еп;
Verkohlung/^ -еп (детальний розгляд) Erörterung
обвуглювати kohlen vt, verkohlen /=, -еп; (дискусія) Diskussion /=,
vi, karbonisieren vt; ~ся kohlen vi, -еп; (нарада) Beratung/=, -еп;
verkohlen vi (s) ставити на ~
zur Diskussion stellen vt
обв язати(ся) див. обв язувати(ся) обговорити див. обговорювати
обв язка ж див. обв язування обговорювати besprechen* vt;
обв язування с Umbindung/=, -еп, розм. bereden vt; (розглядати) be¬
Umwicklung/33, -еп handeln (детально) erörtern vt;
vt;

обв язувати 1. binden* vt (навколо (дискутувати) diskutieren vt;

чогось um А.)', umbinden* vt; (об¬ (радитися) beraten* vt
131 обдаровувати

обгодовування с Überfütterung/= обгудити див. обгуджувати

обгодовувати überfüttern vt обґрунтований begründet, moti¬
обгодувати див. обгодовувати viert [-v-]; (про докази тощо)
обгорання с див. обгоряння stichhaltig; (справедливий,
обгорати див. обгоряти виправданий) gerechtfertigt, berechtigt; O
обгоріти див. обгоряти (переконливий) triftig; цілком ~ий
обгорнення с див. обгортання wohlbegründet; бути ~им
обгорнути див. обгортати begründet sein* vi (s); розм. Hand und Fuß
обгородження див. огородження
с haben*
обгороджувати(ся) див. огороджу¬ обґрунтованість ж Begründetheit
ватися) f =; Motiviertheit [-v-] f =;
обгородити(ся) див. Stichhaltigkeit/=; Triftigkeitf-
огороджуватися) обґрунтовано begründet, motiviert
обгортати wickeln vt, umwickeln vz, [-v-]; gerechtfertigt, berechtigt; mit
einwickeln vt, einhüllen vt (чимось (Fug und) Recht
in A.); umhüllen vt (чимось mit £).); обґрунтовування c Begründung
(в папір) Anschlägen* vt, f-, -en, Motivierung [-v-]/=, -en
Umschlagen* (чимось mit D.y, ~

книгу обґрунтовувати begründen vt,

einen Umschlag um das Buch legen motivieren [-V-] vt
обгортатися sich einwickeln, sich обґрунтування c 1. див.
einhüllen (чимось in A.); sich обґрунтовування; 2. (сукупність доказів,
umhüllen (чимось mit D.) аргументів) Beweisgründe pl,
обгортка ж Umhüllung f =, Argumente pl
Einschlag m -(e)s, -Schläge, Hülle f-, обґрунтувати див.
-n, Umschlag m -(e)s, -Schläge обгрунтовувати
обгортковий Einschlag-; Pack-; обдавати 1. (обливати,
~

папір Einschlagpapier n -s, -e обхлюпувати, забризкувати) übergießen*

обгортувати див. обгортати
обгоряння с Anbrennung f =, -en;
(контактів) ел. Abbrand т -(e)s,
-brände, Verschmorung/=, -en;
(опіки) Verbrennung/=, -en
обгоряти anbrennen* vi (s); (an
vt, überschütten vt, begießen* vt;
(окропом) abbrühen vt; 2.
(обвіювати, охоплювати запахом, теплом
тощо) einhüllen vt, umströmen vt,
umgeben* vt; 3. (проймати,
оповивати почуттями) befallen* vt,

der Oberfläche) verbrennen* vi (s); überrieseln vt, überlaufen* vt

vom Feuer beschädigt werden*; обдарований (здатний) begabt;
abbrennen* vi (s); (одержувати (здібний) befähigt, fähig;
опіки) sich (D.) eine Verbrennung (талановитий) talentvoll, talentiert
zuziehen*; (на сонці) sich von der обдарованість ж Begabtheit f =,
Sonne verbrennen lassen* Begabung f-, -en; Befähigung f=,
обгребти див. обгрібати -en; Talent n -(e)s, -e; (задатки)
обгризати abnagen vt, benagen vt; Anlagen pl
(сухарі тощо) abknabbem vt обдаровування c Beschenkung/=,
обгризти див. обгризати -en, Beschenken n -s
обгрібати zusammenharken vt (кру¬ обдаровувати (наділяти)
гом чогось um А. herum)
... begaben vt, ausstatten vt (чимось mit
обгуджувати verleumden vt D.)', (подарунками) beschenken vt
 обдарування
(чимось mit D.)', {якщо подарунок
є пам'ятною нагородою тощо)
bedenken* vt; {подарунком як
ознакою уваги, поваги, дружби тощо)
О verehren vt; (з нагоди Різдва перев.
в сімейному колі) bescheren vt
обдарування с див. обдарованість
обдарувати див. обдаровувати
обда||ти див. обдавати; його ~ло
холодом es überlief ihn kalt, die
Kälte überlief ihn kalt, die Kälte
schlug ihm entgegen
обдерти(ся) див. обдирати(ся)
обдертий 1. {одягнений у лахміт¬
тя) zerlumpt; abgerissen;
{поношений, обшарпаний) schäbig; 2.
{обдряпаний) zerkratzt, zerschunden
обдзвонювати alle [überall]
nachleinander anrufen*
обдзьобувати von mehreren
[verschiedenen, allen] Seiten her
anpicken vt
обдивлятися 1. (розглядати,
оглядати) überschauen vt, überblicken
vt; 2. {роздивлятися на всі боки)
umherschauen vi, Umschau halten*;
sich umschauen, sich umsehen*;
3. перен. (призвичаюватися,
освоюватися) sich zurechtfinden*
обдирати 1. (кору) abrinden vt,
abborken vt; 2. (шкіру) abziehen*
vt; (das Fell) abziehen* (когось D.);
3. (дряпати) zerkratzen vt, zerschm-
den* vt; 4. (розривати, дерти)
zerreißen* vt, zerfetzen vt; 5. перен.
(оббирати, грабувати) ausplündern
vt; (обманювати) розм. neppen vt,
abzocken vt
обдиратися 1. (подряпати собі
шкіру) sich ritzen; 2. (обноситися
про одяг) abgerissen [zerlumpt]
werden*; 3. (порватися) zerreißen*
vi (s); abgerissen [zerfetzt] werden*;
in Fetzen gehen* vi (s); 4. (про
фарбу, штукатурку) abbröckeln vi
(s)
132
обділен||ий benachteiligt;
(здібностями тощо) spärlich begabt; бути
~им benachteiligt werden*; розм. zu
kurz kommen* vi (s)
обділити див. обділяти
обділяти 1. (наділяти) zuteilen (ко¬
гось D., чимось А.); 2.
(недодавати) benachteiligen vt; (здібностями
тощо) spärlich begaben vt; 3.
(обходити, ігнорувати) übergehen* vt
обдмухувати abblasen* vt
обдряпати див. обдряпувати
обдряпувати zerkratzen vt, ritzen vt,
schrammen vt
обдув ч mex. Abblasen n -s, Anblasen
n -s, Beblasung/=, -en, Anströmung
f-, -en, Belüftung/=, -en
обдувати abblasen* vt, anblasen* vt,
beblasen* vt; umwehen vt; пил ~
abstauben vt
обдуманий überlegt, bedacht;
(зважений) abgewogen
обдуманість ж Bedachtheit f=;
Abgewogenheit/=
обдумано überlegt, bedacht, mit
Bedacht
обдумати див. обдумувати
обдумувати (sich D.) (gründlich)
überlegen vt; розм. sich (D.) durch
den Kopf gehen lassen* vt;
(враховуючи наслідки) bedenken* vt;
(зважувати) abwägen* vt
обдурити див. обманювати 1, 2,3;
нікого на цьому не обдуриш das
kauft [nimmt] dir keiner ab
обдурювати див. обманювати 1,
2,3
обезводнювати див.
зневоднювати
-
обезволіти willenlos werden* vi
(s)
обезволювати willenlos machen vt
обезглавити див. обезглавлювати
обезглавлення с див. обезголов¬
лювання
обезглавлювання с див.
обезголовлювання
133 обезчещувати

обезглавлювати 1. див. {з якого випустили кров) ausge-

обезголовлювати; 2. {позбавляти blutet, entblutet; 2. перен. (durch
керівництва) der Führung berauben vi, Blutverlust) entkräftet;
führerlos machen vz {виснажений, зморений) ausgemergelt

обезглуздіти verrückt [närrisch] обезкровлення c див. о

werden* vi (s) обезкровлювання
обезголовити див. обезкровлювання Entblutung
с

обезглавлювати f-, -еп, Entbluten п -s, Ausbluten п

обезголовлення с див. -s, Blut|entzug т -(e)s, -züge
обезглавлювання обезкровлювати 1. blutlos machen
обезголовлювання с Enthauptung vt; ausbluten lassen* vz; 2. перен.
/=, Köpfung/=, -еп
-en; entkräften vt
обезголовлювати enthaupten vt; обезлюдіти див. обезлюдніти
розм. köpfen vt; den Kopf abschla¬ обезлюднення с Verödung/=
gen* (когось D.) обезлюднити menschenleer [men-
обездолений elend, unglücklich schen|arm, entvölkert] machen vt,
обезжирений див. знежирений entvölkern vt
обезжирення с див. знежирюван¬ обезлюдніти ver|öden v/ (s);
ня menschenleer [menschenarm,
обезжирити див. знежирювати entvölkert] werden* vi (s)
обезжирювати див. знежирювати обезнадіювати entmutigen vt, der
обеззараження с див. знезаражу¬ Hoffnung berauben vt
вання обезпилення c див.

обеззаражувати див. обезпилювання

знезаражувати обезпилити див. обезпилювати

обеззаразити див. знезаражувати обезпилювання с Entstaubung/ =,

обеззброєння с див. обеззброю¬ -еп
вання обезпилювати entstauben vt,

обеззброїти див. обеззброювати staubfrei machen vt

обеззброювання с Entwaffnung обезпліднювати unfruchtbar

/=, -еп
обеззброювати 1. entwaffnen vt;
entwehren vt; die Waffe aus der Hand
schlagen* (когось D.)\ 2. перен.
entmutigen vt, wehrlos machen vt
обезземолювання c Landlosma-
chung/=, -en, Wegnahme von Land;
Enteignung von Grund und Boden
обезземелювати landlos machen
machen vt
обезплодніти unfruchtbar werden*
V/ (s)
обезриблювати den Fischbestand
vernichten
обезсилити див. знесилювати
обезсилювати див. знесилювати
обезславлювати див. знеславлю¬
вати

vt; Land wegnehmen* (когось £>.); обезсмертити тж. перен.

Grund und Boden rauben (когось D.) unsterblich machen vt; перен. verewigen vt
обеззубіти Zähne verlieren* обезталонити див. знедолювати
обезкрилювати der Flügel berau¬ обезцукрення с див. знецукрю¬
ben vt вання

обезкровити див. обезкровлювати обезцукрювати див. знецукрювати

обезкровлений 1. blutlos, blutleer; обезчещувати див. безчестити
 обеліск 134

обеліск ч Obelisk т -еп. -еп обернено див. обернений; -

2бер-бургомістр Oberbürgermei¬
ч пропорційний indirekt [umgekehrt]
ster proportional
2бер-лейтенант ч військ. обернути(ся) див. обертати(ся)
О Oberleutnant т -s, -s £>берт ч тех. (колеса, вала) Umdre¬
оберегги(ся) див. оберігати(ся) hung/^, -еп; (тех.; тж. спорт, у -

обережи 11 ий vorsichtig; (обачний) гімнастиці) Wendung/=, -еп;

umsichtig; (розважливий, повний -

спорт. Kehrtwendung f =,
розсудливий) bedächtig, bedachtsam; -еп; <§> у нього голова йде -ом er
(дбайливий) behutsam; (уважний, weiß nicht, wo ihm der Kopf steht

пильний) achtsam; будь ~им! sei обертальн||ий drehend, Dreh-,

vorsichtig!, gib acht!, nimm dich in
Acht!
оберзжн||ість ж Vorsicht f =,
Vorsichtigkeit f =; Umsicht f =;
Bedächtigkeit f =; Behutsamkeit f =;
Achtsamkeit/=; повадитися з ~ic-
тю mit Vorsicht [vorsichtig]
rotierend; -а здатність
Drehungsvermögen n -s; e буріння drehendes
Bohren, Drehbohren n -s; -ий рух
Drehbewegung f =, -en, drehende
[rotierende] Bewegung,
Rotationsbewegung f -, -en; -ий суглоб
анат. Drehgelenk n -(e)s, -e

behandeln vt; vorsichtig umgehen* vi (s) обертально-симетричний

(з кимось, чимось mit D.); із -ості rotationssymmetrisch
aus Vorsicht, vorsichtshalber обертально-ударн||ий: ~e
обережно див. обережний; -! буріння drehendschlagendes Bohren

Vorsicht!, Achtung!; дуже -

обертально-шарнірний: суглоб -

повадитися розм. wie ein rohes Ei anfassen анат. Dreh-Winkelgelenk n -(e)s, -e

[behandeln] vt обертання c Drehen n -s, Drehung

оберемок ч Armvoll m =, =; -

/=, -en; mex. Rotation/=, -en;

хмизу ein Armvoll Reisig; брати на
-
(коловий рух) Kreisen n -s; (снаряду)
umfassen vt, in beide Arme nehmen* Drall m -(e)s, -e; -
Землі
vt, mit beiden Händen nehmen* vt Erddrehung f -en, Erdrotation f =, -en,
оберіг ч Talisman m -s, -e Erdumdrehung/=, -en; навколо -

оберігання c Behüten n -s, Behütung своєї власної осі Eigendrehung f=,

/=; книжн. Wahrungf- -en, Eigenrotation/=, -en; навколо

-

оберігати (be)hüten vt; bewahren vt; Сонця das Kreisen um die Sonne

(захищати) schützen vt, beschützen обертати 1. drehen vt; 2. (голову

vt; -ся sich hüten, sich in acht ne^ назад) umdrehen vt
hmen* (від чогось vor D.) обертатися 1. sich drehen; mex. ro¬
оберненЦий мат., фіз. Kehr-, tieren vi; kreisen vi; навколо
-

reziprok; (протилежний) Землі sich um die Erde drehen, die Erde

entgegengesetzt. umgekehrt; -а величина umkreisen vt; 2. (озиратися) sich

Kehrwert m -(e)s, -e; а теорема umsehen*; sich umdrehen; 3.
Kehrsatz m -es, -Sätze; -а фаза (бувати у певних колах) verkehren vi,
Umkehrphase f =, -n; -ий діад Verkehr pflegen; 4. (знаходитися)
Inversionsdiode [-v-]/=, -n, sich befinden*, weilen vi
Rückwärtsdiode /=, -n обертовий див. обертальний
обернення c мат., фіз. Umkehrung обертон ч фіз.. муз. Oberton т -(е)
f~. -en s. -töne
135 об єм

об єднавчий Ver|e|nigungs- stand m -(e)s, -stände; ~

об єднальник ч див. об єднувач управління Steuerstrecke /=, -n; 2. філол.

об єднальниця ж див. об єдну¬ Objekt n -(e)s, -e

вачка об єктив ч опт., фот. Objektiv n

об єднані І ий ver|einigt; макрозйомки Makro-

~

-s, -e; для о

{сполучений, поєднаний) veijeint; |objektiv n -s, -e; для мікрозйом-
~

{згуртований) geschlossen, fest zusammen- ки Mikro|objektiv n -s, -e

gefügt, einig; {спільний) gemeinsam; об єктивація ж філос.

~ими зусиллями mit vereinten Objektivierung [-v-]/=, -en; Vergegenständli-

Kräften chung/=, -en
об єднання c 1. {дія) Vereinigung об єктивізація ж див.

f =, -en, Zusammenschluss m -es, об єктивація

-Schlüsse; {акцій, капіталів тощо) об єктивізм ч Objektivismus [-v-]
=
Zusammenlegung f =, -en; в ~
т

мережу Vernetzung/=, -en; 2. об єктивіст ч Objektivist [-v-] т -еп,

{поєднання силтощо) Vereinigung / =, -еп

-en об єктивістський objektivistisch

об єднання c {спілка, союз) [-V-]
Vereinigung/^ -en; {федерація) об єктивний objektiv; (про
Verband m -(e)s, -bände; {добровільне, людину, вирок тощо) sachlich;
ремісників однієї професії або (безсторонній, неупереджений)
суміжних професій) Innung / =, -en; unvoreingenommen
~
множин мат. Ver|emigungs- об єктивність ж Objektivität [-v-]
menge /=, -п; підприємців Un- ~

/=; Sachlichkeit f =; Unvor|einge-

temehmerverband т -(e)s, -bände nommenheit/=
об єднати(ся)див. об єднувати(ся) об єктивований objektiviert [-v-]
об єднування с див. об єднання об єктивованість ж Objektivjert-
об єднувати 1. ver|einigen vt; висок. heit [~v-]/=, -en
ver|einen vt; (укрупнювати, об єктивування c Objektivierung
поєднувати класи, колективи тощо) [-V-]/=, -en
Zusammenlegen vt; 2. об єктивувати objektivieren [-V-] vt
(згуртовувати) ver|einigen vt, об єктний філос., філол. Objekt-; ~i
zusammenschließen* vt; 3. див. пов язувати 2 відносини Objektbeziehungen pl
об єднуватися sich ver|emigen, об єктність ж Objektivität [-v-]/=
sich zusammenschließen* (у щось об єктно-орієнтований objekt|ori-
zu D.); zusammentreten* vi (s) (для [entiert
чогось zu D.) об єм ч Umfang m -(e)s, -fange,
об єднувач ч Ver|einiger m -s,
=
Volumen [v-] n -s, =/-mina; мат.
об єднувачка ж Ver|einigerin /=, Raum|inhalt m -(e)s; загальний ~

-nen Gesamtvolumen n -s, =/-mina;

об єкт ч 1. Objekt n -(e)s, -e, корисний Nutzraum m -(e)s, -räume;
~

Gegenstand m -(e)s, -stände; будівельний (товарного вагона) Laderaum m

~
Bauvorhaben n -s, =;
~

-(e)s, -räume; робочий циліндра ~

Steuer|objekt n -(e)s, -e;

оподаткування Kolbenhubraum m -(e)s, -räume; ~

права Rechts]Objekt n -(e)s, грудей Brustumfang m -(e)s,

~ ~

страхування Versicherungsgegen¬ -fange;

~
пам яті комп. Speicherka-
 об ємистий 136

pazität /=, -еп;

~
стегон Hüftweite обжинати (rundherum) absicheln
/=, -п;
~
талії Taillenweite ['taljsn-] [abmähen] yt
/=, -n обжинки мн етн. Erntedankfest n
об ємистий voluminös [v-]; (про -es, -e, Erntefest n -es, -e

о книгу) umfänglich, umfangreich обжирати (про людей) фам. alles

об ємн||ий 1. Raum-; Umfang-; Volu- vorweg auffressen*, rundherum
m(en)- [v-]; räumlich; ~a в язкість abfressen* [ wegfressen*] vt; ~ся фам.
Volumviskosität/=, -en; ~a sich voll fressen*, sich überfressen*
діаграма dreidimensionales Diagramm, (чогось an D., mit D.); sich den
Körperdiagramm n -s, -e; ~a Bauch vollschlagen*
дифузія Gitterdiffusion /=, -en; ~a доза обжити(ся) див. обживати(ся)
Volumendosis /=, -sen; ~a обжулити див. обжулювати
провідність Durchgangsleitfähigkeit f =, обжулювання с розм. Beschumme¬
-en, Massenleitfähigkeit f =, -en; lung/Ч -еп
~a усадка räumliches Schwinden, обжулювати розм. beschummeln vt,
Raumschwindung f =, -en, übers Ohr hauen(*) vt
Volumenschrumpfung/=, -en, обзавестися див. обзаводитися
Volumenschwindung/=, -en; ~e обзаводитися sich (D.) anschaffen
відношення Volumenverhältnis n -ses, -se; vt; розм. sich (D.) zulegen vi; ~

~e дозування Volumenzumessung господарством sich (D.) eine eigene

/=, -en, Volumendosierung/=, -en, Wirtschaft zulegen; сім єю eine ~

Dosierung nach dem Volumen; ~e Familije gründen

звучання Raumklang m -(e)s; ~ий обзеленити див. озеленювати
аналіз хім. volumetrische Analyse; обзеленювати див. озеленювати
~ий дозатор Volumendosierer m -s, обзивати beschimpfen vt (кимось,
=, Volumendosiermaschine f =, -n; чимось als А); (називати) nennen*

~ий коефіцієнт корисної дії vt; (давати прізвисько) einen

volumetrischer Wirkungsgrad; ~ий Spitznamen geben* (когось D.); ~

насос Verdrängerpumpe/=. -n; 2. див. дурнем einen Dummkopf nennen* vt,

об ємистий als einen Dummkopf beschimpfen vt

об ємність ж Voluminösität [v-]/=; обзиватися (відповідати)
Umfänglichkeit/= geben*, erwidern
antworten vt, vi, Antwort

обжарити див. обжарювати vt, vi; (зголошуватися) sich melden

обжарювати (von allen Seiten) an¬ обзирати(ся) див. озирати(ся)
braten* vz, rösten ['rois-] vt обзолочувати див. озолочувати
обжати див. обжинати обиватель ч Spießbürger т -s, =,
обжера ч/ж розм. Vielfraß Spießer т -s, =, Philister т -s, =
т -es, -е,

Fress|sack -(e)s, -säcke

т обивателька ж Spießbürgerin f =,
обжерливий gefräßig; розм. fress- -nen, Spießerin /=, -nen, Phihsterin
gierig /=, -nen
обжерливість ж Gefräßigkeit обивательський spießbürgerlich,
f =; Völlerei У =; розм. Fress|sucht spießerisch, philisterhaft
[Fress-Sucht]/=, Fressgier/= обивательщина ж Spießertum n
обживати wohnlich [bewohnbar] -s, Spießbürgertum n -s,

machen vt; ~ся sich einleben Philistertum n -s

обжити(ся) див. обживати(ся) обидва beide

137 обізнаний

обирати wählen vz, erwählen vt; Tief(bett)felge /=, -п; зубчастий ~

депутатом zum Abgeordneten (маховика) Radkranz т -es, -kränze;

wählen vt нерозбірний ~

einteilige [feste]
обитель ж 1. див. Felge; плоский Flach(bett)felge
~

монастир; (заст., поет.) (місце

2. /=, -п; розбірний [складений] ~

перебування, мешкання тощо) geteilte Felge; колеса Radfelge

~

Heimstatt [Heimstätte] f =, -Stätten, /=,-П

Hort m -(e)s, -e обід ч Mittag т -(e)s, -е, Mittagessen
обичайка ж Reif m -(e)s, -e, Siebreif п -s, =; (офіційний) Essen п -s, =;

m -(e)s, -e, Siebbogen m -s, =/-bögen давати

~
на честь когось ein Essen
обібрати див. оббирати zu j-s Ehren geben*; залишатися
Обіг ч тж. ек. Umlauf т -(e)s; ек. на ~
zu Mittag [zu Tisch] bleiben* vi

Umsatz т -es, -Sätze; (циркуляція) (s) (у когось bei D.); запрошувати

Zirkulation f =, -еп; грошовий ~
до ~y zum Mittagessen einladen*

Geldumlauf m -(e)s; платіжний vt; поспати [здрімнути] після ~y

Umsatz im Zahlungsverkehr; розм. sein Mittagsschläfchen
~

товарний Warenzirkulation/=,
~

-en, halten*; робити перерву на ~

Warenumsatz m -es, -Sätze; Mittagspause \розм. Mittag] machen; перед

вилучати з ~y aus dem Verkehr ziehen* ~ом vor dem Mittagessen; розм.

vt; пускати в ~
in Umlauf bringen* vor Tisch; (до полудня) vormittags,
[setzen] vt am Vormittag; після ~y nach dem

обігнати див. обганяти Mittagessen, nach Tisch; (після

обігнути див. обгинати полудня) nachmittags, am Nachmittag
обігав||ий ек. Umlauf-; Umsatz-; обідати zu Mittag essen* vi
~ий капітал Betriebskapital п -s, обідн||ій Mittags-; ~ій стіл Esstisch
Umsatzkapital п -s, zirkulierendes m -es, -e, Mittagstisch m -es; висок.

[flüssiges] Kapital; ~i засоби Mittagstafel/=, -n; ~ій час Mittag m

[активи] Umlaufmittel pl -(e)s, Mittagszeit/=; розм. Tischzeit
обігравати (вигравати) gewinnen* /=; ~я перерва Mittagspause/=, -n
vt; (брати гору) schlagen* vt обідніти verarmen vi (s), arm

обіграти див. обігравати werden* vi (s)

обігрів ч див. обігрівання обідня ж рел. Gottesdienst m -(e)s,
обігрівання с (нагрівання) Erwär¬ -e

mung/=; (опалювання) Beheizung обідок ч Reif m -(e)s, -e; (смужка,

f =; водяне Wasserheizung f =;
~

облямівка) Saum m -(e)s, Säume,

електричне
~
elektrische Rand m -(e)s, Ränder
Beheizung; парове
~

Dampfheizung/=; обідранець ч (знев.) Zerlumpte m

сидіння Shzheizung/= -n, -n, lumpiger Kerl
~

обігрівати erwärmen vt; warm обідранка ж (знев.) Zerlumpte f -n.

machen vt; beheizen vt; ~ся sich
erwärmen; warm werden* vi (s) обідрати(ся) див. обдирати(ся)
обігрівач Heizgerät n -(e)s, -e,
ч обіжратися див. обжиратися
Heizvorrichtung/=, -en обізвати(ся) див. обзивати(ся)
об і гріти (ся) див. обігрівати(ся) обізнаний (поставлений до відо¬
обід ч тех. Felge/=, -п; (обруч, ма) informiert, in Kenntnis gesetzt,
бандаж) Reifen т -s, =; глибокий ~

unterrichtet, aufgeklärt; (знаючий)

 обізнаність 138

kundig (в чомусь G.); (в певній обілення с див. обіляння

галузі) sachkundig; розм. zu Hause, обіляння с 1. тж. перен. Weißwa¬
heimisch (в чомусь in D.); schen п -s; 2. перен.
(підкований, досвідчений) bewandert (в (виправдовування) Rechtfertigung/=, -еп

О чомусь in D.) , розм. beschlagen; обіляти weißwaschen* vt;

(компетентний) kompetent rechtfertigen (rechtfertigte, gerechtfertigt) vt

обізнаність ж Informiertheit f =, обімлівати див. мліти 1,2

Ori!entierung/=; Aufgeklärtheit/=; обім яти див. обминати2
Wissen n -s; розм. Beschlagenheit обіпарти(ся) див. обпирати(ся)
/=; Sachkenntnis/= обіпнути див. обпинати
обіймання c Um|armung/=, -en обіп ясти див. обпинати
обіймати 1. um|armen vt; umschlie¬ обірванець ч Zerlumpte т -п, -п

ßen* vt, umschlingen* vt, обірваний zerlumpt

umspannen 2.
перен. (огортати,
vt; обірванка ж Zerlumptef -n, -n
обволікати,охоплювати) umfassen обірва||ти(ся) 1. див. обривати(ся);
vt, umgreifen* vt; (захоплювати, 2. (обноситися) zerlumpen vi (s),
полонити про почуття, ganz abgerissen sein* vi (s);
-

у
тощо) packen vt, ergreifen* vt; серце -лося mir schien das Herz
мене
-
враження

посаду ein Amt bekleiden, im Amte stillzustehen

stehen* vi обіруч mit beiden Händen
обійматися sich um|armen обітнЦий книжн. versprochen; -а

обійм||и мн Um|armung f =, -en; земля рел. das gelobte Land

кидатися в ~и sich in die Arme обітниці|я ж висок. Gelübde п -s, =,
werfen* (когось D.); прийняти з Gelöbnis п -ses, -se; -я мовчання
розпростертими ~ами перен. mit Schweigegebot п -(e)s, -е; давати
offenen Armen empfangen* vt; в ~ю ein Gelübde ab legen
його ~ax in seinen Armen обітованЦий: земля -а рел. das
обійняти(ся) див. обіймати(ся) gelobte Land
обійстя с Hof т -(e)s, Höfe, Bauern¬ обіцянк||а ж Versprechen п -s;

hof m -(e)s, -höfe, Gehöft n -(e)s, -e (згода з чиїмось проханням,

обійти 1. див. обходити; 2. (обду¬ запрошенням тощо) Zusage /=, -п;
рити) hintergehen* vt, hinters Licht (гарантія, запевнення) Zusicherung
fuhren vt f =, -еп; (передвіщання,
обійтися див. обходитися; пророкування) Verheißung f =, -еп; брати
короткозорий не може без окулярів~

-у ein Versprechen abnehmen* (у

der Kurzsichtige ist auf seine Brille когось D.)', виконувати свою -у

angewiesen; це обійдеться у 100 sein Versprechen einlösen [halten*,

євро розм. das kommt auf 100 Euro erfüllen]; давати -у versprechen*
zu stehen; це тобі дорого vt, ein Versprechen geben*; не
обійдеться розм. das wird dir teuer zu stehen виконувати -у das Versprechen
kommen; можу без цього
я (це ~
brechen*
мені непотрібне) розм. das kann mir обіцяння c див. обіцянка

gestohlen bleiben; обійдеться! розм. обіця||ти versprechen* vt; (згода у

(буде добре) es wird schon gehen! відповідь на чиєсь прохання,
обікласти див. обкладати запрошення тощо) Zusagen vt;
обікрасти див. обкрадати (гарантувати, запевняти) zusichem
139 обкатка

vt; {клятвено, давати обітницю) об їждження c {коня) Einfahren* n

geloben vt; {урочисто -s;{верхового коня) Zureiten n -s

передвіщати, пророкувати) verheißen* vt; об їждчик ч 1. {лісовий) (berittener)
твердо -ти in die Hand geloben Forstwächter m -s, =; 2. {верхових
[versprechen*] vt; <§> ти золоті коней) Bereiter m -s, =, Zureiter m о
гори [рай на землі, груші на вербі]
goldene Berge versprechen*, den об їжджу вати див. об їжджати З
Himmel auf Erden [das Blaue vom об їзд ч 1. {дія) Rundfahrt /=, -еп;
Himmel (herunter)] versprechen*; Herumfahren п -s; Bereisen п -s;
В пан кожух
-

тепле ЙОГ£ СЛ£- {небезпечного місця, перешкоди

во {прислів 'я) auf Versprechen der тощо) Ausweichmanöver [-v-] п -s,
Großen kann man nicht bauen; =; 2. {обхідний шлях) Umweg т -(е)

краще не ти, ЯК СЛ£Ва не держати s, -е; {для транспорту) Umleitung

{прислів'я) Versprechen und Halten f-, -еп, Umgehungsstraße f =, -п;
ziemt wohl Jungen und Alten, das їхати в -
einen Umweg machen;
Versprechen will ein Halten haben; направляти в -

{транспорт)
легше -ти, зробити
ніж umleiten vt
{прислів'я) Versprechen und Halten ist об їздити див. об їжджати
zweierlei; хто багато -є, той рідко об їзні І ий: Um-; Umleitungs-; -а

слава додержує [хто радий -ти, дорога Umgehungsstraße f =, -п,

той не має охати дати] {прислів 'я) Umleitungsstrecke f =, -п,
wer viel verspricht, hält selten etwas Umleitungsweg т -(e)s, -е; -а колія за-
об їдати 1. {обгризати) benagen vZ, лізн. Rücklaufgleis п -es, -е

abnagen vt; {сухарі тощо) anknab- об їсти(ся) див. об їдати(ся)

bem vt, beknabbem vt; 2. об їхати див. об їжджати
{заподіювати комусь шкоду) arm essen* vt; обкантовка ж див. обкантову¬
alles weg|essen*, alles vorweg auf|- вання
essen* (когось D.) обкантовування с Einfassung f =

об їдатися sich über|essen* (чимось -еп; Umrandung/=, -еп

mit D.y, фам., несхв. sich dumm und обкантовувати {робити рамку)
dämlich essen*, sich vollstopfen, einrahmen vt; {робити облямівку)
sich vollfressen* umranden vt; {округляти край)
об їдки мн Speisereste pl abkanten vt, kanten vt
об їжджати 1. {багато міст, країн) обкантування c див.
bereisen vt; {верхи на коні поле -

тощо) umreiten* vt; -
весь
in der ganzen Welt herumkommen*
[herumreisen] vi (s), die ganze Welt
bereisen, in der Welt hemm sein*
vi (s); 2. {обминати кругом)
herumfahren* vi (s), umfahren*
einen Umweg machen; {верхи)
обкантовування
світ обкантувати див. обкантовувати
обкапати див. обкапувати
обкапувати betröpfeln vt, bespritzen
vt; {заплямовувати) bekleckern vt
обкат ч див.обкатка
vt; обкатати див. обкатувати
обкатка ж 1. {дороги) Walzen п -s;

herumreiten* vi (s); {на кораблі) 2. {пробна експлуатація)

umschiffen vt; 3. {коня) einfahren* vt; Einfahrbetrieb т -(e)s, Probelauf
т -(е)

{верхового коня) bereiten* vt, s,-läufe; {двигуна) Einfahren п -s;

zureiten* vt стендова Standlauf т -(e)s, -läufe
-
 обкатування
обкатування с див. обкатка
обкатувати 1. (розрівнювати)
ten vt; abwalzen vt, eben walzen vt;
2. (випробовувати) Anfahren*
О Probe fahren* vt
обкачати див. обкачувати
обкачувати (у сухарях, борошні)
panieren vt; (у борошні) wenden vt
обквацяти bespritzen V/
обквітчати див. обквітчувати
обквітчувати mit Blumen schmü¬
cken vt
обкидати див. обкидати
обкидати 1. (з усіх боків) (von allen
Seiten) bewerfen* vt; 2. (петлю
тощо) umnähen vt
обкидний: шов Zickzacknaht f-,
~
-nähte
обкинути див. обкидати
обкипати sich (beim Sieden [Ko¬
chen]) ansetzen; (про котел)
Kesselstein ansetzen; (загусати,
застигати -
про кров) gerinnen* vi (s)
обкипіти див. обкипати
обкисати durchnässt werden* vi (s)
обкиснути див. обкисати
обкіски мн етн. Heu| erntefest п -es, -е
обкладання с Belegung/=, -еп (чи¬
мось mit D.); (податком) Besteu-
erung/=, -еп
обкладати umlegen vt, (rundherum)
belegen vt (чимось mit D.);
(покривати) bedecken vt, zudecken vt
обкладатися sich umgeben*
(чимось mit D.) , um sich herum
(чимось А.)
обкладення c див. обкладання
обкладинка ж Umschlag т -(e)s,
-Schläge; (для документа тощо)
Hülle f =, -п; ~
книги
Вuch|Umschlag т -(e)s, -Schläge
обкладка ж 1. див. обкладання;
2. див. обкладинка
обкласти(ся) див. обкладати(ся)
обклеїти див. обклеювати
обклеювати bekleben vt; (шпапе-
140
рами) auskleiden vt, tapezieren vt,
glät¬ austapezieren vt; {марлею) begazen
vt; (папером) kaschieren vt
vt, обковувати beschlagen* vt
обколоти див. обколювати
обколювати 1. (лід тощо) behau-
еп(*) vt; 2. (ранити уколами)
zerstechen* vt; 3. мед. umstechen* vt
обкопати див. обкопувати
обкопувати umgraben* vt (навколо
чогось rings um А.); (оточувати
ровом тощо) umgraben* vt,
ringsherum graben* vt, mit einem Graben
umgeben* vt; (рослини) behacken
vt; (підгортати рослини)
anhäufeln vt, häufeln vt
обкорувати abrinden vt
обкосити (ся) див. обкошувати(ся)
обкошувати ummähen vt, (rundhe¬
rum) abmähen vt; ~ся mit dem
Mähen fertig werden* vi (s)
обкрадати bestehlen* vt; розм.
bemausen vt, beklauen vt;
(розграбовувати) ausplündem vt; (чистити,
оббирати) розм. abzocken vt;
~
квартиру eine Wohnung ausrauben
обкрасти див. обкрадати
обкрутити див. обкруглювати
обкруглювати abrunden vt
обкругляти див. обкруглювати
обкрутити див. обкручувати
обкручувати 1. (обвивати) umwin¬
den* vt, umwickeln vt; (мотузкою)
umschlingen* vt; 2. (загортати,
legen закручувати) Anschlägen* vt,
einwickeln vt
обкувати див. обковувати
обкурений 1. (про вулик тощо) aus-
geräuchert, beräuchert; (про люльку,
мундштук) angeraucht; 2. (від
наркотиків) розм. bekifft, vollgeknallt
обкурити(ся) див. обкурювати(ся)
обкурювання с 1. (люльки,
мундштука) Anrauchen п -s; 2. (вулика
тощо) Ausräuchem п -s, Beräuch-
ern п -s, Beräucherung/=. -en
141 обламати

обкурювати 1. anrauchen vt; 2. aus- hen* vi (s); (про тканину тощо)

räuchem vt, beräuchem vt die Farbe verlieren*; (про лак,
обкурюватися (від наркотиків') фарбу тощо) sich abschuppen, abbrö-
розм. kiffen vi, einen Joint [cfe-] ckeln vi (s); (про хутро тощо) ЯЯН
rauchen sich abreiben*, kahl werden* vi(s); НД
обкусати див. обкушувати (линяти про тварин) haaren vi; ЙЕН
-

обкутати див. обкутувати (про птахів) sich mausern, mausern

обкути див. обковувати vi

обкутувати (обмотувати) umwi¬ облазити2 (обійти, об'їхати)

ckeln vt, umwinden* (чимось mit
D.); (закутувати) einwickeln vt,
einhüllen vt (чимось in A.);
umhüllen vt (чимось mit D.); (плащем
тогцо) vermummen vt
обкушувати benagen vt, ringsherum
abbeißen* vt
облава ж 1. (на людей) Razzia /=,
-zijen; 2. мисл. Treibjagd f-, -en,
Hetzjagd/=, -en, Kesseljagd/=, -en,
Kesseltreiben n -s
облавнЦий: ~e полювання див.
облава 2 обламуватися 1. abbrechen* vi (s);
облагодження с див. обладнання
облагороджування с Veredelung
/=, -еп
облагороджувати ver|edeln vt
облагородити див. облагороджу¬
вати
обладнання с (механізми,
пристрої тощо) Ausstattung f -еп,
Ausrüstung/=, -еп, Anlagen pl;
лабораторне Laborgeräte pl,
~
Regional-, regional, landschaftlich;
Laborlausrüstung f =, -en; операційне ~
umherkriechen vt
обламати(ся) див. обламувати(ся)
обламок ч Bruchstück ['brux-j п -(е)
S, -е
обламувати 1. abbrechen* vt; ~
собі
зуби перен. sich (D.) die Zähne
ausbeißen* [ausbrechen*, stumpf
чомусь an D.); 2. перен.
beißen*] (на
(ставити на місце) zurechtweisen*
vt, zurechtstutzen vt; розм. auf den
Boden holen vt, zur Räson bringen*
vt
2. перен. (зазнати невдачі) розм.
völlig daneben sein* vi (s); im
falschen Film sein* vi (s); фам. ge-
arscht sein* vi (s), die
Arschlochkarte [Arschkarte] gezogen haben*
облапати див. облапувати
облапувати betappen vt, betasten vt
обласкати gütig [freundlich] behan¬
deln vt
обласний Gebiets-;
(регіональний)

Operations|ausstattung/=, -en (місцевий) lokal; філол. mund|art-

обладнання c (дія) Ausstattung/=, lich, dialektal
Ausrüstung/= £бласт||ь ж 1. (адміністративно-
обладнати див. обладнувати територіальна одиниця) Gebiet п
обладнування с див. обладнання -(e)s, -е; 2. (регіон) Region/=, -en,
обладнувати ausstatten vt, ausrüs¬ Gebiet n -(e)s, -e; 3. (діапазон, зона)
ten vt (чимось mit D.) Bereich m -(e)s, -e
обладунок ч (бойове спорядження облатати див. латати
воїна в давнину) Rüstung / =, -еп; облатувати див. латати
(спорядження взагалі) Ausrüstung облатка ж тж. рел. Oblate/=, -п
/=? -еп обламати перев. рел. bekleiden vt
облажатися див. лажати 1 (у щось mit D.)', ~ся sich bekleiden;
облазити1 (про шкіру тощо) abge¬ ein Gewand anlegen [anziehen*]
 облачення
облачення с перев. рел. 1. (дія)
Bekleidung / =; 2. (одяг, убрання)
Gewand п -(e)s, -wänder; Tracht/=,
-en; Bekleidung/=, -en; рел.
О Messgewand n -(e)s, -wänder; (риза)
Ornat m -(e)s, -e
облачити(ся) див. облачати(ся)
облаштований (про кімнату то¬
що) ausgestattet, eingerichtet; (про
справи тощо) geregelt, geordnet
облаштованість ж Geregeltheit
/=, Ordnung/=
облаштовувати 1. (кімнату, дім)
ausstatten vt, einrichten vt; 2.
(налагоджувати справи) regeln vt,
vt, in Ordnung bringen* vt
ordnen
облаштувати див. облаштовувати
облдержадміністрація ж staatli¬
che Gebietsverwaltung
облагшити див. облатувати
облагшувати 1. (зменшувати ва¬
гу) erleichtern vt, leichter machen
vt; 2. (ослаблювати біль тощо)
Hndern vt; (становище) mildern vt;
(працю, умови тощо) erleichtern
vt; 3. (спрощувати) vereinfachen
vt; 4. (заспокоювати, втішати)'. ~
душу sein Herz in Worten [Tränen]
erleichtern
облвиконком ч Exekutivkomitee des
Gebietes
обледенілий ver|eist, eisbedeckt,
mit Eis bedeckt
обледеніння c Vereisung/=, -en
обледеніти ver|eisen vi (s), sich mit
Eis bedecken
облеслив||ий (сповнений
лестощів) schmeichlerisch,
schmeichelhaft, Schmeichel-; (який
облещує) einschmeichelnd; {удавано
ласкавий) katzenfreundlich;
(солодкомовний) schönrednerisch, süßlich,
honigsüß, glattzüngig; (догідливий)
liebedienerisch; (підлабузницький)
schleimig; ~i слова
Schmeichelworte pl, honigsüße [schmeichleri¬
142
sche] Worte, Schmeichelrede f=, -n,
schmeichlerische Rede
облесник ч Schmeichler m -s, =
облесниця ж Schmeichlerinf-, -nen
облетіти див. облітати
облещувати sich einschmeicheln
(когось bei D.)
обливання c 1. Begießen n -s,
Begießung f =, -en; 2. мед.
Übergießung/^ -en
обливати übergießen* vt;
(поливати) begießen* vt; тж. перен.
überschütten vt
обливаїІТИСЯ sich begießen*
(чимось mit D.)', (розливати на себе
несподівано) auf sich verschütten
vt; ^гися сльозами helle Tränen
weinen; in Tränen schwimmen*
[zerfließen*] vi (s); <§> у мене серце
кров ю -ється mir blutet das Herz
облизати (ся) див. облизувати(ся)
0близ||ень ч Ablehnung/=, -еп;
піймати [з їсти, вхопити] ня mit
leeren Händen [unverrichteterdinge;
aecmp. unverrichteter Dinge]
abziehen* [heimkehren] vi (s), erfolglos
und beschämt Weggehen* vi (s);
розм. sich (D.) das Maul wischen;
(в любовних справах) розм.
abgehängt sein* vi (s)
облизнути(ся) див. облизувати(ся)
облизувати lecken vt, belecken vt
облизуватися sich (D.) den Mund
[die Lippen] belecken
облипати sich ankleben, ankleben vi
облисіння c Haarausfall m -(e)s
облисіти (про голову, тж. про зем¬
лю, схили тощо) kahl werden* vi
(s); (про голову) kahl werden* vi (s),
die Haare verlieren*; (про людину)
kahlköpfig werden* vi (s); розм.
eine Glatze bekommen*
облити(ся) див. обливати(ся)
облихословити in üblen Ruf brin¬
gen* v/, verleumden vt
облицьовування c буд. Verkleb¬
143 обліковець

dung/= -en, Bekleidung f-, -en, облишити див. облишати

Verblendung/=, -en; {про облиште! lasst (sein)!, lasst das!;
внутрішні поверхні) Auskleidung f =, -en; lassen Sie (sein)!, lassen Sie das!; -

{дошками) Beplankung/=, -en його! lassen Sie[lasst] ihn!, lassen Sie В

облицьовувати буд. verkleiden vi, [lasst] ihn in Ruhe!; жарти! Spaß В
-

bekleiden vt, verblenden vt; beiseite! В

auskleiden vt; abdecken vt; beplanken vt
облицювальн||ий буд. Verklei-
dungs-; {декоративний) Zier-, Ver-
blendungs-, Blend-; -а кладка
Verblendmauerwerk n -(e)s; -а
накладка Zier|auflage/=, -n; ~a
плита Beplankungsplatte f =, -n,
обліг ч {розм.) Brachfeld п -(e)s, -er
облігація ж Obligation f =, -en,
Schuldverschreibung /=, -en;
іменна ~я Namensschuldverschreibung
f =, -en, auf den Namen lautende
Obligation; погашення -й Tilgung
von Obligationen

Verblendungsplatte f =, -n; -а плитка обліго c фін. Obligo n -s, -s

Verblendplatte/=, -n, облізати див. облазити1
Verkleidungsplatte/=, -n; -ий бетон Belagbeton облізлий 1. {про хутро, оперення
[-Д013] m -s / півд.-нім., австр. тощо) spärlich behaart, mit kahlen
[-,to:n] m -s, Oberflächenbeton m -s; Stellen, kahl (geworden); 2.
-ий камінь Abdeckstein m -(e)s, -e, {потертий, зношений) abgeschabt,
Blendstein m -(e)s, -e, Verblendstein abgenutzt, abgewetzt, schäbig; {про
m -(e)s, -e; ~ий матеріал фарбу, штукатурку тощо) mit
Verkleidungsmaterial n -s, -lijen schadhaftem Putz [Anstrich]
облицювання c див. облі к ч 1. Rechnungswesen п -s,
облицьовування Rechnungsführung f -, австр. Evidenz
облицювати див. облицьовувати [-V-] f =; {векселів) Diskontierung
обличкувати див. облицьовувати /=, -en, Diskont m -(e)s; {з ясування
обличч||я с Gesicht п -(e)s, -er; ви¬ наявності, кількості тощо)
сок. Angesicht п -(e)s; поет. Erfassung/=; {контроль) Kontrolle f-,
Antlitz п -es; знати в ~я dem Ansehen (інвентаризація) Bestands|aufiiahme
nach [von Angesicht] kennen*
vt; f-, -n, Inventur [-v-]/=, -en;
казати правду в -я die Wahrheit бухгалтерський Buchführung f =,
-

ins Gesicht sagen; показувати сво£ buchhalterische Erfassung; вести

справжнє -я sich in seiner wahren бухгалтерський buchhalterische
-

Gestalt zeigen; sein wahres Gesicht Rechnungslegung fiihren; вести -

zeigen; це написане на -і
[по ~ю (laufend) registrieren vt; Buch führen
вцдно(, що...)] das steht im Gesicht (чогось über А.); це не піддасться

geschrieben (у когось, чиємусь D.) -у das lässt sich nicht abschätzen, es

облиш! lass (sein)!, lass das!; його! ~

ist unberechenbar; 2. (реєстрація)
lass ihn!, lass ihn in Ruhe!; жарти!
-

Registrierung/^, Eintragung/=, -en;

Spaß beiseite! брати на -

registrieren vt, eintragen*

облишати verlassen* vt; lassen* vt; vt; знімати з -у streichen* vt,
(зберігати в попередньому стані) abmelden vt; зніматися з -у sich
sein lassen* vt; {припиняти щось (lassen*); ставати на sich
abmelden -

робити) aufhören vt, aufgeben* vt; anmelden (lassen*)

-

надію die Hoffnung aufgeben*; -

обліковець ч Kalkulator -s, -toren,

службу den Dienst verlassen* Zähler m -s, =
 обліковЦий 144

обліковЦий Berechnungs-; Diskont-; Wild durchkämmen; ~

ставок den

-а ставка [~ий відсоток] Teich abfischen

Diskontfuß т -es, -fuße, Diskontsatz т облогЦа ж військ. Belagerung/ =

-es, -Sätze; ~ий банк Diskontbank -en, Einschließung/=, -en; брати в

О f =, -en; ~ий кредит ~y belagern vt; оголошувати стан
Wechseldiskontkredit m -(e)s, -e; -ий реєстр ~и den Belagerungszustand
Buchungsregister n -s, =; -і verhängen (десь über А.); стан ~и

документи Erfassungsbelege pl, Belagerungszustand m -(e)s, -stände

Geschäftsbelege pl облоговий Belagerungs-
обліковувати berechnen vt, обложонець ч Belagerte m -n, -n
einkalkulieren vt, anrechnen vt; обложистий див. крислатий
(інвентаризувати) Bestandsaufnahme обложити 1. (оточити) umlegen vt;
machen; (вексель) diskontieren vt; 2. військ, (взяти в облогу) belagern
(реєструвати) registrieren vt vt; 3. див. обкладати
облікувати див. обліковувати обложитися sich umgeben* (чимось
обліпити див. обліплювати mit D.)
обліпиха ж бот. Sanddorn т -(e)s обложник ч Belagerer т -s,
=

обліплювати 1. (налипати) haften облой ч mex. Abgrat т -(e)s, -gräte

vi, anhaften vi; 2. (обклеювати)
bekleben vt; 3. (оточувати) umringen
vt, dicht umdrängen vt; (про мух
тощо) umschwärmen vt
обліт ч 1. (випробовування у
облом ч 1. (місце зламу, поломки)
Bruch [brux] т -(e)s, Brüche
['bryQs]; 2. apxim. Кута n -s, -s;
3. перен. (невдача) розм. Flop m -s,
-s, Reinfall m -(e)s, -fälle

польоті) Einfliegen п -s, Probeflug т обломити(ся) див. обламувати(ся)

-(e)s, -flüge; 2. (місцевості) обломлювати(ся) див. обламува¬
Abfliegen п -s; 3. (навколо чогось) тися)
Umfliegen п -s, Umkreisen п -s обломок ч див. уламок
облітати 1. umfliegen* vt, fliegen* облуда ж (лицемірство) Heuchelei
vi (s) (щось um Л.); 2. (летіти /=, -еп; (лицемір) Heuchler т -s, =
кружним шляхом) umfliegen* vi о блуджу вати verzinnen vt
(s); 3. (поширюватися про -

облудний (лицемірний) heuchle-

чутки тощо) sich schnell verbreiten; (у risch; (обманний, брехливий)
певній місцевості, регіоні) betrügerisch; (оманливий) trügerisch
durchlaufen* vt, durchfliegen* vt; 4. облудник ч Heuchler т -s, =

(опадати про листя тогцо) abfallen* облудниця ж Heuchlerin-nen

-

vi (s), herabfallen* vi (s); (про облудність ж (брехливість) Verlo¬

дерево, кущ) kahl werden* vi (s), genheit f =, Lügenhaftigkeit f =;
entlauben vi (s); 5. див. облітувати (оманливість) Trughaftigkeitf=
облітерація ж мед. Obliteration/=, облупити||(ся) див.
-en, Ver|ödung/=, -en облуплюватися)
облітувати einfliegen* vt; einen облуплені І ий abgeschält;
Probeflug machen abgebröckelt; abgeblättert; abgegangen; <§>
облічити див. облічувати знати як -ого розм. in- und aus-

облічувати berechnen vt, zählen vt wendig [(von) innen und (von)

обновлювати abfangen* vt; (рибу) außen] kennen* vt
abfischen vt; -
ліс den Wald nach облуплювати (знімати шкірку з
145 обманути

фруктів тощо) abschälen vt; ~ся обмазування c 1. (глиною, фарбою,

(про фарбу тощо) abbröckeln vi штукатуркою) Tünchen n -s,

(s), abblättern vi (s); (про шкіру Bestreichen n -s; 2. (забруднювання)

тощо) abgehen* vi (s) Beschmieren n -s, Beschmutzen n -s,

облуправління c Gebietsverwal- Beschmutzung/=, -en о

tung/=, -en
облущити(ся) див. облущувати(ся)
облущувати 1. (горох тощо)
aushülsen vz, enthülsen vt; 2. перен.
(оббирати, грабувати) ausplündern vt
облущуватися sich schälen, sich
schuppen
облюбовувати sich (D.) aus|erwäh-
len [erwählen, aussuchen] vt; (nach
eigenem Geschmack) wählen vt;
Gefallen finden* (когось, щось an D.)
облюбувати див. облюбовувати
обмазувати 1. (глиною, фарбою,
штукатуркою) tünchen vt,
bestreichen* vt; (вапном) kalken vt; 2.
(забруднювати) beschmieren vt,
beschmutzen vt
обмазуватися sich beschmieren,
sich anschmieren;
(забруднюватися) sich beschmutzen
обмаїти див. обмаювати
обмалювати див. обмальовувати
обмаль zu wenig; (недостатньо)
nicht ausreichend [genug]; у мене
~

облягати 1. (про одяг) anliegen* vi; часу ich bin mit der Zeit sehr knapp,
2. (оточувати) umlegen vt; 3. meine Zeit ist knapp
(покривати) bedecken vt, zudecken vt; обмальовувати bemalen vt; mit
(затягувати) überziehen* vt Zeichnungen ausschmücken vt;
облягти див. облягати (обмазувати) bestreichen* vt
облямівка ж Kante/=, -n, Saum m обман ч 1. Betrug m -(e)s; (введення

-(e)s, Säume; (оправа) Einfassung в оману) Irreführung f-, -en;

/=, -en; (оздоблення) Besatz m -es, (ошуканство, дрібне шахрайство)
-sätze; (смужка на сукні) Paspel Prellerei/ =, -en; 2. (омана) Täuschung
/=, -n; (з хутра) Pelzbesatz m -es, /=, -en; оптичний optische ~

-sätze, Verbrämung f =, -en; ~

зі Täuschung; ~

почуттів
шнурків Schnurbesatz m -es, -Sätze Sinnestäuschung / =, -en; сприйняття
~

облямовувати säumen vt, Trugwahmehmung/=, -en

einsäumen vt, umsäumen vt, mit einem обманка ж Blende/=, -n; рогова ~

Saum versehen* vt; (оздоблювати) Hornblende /=, -n; цинкова ~

besetzen vt Zinkblende /=, -n

облямувати див. облямовувати
обляпати (ся) див. обляпувати(ся)
обляпувати (оббризкувати) be¬
spritzen vt; (забруднювати)
beflecken vt; ~ся sich bespritzen; sich
beflecken
обляти див. обливати
обляшити(ся) (заст.) див.
ополячуватися)
обмазати(ся) див. обмазувати(ся)
обмазка ж 1. див. обмазування;
2. (речовина) Tünche f =, -n,
Anstrich m -(e)s, -e, Anstrichmasse/=
обманливий 1. trügerisch, trughaft;
2. див. обманний
обманливість ж Trughaftigkeit/=
обманн||ий betrügerisch, Betrugs-;
(оманливий) Täuschungs-;
(неправдивий, вдаваний) vorgeblich; ~ий
рух спорт. Täuschungsbewegung
/=, -еп; ~им шляхом auf
betrügerische Weise, betrügerisch, durch
Betrug
обманник ч див. обманщик
обманність ж див. обманливість
обманути див. обманювати; дати
 обманутися
~
себе sich betrügen \розм.
einwickeln] lassen*; (дати спіймати се= (ся)
бе на гачок) sich (D.) etwas
vormachen lassen*; мене ти не обманиш
О розм. mir kannst du nichts
vormachen, ich lasse mir nichts
weismachen!
обманутися див. обманюватися
обманщик ч Betrüger т -s, =; (ша¬
храй) розм. Schwindler т -s, =;
(здирник)розм. Nepper т -s, =;
(окозамилювач) Spiegelfechter т -s, =
обманщиця ж Betrügerin/= -nen;
розм. Schwindlerin /=, -nen; розм.
Nepperin /=, -nen; Spiegelfechterin
/= -nen
обманю||вати 1. (тж.
вірність у коханні, дружбі)
порушувати
betrügen* vt; 2. (обхитрити) розм.
anschwindeln vt, beschwindeln vt,
beschummeln vt; фам. begaunern
vt; (здирати втридорога) розм.
neppen vt; (всунувши поганий
товар тощо) розм. anschmieren vt;
3. (свідомо дурити, провести)
anführen vt; розм. anmeiem vt,
hinters Licht fuhren vt; (пошити в
дурні, надувати) розм. für dumm
verkaufen vt; (пошити в дурні,
перев. жартуючи) розм. ver|albern
vt; (ставлячи когось перев.
довірливого в
дурне становище) розм.
übertölpeln vt; (викликати збитки
для жертви обману, втягуючи у
щось) hereinlegen vt; (безсоромно
брехати комусь) розм. blau
anlaufen lassen* vt; 4. (заводити в
оману) täuschen vt; розм. anflunkern
vt; (вжив, перев. з запереченням)
vormachen vt; 5. (про почуття,
органи чуттів) trügen* vt; якіад ме-
н£ £>чі не ~ють wenn meme Augen
mich nicht trügen; 7. (зловживати
довірою) hintergehen* vt
обманюватися sich betrügen, sich
täuschen (в чомусь in D.)
146
обмастити(ся) див. обмащувати-
обмахлярити розм. übers Ohr hau-
en(*) vt; фам. beschummeln vt
обмахнути див. обмахувати
обмахнутися 1. див. обмахувати¬
ся; 2. див. промахнутися; 3. див.
помилитися
обмахдоити див. обмахлярити
обмахдоювати див. обмахлярити
обмахувати 1. abwedeln vt; (вія¬
лом) fächeln vt; Kühlung [Luft]
zufächeln [zuwehen] (когось, щось
D.); ringsherum schwingen* vt;
2. (змітати пил, сніг тощо)
abfegen vt; (змітати пил) abstauben vt
обмахуватися sich fächeln, wedeln
v/ (чимось mit D.); sich (D.)
Kühlung [Luft] zufächeln
обмацати див. обмацувати
обмацування с Betasten п -s, Ab¬
tasten п -s, Betastung/=, -en,
Befühlen n -s; (пальпація) мед. Palpation
/=, -en
обмацувати 1. betasten vt;
(кінчиками пальців для визначення
тощо) befühlen vt, abfühlen
якості vt;
(ретельно велику поверхню)
abtasten vt; (пальцями) розм. befingern
vt; 2. (перев. безсоромно) розм.
befummeln vt; (грубо) розм.
betatschen vt; (грубо і пожадливо)
розм. begrapschen [begrabschen] vt
обмащувати (ab)schmieren vt;
~
жиром einfetten vt; мастилом ölen vt
~
обмаювати belauben vt
обм£жен||ий 1. beschränkt, be¬
grenzt; (про засоби тощо) knapp;
(більш емоційно або інтенсивно)
eingeschränkt; ~а видимість
beschränkte Sicht; ~а
відповідальність юр. beschränkte Haftung
[Haftpflicht]; дієздатність юр.
~а
beschränkte Handlungsfähigkeit
[Geschäftsfähigkeit]; ~ий строком
befristet; 2. (про людину, розум
147
тощо) beschränkt, borniert; 3.
{бездушний, черствий) engherzig
обмеженість ж Begrenztheit
Knappheit f =; Beschränktheit f =;
Borniertheit f=
обмеження c Begrenzung / =, -en,
Beschränkung f =, -en;
Einschränkung f =, -en; валютні
Valutabeschränkungen [v-] pl,
Währungsbeschränkungen pl; митні
Zoll|einschränkungen pl;
відповідальності юр.
Haftungsbeschränkung f =, -en;
~
волі
швидкості
Freiheitsbeschränkung f =, -en;
~
Geschwindigkeitsbegrenzung f =,
-en, Geschwindigkeitsbeschränkung
/=, -en; вводити Beschränkungen ~
[Einschränkungen] einflihren
обмажити(ся) див. обмежувати(ся)
обмежник ч див. обмежувач
обмежувальні І ий begrenzend,
grenzungs-, beschränkend, Beschrän-
kungs-; einschränkend; restriktiv;
~a лінія Begrenzungsliniie f =, -n;
~e положення юр. einschränkende
Bestimmung; ~e речення філол.
Restriktivsatz m -es, -Sätze; ~ий захід
ек. Beschränkungsmaßnahme f =,
-n,einschränkende [restriktive] [-v-]
Maßnahme, Restriktionsmaßnahme
/=, -n
обмежування c див. обмеження
обмежувати beschränken vt; eine
Grenze ziehen*; (тк. стосовно
абстрактних понять) begrenzen
(більш емоційно або інтенсивно)
einschränken vt (до певної межі auf
А.); (строком) befristen vt;
(звужувати значення, сферу діяльності
тощо) ein|engen vt
обмежуватися 1. sich beschränken
(чимось auf А.); sich einschränken
(чимось auf А.); 2.
(задовольнятися) sich begnügen (чимось mit /).);
(задовольнитися і поки-що не
вдаватися в подробиці, подальші на¬
обминати
слідки тощо) es bewenden lassen*
(чимось bei/mit D.);
~
грошовим
f =; штрафом es bei [mit] einer
Geldstrafe bewenden lassen*
обмежувач ч Begrenzer m -s, =;
o
(стопор) Sperre /=, -n; (упор)
Anschlag m -(e)s, -Schläge; напруги
~
~
Spannungsbegrenzer m -s, =; ~
по
максимуму Maximumbegrenzer m
~
-s, =;
~
по мінімуму
=
~
Minimumbegrenzer m -s,
обмерзати (покриватися льодом)
überfrieren* vi (s), sich mit einer
Eisschicht bedecken; (мерзнути)
zufrieren* vi (s)
обмерзти див. обмерзати
обмертвіти (відмирати) absterben*
vi (s); (ціпеніти) erstarren vi (s),
starr [gefühllos] werden* vi (s)
обмести див. обмітати
Ве- обметати див. обметувати
обм£тувальн||ий: ~а швейна ма¬
шина Überwendlichnähmaschine
/=, -п; ~ий шов überwendliche Naht
обметувати (шви, петлі тощо)
benähen vt, überwendlich besäumen vt,
umnähen vt
обмивати 1. waschen* vt;
(відмивати) abwaschen* vt; 2. (розм.)
(випивкою відзначати якусь подію)
begießen* vt; (нову посаду з
колегами) розм. den Einstand geben*
[schmeißen*]
обмиватися sich abwaschen*
vt; обминати1 1. (проїжджати, про¬
ходити мимо) umgehen* vt;
herumgehen* vi (s) (когось, щось um А.);
vorübergehen* vi (s), vorüberfahren*
vi (s) (когось, щось an D.); -
десятою дорогою einen (großen)
Bogen machen (когось, щось um А.);
2. (уникати) umgehen* vt,
vermeiden* vt; (ухилятися) aus weichen*
vi (s), entgehen* vi (s), entrinnen* vi
(s) (щось D.); 3. (випускати,
пропускати) auslassen* vt
 обминати 148

обминути2 див. м яти 1 пункт Wechselstelle/= -п; -і

обмину||ти див. обминати1; лихо операції Tausch|Operationen pl,
його ~ло das Unglück ist an ihm Tauschgeschäfte pl
vorübergezogen обмінюваний tauschbar;
О обмирати (непритомніти) austauschbar; umtauschbar
ohnmächtig [bewusstlos] werden* vi (s); обмінюваність ж Tauschbarkeit
(ціпеніти) erstarren vi (s), starr /=; Austauschbarkeit/=;
[gefühllos] werden* vi (s) Umtauschbarkeit f-
обмислити див. обдумувати обмінювати 1. tauschen vt,
обмислювати див. обдумувати Eintauschen vt (на щось gegen А.)',
обмити(ся) див. обмивати(ся) (замінювати) austauschen vt (на щось
обмишляти див. обдумувати gegen А.); (перев. куплені товари)
обміднювати verkupfern vt Umtauschen vt; (гроші) wechseln vt,
обмізковувати див. обдумувати um wechseln vt; 2. (випадково взяти

обмізкувати див. обдумувати перев. чужу річ) vertauschen vt

обмілина ж Sandbank /=, -bänke, обмінюватися austauschen vt;
Untiefe f =, -n, seichte Stelle (am Umtauschen vt; wechseln vt; -

Ufer) Meinungen austauschen;

думками -

обміління c Seichtwerden n -s; кількома словами einige

(занесення піском) Versanden n -s, Ver- Worte wechseln; місцями Plätze
-

sandung/=, -en tauschen [wechseln]; поглядами -

обміліти seicht werden* vi (s); Bhcke austauschen [wechseln]

versanden vi (s) обмінювач ч Geldwechsler m -s, =

Обмін ч 1. Tausch
-(e)s, m -e; (взає- обміндти(ся) див. обмінювати(ся)
мозаміна) Austausch m -(e)s; обмір ч 1. Messung/=, -еп; (точно,
(перев. куплених товарів) Umtausch весь предмет} Abmessung/=. Aus-

m -(e)s; (грошей) Wechsel m -s; -

messung f =; (земельної ділянки)

валюти Geldwechsel m -s;
~

Vermessung f -, -en; 2. (обман)

досвідом Erfahrungsaustausch -(e) m Falschmessen n -s, Übervorteilung
s;
-

думками Meinungsaustausch [Betrug] beim Messen

m -(e)s, Gedankenaustausch m -(e) обмірити див. обмірювати
s; нотами політ. Notenwechsel обміркований див. обдуманий
-

m -s; -
полоненими Austausch von обмірковувати 1. див. обдумува¬
Kriegsgefangenen; фі- ти; 2. (обговорювати) besprechen*
-

речовин
зіол. Stoffwechsel m -s; -

товарами vt; (детально) erörtern vt

Warenaustausch -(e)s; m -

обміркувати див. обмірковувати;

товарів Waren|Umtausch m -(e)s; засіб це троба добре розм.
-

-у ек. Tauschmittel n -s, =; в im -

(перенести на завтра, на ранок} das muss

Austausch [Tausch] (на щось gegen beschlafen sein

А.); -у не підлягає vom Umtausch обмірник ч Vermesser т -s,
=

ausgeschlossen; 2. (взяття обмірниця ж Vermesserin/= -nen

випадково іншої, перев. чужої речі) Ver- обмірювання с див. обмір
tauschung/=, -en обмірювати 1. messen* vt; (точ¬
обмінити(ся) див. обмінювати(ся) но, весь предмет) ausmessen* vt,
обмінн||ий Tausch-; Wechsel-; -ий abmessen* vt; (земельну ділянку)
курс Wechselkurs т -es. -е; -ий vermessen* vt; (обсяг виконаних
149 обмотувати

робіт) aufmessen* vt; 2. обмолочувати с.-г. dreschen* vt,

(обманювати) beim Messen betrügen* abdreschen* vt, ausdreschen* vt
[übervorteilen] vt, falsch messen* vt обмороження c мед. Erfrierung/^,

обміряти див. обмірювати -en; örtlicher Kälteschaden; вологе

обмітати abfegen vt, abkehren vt, ab¬ ~

Nass|erfrierung/=, -en; ~

о
stauben vt першого ступеня Erfrierung ersten Grades

обмішка ж с.-г. Schrot тіл -(e)s, -e; обморожувати sich (D.) erfrieren*
Spreu/= vt; ~ся erfrieren* vi (s)
обмова ж див. обмовляння обморозити(ся) див. обморожува¬
обмовити 11 (ся) див. обмовляти¬ тися)
ся); не ~ся жодним словом kein обморок ч Ohnmachts|anfall т -(e)s,
Wort sagen -fälle, Ohnmacht/=; впасти в in ~

обмовка ж 1. див. застереження Ohnmacht fallen* vi (s), ohnmächtig

1; 2. (слово або фраза, сказані
замість потрібних) Schnitzer т -s, =,
falscher Zungenschlag, Versprecher
=
m -s,
обмовлення c див. обмовляння
обмовляння c (наклеп) Verleum¬
dung f -, -en; (несправедливе
звинувачення) falsche Anschuldigung
[книжн. Bezichtigung]
обмовляти 1. (зводити наклеп)
verleumden vt; (ганьбити,
оббріхувати) verunglimpfen vt;
(наговорювати) розм. etwas [allerhand]
anhängen (когось /).); 2.
(обвинувачувати) falsch anschuldigen vt;
книжн. bezichtigen vt
обмовлятися 1. (помилятися) sich
versprechen*; (проговорюватися) обмзтувальний див. обмотковий
sich verplappern; 2. див.
застерігати 2
обмовник ч Verleumder т -s, =
обмовниця ж Verleumderin f =,
-nen
обмовницький verleumderisch; (чимось mit D.y, wickeln vt (навколо
werden* vi
(s)
обмоскалити(ся) див. обмоск&пю-
вати(ся)
обмоскалювати russifizieren vt;
russische Sprache und Sitte
aufzwingen* (когось D.) ,розм. zum
Moskowiter machen vt; ~ся sich
russifizieren; розм. zum Moskowiter
werden* vi (s), sich als Russe [розм.
Moskowiter] bekennen*
обмотати(ся) див. обмотувати(ся)
обмотк||а ж 1. див. обмотування;
2. тех. Wicklung/=, -en, Wmdung/=,
-еп; ~а кабелю Kabel|umwicklung
/=, -еп; 3.: ~и мн (на нозі)
Beinwickel pl, Wickelgamaschen pl
обмотковий Wickel-, Wicklungs-
обмотування с Wickeln п -s; Um¬
wicklung/=, -еп; (обвивання)
Umwindung / =, -еп; (обплітування)
Umspinnung/=, -еп
обмотувати 1. umwickeln vt

розм. klatschsüchtig чогось um А.); розм.

обмокати nass werden* vi (s) herumwickeln vt; (обвивати) umwinden*

обмоклий nass, durchnässt vt (чимось mit D.y (обв'язувати)
обмокти див. обмокати binden* vt (навколо чогось um
обмолот ч 1. (дія) Drusch т -es, A.); umbinden* vt; (обплітувати)
Dreschen Zerdreschung/=, -en;
п -s, umspinnen* vt; (мотузкою тощо)
2. (намолочене зерно) Dreschgut п umschnüren vt, umschlingen* vt;

-(e)s 2. перен. (вводити в оману,

обмолотити див. обмолочувати обдурювати) umstricken vt
 обмотуватися
обметуватися sich wickeln, sich
umwickeln; (обв язуватися) sich
binden*; (мотузкою тощо) sich
schlingen*
О обмочити(ся) див. обм£>чувати(ся)
обмочувати nass machen vi, nässen
vi; (змочувати, зрошувати) bene¬
tzen vt
обмочуватися 1. sich nass
machen; (обливатися) sich begießen* Обніж ж Blutenstaub m -(e)s,
(чимось mit D.)', über sich gießen*
vt; 2. sich nass machen; ins Bett
nässen vi
обмундировання c див.
обмундирування 2
обмундировувати einkleiden vt
обмундирування c 1. (дія) Einklei¬ обнова ж Neu|anschaffung/=, -en
dung f=, -en; 2. (формений одяг) обновити(ся) див. обновляти(ся)
Uniform f-, -en
обмундирувати див.
обмундировувати
обмурівка ж Ausmauerung/=, -en,
Einmauerung f=, -en, Ummauerung
f =, -en; котла Kesselmauerwerk обновлювати(ся) див.
~
n -(e)s, -e
обмуровувати ummauern vt
обмурувати див. обмуровувати
обм якати 1. weich werden* vi (s);
2. перен. matt [schlaff, träge]
werden*; 3. перен. nachgeben* vi;
müder [sanfter] werden* vi (s)
обм якнути див. обм якати
обм яти див. м яти 1
обнадійлив||ий hoffnungsvoll; ек.
erfolgsträchtig; ~і результати
vielversprechende Ergebnisse
обнадіювати Hoffnungen erwecken
[machen] (когось D., чимось auf
A.); vertrösten [-'tr0:s-] vt (чимось
aufÄ)
обнадіяти див. обнадіювати
обнародування с Verkündung/ =,
-en, Veröffentlichung / =, -en,
Bekanntmachung/^ -en
обнародувати verkünden vt,
veröffentlichen vt, bekanntmachen vt
150
обнести див. обносити
обнизувати rings reihenweise umge¬
ben* vt
обнишпорити див.
обнишпорювати
обнишпорювати durchwühlen vt,
durchsuchen vt; розм. herumstöbem
vi (в чомусь in D.y, розм. durchstöz
bem vt
Blumenmehl n -s (an den Beinen der
Biene)
обніжки мн Beinlinge pl, Fußwolle
/=
обнімання c Um|armung/=, -en
обнімати(ся) див. обіймати(ся)
обновка ж див. обнова
обновлення с Erneuerung/=, -еп;
(відновлення) Wiederherstellung
/=, -еп; (освіження про знання)
Auffrischung/=, -еп
обновлятися)
обновляти erneuern vt; (відновити)
wiederherstellen vt; (знання)
auffrischen vt; (сукню, м які меблі) auf]-
arbeiten vt; ~ся sich erneuern; sich
wiederhersteilen; wie neu werden*
vz (s)
обносити 1. (проносити навколо
чогось) herumtragen* vt; tragen* vt
(навколо чогось um A.y, 2.
(оточувати) umgeben* vt; (огорожею)
umzäunen vt, mit einem Zaun umge-
ben* v/; (решіткою) umgittern
vt, mit einem Gitter umgeben* vt;
3. (пригощати чимось, обходячи
всіх) herumreichen vt; 4. (зводити
наклеп) verleumden vt; (ганьбити)
in Verruf bringen* vt
обноситися див. обношуватися
обноски мн (розм.) abgetragene
Kleidung
обношувати (розм.) abtragen* vt,
151 ободовЦий
abnutzen vt; (взуття) austreten* vt бов язання) Verpflichtung f =, -en;
обношуватися 1. (зношуватися) (посадовий тощо) Obliegenheit/=,
schäbig [abgetragen, abgenutzt] -еп; основний -ок Grundpflicht/=,
werden* vi (s), sich abnutzen; 2. -еп; почуття -ку
(ставати зручним від носіння про Pflichtbewusstsein п -s, Pflichtgefühl п -(e)s; брати o
одяг, взуття) bequem werden* vi на себе -ок Pflicht übernehmen*,
(s); (про взуття) sich eintragen* eine Verpflichtung entgehen* vi
обнулити (спец., розм.) auf Null (s); вважати за свій ~ок für seine
rücksetzen vt Pflicht halten* (щось А., +
Inf. з

обнюхати див. обнюхувати zu); sich (D.) zur Pflicht machen

обнюхувати beriechen* vt; (про vt; es sich (D.) angelegen sein
тварин) beschnüffeln vt; (глибоко lassen* (+ Inf. з zu); виконувати свій
втягуючи повітря про тварин)
-

-OK seine Pflicht erfüllen, seiner

beschnuppern vt Pflicht nachkommen* vi (s); seine
обняти див. обіймати (Pflicht und) Schuldigkeit tun*;
обобічний (розм.) beiderseitig, (перев. посадовий) висок, seines
doppelseitig Amtes walten vi; (ревно,
обов язковЦий 1. obligatorisch; ретельно) pflichteifrig sein* v/ (s);
Pflicht-; (зобов язуючий) легковажно ставитися до своїх ~ів
verpflichtend; (який зв язує зобов язанням) es mit seinen Pflichten nicht (so)

verbindlich, bindend; (обов 'язковий genau nehmen*; покладати -ок

до виконання) rechtsverbindlich; Pflicht auf|erlegen (на когось D.);
(неодмінний) un| er lässlich; (не¬ verpflichten vt; поставити за -ок
обхідний) erforderlich, zur Pflicht machen vt (комусь D.);
notwendig; (про постанову, рішення розпочинати виконання
тощо) un|abdingbar; -а програма службових -ків ein Amt antreten*;
спорт. Pflicht/=; -а сила закону складати з себе -ки (службові,
verbindliche Kraft des Gesetzes; ~e посадові) sein Amt niederlegen;
шкільне навчання allgemeine усвідомлювати свій -ок

Schulpflicht; -ий предмет sein* vi (s); це мій прямий

pflichtbewusst

obligatorisches Fach, Pflichtfach n -(e)s, -ок das ist meine direkte Pflicht;

-fächer; -і поставки розм. das ist meine verdammte

Pflichtlieferungen pl [verfluchte] Pflicht und Schuldigkeit!;
обов язковість ж Verbindlichkeit зі службового -ку [виконуючи
f =; Unabdingbarkeit f =; службовий -ок] pflichtgemäß; von

Erforderlichkeit f =, Notwendigkeit f =; Amts wegen, kraft seines Amtes;

(примус) Zwang m -(e)s; для всіх

-

виконуючий -ки in Vertretung;

Allgemeinverbindlichkeit/=; -
amtierend
подання декларації обоготворення c Vergötterung f =,

Deklarationszwang m -(e)s;
~

покарання -en, Vergöttern n -s

Strafgebot n -(e)s, -e
обов язково obligatorisch;
unbedingt; bestimmt; розм. todsicher
обов яз||ок ч Pflicht /=, -en;
(завдання, справа; вжив. тк. в певних
обоготворити див. обоготворяти
обоготворяти vergöttern vt
ободовЦий 1. mex. Reif(en)-; Fel¬
gen-; 2.: -а кишка анат.
Grimmdarm m -(e)s, -därme, Kolon n -s,

сполученнях) Schuldigkeit /=; (зо¬ -s/Kola

 ободок 152

ободок ч див. обідок оборка ж Volant [vo'lä:] т -s, -s,

об^є beide; <§> рябоє див. яке ~

Falbel /=, -n; (рюш) Rüsche/=, -n
їхало, таке здибало обороні|a ж 1. Verteidigung f =;
обожнення с див. обожнювання (опір, відсіч) Abwehr/=; берегова
о обожнювання с Vergöttlichung/=, ~a Küstenverteidigung/=; кругова
-еп; (поклоніння) Anbetung/=, -еп ~a Rund|umVerteidigung/=;

обожнювати vergöttlichen vt; als umfassende Verteidigung; Igelstellung/=,

Gottheit an| erkennen* vt; wie einen -en; необхідна ~a (самооборона,
Gott [göttlich] verehren vt; anbeten самозахист) юр. Notwehr /=;
vt міністерство ~и Ministerium für
=
обожнювач ч Anbeter m -s, Verteidigung,
обожнювачка ж Anbeterin/=, -nen Verteidigungsministerium n -s, -rijen; зміцнювати
обоз ч 1. див. валка; 2. військ. Tross ~y die Wehrkraft
т -es, -е stärken; переходити до
[Verteidigungsmacht]
обозник ч військ. Trossfahrer т -s, ~и zur Verteidigung übergehen*
=
Tross|soldat т -еп, -еп v/ (s); 2. військ, (оборонна
обойма ж 1. військ. позиція) Verteidigungsstellung f =,
Patronenstreifen т -s, =, Ladestreifen т -s, =, -en; Verteidigungsanlagen pl;
Magazin п -s, -е; 2. тех. Bügel т Abwehrstellungen pl; займати -у
-s, =;Schelle /=, -п; (поліспасту) Verteidigungsstellung beziehen*;
Flasche/=, -п; (талі) Kloben т -s, тримати ~y Verteidigungsstellung
=; (пружини) Federkapsel/=, -п besetzt halten*
оболонка ж 1. Hülle/=, -п, оборонець (тж. адвокат) ч
=
Einhüllung/^, -еп, Umhüllung/^, -еп; буд., Verteidiger m -s,

тех. Schale/=, -п; тех. Mantel т -s, оборонити(ся) див. обороняти(ся)

Mäntel; (кабелю) Ummantelung/=, оборонн||ий Verteidigungs-;
-еп; захисна
~
Schutzhülle /=, -п, Abwehr-; defensiv; ~a промисловість
Schutzmantel т -s, -mäntel, Verteidigungs|industrie /=, -ijen; ~a
Schutzschale /=,Schutz| ummantelung
-п, споруда Verteidigungs|anlage f =,

f =, -en; 2. анат. Haut /=, Häute; -n; ~a тактика Defensivtaktik /=,

слизова Schleimhaut/=, -häute
~

-en, Verteidigungstaktik/=, -en

оболоння c див. оболонь оборонник ч див. оборонець
оболонь ж Fluß|aue/=, -п оборонниця ж (тж. адвокат) Ver¬
оболоня ж див. оболонь teidigerin /=, -nen

обоптьн||ий gegenseitig, beider¬ обороноздатний

seitig, wechselseitig; за ~ою згодою verteidigungsfähig, wehrhaft
mit beiderseitigem Einverständnis обороноздатність ж
обопільність ж Gegenseitigkeit/= Verteidigungsfähigkeit f =,
обопільно gegenseitig, beiderseitig, Verteidigungskraft /=, Wehrkraft /=; тж. перен.

beiderseits, wechselseitig, wech¬ Abwehrkraft/=

selweise обороноспроможний див.
обора ж Viehkoppel/=, -n, Pferch m обороноздатний
-(e)s. -e, Viehstandplatz m -es, -plä- обороноспроможність ж див.

tze обороноздатність
оборати див. оборювати обороняти verteidigen vt;
оборіг ч с.-г. Schober т -s, =
(захищати) schützen vt; ~ся sich vertei¬
153 обплутувати

digen; (чинити опір) sich wehren; wer das Maul verbrannt hat, bläst in
(захищатися) sich schützen die Suppe
оборот ч 1. див. оберт; 2. див. обіг; обпертися див. обпиратися
<§> брати когось в j-m den Kopf
~
обпиватися sich betrinken*; фам.
waschen*; sich (D.) j-n (tüchtig) sich zuschanden saufen*, sich о
vornehmen*; j-n in Arbeit \розм. in die besaufen*
Mangel] nehmen* обпилити див. обпилювати2
оборотний 1. див. обіговий; 2. mex. обпилювати1 1. (обрізувати пил¬
reversibel [-V-], reversierbar, кою тощо) umsägen vt; 2.
umkehrbar (напилком) (ab)feilen vt
оборотність ж mex. Reversibilität обпилювати2 с.-г. besprengen vt
[-V-] f =, Reversierbarkeit f =, обпилити див. обпилювати1
Umkehrbarkeit f= обпинати 1. (покривати матері¬
оборудка ж Geschäft n -(e)s, -e; алом) umhängen vt, beziehen* vt,
Abmachung/^, -en überziehen* vt; 2. (щільно
оборювати umpflügen vt облягати) umspannen vt
обпадати (про листя, плоди) abfal¬ обпирати aufstützen vt;
len* vi (s), abblättem vi (s) (притуляти) anlehnen vt
обпапити(ся) див. обпалювати(ся) обпиратися sich stützen, sich
обполювати 1. (руку тощо) ver¬ aufstützen (на когось, щось auf А.);
brennen* vt; (обпікати, (перев. ліктями) sich stemmen (на
пошкоджувати) versengen vt; 2. mex. щось auf А.);
~
ліктями на стіл die
(цеглу) brennen* vt; (руду, метал) Ell(en)bogen auf den Tisch stützen
rösten ['ro:s-] vt обпитися див. обпиватися
обпалюватися sich verbrennen* обпікати 1. verbrennen* vt; (пошко¬
обпарити див. ошпарювати джувати) versengen vt; (окропом)
обпарювати див. ошпарювати verbrühen vt; (кислотою) ver|ätzen
обпаскуджувати 1. див. забрудню¬ vt; 2. перен. (спантеличувати)
вати; 2. див. глумитися; ~ся див. verblüffen vt; (приголомшувати)
забруднюватися erschüttern (vt
обпаскудити 1. див. обпікатися 1. sich verbrennen*
забруднювати; 2. див. глумитися; ~ся див. (чимось an D.); (ошпарюватися) sich
забруднюватися verbrühen; 2. (зазнавати невдачі)
обпасти див. обпадати sich verbrennen* (на чомусь an D.)
обпатрати див. обпатрювати обплести див. обплітати
обпатрювати rupfen vt; (висмику¬ обплітати 1. beflechten* vt, umflech¬
вати, відщипувати) abzupfen vt ten* vt (чимось mit D.); mit einem
обпекти див. обпікати Geflecht umgeben*; (кабель тощо)
обпектися див. обпікатися; <§> об¬ umspinnen* vt; 2. перен.
пікшись на молоці, будеш дути і (обдурювати) betrügen vt
на воду [хто обпікся окропі, на обплітувати див. обплітати
той і на холодну воду дмухає] обплутати див. обплутувати
(прислів я) ein gebranntes Kind обплутування с Umwicklung f =,
scheut das Feuer; gebrühte Katze -en, Umwindung-en
scheut auch kaltes Wasser; gesoffene обплутувати 1. umwinden* vt, um¬
Katze scheut den kochenden Kessel; wickeln vt; 2. перен. (позбавляти
 обплутуватися
волі, підпорядковувати собі)
umstricken vt; 3. (вводити в оману)
betrügen vt, irreleiten відокр. vt,
irrefuhren відокр. vt
О обплутуватися sich umwinden*,
sich umwickeln
обпльовувати 1. bespucken vt,
bespeien* vt; 2. перен. (паплюжити)
schmähen vt; (очорнювати) lästern
vi (когось über/gegen A.); in den
Schmutz ziehen* vt; (зводити
наклеп) verleumden vt
обплювати див. обпльовувати
обпоганювати див. опоганювати
обпоїти див. обплювати
обполіскувати bespülen vt, spülen
vt, ausspülen vt
обполоскати див. обполіскувати
обполоснути див. обполіскувати
обпоювати 1. (надмірно напувати)
zu stark tränken vt; zuviel zu trinken
geben* (когось D.)', 2. (доводити
до сп'яніння) trunken [betnmken]
machen vt
обпресовувати abdrücken vt,
abpressen vt
обприскати(ся) див.
обприскуватися
обприскування с Besprengung/=,
-en, Bespritzen n -s, Bespritzung/=,
-en; гербіцидами
~
Herbizidspritzung/^, -en
обприскувати besprengen vt,
bespritzen vt; ~ся sich besprengen,
sich bespritzen
обприскувач ч Zerstäuber m -s, =;
(побутовий) Sprühdosef-, -n; с.-г.,
mex. Sprühgerät n -(e)s, -e,
Spritzgerät n -(e)s, -e, Spritzanlage f =,
-n, Spritzmaschine/=, -n;
~
для
білизни Wäschesprenger m -s, =;
для деров Baumspritze/=, -n
обприскувач-обпилювач ч mex.
Sprühbläser m -s, =
обприснути див. обприскувати
обпухати див. опухати
154
обпухнути див. опухати
обп ясти дме. обпинати
обрадувати erfreuen vt; Freude be¬
reiten [machen] (когось D.)
ображати beleidigen vt; eine Belei¬
digung zufugen (когось D.y,
(кривдити) kränken vt; (зачіпати до
болю) verletzen vt; дією юр. tätlich
~
beleidigen vt; tätlich [handgreiflich]
werden* vi (s) (когось gegen A.y, ~
чиюсь гордість j-s Stolz verletzen
ображатися übel nehmen* (за щось
А., на когось, щось £>.); (відчувати
образу, кривду) beleidigt sein* vi
(s), sich beleidigt [verletzt, gekränkt]
fühlen, gekränkt [beleidigt] sein* vi
(s); (дутися) schmollen vi (на
когось mit D.y, (образа через
неправильне тлумачення чиїхось слів, дій
тощо) verübeln (на когось D., за
щось А.); (бути злопам 'ятним, не
пробачати) nachtragen* (на когось
D., за щось А.); не ображайтеся
на мене nehmen Sie es mir nicht
übel
ображений beleidigt; verletzt;
gekränkt; (перев. злегка) verschnupft;
(без достатніх підстав) розм.
eingeschnappt
ображеність ж Beleidigtheit f =,
Beleidigtsein п -s; Verletztheit/=
ображу вати (ся) див. ображати(ся)
образ ч 1. (вигляд) Gestalt /=, -еп;
Erscheinung/=, -еп; 2. літ., мист.
Gestalt/=, -еп; Figurf-, -еп; Bild п
-(e)s, -er; ворога Feindbild п -(е)
~
s, -er;
~
Христд Christusbild ['kri-]
п -(e)s, -er; увійти в ~
sich in die
Rolle einleben; 3. (ікона)
Heiligenbild n -(e)s, -er
~
образ] |a ж тж. юр. Beleidigung
f-, -en; Verletzung/=, -en; (кривда)
Kränkung f-, -en; а конституції
юр. verfassungsfeindliche
Verunglimpfung; ~a посадової особи
юр. Amts|ehrenbeleidigung/=, -en.
155 обрив

Amts|ehrverletzung/=, -en; ~a обрамування с див. обрамлення

честі юр. Ehrenbeleidigung/=, -en, обранець ч 1. (обраний до органів
Ehrenverletzung f =, -en; завдавати влади) Gewählte т -п, -п, Erwählte
~и eine Beleidigung [Kränkung] т -п, -п; 2. (той, кому надається В

zufugen (комусь D.); проковтнути перевага, більша увага) Aus|er- Д

[стерпіти] ~y eine Beleidigung wählte т -п, -п, Erkorene т -п, -п; В
einstecken [verschmerzen] <§> долі Glückskind п -(e)s, -er,
~

образити(ся) див. ображати(ся) Sonntagskind п -(e)s, -er

образкил/я бот. Drachenwurz /=, Обраний 1. (до органів влади)
-en gewählt, erwählt; 2. (кращий,
образливий 1. (який виражає або вишуканий) aus| erwählt, ausgesucht;
містить образу) beleidigend, (відбірний) erlesen; 3. ч див. обранець
kränkend, verletzend; (ущипливий) обраниця ж 1. (обрана до органів
anzüglich; 2. (чутливий до образи) влади) Gewählte / -п, -п,
empfindlich, übelnehmerisch; leicht Erwählte / -п, -п; 2. (та, кому надається
beleidigt [gekränkt]; він дуже перевага, більша увага) Aus|er-
~

розм. man stößt leicht bei ihm an wählte/-п, -п, Erkorene/-п,-п

образливість ж Beleidigende n -n, обрання с Wahl/=, -еп
Kränkende n -n, Verletzende n -n; обрати див. обирати
Anzüglichkeit /=; Empfindlichkeit обраховування с Berechnung / =,
/= -еп, Durchrechnung/=
образний bildlich, bildhaft; обраховувати 1. (підраховувати,
(наочний) anschaulich; вираз bildlicher
~

обчислювати) durchrechnen vt,

Ausdruck berechnen vt; 2. (обдурювати
=
образник ч Beleidiger m -s, покупця тощо) (beim Rechnen)
образниця ж Beleidigerin/=, -nen übervorteilen vt; prellen vt, betrügen* vt (на
образність ж Bildlichkeit/=, Bild¬ якусь суму um А)
haftigkeit/=; Anschaulichkeit f- обрахувати див. обраховувати
Образно див. образний; ~

обрахунок ч див. обрахування

висловлюватися sich bildlich ausdrücken, обрешетити див. обрешетовувати
in Bildern
sprechen* [reden] vi обрешетовування с буд. Belattung

образок ч (kleines) Heiligenbild n /=, Anbringung der Dachlatten;

-еп,
-(e)s, -er ~
планками (кузова)

образотворч||ий bildend; ~e Brettereingatterung/^ -еп

мистецтво die bildende Kunst обрешетовувати belatten vt; Latten
обрамлення c Einrahmung/=, -en, anbringen*
Umrahmung/=, -en; Einfassung/=, обрешетувати див.
-en обрешетовувати
обрамлювати див. обрамляти обрешітка ж буд. Dachlattenwerk п
обрамляти einrahmen vz, umrahmen -(e)s, -е, Dachlattung/=, -еп
vt; einfassen vt обрив ч 1. (дія, ярог/ес) Abreißen п
обрамовування c див. -s; (нитки, ланцюга тощо) Bruch

обрамлення [brux] т ~(e)s, Brüche ['bryqa],

обрамовувати див. обрамляти Abbruch m -(e)s, -brüche; ~

дуги
обрамок ч Emrahmung/=, -en; Ein¬ Erlöschen des Lichtbogens; кабелю
~

fassung/^ -еп; Rahmen т -s, =

Kabelbruch m -(e)s, -brüche; 2. (місце
 обривати 156

обриву) Riss т -es, -е; 3. див. обридлість ж Ekelhaftigkeit f =,

обривок; 4. (круча) (steiler) Widerlichkeit f=
Abhang т -(e)s, -hänge, Steilwand /=, обриднути див. обридати
-wände абрис ч Umriss т -es, -е, Kontur f=,
О обривати 1. (зривати) abreißen* -еп (перев. pl)

v/; (висмикувати, відщипувати) обрисавий див. фасонний

abzupfen vt; 2. (ягоди тощо) обрисавувати 1. (обводити ліні¬
abpflücken vt; австр. abklauben vt; єю) umreißen* vt; 2. перен.
(пелюстки) zerpflücken vt; 3. (робити ескіз) skizzieren vt, (in
(розривати) zerreißen* vt; 4. allgemeinen Zügen) entwerfen* vt; 3. перен.

(припиняти якусь дію) abbrechen* vt; (змальовувати, описувати)

5. (різко переривати, змушуючи beschreiben* vt, schildern vt
замовкнути) scharf [jäh] обрисувати див. обрисовувати
unterbrechen* vt, abbrechen* vt; über den обрити (rundherum) umgraben* vt
Mund [розм. das Maul] fahren* vi обриштавувати буд. einrüsten vt,
(s), das Wort abschneiden* (когось mit einem Gerüst versehen* vt
D.) обрівнювати ebnen vt, ein|ebnen vt,
обриватися 1. reißen* vi (s), eben machen vt; (підрізувати краї)
abreißen* vi (s); (про струну) springen* abstutzen vt
vi (s); (відриватися) abgehen* vi обрівняти див. обрівнювати
(s); 2. (різко припинятися) обріділий (негустий про ліс, во¬
-

abbrechen* vi (s), plötzlich aufhören лосся) licht; (убогий, рідкий про -

vi; 3. (падати, зриватися) (her)ab- ліс, волосся) spärlich, schütter

stürzen vi (s), herunterfallen* vi (s) обріз ч 1. (зброя) Gewehr mit
обривистий abschüssig, steil abgesägtem Lauf; 2. (обрізаний край)
обривистість ж Abschüssigkeit/=, Schnittkante f=, -n; стіни
~

Steilheit/= Mauerlabsatz m -es, -Sätze;

~

обривковий fragmentarisch,
bruchstückhaft ['brux-]
обрив||ок ч abgerissenes Stück; тж.
перен. Bruchstück ['brux-] n -(e)s,
-e, Fragment n -(e)s, -e, Fetzen m
фундаменту
Fundamentkante /=, -n; 3. (ребро,
крайка книжки, картону тощо)
Schnitt т -(e)s, -е; з золотим ~ом
mit Goldschnitt; 4. (лінія
обрізування) Schmttlinije/=, -п; в (ледве
~

-s, =; ~ки думок Gedankenfetzen вистачає) knapp; часу в ~

knapp
pl, abgerissene Gedanken; ~ки mit der Zeit
розмови Bruchstücke eines Gesprächs, обрізання cрел. Beschneidung/=, -en
Gesprächsfetzen pl; ~ки слів обрізання c Abschneiden n -s; тж.
abgerissene Worte; ~ok тканини мед. рел. Beschneiden n -s; (країв) Besäu-
Gewebsfetzen m -s, =
men n -s; (зачистка) Entgraten n
обривчастий див. обривистий -s;
~
головки (коренеплоду)

обригати див. обригувати Köpfen n -s, Kopfschnitt m -(e)s, -e; ~

обригувати груб, bekotzen vt сучків Ästung f-, -en, Entlasten n

обрида ж Ekel т -s -s, Entlasten n -s

обридати anwidern vt; eklig [ekel¬ обрізати 1. тж. рел. beschneiden*

haft, widerlich] werden* vi (s) vt; 2. див. обрізувати
(комусь D.) обрізка ж див. обрізання
обридлий eklig, ekelhaft, widerlich обрізн),ий 1. (зі зрізаним краєм)
157 обрубати

abgeschnitten, abgesägt; ~a дошка мічна ~

thermische
Behandlung,
besäumtes Brett; ~ий кант [край] Wärmebehandlung/=, -en,
Schnittkante /=, -n; ~ий Warmbehandlung /=, -en;
~

парою
лісоматеріал Beschnittholz n -es; ~ий Dampfbehandlung f =, -en,
пиломатеріал besäumtes Schnittholz; Nachbehandlung mit Dampf О
2. див. обрізувальний оброблювання c див. обробка
оброблювач ч Bearbeiter т -s,
=
обрізок ч Schnitzel т -s, =;
abgeschnittenes Stück; (матерії тощо) оброблювачка ж Bearbeiterin /=,
Flicken m -s, =; (залишок) -nen

Schnittrest m -(e)s, -e; розм. Schnipsel min обробляти 1. bearbeiten vt;

-s, =, Schnippei m/п -s, =;
~

(сировину) verarbeiten vt; 2. (землю)

тканини Stoffrest m -(e)s, -e bearbeiten vt, bestellen vt; (перев.
обрізувальний Abschneide-, велику площу) bebauen vt; (поле,
Zuschneide-, Schneide-; вирощуючи щось) anbauen vt; 3.
~

верстат
Abschneidemaschine /=, -n; (рану тощо) behandeln vt; 4. mex.
~

інструмент Abgratwerkzeug n -(e)s, (начисто) schlichten vt; (начорно)

-e, Beschneidewerkzeug n -(e)s, -e; mex. schruppen vt; 5. перен.
~

прес Abgratpresse/=, -n (впливати на когось) beeinflussen vt,

обрізування c див. обрізання; ~
bearbeiten vt
крайньої плоті рел. Zirkumzision обробнЦий Ver|arbeitungs-,
/=, -en, Vorhaut|abtragung/=, -en; verlarbeitend; ~a промисловість Ver|ar-
Beschneidung/=, -en beitungs|industrie f =, -i|en,
обрізувати 1. beschneiden* vt; verlarbeitende Industrie
(підрізувати) stutzen vt; обробник ч див. оброблювач
(відрізувати) abschneiden* vt; (краї) besäu- обробниця ж див. оброблювачка
men vt; (зачищати) entgraten vt; ~

оброк ч іст. Gülte/=, -n, Fronlabga¬

головку (коренеплоду) köpfen vt;
~
be /=, -n, Leibzins т -es, -е,

сучки ästen vt, entlasten vt, entlasten Grundzins т -es, -е

vt; 2. див. обривати 5 оброслий bewachsen; (волосатий)
обрізь Abfall)leder n -s
ж behaart, haarig; (неголений)
Обрій ч Horizont m -(e)s, -e; (поле зо¬ stoppelbärtig; (чубатий) langhaarig; ~

ру тж. перен.) Gesichtskreis т -es мохом mit Moos bewachsen, bemoost

обрік ч (розм.) Pferdefutter п -s обростати sich bedecken; (тж.
обробити див. обробляти рослинами) (rings|um) bewachsen*
обробіток ч див. обробка vi (s); (зеленню) umwachsen* vi (s);
обробка ж Bearbeitung f =, -en; <§>жирком Fett ansetzen
~

(землі) Bestellung/=, -en, Bebauj- обрости див. обростати

ung/=, -en, Anbau m -(e)s, оброть ж Halfter nlm -s, =!швейц.
Bearbeitung f =, -en; (сировини) тж./-, -n

Verarbeitung f =, -en; (рани тощо) оброчнЦий іст. grundzinspflichtig,

Behandlung/=. -en; Grundzins-, Gült-; ~a повинність
антикорозійна ~
korrosionsverhütende Grundzinspflicht/=, -en; ~ий
Behandlung, Rostschutzbehandlung/=, -en; селянин див. оброчник
додаткова Nachbearbeitung f =,
~

оброчник ч іст. Leibzinsbauer т -п,

-en, Nachbehandlung f =, -en; -n, Gültbauer т -п, -п

(остаточна) Vollendung/=, -en; тер¬ обрубати див. обрубувати

 обрублювати 158

обрублювати umsäumen vz, обрушуватися 1. (осуватися,

einfassen vi обвалюватися) Zusammenstürzen vi
обробок ч Stummel т -s, = Stumpf (s), Umstürzen vi (s), einstürzen vi
m -(e)s, Stümpfe (s); (про лавину) niedergehen* vi
О обробувати behauen(*) vt; abhau- (s); 2. перен. (лягати важким
en(*) vt; abkappen vt; (гілки) auf- тягарем
-

про турботи, клопоти,

hauen(*) vt, abhacken vt; (литво)
beschroten vt
обруситель ч Russifizierer m -s,
обрусительство c Russifizierung
/=, -en
обрусілий verrusst
обрусіння c Verrussen n -s
обрусіти verrussen vi (s)
обруч ч Reifen m -s, =; набивати ~i
на бочку ein Faß bereifen
обручальний Verlobungs-; пер¬
~
стень Verlobungsring m -(e)s, -e
обручати verloben vt; ~ся sich ver¬
loben, ein Verlöbnis eingehen* vi (s)
(з кимось mit D.)
обручення c Verlobung/=, -en,
Verlöbnis n -ses, -se
обручити(ся) див. обручати(ся)
обручка ж Ehering т -(e)s, -е, Trau¬ обсадити див. обсаджувати
ring т -(e)s, -е
обрушен||ий: ~а порада гірн. zu
Bruch [brux] gegangenes Gestein,
Bruchberge pl
обрушення c (зсув, обвал) Einsturz обсалювати speckig [fettig] machen
m -es, -stürze; Abbruch [-brux] m
-(e)s, -brüche [-bryQa], Einbruch
-(e)s, -brüche; вибою гірн.
~
Stoßbruch m -(e)s, -brüche; ~
злигодні) hereinbrechen* vi (s),
hereinstürzen vi (s) (на когось über А);
=
3. перен. (нападати, звинувачуючи
і дорікаючи) sich stürzen (на когось
auf А.), herfallen* vi (s) (на когось
über А.)
обряд ч Ritus т =. -ten; (звичай)
Brauch т -(e)s, Bräuche;
(церемоніал) Zeremoniell п -s, -е;
(церемонія) Zeremonie/=, -ijen; (ритуал)
Ritual п -s, -e/-lijen; ~и мн
Gebräuche pl
обрядовий rituell
обсадження с див. обсаджування
обсаджування с Bepflanzung f =,
-en, Umpflanzung/=, -en
обсаджувати bepflanzen vt, um¬
pflanzen vt (чимось mit D.)
обсадн||ий: ~а труба гірн. Bohr¬
lochrohr п -(e)s, -е, Mantelrohr п -(е)
s, -е, Ummantelungsrohr п -(e)s, -е,
Verschalungsrohr п -(e)s, -е
vt, einen Fleck machen
m обсвистати див. обсвистувати
обсвистіти див. обсвистувати

поради обсвистувати auspfeifen* vt

гірн. Verbruch m -(e)s, -brüche обсерватор ч (книжн.) Observator
обрушити див. обрушувати [-V-] т -s, -toren
обрушувати 1. zum Einsturz brin¬ обсерваторія ж Observatorium
gen* vt; (зносити) niederreißen* vt; [-V-] п -s, -rijen; (астрономічна)
(руйнувати) zerstören vt; 2. перен. Sternwarte f =, -п;
(звалювати тягар турбот тощо) (метеорологічна) Wetterwarte f -n; (морська)
stürzen vt (на когось auf А); Seewarte/=, -n
überschütten (на когось А., щось mit обсерваційний (книжн.) Beobach-
D.); 3. перен. (спрямовувати усю tungs-
силу негативних почуттів) обсервація ж (книжн.)
ergießen* vt; ausschütten vt; richten vt (на Observation [-v-]/=, -en, Beobachtung/=,
когось auf А) -en
159 обслуговування

обсервувати {книжн.) beobachten (об 'їжджати верхи) umreiten* vt;

vt 2. (обганяти, випереджати
обсидіан ч Obsidian т -s, -е верхи) reitend überholen vt; 3. перен.
обсипати див. обсипати (перевершувати) überholen vt,
обсипати 1. {борошном, цукром überrunden vt (в чомусь in D.) O'A
тощо) bestäuben vt, bestreuen vt; обскребти див. обскрібати
(землею тощо) beschütten vt, обскрібати abschaben vt, abkratzen
überschütten vt; 2. перен. (щедро vt

наділяти) überschütten vt, überhäufen обскубати див. обскубувати

vt; ~

поцілунками mit Küssen обскубти див. обскубувати

bedecken vt; милостями mit
~

обскубувати rupfen vt, abrupfen vt

Gunstbezeigungen überschütten
vt; ~

обскурант ч (книжн.) Obskurant т

подарунками mit Geschenken -en, -еп, Dunkelmann т -(e)s, -män-

überhäufen vt; ударами Schläge

~

ner, Finsterling m -s, -e

herabhageln lassen*
vt (когось auf A.) обскурантизм ч (книжн.)
обсипатися (про листя) abfallen* Obskurantismus m -,
vi (s), herabfallen* vi (s); (про Dunkelmännertum n -s

квіти) abblühen vi (s); (про дерева) обскурантка ж (книжн.)

sich entblättern; (про зерно) aus-
kömen (s); (про каміння)
vi
herabrollen vi
(s), (про штукатурку
тощо) abbröckeln vi (s)
обсипувати(ся) див. обсипати(ся)
обсихати див. висихати
обсівати 1. с.-г. (alles)
besäjen
2. (густо вкривати по всііі
поверхні) Überseen vt, bedecken vt
Obskurantin /=, -nen
обслинити див. обслинювати
обслинювати mit Speichel benetzen
[bedecken] vt
обслідник ч див. обслідувач
обслідування с (перевірка) Über¬
prüfung /=, -еп, Nachprüfung f =,
vt;
-еп; (ревізія) Revision [-V-] /=, -еп;
перев. мед. Untersuchung/=, -еп;
~

обсідати 1. sich rings|um setzen; товару Waren|untersuchung/=, -еп

sich (herum)setzen (щось um обслідувати (перевіряти) prüfen
A.); 2. (покривати, оточувати vt, überprüfen vt; (ревізувати)
у великій кількості) massenhaft revidieren [-V-] vt, der Revision unterzie¬
besetzen vt; 3. (набридати, hen* vt; перев. мед. untersuchen vt
настирливо домагаючись) belästigen обслідувач ч Prüfer m -s, =, Über¬
vt (чимось mit D.)', lästig fallen* vi prüfer m -s, =; Revisor [-V-] m -s,
(s) (когось D., чимось mit D.) -soren

обсікати behacken vt, behauen(*) vt обслуга ж тж. військ.

обсікти див. обсікати Bedienungsmannschaft f-, -en

обсіменитися див. обсіменятися обслуговування c Bedienung f =;

обсіменятися бот. Samen liefern (догляд, консультування) Betreu-
обсісти див. обсідати jung f =; (покупців, клієнтів)
обсіювати див. обсівати Abfertigung/^ -en;
обсіяти див. обсівати касове-Abwicklung der Kassengeschäfte; медичне
обскакати див. обскакувати -
ärztliche [gesundheitliche,
обскакувати 1. (скоком рухатися medizinische] Betreujung; технічне ~

навколо когось, чогось) Wartung f =; ~

однією людиною
galoppieren vi (h, s) (когось, щось um А.); Einmannbedienung/=
 обслуговувати
обслуговувати bedienen vi;
betreuten vt; abfertigen vt; mex. warten vt
обслуговуючий Bedjenungs-;
банк kontenführende Bank; -
персонал Bedienung/=
О
Bedienungspersonal n -s, Dienstpersonal n -s;
Pflegepersonal n -s; mex.
Wartungspersonal n -s
обслужити див. обслуговувати
обслужування с див. обслугову¬
вання
обслужувати див. обслуговувати
обслухати див. обслухувати
обслухувати abhorchen vt
обсмажити див. обсмажувати
обсмажувати (von allen Seiten) bra¬
ten* vt; трохи anbraten* vt,
-
anrösten [-ro:s-] v/
обсмалити див. обсмалювати
обсмальцьовувати speckig [fettig]
machen vt
обсмалювати versengen vt;
(птицю, тушу) sengen vt
обсмикати див. обсмикувати
обсмикнути див. обсмикувати
обсмикувати 1. (обривати, обску¬
бувати кругом) rings|um ausraufen
vt, berupfen vt; 2. (смикаючи
донизу, поправляти одяг) zurechtzupfen
vt, zurechtziehen* vt; 3. (зупиняти
від небажаних дій) zurechtweisen*
vt; in seine Schranken weisen* vt
обсміювати auslachen vt, sich
lustig machen (когось, щось über А.);
(глузувати, кепкувати) verspotten
vt; (гпумитися) verhöhnen vt
обсміяти див. обсміювати
обсмоктати див. обсмоктувати
обсмоктувати 1. besaugen* vt;
розм. ablutschen vt; 2. перен. (до¬
кладно обговорювати) ausführlich
besprechen* vt, durchkauen vt;
(обмірковувати) ausführlich
durchdenken* vt; зі всіх сторін перен.
-
durchkauen vt, von allen Seiten
besprechen* vt
160
обсмолити див. обсмолювати
обсмолювання с Teerung/=, -en;
-
(бочок, шпал) Pichen п -s
обсмолювати teeren vt, beteeren vt,
mit Teer [Pech] bestreichen*
[überziehen*] vt; (бочки, шпали) pichen
vt, auspichen vt, verpichen vt
обсновувати dicht umspinnen vt,
umwickeln vt, umwinden* vt; перен.
umgarnen vt, umstricken vt
обснувати див. обсновувати
обсолювати (rings|um) besalzen vt
обсохнути див. висихати
обставати 1. (ставати на чийсь
бік, заступатися) für j-n Partei
nehmen*, j-s Partei nehmen*
[ergreifen*]; (захищати, заступатися)
eintreten* vi (s), sich einsetzen (за
когось für А.); (піклуватися) sich
annehmen* (за когось G.); 2. див.
обступати
обставин||а ж 1. Umstand т -(e)s,
-stände; 2. філол. Adverbiale [-v-] п
-s, -lijen, Umstandsbestimmung/
=
-en, Adverbialbestimmung f =, -en;
3.: и мн Verhältnisse pl;
(підкреслюється характер обставин,
певна ситуагря) Umstände pl;
сімейні ~и Famili',enverhältnisse pl; ~и
справи Sachlage f =, -n,
Sachverhalt m -(e)s, -e; (злочину тогцо)
Tatzusammenhänge pl, Tatbestand
m -(e)s, -stände; з огляду на ~и auf
Grund der Verhältnisse; за жодних
-
keinen Umständen; за таких
unter
-
unter solchen
Umständen; розм.
wie die Dinge liegen* [stehen*],
nach Lage der Dinge; залежно від
-je nach den Umständen, je
nachdem; es hängt von den Umständen
ab; es kommt darauf an; збіг -
Zusammentreffen der [verschiedener]
Umstände; перен. Konstellation /=,
-en; щасливий збіг
-
Glückszufall
m -(e)s, -falle
обставинний філол. abverbial [-v-]
161 обструкціоністський

обставити див. обставляти beharren vi (щось auf А.);

обставляти 1. (ставити навколо)
umstellen vt, umgeben* vt (чимось
mit D.); 2. (квартиру тощо)
statten vt, einrichten vt;
(меблювати) möblieren vt; 3. (обганяти)
überholen vt; (перехитрити)
überspielen vt; (перевершувати,
(домагатися) durchsetzen vt
обстояти див. обстоювати
aus- обстригати (волосся, шерсть) ab¬
scheren* vt, scheren* vt; (волосся) o
schneiden* vt; (вкорочувати,
підрізати) (be)schneiden* vt, stutzen
vt; наголо kahl scheren* vt
-

випереджати) übertrumpfen vt, обстригатися (самому) sich (D.)

überrunden vt (в чомусь in D.) die Haare schneiden*; (у перукарні)
обставлятися (оточувати себе) sich (D.) die Haare schneiden*
sich umstellen, sich
umgeben*; (y lassen*
квартирі тощо) sich einrichten, обстригти(ся) див. обстригати(ся)
sich ausstatten обстріл ч Beschießung/=, -en,
обстанова див. обстановка
ж Beschuss m
-es, -schüsse; поле ~y
обстановка ж 1. (у квартирі то¬ Schussfeld n -(e)s, -er; брати під

що) Emrichtung/=, -en, Ausstattung ~

[Feuer] nehmen*
unter Beschuss

/=, -еп; 2. (становище) Lagef-, -п, vt; перебувати під ~ом beschossen

Situation/=, -еп; (оточення, werden*; unter Beschuss [Feuer] lie¬

середовище) Umgebung/=, -еп; 3. див. gen* vi
обставини обстрілювання c див. обстріл
обстати див. обставати обстрілювати beschießen* vt, mit
обстеження с перев. мед. Untersu¬ Feuer belegen vt
chung/^ -еп; (перевірка) обстріляний 1. (який перебував під
Überprüfung / -, -еп; догоспітальне ~

обстрілом) beschossen; 2. (з
vorstationäre [prästationäre] бойовими досвідом) kämpf)erfahren,
Untersuchung; комплексне ~

kampferprobt; птах розм. alter

~

Komplex! Untersuchung / =, -еп; м^ди- Hase

ко-соціальне ~
sozialmedizinische обстріляти див. обстрілювати
Kranken|- обстрілу вати див. обтріпувати 2
~

Untersuchung; хворого
untersuchung / =, -еп; дані мед. обстрочити див. обстрочувати
~

Untersuchungsbefund т -(e)s, -е обстрочувати rundherum abnähen vt

обстежити див. обстежувати обстругати див. обстругувати
обстежувати перев. мед. untersu¬ обстругувати behobeln vt
chen (перевіряти) prüfen
vZ; vt, обструктивний мед. obstruktiv
überprüfen vt обструкційний Obstruktions-, ob¬
обстелити див.обстилати struktiv
обстилати bedecken vt, zudecken vt; обструкціонізм ч Obstruktionismus
rings|um unterbreiten vt
=
т

обстоювання c (думки тощо) Ver¬ обструкціоніст ч Obstruktionist т

teidigung / =, Schutz m -es; -en, -еп, Quertreiber т -s, =, Ніп-

(наполягання) Beharren n -s, Beharrung derer т -s,

=

/= (чогось auf D.); (відстоювання обструкціоністка ж Obstruktioms-

позиції тощо) Behauptung/= tin/=, -nen, Quertreiberin/=, -nen

обстоювати verteidigen vt; обструкціоністський obstruktio-

behaupten vZ; (наполягати) bestehen* vt, nistisch
 обструкція
обструкція ж тж. мед.
/=,
Obstruktion бронхів мед. Bronchi-
-еп;
~
al|obstruktion/=, -еп
обстукати див. обстукувати
О обстукувати beklopfen vt; мед. ab-
klopfen vt, perkutieren vt
обступати 1. (ставати довкола)
(stehend) umringen vt; einen Kreis
bilden (когось um А.); (юрбитися)
sich (zusammen)drängen, sich
häufen. umstehen* vt; 2. (оволодівати
кимось про почуття, думки
-
тощо) befallen* vt, bedrängen vt;
aufdrängen vi (когось D.)
обступити див. обступати
обсувати abschieben* vt, verschie¬
ben* vt, abrutschen lassen* vt; ~ся
sich verschieben*
обсуджувати tadeln vt, abfällig be|-
urteilen vt
обсунути див. обсувати
обсушити (ся) див. обсушувати(ся)
обсушувати trocknen vt, abtrock¬
nen vt; ~ся
werden* vi (s)
обсяг ч Umfang m -(e)s, -fänge;
Volumen [v-] n -s, =/-mina;
виробництва Produktions|umfang m -(e)
s, -fänge, Produktionsvolumen n -s,
=/-mina, Produktionskapazität f =,
-en;
~
інвестицій
Investitionsvolumen [-V-] n -s,
Investitionen;
umfang m -(e)s, -fänge;
(навчання) Pensum -sen/-sa;
робіт Arbeits|umfang m -(e)s,
-fänge; у повному обсязі in vollem
Umfang
обтавати abtauen vi (s)
обтала пати ся див. обляпатися
обтанути див. обтавати
обтекти див. обтікати
обтерти див. обтирати
обтертися 1. (призвичаїтися, обви¬
кнути) sich eingewöhnen, sich
anpassen: 2. див.
162
обтесаний 1. behauen; abstemmt;
bossiert; gehobelt, abgehobelt; 2.
перен., розм. abgeschliffen;
(вихований) erzogen
обтесати див. обтісувати
обтикати umstecken vt, bestecken vt
обтикувати див. обтикати
обтинати abschneiden* vt, beschnei¬
den* vt
обтиньцовувати betünchen vt
обтирання c Abwischen n -s, Ab¬
trocknen n -s; мед. Frottierung/=
обтирати 1. (витирати) abwischen
vt; (насухо) trockenreiben* відокр.
vt, abtrocknen vt; 2. (розтирати)
abreiben* vt; тж. мед. frottieren vt
обтиратися sich abwischen; sich ab¬
trocknen; sich frottieren
обтискати див. обтискувати
обтискач ч mex. Klemme f =, -n;
(кліщі) Anpresszange f-, -n; для
~
заклепок Nietendöpper m -s, =
обтискний: ~
стан Blockwalzwerk
sich trocknen, trocken n -(e)s, -e; штамп Pressgesenk n
~
-(e)s, -e
обтискувати (фальц) полігр. an-
~
drücken vt; мет. döppen vt;
(порожнисту деталь) einziehen* vt;
(злитки) vorblocken vt;
(наконечники на проводах) anpressen vt
обтислий eng anliegend
=/-mina, Umfang von обтиснути див. обтискувати
поставок Liefer|- обтікати umfließen* vt, umströmen vt
~
~
програми обтіпувати (льон тощо) brechen*
n -s, ~
vt, raffen vt
обтісувати 1. behauen(*) vt;
(стісувати) abstemmen vt; (фігуру з
каменю) bossieren vt; (обрізувати
край) besäumen vt; (збивати край)
bestoßen* vt; (обстругувати)
abhobeln vt; 2. перен., розм.
(прищеплювати навички культурної
поведінки) Benehmen [розм. Schliff]
befbringen* (когось D.); розм.
abschleifen* V/
обтиратися обтісуватися перен.,розм. sich (D.)
163 обтяжливість

die (Ecken und) Kanten abschleifen* -toren; піднебінний

~

обтічн||ий 1. stromlinienförmig, Gaumenverschlussplatte/=, -п

Stromlinien-; windschnittig, обту рація ж мед. Verschluss т -es,

schnittig; ~a форма Stromlinienform/=, -Schlüsse, Verschließung f -, -en,
-en; автомобіль ~ої форми Auto in Obturation f =, -en, Obtunerung o
[mit] Stromlinienform, f =, -en;
~

тромбом
windschnittiges [schnittiges] Auto; 2. перен. Thrombenverschluss m -es, -Schlüsse
(нечіткий, далекий від суті обтюратор ч 1.mex. Obturator m -s,

справи) nichtssagend; (обережний, -toren; 2. військ. Verschluss m -es,

хитрий) ірон. aalglatt -Schlüsse, Verschlusskolben m -s,

обтічник ч mex. Wind|abweiser т -s, =; 3. кін. Blende f=, -n,

=, Luftleitblech п -(e)s, -е, Verschlussblende /=, -n

Luftleitkörper т -s, =, Stromlinienschürze обтюрація ж mex. Obturation f =,

/=, -n, Windhaube/=, -n; колеса ~
-en

Radverkleidung/=, -en обтягати див. обтдгувати

обтічність ж Strömungsgünstigkeit обтягти див. обтягувати
/= обтягувати 1. (покривати ткани¬
обтоптати див. обтоптувати ною тощо) beziehen* vt,

обтоптувати rings|um zertreten* überziehen* vt, bespannen vt; 2. (облягати-

[zerdrücken] vt про одяг) anschließen* vi, anliegen*
обторочувати див. оторочувати vi; (щільно) umspannen vt
обточити див. обточувати обтджений beschwert, belastet; ~

обточувати 1. (дерево) (ab)drech- боргами mit Schulden belastet,

seln vt; (метал) (ab)drehen vt; schuldenbelastet
(начисто) schlichtdrehen vt; (начорно) обтяженість ж Belastung/=, -en
Schruppdrehen vt; 2. (робити обтяження c Belastung / =, -en;
гладким, рівним) glattschleifen* vt (докучання) Belästigung/=, -en; ~

обтріпаний stark abgetragen, іпотекою hypothekarische

zerlumpt Belastung; податками Steuerbelastung
~

обтріпати(ся) див. обтріпувати(ся) /=, -en

обтріпувати 1. див. обтрушувати; обтяжити див. обтяжувати
2. (зношувати одяг) abnutzen vZ, обтяжка ж Bezug т -(e)s, -züge;
abtragen* vt; durch Abnutzung Bespannung/=, -en; підбора ~

zerfasern [zersetzen] vt Absatzbeziehen n -s; фюзеляжу ~

ав.

обтріпуватися sich abnutzen, sich Rumpfhaut/=, -häute

abtragen*; sich durch Abnutzung
zerfasern [zersetzen]
обтрусити(ся) див. обтрушувати-
(ся)
обтрушувати abschütteln vt,
abstreifen vt, abklopfen vt;
(витрушувати) ausschütteln vt, ausklopfen vt;
~ся etwas von sich abschütteln; (про
тварин) sich (ab)schütteln
обтрясти див. обтрушувати
обтуратор ч мед. Obturator т -s,
обтяжливі|ий beschwerend,
belastend; (важкий, надокучливий)
beschwerlich, lästig; (гнітючий)
bedrückend; (тяжкий, виснажливий)
mühselig; (стомливий) mühsam;
(ускладнюючий) erschwerend; ~a
обставина юр. erschwerender
Umstand
обтяжливість ж Beschwerlichkeit
/=, Lästigkeit/=; Mühseligkeit/=;
Mühsamkeit/=
 обтяжний 164

обтяжний: ~

прес Streckziehpresse vt; Anstoß erregen, un| angenehm

/=, -п [peinlich] berühren vt; всіх є його

обтяжування с див. обтяження поведінка sein Benehmen erregt

обтяжувати 1. beschweren vz, be¬ allgemeinen Anstoß; мене ~є від
lasten vt; (завдавати клопоту, його слів seine Worte berühren
о
докучати) belästigen vt; mich un|angenehm
(нав язувати) aufbürden
(комусь D.); vt обурюватися 1. empört [entrüstet]
(утруднювати, ускладнювати) sein* vi (s), sich empören, sich
erschweren vt; (бути тягарем) zur entrüsten (на когось, щось, кимось,
Last [beschwerlich] fallen* vi (s) чимось über А.) , 2. (повставати)
(когось D.) sich aufbäumen, sich auflehnen (на
обтяти див. обтинати когось, щось, кимось, чимось
обумовити див. обумовлювати А.)
gegen
обумовлений bedingt (чимось обусурманювати (розм., заст.)
durch А.); -bedingt; впливом
~
islamisieren vt; zum Moslem
навколишнього середовища [Mohammedaner] machen vt; ~ся sich
umweltbedingt islamisieren; zum Moslem
[Mohammedaner] werden* vi (s), sich
=
обумовленість ж Bedingtheit f
-en als Moslem [Mohammedaner]
обумовлювання с (попереднє) bekennen*
Ausbedingung f -, -еп; обух ч Beilrücken m -s; як ~ом по

(застереження) Vorbehalt т -(e)s, -е голові розм. wie ein Schlag auf den
обумовлювати 1. (бути Kopf, wie vor den Kopf geschlagen;
передумовою) bedingen vt; (викликати) фам. das haut einen auf den Schlips
hervorrufen* vt; (стати причиною) обхаркувати mit Spucke benetzen
verursachen vt; 2. (домовлятися) [bedecken] vt, bespeien* vt
ver|einbaren vt; (попередньо обхват чUmfassung/^, -en, Umfas¬
домовлятися) ausbedingen(*) vt; sen n -s; в ~i im
Umfang
(застерігати, залишати за собою право) обхвачувати див. обхоплювати
sich (D.) Vorbehalten* vt обхитрити розм. anschwindeln vt,
обурений empört, entrüstet (кимось, beschwindeln vt, beschummeln vt;
чимось über А.)\ (розсерджений, фам. begaunern vt
злий) aufgebracht; (розгніваний) обхід ч 1. Rundgang m -(e)s, -gänge;

erzürnt; (незадоволений) ungehalten 2. (зметою ознайомлення,

(кимось, чимось über А.); (про перевірки тогцо) Abgehen n -s, Begehung

погляд, відповідь, реакцію тощо) / =, -en; (варти, караулу) військ.

unwillig (чимось über А.) Runde / =, -n; (лікаря в лікарні)
обурення с Empörung/ =, -en, Visite [v-]/=, -n; ділянки колії~

Entrüstung / =, -еп (кимось, чимось залізн. Streckenbegehung / =, -en;

über А.); (опір, протест) Auf- 3. (кружний шлях) Umweg m -(e)
lehnung/= (кимось, чимось gegen s, -e; іти в
~
einen Umweg machen;
А.); викликати Empörung ~
4. військ, (захід в тил або фланги

[Entrüstung] auslösen противника) Umgehung / =, -еп;

обурити(ся) див. обурювати(ся) Umgehungsmanöver [-v-] п -s, =;
обурливий empörend закону unter Umgehung des
~
в

обурю||вати empören vt, entrüsten Gesetzes

165 обшарпанець

обхідні І ий Umgehungs-; ~а
дорога обчесати див.
обчісувати
Umweg т -(e)s, -е; (об їзд) Umlei- обчислений rechnerisch; такий,
tung/= -еп; ~ий листок Laufzettel що може бути errechenbar ~

т -s, =
обчислення с див. обчислювання
обхідник ч: колійний-залізн. обчислити див. обчислювати О
Streckenwärter т -s,
=
обчислювальнЦий Rechen-; ~а

обхлюпувати bespritzen vt математика Rechenmathematik

обходити 1. (навколо чогось) he¬ /=, numerische Mathematik; ~а
rumgehen* vi (s); тж. військ, техніка Rechentechnik f=; ~ий

umgehen* vt; 2. (з метою пристрій Rechen|einrichtung f =, -en,

ознайомлення, перевірки тощо)&%є\їєп* vt (h, Rechen|anlage/=, -n

s), begehen* vt; 3. (про чутки обчислювальник ч Berechner m -s,

тощо) umgehen* vi (s), sich verbreiten; Rechner =

=, m -s,

4. (уникати, цуратися) umgehen* обчислювання Errechnung f =,

c

vz, vermeiden* vt; (ухилятися) aus- -en, Berechnung f -, -en;

weichen* vi (s) (щось D.y, ~
закон (приблизний розрахунок) Überschlag m -(e)s,

das Gesetz umgehen*; 5. (не -Schläge; кореня Wurzelrechnung

~

зважати, не брати до уваги)

übergehen* /=, -en

vt; (обділяти) benachteiligen vt; обчислювати ausrechnen vt,

~
mit Stillschweigen
мовчанням errechnen vt, berechnen vt;
übergehen* vt; <§> це тебе зовсім не überschlagen* vt
обходить! (не твого розуму обчислювач ч див.
справа) розм. das geht dich einen Käse обчислювальник
[Quark] an! обчистити 1. див. чистити; 2. див.
обходи||тися 1. (задовольнятися обкрадати
тим, що є) auskommen* vi (s) обчищати див. чистити
(чимось mit D.); 2. (зараджувати обчімхувати див. обчухрувати
собі) sich behelfen* (чимось mit D.); обчісувати abkämmen vt; (льон то¬
3. (відбуватися, проходити тощо що) hecheln vt
без когось, чогось) auskommen обчухрати 1. див. обчухрувати;
können* (ohne А.); 4. (коштувати 2. (відлупцювати) verprügeln vt;
певну суму) kosten vi, vt; zu stehen розм. durchprügeln vt, verhauen(*)
kommen* vi (s); це йому дорого vt, durchhauen(*) vt; фам.
~ться er muss das [dafür] teuer verbleuen vt; 3. (обдурити) розм.

bezahlen, das kommt ihm teuer zu beschummeln vt, übers Ohr hauen(*) vt;
stehen; 5. (минати без неприємних (обманом, хитрощами відібрати)
наслідків) abgehen* vi (s), ablaufen* durch List wegnehmen* vt
vi (s); 6. (не залежати) nicht обчухрувати (дерево) rings|um ab-
angewiesen sein* vi (s) (від когось, hauen(*) vt
чогось auf А.); 7. див. повадитися 2 обшальовувати буд. verschalen vt
обхопити див. обхоплювати обшарити див. обшарювати
обхоплювати umfassen vt, um¬ обшарпані І ий abgetragen, schäbig;
schlingen* vt, umspannen vt (про краї одягу) fransig; ~і краї
обценьки мн Beißzange/=, -n Fransen pl
обціловувати abküssen vt обшарпанець ч (розм.) Zerlumpte
обцукровувати див. цукрувати т -п, -п
 обшарпанка 166

обшарпанка ж (розм.) Zerlumpte f vornehmen*; (людину) eine

-n, -n Leibesvisitation [-V-] vornehmen*
обшарпувати abtragen* vt; (про община ж Gemeinde/=, -n
штани, рукави) ausfransen vt; розм. общинний Gemeinde-, gemeindelei¬
О abfetzen vt; ~ся abgetragen gen
[schäbig] werden* vi (s); ausfransen vi (s) общипувати abrupfen vt
обшарювати durchwühlen vt, обюрократитися див. обюрокра¬
durchsuchen vt, durchstöbern vt чуватися
обшивати 1. (пришивати по краях) обюрокрачування с
benähen vt, besetzen vt; 2. буд. Bürokratisierung/^
verschalen vt; mex. verkleiden vt обюрокрачуватися sich bürokrati-
обшивка ж 1. (оздоблення) Besatz sieren, in Bürokratie verfallen* vi
m -es, -sätze; (облямівка) Saum (s), bürokratisch werden* vi (s)
m -(e)s, Säume; 2. буд. Verscha^ об юшувати mit Blut beflecken vz
lung/=, -en; mex. Verkleidung/=, об ява ж див. оголошення

-en;
~
котла Kesselmantel m -s, об явлення с див. одкровення
-mäntel об являти див. оголошувати
обшити див. обшивати овал ч Oval [o'va:l] п -s, -е
обшкрябувати 1. див. обскрібати; овалотокарний: ~
тех.
верстат
2. див. обдряпувати Ovaldrehmaschine [-v-]/=, -п
обшлаг ч Aufschlag т -(e)s, -Schläge овалоцит ч мед. Ovalozyt [-v-] т

обшліфовувати див. шліфувати Elliptozyt т -еп, -еп

-еп, -еп,

обшмаровувати beschmieren vt овальн||ий oval [o'va:l]; ~е вікно

обшматовувати ringsherum abrei¬ буд. Ochsen|auge п -s, -п; ~ий
ßen* vt поперечний переріз (трубопроводу)
обшморгувати abzupfen vt, Zitronenquerschnitt т -(e)s, -е; ~ий
abschälen vt, berupfen vt поршень ovalgedrehter Kolben
обшнирювати herumsuchen vi; овальність ж Ovalität [-v-]/=
(ритися) kramen vi (в чомусь in D.) овальнозношений (про циліндр)
обшпарити див. ошпарювати unrundgelaufen
обшпарювання с див. ошпарю¬ оваріотомія ж мед. Ovariotomie
вання [-v-]/=, -ijen
обшпарювати див. ошпарювати овація ж stürmischer Beifall,
обштукатурювати див. оштукату¬ brausender Applaus
рювати овва! (вираження здивування) sieh
обшук ч юр. Durchsuchung/=, -еп; mal (einer) an; (вираження
(огляд місцевості, приміщень) сумніву) tatsächlich?, wirklich?, ist
Absuchung/^, -еп; (квартири тощо) es möglich?; (вираження іронії
Haussuchung/=, -еп, тощо) was denn noch!
Hausdurchsuchung f-, -еп; (людини) овдовілий verwitwet
Leibesvisitation [-v-]/=, -еп овдовіти (про чоловіка) Witwer
обшукати див. обшукувати werden* vi(s); (про жінку) Witwe
обшукування обшук
с див. werden* vi (s)

обшукувати юр. durchsuchen vt; QeeH ч acmp. (тж. знак зодіаку)

{місцевість) absuchen vt; Widder m -s
(квартиру тощо) eine Haus(durch)suchung овердрафт ч Überziehungskredit m
167 ОВОЧІВНИК

-(e)s, -е, Kontoüberziehung/=, -en оволодіння c 1. (придбання)

оверлок ч тех. Overlocknähmaschi¬ Aneignung/^, -en, Erwerbung/=, -en;
ne [-v-]/= -n, Überwendlichnähma- 2. (захоплення) військ. Eroberung

schine/=. -n /=, -en, Inbesitznahme /=, -n, Be- Я

овертайм ч {понаднормовий час) sitz|ergreifung/=, -en; 3. (засвоєн- В
Überstunden pl; спорт. ня) Beherrschung f =, -en, Mei- H
Nachspielzeit /=, -en sterung/=, -en; 4. (про почуття,
=
овершот ч mex. Keilfänger m -s, стан) Bemächtigung/=, -en
OBgc ч бот. Hafer m -s оволодіти див. оволодівати
овечЦий Schaf(s)-; ~a шкура Schaf¬ овоскоп ч Ovoskop [-v-] n -s, -e,
fell n -(e)s, -e; ~e молоко Eierdurchleuchter m -s, =,
Schafmilch /=; ~ий сир Schafskäse m -s Eierdurchleuchtungslapparat m -(e)s, -e,
овечка ж 1. див. вівця; 2. перен., Eierdurchleuchtungsgerät n -(e)s, -e

знев. (покірлива, боязка людина) овоч ч Gemüse n -s, =; кожному

Waschlappen т -s, =, ~еві свій час (прислів я) man muss

Schlappschwanz т -es, -schwänze; die Feste feiern, wie sie fallen

невинна ~

ірон. Unschuldslamm п -(e)s, ОВОЧ£Р ч див. овочівник

-Iämmer овочевий Gemüse-; базар ~

овівати 1. fächeln vt, umwehen vt, Gemüsemarkt m -(e)s, -märkte; ~

umfächeln vt; 2. перен. магазин Gemüseladen -läden, m -s,

(охоплювати почуттями) umweben* vt Gemüsegeschäft n -(e)s, -e; гарнір ~

(чимось von D.) Gemüsebeilage/=, -n; сік ~

2від ч зоол. Bremse f =, -n; Gemüsesaft m -(e)s, -Säfte; суп

~

Pferdebremse f=, -n Gemüsesuppe /=, -n

овіцид 4 Eiergift n -(e)s, -e овочезбиральнЦий: ~a машина

овіяний umwoben* vt (чимось von Gemüse|erntemaschine/=, -n

D.) овочеконсервний
овіяти див. овівати Gemüsekonserven- [-V-]

ОВОГЄН£3 ч біол. O|ogenese/=, -п овочемийка ж Gemüsewäsche /=,

оволодіваЦти 1. (привласнювати) -n

sich (D.) an|eignen vt; (брати овочепереробний Gemüsever|ar-

силою) sich bemächtigen (щось, beitungs-, Gemüseverwertungs-, ge-
чимось G.); (заволодівати) in Besitz müsever| arbeitend
nehmen* vt; Besitz ergreifen* (щось овочерізка ж Gemüseschneider m
von D.); in den Besitz kommen* -s, =, Gemüseschneidemaschine /=,

[gelangen*] vi (s) (щось, чимось G., von -n

D.)', військ, einnehmen* vt; 2. див. овочесушарка ж

охоплювати 3; ^ги собою sich Gemüsetrockenanlage/=, -n

fassen, sich zusammennehmen*; страх овочесховище c Gemüsespeicher m

~c ним Angst bemächtigt sich -s, =, Gemüselagerhalle /=, -n,
seiner [packt ihn]; 3. (набувати знань, Lagerhaus für Gemüse
умінь, навичок) erlernen vt, sich (D.) овочі мн Gemüse n -s, =; сушені ~

zu eigen machen vt; (опановувати) Dörrgemüse n -s, =; консервовані

beherrschen vt, meistern vt; -ти ~
Gemüsekonserven pl
мовою eine Sprache beherrschen овочівник ч Gemüsebauer m -s, =,

[erlernen] Gemüsezüchter m -s,

=
 овочівництво 168

овочівництво с Gemüseanbau т лові) durch einen Schlag auf den

-(e)s Kopf betäuben vt; 3. (надзвичайно
овуляція ж фізіол. Ovulation [-v-] вражати) erschüttern vt;
/=, -еп (спантеличувати, приголомшувати)
о оганьбити див. зганьбити verblüffen vt; 4. філол. stimmlos
огар ч зоол. Rostgans/=, -gänse machen vt
огиді |а ж Ekel т -s, Abscheu т -(е) оглушення c див. оглушування
s, Widerwille т -ns; викликати ~у оглушити див. оглушати
Abscheu einflößen (в когось £>.); оглушливий betäubend, ohrenbetäu¬
ekelhaft werden* vi (s); з ~ою bend, dröhnend
widerwillig оглушування с Betäubung/=, -en
огидн||ий ekelhaft; {бридкий, 2ГЛЯД ч 1. (розглядання, обдивлян-
мерзенний) abscheulich, widerlich, ня) Besichtigung f =, -еп; ~

widerwärtig; (гидкий, потворний) місця злочину юр. Besichtigung des

scheußlich; (неприємний, Tat|ortes, Tat|ortbesichtigung f
остогидлий; вжив. тк. предикативно) -en, Tatbefunds|aufnahme /=, -n;
~

zuwider (комусь D.); ~а їжа розм. ярмарку Messerundgang m -(e)s,

Schlangenfraß т -es; груб. -gänge; 2. (обстеження з метою
Hundefraß т -es, Saufraß т -es перевірки, контролю) Prüfung/=,
огидність ж Ekelhaftigkeit f=; -еп; тж. мед. Untersuchung f
Abscheulichkeit /=, Widerlichkeit /=, -еп; юр. (обшук) Absuchung f
Widerwärtigkeit/= -en; комплексний медичний ~

огидно див. огидний; мені ~

ärztliche
komplexe Untersuchung;
говорити про це(підкреслюється медичний при прийомі на
~

внутрішній опір) es widerstrebt mir, роботу medizinische Einstellungs|

darüber zu sprechen Untersuchung; технічний technische ~

огиднути ekelhaft [widerlich] Kontrolle; ~

багажу
werden* vi (s), anwidem vt Gepäckkontrolle /=, -n; товарів die Beschau
~

огинати 1. див. обгинати; 2. див. von Waren; 3. (стисле

обхоплювати; 3. див. оточувати про ряд подій, явищ тощо)
повідомлення

огірковий Gurken-; (про запах со¬ Überblick т -(e)s, -е; (перев. короткий)
лоду) gurken|artig; розсіл ~

Übersicht/=, -еп; (перев.

Gurkenwasser п -s,Gurkenlake/=, -п політичних подій тощо) Umschau/=, -еп;
огірок ч бот. Gurke/=, -п; кислий (у газеті, журналі тощо)
~
saure Gurke, Salzgurke f =, -n; Rundschau /=, -еп; подій Rückschau
~

скажений див. огірок-пирскач

~
auf die Ereignisse; Revue [-'vy:]
огірок-пирскач ч бот. Spritzgurke /=, -n [-'vy:an]; 4. військ.
/=, -n, Eselsgurke/=, -п Truppenschau /=, -en; <§> без ~y ohne
огірочник ч бот. Borretsch т -s/-es Rücksicht (на когось, щось А.); з ~у in
оглашенний ч рел. Katechumene [(у [im] Hinblick (на А.); auf щось auf

католиків) Katechumene] т -п, -п Grund, in Anbetracht (на щось G.);

огледіти(ся) див. оглядати(ся) з ~y на те, що... da..., weil...; in

оглухнути taub werden* vi (s) Anbetracht dessen, dass...

оглушати 1. (притуплювати слух) оглядальник ч див. оглядач 2
betäuben vt; 2. (доводити до оглядальниця ж див. оглядачка 2
стану непритомності ударом по го¬ оглядати 1. (розглядати, обдивля¬
169 оголошенЦня

тися) besichtigen vt; besehen* vt, і -тися не встигнеш im Umsehen

beschauen vt, betrachten vt; 2. ого! oho!; (вираження здивування)
(обстежувати) prüfen vt; тж. мед. nanu!
untersuchen vt; (робити обшук) оговтатися див. оговтуватися
absuchen vt; 3. (у пресі) einen оговтуватися 1. (призвичаювати¬ О
Überblick geben*; себе sich besehen*,
~

ся) sich eingewöhnen, sich

sich beschauen
огляда||тися sich umsehen*,
umschauen, umhersehen* vi,
umherschauen vi, zurücksehen* vi,
vi, sich
zurückschauen vi; розм. umgucken
umgucken; (шукаючи очима
когось, щось) sich umblicken; (назад,
на те, що залишилося, на минулі
einleben; 2. (заспокоюватися) sich
sich beruhigen; 3. (після хвороби тощо)
sich erholen, wieder auf den Beinen
sein* vi (s); (від страху тощо) zu
sich kommen* vi (s); sich fassen
оголені|ий 1. entblößt;
(роздягнутий) nackt, entkleidet; ~a натура
мист. Akt m -(e)s, -e; 2. (про дерева

роки) zurückblicken vi (на щось тощо) kahl, entlaubt; 3. (про

auf А.); <§> бігти не -ючись [без провід) blank; ~ий провід blanker
оглядки] laufen* vi (s), so schnell [unbekleideter] Draht, nicht|isolierte
einen die Beine tragen [freiliegende] Leitung; 4. (про меч
оглядач ч 1. (журналіст) Bericht|- тощо) blank; entblößt; gezückt
erstatter m -s, =; 2. Beobachter m -s, оголеність ж Entblößtheit f =;
=; Untersuchende m -n, -n Nacktheit/=; Kahlheit f=
оглядачка жBericht|erstatterin оголення c 1. (відкриття чогось,
1.

/=, -nen; 2. Beobachterin /=, -nen, знімання одягу) Entblößung/=, -en;

=; Untersuchende f -n, -n 2. (роздягання) Entkleidung/=, -en,

оглядини мн icm. Braut|schau f- Entkleiden n -s; 3. (гірської породи)

оглядкЦа ж: без ~и kurz entschlos¬ Bloßlegung/ =, -en, Freilegung/ =,

sen; з ~ою mit einem Angstblick (на -en; 4. мед. Bloßlegung/=, -en,
щось auf А); діяти з ~ою vorsichtig Entblößung / =, -en, Freilegung / =,
[mit Bedacht] handeln vi -en; нерву Nervenfreilegung/ =,
~

оглядові |ий Seh-, Schau-; (для -en

спостереження) Besjchtigungs-; оголити(ся) див. оголювати(ся)

(про стисле повідомлення тощо) оголобля ж Deichselstange/=, -n
Überblicks-, Übersichts-; ~а вежа оголосити див. оголошувати
Aussichtsturm т -(e)s, -türme; ~а оголошенЦня с 1. (повідомлення)
лекція Übersichtsvorlesung f =, Bekanntmachung / =, -еп;
-еп; ~а стаття Überblicks|artikel т (сповіщення) Ankündigung / =, -еп;
-s, =; ~а щілина Sehschlitz т -es, 2. (офіційне) Verkündung / =,
-е; ~е вікно Beobachtungsfenster -еп, Erklärung / =, -еп; ~ня
п -s, =, Schauloch п -(e)s, -löcher; війни Kriegserklärung / =, -еп;
~ий колодязь 3. (публікація) Veröffentlichung
Beobachtungsbrunnen т -s. =, Kontrollschacht т
-(е) / =, -еп; (афіша) Anschlag т -(е)
s.-Schächte, Revisionsschacht [-v-] s, -Schläge; (у газеті, журналі)
т -(e)s, -Schächte Anzeige/=, -п; рекламне ~ня
оглядовість ж Überschaubarkeit Werbeanzeige /=, -п; ~ня про продаж
/=, Übersichtlichkeit/= Verkaufs|anzeige /=, -п; дошка ~ь
огляну||ти(ся) див. оглядати(ся); Anschlagtafel/=, -п
 оголошувати 170

оголошувати 1. (повідомляти) огриз^ти див. обгризати; ~ся bissig

bekannt geben* vt, bekannt machen [grob] antworten vi; (про тварину)
vt; (по радіо) ansagen vt; die Zähne fletschen
(попередньо) ankündigen vt; (робити огризти див. обгризати
о гласним) verlautbaren vt; 2. огріб^ти див. обгрібати
(офіційно) verkünden vt, erklären vt; огрівати див. обігрівати
~

війну den Krieg erklären; вирок ~

огрів^ч див. обігрівач

das Urteil verkünden; збори огріти 1. див. обігрівати; 2. (вда¬
~

відкритими die Versammlung für рити) einen Schlag versetzen

erlöffnet erklären; 3. (публікувати) (когось D.)

veröffentlichen vt Огріх ч 1. с.-г. Bodenglatze /=, -п,

оголювати 1.
(відкривати щось, nicht bearbeitete [unbesäte] Stelle;
знімати одяг) entblößen vt; 2. (хиба, помилка) Fehler т -s, =,
(роздягати) entkleiden
vt; 2. (меч, Versehen n -s

шаблю тогцо) ziehen vt, entblößen vt, огрубілий rau, grob; перен. verroht
zücken vt; 3. (провід) blank machen огрубіння c Verrohung/=, -en
vt; 4. (гірську породу) bloßlegen vt, огрубіти rauh werden* vi (s); перен.
ffeilegen vt; 5. мед. bloßlegen vt, verrohen vi (s)
entblößen vt, ffeilegen vt огруддя c (розм.) Brustkasten m -s,

оголюватися 1.
(відкриватися, -kästen
знімати одяг) sich entblößen; огрядний starkleibig, groß und
(роздягатися) sich entkleiden; 2. (про (wohl)beleibt; (який розповнів,
дерева) sich entblättern, bloß [kahl] неповороткий) behäbig; (товстий,
werden* vi (s); (про гірські породи) повний) beleibt, korpulent;
zutage streichen* vi (s) (гладкий) wohlbeleibt; (жирний) feist
оголяти(ся) див. оголювати(ся) огрядність ж Behäbigkeit /=;

огорнути(ся) див. огортати(ся) Beleibtheit /=, Korpulenz/=; Feistheit

огородження с Umzäunen п -s, Um¬
zäunung f =, -en, Einzäunen n -s,
Einzäunung/=, -en
огороджувати (парканом
umzäunen vt, einzäunen vt;
(решіткою) umgittern vt
огородити див. огороджувати
огорожа ж Umzäunung f =, -en,
Zaun m -(e)s, Zäune; (кам яна)
Mauer f=, -n; (тин) Flechtzaun m
-(e)s, -zäune; жива Hecke/=, -n
~
/=; Starkleibigkeit/=
огуда ж (паплюження) Schmähung
/=, -en; (осуд) Bemängelung/^, -en;
тощо) (докір) Tadel m -s, =; (несхвалення)
Missbilligung/=, -en
огуджу вати (паплюжити)
schmähen vt; (ганити) bemängeln vt;
(докоряти) tadeln vt; (не схвалювати)
missbilligen vt
огудина ж Trieb m -(e)s, -e;

(гарбуза) Kürbistrieb m -(e)s, -e

огортати(ся) див. обгортати(ся) огудник ч Schmäher m -s, =; Tadler
ограбувати див. пограбувати m -s,
=

огранован||ий geschliffen; facettiert огудниця ж Schmäherin /=, -nen;

[fase-]; ~а склянка kantiges Glas Tadlerin/=, -nen
ограновувати (гиліфувати) schlei¬ огузок ч спец. Schwanzstück n -(e)s,
fen* vi; (перев. про догороцінний -e; (стегно) Hüfte f-, -n

камінь) facettieren vt од див. від

огранювати див. ограновувати Ода ж літ. -n
171 ОДИН

одаліска ж Haremsdame/=, -n; тю) süchtig (чимось nach D.); 2. ч

Haremsfrau /=, -еп Besessene т -n, -n

одарити див. обдаровувати одержимість ж Besessenheit f =;

одвікудив. відвіку {манія) Sucht/=, Süchte/Suchten
одвірок ч Pfosten т -s, =, Türpfosten одержування c див. одержання -Ö.
одержувати bekommen* vt; розм.
=
т -s,

одвічний ewig, immerwährend kriegen vt; {перев. щось важливе

одеж| |а ж див. <їдяг; <§> не суди по тощо) empfangen* vt, in Empfang
~і суди по розуму {прислів я) das nehmen* vt; {перев. щось
-

Kleid macht nicht den Mann, der очікуване, заплановане, заслужене

Sattel macht kein Pferd; по -і тощо) erhalten* vt; {кредит) aufneh-
зустрічають, по уму проводжають men* vt; {здобувати) erlangen vt;
{прислів я) man empfangt den Mann {приймати) entgegennehmen* vt;
nach dem Gewand und entlässt ihn {гроші) einkassieren vt, einnehmen
nach dem Verstand vt; {товар, газети, пенсію)
одежн||ий Kleider-; -а шафа beziehen* vt; {добувати) gewinnen* vt;
Kleiderschrank m -(e)s, -schränke; ~a {виготовляти) erzeugen vt,
щітка Kleiderbürste/=, -n hersteilen vt; -

назад
одеколон ч Kölnischwasser n -s zurückbekommen* vt; розм. zurückhaben* vt
одден ч Odeon n -s, -s одержувач ч Empfänger m -s, =;

одеревіти див. одерев яніти {доходів, товару, газет, пенсії)

одерев яніти erstarren vi (s), steif Bezieher т -s, =; авансу -

werden* vi (s); {втратити Vorschussnehmer т -s, =;

-
векселя Indossatar
чутливість) unempfindlich [gefühllos] т -s, -е; -

грошей Geldempfänger
werden* vi (s) т -s, =; ~

вантажу Güter|empfänger
одерж^вити див. одержавлювати т -s, =; мор. Destinatar т -s, -е,
одержавлювати verstaatlichen vt Destinatär т -s, -е; -

кредиту
одержанн||я c 1. Empfang -(e)m Kreditnehmer т -s, =; -

платежу
=
s; канц. Erhalt m -(e)s; {кредитів) Zahlungsempfänger т -s,
Aufnahme/=; {здобування) книжн. одержувачка ж Empfängerin f =,
Erlangung/=; {придбання) Erwerb -nen; Bezieherin/=, -nen
m -(e)s; {прийняття) один 1. {з іменником) т ein [/'eine, п

Entgegennahme /=; {грошей) Einkassierung /=. ein]; {без іменника) т einer [/"eine, п
Geld|einnahme f =; {товару, ein(e)s]; {при лічбі) eins; до -

газет. пенсії) Bezug m -(e)s; ~я одного zu|einander; з нас {з нашого

-

прибутку die Erzielung eines Gewinns, середовища) einer aus unserer Mitte;
Gewinnerwirtschaftung f =, -en; -
за адним hintereinander,

розписка в ~i Empfangsschein m nachleinander; розм. im Gänsemarsch; -

-(e)s, Empfangsbestätigung f =,
-e, на -
Mann gegen Mann; -

-en, Empfangsbescheinigung f =,
-en; 2. mex. {добування) Gewinnung
/=; {виготовлення) Erzeugung /=.
Herstellung/=
одержати див. одержувати
одержимий 1. besessen (чимось
von £).); {хворобливою пристрас¬
одного
einander; одна тисяча eintausend,
ein Tausend; одна тисячна ein
Tausendstel; одним сл&вом mit einem
Wort; одні розмови (das ist) nichts
als Gerede, lauter Gerede; одного
віку gleichaltrig; одного разу einst,
einmal; усі до одного alle bis auf
 один-єдиний
den Letzten; alle ohne Ausnahme;
захилити einzeln [einer
по одному
nach dem anderen] eintreten* vi (s);
2. (сам) allein, nur; nichts als; сміх
О ~! das ist zum Totlachen!; 3. (той
самий) m derselbe [/dieselbe; n
dasselbe], der (die, das) gleiche;
же ein und derselbe; одн£ і те ж
eins und dasselbe; то одне, то інше
розм. bald dies, bald das; я живу з
ним в одному будинку ich wohne
in einem Haus mit ihm, ich wohne
in demselben Haus wie er; вони
одного тіста книші розм. sie sind
von einem [vom gleichen] Schlag
[aus demselben Zeug]; одному
Богові відомо! das wissen die
Götter;
~
в пилі не вдїн [~ кіл плита
не вдержить] (прислів я) einer ist
keiner; ein Mann allein kann das
Feld nicht behaupten; за всіх, всі
~ =
за одниго (прислів я) einer für alle,
alle für einen; одниго пиля ягода
(прислів я) gleiche Bnider, gleiche
Kappen; одниму синце світить, а
іншому й місяць не блисне
(прислів я) einem kälbern die Ochsen,
dem andern nicht einmal die Kühe
один-єдиний ein einziger
mutterseelen| al¬
один -о д нісі н ьки й
lein. ganz allein
одинадцятий der (die, das) elfte
одинадцятикласник ч Schüler der
elften Klasse
одинадцятикласниця ж Schülerin
der elften Klasse
одинадцятиметривий:
див. пенальті
оди надцятка ж 1. (цифра, оцінка)
Elf/=, -еп; 2. (автобус, тролейбус)
Elfer т -s; (трамвай) Elf/=,
одинадцять elf
одинак ч 1. {сам, без інших)
Einzelgänger т -s, =; 2. (без сім ї,
рідних) Alleinstehende т -п, -п; 3.
einziger Sohn
172
одинарний einfach, Einfach-, Ein-
zel-
одинарник ч бот. Siebenstern т -(е)
s, -е
одиначка ж 1. (сама, без інших)
Einzelgängerin /=, -nen; 2. (без сі-
~
і той м ї,рідних) Alleinstehende f -п, -п;
3.einzige Tochter
одиниця ж 1. (цифра, карта) Eins
/=, -еп, Einer т -s, =; 2. (умовна
величина) Einheit /=, -еп;
валютна
Währungseinheit f =, -еп;
~
грошова Geld|einheit f =, -еп;
~ ~
вага Gewichts|einheit f =, -еп; ~
вантажу Kollo -s/Kolli; ~
п -s,
вимірювання Mess|einheit f =, -еп;
~
міри Maßeinheit /=, -еп; часу ~
Zeit|einheit/=, -еп; 3. (оцінка) Eins
f =, -еп; 4. (автобус, тролейбус)
Einer т -s, =; (трамвай) Eins /=,
-еп; 5. (розряд) мат. Einer т -s,
(перев. рГ)
одиничн||ий (окремий) einzeln;
(поодинокий) vereinzelt; (той, що не
часто буває) einmalig, selten; ~а
хвиля Einheitswelle f =, -п; ~ий
виріб Einzel І anfertigung/=, -еп
одиничність ж Einmaligkeit f
-еп; книжн. Singularitätf-
одинокЦий einsam, allein;
(безсімейний) alleinstehend; ~а мати
alleinstehende Mutter
одинокість ж Einsamkeit f =,
Alleinsein n -s
одиночкЦа 1. ж/ч Einzelne m/f -n,
-n, Alleinstehende m/f -n, -n;
~
(удар) (безсімейний, самотній) Einzelgänger
m -s, =; (окремо від інших)
в ~y
allein, im
Alleingang; (власними
силами) allein, mit eigenen
-еп Kräften; 2. ж (камера) Einzelzelle /=,
-n, Isolierzelle /=, -n; 3. ж спорт,
(човен з одним веслярем) Einer т
=
-S,
одиночнЦий 1. (окремий) einzeln;
~е ув язнення Einzelhaft f =; ~а
173 одногорбий

камера див. одиночка 2; 2. все коли egal wann; все хто

~ ~

(усамітнений) ungesellig; 3. (про egal все як egal wie; мені

~

wer;
постріл) vereinzelt все ~! das ist mir egal!; хіба не все
одинцем allein, im Alleingang ~? ist das nicht
gleich?
одівати(ся) див. одягати(ся) одноакгнЦий ein|aktig, in einem о
=
одіозний anrüchig; висок, odiös; Akt; ~a п єса Em|akter m -s,
австр. odios одноатомний einwertig, em|atomig,
одіозність ж
Anrüchigkeit f =; monoatomar
висок. Odiosität/= однобарвний einfarbig
одіссея ж (книжн.) Odyssee f =, однобарвність ж Einfarbigkeit/=
-sse'en, Irrfahrt/=, -en однобічний einseitig; перен. (обме¬
одіти(ся) див. одягати(ся) жений) beschränkt
одіяло с див. ковдра однобічність ж Einseitigkeitf=
одіяння с висок. Gewand п -(e)s, однобокий див. однобічний
-wänder; Tracht/=, -en однобокістьж див. однобічність

одкровення с (книжн., рел.) Offen¬ однобортний einreihig; піджак ~

barung/^ -еп Einreiher т -s, =, einreihiges Jackett

однадг/в. один
однак (на відміну від і{ього) jedoch;
(але) doch, aber; (все-таки, все ж)
dennoch
однакові|ий (такий самий) gleich,
identisch; (той самий) derselbe,
ein und derselbe; (однорідний,
однакового роду) gleich)artig; ~ий за
значенням gleichbedeutend; ~ий
за кольором gleichfarbig; ~ою
мірою [в ~ій мірії in gleichem Maße,
gleichermaßen
однаковість ж Gleichheit / =;
Gleich|artigkeit/=
однаково ebenso; gleich;
[за-]
одновалантний хім. einwertig
одновалентність ж хім. Emwer-
tigkeit/=
одновалковий Emwalzen-
одновальний тех. einwellig
однованний einbadig, Einbad-
одновежовий eintürmig
одновеслий mit einem Ruder, ein-
ruderig
одновимірний фіз. eindimensional
одновимірність ж фіз. Eindimen¬
sional ität/=
одновірець ч Glaubensgenosse т
мені -n, -n

das ist mir egal! одновірка ж Glaubensgenossin/=,

одна див. один; до одного eins
~
-nen

kommt zum andern; ~

над одним одновісний em|achsig, Ein|achs-
über|einander; завжди
~
й те ж! одногодинний einstündig
розм. immer die gleiche Litanei!; одноголосий муз. einstimmig
торочити [товкти]
~
й те саме одноголосний 1. див. одноголо¬
розм. (immer) das alte [dasselbe] сий; 2. (одностайно схвалений -

Lied singen*, die alte Leier anstim- про рішення, ухвалу тощо)
men [ableiem], immer bei der alten einstimmig, einhellig
Leier bleiben* vi (s) одноголосність ж Einhelligkeit
однина філол. Singular m -s, Ein- /=, Einstimmigkeit/=
zahI/= одноголосно einstimmig, einhellig
одно: все (обов'язково) sowieso;
~

одноголосся с Einstimmigkeit/=
(байдуже) egal: все де egal wo;~

одногорбий einhöckerig; верблідд

~
 одноденка 174

einhöckeriges Kamel, Dromedar n однокамерний einräumig,

-s, -e
~
Einkammer-; карбюратор einflutiger
одноденка ж 1. зоол. Eintagsfliege Vergaser, Einfachvergaser m -s, =,
/=, -n; 2. перен.
(щось Eindüsenvergaser m -s, =; ~

О короткочасне, швидкоплинне) Eintagsfliege/=, холодильник Einkammerkühlschrank m

-n; Kurzlebige n -n -(e)s, -schränke

одноденний Eintags-, eintägig одноканальний Einkanal-; (про
однодисковий einscheibig, Ein- носія даних) einspurig
scheiben- однокаскадний einstufig, Ernstu-
одноднівка ж див. одноденка fen-
однодольний бот. einkeimblättrig, однокашник ч Schulkamerad m -en,
=
monokotyledon -en, Mitschüler m -s,

однодомний бот. einhäusig однокашниця ж Schulkameradin

однодомність ж бот. Einhäusig- /=, -nen, Mitschülerin/=, -nen

keit/= одноквартирний: будинок Ein¬

~

однодумець ч Gesinnungsfreund familienhaus n -es, -häuser

т -(e)s, -е, Gleichgesinnte т -п, -п, однокімнитнЦий Einzimmer-; ~a

Glaubensgenosse т -п,-п квартира Einraumwohnung f =,

однодумниця ж -en, Einzimmerwohnung/^, -en
Gesin ungsfreundin /=, -nen, Gleichgesinntef -n, -n, однокінка ж Einspänner m -s, =

Glaubensgenossin/=, -nen одноківшевий: екскаватор Löf¬

~

=
однодумність ж felbagger m -s,
Geistesverwandtschaft f= однокласник ч Klassenkamerad m

однодумство c див. однодумність -en, -en, Mitschüler m -s,

=

одноженець ч monogam, monoga¬ однокласниця ж

misch Klassenkameradin /=, -nen, Mitschülerin/=, -nen
одножильний (провід) ein|adrig одноклітиннЦий біол. 1. einzellig;
однозахідний (про різьбу) eingän¬ 2.: ~i мн Einzeller pl
gig одноклітьовий eingerüstig
однозвучний eintönig; одноклубник ч Klubkamerad m -en,

(монотонний) monoton -en

однозмінний Einschicht-, одноколійка ж eingleisige

einschichtig Eisenbahn
однозначний 1. eindeutig; одноколійний eingleisig, einspurig
(недвозначний) unzweideutig; 2. філол. одноколірний einfarbig, mono¬
(який має тільки одне значення) chrom [-kr-]
unisem, monosem, eindeutig; 3. одноколка ж zweirädriger Karren
(тотожний) identisch; (рівнозначний) одноколійний einsäulig; прес
~

gleichbedeutend; 4. мат. einstellig Einständerpresse/=, -n

однозначність ж Eindeutigkeit f=; однокомпонентний Einkompo-
Unzweideutigkeit f =; Monosemie nenten-

/=; Identität/=; Einsteiligkeitf= однокопит||ий зоол. einhufig; ~a

=
однойменний gleichnamig, тварина Einhufer m -s,

gleichen Namens однокоренивий філол.

однойменність ж Gleichnamigkeit wurzelverwandt
/= однокорпусний eingehäusig; Ein¬
175 однорічка

körper-; ~

плуг Einfurchenpflug т одноосібнЦий Einzel-,

-(e)s, -pflüge individuel [-v-]; ~e господарство
однократний einmalig; Einfach- Einzelwirtschaft f =, Individualwirtschaft
однократність ж Einmaligkeitf= /=
однокрилий einflügelig одноосібник ч Einzelbauer m -n/-s, о
однокурсник ч Kommilitone т -n, -n

-n одноосібниця ж Einzelbäuerin/=,
однокурсниця ж Kommilitonin/=, -nen

-nen одноособові|ий Einzel-; ~e

одноланковий eingliedrig представництво Alleinvertretung f =,

однолемішний Einschar-, einscha- Einzelvertretung f =; ~e рішення

rig Einzel|entscheidung f =, -en,
однолітка ж Altersgenossin f =, eigenmächtige Entscheidung
-nen, Gleichaltrigef -n, -n одноосьовий einachsig, Ein|achs-
однолітник ч бот. Sommergewächs однопалотний Einkammer-
n -es, -e однопалубнЦий Eindeck(s)-; mit ei¬
однолітній Einjahres-; бот. einjährig nem Deck; ~e судно Eindecker m -s,

одноліток ч Altersgenosse m -n, -n, =, Emdeckschiff n

-(e)s, -e

Gleichaltrige m -n, -n однопартійний Emparteiien-

одномандатний Einmandat- однопелюстковий бот. einblättrig
одноманітний einförmig, eintönig; однопілля c с.-г. Einfelderwirtschaft
~a їжа einseitige Kost /=
одноманітність ж Einförmigkeit одноплемінник ч Stammesbruder m
/=, Eintönigkeitf- -s, -brüder
одномірний einseitig, primitiv одноплемінниця ж Stammeschwes-
одномірність ж Einseitigkeit f =, ter/=, -n

Primitivität [-v-]/= одноплечий (важіль) em|armig

одномісні|ий einsitzig; Einmann-; одноповерховий eben|erdig, einge¬
~a кабіна Einmannfahrerhaus n -es, schossig
-häuser, Einmannkabine/=, -n; ~ий одноподовий einherdig
літак Einsitzer m -s, -; ~ий номер однополчанин ч Regimentskame¬
Einbettzimmer n -s,
=
rad m -en,-en

одномісячний einmonatig однополюсний einpolig, unipolar

одномовний einsprachig, monolin¬ ОДНОПОТОКОВИЙ einflutig
gual однопровідний eindrähtig
одномовність ж Einsprachigkeit одноразовий einmalig; шприц
~

/=, Monolingualität/= Einwegspritze/=, -n

одномоторний einmotorig одноразовість ж Einmaligkeitf-

однонасінний emsamig однорейковий einschienig
однонефовий apxim. einschiffig одноріг ч зоол. Einhorn n -(e)s, -hör-
однонитковий (конвеєр) einsträn- ner

gig, einschienig однорідний тж. філол. gleichartig;

одноногий 1. einbeinig; 2. ч homogen; (подібний) verwandt
Einbeinige m -n, -n однорідність ж Gleich|artigkeit/=;
одноокий 1. ein|äugig; 2. ч Homogenität/=
Einäugige m -n, -n однорічка ж бот. Sommergewächs
 однорічнЦий 176

т -(e)s,
п -es, (однорічна квітка)
-е; Einbahnverkehr
Einjahrsblume /=, -п Richtungsverkehr т -(e)s, Verkehr in einer
однорічнЦий einjährig; ~а дитина Richtung; вулиця з ~ім рухом
einjähriges Kind; ~а рослина Einbahnstraße /=, -n; 2. перен.
Sommergewächs п -es, -е (обмежений -

про діяльність, інтереси

О
однорічний ч див. одноліток тощо) beschränkt, einseitig
однорозрядний einstellig односторонність ж Einseitigkeit
однорукий 1. ein|armig; 2. ч Einar¬ /=; перен. Beschränktheit/=
mige т -п, -п одностояк&вий einständrig
одноруч mit einer Hand однострій ч Uniform/=, -еп
однорадн||ий einreihig, Einreihen-; однострунний einsaitig
~a арматура einlagige Bewehrung одностулковий einteilig, einflüge¬
односелець ч див. односельчанин lig
односельчанин ч Landsmann т одноступінчатий einstufig
-(e)s, -leute; aus dem gleichen Dorf односхилий: дах ~

einhängiges
(stammend) Dach, Halbdach п -(e)s, -dächer,
односельчанка ж Landsmännin Pultdach n -(e)s, -dächer
f =, -nen, aus dem gleichen Dorf однотактний Erntakt-
(stammend) однотипний typengleich, gleichar¬
односім'ядольний einkeimblättrig tig
односкатний див. односхилий однотипність ж Typengleichheit
односкладовий філол. einsilbig; /=, Gleichartigkeit/=
перен. (лаконічний) wortkarg однотомний einbändig, Ernband-
односкладовість ж Einsilbigkeit однотомник ч einbändige Ausgabe:
/= Ausgabe in einem Band
односпальний Einbett-; однотонний1 1. (однозвучний) ein¬
einschläferig tönig; monoton; 2. (одноколірний)
одностайний (узгоджений, unifarben [y'ni:-/'yni:-]
злагоджений) einmütig; (дружний) однотонний2 (який уміщує одну
einträchtig; (всіма схвалений про тонну вантажу) eine Tonne
-

рішення, ухвалу тощо) einstimmig, enthaltend

einhellig однотонність ж Eintönigkeitf=
одностайність ж Einmütigkeit/=; однофазний einphasig, Einphasen-,
Eintracht f =; Einstimmigkeit f =, monophasisch
Einhelligkeit/= однофамілець ч Namensvetter m
одностатевий eingeschlechtlich; -s,=

бот. eingeschlechtig ОДНОХОДОВИЙ eingängig

одностатевість ж Emgeschlecht- одноциліндровий einzylindrig,
lichkeit f =; бот. Emgeschlechtig- Einzylinder-
keit/= одночасний gleichzeitig, simultan
одностволка ж (розм.) einläufiges одночасність ж Gleichzeitigkeitf=
Jagdgewehr одночасно gleichzeitig, zugleich
одноствольний einläufig одночлен ч мат. Monom n -s, -e
одностеблий einhalmig одночленний eingliederig
одностовбурний ліс. einstämmig одношаровий einschichtig, Ein¬
односторонні І ій 1. einseitig: рух ~
schicht-, einlagig, einzellagig
177 одуматися

одношлюбний monogamisch одр ч (висок., заст.) Bett п -es, -еп,

одношлюбність ж Monogamie/= Lager п -s, =; на смертнім ~і auf
однощоглові І ий einmastig; ~е су¬ dem Totenbett, auf dem Sterbelager
дно ein einmastiges Schiff, одружений verheiratet
Einmaster m -s, =
одруження c Heirat/=, -en

одноядерний біол. einkernig одружити див. одружувати

ОДНОЯЙЦ£ВИЙ em|ei|ig одружитися див. одружуватися;
одно-двозарядний unibivalent [-v-] мати намір розм. es abgesehen
~

<2ДНО-ОДНОЗНаЧНИЙ em|eindeutig haben*, Absichten haben* (з кимось

одомашнювання c Haustierwer- auf А)

dung/= одружувати verheiraten vt (з

одомашнювати zähmen vi кимось mit D.); висок, vermählen vi;
=
одометр ч Schrittzähler m -s, ~ся sich verheiraten, heiraten vt, vi
одонталгія ж мед. Zahnschmerz m (з кимось mit /).); висок, sich
-es, -en vermählen (з кимось mit D.); (про
одонтобласт ч мед. Odontoblast m чоловіка) жарт., заст. sich bewei-
-en, -en, Dentinzelle/=, -n, ben
Zahnbildungszeile/=, -n одряхліти hinfällig [schwach,
одонтогеназ ч мед. Odontogenese altersschwach] werden* vi (s)
/=, -n, Zahn|entwicklung/=, -en одубіти erstarren vi (s), steif werden*
одонтолог ч мед. (чоловік) Odonto- vz (s)

loge m -n, -n, Zahnmediziner m -s, одуд ч зоол. Wiedehopf m -s, -e

=; (жінка) Odontologin f =, -nen, одужання c (відновлення здоро-
Zahnmedizinerin/=, -nen в я) Wiederherstellung f -,

одонтологія ж мед. Odontologie Rekonvaleszenz [-V-] f =; (покращення)

/=, Zahnheilkunde/= Besserung/=; (виздоровлення)
одонтома ж мед. Odontom п -s, -е, Genesung/=; (вилікування, зцілення)
Zahngeschwulst/=, -schwülste Heilung/=, Ausheilung/=; книжн.
одонтоскап ч мед. Zahnspiegel т Gesundung / =; (після тривалої
-s,= хвороби, поранення, постільного
одорант ч хім. Odorant т -еп, -еп, режиму) Aufkommen п -s
Odorierungsmittel п -s, =, одужати див. одужувати
=
Riechmittel п -s, одужування с див. одужання
gesund werden* vi (s);
=
одоратор ч хім. Odoriermittei п -s, одужувати
одоризація Odorierung f =,
ж хім. (перев. після важкої хвороби)
-еп, Parfumierung/=, -еп, Riechbar- genesen* vi (s); (поступово після

machung/=, -еп важкої і тривалої хвороби) книжн.

одоризувати хім. odorieren vz, gesunden vi (s); (підніматися після

parfümieren vi, riechbar machen vi тривалої хвороби, поранення,
одоробало c (розм.) 1. (великий, постільного режиму) wieder І auf-
громіздкий предмет) Riesending п kommen* vi (s) (kam wieder auf,
-(e)s, -е; großer (sperriger) wieder|aufgekommen);
Gegenstand; 2. (знев.) (незграбна wiederhergestellt werden*; wieder auf die Beine
людина) schwerfälliger [unbeholfener] \розм. auf den Damm] kommen* vi
Mensch; знев. Tollpatsch m -es, -e, (s)
одорабло c див. одоробало одуматися див. одумуватися
 одумуватися 178

одумуватися (передумати) sich hen* vt; (повільно, з трудом)

anders [eines Besseren] besinnen*; розм. anpellen vt; (перев. із
(братися за розум) Vernunft вказівкою на манеру одягання)
annehmen* kleiden vt; (надавати одяг,
О одуріння c (розм.) Verblödung/= обмундировувати) einkleiden vt; (костюм,
одуріти (розм.) den Kopf [Verstand] характерний для певної
verlieren*, verrückt werden* vi (s); історичної епохи, місцевості, професії
(з 'їхати з глузду) überschnappen vi тощо) kostümieren vt; 2.
(s); розм. wie vernagelt sein* vi (s) (покривати) bedecken vt; (зі всіх боків)
одурманити див. одурманювати zudecken vt
одурманювати 1. betäuben vt, be¬ одягатися sich anziehen*; книжн.
nebeln vt; (n 'янити) berauschen sich ankleiden; sich kleiden; sich
vt; (спантеличувати) verwirren vt; einkleiden; розм. sich anpellen; sich
2. (затьмарювати, задурювати) kostümieren
blauen Dunst vormachen (когось D.) одягнений gekleidet, angezogen; ~

одурювати див. обманювати 1, 2, тепло warm angezogen [gekleidet];

З ~

у чорне schwarzgekleidet
одутість ж див. одутлість одягнутий див. одягнений
одутлий (aufgedunsen одягнути(ся) див. одягати(ся)
одутлість ж Gedunsenheit f- одягти(ся) див. одягдти(ся)
одухотворений vergeistigt; ви¬ ожвавлення с Beleben п -s, Bele¬
сок. beseelt; von edler Begeisterung bung^
durchdrungen ожвавлювати beleben vt;
одухотвореність ж Vergeistigung (освіжати) auffrischen vt; (стимулювати,
/=, -en; висок. Beseeltheit/=; (на- надихати) anregen vt; барви die ~

дихання, оживляння) (edle) Farben beleben [auffrischen]

Begeisterung/^ ожеледиця ж див. ожеледь
одухотворення c див. ожеледь ж Glatt|eis п -es
одухотвореність оженити(ся) див. женити(ся)
одухотворити див. одухотворяти ожеребитися див. жеребитися
одухотворяти vergeistigen vt; ви¬ ожеред ч Schober т -s, =; Stroh¬
сок. beseelen vt; (надихати) schober т -s, =; Heuschober т -s,
=

begeistern vt; (оживляти природу тощо) оживати 1. (wieder) lebendig

geistige Fähigkeiten zuschreiben* werden* vi (s); (отямитися) zu sich
(щось D.) kommen* vi (s); 2. перен. aufleben
одяг ч Kleidung f-, Kleider pl; vi (s), zum Leben auftvachen vi (s);
висок. Gewand n -(e)s,-wänder; erwachen vi (s), sich
(про почуття)
верхній Oberbekleidung /=; готовий
~
beleben
~
Konfektion f =; захисний ~

оживити(ся) див. оживляти(ся)

Schutzkleidung f =, Schutzbeklei- оживлення с див. оживляння
dung/=; робочий Berufsbekleid- ~

оживляння с мед., тж. перен. Wie¬

ung/=, Arbeitskleidung/= derbelebung/^ Belebung/=, -en

одягати 1. anziehen* vt; книжн. оживляти тж. перен. beleben vt;

ankleiden vt; висок, bekleiden vt; wiederbeleben vt; wieder zum Leben
розм. antun* vt; (під низ) erwecken vt; ~ся lebhaft werden* vi
unterziehen* vt; (поверх чогось) überzie¬ (s); (про вулиці тощо) sich beleben
179 оздоровлення

ожика ж бот. Hainsimse/=, -п озброювати 1. військ, bewaffnen

ожина ж бот. (ягода) Brombeere vt; (вжив, перев. у публіцістичній
/=, -п; (кущ) Brombeerstrauch т літературі) nisten vt, aufrüsten vt;
-(e)s, -sträucher 2. перен. (оснащувати) ausrüsten
ожинівка ж Brombeerlikör т -s vt, wappnen vt; (забезпечувати) И
ожинник ч Brombeergestrüpp п -(е) versehen* vt, versorgen vt H
S, -е озброюватися sich bewaffnen;
ожирілий verfettet rüsten vi, sich aufrüsten; перен. sich

ожирілість ж див. ожиріння ausrüsten, sich wappnen; sich

ожиріння с Verfettung/=, -еп; versorgen
(хворобливе) Fettsucht f- озватися див. озиватися
ожиріти verfetten vi (s), fett werden* озвичаюватися sich eingewöhnen,
vi (s); розм. Fett ansetzen sich einleben
ожити див. оживати озвірілий tierisch, vertiert,
озаглавити див. озаглавлювати bestialisch
озаглавлювати betiteln vi озвірілість ж Vertierung/=, -en
озадок ч Schwanzstück п -(e)s, -е озвіріння c див. озвірілість
озброєні І ий 1. bewaffnet; (про озвіріти vertieren vi (s), rasend [zur
корабель, літак тощо) bestückt; Bestije] werden* vi (s)
2. перен. (оснащений) ausgerüstet, озвучення c див. озвучування
gewappnet; (забезпечений) verse^ озвучити див. озвучувати
hen; ~ий знаннями mit озвучування с Vertonung/=, -еп
Kenntnissenausgerüstet [gewappnet]; ~ий озвучувати vertonen vt
до зубів bis an die Zähne bewaffnet; оздоба ж Schmuck т -(e)s; тж. пе¬

~им оком mit bewaffnetem Auge рен. (окраса) Zierde f , -п

озброєність ж Ausrüstung/=; Aus- оздобити див. оздоблювати

rüstungsstand m -es; (оснащення) оздоблення с 1. (дія) Ausschmü-
Ausstattung/= ckung/=, -еп; архіт. Verzierung/^,
озброєн||ня c 1. військ, (дія) -еп; (опорядження) буд. Ausbau т
Bewaffnung f =, -en; (вжив, перев. у -(e)s; (сукні тощо) Besetzung/=,
публіцистичній літературі) деревом буд. Auszimmer-
~

Rüstung/=, Aufrüstung/=: гонка ~ь
Rüstungswettlauf т -(e)s, Wettrüsten
п -s;
скорочення ~ь Reduzierung
der Rüstungen; 2. військ, (засоби
ведення воєнних дій) Bewaffhung/=,
-еп;Aufrüstung/=. -еп; (стосовно
держав) Rüstungen pl; (на кораблі,
літаку тощо) Bestückung f =;
брати на ~ня in die Bewaffnung
aufnehmen* [einführen] vt; перен.
ausnutzen vt, anwenden(*) vi; 3.
-еп;
ung/=, -еп; 2. (прикраса) Schmuck
т -(e)s;
(архітектурні прикраси
тощо) Verzierung/=, -еп; (на сукні
тощо) Besatz т -es, -Sätze
оздоблювальн||ий: ~і роботи буд.
Ausbau!arbeiten pl
оздоблювання с див. оздоблення 1
оздоблювати (прикрашати)
ausschmücken vt; архіт. verzieren vt;
буд. ausbauen vt; (сукню тощо) be¬
setzen vt

перен. (оснащення) Ausrüstung f =; оздоровити див. оздоровлювати

(забезпечення) Versorgung/^ оздоровлення с 1. тж. перен. Ge¬
озброїти(ся) див. озброювати(ся) sundung/=; (видужання) Heilung
озброювання с див. озброєння 1 f =; (загартовування, зміцнення)
 оздоровлювати 180

Ertüchtigung / =, -en; 2. мед., ек. озимино ж Wintersaat f-, -en;

(приведення в нормальний стан) Winterkorn n -(e)s
Sanierung f-, -еп; австр. озимі мн с.-г. Winterkulturen pl.
Assanierung f-, -en; ек. Erholung/=; Wintersaat /=, Wintergetreide n -s,
О (покращення умов тощо) Winterkorn n -(e)s
Verbesserung/^ 03 и роти (ся) див. оглядати(ся)
оздоровлювати 1. (робити озирнути(ся) див. оглядати(ся)
здоровим) heilen vt, gesund machen vt; озлити in Wut [Zorn] versetzen vt;
(загартовувати, зміцнювати) (роздратувати) aufbringen* vt;
ertüchtigen vt; 2.мед.,ек. (приводити (розсерджувати) erzürnen vt;
в нормальний стан) sanieren vt; ~ся in Wut geraten* vi (s); wütend

австр. assanieren vt; ек. erholen vt; [zornig, böse] werden* vi (s); sich
(покращувати умови тощо) erzürnen, sich erbosen (на когось,
verbessern vt щось über А.)
оздоровний див. оздоровчий озлобити(ся) див. озлоблювати(ся)
оздоровниця ж Heilstätte f-, -n озлоблений verbissen; (лютий)
оздоровчий мед. gesundheitsför¬ (розгніваний) erbost (чи¬
erbittert;
dernd, Gesundungs-, Gesundheits-; мось über А.)

(для одужання, лікування) Gene- озлобленість ж Verbissenheit f =;

sungs-, Heilungs-; мед., ек. Sanie- Erbitterung/=; Erbostheit f=
rungs- озлоблення c див. озлобленість
озелонення c див. озеленювання оздоблювати erbittern vt; (розсер¬
озелонити див. озеленювати джувати) erzürnen vt; (розгнівати)
озеленювання с Begrünung f =, erbosen vt; ~ся erbittert werden* vi

Grün|anpflanzung/=, -en, (s); sich erzürnen, sich erbosen (на

Grünflächen; доріг
Anpflanzung von когось, щось über А.)
~

Straßenbepflanzung f =, -en; захисна озлобляти(ся) див. оздоблювати-

смуга
~
Grünschutzstreifen m -s,
=
(ся)
озеленювати begrünen vt, Grün ознайомити(ся) див.
anpflanzen ознайомлюватися)
озеленювач ч Begrüner m -s,
=
ознайомлений vertraut
озеленяти див. озеленювати ознайомленість ж Vertrautheit f=
озеро с See т Sees [ze:s/'ze:Jes], Seen ознайомлення (когось з с кимось,

['ze:jan/'ze:n]; грязьове ~

чимось) Bekanntmachen п -s;

Schlammsee m -s, -n; солоне ~

Salzsee m -s, (введення в курс справи тогцо)
-n Einführung f
-, -еп; (з документам)

озерознавство c Seenkunde ['ze:[- Einsicht /=, Einsichtnahme /=, -n

an-/'ze:n-]/=, Limnologie/= (з чимось in А.); Kenntnisnahme
озиватися (відповідати) antworten /=, -п (з чимось von D.); із ~

vi, vt, erwidern v/; (відгукуватися) обвинуваченням юр. Kenntnisnahme

zurückrufen* vt von der Anklage; зі справою юр.~

озим||ий Winter-; ~a культура с.-г. Akten|einsicht /=; для ~

zur

Winterkultur f =, -en. Winterfrucht Einsichtnahme

f =. -früchte; ~a пшениця бот. ознайомлювання c див.

Winterweizen m -s; ~a совка зоол. ознайомлення

Saat|eule/=. -en ознайомлювати bekannt [ver¬

181 ой

traut] machen vt (з кимось, чимось означення c філол. Attribut n -(e)s,

mit D.); (доводити до відома) in -e, Beifugung/=, -en
Kenntnis setzen vt; (вводити в курс означувати див. позначати
справи тощо) emführen vt (з озноб ч Schüttelfrost т -es; розм.
чимось in А.) Schudder т -s, =; я відчуваю ~

О
ознайомлюватися sich bekannt mich fröstelt
[vertraut] machen (з кимось, озокерит ч Ozokent т -s, -е,

чимось mit D.); (з документом) Erdwachs т -es, -е, Bergfett п -(е)

Einsicht nehmen* (з чимось in А.) s, -е
ознАк||а ж Zeichen п -s, =; озолотити(ся) див. озолочувати-
(прикмета) Anzeichen п -s, =; (ся)
(характерна риса) Merkmal п -s, озолочувати 1. (забарвлювати в
-е; (симптом) Symptom п -s, -е; золотистий колір) vergolden vz,
(прикмета) Kennzeichen п -s, =; goldig färben vt; 2. перен. (щедро
відмітна ~а обдаровувати грішми тощо) mit
Unterscheidungsmerkmal п -s, -е; ~а подільності Gold [Geld] überschütten
Teilbarkeitskriterium п -s, -rijen; ~а [beschenken] vt, reich beschenken vt
хвороби Krankheits|anzeichen п -s, =; озолочуватися sich vergolden; mit
не подавати ~
життя kein Gold überhaucht sein* vi (s); перен.
Lebenszeichen von sich geben*; на ~y (на reich werden* vi (s)
честь) zu Ehren (G.)\ (на згадку) озолювати verlaschen vt
zum Gedächtnis озон ч хім. Ozon m/п -s; насичений

ознаменування c: для ~
zur Feier ~ом ozonreich

(G.); (на честь) Ehren (G.); (на

zu озонатор ч Ozon|apparat m -(e)s, -e,
згадку) zum Gedächtnis Ozongerät n -(e)s, -e, Ozonisator m
ознаменовувати 1. (означати) -s, -toren
bedeuten vt; 2. (відзначати) begehen* озонізація ж див. озонування
vt; (святкувати) feiern vt озоновЦий Ozon-; ~а діра Ozonloch
ознаменовуватися gekennzeichnet п -(e)s, -löcher; ~ий шар

sein* [werden*] v/ (s) Ozonschicht /=, -еп

ознаменувати див. ознаменовувати озоновмюний ozonhaltig
означольн||ий: ~е підрядне озоностійкий ozonresistent, ozonbe¬
речення філол. Attributsatz т -es, ständig
-sätze, Relativsatz т -es, -sätze озоностійкість ж Ozonresistenz
означаЦти (мати значення, значи¬ /=, Ozonbeständigkeit/=
ти) bedeuten vt; (позначати, озоносфора ж Ozonosphäre/=
свідчити) bezeichnen vt; озонувоння с хім. Ozonisierung/=,
(підкреслюючи висновок з попереднього -еп

висловлювання) heißen* vi; він не озонувати хім. ozonisieren vt

прийшов, це ~є, що він хворий er озорити див. осявати
ist nicht gekommen, das heißt, dass озорювати див. осявати
er krank ist; що ~є це довге слово? озувати див. взувати
was heißt [bedeutet] dieses lange озути див. взувати
Wort? оїдіум ч вет. O|idium п -s, -di'en
означений bestimmt; (обумовлений) ой (вираження переляку) ach; (ви¬
vereinbart, verabredet раження фізичного болю) autsch,
 ойкати 182

о weh, au; (вираження здивування) окантувати див. окантовувати

еі, еі окань ч (розм.) Glotz|auge п -s, -п

ойкати ächzen vi окапі ж зоол. Okapi п -s, -s

ойкумена ж спец. Ökumene/= ока(с)т||ий glotz|äugig; <§> -а яєчня

О ойкуменічний ökumenisch Spiegel|ei п -(e)s, -er

оказіоналізм ч філос. Okkasiona¬ окатоличення с див. окатоличу¬
lismus т =; філол. Okkasionalismus вання

т =, -men, Gelegenheitsbildung/=, окатолити див. окатоличувати

-en окатоличування с Katholisierung

оказіоналіст ч філос. OkkasionaHst /=, -еп

т -еп,-еп окатоличувати katholisieren vt

оказіональний gelegentlich, Gele-
genheits-, okkasionell
оказія ж 1. див. пригдоа; оце так
-! das ist mal aber eine Geschichte!;
2. (günstige) Gelegenheit/=, -en
окалина ж мет. Zunder
окалиновідламувач ч mex.
окахльовувати mit Kacheln ausle¬
gen vt
окаянний (заст.) (проклятий)
verflucht, verdammt; (гріховний)
sündig; (поганий, неприємний)
m -s,
=
widerwärtig, widerlich
Ent¬ океан ч Ozean т -s, -е; вирушити

zunderungsmaschine/=, -n, за -

(у заморські країни) розм.

Entzunderungswalzwerk n -(e)s, -e, übers große Wasser fahren* vi (s)
Zunderbrecher m -s, =
океанавт ч Ozeanaut m -en, -en

окалиностійкий zunderbeständig океанавтка ж Ozeanautin/=, -nen

окалічити див. калічити океанарій див. океанаріум

ч

окалічувати див. калічити океанаріум ч Ozeanarium п -s, -rij¬

окаменілий див. окам янілий Meerwasserjaquarium n -s, -rijen
en,
окаменілість ж див. окам яні¬ океанічний ozeanisch, Ozean-
лість океанограф ч (чоловік) Ozeano-
окаменіння с див. окам яніння graph m -en, -en, Meereskundler /??
окам янілий 1. versteinert; геол. -s, =; (жінка) Ozeanographin /=,

fossil; 2. перен. (завмерлий, -nen, Meereskundlerin/=, -nen

заціпенілий) starr, erstarrt, gefühllos океанографія ж Meereskunde /=,
окам яніл||ість ж Versteinerung/=, Ozeanographie/=, Tiefseekunde/=
-еп; перен. Starrheit /=, Erstarrung океанолог ч (чоловік) Ozeanologe m
/=; -ості мн Fossilien pl -n, -n; (жінка) Ozeanologin/=, -nen

окам яніння с Versteinerung/=, -еп океанологія ж Ozeanologie/=

окам яніти 1. (перетворитися на океанськЦий ozeanisch, Ozean-;
камінь) versteinern vi (s), zu Stein Übersee-; Hoch|see-; -e судна
werden* vi (s); 2. перен. (завмерти, Ozeandampfer m -s, =,
заціпеніти) erstarren vi (s), starr Hochseedampfer m -s, =, Überseeschiff n -(e)
[erstarrt, gefühllos] werden* vi (s) s, -e; -ий порт Überseehafen m -s,
окантовка ж див. окантовування -häfen; -ий флот Hochseeflotte/=, -n
окантовування с Umrandung/=, -еп о кидати (оглядати, обдивлятися)
окантовувати kanten vt, umranden überblicken vt, überschauen vt; (кри¬
vt тично, оцінювально) mustern vt

окантування c див. окинути див. окидати;

-
оком einen
окантовування Blick werfen* (щось auf А.)
183 ОКО

оки п^ти див. обкипати блення на іконах, книжках тощо)

окипіти див. обкипати Beschlag т -(e)s, -schlage; (оправа,

окис ч хім. Oxid [Oxyd] п -(e)s, -е рамка) Einfassung/=, -en
Окисень ч див. оксіщ окладн||ий 1. zum Beschlag
окиснення с див. окиснювання dienend; 2. фін. nach dem o
окиснювальнийхш. oxydativ, Охі- Steuerregister festgesetzt; ~e страхування
dations-, Oxidierungs-, oxydierend gesetzliche Versicherung; ~ий лист
окиснюваний хім. oxydierbar Steuerliste / =, -n; ~ий принцип
окиснюваність ж хім. Oxydierbar¬ оподаткування pauschale
keit /= Besteuerung
окиснювання с хім. Oxydation f =, оклигати див. оклигувати
-en, Oxidierung/= оклигувати genesen* vi (s), (wieder)
о кисню вати хім. oxydieren vt; мет. gesund werden* vi (s)
irischen vt; ~ся хім. oxydieren vi; Оклик ч 1. Anruf m -(e)s, -e, Zuruf
Sauerstoff aufnehmen*; здатний m -(e)s, -e; 2.: знак ~y філол. Aus-
~ся хім. oxydierbar rufezeichen n -s, =, Ausrufungszei-
окиснювач ч хім. Oxydationsmittel chen n -s, =

п -s, =; (ракетного палива) окликати anrufen* vt; zurufen* vi

Oxydator т -s, -toren, Sauerstoffträger т (когось D.)

окликнути див. окликдти
=
-s, =; мет. Frischmittel п -s,

окисняти(ся) див. окиснювати(ся) окличнЦий Ausruf-, Ausrufungs-: ~e

окисник ч див. окиснювач речення філол. Ausrufesatz m -es,
окіп ч Umgebung/=, -еп -Sätze

окільний umliegend; benachbart окпунок ч див. клунок

окільцьовування с (птаха) Berin¬ оклюзія ж Okklusion /=, -en,

gung/^ -еп Verschließung/^ -en

окільцьовувати beringen vt оклякати vi (s), steif

erstarren

окільцювати див. окільцьовувати werden* vi (s)

окіп ч див. окоп оклякнути див. оклякати
окіст ч Schinken т -s, =; Keule /=, око с анат. Auge п -s, -п; підбите
-п, Hinterkeule/=, -п, Keulenfleisch ~

(синець) розм. ein blaues Auge:

п -(e)s краєчком ока aus den Augenwin-
окістя с анат. Knochenhaut / =, keln; неозброєним ~м mit bloßem
-häute, Periost п -(e)s, -е; зуба ~

[unbewaffnetem] Auge: ~
затекло

Zahnwurzelhaut/=, -häute das Auge ist mit Blut unterlaufen;

окіт ч Werfen п -s; (овець) Lammen визначати [прикидати] на ~

п -s nach Augenmaß [фам. frei nach

оклад ч 1- (грошова винагорода) Schnauze] bestimmen vt; розм.
Gehalt піавстр. т -(e)s, Gehälter; über den Daumen abschätzen
додатковий ~

Gehaltszuschlag [peilen] vt; <§> всюди мати сво£ ~

т -(e)s, -schlage; основний ~

(бачити, помічати все) vom und

Grundgehalt піавстр. т -(e)s, -ge- hinten Augen haben*, überall seine
hälter; персональний ~
Gehalt laut Augen haben*; і ~м не змигнути
Einzelvertrag, personengebundenes [моргнути] mit keiner Wimper
Gehalt; посадовий Gehalt n -(e)
~

zucken, nicht mit der Wimper zucken,

s, -hälter, Dienstbezüge pl; 2. (оздо¬ ohne mit der Wimper zu zucken;
 оков||а 184

не змигнувши [моргнувши] околиця ж 1. {населеного

~м розм. ehe man bis drei zählen пункту) Ortsrand т -(e)s, -ränder;
konnte; in eins, zwei, drei; in einem {міста) Stadtrand m -(e)s, -ränder;
Zuck, ohne Zucken und Mucken; {передмістя) Vorstadt /=, -Städte,
О попасти в самісіньке den Nagel ~

Vor|ort m -(e)s, 2. {оточуюча

auf den Kopf treffen*, ins Schwarze місцевість) Umgebung/=,
treffen*; різати das Auge ~

Umgegend /=; Umkreis m -es; 3.

beleidigen;
~
за Auge um Auge; про
~
{частина головного убору) Mützenrand m

людське
~

Schein; скільки
zum -(e)s, -ränder
сягає ~

[скільки ~м захопиш] so окомір ч Augenmaß n -es

weit das Auge reicht; (темно) хоч окоп ч військ. Schützengraben m -s,

в [у вічі] стрель es ist

~

-gräben; {траншея, позиція) Ver-

stockdunkel
[stockfinster, stockdüster]; schanzung f =, -en; гарматний ~

краще одно своє, ніж чужі двоє Geschütz!einschnitt m -(e)s, -e; рити
~

{прислів'я} eigenes Auge sieht am ~и Schützengräben ausheben*

schärfsten; куди серце лежить, окопути(ся) див. окопувати(ся)
туди й біжить {прислів 'я) das Auge
~

окопування с -en

ist des Herzens Zeuge; у чужому оці окопувати див. обкопувати; ~ся

й порошинку бачить, а в своєму військ, sich verschanzen, sich

і пенька не помічає [бачить eingraben*; перен. sich verschanzen,

скалку в чужому оці, а в Fuß fassen
помічає] {прислів 'я}
своєму колуди не окоренитися Wurzel fassen, sich
den Balken im eigenen Auge nicht einwurzeln
sehen, aber den Splitter im fremden; окорунок ч Stamm|ende n -s, -n,

draußen hat man tausend Augen, Stammfuß m -(e)s, -fuße,

daheim kaum eins Wurzel ende Baumferse /=, -n,
n -s, -n,

оков||а Beschlag -(e)s,

ж 1. in Wurzellanlauf m -(e)s, -läufe
-schlage, Einfassung f =, -en; 2.; ~и ми Окорок ч див. окіст
див. кайдани окостенілий 1. verknöchert; 2.
оковита ж розм. Feuerwasser п -s; {закляклий) starr, erstarrt

фам. Schnäps|chen п -s;

жарт. окостенілість ж Verknöcherung
Rachenputzer т -s, =, Seelenwärmer т /=, -en; Starrheit f=
-s,= окостеніння c Verknöcherung/= -en
оковувати beschlagen* vi окостеніти 1. {перетворитися на

окозамилювання с {умисне при¬ кістку) verknöchern vi (s); 2.

ховування) Schönfärberei f =, -en, {заклякнути) erstarren vi (s)
Augen|auswischerei/=, Augen- -en. окотитися див. окупуватися
wischerei/=, -en; {введення в оточуватися jungen vi; Junge wer¬

оману) Schwindelei/=, -en, Schwindel fen*; {про овець) lammen vi

m -s; {обман) Betrug m -(e)s окраєць ч Brotkanten m -s, =,
окозамилювач ч Schönfärber m -s, Brotschnitte/=, -n

=; Betrüger m -s, =; Schwindler m окруїна ж 1. {крайня частина

=
-s, території) Randgebiet п -(e)s, -е,
окозамилювачка ж Randzone f =, -п; {прикордонна)

f =, -nen; Betrügerin /=,

Schönfärberin -nen; Grenzgebiet n -(e)s, -e; 2. див.
Schwindlerin/=, -nen околиця 1
185
окрасЦа ж Zier/=, Zierde/=;
(сезону, програми тощо) Attraktion
/=. -en, Clou [klu:] т -s, -s; бути
~ою zur Zierde gereichen vi (чогось
окр£м||ий 1. (одиничний) einzeln,
Einzel-; ~ий випадок Einzelfall т
-(e)s, -fälle; в ~их випадках in
Einzelfällen, in einzelnen Fällen,
vereinzelt; австр. fallweise; 2.
(особливий, спеціальний) Sonder-,
Separat-, besonder-; 3. (відділений
від інших) abgesondert, getrennt,
Einzel-; (власний) eigen; ~a
die eigene
квартира
[abgeschlossene]
Wohnung; 4. військ, selbständig
окреміший (окремий) abgesondert,
isoliert; (своєрідний) eigentümlich,
eigenartig
окр^мішність ж Abgesondertheit
/=. Isoliertheit/=; Eigentümlichkeit
/=, Eigenartigkeit/=;
(індивідуальність) Individuelle [-V-] n -n
окремо getrennt; extra
окреслити(ся) див. окреслювати-
(ся)
окреслювати 1. (обводити лінією)
umreißen* vt; 2. (зображувати,
описувати, перев. в загальних
рисах) umreißen* vt, skizzieren vt,
beschreiben* vt, schildern vt
окреслюватися 1. (виділятися
своїми обрисами, контурами,
формою) hervortreten* v/ (s), sich
(вирізнятися на тлі чогось)
zeigen;
sich abheben*; (виявлятися,
проявлятися) sich offenbaren, an den
Tag kommen* vi (s); 2. (чітко
визначатися) sich entscheiden*
окривджу вати див. кривдити
окривіти lahm werden* vi (s)
екрик ч 1. (оклик) Anruf
т -(e)s, -е,
Zuruf т -(e)s, -е; 2. (зауваження в
різкій формі) Zurechtweisung f =,
-еп; (прочухан) розм. Anschnauzer
т -s,
=
округлення
окрилений beflügelt, geflügelt,
beschwingt, begeistert
окриленість ж Beflügeltheit f =,
Beschwmgtheit/=
окрилити(ся) див. окрнлювати(ся) 0
окрилювати (надією тощо)
beschwingen vt, begeistern vt,
beflügeln vt (чимось durch А.); ~ся sich
begeistern, Schwung [розм. Wind
unter die Flügel] bekommen*;
beflügelt [geflügelt, beschwingt, begei¬
stert] werden*
окриляти(ся) див. окрилювати(ся)
окрім див. крім
окріп1 ч kochendes [kochendheißes,
siedendes] Wasser; Brühwasser n -s;
чайник для окропу
Wasserkessel m -s, =; обваритися окропом
sich brühen; обливати окропом
abbrühen vt, ausbrühen vt,
überbrühen vt, absieden* vt; <§> як муха в
окропі ohne Rast und Ruh
окріп2 ч див. кріп
окріпнути 1. (зміцніти) erstarken
vi (s); stark [stärker] werden* vi (s);
(після хвороби) sich erholen,
wieder aufkommen* vi (s), zu Kräften
kommen* vi (s); 2. (посилитися)
erstarken vi (s), sich verstärken;
(укріпитися) festen Fuß fassen; (про
мороз тогцо) heftiger [kräftiger]
werden* vi (s), zunehmen* vi
окропити див. окроплювати
окроплювати besprengen vt, bene¬
tzen vt, bespritzen vt
окропляти див. окроплювати
округ ч Bezirk т -(e)s, -е (скор. Bez.,
Bz); Kreis т -es, -е; виборчий ~
Wahlkreis т -es, -е
округа ж Umgegend/=, Umkreis т
-es; його знає вся
~
im ganzen
Umkreis ist er bekannt
округлений abgerundet
округлення c 1. (надання круглої
форми) Abrundung f =, -en;
Rundformen n -s; (кусків тіста) Rund-
 округлий 186

wirken п -s; 2. див. заокруглення октаедр ч Okta|eder п -s, =,

округлий rundlich; (круглий) rund; Achtflächner т -s,

=

(заокруглений) abgerundet октаедральний okta|edrisch

округлити див. заокруглювати 1, окган ч хім. Oktan п -s

О 2; ~ся див. заокруглюватися октанові І ий: ~е число хім. Oktan¬

округлість ж Rundlichkeit/= zahl /=, -en, Oktanwert п -(e)s, -е
округлювання с Abrunden п -s, октант ч acmp. Oktant т -еп, -еп

Abrundung/=, -en Oktett п -(e)s, -е

октет ч

округлювати див. заокруглювати окублюватися sich einnisten

1, 2; ~ся див. заокруглюватися оковувати див. обковувати
округляти див. заокруглювати 1, окувати див. обковувати
2; ~ся див. заокруглюватися окулірувальник ч бот. Okuherer т
окружний Bezirks-; Kreis- -S,=

окружність ж 1. (колова лінія) окулірування с бот. Okulierung/=,

Kreislinije /=, -п; 2.
(розмір -еп, Pfropfen п -s, Ver|edelung/=, -еп
зовнішньої лінії округлогопредмета) окулірувати бот. okulieren vt,
Umkreis т -es; Umfang т -(e)s; aufpfropfen vt, pfropfen vt, ver|edeln vt
~
голови Kopf]umfang т -(e)s; ~

окуліст ч Augen|arzt m -es, -ärzte

грудей Brustumfang т -(e)s, окулістка ж Augen|ärztinf=, -nen
=
Thorakallumfang т -(e)s окультизм ч Okkultismus m

окрутити див. обкручувати окультний okkult, okkultistisch

окручувати див. обкручувати окультурення c див. окультурю¬
оксалат ч Oxalat п -(e)s, -е вання
оксамит ч Samt т -(e)s, -е окультурити див. окультурювати
оксамитний див. оксамитовий окультурювання с Kultivieren [-V-]
оксамитові І ий 1. samten, Samt-; ~а п -s, Kultivierung/=, -еп

стрічка Samtband п -(e)s, -bänder; окультурювати kultivieren [-v-] vt

2. перен. samtweich; ~ий голос eine окуляр фіз. Okular п
ч -s, -е

samtweiche Stimme окуляри Brille/=,

мн -п; Gläser pl;
оксид ч хім. Oxid [Oxyd] -(e)s,
п -е дзеркальні Brille ~
mit
оксидаза ж хім. Oxidase/=, -п verspiegelten Gläsern; захисні
~

оксидатор ч хім. Oxidator [Oxyda¬ Schutzbrille /=, -n, Schonungsbrille/=, -n;

tor] т -s, -toren (від блиску снігу) Schneebrille /=,
оксидація ж хім. Oxidation -n; сонзезахисні
~

Sonnenbrille/=,
[Oxydation]/=, -en -n;
~
для захисту від пилу

оксидиметрія ж Oxidimetne [Oxy- Staubbrille /=, -п; надівати ~

eine Brille
dimetrie]/= aufsetzen; <§> дивитися через
оксидний oxidisch, Oxid-, Oxyd- рожеві durch eine rosige [rosa,
~

оксидування c Oxidierung [Oxydie¬ rosarote, rosenrote, (rosig) gefärbte]

rung]/=, -en Brille [im rosigen Lichte] sehen*
оксикислоти мнHydroxysäuren pl [ansehen*, betrachten] vt
оксиметр Oxymeter n -s,
ч
-

окунЦь ч зоол. Barsch m -es, -e;

оксиморон ч філол. Oxymoron n ~ів ловити (дрімати) duseln vi;

-s, -ra (засинати) einnicken vi (s)
оксюморон ч див. оксиморон окупант ч Okkupant m -en, -en, Be¬
октава ж муз. Oktave [-v-]/=, -n satzer m -s, =; Eindringling m -s, -e
187 оливопровід

окупати (покривати вартість) городні ~і збірн. (червона дичина)

decken vt; (компенсувати втрати) Rotwild п -(e)s; північний ~ь зоол.
wettmachen відокр. vt; ~ся sich Rentier ['re:n-] п -(e)s, -е
auszahlen, sich bezahlt machen, sich оленяр ч Rentierzüchter ['ге:п-] т

rentieren -s,=

окупаційнЦий військ. Besatzungs-; оленярство с Rentierzucht ['ге:п-]

Okkupations-; ~a зона /=
Besatzungszone /=, -n оленячЦий Hirsch-; (про північного
окупаціЦя ж військ. Besatzung/=, оленя) Rentier- ['ге:п-]; ~ий мох
-en, Besetzung/=, -en, Okkupation (ягель) бот. Echte Rentierflechte; ~і
/=, -en, Okkupierung/=, -en; зона роги Hirschgeweih п -(e)s, -е
~ї Besatzungszone/=, -n, олеографія ж полігр. Öldruck т
Okkupationszone /=, -n -(e)s, re, Ölfarbendruck т -(e)s, -е
окупити(ся) див. окупати(ся) олеум ч хім. Olejum п -s, Olea,
окупність ж Rentabilität f =; ва¬ rauchende Schwefelsäure
лютна ~
Valutarückfluss [v-] т -es, олив||a ж 1. бот. (дерево) Ölbaum
Fremdwährungsdeckung f =; ~
т -(e)s, -bäume, Olivenbaum [-v-] m
капіталовкладень Rückfluss der -(e)s, -bäume; 2. (мастило) Öl n -(e)
investierten Mittel [der Investitionen] s, -e; <§> доливати ~и до вогню Öl
[-V-] ins Feuer gießen* [schütten]
оку паву вати besetzen vt, ОЛИВИСТИЙ ölig
okkupieren vt оливка ж (плід) Olive [-v-]/=, -n

окупувати див. окуповувати оливковий 1. OHven-; 2. (про колір)

окурювати див. обкурювати 2 olivfarben, ohvbraun, olivgrün
окуття с 1. (дія) Beschlagen п -s; оливнЦий 1. Ölbaum-, Olivenbaum-;
2. (накладка, набивка) Beschlag т 2. Ö1-; ~a форсунка Öldüse/=, -n;
-(e)s, -schlage ~ий бак Ölkessel m -s, =, Ölbehälter

окутувати див. обкутувати m -s, =; <§> ~a гілка Ölzweig m -(e)

оладка ж див. оладок s, -e

оладок ч харч. Fladen т -s, =; (di¬ оливниця ж Ölbüchse /=, -n, Öler
cker) Pfannkuchen
= =
т -s, m -s,

олеандр ч бот. Oleander т -s,

=
ОЛИВОВИЙ Öl-
олеат ч хім. Oleat п -(e)s, -е оливовідбивач ч Ölschirm m -(e)s,
оледащіти faul werden* vi (s) -e, Öl|abweiser m -s,
=

олеїн ч хім. Ole|in п -s, -е оливовідбірник 4 Ent|öler m -s, =,

олександрит ч мін. Alexandrit т -s, Ölfänger m -s, =

=
-е оливо мір ч Ölmesser m -s,

оленебик ч зоол. Elenantilope/=, -п оливо охолоджувач ч Ölkühler m

оленина ж Hirschfleisch п -es, Ren¬ -s,

=

tierfleisch ['re:n-] п -es оливоочисник ч

Hirschkuh/=, -kühe
=
олениця ж зоол. -(e)s, -e, Ölreiniger m -s,
Ölreinigungslap arat m

оленка ж зоол. der Schwarze Trau- оливопідігрівник ч Ölwärmer m -s,

errosenkäfer =, Öl|erhitzer m -s, =

олен|Іь ч зоол. Hirsch т -es, -е; оливопровід ч Ölleitung f =, -en,

благородний ~ь зоол. Edelhirsch Ölrohrleitung f =, -en, Ölführung
т -es, -е, Rothirsch т -es, -е; бла¬ /=, -en
 оливорозпилювач 188

оливорозпилювач ч Ölschleuder -n, -n; Олімпійські ігри

т -s,
=
SpieleOlympische
оливорозподільник ч Öiverteiler оліфа ж Ölfirnis m -ses, -se
т -s,
=
оліфити firnissen vt, einlassen* vt
о оливостійкий ölfest, ölbeständig олія ж Öl n -(e)s, -e
олівець ч Bleistift т -(e)s, -е, Stift т 2лово c Zinn n -(e)s (хім. знак Sn); ~

-(e)s, -е; гострити einen Bleistift

~
для паяння Lötzinn n -(e)s

(an)spitzen олов яний Zinn-, zinnern; ~

олівін ч геол. Olivin [-v-] п -s, -е солдатик Zinnsoldat m -en, -en

олігарх ч Oligarch т -еп, -еп олтар ч див. вівтар

олігархічний oligarchisch олюднення c див. олюднювання

олігархія ж Oligarchie/=, -ijen олюднити див. олюднювати

олігемія ж мед. Oligämie/=, -і|еп, олюднювання с Vermenschlichung

Blutvolumenmangel [-v-] т -s /=, -еп
ОЛІГОП2ЛІЯ ж ек. Oligopol п -s, -е; олюднювати vermenschlichen vt
~

покупців Nachfrageoligopol п -s, олдпка ж зоол. (птах) Wasser|amsel

-е;
~

продавців Angebots|oligopol /=,-П

=
п -s, -е ом ч ел. Ohm п -s,

олігоп^льний oligopolistisch, ОІІ- оман ч бот. Alant т -(e)s, -е

gopol- оман||а ж Irrtum т -s, -tümer; (ілю¬

олігопсонія ж ек. Oligopson П -S, -е зія) Wahn т -(e)s; (хибне
олігофренія ж мед. Oligophrenie сприйняттядійсності) Täuschung/=.
/=, -і|еп -еп; вводити в ~у irreflihren відокр.
олігоцен ч геол. Oligozän п -s vt, irreleiten відокр. vt; in die Irre
олійнЦий Ö1-; ~а фарба Ölfarbe f=, fiihren vt; täuschen vt; висок,
-п; ~ий живопис Ölmalerei f =; missleiten vt; розм. Wind vormachen
писати ~ими фарбами in Öl malen (когось D.); упадати в ~y in einen
vi, vt Irrtum verfallen* vi (s)
олійник ч Ölproduzent ni -en, -en оманлив||ий trügerisch, täuschend;
олійництво c Ölproduktion/= illusorisch; світло Irrlicht n -(e)
~e

олійниця ж 1. (підприємство) Öl¬ s, -er; <§> зовнішнісь ~a (прислів я)

mühle /=, -n; 2. (посуд) Ölkanister der Schein [Augenschein] trügt
m -s,
=
оманний див. оманливий
олійня ж див. олійниця 1 омар ч зоол. Hummer т -s,
=

Олімп Olymp т -s
ч омбудсмен ч політ. Ombudsperson
олімпіада ж Olympiade/=, -п /=, -еп; (чоловік) Ombudsmann т
олімпієць ч 1. міф. Olympijer т -s, -(e)s, -männer; (жінка) Ombudsfrau
=; 2. спорт. Olympionike т -п, -п, /=, -еп
Olympia-Kämpfer т -s, = омебльовувати möblieren vt, mit
олімпійка ж 1. спорт. Olympioni- Möbeln versehen* vt
kin f-, -en, Olympia-Kämpferin/=, омага ж Omega n =/-s, -s
-nen; 2. Sporthemd n -(e)s, -en омала ж бот. Mistel f=, -n
олімпійський Olympia-, омелюх ч зоол. (птах) Seiden¬
olympisch; факел спорт.
~
schwanz m -es, -schwänze
Olympiafackel /=; чемпіон спорт.
~

омертвіти (утратити ознаки

Olympiasieger m -s. =, Olympionike m життя) absterben* vi (s); (закля¬

189 оніміння

кнути, заціпеніти) erstarren vi (s); омонімія філол. Homonymie/^

ж

{стати пустим, безлюдним) омоскалити(ся) див. обмоскали-

veröden vz (s) ти(ся)
омертвляти 1. {тканини, клітини, омофон філол. Homophon п
ч -s, -е

частини тіла тощо) absterben омофор рел. Omophorium

ч п -s, о
lassen* vt; 2. перен. {позбавляти -rijen, Schulterstück п -(e)s, -е
живого змісту, нищити) zu омріювати ersehnen vt

[zugrunde] richten vt; 3. ек.

Grunde омріяний ersehnt
{залишати без руху, використання) Омуль ч зоол. {риба) Omul т -s, -е
nicht nutzen vt, brachlegen vt омфаліт ч мед. Omphalitis f =, -ti-
омивати 1. див. обмивати 1; 2. {про den, Nabel|entzündung/=, -en
море тощо) umspülen vt омшаник ч beheizbarer Raum
омиватися umspült werden* [Stand] zum Überwintern der Bienen
оминати див. обминати1 он da; sieh; ~
воно що! da sieh mal
оминути див. обминати1 einer an!; ~
як! so?; sieh da!
омити див. обмивати 1 онавісніти zuwider [widerlich,
омічний ohmisch eklig] werden* vz (s), zum Hals(e)
оміщанюватися verspießern vi (s) heraushängen vi
омлет ч Omelette f=, -n, Eierkuchen онагр ч зоол.Wild|esel m -s, =,
=
m -s, =; півд.-нім., австр. Onager m -s,
=
Schmarren m -s, онанізм ч Onanie/=;
омлівати ohnmächtig werden* vi (s) онаніст ч Onanist m -en, -en

омметр ч ел. Widerstandsmesser m онаністка ж Onanistin/=, -nen

-s,= ондатра ж 1. зоол. Bisamratte / =,
омнібус ч Omnibus m -ses, -se -n; 2. {хутро) Bisamfell n -s

омовіння Waschung/^, -en

c рел. Онде dort
омограма ж див. омограф ондограф ч mex. Ondograph m -en,

омограф ч філол. Homograph п -s, -en, Wellenlinijenschreiber m -s, =,

-е, Homogramm п -s, -е Wellenschreiber m -s, =

омолодження с див. омолоджу¬ ондулятор ч mex. Ondulator m -s,

вання -toren, Stromstoßschreiber m -s,

=

омолоджування с 1. Verjüngung Онікс ч мін. Onyx m -(e)s, -e

/=; тж. перен. Verjüngungskur/=; Онім ч філол. Eigenname m -ns, -n
2. {обрізування дерев) Abholzung онімечення c див. онімечування
/=, -еп онімечити див. онімечувати
омолоджувати 1. verjüngen vt; онімечування с Eindeutschung/ =;
jünger machen vt; 2. {обрізувати гілки Germanisierung/=
старих дерев) abholzen vt онімечувати eindeutschen vt; ger¬
омолоджуватися sich verjüngen, manisieren vt; deutsche Sprache und
jung [jünger] werden* vi (s) Sitte aufzwingen* (когось D.)
омолодити (ся) див. омолоджу ва- онімілий 1. {німий) stumm, sprach¬
ти(ся) los; 2. {омертвілий від холоду
ОМОЛОДІТИ jung [jünger] werden* vi тощо) erstarrt, abgestorben
(S) ОНІМІЛІСТЬ ж див. оніміння
омонім ч філол. Homonym п -s, -е оніміння с Erstarrung / =, -еп, Ab¬
омонімічний філол. homonym sterben п -s
 оніміти 190

оніміти 1. {стати німим) stumm онтогенія ж див. онтогенез

werden* vi (s); 2. (замовкнути від онтологія ж філос. Ontologie/=

жаху тощо) verstummen vi (s), die онук ч див. внук
Sprache verlieren*; 3. (омертвіти онучка ж див. внука

О від холоду тощо) erstarren vi (s), онуки мн див. внуки

=
absterben* vi (s) онуча ж Fußlappen т -s,
оніхія ж мед. Onychie/= -ijen, онуча с див. внук, внука
Nagelbett! entzündung/=, -en оогамія ж біол. O|ogamie/=
оніхомік^з ч мед. Onychomykose оогенез ч див. овогенез

/=, -n, Nagelgrind m -(e)s, -e оогоній ч біол. O|ogonium п -s, -ijen

оніхофагія ж мед. Onychophagie ооліт чмін. O|olith т -s/-en, -е/-еп
/=, -ijen, Nägelkauen n -s оологія ж O|ologie/=
онкоген^з ч мед. Onkogenese/= опадати 1. (про листя, пелюстки,
онког§нний мед. onkogen, ge- плоди тощо) (her)abfallen* vi (s),

schwulst|erzeugend abblättem vi (s); (про дерево, кущ)

онкогенність ж Onkogenitätf= sich entblättern; (про камені тощо)
онколог ч (чоловік) Onkologe m -n, herabrollen vi (s), herunterrollen vi
-n; (жінка) Onkologin/= -nen (s); (про штукатурку тощо)
онкологічний onkologisch abbröckeln vi (s); 2. (зменшуватися)
онкологія.ж мед. Onkologie/= sich verringern, abnehmen* vi;
онколь ч ек. on call [on 'kol], (Kauf) (худнути) abnehmen* vi; (про пухлини,
auf Abruf набряки тощо) zurückgehen* vi (s)
онкольн||ий ек. On-Call- [on 'kol-]; 2пад||и мн Niederschläge pl;
jederzeit kündbar; auf Abruf, Abruf-; зменшення ~ів Niederschlags|abnahme

~a операція On-call-Geschäft n -(e) /=; без ~ів niederschlagsfrei

s, -e, Callgeschäft n -(e)s, -e; ~ий опадомір ч тех.
рахунок On-Call-Konto n -s, -s/-ten Niederschlagsmesser т -s, =, Pluviograph [-v-] т -еп,
=
оновлення c див. обновлення -еп, Regenmesser т -s,

оновлювання c див. обновлення опадоутвдоення с Niederschlags-

оновлювати(ся) див. обновляти- bildung/=
(ся) опал ч мін. Opal т -s, -е
оновляння с див. обновлення опал||а ж (неласка і{аря до своїх са¬
ономастика ж філол. Onomastik новників) іст. Acht/=; (немилість)
f =, Namenkunde f =, Namenfor¬ Ungnade /=; бути в ~і іст. in der
schungf- Acht sein*, der Acht verfallen sein*;
ономастичний філол. namen- накладати ~y icm. die Acht
kundlich, Namenforschungs- aussprechen* [verhängen] (на когось
ономатопея ж Onomatopö|ie f =, über A.); in die Acht tun* [erklären]
-ijen vt, mit der Acht belegen vt
ономатопоетика ж Onomatopo|e- опалення c (дія) Heizen n -s; (тж.
tik/= система обігрівання) Heizung/=,
ономатопоетичний onomatopo|e- -en; (обігрів) Beheizung f -en;
tisch водяне Wasserheizung f =, -en;
~

онтогенез ч біол. Ontogenese/= газове Gasheizung/=, -en,

~

онтогенезис ч див. онтогенез Gasbeheizung f -, -en; повітряне ~

онтогенетичний ontogenetisch Luftheizung/=, -en; центральне ~

191 опекти(ся)

Zentralheizung/=, -en;
~
відвідним herrschung f =, Meisterung f =;
теплом Abwärmeheizung/=, -en;
~

Erlernung f =; (про думки,

припливним повітрям Frischluft- почуття тощо) Bemächtigung f =;
heizung/=, -en (захоплення) Inbesitznahme f
опалесценція ж фіз. Opaleszenz Besitzergreifung/= О
/= опановувати 1. (засвоювати,
опалесціювальн||ий фіз. навчатися користуватися)
opaleszent, opaleszierend; ~a каламуть beherrschen vt, meistern vt; 2. (вивчати
opaleszente Trübung, Schleiertrü- мову тощо) erlernen vt, beherrschen
bung/=, -en vt; 3. (охоплювати, оволодівати -

опалесціювати opaleszieren vt про думки, почуття тощо) sich

див. опалювати(ся)
опалити (ся) bemächtigen (щось G.); ergreifen*
опалубити буд. schalen vt, verscha¬ vt; 4. (захоплювати) Besitz
len vt ergreifen* (щось von D.); in Besitz
опалубка ж буд. Schalung/=, -en, nehmen* vt; ~
себе sich fassen, sich
Verschalung/=, -en zusammennehmen*; Herr über sich
опалублення c буд. Schalung f =, selbst werden* vi (s); (перев.
-en, Verschalen n -s, Verschalung/=, трудом, докладаючи великих
швидко, з
-en зусиль) sich zusammenreißen*;
опальний in Ungnade (gefallen) (збиратися з духом) sich ermannen;
опалювальн||ий Heiz-; ~a панель (заспокоюватися, стримуватися)
Heizplatte/=, -n; ~ий газ Heizgas n sich bezähmen
-es. -e; ~ий прилад Heizgerät n -(e) опанування с див. опановування
s, -e; ~ий сезон Heizperiodef-, -n опанувати див. опановувати
опалюваний heizbar опара ж Hefestück п -(e)s, -е, Sau¬
опалювання c див. опалення erteig т -(e)s
опалювати 1. {приміщення) heizen опариш ч зоол. Made/=, -п

vt, beheizen vt; 2. див. обпалювати опасистий (огрядний) wohlgenährt,

опалюватися 1. (про приміщення) wohlbeleibt; (жирний, товстий)
beheizt werden*; 2. див. обпалю¬ fettleibig, feist
ватися опасистість ж Beleibtheit/=;
опалювач ч 1. (пристрій для Fettleibigkeit/=, Feistheit/=
опалення) Heiz|aggregat п -(e)s, -е, опаскуджувати (оскверняти)
Heizanlage/=, -n, Heiz|einrichtung entweihen vt; (обезчещувати)
/=, -en, Heizgerät п -(e)s, -е; 2. schänden vt, entehren vt
(робітник) Heizer т -s,
=
опаскудити див. опаскуджувати
опам ятати(ся) див. опасти див. опадати

опам ятовуватися) опатрати див. обпатрювати

опам ятавувати zur Besinnung опатрювати див. обпатрювати

bringen* vt опахало с Wedel т -s, =; (віяло) Fä¬
опам ятовуватися sich besinnen*, cher т -s, =

zu sich kommen* vi (s), zur о паху вати leicht umwehen vt

[zu Sinnen] kommen* vi (s);

Besinnung апашки umgehängt, um die
(одумуватися) zur Vernunft Schultern; надівати umhängen vt,
~

kommen* vi (s), Vernunft annehmen* um die Schulter hängen vt

опановування c (засвоєння) Be¬ опекти(ся) див. обпікати(ся)
 опеньок 192

опеньок ч бот. Hallimasch т -es, -е en*]; 2. військ. Operation f =, -en,

2пер||а (твір) Oper/=,
ж муз. 1. -п; Kampfhandlungenp/; розпочинати
2. (театр) Oper/=, -n, Opernhaus п ~ю Kampfhandlungen aufneh-
-es,-häuser; це з іншої ~ирозм., men*; 3. ек. Geschäft n -(e)s, -e,
О ірон. das stammt aus einer anderen Operation f =, -en; валютна ~я
Oper Devisenoperation [-v-]/=, -en,
gnepa-буфф ж komische Oper Devisengeschäft n -(e)s, -e; експортна
операбельний мед. operabel ~я Exportgeschäft n -(e)s, -e; 4. mex.

операнд ч Operand m -en, -en Arbeitsgang m -(e)s, -gänge;

оперативка (розм.)
ж kurze Operation/^ -en
Produktionsberatung опереджзти див. випереджати 1
оперативн||ий 1. мед. operativ; ~e оперезати(ся) див. оперізувати(ся)
втручання operativer [-v-] оперений befiedert; тж. перен.

[chirurgischer] Eingriff; 2. (енергійний, flügge

дійовий, швидкий тощо) operativ, оперення с (у птахів) Gefieder п

geschäftstüchtig, beweglich, rührig, -s; ав. Leitwerk п -(e)s, -е;

tatkräftig, schnell; Einsatz-; ~a горизонтальне ~
ав. Höhenleitwerk п

група Einsatzgruppe /=, -n; 3. військ. -(e)s, -е; хвостове

~
ав.

Operations-, operativ; ~ий відділ Heckleitwerk п -(e)s, -е, Schwanzleitwerk п

Operations|abteilung/=, -en; 4.: ~a -(e)s, -е, Heckfläche/=, -п; (у
пам ять комп. RAM-Speicher m птахів) Schwanzbefiederung/=, -еп
-s, =, Innenspeicher m -s, =, Intem- оперета ж Operette/=, -п

speicher m -s,
=
оперативний ч Fahndungsbeamte m
-n, -n
оперативність ж Operativität [-v-]
/=, operativer Charakter [k-];
Geschäftstüchtigkeit/=, Beweglichkeit
/=, Schnelligkeit/=
оператор ч 1. кін. Kameramann m
-(e)s, -männer/-leute; Operator m
-s, -toren; 2. mex. Bediener
Bedienungsperson f =, -en,
Bedienungskraft/=, -kräfte, Operator m -s,
-toren: 3. мат. Operator m -s, -toren
оперити(ся) див. оперяти(ся)
оперізувати 1. gürten vt, umgürten
vt; einen Gürtel umbinden* (когось
Z).); 2. (оточувати) umgeben* vt,
umringen vt
оперізуватися 1. sich gürten, sich
umgürten; 2. (оточувати себе) sich
umgeben* (чимось mit D.)
оперіщити 1. einen Schlag versetzen
m -s, =, (когось £>.); 2. див. оперішувати
оперіщу вати verprügeln vt, auspei¬
tschen vt
оперний Opern-; співак ~

операційн||ий 1. Operations-, Opernsänger m -s, =; театр Oper/=, -n,

~

operativ; 2. ек. Geschäfts-; ~ий зал Opernhaus n -es, -häuser

Schalterhalle f =, -n, опертися див. опиратися
Abfertigungshalle /=, -n; 3.: ~a ж мед. опертя с (розм.) див. опора
Operationssaal
m -(e)s, -säle,
Operations¬ оперувати 1. мед. operieren vt; die
raum m -(e)s. -räume Operation ausfuhren [vornehmen*];
операці||я ж 1. мед. Operation/=, 2. (користуватися чимось)
-en: ~я на серці Herzoperation (чимось mit D.); (виконувати
operieren vi

/=, -en; лягати на ~ю sich орегь дії над чимось) handhaben

eren lassen*; переносити ~ю eine невідокр. vt (handhabte, gehandhabt)
Operation durchmachen [übersteh- оперяти 1. (покривати пір 'ям) Ье-
193 опитування

fledern vt; 2. (прикрашати пір ям) Опис ч 1. (розповідь) Beschreibung

mit Federn schmücken vt f =, -еп; (образний і детальний)

оперятися 1. (покриватися Schilderung/=, -еп; 2. (перелік
пір ям про птахів) Federn речей, паперів тощо) Verzeichnis п
-

bekommen*, flügge werden* vi (s); -ses, -se; (інвентар) Inventar [-V-] п Ö

2. перен. (ставати самостійним, -s; майна Vermögensnachweis т
~

досягати зрілості) flügge -es, -е, Vermögensverzeichnis п -ses,

[selbständig, unabhängig] werden* vi (s); -se; (судовий) юр. Pföndung/=, -еп

(ставати на ноги) auf die Beine описаний 1. beschrieben; 2. мат.

kommen* vi (s) umschrieben

опецькуватий dickbäuchig, plump описання с див. описування
опецьок ч (розм.) (товста людина) описати див. описувати
розм. Fettsack т -(e)s, -Säcke, Fett¬ описка ж Schreibfehler т -s, =;

wanst m -wänste; (товстуля)

-es, Flüchtigkeitsfehler т -s,
=

розм. eine dicke Nudel; (незграбна описовий beschreibend, deskriptiv,

людина) розм. Trampel m/n -s, =; schildernd, darstellend; літ.
(товстощока дитина) розм. Paus- metaphrastisch, periphrastisch;
back m -(e)s, -e; (незграба) фам. umschreibend
lahmer [schlapper, nasser] Sack описовість ж Deskriptivitätf=

опечелювати див. засмучувати описування c 1. (розповідь) Be¬

опечетання с див. опечатування schreibung/ =, -en; Schilderung/=,
опечатати див. опечатувати -en; 2. (перелік, інвентаризація
опечатування с Versiegelung f тощо) Bestandsaufnahme f =, -n,
-en Inventur [-v-]/=, -en
опечатувати versiegeln vt описувати 1. (розповідати)
опинатися (чинити опір) sich wi¬ beschreiben* vt; (характеризувати,
dersetzen; (впиратися) sich sträu- жваво, образно описувати)
ben schildern vt; 2. (інвентаризувати
опинитися див. опинятися тощо) inventarisieren [-V-] vt; das
опинятися hingeraten* vi (s), gera¬ Inventar aufnehmen* (щось über
ten* vi (s) (десь in A.) , sich finden* А.); 3. (обліковувати майно при
(десь in D.) накладанні на нього арешту) mit
опирати див. обпирати Beschlag belegen vt; (за борги)
опиратися 1. (чинити опір) sich pfänden vt; 4. umschreiben* vt; ~

widersetzen, Widerstand leisten кало einen Kreis beschreiben*

(комусь, чомусь D.); [darumziehen*]
(пручатися) sich sträuben (комусь, чомусь опитати див. опитувати
gegen А.); (не піддаватися спокусі, опитний Frage-; лист Fragebogen
~

бажанню тощо) widerstehen* vi т -s, =/-bögen

(чомусь D.); (не підкорятися) sich опитування с 1. Befragung/=, -еп,

stemmen (чомусь gegen А.); ~

Umfrage / =, -еп; всенародне ~

нововведенню sich gegen eine Volksbefragung/=, -еп; ~

руками і ногами громадської думки Meinungs| Umfrage

~

Neuerung stemmen;
sich mit Händen und Füßen sträuben; /=, -п, Meinungsbefragung/=, -еп;
2. див. обпиратися; 3. див. 2. (учнів тощо на уроці) Abfragen

грунтуватися п -s
 опитувати 194

опитувати befragen vt; (учнів опікуван||ий 1. schutzbefohlen;

тощо) abfragen vt unter Vormundschaft stehend; 2.: ~ий
опитувач ч Befrager т -s, = ч Schutzbefohlene m -n, -n; (перев.
Befragendeт-n, -n, Umfrager т -s, =, неповнолітній) Mündel m/n -s, =;
О Umfragende т -п, -п 3.: ~a ж Schutzbefohlene f -n, -n;
опівд§нний Mittags-, mittägig, Mündel m/n -s, =

mittäglich опікування див. опіка

c

опівдні mittags опікувати див. опікати2

опівнічний mitternächtig, опікун ч Vormund т -(e)s, -e/-mün-

mitternächtlich der; (за майном, територією)

опівнічник ч Nachtmensch т -en. Treuhänder т -s, =; (покровитель,
-en перев. ірон.) Schutzherr т -(е)п, -еп
опівнічниця ж див. опівнічник опікунка ж Vormundin/ -nen; der =

опівночі mitternachts, um Mit¬ weibliche Vormund; Treuhänderin

ternacht /=, -nen
опізнюватися див. запізнюватися опікунство c див. опіка 2
опій ч Opium п -s опікунський vormundschaftlich,
опік ч Brandverletzung/=, -en; Vormundschaft-; Treuhand-; ~a
Verbrennung f =, -еп; (ошпарювання) рада юр. Vormundschaftsrat m -(e)s;

Verbrühung/=, -еп; (кислотою Treuhandschaftsrat m -(e)s; ~ий суд

тощо) Verletzung f =, -еп; (обпалене, Mündelgericht n -(e)s, -e
обпечене місце) Brandwunde/=, -п; опілля c breites mit Wald umgebenes
(пухир від опіку) Brandblase/=, -п; Feld
сонячний Sonnenbrand т -(e)s
~

finip ч 1. Widerstand m -(e)s; взяти

опік||а ж 1. (піклуваня, догляд) [захопити], не наражаючись на
Fürsorge /=, Pflege /=; тж. (голими руками) ohne
~

перен. Bevormundung f =; 2. Schwertstreich er|obem vt; здатися без

(організований державою нагляд за всякого опору sich ohne
недієздатними громадянами) Schwertstreich ergeben*; ламати den ~

Vormundschaft /=, -еп; (нагляд за Widerstand brechen*; розм. klein-

майном, територією) Treuhandschaft kriegen відокр. (чийсь А);
f =, -еп; бути під ~ою unter наражатися на [зустрічати ~] auf
~

Vormundschaft stehen* vi Widerstand stoßen* vi (s); чинити ~

опікання див. опіка

c Widerstand leisten [entgegensetzen];
опікати1 див. обпікати (захищатися) sich wehren, sich zur
опікати21. (піклуватися) sich Wehr setzen; рух f)nopy icm.
kümmern (когось um А.); (дбати) Widerstandsbewegung/^ 2. ел.
sorgen (когось für А.); Widerstand m -(e)s, -stände; 3. mex.
(по-материнському) розм. bemuttern vt; Widerstand m -(e)s; (міцність) Festigkeit
(обслуговувати) betreuen vt; тж. / =; теорія опору матеріалів
перен. bevormunden vt; 2. юр. Festigkeitslehre /=; Ф іти по лінії
(здійснювати опіку) als Vormund найменшого цпору den Weg des
[Treuhänder] verwalten vt; 3. geringsten Widerstandes
(наглядати, контролювати) Einschlägen* [gehen* vi (s)]; розм. das Brett
überwachen vt; 4. спорт, decken vt an der dünnsten Stelle bohren, das
опіковий Brand-, Verbrennungs- Brett bohren, wo es am dünnsten ist
195 оповіщання

опірити(ся) див. оперяти(ся) оплести див. обплітати

опірність ж Widerstandsfähigkeit оплітати див. обплітати
/=, Widerstandskraft /=; тж. мед. опліч Schulter an Schulter, Seite an
Resistenz/= Seite
опісля див. після опломбовування c Plombieren n -s, о
опісторх^з ч мед. Opisthorchosis Plombierung/=, -en
/=, Leber|egelkrankheit/= опломбовувати plombieren vt
опіум ч див. опій опломбування c див. опломбову¬
оплавити(ся) див. оплавляти(ся) вання
оплавлення с Abschmelzen п -s, опломбувати див. опломбовувати
Anschmelzen, Aufschmelzen п -s; оплот ч Bollwerk п -(e)s, -е,

(країв скляного виробу) Hochburg/=, -еп; (основи, фундамент)

Verschmelzung /=, -еп; (олов'яного Grundfeste/=, -п
покриття) Blank|aufschmelzen п -s; оплутати(ся) див. обплугувати(ся)
(контактів) Verschmorung/=, -еп оплатувати(ся) див. обплутувати-
оплавляти abschmelzen* vt; (ся)
verschmelzen* vt; ~ся abschmelzen* vi опльовувати див. обпльовувати
(s), anschmelzen* vi (s); оплювати див. обпльовувати
verschmelzen* vi (s) оповивати 1. (обвивати, обпліта¬
оплакати див. оплакувати ти тощо) umwickeln vt (чимось
оплакування с Beweinen п -s, Be¬ mit £).); 2. (про рослини)
weinung/=; Betrauern n -s umranken vt; umwinden* vt; 3. (про дим,
оплакувати beweinen vt, betrau¬ туман, пил тощо) einhüllen vt,
ern vt; (жалібно голосити) verhüllen vt; (про туман) vernebeln
bejammern vt; (втрачене) nachweinen vi vt; 4. перен. (заполонювати -

про
(когось, щось D.) почуття, певний стан тощо)
оплат||а ж Bezahlung/=; (оплата umhüllen vt (чимось mit D.);
праці) Vergütung/=, -en, Lohn m 5. (загортати в пелюшки) in
-(e)s, Löhne; (винагорода) Windeln wickeln vt
Entlohnung/^ -en; відрядна ~a оповиватися sich winden*
Akkordlohn m -(e)s, -löhne; погодинна (навколо чогось um А.); (про рослини)

~a Stundenlohn m -(e)s, -löhne, sich ranken (навколо чогось um А.)

stundenweise Entlohnung; ~a оповити(ся) див. оповивати(ся)
наперед Vorauszahlung /=, -en;
~

оповідання с Erzählung/=, -еп

праці Arbeits|entlohnung / =, -en; оповідати erzählen vt (про щось

належний до ~и fällig über А., von D.)
оплатити див. оплачувати оповідач ч Erzähler т -s, =

оплачений bezahlt; (за рахунком) оповідачка ж Erzählerin/=, -nen

beglichen оповідка ж див. оповідання
оплачування с Bezahlen п -s, оповідний erzählend
Bezahlung/^ Begleichuung/= ^повідь ж див. оповідання
оплачувати bezahlen vt; оповісник ч Verkünder т -s, =, Bote
(винагороджувати) entlohnen vt; (за т -п, -п

рахунком) begleichen* vt; ~

витрати die оповісти див. оповідати

Kosten tragen* оповіщання с Benachrichtigung/^
аплески мн див. аплодисменти -еп
 оповіщати 196

оповіщати benachrichtigen vt, (s), losziehen* vi (s), sich (zum

vi
bekannt machen [geben*] vt; дзвоном Krieg) rüsten (на когось, щось
~

(про церковне свято) einläuten vt gegen А.)', 2. перен. losziehen* vi (s)

оповіщення c Benachrichtigung/^ (проти когось, чогось gegen А.);
О -en; (оголошення) Bekanntmachung feindliche Haltung einnehmen*
/=, Bekanntgabe/=; (проголошення) ополчанець ч Landwehrmann т -(е)
Verkündigung/=, -en s, -männer, Landsturmmann т -(e)s,
'

опоганення c див. опоганювання -männer

опоганити див. опоганювати ополчання c icm. Landsturm m -(e)

опоганювання Schändung /
с =
s, Landwehr /=; (народне) Volks|-
-en; Befleckung/=; (осквернення) aufgebot n -(e)s, -e
Entweihung / =; (паплюження) ополчитися див. ополчатися
Schmähung / =; (заплямовування) ополячення c див. ополячування
Besudelung/=, -еп ополачити(ся) див. ополячува¬
опоганювати schänden vt; befle¬ тися)
cken vt; schmähen vt; besudeln vt; ополячування с Polonisierung/=

entweihen vt ополячувати polonisieren vt; знев.

оподаткований besteuert zum Polacken machen vt; ~ся sich
оподатковування c Besteuerung polonisieren; sich als Pole
/=, багатократне Mehrfach- bekennen*; знев. zum Polacken werden*
~

-en;
besteuerung/=, -en vi (s), sich als Polack [Polacke]
оподатковувати besteuern vt bekennen*
оподаткування c див. оподаткову¬ ongHa ж Decke /=, -n, Verhäng m

вання -(e)s, -hänge

оподаткувати див. опонант ч (супротивник у

оподатковувати суперечці) Gegner т -s, =, Opponent m -en,

опозиційний Oppositions-, -en; (під час захисту дисертації)
oppositionell Gut|achter m -s,
-

ОПОЗИЦІЙНІСТЬ ж Oppositionsgeist опонантка ж Gegnerin f =, -nen,

т -es Opponentin /=, -nen; Gut|achterin
опозиціонар ч Oppositionelle т -п, /=, -nen
опонувати opponieren vi; als
опозиціонорка ж Oppositionelle / Opponent [Gut| achter, Gut| achter in] auf-
-п, -п treten* vi (s)
опозиція ж Opposition/=, -еп опопанакс ч бот. Opopanax m -es
опойок ч Kalb(s)leder п -s, Saugkalb¬ опарЦа ж 1. Stütze f =, -n; буд.
fell п -s, Kalbfell п -(e)s Träger m -s, =, Auflager m -s, =; буд.,
опока ж 1. геол. Kieselkalkton п -(е) mex. Lagerung/=, -en, Lager n -s, =;

s; 2. мет. Formkasten т -s, -kästen (лінії електропередачі) Mast m -es,

ополіскувати див. обполіскувати -e/-en; (упор) Halt m -(e)s; ~a для
ополок ч Bauchleder п -s
рук Armstütze /=, -n, Armhalter m
ополоник ч Schöpfkelle/=, -п -s, =; ~a зваду Gewölbepfeiler m
ополонка ж Eisloch п -(e)s, -löcher, -s, =; ~a кабіни Fahrerhauslager n

Wu(h)ne/=, -n -s, =; ~a підшипника Lagerstütze

ополоскати див. обполіскувати /=, -n, Lagerbock m -(e)s, -bocke,
ополчатися 1. zu Felde ziehen* Lagersitzstelle / =, -n, Lagerstelle
197 оприбуткувати

/=, -п; а пружини

Federlager п -s, опосередковувати vermitteln vt
=; точка ~и Stützpunkt т -(e)s, -е; опосередкування с див. опосеред¬
2. перен. Stütze/=, -n; Halt т -(e)s; ковування
(підкреслюється, що опора надає опосум ч зоол. Opossum п -s, -s,

впевненість, надійність тощо) Beutelratte/=, -n; водяний зоол. ~

о
Rückhalt т -(e)s Schwimmbeutler m -s, =
оп£рн||ий Stütz-; Trag-; Auflager-; опоясувати див. оперізувати
(вихідний, базовий) Bezugs-; ~а оправЦа ж Einfassung/=, -еп; (об¬

база [~ий пункт] військ. шивка) Beschlag т -(e)s, -schlage;

Stützpunkt т -(e)s, -е; ~а балка буд. (перев. дорогоцінних каменів)
Stützbalken т -s, = Tragbalken т Fassung/=, -еп; (дзеркала) Rahmen т
-s, =, Auflagerbalken т -s, =; ~а -s, =; ~а окулярів Brillengestell п

поверхня Stützfläche f=, -п; ~е -(e)s, -е, Gestell п -(e)s, -е; окуляри
значення Bezugswert п -(e)s, -е, без ~и randlose Brille; вставляти
Basiswert п -(e)s, -е, Stützwert п
-(е) в ~у fassen vt, einfassen vt;
s, -е; ~е кільце Stützring п -(e)s, в іншу ~у umfassen vt;
вставляти в ~і

-є. Tragring п -(e)s, -е; полігр. eingefasst

Laufring п -(e)s, -е, Schmitzring п -(е) оправдати див. виправдовувати
s, -е; ~ий каркас Traggerippe п -s, оправдовувати див. виправдову¬
=, Traggerüst п -es, -е, Stützgerüst п вати
-es, -е оправити див. оправляти
опорос ч с.-г. Ferkeln п -s оправлення с Einfassung / =, -еп,
опороситися с.-г. ferkeln vz, abfer¬ Einfassen п -s
keln vi, Ferkel werfen* оправляння с див. оправлення
=
опортунізм Opportunismus m
ч оправляти fassen vt, einfassen vt,
опортуніст ч Opportunist m -en, -en einfassen lassen* vt
опортуністичний opportunistisch опрацьовування c Aus|arbeitung

опортуністка ж Opportunistin /=, /=, -en, Durch|arbeitung/=, -en

-nen опрацьовувати aus|arbeiten vt,
опортуністський див. durch|arbeiten vt; (ґрунтовно
опортуністичний вивчати) durchstudieren vt
опоряджання с (упорядковування) опрацювання c див.
Ordnen п -s; (закінчення) опрацьовування
Fertigstellung/^ Vollendung/=, -en опрацювати див. опрацьовувати
опоряджати ordnen vt, in Ordnung опресовувати abdrücken vt, abpres¬
bringen vt; fertigstellen vt, vollenden sen vt

vt опресувати див. опресовувати

опорядження c див. опоряджання оприбутковування с фін. Eintra¬

опоряджувати див. опоряджати gung/=, -en, Verbuchung/=, -еп

опорядити див. опоряджати оприбутковувати eintragen* vt, als
опосередкований mittelbar, indi¬ Einnahme verbuchen [eintragen*] vt,
rekt verbuchen vt
опосередкованість ж оприбуткування c див.
Mittelbarkeit /=, Indirektheit/= оприбутковування
опосередковування с Vermittlung оприбуткувати див.
/= -еп оприбутковувати
 оприлюднення 198

оприлюднення с див. (оскарження) Anfechtung f -, -en;

оприлюднювання (заперечення) Beanstandung/^. -en

оприлюднити див. опротестовувати protestieren vi,

оприлюднювати Protest einlegen (щось gegen A.);
О оприлюднювання с Bekanntgabe юр. Einspruch erheben*. Berufung
/=; Bekanntmachung f =, -en, Ver- einlegen (щось gegen A.);
|öffentlichung f =, -en, Publikation anfechten* vt; beanstanden vt
/= -en опротестування c див.
оприлюднювати bekanntmachen опротестовування
vt; veröffentlichen vt, publizieren vt, опротестувати див.
publik machen vt опротестовувати
опритомніти див. опритомнювати опротивіти (розм.) zuwider
опритомнювати (wieder) zur [widerlich] werden* vi (s); розм. zum
Besinnung [zu sich (selber)] kommen* Halse heraushängen* vi

vi (s); aus der Ohnmacht erwachen оптант ч юр. Optant m -en, -en
vz (s) оптантка ж юр. Optantin/=, -nen

опріснення c опріснювання оптатив ч філол. Optativ т -s, -е

опріснити див. опріснювати оптація ж юр. Option/=, -en, Staats¬

опріснювання с Entsalzung/=, -еп, bürgerschaftswahl /=, -еп
Entsalzen п -s аптик ч (чоловік) Optiker т -s, =;

опріснювати entsalzen(*) vt (жінка) Optikerin/=, -nen

опріснювач ч Entsalzungs|anlage дптика ж Optik/=
/=,-П оптимальн||ий optimal, bestmög¬
опрісняти див. опріснювати lich; ~а величина [~ий розмір]
опріч див. крім Bestwert т -(e)s, -є, Bestgröße /=,
опромінення с див. -n, optimale Größe; ~а
опромінювання температура Optimumtemperatur/=, -еп
опромінити(ся) див. оптимальність ж Optimalität /=,
опромінюватися) -еп
=
опромінювання Bestrahlung /
с Optimat т -еп, -еп оптимат ч

(доза) Strahlendosis f =, -sen,

=
-еп; Optimeter п -s, оптиматр ч mex.

Strahlenbelastung/^, -en оптимізатор ч mex. Optimiergerät п

опромінювати 1. (піддавати дії -(e)s, -е, Optimierungsgerät п -(e)s,
променів) bestrahlen vt; 2. -е, Optimierungsrechner т -s, =,
(освітлювати) beleuchten vt, erhellen vt; Optimisator т -s, -toren

3. перен. (оживляти тощо) оптимізація ж Optimierung/=, -еп

erleuchten vt оптимізм ч Optimismus т =

опромінюватися 1. мед. (від оптимізувати optimieren vt

радіації) eine Strahlendosis bekommen*; оптиміст ч Optimist т -еп, -еп
2. (почуттями тощо) aufleuchten оптимістичний optimistisch
vi (s, h); sich erhellen, erstrahlen vi ОПТИМІСТИЧНІСТЬ ж див. ОПТИМІЗМ
(s) оптимістка Optimistin/=, -nen
ж

опромінювач ч mex Bestrahler m -s. оптимум ч спец. Optimum п -s, -та

=. Strahler m -s,
=
оптичнЦий optisch; ~а сила (лінзи
опротестовування c Protest m -es, тощо) Brechwert т -(e)s, -е; ~нй
-e: юр Einspruch m -(e)s, -Sprüche: затвор Lichtverschluss т -es.
199 опустілий

-Schlüsse; ~ий кабель опуклість ж (округлість) Rundung

Lichtleitkabel п -s, =; ~ий обман optische Täu-
schung; ~ий приціл військ., спорт.
Zielfernrohr п -(e)s, -е,
Visierfernrohr [v-] п -(e)s, -е; ~ий сигнал SL
chtsignal п -s, -е, Sichtzeichen п -s, =
оптов||ий Großhandels-, Groß-; en
/=, -en; фіз., onm. Konvexität [-v-]
/ =; (узвишшя, підвищення)
Wölbung/^ -en
опукло-ввігнутий konvex-konkav
опунція ж бот. Feigenkaktus т -,
-tejen, Opuntije [-tsi9]/=, -n; ~

gros [ä'gro:]; ~a база Engroslager індійська бот. Distel feige/=, -n

n -s. =, Großhandelsniederlassung Опус ч 1. муз.

Opus n =, Opera (скор.
f =, -en; ~a торгівля Großhandel op.); 2. (твір мистецтва)
ірон.
m -s, Großhandlung f =; ~a фірма Machwerk n -(e)s, -e
Großhandelsfirma/=, -men; ~a ціна опускання c Senken n -s,

Großhandelspreis m -es, -e; ~ий Senkung/=, -en; Herunterlassen n -s,

торговець див. оптовик Herablassen n -s; Versenkung / =,
оптовик ч Grossist т -en, -еп, -en; земної поверхні Absinken
~

=
Großhändler т -s, der Erdoberfläche
оптоволоконний Glasfaser-, опускати senken vt; herunterlassen*
Lichtfaser-, Lichtleiter- vt, herablassen* vt; sinken lassen*
оптоелектронікаж Optoelektronik vt; (вглиб) einsenken vt; (глибоко
/= під воду, землю тощо) versenken
оптоелекгронний optoelektronisch vt; -
очі die Augen senken [me-
Оптом im Großen, derschlagen*]; могилу ins Grab
~
en gros [ä'gro:] в

оптомотр ч мед. Optometer n -s, =, senken vt

Sehmesser m -s, =
опускатися 1. sinken* vi (s),
оптометрія ж Optometrie/= herabsinken* vi (s); (про туман) sich
оптопара ж див. оптрон herabsenken, niedergehen* vi (s); (y
оптрон Ч Kopplungseptron П -S, -е, крісло тощо) sich niederlassen*;
Lichtkoppler т -s, =, Optokoppler т (в шахту тощо) heruntersteigen*
vz (s), einfahren* vi (s); 2.
=
-s,

оптофон ч Lichthörer т -s, =, (приземлятися) landen vi (s); (про птаха)

akustisches Lesegerät, Optophon n -s, -e sich setzen; 3. перен. (морально)
опубліковувати veröffentlichen vt; herunterkommen* vi (s),
publizieren vt verlottern vi (s); розм. auf den Hund
опублікування c Veröffentlichung kommen* vi (s); (деградувати)
/=, -en verfallen vi (s); розм. vergammeln
опублікувати див. опубліковувати vi (s); (занедбуватися) розм.
опудало с (городнє) Vogelscheuche verschlampen vi (s)
/=, -п; перен. Schreckgespenst п -es, опускн||ий Senk-, absenkbar;
-er, Popanz т -es, -е; стояти труба (котла) Fallrohr n -(e)s,
-e;
[стовбичити] як виряджене розм.
~
~ий колодязь Senkbrunnen m -s, =,
знев. dastehen* wie ein lackierter Affe Sinkbrunnen m -s,
=

опуклий gewölbt; (рельєфний) опустити(ся) див. опускати(ся)

erhaben; (про судини) bauchig; фіз., опустілий (пустий) leer; (про ву¬
onm. konvex [-v-]; ~
лоб eine ge¬ лицю. місто тощо) ver|ödet;
wölbte Stirn (безлюдний) entvölkert, menschenarm,
опуклина ж Wölbung/=, -en menschenleer
 опустіти 200

опустіти sich leeren; ver|öden vi (s); орава ж (розм.) Schar/=, -en,

menschenleer [menschenarm, Haufen m -s, =, Horde/=, -n
entvölkert] werden* vi (s) Orakel =
оракул ч n -s,

Опух чмед. Geschwulst/=, -schwülste орало c (заст.) див. рало

о опухання c мед. Schwellung/=, -en оральнийл/ед. oral

опухати schwellen* vi (s), anschwel¬ орангутан(г) ч зоол. Orang-Utan т

len* vi (s) -S, -S

опухлий мед. geschwollen; оранжевЦий orange(farben) [oTä-

(набряклий} aufgedunsen
опухлість ж див. опухання
опухнути див. опухати
опушення с див. опушування
опушити див. опушувати
опушка ж Verbrämung/=,
besatz т -es, -sätze
опушування с Besetzung mit Pelz,
Verbrämung/=, -en
опушувати 1. (хутром} verbrämen
vZ, mit Pelz besetzen vt; 2.
(покривати, запорошувати -
33-]; ~а фарба Orange п -s
оранжево-жовтий mandarinengelb
оранжерея ж Gewächshaus п -es,
-häuser; Orangerie [orä^s'ri:] / =,
-Цеп
-en, Pelz¬ о рани ця ж (розм.) Ackerfurche/=,
-n,gepflügtes Feld
Оранка ж Aufpflügen n -s, Aufja-
ckem n -s, Pflügen n -s, Ackern n -s,
Ackerung/=, Pflug|arbeit/=, -en
opap ч рел. Orarion n -s, -rijen

про сніг, іній) орати pflügen vt, ackern vt; <§> не

mit Reif [Schnee] bedecken vt руками махати (прислів я) pflügen

опущений heruntergelassen, heißt nicht mit den Armen fuchteln
herabgelassen; gesenkt, herabgesenkt; оратор ч Sprecher m -s, =, Redner m
tiefliegend; як у воду перен. wie~
Sj

ein begossener Pudel ораторія ж муз. Oratorium n -s,

опущення c мед. Senkung/=, -en; -riien

~

шлунка Magensenkung/=, -en ораторка ж Sprecherin / =, -nen,

ОПЦІЙНИЙ ек. Options- Rednerin/=. -nen

опціон ч ек. Option/=, -en ораторство c Redekunst/=

опція ж комп. Option/=, -en ораторствувати (große) Reden

оп янити див. оп яняти schwingen*, das große Wort fuhren;
оп яняти 1. (робити п'яним, (верзти дурниці з пафосом) фом.
доводити до стану оп 'яніння) dummsülzen vi
betrunken machen vt; 2. перен. ораторськ||ий Rede-; Redner-,
(поморочити) berauschen vZ, rednerisch; ~e мистецтво Redekunst
berauscht machen vZ, benebeln vt; /=; ~ий талант Rednertalent n -(e)s
(доводити до стану екстазу) in орач Pflüger m -s, =; Acker(s)mann
ч

Ekstase versetzen vt m -(e)s, -leute

оп яніння c Betrunkenheit/=; тж. орбітЦа ж 1. acmp. Bahn /=, -en,

перен. Berauschung/= Umlaufbahn/=, -en; Orbit m -s, -s;
оп яніти 1. betrunken sein* vi (s); ~a Землі Erdbahn/=; ~a планети

(бути напідпитку) angetrunken Sternenbahn /=, -en; виводити на

[angeheiert, benebelt] sein* vi (s);
berauscht sein*; 2. перен. trunken
[berauscht] sein* vi (s) (від чогось
von D.): in Ekstase geraten* vi (s)
~y auf die Umlaufbahn bringen* vt;
виходити на ~y in die Umlaufbahn
(s); 2. (сфера впливу,
eintreten* vi
діяльності тогцо) Bereich т -(e)s,
201 органолог

-е; ~а Wirkungsbereich т
впливу Struktur /=; наукова праці~

-(e)s, -е, Einflussbereich

т -(e)s, -е, wissenschaftliche Arbeits| Organisation;
Einfluss|Sphäre /=, -n; 3. анатЛи- 3. {об єднання) Organisation f =,
genhöhle/=, -n -en; первинна Grund| Organisation
~

орбітальн||ий Orbital-; Bahn-; ~a f=, -en, Grund|einheitf=, -en ö

станція Orbitalstation/=, -en організм ч Organismus m =, -men,
= =
оргазм ч Orgasmus m Körper m -s,
орган ч 1. анат. Organ n -s, -e; ~зору організований organisiert;
Seh| organ n -s, -e; нюху Geruchs|-
~

{дисциплінований) diszipliniert
organ n -s, -e; слуху Hör|organ n
~

організованість ж Organisiertheit
-s, -e; 2. {державний, громадський) /=; Diszipliniertheit/=
Organ n -s, -e; {інстанція) Stelle організовування c Organisierung
/=, -n; {установа, відомство) /=, -en, Organisation/=, -en
Behörde /=, -n, Körperschaft /=, -en; організовувати organisieren vt;
адміністративний ~

{справляти своїми силами,

управління] Verwaltungsorgan n -s, -e, засобами) ausrichten vt;
Verwaltungsstelle /=, -n, {влаштовувати) ver|anstalten vt;
Verwaltungsbehörde f =
-n; виборний
~

{впорядковувати, оформляти) gestalten

Wahl|organ n -s, -e; державний vt; {підготовляти) vorbereiten vt;
~
staatliches Organ, Staatsorgan n {засновувати) gründen vt; вміло ~

Machtorgan розм. den (richtigen) Dreh geben*

~
-s, -e; влади n -s,

-e; 3. {періодичне видання партії, (щось D.)

установи тощо) Presseorgan п -(е) організувати див. організовувати
=
s, -е; 4. mex. Glied п -(e)s, -er, Organ органік ч {розм.) Organiker т -s,
п -s, -е; ~

управління органіка ж спец, organische Chemie

Bedienungsteil п -(e)s, -е, Schaltglied п -(e)s, органіст ч муз. Organist т -еп, -еп,
=
-er, Schalt|element п -(e)s, -е, Orgelspieler т -s,
Steuerelement п -(e)s, -е органічн||ий organisch; ~а група
орган ч муз. Orgel/=, -п Organogruppe/=, -п; ~а хімія
органайзер ч Organizer ['o'.ganaeza] organische Chemie; ~е скло organisches
т -s,
=
Glas, Plexiglas п -es
орган^ла ж біол. Organelle/=, -п органічність ж Organische п -п
організатор ч Organisator т -s, -to¬ органн||ий Orgel-; ~а музика Or¬
ren gelmusik/=
організаторка ж Organisatorin /=, органогенез ч біол. Organogenese
-nen /=
організаторський organisatorisch органогенний хім. organogen
організаційн||ий Organisations-, органографічний мед. organogra-
organisatorisch; ~а структура phisch
Organisationsstruktur f =, -en, органографія ж мед. Organogra-
Strukturgestaltung/=, -en, Struktur| phie/=, -ijen
Organisation f =, -en, organisatorischer органоїд ч біол. Organo|id п -(e)s, -е
Aufbau органолептичний спец, organolep¬
організація ж 1. {дія) Organisation tisch; аналіз Organoleptik/=
~

/=, Organisierung/=; 2. {порядок) органолог ч {чоловік) Organologe т

Organisation /=. -en; {структура) -п, -п; {жінка) Organologin/=, -nen
 органологія 202

органологія ж мед., біол. Organo- Einweisungsschein m-(e)s, -e;

~
на

logie/= арешт Haftbefehl m-(e)s, -e,

органопластика ж мед. Organopla- Verhaftungsbefehl m -(e)s, -e
stik/= орди HOP ч спец. Normalwasserstand

О органопрепарат фарм. ч m -(e)s, durchschnittlicher

Organpräparat п -(e)s, -е Wasserstand
органотерапія ж.мед. Organothera- орди норець ч військ. Ordonnanz
ріе/Ч -Цеп [Ordonanz]/=, -en
Оргія ж Orgije/=, -п ординорний ordinär, (простий)
оргкомітет ч einfach; (звичайний) gewöhnlich;
Organisationslausschuss т -es, -schüsse ~

професор ordentlicher Professor,

оргтехніка ж Bürotechnik f= Ordinarius m -, -ri;en
орда ж 1. іст. Horde/=, -п; 2. перен. ординари ість ж Einfachheit f =;
(банда) Horde /=, -п, Rotte /=, -п; Gewöhnlichkeit/=
(натовп) Haufen т -s, = орди нота ж мат. Ordinate/=, -n
ордалія ж іст. Feuerprobe /=. -п, ординатор ч мед. Ordinator т -s,

Wasserprobe/=, -п -toren, Voll|assistent т -en, -en

орден1 ч (відзнака, нагорода) ординатура ж мед. Ordinatur f =,

Orden т -s, =; вручати einen ~

-en, Voll|assistenzf=
Orden überreichen (комусь D.); ординація ж icm. Ordination/=, -en
нагороджувати ~ом einen Orden Hordenreiter =
ординець ч icm. m -s,

verleihen* (когось D.y, mit einem ореода ж міф. Oreade/=, -n

Orden auszeichnen vi; одержувати оробрений gerippt, berippt, verrippt,

~
einen Orden erhalten* Rippen-
орден2 ч icm. (організація) Orden m орегано c 1. (приправа) Oregano
-s, =; лицарський Ritterorden ~
m [Ongano] m -(s); 2. бот. (рослина)
-s, =; монаший ~

Mönchsorden m Oreganum [Origanum] n -s, Dost m

=
єзуїтів Jesu|iten|orden m -s,
-s, =;
~

-es, -e, wilder Majoran

орденоносець ч Ordensträger m -s, орол ч зоол. Adler m -s, =; поет.

Aar m -(e)s, -e;

~
бойовий зоол.

орденоноска ж Ordensträgerin/=, Kampfladler m -s, =; вінценосний ~

-nen зоол. Kronen| adler m -s, =; ~

орденський Orden-; ~a планка гірський зоол. Berg|adler m -s, =; ~

Ordensschnalle f=, -n гребінчастий зоол. Schopf)adler

ордер ч Order f =, -п/ек. -s; (на m -s, =; морський див. орлон;
~

одержання або видачу) schriftliche ~

чорно-білий зоол. Elster|adler т

Anweisung, Berechtigungsschein -s, =; чубатий зоол. Hauben|adler
~

m -(e)s, -e, Bezugsschein m -(e)s, т -s, =; яструбиний зоол. На-

~

-e; видатковий -

Abgabeschein bichts|adler т -s, =; двоголовий

m -(e)s, -e; касовий ~ ~

Doppeladler т -s, =; мухи не ~

Kassenanweisung f =, -en; платіжний ~

ловить, а слон за мишею не
Zahlungsanweisung f =, -en; ганяється (прислів'я) Adler fangen
приходний Eingangsschein m -(e)s.
~

keine Fliegen; Löwen fangen keine

-e, Einzahlungsschein m -(e)s, -e, Mäuse; орла родить, а сова сову
~

Einnahmeorder /=, -s;

~
на (прислів я) Adler brüten keine
квартиру Wohnungszuweisung f =, -en. Tauben, eine Taube heckt keinen Adler,
203 орієнтований
es heckt keine Taube einen Sperber; тощо) Aureole/=, -n; Nimbus т =,

куди орли літають, туди сорок -se; 3. фот., астр., метеор.

не пускають [~ не пристає з Lichthof -(e)s, -höfe; Aureole /=, -n;
т

горобцями] {прислів я) Adler fliegen (сяйво) Schein m -(e)s

nicht mit Holzkrähen оригінал ч 1. (справжній твір або o
ор^л-карлик ч зоол. Zwerg|adler т документ) Original п -s, -е;
-s,= (первісний текст) Urfassung f =, -en,
оренд||а ж (перев. приміщення, Urschrift f =, -en; (рукопис)
тж. плата) Miete -п; (землі) Manuskript n -(e)s, -e; (текст тощо
Pacht f =, -еп; (плата за землю) для поліграфічного відтворення)
Pachtgeld п -(e)s, -er; Vorlage f=, -n; для копіювання
~

довгострокова ~а langfristige Pacht; Kopiervorlage /=, -n; документа

~

короткострокова ~а kurzfristige Pacht; Originalurkunde f-, -n; читати в

брати в ~у див. орендувати; ~i im Original [in der Ursprache]
здавати в ~у (перев. приміщення) lesen* vt; 2. (дивак) Original n -s,

vermieten vt; (землю) verpachten vt, in -e;Sonderling m -s, -e; розм. ein
Pacht geben* vt; (судно) verfrachten komischer Kauz
V/ оригінал-макет ч полігр.
орендар ч (перев. приміщення) Originalvorlage f =, -n, Layout [lez'apt/
Mieter m -s, =; (землі) Pächter m -s, =
'le:^pt] n -s, -s
орендарка ж Mieterin f =, -nen; оригінальний 1. (справжній,
Pächterin/=, -nen автентичний тощо) Original-,
орендатор див. орендар
ч original, echt; (первісний) ursprünglich;
орендаторка ж див. орендарка 2. (своєрідний) originell; eigenartig
оренди 11 ий (перев. щодо примі¬ оригінальність ж 1. Echtheit f =;
щення) Miet-; (іцодо землі) Pacht-; 2. Originalität f =, Originelle n -n;
~a плата Mietgeld п -(e)s, -er, Miete Eigen|artigkeit/=
/=. -n, Mietgebühr f=, -en; австр. оригінальничати den Originellen
Mietzins -es, -e; Pachtgeld n -(e) spielen; originell sein wollen
s, -er; австр. Pachtzins -es, -e; ~a орієнталіст ч Orientalist m -en, -en
плата за судно Frachtgebühr f =, орієнталістка ж Ori]entalistin f =,
-en, Fracht/=, -en; ~e володіння -nen
Pachtbesitz m -es; ~ий договір орієнтальний orientalisch
Mietvertrag m -(e)s, -träge; орієнтаційний Orijentierungs-
Pachtvertrag m -(e)s, -träge орієнтація ж Orientierung/=, -en,
орендодавець ч (перев. Orientation f =, -en (на когось,
приміщення) Vermieter т -s, =; (землі) щось auf Я.); (уміння розібратися
в ситуації) Zurechtfinden п -s
=
Verpächter [Verpachter] m -s,
орендування c (перев. орієнтир ч Orientierungspunkt т
приміщення) Miete/=, -n; (землі) Pacht/= -(e)s, -е, Orientierungsmarke/=, -п
орендувати (перев. приміщення) орієнтований orientiert;
mieten vt; (землю) pachten vt, in gerichtet; на користувача anwender|-
~

Pacht nehmen* vt orijentiert, benutzer|orijentiert,

оре^л ч 1. (німб) Nimbus m =, -se; anwenderbezogen; на майбутнє
~

Heiligenschein m -(e)s, -e; 2. перен. zukunfts|ori]entiert; ~

на ринок
(атмосфера слави, пошани, успіху marktgebunden, marktl orientiert
 орієнтованість 204

орієнтованість ж ОгіJentjertheit/= horst m -e; ~ий ніс Adlernase

-(e)s,
орієнт£вн||ий ungefähr, annähernd; f =, -n; ~ий погляд Adlerblick m

Orijentierungs-; (приблизний про -

-(e)s, -e
розрахунок) überschläglich; -а орлиця ж Adlerweibchen n -s,
=

Ö ціна annähernder [voraussichtlicher] орлон ч текст. Orlonfaser f =, -n.

Preis, Orijentierungspreis -e, m -es, Orion n -s

Richtpreis m -es, -e; ~i дані Orijen- орляк ч бот. Adlerfam m -(e)s, -e

tjerungsdaten pl, Richtwerte pl, орлячий див. орлиний

Anhaltswerte pl; ~i цифри Faustzahlen орнамент ч мист. Ornament п -(e)s,
pl, Richtzahlen pl -е; (оздоба) Verzierung/=, -en,
орієнтувальний Orijentierungs- Zierrat т -(e)s, -е; із листя Laubwerk
~

орієнтування c 1. див. орієнтація; п -(e)s, -е

2. спорт. Orijentierungslauf m -(e)s орнаменталіст ч мист.

орієнтувати orientieren vt, Ornamentalist т -еп, -еп, Zierratenmacher т

ausrichten vt (на когось, щось auf А.); -s,=

~ся sich orientieren (на когось, орнаментальний мист. ornamental

щось auf А.); (розбиратися в орнаментація ж мист. Ornamen¬
ситуації) sich zurechtfinden* tier ung/=, -еп
Оріон чміф., acmp. Опоп т -s орнамантика ж мист. Ornamentik
оркестр ч муз. Orchester [-'kes-; /=
австр. тж. -'qcs-] п -s, =; орнаментний Ornaments-
(військовий, естрадний) Kapelle /=, -п; орнаментування с див. орнамен¬
військовий Militärkapelle/=, -п;
~
тація
духовий ~
В las| Orchester п -s,
=
орнаментувати ornamentieren vt,
оркестрант ч муз. Orchesterspieler mit Ornamenten verzieren
[-'kes-; австр. тж. -'qcs-] т -s, [schmücken] vt, verzieren V/
=

оркестрантка ж Orchesterspielerin Орн||ий с.-г. urbar, bestellbar,

/=, -nen pflügbar; ~a земля Ackerland n -(e)s,
оркестріон ч муз., іст. Orchestrion -länder, Ackerboden m -s, -böden,
[-'kes-; австр. тж. -'qcs-] п -s, -rijen Acker]erde/=; -ий трактор
оркестрові І ий муз. Orchester- Ackerschlepper m -s,
=

[-'kes-; австр. тж. -'qes-]; орнітоз ч мед. Ornithose/=. -n;

orchestral; ~а яма Orchestergraben т -s, Vögelzüchterkrankheit/=, -en
-gräben орнітолог ч (чоловік) Ornithologe

оркестровка ж див. m -n, -n; (жінка) Omithologin /=,

оркестрування -nen

оркестрування с муз. орнітологічний omithologisch

Orchestrierung [-kes-; австр. тж. -qcs-] f =, орнітологія ж Ornithologie/=, Vo¬
-en, Instrumentation/=, -en gelkunde/=
оркеструвати orchestrieren vi, орнітоптер ч Omithopter m -s.
instrumentieren vi =, Schwingenflugzeug n -(e)s, -e,

орлан ч зоол. See| adler m -s, =; ~

Schlagflügelflugzeug n -(e)s, -e
білоголовий зоол. Weißkopfsee|adler орнітофілія ж біол. Omithophilie/=
=
m -s, орогенез ч геол. Orogenese /=, -п.
орлики мн бот. Akelei/=, -en Gebirgsbildung/=, -еп

орлин||ий Adler-; ~e гніздо Adler¬ ороганний Orogen-, gebirgsbildend

205 осадочнЦий

ороговілий verhornt орудувати 1. (поратися) розм.

ороговілість Verhomung/=, -еп
ж hantieren vi (чимось an/mit D.);
ороговіння с Verhornung f =, -еп, 2. (послуговуватися) handhaben
Hombildung/= -еп (handhabte, gehandhabt) vi;
ороговіти verhornen v/ (s) umgehen* v/(s) (чимось mit D.); 3. ö
орографія ж Orographie/=, -ijen (господарювати) wirtschaften vi;
оросити див. зрошувати (заправляти, розпоряджатися
ор^товЦий: ~а кислота Orotsäure тощо) розм. schalten und walten;
/=, -п, Vitamin В 13 [v-] (керувати) verwalten vt; 4.
орошати див. зрошувати (виявляти негативну діяльність) sein
орт ч гірн. Ort п -(e)s, Örter Unwesen treiben*
ортогенез ч біол. Orthogenese/=, -п орфографічний філол.
ортогональний orthogonal, recht¬ orthographisch, Rechtschreibungs-, Recht-
winklig, senkrecht schreib(e)-, Schreib-
ортогональність ж Orthogonalität орфографія ж філол. Orthographie
/=, Rechtwinkligkeit/= /=, -i[en, Rechtschreibung/=, -en
ортодокс ч Orthodoxe т -п, -п орфоепічний ortho|episch
ортодоксальний рел. orthodox, орфоепія ж Ortho|epie [Ortho|epik]
strenggläubig f=
ортодоксальність ж Orthodoxie орхідея ж бот. Orchidee/=, -e|en
/=, Strenggläubigkeit/= оса ж зоол. Wespe/=, -n

ортодоксія ж див. ортодоксаль¬ осавул ч icm. Kosakenrittmeister tn

ність -S,=
ортодонтцчний мед. orthodontisch &сад ч 1. хім. Niederschlag m -(e)s,

ортодонтія ж мед. Orthodontie/=, -Schläge, Rückstand m -(e)s, -stände;

Kiefer) Orthopädief= (відстій на дні) Bodensatz m -es,
ортокислота ж Orthosäure/=, -п -Sätze; 2. геол. Sediment n -(e)s, -e,
ортопад (чоловік) Orthopäde т -п,
ч Ablagerung f =, -en; 3. перен.
-п; (жінка) Orthopädin/=, -nen (неприємне почуття) un| angenehmer
ортопедичнЦий мед. orthopädisch; [bitterer] Nachgeschmack, Nachge-
~е ліжко Streckbett п -(e)s, -en, fuhl n -(e)s
orthopädisches Bett; ~ий корсет осаджувати 1. (зупиняти) anhal-
Geradhalter т -s, =
ten* vt, stoppen vt; 2. перен.
ортопедія мед.
Orthopädle/=
ж (вгамовувати тощо) zurechtweisen* vt,
ортоскоп Orthoskop п -s, -е
ч zügeln vt; in die Schranken weisen*
ортоскопія ж мед. Orthoskopie/=, vt; Zügel anlegen, Einhalt gebieten*
direkte Laryngoskopie (когось D.)
ортостатичн||ий orthostatisch; ~а осадити див. осаджувати
проба orthostatische Probe, осадка ж (ґрунту) Senkung f =,
Stehversuch tn -(e)s, -e -еп; (пружини) Federsenkung f =,
ортоцентр ч мат. Orthozentrum n -en, Durchfederung/=, -en; (основи
-s, -ren будівлі) Setzung f -, -en; (судна)
оруд||а ж: під ~ою unter der Leitung Tiefgang m -(e)s
орудний: відмінок філол.
~
осадовий див. осадочний
Instrumental m -s, -e, Instrumentalis m =, осадок ч див. осад
-les осадочнЦий геол.,мед. Sedimentär-,
 осанна 206

sedimentär, Niederschlags-; ~а як результат навчання) Ausbil-

камера тех. Abscheidekammer f =, dung f =; (система закладів і

-п; ~а порода геол. Sedimentgestein установ) Bildungswesen п -s; виша
п -(e)s, -е, Sedimentärgestein п -(е) ~

Hochschulbildung/=; загальна ~

s, -е, Schichtgestein п -(e)s, -е, Allgemeinbildung/=; початкова ~

О
Ablagerungsgestein п -(e)s, -е Grundschulbildung/=; професійна
осанна ж рел. Hosianna п -s, -s Berufsausbildung/=; середня
~ ~

осатаніти fuchsteufelswild [wütend] Mittelschulbildung/=

werden* vi (s), in Wut geraten* vi (s) освітити(ся) див. освітлювати(ся)
освистати див. освистувати освітленість ж Beleuchtungsstärke
освистувати auspfeifen* vi; (вира¬ /=
жати незадоволення грою освітлення с 1. (дія, світло, тж.
команди тогцо) buhen vt джерело світла) Beleuchtung f =;
освідчення с Liebes|erklärung f =, 2. хім. Klärung/=, -en, Abklärung

-en /=, -en; 3. (пояснення, тлумачення)

освідчуватися seine Liebe erklären Beleuchtung/=, Licht n -(e)s; 4. див.
[gestehen*] (комусь D.) освітленість
освіжати 1. erfrischen vi; (охоло¬ освітлювальний Beleuchtungs-
джувати) kühlen vi; освітлювання c див. освітлення
(провітрювати) lüften vt; 2. (відновлювати) освітлювати 1. erleuchten vt, beleu¬
auffrischen vt; (сили) wiederbeleben chten vt; (опромінювати)
v/; erneuern vt; (пам'ять) das bestrahlen vt; 2. (робити світлгш, прозо-
Gedächtnis auffrischen; 3. (оживляти) ргш) хім. klären vt, abklären vt
beleben vt; (барви, знання) освітлюватися 1. (ставати вид-
auffrischen vt; 4. (підкріплювати) нгш, світлгш) sich erhellen; (сяяти)
erquicken vt erstrahlen vi (s); (осяватися) sich
освіжатися 1. (ставати свіжим, aufhellen, sich erleuchten; 2. спец,
прохолодним, чистим) frisch (ставати світлим, прозорим) sich
[erfrischt] werden* vi (s); 2. (ab)klären
(бадьоритися) sich erfrischen, sich (D.) освітлювач ч 1. (працівник)
Erfrischung verschaffen; 3. (у Beleuchter т -s, =; 2. (прилад)
пам'яті) lebendig [wach] werden* vi Beleuchter т -s, =, Beleuchtungsgerät п
(s), wieder aufleben vi (s); 4. -(e)s, -е
(підкріплюватися) sich erquicken освітній Büdungs-; ~
ценз
освіжаючий Erfnschungs-, Bildungsstufe /=, -п

erfrischend; напій Erfrischungsgetränk

~

освітянин ч Mit|arbeiter der

n -(e)s, -e, erfrischendes Getränk Volksbildung, Lehrer m -s, =; Pädagoge m

освіження c 1. Erfrischung/=, -en; -n, -n

(охолоджування) Kühlung/=, -en; освітянка ж Mitarbeiterin der
(провітрювання) Lüftung/==, -en; Volksbildung, Lehrerin/=, -nen;
2. (відновлювання) Auffrischung/= Pädagogin/=, -nen
-en; 3. (сил тогцо) Wiederbelebung освічений 1. (освітлений)
/=, -en; Erneuerung/=, -en; 4. beleuchtet; 2. (який має відповідну освіту)
(підкріплювання) Erquickung/=, -en gebildet; (культурний, грамотний,
освіжити(ся) див. освіжати(ся) знаючий тощо) aufgeklärt
освіта ж Bildung f =: (підготовка освіченість ж Büdung/=; Büdungs-
207 осичина

grad т -(e)s, -е, Bildungsstufe /=, оседя ж Heim п -(e)s, -е, Wohnsitz
-n; Aufgeklärtheit/=; hohe Bildung т -es
освоєння c Erschließung f =; оселяти ansiedeln vt; ~ся sich

(оволодіння) Beherrschung f =. ansiedeln, sich niederlassen*

Meisterung f =; (природних багатств) осордя c 1. анат. Herzbeutel m -s, =; O
Nutzbarmachung/=, Urbarmachung 2. mex. Kern m -(e)s, -e;
/=; (продукції тощо) Aufnahme/= осередок ч 1. (центр) Zentrum n
освоїти(с)я див. освоювати(ся) -s, -tren, Mittelpunkt m -(e)s, -e;

освоювання с див. освоєння (серцевина) Kern m -(e)s, -e,

освоювати 1. (робити придатним Herzstück n -(e)s, -e; 2. (джерело
для використання) erschließen* vt; поширення) Herd m -(e)s, -e; ~

{природні багатства) nutzbar епідемії Seuchenherd m -(e)s, -e; ~

[urbar] machen vt; (продукцію тощо) інфекції Infektionsherd m -(e)s, -e;

aufnehmen* vt; 2. (навчаючись, 3. (організаційна одиниця) Zelle
оволодівати) erlernen vt; /=, -n; Grund|einheit f=, -en;
(опановувати) beherrschen vt, meistern vt партійний Parteizelle/=, -n
~

освоюватися (обживатися) sich осетор ч зоол. Stör m -(e)s, -e

einleben (з чимось in А); осетин ч Ossete m -n, -n; ~ка ж Os¬
(призвичаюватися) sich eingewöhnen; setin f-, -nen

(ознайомлюватися) sich vertraut осетрина ж Störfleisch n -es

machen (з D.); (входити
чимось mit осика ж бот. Espe f=, -n
в курс справи) sich ein|arbeiten (з осиковий Espen-; <§> тремтіти як ~

чимось in А.) листок wie Espenlaub zittern vi

освятити див. освячувати осилити див. осилювати

освячення с 1. рел. Weihe f=, -n; осилювати (переборювати, до¬

1.

(благословення) Einsegnung f =, лати) überwältigen vt; überwinden*

-en; 2. (урочисте відкриття) vt; 2. (оволодівати, опановувати)
Einweihung/=, -en; 3. перен. bewältigen vt, meistern vt;
(звеличування, облагороджування) (освоювати) sich (D.) an|eignen vt
Heiligung/^ осинЦий Wespen-; ~e гніздо
освячування с див. освячення Wespennest n -es, -er; ~ий укус
освячувати І.рел. (воду) weihen vt; Wespenstich m -(e)s, -e;
розворушити
(церкву) einweihen vt; (дзвони) ~e гніздо розм. in ein Wespennest
taufen vt; (благословляти) einsegnen greifen* [stechen*] vi
vt, 2. (урочисто відкривати) осипати(ся) див. обсипати(ся)
einweihen v/; 3. перен. (звеличувати, осиротити zur Waise [zu Waisenkin¬
облагороджувати) heiligen vt dern] machen vt
осел ч зоол. Esel т -s,
=
осиротілий 1. verwaist; 2. перен.
оселедець1 ч зоол. Hering т -s, -е (покинутий) verlassen
оселедець2 ч Haarschopf т -(e)s, осиротіти 1. verwaisen vi (s), zur
-schöpfe, Haarlocke f =, -n, lange Waise werden* vi (s); 2. перен.
Haarsträhne (ставати самотнім) vereinsamen
оселедниця ж Heringsplattef-, -n vi (s); (почувати себе самотнім)
оселення c Ansiedeln n -s, Ansied- sich verlassen fühlen
lung/=, -en оситняк ч бот. Binsengras n -es

оселити (ся) див. оселяти(ся) осичина ж Espenwald m -(e)s,

 осичняк 208

-Wälder, Espenhain т -(e)s, -е, осіменяти besamen vt, befruchten vt

Espengehölz п -es, -е осінити див. осіняти

осичняк ч див. осичина осінній Herbst-; herbstlich

осібний (окремий) einzeln, Einzel-; £СІнь ж Herbst т -es

О (особливий, своєрідний) besonder-, осінити 1. (хрестити) bekreuzigen
Sonder-, Separat-, separat; vt; 2. перен. (надихати) begeistern
(відокремлений) abgesondert vt, anregen vt (на щось zu D.)
осібність ж Individualität [-v-]/=; осісти див. осідати
Besonderheit/=, -en осічк||а ж 1. (зброї) Versager т -s,
осідання c Senkung/=, -en; (зсув) =; давати ~у versagen vi; 2. перен.,

Absenkung/=, -en, Absinken n -s; розм. Versager т -s, =; (промах)

(відкладення) Ablagerung f =, -en; Fehlschlag т -(e)s, -Schläge,
(пилу тощо) Absetzen n -s; (грошей Fehlleistung/^, -en
у населення) Geldniederschlag m оскаженілий fuchsteufelswild,
-(e)s, -Schläge, Geldhortung/=, -en wütend, wut| entbrannt, wutschäumend,
осідати 1. (про землю) sich senken; wutschnaubend, rasend
(зсуватися) absinken* vi (s); 2. (про оскаженіти toll [wild, wütend]
пил) sich absetzen, sich niederschla- werden* vi (s); in Wut geraten* vi (s)
gen*; 3. (давати осад) einen оскал ч die gefletschten Zähne

Bodensatz bilden; 4. (про гроші) nie- оскарженн||я юр. Beschwerde f=,

c

derschlagen* vi (s); 5. (оселятися) -n,Berufung/=, -en; (заперечення,

sich niederlassen*; sesshaft протест) Anfechtung f =, -en;
[ansässig] werden* vi (s), sich sesshaft вирок не підлягає ~ю gegen das
machen Urteil kann keine Berufung eingelegt
осідлати 1. (накласти сідло) satteln werden*
vt; (сісти верхи) sich rittlings оскаржити див. оскаржувати
setzen; 2. перен. (підпорядкувати) in оскаржувати юр. Beschwerde [Be¬
seine Gewalt bekommen* vt rufung] efnlegen (щось gegen А.) ,
осідлий див. осілий anfechten* vt
осідлість ж див. осілість осквернення c Schändung/=, -en.

осідок ч Sitz т -es, -е; Wohnsitz т

Befleckung/=; висок. Entweihung
-es, -е /=; перен. Besudelung/=, -en
осі кати (різко зупиняти, осквернитель ч Schänder m -s,
=

переривати) scharf [jäh] unterbrechen* vt, осквернителька ж Schänderin f=,

abbrechen* vt -nen

осікатися (замовкати) abbrechen* осквернити див. оскверняти

vi; (запинатися) (in der Rede) оскверняти schänden vt, befleck¬
stecken bleiben* [steckenbleiben*] vi en vt; висок, entweihen vt; перен.

(s), stocken vi besudeln vZ

осікти(ся) див. осікати(ся) оскільки (тому що) da, weil;
осілий 1. (пов'язаний з постійним (наскільки) inwiefern, insofern, soviel,
проживанням) ansässig, sesshaft; soweit; остільки insofern als
(корінний, місцевий) bodenständig; оскалковЦий Splitter-; ~a бомба
2. (про осад) abgesetzt, abgelagert Splitterbombe/=, -n; ~a рана
осілість ж Ansässigkeit/=, Splitterverwundung f -en, Spreng-
Sesshaftigkeit/^ stückverletzung/=. -en
209 осмислення

осколок ч Splitter т -s, =; (черепок, Verruf [in Misskredit, in üblen Ruf,

уламок) Scherbe/-, -п in bösen Leumund, in üblen Geruch,
оском||а ж ein stumpfes Gefühl [ein in schlechten Geruch] bringen* vt;
Gefühl des Zusammenziehens] im (паплюжити) verschreien* vt;
Munde; набивати ~y (про (зводити наклеп) verleumden vt, infa-
відчуття в язкості в роті) stumpfe mieren vt
Zähne bekommen*, ein stumpfes Gefühl ослизлий (покритий слизом)
[ein Gefühl des Zusammenziehens] schleimig, mit Schleim bedeckt;
im Munde haben*; (дуже (слизький) schlüpfrig, glitschig
набридати) langweilen vt; zum Überdruss ослиний див. ОСЛЯЧИЙ
[zur Plage, langweilig, überdrüssig] ослиця ж зоол. Eselin/=, -nen

werden* vi (s) (комусь D.) ослін ч Bank/=, Bänke

оскубати див. скубати осліпити див. осліплювати
оскубувати див. скубати осліплений geblendet; тж. перен.
ослабати див. слабнути verblendet; гнівом ~

ослабити див. ослаблювати zornverblendet; ~

люттю wutverblendet,
ослабіти див. слабіти blindwütig
ослаблений schwach geworden; осліплення с 1. див.
geschwächt, entkräftet; (виснажений) осліплювання; 2. (втрата зору) Erblindung
erschlafft, ermattet; (послаблений, /=, -еп
розхитаний) locker осліплий див. осліплений
ослабленість ж Geschwächtheit осліплювання с Blendung/ =, -еп;

/=; Erschlaffung/^, Ermattung/=; (зустрічним транспортом)

Lockerung/=
ослаблення c Schwächung/=, -en,
Abschwächung f =. -en;
(інтенсивності тогцо) Nachlassen n -s;
(послаблення) Lockerung/=, -en;
(полі 'якиїення) Müderung/=, -en
ослаблювати 1. (робити фізично
слабишм) schwächen vt,
abschwächen vt; (знесилювати) entkräften
vt; (доводити до знемоги)
Gegenblendung / =, -еп; тж. перен.
Verblendung/=, -еп
осліплювати 1. (позбавляти зору)
blenden vt, blind machen vt; 2.
перен. verblenden vt, blenden vt
осліпляти див. осліплювати
осліпнути erblinden vi (s), blind
werden* vi (s); він що, осліп? hat
er (denn) keine Augen im Kopf?
осля c зоол. Eselsfullen n -s, =

erschlaffen [ermatten] lassen* vt; 2. ослячий Esels-; (дурний) eselhaft

(відпускати) lockern vt, locker machen vt; осмалити див. обсмалювати

(пружину , ремінь тогцо) abspan- осмалювати див. обсмалювати

nen vt; (гвинт, віжки) nachlassen* османЦець ч Osmane -п, -п; ~ка ж
vt: 3. (пом'якшувати) müdem vt; Osmanin/=, -nen
(дисципліну) lockern vt, eine осмикати див. обсмикувати

Lockerung eintreten lassen* осмикувати див. обсмикувати

ослабляти див. ослаблювати
ослабнути див. слабнути
ославити див. ославляти
ославлення с Verleumdung/=,
Infamierung/=, -еп
ославляти (обмовляти, гудити) in
осмислений verständig, vernünftig;
(раціональний, доцільний) sinnvoll,
sinngemäß
-еп; осмисленість ж Verständigkeit/=,
Vernünftigkeit/=; Sinnvolle п -n
осмислення с gedankliche
Ver|ar-
 осмислити 210

beitung; (розуміння) Begreifen п оснащування с спец. 1.

-s, Erfassen п -s, Verständnis п -ses; (обладнання снастями) мор. Betakeln п -s,

(міркування) Besmnung/= Takeln п -s; 2. mex. Ausrüsten n -s,

осмислити див. осмислювати Ausrüstung f =, Ausstattung f =;

~

о осмислювання с див. осмислення робочого місця Arbeitsplatz|aus-

осмислювати gedanklich verlarbei¬ stattung/=
ten vt; (продумувати) оснащувати спец. 1. (обладнувати
durchdenken* vt; (розуміти) verstehen* vt, снастями) auftakeln vt, betakeln vt,
begreifen* vt, erfassen vt; takeln vt; 2. (технічними
(міркувати) besinnen* vt засобами) mex. ausstatten vt, ausrüsten vt
£смій ч Osmium (хім.
n -s Os) знак (чимось mit D.)
осміліти Mut fassen [bekommen*]; основ] |a ж 1. (фундамент, нижня

(посміти) sich erdreisten, dreist частина) Fundament п -(e)s, -е,

werden* vi (s); (набиратися Unterbau т -(e)s, -ten; 2. філол. Stamm

хоробрості) sich (D.) ein Herz fassen m -(e)s, Stämme; -а слцва

осмілюватися (набиратися Wortstamm m -(e)s, -Stämme; 3. мат.

рішучості) sich trauen, sich getrauen, Basis f =, Basen; Grundlini|e f =,

wagen vi\ (брати на себе -n; (фігури) Grundfläche f-, -n; ~a
сміливість) sich erkühnen; (сміти, логарифму Grundzahl /=, -en,
наважуватися, набиратися Basis f-, Basen; -а

хоробрості) sich erdreisten (+ zu D., перпендикуляра Fußpunkt der Lotrechten [des

+
Inf. з zu); (дозволяти собі) sich Lots]; 4. хім. Base f=, -n; 5. текст,
unterstehen* (+ zu D., + Inf. з zu); (подовжні нитки в тканині) Kette
(набиратися зухвалості) sich f =, -n, Kettenfaden m -s, -fäden;
erfrechen; <§> осмілююсь запитдти 6. (опора, база тощо, тж. перен.)
ich erlaube mir zu fragen Grundlage f=, -n; Basis/=, Basen;
осміювати див. обсміювати (головна складова частина)
осмалювання сдив. обсмолювання Kernpunkt m -(e)s, -e; брати за ~y als
осмолювати див. обсмолювати Basis nehmen* vt; класти в ~y zu

осмометр ч Osmometer п -s,

=
Grunde [zugrunde] legen vt; лежати
осмос ч спец. Osmose f-, -n в ~i zu Grunde [zugrunde] liegen* vi
осмотерапія ж мед. Osmotherapie (чогось D.)', на договірній ~i auf
/=, -І|еп vertraglicher Grundlage; на ~i auf
осмотичний спец, osmotisch der Grundlage; (за допомогою) an
оснастити див. оснащувати Hand, anhand (чогось G., von D.);
оснастка ж спец. 1. див. оснащен¬ 7. : ~и мн Grundlagen pl; Elemente
ня; 2. мор. (система снастей) pl; (принципи) Grundsätze pl
Takeln п -s, Takelage [-33] /=, основний 1. хім. basisch; 2. текст.
Tauwerk п -(e)s Ketten-
оснащеність ж спец. Ausrüstung основнЦий Grund-, grundlegend;
f =; Ausrüstungsgrad т -(e)s, Aus- (головний) hauptsächlich, Haupt-;
rüstungsstand m -(e)s (істотний) wesentlich; e поняття
оснащення c спец. 1. див. Grundbegriff m -(e)s, -e,
оснащування; 2. (сукупність технічних Elementarbegriff m -(e)s, -e; Основний закон
засобів підприємства) mex. Aus- Grundgesetz n -es, -e;
rüstung/=, Ausstattung/= (конституція) Verfassung/=, -en; <§> в -ому
211 осоромлювати

(головним чином) hauptsächlich; Spezialfall m -(e)s, -fälle, Sonderfall

(по суті) im Wesentlichen m -(e)s, -falle; ~i повноваження
основність ж хім. Basizität/=, Ва- Spezialvollmachten pl,
sizitätsgrad т -(e)s Sondervollmachten pl; нічого ~oro nichts
основов язяльнЦий: ~а машина Besonderes o
текст. Kettenwirkmaschine/=, -п особливість Besonderheit f =,
ж

основоположний grundlegend, -en; (своєрідність) Eigentümlich-

Grund-, fundamental; keit/=, -en, Eigen|art/=, -en

(визначальний) maßgebend; ~і науки особливо besonders, insbesondere;

Grundlagenwissenschaften pl (головним чином, переважно) nqv-
основоположник ч Gründer т -s, nehmlich

=, Begründer т -s, =; (творець) особняк ч Einfamilienhaus n -es,

Schöpfer т -s,
=
-häuser, Eigenheim n -(e)s, -e, Villa
основоположниця ж [v-]/= Villen
Gründerin /=, -nen,
Begründerin /=, -nen; особ£в||ий persönlich, Personal-;
Schöpferin/=, -nen ~a справа Personalakte/=, -n; ~a
особі|a ж тж. філол. Person /=, форма філол. Personalform f-, -en;
-en; дійова ~a handelnde Person; ~e закінчення філол. personelle

фізична ~a natürliche [körperliche] Endung, Personal|endung f =, -en;

Person; юридична ~a juristische ~ий рахунок persönliches Konto;
Person; ~a без громадянства ~ий склад Personal n -s,

юр. Staatenlose m!f -n, -n; австр., Personalbestand m -(e)s

швейц. Heimatlose m/f -n, -n; дані осовілий düster [stier, stumpf, wie
про ~y personenbezogene Daten, im Schlaf] glotzend, mit stierem
Personalien pl; посвідчення ~и Blick
Personalausweis m -es, -e; осоїд зоол. (птах) Wespenfresser
посвідчувати свою ~y sich ausweisen*
=
m -s,

особина ж Einzelwesen n -s, =, осоко ж бот. Riedgras n -es, -gräser,

Individuum [-V-] n -s, -duen Segge/=, -n

особисті |ий persönlich; Privat- [-v- осокір ч бот. Schwarzpappel/=, -n

]; ~a гігієна persönliche Hygiene, осокірник ч Schwarzpappelwald m
Körperpflege /=; ~e життя -(e)s, -wälder, Schwarzpappelgehölz
Privatleben n -s, Eigenleben n -s n -es,-e

особистість ж Persönlichkeit f =, осокові мн бот. Riedgräser pl

-en осоловілий див. осовілий
особисто persönlich, in eigener осолоджувати versüßen vt
Person, selbst; я ~
ich persönlich [für осодн||я c Sonnenseite f =; на ~i

meine Person]; в руки (напис на

~
auf der Sonnenseite, in der (prallen)

конверті) zu Händen von (D.) Sonne, an einem sonnigen Plätzchen

особливі|ий besonder-; (окремий) осоромити див. осоромлювати
Sonder-, Extra-; (своєрідний) осоромитися див. осоромлювати¬
eigentümlich, eigenartig; (надзвичайний) ся; не seinen Mann stehen*~

außerordentlich; (незвичайний) [stellen]

ungewöhnlich; ~a думка besondere осоромлювати beschämen vt;
[abweichende] Meinung; юр. (ганьбити) Schande machen (когось £>.);
Separatvotum [-V-] n -s; ~ий випадок mit Schande [Schmach] bedecken vt;
 осоромлюватися 212

(викривати) bloßstellen відокр. vt, згаданих) der (die, das) Letztere; <§>
blamieren vt віддавати ~ю шану das letzte
осоромлюватися sich mit Schande Geleit geben* (комусь D.)
[Schmach] bedecken; sich остан||ок ч Rest m -(e)s, -e; до ~ку
О blamieren, sich bloßstellen bis zum Letzten, (bis) aufs Äußerste;
осоружний ekelhaft, widerlich, на -ок zu guter Letzt; zum Schluss
widerwärtig; (ненависний) verhasst
=
остарбайтер ч Ost|arbeiter m -s,

осоружність Ekelhaftigkeit f =, остатися див. залишатися

ж

Widerlichkeit fWiderwärtigkeit остаточнЦий endgültig; (який

-, не

підлягає скасуванню)
осот ч бот. Distel f-, -n unwiderruflich; ~е рішення endgültige
оспівати див. оспівувати Entscheidung; ~ий вирок ein
оспівувати besingen* vt; (вихваля¬ unwiderrufliches Urteil
ти) preisen* vt, lobpreisen* vt остаточно див. остаточний; це
оспорюваний streitig; bestritten; вирішено ~
es bleibt dabei, und
angefochten dabei bleibt s
оспорювати див. заперечувати З остача ж мат. m -(e)s Rest
ост ч мор. 1. (напрямок) Ost т -es остготи мн icm.Ostgoten pl
(скор. О), 2. (вітер) Osten т -s остготський ostgotisch
(скор. О) Остень ч Fisch|speer m -(e)s, -e,
оставатися див. залишатися Fischhaken m -s, -

оставляти див. залишати остеобласт ч мед. Osteoblast m -en,

останець ч геол. Restberg т -(e)s, -е -en, Knochenbildner m -s,

=

останки мн 1. {рештки, залишки) остеогеназ ч мед.

Osteogenese /=,
Reste pl; Überreste pl, Überbleibsel -en, Knochenbildung/=, -en
pl; 2. (тіло небіжчика) Leichnam остеолог ч мед. (чоловік) Osteolo-
m -(e)s, -e, sterbliche Überreste, ge m -n, -n; (жінка) Osteologin /=,
sterbliche Hülle, Gebeine pl -nen

останні|ій 1. der (die, das) letzte; ~ім остеологія ж мед. Osteologie f =,

часом in letzter Zeit, letztens, neu- Knochenlehre/=
lich, neuerdings; (зовеш недавно) остеома ж мед. Osteom n -s, -e
in jüngster Zeit; в ~ій раз zum остеомаляція ж мед. Osteomalazie
letztenmal, zum letzten Male; до ~ього /=, -Üen
часу bis vor Kurzem [kurzem]; bis остеомієліт ч мед. Knochenmark|-

zuletzt, bis in die letzte Zeit hinein; entzündung f =

-en, Osteomyelitis
бути [виступати] ~ім den Reigen f=, -tiden
schließen*; 2. (попередній) vorig; остеопатія ж мед. Osteopathie/=,
3. (найсучасніший, найновіший) -i|en, Knochenkrankheit f=, -en
der (die, das) neueste; der (die, das) остеопороз ч мед. Osteoporose/=
jüngste; за ~ьою модою nach der -n, Knochenrarefizierung/=, -en
allerneuesten [neuesten, letzten] остеотомія ж мед. Osteotomie/=,
Mode; 4. (найгірший серед інших) -І|еп, Knochendurchtrennung/=, -en
der (die, das) (aller)schlimmste, der остеохондроз ч мед. Osteochon¬
(die, das) schlechteste; (про слова) drose f=, -n
der gemeinste; 5. (щойно згаданий, остерегти(ся) див. остерігати(ся)
названий) letztgenannt; (із вище остерігати warnen vt (від когось,
213 остудити(ся)
чогось vor £).); ~ся sich in Acht seits stehen* vi[bleiben* vi (s)]; (не
nehmen*, sich hüten (когось vor ZZ); встрявати) розм. die [seine] Finger
sich vorsehen* (когось bei £)., mit lassen* [davonlassen*, weglassen*]
D., gegen A.) (від когось von D.) H
остигати 1. див. вистигати; 2. осточортіти розм. ankotzen v/, zum В
перен. {слабнути, спадати про
-

Hals(e) heraushängen* vi H

почуття) gleichgültig werden* vi (s); остракізм ч icm. Ostrazismus m =,

3. {заспокоюватися) sich beruhigen Scherbengericht n -(e)s
остигти див. остигати острах ч Scheu f =; Angst f =;
остистий бот. grannig, begrannt відчувати furchten vi (за когось,
~

остистість ж Grannigkeit/= щось für А.)', sich ängstigen (за

остит ч мед. Ostitis /=, -tiden, Kno- когось, щось um A.); befürchten vt; in
chen|entzündung/=, -en Furcht sein* vi (s) (за когось, щось
остільки insofern; оскільки um А.); з ~ом (зі страхом) mit Angst;
insofern als (обережно) vorsichtig; (нерішуче)
остобісіти розм. zum Hals(e) zaghaft; (обачно) behutsam
heraushängen* vi остряшкЦа ж 1. (погроза страхом,
остов ч {кістяк) Gerippe n -s, =; залякування) Drohung/=, -en,
(рама, станина) Gestell n -(e)s, -e; Einschüchterung f -еп; для ~и zur
(корпус) Gerüst n -es, -e; ~

Abschreckung; 2. див. острах

трактора Schlepperkörper m -s,
=
остригати(ся) див. обстригати(ся)
остовпілий erstarrt, regungslos; wie остригти(ся) див. обстригати(ся)
vor den Kopf geschlagen Острів ч Insel f -п; (на річці)
остовпіння c Erstarren n -s, Flussinsel /=, -п, Werder т -s, =;

Erstarrung/^ (невеликий, затишний, відлюдний)

остовпі||ти (zur Salzsäule) поет. Eiland п -(e)s, -länder

erstarren vi (s); розм. baff [bestürzt, ganz острівець ч 1. див. острів; 2.: ~

platt] sein* vi (s); я ~в від подиву безпеки (для пішоходів)

[несподіванки] розм. ich dachte, Verkehrsinsel /=, -п
mich kratzt [laust] der Affe острівнЦий Insel-; insular;
остогидіЦти widerlich [widerwärtig] держава Inselstaat т -(e)s, -еп

werden* vi (s); zuwider werden* vi острів янин ч Inselbewohner т -s,

=
(s); це мені ~ло розм. das steht mir =, Insulaner т -s,

bis zum [bis an den] Hals, ich habe острів янка ж Inselbewohnerin/=,
das bis zum Hals über -nen, Insulanerin f-, -nen
остогидлий widerlich; остров янин ч див. острів янин
{мерзенний) widerwärtig; (неприємний, остров янка ж див. острів янка
огидний; вжив. тк. предикативно) острог ч 1. Gefängnis п -ses, -se,

zuwider (комусь D.); (ненависний) Kerker т -s, =; 2. іст. Pfahlzaun т

verhasst -(e)s, -zäune

остогиднути див. ОСТОГИДІТИ острога ж Sporn т -(e)s, -еп, Spore

осторога ж (застереження) War-
1. /= -п
nung/=, -en; 2. див. обережність остуджувати(ся) див.
осторонь beiseite, seitjab, seitwärts; охолоджуватися)
тж. перен. abseits (G.); остудити(ся) див. охолоджувати-
залишатися [триматися] ~

перен. ab¬ (ся)

 оступатися 214

оступатися 1. див. спотикатися; осцилометрія ж Oszillometrie/=

2. перен. (робити хибні кроки у осцилятор ч фіз., тех. Oszillator т

житті) straucheln vi (s);

=
-s,-toren, Schwinger т -s,
(помилятися) Fehler machen осциляція ж Oszillation f-, -еп

оступитися див. оступатися бачите! па also!; ~та-

hier, da; ~
ось
О
остфк ч бот. Granne/=, -п кі-то справи так] розм. es steht
ость ж див. остюк so; як? so?, sieh da!, da sieh mal
~

осувати(ся) див. обсувати(ся) einer an!, das ist es also!

осуд ч (засудження) Verurteilung ось-ось jeden Augenblick
/ =, -еп; (докір, закид) Tadel т -s, £сьде da (hier)
=; (несхвалення) Missbilligung f =, осьовий axial, Axial-, Achs-; ~

-еп, abfällige Beurteilung; гідний синдром мед. Achsensyndrom n -s, -e

~у anstößig, verwerflich осявати 1. (заповнювати сяйвом,

осудження с див. осуд
осуджувати 1. (засуджувати)
verurteilen vt; 2. (докоряти, робити
закиди, ганити) tadeln vt (за щось
wegen G., für А.)', (перев. з боку
світлом) erleuchten vt, beleuchten
vt, erhellen vt; 2. перен. (робити
ясним, зрозумілим) erleuchten vt,
verklären vt; 3. перен. (з 'являтися,
приходити -

про думку, догадку)

старшого, начальника тощо) einfallen* vz (s), aufblitzen vi (s)
rügen vt; (не схвалювати) missbilligen осягати fassen vt, begreifen* vt;
~

v/, abfällig be|urteilen vt; розумом geistig erfassen vt

(висловлювати незадоволення з приводу осягнення c див. осягання
чогось, опротестовувати) осягнути див. осягати
beanstanden vt осягти див. осягати

осудити див. осуджувати осяйний (освітлюючий) erhellend,

осудний юр. zurechnungsfähig erleuchtend; (сяючий) glänzend,

осудність ж юр. Zurechnungsfähig¬ prunkvoll
keit/^ осячий див. осиний
осунути(ся) див. обсувати(ся) осяювати див. осявати
осучаснювати dem heutigen Tag осяяння с Erhellung/=, Erleuchtung
anpassen vt; modernisieren vt f=
осушення c див. осушування осяяти див. осявати
осушити див. осушувати от hier, da; da(s) ist...; тобі й ~

осушувальний Entwässerungs-;
~
маєш! розм. da haben wir s!, da hast
канал Entwässerungskanal т -s, du s!, ach, du grüne Neune!
-näle, Sickergraben
т -s, -gräben отаборюватися sich lagern, ein
осушування c Trocknen n -s; (бо¬ Lager aufschlagen*
літ) Trockenlegung/=, -en; отав||а ж Grummet n -s, Grumt n

(грунту) Entwässerung/=, -en -(e)s; косити ~y grummeten vt

осушувати 1. trocknen vt; отак so, auf diese Weise
(випивати до дна) leeren
entwässern vt; 2. отакенний so groß, so großmächtig,
vt, austrinken* vt riesig
осцилограф ч спец. Oszillograph m отак| |ий див. такий; ~ої! див. от
-en, -en, Schwingungsschreiber m тобі й маєш!
-s,
=
отаман ч icm. Ataman т -s, -е;

осцилографічний oszillographisch (проводир. ватажок) Anführer т -s, =

215 оторочувати

отара ж Herde /=, -n; Schafherde отоді див. тоді

/=, -п отеж also, so nun, so

отарник ч Schafhirt т -еп, -еп, отоларинголог ч мед. (чоловік)

Schafhirte т -п, -п Otorhinolaryngologe т -n, -n, Hals-
отверажувати nüchtern machen vt; N äsen-Ohren-Arzt -(e)s, -Ärzte
m
o
перен. ernüchtern vt (скор. HNO-Arzt); (жінка) Otorhi-
отверезіти nüchtern werden* vi (s) nolaryngolagin /=, -nen, Hals-Na-
отвір ч Öffnung/=, -en; (діра) Loch sen-Ohren-Ärztin / =, -nen (скор.
n -(e)s, Löcher; (просвердлений) HNO-Ärztin)
Bohrung/=, -en; вентиляційний отоларингологія ж мед. Otorhi-
Ventilations|Öffnung [-v-] /=, -en, nolaryngologie/=, Hals-Nasen-Oh-
~

Entlüftungskanal m -s, -näle, ren-Heilkunde/=

Entlüftungsloch n -(e)s, -löcher, отоліт ч мед. Otolithm -s/-en, -e/-en

Lüftungsloch n -(e)s, -löcher; наскрізний ~

отолог ч (чоловік) Otologe m -n, -n;

Durchgangsbohrung/=, -en, (жінка) Otologin/=, -nen
Durchgangsloch n -(e)s, -löcher, отологія ж мед. Otologie/=, Ohren¬
Durchbohrung/=, -en heilkunde /=
отелитися див. отелюватися отоман(к)а ж Ottomane/=, -n

отелюватися kalben vi отороя ж мед. Ohrenfluß т -es, Oh¬

отепер gerade jetzt, jetzt renlaufen n -s
отетерілий див. оторопілий оториноларинголог ч див.
отетеріти див. оторопіти отоларинголог
отець ч рел. Pater, Vater (скор. Vr.); оториноларингологія ж див.
~
небесний висок, der himmlische отоларингологія
Vater оторопілий (спантеличений)
етже (підсилення думки) (nun) also, verdutzt; (очманілий) verdattert;
nun; (підкреслення наслідку) (заплутаний) verwirrt; (приголомшений)
folglich; (таким чином) so, somit verblüfft; (заціпенілий) benommen;
отинькевувати див. обтинькову- (збентежений, здивований) stutzig
вати оторопіти ganz verdutzt [verwirrt,
отит ч мед. Otjtis/=, -tiden, verblüfft, benommen, stutzig,
Ohrenentzündung/^ -en verdattert; розм. platt] sein* vi (s)
отіатр ч (чоловік) Otiater т -s, =; [dastehen* vz]; (бути спантеличеним) aus
(жінка) Otiaterin/=, -nen der Fassung kommen* vi (s); (сильно
отіатрія ж мед. Otiatrie / =, дивуватися, бентежитися)
Ohrenheilkunde /= stutzen vi; розм. Bauklötze(r) staunen;
отісувати див. обтісувати (не могти й слова вимовити) (wie)

оте:
~
ж бо й воно das ist es (ja) eben auf den Mund geschlagen sein* vi (s)
[gerade]! оторочити див. оторочувати
отоварити(ся) див. отоварювати- оторочка ж Saum т -(e)s, Säume,
(ся) Einfassung/=, -en
отоварювання с Versorgung mit оторочувати (облямовувати)
Waren, Warenlieferung/^, -en säumen v/, einsäumen vt, umsäumen vt;

отоварювати mit Waren versorgen (обрамляти) einfassen vt;

[beliefern]vt; Waren liefern (когось (бахромою) befransen vi, mit Fransen
D.); ~ся sich mit Waren versorgen benähen vt
 отосклероз
отосклероз ч мед. Otosklerose f=,
-n
отоскоп ч мед. Otoskop п -s,
Hörschlauch т -(e)s, -Schläuche
о отоскопія ж мед. Otoskopje f
-ijen
ототожнення с див.
ототожнювання
ототожнити див. ототожнювати
ототожнювання с Identifizierung
f =, -en, Identifikation f
Gleichsetzung/=, -en
ототожнювати identifizieren
gleichsetzen vt
отофон ч спец.
Otophon n -s, -e
оточонець ч (розм.) Eingekesselte
m -n,-n
оточеннЦя c 1. (дія)
Einkreisung/=,
-en; військ.
Einkesselung f =, -en,
Umzingelung f-, -en; вириватися
з ~я aus dem Kessel ausbrechen*
vi (s); попадати в ~я in den
Kesselgeraten* vi (s); 2. (середовище)
Umwelt f =, Umgebung f =, -en,
Umfeld n -(e)s, -er; (соціальне)
Milieu [mil'jo:] n -s, -s; (компанія,
товариство, коло знайомих) Umgang
т -(e)s; (присутні) Umstehende
pl;
в ~i umgeben [umringt], in
Begleitung (когось von D.)
оточити див. оточувати
оточування с див. оточення 1
оточувати 1. umgeben* vt; (зі всіх
боків -
перев. про стіну, мур,
гори тощо) umschließen* vt;
(охоплювати зі всіх боків, включати в
себе -
перев. про стіну, гори, ліс
тощо) einschließen* vt;
(блокувати) einkreisen vt; 2. військ,
umzingeln vt, einkesseln vt; (брати в
кільце) einkreisen vt; (замкнути
кільце оточення) einschließen* vt;
3. військ., тж. мисл. (робити
облаву) umstellen vt; 4. (обступати)
umringen vt; (юрбитися) sich
(Zusammenhängen, sich häufen, um¬
216
stehen* vt; 5. перен. (увагою тощо)
umgeben* vt, umhegen vt (чимось
-є, mit D.)
отримання c див. одержання
=, отримати див. одержувати
отримування с див. одержання
отримувати див. одержувати
отрок (заст.) Knabe т -п, -п
ч
отроцтво с (хлопчика) Knabenjahre
pl; (дівчинки) Mädchenjahre pl
=, -en, отруєння с Vergiftung/=, -еп; (за¬
раження) Verseuchung f =, -en;
vt, харчове Lebensmittelvergiftung
~
f =, -en; грибами Pilzvergiftung
~
=
/=, -en, Myzetismus m
отруїти(ся) див. отруювати(ся)
отруйн||ий 1. giftig, gifthaltig, Gift-;
~a змія зоол. Giftschlange/=, -n; ~a
речовина військ. Giftstoff m -(e)s,
-e, Kampfstoff m -(e)s, -e; ~ий гриб
Giftpilz m -es, -e; ~ий зуб Giftzahn
m -(e)s, -zähne; 2.
перен. giftig;
(ненависний) gehässig; (злий) boshaft
отруйність ж 1. тж. перен.
Giftigkeit /=; 2. перен. Gehässigkeit /=;
Bosheit f-
отрута ж 1. Gift n -(e)s, -e; 2. перен.
Giftigkeit/=; Bosheit/=
отрутозуб ч зоол. Krusten|echse f=,
-en
отрутохімікат ч
Schädlingsbekämpfungsmittel n -s, =,
Pflanzenschutzmittel n -s, =, Pestizid n -(e)s, -e
отрушувати див. обтрушувати
отруювання с Vergiftung/=, -en
отруювати 1. vergiften vt; (зара¬
жати) verseuchen vi; (газом)
vergasen vt; (воду, повітря) verpesten
vt; 2. перен. (радість, життя)
verderben* vt; (з гіркотою)
verbittern vt; (з гіркотою і експресивно)
vergällen vt
отруюватися sich vergiften;
(вживати отруту}) Gift nehmen*
отруювач ч Vergifter т -s, =
отруювачка ж Vergifterin/=, -nen
217 оформлятися

отрясати див. обтрушувати ter /=, -töchter; Bedienung/=, -en

отуманювати 1. vernebeln vt, um¬
nebeln vt, mit Nebel überziehen* vt;
2. перен. (одурманювати) betäuben
vt; (притуплювати свідомість
тощо) umnebeln vt; (п янити,
офіційнЦий offiziell, amtlich, be¬
hördlich; ~e повідомлення
amtliche Mitteilung; ~a заява offizielle
Erklärung, Statement ['ste:tmsnt] Ö
n -s, -s; ~a інстанція Amtsperson

запаморочувати) benebeln vt f =, -en, amtliche Stelle; ~a особа

отупілий stumpf; тж. перен. amtliche Person; ~e

abgestumpft, stumpfsinnig обвинувачення Anklage von Amts wegen; ~ий

отупіння c тж. перен. Abstumpfung документ amtliche [öffentliche]

f=, Abgestumpftheit/=, Stumpfsinn Urkunde, amtliches Schriftstück,
m -(e)s dienstliches Schreiben; півд.-нім.,
отупіти див. тупіти австр. Akte/=, -n
оту речення с див. отуречування офіційність ж Förmlichkeitf=
отуречити див. отуречувати офіційно offiziell, amtlich, be¬
отуречування с Türkisieren п -s, hördlich; (виконуючи службовий
Türkisierung/=, -en обов язок) von Amts wegen
отуречувати türkisieren vt; ~ся sich офіціоз ч offiziöses Presseorgan,
türkisieren lassen* halbamtliches Blatt
отут див. тут офіціозний halb|amtlich, offiziös
Отченаш ч рел. (молитва) оформити(ся) див. оформляти(ся)
Vaterunser п -s, =. Paternoster п -s,
=
оформлення с 1. (формальнос¬
отчий Vater-, väterlich; ~
дім тей) Erledigung der Formalitäten;
Vaterhaus п -es, -häuser 2. (художнє) Ausstattung f =, -en;
отямитися див. опам ятовуватися Aufmachung/^ -en; 3.:
~
на

отямлюватися див. опам ятову¬ förmliche Einstellung

роботу
ватися оформляти 1. (надавати певного

оферент ч ек. Offerent т -еп, -еп, вигляду, форми) gestalten vt, aus-

Anbieter vt, ausgestalten vt; 2.

=
т -s, statten

оферта ж ек. Offerte /=, -п, (прикрашати) ausschmücken vt; 3.

Angebot п -(e)s, -е
офіґенний розм. geil, (mega)stark,
cool [ku:l], tierisch
офіра ж див. жертва
офіс ч Büro п -s, -s
офіт ч мін. Ophit т -(e)s, -е
офіцер ч Offizier т -s, -е
офіцерський Offizier(s)-; ~е зван¬
ня Offiziersrang т -(e)s, -ränge
офіцерша ж Offiziersfrau/=, -еп
офіціал ч (заст.) Offizial т -s, -е
офіціант ч Kellner т -s, =; розм.
Ober т -s, =; Bedienung/=, -еп
офіціантка ж Kellnerin f =, -nen,
Serviererin [-V-] f =, -nen; швейц.
(надавати законної сили) rechtskräftig
[rechtsgültig] machen vt, gesetzlich
regeln vt; die vorschriftsmäßige
[gesetzliche] Form geben* (щось £).);
(угоду) rechtskräftig be|urkunden vt;
(видавати документ) ausfertigen
vt; 4. (приймати на роботу)
einstellen vt
оформлятися 1. (про організацію)
sich (formal) konstituieren; 2.
(набувати закінченої форми) die
endgültige Form [Gestalt] annehmen*,
sich herausbilden; 3. (виконувати
формальності) die Formalitäten
erledigen; 4.: роботу
~
на

Serviertochter/=. -töchter, Saaltoch¬ eingestellt werden*

 офорт 218

офорт ч мист. Radierung/=, -еп охмаритися sich mit Wolken

офортист ч мист. Radierer т -s, =
bedecken
офортистка ж мист. Radiererin охолода ж Kühle /=, Kühlung/=;
/=, -nen Frische/=, Erfrischung/=
О офсайд ч спорт. Abseits п =, охолодження c 1. Kühlung / =,
Abseitsstellung/^ -еп Abkühlung / =; (швидке, різке)
офс^т ч полігр. Offset п -s, Abschrecken n -s; (вистигання)
Offsetdruck т -(e)s Erkaltung / =, Kaltwerden n -s,
оферти І, ий полігр. Offset-; ~а Kühlwerden n -s; водяне ~

машина Offsetdruckmaschine /=, -п; Wasserkühlung / =; повітряне ~

~ий друк Offsetdruck т -(e)s, Luftkühlung / =, Kühlen an der Luft;

Offsetdruckverfahren п -s, =

циркуляційне Kreislaufkühlung
~

офтальмія ж мед. Ophthalmie/ =, /=, LJmwälzkühlung/=, Zirkulation-

-Цеп skühlung/=; система Kühlsystem ~

офтальмолог чмед. (чоловік) n -s, -e; з водяним ~м

Ophthalmologe т -п, -п; (жінка) Oph- was ergekühlt; з повітряним ~м luftgekühlt;

thalmologin/=, -nen 2. перен.
(почуттів, поривань
офтальмологічний мед. ophthal- тощо) Abkühlung/=, Erkalten п -s;
mologisch (відчуження) Entfiremdung/=
офтальмологія ж мед. охолоджувальний Kühl-,
Ophthalmologie/^ Augenheilkunde/= Abkühl-; ~а камера Kühlzelle/=, -n
офтальмоскоп ч мед. охолоджування с Kühlung/=, Ab-
kühlung/=; Abschrecken n -s
=
Ophthalmoskop п -s, -е, Augenspiegel т -s,
офтальмоскопія ж мед. Ophthal¬ охолоджувати 1. abkühlen vt, küh¬
moskopie / =, -Цеп, Augenspiegel|- len vt; abkühlen [erkalten] lassen*
untersuchung/=, -еп vt; (швидко, різко) (ab)schrecken vt;
офшор ч ек. Öffshorezone/=, -п 2. перен. (заспокоювати,
ох ach, о weh вгамовувати) abkühlen vt, schwächen vt,
охайний reinlich, sauber; dämpfen vt
(акуратний) ordentlich; (красивий і охолоджуватися kalt werden* vi

чепурний) schmuck (s), erkalten v/ (s); (перев.

охайність ж Reinlichkeit / поступово) abkühlen vi (s), sich abkühlen
=

Sauberkeit /=; Ordentlichkeit f= охолоджувач ч Kühler m -s, =,

охарактеризувати charakterisieren Abkühler m -s, =; (прилад) Kühlgerät n
[ka-] vt -(e)s, -e; (речовина, засіб)
Охати ächzen vi; (зітхати) seufzen vi Kühlmittel n -s, =

охвістя c Helfershelfer pl охолодити (ся) див. охолоджу ва-

охкати див. охати ти(ся)
охлократичний ochlokratisch охолодник ч див. охолоджувач

охлократія ж політ. Ochlokratie охолонути див. холонути

/=> -Üen охопиЦти див. охоплювати; його
охлянути див. ОХЛЯТИ ~в страх die Angst überkam
охляп ohne Sattel [packte, ergriff] ihn
охляти (знесиліти, виснажитися) охоплювати 1. (тримати,

ermatten vi (s), entkräften vi (s); стискувати) umfassen vt; 2. (про no-

(схуднути) abmagem vi (s) лум 'я, темряву, туман тощо)

219 охочий

ergreifen* vt, erfassen vt; 3. (про бібліотеки) Kustos m =, Kustoden;

почуття, думки, враження, стан, (особистий) Leibwächter m -s, =;
настрій тощо) überkommen* vZ, (покровитель) Beschirmer m
=
-s,

ergreifen* vt, fassen vt; sich охоронити див. охороняти

bemächtigen (кимось G.); (перев. охоронн||ий Schutz-; Sicherungs-; о
про негативні емоції) erfassen vt; ~a сигналізація Alarm|einrichtung
(раптово, зненацька) überfallen* f=, -en; ~a грамота icm. Geleitbrief
vt; (несподівано та інтенсивно) m -(e)s, -e, Schutzbrief m -(e)s, -e,
befallen* vt; (з нестримною Freibrief m -(e)s, -e

силою) packen vt; (непомітно, охоронник ч див. охоронець

підкрадатися) beschleichen* vt; охоронниця Wächterin/=, -nen
ж

(перев. тимчасово, на деякий час) охороноздатний schutzfahig

anwandeln vt; (про стан або сильне охороноздатність ж Schutzfähig¬
почуття, пов'язані часто з keit f-
негативними емоціями) übermannen охороняти bewachen vt;
vt; 4. (розумом) erfassen vt, (захищати) schützen vt; (інтереси тощо)
ermessen* vt, begreifen* vt; 5. (поглядом) wahren vt; військ, sichern vt
umfassen vt; überblicken vt; mit den oxot||a ж Wunsch m -es, Wünsche,
Augen überfliegen* vt; 6. (осягати Lust /=; відбити ~y die Lust
своєю діяльністю) umfassen vt; nehmen*; розм. den Appetit verderben*
1. (про тривалість відрізку часу) [nehmen*] (у когось D.); розм. den
umspannen vt; 8. (оточувати зі всіх Kitzel austreiben* [vertreiben*] (y
боків, включати в себе про стіну,
-

когось D., до чогось nach D.); з

гори тощо) einschließen* vt ~ою mit Vergnügen, gern; <§> ~a

охорон І |а (дія) Bewachen п

ж 1. тобі! was hast du davon?; ~a
гірше
-s, Bewachung f =, -еп; (захист) неволі (прислів'я) des Menschen
Schutz т -es; (інтересів) Wahrung Wille ist sein Himmelreich; без ~и
/ =; санітарна ~а gesundheitliche нема роботи (прислів'я) was man
Überwachung, Sanitätsschutz m -es, mit Unwillen tut, das wird sauer; де
hygienischer Schutz; ~a здоров я руки й ~a, там скора робота
Gesundheitsschutz m -es; ~a праці [коли є до чого ~а, то кипить у

Arbeitsschutz m -es; під ~ою руках робота] (прислів'я) Lust und

bewacht, unter Bewachung; (про na-
м 'ятку природи) unter Naturschutz;
(про історичну пам'ятку) unter
Denkmalschutz; 2. (варта) Wache
f -, -n; Wachmannschaft f =, -en;
військ. Sicherung/=; (сторожова)
військ. Vorposten m -s, =; бойова
~a військ. Gefechtsvorposten m -s,
=; особиста ~a Leibwache /=, -n;
на мдрші [похідна ~a] військ.
~
Liebe zum Ding macht Arbeit und
Mühe gering; williger Sinn hat flinke
Beine; wo ein Wille ist, da ist auch
ein Weg
охоче gern; (із задоволенням) mit
Vergnügen; (з готовністю)
bereitwillig
охочий 1. (який бажає чогось)
begierig (до чогось nach D., auf А.);
(готовий до чогось) bereitwillig;

Marschsicherung/= (прихильний) geneigt; до пліток ~

охоронець ч Wächter т -s, =, klatschsüchtig; ~

подорожувати
Wachmann m -(e)s, -männer/-leute; reiselustig, wanderlustig; 2. ч
(вартовий) Bewacher m -s, =; (музею, (любитель) Liebhaber т -s,
=
(до
 охра 220

чогось von £>.); (доброволець) Note geben*; 3. перен. Be|urteilung

Freiwillige т -п, -п; (зацікавлена особа) /=, -en; (визнання) Würdigung f-,
Interessent т -еп, -еп давати високу ~y hoch einschätzen
gxpa ж Ocker min -s. =, Ockerfarbe [würdigen] vt; hohe Wertschätzung
О f= ausdrücken, ein hohes Werturteil
охрестити див. охрещувати aussprechen*, hohe Anerkennung
охрещувати 1. рел. taufen vt; 2. (на¬ zollen (комусь D.)
зивати) nennen* vt, taufen vt оцінний див. оціночний
охрипати heiser werden* vi (s); від оцінник ч див. оцінювач
~

крику sich (D.) die Kehle оцінниця ж див. оцінювачка

ausschreien*, sich heiser schreien* оціночний Bewertungs-; Abschät-

охриплий heiser zungs-; Taxierungs-, Taxations-
охриплість ж Heiserkeit f= оцінювання c див. оцінка 1
охрипнути див. охрипати оцінювати 1. schätzen vt; (перев.
оце 1. das, dieses da; 2.: так! (ви¬ вартість, значимість тощо)
~

гук схвалення) розм. alle Achtung!; bewerten V/; (перев. щодо

(вигук сумніву, здивування, недові- нематеріальних цінностей) werten vt;

р я тощо) nein, so was!; (перев. кількісно) abschätzen vt;
(вигукздивування) розм. Mensch Meier!; na, (перев. із вказівкою про спосіб чи
so was! результат оцінювання)
оцей dieser, dieser da einschätzen vt; (майбутні витрати)

оцелот ч зоол. Ozelot m -s, -e/-s veranschlagen vt; (для продажу тощо)
2цет ч Essig m -s, -e taxieren vt; 2. (якість знань)
о циганю вати розм. beschummeln zensieren vt; eine Note geben* (когось
vt, bemogeln vt D.); 3. перен. beurteilen vt; (перев.
оцинкований verzinkt високо) würdigen vt
оцинковування c мет. Verzinken n оцінювач ч Taxierer m -s, =;
-s, Verzmkung/=, -en Abschätzer m -s, =; (на аукціоні)
оцинковувати мет. verzinken vt Taxator m -s, -toren; (майна) Schätzer m

оцинкування c див. оцинковуван¬ -s, =, Boniteur [-'t0:r] m -s, -e

ня оцінювачка ж Taxiererin f-, -nen;

оцифровувати digitalisieren vt Abschätzerin f-, -nen; Taxatorin/=
оцінити див. оцінювати -nen; Schätzerin/=, -nen, Boniteurin

оцінк||а ж 1. Schätzung/=, -еп; (пе¬ [-'t0:r-]/=, -nen

рев. щодо вартості, значимості оціпеніти див. заціпеніти
тощо) Bewertung/=, -еп; (перев. 2Цтов||ий Essig-, essighaltig; ~a

кількісна) Abschätzung/=, -еп; кислота Essigsäure/=, -n; ~e

(перев. із вказівкою про спосіб чи дерево бот. Essigbaum m -(e)s, -bäume
результат оцінювання) Einschätzung оцтовокислий essigsauer
f =, -еп; (попередній розрахунок) оцукрювати verzuckern vt
Veranschlagung f =, -еп; (для оця diese, diese da

продажу тощо) Taxierung f =, -еп; очам ріння c див. очманіння

2. (позначення якості знань) Note очамріти див. очманіти

/= -п, Zensur /=, -еп (з певного очанка ж бот. Augentrost т -(e)s; ~

предмета in D.); загальна ~а лікарська бот. Gemeiner [Großer]

Gesamtnote f =. -п; ставити ~у eine Augentrost
221 оч||і

очевидець ч Augenzeuge т -п, -п niger т -s, =; 2. (речовина, засіб)

очевидиця ж Augenzeugin/=, -nen Reinigungsmittel п -s, =; (для
стічних вод) Klärmittel п -s,
=
очевидні|ий offenbar; (який
видимий і зрозумілий всім) offensicht¬ очистити(ся) див. очищати(ся)
lich, offenkundig; (який впадає в очистка ж див. очищення 1-4 O
вічі) augenfällig; (явний, очиток ч бот. Fetthenne/=, -п

безсумнівний) unverkennbar; (безперечний) очищання с див. очищення

unleugbar; австр. evident [-v-]; очищати 1. (від бруду, сміття то¬
(переконливий) handgreiflich; що) reinigen vt; (від шару бруду
бути ~им klar vor den Augen [auf der тощо) putzen v/; (очищати від
Hand, zutage] liegen* vi непотрібного, шкідливого) säu-
очевидність ж Offensichtlichkeit bern vt; 2. (від домішок) läutern vt;

f =, Offenkundigkeit f =; raffinieren vt; 3. (від зайвого) räu-

Augenfälligkeit f =; Unverkennbarkeit f =; men vt, auffäumen vt; (звільняти,
австр. Evidenz [-v-]/=; спорожняти) ausräumen vt; 4. (від
Handgreiflichkeit /= шкаралупи тощо) schälen vt;
очевидно (мабуть) anscheinend; (рибу) abschuppen vt; (картоплю)
offenbar; (видимо, зрозуміло всім) pellen vt
offensichtlich, offenkundig; (впадає очищатися sich reinigen, sich
в вічі) augenfällig; (явно, säubern
безсумнівно) unverkennbar; (безперечно) очищення c 1. (від бруду, сміття
unleugbar тощо) Reinigung/=, Säuberung/=;
очеревина ж анат. Bauchfell п -(е) 2. (від домішок) mex. Raffination
s, -е f-, -en; хім. Rektifikation /=, -en;
очерет ч бот. 1. Schilf п -(e)s, -е, (стічних вод) Klärung/=; 3. (від
Schilfgras п -es, Schilfrohr п -(е) зайвого) Ausräumung f =; 4. фін.,
s, -е; заростати ~ом verschilfen vi ек. Bereinigung/=, -en, Klarierung

(s); 2. (зарості) Schilfdickicht п -(е) /=, -en; 5. перен. Säuberung/=, -en;

s. -е, Röhricht п -s, -е духовне
~

Erbau|ung/=, -en; ~

очеретина ж Schilf п -(e)s, -е, душі Befreiung der Seele

Schilfgras п -es, Schilfrohr п -(e)s очищувати див. очищати
очеретиння с див. очерет 2 очищувач ч див. очисник

очеретянка ж зоол. (птах) Rohr¬ 24Ці мн Augen pl; ~і горять die

sänger т -s, =; ~
болотна зоол. Augen brennen* (у когось D., до
Sumpfrohrsänger т -s, =; велика ~
чогось nach Z).); ~і злипаються
зоол. Drosselrohrsänger т -s, =; (від утоми тощо) die Augen fallen
~

лучна зоол. Schilfrohrsänger; zu (у когось £).); ~і на лоб лізуть

~

прудка зоол. Seggenrohrsänger т (від подиву, жаху тощо) die Au-

садова зоол. gen quellen [treten*] aus dem Kopf
~

-s, =;
=
Buschrohrsänger т -s, (у когось D.); ~i розкрилися
очерствіти див. черствіти 2 (сяйнула думка тощо) die Augen gehen
очесати див. чесати 2 [gingen] auf (у когось D.); в ~ax
очисн| І ий Reinigungs-; reinigend; ~а потемніло [позеленіло] розм. es
станція (стічних вод) Klärwerk п wurde schwarz [gelb und grün, grün
-(e)s, -е und blau] vor (den) Augen (у когось
очисник ч 1. тех. (пристрій) Rei¬ D.); бачити по ~<ix розм. an [von]
 оч||і
den Augen absehen* [ablesen*] vt
(чиїхось D.)\ видивити ~i
(чекаючи когось, щось) розм. sich
(D.) die Augen ausgucken [blind
О schauen] (за кимось nach £).); sich
(D.) die Augen aus dem Kopfe
sehen* [starren, schauen]; вирости
в чиїхось ~ax in j-s Augen
[Meinung] steigen* vi (s); відкрити ~i
die Decke von den Augen ziehen*,
die Binde von den Augen nehmen*
[reißen*] (комусь £)., на щось über
А.); впасти чиїхось ~ах in j-s
в випадково) розм. in den Weg [über
Augen [Meinung] sinken* vi (s)
[verlieren* v/]; геть виплакати ~i
sich (D.) die Augen ausweinen, sich
(D.) die Augen aus dem Kopfe
weinen; дивитися прдмо [сміливо]
в ~і voll ins Gesicht sehen* vi;
дивитися смерті в ~i dem Tod ins
Auge sehen* vi; дивитися чужими
очима durch eine fremde [andere]
Brille ansehen* [sehen*] vt, durch j-s
Brille ansehen* vt; закочувати ~i
(від болю, жаху) die Augen verdreh
hen; заплющувати [закривати] ~i
die Augen schließen* [zutun*]; ne-
рен., розм. ein Auge [beide Augen]
zudrücken (на щось £).); die Au-
bei
gen verschließen* (на щось vor £).);
(не зважати, ігнорувати)
wegsehen* vi (на щось über А.)', звести
Ичі den Blick heben*; зникнути з ~ax [перед ~има в когось] unter
очей außer Sicht [Sichtweite]
kommen* vi (s); їсти ~има розм. mit den
Augen verschlingen* [фам. fast
auffressen*] vt; unverwandt anschauen
vt; казати відкрито [відверто]
в ~і auf den Kopf Zusagen (комусь
D., щось А.); мати ~і і не бачити
mit sehenden Augen blind sein* vi
(s), mit sehenden Augen nicht
sehen* vi, vt; мати перед ~има vor
Augen haben* vt; не зводити ~ей
sein Auge haben* (з когось auf А.);
kein Auge abwenden [lassen*] (з ко¬
222
гось von D.); не зімкнути ~ей
kein Auge zumachen [zutun*]; не
знати, куди ПОДІТИ ~і від сирому
розм. sich (D.) die Augen aus dem
Kopf schämen; не спускати з ~ей
im Auge (be)halten* vt; ein scharfes
[wach|sames] Auge haben* (з когось
auf A.); nicht aus den Augen
lassen* vt; показуватися на ~i розм.
sich blicken lassen*; потрапляти
на ~i unter die Augen kommen*
[treten*] vi
(s) (комусь £).); (nepee.
den Weg] laufen* (комусь D.);
потупити [опустити] ~i die Augen
njederschlagen*, die Augen [den
Blick] zu Boden senken [schlagen*];
робити щось не заради чиїхось
гарних ~ей розм., ірон. nicht
wegen j-s schöner [blauer] Augen tun*
vt, nicht um j-s schöner Augen
willen tun* vt; розкрити ~i die Augen
öffnen (комусь D., про щось über
А.); шукати ~има die Augen
umhergehen lassen*; (видивлятися,
виглядати) Ausschau halten* (когось
nach D.); геть з моїх ~ей! geh mir
aus den Augen!: з розплющеними
~има mit offenen Augen: на власні
~i [своїми (власними) ~има] mit
(seinen) eigenen Augen: на ~ax у
всіх vor aller Augen; на чиїхось
j-s Augen: немде завіса [полуда,
пелена] упала мені з ~£й es fiel
mir wie Schuppen von den Augen:
нехай ВІН мені ТІЛЬКИ
на ~і! розм. der soll mir
покажеться nur
kommen!, lass ihn nur kommen!;
я сказав йому відверто в ~і, що
він бреше [про йоги брехню] ich
habe ihm seine Lüge auf den Kopf
zugesagt; в ~i любить, а позаичі
гудить (прислів я) vor Augen gut,
falsch hinterrücks; hinterm Rücken
mich mancher bespricht, wär ich zu¬
223 ошалілість

gegen, er tat es nicht; їв би ~има, очку вити спец, okulieren v/,

та душа не приймає [живіт pfropfen vt, aufpfropfen vt, ver|edeln vt
ситий, та ~і голодні) (приспів я) die очкур ч Hosenschnur/=, -schnüre

Augen sind weiter als der Bauch; die очманілий verdattert; (скажений)
Augen sind größer als der Magen; besessen; бігти як розм.
~

О
die Augen hungern noch, wenn auch rennen* wie ein vergifteter Affe [eine
der Bauch platzt; ~i не бачать, gesengte] Sau
серце не болить (прислів'я) was das очманіння c див. очманілість
Auge nicht sieht, bekümmert das очманіти überschnappen vi (s), ver¬

Herz nicht; aus den Augen, aus dem rückt werden* v/ (s); den Kopf
Sinn verlieren*; (від здивування) фам. Bau-
очікуванн||я c Erwartung/=, -en, klötze(r) staunen
Erwarten n -s (чогось auf А.); очмаріння c див. очманілість
(сподівання) Hoffnung/=, -en (чогось очмаріти див. очманіти
auf А.)', в ~i in Erwartung (чогось 2чн||ий 1. Augen-, Aug-; яблуко
G.); в ~i Вашої швидкої анат. Auglapfel т -s, -äpfel; 2.
відповіді in Erwartung Ihrer baldigen Direkt-; ~а ставка Konfrontation /=,
Antwort, Ihrer baldigen Antwort -en, Gegenüberstellung f =, -en; ~e
entgegensehend навчання Direktstudium n -s
очікувати erwarten vt; (чекати) очник ч (розм.) див. окуліст
warten vi (когось, щось auf А.); очник ч (розм.) Direktstudent т -еп,

(якусь подію з певними емоціями) -еп

entgegensehen* vi (на щось 2?.); 2чниця ж (розм.) Direktstudentin

(сподіватися) hoffen vi (щось /= -nen

auf А.); erhoffen vi; очниця ж (розм.) анат. Augenhöhle

(пристрасно бажати) ersehnen vt; (чекати, /=,-п
розраховувати) rechnen vi (на очолити sich an die Spitze stellen, an

когось, щось auf А); (покладати die Spitze kommen* [treten*] vi (s)
надії) bauen (на когось, щось auf А); очолювати an der Spitze stehen* vi;
(брати до уваги, зважати) (керувати) anführen vi, fuhren vt,
rechnen vi (на когось, щось mit D.) leiten vt
очіпок ч Haube f=, -n очорнити див. очорняти
очіс ч текст. Kämmlinge pl, очорнювати див. очорняти
Hechelwerg п -(e)s очорняти anschwärzen vt; (зводити
очісувати див. чесати 2 наклеп) verleumden vt;
0ЧК2 с (в картах, доміно) Auge п (лихословити) lästern vi (когось über/gegen А.)
-s, -п; (у спорті) Punkt т -(e)s, -е; очумший див. очманілий
кількість очок Punktzahl /=, -en; очуміти див. очманіти
перемога за очками Punktsieg т очунювати (розм.) (опритомню¬
-(e)s. -е вати) zu sich kommen* vi (s), zur
очков||ий 1. спорт. Punkt-; ~ий Besinnung kommen* vi (s);
запас Punktevorsprung т -(e)s, (одужувати) genesen* vi (s), gesund
-Sprünge; 2.: ~а змія зоол. werden* vi (s)
Brillenschlange/=, -п очуняти див. очунювати
очкування с спец. Okulierung f =. ошалілий (розм.) verrückt
-en, Pfropfen n -s. Ver|edelung/=, -en ошалілість ж (розм.) Verrücktheitf=
 ошаліти 224

ошаліти (розм.) den Kopf verlieren*, ошукування с див. ошуканство

von Sinnen kommen* vi (s), verrückt ошукувати (розм.) betrügen* vt;
[närrisch] werden* vi (s); (обхитрити) розм. beschummeln
(скаженіти, лютувати) in Harnisch vt; prellen vt (на певну суму
um А.);

О geraten* [kommen*] vi (s) (пошити в дурні, надути) розм. für

ошатний schön, schmuck dumm verkaufen vt
ошелешений (приголомшений) ver¬ ошурки мн Metallstaub m -(e)s
blüfft; (спантеличений) verdutzt; Ощадбанк ч див. ощадний банк
розм. baff ощадкаса ж див. ощадна каса

ошелешити див. ошелешувати ощадкнижка ж див. ощадна кни¬

ошелешувати verblüffen v/, aus der жка

Fassung bringen* vt ощадливий sparsam; (господарчий,

ошийник ч Halsband n -(e)s, -bänder
ошпарення c див. ошпарювання
ошпарити(ся) див. ошпарювати-
(ся)
ошпарювання с Verbrühung/=, -еп
ошпарювати brühen vi, abbrühen vi;
(викликати опік) verbrühen vt; ~ся
sich verbrühen
оштрафувати див. штрафувати
оштукатурювати verputzen vi
хазяйновитий) wirtschaftlich, haus-
hälterisch
ощадливість ж Sparsamkeit / =;
Wirtschaftlichkeit/=
ощадні І ий Spar-; ~а каса Sparkasse
/=, -п; ~а книжка Sparbuch п -(е)
s, -bücher; ~ий банк Sparbank /=,
-banken; ~ий вклад Spareinlage
=
/=, -п, Sparguthaben п -s,
ощадністьж див. ощадливість

ошуканець ч (розм.) Betrüger т -s, ощасливити див. ощасливлювати

ощасливлення с див. ощасливлю¬

ошуканка ж Betrügerin/=, -nen вання

ошуканство с (розм.) Betrug т -(е) ощасливлювання с Beglückung

s; розм. Beschummelung / =, -еп; /=, -еп
(шахрайство) Schwindel т -s; ощасливлювати beglücken vt,
(обман) Prellerei/=, -еп glücklich machen vt
ошукати див. ошукувати ощенитися Junge werfen*
 п
па с Pas [ра] т
= =
[pas], Tanzschritt павутина ж Spinnfaden m -s, -fäden
=
т -(e)s, -е павутиння c Spinngewebe n -s,

па-де-де січ Pas de deux [padq'dQ:] пав ячий див. павиний

m пагамент ч фін. Barzahlung/=, -еп

па-де-катр ч Pas de quatre [padq- пагілля с dünnes Geäst

'katr] m
=
пагін ч Trieb т -(e)s, -е, Schößling

па-де-патинар ч Pas de patineur т -s, -е; (паросток) Spross т -es,

[padqpatI'nQ:r] m
=
-е/-еп
па-де-труа січ Pas de trois [padq- пагінація ж полігр. Paginierung/=,
=
'trüa] m -еп, Se|tenzählung/=, -еп, Seitenbe-
пабліситі c Publicity [pa'bllsltl] f =, zeichnung/=, -еп
Publizität/= пагода ж Pagode/=, -п

пава ж зоол. (самка павича) пагорб ч див. пагорок

Pfauhenne /=,
-п; <§> нарядилась, як пагорок ч геогр. (горб, курган) Hü¬
а кричить, як гава (прислів я) gel т -s, =; (узвишшя, пригірок)
außen Putz, unten Schmutz Anhöhe/=, -п
павин||ий Pfauen-; ~e пір я Pfauen¬ падалиця ж abgefallene Frucht;
feder^, -n збірн. Fall|obst [-0:pst] п -es
павич ч зоол. Pfau|hahn m -(e)s, -hä- падаль ж Aas т -es, -е, Kadaver [-v-
hne ] т -s,
=

павіан ч зоол. Pavian [-v-] m -s, -e падаЦти 1. fallen* vi (s),

павільйон ч Pavillon [pavI'ljON/pa-
vl'ljP:] m -s, -s,
Halle/=, -n; (на
ринку) Markthalle /=, -n; (на ярмарку)
Messehalle f =, -n; (на виставці)
Ausstellungspavillon m -s, -s, Aus-
stellungshalle/=, -n
паводков||ий Flut-, Hochflut-; ~a
хвиля Flutwelle f =, -n,
Hochflutwelle /=, -n; ~ий водоспуск
Flutdurchlass m -es, -lässe, Hochwasser-
|entlastungs|anlage/=, -n
паводок ч Hochwasser
niederfallen* vi (s) (з чогось von D.);
(зверху) herunterfallen* vi (s),
hinunterfallen* vi (s); (перев. несподівано,
випадково, підкреслюючи напрям
падіння) hinfallen* vi (s); розм.
kegeln vi (s); фам. fliegen* vi (s);
(перев. послизнувшись) розм.
segeln vi (s), hinsegeln v/ (s);
(шубовснути) розм. plumpsen vi (s),
hinplumpsen vi (s); (опускатися,
повільно падати) sinken* vi (s);
n -s, (втрачати висоту -

про літак)
Hochflut /=; весняний ~
absacken vi (s); 2. (валитися,
Frühjahrshochwasser n -s; дощовий ~

Regenflut з силою падати) stürzen vi (s),

/= hinstürzen v/ (s), einstürzen vi (s);
павук ч зоол. Spinne/=, -n (вниз з великої висоти) abstürzen
павук-хрестовик ч зоол. Kreuz¬ vi (s); (перекидатися) umkippen
spinne /=, -n; ~
звичайний зоол. vi (s), Umfallen* vi (s); (гепнутися)

Gartenkreuzspinne/=, -n розм. hinknallen vi (s); 3.

павукоподібні мн зоол. (понижуватися) fallen* vi (s), sinken*
Spinnentiere pl, Arachno|iden pl vi (s); (спадати, знижуватися)
 падаюч||ий 226

zurückgehen* vi (s); (про Sturz m -es, Stürze; 5. (занепад)

інтенсивність тощо) nachlassen* vi, Verfall m -(e)s
nachgeben* vi; температура ~c падкатися (піклуватися, дбати)
die Temperatur sinkt; ~уги в sorgen (про когось, щось für А.)-,
ціні im Preis sinken* [fallen*] vi (s); (про дітей, рослини) pflegen vt
4. перен. (лягати) fallen* vi (s) (на падковитий sorgsam
когось auf А); (припадати на падло с 1. див. падаль; 2. див.
п долю, судитися) zufallen* vi (s), падлюка
zuteil werden* vi (s) (на когось D.); падл&ка ж лайл. Aas п -(e)s, Äser,
entfallen* vi (s) (на когось auf А.); Schuft т -(e)s, -е

(про відповідальність) lasten vi (на падлючий gemein, niederträchtig

когось auf D.); вибір ~є на тебе die падолист ч 1. (опадання листя)
Wahl fällt auf dich; 5. (морально) Blätterfall т -(e)s; 2. (місяць

fallen* vi (s), herunterkommen* vi листопад) November [-V-] т =/-s,

=

(s); 6. (про місто, фортецю тощо) падуб ч бот. Stechpalme /=, -п; ~

fallen* vi (s); 7. (гинути про -

гостролистовий бот. Europäische

тварин) fallen* vi (s), krepieren vi (s), Stechpalme
ver|enden vi (s); <§> -'ги з ніг від падуга ж архіт. Voute ['vu:-]/=, -n
утоми vor Müdigkeit umsinken* падчерка ж Stieftochter/=, -töchter
[zusammenbrechen*і Umfallen*] vi падчірка ж див. падчерка
(s); розм. zum Hinsinken müde sein* падь ж Honigtau т -(e)s
vi (s), vor Müdigkeit abschnallen vi Page ['ра:зз] т -п, -п
паж ч іст.

падаючЦий Fall-; ~a зірка acmp. пажерливий див. ненажерливий

Sternschnuppe/=, -n; ~e світло падситниця ж бот. Bockhornklee
auffallendes [einfallendes] Licht т -s
падевий: мед Blatthonig m -s,
~
паз ч тех. Nut/=, -еп; (виїмка) Aus-
Honigtauhonig m -s; (з роси хвойних sparung f -en, Auskehlung f =,
дерев) Koniferenhonig т -s -en; (щілина) Schlitz m -es, -e; (nid
падишах ч Padischah т -s, -s фіксатор) Rastnut /=, -en;
падіж ч Viehseuche f =, -n, Tierseu¬ шпонковий ~
Keilnut /=, -en, Fedemut
che /=, -n, Viehsterben n -s /=, -en

падіння c 1. Fallen n -s; Fall m -(e) пазл ч Puzzle [puzl/pazl] n -s, -s

s; (зверху) Herunterfallen* n -s, пазур ч(у хижих звірів і птахів)

Hinunterfallen* n -s; (різке, обвальне) Kralle/=, -п; (у хижих звірів) Klaue
Sturz m -es, Stürze, Einsturz m -es, /=, -п; потрапити в ~і розм. in die
-stürze; (променів) Einfall m -(e)s, Klauen fallen* [geraten*] vi (s) (до

-fälle; вільне ~

freier Fall; 2. когось D.)

(пониження) Fallen n -s, Sinken n -s; пазуристий krallig

(спадання, зниження) Zunickgehen пазух] |a ж 1. анат. (порожнина)
n -s, Rückgang m -(e)s; (напруги Höhle/=, -n; 2. бот. Blattjachsel/=,
тощо) Abfall m -(e)s; -n; 3.: класти за ~у an der Brust
(інтенсивності тощо) Nachlassen n -s, verstecken vt; Ф жити, як у Вага за

Nachgeben n -s; ~
цін Preisrückgang m ~ою [як у раю] (wie) in Abrahams
-(e)s, -gänge; (різке) Preissturz m Schoß sitzen* [ruhen, schlafen*] vi,
-es, -stürze; 3. (фортеці тощо) Fall wie Gott in Frankreich leben vi
m -(e)s; 4. (режиму уряду тощо) пай ч (частка в товаристві тогцо)
227 палаталізація

Anteil т -(e)s, -е; (частина) Teil т пакіл ч (діал.) Pflock m -(e)s, Pflöcke

-(e)s, -е; земельний

~

Bodenanteil пакісний [пакосний] див. капосний

т -(e)s, -е; в капіталі
~
пакостити 1. див. забруднювати 1;
товариства Gesellschafts|anteil т -(e)s, -е 2. див. капостити
пайза ж бот. Japanhirse/=, -п пакт ч Pakt т -(e)s, -е, Vertrag т -(е)

пайка1 ж 1. (частка, частина) An¬ s, -träge; Північноатлантичний

~

teil т -(e)s, -е; землі Grundstück п

~

Nord|atlantikpakt т -(e)s; про ~

-(e)s, -е; (невелика) Parzelle /=, -п; ненапад Nichtangriffspakt т -(e)s, -е; П
2. Quote/=, -n, Portion/=, -еп який не входить в
~

пайка2 ж (паяння) Löten п -s, Lö- (нейтральний) nichtpaktgebunden

tung/= -en пакувальний Pack-, Verpackungs-;
пайовий Anteil- ~

папір Packpapier п -(e)s, -е,

пайовик ч Teilhaber т -s, =, Einpackpapier п -(e)s, -е
Anteilbesitzer m -s,
=
пакувальник ч Packer т -s, =,

пайовичка Teilhaberin /=, -nen,

ж Einpacker т -s,
=

Anteilbesitzerin/=, -nen ж Packerinf=, -nen,

пакувальниця
пайдк ч (порція) Ration f =, -en, Einpackerin/=, -nen
Portion /=, -en; (харчування) пакувати packen vt, verpacken vt;

Verpflegungssatz m -es, -Sätze, (розфасовувати) abpacken vt;

Verpflegungszuteilung f =, -en; сухий (запаковувати) einpacken vt; (у
~

Kaltverpflegung f =, -en; тж. мішки) absacken vt; (дані) комп.

військ. Marschverpflegung/=, -en komprimieren vt
пак: ще б und ob! пакунок ч (пакет) Paket n -(e)s, -e;
пака ж Packen m -s, =; (тюк) Ballen (зв язка) Bündel n -s, =; (рулон)
m -s, =; (зв язка) Bündel n -s,
=
Rolle/=, -n; (пакетик) Tüte/=, -n
пакгауз ч Packhaus n -es, -häuser, паладин ч icm. Paladin m -s, -e

Lagerhaus -(e)s, -häuser паладій ч Palladium n -s (хім. знак

пакат ч 1. (для пакування речей Pd)

тощо) Paket п -(e)s, -е; (пакетик) паламар ч Küster m -s, =,

Tüte f =, -п; (зв язка) Bündel п Kirchendiener m -s,

=

-s, =; молока Milchtüte /=, -n;

~

паланка ж icm. Palanka/=, -s

2. (конверт із листом) versiegeltes паланкін ч Sänfte f=, -n, Palankin m

Schreiben; 3. тех. Paket п -(e)s, -е; -s, -e/-s

4.: ~
акцій Aktienpaket п -(e)s, -е палантин ч Pelzstolaf=, -len

пакетик ч (упаковка) Päckchen п -s, палас чTeppich m -s, -e (ohne Flor)

=, Ttite/=, -п; із чаєм Teebeutel т
~

палата ж 1. (лікарняна) Kranken¬

-s, =, Teeaufgussbeutel т -s,
=
zimmer n -s, =, Krankensaal m -(e)
пакетний: ~
вимикач Paketschalter s, -säle; 2. політ., ек. Kammer
рух поїздів Verkehr in f =, Oberhaus
~ ~
т -s, =; -n; верхня n -es,

Zugbündeln -häuser; нижня Unterhaus n -es,

~

пакетування с Paketieren п -s, Pake- -häuser; реміснича ~

tierung/= Gewerbekammer /=, -n; мір і ваг Eich|amt n

~

пакетувати paketieren vi -(e)s, -ämter; представників

~

пакистанець ч Pakistaner m -s, =; Repräsentantenhaus n -es, -häuser

~ка ж Pakistanerin/=, -nen палаталізація ж філол. Palatalisie-

пакистанський pakistanisch rung/=, -en, Erweichung/=, -en

 палатальний 228

палатальний філол. palatal, паленіти schamrot werden* vi (s),

Palatal-; Vordergaumen-; звук~
sich röten
Palatallaut т -(e)s, -е, Palatal т -s, -е, паленка ж Branntwein m -(e)s, -e

Vordergaumenlaut т -(e)s, -е палеоазіат ч Paläoasiat m -en, -en

палатальність ж філол. Palatalität палеоазіатка ж Paläoasiatin f =,
f= -nen

палати1 1. lodern vi, lichterloh палеоазіатський paläoasiatisch

п [lodernd] brennen* vi; 2. in Flammen палеоантрополог ч (чоловік) Palä¬

stehen* vi; 3. (червоніти) glühen vi, oanthropologe m -n, -n; (жінка)

flammend rot sein* vi (s); (про щоки Paläoanthropologe/=, -nen
тощо) glühen vi; 4. перен. (про палеоантропологія ж Paläoanth-
очі) flammen vi; гнівом vor Zorn ropologie/=
~

flammen vi [entbrannt sein* vi (s)]; папеобіолог ч (чоловік) Paläobio-

~
коханням vor [in] Liebe glühen loge m -n, -n; (жінка) Paläobiologin
[brennen*] vi /=, -nen
палати2 мн (хороми) (schöne) палеобіологічний paläobiologisch
Gemächer pl палеобіологія ж Paläobiologie/=
палатка ж 1. див. намет 1; 2. (для палеоботанік ч (чоловік) Paläobo-
продажу тощо) Bude/=, -n, Kiosk taniker m -s, =; (жінка) Paläobota-
\розм. Kiosk] т -es, -е, Verkaufszeit nikerin f=, -nen
п -(e)s, -е, Verkaufsstand т -(e)s, палеоботаніка ж Paläobotanik f=
-stände; (на ринку) Marktbude f=, палеогон Paläogen n -s
ч спец.

палеогеограф ч (чоловік) Paläoge-

палахкотіти див. палати1 ograph m -en, -en; (жінка) Paläoge-
палац ч Palast т -es, Paläste; ographinf-, -nen
(перев. старовинний палац або сти¬ палеогеографічний paläogeogra-
лізований під старовину, phisch
резиденцію) Palais [-'1є:] =
[-'les:s],
п палеогеографія ж Paläogeogra-
=
[-'les:s]; (замок) Schloss п -es, phie/=
Schlösser; спорту Sportpalast т
~

палеограф ч (чоловік) Paläograph

-es, -paläste, Sporthalle/=, -n m -en, -en; (жінка)
Paläographin
палацовий Palast-; Schloss-; ~

/=, -nen
переворот ч Palastrevolution [-v-]/=, палеографічний paläographisch
-en палеографія ж Paläographie f =,
палаш ч військ, icm. Pallasch m -es, Altschriftenkunde f=

палеозавр ч зоол. Paläosaurus m

=

палаючий flammend, lodernd палеозой ч спец. Paläozoikum n -s

палебійн||ий: ~e обладнання mex. палеозойський paläozoisch
Pfahl-Ramm|ausrüstung/=, -en палеозоолог ч (чоловік) Paläozo|o-
палевий strohgelb, honiggelb loge m -n, -n; (жінка) Paläozo|olo-
палевисмикувач ч Pfahlauszieher ginf=, -nen

m -s, =, Pfahlzieher m -s,

=
палеозоологія ж Paläozo|ologie/=
паланЦий angebrannt, versengt; за¬ палеоліт ч спец. Altsteinzeit f =,
пах ~oro Brandgeruch m ~(e)s, -e; Paläohthikum n -s

пахне ~им es riecht brandig палеолітичний спец, paläohthisch

[angebrannt] палеонтолог ч (чоловік) Paläonto-
229 паливозаправн||ий

löge т -n, -п; (жінка) Paläontologin
/=, -nen
палеонтологічний paläntologisch
палеонтологія ж Paläontologie/=
палеоцен ч спец. Paläozän п -s
палестцн||ець ч Palästinenser т -s,
=; ~ка ж Palästinenserin/=, -nen
палестинський palästinisch,
palästinensisch
палатка ж геод. Strichplatte /=, -п,
durchsichtige Karten|auflage;
Kartenschutzhülle /=, -n
палЦець ч 1. анат. (руки) Finger т
-s, =; (ноги) Zehe /=, -n, Zeh т -s,
men], keinen Strich tun* [machen]
(для чогось für A., um + Inf. з zu);
обвести навколо ~ьця розм. um
den Finger wickeln vt; eingewickelt
haben* vt; übers Ohr hauen(*) vt;
leichtes Spiel haben* (когось mit
D.); (провести, обманути) розм.
hinters Licht führen vt; покрутити П
~ьцем коло скроні (показати, що
хтось несповна розуму) den Vogel
zeigen (комусь Ь.);йому ~ьця в
рот не клади man darf ihm nicht
trauen; mit ihm ist nicht gut Kirschen
essen; я це знаю, як своїх п ять

-en; безіменний ~ець Ringfinger ~ьців ich kenne das wie meine
т -s, =; великий ~ець (руки) Westentasche [wie meine (eigene)
Daumen т -s, =; (ноги) große Tasche, wie meinen Nähbeutel], ich
Zehe; (в рукавиці) Däumling т -s, -е; kenne das auswendig und inwendig
вказівний ~ець Zeigefinger т -s, [in- und auswendig, in allen Ecken];
=; середній ~ець Mittelfinger т з ~ець заввишки розм. (kaum)
-s, =; лічити на ~ьцях an den drei Käse hoch; дай йому ~ець, то

Fingern abzählen vt; завдовжки на він іруку відкусить (прислів'я)

~ець fingerlang; завтовшки на gib dem Teufel einen Finger, und er
~ець fingerdick; завширшки на greift nach der ganzen Hand
~ець fingerbreit; 2. тех. Bolzen т паливний: бак ~

-s, =, Zapfen т -s, =, Stift т -(e)s, Bren stof behälter m -s, =, Kraftstofftank m -s, -s,

-е; ведучий ~ець Treibzapfen т -s, Kraftstoffbehälter m -s, =,

=; контактний ~ець Treibstoffbehälter m -s, =; жиклер
~

Kontakthammer т -s,-hämmer, Fühlstift т -(е) Kraftstoffdüse /=, -n, Brennstoffdüse/=,

s, -е; поршневий ~ець -n; фільтр Brennstoffjfilter n -s,
~

=, Kraftstoff] filter m/mex. n -s, =,

Kolbenbolzen т -s, =, Kolbenstift т -(e)s, -е;

~ець з буртиком Bundbolzen т -s, Kraftstoffreiniger m -s, =

=; ~ець з різьблю Schraubenbolzen паливно-енергетичний: баланс -

т -s, =; ~ець кривошипа Brennstoff- und Energiebilanz/=

Kurbelzapfen т -s, =; висмоктати з паливо c 1. (дрова, вугілля, нафта,

~ьця розм. sich (D.) aus den газ тощо для одержання тепла)

Fingern saugen* vt; aus der Luft Brennstoff т -(e)s, -е; (для
greifen* vt; дивитися крізь ~ьці ein опалення) Heizstoff т -(e)s, -е, Heizmaterial
Auge [beide Augen] zudrücken (на п -s, -lijen; умовне ~

щось bei D.); j-m durch die Finger Einheitsbrennstoff т -(e)s, -е, Steinkohlen! einheit
sehen* vi; і ~ьцем не зачепити /=, -en, Einheitskohle /=,
розм. kein Härchen krümmen Einheitskraftstoff m -(e)s, -e; 2. див. пальне
(когось D.); і ~ьцем не поворухнути паливода ч (розм.) WHdfang т -(е)
[не кивнути] розм. keine Hand
=
s, -fänge, Schlingel т -s,
rühren, nicht einen [keinen] паливозаправн,|ий: ~а установка
Finger rühren [krumm machen, krüm¬ Tank|anlage/= -п
 паливозаправник 230

паливозаправник ч Tankwagen т melstock m -(e)s, -stocke,

-s,= Trommelschlegel m -s, =; диригентська
~

паливомір ч Brennstoffinesser т -s, Taktstock -(e)s, -Stöcke; 2.

m

=, Brennstoffstandmesser т -s, =, (брусок, кусок) Stück n -(e)s, -e; 3.

=
Brennstoff]anzeiger m -s, (бактерія, бацила) Bakterie f =, -n.
Brennstoffverbrauchsmesser m -s, =; aem. Bakterium n -s, -rijen, Bazillus m =,

Kraftstoffmesser m -s, =, -Неп; кишкова ~

Darmbakterium

П Kraftstoffverbrauchszähler m -s,
=
-ri]en; (вертикальна риска)
n -s, 4.
паливоповітрян||ий: ~a суміш senkrechter Strich
Kraftstoff-Luft-Gemisch n -es, -e паличкоподібний stäbchenförmig
паливопровід ч Kraftstoffleitung пяличн||ий Stock-; ~a дисципліна
f=, -en, Treibstoffleitung/=, -en перен. Kadavergehorsam [-V-] m -s;
паливороздавальн||ий: ~a ~i удари Stockschläge pl,
колонка Tanksäule /= -n, Zapfsäule Stockhiebe pl
/=, -n, Kraftstoffzapfsäule/=, -n паліатив ч мед. Palliativ n -s, -e. Pal-
п^лий gefallen, abgefallen liativum [-V-] n -s, -va
палильн||ий: ~a машина Flamm]- паліативний palliativ, Palliaüv-
maschine/=, -n, Sengmaschine/=, -n палій ч 1. Brandstifter m -s, =; 2.
палисвіт ч див. паливода перен. (підбурювач) Anstifter m -s,
=

палити 1. (спалювати, знищувати палійка ж Brandstifterin /=, -nen;

вогнем) verbrennen* vt; 2. перен. Anstifterin/=, -nen

(обпалювати) sengen vt; 3. (про сонце тощо) палімпс£ст філол. Palimpsest m

ч

brennen* vi; 4. (стріляти) schießen* -(e)s, -e

vi, feuern vi; 5. див. курити 1 паліндром чліт. Palindrom n -s, -e
палиц||я ж Stock т -(e)s, Stöcke, палісад ч Palisade/=, -n
Stab т -(e)s, Stäbe; (для ходьби) палісадник ч Vorgarten m -s, -gärten
Spazierstock т -(e)s, -Stöcke; палісандр ч бот. Palisander m -s,
=

(держак віника, щітки тощо) Stiel т палітра ж Palette f=, -n

-(e)s, -е; (дрючок, кийок) Knüppel палітурити (книгу) einbinden* vt

т -s, =; ходити з ~ею am Stock палітурка ж Einband m -(e)s, -bän¬
gehen* vi (s); <§> перегнути ~ю de, Buch|umschlag m -(e)s, -Schläge
розм. Bogen überspannen [zu
den палітурнЦий Buchbinder-;
straff spannen], über den Strang Einband-; ~a майстерня Buchbinderei
[die Stränge] hauen(*) [schlag f -, -en, Buchbinderwerkstatt f =,
gen*] vi; устромляти ~i в колеса -Stätten
querschießen* vi; розм. Knüppel палітурник ч Buchbinder m -s,
=

zwischen die Beine werfen*, Sand палітурниця ж Buchbinderin f =,

ins Getriebe streuen [schmeißen*, -nen

werfen*], ins Gehege kommen* vi (s) паліччя c (сухе гілля) Reisig n -s:

(комусь £).); Hindernisse in den Weg (тонкі гілки, відділені від дерева)
legen, Steine in den Weg legen Fallholz п -es, Fegeholz п -es,
[rollen]; у ~i два кінці (один по мені, Raffholz n -es

а другий по тобі) (прислів 'я)

-

падія ж зоол.(риба) Saibling т -s.

jedes Ding hat zwei Seiten -е;
~

арктична зоол. Seesaibling т

паличка ж 1. Stöckchen n -s, =, -s, -е

Stäbchen n -s, =; барабанна ~

Trom¬ падк||а ж див. палиця: з-під ~и (з
231 паморочити

примусу) erzwungen, unter der

=
пальник ч Brenner m -s,
Peitsche; (під суворим наглядом) розм. пальнути див. палити 4

unter der Fuchtel пальовЦий буд. Pfahl-; ~а будівля

палк| І ий (жагучий, запальний) feu- Pfahlbau т -(e)s, -ten; ~а основа
rig, flammend; (пристрасний) Bohrpfahlgründung f =, -en,
leidenschaftlich; (сильний) heftig; ~е Pfahlgründung f =, -en, Rammgründung
бажання innigster Wunsch; ~е f =, -en; ~ий фундамент Pfahl-
кохання heiße Liebe fundament n -(e)s, -e; ~i роботи П
палкість ж Feuer п -s, Feurigkeit Pfahlung/=, -en, Ramm|arbeitenpl
/=; Heftigkeit/=; пальпація ж Palpieren n -s
Leidenschaftlichkeit/^ пальпувати palpieren vt
палограф ч Pallograph т -en, -en пальто c Mantel m -s, Mäntel; допо¬
паломник ч (мандрівний могти вдягнути ~
in den Mantel
богомолець, прочанин) Pilger т -s, =; (про¬ helfen* vi (комусь D.)
чанин) Wallfahrer т -s, пальцевий 1. анат. Finger-; 2.
=
mex.

паломництво с Pilgerfahrt/=, -еп; Bolzen-, Zapfen-, Stift-

Wallfahrt/=, -еп пальцеподібний fingerförmig
паломниця ж (мандрівна пальцьовий див. пальцевий
богомолка, прочанка) Pilgerin f =, -nen; пальцюватий див. пальцеподіб¬
(прочанка) Wallfahrerin/=, -nen ний
паломничати pilgern vi, eine пальчастий fingerförmig, gefingert;
Wallfahrt unternehmen* (зубчастий) gezackt, zackig; ~

палтус ч зоол. (риба) Stembutt m конвеєр Zinkenband п -(e)s, -bänder

-(e)s, -e пальчик ч див. палець 1; <§> ~и
палуба ж Deck n -(e)s, -e; верхня ~
оближеш man möchte sich die Finger
Oberdeck n -(e)s, -e; нижня ~

ablecken; das ist zum Anbeißen

Unterdeck n -(e)s, -e; середня ~

пальчиковЦий finger|artig,
Zwischendeck n -(e)s, -e fingerförmig, Finger-; (роз 'єм тощо)
пальба ж див. стрілянина ansteckbar; ~e мотовило Zinkenhaspel
пальма ж бот. Palme/=, -п; фіні¬ f =, -n; ~ий контакт Aufsteckkon-
кова ~
бот. Dattelpalme /=, -п; takt m -(e)s, -e
~

першості die Palme des Sieges, палючий brennend, glühend,

Siegeslorbeeren pl glutheiß, sengend,sengendheiß
пальмота ж apxim. Palmette/=, -n пал Ця ж буд. Pfahl т -(e)s, Pfahle,
пальмітин ч Palmitin n -s Rammpfahl m -(e)s, -pfähle;
пальмітиновЦий: ~a кислота хім. забивати ~i Pfahle einrammen
Palmitinsäure/X -n паляниця ж Weißmehlfladen m -s,
пальмовЦий Palm-; ~a олія Palm|öl =, flaches Brot, Flachbrot n -(e)s;

n -(e)s півд.-нім. Dalken m -s,

=

пальне c Treibstoff m -(e)s, -e, памолодь ж Sprössling m -s, -e.

Kraftstoff m -(e)s, -e; газоподібне ~

junger Trieb
gasförmiger Treibstoff [Kraftstoff], паморозь ж (іній) Raureif m -es
Treibgas n -es. -e; дизельне ~

паморокЦа ж див. запаморочен¬

Dieselkraftstoff m -(e)s, -e; еталонне ня 2; йому ~и забило er hat das
~

Bezugskraftstoff m -(e)s, -e, Gedächtnis verloren

Eichkraftstoff m -(e)s, -e паморочити (туманити) benebeln
 паморочи||тися 232

v/, vernebeln vt; (n янити про -

культури минулого) Denkmal n -s,

пахощі, аромати) betäuben vt, -mäler; (визначна)

berauschen vt;~

г&лову den Kopf verdreh Sehenswürdigkeit f-, -en;

~

архітектури
hen Baudenkmal n -s, -mäler
паморочи||тися: у мене -'гься у пам ятливий gedächtnisstark, mit
голові mich schwindelt, mir wird gutem Gedächtnis
schwindlig; meine Sinne verwirrten пам ятливість ж Gedächtnisstärke

ПІ /=
паморочливий schwindelnd; пам ятнЦий Gedenk-; (вартий
benebelnd, vernebelnd; betäubend, згадування) denkwürdig; -а записка
berauschend Merkzettel т -s, =, Merkblatt m -(e)
п^мпа Pampa/=, -s (nepee. pl)
ж s, -blätter; політ. Denkschrift f =,
пампаси ми філол. Pampas pl -en; -а медаль Denkmünze /=, -n;

памп^льмус ч бот. Pampelmuse ~a подія denkwürdiges Ereignis

/=, -П пам ятник ч Denkmal n -s, -mäler;

=
памперс ч Pampers т -s, (меморіал, пам 'ятник жертвам
пампах див. пампушка 1
ч трагічних подій) Mahnmal п -s,

пампушка ж 1. Hefekuchen т -s, =, -mäler; (статуя) Standbild п -(e)s,

Kuchenbrötchen п -s, =, -er; (надгробок) Grabmal п -s,
Mundbrötchen п -s, =; 2. розм. Fettklößchen -mäler; вічний ein bleibendes
~

п -s, =; (про жінку) розм. Molligef Denkmal (чомусь an A.)

-n, -n, Pummelchen n -s, =; (про
=
дитину) Dickerchen n -s,
памфлат ч Pamphlet n -(e)s, -e;
Schmähschrift/=, -en
памфлетист ч Pamphletist m -en,
-en
памфлетистка ж Pamphletistin/=,
-nen
пам ята||ти im Gedächtnis
пам ят||ь ж 1. Gedächtnis n -ses;
(здатність відтворювати у
свідомості минулі враження)
Erinnerungsvermögen п -s,
Erinnerungsfähigkeit /=, Erinnerungskraft
/=; добра ~ь gutes [scharfes,
zuverlässiges] Gedächtnis; зорова ~ь
visuelles [v-] Gedächtnis;
короткочасна -ь Kurzzeitgedächtnis п

behalten* vt; (згадувати) sich erinnern -ses, ein kurzes Gedächtnis,

(когось, щось an A.); in Erinnerung Vergesslichkeit/^;розм.
haben* vt; (думати) denken* vi Katzengedächtnis n -ses; погана ~ь ein schlechtes
(когось, щось an А.); себе не ~лги (від [lückenhaftes] Gedächtnis; розм. ein
гніву тощо) розм. sich nicht mehr Gedächtnis wie ein Sieb;
kennen* (від чогось vor D.); прекрасна ~ь ein fabelhaftes Gedächtnis;
відколи я себе ~ю solange ich denken розм. ein Bombengedächtnis; ~ь на

kann; ~й про це! denk(e) daran!; обличчя Personengedächtnis n -ses;

слід -ти, що... man darf nicht викреслити з ~i der

vergessen, dass...; man muss daran Vergessenheit preisgeben* [висок,
denken, dass...; чи ти ще ~єш? weißt anheimgeben*] vt, in Vergessenheit bringen*
du noch? vt; закарбувати у ~i sich (D.) (im
пам ятка ж 1. (настанови, Gedächtnis) einprägen vt; зберігати
правила) Merkblatt п -es, -blätter; у 4' im Gedächtnis behalten* vt;
Merkbuch n -es, -bücher; (інструкція) це вже давна згладилося в моїй

Anweisung f =, -en; 2. (предмет ~і розм. das habe ich längst aus¬

233 панданус

geschwitzt; якщо мене не зраджує
~ь wenn mich mein Gedächtnis nicht
täuscht [trügt, im Stich lässt, verlässt];
втрата ~i Gedächtnisschwund
-(e)s; провал у ~i Gedächtnislücke
ren sich raufen, müssen die Bauern
Haare lassen; großer Herren Streit
geht über Land und Leut; der Herren
m Sünde, der Bauern Buße
панагія ж рел. Panagia [Panhagia]

f =, -n; за моєї ~i soviel ich mich /=, -gi|en, Panhagion n -s, -gi|en
егЦппеге; по ~i aus dem паназіатизм ч Pan|asiatismus m =

Gedächtnis; розм. aus dem Kopf; 2. панама ж Panamahut m -(e)s, -hüte;

П
(згадка, спогади) Erinnerung f =, -en; (дитяча тощо) Sommerhütchen n
(якщо це пов'язано з почуттям -s,=

поваги, любові тощо) Andenken п панамериканізм ч Pan|amerikanis-

(з почуттям благоговіння про mus m
-

-s;

померлого, якусь подію) Gedenken панамериканський

п -s; вічна ~ь ewiges Gedenken; paniamerikanisch
залишати про с£бе дабру ~ь in панам) |ець ч Panamaer m -s, =; ~ка

angenehmer Er|innerung [in gutem ж Panamaerin/=, -nen

Andenken] bleiben* vi (s) [stehen* панамський panamaisch
vz] (у когось bei £).); зберегти даб- панарицій ч мед. Panantium n -s,

py ~ь (про когось) in guter -i|en

Erinnerung haben* [bewahren, behalten*] панартеріїт ч мед. Panarteri|itis f =,
vt; блаженної ~i seligen -tiden
Angedenkens; на ~ь zur Er|innerung, zum панартрит ч мед. Panartntis f =, -ti-
Andenken (про когось, щось G., den
an А.); 3. (здатність розумно панафриканізм ч Panafrikanismus
=
мислити) Besinnung/=; прийти до ~і m

erwachen vi (s); zu sich [zur панафриканський pan|afrikanisch

Besinnung] kommen* vi (s); без ~i панахати zerreißen* vt, zerfetzen vt,
besinnungslos, ohne Besinnung; 4. комп. in Stücke reißen* vt

Speicher m -s, =; Speicherplatz m панахида ж рел. Trauergottesdienst

-es; бути без ~i розм. m -(e)s, -e (по комусь für А.);
verschossen sein* vi (s) (від когось in А.) (католицька) Totenmesse /=, -n,
пан ч 1. (звертання) Herr т -п, -еп; Seelenmesse /=, -n; (цивільна)
~е добродію! gnädiger Herr!; ~і та Trauerfeier f=, -n
~ове! meine Damen und Herren!; панацея ж тж. перен. Allheilmittel
2. icm. (поміщик) Pan m =/-s, -s; <§* п -s, =, Wundermittel Panaze|en -s, =,

удавати з себе великого ~а den [тж. -'tse:]/=, [-'tse:on-]

-n

großen [vornehmen] Herrn spielen; пангенезис ч біол. Pangenesis/=

або або пропав (прислів 'я) пангерманізм ч Pangermanismus т

Kaiser oder nichts!; (entweder)
alles oder nichts!; entweder Hammer пангерманіст ч Pangermanist т -еп.

oder Amboss; не виходить -еп

служити водночас двом ~ам пангерманський pangermanistisch

(прислів'я) man kann nicht панда ж зоол. Panda т -s, -s
(gleichzeitig) zwei(en) Herren dienen; ~и пандан ч див. панданус
б ються, а мужиків чуби
в панданус ч бот. Pandane f -, -n,

тріщать (прислів'я) wenn die Her¬ Pandang m -s, -e

 пандекти 234

пандектими іст., юр. Pandekten pl панівн,|ий (пануючий) herrschend;

пандемічний мед. pandemisch (переважний) vorherrschend,
пандемія ж мед. Pandernie/=, -ijen dominierend; становище die
ПандорЦа ж міф. Pandora f =; vorherrschende [dominierende] Position
скриня ~и
перен. die Büchse der [Stellung]; ~ий на ринку
Pandora marktbeherrschend
пандус ч Auffahrt f =, -en, Rampe панік) |a Panik/=; впадати в ~y
ж

п /=, -n. Auffahrtrampe/=, -n, in Panik geraten* vi (s); сіяти ~y

Schrägrampe /=, -n Panik stiften [machen]
панегірик ч Panegyrukus m =, -ken; панікадило c Kronleuchter m -s, =,
Loblied n -(e)s, -er, Lobrede/=, -n Armleuchter m -s,
=

панегіричний panegyrisch, lobre¬ панікер ч Panikmacher m -s, =

dend панікерка ж Panikmacherin/=, -nen

панелевдо ч Plattentransporter m -s, панікерство c Panikmacherei/=
=, Plattentransportfahrzeug n -(e)s, панікувати (впадати в паніку) in
-e Panik verfallen* vi (s); (сіяти
панель ж 1. (доріжка для паніку) Panik stiften [machen]
пішоходів) Bürgersteig т -(e)s, -е, панірувальн||ий Panier-; ~a
Fußsteig т -(e)s, -е, Fußweg т -(e)s, установка Panier|anlage /=, -n; ~i

-е; 2. (частина стіни чи стіна з сухарі Paniermehl n -(e)s,

оздобленням тощо) Wandtäfelung Sem elbrösel pl, Brösel pl
/=, -еп; дерев яна Holztäfelung
~

панірування c Panieren n -s,

/=, -еп; 3. буд. (плита) Platte /=, Panierung/^ -en
-п; 4. тех. (прилади контролю та панірувати panieren vt
управління) Schaltfeld п -(e)s, -er,
=
панісламізм ч Panislamismus m

Tafel/=, -п; клемна Klemmleiste ~

панічний panisch; настрій Panik¬
~

f =, -п, Anschlussklemmenträger т stimmung/^ -en; страх panische

~

-s, =;
~

приладів Armaturenbrett п Angst, panischer Schrecken

-(e)s, -er, Schaltbrett п -(e)s, -er; <§> панк ч Punk [parjk] m -s, -s, Punker
іти на ~

(про повію) auf den Strich ['paqksr] m -s,

=

gehen* vi (s) панкардит чмед. Pankarditis/=, -ti-

пан£льн||ий буд. Platten-; ~e den
будівництво Plattenbauweise/= панкреатин ч фарм. Pankreatm(um)
панитися herrisch und vornehm n -s

auftreten* vi (s) панкреатит ч мед. Pankreatitis / =,

панич ч Herrensohn m -(e)s, -söhne, -tiden, Bauchspeicheldrüsen|entzün-

junger Herr dung/=, -en
пані ж Frau/=, -en (скор. Fr.); панна ж Fräulein n -s, =/розм. -s,

(хазяйка, господиня) Herrin /=, -nen, Mädchen n -s, =

Hausfrau/= -en панно c Wandbild n -(e)s, -er

панібрат ч Freund m -(e)s, -e, паноптикум ч Panoptikum n -s, -ken,
Vertraute m -n,-n Wachsfigurensammlung/=, -en

панібратство c Familiarität f=, -en. панорама ж 1. (вид) Panorama n

Schlag-auf-die-Schulter-Kamerade- -s, -men, Rundblick m -(e)s; 2.

rie/= (картина) Panorama n -s, -men,

панібратський familiär Rundgemälde n -s, =, Panoramagemälde n
235 папая

-s, =; 3. військ, (оптичний прилад пантомімний pantomimisch

біля гармат} Rundblickfemrohr п пантофля ж Pantoffel f=, -n
-(e)s, -е, Geschützfernrohr п -(e)s, -е панування с Herrschaft f =; (панів¬

панорамний Panorama- не становище) Vormachtstellung

п а нашитися див. панитися /=; світову Weltherrschaft/=; в
~ ~

пансіон ч 1. Pensionat
[parjzlo-/pen- повітрі Luftherrschaft/=; на ~

гїо-] п -(e)s, -е; 2. (готель} морі Seeherrschaft/=

Pension [parj'zio:n/pen'zio:n] f =, -en; панувати herrschen vi, die Herrschaft П
3. (утримання) (volle) Pension /=; aus|üben (над кимось, чимось über
брати на in Kost nehmen* vt; на
~

А.); (владарювати) walten vi, die

повному ~i mit Kost und Logis [-'зі:] Herrschaft haben* [führen] (над
пансіонат ч 1. Ferienheim n -(e)s, -e кимось über А.)', (керувати,

2. див. пансіон 1,2 розпоряджатися) gebieten* v/ (над

панславізм ч Panslawismus т
=
кимось, чимось über А.); (правити)
панство с Herrschaften pl regieren vt
панські І ий Herren-; herrschaftlich, пануючий herrschend;
herrisch; ~і замашки [звички] (переважний) vorherrschend
Herren|allüren pl; (зарозумілість, панхроматичний panchromatisch
чванство) hoffärtiges [hochmütiges, панцир ч 1. Panzer т -s, =; (лати)
[herrschaftliches] Gebaren Harnisch т -(e)s, -е; 2. зоол. Panzer т
панталони мн 1. knielanger -s,=; (у ракоподібних) Schale/=, -п
Damenschlüpfer; 2. див. штани панцирний Panzer-, gepanzert
пантач ч зоол. Kolbenhirsch т -es, панчішний Strumpf-
-е,sibirischer Rothirsch панчішно-шкарп£тков||ий: ~і ви¬
пантеїзм ч Panthe|ismus т
-

роби Strumpfwaren pl
пантелик ч; <§> збивати з ~у aus панчоха ж Strumpf т -(e)s, Strümp¬
dem Konzept [aus dem Takt, aus der fe
Fassung] bringen* vt, verwirren vt; панщин||а ж іст. Fron/=, -en,
aus den Angeln heben* vt; irrefuhren Frondienst т -(e)s, -е, Fronarbeitf-, -en,

відокр. vt; збиватися з ~y aus dem Leibdienst m -(e)s, -e; відбувати ~y

Konzept [aus dem Takt, aus der fronen vi
Fassung] kommen* [geraten*] vi (s), панькатися 1. (догоджати) zu
weder aus noch ein wissen* Gefallen [zuliebe] tun* vi; 2.
пантеон ч Pantheon n -s, -s ставитися) Nachsicht üben
(поблажливо

пантера ж зоол. Panther m -s,

=
(з кимось mit D.)', 3. (займатися,
панти мн erstes Geweih der Hirsche, поратися) sich (viel) abgeben* vi;
Bastgeweih n -(e)s, -e (морочитися) sich abmühen (з
пантограф ч 1. (для виготовлення кимось mit D.)', 4. (церемонитися)

копій креслень тощо) Pantograph Umstände \розм. viel Federlesens]

т -en, -en, Storchschnabel т -s, machen; не розм. nicht viel
~

-Schnäbel; 2. Stromabnehmer т [lange] Federlesens machen

-s, =; (струмоприймач) папа ч рел. Papst m -es, Päpste
=
Scherenstromlabnehmer т -s, папараці ч Paparazza/=, -s
пантолети мн Pantoletten pl папаха ж Papachaf-, -s, hohe Pelz¬

пантоміма ж театр. Pantomime mütze

/=, -п" папая ж бот. Baummelone /=, -n,

 папери 236

Melonenbaum т -(e)s, -bäume, Pa- папуас ч Papua m =/-s, =/-s

paya/=, -s папуга ж зоол. Papagei m -en/-s,

папери мн Papiere pl, Dokumente -en/-e
pl; (документація) Unterlagen pl; папуш а ж Tabakbündel n -s, =,
цінні Wertpapiere pl
~
Tabakbüschel n -s, =, Busche/=, -n

папер£в||ий 1. Papier-, papieren; ~a пар ч с.-г. Brache /=, -n; поле під
фабрика Papierfabrik f =, -en; ~i ~ом brachliegendes Feld,
п обрізки Papierschnitzel pl; 2. Brachfeld n -(e)s, -er, Brach|acker m -s,
перен. bürokratisch -äcker; бути під ~ом brachliegen*
паперть ж Vorhalle f=, -n vi; залишати під brachliegen
~

пап £-маша c Pappmache ['papma- lassen* vi; підіймати brachen vi,~

Je:] n -s, -s die Brache umbrechen*

папіліт ч мед. Papillitis f =, -tiden, пар||а1 ж (стан води) Dampf т
Sehnervpapillen|entzündung/=, -en -(e)s, Dämpfe; ~a високого тиску
папілома ж мед. Papillom n -s, -e Hochdruckdampf m -(e)s, -dämpfe,
папілярний papillar, Papillar- hochgespannter Dampf; ~a
папір ч 1. Papier n -s; для малю¬
~
низького тиску niedergespannter

вання Zeichenpapier n -s; для ~

[niedrig gespannter] Dampf,

письма Schreibpapier n -s; 2.
(документ) Papier n -s, -e, Schreiben
n -s, =, Schriftstück n -(e)s, -e; <§>
це залишається лише на папері
(є фікцією) das steht nur auf dem
Papier, das bleibt toter Papiertext;
~
Niederdruckdampf m -(e)s, -dämpfe; від
конд йде ~a das Pferd dampft; ні
~и з вуст розм. eisern schweigen* vi
пар||а2 1. ж (два предмети) Paar п
-(e)s, -е; (коней) Zweigespann п -(е)
s, -е; колісна ~а mex. Radsatz т

все стерпить (прислів я) Papier ist -es, -Sätze; нерозлучна ~а ein

geduldig unzertrennliches Paar; подружня ~а
папір-осн<&ва ж Grundpapier n -s, Ehepaar п -(e)s, -е; 2. (декілька) ein
Rohpapier n -s, Trägerpapier n -s paar, einige; на ~у слів auf ein Wort;
папірус ч Papyrus m =, -ri він їй не ~а er passt nicht zu ihr,
папка ж Mappe/=, -n; (для паперів) er ist ihr nicht gewachsen; er ist kein
Aktendeckel m -s, =; (канцелярська, (passender) Verkehr für sie
тж. комп.) Ordner m -s,
=
пара3 ж (заняття у ВНЗ) Doppel¬
паплigra ж (лайл.) Schmäher m -s, stunde /=,
=
-n

паплюження c Schmähung/=, -en парабелум ч Parabellumpistole /=,

паплюжити schmähen vi, mit Schmä¬ -n, Parabellum/=, -s
hungen überhäufen vi; парабола ж мат. Parabel/=, -n
Schmähungen ausstoßen* (когось gegen A.); параболічнЦий parabolisch, para-
(ославляти) verschreien* vi belformig, Paraboi-; ~a антена
папороть ж бот. Farn m -(e)s, -e, Parabolantenne/=, -n
Farnkraut n -(e)s, -kräuter параболоїд ч cneif. Parabolo|id n
паприка ж бот. Paprika m -s, -s -(e)s, -e
папство c Papsttum n -s
рел. паравертебральний анат.
папські |ий рел. päpstlich; ~a коро¬ paravertebral [-V-], Paravertebral-
на Tiara /=, -ren; ~ий престол der парагва||єць ч Paraguayer m -s, =;
Päpstliche [Heilige, Apostolische, ~йка ж Paraguayerin/^, -nen

Römische] Stuhl параграф ч Paragraph m -en. -en

237 парамагнетизм

(знак §); за ~ами paragraphenweise gungen pl, Nebenschwingungen pl

парад ч військ. Parade/=, -n; паразитологія ж Parasitologie/=,
Heerschau /=, -еп; приймати ~
die Parasitenkunde f-
Parade abnehmen*; при повному паразитувати parasitären vi,
~і in voller Parade, in Gala, im schmarotzen vi
vollen [im besten] Staat паралакс ч acmp. Parallaxe /=, -n,
парадигма ж філол. Paradigma n -s, parallaktische Verschiebung
-men/-ta паралелепіпед ч мат. Parallelepi- П
парадигматичний paradigmatisch ped n -(e)s, -e, Parallelepipedon n -s,
парадн||ий 1. Parade-, Gala-; ~a -da/-peden
форма Parade|uniform /=, -en, паралелізм ч 1. мат. Parallelismus
Galauniform f =, -en; ~ий костюм m =; 2. перен. (незмінний супровід

Gala|anzug m -(e)s, -züge, двох явищ) Parallelität f =, Neben-

Paradeanzug m -(e)s, -züge; ~ий одяг Gala läufigkeit f =; (дублювання)
/=; одіти ~ий костюм [~у сукню] Überschneidungen pl
sich in Staat werfen*; 2. (головний) паралелограм ч мат.
Haupt-; ~ий під їзд [вхід] Parallelogramm n -s, -e;
~
сил

Hauptleingang т -(e)s, -gänge; ~і сходи Kräfteparallelogramm n -s, -e, Parallelogramm

Haupttreppe/=, -n, Prachttreppe/=, der Kräfte
-n паралель ж 1. мат. Parallele /=,

парадокс (щось суперечливе)

ч -n; провадити eine Parallele
~

Paradox п -es, -е; (суперечливе ziehen*; перен. тж. einen Vergleich

твердження) Paradoxon п -s, -ха anstellen; 2. геогр. Breitenkreis m
парадоксальний paradox -es, -e; 3. перен. Parallele/=, -n

паразит ч біол., тж. перен. Parasit паралельний parallel,

т -en, -еп, Schmarotzer
паразитарний schmarotzerhaft, pa¬
rasitär
паразитизм ч Parasitismus т =,
Schmarotzertum п -s
паразитичний parasitär, parasitie-
rend, schmarotzerhaft, Schmarotzer-
паразцтнЦий 1. див.
паразитарний; 2. тех. Neben-; Stör-; Fremd-;
~a потужність Blindleistung f =,
-en; ~a хвиля Störwelle /=, -n; ~a
т -s,
=
parallellaufend, Parallel-
паралізований 1. gelähmt; (nepee.
про частини тіла) lahm; 2. перен.
lahmgelegt
паралізованість ж Gelähmtheitf=
паралізування c 1. мед. Lähmung
f-, -en; 2. перен. Lahmlegung f =,
-en
паралізувати 1. lähmen vt; 2. перен.
lahmlegen vt; (якусь діяльність)
zum Erliegen bringen* vt

шестірнд Umschaltrad n -(e)s, -rä- паралізуючий lähmend

der, Umkehrrad n -(e)s, -räder; ~e паралітик ч мед. Paralytiker m -s, =,
випромінювання Gelähmte m -n, -n

Nebenlausstrahlung/=, -en, Störstrahlung/=, -en, паралітичний paralytisch

wilde Strahlung; ~e зубчате параліч ч мед. Paralyse/=, -n, Läh¬
колесо Faulenzer m -s, =; ~ий струм mung/=, -en
Fehlstrom -(e)s, -ströme,
m паралогізм ч філос. Paralogismus m
Fremdstrom m -(e)s, -ströme, Störstrom m =, -men, Trugschluss m -es, -schlösse

-(e)s, -ströme, Streustrom m -(e)s, парамагнетизм ч фіз. Paramagne¬

-ströme; ~i коливання Störschwin¬ tismus m =
 парамагнетик 238

парамагнетик ч фіз. Paramagnetikum (від сонця) Sonnenschirm m -(e)s, -e

п -s, -ka, paramagnetischer Stoff napacTgc ч рел. Seelenmesse/=, -n

парамагнітний paramagnetisch паратаксис ч філол. Parataxe/=, -n.

параметр ч тех., фіз. Kennwert т Parataxis f =, -xen, Bei| Ordnung /=,
-(e)s, -є, Kenngröße/=, -n, -en, Neben|ordnung/=, -en
Parameter т -s, =; регульований ~

паратактичний parataktisch
Einstellwert т -(e)s, -е, Einstellgröße парафазія ж мед. Paraphasie/=, -i[en
П f=, -n, Regelgröße/=, -n; робочий парафін ч Paraffin n -s
~
Arbeitswert m -(e)s, -e, парафіновий paraffinisch, Paraffin-
Betriebswert m -(e)s, -e парафінування c Paraffinierung/=,
параметричний спец, parametrisch, -en

Parameter- парафінувати paraffinieren vt

парами paarweise, zu Paaren, zu парафія ж рел. Kirchengemeinde
zweit f =, -n, Kirchsprengel m -s, =,
паранджа ж Burka/=, -s; Schleier Kirchensprengel m -s, =; півд.-нім.,
=
m -s, австр. Pfarrei/=, -en, Pfarrsprengel
паранефрит ч мед. Paranephritis m -s, =; це не моя
~
das ist nicht
/=, -tiden mein Revier [-v-]
паран£Їд ч див. параноїдний парафіяльний Pfarr-, Gemeinde-
синдром Eingepfarrte m
парафіянин ч рел.
параноїдний: синдром мед. ра- Gemeindemitglied n -(e)s, -er
~

-n, -n,

rano|ides Syndrom парафлебіт ч мед. Paraphlebitis/=,

параноїк ч мед. Parano|iker т -s, -tiden =

параноїчка ж мед. Parano|ikerin парафраз ч літ., муз. Paraphrase

/=, -nen /=, -n, Periphrase/=, -n,
параноїчний parano|id, paranoisch Umschreibung/^ -en
паранормальний paranormal парафраза ж див. парафраз
параноя ж мед. Paranoia/= парафразувати periphrasieren vt,
параолімпіеда ж див. параолім- paraphrasieren vt, umschreiben* vt
пійські ігри парафренія ж мед. Paraphreme/=,
параолімпійськ||ий paralympisch; -ijen
~і ігри Paralympische Spiele, парафранний мед. paraphren
Paralympics pl парафування c політ. Paraphier¬
парапет ч Brüstung/=, -en; (перила) ung/^ -en
Geländer n -s, =
парафувати політ, paraphieren vt
=
паралітик ч зоол. Parapithecus m параша ж (розм.) Latrine/=, -n
параплан ч Gleitschirm m -(e)s, -e парашут ч Fallschirm т -(e)s, -е;
параплегія ж мед. Paraplegie f =, стрибок з ~ом Fallschirm|absprung
-Цеп т -(e)s, -Sprünge; скидати на ~і

парапсихологічний mit dem Fallschirm absetzen vt;

parapsychologisch стрибати з ~ом mit dem Fallschirm

парапсихологія ж Parapsychologie abspringen* vi (s)
/= парашутизм ч спорт.
парасоль ч Schirm m -(e)s, -e Fallschirmsport m -(e)s
парасолька ж Schirm
-(e)s, m -e; парашутист ч Fallschirmspringer m

(від дощу) Regenschirm m -(e)s, -e; -s,=

239 пармезан

парашутист-десантник ч військ. парія ж icm. Paria m -s, -s

Fallschirmjäger т -s, =
парк ч 1. (сад або гай для про¬
парашутний Fallschirm-; гулянок з алеями тощо) Park т -(е)
~
десант

Fallschirmlandung/=, -еп s, -s, Park|anlage /=, -п; 2. (місце

парашутування с ав. стоянки і обслуговування

Schwebelandung/ =, -en, Sackflug
ge, Durchsacken n -s
парашутувати durchsacken vi (s)
па раз ч мед. Parese/=, -n
паремія ж Parömie/=, -i[en
парений gedämpft
парентеральний мед. parenteral,
Parenteral-
паренхіма ж анат. Parenchym n -s, -e
т -(e)s, -flü- транспортних засобів) Park т -(e)s, -s,
(автопарк) Garage [-33]/=> -п;
(депо) Depot [-'ро:] п -s, -s, П
Betriebshof т -(e)s, -höfe; 3. (сукупність
транспортних засобів) Park т -(е)
s, -s, Bestand т -(e)s, -stände
паркан ч Bretterzaun т -(e)s, -zäune,
Lattenzaun т -(e)s, -zäune,
Plankenzaun m -(e)s, -zäune

паренхіматозний parenchymatös паркат ч Parkett n -(e)s, -e/-s;

~

паренхімний parenchymatisch ялинкою Fischgrätenparkett n -(e)

парестезія ж мед. Parästhesje f =, s, -e/-s; стелити

~
das Parkett legen,
-ijen parkettieren vt, mit Parkett auslegen
парик ч див. перука vt
парикмахер ч див. перукар парк£тн||ий Parkett-; ~a підлога
парильний Dampf-, Schwitz- Parkett(fuß)boden m -s, -böden
парильня ж Dampfbad п -(e)s, -bä- паркетник ч Parkettleger m -s, =,

der, Schwitzbad n -(e)s, -bäder; Parkettierer m -s, =

{парильне відділення) Schwitzstube паркетостругальний: ~

верстат
/=,-П Parketthobelmaschine/=, -n
парирувати тж. перен. parieren v/, паркий (жаркий, душний) schwül;
abwehren vt (від якого йде пара) verdunstbar,
паритет ч Paritätf- verdampfbar
паритатний paritätisch паркові І ий Park-; Garten-; ~а
паритетність ж юр. paritätisches архітектура Garten|architektur / =; ~а
Verhältnis композиція Park|anlage/=, -п
пари||ти 1. dämpfen v/; (овочітощо) паркування с Parken п -s

schmoren vt; 2. (про погоду)'. ~ть es паркувати parken vi, vt

ist schwül [drückend heiß] парламент ч Parlament п -s, -е

паритися 1. (в лазні) ein Dampfbad парламентаризм ч Parlamentaris¬

[Schwitzbad] nehmen*; 2.
=
mus т

(знемагати від спеки) sich totschwitzen, парламентарій ч Parlamentarier т

schwitzen vi; 3. перен. (старанно -s,=

працювати) schwitzen vi (над парламентарний parlamentarisch

чимось über D.) парламентер ч військ. Parlamentär
парі c Wette f=, -n; тримати ~
m -s, -е, Unterhändler т -s,
=

eingehen* (s)
wetten vz, eine Wette vi парламентський Parlaments-; ~а

парієтальний parijetal,
анат. недоторканність Parlaments! im-
Parietal-, wandständig munität/=
парієтографія ж мед. Parijetogra- пармезан ч харч. Parmesan т =/-s,
phie/=, -i',en Parmesankäse т -s
 парна 240

парна ж (парильня) Schwitzbad п парогазогенеритор ч Dampfgas|er-

-(e)s, -bäder zeuger m -s,
=

парнас ч Parnass п -es парогенератор ч Dampfgenerator m

=
парнЦий (у якому беруть участь -s, -en, Dampferzeuger m -s,
двоє) Paar-, Doppel-; (який пародист ч Parodist m -en, -en

складається з двох однакових пародійний Parodie-, parodistisch

предметів, частин) paarig;
П (розташований парою, парами) gepaart;
(запряжений парою коней) zwei-
spännig; ~a арка gekuppelter Bogen,
Zwillingsbogen m -s, =/-bögen; ~a
гра (в тенісі) Doppelspiel n -(e)s, -e;
~e числа gerade Zahl; ~e катання
(фігурне) Paarlauf m -(e)s, -laufe;
~ий танець Paartanz m -es, -tanze
парний 1. lebenswarm; (про молоко)
kuhwarm, frischgemolken; (пром я-
co) schlachtfrisch; 2. див. паркий
пародіювати parodieren vt
пародія ж Parodie/=, -i[en
пародонт ч анат. Parodont n -(e)s,
-e, Paradentium n -(e)s, -tijen,
Zahnbett n -(e)s, -en
пародонтит ч мед. Parodontitis /=,
-tiden, Zahnfleischrand|entzündung
/=, -en
пародонтоз ч мед. Parodontose/=,
-n, Paradentose/=, -n
парозбірник ч Dampfsammler m -s,
=, Dampfbehälter m -s, =,

парник ч Treibkasten т -s, -kästen, Dampfspeicher m -s, =

Frühbeet n -(e)s, -e парокінний zweispännig, mit zwei

парниковий Treibkasten-, Frühbeet-; Pferden bespannt
Treibhaus-; ефект Glashaus|effekt
~

пароксизм ч мед. Paroxysmus m =,

Treibhaus|effekt m -es
m -es, Anfall m -(e)s, -falle
парність ж мат. Geradheit/= пароксизмальний paroxysmal, an-
парнокопиті мн зоол. Paarhufer pl, falls|artig
Paarzeher pl пароль ч Parole /=, -n, Kennwort n

пароварка ж Dampfkochtopf m -(e) -(e)s, -Wörter; (ключ) Schlüssel m

=
s, -töpfe, Dampfkocher m -s, -s, =; nepee. комп. Passwort n -(e)s,
паров| |ий Dampf-; ~a баня -Wörter; встановлювати ~
das
Heißdampfbad n -(e)s, -bäder, Passwort setzen; зламувати ~
das
Dampfbad n -(e)s, -bäder, Heiß- Passwort knacken
luftbad n -(e)s, -bäder; ~a машина паромір ч Dampfmesser m -s, =,

Dampfmaschine /=, -n; ~e Dampfverbrauchsmesser m -s, =,

опалення Dampfheizung f =; ~ий котел Dampf) uhr/=, -en
=
Dampfkessel m -s, паронепроникний dampfdicht,
паровипускний Dampflauslass- dampf) undurchlässig
паровідвід ч Dampfjableitung f =, паронім ч філол. Paronymon n -s,
-en, Dampf) abfuhrung/=, -en -nyme/-ronyma
пароводяний Wasserdampf- пароніхія ж мед. Paronychie f
паровоз ч Lokomotive [-v-]/=, -n, -i|en, Nagelfalz|entzündung/=, -en
Dampflokomotive/=, -n пароохолоджувач ч
Dampfkühler
=
паровозобудівний Dampflokomo- m -s,
tivbau- [-V-], Dampflokbau- пароперегрівам ч Dampflüberhitzer
паровозоремонтний Dampfloko¬ m -s,
=

motivenreparatur- [-V-] пароплав ч Dampfschiff n -(e)s, -e,

паровпускний Dampfleislass- Dampfer m -s,
=
241 парубкувати

пароплавство с 1. (рух вати) schludern vi; (споганювати)

Schifffahrt /=; 2. (установа)
пароплавів) груб, versauen vt; (диктант,
Schifffahrtsgesellschaft/=, -en контрольну роботу, письмовий екзамен
пароподібний dampfförmig; стан ~

тощо) розм. verhauen(*) (verhaute,

Dampfzustand т -(e)s verhauen)
паропровід ч Dampfleitung/^, -en партеногеназ ч біол.
паропродуктивність ж Dampflei¬ Parthenogenese /=, Jungfemzeugung/=

stung / =, -en; (котла) Kesselleis- партенокарпія ж біол. Partenokar- П

tung/=, -en pie/=
паропроникний dampfdurchlässig, партер1 ч 1. театр. Parterre [-'ter]
п -s [-'ters], -s [-'ters]; (перші ряди
wasserdampfdurchlässig
паророзподіл ч Dampfsteuerung партеру) Parkett п -(e)s, -e/-s;
/=, -en, Dampfverteilung/=, -en місце в ~і Parkettsitz т -es, -е; 2.

паросиловий Dampfkraft-. Dampf- (частина парку, саду з квітниками

|antriebs- тощо) Parterre п -s, -s; квітковий ~

парост||ок ч бот., тж. перен. Blumenparterre п -s, -s

(зародок) Keim т -(e)s, -е; (стебло і партар2 ч спорт. Bodenposition/=,
листок) Spross т -es, -е/-еп; -en, Bodenstellung/=, -en, Boden m
пустити ~ки Keime treiben*, keimen -s, Banklage/=, -n

vi, sprossen vi, sprießen* vi (s) партизан ч Partisan m -s/-en, -en;

паротит ч мед Parotitis / =, -tiden,
Ohrspeicheldrüsen!entzündung / =,
-en
паротурбогенератор ч
Guerillakämpfer m -s, =;
(воєнізований бойовик) Freischärler m -s,
=
партизанити Partisan sein* vi (s),
am Partisanenkrieg teilnehmen* vi

Dampfturbogenerator m -s, -en партизанський Partisanen-

пароутворення c Dampfbildung партикулярний partikulär
/=, Dampf erzeugung/= партитура ж муз. Partitur/=, -en
порох ч рел. Pfarrer m -s, =, Ge¬ партійний Partei-; parteimäßig
meindepfarrer m -s, =
партійність ж (належність до
парочка ж Pärchen n -s, =; (закохані) партії) Parteizugehörigkeit/=,
Liebespaar n -(e)s, -e Parteimitgliedschaft / =;
парсек ч acmp. Parallaxensekunde (спрямованість) Parteilichkeit f-
=
/=, -n, Parsec n =, партія ж 1. політ, (організація)
парта ж Schulbank/=, -bänke Partei/^ -en; 2. спорт., муз. Partie/=,
партацтво c розм., знев. Pfuscherei -ijen; (у тенісі, волейболі) Satz т -es,
/=, -en; Stümperei/=, -en Sätze; товару Warenpartie/=, і Jen
~ -

партацький розм. Pfuscher-, pfu¬ партнер ч Partner т -s, =; (у грі)

scherhaft: (хаптурний) stümperhaft, Mitspieler т -s, =; діловий ~

schluderig Geschäftspartner т -s, =; статевий ~

партач ч розм. Pfuscher m -s, =; Geschlechtspartner т -s, =;

=
(халтурник) Stümper m -s, торговий ~

Handelspartner т -s, =; по~

партачити (псувати, робити не¬ договору Vertragspartner т -s, =,

придатним виріб) розм. pfuschen Partner bei einem Vertrag

vi, verpfuschen vt; (недбало партнерство c Partnerschaft/=
працювати) stümpern vi; розм. парубкувати das Junggesellenleben
murksen vi; (швидко і недбало працю¬ fuhren
 парубок 242

порубок ч (молодик) Bursche т -п, ein räudiges Schaf steckt die ganze
-п; (хлопець) Kerl т -(e)s, -єірозм. Herde an, ein räudiges Schaf verdirbt
тж. -s; (холостяк) Junggeselle т die ganze Herde
-п, -п; старий alter Junggeselle,
~

паршивіти räudig [grindig; перен.

Hagestolz т -es, -е miserabel, hundsgemein] werden* vi
парубоцький Burschen-; Junggesel- (s), die Räude bekommen*
len- пас1 ч 1. (ремінь, иінур тощо)
п парубочий див. парубоцький Gürtel т -s, =, Gurt m -(e)s, -e; 2. mex.
парування с (тварин) Paarung/=, Treibriemen m -s, =, Antriebsriemen
-еп m -s, -

парувати1 (випускати пару) пас2 ч спорт. Pass m -es, Pässe,

dämpfen vi Zuspiel n -(e)s, -e; робити ~
див.
парувати2 (тварин) paaren vt; ~ся пасувати 2
sich paaren пас3 ч: я ~! (у картах, тж. перен.)
парус ч 1. див. вітрило; 2. apxim. ich passe!; розм., перен. ich mache
Gewölbezwickel т -s, =, Zwickel т den Rummel nicht
-s,= пас4 ч (рух гіпнотизера) Handkreis
парусина Segeltuch п -(e)s, -е
ж т -es, -е (перев. pl), Handbeschwö-
парусний див. вітрильний rung/=, -еп (перев. pl)
парусник ч 1. див. вітрильник 1, пасаж ч 1. (крита галерея)
2; 3. зоол. (метелик) Ritterfalter т Ladenstraße /=, -n, Passage [-з9І/=> -п;
-s,= (прохід) Durchgang т -(e)s, -gänge;
парфумерія ж Parfümerie/= 2. муз. Passage [-33]/=, -n
парфумерний Parfümerie-; мага¬ ~

пасажир ч Passagier [-'зі:г] т -s, -е,

зин Parfümeriegeschäft п -(e)s, -е, Fahrgast т -(e)s, -gäste; Reisende
Parfümerie/^, -ijen т -n, -п; (літака) Fluggast m -(e)s,

парфуми мн Parfüm п -s, -s/-e -gäste; транзитний Transitär m ~

пархатий 1. räudig, grindig; жид -s, -e, Transitreisende m -n, -n

~

груб, der räudige Jude; 2. ч Räudige пасажиро-кілометр ч

т -n, -n, Grindige m -n, -n Personenkilometer n -s, =; залізн.

парцела ж ек. Parzelle/=, -n Reisezugkilometer n -s,

=

парцелювати ек. parzellieren vt пасажиромісткість ж

парцеляція ж ек. Parzellierung/ =, Fahrgastkapazität /=,

-en, Land| aufteilung/=, -en Personenfas ungsvermögen n -s, Platzangebot n -(e)s, -e;
парціальний спец, partial, partijell, Sitzkapazität/=
Partial-, Teil- пасажирооборот ч Personenbefor-
парча ж Brokat m -(e)s, -e, derungsleistung/=
Brokatstoff m -(e)s, -e пасажиропотік ч Reisendenstrom m
парша ж Grind m -(e)s, -e, Schorf m -(e)s, -ströme, Fahrgaststrom m -(e)
-(e)s, -e s, -ströme, Passagierstrom [-'зі:г-] m
паршивець ч лайл. Mistkerl m -(e) -(e)s, -ströme
s, -e пасажирський Personen-;
паршив||ий 1. див. пархатий; 2. Passagier- [-'зі:г-]; ~
потяг Personenzug
паскудний) miserabel;
перен. (гидкий, m -(e)s, -Züge

(мерзенний) hundsgemein; Ф ~а пасат ч Passat m -(e)s, -e, Passatwind

вівця все стадо псує (прислів'я) m -(e)s, -e
243 пасовище

пасатижі мн спец. schänden vt; 2. (забруднювати)

Kombinationszange /=, -n, Kombizange/=, -п beschmutzen vt, besudeln vt; 3.
пасерб ч див. пасинок 1 (заподіюватишкоду) Gemeinheiten
пасербиця ж Stieftochter /=, -tö- begehen* vi; розм. in die Suppe
chter spucken (комусь £).); 4. (псувати)
пасерувати спец, anschwitzen vt, verpfuschen vt, verderben* vt
schwitzen v/ паскудитися (розм.) sich
пасив ч 1. фін. Passiva [-v-]p/; (в beschmutzen, sich schmutzig machen, sich П
балансі) Passivseite /=, Passivposten besudeln
т -s, =; 2. філол. Passiv п -s, Pas- паскудний (розм.) 1.
(забруднений)
sjvum n -s, -va; Leideform/=, -en verschmutzt, schmutzig; 2.
пасиватор ч Passivator [-v-] m -s, (огидний, бридкий) ekelhaft, garstig,
-toren, Passivierungsmittel n -s, abscheulich; (мерзенний) schändlich;
=

пасивація ж мет. Passivierung/=, (ниций, підлий) niederträchtig,

-en gemein
пасиви||ий passiv, Passiv-; філол. паскудник ч gemeiner Mensch
passivisch [ v ], Passiv-; (млявий, паскудність ж (огидність) Ab¬
бездіяльний) untätig; ~a стаття scheulichkeit / =; (мерзенність)
балансу passiver [-V-] Bilanzposten, Schändlichkeit /=; (потворність)
Passivposition/=, -en, Passivposten Scheußlichkeit / =; (ницість,
m -s, =; ~e виборче право passives підлість) Gemeinheit/=,
Wahlrecht; ~ий стан філол. Passiv Niederträchtigkeitf-
n -s паскудство 1. див. паскудність;
c

пасивність ж Passivität [-v-]

f =; 2. (непристойність) Zote /=, -n,
Untätigkeit/= Un|anständigkeitf-, -en; (свинство)
пасивувати мет. passivieren [-v-] vt Schweinerei / =, -en;
пасинок ч 1. (нерідний син) (безсоромність) Schamlosigkeit/=, -en
Stiefsohn m -(e)s, -söhne; перен. паслін ч бот. Nachtschatten m -s,
=

Stiefkind n -(e)s, -er; 2. (бічний пагін) пасльонові мн бот. Nachtschatten¬

Nebenblatt n -(e)s, -blätter, wilder gewächse pl, Solanazeen pl
Trieb, Seitenschössling m -s, -e пасмо c 1. (пучок волосся) Strähne
пасіка ж Bienenstand m -(e)s, -stän¬ /=, -n; (локон) Locke/=, -n; (ниток,
de, Imkerei/=, -en прядива тощо) Fadenbündel n -s, =;
пасічник ч Bienenzüchter m -s, =, 2. (ряд, ланцюг) Reihe/=, -n; Kette
Imker m -s,
=

/=, -n; пагорбів Hügelreihe /=,

~

пасічникувати Bienenzucht -n, Hügelkette/=, -n

betreiben*, imkern v/ пасов||ий Gürtel-, Gurt-, Riemen-;
паска ж Osterbrot n -(e)s, ~a передача Riemengetriebe n -s,

Osterkuchen m -s =; ~ий привід Riemenantrieb m

паскаль ч Pascal
(скор. Pa)
n -s,
=

-(e)s, -e

пасквіль Schmähschrift/=, -en

ч пасовисько c див. пасовище
паскуда ч лайл. (негідник) Schuft т пасовище Weide/=, -n, Viehwei¬
c

-(e)s, -е; груб. Dreck(s)kerl т -(e)s, de /=, -n, Weideplatz m -es, -plätze;
-е, Schweinehund т -(e)s, -е; (вигін) Trift / =, -en; гірське ~

(мерзотник) Halunke т -п, -п Bergweide/=, -n, Gebirgsweide/=,

паскудити (розм.) 1. (оскверняти) -n; (альпійське) Alm/=, -en
 пасовищнЦий 244

пасовищнЦий Weide-; ~е пастила ж Konfekt aus Fruchtsaft,

утримання (худоби) Freilandhaltung/= Zucker und Eiweiß
пасок ч див. пас 1,2 пастир ч рел. Seelenhirt m -en, -en,
паспарту, с Passepartout [paspar'tu:] Seelsorger m -s, =; (священик)
п -s, -s Priester m -s, =; (парафіяльний) Pfarrer
паспорт ч 1. Pass
Pässe; т -es, m -s,
=

(посвідка про особу) Personalausweis пастися weiden vz

п т -es, -е; закордонний ~

пастк||а ж тж. перен. Falle/=, -n;

Reisepass т -es, -passe, Auslandspass (капкан) Fang|eisen n -s, =; ~a на

т -es, -pässe; 2. (реєстраційний і щурів Rattenfalle /=, -n;

технологічний документ) заманювати в ~y in eine Falle locken vt;
Registrierkarte f =, -п; (на обладнання) піймати в ~y in der Falle haben*

Maschinenkarte/=, -n, Datenblatt n vt; попасти [ускочити] в ~y in die

-(e)s, -blätter; ~
автомобіля Falle geraten* [gehen*] vi (s), ins
Kraftfahrzeugbrief m -(e)s, -e, Kfz-Brief Garn gehen* [laufen*] vi (s);
m -(e)s, -e, Kraftfahrzeugschein m ставити ~y eine Falle stellen [legen]
-(e)s, -e, Kfz-Schein m -(e)s, -e (комусь D.)
паспортний Pass-; стіл Pass|amt n ~

пастоподібний pasten|artig, pasten-

-es,-ämter, Abteilung für Pass- und förmig
Meldewesen пасторч рел. Pastor m -s, -toren

паста ж Paste/=, -n; Pasta/=, -ten; пастораль ж муз., літ. Pastorale п

зубна ~

Zahnpasta/=, -ten -s, -n //=, -n, Schäferspiel n -(e)s, -e

пасталакати див. базікати пастух ч Hirt m -en, -en; <§> який

паства ж Gemeinde f=, -n така й череда [отара] (прислів'я)
пастель ч мист. 1. (техніка живо¬ wie der Hirt, so die Herde
пису) Pastell п -(e)s, -е; 2. (олівець) пастушка ж Hirtin/=, -nen

Pastell -(e)s, -е, Pastellstift т -(е)

п пастушачий див. пастуший; жу¬
~

s, -е; 3. (картина, малюнок) Pastell равель зоол. Rallenkranich т -(е)

п -(e)s, -е, Pastellzeichnung/=, -en, s, -е
Pastellbild п -(e)s, -er пастуш 11 ий Hirten-; (про поезію
пастальний Pastell-; живопис тощо) Schäfer-; ~а сумка див.
~

Pastellmalerei /= грицики
пастеризатор ч Pasteurisator [-to-] пастушок ч 1. Hirtenknabe т -п, -п;
m -s, -toren, Pasteurisier!apparat m 2. зоол. (птах) Wasserralle/=, -п
-(e)s, -e; Erhitzer m -s, = пасувати 1. (личити, годитися)
пастеризація ж Pasteurisierung/=, passen vi; 2. спорт, passen vi, den
-en; Erhftzung/=, -en Ball Zuspielen; 3. (у картах) passen
пастеризувати pasteurisieren [-to-] vi; 4. перен. (відступати,
vt; erhitzen vt здаватися) versagen vi, zurückweichen* vi
пастернак ч бот. Pastinake/=, -n, (s); (перед труднощами) passen vi
Pastinak m -(e)s, -e Пасха ж див. Великдень
пасти 1. (худобу птицю) weiden vt; пасьднс ч Patience [pa'siä:s]/=, -n

weiden lassen* vt; 2. перен. [-ssn]

(стерегти) hüten vt; 3. див. падати; ~
пат ч (у шахах) Patt п -s, -s

задніх Zurückbleiben* vi (s); ~

патент ч 1. (право винахід) Patent
на

очима mit den Augen verschlingen* vt п -(e)s, -е; (документ) Patentschrift

245 патрон

f =, -en; 2. (на право займатися патогенність ж Pathogenitätf=

торгівлею, промислом тощо) патогномонічний pathognomo-
Beglaubigungsschreiben п -s, =, nisch, krankheitsspezifisch
Ernennungsurkunde f =, -п; патока ж Melasse/=, -n, Sirup m -s,
промисловий ~
Gewerbeschein
т -(e)s, -е, -e

Gewerbeerlaubnis f =, -se, патолог ч (чоловік) Pathologe m -n,

Gewerbegenehmigung / =, -en; торговий -n;(жінка) Pathologin/=, -nen

~

Handelspatent n -(e)s, -e; брати ~

патологічний pathologisch; krank¬
ö
patentieren lassen* (на щось А.) haft; (з потворною
пат£нтн||ий Patent-; ~а грамота ненормальністю) abnorm
Patent|urkunde f -n; ~e право патологія ж Pathologie/=
Patentrecht n -(e)s; ~ий збір патологоанатом ч Pathologie|ana-

Patentgebühr/=, -en tom т -en, -en

патентований Patent-, patentiert патолого-анатомічний

патентувати patentieren vt pathologisch-anatomisch
патер ч рел. Pater m -s, =/Patres патоморфоз ч мед. Pathomorphose
патерцк ч рел. Paterikon n -s, -ka /=, -n
патериця ж Stab m -(e)s, Stäbe патоморфологія ж мед. Pathomo-
=
патерналізм ч Paternalismus m rphologie f =, -i|en, pathologische
патерналістський patemalistisch Anatomie
пататика ж Pathetik f= патопсихологія ж мед. Pathopsy-
патетичний pathetisch chologie/=
патефон ч Grammophon n -s, -e, патофізіологія ж мед.
Koffergrammophon n -s, -e pathologische Physiologie
патик ч див. палиця патрати 1. ausweiden vt, das
патина ж спец. Edelrost т -(e)s, Eingeweide (her)ausnehmen*; 2. перен.
Patina f =; (на бронзі) Grünrost т ausschlachten vt
-(e)s патримоніальний спец, patrimoni-
патинування с спец. Patinieren п -s, al
=
Patinierung/=, -en патрицій ч icm. Patnzijer m -s,

патину вати спец, patinieren vt патріарх ч Patriarch m -en, -en

патисон ч бот. Patis(s)on т -s, -е патріархальний patriarchalisch
патлань ч Zottelkopf т -(e)s, -köpfe, патріархат ч 1. icm. Patriarchat n
Struwwelkopf т -(e)s, -köpfe; розм. -(e)s, Vaterrecht n -(e)s; 2. рел.
Struwwelpeter m -s Patriarchat n -(e)s, -e
патлати див. кошлатити патріархія ж рел. Patriarchat n -(e)
патлатий zottig, zerzaust, langhaarig s, -e
патли мн zottige lange Haare, Haar¬ патріарший рел. Patriarchen-, patri-
zotte /=, -n archisch
патов||ий Patt-; ~a ситуація перен. патріот ч Patriot m -en, -en
=
Pattsituation/=, -en патріотизм ч Patriotismus m
патогенез ч мед. Pathogenese/=, -n, патріотичний patriotisch; (тк. про
Krankheits|entstehungsweise/=, -n людей) vaterlandsliebend
патогенетичний pathogenetisch патріотка ж Patriotin/=, -nen
патогенний pathogen, krankheits|er- патрон1 ч 1. військ. Patrone /=, -n;
regend бойовий ~
scharfe Patrone; броне-
 патрон 246

бійний ~

Panzerpatrone f =, -n; патьоки мнWasserspuren pl;

2. ел., тех. Fassung/=, -еп; тех. (дефект лакофарбного покриття)
Einsatz т -es, -Sätze; (цоколь) ел. Lackläufer m -s, =; розпустити
~

Sockel Lampensockelт -s, =, m -s,

=
in Tränen ausbrechen* vi (s)
патрон2 ч (покровитель, заступник) патдкати (марнословити) розм.
Patron m -s, -e, Gönner m -s,
=
salbadern vi; (базікати) розм.
патронаж 1. мед.
(турбота, пі¬
ч schwatzen vz, quatschen vi; розм., ірон. Re^
клування) Fürsorge/=; (догляд) den schwingen* [loslassen*, steigen
П
Betreuung/^; 2. див. патронат lassen*, von Stapel lassen*]
патронажнЦий: ~а сестра пауз||a ж Pause f =, -n; (зупинка,
Fürsorgerin f =, -nen, Fürsorgeschwester припинення) Unterbrechung/^, -en;
/=,-n робити ~y eine Pause machen,
патронат ч Patronat n -(e)s, pausieren vi; (зупинятися) innehalten*
Schirmherrschaft /= vi; робити [встановлювати] ~и
патронеса ж Patronin f =, -nen, Pausen einlegen (між чимось
Gönnerin/=, -nen zwischen D.)
патронім ч Vatemame m -ns, -n, Pat- паупер ч Pauper m -s,
=

ronymikum n -s, -ka пауперизація ж Pauperisation f =,

патронімічний patronymisch Ver|elendung/=, Ver|armung/=
патронний Patronen- пауперизм ч Pauperismus m
-

патрзнник ч Patronenlager n -s,

=
паушальний pauschal, Pauschal-
патронташ ч Patronengürtel m -s, =; пафос ч Pathos n =, Schwung m -(e)s
Patronentasche /=, -n пах ч анат. Leiste/=, -n, Leistenge¬

патрубок ч тех. Stutzen m -s, =; An- gend /=, -en

schluss|stück n -(e)s, -e; (трубна пахв||a ж анат. Achselhöhle/=, -n,
насадка) Rohrstück n -(e)s, -e, Rohr- Achselgrube /=, -n; під ~ою unter
|ansatzstück n -(e)s, -e, Rohrstutzen dem Arm
m -s, =; випускний Auslassjstut- ~

пахідермія ж мед. Pachydermjie/=

zen m -s, =, Auslaufstutzen m -s, =, -Цеп
Austragstutzen m -s, =, Austritts- пахкати (про машини, механізми)
stutzen m -s, =, Durchlaufrohr n -(e) fauchen vi, puffen vi; (про людину)
s, -e; впускний ~

Einlass]stutzen m schnaufen vi, pusten vi; (випускати

-s, =, Einlaufstutzen m -s, =; дим під час куріння) schmauchen vi
всмоктувальний Ansaugstutzen m -s, =, пахнути riechen* vi (чимось nach
~

=
Saugstutzen m -s, D.)', (неприємно) stinken* vi
патрулювати patrouillieren [-tru- (чимось nach £).); (приємно) duften
'Iji:-] vz, vi vi (чимось nach D.); <§> пахне
патруль ч Streife /=, -n, Patrouille доріженька eine Reise steht bevor;
[-'trülj3]/=, -n пахне смаженим [смаленим,

патрульний 1. Streifen-, порохом] розм. (стає небезпечно)

Patrouillen- [-'truljon-]; ~a машина es wird sengerig; (кепські справи)

Streifenwagen m -s, =; (поліцейська) розм. jetzt wird s ernst

фам. Bullenwanne/=, -n; а пахнути wehen vi
служба Streifendienst m -(e)s; 2. ч пахощі мн 1. (ароматні запахи)
Streifenposten tn -s, =, Wohlgeruch т -(e)s, -rüche, Duft т
Streifenlangehörige m -n,-n -(e)s, Düfte; 2. (ароматичні речо¬
247 педал||ь

вини) Duftstoff т -(e)s, -е; (кадило) Liebe glühen vi; 3. (рясніти, бути
Räucherwerk п -(e)s повним) strotzen vi (чимось von
пахуч| І ий (stark) riechend; D.); він пашдть здоров ям er
(запашний) wohlriechend, aromatisch, strotzt vonGesundheit; 4. (виділяти
duftig, duftend; ~a трава бот. дуже сильний запах) (stark) duften
Gewöhnliches [Wohlriechendes] vi, wohlriechen vi
Ruchgras, Ruchgras n -es; ~ий бальзам паштет ч Pastete/=, -n
(єлей) рел. -(e)s; ~ий
Salb|öl п паща ж Rachen m =, -n
П
горошок бот. Duftende Platterbse, пащека ж (розм.) див. паща
Duftwicke/=, -n, Edelwicke/=, -n пащекувати (розм.) (базікати) klat¬
пацан ч (фам.) Knabe m -n, -n, schen vi; (ганити, гудити)
kleiner Junge; (хлопчисько) розм. schmähen vt

Bengel m -s, =; (товариш) Kumpel m паюсн| І ий: ~а ікра gepresster

-s,= Kaviar [-V-], Presskaviar т -s
пацифізм ч Pazifismus m -

паяльн||ий Löt-; ~а лампа Lötlam-

пацифіст ч Pazifist m -en, -en ре/=, -п
пацифістський pazifistisch паяльник ч тех. Lötkolben т -s,
=

пацієнт ч Patijent m -en, -en паяльщик ч Löter т -s,

=

пацієнтка ж Patientin/=, -nen паяння с Löten п -s, Lötung/=, -en

пацюк ч 1. див. порося; 2. див. щур; паяти löten vt; ~

твердим припаєм
3. перен., знев. Dickwanst т -(e)s, hartlöten vt
-wänste паяц ч 1. (у цирку, балагані) Bajazzo
паця с див. порося т -s, -s; 2. перен. Hanswurst т -(e)s,
паче: тим um so mehr
~

-є!жарт. -Würste
пачка ж 1. Paket п -(e)s, -е, Päck¬ певен sicher (в чомусь G.)
chen п -s, =; (сигарет тощо) П£вн||ий 1. (упевнений) sicher (в
Packung/=, -en; (книг, паперів) Stoß чомусь G.); будьте ~і seien Sie
т -es, Stöße; (в язка) Bund п -(e)s, versichert [ohne Zweifel]; 2.
-е, Bündel п -s, =; 2.:
пласту геол.
~
(визначений, точний) bestimmt; ~a річ
Flözbank f =, -bänke; 3. (костюм natürlich, zweifellos, ohne Zweifel;
балерини) Ballettröckchen п -s, =, was für eine Frage; 3. (якийсь)
Tutu п =/-s, -s gewiss; ~ою мірою gewissermaßen;
пач£>си мн текст. Hede f =, -n, до ~ої міри bis zu einem gewissen
Kämmlinge pl Grade
пачулі мн бот. Patschuli n -s, -s Пегас міф. Pegasus m =; <§>
ч

паша ж Futter n -s, Grasfutter n -s осідлати ~a den Pegasus [sein

Dichterroß]
паша 4 Pascha m -s, -s besteigen* [satteln, spornen], auf
пашистий див. пахучий dem Pegasus reiten* vi (s)
пашіти 1. (виділяти багато жару, педагог ч (чоловік) Pädagoge m -n,

тепла) glühen vi; від пічки -n; (жінка) Pädagogin f =, -nen;

пашить der Ofen glüht; der Ofen (чоловік або жінка) офіц. Lehrkraft
verbreitet Glut [Hitze]; 2. (палати f=, -kräfte
внаслідок сильного почуття, педагогіка ж Pädagogikf=
збудження) flammen vi, glühen vi; педагогічний pädagogisch
~

гнівом vor Zorn flammen vi педал||ь ж Pedal n -s, -e; mex.

[entbrannt sein* vi (s)]; ~
любов ю vor Fußhebel m -s, =; (мотоцикла,
 педант 248

велосипеда) Tret|arm т -(e)s, -е, пейзаж ч 1. {природа, краєвид

Trethebel т -s, =;брати ~ь муз. тощо) Landschaft f =, -en; 2. мист.
mit Pedal spielen vi; <§> тиснути на {жанр) Landschaftsmalerei/=;
всі ~і розм. sich ins Zeug legen, alle {картина) Landschaftsbild п -(e)s, -er,
Hebel in Bewegung setzen; фам. Landschaftsgemälde n -s, =

mächtig aufdrehen vi пейзажист ч мист.

педант ч Pedant m -en, -en; розм. Landschaftsmaler m -s,

=

П Umstandskrämer m -s, =; пейзажний Landschafts-

{дріб'язковий) розм. Kleinigkeitskrämer m пейоративний pejorativ
S3 пайси мн Schläfenlocken pl; {у
педантизм ч Pedantismus m =, євреїв) Peies pl
ч Bäcker
=
Pedanterie/=; {дріб'язковість) розм. пакар m -s,

Kleinigkeitskrämerei/= пекарка Bäckerin/=, -nen

ж

педантичний pedantisch; peinlich пекарня Bäckerei/=, -en

ж

(über)genau; розм. pingelig; пекальнЦий Höllen-, höllisch; quä¬

{скрупульозний) skrupulös; {дуже lend, sehr schwer; ~i муки
акуратний, точний) penibel Höllenqualen pl; <§> ~a машина
педантичність ж Pedanterie f =; Höllenmaschine/=, -n
Genauigkeit /=; розм. Pingeligkeit пекінас ч зоол. Pekinese m -n, -n

f=; Penibilität/= пакло c 1. рел. Hölle /=; 2. {спека,

педантка ж Pedantin/=, -nen; розм. жара) Glut /=, Hitze /=; 3. перен.
Umstandskrämerin f =, -nen; Inferno {у
n -s; <§> кинути в саме ~

{дріб'язкова) розм. скрутне становище) розм. in Teu-

Kleinigkeitskrämerin /=, -nen fels Küche bringen* vt;
падєль ч icm. Pedell m -s, -e / aecmp. перетворити життя на справжнє das ~

m -en,-en Leben [zur Pein]

zur Hölle machen
педераст ч мед. Päderast m -en, -en (комусь, £).); попасти в
чиєсь

педерастія ж мед. Päderastie f =, саме розм. in (des) Teufels Küche

~

-ijen, Knabenliebe/= geraten* [kommen*] vi (s); це ж

падик ч фам. Homo m -s, -s, warmer
справжнє [це не життя, а ~ї]
Bruder das ist (ja) die Hölle auf Erden!
педикульоз ч мед. Pedikulose /=, пекти 1. {хліб тощо) backen* vl;

Läusebefall m -(e)s {м 'ясні вироби) braten* vt; 2. {про

педикшр ч Pediküre/=, Fußpflege/= сонце) brennen* vi, sengen vi,
педикюрша ж Pediküre/=, -n, Fu߬ stechen* vi; 3. {про рану) brennen* vi
pflegerin /=, -nen пектин ч хім. Pektin n -s

педіатр {чоловік) Kinderarzt m

ч пектиновЦий: ~a кислота Pektin¬
-es, -ärzte, Pädiater
m -s, =; {жінка) säure /=
Kinder|ärztin f =, -nen, Pädiaterin пектися 1. {про хліб тощо) backen*
/=, -nen vi; {про м 'ясні вироби) braten* vi;
педіатрія ж мед. Kinderheilkunde 2.: на сонці in der Sonne braten*
~

/=, Pädiatrie/= vi; ein Sonnenbad nehmen*; 3.

педометр ч спец. Pedometer п -s, =, {доглядати) betreuen vt;
=
Schrittzähler m -s, {турбуватися) sich kümmern (про когось,
педофіл Pädophile m -n, -n
ч щось um А.); {піклуватися) sorgen
педофілія ж Pädophihe/= vi (про когось, щось für А.)
249 пенсіонер

пектораль ж Pektorale п =/-s, -s/- taschen pl, Maultaschen pl, gekochte

lijen Fleischtaschen
пек^ч| І ий 1. brennend; 2. (дуже пелюстка ж Kelchblatt n -(e)s,

гарячий, жаркий) drückend [glühend] -blätter

heiß; {про сонце) brennend, пелюстковий blatt|artig

sengend, stechend; {про вітер) scharf;
3. перен. {про біль, почуття
тощо) heftig
пелазги мн іст. Pelasgerpl
пелену ж Schleier т -s, =;
Decke/=, -п
пелюсток ч див. пелюстка
пел&шііка ж 1. (для немовлят)
Windel f =, -п; з ~ок von klein П
auf, seit frühester Kindheit; 2. бот.
{покрив) Ackererbsef-, -n, Feld|erbse/=, -n
полядь ж зоол. (риба) Peledmaräne

пеленати einwindeln vt, in Windeln /=,-n

wickeln vt пемза ж Bimsstein т -(e)s, -е

пал єн г ч мор., ae.
{кут) Peilwinkel
anpeilen vt
Peilung f-, -en; пемзувати спец, bimsen vt, mit
m -s, =; брати
~
Bimsstein putzen [abreiben*] vt
пенал ч Federkasten m -s, -kästen,

пеленгатор ч спец. Peilgerät n -(e)s, Federbüchse /=, -n; австр. Pennal

-e, Peilvorrichtung/=, -en n -s, -e

пеленгація ж див. пеленгування пенальті c спорт. Elfmeter m -s, =,

пеленгування с спец. Peilen п -S, Elfmeterschuss m -es, -Schüsse

Peilung/=, -en, Anpeilen п -s, An- пенати мн Penaten pl, häuslicher
peilung/=, -en Herd
пеленгувати спец, peilen vt, пенетрація ж мед. Penetration f =,
anpeilen vt -en, Durchdringung/=, -en

пеленка ж див. пелюшка пенетрометр ч Penetrometer n -s, =,

пелерина Реіеппе/=, -п; {накид¬

ж Eindringgerät n -(e)s, -e
ка) Umhang т -(e)s, -hänge пенетроматрія ж Penetrometrie/=
пелетон ч спорт. Peloton [-'to:] п -s, панзель ч 1. Pinsel m -s, =; 2. перен.
-s Malweise f-, -n
пелех ч (розм.) Haarlocke f =, -n, пензлик ч див. пензель

Haarbüschel n -s, =
паніс ч анат. Penis т =, -se/Penes;
пелехатий (кошлатий, кудлатий) розм. Schwanz т -es, Schwänze;
zottig; (розпатланий) zerzaust; (з розм., жарт. Schniedel т -s, =,
довгим волоссям) haarig, mit Schniedelwutz т -es, -е
langem Haar пенітенціарні|ий юр.: -а система
пелікан ч зоол. Pelikan т -s, -е Pönitentiarsystem п -s, -е,

палькЦа ж фам. Maul п -(e)s, Mäu¬ Strafvollzugssystem п -s, -е

ler; груб. Fresse /=, -п; заткни -у пеніцилін ч Penicillin [Penizillin] п

фам. Maul halten!, halt die Klappe -S, -е

[груб, die Fresse, den Sabbel]!, пенсійнЦий Renten-; -а книжка

mach die Klappe zu!; заткнути ~y Rentenausweis т -es, -е; ~е
фам. das Maul stopfen [verbieten*] страхування Rentenversicherung f =;
(комусь D.); (nepee. задовольнити ~ий вік Renten| alter п -s, =

чиюсь жадібність) розм. den пенсіонар ч Rentner т -s, =;

Rachen stopfen Rentenempfänger т -s, =; австр.
пельмані мн харч. Pelmeni pl, Teig¬ Pensionist т -еп, -еп; (чиновник)
 пенсі||я 250

Ruheständler т -s, =; (за віком) Erstgeborene т -n, -n, Erstling n -s,

Altersrentner т -s, =
-e;2. (першокласник)
пенсі І |я
ж Rente /= -п; (чиновника) Schulanfänger m -s, =, Schüler der ersten Klasse;
Ruhegehalt п -(e)s, -hälter, Ruhegeld aecmp. Erstklässler m -s, =; 3.
п -(e)s, Pension f =; базова ~я (наливка тощо першого настою)
Grundrente /=, -n; ~я за вислугу erster Aufguss
літ Treuerente /=, -n; первачка ж (розм.) erstgeborene
П віком Altersrente /=, -n;
Treuepension f=; за Tochter
(чиновника) Alterspension f
=
парвенець ч 1. Erstgeborene т -п,

Altersruhegeld n -(e)s; ~я по -n, Erstling т -s, -е; 2. Erstlingswerk

інвалідності Behindertenrente /=, -n; ~я у п -(e)s, -е

зв язку із втратою годувальника первцннЦий primär, Primär-; Erst-;

Hinterbliebenenrente /=, -п; (первісний) ursprünglich; ~а
виходити на ~ю in Rente [in den калькуляція Erstkalkulation/=, -en; ~а
Ruhestand] gehen* vi (s); мати право на котушка Primärspule/=, -п; ~а
~ю rentenberechtigt sein* vi (s) обробка Erstbearbeitung f -en; ~e
пенсне c Kneifer m -s, =; півд.-нім. право Primärrecht n -(e)s; ~ий
Zwicker m -s,
-

запис Erstbuchung/=, -en

пентагон ч мат. Fünf|eck n -(e)s, -e, парвіснЦий ursprünglich; (який
Pentagon n -s, -e існував у найдавніші періоди
пентаграма ж Pentagramm n -s, -e
історії) Ur-; (початковий) Anfangs-;
пентаедр ч мат. Penta|eder n -s, =, ~а тварина Urtier п -(e)s, -е; ~а

Fünfflächner m -s, =
людина Urmensch т -еп, -еп; ~е
пень ч Baumstumpf -(e)s, -Stümp¬ m нагромадження ursprüngliche
fe; <§> на пні (про збіжжя) auf Akkumulation; ~е суспільство
dem Halme; глухий як taub wie ~
Urgesellschaft /=; ~ий ліс Urwald т -(е)
ein Klotz, stocktaub; дурний як ~

s, -Wälder; ~ий світ Urwelt/=; ~ий

stockdumm; розм. dumm wie стан Anfangszustand т -(e)s,
Bohnenstroh; сидіти як (нерухомо) ~
Urzustand т -(e)s
dasitzen* wie ein Stück Holz; як первіснообщинний: лад~

на пню стати hartnäckig urgemeinschaftliche Ordnung,

beharren vi, widerspenstig sein* vi (s); Urgesellschaft f=
і ~

причепури [прибери]
-
він первістка ж (розм.) 1. erstgeborene
гарний буде [вбери й ~ка, то Tochter; 2. Erstgebärende f -n, -n;
стане за Панька] (прислів 'я) Frau, die zum ersten Male geboren
ein schöner Rock ziert den Stock, hat; 3. Kuh, die zum ersten Male
schöne Federn machen einen gekalbt hat
schönen Vogel первісток ч (розм.) 1. (перша
пеньок ч 1. див. пень; 2. (частина дитина) Erstgeborene т -n, -n,
зуба) Zahnstumpf т -(e)s, -Stümpfe Erstling n -s, -e; 2. перен. Erstling n -s,
пеньюар ч (leichtes) Morgenkleid п -e, Erstlingswerk n -(e)s, -e

-(e)s, -er первозданний erst|erschaffen

пеня .ж Verzugszinsen pl первозданність ж Erst|erschaffen-
папсі-кола ж Pepsi-Cola [-'ko:la] n heit f-
=/-s //=, =; розм. Pepsi n =/-s //=, =
первородний книжнл гріх
~

первак ч (розм.) 1. (перша дитина) Ursünde /=, Sündenfall m -(e)s, -fälle

251 перебігати

первосвященик ч рел. Hohepriester in den Mund leben vi, sein nacktes

=
т -s, Leben fristen; розм. an einem
ч бот. 1. Hering acht Tage essen* vi
первоцвіт (перші весняні
квіти) Erstlingsblüten pl; 2. Primel перебивн||ий: ~a картинка
f -n;
= ~
весняний
[справжній] Abziehbild n -(e)s, -er; ~ий папір
Echte Schlüsselblume Pauspapier n -s; (копіювальний)
пергамент ч Pergament n -(e)s, -e Kohlepapier n -s
пергаментний Pergament- перебинтовувати einen neuen П
пердіти вульг. furzen vi Verband anlegen,
verbinden* neu vt

перднути вульг. einen Furz lassen*, перебинтувати див.

einen fahren [gehen*, sausen, перебинтовувати

ziehen] lassen*, einen lassen* перебирати 1. (сортувати) aus-

пердун ч вульг. Furzer m -s, =; фам. lesen* vt, sichten vt; 2.

(переглядати) durchsehen* vt; 3. (ногами)
=

Pupser m -s,
пердунка вульг. Furzerin f =,
ж mit den Beinen baumeln vi; (про
-nen; фам. Pupserin/=, -nen дитину) zappeln vi, strampeln vi

переадресація ж Üm|adressierung (чимось mit £).); 4. (проявляти

/=, -en, Adressen|änderung/=, -en розбірливість) wählerisch sein* vi
переадресувати um|adressieren vt, (s) (чимось mit D.); 5.: клавіші ~

neuadressieren vt, Adresse ändern (mit den Fingern) über die Tasten
переатестація ж Neuattestierung gleiten* vi (s); пальцями
~

/=, -en струни (mit den Fingern) über die

перебазовувати verlegen vt, umset- Saiten gleiten* vi (s), die Saiten rühren
zen vt; ~ся umziehen* vi (s) [anschlagen*]; 6. (зайве,
перебалакати див. понадміру) (das Maß) überschreiten*; zu

переговорювати weit gehen* v/ (s), die Sache zu weit

перебивати 1. (знищувати) treiben*; 7.: на себе übernehmen*
~

vernichten vt; (людей) erschlagen* vt; vt; 8. (ремонтувати двигун тощо)

2. (розбивати) zerschlagen* vt,
zerbrechen* vt; 3. (ворогів тощо)
niedermetzeln vt, erschlagen* vt;
4. (переривати) unterbrechen* vt;
ins Wort [in die Rede] fallen* vi (s)
(когось D.); 5. (перехоплювати)
розм. (nqx der Nase)
wegschnappen vt (у когось £).); 6. (оббивати
заново меблі) neubeziehen* vt
перебиватися 1. (розбиватися)
sich zerschlagen*, zerschlagen
werden*; (знищуватися) sich
überholen vt; 9. див. переодягати
перебиратися 1. ziehen* vi (s); (на
нову квартиру) umziehen* vi (s),
eine neue Wohnung beziehen*, in
eine neue Wohnung ziehen* vi (s);
2. (переходити, переправлятися)
hinüberkommen* vi (s) (через щось
über А); 3. див. переодягатися
перебити(ся) див. перебивати(ся)
перебіг ч (хід, протікання) Lauf т
-(e)s, Verlauf т -(e)s, Ablauf т -(е)
s, Gang т -(e)s; бою ~

vernichten; 2.
(терпіти нестатки, Gefechtsverlauf т -(e)s
тощо) durchkommen*
незручності vi (s), перебігати 1. hinüberlaufen* vi (s);
sich durchbringen*; (з laufen* v/ (s) (через щось über А);
зусиль) sich (mit Mühe und Not
підкресленням ~

дорогу den Weg verlaufen* vi (s)

[kümmerlich]) durchschlagen*; (комусь D.); 2. (до ворога)
~
з

хліба на ваду [квас] von der Hand überlaufen* vi (s), übergehen* vi (s)
 перебігти
перебігти див. перебігати
перебідувати die Not überstehen*,
sich (eine Zeitlang) kümmerlich
[elend] durchschlagen*
перебіжка ж військ, sprungweises
Vorgehen
перебіжний ч Überläufer m -s, =
п перебіжниця ж Überläuferin f =,
-nen
перебільшений übertrieben;
(роздутий) розм. aufgebauscht;
(утрируваний, занадто загострений)
überspitzt
перебільшення с Übertreibung/=,
-en
перебільшити див.
перебільшувати
перебільшу 11 вати (не знати міри)
übertreiben* vt; (роздувати, nepee.
з певним наміром) aufbauschen vt;
(переборщувати) розм. dick [stark]
auftragen* vt; (прибріхувати) auf-
schneiden* v/; не ~й розм. mach s
nur halb [halblang, halbwegs]; дуже
-вати immer im Superlativ [in
Superlativen] [-V-] sprechen* v/
перебір ч 1. (надлишок) Zuviel n
-s; Überschuss m -es, -schüsse;
вийшов das war zu viel; 2. mex.
-
Vorgelege n -s, =
перебірливий wählerisch
перебіситися 1. (захворіти на сказ
тощо) an Tollwut erkranken vi (s),
tollwütig werden* v/ (s); 2. перен.
(перестати лютувати) sich austo-
ben, sich (D.) die Hörner ablaufen*
[abstoßen*]; (заспокоїтися, стати
врівноваженим) besonnen(er) [ver-
nünftig(er)] werden* vi (s); (узятися
за розум) zur Vernunft kommen* vi
(s)
мн (затримка) Stockung
перебої |ї
f =, -en; (порушення, неполадки)
Störung f =, -en; (нерегулярність)
Unregelmäßigkeit f =, -en; mex.
Aussetzen n -s, Aussetzer m -s, =;
252
мед. Aussetzen n -s; працювати з
-ями unregelmäßig laufen* vi (s),
aussetzen vi; двигун працює з
-ями der Motor setzt (zeitweise) aus
переболіти 1. aufhören zu schmer¬
zen; 2. див. перехворіти
переборний überwindbar, bezwing¬
bar
переборднювати с.-г. umfurchen
vt, neue Furchen legen
перебороти див. переборювати
переборщити див. переборщу¬
вати
переборщувати (не знати міри)
übertreiben* vt; (перегинати
палицю) überspitzen v/; розм. (zu) dick
[stark] auftragen* vi
переборювати (брати гору,
перемагати) überwinden* vt,
überwältigen vt; (долати) bewältigen vt;
(почуття, стан, настрій тощо)
bezwingen* vt
перебоятися sich zu furchten [Angst
zu haben*] aufhören vi
перебрати(ся) див. перебирати(ся)
перебрехати 1. див.
перебріхувати; 2. (перевершити у брехні) im
Lügen übertreffen* vt
перебріхувати (перекручувати
зміст) verdrehen vt; (передавати
неправильно зміст) falsch
wiedergeben* vt; (спотворювати)
entstellen vt
перебродити ausgären vi, übergärig
werden* vi (s)
перебруднити див.
перебруднювати
перебруднювати (in Menge [viel])
beschmutzen vt, besudeln vt
перебування c(у певному місці -
про людину) Aufenthalt т -(e)s;
(тж. у певному стані) Verbleiben
п -s, Verbleib т -(e)s; дозвіл на -
(в країні) Aufenthaltsgenehmigung
f -en, Auf enthalts|erlaubnis f =,
-se
253 перевалист||ий

перебувати (бути) sein* vi (s); vorzugen невідокр. vt\ надання ~и

(знаходитися) sich befinden*; у часі Zeitvorgabe/=, -n

(десь певний час) verweilen vi; (у переважання c Überlegenheit / =;

певному місці про людину) sich
-

(значне) Übermacht / =; (nepee.

aufhalten*; (тж. у певному стані) чисельне, економічне,

verbleiben* v/ (s); (у певному стані) матеріальне) Übergewicht n -(e)s;

verharren vi (s, h) (панівне становище) Vorherrschen n

перебудова ж 1. (будинку тощо) -s; (домінування) Dominanz /=;

~

П
Umbau т -(e)s, Rekonstruktion /=, теоретичних дисциплін в
-en; 2. (реорганізація) навчальному плані das Übergewicht
Umgestaltung/^ -en, Reorganisation/=, -en; theoretischer Fächer im Lehrplan
3. (перестановка, перехід) переважати 1. vorherrschen vi;
Umstellung/^ -en; 4. icm. Perestroika/= dominieren vi; (чисельно)
перебудовувати І.(будиноктощо) überwiegen* vi; 2. (брати гору)
umbauen vi; 2. (реорганізовувати) vt; die Oberhand behalten*
überwältigen
umgestalten vt, reogranisieren vt; (над кимось über А.)
(виробництво, роботу тощо) переважити 1. див. переважувати;
umstellen vt 2. див. переважати
перебудовуватися sich переважні І ий (пріоритетний)
umgestalten; перен. (змінювати погляди) Vorzugs-, Prioritäts-; (пануючий, який
sich umstellen займає панівне становище)
перебудувати(ся) див. herrschend; (чисельно)
перебудовуватися) überwiegend, überwältigend; (про велику
переваг)|а ж Vorzug т -(e)s, -Züge; чисельну перевагу) erdrückend; ~а
(про речі,властивості предметів, більшість überwiegende
явищ, процесів тощо, тж. спорт.) [überwältigende] Mehrheit; die große
Vorteil т -(e)s, -е; (привілей) Mehrzahl; ~e право Vorrecht n -(e)s,
Privileg [-V-] п -(e)s, -gijen; (особливе Vorzugsrecht n -(e)s
право, преференція) Präferenz /=, переважно vorwiegend;
-en, Begünstigung / =, -еп, Vorrang (пріоритетно) vorzugsweise; (головним
т -(e)s, Vorrecht п -(e)s; чином, здебільшого) hauptsächlich,
(віддавання переваги) Bevorzugung / =; größtenteils; (чисельно, у більшості
(переважання) Überlegenheit / =; випадків тощо) überwiegend
(nepee. чисельна, економічна, переважувати 1. (зважувати
матеріальна) Übergewicht п -(e)s; ще раз) umwiegen* vt,
(сила тощо) Oberhand/=; nschwiegen* vt; 2. (мати більшу вагу)
(перевага в силі -

про чисельну, військову schwerer sein* vi (s), überwiegen*

перевагу) Übermacht/=; vt; 3. перен. (діставати перевагу)
кількісна ~а zahlenmäßige Überlegenheit, überwiegen* vt; das Übergewicht
zahlenmäßiger Vorteil; податкова haben* [bekommen*] (над кимось
~a Steuervergünstigung/^ -en; ~a über А.)
при кредитуванні перевал ч Pass
-es, Pässe, т

Vorzugsbedingungen bei der Kreditausreichung; Gebirgspass -pässe, Bergpass

m -es, m

у часі Zeitvorteil m -(e)s, -e; -es, -pässe

мати ~y (бути сильнішим) die перевалистЦий: ~a хода

Oberhand haben*; надавати ~y be¬ watschelnder Gang
 перевали||ти(ся) 254

перевал и||ти(ся) 1. див. перевантажити див.

перевалюватися); 2.: йому ~ло за сорок перевантажувати
er ist über vierzig, er ist über die перевантажувати 1. (занадто,
vierzig hinaus; ~ло за північ надмірно) überladen* vt, überlasten
Mitternacht ist schon vorüber [vorbei] vt; 2. перен. überbürden vt;
перевалка ж (розм.) Umladung (перенапружувати) überanstrengen
f=, -en, Umschlag m -(e)s, -schlage, vt; (ставити надмірні вимоги)
П überbeanspruchen vt, übermäßig
перевалковий див. перевалочний beanspruchen vt, überfordem vt;
перевалочнЦий Umschlag(s)-; ~а (роботою) überhäufen vt; 3. (в
станція Umschlagbahnhof т -(e)s, інше місце) umladen* vt; (на інший
-höfe, Umladebahnhof m -(e)s, -hö- транспортний засіб) überladen*
fe; ~ий майданчик vt; (товари тощо) Umschlagen* vt
Umschlagsplatz m -es, -plätze; ~ий порт перевар ч Überkochung/=
Umschlaghafen m -s, -häfen; ~ий склад переварити див. переварювати
=
Umschlagslager n -s, 1,2
перевальцем watschelnd переварювати 1. (занадто,
перевалювати 1. (переміщувати, задовго) überkochen vt, zerkochen vt, zu

перекладати, звалюючи) lange kochen (lassen*) vt; (заново)

hinüberwälzen vt; 2. (переходити гору noch einmal kochen vt; 2. перен.
тощо) überschreiten* vt; 3. (осягати, засвоювати розумом)
(переходити кількісні або часові межі) verdauen vt; 3. перен. (терпляче
überschreiten* v/ зносити, терпіти) vertragen* vt,

перевалюватися hinüberwälzen vi ausstehen* vt, leiden* vt; розм.

(s);
~
з бдку на бік (про ходу) verknusen vt
watscheln vi перевдягати(ся) див.
перевантажений 1. überlastet, переодягатися)
überbelastet; 2. перен. überbürdet, перевдягти(ся) див. переодягати-
überbeansprucht (ся)
перевантаженість Überlastung
ж переведення с 1. (установи
/=; перен. Überbürdung f =, тощо) Überführung / =
-еп;
übermäßige Beanspruchung (підприємстватощо) Verlegung/=, -еп;
перевантаження c 1. (занадто 2. (людей по службі тощо)
велике навантаження) Überlastung Versetzung/^ -еп; 3. (стрілки
/=, -en, Überladung/=, -en; фіз. годинника, важеля) Umstellung f-, -еп;

Überbelastung f =, -en; косм. (уперед) Vorstellen п -s; (назад)

Andruck m -(e)s; захист від ~
Überlastungsschutz m -es; 2. перен. Über-
bürdung/=, -en; (перенапруження)
Über|anstrengung/=, -en; (надмірні
вимоги) Überforderung/=, -en;
Zurückstellen п -s; 4. (грошей)
Überweisung / =, -еп; 5. (малюнка
тощо) Durchpausen п -s
перевезення с Beförderung/=, -еп,
Transport т -(e)s, -е; залізницею
~

(роботою) Überhäufung/=; 3. (в інше [залізничні ~[ Bahntransport т -(е)

місце) Umladen n -s; (на інший s, -е, Schienentransport т -(e)s, -е,
транспортний засіб) Überladung Eisenbahnbeförderungen pl; -

/=, -еп; (перевалка товарів тощо) пасажирів Personenbeförderung/^, -еп

Umschlag т -(e)s, -Schläge перевезти див. перевозити
255 перевитрачати

перевернути(ся) див. перевисло с Garbenband п -(e)s,

перевертатися) -bänder
перевертати 1. (з одного боку на перевести(ся) див. перевадити(ся)
інший) umwenden(*) vt, umdrehen перевзувати(ся) див. перезувати-
vt, umkehren vt; 2. (перекидати) (ся)
umstülpen vt, umkippen vt; (судно перевзути(ся) див. перезувати(ся)
кілем догори) kentern vt; (човен перевибирати див. переобирати
тощо) umkippen vt, Umschlagen* перевибори мн Neuwahlen pl; (за¬ П
vt; <§> ~
die Welt [alles]
весь світ ключний тур) Stichwahlen pl
aus den Angeln heben*; все ~

перевибрати див. переобирати

догори дном [ногами] das Unterste
zuoberst kehren, alles von oben nach
unten [von unten nach oben] kehren,
oben zu unten machen; розм. alles
auf den Kopf stellen
перевертатися 1. (на другий бік)
sich umdrehen; з баку на бік sich
~
перевивати (переплітати) verfle¬
chten* vt, durchflechten* vt;
(обвивати) umwinden* vt; ~ся sich
verflechten*
перевидавати wieder auflegen vt,
neu herausgeben* vt

перевидання c Neu|ausgabef=, -n

auf die andere Seite drehen; 2. перевидати див. перевидавати

(перекидатися, падати) umkippen vi перевиконання с Übererfüllung
(s), Umstürzen v/ (s); (про судно) /=, Überbietung/=
kentern vi (s); (про човен, невелике перевиконати див. перевиконува¬
судно, машину тощо) umkippen vi ти

(s); (падати, перевернувшись перевиконувати über|erfüllen vt,

навколо своєї осі) Umschlägen* vi (s); überbieten* vt
3. (робити переверти через перевиробництво c

голову) Purzelbäume schlagen* Überproduktion/^

[machen] перевисання c Überhang m -(e)s

перевертень ч 1. міф. Werwolf т перевисати herüberhängen* vi, he¬

-(e)s, -wölfe; 2. (зрадник, rüberragen vi
відступник) Abtrünnige т -п, -п перевити(ся) див. перевивати(ся)
переверти мн Purzelbäume pl; перевитрата ж (грошей)
робитидив. перевертатися З
~

Mehrlausgabe /=, -п; (матеріалів тощо)

перевершити див. Mehrverbrauch т -(e)s, überhöhter
перевершувати Aufwand; засобів
~

перевершувати 1. (виявляти Mehrlaufwendungen pl, Mehrkosten pl,

перевагу) übertreffen* vt (в чомусь an Kostenmehrlaufwand m -(e)s,
D.); überbieten* vt (в чомусь in/an Überschreitung [Überziehung] der Kosten; ~

D.); überlegen sein* vi (s) (когось кредитів Kredh| Überziehung f =,

D., в чомусь an Z).); (перекозиряти) -en;
~

палива Kraftstoffverschwen-
übertrumpfen vt; (залишати dung/=, -en

позаду) zurücklassen* vt; (витісняти, перевитратити див.

брати гору, затьмарювати) розм. перевитрачати

ausstechen* vt; себе sich selbst

-

перевитрачати (гроші) zu viel he-

übertreffen* [überbieten*]; 2. rausgaben vt; (матеріали) zu viel
(виявлятися більше, виходити за норми, verbrauchen vt; кредит den Kredit
-

межі тощо) übersteigen* vt überziehen*

 перевиховання
перевиховання с Um|erziehung/=
перевиховати(ся) див. перевихо¬
вуватися)
перевиховувати um|erziehen* vt;
~ся unterzogen werden*
перевищення с Übersteigung f =,
-en, Übertreffen n -s; (прав тощо)
п Überschreitung/^, -en;
(зловживання) Missbrauch m -(e)s;
(втручання в чужі повноваження, владу
тощо) Übergriff т -(e)s, -е; влади
Macht|überschreitung/=, -en, Amts|-
überschreitung/=, -еп,
Überschreitung der Amtsgewalt; імпорту
~ ~
над експортом Einfuhr! Überhang
m -(e)s, -hänge, Einfuhr! Überschuss
m -es, -schüsse, Import! Überhang m
-(e)s, -hänge, Import! Überschuss m
-es, -schüsse;
~
кредиту Kreditü-
berziehung/=, -en;
~
повноважень
Kompetenz|Überschreitung / =,
Vollmachts|Überschreitung / =,
Überschreitung der Vollmachten [der перевісити
Befugnisse]; швидкості
~
Überschreitung der Geschwindigkeit,
Geschwindigkeitsüberschreitung / =,
-en
перевищити див. перевищувати
перевищувати 1. (норму, певну
межу) übertreffen* vZ,
übersteigen* vt; 2. (права, повноваження
тощо) überschreiten* vt; 3.
(зловживати чимось) missbrauchen vt;
(втручатися в чужі
владу тощо) übergreifen* vi
повноваження,
перевід ч 1. (виродження,
дегенерація) Ausartung / =, -еп; 2.
(розтрата) Verschwendung / =,
Vergeudung/= -еп; 3.: див.
стрілки зсиїізн.
~
переведення;
Weichenstellen п -s
перевідний 1. фін. transferabel,
übertragbar; ~
вексель gezogener
[trassierter] Wechsel, Tratte / =, -n;
2.: малюнок Abziehbild n -(e)
~
s, -er; папір Pauspapier n -s, Ab¬
~
256
ziehpapier n -s, Umdruckpapier n -s;
(копіювальний) Kohlepapier n -s
перевіз ч 1. (переправа) Überfahrt
/=, -en; (пором) Fähre/=, -n; 2. див.
перевезення
перевізник ч (на поромі) Fährmann
т -(e)s, -männer/-leute
перевірити див. перевіряти
перевірка ж Prüfung/=, -еп; (кон¬
троль) Kontrolle / =, -п; (огляд)
~
Durchsicht /=; вибіркова ~
Stichprobenprüfung / =, -еп, Stichprobe
/=, -п, stichprobenweise Kontrolle;
знань Leistungskontrolle /=, -п;
~
якості (товарів) Gütekontrolle
/=, -п
перевіряти prüfen vt, überprüfen vt;
(повторно) nachprüfen vt; (на
практиці) ausprobieren vt;
(контролювати) kontrollieren vt;
-en, (переглядати) durchsehen* vt; (дивитися)
-en, nachsehen* vt, nachschauen vt
див. перевішувати
перевішувати umhängen vt, anders¬
wo aufhängen vt
переводити 1. (переміщати)
bringen* vt, fuhren vt; (через вулицю
тощо) (hin)überfuhren vt; 2. (по
службі, у наступний клас тощо)
versetzen vt; інше
(в місце)
verlegen vt; 3. (гроші) überweisen* vt;
4. (стрілку годинника, важіль)
umstellen vt; (уперед) vorstellen
vt; (назад) zurückstellen vt; 5.
(перебивати малюнок, креслення
тощо) durchpausen vt; (робити
відбиток) abziehen* vt; 6. (на
-еп, іншу валюту, в іншу міру тощо)
umrechnen vt; 7. (на виконання
іншої роботи) umstellen vt; 8.
(розтрачувати) verschwenden vt,
vergeuden vt; <§> дух [дихання] (tief)
-
Atem [Luft] holen; ~
розмову на
іншу тему das Gespräch auf ein
anderes Thema [auf eine andere Bahn]
bringen*
ZJ / ани їй
нереї

переводитися 1. (по службі тощо) сили, негативно позначатися)

sich versetzen lassen*; (змінювати mitnehmen* vt; (знесилювати)
професію, вид занять) ermatten vt
überwechseln vz (s); 2. (вироджуватися перевтомлюватися sich

тощо) aus|arten vi (s); 3. (зникати) übermüden; (надмірно напружуватися)

verschwinden* vi (s); (про тварин) sich überanstrengen; (від роботи)
aussterben* vi (s); (про гроші, sich über|arbeiten; (знесилюватися,
товар) ausgehen* vi (s), alle sein* слабнути) sich ermatten П
[werden*] vi (s); гроші у нього перевчоти(ся) 1. див.
не переводяться er ist immer bei перенавчатися); 2. (учитися більше, ніж
Kasse слід) zu viel [lernen] studieren vt, vi;
перевозити (транспортувати) (перевтомлюватися від довгого
befördern vt, transportieren vt; навчання) vom Lernen [Studieren]
(доставляти) bringen* vt; müde werden* vi (s), überstudiert
(контрабандою) durchschmuggeln vt; (на werden*
інший берег) übersetzen vt перевчити (ся) див. перевчати(ся)
переворот ч 1. Umwälzung/=, -en; перев яз ч 1. Schulterriemen т -s,
(у громадській думці, науці) =; (широка стрічка через плече на
Umschwung т -(e)s, -Schwünge; перев. військовій формі) Schärpe
(суспільний) Umsturz т -es, -stürze; /=, -п; 2. мед. Schlinge/=, -п; на ~і
державний Staatsstreich m -(e)
~
in einer Schlinge [Binde]
s. -e; соціальний ~
soziale перев язати див. перев язувати
Umwälzung; учасник ~y Umstürzler перев язка ж 1. (пов язка) Verband
m -s, =; 2. ae. Überschlag
-(e)s, m т -(e)s, -bände; 2. (дія) Verbinden п

-Schläge; (через крило) Abschwung -s, Anlegen eines Verbands; (заміна

m -(e)s, -Schwünge; 3. спорт. пов язки) Verbandwechsel т -s,

=

Überschlag m -(e)s, -Schläge, Handstand|- перев язний Verband-; матеріал ~

überschlag m -(e)s, -Schläge Verbandzeug п -(e)s, Verbandstoff т

перевтілення c (перетворення) -(e)s, -е, Verbandmaterial п -s, -lijen;
Verwandlung/=, -en, Umwandlung пункт Verbandstelle f-, -n
~

f-, -en; (вживання в роль) Einleben перев язочна ж Verbandraum т

n -s -(e)s, -räume
перевтілитися див. перев язувальний див.
перевтілюватися перев язний
перевтілюватися перев язувати 1. (зв'язувати)
(перетворюватися) sich verwandeln, sich binden* vz, zubinden* vt; (обв язувати)
umwandeln; (вживатися в роль) sich umbinden* vt; (мотузкою тощо)
einleben verschnüren vt; (наново, повторно)
перевтома ж Übermüdung/=, -en; von Neuem (zu)binden* vt; 2. (рану)

(надмірне напруження сил) verbinden* vt

Überanstrengung/^, -en перев язь ж буд. Verband m -(e)s; ~

перевтомити(ся) див. кладки Mauerverband m -(e)s

перевтомлюватися) переганяти 1. (обганяти) überholen
перевтомлювати übermüden vt; vt; 2. (в інше місце) hinbringen* vt,
(надмірно напружувати) bringen* vt; (худобу) an einen anderen
überanstrengen vt; (підривати здоров'я, Ort treiben* vt, hinübertreiben* vt;
 перегар
3. {переправляти машини тощо)
fahren* vt; 4. хім. destillieren vt,
abziehen* vt; 5. перен. (обганяти)
überflügeln vt; (перевершувати)
übertreffen* vt
перегар ч 1. (те, що перегоріло)
Überbrand m -(e)s; 2. (запах з рота
від випитого спиртного)
П
Schnapsgeruch т -(e)s
перегин ч 1. (дія) Biegung/=, -еп,
Umbiegen п -s; 2. мед. Verbiegung
/=, -еп, Kmckung/=, -еп; 3. (місце
згину) Biegung f =, -еп; (місце
складки) Faltstelle f =, -п, Kmck-
stelle/=, -п; 4. перен. (надмірність,
крайність) Übergriff т -(e)s, -е,
Überspitzung/=,
/=, -еп, Extrem п -s, -е
перегинати (згинати) biegen*1.
vt, umbiegen* vt; (складати) falten
vt, knicken v/; 2. перен., розм.
übertreiben* vt, überspitzen vt; <§>
~
палицю den Bogen überspannen,
es zuweit treiben*, über die Schnur
hauen(*) vi
перегинатися (згинатися) sich
biegen*; (нахилятися) sich (hinü-
ber)biegen*, sich beugen (через
щось über А)
перегін1 ч 1. (худоби) Treiben
Hinübertreiben
Transportfahrt/=, -en
перегін2 ч залізн. freie Strecke;
(відстань між станціями) Strecke/=,
-n, Zwischenstrecke f -, -n,
Streckenlabschnitt m -(e)s, -e
перегін3 ч див. перегонка
перегінн||ий Destillations-, Destil¬
lier-; ~a установка Destillations|an-
lage/=, -n; ~ий апарат
Destillierapparat m -(e)s,
перегляд ч 1. Durchsicht
(ознайомлення) Einsicht f
Einsichtnahme (чогось in А.);
/ =
(документів тощо) Sichtung f =;
(перевірка) Überprüfung f =, -en;
258
(повторний контроль)
Nachprüfung/ =, -en; документів справи~
Akten|einsicht / =; 2. (ревізування
рішення, вироку тощо) Revision
[-v-]/=, -en
переглядати 1. (книгу, документ
тощо) durchsehen* vt; (гортати)
durchblättern vt; (перевіряти)
überprüfen vt; Einsicht nehmen* (щось
in А.); 3. (ревізувати рішення,
вирок тощо) revidieren [-V-] vt;
(змінювати) ab|ändern vt
переглядатися BHcke wechseln,
sich (gegenseitig [einander]) BHcke
zu werfen*
переглянути див. переглядати;
-еп, Übertreibung ~ся einen Blick wechseln, sich
(gegenseitig [einander]) einen Blick
zuwerfen*
перегнати див. переганяти
перегнивати völlig (ganz) vermo¬
dern vi (s), verfaulen vi (s)
перегнити див. перегнивати
перегній ч Humus т -, Humus|erde
/=; багатий на humusreich ~
перегнхти(ся) див. перегинати(ся)
переговори Verhandlungen pl;
мн
(nepee. між
конфліктними
сторонами) Unterhandlungen pl; (nepee.
п -s, у вузькому колі) Unterredungen pl;
п -s; 2. (машини) (консультації) Rücksprache /=, -n;
закулісні ~и Geheim Verhandlungen
pl; Kuhhandel m -s; мирні ~и
Friedensverhandlungen pl; попередні
~и Vorverhandlungen pl,
Präliminarverhandlungen pl; ~и про
перемир я
Waf enstil standsverhandlungen pl; вести ~и verhandeln vi,
Verhandlungen fuhren, in
Verhandlungen stehen* vi, unterhandeln vi;
-e (закулісні) kuhhandeln невідокр. vi;
f =, -en; відновлювати ~и Verhandlungen
=, wieder| aufnehmen*; вступати у
~и Verhandlungen aufnehmen*
[anbahnen, anknüpfen], in
Verhandlungen treten* vi (s); Verhandlungen
259 перегрібати

er|öffhen; переривати ~и die почка ~ла die Birne ist

Verhandlungen abbrechen*; через ~и durchgebrannt
auf dem Verhandlungswege, auf dem перегорнути див. перегортати
Wege der Verhandlungen перегороджувати absperren vt, ab¬
переговорити 1. див. trennen vt; (перегородкою) durch
переговорювати; 2. überreden vZ, im Sprechen eine Scheidewand trennen vt
[Reden] überwältigen vi; перегородити див.
(примусити замовкнути) mundtot machen перегороджувати
П
vi, totreden vi перегородка Scheidewand f =,
ж

переговорн||ий Sprech-, Sprach-; -wände, Trennwand f =, -wände,

~a труба Sprachrohr n -(e)s, -e; ~ий Zwischenwand/=, -wände
пристрій Gegensprechanlage f =, перегортати 1. (сторінки книги,
-n, Sprechanlage/=, -n; ~ий пункт зошита) blättern vi (щось in D.);
Fernsprech|stelle/=, -n durchblättern vt; книгу in einem
-

переговорювати (про щось) Buch blättern vi, ein Buch

besprechen* vi; Rücksprache nehmen* durchblättern; 2. (перевертати) umwen-
(з кимось mit D., про щось über den(*) vt, umdrehen vt; 3.
А.); ~ся einige Worte wechseln; (лопатою) umschaufeln vt, umhäufeln vt
sich unterhalten*; (обговорювати) перегортатися (на другий бік) sich

besprechen* vt
перегодовування c Überfütterung
/=, -en
перегодовувати überfüttern vt
перегодом nach einiger Zeit, nach
umdrehen
перегорювати (Kummer [Elend])
überstehen* [ertragen*]
перегорати (згоряти) verbrennen*
vz (s), ausbrennen* vi (s); (про

einer Weile лампочку) durchbrennen* vi (s); (про

перегодувати див. перегодовувати запобіжник) abschmelzen* vi (s)
перегодя див. перегодом перегравати 1. (у певній
перегомін ч див. перегук послідовності чи багато разів) (alles)
перегони мн спорт, (у кінному der Reihe nach spielen vt; 2. (довше
спорті) Pferderennen п -s, =; або вправніше за когось)
Trabrennen п -s, =; (дербі) Derby ['derbi] überspielen vt; sich überlegen zeigen (когось
п =/-s, -s; (на машинах тощо) gegenüber D.); im Spiel besiegen vt;
Wettfahrt /=, -еп; (біг) Wettlauf т -(e)s; 3. (повторно, заново, по-іншому)
~
з перешкодами (у кінному noch einmal [anders] spielen vt; ~

спорті) Hindernisrennen п -s, -, матч ein Spiel wiederholen; 4.

Hürdenreiten п -s; Jagdrennen п -s, =; на ~

театр. (неприродно, надмірно

um die Wette; бігати на ~
um die підкреслюючи щось) im Spiel
Wette laufen* vi (s); Wettlaufen* vi übertreiben* vi, unnatürlich spielen vt
(s) (вжив. тк. в Inf.) переграти див. перегравати
перегонка ж хім. Destillation f =, перегризати durchnagen vt, zernagen
-en, Destillieren n -s; (спирту) vt; (прокушувати) durchbeißen* vt
Abbrennen n -s, Abziehen n -s; суха ~

перегризатися 1. (про собак) sich

Sublimation f-, -en, herumbeißen*; 2. (про людей) sich
Trockendestillation /=, -en verzanken, sich herumzanken
перегорати див. перегоряти перегризти(ся) див. перегризати(ся)
перегорі||ти див. перегоряти; лам¬ перегрібати (лопатою) umschaufeln
 перегрів 260

v/, durchschaufeln vt; (сіло тощо) tzungs-; ~a відомість

umhäufeln vt, umwenden(*) vt; гірл. Übergabeliste f =, -n, Übergabenachweis m -es,

krählen vt -e; ~e число mex.

перегрів ч Über|erwärmung/=, -en, Übertragungsverhältnis n -ses, -se,

Überhitzung f =, -en; (підшиплика Übersetzungszahl

Übersetzungsverhältnis n -ses, -se,

тощо) Heißlauf m -(e)s, Heißlaufen /=, -en, Zahnrad| übersetzung/=, -en;

n -s; допустимий zulässige ~
~ий вал Übertragungswelle f=, -n;

Übertemperatur ~ий валик Übertragwalze /=, -n;

п
перегрівання c див. перегрів (фарбувальлого апарата)
перегрівати überhitzen vt; zu stark Farbheber
m -s, =; (зволожувальлого

(er)wärmen vt; ~ся sich überhitzen, апарата) Feuchtheber m -s, =; ~ий

überhitzt werden* механізм Übertragungs|einrichtung
перегрівам ч див. перегрівник /=, -en; Übersetzungsgetriebe n -s,
перегрівник ч спец. Überhitzer т -s, =; ~ий напис (ла векселі)
=, Erhitzer т -s,
=
Giriervermerk [-31-] m -(e)s, -e, Girovermerk
перегріти(ся) див. перегрівати(ся) ['ЗІ:-] m -(e)s, -e,
перегріті І ий überhitzt; ~а вода Übertragungsvermerk m -(e)s, -e, Indossament n -s,
überhitztes Wasser, Heißwasser п -s -e; (ла грошових докумелтах)
перегруповування Umgruppie¬
с Übergabevermerk m -(e)s, -e,
rung f =, -еп; хім. Umlagerung f =, Zessionsklausel f-, -n

акцій Akti'enzusammen- передавати 1. übergeben* vt; (тк.

~
-en; ек.

setzung/=, -en стосовло фулкцій, повловажель,

перегруповувати umgruppieren vt, доручель тощо) übertragen* vt;
neu gruppieren vt (той, кому передають, лесе пов-
перегрупування c див. лу відповідальлість)

перегруповування überantworten vt;

далі weitergeben* vt,
-

перегрупувати див. weiterreichen vt; ~

дитину дідусеві
перегруповувати і бабусі das Kind den Groß|eltem
перогузня ж зоол. Tiger|iltis т -ses, über|antworten; 2. (злалля, epa-
-se желля тощо) vermitteln vt; (далі)
перогук ч Zuruf т -(e)s, -е übermitteln v/; 3. (вручати)
перегукуватися einander zurufen* einhändigen vt, überreichen v/; 4. (у влас-

vt, vi лість) über|eignen vt; (y cnad-

поред vor (ла питалля де? -

D., щилу) vererben vt; (відступати,

лапиталля куди? -А.); (про час) поступатися) abtreten* vt; 5. (ле-
vor (D.); ~
від їздом vor der гелди тощо з милулого)
Abreise;
~

обідомdem Mittaglessen;
vor überliefern v/; 6. (повідомляти) mitteilen
(у першій половилі для) vt; (по радіо, телефолу тощо)
vormittags, am Vormittag; сном vor dem ~

durchgeben* v/; (слова, ілформа-

Schlaf; ~

тим, як... bevor...; ~

чим цію тощо) ausrichten vt; (чутки,
wovor;
~

шафою dem Schrank;

vor плітки тощо) zutragen* vt; (по
~

шафу vor den Schrank секрету те, що ілиіому ле бажало

ч Vorderseite/=, Vorderteil m
перед злати) hinterbringen* vt; розм.
-(e)s, -e stecken vt; 7. (тралслювати по
передавальн||ий Übertragungs-, радіо, телебачеллю) senden vt.
Übertrag-; Übergabe-; mex. Überse- übertragen* vt; 8. (відтворювати)
261 передвістя

wiedergeben* vt; 9. {давати en* vt; {результат дії, стану

більше, ніж необхідно) zu viel geben*; тощо) absehen* vt; {передчувати)
{переплачувати) über den Wert ahnen vt, voraus]ahnen vt;
bezahlen vt; 10. {постачати товар, {припускати) vermuten vt; {допускати)
тж. видавати злочинця) ausliefem annehmen* vt; {забігати вперед,
vt; <§> куті меду übertreiben* vi, вгадувати чиїсь думки, події
~

überspitzen vt; розм. es zu bunt тощо) vorwegnehmen* vt; 2. {мати

machen [treiben*] на увазі, враховувати) in Betracht
П
передаватися übergeben werden*; ziehen* vt; 3. {мати своєю умовою
übertragen werden*; {про хворобу) або передумовою) vorsehen* vt
ansteckend sein* vi (s); {по радіо передбачатися bevorstehen* vi;
тощо) ausgestrahlt [gesendet] in Aussicht stehen* vi [sein* vi (s)];
werden*; у спадщину sich ver| erben
~
sich voraussehen lassen*,
передавач ч рад. Sender m -s, =, vorauszusehen sein* vi (s); ~ються морози
Funksender m -s,
=
Frost ist in Aussicht. Fröste stehen
передавити див. передавлювати bevor
передавлювати (in Menge) zerque¬ передбачення c Voraussicht/=;
tschen [verdrücken] vt {чиєїсь дії, думки тощо)
передати(ся) див. передавати(ся) Vorwegnahme f-

передатний див. передавальний передбачити див. передбачати 1,

передача ж 1. Übergabe f =, -n; 2; наслідки хвороби неможливо
2. {знань, вражень тощо) ~
der Ausgang der Krankheit ist nicht
Vermittlung f =. -en; 3. {звістки, дата abzusehen
тощо) Übermittlung f =, -en; передбачливий {далекоглядний)
4. {вручення) Einhändigung f =, weitblickend, weitschauend,
-en, Überreichung f =, -en; 5. (y vorausschauend; {завбачливий,
власність) Über|eignung/=. -en; {y турботливий) {обережний)
vorsorglich;
спадщину) Ver|erbung/=, -en; {прав) umsichtig, vorsichtig
Übertragung f =, -en; {поступка) передбачливість ж Weitblick m
Abtretung f =; 6. {по радіо, -(e)s; Vorsorge f =, Vorsorglichkeit
телефону тощо) Durchsage f =, -n; /=; Umsicht/=
7. {трансляція по радіо) передбачуваний voraussehbar;
Rundfunksendung-еп; {по телебаченню) vermutlich; {імовірний) wahrscheinlich
Fernsehsendung/=, -en; 8. передбачувати див. передбачати
{відтворення) Wiedergabe /=, -n; 9. передвесняний Vorfrühlings-
{призначене для передавання в лікарню передвечірній vor|abendlich, Vor|-
тощо) Paket п -(e)s, -е; 10. тех. abend-
{трансмісія) Transmission /=, -еп; передвиборн||ий Wahl-; ~a
{передавальний механізм) Getriebe агітація Wahlagitation/=; ~a кампанія

п -s, =; {привід) Antrieb т -(e)s, Wahlkampagne [-,panj3]/=, -n; ~e

-е; {ступінь швидкості) Gang т звернення Wahlaufruf m -(e)s, -e
-(e)s, Gänge, Stufe /=, -п; зубчата передвісник c 1. {провісник)
~

Zahnradgetriebe п -s, =, Vorbote m -n, -n; 2. {перша ознака явища)

Zahngetriebe п -s,=
Vorläufer m -s, =

передбачати 1. {бачити передвістити див. передвіщати

заздалегідь) voraussehen* vz. vorherseh¬ передвістя с Vorläufer т -s, =;
 передвіщати 262

хвороби Krankheitsvorläufer т entzweiteilen vt, aufteilen vt;

-s, =, Prodrom п -s, -е (відокремлювати, відгороджувати)
передвіщати {свідчити, бути abteilen vt, abzäunen vt, trennen vt;
ознакою) hindeuten vi (щось auf А) (ровом) abgraben* vt; (ділити
передвключений див. передувім- повторно, заново) neu [anders]
кнений aufteilen vt
передвоєнний Vorkriegs- передінфарктний мед. Prä|infarkt-
=

п передпр я с Vorgebirge п -S, передісторичний vorgeschichtlich

передгрозовий Vorgewitter-, vor передісторія ж Vorgeschichte/=
dem Ausbruch [-brux] eines передкамера ж тех. Vorbrennkam¬
Gewitters mer/=, -n, Vorkammer/=, -n
передгроззя c Zeitraum (kurz) vor передкамерні |ий Vorkammer-; ~e
dem Ausbruch [-brux] eines згоряння Vorverbrennung/=; ~ий
Gewitters [перен. einer Katastrofe, eines двигун Vorkammermotor m -s, -en
Unglücks тощо] передкрилок ч ae.
=
переддень ч Vorabend m -s, -e Flügelnasenklap e f=, -n, Vorflügel m -s,

переддипломний Vordiplom- передлежання c мед.: головне ~

переджнив я c Vor|emtezeitf=, -en пл^цу Kindskopflage f=, -n,

передзвін ч Geläut(e) n -(e)s, Glo¬ Schädellage f=, -n; потиличне плоду ~

ckengeläut^) n -(e)s, Wechselläuten Hinterhauptlage f -, -n; тазове ~

плоду Becken|endlage f -, -n;

~
n -s

передзвонити див. плоду Kindslage/=, -n;

~

передзвонювати плаценти Plazentavorlagerung/=, -en

передзвонювати {по телефону) передмістя c Vorstadt f =, -Städte,

noch einmal [nochmals, wiederholt] Vor|ort m -(e)s, -e

anrufen* vt передміхуров||ий: ~a залоза

передивитися див. передивлятися Vorsteherdrüse /=, -n, Prostata/=, -tae
передивлятися durchsehen vt, передмові|a ж Vqtwqt\. n -(e)s, -e;
durchschauen vt, nach| einander be¬ (вступне слово) Vorrede /=, -n; <§>
sichtigen vt без ohne viel Gerede
~

передирати zerreißen* vt перєдн||ій Vorder-, Vor-, vordere(r);

передислокація ж військ. Umdis-
lozierung/=, -en, Neuverlegung/=,
-en
передислоковувати військ,
umdislozieren vt, neuverlegen vt
перодих ч див. передишка
передихнути (відсапатися)
holen; (відпочити) sich erholen;
(зробити перерву для відпочинку)
rasten vi, Halt machen; (перевести
~€ колесо Vorderrad n -(e)s, -räder;
~ій край військ. Hauptkampflinie
/=, -n; ~ій міст aem. Vorderachse
/=, -п; ~ій план Vordergrund т -(е)
s; ~я лапа Vorderpfote/=, -п; ~я
нога Vorderbein п -(e)s, -е; на ~ьому
Atem краї перен. in den vordersten
[ersten] Reihen, in der vordersten Lmije
передньоазійський
vorderasiatisch; тритон зоол. Kurdischer
~

дух) розм. einen Schnaufer machen Bergbachmolch

[tun*] передньопіднебінний Vordergau-
передишк||а ж див. перепочинок men-

переділити див.
переділяти передньопривідний
переділяти (ділити на частини) vorderradgetrieben
263 передсвітанковий

передньоязиковий див. передплатник ч Abonnent т -еп,

передньоязичний -еп, Bezieher т -s,

=

передньоязичний Vorderzungen- передплачувати (товар, пресу)

передобідній Vormittags- beziehen* (пресу) abonnieren vt
vt;
передово ж 1. (стаття) Leit|ar- передпліччя с анат. Unter|arm т
tikel т -s, =; 2. військ, vorderste Li- -(e)s, -е
nije передпокій ч Diele/=, -n, Vorraum
передові І ий 1. (який т -(e)s, -räume; (коридор) Flur т
П
попереду) vorangehend,
розташовується -(e)s, -е
vordere; vorderst; ~а стаття див. передражнити див.
передова 1; 2. (найкращий) Best-; передражнювати

(ведучий) iuhrend, Spitzen-; передражнювати

(прогресивний) fortschrittlich,
progressiv, fortgeschritten; ~a технологія
Spitzentechnologie/=, -ijen,
fortgeschrittene Technologie; 3.
(який просунувся наперед)
vorgeschoben; vorderst; ~a позиція
vorgeschobene Stellung; ~ий загін
Vortrupp m -s, -s
передовик ч Bestarbeiter
Spitzenarbeiter m -s,
=
передовиця ж див. передова 1
передовсім див. передусім
(підсміюватися) (spottend) nach|äffen vt;
(імітувати, наслідувати) nach] ahmen vi
передраковий мед. präkanzerös
військ, передрати див. передирати
передректи див. передрікати
передрікати (передбачати) nqx-
hersagen vt, Voraussagen vt;
(пророчити) weis|sagen (weis| sagte, ge-
m -s, =, weis|sagt) vt, prophezeien vt; (nepee.
загадками, туманно, з поважним
виглядом тощо) orakeln vi (про
щось von D.)

передодень ч див. переддень передрімати durchschlummem vt,

передозування с Oberdosierung eine Zeitlang schlummern vi

/=, -еп перадрук ч 1. (друк заново)

передок ч Vorderteil т -(e)s, -е; Umdruck m -(e)s, -e, Neudruck m -(e)s,
(візка тощо) Vordergestell п -(e)s, -е; -e; (перевидання) Nachdruck m -(e)
(гармати) Protze/=, -п s, -e; 2. (на комп ютері тощо)
передопераційний präoperativ Umtippen п -s
передоплата ж (попередня плата) передруковувати 1. (заново
Vorauszahlung/=, -еп друкувати) neu drucken v/;
передоручати seine Vollmacht (перевидавати) nachdrucken vt; 2. (набирати
übergeben*, Untervollmacht на комп ютері тощо) umtippen vi
erteilen, unterbevollmächtigen vt передрукувати див.
передосінній vorherbstlich передруковувати

передостанній der (die, das) vorletzte передряпати див. передряпувати

передпенсійний Vorrente- передряпувати (viele nachleinan¬
передплата (одержання то¬
ж 1. der [von Neuem, alle]) kratzen
вару, преси) Bezug т -(e)s; (газет, [auskratzen, zerkratzen, durchkratzen] vt
журналів) Abonnierung / =, -еп; передсвітанковий vor dem.
Abonnement [-'mag] п -s, -s; 2. див. Morgengrauen, vor der

передоплата Morgendämmerung;
~
сон Schlaf vor

див. туман Nebel [Dunst] in der

~

передплатити Sonnenlaufgang;
передплачувати zeitigen Frühe
 передсвятков||ий 264

передсвяткові І ий vor dem geburt/=, -en, verfrühte Geburt

Feiertag, vor dem Fest; ~ий настрій Fei- передчасність Vorzeitigkeit/ =;
ж

ertagsstimmung/=; ~i Verfrühtheit/=; Frühzeitigkeit/=

приготування Feiertagsvorbereitungen pl
передсерцевий мед. präkardial
передсердя c анат. Herzvorhof
(e)s
п передсмертні|ий Todes-; (kurz)
dem Tode (geschehend); ~a воля der
letzte Wille; ~i муки Todesqual f =,
-en
передстаречий präsenil
передувати vorhergehen* vi (s),
rausgehen* vi (s) (чомусь £>.);
(перев. про черговість явищ, дій
передчасно vorzeitig; zu früh; ver¬
früht; frühzeitig
m передчувати ahnen vt, ein
Vorgefühl haben*; (наперед відчувати)
vor vor|empfinden vt; (перев.'якщо
передчуття було задовго до події,
перев. щось недобре) vor|ahnen vt;
(зміну погоди) vorfuhlen vt;
(запідозрювати) wittern vt
vo¬ передчуття с Ahnung/ =, -en,
Vorgefühl n -(e)s, -e; (перев. недобре)
Vorahnung/=, -en; у мене як£сь ~

тощо) vorangehen* vi (s) (чомусь D.); mir ahnt etwas

(про події) vorher geschehen* vi (s) передягти(ся) див. переодягати-
передувімкнений mex. (ся)
vorgeschaltet, Vorschalt- переекзаменовка ж див.
передум||ати див. передумувати; переекзаменовування
я ~ав ich habe es mir anders
überlegt переекзаменовування с

передумова Voraussetzung f =,
ж Nachprüfung/^ -en, Wiederholungsprüfung
-en; (попередня умова) Vorbedin¬ /=, -еп
gung/^ -en переекзаменовувати nachprüfen
передумувати 1. (багато v/, wiederholt prüfen vt
роздумувати) überlegen vi; nachdenken* пережарити (ся) див.
vi (про щось über А.); пережарюватися)
(продумувати) durchdenken* vi; 2. пережарювати 1. (жарити
своє рішення, думку тощо)
(змінювати надміру) zu stark braten* vt; (псувати
seine Meinung ändern, sich eines на вогні, плиті тощо) verbrennen*
anderen besinnen*, sich (D.) anders vt; 2. (все, багато) alles [viel, eine
überlegen vt; (змінювати намір) Menge] braten* vt; 3. (перегрівати)
seine Absicht ändern überhitzen vt
передусім vor allem, vor allen пережарюватися verbraten* vi (s);
Dingen, in erster Lmije verbrennen* vi (s)
передучора vorgestern переждати див. перечікувати
передучорашній vorgestrig пережорти див. пережирати
передушити див. передушувати переживання с Erlebnis п -ses, -se;

передушувати mehrere [alle, viele] (емоції) Gemütsbewegung/=, -en

(nach| einander) erwürgen переживати 1. (жити довше за ко¬

тварин) abwürgen] vt
[(стосовно гось) überleben vt; 2. (зазнавати)
передуючий Vor-; vorangehend erleben vt; (переносити) ertragen*
передчасні,ий vorzeitig, Früh-; vt; (перетерплювати)
(перев. про те, що настає durchmachen vt; (витримувати,
очікуваного терміну) verfrüht;
раніше незважаючи на труднощі) durchstehen*
{ранній) frühzeitig; ~і пологи Früh¬ vt; ~

скрутні часи schwere Zeiten

265
durchmachen; 3. (бачити
відчувати) erleben vt; 4. (про
віку,
почуття, думки тощо) sich (D.)
zu Herzen nehmen* vt; sich (D.)
Sorgen machen (за когось um А.);
<§> ~
самого себе
(зберігати
значення після смерті) sich (D.) ein
bleibendes Denkmal setzen, in der
Er|innerung der Menschen
weiterleben vi; (втрачати значення при
житті) schon zu Lebzeiten zur
Bedeutungslosigkeit herabsinken* vi (s)
пережидати див. перечікувати
пережирати (вульг.) viel [eine Men¬
ge] auffressen* vt; (з їдати)
zerfressen* vt
пережити див. переживати
пережиті|ок Überbleibsel п ч
(залишок) Überrest т -es, -е;
Überreste pl; (релікт) Relikt
п -(e)s, -е;
~ок минулого Überbleibsel des
Alten; überholte Sache; розм. alter
Zopf; викорінювати ~ки
минулого die Überreste des Alten
ausmerzen
пережовувати 1. (жувати)
durchkauen v7, zerkauen vt; 2. (жуйку)
Wiederkäuen vt; 3. перен.
unaufhörlich wiederholen vt; Wiederkäuen vt
пережувати див. пережовувати
перезабути (все, багато, всіх то¬
що) (gründlich [alles]) vergessen*
vt; (розучитися) verlernen vt
перезавантаження c Neuladen n -s;
комп. Neustart m -(e)s
перезавантажувати neu laden* vt;
комп. neu starten vt
перезаписувати (на магнітофон,
диск тощо) überspielen vt,
umschreiben* vt
перезаряд ч фіз. Überladung/=, -en
перезаряджати 1. (зброю)
durchladen* vt; 2. (акумулятор) wieder
laden* vt, umladen* vt
перезаряджання c див.
рядка
переїжджати
на своєму перезарядка Umladung/=, -en
ж
перезастава Nachverpfändung
ж
/=, -en, Wiederverpfänden n -s, Wie-
derverpfändung/=, -en
перездавати 1. (в користування)
nochmals vermieten vt,
weitervermieten vt; 2. (карти) neu verteilen
vt; 3. (іспит) die Prüfung wiederho^ П
len [nochmals ablegen, beim zweiten
Anlauf bestehen*]
перездати див. перездавати
перезимовувати überwintern vi
перезимувати див. перезимовува¬
ти
перезирати(ся) див.
переглядатися)
перезміна ж Schichtwechsel т -s, =
-s, =; перезнайомити (alle) bekannt
machen vt; ~ся (mit allen) bekannt wer¬
den* vi (s), (alle) kennen lernen vt
перезрівати überreifen vi (s), über¬
reif werden* v/ (s)
перезріти див. перезрівати
перезувати andere Schuhe [Stie¬
fel] anziehen* (когось D.); ~ся die
Schuhe [Stiefel] wechseln, andere
Schuhe [Stiefel] anziehen*
перезути(ся) див. перезувати(ся)
переінакшити див. переінакшува¬
ти
переінакшувати 1. (змінювати,
переробляти) anders machen vt,
um|ändem vt, ab| ändern vt,
ummodeln vt; 2. (перекручувати,
спотворювати) verdrehen vt, entstellen vt
переіначити див. переінакшувати
переінапувати див. переінакшу¬
вати
переїдати 1. sich über|essen*; 2. zu
viel essen* vt; ~ся див. переїдати 1
переїжджати 1. (через щось)
fahren* vi (s), herüberfahren* vi (s),
hinüberfahren* vi (s) (через щось
über А.); 2. (переселятися)
переза- übersiedeln vi
(s); (на нову квартиру)
umziehen* vi (s); (від їжджати,
 переїзд
вибувати) verziehen* vi (s); ziehen*
vi (s), ausziehen* vi (s), fortziehen*
vi (s); 3. {розчавлювати, калічити)
überfahren* vt
переїзд ч 1.
{пересування за
допомогою засобів) Überfahrt
певних
f =, -en; 2. {переселення)
п Übersiedlung f =, -en; {на іншу квартиру)
Umzug т -(e)s, -züge; 3. залізн.
Bahnübergang m -(e)s, -gänge,
Überfahrt/=, -en; Übergangsstrecke
/=, -n
переїздити див. переїжджати
переїсти(ся) див. переїдати(ся)
переїхати див. переїжджати
переймати 1. {перехоплювати) ab-
fangen* v/, (auf)fangen* vt; розм.
abschnappen vt; 2. {запозичати)
übernehmen* vt, entlehnen vt;
{засвоювати) sich (£).) an|eignen vt;
{приймати) annehmen* vt
перейма||тися 1. {хвилюватися)
sich beunruhigen, besorgt sein* vi
(s) (чимось A.); sich {D.)
um
Sorgen machen (чимось wegen G.);
~лгися sich (D.) keine Sorgen
machen; розм. sich {D.) keine grauen
Haare wachsen lassen* (чимось
wegen G., über/um А.); розм. sich {D.)
nichts machen (чимось aus £).); не
~йся розм.mach dir nichts daraus!;
2. {сповнюватися почуттям,
настроєм тощо) durchdrungen
[erfüllt] sein* vi (s) (чимось von D.)
перейменовування
Umbenennung/^ -en
перейменовувати
vt; {nepee. неофіційно) розм.
umtaufen vz
перейменування c див.
перейменовування
перейменувати див.
перейменовувати
перейми мн мед. Wehen pl
перейняти(ся) див. переймати(ся)
перейти див. переходити
266
пероказ ч 1. (злпсга^) Nacherzählung
/ =, -еп; {виклад) Wieder] erzählung
/ =, -еп, Darlegung / =, -еп;
{відтворення) Wiedergabe / =, -п;
2. {легенда тощо) Legende / =,
-п, Überlieferung / =, -еп; 3. фін.
{грошей) Überweisung / =, -еп;
{поштовий) Post|anweisung/=, -еп
переказати див. переказувати
переказитися 1. перен., розм.
{заспокоїтися після буйства, витівок
тощо) розм. sich {D.) die Hörner
abrennen* [ablaufen*, abstoßen*,
einrennen*]; 2. див. казитися
переказувати 1. {зміст) nach|er-
zählen vt; {викладати) darlegen
vt; {відтворювати) wiedergeben*
v/; 2. {повідомляти) weitergeben*
vt; 3. фін. {гроші) überweisen* vt;
{поштою) durch die Post anweisen*
vt', 4. {вітання тощо) überbringen*
vt; ~
вітання einen Gruß bestellen
[ausrichten, überbringen*];
перекат ч 1. {мілководна ділянка
не річки) Stromschnelle /=, -n,
Sandbank/=, -bänke; 2. спорт,
{стрибок) Roller m -s, =; 3.: ~и грому
Gerolle n -s, Grollen n -s,
Donnergrollen n -s, Donnerrollen n -s
перекачувати (aus einem Gelaß in
ein anderes) pumpen vt, umpumpen
vt, überpumpen vt
перекваліфікація ж Umqualifizie-
rung/=, -en, Neuqualifizierung f-,
c -en, Umschulung/=, -en
переквал іфі К£>ву вати umqual ifi-
umbenennen* zieren vt, umschulen vt; ~ся sich
umqualifizieren, umlernen vi
перекидати 1. werfen* vt,
hinüberwerfen* vt (через щось über А.);
{далі, ніж потрібно) zu weit
werfen* vt; {переміщати) versetzen vt;
2. {перевертати) umwerfen* vt,
umkippen vt; розм. umschmeißen*
vt; {звалювати, задівши за щось)
Umstürzen vt; {поштовхом) umsto¬
261 перекладачка

ßen* vt; 3. {перевозити) befördern переклад ч Übersetzung f =, -en;

vt, transportieren vt; 4. (війська) Translation f-, -en; (перев. більш
verschieben* vt; 5. (перетворювати) вільний, художній) Übertragung
verwandeln vt /= -еп; (віршів) Nachdichtung f-,
перекидатися 1. (перескакувати) -en; зворотний Rückübersetzung
~

überspringen* vi (s), f =, -en; послідовний ~

hinüberspringen* vi (s), sich hinüberschwingen*; Konsekutivdolmetschen синхронний ~

n -s;

(поширюватися) sich verbreiten; Simultandolmetschen n -s; усний ~

(про вогонь тощо) übergreifen* vi Dolmetschen n -s; ~

з української

(на щось auf А.); 2. див. мови німецькою Übersetzung aus

перевертатися 2, 3; 3. (на бік dem Ukrainischen ins Deutsche; ~

супротивника) übergehen* vi (s), überlaufen* іноземною мовою Übersetzung in

vi (s); 4. (словами тощо) einander eine Fremdsprache, Hin|Übersetzung
zuwerfen* vt; ~
декількома /=, -en;
~

рідною мовою
словами einige Worte wechseln; 5. Übersetzung in die Muttersprache,

(перетворюватися) sich verwandeln Herübersetzung/^ -en

перекидний Kipp-; Umlege-; перекладанець ч харч.
Umstell-; вимикач Kippschalter m
~
Schichtkuchen m -s,
-

Kipphebelschalter перекладати 1. (в інше місце)

~

-s, =, m -s, =;

календар Umlegekalender m -s, =; umlegen vt, anderswo hinlegen [legen]

~

пристрій Umstellvorrichtung/=, vt; 2. (чимось) dazwischenlegen vt;

-en (папером тощо) durchschießen*
перекинути(ся) див. перекидати- vt; 3. (відповідальність, обов'язки
(ся) тощо) übertragen* vt (на когось auf
перекинчик ч (розм.) Überläufer т А.); (звалювати, скидати)
-s. =; (відступник) Abtrünnige т -п, abschieben* vt, schieben* vt, abwälzen vt,
-n, Renegat т -еп, -еп wälzen vt (на когось auf А.); 4.
перекипати 1. zu lange kochen vi; (іншою мовою) übersetzen vt; (перев.
2. перен. (заспокоюватися) sich більш вільно,
художній текст)
beruhigen; (вгамовуватися) sich übertragen* vt; (усно) dolmetschen
austoben vt; (вірші) nachdichten vt; (слова
перекип ятити zu lange kochen* vt іншомовного походження тощо
перекис ч хім. Peroxid n -(e)s, -e; німецькою мовою) verdeutschen vt;
~

водню Wasserstoffperoxid n -(e)s 5. (на музику) vertonen vt, umsetzen

перекисати 1. (ставати занадто vt, in Musik setzen vt
кислим після довгого бродіння) перекладацький übersetzerisch,
(zu) sauer werden* vi (s), zu viel Übersetzer-; translatorisch; Dolme-
gären vi; 2. (намокати під дощем) tscher-
durchnässt werden* vi (s) перекладач ч (письмовий)
перекислювати übersäuem vt, zu Übersetzer m -s,=; (усний) Dolmetscher m
sauer machen vt -s, =; (синхронний)

перекиснути див. перекисати Simultandolmetscher m -s, =; Sprachmittler m -s, =

перекіс ч 1. mex. Verkantung/=, -en, перекладачка Übersetzerin /=,

ж

Schiefstellung f =, -en, -nen; Dolmetscherin / =, -nen;

Schrägstellung/=, -en; 2. (валютного курсу) Simultandolmetscherin / =, -nen;
Ausschlag m -(e)s. -Schläge Sprachmittlerin/=, -nen
 перекладина 268

перекладина ж 1. (балка) переколоти див. переколювати

Querbalken т -s, =, Querholz п -es, -höl- переколювати 1. (на інше місце)
zer, Querriegel m -s, =; 2. спорт. umstecken vt; 2.
Reck n -(e)s, -e проколювати) zerstechen*
(продірявлювати, vt;
перекладн||ий übersetzt, 3. (свині тощо) abstechen* vt,
übertragen, Übersetzungs-, Übertragungs-; abschlachten v/; 4. (розколювати на

~a література Übersetzungslitera- частини) spalten* vt; (дрова)

П zerhacken vt; (цукор) zerstückeln vt
перекладн||імн (заст.): на ~их mit переконаний überzeugt (в чомусь
Postpferden von D.)
перекпадознавство с переконаність Überzeugtheitж

Translationswissenschaft /=, f=, Überzeugungf=; (упевненість)

Übersetzungswissenschaft /=, Translatorik/= überzeugende Gewissheit; (тверда
перекласти див. перекладати віра) fester Glaube; (погляди)
переклеїти див. переклеювати Gesinnung f=
переклеювати 1. (заново) umkle¬ переконання c 1. Überzeugung/=,
ben v/, neu bekleben vt; (шпалерами) -en, Überzeugen n -s; (умовляння)
neutapezieren vt; 2. alles [viel, eine Überreden n -s, Zureden n -s; сила

Menge] bekleben ~

Überzeugungskraft/=; 2. див.
переклик ч Zuruf m -(e)s, -e переконаність
перекликатися 1. einander Zuru¬ переконати див. переконувати;
fen* vt; 2. перен. (бути схожим, намагатися (примусити
~

співзвучним) anklingen* vi (з повірити в щось) розм. weismachen

чимось an А.) (когось D., в чомусь А.)

перекпичк||а ж Appell т -s, -е, переконатися див.
Aufruf т -(e)s, -е; робити ~у aufru- переконуватися

fen* vt, den Appell abhalten* переконливий überzeugend;

переключати перен. (на інший вид (ясний, очевидний) einleuchtend;
роботи тощо) umstellen vt; (сили, (обґрунтований) stichhaltig, triftig;
засоби) übertragen* vt, (наполегливий, настійливий про -

(увагу, розмову, думки

konzentrieren vt; прохання тощо) eindringlich,
тощо) anderswo richten vt, umstellen dringend, inständig; (достатній для
vt; ~ся перен. sich umstellen доведення, доказовий -

про
переключити(ся) див. висновок тощо) schlüssig; (який має
переключатися) силу доказу) beweiskräftig;

перековувати 1. umschmieden vt; (влучний, короткий і чіткий про -

wieder [wiederholt, neu] schmieden аргументи) bündig; (переконливий

vt; 2. (коней тощо) wieder [neu] завдяки своїй очевидності)
beschlagen* vt; 3. перен. handgreiflich
(перевиховувати людей) um|erziehen* vt; переконливість ж
umprägen vt; мечі на орала
~
Überzeugungskraft /=; Stichhaltigkeit/=;
die Schwerter zu Pflugscharen Schlüssigkeit /=; Beweiskraft/=;
umschmieden Bündigkeit /=; Handgreiflichkeit/=
перекодувати umkodieren vt, переконування c Überzeugung/=,

umschlüsseln vt -en; Überredung/=, -en

перекозиряти übertrumpfen vt переконувати 1. überzeugen vt
269 перекрити

(у чомусь von £).); (напоумлювати) предмети) übergehen* vi (s)

zu der Erkenntnis bringen* vt; перекочувати (von einer Stelle an

2. див. вмовляти; 3. (спонукати) die andere) rollen [wälzen] vt;

bewegen vt, bringen* vt (у чомусь hinüberrollen vt, hinüberwälzen vt; ~ся

zu D.); 4.
(у протилежному) (vom hinüberrollen vi (s); hinwegrollen vi
Gegenteil) überzeugen vt; (s) (через щось über А.)
umstimmen vi; розм. herumkriegen vt перекочувати див.
переконуватися sich überzeugen, перекочовувати
П
die Überzeugung gewinnen* (у перекошений 1. schief, schräg; (від
чомусь von £).); (усвідомлювати, вітру) windschief; 2. (про обличчя)
доходити висновку) zu der Erkenntnis verzogen; (про губи, рот) verzerrt
kommen* [gelangen] vi (s); перекошувати 1. (ставити косо,
(пересвідчуватися) sich vergewissern (y криво) schief [schräg] stellen
[setzen, hängen] vt; (робити кривим)
~

чомусь G.); на власному

досвіді sich aus eigener Erfahrung krümmen vt; 2. (обличчя)

überzeugen;
~

у протилежному das verziehen* vt; (губи, рот) verzerren vt

Gegenteil einsehen*, sich vom перекошуватися 1. schief [schräg]

Gegenteil überzeugen werden* vi (s); (робитися кривим)
перекопати див. перекопувати sich krümmen; (про двері, вікно
перекопувати 1. (по-іншому) тощо) sich werfen*; 2. (про
umgraben* vi; (знову) von Neuem обличчя) sich verziehen*
aufgraben* vi; 2. (упоперек дорогу перекроювати (перерізати)
тощо) quer durchgraben* vt, einen zerschneiden* vt; (заново) neu
Graben ziehen* [wiederholt] zuschneiden* vt
перекоптити див. перекопчувати перекраяти див. перекраювати
перекопчувати (знову, повторно) перекрослити див. перекреслю¬
umräuchem vt; (все) alles räuchern; вати

(забагато, задовго) zu viel перекрослювати durchstreichen*

räuchern vt vt; перен. durchkreuzen vt
перекоси||ти(ся) див. перекривати 1. (покривати)
перекошуватися); раму ~ло der überdecken vt, abdecken vt; (заново)
ist schief geworden; у нього
Fensterrahmen um decken vt; 2. (закривати,
~ло лице sein Gesicht ist verzerrt перегороджувати) absperren vt,
перекотиполе c бот. Bodenläufer sperren vt; (ріку тощо) abriegeln vt;
m =, Bodenroller m -s, =,
рух den Verkehr sperren; 3.
~
-s,

Steppenläufer m -s, =, Steppenroller m

(перевершувати) überbieten* vt

-s,= перекривити див. перекривляти

перекотистий rollend, schallend перекривлювати див. перекрив¬
перекотити(ся) див. перекочува¬ ляти
тися) перекривляти 1. (робити кривим)
перекочовувати 1. (про кочові krümmen vt; 2. (обличчя)
народи) weiter ziehen* vi (s); den verziehen* vt; 3. (передражнювати)
Lagerplatz wechseln; 2. (spottend) nach|äffen vt
(переїздити, переселятися тощ o) umsiedeln перекрикувати überschreien* vi;
vi (s), umziehen* vi (s); 3. (заглушувати) niederschreien* vt
(передаватися іншій особі -

про неживі перекрити див. перекривати

 перекриття
перекриття с 1. {перегородження)
Absperren {ріки тощо)
п -s;
Abriegeln 2.
буд. Decke/=, -n;
п -s;
Zwischendecke f =, -n; 3. геол.
Überlagerung/^ -en
перекричати див. перекрикувати
перекроїти див. перекроювати
ri перекроювати 1. {заново) neu [an¬
ders, wiederholt] zuschneiden*
2. {переробляти, змінювати)
umlarbeiten vi, umformen vt,
umgestalten vi, ummodeln vt
перекрутити див. перекручувати
перекручений entstellt,
перекручення c див.
вання
перекручування с 1.
пружини) Überdrehen п -s;
{скручування) Verwindung/=, -en,
Verdrehen п -s; 2. перен.
Entstellung / =, -еп;
Verzerrung / =, -еп;
Verdrehung/-, -еп
перекручувати 1. überdrehen vt;
verdrehen vi; 2. перен. verdrehen
vt; {спотворювати) entstellen vi;
{викривляти) verzerren vt; факти
Tatsachen entstellen [розм. auf den
Kopf stellen]
перекувати див. перековувати
перекуняти durchschlummem vt, vi
перекупити див. перекуповувати
перекупка ж див. перекупниця
перекупник ч Zwischenhändler т
-S,=
перекупниця ж Zwischenhändlerin
/=, -nen
перекуповування
s, -käufe
перекуповувати aufkaufen vt
перекур ч Rauchpause /=, -n, Ziga¬
rettenpause/=, -п
перекурювати eine Rauchpause
[Zigarettenpause] machen
перекусати див. перекушувати
перекусити див. перекушувати
270
перекушувати 1. {гострозубцями,
зубами тощо) zerbeißen* vt;
{прокушувати) durchbeißen* vt; 2.
{угамовувати голод) zu sich nehmen*
vt; einen (kleinen) Imbiss nehmen*;
розм. (et)was zwischen die Zähne
bekommen* [kriegen]
перелаз ч Zaun|übertritt m -(e)s, -e,
vi; Zaun| überstieg m -(e)s, -e,
Zaun|übergangstelle/=, -n, Zauntritt m -(e)s, -e
перелазити klettern vi (s), hinüber-
klettem vi (s), herüberklettem vi (s)
(через щось über A.); übersteigen* vt
verzerrt перелам ч див. перелом 1
перекручу¬ переламати(ся) див. переламува¬
тися)
{гвинта, переламувати 1. (alles [viel])
zerbrechen* vt; {пополам)
entzweibrechen* vt; 2. мед. brechen* vt; 3. див.
{спотворення) переломлювати 2
{викривлення) переламуватися див.
{слів) переломлюватися
перелаштовувати {перенастро-
ювати) neu einregeln vt; {машину
тощо) neu einrichten vt
перепаяти (alle [viele])
-
beschimpfen [груб, anbellen vt, anschnauzen]
v/; ~ся auf|einander [mit| einander]
schimpfen vi; {пересваритися) sich
verzanken
перелажаний durch langes Liegen
verdorben
перележати див. перележувати
перелажу вати 1. zu lange liegen*
vi; {пролежувати) liegen bleiben*
[liegenbleiben] vi (s); 2.
{псуватися) durch langes [von (zu) langem]
с Aufkauf т -(е) Liegen verderben* vi (s)
перелетіти див. перелітати
переливання с 1. {в іншу посуди¬
ну) Umgießen п -s; 2. {через край)
Überlauf т -(e)s; 3. мед.
Transfusion /=, -еп; крові Bluttransfusion
~
/=, -еп
переливати 1. {в іншу посудину)
umgießen* vi; 2. {через край) über¬
271 перелюбець

gießen* vi; 3. мед. übertragen* vt; перелітати hinüberfliegen* vi (s),

(кров) transfundieren vt; кров
-

überfliegen* vi (s) (через щось über

eine Bluttransfusion vornehmen*; <§> Л.)
~
з пустого в порожнє розм. leeres перелітний: птах тж. ~

Stroh dreschen*, Flöhe hüten
переливатися 1. (литися
край) überfließen* vi (s); (nepee.
щодо киплячої рідини) überlaufen*
vi (s); 2. (барвами, кольорами)
schillern vi; всіма кольорами
-
перен.
Zugvogel т -s, -Vögel
через перелічити див. перелічувати
перелічний zählbar
перелічувати zählen vt, aufzählen п
vt; (по одному) herzählen vt;

(заново) von Neuem [aufs Neue,

веселки in allen Regenbogenfarben
schillern vi; 3. (про звуки)
ineinander übergehen* vi (s),
verschmelzen* vi (s), (melodisch) in|einander
verschmelzen* vi (s)
переливи мн (кольорів) Schillern n
-s; (звуків) Modulationen pl
переливки мн: не kein leichtes
~
nochmals] zählen vt, nachzählen vt
перелляти(ся) див. переливати-
(ся)
переловити див. переловлювати
переловлювати (alle [viele]) fan¬
gen* vt
перелом ч 1. Bruch т [brux] т -(е)

s, Brüche fbryos]; 2. мед.

Spiel, kein Spaß Knochenbruch т -(e)s, -brüche; 3. перен.
переливний mex. Oberlauf- Überwmdung/=
переливний див. переливчастий переломити див. переломлювати
переливчастий (про колір) schil¬ 1,2
lernd, Schüler-; (про звуки) переломитися див.
modulierend переломлюватися

перелити див. переливати переломлення с фіз. Brechung/=,

перелитися див. переливатися 1 Refraktion/=, -еп; променів ~

-en;
перелицьовувати wenden vt, um¬ Strahlenbrechung/=, -еп; світла ~

wenden vt Lichtbrechung/=, -еп

переліг ч с.-г. Altbrache/=, -n, переломлювати 1. див.

Brache /=, -n, Brachfeld n -(e)s, -er 1; 2. перен. (jäh) ändern vt;
переламувати

перелізати див. перелазити überwinden* vi; себе sich ~

перелізти див. перелазити überwinden*; 3. фіз. brechen* vt

перелік ч Verzeichnis п -ses, -se, Re¬ переломлюватися brechen* vi (s),

gister п -s, =; (список) Liste/=, -n zerbrechen* vi (s); (пополам)
переліска ж бот. Leberblümchen п entzweibrechen* v/ (s), entzweigehen*
-s,= V/ (s)

перелісок ч (kleines) Waldstück переломний: момент

~

п -(e)s, -е, schmaler Waldstreifen, Wendepunkt m -(e)s, -e

Waldparzelle f -, -n; junges переломник ч бот. Mannsschild n

Wäldchen -(e)s, -er

переліт ч 1. (літака) Flug m -(e)s, перелопатити див.

Flüge, Überflug m -(e)s, -flüge; перелопачувати

безпосадковий Nonstopflug m -(e)s,

~

перелопачувати schaufeln vt,

-flüge; ~
птахів Vogelzug m -(e)s, umschaufeln vt
-züge; 2. (при стрільбі) Weitschuss перелюб ч див. перелюбство
m -es, -schüsse перелюбець ч Ehebrecher т -s,
=
 перелюбниця
перелюбниця ж Ehebrecherin /=,
-nen
перелюбство с Ehebruch [-brux] т
-(e)s; чинити ~
Ehebruch begehen*
[treiben*]
перелягати sich an eine andere
Stelle legen, im Liegen den Platz
п wechseln; на інший бік sich auf die
~
andere Seite legen
перелягти див. перелягдти
переляк ч Schreck т -(e)s; Erschro¬
ckenheit /=; з ~у vor Schrecken, im
Schreck, vor (lauter) Schreck
переляканий erschreckt; erschrocken
перелякати erschrecken vt; розм.
einen Schreck einjagen (когось D.)\
~ся (heftig) erschrecken* vi (s);
sich sehr erschrecken*; розм. einen
Schreck bekommen*
перемагати 1. siegen vi (когось,
щось über A.); besiegen vt; 2.
(долати) überwinden* vt, überwältigen
vt; (скоряти) bezwingen* vt; розм.
aus dem Brett schlagen* vt
перемазати (ся) див.
перемазуватися)
перемазувати 1. (змащувати
заново) (von Neuem) schmieren vt,
umschmieren [(ліками)
einschmieren, einsalben] vt; 2. (віконні рами
тощо) neu kitten vt; (лижі) neu
wachsen; 3. (забруднювати)
beschmutzen vt, besudeln vt
перемазуватися sich beschmutzen,
sich besudeln
перемальовувати 1. (заново) neu
[noch einmal] zeichnen vt; 2.
(копіювати) abzeichnen vt
перемалювати див.
перемальовувати
переманити див. переманювати
переманювати herüberlocken vt,
weglocken vt; (покупців, клієнтів)
abwerben* vt: abspenstig machen
(когось А., у когось £).); (схиляти
на свій бік) für sich gewinnen*
272
перемастити див. перемащувати
перемахувати hinübersetzen vi (s),
sich hinüberschwingen*, springen*
vi (s) (через щось über А.)
перемахнути див. перемахувати
перемащувати (все, заново) (alles
[von Neuem, nochmals]) schmieren
vt; (заново) umschmieren vt;
(занадто) zu stark einfetten vt,
überfetten vt
перемалювати mahlen(*) vt,
zermahle^*) v/; ~ся sich mahlen
[zermahlen] lassen*, gemahlen
[zermahlen] werden*
перемерзати 1. erfrieren* vi (s);
(промерзати наскрізь)
durchfrieren* vi (s); 2. (про рослини)
erfrieren* vi (s), durch Frost umkommen*
V/ (s)
перемарзнути див. перемерзати
перемарти див. перемирати
перемат1 ч Schneehaufen т -s, =,
Schneewehe f =, -n,
Schneeverwehung f =, -en; <§> стати на ~i im
Wege stehen* vi, hinderlich sein* vi (s)
перемат2 ч (рибальська снасть)
Angelschnur mit mehreren Haken;
розм. Patemosterschnur/=, -schnüre
переметати 1. (alles [viel])
hinüberwerfen* vt (через щось über А.);
2. див. переметувати
переметнути 1. hinüberwerfen* vt,
hinüberschleudem vt (через щось
über А.); 2. (кинутися, помчати)
sich stürzen, losspringen* vi (s),
losstürzen vi (s); 3. див. перемахувати
переметнутися (перейти на бік
противника) übergehen* vi (s),
überlaufen* vi (s); (змінити місце
роботи тощо) hinüberwechseln vi
(s), sich hinüberschlagen*
перематувати (все, заново) (alles
[von Neuem, nochmals]) durchnähen
[(обметувати) ausnähen] vt
перемивати durchwaschen* vt, aus-
vt waschen* vt; nochmals waschen* vt
273 перемішувати

перемигнутися einen Blick schenliegend, Wechsel-; ~a

wechseln; sich durch Augenzwinkern intermittierendes Fieber,

пропасниця мед.

verständigen Wechselfieber n -s; ~ий пульс

перемигуватися einander BHcke alternierender Puls
zuwerfen*, einander ziiblinzeln [zu- переміна ж Wechsel m -s; одна
~

zwinkem] білизни eine Garnitur Wäsche

перемикальний mex. Schalt-, Um- переміни||ти(ся) див.
schalt- перемінюватися); вітер ~вся (про напрямок) П
перемикання c Umschaltung/=, -en der Wind ist umgeschlagen; пог&да
перемикати (все, заново) (alles [von ~лася das Wetter hat sich gewendet;
Neuem, nochmals]) (льон, коноплі) (різко) das Wetter ist umgeschlagen;
hecheln [(льон) riffeln vt, rauhen] vt часи ~лися die Zeiten haben sich
перемикати mex. 1. (вмикати, gewandelt
вимикати механізмитощо) перемінний ver|änderlich, variabel
umschalten vt; 2.
(з єднувати перемичкою) [v-], wechselnd
überbrücken vt перемінювати wechseln vt,
перемикатися див. Umtauschen vt; (змінювати) ändern vt,
переключатися ver|ändern vt; білизну die Wäsche
-

перемикач ч Umschalter т -s, =; wechseln; професію in einen

~

Schalter т -s, =; багатоконтакт- anderen Beruf hinüberwechseln vi (s)

=
ний ~
Mehrfachschalter т -s, перемінюватися (змінюватися)
Vielfachschalter т -s, =; багатопо- sich ändern, sich ver|ändem, sich
зиційний ~
Wahlschalter т -s, =, wenden*; (різко) Umschlagen* vi
Mehrstellenschalter т -s, =; ~

(s); (змінюватися про погоду,

-

каналів Kanal|umschalter т -s, =, становище тощо) sich wenden(*);

Kanalwähler т -s,
=
(змінюватися, перетворюватися)
перемикнути див. перемикати 1 sich wandeln (у щось in А.)
переминати (місити) durchkneten переміняти(ся) див.
vt; (картоплю) (aus)quetschen vt перемінюватися)
на перемірювати 1. (міряти все,
~

переминатися: з ноги ногу

das Standbein wechseln; verlegen багато) (alles [viel]) nacheinander
[unschlüssig] von einem Fuß auf den messen* vt; 2. (заново) von Neuem
anderen treten* vi (s) [erneut, nochmals] messen* vt,
перемирати (nacheinander) nachmessen* vt; neu vermessen* vt;
aussterben* vi (s) 3. (приміряти все, багато) (alles
перемир я c Waffenstillstand m -(e)s [viel]) nacheinander anprobieren vt
перемити див. перемивати переміряти див. перемірювати
перемичка ж 1. гідр., тех. Abdäm¬ перемісити(ся) див. перемішува¬
mung f =, -en; Sperrdamm m -(e) тися)
s, -dämme, Absperrdamm m -(e)s, перемістити(ся) див.
-dämme; 2. буд. Oberschwelle f =, переміщатися)
-n; Querbalken m -s, =; вік&нна
~

переміш£ти(ся) див.
Fenstersturz m -es, -stürze; 3. mex. перемішуватися)
Überbrückung/=, -en; перемішувати 1. vermischen vt,
Verbindungssteg m
-(e)s, -e vermengen vt; (ретельно)
переміжні|ий intermittierend, zwi¬ durchmischen v/; (розмішувати) umrüh-
 перемішуватися ПА

ren vt; (вугілля в печі) ausschüren vt; (mit|einander) sprechen* vi, sich
2. (заново) von Neuem [erneut, unterhalten*; (обмінюватися
nochmals] mischen vt; 3. (порушувати словами) einige [ein Paar] Worte
порядок) durch| einanderbringen* vt; wechseln; (обговорювати)
4. (переплутувати) verwirren vt; durchsprechen* vt; (радитися) Rücksprache
(приймати за інше) verwechseln vt halten* [nehmen*]
перемішуватися sich vermischen, перемо||га ж Sieg m -(e)s, -e (над
П sich vermengen; (переплутуватися) кимось über А.); (виграш) Gewinn
sich verwirren m -(e)s, -e; впевнена ~ra nepee.
переміщати 1. auf eine andere Stelle спорт, ein überlegener [klarer] Sieg;
setzen vt; (переставляти) umstellen ~ra на виборах Wahlsieg m -(e)s,
vt, versetzen vt, verrücken vt; -e; одержувати ~ry den Sieg
(пересувати) verschieben* vt; (в інше davontragen* [gewinnen*, erringen*];
місце)verlegen vt; (перебазовувати) впевнений у -зі siegesbewusst,

verlagern vt; 2. (по службі, у siegessicher

наступний клас тогцо) versetzen vt
переміщатися den Platz [die Stelle]
wechseln; sich umstellen; sich
verlagern; sich verschieben*;
(просуватися, пересуватися) rücken vi (s)
перемогти див. перемагати
переможений besiegt
перемож||ець ч Sieger т -s, =;
(той, хто виграв) Gewinner т -s,
=; вийти ~цем als Sieger

переміщені |ий versetzt; verschoben; [Gewinner] hervorgehen* vi (s)

verlagert; ~a особа юр. verschleppte
Person, Verschleppte m/f -n, -n
переміщення c Bewegung f =, -en;
Verschiebung/^, -en; Umstellung/^,
-en; Versetzung/=, -en; Verlagerung
/=, -en; військ Truppenbewegung
~
переможний siegreich
перемокати durchnässt [durch und
durch nass] werden* vi (s)
перемоклий durchnässt, durch und
durch nass

перемокнути див. перемокати

/ =, -en, Truppenverschiebung / =, перемокти див. перемокати
-en; іонів I|onenWanderung / =,
~

перемолоти див. перемелювати

капіталу Kapital|umsetzung перемолотися див. перемелюва¬
~

-en;
/ =, -en, Kapitalverlagerung / =, тися; <§> не сумуй, перемелеться
-en, Kapitalverschiebung / =, -en; лихо
-

добре буде!
розм., жарт.
~

приголосних філол. nur Mut! Es wird schon schiefgehen

Lautverschiebung/^ -en перемотати див. перемотувати
переміщувати(ся) див. перемотувальний Umspul-, Wi¬
переміщатися) ckel-
перемкнути див. перемикати перемотувати (на іншу котушку
перемножити див. перемножувати тогцо) umwickeln vt, umspulen vt;
перемножувати multiplizieren vt (плівку тогцо назад) zurückwickeln
перемняти див. переминати vt, zurückspulen vt; (заново) von
перемовини мн 1. див. перегово¬ Neuem [erneut, nochmals] wickeln
ри; 2. (розмови) Gespräche pl; vt
(бесіда) Unterhaltung/=, -en перемудрити див. перемудрувати
перемовитися див. перемудровувати 1. (занадто
перемовлятися мудрувати) zu viel klügeln [künsteln]
перемовлятися (вести бесіду) vi (над чимось an D.); 2. (усклад¬
275 перенесення

нювати) zu kompliziert umstellen; 3. (змінювати погляди)

[(заплутано) verwickelt] machen vt sich umstellen, sich anders einstellen
перемудрувати 1. див. перемудро- переналаштувати(ся) див. пере¬
вувати; 2. (перехитрити) налаштовуватися)
überlisten vt; schlauer sein* vi (s) (когось перенаповнювати(ся) див. пере¬
als N.) повнюватися)
перемуровувати ummauern vt; перенапруга ж 1. ел. Überspannung
eine Mauer durchziehen* f =, -en; mex. Überanstrengung/=, П
перемурувати див. -en; 2.(перевтома) Über|anstren-
перемуровувати gung/=, -en
перемочити (alle [viele]) (ab)quälen перенапруження c див.
[peinigen; (катувати) foltern] vt перенапруга 2
перемучитися Qualen ertragen*; перенапружити(ся) див.
sich abquälen, sich abplagen (над перенапружуватися)
чимось, від чогось mit D.); перенапружувати überanstrengen
(смертельно втомитися) todmüde sein* vt; überspannen vt; ~ся sich über|-
[werden*] vi (s); (морочитися, anstrengen
вовтузитися) розм. sich abrackem перенаселений (про регіон,
(над чимось, від чогось mit D.) країну) übervölkert; (про будинок,
перем яти див. переминати квартиру тощо) überbelegt
перенавантаження с див. пере¬ перенаселеність ж Übervölkerung
вантаження 1,2 /=, Bevölkerungs|überfluss т -es
перенавантажити див. перенаселити див. перенаселяти
перевантажувати перенаселяти (регіон, країну)
перенавантажування с див. übervölkem vt; (будинок, квартиру
перевантаження З тощо) überbelegen vt
перенавантажувати див. перенаситити(ся) див.
перевантажувати 1,2 перенасичуватися)
перенавчання с Umschulung f =, перенасичений übersättigt
-еп; (перекваліфікація) Neuqualifi- перенасичення с Übersättigung/=,
zierung/=; (підвищення -еп

кваліфікації) Weiterbildung/= перенасичувати übersättigen vt;

перенавчати umschulen vt; (жирами) überfetten vt; ~ся sich
umqualifizieren v/; etwas Neues beibrin- übersättigen (чимось mit/an D.)
gen* (когось £).); ~ся umlernen vz, перенастроїти див. перенастрою-
umschulen vi (на когось auf A); sich вати
umqualifizieren перенастрдювати neu einregeln vt;
перенавчити(ся) див. umrichten vt, umstellen vt

перенавчатися) перенесення c 1. (з місця місце)

на

перенагрівати див. перегрівати Hinübertragen Übertragung/=,

п -s,

перенагріти див. перегрівати -en; (перебазовування) Verlagerung

переналаштовувати див. налаш¬ /=, -en; 2. (на інший термін)
товувати Verlegung/^ -en; (терміну) Aufschub m
переналаштовуватися с 1. -(e)s, -schübe; 3. (засідання, зборів
(реорганізовуватися) sich umgestalten; тощо) Vertagung / =, -en,
2. військ, sich umgruppieren, sich Verlegung/=, -en; 4. (на інший рядок)
 перенести(ся) 276

Übertragung/=, -en; 5. фін. v/; органічно не auf [bis in, für,

~

Übertragung /=, -еп; (з одного рахунку на in] den Tod nicht leiden*
інший) Umbuchung/=, -еп [ausstehen*] vt
перенестц(ся) див. переносити(ся) переноситися перен. sich (in
перенишпорити (über|all) herum- Gedanken) versetzen*
stöbem vi; (alles) durchstöbem vt перен£сн||ий (про значення)
перенісся c Nasenwurzel/=, -n übertragen; у -ому значенні im Übertrag
п перенос ч 1. філол. Abteilungszei¬ genen Sinne, in übertragener Bedeu-
chen n -s, =, Silbentrennungszeichen tung; (образно) bildlich
див. перенесення
n -s, =; 2. переносний tragbar, transportabel,
переносимий 1. (якого можна Trag-
переносити) übertragbar; 2. перен. переносник ч'. ~

заряду
(стерпний, терпимий) erträglich, Ladungsträger m -s, =;
~

хвороб Überträger
ertragbar von Krankheiten

переносимість ж Übertragbarkeit переночовувати übernachten vi

/=; перен. Erträglichkeitf- переночувати див. переночовувати
переносити див. переношувати переношувати übertragen* vt
переносити 1. (з місця на місце) переобирати neu wählen vt, wieder¬
übertragen* vt, hinübertragen* vt, wählen vt
hinüberbringen* vt; (перебазовувати) переобладнати див.
verlagern vt; 2. (в іншу категорію переобладнувати

тощо) versetzen vt; 3. (на інший переобладнувати neu ausrüsten

рядок) übertragen* vt, trennen vt; [ausstatten] vt; (перебудовувати)

4. фін. übertragen* vt; (з одного
рахунку на інший) umbuchen vt;
5. (перебивні картинки) abziehen*
vt; 6. (відкладати термін тощо)
verschieben* vt; (nepee. на невиз-
начений строк) aufschieben* vt;
umbauen vt
переоблік ч 1. (перереєстрація)
Neuregistrierung f =, -en; 2. фін.
(товарів) Inventur [-v-]/=, -en,
Bestands] aufhahme f =, -n; закрито
на (оголошення) wegen Inventur
~

(засідання, збори тощо на geschlossen; 3. фін. (векселів)

іншу дату) vertagen vt, verlegen vt; Rediskont m -s, -e, Rückdiskontierung
1. (витримувати) ertragen* vt; /=, -en
(стійко переносити, витерпіти -

nepee. про душевні страждання)
erdulden vt; (долати труднощі,
біль, небезпеку тощо) überstehen*
vt; (у зв язку з властивостями
організму, предмета, характеру
тогцо) vertragen* vt; (страждання,
неприємності тощо, тж. людей)
ausstehen* vt; ~
переобліковувати 1. (товари)
Inventur [-V-] machen, den Bestand
aufnehmen*; 2. фін. (векселі)
rediskontieren vt, nickdiskontieren vt
переобрання c Neuwahl f=, -en
переобрати див. переобирати
переобтяжувати 1. (переванта¬
жувати) überladen* vt, überlasten

вологу (про vt; 2. перен. überbürden vt;

рослини) die Nässe vertragen*; ~

(роботою) überhäufen vt;

хворобу eine Krankheit überstehen* (перенапружувати) überlanstrengen vt
[durchmachen]; не ~

(не любити переобувати(ся) див.

когось) nicht ausstehen* vt; розм. перезуватися)
nicht riechen [verputzen] können* переобути(ся) див. перезувати(ся)
277 перепалити

переодівати(ся) див. переоснащення с Neuausrüstung

переодягатися) /=, Umrüstung/=

переодіти(ся) див. переодягати(ся) переоснащувати Umrüsten vt, neu
переодягання с Umkleiden п -s, ausrüsten vt
Umziehen п -s; (маскування тощо) переохолодження c див.
Verkleidung/=, -еп переохолоджування
переодягати (в інший одяг) переохолоджування c Unterküh-
umkleiden vt, umziehen* vt;(з метою lung/= гі
маскування тощо) verkleiden vt переохолоджувати unterkühlen vt
(кимось, у когось als NJA.)', переоцінити див. переоцінювати
(міняти одяг) wechseln vt; сорочку
~
переоцінка ж 1. (завищена оцінка)

dasHemd wechseln, ein anderes Überschätzung f-, -en,

Hemd anziehen*; ~ся sich Überbewertung f =, -en; 2. (заново)
umkleiden, sich umziehen*; sich verkleiden Umwertung f =, -en, Umbewertung f =,
(кимось, у когось als N.) -en, Neubewertung f-, -en; (майна
переодяпги(ся) див. тощо) Neuschätzung/=, -en; <§> ~

переодягатися) цінностей die Umwertung der

переозброєння с військ. Neube- [aller] Werte
waffnung/=; перен. Umrüsten п -s, переоцінювати 1. (завищувати
Umrüstung/= оцінку) überschätzen vt,
переозбр£>їти(ся) див. überbewerten vt; zu hoch einschätzen

переозброюватися) [(прикидати) anschlagen*] vt; 2.

переозброювати військ, neu (оцінювати заново) umwerten vt; neu
bewaffnen vt; перен. Umrüsten vt; ~ся bewerten vt
sich Umrüsten переочистка ж Nachreinigen n -s,

переорати див. переорювати Nachreinigung/=

переорієнтація ж Neu|orijentie- перепад ч Gefalle n -s, =;

rung/=, Um|ori[entierung/= (різниця) Unterschied m -(e)s, -e; ~

переорієнтовувати umlori,1entieren температури TemperaturdifTerenz f =,

vt, neu orientieren vt -en, Temperaturgefälle n -s, =;
~

переорієнтувати див. переорієн¬ тиску Druckgefälle n -s,

-

товувати перепада||ти 1. (час від часу, зрідка

переорювати 1. (усе) (alles) pflügen бувати про природні явища) von
vt; дорогу eine Furche über den
~
Zeit zu Zeit [bisweilen] fallen* vi
Weg ziehen*; 2. (заново) umpflügen (s); дощі ~ють рідко es regnet von
vt, um | ackern vt Zeit zu Zeit; 2. (діставатися)
переосмислити див. zufallen* vi (s); (в результаті -

про
переосмислювати грошову суму) розм. herausspringen*
переосмислювати (по-своєму, vi (s); мені часом ~є копійка dann
по-іншому) umdenken* vt; und wann fällt mir ein Groschen zu

(продумувати, обмірковувати) [розм. springtein Groschen heraus];

überdenken* vt 3. див. діставатися З
переоснастити див. перепаковувати umpacken vt
переоснащувати перепакувати див. перепакову¬
переоснащати див. вати

переоснащувати перепалити див. перепалювати

 перепалювати 278

перепалювати zu stark brennen* vt; vt; 3. (складати список) ein

(спалювати) verbrennen* vt; Verzeichnis machen [aufstellen]; 4.
(пропалювати) durchbrennen* vt (заповідати майно) überschreiben* vt,
перепа||сти див. перепадати; gerichtlich verschreiben* vt

мені дещо ~ло (про покарання) розм. перепитати див. перепитувати

ich habe was abbekommen; (стало перепитися див. перепиватися
власністю тощо) розм. für mich ist перепитувати nochmals fragen vt,

п etwas abgefallen; мені дабре ~ло seine Frage wiederholen

(про покарання) розм. da bin ich перепихати durchstoßen* vt, durch¬
schön [gut] angekommen stecken vt; (протискувати)
перепел ч зоол. (птах) Wachtel/=, durchzwängen vt
перепідготовка ж Weiterbildung
перепелиця ж див. перепілка f=, Fortbildung/=
перепелятник ч зоол. (птах) Sper¬ перепідготовляти weiterbilden vt,
ber т -s,
=
fortbilden vt
перепярти (розм.) überwältigen vt; перепій ч (розм.) übermäßiges
die Oberhand gewinnen* (когось Trinken [фам. Saufen]
über А.) перепікати 1. zu lange backen* vt;
переперчити див. переперчувати durch langes Backen verderben* vt;
переперчувати zu stark pfeffern vt 2. alles [viel] backen*
перепиватися übermäßig trinken* перепілка ж зоол. (птах)
vt, sich betrinken*; фам. sich Wachtelweibchen п -s,
=

besaufen* переплавити див.переплавляти14

перепилювати durchsägen vt; переплавляти1 (метал тощо) um¬
(розпилювати) zersägen vt schmelzen* vt
перепиляти див. перепилювати переплавляти2 (ліс) flößen vt
перепинати (перегородкою, заві¬ переплакати durchweinen vt; (по¬
сою тощо) ausspannen vt, плакати) ein wenig weinen vi;
durchspannen vt (виплакатися) ausweinen vi, sich aus-
перепинити див. перепиняти weinen
перепиняти 1. (перегороджувати) переплановувати umplanen vt; neu

sperren vt, versperren vt, absperren planen vt

vt; 2. (перебивати) unterbrechen* перепланування c Umplanung/ =,

v/; ins Wort [in die Rede] fallen* vi -en; Neuplanung/=, -en

(s) (когось D.); 3. (перешкоджати перепланувати див.

чомусь) hemmen vt переплановувати'
перепирати 1. (все, багато) (alles переплата ж Überbezahlung f

[viel]) waschen* vt; 2. (заново) -en, Überzahlung/=, -en

nochmals waschen* vt переплатити див. переплачувати
перепис ч Zählung/=, -en; переплачувати zu viel [zu teuer]
~

населення Volkszählung/= -en zahlen vi, überbezahlen vt; über den

переписати див. переписувати Span bezahlen (müssen*) vt; розм.
переписувати 1. (списувати, ро¬ beim Apotheker kaufen vi
бити рукописну копію) переплести(ся) див. переплітати-
abschreiben* vt; 2. (заново) umschreiben* (ся)
vt; ~
начисто ins Reine schreiben* переплетення с (щось сплетене)
П9 перепочинЦок
Geflecht -(e)s, -е; (переплетіння) переповістц див. переповідати
п

Verflechtung/=, -еп переповнений überfüllt; übervoll;

переплетіння с (розм.) Verflechtung (напханий) vollgestopft; (про
/=, -еп; (зчеплення) Verkettung/=, лікарню тощо) überbelegt
-еп; (сплетення) Verschlingung/=, переповнити (ся) див.
-еп; (каната, проводів) Spleißung переповнюватися)
/= -еп переповнювати überfüllen vt
перепливати überschwimmen* vt; (чимось mit D.)', (напихати)
И
hinüberschwimmen* vi (s); (у човні vollstopfen vt; ~ся sich überfüllen; überfüllt
тощо) hinüberfahren* vi (s); fahren* werden* [sein*] v/ (s)
vi (s) (через щось über А.) переповняти(ся) див.
перепливти див. перепливати переповнюватися)
переплигувати див. перестрибу¬ переполох ч (хвилювання,
вати збудження) Aufregung f=, -еп;
переплисти див. перепливати (збентеження) Aufruhr т -(e)s;
переплітати 1. verflechten* vt; (метушня) Trubel т -s; (сум яття, шум)
(сплітати) zusammenflechten* vt, Tumult т -(e)s, -е, (allgemeine)
miteinander flechten* Verwirrung/^, -en
vt; (зчіплювати) verketten*
[verschlingen*] переполохати in (große) Aufregung
vt; (канат, проводи тощо) spleißen versetzen vt; (налякати)
vt; 2. (наново) umflechten* vt aufschrecken v/; ~ся in Bestürzung
переплітатися sich verflechten*, [Verwirrung] geraten* vi (s); erschrecken* vi
sich verschlingen*; sich verketten; (s), aufschrecken* vi (s)
(сплутуватися) sich verwickeln; переполошити(ся) див.
(перетинатися) sich переполохатися)
überschneiden* перепоні|a ж (перешкода)

переплутати(ся) див. Hindernis п -ses, -se; (бар'єр, рамки)

переплутуватися) Schranke /=, -п; без unbehindert;
~

переплутувати (нитки тощо) <§> стати на ~і im Wege stehen* vi,

verwirren vt; (доводити до безладу)
durch| einander bringen* vt;
(сплутувати з чимось) verwechseln vt;
~ся sich verwirren; durch|einander
kommen* [geraten*] vi (s)
переплюнути перен.
(перевершити) überbieten* vt, übertrumpfen
перепнути див. перепинати
переповзати hinüberkriechen*
den Weg versperren, Hindernisse in
den Weg legen
перепотіти 1. zu schwitzen aufhören
vi; 2. stark in Schweiß geraten* vi
(s), durchschwitzen vi
перепочивати Atem holen, sich ein
vt wenig erholen, ein wenig ausruhen
vi; (робити зупинку) ein wenig
vi rasten vi, Halt machen; (переводити

(s); kriechen* vi (s) (через щось дух) розм. zum Verschnaufen

über А) kommen* vi (s)
переповзти див. переповзати перепочинЦок ч (короткий; тж.

переповивати die Windeln wech¬ перен.) Atempause/=, -п;

seln (когось D.); (у сухі пелюшки)
trockenlegen vt
переповити див. переповивати
переповідати nach|erzählen
(відпочинок) Erholung/^; (перерва) Rastf-,
Ruhepause/=, -n; розм.
Verschnaufpause f-, -n; (зупинка, привал) Halt
vt m -(e)s; давати ~ок eine
Atempause
 перепочити 280

gönnen (комусь D.y, без ~ку ohne перепродаж ч Wiederverkauf т

sich (D.) eine Atempause zu gönnen -(e)s, -käufe, Weiterverkauf т -(e)s,

перепочити див. перепочивати -käufe; Weiterver| äußerung/=, -en
переправа ж 1. (дія) Übersetzen перепродати див. перепродувати
п -s; (перехід) Übergang -(e)s,
т перепродувати Wiederverkäufen vt,
-gänge; (переїзд) Überfahrt /=, -en; Weiterverkäufen vt; weiterver| äußern
2. (місце) Übergangsstelle f =, -n; vt

п Übersetzstelle/= -n; Überfahrtsstelle перепросити див. перепрошувати

/=, -n; 3. (пором тощо) Fähre/=, -n; перепрофілювати umprofilieren vt

Prahmfähre/=, -n перепрошувати sich entschuldigen
~

поромна
переправити(ся) див. (когось bei D.); um Entschuldigung
переправлятися) bitten* vt
переправляти1 (через ріку тощо) перепрягати (повторно, заново)
übersetzen v/5 hinübersetzen vZ, umspannen vt; (замінювати коня
hinüberfahren* vt, (hin)überfuhren vt; або коней) Pferde wechseln
(доставляти) bringen* vt, zustellen перепрягти dwe. перепрягати
vt; ~

через кордон über die перепсувати (alles [viel]) verder¬

Grenzebringen* [schaffen; (нелегально) ben* vt
schleusen] vt перапуск ч Überführung f =, -en,

переправляти2 (виправляти) Überleitung f =, -en, Überströmung

verbessern vt, korrigieren vt; /=, -en
(змінювати, переробляти) um| ändern vt перопустка ж Passierschein m -(e)

переправлятися (на інший берег s, -e; службова Dienst] aus weis m

~

тощо) übersetzen vi (s), -es, -e

hinüberfahren* vi (s), hinüberkommen* vi (s); перепуття c див. розпуття

(уплав) hinüberschwimmen* vi (s) перепхати див. перепихати

перепрати див. перепирати перепхнути див. перепихати
перепрацьовуватися sich überlar¬ перераховування с 1. (лічба)
beiten, überarbeitet sein* vi (s); Aufzählen п -s, Aufzählung/=. -еп;
(перевтомлюватися) von der Arbeit 2. фін. (грошей через банк)
müde sein* vi (s) Überweisung/=. -еп, Transfer т -s, -s
перепрацюватися див. перераховувати 1. (лічити,
перепрацьовуватися рахувати) zählen vt, aufzählen vt,
перепробовувати 1. (на смак) nachzählen vt; (заново, повторно)
(alles) schmecken vt, kosten vt; 2. von Neuem zählen vt; 2. фін. (гроші
(намагатися, спробувати) (alles) через банк) überweisen* vt; 3. (на
versuchen vt, (alles) (aus)probieren vt, інші величини, одиниці) umrechnen
durchprobieren vt vt
перепробувати див. перерахування с див.
перепробовувати перераховування
перепрограмовувати перерахувати див.
umprogrammieren vt перераховувати
перепрограмувати див. перепро- перерахуй|,ок ч (на інші
грамовувати величини, одиниці) Umrechnung f =, -en;

перепродавати див. в ~ку umgerechnet (на щось auf А.)

перепродувати перорв||а ж (у заняттях, роботі
281 переробляти

тощо) Pause/=, -п; (переривання) vorschub т -(e)s, -schübe; ~ий

Unterbrechung f =, -en; обідня ~a струм intermittierender Strom

Mittagspause/=, -n; ~a між бодми переривник ч mex. Unterbrecher m
[раундами, періодами] спорт. -s,=
Kampfpause f =, -n; ~a на каву переривник-розподільник 4

Kaffeepause /=, -n; без ~и Verteiler m -s, =, Zündverteiler m -s,

=

pausenlos, un| unterbrochen переривча(с)тий див. переривис¬

перервати(ся) див. тий
перериватися) перерити див. переривати2
перервний мат., фіз. переріз ч Schnitt
т -(e)s, -е; поз¬

diskontinuierlich, diskret довжній Längsschnitt т -(e)s, -е;

~

перервність ж Diskontinuität f =, поперечний Querschnitt т -(e)s,

~

Diskretheit/= -е

перерегулювати neu einstellen vi перерізати див. перерізувати

перереєстрація ж Umregistrierung перерізувати 1. (різати навпіл, на
f~, -en, Neuregistrierung/=, -en частини) durchschneiden* vt,
перереєстровувати umregistrieren zerschneiden* vt; (пилкою) durchsägen
vt, neu registrieren vt, neu eintragen* vi; 2. (убивати людей)
vt; ~ся sich neu registrieren niedermetzeln vt; (тварин) (ab)schlachten vt;
[eintragen, umregistrieren] lassen* 3. (перетинати дорогу тощо)
перереєструвдти(ся) див. abschneiden* vt
перереєстровуватися) перероби| |ти 1. див. переробляти;
перержавіти durchrosten vi (s) 2. alles (viel) erledigen; ~уги купу
переривання c Unterbrechung / =, справ viel [eine Menge] schaffen
-en [leisten]; він ~в усі свої справи er
переривати1 1. (розривати) hat alle seine Geschäfte erledigt
zerreißen* vt; 2. див. припиняти; 3. див. переробка ж 1. (сировини тощо)

призупиняти; 4. (перебивати) ins Verarbeitung/=, ~

-en;
Wort [in die Rede] fallen* vi (s) давальницької сировини Lohnver|edelung
(когось D.) /=, -en; 2. (змінювання) Änderung
переривати2 1. (рити землю /=, -en, Abänderung/=, -en,
тощо) umgraben* vt; (заново, Umländerung f-, -en; (надання іншої
повторно) von Neuem aufgraben* vt; форми тощо) Umformung/=, -en;
2. (нишпорити, ритися) (перетворювання) Umgestaltung
durchwühlen vt, durchsuchen vt; розм. /=, -en; (тексту тощо) Über|arbei-
durchstöbern vt tung/=, -en; Umarbeitung/=, -en;
перериватися 1. (розриватися) 3. (перевиховування) Umformung

zerreißen* vi (s); 2. див. /=, -en; 4. (понад норму)

припинятися; 3. див. призупинятися Überstunden pl, Über|arbeit/=
переривач див. переривник
ч перероблення c див. переробка
переривист||ий 1. (про голос, ди¬ переробляти 1. (сировину тощо)
хання тощо) stockend; 2. mex. verarbeiten vt; 2. (змінювати)
unterbrochen; (періодичний тощо) ändern vt, ab| ändern vt, um|ändern vt;
intermittierend; (про роботу (надавати іншої форми тощо)
двигуна) aussetzend; ~а подача umformen vt; (перетворювати)
Rückvorschub т -(e)s, -schübe, Schritt¬ umgestalten vt; (текст тощо)
 переробний 282

über|arbeiten vt; 3. вати) niederhauen* vt, niedersäbeln

(перевиховувати) um formen vt; розм. vt
umkrempeln vt; 4. (заново) über|arbeiten пересадження c див.
vi, um| arbeiten vt, ummachen vt; пересаджування
розм. ummodeln vt; 5. (більше пересаджування c 1. (рослин,
належного) zu viel arbeiten vi; розсади) Verpflanzung f -en; (крім
(понад норму) Überstunden machen розсади; тж. пересаджування у
п переробний verarbeitend, Ver|ar- відкритому грунті) Umpflanzung
beitungs- /=, -еп; (дерев, кущів) Versetzung
перерйджуватися 1. /=, -еп; 2. мед. (органів)
Wiederaufleben vi (s),
(відроджуватися) Transplantation /=, -еп, Verpflanzung/=, -еп
wiederlaufkommen* vi (s); 2. пересаджувати 1. (рослини,
(перетворюватися) sich verwandeln, розсаду) verpflanzen vt; (за винятком
sich umwandeln; (ставати іншим) розсади; тж. пересаджувати у
ein anderer Mensch werden* vi (s); відкритому ґрунті) umpflanzen vt;
(ставати зовсім іншим) sich von (дерева, кущі) versetzen vt;
Grund aus ändern, sich gänzlich (горшкові) umtopfen vt; 2. (когось на
ver|ändem; 3. (погіршуватися, інше місце) umsetzen vt, auf einen

вироджуватися) entarten vi (s), aus|- anderen Platz setzen vt; 3. мед.

arten vi (s) (орган) verpflanzen vt, transplantieren
переродитися див. vt

перероджуватися пересаджуватися див. пересідати

перерозподіл ч Neuverteilung f =, пересадити (ся) див. пересаджува¬
-еп; (інакше) Umverteilung/=, -en тися)
перерозподілити див. перерозпо¬ пересаді І ка 1 див.

діляти пересаджування; 2. (на інший

перерозподіляти neu verteilen vt; транспортний засіб) Umsteigen п -s; (на
(інакше) umverteilen vt наступний транспортний засіб для
переростати 1. (ставати вищим) продовження поїздки) Anschluss т
höher [größer] werden* vi (s) -(e)s, -Schlüsse; станція ~ки
(когось als N.); über den Kopf Umsteigebahnhof т -(e)s, -höfe; без
wachsen* vi (s) (когось D.)', 2. перен. ~ки ohne umzusteigen;
(у розумовому, моральному тогцо запізнитися при -ці den Anschluss verpassen
аспекті) überflügeln vt; [versäumen, verfehlen];
(обганяти, випереджати) überholen прибувати вчасно на станцію ~ки einen
vt; (вийти віку, щоб
з певного Anschluss erreichen; з цього

захоплюватися чгшось) hinauswach- потяга зручно робити ~ку dieser Zug

sen* vi (s) (щось über А.); 3. hat einen guten Anschluss

(змінюватися) hinüberwachsen* vi (s) пересадочн||ий спец. Umsteige-;
(у щось in А) -а станція Anschlussbahnhof m

перерости див. переростати -(e)s, -höfe

переросток ч über|alterter Schüler пересварити(ся) див.
перерубати див. перерубувати пересварюватися)
перерубувати 1. durchhauen(*) пересварювати gegenj einander
vt, durchhacken vt; (розрубувати) aufbringen* vt; Zwistigkeiten stiften
zerhauen* г/, zerhacken vt; 2. (уби¬ (когось zwischen D.\, entzweien vt;
283
~ся sich (mit allen) verzanken, sich
entzweien
пересвідчитися див.
пересвідчуватися
пересвідчуватися sich
überzeugen (в чомусь von D.); (способом
перевірки) sich vergewissern (в
чомусь G.)
переселенець ч Umsiedler т -s, =,
Übersiedler т -s, =; (емігрант) Aus-
=
wanderer m -s,
переселенка ж Umsiedlerin f =,
-nen, Übersiedlerin f =, -nen; Aus-
wanderin/=, -nen
переселення Umsiedlung/=, -en,
c durchschlafen*, übernachten vi
Übersiedlung f =, -en; (еміграція)
Auswanderung f =, -en; (на іншу
квартиру) Umzug m -(e)s, -züge;
велике народів icm. Völkerwan-
~
derung/=
переселити(ся) див.
переселятися)
переселяти 1. übersiedeln vt,
umsiedeln vt; 2. (на іншу квартиру)
eine andere Wohnung zuweisen*
(когось ZX); in einer anderen
Wohnung unterbringen* vt; umziehen
lassen* vt
переселятися übersiedeln vi (s),
umsiedeln vi (s); (переїжджати)
ziehen* vi (s); (виїжджати)
verziehen* (s), ausziehen* vi (s),
vi
fortziehen* vi (s); (емігрувати) aus-
wandern vi (s); (на іншу
umziehen* vi (s)
пересилання c Übersendung
(відправка) Versand m -(e)s
пересилати schicken vt,
übersenden* vt
пересинити див. пересилювати
пересилка ж див. пересилання
пересильний Etappen-;
Etappenstation/=, -еп
пересилювати 1. (перемагати
противника) überwältigen vt, über¬
пересікати
winden* vt; 2. (почуття тощо)
bezwingen* vt; себе sich (D.)
~
[seinem Herzen] einen Stoß geben*
пересипати див. пересипати
пересипати 1. umschütten vt;
(через край) zu viel schütten [hin¬
einschütten] vt; überschütten vt;
2. (щось чимось) einmischen vt, П
einstreuen vt; ~
промову віршами
Verse [aecmp. тж. v-] in die Rede
einstreuen
пересипляти 1. (спати занадто
довго) zu viel [zu lange] schlafen*
vi; 2.: ніч die Nacht
~
пересихати (про джерело тощо)
austrocknen vi. (s); (висихати)
trocken werden* v/ (s), trocknen vi (s),
versiegen vi (s); (цілком засихати)
verdorren v/ (s), vertrocknen vi (s);
(про рослини, ґрунт, горло) ausdör-
ren vi (s)
пересичений übersättigt
пересичення c Übersättigung f =,
-en
пересичувати übersättigen vt; ~ся
sich übersättigen, übersättigt sein* vi
(s) (чимось von D.)
пересідати den Platz wechseln, sich
anderswohin setzen; (на інший вид
транспорту) umsteigen* vi (s)
пересідлати umsatteln vt
пересікати 1. (nepee. щодо більш
квартиру) або менш обмеженого простору -
про кімнату, сад, ліс, країну
f =; тощо) durchqueren vt; gehen* vi (s)
(щось durch А.); (по поверхні
чогось площу, міст
-
про вулицю,
тощо) überqueren vt; gehen* vi (s)
(щось über А.)', (впоперек)
durchkreuzen vt, kreuzen vt; (певну лінію,
~
пункт дійсну або уявну про кордон,
-
колію тощо) überschreiten* vt; 2.
су¬ (перегороджувати шлях) sperren vt,
versperren vt, absperren vt
 пересікатися 284

пересікатися sich kreuzen; тж. міру) zu stark braten* vt; 2.

перен. sich überschneiden* (псувати на вогні) verbraten* vt;
пересікти(ся) див. пересікати(ся) verbrennen* vt; 3. (все) alles braten* vt

пересісти див. пересідати пересмажуватися verbraten* vi (s);

пересічний {посередній) verbrennen*(s) vi

mittelmäßig; {середній) durchschnittlich пересмикнути див.

пересічність ж Mittelmäßigkeit/= пересмикувати; його ~ло es schüttelte ihn

п пересічний sich schneidend, sich пересмикувати (перекручувати

kreuzend факти) verdrehen vt, entstellen vt;
перескакувати 1. {через щось) карти falsch|spielen відокр. vi;
~

vi
hinüberspringen* (s); springen* (s) vi розм. mogeln vi
(через щось über А.); 2. {на іншу пересмикуватися (здригатися)
тему) überspringen* vt; 3. {пропускати zusammenzucken vi (s),
щось) auslassen* vt, überspringen* zusammenfahren* v/ (s)
vt; 4. перен. {перевершувати) пересміхатися einander zulächeln vi
überholen vt, überrunden vt; ф з~

п ятого на десяте розм. vom
aufs Stöckchen kommen* vi (s)
перескладати див. перездавати З
перескласти див. перездавати З
перескочити див. перескакувати
переслати див. пересилати
пересмішник ч 1. (насмішник)
Hölzchen Spötter m -s, =; 2. зоол. (птах) Spott¬
drossel /=, -n
пере сову вати (ся) див.
пересуватися)
пересолити див. пересолювати
пересолоджувати übersüßen vt, zu

переслідуванЦний 1. ч Verfolgte т süß machen vt

-п, -п; 2.: ~а ж Verfolgtef -n, -n пересолодити див.
переслідування c тж. юр. Verfol¬ пересолоджувати

gung f-, -en; (g кримінальному пересолювати 1. (солити більше,

порядку) юр. Ahndung f-, -en; ніж треба) versalzen vt; 2. перен.
{розшук, вистежування) юр. Fahndung übertreiben* vt, es zu weit treiben*
/=, -en пересох||нути див. пересихати;
переслідувати 1. тж. юр. у мене в горлі ~ло ich habe eine
verfolgen vt; 2. {гнатися тощо) (ganz) trockene [ausgebrannte,
nachsetzen vi (s), nachjagen vi (s) (когось ausgedörrte] Kehle bekommen, meine
D.)', 3. {підстерігати і намагатися Kehle ist wie ausgedörrt, mir ist die
впіймати -

перев. тварину) Kehle ausgetrocknet

nachstellen vi (когось D.) , 4. юр. {в
кримінальному порядку) strafrechtlich
ahnden vt; (розшукувати) fahnden vt;
5. перен. (про думки, відчуття
тощо) verfolgen vt; keine Ruhe lassen*
(когось D.)', 6. (піддавати утискам,
досаждати, гнітити) bedrängen vt
=
переслідувач ч Verfolger т -s,
переспати див. пересипляти
пероспів ч 1. (повторення відомо¬
го, сказаного тощо раніше) das
alte Lied, die alte Leier; 2. (вільний
переклад віршами) Umdichtung/=,
-en;(віршів) Nachdichtung/=, -en
переспівати1 див. переспівувати
переспівати2 (перезрівати про
-

переслідувачка ж Verfolgerin/
-nen
пересмажити див. пересмажувати
пересмажувати 1. (занадто, над¬
=
плоди, ягоди тощо) überreifen vi
(s), überreif werden* vi (s)
переспівувати 1. (все або багато)
durchsingen* vt; 2. (заново, повтор¬
285 перестрілка

но) von Neuem singen* vt; 3. перестої|ти див. переставати; ~нь!

(перевершувати у співі) im Singen hör auf!, lass das!; ~нь сміятися!
übertreffen* vt; 4. (перекладати) in hör auf zu lachen!, genug gelacht!;
Versen [австр. тж. v-] übersetzen дощ ~в es hat aufgehört zu regnen

v/, umdichten vt перестелити див. перестилати

переспілий überreif перестеляти див. перестилати
переспіти див. переспівати2 перестерігати warnen vt (від чо¬
переставати aufhören vi (щось ро¬ гось vor D.); (попереджати, П
бити + Inf. з zu); (облишати, нагадувати) mahnen vt (від чогось an

припиняти) ablassen* (щось von £).); А., wegen G.)

(відмовлятися) unterlassen* vt, перестигати1 див. перезрівати
lassen* vt перестигати2 zu kalt werden* vi (s)
переставити див. переставляти перестилати 1. (постіль) das Bett
переставляти 1. umstellen vt, an neu machen; 2. буд. (підлогу)
einen anderen Platz stellen vt; umlegen vt; (дорогу) neu pflastern vt; ~

verstellen vt; (переміщати) versetzen паркет das Parkett neu legen

vt, verrücken vt; (пересувати) перестійн||ий abständig,
verschieben* vt; 2. (змінювати überständig; ~e дерево Abständer m -s, =,
порядок
розташування) umräumen vt; Überhalter m -s, =, Überwuchsler
=
(змінювати послідовність) um|- m -s,

ordnen vt; меблі в кімнаті das

~

пересторог)|a ж Warnung/ =, -en

Zimmer umräumen; 3. (годинник) (від чогось vor D.);
stellen vt; (уперед) vorstellen vt; (попередження, нагадування) Mahnung/=, -en

(назад) zurückstellen vt; 4. (на іншу (від чогось an A., wegen G.); нехай
посаду тощо) versetzen vt; 5. мат. це буде тобі ~ою! lass dir das zur

(замінювати) permutieren vt, Warnung dienen!

vertauschen vt; ледве ноги kaum
~

перестраховка ж тж. перен.

die Füße bewegen (können*) Rückversicherung/^, -en
переставний verstellbar перестраховуватися тж. перен.
перестановка ж Umstellung f =, sich rückversichern
-en; Verstellung/=, -en; перестрахувальник ч

(переміщення) Versetzung f-, -en, Verrückung Rückversicherer т -s, =

/=. -en; (на іншу посаду тощо) перестрахуватися див.
Versetzung f =, -en; мат. Permutation перестраховуватися
/=, -en, Vertauschung/=, -en перестрашений див. переляканий
перестаратися zu weit treiben* (в перестрашити див. перелякати
чомусь A.); übers Ziel перестрибнути див. перескакува¬
hinausschießen* vi; des Guten zuviel tun*; ти 1,2

(бути занадто завзятим) allzu eifrig перестрибувати див.

[über|eifrig] sein* vi (s) перескакувати 1,2

перестаріл||ий 1. (дуже старий) перестрівати (зустрічати)

(hoch)bejahrt, hochbetagt; (занадто treffen* vt; begegnen (когось D.);
старий) überaltert; будинок для (перетинати дорогу) in den Weg
~их Altersheim п -(e)s, -е, kommen* v/ (s) (когось D.)
Seniorenheim п -(e)s, -е; 2. перен. перестрілка ж військ. Feuergefecht
ver| altert
=
(застарілий) n -(e)s. -e; Geplänkel n -s,
 перестрілювати 286

перестрілювати 1. (вбивати всіх пересушити див. пересушувати

чи багатьох) (alle [viele]) пересушувати 1. (все) (alles) aus¬
erschießen* vt, niederschießen* vt; 2. trocknen [(auf)trocknen, dörren] vt;
(витрачати всі боєприпаси) 2. (занадто) zu lange [zu stark]
verschießen* vt trocknen vt
перестрілюватися aufeinander перетаскати див. перетаскувати
schießen* vi, sich beschießen*, перетаскувати hinüberschleppen vt,
П Schüsse wechseln herüberschleppen vt
перестріляти див. перестрілювати перетасовувати (карти тощо) mi¬
перестрінути див. перестрівати schen vt
переступати 1. (поріг тощо) über¬ перетасувати див.
schreiten* vt; den Fuß setzen, treten* перетасовувати
vi (s) (через щось über А); 2. перен. перетворення с (трансформація)
übertreten* vt; межу die Grenzen Umwandlung f =, -en,
-

[die Schranken] überschreiten* Transformation /=, -en; (перебудова)

[verletzen] vt; 3.: з ноги на ногу
~
von Reorganisation /=, -en, Umgestaltung/=,
einem Fuß auf den anderen treten* vi -en; (метаморфоза) Verwandlung
(s), einen Fuß vor den anderen setzen /=, -en, Metamorphose/=, -n
переступити див. переступати перетворити(ся) див.
пересування с 1. Verschiebung/=, перетворюватися)
-еп; (переміщення) Umstellung f-, перетворювальний Umformer-,
-en, Versetzung f =, -en; 2. (рух) Umrichter-
Fortbewegung f =, -en; засоби ~

перетворювати
Transportmittel pl, (трансформувати) umwandeln vt,
Beförderungsmit el pl; свобода
~

Bewegungsfreiheit transformieren vt; verwandeln vt; machen vt (y

pl; юр. Freizügigkeit/= щось zu D.); (перебудовувати)
пересувати 1. verschieben* vt; reorganisieren vt, umgestalten vt,
(переміщувати) versetzen vt, umstellen umformen vt, umbilden vt
vt; (далі) weiterrücken vt; 2. перетворюватися sich umwandeln,
(термін) verschieben* vt, aufschieben* sich transformieren; sich
vt; 3. див. переставляти З verwandeln; sich reorganisieren, sich
пересуватися (на інше місце) sich umgestalten, sich umformen
bewegen, übergehen* vi (s); перетворювач ч фіз. Umformer m
(зрушуватися) sich verschieben* -s, =, Wandler m -s, =;
~
частоти

пересуви||ий Wander-; (рухомий) Frequenz! Umformer m -s, =,

beweglich, fahrbar; (переставний) Frequenz! Umrichter m -s, =

verstellbar; ~a виставка перетекти див. перетікати

Wanderausstellung f =, -en; ~a каретка перетерпіти див. перетерплювати
Laufwagen m -s, =; ~a платформа перетерплювати ertragen* vt; (на¬
Schiebebühne f -, -n; ~нй кран терпітися) erleiden* vt; (стійко
Fahrkran m -(e)s, -kräne/слег/. -e, переносити труднощі тощо)
fahrbarer Kran erdulden vt; (страждання)
пересуд ч Gerede n -s, Klatscherei ausstehen* vt
/=, -en, Geklatsche n -s переторти(ся) див. перетирати(ся)
пересунути(ся) див. пересувати- перетин ч (ліній тощо)
(ся) Überschneidung /=, -еп; (доріг) Kreuzung/ =,
287 перехилити(ся)

-еп; {переріз) Schnitt т -(e)s, -е; вувати) zusammenschnüren vt;

лінія ~у Schmttlinije/=, -п; точка ~у 4. (занадто) zu stark (an)ziehen*
Schnittpunkt т -(e)s, -е vt; <§> на свій бік auf seine Seite
~

перетинання с Überquerung f =, bringen* vt, für sich gewinnen* vt

-en, Übergang -(e)s, -gänge;
m ~

перетягнути див. перетягати

кордону Grenz| Übergang m -(e)s, перетягти див. перетягати
-gänge перетягування с: ~
каната Tauzie¬

перетинати 1. (різати на hen п -S

частини) zerschneiden* vt, schneiden* vt; перетягувати див. перетягати

2. див. пересікати; ~ся див. перетяти див. перетинати
пересікатися переучувати(ся) див. перенавча¬
перетинка ж Häutchen п -s, =; тися)
Membran f =, -еп; барабанна ~

перефарбовувати umfarben vt, neu

Trommelfell -(e)s, n -e färben vt; (будинок, стіну тощо)
перетинчастий häutig; membranös neu anstreichen* vt; ~ся перен. die

перетинчастокрилі мн зоол. Haut¬ Farbe wechseln

flügler pl перефарбувати(ся) див.
перетирати 1. (посуд тощо) перефарбовуватися)
abwischen vt, abtrocknen vt; 2. пере форм авізувати
(розривати тертям) durchreiben* vt, umformatieren vt

durchscheuem vt; 3. переформатувати див. перефор-

(подрібнювати) zerreiben* vt
перетиратися (псуватися від
тертя) sich durchreiben*, sich
abwetzen
перетікати überfließen* vi
(s)
перетнути(ся) див. перетинати(ся)
перетопити див. перетоплювати
перетравлювати1 1. (їжу) verdau¬
en v/; 2. перен.
begreifen* vt
перетравлювати2
перетруювати
перетримати див. перетримувати
матовувати
переформовувати umformen vt,
umgestalten vt, umbilden vt; віїіськ.
umgliedem vt
переформування c Umformung
/=, -en, Umgestaltung/=, -en,
Umbildung f-, -en; військ. Umglieder-
ung/=, -en
(розуміти) перефразовувати umschreiben*
vt, mit anderen Worten
див. wiedergeben* [ausdrücken] vt
перефразувати див.
перефразовувати

перетримувати zu lange halten* vt перехвалити див. перехвалювати

перетрусити див. перетрушувати перехвалювати übermäßig [über¬
перетрушувати durchschütteln vt, trieben, zu sehr] loben vt, mit Lob
durchrütteln vt überschütten vt; розм. über den
перетруювати (alle [viele]) grünen Klee loben v/

vergiften vt перехвилюватися sich

перетрясти див. перетрушувати (übermäßig) aufregen, vor Aufregung
перетягати 1. (в інше місце) hinü¬ vergehen* vi (s)
berziehen* vt; (волочити) перехворіти (перенести хворобу)
schleppen vt; 2. (натягувати заново) neu Krankheit überstehen*
ausspannen [aufspannen, aufzie- перехилити(ся) див.
hen*] vt; 3. (затягувати, зашнуро¬ перехилятися)
 перехиляти 288

перехиляти (hinüber)neigen vt, (hi- übergehen* vi (s); 2. {вулицю

nüber)beugen (через щось über А.);
-ся sich (hinüber)neigen, sich (hi-
nüber)beugen (через щось über А.)
перехцлювати(ся) див.
перехилятися)
перехитрити überlisten vt
тощо) überqueren vt; 3. {на бік
супротивника, в іншу віру, партію
тощо) übergehen* vi (s),
übertreten* vi (s); розм. überlaufen* vi (s);
4. {перетворюватися) übergehen*
v/ (s); 5. {певну межу, лінію,

П перехитрувати див. перехитрити переступати через щось)

перехід ч 1. Übergang т -(e)s, überschreiten* vt; 6. {на іншу роботу тощо)
-gänge; права власності Eigen-
-
überwechseln vi (s)
tums|übergang т -(e)s, -gänge, перехожий ч Passant т -еп, -еп

Eigentumswechsel m -s, =; у -

перехопиЦти див. перехоплювати;

наступ Übergang zum Angriff; 2. {на у нього ~ло подих es verschlug ihm
бік супротивника тощо) Übertritt den Atem; {від страху тогцо) розм.
т -(e)s, -е; 3. військ. Durchzug т etwas schnürte ihm den Hals zu
-(e)s, -züge, Marsch m -es, Märsche; перехоплювати 1. {схоплювати)
4. {брід) Furtf-, -en; 5. {прохід) Gang fangen* vt, auffangen* vt;
m -(e)s, Gänge, Übergang m -(e)s, {спіймати) erwischen vt; 2. {пошту,
-gänge; надземний пішохідний -
повідомлення тощо) abfangen* vt;
Fußgängerbrücke/=, -n; підземний {підслуховувати) abhorchen vt;
-

Unterführung/=, -en; {для 3. {обвивати, оперізувати)

пішоходів) Fußgänger| Unterführung f =,
-en, Fußgängertunnel m -s, =/-s;
пішохідний Fußgänger|Übergang
-
-(e)s, -gänge, Fußgängerüberweg
m чищсь думку
m -(e)s, -e
перехіднЦий Übergangs-; філол.
transitiv; ~e дієслово das transitive
[-V-] Verb [v-], Transitivum
umspannen vt, umschlingen* vt; 4.
{нашвидкуруч їсти) (in Eile) einen
Imbiss nehmen*, einen Bissen zu sich
{D.) nehmen*; <§>
-
розм. j-m das Wort vom [aus dem]
Mund(e) [von der Zunge] nehmen*
перехоплювач ч ae. Abfangjäger m
n -s, -s,=

-va; -ий вік

Wechseljahre pl; -ий перехотіЦти die Lust verlieren*,
закон Interimsgesetz n -es, -e; -ий keine Lust mehr haben* (щось zu D.;
період Übergangsperiode f =, -n, щось робити + Inf. з zu); nicht mehr
Übergangszeit /= -en, wollen* {A., +
Inf); мені -лося ich
-(e)s, -räume; -ий приз
Übergangszeitraum m will nicht mehr {A./ + Inf); ich habe
Wanderpreis m -es, -e keine Lust mehr (zu D. / + Inf з zu)
перехідний ч спец. Übergangsstück перехресний Kreuz-, gekreuzt; {про
n -(e)s, -e, Übergangsformstück n лінії тощо) sich durchkreuzend,
-(e)s, -e sich schneidend; допит
-

переховати див. переховувати Kreuzverhör n -(e)s, -e

переховувати verbergen* vt; {укри¬ перехрестити(ся) див.

вати) verstecken vt; -ся sich перехрещуватися)
verbergen*; sich verstecken перехрестя с Kreuzung f =, -en,
переходити 1. übergehen* vi (s), Straßenkreuzung f =, -en; {доріг)
hinübergehen* vi (s); Kreuzweg m -(e)s, -e
herüberkommen* vi (s); до
-

наступного перехрещувати 1. {перетинати

питання zu der näch|sten Frage упоперек) durchkreuzen vt, kreuzen
289 перигелій

vt; 2. рел. bekreuzigen vt; 3. (в іншу Hemmnis {причина

n -ses, -se;

віру) umtaufen vt відсутності, неможливості щось

перехрещуватися 1. зробити) Verhinderung f -, -en;
{перетинатися упоперек) sich kreuzen; тж. {невідкладна справа як перешкода
перен. sich überschneiden*; 2. рел. щось зробити) Abhaltung/=, -еп;
sich bekreuzigen перен. Hemmung f -, -еп; стати
перецвісти див. перецвітати на ~і {зірвати чийсь план, задум

перецвітати abblühen vi (s), verblüh¬ тощо) розм. hinterstellig machen П

(s)
en vi (чомусь А.); усунути ~и {зі шляху,
переціджувати див. цідити внести ясність) перен. reine Bahn
перець ч бот. Pfeffer т -s; <§> дати machen; чинити ~и Hindernisse in
[задати, всипати] перцю розм. den Weg legen [bereiten] (комусь D.)
die Hölle heiß machen, einheizen vi, перешкоджати hindern vt (у чомусь
Zunder geben*, es gehörig [bitter] an D.); im Wege stehen* vi (комусь

eintränken, Feuer unter den Frack D.); {стримувати, затримувати,

[unter die Füße; груб, unter dem гальмувати) hemmen vt; {не
Arsch, unterm Schwanz] machen, допускати) verhindern vt; {забороняти,
eins auf den Katzenbuckel geben* не дозволяти) verwehren vt;

(комусь D.) {відволікати, заважати, стримувати)

перечекати див. перечікувати abhalten* vt; {навмисне заважати

перечитати див. перечитувати здійсненню чогось, зривати)

перачити widersprechen* vi; hintertreiben* vt
{заперечувати) einwenden* vt перешкодиЦти див.
перечитувати 1. {знову) von Neu¬ перешкоджати; йому ~ла невідкладна справа
em [nochmals] lesen vt; 2. (yce) alles er hatte eine dringende Abhaltung

lesen* [durchlesen*] перешкодозахисний Störschutz-

перечікувати abwarten vt; eine перешкодозахищений störspan¬
Zeitlang warten vi; {грозу, дощ тощо) nungssicher, störungssicher, störfest,
vorübergehen lassen* vt störsicher
перечниця ж Pfefferstreuer m -s, =, перешкодоподавлювальний Ent-
Pfefferbüchse f =, -n, Pfefferdose störungs-, Entstör-, Störschutz-
f=, -n перешкодостійкий störungssicher,
перешивати {знову) von Neuem störspannungssicher, störsicher
nähen vt, umnähen vt перешукати див. перешукувати
перешийок ч
геогр. Land|engef-, -n перешукувати (alles [über|all])
перешиковувати військ, umgrup¬ durchsuchen vt, durchstöbem vt
pieren vt; ~ся sich umgruppieren периартрит ч мед. Periarthritis /=,
перешикувати(ся) див. перешико¬ -riden
вуватися) периваскуліт ч мед. Perivaskulitis
перешити див. перешивати [-v-]/=, -Aden
перешіптуватися miteinander flüs¬ периваскулярний анат.

tern vi, tuscheln vi perivaskulär [-V-]

перешкоді|a ж Hindernis n -ses, -se; перигой ч acmp. Perigäum n -s, -gä-
(бар 'єр) Schranke/=, Hürde/=, -n, en, Erdnähe/=
-n; {порушення спокою, порядку перигелій ч acmp. Perihel n -s, -e,

тощо) Störung f =, -en; {завада) Sonnennähe/=

 перикард 290

перикард ч анат. Herzbeutel т -s, периферичний анат. peripherisch,

=, Perikard п -s, -е peripher, Peripherie-
перикардит ч мед. Perikarditis /=, периферійний 1. див.
-tiden, Herzbeutelentzündung f =, периферичний; 2. перен. (відсталий)
-en zurückgeblieben, rückständig
перила1 мн див. поруччя периферія ж 1. тж. комп.
перила2 ж бот. Perilla/=, -s, Shiso Peripherie /=, -ijen; 2. (окраїнний район)
т -s, -s Randgebiet п -(e)s, -е
П
периметр ч 1. мат. Umfang т -(е) перифраза ж літ. Periphrase / =,
s, -fänge, Perimeter п -s, =; 2. мед. -n, Umschreibung/=, -еп
Perimeter п -s, =, перифразовувати in Periphrasen
Gesichtsfeldmesser т -s,
=
wiedergeben* vt, umschreiben* vt
периметрит ч мед. Perimetritis /=, перихондрит ч мед. Perichondritis

-tiden /=, -riden, Knorpelhaut|entzündung

периметрія ж мед. Perimetrie f =, /=, -en
-І|еп, Gesichtsfeldmessung/=, -en перицантр ч acmp. Perizentrum n -s
перина ж Federbett
-(e)s, -en, n період ч 1. Periode f =, -n; (часу)
Daunenbett n -(e)s, -en, Federdecke Zeitraum m -(e)s, -räume,
/=, -n, Daunendecke/=, -n Zeitlabschnitt m -(e)s, -e; (проміжок)
перинатальний мед. perinatal, Pe- Zeitspanne /=, -n; звітний ~

rinatal- Berichtszeitraum m -(e)s, -räume,

периневральний анат. perineural Berichtsperiode /=, -n,
перинефрит чмед. Perinephritis/=, Rechnungsperiode / =, -n; опалювальний ~

-tiden Heizperiode /=, -n; перехідний ~

периостит ч мед. Periostitis f=, Übergangszeit / =, -en; 2. (в хокеї)

-tiden, Knochenhaut|entzündung f =, Drittel n -s, =
-en періодизація ж Periodisierung/=,
перипатетик ч філос. Peripatetiker -en
=
m -s, ж Presse /=;
періодика
перипегіЦя ж Peripetie/222, -ijen; ~ї Zeitschriften pl, Zeitschriftenliteratur /=,
мн Schwierigkeiten pl Periodika pl
перископ ч мор. Periskop п -s, -е, періодичнЦий periodisch;
Sehrohr п -(e)s, -е (regelmäßig) wiederkehrend; ~a система
перистальтика ж фізіол. елементів periodisches System der

Peristaltik/^ Elemente; ~e видання Zeitschrift

перистЦий feder|artig, federförmig, /=, -en; Periodikum n -s, -ka
Feder-; ~а хмара Federwolke f =, періодичність ж Periodizität/=
-n, Zirruswolke/=, -n періодонт ч анат. Periodont п -(e)s,
перистиль ч apxim. Peristyl n -s, -e, -е, Zahnwurzelhaut/=, -häute
Peristylium n -s, -lijen, Säulenhof m періодонтит чмед. Periodontitis/=,
-(e)s, -höfe -üden, Zahnwurzelhautentzündung
перистокрилки мн зоол. /=, -en
Zwergkäfer pl, Federflügler pl періост ч анат. Knochenhaut / =,
перистолистий federblätt(e)rig -häute
перитоніт ч мед. Peritonitis f =, -ti¬ періостит чмед. Periostitis/=, -riden,
den, Bauchfellentzündung/=, -en Knochenhaut|entzündung/=, -en
291 персонаяьн||ий

періщити 1. (шмагати, бити) пермські |ий геол. permisch; ~a

heftig schlagen* vt, prügeln vt; система Perm n -s, Permische

(батогом) peitschen vt; 2. (про дощ) Formation
(stark [un|unterbrochen, in Streb пермутація Permutation/=, -en
ж

men]) gießen* [regnen] vi пернат||ий gefiedert; царство ~их

перкаль ж текст. Perkal m -s, -e Vogelreich n -(e)s
перколяція ж Perkolation /=, -en, nep||e c 1. (птаха) Feder/=, -n; (для
Perkolationslaugung f=, -en писання) Feder f-, -n; 2. mex. Blatt П
перкусія ж мед. Perkussion f=, -en, n -(e)s, Blätter, Zunge/=, -n; <§> бра:

Abklopfen n -s, Beklopfen n -s тися за zur Feder greifen* vi;

перкутувати мед. perkutieren vt, ab- добре володіти ~ом eine gewandte
klopfen vt, beklopfen vt Feder fuhren [haben*]; ~ом земля
перл ч тж. перен. Perle-n йому! die Erde möge ihm leicht sein!
перламутр ч Perlmutt n -s, Perlmut¬ пероксид ч хім. Peroxid n -(e)s, -e
ter/^ ne ран ч Bahnsteig m -(e)s, -e; кри¬

перламутрівка ж зоол. (метелик) тий ~

Bahnhofshalle /=, -n,
Kaisermantel т -s, -mäntel Bahnsteighalle /=, -n

перламутровий Perlmutter-, perl¬ перпендикуляр ч мат. Senkrechte

muttern f -n, -n; Perpendikel min -s, =; Lot n

перлина ж Perlef=, -n -(e)s, -e, Lotrechte f-n, -n; опускати

перлівка ж бот. Perlgras n -es,
~
eine Senkrechte [das Lot] fallen
-gräser; ~
поникла бот. Nickendes перпендикулярний senkrecht,
Perlgras perpendikulär, perpendikulär, lotrecht;
парлінь ч мор. Trosse/=, -n, взаємно zueinander senkrecht
~

перс ч Perser m -s,

=
Kabeltrosse f-, -n, Schleppleine f-, -n

перліт ч геол. Perht m -(e)s, -e парса мн Brust/=, Busen m -s

перл£в||ий 1. Perlen-, Perl-; perlen|- персидський див. перський
artig; 2. (із зерен ячменю) Gersten-; парсик ч бот. (плід) Pfirsich т -s,
~a каша (густа) Gerstengrütze -е; (дерево) Pfirsichbaum т -(e)s,

/=; військ., жарг. blauer Heinrich; -bäume

(рідка) Graupenbrei m -(e)s; ~a персистанція ж Persistenzf=

крупа Perlgraupen pl, Graupen pl персанЦа ж Person /=, -еп; важ¬

перловка ж див. перлова крупа на ~а eine wichtige [einflussreiche,

перлин ч текст. Perlon п -s maßgebende] Person; ~a нон ґрата

перлюстрація ж Briefzensur f =, лат. Persona non grata f =;

Perlustrierung/=, -en un|erwünschte Person; власною ~ою in

перлюструвати perlustneren vt, ge¬ eigener Person, höch|stpersönlich

heim durchsehen* vt
перманганат ч хім. Permanganat n
-(e)s, -e
перманент ч (розм.) (завивка) Dau-
erwelle f=, -n, Dauerkrause f=, -n
перманентний permanent, ständig;
персонаж ч літ. (handelnde) Person
/=, -en
персонал ч Belegschaftf=, -en;
(nepee. обслуговуючий тощо)
Personal n -s; (люди, працівники, за
винятком керівного складу) Leute pl;

(тривалий) dauernd технічний technisches Personal

~

=
перманентність ж Permanenz /=, персоналізм ч Personalismus т
Ständigkeit/= персональн||ий Personal-, persönlich;
 персоніфікація 292

personell, personengebunden; ~а пертися див. перти 2,3

пенсія personengebundene Rente; пертубяція ж мед. Pertubation/=,
~ий комп ютер Personalcomputer -еп
=
[-kom,pju:t3r] т -s, пертурбація ж 1. (розлад, безлад
персоніфікація ж Personifizierung тощо) Störung/=, -en, Verwirrung
/=, -en, Personifikation/=, -en /=, -еп; 2. acmp. Perturbation /=,
персоніфікувати personifizieren vt -еп, Abweichung/=, -еп

п перспектив||а ж Perspektive [-v- перука ж Perücke/=, -п

] f =, -n; (шанси, сподівання перукар ч (чоловік) Friseur [-'zo:r]
тощо) Aussicht f =, -en (nepee. pl); т -s, -е; (жінка) Friseuse [-'z0:zs]

~и на майбутнє die Aussichten für /=-n

die Zukunft; нічого собі ~a! перукарка ж Friseuse [-'z0:z3]/=, -n
[гарненька ~a!] розм., ірон. das sind ja перукарня ж Frisiersalon [-,lorj] m

schöne Aussichten! -s, -s

перспективний Perspektiv-, перфакт ч філол. Perfekt n -(e)s, -e

perspektivisch [-v-]; (багатообіцяючий) перфекціонізм ч Perfektionismus m =

aussichtsreich перфекціоніст ч Perfektionist m

перспективність ж Perspektivität -en, -en

[-v-]/= перфокарта ж фіз. Lochkarte f =,

перст (висок., заст.) див. палець;
ч -n, Perfokarte /=, -n, Perforierkarte
<§> ~
Божий ein Fingerzeig Gottes, /=, -n

ein Fingerzeig des Himmels; долі ~

перфоратор ч mex. Locher m -s, =,

Schicksalsfügung/=, die Hand [ein Stanzer m -s, =; гірн., mex.

Fingerzeig, ein Wink] des Schicksals Perforiermaschine /=, -n; (для пробивання
перстач ч бот. Fingerkraut n -(e) отворів напапері тощо)
s, -kräuter; білий бот. Weißes
~

Lochzange /=, бурильний

-п;
~

Fingerkraut; іусячий бот. Gän-

~
Bohrhammer т -s, -hämmer; пневматичний

sefmgerkraut n -(e)s, -kräuter; ~ ~

Presslufthammer т -s, -hämmer; ~

золотистий бот. Gold-Fingerkraut етикеток Etikettlocher т -s,

=

n -(e)s, -kräuter; ~

пісковий бот. перфорація ж Perforation f =, -en;

Sand-Fingerkraut n -(e)s, -kräuter; Lochung/=, -en
~

прямостоячий бот. Blutwurz перфострічка ж фіз. Lochband п

/=, -en; сріблястий бот. Süber-
~

-(e)s, -bänder
Fingerkraut n -(e)s, -kräuter перчити pfeffern vt
перстень ч Fingerring m -(e)s, -e перш: за все in erster Lmi|e, vor
~

перський persisch; килим Perser ~

allem, vor allen Dingen; ніж be- ~

m -s, =, Perserteppich m -(e)s, -e vor/vor (D.); (nepee. якщо йдеться

парти 1.
(напирати) drängen vt, про дію, момент для якої вже або
zwängen vt; 2. (рухатися вперед) майже втрачено) ehe; він пішов,
sich vordrängen, vorwärts drängen ~
ніж я відповів noch ehe [bevor]
vi (s); (рухатися напролом) ich antworten konnte, war er fort
drauflosgehen* vi (s); (намагатися парш||ий 1. der (die, das) erste; als
проникнути) stürmen vt, (mit Gewalt) erster; (із вище згаданих) der (die,
einbrechen* vi (s); das) Erstere; ~a половина дня
(протискуватися) sich durchdrängen; 3. (виходити Vormittag m -(e)s, -e; бути [виступати]
назовні) herauskommen* vi (s) ~им den Reigen eröffnen; прийти
293 пестяивЦий
~им до фінішу спорт, als erster ster Qualität [Wahl], hochwertig; ~

durchs Ziel gehen* vi (s); 2.: ~e c товар hochwertige Ware(n), Quali-

(страва) der erste Gang;
~их рядах in den ersten Reihen
stehen* vi; з
~их рук aus erster Hand;
погляду auf den ersten Blick
з -ого
перший-ліпший розм. der (die, das)
erste [nächste] beste
першість ж 1. спорт, (змагання)
бути в täts|artikel pl
першочерговий vordringlich,
erstrangig; (найважливіший) der (die,
das) allerwichtigste; (найперший)
der (die, das) aller]erste; (про
завдання тощо) näch|stliegend
n
пес ч 1. зоол. Hund т -(e)s, -е; знев.

Meisterschaft/=, -en; 2. (перевага) Köter т -s, =; 2. астр. (сузір я)'.

Vorrang m -(e)s; (провідне місце) Великий Пес der Große Hund;

Führung/^ Малий Пес der Kleine Hund;
першовідкривач ч Entdecker m -s, зійти на пси zu Grunde [zugrunde]
=; (новатор, зачинатель) gehen* vi (s), zunichte werden* vi
Bahnbrecher m -s,
=
(s); розм. auf den Hund kommen* vi
першоджерелу c Urquelle f =, -n; (s); бреше, а вітер носить [хоч
~

Original n -s, -e ~

бреше на місяць, а місяць

першодрук ч Erstdruck m -(e)s, -e, світить] (прислів я) was der dumme
Inkunabel/=, -n Esel spricht, hören meine Ohren
першодрукар ч Erstdrucker m -s, =, nicht; was ein Esel von mir spricht,
der erste Buchdrucker das acht ich nicht; was kümmert es

першокласний erstklassig; den Mond, dass die Hunde bellen

erstrangig, ersten Ranges; (von) höch|ster [dass ihn die Hunde anbellen]?
Qualität; розм. prima; банк ~

песоць ч 1. зоол. Polarfuchs m -es,

erstklassige Bank, Primabank/=, -en -fuchse; 2. (хутро)', білий ~

першокласник ч Schüler der ersten Weißfuchs m -es; голубий Blaufuchs

~

Klasse, Erstklässler m -s, =; розм. m -es

=
ABC-Schütze [a:be:'tse:-] m -n, -n песимізм Pessimismus m
ч

першокласниця ж Schülerin der песиміст ч Pessimist m -en, -en;

ersten Klasse, Erstklässlerin/=, -nen розм. Schwarzseher m -s,

=

першокурсник ч Student des песимістичн||ий pessimistisch; бу¬

ersten Studienjahres [im ersten Stu- ти ~o настроєним розм. schwarz
dijenjahr]; Studi|en|anfänger m -s,
=
sehen* [schwarzsehen*] vt
першокурсниця ж Studentin des постити 1. (голубити) liebkosenvt,
ersten Studienjahres, Studentin im streicheln vt; 2. (доглядати)
ersten Studienjahr; Studi[en|anfän- pflegen vt; 3. (ніжити) verzärteln vt,
gerin/=, -nen hätscheln vt; 4. перен. (викликати
першооснова ж Urgrund m -(e)s приємне відчуття) erfreuen vt,
першопричина ж Grund|ursache ergötzen V/
/=,-п пеститися einander liebkosen; розм.
першопрохадець ч Bahnbrecher т schmusen vi (до когось mit D.)
-s, =, Pionier m -s, -e пестицид ч Pestizid n -s, -e;
=
першорядні|ий erstklassig, Schädlingsbekämpfungsmittel n -s,
erstrangig; проблема -ого значення ein пестлив||ий Kose-; liebkosend;
Problem ersten Ranges (ніжний) zärtlich; ~e ім я Kosename
першосортний Qualitäts-; (von) er¬ m -ns, -n
 пестощі 294

пестощі Liebkosung f =, -en;

мн Kehrschleife /=, -п; ~я
розм. Geschmuse п -s; {ніжність) трубопроводу Rohrschleife /=, -п; робити
Zärtlichkeit/=, -en п£тлі мисл. kreuz und quer laufen*
пестун(чик) ч verhätscheltes vi (s); 6. ae. Looping ['lu:pir)] m/п -s,
[verzärteltes] Kind; {улюбленець) Liebling -s; 7. {дверна, віконна) Angel/=, -n;
m -s, -e 8. анат. Schlinge f =, -n, Schleife
песцевий Polarfuchs- /=, -n; ~я кишечника
П песячий Hunde-, Hunds- Darmschlinge /=, -n; 9. див. петелька
петарда ж Knallkapsel f =, -n, петляти 1. {про стежку тощо) in
Knallkörper m -s, =; Pulverpetarde Schleifen gehen* vi (s); 2. {йти
[-v-/-f-]/= -n непрямо) einen Bogen [Kurven]
петальк||а ж 1. {невелика петля) beschreiben*; {про зайця тощо)
kleine Schlinge [Schleife, Masche]; Haken schlagen*
2. {для гудзика) Knopfloch n -(e)s, патрати розм. kapieren v/,
-löcher; <§> вхопдти за ~и an der mitkriegen vt
Brust packen vt; розм. am [beim] петрифікація ж Petrifikation f =,
Schlafittchen fassen
[kriegen, -en, Verkalkung f =, -en,
haben*, fangen*, nehmen*, packen] vt Versteinerung/^ -en

пет£льн||ий: -а машина Knopf¬ Петрівка ж рел. Petrifasten pl

lochmaschine /=, -n петрографія Gesteinskunde / =,
ж

петиці||я жPetition f =, -en, Bitt¬ Gesteinslehre/=, Petrographie/=

schrift /=, -en, Bittgesuch n -(e)s, -e; петрологія ж Petrologie/=
задовольняти ~ю der Petition Петрушка ч Kasperle nlm -s, =

stattgeben* vi; подавати ~ю eine петрушка ж бот. Petersilije/=, -n;

einreichen
Bittschrift ~

собача бот. Hundspetersilije /=,

петлеподібний schlingenförmig, -п

maschen| artig петунія ж бот. Petunie/=, -п

петлиця ж {нашивка) печалити (ся) див. засмучувати(ся)

печаль ж {горе) Kummer т -s; {сум,

=
Kragenspiegel m -s,
петл||я ж 1. тж. перен. Schlinge скорбота) Trauer/=; {смуток,
f =, -n; лізти в ~ю den Hals in die журба) Gram т -(e)s
Schlinge stecken; накинути на печаткЦа ж {фірми тощо) Stempel
шию die Schlinge um den Hals legen т -s, =; {тж. сургучева) Siegel п -s,

[werfen*] (комусь D.); 2. {на якій =; гербова ~а Wappensiegel п -s, =;

щось тримається) Schlaufe/=, -n; службова ~а Dienstsiegel п -s, =;

{для гачка) Öse /=, -п; {на канаті, соломонова -а див. купина; ~а
тросі) Bucht/=, -en; 3. {прикраса, фірми Firmenstempel т -s, =;
оздоблення, бант тощо) Schleife поставити -у das Siegel aufdrücken;

f =, -n; 4. {в язаного, плетеного abstempeln vt

виробу) Masche f =, -п; спущена печаті|ь ж 1. див. печатка; 2.
~я Laufmasche f =, -п; спускати перен. {характерна ознака) Stempel

~JO eine Masche fallen lassen*; т -s, Gepräge п -s; Каїнова ~ь

спустилася die Masche ist gelau- Kainsmal п -(e)s, -е; ~ь мовчання
fen; 5. {звивиста гірська дорога) Siegel der Verschwiegenheit; книга

Serpentine f -n; {рух по кривій за сімома -ями ein Buch mit sieben
лінії, вигин дороги) Kehre /=, -п, Siegeln
295 пика

печений gebacken; {про м 'ясні Pijezo-; ~

датчик {тиску)
=
вироби) gebraten Quarzdruckgeber m -s,
печеніг ч icm. Petschenege т -п, -п п єзоефект ч Piiezoeffekt m -(e)s, -e,
печеня ж Braten т -s, =; ~
з дичини piezoelektrischer Effekt
Wildbraten т -s, =
п єзомагнітний pijezomagnetisch
печера ж Höhle/=, -п; {грот) Grot- п єзометр ч Piezodruckmesser m -s,

te/=, -n =, Piezometer n -s, =, Standrohr n

печеристий 1. höhlenreich; 2. анат. -(e)s, -e П
{пористий) schwammig; {такий, п єзометрія ж piezoelektrische
що містить порожнини) kavernös Druckmessung
[-V-], mit Hohlräumen durchsetzt п єзорезистор ч piezoresistiver [-V-
печериця ж див. шампіньйон ] Widerstand
печерн||ий Höhlen-; in einer Höhle п єкси мн спорт. Skischuhe ['Ji:-] pl,
wohnend; ~a людина Skistiefel pl
Höhlenmensch m -en, -en; ~ий живопис п єс| |a ж театр. Stück n -(e)s, -e,
Höhlenmalerei/=, -en Theaterstück n -(e)s, -e; {спектакль)

печерник ч {заст.) Höhlenmönch m Schauspiel n -(e)s, -e; муз.

-(e)s, -e Musikstück n -(e)s, -e; ставити ~y ein
печиво c Gebäck n -(e)s; Gebackene Stück auffuhren
n -n; {сухе) Keks m -es, -e; до чдю ~

пивно. ж Bierlokal n -s, -e;

Teegebäck n -(e)s {невелика) Bierstube /=, -n; розм. Kneipe
печінк||а ж анат. Leber/=, -n; <§> /=, -n
сидіти в ~ax розм. im Magen пивний Bier-
liegen* vi, zum Halse heraushängen* vi пивниця ж 1. див. пивна; 2.
(у когось D.) {підвал) Keller т -s,
=

печінковий тж. мед. Leber-; мед. пиво с Bier п -(e)s, -е; солодове
~

hepatisch; ~
паштет харч. Malzbier п ~(e)s, -е; ~

верхового
/=, -n; сисун мед. Leber|egel ~
Leberpastete ~

бродіння obergäriges Bier;

m -s,
=
бродіння untergäriges Bier;
низового

печінковоклітинний мед. ~
в банках Büchsenbier
п -(e)s, -е,

hepatozellulär Dosenbier п -(e)s, -е; у пляшках

~

печіночник ч 1. бот. {мох) Flaschenbier п -(e)s, -е; давати

Lebermoos m -es, -e; 2. мед. {хворий) на Trinkgeld geben*
~

Leberkranke m -n,-n пивовар ч Bierbrauer т -s, =,

печіночниця {гриб)
ж бот. 1. Braumeister т -s, =
Leberpilz т -es, -е, Leberreischling т пивоваріння с Bierbrauerei/=
-s, -е; 2. див. переліска пивоварний: завод див. пиво¬
~

печія ж мед. Sodbrennen п -s варня

пущений {розніжений) verhätschelt, пивоварня ж Bierbrauerei/=, -еп
verwöhnt; {доглянутий) gepflegt пиж ч Ladepropf т -(e)s, -е
п єдестал ч {постамент) Postament пижик ч 1. зоол. Rehkalb п -(e)s, -käl-

п -(e)s, -е; {ііоколь) Sockel т -s, ber; 2. {хутро) Rehkalbfell п -(e)s, -е

=

п єзогрофія ж Pi|ezographie/=, -ijen пижмо с бот. Rainfarn т -s, -е

п єзоелектрика ж Piezoelektrizität пика ж груб. Fresse/=, -n, Fratze/=,

/=, Druck] elektrizität/= -п; фам. Maul п -(e)s, Mäuler;
п єзоелектричний piezoelektrisch. {рило) Schnauze f=, -n; Fratzengesicht
 пикатий 296

п -(e)s, -er, Affengesicht п -(e)s, -er; пиловугільний Kohlenstaub-

дати по пиці [набити пику] груб. пилозахисний Staubschutz-
j-m eins aufs Maul geben*, j-m die пилозбірник ч Staubsammelbehäl¬
Schnauze polieren [lackieren] ter m -s, =, Staubsammler m -s, =;

пикатий знев. großschnäuzig, dick- (пилососа) Staubbeutel m -s,

=

schnäuzig пилозахищений staubgeschützt

пил ч Staub m -(e)s; вугільний ~

пил£К ч бот. Blutenstaub m -(e)s,

П Kohlenstaub m -(e)s; Staubkohle Pollen m -s, =
f =; видаляти den Staub~

пиломатеріали мн Sägeholz n -es,

entfernen; entstauben vt; витирати ~

Schnittholz n -es
den Staub abwischen; abstauben vt; пиломір ч Staubmesser m -s, =,

стовп ~y Staubsäule /=, -n, Staubmessgerät n -(e)s, -e,

Staubwirbel m -s, =; припалий ~ом Staubgehaltsmessgerät n -(e)s, -e
bestaubt, verstaubt, staubig пилонепроникний staubsicher,
пила ж 1 (інструмент) Säge/=, -n; staubdicht
=
дворучна [поперечна] Quersäge ~
пилоочисник ч Staubreiniger m -s,

/=, -n, Trummsäge/=, -n, пилоподібнЦий staubförmig,

Schrotsäge /=, -n; дискова [циркулярна] staubiartig; ~e вугілля Staubkohle /=; ~e
~

Kreissäge /=, -n; ланцюгова ~

паливо Brennstaub m -(e)s, staub¬

Kettensäge /=, -n; лучкова ~

förmiger Brennstoff
Bogensäge f =, -n, Bügelsäge f =, -n; пилорама ж Sägegatter n -s, =, Gat¬
рамна Gestellsäge/=, -n; ручна
~

tersäge /=, -n
~

Handsäge f =, -n, Faustsäge f =, пилосос ч Staubsauger m -s, =;

-n; стрічкова Bandsäge f =, -n;

~
чистити ~ом див. пилососити
2. перен., розм. (про людину) пилососити staubsaugen
Nervensäge /=, -n; (nepee. про жінку) (staubsaugte, staubgesaugt) vt
розм. ein rechtes Reib|eisen пильнЦий1 1. (уважний) wach|sam;
пила-риба ж зоол. Sägefisch n -(e) бути ~им wach|sam [auf der Hut]
s, -e sein* vi (s); розм. Aug und Ohr [Au-
пилин(к)а ж Stäubchen n -s, =, gen und Ohren] aufhaben*
Staubpartikel/=, -n, Staubteilchen n [offenhalten*]; 2. (гострозорий)
=
-s,
пилити stauben vi; (піднімати пил) scharfsichtig; 3. (неослабний) unablässig,
Staub machen, Staub aufwirbeln; unvermindert; (напружений)
~ся verstauben vi (s), staubig angespannt; (про увагу погляд тощо)
werden* vi (s) unverwandt, starr; 4. (старанний,
пилка ж Säge/=, -n; для нігтів ~

акуратний тощо) sorgfältig,

Nagelfeile/=, -n fleißig; 5. (настійний про прохання,
-

пилкоїдові мн зоол. Pflanzenkäfer pl потребу тощо) dringend, inständig;

пилов||ий Staub-; ~a буря Staub¬ 6. (нагальний, спішний) eilig,
sturm m -(e)s, -stürme dringlich; (невідкладний) unverzüglich
пиловіддільник ч Staubabscheider пильний2 (покритий пилом)
m -s,
=
bestaubt, verstaubt, staubig, Staub-
пиловловлювач ч Staubfänger m пильність ж Wachsamkeit f =;
Entstaubungsanlage/=, -n
-s, =, Scharfsichtigkeit f =; Dringlichkeit
пиловодонепроникний staub- und f =; Unverzüglichkeit f =; Sorgfalt
wasserdicht /=, Fleiß m -es
297 пискати

пильно див. пильний1; ~

(mit dem Lachen) herausplatzen vi

розм. ganz Auge sein* vi (s), die

дивитися (s); 2. (водою тощо) spritzen vi
Augen aufmachen [auftun*, пирснути 1. див. пирскати; 2.
aufsperren]; unverwandten Blickes anse- (поспішно, швидко побігти)
hen* vt;keinen Blick wenden(*) (на fortlaufen* vi (s), sich auf und davon
когось, щось von D.) machen, Reiß|aus nehmen*
пильнувати 1. {бути на сторожі, пирхати (сопіти) schnauben vi;
захищаючи когось, щось) hüten v; (задихатися) keuchen vi; (тяжко П
{охороняти) bewachen vt; дихати) schnaufen vi
{захищати) schützen vt; 2. {доглядати, пиряти (розм.) zustechen* vi (когось
наглядати) aufpassen vi (когось, D.)
щось auf А.); 3. {стежити, писака ч (розм.) (про журналіста
слідкувати) verfolgen vt; 4. {виявляти тощо) знев. Schreiberling т -s, -е,
ретельність, старатися) sich Skribent т -еп, -еп; (наклепник)
ereifern, sich (eifrig) bemühen знев. Schmierer т -s, =, Schmierfink
пильщик ч зоол. Echte Blattwespe т -en/-s, -еп
пилюка ж Staub т -(e)s, großer Stra¬ писальний zum Schreiben dienend,
ßenstaub Schreib-
бот. Staubbeutel писанЦий 1. geschrieben; 2.
=
пиляк ч т -s,

пиляти 1.
{різати пилкою) sägen (красивий) bildschön; говорити як по
vt; 2. {напилком) feilen vt; 3. перен. -ому wie ein Buch [wie gedruckt]
zusetzen vi (когось £).); nörgeln vi reden vi; це вилами на [по] воді
(когось an D.) -о das ist in den Sand geschrieben

пиндючити див. настовбурчувати; писанина ж знев. Schrieb m -s,

~
ніс [мдрду] див. бундючитися Geschreibsel n -s; перев. ірон. Schreibe
пиндючитися див. бундючитися /=
пипоть ч Pips т -es писанка ж bemaltes Ei, Oster|ei mit
пиріг ч Kuchen т -s, =; {перев. з м я- Mustern
сом) Pastete /=, -п; з вишнями ~

писання c 1. (дія, процес) Schreiben

n -s; 2. (твір тощо) Schrift/=, -en,
=
Kirschkuchen т -s,
пиріжЦек ч kleine Pastete; <§> аби Schriftwerk n -(e)s, -e; 2. див.
були ~ки, то знайдуться і дружки писанина
{прислів я) siedet der Topf, so blühet
=
писар ч Schreiber т -s,

die Freundschaft писати 1. schreiben* vt, vi; (погано)

пирій бот. Quecke/=, -n
ж розм. kritzeln vt, vi; (брудно) розм.
пирнути (розм.) einen Stich [Stoß, schmieren v/, vi; 2. (малювати
Schlag; {ножем) Messerstich, картини) malen vl
Messerhieb] versetzen (когось D.) писемний schriftlich
пирожи||тися (розм.) 1. (про тісто писемність ж Schrift f =, -en,
тощо) sich aufblasen; 2. перен. Schrifttum n -s

großtun* vi, sich viel писк ч Piepsen n -s, Gepiepe n -s;

herausnehmen*; <§> коли ти не пиріг, то не (пищання, верещання) Quieken n
~ся(, як не тямиш, то й не -s, Gequieke n -s; (вищання,

берися) (прислів я) Schuster, bleib bei скавучання) Gewinsel n -s

deinem Leisten! пискати piepsen vi, piepen vi; розм.
пирскати 1. (сміятися) prusten vi; muck(s)en vi
 пискливий 298

пискливий piepsig; piepsend, fuhrung f =, -еп; 2. (діяльність)

quiekend
пискнути див. пискати
писнути див. пискати;
сказати ні слова,
звуку) розм. keinen Mucks [nicht
Mucks, keinen Piep] machen [von
Schreiben п -s
письмові І ий (написаний)
не -ти (не schriftlich; (який служить для писання)
не подати Schreib-; ~е приладдя Schreib|u-
tensilijen pl, Schreibgeräte pl; -ий
стіл Schreibtisch m -(e)s, -e; у -ій

п sich geben*, sagen], nicht piep (und фермі schriftlich, in Schriftform

nicht papp) [nicht zipp] sagen; пительнЦий Frage-, fragend; філол.
(бути тихим та сумирним) mäus|- тж. interrogativ, Interrogativ-; ~a

chenstill sein* vi (s); (скорятися, інтонація філол. Frageintonation

робитися покірним) розм. kuschen /=, -en; e речення філол.
vi, sich kuschen; він і не встиг er Fragesatz m -es, -Sätze; ~e слово
філол.
-

hatte nicht mal Zeit, einen Laut von Fragewort n -(e)s, -Wörter
sich zu geben; він і не сміє er darf
-

питання c 1. (звертання) Frage f-,

sich nicht muck(s)en, wagt nicht -n; зустрічне Gegenfrage f =,
-
er

(mal) zu muck(s)en -n; задавати eine Frage stellen;

-

писок ч (розм.) (у людини) Gesicht п звертатися з -м eine Frage richten,

-(e)s, -er; (у тварини) Maul п -(e)s, sich mit einer Frage wenden(*) (до
Mäuler, Schnauze/=, -n когось an А); ставити eine Frage -

писулька ж (розм.) Zettelchen n -s, stellen; філол.

-
знак

Fragezeichen n -s, =;
напрошується die -

письмена мн Buchstaben pl, Frage liegt nicht fern; у мене

Schriftzeichen pl, Lettern pl виникло die Frage stieg in mir auf;
-

письменний schriftkundig, des 2. (проблема) Problem n -s, -e,

Lesens und Schreibens kundig, lese- Frage /=, -n; 3. (справа, обставина)
und schreibkundig Angelegenheit f =, -en; -

=
письменник ч Schriftsteller m -s, вичерпане (розмову закінчено, оскільки

письменник-прозаїк ч Prosaschrift¬ все ясно) жарт, angehängt und

steller m -s, =, Prosa|ist m -en, -en erledigt; відкрите eine offene
-

письменництво c Schriftstellerei [schwebende] Frage; особисте -

/= persönliche Angelegenheit; спірне

письменницький Schriftsteller-, -

Streitfrage /=, -n, strittige Frage;

schriftstellerisch; жити -ою -
життя і смерті eine

працею розм. von der Feder leben vi entscheidende [lebenswichtige] Frage; часті-

письменниця ж Schriftstellerin f=, Ehrensache f =, -n; -

не в ць^му
-nen es geht nicht darum; тутт^му,
-
в

письменність ж Schriftkunde f= чи... es kommt darauf an, ob...

письменство c див. письменни¬ пита||ти 1. fragen vi (за кимось,
цтво чимось nach £).; про щось um/über

письмо c 1. (манера написання А.); ти ще й ~єш! розм. da fragst du

творів художньої літератури) noch!; 2. (бажати бачити) fragen
Schreib|art/=, -en, Schreibweise/=, vi, verlangen vi (когось nach D.y,
-п; (манера виготовлення творів zu sprechen] wünschen
sehen [zu
мистецтва) Schaffensmanier f =, vt; Вас -ють Sie werden verlangt,
-еп; (манера художника) Pmsel- jemand will Sie sprechen; (по me-
299 пищаль

лефону) Sie werden am Telefon Hochmut austreiben* [dämpfen]

verlangt, ein Anruf ist für Sie; 3. (комусь, з когось, чиюсь £).); 2. див.
(опитувати) abfragen vt розкіш; 3. див. помпезність
питатися 1. див. питати; 2. пихатий überheblich; (зарозумілий)
(звертатися за дозволом, згодою hochmütig; (чванливий)
тощо) bitten* vt (про щось um А.) wichtigtuerisch; розм. hochnäsig;
питво с Getränk п -(e)s, -е (гордовитий, зухвалий) anmaßend, arrogant;
пити trinken* W, vi; (маленькими (бундючний) aufgeblasen; дурень~

ковтками) nippen vt, vi; (голосно розм. eitler Tropf

невеликими ковтками, перев. з пихатість ж див. пиха 1
задоволенням) schlürfen vt; (про пихкати keuchen vi, schnaufen vi;
тварин; тж. пиячити) saufen* vt, vi; ~

(скиглити) flennen vi
до дна (спиртне) розм. ex trinken* пихтун чзоол. (підвид морської сви¬
vt, vi; за чиєсь здоров я auf j-s
~

ні) Gewöhnlicher Schweinswal

Gesundheit [Wohl] trinken* vt, vi; пишатися 1. (насолоджуватися)
я хочу ich habe Durst, ich will
~

genießen* vt; (втішатися) sich

trinken; не до тебе п ється es ist
nicht an deine Adresse gerichtet, es
ist nicht auf dich abgezielt; багато
добра бачити (прислів'я)
не
das viele Trinken fuhrt zum Hinken
пити-гуляти розм. schlemmen und
dämmen
питлівка ж див. питльованка
питльованка ж Weizenmehl bester
Qualität, Auszugsmehl n -s,
Weizenmehl
питлювати beuteln vt, durchsieben
vt
питн||ий Trink-; (придатний
пиття) trinkbar, zum Trinken
geleignet; ~a вода Trinkwasser
питом||ий фіз. spezifisch; ~a вага
1) фіз. spezifisches Gewicht. Wichte s; Üppigkeit/=
f =, -n; (реактивного двигуна) пишнобарвний farbenreich; (про
Schubmasse /=; 2) перен. Gewicht
ergötzen (чимось an D.); 2.
(гордитися) stolz sein* v/ (s) (кимось,
чимось auf А); 3. (вирізнятися
чимось
красивим, приємним тощо)
prangen vi, glänzen vi, prunken vi
(чимось mit D.); 4. (хизуватися)
sich aufspielen; розм. Staat machen;
(зазнаватися, чванитися) wichtig
tun* vi, sich wichtig machen,
griffiges großtun* vi (tat groß, großgetan)
пишний 1. (прекрасний, чудовий)
prachtvoll, prächtig, herrlich;
(розкішний, дивовижний) prunkvoll;
для (буйний, багатий) üppig; 2. див.
пишномовний; 3. (про фігуру
n -s жінок) üppig
пишність ж Pracht f=, Prunk т -(е)
стиль тощо) blumig, blumenreich

n -(e)s, Bedeutung f- (чогось G.); пишногруда vollbusig

Anteil m -(e)s (чогось an D.) пишномовний hochtrabend;
пиття c (дія) Trinken n -s; (напій) (химерний, витіюватий) schwülstig,
Getränk n -(e)s, -e schwülstig; (бундючний) geziert,
пих||а ж 1. Überheblichkeit/=; bombastisch
(зарозумілість) Hochmut m -(e)s; пишнота ж Pracht /=, Herrlichkeit
(чванливість) розм. Hochnäsigkeit /=; Farbenpracht/=
f =; (гордовитість, зухвалість) пишноцвітний blütenreich
Arroganz f =; (бундючність) Auf- пищаль ж військ., іст. Hakenbüch¬
geblasenheit f =: збивати ~y den se /=, -n, Arkebuse/=, -п
 пищати 300

пищати piepsen vi; (верещати) Werbever|anstaltung/=, -en

quieken vi; (скавучати) winseln vi піастр ч фін. Piaster m -s, =

пищик ч Rohrpfeife/=, -n пів- halb, Halb-; Hälfte/=, -n

пищуха ж зоол. 1. (птах) Baumläu¬ пів-на-пів zur Hälfte; halb
fer т -s, =; американська
~

піваркуш ч (половина аркуша)

Andenbaumläufer т -s, =; ~
звичайна Halbblatt n -(e)s, -blätter; полігр.
Waldbaumläufer т -s, =; ~
halber Bogen
п короткопала Gartenbaumläufer т -s, =; півбак ч мор. Ankerdeck n -(e)s, -e,
2. (ссавець) Pfeifhase т -п, -п Backdeck n -(e)s, -e

пияк ч Trunkenbold т -(e)s, -е; фам. півбіди: це ще das ist noch halb so
~

Säufer т -s,
=
schlimm
пиятика ж 1. (гулянка тощо) піввагон ч залізн. Gondel m -s, =,

Trinkgelage п -s, =;розм. Saufgelage п offener Güterwagen

-s, =; (в компанії) Zecherei/=, -еп, піввіковий ein halbes Jahrhundert
Zechgelage п -s, =; розм. Kneiperei dauernd
/=, -еп; 2. див. пияцтво піввірш ч Halbvers [aecmp. тж. -v-]
пияцтво с Trinksucht/=, Trunksucht m -es, -e, halber Vers
/=; розм. Suff т -(e)s піввісь ж Achsseitenwelle f =, -n,
пиячити trinken* vi; розм. schnap¬ Achswelle/=, -n,
sen vz,picheln vi; фам. saufen* vi; Differentialseitenwelle /=, -n, Halb|achse/=, -n

(сильно, багато) розм. kübeln vi; півгодини eine halbe Stunde

розм. trinken* wie ein півгодинний (про тривалість)
Bürstenbinder; розм., жарт, bechern vi; (в halbstündig; (про повторюваність)
компанії, гуляти) zechen vi; розм. halbstündlich
kneipen vi; (пиячити і багато півголосний 1. halblaut; 2. ч філол.
їсти) schmausen vz, schlemmen vz Halbvokal [-v-] т -s, -е

пиячка ж фам. Säuferin/=, -nen півгдлосом halblaut, mit halber

пі c мат. Pi n -(e)s Stimme
пі-зв яз^к ч хім.p-Bmdung/=, -en півгрупаж мат. Halbgruppe/=, -n

пі-мезон ч фіз. Pi-Meson n -s, -so- півдарма halb geschenkt, halb um¬
nen, Pion n -s, Pionen sonst

піала ж Phiale f =, -n, henkellose Südländer =

південець ч m -s,

Schale південн||ий Süd-, südlich; ~ий ві¬

піаніно c Klavier [-v-] n -s, -e; тер Südwind m -(e)s; ~ий захід
(погане) розм. Klimperkasten m -s, Südwesten m (вжив, без артикля)',
-kästen; грати на Klavier spielen ~

Південний полюс Südpol т -s;

[(погано) розм. klimpern] схід Süd|osten т (вжив, без
піаніст ч Pianist m -en, -en, артикля); ~і країни südliche Länder; на
=
Klavierspieler [-V-] m -s, ~ий захід südwestlich; на ~ий схід
піаністка ж Pianistin/=, -nen, südöstlich
Klavierspielerin /=, -nen південно-західний Südwest-,
піано муз. 1. (тихо) piano; 2. c Piano südwestlich
n -s південно-східний Süd|ost-,
піанола ж муз. Pianola n -s, -s südöstlich
піар ч PR [pe:'|er]/= південноамериканський süd|ame-
піар-акція ж Werbeaktion /=, -en, rikannisch
ЗОЇ півфінал

південнонімяцький süddeutsch північ2 ж Norden m -s; на -

південноукраїнський süd|ukra|i- nordwärts, nördlich

nisch північнЦий Nord-, nördlich;
південь Süden т -s; на südwärts, (характерний для півночі) nordisch; ~e
~
ч

südlich сяйво Nordlicht -(e)s;

n вітер-ий
півдня ein halber Tag Nordwind -(e)s, -e; -ий захід
m

півдороги: на -зі auf halbem Wege Nordwesten m (вжив, без

півень ч (птах) Hahn т
1. зоол. артикля)', Північний палюс Nordpol т 0
-(e)s, Hähne; 2.
(риба): морський -s; -ий схід Nord|osten т (вжив,
~
зоол. Knurrhahn т -(e)s, -hähne; без артикля)', -і країни nördliche
морський жовтий зоол. Roter Länder; на -ий захід nordwestlich;
-

Knurrhahn; морський сірий -

на -ий схід nordöstlich
Grauer Knurrhahn; морський
зоол. -

північно-західний Nordwest-,
червоний зоол. Seekuckuck т -(е) nordwestlich
s, -е; <§> вставати (разам) з північно-східний Nord|ost-, nord|-
півнями mit dem ersten Hahnenschrei östlich
aufstehen* vi пустити(s); північноамериканський nord|a-
червоного півня den roten Hahn aufs merikannisch
Dach setzen північнонімяцький norddeutsch
півзахисник ч Läufer m -s, =, північноукраїнський nord|ukra|i-
Mittelfeldspieler m -s,
=
nisch
півзахист ч Läuferreihe/=, -n півняч||ий Hahnen-; -а хода
півкіл а див. півкілограма Hahnentritt m -(e)s, Hahnengang m -(e)s,
півкілограма ein halbes Kilo Hahnentrittgang m -(e)s; -ий
півкільце c Halbring m -(e)s, -e, Se¬ гребінь Hahnenkamm m -(e)s, -kämme

miring m -(e)s, -e півоберт ч halbe Wendung [Dre¬

півколо c Halbkreis m -es, -e hung]
півкуля ж І.мат., геогр. Halbkugel півонія ж бот. Pfingstrose /=, -n,

/=, -n; 2. анат. Halbkugel f=, -n, Päonije/=, -n

Hemisphäre/=, -n півострів ч Halb|insel/=, -n
півлітра ein halbes Liter півпетля ж Fanghenkel m -s, =

півлітрівка ж Halbliterflasche/=, -n півповерх ч Halbgeschoss m -es, -e,

півмавпа ж зоол. Halb|affe m -n, -n Zwischengeschoss m -es, -e
півмісяць ч Halbmond m -(e)s, -e піврічний Halbjahr(s)-, halbjährlich
півмісяця der halbe Monat півріччя c Halbjahr n -(e)s, -e
півмісячнЦий 1. (про тривалість) півроку ein halbes Jahr
halbmonatlich; 2. (про форму) півславЦа: з ~a bei den ersten Wor¬
halbmondförmig; Halbmond-; анат. ten; на і mitten in der Rede
semilunar, Semilunar-; -а кістка півставки: робота на Halbtagsl¬
-

анат. Mondbein n -(e)s, -e; -ий arbeit /=, -en

клапан анат. Semilunarklappe/=, півсфара ж Hemisphäre/=, -n
-n,Taschenklappe/=, -n півсферичний hemisphärisch
півники мн бот. Schwertlilie/=, -n півтон ч Halbton m -(e)s, -töne
північ1 ж Mitternacht f =; уже півторЦа anderthalb, ein|einhalb; ~и
далеко за ~
es ist weit über Mitter¬ години anderthalb Stunden
nacht півфінал ч Halbfinale n -s,
=
 півцентнера 302

півцентнера 1. (в Австрії і підбадьорювання с див.

Швейцарії) ein halbes Zentner; 50 kg; підбадьорення
2. (б Німеччині) Zentner т -s, =; підбадьорювати aufmuntern vt,
50 kg ermutigen vt; Mut einflößen
півціни: за ~
zum halben Preis [zusprechen*] (когось D.); (заохочувати)
пігмей Pygmä|e т -n, -n
ч ermuntern vt (до чогось zu £>.);

пігмент ч спец. Pigment п -(e)s, -е, (освіжати) erfrischen vt;

Farbstoff т -(e)s, -е (зміцнювати) kräftigen vt; (пожвавлювати)
п
пігментація ж спец. Pigmentation/= beleben vt
пігулка ж мед. РПІе/=, -п підбадьорюватися Mut fassen
під1 1. unter {на питання "куди? -

[schöpfen]
А., на питання "де? D.); (біля) -

підбалка ж буд. Trummholz n -es,

vor (D.), bei (D.), in der Nähe von Sattelholz n -es; (прогін) Unterzug m
(Z).); (для) für (Ä); горою
~
am -(e)s, -züge
Fuße des Berges; repy den Berg
~

підберезник ч бот. Birkenpilz m

hinan, berg|auf; дощем im Regen;
~

-es, -e
~

мармур marmor|artig; ~

носом vor підбивати 1. (прибивати зі споду)

der Nase; ~

п яну руч im Rausche; ~

(von unten) beschlagen* vt; 2.

рукою bei der Hand; час im Laufe залізн. (шпали) anwuchten vt,
~

(G., von D.); während (G.,po3M. тж. unterstopfen vt; 3. (підкладувати)

D.); співати гітару zur Gitarre
~

unterlegen vt; 4. (пришивати підкладку,

singen* vt, vi; що ти цим розумієш? хутро тощо) füttern vt; (взуття
~

was verstehst du darunter?; битва підметкою) unterschlagen vt,

~

Віднем Schlacht bei Wien; поле besohlen vt; (утеплювати ватою)

~
житомRoggenfeld n -(e)s, -er; wattieren vt; 5. (підстрелювати)
2. (приблизно, близько про час,
-

anschießen* vt; 6. перен.

кількість, величину) gegen (А.); (не (під'юджувати, підмовляти) aufhetzen
менше, вжив, перев. з круглими vt, anstiften vt, verleiten vt; <§> ~

числами) розм. an die (А.); ~

вечір підсумки das Fazit ziehen*

gegen Abend; кінець gegen Ende;
~

підбиватися: <§> ~
під ласку sich
йому вже 80 Р£КІВ er ist schon
~

einzuschleichen suchen (чиюсь bei

gegen 80 Jahre alt; йому сімдесят ~

D.)
років er ist an die siebzig Jahre alt підбивка ж (пальта тощо) Futter
під2 ч (у печі) Herd m -(e)s, -e п -s

підбавити див. підбавляти підбирати 1. (піднімати) aufheben*

підбавляти hinzutun* vt, hinzufu¬ vt; (збирати) aufsammeln vt;
gen vt (вилами) aufgabeln vt; 2. (вибирати
підбадьорення c Aufmunterung відповідно до потреби) (passend)
/=, -en, Ermutigung/^, -en auswählen [aussuchen] vt; ключ ~

підбадьорити(ся) див. підбадьо¬ den passenden Schlüssel finden*; ~

рюватися) окуляри sich (D.) eine Brille

підбадьорливий aufmuntemd, anpassen; 3. (піднімати на собі одяг)
ermutigend; (заохочувальний) aufschürzen vt; (збирати у складки
ermunternd; (освіжаючий) erfrischend; тканину тощо) raffen vt; 4.
(зміцнювальний) kräftigend; (складати) (passend) zusammenstellen vt
(живодайний, живильний) belebend підбиратися sich anzukommen su¬
303
chen (до когось bei ZX);
(підкрадатися} sich heranschleichen*,
heranschleichen* vi (s); (непомітно}
sich unbemerkt nähern (до когось D.)
підбирач ч mex. Aufgreifer m -s,
Aufnahmevorrichfung f =\ -en, Auf-
nehmer m -s, =, Aufsammler m -s,
підбити див. підбивати
підбит||ий: ~е око blaues [blau
gelaufenes] Auge
підбігати zulaufen* vi (s) (до когось,
чогось auf A.); herbeilaufen* vi (s),
herbeigelaufen kommen* vi (s)
підбігти див. підбігати
підбійка ж (розм.} (одягу) Futter п
-s, Futterzeug п -(e)s
підбіл ч бот. Huflattich т -s, -е
підбілити див. підбілювати
підбілювати weiß tünchen vt
підбір ч (добір, відбір) Auslese /=;
(вибір) Auswahl /=; (комплект)
Zusammenstellung/^ -еп; <§> (як) на
~
(wie) ausgesucht
підб2Р ч Absatz т -es, -Sätze;
Hacken т -s, =, Hacke/=, -n; високий
тонкий розм. Stöckelabsatz m
~
-es, -Sätze; взуття на високих ~ax
Schuhe mit hohen Absätzen; взуття
на низьких ~ax Schuhe mit flachen
[niedrigen] Absätzen; взуття
середніх ~ax Schuhe mit
halbhohen Absätzen; збити ~и die
Absätze schieftreten*; клацнути ~ами
mit den Absätzen knallen vi; (при
привітанні) die Hacken
zusammenschlagen* [zusammenklappen], mit
den Hacken krachen vi; стоптати
~и die Absätze abtreten*; ходити
на високих ~ax розм. stöckeln vi,
hochhackig stelzen vi; <§> бути під
~ом розм. unter dem Pantoffel
stehen* vi; тримати під ~ом розм.
Bändel [am Bendel] haben* vt
підбор- шпилька ж Zufuhr /=, -en, Zuführung/=, -en,
Pfenniglabsatz m -es, -sätze
підборіддя c Kinn n -(e)s, -e
підведення
підбрехач ч Helfer des Lügners
підбріхувати im Lügen nachhelfen*
vi
підбурити див. підбурювати
підбурливий aufwieglerisch; aufhet¬
=
zerisch, hetzerisch;
=
scharfmacherisch
підбурювання c Aufwiegelung П
an¬ /=, -en; Anstiftung/=, -en; Aufsta-
chelung/=, -en; Aufhetzung/=, -en
підбурювати 1. anstiften vt (до
чогось zu D.)', (перев. неодноразово)
aufstacheln vt; (підмовляти,
спонукати зробити щось) verleiten
vt (до якихось дій zu D.); 2.
(нацьковувати) aufhetzen v/, hetzen
vt; несхв. aufwiegeln vt; (перев.
нишком) scharfmachen vt (проти
когось gegen Л.); (розпалювати
сліпу ненависть, ворожість)
verhetzen vt; (викликати
незадоволення) aufreizen vt, aufbringen* vt
(проти когось gegen А.)
підбурювач ч Aufwiegler т -s, =;
Anstifter т -s,
=
підважити див. підважувати
підважувати mit einem Hebel in die
Höhe heben* vt; (hoch)heben* vt,
emporheben* vt
на підвал ч 1. Keller m -s, =; 2. (в
газеті) Artikel [Beitrag, Teil der
Zeitung] unter dem Strich
підвалин||а ж 1. буд. dicker Balken,
Schwelle/=, -n; 2.: ~и мн (основи
тощо) Grundlagen pl
підвальний Keller-
підвалювати 1. (добавляти)
hinzuschütten vt, hinzuwerfen* vt; 2.
(просуватися натовпом) heranströmen
v? (s)
підведення c 1. (приведення,
am наближання) Heranfuhren n -s,
Herbeifuhren n -s; 2. mex. (подача)
Zuleitung/=, -en; (пари або води
в турбіну тощо) Beaufschlagung
 підвезення
f =, -еп; (ріжучого інструмента)
Anstellbewegung/^, -en, Einfahren
n -s; 2. буд. Untermauern n -s,
Unterfangung /=, -en; фундаменту~
Fundament|unterfangung/=; опор
Abfangen der Stützen; 3.:
~ ~
підсумків Auswertung / =, -en,
П Ergebnisrechnung/ =, -en, Zusammenfassung
f=, -en
підвезення C див. ПІДВІЗ
підвезти див. підвозити
підвернути(ся) див. підвертати(ся)
підвертати 1. (підсувати, підкла¬
дати) unterlegen v/,
unterschieben* vt; 2. (підкоряти чиїйсь
unter|ordnen vz, unterwerfen vt,
владі)
bezwingen* vt; 3. (вивихнути)
verrenken vt; ногу sich (D.) den Fuß
~
verrenken [vertreten*, verknacksen]
підвертатися (про ногу) sich
verrenken
підвеселяти (розм.) aufheitem vt,
belustigen vt
підвести(ся) див. підвндити(ся)
підвид ч біол. LJnter|art/=, -еп
підвищен||ий (збільшений) erhöht,
gestiegen, gesteigert; (надмірний)
übermäßig; ~а збудливість мед.
Über|erregbarkeit/=; ~а стипендія
Leistungs|Stipendium п -s, -di[en; ~а
температура hohe Temperatur,
Fieber n -s, =; ~ий пцпит gestiegene
Nachfrage; übermäßiger Bedarf; (на
товари) Kauffreudigkeit / =; ~ий
тиск mex. Überdruck m -(e)s; мед.
hoher Blutdruck
підвищення c 1. Erhöhung/=, -en;
(підйом) Steigerung/=, -en; (npu-
бавлення, ріст тощо) Zunahme
/ =, -n; (поступове наростання,
збільшення, зростання) Anstieg
т -(e)s; (цін, норм) Heraufsetzung
/=, -en, Hinaufsetzung/=, -еп; (цін,
заробітної плати, перев. трохи)
Anhebung/=, -еп; (біржового
курсу) Hausse ['hoso] / =; перен. He¬
304
bung / =, -еп; життєвого рівня
~
Hebung [Verbesserung, Erhöhung]
des Lebensstandards; ~
кваліфікації Weiterbildung / =,
~
Fortbildung / =; ~
курсу Kurssteigerung
/=, Kurs|anstieg -(e)s;
-en, m по
службі Beförderung/=, -en, Dienst-
beförderung / =, -en; ~
податку
Steuererhebung / =, -en, Steuer-
|erhöhung / =, -en, Erhöhung der
Steuer; ~
попиту Bedarfs|anstieg
m -(e)s, Anstieg der Nachfrage; ~
продуктивності
Produktivitätssteigerung [-v-]/=, -en;
~
температури Temperaturerhöhung/ =, -en;
~
цін Preissteigerung / =, -en,
Preiserhöhung / =, -en; швидкості
~
Geschwindigkeit^ erhöhung / =, -en;
грати на (на біржі) haussieren
~
[ho-] vt; отримувати (по службі)
~
aufrücken vi (s); 2. (поміст тощо)
Podium n -s, -dijen; (високе місце)
Erhöhung/=, -en, Erhebung/=, -en
підвищити(ся) див. підвищувати¬
ся)
підвищувальн||ий: ~а установка
ел. Aufspann|anlage/=, -п
підвищувати erhöhen vt; (підніма¬
ти) steigern v/; (ціну, норму)
heraufsetzen vt, hinaufsetzen vt; (ціни,
вимоги тощо різко) hochschrauben
vt; (ціну, заробітну плату, перев.
трохи) anheben* vt; (робити
націнку, збільшувати ціну) aufschla-
gen* vt; (на вищий рівень) auf einen
höheren Stand bringen* vt; свою ~
кваліфікацію sich weiterbilden; <§>
~
голос die Stimme erheben*; mit
erhobener Stimme sprechen* vi
підвищуватися sich erhöhen;
steigen* vi (s); (прибавляти, рости
тощо) zunehmen* vi; (поступово
наростати, збільшуватися,
рости) ansteigen* v/ (s); по службі
~
aufrücken vi (s)
підвівати wehen vi
305
підвід ч див. підведення
підвідні І ий Zufuhr-, Zufuhrungs-;
~а лінія Zubringerleitung f =, -en,
Zuleitung/=, -en; ~a напруга Auf-
schaltspannung/=; ~a потужність
Leistungszufuhr f ~e повітря
Zuluft f =; ~ий трубопровід
Zuflussleitung f =, -en, Zufijhrleitung
/=, -en, Zulaufleitung/=, -en
підвідомчий (підпорядкований,
підлеглий) unterstellt, nachgeordnet;
(належний до відомства) zu einem
bestimmten Ressort [re'so:r] gehörig;
(компетентний) zuständig,
kompetent
підвідомчість ж dienstliche
Unterstellung, Unterstellungsverhältnis
-ses, -se; Kompetenz/=,
Zuständigkeit /=; (підсудність, юрисдикція)
Gerichtsbarkeit f=
підвіз ч Zufuhr/=, Anlieferung/=, підвладний (підлеглий,
-en, Anfuhr f =, -en, Antransport
m -(e)s, -e, Anforderung f =, -en;
військ. Nachschub m -(e)s
підвіконн||ий: ~a стінка Brüstung підвладність ж
/=, -en; ~ий карниз
Brüstungsgesims n -es, -e
підвіконник ч див. підвіконня
підвіконня с Fensterbrett п -es, -er,
Fensterbank/=, -bänke
підвісити див. підвішувати
підвіска ж 1. (прикраса) Anhänger
т -s, =; золота ~
Gold|anhänger т zuleiten vt; (пару або воду в турбіну
-s, =; 2. тех. Gehänge п -s, =,
Hängewerk п -(e)s, -е, Hängestange/=,
-n, Aufhängung f =, -en; (ресора)
Federung/=, -en;
~
задня
заднього моста] Hmter|achs|au£hängung
f =, -en, Hmter|achsfederung f =,
-en; передня
~
переднього
моста] Vorder, achs|aufhängung/=, -en,
Vorderachsfederung/=, -en;
чотирьохопорна
~
=
Vierpunktlaufhängung f
~
-en; двигуна
Motorlagerung f =, -en, Motor|aufhängung
/=, -en, Motorbefestigung f =, -en;
ПІДВОДИТИ
~
кабелю Kabel|aufhängung/=, -en
підвіснЦий Hänge-, hängend; auf-
hängbar; ~a гірлянда (ізоляторів
тощо) Tragkette /=, -n;
дискова пила hängende Kreissäge; ~a
стеля Hängedecke/=, -n; ~a
дорога Schwebebahn /=, -en, Hängebahn
f =, -en; (для лижників) Schilift m П
-(e)s, -s/-e, Skilift m -(e)s, -s/-
e; канатна дорога Seilbahn/=,
-en, Drahtseilbahn /=, -en,
Schwebeseilbahn f =, -en; ~ий конвеєр
Hängeförderer m -s, =,
Kreiskettenförderer m -s, =, Schwebeförderer m
-s,=
підвітряний unter dem Winde
n liegend, dem Winde abgekehrt, dem
Wind nicht ausgesetzt; мор. Lee-
підвішувати aufhängen W, anhängen
vt; (на гачок) einhaken vt
підвідомчий) unterstellt; (покірний)
dienstbar; (залежний тощо) untergeben,
untertan
Unterstellungsverhältnis п -ses, -se; Dienstbarkeit/=;
Untergebenheit/=
підвода ж Fuhrwerk n -(e)s, -e,
Fuhre/^ -n
підводити 1. (приводити,
наближати) heranftihren vt, herbdfiihren
vt; 2. mex. (подавати) Zufuhren vt,
тощо) beaufschlagen vt; (ріжучий
інструмент) anstellen vt, emfahren*
vt; проводку eine Leitung
-
[~ verlegen [heranftihren];
~
фундамент
untermauern vt; 3. (малювати
смугу по низу стіни тощо) unterwärts
anstreichen vt; ~
бр^ви die Augen-
brauen nachziehen*; 4. (ставити в
незручне становище) hereinlegen
vt; (обманювати, дурити) anfiih-
ren vt, betrügen* v/; (не допомогти)
im Stich lassen* vt; 5. (схиляти на
nepee. негативні вчинки) verfuhren
 підводитися
vt, verleiten vt; 6.: підсумки
~
Bilanz ziehen* [розм. machen]; den
Schluss|strich unter eine Sache [eine
Rechnung] machen [ziehen*]
підводитися (підніматися) sich
erheben*; (вставати) aufstehen* vi
(s); (випростовуватися) sich auf-
п richten; (вставати після падіння)
розм. sich aufrappeln
підводн||ий Unterwasser-;
Untersee-; unter dem Wasser befindlich;
~a зйомка Unterwasseraufnahme
/=, -n; ~e полювання
Unterwasserjagd /=; ~ий камінь (verborgenes)
Riff n -(e)s, -e; тж. перен. Klippe
/=, -n; ~ий спорт Unterwassersport
m -(e)s
підводник ч U-Boot-Matrose
-n; (водолаз) Taucher m -s,
=
підводити 1. (привозити) heranbe-
fordem vt, Zufuhren vt, herbeiführen
vt; heranschaffen vt; 2. (попутно)
mitnehmen* vt
підворіття c (арка воріт) Torbogen
m -s, =/-bögen; (проїзд) Torweg
-(e)s, -e
підв язати див. підв язувати
підв язка ж Band п -(e)s, Bänder;
Tragband n -(e)s, -bänder, Tragbinde
f=, -n; (панчохи) Strumpfband n -(e)
s, -bänder, Strumpfhalter m -s,
підв язувати unterbinden* vt; (об-
в язувати) umbinden* vt
підганя||ти 1. (гнати) treiben* vt,
zutreiben* vt; 2.
(примушувати,
заохочувати) antreiben* vt; 3.
(квапити) zur Eile treiben* vt,
beschleunigen vt; розм. mit der
Hetzpeitsche sein* vi (s)
(когось hinter D.) ,
4. (припасовувати) тж. перен.
anpassen vt; (доробляти, робити
чистову обробку^) nach|arbeiten vt;
елн.abgleichen* vt
підгвинчувати fester anschrauben
[zuschrauben, schrauben] vt
підгинати (nach unten) biegen*
306
(край) Anschlägen* vt; під себе
~
ноги die Beine Anziehen*
[unterschlagen*]
підгинатися sich einbiegen*; (про
коліна) zusammenknicken vi (s)
підгін ч Treibholz n -es
підгірок ч див. підгір я
підгір я с Gebirgsvorland п -(e)s,
-länder
підглодіти див. підглядати
підглядати 1. heimlich Zusehen* vi
(за кимось, за чимось D.);
heimlich beobachten vt; (підстерігати,
чатувати) belauern vt; розм.
abgucken vt (у когось Z).); (списувати
у школі, перев. зі шпаргалки) розм.
spicken vt; (шпигувати,
m -n, вистежувати) ausspähen vt; 2. (помічати)
bemerken vt
підглядач ч (шпигун) Späher т -s, =
підглядіти див. підглядати
підглянути див. підглядати
підгнивати anfaulen vi (s)
підгнити див. підгнивати
m підговорити див. підмовляти
підговорювати див. підмовляти
підгодівля ж див. підгодовування
підгодовування с Auffütterung/=,
zusätzliche Fütterung
підгодовувати auffüttem vt
підгодувати див. підгодовувати
=
підголівник ч Kopfpolster п -s, =,
Kopfstütze/=, -n, Kopflehne/=, -п
підголосок ч 1. муз. Füllstimme
/=, -п; 2. перен. Nachläufer т -s, =,
Nachbeter т -s, =
підгонка ж (припасовування)
Anpassen п -s, Anpassung / =, -еп,
Einpassen п -s; (доробка, чистова
обробка) Nach|arbeit / =; елн.
Abgleich т -(e)s, -е; за вагою Ge-
~
wichts|anpassung/=, -еп
підгорати див. підгоряти
підгорілий angebrannt; (про смак
тощо) brenzlig
vt; підгоріти див. підгоряти
307 піддавати

підгорнути див. підгортати підготовлати 1. vorbereiten vt;

підгортальник ч тех. Anhäufler т (сировину, матеріали тощо) aufberei-
-s, =, Häufel т -s, =, Häufler т -s, =, ten vt; (надавати в розпорядження,
Rührpflug т -(e)s, -pflüge заготовляти тощо) bereitstellen
підгортати 1. (горнути) scharren vt; (влаштовувати,
vt (під щось unter Л.); (докупи) упорядковувати, доводити до ладу) herrichten
zusammenscharren vt; 2. (загинати vt; 2. (ростити кадри тощо)
кінець, край тощо) umbiegen* vZ, heranbilden vt; (навчати) ausbilden Fl
Anschlägen* vt; 3. с.-г. häufeln vt, vt; (тренувати, вправляти)
anhäufeln vt schulen vt
підгорання c Anbrennen n -s; підготовлатися sich vorbereiten
(молока) Hitzeschaden m -s, Hitzeschä- підготовч||ий vorbereitend, Vorbe-
digung/= reitungs-; ~a виробка гірн.

підгорати anbrennen* vi (s) Vorrichtungsstrecke /=, -n; ~a робота

підгострити див. підгострювати Vorarbeit /=, -en; ~ий мал&нок
підгострювати ein wenig schleifen* Vorzeichnung/=, -en; ~i курси
[schärfen] vt, aufschleifen* vt Vorbereitungslehrgang m -(e)s, -gänge
підготовити(ся) див. підготовля¬ підготувати(ся) див.
тися) підготовлятися)
підготовка ж 1. Vorbereitung/ =, підгризати unten [von unten]
-еп (до чогось auf Л.); (сировини, benagen vt
матеріалів тощо) Aufbereitung підгруздок ч бот. (гриб)
/=, -еп; (надання в розпорядження Weißtäubling m -s, -e; білий бот. Blaublät-
~

тощо) Bereitstellung / =, -еп; ~а t(e)riger Weißtäubling; чорний ~

даних Datenaufbereitung / =, -еп; бот. Schwarztäubling m -s, -e; ~

-а до друку Druck|aufbereitung чорніючий бот. Kohlentäubling m

/=, -еп; ~а до вильоту (літака) -s, -e
=
Flugvorbereitung / -еп, підгрупа ж Untergruppe/=, -n,
Fluglabfertigung / =, -еп; ~а закону Unterabteilung / =, -en; (періодичної
Gesetzes|ausfertigung / =, -еп; ~а системи елементів) Nebengruppe

кормів Futterzubereitung / =, -еп; /=, -n; біол. Unterfamilije/=, -n

2. (кадрів тощо) Heranbildung/=; підгузок ч Windel/=, -n, Windelhose
(навчання) Ausbildung / =; /=,-n
(тренування, вправляння) Schulung/=; підґрунтов||ий Grund-; ~a вода
бойова ~а Gefechtsausbildung/=; Grundwasser n -s; зрошення
професійна ~а Berufsausbildung Unterflurbewässerung / =, Unter-
/ =, berufliche Ausbildung; grundbewässerung/=
спеціальна ~а Spezialausbildung / =, підґрунтя c 1. геол. Untergrund m
Sonder| ausbildung / =; ~a кадрів -(e)s; 2. перен. Basis f -, Basen,
Personal|ausbildung f =; 3. (запас Grundlage/=, -n
знань) Vorbildung f =; (попередні піддавати 1. (допомагати
знання) Vorkenntnisse pl; мати ~y піднімати) heben helfen* vi;
geschult sein* vi (s); Vorkenntnisse плечі) розм. aufhucken
(завдавати ношу на

haben* vt; 2. (певній дії) unterziehen* vt,

підготовлений vorbereitet; unterwerfen* vt; ~

bereitgestellt; ausgebildet; geschult випробовуванню einer Prüfung unterziehen* vt;

 піддаватися
перен. auf die Probe stellen vi;
критиці einer Kritik unterziehen*
vt; ~
пари (квапити, підганяти)
розм. Dampf machen (комусь hinter
£>.); Dampf machen (комусь Z).);
сумніву in Zweifel stellen vt
піддаватися (поступатися)
П nachgeben* vi; (коритися) sich
unterwerfen*; (підлягати, зазнавати)
sich unterziehen*, unterliegen* vi;
(здаватися) sich ergeben*; розм.
sich unterkriegen lassen*; ~
впливу sich beeinflussen lassen*; ~
умовляння sich überreden lassen*
піддавки мн (гра в шашки)
Schlagdamespiel п -(e)s, Schlagdame /=;
грати в ~
тж. перен. (dem
Gegner) nachgeben* vz, keinen
Widerstand leisten
підданий ч (певної держави, влади,
правителя) Untertan т -s/-en, -en;
(громадянин) Staats)angehörige
-n, -n; (Німецької імперії)
Reichslangehörige m -n, -n
підданство c Untertanenschaft f
(громадянство) Staats |angehörig-
keit f=
піддати (ся) див. піддавати(ся)
піддатливий 1. (про матеріал)
nachgiebig; (leicht) formbar;
(гнучкий) schmiegsam; 2. (про людину)
nachgiebig, gefügig; (слухняний)
lenkbar
піддатливість ж 1. (про
матеріал) Formbarkeit /=, Nachgiebigkeit
/=; 2. (про людину) Nachgiebigkeit
/=, Biegsamkeit/=, Gefügigkeit/=;
Lenkbarkeit f-
піддошок ч Schutzdach n -(e)s, -dä-
cher, Wetterdach n -(e)s, -dächer
піддашшя c Regendecke f =, -n,
Schutzdecke f =, -n, Wetterdach n
-(e)s, -dächer; (мансарда, танок)
Dachstube/=, -n
піддержувати див. підтримувати
піддивлятися див. підглядати 1
308
піддівок ч розм. Backfisch п -(e)s, -е
~
піддобрити(ся) див. піддобрюва¬
тися)
піддобрювати begütigen vt;
~
günstig [für sich] stimmen vt; ~ся sich
anschmeicheln, sich einschmeicheln
(до bei D.)
когось
піддобряти(ся) див.
піддобрюватися)
піддон ч 1. (для транспортування
вантажів) Ladeplatte f =, -n,
Palette /=, -n; Tragbrett n -(e)s, -er;
на 2. (для стікання води, мастила)
Fangpfanne f =, -n, Auffangpfanne
/=, -n, Fangschale /=, -n; 3. (для
розливання металу) Gespannplatte
/=, -n, Gießgespann n -(e)s, -e
піддослідн||ий Versuch|s-; ~a
тварина Versuch|s|tier n -(e)s, -e; ~ий
кролик тж. перен.
Versuchskaninchen п -s, =, Versuch|skamickel
=
m n -s,
піддотична ж мат. Subtangente
/=,-п
піддражнити див. піддражнювати
піддражнювання с (підсміюван-
ня,глузування) Spöttelei f =, -en;
(кепкування) Neckerei/=, -en; Hän¬
selei/^, -en
піддражнювати (підсміюватися)
spötteln vt; (кепкувати) necken
(когось A., mit D.); (образливо, nepee.
дітей, беззахисних, безпомічних)
hänseln vt; (насміхатися) sich
lustig machen (когось über А.); розм.
ver|äppeln vt; (образливо
жартувати, дурити) розм. foppen vt
піддубень ч див. піддубник
піддубник ч бот. (гриб) Hexenpilz
т -es, -е, Hexen-Röhrling т -s, -е
піддувало с Zugloch п -(e)s, -löcher
підцува||ти 1. (дути) blasen* vi,
vt; (вогонь) anfachen vt; 2. (віяти
знизу) unten [von unten] wehen vi;
тут ~є es zieht hier
піддужати див. піддужувати
309
піддужувати auf dem Wege der
Genesung sein* vi (s), genesen* vi (s)
піддурити див. обманювати
піддурювати див. обманювати
піддути див. піддувати
піддягати unterziehen* vt
піддягти див. піддягати
під єднати див. під ^днувати
під аднувати anschließen* vt,
schalten vt
піджак ч Anzugsjacke /=, -n, Jacke
/=, -n; Jackett [3a-] n -s, -s; (перев.
елегантний) Sakko mlпівд.-нім. n
-s, -s; заст. Rock m -(e)s, Röcke
піджарити див. підсмажувати
піджарювати див. підсмажувати
піджати див. піджимати
піджива ж (розм.) Stärkung f =,
Auffutterung/=
підживити див. підживлювати
підживлення с 1. (підгодовуван¬
ая) Auffütterung f =; 2. с.-г.
(внесення добрив) Nachdüngung f =;
3. (додавання сил, підсилення
тощо) Stärkung/=; (освіження)
Erfrischung f -, 4. mex. Einspeisen
-s, Einspeisung/=, Zuspeisen n -s,
Zuspeisung/=
підживлювати 1. (підгодовувати)
auffuttem vt; 2. с.-г. (вносити
добрива) nachdüngen vt; 3.
(додавати сили) stärken vt;
erfrischen vt; 4. mex.
Zuspeisen vt
підживляти див. підживлювати
піджидати див. чекати
піджимати: губи die Lippen auf-
~
Ieinanderpressen; ноги die Beine
~
unterschlagen*
підзаголовок ч Untertitel
підзак^нний: ~
акт
zogene Rechtsvorschrift,
rungsver| Ordnung f =,
rungsvorschrift/=, -en
підзаряджати див.
вати
підзорн||ий
підзаряджування с див. підзаряд-
ка
підзаряджувати mex. nachladen* vt
підзарядити див. підзаряджувати
підзарядка ж mex. Nachladung/=,
-еп;(для компенсації саморозряду)
Frischladung/=, -еп,
Erhaltungsladen п -s
п
an¬ підзахисний Klijent т -еп,
ч юр.
-еп, Klijent des Verteidigers;
(довіритель) Mandant т -еп, -еп
підзвітн||ий 1. (який має
звітувати) rechenschaftspflichtig; 2. (про
гроші) abrechnungspflichtig, der
Abrechnung unterliegend; ~a сума
abzurechnender Betrag [Vorschuss]
підзвітність Rechenschaftspflicht
ж
/=; Abrechnungspflicht/=
підземелля c unterirdisches Gewöl¬
be, unter|irdischer Gang; (підвал)
Keller m -s, =; (в язниця) Verlies n
-es, -e
підз£мн||ий unter|irdisch;
Untergrund-; гірн. unter Tage, Untertage-;
буд. Tiefbau-; (про кабель тощо)
n erdverlegt; ~a залізниця
Untergrundbahn f =, -en (скор. U-Bahn
f-, -en); ~a прокладка
(трубопроводу) Untergrundverlegung/=, -en;
~ий гараж Tiefgarage [-39]/=, -n;
~ий кабель Erdkabel n -s, =,
(освіжати) unterirdisches Kabel, Untergrundkabel n
einspeisen vl, -s, =; ~ий перехід Fußgängertunnel
m -s, =/-s, Fußgänger|unterfuhrung
f-, -en; ~ий робітник
Untertagearbeiter m -s, =; ~i води
Untergrundwasser unter|irdisches Wasser;
n -s,
~i роботи Untertage|arbeiten pl;
Betrieb unter Tage, unterirdischer
=
m -s, Betrieb, Untertagebetrieb m -(e)s
юр. getzesbe- підзивати див. підкликати
Ausfuh- підзирати див. підглядати 1
-en, Ausfiih- грунт Aschenboden
~
підзолистий:
т -s, -böden, Bleich|erde/=
підзаряджу- підзорн||ий: ~а труба Fernrohr п
-(e)s, -е
 підібгати
підібгати (ноги) unterschlagen* vi;
(хвіст) einziehen* vt; (одяг)
unterstecken vi; -
хвіст den Schwanz
einziehen*; перен.
(втихомиритися, вгамуватися) klein
vi, kleinlaut werden* vi
den Schwanz zwischen die Beine
п
nehmen* [einziehen*,
sen*]
підібря||ти 1. (перев. випадково
знайти і взяти з собою) auflesen*
vt; де ти її ~в? wo hast du sie
aufgelesen?; 2. див. підбирати
підібратися див. підбиратися
підігнати див. підганяти
підігнути(ся) див. підгинати(ся)
підігрів ч Aufwärmung f =, Anwär¬
mung f =, Vorwärmung f =; mex.
Aufheizung/=
підігрівати aufwärmen vt, anwärmen
vt; (попередньо) vorwärmen vt; mex.
aufheizen vt; (нагрівати) erwärmen
vt; ~ся aufgewärmt werden*, sich
aufwärmen, sich anwärmen;
vorgewärmt werden*; sich erwärmen
підігрівам ч Aufwärmer m -s, =,
Anwärmer m -s, =; (попередній)
Vorwärmer m -s, =; mex. Aufheizer m -s,
(нагрівач) Erwärmer m -s,
=;
підігріти(ся) див. підігрівати(ся)
підізвати див. підкликати
підіймальний див. піднімальний
підіймати(ся) див. піднімати(ся)
підіймач ч див. підйомник
підійняти(ся) див. піднімати(ся)
підійти див. підходити
піділляти див. підливати
підім яти див. підминати
підіпхати див. підпихати
підіпхнути див. підпихати
підірваний 1. (вибухом) gesprengt;
durch Explosion zerstört; 2. перен.
(про здоров'я тощо) untergraben;
(стомлений, змучений) angegriffen
підірвати див. підривати 1
підірватися див. підриватися
310
підіслати 1. див. підсилати; 2. див.
підстилати
під їдати 1. див. підгризати; 2.
(сили, здоров 'я, стан тощо)
beigeben* untergraben* vt, ruinieren vt
(s); розм. під їжджати 1. (наближатися)
anfahren* vi (s), heranfahren* vi
hängenlas- (s), herangefahren kommen* vi (s);
2. перен. (підлещуватися) sich
einschmeicheln (до когось bei D.);
(чіплятися) sich heranmachen (до
когось an А.)
під їзд ч 1. (дія) Anfahrt f =, -en,
Auffahrt f=, -en; 2. (вхід) Eingang
m -(e)s, -gänge, Aufgang m -(e)s,
-gänge; (дорога) Auffahrt f =, -en,
Anfahrtsstraße f=, -n, Zufahrtsstraße
/=,-n
під їзні|ий: ~a дорога
Zufahrtsstraße f=, -n, Zufahrtsweg
m -(e)s,
-e; (заводу тощо) Lokalbahn f =,
-en, Werkbahn f =, -en; ~a колія
залізн. Anschlussbahn /=, -en,
Anschlussgleis n -es, -e
під їсти див. під їдати
під їхати див. під їжджати
підйом ч 1. (сходження) Aufstieg т
-(e)s, -е; на гору Bergbesteigung
~
/=, -en, Besteigung [Ersteigen] eines
=
Berges; 2. (вантажів) Heben n -s,
Hochheben n -s; Hochforderung/=;
Hinaufziehen n -s, Hochziehen n -s;
шлюпки Einnehmen [Einholen]
~
des Bootes; 3.: ~
прапора Hissen
der Fahne; 4. (ділянка дороги, узвіз)
Steigung/=, -en; ansteigender Hang;
5. (розвиток) Aufstieg m -(e)s; Auf-
schwung m -(e)s; (ріст)
Anwachsen n -s; 6. (піднесення)
Begeisterung f-, (запал, наснага, порив)
Schwung m -(e)s; 7. (пробудження)
Wecken n -s; Aufstehen n -s;
8. (ноги) Spann m -(e)s, -e; Ф він
важкий на ~
er ist schwerfällig; він
легкий на
~
er ist flink [leicht,
beweglich]
311 підкислити

підй£мн||ий Hebe-; Hub-: Aufzugs-; думку тощо) auf einen Gedanken

Förder-; ~a кліть Förderkorb m
-(e)s, -körbe; ~a машина
Hebemaschine f =, -n, Hebezeug n -(e)s;
гірн. Fördermaschine f =, -n; ~a
платформа Hebebühne /=, -n; ~a
рама Hubgerüst n -es, -e; ~a сила
bringen* vt; nahelegen (комусь D.,
щось А); здоровий глузд ~є, що...
der gesunde Menschenverstand legt
nahe, dass...
підкараулити див.
підкараулювати

Hubkraft /=, -kräfte, Hebekraft /=, підкараулювати auflauem vi П

-kräfte, Tragkraft /=, -kräfte, (когось Z).); (перехоплювати)

Tragfähigkeit f =; ae. Auftrieb m -(e)s; abpassen vt; момент die Gelegenheit

~

(рідини) Auftriebskraft f =, -kräfte; abpassen

(тіста) Teigtrieb m -(e)s; ~a підкат ч спорт. Hineinrutschen n -s,
установка Hub|einrichtung f =, -en; Hineingleiten n -s, Hineingrätschen
Förder|anlage/=, -n; ~ий міст Auf- n -s; Tackling ['tek-] m -s, -s; робити

ziehbrücke/=, -n, Fallbrücke/=, -n, ~

hineingrätschen vz, tackeln vi

Hubbrücke f =, -n, Zugbrücke f =, підкаталог ч Unterverzeichnis n
-n;
~

пересувний кран Fahrkran m -ses, -se

-(e)s, -kräne/слег/. -e; ~ий пристрій підкатегорія ж Untergruppe/=, -n

Hebevorrichtung/=, -en; ~i ворота
(ииіюза) Hubtor n -(e)s, -e; ~i гроші
див. підйомні
підйомник ч mex. Aufzug т -(e)s,
-züge, Aufzugs|anlage /=, -n;
Hubwerk n -(e)s, -e, Hub|einrichtung
/=, -en; лижний Skilift ['Ji:-] w
~
підкача||ти 1. (виявитися невдалим)
versagen vi; (розчарувати) enttäu-
schen vt; не ~й! mach s gut!, steh
deinen Mann!; 2. див. підкачувати
підкачувати 1. (рідину)
hinzupumpen vt; nachpumpen vt; 2.
(загинати, відгинати) einbiegen* vt;
~

ру¬
-(e)s, -e; безперервної дії
~
кавиdie Ärmel aufkrempeln
Paternoster m -s, =, Umlauf|aufzug m -(e) підкашлювати (ab und zu [ein we¬

s, -züge nig, Zeit]) husten vi

von Zeit zu

підйомні мн Umzugsgeld n -(e)s підкидати 1. (кидати вгору) in die

підкаблучник ч розм. Pantoffelheld
m -en,-en
підказати див. підказувати
підказк||а ж (дія) Vorsagen п -s;
(порада, вказівка) Wink т -(e)s,
-е; (неофіційна підказка, натяк
тощо приватної особи, як діяти)
Fingerzeig т ~(e)s, -е; (підказане)
Luft [in die Höhe] werfen* vt; (із
силою) schnellen vt; 2. (добавляти)
hinzuwerfen* vt, nachlegen vt;
(дрова) anlegen vt, nachlegen vt; 3.
(доправляти) bringen* vt; 4.
(потайки класти) heimlich zuschieben*
[zuwerfen*] vt; unterschieben* vt;
дитину ein Kind aussetzen [able-
~

Vorgesagte п -n; das, was vorgesagt gen]; 5. (вигідну роботу, гроші

wurde; дати ~y-einen Fingerzeig тощо) розм. zuschanzen vt
geben*; діяти за чи£юсь ~ою nach j-s підкидьок ч Findelkind п -(e)s, -er,
Diktat handeln vi; допомагати ~ою Findling m -s, -e
einhelfen* vz підкинути див. підкидати
підказу 11 вати 1. (говорити) підкисати ein wenig sauer werden*
vorsagen vt; (у школі тощо) einblasen* vi (s), gären* vi (s); (про тісто)
vt; (нашіптувати) emflüstem v/, aufgehen* vi (s)
zuflüstern vt; 2. (наштовхувати на підкислити див. підкислювати
 підкислювати 312

підкислювати ansäuern vt, säuern підключати 1. (до джерела енергії,

vt, sauer machen vt мережі) anschalten vt, zuschalten vt,
підкисляти див. підкислювати anschließen* vt; 2. перен.
підкиснути див. підкисати (залучати) einschalten vt, heranziehen* vt
підкіс ч буд. Abstützstrebe f =, -n, підключатися sich anschalten;
Stützstrebe f-, -n, Strebe f =, -n, перен. sich einschalten, mitmachen vi
Strebebalken m -s, =; (шпренгельної підключити(ся) див.
п системи) Sprengstrebe f =, -n, підключатися)
Spannstrebef=, -n підкова Hufeisen п -s, =
ж

підкісн||ий: ~a система Strebewerk підк£>ван||ий beschlagen; бути

n -(e)s, -e; ~e з єднання добре ~им gut beschlagen sein* vi
Verstrebung f=, -n; ~ий міст Sprengwerk- (s) (в чомусь in D.)
brücke/=, -n підковоніс ч зоол. (кажан)
підкладати 1. unterlegen vt; legen Hufleisennase /=, -n

vt (під щось unter

А.); 2. підковоподібний hufeisenförmig,
(добавляти)(da)zulegen vt, hinzufugen Hufeisen-; магніт ~

vt; (дрова) anlegen vt, nachlegen vt; [bügelförmiger] Magnet,

hufeisenförmiger
3. див. підкидати 4; <@> дров до
~

Hufeisenmagnet m (e)s, -e
багаття Öl ins Feuer gießen* підковувати ein Pferd beschlagen*
підкладка ж 1. mex. Unterlage /=, підколінний Kniekehlen-
-n; Unterlegestück n -(e)s, -e; підколінник ч Kniestrumf m -(e)s,
(плита) Unterlagsplatte f =, -n; -Strümpfe
(підставка) Unters atz m -es, -Sätze; підколінник ч Säulenfuß m -es. -fü-
(основа) Träger m -s, =, Trägerbahn ße
/=, -en; (шар) Schichtträger m -s, підколювати 1. (von unten)
=, Sch|cht|unterlage f =, -n; 2. (в aufstecken vt; 2. перен. (кепкувати) auf-
одязі) Futter n -s; (у взутті) ziehen* vt
Zwischensohle /=, -n підкомісія ж Unterkommission f-,
підкладковий Futter-; матеріал~
-en

Futterstoff m -(e)s, -e підкомітет ч Unterkomitee n -s, -s;

підкладний Unterleg- Unterausschuss m -es, -schüsse

пі дкладочний Abdeck-; картон
~

підконвойний 1. exkortiert; 2. ч Ex-

(із текстильним волокном) kortierte m -n, -n
Abdeckpappe f-, -п; (під килими і підконтрольний unter Kontrolle
лінолеум) Teppichpappef-, -п;
~

шар stehend [befindlich]

Polsterschicht f-, -en підкоп ч 1. Mine f-, -n,
підклас ч Unterklasse /=, -n, unterirdischer Gang; 2. перен. Intrige/=, -n;
Teilklasse /= -n Ränke pl

підкласти див. підкладати підкопа||ти(ся) див.

підклеїти див. підклеювати підкопуватися); під нього не ~єшся dem kann
підклеювати zukleben vt, ankleben man nichts anhaben, man kann an ihn
vt nicht rankommen; під це не єшся
підкликати див. підкликати daran ist nichts auszusetzen, daran
підкликати (голосом) zu sich rufen* ist nicht zu tippen, das ist
vt, herbeirufen* vt, heranrufen* vi; einwandfrei; розм. da beißt die Maus keinen
(жестом) heranwinken vt Faden ab
313
підкопувати untergraben*
unterhöhlen vt
підкопуватися 1. unterminieren vt;
einen Gang graben*; 2. перен.
Ränke schmieden (під когось gegen А.)
підкорення c Eroberung f =, -en,
U nterwerfungf=
підкорити(ся) див. підкоряти(ся)
підкоришник чдив. пищуха 1
підкорм ч с-г. Beifutter
liche Fütterung
підкорювати(ся) див.
підкорятися)
підкорювач ч Eroberer т
підкоряти unterwerfen* vt;
(підпорядковувати) unter| ordnen vt,
terstellen vt; (собі чоловіка
про
жінку) розм. unter den Pantoffel
bringen* vt
підкорятися sich unterwerfen*
(комусь, чомусь £>.); sich fugen
(чомусь in A.)', sich unter|ordnen;
(наказу, розпорядженню тощо) Folge
leisten [geben*] (чомусь D.)
підкоси||ти(ся) див.
підкошуватися); це його ~ло das hat ihn
umgeworfen [schwer erschüttert]
підкотити (ся) див. підкочувати(ся)
підкочувати 1. heranrollen vt, heran¬
wälzen vt; 2. див. підкачувати 2
підкочуватися rollen vi (s) (під
щось unter А.); (ближче)
heranrollen vi (s)
підкошений 1. abgemäht; 2. перен.
niedergeschlagen; впасти, як wie
ein (nasser) Sack (um)fallen* vi (s);
він упав, як ~
er sank zu
vom Blitz er klappte
getroffen; розм.
(wie ein Taschenmesser) zusammen
підкошувати 1. (косою тощо)
abmähen vt; 2. перен. niederschlagen* vt
підкошуЦватися: у нього ноги
-ються die Beine versagen ihm (den
Dienst), er bricht zusammen; ihm
werden die Knie weich
підкрадатися 1. sich (her)anschlei¬
підкрутити(ся)
vt, chen*, (her)anschleichen* vi (s);
(наближатися) sich [(непомітно)
unbemerkt; (нишком) verstohlen,
heimlich] nähern; 2. (про почуття)
beschleichen* vt
підкрастися див. підкрадатися
підкрослений 1. unterstrichen; an¬
gestrichen; 2. перен. betont, П
hervorgehoben
п -s, zusätz¬ підкрослення c 1. Unterstreichung
f =; 2. перен. (наголошування,
виділення) Betonung f-,
Hervorhebung/=, Akzentu|ierung/=
-s,
=
підкреслено перен. betont, mit
Nachdruck; ввічливий betont
~
un¬ höflich; хмелевий тон (про пиво)
~
-
hopfenbetont
підкреслити див. підкреслювати
підкреслювати 1. unterstreichen*
vt; (відмічати) anstreichen* vt; ~
червоним кольором rot
unterstreichen* [anstreichen*] vt; 2. перен.
unterstreichen* vt; (наголошувати,
виділяти) betonen vt, hervorheben*
vt, akzentuieren vt; (важливість,
серйозність якогось питання
тощо) розм. den Finger legen (щось
auf А.); особливо ausdrücklich
~
betonen V/
підкріпити(ся) див.
підкріплюватися)
підкріплення с 1. див.
підживлення 1, 3; 2. військ.
Verstärkung f =,
-en; Verstärkungstruppen pl; 3.
~
(підтвердження) Bekräftigung/^, -en;
(обгрунтовування) Begründung/=,
Boden wie -en, Untermauerung/=, -en;
підкріплювати 1. див.
підживлювати 1, 3; 2. військ, verstärken vt;
2. (підтверджувати) bekräftigen
vt; (обґрунтовувати) begründen vt,
untermauern vt
підкріплюватися sich stärken; sich
erfrischen
підкрутити(ся) див.
підкручуватися)
 підкручувати 314

підкручувати {гайку тощо) підламуватися knicken vi (s),

nachziehen* vt; {міцніше кран einknicken vi (s)
тощо) fester schrauben vt; вуса den
~
підластитися див. підлащуватися
Schnurrbart in die Höhe drehen підлащуватися sich einschmeicheln
підкручуватися {про тканину (до когось bei D.)
тощо) sich umschlagen* підлеглий 1. {адміністративно)
підкувати див. підковувати unterstellt, untergeordnet; 2.
п підкулювати: ноги die Beine
~
an {залежний) abhängig, untergeben; 3. ч
sich [unter sich] ziehen* [krümmen] Unterstellte m -n, -n, Untergeordnete
підкуп чBestechung/=, -en m -n, -n; Untergebene m -n, -n

підкупати див. підкуповувати підлеглість ж Unterordnung f =,

підкупити див. підкуповувати Subordination/=; Abhängigkeit/=,
підкуповувати 1. {грошима) beste¬ Untergebenheitf=
chen* vt; 2. перен. {викликати підл£слив||ий schmeichlerisch,
симпатію, інтерес тощо) bestechen* Schmeichel-; {догідливий) servil
vt, bezaubern vt; etwas Bestechendes [-v-]; знев. liebedienerisch; ~i слова
haben* Schmeichelworte pl
підкурювати beräuchem vt
=
підлесник ч Schmeichler m -s,
підлабузник ч знев. Speichellecker підлесництво c Schmeichlerei f =,
m -s, =, Kriecher m -s,
=
-en

підлабузництво c Liebedienerei підлесниця ж Schmeichelkatze

/=; знев. Speichelleckerei /=, -en, /=,-П
Kriecherei/=, -en підлетіти див. підлітати
підлабузницький liebedienerisch; підлещуватися sich einschmeicheln
знев. speichelleckerisch, kriecherisch (до когось bei D.); розм., осуд,
підлабузниця ж знев. herumschwänzeln vi (до когось um

Speichelleckerin /=, -nen, Kriecherin f-, -nen А); {лащитися, упадати тощо)
підлабузнюватися schmeicheln vi scharwenzeln vi,
(перед кимось D.); sich einschmei¬ herumscharwenzeln vi (до когось vor D.);
cheln (перед кимось bei D.) {розсипатися похвалами) знев. lobhudeln

підлагоджувати (ein wenig) aus- (до когось D.)

bessem [reparieren] vt підлива ж харч. Soße/=, -n, Tunke
підлагодити див. підлагоджувати /=,-П
підладжувати anpassen vt; {орієн¬ підливати 1. див. доливати; 2. див.
тувати, настроювати) einstellen поливати
(до чогось auf А.); ~ся sich підливка ж див. підлива
anpassen vt; sich einstellen підлиза ч/ж 1. {про чоловіка)', див.
підладити див. підладжувати підлизник; 2. {про жінку)', див.
підлазити 1. {лазити під щось) підлизниця
unterkriechen* vi (s); {вгору) підлизень ч див. підлиза
hinaufkriechen* vi (s), hinaufklettern підлизник ч {знев.) Schmeichler т

vi (s); {ближче) herankriechen* vi -s, =; знев. Liebediener т -s, =,

(s); {підкрадатися) Speichellecker т -s,
=

heranschleichen* vi (s); 2. {підлещуватися) підлизниця ж {знев.)

sich einzuschmeicheln suchen (до Schmeichlerin /=, -nen, Schmeichelkatze/=, -n;
когось bei D.) знев. Liebedienerin/=, -nen
315 підміна

підлизування с знев. Liebedienerei підлотник ч див. підлота 1

/=. -еп підлягати unterliegen* vi (s) (чо¬
підлизуватися знев. liebedienern мусь D.)
(liebedienerte, geliebedienert) (до підма||зати див. підмазувати; <§>
когось vor Z).); (перев. до осіб не ~жеш -

поїдеш (прислів я)
не

вищого рангу) знев. sich anbiedem (до wer gut schmiert, der gut fährt

когось bei D.) підмазувати 1. (обмазувати)

підлий (низький, мерзотний) bestreichen* vt; (змащувати) п
gemein, niederträchtig; груб, einschmieren vt; (жиром) einfetten
hundsgemein; (безчесний) infam; (нахабний, vt; 2. (давати хабаря) bestechen*
шахрайський) schuftig, schurkisch; vt, schmieren vt; Schmiergelder
(скритний, лукавий) hinterhältig geben* (когось Z).); розм. die Hände
підлити див. підливати schmieren [salben]
підлідн||ий: ~е рибальство Eisfi¬ підмайстер ч Handwerksbursche m
scherei /=, Eis|angeln п -s -n, -n, Handwerksgeselle m -n, -n,

підлізати див. підлазити Geselle m -n, -n

підлізти див. підлазити підмальовуватися) див.

підліковувати teilweise [ein biss|- підфарбовуватися)
chen] heilen [kurieren] vt підмалювати(ся) див.
підлікувати див. підліковувати підфарбовуватися)
підлісник ч бот. Wald-Sanikel /=, підманити див. підманювати
-п підманювати 1. див. обманювати;
підлісок ч Unterholz п -es 2. див. манити

підлість ж Gemeinheit/=, -en, Nie¬ підмастити див. підмазувати

derträchtigkeit /=, -еп, Niedertracht підмащувати див. підмазувати
/=; вчинити eine Gemeinheit
~

підмерзати (leicht) gefrieren* vi (s)

begehen* підмерзнути див. підмерзати
підліт ч Anflug т -(e)s, -flüge підмести див. підмітати
підлітати herbeifliegen* vi (s), he¬ підмет ч філол. Subjekt п -(e)s, -е,
rangeflogen [angeflogen] kommen* Satzgegenstand т -(e)s, -stände
vz (s) підметка ж Sohle/=, -п
підліток ч Halbwüchsige m -n, -n; підмив ч Unterspülung/=, -еп
Teenager ['ti:ne:d3s(r)] m -s,
=
підмивати 1. (мити) waschen* vt;
підлога ж Fußboden m -s, -böden; 2. (мити нижню частину тіла)
(дерев яна) Diele/=, -n; паркетна spülen vt; 3. (берег) abschwemmen
~
Parkettboden m -s, -böden vt,unterspülen vt, unterhöhlen vt
підлогонатирач ч (щітка) Bohner підмиватися sich waschen*; sich
m -s, =, Bohnerbürste /=, -n; spülen
(електричний) Bohnermaschine/=, -n підминати niederdrücken vt,
підлокітник ч Armlehne f =, -n, niedertreten* vt
Armstütze/=, -n, Arm|auflage/=, -n підмізинний: ~
палець Ringfinger
підломити (ся) див. підламувати¬ m -s,
=

ся) підміна ж 1. (підсовування) Unter-

підлита ж 1. (людина) знев. Schurke schjebung/=, -en; Vertauschung/=,
т -n, -n, Schuft т -(e)s, -е; 2. див. -en; (непомітна заміна) heimliche
підлість Vertauschung; 2. (заміна, зміна)
 підміни||ти 316

Auswechselung/^, -еп; (чергування підморгувати mit den Augen

працівника на роботі) Ablösung zuwinken [zwinkern]
/=, -еп підморожений angefforen
підміни| |ти див. підмінювати; підмореж||увати gefrieren* vt; ~ує
його начебто ~ли er ist wie es fangt an zu frieren
ausgetauscht [ausgewechselt] підморозити див. підморожувати
підмінювати 1. (підсовувати) підмостки мн 1. (сцена) Bühne f =,
п unterschieben* vt; (випадково -n, Bretter pl; 2. (настил)
обміняти, взяти іншу, перев. чужу річ) Brettergerüst n -es, -e, Bretter pl
vertauschen vt; (непомітно підмочен||ий 1. angefeuchtet; 2.
замінювати) heimlich vertauschen перен. (про репутацію тощо) lädiert,
vt; 2. (обмінювати) austauschen verletzt; (сумнівний) zweifelhaft;
vt; (замінювати, змінювати) з ~ою репутацією verrufen, von

auswechseln vt; (приходити на üblem Ruf

зміну після когось) ablösen vt підмочити див. підмочувати
підміняти див. підмінювати підмочувати anfeuchten vt, nass

підмісити див. підмішувати [feucht] werden lassen* vt

підмітати fegen vt, kehren vt підмалювати див. підмивати З
підмічати bemerken vt підмурівокч див. підмурок

підмішати див. підмішувати підмуровувати буд. untermauern vt

підмішувати (додавати, перемішу¬ підмурок ч буд. Unterbau т -(e)s,
ючи) beimischen vt, beimengen vt; -ten, Untermauer f-, -n; Fundament
(місити ще трохи, додатково) n -(e)s, -e
anmischen vt, anrühren vt підм якати (etwas [ein biss|chen])
підмножина ж мат. Teilsatz т -es, erweichen [weich werden*] vi (s)
-Sätze, Teilmenge/=, -n, піднаймання c Untermiete/=
Untermenge /=, -n; знаків Zeichenteilmen- піднаймач ч Untermieter m -s,
~ =

ge/=, -n піднебесний unter dem Himmel

підмова ж Verleitung/=, -en, [Himmelsgewölbe] befindlich, bis
Anstiftung/=, -en, heimliche zum Himmel reichend, himmelhoch

Überredung піднебессі |я c Lüfte pl; у ~i hoch am

підмовити див. ПІДМОВЛЯТИ Firmament
підмовляти verleiten vt, anstiften vt піднебінний анат. Gaumen-; філол.
(на щось zu D.) Palatal-, Gaumen-, palatal; звук
~

підмога ж (допомога) Hilfe f Gaumenlaut m -(e)s, -e, Palatallaut

(підтримка) Unterstützung f -, m -(e)s, -e

(сприяння) Beistand m -(e)s; військ. піднебіння c анат. Gaumen m -s,

Verstärkung f-, Verstärkungstruppe =; м яке ~

weicher Gaumen, Gau-

/=,-n mensegel n -s, =; тверде harter
~

подмокати (etwas [ein biss|chen]) Gaumen, Munddach n -(e)s, -dächer

nass [feucht] werden* vi (s) підневільн,|ий 1. (залежний про -

підмокнути див. ПІДМОКАТИ людину) unfrei, abhängig;

підмолодь ж Malzhefe/=, -n, Bier- (підпорядкований, підлеглий)
hefe/=, -n untergeordnet; 2. (примусовий) Zwangs-; ~а
підморгнути див. підморгувати; праця Zwangsjarbeit/=; (панщина)
(дати знак) einen Wink geben* Fron |arbeitf=
317 підніматися

піднесений 1. (принесений) [розм. hochmachen]; лебідкою

~

herangetragen, herangebracht; 2. winden* vt; якір den Anker

~

(піднятий) gehoben, hochgehoben, einholen [hieven, flehten]; 2. (прапор)

erhoben; (який міститься високо) hissen vt; 3. (підвищувати ціни
hochgelegen; 3. перен. (високий, тощо) erhöhen vt; 4. (будити)
благородний) erhaben; wecken vt; ~
з постелі aus dem Bett

(захоплений) begeistert, entflammt; ~

holen vt; 5. (підбурювати,
настрій gehobene Stimmung спонукати) aufreizen vt, aufbringen* vt П
піднесеність ж Erhabenheit f= (проти когось gegen А.); 6.
піднесення 1. (принесення) He¬
с (ростити, виховувати тощо у важких
rantragen Herbeitragen п -s,
п -s, умовах людей, рослин, тварин)
-

Heranbringen п -s, Zubringen п -s; 2. (у durchbringen* vt

розвитку) Aufstieg т -(e)s; (ріст) підніматися 1. (підводитися) sich
Anwachsen п -s; (економічне erheben*; (вставати) aufstehen* vi
тощо) Aufschwung т -(e)s; (s); (випростовуватися) sich auf-
(натхнення, підйом тощо) Begeisterung/=, richten; (швидко вставати з місця)

Elan [e'la:n] т -s, -s, (запал, порив) aufspringen* vi (s); (несподівано і

Schwung т -(e)s; він відчуває швидко вставати) auffahren* vi
душевне er ist (in) beschwingter
~

(s); (після падіння) розм. sich

Stimmung, er ist in Schwung
gekommen, ihm schlägt das Herz
höher; 3. мат. (до степеня) Erhebung
/=, -en; до степеня Potenzieren
~
-s, Erhebung in eine Potenz
піднести(ся) див. підносити(ся)
підніжжя с (гори)
(п'єдестал) Fuß т
aufrappeln; 2. (вгору) steigen* vi (s),
hinaufgehen* vi (s);
heraufkommen* vi (s); hochgehen* vi (s);
n (здійматися) sich aufschwingen*,
sich hinaufschwingen*, sich
emporschwingen*, emporstreben vi (s);
Fuß т -es, Füße; (про сонце, місяць) aufsteigen* vi
-es, Füße; (s); (про пил) aufwirbeln vi (s); ~

(цоколь) Sockel т -s,

=
нагору emporsteigen* vi (s); по ~

підніжк||а ж 1. авт. Trittbrett п -(е) сходах die Treppe hinaufsteigen*

s, -er, Fußbrett п -(e)s, -er, Fußtritt m vi (s), die Stufen emporsteigen* vi

-(e)s, -e, Trittstufe/=, -n; 2.: (s); Stufe um Stufe steigen* vi (s);
ставити ~y ein Bein stellen (комусь D.) 3. (височіти) emporragen (над
підніжний: корм Grasfutter чимось über А.); 4. (підвищуватися)
~
n -s.

Grünfutter n -s, Weidefutter n -s sich erhöhen; 5. (долати вершину,

піднімальний Hebe- гору) erklimmen* vt; (забиратися
піднімати 1. heben* vt; (високо, на гору) hinaufklettem vi (s);

догори) hochheben* vt; (нагору) heraufklettern vi (s); (про підйом на

emporheben* vt; (завісу, шлагбаум значну висоту) ersteigen* vi (s); ~

на

тощо) aufziehen* vt; (nepee., якщо гору auf einen Berg steigen* vi (s),
дія пов язана з емоційними einen Berg besteigen* [ersteigen*];
переживаннями) erheben* vt; (ставити 6. (повставати) sich erheben*;
прямо, вертикально) auffichten vt; 7. (розвиватися, йти вгору) sich
(перев. те, що впало) aufheben* aufschwingen*, einen Aufschwung
vt; (допомогти встати) nehmen*; 8. (відновлюватися
hochhelfen* vi, aufhelfen* vi (когось D.); після хвороби) aufkommen* vi (s);
~

комір den Kragen hochklappen 9. (виникати) entstehen* vi (s);

 підновлювати
{появлятися) aufkommen* vi (s),
auftauchen vi (s); {про вітер) sich
erheben*, auftauchen vi (s);
піднімаєтьсябуря ein Sturm erhebt sich;
10. {про рослини) aufgehen* vi (s);
<§> у мене рука не піднімається
ich bring s nicht über mich
підновлювати erneuern vt;
п
{освіжати) auffrischen vt
підновляти див. підновлювати
піднос ч Tablett п -(e)s, -s/-e; Präsen¬
tierteller m -s, =; {чайний) Teebrett n
-(e)s, -er; {для тарілок) Tellerbrett n
-(e)s, -er
підносити 1. {приносити)'
herantragen* vt, herbeitragen* vt,
heranbringen* vt, zubringen* vt (до когось,
чогось zu D.); {наближувати)
näherbringen* vt; 2. {подавати
частування) darreichen відокр. vt,
reichen vt, darbieten* відокр. vt,
präsentieren vt; {пропонувати
частування) anbieten* vt;
{пригощати) bewirten v/ (комусь А., щось підозріливість ж див. підозрілість 2
mit D.); 3. {подарунок) schenken
vZ; {вручати) überreichen vt;
{подавати) darbringen* vt; сюрприз
~
eine Überraschung bereiten; 4.: ~
до викликає побоювання, недобрі
степеня potenzieren vt, in eine
Potenz erheben*; 5. див. піднімати 1
підноситися див. підніматися 1-4
підношення с 1. див. піднесення підозрілість ж 1. {підстава для
1; 2. {подарунок) Präsent п -(e)s, -е,
Geschenk п -(e)s, -е
підношувач ч Träger т -s, =;
Heranbringer т -s, =; набдів
~
Munitionsschütze т -n, -n, Munitionsträger Anrüchigkeit/=
=
т -s,
підняти(ся) див. піднімати(ся)
підняття с 1. {узвишшя) Erhöhung
/=, -еп; 2. див. підйом 1-3
пі доброти див. підбирати
підогрівоти див. підігрівати
підодіяльник ч Überschlaglaken п
-s, =; {закритий) Bettbezug т -(е)
S. -Züge
318
підозрі|а ж тж. юр. Verdacht т -(е)
s; {констатація) юр. verdächtige
Feststellung; {побоювання, здогад,
передчуття недоброго) Argwohn
т -(e)s; {передчуття) Ahnung /=,
-еп; бути під ~ою unter Verdacht
stehen* vi; бути поза всякою ~ою
über jeden Verdacht erhaben sein*
v/ (s); викликати до себе ~y sich
verdächtig machen; викликати ~y
Verdacht erregen [erwecken] (у
когось bei D.)', попадати під ~y in
Verdacht kommen* [geraten*] vi (s);
ні тіні [ні крихти, ні найменшої]
~и nicht der Schatten eines Verdachts
підозрівання c Verdächtigung/=
підозрівати 1. verdächtigen vt (y
чомусь wegen G.); Verdacht hegen
(когось gegen A.); 2. {припускати)
vermuten vt; {передчувати) ahnen
vt; {передчувати недобре,
побоюватися) argwöhnen vt
підозріливий див. підозрілий 2
підозрілі І ий 1. {який викликає пі¬
дозру) verdächtig; ~а особа eine
verdächtige Gestalt; 2. {який
передчуття) argwöhnisch;
{недовірливий) miss|trauisch; 3. {із сумнівною
репутацією) anrüchig
підозр) Verdächtigkeit / =; 2.
{побоювання) Argwohn т -(e)s;
{недовіра) Misstrauen п -s; 3. {сумнівна
репутація, дурна слава тощо)
підозрюваний verdächtig (у чомусь
wegen G.); tatverdächtig;
~
злочинець der mutmaßliche [angebliche]
Täter
підозрювання c див. підозрівання
підозрю||вати див. підозрівати;
зовсім не ~ючи, що... ohne den
leisesten Verdacht zu haben, dass...;
нічого не ~ючи ahnungslos
319 підписати(ся)

підойма ж Hebevorrichtung/=, -еп; sich umgürten, sich (Z).) einen Gurt

(важіль тощо) Hebestange /=, -п, umbinden*
підперти див. підпирати
=
Hebel т -s,

підоп|чн||ий 1.
юр. (про людей) підпертя с див. підпора
unter Vormundschaft stehend; (про підпечений angeröstet [-reis-]
майно тощо) unter Treuhandschaft підпилий angeheitert, angetrunken,
stehend; ~а країна Land unter beschwipst
Treuhandschaft; ~a територія підпилювати (пилою) ansägen vt; П
Treuhandgebiet n -(e)s, -e; 2. ч юр. (напилком) anfeilen vt
Mündel m -s, =; 3. ч перен. (протеже, підпиляти див. підпилювати
годованець) Schützling m -s, -e підпира||ти 1. stützen vt, unterstüt¬
під2рлик ч зоол.'. великий зоол. zen vt; (підпірками) abstützen vt;
~

Schell|adler m -s, =;
~
малий зоол. (упиратися) anstemmen vt; sich
Schrei|adler m -s, =
anstemmen (щось gegen A.); 2.

підосичник ч бот.
(гриб) Rotkappe перен. (допомагати, підтримувати)
/=,-n helfen* vi, unterstützen vt; 3. перен.
підошва ж 1. Sohle/=, -n; (про відчуття болю, стиснення
(черевика) Schuhsohle /=, -n; 2. (ступня) у грудях) zusammenpressen vimp,

Fußsohle/=, -n; 3. (гори) Fuß m -es, zusammendrücken vimp; у грудях

Füße; 4. (нижній шар відкладів, ~є es presst [drückt] mir in der Brust
породи тощо; дно балки, водойми zusammen, ich habe
тощо) Sohle/=, -п; ~

Brustbeklemmungen; 4. перен. (ставати

водоносного шару Grundwassersohle /=, -п; нестерпним, дошкульним) lasten vi;
~

рейки Schienenfuß т -es, -fuße; ~

<§> -ти стіни жарт. Spieße hüten
рубанка Hobelsohle/=, -п; стіни підпиратися sich stützen, sich
~

Mauerfuß т -es, -fuße auflehnen (на щось auf А.)

піддшвовий Sohlen-; мед. plantar, підпис ч Unterschrift/=, -еп; книжн.

Plantar- Signatur/=, -en; (розчерк)

підпадати fallen* vi (s); Namenszug m -(e)s, -züge; (під картиною)
(наражатися) ausgesetzt sein* vi (s), sich Bildunterschrift f -, -en; (автора
aussetzen; під обстріл beschossen
~

картини тощо) Signierung f =,

werden* vi (s); ~
під чийсь вплив -en, Signum n -s, -na; скріплювати
j-s Einfluss geraten* vi (s)
unter ~ом durch Unterschrift bekräftigen

підпал ч Brandstiftung/=, -en vt; книжн. signieren vt; ставити ~

підпалити див. підпалювати Unterschrift leisten; за ~ом mit der

підпалювати anzünden vt, entzün¬ Unterschrift (когось G.; при
den vt, zur Entzündung bringen* vt; вказуванні прізвища von D.);

(викликати пожежу) in Brand unterzeichnet [signiert] (когось von D.)

stecken [setzen] vt підписаний: -
нижче

підпалювач ч Brandstifter m -s, = Unterzeichnete m -n, -n; канц. Unterfertigte m

підпарювати dämpfen vt, von unten -n, -n

wärmen [aufwärmen] vt підписання c Unterzeichnung f =,

підпасти див. підпадати -en; книжн. Unterschriftsleistung
підперезати(ся) див. підперізува¬ f-, -en; канц. Unterfertigung/=, -en
=
тися) підписант ч Unterzeichner m -s,
підперізувати umgürten vt; ~ся підписати(ся) див. підписувати(ся)
 підписка 320

підписка ж 1. див. підписання; m -(e)s, Stauung/=; Stauhöhe /=,

2. (письмове зобов'язання тощо) -n;
-
води Wasserstau m -(e)s

(schriftliche) Verpflichtung/^ -en; підпірка ж див. упор

про невиїзд юр. schriftliche підпірка ж Stütze / =, -п; буд.
-

Verpflichtung, den Auf]ent|halts|ort nicht Pfeiler т -s, =; (розпірка) Verstrebung

zu verlassen; Meldeverpflichtung /=, -en, Strebe/=, -п; для дерева -

f=, -en Baumstütze/=, -п; підпирати -ми

підписний: лист Sammelliste/=,
-
abstützen vt; укріплювати -ми
П
-n, Unterschriftenliste/= -n versteifen vt

підписування c див. підписання підпірн||ий Stütz-; гідр. Stau-; ~а

підписувати unterschreiben* vt; споруда Stau|anlage / =, -n,

(перев. офіційні документи} Stauwerk п -(e)s, -е; -а стінка
unterzeichnen vt; книжн. signieren vt; Stützwand/=, -wände;
Stützmauer /=, -n,

канц. unterfertigen vt; (перев. (укосу) Böschungsmauer/=, -п; -ий

вкінці ділових або дипломатичних горизонт Stauspiegel т -s, =; -ий
листів, тж. про підпис автора на клапан Stauklappe/=, -п

оригіналі статті тощо, підплетина ж текст. Platten т -s,

підкреслюється відповідальність підпи- =, Verschlingung/=, -en, Webemest

санта) zeichnen vt n -es, -er

підписуватися 1. (ставити підпис} підпливати (про плавця, рибу)

unterschreiben* vt, unterzeichnen vt;
2. (виявляти бажання, згоду) sich
einverstanden erklären; 3. (на акції,
позику тощо) zeichnen vt
підпитий див. підпилий
підпихати anschieben* vt, zus¬
chieben* vt; unterschieben* vt;
(нишком підсовувати) zustecken
vt; (злегка підштовхувати) (leicht)
stoßen* vt, anstoßen* vt
підпихнути див. підпихати
підпілл||я с 1. der Raum unter dem
Fußboden; 2. політ. Illegalität /=,
heranschwimmen* vi (s) (до чогось an
А.); (на плавзасобі) heranfahren* vi
(s); (на вітрильному судні)
heransegeln vi (s); (про човна) sich nähern,
herankommen* vi (s)
підпливти див. підпливати
підплигувати springen* vi (s), auf¬
springen* vi (s), aufhüpfen vi (s, h),
hüpfen vi (s, h); (наближатися)
hüpfend hintrotteln [hertrotteln] vi (s, h)
підплисти див. підпливати
підповерхн£в||ий unter der Oberflä¬
che (befindlich); -а корозія Unter|-

Untergrund m -(e)s; піти у -я in die oberflächenkorrosion /=

Illegalität [in den Untergrund]
gehen* [treten*] vz (s), illegal werden*
vi (s); працювати у ~i illegal [in
der Illegalität, im Untergrund]
arbeiten vi
підпільн||ий illegal; -а робота
illegale Arbeit, Untergrund|arbeit /=;
-ий адвокат розм. Winkel|advokat
підповзати 1. kriechen* vi (s) (під
щось unter A.); unterkriechen* vi (s);
2. (наближатися) herankriechen*
vi (s), herbeikriechen* vi (s) (до
когось, чогось an А.)
підповзти див. підповзати
підпоїти див. підпоювати
підпале с мат. Unterkörper т -s, =

[-v-] m -en, -en підполковник ч Oberstleutnant т -s,

підпільник ч Illegale m -n, -n -e/-s

підпільниця ж Illegale/-n, -n під помагач ч
(розм.) знев.

підпір v ?idp. Anstau m -(e)s. Aufstau Handlanger т -s,

=
321 підрахунок

підпора ж 1. див. підпірка; 2. див. особи Einzel|unternehmen n -s,

підмога =;
~

громадського харчування
підпорядкований 1. (у чиємусь Gaststätte /=, -n; побутового
~

віданні) unterstellt, untergeordnet, обслуговування

nachgeordnet; 2. філол. Dienstleistungsbetrieb m -(e)s, -e
untergeordnet; 3. {залежний, другорядний підпрограма ж Unterprogramm n

тощо) untergeben; 4. ч Unterstellte т -s, -e

-n, -n, Untergeordnete т -n, -n; підпружинений abgefedert, gefedert, П

Untergebene т -п, -п federgelagert, Feder-
підпорядкованість ж Unter|ord- підпружинювати abfedem vt
nung/=; Untergebenheitf= підпудрювати ein biss|chen [ein
підпорядковування c див. wenig] pudern vt
підпорядкування підпускати heranlassen* vt,
підпорядковувати unter|ordnen vt, zulassen* vt
unterstellen vt підпустити див. підпускати
підпорядкуванн||я c (дія і стан) підпухати ein biss|chen [ein wenig]
Unterstellung/=, Unter|ordnung/=; anschwellen* vi (s)
бути в ~і unterstellt [untergeordnet, підпухнути див. підпухати
nachgeordnet] sein* vi (s) (в когось підпушити див. підпушувати
D.) підпушувати lockern vt, auflockem
підпорядкувати див. vt, locker machen vt
підпорядковувати підп ятник ч mex. (для опори осі ва¬
підпоювати betrunken machen vt ла) Axiallager п -s, =, Drucklager n
підправити див. підправляти -s, =, Stützzapfenlager n -s, =,

підправляти (ein wenig) ausbessem Spurlager n -s, =; (візка вагона)

vt; (ремонтувати) reparieren vt; Drehpfanne f-, -n, Pfanne /=, -n; ~

=
(вносити правки) korrigieren vt веретена Spindelfusslager n -s,
підприємець ч Unternehmer m -s, =
підп яток ч спец. Brandsohlenfer-
підприємливий unternehmungslus¬ senverstärkung/=, -en

tig, unternehmerisch підра c див. підря

підприємливість ж Unterneh¬ підрамник ч мист. Blendrahmen т
=
mungsgeist m -(e)s, -s,

Unternehmungslust/^ підранити див. підранювати

підприємництво c п і дранок чмисл. ein angeschossenes
Unternehmertum n -s Tier
підприємницький Unternehmer-, підранювати мисл. anschießen* vt
unternehmerisch підраховувати (робити розрахун¬
підприємство c (самостійний ки) rechnen vt, berechnen vt,
господарчий об єкт як юридична zusammenrechnen vt; (робити
особа) Unternehmen п -s, =, орієнтовні розрахунки) überschlagen* vt;
Unternehmung f =, -еп; (окрема (визначати наявність, кількість)
виробнича установа) Betrieb т -(e)s, zusammenzählen vt, zählen vl;
-е; велике Großbetrieb т -(e)s, (голоси) auszählen vt, zählen vl
~

-е; мале kleiner Betrieb, kleines підрахувати див. підраховувати

~

Unternehmen, Klein|unternehmen n підрахунок ч Zählung f =, -en;

-s, =;
~
без створення юридичної (розрахунок) Berechnung f =, -егї;
 підреберний
(орієнтовний) Überschlag т -(e)s, schnitten; (надрізаний)
-Schläge; ~
голосів Auszählung der
Stimmen, Stimmenzählung/=, -en
підреберний анат. Unterrippen-,
unter den Rippen befindlich,
subkostal
підреґулювати nachregeln vt
п підресорювання c спец. Federung підрізати див. підрізувати
/=, -en
підресорювати спец, federn vt
підрив ч 1. (вибухом) Sprengung/=,
-en; 2. перен. (авторитету тощо)
Untergrabung f =; (здоров 'я,
дисципліни тощо) Schädigung/=, -en; підрізувати 1. beschneiden* vt,
~
репутації Rufschädigung/=, -en
підривати 1. (вибухом) (in die
Luft) sprengen vt; 2. (копати,
рити) untergraben* v/, von unten
graben* vt; 3. перен. untergraben* vt;
(підточувати зсередини,
поступово) unterhöhlen vt; (підступно, підробіток ч Nebenverdienst т -(е)
таємно авторитет, становище
тощо) unterminieren vt; (шкодити)
schädigen vt; -
здоров я die
Gesundheit ruinieren; розм. sich (D.)
einen Knacks holen, einen Knacks
kriegen [weghaben*, wegkriegen]
підриватися explodieren vi (s),
detonieren vi
підривнЦий 1. військ., гірн.
Spreng-; ~a шашка Sprengkörper m
-s, =; ~нй заряд Sprengladung/=,
-en; 2. перен. Zersetzungs-;
subversiv; ~a діяльність subversive [-v-]
Tätigkeit, Wühltätigkeit f =, Unter-
wühlung/=; ~a пропаганда zersez
tzende Propaganda; ~a робота
Zersetzungslarbeitf-, Wühlarbeit f=
підривник ч гірн. Sprengmeister m
-s, =; військ. Sprengpionier m -s, -e
підрити див. підривати
підрівнювати ebnen vt; (робити
прямим) gerademachen vt
підрівняти див. підрівнювати
підріз ч Einschnitt т -(e)s, -е
підрізан||ий 1. тех. (знизу) unter¬
322
eingeschnitten; (обрізаний) beschnitten,
gestutzt; 2. перен. (про м'ячу тенісі,
волейболі) unterzogen; ~а подача
unterzogener Aufschlag; ~ий м яч
(настільний теніс) Schnittball т
-(e)s
підрізати див. підрізувати
підрізнЦий: головка Plandreh¬
kopf т -(e)s, -köpfe; ~ий різець
Plandrehmeißel т -s, =, Sfimdreh-
=
meißel т -s,
stutzen vt, abstutzen vt; (торець)
Stirnen vt; 2. перен. (м яч у тенісі,
волейболі) unterziehen* vt
підріст ч Anwuchs т -es, Lasswald
m -(e)s
підробити(ся) див. підробляти(ся)
s, -е
підробкЦ а ж 1. (фальсифікація)
Fälschung/=, -en, Verfalschung/=,
-еп; (копіювання, імітація)
Nachahmung/=, -еп, Imitation /=, -еп;
~а документів Urkundenfälschung
/=, -еп, Fälschung von Urkunden;
робити ~у eine Fälschung
begehen*; 2. (підроблена річ) Fälschung
/=, -еп
підроблений falsch, gefälscht;
(імітований) nachgemacht, imitiert;
(несправжній) un|echt
підроблювати(ся) див.
підроблятися)
підробляти (фальсифікувати)
falschen vt; (копіювати, імітувати)
nachmachen vt
підроблятися (наслідувати
когось,щось) nach|ahmen vZ;
(пристосовуватися) sich anpassen (під
когось D.)
підродина ж біол. Unterfamilie/=.
-п
підрозділ ч 1. (в установі) Ab¬
323
teilung /=, -en, Struktur! einheit /=,
-en; 2. військ. Einheit /=, -en;
{невеликий, перев. на марші) Trupp
-s, -s
підрозділяти einteilen vz, gliedern vt
(на щось in А.); ~ся sich gliedern,
zerfallen* vi (s) (на щось in А.)
підростати {про людину, тварину)
heranwachsen* vi (s); {про людину,
тварину, рослину) in die Höhe
schießen* vi (s), aufwachsen* vi (s);
{про тісто) aufgehen*vz (s)
підростаюч||ий heranwachsend; ~e
покоління Nachwuchs m -es, he-
ranwachsende Generation
підрости див. підростати
підрубати див. підрубувати
підрубити див. підрублювати
підрублювати {підшивати) einsäu¬
men vt, umsäumen vt, besäumen vt
підрубувати {знизу) (von unten) ab-
hauen(*) vt
підрум янений харч, braun gebraten
підрум янити(ся) див. підрум я¬
нюватися)
підрум янювати 1. {обличчя тощо)
rot schminken vt; ein wenig röten vt;
2. харч, braun braten* vt
підрум янюватися 1. sich röten,
sich leicht schminken; rot werden*
vi (s); 2. харч, braun werden*, vi
bräunen vi, sich bräunen
підручний 1. {поблизу, під рукою)
unter der Hand befindlich, unter [bei]
der Hand; 2. ч {помічник) Gehilfe m
-n, -n; {пособник) знев. Handlanger
m -s,
=
підручник ч Lehrbuch n -(e)s,
-bücher; {шкільний) Schulbuch n -(e)s,
-bücher
підря c 1. {сінник) Heuboden m -s,
-böden; 2. {схованка) verborgener
Winkel, Versteck n -(e)s, -e; 3.
{сідало) Hühnerstiegef-, -n
підряд1 ч {договір) Vertrag m -(e)s,
-träge, Kontrakt m -(e)s, -e; {на ви¬
ПІДСВІДОМІСТЬ
конання робіт) Verdingung/=, -en;
генеральний на будівництво
~
m Bauhauptvertrag m -(e)s, -träge
підряд2 ч зоол. Unter|ordnung/=, -en
підряд3 {один за одним)
nachleinander, hinter]einander, der Reihe nach
підрядковий 1. unter der Zeile
(befindlich); 2. {про переклад тощо) П
interlinear
підрядн||ий1 Vertrags-; ~ий
договір на будівництво Bau|ausfuh-
rungsvertrag т -(e)s, -träge; ~ий
спосіб будівництва
Vertragsbauweise /=, -п; Ч роботи Arbeiten auf
vertraglicher Grundlage; ~им
способом vertragsmäßig
підряди11ий2 філол. untergeordnet;
~еречення Nebensatz т -es, -Sätze,
ein untergeordneter Satz
підрядник ч 1. {підрядковий,
переклад) Interlinear! Übersetzung f =,
-en; 2. див. підрядчик
підрядчик ч Auftragnehmer т -s, =;
генеральний ~
Generallauftragnehmer т -s, =, Haupt| auftragnehm er т
"Sj
підрясник ч Unterkleidung/^,
Leibrock т -(e)s, -rocke
підсаджувати 1. {допомогти
піднятися вгору) hinaufhelfen* vi
(s) (когось Z).); 2. {садити разом) setzen
vt (до когось zu D.)', 3. {рослини)
nachpflanzen vt
підсаджуватися див. підсідати
підсадити див. підсаджувати
підсадка Lockvogel т -s, -vögel
ж
підсадн||ий 1. {про рослини) Nach-
pflanz-; 2.: ~а качка Lock|ente /=,
підсвинок ч Läufer т -s, =,
Läuferschwein
-(e)s, -е
п
підсвистувати nachpfeifen* vi; vor
sich hin pfeifen* vi
підсвідомий unterbewusst
підсвідомість ж Unterbewusstsein
n -s
 підсвічник
підсвічник ч Kerzenständer
підсвічувати beleuchten vt
підсекція ж Untersektion/=,
підселювати unterbringen* vt, ein¬
quartieren vt
підселяти див. підселювати
підсиджувати (підступними діями,
П інтригами шкодити) intrigieren vi,
Ränke schmieden (когось gegen А.);
(позбавляти посади, яку хтось
займав) розм. den Stuhl unter dem
Hinternwegziehen* (когось D.)
підсилати (heimlich) zuschicken vt
підсилити(ся) див. підсилювати-
(ся)
підсилювальний verstärkend,
Verstärkungs-
Verstärker-,
підсилювати verstärken vt;
(підвищувати) steigern vt; ~ся stärker
werden* v/ (s), sich verstärken; sich
steigern
підсилювач ч ел.,
m -s, =; пневматичний
Drucklufthilfe f -, -n;
приводу Bremskraftverstärker
-s, =,Bremshilfe/=, -n, Bremshilfs-
kraft|einrichtung/=, -en; гучності
Lautverstärker m -s, =;
приводу Lenkhilfe f=, -n,
рульового
kraftlunterstützung/Ч, -en
підсилювач-обмажувач ч
Begrenzerverstärker m -s,
підсинити див. підсинювати
підсинювати bläuen vt
підсипати див. підсипати
підсипати schütten vt, hinzuschütten
vt, streuen vt, hinzustreuen vt
підсистема ж Untersystem n -s, -e,
Teilsystem n -s, -e,
підсихати (allmählich) trocknen
[trocken werden*] vi (s)
підсідати sich setzen (до когось zu
D., neben А.); розм. sich an j-s grüne
[beste] Seite setzen; (ближче) sich
näher setzen (до когось an А.)
підсікати 1. (знизу) (von unten) ab-
324
=
т -s, hauen(*) vt; 2. (рибу на вудці) (mit
der Angel) anhauen(*) vt; die Angel
-еп anziehen*; (корчувати ліс) roden
3.
vt; 4. спорт, (у дзюдо, боротьбі)
wegfegen vt, fegen vt; (у хокеї)
hacken vt
підсікти див. підсікати
підсісти див. підсідати
підсічка ж 1. тех. (інструмент)
Abschrot т -(e)s, -е, Abschrot|eisen
w -s, =, Abschrotmeißel m -s, =,
Kerb| eisen n -s, =; 2. гірн. (рудного
блоку) Unterfahren n -s,
Unterfahrung f -, -en; 3. (риби на вудці)
Anhieb m -(e)s, -e, Anschlag m -(e)
s, -Schläge; 4. спорт, (у боротьбі,
дзюдо) Fuss| stich m -(e)s, -e, Fussfe-
ger m -s,
=
підскакувати 1. aufspringen* vi (s),
hochspringen* v/ (s), aufhüpfen vi
(s, h); in die Höhe springen* vi (s);
mex. Verstärker (несподівано і швидко вставати)
~
auffahren* vi (s); (швидко
~
гальмівного підніматися) aufschnellen vi
вставати,
m (s), schnellen v/ (s); (з переляку)
aufschrecken* vi (s); 2. (підбігати,
~
наближатися) zuspringen* vi (s),
~
hüpfend hintrotteln [hertrotteln] (до
Lenk- когось, чогось auf А.); 3. (різко
збільшуватися про ціни,
температуру тощо) scharf steigen* vi (s);
=
in die Höhe schnellen vi (s)
підскік ч: з підскоком hüpfend
підсковзнутися ausgleiten* vi (s),
ausrutschen vi (s)
підскік див. підскік ч
підскочити див. підскакувати
підскубати див. підскубувати
Subsystem h -s, -e підскубувати rupfen vt; тж. перен.
berupfen vt
підсливок ч бот. (гриб) Mehl-Räs-
ling т -s, -е, Mehlpilz т -es, -е
підслідний ч юр.
Untersuchungsgefangene т -n, -n,
Untersuchungshäftling т -s, -е; in Untersuchung
befindlich
325
підсліпуватий schwachsichtig
підслужуватися sich einschmei¬
cheln, sich einzuschmeicheln suchen
(комусь bei Z).); {підлещуватися)
scharwenzeln vi, schwänzeln vi
(комусь um A.)
підслухати див. підслуховувати
підслуховування с Abhören п -s;
пристрій для Abhörgerät п -(е)
~
s, -е, Abhörvorrichtung/=, -en,
Abhorchgerät п -(e)s, -е, Horchgerät п
-(e)s, -е, Lauschgerät п -(e)s, -е
підслуховуЦвати {розмову по
телефону, переговори тощо) abhören
vt, abhorchen vt; horchen vi (щось
auf A.); belauschen vt; lauschen
(когось, щось Z)., auf А.); <§> хто
~c, стає свідком власної
ганьби {прислів я) der Lauscher an der
Wand hört seine eigene Schand
підслухувати див. підслуховувати
підсмажити див. підсмажувати
підсмажувати anbraten* vt, braten*
vt; {на відкритому вогні) rösten
['rozs-] vt; {на грилі, решітці)
grillen vt
підсмалювати versengen vt
підсміхатися див. підсміюватися
преміювання с {глузування) Spöt¬
telei/^, -еп; {кепкування) Neckerei
/=, -еп; {насмішка, іронія) Mokerie
/=, -і!еп
підсміюватися 1. {насміхатися)
sich lustig machen (над кимось,
чимось über А.)', розм. ver|äppeln vt;
{іронізувати) sich mokieren (над
кимось über А.) , {кепкувати)
necken vt; {глузувати) spötteln vt;
{висміювати) auslachen vt;
розігрувати) розм. durch
{обдурювати,
den Kakao ziehen* vt; 2.
{усміхатися) schmunzeln vi; {посміхатися)
lächeln vi
підсніжних ч бот. Schneeglöckchen
=
n -s,
підсобити див. підсобляти
підспівувати
підсобляти helfen* vi, beistehen*
vi (комусь Z).); {підтримувати)
unterstützen vt
підсобнЦий Hilfs-, Neben-; ~e
приміщення Nebenraum m -(e)s,
-räume; ~e господарство (individuelle)
[-V-] Hauswirtschaft/=, -en;
Nebenwirtschaft /=, -en
П
підсобник ч {розм.) 1. {робітник)
Hilfs|arbeiter m -s, =, Gehilfe m -n, -n;
2. Mithelfer m -s, =; {прислужник,
помічник) знев. Handlanger m -s, =;
{співучасник) Komplize m -n, -n
підсобництво c {допомога)
Mithilfe /=, Beihilfe /=; {протегування)
юр. Begünstigung/^, -en
підсовувати 1. {під щось)
unterschieben* vt; 2. {наближати)
heranrücken vt, näherschieben* vt,
heranschieben* vt; 3. {нишком,
непомітно класти) (heimlich
[unbemerkt]) zuschieben* vt; zustecken
vt; 4. {нав'язувати товар тощо)
aufhalsen vt; {неправду, версію,
точку зору) aufbinden* vt
підсовуватися heranrücken vi (s),
rücken vi (s); {ближче) näherrücken
V/ (s)
ПІДСОКОЛИК Ч ЗООЛ. . ~
великий
зоол. Baumfalke m -ns, -n; ~
малий
зоол. Merlin m -s, -e
підсолити див. підсолювати
підсолоджувати ansüßen vt, versü¬
ßen vt, süß machen vt
підсолодити див. підсолоджувати
підсолювати ansalzen vt
підсоння c 1. див. осоння; 2. див.
клімат
підсохнути див. підсихати
підсохти див. підсихати
підспівати див. підспівувати
підспівувати 1. mitsingen* vt, vi;
{підхоплювати мелодію тогцо)
einstimmen vi (щось in А.); 2.
перен. {підтакувати) beistimmen
vi (комусь D.); {погоджуватися)
 підспідок
nach dem Mund reden vi (комусь
D.); {повторювати слова)
чужі
ірон. nachbeten vi (комусь D.)
підспідок ч (розм.): знати весь
(якоїсь справи тощо) розм. den
ganzen Dreh kennen*
підст£ів||а ж (причина) Grund т
п -(e)s, Gründe; (основа) Grundlage
/=, -п; (мотив) Beweggrund m -(e)
s, -gründe; (привід) Anlass m -es,
-lasse (до чогось zu Z).); без ohne
Grund, grundlos; на ~i auf Grund,
auf der Grundlage (чогось G.); (на
основі, за допомогою) an Hand,
anhand (чогось G., von D.);
~i? aus welchem Grund?
підставити див. підставляти
підставка ж Untersatz т -es, -Sätze,
Untersetzer m -s, =; (рама,
станина) Gestell n -(e)s, -e; (опора,
підпірка) Stütze f =, -n; (стійка)
Ständer m -s, =
підставляти 1. (під щось)
unterstellen vZ, untersetzen vt;
(підсувати) unterschieben* vt; H£>ry
[ніжку] перен. ein Bein stellen
тж.
(комусь £>.); 2. (замість когось)
einsetzen vt; 3. мат. substituieren
vt; 4. (обдурювати,
компрометувати) bloßstellen vt, hereinlegen vt,
zum Gespött machen vt; фам.
verarschen vt
підстави ||ий untergeschoben; falsch;
~a особа untergeschobene
[vorgeschobene] Person; (при укладенні
договору тощо) Strohmann т -(е)
s, -männer
підстаканник ч Glas|untersatz т
-sätze
підстановка ж мат. Substitu|ierung
/=, -en. Substitution/=, -еп
підстанція Unterstation f-, -еп;
ж підстрілити див. підстрілювати
(електрична) Unterwerk п -(e)s, -е;
телефонна Fernsprechnebenstelle
~
f =, -п; трансформаторна
Umspannwerk п -(e)s, -е
326
підстаркуватий recht [ziemlich] alt,
ältlich
підстелити див. підстилати
~
підстеляти див. підстилати
підстерегти див. підстерігати
підстерігати 1. lauern vi (когось auf
Л.); auflauern vi (когось £>.); belau-
ern vt; 2. (вижидати слушного
випадку, моменту тощо)
abpassen vt
~
підстилати unterlegen vt,
unterbreiten vt; (солому) unterstreuen vt
підстилка ж Unterlage f-, -n; (для
худоби) Streu f-
на якій підстраховка ж див. підстрахаву-
вання
підстраховування с Sicherung/ =,
Absicherung/=
підстраховувати sichern vt, absi-
chem vt
підстрелені |ий angeschossen;
(застрелений) erschossen; ~ого
сокола і ворони б ють (прислів'я)
wer fällt, über den läuft alle Welt;
~
wenn der Hund unten ist, beißen ihn
alle Hunde
підстрелити див. підстрілювати
підстрибнути див. підскакувати
1,2
підстрибом hüpfend
підстрибувати див. підскакувати
1,2
підстригати scheren* vt; (волосся
тощо) beschneiden* vt; (бороду,
кущі тощо) beschneiden* vt,
stutzen vt; (дерева тощо) kappen vt
підстригатися (самому) sich (D.)
-es, das Haar schneiden*; (у перукаря)
sich (D.) das Haar schneiden lassen*
підстригти (ся) див. підстригати-
(СЯ)
підстрілювати (ранити) anschie¬
ßen* vt; (застрелювати)
~
erschießen* vt
підстроїти див. підстроювати
327 підтанцівка

підстройка ж див. підстроювання підступно tückisch; heimtückisch;

підстроювання с hinterlistig; (злочинницьки, у спину)
Abstimmkorrektur f =, -en, Nach|abstimmung f =, meuchlings
-en, Nachstimmen n -s, Scharf]ab- підстьобувати antreiben* vt; тж.
stimmung/=, -en перен. aufpeitschen vt
підстроювати 1. (улаштовувати, підсувати(ся) див. підсовувати(ся)
зчиняти) anstiften vt; підсуджувати parteiisch sein* vi
(замислювати) aushecken vt; 2. (настроювати (s); für eine Partei pfeifen* vi,
прилад тощо) nachstellen vt, schieben* v/
nachlabstimmen vt; genau abstimmen vt підсудні|ий 1. (компетентний
підстругувати (an)spitzen vt суду) юр. dem Gericht zuständig;
підструктура ж Unterstruktur f =, (який підлягає суду) dem Gericht
-en unterliegend; 2. ч (звинувачуваний)
підструнчувати 1. див. top. Angeklagte m -n, -n; лава ~их
підбурювати 1; 2. див. підмовляти Anklagebank/=, -bänke
підступ 1.
(доступ) Zugang т -(е)
ч підсудність ж gerichtliche
s, -gänge;(шлях) Zugangsweg т Zuständigkeit, Gerichtszuständigkeit f =,
-(e)s, -е. Annäherungsweg т -(e)s, Gerichtsbarkeit /=
-е; (місцевість) Vorgelände п -s, =, підсумковий Gesamt-, summarisch,
Vorfeld п -(e)s, -er; 2.: ~и мн Ränke End-, Ergebnis-
pl, Intrigen pl, Umtriebe pl підсумовувати (додавати)
підступати 1. heranrücken vi (s), summieren vt, addieren vt; (робити
herannahen v/ (s), herantreten* vi (s); висновки, узагальнювати)
2. (про сльози, почуття тощо) zusammenfassen vt
andringen* vi (s); 3. (звертатися) підсумЦок ч (сума) Ergebnis п -ses,
sich wenden* -se, Endsumme f =, -n,
підступатися див. підступати 1,2 Gesamtsumme /=,
(результат)
-n;
підступити див. підступати Ergebnis Resultat n -(e)s, -e;
n -ses, -se,

підступитися див. підступати 1,2; (баланс) Bilanz/=, -en; підбивати

<§> до нього не ihm ist nicht -
~ок die Bilanz ziehen*; у ~ку im
beizukommen, er ist schwer zugänglich, Ergebnis; у кінцевому ~ку im
man kann an ihn nicht Endergebnis, im Gesamtergebnis,
herankommen; не знати, якрозм. wie die
~
im End|effekt, insgesamt
Katze um den heißen Brei підсунути(ся) див. підсовувати(ся)
herumgehen* [herumschleichen*] vi (s) (до підсушити(ся) див. підсушувати-
чогось um А.) (ся)
підступний tückisch; (віроломний) підсушувати abtrocknen lassen* vt;
heimtückisch, arglistig; (лукавий, -ся trocknen v/ (s)

хитрий) hinterlistig; (злісний, підтавати (ein wenig) tauen vi (s)

зловтішний) hämisch; (потайний) підтакувати ja sagen, zustimmen vi,
hinterhältig; (каверзний про beistimmend bejahen vt; розм. nach
-

питання, справу, ситуацію тощо) dem Munde reden [sprechen*] vi

verfänglich (комусь D.)
підступність ж Tücke/=; підтанути див. підтавати
Heimtücke /=, Arglist /=; Hinterhältigkeit підтанцівка ж Backgroundtanz т
f= -es, -tänze
 підтанцьовувати
підтанцьовувати tänzeln vi, sich im
Tanz wiegen
підтасовування c 1. (карт)
falsches [betrügerisches] Mischen;
2. перен. Unterstellung f =, -en;
фактів Verdrehung der Tatsachen
підтасовувати (карти) falsch
п mischen vt; факти перен. die
~
Tatsachen verdrehen
підтасування c див. підтасовування
підтасувати див. підтасовувати
підтвердження с Bestätigung f =,
-еп; (настійне) Bekräftigung f =,
-en; (документальне, письмове
завірення) Verbriefung/=, -еп;
документальне ~
urkundliche
Bescheinigung
підтверджувати bestätigen vt;
(настійно) bekräftigen vt;
(документально, письмово завіряти)
verbriefen vt; (доводити на
основі документів) belegen vt;
одержання den Empfang [Erhalt]
bescheinigen
підтверджуватися sich bestätigen;
(виявлятися правильним) sich
bewahrheiten
підтвардити(ся) див.
підтверджуватися)
підтекст ч un|ausgesprochener Sinn
[Gedanke]
підтекти див. підтікати
підтама ж Unterthema п -s,
підтарти(ся) див. підтирати(ся)
підтинати див. підрізувати 1
підтип ч Untertyp т -s, -еп
підтирати abwischen vt, aufwischen
vt; ~ся sich abwischen, sich
aufwischen
підтирка ж Wischlappen m -s,
підтікати 1. fließen* vi (s) (під
unter А); 2. (мати течу) lecken vi
підтоптаний 1. (про взуття) abget¬
reten, abgenutzt; 2. перен.
(немолодий, літній) ältlich; мати вигляд
~
abgelebt aussehen* vi
328
підтоптувати abtreten* vt,
austreten* vt, abtragen* vt
підточити див. підточувати; <§>
комар носа не підточить daran ist
~
nichts auszusetzen
підточувати 1. (гострити ніж
тощо) schleifen* vt, abschleifen*
vt; 2. (підгризати) benagen vt;
3. перен. (руйнівно впливати)
untergraben* vt; unterhöhlen vt
підтримати див. підтримувати
підтримка ж Unterstützung f =;
(опора тощо, тж. перен.)
Stütze f =, -п; (перев. надійна опора,
допомога тощо) Rückhalt т -(е)
s; (допомога) Hilfe /=; (сприяння)
Beistand т -(e)s; (схвалення)
Zustimmung f =; (у доброму стані;
тж. матеріальна допомога,
утримання) Unterhalt т -(e)s; (у
певному стані) Aufrecht|erhaltung/=,
~
Erhaltung/=; (у доброму стані, на
належному рівні тощо) Stützung
f-, валюти Stützung der Währung;
~
~
здоров я Gesundheits|erhaltung
/=; кровообігу Kreislaufstützung
~
/=; курсу Kursstützung/=,
~
Kurspflege /=; у справності
~
Instandhaltung^
підтримувати 1. (підпирати)
stützen vt; 2. (подавати матеріальну,
моральну та ін. допомогу)
-men/ -ta unterstützen vt; (допомагати) helfen*
vt; zur Seite stehen* vi (когось Z).);
(сприяти) Beistand leisten,
beistehen* vi (когось D.); клопотання
-
ein Gesuch befürworten; 3.
пропозицію, дії тощо)
(схвалювати чиюсь
zustimmen vi (когось D.)', (певну
=
думку тощо) sich anschließen*,
щось beistimmen vi (когось D.); 4. (не
давати припинятися, зникати
про знайомство, стосунки
-
тощо
тощо) unterhalten* vt; ~
вогонь
Feuer unterhalten* [nicht ausgehen
lassen*];
-
знайомство [стосунки]
329 Підхід

Verkehr haben* [unterhalten*, блиці) aufschließen* vi; 5. військ.

pflegen], im Verkehr stehen* vi (з aufrücken vi (s)
кимось mit Z).); 5. {тримати в підтяжки мн Hosenträger pl
певному стані тощо
-

про дисципліну підтяти див. підрізувати 1

тощо) aufrecht|erhalten* vt; ~

підупад ч Herunterkommen п -s,

порядок Ordnung halten*; die Verfall т -(e)s; сил Schwäche/=,
~

Ordnung aufrecht| erhalten* Kräfteverfall т -(e)s

підтюпцем розм. im
Schweinsgalopp, im Schweinstrab; бігати
joggen ['djogsn] vi (h, s); їхати B£p-
хи in leichtem Trab reiten* vi (s)
~
підтягати (ся) див. підтягувати(ся)
підупадати verfallen* vi (s), in П
~
Verfall kommen* [geraten*] vi (s);
{занепадати, знесилюватися тощо)
von Kraft fallen* [kommen*] vi (s),
herunterkommen* vi (s); духом
~

підтягнений 1. {затягнений) verzagen vi (h, s); den Mut sinken

festgezogen; {натягнений) stramm lassen*; не духом den Kopf oben
~

gezogen[gespannt], strammgezogen; behalten*

{туго натягнений) straffgezogen; підуп^лий verfallen;
{стягнений) zusammengezogen; heruntergekommen; geschwächt
{про тощо) nachgezogen,
гайку підупасти див. підупадати
angespannt; 2. перен. {стрункий, підуст ч зоол. {риба) Nase /=, -п,
зібраний тощо) stramm; {молоде¬ Näsling т -s, -е
чий) schneidig піду Чити (ся) див. підучувати(ся)
підтягнутий див. підтягнений підучувати 1. {навчати трохи або
підтягти(ся) див. підтягувати(ся) додатково) (zusätzlich [noch])
підтягувати 1. {тягнути угору, ви¬ lehren (когось А., чомусь А.);

ще) hochziehen* vt, heraufziehen* (zusätzlich, noch) beibringen* (когось

vt; 2. {натягувати) stramm D., чомусь А.); {навчати,
ziehen* [spannen]vt, strammziehen* підготовляти кадри) heranbilden vt;
vt; {затягувати) festziehen* vt; 2. {учити, засвоювати краще,

{туго натягувати) straffziehen* додатково) (etwas) dazu [zusätzlich,

vt; {стягувати) zusammenziehen* tiefer, gründlicher] lernen vt; (noch
vt; {підкручувати гайку) mex. etwas) lernen vt
nachziehen* vt; {натягувати щось підучуватися (noch) lernen vt, vi;
обвисле, ослабле тогцо) anspannen sich heranbilden
vt; 3. {відстаючого) nachhelfen* підфарбовувати {паркан, стіну
vi (когось D.); nachziehen* vt; тощо) (leicht) anstreichen* vt;
4. {дисципліну) disziplinieren vt, ~

губи die Lippen nachziehen*

zur Disziplin anhalten* vt; 5. військ, [schminken]
{війська тощо) heranziehen* vt; підфарбовуватися Schminke auf-
nachziehen* vt; 6. {підспівувати) legen; sich (ein wenig) schminken;
mitsingen* vt, vi (etwas) Make-up [me:k'ap] auflegen;
підтягуватися 1. {на руках) sich розм. sich anmalen
hochziehen*; KHmmzüge machen; підфарник ч Parkleuchte f=, -n,
2. {про дисципліну) sich Begrenzungsleuchte f-, -n

zusammennehmen*; 3. {про відстаючих) sich підхід ч 1. Herantreten n -s,

bessern; {надолужувати) aufholen Heranrücken n -s; військ. Anmarsch m -es,

vt; 4. спорт, {вгору у турнірній та¬ -märsche; ae. Anflug m -(e)s, -flüge,
 підхідний 330

Anfliegen п -s; мор. Ansteuerung підходящий див. підхожий

/=, Anlaufen п -s; 2. {погляд) підхожий passend; {для виконання
Standpunkt т -(e)s, -е; Aspekt т -(e)s, певного завдання) ge|eignet;
-e; {в науці) Ansatz m -es, -Sätze; {відповідний певним умовам)
3. {ставлення, сукупність entsprechend; {про ціну
angemessen,
прийомів тощо) Herangehen п -s; {спосіб тощо) annehmbar, günstig
дій) Verfahrensweise/=, -n, Vorgehen підхопити(ся) див. підхоплювати-
n -s (до чогось bei D.); (ся)
п
{поводження, манера поводження) підхоплювати 1. auffangen* vt,
Behandlung/^ Behandlungsart/=, -en; aufgreifen* vt; 2. {схоплювати)
індивідуальний individuelles [-V-]
~
ergreifen* vt; 3. {ідею, думку, пропозицію
Herangehen, individuelle Behandlung; тощо) aufgreifen* vt, übernehmen*
4. {місце) Annäherungsweg m -(e)s, -e vt; 4. (хворобу) sich (D.) 2uziehen*
підхідний: ~

буй мор. vt, sich (D.) holen vt; (венеричну

Ansteuerungstonne /=, -n; маяк мор. Ansteue¬ хворобу) розм. sich (D.)
~

rungsfeuer n -s einfangen*, Edelschnupfen bekommen*,

підхльоснути див. підхльостувати den Läufer einfangen*; 5. (мелодію,
підхльостувати 1. {коней тощо) чийсь спів тощо) einstimmen vi
(mit der Peitsche) antreiben* vZ, (щось in А.); (більш емоційно)
aufpeitschen vt; 2. перен. antreiben* vt; einfallen* vi (s) (щось in А.)
Antrieb geben* (когось D.) підхоплюватися aufspringen* vi
підхмарний unter den Wolken (s); auffahren* vi (s); sich rasch
befindlich erheben*
підх<2ди||ти 1. {підступати) підхорунжий ч icm. Unterfahnrich
herantreten* vi (s), herankommen* vi (s), m -s, -e

heranrücken vi (s) (до когось, підчепити див. підчіплювати

чогось an А.); 2. військ, (her)anrücken
vi (s), (her)anmarschieren vi (s), sich
nähern; 3. {наближатися) sich
nähern (Z).); zugehen* vi (s) (до
когось, чогось auf А.); {про свято,
дату тощо) heranrücken vi (s); ~ти
до кінця sich seinem Ende nähern;
4. {підніматися про воду) -
підчистити див. підчищати
підчищати 1. (чистити трохи,
додатково) ein wenig reinigen
[säubern, putzen] vt, ausputzen vt;
(дерево) aus| ästen vt; 2. (стирати
написане) ausradieren vl, radieren
vt; (вишкрібати написане) auskra-

tzen vt; баланс фін. eine Bilanz

~

Ansteigen* vi (s); {про тісто) hochgehen* frisieren [verschleiern]

vi (s); 5. {відповідати потребам,
вимогам тощо) entsprechen* vi
(до чогось D.); {пасувати, бути
придатним) passen vz,
entsprechend sein* vi (s), sich eignen;
{подобатися, підходити за смаком)
Zusagen vi; -ти одна одному
zueinander passen vi; це мені не ~ть
підчіплювати 1. (чіпляти) anhaken
vt, aufhaken vt; (брати вилами)
aufgabeln vt; 2. перен., розм.
(знайомитися, здобувати
прихильність) aufgabeln vt, erwischen vt;
фам. auffischen vt; (знайти собі
чоловіка, дружину) розм. sich (D.)
angeln vt; дівчину фам. sich (D.)
~

das passt mir nicht, das ist mir nicht ein Mädchen anbaggern; ~
собі
recht; цей розмір мені ~ть diese чоловіка фам. sich (D.) einen Mann
Größe ist mir recht [passt mir] ankratzen; 3. перен. (говорити
331
ущипливе, уїдливе) sticheln vi
(когось А.); {дражнити,
gegen
кепкувати) hänseln vt; 4. див.
підхоплювати 4
підчорнювати schwarz färben vt
підшорсток ч див. підшерстя
підшерстя с Unterwolle/=, Flaum-
haar п -(e)s, kleines Halbhaar
підшефний Paten-; unter Paten¬
schaft stehend
підшивати 1. {сукню) einnähen vt,
besäumen v/; 2. {підкладку)
Futter einnähen; {підошву до взуття)
besohlen vt; 3. {дошки) anschlagen*
vt, anbringen* vt; {обшивати
дошками) verschalen vt; 4. {папери
тощо) einheften vt, abheften vt; до
справи zu den Akten legen [heften],
ablegen vt
підшивкЦа ж 1. {сукні) Besäumen
n -s; {підкладки) Einnähen n -s;
{взуття) Besohlen n -s; {паперів)
Ein| ordnen n -s, Einheften n -s,
Abheften n -s; 2. {комплект газет,
документів тощо) Bündel п -s, =;
-а документів Beleg|abgabe f =,
-n, Beleg|ablage/=, -n; ~a газет
zusammengeheftete Zeitungen; 3.
{підкладка одягу) Saum m -(e)s, Säume:
припуск на ~y Saumzugabe f =,
-n; 4. буд. Verschalung f =, -en; ~a
столі Deckenbekleidung f =, -en,
Deckenschalung/=, -en
підшипник ч mex. Lager n -s, =;
кульковий Kugellager n -s, =;
~
роликовий Rollenlager n -s, =;
~ ~
ковзання Gleitlager n -s, =;
кочення Wälzlager n -s, =; на ~
лапках Stehlager n -s, =
підшипников||ий Lager-; ~a опора
Lagerung/=, -en
підшити див. підшивати
підшкірний анат. Unterhaut-, sub¬
kutan, Subkutan-
підшліфовувати anschleifen* vt
підшлунков||ий: ~a залоза
піжон
=
speicheldrüsef=, -n, Pankreas n
Підшоломник 4 Kopfschützer m -s,
підштанки мн Unterhose f=, -n
підштовхнути 1. див. підштовху¬
вати; 2. перен. einen Auftrieb
geben* (когось D.); розм. einen Stoß
in die Rippen geben* (когось D.)
підштовхувати 1. {штовхати)
anstoßen* vt; 2. перен. {спонукати,
схиляти) anregen vt; {заохочувати,
стимулювати) anspornen vt
підшукати ausfindig machen vt,
finden* vt
підшукувати aussuchen vt, suchen
vt; suchen vi (щось nach D.)\ sich
-
umsehen* (щось nach D.)
підщелепний анат. Unterkiefer-,
submandibular, Submandibular-
підщопа ж Wildling m -s, -e
під юджувати див. підмовляти
під язиковий анат. sublingual, Sub¬
lingual-, Zungen-
під яромний 1. jochtragend; 2.
перен. unterjocht
пієліт ч мед. Pyehtis f-, -tiden,
Nierenbecken! entzündung/=, -en
пієлограма ж мед. Pyelogramm n
-s, -e,Nieren|aufhahme/=, -n,
Nierenbeckenlaufnahme/=, -n
пієлонефрит ч мед. Pyelonephritis
f=, -tiden
пієлотомія ж мед. Pyelotomie f =,
-i|en, Nierenbecken!er|öffhung f =,
-en
піємія ж мед. Pyämie/=
-
пієтот ч {книжн.) Pietät [рїе-] f -,
Ehrfurcht/= (перед кимось vor D.)
пієтизм ч {книжн.) Pietismus [рїе-]
=
т
піжама ж Schlaf]anzug т -(e)s, -züge
піжмурки мн Blindekuh f=
піжон ч (розм.) Geck т -еп, -еп;
Dandy ['dendi] т -s, -s; розм. Schi-
ckimicki m -s, -s; розм., знев. Lack-
Bauch¬ |affe m -n, -n
 пізнавальний 332

пізнавальний Erkenntnis-; філос. Spitze /=, (на

-n; години
~

kognitiv; {повчальний, змістовний) транспорті) Hauptverkehrszeit /=, -en;

aufschlussreich (у магазині тощо) Hauptgeschäfts-
пізнаваний erkennbar zeit / =, -en, Stoßgeschäft n -(e)s,
пізнаваність ж Erkennbarkeit/= Druckgeschäft n -(e)s; ~

напруги
пізнавати erkennen* vt; ~ся bekannt Spannungsspitze/=, -n
werden* vi (s), Bekanntschaft ma- пік-трансформатор ч
Spitzentransformator m -s, -en
П
пізнання cфілос. Erkenntnis/=, -se; піка Pike/=, -n, Lanze/=,
ж військ.

теорія ~

Erkenntnistheorie/=, -ijen -n; (палиця з загостреним кінцем)

пізнати див. пізнавати Spieß т -es, -е
пізн||ій spät, Spät-; (спізнілий) пікантний 1. pikant, schmackhaft;
verspätet; ~є запалювання (у двигуні) (гострий) scharf; (пряний) gewürzt;
Nachzündung f =, -en, 2. перен. pikant, prickelnd; ~

Spätzündung/ =, -en, Verzögerungszündung schlüpfriger Witz

анекдот
/=, -en, späte Zündung; ~ій сорт
=
пікап ч Lieferwagen m -s,

Spätsorte/=, -n; ~я осінь Spätherbst пікати piepsen vi

m -(e)s піке1 c текст. Pikee m -s, -s
пізніше später; не ~, ніж... nicht піка2 c ae. Sturzflug m -(e)s, -flüge
später als..., spätestens am... пікелювати (шкіру) pickein vt
пізно spät; ввечері spät am Abend,
~

пікат ч 1. Protestposten m -s, =; 2. ге¬

spätabends; вже ~
es ist schon spät; од. Pflock m -(e)s, Pflöcke; залізн.
<§> ~

берегти вино, коли бочка Merkstein m -(e)s, -e, Haupt|abste-

порожня (прислів я) auf der Neige ckungspfahl m -(e)s, -pfähle

ist nicht gut sparen; краще ~, ніж пікетувати 1. Mahnwache halten*;
ніколи (прислів я) besser spät als 2. Protestposten stellen
nie; хто ~

ходить, той сам собі піки мн (у картах) Pik n -s (вжив,

шкодить [хто встає, тому хліба
~
без артикля)
не стає] (прислів'я) wer zu spät пікірувальний: політ Sturzflug т ~

[nicht zur rechten Zeit] kommt, hat -(e)s, -flüge

das Nachsehen; wer nicht kommt пікірувальник ч
zur rechten Zeit, der soll haben, п -(e)s, -е; (бомбардувальник)
Sturzkampfflugzeug
was übrigbleibt; wer zuletzt kommt, Sturzbomber т -s, =

sitzt hinter der Tür; der Letzte esse пікірувати ав. im Sturzflug
mit den Gemalten an der Wand; der niedergehen* vi (s)
Letzte kriegt die Knochen пікірувати с.-г. pikieren vt,
пізньоцвіт ч бот. Herbstzeitlose/=, -n auspflanzen vt

пійло c 1. (для худоби) Trank m -(e) пікколо c муз. Pikkolo m -s, -s,

s; 2. (поганий напій) фам. Gesöff n Pikkoloflöte /=, -n

-(e)s, -e піклувальник ч Fürsorger m -s, =,

піймати див. впіймати Pfleger m -s, =

пік ч 1. геогр. Pik [рі:к] т -s, -e/-s, піклування c 1. Fürsorge f =;

Bergspitze /=, -n; 2. перен. (догляд) Pflege /=; оточувати ~м
Höhepunkt m -(e)s, -e; Gipfel m -s, =; sorgen vi (когось für A.); umsorgen vt;
Spitze / =, -n, Spitzenwert m -(e)s, 2. (догляд, нагляд, заступництво)
-e: (кривої) Scheitelpunkt m -(e)s, -e. Obhut/=
333 пілюлЦя

піклуватися sorgen vz, Sorge ningpyc ч анат. Pylorus m =, -ren

tragen* (про когось, щось пілот ч Flugzeugführer m -s, =, Flie¬
für А.);
(перев. добровільно, за власною ger m -s, =; (в цивільній авіації,
ініціативою) sich kümmern (про тж. спорт.) Pilot т -еп, -еп

когось, щось um А); пілотаж ч Flugzeugführung/=;

(обслуговувати туристів, пасажирів, групи найвищий Kunstflug т -(e)s, -flüge ~

людей тощо) betreuen vt; пілотажний flugtechnisch

(турбуватися) sich sorgen, besorgt пілотка ж Käppi п -s, -s; (в сухо¬ П
sein* vi (s) (про когось, щось um путних військах) Feldmütze/=, -п;
А.); (прагнути, мати на увазі, в розм. Schiffchen п -s
думках) bedacht sein* (про когось, пі ЛІТНИЙ Pilot-
щось auf А.) пілотдваний: політ bemannter ~

пікнік ч Picknick п -s, -e/-s Flug

пікнометр ч Dichtemesser т -s, =, пілотувати pilofieren vt
Pyknometer п -s, = пільга (поступка) Vergünsti¬
ж

пікноматрія ж Pyknometrie/= gung f =, -еп; (зменшення плати,

пікнути див. пікати; і не сміти ~

знижка) Ermäßigung f =, -еп;

розм. wie aufs Maul geschlagen da¬ (перевага, сприяння) Begünstigung
sitzen* vi f =, -еп; (перевага, першість,
піков||ий 1. Spitzen-; ~a
mex. преференція) Präferenz f =, -en;
напруга Spitzenspannung f =, -en, (привілей) Sonderrecht n -(e)s, -e,
Scheitelspannung/=, -en; ~e Privileg [-V-] n -(e)s, -gi|en;
навантаження Spitzenbelastung/=, -en; (привілеєве право) Vorzugsrecht n -(e)s,
2. (у картах) Pik- -e, Vorrecht n -(e)s, -e; податкова
~

пікофарад ч Picofarad [Pikofarad] n Steuerbegünstigung/=, -en, Steuer|-

=/-s, =
ermäßigung/=, -en, steuerliche
пікриновЦий: ~a кислота Begünstigung, Steuervergünstigung/^,
Pikrinsäure /=, -n -en

піксел(ь) 4 Pixel n -s, =

пільгов||ий Vorzugs-; Sonder-;
піктограма ж Piktogramm n -s, -e, ermäßigt; vergünstigt; privilegiert
Bildsymbol n -s, -e [-v-]; ~a відстрочка Gnadenfrist
піктографія ж Piktographie f =, /=, -en; ціна ermäßigter Preis,
Bilderschrift f- Präferenzpreis m -es, -e,
пікша ж зоол. Schellfisch m -(e)s, -e Vorzugspreis m -es, -e; ~e мито Präferenzzoll
пілігрим ч (книжн.) Pilger m -s, =, m -(e)s, -zolle, Vorzugszoll m -(e)s,
Wallfahrer m -s,
=
-zolle; ~i умови
пілікати розм. fiedeln vt, vi; -
на Vorzugsbedingungen pl, Präferenzbedingungen pl
скрипці розм. auf der Geige sägen пілюлЦя ж Pille /=, -n; <§> гірка
vi ~я eine bittere Pille, ein saurer

пілон ч apxim. Pfeiler m -s, =, Pylon Apfel; піднести гірку ~ю eine bittere
m -en, -en, Pylone/=, -n Pflle (zu schlucken) geben*;
пілоростен£>з ч мед. Pylorostenose позолотити ~ю eine bittere Pille
/=, -n, Magen|ausgangstenose/=, -n versüßen [überzuckern, verzuckern,
пілоротомія ж мед. Pylorotonfie vergolden]; проковтнути гірку ~ю

/=, -i|en, Pylorusdurchtrennung/=, eine bittere Pille [Arznei, die Pflle]

-en herunterschlucken
 пілястр 334

пілястр ч архіт. Pilaster т -s, =, піногенерятор ч Schaum|erzeuger

= =

Wandpfeiler т -s, m -s,

=
піноль ч Pinole f-, -n, Spindelpinole
Anlehnungspfeiler т -s,
пілястра див. пілястр /=, -n, Traghülse/=, -n
пімянт ч бот. Piment mfn -(e)s, -е піноматеріали мн schaum|artige
піми мн Rentierfellschuhe ['ге:п-] рі Stoffe
пін||а ж 1. Schaum т -(e)s, Schäu¬ пінопласт ч Schaumplast m -es,
me (перев. sg)\ (на губах} Geifer т verschäumter Kunststoff, Schaumstoff
п
-s; мильна ~а Seifenschaum т -(е) m -(e)s, Schaumkunststoff m -(e)s, -e

s, -schäume; протипожежна ~а піноподібний Schaum-, schaum|ar-

Löschschaum т -(e)s, -schäume; з tig
~ою біля рота mit Schaum vor dem піносклу c Schaumglas n -es
Mund; 2. (хвиль) Gischt m -(e)s^=, піностійкий schaumhaltig, schaum¬
Schaum m -(e)s, Schäume beständig
пінагсдо ч зоол. (риба) Lumpfisch m піностійкість ж Schaumhaltikeit/=,
-(e)s, -e, Seehase m -n, -n Schaumbeständigkeit f =, Schaum-
=
пінакотека ж Pinakothek f -en, haltevermögen m -s
Gemäldesammlung/=, -en піно(у)творення c Aufschäumen n
пінг-пенг ч спорт. Tischtennis n =
-s, Schaumbildung/=

пінгвекула ж мед. Lidspaltenfleck піноутвзрювальний

m -(e)s, -e schaumbildend, schaum| erzeugend
пінгвін ч зоол. Pinguin m -s, -e піноутвзрювач ч schaum|erzeu-
пінеалома ж мед. Pinealom n -s, -e, gendes Mittel, Schaummittel n -s, =,
Zirbeldrüsen|adenom n -s, -e Schaumbildner m -s, =, Schäumer m

пінеальн||ий: ~a залоза анат. Zir¬ -s, =, Verschäumer m -s,

=

beldrüse /=, -n піноцемзнт ч Luftporenzement m

пінистий (вкритий піною) Schaum-, -(e)s

schaumig; (про вино) schäumend; ПІНОЦИТ23 ч мед. Pinozytose/=, -n

(про напій) prickelnd;

~
пінта ж Pinte f=, -n
вогнегасник Schaumlöscher т -s,
=
пінцет ч Pinzette/=, -n, Federzange
пінитися schäumen vi; (про напій) /=, -n
brausen vi, perlen vi пінчер ч зоол. Pinscher m -s,
=

пінія ж бот. Pinije/=, -n пінява ж див. піна

пінк||а ж (на молоці) Haut f =, пінявий див. пінистий
Häute; знімати ~и тж. перен. den пінястий див. пінистий
Rahm abschöpfen піовяр(ій) ч мед. Pyovar [-v-] п -s, -е

пінний див. пінистий піогянний pyogen, pyogenisch, eiter¬

пінобетон ч blasiger Beton [-'tor)/
півд.-нім., австр. -'to:n], Blähbeton піодермія ж мед. Pyodermie f =,
[-,torj/-,to:n] m -s, Schaumbeton m -s
піногасник ч (засіб)
Schaumdämpfer m -s, =, Schaumschutzmittel n
-s, =, Schaumverhinderungsmittel n
-s, =, Schaumdämpfungsmittel n -s,
=, Schaumzerstörungsmittel n -s, =;
(апарат) Zerschäumer m -s,
bildend
-ijen
піоміозит чмед. Pyomyositis f-,
-tiden, eitrige Muskel|entzündung
піонер ч 1. (першовідкривач)
Pionier m -s, -e, Bahnbrecher m -s, =;
2. icm. (член дитячої організації)
Pionier m -s, -e
=
335 піскар

піонер вожатий ч іст. Pionierleiter ПІ Р2Л із ч мед. Pyrolyse/=, -п

т -s, =
піролітичний pyrolytisch
піонефроз ч мед. Pyonephrose /=, пі роман ч Pyromane т -п, -п
-n, Eitersackniere/=. -п піроманія ж мед. Pyromanie f =,
піорая ж мед. Pyorrhö/= -en, triebhafte Brandstiftung
Pyorrhoe [-'ґ0:]/=, -п [-'г0:зп] пірометалургійний schmelzmetal¬
піосинус ч мед. Nasennebenhöhlen|- lurgisch
eiterung/=, -en пірометалургія ж Pyrometallurgie
П
піп чрел. Priester т -s, =, Pfarrer т -s, /=, Thermometallurgie/=
=; розм. Pope т -п, -п пірометр ч Hitzemesser т -s, =, Py¬
піпетка ж Pipettef -n, -n rometer n -s, =,
піраміда ж Pyramidef=, -n Temperaturstrahlungsmessgerät n -(e)s, -e
пірамідальнЦий pyramidenförmig; піроскоп ч Schmelzpunktpyrometer
Pyramiden-; ~a тополя бот. n -s,
=

Pyramidenpappel /=, -n піротерапія ж мед. Pyretotherapie

піранаметр ч Pyranometer n -s,
=
/=, -ijen, künstliche Fieber]erzeugung
піранья ж зоол. (риба) Piranha піротехнік ч Feuerwerker m -s, =
[-nja] m -s, -s піротехніка ж Pyrotechnikf=
пірат ч Seeräuber m -s, =, Pirat m -en, піротехнічний pyrotechnisch
-en пірровЦий: ~a перемога Pyrrhus¬
піратство Piraterie/=, -ijen, Pi-
c sieg m -(e)s
ratentum Seeräuberei/=
n =, пірс ч мор. Pier m/n -s, -e/-s /спец,
піратськЦий Seeräuber-, Piraten-; f-, -s, Anlegebrücke/=, -n
~e судно Piratenschiff n -(e)s, -e; ~a пірсинг ч Piercing n -s, -s
кдпія комп. Raubkopie/=, -ijen пірует ч Pirouette [piru'et9]/=, -n
піратрум ч 1. бот. Wucherblume пірчастий див. перистий
/=, -n, Pyrethrum n -s, -thra; 2. пір я с збірн. Rohfedem pl; (для
(порошок) Pyrethrum n -s, перин) Bettfedem pl; (оперення)
Insektenpulver
[-v-/-f-] n -s Gefieder п -s; стовбурчити (про ~

пірит Pyrit -(e)s, Sideropy-

ч мін. m птахів) sich aufplustern; <§>
rit m -(e)s, Schwefelkies m -es, вбиватися в flügge [selbständig]
~

Eisenkies m -es werden* vi (s); поростати в reich ~

пірихій чліт.
Pyrrhichius -chiji m =, werden* vi (s), zum Vermögen
пір їна ж Feder/=, -n; легкий як ~
kommen* vi (s); тільки летить розм.
~

federleicht dass die Funken fliegen* [sprühen,

пірнати 1. див. ниряти; 2. див. stieben*] vi (s)
поринати пір яний Feder-
пірага ж Piroge/=, -п пір ястий gefiedert
пірогалол чхім. Pyrogallol п -s пір ячко c див. пір я; на писку
~

пірогалолов||ий Pyrogallol-; руго- [пиці] мати розм. Dreck am Ärmel

gallussauer; ~а кислота Pyrogal- [am Stecken, vor der Tür] haben*
lussäure /=, -п; ~а сіль pyrogallus- пісанний Lieder-, Sing-
saures Salz пісанник ч 1. (збірник пісень)
піроганний pyrogen Liederbuch n -(e)s, -bücher, Lieder-
піроксилін ч Pyroxylin п -s, sammlung/=, -en; 2. див. пісняр
Schießbaumwolle /= піскар v див. пічкур 1
 пісковий 336

пісковий Sand-; ~
годинник natal, Puerperal-; ~a відпустка Wo-
Sandluhr f =, -еп; очерет бот. chen|urlaub m -(e)s, -e
~

Strandhafer т -s післяплаті) а ж Nachnahme/=; ~ою

пісковик ч Sandstein т -(e)s per Nachnahme
пісковловлювач ч Sandfang т -(е) післяродовий див.
s,-fänge післяпологовий
=
піскодувна ж Sandgebläse п -s, піснєпів ч Gesang т -(e)s
рел.
п піскомет ч мет. Sandschleuder /=, піснЦий fett|arm, nicht fett, ohne
1.
-п Fett, mager; 2. {про трунт) arm,
піскомийка ж Sandwäsche/= wenig fruchtbar; <§> мати ~£ обличчя
піскоструминнЦий спец. Sand¬ finster dreinschauen vi

strahl-; ~а обробка Sandstrahlbe- пісн||я ж Lied n -(e)s, -er; літ.

handlung/=, -en, Sandstrahlen n -s;
~a установка Sandstrahl| anlage/=,
-n, Sandblas|apparat m -(e)s, -e
після nach (Я); цього dann,
~
Gesang m -(e)s, -sänge; Пісня Пісень
рел. das Hohe Lied; заводити ~ю
ein Lied anstimmen; <§> де чуєш
~ю, йди туди там ждуть тебе не
-

danach; {зразу після чогось) вороги {прислів'я) wo man singt,

anschließend; im Anschluss (після чогось da lass dich ruhig nieder: böse
an А); ~

того, як nachdem; {перев. Menschen haben keine Lieder; завів ~ю,

якщо дія відбувається зразу, без то й веди до кінци {прислів я) hast
якогось розриву в часі) als; обіду~
du den Faden angefangen, so spinn
nach dem Mittag) essen; {після ihn auch zu Ende
полудня) nachmittags, am Nachmittag пісняр ч {автор тексту)
післявоєнний Nachkriegs- Liederdichter m -s, =; {композитор)
після диплом ний postgradual Liederkomponist m -en, -en
післядія ж Nachwirkung f =, -en, пісок ч 1. Sand m -(e)s; на дно річки
Nach|effekt m -(e)s, -e, Spätwirkung осідає der Fluss lagert Sand ab;
~

/=, -en 2. мед. Sand m -(e)s, Grieß m -es; <§>

післяжнивний Nach|emte- з нього сиплеться bei ihm rieselt
~

післязавтра übermorgen (schon) der Kalk (aus der Hose)

післязародковий postj embryonal, піс£чн||ий Sand-; {про колір)
Post|embryonal- sandfarben, sandgelb; ~e тістечко
післязбиральнЦий: ~e дозрівання Sandkuchen m -s, =; ~e тісто Rührteig m
Altersreifung/= -(e)s, Sandmasse/=, -n
післяльодовиковий геол. пісочник ч зоол. {птах)
postglazial, nach| eiszeitlich Regenpfeifer m -s, =; великий зоол.
~

післямова ж Nachwort n -(e)s, -e Sandregenpfeifer m -s, =; малий зоол. ~

післяобідній Nachmittags-, nach¬ Flussregenpfeifer m -s, =

mittäglich пісочниця ж Sandkasten m -s,

післяопераційнЦий post| operativ; -kästen

Nach|operations-, Post|operations-; піст ч рел. Fasten pl, Fastenzeit /=,
~a палата Frisch|operiertenzimmer -en; великий ~
die großen
n -s, =; ~ий період Fasten; різдвяний ~
Fasten vor Wei-
-n; ~ий
Nachloperationsperiode/=, хворий frisch|o- hnachten; дотримуватися посту
perierter Patijent fasten vi, die Fasten halten*
післяпологовЦий puerperal, post¬ пістолет ч військ. Pistole f =, -n;
337 ПІЧНИК

розм. Schieß|eisen п -s, =; жарт. піхів у житті) er ist weit

Ballermann -(e)s,
т -männer gekommen; йому пішов сорок перший
пістол£т-кулем£т ч військ. Maschi- рік er hat sein ein|undvierzigstes
nenpistole f =, -n; військ., розм. Lebensjahr angetreten; якщо вже на

Knarre/=, -n те пішло wenn es darauf ankommt

пістол^т-розпилювач ч пітливий (leicht) schwitzend

Spritzpistole /=, -n, Zerstäuberpistole/=, -n пітливість ж Schweißneigung f =,

пістоль ч фін. Pistole/=, -n Neigung zum Schwitzen

ПІСТ2Н ч 1. Zündhütchen n -s, =; {для
іграшкового пістолета)
Zündblättchen n -s, =; 2. муз.
пістрявий 1. bunt, buntfarbig,
buntgestreift; 2. (з різнорідними
елементами) bunt zusammengewürfelt
пістряк ч див. строкатка
пістрянка ж див. красик
пісуар ч Becken|urinal
soir [-'söar] п -s, -e/-s
пісяти розм. pissen vi; Pipi machen;
фам. pinkeln vi; евф. sein Geschäft
erledigen, ein kleines Geschäft
verrichten [machen]
піт ч Schweiß m -es;
[кинуло] в ~
er
обливаючись потом in Schweiß
gebadet, schweißbedeckt; увігнати
в ~
пітний schweißig; schweißbedeckt,
schweißnass; Schweiß-, Schwitz-;
Klappe/=, -n {про скло) angelaufen; {зіпрілий,
спітнілий) verschwitzt
пітник ч Schweißdecke /=, -n,
Sattellunterlage/=, -n
пітниця ж мед. Schweißfriesel pl,
Schweißbläs|chen pl
п -s, -е, Pis¬ пітніти {про людину) schwitzen vi, in
Schweiß geraten* vi (s); {про скло)
anlaufen* vi (s)
niTfiH ч зоол. Python m -s, -s,
Pythonschlange/=, -n
пітьмЦя ж {морок) Finsternis f =;
його ударило {темрява) Dunkel n -s, Dunkelheit
geriet in Schweiß; /=; У ~І im Dunkeln
піфагорійський pythagoreisch;
aecmp. pythagoreisch

schwitzen machen vt, ins піхва ж 1. анат. Scheide f =, -n;

Schwitzen vt; <@> він працює до
bringen* 2. бот. {листка) Blattscheide /=,
сьомого поту розм. er arbeitet auf -n; {квітки) Blumenscheide/=, -n
Deibel komm raus [dass ihm die піхви мн військ. Scheide/=, -n
Schwarte knackt]; у поті чола im піхдта ж Infanterie f =; Infanterie¬
Schweiße seines Angesichts truppen pl; icm. Fußvolk n -(e)s
пітекантроп ч Pithekanthropus m =, піхотинець ч Infanterist m -en, -en
-pi піхотн||ий Infanterie-, infanterist-
піти див. іти; <§> піймавши isch; ~i частини Infanterietruppen
облизни [з порожніми руками, ні pl; ~a дивізія Infanteriedivision [-v-]
з чим] leer ausgehen* [abziehen*] vi /=, -en {скор. I. D.)
(s), mit leeren Händen abziehen* vi піхта ж див. ялиця
(s), unverrichteterdinge піца ж Pizza/=, -s/Pizzen
[unverrichteter Dinge] abziehen* [heimkehren] піцерія ж Pizzeria/=, -s
vi (s); ~
як побитий пес розм. wie піч .ж Ofen т -s, Öfen; доменна
~

ein begossener Pudel abziehen* vi Hoch|ofen т -s, -Öfen; ставити

~

(s); далеко {досягти багато в

~
einen Ofen setzen
житті, зробити кар'єру) es weit пічкур ч 1. зоол. {риба) Gründling т

bringen*, einen großen Sprung -s, -е; 2. {ледар) Ofenhocker т -s,

=

machen; він далеко пішов {досяг ус¬ пічник ч Ofensetzer т -s,

=
 пішак 338

пішак ч 1. (у шахах} Bauer т -п, -п; плавання с 1. Schwimmen п -s;

{на
2. перен. {невпливова, незначна судні) Schifffahrt [Schiff-Fahrt]/=;
людина) unbedeutender Mensch; {по морю) Seefahrt f =, -еп; {рейс)
{несамостійна людина) Puppe /=, Reise/=, -n; на буксирі~

-n, Marionette /=, Schachfigur Schleppfahrt/=, -en; на спині

~

-n,
/=, -еп Rückenschwimmen n -s; ~
під вітрилами
Fuß (gehend), Fuß-; в ~му
піш| І ий zu Segeln n -s; ~

батерфляй
стилем

П строю військ, abgesessen Schmetterlingsschwimmen n -s,

пішки zu Fuß; ходити zu Fuß ~

Schmetterlingsstil m -(e)s; стиль ~

gehen* [laufen*] vi (s) Schwimmstil m -(e)s, -e;

пішохід ч Fußgänger m -s,
=
вирушати у морське ~
in See gehen*
пішохіднЦий Fußgänger-; ~a дорі¬ [stechen*] vi (s); 2. фін. {курсу валюти)
жка Fußgängersteg m -(e)s, -e, Floating ['flo:-] freies
n -s; вільне ~

Fußgängerweg m -(e)s, -e, Fußweg m Floaten, freie Schwankung; <§>

-(e)s, -e; ~ий міст Fußgängerbrücke великому корабля» велике - ~

/=, -n; ~ий перехід я) ein großes Schiff braucht gro^

{прислів
Fußgängertunnel m -s, =/-s ßes Fahrwasser
піщаний Sand-, sandig; ґрунт
~

плавати 1. schwimmen* vi (h, s);

Sandboden m -s, -böden, sandiger ~
за течією тж. перен. mit dem
Boden; пляж Sandstrand m -(e)s,
~
Strom schwimmen* vi (s); перен.
-Strände sich treiben lassen*; кролем ~

піщаник ч 1. зоол. {гризун) Rennmaus kraulen vi (h, s); проти течії тж.
~

/=, -mäuse; 2. див. побережник перен. gegen den Strom

піщанка ж 1. зоол. {риба) Sand|aal schwimmen* vi (s); на спині auf dem
~

т -(e)s, -е; 2. бот. Sandkraut п -(e)s, Rücken schwimmen* vi (h, s); 2. {на
-kräuter; 3. див. піщаник 1 човні, кораблі тощо) fahren* vi (s);
піщин(к)а ж Sandkörnchen п -s, {під вітрилами) segeln vi (h, s); {за
=

тяти 1. singen* v/, vt; 2. {про півня) течією) treiben* vi (s);

~
на

krähen vi; <@> так когут піє, як гондолі gondeln vi; 3. {про хмари
уміє {прислів я) jeder Hahn kräht in тощо) ziehen* vz (s), (dahm)schweben
seiner Weise vi (s); 4.: ~
на іспиті перен., розм.

плав ч 1. fließendes Wasser; Strom in der Prüfung schwimmen* vi (s), in

m -(e)s, Ströme; триматися на ~y der Prüfung ins Schwimmen
sich auf dem Wasser halten*; 2. kommen* [geraten*] vi (s); 5. фін. {про
{нанос, дялшв) Anschwemmung/^; курс валюти) floaten ['flo:-] vz, frei
angeschwemmtes Treibholz; 3. schwanken vi

{трясовина) Sumpf m -(e)s, Sümpfe, плаваючі|ий 1. Schwimm-,

Moor n -(e)s, -e;
плавальні|ий Schwimm-;
Schwimmhaut f =, -häute;
перетинка
~ий басейн Schwimmbad n -(e)s,
-bäder; {закритий) Schwimmhalle
/=, -n; {відкритий) Freibad n -(e)
s, -bäder; {невеликий, у саду,
sumpfiger Boden schwimmend; 2. {про курс валюти) floa-
~a ting ['flo:-], frei schwankend;
3. mex. gleitend, Gleit-; ~a колодка
Gleitbacke /=, -n; ~a муфта
stoßfreie Kupplung; ~ий інструмент
Pendelwerkzeug n -(e)s, -e; ~ий
підшипник fliegendes

приватному будинку тощо) [schwimmendes] Lager; {з осьовим

=
Swimmingpool ['swimirjpu:!] т -s, -s переміщенням) Loslager n -s,
339 плазмоцитома

плавбаза ж Mutterschiff п -(e)s, -е stufenlos, zügig; (безступеневий)

плавень ч мет. Schmelzfluss т -es, stufenlos; ~а хода leichter
Schmelzsalz п -es, -е, Flussmittel п [schwebender] Gang; mex. leichter [ruhiger,
-s,= erschütterungsfreier] Lauf [Gang];
плавець ч (людина) Schwimmer
1. ~e гальмування stoßfreies
т -s, =; 2. (у риби)
Flosse/=, -п Bremsen; ~ий звук філол. Fließlaut m
=
плавзасіб ч Schwimm|mittel п -s, -(e)s, -e, Liquidlaut m -(e)s, -e,
плавиковЦий: ~а кислота Fluss|- Liquida/=, -dä/-quiden П
säure f =, -п; ~ий шпат Fluss|spat плавність ж Gleichmäßigkeit/=; ~

т -(e)s ходу mex. Leichtgängigkeit/=

плавильнЦий Schmelz-; ~а камера плавник ч див. плавець 2

Schmelzkammer f =, -n; ~a піч плавні мн versumpftes Schflf|ufer

Schmelzofen m -s, -Öfen; (в плавом schwimmend
ливарному цеху) Gieß|ofen m -s, -Öfen; плавун ч 1. зоол. (кит) Schwarzwal

~ий тцгель Schmelztiegel m -s, =; т -(e)s, -е; 2. див. опосум водяний;

~ий цех Schmelzhalle/=, -n 3. бот. Seekanne/=, -п
плавильня ж Schmelzhütte/=, -n плавун£ць чзоол. 1. Schwimmkäfer
плавити schmelzen(*) (слабкі т -s, =; 2. див. плавунчик
форми заст.) vi, erschmelzen(*) vi; плавунчик ч зоол. (птах)
(розплавляти) zerschmelzen^) vt; Wassertreter т -s, =; ~

круглонасий зоол.
=
(розплавляти і одночасно Odinshühnchen п -s,

сплавляти з чимось) einschmelzen(*) vt; плавучі І ий Schwimm-; ~а база див.

(на металургійному заводі) плавбаза; ~а міна Treibmine /=,

verhütten vt; ~ся schmelzen* vi (s), -п; ~ий лід Treib|eis п -es; ~ий міст
abschmelzen* v/ (s), aufschmelzen* vi Flußbrücke/=, -п
(s); zerschmelzen* vi (s) плавучість ж Schwimmfähigkeit
плавка ж 1. (дія) Schmelzen n -s, /=, -еп
Schmelzung/=, -en; 2. (виробничий плавчиха ж Schwimmerin/=, -nen

цикл плавлення) Abstich m -(e)s, -e, плагіат ч Plagiat п -(e)s, -е; Diebstahl
Ausstoß m -es geistigen Eigentums, literarischer
плавки мн Schwimmhose/=, -n, Diebstahl; займатися ~ом див.
Badehose /=, -n плагіювати
плавкий schmelzbar, leicht плагіатор ч Plagiator т -s, -toren

schmelzend; Schmelz-; запобіжник

~

плагіювати plagiieren vi, ein Plagiat

Abschmelzsicherung f =, -en, begehen*
Schmelzsicherung/^ -en плазма ж Plasma n -s, -men
плавкість ж Schmelzbarkeit f= плазматичний plasmatisch, Plasma-
плавлений: ~

сир Schmelzkäse m плазменний див. плазмовий

-s,= плазмовий Plasma-
плавлення c Schmelzen n -s, плазмодій ч Plasmodium п -s, -dijen
Abschmelzen n -s; точка ~

плазмохімічний plasmachemisch
Schmelzpunkt m -(e)s, -e плазмоцит ч Plasmozyt т -еп, -еп,
плавн||ий fließend; (рівномірний) plasmatische Zelle, Plasmazelle/=, -п
gleichmäßig; (про їзду автомобілем плазмоцитома ж мед.
тощо) schwingungsfrei, stoßfrei; Plasmozytom п -s, -е, Plasmazellengeschwulst
(про посадку літака тощо) sanft, /=, -schwülste
 плазом 340

плазом platt, flach; auf der flachen плакувати спец, plattieren vt; -

Seite liegend; mit der flachen Seite; міддю kupferplattieren vt

{повзучи) kriechend; падати
-

плакун-трава ж бот. Weiderich m

längelang [der Länge nach] hmschla- -s, -e

gen* [hinfallen*] vi (s); ударити плакучі|ий weinerlich; верба -а

-
mit der flachen Klinge [mit der бот. Trauerweide/=, -n

Flachseite] schlagen* vt (задум) Plan т -(e)s, Pläne;

план ч 1.

П плазувати 1. (повзти) kriechen* vi ~и на майбутнє Zukunftspläne pl;

(h, s); 2. перен. liebedienern
(liebedienerte, gehebedienert) vi; розм.
auf dem Bauch liegen* vi [kriechen*
vi(s), rutschen vi (s)] (перед кимось
vor D.)
плазун ч зоол. Reptil n -s, -e/-i|en,
Kriechtier n -(e)s, -e
плай ч Bergpfad m -(e)s, -e
плакат ч Plakat n -(e)s, -e; (постер)
Poster m/n -s, =
плака||ти weinen vi (за кимось,
чимось um А); (голосно і довго
будувати [виношувати] ~и Pläne
schmieden [aushecken, spinnen*,
ersinnen*, hegen, machen]; поламати
[зіпсувати, звести нанівець] ~и
розм. einen Strich durch die
Rechnung machen [ziehen*] (чиїсь Z).);
складати
-
einen Plan aufstellen
[entwerfen*, erstellen]; 2.
(креслення будівлі тощо) Grundriss m
-es, -e;
-
міста Stadtplan m -(e)s,
-pläne; 3. (планове завдання)
-

Plansoll n -s, Planaufgabe /=, -n;

перев. про малих дітей) розм. plärren навчальний Lehrplan m -(e)s, -pläne,
-

vi; (жалібно стогнати, перев. від Unterrichtsplan m -(e)s, -pläne; (y

болю тощо) wimmern vi; (голосно BH3) Studijenplan m -(e)s, -pläne;
і жалібно) jammern vi; (тихо і перевиконувати einen Plan
-

жалібно) greinen vi; (оплакувати) übererfüllen; за -ом planmäßig,

beweinen vt; nachweinen vi (за plangemäß; понад über den Plan -

кимось, чимось D.); -ти ревними [das Plansoll] hinaus,

сльозами in Tränen zerfließen* vi überplanmäßig; 4. (порядок розміщення,
(s); <@> чим би дитя не тішилось, композиція) Gliederung/=, -en; 5. (тж.
лиш би не ~ло klein Ding freut перен.)'. на задньому -і im
Kind; lass dem Narren seine Kappe; Hintergrund; на передньому -і im
lass ihm doch das kindliche Vordergrund; виступати на передній
[unschuldige] Vergnügen!; хоч плач! es ist -
in den Vordergrund rücken [tre^
zum Heulen!, könnte weinen!
man ten*] v/ (s), sich in den Vordergrund
плакатися (розм.) anwimmern vt; drängen; висувати на передній -

розм. angewimmert kommen* vi (s) in den Vordergrund rücken vt;

плакетка ж Plakette f=, -n відійти на задній in den Hintergrund
-

плакса 1. ч (хлопчик) Gremer m -s, treten* vi (s); 6. (спосіб розгляду,

=; розм. Heulmeier m -s, =; 2. ж кут зору) Betrachtungsweise/=, -n;
(дівчинка) Greinerin/=, -nen; розм. Ebene /=, -n; в міжнародному -і
Heulsuse/=, -n, Heuljule/=, -n auf internationaler Ebene; крупним
плаксив||ий weinerlich; зробити ~y -ом in Groß|aufhahme; у
гримасу (перев. про дітей) розм. практичному -і auf
praktischer Ebene, in
ein Schippchen machen [ziehen*] praktischer Hinsicht
плаксивість ж Weinerlichkeit f= планарнЦий planar, Planar-; -а
плаксій ч дис. плакса 1 технологія Ebenentechnik/=. -en
341 пластин(к)а

планер Gleitflugzeug п -(e)s, -е,

ч ав. планомірність ж Planmäßigkeitf=
Segelflugzeug -(e)s, -е плантатор ч Plantagenbesitzer [-39-]
=
планеризм ч Segelfliegen п -s, m -s,

Segelflugwesen п -s, Segelflugsport m плантація Plantage [-39]/=, -n,

ж

-(e)s Pflanzung f =, -en; фруктова ~

=
планерист Segelflieger m -s,
ч Obstanlage ['o:pst-] f =, -n,
планерування c ae. Gleitflug m -(e) Obstplantagef-, -n
s, -flüge, Segelflug m -(e)s, -flüge планувальник ч Planungsingenieur П
планерувати ae. gleiten* vi (s), se¬ [-іпзе,пЇ0:г] m -s, -e
geln vi (h, s), im Gleitflug fliegen* планування c Planung/=,
vz (s) Entwerfen n -s
планета ж Planet m -en, -en планувати 1. (складати план,
планетарій ч Planetarium n -s, -rijen проект тощо) planen vt, entwerfen*
планетарн||ий 1. див. планетний; vt; 2. (розмічувати місце)
2. mex. Planeten-; ~a передача abstecken vt; 3. (вирівнювати поверхню

Planetengetriebe n -s, =, Laufgetriebe грунту) ebnen vt, em| ebnen vt,

л -s, =, Umlaufgetriebe n -s, =; ~ий planieren vt
механізм Umlaufwerk n -(e)s, -e планшайба ж mex. Planscheibe/=,
планетний planetarisch, Planeten-
планіматр ч геод. Planimeter n -s, =; планшет ч 1. військ. Messplan m
Flächenmesser m -s,
=
-(e)s, -pläne; 2. геод. Messtischblatt
планіметричний геод., мат. plani- n -(e)s, -blätter; 3. (сумка)

metrisch Kartentasche f=, -n; 4. комп. Tablet [-'teb-

планіметрія ж мат. Planimetrie let] n -s, -s, Tablet-PC m -s, -s, Tab-
/=, Flächenlehre /=, ebene
=
letcomputer m -s,
Geometrie плаский flach, platt
планка ж 1. Latte f=, -n, Leiste f=, пласт ч Schicht/=, -en; геол., гірн.
-n; (накладка) Lasche f =, -n; Lagef=, -n, Flöz n -es, -e
направляюча Führungsleiste f =,
~

пластами schichtweise, in Lagen

-n; 2.: орденська Ordensspange
~

пластик ч Kunststoff m -(e)s, -e,

/=, -n Plast m -es, -e, plastisches Material;
планктон ч біол. Plankton n -s
розм. Plaste/=, -n

планов||ий Plan-, planmäßig, plan¬ пластика ж (скульптура)

1.

gemäß; (запланований) geplant; Plastik /=,

Bildhauerkunst/=; 2. (рухи)
(стосується планового завдання Plastik/=; plastische Bewegungen
тощо) Plan-, Soll-, Vorgabe-; ~a пластикація ж Plastikation f=, -en,
економіка Planwirtschaft f =; ~e Plastizierung f =, -en, Erweichung
господарство Planwirtschaft f =, f=, Kneten n -s
-en, planmäßig betriebene пластиков||ий Plast-, aus Plast, aus

[geführte] Wirtschaft; ~e завдання Kunststoff; ~a пляшка

Planlaufgabe /=, -n, Planvorgabe/=, -n, Plasteflasche /=, -n; ~ий пакет Plastikbeutel
=
Plansoll n -(e)s m -s,
плановик ч Plansachbearbeiter m -s, пластилін ч Plastilin n -s, Plastilina
=
=, Planer m -s, /=; Knetmasse/=; розм. Knete/=
планомірний planmäßig; пластин(к)а ж Platte f-, -n; Blatt n
systematisch -(e)s, Blätter; (тонка) Lamelle/=, -n
 пл асти н ч а(с)т| І и й 342

пластинча(с)т||ий Platten-, platten- платан ч бот. Platane/=, -n

formig; blatt|artig, geblättert; платановий Platanen-

lamellar, lamelliert; -а муфта пл ати на ж Platin [aecmp. Platin] n

Lamellenkupplung f =, -en; -а пружина -s (хім. знак Pt)

Blattfeder/=, -n, Lamellenfeder/=, платиновий Platin-; (про колір
-n, Plattenfeder/=, -n волосся) platinblond
пластир ч Pflaster n -s, =; липкий платинувати platimeren vt
п
-

Heftpflaster наривний
n -s, =; -
платити zahlen vi, vi; (неохоче,
Vesikatorpflaster [v-] n -s, =, вимушено) розм. blechen vt;
Zugpflaster n -s, =; накладати ein -
(вносити гроші в касу, банк тощо)
Pflaster auflegen Anzahlen vt; (оплачувати) bezahlen
пластифікатор ч спец. vt; (за когось за умови повернення)
Enthärtungsmittel n -s, =, Erweichungsmittel auslegen vt (за когось für А.); (за
n -s, =, Plastifikator m -s, -toren, чеком, векселем тощо) einlösen
Plastifiziermittel n -s, =, vt; (податки, мито тощо) книжн.
Plastifizierungsmittel n -s, =, Weichmacher m entrichten vt; (за рахунком)
-s,= begleichen* vt; (винагороджувати
пластифікація ж спец. за працю) entlohnen vt, vergüten
Plastifizieren n -s, Plastifizierung f =, -en, vt; (особам на державній службі)
Weichmachung/=, -en, Erweichung besolden vt; за рахунком eine
-

/=, -en Rechnung begleichen* [bezahlen,

пластифікувати спец, plastifizieren bereinigen]; наперед
~

v/, aufweichen vi, weichmachen vi vorauszahlen vi, vt; -

податки Steuern zahlen

пластичн||ий plastisch; (гнучкий) [книжн. entrichten]; добром за

-

geschmeidig, biegsam; -а операція добра Gutes mit Gutem vergelten*

мед. plastische Operation платівка ж Schallplatte/=, -n
пластичність ж Plastizität f =; платіж ч Zahlung f-, -en;
Geschmeidigkeit/=, Plastik f= (внесення певної суми в банк, касу тощо)
пластівці мн Flocken pl; Einzahlung / =, -еп; авансовий -

кукурудзяні -харч.
Maisflocken pl Vorleistung / =, -еп,
пластмаса ж Kunststoff m -(e)s, -e Vorschusszahlung/=, -еп; додатковий -

пластмасовий Kunststoff-, Plast-, Zuzahlung f-, -еп, Nachzahlung/=, -еп,

aus Plast zusätzliche Zahlung; строк

пластун ч Pfadfinder m -s,

=
платежу Zahlungstermin т -s, -е;
плата1 ж Zahlung f =, -en, Bezah¬ відстрочувати eine Zahlung
~

lung/^ -en; (винагорода) Lohn m hinausschieben* [stunden, aufschieben*];

-(e)s, Löhne, Entlohnung f =, -en, затримувати Zahlung -

Vergütung f =, -en; квартирна ~

verschleppen, säumig zahlen vt, im

die Miete/=, -n, die Wohnungsmiete Zahlungsverzug sein* vi (s); запізнюватися
/=, -n; за доставку Zustellgebühr
~
з платежам mit der Zahlung im
f -en; за комунальні послуги
~
Rückstand sein* vi (s);
Kommunal|abgaben pl; за -
здійснювати eine Zahlung leisten [aus-
-

навчання Studijengebühren pl; за -

fiihren]; прострочувати mit der -

проїзд Fahrgeld n -(e)s; за прокат -

Zahlung in Verzug geraten*

Leihgebühr/=, -en [kommen*] vi (s); замість платежу an
плата2 ж mex. Platte/=, -n Zahlungs Statt
343 плащ-намет

платіжний Zahlungs- -(e)s, -e; покласти голову на ~ci

платний (за плату) für Geld, gegen
Bezahlung; канц. entgeltlich, gegen
Entgelt; (оплачуваний) bezahlt; (про
послуги тощо) gebührenpflichtig;
(про навчання) schulgeldpflichtig
платність ж Entgeltlichkeitf=
enthauptet [hingerichtet] werden*,
auf dem Schafott enden vi
плахта ж 1. Tuch n -(e)s, Tücher;
Decke/=, -n; 2. Frauenrock m -(e)s,
-rocke, Festkleid n -(e)s, -er
плац ч Platz m -es, Plätze; (для

платник ч Zahler т -s, =; Zahlungs¬ стройових занять тощо) Exerzierplatz П

pflichtige т -n, -n, т -es, -plätze, Übungsplatz m -es,

Zahlungsberechtigte m -n, -n; неакуратний ~

-plätze
säumiger [fauler] Zahler; ~

плацдарм ч військ. Aufmarschge-

податків Steuerzahler m -s, =; ~
по biet n -(e)s, -e, Aufmarschgelände n
перевідному векселю Bezogener m -s, =, Aufmarschraum m -(e)s,

-s, =, Trassat m -en, -en -räume; (на березі) Brückenkopf m -(e)s,

платня ж див. плата1 -köpfe; захопити einen ~

плато с Plateau [-Io:] п -s, -s Brückenkopfbilden

платонічний platonisch плацобо c Placebo n -s, -s,
платоспроможний zahlungsfähig, Scheinmedikament n -(e)s, -e
zahlungskräftig; фін. solvent [-v-] плацонта ж анат. Mutterkuchen m

платоспроможність ж Zahlungs¬ -s, =, Plazenta/=, -s, Nachgeburt/=,

fähigkeit/=; Solvenz
[-V-] f= -en

плаття c Kleid -(e)s, -er

n плацентит ч мед. Plazentitis f=,
платформа ж 1. (перону) Bahn¬ -tiden, Mutterkuchen|entzündung f =,
steig m -(e)s, -e; Rampe f =, -n; -en

Laderampe f =, -n, плацкарта ж Platzkarte/=, -n

~

вантажна
Verladerampe f =, -n, Ladebühne плацкартний Platzkarten-
/=, -n; 2. (товарний вагон) offener плач ч 1. Weinen n -s; (нарікання,

Güterwagen, Flachwagen m -s, =; ~

скарги) Klage /=, -n, Wehklagen n

зі стійками (для лісоматеріалів) 2. див. плач-пісня; <§> ~ем лиха
-s;

Rungen|aufbau т -(e)s, -ten; 3. не виплачеш (прислів'я) Klagen

політ. Plattform/=, -en füllet nicht den Magen
плаун ч бот. Bärlapp т -(e)s, -е, Ly- плач-пісня ж Klagelied n -(e)s, -er

kopodium n -s, -dijen; булаво ~

плачовний kläglich, jämmerlich,

подібний бот. Keulen-Bärlapp m -(e) beklagenswert
s, -e, Wolfsklaue/=, -n плачевність ж Kläglichkeitf=
плафон ч 1. (лампа на стелі) плашка ж 1. (брусок тощо) Holz¬
Deckenleuchte /=, -п; (лампа на scheit п -(e)s, -е; 2. тех.
Schneid|eisen
стіні) Wandleuchte f =, -n; 2. п -s, =, Gewindeschneid|eisen п -s,
=

(абажур) Glaslampenschirm m -(e)s, -e, плашкоут ч мор. Brückenboot п -(е)

Glasschirm m -(e)s, -e; 3. s, -е, Bnickenschiff п -(e)s, -е
(оздоблена ліпленням cw£7w) Stuckdecke/=, плашкоутний: міст Schiffsbrü¬
~

-n; (оздоблена живописом стеля) cke /=, -n

gemalte Zimmerdecke плащ ч Mantel т -s, Mäntel;
пла||ха ж icm. Richtblock m -(e)s, (дощовик) Regenmantel т -s, -mäntel;
-blocke; (місце страти) (накидка) Umhang m -(e)s, -hänge
Schädelstätte /=, -n; (ешафот) Schafott n плащ-намот ч див. плащ-палатка
 плащ-палатка 344

плащ-палатка ж військ. Zeltbahn пленар чмист. Freilichtmalerei/=

/=, -еп пленерист ч Freilichtmaler m -s, =
плащаниця ж рел. Leichentuch п пленерний Freilicht-
-(e)s, -tücher плантатися (повільно, через силу
плебанія ж рел. Pfarrhaus п -es, пересуватися) unsicher [wankend]
-häuser gehen* vi (s); розм. zuckeln vi;
волоктися) розм. zotteln
=
плебей ч РІеЬеЦег т -s, (чапати,
П плебейський plebe|jisch vz; (чвалати) sich schleppen; у
~

плебісцит ч Plebiszit п -(e)s, -е, хвості (пасти задніх)

Volksbefragung f =, -en, hinterhertraben vi (s), hinterherhinken vi (s),
Volksabstimmung/^, -en Zurückbleiben* vi (s); розм.
плебс ч Plebs m -es hinterher trotten vi (s); розм., жарт, den
плевел ч бот. Lolch-(e)s, -e m Schwanz machen
плевра ж анат. Rippenfell n -(e)s, планум ч Plenum n -s, -nen, Plenar-
-e, Brustfell n -(e)s, -e, Pleura/=, -ren tagung/=, -en

плевралгія ж мед. Pleuralgie f =, плеоморфізм ч мед.

-Цеп, Brustfellschmerz m -es, -en Pleomorphismus m =, Vielgestaltigkeit/=
плевральний Brustfell-, pleural плеоназм ч літ., філол. Pleonasmus
плеврит ч мед. Pleuritis/=, -tiden, m =, -men

Brustfellentzündung f =, -en, Rip- плеонастичний pleonastisch

penfellJentzündung/=, -en плеохроїзм ч Pleochro|ismus [-kro-]
плеврит ч бот. (гриб) Seitling m -s,
=
m

-e;
~

черепичастий бот. Austem- плескати 1.

(про воду) plätschern
Seitling m -s, -e, Austempilz m -es, vi; (дзюркотати) rieseln vi;
(ударятися об берег про хвилі) ans
-

плед ч Reisedecke/=, -n, Plaid [ple:t] Ufer schlagen* vi; 2. (аплодувати)

nlm -s, -s Beifall klatschen; в долоні in die
~

плеєр ч Walkman ['wo:kmsn] m -s, Hände klatschen vi, Hände

-men zusammenschlagen*; 3. перен. (молоти
плейбой ч Playboy ['ple:,bop] m -s, -s дурниці) schwatzen vi, plappern vi,
плейстоцен ч геол. Plestozän n -s klatschen vi
плекати 1. (дбати, піклуватися) плескатий flach, platt
pflegen vt; (вирощувати, пласкіт ч (про воду) Plätschern n -s;

виховувати) (auf)ziehen* vt, großziehen* vt; (дзюркіт) Rieseln n -s

(ласкаво пестити) розм. tätscheln плескуватий див. плескатий
vt; 2.: ~

мрію einen Traum hegen, пласо с tiefe und ruhige Wasserstre¬

träumen vi (щось von D.); надію ~
cke [Stelle im Wasser/Fluss];
eine Hoffnung hegen (поверхня води) Wasserspiegel m -s
плексиглас ч Plexiglas n -es плести 1- (косу, кошик тощо)

племінний Stamm(es)-; (про худо¬ flechten* vt; (мереживо) klöppeln vt;

бу) Zucht-, Rasse- (сітку) knüpfen vt; 2. (базікати)
племінник ч Neffe m -n, -n розм. faseln vi, Unsinn schwatzen;
племінниця Nichte/=, ж -n ~
небилиці ungereimtes Zeug
плем|| я c icm. m -(e)s, Stäm¬
Stamm reden; 3. (зводити наклеп) Klatsch
me; вождь -єні Häuptling m -s, -e verbreiten; інтриги Intrigen
~

пленарний Plenar- [Ränke] schmieden

345 плівка

плестися 1. (витися) sich winden*, Плеяди мн acmp. Plejaden pl

sich schlingen* (навколо чогось um пливти 1. dzze. плавати; 2. див.
А.); (пророслини) sich ranken; плисти; 3. (в повітрі
-

про хмари,
(переплітатися) sich verschlingen*, птахів тощо)', (плавно і повільно)
sich verflechten*; 2. див. ziehen* vi (s), dahinschweben vi (s),
плентатися schweben vi (s); (плавно) segeln vi
пл£тен||ий geflochten, Flecht-; ~e (h, s)
крісло Korbsessel m -s, =; ~e пливун ч schlammiger Untergrund, П
мереживо Klöppelspitze /=, -n; ~ий lockeres Erdreich, Triebsand m -(e)s,
виріб див. плетиво; ~ий канат Schwimmsand m -(e)s
Flechtseil п -(e)s, -є плигати див. стрибати
плетуни к ч харч, (булочка) ПЛИГОМ sprungweise
Flechtsemmel /=, -п; (печиво) плин ч 1. (ріки тощо) Strömung/=,

Flechtgebäck п -(e)s -en, Strom т -(e)s; (дія) Strömen п

плетиво с Flechtwerk п -(e)s; -s, Fließen п -s; 2. перен. (хід) Gang
Korbware /=, -n т -(e)s, Lauf т -(e)s; (подій) Verlauf

плетільник ч Flechter т -s,

=
т -(e)s

плетінка ж Geflecht п -(e)s, -е плинний 1. фіз. flüssig, fließbar, flu|-

плетуха ж розм. Klatschmaul п -(е) id; 2. перен. fluktuierend,
s, -mäuler, Klatschbase/=, -n unbeständig
плеча с 1. анат. Schulter /=, -п; плинність ж Fließbarkeit f =,
{верхня і нижня частини Flu|idität/=; перен. Fluktuation/=;
плечового суглоба) анат. Achsel/=, -п; в ~ ~

робочої сили Arbeiterfluktuation

Schulter an Schulter; звалювати /=, Fluktuation der Arbeitskraft
~

забагато на свої пл$чі (тж. плис ч текст. Halbsamt m -(e)s, -e

перен.'. брати забагато на себе, плиска ж зоол. (птах) Bachstelze

свою відповідальність) sich (D.) /=,-П
zuvjel auf die Schultern nehmen* плисти 1. (текти
-

про воду, ріку

[laden*]; 2. mex. (важеля) Arm m тощо) strömen vi (s); 2. (минати -

-(e)s, -e; <§> мати чимало раків за про час) verfließen* vi (s),
плечима розм. eine gute Zahl Jahre vergehen* vi (s); 3. див. плавати 1-3
[manch Jährchen] auf dem Rücken плита ж 1. (кухонна) Herd т -(e)s,
[auf dem Buckel] haben*; мати -е, Kochherd т -(e)s, -е; 2. буд. Platte
плачі starken Rückhalthaben*; стояти /=, -n, Tafel/=, -п;
за плечима (насідати) im Nacken деревостружкова
~

Holzspanplattef=, -n
sein* vi (s), auf dem [im] Nacken плитка ж 1. (шоколаду) Tafel/=, -п;

sitzen* vz, im [auf dem] Genick] 2. буд. Kachel /=, -п; (керамічна)

sitzen* vi (у когось Z).); yc£ лежить
на чиїхось плечах [усе звалили
на чиїсь плачі] розм. alles liegt
auf j-s Rücken [Buckel, Schultern],
es ist alles auf j-s Rücken
Fliese /=, -п; 3. (для розігрівання)
Kocher т -s, =; (електрична)
elektrischer Kocher
плитковий І.харч. Tafel-, in Tafeln;
[Buckel, ~

шоколад Tafelschokolade /=, -n;

Schultern] gekommen 2. буд. Platten-; Fljesen-
=
плечистий breitschultrig плиточник 4 Fliesenleger т -s,

плечовий Schulter-, Achsel- плівка ж 1. біол. Häutchen п -s, =;

плеяда ж (книжн.) Plejade/=, -n 2. кін., фот. Film т -s, -е; 3. (по-

 плівкоутворювач 346

криття) Film т -s, -е, Schicht/=, пліч-о-пліч Schulter an Schulter,

-еп; водяна
~
Wasserfilm т -s, -е,
Kopf an Kopf, Seite an Seite
Wasserschicht f =, -еп; 4. {фольга) плічка ж Kleiderbügel m -s, =

FoliJe/=, -п плішивий kahlköpfig, glatzköpfig

плівкоутворювач ч filmbildendes плішивість ж Kahlköpfigkeit /=,

Mittel Kahlheit/=, Glatzköpfigkeitt/=

плівкоутворюючий filmbildend плішивіти eine Glatze bekommen*
п плід ч 1. тж. перен. Frucht/=, Frü¬ плішити (ein)keilen vt
chte; приносити плоди тж. плішка ж kleiner Keil
перен. Früchte tragen*; перен. Früchte плов ч харч. Pilaw m -s

zeitigen; заборонений перен. die ~

плоди мн Früchte pl; пожинати ~

verbotene Frucht, der verbotene своєї праці die Früchte seiner

Apfel; 2. мед. Frucht/=, Früchte, Arbeit ernten
Leibesfrucht /=, -früchte плодити 1. {дітей) zeugen vt; zur
плідний 1. fruchtbar, fruchtbringend; Welt bringen* vt, in die Welt setzen
2. див. плодотворний vt; 2. {тварин) ziehen* vt; 3. перен.
плідність ж Fruchtbarkeit f= hervorbringen* vZ, schaffen* vt
плінтус ч буд. Sockelleiste/=, -n плодитися sich vermehren, sich

пліоцен ч геол. Pliozän п -s fortpflanzen

плісе с Plissee п -s, -s плодівництво c Obstbau f'o:pst-] m
плісень ж див. пліснява -(e)s, Obstanbau m -(e)s
плісированЦий plissiert; ~а спід¬ плодовий Frucht-, Obst-
ниця Plisseerock т -(e)s, -rocke, плодовитий тж. перен. fruchtbar,
plissierter Rock fruchtbringend
плісирувати plissieren vi плодожерка ж зоол. Wickler m -s,
пліснява ж Schimmel m -s =, Obstwickler ['o:pst-] m -s, =;
~

пліснявий schimmlig східна зоол. Pfirsichtriebwickler m

пліснявіти verschimmeln vi (s), -s, =;

~

яблунева зоол.

schimmlig werden* vi (s) Apfelwickler m -s,

=

пліт ч 1. {огорожа) Flechtzaun m -(e) плодознімач ч Obstpflücker ['o:pst-]

s. -zäune; 2. {для сплаву або m -s, =, Pflücker m -s,
=

переправи по воді) Floß п -es, Flöße плодоніжка ж бот. Fruchtstengel m

пліт|Іка1 ж розм. Klatsch т -es, -s, =, Fruchtstiel m -(e)s, -e

Geklatsch т -es, Gerede n -s; плодоносити Früchte tragen*

розпускати ~ки ins Gerede bringen* (про плодоносний fruchttragend, frucht¬
когось A.)\ стати предметом ~ок bringend
ins Gerede kommen* vi (s) плодоовочевий Obst- und
плітка2 ж див. плотва Gemüse- ['o:pst-]

пліткар ч розм. Klatschmaul п -(e)s, плодопереробний Früchtever|ar-

-mäuler beitungs-
пліткарка ж розм. Klatschbase /=, плодосушарка ж Obsttrockner
['o:pst-] m -s. =, Obstdarre/=, -n
пліткарство с розм. Klatscherei/=, плодосховище c Fruchtlager n -s, =,

-en, Geklatsch п -es Obstlager [ro:pst-] n -s, =,

пліткувати розм. klatschen vi (про Fruchtspeicher m -s, =, Obstspeicher m -s, =

когось, щось über А.) плодотворний fruchtbar, frucht¬

347 площа

bringend; (корисний) nützlich, Plattheitf-, Flachheitf-, (нудність,

nutzbringend; (успішний)erfolgreich, нецікавість) Fadheit f-
gedeihlich; (корисний і успішний) плоско-випуклий plankonvex [-v-]
ersprießlich плоско-увігнутий plankonkav
плодотворність ж Fruchtbarkeit плоскогір я c Plateau [-'to:] n -s, -s,
/=; Nützlichkeit /=; Gedeihlichkeit Hoch| ebene/=, -n
/=; Ersprießlichkeit/= плоскогранник ч мат.
плодоягідні|ий: ~e вино Obstwein Ebenflächner m -s,
=

П
['o:pst-] m -(e)s, -e, Fruchtwein m плоскогрудий flachbrüstig
-(e)s, -e; ~i насадження Obstbäume плоскогубці мн Flachzangef=, -n
und Beerensträucher pl плоскодонка ж Boot mit flachem

плодючий 1. (родючий) ergiebig, Boden, flachbodiges Boot

ertragsfähig; 2. див. плодоносний плоскодонний flachbodig
плодючість ж Ergiebigkeit f =, плоскодрукув^льн||ий: ~a маши¬
Ertragsfähigkeit/= на Flachdruckmaschine /=, -n,

пл£)мб||а ж 1. (на зачинених дверях Zylinderdruckmaschine f=, -n

тощо) Plombe f =, -n, Bleisiegel плосконосий plattnasig
n -s, =; 2. (в зубі)
Füllung/=, -en, плоскопаралельний planparallel
Zahnfüllung f -, -en; ставити ~y плоскоремінн||ий: ~a передача
einen Zahn plombieren [füllen] Flachriementrieb m -(e)s, -e
пломбір ч Sahne|eis n -es плоскостопий plattfüßig, flachfüßig
пломбувати 1. (двері тощо) plom¬ плоскостопість ж Plattfüßigkeit
bieren vt, mit einer Bleiplombe f-, Flachfüßigkeit/=, Platypodie/=
verschließen* vt; eine Plombe anlegen; плоскуха ж див. півняче просо
2. (зуби) plombieren vt, füllen vt, mit плотва ж зоол. (риба) Plötze f-, -n
einer Füllung versehen* vt плотер ч комп. Plotter т -s, -, Auf-
пломенистий 1. (про колір) zeichnungs|einrichtung/=, -en
brandrot, brennendrot, flammendrot; плотиця ж див. плотва
2. (палкий) flammend, feurig плотський fleischlich
плоск||ий 1. flach, platt; Flach-; плот|Іь ж Fleisch п -es; <§> моя ~ь і
(гладкий, рівний) eben; ~a кров [~ь від ~і моєї] висок, mein
поверхня Ebene/=, -n, (ebene) Fläche/=, (eigen) Fleisch und Blut, Fleisch von
-n, Planfläche/=, -n; ~a стопа мед. meinem Fleisch; ~ь від ~i Fleisch
Plattfuß m -es, -fuße; ~a шайба vom Fleische; це входить у ~ь і
Flachscheibe/=, -n, flache
Scheibe; кров (хтось міцно засвоює щось)
~ий друк полігр. Flachdruck m -(e) das geht in Fleisch und Blut über
s; ~ий екран Flachbildschirm m -(e) (когось Z).); це в нього увійшло
s, -e; 2. спорт, (у тенісі)'. ~a в ~ь і кров (така його вдача) das

подачаgerader Aufschlag; ~ий удар steckt ihm in Fleisch und Blut, das
gerader Schlag; 3. перен. (банальний) sitzt ihm in Fell und Fleisch [in Haut
flach, platt; (нудний, нецікавий) und Seele]
fade; ~ий жарт fader Scherz площа ж 1. (ділянка поверхні
плоскирка ж зоол. (риба) Güster т землі) Fläche f =, -п; житлова
-s,=
~
Wohnfläche f -, -n; посівна ~

плоскість ж 1. Flachheit /=, Anbaufläche f =, -n, Saatfläche f =,

Plattheit f =; 2. перен. (банальність) -n; 2. (майдан) Platz m -es, Plätze;
 площина 348

3. мат. Fläche f =, -п; (розмір wirrung [Un|Ordnung] geraten* vi

поверхні) Flächeninhalt т -(e)s (s); 3. (збиватися) sich verwirren,
площина ж 1. Fläche/=, -n, Ebene aus dem Konzept kommen* vi (s); (y

/=, -п; 2. перен. Aspekt т -(e)s, -е; протиріччях) sich in Widersprüche

(точка зору) Gesichtspunkt т -(е) verwickeln, in Widersprüche
s, -е geraten* vi (s); 4. (мати зв язок з

площинний flächenmäßig, Flächen- кимосьнепідходящим, небажаним

П площиця ж зоол. Filzlaus/=, -läuse тощо) розм. sich einlassen* (з
плуг ч Pflug т -(e)s, Pflüge кимось mit D.)
плугатар ч Pflüger т -s, = плутократ ч Plutokrat т -еп, -еп

плужити (розм.) 1. pflügen vt; 2. плутократичний plutokratisch

перен. (таланити, сприяти) zuträg¬ плутократія ж Plutokratie/=, -ijen,
lich sein* vi (s) Geldherrschaft/=
плунжер ч тех. Tauchkolben т -s, Плутон ч І.міф. Pluto т -s, Pluton т
=;
~

насоса Pumpenstempel т -s, =, -s; 2. acmp. Pluto m -s

Pumpenkolben т -s,
=
плутонізм ч геол. Plutonismus m =
плутаний verworren, verwirrt, wirr; плутаній ч Plutonium n -s (хім. знак
(неясний) unklar Pu)
плутанина ж Verwirrung/ =, плювальниця ж Spucknapf m -(e)
Wirrwarr m -(e)s, Wirrnis /=, -se; s, -näpfe
Verwechselung f =, -en; (безладдя) плювати 1. spucken vZ, vi;
Durcheinander n -s; (взяття (бризкати слиною) geifern vi; (харкати)

випадково іншої, перев. чужої речі) speien* vZ, vi; 2. (не зважати)
Vertauschung/=, -еп pfeifen* vi (на когось, щось auf Л.);
плутати 1. (нитки, волосся тощо) <§> не плюй у криндцю -

verwirren vz, verwickeln vt; 2. пригодиться води напиться (прислів я)

(помилково вважати за когось ver|achte den Busch nicht, der dich
інше) verwechseln vt;
іншого, за щось schirmt
(тк. предмети, абстрактні
про плюватися spucken vi; speien* vi
поняття тощо) розм. durch|- плювіограф ч спец. Pluviograph
einanderwerfen* vt; (випадково [-v-] m -en, -en,
обміняти, взяти іншу річ) Niederschlagsmesser m -s, =, Regenmesser m -s,
-

vertauschen vt; не можна ~

одне з плювіометр ч див. плювіограф
іншим (це не те саме) розм. das плювок ч Spucke/=, -n; <§>
~
в об¬

gehört nicht in denselben Bottich; личчя offene Herausforderung, ein

3. (збивати з пантелику, вводити Schlag ins Gesicht
в оману) verwirren vZ, irrefuhren vt; плюгавець ч знев. Ekel n -s,
4. (говорити без логічного зв язку) ekelhafter Mensch
verworren reden vZ, vz, verworrenes плюгавий (огидний, бридкий,
Zeug sprechen*; л^две ногами
~

огидливий) ekelhaft; (гидкий,

sich mühsam fortschleppen мерзенний, мерзотний) garstig;
плутатися 1. (про нитки, волосся (жахливий, страхітливий, страхітний)
тощо) sich verwirren; розм. sich abscheulich
verheddern; 2. (ставати плюмаж ч Federbusch т -(e)s, -bü-

безладним,
-

про думки,
суперечливим sche, Plumage [-39]/=, -n
слова тощо) sich verwirren, in Ver¬ плюндрувати ausplündern vt; (po-
349 пневмоперикард

зоряти, спустошувати) verwüsten сліпа мед. blinder Fleck,

~

vt, verheeren vt; {руйнувати) physiologisches Skotom; 2. перен. Fleck m

zerstören vt -(e)s, -e; {недолік, вада) Makel m -s,
плинути див. плювати =; ганебна Schandfleck m -(e)s, -e
~

плюралізм ч Pluralismus т =; ~

ду¬ плямистий fleckig, gefleckt; (у

мок Meinungspluralismus т =, цяточку) gesprenkelt; ~
олень зоол.

Meinungsvielfalt/= Sikahirsch m -es, -e

плюралістичний pluralistisch плямкати schmatzen vi; розм.

плюс ч 1. мат. {знак) Plus п =, Plus¬ schlabbern vi
zeichen плямувати 1. {покривати плямами)
~ =
п -s, =; один два три
eins plus [und] zwei ist
[gleich] drei; beflecken vt; {забруднювати)
2. {перевага) Plus n =, Vorzug m -(e) beschmutzen vt, besudeln vt; 2.
s, -züge, Vorteil m -(e)s, -e; плюси {паплюжити) schmähen vt, lästern vt
мінуси Vor- und Nachteile, Plus-
і пляшка ж Flasche/=, -n; розм. Pul-
und Minuspunkte le/=, -n
плескати 1. {робити шум від руху пляшковий Flaschen-
або падіння рідини) plätschern vt; пляшкомийнЦий: ~a машина

2. {бризкати рідиною) spritzen vt; Flaschenreinigungsmaschine f =, -n,

3. {лити, наливати) aufgießen* vt Flaschenspülmaschinef-, -n
пл наспатися 1. plätschern vi; пляшкоподібний flaschenförmig
2. {хлюпатися) planschen vi; 3. пневмартрдо ч мед. Pneumarthrose
{падати з плюскотом) hinplumpsen vi /=,-П
(s) пневматика ж Pneumatik/=
плюсквамперфект ч філол. пневматичн||ий pneumatisch, Luft-,
Plusquamperfekt п -(e)s, -е, druckluftbetätigt, Druckluft-,
Plusquamperfektum п -s, -ta, Pressluft-; ~a гвинтівка Luftgewehr n
Vorvergangenheit/^ -(e)s, -e; ~e гальмо
плескіт ч Plätschern п -s, Druckluftbremse /=, -n; ~ий молот
Geplätscher п -s Presslufthammer m -s, -hämmer,

плюснути (ся) див. плюскати(ся) Drucklufthammer m -s, -hämmer

пліехати(ся) див. плюскатися 2 пневмоавтоматика ж Pneumoau-

плюш ч Plüsch т -es, -е tomatik/=

плюшевий Plüsch-; ~
ведмедик пневмобетдн ч Spritzbeton [-,torj/
Teddybär ['tedi-] т -еп, -еп півд.-нім., aecmp. -,to:n] m -s
плющ ч бот. Efeu т -s пневмокок ч мед. Pneumokokkus m

плк^щити flachschlagen* vt, que¬

1. =, -kken
tschen vt, abplatten vt, plattdrücken пневмоконіаз ч мед.
vt; 2. {закривати очі) schließen* vt, Pneumokoniose f-, -n, Staublungen|erkrankung
zumachen vt /=, -en

пляж ч Strand m -(e)s, -e, Badestrand пневмомікоз чмед. Pneumomykose

m -(e)s, -e /=, -n, Lungenverpilzung/=, -en

пляжний Strand- пневмонія ж мед. Pneumonie f =,

пляма ж 1. Fleck m -(e)s, -e, Flecken -i|en, Lungen|entzündung/=, -en

m -s, =; {від фарби, чорнила тощо) пневмоперикард ч мед. Pneumo-

Klecks т -es, -е;розм. Klecker т perikard n -(e)s, Herzbeutelluft|an-
-s, =; жирна
~
Fettfleck т -(e)s, -е; sammlung/=, -en
 пневмопієлографія 350

пневмопієлографія ж мед. Pneu- ~

телебаченню im Fernsehen; ~

mopyelographie/=, -ijen телефону per Telefon, telefonisch;

пневмоплеврит ч мед. 6. (при зазначенні кількості) zu,
Pneumopleuritis/=, -tiden je; (про ціну) zu; ми заплатили ~

пневмопошта ж Rohrpost/= десять £вро wir zahlten je zehn

пневмопривід ч pneumatischer An¬ Euro, jeder von uns zahlte zehn Euro;
trieb, Druckluft|antrieb т -(e)s, -е,
~
два євро за кілограм zu zwei

Pneumatik|antrieb т -(e)s, -е Euro das Kilo; двоє zu zwei(en);

~

п
пневмопробійник ч троє zu drei(en); 7. (за чимось,
~

Druckluftdurchschlagsgerät п -(e)s, -е щоб одержати щось) nach (ZX);

пневморон ч мед. perirenale Luft|- um (А); гриби nach Pilzen; піти
~

einblasung воду Wasser holen; піти лікаря

~ ~

пневмосвердло с pneumatische den Arzt holen [kommen lassen*];

Drehbohrmaschine, Luftdruckbohrer він йде ~
хліб er geht Brot holen;
m -s,
=
8.: ~

батькові Vatersname m -ns,

пневмосклероз чмед. Pneumoskle- дорозі unterwegs;

~ ~

-n; порядку
rose/=, -n der Reihe nach; ~
той бік jenseits; ~

пневмоторакс чмед. Pneumothorax тобі видно, що... man merkt es dir

in =/-es an, dass...; йому не собі er fühlt
~

пневмотранспорт ч Pneumatik f=, sich nicht wohl

Druckforderung f =, pneumatische
Förderung
пневмотранспортор
forderer m -s, =
пнутися див. п ястися
по 1. (на поверхні) über (А.); durch
(А.); auf (D., А.); вдарити
по-баварському bayerisch
по-батьківськи väterlich
ч Druckluft- по-божому gerecht, gütig
по-бойовому kämpferisch
по-братськи brüderlich
по-варварськи barbarisch
по-вашому 1. (на вашу думку)
~

столу eu¬

auf den Tisch schlagen* vl; їхати по rer Meinung nach; 2. (за вашим

дорозі auf der Straße fahren* vi (s); бажанням) wie ihr es wünscht
ходити кімнаті im Zimmer (auf по-Вашому 1. (на Вашу думку)
~

und ab) gehen* [herumgehen*] vi Ihrer Meinung nach; 2. (за Вашим

(s); всьому світу in der ganzen бажанням) wie Sie es wünschen

~

Welt; сльози котяться ~

щоках по-весняному wie im Frühling

die Tränen laufen über die
(у когось ZX); 2. (уздовж чогось)
entlang А, ставиться після
іменника)', іти вулиці die Straße
~
Wangen по-всякому auf verschiedene [jede
erdenkliche] Art (und Weise)
по-геройськи heldenhaft

по-дванадцяте zwölftens
entlang gehen* vi (s); 3. (до) bis (zu) по-дев яте neuntens
(D.)\ bis über (A); bis an (A.)\ ~

по-десяте zehntens
вересень bis (zum) September;
~

по-дитячому kindisch
вуха в боргах bis über die Ohren по-діловому sachlich
verschuldet; коліна bis zum Knie
~

по-доброму freundlich; friedlich

[an das Knie]; сьогодні bis heute,
~

по-домашньому häuslich
bis auf den heutigen Tag; 4. (після) по-друге zweitens
nach (D.); закінченні nach
~

по-дружньому freundschaftlich
Abschluss; 5. (за допомогою) mit, per; по-дурному närrisch, dumm
351 по-якому

по-жіночому frauenhaft, weiblich eure, ihre, Ihre] Art; nach eigener

по-звірячому tierisch [meiner, deiner, seiner, unserer,
по-зимовому winterlich, wintermä¬ ihrer, Ihrer] Art; nach eigenem
eurer,
ßig, wie im Wrnter Sinne; 2. (за своїм бажанням) so
по-злодійськи diebisch wie er [sie, es] wünscht, so wie sie

по-іншому anders, auf andere Weise es wünschen, so wie ich es wünsche,

по-княжому fürstlich so wie wir es wünschen, so wie du

по-козацькому nach Kosaken|art es wünschst, so wie ihr es wünscht,

kn
по-лак£Йськи lakaienhaft so wie Sie es wünschen; 3. (за своєю
по-літньому sommerlich, sommer¬ волею) nach eigenem [meinem,
mäßig, wie im Sommer deinem, seinem, unserem, eurem,
по-людськи menschlich, menschen¬ ihrem, Ihrem] Willen; 4. (зі свого
freundlich; (як належиться) wie es погляду) von meinem [deinem, sek
sich gehört nem, ihrem, unserem, eurem, ihrem,
по-модному nach der (letzten) Mode Ihrem] Standpunkt (aus)
по-моому 1. (на мою думку) meiner по-святковому festlich
Meinung nach; 2. (за моїм по-собачому nach Hunde|art
бажанням) so wie ich es (mir) wünsche, по-спортивному sportlich
nach meinem Willen по-спровжньому (належним чи¬
по-молодецькому mit Schneid ном) wie es sich gehört [gebührt];

по-науковому wissenschaftlich (насправді) tatsächlich, in der Tat

по-нашому 1. (як у нас) nach unse¬ по-старому beim Alten; (як колись)
rer Art; 2. (за нашим бажанням) so, wie zuvor [früher]; розм. im alten
wie wir es wünschen Stiefel
по-новому neu, auf neue Art (und по-сусідськи nachbarschaftlich
Weise) по-сьоме siebentens
по-осінньому herbstlich, wie im по-твоєму 1. (на твою думку) dei¬
Winter ner Meinung nach; 2. (за твоїм
по-особлцвому besonders, auf бажанням) so wie du es wünschst,
besondere Art (und Weise) nach deinem Willen
по-порше erstens по-товариському
по-пластунському: повзти
~
kameradschaftlich
robben vi (s) по-тротє drittens
по-простому einfach по-українськи див. українською
по-п яте fünftens мовою

по-різному verschieden, по-хорошому gütlich

verschieden! artig, auf verschiedene Art (und по-християнськи christlich ['krist-]
Weise) по-четворте viertens
по-свинському див. по-свинячому по-чорному stark, übermäßig; розм.
mordsmäßig, was das Zeug hält, auf
~

по-свинячому schweinisch;
ставитися груб, wie die Sau mit dem Teufel komm raus; (перев. про щось
Bettelsack umgehen* vi (s) (до негативне, неприємне) розм. wie
когосьmit Z).); wie die Sau den Bet¬ ein Berserker
telsack anfahren* vt по-якому 1. nach wessen Art (und
по-своєму 1. (у свій спосіб) auf еі- Weise), nach wessen Brauch; 2. in
gene [meine, deine, seine, unsere, welcher [was für einer] Sprache
 побавити(ся)
поб^вити(ся) див. бавити(ся)
побагатшати див. багатшати
побагровіти див. багровіти
побажання с (бажання) Wunsch
т Wünsche; (поздоровлення)
-es,
Glückwunsch т -es, -wünsche
побажати див. бажати
п побазграти див. базграти
побачення с 1. (зустріч) Verab¬
redung/^ -еп; розм. Date [deit] п
-s/=, -s; (знову) Wiedersehen п -s; до
~! auf Wiedersehen!; (по телефону,
радіо) auf Wiederhören!; 2. (у
лікарні тощо) Besuch т -(e)s, -е
побачи||ти erblicken vt, sehen* vt, zu
sehen bekommen* vt; (знову)
Wiedersehen* vt; ~mo wir wollen sehen;
<§> краще один раз -'ги, ніж сім
разів почути (прислів я) Probieren
geht über Studieren
побачи||тися sich sehen*;
(зустрітися) sich treffen*; (знову) sich
Wiedersehen*; ~мося! bis bald!, bis
dann!, bis nachher!
поберегтися див. берегтися
побережжя с 1. Küstenland п -(e)s;
2. див. узбережжя
побережник ч зоол. (птах) Strand¬
läufer т -s, =; білий зоол.
~
Sanderling т -s, -е
побиватися 1. (тремтіти) zittern
vi, beben vi; (здригатися,
тріпотіти) zucken vi, zappeln vi; 2.
(тужити, нудьгувати, жалкувати)
trauern (за кимось, чимось um А.);
(журитися, засмучуватися)
traurig [betrübt] sein* vi (s), sich gräz
men (за кимось, чимось über А.);
3. (турбуватися) sich beunruhigen,
besorgt sein* vi (s) (за кимось,
чимось um A.); sich (D.) Sorgen
machen (за кимось, чимось wegen G.)
пебит ч (розм.): з якого ~у?
weshalb?, aus welchem Grunde?; яким
~ом? was fuhrt dich her?, wie
kommst du hierher?
352
побиЦти 1. (відлупцювати)
verprügeln vt; Prügel austeilen (когось
D.); розм. verhauen(*) vt; фам.
verdreschen* vt; (раптово, без
попередження, не роздумуючи)
losschlagen* (когось auf А.);
(відбатожити) auspeitschen vt;
(бичувати) тж. перен. geißeln vt;
~тіл мало не до смерті розм.
windelweich prügeln [schlagen*] vt,
krumm und lahm schlagen* [hau-
en(*)] vt; 2. (винищити) ausrotten
vt, vernichten vt; хліб ~в град das
Getreide wurde durch Hagelschlag
vernichtet; 3. (забити на смерть)
erschlagen* vt; 4. див. бити 3, 4,10
побитий 1. geschlagen;
(відлупцьований) verprügelt; (відбатожений)
ausgepeitscht; (на смерть)
erschlagen; (винищений) ausgerottet,
vernichtet; (розбитий) zerschlagen,
zertrümmert; (переможений)
geschlagen, besiegt; 2. перен. zerschla¬
gen, abgedroschen
побитися див. битися 1,7
побиття с Prügeln п -s, Verprügelung
/=
побігати (eine Zeitlang) laufen* vi
(s), herumlaufen* vi (s), ein wenig
umherlaufen* vi (s)
побіг£ньк||и мн: бути на ~ах
Laufbursche [Lau^unge] sein* vi (s) (y
когось bei D.); den Laufburschen
[Lautungen] machen; розм. den
Briefträger machen (у когось D.);
den Briefträger spielen (у когось für
Л.)
побігти rennen* vi (s), losrennen* vi
(s), laufen* vi (s) loslaufen* vi (s);
(зірватися з місця) losstürzen vi (s)
побідніти див. бідніти
побіжний (супровідний до
головного) beiläufig; (який виконується
наспіх, поверховий) flüchtig
побіжність ж Beiläufigkeit/=;
Flüchtigkeit/=
353
побіжно 1. (мимохідь, між іншим)
im Vorübergehen, im Vorbeigehen;
beiläufig; 2. (мигцем, наспіх,
поверхово) flüchtig
побілити див. білити
побіліти див. біліти 1
побілка ж 1. (дія, процес) Weißen
п -s; 2. (вапняний розчин) Tünche
/= -п
побілувати див. білувати
побільшати див. більшати
побіч див. поряд
побічн||ий Neben-; ~ий ефект
Nebenwirkung/=, -еп; ~і явища
Nebenerscheinungen pl
поблажк||а ж (zu große)
Nachsicht f =, Vergünstigung f =, -en; побратим ч 1. Blutsbruder т -s, -brü-
давати ~y nachsichtig sein* vi (s),
Nachsicht üben; не давати ~и ke^
ine Nachsicht üben
поблажливий nachsichtig (до
когось, чогось gegen А); (терплячиіі)
geduldig
поблажливість ж Nachsicht f =,
Nachsichtigkeitf=
поблизу in der Nähe, unweit (чогось
G.)
поблискування c Glitzern n -s
поблискувати glitzern vi; (перели¬
ватися барвами) schillern vi;
(матово) schimmern vi
поблякнути див. блякнути
побожн| І ий fromm; ~а людина
frommer Mensch, Fromme т -n, -n
побожність ж Frömmigkeit f =,
Frommheit/=
побої мн Prügel /?/, Schläge pl
побоїще c 1. (битва) Schlacht /=,
-en; 2. (місце битви) Kampfplatz m
-es, -plätze, Schlachtfeld n -(e)s, -er;
3. (запекла бійка) blutige Rauferei
[Prügelei]
поболювати ab und zu [etwas, ein
wenig, von Zeit zu Zeit] schmerzen
[weh tun*] vi
поборник ч (книжн.) Verfechter
побутов||ий
-s, =; (прибічник, захисник)
Fürsprecher m -s, =, Anhänger m -s, =
побороти див. поборювати
поборювати bekämpfen vt; (справ¬
лятися з чимось) bewältigen vt;
(долати) überwältigen vt;
(перемагати) besiegen vt; den Sieg
erringen* (когось über A.) П
побоювання c Befurchtung/=, -en;
(тривога) Besorgnis /=, -se;
(сумніви, стурбованість) Bedenken pl
побоюватися furchten vt,
befurchten vt; sich (ein wenig) furchten
(когось, чогось vor D.); besorgt sein*
vi (s); Bedenken tragen*
побрататися див. брататися
der; 2. (сподвижник) Mitkämpfer
m -s, =, Mitstreiter m -s, =; 3. (про
місто, підприємство тощо)
=
Partner т -s,
побратися sich verheiraten
побризкати(ся) див. бризкати(ся)
побріхувати von Zeit zu Zeit [etwas,
ein biss|chen] lügen [(гавкати)
bellen] vi
побувати (відвідати) besuchen vt;
(перебувати, знаходитися) sich
auflhalten*, einige Zeit (ver)weflen
[verbringen*] vi
побудка ж військ. Wecken n -s,
Wecksignal n -s, -e
побудова ж Bau m -(e)s, Aufbau m
-(e)s
побудувати(ся) див. будувати(ся)
побут ч 1. (уклад життя) Lebens¬
weise /=, Lebens|art/=; входити в
~
sich einbürgern; 2. (повсякденне
життя) Alltag т -(e)s, Alltagsleben
п -s, alltägliches Leben; домашній
~
häusliches Leben; 3.: будинок ~у
Haus der Dienstleistungen
побути weilen vi, verweilen vi;
(залишатися) bleiben* vi (s)
побутов||ий Lebens-, Umgangs-;
m (який використовується в домаш¬
 побутувати
ньому господарстві) Haushalt(s)-,
hauswirtschaftlich; -а травма
Alltagsverletzung f =, -еп; -а хімія
Haushaltchemie f =; -і прилади
Haushaltsgeräte pl; -і умови
Lebensbedingungen pl; підприємство
-ого обслуговування
п Dienstleistungsbetrieb т -(e)s, -е
побутувати Vorkommen* vi (s)
пова||га ж Achtung/=; Respekt т
-(e)s; (шанування) Verehrung f =;
(глибока пошана) Ehrfurcht f =;
глибока ~ra Hochachtung/=;
викликати -гу Achtung [Respekt]
einflößen (у когось £>.); виявляти
-гу Achtung erweisen* [bezeigen]
(комусь £>.); здобувати ~гу sich
(D.) Achtung erwerben*
[verschaffen]; мати велику -гу Achtung
genießen*, in hohem Ansehen stehen*
vi (у когось bei Z).); пройнятися
-гою Achtung [Respekt] zollen
(до когось Z).); ставитися з
великою -гою große Achtung
haben* [hegen] (до когось vor Z)., für
А.); (до пам яті про когосьіщось,
традицій тощо) hochhalten* vt; з
-ги aus Achtung (до когось zu Z).); з
-гою (у кінці листа) achtungsvoll; з
глибокою hoch|achtungsvoll;
-гою
при всій моїй -зі bei [trotz] all(er)
meiner Achtung, bei allem Respekt
повагом (розважливо, неквапливо)
bedächtig; (повільно) langsam
повадка ж (звичка) Angewohnheit
/=, -еп; (манери) Manieren pl
поважаний geachtet, achtbar; (ав¬
торитетний) angesehen
поважати achten vt; книжн. respe¬
ktieren vt; (шанувати) verehren vZ,
Achtung haben*; (цінувати)
schätzen (глибоко) hoch| achten vt,
vt;
hoch|schätzen vt
поважн||ий 1. (гідний поваги)
achtungsvoll, respektvoll; (шановний)
ehrwürdig; (авторитетний) ange¬
354
sehen; (сповнений гідності)
würdevoll; (шляхетний про вигляд
-
тощо) vornehm; -ий вік
ehrwürdiges Alter; 2. (вагомий) triftig; -і
причини triftige Gründe; бути
відсутнім з ої причини entschuldigt
[aus einem triftigen Grund] fehlen
vi; 3. (важливий) wichtig;
(значний) bedeutend
поважність ж Würde/=,
würdevolles Aussehen: Triftigkeit f =;
Wichtigkeit/^
поважчати див. важчати
повалений 1. (правитель тощо)
gestürzt; 2. (дерево, ліс тощо)
gefällt
повалення с Sturz т -es
повалити(ся) див. валити(ся)
поведінкЦа ж Benehmen п -s; (у
школі тощо) Betragen п -s;
(манера триматися) Auftreten п -s,
Haltung f =; (спосіб дій у певній
ситуації) Verhalten п -s; норма
-и Verhaltensnorm f =, -еп;
порушення нормальної -и мед., псих.
Verhaltensstörung f -еп;
=
дотримуватися правил -и die
Verhaltensregeln beachten [einhalten*]
поведінковий verhaltensbezogen,
Verhaltens-, Verhaltungs-
повезти 1. див. возити; 2. див.
везти2
повелитель ч (книжн.) Gebieter т
-s, =; (начальник) Befehlshaber т
повелителька ж (книжн.)
Gebieterin f =, -nen; Befehlshaberin f =,
-nen
повелівати (книжн.) gebieten* vt;
(наказувати) befehlen* vt
П£вен див. повний
поварнення c 1. (майна, речей)
Rückgabe f =; (грошей)
Rückzahlung f =. -en; (майна, податків
тощо) Rückerstattung f =, -en; -
боргів Schuldenrückzahlung f =,
355 поверхн||я

-еп; відсотків Zinsrück|erstattung

~

den(*); ~
спиною тж. перен. den
f =, -en, Zins|erstattung f =, -en; ~
Rücken (zu)kehren (до когось £>.);
вкладу Rück|erstattung der Einlage; 2. див. вертатися; 3. (відновлю¬
2. юр. (справи) Rückverweisung/=, ватися про почуття, стан
-en, Rückgabe / =; 3. mex. тощо) sich wiederherstellen; 4.
Rücksprung m
-(e)s, Rückgang m -(e)s, (робити поворот думках,
тощо в

Rücklauf m -(e)s; Rück|einstellung діях тощо) sich hinwenden(*)

f =, -en; 4. (з поїздки тощо) (до когось, чогось zu D.); sich zu- П
Rückkehr f =; ~

додому [на wenden(*) (до когось, чогось D.);

Батьківщину] Heimkehr/= мала повертається ЗН£Ву ДО
повернути(ся) див. повертати(ся) МІНІ-СПІДНИЦЬ die Mode wendet sich
повертати 1. kehren vt; wieder den Mini-Röcken zu

(обертати) umdrehen vt; 2. поверЦх ч Geschoss n -es, -e;

(спрямовувати) richten vt, lenken vt; eine (починаючи з поверху) Stockwerk n

2-го
(andere) Richtung geben* (щось -(e)s, -e, Etage [-зз]/=, -n, Stock m
D.); ~
колесо історії назад -(e)s, Stockwerke; перший ~x
перен. das Rad der Geschichte Erdgeschoss n -es, -e, Parterre [-'ter(s)]
zurückdrehen; 2. див. звертати 1, 2; n -s, -s; підніматися на другий
4. (розвертатися) wenden(*) vi, ~x in den ersten Stock [in das erste
eine Wendung machen; назад ~
Stockwerk, in die erste Etage, eine
umkehren v/ (s); 5. (віддавати назад) Treppe] hinaufgehen* vi (s), eine
zurückgeben* vt; (посилкою) zu- Treppe hoch gehen* vi (s);
rücksenden(*) vt; (гроші) спускатися з третього ~xy aus dem
zurückzahlen vt; (гроші, майно, податки zweiten Stock [aus dem zweiten
тощо) zurück|erstatten vt; борг ~

Stockwerk, aus der zweiten Etage]

eine Schuld zurückzahlen [tilgen, hinuntergehen* vi
у будинку (s);
bezahlen, abtragen*]; 6. (вертати, п ять ~хів das Haus hat vier
відкликати) zurückholen* vt, Stockwerke [vier Etagen, fünf Geschosse];
zurückrufen* vt; 7. (перетворювати) на першому ~ci im Erdgeschoss,
umgestalten vt, verwandeln vt; на ~
im Parterre; на третьому ~ci im
жарт als einen Scherz hinstellen vt; zweiten Stock, im zweiten
8. (відновлювати -

про почуття, zwei

Stockwerk, in der zweiten Etage,
стан тощо) wiederherstellen vt; Treppen hoch, im dritten Geschoss;
(щось втрачене) wiedergewinnen* -ом вище eine Treppe höher; ~om
vt, zurückgewinnen* vt; здоров я ~
нижче eine Treppe tiefer
die Gesundheit wiederherstellen; ~
поверх oberhalb (G.); über (на
собі повагу sich (D.) die Achtung питаннякуди? А., на питання
-

zurück|er|obem [zurückgewinnen*]; de? -D.)

9. : ~
на інше einen anderen Gang поверхневий Oberflächen-, an der
[Verlauf] nehmen*; справа Oberfläche
повертає на дабре die Sache nimmt einen поверхнаво-активний oberflä-
guten Gang [Verlauf] chen|aktiv, grenzflächenaktiv
повертатися 1. (змінювати поверхні|я ж Oberfläche f =, -n;
положення тіла) sich wenden(*); (площина) Fläche /=, -n;
(обертатися) sich umdrehen; внутрішня ~я Innenfläche f-, -n, innere

(nepee. всім корпусом) sich umwen- Fläche; опорна ~я mex. Anlage¬

 поверхов||ий
fläche f =, -n, Stützfläche f =, -n;
-я ковзання mex. Gleitfläche f =,
-n, Schleiffläche /=, -n;
mex. Reibfläche/=, -n; на ~i an der
Oberfläche; працювати на -і гірн.
über Tage arbeiten vi; триматися
на -і тж. перен. sich über Wasser
п halten*; перен. den Kopf über
Wasser halten*; ковзати
по ~i an der Oberfläche haften vi
[schwimmen* vz, bleiben* vi (s);
розм. (dahin)plätschem vz]
поверхові|ий oberflächlich; {nepee.
як результат поспішності або
неуважності) flüchtig; {позбавлений
глибини про книгу, чиїсь слова
тощо) flach; знев. seicht; мати ~і
знання ірон. etwas anstudiert sein*
vz(s)
поверховість ж Oberflächlichkeit
/=; Flüchtigkeit/=
поверхово oberflächlich; flüchtig
по веселити (ся) див. веселити(ся)
повеселіти див. веселіти
повеселішати див. веселішати
повести 1. див. вести; 2.: в ра¬
хунку спорт, in Führung kommen*
vz (s); 3.: він і бровою
zuckte mit keiner Wimper
повестися 1. див. поводитися
2. див. водитися 1;
поведешся, від того й наберешся
{прислів 'я) womit man umgeht, das
hängt einem an
повечеряти див. вечеряти
повештатися див. вештатися
повз див. мимо
повзати kriechen* vz (s)
повзик ч зоол. {птах) Kleiber т -s,
повзти 1. kriechen* vz (s); {спира¬
ючись на всі кінцівки і швидко
рухаючи їх перев. про дітей)
-
krabbeln vi (s); {на животі, спираючись
на лікті, по-пластунському)
robben vi (s); 2. {повільно йти) sich
mühsam fortschleppen
356
повзун ч 1. {той, хто повзає)
Kriecher т -s, =; {про дитину)
-я тертя Krabbelkind п -(e)s, -er; 2. тех. Gleitstück
п -(e)s, -е, Gleitkopf т -(e)s, -köpfe;
Schlitten m -s, =; текст. Gleiter m
-s, =; преса Pressenstößel
-
m -s, =,
Pressbär m -en, -en; 3. зоол.
Kletterfisch m -(e)s, -e
[плавати] повзунки Strampelhöschen n
мн -s,
=; Strampel|anzug m -(e)s, -züge
повзунковий: контакт
-
Schiebekontakt m -(e)s, -e, Streichkontakt m
-(e)s, -e; реостат Gleitwiderstand
-
m -(e)s, -stände, Schiebewiderstand
m -(e)s, -stände
повзунок ч див. повзун 1,2
повзуч||ий kriechend; -а інфляція
schleichende Inflation; -ий рух
Kriechbewegung/=, -еп; -і
рослини Rankenpflanzen pl
повивати einwickeln v/, umhüllen
vt; {дитину) einwindeln vt
повигадувати див. вигадувати
повиганяти див. виганяти
повидло с Marmelade/=, -п
повидумувати див. видумувати
-
повикидати див. викидати
не повів er повилазиЦти див. вилазити; чи
тобі ~ло? розм. hast du (denn)
1,2; keine Augen (im Kopf)?
з ким повимазувати див. вимазувати
повинен 1. {зобов'язаний) verpfli¬
chtet; 2. müssen*/sollen (+ Inf);
haben* (+ Inf. з zu); ти не цього -
робити du sollst es nicht tun; я це -
зробити ich muss es tun
повцннЦий 1. див. повднен;
2. {винуватий) schuldig; 2.: -а ж
=
Schuldgeständnis п -ses, -se;
з явитися з ~ою sich schuldig
bekennen*; ein Geständnis ablegen
повинність ж Verpflichtung/ =, -en,
Pflicht /=, -en; військова -
Wehrpflicht/=; трудова Arbeitspflicht/=
-
повиносити див. виносити
повипадати див. випадати
357 повітрообмін

повисипати див. висипати повіка ж Lid п -(e)s, -er, Augenlid п

повисмикувати див. висмикувати -(e)s, -er

повів див. віяння 2,3

ч повільний 1. langsam; 2. (лінивий,
повівання с див. віяння 2,3 млявий) lässig; (дуже повільний,
повівати (про вітер) (sanft [leicht]) гнилий) розм. bumm(e)lig
wehen vi повільність ж Langsamkeitf=
повід ч Leitseil п -(e)s, -е; (у коня) повільно langsam
Zügel т
=
-п повінчати (kirchlich) trauen vt; ~ся
П
повідати erzählen vt sich trauen lassen*

повідаць ч Leine/=, -п; (для собак) повінь ж Überschwemmung/=, -en,

Hundeleine/=, -п Hochwasser n -s; (потік води) Flut
повідомити див. повідомляти /=, -en

повідомлення с Mitteilung/=, -еп; повірений Bevollmächtigte m -n, -n;

=

(сповіщення) Benachrichtigung f =, у справах Geschäftsträger m -s,

~

-еп; (офіційне, у пресі тощо) повірЦити див. вірити 1; важко

Meldung/=, -еп; (доповідь, розповідь) ~ити kaum zu glauben; важко ~и-
Bericht т -(e)s, -е; (до відома всіх, ти, що... es ist kaum glaublich,
публічне) Bekanntgabe /= -п, dass..., es ist schwer zu glauben,
Bekanntmachung^, -еп; (оголошення dass...;охоче ~ю [вірю] розм. ich

тощо) Anzeige f =, -п; kann mir gut denken

(проголошення) Verkündung/=, -еп; повірка ж Appell m -s, -e
(довідка, роз'яснення) Bescheid т -(e)s; повір я c Volksglaube m -ns
(звістка, новина) Nachricht/=, -еп повісити(ся) див. вішати(ся)
повідомлювати див. повідомляти повісти див. повідати
повідомляти mitteilen vt; повістка ж (у суд тощо) Vorladung
(офіційно, у пресі тощо) melden vt; /=, -еп
(сповіщати) benachrichtigen vZ, in повість ж Erzählung/=, -еп
Kenntnis setzen vt; (інформувати) повіт ч Kreis т -es, -е

unterrichten vt; (розповідати, повітка ж Wetterdach

п -(e)s, -dä-

доповідати) berichten vt; (давати cher, Wagenschuppen m -s, =

знати) verständigen vt; (до відома повітродувка ж спец. Gebläse n -s,

=
всіх, публічно) bekanntgeben* vZ, =, Luftgebläse n -s,

bekanntmachen vt; (оголошувати) повітрозабірник Luftfänger m -s,

ч

ankündigen vt; (оголошувати =, Luftansaugrohr n -(e)s, -e, Luft-

офіційно) anzeigen vt; |ansaugstutzen m -s, =, Luft|aufneh-

(проголошувати) verkünden vt mer m -s, =, Luft|einlauf m -(e)s

повідрізувати див. відрізувати повітромір ч Luftmengenmesser m

повідь ж див. повінь -s,=

повій ч бот. Winde/=, -n, Zaunwin- повітронагрівач ч Lufterhitzer m

=
de/=, -n -s, =, Luft|erwärmer m -s,

повійка ж див. повій повітронепроникний luftundurch¬

повік 1. immer, ewig, auf ewige lässig, luftdicht
Zeiten; (впродовж усього життя) повітронепроникність ж
lebelang; 2. (при дієслові із Luftdichtigkeitf-
запереченням ніколи) niemals
-

повітрообмін ч Luftwechsel m -s,

повік-віків див. повік Luft|erneuerung/=, -en
 повітроохолоджувач 358

повітроохолоджувач ч Luftkühler повішення c Erhängen n -s

=
т -s, повія ж Prostituierte f -n, -n, Dime
повітроочисник ч Luftreiniger т /=, -n
-S,= повіяти wehen vi

повітропідігрів^ч (б котельному ч повмирати nach und nach sterben*

агрегаті) Luftvorwärmer т -s,

=
vi (s), nach| einander hinsterben* vi
повітроплавання с Luftschiff)fahrt (s), aussterben* vi (s)
П повненький (про жінок, перев.
повітроподаводьний: -
ствол гірн. молодих) розм. mollig
Frischwetterschacht т -(e)s, поднЦий 1. (заповнений до краю)
-schachte voll, gefüllt; (про транспортний
повітропровід ч Luftleitung f =, засіб, пргшіщення) voll,
-en, Luftrohrleitung/=, -en, vollbesetzt; ~а тарілка gehäufter [voller]
Luftzuführungsrohr n -(e)s, -e Teller; ~ий ненависті voller Hass,
повітропроникний luftdurchlässig hasserfüllt; ~ий по самі вінця
повітрі |я c Luft f =; припливне bis zum Rand voll, randvoll; -ий
-я Zuluft
f =; свіже -я Frischluft радощів freude(n)voll, freudvoll;
/=, frische Luft; циркуляційне -я -ий сил kraftvoll; дві -і тарілки
Umluft/=; вийти на -я (погуляти) супу zwei Teller voll von [mit] der
an die (frische) Luft gehen* vi (s); Suppe; 2. (цілий, весь) ganz,
подихати свіжим ~ям frische Luft vollständig; ~e зібрання творів

schnappen [schöpfen]; ковтнути gesammelte Werke; -ий місяць

я розм. einen Japser tun*; Vollmond m -(e)s; ~ий список книг

висаджувати в -я in die Luft ein vollständiges

sprengen [knallen] vt; злітати в -я Bücherverzeichnis; ~им ходом in vollem Gang,

(вибухати) in die Luft [gehen*] mit Volldampf; ~ою мірою in
fliegen* vi (s); висіти в ~i (про vollem Maße, vollkommen; у -ому
питання, ідею тогцо) in der Luft складі vollzählig; 3. (цілковитий)
liegen* [schweben] vi; розм. in der völlig, Voll-, total; (перев. про
voll,
Schwebe sein* [bleiben*] vi (s), sich абстрактні поняття) vollständig;
noch in der Schwebe halten*; це (абсолютний) absolut, vollkommen;
відчувається в ~i (про небезпеку ~a автоматизація volle
тощо) розм. das liegt in der Luft Automatisierung, Voll|automatisierung f =;
повітрян||ий Luft-; -а траса ~a безкарність generelle
Luftstraße / =
-n; -а тривога Flieger- Straflosigkeit; ~a вантажопідйомність
|alarm m -(e)s, -e; ~ин простір Bruttotragfähigkeit f =; ~a маса

Luftraum m -(e)s; -ий гвинт Gesamtmasse f

Gesamtgewicht
Luftschraube f =, -n; <§> -ий n -(e)s, Totalgewicht n -(e)s; ~a

поцілунок Kusshand /=; посилати -ий потужність Gesamtleistung f =,

поцілунок eine Kusshand Voll|leistung f =; -а свобода
zuwerfen* (комусь £>.); і замки völlige [vollständige] Freiheit; ~e

Luftschlösser pl затемнення totale Finsternis; ~e

повітряно-десантний Luftlande- навантаження volle Belastung,
повішати(ся) див. вішати(ся) Gesamtlast f =, Gesamtbelastung
повішений 1. erhängt; 2. ч Erhängte /=, Volljlast /= Totalbelastung/=;
т -n. -n -ий хід (поршня) Gesamthub m -(e)
359 повн||я

s; у -ому порядку in voller stand, reichliche [starke]

[bester] Ordnung; 4. (товстий
-

про Wasserführung
людину) dick; (гладкий, огрядний) повноголосся c філол. Voll|laut m

korpulent, wohlbeleibt; (перев. про -(e)s

жінок) vollschlank повногранний holoedrisch,
повнісінький übervoll, zum Bersten vollflächig; кристал Vollflächner m -s,
~ =

voll повногранник ч Holo|eder n -s,

=

повністю ganz, vollständig, völlig; повногруда vollbusig П

(за змістом) voll| inhaltlich повнозвучний klangvoll
повніти (ставати товстішим) повнозвучність ж Vollklang m -(e)
dicker werden* vi (s); розм. zu Leibe s, Klangfülle/=
kommen* vi (s); (прибавляти у повнозерний vollkömig; ячмінь ~

вазі) zunehmen* vi vollkömige Gerste, Vollgerste/=

повнішати див. повніти повнокродн||ий 1. vollblütig; 2.
повно viel(e), in Menge; розм. ein перен. vollwertig, lebensvoll; ~e
gerüttelt (und geschüttelt) Maß життя das pulsierende Leben

(чогось an/von £>.); на вулиці -людей повнокров я c мед. Hyperämie/=,

die Straße ist voller Menschen Blutfülle f=
повноваження c Vollmacht/=, -en; повнолиций vollwangig; розм.
(право, влада) Befugnis/=, -se (на pausbackig;
~
хлопець розм.
щось zu D.); (на виконання певного Pausback m -(e)s
важливого доручення, спеціальних повнолітній volljährig; юр. mündig
функцій тощо) Ermächtigung f
-

повноліття c Volljährigkeit/=; юр.

(на £>., für А.); необмежені
щось zu Mündigkeit/=
~

un| eingeschränkte [unbeschränkte] повномасштабний 1. in realem

Vollmacht; широкі weitgehende
-
Maßstab (gehalten); 2. groß [breit]
Vollmachten; вказівки
~
давати angelegt
Weisungsbefugnis/=, -se; давати ~

bevollmächtigen vt; mit Vollmachten
ausstatten vt; Vollmacht erteilen
[geben*], eine Ermächtigung erteilen
(комусь D.); перевищувати
~
повнометражний abendfüllend,
programmfüllend, in Spielfilmlänge
повноправний vollberechtigt
повнопривідний mit Allradantrieb,

Allrad|antrieb-
seine Vollmacht überschreiten*; повнота ж 1. Fülle f =; (даних,
передавати ~
die Vollmacht übereignen; інформації тощо) Vollständigkeit
складати
-
sein Mandat /=; влади Machtvollkommenheit
-

niederlegen /=; 2. (про людину) Körperfülle/=,

повноважний bevollmächtigt; Beleibtheit/=; (огрядність) Korpu-
ermächtigt; befugt; (компетентний) lenz/=
zuständig; ~

представник повнотілі|ий 1. анат. korpulent,

bevollmächtigter Vertreter wohlbeleibt; 2.: -а цегла Vollziegel
=
повновладний mit allen т -s,

Machtbefugnissen [mit voller Macht] повноцінний vollwertig

ausgestattet повнощокий див. повнолиций
повноводий див. повноводний подн||я ж 1.: місяць у ~і Vollmond
повноводний wasserreich т -(e)s; 2.: у ~і сил im Vollbesitz der
повноводність ж hoher Wasser¬ Kräfte
 поводження 360

поводження с 1. (манера поводка ж див. візок 1

себе)
тримати Auftreten п -s, Haltung/=; поводі langsam; <§> їдь, далі за¬
~

2. (обходження) Behandlung f= (з їдеш (прислів я) mit Sacht, mit

кимось, чимось G.); (перев. Bedacht hat s mancher weit gebracht;
постійне) Umgang т -(e)s (з кимось, wer Eile hat, der gehe langsam

чимось mit ZX); 3. (користування поволодЦа ж: очі з ~ою umflorte

приладом тощо) Handhabung/= Augen, Augen mit schmachtendem
поводир ч Führer т -s, =, Leiter т [träumerischem] Blick
п
-s,= поворот ч 1. Wendung f =, -en;
поводити:
~

себ£ див. повадитися 1 (звертання убік) Abbiegen n -s; ~

поводитися 1. sich benehmen*; наліво Lmks|abbiegen n -s; ~

(у певній ситуації) sich направо Rechtsabbiegen n -s; 2.

verhalten*; (у школі тощо) sich (оборот) Drehung f =, -en; (колеса,
betragen*; (триматися) auftreten* vi ключа тощо) Umdrehung/=, -en;

(s); ман£ра ~
Verhaltensweise f =, 3. (місце повороту дороги, ріки,

-n; поводься як слід! benimm стежки тощо) Biegung f =, -en,

dich!; прошу пристойно! ich

~

Krümmung/=, -en; (дороги)

bitte mir ein anständiges Verhalten Kurve [-v-/-f-] f =, -n; 4.: хвороби ~

aus!; 2. (ставитися до когось) Rückfall m -(e)s, -falle, Rezidiv n

behandeln vt; розм. kommen* vi (s) (з -(e)s, -e; 5. перен. Wendung/=, -en;
кимось D.)\ (перев. про постійне (перелом, різка зміна) Umschwung
поводження з кимось) umgehen* m -(e)s, -Schwünge; на краще ~

v/ (s) (з кимось, чимось mit D.)\ eine Wendung zum Besser(e)n; <§>
(якщо чиясь поведінка з кимось обережніше на ~ax! розм. immer
викликана примхами, свавіллям sachte (mit den jungen Pferden)!
тощо) verfahren* vi (s) (з кимось повороткий (моторний, спритний)
mit D.); брутально brutal
~

flink; (вправний) gewandt;

behandeln vi; розм. brutal kommen* vi (s)
розм. rauh [scharf, hart] anpacken
(з кимось А.); фам. wie (den
letzten) Dreck (am Schuh) behandeln
vt; так не мдокна з ним ~! розм.
so darfst du ihm nicht kommen!;
ти зі мною поводишся? (вираз
обурення) розм. wie kommst du
mir denn vor?; 3. (користуватися
(прудкий, швидкий) hurtig; (маневрений)
wendig; (рухливий) beweglich,
rührig
повороткість ж Flinkheit f =;
Gewandtheit /=; aem. Wendefähigkeit
як /=, Wendigkeit /=; (судна)
Drehfähigkeitf-
поворотний Dreh-; Wende-;
(відкидний) Schwenk-; кран Drehkran
~

приладом, інструментом тощо) m -(e)s, -kräne/сиег/. -e,

umgehen* vi (s) (з чимось mit D.)\ schwenkbarer Ladekran; ~

момент перен.

(уміти користуватися певним Wende f =, -n, Wendepunkt m -(e)

приладом тощо згідно з s, -e

призначенням) handhaben невідокр. vt; поворухнути(ся) див. ворушити-

(перев. про предмети, які (ся)
потребують належного догляду тощо) повселюдний allgemein
behandeln vt повставати 1. (підвестися з міс¬
поводок ч див.повідець ця) aufstehen* vi (s); sich
повоєнний див. післявоєнний erheben*; 2. (піднятися з постелі)
361 пов язувати

erwachen vi (s), aufstehen* vi

(s); Prüfung; ~ий курс
3. боротьбу) sich erheben*;
(на Wiederholungskursus m =, -kurse
(бунтувати, піднімати повторно (щераз) wiederholt,
повстання) sich empören; (чинити опір, nochmals; (знову) abermals
протидіяти) sich auflehnen повторно-короткочасний
(проти когось, чогось gegen А.); aussetzend, Aussetz-
(енергійно, агресивно) zu Felde ziehen* повторювати (робити знову, ще
vi (s) (проти когось, чогось gegen раз те саме) wiederholen vi; ГІ
А); розм. losziehen* vi (s) (проти (відтворювати, наслідувати тощо)
чогось gegen А.) nachsprechen* vt (за кимось £>.);
повстанець ч Aufständische т -п,
~
те саме (immer) das Gleiche
-п; (бунтівник) Rebell т -еп, -еп wiederholen; безглуздо
~

розм.
повстання с Aufstand
-(e)s, -stän¬
т nachplappem vt (за кимось Z).);
de; (з підкресленням прихильності механічно [бездумно] розм.
~

до повстанців) Erhebung/=, -еп nachleiern vt

повстанськ||ий aufständisch, Auf- повторюватися sich wiederholen
stands-; Українська ~а армія die повторювач ч тех. Folger т -s, =,

Ukrainische Aufstands]armee Folgeschaltung f =, -en, Repeater

=
повстати див. повставати [-'pi:-] m -s,
повсть ж текст. Filz т -es, -е повчальний (пізнавальний)
повстяний Filz-, aus Filz lehrreich; (пояснювальний) aufschluss-
=
повстяник ч Filzstiefel т -s, reich; (наставницький) belehrend;
повсюди überall, allerjorts (моралізуючий) moralisierend; ірон.
повсюдний allgemein schulmeisterhaft, schulmeisterlich; ~

повсюдно див. повсюди приклад aufschlussreiches Beispiel

повсякденний (щоденний) alltäg¬ повчання c (настанова) Belehrung
lich; (звичайний, звичний) üblich, /=, -en; (нотація) розм. Moralpre¬
gewöhnlich; (буденний) alltäglich, digt/Ч -en
Alltags- повчати belehren vt; розм.
повсякденність ж Alltäglichkeit Moralpredigten halten* (когось ZX); ірон.
/=; Üblichkeit/=, Gewöhnlichkeit/= schulmeistern vt; (вичитувати,
повсякчас immer докоряти) die Leviten [-V-] lesen*
повтікати див. втікати (когось D.)

повтор ч 1. див. повторення; 2. пов язати див. пов язувати

філол. (подвоєння)
Verdoppelung f =, пов язка ж Binde/=, -п; (перев яз¬
-en,Reduplikation/=, -en, Redupli- ка) Verband т -(e)s, -bände;
zierung/=, -en фіксуюча ~
Fixationsverband т -(e)s,
повторення c Wiederholung/= -bände; на голову Kopfverband m
~

повторити(ся) див. повторювати¬ -(e)s, -bände; ~

на рану Wundver-

ся) band m -(e)s, -bände,

повторн||ий wiederholt, nochmalig; Wunddeckverband m -(e)s, -bände
Nach-, Wieder-; мед., юр. пов язувати 1. див. в язати; 2.
rückfällig; ~a обробка Zweitbearbeitung перен. verbinden* vt; (вжив, перев. з

f=, -en, Nachbehandeln n -s, абстрактними іменниками)

Nachbehandlung f =, -en; ~a перевірка verknüpfen vt; (встановлювати
Nachprüfung f =. -en, wiederholte залежність, співвіднесеність тощо)
 пов ялий 362

in Verbindung [Beziehung] bringen* поганяйло ч (розм.) 1. (візник)

vt (до чогось mit Z).); zuordnen vt Kutscher m -s, =; 2. (батіг) Peitsche

(до чогось D.) /=,-n

пов ялий див. зів ялий поганяти 1. hetzen vz, antreiben* vt;
пов янути див. зів янути (батогом) peitschen vt; 2. див.
поганенький nicht besonders (gut); ганяти
nicht glänzend; (досить поганий) погарячитися див. гарячкувати
ziemlich schlecht [schlimm] погарячкувати див. гарячкувати
п
погане c див. поганий; не погасати 1. див. гаснути; 2. див. га¬
розм. nichts
~
дозволяти говорити сати
kommen lassen* (про когось auf?!.) погасити див. погашати
поганець ч (розм.) (негідник, погаслий erloschen
мерзотник) Halunke т -п, -п; груб. погаснути див. гаснути
Dreckkerl т -(e)s, -е, Schweinehund погашати 1. див. гасити 1; 2. (борг
т -(e)s, -е тощо) abgleichen* vt, begleichen*
погані І ий schlecht; (перев. щодо vt, tilgen vt; (марку) entwerten vt,
стану, становища тощо людей) stempeln vt
schlimm; (кепський, неприємний погашення c (боргів тощо)

тощо) übel; ~а звичка eine üble Tilgung/ =, -en, Begleichung/=, -en;

Gewohnheit; ~ий запах übler (марки) Entwertung/=; кредиту ~

Geruch; ~ий настрій schlechte Rückzahlung eines Kredits

[üble] Laune; страшенно ~ий фам. погибати див. гинути 1,3
saumäßig, unter aller Sau, dreckig погідливий див. ПОГІДНИЙ
поганин ч рел. Heide m -n, -n погідний heiter, klar, mit schönem
поганити (забруднювати) beschmu¬ Wetter
tzen vZ, besudeln vt; (оскверняти) погіршення c (якості)

entweihen vt Verschlechterung / =; (стану, здоров я

поганкам 1. бот. Knollenblätterpilz тощо) Verschlimmerung/=; (замість
m -es, -e, Wulstling m -s, -e; бліда того, щоб поправити) розм., ірон.
~
бот. Grüner Knollenblätterpilz; Verschlimmbesserung /
2. рел. Heidin/=, -nen (виправленнями, поправками тощо) розм.

погано schlecht; schlimm; übel; ~

Verballhomung/=
пахнути einen üblen Geruch погіршити(ся) див. погіршувати-
haben*, schlecht riechen vi; йому es (ся)
~

ist ihm schlecht

[übel] (geworden) погіршувати (якість)
поганорозчинний schwerlöslich verschlechtern vt; (стан, здоров я тощо)

поганство c (заст.) Heidentum n -s verschlimmern vt; (незважаючи на

поганський heidnisch, Heiden- спроби поправити) розм., ірон.
пагань ж 1. Mückenschwarm m -(e) verschlimmbessern vt;
s, -schwärme, Ungeziefer n -s, =; (непотрібними виправленнями, поправками
Insektenplage /=; 2. Böse n -n, böse при редагуванні тощо) розм.
Geister; 3. (негідник) груб. verballhornen vt
Miststück n -(e)s, -e, Misthund m -(e)s, попршу||ватися sich
-e; (набрід) Gesindel n -s; знев. Pack verschlechtern; sich verschlimmern; справи
n -(e)s; (мерзота)
розм. Geschmeiß ~ютьсярозм. es geht abwärts (в
n -es чомусь mit D.)
363
погладжувати див. гладити
погладити див. гладити
погладшати див. гладшати
поглибити(ся) див. поглиблюва¬
тися)
поглиблений 1. тж. перен. vertieft;
2. перен. {докладний, ґрунтовний)
eingehend, ausführlich
поглиблення с Vertiefen п -s,
Vertiefung/^
поглиблювати тж. перен.
vertiefen vt; -ся sich vertiefen
поглинадьн||ий: -а здатність Auf-
nahmefähigkeitf=
поглинання с 1. Aufnahme f =;
{всмоктування) Aufsaugen п -s,
Einsaugen n -s; хім. Absorption /=;
2. перен. Verschlingen n -s; 3.
{приєднання, включення) Einverleibung
/=, -en
поглинати 1. aufnehmen* vt;
{всмоктувати) aufsaugen* vt, einsaugen*
vt; хім. absorbieren vt; 2. перен.
{багато часу, грошей, енергії
тощо) verschlingen* vt, in Anspruch
nehmen* vt; 3. {з'їдати)
verschlingen* v/, verzehren vt; 4.
{приєднувати, включати) einverleiben vt
поглинач ч (речовина)
Absorptionsmittel n -s, =
Absorbens
zi|en/-bentia; (пристрій)
=
m -s, =, Aufsauger m -s,
поглинення c див. поглинання
поглинути див. поглинати
поглумитися див. глумитися
погляд ч 1. Blick т -(e)s, -е;
ein schiefer Blick; дивитися
блукаючим -ом seine BHcke
umherschweifen lassen*; звернути sein
Auge [sein Augenmerk] lenken, den
Blick richten (на когось auf A.)\
кидати einen Blick werfen*;
-
ловити кожний чийсь an j-s -
Blicken hängen* vi; удостоїти -у
не
keines Blickes würdigen vt;
окинути [обвадити, обвести] ом mit
поговорити
einem Blick übersehen* vt,
einen Blick
überblicken vt; перехопити ~
auffangen*; привертати до с£бе
~и die BHcke auf sich ziehen*
пронизувати -ом mit (seinen) Blicken
durchbohren vt; спинити свій ~
seine Augen ruhen lassen* (на
комусь auf D.); спрямувати ~
in П
seinen Blick nehmen* (на когось
А.); упиватися -ом розм. bis ins
Weiße der Augen ansehen* vt; з
першого ~y auf den ersten Blick;
він пронизав її стрцгим -ом er
durchbohrte sie mit strengem Blick;
2. (думка) Ansicht/=, -en, Meinung
/=, -en; (позиція, точка зору)
Gesichtspunkt m -(e)s, -e, Standpunkt
m -(e)s, -e; {розуміння, уявлення,
сприйняття) Auffassung f =, -en;
(переконання) Gesinnung f =, -en;
(відношення, ставлення) Hinsicht
f-, -en; ~и на життя
Lebenslauffassung f =, Lebens|einstellung f =; з
цього ~y von diesem Standpunkt
[Blickwinkel] aus; на мій meiner -
Meinung nach
поглядати (hin und wieder [von Zeit
zu Zeit]) ansehen* [anschauen, an-
blicken] vt; ab und zu einen Blick
n -s, -ben- werfen* (за кимось, чимось auf А);
Absorber sehen* vi, schauen vi (за кимось,
чимось nach Z).); (спостерігати,
наглядати) aufpassen vi (за кимось,
чимось auf А.)
погнати(ся) див. гнати(ся)
~
скоса погнути(ся) див. гнути(ся)
поговір ч (чутка) Gerücht п -(e)s, -е;
розм. Gemunkel п -s; книжн. Fama
-
/=; (недобра слава) übler Ruf
поговорити 1. sprechen* vt, vi (про
щось über А., von D.)',
(обговорити) besprechen* vt; (порозумітися,
з'ясувати) sich aussprechen*; ми
ще з тобою поговоримо!
(погроза) wir sprechen uns (später) noch!;
2. (говорити якийсь час) ein wenig
 погод||а
sprechen* [plaudern] vi,
wenig unterhalten*
погоді|a ж Wetter n -s; (стан
погоди, атмосферні умови)
Witterungf-, -en; паскудна [собача]
розм. Hundewetter n -s;
Sauwetter n -s; зведення ~и
п Wetterbericht m -(e)s, -e; передбачення ~и
Wettervorhersage f =
-n; стан ~и
Wetterverhältnisse pl, Wetterlagef=,
-n, Witterung/=, -en; у будь-яку ~y
bei jedem Wetter
погоджені|ий abgestimmt; in
Überleinstimmung [Einklang] gebracht;
ver|einbart; koordiniert;
abgesprochen; діяти ~o einmütig [in
Überleinstimmung] handeln vi
погоджувальний юр. Schlichtungs-
погоджувати abstimmen vt;
(приводити у відповідність) in
Überleinstimmung [Einklang] bringen* vt
(з чимось mit D.); (домовлятися)
vereinbaren vt; (координувати)
koordinieren vt; (обговорювати) ab¬
sprechen* vt
погоджуватися 1. див.
1, 2; 2. (порозуміватися) sich
згоджуватися
einigen, einig werden* vi (s) (в
чомусь über A.); über|einkommen*
vi (s) (в чомусь in D.)', (піти на
гцось. перев. після певних
eingehen* vi auf А.);
(s) (з чимось
(вислювлювати готовність) sich
bereit erklären; 3. (примирятися)
sich abfinden* (з чимось mit D.y
sich fugen (з чимось in D.y
(задовольнятися) sich zufriedengeben*
(з чимось mit D.)
погодинний Stunden-; stundenweise
погодинник ч Lehrbeauftragte
погодити(ся) див. погоджувати(ся)
погодостійкий wetterbeständig,
wettersicher, witterungsbeständig; (про
забарвлення, колір тощо) luft|echt
погодостійкість ж Wetterbestän¬
364
sich ein digkeit /=, Witterungsbeständigkeit
f =; (забарвлення, кольору тощо)
Luft|echtheit/=
погодувати див. годувати 1,2
~a погожий (про погоду тощо) heiter;
груб. (про вітер) günstig; день ein ~
heiterer
Tag
погойдати(ся) див. гойдати(ся)
погойдувати(ся) див. гойдати(ся)
поголений rasiert, glattrasiert
поголцти(ся) див. голити(ся)
поголів я с с.-г. Bestand т -(e)s,
-stände, Stückzahl f-, -en, Kopfzahl
f~, -en; великої рогатої худоби
~
Rinderbestand m -(e)s, -stände; ~
худоби Viehbestand m -(e)s, -stände
поголовний allgemein, gesamt;
(масовий) Massen-, massenhaft
поголос ч див. поговір
ПОГОМОНІТИ див. ГОМОНІТИ
погон ч військ, (твердий,
розшитий) Schulterstück п -(e)s, -е; (м 'я-
кий) Schulterklappe/=, -п
погонич1 ч (коней, волів тогцо)
Treiber т -s, -, верблщдів
-
Kameltreiber т -s, =
погонич2 ч зоол. (птах) Sumpfhuhn
п -(e)s, -hühner; ~
звичайний зоол.
Tüpfelsumpfhuhn п -(e)s, -hühner
погонний laufend
роздумів) погон Ця ж (переслідування)
Verfolgung/^ -еп; (гонитва, тж.
перен. ) Jagd [ja:kt]/= -еп; у ~і auf der
Jagd (за кимось, чимось nach D.)
погорда ж Verachtung/=,
Geringschätzung^
погордливий ver|ächtlich,
geringschätzig
погорілець ч Brandgeschädigte т
=
m -n, aecmp. Abbrändler т -s,
-n, -n;
погоріти 1. див. згоряти; 2.
(постраждати від пожежі) durch
Brand geschädigt sein* [werden*];
3. (певний час горіти) (eine
Zeitlang) brennen* vi (s); 4. перен.
(зазнати невдачі) scheitern vi (s);
365 подагра

розм. im Eimer sein* vi (s), durch (тж. в театр, у кіно, в

~
мось

die Lappen gehen* vi (s) ресторан тощо) розм. aus sein* vi

погортати див. гортати (s) (з кимось mit D.)
поготів erst (recht); (тим більше) um подавати 1. reichen vt; (заяву
so mehr; Моя сестра красива. тощо) einreichen vt; (пред'являти)
- -

А моя й ~! -

Meine Schwester ist vorlegen vt; (на обговорення) ein-

schön. -

Und meine erst!; тепер і ~! bringen* vt; (документи) vorzeigen

nun erst recht! v/, vorweisen* vt; (факти тощо) П
пограбування c див. грабіж anfuhren vt; (давати) geben* vt;
пограбувати див. грабувати mex. fördern vt, Zufuhren vt, zuleiten
пограти(ся) див. грати(ся) vt; (завантажувати) beschicken
погризти див. згризати; ~ся див. vZ; ~
голос einen Laut von sich
гризтися geben*; (давати про себе чути) sich
погримати див. гримати hören lassen*; до суду bei Gericht
~

погриміти див. гриміти verklagen vt; заяв(к)у einen

~

погріб ч Keller т -s, Antrag stellen; beantragen* (на щось

=

погріти(ся) див. гріти(ся) А.); (клопотання) ein Gesuch

погрожувати drohen vi (комусь D., einreichen; на стіл auftragen* vt,
~

чимось mit D.)', bedrohen vt servieren [-V-] vt; пальто in den

~

(чимось mit Z).); {перев. про словесну Mantel helfen* vi (комусь Z).); ~

погрозу) androhen vi (комусь Z)., руку die Hand reichen [geben*];

А.) руку допомоги eine hilfreiche
~
чимось

погроза ж Drohung/=, -en, Hand bieten*; 2. спорт, (м'яч)

Bedrohung/=, -en; Androhung/=, -en zugeben* vt, zuwerfen* vt; servieren
погром ч 1. {розорення, [-V-] vt; (у волейболі) aufgeben* vt;
спустошення) Plünderung f =, -en; 2. (у тенісі) aufschlagen* vt; (у
{вбивства і пограбування майна) футболі) Zuspielen vt
Pogrom min -s, -e; {цькування тощо) подаватися 1. (вирушати,
Pogromhetze /=; {різанина, бійня) sich begeben*; 2.
відправлятися)
Blutbad n -(e)s, Gemetzel n -s, =; (переміщуватися) rücken vi (s);
3. (розгардіяш, безладдя) (зрушуватися з місця) von der Stelle
Durchleinander n -s, Tohuwabohu n =/-s, weichen* vi (s); вперед vorrücken
~

=/-s; тут справжній ~

hier ist alles v/ (s); назад zurückweichen* vi
~

drunter und drüber (s); 3. (старіти) alt werden* vi (s);

погромадити див. громадити (марніти) verkümmern vi (s);
погромник Pogromtäter т -s, =;
ч (худнути) abmagern vi; 4. (слабшати)
Pogromheld т -en, -еп; (грабіжник) schwächer werden* vi (s); 5.
Plünderer m -s, =; (підбурювач до (поступатися) nachgeben* vi;
(відступати, відходити) weichen* vi (s)
=
погрому) Pogrom|anstifter m -s,
погруддя c 1. (скульптура) Büste подавач ч див. подавець
f =, -n, Brustbild n -(e)s, -er; подаваць ч юр. Überbringer т -s, =;
2. (груди) Büste/=, -n ~

заяв(к)и Antragsteller т -s, =; ~

погрузати див. грузнути скарги Beschwerdeführer

~
т -s, =;

погрузнути див. грузнути

=
чека Scheckinhaber т -s,

погубити див. губити подавити(ся) див. давити(ся)

погуляти див. гуляти; піти з ки¬ подагра ж мед. Gicht/=
 подагрик
подагрик ч мед. Gichtkranke т -п, -п
подалі etwas weiter (weg); (якнай¬
далі) möglichst weit
подальші І ий weiter; в -ому ferner;
(надалі в майбутньому) in Zukunft,
künftighin; (далі у тексті) im
Folgenden, nachfolgend
п подання с (пред'явлення) Vorlegung
/=, -en, Vorlage /=, -п, Vorlegen п
-s; (документів) Vorzeigung f =,
-еп, Vorweisung/=, -еп; (заяви
тощо) Einreichung/=, -еп; заяв(к)и
Antragstellung/=, -еп, Beantragung
/=, -еп; скарги Einlegung einer
~
Beschwerde
подарувати див. дарувати
подарунок ч Geschenk п -(e)s, -е;
(невеликий, перев. з нагоди чогось)
Präsent п -(e)s, -е; -
на
Andenken п -s, =; одержувати
geschenkt [zum Geschenk]
bekommen* vi
подати(ся) див. подавати(ся)
податківець ч Finanzbeamte т
податкові І ий Steuer-, steuerlich; ~а
декларація Steuererklärung f
-еп; ~а інспекція Steuer! aufsicht
f =; ~а пільга Steuerermäßigung
/=, -en, Steuerbegünstigung/^, -en;
~a поліція Steuerfahndungsdienst
m -(e)s; ~a ставка Steuersatz m -es,
-sätze; є управління
Steuerbehörde /=, -n, Steuer]amt n -(e)s, -ämter,
Steuerverwaltung/=, -en; -ий прес
Steuerschraube/=, -n
податково-правовий
steuerrechtlich
податливий див. піддатливий
податливість ж див. піддатли¬
вість
податі|ок ч Steuer f =, -п; ~ок з
обороту Umsatzsteuer f =, -n;
~ок на додану вартість (скор.
ПДВ) Mehrwertsteuer f=, -п (скор.
MwSt., Mw.-St.); ~ок на доходи подаяння c Almosen n -s,
366
Einkommens!Steuer /=, -n; (із
зарплати) Lohnsteuer /=, -n; ~ок на
прибуток Gewinnsteuer f =, -n;
платник -ків Steuerzahler m -s,
=; (той, хто зобов язаний
платити податки) Steuerpflichtige m!f
-n, -п;збільшувати ~ки [душити
~ками] розм. die Steuerschraube
anziehen*; обкладати ~ком
besteuern vt, mit einer Steuer belegen
vt; платити ~ки Steuern zahlen
~
[книжн. entrichten]; стягувати
~ки Steuern erheben*; ухилятися
від сплати ~ків Steuern
hinterziehen*; без ПДВ mehrwertsteuerfrei;
за відрахуванням -ків nach
Abzug der Steuern; необкладуваний
~ком (вільний від оподаткування)
згадку steuerfrei; обкладуваний -ком
в -
steuerpflichtig
подать ж icm. Abgabe /=, -n, Zins
т -es, -еп
подані |а ж 1. див. подання;
-п, 2. спорт. Servieren [-V-] п -s; (у
волейболі) Aufgabe /=, -п; (у тенісі)
Aufschlag т -(e)s, -Schläge; (у
=, футболі) Zuspielen п -s, Zuspiel п -(е)
s; з ~і когось (у футболі) auf j-s
Zuspiel; 3. тех. Zuführung/=, -en,
Zubringung/=, -en, Förderung/=,
-en; (завантаження) Beschickung
/=, -en; (постачання) Belieferung
/=, -en; (інструмента, деталі для
обробки) Vorschub т -(e)s, -schübe;
~a вагона Wagenbereitstellung f =,
-en; -а води Wasserzufuhr /=, -en,
Wasserforderung/=, -en; -а палива
Brennstoffzufuhr/=, -en,
Kraftstoffzufuhr /=, -en, Kraftstofförderung
/=, -en, Kraftstoffzuführung/=, -en;
-а сигналу Signalgabe /=, -n,
Signalgebung f =, -en, Abgabe eines
Signals
подачка ж Gnadengeschenk n -(e)s,
-e; (милостиня) Almosen n -s,
=
=
367 подібн||ий

подбати див. дбати das Gerücht, dass...; man spricht

подвиг (героїчний вчинок)
ч [розм. munkelt], dass...
Heldentat /=, -еп; (важливий вчинок) подеколи див. іноді
Großtat/=, -еп, große Tat; бойовий подекуди hier und da; (десь)
~
Waffentat f =, -еп; трудовий -
irgendwo

Arbeits(groß)tat f =, -еп; поденне c Tagelöhner|arbeitf=

здійснювати eine Heldentat vollbringen*
-

поденн)|ий Tage(s)-; -а плата Tage¬

подвижник ч 1. рел. Asket т -еп, lohn m -(e)s; -а робота див. поденне П
=
-еп; 2. перен. (борець) Kämpfer т поденник ч Tagelöhner т -s,
-s, =, Streiter т -s, =; (захисник) поденниця ж Tagelöhnerin/=, -nen
Verfechter т -s, =
поденно tageweise; працювати
-

подвійн||ий Doppel-, doppelt, im Tagelohn arbeiten vi

Zweifach-, zweifach; -а бухгалтерія подержати(ся) див. тримати(ся)
Doppelbuchfuhrung f =, подерти див. ддрля 1,2
Doppelbuchhaltung/=; e громадянство подешевіти див. дешевшати
doppelte Staats|angehörigkeit f =, подешевшати див. дешевшати
Doppelstaats|angehörigkeit/=, подзвеніти див. дзвеніти
Doppelbürgerschaft f =, подзвонити див. дзвонити
Doppelstaatigkeit /=; ~ий поворот (дороги) прдив ч Erstaunen п -s; (здивування)
Straßenschleife /=, -n, Schleife /=, -n; Verwunderung f =; викликати
-

-ий смисл Doppelsinn m -(e)s; -ий Staunen erregen; на мій -

zu

сплав binäre Legierung, meinem (höch|sten) Erstaunen

Zweistofflegierung f =, -en; і дворі подивитися 1. einen Blick werfen*

Doppeltür f =, -en; вести -у гру (на когось, щось auf А.); 2. див.
Doppelspiel treiben*, ein doppeltes Spiel дивитися 1, 2; з якого боку не
treiben* [spielen]; у -ому розмірі -

розм. wie man es auch dreht und

im doppelten Ausmaß wendet
подвЩр я c див. двір 1; у всякім подивувати(ся) див. дивувати(ся)
-р ї своє повір я (прислів'я) in подимне с іст. Rauchfangsteuer/=,
jedem Dorf ist andre Lehr , in jedem -n, Herdsteuer/=, -п

Krug ist andre Beer ; soviel Dörfer, прдих ч 1. Atem т -s, Atmen п -s;

soviel Sitten (слабкий) Hauch т -(e)s; важкий -

подвоєння c Doppelung/=, mühsamer Atem; до останнього -у

Verdoppelung^, -en bis zum letzten Atemzug; 2. (вітру)
подвоїти (ся) див. подвоювати(ся) Windstoß m -es; (легкий)
подвоювання с див. подвоєння Windhauch -(e)s, Lufthauch m -(e)s
m

подвоювати 1. (збільшувати вдві¬ подихати (eine Zeitlang [ein wenig])

чі) vt; 2. перен.
verdoppeln atmen vi; свіжим повітрям
~

(посилювати, значно збільшувати) frische Luft schöpfen; я йду -

vergrößern vt, steigern vt; -ся sich (свіжим) повітрям розм. ich gehe Luft
verdoppeln schnappen
подвоювач ч mex. Duplikator m -s, подібні|ий (схожий; тж. мат.)
-toren; -
частоти ähnlich; (ідентичний) gleich|artig;
=
Frequenzverdoppler m -s, (аналогічний) analog; (за формою)
подейкуЦвати: -ють, що... es gleichförmig; (такого роду)
spricht sich herum, dass...; es geht dergleichen; -им чином in ähnlicher
 подібність
Weise; нічого -ого nichts
dergleichen, nichts da; {анітрохи) розм.
keine Spur, nicht die Bohne, keine
Bohne; {страшенно помиляєшся)
розм. weit gefehlt; (/' не подумаю
це робити) розм. nicht einmal im
Traum; бути -им gleichen* vi (до
п когось, чогось ZX); {перев. про
внутрішню схожість і перев. щодо
людей) ähnlich sein* vi (s); {перев.
про зовнішню схожість, яка
впадає у вічі) ähnlich sehen* vi (rq
когось, чогось D.); {нагадувати
про когось, щось, мати схожість)
ähneln vi (до когось, чогось £>.);
і тому е und dergleichen mehr
{скор. u. dgl. m.)
подібність ж Ähnlichkeit f=
подібно ähnlich; analog; до того, -
як ähnlich [ebenso] wie
подібнополдрний homöopolar
подівати(ся) див. дівати(ся)
П2ДІЛ ч Teilen п -s, Teilung/=
поділ ч 1. геогр. flaches Land, Eb¬
ene /=, -n; 2. {сукні, пальта тощо)
Saum т -(e)s, Säume; (unterer) Rand
m -(e)s, Ränder; спідниці
-
=
Rockzipfel m -s,
поділити(ся) див. ділити(ся)
поділка ж Teilstrich т -(e)s, -е, Tei¬
lung/^ -en
поділля с (розм.) Niederung f =,
Tiefland п -(e)s
подільний мат. teilbar
подільність ж Teilbarkeitf=
поділяти 1. див. ділити; 2. (виявля¬
ти згоду з чиєюсь думкою тощо)
teilen vi; 3. (розподіляти,
розплановувати) einteilen vi
поділятися див. ділитися
події |ти див. дівати; куди ти -в
моїй книгу? wo hast du mein Buch
hingetan?
події |тися див. діватися; не знати,
куди -тися розм. sich nicht zu
retten wissen* (від когось, чогось
368
vor £>.); куди він -вся? wo bleibt er
stecken?, wo ist er hingeraten?;
куди -лася книга? wo ist das Buch
hingekommen?
пддіум ч Podium n -s, -di|en
події|я ж Ereignis n -ses, -se; (яка
справила сильне враження)
Erlebnis п -ses, -se; (перев. незвичайна)
Begebenheit/=, -еп; (перев.
неприємна, прикра) Vorkommnis п -ses,
-se; (перев. неприємна для тих,
кого стосується) Vorfall т -(e)s,
-falle; (перев. значна) Geschehnis
п -ses, -se; (інцидент)
Zwischenfall т -(e)s, -fälle; багатий на -ї
ereignisreich; <§> робити цілу -ю
розм. eine Staats|aktion [Haupt- und
Staats|aktion] machen (з чогось
aus D.)
подія)|ти див. діяти 4; мої слова не
ли на нього meine Worte haben
bei ihm nicht angeschlagen
подоб||a ж 1. (зовнішній вигляд)
Aussehen n -s, Äußere n -n, äußere
Erscheinung; 2. (подібність)
Ähnlichkeit/=, Ähnliche n -n; (подібний
предмет) Ebenbild n -(e)s, -er; за
образом і ~ою Бога in dem Bilde
und nach dem Gleichnis Gottes; <§> у
і стати gefallen* vi
под2ба||тися gefallen* vi;
приємні емоції) behagen vi;
(викликати
(справляти гарне враження)
ansprechen* vt; (приваблювати)
anmuten vt; (приглянутися) розм.
anprickeln vi; (підходити, годитися,
бути за смаком) Zusagen vi; (про
їжу) schmecken vi; не -тися nicht
gefallen* vi, missfallen* vi; їжа
мені дуже -ється das Essen sagt
mir sehr zu [schmeckt mir sehr gut];
мені не -ється (не лежить душа)
ich habe nichts [nicht viel, wenig,
nicht das geringste] übrig (хтось,
щось für A.); ich finde kein Gefallen
(хтось, щось an D.)
369 подужати

подовжені І ий verlängert; юр. подразнювальність ж Reizbarkeit

prolongiert; ~а нирка мед. Langniere /=
/= -п подразнювати reizen vt
подовження с Verlängerung f =, подрібнення c див. подрібнюван¬
-еп; юр. Prolongierung f =, -en;~
ня

терміну Fristverlängerung/^ -en подрібнити див. подрібнювати

подовжити(ся) див. подрібнювання с Zerkleinerung
подовжуватися) f =, -еп; (розщеплення) Zerstücke¬ П
подовжній див. поздовжній lung^, -еп; (кришення)
подовжувати verlängern vz, länger Zerbröckelung/^ -en
machen vt; ~ся sich verlängern, подрібнювати zerkleinern vt;
länger werden* vi (s) zerstückeln vt; zerbröckeln vt
подовжу вам ч ел. подрімати ein wenig schlummern vi;
Verlängerungskabel п -s, =, Verlängerungsleitung/=, розм. dösen vi, ein Schläfchen [ein
-en; Verlängerungsstück n -(e)s, -e Nickerchen] machen
подоїдати див. доїдати 1 подробити див. дробити
подолання с див. долання подробицЦя ж Einzelheit / =, -en,
подолати див. долати Detail [-W] n -s, -s; вдаватися

подолані І ин ч Podolijer т -s, =; ~ка в ~i auf Einzelheiten

eingehen* vi
ж Podolijerin/=, -nen (s), sich in Einzelheiten einlassen*;
подорож ж Reise/=, -п; (коротка) до найменших ~ь bis in die

Trip т -s, -s; кругосвітня ~

[in die letzte] Einzelheit, bis in

kleinste
Weltreise /=, -n, eine Reise um die Welt; die kleinsten Einzelheiten, in allen
морська Seereise/=, -n
~

Einzelheiten, bis aufs Einzelne, bis

подорожник ч 1. бот. Wegerich m ins Einzelnste
-s, -e; 2.: ~
лапландський зоол. подруга ж Freundin/=, -nen

(птах) Sporn|ammer /=, -n; ~

подружжя c Eheleute pl, Ehepaar n

сніговий зоол. (птах) Schnee|ammer -(e)s, -e; юр. Ehegatten pl

/=,-n подружити(ся) див. здружувати-
подорожн||ій 1. Reise-; ~i (ся)
враження Reise|eindrücke pl; ~i нотатки подружка ж див. подруга
Reisenotizen pl; 2.: ~ій ч Reisende подружній Ehe-, ehelich
m -n, -n подряпати див. дряпати 1; ~ся див.

подорожувати reisen vi (h, s);

~

дряпатися
пішки wandern vi подряпина ж 1. Kratzer т -s, =;

подорожчання c див. дорожчання (перев. пряма лінія на гладкій

подорожчати див. дорожчати поверхні, слід зброї з гострим
подражнити див. дражнити кінцем) Ritz т -es, -е, Ritze /=, -п;
подразливий мед. reizbar, reizfähig; розм. Ritzer т -s, =; 2. (рана, перев.
(збудливий) erregbar свіжа) Schramme /=, -п; (ранка,
подразливість ж Reizbarkeit f =, перев. невелика) Kratzwunde/=, -п;
Reizfähigkeit/=; Erregbarkeit/= Ritzwunde/=, -п
подразник ч Reiz т -es, -е, Reizer¬ ПОДУВ ч 1. (вітру) Windstoß т -es,
reger т -s, =, Reizfaktor m -s, -en, -Stöße; Wehen п -s; 2. див. віяння 2
подужати 1. див. долати; 2. див.
=
Reizmittel n -s,
подразнювальний reizbar здужати
 подужчати 370

подужчати див. дужчати ~и zum [als] Dank; 2. (відзначення

подума||ти див. думати; <§> ~єш! 1) заслуг, успіхів тощо) Anerkennung
див. (ти) ~й (тільки); 2) (ну то й f =, -еп; оголошувати ~y
що) wennschon!; і не ~ю! див. я й Aberkennung aussprechen*
гадки [і в гадці] не маю; (ти) ~й подякувати див. дякувати
(тільки)! (вигук здивування) man подячний (заст.) Dank-
stelle sich nunvor!; denk dir nur!, ПО£ЗІЯ ж Po|esie/=, -ijen, Dichtung
П denk bloß!; розм. da legst du dich /=, -en
nieder!; розм. man höre und stau- поома ж Po|em п -s, -е

ne!; хто б міг ~ти! wer hätte das поот ч Dichter т -s, =; Po|et т -еп.

geglaubt!, wem könnte so etwas -еп

einfallen!; розм. hat der Mensch so was nogT-пісняр ч Liederdichter т -s, =

gesehen! поетапний etappenweise, stufenwei¬
подума| |тися: мені -лося ich se, Stufen-, gestuft, schritthaltend;
~

dachte, ich glaubte, es fiel mir ein монтаж schrittweise Montage [-33]
подумки gedanklich, in Gedanken поетеса ж Dichterin /=, -nen; Poe¬
подумувати див. думати 1,3 tin /=, -nen
подуріти див. дуріти поетизувати po|etisieren vt,

подурнішати див. дурнішати (dichterisch) verschönern vt

подути anfangen* [beginnen*] zu поетика ж Po|etikf=
blasen [wehen] vi; (дмухнути) поетичний po|etisch, dichterisch;
pusten vi voll Po|esie, po|esievoll
подушка ж 1. Kissen n -s, =; (під поетичність ж Politische n -n, die
голову) Kopfkissen politische Art
-
n -s, =; киснева

мед. Sauerstoffkissen n -s, =; 2. mex. поєдинок ч Zweikampf m -(e)s,

Polster n -s, =, Sattel m -s, =, Lager -kämpfe; (дуель) Duell n -s, -e

n =; гідр., буд. Auflager n -s,

-s, поєднання c Vereinigung f =, -en,
=, Bettung/=, -en, Polster n -s, =; Verbindung f -, -en; Vereinbarung
(дерев'яна підпірка) буд. Knagge f =, -en; тж. мат. Kombination
/=, -n; повітряна Luftpolster n -s,
~

/=, -en, Zusammenfassung/=, -en;

=, Luftkissen n -s, =; ~
безпеки ~

теорії з практикою Verbindung

Airbag ['e:rbek] m -s, -s, Luftsack
-(e) m von Theorie und Praxis
s, -säcke, Prallsack m -(e)s, -Säcke; -

поєднувати 1. див. з єднувати;

ресори Feder|auflage/=, -n, 2. (суміщати) ver|embaren vt; (no-
=
Federlager n -s, =, Federsattel m -s, в язувати) verknüpfen vt; тж.
подушне c icm. Kopfsteuer f =, -n, мат. kombinieren vt,
Kopfzins m -es, -en, Leibzins m -es, zusammenfassen vt;
~
в собі in sich ver|einigen vt;
-en ~

теорію з практикою die Theorie

подяк),а ж 1. Dank m -(e)s; розм. mit der Praxis verbinden* [verfemen]
Dankeschön n -s; (вдячність) поєднуватися 1. див.
Dankbarkeit /=; (дякування) Danksagung з єднуватися; 2. zusammenpassen vi,
/=, -en; висловлювати zueinander passen vi

[складати] ~y Dank sagen [aussprechen*; пожадливий gierig (до чогось nach

висок, bezeigen, abstatten, D., auf А.); (який'бажає

entrichten]; заслужити ~y Dank ernten; чимось) begierig, habgierig,
заволодіти

вартий ~и dankenswert; на знак habsüchtig; (ненаситний) unersättlich,

371 пожива||ти

gefräßig; (до наживи) profitgierig, гасити ~y den Brand [das Feuer]

profitlüstern, raffgierig; (до грошей) löschen; <§> він летить як на ~у
geldgierig розм. er läuft wie ein Besenbinder
пожздливіст||ь ж Gierigkeit f =, пожажнЦий Brand-; Feuer-; Lösch-;
Gier/=, Begier(de)/=; Habsucht/=; ~a безпека Brandsicherheit /=; ~a

Unersättlichkeit f =, Gefräßigkeit драбина Feuerwehrleiter f =, -n;

/=; Profitgier/=; Raffgier/=; ~a команда [частина] Feuerwehr

Geldgier/=; їсти з ~ю [пожадливо] sein /=, -en, Feuerlöschmannschaft /=, П

Essen mit Heißhunger verzehren -en, Feuerwehrkommando n -s, -s;
пожаліти(ся) див. жаліти(ся) ~a машина Feuerwehrauto n -s, -s;

пожалкувати див. жалкувати; ти ~a охорона Feuerwehr /=; ~a

ще пожалкуєш (за цим) розм. du сигналізація Feuermeldeanlage/=, -n;
wirst dich noch umsehen ~a справа Feuerlöschwesen n -s;
пожарище c Brandstätte/=, -n, ~ий автомобіль Feuerlöschwagen
Feuerstätte /=, -n jw -s, Feuerlöschfahrzeug n -(e)
=,

пожартувати див. жартувати s, Feuerwehrfahrzeug n -(e)s,

-e,
пожвавити див. пожвавлювати -e, Löschwagen m -s, =,
пожвавлення с (ожвавлення) Bele¬ Löschfahrzeug n -(e)s, -e; ~ий рукав
ben п -s, Belebung/=; (спонукання Feuerlöschschlauch m -(e)s, -Schläuche,
до дій) Anregung/=; (торгівлі Feuerwehrschlauch m -(e)s,
тощо) Ankurbelung f =; (стан) -Schläuche
Lebhaftigkeit f =, Belebtheit f =; (на пожежник ч Feuerwehrmann m -(e)s,
вулицях тощо) reges Leben; (фаза -männer/-leute
економічного циклу) Belebung/=, пожежно-технічний

Erholung/=; (рух, збудження) feuerwehrtechnisch

Betrieb т -(e)s; ділової активності пожежобезпека ж див. пожежна
~

Geschäftsbelebung / =;
~
безпека
кон юнктури Konjunkturbelebung f =, пожежобезпечний brandsicher,
Belebung der Konjunktur, feuersicher
konjunkturelle Erholung; вносити в ~
пожежогасіння с Feuerlöschen п -s,

компанію Leben in die Gesellschaft Brandbekämpfung/=

[ins Haus; розм. in die Bude] пожежонебезпечний feuergefährdet
bringen*; тут завжди велике da ist
~
поженити (ся) див. женити(ся)

[herrscht] immer viel [starker, пожертва ж Spende/=, -п; (у цер¬

großer, tüchtiger] Betrieb, es herrscht кві) Kollekte f=, -n
hier reges Leben пожертвування с 1. див. пожерт¬
пожвавлювати beleben vi; ва; 2.
(самопожертва) Auf|-
до дій) anregen vt; (торгівлю,
(спонукати
opferung/=; висок. Hingabe/=
економіку тощо) ankurbeln vt пожертвувати див. жертвувати
пожеж||a ж Brand m -(e)s, Brände; пожерти див. пожирати
(перев. велика) Feuersbrunst f =, пожива ж 1. (їжа) Nahrung f =,
-brünste; (коли видно полум я) Kost /=; 2. (здобич) Beute /=, -n;
Feuer п -s; велика ~а Großfeuer п -s, 3. (вигода, користь) Vorteil т -(e)s,
Großbrand т -(e)s; виникла ~а ein -е, Gewinn т -(e)s, -е
Brand [ein Feuer] ist ausgebrochen, пожива)|ти leben vi; як Ви ~єте?
es ist zu einem Brand gekommen; wie geht es Ihnen?
 поживитися 372

ПОЖИВИТИСЯ див. поживлятися (при позначенні напрямку руху)

ПОЖИВЛЯТИСЯ seinen Vorteil ziehen* hinter (А.); (при позначенні
(чимось aus D.y, profitieren vi місцезнаходження) hinter (D.)
(чимось bei D.); чужим коштом nfi3||a2 ж Pose/=, -n, Positurf-, -en;
~

sich auf j-s Kosten bereichern; розм. (постава) Haltung f =, -en;

j-m die Butter vom Brote nehmen* прибирати ~y sich in Positur setzen,
поживнЦий nahrhaft, Nähr-; ~a eine Pose einnehmen*; стати в ~y

П
речовина Nährstoff m -(e)s, -e;
багатий на ~i речовини
nahrwertreich; <@>
Nährboden m -s, -böden; günstiger
Boden; створювати ~e
середовище Nährboden ansetzen
поживність ж Nahrhaftigkeit f =,
Nährwert -(e)s m позабюджетний
пожинати 1. див. жати1; 2. перен.
erwerben* vt, ernten vt; лаври
перен. sich in Positur werfen*; sich
nährstoffreich, in die Brust werfen*
~e середовище позабивати див. забивати
позабирати(ся) див. забирати(ся)
позабіржовий außerbörslich
позаблоковий blockfrei
позабувати див. забувати
außer| etatmäßig
[-e,ta:-], außerplanmäßig
~

позавалювати(ся) див. завалюва¬

Lorbeeren ernten, Ruhm erringen* тися)
пожиріти verschlingen* vt, позавідомчий mcht|amtlich,
verzehren vt; (про тварин) fressen*
vt; außerbehördlich
(знищувати) vernichten vt позавмирати див. завмирати
пожити (eine Zeitlang) leben vi; <§> позавозити див. завозити
поживемо -

побачимо (прислів я) позавчора vorgestern

kommt Zeit kommt Rat; Zeit bringt позавчорашній vorgestrig
Rat; das wird [muss]sich finden; wir позав язувати(ся) див. зав язува¬
werden ja sehen, wie der Hase läuft; тися)
(запасемося терпінням) розм. ab- позагалактичний außergalaktisch
warten und Tee [Kaffee] trinken!, für позаганяти див. заганяти
Abwarten und Kaffeetrinken! позагинати див. загинати
пожитк||и мн Habseligkeiten pl, позагнивати див. загнивати
Siebensachen pl; <@> зі всіма ~ами mit позагортати див. загортати
Sack und Pack позагострювати див. загострюва¬
пожиток ч1. (вигода, користь) ти
Nutzen m -s, Vorteil m -(e)s, -e; 2. позагоювати(ся) див. запиовати(ся)
(майно) Vermögen n -s позадирати(ся) див. задирати(ся)
пожиттєв||ий auf Lebenszeit, позадкувати див. задкувати
lebenslänglich; ~e ув язнення позадоговірний außervertraglich
lebenslänglicher Freiheits|entzug позаду hinten; (у минулому) vorbei,
пожмакати(ся) див. жмакати(ся) vorüber; (услід за кимось, чимось)
пожовклий gelb geworden, vergilbt hinterher (когось D.); (слава Богу,)
пожовкнути див. жовтіти 1 це вже
~

so, das wäre überstanden!

пожовтілий див. пожовклий позаекономічний
пожовтіти див. жовтіти 1 außerökonomisch

пожувати див. жувати позаземний außer|irdisch;

поза1 1. (за межі, за межами) au¬ extraterrestrisch, außerterrestrisch
ßer (ZX); außerhalb (G.); 2. {позаду)'. позакидати див. закидати
373 позашкільний

позакочувати див. закінчувати позапирати(ся) див. запирати(ся)

позакладати див. закладати 1-5; позаписувати(ся) див. записува¬
чи тобі ~ло? розм. du hast wohl тися)
Watte in den Ohren? позаплановий außerplanmäßig, im
позакласн||ий: ~e читання Plan nicht vorgesehen
Hauslektüre /= позаплутувати(ся) див.
позакласовий nicht заплутуватися)
klassengebunden позаростати див. заростати п
позаклітинний extrazellulär, позасвічувати див. засвічувати
extrazellular позасинати див. засинати
позаколисувати див. позасистомн||ий system|extern; ~а

заколисувати одиниця systemfreie Einheit

позаконкурсний außerhalb der позасівати див. засівати

Wertung, außerhalb des Wettbewerbs позасіювати див. засівати
позакопувати див. закопувати позаслужбовий außerdienstlich
позакочувати(ся) див. позасмічувати див. засмічувати
закочуватися) позастатутний im Statut nicht vor¬
позакривати(ся) див. закривати- gesehen; statutenwidrig
(ся) позастолювати див. застеляти
позакручувати(ся) див. закручу- позастеляти див. застелдти
вати(ся) позасудовий außergerichtlich
позалишати див. залишати позасушувати див. засушувати
позамазувати(ся) див. позатирати див. затирати
замазуватися) позаторік vor zwei Jahren
позамальовувати див. позатуляти див. затуляти
замальовувати позатдгувати(ся) див. затягувати-
позаматкові І ий extra|uterm; ~а (ся)
вагітність Extrauteringravidität [-V-] позаурочн||ий Überstunden-; (поза
/=, Extrauterinschwangerschaftf- межами занять)
позамерзати див. замерзати außer|unter ichtlich; працювати ~о Überstunden
позамикати(ся) див. замикати(ся) machen
позаминулий vorvorig позафарбовувати див.
позамінювати див. замінювати зафарбовувати
позамітати див. замітати позафракційний fraktionslos
позамотувати (ся) див. замотува¬ позацвітати див. зацвітати
тися) позацентровнй außermittig
позамочувати див. замочувати позачасовий zeitlos, nicht zeitbe¬
позамочувати див. замучувати dingt
позанирковий extrarenal позачергов||ий außer|ordentlich;
позаносити див. заносити außer der Reihe; ~a відпустка
позаочі in Abwesenheit (когось von Sonderlurlaub m -(e)s; ~i збори
£>.); hinter dem Rücken außerordentliche Versammlung
позапарламентський außerparla¬ позачеревний extraperitoneal
mentarisch позачиндти(ся) див. зачиняти(ся)
позапечінковий анат. позашивати див. зашивати
extrahepatisch позашкільний außerschulisch
 позашлюбн||ий 374

позашлюбні|ий unehelich, гось, чогось А.); (здихатися) розм.

außerehelich; ~а дитина ein un|eheliches abschütteln vt;(відшивати, від-
Kind; ~ий зв язок ein футболювати) розм. abschmettem
außereheliches Verhältnis vt, abwimmeln vt; (полегшено
позаштатний nicht fest| angestellt, зітхнути, як хтось пішов) розм. drei
(про кореспондента тогцо) Kreuze machen (когось hinter D.);
freischaffend; (за сумісництвом) ne- (когось перев. пустими
П обіцянками, жартами тощо) abspeisen* vt

позбавити(ся) див. позбавляти(ся) (чимось mit D.); (рятуватися) sich

позбавлений entbehrend, beraubt retten (когось, чогось von D.); ~

(чогось G.); гумору humorlos;

~ ~

переслідувачів розм. seine

дієздатності entmündigt; Verfolger abschütteln; 3. (губити листя,
~

смаку
geschmacklos; ~

смислу sinnlos;
~
плоди тощо -

про дерева, кущі)

спадщини erblos, ent|erbt;
~

verlieren* vt; 4. (боротися з

фантазії phantasielos певного думкою, певними

позбавлення с Entziehung f =, враженнями, почуттями) sich erwehren

-en, Entzug m -(e)s; (на основі (чогось G.)

судового рішення) Aberkennung позбутися див. позбуватися; ~

f =, -en; (втрата з власної вини) розуму den Verstand verlieren*

Verwirkung f =, -en; ~

валі позвати див. звати З

Freiheitsentzug m -(e)s; ~

прав позв язувати див. зв язувати

Aberkennung der Rechte; ~

спадщини позгинати(ся) див. згинати(ся)

Ent|erbung/= позгрібати див. згрібати
позбавляти entziehen* vt (у когось поздавати див. здавати
D.); (на основі судового рішення) поздирати див. здирати
ab| erkennen* vt; (несправедливо) поздіймати(ся) див. здіймати(ся)
bringen* vt (чогось um А.); (права, поздовж див. вздовж
майна, звання тощо, визнаючи їх поздовжній Längs-
незаконними) absprechen* vt поздоровити див. поздоровляти
(когось Z).); повноважень Vollmacht поздоровкатися див. здороватися
~

entziehen*; спадщини ent|erben* поздоровлення с Gratulation f =,

~

vt; шматка хліба [заробітку] um -en, Glückwunsch m -es, -wünsche

~

Lohn und Brot bringen* vt (з чимось zu D.); (письмове)

позбавлятися einbüßen vt; Glückwunschschreiben =
n -s,

чогось) einbüßen vi (чогось an

(частини поздоровляти gratulieren vi
D.); (губити, втрачати) verlieren* (когось D., з чимось zu D.);

vt; (про предмети або абстрактні beglückwünschen vt (з чимось zu D.);

поняття) kommen* vi (s) (чогось (перев. про більш урочисте усне
um Л.); (з власної вини) verspielen
поздоровлення) Glück wünschen;
vt, verwirken vt (перев. про дуже урочисте
позбирати(ся) див. збирати(ся) поздоровлення в офіційній обстановці,
позбуватися 1. (звільнятися) sich вітальному адресі тощо)
befreien (когось, чогось von D.); Glückwünsche darbringen*
розм. los sein* vi (s) (від когось, поздоровний Gratulations-, Glück-
чогось А.); 2. (когось, чогось wunsch-
небажаного) loswerden* vt (s) (ко¬ поздоровник ч Gratulant т -en, -en
375 позиці||я
Gratulantin f давати ~y ein Darlehen [eine
=
поздоровниця ж

-nen Anleihe] gewähren (комусь £>.); за

позеленіти див. зеленіти 1,2,4 ~y віддяка (прислів я) eine Liebe

позем£льн||ий Grund-, Boden-; ~а ist die andere wert; ein Dienst ist
книга Grundbuch п -(e)s, -bücher des andern wert; Kappe um Kappe,
поземка ж Schneetreiben п -s, Schlappe um Schlappe; brät st du
Schneefegen п -s mir eine Wurst, so lösche ich dir den
поземний 1. див. горизонтальний; Durst; Wurst wider Wurst П
2. див. приземний позикодавець Darlehensgeber
ч m

поземок ч див. поз£мка -s, =; Anleihegeber m -s, =;

позор ч Poseur [-'Z0:r] т -s, -е, Geldverleiher m -s, =; Kreditgeber m -s, =

Großtuer т -s, =, Wichtigtuer tu -s,

=
позирати ab und zu einen Blick
позерство c Großtuerei f =, werfen*, hmschauen vz, aufblick-
Wichtigtuerei /=; (гонитва за ефектом) en (на когось, щось auf А);
vi

Effekthascherei f- (стежити, наглядати) aufpassen

позив ч Verlangen n -s, Drang m -(e)s vi (за кимось, чимось auf А.)
(до чогось nach Z).); до ~

позиркувати див. зиркати

блювання Brechreiz m -es позитив ч фот. Positiv п -s, -е

позивальник ч див. позивач позитивізм ч філос. Positivismus

позивати юр. klagen vi (когось ge¬ [-V-] т =

gen А) позитивіст ч Positivist [-V-] т -еп,

позиватися юр. 1. див. позивати; -еп

2. prozessieren v/, einen Prozess позитивн||ий 1. (ствердний)

fuhren (з кимось mit D.)
=
позивач юр. Kläger т -s,
ч відповідь positive [bejahende,
позивачка ж юр. Klägerin/=,
позивні мн рад. Rufzeichen pl
пази к| І а ж (з боку держави, органів
впади тощо) Anleihe/=, -п; (перев.
з боку приватних осіб, банків,
підприємств тощо) Darlehen п -s, =;
безпрограшна ~а Prämi|en|anleihe
/=, -п; безпроцентна ~а
unverzinsliche [zinslose] Anleihe, zinsloses
bejahend, positiv, zusagend; ~а
-nen zusagende] [-V-] Antwort; ~e ставлення
positive Haltung; 2. (який
заслуговуєсхвалення) positiv; 3. мат.,
фіз., фот. positiv, Positiv-
позитрон ч фіз. positives [-V-]
Elektron, Positron п -s, -ronen
позитура ж (заст.) див. паза
позиційнЦий Positions-, Stellungs-;
~а війна Stellungskrieg т -(e)s, -е

Darlehen; внутрішня ~a Inlands|- позиціювання с Positionieren п -s,

anleihe/=, -n, innere Anleihe; Positionierung f =, -en; Ko|ordina-
державна ~a Staatsanleihe f =, -n; ten|einstellung/=, -en; mex.
іпотечна ~a Pfandbriefdarlehen n Einfahren n -s, Einstellen n -s; ~

товару
-s, =, Hypothekendarlehen n -s, =; Waren|aufteilung/=, -en, Warenver-
процентна ~a verzinsliche teilung/=, -en
Anleihe, Zinsdarlehen n -s, =; ~a на позиціювати positionieren vt; mex.
будівництво Baudarlehen n -s, =, einfahren vt, einstellen vt
Bauspardarlehen n -s, =; ~a під позиці Ця ж 1. (положення тіла)
заставу товарів Warenbeleihung/=, Haltung f=, -en, Stellung/=, -en;
-en; ~a під заставу цінних Körperposition/=, -en; вихідна ~я
паперів Effektenbeleihung f =, -en; Ausgangsstellung/^. -en; 2. військ.
 позичальник 376

Position /=, -en, Stellung/=, -en; [Wiedergeben] Feindschaft; станеш

(траншея, окоп) Verschanzung будеш бідувати (прислів я)
f -en; передову я Borgen macht Sorgen; hüte dich vor
vorgeschobene Stellung; займати ~ю eine Borgen, so schläfst du ohne Sorgen
Stellung beziehen*; залишати ~ю позичити див. позичати
eine Stellung aufgeben* [räumen]; позичка ж див. позика
3. фін. Position /=, -en, Posten m позичковий Leih-, Anleihe-, Dar¬
-s, =, Stellung f =, -en; 4. перен. lehens-
П
(точка зору) Standpunkt m -(e)s, позичкодавець ч див.
-e; (ставлення) Haltung f =, -en, позикодавець
Einstellung f =, -en; офіц. позірний Schein-, scheinbar
Stellungnahme f =; дотримуватися позірність ж Scheinbarkeit/=
твердої ~ї [ставати на тверду позіхати gähnen vi
~ю] перен. eine feste Haltung позіхнути див. позіхати
annehmen*; займати ~ю перен. поз їдати див. з їдати
Haltung einnehmen*; 5. (становище, позмагатися див. змагатися
роль у суспільному житті тощо) позмивати(ся) див. змивати(ся)
Position f =, -en, Stellung f =, -en; позміннЦий schichtweise, Schicht-;
ключова ~я Schlüsselposition f =, (почерговий) wechselweise; ~а
-en, Schlüsselstellung f =, -en, робота Schicht|arbeit/=, Schichtdienst
führende Position; втрачати свої ~ї т -(e)s

seine Positionen einbüßen; твердо позмінно schichtweise, Schicht-;

стояти на своїй ~ї seine Position працювати Schicht [im ~

behaupten Schichtsystem] arbeiten vi

позичальник ч Darlehensnehmer т позмінювати(ся) див. змінювати-
-s, =, Darlehens! empfänger m -s, =; (ся)
Anleihenehmer m -s, =; познайомити(ся) див. знайомити-
=
Kreditnehmer m -s, (ся)
позичати 1. (давати в борг) leihen* позначати bezeichnen vt; (робити
vt; (перев. приватній особі від позначки) anmerken vt,
іншої приватної особи) borgen vt; kennzeichnen vt, mit Zeichen versehen* vt;
(перев. про безпосередню передачу (розмічати) markieren vt;
з рук в руки) ausleihen* vt, (відзначати, занотовувати) vermerken
ausborgen vt; (підкинути) фам. pumpen vt; мат. benennen* vt; (цифрами)
vt; (перев. побутові речі) verborgen beziffern vt; ~

пунктиром
vt; фам. verpumpen vt; punktieren vt
(недостатню
суму для
мети)певної позначатися 1. (виявлятися,
vorschießen* vt; (недостатню суму проявлятися) sichtbar werden* vi (s);
на короткий строк) vorstrecken vt; hervortreten* vi (s); 2. (мати вплив)
2. (брати в борг) leihen* vt; sich auswirken (на чомусь auf А.)
borgen vt; sich (D.)ausleihen* vt, sich позначення c 1. (дія) Bezeichnung

(D.) ausborgen vt; (стріляти) фам. f =; Kennzeichnung f =; 2. див.

sich (D.) pumpen vt; гроші фам.
~

позначка; умовне
~
ein
anpumpen (у когось А.); гроші verabredetes [vereinbartes] Zeichen; (на
дружбу втрачати (прислів я) картах) Zeichen n -s, =; (на схемі)
Leihen macht Freundschaft. Mahnen Schaltsymbol n -s, -e; (графічне)
377
Sinnbild п -(e)s, -er; (найменування)
Bezeichnung f =, -en; (шифр)
Schlüsselbezeichnung/= -en
позначити(ся) див. позначати(ся)
позначка ж (мітка) Merkzeichen
п -s, =; (знак) Zeichen п -s, =;
(нотатка) Vermerk т -(e)s, -е;
(замітка, запис) Notiz /=, -еп;
(маркування) Markierung/=, -еп
познищувати див. знищувати
познімати(ся) див. знімати(ся)
позов ч юр. 1. (gerichtliche) Klage
f =, -п; зустрічний Gegenklage
-
f =, -п; відхиляти eine Klage
-
abweisen*; задовольнити einer
~
Klage stattgeben* vi; пред являти
~
klagen vi, Klage fuhren, eine Klage
einreichen [eingeben*], eine Klage
anhängig machen (проти когось
gegen А., auf А.); 2. (судова
на щось
справа) Rechtstreit т -(e)s, -е
позовні І ий Klage-; ~а вимога
Klagebegehren п -s, Klageforderung
f =, -en, prozessualer Anspruch; ~a
давність Klageverjährung/=,
Verjährung einer Klage; ~a заява
Klageschrift/=, -en, Klageantrag m -(e)
s, -träge, Klagegesuch m -(e)s, -e; ~e
провадження Klageverfahren n -s,
=, streitiges Verfahren
позовиик ч див. позивач
позолота ж Vergoldung/=, -en
позолотити див. позолочувати
позолотка ж Blattgold п -(e)s
=
позолотник ч Vergolder т -s,
позолоть ж див. позолота
позолочений vergoldet
позолочувати vergolden vt
позривзти(ся) див. зривати(ся)
позрізати див. зрізувати
позрізувати див. зрізувати
позсовувати(ся) див. зсовувати(ся)
позсувати(ся) див. зсовувати(ся)
позувати 1. (бути натурою худож¬
никові тощо) Modell stehen* vi;
2. перен. posieren vi, sich (D.) eine
поїти
gekünstelte Haltung geben*; (грати
комедію, удавати тощо) schau-
spielem vi
позумент ч Posament n -(e)s, -en;
(облямівка, тасьма) Besatzband m
-es,-bänder, Borte /=, -n; (галун)
Tresse f-, -n
позчіплювати(ся) див. П
зчіплюватися)
позшивати див. зшивати
поімонн||ий Namen(s)-; namentlich;
~е голосування namentliche
Abstimmung; ~ий список Namenliste
/=, -n, Namenverzeichnis п -ses, -se
поіманно namentlich; mit Namen
поінакшати див. іншати
поінформований див. інформова¬
ний
поінформованість ж див. інфор-
мдеаність
поінформувати див. інформувати
поіншати див. іншати
поіржавілий див. заіржавілий
поіржавіти див. іржавіти
поїдати 1. див. їсти; 2. див. з їдати
поїдом: -їсти 1. (про комах) unauf¬
hörlich stechen vt; 2. перен.
(дорікати) mit Vorwürfen plagen vt;
(чіплятися, знущатися) schikanieren vt
поїзд ч див. потяг2
поїздити eine Zeitlang [viel] fahren*
vi (s) [umherfahren* vi (s), reisen vi
(s, h)]
поїздка ж Fahrt f-, -en; (екскурсія)
Ausflug m -(e)s, -flüge; (подорож)
Reise f~, -n; (коротка) Trip m -s,
-s; ділова ~
Geschäftsreise f =, -n;
розважальна Vergnügungsfahrt
~
f =, -en; за місто Ausflug ins
~
Grüne; (на село) Ausflug aufs Land;
-
по місту Stadtrundfahrt f=, -en
поїлка ж (для худоби) Tränke f-, -n
поїсти 1. див. їсти; 2. див. поїдати
поїти zu trinken geben* (когось ZX);
(пригощати) bewirten (чимось mit
D.)', (тварин) tränken vt
 поїха||ти 378

поїха||ти 1. fahren* vi (s), hinfahren* лічильника Zählerstand -(e)s

~
m

vi (s); (від їжджати) abreisen показати див. показувати; ану,

vi (s), verreisen vi (s); (геть) покажи йому! розм. mach s ihm!;
davonziehen* vi (s), wegfahren* vi йому є що
-

(у нього можна

(s); (перев. із вказівкою на мету чогось навчитися тощо) er kann

або причину поїздки) gehen* vi (s); etwas vorweisen; я тобі покажу! ich
він в у Париж er ging nach Paris; werde dir s geben!, ich werde dich

п lehren!; na, warte!

пойкілотермія ж мед. Poikilother-
гпіе/=, Wechselwarmblütigkeit/=,
Körpertemperaturschwankungen pl
пойнятий erfasst (чимось von D.)
покажчик ч 1. (довідник, реєстр)
Register п -s, =; (перелік, опис)
Verzeichnis п -ses, -se; (індекс) Index
т -es/=, -e/-dizes; (індикатор)
Indikator т -s, -toren; (напис, знак,
стрілка тощо) Anzeiger
показатися див. показуватися
показатися 1. див. здуріти; 2. див.
казитися
показний 1. (солідний) imposant;
(про зовнішній вигляд) stattlich,
ansehnlich; 2. див. показушний
показник ч 1. ек. Kennziffer/=, -п;
тех. Kennwert т -(e)s, -е; (ознака)
Merkmal п -s, -е; (індекс) Index
т -s, =; т -es/=, -e/-dizes; виробничі -и

бібліографічний ~
Produktionsziffem рі, 2. мат.

Quellennachweis т -es, -е; дорожній -

Exponent т -еп, -еп; ~

ступеня
Wegweiser т -s, =;
-

напряму Rich- Exponent т -еп, -еп, Hochzahl /=, -еп,

tungs|anzeiger т -s, =; ~

повороту Potenz|exponent т -еп, -еп

Fahrtrichtungs|anzeiger т -s, =, показовий 1. (який є взірцем)

Fahrtrichtungsblinker т -s, =, Muster-, mustergültig; (який є

Blinker т -s, =; рівня палива
-
прикладом для наслідування) vorbildlich;

Kraftstoff] anzeiger т -s, =, Kraft- 2. (характерний, типовий)

stoffvorrats| anzeiger m -s, =, Kraft- charakteristisch [ka-], kennzeichnend,
stoffstand|anzeiger m -s, =; ~

bezeichnend; 3. (прилюдний) Schau-;

температури Temperatur]anzeiger Schauprozess m -es, -e
-
m -s, =; процес
2. (прилад) Anzeiger m -s, =
показу||вати 1. zeigen vt; (документ
П£каз ч Vorführung f =, -en; (шоу, тощо під час контролю) vorzeigen
демонстрація) Schau /=, -en, vt, vorweisen* vt; (демонструвати)
Demonstrierung / =, -en, Schauver|an- vorfuhren vt; (товар тощо
staltung/=, -en; фільму -

покупцеві, розкладаючи, викладаючи)

Filmvorführung/^ -en; мод Modenschau
~

vorlegen vt; (виявляти, пред

/=, -en
показання c 1. див.
(на допиті, судовому засіданні)
Aussage / =, -п; (свідчення)
Angabe /=, -п; давати aussagen v/;
'являти) aufweisen* vt, sichtbar
пдеаз; 2. юр. machen vt; (виражати почуття
тощо) bekunden vt; (бути свідченням,
доказом) erweisen* vt; -вати себе
~

(позитивно) sich bewähren;

eine Aussage machen [abgeben*]; (негативно) sein wahres Gesicht zeigen;
angeben* vt; 3. мед. Indikation f =, він ~є дабрі знання er weist gute
-en, Anzeige /=, -n; до операції-
Kenntnisse auf; цей твір ~є його

Operations|anzeige f =, -n, Opera- великий поетичний дар dieses

tions|indikation /=, -en; 4. Werk erweist seine große poetische
(приладу) Anzeige /=, -n, Angabe/=, -n; Begabung; 2. (вказувати) weisen*
379 ПОКИ

vi, hmweisen* vi (на когось, щось Bewährungsfristf=, -en; відбувати

auf А); (перев. якщо названо ~
die Strafe abbüßen [verbüßen];
предмет, яким показують) deuten vi, забороняти під загрцзою bei ~

hindeuten vi (на когось, щось auf Strafe verbieten* vt; призначати ~

А); 3. див. давати показання eine Strafe verhängen (комусь über

показуватися sich zeigen; А); розпочинати відбувати die ~

(з являтися) erscheinen* v/ (s), in Strafe antreten*; який заслуговує

Erscheinung treten* vi (s), zum ~

strafbar, strafwürdig; який П

kommen* vi (s); sich sehen
Vorschein підлягає
покаранню straffällig
lassen*; розм. sich blicken lassen*; покарати див. кардти
(виникати) auftauchen vi (s); покартати див. картати
(раптово, несподівано із-за/з-під покатати(ся) див. катати(ся)
чогось) hervorbrechen* vi (s) покахикувати див. покашлювати

показуха ж (розм.) покачати(ся) див. качати(ся)

(окозамилювання) Augen|auswischerei /=, -en, покашлювати hüsteln vi; mehrmals
Augen|wischerei f =, -en; (шоу, [einigemal] husten vi;
зовнішній ефект) Schau f =, -en, (відкашлюватися) sich räuspern
Schaustellung/=, -en; це покаяннЦий reuig, reumütig,
цілковита ~! das ist doch ein Paradepferd! reuevoll; bußfertig, Buß-; ~i слова
показушний (розм.) Schein-, zum Worte der Reue
Schein; (мнимий, удаваний) покаяння c 1. (каяття) Reue/=, -n;

vorgetäuscht; (розрахований на 2. (спокута провини) Buße /=, -n;

зовнішній ефект) (nur) zur Schau 3. рел. (сповідь) Beichte f-, -n
gestellt покаятися див. каятися
покалічений zum Krüppel gemacht; поквапити(ся) див. квапити(ся)
тж. перен. verstümmelt поквапний див. квапливий
покалічити(ся) див. калічити(ся) поквапність ж див. квапливість
покарання сBestrafung/=, -еп; поквартальний quartalsmäßig, vier¬
(кара) Strafe /=, -п; (тілесне) Züchti¬ teljährlich, quartalweise, Quartal-
gung f =, -еп; адміністративне поквитаїІтися abrechnen vi,
~

Verwaltungsstrafmaßnahme f =, Abrechnung halten*, quitt sein* vi (s)

-п, Verwaltungsstrafe f =, -п, (з кимось mit D.)', тепер ми ~лися
administrative [-V-] Strafe; важке ~

jetzt sind wir quitt

eine harte Strafe; кримінальне ~

покепкувати див. кепкувати

Kriminalstrafe f-, -n, strafrechtliche покер ч Pokerspiel п -(e)s; грати в
Maßnahme; умовне ~

bedingte ~

pokern vi
Bestrafung [Strafe], покерувати 1. див. керувати;
Bewährungs trafe /=, -n, Verurteilung auf 2. (спрямувати рух) die Richtung
Bewährung, Bewährungsver|urteilung f =, geben* (кимось, чимось D.); ~

-en, Strafaussetzung f =, -en (zur добре справу die Sache zum guten
Bewährung); ~
за непослух Un- Austrag bringen*
gehorsamsstrafe /=, -n; за ~

пики (у той час, як) während (G.,

переконання Gesinnungsstrafe /=, -n; розм. тж. D.); (до того часу, як)
застосування умовного
~
bis (А.)', (протягом того часу,
Bewährungslaussetzung f =, -en; міра ~

як) solange; що (тим часом)

~

Strafmaß n -es; строк умовного

~

unterdessen, einstweilen; (наразі)

 покидати 380

vorläufig; (до певного часу, покірливість ж див. покірність

розпорядження тощо) bis auf Weiteres
[weiteres]
покидати див. кидати
покидьки мн 1. (відходи) Abfall т
-(e)s, -fälle; (сміття) Müll т -(e)s;
(перев. смердюче сміття, з
П
бридким виглядом тощо) Unrat т -(e)s;
2. перен., знев. (виродки) Auswurf
покірн) І ий unterwürfig; (відданий,
вірний) ergeben; (смиренний)
demütig; (слухняний) gehorsam;
(згідливий) gefügig, fügsam; Ваш ~ий
слуга Ihr (ganz) ergebener Diener;
<§> ~ої голови й меч не йме
(прислів'я) Abbitte ist die beste Buße;
wer sich selbst richtet, der wird nicht

т -(e)s, Abschaum т -(e)s; (набрід) gerichtet

Gesindel п -s; Pack п -(e)s; груб. покірність ж Unterwürfigkeit f =;
Geschmeiß п -es; суспільства
~

Ergebenheit /=; Demut /=;

Abschaum der Gesellschaft Gehorsam m -s; Gefügigkeit /=,

покинений див. покинутий Fügsamkeit f=

покинутий (залишений) verlassen; покіс ч с.-г. Schwaden m -s,
=

(занедбаний тощо) verwahrlost покісниця ж бот. Salzschwaden m

покипіти див. кипіти -s,=

покип ятити(ся) див. кип ятити- покладати 1. див. класти; 2. перен.

(ся) auflerlegen v/ (на когось, щось
покій ч Zimmer п -s, =; (парадна auf А); вину für schuldig
~

кімната) Gemach п -(e)s, -mächer [verantwortlich] machen vt; die Schuld

покійний verstorben; висок. zuschreiben* (на когось £>.); ~

verschieden відповідальність verantwortlich

покійник ч Verstorbene т -п, -п; machen v/, Verantwortung übertragen*
висок. Verschiedene т -n, -n, [auf]erlegen]; обов язок Pflicht
~

Hingeschiedene т-п, -п; висок, евф. aufjerlegen; ~

надії Hoffnungen
Heimgegangene т -п, -п legen [setzen];
~
на себе обов язки
покінчЦити 1. (завершити, Pflichten übernehmen*
закінчити) abschließen* vt, erledigen vt; покладатися (довірятися) sich
zum Abschluss bringen* vt; Schluss verlassen* (на когось, щось auf А.);
machen (з чимось mit D.)\ розм. (розраховувати, надіятися) bauen
abtun* vt; (довести до кінця, vi, rechnen (на когось, щось auf А.);
справитися) Rande kommen* vi (s),
zu ~
на самого себе (розраховувати
fertig werden* vi (s); розм. reinen на власні сили) auf sich (selbst)
Tisch machen (з чимось mit £>.); angewiesen sein* vi (s)
з цим -єно das ist erledigt поклади мн геол. Lager n -s, =,
[abgetan], das ist eine erledigte Lagerstätte/=, -n, Vorkommen n -s,
=

[abgetane] Sache, damit ist Schluss; розм. покладливий (згідливий) gefügig,

damit ist es aus; розм. damit ist jetzt
Feier|abend (bei mir); 2. (убити,
знищити) erledigen vt; тж. мисл.
zur Strecke bringen* vt; розм. den
Garaus machen (з кимось, чимось
D.);~ити із собою sich (D.) das
Leben nehmen*
покірливий див. покірний
fügsam; (поступливий) nachgiebig;
(послужливий) willfährig
покладливість ж Gefügigkeit f =,
Fügsamkeit /=; Nachgiebigkeit /=;
Willfährigkeit/=
поклажа ж (вантаж) Ladung f-,
-en, Fracht/=, -en; (багаж) Gepäck
n -(e)s
381 ПОКОСИТИСЯ

покласти 1. див. класти; 2. див. поклястися див. клястися

покладати поковка ж мет, Schmiedestück п

покластися див. покладатися; на -(e)s, -е, Schmiedeblock т -(e)s,

нього не можна auf ihn ist kein~

-blocke; angeschmiedeter Rohling

Verlass покоївка ж Stubenmädchen п -s, =,
поклеїти див. клеїти Zimmermädchen n -s,
=

поклепати див. клепати покоїтися 1. (бути в стані спокою)

поклик ч Ruf т -(e)s, -е sich ausruhen, nahen vi; 2. (бути П
покликання с (схильність) Neigung похованим) ruhen vi
=
/ -en, Hang т -(e)s; (прагнення, поколасне c icm. Mühlensteuer /=,
потяг) Innerer Trieb; (здатність
до певної справи, професії) поколисати(ся) див. колихати(ся)
Berufung f =; (призначення) Bestim- поколихати(ся) див. колихати(ся)
mung/= поколихнути (ся) див. колихати(ся)
покликати див. кликати 2 покоління с Generation/=, -еп; з в
~

покликатися див. посилатися

~
von Generation zu Generation

покликнути див. кликати 2 поколоти 1. zerspalten vt; 2. (дрова)

покп|н 1.
Verbeugung/^, -еп; (уле¬
ч zerhacken vt; 3. (горіхи) zerknacken
сливий, догідливий) Bückling т vt; 4. (голкою тощо) zerstechen* vt
-s, -е; до землі Kniefall т -(e)s,
~

поколупати(ся) див. колупати(ся)

Fußfall т -(e)s; 2. (вітання, поколювати див. колоти 8
побажання) Gruß т -es, Grüße; Ф іти з поколядувати див. колядувати
поклоном mit einer ergebenen покомандувати див. командувати
Bitte angehen* vz, ergebenst покопати(ся) див. копати(ся)
[(покірливо, смиренно) demütig] bitten* (до покопирсатися див. копирсатися
когось А.; у зв язку з чимось um покорі|а ж Gehorsam т -s; вийти з
А.) ~и den Gehorsam verweigern;
поклонитися див. кланятися in Zucht halten* vz,
тримати в ~і an der
поклоніння (обожнювання) An¬
с Leine haben* [fuhren] vt
betung/=; (шанобливе ставлення, покористувати(ся) див.
вшанування) Ver|ehrung/= користуватися)
поклонник ч (обожнювач) Anbeter покоритель ч (завойовник)
т -s, =; (шанувальник, тж. Erloberer т -s, =; (приборкувач)
залицяльник) Verehrer т -s, =; (той, Bezwinger т -s, =; <§>
~

сердець жарт.
хто захоплюється, милується Herzensbrecher т -s,
=

кимось, чимось) Bewunderer т -s, =; покорити див. покоряти; ~ся див.

(любитель) Liebhaber т -s, =
коритися
покоробити(ся) див. коробити(ся)
=
поклонниця ж Anbeterin/ -nen;
Verehrerin /=, -nen; Bewundererin покоротшати див. коротшати
/=, -nen; Liebhaberin/=, -nen покоряти (завойовувати) er|obem
поклонятися 1, див. вклонятися; vt; (скоряти, приборкувати)
2. див. кланятися; 3. bezwingen vt; (підкоряти)
(обожнювати) anbeten vt; (шанувати) unterwerfen* vt; <§> -
чиєсь серце j-s Herz
verehren vt er|obem
поклопотатися див. клопотатися покорятися див. коритися
поклювати див. клювати покоситися див. коситися 1
 покотиполе 382

покотиполе с див. перекотиполе збитки für den Schaden

покотити ins Rollen bringen* vi, rol¬ vi (s), den Schaden decken
aufkommen*
len vt; (скочувати) herabwälzen vt, [begleichen*]; недостачу einen
~

herabrollen vt Fehlbestand decken; 3. (проходити

покотитися ins Rollen kommen* vi відстань) zurücklegen vt; 4.
(s), rollen vi (s); (геть) fortrollen vi (приховувати поганий вчинок тогцо)
(s), wegrollen vi (s); (назад) verdecken vt, verstecken vt,
П
zurückrollen vi (s); (скочуватися) sich verschleiern vt; вину eine Schuld
~

herabwälzen, sich herabrollen verheimlichen;

~
злочинця einen

покохати liebgewinnen* vt; sich Verbrecher decken; <§> ~

себ£
verlieben (когось in A.) славою sich mit Ruhm bedecken
покрасивішати див. красивішати покриватися sich bedecken, sich
покращання с Besserung/=, Ver¬ decken; (зі всіх боків) sich
besserung/^, -en zudecken; ~
інеєм bereifen vi (s); ~

ip-
покращати див. покращуватися Ж£Ю verrosten
(s); vi ~

льодом
покращити(ся) див. покращува¬ [кригою] ver|e[sen vi (s); ~

кіркою
тися) [настом] sich verkrusten; ~
пилом

покращувати verbessern vt; ~ся sich mit Staub bedecken, staubig

sich bessern, sich verbessern, besser werden* vi (s); рум янцем ~

werden* vi (s) erröten vi (s), sich röten; ~

хмарами
покраяти див. краяти sich bewölken
покрив ч 1. Decke/=, -п; покривджений (ображений)
(покриття) Bedeckung f =; (настил) beleidigt; (обділений) benachteiligt
Belag m -(e)s, -läge; рослинний покривдити див. кривдити
~

Pflanzendecke f =, -n, Bewuchs m покривити(ся) див. кривити(ся)

-es; сніговий Schneedecke f =, покривний Deck-
~

-n; ~
нагробі Sargtuch n -(e)s, покрик ч (крик) Schrei т -(e)s, -е;
-tücher, Leichentuch n -(e)s, -tücher; (вигук) Ruf т -(e)s, -е
2. анат. Hülle /=, -n; волосяний покрити (ся) див. покриваги(ся)
Behaarung f =, шкірний покритка ж verführtes Mädchen
~ ~

-en;
Hautdecke/=, -n покритонасінні мн бот. Bedeckt-
покривало c Decke /=, -n; (вуаль) sämige pl, Bedecktsamer pl,
Schleier m -s, =; Angiospermen pl
~
на ліжко

Bettdecke /=, -n покриття c 1. (накривання,

покривати 1. decken vt, bedecken
vt; (зі всіх боків) zudecken vt;
(фарбою) anstreichen* vt, Farbe auftra-
gen*; (дах) decken vt, eindecken vt;
(накривати шаром чогось)
überdecken vt; (перев. тонким шаром)
überziehen* vt; ~
лаком
vt; хмарами bewölken vt, mit
-
Wolken bedecken vt; 2. фін.
Bedeckung f =; 2. фін.
закривання)
(витрат, збитків тогцо) Abdeckung
/=, Begleichung f=, Deckung/=;
(заборгованості) Tilgung f=;
(витрат) Bestreitung/^; (грошова
сума) Deckung/=; 3. (верхній шар)
lackieren Deckschicht /=, -en; (лакофарбне)
Anstrich m -(e)s, -e; (обшивка,
оболонка) Ummantelung f -en; (для
=

(витрати, збитки тогцо)begleichen* підлоги) Belag m -(e)s, -läge;

vt, decken vt; (витрати) bestreiten дорожнє Straßendecke /=, -n,
~

vt; (заборгованість) tilgen vt; ~

Straßenbelag m -(e)s, -läge; ізоляцій¬

383 пол||е
не ~
Isoliermantel т -s, -mäntel, покупець ч Käufer т -s, =; {клієнт)

Isolierschicht/=, Isolier) Überzug

-en, Kunde т -п, -п; {перев. певного
m -(e)s, -züge; дорога з твердим виду товарів, тж. оптовий)
~м Straße mit fester Fahrbahn Abnehmer т -s, =; {тж. оптовий)

покричати див. кричати Einkäufer т -s, =

покришити(ся) див. кришити(ся) покупка ж Einkauf т -(e)s, -käufe,
покришка ж Deckel т -s,
=
Kauf т -(e)s, Käufe; {придбання)
покришка ж авт. {шини) Reifen¬ Erwerb m -(e)s; {закупівля) Ankauf П
decke /=, -n, Mantel т -s, Mäntel; m -(e)s, -käufe; {скуповування)
багатошарова Mehrlagenreifen
~
Aufkauf m -(e)s, -käufe; {закупи,
=
т -s, діставання) Besorgung f =, -en,
покрів^льн])ий Dach-; ~і роботи {перев. оптом) Abnahme f =, -n;
Dachdecker| arbeiten pl {перев. великих цінних товарів -

покрівельник ч Dachdecker т -s, =

побутові прилади, меблі тощо)
покрівля ж 1. {дах) Dach п -(e)s, Anschafftmg/=, -еп
Dächer; 2. геол., гірн. {бік жили) покурити див. курити 1
Firste/=, -n, Hangende п -п покусати an mehreren [einigen, vie¬
покрій ч 1. {одягу) Schnitt т -(e)s, -е; len] Stellen beißen* [{про комах)
2. перен. Schlag т -(e)s; вони всі stechen*] vt
однего покрею sie sind alle vom покута ж Buße f=
gleichen Schlag покутник ч Büßer m -s, =

покріпачити див.покріпачувати покутниця ж Büßerin f=, -nen

покріпачувати zu Leibeigenen ma¬ пакуття c Ehrenwinkel m -s,
=

chen vt; {поневолювати) покуштувати див. куштувати

unterjochen vt, versklaven [-v-] vt полЦао/c Schoß m -es, Schöße, Rock¬
покрев ч Decke/=, -n; {тінь) schoß m -es, -schöße; <§> з-під ~и

Schatten m -s, =; під ~ом im Schatten; unter der Hand, im

перен. im Schutz; під ~ом ночі bei Schwarzhandel; діставати [купувати] з-під
Nacht und Nebel; unter dem Mantel ~и sich {D.) unter der Hand
[розм.
[Schleier] der Nacht hintenherum] besorgen [kaufen,
Покрава ж рел.: ~

Пресвятої verschaffen] vt
Богородиці рел. Mariä Schutz und полагодити див. лагодити
Fürbitte поладити див. ладити

покровитель ч Patron m -s, -e, поладнати див. ладнати

Beschützer m -s, =, Gönner m -s,
=
полакувати див. лакувати 1
п окров ител ьсь ки й gönnerhaft; поламати(ся) див. ламати(ся)
{підкреслено привітний, поласитися див. ласитися
прихильний, перев. до підлеглих, залежних) поласувати див. ласувати
jovial [-V-] полатати див. латати
покропити див. кропити полба ж бот. Dinkel т -s, Dinkel¬
покрохмалити див. крохмалити weizen т -s

покружляти див. кружляти пал Це с 1. с.-г. Feld п -(e)s, -er;

по крутити (ся) див. крутити(ся) {рілля) Acker т -s, Äcker; необроблене

покруч ч {виродок) Missgeburt f-, ~е das tote Feld; чисте ~е das freie
-еп; {гібрид, помісь) Mischling т Feld; залишити ~e під паром das
-s, ~е Feld ausruhen lassen*; працювати
 полегкість
в ~і auf dem Feld [auf dem Acker]
arbeiten vi; 2. {ділянка землі,
відведена під щось) Feld п -(e)s, -er;
футбольне ~е Fußballfeld
-er; ~е битви Schlachtfeld п
-er; ~е для гри спорт. Spielfeld п
-(e)s, -er; 3. {галузь, сфера тощо)
п Feld п -(e)s, -er, Gebiet п -(e)s,
Kreis т -es, -е; ~е діяльності
Tätigkeitskreis т -es, -е,
Tätigkeitsgebiet п -(e)s, -е, Wirkungsfeld
-er; на ~і науки auf dem Gebiet der
Wissenschaft; 4. {простір тощо)'.
~e допуску Toleranzbereich m -(e)
s, -e, Toleranzfeld n -(e)s, -er; ~e
зору фіз. Sehfeld n -(e)s, -er,
Sichtbereich m -(e)s, -e; тж. перен.
Gesichtskreis m -es, Blickfeld n -(e)
s, Gesichtsfeld n -(e)s; бути в полі
зору im Sehfeld [in Sicht] sein*
[bleiben*] vi (s); випускати з поля
зору aus dem Gesichtsfeld
[Blickfeld] verlieren*
vt; знаходитися у
полі зору in Sicht sein* [bleiben*]
vi (s); зникати з поля зору außer
Sicht geraten* [kommen*] vi
dem Gesichtskreis verschwinden*
vi (s), außer der Sehweite sein* vi
(s); den Blicken entrückt sein* vi
(s); 5. {фон) Grund m -(e)s, Gründe;
6. фіз. Feld n -(e)s, -er; магнітне
~e magnetisches Feld, Magnetfeld
n -(e)s, -er; силово ~e Kräftefeld n
-(e)s, -er; 6.: мн (у книзі) Rand
m -(e)s. Ränder; замітка на ~ax
Randbemerkung f =, -en,
Randglosse /= -n, Marginalie/= -n; 7.:
~ямн {краї капелюха, бриля тощо)
Krempe f =, -n, Hutkrempe f =,
-n; капелюх з широкими ~ами
breitkrempiger Hut; <§> одного
~я
йгоди gleiche Brüder, gleiche
Kappen; sie sind aus einer Büchse
geschmiert
полегкість ж див. полегшення 2;
(поблажливість) Nachsicht f=
384
пологлий 1. (у бою) gefallen; 2. (про
трав 'янисті, злакові рослини)
niedergesenkt, niederliegend
п -(e)s, пологша||ти див. легшати;
-(e)s, хворому ~ло der Kranke fühlt sich besser,
dem Kranken geht es besser
пологшен||ий erleichtert; ~a
-е, конструкція Leichtbau m -(e)s, -bauten,
Leichtbau|art/=, -en
пологшення c 1. (зменшення ваги)
п -(e)s, Gewichtsverminderung f =, -en;
2. Erleichterung/^ -en; (болю)
Linderung/^ (становища, умов)
Milderung/=; відчути (wieder) Luft
~
bekommen* [kriegen]; з ~м див.
полегшено
пологшено erleichtert; зітхнути
~
erleichtert [beruhigt, erlöst]
auf]atmen vi; (після закінчення важкої
роботи) розм. (wieder) Luft haben*
пологшити див. полегшувати
пологшувати 1. (зменшувати у ва¬
зі) leichter machen vt; 2. (роботу
тощо) erleichtern vt; Erleichterung
verschaffen; (біль) lindern vt; (no-
(s), aus м якшувати умови) mildern vt
пологшуючий erleichternd,
mildernd, lindernd
положати (eine Zeitlang [eine
Weile]) liegen* vi; я хочу ich will~
mich (auf einige Zeit) hinlegen
полезахисні|ий Feldschutz-; ~i
лісові насадження
Schutzwaldungen pl, Schutzwaldstreifen pl,
Feldschutzwaldstreifen pl
полемізувати polemisieren vi;
дискусію) sich aus|-
(вести суперечку,
einandersetzen
полеміка ж Polemik /=, -en;
(суперечка, дискусія)
Auseinandersetzung/^ -en
=
полеміст ч Polemiker m -s,
полемічний polemisch
полетіти 1. fliegen* vi (s); (відле¬
тіти) fortfliegen* vi (s),
wegfliegen* vi (s), losfliegen* vi (s); (туди,
385 поліграфічнЦий

кудись) hinfliegen* vi
(s); (про п -(e)s, Fächer; (у вагоні) Bank /=,
літак) abfliegen* vi
(s); (спурхнути) Bänke, Liegeplatz т -es, -plätze;
davonfliegen* vi (s); 2. (упасти) 2. с.-г. (плуга) Anhaublech п -(e)s,
fallen* vi (s), stürzen vi (s); 3. -е; (підгортальника) Flügel т -s,
=

(побігти) losrennen* vi (s) полишати див. залишати 1-8

полетуха ж див. летяга
полива ж Glasur /=, -en, Schmelz
т -es
поливальнЦий Spreng-;
машина Sprengwagen т -s,
=
полишити див. залишати 1-8
поліакрил ч хім. Polyakiyl п -s
поліакриловий Polyakiyl-
~а поліамід ч хім. Polyamid п -s, -е
поліамін чхім. Polyamin п -s, -е

поливаний див. полив яний; <§> ~

поліандрія ж спец. Polyandrie/=

понеділок Ostermontag т -(e)s поліартрит ч мед. Polyarthritis /=,
поливати begießen* vt, gießen*
1. -riden
vt; (вулицю, газони) sprengen vt, полі вакцина ж Polyvakzine [-V-]
besprengen vt, bespritzen vt; квіти ~

/=, -n, Mehrfachvakzine/=, -п

Blumen gießen*; 2. (глазурувати)
glasieren vt, mit Glasur übergießen*
[überziehen*] vt
поливн||ий künstlich bewässert;
berieselt; ~£ землеробство Feldbau
mit Bewässerungsanlagen
полив яний glasiert,
übergossen [überzogen]
полцгач ч (розм.) Helfershelfer
-s,=
полівалентний polyvalent [-V-],
mehrwertig
полівінілхлорид ч (скор. ПВХ)
Polyvinylchlorid [-V-] п -s, -е (скор.
PVC)
полівітаміни мн Polyvitamine [-v-]
mit Glasur pl, Multivitaminpräparate pl
полівка ж зоол. Wühlmaus f =,
m -mäuse
полігамія ж спец. Polygamie f =;

полизати див. лизати (багатоженство) розм.

полин ч бот. Wermut т -(e)s Vielweiberei/^
полинути див. линути 1 полігамний спец, polygamisch,
полиняти див. линяти polygam
полисіти див. лисіти поліглот ч Polyglotte т -п, -п
полиск ч Glanz т -es; тж. перен. полігон ч 1. військ. Schießplatz т -es,
Schliff т -(e)s; зовнішній ~

-plätze; (для навчань) Übungsplatz

äußerlicher Schliff; мати див. ~
т -es, -plätze; 2.

полискувати; навести останній (випробовувальний) Versuchsgelände п -s, =,

~
den letzten Schliff geben* (на Testgelände п -s, =; 3. мат. Polygon п -s,
щось D.); навести ~
Glanz [Schliff] -е, Viel|eck п -(e)s, -е

geben* (на щось D.) полігональний спец, polygonal

полискувати (виблискувати) полігонізація ж Zellenbildung/=
erglänzen vi; (переливатися) поліграф ч Polygraph т -en, -еп, Lü¬
schillern vi gendetektor т -s, -еп
полистати див. гортати поліграфіст ч Polygraph т -еп, -еп
полиііти див. поливати; ~в дощ es поліграфічнЦий polygraphisch;
begann (in Strömen) zu regnen drucktechnisch; ~а промисловість
политися див. литися polygraphische Industrie,
полиця ж 1. (на стіні, в шафі Druck|Industrie/=; ~ий знак Druckzeichen
тогцо) Regal п -s. -е; (в шафі) Fach п -s, =
 поліграфія 386

поліграфія ж Polygraphie/=, поліп шити (ся) див. покращувати-

Druckereiwesen п -s (ся)
поліедр ч див. багатогранник поліпшувати(ся) див.
поліетилен ч хім. Poly|äthylen п -s, покращуватися)
-е полір ч Polierscheibe f=, -n
поліетил£нов||ий: ~а плівка Folije поліровка ж Politur/=, -en
/=,-п полірувальник ч 1. (робітник) Po¬
lierer т -s, =; 2. див. полір
п
полій ч (на деревах, спорудах полірувальний РоПег-
тощо) Eis|anhang т -(e)s, -hänge; (на полірувати polieren vt; (шліфува¬
воді, землі) Oberflächen|eis п -es ти) blankmachen vt,
полікарбонат ч Polykarbonat п -(е) blankschleifen* vt; (до блиску) glanzpolieren vt
S, -е (травленням) ätzpolieren vt
полікислота ж Polysäure/=, -п пеліс1 ч фін. (страховий)
поліклініка Poliklinik f =, -en;
ж Versicherungsschein m -(e)s, -e, Police [-ss]
стоматологічна Poliklinik für
~

/=,-n
Stomatologie, Zahnklinik/=, -en поліс2 ч icm. Polis f~, Poleis
полімер ч Polymer n -s. -e полісемантичний філол. polysem,
полі мер бетон ч Plastbeton [-,torj/ mehrdeutig
півд.-нім., aecmp і
-,to:n] m -s, полісемія філол. Polysemie/=,
Plastzusatzbeton m -s Mehrdeutigkeit/=
полімеризатор ч Polymerisations|- полісинтетичний polysynthetisch
anlage/=, -n поліспаст ч mex. Flaschenzug m -(e)
полімеризаційний Polymerisati- s, -züge; Rollenzug m -(e)s, -züge,
ons- Seilzug m -(e)s, -züge; мор. Talje
полімеризаці||я ж Polymerisation f=, -n; багатократний mehrfach ~

/=; здатний до ~ї gescherter Flaschenzug; одинарний

polymerisationsfähig [простий]
~

einfacher Flaschenzug;
полімерний polymer, Polymer- ~
із чотирьох блоків vierrolliger
полімеризувати polymerisieren vt Flaschenzug
поліморфізм ч Polymorphismus m полісся c Waldgegend/=, -en,
=, Polymorphie/=, Vielgestaltigkei Waldland n -(e)s

/= полістирол ч хім. Polystyrol n -s, -e

полімерфний polymorph, політ ч Flug m -(e)s, Flüge; думки ~

vielgestaltig Gedankenflug m -(e)s, -flüge; 4>

поліневрит ч мед. Polyneuritis /=, видно птаха по польоту (прислів'я)
-tiden den Vogel erkennt man an den Federn
полінезійський polynesisch політати див. літати
поліно c Scheit n -(e)s, -e, Holzscheit політв язень ч politischer Häftling,

n -(e)s, -e [Gefangener]
полінам ч мат. Polynom n -s, -e політеїзм ч (книжн.) Polythe|ismus
поліп ч зоол., мед. Polyp m -en, -en т =; (багатобожжя) Vielgötterei

поліпоподібний polypenartig /=
поліпропілен ч хім. Polypropylen n політеїстичний polytheistisch
-s, -e політекономія ж Polit|ökonomie/=
поліпшення c див. покращення політехнізм ч Polytechnismus т =
387 ПОЛОГИЙ

Polytechnikum п -s, Polizeistreife/=, -n; 2. ч

~

політехнікум ч патруль
-ka/-ken Polizist m -en, -en
політехнічний polytechnisch поліція ж Polizei/=; кінна ~

ПОЛІТИЗЄЦІЯ ж Politisierung/^ Polizei;

berittene таємна ~

політик ч Politiker т -s, =

Geheimpolizei /=;
моралі Sittenpolizei/=
~

політика ж Politik/=; вичікуваль¬ полічити див. лічити1

на ~
die abwartende Politik, die ПОЛІШИН£Л||Ь ч Polichinelle [-Ji'nel]
Politik des Ab Wartens; внутрішня ~
т -s, -s, Hanswurst m -(e)s, -e/-wür- П
Innenpolitik/=; збанкрутіла die ~

ste); <§> секрет ~я öffentliches

abgewirtschaftete Politik; зовнішня Geheimnis
~

Außenpolitik/=; батога і~
полк ч Regiment n -(e)s, -er

пряника Politik des Zuckerbrotes und полковий Regiments-

der Peitsche; з позиції сили
~
полковник ч Oberst m -s/-en, -en

Politik der Stärke, Politik von der полководець ч Feldherr m -(e)n,

-en, Heerführer m -s,
=
Position der Stärke aus
=
політикан ч знев. Politikaster m -s, полляти див. поливати

політико-економічний wirtschafts¬ пало c спорт. Polo n -s; вдоне

~

politisch Wasserball m -(e)s, Wasserballspiel

політико-правовий rechtspolitisch n -(e)s
політичний politisch полива ж Spreu/=
політолог ч (чоловік) Politologe m половець ч Kumane m -n, -n, Polow-
-n. -n, Politikwissenschaftler m -s, =; ze m -n, -n, Polowzer m -s,
-

(жінка) Politologin /=, -nen, половин||а ж Hälfte / =, -n; halb;

Politikwissenschaftlerin /=, -nen ~a лимона eine halbe Zitrone, die
політологія ж Politologie/ =, Hälfte einer Zitrone; у першій ~i
Politikwissenschaft /=, -en дня vormittags, vormittag, am
політональний спец. polytonal Vormittag; <§>
моя ~a meine bessere

політональність ж спец. Polytona¬ Hälfte, meine Ehehälfte

lität /=
політрихія ж мед. Polytrichie / =,
-Цеп, Polytrichosis /=, übermäßige
Behaarung
політропний polytropisch, polytrop
поліття c günstiges Emtejahr
половинний halb, Halb-
половинча(с)т||ий 1. zweiflügelig,
Flügel-; ~i двері Flügeltür /=, -en;
2. перен. halb; (недостатній)
ungenügend; (нерішучий) un|
entschlossen; (невизначений) unbestimmt; ~e

політура ж Politur/=, -en рішення ein halber Entschluss

поліуретан ч хім. Polyurethan n -s, половинча(с)тість ж

-e (скор. PUR) Halbheit / =; Unentschlossenheit / =;

=
поліфоніст ч Polyphoniker m -s, Unbestimmtheit/=
поліфонічний муз. polyphon П£лог ч Bettvorhang m -(e)s, -hänge,
поліфонія ж муз. Polyphonie/= Bettschleier m -s, =

поліхромія ж Polychromie [-kro-] пологи мн Geburt / =, -en,

/=, Buntfarbigkeit/=, Vielfarbigkeit Entbindung/^ -en
/= пологий leicht [flach, sanft]
поліцейський 1. Polizei-, abfallend [geneigt]; звід Sflchbogenge-
~

polizeilich; ВІДДІЛОК Polizeirevier [-V-] n wölbe n -s, =;

~
пласт flaches
нагляд Polizeiaufsicht/=; [flachgelagertes] Flöz
~

-s, -e;
 пологість 388

пологість flache
[sanfte] Neigung
ж nenschaden m -s, -Schäden; 2.

[Böschung], flacher [sanfter] місце) Bruchstelle/=, -n

(поламане

Abhang [Abfall] полон ч Gefangenschaft/=; брати в

пол£гов|,ий 1. {стосується до ~

gefangen [in Gefangenschaft]

пологів} Geburts-; ~і потуги nehmen* vt, gefangennehmen* vt; бути
Geburtswehen pl; 2. {для надання в ~1 in Gefangenschaft sein* vi (s),

лікарської допомоги} . ~е відділення sich in Gefangenschaft befinden*;

п Kreißsaal -(e)s, -säle; ~ий

т (упереджень, пристрастей
будинок Entbindungsheim п -(e)s, -е, тощо) перен. im Banne sein* vi (s);
Entbindungs|anstalt/=, -еп здаватися в sich ergeben*, sich
~

положення с 1. gefangen geben* [gefangengeben*];

(в просторі відносно
{місцезнаходжен я} Lage/=, -п; попадати в in Gefangenschaft
~

інших предметів} Stellung/=, -еп; geraten* vi (s), gefangen

географічне geographische ~

[gefangengenommen] werden*;
genommen

Lage; 2. {соціальне, суспільне

тощо) тримати в ~1 gefangen halten*

Stellung/=, Lage /=; виняткове [gefangenhalten*] vt

~

Ausnahmestellung f =; займати полоноз ч Polonäse/=, -n, Polonaise

~
eine Stellung einnehmen*; 3. [-'ne:z(s)]/=, -n
{поза) Haltung/=, -еп; Stellung/=, полонений 1. gefangen; 2. див.
-еп; Körperposition/=, -еп; 4. полоненик
{зведення правил, законів тощо) полоненик ч Gefangene т -n, -n
Verordnung/^ -еп, Vorschrift/=, -еп; полонина ж (пасовисько) Аїр /=,
{теза) These /=, -п, Leitsatz т -es, -en, Alm/=, -еп, Bergweide/=, -п;
-Sätze; {договору, документа (долина) Bergtal т -(e)s, -täler
тощо) Bestimmung/^, -еп; {правила, полонити 1. (брати в полон)

режим, розпорядок) Ordnung/=, gefangen [in Gefangenschaft]

-еп; загальні allgemeine ~
nehmen* [gefangennehmen*] vt;
Bestimmungen; основні закону die (завойовувати) er|obem vt; 2. перен.
~

Hauptbestimmungen des Gesetzes; ~

(приваблювати) fesseln vt;

про вибори Wahlordnung/=, -en; (заворожувати) faszinieren vt;
~

про податки і платежі Abgaben- (зачаровувати) bezaubern vt; (викликати

|ordnung/=, -en інтерес, захоплювати красою
положистий див. пологий тощо) entzücken vt
ПОЛОЖИСТІСТЬ ж див. пологість полонізація ж Polonisierung/=, -еп

положити див. покладати; ~ся див. полонізм ч філол. Polomsmus т =,

лягти -men

полоз1 ч тех. Kufe/=, -п полонізувати polonisieren vt

полоз2 ч зоол. Natter/=, -п полоній ч Polonium п -s (хім. знак

полоззя Kufen р/, Schlittenkufen

с Ро)
pl, Schlitten pl полоніст ч Polonist т -еп, -еп
поломка ж 1. (руйнування, розрив) полоністика Polonistik/=
ж

Bruch [brux] т -(e)s, Brüche ['bryQö]; полонянин ч Gefangene т -п, -п

(механізму) Störung / =, -en; полонянка ж Gefangene/-п, -п

(автомобіля тощо) Panne /=, -n; полопаний zerplatzt; zerrissen

(пошкодження, збитки) Schaden m полопатися див. лопати 1

-s. Schäden; обладнання Maschi¬ полос||а полігр. (набору) Ко-

~
ж
389 польовЦий
lumne f =, -n, eine gesetzte Seite; полуда ж 1. мед. (weißer [grauer])

(шпальта) Spalte/=, -n; стаття на Star т -(e)s, -е; 2. тех. Zinnbelag

цілу -у ein ganzspaltiger Artikel т -(e)s, -läge, Zinn|überzug m -(e)

spülen vt; durch|spülen s, -züge; <§> ніби спала з очей es

~

полоскати
vt; (горло) gurgeln vt; ~ся (у воді) fiel mir wie Schuppen [ein Schleier]
plätschern vi, planschen vi von den Augen

полоскотати див. лоскотати полуденний Mittags-

полоскун ч зоол. (єнот) Waschbär т полуденок ч Zwischenmahlzeit /=, П
-еп,-еп -en, Nachmittagsmahlzeit f =, -en,
полоснути (розм.) (ножем) einen Mittagbrot n -(e)s; півд.-нім., aecmp.
Messerstich versetzen (когось D.) Vesper/=, -n, Vesperbrot n -(e)s
полети jäten vt, ausjäten vt П2луд||ень ч Mittag m -(e)s, -e;
полотнище c Stoffbahn f=, -en;
~
після ~ня nachmittags

намету Zeltbahn f=, -en;

~

полудити див. лудити

прапора Fahnentuch n -(e)s, -tücher полудневий Mittags-
полотніти blass [bleich] werden* vi полуднувати Nachmittagsmahlzeit
(s), erblassen vi (s), erbleichen* vi (s) haben*, Mittagbrot essen*; півд.-
полотно c 1. Leinwand/=, Leinen n нім., aecmp. vespern vi, zur [als]
-s, =; 2. (картина) Gemälde n -s, =; Vesper essen* vt
3.: дорожнє Fahrbahn f-, -en;
~

полум я c Flamme /=, -n;

залізничне залізн. Eisenbahndamm
~

спалахнути ~м auflodem vi (s), in

m -(e)s, -dämme, Bahnkörper m -s, aufgehen* vi (s)
Flammen

=. Gleisbett n -(e)s, -en; земляне ~

полум яний 1. (який стосується

буд. Bahnplanum n -s, Erdkörper m полум'я) Flammen-; 2. (палаючий)
-s, =; 4.: дверна Türflügel m -s, =,
~

lodernd, flammend; 3. (про колір)

Türblatt n -(e)s, -blätter; наждачне brandrot, brennendrot, flammendrot;
~

Schmirgelleinen n -s, =; воріт~

4. перен. flammend, glühend;
Torflügel m -s, =; пилки Sägeblatt
~

(пристрасний) leidenschaftlich
n -(e)s, -blätter полум яніти 1. (палати) lodern vi,
полотняний Lein(en)-, leinen, Lein- flammen vi; 2. (про небо тощо) sich
wand- röten; 3. (вкриватися рум 'янцем -

полахати(ся) див. сполахувати(ся) про щоки) glühen vi; 4. (сяяти)

полохливий (перев. властивість feurig glänzen vi; <§> коханням in
~

характеру) furchtsam; (відчуття Liebe erglühen vi

страху від дії на органи чуттів) полундра ж мор. Wahrschau!, dicke
schreckhaft; (боязкий) ängstlich; Luft!
(про коня тощо) scheu полуниця ж бот. Erdbeeref=, -n
полохливість ж Furchtsamkeit/=; полуничний Erdbeeren-
Schreckhaftigkeit/=; Scheu f- полустав ч рел. Heiligenkalender m
полошити(ся) див. сполохувати(ся) -s,
=

полтергайст ч Poltergeist т -(e)s, полустанок ч залізн. Haltepunkt m

-er -(e)s, Zwischenstation/=, -en

-e,
полтиник ч fünfzig Kopeken, полька1 ж (представниця
Fünfzigkopekenstück п -(e)s, -е, halber народності) Polin/=, -nen
Rubel полька2 ж (танець) Polka/=, -s
полуботок ч Halbschuh т -(e)s, -е польовЦий Feld-; ~а дорога Feld¬
 польськ||ий 390

weg т -(e)s, -е; ~а квітка Feldblume полюддя c icm. Steuer|einsammlung

/=, -п; ~а кухня військ. Feldküche /=, -en

/=, -п; ~а п&шта військ. Feldpost полюс ч геогр.,фіз. Pol m -s, -e

/=; ~ий бінокль Feldstecher т -s,
=; ~ий каток с.-г. Ackerwalze/=,
-п; ~ий табір військ. Feldlager п -s,
=; ~ий шпат мін. Feldspat т -(e)s;
п ~І робити Feldarbeiten pl
П£>льськ||ий polnisch; ~а мова die
polnische Sprache; (лише з
артиклем) Polnische п -п; (зазвич. без
артикля) Polnisch п =/-s
полюбити liebgewinnen* vt;
(закохатися) sich verlieben (когось in
полюція фізіол. Pollution/=,
ж -en,
Samenerguss m -es, -güsse
полягати1 1. див. лягати; 2. (про
перев. злакові рослини) sich lagern,
sich (zur Erde) senken
поляга||ти2 (зводитися до чогось,
мати своєю суттю) bestehen*
vi (у чомусь in D.) , (базуватися,
грунтуватися) beruhen vi (у
чомусь auf D.y наше завдання ~є
в тому, щоб... unsere Aufgabe

А.) besteht darin, dass...

полюбля||ти 1. (відчувати полягти (в бою) fallen* vi (s)

прихильність) lieben vZ, lieb haben* полядвиця ж Lungenbraten m -s

vZ; 2. (мати інтерес, потяг) gern поляк ч Pole m -n, -n; знев. Polack m

haben* vt; mögen* vt; 3. (любити -en, -en, Polacke m -n, -n

гцось робити) , gern (+ дієслово) , полякатидив. лякати

~ю танцювати ich tanze gern полдна ж Waldwiese f-, -n
полюб2вн||ий gütlich; ~a угода поляризатор ч Polarisator т -s, -to¬

gütliche Abmachung, gütliches ren

Abkommen, gütlicher Vergleich; ~e поляризація ж спец. Polarisation

регулювання gütliche Regelung /=, Polarisierung/=
[Beilegung] поляризувати спец, polarisieren vt;
полюбовно див. полюбовний; ~ся sich polarisieren

вирішити справу eine Sache gütlich поляриметр ч спец. Polarimeter п

~

[schiedlich und friedlich] beilegen -s, =, Polarisations|apparat т -(e)s, -е

полюбуватися див. любуватися поляриметричний polarimetrisch

полювання с мисл. Jagd [ja:kt]/=, поляриматрія ж Polarimetrie/=
-еп (на когось auf А.); (підкрадаю- полярнЦий 1. Polar-, polar; Поляр¬
чись до дичини) Pirsch/=; (із на зірка acmp. Polarstem т -(e)s;

соколом) Beize /=, Beizjagd /=, -en; ~е коло геогр. Polarkreis т -es, -е;
~

із собаками Hetzjagd/=, -en, Hatz 2. перен. (абсолютно

f =, -еп; ходити на auf die Jagd протилежний) Polar-, polar; vollkommen
~

gehen* vi (s) gegensätzlich

полювати 1. мисл. jagen vi; полярник ч Polarforscher т -s, =

(підкрадатися до дичини) pirschen полярність ж фіз. Polarität/=

vi; (травити звіра) hetzen vt; (із полярографічний спец, polarogra-
соколом) beizen vi; 2. перен. Jagd phisch
machen (на когось, щось auf А.); полярографія ж спец. Polarogra-
(вистежувати) nachjagen vi (на phie/=
когось, щось nach D.); her sein* vi полячка ж Polin/=, -nen

(s) (на когось, щось hinter D.); помагати 1. мед. heilsam [wirksam]

(переслідувати) verfolgen vt sein* vi (s): 2. див. допомагати

391 ПОМИЛКОВИЙ

помада ж Pomade /=, -п; губна ~

помашкання с (житло) Behausung
Lippenstift т -(e)s, -е /=, -en, Wohnstätte/=, -п;
помазанець ч рел. Gesalbte т -п, -п (квартира) Wohnung/=, -еп
помазаний рел. gesalbt помиї мн 1. (вода після прання,

помазаник ч див. помазанець миття) Spülwasser п -s,

помазання с рел. Salbung/=, -еп Abwaschwasser п -s;2. (недоброякісна

помазати 1. див. мазати; 2. див. по¬ несмачна страва) груб. Saufrass т

-es
мазувати П
помазок ч Pinsel т -s, =; (для ломийнЦий Müll-; ~а яма
гоління) Rasierpinsel т -s,
=
Müllgrube /=, -п, Kloake /=, -п; ~е відра
помазувати рел. (mit Öl) salben vt Müll|eimer т -s,
=

помалу (поступово, не зразу) помийниця ж Waschbecken т -s, =,

allmählich, nach und nach; (повільно, Spülfaß п -(e)s, -е, Waschtrog т -(е)
тихо, не поспішаючи) sacht(e); s, -tröge
(мляво) träge помилитися див. помилитися
поманити див. манити памилЦка ж (порушення якогось

помарніти див. марніти правила тощо) Fehler (у

т -s, =;
помастити див. мастити підрахунках тощо)
помахати див. помахувати Rechenfehler т -s, =; (у вчинках, діях)
помахувати (хустинкою, віялом Fehlhandlung/=, -en, Fehltritt т -(e)s,
тощо) wedeln vi; (рукою) winken -е; (друкарська) Tippfehler т -s, =,
vi; хвостом mit dem Schwanz we^
~
Druckfehler т -s, =; (омана, хибна
dein vi; schwänzeln vi думка) Irrtum т -s, -tümer;
помацати див. мацати (недогляд) Versehen
п -s; (прогавлення

помацки див. напомацки тощо) Verfehlung f =, -еп; (через

помол ч Mahlen п -s; дрібного неуважність) розм. Schnitzer т
помолу feingemahlen; грубого -s, =; смислова ~ка

grobgemahlen
помолу smn|entstellender Fehler; виправити ~ку einen
помела с Besen т -s, =; (для печі) Fehler berichtigen; вчитися на
Ofenbesen т -s, =, Ofenwisch т -es, ~ках aus den Fehlern lernen vi;

-е вчитися на ~ках минулого aus

поменшати див. меншати den Verfehlungen der Vergangenheit

помарзлий див. мерзлий lernen vi; зробити ~ку einen Fehler
помарзнути 1. (гинути від морозу) machen [begehen*]; (перев. сильну,
erfrieren* vi (s); 2. (мерзнути) грубу) розм. danebenhauen(*)
frieren* vi (s) (haute daneben, danebengehauen)
памерки мн 1. див. сутінки; 2. див. vi; (перев. про шкільні роботи,
морок контрольні тощо) розм. sich
помаркнути sich verfinstern, finster verhauen^) (verhaute, verhauen); без
werden* vi (s) ~ок fehlerfrei; <@> на ~ках вчаться
помарлий 1. verstorben; (мертвий) (прислів я) durch Schaden wird man
tot; 2. ч Verstorbene m -n,-n, Tote m klug, Unfall macht Umsehen; на
-n. -n чужих ~ках вчиться (прислів я)

помертвіти див. мертвіти anderer Fehler sind gute Lehrer,

померти див. вмирати anderer Torheit ist deine Weisheit
помархнути див. мерхнути помилковий falsch; (з багатьма
 помилковість 392

помилками) fehlerhaft; Fehl-; {який поминути див. минати 1,2,3

базується на хибному уявленні) поминки мн Gedenkfeier/=, -n, Ge¬
irrig, irrtümlich; ~

висновок dächtnisfeier /=, -п

Fehlschluss т -es, -schlösse; діагноз помирити див. вмирати

~

Fehldiagnose/=, -п помирити див. мирити; ~ся див.

помилковість Falschheit f=;
ж миритися 1
Fehlerhaftigkeit /=; Irrigkeit /=, Irr- помис||ел ч {книжн.) {думка)
П Gedanke т -ns, -п; {намір, задум)
помилково falsch, Vorhaben п -s, Absicht/=, -еп; всі
=

fälschlicherweise; irrtümlich, irrtümlicherweise; мої ~ли mein ganzes Sinnen

{через недогляд) aus Versehen [Denken] und Trachten
помилування c юр. Begnadigung помити(ся) див. мити(ся)
/=, -en помишляти 1. див. роздумувати
помилувати 1. {пожаліти) sich 1; 2. див. думати 1; 3. див.
erbarmen (когось G.); {виявити замишляти
поблажливість, милосердя) Gnade помідор ч бот. Tomate/=, -п

erweisen* (когось D.); 2. юр. поміж див. між

begnadigen vt помізкувати див. мізкувати
помилуватися див. милуватися поміліти див. міліти
помилитися (einen) Fehler machen поміняти(ся) див. міндти(ся)
[begehen*]; (у підрахунках тощо) поміркований {розважливий) be¬
sich verrechnen, sich verzählen; dachtsam, besonnen; {стриманий,
{мати хибну думку) sich irren, sich скромний) maßvoll, mäßig; тж.
täuschen; на слові {обмовитися)
~
політ. gemäßigt

sich versprechen*; розм. sich поміркованість ж Bedachtsamkeit

verplappern /=, Besonnenheit/=; Mäßigkeit/=
поминильн||ий Gedächtnis-; Toten-, помірку вити див. міркувати
Trauer-; ~a капличка помірні І ий mäßig; {рівний,
Gedächtniskapelle /=, -n, Totenkapelle /=, -n; розмірений, тж. про клімат) gemäßigt;
~e богослужіння Trauermesse /=, {стриманий, продумано помірний)
-n, Totenmesse/=, -n maßvoll; {рівномірний)
помина||ти1 1. {шанобливо gleichmäßig; {помірний у своїх проявах, за
згадувати) gedenken* vi (когось, щось своїми властивостями, нестро-
G.); -ти добрим словом im Guten гий) mild; ~а ціна ein mäßiger Preis;
gedenken* vi; не ~йте лихом! ~е підвищення цін eine maßvolle
behalten Sie mich in gutem Preiserhöhung; ~ий клімат
Andenken!; 2. рел. {молитися за когось gemäßigtes Klima; ~ий пцяс геогр. der
в ході богослужіння) beten (когось gemäßigte Gürtel; ~і пропорції
für А.); im Gottesdienst gedenken* maßvolle Proportionen
(когось G.); {справляти поминки) помірність ж Mäßigkeitf=
eine Gedächtnisfeier abhalten*, eine поміряти(ся) див. міряти(ся)
Seelenmesse (für den Verstorbenen) поміснЦий: ~а церква Landeskir¬
lesen*; 3. див. нагадати 2; <§> ~й che f =, -п; ~е дворянство іст.
як звали er ist fort und davon, er ist Land|adel т -s
über alle Berge поміст ч Gerüst п -es, -е, Podium п

поминати2 див. минати 1,2,3 -s, -di|en

393 ПОМОГТИ

помістити(ся) див. поміщати(ся) ний) Gehilfe m -n, -n; (заступник

помістя с іст. Landgut п -(e)s, за посадою, асистент) Assistent
-güter, Gutshof т -(e)s, -höfe т -en, -еп; мати за ~а zur Seite

помісь ж 1. (гібрид) Mischling т -s, haben* vt

-е; 2. перен. Gemisch п -es, -е помічниця ж Helferin/=, -nen,
помісячний monatlich, Monats- Gehilfin /=, -nen; Assistentin/=, -nen
помітити див. помічати помішати див. мішати
помітка ж (позначка, нотатка) помішувати див. мішати П
Vermerk т -(e)s, -е; (мітка) поміщати 1. unterbringen* vt; 2. tun*
Merkzeichen п -s, =; (замітка, запис) vt; (ставити) stellen vt, hinstellen
Nodz/=, -еп vt, setzen vt, hinsetzen vt; (класти)
помітний 1. merklich, bemerkbar; legen vt, hinlegen vt; 3. (в лікарню)
(примітний) auffallend, ins Auge einliefem vt; 4. (капітал) anlegen
fallend; (видимий) sichtbar; vt; (фінанси) deponieren vt; 5.
(відчутний тощо, тж. перен.) fühlbar, (публікувати у 3MI) veröffentlichen
wahrnehmbar, greifbar; 2. перен. vt; оголошення inserieren vt
~

(значний) bedeutend; (видатний) поміщатися 1. (улаштовуватися)

hervorragend sich einrichten; (розміщуватися)
помітно: по ньому ~, що... man Unterkommen* vi (s), Platz finden*;
merkt es ihm an, dass... 2. (уміщатися) hineingehen* vi (s)
поміч ж Hilfe /=; (сприяння, поміщик ч Gutsbesitzer m -s, =,
захист) Beistand m -(e)s Gutsherr m -(e)n, -en
помічати 1. merken vZ, bemerken поміщицьк||ий Gutsbesitzer-, Guts-;
vt; (бачити) erblicken vt; (чути) ~a садиба Gutshof m -(e)s, -höfe; ~e

hören vt; (відчувати) empfinden* господарство Gutswirtschaft f =,

vt; (сприймати органами чуттів) -en; ~i землі Gutsländereien pl
wahmehmen* vt; (за чиїмось поміщиця ж Gutsbesitzerin f =,
виглядом, поведінкою тощо) -nen, Gutsherrin/=, -nen

anmerken когось D., щось А);

(в помножати див. множити 1,2
(виявляти) entdecken vt; gewahr помножити див. множити 1,2
werden* vi (s) (щось G., А.); не ~

помножувати див. множити 2

(не бачити) übersehen* vt; (nepee. помовка ж: <§> злодій

на вовка ~, а

свої помилки, недоліки тощо) blind кобилу вкрав (прислів я) Hinz

sein* vi (s) (щось für А.); (нічого hat es angestellt [angezettelt], Kunz
не бачити) розм.. ірон. ein Brett muss es ausbaden; про вовка ~, а

vor den Augen haben*; (не чути) вовк erscheint wie gerufen
у хату er

überhören* vt; (навмисне робити [wie der Wolf in der Fabel]; wenn
вигляд, що не побачив тк. щодо -

man vom Wolfe spricht, guckt er

людей) розм. schneiden* vt; 2. über die Hecke

(позначати, зазначати) bezeichnen помовчати див. мовчати
vt; (робити позначки) anmerken vZ, помовчувати див. мовчати
kennzeichnen vZ, mit Zeichen помогти див. допомагати; <§> не

versehen* vt поможе ні мило, ні вода, коли

помічний behilflich, helfend; мед. така врода (прислів я) wer einen

heilsam, wirksam Mohren wäscht, verliert Mühe und
помічник ч Helfer m -s. =; (підруч¬ Seife; einen Mohren kann man nicht
 помокнути 394

weiß waschen; Mohren werden помчати(ся) див. мчати(ся)

nimmer weiß пом якнути див. м якнути
помокнути див. мокнути пом якшати див. м якшати
помолитися див. молитися 1 пом якшення с 1. (перехід у стан

пом^лог ч Pomologe т -n, -n, Obst¬ м якшого) Erweichung f =, -en;

kenner ['o:pst-] т -s,
=
(води) Enthärtung/=, -en; 2. перен.
помол&гія Pomologie f =, Obst¬
ж (послаблення) Milderung f =,
П baukunde['o:pst-]/=, Obstkunde f= Linderung/=; (удару) Dämpfung/=,
помолодіти див. молодіти -en;
~
вини Schuldminderung f =;

помолоти див. молити покарання Milderung der Strafe,

~

поморгати див. моргати Straf|ermäßigung/=, Strafmilderung

поморник ч зоол. {птах) Raubmöwe
/=,-П
поморозити (alles) erfrieren
[gefrieren] lassen* vt
поморочити(ся) див. морочити(ся)
поморщити(ся) див. морщити(ся)
помоскалити(ся) див. обмоскали-
ти(ся)
помочити див. мочити 1
помпа1 ж {насос) Pumpe/=,
помп||а2 ж {показна пишнота)
Pomp т -(e)s; організувати з ~ою
groß aufziehen* vt; з ~ою розм. mit
Pauken und Trompeten
помпозний pompös, pomphaft
помпозність ж Pomphaftigkeitf=
помпон ч Pompon [po'pö] m -s, -s,
Quaste/=, -n
помпувати pumpen vt
помріяти див. мріяти
помст||а ж Rache
/=, -п; {відпла¬
та, кара) Ahndung/=; (розплата)
Vergeltung f =; кривава ~а
Blutrache /=, -п; жага ~и Rachgier/=;
закликати до ~и um [nach] Rache
schreien* vi; замишляти ~y розм.
Rache brüten, auf Rache sinnen* vi
помститися див. МСТИТИСЯ
/=; 3. філол. (звуку) Palatalisierung
/=, -en
пом якшити див. пом якшувати
пом якшувальн||ий 1. тех. (амор¬
тизаційний) dämpfend; 2. (посла-
блювальний) mildernd, lindernd; ~і
обставини юр. mildernde
Umstände; 3. філол. palatalisierend
пом якшувати 1. (робити м яким
-п або м якшим) weich machen vt,
erweichen vt; 2. (воду) enthärten vt;
3. перен. (послаблювати) müdem
vt, lindern vt; (погоду, клімат
тощо) mäßigen vt; (удар) dämpfen
vt; (вирок тощо) müdem vt; 4.
перен. (робити добродушнішим,
поблажливішим тощо) erweichen vt,
milder stimmen vt; 5. філол. (звук)
palatalisjeren vt
пом янути див. поминати1
пом яти див. м яти
пом ятий див. зім ятий
пом ятися див. м ятися
понабирати див. набирати 1-3;
~ся див. набиратися
понабріхувати див. набріхувати
понабудовувати див. набудовува¬
ти

помужніти див. мужніти понабудувати див. набудовувати

с Trübung f понаварювати див. наварювати
~

помутніння
кришталика мед. Katarakt
-е, Katarakte /=, -n,
/=, -en, grauer Star
помутніти див. мутніти
помучити(ся) див. мучити(ся)
=, -en;
т -(e)s, понавигадувати див. вигадувати
Linsentrübung понавидумувати див. видумувати
понавішувати див. навішувати
понавозити див. навозити
понав язувати див. нав язувати
395
понагиноти(ся) див. нагинати(ся)
понагортати див. нагортати
понад 1. (зверху) über (на питання
куди? -А., на питання "де?
D.); (вище) oberhalb (G.)\ 2.
(більше) über (А.) (hinaus), mehr als;
20 років über [mehr als] 20 Jahre;
~
міру über die Maßen;
übermäßig;
~
über den Plan (hinaus); це
план
мої сили das geht über meine Kräfte
понадавати див. надавати
понадзвуковий див. надзвуковий
понадити(ся) див. надити(ся)
понадіятися див. надіятися
понадкушувати див. надкушува¬
ти
понадламувати(ся) див.
надломлюватися)
понадлімітний Oberlimit-, das
Limit überschreitend
понадламлювати(ся) див.
надлом лювати(ся)
понадміру див. надміру
понаднормативний das Normativ
überschreitend, Übemormativ-
понаднормов||ий Überstunden-;
~a робота Überstunden!arbeit f =;
Überstunden pl
понадоювати див. надоювати
понадрізувати див. надрізувати
понакладати див. накладати
понаклеювати див. наклеювати
понакривати(ся) див. накривати-
(ся)
понакручувати див. накручувати
поналивати(ся) див. наливати(ся)
поналітати див. налітати
понамокати див. намокати
понамочувати див. намочувати
понаносити див. наносити
понарізувати див. нарізувати
понасаджувати див. насаджувати
понасипати див. насипати
понасмічувати див. смітити
понаставляти див. наставляти
понасушувати див. насушувати
поніжити(ся)
понатирати див. натирати
поневіряння с Plage f =, -n, Lei¬
densweg m -(e)s, -e
-
поневірятися sich abplagen, sich
quälen; розм. krebsen und rackem vi
~
поневолення c Unterjochung f =,
-en; Versklavung [-v-]/=, -en
поневолити див. поневолювати
п
~
поневолювати (підкорювати собі)
knechten vt, unterjochen vt;
рабом, невільником)
(робити когось
versklaven
[-V-] vt
понеділ||ок ч Montag т -(e)s, -е; по
~ках montags; у ~ок am Montag
понервувати(ся) див. нервувати-
(ся)
понести див. нести; ~ся див.
нестися1,2
понижати(ся) див. понижувати(ся)
пониження с 1. див. зниження 1;
2. (у посаді) Versetzung auf einen
niedrigeren Posten; військ.
Herabsetzung in der Dienststellung;
~
у званні військ. Herabsetzung
im Dienstgrad; 3. (на місцевості)
Senke/=, -n
понижувати 1. див. знижувати;
2. (у посаді) auf einen niedrigeren
Posten versetzen vt; військ, in der
Dienststellung herabsetzen vt
понижуватися див. знижуватися 1
пониззя с Niederungsgebiet п -(e)s,
-е, Unterlaufgebiet п -(e)s, -е,
Mündungsgebiet п -(e)s, -е
понизити див. знижувати; ~ся див.
знижуватися 1
поникати (схилятися,
пригинатися) sich beugen, sich neigen; (про
траву, злакові тощо) sich (zur
Erde) senken
поникнути див. поникати
понині bis jetzt
понищити див. нищити
ПОНІ с зоол. Ропу п ['ропі] п -S, -S
понівечити див. нівечити
поніжити(ся) див. нркити(ся)
 поновити(ся) 396

поновити(ся) див. поновлювати- понукати antreiben* vt, anspornen vt

(ся) понурий (пригнічений)
поновлення с 1. див. відновлення; niedergeschlagen, niedergedrückt, bedrückt;
2. (оновлення} Erneuerung/=, -еп; (насуплений, не в гуморі)
3. (на посаді тощо} schwermütig, missmutig; (похмурий) trübe,
Wiedereinsetzung/^, -еп, Wieder|einstellung/=, finster; mit mederschlagenen Augen,
-еп mit gesenktem Blick; розм. kopfhän¬
п поновлювати 1. (оновлювати} gerisch
erneuern vt; 2. (на посаді тощо} пончик ч Berliner m -s, =, Berliner

wiederleinsetzen vt, wieder|einstellen vt; Pfannkuchen [Ballen]; австр.,

3. див. відновлювати півд.-нім. Krapfen m -s, =

поновлюватися 1. wieder пончо c Poncho ['pontfo] m -s, -s

anfangen* vi; 2. erneuert werden* vi (s), понюхати див. нюхати

sich erneuern; 3. wieder|eingesetzt понятий ч юр. hinzugezogener Zeu¬

[wieder|eingestellt] werden* ge,Zeuge т -n, -п; (при обшуку)

понос 1. див. пронос; 2. (приплід у
ч Zeuge bei der Haussuchung
деяких тварин) Wurf т -(e)s, Würfe ПОНЯТІЙНИЙ див. поняттєвий
поночі nachts, in der Nacht; in der поняттєвий філос. Begriffs-
Dunkelheit поняття с 1. філос. Begriff т -(е)
поношений (про одяг, взуття) s, -е; 2. (розуміння, уявлення)
abgetragen; (потертий, старий одяг) Vorstellung/^ -еп; не мати жодного
schäbig, abgeschabt; (про взуття) ~

keine (blasse) Ahnung [розм.

ausgetreten (blassen) Schimmer, nicht den
keinen

понт ч 1. (обман, хитрість) розм. geringsten Schimmer] haben* (про

Mogelei/=, -еп; фам. Beschiss т щось von £>.); без розм. Ende im
~

-es; брати на розм. übers Ohr Gelände

~

hauen(*) vt, für dumm verkaufen пооббивати див. оббивати

vt, austricksen vt; 2. (хвастощі, пооббріхувати див. оббріхувати
вимахування) Protzerei f-, -en, Pro- пообвалювати(ся) див. обвалю¬
tzigkeit f =, -en, Protzertum n -s; ватися)
гнати ~и розм. den Mund [фам. пообв язувати(ся) див.
das Maul] voll nehmen*; розм. sich обв язуватися)
wie ein Frosch aufblasen*; фам. пообдирати(ся) див. обдирати(ся)
angeben wie eine Lore (nackter) Affen; пообідати zu Mittag essen* vi;

3. {зарозумілий, гордовитий) розм. (закінчитиобід) mit dem Mittag|essen

Fatzke m -n. -n; фам. eingebildeter fertig sein* vi (s)
Pinsel пообідній Nachmittags-
понтифік ч рел. Pontifex m =, -tifizes пообіцяти див. обіцяти
понтифікат ч рел. Pontifikat n -(e) пооб їдати(ся) див. об їдати(ся)
s, -e пообклеювати див. обклеювати
понтон ч Ponton [pon'torj/po'to:] m пообкручувати див. обкручувати
-s, -s, Brückenboot n -(e)s, -e, Brü- пообламувати див. обламувати
ckenschiff n -(e)s, -e пообливати (ся) див. обливати(ся)
понтонний Ponton-; міст ~

пообмазувати (ся) див. обмазува¬

Pontonbrücke /= -n, Schiffbrücke f=, -n тися)
понтуватися див. гнати понти пообпадати див. обпадати
397 поперед

поодинокі І ий (окремий) vereinzelt; (наштовхнутися) stoßen* vi (s) (на

{відокремлений) abgesondert; когось auf А.)
(одиничний) einzeln, Einzel-; -і попадя ж Gattin eines Priesters;
Einzelfälle pl
випадки розм. Popenfrau/=, -en

поодинці (окремо) einzeln; (один попалити див. палити

за одним) einer nach dem anderen; попарно paarweise

(відокремлено, роздільно, не попа||сти див. попадати; куди ми

разом) abgesondert, getrennt ~ли? wohin sind wir (hier) П

поп-музика ж Popmusikf= hingeraten [geraten, gekommen]?; <§> ~сти в
п£>па ж фам. Popo т -s, -s, Po т -s, -s тачку ins Schwarze treffen* vi; den
попадання c 1. (проникнення) Nagel auf den Kopf treffen*; -сти
Eindringen n -s; 2. (бомби тощо) пальцем в небо ins Blaue treffen*
Einschlag m -(e)s, -Schläge; (влучання у vi; йому ~ло er hat was

мішень тощо) Treffer т -s, =; пря- abbekommen; кому ~ло dem ersten besten;
=
м£ -
Volltreffer т -s, куди gleich wohin; тобі
~ло ganz

попадати див. падати -де! du kriegst noch was!; чим ~ло

попадати 1. (проникати) eindrin- was (gerade) unter die Hände kam;

gen* (s); 2. (про бомбу тощо)

vi як ~ло wie es (gerade) kommt; aufs

Anschlägen* vi; (точно Geratewohl, auf gut Glück; (абияк,

вистрілити, кинути тощо) treffen* vt; впереміж) durch| einander; -в як
~
в

ціль das Ziel treffen*; 3. лис у лапку (прислів я) endlich ist

(з являтися, опинятися в певному

місці) der Fuchs in die Schlinge gegangen
hingeraten* vi (s), geraten* vi (s), попи) |стися див. попадатися; мені
kommen* vi (s); (вжив, перев. в газеті -лася цікава стаття ich
якщо досягнення якогось місця bin in der Zeitung auf einen
пов'язано з подоланням перешкод) interessanten Artikel gestoßen; на

landen vi (s); 4. (у пастку, сіті, вулиці мені -вся знайомий auf der
неприємну ситуацію тощо) fallen* Straße traf ich einen Bekannten, auf
vi (s), hineinfallen* vi (s) (у щось in der Straße begegnete ich einem
А.); розм. hineinfliegen* vi (s), Bekannten; тепер мені -вся jetzt
ти

hereinfliegen* vi (s); (влипнути) розм. habe ich dich; мені ще -дешся!

ти

verschüttgehen* vi (s); 5. (з тобою розквитаюся) розм. du

(потрапляти, діставатися) gelangen vi (s) wirst mir noch in [über] den Weg
попадатися 1. (у пастку, сіті, kommen [laufen]!
неприємну ситуацію тощо) geraten* попелиця ж зоол. Blattlaus/=,
vi (s); hineinfallen* vi (s), (in j-s -läuse

Hände) fallen* vi (s); на вудочку -

c Brandstätte f =, -n,
попелище
auf den Leim gehen* vi (s) Brandstelle/=, -n
(комусь D.); anbeißen* vi; 2. (бути попелюха ж 1. див. оїдіум; 2. зоол.
впійманим на якомусь вчинку) sich Haubenlerche/=, -n
=
fangen*; ertappt \розм. erwischt] Попелюшка ж Aschenputtel п -s,
werden* (на чомусь bei D.y, (перев. Aschenbrödel п -s, =

на несерйозному вчинку) überrascht попелястий aschblond

werden* vi (s); 3. див. попадати 3; попелясто-сірий aschgrau
4. (зустрічатися на шляху) поперед 1. див. попереду; 2. див.
begegnen vi (s) (на когось D.y, treffen* vt; спочатку 1
 попереджаЦти 398

попереджаЦти 1. (завчасно rausgehend, vorangehend,

інформувати про щось загрозливе) vorangegangen, vorherig; (минулий) vorig,
(vorher [rechtzeitig]) benachrichtigen vergangen, Vor-; (тгшчасовий)
vt; (vorher) mitteilen vi (когось D.); provisorisch [-v-]; (неостаточний)
2. (застерігати) (про
warnen vt vorläufig, Vor-; -є замовлення
щось vor D.)', (закликаючи до Vorbestellung f -, -en; -є
чогось, нагадуючи про щось зауваження Vorbemerkung f =, -en; ~€

трагічне з минулого) mahnen vt; ю покарання юр. vorangegangene

П
тебе! (май це на увазі) розм. lass Bestrafung; -є розслідування юр.
dir das gesagt sein* [sagen]!; 3. (y Vor|Untersuchung/=, -en; -є
вигляді догани) verwarnen vt; 4. (не ув язнення юр. Untersuchungshaft f =;

допускати) verhüten vt; -ій день der vorige

(запобігати) Vorbeugen vi (щось D.y, ^ги [vorangegangene] Tag, Vortag m -(e)s, -e; -ій
захворювання einer Erkrankung етап Vorstufe /=, -n; -ій продаж

Vorbeugen vi; -ти нещасний випадок Vorverkauf m -(e)s; -ій промовець

einen Unfall [ein Unglück] verhüten; Vorredner m -s, =; -ій рахунок
5. (випереджати) zuvorkommen* Proformarechnung f =, -en; -і дані
vi (s) (когось, щось D.) vorläufige Angaben; -і
попередження c 1. (повідомлення) перемовини Vorverhandlungen pl; -я
(rechtzeitige) Benachrichtigung f =, сторінка vorhergehende Seite; за -іми

-en; 2. (застереження) Warnung даними nach vorläufigen Angaben

/=, -en; (заклик, нагадування; тж. попередньо (заздалегідь) vorher;
юр.) Mahnung/=, -еп; (не остаточно) vorläufig
провадження щедо -

про необхідність попереду (спереду) vom, vorne,

боргу
сплати юр. Mahnverfahren п -s, voran; (перед) vor (D.y, всіх allen
-

=; 3.(недопущення) Verhütung/=; voran

(запобігання) Vorbeugung f =; -

поперек1 1. querdurch, quer|über

ДТП Unfallverhütung/=; 4. (у
вигляді догани тогцо) Verwarnung
/=, -еп
попереджувальний
(застережливий) Warn-; (профілактичний,
(чогось A.y, 2. quer, in die Quere
поперек2 ч анат. Lende/=, -n
поперековЦий анат. lumbal, Len¬
den-; e сплетіння Lendengeflecht
n -(e)s, -e

запобіжний) Vorbeugungs-, попероково-крижовЦий анат.

vorbeugend, präventiv [-v-]; мед. lumbosakral; -e сплетіння анат.

prophylaktisch; постріл Warnschuss
-

Beingeflecht n -(e)s, -e; -ий плексит

т -es, -schüsse; сигнал
-
мед. Beingeflecht|entzündung f =,
Warnsignal п -s, -е; страйк Warnstreik
-
т -en

-(e)s, -S поперемінно abwechselnd

попереджувати див. попереджати поперечина ж див. поперечка
попередити див. попереджати поперечка ж (балка) Querbalken
попередник ч (на посаді, посту т -s, =, Querträger т -s, =;
=
тощо) Vorgänger т -s, (платформи, шасі) Querholm т -(e)s, -е;
попередниця ж Vorgängerin f =, (розпірка) Querstrebe f-, -п;
-nen (траверса) Traverse [-v-]/=, -n
попередні І ій (який міститься поперечнЦий Quer-, quer,
перед іншим, передує чомусь) vo¬ querlaufend; -а вісь Quer|achse f =, -n; -a
399 пополам

вулиця Querstraße/=, -п; ~е ребро змусити ^гися entgelten lassen* vt;

тех. Querrippe/=, -п ти за це ~шся das wird dir teuer zu
поперечник ч Durchmesser т -s,
=
stehen kommen
див. попласкувати див. плескати 1-3
~

поперечно поперечний;
розташований двигун попливти 1. losschwimmen* vi (s);
Querleinbaumotor т -s, -еп (на човні, кораблі тощо) losfahren*
поперечно-пильний: ~

верстат vi (s); 2. див. плавати; 3. див.

Abläng(kreis)sägemaschine/=, -п плисти П
поперечно-стругальний: вер¬
~
поплисти див. попливти
стат Kurzhobelmaschine f =, -n, поплін ч текст. Popeline [-'1і:п]/=,
Kurzhobler m -s, =, =
/ т -s,
=
[-'1і:пз], Popelin т -s, -е
Querhobelmaschine /=, -n поплічник ч Helfershelfer т -s, =,

поперти(ся) див. перти(ся) Spießgeselle т -п, -п

поперхнутися sich verschlucken поплутаний див. плутаний

попильнувати див. пильнувати поплутати(ся) див. плугати(ся)
попит ч ек. Nachfrage /= (на щось поповзом kriechend
nach £>.); товари підвищеного ~у поповнення с 1. (доповнення) Er¬
stark gefragte Waren gänzung/=, -еп; (розширення)
попихати 1. див. штовхати; 2. див. Erweiterung f =, -еп; (наповнення)
підганяти 2 Auffüllung f =
-еп; (стан рахунку
попід (під) unter (на питання мобільного телефону) Aufladen
куди? -А., D.);
на питання де? -
п -s;
~
складських запасів

(вздовж) entlang (А.); (мимо, повз) Lager] ergänzung/=, -еп; 2. (про

vorüber, vorbei (an D.) кадри) Arbeitskräftenachwuchs т -es;
попідмітати див. підмітати військ. Auffülltruppen pl,
папіл ч Asche f- (pl тех. -n); & по¬ personel e Auffüllung [Ergänzung]; нове ~

сипати попелом голову sich (D.) військ. Verstärkung f =; junge

Asche aufs Haupt streuen Soldaten
попільниця ж Aschenbecher m
=
-s, поповнити див. поповнювати
поплавець ч 1. (для риболовлі) поповніти voller [dicker] werden* vi
Schwimmer m -s, =; 2. mex. (s); (додати у вазі) zunehmen* vi
Schwimmkörper m -s, =, поповнювати 1. (доповнювати)
Schwimmer m -s, =; (надувний човен, ergänzen vt; (розширювати)
пором) Floßsack m -es, -säcke, Floß vt; (наповнювати) auffüllen
erweitern
n -es, Flöße; (невода) Auftriebskör- vt; (довершувати, робити
per m -s, =; виносний (шлюпки) ~

завершеним) невідокр. vervollständigen

=
мор. Ausleger m -s, vt; (збільшувати стан рахунку
поплавок ч див. поплавець мобільного телефону) Guthaben
поплакати (eine Zeitlang [ein we¬ aufladen*; 2. військ, auffüllen vt,
nig]) weinen vi ergänzen vt
поплатити див. платити пополам 1. in zwei Hälften; 2. (в
поплати І |тися büßen vt, bezahlen половинній долі) halbpart; з горем
vt; zahlen vi (за щось für А.); (за (лихом] mit Mühe und Not, mit
~

чужі дії, вчинки) herhalten müssen* Hängen und Würgen; <@> гріх і
~

(за щось für А.); ^гися за інших лихо (прислів'я) mitgegangen,

~

розм. das Gelage bezahlen müssen; mitgefangen, mitgehangen

 пополовині
пополовині див. пополам
попона ж Pferdedecke/=,
-п
поправити(ся) див. поправляти¬
ся)
поправк||а ж 1. (здоров я)
Wiederherstellung/=; (видужування)
Genesung /=; 2. (виправлення)
п Korrektur /=, -en, Verbesserung/^, -еп;
(ліквідація помилки) Berichtigung
/ =, -еп; 3. (лагодження) Ausbes-
serung / =, -еп; 4. (у
законопроекті тощо) Änderungs|antrag т -(e)s,
-träge, Änderungsvorschlag т -(e)s,
-Schläge; вносити ~y eine Änderung
vornehmen*; 5. (до результату
вимірювання тощо) Korrekturwert т
-(e)s, -е, Korrekturfaktor т -s, -еп,
Berichtigungsfaktor т -s, -еп
поправляти 1. (здоров я)
wiederherstellen vZ, wiedergutmachen vt;
2. (виправляти) korrigieren vt,
verbessern vt; 3. (лагодити) ausbes-
sem vt; 4. (помилку) berichtigen vt;
5. (приводити в порядок);
(зачіску) ordnen vt; (головний убір, одяг
тощо) zurechtsetzen відокр. vt,
zurechtrücken відокр. vt
поправлятися 1. (одужувати)
genesen* vi (s), gesund werden* vi (s);
wieder auf die Beine [zu Kräften]
kommen* vi (s); 2. (виправлятися)
sich verbessern; 3. (додавати у
вазі) zunehmen* vi; 4.
(поліпшуватися) sich bessern; (змінюватися на
краще) sich zum Besser(e)n
wenden; 5. див. поправляти 5
поправн||ий verbesserlich,
verbesserungsfähig; це ~o das lässt sich
wiedergutmachen
попрасувати див. прасувати
попрацювати див. працювати
П£>при 1. див. уздовж; 2. див. мимо;
3. див. всупереч
попробувати див. пробувати
попросити(ся) див. просити(ся);
попрошу! (вираз енергійного про¬
400
тесту) розм. da muss ich doch sehr
bitten!
попрощатися див. прощатися
попруга (сідла) Sattelgurt т -(е)
ж
s, -е, Sattelriemen т -s, =;
(упряжі)
Bauchriemen т -s, =
попрямувати sich begeben* (до
когось, чогось nach/zu £>.); den Weg
Anschlägen*
попса ж розм. Schmachtfetzen pl,
Dudelmusik/=
попсувати(ся) див. псувати(ся)
=
популізм ч Populismus т
популіст ч Populist т -еп, -еп
популістський populistisch
популяризатор ч Popularisator т
-s, -toren
популяризація ж Popularisierung
/=
популяризувати (пропагувати,
поширювати тощо) popularisieren
vt; (робити доступним або
дохідливим) (all)gememverständlich
machen vt
популярн||ий 1. (доступний,
дохідливий) populär, (allgemein-
verständlich, leicht verständlich;
в ~ій формі in leichtfasslicher
Form; 2. (загальновідомий)
populär, bekannt; 3. (схвалений,
визнаний) populär, beliebt; (який має
попит -
про предмети і особи)
gesucht; (який має попит -
про
предмети) gefragt; ~ий лікар ein
gesuchter Arzt; ~ий письменник
ein vielgelesener Schriftsteller
популярність ж 1. (доступність,
дохідливість) Popularität /=,
Zugänglichkeit / =, (All)gememver-
ständlichkeit f =; 2. (загальновідо-
мість) Popularität /=, Bekanntheit
/=; всесвітня ~
Weltruf m -(e)s;
3. (визнання, схвалення)
Popularität /=, Beliebtheit /=; (слава)
я Berühmtheit /=, Ruhm m -(e)s; мати
(велику)
~
sich großer Beliebtheit
401 поражати

erfreuen; (про ресторан, музей wann?; з тих пір seitdem, seit jener
тощо) starken Zuspruch haben* Zeit, seit der Zeit; з яких пір? seit
популяційний біол. Populations- wann?; seit welcher Zeit?; 2.
популяція ж біол. Population /=, (настав час, строк тощо) es ist [wird]
-еп Zeit, es ist an der Zeit; давня es

попурі с муз. Potpourri ['potpuri] п ist hohe [die höchste] Zeit; мені ~

-s, -S йти nun muss ich gehen

попускати 1. (ослаблювати щось пораді|a ж Rat m -(e)s, Ratschläge, гі
зв'язане, стягнуте тощо) lockern Rat|schlag m -(e)s, -Schläge;
vt; 2. (зменшуватися про біль
-

(вказівка, натяк, підказка тощо) Wink

тощо) nach lassen* vi; т -(e)s, -е; (неофіційна порада,

(розхитуватися) sich lockern, locker werden* підказка приватної особи, як

vi (s); 3. (потурати) gewähren діяти) Fingerzeig т -(e)s, -е; ~и щодо

lassen* (чомусь А., комусь D.); вибору професії Ratschläge
Nachsicht üben (чомусь zu D., комусь [Fingerzeige] für die Berufswahl;
mit D.) давати ~y einen Rat geben* [erteilen];

попустити див. попускати просити ~и [звертатися за ~ою]

попутн||ий (якийрухається в тому zu Rate ziehen* vt, um Rat bitten*
ж напрямку) auf dem Weg liegend; [fragen] vt; sich (D.) Rat holen (до
(про вітер) günstig; ~ий вітер когось bei D.); послухайся мо£Ї ~и
günstiger Wind, Fahrtwind m -(e)s, hör auf meinen Rat!, lass dir raten!;
Rückenwind m -(e)s; guter це тобі моя (остання) ~а! розм.
Segelwind; ~ий потік Mitstrom m -(e) das will ich dir geraten haben!, das
s, -ströme; ~ий транспорт lass dir geraten sein!; за його ~ою
Nachfolgeverkehr m -(e)s; їхати на ~ій auf seinen Rat hin, auf sein Anraten;
машині див. їхати автостопом; <§> хто не слухає тому нічим не

йому дме ~ий вітер розм., тж. зарадиш (прислів'я) wem nicht zu

перен. er hat Wind in den Segeln raten ist, dem ist auch nicht zu helfen
попутник ч 1. Reisegefährte m -n, -n; порадити(ся) див. радити(ся)
2. перен., політ. Mitläufer m -s, =
порадіти див. радіти
попутництво c перен., політ. Mit¬ порадливий mit gutem Rat beiste¬
laufen n -s hend
попутниця ж Reisegefährtin f =, порадник ч 1. (той, хто дає

-nen поради) Ratgeber т -s, =, Berater т -s, =;

попутно (у той же час) 2. (посібник з якоїсь справи,
gleichzeitig, zugleich; (між іншим) галузі знань тощо) Anleitung f-, -en,

nebenbei; (при тій нагоді) bei dieser Vorschrift/=, -en

Gelegenheit порадниця ж Ratgeberin f =, -nen,
попухлий aufgeschwollen Beraterin/=, -nen
пора ж (отвір) Pore/=, -п порадувати(ся) див. радувати(ся)
пор||а ж 1. (час) Zeit/=; гаряча ~а поражати 1. (перемагати) besiegen
(в роботі) Arbeitsspitze /=, -n, vt; (завдавати удару) schlagen* vt;
arbeitsreiche Zeit; ~а року Jahreszeit (знищувати) vernichten vt; 2.
/=, -еп; ~а цвітіння Blütezeit /=, (попадати в ціль) treffen* vt; 3. (про

-еп; до ~н до часу zeitweilig, хворобу тощо) befallen* vt; в ~

einstweilig; до яких пір? wie lange?, bis правах j-s Rechte aberkennen*
 пораженець
пораженець ч політ. Defätist
-еп, Kapitulant т -еп, -еп
пораженство с Defätismus т
пораженський політ, defätistisch
поразити 1. einen Schlag versetzen
[beibringen*] (когось D); 2. див.
поражати
П поразкЦа ж Niederlage/=, -п; розм.
Schlappe f =, -п; завдавати ~и
eine Niederlage [розм. Schlappe]
beibringen* (комусь D.); зазнавати
~и unterliegen* vi (s) (від когось
D.); eine Niederlage [розм. eine
Schlappe] erleiden*; розм. eine
schwere Schlappe einstecken
поранений див. ранений
поранення с Verletzung/ =, -еп; (в
бою тощо) Verwund ung/=, -еп
поранити(ся) див. ранити(ся)
поратися (займатися чимось)
розм. hantieren vi, herumhantieren
vi (коло чогось an/mit D.);
(неорганізовано і безпланово) розм.
herumfuhrwerken vi;
(клопотатися господарством) die Wirtschaft
fuhren [besorgen], wirtschaften vi,
herumwirtschaften vi
порахувати(ся) див. рахувати(ся)
порваний 1. (розірваний) zerrissen;
(на шматки) zerfetzt; 2. див.
поношений
порвати(ся) див. рвдти(ся)
порабрик ч буд. Kantstein т -(e)s,
-е, Randstein т -(e)s, -е
порей ч бот. Porree т -s
порекомендувати див. рекомен¬
дувати
порив ч 1. (вітру) Stoß т -es, Stöße,
Windstoß т -es, -stoße; 2. перен.
Aufwallung / =, -en; (вибух) Aus-
bruch [-brux] m -(e)s, -brüche [-bry-
оз]; (припадок, напад) Anfall m -(e)
s, -fälle, Anwandlung f =, -en;
(запал, підйом, наснага) Schwung m
-(e)s; бойовий [наступальний]
Angriffsgeist m -(e)s; гніву Zorn¬
~
402
т -еп, lau sbruch m -(e)s, -brüche; радості
~
Freuden|ausbruch m -(e)s, -brüche; у
=
~i радості vor Freude, in der Freude
поривання c 1. (стрімкий рух,
напір, натиск тощо) Andrang т -(е)
s; 2. (бурхливий вияв почуттів)
Ausbruch [-brux] т -(e)s, -brüche
[-Ьгуоз]; 3. (бажання, прагнення)
Bestrebungen pl; (наміри)
Absichten pl; 4. (збудження, піднесення)
Begeisterung f =; (запал, підйом,
наснага) Schwung т -(e)s
поривати 1. (захоплювати з собою)
mitreißen* vt; 2. (приваблювати)
anziehen* v/; 3. (оволодівати
кимось -
про почуття, настрій
тощо)ergreifen* vt; 4. (переривати
відносини, скасовувати договір
тощо) brechen* vt, abbrechen* vt
пориватися (прагнути, бажати)
streben vi (до когось, чогось nach
D.); (домагатися, дуже бажати)
trachten vi (до чогось nach D.)
поривчасті І ий (стрімкий,
навальний) ungestüm; (шквалистий
-
про
вітер) böig; (раптовий) jäh;
(бурхливий) stürmisch; (сильний,
інтенсивний) heftig; (імпульсивний)
impulsiv; (квапливий, рвучкий) hastig;
~ий вітер Brausewind т -(e)s, -е,
böiger Wind; ~і рухи hastige [ruck-
|artige] Bewegungen
поривчастість ж Ungestüm п -(e)s;
Heftigkeit/=
поринати 1. див. ниряти; 2.
(вгрузати у сніг, пісок тощо) тж.
перен. sinken* vi (s), versinken*
vi (s); 3. перен. sich vertiefen,
aufgehen* vi (s) (у щось in D.); розм.
ganz drin sein* vi (s) (у щось in
D.); (мати повно роботи, бути
сильно зайнятим) розм. im
(richtigen) Dreh sein* v/ (s); в сон im
~
Schlaf versinken* [sinken*] vi (s); ~
~
у відчай in Verzweiflung kommen*
[fallen*, geraten*] vi (s)
403 поріст

порину||ти див. поринати; він з Türschwelle/=, -п; 2. (ріки)

головою ~в у роботу er ist ganz in Stromschnelle f =, -n; 3. перен. (межа)
seiner Arbeit aufgegangen Schwelle f =, -n; Grenze f -, -n,
паристий porös, porig; (губчатий) Grenzwert m -(e)s, -e; больовий ~

schwammig; (продірявлений) Schmerzschwelle /=, -n,

durchlöchert; (про сир) löcherig Schmerzgrenze f -, -n;
~

бідності
паристість ж Porigkeit/=, Armutgrenze/=, -n; не переступити
Porosität f- навіть чийсь ~
keinen Fuß über j-s П
порити(ся) див. рити(ся) Schwelle setzen; на ~
не пускати

порівну (на рівні частини) in glei¬
che Teile; (однаковими частинами)
zu gleichen Teilen
порівнювальні|ий Vergleichs-; ~а
відомість Vergleichsliste f =, -n;
~i дані Vergleichs!angaben pl,
Vergleichsdaten pl
порівнювати 1. vergleichen* vt;
zum Vergleich gegenüberstellen vt,
nicht über die Schwelle lassen* vt;
оббивати пороги von Behörde zu
Behörde irren vi (s); розм. j-m das
Haus [die Bude, die Tür] einlau-
fen* vi (s), j-n mit Bitten
bestürmen [belästigen], j-m Klinken
putzen (gehen* vi (s)); він далі cbotq
порога не ступав (без
життєвого досвіду) er ist hintern Back|ofen

einen Vergleich ziehen* [anstellen] nicht weggekommen; високі

(з кимось, чимось mit D.); 2. див. наші наги (прислів я) über
пороги на

зрівнювати 1 höherer Leute Schwelle setze die

порівнюватися див. Beine nicht aus deiner Zelle
зрівнюватися поріддя Ausgeburtf-, -en;
c знев. ~

порівняльний 1. (який грунтується диявола eine Ausgeburt der Hölle

на порівнянні тощо) vergleichend; поріділий див. рідкий 2
2. (відносний) verhältnismäßig, порідіти див. рідіти
relativ; 3. філол. komparativ; ступінь
~

поріднений verschwägert
Komparativ т -s, -е поріднити(ся) див. ріднити(ся)
порівняльно-історичний поріз ч Schnitt т -(e)s, -е, Einschnitt
historisch vergleichend, т -(e)s, -е; (рана) Schnitt т -(e)s, -е,

komparativ-historisch
порівняльно-правовий
rechtsvergleichend
порівнянний vergleichbar
порівнянність ж Vergleichbarkeitf-
порівняння с Vergleich т -(e)s, -е;
Schnittwunde/=, -п
порізати 1. див. нарізувати; 2. див.
різати; 3. див. ранити
порізатися sich schneiden*
порізник ч бот. Breitwegerich т -s,
-е, Heilwurz f=, -en

(зіставлення) Vergleichung/=, -еп; порізно (відокремлено) abgesondert,

для -
zum Vergleich getrennt; (по одному) einzeln
порівняно 1. (у порівнянні) im поріст ч бот. (молодий, низькорос¬
Vergleich (з кимось, чимось zu D.); лий ліс) (junges) Gehölz п -es,
verglichen (з кимось, чимось mit Unterholz п -es; (молоді пагони,
D.); 2. (відносно) verhältnismäßig, паростки) junge Triebe, junges Grün,
relativ neue Sprossen; (деревний) Wieder-

порівняти(ся) див. порівнювати- wuchs m -es; (самосів під старим

(ся) деревом] Aufschlag т -(e)s, -Schläge;
поріг ч 1. Schwelle/=, -п; (дверей) (пагін) Ausschlag m -(e)s, -Schläge;
 порість 404

~
від пня Stock|ausschlag т -(е) породження c Erzeugnis n -ses, -se

-Schläge; від пня von породжувати 1. erzeugen vt; 2. (ви¬

~

s, давати
Stock ausschlagen* vi (s) кликати) hervorrufen* vt;
порість ж див. поріст (спричиняти почуття, стан) erregen vt
порічки мн бот. Rote Johannisbeere породистЦий Rasse-, rassig,
порішити див. рішати reinrassig; hochgezüchtet, Zucht-; ~ий
порішиЦти 1. див. рішати; на тому собака Rassehund m -(e)s, -e,

П й ~ли! (домовились) розм. ab reinrassiger Hund; бути ~им розм.

dafür!; 2. див. покінчити Rasse haben*
порно с 1. (фільм тощо) Рото т -s, породи ||ти див. породжувати;
-s; 2. див. порнографія раз мати ~ла, раз і гинути
порнографічний Porno-, [помирати] (прислів я) einen Tod kann
pornographisch der Mensch nur sterben
порнографія ж Pornographie f =, породичатися див. родичатися 1
-ijen породілля ж Kreißende f -n, -n,
порнуха ж див. порно 1 Gebärende f -n, -n, Wöchnerin/=,
поробити 1. див. робити; нічого -nen

не поробиш (da ist) nichts zu породний геол. Gesteins-, Berge-

machen; es hilft nichts; тут нічого не породонавантажувальн||ий: ~a
поробиш daran lässt sich nichts машдна гірн. Bergelader m -s, =,

ändern, daran ist nichts zu ändern; das Gesteinslademaschine/=, -n

ist einmal nicht anders; da lässt sich породотвірний див.
nichts machen; 2. (начаклувати) породотворний
herbeizauben vi породотворний gestein(s)bildend
поробляти 1. див. робити; 2. див. порожистий reich an Stromschnel¬
займатися len
пороговЦий Schwellen-; Grenz-; ~а порожном див. порожняком
величина Schwellenwert т -(e)s, порожноч||а ж 1. Leere f =; leerer
-е; ~ий вимикач Raum; фіз. Vaku|um [v-] n -s, -kua;
Schwellenwertschalter т -s, =; ~ий ддтчик 2. перен. Nichtigkeit/=; <§> мати ~y

Schwellenwertgeber т -s, =
в голові Gedankenleere haben*
породі |а ж 1. (тварин) Gattung/=, порожнина 1.
(нічим не
ж

-en, Rasse /=, -п; ~а собак простір)

заповнений Hohlraum т -(e)s,

Hunderasse /=, -п; 2. (рослин) Gattung/=, -räume; 2. анат. Höhle/=, -n

-еп, Art /=, -еп; 3. геол. Gestein п порожнистий Hohl-, hohl
-(e)s, -е; осадочна порожній 1. leer; (без вантажу) un¬
Sedimentgestein п -(e)s, -е, Absetzgestein п beladen; пробіг [рейс] Leerfahrt
~

-(e)s, -е; пуста taubes Gestein; /=, -en, Leerlauf т -(e)s, -läufe; на
4. перен. (категорія, тип людей) ~

шлунок auf nüchternen Magen;

Art /=, Schlag т -(e)s; ті£Ї ж ~и 2. див. порожнистий; <§> в хаті ~

von gleichem [demselben] Schlag, сумно й спати (прислів я)

aus demselben Holz geschnitten, von Einsamkeit bringt Traurigkeit
gleichem Schrot und Korn порожніти sich leeren; (про вулицю,
пор<2да-кол£ктор ч геол. місто тощо) ver|öden vi (s)
Speichergestein n -(e)s, -e, Trägergestein n порожньо leer; як виметено

-(e)s, -e розм. wie ausgefegt

405 порочити

порожняк ч залізн. Leergut п -(e)s; поропласт ч Schaumstoff т -(e)s, -е,

(вагон) Leerwagen т -s, =; (поїзд) wabenartiger Stoff
Leerzug т -(e)s, -züge; <§> гнати ~
поросинець ч бот. Ferkelkraut т

розм. seinen Mist ablassen*, See- -(e)s,-kräuter

mannsgam spinnen*, Schnurren поросль ж див. поріст
erzählen поросна trächtig
порожнякам (розм.) leer, поростати bewachsen* [(пишною
unbeladen, ohne Ladung, mit leerem Wagen рослинністю) überwuchert; П
порозапавнювач ч Porenfüller m (волоссям) behaart] sein* vi (s) (чимось
-s,= mit D.)
порозбивати(ся) див. порости див. поростати
розбиватися) порося с зоол. Ferkel п -s,
=

порозв язувати(ся) див. пороти 1. (розпорювати) trennen vt,

розв язуватися) auftrennen vt; 2. (бити) prügeln vt
порозуміватися 1. (досягати порох ч Pulver [-v-/-f-] n -s, Schie߬

взаєморозуміння) sich verständigen (з pulver n -s; <§> даремно витрачати

кимось mit D., про щось über А.); ~
sein Pulver unnütz verschießen*,
(доходити до згоди) sich einigen, die Kräfte unnütz vergeuden;
einig werden* vi (s) (щодо чогось понюхати ~y розм. Pulver gerochen
über А.); (з ясовувати стосунки) haben*; тримати ~

сухим розм.
розм. reinen Tisch machen (з das [sein] Pulver trockenhalten*;
mit D.)', 2. (жити у злагоді)
кимось пахне ~ом Krieg liegt in der Luft,

im Einvernehmen sein* vi (s) (з es sieht nach Krieg aus, ein Krieg

кимось mit D.); (ладити)
Auskommen* vi (s); 3. (розмовляти,
обмірковувати) sich aussprechen*
порозуміння c (gegenseitiges)
Einverständnis n -ses, -se,
Verständigung/^ -en
порозумітися див.
порозуміватися; з ним завжди можна ~розм. er
lässt mit sich sprechen [reden]
порозходитися див. розходитися 1
порозцвітати див. розцвітати
порок Laster
~
ч п -s, =;
droht auszubrechen; у нього ~y не
вистачить розм. ihm reicht die
Puste nicht, ihm geht die Puste aus;
усе розвіялося ~ом розм. alles ist
zum Teufel
порохівниця ж Pulverflasche [-v-/-
f-]/=, -n, Pulverbüchse /=, -n; <§>
є ще порох в ~х (прислів 'я) in den
Knochen ist noch genug Mark
порохнявий див. порохнявий
порохнявіти див. порохнявіти
серця мед. порохно с див. порохня

Herzfehler т -s,
=
порохня Ж Mulm -(e)s
т

поролон ч Schaumstoff т -(e)s порохнявий mulmig

пором ч Fähre /=, -п; (морський) порохнявіти mulmig werden* vi (s)
Fährschiff п -(e)s, -е; (вантажний) порохові І ий Pulver- [-v-/-f-]; ~а ве¬
Prahm т -(e)s, -е; залізничний ~
жа Pulverturm т -(e)s, -türme; ~ий

Eisenbahnfähre/=, -п; канатний завад Pulverfabrik f =, -еп; ~ий

~

Seilfähre/=, -п льох Pulverkammer / =, -п; ~ий

поромн||ий Fähr-; ~а переправа склад Pulvermagazin п -s, -е; <§>
Fährverkehr т -(e)s сидіти на ~ій бочці auf einem
поромник ч Fährmann т -(e)s, -män- Pulverfass sitzen* vi
ner/-leute поранити (ганьбити, знеславлювати)
 порочний 406

schmähen vt, vi (когось auf/über/ портал ч 1. Portal n -s, -e;

gegen А.); (обмовляти, хулити) -(e)s, -gänge; з колонами

Hauptleingang m ~

lästern vt, vi (когось wider/über/ Säulenportal n -s, -e; 2. комп. Portal

gegen А.); (зводити наклеп) n -s, -e

verleumden vt портальн||ий portal, Portal-; Tor-;

порочний lasterhaft ~a вена мед. Pfort|ader /=, -n; ~a

порочність ж Lasterhaftigkeit/= гіпертензія мед. portale

П пороша Pulverschnee [-v-/-f-] m
ж Hypertension, Pfort|aderhochdruck m -(e)s;
-s, Neuschnee m -s, frischgefallener ~ий кран mex. Portalkran m -(e)

(lockerer) Schnee s, -kröne/спец. -e, Torkran m -(e)s,

порошина ж Stäubchen n -s,
=
-kräne/сиег/. -e; ~ий трактор (для
порошити stauben vi; Staub aufwir¬ виноградників) Stelzenschlepper т

beln; ~ся verstauben vi (s), staubig -s,=

werden* vi (s) портативний tragbar;

порошковдувач ч Pulverbläser [-v- transportabel; Koffer-; комп ютер Laptop
~

f'leptop] m -s, -s; Notebook ['no:t-

=
/-f-] m -s,

порошковий Pulver- [-v-/-f-], buk] n -s, -s; (радіо)приймач

~

pulverig Kofferempfänger m -s, =,

порошкоподібний pulverförmig Kofferradio n -s, -s; (тж. телевізор)
[-v-/-f-], pulver|artig, pulverig; ~

Koffergerät n -(e)s, -e
клей Klebepulver n -s, =, портативність ж Tragbarkeitf=
Klebstoffpulver n -s, =, Leimpulver n -s, =
портвейн ч Portwein m -(e)s, -e
порошок ч Pulver [-v-/-f-] n -s, = партер ч (сорт пива) Porter m -s, =,
порпатися 1. див. ритися; 2. див. Porterbier n -(e)s, -e
морочитися; 3. див. портик ч apxim. Portikus m =, -ken;
копирсатися; 4. див. поратися; 5. див.
~
з колонами Säulenhalle /=, -n,
вовтузитися 1-3 -(e)s, -gänge; ~

Säulengang m

порскати (бризкати) spritzen vi, храму Tempelvorhalle/=, -n

sprühen vi; (форкати, фиркати) портландцемент ч Portlandzement
schnauben vi, schnaufen vi; ~
m -(e)s
сміхом [од сміху] (mit dem Lachen) портмоне c Portemonnaie
herausplatzen vi (s), in Gelächter [Portmonee] [portmc'ne:] n -s, -s, Brieftasche
ausbrechen* vi (s) /=, -n, Geldbeutel m -s, =, Geldbörse
порснути див. порскати /=,-n
порт ч 1. мор. Hafen т -s, Häfen; мор¬ порто c спец. Porto n -s, -s/-ti,
ський Seehafen т -s, -häfen;
~

Postgebühr/=, -en
річковий Flusshafen т -s, -häfen,
~

п<2рто-франко c ек. Freihafen m -s,

Binnenhafen т -s. -häfen; на Чорному -häfen
~

морі ein Hafen am Schwarzen Meer; порт£в||ий Hafen-; ~a [~a]

~

призначення Bestimmungshafen залізниця Hafenbahn f =, -en; ~e [~e]

m -s, -häfen, Endhafen m -s, -häfen; місто Hafenstadt/=, -Städte; ~e [~e]
~

приписки Heimathafen m -s, -häfen; право Hafenrecht n -(e)s

входити в in den Hafen einlaufen* портовик ч Hafenarbeiter m -s,
~ =

vi (s), den Hafen anlaufen* vi (s); портографія ж мед. Portographie

2. комп. Port m -s, -e, Anschluss m /=, -üen
-es, -Schlüsse, Schnittstelle f=, -n портрет ч Bild n -(e)s, -er, Porträt
407 поручень

[-'tre:] п -s, -s; (живописний) -hänge; ~ь цінних паперів Bestand

Bildnis n -ses, -se, Porträtgemälde n -s, =; an Wertpapieren, Effektenbestand m

(рисунок) Porträtzeichnung/=, -en; -(e)s, -stände, Effektenportefeuille

(однієї особи) Einzelbildnis n -ses, n -s, -s, Wertpapierbestand m -(e)s,

-se, Einzelporträt n -s, -s; (бюст) -stände

Brustbild n -(e)s, -er; груповий ~

портфєліо c (акцій, цінних паперів

Gruppenbild n -(e)s, -er; писати тощо) Portefeuille [port(9)'foe:j(e)]
~

malen, zeichnen, porträtieren n -s, -s

Її
(чийсь Л.) портьє c Portier [-'tie:] m -s, -s,

портретист ч Porträtmaler [-'tre:-] m Pförtner m -s,

-

-s, =, Porträtist m -en, -en портьєра ж Portiere [-1Ї£:гз]/=, -n,

портретний Porträt- [-'tre:-]; ~

Vorhang m -(e)s, -hänge; Türvorhang

живопис Porträtmalerei f~ m -(e)s, -hänge; Fenstervorhang m

портретувати див. писати портрет -(e)s, -hänge

портсигар (для сигарет)
ч пєруб ч (ділянка, де вирубано ліс)
Zigarettenetui [-£t,vi:] п -s, -s; (для сигар) abgeholzter Ort, abgetriebene
Zigarrenetui п -s, -s; (металевий) Waldfläche; (вирубування лісу) Abschlag
Zigarettenbüchse/=, -n m -(e)s, Holzschlag m -(e)s

португалець ч Portugiese т -п, -п; порубати див. рубати

~ка ж Portugiesin/=, -nen порубка ж див. поруб
португальський portugiesisch; ~а порубник ч Forstfrevler т -s, =,

мова die portugiesische Sprache; Holzfrevler т -s,

=

(лише з артиклем) порубцьєваний див. рубчастий

(зазвич. без артикля)
Portugiesische п -п;
Portugiesisch п =/-s
портулак ч бот. Bürzelkohl т -(е)
s, Bürzelkraut п -(e)s, Portulak т -s
портупея ж військ. Schulterriemen
т -s, =; Schultergehänge п -s, =; (на
порук||а ж 1. Bürgschaft /=, -еп;
кругова ~а юр. Gesamtbürgschaft
f =, -еп, wechselseitige
Bürgschaft, solidarische Haftung; перен.
gegenseitige Deckung; брати на
~н Bürgschaft leisten

поясі) Koppel п -s, =; (для шпаги [übernehmen*], bürgen vi (когось für А.);
тощо) Degengehänge п -s, =, відпускати на ~и gegen Bürgschaft
Degenkoppel п -s,
=
freflassen* vi; 2. див. запорука
портфал||ь ч 1. (для книг, пєрух ч 1. Bewegung/=, Regung
документів тощо) Aktentasche f =, -n, /=; (вітру) Windstoß m -es, -stoße,
Mappe f =, -n, Aktenkoffer m -s, Windhauch m -(e)s; 2. див.
=; 2. (міністерський) Portefeuille поривання 2, З
[port(3)'foe:j(e)] n -s, -s; розподіл порухати(ся) див. рухати(ся)
~ів die Verteilung der Ämter; пєруч (поблизу) daneben, neben|an;
міністр без ~я Minister ohne (близько) in der Nähe; (один біля
Amtsbereich [Geschäftsbereich]; 3. ек. одного) neben|einander; це зовсім
Bestand m -(e)s, -stände; (акцій тощо) das ist ganz nahe; розм. es ist nur
~

Portefeuille n -s. -s; вексельний ~ь ein Katzensprung (dahin); присісти

Wechselbestand m -(e)s, -stände; ~ь з кимось розм. sich an j-s grüne
~

замовлень Auftragsbestand m -(e) [beste] Seite setzen

s, -stände; ~ь невиконаних поручатися див. ручатися
замовлень Auftrags|überhang m -(e)s, поручень ч Gnff|stange/=, -n, Halte-
 поручик 408

Stange f =, -п; (перил) ньої вірності Ehebruch m -(e)s.

Geländerstange f =, -n, Handlauf m -(e)s, Verletzung der ehelichen Treue; ~

Handleiste /=, -n; (сходів) правил Regelverstoß m -es, -stoße.

Stiegengriff m -(e)s, -e; (в автомобілі) Regelverletzung/=, -en, Verstoß
Ellbogenlehne/=, -n gegen die Regeln;
-

правил
поручик ч icm. Leutnant m -s, -e дорожнього руху Verkehrsdelikt n -(e)s,
поручитель (книжн.) Bürge
ч m -e, Verkehrs! übertretung/=, -en,
-n, -n; солідарний ~
Verstoß gegen die
П
gesamtschuldnerischer Bürge, Solidarbürge m -n, Straßenverkehrs!Ordnung;
~

присяги Eidbruch m -(e)s,

-n;
~
за векселем Avalgeber [-v-] -brüche; ~

Ruhestörung/=
спекою
m -s, =, Avalist m -en, -en, -en;
~

строку Termin!Überschreitung
Wechselbürge m -n, -n /=, -en; з ~m правил спорт,
поручитель-заставник ч regelwidrig; 2. мед., mex. Störung / =

=
Pfandbürge m -n, -n -en;
~
дихання Atemstörung /
поручительство c (книжн.) -en;
~

3&py Sehstörung / =, -en; ~

Bürgschaftf=, -en осанки Fehlhaltung / =; ~

пору чиї Ітися див. ручатися; <§> хто пам яті Gedächtnisfehler m -s, =; 3. юр.
-вся, той і поплатився (прислі- (кримінальної тощо справи)
в 'я) Bürgen müssen zahlen, Bürgen Einleitung/^ -en
soll man würgen, leiste Bürgschaft -

порушити(ся) див. порушувати(ся)

und das Verderben ist dir nahe порушник ч Verletzer т -s, =;
поручні мн див. поручень Übertreter т -s, =; Zuwiderhandelnde т

поруччя c 1. див. поручень; 2. (ба¬ -п, -п;

~

договору Vertragsbrüchige
люстрада) Brüstung/=, -en кордону Grenzverletzer
~
т -п, -п;

с 1. Verletzung/ =, -en;
миру Friedensstörer т -s.
~

порушення т -s, =;

(переступання, вихід за межі =, Friedensbrecher т -s, =;

правил
~

правил, строків тощо) Überschreitung дорожнього руху Verkehrssünder

/ =, -еп; (тж. ненавмисне через т -s, =; спокою Ruhestörer т -s,
~

незнання тощо) Verstoß т -es, =, Störenfried т -(e)s, -е

-stoße (чогось gegen А.); (перев. порушувати 1. verletzen vt; (пере¬

свідоме) Übertretung / =, -еп; ступати через закон тощо)

(віроломне) Bruch [brux] т -(e)s, überschreiten* vt; (тж. ненавмисно)

Brüche ['bryQö]; (недотримання) verstoßen* vz (щось gegen А.)\
Nichteinhaltung / =, -en; (дія (перев. свідомо, навмисно) übertreten*
всупереч закону, правилам тощо) vt; (віроломно) brechen* vt; (діяти
Zuwiderhandlung / =, -еп; ~

всупереч закону, правилам,

договору Vertragsbruch т -(e)s, забороні тощо) zuwiderhandeln vi; ~

-brüche, Vertragsverletzung/=, -еп; права Rechte antasten;

~
слово sein
-

закону Gesetzesübertretung / =, Wort brechen*; 2. (розпочинати

-еп, Verletzung des Gesetzes, розмову тощо) anregen vt;
Verstoß gegen das Gesetz; кордону
-

(кримінальну, цивільну тощо справу)

Grenzverletzung / =, -en; миру
~

einleiten vt; (судову справу)

Friedensbruch m -(e)s, -brüche; -

anhängig machen vt; клопотання

~

обов язку Pflichtverletzung f =, ein Gesuch einreichen; 3. (питання

-en; повітряного простору
-

тощо) anschneiden* г/, aufwerfen*

Luftraumverletzung/=, -en; подруж¬ ~
vt, anregen vt; питання eine Fra¬ ~
409
ge aufwerfen* [anregen, zur
bringen*, anschneiden*]
порушуватися verletzt [мед.,
gestört] werden* v/ (s);
(перериватися) brechen* vi (s);
(припинятися) aufhören vi
порушуючи:
-
закон
Verletzung des Gesetzes
порфір ч мін. Porphyr m -s, -e
порфіра ж 1. icm. Purpur m -s,
Pur¬
purmantel m -s, -mäntel,
Königsmantel m -s, -mäntel; 2. бот. Nori-
Alge/=, -n, Purpurtang m -(e)s, -e
порфірин ч хім. Porphyrin n -s, -e
порфірит ч мін. Porphyrit m -s, -e
порфірія ж мед. Porphyrie/=, -ijen
порфірний Porphyr-
п^рхавка ж бот. (гриб) Staubpilz т
-es, -е, Stäubling т -s, -е
порцеляна ж Porzellan
порцеляновий Porzellan-,
zellan
порційний Portions-, portionsweise
порціон ч Ration/=, -en
порціонувати portionieren vt
порція ж Portion/=, -en; морози¬
ва eine Portion Eis; -ми
portionenweise, portionsweise
поршень ч mex. Kolben
поряд (поблизу) daneben, neben|an;
(біля) neben (D.)', з (разом) -
gemeinsam mit (D.); з тим [цим] -
zugleich, daneben
порядковий Ordnungs-, Ordinal-;
номер fortlaufende [laufende]
числівник філол.
-
Nummer;
Ordnungszahlwort n -(e)s, -Wörter, Ordinalzahl
/=, -en, Ordinale n -s, -lia
порядкувати 1.
розм. (поратися)
hantieren v/, herumhantieren vi
(коло чогось an, mit D.y
господарством) die Wirtschaft
(клопотатися
fuhren [besorgen], wirtschaften vi,
herumwirtschaften vi; (наводити
порядок) in Ordnung bringen* vt;
2. (керувати, управляти) verwalten
поряд||ок
Sprache vt; walten vi (чимось über А.)', (на
свій власний розсуд) schalten und
mex. walten vi
порядний 1. (пристойний)
anständig; (чесний) ehrenhaft, ordentlich;
2. (непоганий, неабиякий)
in [unter] ziemlich [recht] gut; 3. (чималий)
ziemlich [recht] groß; bedeutend; (про П
кількість) gehörig
порядність ж Anständigkeitf=;
Ehrenhaftigkeit/=, Ordentlichkeit/=
поряд||ок ч 1. Ordnung f =;
підтримувати OK die Ordnung
aufrechtlerhalten*; приводити в -OK
in Ordnung [розм. in Schuss]
bringen* vt; приводити себе в ~ок sich
zurechtmachen; слідкувати
[стежити] за -ком auf Ordnung sehen*
vi; розм. nach dem Rechten sehen*
п -s vi; тримдти в -ку in Ordnung
aus Por¬ [розм. in Schuss] halten* vt; все в
-ку alles ist in Ordnung [розм. im
Lot, in Butter; фам. im Oberzack];
2. (послідовність) Reihenfolge f-,
-OK донний Tages|Ordnung/=, -en;
-OK слів Wortfolge /=, -n; по -ку
-
der Reihe nach, eins nach dem
anderen; бути на -ку донному auf
m -s,
=
der Tages|ordnung stehen* vi;
(обговорюватися) zur Rede stehen* vi;
включити донний auf die
в -ок
Tages] Ordnung setzen vt; знімати з
-ку донного auf [von] der Tages|-
ordnung streichen* vt, von der
-
Tagesordnung absetzen vt; 3. (спосіб)
Ordnung/=; (метод) Verfahren n -s,
=, Methode f=, -n; (режим)
Regime [re'3i:m] n -s, -s/= [ге'зі:тз]; -ок
розрахунків
Verrechnungsverfahren n -s, =; в адміністративному
-ку auf dem Verwaltungswege, auf
dem Verfugungswege,
verwaltungsmäßig, auf administrativem [-v-]
Wege; в договірному -ку vertraglich;
в обов язковому-ку obligatorisch,
unbedingt; в примусовому -ку
 порятувати(ся)
zwangsweise; в робочому ~ку im
Verlauf der Arbeit; в службовому
~ку auf dem Dienstweg; в
установленому ~ку in der festgelegten
Verfahrensweise [(у послідовності)
Reihenfolge], vorschriftsmäßig,
ordnungsmäßig; законним -ком auf
п gesetzlichem Wege; судовим -ком
auf dem Rechtsweg; 4. мат.
Ordnung /=, -en, Größenordnung f
-en; 5. військ. Formation f =, -en;
бойовий ~ок Gefechts|ordnung/=,
-en; 6. (традиції, звичаї тощо в
країні, суспільстві) Gepflogenheit
/=, -еп; всупереч встановленому
~ку entgegen den sonstigen
Gepflogenheiten; ну і -ки!
ірон.
schöne Ordnung!, eine schöne
Wirtschaft!; das sind Zustände!
порятувати(ся) див. рятувати(ся)
порятун||ок ч 1. див. рятування;
шукати ~ку у втечі sein Heil in
der Flucht suchen; 2. (допомога,
підтримка) Hilfe f =, Beistand m
-(e)s, Rettungf-
nficar ч (заст.) Mitgift/=, -en, Aus-
steuer /=, -n
посад ч Hochzeitssitz
[Hochzeitsbank] für die Brautleute
посаді|a ж Dienststellung f =, -en,
Stellung/=, -en; (державна,
громадська) Amt n -(e)s, Ämter; (пост)
Posten m -s, =; (місце) Stelle /=,
-n; відмовитися від -и sein Amt
niederlegen; вступати на -у eine
Stellung [ein Amt, eine Funktion] an-
treten* [übernehmen*]; займати ~y
eine Stellung [ein Amt, eine
Funktion] bekleiden; знімати [скидати]
з ~и seiner Stellung [seiner
Funktion, seines Amtes] entheben* vt; aus
dem Amt entfernen vt
посаджати див. саджати
посадити див. садити 1-4
посадка ж 1. (дерев тощо) Pflan¬
zen п -s, Einpflanzen п -s; (ділянка
410
лісу) Pflanzung/=, -еп; гніздова-
Nestpflanzung/=, -еп; квадратно-
гніздова ~
Quadratnestpflanzung
f =, -еп; 2. (на пароплав)
Einschiffung f =; (на потяг, в автобус)
Einsteigen п -s; 3. (приземлення)
ав. Landung f =, -еп; аварійна
-
Bruchlandung ['brux-] f =, -еп;
вимушена Notlandung f
-
-еп;
сліпа Blindlandung/=, -еп; на
~ -
фюзеляж Bauchlandung f =, -еп;
4. (манера триматися в сідлі)
Haltung/=, Sitz т -es; 5. тех.
(деталі тощо) Setzen п -s, Sitz tn
-es; (припасовування) Passung/-,
точна Feinpassung/=
-
eine посадник ч іст. (намісник)
Statthalter т -s, =; (правитель)
Stadthauptmann т -(e)s, -leute
посадкдвЦий 1. с.-г. Pflanz-, Setz-
; -ий матеріал Pflanzgut п -(е)
s, ,Setzgut п -(e)s, Pflanzmaterial
п -s; 2. ав. Landungs-, Lande-; -а
палуба Landedeck п -(e)s, -s/-e;
-а смуга Landebahn /=, -еп; -нн
майданчик Landeplatz т -es,
-plätze; -ий талон Einsteigkarte/=, -n;
мор., ав. Bordkarte/=, -n
посад£в||ий amtlich, Amts-;
dienstrechtlich; Dienst-; -а інструкція
Stellenbeschreibüng/=, -en; -а
особа Amtsperson /=, -en, Angestellte
des öffentlichen Dienstes,
Amtsträger m -s, =, Dienstperson /=, -en;
є правопорушення Amtsdelikt n
-(e)s, -e, Amtsvergehen n -s, =; -нн
злцчин Amtsverbrechen m -s, =,
Verbrechen im Amt
посадовити див. садовити
посадочн] І ий див. посадковий; ~е
місце Sitzplatz т -es, -plätze
посварити див. сварити
посваритися 1. див. сваритися;
2. sich zerstreiten*, sich Überwerfen*
(з кимось mit D., через щось wegen
G.); (розсваритися) sich verzan-
411 посилання

кеп; розм. sich verkrachen; te des Zimmers, mitten im Zimmer

(почати
сваритися, зчепитися тощо) посередник ч 1. Vermittler m -s, =,

розм. an| einandergeraten* vi (s); <§> Mittler m Mittelsperson /=,

-s, =;

милі посваряться краще

-

-en, m -(e)s, -männer/-

Mittelsmann
помиряться (прислів я) kleine Händel leute; (під час переговорів)
stärken die Liebe Unterhändler m -s, =; бути ~ом
посватати(ся) див. сватати(ся) vermitteln vt; бути ~ом при укладенні

посвистувати див. насвистувати договору einen Vertrag vermitteln; П

посвідка ж див. посвідчення 2 2. юр. (той, хто сприяє
посвідчення с 1. див. засвідчення примиренню сторін) Schiedsrichter т -s, =,

1; 2. (посвідчення особи, паспорт) Schlichter т -s,

=

Ausweis т -es, -е; розм. Flebbe/=, посередництву с 1. Vermittlung

-п (перев. рї)\ (свідоцтво) f =; мовне ~о Sprachmittlung f =;
Zeugnis п -ses, -se, Urkunde f =, -n; при ~і durch Vermittlung (когось
(довідка) Bescheinigung f =, -en; von D.); 2. (сприяння примиренню)

службове Dienstausweis m -es,

~

Schhchtung/=
-e; водія Führerschein m -(e)s, -e,
~

посередницький Vermittlungs-,
Fahrerlaubnis/=, -se; ос&би ~
vermittelnd
Personalausweis m -es, -e посередній mittelmäßig;
посвідчувати 1. див. свідчити; (пересічний) durchschnittlich; (про знання
2. див. засвідчувати учня) mangelhaft
посвітліти див. світліти посередність ж Mittelmäßigkeit
посвітлішати див. світлішати f =; (про людину) Mittelmäßigkeit
посвята ж Widmung/^, -еп f =, Dutzendmensch т -en, -en,
посвяткувати див. святкувати Durchschnittsmensch m -en, -en, ein
посвячення с (призначення) Ernen¬ mittelmäßiger Kopf
nung /=, -еп; (в таємницю тощо) посестра ж angenommene
Einweihung f =, -еп; (у сан) рел. Schwester; Freundin/=, -nen
Weihe /=, -п; (благословення) рел. посивілий ergraut
Einsegnung/^, -еп; в лицарі ~
посивіти див. сивіти
Ritterschlag т -(e)s, -Schläge посиденьки мн müßiges Sitzen;
посвячувати 1. (призначати) netter Abend, nettes Beisammensein
ernennen* vt; 2. (в таємницю am Abend; abendliche

тощо) einweihen vZ, einführen vt (у Zusammenkünfte; <§> ~

справляти untätig
щось in А.); 3. (у сан) рел. weihen [müßig] sitzen* vi
vt (кимось zu D.)\ (благословляти) посидіти 1. див. сидіти; 2. eine
рел. einsegnen vt Zeitlang verweilen vi (у когось bei D.)
поселенець ч Siedler т -s, =, посидючий ausdauernd; (упертий,
Ansiedler т -s,
=
наполегливий) beharrlich;
поселення с Siedlung f =, -en, Ko- (старанний) fleißig
1още/=, -ijen посидючість ж Ausdauer /=;
поселити(ся) див. селити(ся) Beharrlichkeit /=; Fleiß m -es; розм.
поселяти(ся) див. селити(ся) Sitzfleisch m -es

посеред див. серед посидющий див. посидючий

посередині in der Mitte, mitten drin, посидющість ж див. посидючість
inmitten (G.)\ кімнати in der Mit¬
~

посилення с 1. (відправлення) Hin¬

 посилати 412

schicken п -s; Sendung f =, Prämisse/=, -п, Voraussetzung/^

Hinsendung f =, Absenden n -s; 2. (на -еп

факти, цифри, цитату тощо) посильний1 ч Bote т -п, -п,

Berufung/^ -еп; канц. Bezugnahme Laufbursche т -п, -п

/=, -п (на щось auf А.); (на закон,
твір тощо) Verweisung / =, -еп,
Verweis т -es, -е; 3. комп. Nqtwqs
П
т -es, -е, Link т -s, -s; 4. (вказівка)
Hinweis т -es, -е; 5. (виноска)
Fußnote /=, -п
посилати (щось, у когось
місце) schicken vt; (відправляти)
senden(*) vt; (за кимось, чимось)
посильний2 nach Kräften; den
Kräften angemessen
посилювати verstärken vt;
(загострювати) verschärfen vt;
(підвищувати) steigern vt
посилюватися 1. stärker [heftiger]
певне werden* vi (s), sich verstärken;
2. (виростати, збільшуватися)
zunehmen* vi (в чомусь an D.);

holen lassen* vt; (когось з (підвищуватися) sich steigern; 3.

дорученням, завданням тощо) aus- (загострюватися) sich verschärfen, sich
schicken v/, aussenden* vt; (зі zuspitzen
спеціальною місією) entsenden* vt; посипати beschütten vt; (перев.
~

за лікарем nach einem Arzt рівномірно) bestreuen vt (чимось mit

schicken vt, den Arzt kommen lassen* D.); schütten vt, streuen vt (на щось
посила||тися sich beziehen*, Bezug auf А.); цукром zuckern vt
~

nehmen* (на когось, щось auf А.); посипати див. посипати; ~ся див.

(перев. для підтвердження свого сипатися

висловлювання) sich berufen* (на посиротілий див. осиротілий

когось, щось auf А); (на якесь посиротіти див. осиротіти
місце в книзі, закон тощо) verweisen* посібник ч (підручник) Lehrbuch
vi; ~тися на хворобу Krankheit п -(e)s, -bücher; (довідник)

vorschützen; -ючись mit [unter] Handbuch п -(e)s, -bücher; навчальний

Bezugnahme [Bezug, Berufung] (на ~
Lehrmittel п -s, =,

щось auf Я.) Unter ichtsmit el п -s,

=

посилені І ий verstärkt; посів ч 1. с.-г. Sä|en п -s, Ausjsaat

(загострений) verschärft; (інтенсивний) /=, -еп; ярові ~и Sommersaat /=
intensiv; ~е харчування kräftige Sommersaaten pl; ~и сходять die
Nahrung Saat geht auf; 2. (мікроорганізмів)
посилення с Verstärkung / =, -еп; Impfen n -s, Aus|saat/=, -en; ~

(загострення) Verschärfung/=, -еп; бактерій Bakteri!en|impfung/=, -en

(підвищення) Steigerung / =, -еп; посівати (zum Neujahr) bestreuen vt
(зростання, збільшення) Zunahme посівна ж с.-г. Aussaatkampagne
/=; болей Schmerzsteigerung/=,
~

[-njs]/=, -n, Saatkampagne/=, -n

-еп;
~

інфляції Inflationssteigerung посівнЦий с.-г. Saat-, Ausjsaat-; ~a

/=, -еп кампанія див. посівна; ~a площа

посилити(ся) див. посилювати(ся) Saatfläche/=, Anbaufläche/=, -n

-n,
посилка ж 1. (поштове пос[л ч спец. Salzen п -s, Salzung/=
відправлення) Paket п -(e)s, -е, Sendung посіпака ч знев. Helfershelfer т -s,
=
/ =, -еп; цінна
~

Wertsendung / =, =; (прислужник) Handlanger т -s,

-еп;Wertpaket п -(e)s, -е, Paket mit посіЦяти див. сіяти; <§> що єш те -

Wertangabe; 2. філос. (у логіці) збереш [те й пожнеш] (прислів я)

413 послугЦа
wie die Saat, so die Ernte; wie man послизнутися (розм.) див.
den Acker bestellt, so trägt er посковзнутися
поскакати 1. {скакати якийсь час) послід ч Mist т -es, Geflügelmist т

(eine Zeitlang [ein wenig]) hüpfen vi -es; Hühnermist т -es

(h, s) [herumhüpfen vi (h, s), послідовн||ий 1. (наступний по

springen* vi (s), umherspringen* vi (s)]; порядку) aufeinanderfolgend; спец.
2. див. скакати; 3. (геть) Reihen-, Serijen-, serijell; ~е
davonjagen v/ (s); (верхи) davongaloppieren вмикання ел. Reihenschaltung/ =, -еп,
П
vz (h, s) Serijenschaltung / =, -еп; ~ий
поскаржитися див. скаржитися контур ел. Längskreis т -es, -е, Se-
поскидати див. скидати rijenkreis т -es, -е; ~ий переклад
поскладати див. складати Konsekutivdolmetschen п -s; 2.
посковзнутися 1. (втратити рів¬ (логічний) folgerichtig, konsequent;
новагу на слизькій поверхні тощо) 3. (стійкий, непохитний)
ausgleiten* vi (s), ausrutschen vi (s); konsequent
2. перен. (зробити хибний крок, послідовник ч 1. (прихильник)
помилку) straucheln vi (s) Anhänger т -s, =; 2. (спадкоємець)
поскрипувати див. скрипіти
=
Nachfolger т -s,
поскручувати(ся) див. скручува¬ послідовність ж (порядок)
тися) Aufeinanderfolge / -, -n, Reihenfolge
поскупитися див. скупитися / =, -п; (логічність)
послабити(ся) див. послаблюва¬ Folgerichtigkeit /=, Konsequenz/=; (градація)
тися) Stufenleiter/=, -n
послаблювати 1. (робити послідовно (по порядку)
слабшим) schwächenvt, abschwächen nachleinander; (логічно) folgerichtig,
vt; (позбавляти сил) entkräften vt; konsequent; спец. Reihen-, SeriJ-
2. (попускати, розслаблювати) en-, serijell; (стійко, непохитно)
lockern vt, locker machen vt; konsequent; увімкнений
~

(пружину, ремінь тощо) abspannen vt трансформатор Reihentransformator m

послаблюватися schwächer -s, -en, Seri|entransformator m -s,

werden* vi (s); (зменшуватися про
-

-en; вмикати
~
ел. in Reihe
інтенсивність) nach lassen* vi; schalten vt
(розхитуватися) sich lockern, послідовно-паралельний serijell-
locker werden* vi (s) parallel, Seri|en-Parallel-
послабляти(ся) див. послуг||а ж 1. (обслуговування)
послаблюватися) Dienstleistungen pl; безплатні ~и
послабшати див. слабшати unentgeltliche [kostenlose]
послабішати див. слабшати Dienstleistungen; комунальні ~и
посланець ч Bote т -n, -n, Sendbote kommunale Dienstleistungen, Strom-,
т -п, -п Gas- und Wasserversorgung;
посланник ч Gesandte т -п, -п платні ~и entgeltliche
послання с Sendschreiben п -s, =; Dienstleistungen gegen Entgelt;
Dienstleistungen,
(офіційне) Botschaft f =, -еп; рел. сфера Dienstleistungsbereich m
~

Epistel f =
-n; апостолів рел.
~

-(e)s, -e; надавати ~и

Apostelbriefe pl Dienstleistungen erbringen*; 2. (корисна дія,
послати(ся) див. посилати(ся) вчинок) Dienst m -(e)s, -e; (люб яз-
 послужити 414

ність) Gefälligkeit/=, -en, Gefallen посмикувати див. смикати

m -s; бути до zu Diensten stehen*
~

посміЦти див. сміти; тільки-но ~й!

vi (до чиїхось D.); zu j-s Diensten розм. untersteh dich!
stehen* vi; пропонувати свої ~и посміх ч Verspottung/ =, Gespött п

sich anbieten*; робити ведмежу -(e)s; виставляти на dem Spott ~

~y einen Bärendienst erweisen*; preisgeben* vt, zur Zielscheibe des

робити ~y einen Gefallen tun*, Spottes machen vt

fl einen Dienst leisten [erweisen*], посміхатися див. всміхатися

eine Gefälligkeit erweisen* (комусь посміхнутися див. всміхатися

Л) посміховисько с див. посміхови¬
послужити див. служити ще
послужливий dienstfertig, dienst¬ посміховище с Gegenstand

willig; (тж. на роботі, на місці [Zielscheibe] des Spottes; робити ~м

праці) dienstbeflissen; (люб'язний) (глузувати) zum Gespött machen
entgegenkommend; <§> дурень
~
vt; (висміювати) dem Gelächter
страшніший за
ворога [der Lächerlichkeit] preisgeben*
(прислів'я) blinder Eifer schadet nur, ein відокр. vt; ставати ~м zum Gespött
dienstfertiger Tölpel ist werden* vi (s); sich zum Gelächter
als ein Feind, ein dienstfertiger
schlimmer machen, sich dem Gelächter [der
Dummkopf ist gefährlicher als ein Lächerlichkeit] preisgeben* відокр:,
Feind розм. eine Witzblattfigur darstellen
послужливість ж Dienstfertigkeit посмішк||а ж Lächeln n -s;

/=, Dienstbereitschaft/=; викликати~y розм. ein Lächeln

Dienstbeflissenheit/=; Entgegenkommen n -s abgewinnen* (в когось D.); з ~ою mit
послу жний: beruflicher einem Lächeln, lächelnd
~
список

Werdegang, Dienstliste /=, -n, посміюватися (насміхатися) sich

Personalbogen m -s, =/-bögen lustig machen (з когось, чогось über
послух ч Gehorsam m -s А.) , (усміхатися час від часу) (vor

послух||ати(ся) див. слухати(ся); sich hin) lachen vi; ~

в кулак
~ай-но! hör mal! sich (D.) ins Fäustchen lachen
послушний (заст.) див. слухняний посміятися 1. (багато, досхочу)
послушник ч
рел. Novize [-V-] т -п, (viel [genug]) lachen vi; sich satt
-п lachen; 2. (пожартувати) Scherz
послушництво с рел. Noviziat [-v-] treiben*, Spaß machen; (зробити
п -(e)s, -е
витівку) einen Streich spielen (над
послушниця ж рел. Novize [-V-] кимось D.)

/=,-П посмутніти sich betrüben

посм£ртн||ий postum, postmortal; поснідати 1. (заверіиити сніданок)
(залишений у спадщину) (nach dem mit dem Frühstück fertig sein* vi (s);
Tode) nachgelassen; слава 2. див. снідати
Nachruhm m -(e)s; ~e видання пособити див. пособляти
nachgelassene Werke [Schriften], postume пособляти helfen* vi, beistehen* vi
Ausgabe. Nachlass|ausgabe/=, -n пособник ч Helfer т -s, =, Gehilfe m
посмертно див. посмертний; -n, -n; (перев. у здійсненні злих

нагороджувати
~

postum [post намірів) Handlanger т -s, =,

mortem] auszeichnen vt Helfershelfer m -s,

=
415 поставкЦа

пособництво с {сприяння} Mithilfe Hast/=, Hastigkeit/=; Vor|eiligkeit

/=; {співучасть} Beihilfe /=; /=
{допомога) Hilfeleistung f =; {через посполит||ий icm. 1. gemein,
приховування) Begünstigung/^ allgemein; 2. gemeiner Bauer; ~i люди
посол ч 1. Botschafter т -s, =; gemeines Volk
надзвичайний і повноважний ~
пост ч 1. {місце для

außerordentlicher und спостереження, контролю тощо) Platz т -es,

Botschafter; 2. див. посланець;
bevollmächtigter Plätze, Stand т -(e)s, Stände; військ. П
3. icm. {депутат) Abgeordnete т Posten m -s, =; диспетчерський ~

-n, -n Schaltwarte / =, -n; контрольно-

посолити див. солити пропускний
~

Schlteßerposten m

посолодити див. солодити -s, =; спостережний ~

посольство с Botschaft/=, -еп -n; військ.

Beobachtungsstelle /=,
посох ч Stab т -(e)s, Stäbe, Stock т Beobachtungsposten m -s, =; управління
~

-(e)s, Stöcke Führungsstand m -(e)s, -stände;

посохнути див. сохнути бути завжди на перен. immer

поспати див. спати auf dem Posten sein* [bleiben*] vi

поспівати1 див. стигнути 1 (s); залишатися на перен. auf

поспівати2 див. співати dem Posten bleiben* vi (s) [aushal-

поспівчувати див. співчувати ten* vz, ausharren vz]; стояти на ~y
поспіль {один за одним) nachleinan¬ Posten [auf Posten] stehen*, Wache
der, hintereinander, der Reihe nach; stehen*; 2. {особа, група осіб для
(безперервно) un|unterbrochen охорони) Posten т -s, =, Wache /=,
поспіти 1. див. стигнути 1; 2. див. -п; {вартовий) Wachposten m -s, =;
встигнути 3. {посада) Posten m -s, =, Stelle/=,
Eile/=, Hast/=; {метушня, -n, Amt n -(e)s, Ämter;
~
поспіх ч канцлера
гарячка) Hektik/=, Hetze/=; з ~ом Kanzleramt n -(e)s, -ämter;
in der [aller] Eile, in größter Hast; вступати на den Posten [das Amt, die
~

що за ~? розм. wo brennt s denn? Stelle] antreten*; займати einen ~

поспішати див. спішити Posten [ein Amt] innehaben*

поспішні |ти див. спішити; <§> [bekleiden]; 4. {на авторемонтному
~ш -

людей насмішиш [СК£Н підприємстві тощо)',

рий поспіх посміх]
-

людям
диспетчерський Schaltwarte /=, -п; ~ ~

(прислів'я) eilen macht oft heulen, змащення Abschmierdienst т -(е)

Eile mit Weile, besser abwarten als s, Abschmierstand т -(e)s, -stände;
sich über|eilen, hitzig ist nicht технічного контролю Überprü-
~

witzig, schneller Entschluss bringt oft fimgsstand т -(e)s, -stände

Verdruss, unbedacht hat selten große постава ж Haltung/=, -en
Ding' vollbracht поставати {виникати) entstehen* vz
поспішливий eilig; hastig (s); (з 'являтися) erscheinen* vi (s)
поспішний eilig; {швидкий) schnell; (перед кимось, чимось vor D.)
(квапливий, гарячковий) hastig; (не- поставити1 див. ставити
обміркований про висновок, -

поставити2 див. поставляти

відповідь тощо) überjeilt, überstürzt; поставитися див. ставитися
(передчасний) vor|eilig, vorschnell поставкЦа ж Lteferung/=, -en; Be¬
поспішність ж Eile/=, Eiligkeit/=; lieferung / =, -еп; (доставка) Zu-
 поставляти 416

stellung/=, -еп; ~а від причалу... inszenierung/=, -en; готовий до ~и

geliefert ab Kai... {скор. DEQ); а aufführungsreif
від суднд geliefert ab Schiff {скор. постановляти 1. (ухвалювати

DES); ~а до кордону... geliefert рішення) beschließen* vt, einen

Grenze... {скор. DAF); ~а з не- Beschluss fassen; (при наявності
оплаченими митними зборами... альтернативи) entscheiden* vt;
geliefert unverzollt... {скор. DDU); 2. (вирішити щось зробити)
~а з оплаченими митними festsetzen vt, sich vornehmen* vt, den
П
geliefert verzollt... {скор.
зборами... Vorsatz fassen; 3. (визначати)
DDP); ~а на умовах фоб fob- bestimmen vt; (наказувати) an|ordnen
-Lieferung f =, -en; ~a франко vt, verordnen vt; (видавати
місце призначення Lieferung постанову, рішення) einen Beschluss
frei Bestimmungs|ort; ~a франко- erlassen*
склад одержувача постановник ч театр. Regisseur
-en; країна ~и Lieferland
Freihauslieferung/=, [re3i's0:r] m -s, -e
n -(e)s, -länder; умови ~и постановочні|ий театр. Auffüh-
Lieferbedingungen pl rungs-, Regie- [-'зі:]; ~i ефекти
поставляти {постачати) liefern vt; Regie) effekte pl
beliefern vt (комусь А., щось mit постаратися див. старатися
D.); ~

додатково nachliefern vt постаріти див. старіти

постамент ч Postament n -(e)s, -e, постатойн||ий nach (den einzelnen)
=
Sockel m -s, Artikeln; ~e голосування
постан£в||а ж (рішення) Beschluss artikelweise Abstimmung
m -es, -schlösse; {резолюція) постати див. поставати
Resolution /=, -en; (розпорядження) постать ж Figur f =, -еп; (особа)
Verordnung/^, -en; (указ) Erlass m -es, Persönlichkeit/=, -en
-dавстр. -lasse; (розпорядження постачальник ч Lieferant m -en,

урядової установи, яке регулює

=
-en, Lieferer m -s,

застосування закону) Bestimmung постачальницький Versorgungs-,

/=, -еп; -а суду Gerichtsbeschluss Beheferungs-
т -es, -schlösse, Rechtsspruch т -(е) постачально-збутовий Absatz-
s, -Sprüche; ухвалювати ~у einen und Einkaufs-, Absatz- und Liefer-
Beschluss fassen постачання c Lieferung/=, -en; Be¬
постановити див. постановляти lieferung /= -en (чимось mit D.);
постанови) |а ж 1. (організація ро¬ (забезпечення) Versorgung/=
боти, діяльності) Aufstellen п -s, (чимось mit D.)

Aufstellung f =, -еп; (визначення, постачати beliefern vt;

констатація) Feststellung f =, (забезпечувати) versorgen v/ (чимось mit D.)
-en; (встановлення) Errichtung поствакцинальний мед.
/=, -en; а голосу Stimmschulung postvakzinal [-v-]; артрит
~

/=, -en; ~a діагнозу Vakzinearthritis /=, -tiden, postvakzinale Arthritis

Diagnosefeststellung/=, -en; ~a питання Frat постелити див. стелити; хто як

gestellung/=, -en; а справи постеле, так і спатиме

Organisation einer Sache; 2. театр. [виспиться] (прислів'я) wie du dein Bett

Aufführung/= -en; (інсценування) machst, so magst du drauf schlafen;
lnszenierung/=, -en; нова ~a Neu|- wie man sich bettet, so schläft [liegt]
417 посторонок

man; wie gebettet, so geschlafen; повторення) ständig; (перев. про

jeder liegt [ruht] so, wie er sich щось неприємне) beständig; (часто
bettet; bettest du dich gut, so liegst осудливо) andauernd; (вжив,
du gut; wer wohl liegen will, bette часто для вираження здивування або
sich wohl; wie man s treibt, so geht s незадоволення) dauernd; (з
постеля ж див. постіль 1 більшим відтінком засудження)

постеляти див. стелити immerfort; ~

розм. immerzu; падає

постембріональний спец. post|em- дощ es regnet dauernd; говорити ~

П
bryonal, Post|embryonal- (згадувати) (ständig [dauernd]) im
постер ч Poster т -s,
=
Munde fuhren vt
постит Posthitis f =, -tiden,
ч мед. постіл ч Schnürschuh
m -(e)s, -e,

Vorhaut, entzündung/=, -en Bundschuh m -(e)s, -e

постити(ся) fasten vz, die Fasten постілка ж (шматок ряднини

halten* тощо) Fußmatte f =, -п; (доріжка)

постій (ночівля) Übernachtung/=,
ч Läufer m -s, =

-en; (помешкання) Ouartier n -(e) постіль ж 1. (ліжко тощо) Bett п

s, -e; (розміщення солдат і -(e)s, -еп; (спальна білизна)
офіцерів) військ. Einquartierung/=, -en; Bettzeug п -(e)s; 2. геол. Bettung/=, -en;
ставити на ~

(ein)quartieren vt 3. mex.: вкладки (підшипника)

~

постійна ж мат. Konstante/=, -п, Lagersitzstelle /=, -n, Trägerschale

konstanter Wert /=, -n; підшипника Lagerstuhl m
~

постійнЦий ständig; beständig; тж. -(e)s, -Stühle, Lager|unterlage/=, -n

мат. stetig, konstant; (безупинний) постільги ж зоол. (птах) Turmfalke
dauernd, kontinuierlich, т -n, -n

fortwährend; (незмінний) stetig, постільнЦий (стосується ліжка)

gleichbleibend, bleibend, konstant; ~a Bett-; (про хворого) bettlägerig;
величина див. постійна; ~a виставка ~а блощиця зоол. Bettwanze f =,

permanente Ausstellung; ~a -п; ~ий режим Bettruhe f =; ~ий

напруга Gleichspannung f =, хворий bettlägeriger Patijent,
Konstantspannung f =; ~a пломба мед. Bettlägerige m -n, -n; ~i рачі Bettzeug
ständige Füllung; ~a робота festes n -(e)s

Arbeitsverhältnis, ständige постінфарктний Post|infarkt-, nach

[regelmäßige] Beschäftigung, einem überstandenen
Dauerlarbeit /=, Dauerbeschäftigung/=; ~e Myokardinfarkt; синдром
~

місце проживання Dauerwohnsitz Postinfarktsyndrom n -s, -e

m -es, -e, ständiger Wohnsitz; ~ий постінфекційний Post|infektions-

клієнт Stammkunde m -n, -n; ~ий постовий1 ч (вартовий) Posten m -s,
протез Dauerprothese /=, -n; ~ий =, Wachposten m -s, =, Wachmann m

струм Gleichstrom m -(e)s -(e)s, -leute/-männer

постійність ж Konstanz f =; постовий2 рел. Fast-, Fasten-
Stetigkeit f =; Beständigkeit f =; постоли мн див. постіл
(незмінність) Unver|änderlichkeitf- посторонитися (давати дорогу)
постійно (незмінно) stets, aus dem Wege gehen* vi (s), auswei-

gleichbleibend; (безупинно) chen* vi (s) (когось D.); (давати

kontinuierlich, fortwährend; (певне явище місце) Platz machen (когось D.)
стало звичним внаслідок частого посторонок ч Strang m -s, Stränge
 постоялець 418

постоялець ч 1. (квартирант) бити einen Schuss abgeben*; не

~

Mieter т -s, =; 2. einquartierter підпускати на (гарматний) auf ~

Soldat Schussweite halten* vt (від когось,

постояти 1. див. стояти; 2. чогось von D.)', пролунав es ~

(оборонити від нападу, захистити) fiel ein Schuss; на відстані ~y auf

einstehen* vi, sich einsetzen, eintreten* Schussweite
vi (s) (за когось, щось für А.); за ~

постскриптум ч Post|skriptum n -s,

п С£бе seinen Mann stehen* vi -te/-ta, Postskript n -(e)s, -e (скор. P.
постраждалий 1. (від стихійного S.)
лиха) betroffen; (матеріально) посттравматичний мед.
geschädigt; (поранений) verletzt; (від posttraumatisch; остеомієліт traumatische
~

нещасного випадку) verunglückt; Osteomyelitis

(виснажений, утомлений) постувати див. постити
mitgenommen; 2. ч Betroffene т -п, -п, постукати див. стукати
Geschädigte т -n, -n; Verletzte т -п, постулат ч філос., мат. Postulat
-n; Verunglückte т -п, -п; п-(e)s, -е, Grundsatz т -es, -sätze;
(жертва) Opfer п -s, =; від корабельної
~
мат. Forderung f-, -en; Ausgangs-
аварії Schiffbrüchige [-bryQ-] т -п, these f-, -n
-п; від пожежі Brandgeschädigte
~

поступ ч 1. (хода, манера ходити)

т -n, -n, durch Feuer Geschädigte Schritt т -(e)s, Gang m -(e)s; 2.
[geschädigt], vom Brand Betroffene перен. (прогрес) Fortschritt m -(e)s
[betroffen] поступальн||ий
постраждати 1. див. страждати; (спрямованийуперед) fortschreitend; Vorwärts-; ~a
2. (від стихійного лиха) вібрація Translationsschwingung
betroffen werden*; (одержати /=, -en; ~a пдра Schiebepaar n -(e)
травму) verletzt werden*; s, -e, Schiebgelenk n -(e)s, -e,
(матеріально) geschädigt werden*, Schaden Schubgelenk n -(e)s, -e; ~ий рух
nehmen*, zu Schaden kommen* vi fortschreitende Bewegung,

(s); (від нещасного випадку) Fortbewegung f =, -en, Vorwärtsbewegung

verunglücken vi (s); (виснажитися) /=, -en, Translation/=, -en, Transla-
mitgenommen sein* vi (s) tionsbewegung/=, -en
пострах див. страх
ч поступатися 1. (відмовлятися)
пострахати(ся) див. страхати(ся) verzichten vi (у чомусь auf A.);
пострашити(ся) див. страхати(ся) aufgeben* vt; своїми правами seine
~

пострибати див. стрибати Rechte aufgeben*; 2.

(передавати,
постриг ч Haarbeschneidung/= уступати на користь іншого)
постригати 1. див. стригти; 2.:
~
в abtreten* vt; (надавати) überlassen*
монахи zum Mönch weihen vt vt; (права, повноваження тощо)
постригатися див. стригтися einräumen vt; місцем
~

постригти(ся) див. стригти(ся) (вставати, посуватися тощо, звільняючи

пострижений див. стрижений місце) den Platz überlassen*
постріл ч Schuss т -es, Schüsse; по¬ [machen]; (замінюватися,
переджувальний ~
Warnschuss
т заступатися) abgelöst werden*;
першим
~

-es, -schüsse; в повітря

~
місцем den Vortritt lassen* (комусь
Schreckschuss т -es, -schüsse; впритул
~

D.y, 3. (згоджуватися під

Nahschuss т -es, -schüsse; зро¬ тиском) nachgeben* vi; (перев. після
419 поталаниЦти

суперечки) розм. klein beigeben* vz (s); справа ~ється повільно

vi; 4. {виявлятися гіршим)
zurückstehen* vi (комусь D., у чомусь an
/).); (вжив, перев. щодо осіб)
nachstehen* vi (комусь D., у чомусь an
D.); unterlegen sein* vi (s) (комусь
£>., у чомусь an D.)
(вперед) розм. die Sache geht
langsam von der Hand
nficyfl ч Geschirr n -(e)s
посудин||а ж 1. Gefäß n -es, -e;
(резервуар) Behälter m -s, =;
сполучені ~и kommunizierende Gefäße; ~a

поступитися див. поступатися заповнена по вінця das Gefäß ist П

поступ] І ка ж 1. Zugeständnis п -ses, voll zum Oberlaufen; 2. розм.
-se; книжн. Konzession f =, -en; (судно, човен тощо) Pott т -(e)s, Pötte
(компроміс) Kompromiss m/n -es, посудниця ж Geschirrwäscherin
-e; взаємні ~ки gegenseitige /=, -nen, Geschirrspülerin/=, -nen
Zugeständnisse, gegenseitiges посудомийка ж (розм.) Geschirr¬
Entgegenkommen; добиватися великих spülmaschine/=, -n
~ок große Zugeständnisse erzielen посунути див. сунути; ~ся див. по¬

[(під тиском) abnötigen (у когось суватися

£>.)]; іти на ~ки Zugeständnisse посутеніЦти див. сутеніти; ~ло es

machen; (під тиском) nachgeben* ist dunkel geworden
vi; 2. (у ціні) Ermäßigung f =, -en, посуха ж див. засуха
Preisermäßigung f =, -en, Ablass m посушливий див. засушливий
-es, -lässe; (знижка) Rabatt m -(e) посягання с див. зазіхання
s, -e; 3. юр. (цесія) Zession/=, -en; посягати див. зазіхати
(передача, відмова від чогось на потаємний geheim, heimlich; (tief
користь когось) Abtretung/=, -еп; im Inneren) verborgen
(права, повноваження тощо) потай insgeheim, heimlich; (нишком)
Einräumung/^ -еп im Süllen, im Geheimen;
поступливий nachgiebig; приховано) verstohlen;
(крадькома,
(згідливий) willfährig; (люб'язний, (непомітно) un| auffällig
послужливий) entgegenkommend; потайки див. потай
(гнучкий, податливий) schmiegsam; потайливий verschlossen,
(лагідний, слухняний) fügsam zurückhaltend
поступливість ж Nachgiebigkeit потайливість ж Verschlossenheit
/=, Willfährigkeit/=; /=, Zurückhaltung/=
Schmiegsamkeit /=; Fügsamkeit/= потайн) І ий Geheim-, geheim; (про
поступовий allmählich, почуття тощо) verborgen; ~ий
schrittweise, stufenweise; graduell; книжн. хід Geheimgang т -(e)s, -gänge; ~і
sukzessiv дв^рі Geheimtür/=, -еп

поступово allmählich, nach und потайник ч див. тайник

nach, stufenweise, Stück für Stück потакатиja sagen, zustimmen vi

постфактум (книжн.) nachträglich,
hinterher; post factum
посувати rücken vt, schieben* vt;
(пересувати) verschieben* vt
посуватися 1. див. сунутися 1;
2. перен. (про вирішення питання,
проблеми тощо) vorwärtskommen*
потакувати див. потакати
поталЦа ж: віддавати на -у zum
Opfer geben* vt, dem Schimpf
preisgeben* vt
поталаниЦти див. таланити; мені
~ло ich hatte Glück; мені не ~ло
розм. ich hatte Pech
 поташ
ngT£iu ч Pottasche/=,
Kaliumkarbonat п -(e)s, -е
поташ ник ч бот. Kalidium
потверджувати див. підтверджу¬
вати
потверезіти див. тверезіти
потвора ж 1. див. страховище
П потертість ж мед. Scheuerwunde
потворний missgestaltet; (огидний,
бридкий) hässlich; (страхітливий,
мерзенний) scheußlich
потворність ж Missgestalt/=, -еп;
Hässlichkeit f=; Scheußlichkeitf=
потекти див. текти
потемніти див. темніти
потенціал ч Potenzial п -s, -е,
tungsfähigkeitf-
потенційн||ий potenziell, potential,
Potenzial-; ~a енергія potenzielle
Energie, Energie der Lage
потенціометр ч ел. Potentiometer n
-s,=
потенціометричний ел. potentio-
metrisch, elektrometrisch
потенціометрія ж ел. Potentiomet-
ne/=, Elektrometne/=
потенціювання c 1. мат.
Potenzierung /=, -en; 2. біол. Potenzierung
f =, -en, Wirkungsverstärkung f =,
-en
ПОТОНЦІЯ ж Potenz f=, -en
потепління c Warmwerden
(ос¬
лаблення морозів) Frostmilderung
f =; (підвищення температури)
Temperaturanstieg m -(e)s, -e
потепліти див. тепліти
потепліша||ти див. теплішати;
es ist wärmer geworden
потерпати 1. див. боятися; 2. див.
побоюватися; 3. див. бідувати;
4. див. страждати
потерпілий див. постраждалий
потерпіти 1. див. постраждати;
2. (ein wenig [eine Zeitlang])
ertragen* [aushalten* vt; leiden*] vt;
цього я не потерплю (не дозволю
420
щодо себе) das lasse ich mir nicht
bieten, das möchte ich mir verbeten
п -s haben
поторти(ся) див. терти(ся)
потертий (про старий одяг) schä¬
big, abgeschabt; (зношений)
1; abgetragen
/=, -п
потерть ж Mulm т -(e)s,
zerriebenes Heu [Stroh]
потерча c (заст.) ungetauft
verstorbenes Kind
потижневий wöchentlich
потилицЦя ж Hinterkopf m -(e)s,
Leis¬ -köpfe, Nacken m -s, =; гнати в ~ю
розм. (achtkantig) hinauswerfen* vt,
hinausschmeißen* vt; дістати по ~i
розм. eins ins Genick kriegen, einen
[ein paar] hinten draufkriegen, einen
Katzenkopf kriegen
потиличник ч Schlag auf den
Hinterkopf; розм. Katzenkopf m -(e)s,
-köpfe; дати ~a розм. eins auf den
Kopf geben*, eine Kopfnuss [einen
Katzenkopf] geben*, einen Klaps
geben* [ver|abreichen]
потир ч Pejl- Kelch m -(e)s, -e
потирати див. терти; <§> руки sich
~
(D.) die Hände reiben*
ч: руки Händedruck
~
потиск m
n -s; -(e)s, -drücke; Handschlag m -(e)s;
скріпити ~ом рук durch einen [mit
einem] Handschlag besiegeln
[bekräftigen] V/
потискувати drücken vt; руку die
~
~ло Hand drücken
потиснути див. тиснути 1
потихеньку 1. (дуже тихо) ganz
leise; 2. (нишком, таємно)
heimlich, in aller Stille; (крадькома)
verstohlen; 3. (повільно) langsam;
(поступово) allmählich
потік ч 1. (річка перев. невелика)
Fluss т -es, Flüsse; (річка велика)
Strom т -(e)s, Ströme; 2. перен.
421 потрапляти

(л/яса, велика кількість) Schwall потовстіти див. товстішати

т -(e)s, -е; Fluss т -es, Flüsse, потовщений dicker (gemacht)

Strom т -(e)s, Ströme, Flut f =, потовщення с Verdickung/=, -еп;
-en; людський
~
Menschenstrom {набрякання) Anschwellung/=, -еп
m -(e)s, -ströme; транспортний ~
потогінний Schwitz-,
Fließverkehr m -(e)s, Verkehrsfluss schweißtreibend;
~
засіб Schwitzmittel п -s, =,

m -es, -flösse; ~
інвестицій schweißtreibendes Mittel
Investitionsstrom [-V-]
m -(e)s, -ströme; потойбіч jenseits П
~

інформації Informationsfluss m потойбічний jenseitig; ~

світ рел.
-es, -flösse; слів {перев. плавний,
~
Jenseits п
=

красномовство) Redefluss т -es, потокові І ий {про виробництво)

-flösse; {балаканина) Wortschwall Fließband-; лінія Taktstraße /=,
m -(e)s, -schwölle, ein Schwall -п; ~ий метод Fließbandverfahren
von Worten, Redeschwall m -(e)s,
=
п -s,

-schwölle; 3. {тип безперервного потолоч ж див. покидьки 2

виробництва) Fließfertigung f =, потонути 1. versinken* vi (s); 2. див.
-en, Fließbandverfahren n -s, =; тонути
ставити виробництво на die ~
потоп ч Überschwemmung f =, -en,
Fließbandproduktion aufnehmen* Hochwasser n -s; всесвітній ~

рел.
потім {пізніше) später, nachher; Sintflut f-
{після цього) dann, danach, daraufhin; потопоти 1. див. тонути; 2. перен.
залишати на flir später lassen* vt
~

versinken* vi (s); в зелені in Grün

~

потіснити див. тіснити gebettet sein* vi (s);

~
в розкоші im
потіснитися {посунутися, Überfluss schwelgen vi
відсунутися) zusammenrücken vi (s); потопельник ч Ertrunkene m -n, -n;
місце) Platz machen
{дати Wasserleiche f=, -n
потіти 1. {про людину) schwitzen vz, потопельниця ж Ertrunkene f -n,
in Schweiß geraten* vi (s); 2. {про -n; Wasserleiche/=, -n

скло) schwitzen vz, anlaufen* vi (s); потопити див. ТОПИТИ2*3

3. {робити щось, витрачаючи потопляти див. топити3
багато сил) sich abmühen (над потороча ж {розм.) {опудало)
mit/an D.); schwitzen vi (над
чимось Vogelscheuche f =, -п; {привид)
чимось bei D.); sich abplagen (над Schreckgespenst п -es, -er
чимось mit D.) поточнЦий laufend; ~a ціна
потіха ж Spaß m -es, Späße; laufender Preis, Tagespreis m -es, -e; ~ий

{задоволення) Vergnügen n -s рахунок laufendes Konto,

потішати(ся) див. тішити(ся) Kontokorrent n -(e)s, -e; -ий ремонт
потішити(ся) див. тішити(ся) laufende Reparatur [Instandsetzung],
потішний amüsant; {розважальний) Instandhaltung/^, -en; -і витрати
belustigend, schnurrig; {кумедний, laufende Ausgaben: в -ому році im

смішний) komisch, spaßig; laufenden Jahr

{забавний) drollig потрапи||ти див. потрапляти;
потовиділення с мед. Schweiß|ab- куди я -в wo bin ich eigentlich?

sonderung/= потрапляти 1. {у певне місце)

потовий Schweiß- geraten* vi (s) (у щось in А.); kommen*
потовкти див. товкти vi (s); 2. (у пастку тощо) fallen*
 потрата 422

vi (s), hineinfallen* vi (s) (у щось tig] sein* vi (s); підтримки

~

in А.); 3. (наражатися на щось) unterstützungsbedürftig sein* vi (s)

stoßen* vi (s) (у щось auf A.); 4.
певні умови, перев. погані,
несприятливі) geraten* vi (s) (у щось in
А.)', (влучати) treffen* vt; 6.
5.
вміти) vermögen* vZ, können*
(могти,
П vt, im Stande [imstande] sein* vi (s)
потрата ж див. трата
потреб ||а ж (бажання) Bedürfnis
п -ses, -se (у чомусь nach £>.);
(перев. у конкретних предметах і
явищах) Bedarf т -(e)s (чогось an
D.); (необхідність) Notwendigkeit
f =; життєві ~и lebensnotwendige
Bedürfnisse; lebensnotwendiger
Bedarf; культурні ~и kulturelle
Bedürfnisse; ~a в білку Eiweißbedarf потрібно 1. див. потрібний;
т -(e)s; ~а в грошах Geldbedarf
(y потренувати(ся) див. тренувати-
(ся)
потривзжити(ся) див. тривожити-
(ся)
потримати(ся) див. тримати(ся)
потрібен див. потрібний
потрібн,,ий nötig; (необхідний) not¬
wendig; (який вимагається)
erforderlich; (корисний) nützlich;
(належний) gehörig, gebührend; дуже ти
йому ~ий! розм., ірон. der wird sich
viel aus dir machen!; ти мені якраз
і ~ий! розм. du bist mir der wahre
Jakob!; знайти ~y людину an den
Rechten kommen* [geraten*] vi (s)
більше, ніж mehr als nötig; дуже
~

т -(e)s; задовольняти ~и (перев. мені розм., ірон. hab ich nötig!:

економічні) den Bedarf що Вам ~? was brauchen Sie?; was
[(культурні, духовні тощо) die Bedürfnisse] wünschen Sie?; 2. див. треба1
decken; без ~и unnötigerweise; по потрійний dreifältig; Drei-
~і (при необхідності; тж. про потрісканий (із тріщинами) rissig;
зупинку транспорту) bei Bedarf; (про посуд) zersprungen; (про одяг)
(скільки потрібно) (je) nach in den Nähten geplatzt; (розірваний,
Bedarf; у разі ~и im Bedarfsfall; у полопаний) zerplatzt
разі гострої ~и wenn es äußerst потріскати(ся) див. тріскати(ся)
notwendig ist, im Notfall; розм. потріскувати prasseln vi; (хрусті¬
wenn Not am Mann ist, wenn Not an ти, шарудіти) knistern vi
den Mann geht [kommt] потроїти див. потроювати
потребувати (відчувати нестачу, потрохи див. потроху
необхідність тощо) brauchen vt; потроху 1. (про кількість) ein we¬
(не могти обійтися) benötigen nig, in kleinen Stücken; 2.
vt, nötig haben* vt; (перев. (поступово) nach und nach, allmählich;
абстрактного явища) bedürfen* vi 3. (незначною мірою) leicht, ein
(чогось G.); (вимагати) erfordern wenig
vt, verlangen vt; (дуже бажати) потрошити ausweiden vt; das
begehren vt; заява свідка Eingeweide herausnehmen*
потребує підтвердження die Aussage потрошку 1. див. потроху; 2. (як
des Zeugen bedarf der Bestätigung; відповідь на запитання як
це потребує від нас великого живете?, як здоров я? тощо) so
терпіння das verlangt [erfordert] einigermaßen
viel Ausdauer; потроювати verdreifachen vt
~
von uns догляду
pflegebedürftig sein* vi (s); ~

потрухи мн (нутрощі) Eingeweide

допомоги hilfebedürftig [hilfsbedürf¬ п -s, =; {перев. великої рогатої
423 похапливий

худоби) Gekröse п -s, =; (птиці) (прагнення, перев. інстинктивний

Klein п -s; (тельбух) Innereien pl; потяг) Trieb т -(e)s, -е; (манія,

гусячі Gänseklein п -s; телячі

~ ~

хворобливий потяг) Sucht /=, Süchte;

Kalbsgekröse п -s, =
потрясіння с Erschütterung/=, -еп
потрясти 1- див. трясти; 2. перен.
erschüttern vt
потуга ж (зусилля) Anstrengung/=,
-еп; (міць) Macht/=, Kraft/=
(пристрасть) Leidenschaft/=, -en;
(віддавання переваги, захоплення)
Vorliebe f- (до чогось ftir А.);
(пристрасний і сильний, перев.
несподіваний, раптовий) Gelüst п -es, П
(до когось, чогось nach £>.);
-е

потужні І ий 1. (дужий, міцний) krä¬ нав язливий Zwangs|antrieb т -(е) ~

ftig, kraftvoll, stark; (могутній) s, -е, zwanghafter Trieb; статевий

~

mächtig, gewaltig; 2. mex. Geschlechtstrieb т -(e)s, -е

leistungsstark, Hochleistungs-, Groß- потяг2 ч залізн. Zug т -(e)s, Züge,
Ieistungs-; ек. leistungsfähig; ~a Eisenbahnzug т -(e)s, -züge; ~

електростанція Großkraftwerk n близького сполучення [приміський

-(e)s, -e; 3. (про пласти, родовища ~] Nahverkehrszug т -(e)s, -züge,
тогцо) mächtig, massiv Vor|ortzug m -(e)s, -züge; ~

потужність ж (сила) Kraft/=; далекого сполучення Femzug m -(e)s,

(могутність, влада) Macht f -Züge

Gewaltigkeit/=; тех., ек. Leistung/=, потягати (ся) див. потягувати(ся)
Kapazität/=, -еп; геол. Mächtigkeit потягнути(ся) див. потягувати(ся)
/=; виробнича (підприємства) потягувати 1. див. тягнути; 2. (пи¬
~

Produktionskapazität f =, -en; ти) trinken* vt; (пити потроху, не

(обладнання) Leistungsfähigkeit f =; поспішаючи) schlürfen vt;
(шахти тощо) Förderkapazität/=, (невеликими ковтками) nippen vi (з чогось

-en; споживана Aufhahmeleis-

~
an D.)', 3. (курити) rauchen vt; ab

tung f =, aufgenommene Leistung, und zu einen Zug tun* (з чогось an

~

Leistungsaufnahme /=; двигуна R)

Motorleistung/= потягуватися 1. див. тягнутися;
потупи||ти(ся) див. 2. (лежачи) sich strecken, die
потуплюватися); -вшись mit Glieder strecken, die Glieder \розм. die
niedergeschlagenen Augen, mit gesenktem Blick Knochen] dehnen und recken
потупитися див. тупіти 1 поурочний Stunden-
потуплювати (очі, погляд) die Au- пофарбувяти(ся) див.
gen niederschlagen* vt; ~ся den фарбуватися)
Blick senken пофіґ фам. wurscht|egal, piep|egal,
потурати gewähren lassen* (чомусь schnuppe, piepe, schnurz,
А., комусь D.); (бути schnurzlegal, schnurzpiep|egal, schnurzpiepe;
поблажливіш) nachsichtig sein* vi (s) (комусь мені ~

груб, ich mache mir einen

gegen A.y Nachsicht üben (чомусь Dreck daraus
zu D., комусь mit D.) пофіґізм ч розм. Null-Bock-Stim-
потурбувати(ся) див.
=
mung/=; фам. Scheiß|egalismus m
турбуватися) пофіґіст ч розм. Null-Bock-Typ m
потухати див. гаснути -s, -en

потяг1 ч (схильність) Hang т -(е) похапливий eilfertig; (поспішний)

s; (прихильність) Neigung f-, -en; eilig, hastig
 похапливість 424

похапливість ж Eilfertigkeit/= schüssig, abfallend; {про стіну

похапцем in der Eile, in aller Eile, тощо) schief; ~а площина geneigte
hastig; робити щось ~

{необачно} [schiefe] Ebene; 2.: ~ий вік

розм. übers Knie brechen* vt vorgerücktes [hohes] Alter; -ого віку in
похвапЦа ж Lob n -(e)s; vorgerücktem Alter; bejahrt
книжн.

{відзначення заслуг, перев. офіційно} hochbejahrt; чоловік -ого віку

Belobigung /=, -еп; {подяка) Dank m -(e) ein älterer [книжн. bejahrter,

П s; відзиватися з ~ою sich lobend hochbejahrter, hochbetagter] Mann; в

aussprechen* (про когось über А.); -ому віці im hohen Alter; книжн.

lobend erwähnen (про когось А.); hochbetagt, hochbejahrt; досягти

розкидатися -ами sich in -ого віку zu hohen Jahren

Lobpreisungen ergehen*; (леститися, kommen* vi (s); покотитися по ~ій

надмірно вихваляти тощо) площині auf die schiefe Ebene

lobhudeln невідокр. vt; ти заслуговуєш geraten* [kommen*] vi (s)
~й розм. du darfst dich einen похилити(ся) див. хилцти(ся)
raufsetzen, du kommst einen rauf; понад похитати(ся) див. хитати(ся)
всяку -у [вище всяких ~] über похитнути 1. див. хитати; 2. перен.
alles Lob erhaben; скупий на -у {ослабити становище, здоров я)
sparsam mit Lob, karg an Lob untergraben* vt, zerrütten vt
похвалити(ся) див. хвалдти(ся) похитнутися 1. перен. untergraben
похвал ьн,|ий 1. {гідний схвалення) [zerrüttet] werden* vi (s); 2. див.
lobenswert; {гідний високої хитатися

похвали) rühmenswert; (з легенькою похитувати див. хитати

іронією) löblich; що ж, цілком -о das похитуватися 1. {про п'яного) tor¬

ist ja löblich; 2. {який містить keln vi; 2. див. хитатися
похвалу, схвалення) Lob-; -а похід ч 1. військ. Marsch т -es, Mär¬
грамота Belobigungs|urkunde /=, -n, sche, Feldzug т -(e)s, -züge;
Belobigungsschreiben п -s, =; е слово хрестовий icm. Kreuzzug m
-

-(e)s,
Lobrede/=, -п -züge; -

Ігоря icm. der

князя

похваляння с Angeberei/=, Heerzug des Fürsten Igor; виступати в

Prahlerei/^ -en ~
ins Feld rücken [ziehen*] vi (s);
похвалятися {хвалитися) zu Felde ziehen* vi (s); 2.
angeben* vi; {розхвалювати себе) sich {туристичний) Wanderung/^, -en; (в
rühmen (чимось G.); {вихвалятися) театр, музей тощо) Besuch т -(e)s,
prahlen vi (чимось mit D.); -е;
-

у гари Bergwanderung/^, -еп

{чванитися) sich brüsten; розм. dicktun* похідна ж мат. Ableitung/=, -еп

vi, sich djcktun* (чимось mit D.) похідн||ий військ. Marsch-, Feld-;
похвилювати(ся) див. -а кухня Feldküche/=, -п; -ий
хвилюватися) порядок Marsch|ordnung/=, -еп
похибка ж Fehler т -s, =; -

похідний abgeleitet; філол.

вимірювання Messfehler т -s,
=
abgeleitet, derivativ [-V-]
похизуватися див. хизуватися похітливий див. ХТИВИЙ
похилений 1. див. нахилений; похітливість див. хтивість
2. див. спадистий пдхіть ж див. хтивість
похил|,ий 1. {нахилений) geneigt; похмелитися див. похмелятися
(косий) schräg; {спадистий) ab¬ похмелитися den Rausch [den Ka¬
425 похоронн||ий

ter, den Katzenjammer] vertreiben*; більш віддаленого минулого)

розм. sich (D.) einen klaren Kopf Ursprung т -(e)s, -Sprünge; 2.
trinken* (виникнення) Genese f =, -n; 3. ек.
похмілля Katzenjammer m -s,
c Herkunft f =, Ursprung m -(e)s; ~

Katerstimmung/=;
Kater m -s, не товарів Waren|ursprung m -(e)
весілля розм. Katzenjammer, Schäs s; сертифікат [свідоцтво] про
~

delbrummer Ursprungszeugnis n -ses, -se

похмурий 1. (про погоду) dämmrig, походити 1. (про людину) П
trübe; (хмарний) bewölkt, bedeckt; abstammen vz, stammen vi (від когось aus/

2. (насуплений про людину) trübe,

-

von D.); entstammen vi (від когось

finster; (не в гуморі, не в настрої) D.); 2. (бути причиною) kommen*

missgelaunt, missmutig, vi (s) (від чогось von D.); (перев. з
schwermütig; (незадоволений) missvergnügt; конкретними іменниками, які
(роздратований) verdrossen, позначають причину, джерело)
verdrießlich; (непривітний, herrühren vi (s) (від чогось von D.);
буркотливий) mürrisch; (про погляд, лице) (перев. з абстрактними
düster іменниками, які позначають причину,

похмурість ж 1. (про погоду) джерело) entspringen* vi (s) (від чогось

trübes Wetter; 2. (кольорів) Finsterkeit D.); (перев. з назвами осіб -

/=; 3. (приміщення тощо) Dunkel
п -s; 4. (сумний настрій,
меланхолія) Schwermut/=; (незадоволення,
роздратованість) Verdrießlichkeit
f =; (про погляд, лице) Düsterkeit
/=; mürrisches Wesen
похн&пий див. похнюплений
похні2пи||ти див. хнюпити; ~вши
голову gesenkten Blickes
похнюплений (пригнічений) nie¬
dergeschlagen, niedergedrückt; mit
mederschlagenen Augen, mit
про
ініціативу, думку тощо) ausgeh-
en* vi (s) (від когось D.); 3.
(виростати, брати своє начало)
hervorwachsen* vi (s); висок,
entsprießen* (з чогось D.)
похолодання с (спад
температури) Temperaturrückgang т -(е)
s, -gänge; (зміна погоди) Eintritt
kühler Witterung; (вторгнення
холодного повітря) Kälte|einbruch
[-brux] т -(e)s, -brüche [-bryos];
настало es ist kalt [kälter] geworden
~

gesenktem Blick; розм. kopfhängerisch похолодати див. холодати

поховання c Beerdigung f =, -en,
Begräbnis n -ses,-se; висок.
Bestattung f =, -en; (перев. урни)
Beisetzung/^, -en
поховати 1. див. ховати 1; 2. див.
хоронити 3,4
поховатися див. ховатися
походеньки мн gemächliches Ніп-
und Hergehen
походжати hin und her gehen* vi (s), Begräbnis-; Bestattungs-; ~a
umhergehen* vi (s)
походження c 1. (приналежність
до певного прошарку, класу)
Abstammung/=. Herkunft /=; (щодо
ngxopoH ч 1. Bestattungsfeierlich-
keiten pl, Be|erdigungsfeier /=, -n,
Be|erdigungsfeierlichkeiten pl,
Begräbnisfeierlichkeiten pl,
Begräbnisfeier f=, -n,
Beisetzungsfeierlichkeiten pl; 2. див. поховання
похоронна ж Gefallenenmeldung
/=, -en, Todesnachricht/=, -en
похор£нн||ий Be|erdigungs-;
процесія Leichenzug m -(e)s, -züge,
Trauergeleit n -(e)s; ~e бюро
Bestattungs|anstalt f =, -en;
Beerdigungsinstitut n -(e)s, -e, Bestat-
 похресник 426

tungs|institut п -(e)s, -е; -ий дзвін -ку am Anfang, zu Anfang, zu

Totengeläute п -s, Sterbegeläute п -s Beginn, anfangs; 2. (першоджерело)
(по комусь für А.); -ий марш Ursprung m -(e)s, -Sprünge, Quelle
Trauermarsch т -es, -märsche /=, -n; брати -OK seinen Anfang
похресник ч див. хрещеник haben* [nehmen*], entspringen* vi (s)
похрасниця ж див. хрещениця (від чогось £>.); herkommen* vi (s)
поцікавитися див. цікавитися (від чогось von D.)\ 3.: -ки мн
поцілувати(ся) див. цілувати(ся) (основи) Grundlagen pl; (основні
П
поцілунок ч Kuss т -es, Küsse; положення) Grundsätze pl
(голосний, дзвінкий) розм. Schmatz т початок2 ч бот. Kolben т -s, =

-es, -e/Schmätze; міцний -

почекати див. чекати
herzhafter Kuss; -

рукою Handkuss т почепити див. зачіплювати 1

-es, -küsse, Kusshand/=, -hände; <§> почервоніння с Rötung/=, -еп
-
Юди Judaskuss m -es почервоні| |ти див. червоніти 1;
поцупити розм. gaunern vt, luchsen примусити (від сорому тощо)
-ти

vt; фам. klauen vt, klemmen vt (die) Schamröte ins Gesicht treiben*
почасти zum Teil, teilweise (когось D.); він -в die Schamröte
почастувати(ся) див. частувати- stieg ihm ins Gesicht
(ся) почерк ч 1. (індивідуальна манера
почати див. починати; <§> аби а письма) Handschrift/=, -en, Schrift
там воно піде (прислів я) aller /=, -en, Schriftzug m -(e)s, -züge;
Anfang ist schwer; як почнеш, так і каліграфічний -
Schönschrift
закінчиш (прислів я) wie der f =; нерозбірливий unleserliche
-

Anfang, so das Ende; Anfang gut, alles Schrift; розм. Gekritzel n -s;
gut чіткий eine gut leserliche Schrift;
-

початися див. починатися 2. (манера, характерний стиль)

=
початківець чAnfänger т -s, Manier f-, Eigenart/=
початкові І ий Anfangs-, anfänglich; почерпати див. черпати
Anfänger-; (елементарний) почерпнути див. черпати
Elementar-, elementar; (первинний) почесн||ий Ehren-, ehrenvoll; -а

Primär-, primär; -а буква варта Ehrenwache /=, -п; -а

Anfangsbuchstabe m -ns, -n; Initiale /=, -n; грамота Ehren|urkunde f =, -п; -ий
~e навчання Anfangsunterricht m гість Ehrengast т -es, -gäste; -ий
=
-(e)s, Elementarunterricht m -(e)s; громадянин Ehrenbürger т -s,

-ий капітал ек. Anfangskapital n почесті Ehrenbezeigung/=, -еп,

мн

-s, -lijen; ек., тж. перен. Ehrenbezeugung f =, -еп, Ehren|er-

Startkapital n -s, -lijen weisung/=, -еп, Ehrungf-, -en
початкуючий 1. angehend; пачет ч Gefolge n -s, =, Geleit n -(e)

Anfänger-; 2. ч: див. початківець s, -e

почат||ок1 ч 1. Anfang т -(e)s, почин ч (ініціатива, спонукання)

-fange, Beginn m -(e)s; ~ок весни Anregung/=, -en. Ver|anlassung/=,

Frühlings|anfang m -(e)s; ~ок -en, Initiative [-v-]/=, -n; для -у um
навчального року Schulbeginn m -(e) einen Anfang zu machen
s; ~ok року Jahresanfang m -(e)s, починання 1. див. почин; 2.
c

Jahresbeginn m -(e)s; із самого ~ку (намір) Vorhaben n -s, =; (розпочата

(gleich [ganz]) von Anfang an; на справа) Unternehmen
-

n -s,
427 поширення

почина||ти anfangen* vt, vi, почутт|la c (психічні, фізичні

beginnen* vt, vi (щось A., mit D.); den
Anfang machen; (роботу,
тощо) aufnehmen*
контакти, перемовини
vt;(підкреслюючи урочистість і
значимість дії) висок, anheben* vi
(перев. + Inf.)', (стартувати)
відчуття людини) Gefühl п -(e)s, -е;
(здатність відчувати) Sinn т
-(e)s; (відчуття) Empfindung / =,
-еп; -я відповідальності Ver|ant-
wortungsgefühl п -(e)s; -я власної
гідності Selbstbewusstsein п -s,

starten vt; ^ги з малого klein Selbstgefühl -(e)s;

п міри
anfangen* vi; ~ючи від... beginnend mit Maßgefühl п -(e)s; ~я обов язку
(D.) ...; (певного часу)
~ючи з... Pflichtgefühl п -(e)s; зіграти на -ах розм.
seit (D.).... (D.)... ab [an]
von auf die Gefiihlstube drücken; мати
починатися anfangen* vi, beginnen* шосте -я den [einen] sechsten Sinn

vi; (наставати про час)

-

haben*
anbrechen* vi (s); (негайно, різко про -

пошана ж 1. (честь) Ehre/=;

явища природи, звуки) einsetzen (повага) Achtung/=, Hoch|achtung/=;

vi; (раптово) ausbrechen* vi (s); 2. див. почесті

(раптово та інтенсивно) пошанування с 1. (визнання

losbrechen* vi (s); (стартувати) starten чеснот, заслуг тощо) Würdigung f-,
vi; (повільно, поступово -en; 2. див. почесті
розвиваючись -

дружбу тощо) пошанувати(ся) див. шанувати-

про розмову,
sich entspinnen; (якщо це викликає (ся)
нетерпіння, пожвавлення тощо) пошепки im Flüsterton, flüsternd
розм. losgehen* vi (s); ну, тепар пошесть ж Seuche/=, -n
починається! jetzt geht es los! пошивка ж Kissenbezug т -(e)s,

почитати див. читати -züge

почім див. почому пошивний Näh-, Schneider-
почому: це? was kostet das?
-

пошикувати див. шикувати 1

почорніти див. чорніти 1 поширенЦий (наявний у великій
почувати див. відчувати; себе кількості) verbreitet;
-

sich fühlen; себе як вдома sich

-
wie zu Hause fühlen; (зручно
влаштуватися в когось) розм., жарт.
sich häuslich einrichten
bei D.)
почуватися sich fühlen
почути hören vt, vernehmen* vt; (до¬
(характерний для даної країни, місцевості)
landläufig; (звичний,
загальноприйнятий) gang und gäbe; (часто
(в когось використовуваний, загальновідомий)
geläufig; (розширений) erweitert; ~е
речення філол. erweiterter Satz
поширеність ж Verbreitung / =;

відатися) erfahren* vt (елементу в природі) Häufigkeit/=

почу| |тися (ставати чутним) er¬ поширення с Verbreitung/=;
schallen* vi (s), vernehmbar (займання чимраз більшого простору

werden* vi (s); (здаватися) scheinen* у всі сторони) Ausbreitung / =;

vz (s). Vorkommen* vi (s); -вся (перев. із вказівкою про охоплення
галос man hörte eine Stimme; мені нових районів, областей) Auswei-
-лося, що... mir schien es, als ob tung/=; (охоплення перев. із -

[dass]... вказівкою місця, напрямку поширення)

почуттєвий sinnlich Ausdehnung / =; (чуток тощо)

почуттєвість ж Sinnlichkeit/^ Ausstreuung / =, Ausbreitung f =;
 поширити(ся) 428

(звуку, хвиль, світла) пошиття c Nähen n -s;

Fortpflanzung f =; (болю) Ausstrahlung f =; (виготовлен я) Anfertigung/=

~
вогнф Brand|ausbreitung f =; пошкоджений schadfaht; (nepee.
звуку Schallfortpflanzung f =, підкреслюються причина, місце чи
~

Schall|ausbreitung f =;
~

полум я винуватець пошкодження)

Flammenfortpflanzung f =, beschädigt; (зламаний тощо) розм. kaputt
Flammenlausbreitung f =; ~

хвороби пошкодження с Beschädigung f =,

п Krankheitsjausbreitung f =; мати -еп; (місце пошкодження) Schaden
~

verbreitet sein* vi (s); im Umlauf т -s, Schäden; тілесні ~

sein* vi (s); мати широке ~

Körperverletzungen pl; часткове ТеПЬе-~

allgemein verbreitet sein* vi (s) schädigung/=, -еп

поширити(ся) див. пошкодити beschädigen vt; (пора¬

поширюватися) нити) verletzen vt; ~ся sich

поширювати verbreiten vt; (на
чимраз більший простір у всі
сторони) ausbreiten vt; (перев. на нові
райони, області) ausweiten vt;
(перев. із вказівкою місця, напрямку
поширення; тж. вплив) ausdehnen
v/, erstrecken vt; (чутки тогцо)
ausstreuen vt, in Umlauf setzen vt,
ausbreiten vt; розм. ausposaunen vt;
(розширювати) erweitern vt
beschädigen
пошкодувати 1. див.
пожалкувати; 2. див. жаліти; 3. див. щадити
п^штЦа ж 1. Post f =; вхідна ~а
ankommende [eingehende] Post,
Eingangspost f =; вихідна ~a
abgehende Post, Ausgangspost /=;
електронна ~a E-Mail ['i:me:l]/=,
-s; голубина ~a Brieftaubenpost
/=; доставляти ~y die Post

поширюватися sich verbreiten; zustellen; розносити ~y Post austragen*;

(займати чимраз більший 2. див. поштамт
простір у всі сторони) sich ausbreiten; поштамт ч Post|amt п -(e)s, -ämter
(перев. із вказівкою про охоплення поштар ч Briefträger т -s, =, Postbo¬
нових районів, областей) sich te m -n,-n

ausweiten; (охоплювати -

перев. поштивий (розм.) höflich

із вказівкою місця, напрямку поштов||ий Post-; ~a адреса Postl¬
поширення; тж. про вплив) sich aus- adresse f =, -n, Postanschrift f =,
dehnen, sich erstrecken; (про чутки) -en; (електронна) E-Mail-Adresse
umgehen* vi (s), umlaufen* vi (s), ['i:me:l-]/=, -n; ~a листівка
im Umlauf sein* vi (s), sich ausbrei- Postkarte /=, -n; а марка Briefmarke
ten; (про звук тощо) sich f=, -n; скринька Briefkasten m
fortpflanzen; (про біль) ausstrahlen vi (h, s); -s, -kästen; (електронної пошти)
(перекидатися про вогонь,
-

Mailbox [zme:l-] f =, -en;

епідемію тощо) übergreifen* vi (на (абонементна) Postfach n -(e)s, -fächer; ~e
щось auf Я.) відділення Post|amt n -(e)s, -ämter;
пошити див. шити;
~
в дурні ~e відправлення Postsendung/=,

розм. machen vt; розм.

zum Narren -en; ~ий вагон Postwagen m -s, =;
das Fell über die Ohren ziehen* ~ий годуб Brieftaube f=, -n; ~ий

D.); ~ся в дурні розм. den

(когось збір Postgebühr/=, -en; ~ий індекс
Kürzeren ziehen*, das Nachsehen Postleitzahl f =, -en (скор. PLZ);

haben*, zum Narren werden* vi (s), ~ий переказ Postanweisung/^, -en

leer ausgehen* vi (s) поштовик ч Post|angehörige m -n, -n,
429 поясний

Post|angestellte т -n, -п; розм. пошук£во-рятув£ніьний Such- und

Postler m -s, = Rettungs-
поштово-касовий Postkassen- пощад||а ж Gnade/=, Schonung/=;
пошт2во-ощ2дний Postspar- без ~и schonungslos, ohne Gnade
пошт^во-телеграфний Post- und пощадити verschonen vt
Telegraphen- по^ва ж 1. Erscheinen n -s; 2. (рап¬
пйштовх ч 1. Stoß m -es, Stöße; това) Auftauchen n -s; 3.
(ривок) Ruck m -(e)s, -e; (яким (виникнення) Entstehen n -s, Entstehung П
приводиться щось в рух, /=; (перев. несподівано, коли
зрушується з місця) розм. Schubs т -es, причина появи неясна) Aufkommen п -s

-е; (перев. з глухим шумом) розм. появлятися див. з являтися 1, 2,

Bums т -es, -е; (сильний поштовх, 4-7
зіткнення) Anprall т -s; підземний поярок ч Lammwolle f=
~
Erdstoß т -es, -Stöße; ~ами П£>яс ч 1. Gurt т -(e)s, -е, Gürtel т -s,
stoßweise; без ~ів stoßrei; одним ~ом =; безпеки авт. Sicherheitsgurt
~

mit einem Ruck; 2. перен. (імпульс) т -(e)s, -е; затягнути

~
сильніше
Anstoß т -es, -Stöße; (стимул, den Gürtel [den Riemen] fester
спонукання) Anregung/=, -еп; zuschnallen [festziehen*, ziehen*];
(заохочення) Anreiz т -es, -е; давати ~

перен. den Gürtel [den Leibgurt, den

Anregung geben* (комусь, чомусь Riemen] enger schnallen [ziehen*];
/)., до чогось zu £).); (внести одівати (з пряжкою) den
~

свіжий струмінь, активізувати, Gürtel umschnallen; (без пряжки) den

вдихнути життя) in Schwung Gürtel umbinden*; попускати den ~

bringen* (комусь, чомусь А.) Gürtel weiter [loser] machen, den

поштою mit der Post, per Post Gürtel lockern; 2. анат.

поштучнЦий Stück-, stückweise (an¬ Gürtelliniie/=, -n, Gürtel m -s, =; Hüfte f=,
gefertigt); ~a оплата Stücklohn m -n; тдзовий
~

Beckengürtel m -s, =;

-(e)s, -löhne по ~
bis
den Gürtel, bis zur
an

поштучно stückweise; платити ~

Hüfte; руки на ~! Arme in die Hüften!;

per Stück bezahlen vt 3. геогр. Gürtel m -s, =; (зона) Zone
п^шук ч 1. Suche /=; Suchen n -s; /=, -n; 4. (смуга) Streifen m -s, =; Ф
2. : ~и мн Suchaktionen pl, заткнути розм. in die Tasche
за ~

Suchmaßnahmen pl; (перев. в Інтерне- stecken vt, immer noch [dreimal]

mi) Recherchieren [-Jer'Ji:-] n -s, einstecken vt; удар нижче ~a ein
Recherchen [-JerJsn] pl; (розшук) Schlag unter die Gürtellini|e
Ermittlung f =, -en, пояснення c Erklärung/=, -en;
Nachforschungen pl; ~и робити Arbeitssuche (nepee. детальне чогось складного)
/=, Stellensuche /=; в ~ax auf der Erläuterung f -, (роз яснення, -en;
Suche (когось, чогось nach £>.); інформування) Aufklärung/=, -en,
3. гірн. Schürfen n -s, Erschürfen Aufschluss m
-es, -Schlüsse;
n
Prospektieren
-s, n -s; 4. військ. (настанова) юр. Belehrung f =, -en;
=
Stoßtrupp|untemehmen n -s, (до карти, креслення тощо)
пошукати див. шукати Legende/=, -п; вимагати пояснень
пошуковий Such- (притягувати до
пошуково-розвідувальний Such- відповідальності) zur Rede stellen (від когось А.)
und Erkundungs- поясняй 1. Gürtel-, Gurt-; портрет ~
 пояснити 430

Brustbild п -(e)s, -er, му немає ні слова ~и es ist kein

Halbfigurenbild n -(e)s, -er; ~

ремінь wahres Wort daran; це надто дцбре,

Leibriemen m -s, =; 2. геогр. Zonen-; ~
щоб бути ~ою das ist zu schön, um
тариф Zonentarif m -s, -e;
~
час wahr zu sein*; це схоже на ~y розм.
Zonenzeit/= daran ist schon etwas Wahres, es [da]
пояснити див. пояснювати ist (schon) etwas Wahres daran; ~y
пояснювальний erklärend, erläu¬ кажучи um die Wahrheit zu sagen;
П
ternd ~ою і неправдою [усіма ~ами і

пояснювати erklären vi; розм. неправдами] mit allen Mitteln, mit

kWmachen відокр. vt; {перев. Recht und Unrecht; mit allen nur
детально щось складне) erläutern vt; erdenklichen Mitteln, kein Mittel
{роз яснювати, робити unversucht lassend; розм. mit
зрозумілим) aufklären vz, plausibel machen allerlei Kniffen und Pfiffen, mit
vt; {настановляти) юр. belehren vt; allerlei Mittelchen, mit List und Tücke;
{тлумачити) deuten vt, auslegen vt; {за будь-яку ціну) um jeden Preis;

{наочно) verdeutlichen vt 2. {справедливість) Recht n -(e)s.

пояснюватися 1. sich klären, кіш- Gerechtigkeit /=; стояти за ~y das
werden* vi (s); sich erklären lassen*; Recht verfechten*; по ~i gerecht;
2. {бути причиною) zurückfuhren 3. {дійсно) wirklich, wahr; це ~a? ist
v/ (чимось auf А); це ~ється es wahr?, wirklich?; чи не nicht
його легковажністю das ist auf wahr?; <§> чистісінька ~a розм. so
seinen Leichtsinn zurückzufiihren; це wahr wie das Amen im Vater|unser;
ється тим, що... es [das] ist що ~a, то~а 1) {вставний вираз:
darauf zurückzufuhren [es liegt daran], "щоправда ', "справді ) alles
dass... was wahr [recht] ist; es ist
поясок ч див. пояс 1,4 freilich wahr; es ist hicht zu leugnen;
прабаба Urgroßmutter/=, -mütter
ж 2) {прислів'я) was wahr ist, muss

прабатьки мн Urgroß|eltem pl, bleiben; ~a і з дна

мцря виринає,
Vor| eitern pl; {давні предки) Ahnen а неправда потопає {прислів'я)
pl, Ur| ahnen pl Lüge vergeht, Wahrheit besteht; ~a

прабатько ч Stammvater m -s, ачі кале {прислів я) die Wahrheit

-Väter, Urvater m -s, -Väter, Ahnherr m ist eine bittere Pille; ~a у вогні не
-(e)n, -en горить І В ВОДІ не тане {прислів я)
прабатьківщина ж Urheimat/= die Wahrheit leidet wohl Not, aber nie
правді|a1 ж 1. {істина) Wahrheit/=; den Tod; брехні багато, а ~a одна
Ваша ~a Sie haben Recht [recht]; {прислів'я) der Lügen gibt es viele,
каздти ~y die Wahrheit sagen; aber nur eine Wahrheit; хліб-сіль їж,
die reine [volle, nackte,
казати всю ~y а ~y ріж {прислів я) iss, was gar ist,
ungeschminkte] Wahrheit reden; trink, was кіш ist, sprich, was wahr ist
unverblümt die Wahrheit sagen; розм. правда2 {вставне слово) freilich
reinen [klaren] Wein einschenken; правдиві І ий {істинний) wahr; {від
казати ~y в £)чі die Wahrheit ins природи правдивий) wahrhaftig;
Gesicht sagen [розм. schleudern] {правдолюбний, щирий)
(комусь D.); розм. tüchtig [laut, wahrheitsliebend; {достовірний)
gründlich] die [seine] Meinung sagen wahrheitsgemäß, wahrheitsgetreu; ~е
[фам. geigen] (комусь D.); у ць<и свідчення wahrheitsgemäße Aussage
431 правити

правдивість ж Wahrhaftigkeit /=; стій сміло (прислів я) tue recht und

Wahrheitstreue f =; Wahrheitsliebe scheue niemand
c тж. мат. Regel f =,
/= правилЦо
правдолюбний wahrheitsliebend -n; (принцип) Grundsatz m -es,
правдолюбність ж Wahrheitsliebe -Sätze; Prinzip n -s, -ijen; взяти собі
}= за ~o sich (D.) zur Regel machen vt;

правдолюбство с див. дотримуватися

~
die Regeln
правдолюбність befolgen [beachten, berücksichtigen]; П
правдоподібний glaubwürdig, всупереч ~ам regelwidrig; згідно
glaubhaft; (ймовірний) з ~ами nach den Regeln; нема
wahrscheinlich; (зрозумілий, переконливий) ~a без винятку (прислів'я) keine
plausibel Regel ohne Ausnahme
правдоподібність ж правило c mex. Abgleichwerkzeug n
Glaubwürdigkeit f =, Glaubhaftigkeit f =; -(e)s, -e; буд. Richtscheit n -(e)s, -e
Wahrscheinlichkeit/= правильний 1. (вірний) richtig;
праведний gerecht; (святий) heilig (без помилок) fehlerfrei, fehlerlos,
праведник ч Gerechte m -n, -n; <§> korrekt; бути ~им richtig sein*;
спати розм., жарт, den
сном ~a (відповідати істині, сходитися)
Schlaf des Gerechten schlafen*, stimmen vi; виявлятися ~им sich
einen gesegneten Schlaf haben* als richtig erweisen*, sich
правець ч мед. Starrkrampf m -(e)s, bewahrheiten; 2. філол., мат. regelmäßig;
Tetanus m -

~ий дріб echter Bruch [brux]

прав||ий1 1. recht, Rechts-; ~a рука правильний mex. Rieht-; камінь ~

rechte Hand; з ~ого боку Abziehstein m -(e)s, -e; молот~

rechter Hand, rechts; 2. політ, recht; Abrichthammer m -s, -hämmer; прес

~

rechtsgerichtet, rechts|ori|entiert, Richtpresse/=, -n

rechtsstehend; ~a партія rechte правильність ж Richtigkeit f =;
Partei, Rechtspartei /=, -en; ~ий блок Korrektheit f=
Rechtsblock m -(e)s, -blöcke/-s; правильно див.
правильний;
3. mex. (про різьбу) rechtsgängig; усякого погляду echt und recht
~
з

~a різьба rechtes [rechtsgängiges] правитель ч (керівник) Leiter т -s,

Gewinde, Rechtsgewinde n -s, =; =, Führer т (владика, володар)

-s, =;

~ий хід (різьби) Rechtsgang m -(e) Herrscher т -s, =; (глава держави)

s, Rechtslauf m -(e)s; 4. ч політ. Staatsoberhaupt п -(e)s, -häupter;
Rechte m -n, -n; <§> не знає ~a (регент) Regent т -еп, -еп
рука, що робить ліва (прислів я) die правити1 (керувати) leiten vt; (кра¬
Rechte scheint nicht zu wissen, was їною) regieren vt; (панувати,
die Linke tut владарювати) herrschen vi (десь über
прав||ий2 1.
(безневинний, А.)', (екіпажем) kutschieren vt; ~

невинуватий) schuldlos, unschuldig; кіньми die Pferde lenken

2. (який має рацію) Recht [recht] правЦити2 (виправляти помилки)
habend; ти ~ий du hast Recht korrigieren vt, ausbessem vt; ® де
[recht]; його визнали ~им man козам роги ~лять wo Salz gesät
gab ihm Recht [recht]; 3. wird
(справедливий) gerecht, rechtlich; ~e діло правити3 mex. (вивіряти) richten vt,
eine gerechte Sache; <§> за ~e діло ausrichten vt; (різальний інстру¬
 правити 432

мент) abrichten vi; (бритву тощо) Stimmrecht n -(e)s; -о карати і

abziehen* vt; (пилку) zurichten vt милувати die Macht über Leben

правити4 рел. den Gottesdienst und Tod; -о на відшкодування
abhalten*, zelebrieren V/ збитків Entschädigungs|anspruch
правиця ж Rechte f -n, -n, rechte m -(e)s, -Sprüche; -о на пенсію

Hand Renten|anspruch m -(e)s, -Sprüche;

правічний ur|alt о на самовизначення

п правка1 ж Korrektur/=, -en Selbstbestimmungsrecht n -(e)s; о підпису

правка2 ж mex. Richten n -s, Ausri- Unterschriftsberechtigung f =,
chten n -s, Abrichten n -s; Abziehen Unterschriftsrecht n -(e)s; о

n -s; Zurichten n -s розпоряджатися Verfiigungsrecht n -(e)

правління c 1. (виборний керівний s, Verfügungsgewalt f =; знавець
орган) Vorstand m -(e)s, -stände; канонічного ~a Kanonist m -en,
2. (головування) Vorsitz m -es; -en; знавець римського -a
(керівництво, верховна влада) Pandektist m -en, -en; охорона
Regierung /=; форма Regierungsform
-
авторських -
Urheberschutz m -es;

/=, -en -Aberkennung [Entziehung,

позбавлення

правляч||ий regierend; (пануючий, Entzug] der (bürgerlichen) Rechte;

владарюючий) herrschend; -а реалізація [здійснення] -a die
партія regierende Partei; -і кола Ausübung des Rechtes;
Regierungskreise pl визнавати -o das Recht zugestehen* (за
правник ч див. юрист кимось £>.); вступати у свої -а

правничий див. юридичний in seine Rechte eintreten* vi (s); не

правнук ч Ur|enkel т -s, =

визнавати -a das Recht
правнучка ж Ur|enkelin/=, -nen absprechen* (за кимось D.y, зазіхати на

праві І о с (у різн. знач.) Recht п чиїсь -а j-s Recht antasten, in j-s

-(e)s, -е (на щось auf А.); (на Recht Eingreifen* vi (s); залишати
одержання чогось) Anspruch т -(е) за собою -o sich (D.) das Recht

s, -Sprüche (на щось auf А.); Vorbehalten*; заявляти про свої

(повноваження) Befugnis f =, -se; (в -а [вимагати задоволення своїх
межах пред 'явлених повноважень) ~] auf sein Recht pochen vi;
Berechtigung f =; (наука) Recht користуватися -ом (мати) das Recht
п -(e)s, Rechtswissenschaft f =, genießen*; (скористатися,
Rechtswesen n -s, Rechtskunde реалізувати) von seinem Recht Gebrauch
f =, Jura pl; адміністративне ~o machen, sein Recht in Anspruch
Verwaltungsrecht n -(e)s; звичаєве nehmen*; мати ~o berechtigt sein*
o Gewohnheitsrecht n -(e)s; vi (s); ein Recht haben* (на щось
кримінальне o Strafrecht
-(e)s, n auf А.)', одержати належне по -у
Kriminalrecht n -(e)s; міжнародне zu seinem Recht kommen* vi (s);
o Völkerrecht n -(e)s; позитивне пред являти свої ~ä seine Rechte
~o юр. gesetztes Recht; спадкове geltend machen; з повним -ом
o Erbrecht n -(e)s; цивільне ~o mit vollem Recht, völlig zu Recht,
Zivilrecht [-V-] n -(e)s, bürgerliches mit Fug und Recht; з -ом голосу

Recht; ~a людини Menschenrechte stimmberechtigt; по -у (на

pl; о вето Einspruchsrecht n -(e) законній підставі, обґрунтовано) mit
s, Vetorecht [v-] n -(e)s; ~o голосу [zu] Recht; (справедливо) recht und
433 правосуддя

billig, nach Recht und Billigkeit; правонаступництво с юр.

позбавлений (насильно) ~

Rechtsnachfolge /=; спадкове ~

Erbfolge
entrechtet; <§> де ~o сильного, там повне f=
безправ я (прислів 'я) das Recht des п равоохорон н 11 и й Rechtsschutz-;
Stärkeren ist das größte [das stärkste] ~і органи Rechtsschutz!Organe pl,
Unrecht Ordnungskräfte pl
правобережжя c Rechts|ufer-Regi- правопис ч Rechtschreibung/^, -en,
on f- Orthographie/=, -i|en П
правобережний rechts|ufrig, am правопорушення c юр.
rechten Ufer liegend Rechtsverletzung/^, -en, Rechtsbruch [-brux]
правобічний див. правосторонній m -(e)s, -brüche [-Ьгуоз]; (злочин)

правові І ий Rechts-; rechtlich; ~а Delikt m -(e)s, -e; (каране діяння)

держава Rechtsstaat т -(e)s, -еп; ~а Straftat f-, -en

допомога Rechtshilfe f =, правопорушник ч юр.

Rechtsbeihilfe
=; ~ий захист Rechts¬
f Rechtsverletzer m -s, =, Rechtsbrecher m -s,
=

schutz т -es, rechtlicher Schutz правопорядок чюр. Rechts| Ordnung

правовідносини мн юр. Rechts¬ /=
verhältnisse pl праворуч (на питання де? )
правовірний rechtgläubig rechts (від когось, чогось von D.);
правовірність ж Rechtgläubigkeit zur Rechten, an der rechten Seite;
/= (на питання звідки? ) von rechts;

правоекстремістський (на питання куди? ) nach rechts;

rechtsextremistisch іти ~
nach rechts gehen* vi (s);
правозахисник ч Bürgerrechtler т сидіти ~
rechts sitzen* vi
-s,= правосвідомість ж юр.
правоздатний юр. rechtsfähig Rechtsbewusstsein n -s

правоздатність ж Rechtsfähigkeit православний рел. orthodox,

f= griechisch-orthodox
правознавець ч (учений) православ я c das orthodoxe
Rechtsgelehrte пі -n, -n, Rechtswissenschaft- Christentum ['kri-], orthodoxe [griechisch-
ler пі -s, =; (експерт) orthodoxe] Religion
Rechtsverständige пі -п,-п правоспром£жний див.
правознавство с правомочний
Rechtswissenschaft /=, Rechtswesen п -s, правоспромзжність ж див.
Rechtskunde /=, Jura pl правомочність
правознавчий rechtwissenschaftlich правосторонній Rechts-,
праволомний rechtsbrüchig [-bryQ-] рух авт. Rechtsverkehr т -(е)
~

rechtsseitig;
правомірний rechtmäßig, gesetzmä¬ s; Rechtsfahr|Ordnung f =; мати
~

ßig параліч мед. rechtsseitig gelähmt

правомірність ж Rechtmäßigkeit
/=, Gesetzmäßigkeitf=
правомочний див. правочгінний
правомочність ж див. правочин-
ність
правонаступник ч юр.
sein* vi (s)
правосуддя c Rechtspflege f=;
(судочинство) Rechtsprechung f =,
Gerichtswesen n -s, Justiz/=;
(справедливість, справедливий суд)
Gerechtigkeit /=; орган ~

=
Rechtsnachfolger пі -s, Rechtspflegeorgan n -s, -e; втікати від sich ~
 правотЦа
dem Arm der Gerechtigkeit
entziehen*; здійснювати die ~
Rechtspflege aus|üben, Recht sprechen*;
шукати (sein) Recht suchen
~
[fordern]; {звертатися в суд) sich
Gericht wenden*, das Gericht anru-
fen*
п правотЦа ж Rechtlichkeit f =;
доводити свою -у
{виправдовуватися) sich rechtfertigen;
{обстоювати свій погляд) seinen Standpunkt
begründen; упевнений у власній
~i {самовпевнений) selbstgerecht
правотвдрчий rechtsschöpferisch,
rechtsschöpfend
правотворчість ж
Rechtsschöpfung/=, Rechtssetzung/=,
Rechtssetzungstätigkeit/=
правофланговий 1. військ, an der
rechten Flanke befindlich; 2.
Flügelmann
rechter
правоцентрист ч Rechtzentrist
-en,-en
правочин ч Rechtshandlung/^, -en
правочинний юр. befugt, machtbe¬
fugt; {компетентний) zuständig,
kompetent; {про збори тощо)
beschlussfähig
правочинність ж юр.
Rechtsbefugnis /=, -se, Machtbefugnis /=, -se;
Kompetenz/=, -en;
Beschlussfähigkeit/^
правувати 1. див. правити1;
2. {спрямовувати рух ТЗ) lenken vi;
{човном тощо) steuern vt; {кіньми)
kutschieren vi
прагерманськ||ий філол.
urgermanisch; ~а мова die urgermanische
Sprache; {лише з артиклем)
Urgermanische п -п; {зазвич. без
артикля) Urgermanisch п =/-s
=
прагматизм ч Pragmatismus т
прагматик ч Pragmatiker т -s,
прагматика ж Pragmatikf=
прагматичний pragmatisch
прагнення с (стремління) Streben
434
п -s; {старання, намагання) Ве-
strebung/=, -en, Bestreben п -s,
Bestrebungen; {бажання, настійливе
прохання) Anliegen п -s, =; {жагуче
ans бажання) Begierde/=; {поривання)
Drang т -(e)s; {схильність, потяг)
Trieb т -(e)s; -до знань Wissbegier
/=, Wissbegierde/=
прагнути streben vi (до когось,
чогось nach D.); книжн. anstreben vt;
{старатися, намагатися) bestrebt
sein* vz (s); {всіма помислами)
trachten vi (до когось, чогось nach
D.); {бажати потрапити кудись,
опинитися десь) zustreben vi (до
когось, чогось D.)', {дуже
потребувати) begehren vt; {домагатися,
добиватися, жадати) erstreben
vt; {до слави, визнання тощо)
ч gieren vi (до чогось nach ZZ); {до
певного ідеалу тощо) nachstreben
m vi (до чогось D.y {мати на увазі,
в думках тощо) bedacht sein* (про
когось, щось auf А)
прадавній ur|alt
прадід ч Urgroßvater т -s, -väter
прадідівський див. дідівський
пражити (über dem Feuer) rösten
[T0:s-] vt; {молоко) aufkochen vt
празеодим ч Praseodym n -s {хім.
знак Pr)
празник ч {розм.) Kirchfest п -es, -е;
das Fest des Schutzheiligen
праісторія ж Urgeschichte/=,
Vorgeschichte/=
прайс-лист ч Preisliste f=, -n
практик ч Praktiker m -s, =; {прак¬
тична людина) ein Mann der
Praxis, praktisch veranlagter Mensch;
розм. Praktikus m =, -se
практиЦка ж 1. Praxis/=; зв язок із
-кою Praxisbezogenheit/=; зв язок
=
теорії з -кою die Verbindung von
Theorie und Praxis; перевірений
на -ці praxis|erprobt; пов язаний з
-кою praxisbezogen; на -ці in der
435 прасувати

Praxis; 2. {лікаря чи юриста) n -(e)s, -e; -ий порошок

Praxis /=, -хеп; мати ~ку див. [-v-/-f-] n -s, =, Waschmittel
Waschpulver n

практикувати 2; 3. {стажування -s,=

учнів, студентів тощо) Praktikum пральня ж Waschküche/=, -n

п -s, -ken/-ka; виробнича ~ка праля див. прачка

ж

Betriebspraktikum п -s, -ken/-ka; прамати ж Stamm|mutter/=, -müt¬

Berufspraktikum п -s, -ken/-ka; бути ter, Urmutter f =, -mütter, Ahnffau
на -ці sein Praktikum machen, im /=, -en П
Praktikum sein* vi (s); проходити праматір ж див. прамати
-ку ein Praktikum durchlaufen* прамова ж філол. Ursprache/=, -п
[absolvieren]; 4. {тренування) праник ч Wäschebläuei т -s, =,
Praxis/^ Öbung/= Waschbläuel т -s, =, Waschschlägel
практикант ч Praktikant m -en, -en т -s,
-

практикантка ж Praktikantin f =, прання с Waschen п -s, Wäsche/=;

-nen -

білизни Wäschewaschen п -s

практикувати 1. {застосовувати праотець ч див. прабатько

на практиці) (in der Praxis) прапор ч 1. Fahne/=, -п; (перев. на

anwenden* vz, {про

gebrauchen vt; 2. суднах, урядових будівлях,
лікаря чи юриста) praktizieren vz, флагштоках) Flagge f =, -п;
eine Praxis aus|üben (кимось als A.); (старовинний військовий) Banner п -s,

Arztpraxis [Anwaltspraxis тощо] =; опускати

-
die Flagge
aus|üben [Fahne] einziehen* [einholen, strei-
практикуватися 1. chen*]; піднімати die -

Flagge
{застосовуватися на практиці) angewandt hissen [aufziehen*], flaggen vi;
werden* ; 2. {бути звичним)
[gebraucht] приспущувати (на знак трауру) -

üblich sein* vi (s); 3. {вправлятися) halbmast [halbstock] flaggen vi;

sich üben (у чомусь in D.) стати під ~и (іти в армію) висок, zu

практикум ч Praktikum n -s, -ken/-ka den Fahnen eilen vi (s); під чужим
практицизм ч Praktizismus m
=
-ом unter falscher Flagge; 2. перен.
практичнЦий 1. {який стосується Banner n -s,
=

практики) praktisch; -а діяльність прапорЦаць ч 1. Fähnchen n -s, =;

praktisches Handeln; -а (на автомобілі) Ständer m -s, =;
медицина praktische Medizin; -і сигнальний -ець Signalflagge f =,

заняття praktische Ausbildung; -і -n; 2. мисл. Lappen m -s, =;

знання praktisch anwendbares Wissen; огороджувати цими verlappen vt
2. (вигідний, зручний тощо про прапороносець ч Fahnenträger m -s,
річ) praktisch, zweckdienlich, =; тж. перен. Bannerträger m -s,
=

zweckmäßig; (діловитий тощо про -

прапорщик ч військ. Fähnrich m

людину) praktisch, geschäftstüchtig -s, -e

практичність ж {речі) праска Bügeleisen n -s,

ж =

Zweckdienlichkeit f =, Zweckmäßigkeit f =; праслов'янський філол. ursla¬

(людини) Geschäftstüchtigkeit f =, wisch; -а мова die urslawische
praktischer Sinn Sprache; (лише з артиклем)
праліс ч Urwald m -(e)s, -Wälder Urslawische n -n; (зазвич. без артикля)
пральні|ий Wasch-; -а машина Urslawisch n =/-s
Waschmaschine /=, -n, Waschgerät прасувати bügeln vt
 прати 436

прати 1. (білизну тощо) waschen* працетерапія ж Arbeitstherapie/=

vt; 2. див. лупцювати Beschäftigungstherapief-
прах ч (попіл після кремації) Asche працівник ч Arbeitskraft f =,
/=; (останки) sterbliche Überreste -kräfte; (робітник) Arbeiter m -s, =:

[Hülle], Gebeine pl; <§> піти ~ом (співпрацівник) Mitarbeiter m -s,

розм. in die Pilze gehen* vi (s), =; (службовець) Angestellte m -n,

flötengehen* vi (s); -n; (чиновник, державний

П пух і
розкритикувати в in Grund und Boden
~

службовець) Beamte m -n, -n; (спеціаліст}

kritisieren vt; розм. nach Strich und Fachmann m -(e)s, -leute, Fachkraft
Faden heruntermachen /=, -kräfte; найманий ~

[herunterputzen] vt;
розм. guteskein Haar Arbeitnehmer m -s,
=

[keinen guten Faden] lassen* працівниця ж Arbeiterin f =, -nen:

(когось an D.); розм. mit der Mitarbeiterin/=, -nen; Angestellte/
Striegel durchhecheln vt; мир ~y його! -n, -n; Beamtin /=, -nen; Arbeitskraft
висок. Friede seiner Asche!, er ruhe f=, -kräfte; Fachkraft/=, -kräfte
in Frieden! працьовитий arbeitsam
працевлашт£вувати (наймати) працьовитість ж Arbeitsamkeit/=

einstellen W, anstellen vt; (давати працювати 1. (трудитися) arbeiten

роботу) beschäftigen vt; einen vi (над чимось an D.); (із вказівкою
Arbeitsplatz beschaffen [vermitteln] посади і місця праці) tätig sein* vi
(когось D.); ~ся eingestellt (s), sich betätigen (кимось als M);
[angestellt] werden*, einen Arbeitsplatz (мати постійну роботу)
finden* sein* vi (s); (вкалувати) розм.
berufstätig
працевлаштування c malochen vi; (ішачити) розм.
Arbeitsvermittlung f =, Arbeitszuweisung f =, schuften vi; 2. (бути відкритим -

Arbeits|anstellung f =, про установу тощо) geöffnet sein*

Arbeitsbeschaffung/^, Beschäftigung/^ vi (s); 3. (про машини, механізми
працевлаштувати(ся) див. праце- тогцо) in Betrieb sein* vi (s); laufen*
вл аштовувати(ся) vi (s), funktionieren vi; не (бути ~

зупиненим) außer Betrieb sein* vi

=
працедавець Arbeitgeber т -s,
ч

працездатний arbeitsfähig, er¬ (s); (бути несправним) nicht

werbsfähig; (витривалий) funktionieren vi; <§> з ycjx сил |до~

leistungsfähig; вік Ärbeits| alter п -s,

~

сьомого пату; так, що касті ла-

arbeitsfähiges Alter мить] розм. arbeiten, bis [dass] j-m
працездатність ж Arbeitsfähigkeit die Schwarte knackt [kracht, raucht]:
/=, Erwerbsfähigkeit/=; він працює (так), що аж пара йде
Leistungsfähigkeit/= [аж набу ждрко, що аж курява
працелюбний arbeitsam; здіймається] розм. er arbeitet, dass
(старанний) fleißig es (nur so) raucht [dass ihm der Kopf
працелюбність ж Arbeitsamkeit raucht, dass die Späne fliegen]; хто
/=; Fleiß m -es не працює, той не їсть (прислів я)

працемісткий arbeitsaufwendig, wer nicht arbeitet, soll auch nicht

arbeitsintensiv wer die Bienen nicht pflegt, soll
essen;
працемісткість ж Arbeitsaufwand den Honig nicht schlecken
m -(e)s, Arbeitsaufwendigkeit f =, працюючий 1. arbeitend; 2. ч: див.
Arbeitsintensität/= працівник; 3. ч (зайнятий) Ве-
437 предтеча

schäftigte т -n, -n; 4. ч (трудящий) предмет ч 1. Gegenstand m -(e)s,

Werktätige т -n, -n -stände; (річ, про яку йдеться, яка

прац||я ж 1. Arbeit f =, -en; належить комусь

-

одяг, багаж
безрезультатна [марна] ~я тощо) Sache /=, -п; (якщо не

erfolglose [fruchtlose, un|ergiebige] вказується назва або вона невідома)

Arbeit; розумова ~я geistige Ding п -(e)s, -е; 2. (навчальний у -

Arbeit; фізична ~я körperliche школі тощо) Fach п -(e)s, Fächer,

Arbeit; замучити себ£ непосильною Lehrfach п -(e)s, -fächer, П
~ею sich tot [zu Tode, zu Schande, Unterrichtsfach n -(e)s, -facher; (у BH3)
zuschande] arbeiten; 2. (наукова Studienfach n -(e)s, -fächer,
стаття, книга тощо) Werk п -(е) Studiendisziplin/=, -en; 3. (тема) Thema n -s,
s, -е, Arbeit /=, -en, Beitrag т -(е) -men/saczw. -ta, Gegenstand m -(e)s,
s. -träge; <§> ~я годує, а лінь -stände; 4. (об'єкт) Gegenstand m
марнує (прислів'я) Fleiß bringt Brot, -(e)s, -stände, Objekt n -(e)s, -e
Fau lheit Not предметний 1. (речовий тощо)
прачка ж Wäscherin f =, -nen, gegenständlich, sachlich; покажчик~

Waschfrau/=, -en Sachregister n -s, =; 2. (стосовно

праща ж icm. Schleuder/=, -n дисципліни викладання) Lehrfach-;
пращур ч Urvater m -s, -väter, Ur|ahn fachbezogen
m -(e)s/-en, -en предметність ж
преамбула ж Präambel/=, -n; Gegenständlichkeit /=, Gegenstandsbezogenheit/=;
(передмова, вступ) Eingangsformel Fachbezogenheitf-
/=, -n, Vorspruch -(e)s, -Sprüche; ~

предебрий seelensgut
до закону Vorspruch bei Gesetzen предок ч Vorfahr m -en, -en;
превалювати überwiegen* vz, (родоначальник) Ahnherr m -(e)n, -en

vorherrschen vi предстевити див. представляти

превелебний hochwürdig представляти 1. (при знайомстві)

превелебність ж (титул) Hoch¬ vorstellen vt; bekanntmachen vt
würden f =; Ваша Euer [Eure]
~

D.) 2. (бути
(комусь mit
Hochwürden представником) vertreten* vt; 3.
превелик||ий überaus groß; на ~e (зображувати) darstellen v/
ддво zu meinem höch|sten представниЦк ч 1. Vertreter m -s,
Erstaunen =; книжн. Repräsentant m -en, -en;

превентивнЦий спец, präventiv [-v- палата ~ків Repräsentantenhaus n

], Präventiv-; тж. мед. vorbeugend; -es; 2. (уповноважений) Beauftrag-

~a війна Präventivkrieg m -(e)s, -e te m -n, -n, Bevollmächtigte m -n, -n

превосходительство c (титул) представництвЦо c Vertretung/=,

Exzellenz f =; Ваше Eure ~

-en; Repräsentanz/=, -en; норма ~a

Exzellenz Vertretungsquote/=, -n
предвічний ewig, anfangslos представницький repräsentativ,
предводитель ч:
~

дворянства Repräsentativ-
icm. Adelsmarschall m -s, -schälle предстоятель ч Vorsteher m -s, =

предикат ч Prädikat n -(e)s, -e, Satz¬ предтеча ч (книжн.) (тк. про лю¬
aussage /=. -n дину) Vorgänger т -s, =; (про
предикативний prädikativ людину, явище, подію тощо)
предки мн Vorfahren pl, Voreltern pl Vorläufer т -s, =
 пред явити
пред явити див. пред являти
пред явлення сVorlegung/= -еп,
Vorlage /=, -п, Vorlegen п -s;
{документів) Vorzeigung/=, -еп,
Vorweisung^, -еп; {скарги, протесту президентура ж див.
тощо) Erhebung/=, -еп;
{претензій, прав тощо) Geltendmachung президія ж Präsidium п -s, -dijen.
п / ~
пазову Einreichung [Erhe^
bung] der Klage, Klageeinreichung презирливий verächtlich;
/=, -en, Klage|erhebung/=, -en
пред являти vorlegen vt;
{документи) vorweisen* vt, vorzeigen vt;
{претензії, права тощо) geltend
machen vt; {скаргу, протест
тощо) erheben* v/
пред явник ч Überbringer т -s, =,
Inhaber m -s, =; чек на ~a
Inhaberscheck m -s, -s
презене ч філол. Präsens n =, -sentia
презент ч {розм.) {невеликий, перев.
з нагоди чогось) Präsent п -(e)s, -е;
{подарунок) Geschenk п -(e)s, -е
презентабельний 1. див. показ¬
ний 1; 2. {видний, значний)
repräsentativ
презентабельність ж Imposanz
/=; Ansehnlichkeit /=; Repräsentanz
/=
презентація ж Präsentation/=, -en,
Vorstellung/=, -en
презентувати 1. präsentieren
vorstellen vt; 2. див. дарувати
презерватив ч Präservativ [-v-]
-e, Kondom m/n -s, -s/-e
презерви мн Halbkonserven [-v-] pl,
Präserven pl
президент ч 1. {глава держави)
Präsident m -en, -en; вступати на
пост ~a die Präsidentschaft
antreten*, das Präsidenten! amt
übernehmen*; 2. {голова, керівник
установи, товариства тощо) Präsident
-en, -еп, Vorsitzende т -п, -п
президентство с 1. {пост або
посада президента) Präsidentschaft
/=; 2. {період діяльності на
438
або посаді президента) Amtszeit
des Präsidenten
президентський Präsidenten-; ~і
вибори Präsidentenwahlen pl
президентство 2
Vorstand т -(e)s
{сповнений презирства) verachtungsvoll
презирство с {повна зневага) Verj-
achtung/=; {неповажне ставлення,
нехтування) Geringschätzung/^
презумпція ж юр. Präsumtion f =
Vermutung f =; невинуватості ~
Präsumtion der Unschuld, Unschuld-
vermutung/=
прейскурант ч Preisliste f =, -n.
Preisverzeichnis n -ses, -se
преканцердзний див.
передраковий
прекардіальний див.
передсерцевий
преклонити: коліна das [die]
~
Knie beugen (перед кимось, чимось
vor D.)
прекраснЦий {дуже красивий) sehr
schön; {напрочуд гарний, чарівний)
wunderschön; {дивовижний,
чудесний) herrlich; розм. famos;
vt, {чудовий, відмінний) ausgezeich-
net; {надзвичайний, винятковий)
n -s, vortrefflich, vorzüglich; {дуже
добрий) sehr gut; ~а стать das
schöne Geschlecht; висок, die Krone
der Schöpfung; у нього пам ять
er hat ein ausgezeichnetes
[vortreffliches] Gedächtnis
прекрасно див. прекрасний; ~!
{згоден) ausgezeichnet!; я знаю це
~
ich weiß das sehr gut
т прелат ч рел. Prälat т -en, -en
прелімінарний політ, präliminar,
präliminär, Präliminar-
прелюдія ж І. муз. {вступ до музи¬
посту чного твору) Präludium п -s, -dijen;
439 прес-форма

(самостійний музичний твір) Рге- klug, siebengescheit; він сильно ~

lude [pre'lyd] п -s, -s; 2. перен. розм., знев. er trieft vor Weisheit
Vorspiel п -(e)s, -е, Auftakt т -(e)s, -е премудрість ж Weisheit f=

прем єр ч 1. див. прем єр-міністр; Преображення c\ Господнє рел.

~

2. театр, führender [erster] Verklärung Christi [-'kri-]

Schauspieler; (виконавець головних преосвященство c рел. (титул)
ролей) Hauptdarsteller т -s,
=
Eminenz/=, -en; Ваше ~! Euer [Eu-
прем єр-міністр ч (чоловік) re] Eminenz!
Ministerpräsident т -en, -еп; препарат ч Präparat n -(e)s, -e
Premierminister [ргз'тїе:-] т -s, =; (в Австрії) препарування c Präparation/=, -en,
Landeshauptmann т -(e)s, -leute/- Präparierung/=, -en
männer; (жінка) препарувати präparieren vt
Ministerpräsidentin /=, -nen, Premierministerin /=, препоганий abscheulich, scheu߬
-nen lich; фам. ätzend
прем єра ж театр. Premi|ere [ргз- преподобіє c'. Ваше ~! рел. Euer
'mie :-]/=, -n; (перша постановка в [Eure] Hochwürden!
країні, місті тощо) Erstaufführung преподобний рел. hochwürdig
/=, -еп; (перша постановка прерія ж геогр. Prärije/=, -n; Gras|-
взагалі) Ur|aufführung/=, -еп steppe/=, -n

прем єрша ж театр, führende прерогатива ж (книжн.)

[erste] Schauspielerin; (виконавиця Prärogativ n -s, -e, Prärogative [-v-]/=, -n,

головних ролей) Hauptdarstellerin (ausschließliches) Recht, Vorrecht n
/= -nen -(e)s, -e
преміальн||ий 1. Prämijen-; -а прес ч 1. mex. Presse f =, -n;
система Prämijensystem п -s, -е; 2.; ~і давильний ~

Quetsche /=, -n;

мн Prämijengelder
pl (виноградний) Kelter/=, -n; черевний ~

премійований präm(i)|iert; анат. Bauchpresse/=, -n; 2. перен.

(нагороджений, відзначений) preisgekrönt Schraube f =, -n; податковий ~

премікс ч Futterzusatz т -es, -sätze, Steuerschraube/=, -n

Futterzusatzmischung / =, -en, Vor- прес-аташе ч Presseattache [-Je:] m
mischung/=, -en -s, -s

преміювання c Präm(i)|ierung / =, прес-бюро c Pressebüro n -s, -s

-en прес-волokho c Faserpress|stoff m

преміювати präm(i)|ieren vt; -(e)s, -e

ч Pelletierpresse
(нагороджувати, відзначати) прес-гранулятор
preiskrönen vt; mit einer Prämie [einem /=, -n, Würfelpresse/=, -n
Preis] auszeichnen vt прес-конференція ж Pressekonfe¬
преміЦя ж 1. (заохочення за працю) renz /=, -en
Prämije/=, -n; 2. (нагорода, прес-реліз ч Pressemitteilung/=, -en
відзнака) Preis т -es, -е; Нобелівська ~я прес-секретар ч Pressesprecher m
Nobelpreis т -es, -е; присуджувати -S,=

~ю den Preis zuerkennen* прес-служба ж Pressedienst m -(e)

[verleihen*]; 3. фін., ек. Prämije/=, -n s,-e
премоляр ч анат. Prämolar т -s, прес-форма ж Pressform f =, -en,
-en, Backenzahn m -(e)s, -zähne Formwerkzeug n -(e)s, -e,
премудрий weise; ірон. neunmal¬ Presswerkzeug n -(e)s, -e
 прес-центр
прес-цонтр ч Pressezentrum
-tren
преса ж Presse/=; Pnntmedijen pl
пресбітзрій ч рел. Presbyterium п -s,
-rijen
пресвітер ч рел. Presbyter т -s,
пресвятий рел. allerheilig, hochhei-
П lig
пресорви мн див. презерви
пресинг ч спорт. Pressing п -s, -е,
Manndeckung/=
пресингувати спорт. Pressing
[Manndeckung, Druck] ausjüben
пресловутий berüchtigt
пресований gepresst
престиж ч Prestige [pres'ti:3(s)] n -s;
(авторитет) Ansehen n -s
престижн||ий Prestige- [-'ti:3(ö)-];
(авторитетний, шанований)
angesehen; ~a професія angesehener
Beruf
престол ч 1. (трон) Thron m -(e)s,
-e; папський Heiliger Stuhl;
~
скидати з ~y entthronen vt; ставати
на ~
den Thron besteigen*; 2. рел.
Altartisch m -(e)s, -e
престолонаслідник ч (книжн.)
=
Thronfolger m -s,
пресування c Pressung f =, -en,
Pressen n -s; гаряче Warmpressen
~
n -s; холодне Kaltpressen n -s;
~ ~
винограду Weinkelterung/=, -en
пресувати pressen vt
претендент ч (перев. на посаду
тощо) Bewerber m -s, =; (на титул
чемпіона) спорт. Herausforderer т
-s, =; (на трон, високу посаду
тощо) книжн. Prätendent т -еп, -еп;
(перспективний кандидат, який
має шанси) Anwärter т -s,
=
претендувати Anspruch haben* (на
щось auf А.); beanspruchen vt; (на
посаду) sich bewerben* (на щось
um А.)
претензійний prätentiös, überaus
anspruchsvoll; anmaßend; (ма¬
440
п -S, нірний, підкреслено-незвичайний)
gesucht, gekünstelt, geziert
претензіЦя ж Anspruch m -(e)s,
-Sprüche; (необгрунтована)
Ambition /=, -en, Anmaßung/=, -en;
=
Ansprüche erheben*; без
заявляти ~ї
~й anspruchslos
префект ч Präfekt m -en, -en
префектура ж Präfektur/=, -en
преферанс ч Preference [-Täs]/=.
-n
преференціальний див.
преференційний
преференційний begünstigt, Ве-
günstigungs-, Präferenz-, Vorzugs-
преференція ж спец. Begünstigung
/=, -en, Präferenz/=, -en, Vorzug m
-(e)s, -Züge
профікс ч філол. Präfix n -es, -e,
Vorsilbe /=, -n
префіксація ж філол. Präfigierung
/=, -en
прецедент ч тж. юр. Präzedenzfall
т -(e)s, -fälle; юр. Präzendenz /=,
-en, Präjudikat n -(e)s, -e, Präjudiz
n -(e)s, -e/-zi[en; не мати ~ів keine
Präzedenzfälle haben*; це не має
~ів dafür gibt es keine
Präzedenzfälle
прецедентн||ий: ~e право Fallrecht
n -(e)s, Präjudizijenrecht n -(e)s
прецесія ж фіз. Präzession/=, -en
прецизійний спец, präzis, Präzisi-
ons-
преюдиціапьний юр. präjudizial,
präjudizijell, Präjudizial-
преюдиціальність ж юр.
Präjudizialität /=
преюдиція ж юр. Präjudiz/=,
Präjudizialität/=
при 1. (біля) an (D.), bei (ZX); вході
~
am Eingang; 2. (у присутності) vor
(D.)\ in Gegenwart, in Anwesenheit
(G., von D.); свідках vor Zeugen;
~
3. (в епоху) unter (ZX), zur Zeit (G.);
in (ZX); (за життя) zu Lebzeiten
441 прибіднюватися

(G.); 4. (про наявність) bei (D.); küstennah; (біля річки) Ufer-; am

mit (£>.); грошах bei Kasse [bei

~
Ufer gelegen; ~a смуга

Geld]; мати Cfi6i mithaben* vt, bei

~
Küstenstreifen m -s,
=

sich (ZX) haben* vt; 5. (позначення прибережник ч бот. Seegras n -es

обставин способу дії) bei (D.), приберігати 1. (відкладати про
unter (D.y ~
світлі bei Licht, bei запас) sparen vt, beiseite legen vt;
Tageslicht;
~
цих словах bei die- (ощадливо притримувати) aufspa-
sen Worten; 6. (незважаючи на) bei ren* vt; на чорний день für die
~

П
(D.y, trotz (D., G.y, всьому
~
Notzeiten aufsparen vl; 2. див.
бажанні beim besten Willen; ~

зберігати 1,4
всьому цьому bei [trotz] alledem; 7.: прибивати 1. anschlagen* vt;
чому nichts dafürkönnen*; я
бути ні (цвяхами) annageln vt; 2. (приносити
~

ні чдму (не винен) ich kann nichts

~
хвилею до берега) ans Ufer spülen

dafür [schlagen*] vt; 3. (спрямовувати до

ч розм. Schrulle /=, поверхні землі про пил, рослини
-

прибабах -n,
Mucke f=, -n, Vogel n -s, Marotte тощо) niederschlagen* vt,
/=, -n; фам. Sprung in der Schüssel herunterdrücken vt; (градом) verhageln vt
прибабаханий розм. schrullig, прибиральниця ж
schrullenhaft, bescheuert Reinemachefrau f-, -en, Putzfrau/=, -en,
прибавка (додання, додаток)
ж Raumpflegerin /=, -nen; Reinigungskraft
Zugabe/=, -п; (до зарплати) Zulage f=, -kräfte
/=, -n; до зарплати Gehaltszulage
~

прибирання c Aufräumen n -s,

/= -n, Gehalts|erhöhung/=, -en; у ~

Reinemachen n генеральне
-s;
~

вазі Gewichtszunahme f-, -n großes Reinemachen, Großreinemachen

прибавляти 1. див. додавати 1, n -s; ~

у будинку Hausputz m -es

2, 4; 2. див. доповнювати; 3. див.
прибріхувати
прибамбас||и мн (прикраси) розм.
Klunkerf-, -піт -s, =; (прикраси,
перев. зайві; тж. комп.) розм.
Klimbim т -s; (все, що до цього
належить) розм. Pipapo п -s;
(дрібнички) розм. Schnickschnack т
-(e)s; зі всіма ~ами mit allem
Pipapo
прибарахлитися (розм.) sich (D.)
Kram [Zeugs] zulegen; розм. sich
(D.) eine neue Kluft bauen
прибацаний розм. gaga, bescheuert,
beklopft, mit einer Macke, himpi-
ckig, trübe in der Birne
приберегти див. приберігати
прибережжя с (біля моря) Küsten¬
gegend /=, -еп; (біля річки)
Uferland п -(e)s, Ufergegendf-, -еп
приберажнЦий (біля моря) Küsten-,
прибирати 1. (наводити порядок у
приміщенні тощо) aufräumen vt, in
Ordnung bringen vt; 2. (забирати
зайве, непотрібне тощо)
wegnehmen* vt, wegschaffen vt,
wegräumen vt, forträumen vt; (зі
столу після їжі) abdecken vt;
3. (прикрашати, чепурити) aus-
schmücken vt, aufputzen vt
прибити 1. див. прибивати; 2.
(побити) verprügeln vt; (вбити)
totschlagen* vt
прибитий angeschlagen; перен.
niedergeschlagen
прибігати herbeilaufen* vi (s),
herbeigelaufen [(an)gelaufen]
kommen* vi (s), herbeirennen* vi (s)
прибігти див. прибігати
прибіднюватися (удавати з себе
бідного) sich arm [unglücklich]
stellen; (удавати з себе нещасного)
 прибій 442

den Bemitleidenswerten spielen; прибор ч: столовий (ложки, ~

(применшувати свої можливості, виделки тощо) Besteck п -(e)s.

здібності, заслуги тощо)
Bescheidenheit vorspiegeln
прибій ч Brandung/=; Wellenschlag
т -(e)s
прибійн||ий: ~а хвиля
П Zähmung f =; (утихомирення,
прибічник ч (прихильник) Anhänger
т -s, =; (захисник, поборник)
Verfechter т -s, =, Fürsprecher т -s, =;
(певної партії) Parteigänger
приблизний ungefähr;
(орієнтовний -
Tafelbesteck п -(e)s; (тарілки тощо}
Gedeck п -(e)s, Tischgedeck п -(e)s
приборкання с див. приборкування
приборкати див. приборкувати
Brandungs- приборкування с 1. (приручення)
впокорення тварин) Bändigung
f =, -en; 2. перен. (отримання)
Zügelung f =, -еп; (заспокоєння,
=
т -s, вгамовування) Besänftigung f =,
-en, Beschwichtigung/^, -en

пророзрахунок) приборкувати 1. (приручувати)

überschläglich; (близький до певної величини) zähmen vt; (утихомирювати,
annähernd; розрахунок ungefäh¬
~

впокорювати тварини) bändigen vt;

Überschlag
rer розм. kirre machen [kriegen] vt; тж.
приблизно ungefähr; (якщо дані перен. an die Kandare nehmen* vt,
грунтуються на особистих auf Kandare reiten* vt; die

припущеннях) etwa; (близько до певної Kandare

величини) annähernd,
annäherungsweise; (про грубе визначення
величини, розміру тощо)
schätzungsweise; (дуже орієнтовна вказівка
на термін, час, ціну тощо, десь
anlegen [anziehen*, festziehen*]
(когось, щось D.); 2. перен.
(стримувати) zügeln vt; (заспокоювати,
вгамовувати) beschwichtigen vt,
besänftigen vt, zur Ruhe bringen* vt
приборкувач ч Bändiger m -s, =;
~

біля) um (А.) (herum); розм. in

...
звірів Tierbändiger m -s, =, Domp¬
der Drehe, um die Drehe herum; teur [-'t0:r] m -s, -e
=
(заокруглено) rund; (перед приборкувачка ж Bändigerin f
позначенням часу, кількості, величини -nen, Dompteuse [-'t0:z9]/=, -n
тощо, біля) gegen (А.); (тк. з прибрати див. прибирати
кількісними даними і мірами) zirka прибрехати див. прибріхувати
[cirka] (скор. са.); (не менше, вжив, прибріхувати (говорити неправду)
перев. з круглими числами) розм. lügen* vi; розм. flunkern vi; розм.,
an die (А.) знев. eine (tüchtige) Stange
приблуда ч/ж (той, хто випадково angeben* v/; (перебільшувати)
опинився десь) Hergelaufene т -п, übertreiben* vt; (придумувати) erfinden*
-n, Zugelaufene т -п, -п; (волоцюга) vt; (хвалитися) розм.
Vagabund [v-] т -еп, -еп; aufschneiden* vt; (хитрувати) schwindeln vi
(прибулець) Ankömmling т -s, -е прибувати 1. ankommen* vi (s);
приблудитися zulaufen* vi (s), (перев. в офіційних
herlaufen* vi (s); (до іншого стада -

повідомленнях) eintreffen* vi (s) (кудись in D.);

про тварин) sich einer anderen (долаючи труднощі,
Herde anschließen* використовуючи багато часу тощо) anlangen
приблудний zugelaufen; (який vi (s); (в чиєсь розпорядження) sich
заблудився) ver|irrt; пес ein ~
zur Stelle melden; 2.
zugelaufener Hund (збільшуватися кількісно, в об ємі, за розмірам
443 приведення

тощо) zunehmen* vi; (про воду) привабливість ж Anziehungskraft

ansteigen* vz (s), steigen* vi (s) /=; Anmut/=; Attraktivität [-v-]/=;

прибудова ж Anbau m -(e)s, -ten, Charme [farm] m -s
Nebengebäude n -s, = приваблювання c Anlockung f =,
прибудувати див. прибудовувати -en, Lockung/=, -en;
прибудовувати anbauen vt, zubau¬ (спокутуван я) Verlockung/=, -en
en vt, dazubauen vt приваблювати (викликати
прибулець ч Ankömmling m -s, -e, симпатію тощо) anlocken vt, anziehen*
FI
Angekommene m -n, -n; (космічний) vt; (захоплювати, зачаровувати,
Außerirdische m -s, -e полонити) fesseln vt;
прибути див. прибувати (зацікавлювати) einnehmen* vt (чимось ftir A.);
прибутковий gewinnbringend, ein¬ (спокутувати) verlocken
träglich, profitabel; (рентабельний) привал ч Halt m -(e)s, Rastf=, -en
rentabel; податок Gewinnsteuer привалити див. привалювати
~

/=,-n привалювати (прийти перев. у

прибутковість ж Einträglichkeit великій кількості)
(розм.) (in Massen)
/=; Rentabilität/= herbeiströmen [heranstürzen] vi (s)
прибутково-видатков||ий: ~a приварити див. приварювати
книга Einnahme- und Ausgaben- приварювати anschweißen* vt
buch n -(e)s, -bücher приват-доцонт ч Privatdozent [-v-]
прибуток ч Gewinn m -(e)s, -e, Profit m -en,-en

m -(e)s, -e; проґавлений приватизаційний: чек ~

[втрачений] Versäumnisgewinn m -(e)

~

Privatisierungsschein m -(e)s, -e
s. -e, entgangener Gewinn; річний приватизація ж Privatisierung [-v-]
~

Jahresgewinn m -(e)s, -e;

/=, -en
розрахунковий
~

Verrechnungsgewinn приватизувати privatisieren [-v-] vt

m -(e)s, -e, kalkulatorischer
Gewinn; приватн||ий Privat-, privat [-v-]; ~a
чистий Nettogewinn m -(e)s, -e,
~
власність Privateigentum n -s; ~e
Nettoprofit m -(e)s, -e, Reingewinn підприємство Privat|untemehmen
m -(e)s, -e; приносити
~
n -s, =; ~ий підприємець

eintragen* vt, einbringen* vt; (перев. не Privatunternehmer m -s, =; ~i уроки Pri¬

фіксується увага на особі, яка vatunterricht m -(e)s
одержує прибуток) bringen* vt; приватник ч 1. див. приватний
(часто підкреслюються підприємець; 2. (власник)
розміри прибутку) abwerfen*
обмежені =
Privateigentümer [-V-] т -s,
vt; (про разовий прибуток) heraus- приватновласницький: ~а
springen* vi (s) психологія Pri vat| eigentümermentalität
прибуття c Ankunft/=, Eintreffen n [-v-]/=
-s (кудись in D.) приватногосподарський
привабити див. приваблювати privatwirtschaftlich [-V-]
привабливий (принадний) an¬ приватнопідприємницький
ziehend, anlockend; (чарівний, Privatunternehmer- [-v-]
граціозний) anmutig; (симпатичний, приведення c 1. (у певний стан)
миловидний) attraktiv; Versetzung f =; ~
в бойову

(спокусливий) verlockend; (захоплюючий, готовність Herstellung der

чаруючий) fesselnd Gefechtsbereitschaft; в дію Inbetriebsetzung
~
привезення 444

/=, Ingangsetzung/^; -
до присяги -(e)s, -e; ручний -ід Hand| antrieb
=
Ver|eidigung / -еп; 2. мат. m -(e)s, -e; -ід валу відбору

Reduzierung / =, -еп; до спільного

~

потужності Zapfwellen|antrieb m -(e)

знаменника Reduzierung s, -e; -ід з підсилювачем див.
[Reduktion, Zurückführung] auf den сервопривід; -ід на чотири
gleichen Nenner колеса Vierrad|antrieb т -(e)s, -е; з
привезення c Zufuhr / =, -en; електричним -одом elektrisch
{доставка) Zustellung/=, -en angetrieben, mit elektrischem Antrieb
привезти див. привозити Vorführung/=, ~

привід ч юр. -en;

привереда (розм.) 1. ч Makler т -s, під конвоєм Eskortierung/=, -en;
=; 2. ж Mäklerin/=, -nen ~

свідка (zwangsweise) Zeugenvor-

привернути див. привертати fuhrung/=, -en
привертати: до себе (спонукати
~

привідний mex. Antriebs-; Trieb-;

приєднатися, прибічником)
стати Treib-; вал Antriebswelle /=, -n.
-

für sich einnehmen*[gewinnen*] vt; Triebwelle/=, -n, treibende Welle; -

(залучати) heranziehen* vt ланцюг Antriebskette/=, -n,

привести dwe. приводити Treibkette / =, -n; ремінь -

=
привид ч Gespenst n -es, -er; (ви¬ Antriebsriemen m -s, =, Treibriemen m -s,

діння, примара) Spuk m -(e)s, -e привізч див. привезення

привиджу||ватися scheinen* vi, привізний von auswärts zugestellt

Vorkommen* vi (s); (подумки
уявлятися) vorschweben vi; мені -ється
es scheint mir, es kommt mir vor
привиді||тися див.
привиджуватися; тобі -лося du hast nur
привикати див. звикати
прив||ід1 ч Anlass т -es,
anlassung/^ -еп; (відмовка, перев.
вигадана підстава) Vorwand т -(е)
s, -wände; давати -ід Anlass
[Veranlassung] geben* (до чогось zu
D.); шукати -ід zu einem Vorwand
greifen* vi [Zuflucht nehmen*]; без
[angeliefert, eingefuhrt]
привіл£єв||ий: ~e право Vorzugs¬
recht n -(e)s, -e, Vorrecht n -(e)s, -e
привілей 4 Privileg [-V-] n -(e)
geträumt s, -gi|en, Sonderrecht n -(e)s, -e;
створювати -ї для когось розм.
-lässe, Ver¬ j-m eine Extrawurst braten*
привілей<аван||ий privilegiert [-v-],
Vorzugs-, bevorrechtigt; а акція
Vorzugs|akti|e/=, -n, Vorrechts] akti]e
/=, -n, bevorrechtete [bevorrechtigte]
Akti|e; ~a облігація bevorrechtigte
Obligation, Prioritäts| Obligation /
=

жадного -оду ohne allen [jeden] -en, Vorzugs| Obligation/=, -en

Anlass; з -оду anlässlich (чогось привілля c 1. (широкий простір)
G.)', aus Anlass; (через, із-за) freier Raum; 2. (повна воля,
wegen (чогось G.y, з цьдго -оду bei відсутність будь-яких обмежень)

diesem Anlass, in dieser (volle) Freiheit/=, Ungebundenheit/=;

Angelegenheit [Sache]; з якого -оду? aus (затишок) Behaglichkeit/=
welchem Anlass?; під -одом unter привільний frei, ungebunden
dem Vorwand привіт ч Gruß m -es, Grüße; -! розм.
прив||ід2 ч mex. Antrieb
-(e)s, -e;
m hallo!; переказувати einen Gruß -

Antriebsart /=, електричний

-en; überbringen* [ausrichten, bestellen]
-ід Elektroantrieb m -(e)s, -e, E-An- (комусь D., an А., від когось von
trieb m -(e)s, -e, elektrischer Antrieb; D.y, grüßen lassen* (комусь А., від
ремінний ~ід Riemen|antrieb m когось von D.)
445 прив язаний

привітальний див. вітальний приводнення c ae. Wassern n -s;

привітання с див. вітання Wasserung f =, -en, Wasserlandung

привітати(ся) див. вітати(ся) f-, -en; вимушене Notwasserung
~

привітливий див. привітний /=, -en

привітливість ж див. привітність приводнюватися wassern vi
привітний 1. {люб'язний} freund¬ приводити herbeibringen* vt, her¬
lich; {дружній} freundschaftlich, beifahren* vt, anfahren* vt; з ~

kameradschaftlich; (з собою mitbringen* vt

П
поблажливою доброзичливістю перев. до привокзальн||ий Bahnhofs-; ~a
підлеглих тощо} leutselig; плаща Bahnhofs(vor)platz m -es,

{гостинний) gastfreundlich; {вдавано, -plätze

підкреслено привітний зазвич. -

приволікати herbeischleppen vt,

про чоловіків} jovial [-v-]; 2. heranschleppen vt; Л£две ноги ~

{послужливий) entgegenkommend (до розм. mit dem Kopf unter dem Arm
когось gegen А., gegenüber D.) kommen* vi (s)

привітність ж Freundlichkeit f =, приволікатися sich

höfliches
[freundliches, herzliches] herbeischleppen, sich heranschleppen, mühsam
Entgegenkommen; Leutseligkeit/=; ankommen* vi (s)
Gastfreundschaft /=; Jovialität [-v-] приволікти(ся) див. приволіка-
/= ти(ся)
привласнення c An|eignung/=, -en приволокти(ся) див. приволіка-
привласнити див. привласнюва¬ ти(ся)
ти приворожувати bezaubern vt,
привласнювати an|eignen vt; an behexen vt

sich nehmen* [bringen*] vt; in приворотн||ий zauberkräftig,

seinen Besitz bringen* vt; Besitz
ergreifen* (щось von D.); {красти)
entwenden vt
приводити 1. (у певне місце) fuhren
vt, herbeifuhren vt (до чогось zu D.)\
(доставляти) holen vt, herholen vt;
2. (у певний стан) versetzen vt (до
чогось in A.); bringen* vt (до
Zauber-; ~e зілля Zauberkraut n -(e)s,
-kräuter, Zaubertrank m -(e)s,
Liebestrank m -(e)s
привселюдний öffentlich
привселюдно {відкрито) in aller
Öffentlichkeit, öffentlich; {щоб усі
почули) laut, vor aller Ohren
чогось привчати gewöhnen vt (до чогось

in A., zu D.); führen vi (до чогось zu an A.); angewöhnen (когось D., до

D.); ~
до пам яті zum Bewusstsein чогось А.); (муштрувати,

bringen* v/;
~
до присяги den Eid дресирувати) розм. trimmen vt (до
abnehmen* (когось £>.); vereidigen auf А.); (тварину) abrichten vt,
чогось

vt; ~

у безлад in Un|Ordnung dressieren vt (для чогось für А., до

bringen* vt; у дію in Gang [in Betrieb] чогось zu D.)
~

setzen vt; 3. мат. reduzieren vt; привчатися sich angewöhnen, sich

~

до спільного знаменника auf den gewöhnen (до чогось an А.)

gleichen Nenner reduzieren привчити(ся) див. привчдти(ся)
[bringen*] vt прив язаний 1. (приєднаний, при¬
приводк||а ж полігр. Justieren n -s, кріплений) angebunden,
Einpassen n -s, Einpassung/=, -en; festgebunden; 2. перен. (прихильний)
робити ~y justieren vt, einpassen vt anhänglich; (відданий) ergeben
 прив язаність 446

прив язаність ж Anhänglichkeit m -(e)s, -e, Leine f-, -n, Leitseil n

/=; Ergebenheit/=; (симпатія) -(e)s, -e; собака на ~i Kettenhund m

Zuneigung/=, Sympathie/= -(e)s, -e; тримати на ~i an der
прив язати(ся) див. прив язува- Leine halten* [führen] vt;
на ~i die Zunge im Zaume
тримати язик
ти(ся)
прив язка ж 1. буд. Anpassung/=; halten*; він як з ~i зірвався er ist
2. геод. (до місцевості) Anschluss wie toll

П пригадати див. пригадувати

прив язувати 1. anbinden* vt, пригадувати 1. див. згадувати 1;
festbinden* vt; (з єднувати) anknüpfen 2. див. нагадати
vt; (прикріплювати) befestigen vt; пригадуватися in Erinnerung
2. перен. (пов язувати, kommen* vi (s)
асоціювати) in Beziehung bringen* vt (до пригальмовувати (etwas [ein
чогось mit D.); zuordnen vt (до wenig]) bremsen vt, vi, anbremsen vt, vi
чогось D.)\ 3. (викликати почуття пригальмувати див. пригальмо¬
симпатії, любові) (an sich) ziehen* вувати
vt; j-m Zuneigung [Sympathie] приганяти1 (худобу) treiben* vt,
einflößen, j-s Zuneigung [Sympathie] antreiben* vt, herantreiben* vt;
gewinnen*; (зачаровувати, (додому) nach Hause treiben* vt,
полонити) (an sich) fesseln vt; heimtreiben* vt
(приваблювати, зацікавлювати) für sich приганяти2 (припасовувати)
einnehmen* vt; 4. буд. anpassen vt; anpassen vt, zusammenpassen vt, zu-
5. геод. (до місцевості) passen vt; (вставляючи всередину)
anschließen* vt, anhängen vt empassen vt
прив язуватися 1. sich anbinden*, пригвинтити див. пригвинчувати
sich festbinden* (до чогось an А.); пригвинчувати festschrauben vt,
(з єднуватися) sich anknüpfen anschrauben vt
(до чогось an А.); 2. (відчувати пригинати niederbeugen vt,
прив язаність, прихильність, herunterbiegen* vt;
~
до землі zu Boden

закохатися) liebgewinnen* невідокр. drücken vt; ~ся sich niederbeugen,

vt; eine Zuneigung fassen (до когось sich herunterbiegen*; (тільки про
zu D.) , 3. (бігти слідом, гнатися) людину) sich bücken
nachlaufen* vi (s) (до когось D.); пригірок ч геогр. Anhöhe/=, -n
sich an die Fersen heften, auf Schritt пригладжувати glätten vt, glatt
und Tritt folgen v/ (s) (до когось streichen* vt; (розрівнювати)
D.y, 4. (набридати) belästigen vt; ebnen vt

(нав язуватися) sich aufdrängen (до пригладити див. пригладжувати

когось D.); розм. sich wie eine Kette пригледіти див. приглядати; ~ся
hängen (до когось an A.y 5. 1. див. приглядатися; 2. див.
(прискіпуватися) nörgeln vi (до когось сподобатися
an D.y розм. anmotzen vt, anmeck- приглушати див. глушити 2
em vt; (дріб язково критикувати) приглушений (про звук, світло) ge¬
bemäkeln vt; (знаходити недоліки, dämpft; (м 'який про світло,-

критикувати) etwas auszusetzen фарби) matt, sanft

haben* (до когось an D.) приглушити див. глушити 2
прив язі|ь ж Riemen m -s, =, Strick приглушувати див. глушити 2
447 пригортати

приглядати 1. sich (D.) aussuchen ти [стати] у ~i див. пригодитися;

vt; 2. див. наглядати 1 дурного ~а -

приглядатися 1. див.
придивлятися; 2. див. приглядати 2
приглянутися 1. див.
приглядатися; 2. (сподобатися) розм.
anprickeln vi
пригнати див. приганяти
пригнічений bedrückt; (занепалий
духом) niedergedrückt, niederge¬
schlagen, deprimiert; (максимально,
мудрому наука
(прислів я) des Narren Unfall ist des
Weisen Warnung
пригодитися (стати корисним,
потрібним) nützlich [brauchbar]
sein* vi (s); (прислужитися) einen
Dienst erweisen* [leisten], gute П
Dienste tun* (комусь D.); (бути до
речі) gelegen [zustatten] kommen*
vi (s); (допомогти в біді) in der Not

ціпком) розм. niedergeschmettert; beistehen* vi (комусь D.)

(депресивний) depressiv;
(зневірений, збентежений) entmutigt,
mutlos; ~
стан Niedergeschlagenheit
/=, Depression /=, -еп; він зовсім
~
пригодницький Abenteuer-,
abenteuerlich
пригожий див. гожий 1,3
приголомшений überrascht; (заці¬

(горем, неприємністю тощо) пенілий) benommen; розм. (ganz)

розм. ihm hat s die Petersilie platt; (спантеличений, здивований)
verhagelt [verregnet] verblüfft; (розгублений, перев. від
пригніченість ж Bedrücktheit f =; несподіванки) bestürzt; (глибоко
Niedergedrücktheit f =, схвильований звісткою, новиною
Niedergeschlagenheit f =, Deprimiertheit /=, тощо) erschüttert
Depression/= приголомшити див.
пригнічувати bedrücken vt; приголомшувати

(позбавлятидуху) deprimieren vt; приголомшливий (несподіваний,

(мучити, терзати) plagen vt, quälen vt раптовий) überraschend; (який
пригнобити див. пригноблювати спантеличуює, дивує) verblüffend;
пригноблений unterdrückt; (глибоко хвилюючий про звістку -

(поневолений) unterjocht тощо) erschütternd

пригноблювати unterdrücken vt; приголомшу||вати überraschen vt;
(поневолювати) unterjochen vt, (спантеличувати, дивувати)
knechten vt verblüffen vt; (глибоко схвильовувати)
пригнути(ся) див. пригинати(ся) erschüttern vt; це ~є розм. das haut
пригоді|a ж (випадок із життя, einen hin, das haut (lang) hin vt
який справив сильне враження) приголосний філол. 1.
Erlebnis п -ses, -se; (ризикована konsonantisch; 2. ч (звук) Konsonant m -en,
подія, авантюра) Abenteuer п -s, -en, Mitlaut m -(e)s, -e

=; (перев. неприємна, прикра) приголубити див. голубити

Vorkommnis п -ses, -se; (перев. приголублювати див. голубити
неприємна для тих, кого пригорати див. пригоряти
стосується) Vorfall т -(e)s, -falle; пригорілий angebrannt
дорожньо-транспортна ~а Verkehrs- пригоріти див. пригоряти
|Unfall т -(e)s, -fälle; любовна ~а пригорнути(ся) див. пригортати-
Liebesabenteuer п -s, =; шукати (СЯ)
~и auf Abenteuer ausgehen* vi (s); пригортати 1. (притискувати до
Abenteurer m -s, =; бу¬ себе) drücken vt (до когось an А);
~

шукач
 пригортатися 448

~
до серця ans Herz [an die Brust] cken lassen* vt; -йтеся! greifen Sie
drücken vt; 2. {згрібаючи, zu!
присувати) an sich scharren vt; пригребти див. пригрібати
{прикидати, присипати) hinscharrend пригрібати zuscharren vZ, zuharken
[herscharrend] bedecken vt vt
пригортатися sich drücken (до пригрів ч Sonnenglut/=; сидіти на

когось, чогось an А.); {лащитися, ~i in der prallen Sonne sitzen vi

П притискатися) sich anschmiegen, пригрівати 1. (ein wenig) wärmen

sich schmiegen (до когось an А.); vt, erwärmen vt, aufwärmen vt;

розм. sich kuscheln (до когось an 2. перен. in Schutz nehmen* vt

А.); {прикипати, триматися) пригріти див. пригрівати

haften bleiben* [haftenbleiben*] vi (s), пригрожувати див. грозити
hängen bleiben* [hängenbleiben*] пригрозити див. грозити
відокр. vi (s) (до когось an D.); пригубити einen Nipp tun*, nippen
anhaften v/ (до когось D.) vi (щось an D.)
пригорща ж Handvoll f =, =; -ми пригублювати nippen vi (щось an
mit vollen Händen R)
пригоряти anbrennen* vi (s) придавати 1. див. додавати 1, 2;
пригостити(ся) див. пригощати(ся) 2. див. надавати 2; ~ся 1. див.
приготовити див. готувати 1, 2; пригодитися; 2. див. годитися
~ся див. готуватися придавити див. придавлювати
приготовлений с див. приготуван¬ придавлювати drücken vt, andrü-
ня cken vt, pressen vt (до чогось an А.)
приготовляти див. готувати 1, 2; придане c 1. {нареченої) Mitgift/=;
-ся див. готуватися
{предмети домашнього вжитку )
приготування с Vorbereitung f =, Aus|Steuer /=; 2. {комплект речей
-еп; {їжі) Zubereitung/=, -en, для новонародженого)
Kochen n -s; робити ~

Vorbereitungen Babyausstattung ['be:bi-]/=, Baby|artikel pl,

treffen* (до чогось auf/fur A., zu
D.); {уживати заходів,
готуватися) Anstalten machen (до чогось zu
Я)
приготувати див. готувати 1, 2;
~ся див. готуватися
пригощання с Bewirtung/=, -еп
пригощати bewirten vt; {частува¬
ти, не скупитися) spendieren
Säuglings|ausstattung/=
прида||ти(ся) див. придавати(ся);
<§> -вся, як віл до корита
{прислів'я) dem Ochsen gehört das Joch,
dem Pferd der Sattel
придатн||ий tauglich; {корисний)
brauchbar, nutzbar (до чогось zu
D.); {підхожий) passend (до чогось
zu D.); {для виконання певного

(когось D., чимось А.); ~

з нагоди завдання) geeignet (до чогось für А.,
вступу на посаду розм. den zu £>.); {до вживання) verwendbar

Einstand geben*
[schmeißen*]; пин ~

(до чогось für А., zu D.); -ий для

вом {одну людину) ein Bier spendie- споживання ~ий
gebrauchsfähig;
ren; {компанію) eine Lage Bier до військової служби
spendieren, eine Runde Bier (aus) wehrdiensttauglich, wehrfähig, wehrtauglich;
geben* \розм. schmeißen*]; Щ£дро -ий до експлуатації
~

reichlich bewirten vt funktionsfähig; ~ий до зберігання lagerfähig;

пригоща||тися es sich {D.) schme¬ ні до чого не -а людина Tau¬
449
genichts т =/-es, -е; ні до чого не
~ий zu nichts nütze,
untauglich; обмежено -ий військ.
bedingt tauglich
придатність ж Tauglichkeit f =;
Brauchbarkeit f =, Nutzbarkeit
f =; професійна -ість
berufliche Eignung; -ість до військової
служби Wehrfähigkeit f =, Wehr-
diensttauglichkeit f =; Eignung f =;
Verwendbarkeit f =; термін -ості
Gebrauchsdauer f =,
Haltbarkeitsdauer f-
придоток 1. {доповнення,
ч [widmen], sein Augenmerk zuwenden(*)
додаток) Anhängsel n -s, =; 2.
Anhang m -(e)s, -hänge;
{відросток) анат. Fortsatz m -es, -Sätze
придбання c Erwerb m -(e)s,
Erwerbung /=, -en; Kauf m -(e)s, Käufe;
Anschaffung/=, -en
придбати erwerben* vt; {перев. про
великі або цінні речі) sich {D.) an-
schaffen v/; {роздобути, дістати)
verschaffen vt; {друзів, славу, силу
тощо) gewinnen* vt
придв2рн||ий 1. Hof-, höfisch, zum
Hof gehörig [gehörend]; -а знать
icm. Hofjadel m -s; а пані icm.
Hofdame f =, -n; а челядь icm.
Hofgesinde n -s, =; -ий блазень
icm. Hofnarr m -en, -en; 2. ч Höfling
m -s, -e
придартися див. прив язуватися
5; до цього не придерешся розм.
daran ist nicht zu tippen
придивитися див. придивлятися
придивлятися genau
aufmerksam, {ретельно, докладно)
eingehend] betrachten vt, sich {D.)
genau [{ближче) näher] ansehen*
vt; розм. (scharf) unter die Lupe
nehmen* vt, unter der Lupe besehen*
[betrachten] vt; {ознайомлюватися)
näher kennen lernen vt
придиратися див.
прив язуватися 5
приєднання
придих ч філол. Behauchung/=,
nichtsnutzig, Aspiration/=
придиховий: звук філол.~
Hauchlaut т -(e)s, -е
приділ||ити див. приділяти; -іть
мені декілька хвилин schenken
Sie mir bitte ein paar Minuten
приділяти {розподіляти, П
призначати) zuteilen vt; {надавати) zur
Verfügung stellen vt; {віддавати,
присвячувати) widmen vt;
{дарувати) schenken vt; ~
увагу
Aufmerksamkeit schenken
анат. придобрюватися див. піддобрю¬
ватися
придум Пати див. вигадувати 1;
-ай щось краще {бреши, та знай
міру) розм. da musst du dir schon
etwas anderes ausdenken; це ти
добре [гарно, хитро] -ав розм. das
hast du gut [schön, fein] eingefädelt
придумувати див. вигадувати 1
придуритися див. придурюватися
придуркуватий див. дурнуватий
придурок ч Tölpel т -s, =; розм.
Hirni {йолоп, бовдур) розм.
т -s, -s;
Trottel т -s, =; фам. Hohlkopf т -(е)
s, -köpfe, Denkzwerg т -(e)s, -е
придурюватися {розм.) sich dumm
(an)stellen, den Dummen spielen
придушення c Unterdrückung f =;
{повстання, страйку тощо) Nie-
derwerfung/=, Niederschlagung/=
придушити див. придушувати
придушувати 1. ersticken vt; {за
[{уважно) горло) erwürgen vt; {перев. тварин,
тж. перен.) abwürgen vt; 2. перен.
unterdrücken vt;{повстання тощо)
niederwerfen* vt, niederschlagen*
vt; -
сміх das Lachen unterdrücken
приєднання c 1. Anschluss m -es,
-Schlüsse; -
до клеми Anklemmen
n -s; -
до мережі Netzanschluss
m -Schlüsse; 2. {територій)
-es,
Angliederung f -, -en; {територій
 приєднати(ся) 450

силою) Annexion /=, -en, приживлюватися див.

Annektierung/^ -еп; (перев. силою і без приживлятися

права на це) Einverleibung/=, -еп; приживлятися 1.

3. (доповнення) Hinzufügung / =, (пристосовуватися до інших кліматичних умов -

-еп; 4. (вступ до складу організації про рослину) sich akklimatisieren;

тощо) Beitritt т -(e)s, -е (до чогось 2. див. прийматися
zu D.); до договору Beitritt zum прижитися див. приживатися
~

п Vertrag, Vertragsbeitritt -(e)s,

m -e прижиттєвий zu Lebzeiten (erfolgt
приєднати(ся) див. приєднувати- [geschehen тощо]); мед. vital [-v-].
(ся) Vital-, intravital, Intravital-
приєднування с див. приєднання прижмурити(ся) див. мружити(ся)
приєднувати 1. anschließen* vt (до прижмурювати(ся) див. мружити-
когось, чогось £>., an А.); 2. (ся)
(території) angliedem vt; (силою) прижовклий angegilbt
annektieren vt; (перев. силою і без приз ч 1. (нагорода) Preis т -es, -е;
права на це) einverleiben vt; 3. перехідний спорт. Wanderpreis
~

(зараховувати, вводити до складу т -es, -е; почесний ~

Ehrenpreis
організації) angliedem vt; 4. т -es, -е; утішний ~

Trostpreis т
(додавати) hinzufligen vt -es, -е; присуджувати
~
einen Preis
приєднуватися 1. sich anschließen* zusprechen* [zuerkennen*]; 2. мор.
(до когось, чогось D., an А.); до ~

Prise/=, -n, Seebeute/=, -n

чиєїсь думки sich j-s Meinung призабувати ein wenig [etwas]
(D.) anschließen*; 2. (до компанії, vergessen* vt
групи людей) sich gesellen (до призвати див. призивати
когось, чогось zu £>.); (тимчасово) призвести див. призводити
sich zugesellen (до когось, чогось призвичаєнЦий gewöhnt; (трено¬
zu £>.); (до групи людей в дорозі ваний, досвідчений) geübt; ~е око
тощо) stoßen* v/ (s) (до когось ein ge|übtes Auge
zu £>.); 3. (до складу організації призвичзїти(ся) див.
тощо) beitreten* vi (s) (до чогось призвичаюватися)
D.); 4. (додаватися, добавлятися) призвичаювати 1. (привчати)
hinzukommen* vi (s) gewöhnen v/ (до чогось an А.); 2.
приємн||ий angenehm; (виробляти якусь звичку)'. ~

(привабливий) anziehend; (милий, любий)
lieb; (про почуття, тепло тощо)
wohlig; ~ий на смак
wohlschmeckend, schmackhaft; (про напій)
розм. süffig; поєднувати ~е з
корисним das Angenehme mit dem
Nützlichen verbinden*
руку
Fertigkeit gewinnen* (в чомусь in
£>.); ~£ко das Auge schulen
[schärfen]
призвичаюватися 1. див.
звикати; 2. (втягуватися в роботу
тощо) sich erarbeiten; 3. (здобувати
навички, вміння) Fertigkeiten

приємніст||ь ж Annehmlichkeitf=; erlangen (в чомусь in D.)

(утіха, задоволення) Vergnügen n призвідник ч Anstifter т -s, =;
-s, Vergnügung/=; з ~ю mit Vergnüg (підбурювач) Aufwiegler т -s, =

gen призводити (зумовлювати,

приживатися (про людину) sich викликати) hervorrufen* vt;
einleben, sich eingewöhnen (спричинювати) verursachen vt; (до
451
чогось неприємного, поганого)
herbeifuhren vt; (перев. до певної
психічної реакції, емоції тощо)
auslösen vt; (до чогось
необдуманих дій)
негативного внаслідок
heraufbeschwören vt; (дати певний
ефект, подіяти про ліки тощо)
bewirken vt; (підбурювати до
негативних дій) anstiften vt (до
чогось zu D.)
призвук ч філол. Beiklang т -(e)s,
-klänge, Nebenlaut т -(e)s, -е
приземкуватий (про фігуру) unter¬
setzt; (про рослини) kleinwüchsig
приземлення с Landung/=, -еп
приземлити(ся) див.
приземлюватися)
приземлювати landen vt, zur
Landung bringen* vt; ~ся landen vi (s),
zur Landung kommen* vi (s)
приземляти(ся) див.
приземлюватися)
приз£мн||ий erdnah, bodennah,
Boden-; ~ий політ Tiefflug m -(e)s,
-flüge; ~ий шар повітря
bodennahe [erdnahe] Luft(schicht); іти на
-ому польоті im Tiefflug fliegen*
vz (s)
призер v Preisträger m -s, =,
Preisgekrönte m -n, -n; (переможець)
Sieger m -s, =; другий Zweitplazierte
~
m/f -n, -n; золотий ~
Goldmedaillengewinner [-daljon-] m -s, =;
перший ~
Erstplazierte m/f -n, -n;
третій ~
Drittplazierte m/f -n, -n; ~и мн
die (drei) Erstplazierten,
Medaillengewinner pl
призерка ж Preisträgerin /=, -nen,
Preisgekröntef -n, -n
призивати (на військову службу)
zum Wehrdienst einberufen* vt
призм||а ж мат., фіз. Prisma
-men; <§> дивитися крізь ~y unter
dem Gesichtswinkel (чогось G.)
betrachten (на щось А.)
призматичн||ий prismatisch; ~а
призначення
шпонка тех. Federkeil т -(e)s, -е,
Passfeder/=, -п
призматоїд ч мат. Prismato|id п
-(e)s, -е
призмовий Prismen-
признавити див. визнавати 1,2
призначитися gestehen* vt; (здій¬
снивши над собою певні зусилля) П
eingestehen* vt; ein Geständnis
ablegen; (перев. з внутрішніх
мотивів) bekennen* vt; ніхто не -ється
розм. keiner will es gewesen sein*
призначати 1. (встановлювати)
bestimmen vt; (винагороду,
допомогу, пенсію тощо) aussetzen vt;
2. (час виконання чогось тощо)
ansetzen vt; книжн. anberaumen vt;
~
засідання eine Sitzung ansetzen
[книжн. anberaumen]; 3.
(наказувати, диктувати) vorschreiben*
vt; (віддавати розпорядження)
an|ordnen vt; 4. мед. (ärztlich)
verordnen vt; (приписувати ліки)
verschreiben* vt; 5. (на посаду)
ernennen* vt (кимось zu D.); (nepee.
тимчасово або терміново)
einsetzen(на виконання певних
vt;
функцій) bestellen vt; комісію ~
eine Kommission einsetzen; ~
опікунам zum Vormund bestellen vt
призначитися bestimmt werden*
призничення c 1.
Bestimmung / =,
-en; цільове Zweckbestimmung
~
/=, -en; місце Bestimmungs|ort m
-
-(e)s, -e, Ort der Bestimmung;
згідно з ~м zweckgemäß,
bestimmungsgemäß; 2. (ціни, строку тощо)
Festsetzung/=, -en, Festlegung/=,
-en;
~
покарання Straffestsetzung
/ =, -en, Strafverhängung / =, -en;
австр. Straf] erkenntnis n -ses, -se;
п -s, ~
строку Fristsetzung/=, -en, Ter-
mmbestimmung/=, -en, Festsetzung
des Termins; 3. (розпорядження)
An|ordnung/=, -en; 4. (винагороди,
допомоги, пенсії тощо) Aussetzung
 призначити 452

f =; 5. (на посаду) Ernennung f =, stocken vi; (при ходьбі, їзді тощо)

-еп (кимось D.) zu (auf einige Zeit) stehen bleiben*
призначити див. призначати [stehenbleiben*] vi (s), innehalten*
призначувати див. призначати vi, Halt machen
призов ч 1. (дія) Einberufung f =, призьба ж Sitzbank f =, -bänke
-en; 2. (призовники певного року) [kleine Aufschüttung, kleiner
Jahrgang т -(e)s, -gänge Erdwall, kleiner Erd|aufwurf] (längs der
П призовЦий 1. (про нагороду тощо) Außenwand der Hütte)
Preis-; посісти ~е місце einen der приїдатися überdrüssig [langweilig]
ersten Plätze belegen; 2. мор., юр. werden* vi (s)
Prisen-; ~e право Prisenrecht n -(e) приїжджати 1. angefahren
s, Seebeuterecht n -(e)s [angereist, zugereist] kommen* vi (s);
~

призовний Einberufungs-; вік верхи anreiten* vi (s); 2. див.

~

Emberufungs| alter n -s, прибувати

wehrdienstpflichtiges [dienstpflichtiges] Alter; приїжджий 1. angereist, zugereist,
пункт Einberufungsstelle/=, -n angekommen; 2. ч Angereiste m -n,
~

призовник ч -n, Zugereiste m -n, -n; (чужинець)

(військовозобов'язаний) Einzuberufende m -n, -n, Fremde m -n, -n

Wehrpflichtige m -n, -n; (призваний на приїзд ч 1. Anfahrt/=, Anreise/=;

службу) Einberufene m -n, -n (верхи) Anritt m -(e)s; 2. див.
призупинитися див. прибуття
призупинятися приїздити див. приїжджати
призупинення (на деякий час)
с приїстися див. приїдатися; Ф ме¬
Unterbrechung f =, -еп; (щоб ні це приїлося ich habe es satt,
відновити короткий час)
через ich bin dessen überdrüssig; (мені
Anhalten (зупинка виробництва
п -s; це остогидло) ist mir zuwider; і
es

тощо перев. на тривалий період) добро приїсться (прислів я) es ist

Stilllegung/=, -еп; (відкладення) nichts schwerer zu ertragen, als eine
Aussetzung f =, -еп; (роботи, Reihe von guten Tagen
розмови тощо) Stockung f =, -еп; приїхати див. приїжджати
~

платежів Zahlungsstockung f =, прийдешній künftig, kommend

-еп, Zahlungs|unterbrechung/=, -еп прийдешність ж Zukunft f=
призупиняти (на деякий час) (auf приймак ч (усиновлений) Adoptierte
einige Zeit) unterbrechen* vt; (щоб т -n, -n, Pflegesohn т -(e)s,

відновити через короткий час) -söhne; (тж. чоловік, прийнятий у дім

anhalten* vi (щось in D.); (перев. дружини) Aufgenommene т -п, -п
на довший час) emhalten* vt; приймальн||ий Aufnahme-:
(робити перерву на дуже короткий (стосовно одержання товару тощо)

час, перев. несподівано, Annahme-, Empfangs-; (стосовно

раптово) innehalten* vi (щось in/mit товару, продукції, послуг тощо
D.); (виробництво тощо перев. після перевірки) Abnahme-; ~а
на тривалий період) still|legen vt; комісія Aufnahmekommission f =,
(відкладати) aussetzen vt; вико¬ ~

-en; Abnahmekommission f =, -en;

нання вироку das Urteil aussetzen ~ий акт Abnahmeprotokoll n -(e)s.

призупинятися (einige Zeit) halten* -e; ~ий іспит Aufnahmeprüfung /^,

vi; (про роботу, розмову тощо) -en; ~i години Sprechstunden pl
453
приймальник ч (товару тощо)
Annehmer т -s, =, Empfänger т -s,
=; (товару, продукції, послуг
тощо після перевірки) Abnehmer т
-s, =, Abnahmebeauftragte т -п, -п;
Abnahmebeamte т -п, -п
приймальниця ж Annehmerin/=,
-nen, Empfängerin f =, -nen;
Abnehmerin f =, -nen,
Abnahmebeauftragte f -n, -n; Abnahmebeamtin /=,
-nen
приймальня ж (перед кабінетом) ВНЗ) immatrikulieren vt; 6. (на себе)
Empfangsraum т -(e)s, -räume,
Empfangszimmer n -s, =;
(чиновника, юриста, лікаря тощо)
Sprechzimmer п -s,
=
приймання с 1. (одержання
товару тощо) Annahme f =,
Empfang т -(e)s; (товару, продукції,
послуг тощо після перевірки)
Abnahme f =; (замовлення, заявки,
листа тощо) Entgegennahme f =;
~
багажу Gepäckabfertigung f =; прийматися (про рослину) Wurzel
Gepäckannahme f =; посилок
~
Paketannahme/=; 2.: параду die приймач ч 1. рад. Empfänger m -s,
~
Abnahme der Parade; присяги die
~
Abnahme eines Eides; 3. (гостей,
делегації тощо) Empfang -(e)
m приймачка ж (удочерена)
s; 4. (закону тощо) Annahme f =,
Verabschiedung f =; 5. (ліків)
Einnahme /=, -n; 6. (до складу
організації, на роботу, навчання
тощо) Aufnahme f =, -п; (у ВНЗ як
студента) Immatrikulation/=, -еп;
~
на роботу Ansteliung/=,
Einstellung/^; 7. (якоїсь форми) Annahme
f=
приймати 1. (одержувати товар
тощо) annehmen* vz, empfangen*
vz, in Empfang nehmen* vt;
(товар, продукцію, послуги тощо
після перевірки) abnehmen* vt;
(замовлення, заявку, лист тощо)
entgegennehmen* vt; бій das ~
Gefecht annehmen*;
~
замовлення
einen Auftrag entgegennehmen*;
прийнятн||ий
~
їжу Nahrung zu sich nehmen*; ~
запрошення eine Einladung
abnehmen*, einer folgen
Einladung
[книжн. Folge leisten]; 2.
(гостей, делегацію тощо) empfangen*
vt; (зустрічати) aufnehmen* vt;
3. (закон тощо) annehmen* vt,
verabschieden vt; 4. (ліки тощо) П
einnehmen* vt; 5. (до складу
організації, на роботу, навчання тощо)
aufnehmen* vt; (зараховувати у
(auf sich) nehmen* vt, übernehmen*
vt; 7. (прибирати певну заваду)
wegnehmen* vt, wegschaffen vt,
wegräumen vt; 8. див. вважати 2;
9. (терпіти, допускати) dulden vt,
erdulden vt; (витримувати) aushal-
ten* vt; (переносити) ertragen* vt;
(миритися, дозволяти) sich (D.)
gefallen lassen* vt; (вимушено, як
щось неминуче) hinnehmen* vt
schlagen*, anwachsen* vi (s)
=; 2. mex. Aufnehmer m -s, =;
(резервуар) Auffangbehälter m -s,
=
Adoptiertef-n, -n, Pflegetochter/=, -töch-
ter; (тж. дружина, прийнята у дім
чоловіка) Aufgenommenef -n, -n
прийменник ч філол. Präposition
f=, -en, Verhältniswort n -(e)s,
-Wörter
приймЦи мн: у ~ax бути [жити]
als Adoptierte(r) [Pflegesohn,
Pflegetochter; Aufgenommene(r)] sein*
vi (s) [leben vz]
приймочка ж бот. Narbe f =, -n,
Blütennarbe/=, -n
прийняти(ся) див. приймати(ся)
прийнатн||ий annehmbar, akzepta¬
bel; (про рішення тощо)
tragbar; (бажаний) висок, genehm;
(виправданий, дозволений)
vertretbar; книжн. statthaft; (достатній,
 прийнятність 454

доречний) angemessen; це ~е einen Jux machen (над кимось mit

(підходить) das hört sich gut an D.); розм. ver|ulken фам. beölen
vt;
прийнятність ж Annehmbarkeit vt; (розігрувати, образливо
/=, Akzeptanz/=; Vertretbarkeit/=; жартувати) anflachsen vt
Angemessenheit/= прикачати див. прикочувати
прийняття c див. приймання прикочувати див. прикочувати
прийом ч 1. (спосіб) Griff т -(е) прикид ч (жарг.) розм. Anmache
п s, -е; (перев. професійний) f =; (гарної якості) фам. geile
Handgriff т -(e)s, -е; (вправність, Klamotten [Fetzen]; розм. gute
хитрість тощо для полегшення або Verpackung
покращення роботи) Kniff т -(е) прикидати 1. (засипати)
s, -е; (вишуканий прийом) verschütten vt, zuschütten vt; 2. (приблизно

Kunstgriff т -(e)s, -е; (трюк) Trick т розраховувати) überschlagen* vt;

-s, -s; (метод) Verfahren п -s, =, einen Überschlag machen;

Verfahrensweise f =, -п; (манера) (оцінювати) anschlagen* vt;

Manier f =, -en; грубі ~и grobes (перераховувати) nachrechnen vt; в умі in
~

Vorgehen [Verfahren]; grobe Gedanken überschlagen* vt; im

Manieren; лікувальний ~

Kopfe nachrechnen vt; ~

на око див.

Heilverfahren стройовий
n -s, =; військ. ~
визначати на око

Exerzier|element n -(e)s, -e; ~и прикидатися sich verstellen, sich

роботи Arbeitsgriffe pl; 2. спорт. stellen; (лицемірно) heucheln vt;
Griff m -(e)s, -e; 1. див. приймання (створювати враження,
прий2мн||ий Empfangs-; зображати) vorspiegeln v/; розм. Vorspielen
Annahme-; Aufnahme-; ~a антена vt; (вдавати когось) erkünsteln vt;
Empfangs, antenne f =, -n; ~a дитина sich stellen; tun*, als ob... (+ Konj.)\
Adoptivkind n -(e)s, -er; ~a мати розм. schauspielern vt, vi; ~

Pflegemutter/=, -mütter; ~ий день дурником див.

придурюватися
Empfangstag m -(e)s, -e; ~ий пункт прикинути(ся) див. прикидати(ся)
Annahmestelle f =, -n; ~i батьки прикипати 1. (приставати до
Adoptiveltern pl, Pflege|eltem pl поверхні) anhaften vi, haften bleiben*
прий||ти(ся) див. приходити(ся); vi (s); 2. перен. (притулятися,
<§> Йому ~ШЛЦСЯ погано es ging пригортатися, триматися) haften
ihm schlecht; як -деться розм. wie bleiben* [haftenbleiben*] (s),vi
es (gerade) kommt; легко ~шло, hängen bleiben* [hängenbleiben*]
легко й пішло [як ~шл& так і відокр. vi (s) (до когось an D.); an¬
пішло; ~шло махом -

пішло haften vi (до когось D.)

прахом] (прислів я) wie gewonnen, so прикипі||ти 1. див. прикипати;
zerronnen; übel gewonnen, übel він наче ~в до місця er steht wie
zerronnen; mit dem Pfeiflein gewonnen, angeklebt; 2. (прив'язатися,
mit dem Trömmlein vertan закохатися) liebgewinnen* відокр. vt;
Verwalter серцем ins Herz schließen* (до
~

прикажчик ч icm. m -s, =,

Gutsverwalter m -s,
=
когось А.)
приказка ж sprichwörtliche Redens- прикіл ч(для суден) Pfahl т -(e)s.
jart -pfähle; (для прив'язування
приколюватися розм. ulken vi, тварин) Pflock т -(e)s, -pflöcke; <§>
juxen vi, seinen Ulk treiben*, sich (D.) ставати на приколі (причалювати}
455 прикомандировувати

anlegen (пришвартовувати)
vi; приклаїти(ся) див. приклеювати-
vertäuen на приколі
vt; стояти (ся)
[пришвартовуватися) vertäut sein* приклепувати annieten vt
vi (s); (ne працювати, бездіяти приклеювати ankleben vt, kleben vt,
тощо) untätig sein* vi (s), zu anleimen vt (до чогось an А.); ~ся

Untätigkeit gezwungen sein* vi (s) kleben vi, festkleben vi

прикінцевий Schluss-, abschließend прикматЦа ж 1. Kennzeichen n -s,

прикінчити див. прикінчувати =; (перша, первинна прикмета П

прикінчувати розм. fertigmachen чогось) Anzeichen п -s, =;
vt, um die Ecke bringen* vt; den (характерна риса) Merkmal п -(e)s, -е; 2.

Garaus machen (когось D.); жарг. (основа передбачення) Vorzeichen п -s,

umlegen vt; груб, abmurksen vt; =; висок. Omen п -s, -mina; <§> мати

(холоднокровно беззахисну на ~і im Auge [розм. auf dem Korn]

жертву) розм. abknallen vt haben* vt

приклад ч 1. (конкретний вияв як прикметний (помітний) merklich,
ілюстрація або доказ чогось) sichtbar; (який упадає в очі) auf-
Beispiel п -(e)s, -е; живий ein ~

fällig, auffallend; (характерний)

sprechendesBeispiel; характерний
ein bezeichnendes Beispiel;
наводити ein Beispiel anftihren; 2. див.
~
~
charakteristisch [k-], kennzeichnend
прикметник ч філол. Adjektiv n -s,

-e, Eigenschaftswort n -(e)s, -Wörter

зразок 2; 3. мат. Rechenaufgabe приковувати 1. (способом кування)

/=, -n; (вправа) Übung/=, -en anschmieden vt; (ланцюгами) an die
приклад ч (гвинтівки тощо) Kette legen vt, anketten vt;

Kolben (путати, брати в кайдани) fesseln vt, in

=
m -s,

прикладати 1. (як додаток) Fesseln schlagen* vt (до чогось an

anlegen vt, beifugen vt; 2. (накладати А.); 2. перен. fesseln vt, bannen vt; ~

пластир тощо) auf!egen vt; 3. до ліжка (про хворобу) an das Bett

(застосовувати) anwenden* vt;
~
fesseln vt; ~

увагу die Aufmerksam-

руку (брати участь) Hand anlegen keit fesseln
(до чогось an А.) прикол ч розм. Jux m -es, -e, Gag
прикладатися 1. (притулятися) [gek] m -s, -s; для ~y aus Jux
sich anlehnen, sich lehnen (до чогось приколіст ч розм. Juxbaron m -s, -e,

an А.); 2. (братися, приступати Witzling m -s, -e, Scherzkeks m -es,

тощо) sich befleißigen (до чогось

D.); 3. (прицілюватися з рушниці) приколоти див. приколювати
das Gewehr anlegen; 4. (шанобливо прикольний розм. juxig, amüsa-

цілувати) (ehr|erbietig) küssen vt; bel; (про розповідь тощо) розм.

5. (до чарки) Alko|hol zu sich
ne^ schnurrig
hmen*; фам. saufen* vi приколювати anstecken vt;
прикладка ж філол. Apposition/=, (прикріплювати) anheften vt
-en приколюватися einen Jux

прикладні|ий angewandt; ~a [machen] (над кимось mit D.);

aushecken
лінгвістика angewandte Linguistik; ~e (жартувати, розігрувати) розм.
мистецтво angewandte Kunst anflachsen vt, flachsen vt;
прикласти(ся) див. (кепкувати, глузувати) розм. anpflaumen vt

прикладатися) прикомандировувати abkomman-

 прикордонний 456

dieren vt, zukommandieren vt, vt; {щось негативне) beschönigen

beiordnen v/, zuteilen vt (до когось, vt; {дійсність, зображуючи в
чогось D.) рожевому світлі) schönfarben відокр.
прикордонні |ий Grenz-; vt, Schönfärberei treiben*
grenznah; ~а застава Grenzwache f -, прикрашатися sich schmücken; sich
-n, Grenzwach|einheit f =, -en; ~a herausputzen; sich anputzen; sich
область див. прикордоння; ~ий verschönern
пост Grenzposten т -s,
=
прикрашування c див.
п
прикордонник ч Grenzsoldat т -еп, прикрашання
-еп прикрашувати(ся) див.
прикордоння с {розм.} Grenzgebiet прикрашатися)
п -(e)s, -е прикривати 1. {накривати}
прикорм ч 1. {немовляти) bedecken vt; {зі всіх боків) zudecken
Zusatznahrung f =; 2. {худоби) Beifutter vt; 2. {двері, вікно тощо) nicht
п -s; {принада) Lockspeise f-, -n, fest zumachen vt; ~

дворі die Tür

=
Lockmittel n -s,
прикотити див. прикочувати
прикочувати heranrollen vt, anrol¬
len vt, heranwälzen vt, anwälzen vt
прикрас||а ж Schmuck m -(e)s;
{оздоблення) Verzierung f =, -en;
~и мн {коштовності)
Schmucksachen pl; {приховування недоліків,
прикрашання) Ausschmückungen
pl, Beschönigungen pl; без ohne ~
anlehnen [nicht ganz zumachen];
3. військ, decken vt; {забезпечувати)
sichern vt; 4. перен. {маскувати,
приховувати) verdecken vt,
verhüllen vt, vertuschen vt, verschleiern vt,
bemänteln vt
прикриватися 1. {накриватися)
sich (leicht) zudecken, sich (leicht)
bedecken; 2. {маскувати,

приховувати свої дії) vorschützen vt;

Beschönigung, ohne Schönfärberei; seine Handlungen vertuschen
{відвертий, прямий) ungeschminkt, [verschleiern, bemänteln]; незнанням
~

unverblümt; {невигадливий} закону Gesetzes| Unkenntnis

ungeziert, kunstlos; правда без die ~
vorschützen
nackte Wahrheit, die ungeschminkte прикрі|ий ärgerlich, peinlich; {який
Wahrheit викликає жаль) bedauerlich;

прикрасити(ся) див. прикрашати- {неприємний, досадний) verdrießlich;

(ся) ~е непорозуміння bedauerliches
прикрашання с Ausschmückung Missverständnis
/=, -en; Beschönigung/=, -еп; прикрити(ся) див. прикрив^
Verschönerung f =, -еп; Schönfärberei ти(ся)
/=, -еп прикриття с 1. Deckung/ =;
прикрашати 1. schmücken vt; {захист) Schutz т -es (від когось,
{повністю, все) ausschmücken vt; чогось vor D., gegen А.); під ~м im
{оздоблювати, перев. один окремий Schutz; перен. unter dem
предмет) verzieren vt; {святково) Deckmantel, unter der Maske, unter
herausputzen vt; {наряджати, Bemäntelung; {під псевдонімом, кличкою)
чепурити) anputzen vt; {вбирати, unter einem Decknamen; під ~м

оздоблювати) aufputzen vt; 2. ночі in Nacht und Nebel; 2. військ.

{робити більш гарним) verschönern Deckung / =; {забезпечення) SL
vt; {розповідь тощо) ausschmücken cherung/=; 3. перен. {маскування,
457 прилаштовувати

приховування) Bemänteln п -s, прикурити див. прикурювати;

Verdecken п -s, Verschleiern n -s, дати 1) (сигарету тощо) das
~

Deckmantel m -s Feuer zureichen [geben*] (комусь

прикріпити(ся) див.
прикріплюватися)
прикріплення с 1. Befestigung/=,
Anheften п -s; (приєднання)
Anschluss т -es, -schlösse; 2. (взяття
на облік) Anmeldung f =, -en,
Eintrag m -(e)s, -träge; (до організації прикус ч анат. Biss m -es, -e
тощо) Zuteilung/=, -en
прикріплювати 1. befestigen vt;
D.); 2) (провчити) перен., розм.
den Kopf zurechtsetzen (когось D.);
(набити) перен., фам. aus dem
Anzug stoßen* vt; дозвольте ~?
darf ich um Feuer bitten?
П
прикурювати anrauchen vt
прикусити див. прикушувати;
язика тж. перен. sich auf die
~

(прив язувати) anbinden* vt; Zunge beißen*; перен. sich auf den
(приколювати) anheften v/; Mund schlagen*
(приєднувати) anschließen* vt; прикути див. приковувати
(встановлювати) anbringen* vt; розм. прикушувати hineinbeißen* vi
anmachen vz, festmachen vt (rq (щось in А.)
чогось an А.); 2. (брати на облік) прилавок ч Ladentisch т -(e)s, -е,
anmelden vt, eintragen* vt; (до Verkaufstisch т -(e)s, -е; (стійка)
організації тощо) zuteilen vt Theke/=, -п
прикріплюватися sich anmelden, приливок-вітрина ж Schautruhe
sich eintragen* (lassen*); zugeteilt /=, -п
werden* прилад ч Gerät -(e)s, -е; (апарат)
п

прикріпний: ~
талон Apparat -(e)s, -е; (пристрій)
т

Anmeldeschein m -(e)s, -e, Zuteilungsbeschei- Vorrichtung/^, -еп

nigung/=, -en приладдя с Utensilien pl;
прикрість ж Ärger m -s, (допоміжні матеріали) Zubehör п -s;
Peinlichkeit f =; (неприємність, досада) канцелярське
~
Schreibmaterial п

Verdruss m -es, Verdrießlichkeit/=; -s, -lijen, Schreib|utensili[en pl,

(жаль) Bedauerlichkeit/= Büromaterial n -s, -lijen, Bürobedarf m
прикро див. прикрий -(e)s, Büro|utensilijen pl; наочне ~

прикрутити див. прикручувати Anschaujungsmittel pl

прикручувати 1. (прив язувати)
anbinden* vt; (прикріплювати)
befestigen vt; 2. (кран, гайку тощо)
zuschrauben vt, anziehen* vt,
zudrehen vt; 3. (силу світла в лампі,
вогню в плиті, печі тощо)
herunterschrauben vt
приладнати див. приладнувати
приладнувати 1. див. прикріплю¬
вати 1; 2. (пристосовувати)
zurichten vt, anpassen vt
прилазити herbeikriechen* vi (s)
прилатати див. прилатувати; <§> ні
пришити, ні das ist nicht gehauen
~

прикувати див. приковувати und nicht gestochen

прикуп ч (у картах) Kaufkarten pl; прилатувати anflicken vt
брати Karten kaufen прилаштовувати 1. див. прикріп¬
~

прикупити див. прикуповувати лювати 1; 2. див. приладнувати

прикупляти див. прикуповувати 2; 3. (на роботу, в готель тощо)
прикуповувати dazukaufen vt, anbringen* vt, unterbringen* vt; (на
hinzukaufen vt роботу) eine Stellung [eine Arbeit,
 прилаштовуватися
einen Arbeitsplatz] verschaffen
(когось D.)
прилаштовуватися sich
einrichten, sich unterbringen*,
Unterkommen* vi (s); (знайти роботу) eine
Stellung [eine Arbeit, einen
Arbeitsplatz] finden*; (намагатися
П потрапити в тон, ритм тощо,
пристосовуватися) sich angleichen*
(до когось, чогось D.)
прилаштув^ти(ся) див.
прилаштовуватися)
прилащуватися 1. див. ластитися;
2. див. лащитися
прилеглий anliegend, anstoßend,
nebenliegend, nahegelegen, näch|st-
liegend, angrenzend, Grenz-
прилетіти див. прилітати
прилащуватися див. підлещува¬
тися
прилизаний 1. (про волосся)
glattgekämmt; 2. розм. glatt;
(причепурений) розм. geschniegelt
прилинути (примчатися)
herbei|eilen vi (s), herbeijagen vi (s);
(прибігти) herbeirennen* vi (s); (про
звуки) erschallen vi (s), ertönen vi (s)
прилипала 1. ч/ж (про людину)
aufdringlicher Mensch; розм. Klette
/=, -n; 2. ж зоол. Schildfisch m -(e)
s, -e
прилипати 1. kleben bleiben* vt (s),
festkleben vi (s) (до когось, чогось
an D.); 2. див. прив язуватися
3, 4; 3. див. прикипати 2; 4. див.
пригортатися
прилипнути див. прилипати; наче
-до місця (засидітися)розм. Pech
an den Hosen haben*
прилисток ч бот. Nebenblatt п -(е)
s, -blätter
прилізати див. прилазити
приліпити(ся) див. приліплюва¬
тися)
приліплювати 1. (приклеювати)
ankleben vt, anleimen vt, kleben vt
458
(до чогось an А.); 2.
(прикріплювати) anheften vt
приліплюватися kleben vi, kleben
bleiben* vi (s), festkleben vi; haften
vi, haften bleiben* [haftenbleiben*]
V/ (s)
приліт ч (птахів) Anflug m -(e)s.
-flüge; (літака) Ankunft f-
прилітати 1. (про літак, птахів)
anfliegen* vi (s), heranfliegen* vt
(s), herbeifliegen* vt (s); angeflogen
[herbeigeflogen] kommen* vi (s);
2. (швидко, поспішно прибігати
тощо) hereinfliegen* vi (s),
hereinstürzen vi (s), heransausen vi (s),
angerannt kommen* vi (s)
прилучати 1. див. долучати; 2.
(залучати до якоїсь справи)
einbeziehen* vt
прилучатися 1. sich anschließen*
(до когось, чогось D., an А.);
2. (ставати учасником якоїсь
справи) teilhaftig werden* vi (s) (до
чогось G.); (включатися) sich
einschalten (до чогось in А.); (брати
участь) teilnehmen* vt (до чогось
an D.)
прилучити(ся) див. прилучати(ся)
прилюдний див. привселюдний
прилюдно див. привселюдно
прилягати 1. grenzen vi, angrenzen
vi, stoßen* vi, anstoßen* vi (до
чогось an А.); 2. (про одяг) (eng) anli-
egen* vi, anschließen* vi (до чогось
an D.)
прилягаючЦий 1. anliegend,
angrenzend, anstoßend; (сусідній)
Nachbar-, benachbart; -а держава
Anliegerstaat m -es, -en; -а земельна
ділянка Anliegergrundstück n -(e)s,
-e; -а поверхня різьби
Gewindemantel m -s, -mäntel;
-а сторона
Anlageseite f -n; 2. (про одяг)
(eng) anschließend, anliegend
прилягти sich (ein wenig)
niederlegen; (затишно і зручно) розм. sich
459 приміський
kuscheln (десь in А.); (лягти rabmindem vt; (значення чогось)
відпочити) розм. sich auf die Seite bagatellisieren vt; (недооцінювати)
legen unterschätzen vt
прима ж 1. муз. Prime f =, -n; примерзати anfrieren* vi (s),
Grundton der Tonleiter; (струна) angefforen sein*, festfrieren* vi (s)
A-Saite f=,-n; 2. (перша скрипка) примерзнути див. примерзати
Primgeige/=, -n, erste Geige; 3. див. приметати див. приметувати
примадонна приметувати anheften vt
прима-балерина ж Primaballerina примикати 1. (приєднуватися) sich
/=. -nen, erste Tänzerin anschließen* (до чогось D., an А.);
примадонна ж театр. Primadonna 2. (до організації тощо) beitreten*
/= -nen, erste Sängerin vt (s) (до чогось D.); 3. див.

примазатися див. примазуватися прилягати 1; 4.: багнет військ, das

~

примазуватися sich anbiedem (до Bajonett aufpflanzen; 5. див.

когось bei D.); (піддобрюватися) прикривати 2
sich anschmeicheln, sich приминати niederdrücken vt;
einschmeicheln (до когось bei D.) (траву тощо) niedertreten* vt
=
приманка ж Köder m -s, =, примиренець ч Versöhnler т -s,

Lockspeise/=, -n; Lockmittel n -s примиренний versöhnbar; (про

приманювати (кормом птахів
1. протиріччя тощо) ausgleichbar
тогцо) anlocken vt; Futter примирення с (ворогів, сторін
vorstreuen (когось D.); (звірів приманкою) тощо) Versöhnung f =;
ködern v/; 2. (приваблювати) (підкреслюється остаточний характер
anlocken vZ, anziehen* vt; згоди) Aussöhnung f =; (мирова
(заманювати) verlocken vt угода) Vergleich т -(e)s;
примара (фантом) Phantom n
ж (протиріч, інтересів тощо, перев. через
-s, -e; (видіння) Trugbild n -(e)s, компроміс і компенсації) Ausgleich
-er, Erscheinung f =, -en; (привид) т -(e)s

Gespenst n -es, -er, Spuk m -(e)s, -e; примиренство с Versöhnlertum п -s

(dyx) Geist m -es, -er примиренський versöhnlerisch
примарний geisterhaft, illusorisch; примиритель ч Versöhner т -s, =

(удаваний) Schein-; (оманливий) примирити(ся) див. мирити(ся)

trügerisch примиряти(ся) див. мирити(ся)
примас ч рел. Primas m =, -se примирливий versöhnlich
примат1 ч філос. Primat m/n -(e) примірити див. примірювати
s, -e, Vorherrschaft f bevorzugte =
приміркЦа ж див. примірювання;
Stellung я йду на ~у ich gehe anprobieren,
примат2 ч зоол. Primat m -en, -en ich gehe zur Anprobe
примаститися див. примазувати¬ примірник ч див. екземпляр
ся примірювання с Anprobe f =, -n,
примащуватися див. Probe/=, -n, Anprobieren n -s
примазуватися примірювати anprobieren vt
применшення с Herabminderung приміряння c див. примірювання
/=; (недооцінка) Unterschätzung/= приміряти див. примірювати
применшити див. применшувати приміститися див. приміщатися
применшувати herabsetzen vt, he- приміський stadtnah, Vor|ort-;
 примітив 460

Stadtrand-; ~а залізниця Vermehrung f =; (збільшення)

Vor|ortbahn /=, -еп; зона stadtnahe Vergrößerung/=; (розширення)
Zone, Stadtrandzone/=, -n; ~ий щ>тяг Erweiterung/^
Vor|ortzug m -(e)s, -züge; ~ий рух примножувати mehren vt,
Vorortverkehr m -(e)s, Nahverkehr vermehren vt; vergrößern vt; erweitern vt

примножувач ч Mehrer m -s,

=
m -(e)s

примітив ч Primitive [-v-] n -n, примовка ж див. приповідка

мист. primitives Kunstwerk примовляти vor sich hin sprechen*
п
примітивізм ч Primitivismus [-v-] приморський Küsten-; край
~

m
-

Küstenland n -(e)s
примітивний primitiv; (простий) примор я c Küstengebiet n -(e)s, -e
einfach; (нерозвинений) un| примоститися див. примощува¬
entwickelt тися
примітивність ж Primitivität [-v-] примочка ж feuchter Umschlag
/==; Einfachheit/=; Un|entwickeltheit примощуватися sich (hin)setzen,
/= sich (hm)hocken; (сідати
примітити див. примічати навпочіпки) sich (hm)kauem;
примітка ж Anmerkung/=, -еп; (на (прилаштовуватися) sich einrichten
полях) Glosse /=, -n, примружувати(ся) див. мружити-
Randbemerkung/=, -en; (під текстом) (ся)
Fußnote /=, -n; (пояснення) Erläuterung примудриЦтися див.
/=, -en примудрятися; він -вся написати
примітливий aufmerksam контрольну роботу за двадцять хвилин er

примітний (гідний уваги, цікавий) hat es fertiggebracht, die

bemerkenswert, beachtenswert,
anmerkenswert; (помітний) merklich;
(який упадає очі) auffallend
в примудрятися
примічати 1. (запам'ятовувати)
sich (D.) merken vt; (брати до
уваги) in Betracht ziehen* vt; 2. див.
помічати 1
примішувати beimischen vt,
beimengen vt, hinzumischen vt
приміщатися sich emrichten,
Unterkommen* vi (s)
приміщення c Raum m -(e)s,
Räume; житлову
~
Wohnraum m -(e)s,
-räume; нежитлове ~
Kontrolllarbeit in zwanzig Minuten zu
schreiben
(додумуватися до
чогось, здійснювати) (geschickt)
fertigbringen*, geschickt anstellen
(А, + Inf. з zu); (поводитися
кмітливо) sich geschickt anstellen
примула ж бот. Primel/=, -n
примус1 ч Zwang m -(e)s; (приму¬
шування) Nötigung f-, -en; без ~y
ohne Zwang; (добровільно)
ungenötigt, gutwillig, aus freiem [eigenem]
Antrieb; розм. aus freien Stücken; з

~y (під тиском) unter Zwang, unter

Funktionsraum m -(e)s, -räume;
~
для dem Druck; (вимушено)

відпочинку Erholungsraum m -(e)s, gezwungenermaßen

-räume; ~
для худоби Stallungen примус2 ч mex. Petroleumkocher m
p! -s,=

примкнути див. примикати примуси||ти див. примушувати;

примноження с примножування він не -в на себе чекати er ließ
примножити див. примножувати nicht auf sich warten; його ~ли
примножування с Mehrung f =
сісти man nötigte ihn zum Sitzen;
461
його неможливо -ти er
nicht zwingen
примусові|ий Zwangs-;
zwangsläufig; ~i заходи Zwangsmaßnahmen
pl, Zwangsmittel pl,
Zwangsmaßregeln pl;Zwangsarbeit/=,
~a праця
-en; в -ому порядку zwangsweise,
zwangs verpflichtet, zwangsläufig
примушування c Nötigung/=, -en
примушувати zwingen* vt, nötigen
vt (до чогось zu D.); Zwang antun*
(когось D.); (силою добиватися
чогось) erzwingen* vt; (спонукати)
bringen* vt (до чогось zu Z).);
говорити zum Reden bringen vt
примха ж Laune f=, -n; розм.
Mucke /=, -n, Grille f=, -n;(забаганка)
Schrulle f -, -n; (дивна видумка)
Marotte f -, -n; (хвороблива
звичка) розм. Tick m -(e)s, -s/-e; з -ми
launenhaft; розм. grillenhaft
примхливий 1. (норовливий,
капризний) launenhaft, launisch,
kapriziös; розм. grillenhaft; (nepee.
про дітей) bockig; (дивакуватий)
wunderlich; 2. (перебірливий)
wählerisch; 3. (мінливий)
wetterwendisch
примчати див. прнмчатися
примчатися herbei|eilen vi (s), her¬
beijagen vi (s); angerannt kommen*
vi (s); (на машині, мотоциклі)
angerast kommen* vi (s); -
стрімголов [стрілою] розм. angehetzt
[angeschossen; wie ein geölter Blitz]
kommen* vi (s)
прим яти 1. див. м дти 1; 2. див.
приминати; -ся див. м ятися 1
принагідний gelegentlich, Gelegen-
heits-; (випадковий) zufällig
принада ж 1. (спокуса) Verlockung
/=, -еп; (зваба) Verfuhrung/=, -еп;
2. див. приманка; 3. див.
привабливість
принаджувати 1. див.
приманювати; 2. див. приваблювати
приноси||ти
lässt sich принадний (привабливий)
anziehend, anlockend; (заманливий)
verlockend; (чарівний) reizend;
(звабливий) verführerisch;
(чаруючий) fesselnd; (симпатичний,
миловидний) attraktiv
принадність ж Reiz т -es, -е;
Verlockende п -n; Attraktivität [-v-]/= П
принаймні wenigstens, mindestens;
zumindest; (у всякому разі)
jedenfalls; (у крайньому разі) immerhin
принес||ти див. приносити;
звідки тебе -ло? wo kommst du denn
her?; це e нам по 1000 € на брата
-
es werden für jeden von uns 1000 €
herausspringen; що тебе сюди-ло?
was hat dich denn hierhergeftihrt?
принестися див. приноситися
приниження с Demütigung/=, -en;
Erniedrigung f-, -en; Herabsetzung
/=; Entwürdigung/=, -en
принижувати demütigen vt; (nepee.
злегка, несильно) heruntersetzen
vt; (чийсь авторитет, репутацію
тощо) herabsetzen vt;
(применшувати заслуги тощо)
herabwürdigen vt; (перев. сильно, образливо)
erniedrigen vt; (ображати
гідність) entwürdigen vt;
(безчестити) entehren vt;
-
себ£ див.
принижуватися
принижуватися sich demütigen;
sich erniedrigen
принизити(ся) див.
принижуватися)
принизливий demütigend;
erniedrigend; (ганебний) schmachvoll,
schmählich; (безчесний) entehrend
принишкнути (притихнути,
завмерти) still werden* vi (s);
(притаїтися) sich verstecken, sich
verkriechen*; (перестати
звуки) verstummen vi (s);
утворювати
(перестати віяти про вітер) sich
-
legen
принеси І |ти 1. bringen* vt; herbei¬
 приноситися 462

bringen* vt; herantragen* vt, ставатися) zufallen* vi (s), zuteil

herbeitragen* vt; розм. herbeischaffen vt;
{піти до місцезнаходження
предмета і повернутися зним) holen
vt; -ти з собою mitbringen* vt; -ти
назад zurückbringen* vt; 2. (про
вітер) anwehen vt, heranwehen vt,
П herwehen vt; {про воду)
anschwemmen vt; 3. {приносити прибуток);
магаздн не -ть багато der Laden
wirft nicht viel ab; 4. {плоди,
визнаннятощо) bringen* vt, tragen*
vt, geben* vt; -ти щастя Glück
bringen*
приноситися heranjagen vi (s),
angelaufen [angerannt] kommen* vi
(S)
приношення c {дарунок) Gabe f=
werden* vi (s); 3. (до вподоби, ли-
чити) passen vi; (за смаком тощо)
Zusagen vi; 4. (покриватися) sich
bedecken, sich zudecken; 5. (на
певну дату) fallen* vi (s) (на щось
auf А.); 6. (кульгати) (ein wenig
[leicht]) hinken vi; розм. humpeln vi;
7. (нахилятися) sich herabbeugen;
8. (притулятися) sich anschmiegen
(до чогось an А.)
припадистий 1. (похилий)
abschüssig; 2. (про чобіт) eng (im Rist)
припадок ч 1. Anfall т -(e)s, -fälle;
2. перен. Ausbruch [-brux] m -(e)s,
-brüche [-bryQs]
припадочний мед. розм. 1.
epileptisch; 2. ч Epileptiker m -s,
=

-n; {подарунок) Geschenk n -(e)s, -e припай ч Fest|eis n -es

принтер ч Drucker m -s,
=
припарений див. прибраний
принц ч Prinz m -en, -en припарка ж мед. heißer Umschlag;
принц-наступник ч Kronprinz m це допоможе тобі, як мертвому -

-en,-en розм. das nützt dir einen Dreck

принцеса ж Prinzessin f =, -nen; припаркувати див. паркувати
~
на горошині Prinzessin auf der припаси мн Vorräte pl; їстівні -

Erbse Lebensmittel pl; (провіант)

принцип ч Prinzip n -s, -ijen, Proviant [-V-] т -(e)s, -е
Grundsatz m -es, -Sätze; ~

дії припасовувати anpassen vt,

Funktionsprinzip n -s, -ijen, Wirkungsweise zupassen vt, passen v/

/=, -n, Wirkungsprinzip n -s, -ijen; у припасти див. припадати

~i im Prinzip припаювати anlöten vt
принципові|ий prinzipiell, припаяти див. припаювати
grundsätzlich; {про людину) припекЦти 1. (стати терміново
prinzipienfest; ~a схема Prinzipschaltbild n потрібним) höch|st notwendig [sehr
-(e)s, -er, Prinzipschaltplan m -(e)s, dringlich] sein* vi (s); (вбити собі
-pläne в голову) sich (D.) in den Kopf
принциповість ж setzen vt; йому ~ло er ist erpicht
Grundsätzlichkeit /=; Prinzipienfestigkeit/= [versessen] (щось auf A.); er hat sich in
принюхуватися 1. перен. den Kopf gesetzt (t Inf. з zu); що
{придивлятися, вивчати) aufmerksam тобі ~ло? warum so eilig?, tut es
betrachten vt; sich (D.) genau [näher] denn so not?, hat es denn damit so
ansehen* vt; 2. див. ннюхати eine Not?; 2. див. припікати

приозер я с das Gebiet am See приперізувати umgürten vt

припадати 1. (належати) zukom¬ припорти 1. (принести, привести)
men* vi (s), entfallen* vi (s) (на heranschleppen vt, herbeischleppen
когось auf А.); 2. {судитися, ді¬ vt; 2. див. припирати
463
припертися (прийти) sich
heranschleppen, sich herschleppen; розм.
angetanzt kommen* vi (s);
(заважаючи) розм. angekleckert kommen*
v/(s)
припинити (прикріплювати)
(приколювати) anstecken vt;
anheften vt;
(підвішувати) anhängen vt;
(пристібати паском) anschnallen vt, zu-
schnallen vt; (ланцюгом) anketten vt
припинення c Aufhören n -s;
(поставок, роботи тощо) Einstellung
f =; (закінчення) Beendigung f =;
(розрив тощо) Abbrechen n -s,
Abbruch [-brux] m -(e)s; (заборона)
Unterbindung/=, -en
припинити(ся) див. припиняти(ся)
припиняЦти 1. (закінчувати) beien¬
den v/; ein Ende machen (щось D.)\
aufhören vi (щось mit D., + Inf. з
zu); ~йте розмови! hört auf zu
reden!, seid still!, hören Sie auf!; ~йте
сміятися! hört auf zu lachen!,
genug gelacht!; 2. (повністю
припиняти платежі, поставки тощо)
einstellen vt; -ти виробництво
die Produktion stoppen
lahmlegen]; 3. (перев. різко
[einstellen.
обривати) abbrechen* vt; 4.
(перешкоджати чомусь, покласти
край) unterbinden* vt; Einhalt
gebieten* [tun*] (щось £>.); 5. див.
призупиняти
припинатися sich beenden; halten*
vi; aufhören vi; abbrechen* vi (s);
(про роботу, розмову тощо)
stocken vi
припирати 1. (притуляти,
приставляти) anlehnen vt; 2.
(притискати) drücken vt; (напирати) drängen
vt (до чогось an А.); <§> до стіни
~
in die Enge treiben* vt
припис ч Vorschrift/= -en,
An|Ordnung/=, -en, Ver|ordnung/=, -en
приписати див. приписувати
приписка ж 1. (додаток до тексту)
приплив
Zusatz т -es, -sätze; (в офіційному
документі) Beischreibung f =, -en;
2. (наприкінці листа) Postskript п
-(e)s, -е, Postskriptum п -s, -te/-ta;
3. (перебільшення даних) überhöhte
Angaben, gefälschte Berichte
приписувати 1. (додавати)
hinzuschreiben* vt, hinzufugen vt; (до П
тексту) zuschreiben* vt (ро чогось
D.); (в офіційний документ)
beischreiben* vt; 2. (перебільшувати
дані) Angaben überhöhen, Berichte
falschen; 3. (вважати належним,
притаманним, причиною тощо)
zuschreiben* vt; (вважати
причиною вини, помилки тощо)
zurechnen vt; розм. in die Stiefel [unter
die Weste] schieben* vt; (зі злими
намірами комусь певний
проступок тощо) unterstellen vt
припізнюватися див.
запізнюватися
припій ч тех. -(e)s, Lötmaterial
Löt п
п -s, Lötwerkstoff п-(e)s, -е
припікати 1. brennen* vt,
anbrennen* vt; (гріти) wärmen vt; 2. мед.
ausbrennen* vt; (їдкою речовиною)
ätzen vt
припЦін ч Haltpflock m -(e)s,
-pflöcke; на ~оні am Haltpflock
припічок ч Ofenbank f =, -bänke,
Ofennische/=, -n
приплата ж Zuzahlung/=, -en,
Zuschlag m -(e)s, -Schläge
приплатити див. приплачувати
приплачувати zuzahlen vt; розм.
draufzahlen vt
приплентатися sich (mit Mühe)
heranschleppen, sich herschleppen;
розм. angeschoben kommen* vi (s);
фам. daherpudeln vi (s); груб,
angeschlichen kommen* vi (s)
приплив ч 1. (морський) Flut / =;
2. мед. (крові) Blutzufluss m -es,
Blutandrang m -(e)s; 3. (води,
повітря тощо) Zustrom m -(e)s;
 припливати 464

(з меншою інтенсивністю, vt; припускаючи, що... in der

кількістю) Zufluss т -es; інвестицій Annahme, dass...; припустимо, що...
~

Investitionsstrom [-v-] т -(e)s; vorausgesetzt, dass...; gesetzt den

~

капіталу Kapitalzufluss т -es, Fall, dass...; angenommen, dass...

Kapitalzufuhr /=; ~

повітря Luftzufuhr припускатися див. допускати З

f =; 4. перен. (наплив людей) Zih припустимий 1. (можливий) ver¬
ström т -(e)s, Zulauf т -(e)s, mutlich; 2. див. прийнятний
п Andrang m -(e)s припустити див. припускати
припливати (уплав) припухати anschwellen* vi (s)
heranschwimmen* vi (s); (на судні) heranfahren* припухлий angeschwollen
v/ (s) припухнути1 див. припухати
припливн||ий Flut-; хвиля припухнути2 1. (злякатися) розм.
Flutwelle /=, -n Pusch [Fracksausen, Bammel]
припливти див. припливати kriegen; 2. (здивуватися) розм. vom Еі-
приплисти див. припливати mer fallen* vi (s), aus den Latschen
приплід ч 1. Nachzucht f =; 2. (ви¬ kippen vi (s), die Maulsperre haben*
водок) Wurf т -(e)s, Würfe; [kriegen]
(пташенят) Brut/= припущення c (можливість,
приплющувати див. плющити допуск) Annahme/=, -n; (передумова,
припнути див. припинати умова) Voraussetzung/=, -en;
приповзати herankriechen* vi (s); (здогадка) Vermutung/=, -en; (більш
herangekrochen kommen* vi (s) невизначене) Mutmaßung/=, -en

приповзти див. приповзати припхатися див. припертися

приповідк||а ж 1. scherzhafte (ge¬ прираховувати (додавати)
reimte) Redens|art, Scherzwort n hinzurechnen vt, zuzählen vt.
-(e)s, -e; 2. див. приказка; 3. див. zurechnen vt, hinzuzählen vt
прислів я; <§> нема ~и без правди прирахувати див. прираховувати
(прислів 'я) Sprichwort wahr Wort
-

приревнувати див. ревнувати

приправа ж Zutat /=, -еп; (пря¬ приректи див. прирікати
ність) Würze/=, -n приречений verdammt; (засудже¬
приправити див. приправляти ний) verurteilt (на щось zu D.);
приправляти (їжу) anrichten vt; (про вигляд) hoffnungsleer; ~

дд-
(прянощами) würzen vt лею vom Schicksal gezeichnet; на ~

припуск ч тех. Aufmaß п -es, -е; (в провал zum Scheitern verurteilt;

отворах) Überweite/=; (на певний ~
на смерть [загибель] dem
вид обробки шліфування,
-

кування Untergang geweiht

тощо) Zugabe /=; на обробку
~

прираченість ж (безвихідність)
Bearbeitungszugabe/=; під ~

Ausweglosigkeit / =;
шліфування Schleifzugabe /=;
~
на unvermeidlicher
[un|ausweichlicher] Untergang
шов Nahtzugabe/= приречення c Verdammung / =;
припускати (вважати за Ver|urteilung/=
допускати, перев. впевнено)
можливе, прирівнювати 1. (визнавати
annehmen* vt; (мати за умову) рівним) gleichstellen vt (з кимось,
voraussetzen vt; (здогадуватися) чимось D.)', (вважати схожим)

vermuten vt; (здогадуватися більш gleichsetzen відокр. vt; (робити

невизначено) mutmaßen невідокр. рівним) gleichmachen відокр. vt, auf
465 присвячення

die gleiche Stufe stellen vt; 2. мат. природолюб ч Naturfreund m -(e)

angleichen* vt s, -e
прирівняти див. прирівнювати природоохоронний Naturschutz-
прирікати verdammen vt; (засуджу¬ приростати 1. (зростатися) an-
вати) verurteilen vt (на щось zu wachsen* vi (s) (до чогось an А.);
D.y на загибель dem Untergang
~
festwachsen* vi (s) (до чогось an
weihen vt, zum Untergang D.)', 2. (збільшуватися,
verurteilen vt; на провал zum Scheitern
~

примножуватися) Zuwachsen* vi (s), anwach- П

ver|urteilen V/ sen* vi (s)
приріст ч Zuwachs m -es;
~

прирости див. приростати

Bevölkerungszuwachs
населення m -es приручати 1. (тварин) zahmen vt;
приробляти див. 2. перен. (призвичаювати до себе)
прикріплювати 1 an sich gewöhnen vt; (робити
прир2д||а ж 1. Natur/=; охорона слухняним, покірним) willfährig
~и Naturschutz т -es; явище ~и machen vt

Naturerscheinung/=, -еп; 2. (суть, приручатися zahm werden* vi(s)

сутність) Wesen п -s; всупереч ~і приручений zahm
wider alle Natur; з ~и von Natur aus; прирученість ж Zahmheit f=
за ~ою dem Wesen nach; це в ~i приручення c Zähmung/=, Zähmen
речей das liegt in der Natur der Dinge n -s

природжений angeboren приручити(ся) див. приручати(ся)

природнЦий 1. (який стосується присадибнЦий: ~а ділянка
природи) Natur-, natürlich; ~ий газ Grundstück п -(e)s, -е, Garten т -s, Gärten
Erdgas п -es; Naturgas n -es, -e; ~i присаджувати 1. тех. Zusatzstoffe
багатства Naturschätze pl, hinzufugen; 2. див. осаджувати 2
Naturreichtümer pl; ~i умови присадити див. присаджувати
Naturverhältnisse pl; 2. (первозданний, присадка ж тех. Zusatz т -es, -Sät¬
самобутній) urwüchsig; ze, Zusatzstoff т -(e)s, -е, Zuschlag
(справжній, натуральний) natürlich; (який т -(e)s, -Schläge; (до пального або
відповідає своїй природі) мастила) Additiv п -s, -е

naturgemäß; ~ий барвник natürlicher присадкуватий див.

Farbstoff, Naturfarbstoff т -(e)s, -е; приземкуватий
3.(невимушений) ungezwungen присадний тех. Zusatz-
природнич||ий Natur-; ~і науки п риса док ч Vorgarten
т -s, -gärten

Naturwissenschaften pl присвійний філол. Possessiv-

природність ж Natürlichkeit f =; присвітити див. присвічувати
Urwüchsigkeit f-, Naturgemäßheit присвічувати vorleuchten vi, leuch¬
/= ten vi (комусь D.)

природодослідник ч Naturforscher присвоєння c див. привласнення

=
m -s, присвоїти див. присвоювати
природозахисний Naturschutz- присвоювати див. привласнюва¬
природознавець ч Naturwissen¬ ти

schaftler m -s,
=
присвята ж (у книзі) Widmung/=.
природознавство c Naturkunde/= -еп

природознавчий naturwissen¬ присвятити див. присвячувати

schaftlich присвячення с див. присвята
 присвячувати 466

присвячувати widmen vt
(комусь, прискіпливий nörglerisch
чомусь D.); ~
себе sich widmen прискіпливість ж Nörgelsucht/=
(комусь, чомусь D.); {віддаватися} прискіпування с Nörgelei/=, -еп;
sich hingeben* Mäkelei f =, -en; Schikane f =, -n;
присилати schicken vt, zuschicken Krittelei/=, -en
vt, senden(*) vt, zusenden(*) vt прискіпуватися nörgeln vi (до
присипати див. присипати когось an D.); розм. anmotzen vt, an-

присипати pudern vt, bestreuen vt meckem vt; mäkeln vi (до чогось

п
(чимось mit D.) an D.)', {дріб язково критикувати)

присипка ж Streupulver [-v-/-f-] n bekritteln vt, bemäkeln vt; {перев.

-s, =, Streupuder m -s, =; {дитяча)
Babypuder [zbe:bi-] m -s, =,
Kinderpuder m -s, =, Kinderstreupulver n
-s,=
присипляти 1. einschläfem vt;
{співаючи колискову пісню)
einlullen vt, in den Schlaf singen*
vt; 2. перен. {увагу тощо)
[wiegen]
einschläfem vt, einlullen vt
присихати antrocknen vi (s), (beim
Trocknen) haften bleiben* vi (s)
користуючись своїм службовим
становищем тощо) schikanieren
vt; {допікати, дошкуляти) розм.
schurigeln vt; {не давати спокою)
keine Ruhe lassen* (до когось D.)
прискоренЦий beschleunigt;
Express-, Schnell-; {про термін
тощо) verkürzt; ~і курси Schnellkurs
т -es, -е
прискорення с Beschleunigung/^
-еп

присідання c Kniebeuge/=, -n; прискорити(ся) див.

{реверанс) Knicks m -es, -e; робити ~

прискорюватися)
in die Kniebeuge gehen* vi (s) прискорювальний beschleunigend,
присідати {сідати) sich setzen, sich Beschleunigungs-
hinsetzen; {навпочіпки) kauern vi, прискорювати 1. {робити
hocken vi, niederhocken vi; швидшим) beschleunigen vt;
{зіщулившись) kauern vi; (у реверансі) {форсувати хід справи тощо) vorantreiben*
knicksen vi, einen Knicks machen; vt; розм. Dampf [Feuer] machen
{ненадовго, на якийсь час) sich ein [setzen] (щось hinter A.)\ {давати
wenig (hm)setzen, sich ftir ein поштовх) розм. einen Ruck geben*
Weilchen niedersetzen (щось D.); 2. {про подію, термін
присікатися див. присікуватися тощо) näher rücken vt
присікуватися 1. див. прискіпува¬ прискорюватися 1. {ставати
тися; 2. {звертатися настирливо з швидшим) sich beschleunigen; an
проханнями, вимогами тощо) sich Geschwindigkeit zunehmen* vi.
aufdrängen (до когось D., з чимось schneller werden* vi (s); 2.
mit /).); {приставати з розмовами) {наставати, відбуватися швидше
про
-

розм. vollknödeln vt подію, термін тощо) näher nicken

=
присілок ч Weiler т -s, V/ (s)
присісти див. присідати прискорювач ч спец. Beschleuniger
прискакати 1. heranhüpfen vi (s), т -s,
=

heranspringen* vi (s); прислати див. присилати

herangesprungen kommen* vi (s); 2. див. прислівник ч філол. Adverb [-V-]

припертися п -s, -bi|en, Umstandswort п -(e)s,

прискіпатися див. прискіпуватися -Wörter
467 приставати

прислів я с Sprichwort п -(e)s, прислухуватися див.

-Wörter прислухатися

прислуга ж {домашня працівниця} присмажити див. присмажувати

Haus|angestellte f =, -п; {яка присмажувати anbraten* vt
приходить прибирати за погодинну присмак Beigeschmack т -(e)s
ч

оплату) Aufwartefrau/=, -en, присмерк Dämmerung/^ ч

Putzfrau /=, -еп присмирніти див. смирніти

прислуговувати bedienen vt; присмоктатися див. присмокту¬ П
aufwarten vi (комусь D.) ватися
прислужитися див. присмоктуватися 1. sich ansau-
прислужуватися gen(*), sich
festsaugen(*); 2. перен.
прислужливий dienstwillig, {влаштовуватися, прилучатися)
dienstbeflissen, dienstfertig eindringen* vi (s) (до когось, чогось
прислужливість ж in А.)', sich einnisten (до когось,
Dienstbeflissenheit /=, Dienstfertigkeitf= чогось in D.)
прислужник ч 1. {слуга) приснитися див. снитися
Gehilfe т -п, -п; 2. {підлабузник, присовувати anrücken vt, heranrü¬
блюдолиз) знев. Kriecher т -s, =; cken vt, heranschieben* vt (до
3. {співучасник у здійсненні злих когось, до чогось an А.); (ближче)

намірів) Handlanger т -s, =

naherrücken vt, näherschieben* vt;
Helfershelfer т -s, = (вперед) vorrücken vt; ~ся
прислужництво с знев. heranrücken vi (s), naherrücken vi (s) (до
Liebedienerei/^ Kriecherei/=; когось, чогось an A.); sich nähern
Handlangerdienste pl (до когось, чогось D.)
прислужувати див. присоромити див. соромити
прислуговувати присоромлений beschämt
прислужуватися 1. {домагатися присоромлювати див. соромити
прихильності, уваги, догоджати) присос ч Sauger т -s, =, Saugkörper
liebedienern невідокр. vi; розм. z?z -s, =, Saugnapf т -s, -näpfe
sich lieb Kind [Liebkind] machen присосок ч біол. Saugmund т -(e)s,
(комусь bei D.); 2. {допомагати, -е,Sauglorgan п -(e)s, -е, Saugnapf
ставати у пригоді) einen Dienst т -s, -näpfe

[Freundschaftsdienst] erweisen* присохнути див. присихати

[leisten], gute Dienste [einen приспати див. присипляти
Gefallen] tun* (комусь D.) приспів ч Kehrreim т -(e)s, -е, Re¬
прислухатися 1. lauschen vi (до frain [re'freg] т -s, -s

когось, чогось D., auf A.); horchen vi приставати 1. (до поверхні) anhaf¬
(до чогось auf А.); 2. перен. ten vi, haften bleiben* vi (s) (до
{зважати, звертати увагу) sein Ohr когось, чогось D.y, (липнути -

про
leihen*, Gehör schenken [geben*] сніг тощо) backen* vi; 2.
(до чогось D.y, ein Ohr haben* (до (чіплятися, набридати розмовами тощо)
чогось für А.);
чиєїсь думки
~
до розм. anquatschen vt, anquasseln vt;
auf j-s Meinung horchen vi, j-m 3. див. прилипати 1; 4. див.
Gehör leihen* приєднуватися 1-3; 5. див.
прислуховуватися див. присікуватися 2; 6. див. погоджуватися
прислухатися 1, 2; 7. див. причалювати
 приставити 468

приставити 1. (призначити для ний) anständig; 2. (належний)

виконання роботи, догляду
певної geziemend, gebührend; (чепурний,
тогцо) zuweisen* vt, beigeben* vt; акуратний) ordentlich; (з приємним
-
наглядачем als Aufseher зовнішнім виглядом) wohlgestaltet
bestellen vt, zur Beaufsichtigung hübsch; 3. (цілком задовільний,
beigeben* vt; 2. див. приставляти; <§> відповідний) angemessen; ganz schön:
-
за лиса до курей dem Fuchs den (значний) bedeutend; (солідний)
п Hühnerstall an vertrauen imposant
приставка ж Zusatzgerät n -(e)s, пристойність ж Anständigkeit
-e;(навісний, причіпний елемент) /=, Anstand т -(e)s; правила -ості
Anbau| einheit f -, -en; (насадка) Anstandsregeln pl; дотримуватися
Ansatzstück n -(e)s, -e правил -ості Anstand haben*;
приставляти (близько, впритул) навчати правил -ості Anstand
stellen vt, anstellen vt, setzen vt, beibringen* (когось D.)
ansetzen v/ (до чогось А); an пристосованець ч Konjunkturritter

(притуляти драбину тогцо) anlehnen vt

=
т -s, =, Konjunkturpolitiker т -s,

(до чогось an А.) пристосованка ж Konjunkturritte¬

приставн||ий angesetzt, angestückt; rin f-, -nen, Konjunkturpolitikerin
Anlege-; ~а драбина Anlegeleiter /=, -nen
/=, -n, Steckleiter f=, -n пристосований angepasst;
пристановище c (притулок, (придатний) tauglich
прихисток тогцо) Zuflucht f -, пристосованість ж Angepasstheit
Zufluchtsort m -(e)s, -e, Zufluchtsstätte /=; Tauglichkeit/=
/=, -n; (домівка, місце пристосовництво c Konjunkturpo¬
проживання) Unterkunft /=, Obdach n -(e)s; litik/^
знайти -
Unterkunft finden*; розм. пристосовність ж
unterkriechen* vi (s) Anpassungsfähigkeit/=, Angepasstheitf-
пристань Anlegestelle f
ж
=
-n, пристосовувати 1. (приганяти,
Landungsplatz m -es, -plätze; <§> припасовувати) anpassen vt (до
тиха [мирна] friedliche Stätte,
-
чогось D.); 2. (робитгг

ruhiges Plätzchen (im Leben) придатним) einrichten vt (до чогось als А):
пристаркуватий ältlich geeignet [gebrauchsfertig] machen
пристаркуватість ж Ältlichkeit f= vt (до чогось für А)

пристати див. приставати пристосовуватися sich anpassen

пристебнути 1. див. пристьобу¬ (до чогось D.);
вати; 2. див. пристібати; -ся див. (налаштовуватися) sich einstellen (до чогось auf А);
пристібатися (пргташтовуватися,
пристібати (гудзиком) anknöpfen уподібнюватися) sich angleichen*; (звикати,
vt; (паском з пряжкою) вживатися) sich eingewöhnen:
anschnallen vt, zuschnallen vt; -ся sich (повністю, стаючи невід 'ємною

anknöpfen; sich anschnallen, sich частиною вживатися)

чогось,

angurten sich einfugen; (свідомо

пристібний zum Anknöpfen, an- традиціям,
підкоряючись вимогам,

knöpfbar; комір anknöpfbarer

-

тогцо) sich ein|ordnen

особливостям

Kragen пристосуванець ч див.

пристойний 1. (вихований, поряд¬ пристосованець
469 присуджувати

пристосування с 1. див. пристрій; докр. vt; (читати нотацію) sich

2. (організму тощо) Anpassung/= (D.) vornehmen* (комусь А.)
пристосувати(ся) див. приступ ч Sturm т -(e)s, Stürme;
пристосовуватися) (натиск, наступ) Ansturm т -(e)s;
пристрасний 1. leidenschaftlich; (атака) Angriff т -(e)s, -е; брати
(палкий) feurig, glühend; ~ом im Sturm nehmen* vt; 2.
(запальний) hitzig, heftig; (жагучий, (загострення хвороби) Anfall т -(е)
ревний) inbrünstig; (захоплений, s,-falle; (сильний) Ausbruch [-brux] П
запеклий) begeistert, passioniert; 2. (про т -(e)s, -brüche [-bryoa]; кашлю
~

бажання тощо) leidenschaftlich, Husten|anfall m -(e)s, -fälle; 2.

heiß перен. Ausbruch m -(e)s, -brüche
пристрасність ж приступати 1. (починати)
Leidenschaftlichkeit/=; Feurigkeit/=; Heftigkeit/=; beginnen* vt, anfangen* vt; (братися за
Inbrunst f- певну справу) in Angriff nehmen*

пристраст||ь ж 1. Leidenschaft vt; sich machen (до чогось an А.);

/=, -en (до чогось ftir А.)', (висока antreten vt; ~
до виконання

пристрасть, ревність, жага) обов язків ein Amt [eine Stelle]

Inbrunst /=; віддаватися ~ям seinen antreten*; до робити an die Arbeit
~

Leidenschaften frönen vi; палати gehen* vi (s), sich an die Arbeit

~ю in Leidenschaft entbrennen* vi machen; 2. (підходити) herangehen*
(s) (до когось zu D.); 2. vi (s), herankommen* vi (s) (до
(захоплення, потяг) Vorliebe /=, Passion /= когось, чогось an A.); sich nähern (до
(до чогось ftir А.) когось, чогось D.)
пристрахати див. страхати приступити див. приступати; не

пристрашити див. страхати до цьиго ich kann

~

знаю, як

пристрелити див. пристрілювати1 anfangen; розм. ich weiß

damit nichts

пристрій Vorrichtung/=, -en,

ч nicht, wie ich es andrehen soll
Einrichtung/^ -еп; (механізм) пристьобувати 1. (пришивати
Mechanismus [-Qa-] т =, -men великими стібками) ansteppen vt;
пристрілити див. пристрілювати1 2. див. пристібати
пристрілк||а ж військ. Einschießen присувати(ся) див. присовувати-
п -s; робити ~у sich einschießen* (ся)
пристрілювати1 (убивати присуд ч Urteil п -S, -е
пострілом) erschießen* vt, присудження с Verleihung/ =, -еп;
niederschießen* vt; (позбавляти від мук) den Zu|erkennung / =, -еп;
Gnadenschuss geben* (когось D.) (нагородження) Auszeichnung/^, -еп
пристрілювати2 (зброю) військ. присуджувати 1. verleihen* vt;
einschießen* v/; ~ся sich (нагороду, премію тощо, визнаючи за

einschießen* кимось право щось)

на

приструнити див. zu|erkennen* vt; 2. (вирішувати віддати

приструнчувати на користь когось) тж. юр.

приструнчувати streng vorgehen* zusprechen* vt; 3. (міру покарання)

vz (s) (когось gegen А.); розм. an юр. verurteilen vt (щось zu Я.);
die Kandare nehmen* vt; розм. die verhängen vt (комусь über А.); zu|er-
Kandare anlegen (когось Я); kennen* vt; розм. aufbrummen vt
(ставити на місце) zurechtweisen* ві- (комусь D.)
 присудити
присудити див. присуджувати
присудок ч філол. Prädikat п -(e)s,
присунути(ся) див. присовувати-
(ся)
присутні|ій 1. anwesend; бути ~ім
anwesend [книжн. zugegen,
п gegenwärtig] sein* vi (s) (на чомусь bei
D.);розм. dasein* vi (s); (беручи при
на засіданні,
-
цьому участь
нараді тощо) dabei sein* [dabeisein*] vi
(s); (серед глядачів, слухачів, перев.
як спостерігач тощо) beiwohnen
vi (на чомусь Я); 2. ч Anwesende
т -п, -п
присутність ж Anwesenheit f =;
Beisein п -s; книжн. Gegenwart/=;
за чиєїсь -ості in j-s Gegenwart; у
-ості in Anwesenheit [im Beisein]
(когось von D.)
присяг||а ж Schwur m -(e)s,
Schwüre; (перев. офіційна, публічна) Eid
m -(e)s, -e; -а у вірності Treu|eid
m -(e)s, -e; давати -у einen Eid
leisten [ablegen, schwören*]; давати
свідчення під ~ою юр. unter Eid
aussagen vi, eine eidliche Erklärung
abgeben*; підтверджувати під
-ою юр. eidlich bekräftigen
[erhärten] vi; beschwören vt, beleidigen vt;
приводити до -и vereidigen vt, in
Eid nehmen* vt; den Eid abnehmen*
(когось D.); під -ою eidlich, unter
Eid; який порушує -у eidbrüchig
[-bryQiQ]
присягання c Eidesleistung/=
присягати einen Eid leisten [able¬
gen, schwören*]; schwören* vt, vi;
beschwören (в чомусь А.); на -
Біблії auf die Bibel schwören* vi; -
на вірність Treue schwören*, den
Treu|eid leisten
присягатися schwören* vt, vi; auf
seinen Eid nehmen* vt
присягнути див. присягати
присяжний 1. (заст.) (який присяг¬
470
нув) vereidigt; 2. ч Geschworene т
-п, -п
притаїтися див. притаюватися
притаманний eigen (комусь, чо¬
мусь ftir А.); (характерний)
charakteristisch [ka-]; (показовий,
звичний) kennzeichnend, bezeichnend;
(органічно властивий, невід
'ємний) книжн. inhärent
пританцьовувати tänzeln vi
притарабанити розм. herbeischlep¬
pen vt; -ся sich herbeischleppen
притаюватися sich verstecken, sich
verbergen*; розм. sich verkriechen*
притвор ч рел. Kirchenvorhalle/=
-n
притекти див. притікати
прителіпатися див. приплентати¬
ся
приторти див. притирати; <§>
-
ра-
ги die Hörner abstoßen* (комусь
D.)\ собі роги sich (D.) die Hörner
-
ablaufen* [abstoßen*]
притик ч спец. Stoß m -es,
Stoßverbindung/ =, -en
притцка ж 1. Jochnagel m -s, -nägel;
2. див. причал
притикати 1. (приколювати)
anstecken vt; 2. (класти,
примощувати, прилаштовувати про речі)
hineinstecken vt, hineinstopfen vt,
stopfen vt, verstauen vt; в кутак -
in einen Winkel verstauen
притикатися 1. Platz finden*;
(знаходити притулок, прихисток)
Unterkommen* vi (s), unterschlüpfen vi
(s); 2. (поселятися) розм. sich
роботу) eine
einnisten; 3. (знаходити
Stellung [eine Arbeit, einen
Arbeitsplatz] finden*
притир ч mex. Läppwerkzeug n -(e)
s, -e
притирати 1. (підганяти
тертям) einschleifen* vt;
шліфуванням,
(металеві вироби) läppen vt; 2.
(змащувати) einsalben vt, einreiben*
471 притул ||ок

vz, einschmieren vt; 3. (зносити, притишити див. притишувати

стирати одяг, взуття) (durch притишувати 1. (звук, біль, хворобу
Abreiben) abnutzen vt тощо) dämpfen vt; 2.
притиратися 1. mex. sich einlau- (уповільнювати) verlangsamen vt
fen*; 2. перен. (пристосовуватися) притікати zufließen* vi (s),
sich anpassen; (звикати) sich herbeifließen* vi (s), Zuströmen vt (s)
angewöhnen притім див. притому
притиск ч 1. див. притискування; приткнути(ся) див. притикати(ся)
2. (наголос, наголошення) притока ж Nebenfluss т -es, -flösse
Nachdruck т -(e)s, Betonung/=, притомити(ся) див. притомляти-
Akzentuierung/=; з ~ом mit Nachdruck (ся)
притискати drücken vt (до чогось притомлений müde, ermüdet
an/auf A.); mex. andrücken vt, притомляти müde machen vt, ermü¬
anpressen vt;
~
палець den Finger den vt; ~ся müde werden* vi (s), sich
einklemmen [einquetschen]; ~
до ermüden
стінки an die Wand drücken vt, in притомний bewusst, bei
die Enge treiben* vt Bewusstsein [Besinnung]
притискатися sich drücken (до притомність ж Bewusstsein n -s,

когось, чогось an
А.); (лащитися, Besinnung/=
пригортатися) sich anschmiegen, притому dabei; (крім того)
sich schmiegen (до когось, чогось außerdem; (до того ж) розм. obendrein
an А.) притон ч Verbrecherlokal п -s, -е,
притискн||ий Andrück-, Andruck-, Spelunke f =, -п; злодійський ~

Anpress-, Druck-, Press-; zum Diebesversteck п -(e)s, -е,

Andrücken dienend; гайка Diebesnest п -es, -er, Diebeshöhle /=, -n;
Druckmutter f =, -n; ~ий валик розбійницький Räuberhöhle /=,
~

f =, -n; ~ий контакт

Andrückwalze -n; розпусти Lasterhöhle f=, -n
~

Federkontakt m -(e)s, -e; ~ий притоптати див. притоптувати

пристрій Anpressvorrichtung f -, -en, притоптувати platt treten* vt; zer¬
Andrückvorrichtung f =, -en; ~ий treten* vt, zerstampfen vt; розм.
ролик Andruckrolle f =, -n; zertrampeln vt; (траву тощо)
(стрічкового конвеєра) Belastungsrolle zertreten* vt, zerdrücken vt
/=,-n притримати див. притримувати
притискувальний див. притримувати 1. (тримати, не

притискний давати падати, рухатися тощо)

притискування с тех.
-(e)s, Drücken п -s, Anpressen п -s
притискувати(ся) див. притиска¬
тися)
притиснути(ся) див.
притискатися)
притихати still werden* vi (s); (про
звуки) verstummen vi (s); (про
вітер) sich legen, nachlassen* vi;
(заспокоюватися) sich beruhigen
притихнути див. притихати
Andruck т festhalten* vt; 2. (стримувати,
приховувати) zurückhalten* vt;
3. (уповільнювати) verlangsamen
vt; 4. (приберігати) aufsparen* vt;
(не давати гроші тощо) розм. den
Daumen halten* [drücken] (щось
auf А); (відкладати про запас)
sparen vt, beiseite legen vt
притулити(ся) див. притуляти(ся)
притул||ок ч 1. Unterkunft/=, -künf-
te; розм. Unterkommen п -s; (перев.
 притулювати(ся) 472

іноземним громадянам) Asyl п -s; такт mit den Füßen im Takt

(пристановище, домівка) Obdach [taktmäßig] stampfen vi
п -(e)s; розм. Bleibe/=; мдти ~ок притухати 1. див. гаснути; 2. див.
(проживати, мешкати) hausen vz, тухнути2
sicheinnisten; надавати притча ж рел. Gleichnis п -ses, -se,

політичного ~ку politisches Asyl gewähren; Parabel /=, -n; <§> це ~

во язнцех

2. (заклад для дітей, сиріт, ірон. das ist in aller Mund, die
п немічних, старих тощо) Heim п -(e)s, Spatzen
pfeifen es (schon) von allen
-е, Asyl п -s, -е; (сирітський) Dächern, das wissen die Spatzen auf
Waisenhaus -häuser; 3. див.
п -es, den Dächern
прихисток; 4. див. схованка 2 притягальний anziehend; Anziehu-
притулювати(ся) див. ngs-, Zug-
притулятися) притягання c фіз. Anziehung f =;
притулити (прикладати, сила ~

притискати) drücken vt (до чогось
А.,
auf А.); (приставляти, спирати)
anlehnen vt; (присувати) anrücken
vt
притулятися (спиратися) sich
1.
lehnen, sich anlehnen (до чогось an
А.); 2. (притискатися) sich
drücken; (прикипати, триматися)
haften bleiben* [haftenbleiben*] vi
(s), hängen bleiben*
Anziehungskraft/=, -kräfte
an притягати див. притягувати
притягнути див. притягувати
притягти див. притягувати
притягувати 1. heranziehen* vt,
herbeiziehen* vt; (до себе) an sich
ziehen* vt; (волочити)
heranschleppen vt; 2. перен. (приваблювати)
anziehen* v/; (захоплювати,
полонити) (an sich) fesseln vt; j-s
Zuneigung gewinnen*; <§> за волосся
~

[hängenbleiben*] відокр. vi (s) (до когось an [вуха] розм. an [bei] den Haaren
D.); anhaften vi (до когось D.); herbeiziehen* vt, weit herholen vt
(ласкаво) sich (an)schmiegen (до когось приурочувати (пов'язувати в
an А.); 3. (поселятися) часі) verbinden* vt (до чогось mit D.);
Unterkommen* vt (s), Zuflucht finden*; розм. anknüpfen vt (rq> A.);
чогось an

sich einnisten terminlich [zeitlich] abstimmen (до

притупити(ся) див. чогось mit D.)', (призначати на

притуплюватися) певний час) festlegen vt, anberaumen vt

притуплений 1. (тупіший, менш прифронтові|ий військ. Front-, an
гострий) stumpf; 2. перен. der Front gelegen; ~a смуга
(слабший -

про почуття, пам 'ять Frontstreifen m -s, =; (область) Frontgebiet

abgestumpft, stumpf, schwächer
тощо) n -(e)s, -e

притуплювати 1. stumpf machen vt; прихапцем (розм.) (час від часу,

2. перен. (про почуття, пам ять) уривками) zeitweise, gelegentlich;
abstumpfen vt, schwächer machen vt (похапцем) hastig
притуплюватися 1. stumpf прихвостень ч знев. Speichellecker

werden* vi (s); 2. перен. (про почуття, т -s, =, Schleppenträger т -s, =

пам 'ять) abstumpfen vi (s), schwä¬ прихилити див. прихиляти

cher werden* vi (s) прихильний (охочий) geneigt; (вір¬
притупляти(ся) див. ний) treu; (доброзичливий)
притуплюватися) wohlwollend, gewogen (до когось D.y, (із
притупувати aufstampfen vt; в ~

симпатією) eingenommen (до ко¬

473
гось für A.y, (прив язаний)
anhänglich, zugetan (до когось, чогось D.);
(відданий) ergeben; (покровитель-
ський) gönnerhaft
прихильник ч 1. (послідовник)
Anhänger т -s, =; (поглядів) Vertreter
т -s, =; (поборник) Verfechter т -s,
=;
~
миру Friedens|anhänger т -s, =;
2. (шанувальник) Verehrer т -s,
=
прихильність ж (схильність)
Neigung/=; (прив язаність)
Anhänglichkeit /=; (відданість)
Ergebenheit /=; (симпатія) Zuneigung f-,
Sympathie f =; (доброзичливість)
Wohlwollen n -s; (покровительст-
во, заступництво) Gunst /=;
здобувати [завойовувати] чиюсь
j-s Neigung gewinnen*, j-s Gunst
erlangen
прихиляти 1. див. притягувати 2;
2. див. притуляти
прихистити Obdach [Unterkunft]
gewähren (когось D.y, beherbergen
v/; (сховати) verstecken vt;
(захистити) in Schutz nehmen* vt
прихисток ч 1. Zuflucht f =,
Zufluchtsort m -(e)s, -e, Zufluchtsstätte
/=, -en; розм. Unterschlupf m -(e)s;
(захист) Schutz m -es; 2. див.
притулок 1; 3. див. схованка
прихитритися див. примудрятися
прихитрятися див. примудрятися
прихід ч 1. (прибуття) Ankunft/=;
Eintreffen п -s (кудись in D.y, до
~
влади Machtantritt т -(e)s; 2. фін.
Einnahme/=, -п
прихідний Einkommens-, Einnah-
me-
прихован||ий (прикритий) verhüllt,
verschleiert; (захований, скритий)
verborgen, versteckt; (латентний,
непомітний) latent, unsichtbar;
(таємний) geheim, heimlich; (про
думки, наміри тощо) hintergründig,
verhüllt; ~а загроза verhüllte
Drohung; --є безробіття latente Arbeits¬
приходи||тися
losigkeit; ~ий гнів heimlicher Groll;
~ий прибуток verborgener Profit
приховано 1. (скрито) verborgen,
versteckt; (прикрито) verhüllt,
verschleiert; 2. (таємно) geheim,
heimlich, im Geheimen, im Verborgenen;
3. військ, gedeckt
приховати див. приховувати П
приховування с 1. (заховування,
ховання) Verbergen п -s, Verstecken
п -s; 2. (збереження в таємниці)
Geheimhaltung f =; (утаювання)
Verheimlichung f-, Verhehlung/ =;
3. (прикривання) Verhüllung f -,
Verschleierung/=; 4. (майна,
добутого злочинним шляхом) юр.
~
Hehlerei f =; (присвоєння, розтрата)
юр. Unterschlagung/=
приховувати 1. (ховати,
заховувати) verbergen* vt, verstecken
vt; 2. (таїти, утаювати) verhe^
imlichen vt, verhehlen vt;
(зберігати в таємниці) geheim halten*
vt; 3. (прикривати) verhüllen vt,
verschleiern vt; 4. (замовчувати)
verschweigen* vt; 5. (майно,
добуте злочинним шляхом) юр.
verhehlen vt; (присвоювати,
розтрачувати) юр. unterschlagen* vt
=
приховувач ч Hehler т -s,
приховувачка ж Hehlerin/=, -nen
приходити 1. kommen* (s); vi
(прибувати) ankommen* vi (s),
eintreffen* vi (s) (кудись in D.y, (за
кимось, чимось) holen vt, abholen
vt; 2. (наставати) kommen* vi (s);
(несподівано, раптово)
hereinbrechen* vi (s); (наближатися)
heranrücken v/ (s); 3. див. з являтися
3; 4. див. припертися
приходні|тися 1. (підходити,
пасувати за якістю, розміром) passen
vi, sich eignen, entsprechen* vi,
Zusagen vi; 2. (діставатися внаслідок
розподілу тощо) zukommen* vi (s),
entfallen* vi (s) (на когось auf А.);
 прихопити 474

3. (мусити, бути змушеним)', мені причальний Anlege-; ~

місток
-лгься ich (+ Inf. без zu); ich
muss Anlegebrücke/=, -n

bin gezwungen [genötigt], ich habe причандал||и мн розм. Drum und

(+ Inf з zu) Dran das ganze Drum und Dran;
п =;

прихопити див. прихоплювати зі всіма ~ами mit allem Drum und

прихоплю||вати 1. (брати, Dran
захоплювати з собою) mitnehmen* vt; причаровувати див. чарувати 2
2. (морозом) Frost abbekommen*; при частити (ся) див. причащати-
п
квіти -є морозом die Blumen (ся)
bekommen Frost ab причастя срел. Kommunion/=, -еп,
прихорошуватися sich schön das heilige Abendmahl; перше ~

machen рел. Erstkommunion/=

прицвіток ч бот. Deckblatt n -(e)s, причащати рел. das heilige
-blätter Abendmahl reichen (когось D.);
приціл ч Visier [v-] n -s, -e; kommunizieren vt; ~ся das heilige Abendmahl
(гарматний) Richt|aufsatz m -es, -sätze; [die Kommunion] empfangen*
оптичний Zielfernrohr n -(e)s, -e, причаюватися див. притаюватися
~

Visierfernrohr n -(e)s, -e; брати на причвалати sich (mit Mühe)

~

aufs Korn nehmen* vt heranschleppen, sich herschleppen; розм.

прицілитися див. прицілюватися
прицільн||ий Visier- [v-], Ziel-; ~a причепа
дальність Visierschussweite f =,
-n; (гармати) Aufsatz|entfemung
/=, -en; ~a рентгенографія
gezielte Röntgenaufnahme; ~ий
вогонь військ, gezieltes Feuer,
Zielfeuer n -s, Zielschießen n -s
прицілюватися zielen vi, visieren причепити(ся) див.
[v-] vi (в когось, щось auf A., nach
D.); die Waffe richten (в когось,
щось auf А.); (із гвинтівки) (das
Gewehr) anlegen (в когось, щось
auf А.)
прицінюватися 1. nach dem Preis
fragen vi, sich nach dem Preis
erkundigen; 2. (оцінювати) bewerten
vt; (зважувати) erwägen vt
прицмокувати див. цмокати 1
причавити див. чавити
причавлювати див. чавити
причаїтися див. притаюватися
причал ч Anlegestelle /=, -n, Anle¬
geplatz т -es, -plätze
причалити див. причалювати
причалювати anlegen vi (др> чогось
an А.); (до берега) landen vi
angewackelt kommen* vi (s)
(розм.) 1. ч (буркотун)
Nörgler т -s, =; (критикан)
Krittler т -s, =; (задерикуватий)
мед. Zanksucher т -s, =; 2. ж (про жінку)
=
Nörglerin f =, -nen; Krittlerin f
-nen; Zanksucherin/=, -nen; 3. див.
прилипала 2
причіплюватися); тут ні до чого не
причепишся розм. daran ist nicht zu
tippen
причопливий (буркотливий)
nörglerisch; (прискіпливий) krittelig;
(занадто педантичний) peinlich
genau; (надокучливий,
набридливий) zudringlich, lästig;
(задерикуватий) zanksüchtig, streitsüchtig
причопливість ж Nörgelsucht
f-, Krittelsucht /=; Zanksucht /=,
Streitlust/=
причепурити(ся) див. чепуриги(ся)
причепурювати(ся) див. чепури¬
тися)
причесати(ся) див. причісувати-
(ся)
(s) причотний beteiligt (до чогось an
475 пришелеп(к)уватий

D.); (mit) im Spiel (до чогось bei причіпливий див. причепливий

Z).); (уплутаний) verwickelt (до причіпливість ж див. причепли¬
чогось in А.); він до цього er ist -
вість
daran beteiligt, er hat seine Hand причіплювати (вішати,
[Hände] im Spiel; він до цього не er підвішувати) anhängen vt (до чогось
-
an

hat damit nichts zu tun А.); (вагон тощо) ankuppeln vt (до

причетність ж Teilnahme /=; чогось an А.); (гачком) anhaken vt

Beteiligung/^ юр. Mitwirkung/=; -

(до чогось an А) П
до самовбивства Mitwirkung am причіплюватися 1. див.
Selbstmord прискіпуватися; 2. sich anhängen, sich
причин||а ж Ursache /=, -n; anhaken (до чогось an А.)
(підстава) Grund m -(e)s, Gründe; причіплдти(ся) див.
(привід) Anlass m -es, -lässe; (рушійний причіплюватися)
мотив, спонукання) Beweggrund причіпний (підвісний) Anhänge-;
m -es, -gründe; поважна ~a (навісний) Anbau-; вагон -

triftiger Grund; -а і наслідок Ursache Anhängewagen т -s, =;

-
елемент

und Wirkung; без жодних ohne -

Anbau |einheit/=, -еп; -

інвентар
jeden Grund; з незрозумілої -и aus Anhängegeräte pl
einem un| erfindlichen Grund; з якої причісувати 1. (гребінцем)
~н? aus welchem Grund?, warum?, kämmen vt; 2. (робити зачіску)

weshalb?; немає ~и жалітися es frisieren vt; (доводити зачіску до ладу)

liegt kein Grund für eine Klage vor, zurechtmachen vt

es gibt keinen Grund zum Klagen;
відсутність [пропуск] без
поважної ~и ein un|entschuldigtes
причинити див. причиняти
причинний1 kausal, Kausal-, ursäch¬
lich; зв язок ursächlicher
-
Zusammenhang, Kausalzusammenhang m
-(e)s, -hänge; філос. Kausalität /=,
-en
причісуватися (гребінцем) sich
kämmen; (робити зачіску) sich
Fehlen frisieren (lassen*)
причому wobei
причорноморський am Schwarzen
Meer gelegen
причуватися scheinen* vi,
Vorkommen* vt (s) (комусь D.)', мені
-ється ich glaube etwas zu hören;

причинний2 (божевільний) irrsinnig мені -ються голоси es scheint mir,

причиняти (двері, вікно тощо) als ob ich Stimmen höre; es kommt
nicht fest [nicht ganz] schließen* v/, mir vor, als höre ich Stimmen
anlehnen vt причутися див. причуватися
причілок ч Seitenwand/=, -wände при шва ж Schuh| Oberleder п -s
причім див. причому пришвартовувати vertäuen vt; -ся

причіп Anhänger т -s,

ч
=
festmachen vi
причіп-деча ж Wohnanhänger т пришвартувоти(ся) див.
-

-s, пришвартовуватися)
причіп-цист^рна Tank|anhänger
ж пришвидшувати(ся) див.
=
т -s, =, Kessel|anhänger т -s, прискорюватися)
причіпка ж (розм.) Nörgelei / =, пришелеп(к)уватий (фам.)
-еп; (перев. до підлеглих тощо) trottelig, trottelhaft; (безголовий,
Schikane / =, -п; (критиканство) нетямущий) tölpelhaft; він
-

розм. er hat
Krittelei/=, -еп einen Vogel
 пришестя
пришестя с (заст.) Ankunft/=,
Erscheinen п -s; <§> чекати до
~
bis zum Jüngsten Gericht warten
пришивати 1. текст, annähen vi,
ansetzen vt; 2. (цвяхами дошки то¬
що) annageln vt
пришити див. пришивати
П пришкандибати hinkend \розм.
humpelnd] ankommen* vi (s)
пришкільний Schul-
пришпилити див. пришпилювати
пришпилювати anstecken vt, anhef¬
ten vt
пришпорити див. пришпорювати
пришпорювати anspomen vt; die
Sporen geben* (когось D.)
прищ ч Pickel m -s, =; (гнійний) Pus¬
tel f-, -n; мед. Akne f-, -n
прищавий picklig, voller Pickel
прищемити див. прищемляти
прищемляти klemmen vt, einklem-
men vt
прищепа ж див. щепа 1 Klostervorsteher m -s, =, Prior m
прищепити 1. див. щепити; 2. див.
прищеплювати 2; ~ся див.
прищеплюватися
прищеплювальний бот. Pfropf-,
Okulier-; мед. Impf-
прищеплювати 1. див. щепити;
2. перен. (виховувати риси
характеру тощо) an|erziehen* vt;
(знання, навички) beibringen* vt
прищеплюватися 1. бот.
Anwachsen* vi (s); Wurzel fassen
[schlagen*]; 2. мед. wirken vi; 3. перен.
(вкорінюватися, ставати
звичним) sich durchsetzen, Fuß [Wurzel]
fassen, sich einbürgem
прищепляти див. прищеплювати
прищіпка ж Wäscheklammer/=, -n
прищуватий див. прищавий
прищулитися див. щулитися
приязний (люб'язний) freundlich;
(дружній) freundschaftlich;
(доброзичливий) wohlwollend
приятелі|ь ч Kamerad т -еп, -еп;
476
(друг) Freund
т -(e)s, -е; <§> для ~я
другого нового не цурайся старого
vi (прислів я) alte Freunde soll man nicht
vergessen, denn man weiß nicht, wie
die neuen geraten; ein alter Freund
ist zwei neue wert; alter Freund,
bester Freund
приятелька ж Kameradin/=, -nen;
Freundin/=, -nen
приятельський Freundschafts-,
freundschaftlich, kameradschaftlich
прізвисько c Beiname m -ns, -n;
(жартівливе) Spitzname m -ns, -n;
(глузливе) Neckname m -ns, -n
прізвище c Name m -ns, -n,
Familienname m -ns, -n, Nachname m -ns,
-n; (додаток до імені) Zuname m
-ns, -n
прілий faulig, angefault; (гнилий)
verfault, faul; запах ein fauliger
~
Geruch
=
пріор P^- Kloster|oberer m -s,
-s,
-oren
пріоритет ч Priorität /=, -en,
Vorrang m -(e)s; (переважне право)
Vorrecht n -(e)s
пріоритетний Vorrang-, vorrangig
прірвЦа ж 1. (tjefe) Schlucht f-, -en,
Abgrund m -(e)s, -gründe; (ущелина)
Kluft f =, Klüfte; 2. перен.
Abgrund m -(e)s, -gründe, abgrundtiefer
Unterschied; Kluft f =, Klüfte; на
краю ~и am Rande des Abgrundes
[des Verderbens]
прісн||ий 1. ungesalzen; (про хліб)
ungesäuert; ~a вода Süßwasser n
-s; 2. перен. (позбавлений смаку)
abgeschmackt; (про напої, рідку
їжу) schal; (нудний, нецікавий)
fade; (заяложений, банальний) schal,
platt
прісноводнЦий Süßwasser-; а
ряба Süßwasserfisch т -(e)s, -е
пріти 1. (гнити) faulen vi, modern vi;
2. (пітніти) schwitzen vi; 3. перен.
477 пробіг

(напружено працювати) sich vt, lochen vt; 3. (прострілювати)

abplagen (над чимось mit D.); durchschießen* vt; 4. спорт,
schwitzen vi (над über D.); розм.
чимось м яч у вората den Ball
schießen* vt; ~

zu knabbern haben* (над чимось an ins Tor schießen*; 5.: собі дорогу
~

Z).) див. пробиватися 3; 6. див.

про über (A.), von (D.); <§> ~
запас провертати 2
auf Vorrat, vorrätig; мене (не пробиватися 1. (через щось)
~

заперечую) розм. von mir aus; durchdringen* vz (s); (про світло тощо) П
подумати ~
себе bei sich denken* vi; (durch)schimmem vi; (з боєм) sich
читдти ~

с£бе für sich lesen* vi durchhauen(*), sich durchschlagen*,

проаналізувати див. аналізувати sich durchkämpfen; крізь натовп
~

прабЦа ж 1. (перевірка, випробу¬ sich durch die Menge drängen;

вання) Probe/=, -п; брати ~у eine
Probe nehmen* [ziehen*] vt;
купувати на ~y auf [zur] Probe kaufen
vt; 2. (дослідний зразок,
екземпляр тощо) Probe /=, -n; 3. (вміст
благородного металу) Feingehalt
т -(e)s, -е; 4. (клеймо на
дорогоцінному металі) Stempel т -s, =,
Repunze f =, -n; 5. літ. (твір
початківця)'. ~а пера Schreibversuch
т -(e)s, -е, der erste
schriftstellerische Versuch
пробазікати див. базікати
пробалакати див. балакати
пробачати 1. verzeihen* vt; (про¬
щати) vergeben* vt; не
2. (про рослини) sprießen* vi (h, s),
aufsprießen* vi (h, s),
herauskommen* vi (s); 3. перен. (у житті)
sich durchsetzen; (долаючи
труднощі) sich durchfechten*;
(прокладати собі дорогу) sich (D.) Bahn
brechen*, sich (D.) den Weg bahnen;
sich arbeiten (крізь щось durch А);
(підніматися службовими
щаблями) sich empor| arbeiten
пробивн||ий 1. Durchschlags-; ~a
сила Durchschlagskraft /=, -kräfte;
2. перен. (наполегливий,
енергійний) energisch; (який вміє
добиватися свого) durchsetzungsfähig,
~

(бути Durchsetzungs-; (цілеспрямований)

попам ятним) nachtragen* (ко- zielstrebig; здатність
мусь D., щось А.); пробач мені! Durchsetzungsvermögen п -s
verzeih mir!; пробачте! пробирати 1. (полоти) ausiäten vt;
entschuldigen Sie bitte!, Entschuldigung!. 2. (пронизувати) durchdringen* vt;
Verzeihung!; 2.: борг eine Schuld
~

(про музику тощо) розм. durch-

erlassen* [streichen*] hauen(*) vi (s)
пробачення c Verzeihung/=; пробиратися 1. (проходити через
(прощення) Vergebung/^ щось) sich durchschlagen*,
пробачити див. пробачати durchdringen* vi (s); (проникати)
пробачний verzeihlich, entschuldbar dringen* vi (s), eindringen* vi (s); (з
пробесідувати див. бесідувати труднощами) sich durchdrängen;
пробивати 1. (наскрізь, отвір то¬ 2. (прокрадатися) sich
що) Anschlägen* vt, durchschlagen* einschleichen*, schleichen* vi (s); 3. див.
vt; (проламувати) durchbrechen* пробиватися З
durchstoßen* vt; пробити 1. див. пробивати; 2. (про
~

vt, пролом
тж. перен. eine Bresche годинник) schlagen* vt; ~ся див.
schlagen* [schießen*, legen]; 2. пробиватися
(компостувати квиток) durchlochen пробіг ч 1. спорт. Lauf т -(e)s,
 пробігати 478

Läufe; (гонки) Rennen п -s, =; 2. ав. між словами тощо) Leerzeichen

(при зльоті) Startstrecke/=, -п; п -s, =; клавіша ~у комп. Leertaste
(після посадки) Auslauf т -(e)s, /=,-п
Ausrollen п -s; 3. (відстань) Laufweg т пробірка ж Reagenzglas п -es, -glä-
-(e)s, -е, Laufstrecke/=, -n, ser, Probierglas n -es, -gläser,
(durchlaufene) Strecke /=, -n; Prüfglas n -es, -gläser, Probierröhrchen
=
(zurückgelegter) Weg m -(e)s, -e; холостий ~
n -s,

Leerfahrt /=, -en; ~

в кілометрах пробка ж 1. див. корок 2; ел.
П
Kilometerleistung f =, -en, Sicherung/^, -en
Kilometersatz m -es, -sätze, Fahrleistung/=, пробковий див. кирковий
-en; (на спідометрі) Kilometerstand пробл£м||а ж Problem п -s, -е;
m -(e)s, -stände; 4. (час перебування постановка ~и Problemstellung
в дорозі) Laufzeit/=, -en /=, -en, Fragestellung f-, -еп;
пробігати 1. (eine Zeitlang) laufen* вирішувати ~у ein Problem lösen;
vi (s); 2. (пропустити, упустити) порушити ~у ein Problem stellen
(wegen vieler Laufereien) [aufwerfen*]; немає ~! kein

versäumen vt Problem!

пробігати 1. laufen* vi (s); проблематика ж Problematik f =,

durchlaufen* vi (s) (по чомусь А.); -en, Problemkreis m -es, -e,

durchlaufen* vi (s) (через щось Problembereich m -(e)s, -e

durch А.)', 2. перен. (проглядати) проблематичний problematisch;
durchlaufen* vt, durchsehen* vt, (сумнівний) zweifelhaft, fraglich,
überfliegen* vt, durchfliegen* vt; fragwürdig
~
очима einen flüchtigen Blick проблематичність ж
werfen* (щось, по чомусь auf А.); Fragwürdigkeit f=
durchfliegen* vt проблемний problematisch,
пробігти див. пробігати problemhaft; Problem-
пробігтися 1. (ein wenig [eine kurze проблемність ж Problemhaftigkeit
Strecke]) laufen* [herumlaufen*] vi
(s); 2. (злегка торкнутися проблиск ч Schimmer m -s, =,

пальцями) hinwegstreifen vi (по чомусь Lichtschimmer m -s, =; (спалах) Aufblit-

über Л.) zen n -s; ~
надії Hoffnungs|strahl m
пробіжка ж Lauf т -(e)s, Läufe -(e)s; ~

свідомості ein Schimmer

пробій ч 1. (ізоляції) Durchbruch von Bewusstsein
[-brox] -(e)s, -brüche [-Ьгуоз],
т проблискувати durchschimmem vi
Durchschlag т -(e)s, -Schläge; ел. пробний Probe-, Test-;
~

Überschlag т -(e)s, -Schläge; 2. див. Probeexemplar

примірник n -s, -e; ~

урок
пробоїна Lehrprobe/=, -n; <§> ~
камінь Prüf¬
пробійник ч Durchtreiber т -s, =, stein m -(e)s, -e
Durchschlag|eisen п -s, =, Loch| eisen пробникчспец. Probenahm e|einrich-
=
n-s, tung/=, -en, Probe|entnahmegerät n
пробіл ч (в тексті тощо) Lücke/=, -(e)s, -e, Prüfsonde /=, -n,
-n, Zwischenraum т -(e)s, -е, freie Prüfspitze /=, -n; ел. Leitungsprüfer m -s, =

Stelle; (між рядками) Durchschuss пробоїна ж Loch n -(e)s, Löcher;

пі -es. -schüsse; (непоказані на
(пролом) Bresche f-, -n; (у судні}
моніторі літера, знак, проміжок Leck n -(e)s, -e
479 проведення

пробратися див. пробиратися den sein*; він як

крізь землю
прибувати 1. (намагатися) versu¬ -вся spurlos verschwunden;
er ist

chen vz, einen Versuch machen; ~

er war verschwunden, als hätte ihn

щастя sein Glück versuchen; 2. der Erdboden verschluckt; він був

(випробовувати) ausprobieren vt,
probieren vt; testen vt; (на смак)
probieren vt, kosten vt, schmecken vt
пробудження c тж. перен. Auf-
wachen n -s, Erwachen
пробуджувати див. будити
пробуджуватися 1. aufwachen vi
(s), wach [hellwach] werden* vi (s);
готовий крізь з£млю -тися am
liebsten wäre er in den Erdboden
versunken; (від сорому) er schämt
sich in den Boden hinein [in Grund П
n -s und Boden, in die Seele, bis in die
Seele, tief in die Seele, in die innerste
Seele (hinein)], er wäre am liebsten
vor Scham in [unter] den Boden]

2. перен. erwachen vi (s), sich regen; gesunken; воно як крізь землю

(оживлятися) sich beleben -лося (раптово зникло) розм. das

пробудити(ся) див. ist verschüttgegangen; щоб я крізь

пробуджуватися) землю -вся, якщо...розм. ich will
пробуксовувати див. буксувати Emil heißen, wenn...; фам. ich
пробути (десь тимчасово) sich fresse einen Besen (wenn...), ich will

aufhalten*, verweilen vi; einen Besen fressen, wenn...

(залишатися) bleiben* vi (s) провалля c див.

прірва
проведи||ти 1. див. вести 1,2, 4, 7; провалювати scheitern [durchfal¬
2. див. говорити 1; -ти розмову len] lassen* vt; (зривати) zu Fall
ein Gespräch fuhren; дурний bringen* vt; (псувати справу
дурне -ть (прислів я) Narren reden, тощо) verderben* vi; (плани тощо)
wie Narren pflegen durchkreuzen vt
провайдер ч 1. ек., фін. провалюватися 1. (падати)
Dienstleister т -s, =; 2. комп. Provider [-'v^e-] Einstürzen vi (s); (крізь лід тощо)
=
т -s, einbrechen* vi (s); (у яму) fallen* vi
провал ч 1. (падіння) Einsturz т (s), hinunterfallen* vi (s),
-es, -stürze; 2. (яма) Loch п -(e)s, herunterfallen* vi (s), stürzen vi (s);
Löcher; Einsturzstelle /=, -n; 3. (втрачати висоту про літак) розм.
-

перен. (зрив, крах) Scheitern п -s; absacken vi (s); 2. (не вдаватися)

(невдача, промах) Fehlschlag т -(e)s, misslingen* vi (s); (зриватися про -

-Schläge; (фіаско) Fiasko п -s, -s; справу тощо) scheitern vi (s); (про
(на іспиті тощо) Durchfall т -(e)s, план тощо) fehlschlagen* відокр.
-fälle; розм. Reinfall -(e)s, -falle;
т vi (h, s); 3. (зганьбитися) sich
-

у пам яті Gedächtnis|ausfall т blamieren; 4. (на іспиті) durchfallen*

-s,-fälle, Gedächtnislücke f =,
(втрата) Gedächtnisschwund
-(e)s; зазнавати -у scheitern vi (s);
einen Durchfall erleben; (не
вдаватися) fehlschlagen* відокр. vi (h, s)
провалити див. провалювати
-n; vi (s); розм. durchfliegen* vi (s);
m розм. durch das Examen rasseln vi
(s); 5. (про законспіровану особу
тощо) розм. hochgehen* vi (s)
проварювати durchkochen vt
проведення c 1. (прокладення

провали І |тися див. дороги, каналу, проводки тощо) An¬

провалюватися; <§> наче крізь землю -тися lagef-, Anlegen п -s, Verlegen n -s;
розм. in der Versenkung verschwun¬ 2. (здійснення) Durchführung f -,
 провезення 480

Ausführung/=, Verwirklichung/=; провіант ч (заст.) Proviant [-'viant]

~

виборів Abhaltung т -(e)s, -е, Lebensmittel pl, Verpfle-

[Durchführung] von Wahlen;

~

часу gung/=
Zeitvertreib m -(e)s провівати durchwehen vi
провезення c Transport m -(e)s, -e, привід ч 1. ел. Leitung/=, -en; Ka¬
Beförderung f =, -en; плата за ~
bel n -s, =; екранований ~

Frachtgeld n -(e)s, Fuhrlohn m -(e)s abgeschirmter Draht, Abschirmleitung

П провезти див. провозити f =, -en, abgeschirmte Leitung;
проверн||ути див. провертати; ми електричний die elektrische
~

це ШВИДКО ~£МО розм. wir werden Leitung, Leitungsdraht m -(e)s, -drähte;

das schon deichseln, wir werden das оголений Blankdraht m -(e)s,
~

Kind schon schaukeln, wir werden -drähte, blanke Leitung, blanker

den Laden schon schmeißen Draht; 2. (група керівників)
провертати 1. (швидко Leitung f-, Führung/=; (правління)
справлятися, здійснювати справу тогцо) Vorstand m -(e)s, -stände; під
(im Hand|umdrehen) erledigen проводом unter der Leitung
[hinbekommen*] vt; розм. deichseln vt; [Führung]
фам. befümmeln vt; діло ein Ding провідати див. провідувати
~

drehen; 2. див. повертати 1 провідини мн Besuch т -(e)s, -е

провертіти див. провірчувати провідміняти див. відмінювати

провести 1. див. провадити; 2. (об¬ провідмінювати див. відмінюва¬
дурити) anführen vt; hinters Licht ти
führen vt; розм. übers Ohr hauen(*) привідний drahtgebunden, Draht-; ~

vt; (пошити в дурні) hereinlegen vt; монтаж Verdrahtung/=, -еп

нас не проведеш wir sind nicht von провідні І ий 1. (визначальний)

gestern führend; (дороговказний) Leit-, leitend;
провидець ч Seher m -s, =, Prophet (головний) Haupt-; (керівний)
m -en,-en führend, leitend; ~а роль die führende
провидіння c Vorsehung/=; Fügung Rolle; 2. фіз. leitend; 3.: ~a неділя
Gotes рел. der erste Sonntag nach Ostern
провидіти vorhersehen* vt, провідник1 ч 1. (гід) Führer m -s, =:

voraussehen* vt 2. (у потязі) Schaffner m -s, =,

провин||a ж Verschulden n -s; (вина) Zugbegleiter m -s,

=

Schuld/=; скидати [перекладати, провідник2 ч

фіз. Leiter m -s, =;

звалювати] ~y die Schuld струму Stromleiter тепла

~
m -s, =;

abwälzen [розм. in die Schuhe schieben*] Wärmeleiter m -s, =

(на когось D.); розм. den Schwarzen провідниковий фіз. Leiter-

Peter zuschieben* (на когось D.);
ставити у ~y zur Last legen,
verlangen (комусь D., щось А.)
провинитися див. завинити 1
провисання Durchhang т -(e)s,
с хворого
-hänge, Durchhängung/=, -en
провисати durchhängen* vi (h, s)
провислий durchhängend
провиснути див. провисати
провідниця ж Schaffnerin/= -nen.
Zugbegleiterin/=, -nen
провідність ж фіз. Leitfähigkeit/=
провідувати 1. (відвідувати
тощо) besuchen vt;
(заглянути) sich blicken lassen*,
vorbeikommen* vi (s) (до когось
bei D.); (про однократний візит,
нетривале перебування) aufsuchen
481
vt; 2. (дізнаватися) erfahren* vZ,
sich erkundigen; (розізнавати)
dahinterkommen* vi (s); kommen* vi
fs) (щось hinter А.); (вивідувати)
aufspüren v/
провіз ч див. провезення
провізія ж Lebensmittel pl, Verpfle-
gung/=
провізні|ий: ~a здатність
Transportfähigkeit f=, Transportkapazität
/=, Beförderungsfähigkeit /=,
Beförderungskapazität f =; (дороги)
Fahrleistung/=, Verkehrsleistung/^
провізор ч Provisor [-V-] m -s, -soren
провізорний provisorisch [-V-],
vorläufig
провінціал ч знев. Provinzler [-V-] m
=
-s, =, Hinterwäldler m -s,
провінціалізм ч 1. Provinzialismus
[-V-] m =; знев. Provmzlertum n -s;
2. філол. Provinzialismus m =, -men
провінціалка ж знев. Provinzlerin
[-v-]/=, -nen, Hinterwäldlerin /=,
-nen
провінціальний див.
провінційний
провінціальність ж див.
провінційність
провінційнЦий provinziell
знев. provmzlerisch; ~е місто
Provinzstadt /=, -Städte
провінційність ж знев. Provinzler-
tum п -s; (про поведінку) знев. рго-
vinzlerisches [hinterwäldlerisches]
Benehmen
провінція ж Provinz [-V-] / =, -en;
глухд entlegene Provinz [Gegend]
~
провірити див. перевіряти
провірчувати durchbohren vt; ein
Loch bohren (щось in D.)
провірдти див. перевіряти
провісник ч 1. див. віщун; 2. Vor¬
bote т -п, -п; 3. (ознака, прикмета
настання чогось) Vorläufer т -s,
провітамін ч мед. Provitamin [-V-] п
-s, -е, Vitaminvorstufe/=, -п
проводка
про віт рити (ся) див.
провітрюватися)
провітрювати lüften vt
провітрюватися 1. gelüftet sein* vi
(s); 2. (освіжатися) sich auslüften;
frische Luft schöpfen; 3. перен.
neue Eindrücke sammeln; sich (D.)
Abwechslung verschaffen П
провішувати геод. abstecken vt,
abpfählen vt
провіщати 1. (віщувати)
Voraussagen vt; 2. (сповіщати) verkünden vt
провіювати див. віяти 2
проводжання с (від їжджаючого)
Abschied т -(e)s, Verabschiedung
/= (когось von D.); (супровід)
Begleitung/=
проводжати (прощатися з
гостями, делегацією тощо) ver|abschie-
den vt; (супроводжувати)
begleiten vt; (у певне місце) bringen* vt; ~
на вокзал zum Bahnhof [zur Bahn]
begleiten vt [bringen*] vt; очима
~
mit den Bücken [Augen] folgen vi
(s) (когось D.)
проваджувати див. проводжати
приводи мн див. проводжання; <§>
довгі зайві сльози (прислів 'я)
[-V-]; ein langer Abschied kostet unnütze
Tränen
проводир ч 1. див. ватажок; 2.
(супроводжувач) Begleiter т -s, =;
=
(у горах) Bergführer т -s,
провадити 1. (прокладати дорогу,
канал, магістраль тощо) bauen vt,
anlegen vt; 2. (риску тощо) fuhren
vt, ziehen* vt; 3. (час тощо)
verbringen* vt; (вжив, із вказівкою
часу, місця, заняття, зазвич.
нетривалого строку) zubringen* vt;
(про тривалий відрізок часу)
verleben vt; 4. фін. eintragen* vt,
verbuchen vt; 5. фіз. leiten vt; 6. див.
=
вести 1,2,5,7; 7. див. проводжати
проводити див. проводжати
провадка ж ел. Leitung/=, -еп
 проводовий
проводовий див. провідний
провозити fahren* vt (через щось
durchs.); hinfahren* vt, hinschaffen
vt; (з собою) rnitfuhren vt;
{контрабандою) einschmuggeln vt
провозитися див. возитися 1,2
провокатор ч 1. Provokateur [-voka-
П zt0:r] m -s, -e; 2. {агент) Spitzel m
Lockspitzel m -s,
-s, =,
=
провокаційний Provokations- [-v-],
provokativ
провокація ж Provokation [-v-]/=,
-en, Provozierung/=, -en;
{підбурювання) Aufreizung/^. -en
провокувати provozieren [-V-] vt;
{підбурювати) auffreizen vt
провулок ч Querstraße/=, -n
провчити 1. {навчати) (eine Zeit¬
lang) lehren vt, unterrichten vt; (eine
Zeitlang) Unterricht erteilen (когось
D.); 2. {учити) (eine Zeitlang)
lernen [(у BH3) studieren] vt; 3. див.
проучувати
провчитися (eine Zeitlang) lernen
[studieren] vi
прогадати див. прогадувати
прогадувати {у розрахунках) sich
verrechnen; {запишатися у
програші) den Kürzeren ziehen*
прогалина ж 1. {у тексті) Lücke
f -, -n, Zwischenraum m -(e)s,
-räume; 2. {недолік) Mangel m -s,
Mängel, Lücke/=, -n; у знаннях ~
Wissenslücke/=, -n
проганяти 1. див. гнати 1; 2. див.
виганяти 1; 3. {тривожні думки,
відчуття, спогади тощо)
vertreiben* vt; 4. {сполохувати) scheu-
chen v/, aufscheuchen vt, verscheu-
chen vt; 5. {звільняти) розм. den
Laufpass geben* (когось D.)
прогаювати див. гаяти
прогаяти versäumen vt, verpassen vt,
verfehlen vt
прогенез ч мед. Progenese f-,
verfrühte [vorzeitige] Entwicklung
482
прогенія ж мед. Progenie/=, -ijen
прогерія ж мед. Progerie/=, -ijen,
Vorvergreisung/=, -en
прогестерон ч фізіол. Progesteron
n -s, -e
прогин ч Durchbiegen n -s,
Durchbiegung/^ -en
прогинати durchbiegen* vt; ~ся sich
biegen*, sich durchbiegen*
прогін ч 1. буд. {опорна балка)
Tragbalken т -s, =; {для підвішування
балок) Überzug т -(e)s, -züge;
{підбалка) Unterzug т -(e)s, -züge,
Sattelholz n -es; {на даху) Pfette/=, -n,
Dachpfette/=, -n; {у мості)
Streckbalken m -s, =; 2. {для худоби або
птиці) Viehtrift /=, -en, Trift /=,
-en; 3. {виробнича операція тощо)
Durchgang m -(e)s, -gänge
прогледіти übersehen* vt,
übergehen* vt; {не звернути уваги) außer
Acht lassen* vt; <§> очі sich {D.)
~
die Augen aussehen* (за кимось,
чимось nach D.)
проглядати 1. {книгу тощо)
durchsehen* vt; {швидко) überfliegen* vt;
{гортати) durchblättern vt; 2.
{перевіряти) prüfen vt, überprüfen vt,
nachprüfen vt; {документи перев.
під певним аспектом) sichten vt;
3. {показуватися, виднітися)
erscheinen* vi (s), hervorblicken vi,
hervorkommen* vi (s)
проглянути див. проглядати
прогнати див. проганяти
прогнивати verfaulen vi (s); {нас¬
крізь) durchfaulen vi (s)
прогноз ч Prognose /=, -n, Vorher¬
sage /=, -n;
~
погоди
Wettervorhersage/^ -n
=
прогнозист Prognostiker m -s,
ч
прогнозування c Prognose / =, -n,
Prognostizierung/=, -en
прогнозувати prognostizieren vt;
{пророкувати) Vorhersagen vt
прогностика ж Prognostik/=
483 прогресувати

прогностичний prognostisch ~а телепередач Fernsehprogramm

прогну||ти(ся) див. прогинати(ся); п -s, -е; включати в ~у
-вшись (в гімнастиці) im тощо) auf das Programm setzen
(концерту
Winkelstand vt; відповідний до ~и programm|-
проговорити (певний час) sich mäßig, programmgemäß; у ~i
(eine Zeitlang) unterhalten* (концерту тощо) auf dem Programm
проговоритися див. програміст ч Programmierer m -s, =

проговорюватися програмн||ий Programm-, П

проговорювати (вимовляти) programmatisch; ~e забезпечення [~i
aussprechen* vt засоби] комп. Software [zsoftve9]/=, -s;
проговорюватися sich (D.) багатофункціональне ~e
entschlüpfen lassen* vt; розм. ausplau- забезпечення комп. Universalsoftware [-v-]

dem vz, sich verplappern; aus der [-,softwe:r]/=

Schule plaudern vi; sich im Reden програмовий див. програмний
verhauen(*) програмування с Programmierung
проголосити див. проголошувати /=, -en

проголосувати див. голосувати1 програмувати programmieren vt

проголошення (feierliche) Aus-
с програний verloren
rufung f =, Proklamation f =, -en; програти див. програвати
(сповіщення) Verkündigung f =, програш ч 1. Verlust т -es, -е (im
-en Spiel); (у грі) Spielverlust т -es,
проголошувати (feierlich) ausru- -е, verlorenes Spiel; (поразка)
fen* v/5 proklamieren vt; Niederlagef=, -n; Verlieren n -s; 2.
(сповіщати) verkünd(ig)en vt; тост einen
~
(невигода, втрата) Verlust m -es, -e,
Trjnkspruch ausbringen* Nachteil m -(e)s, -e; залишатися в
прогони мн icm. Fahrgeld n -(e)s (für ~i verspielt [verloren] haben*

Postpferde) програшний verlustbringend;

прогонич ч mex. Bolzen m -s, =
(несприятливий) ungünstig;
прогоріти див. прогоряти (безперспективний) aussichtslos
прогоряти 1. (про вугілля, дрова прогрес ч Fortschritt m -(e)s, -e;
тощо) verbrennen* vi (s); 2. (про¬ науково-технічний der
~

палюватися наскрізь) wissenschaftlichtechnische Fortschritt

durchbrennen* vi
(s); 3. перен. (розорятися) прогресивний 1. (передовий)
Bankrott [розм. Pleite] machen, progressiv, fortschrittlich; 2.
bankrott [розм. pleite] gehen* vi (s); (зростаючий) progressiv, Progressiv-; ~

розм. abgebrannt sein* vi (s) податок Progressivsteuerf=, -n

програвати 1. (зазнавати поразки прогресивність ж Fortschrittlich-

тощо) verlieren* vt; (втрачати з keit/=
вчасної вини гроші тощо) прогросія ж мат. Progression /=,
verspielen vt; 2. муз. (einmal) (vor)spielen -en; (ряд) Zahlenreihe /=, -n,
vt Zahlenfolge f =, -n; арифметична ~

програвач ч (для платівок) arithmetische Reihe

Plattenspieler т -s, =; (для дисків) CD- прогресувати fortschreiten* v/ (s),
Player [tse:de:'ple:sr-] т -s, =, CD- Fortschritte machen; (розвиватися)
Spieler т -s,
=
sich entwickeln; (про хворобу) sich
програм||а ж Programm п -s. -е; verstärken, fortschreiten* vi (s)
 прогресуючий
прогресуючий fortschreitend
прогризати durchnagen vt, durchbei¬
ßen* vt
прогризти див. прогризати
прогрів ч (зігрівання) Erwärmung
/=, Erwärmen п -s; (термообробка)
Glühbehandlung f =, -еп; (двигуна
на холостому ходу) Warmlaufen п
П
-s; (двигуна під час руху
автомобіля) Warmfahren п -s; (двигуна,
турбіни) Anwärmen п -s
прогрівати durchwärmen vt;
(зігрівати) erwärmen vt; (опалювати)
durchheizen vt, heizen vt; (двигун)
Warmlaufen lassen* vt; (двигун,
турбіну) anwärmen vt; -ся (ganz)
warm werden* vi (s); (про
приміщення тощо) sich durchwärmen;
(про двигун) Warmlaufen* vi (s)
прогріти(ся) див. прогрівати(ся)
прогул ч Fernbleiben п -s; Versäum¬
nis п -ses, -se; (на роботі)
Fernbleiben von der Arbeit, mutwilliges
Arbeitsversäumnis [Dienstversäumnis]
n -ses, -se; розм. Arbeitsbummelei
/=, -en; (у школі тощо) Fernbleiben
von der Schule, Schulversäumnis
-ses, -se; Unterrichtsversäumnis
розм. Schwänzen n -s
-ses, -se;
прогульник ч Bummelant m -en,
Arbeitsbummelant m -en, -en;
учня) розм. Schulschwänzer m -s,
прогулювати 1. (гуляти якийсь
час) (eine Zeitlang) spazieren
gehen* vi (s); 2. (пропускати щось,
гуляючи) versäumen vt; розм.
verbummeln vt; (не виходити на
роботу) der Arbeit fembleiben* vi (s),
unentschuldigt vom Dienst
fembleiben* vi (s); розм. blaumachen
відокр. vi; (пропускати заняття)
розм. die Schule [den Unterricht]
schwänzen; 3. (собаку тощо)
spazierenfuhren vt; 4. (тринькати
розваги тощо) розм. verjubeln vt
прогулюватися spazieren gehen*
484
(s), einen Spaziergang machen; sich
(D.) (etwas) Bewegung machen
[verschaffen]
прогуляний versäumt; розм. vqt-
bummelt, geschwänzt
прогулян||ка ж Spaziergang m -(e)
s, -gänge; (мандрівка) Wanderung
f =, -en; (у машині тогцо) Spazb
erfahrt f-, -en; (верхи) Spazierritt
m -(e)s, -e; -ка лісом
Waldspaziergang m -(e)s, -gänge; місце для
-ок Promenade /=, -n, Spazierweg
m -(e)s, -e
прогуляти(ся) див. прогулювати-
(ся)
проґавити versäumen vt, verpassen
vt, verfehlen vt; (через
легковажність) verscherzen vt; (проспати)
verschlafen* vt; розм. verpennen vt;
(не скористатися чимось)
ungenutzt lassen* vt
продавати 1. verkaufen vt; (nepee.
своє майно для поправлення свого
становища, відчужувати) verj-
äußem vt;(гуртом, у великій
кількості або регулярно) vertreiben*
n vt; (великими партіями, збувати)
n absetzen vt; (швидко і дешево)
abstoßen* vt; (незаконно, нелегально
-en, тощо) verschieben* vt; (нижче
(про своєї вартості, спускати) розм., знев.
=
verramschen vt; (з лотка, дешево)
розм. verhökern vt; (з аукціону)
versteigern vt, auktionieren vt;
(розпродувати) aus verkaufen vt; 2.
перен. (зраджувати) verraten* vt
продаватися 1. (про річ) verkauft
werden*; -ється (в оголошеннях)
zu verkaufen; 2. перен. (про
людину) sich verkaufen (комусь an А.)
продавець ч Verkäufer т -s, =;
(торговець) Händler т (у-s, =;
складних іменниках) розм. -fritze
на т -п, -п; газет Zeitungsmann т
~
-(e)s, -männer; розм. Zeitungsfritze
vi т -п, -п; молока Milchmann т
-
485 продовж||у вати

(e)s, -männer;спеціалізованого
~

Verkaufspreis m -es, -e; 2. перен.

профілю Fachverkäufer т -s,
=
(про людину) käuflich, bestechlich
продавити див. продавлювати продажність ж перен. Käuflichkeit
продавлювати eindrücken vt; (на¬ /=, Bestechlichkeit/=
скрізь) durchdrücken vt продати(ся) див. продавати(ся)
продавщиця ж Verkäuferin f =, продемонструвати vorfuhren vt,
-nen; (торговка} Händlerin/=, -nen vor Augen fuhren vt (комусь D.)

продаж ч Verkauf m -(e)s, -kaufe; продерти(ся) див. продирати(ся) П

(перев. майна, відчуження)
свого п роди влити: <§> -
очі див. прогле¬
Ver|äußerung/=; (гуртом, у великій діти очі; ~ся див. проглядати
кількості або регулярно) Vertrieb продирати (проривати) zerreißen*
т -(e)s; (великими партіями, збут) vt; (наскрізь) durchreißen* vt; -

Absatz т -es; (з аукціону) лікті die Ellbogen durchscheuern;

Versteigerung/=; (торгівля) Handel т -s; <§> очі aufwachen
-
vi (s), sich (D.)
вимушений Notverkauf т -(e)s,
~
den Schlaf aus den Augen reiben*
-käufe, erzwungener Verkauf; [wischen]
обов язковий іноземної валюти продиратися 1. (прориватися,
~

Devisen|ablieferungspflicht [-V-] /=; розриватися) zerreißen* vi (s),

попередній Vorverkauf т -(e)s,
~
durchreißen* vi (s); (зношуватися до
-käufe; поштучний Stückverkauf ~

дірок) sich durchscheuern; 2.

-(e)s, -käufe; примусовий (протискуватися, пробиватися) sich
~
т

Zwangsverkauf т -(e)s, -käufe; durchdrängen; (прокладати собі

~

вроздріб Einzelverkauf т -(е) дорогу) sich (D.) den Weg bahnen

кредит Verkauf
=
s, -käufe; ~
в проділ ч Scheitel m -s,
gegen Kredit, Kreditverkauf m -(e) продірявлювати durchlöchem vt;
s, -käufe; ~
з молотка öffentliche ein Loch machen
Versteigerung;
~
з примусовим продовження c 1. Fortsetzung/ =,
асортиментом \розм. з -en; (перев. початого кимось
навантаженням] Kopplungsgeschäft п -(е) іншим) Fortführung f =; (перев. на
s, -е; готівковий розрахунок
~
за новому етапі, рівні тощо)
Barverkauf т -(e)s, -käufe, Weiterführung f =; у [в розвиток] in
-

Kasseverkauf т -(e)s, -käufe; ~

на Fortführung (чогось G.); 2. (у часі)
виплат Abzahlungsverkauf -(e) m Fortdauer/=; 3. (збільшення
s, -käufe, Ratenverkauf -(e)s, m строку тощо) Verlängerung/=, -еп; юр.
-käufe, Teilzahlungsverkauf m -(e) Prolongierung/=
s,-käufe, Verkauf auf Teilzahlung; продовжити (ся) див.
гуртом Großhandel m -s; бути
~

продовжуватися)
в ~y zu kaufen sein* vi (s), zu ha^ продовж||у вати 1. fortsetzen vt;
ben sein* vi (s); знімати з ~y den (перев. початого кимось іншим)
Verkauf rückgängig machen, aus fortfuhren vt; (перев. на новому

dem Verkauf ziehen* vt; надходити етапі, рівні тощо, підкреслюючи

в ~
zum Verkauf kommen* vi (s); результат) weiterfuhren vt; (так,
пускдти в ~
zum Verkauf bringen* як почали, в тому ж дусі) розм.
[anbieten*] vt weitermachen vt; (те, що було
продажн| |ий 1. (для продажу) перервано, тимчасово припинено)
verkäuflich, zu verkaufen; ~a ціна fortfahren* vi (щось mit D.)\ -увати
 продовжуватися 486

робити своє розм. seinen (alten) schlammen n -s, Entschlammen n -s,

Stiefel fortmachen [weitermachen]; Abblasen n -s; {двигуна) Spülung

він ~ував говорити er sprach /=, Spülen n -s
weiter, er fuhr in der Rede fort; ~уй! продувний Durchblase-, Ausblase-.
fahre fort!, weiter!;
nur immer fort!; Abblase-, Spül-
3. {збільшувати строк тощо) продукт ч 1. Produkt n -(e)s, -e,
verlängern vZ; юр. prolongieren vZ; Erzeugnis n -ses, -se; {результат)
П 2. (у часі) fortdauem vi Ergebnis n -ses, -se; 2.: ~и мн
продовжуватися {не Nahrungsmittel pl, Lebensmittel pl
перериватися, не переставати тощо) andau- продуктивний produktiv,
em vi; {про абстрактні поняття, leistungsfähig; {про грунт) ergiebig; перен.
явища природи) anhalten* vi; {щось fruchtbar
буде і далі тривати) fortdauern продуктивність ж Produktivität
vi; {перев. щодо суспільних явищ, [-v-]/=, Leistungsfähigkeit /=; Er-
духовних цінностей, принципів giebigkei f =, Produktionskraft f =;
тощо) fortbestehen* vi; {якщо дія перен. Fruchtbarkeit/=
протікає безперервно і без змін) продуктовий Lebensmittel-, Nah-
weitergehen*, fortgehen* vi (s); rungsmittel-
{тривати певний час) dauern vi; п роду кувати produzieren vt,
{якщо підкреслюється предмет erzeugen vt, herstellen vt
висловлювання, а не тривалість) продукціЦя ж Erzeugnisse pl,

книжн. währen vi; {якщо Produkte pl; готова ~я

підкреслюється тривалість процесу) Fertigerzeugnis e pl; випуск ~ї Produktionsausstoß

книжн. fortwähren vi m -es; ріст ~ї Produktionszuwachs

продовжувач ч Fortsetzer т -s,

=
m -es

продовольство с Lebensmittel pl, продуманий durchdacht

Nahrungsmittel pl продумати див. продумувати
продовольчий Lebensmittel-; продумувати durchdenken* vt; {де¬
~

магазин Lebensmittelgeschäft n тально) gründlich nachdenken* vi

-(e)s, -e;
~
пайок icm. Lebensmit- (щось über Л.)
telzuteilung/= проду||ти 1. див. продувати; 2.
продрати (ся) див. продирдти(ся) {застудити протягом): його ~ло er

продрозкпадка ж icm. Getreideab¬ hat Zug bekommen*

lieferungspflichtf- продух ч Luftloch п -(e)s, -löcher.
продром ч мед. Prodrom п -s, -е, Abzugs|öffnung/=, -en

Vorläufer т -s,
=
продухвина ж див. продух
продувати 1. durchblasen* vt, aus- продуцент ч 1. ек. Erzeuger т -s, =,

blasen* vt; durch Blasen reinigen vt; Hersteller т -s, =, Produzent т -еп,

2. {віяти про вітер тощо) we^

-

-еп; 2.: ~и мн біол. Produzenten рі,

hen vi; 3. mex. {котел) abschlam- Büdner pl
men vt, entschlammen vt, abblasen* продюсер ч Producer [-'dju:sar] т

vt; {двигун) (aus)spülen vt; 4. -s,=

перен. {програвати) verspielen vt, проокт ч Entwurf т -(e)s, -würfe,

verlieren* vt Projekt п -(e)s, -е; {закону, рішення

продувна ж 1. Durchblasen n -s, тощо, поданий на
Ausblasen n -s; 2. mex. {котла) Ab¬ затвердження) Vorlage /=, -п; {задум, намір)
487 прозивати

Vorhaben проживати 1. див. мешкати; 2.

~
п -s, =; закону
-(e)s, -würfe
Gesetzentwurf tn (витрачати на існування) verleben vt,
проектант ч Projektant m -en, -en, ausgeben* vt

Projektjerer m -s, =, Entwerfer m -s, прожилка ж Ader f =, -n; (в

деревині) Flader f-, -n, Maser/=, -n; (в
проектантка Projektantin f =,
ж листку) Nerv m -es, -en
-nen, Projektiererin f =, -nen, прожилок ч 1. гірн. Ader f =, -n,
Entwerferin /=, -nen Trum m -(e)s, -e/Trümer; 2. див.
П
проективний мат. projektiv прожилка
проекти вн ість ж мат. Projektivität прожити 1. див. проживати; 2.
[-v-]/= (певний відрізок часу) eine Zeitlang
про£ктн||ий Projektjerungs-, leben vi; (перебувати) sich eine
Entwurfs-; а документація Projek- Zeitlang aufhalten*
tjerungs|unterlagen pl; ~e бюро прожитковий zum Leben
Projektierungsbüro n -s, -s, notwendig; мінімум Existenzminimum n
~

Entwurfsbüro n -s, -s -s, -ma, Lebenshaltungskosten pl

проектно-конструкторський Pro- прожиток ч Lebenskosten pl,

jektierungs- und Konstruktions-
проекгор ч спец. Projektor m -s,
-toren, Bildwerfer m -s,
проектувальник див. проектант
Lebenshaltungskosten pl
прожиття c Lebensunterhalt m -(e)s
=
прожовувати gut kauen vt, zerkau¬
ч en vt

проектувальниця ж див. прожогом (стрімко, раптово)

проектантка jählings; (дуже швидко) sehr schnell;
проектування с 1. ек. Entwerfen п (стрімголов) розм. Hals über Kopf
-s, Projektierung/^, -еп; прожувати див. прожовувати
(планування) Planung/=, -еп; 2. мат. проза ж Prosa/=; ^ життя der
~

Projizierung/^, -еп Alltag [das Grau] des Lebens

проектувати 1. ек. entwerfen* vt, прозаїк ч Prosa|iker m -s, =, Prosa|ist
projektieren vt; (планувати) planen m -en, -en, Prosaschriftsteller m -s,
=

vt; 2. мат.
projizieren vt прозаїчний 1. літ. Prosa-, in Prosa;
проекційний Projektions-; ~

апарат prosaisch; 2. (буденний) alltäglich

Lichtbildwerfer m -s, =, прозаїчність ж Prosa f =, Alltäg¬
Projektionsapparat m -(e)s, -e lichkeit /=
проекція ж Projektion/=, -en прозвати див. прозивати
прожект ч ein unrealistisches Projekt прозектор чмед. Prosektor т -s, -to¬

прожектер ч ірон. Pläneschmied m ren

-(e)s, -e прозектура ж мед. Prosektur f =,

прожектерство ірон.
c -en

Projektmacherei /=, Pläneschmieden n -s прозелень ж Grünschimmer т -s

=
прожектор ч Scheinwerfer m -s, прозеліт ч рел. Proselyt т -еп, -еп
проживання c Wohnen n -s; (тж. прозелітизм ч рел. Proselytismus т

перебування) Aufenthalt m -(e)s;

місце Wohn|ort m -(e)s, -e;
~

прозенхіма ж бот. Fasergewebe п

Aufenthalts! ort m "(e)s, "е> книжн. -s,=

Wohnsitz m -es, -e; (постійне) прозивати nennen* vt, benennen*
fester Wohnsitz; Domizil n -s, -e vt; (давати прізвисько, кличку)
 прозівати
einen Spitznamen geben*
D.)
прозівати versäumen vt, verpassen
vt; сприятливу нагоду sich (D.)
~
eine günstige Gelegenheit [einen
günstigen Augenblick] entgehen
lassen* [verpassen]
П прозірливий див. прозорливий
прозірливість ж див. прозорли¬
вість
прозовий див. прозаїчний 1
прозорі І ий 1- durchsichtig; (про
ду тощо) klar; тж. перен.
transparent; ~а плівка
Klarsichtfolie /=,
-n, Transparentfoli|e/=, -п; ~а
упаковка Klarsichtpackung f -en,
Schaupackung/=, -en, Sichtpackung
/=, -en; 2. перен. klar
прозорість ж Durchsichtigkeit /=;
тж. перен. Transparenz/=;
Klarheit f-
прозориивий scharfsichtig,
scharfblickend, mit scharfem Blick;
(далекоглядний) weitsichtig,
weitschauend
прозорливість ж Scharfsichtigkeit
f =, Scharfblick m -(e)s, Weitsicht
/=, Weitblick m -(e)s
прозрівати 1. (ставати зрячим)
das Augenlicht (wieder) erlangen;
sehend werden* vi (s); 2. перен.
(починати розуміти, усвідомлювати
тощо) anfangen* [beginnen*] zu
begreifen vZ; він -є розм. ihm geht
ein Licht [фам. der Knopf]
прозріння Einsicht f= c
прозрЩти див. прозрівати;
перен. mir geht [ging] ein Licht
es fiel mir wie Schuppen von
Augen
проіржавіти verrosten vi (s);
(наскрізь) durchrosten vi (s)
проїдати 1. (все) alles verzehren
[essen*]; 2. (наскрізь) zerfressen*
(прогризати) zernagen vt,
durchnagen vt; 3. (іржею, кислотою то¬
488
(когось що) zerfressen* vt; 4. (витрачати
на харчування, прожиття) für das
Essen ausgeben* [verwenden*];
verzehren vt
проїдатися див. приїдатися
проїжджати fahren* vi (s); (через
зупинку, певний пункт)
durchfahren* vi (s); зупинку (не
~
зупинятися, де потрібно) die Haltestelle
verpassen;
~
мимо vorbeifahren* vi
(s) (мимо чогось an D.)
во¬ проїжджі І ий 1. (про людину)
durchreisend; 2. (про дорогу) befahrbar,
fahrbar; ~а частина Fahrbahn / =
-en, Fahrdamm т -(e)s, -dämme,
Straßenfahrbahn/=, -еп; 3. ч
Durchreisende т -п,-п
проїзд ч Durchfahrt/=, -еп,
Durchreise /=, -п; (їзда) Fahrt /=, -еп;
перен. плата за ~
Fahrgeld п -(e)s; ~ом auf
der Durchreise
проїздити eine Zeitlang fahren* vi
(s)
проїздити див. проїжджати
проїзнЦий Fahr-, Reise-; -а дорога
Fahrweg т -(e)s, -е; ~ий квиток
Fahrkarte/=, -n, Fahrschein т -(e)s,
-е; (місячний тощо) Zeitkarte/=, -п
проїсти(ся) див. проїдати(ся)
проїхати див. проїжджати
проїхатися 1. (на прогулянку) (ein
wenig) spazieren fahren* [spazie^
renfahren*] vi (s), eine Spazierfahrt
[(верхи) einen Spazierritt] machen;
auf 2. (поглузувати, посміятися
тощо) Witze machen (по комусь über
я ~в А.); (просторікувати) sich auslas-
auf; sen* (по комусь über А.)
den прдйда 1. ч durchtriebener [роли,
geriebener, ausgepichter] Kerl [розм.
Teufel]; abgefeimter Kerl
[(негідник) Schurke]; розм. ein durchtrie^
bener Vogel; (шахрай)розм. Gauner
vt; m -s, =, Schwindler m -s, =; він
великий розм. er hat es faustdick
~
hinter den Ohren, er hat den Schalk
489 прокламація

[den Schelm] im Nacken; 2. ж (дія) Walzen n =, -n; (виріб)

durchtriebene [розм. geriebene, Walzgut n -(e)s
abgefeimte] Gaunerin [Schwindlerin] прокатати(ся) див. катати(ся)
пройдисвіт ч 1. див. пройда; 2. див. прокатка ж тех. Walzen п -s
бродяга прокатний тех. Walz-, gewalzt; -

пр£йм||а ж 1. {виріз у сукні) стан Walzwerk п -(e)s, -е,

Ärmelloch п -(e)s, -löcher, Walzstraße/^ -n

Ärmellausschnitt т -(e)s, -е; сукня вузька в прокатник ч Walzwerker т -s,

=

-і das Kleid schnürt in den
2. буд., mex. Öffhung/=, -en
проймати 1. {пронизувати) durch-
dringen* vt; 2. {оволодівати про
П
Achseln; прокатувати 1. див. катати; 2. (го¬
стро критикувати привселюдно)
losziehen* vi (s) (когось über/gegen
А.); розм. herunterputzen vt
-

почуття тощо) erfassen vt, packen прокатуватися див. кататися

vt
пройматися durchdrungen sein*
(s); erfasst [gepackt, erfüllt] sein*
vi (s) (чимось von D.); sich (D.) zu
Herzen nehmen* vt
пройнати(ся) див. проймати(ся)
прой||ти див. проходити; тут не
-деш hier kommt man nicht durch;
прокатувати(ся) див. катати(ся)
vi прокачати(ся) див. котити(ся)
прокидатися erwachen vi (s), auf-
wachen v/ (s)
прокинутися див. прокидатися
прокисати див. киснути
прокиснути див. киснути
прокимен ч рел. Prokimenon п -s,

як -ти на вокзал? wie kommt Prokeimena [-'ki:-]

man [komme ich] zum Bahnhof?; прокладання с (кабелю, труб

<§> вже крізь сито і решето

-ти тощо) Verlegung/=; (дороги) Bau т

[мідні труби і чортові зуби] mit -(e)s,Anlage/=

allen Wässern gewaschen sein*; це прокладати 1.
legen vt; (кабель,
йому даром не -де розм. das soll труби тощо) verlegen vt; (дорогу
ihm nicht ungenossen hingehen; що тощо) anlegen vt, bauen vt; 2. (між
-шло, того не вернеш чимось) zwischenlegen vt,
{прислів'я) geschehene Dinge sind nicht dazwischenlegen vt
zu ändern, geschehene Dinge lassen прокладення c див. прокладання
sich nicht ungeschehen machen, прокладка ж 1. (шар) Zwischen¬

vorbei ist vorbei lage /=, -n; 2. (прокладений

пройтися див. проходжуватися предмет) Einlage / =, -n; 3. тех.
прокажений мед. 1. aussätzig, lep¬ (ущільнювальна) Dichtung/=, -en,
rös; 2. ч Aussätzige т -n, -n, Dichtungs|einlage /=, -n; ~

Leprakranke m -n, -n головки циліндра Zylinderkopfdichtung

проказа ж мед. Aussatz m -es, Lep- /=, -en

ra/= прокладков||ий: ~a пластинка
проказати див. проказувати Dichtungsplatte /=, -n; -e кільце
проказувати sagen vt, sprechen* vt; Dichtungsring m -(e)s, -e,
(вимовляти) aussprechen* vt; Zwischenring m -(e)s, -e
(декламувати) vorsagen vt прокламація ж 1. Flugblatt n -(e)s,
прокат ч 1. Verleih m -(e)s; (оренда -blätter; 2. (feierliche)
приміщення) Miete/=,-п; пункт ~y Bekanntmachung [Verkündigung, Ausrufung]
Ausleihstelle /=, -n; 2. mex., мет. /=, -en, Proklamation/=, -en
 прокламувати
прокламувати proklamieren vi,
(feierlich) verkünd(ig)en [ausrufen*]
vi
прокласти див. прокладати
проклеювати leimen vi, mit Leim
tränken [bedecken] vi
проклинати verfluchen vt; (різко за¬
суджуючи когось, щось)
П
verdammen vt; (перев. подумки, з
відчуттям досади з приводу хвороби,
нещастя тощо) verwünschen vt
проклін ч Fluch т -(e)s, Flüche,
Verfluchung/^, -en
прокльовувати durchpicken vt; ~ся
(про пташенят) sich durchpicken,
schlüpfen vi (s)
прокльон ч див. проклін
проклятий verdammt, verflucht
прокляття c 1. див. проклін; 2. (рі¬
зке засудження) Verdammung f =;
Verwünschung/=, -en; 3. (щось
обтяжуюче, лихо, муки, кара тощо)
Verdammnis/=; 4. рел. Verdammnis
/=
проковзування с Schlupf т -(е)
s, -e/Schlüpfe, Gleitschlupf т -(е)
s, -e/-schlüpfe, Schlüpfung f-, -en,
Rutschen n -s
проковзувати durchschlüpfen vi (s),
rutschen vi (s), schlüpfen vi (s)
проковтнути 1. див. ковтати; 2.
перен. (стерпіти, перенести образу,
побої тощо) розм. einstecken vt; ~
образу розм. Beleidigungen
einstecken [über sich ergehen
lassen*]
проковтувати див. ковтати
прокол ч 1. (пробивання) Durch|-
stechen п -s, Durchstich т -(e)s, -е;
2. (дірка) Loch п -(e)s, Löcher; Stich
т -(e)s, -е; (автошини)
Durchlochung/^, -en; 3. (помилка,
упущення тощо) Fehltritt т -(e)s, -е; розм.
=
Schnitzer т -s,
проколоти див. проколювати
проколювати durch] stechen* vt;
490
(спеціальним пристроєм) lochen
vt; (продірявлювати) durchlöchem
vt; ein Loch [einen Stich] machen
прокоптити 1. див. коптити; 2. див.
надимити
прокоптитися (прорибу тощо)
geräuchert sein* vi (s), durchräuchem
vi (s); (вкриватися кіптявою)
verrußt [verräuchert, verqualmt] sein*
vz (s)
прокопувати graben* vt, ausgraben*
v/; (канаву) ausheben* vt; (наскрізь}
durchgraben* vt
прокопчувати(ся) див.
прокоптитися)
прокорм ч (їжа, харчі) Kost f =;
(харчі, харчування) Nahrung f =;
(харчування, годування) Ernährung
/=; (утримання) Unterhalt т -(e)s;
гроші на Kostgeld п -(e)s
~
прокормитися див. годувати(ся)
прокотити(ся) див. котити(ся)
прокочу вати (ся) див. котити(ся)
прокрадатися 1. (проникати) sich
stehlen*, sich hineinstehlen*, sich
durchstehlen*, sich einschleichen*
(кудись in A.); heimlich
eindringen* vi (s); 2. (ставати відомим
як злодій) sich durchstehlen*;
(попадатися на крадіжці) bei einem
Diebstahl ertappt werden*
прокрастися див. прокрадатися
прокрутк||а ж комп. (на екрані
дисплею) Scrollen ['skro:-] п -s,
Bildschirmrollen п -s, Bildlauf m -(e)
s; смуга [лінійка] ~и Scrollbalken
m -s, =, Rollbalken m -s,
=
прокручувати 1.
(шуруп тощо)
verdrehen vt; ~
двигун стартером
den Motor durchstarten; 2. комп.
scrollen ['skro:-] vt
проктит ч мед. Proktitis /=, -tiden,
Mastdarm|entzündung/=, -en
проктолог ч (чоловік) Proktologe m
-n, -n; (жінка) Proktologinf-, -nen
проктологія ж Proktologie/=
491 пролом

проктопексія ж мед. Mastdarm|an- -s,Wundliegen п -s, Dekubitalge-

heftung/=, -en schwür п -(e)s, -е, Dekubitus т =

прокура ж юр. Prokura/=, -ren пролажу вати 1. (залишатися в

прокуратор ч Prokurator т -s, -toren лежачому положенні) liegen bleiben*

прокуратура ж Staats|anwaltschaft vi (s); 2. (лежати певний час) (eine

/=. -еп Zeitlang) liegen* vi; 3. (залишитися

прокурити див. прокурювати без застосування, без уваги) liegen
прокурор ч (чоловік) Staats|anwalt т bleiben* [liegenbleiben*] vi (s), П
-(e)s, -walte; (жінка) lagern vi (h, s); 4. (пошкоджувати
Sta tsanwältin /=, -nen; заключна промова ~а довгим лежанням) sich
Schlussvorträge des Staats|anwalts durchliegen*, sich Wundliegen* відокр.
прокурорський staats|anwaltschafi- пролетар ч Proletarier m -s, =;

lich, Staats|anwaltschafls-; нагляд розм., знев. Prolet

~
m -en, -en

staats|anwaltschaftliche Aufsicht пролетаризація ж Proletarisierung

Aufsicht des Staats|anwalts /=
прокурювати verräuchem vt, пролетаризувати proletarisjeren vt
vollrauchen vt, vollqualmen vt пролетаріат ч Proletariat n -(e)s
прокусити див. прокушувати пролетарський proletarisch
прокушувати durchbeißen* vt; ein пролетіти див. пролітати
Loch beißen* (щось in Л.) проливати (розливати, розхлюпу¬
пролаза ч/ж (розм.) (чоловік) вати) vergießen* vt, verschütten
Einschleicher т -s, =, Schleicher m -s, vt; (лити) gießen* vt; кров (sein)
~

=; (жінка) Einschleicherin/=, -nen, Blut vergießen*; <§> світло Licht

~

Schleicherin f-, -nen bringen* (на щось in A.); Licht

пролазити 1. durchkriechen* vi (s),
kriechen* vi (s) (через щось durch
А.); (протискуватися) sich
durchzwängen; 2. (таємно
прокрадатися) sich einschleichen*, sich
einschmuggeln
пролазка ж див. лазівка
пролазливий durchtrieben,
werfen* (на щось auf A); ins rechte
Licht setzen (на щось А.)
проливатися überlaufen* vi (s),
überfließen* vi (s); vergossen werden*
пролити див. проливати
пролізати див. пролазити
пролізти див. пролазити
gerissen пролісок ч бот. Schneeglöckchen п

пролазливість ж Durchtriebenheit -s,=

/=, Gerissenheit f= проліт ч (літака) Flug т -(e)s
проламати див. проламувати пролітати 1. fliegen* vi (s); мимо ~

проламувати durchbrechen* vt; vorbeifliegen* vi (s) (мимо чогось

(перев. плоске) einschla-
скло, щось an D.); 2. (певну відстань) im Flug

gen* v/; (пробивати) durchstoßen* zurücklegen vt; 3. див.

vt; (прорубувати) durchhauen(*) vt промайнути 2

пролапс ч мед. Prolaps т -es, -е, проллати(ся) див. проливати(ся)

Vorfall т -(e)s, -fälle пролог ч Prolog т -(q)s, -є, Vorspiel
пролегомени мн Prolegomenapl п -(e)s, -е

пролежати див. пролежувати пролом ч Bruch [brux] т -(e)s,

пролежень ч мед. Durchliegen п Brüche ['bryoe], Durchbruch m -(e)s,
 проломити 492

-brüche; (діра, отвір) Loch п -(е) verfehlen; nicht treffen* vt; розм.
s, Löcher; (в мурі, фортеці тощо, ins Blaue treffen* vi; (при ударі)
тж. перен.) Bresche /=, -п; ~

danebenhauen(*) vi; (стріляючи)

черепа мед. Schädelbruch т -(e)s, розм. (ein Loch [Löcher] in die Luft
-brüche, Schädelfraktur/=, -еп; schießen*; 2. (припускатися
зробити ~
тж. перен. eine Bresche помилки) einen Fehlschlag machen;
schlagen* [schießen*, legen] einen Fehlgriff tun*, fehlgreifen* vi;
П проломити див. проломлювати розм. einen Bock schießen*; (перев.
проломлювати einbrechen* vt; грубо помилитися) розм.
~
сильно,

голову den Schädel efnschlagen* danebenhauen (haute daneben, dane^

пролонгація ж юр. Prolongationf=, bengehauen) vi; розм. einen Schlag
-en [Streich] in die Luft fuhren
пролонгувати юр. prolongieren vt промацувати tastend durchfuhlen
пролунати див. лунати vt, durchtasten vt; мед. palpieren vt

пролягати sich ziehen*, sich hinzie¬ промащувати durchschmieren vt;

hen*; (простягатися) sich (мастилом) durch|ölen vt

erstrecken промежина ж анат. Damm m -(e)
промазати див. промазувати s, Dämme
промазувати1 (змазувати, змащу¬ променад ч Promenade/=, -n

вати) verschmieren vt, schmieren променов||ий Strahlen-; strahlen¬

vt; (мастилом) ölen vt; (замазкою) förmig, radial; <§> ~a кістка Speiche
verkitten vt f =, -n; ~a терапія
промазувати2 1. див. Strahlenbehandlung f =, -en, Strahlentherapie /=,
промахуватися 1, 2; 3. (упускати нагоду) -i|en; а хвороба Strahlenkrankheit
versäumen vt, verpassen vt; /=
(втрачати) verlieren* vt променезаломлення c фіз. Strah-
промайнути 1. див.промчати 1, 2; lenbrechung/=, -en
2. див. прошмигнути променистий strahlend, leuchtend;
промаслений geölt, öldurchtränkt, Strahlungs-
ölverschmiert, Öl- променіти strahlen vi, leuchten vi
промаслювати ölen vt, mit Öl промерзати einfrieren* vi (s); (змер-
durchtränken [verschmieren] vt зати) frieren* vi, (ganz)
промах ч 1. (постріл тощо мимо durchgefroren sein*
цілі) Fehlschuss т -es, -schüsse; промерзлий durchgefroren
тж. перен. ein Schuss ins Blaue; промерзнути див. промерзати
2. перен. Fehlhandlung f =, -en, прометій ч Promethium п -s (хім.

Fehlschlag m -(e)s, -Schläge, знак Рт)

Fehlgriff m -(e)s, -e, Missgriff m -(e)s, промивальний див. промивний
-e, Fehltritt m -(e)s, -e; 3. (помилка) промивання с 1. Waschen п -s;
Fehler m -s. =; розм. Schnitzer m -s, Waschbehandlung f =, -еп; (водою)
=; (недогляд) розм. Schwupper m Wässerung/=, -en; 2. (полоскання,
=
-s, тж. мед.) Spülung/=, -en,

промахнутися див. Durchspülung f =, -en, Abspülung f =

промахуватися -en; 3. (золота тощо) Waschen n

промахуватися 1. (не влучати в -s, Schlämmen n -s; 4. (руйнування
ціль) danebenschießen* vi; das Ziel берега, греблі тощо) Unterspülung
493 промінювати

/= -еп; <§>
~
мізків Gehirnwäsche (риболов) Fischer m -s, =;
m -n, -n;

/=, -п (нафтовик) Erd|öl|arbeiter m -s, =;

промивати 1. waschen* vt,
schen* vt; (полоскати, тж. мед.)
spülen vt, durch|spülen vt, abspülen
vt; (водою) wässern vt; 2. (золото
=
auswa- (мисливець) Jäger m -s,
промисловець ч Industrielle m -n, -n
промисловість ж Industrie/=;
важка Schwerindustrie/=;
-

тощо) waschen* vt, schlämmen vt; inländische [einheimische,

вітчизняна -

3. (руйнувати водою берег, греблю eigene] Industrie; добувна -

п
тощо) unterspülen vt rohstoffgewinnende Industrie; легка
промивка ж див. промивання
-

Leichtindustrie / =; обробна -

промивний Wasch-, Auswasch-; bearbeitende [verarbeitende,

Spül-, Durch| spül-
проминати див. минати 1, 2
проминути див. минати 1,2
промис||ел ч 1. (заняття) Gewer¬
be п -s, =; займатися -лом ein
Gewerbe betreiben* [aus|üben],
einemGewerbe nachgehen* vi (s);
2. (добування засобів існування
weiterverlarbeitende] Industrie, Ver|ar-
beitungs|industrie /=; галузь
промисловості Industriezweig m -(e)s,
-e/Industri|en
промити див. промивати
промишляти betreiben* vt; (займа¬
тися) sich befassen, sich
-

beschäftigen (чимось mit ZX); ein Gewerbe

полювання, збирання тощо) ,
відхожий -ел Wandergewerbe п -s, =;
китобійний -ел Walfang т -(e)s;
риболовний -ел Fischfang т -(е)
s; хутровий -ел Pelztierjagd f =;
3. (галузь) Erwerbszweig т -(е)
s, -е, Gewerbebranche [-/з] f-, -п;
4. (добувне промислове
(be)treiben*
проміжн||ий Zwischen-, Mittel-;
(про шар покриття тощо)
dazwischenliegend; -а стадія
Zwischenstadium п -s, -dijen, Zwischenstufe
/ -, -п; -а ланка Zwischenglied п
-(e)s, -er, Mittelglied n -(e)s, -er;
-ий підсумок Zwischenergebnis

підприємство) Abbaubetrieb т -(e)s, -е, n -ses, -se; -ий шар

Förderbetrieb т -(e)s, -е, Zwischenschichtf-, -en, Zwischenlagef=, -n;
Bergbaubetrieb т -(e)s, -е, Werke zur (розділяючий) trennende Schicht
Gewinnung von Bodenschätzen; золоті проміжок ч 1. (часу)
-ли Goldgruben pl; нафтові -ли Zwischenzeit /=, -en, Intervall [-V-] n -s, -e;

Erdölfelder pl; соляні -ли (відрізок часу) Zeitspanne f-, -n,

Salzbergwerke pl, Salinen pl; 5.: -ел Zeitraum m -(e)s, -räume; 2.
Божий рел. Gottes Vorsehung (простір) Zwischenraum m -(e)s,
промислов||ий Gewerbe-, -räume; (відстань) Abstand m -(e)s,
gewerblich, gewerbetreibend, gewerbetätig; -stände, Entfernung/=, -en;
(індустріальний) Industrie-, іскровий ~
ел. Funkenstrecke f=, -n

industriell; -а кооперація проміле ж спец. Promille n =/-s, =

Gewerbegenossenschaft f =, -en, gewerbliche проміння c Strahlen pl

Genossenschaft; -а риба Nutzfisch промінь ч Strahl
-(e)s, -en; світ¬
m ~

m -(e)s, -e, Speisefisch m -(e)s, -e, ла Lichtstrahl -(e)s, -en; надії

m ~

wirtschaftlich wichtiger Fisch; ~e перен. Hoffnungsstrahl m -(e)s

право Gewerberecht n -(e)s; -і промінювати 1. див. обмінювати
відходи Industriei abfälle pl 1; 2. (віддавати перевагу) nqt-
промисловик ч Gewerbetreibende ziehen* (щось А., на щось ZX);
 проміняти 494

<§> ~
шило на мотовило [бика на промокати 1. (пропускати воду,

індика] vom Pferde auf den Esel вологу) Wasser durchlassen*,

[von den Federn aufs Stroh] wasserdurchlässig sein* vi (s); 2. (бути,
kommen* vi (s) ставати мокрим, вологим) nass
проміняти див. промінювати sein* [werden*] vi (s), durchnässt
промір промірювання
ч див. werden*; ~
до кісток bis auf die
промірювання с Messung/ =, -еп, Haut nass werden* vi (s); ~
до

П Vermessung / =, -еп; глибини ~

нитки keinen trockenen Faden [keine
Tiefenmessung/=, -еп; ~

кроками trockene Faser] am Leibe haben*,

Abschreiten п -s bis auf den letzten Faden nass sein*
промірювати див. міряти vi (s); 3.(висушувати паперам
проміряти див. міряти написане) löschen vt; (тампонам,
проміряти див. міряти ватою тощо) tupfen vt, abtupfen

промітний (хитрий) pfiffig; (кміт¬ vt, auftupfen vt

ливий) geschickt, gewandt промокнути див. промокати 2

промов]|а ж (виступ) Rede / =, промокнути див. промокати З

-п; (вступна, привітальна тощо, про мокти див. промокати 2

звернення) Ansprache/=, -п; ~а на проморгати verpassen vt, versäu-

могилі Grabrede /=, -п; men vt; (недогледіти) übersehen*

виголошувати ~у eine Rede [Ansprache] vt

halten*; ірон. eine Rede loslassen* промоутер ч Promoter m -s,

=

промовець ч Redner m -s, =; промоція ж (заст.) Promotion/=.

(виступає в даний момент або від -en

імені організації, групи тощо) Spre^ промочити див. промочувати

eher т -s, = промочувати (durch und durch)
промовистий (виразний, nass machen vt; (упаковку тощо)
красномовний) ausdrucksvoll; (ясний, durchnässen vt; (наскрізь)
очевидний) einleuchtend durchfeuchten vt, durchnässen vt; нога ~

промовити див. промовляти nasse Füße bekommen*

промовляти 1. sprechen* vt, aus¬ промульгація ж юр. Promulgation
sprechen* vt, sagen vt; 2. (промову) /= -en

eine Rede [Ansprache] halten*; промчати 1. (пролетіти мимо)

(тост) einen Trinkspruch ausbrin- vorbeifliegen* vi (s) (біля когось,
gen*; 3. (бути доказом, чогось an D.); (як стріла)

свідченням) sprechen* vi, zeugen v/ (про vorbeischießen* vi (s); (пробігти мимо)

щось von D.) vorüberrennen* vi (s),
промовчати див. промовчувати vorbeirennen* vi (s); (про автомобіль тощо)
промовчувати (мовчати) schwei¬ vorbeisausen vi (s); перед очима
~

gen* vi; (не відповідати на an den Augen vorüberziehen*

запитання) keine Antwort geben*; die [vorüberjagen] vi (s); 2. (про час)
Antwort schuldig bleiben* vi (s); verfliegen* vi (s), schnell [wie im Fluge]
(замовчувати) sich ausschweigen* vergehen* vi (s)
(про щось über А.) пронести(ся) див. проносити(ся)
промокальний Lösch-; папір
~

пронизати див. пронизувати

Löschpapier n -s; Löschblatt n -(e) пронизати див. пронизувати
s, -blätter пронизливий 1. (різкий про го¬
-
495 пропа||дати

лос) schrill,gellend; (про звук) oh- проникний durchdringbar,

renzerreißend; 2. (який проникає -

durchlässig
про погляд, біль) durchdringend, проникнути див. проникати
durchbohrend, bohrend; (про вітер) проноза чіж (розм.) (про чоловіка)
durchgehend; ~

холод schneidende durchtriebener [gerissener] Kerl

Kälte [Bursche]; (про жінку)
пронизувати 1. (про звук, погляд, durchtriebene [gerissene] Person

біль тощо) durchbohren vt; пронозливий durchtrieben, П

durchdringen* vi (s) (щось in A.); durch-
dringen* vt; 2. (про холод, вітер
тощо) durchdringen* vt, durch
Mark und Bein gehen* vi (s)
проникати 1. durchdringen* vi (s),
gerissen; (хитрий, крутійський) pfiffig
пронос ч мед. Durchfall m -(e)s; Di-
arrhö/=, -hö|en
проносити tragen* vt (через щось
durch A.); vorbeitragen* vt (мимо

eindringen* vi (s) (у щось in Л.); чогось an D.)

durchdringen* vt; (долаючи проноситися 1. (поширюватися -

труднощі, опір тощо) Vordringen* vi про чутки, вісті тощо) sich

(s); (перев. в небезпечних умовах у verbreiten; 2. див. промчати
щось нове, незвідане) vorstoßen* vi мед. Abführmittel =
проносно с п -s,

(s); (просочуватися) durch| sickern пронюхати див. пронюхувати

vi (s); 2. перен. (поширюватися) пронюхувати 1. ausschnüffeln vt;
sich verbreiten; (про чутки тощо) 2. (вивідувати) розм. Wind
dringen* vi (s) (до когось bis zu D.); bekommen* [haben*] (щось von D.);розм.
gelangen vi (s); erreichen vt; 3. див. zu Ohren bekommen* [kriegen] vt;
вторгатися 1 У чому справа розм. den Braten
проникливий 1. (про звук) riechen*
durchdringend, durchdringlich; (в їдли- прообраз ч Urbild -(e)s, -er,
n

вий, дошкульний про запах)

-

Vorbild n -(e)s, -er; (прототип)

penetrant; 2. (про очі, погляд тощо) Prototyp m -s, -en

scharf, durchdringend; 3. пропаганда Propaganda/=

ж

(здогадливий, кмітливий про людину)

-

пропагандист ч Propagandist m
scharfsinnig; (з гострим зором) -en, -en; ірон. Propagandamacher
=
scharfsichtig; (прозорливий) m -s,

scharfblickend; (зворушливий) zu Herzen пропагандистський Propaganda-,

gehend; (задушевний, щирий) innig, propagandistisch
verständnis| innig; (про слова тощо) пропагувати propagieren vt;
geiuhlstief Propaganda machen (щось für A.)
проникливість ж пропаЦдоти 1. (губитися) sich
Durchdringlichkeit /=; Scharfsinn т -(e)s; verlieren*, verlorengehen* vi (s); (тк.
Scharfsichtigkeit f =; Gefuhlswärme
f =; про предмети) abhanden
Scharfblick m
-(e)s; Innigkeit/= kommen* vi (s) (у когось £>.); книжн.
проникнення c Eindringen n -s; in Verlust geraten* vi (s); розм.
(через щось) Durchdringen n -s; heidi gehen* [sein*] vi (s); 2.
(долаючи труднощі, опір тощо) (зникати з поля зору) verschwinden*

Vordringen п -s; (перев. в vi (s); (зникати про апетит,

-

небезпечних умовах у щось нове, незвідане) бажання, біль тощо) vergehen* vi

Vorstoß т -es, -stoße (s) (у когось £>.); 3. (гинути тощо)
 пропажа 496

umkommen* vi (s), zu Grunde cher] Mensch, Taugenichts m =/-s,

[zugrunde] gehen* vi (s); розм. in die -e; він -а людина розм. an [bei]
Binsen [flöten, hops] gehen* vi (s); ihm ist Hopfen und Malz verloren:
4. (від почуттів, кохання тощо) це діло [-а справа] das ist eine
e

vergehen* vi (s) (від чогось vor D.); unrettbar verlorene [hoffnungslose]

Ф ~ди ти пропадом! розм. scher Sache; розм. da ist Hopfen und Malz
dich zum Teufel!; hol s der Teufel verloren
п [Kuckuck, Henker]!; як на м£не, пропедевтика ж (книжн.)

то нехай вона -дає пропадом das Propädeutik /=

kann mir gestohlen bleiben пропедевтичний (книжн.)
пропажа ж Verlust m -es, -e; propädeutisch
Verschwinden n -s; (щось зникле) пропекти див. пропікати
Verlorene n -n пропелент ч Treibgas п -es, -е
пропалий 1. (загублений) пропелер ч ав. Propeller т -s, =,

verlorengegangen; (тк. про предмети) Luftschraube/=, -n

abhanden gekommen; 2. (зниклий) пропелерний Propeller-
verschwunden; 3.: безвісти (який
-

пропердин ч мед. Properdin п -s, -е

не дає про себе знати) verschollen, проперти durchschleppen vt, durch¬
Verschollene m/f -n, -n; (на війні, в drängen v/; -ся sich durchschleppen,
катастрофі тощо) юр. vermisst, sich durchdrängen
Vermisste m/f -n, -n пропивати vertrinken* vt, verzechen
пропалити див. пропалювати vt; розм. versaufen* vt, durch den
пропалювати durchbrennen* vt; Hals [die Kehle, den Schlund, den
-ся durchbrennen* vi (s) Kragen] jagen vt
пропан чхім. Propan n -s пропил ч Sägeschnitt m -(e)s, -e;
пропарити див. пропарювати Einschnitt m -(e)s, -e

пропарка ж див. пропарювання пропилювати durchsägen vt;

пропарювання Dämpfung f
с aussägen vt
-en, Dämpfen n -s, Ausdämpfen n -s, припис ч Schreibvorlage/=. -n

Dampfbehandlung/=, -en прописати (ся) див. прописувати-

пропарювати ausdämpfen vt, dämp¬ (ся)
fen vt прописк,|а Anmeldung/=, -еп;
ж

пропарювач ч mex. Dämpfer m -s, Anmeldebescheinigung f =, -еп;

=
=, Dämpflapparat m -(e)s, -e обов язкова -а Meldepflicht f
пропасниця ж мед. Fieber n -s; -еп; проживати без -иип|
жовта Gelbfieber
-
n -s angemeldet wohnen vi
пропа||сти див.
пропадати; yc£ прописний kalligraphisch
~ло! alles ist verloren [розм. hin]!; прописувати 1. (когось для меш¬

(закінчилося невдачею) розм. alles кання) anmelden vt; 2. (ліки, курс

ist zu Essig geworden!; тепер я -в лікування) verschreiben* vt,
розм. jetzt bin ich geliefert [hin] verordnen vi

пропахати riechen* vi (чимось nach прописуватися sich anmelden

D.)', einen Geruch annehmen* пропити див. пропивати
пропахнути див. пропахати пропихати durchschieben* vt.
пропащ||ий verloren; -а людина durchstoßen* vt, durchstecken vt;
ein verkommener [unverbesserli¬ (протискувати) durchzwängen vt;
497 пропуск

zwängen vt, schieben* vt (у щось пропозиція ж Vorschlag m -(e)s,

durchs.) -Schläge; (офіційна, для
пропікати (тісто тощо) прийняття рішення після розгляду певним

durchbacken (lassen*) vt органом) Antrag т -(e)s, -träge;

пропіл ч Propyl n -s (вираження готовності, бажання
пропілеї мн apxim. Säulentor n -(e)s, щось зробити, тж. ек.) Angebot п
-e, Propylä en pl -(e)s, -е; комерційна ~я Offerte f-,
пропілен ч Propylen n -s -n, Angebot n -(e)s, -e; ~я робити П
пропіловий: спирт Propyl|alko- Stellenangebot n -(e)s, -e, Arbeits|-
~

hol m -s angebot n -(e)s, -e; ~я товару

проплакати (eine Zeitlang) weinen Warenangebot n -(e)s, -e; вносити ~ю
vi; очі sich (D.) die Augen aus-
~
einen Vorschlag machen; einen
weinen Antrag stellen
пропливати 1. schwimmen* vi (s, пр<2Л£>ліс ч спец. Bienenharz n -es,

h); durchschwimmen* vi (s); 2. Bienenvorwachs n -es

vorüberschwimmen* vi (s), прополіскувати див. полоскати
vorbeischwimmen* vi (s) (повз когось, прополоскати див. полоскати
щось an D.)', 3. (плавно рухатися; пропонувати vorschlagen* vt; (свої
тж. перен. -

про думки, спогади послуги тощо, тж. ек.) anbieten*

тощо) vorbeiziehen* vi (s); 4. див. vt; (щось речовинне, матеріальне)
промчати 2 bieten* vt; книжн. darbieten* vt; ек.
пропливти див. пропливати offerieren v/; (на обговорення)
проплисти див. пропливати vorlegen vt; (офіційно) beantragen vt
проп2взати (eine Zeitlang) krie¬ пропорційний 1. proportional,
chen* vi (s) Proportional- (до чогось zu D.);
проповзати 1. durchkriechen* vi (s), verhältnismäßig; ~a система виборів
kriechen* vi (s); (всередину) Proportionalwahlsystem n -s, -e,
hereinkriechen* vi (s); 2. (проникати) sich Verhältniswahl f-, -en; ~ий податок
einschleichen*, eindringen* vi (s) Proportionalsteuer /=, -n; ~ий
проповзти 1. (певну відстань) участі на падх anteilmäßig; обернено
kriechend zurücklegen vt; 2. див. ~ий мат. umgekehrt proportional;
проповзати прямо ~ий мат. direkt
проповідник ч 1. рел. Prediger т proportional; 2. (розмірний) proportioniert,
2. перен. (розповсюдник ідей,
-s. =; verhältnisgleich; (співмірний)
поглядів тощо) Verbreiter т -s, =, ebenmäßig; (врівноважений,
Verkünder т -s, =; (поборник) гармонійний тощо) harmonisch,
Verfechter т -s,
=
ausgewogen, wohlproportioniert
проповідування с 1. рел. Predigen пропорційність ж Proportioniert-
п -s; 2. перен. (розповсюдження heit f =; Verhältnismäßigkeit f =;
ідей, поглядів
тощо) Verbreitung Ebenmaß n -es, Ebenmäßigkeit f =;

/=, Verkündung/=; (обстоювання) Ausgewogenheitf -

Verfechtungf- пропорція ж Proportion f =, -en,

проповідувати 1. рел. predigen vt; Verhältnis n -ses, -se,

2. перен. verbreiten vt, verkünden vt; Verhältnisgleichung/^, -en

verfechten vt пропотілий durchgeschwitzt

проповідь ж рел. Predigt/=, -en пропуск ч 1. (впуск) Durchlass m -es.
 пропускати
Einlass т -es; 2. (документ)
Passierschein т -(e)s, -е, Emlass|schein
т -(e)s, -е; 3. (при читанні тощо)
Auslassen п -s, Auslassung/=. -en,
Überspringen n -s; 4. (занять
тощо) Versäumen n -s; 5. див. пробіл
пропускати 1. (через щось, в
П автобусі тощо) durchlassen* vt;
(впускати) einlassen* vt, eintreten
lassen* vt; (мимо) vorbeilassen* vt;
вперед vorlassen* vt, vorangehen
lassen* vt; den Vortritt lassen*
(когосьD.); 2. (вологу, світло тощо)
durchlässig sein* vi (s); 3. (при
читанні тощо) auslassen* vt,
überspringen* vt, überschlagen* vt; розм.
weglesen* vi (щось über A.)', 4. (не
згадати) auslassen* vt, fortlassen*
vt; 5. (заняття тощо) versäu-
men vt; розм. schwänzen vt; (бути
відсутнім) fehlen vi; 6.
(спізнюватися) verpassen vt, versäumen vt;
строк den Termin versäumen [nicht
einhalten]; 7. (не скористатися
чимось) ungenutzt lassen* vt; 8.:
гол спорт, einen Treffer einstecken
(müssen*)
пропускнЦий Durchlass-, Passier-,
Durchgangs-; ~a спроможність
[здатність] (лінії, станції) Auf-
nahmefahigkeit f =; (цеху,
машини) Durchlassfähigkeit f =;
(залізниці) Betriebsleistung f =; залізн.,
гідр. Durchlaufkapazität f =; (лінії
електропередачі) Übertragungsfa-
higkeit/=; ~ий пункт Passierstelle
f-, -n; (на кордоні) Übergangsstelle
/=,-П
пропустити див. пропускати
прораховувати zählen vt, nachzäh¬
len vt, rechnen vt, nachrechnen vt;
(вираховувати) ausrechnen vt
прораховуватися 1. sich
(на якусь суму um A.); einen
verrechnen
Rechenfehler machen; 2. перен.
(помилятися у діях, припущеннях то¬
498
що) sich verrechnen, die Rechnung
ohne den Wirt machen
прорахувати(ся) див.
прораховуватися)
прорахунок ч 1. Rechenfehler т -s,
=; (помилка в розрахунках)
Fehlkalkulation /=, -еп; 2. перен.
Fehlschlag т -(e)s, -Schläge
прорва||ти див. проривати; його
(неначе) ~ло er konnte sich nicht
~
mehr halten; розм. er brauste auf,
er fuhr aus der Haut, in ihm brachen
alle Dämme
прорватися див. прориватися
проректор ч Prorektor т -s, -toren
проржавіти див. проіржавіти
прорив ч 1. тж. військ. Durchbruch
[-brux] т -(e)s, -brüche [-bryQa];
(вторгнення, вклинювання)
Einbruch т -(e)s, -brüche; ~
греблі
Dammbruch m -(e)s, -brüche,
~
Deichbruch m -(e)s, -brüche; ~
нариву
Aufgehen eines Geschwürs; 2.
(місце прориву) Durchbruchstelle/=, -n,
~
Einbruchstelle/=, -n; 3. (порушення
графіка роботи) Rückstand m -(e)
s, -stände
проривати 1. durchbrechen* vt;
(розривати) zerreißen* vt,
durchreißen* vt; фронт die Front
~
durchbrechen*; 2. с.-г. (hie und da)
ausreißen* vt
прориватися 1. (про одяг тощо)
zerreißen* vi (s); (про греблю тощо)
durchbrechen* vi (s), eine Bresche
bekommen*; (луснути) platzen vi
(s); (про нарив) aufbrechen* vi (s);
2. (крізь щось) sich durchschlagen*,
sich durchbrechen*, durchbrechen*
vi (s), durchstoßen* vi (s); (про звук)
durchschallen vi (s); (про почуття
тощо) hervorbrechen* vi (s), zum
Ausbruch [-brux] kommen* vi (s)
проривний 1. Durchbruch(s)-; 2.:
~
приголосний філол. Verschlusslaut
m -(e)s, -e
499
проріджувати с.-г. {сходи)
ausdünnen vt, verziehen* vt; {насаждення,
крону дерева) auslichten vt
проріджувач ч Ausdünner tn -s, =,
Ausdünngerät n -(e)s, -e, Ausdünn-
maschine/=, -n
приріз ч Ausschnitt tn -(e)s, -e,
Einschnitt tn -(e)s, -e, Schlitz m -es, -e;
Öffhung/=, -en; прицілу Kimme
~
/= -n
прорізати(ся) див. прорізувати(ся)
прорізити(ся) див. прорізувати(ся)
прорізні І ий: ~а гайка
Kronenmutter /=, -n, Schlitzmutter /=, -п;
~а кишеня eingeschnittene
[angeschnittene] Tasche; ~а фреза
Schlitzfräser tn -s, =, Einstechfräser
w -s, =; ~ий різець Einstechmeißel
Stechmeißel
=
m -s, =, tn -s,
прорізування c 1. Durchschneiden n
-s; 2. {зубів) Durchbrechung/=, -en,
Durchbrechen n -s
прорізувати 1. {перерізати)
durchschneiden* vl; {врізати)
einschneiden* vt; {пилкою) einsägen vt,
sägen vt; 2. {перетинати
дорогу, просіку тощо)
durchschneiden* vt
прорізу 11 ватися 1. {про зуби)
durchbrechen* vi (s); у дитини -ються
зуби das Kind bekommt Zähne, das
Kind zahnt; 2. перен. {з'являтися)
sich zeigen
прорікати 1. {промовляти)
aussprechen* vl, aussagen vt; 2.
{проголошувати) verkünden vt; 3.
{передбачати) Voraussagen vt
прорість ж junge Saat, Keime pl
проробити див. проробляти
проробляти 1. {отвір, заглибину
тощо) durchstoßen* vt,
durchbrechen* vt, machen vt; 2.
{виконувати, здійснювати) machen vt, leisten
vt, durchfuhren vt; {завершувати)
vollenden vt; 3. {вивчати,
досліджувати) durchnehmen* vt, durchl¬
просапнЦий
arbeiten vt; {грунтовно)
durchstudieren vt; 4. {критикувати) sich
{D.) vornehmen* vt, (scharf)
kritisieren vt; розм. heruntermachen* vt
пророгація ж юр. Prorogation /=,
-en
npopgK 1. рел. Prophet m -en,
ч
-en; 2.
{провісник майбутнього) П
Hellseher m -s, =; <§> немає ~a у
своїй вітчизні {прислів я) ein
Prophet gilt nichts in seinem
Vaterlande [im eigenen Lande]
пророкування c {передбачення)
Vorhersage /=, -n, Voraussage /=,
-n; {віщування, пророцтво) Weis|-
sagung/=, -en, Prophezeiung/=, -en
пророкувати Vorhersagen vt,
Voraussagen vt; weis| sagen (weis| sagte,
geweis|sagt) vt, prophezeien vt
проростити {пускати паростки)
keimen vi (h, s), aufkeimen vi (s),
sprießen* vi (s); {сходити) sprossen
vi (s); {пускати пагони) ausschla-
gen* vi (s)
aus- прорости див. проростати
про пророцтво с Prophezeiung/=, -en,
Weis|sagung/=, -en
пророчий prophetisch
пророчити weis|sagen (weissagte,
geweis|sagt) vt, prophezeien vt
пророчиця ж Prophetin f =, -nen;
{провісниця майбутнього)
Hellseherin /=, -nen
прорубати див. прорубувати
прорубувати durchhauen(*) vt,
durchschlagen* vt, durchbrechen* vt
просиджувати {марно
витрачати) vergeuden vt, verschwenden vt;
розм. verprassen vt, verplempern vt
просилений fettig
просинювати fetten vt, mit Fett
tränken [durchtränken] vt
просапнЦий с.-г. Hack-; ~ий тра¬
ктор Hackfruchtschlepper m -s, =,
Hackschlepper m -s, =; ~ий
фрезерний культиватор Furchen-Fräs¬
 просапувати 500

grubber т -s, =, Reihenfräshacke/=, hellen vt; 4. (оптику) vergüten vt

-п; ~і культури Hackfrüchte pl просвітництво c icm. das Zeitalter

просапувати див. сапати der Aufklärung

просвердлити див. просвердлю¬
вати
просвердлювати durchbohren vt
просвистіти 1. pfeifen* vi, vt, einen
Pfiff ausstoßen*; 2. (промчати)
П
vorbeisausen vi (s); (про кулю
тощо) vorbeipfeifen* vi (s); 3.
просвітницький Aufklärungs-,
aufklärend
пр£світ||ок ч (відрада, радість,
промінь надії) Lichtblick т -(e)s, -е,
Lichtschimmer т -s, =,
Hoffnungsstrahl т -(e)s; немає ніякого ~ку es
ist keine Erleichterung [Besserung]

(протринькати) розм. verprassen vt, zu erwarten

verplempern vt просвічувальний durchscheinend,

просвіт ч 1. (світла смуга, пляма) flchtdurchlässig
Lichtstreifen т -s, =; (проблиск) просвічувати 1. (виднітися в
Lichtschimmer т -s, =; 2. тех. щілинах тощо) durchscheinen* vi,
(проміжок) Lücke f-, -п; (вільна durchleuchten vi; (злегка, слабо)
відстань) Uchte Weite; (вікна) durchschimmem vi; 2. (пропускати
Fensteröffnung/=, -en; (дверей) Tür|- промені) durchleuchten vi; (про
öffnung f -, -en; дорожній ~

тканину тощо) durchscheinend

Bodenfreiheit f =, -en, Boden|abstand [durchsichtig] sein* vi (s); 3. мед.
m -(e)s, -stände; 3. ліс. Lichtung/=, (mit Röntgenstrahlen) durchleuchten
-en; 4. мед. Lumen n -s, =/-mina; vt, röntgen vt
5. (на погонах) Längsstreifen m -s, просвічуватися див.
=; 6. див. просвіток просвічувати 1,2

просвіта ж Aufklärung/=, Bildung просвіщати (давати знання)

/= aufklären vt, bilden vt
просвітитель ч Aufklärer т -s, =
просиджувати 1. (сидіти певний

просвітити1 див. просвічувати час) (eine Zeitlang) sitzen* vi (h.

просвітити2 див. просвіщати s); ~
всю ніч die ganze Nacht

просвітлений 1. klar; (спокійний) hindurch aufbleiben* vi (s) [sitzen* v/]:

ruhig; (радісний) heiter; 2. (про
оптику) vergütet
просвітлення с 1. див.
просвітління; 2. (про оптику) Vergütung/^
просвітлити див. просвітлювати
просвітління с 1. (освітлення) Auf-
hellung/=; 2. перен. Aufhellen п -s,
Aufleuchten п -s; (свідомості)
Klarheit /=: на нього раптом найшло
~
er sah plötzlich alles ganz klar
просвітліти sich aufklären, sich
aufhellen; (про обличчя) aufleuchten vi
(h, s), sich erheitern
просвітлювати 1. (освітлювати)
erhellen vt; 2. ліс. flehten vt, ausli-
chten vt; 3. перен. erheitern vt, auf¬
2. (перебувати) bleiben* vi (s),
verweilen vi; 3. (протирати штани
сидінням) durchscheuem vt;
(продавлювати крісло тощо)
durchsitzen* V/
просидіти див. просиджувати
просиляти durchfädeln vt
просинатися erwachen vi (s), auf¬
wachen vi (s)
просипати 1. (спати певний час)
(eine Zeitlang) schlafen* vi; 2.
(запізно прокидатися) verschlafen*
vi; фам. verpennen vi, vt; 3.
(прогавити) verschlafen* vt
просипатися1 див. просинатися
просипатися2 1. (протвережува¬
501
тися після сну) розм. den Rausch
ausschlafen*; 2. див. висиплятися
просити 1. bitten* vt (когось А., про
щось um А.); {наполегливо) ange-
hen* vt; {благати) flehen vZ,
anflehen vt; {вимолювати) erbetteln
vt; {випрошувати) erbitten* vt;
вдбачення Verzeihung
um
[Entschuldigung] bitten* vt; дозволу
um Erlaubnis bitten* vt;
піднятися нагору heraufbitten* vt (до
когось zu D.)', прийти
~
{викликати) kommen lassen* vt;
ums Wort bitten* vt, sich zum Wort
melden; не примушувати себ£
двічі розм. es sich (D.) nicht
zweimal sagen lassen*; просимо дати
відповідь негайно {у листах
тогцо) sofortige Antwort erbeten;
вже більше не проси {не
до мене) фам. du hast bei mir
звертайся
abgegessen; прошу! wenn ich
bitten darf!; 2. {клопотати, тж.
офіційно) ersuchen (когось А., щось
um А.)', канц. ansuchen (когось А.,
bei D., щось um А.); книжн.
nachsuchen vt; {замовити слівце) ein
Wort einlegen (когось bei D., за
когосьfür А.); {заступатися) sich
verwendend) (когось bei D., за
когось für А)
проситися bitten* vt (um А., + Inf. з
zu); (дозволу) um Erlaubnis bitten*
vt; <§> думки просяться на папір
die Gedanken drängen
Niederschrift; слово так і проситься
з язика das Wort liegt mir
Zunge
просихати abtrocknen vi (s)
просівати durch|sieben vt; ~ся durch
das Sieb [durch die Löcher] fallen*
vi (s), durchgesiebt werden* [sein*]
vz (s)
просідати sich senken, absinken* vi
(s); absacken vi (s), sacken vi (s)
просік||а ж ліс. Durchhau т -(e)s,
прослухувати
-е, Schneise /=, -п; прорубувати
~y eine Schneise schlagen*, einen
Schlag abholzen
просіювати(ся) див. просівати(ся)
просіяти(ся) див. просівати(ся)
проскакувати 1. {скакати, бігти
~
тощо мимо) vorbeispringen* vi (s),
vorbeilaufen* vi (s); {через щось) П
~
durchspringen* vi (s);
~
{прослизати) durchschlüpfen vi (s); 2. {час
від часу з являтися) (hie und da)
auftauchen vi (s)
~
слива проскомидія ж рел. Proskomidije
f=, ~n, Opfergebet n -(e)s, -e
проскочити див. проскакувати
~
праскуpa ж рел. Abendmahlsbrot п
-(e)s,-е
прославити (ся) див.
мене прославлятися)
прославлений {славетний,
знаменитий) berühmt, glorreich;
{звеличений) genihmt, vielgerühmt,
verherrlicht, gepriesen
прославляння c Lobpreisung f =,
-en; Verherrlichung/=, -en
прославляти 1. {робити відомим
тощо) berühmt machen vt; 2.
{звеличувати) rühmen vt; {оточувати
ореолом слави) verherrlichen vt;
{вихваляти) lobpreisen* vt,
preisen* vt; {Бога)
lobsingen* невідокр.
vi{D.)
прославлятися berühmt werden* vi
(s); sich (D.) einen Namen machen
zur прослизати durchschlüpfen vi (s),
durchgleiten* vi (s)
auf der прослизнути див. прослизати
прослужити див. спужти 1-3
прослухати див. прослухувати
прослуховувати див. прослухува¬
ти
прослухувати 1. hören vt, anhören
vt; курс лекцій einen
~
Vorlesungskurs (an)hören; 2. {прислухатися)
horchen vi (щось auf A.)', 3. mex.,
мед. abhorchen vt; 4. (не почути)
 просмажити
überhören v/, sich (D.) entgehen
lassen* vi
просмажити див. просмажувати
просмажувати durchbraten* vi
просо c бот. Hirse/=; ~
африкан¬
ське бот. Perlhirse f =,
Rohrkolbenhirse f=; заст. Negerhirse/=; ~
п півняче [куряче] бот.
Hühnerhirse/=; посівне
~
[звичайне] бот.
Rispenhirse/=
просовувати 1. durchstecken vt,
durchschieben* vi; (з труднощами)
durchzwängen vt; 2. (засовувати)
(hin)einschieben* vt; (вставляти)
(hin)einstecken vt; 3. (вперед,
наперед) vorrücken vt, vorschieben* vt;
~
вперед vorwärtsstoßen* vt; перен.
vorantreiben* vt; 4. (присовувати)
anschieben* vt (до когось, до чогось
an А.); (направляти) heranbringen*
vt; 5. (по службі тощо) befördern vt;
6. перен. (прискорювати) beschleu-
nigen vt; (сприяти) fördern vt
просовуватися 1. sich
durchschieben*; (з труднощами) sich
durchzwängen; 2. (протискуватися) sich
durchdrängen; 3. (вперед, наперед)
vorrücken vi (s), vorwärts kommen*
vi (s); з боями ~
вперед kämpfend
vorrücken vi (s); 4. (присовуватися)
sich heranschieben*, heranschieben*
vi (s); 5. перен. (про справу)
vorankommen* vi (s); (по службі)
aufrücken vi (s); (прогресувати)
Fortschritte machen, fortschreiten* vi (s)
просодія ж спец. Prosodiie/=, -n
просоння c (розм.) Halbschlaf m -(e)
s, (leichter) Schlummer m -s
просохнути див. просихати
просочений durchtränkt, impräg¬
niert; ~
водою wasserdurchtränkt
просочення c див. просочування
просочити(ся) див. просочувати-
(ся)
просочувальний спец.
Imprägnier-, Imprägnierungs-, Tränk-
502
просочуваний imprägnierbar,
tränkbar
просочуваність ж Imprägmerbar-
keit/=, Tränkbarkeit f=
просочування c mex.
Imprägnierung/^ Durchtränkung/=
просочувати 1. mex. durchtränken
vt, imprägnieren vt; 2. перен.
(сповнювати) durchdringen* vt
просочуватися 1. (проникати,
витікати) durchsickem vi (s), sickern
vi (s); 2. (насичуватися рідиною
тощо) durchtränkt sein* vi (s); 3.
перен. (поширюватися
-
про чутки
тощо) durchsickem vi (s);
(сповнюватися почуттями) durchdrungen
[erfüllt] sein* vi (s) (чимось von D.)
проспати див. просипати
проспатися див. просипатися2
проспект1 ч (вулиця) Prospekt т -(е)
s, -е; Avenue [ave'ny:]/=, -n [ave-
'пу:зп]
проспокт2 ч (програма) Prospekt т
-(e)s, -е; (рекламний) Werbeschrift
/=, -еп
проставити див. проставляти
проставляти eintragen* vt
простак ч einfältiger Kerl; розм. Em-
=
falts|pinsel т -s,
простакуватий einfältig, na|iv;
(обмежений) beschränkt; (недалекий)
nicht sehr gescheit; (невигадливий,
простий) simpel, simpelhaft
простата ж анат. Prostata/=, -tae.
Vorsteherdrüse/=, -n
простатит ч мед. Prostatitis /=,
-tiden, Vorsteherdrüsen|entzündung
/=, -en, Prostata|entzündung/=, -en
простачка ж (розм.) einfaltige Frau
простежити див. простежувати
простожувати 1 .див. вистежувати;
2. див. стежити
простигати див. стигнути 2
простигти див. стигнути 2
простЦий 1. (нескладний) einfach;
~е речення філол. ein einfacher
503 простоювати

Satz; ~е число мат. Primzahl /=, freiem Himmel; ~

так ohne Grund,
-еп; це ж ~іше ~ого розм. das lernt ohne Absicht; розм. (ach) nur so

sich schneller als das простоволосий (розм.) barhäuptig,

Kartoffellegen zu; 2. (прямий)
gerade; 3. ohne Kopfbedeckung
(звичайний) gewöhnlich; (скромний) простодушний (щиросердий,
bescheiden, schlicht; (природний) прямодушний) treuherzig; (довірливий)
natürlich; ~ий смертний ein vertrauensselig; (наївний,
gewöhnlicher Sterblicher легковірний) einfältig П
простилати(ся) див. стелити(ся) простодушність ж Treuherzigkeit
простимий див. прощенний /=; Vertrauensseligkeit /=; Einfalt
простимість ж див. прощенність /=
простирадло с Laken п -s, =; Bett|- простолюд ч див. простонароддя
tuch п -(e)s, -tücher простонароддя с das gemeine Volk
простирати 1. див. просторий (про приміщення тощо)
розпростирати; 2. див. простягати; ~ся див. geräumig; (про одяг) weit; (великий
простягатися за площею) ausgedehnt

проститутка Prostitu|ierte f =,
ж просторіка ч/ж розм. Quatschkopf
-n, Dime /=, -n; знев. Nutte/=, -n; т -(e)s, -köpfe, Plappermaul п -(е)

груб. Hure /=, -n; (аматорка, s, -mäuler

початківець) Schnepfe/=, -n
проституціЦя ж Prostitution f =;
займатися ~єю prostituieren vz,
sich prostitu|ieren
простій ч (у роботі) Arbeits|ausfall
m -(e)s, -fälle; (обладнання тощо)
Stillstand m -(e)s; Liegezeit/=, -en;
Wartezeit /=, -en; (вагонів, машин
тощо) Haltezeit /=, -en, Standzeit
f =, -en, Stillstandszeit f =, -en;
обладнання Stillstand der Anlage
[Ausrüstung]; плата за Wartegeld ~
просторікувати (бути балакучим)
wortreich [redselig] sein* vi (s);
langatmige Reden fuhren; розм.,
ірон. Reden schwingen* [loslassen*,
steigen lassen*, von Stapel lassen*];
(верзти дурниці) розм. schwafeln
vi; (висловлюватися перев.
негативно) sich auslassen* (про когось
über А.)
~
п росторіку ват и й weitschweifig;
(балакучий) wortreich, redselig

просторікуватість ж
n -(e)s; (судна) Liegegeld n -(e)s Weitschweifigkeit /=; Redseligkeit /=, Vielre-
простір ч 1. Raum m -(e)s, Räume; derei/=
(протяжність) Weite /=, -n; (про просторовий Raum-, räumlich
поверхню землі тощо) Fläche /=, простосердий treuherzig, offenher¬
-n; 2. філос. Raum m -(e)s; 3. zig
(проміжок, пустий простір) Lücke простосердість ж Treuherzigkeit
/=, -n; 4. перен. (воля, свобода дій) /=, Offenherzigkeitf -

Freiheit f =, Ungebundenheit f =; простота ж 1- (нескладність) Ein¬

дати ~

(можливості для fachheit f =; 2. (скромність)

розвитку) freie Bahn schaffen [geben*] Bescheidenheit f Schlichtheit f =;
(комусь, чомусь, для когось, чогось (наївність) Einfalt f =;
D., für А.) (простодушність) Treuherzigkeit f =,
простір-час ч фіз. Raumzeit/= Offenherzigkeit /=; 3. (природність)
просто einfach; (прямо-таки) gera¬ Natürlichkeit/=
dezu [розм. gradezu]; неба unter~

простоювати 1. (стояти певний

 простояти 504

час) (eine Zeitlang) stehen* vi (s, h); простувати 1. sich begeben*;

stehen bleiben* [stehenbleiben*] vi gehen* vi (s); 2. (іти навпростець)
(s); 2. (про машину тощо) gerade gehen* vi (s); 3. (робити
Stillstehen* vi, still|liegen* vi прямим) geradebiegen* vt
простояти див. простоювати простуватий einfältig, na|iv;
прострація ж мед. Prostration
f =
(посередній) mittelmäßig
-en, Kraftlosigkeit /=, (völlige) простуді,а ж мед. Erkältung f =;
Erschöpfung [Entkräftung] f- схоплювати ~y див.
п
простралити див. прострілювати простуджуватися

простріл ч мед. Hexenschuss т -es простуджувати erkälten vt; ~ся

простріляти див. прострілювати sich erkälten, sich (D.) eine

прострілювати 1. (пробивати на¬ Erkältung holen [zuziehen*]

скрізь) durchschießen* vt; 2. простудити(ся) див.
(тримати під обстрілом) військ, простуджуватися)
beschießen* vt, bestreichen* v/ простудіювати durchstudieren vt,
простромити див. durch] arbeiten vt
простромлювати простудливий erkältungs|anfällig,
простромлювати durchbohren vt; gegen Erkältung anfällig
(проколювати) durchstechen* vt простудливість ж Erkältungs|an-
прострочений verfallen; (про fälligkeitf=
термін) überschritten; (про паспорт простудний Erkältungs-
тогцо) abgelaufen; ек. überfällig; проступати 1. (з являтися на
~

паспорт Pass mit abgelaufener поверхні) hervortreten* vi (s); (про

Geltungsdauer, ein abgelaufener іржу) sich ansetzen;
Pass; платіж überfällige
~
(пробиватися
через стінку, шар тогцо)
[rückständige] Zahlung, durchschlagen* vi; 2. див.
Zahlungsrückstand m -(e)s, -stände просвічуватися; 3. перен. (виявлятися)
прострочення c Versäumnis n -ses, zum Vorschein kommen* vi (s)
-se; (терміну) проступити див. проступати
Term |Überschreitung f =, -en, Terminversäumnis n проступок ч юр. Vergehen п -s, =;

-ses, -se, Versäumung des Termins; (хибний крок) Fehltritt т -(e)s, -е

(векселя) Verfall m -(e)s; ~

простьобати див. простьобувати

відпустки Urlaubs|überschreitung f =, простьобувати (durch)steppen vt
-en, das Überschreiten des Urlaubs- простягати(ся) див. простягува¬
termins; ~

платежу Zahlungsverzug тися)

m -(e)s простягнути||(ся) див.
прострочити див.
прострочувати1*2 простягуватися); варто тільки руку
~

прострочувати1 (прошивати) man braucht nur zuzugreifen

nähen vt; eine Naht machen; простягти 11 (ся) див.

(строчкою) (durch)steppen vt; ~
складки простягуватися); ноги розм. abkratzen vi
~

die Falten nachnähen (s), ins Graß beißen* vi

прострочувати2 versäumen vt; простягувати (уперед) strecken vt;
(термін) überschreiten* vt; in (руки, ноги) ausstrecken vt;
Verzug geraten* vi (s) (щось mit D.); (подавати) reichen vt
~
вексель einen Wechsel verfallen простягуватися (про поля, ліси
lassen* тогцо) sich strecken, sich erstreck-
505 протекція

еп; (розлягатися) sich ausstrecken, протверезити(ся) див.

sich hinstrecken; (поширюватися)
sich ausdehnen
просування c 1. тж. військ.
Vorrücken n -s, Vormarsch m -es,
-märsche; (вперед) Vorwärtsbewegung
f =; 2. (підвищення по службі)
Aufrücken n -s, Aufstieg m -(e)s;
(висунення на вищу посаду тощо,
сприяння) Förderung/=,
Beförderung/^ 3. (товару на ринок)
Einführung/^ Förderung/=
просувати||(ся) див.
просовуватися); ~ся по службі sich höher
витвережуватися)
проте (але) aber; (все ж) dennoch;
(на відміну від цього, однак)
jedoch; (на противагу цьому)
dagegen, dahingegen, hingegen;
(протилежність виражається менш
енергійно) doch; (із вказівкою на П
те, що очікуваний результат не
досягнутий) allein
протегувати protegieren [-'зі:-] vt,
begünstigen vt
протеже с (книжн.) Schützling т -s,
-е, Günstling т -s, -е

dienen протаз ч Prothese /=, -п; бздгельний

просунути(ся) див. просувати(ся) ~

Bügelprothese/=, -п; незйомний

просунутий fortgeschritten ~
festsitzende Prothese
просушити див. просушувати протезування с prothetische

просушування с Trocknen п -s, Tro¬ [orthopädische] Versorgung; зубів

~

cknung^ Zahnprothetik /=; кінцівки GHedma-

~

просушувати trocknen vt, ßenlersatz т -es

austrocknen vt протеїд Prote|id п -(e)s, -е

ч

просценіум ч театр. Proszenium п протеїн ч фарм. Prote|in п -s, -е

-s, -ni|en, Vorbühne/=, -n протеїн^з ч мед. Prote| inose/=, -n

просякати 1. див. просочуватися протеїноїд ч Prote|ino|id п -(e)s, -е

1, 2; 2. див. просочувати; 3. див. протекти див. протікати

пронизувати протектор1 ч (правитель) Protektor
просякнути див. просякати т -s, -toren; (покровитель,
просяний 1. Hirsen-; 2.: захисник) Schutzherr т -(е)п, -еп
~

комарик
зоол. Europäische Hirsegallmücke протектор2 ч тех. (шини)
просянка ж 1. (просяна солома) Lauffläche /=, -n, Protektor т -s, -toren
Hirsenstroh т -(e)s; 2. зоол. (птах) протекторат ч Protektorat п -(e)s,
Grau|ammer/=, -n -е, Schirmherrschaft/=,
просяяти 1. erglänzen vi (h, s), Schutzherrschaft f-
erstrahlen vi (s); (про обличчя тощо) протекторний: малюнок Profil п
~

aufleuchten v/ (h, s); 2. (eine -S, -е

Zeitlang) strahlen [glänzen, leuchten] vi протекц!йн||ий Protektions-,

протагоніст ч Protagonist m -en, -en protektionistisch; Schutz-; ~і заходи
протазан ч icm., військ. Partisane Schutzmaßnahmen pl
/=,-n протекціонізм ч Protektionismus т =

протактиній ч Protaktinium n -s протекціоніст ч Protektionist т -еп,

(хім. знак Pa) -еп

проталина ж aufgetaute Stelle (im протекціоністський

Schnee), schneefreie Stelle protektionistisch
протвережувати(ся) див. протекція ж Protektion/=,

витвережуватися) Begünstigung/^ Gönnerschaft/=

 протеоліз 506

протеоліз ч біол. Proteolyse/=, -п, Atomwaffenschutz m -es, Kemwaf-

Eiweißspaltung/=, -еп fenschutz m -es

протеолітичний proteolytisch, протибактеріальний bakteri'en-
eiweißspaltend hemmend
протерозой ч геол. Proterozo|ikum протибольовий schmerzstillend
п -s протибарство c (книжн.) Kampf m
проторти(ся) див. протирати(ся) -(e)s, Kämpfe, Auseinandersetzung
п протест ч тж. юр. Protest т -es, -е, /=, -en, Konfrontation/=, -en
Einspruch т -(e)s, -Sprüche; (перев. протибарствувати (книжн.)
офіційний) юр. Verwahrung f =, (протидіяти) widerstreben vz, sich
-еп; (заперечення) Einwand т -(е) widersetzen (комусь, чомусь D.y

s, -wände; векселя (поборювати) bekämpfen vt

~

Wechselprotest т -es, -е; заявляти Einspruch ~

[Protest] erheben*; (письмово)
Protest [Verwahrung] einlegen;
пред являти вексель до ~у
zu Protest gehen lassen*;
aus Protest
протестант ч 1. Prostestierer
2. рел. Protestant m -en, -en
протестантизм
протестантство
протестантство с рел.
Protestantismus т =
протестантський рел.
протибарч||ий (книжн.)'. ~i
сторони Konfliktparteien pl
противага ж Gegengewicht n -(e)
einen Wechsel s, Ausgleichgewicht n -(e)s; на ~y
на знак ~y als Gegengewicht, demgegenüber,
im Gegensatz (чомусь zu D.)
m -s, =; противірусний virustötend [-V-], vi-
ruzid
ч див. противний1 (неприємний, огидний)
widerlich, eckelhaft, widerwärtig
противнЦий21. див. протилежний
1; 2. (протилежний за
інтересами, ворожий) Gegen-, widrig,

protestantisch, evangelisch [-v-] entgegengesetzt; а сторона юр.

протестувати protestieren v/ Gegenpartei/=, -еп
=
(проти чогось gegen А.У Einspruch противник ч Gegner т -s,
[Protest] erheben*; ек. zu Protest протигаз Gasmaske/=, -п
ч

gehen lassen* vt протигарячкавий fieberbekämp¬

прати (навпроти) gegen (A.), fend, fiebersenkend, antipyretisch; ~

gegenüber (D.y (назустріч) gegen (A.); засіб Fiebermittel п -s, =, Antipyre-

(усупереч) wider (A.), gegen (A.), tikum n -s, -ka
zuwider (D.); за і ~
das Für und протиглисний:
~
засіб Antihelmm-
Wider; бути не ~
nicht abgeneigt Wurmmittel n -s,
thikum n -s, -ka, =

sein* (чогось D.); я нічого не маю протигнильний fäulnisverhütend,

~
цьаго ich habe nichts
dagegen; faulnishindemd
<§> ~
течії важко плисти
[~ вітру протигрибкавий: ~
засіб
піском не посиплеш] (прислів'я) pilztötendes Mittel, Antimyzeticum n -s.
wider [gegen] den Strom ist schwer -ka, Antimykoticum n -s, -ka,
zu schwimmen Fungizid n -(e)s, -e
протиаварійний Notschutz-, Not- протигрипозний antigrippal,
протиалкогальний Antialko|hol-, Grippebekämpfungs-, Gnppeschutz-
antialko|holisch протидіючий gegenwirkend, entge¬
протиатомн||ий: ~e сховище genwirkend
Atomschutzbunker m -s. =; ~ий захист протидія ж (реакція тогцо) Gegen-
507 протирати

Wirkung/=, -en; {опір} Widerstand gengesetzten Fall; andernfalls,

m -(e)s widrigenfalls
протидіяти entgegenwirken vz, протилежність ж
entgegentreten* vi (s); {чинити опір} Gegensätzlichkeit f-, Gegensatz
m -es, -sätze;

sich widersetzen; {діяти всупереч Gegenteil n -s; £дність остей філос.

наказу, забороні тощо) Einheit der Gegensätze; <§> -ості
zuwiderhandeln vi сходяться {прислів'я} Gegensätze
протне розій ний erosionsver¬ ziehen sich an П
hindernd, Anti-Erosions- протимінний Mmenschutz-
протизаконний gesetzwidrig; протинародний див. антинародний
{незаконний) ungesetzlich; протиотрута ж Gegengift п -(e)s, -е
{протиправний) rechtswidrig протипіхотний Anti-Infanterie-, In¬
протизаконність ж fanteriesperr-, gegen Infanterie
Gesetzwidrigkeit/=; Ungesetzlichkeit/=; gerichtet
Rechtswidrigkeit/= п роти повітря н 11 и й Luft|abwehr-,
протизапальний antiphlogistisch, Luftverteidigungs-; -а оборона
entzündungshemmend Fliegerabwehr/=, Luftabwehr f-,
протизаплідний Luftverteidigung f =; {цивільна)
empfängnisverhütend; empfängnisverhütendes Mittel, Luftschutz m -es
~

засіб Empfängnisverhütungsmittel протипожежний Brandschutz-

n -s, =; мед.
Kontrazeptivum [-v-] протипоказаний kontra|indiziert
n -s, -va; {таблетка) Antibabypille протипоказання c мед. Gegen|an-
=
[-'be:bi-]/=, -n; Schutzmittel n -s, zeige /=, -n, Kontra|indikation f-,
протизачатковий див. -en

протизаплідний протиправний rechtswidrig,

протикарієсний kari|esprotektiv widerrechtlich
протикати durchstechen* vt, durch¬ протиприродний naturwidrig,
bohren vt, durchstoßen* vt widernatürlich
протиконституційний див. анти- протиприродність ж
конституційний Naturwidrigkeit/=
протикорозійний див. п ротиракотн 11 и й Raketen| ab wehr-;
антикорозійний ~а оборона Raketenabwehrf=

протилежні І ий 1. {за протираковий Krebsbekämpfimgs-,

розташуванням) gegenüberliegend,
entgegenliegend, entgegengesetzt, Gegen-; -а
сторона Gegenseite f =, -n; -ий
б^рег Gegen|ufer n -s, =; ~ИЙ П£-
люс Gegenpol m -s, -e; ~ий за
фазою gegenphasig; 2. {про думку,
інтереси тощо) gegensätzlich,
entgegengesetzt; {діаметрально
протилежний, тж. до кимось
висловленого) gegenteilig; {обернено
пропорційний, навпаки) umgekehrt;
Antikrebs-, karzinostatisch
протирати 1. {витирати) wischen
vt; {перев. зсередини) auswischen
vt; {скло) blankreiben* vt; 2.
{наскрізь продірявлювати)
durchreiben* vt, durchschaben vt;
{зношувати одяг тощо) durchscheuern vt,
abwetzen vt; 3. {пропускати через
сито) durchschlagen* vt,
durchreiben* vt; durch ein Sieb drücken
[streichen*] vt; ® очі sich {D.} die
~

стверджувати ~е das Gegenteil Augen reiben*, sich (D.) den Schlaf

behaupten; у -ому разі im entge¬ aus den Augen reiben*
 протиратися 508

протиратися 1. sich durchreiben*, 2. (стояти навпроти; ставитися,

sich durchwetzen; 2. (про одяг мати позицію, думку)
тогцо) sich durchscheuem, schäbig gegenüberstehen* vi (комусь, чомусь D.)
werden* vi (s), abgewetzt sein* vi протитан ков| І ий Panzerabwehr-;
(s); 3. (зношуватися до дір) Löcher ~а гармата Panzer]abwehrkanone
bekommen* /=, -п (скор. Pak); ~a граната
протиревматичний: -
засіб Panzergranate/^ -n; ~a міна
Rheumamittel n -s, =, Antirheumatikum n Panzermine/=, -n; ~a оборана Panzerabwehr
п
-s, -ka /=; ~e загородження Panzersperre
протиріччя c див. суперечність /=, -n; ~ий рів Panzergraben m -s,
протискувати (у щось) hineinzwän¬ -gräben
gen vt; (через щось) durchzwängen протиторпедний Torpedoschutz-
vt протитуберкульозний: засіб ~

протискуватися sich Tuberkulosemittel n -s, =, Tuberku-

drängen;
durchzwängen; тж. перен. sich lostatikum n -s, -ka
перен. drängen und zwängen;
sich протитуманнЦий: ~a фара
(прокладати собі шлях) sich (D.) Nebellampe /=, -n, Nebelscheinwerfer m
einen Weg bahnen; sich -s, =, Nebelleuchte/=, -n
zudrängen (до чогось D.)', (вперед) sich протиугінний: пристрій
~

vordrängen; (всередину) sich Diebstahl-Sicherung / =, -en,

hineinzwängen; у двері sich durch Diebstahlschutz m -es
~

die Tür quetschen протиударний stoßgesichert

протиснути(ся) див. протиурядовий regierungsfeindlich
протискуватися) протихімічн||ий Gas|abwehr-, Gas¬
протиспазмовий krampflösend schutz-; ~ий захист Gas|abwehr/=,
протиставити див. протиставля¬ Gasschutz m -es, chemische Abwehr;
ти служба ~ого захисту

протиставлення с Gasschutzdienst m
Entgegensetzung f =, Entgegenstellung f =;
(порівняння) Gegenüberstellung/=,
-en, Vergleich m -(e)s, -e
протиставляти entgegensetzen vt,
entgegenstellen vt; (порівнювати)
vergleichen* vt, gegenüberstellen vt
протиставний vergleichend; філол.
adversativ [-v-]
протистояння c 1. Konfrontation
-(e)s
протікати 1. (про ріку тогцо)
fließen* vi (s), durchfließen* vi (s)
(через щось durch А.); (по місцевості
тощо) durchfließen* (через щось
А.); (мимо) vorbeifließen* vi (s),
vorüberfließen* vi (s); 2. (пропускати
крізь себе рідину, вологу тогцо)
Wasser durchlassen*, undicht sein*
vi (s); (про посудину, човен тогцо)

/=, -en; 2. acmp. Opposition/=, -en;
Велике die Große Opposition [die
~
Erdnähe] des Planeten Mars
протистояти 1. (чинити опір)
Widerstand leisten (комусь, чомусь
D.)', (твердо своєму)
стояти
Trotz bieten* (комусь, чомусь D.y,
(брати верх, триматися) sich
behaupten (комусь, чомусь gegen А.У
leck sein* vi (s), ein Leck haben*;
3. (просочуватися) fließen* vi (s).
durchfließen* vi (s), durchsickem vi
(s); 4. (про процес) ablaufen* vi (s),
verlaufen* v/ (s); (підкреслюється
на протяжність в часі) vonstatten
gehen* vi (s); (охоплюється процес
у всіх фазах і підкреслюється
характер протікання) vor sich ge¬
509 протягом

hen* vi (s); 5. {про час) verrinnen* проточка ж (в маточині) Ausspa-

vi (s); (минати) verfließen* vi (s), rung/=, -еп; (різьби) Rflle/=, -n

verstreichen* vi (s) проточні І ий fließend; ~а вода
проткнути див. протикати fließendes Wasser; мийна
протодиякон ч рел. Protodiakon т установка Durchlaufwasch|anlage/=, -п

-s/-en, -e/-en, Oberdiakon т -s/-en, проточувати 1. (про жучків,

-е/-еп черв'яків) durchfressen* vz,
протоєрей ч див. протоієрей durchbohren vt; (прогризати) durchnagen vt; П
протоієрей ч рел. Erzpriester т -s, 2. (про воду) zerspülen vt, auswa-
=, Oberpriester т -s,
=
schen* vt; 3. mex. durchbohren vt,
протока ж 1. Durchfluss т -es, -flüs- durchdrehen vt
se; (морська) Meer|enge f =, -n, протрава ж спец. Beize f =, -n,
Straße f =, -n; (з єднувальний Beizmittel n -s,
=

канап) Verbindungskanal m -s, -näle; протравлювати див. травити

(рукав річки) Neben|arm m -(e)s, -e; протримати див. тримати; ~ся

2. анат. Kanal m -s, -näle, Gang m див. триматися 1,2

-(e)s, Gänge протринькати див. тринькати
протокол ч Protokoll n -s, -e; вести протуберанець ч
acmp. Protube¬
~
Protokoll fiihren; заносити в zu ~
ranz /=, -еп
Protokoll nehmen* vz, protokollieren протуркати 1. див. туркотати; 2.:
vt; складати ein Protokoll aufneh-
~
<§> вуха die Ohren vollreden vi
~

men* (комусь D.); (проханнями тощо) in

протоколіст ч Protokollant m -en, den Ohren liegen* vi (комусь D.,
-en, Protokollführer m -s,
=
чимось mit D.)

протоколювати protokollieren vz, протухати verfaulen vi (s);

zu Protokoll nehmen* vt (починати псуватися) verderben* vi (s)

протокольний Protokoll-, протяг ч (струмінь повітря) Zug

protokollarisch m -(e)s, Züge, Zugluft f-, Zugwind

протон ч фіз. Proton n -s, -tonen m -(e)s; на протязі 1) (в потоці

протопити див. протоплювати повітря) in der Zugluft; тут hier ~

протоплазма ж Protoplasma п -s zieht es; 2) див. протягом

протоплювати heizen vz, durchhei¬ протягати див. протягувати
zen vt протягну||ти 1. див. протягувати;
протопресвітер ч рел. Protopresby- 2. (про хвору, стару людину)',
хворий недовго протягне der Kranke
=
ter m -s,

протоптати див. протоптувати lebt nicht mehr lange, der Kranke

протоптувати 1. (доріжку тощо) wird es nicht mehr lange machen

austreten* vt; 2. (взуття) \розм. treiben]; 3.

durchtragen* vz, abtreten* vz, durchtreten* vt (розкритикувати, висміяти у газеті,
публічному
проторований (про доріжку виступі тощо) losziehen* vi (s)
тощо) ausgetreten, gebahnt; шлях
~

(когось über/gegen А.)', розм.

перен. gewohnte Bahnen, altes [ein¬ herunterputzen vt; 4.: мен£ ~ло ich habe
gefahrenes] Geleise mich in der Zugluft erkältet
прототип ч Prototyp m -s, -en; (про¬ протягом 1. (під час, одночасно з

образ) Urbild n -(e)s, -er чимось) während (G., розм. тж.

проточити див. проточувати D.), im Laufe (G., von D.); дня im ~
 протягування 510

Laufe des Tages; ~

зими während [Untauglichkeit], Berufs|untauglich-
des Winters; усього життя das
~
keit f =; ~a підготовка berufliche
ganze Leben hindurch, durchs Ausbildung, Berufsausbildung f =,
ganze Leben, lebenslang; розм. auf Fachausbildung / =; ~a
die Länge des Lebens; 2. (у певний придатність Eignung/=, fachliche Eignung

термін) innerhalb ((?., von D.)\ [Tauglichkeit], Berufstauglichkeit

binnen (ZX, висок. G.); місяця ~

f =; ~i знання fachliches Wissen,

П innerhalb [binnen] eines Monats; ~
Fachkenntnisse pl; екзамен на ~y
innerhalb (von) einer Woche
тижня придатність Eignungsprüfung f =,
протягування c mex. Ziehen n -s; -en

гаряче
~
Warmziehen n -s; холодне професійно-технічн||ий: ~e

~
Kaltziehen n -s училище technische Berufsschule
протягу||вати 1. {відчуватися в професіонал ч Professionelle m -n,

повітрі про вітер, холод тощо) -n, Professional [pro'fejsnsl] m

-

-s, -s;

ziehen* vi; тут ~є es zieht hier; розм. Profi m -s, -s; (перед
2. (через щось) durchziehen* vZ, позначенням професії) Berufs-
durchschleppen vi; (нитку в голку) професіоналізм ч 1.
einfadeln vi; 3. mex. (обробляти Professionalismus т філол.
=; 2.

протяжкою) ziehen* vt Professionalismus т -men, berufssprachliches

протяжка ж mex. Räumnadel/=, -n, Wort, berufssprachlicher Ausdruck

Räumwerkzeug n -(e)s, -e проф£СІ||я ж Beruf m -(e)s, -e; за
протяжний: ~

верстат mex. ~єю von Beruf; хто він за ~єю? was

Ziehräummaschine /=, -n, Räummaschi- ist er von Beruf?
ne/=, -n професор ч Professor m -s, -ssoren

протяжний gedehnt, langgezogen професорський Professoren-

протяжність ж Gedehntheit f =,
Langgezogenheitf=
проукраїнський pro|ukra|inisch
проучувати (карати) zurechtwei¬
sen* відокр. vt; розм. eine Lektion
[einen Denkzettel] erteilen [geben*],
den Kopf zurechtsetzen (когось D )\
розм. Mores lehren vt
профан ч Laie m -n, -n; (невтаєм-
ничений) Uneingeweihte m -n, -n;
цілковитий [повний]
~
професура ж Professur f =, -en;
(кафедра) Lehrstuhl m -(e)s, -Stühle
профі ч розм. Profi m -s, -s
профілактика ж мед., mex. Pro¬
phylaxe [Prophylaxis] f =,
Vorbeugung/=, -en; (запобігання,
відвертання) Verhütung f-
профілактичн||ий vorbeugend,
prophylaktisch; ~ий засіб
Vorbeugungsmittel n -s, =; ~i заходи
розм. ein vorbeugende [prophylaktische]

blutiger Laie Maßnahmen, Vorkehrungen pl

профанація ж (книжн.) профілакторій ч prophylaktisches
Profanierung/=, -en; (опоганення) Entwei- Betriebssanatorium n -s, -ri|en, Pro-
hung/=, -en phylaktorium n -s, -ri|en
профанувати (книжн.) profanieren профілезгинальнЦий: ~a машина
vZ; (опоганювати) entweihen vt mex. Profilier- und Sickenmaschine
професійн||ий Berufs-, beruflich; /=,-n
professionell, berufsmäßig; ~a профілограф ч спец. Profilograph
мова Berufssprache/=, -n; ~a m -en, -en, Profilschreiber m -s, =,

непридатність fachliche Nicht|eignung Profilschreibgerät n -(e)s, -e

511 прохідність

профілометр ч спец. ництво за когось) Fürbitte /=, -n;

Oberflächenprüfgerät п -(e)s, -е, Profilometer п (письмове клопотання) Gesuch п
-s,
=
Profilmesser т -s, =, -(e)s, -е, Bittgesuch п -(e)s, -е,
Rauhigkeitsmessgerät п -(e)s, -е Bittschreiben п -s, =, Ersuchen n -s;
профіл||ь ч 1. (обриси обличчя даремне Fehlbitte /=, -n;
~

тогцо збоку) Profil п -s, -е, напосідати mit Bitten bestürmen (на
з -ми

Seitenansicht /=; у ~ь im Profil, von когось А.); у мене до вас ich habe ~

der Seite; 2. (переріз)mex. Profil [(більш ввічливо) hätte] eine Bitte П

n -s, -e, Querschnitt m -(e)s, -e; ~ь [ein Anliegen] an Sie;
~
не курити
дороги Straßenprofil n -s, -e; 3. (оголошення тогцо) es wird gebeten
(сукупність основних типових рис) nicht zu rauchen
Profil п -s, -е, Fach п -(e)s, Fächer, прохати див. просити
Spezialisierung f =; професійний прохач ч 1. (заявник) Bittsteller т -s,

~ь Berufsprofil n -s, -e; широкого =, Antragsteller т -s, =; 2. (жебрак)

~ю (спеціаліст тогцо) mit Bettler т -s,
=

Ausbildung, mit breiten

breiter прохворіти див. хворіти
Fachkenntnissen прох||ід ч Durchgang т -(e)s, -gän¬
профільний profiliert, Profil- ge, Durchlass т -es, -lässe; Passage
профілювальний спец. Profilier- [-33] f =, -n; (вузький) Gasse f =,
профілювання c спец. Profilbildung -n; задній ~ід анат. After m -s, =;
/=, Profilieren n -s, ProfiHerung/= гірський ~ід Gebirgspass m -es,
профілювати спец, profilieren vt -pässe; ~ід між машинами
профіцит ч ек. Überschuss m -es Maschinengasse f =, -n; -оду немає!
профком ч (розм.) Gewerkschafts¬ (оголошення, напис тогцо)
komitee n -s, -s Durchgang verboten!; <§> -оду не давати
профорієнтація ж Berufs|ori!entie- nachstellen v/, keine Ruhe lassen*
rung/=, Berufsberatung/^ (комусь D.)\ zu Leibe rücken vi (s)
проформ||а ж Formsache /=, -n; (комусь D., з чимось mit D.); auf
для ~и pro forma, formell Schritt und Tritt verfolgen* vt
проформа-рахунок ч ек. прохідна ж Pfortnerloge [-33] /=,
Proformarechnung/=, -en -n, Pförtnerhaus n -es, -häuser;
профспілка ж Gewerkschaft/=, -en Eingangsportal n -s, -e

профспілковий Gewerkschafts-, прохідн||ий 1. Durchgangs-;

gewerkschaftlich Durchlass-; Durchtritts-; durchlaufend; ~a
профукати (розм.) див. тринькати кімната Durchgangszimmer n -s,

прохальний eine Bitte enthaltend, =; -ий бал Eignungsnote f =, -n;

Bitt-; (про людину) bittend; лист ~

~ИЙ двір Durchgangshof m -(e)s,
Bittschreiben n -s, =
-höfe; -ий отвір Durchlass|öfinung
проханий 1. (запрошений) /=, -en; 2. (про місцевість, дорогу
eingeladen; гість geladener Gast; 2.
~

тогцо) gangbar, passierbar; (про

(якого попросили, просять) gebeten; канал тогцо) begehbar, befahrbar,

він такий man muss ihn so lange

~
fahrbar; <§> тут справді -ий двір
bitten, man muss von ihm etwas so es geht hier zu wie im Taubenschlag

lange erbitten прохідн||ість жі. (про місцевість)

прохання Bitte f =, -n;
c Gangbarkeit /=, Passierbarkeit /=;
(настійливе) Anliegen n -s; (перев. заступ¬ 2. (про машини) Geländegängigkeit
 проходження
f=; автомобіль підвищеної -ості
Geländefahrzeug п -(e)s, -е,
gelandegängiger Wagen, gelandegängiges
Kraftfahrzeug
проходження c Durchgehen n -s,
Durchgang m -(e)s, -gänge; -
служби військ. Ableistung des Dienstes
п проходжуватися hin und her
gehen* vi (s); (гуляти) spazieren
gehen* vi (s)
проходи мий див. прохідний
проходити 1. gehen* vi (s), durch¬
gehen* vz (s); мимо passieren vt;
-
vorübergehen* vi (s), Vorbeigehen*
vi (s) (мимо когось, чогось an D.);
2. (простягатися, пролягати
про гори, дорогу тощо) sich
erstrecken, sich hinziehen*, verlaufen* vi
(s); дорога проходить через ліс
der Weg geht [verläuft] durch den
Wald; 3. (певний шлях)
zurücklegen vt; 4. (минати про час)
-
vergehen* vi (s), verfließen* vi (s),
verstreichen* vi (s); (швидко -
тж.
про почуття) verfliegen* vi (s);
5. (припинятися, минати,
зникати) vergehen* vi (s), vorbei sein*
vi (s); (переставати) aufhören vi;
(швидко щезати, розвіюватися
перев. про почуття) sich
verflüchtigen; 6. (проникати) hineingehen*
vi (s); durchdringen* vi (s); gehen*
vi (s) (через щось durch А); 7.
(вивчати) durchnehmen* vt, behandeln
vt; 8. (відбуватися) stattfinden*
vi; (протікати) verlaufen* vi (s);
(щось відбувається певним чином
і йде до завершення) sich
vollziehen* невідокр.; добре [вдало]
-
(про певний захід) gut von
dannen gehen* vi (s); 9. (виконувати
певну роботу, завдання тощо)
durchmachen vt; (службу тощо)
ableisten vt; -
курс лікування
eine Behandlung durchmachen;
військову службу den Wehrdienst
512
ableisten; <§> -
у справі an einem
Verfahren beteiligt sein* vi (s)
проходка ж гірн. Auffahren n -s,
Auffahrung/=. -en. Auftreiben n -s?
Vortrieb m -(e)s, -e; (зверху вниз)
Abteufen n -s
прохожий ч Passant m -en, -en,
Vorübergehende m -n, -n
прохолода ж Kühle f~; (свіжість)
Frische f=
прохолоджувальний (перев. про
напої) kühlend, erfrischend
прохолоджувати abkühlen vt
прохолоджуватися 1. sich abküh¬
len; (освіжатися) sich erfrischen;
-
2. (ледарювати) müßig sitzen*
[stehen*] vi
прохолодний 1. kühl, frisch; 2.
перен. (байдужий про ставлення,
-
погляд тощо) kühl, abweisend
прохолодний див.
прохолоджувальний
прохопитися ausplaudem vt; aus
der Schule plaudern; словом sich -
versprechen*; розм. sich verplappern
процвітання c Gedeihen n -s;
(економічне) Prosperität /=; (розквіт)
Aufblühen n -s
-
процвітати 1. див. цвісти 1; 2.
перен. gedeihen* vi (s), blühen vi;
(розквітати) aufblühen vi (s);
Fortschritte machen; sich erfolgreich
entwickeln; ек. prosperieren vi
процедура ж (порядок дій)
Verfahren п -s, =: (перев. довга) Prozedur
f =, -еп; (лікувальна) мед.
Heilverfahren п -s, =;
-
голосування
Abstimmungsverfahren п -s. =
процедурний 1. Verfahrens-; мед.
Behandlungs-; 2.: -а ж мед.
Manipulationsraum т -(e)s, -räume,
Behandlungsraum т -(e)s, -räume
процант ч див. відсоток
процентний див. відсотковий
-
процес ч 1. Prozess т -es, -е, Vorgang
т -(e)s. -gänge; (хід розвитку) Ver¬
513 проштовхнути(ся)
lauf т -(e)s, -läufe, Ablauf m -(e)s, прочесати див. прочісувати
-läufe; виробничий прочинити див. прочиняти
~

Produktionsprozess m -es, -e, Arbeitsvorgang m прочиняти spaltbreit öffnen [aufma-

-(e)s, -gänge, Produktionsablauf m chen] v/

-(e)s, -läufe; 2. юр. Prozess m -es, -e, прочитати див. читати

Verfahren n -s, =; кримінальний прочиїдати див. чистити
~
Strafverfahren n -s, =, прочісувати durchkämmen vt

Kriminalprozess m -es, -e, прочухан ч розм. Anschnauzer т

П
Kriminalverfahren n -s, =, Strafprozess m -es, -s, =,Abkanz(e)lung/=, -еп; груб.
-e, Strafrechtsverfahren n -s, =, Anschiss т -es, -е; (осуд, догана)
Strafprozess m -es, -e; показовий розм. Rüffel т -s, =; давати ~а
Schauprozess m -es, -e; починати розм. rüffeln vt; einen Rüffel
~

~
einen Prozess anstrengen
[einleiten] (проти когось gegen A); einen
Prozess anhängig machen (проти
когось D.)
процесія ж Aufzug m -(e)s, Zug m
-(e)s, Züge; (перев. карнавальна)
Umzug m -(e)s, -züge; (перев,
релігійна, урочиста) Prozession/=, -en;
geben* [heruntermachen], den Kopf
waschen* (комусь D.)\ розм. einen
Anranzer [einen Denkzettel, Kattun,
eine Zigarre] verpassen [geben*];
розм. (nach Noten) abkanzeln vt;
фам. streng anpfeifen* vt; груб.
einen (kräftigen) Anschiss
verpassen vi; отримувати ~a розм. einen

траурна Trauerzug m -(e)s, -züge;

~
Rüffel \розм. einen Denkzettel,
урочиста Festzug m -(e)s, -züge
~
seine Abfertigung, Kattun, eine

процесор ч Prozessor m -s, -ssoren
процесуальний юр. prozessual,
Prozess-, Verfahrens-; ~e право
Prozessrecht n -(e)s, Verfahrensrecht
n -(e)s, prozessuales Recht
процесуально-правовий
prozessrechtlich
Zigarre, eins auf die Rübe, eins auf den
Schlips; груб. Anschiss] erhalten*
[bekommen*, kriegen], eins [etwas]
abbekommen* [abkriegen]
прочуханка ж див. прочухан
прошарок ч 1. Schicht f =, -en, Zwi¬
schenschicht /=, -en; 2.

проціджувати див. цідити; <§> (суспільства) Schicht/=, -en, soziale Schicht;

~

крізь зуби (знехотя) zwischen 3. геол. Zwischenschicht f =, -en,

zusammengebissenen Zähnen Zwischenlage/=, -n; 4. mex. Einlage
hervorstoßen* vt; (невиразно) zwischen /=, -n, Zwischen lägef=, -n
den Zähnen murmeln vt прошений див. проханий
процідити див. проціджувати прошептати див. шептати
прочанин ч Wallfahrer т -s, =; прошивати durchnähen vt; (про¬
=
(паломник) Pilger т -s, стьобувати) durchsteppen vt
прочекати (eine Zeitlang) warten vi прошипіти див. шипіти
(когось, щось auf А); verwarten vt прошити див. прошивати
прочерк ч Strich т -(e)s, -е; прошмигнути див. прошмигувати
(негативна відповідь на запитання прошмигувати (розм.) vorbeihu¬
анкети) Fehlanzeige /=, -п; (на schen v/ (s), huschen vz (s);
місцях бухгалтерської книги)
пустих (прослизати) vorbeischlüpfen vi (s),
Buchhalterknie f =, -ijen, schlüpfen vi (s)
Buchhalternase /=, -n проштовхнути(ся) див.
прочеркувати durchstreichen* vt проштовхуватися)
 проштовхувати
проштовхувати (у щось
всередину) hineinstoßen* vi; (через щось)
durchstoßen* vi; (з труднощами)
durchzwängen vt
проштовхуватися sich
durchdrängen,sich durchdrängeln; (вперед)
sich vorwärtsdrängen; (з
П труднощами) sich durchzwängen;
(прокладати собі шлях) sich (D.) den Weg
bahnen
прошу див. просити
проща ж рел. 1. (відпущення
гріхів) Ablass т -es, -lässe; 2.
(паломництво) Wallfahrt f =, -en,
Pilgerfahrt /=, -en
прощай! lebe wohl!; -те!
(звертання на ти ) lebt wohl!; (ввічлива
форма) leben Sie wohl!
прощальний Abschieds-
прощоння c Abschied m -(e)s, -e (з
кимось von D.)
прощати vergeben* vi (комусь D.)
прощатися Abschied nehmen*, sich
verabschieden (з кимось von D.);
Lebewohl sagen (з кимось D.)
прощенний verzeihlich,
entschuldbar; гріх (невеликий,
~
допустимий) рел. eine lässliche Sünde
прощенність ж Verzeihlichkeit/=,
Entschuldbarkeit/=
прощення c (вибачення) Verzeihung
/=; (перев. гріхів тощо) Vergebung
/=, -en
прояв ч 1. див. вияв; 2. (форма
прояву) Erscheinungsform/=, -en
проявити(ся) див. проявляти(ся)
проявлення с 1. див. вдяв; 2. фот.
Entwicklung/=, -еп
проявляти 1. див. виявляти
2. фот. entwickeln vt
проявлятися 1. див. виявлятися
3, 4; 2. фот. entwickelt werden*
проявник ч фот. Entwickler т -s,
прояснення с 1. (погоди)
/=, -en,Aufheiterung/=, -еп; 2.
перен. (думки) Aufklärung/=: (лиця,
514
погляду) Erhellung f =,
Aufleuchtung/^
прояснити(ся) див.
прояснюватися)
прояснювати див. вияснювати
прояснюватися 1. (ставати
світлимпро небо, обрій
-
тощо) sich
aufhellen; (про погоду) sich
aufklären, sich aufheitem; 2. (про думку)
klar werden* vi (s), sich aufklären;
3. (про лице, погляд) sich erhellen,
sich aufhellen, aufleuchten vi (h, s)
проясніти див. прояснюватися
прояснішати див. прояснюватися
проясняти(ся) див. прояснювати¬
ся)
пруг ч (кант, край) Kante /=, -п;
(вузький край) Grat т -(e)s, -е;
(тканини) Leiste/=, -n, Rand т -(е)
s,Ränder; (облямівка) Saum т -(e)s.
Säume; (дошки) Seitenkante/=, -n;
(ребро) Rippe/=, -n
прудкий flink; (перев. про рухи
людей і тварин) hurtig; (перев.
про
рухи людей і тварин невеликого
росту) behänd(e); (гнучкий,
спритний) gelenkig; (швидкий) schnell;
(із швидкою реакцією, швидкими
рухами тощо) розм. fix;
(легконогий, рухливий) leichtfüßig
прудкість ж Flinkheit/=; Hurtigkeit
/=; Gelenkigkeit/=; Leichtfüßigkeit
/=
прудконогий див. швидконогий
пружина ж 1. Feder/=, -n, Sprung¬
feder /=, -п; пластинчата ~
Blattfeder /=, -n, Lamellenfeder /=, -п,
Plattenfeder f =, -п; плоска
1; спіральна Schneckenfeder /=, -п;
~
спіральна spiralförmige Feder,
~
Spiralfeder f =, -n; торсійна ~
Drehfeder /=, -n; ~
розтягування
=
Zugfeder f =, -n; ~
стягування
Klärung Druckfeder f =. -n; 2. перен.
(рушійна сила) Triebfeder /=, -n,
treibende Kraft
515 прямо

пружинистий 1. (про тіло, м язи) [zr0:s-] vt; 2.: (молоко тощо) (im
robust, stämmig;2. див. пружний; Ofen) dämpfen vt
3. див. пружний 2 пряжк||а ж Schnalle/=, -n;
пружинити auffedem vi, federn vi стягувати ~ою zuschnallen vt, mit einer

пружинний Feder-, Sprungfeder- Schnalle schließen* vt; стягувати

пружний federnd ~y eine Schnalle schließen*

пружний 1. див. пружний; 2. пряміїа ж мат. Gerade f -n, -n,
(гнучкий тощо) elastisch, spannkräftig, gerade Linije; фінішна ~a спорт. П
biegsam; 3. перен. elastisch Zielgerade f -n,
-n; провадити -у
пружність ж Elastizität /=, Gerade ziehen*; відстань по ~ій
Spannkraft /=; Federung/^ геогр. Luftlinije/=, -n
прусак ч зоол. Deutsche Schabe прямизни ж Geradheit/=
пруссак ч Preuße т -п, -п прямЦий 1. (рівно витягнутий) ge¬
прусський preußisch rade; ~ий як стріла pfeilgerade,
прут ч 1. (тонка гілка без листя) schnurgerade; йти ~им шляхом
Gerte/=, -n, Rute/=, -п; 2. gerade(n)wegs [розм. gradewegs]
(металічний) Stange /=, -n, Stab т -(е) gehen* v/ (s), den geraden Weg
s, Stäbe gehen* vi (s); 2. (вертикальний)
прутень ч анат., розм. Schwanz т aufrecht, aufrechtstehend;
-es, Schwänze kerzengerade; 3. (безпосередній) direkt,
прутк2в||ий Stab-; ~е залізо unmittelbar; а передача Live-
Stableisen п -s Sendung [-'läßf-] f -en;
пручатися (чинити опір) запитання direkte Frage; ~i вибори
Widerstand leisten (D.), sich widersetzen direkte Wahlen; 4. (без пересадок)
(комусь, чомусь D.); (якщо щось direkt; Durchgangs-, durchgehend;
викликає внутрішній протест) ~e сполучення direkter Verkehr,
sich sträuben; (не підкорятися) sich direkte Verbindung; 5. філол. direkt;
stemmen (чомусь gegen А.); -а мова direkte Rede; ~ий додаток

(вередувати, комизитися) розм. bocken ein direktes Objekt; 6. (відвертий)

vi, den Bock haben* gerade, offen; (щирий)
прюнель ж текст. Lasting т -s aufrichtig; (безприкрас) ungeschminkt;
прядиво с Garn п -(e)s, -е (неприхований) unverblümt; <§> у
прядильнЦий Spinn-; ~а машина -ому розумінні цього слова in
Spinnmaschine /=, -п; ~а фабрика direkter Bedeutung [im wahren Sinne]

Spinnerei/=, -еп dieses Wortes

=
прядильник ч Spinner т -s,
прядильниця ж Spinnerin/=, -nen
прядильно-крутильн||ий: -а
машина Spinnzwimmaschine/=, -п
прядіння с Spinnen п -s
прядка ж (для ручного прядіння)
Spinnrocken т -s, =; (з колесом)
Spinnrad п -(e)s, -räder
пряжа ж див. прядиво
пряжити 1. (смажити, жарити)
braten* vt; (насіння тощо) rösten
прямісінький ganz gerade,
schnurgerade
прямісінько ganz gerade,
schnurgerade, direktenwegs; розм.
schnurstracks
прдмо (рівно) gerade [розм. grade];
(про напрямок, тж. перен.)
geradeaus [розм. gradeaus; aecmp.
geradeaus]; (вертикально) aufrecht;
(безпосередньо, саме) direkt,
unmittelbar; (відверто) aufrichtig, offen,
 прямо-таки 516

ohne Umschweife, geradeaus [розм. гось nach D.); (бути спрямованим)

gradeaus; австр. geradeaus]; в ~

zielen v/ (до чогось auf А.)
ціль direkt ins Ziel; і відверто
~

пряний würzig, gewürzt, Gewürz-

frank und frei; триматися ~
sich пряник ч Pfefferkuchen m -s, =, Leb¬
aufrecht halten*; говорити ~
kuchen m -s, =; медяний ~

(відверто, без натяків) розм. sich (D.) Honiglebkuchen m -s,

=

kein Blatt vor den Mund nehmen* пряність (властивість)

ж 1.

прямо-таки geradezu [розм. grade- Würze /=, Würzigkeit/=; 2. (приправа)

п
zu] Gewürz n -es, -e, Würzmittel n -s.

прямовисний senkrecht, vertikal =; (рослина) Gewürzkraut n -(e)s.

[-V-], lotrecht, scheitelrecht; steil
abfallend; steil aufsteigend
прямоволокнистий geradfaserig
-kräuter, Gewüzpflanze/=, -n
прянощі мн Gewürzkräuter pl;
мелені Gewürzpulver [-v-/-f-]
~
n -s;

[розм. grade], в зернах Gewürzkömer

pl;
~

прямодушний gerade з

offenherzig, freimütig; великою КІЛЬКІСТЮ ~в wurzlig

(щиросердий, простодушний) treuherzig прясти spinnen* vt

прямодушність ж Geradheit [розм. псалом ч рел. Psalm т -s, -en
Gradheit] f =, Offenherzigkeit f =; псаломщик чрел. Psalmsänger т -s,
Treuherzigkeit/= =, Psalmenleser т -s,
=

рел. Psalter т -s,

=
прямозуб||ий geradverzahnt;
mex. псалтир ч

~e колесо Geradzahnrad n -(e)s, псар ч Hundewärter т -s, =, Hunde¬

-räder, geradverzahntes Rad knecht т -(e)s, -е

прямокишковий Rektal-, rektal псярня ж Hundestall т -(e)s, -Ställe

прямокрилі мн зоол. Geradflügler pl псевдоартроз ч мед. Pseudoarthro¬

прямокутний rechtwinklig, rechte¬ se /=, -n, Falschgelenk п -(e)s, -е
ckig псевдовчення с Irrlehre f=, -n

прямокутник ч Recht|eck n -(e)s, -e псевдодемокрятія ж Scheindemo¬

прямолінійний 1. geradlinig, kratie /=
gerade; 2. перен. gerade [розм. grade]; псевдологія ж мед. Pseudologie
(відкритий) offen; (щирий) aufri- /=, -n, krankhaftes Lügen
chtig псевдоморфоза ж мін. Pseudo-
прямолінійність ж 1. morphose/=, -n
Geradlinigkeit /=, Geradheit /=; 2. див. псевдонаука ж Pseudowissenschaft
прямота /=
прямота ж Geradheit [розм. псевдонауковий
Gradheit] f =; (відкритість) Offenheit pseudowissenschaftlich
/=; (щирість) Aufrichtigkeitf- псевдонім ч Pseudonym п -s, -е,

прямотечід ж спец. Gleichstrom т Deckname т -ns, -n; der

-(e)s angenommene Name; (сценічний)
прямоточний спец. Gleichstrom- Künstlername т -ns, -n

прямувяти 1. schreiten* vi (s), псевдонімний pseudonym

eine Richtung Anschlägen*; (про псевдоподія ж біол. Pseudopodium
транспортний засіб) gehen* vi (s); п -s, -dijen
поїзд прямує в Берлін der Zug псих ч seelisch un|ausgeglichener
geht nach Berlin; 2. перен. Mensch, nervenschwacher Mensch;
(прагнути, домагатися) trachten vi (до чо¬ він ~

розм. er hat einen Vogel

517 психофізичний

психастенія ж мед. Psychasthenie психометрія ж спец. Psychometrie

[-<?]/=, -Üen
=
психіатр ч Psychiater [-Q-] т -s, психомоторика ж мед.

психіатричн||ий psychiatrisch Psychomotorik [-Q-] /=

[-Q-]; ~а лікарня psychiatrisches психомоторний спец,
Krankenhaus, psychiatrische Klinik psychomotorisch [-Q-], ideokinetisch
[HeH|anstalt] психоневроз ч мед. Psychoneurose
психіатрія ж Psychiatrie [-q-]/= [-Q-]/=,-n
психік||а ж Psyche [-Q-]/=; (вну¬ психоневрологічний спец,
трішнє життя) Seelenleben п -s; psychoneurologisch [-Q-]
стан ~и seelische Verfassung, психоневрологія ж спец.
geistiger Zustand Psychoneurologie [-Q-]/=
психічн||ий psychisch [-q-]; Geistes-, психоневропатолог ч (чоловік)
geistig; seelisch; ~a хвороба Psychoneuropathologe [-Q-] т -п, -п;
psychische Krankheit, Geisteskrankheit (жінка) Psychoneuropathologin /=,
/=, -en; ~ий розлад Geistesstörung -nen

/= -en психоневропатологічний спец.

психічнохворий 1. ч Geisteskranke
m -n, -n; 2. geisteskrank
психоаналіз ч Psychoanalyse [-Q-]
/=
психогенія ж мед. Psychogenie [-q-
psychoneuropathologisch [-Q-]
психоневропатологія ж спец.
Psychoneuropathologie [-Q-] f=
психопат ч Psychopath [-Q-] т -еп,
-еп

]/= психопатія ж Psychopathie [-q-]/=

психогенний psychogen [-Q-] психопатка ж Psychopathin [-Q-]
психоз ч 1. мед. Psychose [-q-]/=; /=, -nen

(відхилення від норми у психіці) психопатологічний мед.

Geistes|erkrankung/=, -en, seelische psychopathologisch [-Q-]
[psychische] Störung; 2. (вплив на психопатологія ж мед.
психіку подій, явищ тощо)', Psychopathologie [-Q-]/=
воєнний Kriegspsychose/=; масовий
~

психопрофілактичний
~

Massenpsychose/= psychoprophylaktisch [-Q-]

психолінгвістика ж психосоматика ж мед.
Psycholinguistik [-Q-]/= Psychosomatik [-Q-] /-
ПСИХОЛОГ ч (чоловік) Psychologe [-Q- психостимулювальний psycho-
] т -п, -п; (жінка) Psychologin /=, stimuherend [-Q-]
-nen психостимулятор чмед. psychosti-
психологізація ж muherendes [-Q-] Mittel
Psychologisierung [-<?]/=, -еп психотерапевт ч (чоловік)
психологічний psychologisch [-Q-]; Psychotherapeut [-Q-] т -еп, -еп; (жінка)
терор Psychoterror т -s Psychotherapeutin/=, -nen
~

психологія ж 1. (наука, навчальна психотерапевтичний мед.

дисципліна) Psychologie [-Q-] f =; psychotherapeutisch [-Q-]
2. (душевний склад) Psyche [-Q-] психотерапія ж мед. Psychothera-
/=, Mentalität/= РІе [-с-]/=
психометричний спец, психофізичний psychophysisch
psychometrisch [-Q-] [-С-]
 психофізіологічний 518

психофізіологічний птах ч Vogel

Vögel т -s,

psychophysiologisch [-Q-] птахівник Geflügelzüchter т -s. =

ч

психофізіологія ж птахівництво с Geflügelzucht/^

Psychophysiologie [-Q-]/= птахівниця ж Geflügelzüchterin/=.
психрометр ч спец. Psychrometer -nen

[-Q-] п -s, =, Luftfeuchtigkeitsmesser птахоїди мн зоол. Vogelspinnen|arti-

=
т -s,
gep/
=
п психушка ж фам., знев. птахолов ч Vogelfänger т -s,
Klapsmühle/^ -п птахофабрика ж Geflügelfabrik
псоріаз ч мед.
Schuppenflechte / =, /=, -еп
-n, Schuppengrind т -(e)s, -е, птахофарма ж Geflügelfarm/=, -еп
Psoriasis /= пташеня с Nestling т -s, -е,

псоріатичний мед. psoriatisch, Pso-
riasis-
псувоння с Verderben
Beschädigung/^ -en
псувати 1. (робити непридатним)
verderben* v/; (перев. через
неуважність, незграбність) розм.
verpatzen vt; (партачити, халтурити,
робити непридатним про виріб)
Nestvogel т -s, -vögel, Nestjunge п -п, -п.
Vogeljunge п -n, -n; junger Vogel;
п -s;
розм. Piepmatz т -es, -mätze
пташин||ий Vogel-, Geflügel-;
гніздо Vogelnest n -es, -er; -ий
двір Geflügelhof m -(e)s, -höfe; -ий
послід Vogelmist m -es
пташка ж Vöglein n -s, =, Vögelchen
n -s, =; <§> рання (чоловік) Frühj-
-

розм. verpfuschen vt; (споганювати) aufsteher m -s, =; (жінка) Frühi-

розм. verschandeln vt, verkorksen vt; aufsteherin / =, -nen; спіймалася
~
апетит den Appetit verderben* ~! der Vogel geht auf den Leim [ins
(комусь D.); собі нерви seine Garn]!; красна своїм пір ям, а
~ -

Nerven ru|inieren [zu Grunde richten]; ~

людина
-

своїми знаннями

справу (втручаючись, заважаючи я) den Vogel ziert das Gefieder,

(прислів

тощо) ins Handwerk pfuschen vi, den Menschen seine Bildung;

das Handwerk verpfuschen (комусь кожна -
свою пісню співає

D.); 2. (завдавати матеріальний я) jeder Vogel singt, wie ihm der

(прислів

збиток) beschädigen vt; (ламати) Schnabel gewachsen; jeder Vogel hat

kaputtmachen vt; 3. (негативно seinen Gesang; рано заспівала,
-

впливати, прищеплювати погані коли б кицька не спіймала

звички тощо) verderben* vt; 4. (прислів я) Vögel, diezu früh singen,

(погіршувати, заподіювати шкоду) holt die Katze; juble nicht zu früh, es

be|einträchtigen vt kann noch anders kommen
псуватися vi (s),
verderben* пташник ч (двір) Geflügelhof m -(e)

verdorben sein* [werden*] vi (s); s, -höfe; (приміщення) Geflügelhaus

(гнити) faulen vi (s); (про харчові n -es, -häuser,
Geflügelstall m -(e)s.
продукти) einen Stich haben* -Ställe, Stall ftir Geflügel
=
[bekommen*]; (погіршуватися -

про пташник ч Geflügelwärter m -s,

погоду, відносини, здоров я) sich пташниця ж Geflügelwärterin / =.

verschlechtern -nen

псячий див. собачий птеродактиль ч Pterodaktylus m

=

птаство с збірн. Geflügel п -s -tylen

519 пульс

птерозавр ч Pterosaurijer т -s, =, Staubzucker m -s, Puderzucker m -s

Pterosaurus т =, -rijer пудрениця ж Puderdose f=, -n

птиця ж 1. див. птах; 2. збірн. пудрити pudern vt; ~ся sich pudern
Geflügel п -s; <§> для кожного Гриця пузань ч розм. Dickwanst m -es,

є своя [кожна
~

знайде ~
свого -wänste

Гриця] {прислів я) jeder Hans пузатий {про людину) dickbäuchig;

findet seine Grete, jeder Topf findet розм. dickwanstig; {про речі)
seinen Deckel, für jeden Topf findet bauchig ri
sich ein Deckel пузир ч Blase/=, -п; з льодом ~

пуансон ч mex. Durchtreiber m -s, Eisbeutel т -s,

=

=; {пробивного преса тощо) пузо {розм.) Fettbauch т -(e)s,

с

Lochdom
m -(e)s, -e,
Lochstempel m -s, -bäuche; розм. Wanst т -es, Wänste
пук ч розм. Pup т -(e)s, -е, Pups т
=
=; {штамп) Press| Stempel m -s,

пуант ч: танець на ~ах Spitzentanz -es, -е

т -es, -tänze; ходити на ~ах auf den пукати eine Blähung abgehen
Zehenspitzen gehen* vi (s) lassen*; розм.
pupen vi, pupsen vi
пубертатний мед. Pubertäts-, puber- пукнути розм. einen Pup lassen*;
tat розм., жарт, einen Koffer stehen
публіка ж Publikum n -s; {глядачі) lassen*; фам., жарт, sich in den
Zuschauer pl Darm schneiden* [stechen]
публікація ж Veröffentlichung/=, пул ч Pool [pu:l] m -s, -s
-en; Publikation/=, -en пуловер ч Pullover [-V-] m -s, =;

публікувати ver|öffentlichen vt; розм. Pulli m -s, -s

{nepee. про завершені, самостійні пульверизатор 4 Zerstäuber m -s,
особливо перше видання) =, Pulverisator [-V-] m -s, -toren;
~

праці,
publizieren vt для парфумів Parfümzerstäuber m

публіцист ч Publizist т -еп, -еп Sj

публіцистика ж Publizistik f= пульверизація ж Pulverisierung

публіцистичний publizistisch [-v-] f =} Zerstäuben n -s,
публічн||ий öffentlich; ~е право Zerstäubung/^
öffentliches Recht; ~ий виступ пульмонологія ж мед. Pulmologie
öffentliches Auftreten; ~і торги /=, Pulmonologie/=
Auktion f =, -en, öffentliche Aus- пульпа ж 1. mex. Pulpe/=, -n, Dick¬
schreibung [Versteigerung] stoff m -(e)s, -e, Schlammtrübe /=,
публічність ж Öffentlichkeit f =, Spültrübe/=; 2. мед. Pulpaf-, -pae;
Publizität f= ~

зуба Zahnpulpa /=, -pae,

публічно-правовий юр. öffentlich- Zahnmark n -(e)s
rechtlich пульпіт ч мед. Pulpitis f =, -tiden,
пугач ч зоол. U|hu т -s, -s
Zahnmark|entzündung/=, -en
пуголовок ч зоол.
Kaulquappe/=, -n пульповід ч див. пульпопровід
пуд ч Pud п =, 16 Kilo пульпопровід ч тех. Schlammlei-
пудель ч зоол. Pudel т -s,
=
tung/=, -en, Spülrohrleitung/=, -en,
пудинг ч Pudding т -s, -e/-s Trübeleitung/=, -en
пудовий ein Pud [16 КПо] schwer; пульс ч Puls m -es, -e; тж.
перен.
перен. zentnerschwer Pulsschlag m -(e)s, -Schläge;
пудра ж Puder m -s; цукрова
~
мацати ~
den Puls fühlen (у когось D.);
 пульсар 520

частота ~у Pulsfrequenz/=, -еп

пуп ч анат. Nabel m -s, =; О ~
землі
пульсар ч acmp. Pulsar т -s, -е
ірон. der Nabel der Welt[der Erde]
пульсатор ч Pulsator т -s, -toren
пупаць ч (у птахів) Vogelmagen m
пульсація ж Pulsieren п -s, Pulsa¬ -s, -mägen/=

tion f=, -en пупілотоніяжл/ед. Pupillotonie/=,

пульсометр ч тех. tonische Pupillenstarre
Dampfdruckpumpe /=, -n, Druckluftheber т -s,
пу пінізація ж ел. Bespulung/= -en,
П Pupinisierung/=, -en, Spulenbelas-
пульсувати pulsieren vi tung/=, -en
пульсуючий pulsierend, aussetzend, пупінізувати ел. bespülen vz, pupini-
intermittierend sieren vt
пульт ч Pult п -(e)s, -е; (машиніста пупков||ий Nabel-; ~a грижа мед.
тощо) Fahrerstand т -(e)s, -stände; Nabelbruch [-brux] m -(e)s, -brüche
~

управління Schaltpult п -(e)s, -е, [-bryQs], Nabelringbruch m -(e)s,

Steuerpult п -(e)s, -е -brüche
пума ж зоол. Puma т -s, -s пуповина ж анат. Nabelschnur
пункт ч Punkt
-(e)s, -е; (центр,
т
/=, -schnüre, Nabelstrang -(e)s, m

місце тощо) Punkt т -(e)s, -е, Stelle -stränge

/=, -n, Platz т -es, Plätze; (розділ пупок ч див. пуп
документа) Punkt т -(e)s, -е, пуп янок ч бот. Knospe/=, -n,
Paragraph т -еп, -еп; (застереження, Blutenknospe /=, -п

умова в договорі) Klausel /=, -п; пу рга ж (starker) Schneesturm т -(е)

вихідний Ausgangspunkt т -(e)s,
~

s, -stürme, (starkes) Schneegestöber

~
Endstation /=, -еп; =
-е; кінцевий п -s,

кульмінаційний
~

Höhepunkt т пурген ч Phenolphthalein п -s, -е

-(e)s, -е; населений ~

Ort т -(e)s, пуризм ч Purismus т
=

-е, Ortschaft/=, -еп; прийомний

~

пурист ч Purist т -еп, -еп

Annahmestelle/=, -п; пропускний пурин ч мед. Purin п -s, -е, Purinkör¬

~

Passierstelle /=, -n, per т -s,

=

Übergangsstelle f =, -п; обміну валюти

~

пуританин ч Puritaner т -s,

=

Wechselstelle/=, -п; за ~ами Punkt пуританський puritanisch

ftir
Punkt, punktweise пурка ж Hektoliterwaage/=, -п; (для
=
пунктир ч Punktlini e /=, -n, зерна) Reichsgetreideprober т -s,
punktierte Lmi]e пурпур Purpur ч т -s

пунктирний punktiert, gestrichelt пурпурний див. пурпуровий

пунктирувати punktieren vt пурпурно-червоний purpurrot
пунктуальний pünktlich пурпуровий Purpur-; purpurn, pur¬
пунктуальність ж Pünktlichkeit/= purfarben
пунктуація ж філол. Interpunktion пурхати flattern vi (s, h),
/=, Zeichensetzung/= umherflattern vi (s, h)

пункці||я ж мед. Punktion /=, -en, пуск ч 1. (машини, механізму)

Punktionsstich m -(e)s, -e; робити Anlassen n -s, Ingangsetzen n -s,

~ю punktieren vz, einstechen* vt Ingangsetzung/^; 2. (двигуна) Anlassen n

пуночка ж зоол. (птах) -s, Start m -(e)s, -e/-s; (рукояткою}

Schnee]ammer /=, -n Ankurbeln n -s; пробний ~

пунш ч Punsch m -es, -e Probelauf m -(e)s; 3. (заводу тощо) In¬

521 путівець
betriebnahme f =, Inbetriebsetzung пустка ж leer stehendes Haus;
/=; 4. (ракети} Start m -(e)s, -e/-s, (безлюдна місцевість) Ein|ödef=, -n

Abschuss m -es, -schüsse пустоголовий розм. hohlköpfig

пускати 1. lassen* vt; 2. (відпуска¬ пустодзвін ч див. пустомолот
ти} loslassen* vt; (давати волю} пустодзвонство с Wortgeklingel п

freilassen* vt; (геть} fortlassen* vt; -S

3. (пропускати) durchlassen* vt; пустомаля ч/ж (розм.) див.

4. (впускати) einlassen* vt, пустомолот

hereinlassen* vt, hineinlassen* vt; 5. пустомолот ч (розм.) розм.

(дозволяти) lassen* vt, erlauben vt; Schwätzer т -s, =;фам. Quasselfritze т -п,
6. див. запускати1 -п; (хвалько) розм. Maulheld т -еп,
пускатися losgehen* vi (s); ~
бігти -еп, Großmaul п -s, -mäuler; (про

losstürzen vi (s), loslaufen* vi (s) жінку) Schwätzerin/=, -nen

пусковий Anlass-, Start-; Abschuss- пустопорожній (порожній) leer,
пуст£льн||ий Wüsten-; (глухий, leerstehend; (беззмістовний) leer,
безлюдний) öde; (дикий) wüst; ~a міс¬ nichtssagend, gehaltlos
цевість Öde/=, -n, Ödland n -(e)s пустослів я c (leeres) Geschwätz n
пустельник ч Einsiedler m -s, =; -es, Phrasendrescherei f-, -en

icm.,рел. Eremit m -en, -en пустота ж Leere f фіз. Vaku|um

пусталя жWüste/=, -n; (безлюдна [v-] n -s, -kua; (порожнина)
місцевість) Ein|öde/=, -n Hohlraum m -(e)s, -räume
пуст||ий 1. (порожній) leer; пустотілий hohl, Hohl-
(порожнистий) hohl; ~a порада гірн. пустотливий (неслухняний)
taubes Gestein; ~ий колос taube unartig; (невгамовний) ausgelassen;
Ähre; 2. (незаселений) unbewohnt; (задерикуватий) übermütig;
3. (беззмістовний) leer, (бешкетний) mutwillig
nichtssagend, gehaltlos, hohl; (про слова, пустощі мн Streiche pl
фрази тогцо) floskelhaft, пустувати1 (про землю)
phrasenhaft; ~e базікання hohles [leeres] brachliegen* vi; (про будинок тогцо) leer
Geschwätz; 4. (даремний) nutzlos, stehen* vi
nichtig; 5. (легковажний -

про пустувати2 (бути неслухняним)

людину) leichtsinnig; ~£Ї (не
біда) розм. macht nichts!; ~e місце
(про людину) eine Null, Niete f =;
витягнути ~ий нцмер (у лотереї,
тж. залишитися ні з чим) eine
Niete ziehen*; переливати з ~аго
в порожнє розм. leeres Stroh
dreschen*
un|artig sein* vi (s); (бути
невгамовним, нестримним) ausgelassen
sein* vi (s); (бешкетувати)
mutwillig sein* vi (s); (робити витівки,
жартувати тогцо) Streiche
machen, Schabernack treiben*
пустула ж мед. Pustel f=, -n, Eiter-
bläs|chen n -s,
=

пустинний див. пустельний пустун un|artiges Kind;

ч

пустиня ж див. пустеля (бешкетник) Wfldfang m -(e)s, -fange; розм.

пустир ч unbebauter Platz, verwahr¬ Schlingel m -s,
=

lostes Grundstück пута мн Fesseln pl; (ланцюги) Ketten

пустити(ся) див. пускати(ся) pl
пустище с (пустельна місцевість) путати (Pferde) koppeln vt, fesseln vt
Ödland п -(e)s; (степ) Heide/=, -п путівець ч Feldweg m -(e)s, -e
 путівка 522

путівка 1. Reisescheck т -s, -s;

ж тісто) mürbe; (про людину)
Feri|enscheck т -s, -s; 2. (водія) rundlich; (повненький про жінок, -

Fahr|auftrag m -(e)s, -träge перев. молодих) розм. mollig

путівник ч Führer m -s, =
пухкість ж Lockerheit f-, Mürbheit
=
Reiseführer m -s, Reisehandbuch
n -(e)s, /=; (грунту)
-bücher пухлина ж Geschwulstf-,
путнЦій (корисний) nützlich, -schwülste; мед. Tumor m -s, -moren
П brauchbar; (придатний) ge|eignet, taug- пухна(с)тий 1. (покритий пушком)
lich; <§> з нього нічого ~ього не flaumig, flaumhaarig; 2. (про
вийшло er hat
nichts gebracht;
es zu тканину) flauschig; 3. (про сніг) flockig
розм., ірон. ihm ist nichts
aus пухнути schwellen* vi (s), auf¬
Gescheites geworden schwellen* vi (s)
пуття c Erfolg m -(e)s, Nutzen m -s; пухов||ий Daunen-; ~a ковдра диб.
zum glücklichen пуховик 1
~
довести до

Ende bringen* vt; збитися з ~

auf пуховик ч 1. Daunendecke /=, -n:

Abwege geraten* vi (s); зводити 2. (куртка) Daunenjackef-, -n

[збивати] з auf Abwege bringen ~

пучка ж Prise f=, -n

[führen] vt; без ohne Zweck und ~

пучок ч (в язка) Bündel n -s,

=

Erfolg; до ordentlich; gebührend;

-

пушинка ж (пір'ячко) Flaumfeder

wie es sich gehört /=, -n; (волосок) Flaumhaar n -(e)s,
путч ч Putsch m -es, -e (сніжинка) Flocke/=, -n
-e;
путчист ч Putschist m -en, -en пушистий див. пухнастий
путь ж Weg m ~(e)s, -e; вирушити пушити lockern vt, auflockem vt
в останню ~

евф. seine [die] letzte пушк||а ж 1. див. гармата; 2. див.

Reise antreten*, auf große [letzte] рушниця; <§> брати на ~у dumm
Reise gehen* vi (s); наставити на von der Seite anreden [розм.
~
істини auf den rechten [richtigen] anquatschen] vt

Weg bringen* [leiten] vt, auf die пуш£к ч Flaum m -(e)s

rechte Bahn führen [bringen*] vt; пуща ж Dickicht n -(e)s, -e
проводити в останню
~
висок, die пфеніг ч фін. Pfennig m -s, -е/з числ.
letzte Ehre erweisen* (когось D.) =
(скор. Pf)
пуф ч (табуретка) Puff m -(e)s, -e, пхати 1. (штовхати) stoßen* vt;
(сунути) schieben* vt; 2. див.
=
Hocker m -s,

пух ч Flaum m -(e)s; (у птахів) запихати

Daunen pl; м який
daunenweich; як ~
пхатися sich drängen
<§> ні ~y, ні пера! розм. Hals- und пхикати (тихо плакати) розм.
Beinbruch! [-brux]; фам. dass du vi; (тихо і жалібно плакати)
flennen

nicht absackst! greinen vi

пухир ч Blase f =, -n; (від опіку) пхнути(ся) див. пхати(ся)
Brandblase f-, -n пчихати див. чхати

пухирник ч бот. Blasenstrauch m пшениця ж бот. Weizen т -s;

~

-(e)s, -sträucher двозерна див. спальта; м яка ~

пухирчастий blasig, mit Blasen [звичайна] бот. Weich weizen т

bedeckt -s, Brotweizen т -s; ~

тверда бот.
пухирчатка ж мед. Pemphigus m =
Hartweizen т -s; <§> яка така

пухк||ий (про землю) locker; (про й паляниця (прислів'я) wie das

523 П ятикнижжя

Korn, so das Mehl; schlechtes Korn 2. перен. sich emporzuschwingen

gibt niemals gutes Brot suchen, emporstreben vi (s)
пшеничний Weizen- п ясток ч Mittelhand/=
пшик ч; <§> залишився один -розм. п ясть ж див. п ясток
alles ist futsch; великий крик за п ят| |и ж Ferse/=, -п; {панчохи то¬

малий {прислів'я) viel Geschrei

~

що) Hacke f =, -n; накивати

und wenig Wolle ~ами розм. die Fersen zeigen,
пшоно c бот.
Hirse/= Fersengeld geben*, sich aus dem
Staube machen; фам. die Beine unter die
П;
пшонян||ий Hirse-; ~a каша

-(e)s, -e
Hirsebrei m Arme [unter den Arm, in die Hand]

пюпітр ч {для нот) Notenpult n -(e) nehmen*; розм., жарт, das

s, -e Hasenpanier ergreifen*; наступати на ~и
пюре c Püree n -s, -s; {фруктове) {іти по ~ах] auf den [seinen]
Mus n -es, -e; картопляне
~
haben* (комусь А.); розм. auf
Fersen

Kartoffelbrei -(e)s, -e
m den Socken sein* vi (s), nicht von
п явка ж зоол. Blut|egel m -s,
=
der Pelle gehen* v/ (s) (комусь D.);
п ядич ч див. плаун тільки ~и миготять {так швидко)

п ядун ч зоол. {метелик) Spanner т dass die Absätze flattern; у нього

-s,= душа в ~и пішла das Herz rutschte
п ядь ж Spanne/=, -п [fiel] ihm in die Hosen, er hat das
п яльці мн {для рукоділля) Herz in der Hose
Spannrahmen т -s, =; {для вишивання) п ятак ч {розм.) Fünfkopekenstück n
=
-e, Fünfer m s,
=
Stickrahmen т -s, -(e)s,
п ян||ий 1. betrunken; фам. п ятачок ч {розм.) 1. kleiner Platz,
besoffen; 2. ч Betrunkene т -п, -п; фам. enger Raum; 2. {у свині)
Besoffene т -п. -п; <§> ~ому море Schweinerüssel m -s,
=

по коліна {прислів'я) nach gutem п ятдесят fünfzig

Weine haben die Pferde gute Beine; п ятдесятий der (die, das) fünfzigste
Wein macht kühn reden п ятдесятиліття c {період)
п янити тж. перен. berauschen vt, fünfzig Jahre; {річниця) der fünfzigste
trunken machen vt Jahrestag
п яниця {про чоловіка) Trinker
ч п ятдесятирічний fünfzigjährig
m -s, =, Trunkenbold
m -(e)s, -e; п ятеро fünf (an der Zahl); їх було ~

фам. Säufer m -s, =; {про жінку) es waren ihrer fünf; нас було wir -

Tnnkerin /=, -nen; фам. Säuferin waren (unser) fünf

f=, -nen п ятиборець ч спорт. Fünfkämpfer
=
п яніти 1. betrunken werden*; m -s,

berauscht sein* vi (s); 2. перен. sich п ятигодинний fünfstündig

berauschen, trunken [berauscht] п ятигранник ч мат. Fünfflach
sein* vi (s) (від чогось von D.) n -(e)s, -e, Fünfflächner m -s, =,
п янкий berauschend, trunken Penta|eder n -s, =

п ястися 1. {просуватися нагору) п ятиданний Fünftage-, fünftägig

steigen* vi (s); {лізти нагору) hi- п ятизначний мат. fünfstellig
naufklettem vi (s), heraufklettem vi п ятий der (die, das) fünfte
(s); erklettern vt; {з трудом) sich П ятикнижжя c рел. Pentateuch m -s,

hinaufjarbeiten. sich herauf!arbeiten; die fünf Bücher Mose

 п ятикратний 524

п ятикратний fünffach -en; 3. {оцінка) Fünf/=, -en; 4. {про

п ятикутний fünfzackig гроші, мішень) Fünfer т -s, =

п ятикутник чмат. Fünfleck п -(e)s, п ятнадцятий der (die, das)

-е, Pentagon п -s, -е fünfzehnte
п ятилистий fünfblättrig п ятнадцятирічний fünfzehnjährig
п ятилітній див. п ятирічний п ятнадцять fünfzehn
п ятиповерховий fünfgeschossig, п ятниц||я ж Freitag m -(e)s, -e; по
vierstöckig ~ях freitags; у ~ю am Freitag; <§> у
п
п ятиразовий fünfmalig нього сім ~ь на тиждень розм. ег

п ятирічка ж icm. Fünfjahrplan т ist wetterwendisch wie der Hahn auf

-(e)s, -pläne dem Turme, er ist die reinste
п ятирічний fün^ährig, Fünfjahr- Wetterfahne, er dreht sich [ist unbeständig,
п ятихвилинка ж Kurzversamm¬ wetterwendisch] wie eine
lung/^ -en Wetterfahne [wie ein Wetterhahn]
п ятірка ж 1. {цифра, карта) Fünf п ятсот fünfhundert
f =, -en; 2. {автобус, тролейбус) п ять fünf; ~
тисяч fünftausend, fünf
Fünfer т -s; {трамвай) Fünf f =, Tausend
 р
раб ч Sklave [-V-] т -п, -п; тж. ня) Rat т -(e)s, Räte; радити ~у Rat
перен. Knecht т -(e)s, -е; ~
Божий der halten*, sich beraten*; 3. (керівний
Knecht Gottes орган) Rat т -(e)s, Räte; (в CPCP)
раба ж Sklavin [-V-] f =, -nen; icm. Sowjet m -s, -s; Верховна
~

Господня Magd des Herrn Рада der Oberste Rat; вчена ~a

рабат ч ек. Rabatt m -(e)s, -e, wissenschaftlicher Rat; спостережна

Mengenrabatt m -(e)s, -e ~a Aufsichtsrat m -(e)s, -räte; Рада
p
рабатка ж Rabatte f =, -n, schmales Міністрів Ministerrat m -(e)s, -räte;
Gartenbeet Рада Безпеки Sicherheitsrat m -(e)
рел. Rabbiner m -s, s; <§> давати ~y fertig werden* vi
=
рабин ч

рабиня ж див. раба (s), zurechtkommen* vi (s) (чомусь

рабовласник ч Sklavenhalter [-V-] mit D.)', bewältigen vt; schaffen vt;
не давати собі ~и розм. nicht hin
=
т -s,

рабовласницький Sklavenhalter- noch her wissen*; нема на то ~и da

[-V-]; лад Sklaverei/=,
~
lässt sich nichts tun, hier ist kein
Sklavenhaltergesellschaft/= anderer Rat
рабоволодіння с Sklavenbesitz [-V-] радар ч спец. Radar [aecmp. Ra^
т -es dar] nlm -s, -e; Radargerät n -(e)s,
работоргівля ж Sklavenhandel [-V-] -e; (поліцейський) розм. Radarfalle
т -s /=, -n
работорговець ч Sklavenhändler радари||ий спец. Radar-; ~a
=
[-V-] т -s, установка Radaranlage f =, -n,

рабство с Sklaverei [-v-]/=, Radarstation /=, -en

Knechtschaft f- радгосп ч icm. Sowchos m =, -e
рабськЦий Sklaven- [-v-], sklavisch; раджа ч Radscha m -s, -s
~a праця Sklavenarbeitf= ради див. заради
равелін ч Ravelin [-v(a)'l£] m -s, -s, рад||ий froh, erfreut; ми завжди ~і

Drei|ecksschanze/=, -n Вас бачити Sie sind uns jederzeit

равлик ч зоол. Schnecke/=, -n; willkommen; би дуже ~ий,
я був
черепашка ~a Schneckenhaus n -es, якби... es würde mich sehr freuen,
-häuser wenn...; я ~ий за тебе ich freue
рагу c Ragout [-'gu:] n -s, -s mich für dich; я ~ий тебе бачити
рагуль ч розм. Bauernlümmel m -s, ~
es ist mir ein Vergnügen [ich freue
es freut mich], dich zu sehen;
=
=, Bauerntölpel m -s, mich,
рагулька ж розм. Bauerntrampel/= <§> ~a би душарай, та гріхи не
в

-п; розм., тж. жарт. пускають (прислів я) die Seele

Landpomeranze /=, -n will aufwärts und der Teufel hält sie;
рагульство с розм. Bauernlümmelei wenn ich es nur so könnte, wie ich es

/=, Bauemtölpelei f- wollte; der Geist ist willig, aber das

рад див. радий Fleisch ist schwach
Р2Д||а ж 1. (порада) Rat т -(e)s, рздий-радісінький heilfroh,
Ratschläge; 2. (нарада, обговорен¬ heidenfroh
 радикал 526

радикал1 ч політ. Radikale т -п, -п, радіально-свердлильний: ~

Radikalist т -еп, -еп верстат Radialbohrmaschine f =, -n,

радикал2 ч мат., хім. Radikal п -s, Schwenkbohrmaschine /=, -n. Aus-

-е; знак ~а Wurzelzeichen п -s,

=
legerbohrmaschinef~, -n
ради кал ізація Radikalisierung радіально-упорний: підшипник ~
ж

/=, -еп Querlängslager n -s, =, Radial-Axial-

радикалізм ч Radikalismus т =
Lager Scheibenschräglager n
n -s, =,

радикалізувати radikalisjeren vt -s, =, Scheibenschrägkugellager n -s,

радикальнЦий radikal, Radikal-; =, Stütztraglager n -s, =,

=
(грунтовний) gründlich; (різкий, Tragstützlager n -s,

рішучий) drastisch; ~е лікування радіан ч мат. Radiant m -en, -en

р
Radikalkur /=; ~ий засіб радіатор ч mex. 1. aem. Kühler m -s,

Radikalmittel п -s, =
=;
~
водяного охолодження

ради котом ія ж мед. Nervenwurzel- Wasserkühler m -s, =,

durchtrennung/=, -еп Flüs igkeitskühler m -s, =; ~

системи змащення

радикуліт ч мед. Radikulitis/=, Schmierstoffkühler m -s, =; 2. (в

-tiden; дискогенний ~
системі опалення) Heizkörper m -s, =

Bandscheibenradikulitis/=, -tiden; компресійний радіаційн||ий Strahlen-; ~a безпека

~

Kompressionsradikulitis/=, -tiden; Strahlensicherheit /=,

попереково-крижовий lumbosa-
krale Radikulitis; шийно-грудний
~
zervikothorakale [-v-] Radikulitis
радирувати funken vt, vi
радист ч Funker m -s,
=
~
Strahlungssicherheit f =,
Strahlenschutzsicherheit / =; ~a небезпека
Strahlengefährdung f =, -en; ~ий захист
Strahlenschild m -(e)s, -e,
Strahlenschutz m -es; ~ий фон Grundstrah-

радистка ж Funkerin f-, -nen lung/=, -en

радити (давати пораду) raten* vt, радіаційно-хімічний
einen Rat geben* (комусь D.); strahlenchemisch
(давати консультацію) beraten* радіація ж фіз. Strahlung/=, -en,
(комусь А.)', (рекомендувати) Radiation f-, -en

empfehlen* vt; (давати зрозуміти, радій Radium

n -s (хім. знак Ra)
ч

натякати) nahelegen (щось радіо c Radio n -s; Funk m -(e)s.

зробити + Inf. з zu); розм. einen Funkwesen n -s; (радіомовлення)
Fingerzeig geben* Rundfunk m -(e)s; (радіоприймач)
радитися sich beraten* (про щось Radioapparat m -(e)s, -e, Empfänger
über А.); zu Rate gehen* vi (s), zu m -s, =; керувати по
~
über Funk
Rate sitzen* vi, Rat halten* vi, steuern vt; передавати (про по ~

Rücksprache nehmen* [haben*, halten*] сигнали) per Funk übermitteln vt;

(з кимось mit D.) , (звертатися за (про програми радіомовлення) im
порадою) zu Rate ziehen*, um Rat Rundfunk senden vt; розмовляти
fragen [bitten*] (з кимось А.); між ~
по sich über Sprechfunk
~

собою sich unter|einander beraten*, unterhalten*; слухати Radio hören; по ~

Rat halten* ~
auf dem Funkwege; im Rundfunk
радіальний radial, Radial-; радіоаеронавігація ж

strahlenförmig Funknavigation [-v-]/=, Funk|ortung/=, -en

радіально-поршневий Radialkol- радіоактивнЦий radioaktiv; ~e
ben- зараження Strahlenverseuchung f
=
527 радіопеленгатор

radioaktive [-v-] Verseuchung; ~i радіола ж Musikschrank m -(e)s,

відходи radioaktiver Abfall -schränke, Musiktruhe /=, -n, Pho-
[Abfallstoff], radioaktive Abfälle, Atommüll nokombination/=, -en

m -(e)s; продукт ~ого радіолампа ж Radioröhre f =, -n,

розщеплення Spaltprodukt n -(e)s, -e Rundfunkröhre/=, -n

радіоактивність ж Radioaktivität радіоліз ч Radiolyse /=, -n,

[-v-]/=, Strahlungsaktivität/= strahlenchemische Zersetzung

радіоакустика ж Radioakustik/= радіологія ж Radiologie/ =,

радіоаматор ч Funk|amateur [-,t0:r] Strahlenkunde /=
m -(e)s, -e, Amateurfunker [-'t0:r-] m радіолокатор ч спец. Radargerät n
-s, =; (конструктор) Radiobastler -(e)s, -e; Funkmessgerät n -(e)s, -e P
=
m -s, радіолокація ж спец. Funkmessung
=
радіоапарат ч Radiogerät n -(e)s, -e, / -en, Funk|ortung/=, -en, Funk¬
=
Radio n -s messverfahren n -s,

радіоапаратура ж Funkanlage f=, радіолярії мн зоол. Strahlentierchen

-n, Funk|ausrüstung/=, -en, pl
Funkgerät n -(e)s, -e радіомаяк ч Funkbake/=, -n,
радіоастрономія ж Funkfeuer n -s, Funkleitsender m -s, =,
Funkastronomie /=, Radioastronomie/= Peilfunksender m -s, =

радіобіологія ж Radiobiologie /=, радіомережа ж Funknetz n -es, -e,

Strahlenbiologie / =
Strahlungsbio- Radionetz n -es, -e
logie/= радіометеорологічнії ий
радіобуй ч Funkboje/=, -n, radiometeorologisch; ~a служба
Radiobake /=, -n Funkwetterdienst m -(e)s
радіовежа ж Funkturm m -(e)s, радіометр ч Radioaktivitätsmesser
-türme [-v-] m -s, =, Radiometer n -s, =,
радіовидимість ж Funksicht f= Strahlungsmesser m -s, =,
радіовипромінювання c Radiofre¬ Strahlungsmessgerät n -(e)s, -e
quenzstrahlung /=, -en, Radiostrah- радіомеханік ч Funkmechaniker m
lung/= -en S,

радіовузол ч Funkzentrale /=, -n, радіомовлення c Rundfunk m -(e)s

Funkleitstelle/=, -n радіомовний Rundfunk-; ~

радіограма ж Funkspruch m -(e)s, приймач Rundfunkgerät n -(e)s, -e,

-Sprüche, Funktelegramm n -s, -e Rundfunkempfänger m -s, =
радіоелектроніка ж радіонавігація ж Funknavigation
Funkelektronik /=, Radioelektronik/= [-v-]/=, drahtlose Navigation,
радіозаєць ч Schwarzhörer m
=
-s, Radionavigation/=
радіозв язок ч Funkverbindung/=, радіообладнання c Funk|ausrüs-
-en, Funkverkehr m -(e)s, Radio- tung/=
verbindung/^, -en радіопеленг ч спец. Funk|azimut
радіоімпульс ч HF-Impuls m -es, -e, nlm -s, -e, Funkpeilwinkel m -s, =

Wechselstrom] impuls m -es, -e радіопеленгатор ч спец. Funkpeil|-

радіоканал ч Funkkanal m -s, -näle anlage /=, -n, Funkpeiler m -s, =,
радіокерований funkgesteuert Funkpeilgerät n -(e)s, -e,
радіокоманда ж Funkkommando n Peilfunkgerät n -(e)s, -e, Radiopeiler m -s, =,
-s, -s; Radiopeilgerät n -(e)s, -e
 радіопеленгація 528

радіопеленгація ж Funkpeilung studio n -s, -s, Radiostudio n -s, -s.

/=, Funkpeilwesen п -s
-en; Senderaum -(e)s, -räume m

радіопередавач ч Sender т -s, =

=
радіосхема ж Radioschaltung f
Funksender т -s, =, Radiosender т -en

-s, =; {для радіомовлення) радіотелеграф ч drahtloser

Rundfunksender т -s, =
Telegraph, Funktelegraph m -en, -en
радіопередача ж радіотелеграфний
Rundfunksendung /=, -en, Funksendung/=, -еп, funktelegraphisch; ~
зв язок
Radiosendung f =, -еп, Rundfunk|- Funktelegraphieverkehr nt -(e)s
übertragung/=, -еп радіотелекерований
радіоперехоплення с funkferngesteuert
Р
Funkspruchabhörung/^, -en, Horchfunk т -(e)s, радіотелекерування c drahtlose
Abhören von Funksprüchen Fernsteuerung, Funkfemlenkung/=,
радіоперешкоди мн Funkstörungen Funkfemsteuerung/=
pl, Radiostörungen pl, радіотелескоп ч Radioteleskop n
Rundfunkstörungen pl -s, -e
радіопозивні мн Funkrufzeichen pl радіотелефон ч Funksprechgerät n
=
радіопостановка ж Hörspiel n -(e) -(e)s, -e, Funkfemsprecher in -s,
s, -e радіотелефонія ж Funksprechen n

радіоприймач ч Radio n -s; drahtloses Femsprechen

-s,

Empfänger m -s, -, Rundfunkempfänger радіотелефонний funktelefonisch

=
m -s, радіотерапія ж мед. Strahlenthera-
радіоприйом ч Empfang m -(e)s, pie/=
Funkempfang in -(e)s, радіотехнік ч Radiotechniker m -s.

Radioempfang m -(e)s =, Funktechniker m -s,

=

радіопристрій ч Funkeinrichtung радіотехніка ж Radiotechnik f =,

/=, -en Funktechnik/=
радіопротоктор ч Strahlenblocker радіотехнічний funktechnisch,
=
m -s, radiotechnisch; фарфор див. раді- ~

радіорелейні |ий Richtfunk-, офарфор

Funkrelais- [-1є:-]; ~a лінія Richtfunkstrecke радіоточка ж Funk|anschluss tn -es,
/=,-n -Schlüsse
радіорозвідка ж Funk|aufklärung радіотрансляційний: ~a

/=, Nachrichten|aufklärung/=, мережа Drahtfunknetz n -es, -e,

radiometrisches Prospektieren Rundfunkleitungsnetz n -es, -e

радіорубка ж Funkraum in -(e)s, радіоустановка ж Funk|anlage f=
-räume, Radioraum m -(e)s, -räume, -n, Radio|anlage /=, -n, Rundfünk|-
Funkstelle/=, -n, Funkkabine f-, -n anlagef-, -n
радіосигнал ч Funksignal n -s, -e, радіоферфор ч
Rundfunksignal n -s, -e Hochfrequenzporzellan n -s, -e

радіослухач ч Rundfunkhörer m -s, =

радіофізика ж Radiophysik/=, Ho^
радіосправа ж Funkwesen n -s chfrequenzphysik/=
радіостанція ж Funkstelle f =, -n;
радіофікація ж Radiofizierung/ =,
Rundfunksender m -s, =
Rundfunkversorgung/=
радіостудія ж Rundfunklaufnah¬ радіохвиля ж Radiowelle /=, -n,
meraum tn -(e)s, -räume, Rundfunk¬ Funkwelle/=, -n
529 раз

радіочастота Funkfrequenz /=, ж messer т -s, =; ~

дії Wirkweite /=,
Radiofrequenz/=, -еп
-en, -п, Reichweite /=, -п,
радіочутливий Wirkungsbereich т -(e)s, -е; ~

повороту
strahlenempfindlich Wenderadius т =, -dijen, Lenkradius т

радіочутливість ж Strahlen|emp- =, -dijen

findlichkeit f- радник 1. {порадник) Berater т
ч

радіоідогла ж Funkmast т -es, -е/- -s, =; {посада) Rat т -(e)s, Räte;

2.
еп, Antennenmast т -es, -е/-еп таємний іст. Geheimrat т -(e)s,
~

радісінький sehr froh, hoch erfreut, -räte

herzensfroh; розм. heilfroh, радо froh, erfreut; {охоче) gern
heidenfroh радон ч Radon п -s {хім. знак Rn) P
Р2дісн||ий freudig; Freuden-; радонотерапія ж мед. Radonbe-
{веселий і радісний) froh; {задоволений) handlung/=, -en, Radonbadbehand-
lustvoll; {веселий) fröhlich; {в lung/=, -en
гарному настрої про вечірку,
-

радощ||і мн див. радість; на ~ах

компанію тогцо) vergnügt; {який aus lauter Freude
приносить радість) erfreulich; {дуже радувати freuen vt, erfreuen vt;
радісний) розм. heidenfroh; ~а Freude machen [bereiten] (когось
звістка freudige [frohe, erfreuliche] £>.); око das Auge angenehm
~

Nachricht; ~ий вигук Freudenruf berühren; ~ся

див. радіти
т -(e)s, -е, Freudenschrei т -(e)s, -е, радше lieber, eher
Ausruf der Freude радянський icm. Sowjet-,
радість ж Freude /=, -n; sowjetisch
{задоволення) Lust /=, Spaß m -es; раж ч {розм.) Rage [-33]/=; {лють)

{веселощі, захват тощо) Jubel m -s; Wut/=; входити в in Rage ~

{задоволення, яке kommen* vi (s); {розповідаючи,

радісними викриками) Jauch-
супроводжується роблячи щось) розм. in Fahrt kommen*

zen п -s; <§> і горе у парі ходять

~

[geraten*] vi (s), gut in Fahrt sein*

{прислів'я) Freud und Leid sind vi (s), in guter [großer, bester, voller]
nahe Nachbarn, nach Freud kommt Fahrt sein* vi (s); {розлютитися) in
Leid, keine Freud ohne Leid. Freud Wut geraten* vi (s)
und Leid sind einander zur Ehe раз 1. Mal n -(e)s, -e; -mal; {при
gegeben лічбі) eins; і назавжди ein für
~

радіти sich freuen, erfreut sein* vi у ~] ein

~
allemal; за ~ом по ~
um

(s) (чомусь у минулому über А., -

das andere Mal; immer wieder; не

G.: чомусь у майбутньому -

auf ~

mehrmals, öfters, wiederholt,

А.; чомусь, що відбувається в immer wieder; один einmal; перший ~

даний час -

an D.; за когось -

für ~
zum ersten Male, zum erstenmal;

А.); {голосно тішитися) jubeln vi; багато ~ів viele Male; в багато ~ів
{з радісними викриками) jauchzen {збільшувати) auf ein Vielfaches;
vi; {перев., дивлячись на щось) в декілька ~ів {збільшувати) auf
sich ergötzen (чимось an £>.); {тж. das Mehrfache; декілька Чв еі-
радіти з чиїхось недоліків, невдач nige Male, einigemal; жодного ~y
тощо) sich weiden (чимось an £>.); kein einziges Mal; за одним ~ом
у душі sich innerlich freuen auf einmal; іншого ~y andernfalls;
~

радіус ч Radius т =, -di|en, Halb¬ кожного ~y jedesmal; кожного ~y,

 раз-два 530

коли... jedesmal, wenn..., so|oft...; Regenbogenhaut/=, -häute, Iris/=,

наступного ~у das nächste Mal; ні =; 2. перен. rosig; ~і надії rosige
в якому ~і auf keinen Fall, Hoffnungen; ~і перспективи rosige
keinesfalls; unter (gar) keinen Aussichten
Umständen; beileibe nicht; тога ~y damals, райдужниця ж 1. зоол. (риба)
jenes Mal, das vorige Mal; три ~и Regenbogenforelle/=, -п; 2. зоол.
dreimal; цього ~y dieses Mal, (метелик) Schillerfalter т -s, =; 3. зоол.
diesmal; у будь-якаму ~i jedenfalls; у (жук) Schilfkäfer т -s, =

кращому ~i im günstigsten Fall раЙ£Н ч 1.

höch|stens; розм. wenn es hoch (адміністративно-територіальна одиниця) Rayon [гє-
kommt; ще
~
noch einmal; ти ні в 'jo:] т -s, -s; (у місті) Bezirk т -(е)
Р
якому ~і не повинен цього s,-e; (як частина області) Kreis т
робити das darfst du beileibe nicht -es, -е; 2. (місцевість, що має

[auf keinen Fall, keinesfalls, unter характерні для ознаки) Raum

неї

(gar) keinen Umständen] tun; 2. т -(e)s, Räume; Gebiet п -(e)s, -е;

(якщо) wenn; (оскільки) da; <§> за один Gegend f =, -en; Region f =, -en;
~
не зітнеш дерева враз (прислі- засушливий Trockengebiet n -(e)
~

в 'я) es fällt keine Eiche vom ersten s, -e; ~

дії Wirkungsbereich m -(e)
Streiche, kein Baum fällt auf den s, -e; 3. (простір, у межах якого
ersten Streich, auf einen Hieb fällt kein щось відбувається) військ.
Baum Abschnitt т -(e)s, -е, Raum т -(e)s,
раз-два husch! Räume, Bereich т -(e)s, -е; гірн.
разовий einmalig Revier [-V-] п -s, -е, Gebiet п -(e)s.
разим zusammen; (спільно) -е; укріплений befestigter
~

gemeinsam; (всі разом, поряд один з Abschnitt; ~

бойових дій
одним) beisammen; з samt (£>.);
~
Gefechtsbereich т -(e)s, -е; оборони
~

~
з тим zugleich, gleichzeitig; усе, Verteidigungs|abschnitt т -(e)s, -е;
~

узяте alles zusammen, alles in

~

повені Überschwemmungsgebiet
allem п -(e)s, -е
разюч||ий 1. (нищівний) районний Rayon- [re'jo:-]; Bezirks-;
vernichtend, zerstörend, zerschmetternd; Kreis-; центр Kreisstadt/=,
~

(нещадний) schonungslos, -Städte

unbarmherzig, erbarmungslos; 2. (який районувати in Kreise [Stadtbezirke]
впадає в очі) auffallend; einteilen vt
(вражаючий, дивовижний) überraschend, райськЦий Paradies-, paradiesisch;
erstaunlich; (приголомшливий) ~e яблуко бот. Paradiesapfel m -s,

verblüffend, frappant; (різкий, -äpfel; ~ий птах зоол.

крикливий) krass; ~а подібність Paradiesvogel m -s, -vögel
auffallende Ähnlichkeit рак ч зоол., тж. мед. Krebs т -es, -е;
рай ч Paradies п -es, -е <§> він знає, де ~и зимують er weiß,
рай-дарево с бот. Perückenstrauch wo den Most holt; коли
Barthel

т -(e)s, -sträucher, Perückenbaum т ~

свисне(на дірявому масті) am
-(e)s, -bäume, Fisettholz n -es Nimmerleinstag; wenn die Böcke
Райдуга ж див. веселка lammen, zu Pfingsten auf dem Eise,
райдужні І ий 1. Regenbogen-, regen¬ wenn Ostern und Pfingsten
bogenfarbig; ~а оболонка анат. zusammenfallen [auf einen Tag fallen*];
531 рамп||а

жарт, wenn die Hunde mit dem лина Krebsgeschwulst/=,

Schwanz bellen; я тобі покажу, де -schwülste; {злоякісна) Karzinom n -s, -e;

~н зимують ich werde dir zeigen, ~ий хворий Krebskranke m -n, -n

wo der Pfeffer wächst раковина ж 1. {посудина під
Рак ч acmp. Krebs m -es водопровідним краном) Spülbecken
рак-богомол ч зоол. я -s, =; Ausguss т -es, -güsse;
Fangschreckenkrebs m -es, -e, Heuschreckenkrebs Muschel /=, -n; 2. Muschel/=, -n;
анат.

m -es, -e вушна Ohrmuschel/=, -n; 3. mex.

~

рак-самітникчзоол. Einsiedlerkrebs (в бетоні) Blase /=, -n, Gasblase

/=, -n; {в металі) Lunker m -s,
=
m -es, -e

рака ж рел. Schrein

-(e)s, -e, Rel|-m раковистий спец, muschelig P
qui|enschrein -(e)s, e> Reliquijen-
m ракоподібний зоол. krebs|artig
kasten m -(e)s, -kästen ракурс ч 1. мист. (perspektivische
=
ракель ч полігр. Rakel/=, -n [-v-]) Verkürzung [Einstellung] f
ракета ж 1. Rakete/=, -n; -en; в ~i in der Verkürzung; 2. перен.
міжконтинентальна ~
interkontinentale Blickwinkel m -s,
=

Rakete, Interkontinentalrakete f =, ракша ж зоол. {птах) Blauracke/=,

-n; з людиною на борту

~

-n,Mandelkrähe/=, -n
bemannte Rakete; ~
малої дальності ралі c спорт. Rallye ['rali/'reli]/=, -s
Kurzstreckenrakete f =, -n;
~

рало c с.-г. Pflug m -(e)s, Pflüge

середньої дальності рама ж Rahmen m -s, =; {стійка,
Mittelstreckenrakete /=, -n; 2. {судно) станина) Gestell n -(e)s, -e,
Tragflügelboot n -(e)s, -e Gestellrahmen m -s, =; віконна ~a
раката-носій ж Trägerrakete/=, -n, Fensterrahmen m -s, =, Fensterzarge/=,
Mutterrakete/=, -n -n; дверна ~a Türzarge /=, -n;
ракетка ж спорт. Rakett n -(e)s, -e/- подвійна ~a Doppelrahmen m -s, =; ~a

s,Schläger m -s, = велосипеда Fahrradrahmen m -s, =;

ракетний Raketen- ~a для картини Bilderrahmen m -s,

ракетник ч 1. Angehöriger der =; вставляти в ~y einrahmen vt

Raketentruppen; 2. Raketenbauer m -s, =; рамк||а ж 1. (kleiner) Rahmen m
=
3. Signalgeber m -s, -s, =, Rähmchen n {навколо
-s, =;

ракетниця ж віїіськ. Leuchtpistole тексту, оголошення

тогцо)
/=,-n Umrandung /=, -en, Umrahmung/=,
ракетобудування c Raketenbau m -en; {оправа, облямівка)
-(e)s Einfassung/=, -en; 2.: ~и мн {межі)
ракетодром ч Raketenstartplatz m Rahmen m -s, =; Schranken pl, Grenzen

-es, -plätze, Raketenflugplatz m -es, pl; виходити за ~и den Rahmen

-plätze, Startfeld n -(e)s, -er, sprengen, über den Rahmen
=
Startgelände n -s, hinausgehen* vi (s); ставити в ~и
ракетоносець ч Raketenträger m -s, Schranken setzen [ziehen*] (щось D.); in
die Schranken weisen* (когось А.);
ракля ж Abstreifmesser m -s, =, тримдтися в ~ах sich in Schranken
Abstreicher m -s, =, Farbabstreicher m halten*
рамковий Rahmen-
=
-s,

раковЦий тж.мед. Krebs-; {про рамп І|a ж mex., театр. Rampe/=,

пухлину) krebs| artig, kanzerös; ~a пух¬ -n; у вогнях ~и im Rampenlicht
 рана 532

рана ж Wunde/=, -п; го часу) zuvor;

~
від мене früher
вогнестрільна Schusswunde /=, -п; колота
~
als ich; ~
за всіх am ehesten; на
~
Stichwunde f =, -п; ножова день
~
einen Tag früher; якомога
~
Messerwunde /=, -n, Messerstich ~

möglichjst früh; 2. (за старих

m -(e)s, -e; рвана
~
Risswunde часів) einst, früher; vor Zeiten; 3. див.
/=, -n;
~

голову Kopfwunde f =,
в колись 1
-n;
~
в живіт Bauchwunde /=, -n; ранкові І ий morgendlich, Morgen-;
(вогнестрільна) Bauchschuss m -es, Früh-; (про засідання, сеанс тощо)
-schüsse; від опіку Brandwunde Vormittags-; ~а біржа Frühbörse
~

/=, -n, Verbrennungswunde /=, -n; /=, -n, Vorbörse/=, -п; ~а зарядка
Р
~
від укусу Bisswunde/=, -n Frühgymnastik/=
ранг ч Rang m -(e)s, Ränge; за ~ом ранком див. вранці
rangmäßig; вищий за ~ом ранник ч бот. Braunwurz / =,
übergeordnet; нижчий за ~ом -еп; ~

крилатий бот. Geflügelte

untergeordnet Braunwurz; шишкуватий
~

рангоут ч мор. Mastwerk п -(e)s, [вузлуватий] бот. Knotige Braunwurz

Bemastung/^ -en, Spiere/=, -n ранн||ій früh; (ранній порівняно зі
рандбалка ж буд. Randbalken т -s, звичайним, очікувангім, тж.
=
=, Streichträger m -s, своєчасний) zeitig; (незвичайно ранній,
рандеву c Rendezvous [räde'vu:] n завчасний) frühzeitig;
-s, -s, Stelldich|ein n =/-s, =/-s (передчасний) vorzeitig; ~і овочі
ранений 1. verletzt; (в бою тогцо) Frühgemüse п -s, frühes Gemüse; ~і фрукти
verwundet; 2. ч Verwundete m -n, -n Früh|obst [-o:pst] п -es; ~я весна

ранасенько sehr früh, in aller Frühe Vorfrühling т -s,ein früher [zeitiger,

ранет ч (сорт яблук) Renette/=, -n, frühzeitiger] Frühling; ~я зима ein
Reinette [re-]/=, -n früher [zeitiger, frühzeitiger]
ранець ч Ranzen m -s, =; (шкільний) Winter; цього року у нас ~я зима in
Schulranzen m -s, =; військ. diesem Jahr haben wir einen zeitigen
Tornister m -s,
=
Winter; з ~ього ранку до пізнього
ранжир ч Einordnung nach Größe; вечора vom frühen Morgen bis zum

шикувати за ~ом rangieren [га'зі:-] späten Abend

vt; der Größe nach in einer Reihe ранньостиглий frühreif
aufstellen vt ранньостиглість ж Frühreife/=
ранжиру вання c Einordnung/=, -en, ранньохристиянський altchrist¬
Ordnung/=, -en, Staffelung/=, -en lich [-kr-], frühchristlich
ранжирувати ein|ordnen vt, ordnen рано див. ранній; über
~
чи пізно

vt, staffeln vt kurz oder lang; хто ~

вста£, таму
ранжувати див. ранжирувати Бог дає [хто підвалиться,
~
за

ранимий verletzbar тим діло валиться] (прислів'я)

і

ранимість ж Verletzbarkeit/= Morgenstunde hat Gold im Munde;

ранити verletzen vt; (в бою тогцо) was einer früh um viere tut, das
verwunden vt; ~ся sich verletzen; kommt ihm nachts um neun zugut:
sich verwunden, früh nieder und früh auf, verlängert
раніш див. раніше den Lebenslauf; früh zu Bett, früh
раніше 1. (вищий ступінь від рано) wieder auf, macht gesund und reif in
früher; (перед цим) vorher; (до то¬ Kauf; Morgenrot schafft Brot
533
рано-вранці früh morgens, morgens
früh, früh am Morgen, des Morgens
in aller Frühe, in der Morgenfrühe,
zu [in] früher Morgenstunde; aecmp.
in der Frühe
ран||ок ч 1. {початок, перші години
дня) Morgen т -s; {передобідній
час) Vormittag т -(e)s, -е; доброго
~ку! guten Morgen!; з
сьогоднішнього ~ку seit heute früh;
кожного ~ку jeden Morgen, morgens;
наступного ~ку am näch|sten
Morgen; під ~ок gegen Morgen; im
Morgengrauen; 2. {святкове
ранкове зібрання) Vormittagsver|an-
staltung/ =, -en, Frühver|anstaltung
f=,~en
рант ч Rand m -(e)s, Ränder, Kante раптовість ж Plötzlichkeit f =;
/=. -n
рантьє ч Rentier [ren'tie:] m -s, -e
ринула ж мед. Fröschleingeschwulst раптово plötzlich; unerwartet;
f =. -schwülste,
Unterzungengeschwulst /=, -schwülste
ранцев||ий Tornister-; ~a
радіостанція Tornisterfunkstelle /=, -n;
~ий обприскувач Rückenspritze
/=, -n
ранчо c Ranch [rentf]/=, -(e)s
рань ж {розм ) Frühe /=; в таку
~
früh [frühzeitig]
so
рапа ж Salzwasser п -s
рапатий {діал.) rauh
рапіра ж спорт. Florett п -(e)s,
іст. Rapier п -s, -е; фехтування
~х Florettfechten п -s
рапірист ч спорт. Florettfechter
-s,=
рапіристка ж спорт.
Florettfechterin /=, -nen
рапорт ч Meldung/=, -en, Bericht т
-(e)s, -е, Rapport т -(e)s, -е; робити
~
див. рапортувати; приймати
~
die Meldung [den Rapport]
entgegennehmen*
рапорт ч текст. Rapport т -(e)s, -е,
Musterwiederholung/=, -en
растр
рапортувати melden vz, Meldung
[Rapport] erstatten, berichten vt
рапс ч див. ріпак
рапсодія ж муз. Rhapsodie/=, -п
раптодЦий plötzlich; {несподіваний)
unerwartet; {непередбачений)
unvermutet; {перев. зі значною силою
дії) jäh; {який є сюрпризом)
überraschend; {несподівано швидкий,
блискавичний) schlag|artig; -а
перевірка nichtturnusmäßige P
[unvermutete] Prüfung [Revision]; ~a
смерть plötzlicher [jäher] Tod;
~e падіння курсу Kurs|einbruch
[-brux] m -(e)s, -brüche [-bryos];
-ий напад Überraschungs|angriff m
-(e)s, -e, überraschender Angriff
Jäheit /=; тж. військ. Überraschung
/=, -en
unvermutet; jählings; schlagartig; {зразу)
auf einmal
раптом plötzlich; розм. Knall und
Fall; {цілком несподівано) розм.
urplötzlich; {різко) jäh; {зразу) auf
einmal; {моментально) augen-
bHcklich, im Nu; {несподівано) un|-
erwartet, unversehens; чого це ти
~? розм. was fallt dir ein?
раритат {книжн.) Rarität /=, -en,
ч
Seltenheit/=, -en
-е; раритетний {книжн.) rar, selten
на раса ж Rasse/=, -n
расизм ч Rassismus m Rassen¬
т wahn m -(e)s
расист ч Rassist m -en, -en
расистський rassistisch
расові|ий Rassen-; rassenmäßig, ras¬
sengebunden; а дискримінація
Rassendiskriminierung f =, -en; ~a
ненависть Rassenhass m -es; ~a
сегрегація Rassentrennung/^, -en
расознавство c Rassenkunde/=
растр ч Netz n -es, -e, Raster m -s, =,
=
Strichgitter n -s,
 растровий 534

растровий Raster- /=, -phijen; 2. (волокно) Raphiabast

=
ратай ч (поет.) Pflüger т -s, m -es

ратанія ж бот. Ratanhia [-Чапїа] рахівник ч Rechnungsftihrer m -s,

=

/=,-S рахівництво c Rechnungsführung

ратин ч текст. Ratin т -s, -s
/=
ратинувальний: -а машина Rati- рахівниця ж Rechenbrett n -(e)s, -er
niermaschine/=, -n рахіотомія ж мед. Rhachiotomie
ратинування с текст. Kräuseln п
/=, "І'еп
-s, Musterrauhen п -s рахіт ч мед. Rachitis /=, -tiden, Vi-
ратинувати ratinieren vt; kraus та- tamin-D-Mangel-Krankheit [v-]/=,
-en
Р
ратифікаційні І ий рахітик ч (розм.) Rachhiker m -s,
=

Ratiflzierungs-,
Ratifikations-; -а грамота Ratifi- рахітичний rachitisch
zierungs|urkunde/=, -n рахувати (називати числа в
ратифікація ж Ratifizierung f =, послідовному порядку) zählen vi;
-en, Ratifikation/=, -en (перелічувати) aufzählen vz, zählen
ратифікувати ratifizieren vt vt; (визначати кількість, суму,
ратиця ж Klaue /=, -n; Kuhhuf m обчислювати) rechnen vt;
-(e)s, -e (підсумовувати) zusammenzählen vt; в -

ратище c (заст.) 1. (древко) умі im Kopf rechnen vt; ~jiq ста bis
Fahnenstange f -, -n, Schaft m -(e)s, hundert zählen vi

Schäfte; 2. (спис) Speer m -(e)s, -e; рахуватися (враховувати)

(піка) Lanze/=, -n vt; Rücksicht nehmen* (з
berücksichtigen
ратн||ий kämpferisch, kriege- кимось, з чимось auf А.); (мати
risch; Kriegs-, Schlacht-; ~e поле значення, сприйматися певним
Schlachtfeld n -(e)s, -er чином) mitrechnen vi, (ntit)zäh-
ратник ч Krieger m -s, =, Kriegsmann len vi, gelten* vi; це не рахується
m -(e)s, -männer das zählt nicht mit, das gilt nicht;

ратоборець ч Verfechter m -s,

= -
з обставинами den Umständen
ратуша ж Rathaus n -es, -häuser Rechnung tragen*
рать ж Heer n-(e)s, -e рахунк£в||ий Rechen-, rechnerisch;
раунд Runde/=, -n; переговорів
ч -
~a палата Rechnungshof m -(e)s,

Verhandlungsrunde/=, -n -höfe
раут ч (заст.) Rout [rajDt] m -s, -s рахун||ок ч 1. (за покупку тощо)
рафінад ч Raffinade/=, -n, Würfel¬ Rechnung f =, -en; (за випите і
zucker m -s, Feinzucker m -s ресторані, готелі тощо)
з 'їдене в

рафінований 1. (очищений) gerei¬ Zeche f =, -п; ~ок на вісімдесят

nigt, raffiniert; 2. перен. євро eine Rechnung über achtzig
(витончений) verfeinert, raffiniert Euro: виставляти -ок eine
рафіноза ж Raffmose/=, -n Rechnung stellen [aufmachen] (комусь
рафінування c mex. Raffination/=, D.); платити за -ком die
-en; Reinigung/=, -en; (мастила) Rechnung bezahlen [begleichen*]; за
Entschleimung/=, -en свій (власний] -ок auf eigene
рафінувати (cneif.) raffinieren vt; Kosten [Rechnung], aus eigenen
reinigen vt; entschleimen vt Mitteln; 2. (в банку) Konto n -s, -s/-
рафія ж бот. 1. (рослина) Raphia ten/-ti; відкривати -ок в банку
535 рватися

ein Konto bei der Bank eröffnen; раціоналіст ч Rationalist m -en, -en
закривати -ок ein Konto auflösen раціоналістичний rationalistisch
[schließen*]; знімати гроші з -ку раціоналістка ж Rationalistin f =,
Geld vom Konto abheben*; класти -nen

rpfiiui на ~ок Geld auf das раціональний 1. (доцільний)

Konto legen; на ~ку auf dem Konto; rationell, zweckmäßig, zweckdienlich;
3. спорт, (кінцевий) Ergebnis n (розумний) verständig, vemunftmä-
(на
-ses, -se; певний момент) ßig; 2. мат. rational, Rational-
-(e)s; OK зараз 3 : 2 der
Spielstand m раціональність ж Rationalität f =;
Spielstand ist [das Spiel steht] jetzt Zweckmäßigkeit/=
drei zu zwei (на користь когось раціонувати rationieren vt, P
für А.); який -ок? (кінцевий) wie repartieren vt, zuteilen vt

ist das Spiel|ergebnis?; (на певний рація1 ж (прилад) Funkgerät n -(e)

момент) wie ist der Spielstand?, s, -e
wie steht das Spiel?; вести в -ку РИЦІ Ця2 ж Recht n -(e)s, Grund m -(e)
in Führung sein* v/ (s), die Führung s; мати -ю Recht [recht] haben*
haben*; відкривати -ок den ersten рачач||ий Krebs-; <§> -і ичі
Treffer erzielen; 4. (дія) Zählen n -s, Glotzlaugen pl
Rechnen n -s; бути на доброму рачки (розм.) auf allen vieren
-ку einen guten Stand haben*, einen рачкувати (розм.) auf allen vieren
Stein im Brett haben* (в когось bei kriechen* vi (s); (назад) den
£>.); відносити на -ок Krebsgang gehen* vi (s)
(вважати
причиною вини,
помилки рашкуль чмист. Reißkohle/=,
тощо) zuschreiben* vZ, zurechnen v/ Zeichenkohle /=
(когось, чогось £>.); зводити ~ки рашпіль ч mex. Raspel/=, -n
abrechnen vz, Abrechnung halten* рван||ий zerrissen; zerfetzt; -а рана
(з кимось mit 2).); мати свої ~ки Risswunde/=, -n
розм. ein Hühnchen zu rupfen рвати 1. (на частини) reißen* vt,
haben* (з кимось mit 2).); за -ок auf zerreißen* vt; (на шматки)
Rechnung zerfetzen vt; 2. (висмикувати) ausrei-
рахунок-фактура ж Faktura f =, ßen* v/; зуби die Zahne ziehen*
-

-ren, Faktura-Rechnung/=, -en [ausreißen*, reißen*]; 3. (збирати

рацемізація ж хім. Razemisierung квіти, фрукти тощо) pflücken vt;
/=, -en (збирати ягоди) sammeln vt, lesen*
рацемічний razemisch vt; 4. перен. (відносини) brechen*
раціон ч Ration/=, -en vt, abbrechen* vt (з кимось mit D.);
раціоналізатор ч Rationalisator m О -
на сибі волосся sich (D.) die

-s, -toren Haare raufen [ausraufen]; він рве і

раціоналізаторський Rationali- лютує er speit Gift und Galle; його
sierungs-; -а пропозиція рвуть на частини er ist stark
Verbesserungsvorschlag m -(e)s, -Schläge beansprucht; er wird in Stücke gerissen
раціоналізація ж Rationalisierung рватися 1. (розділятися на

/=, -en частини) reißen* vi (s), zerreißen* vi (s);

раціоналізм ч філос. Rationalismus 2. (вибухати) explodieren vi (s),
=
m zerspringen* vi (s); (про снаряди)
раціоналізувати rationalisieren vt krepieren vi (s); 3. (вириватися) sich
рвацтво 536

losreißen*; 4. (прагнути) streben реабілітація ж мед., юр.

vi (до когось zu D., до чогось nach Rehabilitierung/=, -en, Rehabilitation f=,

D.); brennen* vi (nach D.)\ в бій ~

-en, Wiederherstellung/^, -en

sich in den Kampf stürzen wollen; <§> реабілітувати re|habilitieren vt,
де тонко, там і рветься wiederherstellen vt; ~ся sich
wo es dünn ist, da reißt s; wer
(прислів'я) rehabilitieren
zu feinen Faden spinnt, dem bricht er реагант ч хім. 1. Reaktionsstoff m

leicht; dem Armen wird immer das -(e)s, -e, reagierender Stoff,
Ärgste zuteil chemischer Wirkstoff; 2. див. реактив
рвацтво c (розм.) Raffgier/= Hab- реагувати reagieren vi (на щось auf
gier/= А.)', mex. (спрацьовувати)
рвацький (розм.) raffgierig, habgierig ansprechen* vi
рвач ч (розм.) Raffer m -s,
=
реадаптація ж мед. Readaptation
рвонути 1. див. рвати 1, 2; 2. (по¬ /=, -en
тягнути) heftig reißen* vt, ziehen* реактив чхім.Reagens п =, -genzi|en
vt (до себе an sich (Л.); 3. реактивація ж Reaktivierung [-v-]
(вибухнути) explodieren vi (s); in die Luft /=, -en
gehen* v/ (s) реактивн||ий ae. Düsen-, Strahl-;
рвонутися 1. sich stürzen, хім. reaktiv, reaktionsfähig; мед.
losspringen* vt (s), losstürzen vi (s); ~
reaktiv; ел. Blind-; ~a потужність
вперед vorstürzen vi (s); 2. див. ел. Blindleistung / =, -en, Volt|am-

рватися З pereleistung [v-]/=, -en; ~e

рвучкий (різкий) heftig; паливо Strahltriebkraftstoff m
-(e)s, -e,
(невгамовний, запальний) ungestüm; Flugturbinenkraftstofif -(e)s, -e;
m

(бурхливий) stürmisch ~ий двигун Düsentriebwerk n -(e)s,

рдасник ч бот. Laichkraut

-(е) п -e; ~ий літак Düsenflugzeug n -(e)
s, гребінчастий бот.
-kräuter;
~

s, -e; ~ий опір Blmd|impedanz /=,

Kamm-Laichkraut п -(e)s, -kräuter; -en, Blindwiderstand m -(e)s, -stände,
злаколистий бот. Gras-Laichkraut Reaktanz / =, -en; ~ий снаряд
п -(e)s, -kräuter; кучерявий бот.
~

Raketengeschoss n -es, -e; ~ий струм

Krauses Laichkraut; плавучий ~

Blindstrom m -(e)s, wattloser Strom

бот. Schwimmendes Laichkraut реактивність ж Reaktivität [-v-]
ре с муз. D п=,- /=; ел. Reaktanz/=
ре-бемоль ч муз. Des п =

реактиву вати reaktivieren [-v-] vt

ре-дієз ч муз. Dis п =; мінор Dis- реактопласт ч Duroplast m -(e)s, -e,
Moll п -, =

Reaktionsharzgemisch n -es, -e
ре-мажар ч муз. D-Dur п =; в ~і in реактор ч 1. фіз. Reaktor m -s, -to¬

D-Dur ren, Kernreaktor m -s, -en; 2. хім.

ре-мінар ч муз. d-Moll п =; в ~і in Reaktor m -s, -toren, Reaktions|apparat
d-Moll m -(e)s, -e, Umsetzer m -s, =; 3. ел.

реабілітаційн||ий мед. Re|habilita- Drosselspule/=, -n

tions-; ~е відділення Re|habilitati- реактори ий Reaktor-;
~

пуск Dros-
ons|abteilung/=, -en, sel|anlauf m -(e)s, -läufe
Wiederherstellungslabteilung/=, -en; ~ий центр реакційний 1. політ, reaktionär;
Re|habilitationszentrum n -s, -ren, (ворожий прогресу, ретроградний)
Rejhabilitationsstätte/= -n rückschrittlich; 2. хім. Reaktions-
537 ребро

реакційність ж Rückschrittlichkeit durchführbar; -а заробітна плата

/= (робітників) Reallohn m -(e)s,
реакціонер ч Reaktionär т -s, -е; -löhne, realer Lohn; (ставка) Realgehalt
(ретроград) Rückschrittler т -s, =
n -(e)s, -hälter, reales Gehalt; 2.: -a
реакція ж (у різн. знач.) Reaktion школа [ e училище] Realschule
/=, -еп /=,-n
реалізація ж 1. {здійснення планів реальність ж Realität / =;

тощо) Realisierung f =, Wirklichkeit / =; Durchführbarkeit / =;

Verwirklichung/^ Durchführung/=; (дане, даність) Gegebenheit / =,
{впровадження) Verwertung/=; 2. -en; відчуття -ості
{продаж) Realisierung / =, Verkauf m Wirklichkeitssinn m -(e)s, Realitätssinn m -(e)s
p;
-(e)s, Vermarktung/^; {відчуження) реаніматологія ж мед. Reanima-
Veräußerung / =; {збут) Absatz m tologie/=
-es;
-
акцій Akti[enver|äußerung/=; реанімаційн||ий Reanimations-;
-

Begebung eines
векселя Wiederbelebungs-; ~e відділення
Wechsels; вимог Verwertung von
-

Intensivstation/=, -en

Forderungen; запасів Auflösung von

-

реанімація ж Reanimation/=,
Beständen; застави Beitreibung
-

Wiederbelebung^
auf Pfandverwertung; курсового
-

pea ні мобіль ч Reanimationswagen

прибутку Gewinnmitnahme / =;
=
m -s,
-
опціону Ausübung einer Option реанімувати wiederbeleben vt
=
реалізм ч Realismus m реборний Rippen-
реалізовувати див. реалізувати реборда ж (колеса тощо) Bord т
реалізувати 1. {здійснювати плани -(e)s, -е; (буртик) Krempe /=, -n;
тощо) realisieren vt, verwirklichen (потовщення) Wulst / =, Wülste;
vt; (перев. про важливі замисли, (край) Kante/=, -n
плани тощо) in die Tat ребристЦий gerippt, Rippen-; mit
[Wirklichkeit] umsetzen v/; scharfen Kanten versehen; -а
verwerten vt; 2. (продавати)
(впроваджувати) плита Plattenbalken m -s, =; -а смуга
realisieren vt, verkaufen vt, (на краю дороги) Waschbrettstrecke
vermarkten v/; (відчужувати) ver|äußern vt; /=, -n; ~e перекриття
(збувати) absetzen vt Plattenbalkendecke /=, -n, Rippendecke /=,
реаліст ч Realist m -en, -en -n; -ий електрод nppenformige
реалістичнЦий realistisch, wirklich¬ Elektrode
keitsnah; real, Real-; (здійсненний) ребро c 1. (край) Kante/=, -n, Rand
durchführbar; -а політика m -(e)s, Ränder; (монети)
Realpolitik /=; -ий живопис Rändelung / =, -en; поставити -м [на
Wirklichkeitsmalerei /=, -en -] (дошку тощо) hochkant stellen
реалістичність ж Realistik / =, vt; 2. mex. Kante/=, -n; Rippe /=,
Wirklichkeitsnähe /=; Wirklichkeit -n;
-

жорсткості
/=; Durchführbarkeit f- Versteifungsrip e /=, -n, Verstärkungsrippe /=, -n;
реалістка ж Realistin/=, -nen 3. анат.Rippe /=, -n; у нього
реалія ж філол. Realije/=, -n ребра світяться розм. bei ihm
реальнЦий 1. Real-, real; (існуючий, kann man alle Rippen zählen; я тобі
фактичний) re|ell, tatsächlich; зараз усі робра полічу! розм.
(дійсний) wirklich; (здійсненний) numerier dir deine Knochen!, lass deine
 ребросклеювальний 538

Knochen numerieren!, du kannst dir ротний рух) Reversieren п -s,

die Knochen numerieren lassen! Reversierung f =, -en, Umsteuerung
ребросклеювальний:
~

верстат /=, -en, Richtungs|umkehr/=;

Furnierfugenverleimmaschine/=, -n {пристрій для зміни напряму руху) Re-
ребруватий див. ребристий versier|einrichtung/=, -en; тяги ~

р£бус ч Rebus min =, -se, Bilderrätsel Schubbremse /=, -n; {реактивного

n -s,
=
двигуна) Schub|umkehr f =; 3. ек.
рев ч 1. Gebrüll n -(e)s,
{звірів} {письмове зобов язання, гарантія)
Brüllen n -s;{завивання} Geheul n -(e)s, Revers т -es, -е, schriftliche
Heulen n -s; {бурі} Tosen n -s, Getöse Verpflichtung, Garantie/=, -ijen
n -s; {оленя) Röhren n -s; {корови) реверсивнЦий mex. reversibel [-v-].
р
Muhen n -s; 2. {плач) Geheul n -(e)s, reversierbar, umgekehrt, umkehrbar,
Heulerei/=, -en, Heulen n -s umsteuerbar; ~a зубчата передача
р^ва 1. ч Greiner m -s, =; розм. Zahnradwendegetriebe n -s, =
Heulpeter m -s, =; 2. ж Greinerin f =, Räderwendegetriebe n -s, =; ~a муфта
-nen; розм. Heulliese /=, -n, umsteuerbare Kupplung,
Heulsuse /=, -n Reversierkupplung/=, -en, Umkehrkupplung
ревакцинація ж мед. /=, -en, Umsteuerkupplung/=, -en,
Wiederimpfung/^ -en, Auflrisch|impfung f= Wendekupplung f =, -en; ~a
-en передача Wendegetriebe n -s, =,
ревальвація ж фін. Revalvation Umsteuergetriebe n -s, =, Rücklaufgetriebe
[-valv-]/=, -en, Geld|aufwertung/=, n -s, =, Umkehrgetriebe n -s, =; ~нй

-en, Währungs|aufwertung/=, -en пристрій Umkehr|einrichtung f =,

реванш ч Revanche [re'vä:J(3)] /=, -en, Umkehrvorrichtung/=, -en
реверсивність ж Reversibilität [-v-
реваншизм ч Revanchismus [-vä:- ]/=, Umkehrbarkeit /=,
'Ji-] m
=
Umsteuerbarkeit /=
реваншист ч Revanchist [-vä:'J*i-] m реверсування c Reversieren [-V-]
=
-en, -en, Revanchepolitiker m -s, n -s, Reversierung/=, -en,
реваншистський revanchistisch Umsteuer ung/=, -en, Richtungs|Umkehrf=

[-va:'Ji-], revanchelüstern [re'vä:- реверсу вати reversieren [-V-] vt,

J(a)-] umkehren vt, umsteuem vt
реваскуляризація ж мед. равище c див. рев
Revaskularisation [-v-]/=, -en ревізійний Revisions- [-v-]; ~a ко¬
реверанс ч Knicks
{тж. m -es, -e; місія Revisionskommission/=, -en
повага, пошана) Reverenz [-V-]/=, ревізіонізм ч Revisionismus [-v-]
=
-en; робити knicksen vz, einen ~
m

Knicks [eine Verbeugung] machen; ревізіоніст ч Revisionist [-V-] m -en,

робити ~и перен. seine Reverenz -en

machen ревізіоністський revisionistisch

ревербератор
-(e)s, -e
реверберація ж фіз. Nachhall
-(e)s, Reverberation [-v-]/=, -en
реверс ч 1. {зворотний бік монети)
Revers [-V-] т -es, -е; 2. тех. {зво¬
ч Nachhallgerät n
[-V-]
ревізія ж Revision [-v-]/=, -en;
m Prüfung/=, -en, Überprüfung/=, -en;
{перегляд) Durchsicht/=, -en,
Sichtung/^ -en
ревізор ч Revisor m [-V-] m -s, -soren;
539 регентство

Prüfer т -s, =; ~

бухгалтерських революційність ж revolutionärer

[-V-] Geist [Schwung, Elan]
=
книг Buchprüfer т -s,
ревізувати revidieren [-v-] vt; революціонер ч Revolutionär [-v-]
überprüfen vt, prüfen vt m -s, -e

ревіння c див. рев революціонізувати revolutionisie-

ревінь ч бот. Rhabarber т -s ren [-V-] V/

ревіти 1. (про тварину) brüllen vi; революція ж тж. перен.

2. (про бурю) heulen vi, tosen vi; Revolution [-V-] / =, -еп; перен.
3. (плакати) heulen vi Umwälzung / =, -еп; науково-технічна
ревматизм ч мед. Rheumatismus т wissenschaftlich-technische
~

Revolution
ревматик ч (розм.) Rheumatiker т ревти див. ревіти
-s,= ревун ч 1. див. рева 1; 2. мор. Sirene
ревматичний rheumatisch /=, -п, Signalhorn п -(e)s, -hörner;
ревматоїдний rheumato|id 3. зоол. Brüll|affe т -п, -п
ревматолог ч (чоловік) Rheumato- ревуха ж див. рева 2
loge т -п, -п; (жінка) Rheumatolo- (про бурю, море тощо)
ревучий
gin/= -nen tosend, brausend
ревматологія ж Rheumatologie/= реві£с Revue [-'vy:]/=, -п [-'vy.an]
ревнивець ч Eifersüchtige т -п, -п регалія ж (предмет, який симво¬
ревнивий eifersüchtig лізує владу) Regal п -s, -ijen;
ревнивиця ж Eifersüchtige/-п, -п (предмет відзнаки, знак розрізнення)

РОВнЦий 1. (завзятий, палкий) eif¬ Insignije/=, -п

rig; (старанний) fleißig; (на регаль ч муз. Regal п -s, -е, Orgel-
=
службі) diensteifrig; (пристрасний, zungenregister п -S,
жагучий) inbrünstig; 2. (гіркий, регата ж спорт. Regatta/=, -tten
болісний) bitter, bitterlich; плакати регбі с спорт. Rugby [Takbi] п -s
~ими сльозами bitterlich weinen регбіст ч спорт. Rugbyspieler
vi, bittere Tränen vergießen* [Takbi-] т -s, =

ревнитель ч (книжн.) (завзятий, регенерат ч Regenerat п -(e)s, -е

щирий прихильник) Eiferer т -s, =; регенеративний 1. regenerativ, Re¬
(поборник) Verfechter т -s, generativ-; 2. рад. Rückkopplungs-
=

ревність ж Eifer т -s; (висока регенератор ч 1. Regenerator т -s,

пристрасть, жага) Inbrunst/= -toren, Wärmeakkumulator т -s, -еп;
ревнощі мн Eifersucht/= 2. рад. Rückkopplungs|empfänger т
ревнувати eifersüchtig sein* v/ (s) -s,=

(до когось auf А) регенерація ж Regenerierung / =,

ревнути див. ревіти -еп, Regeneration /=, -еп;
ревокація ж спец. Revokation [-V-] Wiedergewinnung/^ -еп
/=, -en, Widerruf т -(e)s, -е регенерувати regenerieren vt, vi;
револьвер ч Revolver [-'volvar] т wiedergewinnen* vt
-s,= регент ч 1. (правитель) Regent т

револьверний Revolver- [-V-], -еп, -еп; 2. муз. (керівник

revolvierend церковного хору) Kantor т -s, -toren, Dirigent
революційний Revolutions- [-V-], т -еп,-еп

revolutionär регентство с Regentschaft/=, -еп

 регентша 540

регентша ж Regentinf =, -nen регресат ч юр. Regressat m -en, -en,

регіон ч Region/=, -en, Raum т -(е) Regresspflichtiger m -s, =

s, Räume регресивнЦий regressiv, nickläufig,
регіональний Regional-, regional rückschrittlich; -e оподаткування
регіонарний мед. regionär degressive [-V-] Besteuerung
=
регістр ч муз. Register П -S, регресійний Regressions-
Р£г||іт ч (lautes) Lachen п -s, Ge¬ реграсія ж Regression/=, -en
lächter п -s; зайтися ~отом див. регресний юр. regresspflichtig, er¬

розреготатися; конати від -оту satzpflichtig, regressiv, Rückgriffs-;

sich totlachen, sich vor Lachen ~

пцзов Rückgriffsklage/=, -n,

wälzen [biegen*], vor
Р
vi (s); <§> пізнаєш дурного по -оту
(прислів'я) am vielen Lachen
erkennt man den Narren
регламент ч (розпорядок ведення
зборів тощо, режим праці тощо)
GeschäftslOrdnung f =, -еп; (час
Lachen Umfallen* Regressklage/=, -n
регресувати sich rück| entwickeln,
zurückgehen* vi (s); (занепадати)
in Verfall begriffen sein* vi (s)
регульовані|ий lenkbar, regelbar,
nachstellbar, steuerbar; geregelt; ~a
величина Regelgröße /=, -n,

для виступу) Redezeit /=, -еп; Einstellwert m -(e)s, -e; ~a ціна

дотримуватися ~у die Redezeit gesteuerter Preis; ~e навантаження

einhalten*; порушувати gegen die Regelbelastung / =, -en; ~ий

-

Geschäftsl Ordnung verstoßen* vi, підшипник Einstell|lager n -s, =,

aus der Geschäftsl Ordnung fallen* vi nachstellbares Lager; ~ий ринок
(s); die Redezeit nicht einhalten* geregelter Markt
регламентація ж Regelung/=, -en, регулювальнЦий Reguherungs-,
Reglementierung/=, -en Regelungs-, Regel-;
гайка ~a

регламентувати reglementieren vt, Einstellmutter / =, -n, Nachstellmutter

regeln vt /=, -n; ~a прокладка
реглан ч Raglan m -s, -s, Passbeilage/=, -n,
Einstel beilage /=, -n,
Raglanschnitt m -(e)s, -e Steildichtung / =, -en; ~e кільце
реготати (laut) lachen vi Einstellring m -(e)s, -e, Toleranzring m
реготливий lachlustig -(e)s, -e; ~ий клапан Regelventil
регрес ч 1. (занепад, деградація) [-V-] n -s, -e, Regulierklappe /=, -n;
Rückschritt m -(e)s, -e, Rückschlag ~ий механізм Regelwerk n -(e)s, -e,
m -(e)s, -Schläge, Regelgerät n -(e)s, -e; ~ий пристрій
Rückwärtsentwicklung/=, -en; 2. (вимога про Nachstell|einrichtung/=, -en, Rege-
повернення витрат) юр. Regress т lungsvorrichtung/=, -en
-es, Ersatzanspruch т -(e)s, регулювальник ч Verkehrspolizist
-Sprüche, Rückforderung/=, -en; (у m -en, -en, Verkehrsregler m -s,
=

вексельному обороті) фін. Rückgriff m регулювання c Regelung / =, -en,

-(e)s, -e Regulierung / =, -en; (механізмів)
регресант ч юр. Regressant m -en, Einstellen n -s, Ausrichten n -s,
-en; (у вексельному обороті) фін. Einstellung/^ -en. Ausrichtung/^. -en;
Rückgriffsberechtigte m -n, -n, ~

дорожнього руху
Rückgriffsnehmende m -n, -n, Verkehrsregelung/^
Rückgriffsschuldner m -s, =, regressnehmender регулювати regeln vt, regulieren vt;
Wechsel! inhaber (механізми) einstellen vt, ausrichten
541 режим

vi; (приводити в порядок) ordnen n -s, -e, Druckminderventil n -s, -e,

vi, in Ordnung bringen* vi Druckbegrenzungsventil n -s, -e

регулярн||ий regelmäßig; ~e редукція ж Reduktion / =, -en,
військо reguläre Truppen, stehendes Reduzierung /=, -en; Untersetzung/=,
Heer -en, Herabsetzung/^, -en, Vermmde-
регулярністьж Regelmäßigkeitf= rung/=, -en
регулятивний regulativ, regelnd редуплікація ж Reduplikation / =,
регулятор ч mex. Regulator m -en

-s, -toren, Regler m -s, =; редут ч військ. Feldschanze/=, -n

Regelwerk n -(e)s, -e, Regelgerät n -(e) радька ж бот. Rettich m -(e)s, -e

s, -e; ~

швидкості реекспорт Reexport

ч m -(e)s, Rück- Р
Geschwindigkeitsregler m -s,
=
|export m -(e)s, Wiederausfuhr/=
регуляція ж див. регулювання реекспортувати re|exportieren Vt
редагування с 1. Redigieren п -s, реемігрант 4 Rückkehrer m -s, =

Redigierung f =, -en; 2. комп. рееміграція ж Rückwanderung/=

Bearbeiten n -s,
Editieren n -s; (даних) реєстр ч Register n -s, =; (список)
Aufbereitung/^. -en Verzeichnis n -ses, -se, Liste/=, -n;
редагувати redigieren vt, lektorieren
=
торговий Handelsregister n -s,
~

v/; комп. bearbeiten vt, editieren vt; реєстратор ч (людина) Registrator

(дані) aufbereiten vt m -s, -toren; (прилад) Registrier] ap-
редактор ч Redakteur [-'t0:r] m -s, parat m -(e)s, -e, Registriergerät n

-e; швейц. Redaktor m -s, -toren; -(e)s, -e

(видавництва) Lektor m -s, -toren реєстратура ж Registratur/=, -en;

редакційн||ий Redaktions-; Anmeldungssteile/=, -n
redaktionell; ~a колегія реєстраційний Registrier( ungs)-;
Redaktionskollegium n -s, -gijen ~

редакцЦія ж 1. див. редагування
1; за ~єю... herausgegeben von...;
2. (установа) Redaktion / =, -en;
(відділ видавництва) Lektorat п
-(e)s, -е; 3. (колектив) Redaktion
/=, -еп; 4. (формулювання тексту)
Fassung/=, -еп, Formulierung/=,
номер Registriemummer/=, -n
реєстрація ж Registrieren n -s,
Registrierung/^ -en; (внесення в
список) Eintragung/=, -en;
(постановка на облік) Anmeldung/=, -en
реєстров||ий Register-; registriert,
(in das Register) eingetragen; <§> ~a
тонна мор. Registertonne / -, -n

-еп; ~ія закону Gesetzesfassung/=, (знак RT); ~e слово філол.

-еп Stichwort n -(e)s, -Wörter, Lemma n -s,
=
редиска ж бот. Radies|chen п -s, -mata

редукований спец, reduziert, реєструвапьний Registrier-

Reduktions-; звук філол. reduzierter
~

реєструвати registrieren vt; (ста¬

Laut, Murmellaut т -(e)s, -е вити на облік) anmelden vt; ~ся
редуктор ч спец. Reduktor т -s, sich registrieren (lassen*); sich

-toren, Reduktionsgetriebe п -s, =, eintragen* (lassen*); sich anmelden

Untersetzungsgetriebe n -s, =, режакторний: фільтр Siebschal-
~

Drehzahlminderer m -s.
=
tung/=, -en
редукційн||ий Reduktions-; ~a режим ч 1. політ, (державний лад,
передача Verzögerungskopplung / =, спосіб правління) Regime [ге'зі:т]
-en; ~ий клапан Reduzierventil [-V-] п -s, -s/=; Regierungsform / =, -en;
 режисер 542

2. {умови роботи, функціонування резидент ч Resident m -en, -en; юр.

тогцо) Regime п -s, -s/=; Inländer m -s, =; ек. Devisen|inländer

Arbeitsweise /=, Betriebsbedingungen
-n, [-V-] m -s,
=

pl, Betrieb m -(e)s, Betriebs|art f=, резидентний комп. resident

-en, Betriebsweise f=, -n; резидентура ж Residentschaft /=
аварійний -Notbetrieb m -(e)s; валютний -en
-

Regelung des Devisenverkehrs резиденція ж Residenz f =, -en,

[-v-]; видний Wasserverhältnisse
-

Residenzstadt/=, -Städte; офіційна

pl, Wasserhaushalt m -(e)s;
- -
Amtssitz m -es, -e;
-

уряду
економії Sparsamkeitsregime n -s, -s/=; Regierungssitz m -es, -e, Sitz der
-
найбільшого сприяння Regierung
Р
Meistbegünstigung f =; 3. {розпорядок резидуальн||ий мед. residual,
життя) Lebensweise/=, -n; дня -

Residual-, Rest-; а шизофренія

Tagesplan m -(e)s, -pläne, schizophrener Restzustand; -ий психо-
Tagesablauf m -(e)s, -läufe синдрем Residualpsychosyndrom n
режисер ч Regisseur [-3i's0:r] m -s, -e, Restpsychosyndrom n -s, -e

-s, -e; асистент -a Regieassistent резистентний спец, resistent

[-'ЗІ:-] m -en, -en резистор ч ел. Resistor т -s, -toren.
режисера ж Regie [-'зі:]/= Widerstand m -(e)s, -stände, Wider-
резеда ж бот. Reseda f=, -den standsbau|element n -(e)s, -e
резекція ж мед. Resektion f =, -en, резольвента ж мат. Resolvente
Teil|entfemung/=, -en [-V-]/=,-n
резерв ч Reserve [-v-]/=, -n; (запас) резолютивн||ий Resolutions-, Ent-
Vorrat m -(e)s, -räte; (накопичення) schheßungs-; Beschluss-; -а умова
Rücklagen pl; мати у -і in auflösende Bedingung; -а частина
Reserve [in Vorrat, vorrätig] halten* vi; вироку Tenor m -s
(скривати) im Rückhalt haben* vt резоліеці||я ж 1. Resolution f =

резерват ч Reservat [-v-] n -(e)s, -e, -en, Beschluss m -es, -Schlüsse,

Naturschutzgebiet n -(e)s, -e Entschließung f =, -en;
резервація ж 1. Reservation [-v-] запропонувати -ю eine Resolution einbringen*;

f=, -en; 2. див. резерват zur Beschlussfassung vorlegen vi;

резервіст ч військ. Reservist [-V-] т ухвалювати -ю eine Resolution

-en, -еп, Reservemann т -(e)s, -leu- annehmen* [verabschieden]; einen
te/-männer Beschluss fassen; 2. (письмове
резервн||ий Reserve- [-v-]; розпорядження) Entscheid m -(e)s, -e.
(запасний) Vorrats-; -а потужність An| Ordnung f =, -en; 3. (відмітка
Leistungsreserve /=, -п, Reserveleistung на документі) Vermerk m -(e)s, -e;

/=, -еп; -ий фонд ек. Reservefonds накладати -ю mit einem Vermerk
= =
[-,forj] т [-,for)s], [-,for)s]; versehen* vi; (ухвалювати рішення

відрахування в -ий фонд з приводу викладених у документі

Rückstellungen pl питань) eine Anordnung [einen

резервуар ч Behälter т -s, =,
Reservoir [-'vöa:r] п -s, -е
резервувати reservieren [-V-] V/,
zurücklegen vi; (бронювати)
freihalten* vt
Entscheid] treffen*
рездн ч (підстава) Grund т -(e)s,
Gründe; (сенс) Sinn т -(e)s; (доказ,
розумне пояснення) (vernünftige)
Begründung
543 рейка

резонанс ч 1. фіз. Resonanz/=, -еп, результівний resultierend, Netto-,

Mh| schwingen п -s; (відзвук, луна) End-, Gesamt-
Widerhall tn -(e)s, Nachklang m -(e) резус ч 1. зоол. Rhesus|affe m -n, -n;
s; 2. перен. (відгомін, відгук) 2. див. резус-фактор
Resonanz /=, -en, Echo n -s, -s, Widerhall разус-негативний мед. rhesusnega-
m -(e)s, Nachklang tn -(e)s tiv, rh-negativ
резонатор ч фіз., mex. Resonator разус-несумісність ж мед. Rh-In-
m -s, -toren, Mittöner m -s, =, kompatibilitätf-
Mitschwinger m -s, =; муз. разус-позитивний мед. rhesuspo-
Resonanzboden m -s, -böden; об ємний sitiv, rh-positiv
~
Hohlraumresonator m -s, -en разус-фактор ч мед. Rhesusfaktor p
резонний (обґрунтований) m -s, Rh-Faklor m -s
begründet; (який має сенс) sinnvoll; резюме c 1. (стислий виклад)
(розумний) vernünftig, verständig Resümee n -s, -s, Zusammenfassung
резонувати resonieren vi, mittönen /=, -en; 2. (відомості про
vi, rmt|schwingen vi, widerhallen vi, претендента на посаду)

nachklingen* vi Bewerbungsschreiben п -s,

=

резонуючий mit|schwingend, резюмувати resümieren vt,

mittönend, resonierend, resonant, wider- zusammenfassen vt
hallend, nachklingend реімпорт ч ек. Reimport т -(e)s,
резорбтивний біол. resorptiv, Re- Rück|import т -(e)s, Wieder|einfuhr
sorptions- /=
резарбція ж біол. Resorption f=, peiнвестування c Re|Investierung
-en [-v-]/=, -en; (капіталу)
резорцин чхім. Resorzin n -s, -e Wiederanlage/^, -n
результант Resultantef=, -n
ч мат. реінвестувати re|investieren [-V-]
результат ч Ergebnis n -ses, -se, Re¬ vt; wieder|anlegen vt
sultat n -(e)s, -e; (наслідок, ефект) реінкарнація ж Re|inkamation /=,
Nachwirkung/=, -en; (наслідок, -en

перев. негативний) Auswirkung f =, реінтеграція ж Reintegration f =,

-en; (підсумок, розв язка) Ausgang -en, Wiedereingliederung/^, -en
m -(e)s, -gänge; (кінець, рейв ч муз. Rave [reiv] min -s, -s
закінчення) Ende n -s, -n, Abschluss m -es, райвах ч (галас, гамір) Rummel m
-Schlüsse; (аналізу, перевірки -s; (безпорядок) Durch|einander n

тощо) Befund m -(e)s, -e; -s, Wirrwarr m -s

(позитивний, досягнення) Leistung f-, -en; рейд ч 1. мор. Reede/=, -n;

~

вимірювання Messjergebnis Ankerplatz m -es, -plätze; виходити на

n -ses, -se;
~
війни der Ausgang ~
die Reede anlaufen*; на ~i auf der
[die Auswirkungen] des Krieges; Reede; 2. військ. Streifzug m -(e)s,
~

праці Arbeitsergebnis n -ses, -se; -züge; 3. перен. (перевірка)

в ~i im Ergebnis, als Resultat Kontrollaktion /=, -en; (облава) Razzia
результативний ergebnisreich, /=, -s/-zzijen
ergebniswirksam, resultativ; райдер ч 1. мор. Handelsstörer m -s,
(продуктивний) leistungsfähig =; 2. ек. Raider ['re:-] m -s,
=

результативність ж райка ж 1. Latte /=, -n, Leiste /=,

Leistungsfähigkeit/^ -n; (брусок, стрижень) Stange /=,
 рейковЦий 544

-п; геодезична
~
Messlatte /=, -n, рейхсканцлер ч icm. Reichskanzler
=
Nivellierlatte [-v-]/=, -n; зубчаста m -s,

Zahnstange/=, -n; 2. залізн. Schie- рейхстаг ч (орган влади) icm.

ne /=, -n, Eisenbahnschiene /=, -n; Reichstag m -(e)s; (будинок)
сходити з рейок entgleisen vi (s) Reichstagsgebäude n -s
рейковЦий: ~a засувка рейхсфьарер ч icm. Reichsfuhrer m
Zahnstangenschieber m -s, =; ~a передача -S,=
Zahnstangengetriebe n -s, =; ~ий реканалізація ж мед. Rekanalisa-
домкрат Zahnstangenheber m -s, =, tion/=, -en
Zahnstangenhebebock m -(e)s, -bö- рекапіталізація ж ек. Kapital-
P restrukturierung/=, -en
райково-черв ячний Schnecken- рекапітуляція ж біол.
zahnstangen- Rekapitulation /=, -en
рейкоукладач ч Schienenleger m рекарбюризація ж Rückkohlung
-s, =, Schjenenverlegekran m -(e)s, /=, -en
-kräne/ спец.-є, Schienenverleger m раквієм ч 1. рел. Totenmesse/= -n.
-S,= Seelenmesse/=, -n; 2. муз. Requijem
рейнджер ч Ranger ['remcfcsr] in -s, n -s, -s

-s реквізит ч 1. театр. Requisit n -(e)

рейнський Rhein-, rheinisch s, -en; 2.: ~и мн (в документі)

рейс ч Fahrt /=, -en, Reise /=, -n; (erforderliche) Angaben, Requisiten pl
(літака) Flug m -(e)s, Flüge; реквізитор ч театр. Requisiteur
далекийFernfahrt /=, -en, Weitfahrt
~

[-'t0:r] m -s, -e
=
/=, -en, Langstreckenfahrt /=, -en; реквізиція ж Requisition f -en.

порожній
~

Freifahrt/=, -en, Requirierung/=, -en; (стягування)

Leerfahrt /=, -en Beitreibung/=, -en, Einziehung/=
рейсмус ч Anreißgerät n -(e)s, -e; -en; (конфіскація) Beschlagnahme
(слюсарний) Parallelreißer m -s,
=
/=,-n
рейсмусовий: ~

верстат Dicken¬ реквізувати requirieren vt;

maschine f =, -n, (стягнути) beitreiben* vt, einziehen* vt;
Dickenhobelmaschine /=, -n (конфіскувати) beschlagnahmen
рейсовий Linken-; автобус ~

(beschlagnahmte, beschlagnahmt) vt
Linienbus m -ses, -se; ~

журнал ракет ч Schutzgeld|erpressung/=, -en

Fahrtenbuch n -(e)s, -bücher рекетир ч Schutzgeld|erpresser m -s.
рейсфедер ч Reißfeder/=, -n,
Ziehfeder /=, -n реклама ж Werbung f =; Reklame

рейсшина ж Reißschiene/=, -n /=;криклива

~
marktschreierische
рейтинг ч Rating ['re:-] n -s, Rating¬ Reklame
liste /=, -n; політ. рекламаці||я ж юр. (претензія)
Popularitätsquote /=, -n; (програм радіо чи Reklamation /=, -en, Beanstandung
телебачення) Einschaltquote f =, -n; /=, -en; (щодо недоліків)
(градація, класифікація) Mängelrüge /=, -n; подавати ~ю eine
Einstufung/=, -en Reklamation einlegen [geltend machen.

рейтузи мн gestrickte Hose; Vorbringen*], beanstanden vt

Gamaschenhose /=, -n; (для верхової їзди) рекламн||ий Werbe-; Reklame-:
Reithose/=, -n ~a кампанія Werbeaktion f =, -en.
545 ректоскоп

Werbekampagne [-,panjs] f =, -n, /=, -en; Wiederherstellung /=, -еп;

Werbefeldzug m -(e)s, -züge, (про будівлю) Wiederaufbau т -(е)
Reklamefeldzug m -(e)s, -züge; ~a s; 2. (перебудова, переобладнання)
листівка Reklamezettel m -s, =; ~e Umgestaltung/=, -еп
агентство Werbeagentur f =, -en; реконструювати 1.
~e гасло Werbeslogan m -s, -s; ~ий (відновлювати) rekonstruieren v/;
відділ Werbeabteilung/=, -en; ~ий wiederherstellen vt;
(будівлю) wieder|aufbauen vt;
додаток Anzeigenbeilage f =, -n, 2. (перебудовувати) umgestalten vt
Werbebeilage/=, -n; ~ий проспект рекорд ч Rekord m -(e)s, -e; Höch|st-

Werbeprospelrt m -(e)s, -e, leistung f =, -en, Spitzenleistung

Werbeschrift /=, -en; ~ий ролик f =, -en; встановлювати einen ~

P
Werbespot [-spot] m -s, -s; ~ий щит Rekord aufstellen; побити einen ~

Werbeschild n -(e)s, -er, Werbetafel /=, Rekord schlagen* [brechen*, unter¬

-n, Reklametafel/=, -n bieten*]
рекламувати werben* vi (щось für рекордн||ий Rekord-, Höch|st-,
Л.); Reklame machen (щось für A; Spitzen-; ~e досягнення

перен. тж. D.); (розхвалювати) Rekordleistung /=, -en, Spitzenleistung/=, -en

anpreisen* vt рекордсмен ч Rekordhalter m -s, =,

рекогносцировка ж військ., геод. Rekordinhaber m -s, =; розм. Re¬

Erkundung/=, -en kordler m -s,
=

рекогносцирувати erkunden vt рекордсменка ж Rekordhalterin

рекомбінація Rekombination/=,
ж /=, -nen, Rekord|inhaberin/=, -nen;
-en, Wiederver| einigung/=, -en розм. Rekordlerin/=, -nen
рекомендаційний Empfehlungs-, рекреація ж Rekreation f =,
empfehlend; лист Empfehlungs¬ ~

Entspannung/^, Erholung/=
brief m -(e)s, -e, рекрут ч (icm.) Neu|eingezogene m

Empfehlungsschreiben n -s, =
-n, -n; icm. Rekrut m -en, -en;
рекомендація ж (відгук) набирати ~ів Rekruten ausheben*
Empfehlung f =, -en, Referenz f =, -en; ректальний анат. Rektal-, rektal,
(письмова) Empfehlungsschreiben Mastdarm-
=
n -s, ректифікат ч спец, rektifizierter
рекомендований 1. Alkohol, Rektifikat n -s, -e
(запропонований) empfohlen; 2. (про лист ректифікатор ч спец. Kocher m -s,
тощо) eingeschrieben, Einschreibe-; =, Rektifizier|apparat m -(e)s, -e
~
лист eingeschriebener Brief, ректифікація ж спец. Rektifikation
Einschreibebrief m -(e)s, -e /=, -en, Rückflusskondensation /=,
рекомендування c (при -en

знайомстві) Vorstellung/=, -en ректифікувати спец, rektifizieren vt

рекомендувати 1. (давати поради, ректор ч Rektor m -s, -toren; (звер¬
вказівки) empfehlen* vt; 2. тання) Magnifizenz/=, -en
(знайомити) vorstellen (когось А., з ректорат ч Rektorat n -(e)s, -e
кимось D.) ректорство c Rektorat n -(e)s, -e,
реконвалесценція ж мед. Amt des Rektors, Rektoren|amt n

Genesung/^, Rekonvaleszenz [-v-]/= -(e)s

реконструкція ж 1. (відновлення ректоскоп ч Rektoskop n -s, -e,
первісного вигляду) Rekonstruktion
=
Mastdarmspiegel m -s,
 ректоскопія 546

ректоскопія ч мед. Rektoskopie/=, релігія ж Religion/=, -en

-Цеп, Mastdarmspiegelung/=, -еп релікварій ч Heiligenschrein m -(e)
рекультивація ж Rekultivierung s, -e, Reliqui|ar n -s, -e/-i|en
[-v-]/=, -еп; (земель) реліквія ж Reliquie/=, -n
Wiederlurbarmachen п -s, Wieder|urbarmachung релікт ч Relikt n -(e)s, -e, Überbleib¬
/= sel n -s, =

рекультивувати rekultivieren [-V-] реліктовий Relikt-; Rest-

vi; wieder urbar machen vi рельєф ч Relijef n -s, -s/-e; (місце¬
рекуперативний mex. rekuperativ, вості) Bodengestaltung/=, -en,
Rekuperativ- Geländeform /=, -en

р рекуператор ч Rekuperator m -s, рельафнЦий 1. Reli|ef-, relijefiför-

-toren mig, relijef]artig; (з підвищеннями)
рекуперація ж Rekuperation f =, erhaben; ~e зварювання
-en, Rekuperieren n -s, Buckelschweißen n -s, Buckelschweißung
Rückgewinnung/^ Wärmerückgewinnung/=, /=, -en, Reliefschweißung/=. -en,
Wiedergewinnung/= Warzenschweißen n -s,
рекурентний rekurrent Warzenschweißung /=, -en; 2. перен.
рекурсивний мат. rekursiv plastisch, klar hervortretend
релаксант ч мед. Relaxantium п -s, рельафність ж Reli]efFörmigkeit
=
-ti|en, Entspannungsmittel n -s, /=, Relijeflartigigkeit/=, Reli'efjarti-
релаксація ж мед. Entspannung/=, ge n -n; перен. Plastische n -n,

Relaxation/= Hervortretende n -n
рела c mex. Relais [-'le:] n [-'le:s], =
релятивізм ч філос. Relativismus
= =
[-'le:s], Schalt]einrichtung/=, -en; [-V-] m
вказівна
~
Blinkrelais n =, =; ~

релятивіст ч Relativist [-v-] m -en,

періодичного (переривчастого] -en

вмикання Intervallrelais [-v-] n =, релятивістський relativistisch [-v-]

=;
~

часу Zeitrelais n =, =, релятивний relativ, bedingt

Zeitwächter m -s, =, Zeitschalter
реле-дросель ч Drosselrelais
hoch]induktives [-v-] Relais
рела-регулятор ч Reglerschalter m
-s, =, Spannungsregler m -s, =,
=
Kontaktregler m -s,
релевантний relevant [-v-]
релевантність ж Relevanz [-v-]/=
релайний Relais [-'le:-], relaisge¬
steuert
релігієзнавство c Religionskunde/=
=
m -s, релятивність ж Relativität [-v-]
n =,
=
/=, Bedingtheit/=
реляційн||ий Relationen-, relational,
beziehungsmäßig; ~a алгебра
Relationen! algebra/=
реляція ж Relation/=, -en
рема ж філол. Rhema n -s, -mata
реманент ч Inventar [-v-] n -s
ремарка ж 1. (примітка) Bemer¬
kung / =, -en, Anmerkung / =, -en;
2. театр. Bühnen|anweisung/= -en

релігійний 1. (який стосується ремез ч зоол. (птах) Beutelmeise

релігії) Religions-, religiös; sakral; /=,-П
2. (віруючий) gottgläubig, religiös; peмерія ж бот. Römischer Mohn
(набожний) fromm ремесла с Handwerk п -s, -е, Gewer¬
релігійність ж Religiosität / =; be п -s, -е, Handgewerbe п -s, -е; <§>
Gläubigkeit/=, Gottgläubigkeit/=; ~
на плечах не висить і хліба
Frömmigkeit/= не просить, а хліб дає [~ годує]
547 ренегатство

{прислів'я) kunstreiche Hand geht -е; Handwerkswesen п -s, Handwerk

durch alle Land, jegliches Handwerk n -(e)s
nährt seinen Mann, mit einem ремісничЦий Handwerks-,
Handwerk kommt man weiter als mit tau- handwerklich, handwerksmäßig,
send Gulden, Handwerk hat einen gewerblich; ~a майстерня
goldenen Boden Handwerksbetrieb m -(e)s, -e; ~a палата
ремиґати Wiederkauen v/, kauen vt Handwerkskammer /=, -n; ~e
реміз(к)а ж текст. Litzenschaft m училище gewerbliche Berufsschule,
-(e)s, -schäfte, Bindeschaft m -(e)s, Gewerbeschule/=, -n
-schäfte, Webschaft m -(e)s, -schäfte, ремітант ч фін. Remittent m -en, -en,
Schaftwerk n -(e)s, -e Zahlungsempfänger m -s, =, P
=
ремізн||ий: ~a планка Schaftleiste Wechselnehmer m -s,

/=, -n, Schaftstab m -(e)s,-Stäbe; ~ий ремітувати фін. remittieren vt

ткацький верстат ремонт ч Reparatur /=, -en, Aus-
Schaftwebmaschine /=, -n besserung / =, -en; {відновлення)
ремікс ч Remix [Ti:-] m =/-es, -e Instandsetzung/=, -en; {квартири,
ремілітаризація ж Remilitarisie¬ будівлі тощо) Renovierung [-V-]
rung/^ Wieder] aufrüstung/= / =, -en; {машин тощо)
ремілітаризувати remilitarisieren Überholung/^ -en; здавати в reparieren ~

vz, wieder|aufrüsten vt lassen* vz, zur Reparatur geben* vt;

ремінець ч kleiner Riemen, Riem¬ закрито на {напис) wegen
~

chen {для годинника) Leder|-

n -s, =; Renovierung geschlossen
armband n -(e)s, -bänder ремонтні|ий Reparatur-; Ausbesse-
ремінісценція ж Reminiszenz /=, rungs-; Renovierungs- [-v-]; ~a
-en майстерня Reparaturwerkstatt /=,
ремінн)|ий Riemen-; ~a передача -Stätten; ~i роботи
Riemengetriebe привід
n -s, =; ~ий Reparaturlarbeiten
pl; Renovierungs|arbeiten pl;
Riemenantrieb m -(e)s, -e Instandsetzungs|arbeiten pl;
ремінь ч Riemen m -s, =; {поясний) Instandhaltungslarbeiten pl
Leibriemen m -s, =, Gurt m -(e)s, -e; ремонтувати reparieren vt;
{пасок) Gürtel m -s, =; військ. {лагодити, виправляти) ausbessem vt;
Koppel n -s, =; зубчатий Zahnriemen
~

{квартиру, будівлю тощо)

m -s, =; клиновий Keilriemen m
~

renovieren [-V-] vt; {відновлювати) in

-s. =; привідний Treibriemen m
~
Stand [instand] setzen vt; {машину
-s. =, Antriebsriemen m -s, =; ~

тощо) reparieren vt, überholen vt;

безпеки Sicherheitsgurt
aem. -(e)s, m {латати одяг, взуття) flicken vt
Sicherheitsgürtel m -s, {нарікати) klagen (на
-

-e, рамствувати
ремінь-риба ж зоол. Bandfisch m щось über?!.); beklagen vt; wehklagen
-(e)s, -e невідокр. vi; {бурчати) murren vi (на
реміса ж див. рімеса щось über А.); {бути невдоволеним)

ремісія ж Remission/=, -еп unzufrieden sein* vi (s); на долю ~

ремісник ч Handwerker т -s, =, mit dem Schicksal hadern vi

Gewerbetreibende т -п, -п ренегат ч Renegat m -en, -en,

ремісникувати Handwerk treiben* Abtrünnige m -n, -n

ремісництво с handwerksmäßiger ренегатство c Renegatentum n -s,

Betrieb, Handwerksbetrieb т -(e)s, Abtrünnigkeit/=
 Ренесанс 548

Ренесанс ч іст. Renaissance

[гзпє-
'sä:s]/=
реній ч Rhenium п -s (хім. знак Re)
реновація ж Erneuerung/=, -еп
ренограма ж мед. Renogramm
-е, Nieren|aufnahme/=, -п
ренографія ж мед. Renographie
=
/ -і]еп, Nierenröntgendarstellung
Durchleuchtung/=, -еп; (лікування)
Röntgenbehandlung / =, -еп,
Röntgenbestrahlung/^ -еп
рентгенізувати (просвічувати
п -s, промінням) röntgen vz, durchleuchten
v/; (лікувати) mit Röntgenstrahlen
behandeln vt
рентгенограма ж Röntgenogramm

/=, -еп n -s, -e, Röntgenbild n -(e)s, -er

реноме с Renommee п -s, -s, Ruf т рентгенографічний спец,

р -(e)s röntgenographisch
ранта ж ек. Rente /=, -п; довічна рентгенографія ж спец. Röntgeno-
~

lebenslängliche Rente; земельна graphie/=, -i|en, Röntgenaufnahme

~

Bodenrente/=, -п, Agrarrente/=, /=,-n

-п, Grundrente /=, -п; натуральна рентгенодіагностика ж
~

Produktenrente/=, -п Röntgendiagnostik /=, Röntgenprüfung/=,

рентабельний ек. rentabel; gewinn¬ -en

bringend, gewinngünstig, рентгенолог ч (чоловік)

einträglich; wirtschaftlich Röntgenologe m -n, -n, Röntgenarzt m -es,

рентабельність ж ек. Rentabilität -ärzte; (жінка) Röntgenologin /=,

/=, Einträglichkeit /=; -nen, Röntgen|ärztin/=, -nen
Wirtschaftlichkeit /= рентгенологічний Röntgen-,
рентган ч 1.фіз. (одиниця röntgenologisch
=
випромінювання) Röntgen п =, (знак г); рентгенологія ж Röntgenologie/=
2. (проміння) Röntgenstrahlen pl; -І еп
3. (просвічування) рентгенометр ч
=
Röntgen|Untersuchung /=, -еп, Dosisleistungsmesser m -s,

Röntgendurchleuchtung^, -еп; робити röntgen vt;

~

рентгенотерапія ж мед.
4. (апарат) Röntgen| apparat т -(е) Röntgenbehandlung/^ Röntgentherapie/=
s, -е рентний спец. Renten-
рентганівськ||ий Röntgen-; ~а реограф ч Rheograph т -еп, -еп
трубка Röntgenröhre / =, -п; ~а реологічний фіз. Theologisch
установка Röntgen|einrichtung / =, реологія ж фіз. Fließkunde /=, -п,
-еп, Röntgen|anlage /=, -п; ~е Fließlehre/=, -п, Rheologie/=, -ijen
випромінювання Röntgenstrahlung реометр ч Rheometer п -s,
=

/=; ~е обстеження Röntgen| реорганізація Reorganisation/=,

ж

Untersuchung/=, -еп; ~е проміння [~і -еп, Reorganisierung / =, -еп;

промені] Röntgenstrahlen pl; ~ий (перетворення, перебудова)
знімок Röntgenaufnahme / =, -п, Umgestaltung/^ -еп, Umbildung/=, -еп,
Röntgenbild п -(e)s, -er; ~ий Neugestaltung/=, -еп
кабінет Röntgenraum т -(e)s, -räume; реорганізовувати reorganisieren
результат [дані] -ого vt; (перетворювати,
обстеження Röntgenbefund т -(e)s, -е; перебудовувати) umgestalten vt, umbilden vt,
просвічувати ~им промінням див. neugestalten vt
рентгенізувати реорганізувати див.
рентгенізація ж (просвічування) реорганізовувати
549
реостат ч ел. Regelwiderstand т -(е)
s, -stände, regelbarer Widerstand,
Rheostat m -(e)s, -e; пусковий
~
Anlasswiderstand m -(e)s, -stände,
Kurbelwiderstand m -(e)s, -stände;
збудження Feldsteller m -s, =;
~
розжарення Heizwiderstand
-(e)s, -stände
реостати ||ий Widerstands-;
гальмування
Widerstandsbremsung/=, -en; ~ий датчик
Widerstandsmesswertgeber m -s, =
реофіли мн зоол. rheophile Tiere
реофільний rheophil, Strömung
liebend
pgn ч муз. Rap [rep] m -s, -s
репараційн||ий: ~i платежі
Reparationszahlungen pl
репарація ж 1. політ. Reparation
/=, -en, Kriegslasten pl; 2. ек.
Wiedergutmachung f =, -en, Reparation
/=, -en; 3. мед. Reparation/=, -en;
Wiederherstellung/=, -en,
reparative [ v ] Regeneration
репатися (розм.) bersten* vi (s),
aufspringen* v/ (s), aufplatzen vi (s)
репатріант ч політ. Repatriant m
-en, -en, Heimkehrer m -s, =,
Rückkehrer m -s,
=
репатріантка ж Repatriantin f
-nen, Heimkehrerin /=, -nen,
Rückkehrerin /=, -nen
репатріація ж політ. Repatriierung
/= -en, Hehnbeförderung f =, -en,
Wieder| einbürgerung/=, -en;
(капіталів) Repatri|ierung/=. -en,
Rückführung/^, -en, Rückgabe/=, -n
репатріювати політ, repatriieren
vt; in die Heimat entlassen* vt
репелент ч Repellent n -(e)s, -e,
=
Abschreckungsmittel n -s,
репер ч Rapsänger [Te-] m -s, =,
=
Rapper m -s,
репар ч 1. геод.
Richtpunkt -(e)s,
-e, Festpunkt m -(e)s, -e, Basispunkt
m -(e)s, -e; Höhenmarke /=, -n, Ver¬
репрезентабельний
messungsmarke/=, -n; 2. військ.
Einschießpunkt m -(e)s, -e, Einschießziel
n -(e)s, -e, Vergleichsziel n -(e)s, -e;
3. мат. Achsenkreuz n -es, -e
репертуар ч театр. Spielplan m
-(e)s, -pläne; (артиста) Repertoire
m [-'töa:r] n -s, -s; в ~i auf dem
Spielplan [Repertoire]; зняти з ~y vom
~e Spielplan absetzen vt
репетирувати 1. театр. Probe
halten*, proben vt; 2. (учня)
Nachhilfestunden geben*,
Nachhilfeunterricht erteilen (когось D.)
репетитор ч (чоловік)
Nachhilfelehrer m -s, =; (жінка)
Nach ilfelehrerin /=, -nen
репетиторство c Nachhilfestunden
pZ, Förderstunden pl,
Nachhilfeunterricht m -(e)s
репетиційний Repetitions-, Probe-
репетиція ж Probe f=, -n
репетувати (кричати, галасувати)
(anhaltend) schreien* vi; (видавати
зойки) heulen vi, jammern vi;
(здіймати галас,шум) lärmen vi;
(горлати) krakeelen vi
репіжити (розм.) 1. див. періщити;
2. див. хльоскати; 3. див. ревіти З
реплантація ж мед. Replantation
=, /=, -еп
рапліка ж 1. (відповідь) Erwiderung
/=, -еп; (зауваження з місця)
Zwischenruf т -(e)s, -е; (заперечення)
Entgegnung/=, -еп, Gegen|antwort
f~, -еп; 2. театр. Stichwort п -(е)
s, -е;
~
сказана das Stichwort fällt
реплікація Replikation /=,
ж -еп,
Reproduktion/=, -еп
pan ну ти див. репатися
репортаж ч Reportage [-зз]/=> -п,
Bericht т -(e)s, -е, Berichterstattung
/=, -еп
репортер ч Reporter т -s, =,
m Berichterstatter т -s,
=
репрезентабельний repräsentabel:
(статечний) würdig, stattlich
 репрезентабельність 550

репрезентабельність Reprä- ж (відтворення) Wiedergabe/=, -n

sentabilität/=; Würdigkeit/=, Statt- репс ч текст.
Rips m -es, -e
lichkeit/= рептилія ж зоол. Reptil n -s. -lijen.
репрезентант ч(книжн.) Kriechtier n -(e)s, -e
Repräsentant т -en, -en, Vertreter m -s, =
репутаці||я ж Ruf m -(e)s; (часто
реп резентати вн и й repräsentativ, в офіційних характеристиках
Repräsentativ- тогцо) Leumund т -(e)s;
репрезентативність ж (престиж) Ansehen п -s, Renommee п
Repräsentativität [-v-]/= -s, дорожити своєю ~єю
-s;

репрезентація ж Repräsentation auf einen guten Ruf geben*:

etwas

/=, -en зажити гарної ~ї sich eines guten

р
репрезентувати repräsentieren vt, Rufes erfreuen; мати гарну [не-
vertreten* vt заплямдвану] ~ю einen guten Ruf

репресапі||я ж політ., ек. [Leumund] haben*, in gutem Ruf

Zwangsmaßnahme /=, -n, stehen* vi; розм. gut angeschrieben
Vergeltungsmaßnahme /=, -n, Repressalie
f-, -n; sein* vi (s) [stehen* vz] (в когось bei
застосовувати ~ї Repressalien D.); розм. eine reine [saubere,
ergreifen* (проти когось gegen А.) weiße, blütenweiße] Weste haben*, mit
репресивн||ий Repressiv-, sauberer Weste dastehen* vi: розм..
repressiv; ~i заходи Repressivmaßnahmen жарт, keinen Fleck auf der Weste
pl, Repressalien pl haben*; мати погану ~ю einen
репресії.vw Repressalien pl, schlechten Ruf [Leumund] haben*,
Repressionen pl, Repressivmaßnahmen pl in üblem [schlechtem] Geruch
репресувати Repressalien unter¬ stehen* vi; який має погану ~ю

werfen* vt verrufen
реприватизація ж Reprivatisierung реп ях ч бот. Klette /=, -п;
[-v-]/=, -en причіплюватися [приставати,
реприватизувзти reprivatisieren прилипати, вчіплюватися] як
(до ~

[-V-] vt кожуха) wie eine Klette hängen

реприза ж спец. Reprise f =, -n, [kleben] vi (до когось an D.); sich
Wiederholung/=, -en wie eine Klette hängen* (до когось
репринт ч Reprint m -s, -s, an він пристав до неї як
А.); ~
до

Nachdruck
-(e)s,
m -e кожуха er hängt sich wie eine

репринтн||ий: ~e видання Reprint Klette an sie

m -s, -s ресора ж Feder f =, -n; штабова
репродуктивний reproduktiv; вік ~ ~

geschichtete Blattfeder, Blattfeder

Fertilitäts|alter n -s,
Geschlechtsreifezeit /=
репродуктор ч рад. Lautsprecher m
=
-s,
репродукувати reproduzieren
abbilden vt, wiedergeben* vt
репродукційний Reproduktions-
репродукція ж Reproduktion f =,
-en; (зображення) Abbildung f =,
-en; (копія) Nachbildung f =, -en;
f-, -n; на ~x gefedert
pecngKT ч (заст.) Respekt m -(e)s.
Achtung/=
респектабельний respektabel;
vt, (показний, видний) ansehnlich;
(шанований, авторитетний) angesehen:
(поважний, гідний пошани) achtbar
респектабельність ж Respektabi-
lität f =; Ansehnlichkeit f =; Acht-
barkeit/=
551 ретроградний

респіратор ч спец. Atemgerät п -(е) ти) розм., несхв. mit einem wahren
s. -е, Atemschutzgerät -(e)s,
п -е Bier|eifer tun* vt
респіратор-пов язка ж ретельно sorgfältig, mit Sorgfalt;
Staubmaske /=, -п eifrig, mit Eifer; fleißig; sorgsam
респіраторний respiratorisch ретанція ж мед. Retention /=, -en,
респондент ч Befragte т -п, -п Zurückhaltung/^, -en

республіка ж Republik/= -еп ретикулосаркома ж мед. Retikulo¬

республіканець ч Republikaner т sarkom n -s, -e
ретикульаз чмед. Retikulose/=,
=
-s, -n

республіканський republikanisch; ретикулярний мед. retikulär

(який стосується республіки) Re- ретина ж анат. Netzhaut/=, -häute, P
publik- Retina/=, -nae
реставратор ч Restaurator т -s, ретиніт ч мед. Retinitis / =, -tiden,
-toren Netzhaut|entzündung/=, -en
реставрація ж Restaurierung f =, ретороман||ець ч Rätoromane m -n,
-en, Restauration /=, -en; -n; ~ка ж Rätoromanin/=, -nen

Wiederherstellung/^ -en ретороманський rätoromanisch;

реставрувати restaurieren vt; ~a мова die rätoromanische Sprache;

(відновлювати) wiederherstellen vt (лише з артиклем) Rätoromanische

Restitution/=, n -n; (зазвич. без
реституція ж 1. юр. артикля)
-en,Rück|erstattung/=, -en; 2. біол. Rätoromanisch n =/-s
Wiederherstellung/^ -en реторсія ж політ. Retorsion/=, -en,
ресторан ч Gaststätte /=, -n, Gegenmaßnahme/=, -en
Gastwirtschaft /=, -en; (перев. добре об- ретарта ж Retorte/=, -n

лаиїтований) Restaurant [resto'rä:] ретрактор ч мед. Retraktor m -s, -to¬

ren, Rückzieher m -s,

=
n -s, -s

рестрикційний restriktiv ретракція ж Retraktion / =, -en,

реструктуризація ж Restrukturie¬
rung/^ -en
реструктурувати restrukturieren vt
ресурс ч 1. mex. Ressource [re'surss]
/=, -n, Lebensdauer /=, Standzeit
/=, -en, Laufzeit/=, -en; 2.: ~и мн
Ressourcen pl; природні ~и
Naturschätze pl; трудові ~и (verfügbare)
Zurückziehung/=, -en
ретранслювати weiterleiten vt
ретранслятор ч Relaisstelle [-'le:-]
/=, -n, Relaisstation/=, -en, Verstär¬
kerstelle /=, -n, Weitergeber m -s, =,
Zwischensender m -s, =
ретрансляція ж спец. Übertragung
/=, -en, Zwischen|übertragung / =

Arbeitskräfte pl -en, Weitergabe/=, -n, Weiterleitung

ретельний sorgfältig; (старанний) /=, -en, Weitersendung/=, -en,
fleißig; (ревний, завзятий) eifrig; Weiterlübertragung / =, -en,
(сумлінний) gewissenhaft; Relaissendung [-'le:-]/= -en
і
(акуратний) pünktlich; (ретельний поряд ретрата ж фін. Ritratte/=, -n,
з цим обережний або
=
Rückwechsel m -s,

турботливий) sorgsam ретро c retro

ретальніст||ь ж Sorgfalt / =; Eifer ретроград ч (книжн.) Rückschrittler
=
т -s; Fleiß т -es; Gewissenhaftigkeit m -s,

/=; Pünktlichkeit /=; Sorgsamkeit ретроградний (книжн.) retrograd,

/=; з надмірною ~ю (щось роби¬ rückläufig, rückschrittlich
 ретроградство 552

ретроградство с {книжн.) рефлектометр ч фіз.

Rückschrittlichkeit /= Reflexionsmesser m -s, =, Reflektometer n -s,
=

ретроперитонеальний мед. retro- рефлектор ч фіз., mex. Reflektor m

peritoneal -s, -toren, Rückstrahler m -s, =;

ретропозцція ж мед. Retroposition Reflexspiegel m -s, =; {телескоп)

/= -еп; зубів Gebissrückstand т
~

Spiegelteleskop n -s, -e; {обігрівальний

-(e)s прилад) Heizsonne f =, -n, Heiz¬
=
ретроспектива ж Retrospektive strahler m -s,

[-v-]/=, -n, Rückblick m -(e)s, -e рефлекторний фіз., mex.

ретроспективний {книжн.) retros¬ Reflektor-, Rückstrahl-

Р pektiv, rückblickend, rückschauend рефлекторний фізіол. reflektorisch,
ретрофлаксія ж мед. Retroflexie Reflex-; рух Reflexbewegung/=,
~

/=, -Цеп, Rückwärtsknickung/=, -en -en

ретур див. ретрата

ч реформ||а ж Reform/=, -en;
ратуш ж Retuschef=, -n здійснювати reformieren vt, eine ~y
ретушер ч Retuscheur [-'f0.*r] m -s, Reform durchfuhren; потребувати
~y reformbedürftig sein* vi (s)
=
-e, Retuschierer m -s,

ретушувати retuschieren vt реформатор ч Reformator m -s,

реферат ч Referat n -(e)s, -e;
=
{допо¬ -toren, Reformer m -s,

відь) Vortrag m -(e)s, -träge, Bericht реформаторський Reform-;

m -(e)s, -e reformatorisch
реферативний: ~

журнал Реформація ж icm. Reformation f=

=
Referatezeitschrift /=, -en реформізм ч Reformismus m
референдар ч Referendar m -s, -e реформіст ч Reformist m -en, -en

референдум ч політ. Referendum n реформістський reformistisch

-s, -den/-da, Volksbefragung/=, -en; реформувати reformieren vt, umge¬
Volks|entscheid m -(e)s, -e, Volks|ab- stalten vt, neugestalten vt
stimmung/=, -en рефрактарний мед. refraktär, Re¬
референт ч Referent m -en, -en; fraktär-

{доповідач) Bericht|erstatter m -s, =; рефрактометр ч фіз. Refraktometer

{діловод) Sachbearbeiter m -s,
=
n -s, =,

референція ж Referenz f =, -en; Strahlenbrechungswinkelmes er m -s, =, Strahlenbrechungsmesser

=
Empfehlung/=, -en m -s,

рефері ч спорт. Referee [refa'rr./'re- рефрактор ч acmp. Refraktor m -s,

-toren, Strahlenbrecher
=

fan] m -s, -s m -s,

реферувати referieren vt; рефракція ж фіз. Refraktion f =,

{доповідати) berichten vt -en, Strahlenbrechung f-, -en,

рефінансування c Refinanzierung Brechung f =, -en; ока Refraktion ~

/=, -en [Brechkraft] des Auges

рефінансувати refinanzieren vt рефрен ч Refrain [-'fre/-'frei]] m -s.

рефлекс ч фізіол. Reflex m -es, -e -s, Kehrreim

-(e)s, -e m

рефлексія ж Reflexion/=, -en рефрижератор ч aem. Kühlwagen

рефлексологія ж псих. Reflexolo- m -s, =; {судно) Kühlschiff n -(e)s,

gie/=, -iien -e; mex. {випарник) Verdampfer m

рефлективний Reflex-, -s,=

reflektorisch; {мимовільний) unwillkürlich рефрижераторний Kühl-

553 риб||а

рецензент ч Rezensent т -еп, -еп речитатив ч муз. Rezitativ п -s, -е,

рецензія ж Rezension/=, -еп Sprechgesang т -(e)s, -sänge

рецензувати rezensieren vt речі мн Sachen pl; (одяг)
рецепт ч Rezept п -(e)s, -е; випи¬ Kleidungsstücke pl; (багаж) Gepäck п -(e)s
ein ausstellen рач ник ч 1. (поборник) Verfechter
~
т
сувати Rezept
[ausschreiben*]; який -s, =; 2. (представник) Vertreter т
=
rezeptfrei; який
відпускається без ~у -s, =; 3.
(оратор) Sprecher т -s,

відпускається за ~ом rezeptpflichtig речниця ж 1. (поборниця)

рецептивний rezeptiv, aufhehmend
рецептор ч фізіол. Rezeptor т -s,
-toren, Reiz|empfänger
Reiz|aufnehmer m -s,
рецептура ж Rezepturf=, -en
рецепція ж Rezeption/=, -en, Auf-
nahme/=, -n, Annahme/=, -n
рецесивний мед. rezessiv, Rezessiv-
рецесія ж 1. (переуступка) Retro¬
zession f =, -en, Wiederabtretung
Verfechterin /=, -nen; 2. (представниця)
Vertreterin f =, -nen; 3. (оратор)
т -s, =, Sprecherin/=, -nen
Р
=
речов||ий Sach(en)-, sachlich; юр.
dinglich; ~e право Sachenrecht n
-(e)s, dingliches Recht; ~ий доказ
Beweisstück n -(e)s, -e, dinglicher
Beweis, sachliches Beweismittel
речовина ж Stoff m -(e)s, -e,
Substanz /=, -en; фіз. Materie/=

/=, -en; 2. (екоиомічииіі спад) речовинний stofflich, materiell

Wirtschaftsrezession /=, -en, Rezession речовинність ж Stofflichkeit f=
/=, -en рашето c Sieb n -(e)s, -e; просіюва¬
рецидив мед., юр. Rückfall m -(e)
ч ти через
~
sieben vt; <§> носити ~м

s, -falle, Rezidiv n -s, -e ваду Wasser mit einem Sieb

рецидивізм ч юр. Rückfallkrimina- schöpfen
lität/= решітка ж 1. Gitter n -s, =; 2. mex.

рецидивіст ч юр. (колосникова) Rost m -es, -e

Rückfallverbrecher m -s, =, Rückfalltäter m -s, =, решітчастий Gitter-, gitterförmig,
rückfälliger Verbrecher gitter|artig
рецидивістка ж юр. рашка ж Avers [-v-] m -es, -e
Rückfallverbrecherin f =, -nen, Rückfalltäterin решт||а ж 1. (залишок) Rest т -(е)
/=, -nen, rückfällige Verbrecherin s, -е; давати ~у zurückgeben* vt,
рецидивний rückfällig, Rückfall-, herausgeben* vt; 2. (інше) sonstig,
rezidiv Sonstige n -n
раштки мн Überbleibsel n -s,
=
реципієнт ч Empfänger m -s, =,
Rezipient m -en,-en рая ж мор. Rahe/=, -n
реципракний reziprok ржа див. іржа
ж

рециркуляція ж Rezirkulation ржавий див. іржавий

f =, -en, Rückströmung f =, -en, ржавіти див. іржавіти
Rückführung / =, -en, риб||а ж Fisch т -(e)s, -е; багатий
Kreislaufführung/=, -en, Rück|umlauf m -(e)s, на ~у fischreich; бідний на ~у
Rücklauf m -(e)s fisch|arm; <§> ні ~а ні м ясо weder
рецитатор ч див. декламатор Fisch noch Fleisch, nicht Fisch nicht
рецитація ж див. декламація Fleisch; великій ~1 в глибокій
рецитувати див. декламувати воді плавати (прислів 'я) große
речення с Satz т -es, Sätze; головне Schiffe machen große Fahrt; чи так,
~

Hauptsatz т -es, -Sätze чи не так, а не буде з ~и рак див.

 риба-голка 554

на свиню хоч сідло надінь, то все риболов ч див. рибалка

кон£М не буде; ще й ~и не риболовацьк||ий Fischerei-; ~е суд¬

піймали, а вже заходилися юшку но Fischereischiff п -(e)s, -е

варити (прислів я) verkaufe die риболовля ж Fischfang т -(e)s;

Aale nicht, bevor du sie gefangen (вудкою) Angeln п -s

hast; щоб ~y їсти, треба в ваду риболавн||ий Fisch-; (вудкою)

лізти (прислів я)Fische fangen
wer Angel-; ~а зона Seefischfangzone
will, muss vorher die Netze flicken; f =, -п; ~а сітка Fischnetz п -es,
die gebratenen Tauben fliegen kei- -е; ~е судно Fischereischiff п -(е)
nem ins Maul s, -е; -ий гачок Angelhaken т -s,

р риба-голка ж зоол. Seenadel/=, -n =; -ий трал Schleppnetz т -es, -е;

риба-метолик ж зоол. Schmetter¬ (мілководний) Zeese / =, -п; ~нй

lingsfisch т -(e)s, -е траулер Fischtrawler [-tro:-] т -s.

рибалити fischen vz, Fischfang trei¬ =, Grundschleppnetzfahrzeug -(е) п

ben*; (вудкою) angeln vi s, -е; ~ий флот Fischereiflotte /=.

рибалка ч 1. (розм.) див. риболов¬
ля; 2. (ловець риб) Fischer т -s, =;
=
(вудкою) Angler т -s,
рибальство с Fischfang т -(e)s;
(промисел) Fischerei/=, -еп
рибальський Fischer-, Fischerei-
рибаць ч зоол. (риба) Zährte/=, -п
Риби мн acmp. Fische pl
рибн| І ий Fisch-; ~а страва Fisch¬
-n, Fischerflotte/=, -п
риболовство с Fischerei/=, -еп
риболокатор ч Fisch|ortungsgerät п
-(e)s, -е
риболокація ж Fisch|ortung/=, -еп
рибоморозильний Fischgefrier-
рибонуклеїновЦий: -а кислота
(скор. РНК) Ribonukleinsäure /=
-п (скор. RNS)

gericht п -(e)s, -е, Fischspeise /=, рибоохорона ж Fischerei|aufsicht

-п; ~е філе Fischfilet [-Де:] п -s; -і /=
консерви Fischkonserven [-v-] pl рибопереробний Fischver|arbei-
рибний fischreich tungs-, fischver|arbeitend
рибник ч Fischzüchter т -s, =
рибопромисловий Fischfang-, Fi-
рибництво с Fischzucht/= scherei-
рибницькі І ий Fischzucht-; ~е гос¬ рибопропускний: лоток ~

=
подарство Fischzucht|anlage/=, -п Fischgerinne n -s,
рибовод ч див. рибник риборозведення c Fischzucht/=
рибоводний див. рибницький риборозплідник ч Fischbrut|anstalt
рибоводство с див. рибництво /=, -en
рибозавод ч Fischfabrik f =, -en; рибосома ж Ribosom n -s, -e
плавучий ~

schwimmende рибохід ч Fischpass m -es, -pässe,

Fischfabrik Fischgasse/=, -n

рибокомбінат ч Fischver|arbei- риб ячий Fisch-; -

жир Fischtran m

tungskombinat п -(e)s, -е -(e)s, Lebertran -(e)s

m

рибоконсервний Fischkonserven- ривками ruckweise, stoßweise

[-V-] рив||ок ч 1. Ruck m -(e)s, -e; mex.
рибокоптильний Fischräucher-; Stoß m -es, Stöße; -ок зчеплення
-
цех див. рибокоптильня aem. Kupplungsstoß m -es, -Stöße;

рибокоптильня ж Fischräucherei ок при перемиканні передач

/=,_еп aem. Schaltstoß т -es, -Stöße; од¬
555 рима

ним -ком mit einem Schub [Ruck]; weder Pferd noch Wagen; wagen
різким -ком mit hartem Ruck; gewinnt, wägen verliert; wer nicht
2. спорт, (у важкій атлетиці) wagt, gewinnt nicht
Reißen п -s; (у бігу) Spurt т -s, -s ризикнути див. ризикувати
ригати див. блювати ризик£>ван||ий riskant, risikobehaf¬
ригель ч 1. буд. Riegel т -s, =, tet, gewagt; (дуже ризикований,
Querholz п -es, -hölzer, Querzange відчайдушний) waghalsig;
/=, -n; 2. (засувка) Riegel m -s,
=
(небезпечний) gefährlich; -а оборудка
ригнути див. блювати (справа] Wagestück п -(e)s, -е
ридати laut weinen vi; (схлипувати) ризикдоий див. ризикований
schluchzen vi; (голосно і довго -

ризикувати riskieren vt; ein Risiko P

перев. про дітей) розм. plärren vi; eingehen* vi (s); sich auf ein
(голосно і жалібно плакати) Wagnis einlassen*; aufs Spiel setzen
jammern vi (чимось А); (сміти,
ридван ч Vehikel [v-] п -s,
=
наважуватися) sich wagen, sich trauen
ридикюль ч Ridikül п -s, -е; Hand¬ ризниця ж рел. Schatzkammer der
täschchen Kirche, Sakristei/=, -en

ридати lauthals [laut] рикати brüllen vt

~

ридма:
weinen vi, zum Stein| erbarmen рикошат ч Abpraller m -s, =,

[Steinlerweichen] heulen [weinen, Querschläger m -s,

=

jammern] vi рикошетити (aufschlagend) abpral-

рижий gelbrot, fuchsrot len vi (s)
рижик ч бот. (гриб) Reizker m -s, =; рикошетом als Querschläger
~
смачний бот. Edel-Reizker m -s, [Abpraller]
=, Echter Reizker рикша ж (людина) Rikschakuli m -s,

рижій ч бот. Leindotter m -s -s; (візок) Rikscha/=, -s

рижіти gelbrot [fuchsrot] werden* vi рило c 1. (тварини) Schnauze/=, -n,

(s) Maul n -(e)s, Mäuler; (у свині,

риза ж рел. 1. (облачення) Pheloni- крота тощо) Rüssel m -s, =; свиняче

um n -s, -ni|en, Ornat min -(e)s, -e; -

Schweinsrüssel m -s, =,

Messgewand n -(e)s, -wänder; 2. (на Schweineschnauze /=, -n; 2. (щодо людини)

іконах) Einfassung/=, -en груб. Fresse f-, -n, Schnauze/=, -n

ризартроз ч мед. Rhizarthrose f=, -n Рим ч Rom n -s; <§> усі дороги
ризик ч Wagnis n -ses, -se; (із ведутьдо -у (прислів'я) alle Wege
вказівкою на реальну загрозу втрати führen nach Rom
чогось) Risiko п -s, -s/-ken; (перев. рим чмор. Schiffshaltekreuz n -es, -e,
про дію, вчинок) Wagestück п -(е) Schiffshaltering m -(e)s, -e
s, -е; брати на себе das Risiko-

рим-болт ч Augenschraube /=, -n,

übernehmen*; іти на ein Risiko
-
Ösenschraube f-, -n, Ringschraube
eingehen* vi (s); sich auf ein /=, -n
Wagnis einlassen*; діяти на свій рим-гайка жRingmutterf=, -n
страх і auf eigene Gefahr [Faust] Reim m -(e)s, -e; дактиліч¬
-

рима ж

handeln vi; благородна спра¬ на -

gleitender Reim; жіноча

ва (прислів'я) wer
wagt, gewinnt;
-

weiblicher [klingender] Reim:

frisch gewagt ist halb gewonnen; чоловіча männlicher [stumpfer]
-

wer s nicht will wagen, bekommt Reim

 римач 556

римач ч знев. Reimschmied т -(e)s, но) sich ergießen*; (витікати)

-е, Verseschmied \австр. тж. v-] т hervorströmen vi (s), hervorsprudeln
"(e)s, -е vi (s); 2. (про натовп) strömen vi
римойк ч Remake [n'meik] п -s, -s (s); (кинутися) stürzen vi (s), sich
римаса ж фін. Ausgleichswechsel stürzen; вперед vorstürzen vi (s)
~
т

Rimesse/=, -п
-s, =, рип ч Knarren n -s, Geknarre n -s;
римлянЦин ч Römer т -s, =; ~ка ж чоботи на ~ax knarrende Stiefel,
Römerin/=, -nen Stiefel mit Knarrleder
римований gereimt, Reim- рипати knarren vi
римо-католицький römisch-katho- рипатися 1. oft (durch die Tür)
Р hinausgehen* vi (s), hin und her
римські І ий römisch; ~а баня laufen* vi (s); 2.
(намагатися,
römisches Bad, Heißluftbad -(e)s,
п пробувати) versuchen vt; (старатися)
-bäder, Schwitzbad n -(e)s, -bäder; ~a sich bemühen; <§> сидіти і не ~

цифра römische Ziffer (бути тихим і сумирним) mäus|chen-

римувати reimen vt; ~ся sich reimen still (da) sitzen* vi; (не сміти, не
ринв||а ж Fallrohr n -(e)s, -e, намагатися) sich (D.) es nicht
Regenfallrohr n -(e)s, -e, Traufe/=, -n; einfallen lassen*
<§> з дощу та під ~y vom [aus dem] рипіти 1. див. скрипіти; 2. див.
Regen in die Traufe kommen* vi (s) хрипіти; <§> костюм рипить, а в
ринг ч спорт. Ring m -(e)s, -e; животі булькотить [на нозі
виходити den Ring betreten*, in
на ~
сап ян рипить, а в борщі трясця
den Ring treten* [steigen*] vi (s); на кипить] (прислів 'я) Samt am
~y im Ring Kragen, Hunger im Magen; goldener
риніт ч мед. Schnupfen m -s, =, Kragen, nichts im Magen; groß Ge-
Rhinitis /=, -tiden prahl. schmale Bissen
ринкові|ий Markt-; marktgebunden; рипнути див. рипати
~a економіка Marktwirtschaft /=; рис ч бот. Reis т -es

~a площа Marktplatz m -es, -plätze; рис-сироць ч бот. Rohreis т -es

~a ціна Marktpreis m -es, -e; ~ий рис||а ж 1. див. риска; 2. (харак¬

збір Marktabgabe /=, -n, теру) Zug т -(e)s, Züge; відмітна
Marktgebühr /=, -en ~а kennzeichnender
риновірус c мед. Rhinovirus [-v-] m [charakteristischer] Zug, Charakteristikum [ka-]
=,-ren n -s, -ka; ~и обличчя Gesichtszüge

риногенний rhinogen pl; у загальних ~ax im Großen und

ринок ч тж. ек. Markt m -(e)s, Ganzen, im Allgemeinen, in großen
Märkte; світовий Weltmarkt m
~

[allgemeinen] Zügen
-(e)s, internationaler Markt рисок ч зоол. Traber m -s, =,
ринологія ж мед. Nasenheilkunde Trabrenner m -s,
=

f= риск||а ж (штрих) Strich m -(e)s, -e;

ринопластика ж мед. Nasenplastik
/=, Rhinoplastik/=
риноскоп ч мед. Rhinoskop п -s, -е,
Nasenspekulum [-Jp-/-sp-] п -s. -la
ринути 1. (текти, литися) strömen
vi (s); (перев. стрімко, несподіва¬
(лінія) Lmi|e /= -n; <§> підбивати
[підводити] ~y den Schluss|strich
ziehen*; розм. einen (dicken) Strich
machen [ziehen*] (під чимось unter
Л.)
рискнути див. ризикувати
557 рівн||ий

рискувати див. ризикувати риф2 ч мор. Reff n -(e)s, -e; брати

рислінг Riesling
ч т -s, -е ~и reffen vt
рисов||ий Reis-; ~а каша Reisbrei рифлений geriffelt, Riffel-, gerillt
т -(e)s рифлювати riefeln vt, riffeln vt,
рисувати zeichnen vt; ~ся sich rillen vt
aufspielen, sich in Positur werfen* рихтувати 1. див. готувати; 2. mex.
рисунок ч Zeichnung/=. -en ausrichten vt, aufrichten vt
рись1 ж зоол. Luchs m -es, -e рицар ч див. лицар
рис||ь2 ж Trab m -(e)s; бігти ~сю рицарство с див. лицарство
traben vi (s) рицарський див. лицарський
рити graben* vt, vi (щось in £>.); рицина ж бот. Rizinus т =, =/-е Р
(лопатою) schaufeln vt; (лапами) рицинов||ий: ~а олія Rizinus|öl п

scharren v/, vi; канаву einen ~

-(e)s, -е

Graben ziehen* [ausheben*]; землю ричати (ревіти) brüllen vi;

sich mächtig ins Zeug legen; не (гарчати) knurren vi; (на когось, тж.
~

рий комусь яму, сам в неї перен.) anknurren vt

попадеш (прислів я) wer andern eine риштак ч Fallrohr п -(e)s, -е

Grube gräbt, fällt selbst hinein риштовання с буд. Baugerüst п -es,

ритися wühlen vi (у чомусь in D.)\

(шукаючи щось) розм. stöbern vi; риштування с див. риштовання
розм. durchstöbern vt; (копатися) рівч Graben т -s, Gräben

scharren vi; (у речах) herumkramen рівень ч 1. тж. перен. Niveau [пі-

vi (у чомусь in D.)\ (перев. у піску) 'vo:] п -s, -s; (стан) Stand т -(е)
buddeln vi; в архіві im Archiv st<>
-

s, Stände; (ступінь значущості)

bem vi Ebene /=, -п; (води, гучності
ритм ч Rhythmus m -, -men; тощо) Pegel т -s, =; життєвий ~

біологічнийbiologischer Rhythmus,
~
Lebensstandard т -s, -s, Lebensniveau
Biorhythmus m =, -men [-,vo:-] п -s, -s; води Wasserstand
~

ритмізувати rhythmisieren vt т -(e)s, -stände, Wasserspiegel т

ритміка ж Rhythmik/= -s;
~
знань Wissensniveau [-,vo:]

ритмічний rhythmisch; taktmäßig, п -s, Wissensstand m -(e)s; ~

gleichmäßig; пульс regelmäßiger

~

кваліфікації Qualifikationsniveau n

Puls -s, -s; моря Meeresspiegel m

~
-s;

ритмічність ж Rhythmik/=, ~
цін Preisniveau n -s; бути на

Rhythmus m =, -men рівні auf der Höhe sein* vi (s); на

ритмічно rhythmisch рівні послів auf Botschafterl ebene;
риторика ж Rhetorik f =
Redekunst зустріч на найвищому рівні
/= Gipfeltreffen п -s, =; 2. (прилад)
риторичні,ий rhetorisch, rednerisch; Wasserwaagef-, -n
~e питання rhetorische Frage рівнемір ч Flüssigkeitsstandmesser
ритуал (книжн.) Ritual n -s, -li|en;
ч m -s, =, Höhenstandmesser m -s,

(церемоніал) Zeremoniell n -s, -e =, Wasserstandsmesser m -s, =,

ритуальний (книжн.) Ritual-, ritu¬ Niveaumesser [ni'vo:-] m -s, =,
ell Niveauanzeiger m -s, =

риф1 ч геол. Riff n -(e)s, -e, Klippe рІвн||ий 1. (гладкий) glatt; (плоский)
/=, -n eben; 2. (рівномірний) gleichmä-
 рівнина 558

ßig; (про кроки, ходу) gemessen; рівнобадрений gleichschenk(e)lig

3. (прямий) gerade, schnurgerade;
4. (за силою, розмірами,
здібностями тощо) gleich; (за
походженням) ebenbürtig; (рівноправний)
gleichberechtigt; (рівноцінний)
gleichwertig; ~ої довжини von
gleicher [derselben] Länge; йому
немає ~их er hat nicht
seinesgleichen; ставитися як до ~ого wie
рівнобіжний parallel, gleichlaufend
рівнобічний див. рівносторонній
рівноваг||а ж 1. Gleichgewicht п
-(e)s; Balance [ba'lags3]/=, -п;
виводити з ~и тж. перен. aus dem
Gleichgewicht bringen* vt; перен.
aus dem Gleichmut bringen*
[werfen*] vt, außer sich bringen* vt;
втрачати ~y тж. перен. aus dem

Р seinesgleichen behandeln (до когось Gleichgewicht kommen* [geraten*]

А.); за інших ~их умов [обставин]
unter (sonst) gleichen Umständen;
5. перен. (урівноважений) ausge-
glichen; (спокійний)
ruhig; <§> ~ий рахунок Gleichstand
m -(e)s; (у тенісі) Einstand m -(e)
s; для -ого рахунку abgerundet,
rund gerechnet; на ~их wie gleich рівноважний Gleichgewichts-
zu gleich
рівнина ж Ebene/=, -n, Flachland
n -(e)s
рівнинний Flach-, flach, eben
рівниця ж текст. Faserlunte/=, -n, рівновісний gleich|achsig, koaxial
Vorgarn n -(e)s, Vorgespinst n -(e)s
рівничн||ий: ~a каретка Florteiler
m -s, =; ~a котушка Vorgarnspule
f =, -n, Wickelspule f =, -n; ~a
машина Flügelvorspinnmaschine /=,
-n, Vorspinnmaschine/=, -n; (перед
рівничною кареткою)
Vorspinnkrempel /=, -n; (із сучильним
приладом) Nhschelstrecke f =, -n; ~a
рамка Spulengestell n -(e)s, -e
рівність ж (гладкість) Glattheit
/=; (плоскість) Ebenheit /=;
vi (s), das Gleichgewicht verhe^
ren*; зберігати ~y тж. перен. das
Gleichgewicht bewahren [halten*];
gelassen, 2. перен. Gleichgewicht n -(e)s;
(самовладання, незворушність,
спокій) Gleichmut m -(e)s; душевна ~a
seelisches Gleichgewicht
рівно вели кий flächengleich, gleich
groß, gleichgroß
рівновіддалений gleich (weit)
entfernt, äquidistant
рівнодення c acmp. Tagjundnacht-
gleiche/=, Äquinoktium n -s, -ti en
рівнодійн||ий фіз. gleichwirkend;
resultierend; ~a сила resultierende
Kraft, Resultierende/=, -n
рівнозмінний gleichförmig ver|än-
derlich
рівнозначн||ий gleichbedeutend,
gleichwertig, gleichlautend; ~a
вимога gleich)artige Forderung;
дорога gleichrangige Straße; бути
~им gleichbedeutend sein* vi (s)

(рівномірність) Gleichmäßigkeit f =; (чомусь mit D.); gleichkommen* vi

(однаковість) Gleichheit f =; (за (s) (чомусь D.)
походженням) Ebenbürtigkeit f =; рівнокрилі мн зоол. Gleichflügler pl
(рівноправність) рівнокутний мат. gleichwink(e)lig
Gleichberechtigung f =; (рівноцінність) рівномірний gleichmäßig; (про
Gleichwertigkeit/= покриття) gleichförmig; ~
хід
рівно 1. див. рівний; 2. (точно) Gleichlauf m -(e)s
genau рівномірність ж Gleichmäßigkeit
рівноапостольний рел. gleich|apo- /=; Gleichförmigkeitf-
stolisch, apostelgleich рівноможливий gleichmöglich
559
рівнонаправлений gleichgerichtet;
gleichlaufend
рівноплечий тех. gleicharmig
рівноправний gleichberechtigt;
rechtsgleich
рівноправність ж
Gleichberechtigung/=; rechtliche Gleichstellung,
Rechtsgleichheit/=
рівносильний див. рівнозначний
рівносторанній мат. gleichseitig;
{про трапецію) gleichschenklig
рівноцінний 1. (який має однакову
ціну, вартість) gleichwertig, von
gleichem Wert; 2. перен.
(однаковий своїми якостями, значенням,
роллю тощо) gleichwertig; (гідний)
ebenbürtig; противник
~
ebenbürtiger [gleichwertiger] Gegner
рівноцінність ж Gleichwertigkeit
/=; Ebenbürtigkeitf-
рівня ж Gleichgestellte m!f -n, -n
рівняння c 1. (зіставлення, порів¬
нювання) Vergleich m -(e)s, -e,
Vergleichung/^ -en; 2. (вирівнювання)
Richten n -s, Ausrichten n -s; ~
наліво! (команда) Augen links!;
~
направо! (команда) Augen
rechts!; 3. мат. Gleichung/=, -en
рівняти 1. (робити рівним)
glätten vz, 2.
(зрівнювати)
ebnen vt;
gleichmachen vt; 3. (вирівнювати,
випрямляти) ausgleichen* vZ,
richten vz, ausrichten vt; 4.
(порівнювати) vergleichen* vt; 5.
(уподібнювати) gleichstellen vt, gleichsetzen
vt (з кимось, чимось D.)
рівнятися 1. (визнавати себе
рівноцінним) sich messen* (з кимось
mit D.y sich gleichstellen (з кимось
D.); 2. (шикуватися) sich richten;
рівняйсь! (команда) rieht euch!;
3. (брати за зразок) sich (D.) zum
Vorbild nehmen* (на когось А.);
(наслідувати) nach|eifem vi (на
когось D., в чомусь in D.)
рівчак ч (kleiner) Graben т -s,
рідіти
ben; (канавка тощо) Rille/=, -n
ріг ч п -(e)s, Hör¬
1. тж. муз. Нот
ner; (оленя) Geweih п -(e)s, -е;
2. (будинку тощо) Ecke/=, -п; ~
вулиці Straßenecke/=, -п; за рогом
um die Ecke; на розі an der Ecke;
<§> -
достатку Füllhorn n -(e)s,
-hörner; наставити раги розм. Hörner
aufsetzen (комусь D.); (чоловікові)
zum Hahnrei machen vt; обламати
роги розм. kleinkriegen Р
[unterkriegen] (комусь А.)', розм. Hörner
stutzen (комусь D.y скрутити раги
den Hochmut austreiben* (комусь
D.)\ з-за рагу (нишком) heimlich;
(підступно) meuchlings; як з рогу
достатку wie aus dem Füllhorn der
Fortuna
рід ч 1. icm. Gens /=, Gentes, Sippe
/ =, -n; 2. (покоління) Generation
/=, -en; Geschlecht n -(e)s, -er;
(рідня) Sippe /=, -n, Verwandtschaft
/ =; (походження) Abstammung
/=, Herkunft/=; бути радом
stammen vi; без раду, без племені ohne
Heimat und Verwandte [Vaterhaus];
unbekannter Herkunft; радом von
Geburt, gebürtig; звідки Ви
радом woher kommen Sie?, wo
kommen Sie her?; розм. wo sind Sie zu
Hause?; 3. (вид, сорт тощо)
Gattung /=, -en, Art/=, -en, Sorte/=,
-en;
-
занять Beschäftigung f =,
-en; військ Waffengattung/=, -en,
-
Truppengattung/=, -en; сваго раду
eine Art (щось von D.y такаго -у
derartig, der Art; усякого раду
allerlei, allerhand; 4. біол. Gattung/=,
-en; 5. філол. Geschlecht n -(e)s, -er,
Genus n =, Genera
рідина ж Flüssigkeit/=
рідинний Flüssigkeits-
рідІти (про рослинність, населення)
dünn(er) werden* vi (s); (про ліс,
волосся) sich lichten; (про хмари,
Grä¬ туман) sich verziehen*
 рідкий 560

рідкий 1. {який перебуває у стані рідні мн Verwandte pl; збірн.

рідини) flüssig; 2. {негустий Verwandtschaft f=
-

про
рідину, рослинність, населення) рідня ж Famili|en|angehörige pl:
dünn; {негустий
-

про ліс, волосся) Verwandte pl; збірн. Verwandtschaft

licht; {обріділий, убогий про ліс,
-

f =; розм., жарт., тж. несхв.

волосся) spärlich, schütter; 3. Mischpoke [Mischpoche] f =; ірон.
{нечастий) selten; {підкреслюється Sippe /=, -n; знев. Sippschaft f=.
цінність через те, що щось -en; близька
-
nahe Verwandte:
трапляється нечасто) гаг далека entfernte Verwandte; він
-

рідкісний sehr selten, rar мені ich bin mit ihm verwandt, er
-

рідкість ж 1. Seltenheit/=; {обріді- ist mit mir verwandt, er ist ein

р
лість) Spärlichkeit/=; на selten,
-
Verwandter von mir
außergewöhnlich; 2. {рідкісна річ) рідшати див. рідіти
Seltenheit/=; {цінність) Rarität/=, ріждк ч 1. Hörnchen п -s, =; 2. муз.
-еп Нот -(e)s, Hörner
п

рідко див. рідкий; зварити яйце ріжучий 1. Schneid(e)-; -

-ein Ei weich kochen; яйце зварене інструмент Schneidwerkzeug п -(e)s, -е:

-
ein weiches [weichgekochtes] Ei; 2. перен. {про біль тощо) schneb

це трапляється das findet man

-

dend, stechend, scharf

selten, das kommt selten vor різик ч 1. {інструмент) (großes)
рідн||ий 1. {який має кровну Messer п -s, =; Hackmesser n -s, =;

спорідненість) leiblich, blutsverwandt; (у січкарні) с.-г. Häckselklinge /=,

-ий брат leiblicher Bruder; 2. {про -n; {для обрізки паперу тощо)
місцевість тощо) Heimat-, Beschneidegerät п -(e)s, -е,
heimatlich; Vater-; е місто Heimatstadt Beschneidemaschine f-, -n; {для розкрою

f =,-Städte; -ий дім Vaterhaus п шкіри тощо) Zuschneidemesser п

-es, -häuser; -ий край [-а земля] -s, =; 2. бот. Sichelmöhre /=, -п:

Heimatland п -(e)s, -länder; висок. -

водяний бот. Krebsschere/=, -п:

heimische [väterliche, heimatliche] -

Scholle; 2. {близький) nahe, näch|st;
{дорогий) teuer, lieb; {затишний,
по-домашньому) anheimelnd; -ий
мій {у звертанні) mein Lieber, mein
Teurer
ріднити 1. {створювати родинні
стосунки) verschwägern vt, in
Verwandtschaft bringen* vt, verwandt
machen vt; 2. {зближувати) nähern
vt, annähem vt, näherbringen* vt,
verbinden* vt
звичайний бот. Gemeine
Sichelmöhre
різальний Schneid(e)-
рІзанЦий 1. geschnitten, Schnitt-; -а
рана Schnittwunde/=, -n; 2. спорт.
angeschnitten; -а подача
angeschnittener Aufschlag; -ий м яч
[удар] {у футболі) geschnittener
Ball; {у більярді) Effetball [ef'e:-] т
-(e)s, -bälle
різанина ж Massaker п -s, =,
=
Gemetzel п -s,

ріднитися 1. {зближуватися) різати 1. schneiden* vt; {розрізати)

sich nähern, sich annähern,
einander nähertreten* vi (s); 2.
{звикати, призвичаюватися) sich
angewöhnen (з кимось an Л.); 3. див.
родичатися 1
zerschneiden* vt; {відрізати)
abschneiden* vt; {метал) (zer)spanen
vt; 2. (худобу) schlachten vt,
abstechen* vt; 3. (робити операцію)
schneiden* vt; operieren vt; 4. (по
561 різнобарвність

дереву, металу) schneiden* vt; hastig, heftig; (раптовий) plötzlich;

(по дереву) schnitzen vt; 5. ~a зміна кон юнктури Konjun-
(провалювати на іспиті) durchfallen ktur|umschlag m -(e)s, -Schläge;
lassen* vt; <§> ~
очі ins Auge stechen* гальмування scharfes
Bremsen;
vi [springen* vi (s), fallen* vi (s)]; ~e заморожування scharfes
слух die Ohren zerreißen*, das Gefrieren; ~e охолоджування (при
~

Ohr beleidigen, in den Ohren gellen загартовуванні) Abschrecken n -s;

п; у М£не ріже в животі es reißt падіння Sturz m -es, Stürze; ~e

[sticht] mir im Bauch; світло ріже падіння тиску Dnicksturz m -es,
очі das Licht reizt [schneidet] die -stürze; 4. (про зображення) scharf
Augen різкість ж 1. (інтенсивність)
Р
різатися 1.: у дитини ріжуться Heftigkeit /=, Stärke/=; 2. (про колір,
зуби das Kind zahnt [bekommt Zahne]; світло) Grellheit f =; (про звук)
2. (у карти) Karten dreschen*, leb Schärfe/=; (про слова) Schroffheit
denschaftlich Karten spielen /=; 3. (про рухи) Hast/=,
Різдво c Weihnachten n =/-s; Wei- Heftigkeit /=; 4. (про зображення)
hnachtsfest n -es; Geburt Christi Schärfe /=; наведення на ~

Scharf] еіп-
['kn-], на zu Weihnachten;
~ ~

stellung/=, -еп

Богородиці Mariä Geburt різко див. різкий; ~

втрачати
різдванЦий Weihnachts-, висоту ав. abkippen vi (s);
~

weihnachtlich; ~a ялинка Weihnachtsbaum m зупиняти abstoppen vt; ~

піднятися
-(e)s, -bäume; ~e свято mit einem Ruck aufstehen* vi (s);
Weihnachtsfeier /=, -n, Weihnachtsfest n -es; охолоджувати abschrecken vt
~

~нй різне c 1. Verschiedene n -n; 2. (у

подарунок
Weihnachtsgeschenk n -(e)s, -e порядку денному) Sonstiges
різець ч 1. (скульптора) Meißel m рІзн||ий verschieden;
-s. =; (гравера) Stichel m -s, =, (різноманітний) verschiedenartig, mannigfaltig;
Gravierstift [-V-] m -(e)s, -e; 2. (відмінний) unterschiedlich; ~ими
(верстата) Schneidestahl m -(e)s, -stähle; способами auf verschiedene Weise;

(свердла) Krone /=, -n; 3. анат. -ого роду allerlei

(зуб) Schneidezahn m -(e)s, -zähne різник ч Schlächter m -s,
=

різка ж (лозина) Rute/=, -n; (хлист) різнитися див. відрізнитися

Gerte/=, -n різницевий Differenz-
різк||ий 1. (сильний, інтенсивний) різниця1 ж 1. мат. (величин) Dif¬
heftig, stark; ~ий поштовх heftiger ferenz f =, -en; 2. (розбіжність,
[harter] Stoß; 2. (про звук) schrill, відмінність) Unterschied т -(e)s,
schneidend; (дуже різкий про
-

-е; (вжив, перев. з абстрактними

колір, світло, звук, тон) grell; іменниками) Verschiedenheit f =,
(пронизливо різкий) gellend; -еп;
~
в цінах Preisdifferenz/=, -еп;

(гострий про слова) scharf, schroff;

- ~
в часі Zeitunterschied т -(e)s, -е
(крикливий, яскравий) krass; ~а різниця2 ж (приміщення для забою
критика eine scharfe Kritik; худоби) Schlachtbank/=, -bänke
протиріччя krasser Widerspruch; різнобарвний verschiedenfarbig;
~нй тон schroffer [barscher] Ton; (багатобарвний) vielfarbig;
~І риси обличчя scharfe (строкатий) bunt, buntfarbig
[markante] Gesichtszüge; 3. (про рухи) різнобарвність ж Verschiedenfar-
 різнобій 562

bigkeit/=; Vielfarbigkeit/=; різнорідний ungleichartig,

Buntfarbigkeit/= verschieden! artig
різнобій ч (неузгодженість) різнорідність ж Ungleich|artigkeit
Unstimmigkeit /=, -еп; (розбіжність) /=, Verschieden! artigkeit/=
Verschiedenheit /= -en, Unterschied різнороб ч Hüfs|arbeiter m -s, =

m -(e)s, -e, Uneinigkeit/=, -en; різностатевий von verschiedenem

(невідповідність, розходження) Geschlecht,
Diskrepanz /=, -en; (непослідовність) verschiedengeschlechtlich
Inkonsequenz/=, -en; в ~

різносторонній: ~

трикутник
написанні un|einheitliche Schreibung ungleichseitiges Drei|eck
р різнобічний vielseitig різнотипний von verschiedenem
різнобічність ж Vielseitigkeitf= Typ, von unterschiedlicher Bau|art
різновалентний gemischtvalent [-v- різнофазний ungleichphasig
] різнохарактерний verschiedenar¬
різновид ч 1. (видозміна) Ab|art/=, tig
-en; 2. біол. Spiel|art/=, -en різношерстий scheckig, gescheckt
різноголосиця ж 1. різнути див. різати
(незлагодженість голосів) Missklang т -(e)s, різна ж Massaker п -s, =, Gemetzel
-klänge, Dissonanz /=, -en; 2. п -s,
-

(відсутність одностайності в різуха ж бот. Nixenkraut п -(e)s,

поглядах) Uneinigkeit/=, -en, -kräuter
Meinungsverschiedenheit /=, -en різцев||ий: -а гравюра
різноголосся c див. Grabstichelmanier f =, -en, Lmi[enmanier
різноголосиця 1 /=, -en; ~ий блок mex. Meißelblock
різнойменний ungleichnamig, ver- m -(e)s, -blocke
=
schiedennamig різцетримач ч Meißelhalter m -s,
різнокаліберний 1. von ungleichem різь ж 1. (болі) schneidende Schmer¬
[verschiedenem] Kaliber; 2. перен. zen; (в животі) Bauchgrimmen n

verschieden, artig, bunt -s; 2. mex. Gewinde n -s,

=

(zusammengewürfelt) різьба ж 1 (вирізування малюнка,

різноколірний див. різнобарвний візерунка) Schneiden n -s, Schnitzen
різноманітити див. урізноманіт¬ n -s; ~
по дереву Holzschneidekunst

нювати /=, Holzschnitzerei /=,

різноманітний verschiedenartig; (з Holzschnitzkunst по каменю SteinmetZ]-
~

багатством відмінностей, форм, arbeiten pl; 2. (малюнок, візерунок)

відтінків тощо) mannigfaltig; Schnitzwerk n -(e)s, -e; Schnitzerei

(підкреслюється кількісна сторона в /=, -en; Schnitzarbeit/=, -en; 3. mex.

різноманітності) vielfältig; (який Gewinde n -s, =; внутрішня
~

змінюється) abwechslungsreich; Innengewinde n -s, =, Muttergewinde

(всякого роду) vielerlei 77 -s, =; зовнішня -
Außengewin-
різноманітність ж de 77 Vatergewinde n -s, =;
-s, =,

Mannigfaltigkeit f =; Vielfalt f =; Abwechslung конічна keg(e)liges [konisches]

~

/=; для -ості zur Abwechslung Gewinde, Kegelgewinde n -s, =;

різноманіття c див. ліва Linksgewinde n -s, =; права
~

різноманітність ~

Rechtsgewinde n -s, =; трикутна

різномовний verschiedensprachig ~

scharfgängiges [spitzes] Gewinde,

563 річ

Scharfgewinde п -s, =, Spitzgewinde Sterbejahr п -(e)s, -е, Todesjahr п

n -s,
=
-(e)s, -е; року Божого... im Jahre...
різьбити (по дереву) schnitzen vt; nach Christi ['kri-] Geburt; за ~

(по металу) schneiden* vt; роком Jahr für Jahr, Jahr um Jahr; з

(видовбувати з каменю) meißeln vt Новим роком(, з новим щастям!)

різьблений geschnitzt; geschnitten; розм. guten Rutsch ins neue Jahr!;

gemeißelt з роками mit den Jahren; з року

різьблення c див. різьба 1 в рік jahraus, jahrein; von Jahr zu

різьбовий Gewinde-, Schraub(en)- Jahr; йому десять років er ist
різьбомір ч Gewindelehre/=, -n zehn Jahre alt; круглий das ganze
~

різьбонакатувальний: ~

верстат Jahr hindurch, ganzjährig; скільки

P
Gewinderollmaschine f =, -n, Ge- тобі років? wie alt bist du?; <§>
wmdewalzmaschine f =, -n; ~
обіцяного три роки чекають
інструмент Gewindewalzwerkzeug n (прислів'я) Versprechen und Halten
-(e)s, -e;
~

ролик Gewinderolle/=, ist zweierlei

-n, Gewindewalzrolle/=, -n ріка ж Fluss m -es, Flüsse; (велика)

різьбонарізний: ~

верстат Strom m -(e)s, Ströme; вгору по ріці

Gewindeschneidmaschine/=, -n; fluss|aufwärts; strom|aufwärts; вниз
~

інструмент Gewindeschneidwerkzeugпо ріці flussabwärts, strom|abwärts

n

-(e)s, -e рілля ж Acker m -s, Äcker; Acker¬

різьбофрезерний: верстат Ge-
~
feld n -(e)s, -er
windefräsmaschine/=, -n рільник ч Ackerbauer m -n, -n,
різьбошліфувальний: верстат Landwirt m -(e)s, -e
~

Gewindeschleifinaschine/=, -n рільництво c Ackerbau m -(e)s

різьбяр ч (по дереву) Holzschnitzer ріман||ів: ~ова геометрія мат.
m -s, =, Holzschneider m -s, =; (по Riemannsche Geometrie
=
каменю) Steinschneider m -s, =, ріпа ж бот. Rübsen т -s,
Steinschnitzer m -s, =
ріпак ч бот. Raps т -es, -е
різьбарськЦий geschnitzt, Schnitz-, ріпчаст||ий: ~а цибуля бот. Knol¬
geschnitten; gemeißelt; ~a робота lenzwiebel /=, -п
Schnitz|arbeit/=, -en рІск||а ж 1. див. росинка; 2. див.
рій ч Schwarm m -(e)s, Schwärme; крихта; у М£не і ~и в роті не було
~
бджіл Bienenschwarm m -(e)s, розм. ich habe noch nichts
-schwärme; ~

комарів (Ordentliches) im Leibe gehabt, ich habe noch

Mückenschwarm m -(e)s, -schwärme nichts [nichts Ordentliches] in den
рійниця ж див. роївня Leib bekommen
рік ч Jahr п -(e)s, -е; дитячі роки ріст ч 1. (збільшення по висоті)
Kinderjahre pl; Новий ~
Wachstum п -s, Wachsen n -s;
Neujahr п -(e)s; податковий Ver|-
-
(кількісне збільшення) Anwachsen n -s;

anlagungsjahr п -(e)s, -е; (збільшення в розмірах, обсязі) Zi>

фінансовий ~

Finanzjahr п -(e)s, nähme/=; (підйом) Aufstieg m -(e)s;

-е, Rechnungsjahr п -(e)s, -е; (приріст) Zuwachs m -es; 2. (зріст)
~
видання (книги) Wuchs m -es; його метр
~

Erscheinungsjahr -(e)s, -е; (журналу) Jahrgang

п двадцять er ist ein Meter zwanzig [eins
т -(e)s, -gänge; ~

народження zwanzig] groß

Geburtsjahr п -(e)s, -е;
~

смерті річ ж 1. Sache / =, -n; (предмет

 річище
взагалі) Gegenstand т -(e)s,
-stände; {перев. якщо немає назви
предмета або вона невідома) Ding
п -(e)s, -е; 2. {твір літератури,
мистецтва) Werk п -(e)s, -е,
Arbeit /=, -еп; <§> в собі
~
філос. Ding
an sich; в таму, що... es handelt
~
sich danim [es liegt daran], dass...;
до речі {між іншим) nebenbei
gesagt; übrigens, apropos [apro'po:];
{щось підходить) gelegen,
Р
angebracht; це дуже до речі es [das]
trifft sich gut; як це до речі! розм.
wie sich das fugt!; розм. das kommt
(wie) gepfiffen!; не до т£бе das
ist nicht deine Sache; бути до речі
{знадобитися) gelegen [zustatten]
kommen* vi (s); {появлятися
вчасно, як на замовлення) wie
gerufen [bestellt] kommen* vi (s);
бути не до речі ungelegen kommen*
V/ (s)
річище c Flussbett n -(e)s, -en
річка ж Fluss m -es, Flüsse; <§> хоч
і невеличка, а береги ламає
~
{прислів я) kleine Löchlein machen
das Schiff voll Wasser, kleine Äxte
fallen große Bäume, ein kleiner Stein
im Wege wirft einen großen Wagen
um
річков||ий Fluss-; Strom-; ~a
заплава Flussniederung f =, -en; ~a
риба Flussfisch m -(e)s, -e; ~e русло
Flussbett n -(e)s, -en, Flusslauf
-(e)s, -läufe; судна Flussschiff n
-(e)s, -e; ~e судноплавство Fluss|-
schiffjfahrt /=, Flussverkehr
s; ~ии рак зоол. Flusskrebs m -es, -e
річний Jahres-, jährlich
річниця ж Jahrestag m -(e)s, -e;
десята ~
der zehnte Jahrestag, die
zehnte Wiederkehr; смерті ~
Todestag m -(e)s, -e
рішати 1. {завдання, задачу,
проблему) lösen vt; 2. {ухвалювати
рішення) beschließen* vt; {при наяв¬
564
ності альтернативи) entscheiden*
vt; {після вагань, роздумів)
entschließen* vt
рішатися sich entschließen* (на
щось zu £>., für А.); {якщо
підкреслюється необхідність вибору) sich
entscheiden* (на щось für А)
рішення с 1. {завдання, задачі,
проблеми) Lösung/=, -еп; 2.
{постанова) Beschluss т -es,
-Schlüsse; {при наявності альтернативи)
Entscheidung f =, -еп; {резолюція)
Entschließung f =, -еп; {після
вагань, роздумів) Entschluss т -es.
~
-Schlüsse; {судове) Urteil п -(e)s,
-е, Rechtsspruch т -(e)s, -Sprüche;
ухвалити
~
einen Beschluss
[Entschluss] fassen, eine Entscheidung
treffen*; ein Urteil fallen;
дійти висновку
{вирішити якесь питання,
тощо) sich {D.) schlüssig werden*
vi (s) (щодо чогось über А.)
рішити(ся) див. рішати(ся)
рішуче 1. {непохитно, впевнено)
entschlossen, entschieden; aufs
Entschiedenste [entschiedenste]; 2. {не
вагаючись, категорично, твердо)
entschieden, durchaus; kategorisch;
~
відмовити glattweg [rundweg]
abschlagen* (в чомусь А.)
рішуч| І ий {сміливий, непохитний)
entschlossen, resolut; {певний,
безсумнівний, категоричний)
m entschieden; {наполегливий, сильний,
енергійний -
про людину) entschlossen;
{твердий) fest, entschlossen; ~ими
m -(e) криками festen Schrittes; ~і заходи
entschiedene [entschlossene]
Maßnahmen
рішучість ж Entschlossenheit f =.
Entschiedenheit/=
роб ч; таким ~ом auf diese Weise,
auf solche Weise
робити 1. machen vt; {перев. із
займенниками та іменниками
неконкретного значення) tun* vt;
565 роботі І а

(виконувати певне завдання} den Nägeln (у когось D.}; цілком

золотом мене обсип,
erledigen vi; хоч віддатися і [з головою поринути
а я не буду цього ~розм. da könnte в ~у] ganz bei der Arbeit sein* vi (s);
mir einer sonst was versprechen, ich я маю повно ~и ich habe viel [розм.
täte es nicht; що мені ~? was [soll, klotzig] zu tun; до ~и!
an die Arbeit!;

muss, kann] ich tun?; was fange ich розм. (nur) immer ran an die Віь
an?; що ~? was tun?, was ist (hier) letten!, rin ins Vergnügen!; 2.
zu tun?; що це ти робиш? розм., (зайнятість, праця} Beschäftigung f =.

перев. ірон., несхв. was machst du Arbeit f =; (діяльність) Tätigkeit

bloß für Dinger?; я не знаю, що /=, -en; (джерело заробітку} Job
мені ~
далі розм. ich bin am Ende [cfeop] m -s, -s; конторська ~a р
meines Lateins; якщо вже то Büroarbeit f =, -en;
~! розм. wenn schon, denn schon!, короткочасна ~a Kurzarbeit f-, -en; ліва
wennschon, dennschon!; 2. ~a Schwarzarbeit /=, -en, illegale

(виготовляти} erzeugen vt, herstellen vt, Arbeit; позаурочна ~a

produzieren vt, verfertigen vt
робитися 1. (відбуватися}
vorgehen* vi (s); geschehen* vi (s); що
тут робиться? was geht hier vor?,
was ist hier los?; 2. (ставати}
werden* vi (s); <§> так швидко це
робиться розм. das ist nicht nur so
geblasen, es lässt sich nicht gleich
blasen; не так швидко робиться,
як мовиться (прислів'я} bald
gesagt [gesprochen], schwer getan; das
ist bald gesagt, aber schwer getan; es
ist leicht geredet, aber langsam
getan; nur langsam wächst die Eiche
робінія ж бот. Robmije/=, -n
робітник ч Arbeiter m -s, =
робітниця ж Arbeiterin/=, -nen
робітничий Arbeiter-; клас ~
Überstunden pl, Überstunden|arbeit f =, -en,
Mehrarbeit /=, -en; шкідлива ~a
gesundheitsschädigende [gesund-
heitsgefahrdende] Arbeit; ~a вдома
Heim|arbeitf-, -en; місце ~и Stelle
не f -, -n; вихід на ~y Arbeitsantritt
m -(es); бути без ~и arbeitslos
[ohne Arbeit, erwerbslos] sein* vi
(s), keine Arbeit haben*; давати
~y beschäftigen v/, anstellen vt,
Arbeit geben*; звільняти з ~и
entlassen* vt; (зміщувати) absetzen
vt; звільнятися з ~и kündigen vi;
мати ~y (заробляти на життя)
розм. in Arbeit und Brot stehen*
vi; приймати на ~y einstellen vt;
3. (продукт праці) Arbeit /=, -en;

(наукова праця тощо) Werk n -(e)

Arbeiterklasse f- s, -e; (виробіток) Leistung/=,

робот ч Roboter m -s,
=
роб£т||а ж 1. тж. фіз. Arbeit /=,
-еп; братися до ~и sich an die
Arbeit [ans Werk] machen, an die
Arbeit [ans Werk; висок, zu Werke]
gehen* vi (s); (гаряче, завзято
Arbeitsleistung f =; контрольна ~a
Kontrollarbeit f =, -en; письмова
~a schriftliche Arbeit; 4. mex.
(приладу, механізму) Funktionieren n -s,
Betrieb m -(e)s; (хід машини) Lauf
m -(e)s; ~a двигуни Motorlauf m

тощо} scharf [tüchtig, ordentlich, -(e)s; ~a з повним

gewaltig, kräftig, forsch] ins Zeug навантаженням Voll|lastlauf m -(e)s; ~a на

gehen* vi (s), sich mächtig ins Zeug бензині Benzinbetrieb m -(e)s;

legen; виконувати ~y die Arbeit брити в ~y (в оборот) in Arbeit
ausfuhren [тж. фіз. leisten]; ~a nehmen* vt; розм. in die Mache ne^
горить в руках die Arbeit brennt auf hmen* vt; ~a не вовк, в ліс не втечо
 роботодавець
(прислів я) die Arbeit ist kein Falke,
fliegt nicht fort in den Wald; Arbeit
ist kein Hase, läuft nicht in den Wald;
die Arbeit ist kein Frosch, sie huppt
uns nicht davon; -а спільна, як
пісня весільна (прислів я) viele
Hände haben bald Feierabend; viele
Hände machen schnell ein Ende;
viele Hände, leichte Arbeit; без ~и
день роком стає (прислів я) Arbeit
Р -вузьколистий бот.
роботодавець ч Arbeitgeber т -s, =
роботяга ч/ж (розм.) arbeitsamer
Mensch; un|ermüdlicher [rühriger]
Arbeiter; жарт. Arbeitstier n -(e)s, -e
роботящий arbeitsam; (старанний)
fleißig
робоч||ий Arbeits-; mex. Arbeits-,
Trieb-, Betriebs-; -а пара
Treibdampf m-(e)s; ~a поверхня
Arbeitsfläche /=, -n, Angriffsfläche/=,
-n; (гальма) Bremsfläche/=, -n; ~a
рідина Arbeitsflüssigkeit f =, -en;
(в гідросистемах) Druckflüssigkeit
/=, -en, Betriebsflüssigkeit /=, -en,
Triebflüssigkeit /=, -en; ~a худоба
Arbeitsvieh n -(e)s; (тяглова)
Zugtiere pi, (в ючна) Lasttiere pi,
місце Arbeitsplatz m -es, -plätze,
Arbeitsstelle f =, -n; -e колесо
Triebrad n -(e)s, -räder; -ий стіл
Arbeitstisch m -(e)s, -e; в -ому
порядку in|offizi|ell, ohne
Formalitäten
ровер ч див. велосипед
ровесник Altersgenosse т -п, -п
ч пряму
ровесниця ж Altersgenossin f =,
-nen
рогалик ч харч. Hörnchen п -s, =;
=
австр. Beugel п -s, =, Kipfel п -s,
рогат||ий 1. hornig, gehörnt. Нот-;
mit großen Hörnern; велика
рогата ~a Rinder р/, Rindvieh n -(e)s,
Großvieh n -(e)s; 2. перен. (якого
зраджує жінка) gehörnt, Gehörnte
m -n, -n; розм. Hahnrei m -(e)s, -e
566
рогатка ж 1. (пристрій для
метання) Zwflle/=, -n; 2. (переносна
загорода) Schlagbaum т -(e)s, -bäume
рогач ч 1. (держак з ріжками)
Topfgabel/=, -n, Ofengabel/=, -п; 2. зоол.
(самець-олень) Edelhirsch т -(e)s, -е;
3. зоол. (жук) Hirschkäfer т -s, =
роги мн див. ріг
рогівка ж анат. Hornhaut f-
рогіз ч бот. Rohrkolben т -s, =;
Schmalblät riger Rohrkolben;
~
широколистий
бот. Breitblättriger Rohrkolben
роговЦий Hom-, hörnern; -а
оболонка див. рогівка
роговик ч 1. бот. Hornkraut
п -(е)
s, -kräuter; 2. (мінерал) Homfels т
-es, -е, Hornstein т -(e)s, -е
рогожа ж Binsenmatte /=, -n,
Bastdecke /=, -п
рогоза ж див. рогіз
рогозуб ч зоол. Australischer
Lungenfisch
рогоносець (розм.) Gehörnte т
ч
-п, -п; розм. Hahnrei
т -(e)s, -е
рогоподібний hörner|artig
рогохвіст ч зоол. Holzwespe/=, -п
родао с Rodeo m/n -s, -s
родзинка ж Rosine/=, -п
роди мн див. пологи
родильнЦий: ~е відділення
Kreißsaal т -(e)s, -säle; -ий будинок
Entbindungsheim п -(e)s, -е
родим 11 ий 1. (природжений)
angeboren, von Geburt aus; 2. (який має
кровну спорідненість)
leiblich, blutsverwandt; 3. (в якому
народився, виріс) vaterländisch,
heimatlich, Heimat-; Vater-; -а пляма
[цяточка] див. родимка
родимка ж Muttermal п -(e)s, -е
родина ж 1. див. сім я; 2. див. рід¬
ня; 3. біол. Famflije/=, -п
родиннЦий (щодо сім ї) Familien-;
(щодо родичів) verwandtschaftlich,
Verwandtschafts-; -е коло Farnilij-
567 рожен

enkreis т -es; ~е свято stätte /=, -n; нафти Erd|ölfeld n ~

Familienfeier /=, -n, Familienfest -(e)s, -er

n -es, -e;

~i відносини verwandtschaftliche родовід ч Stammbaum m -(e)s,

Beziehungen -bäume, Stammtafel /=, -n, Genealogie
родити 1. див. нараджувати 1; /=. -i|en
2. (про рослини, землю) Früchte родовідн||ий Stamm-,
tragen*; aufgehen* vi (s), gedeihen* genealogisch; ~a таблиця Ahnentafel f =,
vi (s); хліб не радить das Getreide -n, Stammtafel f= -n, genealogische
gedeiht nicht Tafel [Tabelle]; ~e дерево
родитися див. нараджуватися Stammbaum m -(e)s, -bäume
радим ч Verwandte tn -n, -n; близь¬ рододендрон ч бот. Rhododendron P
кий ~
naher Verwandter; далекий m/n -s, -dren
~
entfernter Verwandter; ~
по родом (про походження) von

батьківській лінії Verwandter Geburt, gebürtig

väterlicherseits; по материнській лінії
~

родонач£льни||к ч 1.
Verwandter mütterlicherseits; ми ~i Stammvater m -s, -väter; Ur|ahn -(e)s/-en,
m

wir sind Verwandte -en, Ur|ahne m -n, -n, Ahnherr

m -(e)

родичатися 1. (вступати в n, -en; 2. перен. (основоположник)

стосунки) sich verschwägern,
родинні Begründer m -s,
=

verwandt werden* vi (s), in родоначальниця ж Stammmutter

Verwandtschaft [in verwandtschaftliche /=, -mütter; перен. Begründerin/=,
Beziehungen] treten* vi (s); 2. -nen

(підтримувати родинні стосунки) родючий (про землю, ґрунт,

verwandtschaftliche Beziehungen місцевість) fruchtbar; (про ґрунт) er-

unterhalten* giebig
радій ч Rhodium n -s (хім. знак Rh) родючість ж Fruchtbarkeit /=;
родіола ж бот. Rosenwurz/=, -en Ergiebigkeitf-
радника ж Verwandte f -n, -n Р£>жа ж бот. Stockrose/=, -п;

родов||ий 1. icm. GentH-, Sippen-; (квітка) Rose/=, -п; (кущ) Rosenstock

~ий лад Gentilordnung/=; 2. Fa- т -(e)s, -stocke, Rosenstrauch т -(е)
milijen-, Stamm-; ~ий герб Fami- s, -sträucher; ~
собача [дика,
li|enwappen n -s, =; 3. (спадковий) польова] бот. Strauchpappel/=, -п

Erb-; (споконвічний) angestammt; рожевий rosa, rosenfarben, rosarot;

4. (в логіці, біології) Gattungs-; ~a
тж. перен. rosig
назва Gattungsbezeichnung/=, -en; рожевіти 1. rosa [rosenfarben,
~e поняття Gattungsbegriff m -(e)s, rosarot, rosig] werden* vi (s); 2.
-e; 5. філол. Geschlechts-; ~ий (виднітися) rosa [rosenfarben, rosarot,
rosig] leuchten [schimmern] vi;
відмінок філол. Genitiv m -s, Wesfall
m -(e)s (вирізнятися) sich rosa [rosenfarben,
родовик ч бот. Großer Wiesenknopf rosarot, rosig] abheben*
родовитий alt|adelig, einem alten рож§н ч Bratspieß m -es, -e,
Adelsgeschlecht entsprossen; hoch|- Bratenwender m -s, =; <§> лізти [перти]
aristokratisch, von vornehmer розм. mit dem Kopf durch
~
на

Herkunft die Wand rennen* vi (s), gegen die

родовище c геол. Vorkommen n -s, Backmulde [gegen den Back|ofen]
=; (поклади) Lager n -s, =, Lager¬ gähnen [jappen] vi
 роза 568

вітрів розбастити(ся) див. розбещувати-

~

р£>за ж 1. див. троянда; 2.:

метеор. Kompassrose/=, -n, (ся)

Windrose /=, -п розбещений 1. (аморальний)
розарій Rosengarten т -s, -gärten
ч unmoralisch, sittenlos, sittlich
розбавити див. розбавляти verdorben; заст. verderbt; 2. (безпутний,
розбавляти verdünnen vt; (водою) легковажний) locker; (розпусний)
verwässern vt; (алкогольні напої liederlich; 3. (недисциплінований)
водою) panschen vt ungezogen; (неприборканий,
розбавляй ч Verdünner т -s, =, нестримний) zügellos
=
Verdünnungsmittel п -s, розбащеність ж Sittenlosigkeit/=;
Р розбагатіЦти reich werden* vi (s), zu Verderbtheit /=; Liederlichkeit f-,
Reichtum gelangen* vi (s), Reichtum Undiszipliniertheit /=,
erwerben* [erlangen]; розм. dick Ungezogenheit /=; Zügellosigkeit/=
und fett werden* vi (s); <§> чужим розбещувати sittlich verderben* vt;
добрам не (прислів
єні 'я) ein ~ся sich sittlich verderben*, sittlich
Dieb wird selten reich verderben* vi (s)
розбадьоритися in Schwung розбивати 1. zerbrechen* vt;
kommen* vi (s), munter [frisch] werden* (nepee. про менш крихкі предмети,
w'(s) підкреслюється часто навмисний
розбазарити див. розбазарювати характер дії)zerschlagen* vt; розм.
розбазарювання (розм.)
с kaputtmachen vt; вщент aufs
~

(матеріальних цінностей) Verschleude- Haupt schlagen* vt; на шматки

~

rung/=, -en, Verschleudern n -s; zerstückeln v/, in Stücke schlagen*

(грошей, майна) Vergeudung f -, -en, vt; 2. (руйнувати) zerstören vt;
Verschwendung f =, -en; (грошей) (знищувати) vernichten vt;
розм. Verplempern n -s; (розтрата, zerschmettern
(розгромлювати) vt;
розкрадання) Ver|untreuJung/=, -en докази die Beweisführung
~

розбазарювати (розм.) (vernichtend) widerlegen; 3.

verschleudern vt; vergeuden vt,
verschwenden vt; розм. verplempern vt; verl-
untreuen vt
розбазікати розм. ausschwatzen
vt, ausplaudern vt; ~ся розм. ins
Schwatzen [Plaudern] kommen*
[geraten*] vi (s)
розбалакатися (розм.) gesprächig
werden* vi (s); ins Plaudern
kommen* [geraten*] vi (s); seiner Zunge
freien Lauf lassen*
розбаланс ч Unausgeglichenheit
/=, -en
розбалансовувати aus dem
Gleichgewicht bringen* vt; das
Gleichgewicht stören
(розщеплювати, подрібнювати)
zersplittern vt; (на куски) zertrümmern vt;
(роздроблювати) zerschmettern vt;
4. (травмувати) verletzen vt; 5.
перен. zunichte machen vt;
zerschlagen* vt; zerstören vt; 6. (розмічати,
розплановувати земельні ділянки)
abstecken vt; anlegen vt; 7.
(розподіляти) aufteilen v/, verteilen vt; (за
строками тощо) aufschlüsseln vt
розбиватися 1. (на частини,
шматки) zerbrechen* vi (s); zerschellen
vi (s) (об щось an D.)', 2. (пролітак
тощо) abstürzen vi (s); in (die)
Brüche ['bryQa] [zu Bruch] [brux] gehen*
vz (s);~
на смерть tödlich stürzen

розбесідуватися sich vom vi (s); (в катастрофі) tödlich

Gespräch hinreißen lassen* verunglücken vi (s); 3. (розпадатися)
569 розбіжні І ість
zerfallen* vi (s); {подрібнюватися, собі [у своїх думках (і почуттях)]
розщеплюватися) sich zersplittern, (знаходити душевний спокій) mit
sich zertrümmern; 4. sich (selbst) ins Reine kommen* vi
{травмуватися) sich verletzen; 5. перен. scheitern (S)
vi (s); sich zerschlagen*; 6. розбити див. розбивати
{розділятися) sich aufteilen розбитий 1. zerbrochen; zerschla¬
розбивка ж див. розрядка 2 gen; розм. kaputt; 2. (втомлений)
розбинтовувати den Verband [die müde; (wie) zerschlagen; розм.
Binde] abnehmen* kaputt
розбинтовуватися 1. {про бинт) розбитися див. розбиватися
sich lösen; 2. {знімати бинт) sich розбишака 1. ч (розбійник) Räuber Р
(D.) den Verband [die Binde] т -s, =; 2. ч/ж (пустун) mutwilliger

abnehmen* Mensch, Spitzbube т -n, -n, Schelm

розбинтувати(ся) див. m -(e)s, -e; (шибеник, бешкетник)
=
розбинтовуватися) Schlingel m -s,
розбирання с 1. {машини) розбіг ч Anlauf m -(e)s, -läufe; ae.
Ausleinandernehmen п -s, Zerlegung Anrollen n -s; aem. Anfahren n -s;
f =, -еп; {будинку) Abtragen* п -s, дистанція ~y Anlaufstrecke/=, -n;
Abreißen* n -s; 2. {сортування) з ~y mit Anlauf

Sortierung/=, -en; 3. {почерку розбіга||тися (у різні боки)

тощо) Entzifferung/=, -en; 4
{з ясовування) Klärung f =, -en;
{розслідування) Untersuchung / =, -en; (в
суді) Verhandlung/=, -en; 5.
{аналіз) Auswertung/=« -en
розбирати 1. {.машину)
ausleinander nehmen* vt, zerlegen vt;
{будинок) abtragen* vt, abreißen* vt;
2. {розхапувати) (alles) nehmen*;
(розкуповувати) aufkaufen vt;
3. (упорядковувати) in Ordnung розбіжність ж 1. мат., фіз.,
bringen* vt, ordnen vt; {сортувати)
sortieren vt; 4. {розуміти)
verstehen* vt; {почерк тощо)
entziffern vt; 5. {з ясовувати) klären vt;
(розслідувати) untersuchen vt; {в
суді) verhandeln vt; 6.
{аналізувати) auswerten vt; тж. філол.
analysieren vt; {критично, грунтовно
займатися) sich aus| einandersetzen
(чимось mit D.)
розбиратися 1. (знатися,
розумітися) sich auskennen* (у чомусь
in D.); (орієнтуватися) sich
zurechtfinden*; 2. (роздягатися) sich
ausziehen*, sich entkleiden; <§>
ausleinander laufen* vz (s), auseinander
rennen* vi (s); <§> очі -ються man
weiß nicht, wo man hinsehen soll
розбігтися див. розбігатися
розбіжний 1. мат., фіз., геол., бі¬
ол., філол. divergent [-V-],
divergierend, abweichend; 2. (неоднаковий,
різний) verschieden,
unterschiedlich; 3. (суперечливий)
widersprüchlich
геол., біол., філол. Divergenz [-V-]
f =, -еп; (відхилення) Abweichung
f ~, -en; 2. (відмінність, різниця)
Verschiedenheit f -, -en,
Unterschied m -(e)s, -e; (суперечність,
непорозуміння) Differenz f-, -en;
(протиріччя) Widerspruch m -(e)s,
-Sprüche; (невідповідність)
Diskrepanz /=, -en, Unstimmigkeit/=, -en;
(диспропорція) Disparität f =, -en;
-ість діагнозів Diagnosennicht-
zusammenfallung f =, -en, Diagno-
sennicht|Übereinstimmung f =, -en;
-ість між тарифами Tarifdisparität
в-

/=, -en; -ості в думках Memungs-

 розбій 570

Verschiedenheiten pl, Differenzen pl; розбовтувати (розмішувати)

(перев. сторін при укладанні umrühren vt, durch| einander rühren vt,
угоди) Dissens т -es, -е umschütteln vt, vermischen vt
розбій ч Raub т -(e)s, Räuberei/ =, розболітися schmerzen vi, weh
-en tun* vi; anfangen* [beginnen*] zu
розбійний Raub-; напад Raub|-
~
schmerzen
überfall т -(e)s, -fälle розбомбити zerbomben vt,
розбійник ч 1. Räuber т -s, =; з ~
ausbomben vt
великої дороги Wegelagerer т -s, розборонити див. розбороняти
=, Straßenräuber т -s, =; 2. див. розбороняти auseinander bringen*
р
розбишака 2 vt, trennen vt
розбійництво с Räuberei/=, -еп розбрат ч Zwist m -(e)s, -e,

розбійницький Räuber-, räuberisch; Zwietracht /=; (незлагода, розрив)

(розбійний) Raub-; притон ~
Zerwürfnis n -ses, -se; сіяти ~

Räuberhöhle /=, -п Zwietracht säen; <§> яблуко ~y Zankapfel

розбійничати räubern vi; Raub m -s, -äpfel, Apfel der Zwietracht

treiben*; (грабувати, мародерствува- розбредатися див. розбрідатися

ти) plündern vt
розбір ч 1. (обговорення)
Besprechung / =, -en, Auswertung / =,
-еп; 2. див. розбирання; 3. філол.
Analyse/=, -п; <§> без розбору (не
вибираючи) wahllos, ohne zu
wählen; (без різниці) ohne Unterschied,
unterschiedslos; (без перегляду, без
розбризкати див. розбризкувати
розбризкувати verspritzen vt; zer-
spritzen vt; (парфуми тощо)
zerstäuben vt; (хімікати) zersprühen vt
розбризкувач ч Sprühgerät n -(e)s,
-e, Sprüh|einrichtung / =, -en;
Zerstäuber m -s, =; Spritzanlage/=, -n;
~

душу Brausenkopf m -(e)s, -köpfe

перевірки) unbesehen розбрідатися aus|einandergehen* vi
розбірливий 1. (про почерк тощо) (s), aus|einanderlaufen* vi (s);
leserlich; (чіткий) deutlich; (розсіюватися -

про туман, хмари

(зрозумілий) verständlich; 2. (про людину) тощо) sich zerstreuen
anspruchsvoll розбубнявіти див. бубнявіти
розбірливість ж Lesbarkeit / =; розбуджувати 1. wecken vt, aufwe-
Deutlichkeit/=; Verständlichkeit/= cken vt; 2. перен. erwecken vt;
розбірний тех. (почуття тощо) wachrufen* vt
auseinandernehmbar, zerlegbar, ausbaufähig, demon¬ розбуджуватися erwachen vi (s),
tierbar; обід geteilte Felge
~
aufwachen vi (s), wach werden* vi
розблискуватися erglänzen vi, (s)
strahlend hell schimmern vi розбудити (ся) див.
розблоковувати freigeben* vt; розбуджуватися)
mex. entriegeln vt, entsperren vt, ent- розбудова ж Ausbau т -(e)s

blocken vt розбудовувати ausbauen vt; ~ся

розблокувати див. розблоковува- ausgebaut werden*
ти розбудувати(ся) див. розбудову¬
розбовкувати (розм.) (таємницю ватися)
тощо) aus der Schule plaudern vi, розбундючитися див.
ein Geheimnis ausplaudem бундючитися
розбовтати див. розбовтувати розбуркати див. розбуркувати
571 розвантаження

розбуркувати (розм.) wachrütteln sich unterhalten*; sich vergnügen,

vt; (розбуджувати) wecken vt, sich belustigen, sich amüsieren
aufwecken vt; (викликати почуття розважити 1. див. розважати;
тощо) wachrufen* vt, erwecken vt; 2. див. розважувати
(збуджувати) aufpeitschen vt розважитися див. розважатися
розбурхати(ся) див. розважливий 1. (розсудливий) ein¬
розбурхуватися) sichtig, einsichtsvoll; (який зважує,
розбурхувати 1. (розбуркувати) обмірковує) berechnend;
wachrütteln vt; 2. (обережний, обачний) bedachtsam,
(розтривожувати, хвилювати) auffegen vt, in bedächtig; 2. (обдуманий) besonnen
Erregung versetzen vt; (збуджувати, розважливість ж Bedachtsamkeit p
бентежити) aufwühlen vt f-, Bedächtigkeit/=; Besonnenheit
розбурхуватися 1. sich auffegen, /=
in Erregung geraten* vi (s); 2. (про розважний lose; (нерозфасований)
річку, море тощо) brausen vi, toben nicht abgepackt
vi, ins Toben geraten* vi (s) розважувати abwiegen* vt
розбухати 1. quellen* vi (s), розвал ч 1. (розпад) Zerfall m -(e)
aufquellen* vi (s); (набрякати, s; (крах) Zusammenbruch [-brux] m
опухати) schwellen* vi (s), anschwellen* -(e)s; (руйнування) Zerstörung f =,
vi (s); 2. перен. (надмірно -en; (занепад) Verfall m -(e)s;
збільшуватися) sich aufblähen (дезорганізація) Des|Organisation f =,
розбухнути див. розбухати -en; 2.:
~
коліс mex. Radsturz m -es;

розбушовуватися 1. (про бурю, циліндрів mex. Zylindergabelung

~

річку, море тощо) brausen vi, toben /=, -en

vi; 2. (галасувати) toben vi; розвалити(ся) див. розвалювати-
(гарячкувати, кипіти) aufbrausen vi (s); (ся)
(лютувати) in Zorn [Wut, Raserei] розвальцьовувати спец,
geraten* vi (s); (приходити в стан aufwalzen vt, auswalzen vt, einwalzen vt
надзвичайного збудження) außer розвалювати 1. (руйнувати)
Rand und Band geraten* vi (s) zerstören vt; (будинок) abtragen* vt,
розбушуватися див. abreißen* vt; 2. перен. zunichte
розбунтуватися machen vt; (розладнувати)
розвага (розмовами тощо)
ж desorganisieren vt;(плани тощо)
Unterhaltung /=; (задоволення, утіха) Umstürzen vt

Vergnügen п -s розвалюватися 1.
розважальн||ий unterhaltsam, (розламуватися) zerbrechen* vi (s);
unterhaltend, Unterhaltungs-; Lust-, (розпадатися) aus| einander fallen* vi (s),
Vergnügungs-; (звеселяючий) zerfallen* vi (s), zusammenbrechen* vi
erheiternd, belustigend; ~a поїздка (s); 2. перен. verfallen* vi (s);
(про
Vergnügungsfahrt f =, -en, плани тощо) zusammenbrechen* vi
Vergnügungsreise f =, -n; ~a програма (s); 3. (у кріслі тощо) sich rekeln,
Unterhaltungsprogramm n -s, -e sich räkeln; розм. sich hinflegeln;
розважати (розмовами тощо) голова розвалюється der Kopf

unterhalten* vt; (приносити zerspringt mir fast

задоволення) Vergnügen bereiten (когось розвантаження c 1. Ausladung
D.); (забавляти) amüsieren vt; ~ся /=, -en; (судна) Löschung f-, -en;
 розвантажити 572

2. {звільнення від зайвого) -en, Zuweisung / =, -en;

Entlastung/^ -еп Aufschlüsselung/=, -en
розвантажити див. розверстувати (розподіляти)
розвантажувати verteilen vt, aufteilen vt; (наділяти,
розвантажувальн||ий 1. Ablade-, виділяти) zuteilen vt, zuweisen* vt;
Auslade-; Lösch-; 2.: ~а ді£га (розподіляти, розбивати за
Reduktionsdiät /=; ~е лікування тощо) aufschlüsseln vt
строками

Entlastungskur /=, -еп, Fastenkur /=, розвертати (автомобіль тощо)

-еп; ~ий день Fastentag т -(e)s, -е, wenden v/; ~ся wenden vi, eine
Safttag т -(e)s, -е Wendung machen
Р розвантажувати 1. {знімати розвертіти див. розвірчувати
вантаж) abladen* vt, ausladen* vt; рдовертка ж тех. Reib|ahle/=, -п

{судно) löschen vt; 2. {звільняти від розвеселити(ся) див. розвеселя¬

зайвого) entlasten vt (від чогось G., тися)
von D.); befreien vt (від чогось von розвеселяти (веселити) erheitern
R) vt; (відволікати від сумних думок
розварений zerkocht; {який тощо) aufheitem vt; (піднімати
втратив смакові якості, настрій) fröhlich stimmen vt, in
розварившись -

про рідку їжу) розм. gute Stimmung versetzen vt, in

labberig Stimmung bringen* vt

розварити(ся) див. розвеселятися sich erheitern; sich
розварюватися) aufheitem; lustig [fröhlich] werden*
розварювати zerkochen vt, weich vi (s); in Stimmung kommen* vi (s)
kochen vt; ~ся zerkochen vi (s) розвести(ся) див. розвадити(ся)
розведен||ий 1. (розлучений) розвивальнЦий: ~о-мотальна ма¬
geschieden; 2. (про міст) ge| öffnet; шина Strangspulmaschine/=, -п

3. (про розчин) verdünnt; 4.: ~a ж розвивати 1.

Geschiedene / -n, -n;
Geschiedene m -n, -n
розведення c 1. {рослин або
тварин) Aufzucht / =; (тварин)
Züchtung/=, -en; (рослин) Anbau m
-(e)s; 2. (розчину) Verdünnung / =,
-en
розверзаі ІТИСЯ sich weit öffnen
(розмотувати) ab¬
5.: ~ий ч wickeln vt; 2. (сприяти
збільшенню, розширенню тощо) entwickeln
vt; (думку, здібності тощо)
entfalten vt; (посилювати) verstärken
vt; (розширювати, розбудовувати)
ausbauen vt, ausdehnen vt;
(удосконалювати, формувати) ausbilden
v/; наступ військ, den Angriff
~

[auftun*], weit aufgehen* vi (s); vortragen*; успіх den Erfolg

~

небо -ється die Schleusen [Fenster] erweitern

des Himmels haben sich aufgetan,
der Himmel öffnet seine Schleusen
розвезти див. розвозити
розверещатися (розм.) losschrei¬
en* vi, ins Schreien
розвернути(ся)
ся)
розверстка ж Verteilung f =, -еп,
Aufteilung f =.
розвиватися 1. (розмотуватися)
sich abwickeln; (про волосся
тощо) sich entkräuseln; 2.
тощо) sich
(збільшуватися, розширюватися
geraten* vi (s) entwickeln; (про думку, здібності
див. розвертати¬ тощо) sich entfalten, zur Entfaltung
kommen* vi (s);
формуватися) sich ausbilden;
(удосконалюватися,
-en; Zuteilung/=, (робити успіхи) Fortschritte ma¬
573 розвішувати

chen; (бурхливо)einen Aufschwung -еп; агентурна

-

Aufklärung durch
nehmen*, einen stürmischen Verlauf Vertrauensleute; боєм gewaltsame
-

nehmen*; (про рослину) gedeihen* Aufklärung; 2. див. розвідслужба;

v/(s) (агентурна) Geheimdienst m -(e)
розвиднітися див. s; 3. геол., гірн. Schürfung f-, -en;
розвиднюватися Erkundung/=, -en; (пошук і
розвидню] | ватися dämmern vimp; розвідка) Prospektierung/=, -en;
taghell werden* vi (s); -ється es (обстеження) Untersuchung f =, -en;
dämmert, tagt, der Tag bricht родовищ Lagerstättenforschung
-
es an

розвиднятися див. /=, -en; 4. (наукова праця)

розвиднюватися Abhandlung/^ -en
розвилина ж див. розвилка розвідний: гайковий ключ
-

розвилка ж (гілок) Astgabel/=, -п, verstellbarer Schraubenschlüssel,

Verzweigung/=, -еп; (дороги) Engländer m -s, =; ключ (для пилки)

-

Gabelung /=, -еп; труби Gabelrohr

-

Schränkzange/=, -n
/7 -(e)s, -е розвідник ч 1. військ. Aufklärer
розвинений 1. entwickelt; (про т -s, =; (співробітник розвідки)

думку, здібності, задатки тощо) Geheim|agent т -еп, -еп; 2. геол.

entfaltet; 2. (тямущий, кмітливий) Schürfer т -s, =
aufgeweckt; (освічений) gebildet розвідслужба ж Nachrichtendienst
розвинутий див. розвинений т -(e)s

розвити(ся) див. розвивати(ся) розвідувальний 1. військ. Auf-

РОЗВИТІ І ок ч (збільшення, klärungs-, Erkundungs-; 2. геол.
розширення тощо) Entwicklung/=; (про Schürf-, Schürfungs-; Erkundungs-;
думку, здібності тощо) Entfaltung -а експедиція Schürf)expedition
f =; (удосконалення, формування) /=, -en

Ausbildung/=; бути в процесі -ку розвідування c Auskundschaftung

in (der) Entwicklung begriffen sein*
vi (s); хід -ку Entwicklungsgang m
-(e)s; в -ок [у продовження] in
Fortführung (чогось G.)
розвівати 1. (примушувати
коливатися, тріпотіти на вітрі) flattern
lassen* vt; 2. див. розвіювати
розвіватися wehen vi, flattern vi;
-
на вітрі im Winde flattern vi
розвід1 ч військ, (вартових) Auf-
ziehen n -s; -
/=, -en, Ermittlung/=, -en
розвідувати 1. тж. військ, (ді¬
знаватися) ermitteln vt,
auskundschaften vt; 2. військ, aufklären vi;
(місцевість) erkunden vt; 3. геол.,
гірн. schürfen vt; erkunden vt;
Prospektieren vt; (обстежувати)
untersuchen vt
розвіз ч Zustellung / =, -en,
Lieferung/^ -en

варти військ. розвінчати див. розвінчувати

Wachlaufzug m -(e)s, -züge, Vergatterung розвінчувати (позбавляти слави,
f =
-en; шикувати для розведу визнання) den Ruhm nehmen*
(варту) die Wache vergattern (когось D.)\ (викривати) bloßstellen vt

розвід2 ч (зубців пилки) Schränken п розвірчувати losschrauben vt, los¬

-s, Schränkung/=, -en drehen vt
розвідати див. розвідувати розвісити див. розвішувати
розвідка ж 1. військ. Aufklärung розвішувати aufhängen vt, aush-
f (місцевості) Erkundung f =, ängen vt; <§> вуха mit offenem
~
 розвіювати
Munde zuhören vi; an j-s Mund
hängen* vi, die Ohren spitzen
розвіювати 1. (роздувати,
вітром) aus| einanderwehen
розсіювати
vt, verwehen vt; 2. (горе тощо)
vertreiben* vt, verjagen vt; <§> на
всі чотири сторони in alle vier
Winde zerstreuen vt
розвіюватися 1. sich verwehen;
zerstieben* vi (s); 2. (про горе
Р тощо) vergehen* vi (s),
verschwinden* vi (s); 3. (відвертати
увагу
від сумних думок тощо) sich
zerstreuen, sich ablenken, sich (D.)
Abwechslung verschaffen; як
прах на вітрі (безслідно
зникати) wie Spreu im Winde verflogen
[zerstoben] sein*, wie Spreu im
Winde verweht werden*
розвіяти(ся) див. розвіювати(ся)
розводі |и мн Muster п -s, =; з -ами
gemustert; з червоними -ами
rotgemustert
розводити 1. (віддаляти одне від
одного) aus| einanderbringen* vt;
aus| einandersetzen vt;
(примушувати суперечку) trennen
припинити
vt; 2. (розсовувати у різні боки)
aus|einandernehmen* vt; (згинаючи)
aus|einanderbiegen* vt; (міст)
drehen vt, aufziehen* vt; (зубці
пилки) schränken vt; 3. (розчиняти)
lösen vt, auflösen vt; (розбавляти)
verdünnen vt; 4. (тварин) züchten
v/; (рослини) anpflanzen vt; 5.
(подружню пару) scheiden* vt; 6.:
вогонь Feuer anmachen [machen];
~
7. (примушувати заплатити) zu
einer Geld|ausgabe nötigen vt; розм.
ausspucken lassen* vt; 8.
(обдурювати) розм. anschmieren vt,
andrehen vt, einseifen vt
розводитися 1. (про подружню
пару) sich scheiden lassen*; 2.
(розплоджуватися) sich vermehren
розводка ж (для пилки) Schränk¬
574
leisen п -s, =, Schränkzange/=, -n
розводити (доставляти) hinfah¬
ren* vt; (товари) zustellen vt, ins
Haus bringen* vt, liefern vt; (людей)
hinfahren* vt, nach Hause begleiten
~
vt
розволікати (розм.) aus|einander-
ziehen* vt, aus|einanderschleppen vt
розволокти див. розволікати
розволочитися (гуляти, байди¬
кувати) unnütz umherschlendem
vi (s); (морально псуватися) lje^
derlich werden* vi (s), (sittlich)
verderben* vi (s)
~
розвода ж mex. Langbaum m -(e)s,
-bäume, Langwiede/=, -n
розворот ч 1. aem. Wendung/=, -en.
Wendemanöver [-v-] n -s, =,
Kehrtwendung /=, -en; ae. Kurve [-v-/-
f-] f -, -n; 2. (розмах у розвитку'
тощо) Entwicklung f =, Entfaltung
/=; 3. полігр. Seitenpaar n -(e)s, -e
розворушити(ся) див.
розворушуватися)
розворушувати 1. (перекидати,
перевертати) umwühlen vt;
(перерити, обнишпорити) durchwühlen
vt, durchstöbern vt; (сіно тощо)
aus|einanderwerfen* vt; 2. перен.
auffütteln vt; in Bewegung bringen*
vt; (спонукати) anregen vt
розворушуватися sich regen, in
Bewegung kommen* vi (s)
розв ючувати abladen* vt, entlasten
vt, abpacken vt
розв язятидгде. розв язувати
розв язні |тися див. розв язува¬
тися; у нього язик -вся розм. ег
hat das Maul aufgemacht [aufgetan,
aufgekriegt]; (особливо від
хмільного) розм., жарт, er hat
Babbelwasser getrunken
розв язкЦа ж 1. див. розв язок;
2. див. розв язування; 3. (наслідок,
завершення) Ausgang т -(e)s,
-gänge, Abschluss т -es, -Schlüsse:
575
(у спектаклі тогцо) Schluss т -es,
Schlüsse; йти до ~и zum Abschluss
kommen* vi (s); справа йде до ~и
die Sache geht der Lösung entgegen; розгадування c Lösung/ =, Auflö-
4. (транспортна) Ausfädelung f =,
-en, Entflechtung/=, -en; niveaufreie
[-'vo:-] Kreuzung; ~a на
автомагістралі Autobahnkreuz n -es, -e розшифровувати, зрозуміти) enträtseln
розв язний (нахабний,
нескромний) vorlaut; (безпардонний,
безсоромний) unverschämt;
(безцеремонний) ungeniert [-30-]; (зухвалий)
frech, dreist; (перев. про мову, чиїсь розгалужений тж. перен.
слова) schnodd(e)rig
розв язність ж Unverschämtheit розгалуженість ж Verzweigtheit
/=; Ungeniertheit [-30-] f~\
Frechheit /=
розв язок ч (задачі, проблеми
тощо) Lösung/= Auflösung/=, -en
розв язування с Lösung f =, -en;
Auflösung/=
розв язувати 1. (роз єднувати)
lösen vt, auflösen vt; розм.. losmachen
vt; (вузол) aufknoten vt, aufbinden*
vt; (мотузку) aufschnüren vt; 2.
(задачу, проблему тощо) lösen vt;
3. перен. entfesseln vt; (викликати,
спричинювати) auslösen vt;
(спонукати до дій, ініціативи тощо)
anregen vt; <§> руки
~
Handlungsfreiheit gewähren, freie Hand lassen*
[geben*] (комусь D.); язик [ми-
~
ву] die Zunge lösen (комусь D.);
вино розв язує язик (прислів'я)
Wein löst die Zunge; wenn der Wein
eingeht, geht der Mund auf; wenn
der Wein niedersitzt, schwimmen die
Worte empor
розв язуватися sich lösen,
aufgehen* vi (s); (про вузол тощо) sich
lockern
розгавкатися 1. (про собаку)
anfangen* [beginnen*] zu bellen; nicht
aufhören zu bellen; 2. перен., вульг.
(про людину) unaufhörlich
schelten* [schimpfen] vi
розгардіяш
розгадати див. розгадувати
розгадка ж Lösung/=, -en, Auflö-
sung/=, -en
sung/=; Enträtselung/=
розгадувати (загадку тощо) lösen
vt, auflösen vt; (вгадувати,
vt; (секрет тощо) kommen* vi
(s) (щось hinter А.); загадку ein
~
Rätsel lösen [raten*]; чиїсь
~
P
задуми j-s Pläne durchschauen
verzweigt; (про дерево) ver|ästelt
f-, -en; Verzweigungsgrad m -(e)s,
-e;
~
балансу Gliederungstiefe der
Bilanz
розгалуження c тж. перен.
Verzweigung/^ -en; (дороги)
Gabelung / =, -en, Abzweigung / =, -en;
(дерева) Ver|ästelung/=, -en
розгалужуватися тж. перен. sich
verzweigen; (про дорогу) sich
gabeln, sich abzweigen; (про дерево)
sich ver|ästeln
розгальмовувати 1. losbremsen vi,
die Bremsen lösen; 2. псих,
enthemmen vt
розганяти 1. (проганяти)
ausleinander jagen vt; (натовп)
ausleinander treiben* vt, aus|einander jagen
vt; (примушувати тікати; тж.
військ.) versprengen v/; (виганяти)
vertreiben* vt; 2. (закривати,
розпускати установу, збори тощо)
sprengen vt, (gewaltsam) auflösen
vt; 3. (сум, тугу, сумніви,
переживання тощо) vertreiben* vt,
verjagen vt, verscheuchen vt; 4.
(автомобіль тощо) beschleunigen vt; auf
Hochtouren [-,tu:ron] [in volle Fahrt]
bringen* vt
розганятися einen Anlauf nehmen*;
hohe Geschwindigkeit erreichen
розгардіяш ч (розм.) Durch| einander
 розгарячитися 576

п -s, =, Wirrwarr т -s; тут Erörterung/=; (перевірка,

справжній ~

geht hier bunt her

розм. es вивчення) Prüfung/=, Untersuchung/^
розгарячитися sich erhitzen, sich (опрацювання, тж. юр.)
erregen, in Hitze kommen* Behandlung/=; справи юр. Verhandlung
~

[geraten*] vi (s); (під час розмови) sich eines Falls [einer Sache]; вносити
in Hitze reden на ~
zur Durchsicht [zur Prüfung, zur

розгарячіти див. розгарячитися Behandlung] vorlegen [unterbreiten]

розгвинтити див. розгвинчувати
розгвинчувати
(ослаблювати шуруп, гайку тощо)
Р lockern vt; ~ся sich losschrauben,
sich lockern
розгерметизація
/=, -en, Undichtwerden n -s
розгерметиз^вувати undicht ma¬
chen vt; ~ся undicht werden* vi (s)
розгин ч Aus|einanderbiegen n -s;
мед. Streckung/=, -en, Extension
/=, -en
розгинальний анат. Streck-;
vt; залишати без у (скаргу, заяву
losschrauben vt; тощо) unberücksichtigt lassen* vt;
ПІСЛЯ ближчого ~у [розглянувши
ближче] nach genauerer
Betrachtung [Durchsicht]; розм. bei Lichte
ж Dekompression besehen [betrachtet]
розглядати 1. sich (D.) ansehen* vt;
розм. sich (D.) angucken vt;
(оглядати) besichtigen vt;
(переглядати) durchsehen* vt; (уважно)
betrachten vt; (детально) besehen*
vt; розм. begucken vt; (уважно me,
~

що представляє суб єктивний

рефлекс Streckreflex m -es, -e, інтерес -

свою зачіску тогцо)

Extensorreflex m -es, -e beschauen vt; (детально і грунтовно,

розгинати auseinander biegen* vz, вивчати) studieren vt; (зі всіх
gerade biegen* vt; анат. strecken боків, з цікавістю) розм., жарт.
vt; ~ся sich aufrichten; анат. sich beäuge(l)n vt; 2. (обговорювати,
strecken дискутувати) er|örtern vt; 3. (ви-
розгинач ч анат Strecker m -s, =, вчати, перевіряти) untersuchen
Extensor m -s, -soren vt, prüfen vt; (опрацьовувати, тж.
розгін ч 1. (розбіг) Anlauf m -(e) юр.) behandeln vt; 4. юр. (слухати
s, -läufe; (транспортних засобів) справу) verhandeln (щось über А.);
Anfahren n -s; двигуна (на ~
5. (вважати) halten* vt (чимось
холостому ходу) freie Beschleunigung; für А.); (про більш визначену,
(при пуску) Hochlaufen п -s; перев. кінцеву думку) betrachten vt
набирати Anlauf nehmen*; з
~

(чимось als А.); 6. (розпізнавати)

розгону mit Anlauf; 2. (демонстрації) erkennen* vt, unterscheiden* vt
Aus|einandertreiben n -s, розглядіти див. розглядати
Ausleinanderjagen n -s; (мітингу тощо) Auf- розглянути див. розглядати
lösung/=, -en розгніваний zornig, zornerfüllt;
роз гладжу вати (розпрямляти, erzürnt

вирівнювати) ausglätten vt, glätten розгнівати böse [zornig] machen

vt; (праскою) glatt bügeln vt; ~ся vt, in Zorn versetzen [bringen*] vt;
sich glätten, glatt werden* vi (s) (розсердити) erzürnen vt;
розгладити(ся) див. роздратувати) ärgern
(розізлити, vt;

розгладжуватися) (озлобити) erbosen vt;

розгляд ч Betrachtung f =; (розлютити) in Wut versetzen [bringen*] vt
(перегляд) Durchsicht /=; (обговорення) розгніватися böse [zornig] werden*
577 розгортатися

vi (s), in Zorn geraten* vi (s); sich (таємниці) Preisgeben n -s,

ärgern; erzürnen vi (s); in Wut Preisgabe/=, -n; службової таємниці
~

geraten* vi (s) Verletzung des Dienstgeheimnisses

розгнузданий 1. (про коня)
abgezäumt; 2. перен. (розбещений,
неприборканий) zügellos;
(розпущений, нестримний) schrankenlos,
hemmungslos
розголошувати bekannt machen vt,
verbreiten vt; розм. ausplaudem vt,
unter die Leute bringen* vt;
(розтрублювати) ausposaunen vt, laut
werden lassen* vt; таємницю ein-

розгнузданість Zügellosigkeit
ж Geheimnis verraten* [preisgeben*];
/=; Schrankenlosigkeit/= розм. die Katze aus dem Sack
розгнуздати див. розгнуздувати lassen*
P
розгнуздувати 1. (коня) abzäumen розгонистий (про рух) misholend;
vt; den Zaum abnehmen* (когось (про почерк) schwungvoll, zügig;
D.); 2. перен. freien Lauf lassen* (голосний, розкотистий) rollend,
(когось £>.); entfesseln vt schallend
розговоритися 1. (захопитися розгонитися див. розганятися
розмовою) gesprächig [redselig] wer¬ розгонка ж 1. тех. Verziehen п -s;

den* vi (s); 2. (вступити у бесіду) ~

стикових зазорів
ins Gespräch [Reden] kommen* vi Stoßlückenierweiterung f -, -en; 2. мет.

(s); reden kommen* vi (s) (про щось Breiten п -s; 3. хім. Destillation /=, -en,
aufÄ) Siedetrennung/=, -en

розгодовувати auffüttem vt; розгоратися див. розгорятися

(дитину) über| ernähren vt
розгодувати див. розгодовувати
розгойдати(ся) див.
розгойдуватися)
розгорітися див. розгорятися
розгорнути див. розгортати
розгорнутий 1. (розмотаний) ab¬
gewickelt; 2. (розставлений,
розкладений) breit (angelegt);
~

розгойдувати (розхитувати) кут

rütteln vz, lockern vt; (гойдалку тощо) gestreckter Winkel; 3. (детальний,
(stark) schaukeln vt докладний) ausführlich, detailliert
розгойдуватися (ставати [-ta'ji:rt]
хитким) wacklig werden* vi (s), sich розгорнутися див. розгортатися;
lockern; (на гойдалці тощо) sich тут йому ніде
~
das ist kein rechtes
schaukeln, sich schwingen*, Wirkungsfeld für ihn
schwingen* vi (h, s) розгортати 1. (розмотувати)
розголос ч Gerächt
-(e)s, -e,
n abwickeln vt, loswickeln vt; (сувій,
Gerede n -s; надавати ~y allgemein рулон, килгш тощо) aufrollen vt,
bekannt machen (чомусь A.); in die entrollen vt; (розправляти) entfalten
Öffentlichkeit bringen* vt; розм. an vt; прапор eine Fahne entfalten;
~

die große Glocke hängen vt; 2. (відкривати, розкривати) auf-

одержувати bekannt [ruchbar] ['ru:x-]
~

schlagen* vt, öffnen vt; 3.

werden* vi (s); in die Öffentlichkeit (розвивати,здійснювати) entfalten
dringen* vi (s) vt, entwickeln vt; активність ~

розголосити див. розголошувати Aktivitäten [-V-] entwickeln

розголошення с Bekanntmachung [entfalten]; роботу die Arbeit entfalten
~

/=, -en, Verbreitung/=, -en; (чуток [aufziehen*, in Gang bringen*]

тогцо) розм. Ausplauderung/=, -en; розгортатися 1. (розмотуватися)
 розгортка
sich abwickeln, sich loswickeln; sich
aufrollen, sich entrollen; 2.
(розкриватися) sich aufschlagen*, sich
öffnen; 3. (розвиватися,
здійснюватися) sich entfalten, sich
entwickeln; 4. військ, sich entfalten, sich
entwickeln, aufmarschieren vi (s);
5. (проявляти активність, свої
здібності тощо) zeigen, was man
kann; rege Tätigkeit entfalten
розгортка ж мат. Mantelfläche
Р
/=, -n
розгорятися 1. (запалати,
загорітися) auflodern vi (s), entflammen
vi (s); 2. перен. (про суперечку,
фізичні і душевні переживання
тощо) entbrennen* vi (s),
ausbrechen* v/ (s); 3. (про щоки тощо)
feuerrot werden* vi (s), erglühen
vi (s); (про очі) aufleuchten vi (s,
h); (сяяти, іскритися) funkeln vZ,
sprühen vi
розграбовувати ausrauben vt,
ausplündern vt
розграбувати див.
розграбовувати
розграфити див. розграфлювати
розграфлювати lini|ieren vt
розгребти див. розгрібати
розгризати zerbeißen* vt, zernagen
vt; (горіх) aufknacken vt, knacken vt
розгризти див. розгризати
розгрібати (лопатою) schaufeln vt,
aus| einanderschaufeln vt; (граблями)
aufharken vt, aus| einanderharken vt
розгром ч 1. (знищення)
Zerschlagung f-, Zerschmetterung/=;
(руйнування) Zertrümmerung f =;
вчинити ~
alles kurz und klein
schlagen*; 2. (завдання поразки)
vernichtende [gänzliche]
Niederlage; 3. (придушення) Niederwerfung
/=, gewaltsame Auflösung; 4.
(спустошення, розорення) Verwüstung
/=, -en; 5.
(розгардіяш, безладдя)
Durch|einander n -s
578
розгромити див. розгромлювати
розгромлювати 1. (зниищувати)
vernichten vt, zerschmettern vt,
zerschlagen* vt; 2. (руйнувати)
zertrümmern vt; 3. (завдавати
поразки) eine Niederlage beibringen*
[bereiten]; 4. (придушувати)
niederwerfen* vt; 5. (спустошувати,
розоряти) verwüsten vt; 6.
(критикувати) in Grund und Boden
kritisieren vt
розгромний vernichtend,
niederschmetternd
розгубити(ся) див. розгублювати-
(ся)
розгублений (приголомшений,
вражений, здивований, перев. від
несподіванки) bestürzt;
(спантеличений) verwirrt; (безпомічний,
безпорадний) ratlos;
(збентежений) verlegen; (без самовладання)
fassungslos
розгубленість ж Bestürzung f =
Bestürztheit/=; Verwirrung/^, -en,
Verwirrtheit / =; Ratlosigkeit / =;
Verlegenheit / =; Fassungslosigkeit
/=
розгублювати тж. перен.
verlieren* vt
розгублюватися bestürzt [verwirrt,
verlegen, ratlos, fassungslos] sein*
[werden*] vi (s); den Kopf [die
Fassung] verlieren*, in Bestürzung
[Verwirrung, Verlegenheit] geraten* vi
(s); від несподіванки überrascht
~
(розм. ganz baff] sein* vi (s)
розгул ч 1. (буйні веселощі з пия-
тикою) Schwelgerei/=, -еп; 2.
(нестримний вияв, розгнузданість)
Maßlosigkeit / =, Zügellosigkeit
/=; (прояв, вибух) Entfesselung/=;
(шаленство, буйність) Toben п -s,
Rasen п -s, Wüten п -s; (розпуста)
Ausschweifung/^, -еп; ~
пристрастей das Toben [die Entfesselung]
der Leidenschaften; реакції das
~
579 розділ
Wüten der Reaktion; піддаватися роздача ж Austeilung/=, -en, Ver-
~y sich Ausschweifungen teilung/=, -еп

hingeben*, ausschweifen vi (s) роздвоєний 1. zweigeteilt, in zwei

розгулля c див. розгул Teile gespalten; 2. (розгалужений)
розгульний (нестримний, бот., mex. gegabelt; бот.
розгнузданий) maßlos, zügellos; gabelförmig; 3. перен. gespalten, zwiespältig
(розпусний) ausschweifend роздвоєність ж Zwiespältigkeit
розгулювати umherspazieren vi (s) f =; почуття ~ості zwiespältiges
розгулюватися 1. (гуляти, весели¬ Gefühl
тися тощо) bummeln vi, prassen роздвоєння c Zweiteilung f=, -en;
vi; 2. (про погоду) sich aufklären, (навпіл) Halbierung f -, -en; тж. Р
sich aufheitern; (про негоду) toben перен. Spaltung/=; (розгалуження)
vi; (про дощ тощо) an Stärke Gabelung f -, -en; трахеї анат. ~

zunehmen* vi; 3. (давати собі волю) Luftröhrengabelung/=, -en

sich (D.) Luft machen, sich роздвоїти(ся) див. роздвоювати-
austoben; (про нерви) außer Rand und (ся)
Band geraten* vi (s) роздвоювати (in zwei Teile) teilen
розгулати(ся) див. vt, spalten (навпіл) halbieren vt;
vt;
розтулюватися) ~ся sich teilen, sich spalten;
роздавальня ж Ausgabe f =, -n, (розгалужуватися про дорогу тощо)
-

Austeilung f =, -en; Speiseausgabe sich gabeln

/=,-n роздержавлення c Entstaatlichung
роздавати1 (розподіляти, /=, -en
видавати) austeilen vt, verteilen vt, роздарти див. роздирати
ausgeben* vt (комусь unter D.) роздзвонити див. роздзвонювати

роздавати2 1. (розширювати) роздзвонювати розм. an die große

ausweiten vt; 2. (примушувати Glocke hängen vt, ausplaudem vt;
розступитися) zurücktreten lassen* vt (розтрублювати) ausposaunen vt,
роздаватися1 (лунати -

про звук) laut werden lassen* vt

erschallen* vi (s), ertönen vi (s); (про
грім) dröhnen vi; (про постріл)
krachen vi
роздаватися2 1. (розширюватися)
sich ausweiten; (поправлятися) in
die Breite gehen* v/ (s); 2.
(розступатися) zurücktreten* vi (s)
роздавити див. роздавлювати
роздавлювати 1. zerdrücken
(розплющувати) zerquetschen vt;
(ногою) zertreten* vt; (у натовпі)
erdrücken vt; (переїжджати)
überfahren* vt; 2. (завдавати поразки)
mederwalzen vt, zerschmettern vt
роздаровувати verschenken vt
роздарувати див. роздаровувати
роздивитися (побачити) erblicken
vt; (помітити) erkennen* vt,
bemerken V/
роздивлятися 1. див. розглядати
1; 2. (розрізняти) unterscheiden*
v/; 3. перен. (розпізнавати,
ознайомлюватися тощо) durchschauen
vt; 4.перен. (орієнтуватися) sich
vt; zurechtfinden*, sich orientieren
роздирати auseinander reißen* vt,
zerreißen* vt; (шматувати)
zerfetzen vt, in Stücke reißen* vt; (здобич
тощо, тж. перен.) zerfleischen vt,
zerreißen* vt
роздівати(ся) див. роздягати(ся)
розділч (частина книжки, твору

роздати(ся) див. роздавати(ся) тощо) Teil т -(e)s, -е, Abschnitt т

 розділення 580

-(e)s, -е; (у науці) Teilgebiet п -(е) роздобріти 1. див.

s, -е;
~

науки Wissenschaftsgebiet п роздобрюватися; 2. (стати товстіш, огрядним)

-(e)s, -е
розділення с Teilung/ =, -en, Auf-
teilung / =, -еп; ~
майна
Vermögensteilung/ =, -еп
розділи||ти(ся) див. розділяти(ся);
думки ~лися die Meinungen teilten
sich [gingen aus| einander]
розділ£в||ий філол. disjunktiv;
~
знак філол. Satzzeichen n -s, =,
Р
Interpunktionszeichen n -s, =;
розставляти ~i знаки Satzzeichen
setzen
роздільн||ий getrennt; ~a здатність
фот. Auflösungsvermögen n -s; ~e
збирання {хліба) gesonderte
[getrennte] Ernte; ~e написання
Getrenntschreibung^
роздільно див. роздільний;
dick [rund] werden* vi (s)
роздобрюватися (розм.) sich gütig
zeigen; (розщедрюватися)
freigebig werden* vi (s)
роздобувати (mit Mühe)
verschaffen vt, auftreiben* vt; (хитрістю,
кмітливістю) розм. ergattern vt
роздобути див. роздобувати
роздолля с (weiter) Raum, Weite
/=; перен., розм. Freiheit/=, freies
Feld
роздоріжжі|я с (розвилка)
Gabelung/=, -en, Wegegabel/=, -п,
Wegegabelung / =, -еп; (перехрестя)
Kreuzweg т -(e)s, -е,
Straßenkreuzung/^ -еп, <§> стояти на ~і перен.
am Scheidewege stehen* vi
~

роздражнювати див. дражнити

getrennt schreiben* vt
писати роздратований gereizt, irritiert;
роздільник 4 Teiler m -s, =, Trenner (розсерджений) aufgebracht,
=
m -s, geärgert; (невдоволений, обурений)
розділю вальний teilend, trennend, unwillig
Trenn-; Scheide- роздратованість ж Gereiztheit/=,
розділювати(ся) див. розділяти(ся) Irritiertheit/=; Aufgebrachtheit/=
розділяти 1. (на частини, роздратовувати (ся) див. дратува¬
шматки тощо) teilen vt, aufteilen vt тися)
(на щось in А.); 2. (роз'єднувати) роздратування с (дія) Reiz т -es,
trennen vt; aus| einander bringen* vt; -е, Irritation/=, -еп; (стан)

3. (роздавати) austeilen vt, verteilen Gereiztheit /=, Irritiertheit/=; викликати

vt (між кимось unter D.); 4. ~
Gereiztheit erwecken [auslösen];
(класифікувати) einteilen vt; 5. мат. anstoßen* vi (h, s) (у когось bei D.);
dividieren [-V-] vt; 6. (чиюсь думку) з ~m gereizt

teilen vt роздріб ч Einzelhandel m -s,

розділятися 1. (на частини, Kleinhandel m -s; продавати в ~

шматки тощо) sich teilen (на щось in sackweise [einzeln] verkaufen vt

А.); 2. (розходитися) sich trennen; роздрібнений див. роздрібнений
3. (розподіляти між собою майно роздрібненість ж див. роздрібне¬
тогцо) das Vermögen [den Besitz] ність
teilen роздрібнений zersplittert; тж.
роздмухати див. роздмухувати перен. zerrissen
роздмухувати anfachen vt, entfa¬ роздрібненість ж Zersplitterung
chen vt /=, ZerspHttertheit /=; тж. перен.
роздобритися див. Zerrissenheit/=
роздобрюватися роздрібний Einzel-; Einzelhan¬
581 роздутий

dels-, Kleinhandels-; ~a торгівля schwellen* v/ (s), schwellen* v/ (s);

Einzelhandel m -s, Kleinhandel m -s; 3. (товстішати) dick werden* vi
ціна Einzelhandelspreis m -es, (s)
-e, Kleinhandelspreis m -es, -e; ~ий роздум||и мн Nachdenken n -s;

торговець Einzelhändler m -s,

=
(замисленість) Nachdenklichkeit /=;
роздрібнити див. роздрібнювати (довгі і напружені) Grübelei f -,
роздрібнювати 1. (на дрібні -en; поринати в ~и sich
шматки) zerkleinern vt, zerstückeln vi; Grübeleien hingeben*; це наводить на ~и
2. (розмелювати) feinmahlen* vt das gibt zu denken, das gibt Stoff
роздробити див. роздроблювати zum Nachdenken; без ~ів ohne
роздроблений див. роздрібнений Zögern, ohne zu zaudern [zögern], P
роздробленість ж див. ohne viel nachzudenken; (рішуче)
роздрібненість entschlossen; в глибоких ~ax tief
роздроблювати 1. див. in Gedanken versunken; час на ~и

роздрібнювати; 2. (розбивати) Bedenkzeit/=

(руйнувати) zertrümmern
zerschmettern vt; роздума||ти (відмовитися від
vi; (розщеплювати, розколювати) наміру) sich (D.) etwas (А.) anders
zersplittern vt überlegen, sich eines andern [eines
роздрук ч Ausdruck т -(e)s, -е Bessern, anders] besinnen*; den
роздруковувати (друкувати на Gedanken aufgeben* (+ Inf. з zu);
принтері) ausdrücken vt; (змінити намір) seine Absicht
(розмножувати) vervielfältigen vt ändern; я ~в ich habe es mir anders
роздру кувати див. überlegt
роздруковувати роздумування c 1. Nachdenken n

роздряпати(ся) див. -s; (довге і напружене) Grübelei

роздряпуватися) /=, -en; 2. (з ваганням,
роздряпувати zerkratzen vt; ~ся нерішучістю) Zaudern п -s, Zögern n -s

sich zerkratzen роздуму || вати 1. nachdenken* vi,

роздувати 1. (вогонь) anfachen vt, nachsinnen* vi (про щось über А.);
entfachen vt; 2. (розносити, (довго і напружено) grübeln vi

розвіювати) auseinander blasen* vt, (про щось über А.);

verwehen vt; 3. (надувати) aufbla- (підкреслюється прагнення знайти вирішення
sen* vt; (вітрила, м яч, живіт, проблеми тощо) nachgrübeln vi
лице, ніздрі тощо) aufblähen vt; (про щось über А.);
4. перен. (завищувати, (задумуватися) sich (D.) Gedanken machen
збільшувати) aufblähen vi; (ціну) (про щось über А.); 2. (вагатися)
aufschrauben vt, hochschrauben vt; розм. unschlüssig sein* vi (s), zaudern vi,
salzen* vt, pfeffern vt; бюджет ~

zögern vi; не ~ючи ohne zu zaudern

den Haushalt aufblähen; 5. перен. [zögern]; (наосліп, сліпо) blindlings
{перебільшувати) aufbauschen розду||ти див. роздувати; у нього
v/, übertreiben* vt; (справу, чутку ~ло живіт sein Bauch ist
тощо) розм. groß bringen* vt aufgebläht; у нього ~ло лице sein
роздуватися (надуватися) sich
1. Gesicht ist geschwollen [gedunsen]; у
aufblasen*; (про живіт, щоки, нього ~ло щоку er hat eine
губи, ніздрі тощо) sich blähen, geschwollene Backe
sich aufblähen; 2. (розпухати) an¬ роздутий 1. aufgeblasen; gesch¬
 роздутися 582

wollen; (бугруватий, стовщений роз єм ч (пристрій для з єднання)

тощо) kleinwulstig 2. перен. Anschluss|stelle/=, (місце роз
-п;
(перебільшений) aufgebauscht, 'єднання) Teilung/=, -еп; штєкер-
aufgetrieben; 3. перен. aufgebläht; (про ний Steck|anschluss т -es,
~

ціни) hochgeschraubt -Schlüsse, Steckverbindung/=, -en

роздутися див. роздуватися роз єм н 11 и й aus| einandemehmbar.

роздушити див. роздушувати losnehmbar, teilbar, trennbar, lösbar:
роздушувати zerdrücken vt, zerque¬ ~a форма (для випічки) Springform
tschen vt, zerpressen vt f=, -en; ~ий підшипник
роздягальня ж Garderobe /= -n, Deckellager n -s, =, geteiltes Lager
Р Kleider| ablage/=, -n; Ankleiderauni розжалити див. розжалоблювати:
m -(e)s, -räume; (для переодягання) ~ся див. розжалобитися
Umkleideraum m -(e)s, -räume розжалобити див.
роздягати ausziehen* vt; книжн. розжалоблювати; ~ся Mitleid empfinden*; sich
entkleiden vt; ~ся sich ausziehen*; rühren lassen*; sich erweichen
книжн. sich entkleiden; (знімати lassen*
пальто, верхній одяг) (den розжалоблювати 1. Mitleid
Mantel) ablegen; (скидати з себе одяг) erwecken (когось in D.); (зворушувати)
розм. sich auspellen rühren vt; (пом якшувати)
роздягнути(ся) див. роздягати(ся) erweichen vt; 2. (розтривожувати)
роздягти(ся) див. роздягати(ся) aufregen vt, beunruhigen vt
розета ж мист. Rosette f-, -n розжалувати degradieren vt,
розетка ж 1. ел. Steckdose f =, herabsetzen V/
-n; 2. (блюдце) Schälchen п -s, =; розжаляти див. розжалоблювати
3. див. розета розжарен||ий glühend; ~е залізо
роз єднаний getrennt, abgesondert; glühendes Eisen
isoliert розжарення с див. розжарювання
роз єднаність ж Getrenntheit /=; розжзрити(ся) див. розжарюва¬
Isoliertheit/= тися)
роз єднання с Trennung f =, -en; розжарювання с (дія) Glühen п -s:

(відокремлювання) Absonderung тех. Glut/=; нитка ~

ел. Glühfaden
/=, -en т -s, -faden
роз єднати(ся) див. розжарювати glühend machen хі.
роз єднуватися) zum Glühen bringen vt; stark

роз єднувати 1. trennen vt, erhitzen vt; ~ся glühend werden* vi (s).

ausleinander bringen* vt; 2. (переривати) glühen v/, sich stark erhitzen

unterbrechen* vt; 3. mex., ел. розжвакати див. розжувати
abschalten vt; 4. (відокремлювати) розжеврітися див. розжеврюва¬
absondern vt; isolieren vt тися

роз єднуватися sich trennen розжеврюватися rot werden* vi (s).

роз єднувач ч Abtrennschalter m erröten vi (s), erglühen vi (s)
-s, =, Trennschalter m -s, =, розживатися 1. (наживати
Unterbrechungsschalter m -s, =; із ~
достатки, багатіти) sich
запобіжником Trennsicherung/=, -en; bereichern, reich werden* vi (s), zu Geld
~

поворотного типу kommen* vi (s); 2. (роздобувати,

Schwenktrenner m -s,
=
придбавати) auftreiben* vt; sich
583 розігрувати

(£>.) anschaffen vt; розм. kriegen vt роззяви І |ти див. роззявляти;

розжиріти fett [dick] werden* vi (s);
Fett ansetzen
розжитися див. розживатися; тут
не розживешся розм. hier gibt es
schmale Bissen, das ist ein magerer
Braten
стояти, ~вши рота mit offenem Mund
[фам. mit aufgesperrtem Maul]
dastehen* vi, den Mund aufsperren;
розм. gaffen v/
роззявляти weit aufmachen vt,
aufreißen* vt, aufsperren vt; рота
~

розжовувати 1. zerkauen vt, kauen (відкривати рота) den Mund (und

vt; 2. перен. ausführlich erklären vt, Nase) aufsperren; (пильно
vorkauen vt дивитися) розм. gaffen vi (на когось,
розжувати див. розжовувати щось auf А.); (тріпати язиком, Р
роззброєння с (примусове) Ent¬ вихвалятися) груб, die Klappe
waffnung f =, -еп; (держави за її aufreißen*, eine große Klappe
власним бажанням) Abrüstung/= haben*, die große Klappe schwingen*
роззброїтися) див. розібрати див. розбирати
роззброюватися розібратися див. розбиратися;
роззброювання с див. не могти ~
sich nicht herausfinden
роззброєння können* (в чомусь aus D.); розм.

роззброювати тж. перен. nicht klug werden* vi (s) (в чомусь

(примусово) entwaffnen v/; ~ся тж.
перен. (про державу) abrüsten vi
роззеленітися grün werden* vi (s),
sich belauben; поет, ergrünen vi (s)
роззнавати (розм.) (розпитувати,
довідуватися) sich erkundigen (про
щось nach D.)\ nachforschen vi (про
щось über А.); (встановлювати
aus D.)
розігнати(ся) див. розганяти(ся)
розігнути(ся) див. розгинати(ся)
розіграти(ся) див. розігрувати(ся)
розіграш ч 1. (лотереї) Ziehung
/=, -en, Verlosung/=, -еп; 2.
(жеребкування) Verlosung f =, -еп;
3. спорт. Austrag т -(e)s, Aus-

nepee. місцезнаходження способом tragung f -, -en; Spiel n -(e)s, -e;

пошуків, розпитувань тогцо) 4. (жарт) Spaß m -es, Späße,
ermitteln vt; (збирати дані, Streich m -(e)s, -e, Jux m -es, -e
відомості) Erkundigungen einholen розігрів ч Anheizen n -s, Aufheizen
роззосераджений 1. тж. військ. я -s, Aufheizung/=: Erwärmung/=;

aufgelockert, zerstreut; 2. (про Erhitzung/^; Warmfahren n -s

погляд) unstet, zerstreut розігрівання c див. розігрів
роззосереджувати auflockem vt; розігрівати (підігрівати) aufheizen
dezentralisieren vt; тж. військ, vt, aufwärmen vt; (зігрівати)
aufgelockert [zerstreut] aufstellen vt, wärmen vt, erwärmen vt; (обід)
aus|einanderziehen* vt (до високої температури
aufwärmen vt; -

роззувати die Schuhe ausziehen* метал тощо) erhitzen vt

(когось D.); ~ся sich (D.) die розігріватися 1. (ставати
Schuhe ausziehen* теплим) sich wärmen, sich erwärmen;
роззутий barfuß heiß werden* vi (s); wieder heiß
роззути(ся) див. роззувати(ся) werden* vi (s); 2. перен. (про бурю
роззява ч/ж zerstreuter Mensch; тощо) ausbrechen* vi (s)
розм. Gaffer т -s, =; ну й ~! розм., розі гріти (ся) див. розігрівати(ся)
ірон. Ungeschick lässt grüßen! розігрувати 1. (роль тогцо) spielen
 розігруватися
vi, auffuhren vi; 2. {прикидатися
кимось) sich auffuhren, sich
aufspielen, sich stellen (когось als N.);
3. (жеребкуванням) ausspielen vt,
verlosen vt; 4. спорт, (першість,
кубок тощо) austragen* vt; кубок
~
um einen Pokal spielen vi; 5.
(піддурювати, жартувати) ver|ulken
vt; sich (D.) einen Jux machen
(когось mitD.); розм. durch den
р
Kakao ziehen* vt; фам. beölen vt;
(образливо жартувати) розм. foppen
vt; (дражнити, дурити) розм.
anflachsen vt; (робити з когось дурня)
розм. betölpeln vt
розігруватися 1. (захоплюватися
про дітей) in Spieleifer
-
грою
geraten* vi (s); 2. (входити в роль про
-
актора, спортсмена) sich
Anspielen; 3. (про бурю, пристрасті тощо)
losbrechen* vz (s), ausbrechen* vi (s);
(про біль) immer heftiger werden* vi
(s); (про нерви) durchgehen* vi (s);
(про події) sich abspielen
розідрати див. роздирати
розізлити verärgern vt; (розсерди¬
ти) erzürnen vt; (озлобити,
розгнівати) erbosen vt
розізлитися sich verärgern; sich
erzürnen; sich erbosen; (обуритися)
aufgebracht sein* vi (s)
розізнати див. роззнавдти
розій||тися 1. див. розходитися;
гроші -шлися das Geld ist
ausgegangen [alle]; 2. (розбушуватися)
außer Rand und Band geraten* vi (s);
(вдатися до крайнощів) es aufs Äu-
ßerste ankommen lassen*, bis zum
Äußersten gehen* vi (s); ~дись!
(команда) weg(ge)treten!
розікласти(ся) див. розкладати-
(ся)
розікрасти див. розкрадати
розілл||яти(ся) див. розливати-
(ся); «з» їх водою не єні sie halten
zusammen wie Pech und Schwefel
584
розімкнений див. розімкнутий
розімкнення с 1. (розкриття, ро-
з 'єднання) Auflösung f -, Öffnung
f=, Öffnen n -s; 2. (контактів)
ел.
Ausschaltung f =, -en, Öffnen n -s;
(контуру) Unterbrechung f =, -en;
(реле) Auslösung/=. -en; 3.
(збільшення інтервалів між тими, хто
в строю) Aus| einanderziehen der
Formation; (в бою) Öffnung der Ge-
fechts| Ordnung
розімкнути див. розмикати
розімкнутий geöffnet, offen
розім яти див. розминати; -ся див.
розминатися1
розіпнути див. розпинати
розіпхати див. розпихати
розіп ясти див. розпинати
розірвання с 1. (роздирання) Ausl¬
einanderreißen* п -s, Zerreißen п
-s; (шматування) Zerfetzen п -s;
(здобичі тощо) Zerfleischen п -s;
2. (угоди, шлюбу) Auflösung f =
-еп; (скасування) Aufhebung f =,
-en; (договору) Kündigung/=, -en:
(шлюбу) Ehescheidung/=, -en
розірва||ти див. розривати; котел
~ло der Kessel ist explodiert
розірватися див. розриватися:
не -атися ж мені! розм. ich kann
mich doch nicht zerreißen [in Stücke
reißen]!; хоч ~ись! (багато справ
водночас) розм. man möchte sich
(am liebsten) zerreißen!
розіслати1 див. розсилати
розіслати2 див. розстеляти
розіслати(ся) див. розстелдти(ся)
розіспатися (міцно, надовго за¬
снути) fest einschlafen* vi (s), tief
[lange] schlafen* vi; (ставати
заспаним, сонним) schlaftrunken
werden* vi (s)
розіссатися див. розсисатися
розітнути див. розтинати
роз їдати zerfressen* vt; (згризати)
zernagen vt; (про іржу) korrodieren
585
vz, anfressen* vt; (про кислоту)
ätzen vt
роз їжджати 1. umherfahren* vi (s);
2. (подорожувати) reisen vi (s),
umherreisen vi (s), herumreisen vi (s)
роз їжджатися 1. auseinander
fahren* vi (s); nach verschiedenen
Richtungen fahren* vi (s); 2.
(розлучатися) sich trennen; 3. (на дорозі)
einander ausweichen* vi (s)
роз їжджуватися (про дорогу) aus¬
gefahren sein* vi (s)
роз їзд ч 1. (від їзд) Abfahrt / =,
-en, Abreise/=, -n; (гостей тощо)
Aufbruch [-brux] m -(e)s; 2. залізн.
(роздвоєння одноколійної
залізниці) Ausweichgleis п -es, -е;
(станція) Ausweichstelle/=, -n; 3. військ.
Streife /=, -n, berittener Spähtrupp
m -s, -s, Aufklärungsabteilung f -,
-en; 4.: ~и мн (поїздки) Reisen n -s,
Reisen pl; він завжди в ~ax er ist
ständig auf Reisen
роз їздити(ся) див. розгіжджати(ся)
роз їзн||ий Reise-; ~а робота mit
Reisen verbundene Arbeit;
(фінансових інспекторів тощо) Außen-
dienst m -(e)s
роз їсти див. роз їдати
роз їхатися див. роз їжджатися
розказати див. розказувати; роз¬
кажи це комусь іншому! (я
такий дурний, щоб повірити)
das [das Märchen] kannst du deiner
Großmutter [anderen] erzählen!;
розм. das kannst du anderen
weismachen!
розказувати erzählen vt;
(повідомляти) berichten vt
розкатати див. розкачувати1
розкарячувати auseinander
spreizen vt; ~ся mit gespreizten Beinen
sitzen* [stehen*] vi
розкачати 1. перен. (розрухати)
aufrütteln vt; in Bewegung bringen*
vt; 2. див. розкачувати1,2
розкиданий
розкачувати1 1. (килим тощо)
aufrollen vt; 2. (тісто) ausrollen vt,
glattrollen vt
розкачувати2 (гойдалку тощо)
stark schaukeln vt, in Schwingung
[ins Schaukeln] bringen* vt
розкашлюватися einen Husten|an-
fall bekommen*, von einem heftigen
Husten befallen werden*
розкашлятися див.
розкашлюватися
Р
розкаятися див. розкаюватися
розкаюватися bereuen vt
розквартировувати einquartieren
vt; (розміщати) unterbringen* vt
розквартирування c Emquartie-
rung/=; Unterbringung/=
розквартирувати див. розкварти¬
ровувати
розквасити див. розквашувати
розквашувати 1. (землю, дорогу,
шлях тощо) schlammig machen vt;
2. (обличчя, ніс) platt [blutig]
schlagen* vt; zerschlagen* vt
розквитатися 1. (розрахуватися,
розплатитися) abrechnen vi, quitt
sein* [werden*] v/ (s) (з кимось mit
D.)', 2. (помститися) heimzahlen
відокр. (комусь D., за щось А.)
розквіт ч 1. (цвітіння) Blüte f =,
Blühen п -s; 2 перен. (підйом,
не процвітання) Blüte/=, Aufschwung т
-(e)s; Gedeihen п -s; період ~у
Blütezeit /=, -еп; перебувати в
in hoher Blüte stehen* vi; у
повному ~і
~i in der Fülle der Kraft, in der
сил
Blüte des Lebens [seiner Jahre]
розквітати 1. (про квіти) blühen
vi, aufblühen v/ (s), erblühen vi (s);
2. (ставати радісним, жвавим)
aufblühen v/ (s); 3. перен.
(процвітати) gedeihen* vi (s), aufblühen vi
(s), einen Aufschwung erleben
розквітнути див. розквітати
розкид ч Streu|ung/= -en
розкиданий verstreut; (про речі)
 розкидати 586

aus| einandergeworfen; (про думки) розкішний Luxus-, luxuriös,

zerstreut prunkvoll; (пишний) prachtvoll, prächtig;
розкидати див. розкидати 1 (про убрання, обстановку) üppig
розкидати 1. (предмети) ausleinan¬ рдзклад ч 1. див. розкладання;
der werfen* vi, umherwerfen* vt; 2. (графік, розпорядок тогцо)
(розсипати) zerstreuen vt; (дрібні Plan т -(e)s, Pläne; авіарейсів
~

частинки -

іскри, вогонь тогцо) Flugplan т -(e)s, -pläne; поїздів

~

sprühen vt; 2. (гроші) Fahrplan т -(e)s, -pläne; уроків

~

verschwenden vt, vertun* v/; 3. Stundenplan т -(e)s, -pläne; згідно

(розстелювати) ausbreiten vt; 4.
(руки, крила) з ~ом plangemäß, planmäßig;

р ausbreiten (руки, ноги) spreizen

vt; fahrplanmäßig; (уроків) nach dem
vt; <§> розумом sein Köpfchen Stundenplan; все йде як за ~ом розм.
~

anstrengen alles klappt wie der Montag auf den

розкидатися 1. (про гілки дерева) Sonntag; 3. перен. (моральний)
sich ausbreiten; 2. (простягатися -

Demoralisierung f =, -en, Zersetzung

про місто тогцо) hingebreitet /=, -en; (занепад) Verfall m -(e)s.
liegen* vi, sich ausdehnen, sich Verkommenheit /=
erstrecken; 3. (7 кріслі тогцо) sich розклад ч Umstände pl, Verhältnisse
ausstrecken, sich der Länge nach pl, Konstellation /=, -en,
hinwerfen*; 4.: грошима див.
~
Sachverhalt m
-(e)s
розкидати 2; 5.: розкладання c 1. (товару) Ausle-
~
вченими

фразами [словами] mit gelehrten gung f =, -en; 2. (розстелювання)

Brocken um sich werfen* Ausbreitng f =, -en; 3. (розподіл)
розкидач ч mex., с.-г. Streuer m -s, =, Verteilung/=, -en; 4. (на частини)
Streumaschine/=, -n; mex. Verteiler Zerlegung f =, -en, Zersetzung
m -s, =; добрив Düngerstreuer m
~

f =, -en, Aufteilung f =, -en;

розкинути(ся) див. розкидати(ся)
розкисати 1. (насичуючись
вологою, розбухати) aufweichen* vi
(s), aufquellen* vi (s); (про дорогу)
schlammig [unbefahrbar] werden*
(розчленовування) Zergliederung f =,
-en; 5. мат. (формули) Auflösung
/=, -en, Zerlegung/=, -en; 6.
(розподіл) Verteilung f-, -en; 7.
(гниття) Verwesung f =, -en; продукт
~

Verwesungsprodukt n -(e)s, -e
vi (s); 2. перен. (ставати млявим) розкладати 1. (товар тогцо)
ermatten vi (s), schlapp werden* vi auslegen vt; 2. (розстеляти) ausbrei-
(s); (розчулюватися) gerührt sein* ten vt; 3. (розподіляти) verteilen
vi (s), in Rührung geraten* vi (s) vt; 4. (на складові частини)
розкиснути див. розкисати zerlegen vt, zersetzen vt, aufteilen vt;
розкіс ч буд. Strebe /=, -n, Spreize (розчленовувати тогцо)
/=, -n, Strebebalken т -s, =, Diago¬ zergliedern vt; 5. мат. (формулу) auflösen
nalstrebe /=, -n, Schrägstrebef=, -n vt, zerlegen vt; 6. перен. (moralisch)
розкіш ж Luxus m -, Prunk m -(e) zersetzen v/; demoralisieren vt
s; (пишність) Pracht f =; (про розкладатися 1. (розкидатися,
убрання, обстановку) Üppigkeit /=; розлягатися) sich ausstrecken, sich
предмет розкоші Luxus|artikel ausbreiten; 2. (розставляти свої
т -s, =, Luxusgegenstand m -(e)s, речі) seine Sachen zurechtlegen;
-stände (розташовуватися, розмігцатися)
587 розколочувати

untergebracht werden*; 3. (на s); den Mut sinken lassen*;

частини) sich zerlegen, sich (нездужати) kränkeln vi, krank werden*
aufteilen, sich zersetzen; (розпадатися) V/ (s)
zerfallen* vi (s); розклеювач ч (афіш тощо)
тощо) sich zergliedern; 4.
(розчленовуватися Plakatkleber m -s,
=

(розкриватися, відкриватися) sich розклинити див. розклинювати

aufklappen lassen*; 5. (гнити) розклинювати auskeilen vt, loskei¬
verwesen vz (s); 6. перен. (moralisch) len vt, abkeilen vt
verkommen* vi (s); verfallen* vi (s); розкльовувати 1. (клюючи,
demoralisiert werden* поїдати) (alles)aufpicken vt; 2.
розкладачка ж Klappbett n -(e)s, (розбивати, пошкоджувати дзьобом) P
-en; Campingliege ['kem-]/=, -n zerpicken vt
розкладення c див. розкладання розклювати див. розкльовувати
розкладка ж 1. (розподіл) Vertei¬ розковувати 1. losschmieden ві¬

lung f =, -en; клавіатури Tasta-

~

докр. vt; 2. (коня) das Huf|eisen ab-

turbelegung/=, -en; 2. (стан справ, schlagen* [abnehmen*] (когось D.);
ситуація) Ausgangslage f =, -n, 3. (заковану людину) losschmieden
Konstellation/=, -en відокр. vt; von den Fesseln befreien
розкладний (про стіл, крісло vt, entfesseln vt; 4. mex.

тощо) Klapp-, aufklappbar; тощо) ausbreiten vt

(сплющувати

(розбірний) zerlegbar розковуватися 1. (про коня) das

розкланюватися sich verbeugen, Huf|eisen verlieren*; 2. (про

eine Verbeugung (oftmals) machen людину) sich von den Fesseln befreien,
розкланятися див. розкланюва¬ sich entfesseln
тися розкодовувати entschlüsseln vt
розкласти(ся) див. розкладати(ся) розкодувати див. розкодовувати
розклаїти(ся) див. розкл£ювати(ся) розкол ч 1. Spaltung/=, -еп; полі¬
розклей ка ж див. розклеювання тика ~у Spaltungspolitik/=; 2. рел.
розклепати див. розклепувати Schisma п -s, -men/-ta,
розклепувати тех. entmeten vt Kirchenspaltung/^ -en

розклеювання с (афіш, оголошень розколина ж геол. Riss т -es, -е,

тощо) Kleben п -s, Ankleben п -s, Spalte/=, -n, Spalt m -(e)s, -e

Aufkleben п -s розколисати див. розколихувати

розклеювати 1. (роз'єднувати
склеєне) (Geleimtes) auflösen
[losmachen] vt, entlehnen vt; 2.
(наклеювати скрізь афіші тощо) kleben
vt, aufkleben vt, ankleben vt
розклеюватися 1.
abgehen* vi (s), aus dem Leim
(відклеюватися)
gehen* vi (s); 2. перен.
(розладнуватися) schief gehen* vi (s);
(не відбуватися) nicht zu Stande
[zustande] kommen* vi (s); 3. перен.
(занепадати духом) verzagen vi (h,
розколихувати 1. (розхитувати)
(hin und her) rütteln vt; (гойдалку
тощо) (stark) schaukeln vt, in
Schwung [in Schwingung, ins
Schaukeln] bringen* vt; 2. перен.
(спонукати до дії) aufrütteln vt; in
Bewegung bringen* vt
розколоти(ся) див. розколювати(ся)
розколотити див. розколочувати
розколочувати einrühren vt, ver¬
rühren vt, durchrühren vt, zerrühren
vt, einquirlen vt, verquirlen vt
 розколошкати 588

розколошкати (розм.) 1. vt; (робити розкопки) ausgraben*

(налякати) aufschrecken vt; (сполохати) vZ, Ausgrabungen machen; 2. перен.
aufscheuchen vt; 2. (розкуйовдити) (знаходити, виявляти) ausfindig
zerzausen vt machen vt; ans Licht bringen* vt
розколупати див. розколупувати розкорковувати (пляшку)

розколупувати zerstochern vt, zer¬ entkorken vt; den Pfropfen ziehen*

wühlen vt розкоркувати див.
розкольник ч 1. перен. Spalter т -s, розкорковувати

=; 2. рел. Schismatiker т -s, =, розкормити див. розкормлювати

Kirchenspalter т -s, = розкормлювати auffuttem vt; (від¬
р розкольницькЦий рел. годовувати) abmästen vt, mästen vt
schismatisch; перен. Spalter-, spalterisch; ~а розкорчовування c Roden n -s, Ro¬

діяльність spalterische Tätigkeit, dung/=, -en

Spaltertätigkeit/=, -en розкорчовувати roden vt

розколювання Zerspaltung f =,
c розкорчувати див. розкорчовува¬
-en; Aufspaltung/=, -en; Zerreißung ти

/=, -en розкоти мн (гуркіт грому) Rollen п

розколювати 1. (дрова тощо) -s; Donnern п -s

zerspalten vt; (горіх) knacken vt; розкотистий rollend, nachhallend,

(цукор) zerkleinern vt; (скло) schallend
zerbrechen* vt; 2. перен. spalten vt; розкотити див. розкочувати
3. (примусити зізнатися, давати розкочувати 1. (килим тощо) auf-
свідчення тощо) zum Reden rollen vt; 2. aus|einanderrollen vt;
bringen* vt; eine Aussage abzwingen* vi 3. (тісто) ausrollen vt, glattrollen

(когось D.y, j-s Schweigen brechen*; vt; 4. ins Rollen bringen* vt

розм. auspacken vt; 4. розкошланий zerzaust, mit
(примусити поділитися чимось, віддати zerzaustem Haar

тощо) bringen* vt (на щось zu D.); розкошлати див. розкошлачувати

розм. rumkriegen vt розкошлатити див. розкошлачу¬
розколюватися 1. sich spalten; вати

(тріскати) bersten* vi (s); (про розкошлачувати zerzausen vt

скло) zerbrechen* vi (s); 2. перен. розкошувати (жити в достатку,
sich spalten; un|eins werden* vi (s); розкошах) in Luxus schwimmen*
3. перен. (зізнаватися, давати vi, ein luxuriöses [üppiges] Leben
свідчення тощо) die Fakten auf [ein Leben im Überfluss] führen,
den Tisch legen; розм. auspacken vi; im Überfluss leben [schwimmen*,
фам. die Hosen runterlassen* schwelgen, sitzen*] vi; розм. aus
розконсервація ж dem Vollen leben [schöpfen,
Entkonservierung [-V-] f =, -en, Entkonservieren wirtschaften] vi; (вести безтурботне і
n -s розгульне життя) schwelgen und
розкопати див. розкопувати prassen v/
розкопки мн археол. Ausgrabungen розкрадання c Ver|untreu[ung/=

рі розкрадати veruntreuen vt
розкопувати 1. (викопувати) aus- розкрадач ч Veruntreuer m -s, =

graben* vt; (розривати) розкрасти див. розкрадати

aufgraben* vt, aufwühlen vt, zerwühlen розкраювати zerschneiden* vt
589
розкраяти див. розкраювати
розкрив ч Aufdeckung/^ -еп
розкривати 1. aufmachen vt, öffnen
vt, auftun* vt; (газету, книгу тощо)
aufschlagen* vt; парасольку den
~
Schirm öffnen [aufspannen]; 2.
(викривати обман, таємницю тощо)
aufdecken vt, enthüllen vt; an den
Tag [zum Vorschein] bringen* vt;
(проливати світло, вияснювати)
aufhellen vt; чиїсь інтриги hinter
~
j-s Schliche kommen* vi (s)
розкриватися 1. sich aufmachen,
sich öffnen, sich auftun*, aufgehen*
vi (s); (про парашут) sich entfalten;
2. (про бруньки) ausschlagen* vi (s),
aufspringen* vi (s), sich öffnen, sich
entfalten; 3. (виявлятися) sich
zeigen, sich heraussteilen; an den Tag
[ans Licht] kommen* vi (s)
розкрити(ся) див. розкривати(ся)
розкритикувати scharf [gehörig,
in Grund und Boden] kritisieren vt,
einer strengen Kritik unterziehen vt;
розм. herunterputzen vt, herunterma¬
chen vt
розкритися див. розкриватися
розкриття с 1. (посилки тощо)
Öffnen п -s, Aufmachen п -s;
(парашута) Entfaltung/=, -еп; 2.
(обману, таємниці тощо) Aufdeckung
/=, -еп, Enthüllung/=, -еп;
(причини, злочину тощо) Aufdeckung/^,
-еп, Aufklärung/=, -еп
розкричатися ins Schreien
kommen* vi (s), ein (starkes) Geschrei
erheben*, in ein (heftiges)
Geschrei ausbrechen* vi (s); anschreien*
\розм. anbrüllen] (на когось А.)
розкришити(ся) див.
розкришуватися)
розкришувати verkrümeln vt,
zerkrümeln vt; zerbröckeln vt;
zerstückeln vt; ~ся sich verkrümeln, sich
zerkrümeln, zerbröckeln vi (s); sich
zerstückeln
розкудкудакатися
розкрій ч 1. (дія) Zuschneiden n -s;
2. (матеріал) Zuschnitt m -(e)s, -e
розкріпачення c 1. icm. Aufhe-
bung der Leibeigenschaft; 2. перен.
(звільнення) Befreiung / =, Entjo-
chung/=
розкріпачити див. розкріпачувати
розкріпачувати 1. іст. (звільняти
від кріпацтва) von der
Leibleigenschaft befreien vt; 2. перен.
(звільняти від залежності, утисків, P
гніту) (vom Joch) befreien vt, ent¬
jochen V/
розкроїти див. розкроювати
розкраювати zuschneiden* vt
розкрутити(ся) див. розкручува¬
тися)
розкручувати 1. losdrehen відокр.
vt, aus|einander drehen vt; 2.
(розмотувати) abwickeln vt; (котушку)
abspulen vt; 3. (відкручувати)
losdrehen vt; (гвинт тощо)
abschrauben vt, aufschrauben vt; (кран тощо)
losdrehen відокр. vt, abdrehen vt,
aufdrehen vt; 4. (дедалі швидше
крутити, обертати) in Schwung
[in drehende Bewegung] bringen*
vt; 5. перен., розм. (рекламувати
тощо) promoten vt; herausbringen*
vt; ins Laufen bringen* vt, auf die
Beine stellen vt; 6. (виманювати
гроші) розм. ausquetschen vt,
abrahmen vt, rupfen vt
розкручуватися 1.
(розмотуватися) sich abwickeln; (про котушку
тощо) sich abspulen; 2. (про гвинт)
sich abschrauben, sich aufschrauben;
3. (про кран) sich losdrehen, sich
abdrehen; 4. (відкручуватися) sich
losdrehen; 5. (крутитися,
обертатися) in Schwung [in drehende
Bewegung] kommen* vi (s)
розкувяти(ся) див.
розковуватися)
розкудкудакатися 1. anfangen*
[beginnen*] zu gackern; ohne Auf-
 розкудлати
hören [andauernd] (laut) gackern vi;
2. перен. viel lärmen vi; розм.
lamentieren vi
розкудлати див. розкуйовджувати
розкуйовджений zerzaust; (тк. про
волосся) zerrauft
розкуйовджувати zerzausen vt;
(тк. волосся) zerraufen vt, das Haar
struppig machen
розкупи||ти див. розкуповувати;
Р книгу швидко ~ли das Buch war
schnell vergriffen
розкуплений aufgekauft,
abgekauft; (повністю, цілком про книги)
-
vergriffen
розкуповувати aufkaufen vt,
abkaufen vt
розкупорити див. розкупорювати
розкупорювати öffnen vt,
aufmachen vt; (розкорковувати) entkor¬
ken vt
розкурити див. розкурювати
розкуркулити див. розкуркулю-
вати
розкуркулювання с іст. Entkulaki-
sierung/=
розкуркулювати іст. entkulakisie-
ren vt, zum besitzlosen Bauern
machen vt
розкурювати anrauchen vt,
anbrennen* V/
розкусити див. розкушувати
розкутати(ся) див. розкутувати¬
ся)
розкутий zwangslos, ungezwungen;
ohne Hemmungen
розкутість ж Zwangslosigkeit /=,
Ungezwungenheitf-
розкутувати auswickeln vt;
(дитину) loswickeln відокр. vt; ~ся sich
auswickeln; sich von der
Vermummung frei machen, sich enthüllen
розкушувати 1. zerbeißen* vt,
aufbeißen* vt, durchbeißen* vt; (горіх)
aufknacken vt, knacken vt; 2. перен.
dahinterkommen* vi (s) (щось D.);
590
(розпізнавати чиїсь наміри тощо)
durchschauen vt; розм. hinter j-s
Kniffe kommen* vi (s)
розлад ч 1. (відсутність згоди)
Uneinigkeit f =, -en,
Unstimmigkeit /=, -en; 2. (розбіжності,
непорозуміння) Misshelligkeiten
pl; (невідповідність, розходження
тощо) Diskrepanz f-, -en; 3.
(ворожнеча, розбрат) Zwist m -(e)s,
-e, Zwietracht/=, Zerwürfnis n -ses.
-se; 4. (порушення душевної
рівноваги) Verwirrung f-, -en;
(поганий настрій) Verstimmung/=, -en;
(дисгармонія, дисонанс) Missklang
m -(e)s; вносити einen Missklang
~
[Misston] bringen* (у щось in A.);
вносити ~
у ряди противника
Verwirrung in die Reihen des
Feindes bringen* [tragen*]; 5. (у
справах, планах тощо) Zerrüttung f =,
-en, Ver|eitelung/=, -en, Des|
Organisation /=, -en; 6. мед.
(захворюван я) Verstimmung f =, -en, Störung
f -, -en; нервовий Neurose f =,
~
-n, Neurasthenie/=, -i|en;
~
дихання Atmungsstörung f-, -en; -
мовлення Sprachfehler m -s, =; 7. муз.
Verstimmungf-, -en
розладжувати mex., муз.
verstimmen vt; ~ся verstimmt sein* vi (s),
sich verstimmen
розлодний mex., муз. verstimmt
розладноти(ся) див. розладнува¬
тися)
розладнувати 1.
(спантеличувати) verwirren vt; (порушувати
порядок, спокій) in Un| Ordnung
bringen* vt; (вносити безлад)
Unordnung hereinbringen*;
(розхитувати, руйнувати) zerrütten vt;
(плани тощо) vereiteln vt, zunichte
machen vt; (машину, знаряддя,
пристрій тощо) unbrauchbar machen
vt; розм. kaputtmachen vt; ~
здоров я die Gesundheit ru|inieren;
591 розлітатися

(перев. поступово) die Gesundheit f-, -n, Schöpflöffel m -s, =; ~a

untergraben*; (підкреслюючи машина Abfüllmaschine f-, -n,

незворотність процесу) die Gesundheit Füllmaschine /=, -n; мет.
шлунок den Magen f-, -n; ~ий ківш Gießkelle f -,
Gießmaschine
~
zerrütten;
verderben*; 2. див. розладжувати -n,Gießpfanne f-, -n, Kelle/=, -n,
розладнуватися 1. (про машини, Pfanne /=, -n; (зі стопором) мет.

знаряддя, пристрої тощо) Abstichpfannef=, -n

versagen vi; 2. (не здійснюватися, не розливання c 1. mex. Abguss m -es,
збуватися про справи, плани
-

Gießen n -s, Vergießen n -s; 2. див.

тощо) nicht zu Stande [zustande] розлив 1
kommen* vi (s); vereitelt werden*; розливати 1. (ненароком p
scheitern vi dem Leim [aus
(s); aus проливати) vergießen* vt, ausschütten vt;
den Fugen] gehen* vi (s); розм. 2. (в різні посудини перев.
kaputtgehen* vi (s); 3. див. порівну) abfullen vt, abziehen* vt;
розладжуватися (напій) einschenken vt; (пиво з бочок)
розлазитися 1. (повзти в різні zapfen vt, abzapfen vt; мет. abfullen
боки, розповзатися) aus| einander vt, abgießen* vt
kriechen* vi (s); 2. розливатися 1. (про річку) aus

(розвалюватися) auseinander gehen* vi (s); (про den Ufern treten* vz (s); 2.

шов тощо) aufgehen* vi (s); (про (виливатися) fließen* vi (s), ausfließen*

матерію) sich ausfasem, vi (s); (ненароком проливатися)
(zerreißen* vi (s); 3. див. розпливатися vergossen [ausgeschüttet] werden*;
розлам ч Bruch [brux] m -(e)s, (переливатися через край)
Brüche ['bryos]; (місце розламу) überfließen* vi (s); <§> ~
слізьми in
Bruchstelle /=, -n Tränen ausbrechen* vi (s)
розламати(ся) див. розливи]|ий 1. див.
розламуватися) розливальний; 2. lose; ~е молоко lose Milch;
розламувати zerbrechen* vi, ~е пиво Schankbier п
-(e)s
brechen* vt; in Stücke brechen* vt; ~ся розлити (ся) див. розливати(ся)
zerbrechen* vi (s), brechen* vi (s); in розлиття с 1. див. розлив; 2. мед.
Stücke gehen* vi (s) (жовчі) Gallenerguss т -es, -güsse,

розлаяти ausschelten* vt, Gallen|ergießung/=, -en, Gallen|er-

ausschimpfen vt; ~ся див. розгавкатися gießen n -s
розледачіти див. розледащіти розлізтися див. розлазитися
розледащіти faul werden* vi (s); розлініювати lini|ieren vt
розм. sich auf die faule Haut legen розлінуватися див. розлінювати¬
розлетітися див. розлітатися ся

разлив ч 1. (вина тощо) Abziehen розлінюватися faul [träge] werden*

[Abfullen] auf [in] Flaschen; готове vi (s); розм. sich auf die faule Haut
до ~y вина flaschenreifer Wein; legen
продавати на ausschenken vt;
~

розліплювати 1. auflösen vt,

продаж напоїв на
~
losmachen vt; 2. див. розклеювати
Getränkeausschank m -(e)s; 2. {річки) розліплюватися див.
Hochwasser n -s; (повінь) Überschwemmung розклеюватися 1
/=, -en розлітатися 1. aus|einander fliegen*
розливальн||ий: ~a ложка Kelle vi (s); 2. (розсіюватися) sich zer-
 розлогий 592

streuen, stieben* vz (s), aus| einander
stieben* vi (s), zerstieben* vi (s);
3. (розбиватися) zerspringen* vi
(s), zersplittern vi (s); на друзки
~
in Scherben gehen* vi (s); 4.
перен. (про сподівання, мрії тощо)
in die Brüche ['bryQs] gehen* vi (s),
scheitern vz (s)
розлогий 1. groß, weit; (просторий)
ben, nicht mehr mögen* [lieben] vt;
(ставати байжужим) gleichgültig
werden* v/ (s) (когось zu D.)
розлюбляти див. розлюблювати
розлютити (ся) див. розлютовува¬
тися)
розлютований див. розлючений
розлютованість ж див. розлюче¬
ність

geräumig, weitläufig, ausgedehnt; розлютовувати wütend (rasend)

Р
2. (про дерева, кущі тощо) machen vt, in Wut versetzen
weitverzweigt; 3. (про рельєф [bringen*] (розсерджувати)
vt;
місцевості) leicht abfallend, sanft geneigt; erzürnen vt; (злити) ärgern vt; розм. den
4. перен. (про голос, звук) schallend Kopf warm [heiß] machen (когось
розложистий див. розлогий D.y, ~ся wütend werden* vi (s), in
розложити(ся) див. розкладати(ся) Wut geraten* vi (s); sich erzürnen;
розлом ч див. розлам jähzornig werden* vi (s); sich ärgern
розломити (ся) див. розламувати- розлючений in Wut versetzt
(ся) [gebracht], wut| entbrannt, wütend,
розломлювати(ся) див. rasend; (раптово, з найменшого при¬
розламуватися) воду) jähzornig
розлука ж Trennung/=, -еп; розлюченість ж Wut f=
(розставання) Scheiden п -s; розлягатися 1. (вільно, невимуше¬
(прощання) Abschied т -(e)s; <§> мила но лягати) sich (ungezwungen)
була злука, а гірка (прислів 'я)
~

hinlegen; 2. (розтягатися у кріслі

Scheiden tut weh
розлучати trennen vt, scheiden* vt (з
кимось von D.); ~ся sich scheiden*
(lassen*), sich trennen (з кимось von
D.y, voneinander scheiden* vi (s)
тощо) sich ausstrecken, sich der
Länge nach hinwerfen*;
(потягуватися) sich rekeln; 3.
(поширюватися, розповсюджуватися) sich
verbreiten; 4. (простягатися
-

про
розлученЦий 1. geschieden; 2.: ~a місто тощо) hingebreitet liegen*
ж Geschiedene f -n, -n; 3.: ~ий ч vi, sich ausdehnen, sich erstrecken
Geschiedene m -n, -n розлягтися див. розлягатися
розлучення c Scheidung/=, -en розлякати див. розлякувати
розлучити див. розлучати розлякувати verscheuchen vt, auf¬
розлучитися див. розлучатися; schrecken V/
остаточно (про подружжя) von розляпати див. розляпувати
~

Tisch und Bett geschieden [getrennt] розляпувати 1. verspritzen vt; um¬

sein* herspritzen vt; 2. перен.
розлучний Scheidungs-;
~

процес (розголошувати) ausschwatzen vt,

Scheidungsprozess m -es, -e ausplaudem V/
розлущити див. розлущувати розмагнітити(ся) див.
розлущувати aushülsen vt, enthül¬ розмагнічуватися)
sen vt розмагнічування с
розлюбити див. розлюблювати Demagnetisierung/^ -en, Entmagnetisierung/=,
розлюблювати aufhören zu lie¬ -еп
593 розметати

розмагнічувати 1. /=, -п; 5. перен. {масштабність)

entmagnetisieren lockern vZ, die
vt; 2. перен. Ausmaß т -es, -е; {сила) Wucht
Wachsamkeit einschläfem; unsicher /=, Kraft/=, Kräfte; {порив, запал,
[schwankend] machen vt натхнення) Schwung т -(e)s,
розмагнічуватися 1. Schwünge, Elan [e'la:n] m -s, -s; з
entmagnetisiert sein* [werden*] vi (s); 2. перен. ~ом mit Schwung, groß|angelegt; з

die Spannkraft verlieren*; unsicher усього ~y aus voller Kraft, mit

[schwankend] werden* vi (s) voller Wucht
розмазати див. розмазувати розмахнути(ся) див. розмахувати-
розмазня ж {розм.) 1. {рідка каша) (ся)
dünner [flüssiger, dünngekochter] розмахування с Schwingen п -s, "Р
Brei; 2. перен. {про людину) Schwenken п -s
=

Waschlappen т -s, розмахувати schwingen* (чимось

розмазувати {бруд) verschmieren А.); {піднявши щось, менш

vt; {фарбу, клей тощо) енергійно, меншрозмашисто)

verstreichen* vt; {погано розмальовувати) schwenken (чимось А.)\ {недбало чимось,
schlecht anstreichen vt опущенгш вниз) schlenkern vi
розмаїтий {різноманітний) (чимось mit D.); руками mit den
-

mannigfaltig, verschieden! artig; Händen herumfuchteln vi

{різнобарвний) verschiedenfarbig розмаху ватися 1. ausholen vi (для
розмаїтість ж Mannigfaltigkeit/=, удару zum Schlag; для кидка zum
Verschieden|artigkeit /=; Wurf); 2. перен. mit Schwung
Verschiedenfarbigkeitf= unternehmen* vt, Schwung zeigen
розмаїття c див. розмаїтість розмачулити див. мачулити
розмай ч {поет.) 1. Zierblume /=, розмачулювати див. мачулити
-n; Grün n -s; 2. див. розмай-зілля розмашистЦий {прорух) ausholend;
розмай-зілля c Zauberkraut n -(e)s, {про почерк) schwungvoll, zügig;
-kräuter підходити [наближатися] ~им
розмальовувати 1. (bunt) färben кроком розм. angestiefelt [жарт.
vt; {фарбами малюнок тощо) angestiegen] kommen* vi (s)
ausmalen vz, bemalen vi; mit розмежовувати abgrenzen vt; die
Zeichnungen ausschmücken [bedecken] Grenzen ziehen* (щось D.)
vt; 2. перен. ausmalen vt; {жваво, розмежовуватися 1. sich
образно описувати) schildern vt; abgrenzen; die Grenzen festsetzen; 2.
{зображати, представляти) перен. sich (gegen| einander) abgrenzen
darstellen vt розмежування c Abgrenzung f =,
розмалювати див. -en
розмальовувати розмежувати(ся) див.
розмарин ч бот. Rosmarin т -s розмежовуватися)
розмах ч 1. див. розмахування; розмелювати mahlen* vt,
2. {руки перед ударом) Ausholen п zermahlen* vt; {розчавлювати, кришити)
-s; 3.
{амплітуда коливань) zermalmen vt
Schwingungsweite/=, -n, Amplitude/=, -п; розмерзатися auftauen vi (s)
4. {весел тогцо) Ausschlag т -(e)s, розмерзтися див. розмерзатися
-Schläge; крил {птаха) розмести див. розмітати
~

Flügelweite /=, -п; {літака) Spannweite розметати 1. {розкидати) aus|-

 розмив 594

einanderwerfen* vt, aus|einander- розмцтнення c Zoll|abfertigung/=

schleudem vt; 2. {розвіяти) aufwir- -en

beln vt, aufwühlen vt розмишляти див. роздумувати

розмив чAuswaschung f =, -en; розміжчувати zerschmettern vt, zer¬

{змив) Wegschwemmung f -, -en; malmen vt

{підмив) Unterspülung f -, -en; розмін ч 1. Wechseln n -s;
~

грошей
~

греблі Dammbruch [-brux] m -(e) Geldwechsel n -s; 2. (у шахах)

s, -brüche [-bryQa]
розмивати 1. auswaschen* vt;
(змивати) fortschwemmen vt,
wegschwemmen vt; (підмивати берег)
р
unterspülen vt; (дорогу) aufweichen
vt; 2. перен. {робити невиразним)
verwischen vt, unscharf [undeutlich]
machen vt
розмикати 1. (роз'єднувати)
losmachen vt, öffnen vt; 2. (стрій)
abtrennen vt, trennen vt,
öffnen vt; 3. ел.
unterbrechen* vt, auslösen vt
розминати 1. zerdrücken vt; (тісто
тощо) durchkneten vt, weich kneten
vt; 2.: ноги sich (D.) die Beine [die
~
Abtausch m -es
розмінні|ий Wechsel-; ~a монета
Wechselgeld n -(e)s; тж. перен.
Scheidemünze f-, -n
розміновувати entminen vt, Minen
räumen
розмінувати див. розміновувати
розмінування с Minenräumen п -s
розмінювати 1. wechseln vt; 2. (фі¬
гури у шахах) abtauschen vt
розмінюватися 1. einen Tausch ma¬
chen; 2. (у шахах) einen Abtausch
machen
розміняти(ся) див. розмінювати-

(ся)
Füße; розм. die Knochen] розмір ч 1. (величина) Größe f =,
Warmlaufen* [vertreten*] -п, Höhe f =, -п; (обсяг) Umfang
розминатися1 1. спорт, sich m -(e)s, -fange; Format n -(e)s, -e;

aufwärmen, sich Warmlaufen*; sich (D.) (споруд, тощо) Ausmaß

простору
Bewegung machen [verschaffen]; (міра)
n -es, -e; Maß n -es, Maße;

(попрацювати фізично) sich aus|- габаритні ~и Außen|abmessungen

arbeiten; 2. (ставати м 'яким, pl, Außenmaße pl; максимальний
еластичним) weich [schmiegsam, ~

Höchstmaß n -es, -e;

geschmeidig] werden* vi (s) максимальний неоподатковуваний ~

Be-
розминатися2 1. (не зустрітися) steuerungsfreigrenze f =, -n;
einander verfehlen; aneinander стандартний Standardgröße f -,
~

-n;

Vorbeigehen* vi (s); 2. (звільняти ~

збитку Schadenshöhe/=, -n; ~

дорогу один одному) einander auswei- суми Betrag m -(e)s, -träge; в

chen* vi (s) небувалих ~ax in ungeahntem Maße; в

розминка ж спорт. Aufwärmen n ~i in Höhe (чогось von £>.); 2.

-s; Warmlaufen n -s (одягу, взуття) Größe /=, -n; Nummer
розминутися див. розминатися2 f-, -n; взуття Schuhgröße f =,
~

розмити див. розмивати -n; 43-й die Größe 43; 3. муз.

~

розмитий (невиразний) verwaschen; Zeitmaß n -es, -e, Takt m -(e)s, -e;

(нечіткий) unscharf, undeutlich; 4. (вірша) Versmaß [австр. тж. v-]
(розпливчастий) verschwommen n -es, -e

розмитість ж Unschärfe f =, -n, розмірен||ий gemessen; ~им

Undeutlichkeit /=, -en; mit gemessenen Schritten
кроком

Verschwommenheit f-, -en, Verwaschung/=, -en розміреність ж Gemessenheit f=

595
розмірити див. розмірювати
розмірковування с див.
роздумування 1
розмірковувати див.
роздумувати 1
розмірний тех. dimensional,
dimensionsbehaftet; Maß-; {співмірний)
ebenmäßig; {пропорційний)
proportioniert, verhältnisgleich; ланцюг
~
Maßkette/=, -n
розмірність ж Dimension /=, -en,
Grundmaß n -es, -e
розмірювати vermessen* vz,
abmessen* vt, ausmessen* vt
розміряти див. розмірювати
розмісити див. розмішувати
розмістити(ся) див. розміщувати¬
ся)
розмітати aus|einander fegen vt,
auseinander kehren vt; sauberfegen
відокр. vt
розмітити див. розмічати
розмітка ж Markierung f =, -en;
Kennzeichnung/=, -en; mex.
Anreißen n -s; дорожня ~
Verkehrsleitleinrichtungen pl
розмічальний Anreiß-, Anriss-
розм і чати див. розмінувати
розмічу вати markieren vt; kennzei¬
chnen vt; mex. anreißen* vt
розмішати див. розмішувати
розмішувати 1. {змішувати)
mischen vt, vermengen vt;
{ворушити, перемішувати) umrühren vt,
durchrühren vt; 2. {місити,
розминати) durchkneten vt, zerkneten vt
розміщати(ся) див. розміщувати-
(ся)
розміщення с {розставлення) Auf-
stellung f -, Aufstellen n -s;
-en,
(розташування) An|Ordnung f =,
-en; {розподіл) Verteilung f =;
(людей, капіталу) Unterbringung f =;
(військ) Stationierung/=
розміщувати 1. (меблі тогцо)
aufstellen vt; (розташовувати) an|-
розмовини
ordnen vt; (розподіляти) verteilen
vt; 2. (поміщати) unterbringen* vt;
(війська, зброю тощо) stationieren
vt; 3. (капітал тощо)
unterbringen* vt, anlegen vt; замовлення
-
eine Bestellung aufgeben*; einen
Auftrag unterbringen*; ~
позику
eine Anleihe unterbringen*
розміщуватися (знаходити
притулок) Unterkommen* vi (s);
(влаштовуватися) sich einrichten; p
місце, місця) Platz [Plätze]
(займати
finden*
розмноження c 1. біол.
Fortpflanzung/=;(тварин) Vermehrung f~,
-en; 2. (документів тощо)
Vervielfältigung/^ -en, Reproduktion
/=, -en
розмножити(ся) див.
розмножуватися)
розмножувати 1. (документи
тощо) vervielfältigen vt, reproduzieren
vt; 2. (тварини) züchten vt
розмножуватися біол. sich
fortpflanzen; sich vermehren
розмові|a Gespräch n -(e)s,
ж -e;
(бесіда) Unterhaltung/=, -en;
(дискусія, дебати) Aussprache f=, -n;
(балачки) Gerede n -s, =;
міжміська ~a (телефонна) Ferngespräch n
-(e)s, -e; місцева ~a (телефонна)
ver¬ Ortsgespräch n -(e)s, -e; ~a
наодинці Zwiesprache f =,-n; вести
~y наодинці Zwiesprache halten*
(з кимось mit D.); зав язувати ~y
ein Gespräch anknüpfen;
розводити пусті ~и розм. leeres Stroh
dreschen*; закінчено (оскільки
~
все ясно, вирішено тощо) жарт.
angehängt und erledigt; без
(усяких)ohne viel zu reden, ohne viel
~
Worte; тільки й ~и про це das ist
das Tagesgespräch; це вже інша ~а!
das ist schon was anderes!
розмовини MH Gerede n -s, =,
Geplauder n -s, =
 розмовляти 596

розмовляти sich unterhalten*, ein розмочити див. розмочувати

=

Gespräch fuhren; (говорити} розмочування Einweichung f

с

sprechen* vz; німецькою мовою

~
-en, Aufweichung/=, -en
deutsch sprechen* vi розмочувати einweichen vt, aufwei¬
розмовні|ий Gesprächs-, Konversa- chen vt; (робити вологим, мокрим)
tions- [-v-]; ~a мова nass [feucht] machen vt

Umgangssprache/^ розмріяний verträumt, träumerisch

=
розмовник ч Sprachführer m -s, розмріятися sich Träumereien hin¬
розмовонька ж vertrauliches Ge¬ geben*
spräch розм якати 1. weich werden* vi (s);
р розмокати aufweichen vi (s), nass (про фрукти) mürbe werden* vi
[feucht] werden* vi (s) (s); 2. перен. (розчулюватися,
розмокнути див. розмокати добрішати) sich erweichen lassen*;
розмолоти див. розмелювати (розслаблюватися) schlaff werden*
розмолотити 1. див. розмолочу¬ V/ (s)
вати; 2. (побити, завдати розм якнути див. розм якати
поразки) zerschlagen* vt розм якшити див. розм якшувати
розмолочувати zerdreschen* vt розм якшитися див. розм якати
розмори І |ти(ся) див. розморюва¬ розм якшувати 1. weich machen vt,
тися); його ~ло від спеки er ist aufweichen vt; 2. перен. (пам
ganz schlaff vor Hitze, die Hitze hat якшувати) erweichen vt
ihn ganz schlapp gemacht розм якшуватися див. розм якати
розморожувати abtauen vt; ~ся рознарядка ж Zuteilung f =, -en;
abtauen vi (s) (на одержання)
розморозити див. розморожувати Zuteilungs chlüs el т -s, =; (на поставку, відправку'
розморщувати entrunzeln vt тощо) Auftragsschlüssel т -s, =,
розморювати (виснажувати) er¬ Versandisposition/=, -en, Ljeferdis-
schöpfen vt; (знесилювати) position/=, -en

entkräften vt рознервуватися див. нервуватися

розморюватися erschöpft рознес||ти(ся) див. розносити(ся):
[entkräftet] sein* [werden*] vi (s); його ~ло er ist in die Breite gegan¬
(знесиліти) herunterkommen* vi (s); gen;er ist dick geworden

(слабнути) erschlaffen vi (s); (бути розніжувати verzärteln vt, verwei¬

млявим) schlapp sein* vi (s) chlichen vt; ~ся sich verzärteln, sich
розмотати(ся) див. розмотувати- verweichlichen
(ся) рознімати 1. (роз єднувати)
розмотувати abwickeln vt, auseinander nehmen* vt; 2. (розбороняти)
loswickeln vt; (котушку тощо) aus|einanderbringen* vt, trennen vt
abspulen vt; (моток) abhaspeln vt; розносити 1. (доставляти)
(пожежний рукав тощо) abrollen vt, austragen* vt; (пошту тощо) zustellen
ausrollen vt; ~ся sich abwickeln, vt; 2. (поширювати) verbreiten vt;
sich loswickeln; sich abspulen; sich (новини, чутки тощо) in Umlauf
abhaspeln; sich abrollen, sich bringen* vt; 3. (розвіювати)
ausrollen, aufrollen vi (s) zerstreuen vt; (вітром) verwehen vt;
розмочалити див. мачулити (розганяти) aus| einandertreiben*
розмочалювати див. мачулити vt; 4. (розподіляти, записувати
597 розпалювати

в різних місцях реєстру тощо) розоряти(ся) див. розорювати(ся)

eintragen* vt; 5. (руйнувати) розосореджувати тж. військ,
zertrümmern vt, zerschmettern vt; auflockem vt, zerstreut [aufgelockert]
6. (лаяти, засуджувати) aufstellen vt, aus| einander ziehen*
ausschelten* vt; heruntermachen vt; розм, vt; -ся sich auseinander ziehen*
den Kopf waschen* (когось D.) розосередити(ся) див. розосере¬
розноситися (поширюватися) sich джуватися)
verbreiten; (про звуки тощо) розоцвітімн бот. Rosen|artige pl

ertönen vi розпад ч Zerfall т -(e)s; перен. Ver¬

розношувати (взуття) austreten* fall
-(e)s; сім ї Familiienbruch -
т

vz; -ся sich austreten* [-brux] -(e)s, -brüche [-bryqa], Fa-

т Р
рознощик ч Austräger m -s =; mili|enzerwürfnis n -ses, -se
(посильний) Bote m -n, -n; (інфекції розпадання c Zerfall m -(e)s
тощо) Verbreiter m -s,= розпада| |тися oft (häufig) fallen* vi
рознюхати див. рознюхувати (s); дощ -вся es hört nicht auf zu
рознюхувати 1. (намагатися regnen
визначити запах) ausschnüffeln vt; розпадатися 1. (на частини)
2. перен. (дізнаватися, zerfallen* vi (s), aus|einander brechen*
докопуватися) dahinterkommen* vi (s); vi (s); 2. перен. (про організацію
розм. herausbekommen* vt, тощо) sich auflösen vi (s); 3. перен.
herauskriegen vt; (виявляти, вивідувати) (занепадати) verfallen* vi (s), in
ausschnüffeln vt, aufspüren vt; Verfall geraten* vi (s); (зазнавати
(розвідувати) auskundschaften vt краху) in die Brüche ['bryoo] gehen*
розняти див. рознімати vi (s), aus den Fugen gehen* vi (s)
розові мн бот. Rosengewächse pl розпадина ж Riss m -es, -e, Spalt m
розоряти див. розорювати1 -(e)s, -e
розорення с 1. (спустошення) розпаковувати auspacken vt; комп.

Verwüstung/^, -en, Verheerung/=, -en; entpacken vt, extrahieren vt

2. (втрата статку) Verarmung розпакувати див. розпаковувати
/= -en, Ru|in m -s; довести до in ~

розпал ч 1. див. розпалювання;

[an] den Ru|in treiben* vt 2.: -

сезону Hochsaison
[-ze,zorj]
розорити(ся) див. розорювати(ся) f-, у повному -і in vollem Gange
розорювати1 (орати) pflügen vt, [Schwung]; у -і битви [бою] im
aufpflügen vt, um|ackem vt, durch|- des Gefechts; у -і гніву im Zorn
Eifer

ackem vt розпалити(ся) див.

розорювати2 1. (спустошувати) розпалюватися)
verwüsten vt, verheeren vt; 2. розпалка ж Span т -(e)s, Späne,
(доводити до злиднів,
губити) ru|inieren Kleinholz п -es

vt; (занапащувати) zu Grunde розпалювання с Heizen п -s,

[zugrunde] richten vt Anheizen п -s, Feuer| anmachen n -s

розорюватися (руйнуватися, розпалювати 1. (вогонь тощо)

губитися тощо) ru|iniert sein* vi (s); entzünden vt, anzünden vt; Feuer
ver|armen vi (s); auf den Ru||n anmachen; (піч) anheizen vt, den Ofen
kommen* vi (s); (занапащуватися) anfeuem; 2. перен. (про суперечку
herunterkommen* vi (s) тощо) entfachen vt; (перев. нега-
 розпалюватися 598

тивні явища, якості тощо) [feuerrot] werden* vi (s), erglühen

schüren vt; (пристрасті тощо) vz (s)
aufputschen vt розпашник ч Häufelpflug m -(e)s.
розпалюватися 1. auflodem vi (s), -pflüge
entflammen vi (s); Feuer fangen*; розпаювати loslöten vt;
2. перен. entbrennen* vi (s); (відпаювати) ablöten vt; ~ся sich loslöten
(гарячкувати) sich er|eifem розпаяти (ся) див. розпаювати(ся)
розпанахати див. розпанахувати розпекти(ся) див. розпікати(ся)
розпанахувати (розм.) (in kleine розперезаний 1. losgegürtet; 2. пе¬

Stücke) zerreißen* vt, zerfetzen vt рен. außer Rand und Band;

рдопар ч mex. Kohlensack m -(e)s, (зухвалий, нахабний) frech
Р
-Säcke розперезатися див.
розпарити(ся) див. розпарювати- розперізуватися

(ся) розперізуватися 1. (знімати з

розпарювати 1. (розмішувати) себе пояс) sich losgürten, den Gürtel
mit Dampf [mit heißem Wasser] ablegen [abnehmen*]; 2. перен. alle
aufweichen vt; 2. (тіло до появи Schranken überschreiten*; außer
поту) zum Schwitzen bringen* vt; Rand und Band geraten* vi (s)
~
кістки ein heißes Dampfbad розперти див. розпирати
nehmen* розпестити (ся) див. розпещувати-
розпарюватися 1. (ся)
(розмішуватися) aufweichen vi (s); 2. (про розпечатати(ся) див.
тіло) in Schweiß geraten* vi (s) розпечатуватися)
розпаскуджувати (розм.) sittlich розпечатувати 1. (знімати
verderben* vt печатку) entsiegeln vt; 2. (відкривати)
розпаскудити див. öffnen vt, aufmachen vt; (конверт)
розпаскуджувати aufbrechen* vt, auffeißen* vt;
розпастися див. розпадатися (пачку, коробку тощо) anbrechen* vt
розпатланий (розм.) zerzaust; (тк. розпечатуватися aufgehen* vi (s)
про волосся) zerrauft білого
~

розпечений glühend; до

розпатлати див. розкуйовджувати weißglühend; ~

до червоного

розпатлувати див. розкуйовджу¬ rotglühend

вати
розпатякати (розм.) ausschwatzen
vt; ~ся sich ausschwatzen; (перев.
негативно) sich (des langen und
breiten [des längeren und breiteren])
auslassen* (про когось über А.)
розпач Verzweiflung/^2, -еп;
ч
(зневіра) Verzagtheit /=; доводити
розпещений verwöhnt; verzogen;
verhätschelt; verzärtelt; verweichlicht
розпещеність ж Verwöhntheit f=
розпещувати verwöhnen vt; (псу¬
вати неправильним вихованням)
verziehen* vt; (оточувати
надмірною турботою перев. дітей)
до verhätscheln vt; (розніжувати -

~у zur Verzweiflung bringen* перев. дітей) verzärteln vt;

[treiben*] vt; у ~i verzweifelt, in (розніжувати дітей, в результаті чого
Verzweiflung; verzagt появляється нездатність
розпачливий verzweifelt, труднощі, холод тощо)
переносити
verzweiflungsvoll verweichlichen vt
роз паш ітися (про щоки тощо) rot розпещуватися verwöhnt sein*
599 розпихнути

[werden*] vi (s); sich розписк||а ж Quittung/ =, -en,

verweichlichen, verweichlichen vi (s) Bescheinigung / =, -еп; під ~у gegen
розпивати trinken* vt; ~ся sich dem Quittung [Bescheinigung]
Trunk ergeben* розписний bemalt, ausgemalt,
розпилення c див. розпилювання gemalt
розпилювальнЦий: ~a сушарка розписувати 1. {виписувати,
Sprühtrockner m -s, =; ~a установка переписувати) aufschreiben* vt,
Spritzanlage /=, -n; ~a форсунка ausschreiben* vt; 2. {розподіляти)
Sprühdüse/=, -n aufteilen vt; 3. (розмальовувати)
розпилювання1 c 1. {розсіювання) ausmalen vt, bemalen vt; 4.
Zerstäuben n -s, Zerstäubung f =, {розповідати, описувати) ausmalen vt, P
-en; {рідини) Zersprühen n -s, eingehend beschreiben* vt; 5. (у
Versprühen n -s; 2. ек. {засобів, ризиків загсі) standes|amtlich trauen vt
тощо) Zersplitterung/=, Streuung розписуватися 1. (підписуватися)
f =, -en; акцій Aktijenstreuiung
~
unterzeichnen v/, unterschreiben*
/=, -en; 3. див. розпорошення 2 vt; ~
в одержанні den Empfang

розпилювання2 c {пилкою) (schriftlich) bestätigen

Zersägen n -s [bescheinigen, quittieren]; 2. (визнавати,
розпилювати1 1. {розсіювати) засвідчувати) eingestehen* vt,
zerstäuben vt, pulverisieren [-V-] vt; zugeben* vt; 3. (у загсі) sich stan-
{рідину) verspritzen vt, versprühen vt; des|amtlich trauen lassen*, die Ehe
2. див. розпорошувати 2 registrieren lassen*
розпилювати2 {пилкою) zersägen розпитати див. розпитувати
vt, durchsägen vt розпити див. розпивати
розпилюватися див. розпитування с Ausfragen п -s;

розпорошуватися 2 Ausforschung/=, -en; Erkundigung

розпилювач ч Zerstäuber т -s, /=, -en; розм. Fragerei/=, -en
=, [-V-] т -s, -toren;
Pulverisator розпитувати ausfragen vt;
Sprühgerät n -(e)s, -e; {для рідини) (вивідувати перев. щось скрите,
Versprüher m -s, =; {для аерозолів) долаючи небажання іншої особи
Spraydose ['Jpre:/'spre :-]/=, -n відповідати) ausforschen vt;
розпилити див. розпилювати (обережно вивідувати перев. з

розпинати 1. {розправляти, недобрими намірами) aushorchen vt;

напинати) ausspannen vt, spannen (довідуватися) nachfragen vi (про
vt, ausweiten vt, strecken vt; 2. {на когось, щось nach D.); sich
хресті) kreuzigen vt, ans Kreuz erkundigen (про когось, щось nach D.,
schlagen* vt über А.) , (наводити довідки)

розпирати auseinander spannen vt; Erkundigungen einziehen*

(розпірками) ausspreizen vt, розпихати 1. (розштовхувати)
ausstreben vt auseinander stoßen* vt; 2.
розпис ч 1. мист. Malerei/=, -en, (засовувати, запихати) (über|all [an
Bemalung f -, -en; 2. Verzeichnis verschiedene Stellen]) hineinstecken vt,
n -ses, -se, Liste f -, -n; штатний hineinschieben* vt, hineinstopfen vt;
~

Stellenplan m -(e)s, -pläne ~

по кишенях in die Taschen
розписати(ся) див. stopfen V/
розписуватися) розпихнути див. розпихати
 розпишнитися 600

розпишнитися (розм.) prächtig розплановувати einen (genauen)

aufblühen vi (s) Plan aufstellen; einplanen vt; (час
розпізнавальний Erkennungs-; тощо) planmäßig einteilen
(розрізняльний) Unterscheidungs-, [einplanen, einrichten] vt
unterscheidend; знак ~

розпланувати див.

Erkennungszeichen n -s,
=
розплановувати

розпізнаваний erkennbar розпластати(ся) див.

розпізнаваність ж Erkennbarkeit розпластуватися)
/= розпластувати ausbreiten vt,
розпізнавання c Erkennung/= ausstrecken vt; ~ся sich ausbreiten, sich
р розпізнавати erkennen* vt ausstrecken; sich der Länge nach
розпізнати див. розпізнавати ausstrecken
розпікати 1. glühend (heiß) ma¬ розплата ж 1. (розрахунок)
chen vt, Glühen bringen vt;
zum Abrechnung f =, -en; (плата) Bezahlung
(нагрівати) erhitzen vt; 2. перен. /=; 2. див. відплата
(картати, гостро критикувати) розплатитися див.
heruntermachen vt; розм. den Kopf розплачуватися
waschen* (когось D.) розплачуватися 1.
розпікатися glühend (heiß) werden* (розраховуватися) bezahlen vt; zahlen (за щось
vi (s); sich erhitzen für А); 2. перен. (зводити рахунки,

розпірка ж 1. (розріз) Schlitz m -es, мститися) abrechnen vt (з кимось

-e; 2. mex. Spreize/=, -n; буд. тж. mit D.); vergelten* vt (з кимось D.y,
Strebe/=, -n, Verstrebung/=, -en 3. (зазнавати покарання,
розпірн||ий: ~a балка Spannbett n спокутувати) sühnen vt; (перев. за чужу

-(e)s, -en; ~a стійка провину) розм. herhalten müssen*,

Abspan stempel m -s, =, Spreizstempel m -s, =; das Bad austragen [фам. austrinken,
~e кільце Abstandsring m -(e)s, -e, aussaufen] müssen*
Distanzring m -(e)s, -e; ~ий клин розпласкати(ся) див.
Spreizkeil m -(e)s, -e, Spannkeil m розпліскуватися)
-(e)s, -e розплеснути(ся) див.
розплавити(ся) див. розпліскуватися)
розплавлятися) розплестц(ся) див. розплітдти(ся)
розплавлений geschmolzen, розпливатися 1. (розтікатися,
abgeschmolzen, eingeschmolzen, розпливатися
-

про чорнило,
schmelzflüssig, Schmelz- фарбу тощо) zerfließen* vi (s),
розплавлювати (ся) див. zerlaufen* vi (s), verschwimmen* vi
розплавлятися) (s); (розходитися по поверхні)
розплавляти zerschmelzen(*) ausleinander fließen* vi (s); 2. перен.
(слабкі форми заст.) vt, abschmel- (втрачати чіткість обрисів,
zen(*) vt; (розплавляти і окреслення) verschwimmen* vi (s);
одночасно сплавляти з чимось) 3. (товстіти) dick und fett werden*
einschmelzen(*) vt; ~ся vi (s), zunehmen* vi; aus der Form
zerschmelzen* vi (s), abschmelzen* vi (s); (з kommen* vi (s)
чимось) einschmelzen* vi (s) розпливтися див. розпливатися
розплакатися in Tränen розпливчастий (невиразний) ver¬

ausbrechen* vi (s) schwommen, verwaschen; (нечіт¬

601 розповсюдження

кий) undeutlich; (неясний) unklar entwirren vt; 2. перен. entwirren vt;

розпливчастість ж Verschwom¬ (з ясовувати) klarstellen vt, klären vt
menheit /=; Undeutlichkeit/=; розплутуватися 1. (про вузол)
Unklarheit f= aufgehen* vi (s), sich aufknoten, sich
розпливчатий див. lösen; sich entwirren; 2. (з'ясову¬
розпливчастий ватися) sich klären
розпли||стися див. розпливатися; розплюснути див. розплющува¬
її обличчя -лося в посмішці er ти 1

lächelte [strahlte] übers ganze розплющити див. розплющувати

Gesicht розплющувати 1. plattdrücken ві¬
розплід ч спец. Aufzucht f =; на докр. vt, plattschlagen* відокр. vt, p
~
zur Zucht; ірон., жарт, auf dass plattquetschen відокр. vt, abplatten
es wachse und sich mehre; залишу vt; (метал) strecken vt, breiten vt;
ти на sich (D.) aufsparen vt
~
2. (розкривати око, очі) aufmachen
розплідник ч (для рослин) vt, öffnen vt
Anzuchtstätte/=, -n; (для дерев) Baumschule розповзатися 1. (відповзати в

/=, -n; (для тварин) Tierzuchtfarm різні боки) auseinander kriechen* vi

/=, -en (s); 2. (розриватися) auseinander

розпліскувати 1. (розливати) gehen* vi (s); (про тканину) sich
vergießen* vt, verschütten vt; ausfasem, reißen* vi (s), zerreißen*
(розбризкувати) verspritzen vt; 2. див. vi (s), fadenscheinig werden* vi (s)

розплющувати 1 розповзтися див. розповзатися

розпліскуватися überfließen* vi
(s), über den Rand fließen* [spritzen]
vz(s)
розплітати aufflechten* vt,
losflechten* vt; ся sich aufflechten*, sich
losflechten*, sich lösen
розплоджувати 1. vermehren
fortpflanzen vt; (розводити) ziehen*
vt, züchten vt; 2. перен. aufkommen
lassen* vt
розплоджуватися sich vermehren,
розповити див. розповивати
розповивати aus den Windeln wi¬
ckeln vt, aufwickeln vt; die Windeln
aufmachen; ~ся die Windeln
abwerfen*, sich losmachen
розповідати erzählen vt;
vt, розповідати по-діловому,
(повідомляти,
без прикрас тощо) berichten vt;
(зображувати, описувати тощо)
darstellen vt
розповідач ч Erzähler т -s, =

sich fortpflanzen розповідн||ий erzählend, Erzäh-

розплодити(ся) див. lungs-; е речення філол. Aussa-
розплоджуватися) gesatz т -es, -sätze
розпломбувати entplomben vt розповідь ж (дія) Erzählen п -s;

розплутати(ся) див. розплутува¬ (оповідання) Erzählung/^, -еп;

тися) (історія) Geschichte /=, -п;
розплутування с 1. Entwirren п -s, (зображення, опис) Darstellung/=, -еп
Aufknoten п -s; 2. перен. Entwirren розповісти див. розповідати
п -s, Klärung/=, -en, Klarstellung розповніти dick [korpulent] wer¬

f=, -en den* vi (s)

розплутувати 1. (розв'язувати розповсюджений verbreitet
вузол) auseinander knüpfen vt, розповсюдження c Verbreitung/=;

losmachen vt, lösen vt; (нитки тощо) (чуток) Ausstreu|ung/=

 розповсюджувати 602

розповсюджувати (поширювати (замовлення, позику) unterbringen

тощо) verbreiten vt; (чутки) aus- vt; 5. (кадри) einsetzen vt; emglie-
streuen vt, in Umlauf setzen vt; dem vt; (на роботу) eine Arbeit
(продавати тощо) absetzen vt zuweisen*, eine Arbeitsstelle nach-
розповсюджуватися sich weisen* vt (когось D.)
verbreiten; (про чутки) umgehen* vi (s), розподілятися sich verteilen, sich
umlaufen* vi (s); (про звук тощо) aufteilen
sich ausbreiten розполохати див. розполохувати
розповсюджувач ч Verbreiter m -s, розполохувати aufschrecken vt,
=; (рознощик) Austräger m -s,
=
aufscheuchen vt
р розповсюдити(ся) див. розполошити див. розполохувати

розповсюджуватися) розпороти(ся) див. розпорювати-

розпогоджуватися sich aufheitem (ся)
розподіл ч 1. Verteilung f =, -en; розпорошення с 1. Zerstäuben п -s,
(поділ) Einteilung/=, -en; 2. Zerstäubung f-, -en; 2. перен. (сил
(видача, рознарядка) Zuteilung f-, -en; тощо) Zersplitterung / =; (на
(роздача) Austeilung/=. -en; 3. (за дрібниці) Verzettelung/=, -еп
певним планом, принципом) Auf- розпорошити див. розпорошувати
schlüsselung/=, -en; 4. (дивідендів) розпорошувати 1. zerstäuben vt,
Ausschüttung f =, -en, Verteilung pulverisieren [-V-] vt; 2. перен.
/=, -en; (замовлення, позики) (витрачати на дрібниці) verzetteln vt;
Unterbringung/=, -en; (товарів) (сили тощо) zersplittern vt
Distribution /=, -en, Disponieren n -s; розпорошуватися 1. sich zerstreu¬
5. (кадрів) Einsatz m -es, -sätze; en; (розлітатися) zerstieben* vi

Eingliederung/^ -en (s); 2. перен. sich zerstreuen; sich

розподілцти(ся) див. zersplittern
розподілятися) розпорошування c див.
розподільн||ий Verteilungs-; розпорошення
Verteiler-; ~a електромережа розпорювати 1. (роз'єднувати по
Stromverteilungsnetz n -es, -e; ~ий пристрій швах) trennen vt, zertrennen vt, auf-
Verteiler|anlage/=, -n, Schaltanlage trennen vt, lostrennen vt; 2.

/=, -n; ~ий щиток [щит] ел. (розрізати, розривати) aufschlitzen vt

Schaltbrett n -(e)s, -er, Schalttafel/=, -n розпорюватися sich trennen, sich
розподільник ч Verteiler m -s, =; auftrennen; losgehen* vi (s), aufge-
~
запалювання Zündverteiler m hen* vi (s), aufreißen* vi (s)
-s,= розпоряджатися 1. (давати
розподілювальний див. розпорядження, наказ тощо) an|ordnen
розподільний vt, veranlassen vt; An|Ordnungen
розподіляти 1. verteilen vt; geben* [treffen*, erlassen*];
(розділяти) aufteilen vt; (поділяти, інструкції, диктувати,
(давати

розплановувати) einteilen vt; час die

~

командувати тощо) vorschreiben* vt;

Zeit einteilen; 2. (видавати, 2. (володіти) verfugen vi (чимось

призначати) zuteilen vt; (роздавати) über А.); (ресурсами, засобами

austeilen vt; 3. (за певним планом, тощо) disponieren vi (чимось über А.);
принципом) aufschlüsseln vt; 4. право Verfiigungsrecht п -(e)s, -е
~

(дивіденди) ausschütten vt, verteilen vt; (чимось über А.); 3. (хазяйнувати,

603 розпродаж

командувати) schalten und walten fangen* vi, beginnen* vi; розм.

розпорядження c Verfügung/ =, losgehen* vi (s); (наставати) erntre-
-en; (постанова ten* vi (s), anbrechen* vi (s)
адміністративної установи, офіційної особи розправ)|a ж (розплата, зведення
тощо) Verordnung / =, -еп; (перев. з рахунків) (gewalttätige)
обмеженим терміном і вузькою Abrechnung / =, -en; (покарання) Strafe
сферою дії) Ап| Ordnung / =, -еп; /=, -n; (помста) Rache/=;
(інструкція) Vorschrift / =, -еп; (відплата) Vergeltung / =, -en; кривава
бути в ~і zur Verfügung stehen* vi ~a Blutgericht n -(e)s, Blutbad n -(e)
(когось D.); verfügbar sein* vi (s); s, Bluttat/=, -en; вчиняти ~y див.
давати ~я див. розпоряджатися розправлятися21 P
1; давати в ~я zur Verfügung розправити (ся) див.
stellen vi; мати у своєму ~і zur розправлятися)
Verfügung haben* vi; verfugen vi (чимось розправляти 1. (розрівнювати,
über Л.); aufzuweisen haben* vi розгладжувати) glätten vt;
розпоряджуватися див. (складки) auseinander falten vt; 2. див.
розпоряджатися розпрямляти;
~

крила (тж.
розпорядитися див. перен.) die Flügel ausspannen
розпоряджатися 1,2 [ausbreiten]; (про метелика) die Flügel
розпорядливий mit aus|einander legen*; пл£чі ~

Organisationstalent; in An| Ordnungen geschickt; Haltung annehmen*; перен. Mut

(діловий) geschäftig fassen; спину sich (voll) aufrichten;
~

розпорядник ч Ordner m -s, =; перен. Selbstbewusstsein zeigen

Organisator m -s, -toren; (святкування)
Festordner m -s, =; (кредитів)
Verfügungsberechtigte m -n, -n
розпоряд||ок ч Ordnung / =; ~ok
дня Tagesplan m -(e)s, -pläne;
розправлятися1 (розрівнюватися,
розгладжуватися) sich
auseinander falten, sich glätten
розправлятися2 1. (blutig)
abrechnen vi (з кимось mit £>.); mit

Tageslablauf m -(e)s; (регламент) blutiger Gewalt vorgehen* vi (s) (з

Geschäfts! Ordnung / =
-en; правила кимось gegen A.); den Prozess machen

внутрішнього ~ку (в установі (з кимось mit D.); (мститися) sich

тощо) Hausordnung f =, -еп; (на rächen (з кимось an D.); 2.
виробництві) Arbeitsordnung / =, (покінчити) розм. fertig werden* vi (s) (з
-en, Betriebs|ordnung/=, -en кимось, чимось mit D.)
розпорядч||ий verfugend; ~e розправляй ч текст. Breithalter т
засідання (суду) Er|öffnungsverfahren -s,=

vorbereitende Verhandlung
n -s, =, розпрасовувати (праскою)
розпочяти(ся) див. glattbügeln vt; (складки тощо) aus
розпочинатися) glätten vt, glätten vt

розпочинати (починати) розпрасувати див.

anfangen* vt, beginnen* vi; (братися до розпрасовувати

виконання, здійснення) in Angriff розпродавати ausverkaufen vt,

nehmen* vt; gehen* vi (s) (щось vollständig verkaufen vt;
~

an A.); antreten vt;

роботу an ~
die складські запаси das Lager räumen
Arbeit
gehen* (s) vz розпродаж ч Ausverkauf m -(e)s;
розпочинатися (починатися) an¬ (складських запасів) Räumung / =,
 розпроданий
-еп; (з аукціону) Versteigerung/-
-еп; (в кінці сезону) Schlussverkauf
т -(e)s; остаточний ~
Räumungslausverkauf т -(e)s,
Räumungsverkauf т -(e)s; повний ~
Totallausverkauf т -(e)s; примусовий
Zwangsver|äußerung/=, -еп
розпроданий ausverkauft; {книга)
vergriffen
розпродати див. розпродавати
р розпродувати див. розпродавати
розпростерти див. розпростирати
розпростирати ausbreiten vt, weit
ausstrecken vt
розпростиратися 1. {розлягтися)
sich ausstrecken, sich ausgestreckt
hinlegen; 2. {простягатися) sich
ausbreiten, sich ausdehnen
розпрощатися 1. sich
verabschieden, Abschied nehmen* (з
von D.); {розстатися) sich trennen
(з кимось von D.); 2. перен.
{відмовитися) aufgeben* vt; з надіями
~
Hoffnungen aufgeben*
розпрягати ausspannen vt
розпрягти див. розпрягати
розпрямити(ся) див. розпрямля¬
тися)
розпрямляти {випрямляти)
geradebiegen* vt; {випростовувати
руки, ноги) recken vt, strecken vt
розпрямлятися 1. {випрямлятися)
sich geradebiegen*; 2.
(розгладжуватися) sich glätten; 3.
(потягуватися) sich recken, sich strecken
розпука ж Verzweiflung/^
розпуск ч 1. (парламенту, органі¬
зації) Auflösung/^, -en; 2. (у
тимчасову відпустку) Be|urlaubung
f-, -en; 3. {учнів з уроків)
Entlassung/^, -еп; 4. (колоди} Auftrennen
п -s; (волокнистих матеріалів)
Auflösen п -s; (аркушів) Ausstrei-
chen п -s
розпускати 1. (парламент,
організацію, збори тощо) auflösen vt;
604
2. (у тимчасову відпустку)
beurlauben vt; 3. (відпускати з уроків
тощо) entlassen* vt; по домівках
~
nach Hause schicken vt; 4.
(розгортати, розкривати тощо)
ausbreiten vt; волосся die Haare lösen
~
[auflösen, aufmachen];
~
прапор
die Fahne wehen lassen*; ~
ремінь
den Riemen lockern
[weiterschnallen]; 5. (колоду) auftrennen vt;
(волокнисті матеріали) auflösen vt;
(аркуші) ausstreichen* vt; 6.
(розбавляти рідиною) auflösen vt;
(розплавляти) auslassen* vt, zerlassen*
vt; 7. (поширювати чутки тощо)
verbreiten vt, ausstreuen vt,
ausbreiten vt, in Umlauf setzen vt; розм.
unter die Leute bringen* vt; 8.
перен. (розпещувати) verwöhnen vt,
кимось verziehen* vt
розпускатися 1. (про волосся) sich
lösen, sich auflösen; (про косу) sich
aufflechten*, sich losflechten*, sich
lösen; 2. (ослаблюватися
-
про
ремінь тощо) sich lockern; (про
петлю тощо) aus|einandergehen* vi
(s); 3. (про квіти) sich entfalten;
(про бруньки) aufgehen* vi (s), aus-
schlagen* vi (s); (про дерева)
Knospen treiben*; 4. перен. (не
стримувати себе) sich gehenlassen*;
(пустувати) ausgelassen werden*
vi (s); (ставати неслухняним)
völlig außer Kontrolle kommen* vi (s),
außer Rand und Band geraten* vi (s),
aus den [aus allen] Fugen gehen*
[geraten*] vi (s)
розпуски ий: ~
верстат Riemen-
schneidemaschine/=, -n
розпусний wüst, liederlich;
(розгульний) ausschweifend;
(аморальний) lasterhaft, unsittlich;
(непристойний) unzüchtig
розпусник ч Ausschweifende m -n;
-n, liederlicher Mensch, Wüstling
m -s, -e; розм. ein liederlicher Kerl
605
[Kumpan, Zeisig, Vogel], ein Hans
[Bruder] Liederlich
розпусниця ж Ausschweifende f -n,
-n; liederliche Person, liederliches
Frauenzimmer [Weib]
розпуст] |a ж Ausschweifungen pl;
Liederlichkeit/=; Unzucht /=,
Unzüchtigkeit/=; {аморальний спосіб
життя} lasterhafte Lebensweise;
вдаватися в ~y sich dem Laster in
die Arme werfen*, einem Laster
frönen vi
розпустити(ся) див.
(ся)
розпутті |я с Kreuzweg
<§> стояти на ~і перен. am
Scheidewege stehen* vi
розпухати aufquellen* vi
quellen* vi (s); {набрякати}
anschwellen* vi (s)
розпухлий) (aufgedunsen,
(aufgequollen; {набряклий} (an)geschwol-
len;
розпухнути див. розпухати
розпушити див. розпушувати
розпушувати с.-г. {грунт} lockern
vz, auflockern vZ; {культиватором}
grubbern vt; {граблями} harken vt
розпушувач Krümelpflug т
ч с.-г.
-(e)s, -pflüge; {культиватор}
Grubber m -s, =
розпущений 1. {про парламент,
збори тощо) aufgelöst; 2.
{розгорнутий, розкритий)
ausgebreitet; 3. {про колоду) aufgetrennt;
4. {про волосся) gelöst, aufgelöst;
5. {про ремінь тощо) gelockert;
6. {про бруньки) aufgegangen,
ausgeschlagen; 7. перен. (недисцип-
лінований) undiszipliniert;
{пустотливий) ausgelassen; {перев. про
дитину) ungezogen; {розпещений)
verzogen; {невтримний,
неприборканий -
про почуття, стан,
поведінку тощо) zügellos
розп ясти див. розпинати
розраховуватися
розп яття с рел. Kruzifix п -es, -е
розрада ж Trost ['tro:st] т -es, Trös¬
tung ['tr0:st-]/=, -en
розраджувати 1. {заспокоювати,
втішати) trösten [ztr0:st-] vt;
2. {відраджувати) abraten* vt
розрадник ч Tröster
[ztr0:st-] m -s, =,
=
Trostspender [ztro;st-] m -s,
розрадниця ж Trösterin [ztr0:st-]
f =, -nen, Trostspenderin [ztro:st-]
/=, -nen Р
розрадонька ж süßer Trost [tro:st]
розпускати- розрахований 1. berechnet, errech¬
net; 2. {на певне навантаження)
т -(e)s, -е; ausgelegt (на щось ftir А.)
розраховувати 1. {здійснювати
обчислення, розрахунки)
(s), errechnen vz, berechnen vt, ausrechnen vt;
{калькулювати) auskalkulieren vt,
kalkulieren vt; 2. {обмірковуючи,
зважувати) berechnen vt; 3.
{звільняти) entlassen* vt; kündigen vi
(когось D.); 4. (чекати,
сподіватися) rechnen vi (на когось, щось
auf А.); (покладати надії) bauen
(на когось, щось auf А.); (брати
до уваги, очікувати, зважати)
rechnen vi (на когось, щось mit
£>.); я на це не ~ав ich habe damit
nicht gerechnet; 5. (покладатися на
когось) sich verlassen* (на когось
auf А.); 6. (залежати) angewiesen
sein* vi (s) (від когось, чогось auf
А.); я можу ~ати тільки на себе
ich bin auf mich selbst angewiesen
розраховуватися 1. (за покупку
тощо) seine Rechnung machen;
abrechnen vi (з кимось mit D.);
розм. reine Wirtschaft machen;
кредиторами die Gläubiger
~
з
abfinden*; 2. (звільнятися з
роботи) kündigen vi, die Stelle [die
Arbeit] aufgeben*; 3. перен. (мстити-
ся) abrechnen vi (з кимось mit D.);
4. військ., спорт, (за номерами
в строю) abzählen vi
 розрахува||ти
розрахува||ти див.
розраховувати; він не ~в своїх сил er hat seine
Kräfte überschätzt
розрахуватися див.
ми -лися
розраховуватися; wir sind
quitt
розрахунк£в||ий rechnerisch,
rechnungsmäßig; Rechen-; Rechnungs-;
Verrechnungs-; ~a валюта
Verrechnungswährung^, -en; ~a відомість
Abrechnungsbogen m -s, =/-bögen;
~a одиниця Kalkulations|einheit
р
f =, -en, Rechnungs|einheit f =, -en;
-а таблдця Abrechnungstabelle
/=, -n, Berechnungstabelle /=, -n,
Berechnungstafel /=, -n,
Rechentabelle /=, -n, Rechentafel/=, -n; -ий
баланс Verrechnungsbilanz/=, -en;
-ий прибуток Verrechnungsgewinn
m -(e)s, kalkulatorischer Gewinn;
-ий рахунок (в банку)
Verrechnungskonto n -s, -ten/-s; і операції
Abrechnungsverkehr m -(e)s,
Verrechnungsverkehr m -(e)s
розрахунково-аналітичний:
метод analytisch-rechnerische
Methode
розрахунк£во-к£сов||ий: -і
операції Verrechnungs- und
Kassengeschäfte
розрахунок ч 1. Berechnung f =,
-en, Errechnung / =, -en,
Kalkulation /=, -en; {аналіз, оцінка)
Bewertung f =, -en; господарський -ок
wirtschaftliche Rechnungsführung;
попередній ~ок Voranschlag m
-(e)s, -Schläge; 2. фін. (виплата
грошей) Auszahlung f =, -en,
Abrechnung f =, -en; (винагорода)
Entlohnung/=, -en; взаємний -ок
Zahlungsausgleich m -(e)s, -e,
Verrechnung f =, -en, gegenseitige
Abrechnung; інкасові -ки Lastschrift-
verfahren n -s, =; система -ків
Zahlungsverkehr m -(e)s;
здійснювати -ок abrechnen vz, die розрив-трава ж бот. Springkraut
Rechnung machen [begleichen*] (з
606
кимось mit £>.) 3.(звільнення)
Entlassung/^ -en, Kündigung/=, -en;
брати -ок див. розраховуватися
2; давати -ок див.
3; 4. (вигода) Vorteil
розраховувати т -(e)s,
-е; шлюб з -ку Geldheirat/=, -еп;
Vemunft|ehe f =, -п; 5.
(сподівання) Pläne pl; Absicht/=, -еп; в -ку
in Erwartung (чогось G.); mit der
Absicht (+ Inf. з zu); з -ку
ausgehend (чогось von D.); unter
Berücksichtigung; це не входить у мої
-ки das ist nicht meine Absicht
розревітися anfangen* [beginnen*]
zu weinen; in Tränen ausbrechen* vz
(s); розм. losheulen vz, losflennen vz
розреготатися in (lautes) Gelächter
\розм. in eine Lache] ausbrechen* vz
(s), loslachen vz, laut auflachen vz;
розм. eine Lache anschlagen* [auf¬
schlagen*]
розрекламувати (durch Reklame)
anpreisen* vt; Reklame machen
-
(щось für А)
розрив ч 1. Riss m -es, -e; мед.
Ruptur f =, -en; mex. Zerreißen n -s;
Brechen n -s, Bruch [brux] m -(e)s,
Brüche ['bryqa]; (контакту, фази
тощо) Unterbrechung/=, -en;
тектонічний Trennungsbruch m -(e)
-
s, -brüche; випробовування на
Zerreißprobe /=, -n; 2. (простір,
-
проміжок тощо) Abstand m -(e)
s, -stände, Spanne f =, -n;
(розходження) Diskrepanz/=, -en; між -
словом і ділом eine Kluft zwischen
Wort und Tat; між цінами
-
Preisspanne /=, -n; скорочувати (між
-
суперниками) спорт, aufkommen*
vz (s) (з кимось, чимось gegen А.);
3. (снаряда) Explosion f =, -еп,
Zerspringen п -s; 4. перен.
(відносин) Bruch [brux] т -(e)s, Brüche
['bryQö], Abbruch m -(e)s, -brüche
n -(e)s, -kräuter; -
звичайна бот.
607
Großes Springkraut, Echtes
Springkraut, Rühr-mich-nicht-an n
-
розривати1 1. {роздирати на
частини) zerreißen* vt; ~
на шматки
in Stücke reißen* vt, zerfetzen vt;
2. перен. {припиняти дію, процес,
відносини) abbrechen* vt; {договір,
шлюб) auflösen vt; {договір, угоду)
kündigen vt; {відміняти) aufheben*
vt; дипломатичні відносини
~
diplomatische Beziehungen abbrechen*
розривати2 1. {рити землю тощо)
aufwühlen vi, umwühlen vt,
zerwühlen vt; {копати) aufgraben*
2. (рити, нишпорити, щось шука¬
ючи) durchwühlen vt
розриватися 1. zerreißen* vi (s),
in Fetzen gehen* vi (s); (про шов)
aufspringen* vi (s), aufplatzen vi (s);
2. див. лопати 1; 3. (вибухати
про снаряд) explodieren vi (s),
krepieren v/ (s); <§> від побаченого
у мене серце -ється der Anblick
zerreißt mir das Herz; серце -ється
es zerreißt das Herz (у когось D., від
чогось vor D.)
розривний мат. diskontinuierlich,
unstetig
розривн||ий Spreng-; Explosions-;
~a куля
Sprenggeschoss n -es, -e
розривність ж Diskontinuität /=,
Unstetigkeit/=
розридатися losschluchzen vi (s),
in lautes Weinen [Schluchzen]
ausbrechen* vi (s)
розри||ти див. розривати2; кріт
з^млю der Maulwurf hat die Erde
umgewühlt
розрівняти див. розрівнювати
розрівнювати ebnen vt; (загла¬
джувати) glätten vt; (дорогу)
walzen vt; (машинами,
механізмами) planieren vt
розріджен||ий 1. фіз. (про газ)
verdünnt, luftverdünnt; -e повітря
verdünnte Luft; 2. (про ліс, чагар¬
розрізнення
ник) gelichtet, licht; (про забудову,
насадження) aufgelockert
розрідженість ж 1. фіз. Dünne f=;
2. (забудови, насаджень) Auflo-
ckerung/=
розрідження с 1. (газу) Verdünnung
/=; 2. (знижений тиск) Unterdrück
т -(e)s; тех. Sog т -(e)s, -е; у
-
впускному газопроводі
Saugrohrlunterdruck т -(e)s; 3. (забудови,
насаджень) Auflockerung/=, -еп Р
розріджувати 1. (газ) verdünnen vt;
2. (ліс, чагарник) flehten vt;
vt; (забудову, насадження) auflockern vt
розрідити див. розріджувати
розріз ч 1. (дія) Schnitt т -(e)s;
(місце розрізу) Schnittstelle /=, -п;
2. мед. Schnitt т -(e)s, -е, Diszision
/=, -еп; 3. (виріз сукні) Ausschnitt
-
т -(e)s, -е; (вузький) Schlitz т -es,
-е; 4. (на кресленні) Schnitt т -(е)
s, -е, Durchschnitt т -(e)s, -е;
Längsschnitt т -(e)s, -е;
-
поздовжній
поперечний Querschnitt т -(e)s,
~
-е; 5. (геологічна структура) Profil
п -s, -е; 6.
гірн. (кар єр) Tagebau т
-(e)s; -
7.: очей Augenform f -, -en;
вузький очей schmalgeschnittene
~
Augen; в ~і unter dem
Gesichtspunkt (чогось von D.); в ць^му -і
unter diesem Gesichtspunkt
[Gesichtswinkel]; іти в ~
zuwiderlaufen* відокр. vi, widersprechen vi
(з чимось D.)
розрізати див. розрізувати
-в розрізати див. розрізувати
розрізнений (одиничний) verein¬
zelt, einzeln; (окремий,
відокремлений) getrennt, abgesondert;
(неповний) unvollständig; комплект
~
glatt- unvollständiger Satz
розрізнення с Unterscheidung f =,
-еп; знаки
~
військ, (за званням)
Dienstgrad!abzeichen п -s, =,
Ranglabzeichen п -s, =; (за
спеціальністю) Laufbahn| abzeichen п -s,
=
 розрізний
розрізний 1. Schneide-; Aufschnei-
de-; 2. (з розрізам) geschlitzt, mit
Ausschnitt; рукав Schlitz|ärmel
~
m -s,
=
розрізнити див. розрізнити
розрізнювати {відрізняти) unter¬
scheiden* vt; (розпізнавати)
erkennen* vt; (не сплутувати)
aus|einanderhalten* vt; (відокремлювати,
відділяти) absondem vZ, trennen vt
Р розрізнюватися sich
unterscheiden*; sich absondern, sich trennen
розрізняльний Unterscheidungs-,
unterscheidend
розрізняння див. розрізнення
c збільшуватися) auswachsen* vi (s)
розрізняти(ся) див. розрізнювати-
(ся)
розрізувати schneiden* vt,
zerschneiden* vt; (розтинати,
відкривати) aufschneiden* vt; (пилкою)
zersägen vt
розробити див. розроблювати
розр£бк|,а ж 1. (обробка землі
тощо) Bearbeitung f =; (освоєння)
Urbarmachung/=; 2. гірн. Ausbeu-
tung/=; Abbau m -(e)s; 3.
(проекту, плану тощо) Aus|arbeitung
f-, Erarbeitung/=; 4. (результат
дослідження тощо) Entwicklung
f-, -en; наукові ~и
wissenschaftliche Entwicklungs|arbeiten; 5. муз.
Durchführung/=, -en
розроблювати 1. (обробляти
землю тощо) bearbeiten vt;
(освоювати) urbar machen vt; 2. гірн.
ausbeuten vt; abbauen vt; 3. (план,
проект тощо) aus| arbeiten vt,
erlarbeiten vt; 4. (конструювати)
entwickeln vt
розробляти див. розроблювати
=
розробник ч Entwickler т -s,
розроджуватися ein Kind gebären*
розродитися див. розроджувати¬
ся
розроїтися див. роїтися
розростання с Wachsen п -s; (буй¬
608
не) Wuchern п -s; мед. Wucherung
/=; (розширення) Ausbreitung/=
розростатися 1. (про рослинність)
sich ausbreiten, schnell wachsen* vi
(s); (добре рости, розвиватися)
gedeihen* vi (s); (проростати,
виростати) aufkommen* vi (s); тж.
перен. ins Kraut schießen* vi (s);
(буйно) üppig wachsen* vi (s); (про
бур яни, дикорослі рослини тогцо)
wuchern vi; 2. (про підприємство
тощо) wachsen* vi (s); 3.
(розширюватися) sich ausbreiten; 4.
перен. (посилюватися,
розростися див. розростатися
розрубати див. розрубувати
розрубувати zerhauen(*) vt, zer¬
spalten vt, zerhacken vt
розруйновувати(ся) див. руйну¬
ватися)
розруйнувати (ся) див.
руйнуватися)
розрум янити(ся) див.
розрум янюватися)
розрум янювати stark röten vt,
erröten lassen* vt; ~ся erröten vi (s),
sich röten
розруха ж Zerrüttung/=, -en, Verfall
m -(e)s, Ru|in m -s; господарська
~
wirtschaftlicher Ru|in, Wirtschafts-
m -s, Zerrüttung der Wirtschaft
ru|in
розрухати див. розворушувати 2;
~ся див. розворушуватися 2
розруху вати див. розворушувати
2; ~ся див. розворушуватися 2
розрюмсатися (розм.) losflennen vi
(s), ins Flennen ausbrechen* vi (s)
розряд1 ч ел. Entladung/=, -en
розряд2 ч 1- (категорія) Kategorie
/=, -Цеп; (клас) Klasse/=, -n; (ранг)
Rang m -(e)s, Ränge; (ступінь,
рівень) Stufe f =, -n; (тарифний)
Lohngruppe /=, -n, Tarifgruppe f=,
-n; спорт. Leistungsklasse f -n;
=
2. мат. Ordnung/=, -en; десят¬~
609 розсилати

ків Zehner т -s, =;

~
одиниць Einer розсварити (зробити ворогами)
т -s, =; ~

тисяч Tausender т -s, =; aus|einander bringen* vt, entzweien

Zahlenstelle/=, -п vt, verfeinden vt; (нацькувати)
~

числа
розряджати 1. (зброю, батарею aufhetzen vt; ~ся sich verfeinden, sich
тогцо} entladen* vt; 2. перен. verzanken, sich entzweien; розм.
entspannen vt sich verkrachen
розряджатися sich entladen*; розсвердлити див. свердлити
перен. sich entspannen розсвердлювати див. свердлити
розрядити(ся) див. розряджати- розсвіт ч Tages|anbruch [-brux] т
(ся) -(e)s, -brüche [-bryQs],
розрадкЦа ж 1. (зброї, батареї Morgendämmerung/^, -en
тощо) Entladung/=, -еп; 2. полігр. розсвітати див. світати
Sperrung/=, -еп, Sperrdruck т -(е) розсвічувати hell machen vt, erhel¬
s, Spationierung/=, -еп; Sperrschrift len vt
/=, -еп; ~ою gesperrt, in Sperrschrift, розсекретити див.
mit Spatium; 3. перен. Entspannung розсекречувати

/=; ~a міжнародної напруженості розсекречувати 1. (документ

internationale Entspannung
розраднЦий 1. ел. Entlade-, Entla-
dungs-; 2. спорт. Leistungs-; 3. icm.
Rang-; ~ий список Ranglistef=, -n;
4.: ~a сітка Stellenbereich m -(e)s, -e
розрадник ч Ableiter m -s, =,
Entlader m -s, =, Entladevorrichtung/=,
тощо) nicht mehr vertraulich
behandeln vt, nicht mehr geheim halten*
[geheimhalten* відокр.] vt; 2.
(усувати від секретної роботи) nicht
mehr zu geheimen Papieren Zutritt
lassen* (когось D.)
розселення c Ansiedeln n -s;

-en (порізно) Aus|einandersiedeln n -s

розсада Stecklinge pl, Setzlinge

ж розселити (ся) див. розселяти(ся)
pl, Setzpflanzen pl, Pflanzlinge pl; розселяти (an verschiedenen
Pflanzgut n -(e)s Stellen [Orten]) ansiedeln vt; ~ся sich
розсаджувати 1. hinsetzen vt; (по ansiedeln; (порізно) sich getrennt
місцях) Plätze anweisen* (когось ansiedeln
D.); (один від одного) auseinander розсерджений böse, zornig;
setzen vt, von| einander wegsetzen aufgebracht; (обурений, незадоволений)
[trennen] vt; 2. (рослини) pflanzen ungehalten (кимось, чимось über
vt, auspflanzen vt, verpflanzen vt А.)
розсаджуватися sich setzen; die розсердити böse [(сильно) zornig]
Plätze einnehmen* machen vt; (розізлити) verärgern
розсадити(ся) див. розсаджувати- vt; (виводити з себе) aufbringen*
(ся) vt; (розгнівати) erzürnen vt; ~ся
розсадник ч 1. Pflanzstätte /=, -п; sich verärgern; böse [zornig]
(для дерев) ліс. Baumschule/=, -п; werden* vi (s); erzürnen vi (s)
2. (розплідник) Anzuchtstätte f-, -п; розсилання c Versand m -(e)s, Ver-
перен. Quelle f-, -п, Herd т -(e)s, sendung/=, -en, Versenden n -s
-е, Brutstätte f-, -п розсилати (когось з дорученням,
розсадосадильний: ~а машина завданням тощо) ausschicken vt,
Setzlingspflanzmaschine/=, -п aussenden* vt; (запрошення тогцо;
розсапувати див. сапати тж. людей на лікування, відпочи¬
 розсильн||ий 610

нок тощо) verschicken vZ, тісто, печиво тощо) mürbe; сніг ~

versenden^) vt Pulverschnee [-v-/-f-] т -s, lockerer

розсильні І ий: ~а книга Schnee
Versandbuch п -(e)s, -bücher розсипчастість Bröckligkeit/=;
ж

розсильний ч Laufjunge т -п, -п, Lockerheit/=; Mürbheit/=

Laubursche т -n, -n; Bote т -п, -п; розсисатися див. розсмоктувати¬
Kurier т -s, -е ся

розсип ч 1.
Zerstreuung / =, розсихатися austrocknen vi (s),
Zersprengung^; 2. {відклади eintrocknen vi (s), sich (vor
коштовних металів) Feld п -(e)s, -er, Lager Trockenheit) spalten, (vor Trockenheit)
р
п -s, =; алмазні ~и Diamantenfelder bersten* vi (s) [Risse bekommen*]
pl; золоті ~и Goldfelder pl; 3. геол. розсівання c 1. (насіння) Aussäen n
Seife /=, {nepee. pl);
-n ~

-s; 2. {розсипання,
кристалів Kristallseife/=, -n розпорошуван я) Zerstreu jung/=, -en, Verstreu] ung
розсипати див. розсипати /=, -en
розсипати {по поверхні) verstreuen розсівати 1. (насіннятощо)ш2юл
vZ, streuen vt; {ненавмисне муку, vt; 2. {розсипати, розпороіиувати)
цукор тощо) verschütten vt; zerstreuen vt, verstreuen vt; 3.

{висипати) ausschütten vt; <§>

~

похвали (розганяти) aus| einandertreiben* vt.

sich inLobeserhebungen ergehen*; aus|einanderjagen vt; (примушувати
mit Lob überhäufen vt тікати; тж. військ.) versprengen
розсипатися див. розсипатися vt; 4. перен. (підозри) zerstreuen vt;
розсипатися 1. {по поверхні) sich (горе тощо) vertreiben* vt
verstreuen, sich ausschütten; розсіватися 1. sich zerstreuen; (про
verschüttet [verstreut] werden*; 2. туман тощо) sich lichten, sich
{розвалюватися) zerfallen* vi (s); aus|- verziehen*, sich auflösen; 2. (про
einanderfallen* vi (s); {дробитися, натовп тощо) aus|einanderstieben*

кришитися) zerbröckeln vi (s); vi (s); 3. (про іскри, вогонь тощо)

~
напорох in Staub zerfallen* vi sprühen vi (s), sich zerstreuen,
(s); 3. перен. (розпадатися про
-

stieben* vi (s), aus|einanderstieben* vi

організаірю тощо) zerfallen* vi (s), zerstieben* vi (s); (перев. про

(s), sich auflösen; 4. перен. цілий сніп іскор) spritzen vi
{розбігатися про людей) sich zerstreu- розсідатися 1. див.
-

en; aus|einanderstieben* vi (s); розсаджуватися; 2. (сідати розвалюючись) sich

{рухатися безладними, хаотичними breitmachen
групами) schwärmen vi (s); <§> ~

розсідлати див. розсідлувати

бісером herumscharwenzeln vi (перед розсідлувати absatteln vt
кимось um A.); schöntun* vi (перед розсійник ч тех. Plansichter т -s, =
кимось mit D.) Siebmaschine/=, -n, Sichter m -s, =

розсипище c див. розсип 2,3 розсікати 1. zerhauen(*) vt,

розсипний 1. (сипкий) Schütt-; zerhacken vt; (розрізати) durchschnei-
Streu-; 2. (який продається den* vt, zerschneiden* vt; 2. (рани¬
поштучно) lose; <§> стрій військ.~

ти) verletzen vt, verwunden V/

zerstreuteOrdnung розсікти див. розсікати
=
розсипчастий bröckelig, krümelig; розсіл ч (розчин) Salzlösung f
(пухкий, нещільний) locker; (про -еп; (для засолювання овочів, риби
611 розсовувати

тощо) Lake/=, -п; (з добавлянням лаблення) Schwächung f =;

нітритів і нітратів) Pökellake/=, (знемагання) Erschlaffung f =; 2. див.
-n, Pökel т -s,
=
розслабленість; м яза мед.
-

розсістися див. розсідатися Muskel|erschlaffung/=, -en, Atome

розсічення с 1. (розрубання) Zer¬ /=» -i|en
hauen п -s, Zerhacken п -s; 2. розслаблювати (ослаблювати)
(розрізання) Durchschneiden п -s, schwächen vt; (позбавляти сил)
Zerschneiden п -s; тж. мед. entkräften vt; (знімати
Durchtrennung/= -en, Trennung/=, -еп; напруження) entspannen vt; м язи die
-

3. (поранення) Verletzung/=, -еп Muskeln entspannen

розсіювапьн||ий: ~а здатність розслаблюватися 1. (слабнутu) P
Streufahigkeit f =, Zerstreu|ungsfä- schwach werden* vi (s); (знімати
higkeit/=, Streuvermögen n -s напруження, відпочивати) sich
розсіювання c 1. див. розсівання; entspannen, sich ausspannen;
2. фіз. Streuung f =, Zerstreuung (знемагати; тж. ставати млявим
-

/=; Dispersion /=; звуку Schall- про м язи) erschlaffen vi (s);

-

streu ung/^; світла Lichtstreu'ung

-

(знесиліти) von Kräften kommen* vi (s);

/=, Lichtzerstreu|ung/=; туману -
2. перен. (зменшуватися у силі -

Nebel|auflösung f =; коефіцієнт про опір тощо) erschlaffen vi (s)

~

Streu|ungsfaktor m -s, -en розслабляти(ся) див.

розсіювати 1. фіз. (світло тощо)
streuen vt, dispergieren
розсівати
розсіюватися див. розсіватися
розсіян||ий 1. (розсипаний по по¬
верхні) verstreut, zerstreut;
розслаблюватися)
vt; 2. див. розслідування с тж. юр.
Untersuchung f =, -еп; (розпитування,
розшук) Nachforschung f =, -еп;
(журналістське тощо) Recherche
№rJa]/= -п

(вкраплений) геол. eingesprengt; 2. фіз. розслідувати untersuchen vt;

dispers, diflus; ~е світло diffuses nachforschen vi (щось D.),
[mattes] Licht; 3.: -ий склероз мед. Nachforschungen anstellen; recherchieren vt
multiple Sklerose; 4. (неуважний) розслухати див. розчути
zerstreut, unaufmerksam; розсмішити див. смішити
unkonzentriert; (цілком розсіяний) zerfahren; розсміятися laut auflachen vi, in La¬
(про погляд) geistesabwesend chen ausbrechen* vi (s), ins Lachen
розсіяти(ся) див. розсівати(ся) kommen* vi (s)
розскубати див. розскубувати розсмоктатися див.
розскубувати 1. zerzupfen vt, розсмоктуватися

zerrupfen vt; 2. див. розкуйовджувати розсмоктуватися 1. мед. (про

розслабити(ся) див.
розслаблюватися)
розслаблений (млявий) schlaff;
(слабий) schwach; (зморений)
abgespannt
розслабленість ж Schlaffheit f =;
Schwäche/=; Abgespanntheit/=
розслаблення c 1. (зменшення
напруження) Entspannung f =; (ос¬
пухлину тощо) zurückgehen* vi (s);
2. (про дим, пітьму тощо) sich
auflösen; spurlos verschwinden* vi
(s); 3. (про скупчення людей)
ausleinanderstieben* vi (s); розм. sich
verkiümeln, verduften vi (s)
розсовувати 1. (роз єднувати,
розтуляти) aus|einanderrücken vt,
aus|einanderschieben* vt; 2. (від-
 розсовуватися
кривати) öffnen vt; (завісу) aus|-
einanderziehen* vt; (стіл тощо)
ausziehen* vt; (двері тощо)
aufschieben* vt, aufrollen vt; н£)ги die
~
Beine spreizen
розсовуватися 1.
(роз єднуватися, розтулятися) aus|einander-
rücken vi (s), aus| einandergehen*
vi (s); 2. (відкриватися) sich
öffnen; (про завісу) aufgehen* vi (s);
Р 3. (розступатися, розходитися)
zurücktreten* vi (s), zunickweichen*
v/(s)
розсортовувати див. сортувати
розсоха ж Zwiesel т -s, -,
ast т -es, -äste, Astgabel/=,
Gabelholz n -es
розсохнутися див. розсихатися
розспіватися 1. in einem fort [oh¬
ne Unterlass] singen vi, Lust
Singen bekommen*; 2. див.
розспівуватися
розспівуватися sich einsingen*
розставання c Scheiden n -s; (про¬
щання) Abschied m -(e)s, -e;
(розлука) Trennung/=, -en
розставатися 1. (прощатися)
Abschied nehmen*, sich
von D.); Lebewohl
verabschieden (з кимось
sagen (з кимось D.); (розходитися)
scheiden* vi (s) (з кимось, чимось
von D.y, 2. (розлучатися) sich
trennen (з кимось, чимось von D.)
розставити див. розставляти; <§>
вуха mit offenem Munde zuhören
~
vi; розм. an j-s Mund hängen* vi
розставляти 1. (по місцях) (an
verschiedenen Orten) aufstellen vt;
(розташовувати) an|ordnen vt;
(розподіляти) verteilen vt; сіті
тж. перен. Netze spannen
[stellen, auswerfen*]; 2. (розсовуватu)
spreizen vt
розстан£>вк||а ж Aufstellung f =,
-en; (розташовування) Anordnung
/=, -en; (групування) Gruppierung
612
=
/=, -en; (розподіл) Verteilung f
-en; а кадрів Personal|einsatz m
-es, -Sätze, Personal|Organisation/=.
-en; Kräfteverteilung/^, -en;
~a сил
<§> говорити з ~ою bedächtig [jedes
Wort betonend] sprechen* vi; beim
Sprechen Pausen machen
розстатися див. розставатися
розстебнути(ся) див. розстібати-
(ся)
розстелити(ся) див. розстеляти-
(ся)
розстелювати(ся) див.
розстелятися)
Gabell¬ розстеляти ausbreiten vt; (класти)
-n, legen vt; ~ся sich ausbreiten;
(поширюватися) sich ausdehnen;
(простягатися) sich (hm)ziehen*
розети кувати косм. abdocken vt,
zum abkoppeln vt, entkoppeln vt; ~ся
abdocken vi (s), abkoppeln vi (s),
entkoppeln vi (s)
розстилати(ся) див.
розстелятися)
розстібати (комірець тощо) aufrna-
chen vt, öffnen vt; (тудзик тощо)
aufknöpfen vt, losknöpfen vt;
(гачок) aus|einanderhaken vt, aufhaken
vt; (пряжку) aufschnallen vt
розстібатися (про одяг) aufgehen*
vz (s); (про гудзик тощо) sich
aufknöpfen, sich losknöpfen;
(розстібати пальто) sich (D.) den Mantel
aufknöpfen
розстрига ч рел. entweihter [seines
Amtes enthobener] Priester [Mönch,
Geistlicher]
розстригати рел. entweihen vt, des
Priester|amtes entsetzen vt; die
~
Priesterwürde entziehen* [absprechen*]
(когось D.)
розстріл ч Erschießen n =,
Erschießung f =, -en; засуджувати до ~y
zum Erschießen [zum Tode durch
Erschießen] ver|urteilen vt
розстрілювати 1. (людину) ersehne¬
613 розтанути

ßen* vt; 2. (обстрілювати розсуд ч Ermessen п -s; книжн.

об'єкт тощо) військ, beschießen* vt; Gutdünken п -s; (бажання, добра воля)
3. (витрачати всі патрони) Belieben п -s; на Ваш ~
nach Ihrem
verschießen* vt Ermessen [Belieben]; es steht Ihnen
розстріляти див. розстрілювати frei; на власний nach freiem [ei-
~

розстріскатися Risse bekommen* genem] Ermessen [Gutdünken]; на

розстроєний 1. (про музичний ін¬ його ~
nach seinem Ermessen
струмент) verstimmt; 2. (про [Gutdünken]; я полишаю це на Ваш
плани тощо) durchkreuzt, gescheitert;
~
ich überlasse es Ihrem Ermessen;
(зірваний) ver|eftelt; 3. розм. ich lege es in Ihre Hand [Ihre
(засмучений) verstimmt Hände] P
розстроїти(ся) див. розсуджувати 1. (сперечальників)
розстроюватися) vermitteln vi (когось zwischen D.);

розстрочка ж (розм.) див. виплат 2. (доходити рішення)

розстроювати 1. (порушувати entscheiden* vt, beschließen* vt; zu einem
порядок, спокій) in Un|Ordnung Beschluss [zu einer Entscheidung]
bringen* vt; (вносити безлад) kommen* vi (s); (доходити
Unordnung hereinbringen*; 2. висновку) zu einem Schluss kommen*
(музичний інструмент) verstimmen vt; vi (s); 3. (обдумувати) überlegen vt,
3. (плани тощо) durchkreuzen vt; erwägen vt
(зривати) vereiteln vt; 4. (здоро- розсудити див. розсуджувати
e я) untergraben* vt; (шлунок) розсудливий 1. (розважливий)
verderben* vt; (нерви) zerrütten vt; einsichtsvoll, einsichtig;
5. (засмучувати, прикро вражати, (обережний, обачний) bedachtsam,
псувати настрій) verstimmen vt bedächtig; (кмітливий) gescheit;
розстроюватися 1. (про порядок, (тверезий) nüchtern; 2. (обдуманий,
спокій) in Un|Ordnung kommen* vi обгрунтований) besonnen
(s); 2. (засмучуватися; тж. муз.) розсудливість ж Einsichtigkeit/=;
sich verstimmen; 3. (не Bedachtsamkeit f =, Bedächtigkeit
здійснюватися, не збуватися) nicht zu Stande /=; Gescheitheit /=; Nüchternheit
[zustande] kommen* vi (s); vereitelt /=; Besonnenheit/=
werden*; scheitern vi (s) розсунути(ся) див. розсовувати-
розступатися aus|einandertreten* vi (ся)
(s); zur Seite treten* vi (s); розсупонювати losgürten vt
zurücktreten* vi (s); (давати місце) Platz розсьорбувати (розм.) auslöffeln
machen, Raum geben* (перед vt; <§> кашу die Suppe auslöffeln;
~

D.)
кимось мені доведеться це ich werde es
~

розступитися див. розступатися ausbaden müssen

розсувати(ся) див. розсовувати- розтавати 1. schmelzen* vi (s),
(ся) zerschmelzen* vi (s), tauen vi (s), abtauen
розсувнЦий Auszieh-; ausziehbar, vz (s), auftauen vi (s); 2. перен.
ausschiebbar; Schiebe-; ~ий дах (зникати) dahinschwinden* vi (s),
Schiebedach п -(e)s, -dächer; ~ий verschwinden* vi (s); (розчинятися)
стіл Ausziehtisch т -(e)s, -е, sich auflösen; (про звуки) ersterben*
Schiebetisch т -(e)s, -е; ~і двері vi (s); (про серце) auftauen vi (s)
Schiebetür /=, -еп розтанути див. розтавати
 розтати 614

розтати див. розтавати zermalmen vt; (у ступці) zerstoßen*

розташ2ван||ий angeordnet; {роз¬ vt; 2. (тіло) einreiben* vi, abreiben*
міщений) untergebracht; vt, frottieren vt; 3. (розмазувати)
{встановлений) aufgestellt; бути ~им {про verwischen vt, verschmieren vt; <§>
населений пункт) liegen* vi, ~
в порошок zu Brei schlagen* vt

gelegen sein* vi (s) розтиратися 1. (подрібнюватися)

розташовувати an|ordnen vt; sich zerreiben*; 2. (розмазуватися)
(розставляти) aufstellen vt; sich verwischen, sich verschmier
(розміщувати) unterbringen* vt ren; 3. (розтирати себе) sich
розташовуватися (займати einreiben*, sich abreiben*; (рушникам)
Р місце) einen Platz einnehmen*; sich frottieren
(вмощуватися, сідати, лягати тощо)
=
розтирка Reibeisen n -s,
ж

es sich (D.) bequem machen; розтискати aus|einanderdrücken vt.

(влаштовуватися) sich emrichten spreizen vt; (губи, кулак тощо)

розташування c 1. (розміщення) aufmachen vt, öffnen vt; (пружину)
An|ordnung/=, -en, Aufstellung/^ entspannen vt
-en; 2. військ. Stellung/=, -en, Auf- розтискатися sich aufmachen, sich
stellung/=, -en, Stand|ort m -(e)s, -e; öffnen; (про пружину) aufspringen*
бойове Gefechts|aufstellung / =,
~
vi (s), sich entspannen
-en;
~
військ Truppen|aufstellung розтискні|ий спец. Spreiz-,
/=, -en spreizbar; ~a втулка Spreizhülse /=, -n;
розташувати(ся) див. ~a муфта Spreizkupplung/=, -en;
розташовуватися) ~e кільце Spreizring m -(e)s, -e;
розтектися див. розтікатися ~ий кулак Bremsnocken m -s, =

розтелепа ч/ж розм. Stoffel т -s, =, розтис кувати (ся) див.

=
Trampel т -s, розтискатися)
розтерзати див. розтерзувати розтиснути(ся) див. розтискати(ся)
розторзувати zerfleischen vt; тж. розтікатися 1. zerfließen* vi (s); (в
перен. zerfetzen vt, zerreißen* vt усі боки) auseinander fließen* vi
розтерти(ся) див. розтирати(ся) (s); 2. перен. (поширюватися) sich
розтин (трупа) юр., мед. Obduk¬
ч verbreiten, sich ausbreiten
tion f-, Leichen|Obduktion/=,
-en, розтіпати (розм.) (порвати)
-en; мед. Autopsie/=, -ijen zerfetzen vt; (розкуйовдити) zerzausen
розтинати 1. (розрізувати) durch¬ vt, zerraufen vt; (зачитувати,
schneiden* vt, zerschneiden* vt; розшарпувати книгу) zerlesen* vt
2. (труп) sezieren vt, obduzieren vt розтлитель ч Schänder m -s,
=

розтлити див. розтлівати

~

розтиральний: валок Reibwalze

f=, -n розтлівати 1. schänden vt; 2. перен.
розтирання c 1. (подрібнювання) moralisch [sittlich] verderben* vt
Zerreibung f =, -en; (фарб) розтління c Schändung / =, -en:
Verreiben n -s, Farbenreiben n -s; 2. ~

моралі перен. Sittenverderb m

(масаж тіла) Abreibung / =, -en, -(e)s, Sittenverfall m -(e)s,
Frottieren n -s; загальне ~
moralische [sittliche] Verkommenheit
Ganzkörper! abreibung/=, -en розтлумачити див.
розтирати 1. (подрібнювати) розтлумачувати
zerreiben* vt, verreiben* vt; (кришити) розтлумачувати erklären vt, klar
615
[verständlich] machen vi,
aus|einandersetzen vi
розтовкмачувати див.
розтлумачувати
розтовкти див. розтовкувати
розтовкувати zerstoßen vt,
schlagen* vt, zerkleinern vt
розтовстіти dick [korpulent, rund¬
lich] werden* vi (s), Fett ansetzen, in
die Breite gehen* vi (s)
розтопити (ся) див.
розтоплюватися)
розтоплювати 1. див. топити1;
2. див. топити2; ~ся 1. див.
топитися 1,2
розтоптати див. розтоптувати
розтоптувати zertreten* vt,
zerstampfen vt
розторопний (моторний, жвавий)
flink; розм. fix; (меткий, вправний)
gewandt; (кмітливий) aufgeweckt
розторопша ж бот. Mariendistel
/=,-п
розточити див. розточувати
розточувальний: верстат Aus-
~
bohrmaschine f =, -n, Ausdrehma-
schine f =, -n, Innendrehmaschine
/=, -n
розточувати ausbohren vt,
ausdrehen vt; (розширювати) erweitern
vt; (поглиблювати) vertiefen vt
розточчя c Wasserscheide/=, -n
розтрата ж 1. (марнотратство)
Vergeudung/=, -en, Verschwendung
f =, -en; 2. (розкрадання,
присвоєння) Unterschlagung/^ -en,
Veruntreu! ung/=, -en
розтратити див. розтрачувати
розтратник ч Verschwender т -s,
Ver|untreuer т -s,
=
розтрачувати 1.
vergeuden vt, verschwenden
2. (розкрадати, присвоювати)
unterschlagen* vt, veruntreuen vt
розтривожити(ся) див.
розтривожуватися)
розтуляти
розтривожувати (розхвилювати)
auffegen vt, in Sorge [in Unruhe]
versetzen vt; (занепокоювати) bel-
unruhigen vt; (розхвилювати)
aufschrecken vt
zer¬ розтривожуватися sich auffegen;
unruhig werden* vi (s), sich
beiunruhigen
розтринькати див. тринькати
розтринькувати див. тринькати
розтріпати див. розтріпувати P
розтріпувати (рвати) zerfetzen vt;
(куйовдити волосся) zerzausen vt,
zerraufen vt
розтріпуватися (про волосся)
zerzaust [zerfetzt] sein* vi (s)
розтрісканий zerplatzt; rissig
розтріскуватися див. тріскати 1
розтріснутися див. тріскати 1
розтрощити див. трощити
розтрощувати див. трощити
розтруб ч 1. trichterförmige Öffnung
[Erweiterung], Muffe/=, -n, Trichter
m -s, =; (труби) Rohrmuffe /=, -n;
(глушника) Auspufftüte /=, -n; 2. (y
духових інструментах)
Schalltrichter m -s, =; 3. (в одязі або взутті)
Stulpe/=, -n
розтрубити див. розтрублювати
розтрублювати розм. (mit vollen
Backen) ausposaunen vt, an die
große Glocke hängen vt
розтрусити 1. (при їзді) durchrütteln
vt, durchschütteln vt; 2. див.
розтрушувати
розтруска ж Gewichtsverlust durch
Verschütten
розтрушувати 1. (губити,
=; розсипати) verschütten vt; 2. (траву, сіно)
ausbreiten vt, breit hinstreuen vt
(марнувати) розтулити(ся) див. розтуляти(ся)
vt; розтулити (роз єднувати) aus|einan-
derrücken vt, aus| einanderdrücken vt;
(відкривати) aufmachen vt, öffnen
vt; ~ся aus|einanderrücken vi (s), aus-
|einandergehen* vi (s); sich öffnen
 розтяг
розтяг ч мед. Dehnung/=, -en;
Zerrung/^ -еп; (сухожилля, зв'язок)
Verstauchung f =, -еп; зв язок
гомілковостопного суглоба
Fußverstauchung/=, -еп; сухожилля
Sehnenzerrung/=, -еп
розтягяльний див. розтягуваль-
ний
розтягання с Dehnen п -s, Dehnung
f -еп, Ausdehnung/^ -еп
р розтягати(ся) див. розтягувати(ся)
розтягливий див. розтяжний
розтягливість ж розтяжність
розтягнення с див. розтяг
розтягнутий ausgedehnt; in die
Länge gezogen; aus|einandergezogen;
~
діапазон gespreizter
Wellenbereich
розтягнути(ся) див. розтягувати-
(ся)
розтягти (ся) див. розтягувати(ся)
розтягувальнЦий: ~а сила
Dehnkraft /=, -kräfte; ~е
[навантаження] Zugbeanspruchung
/=, -еп; Zugkraft/=
розтягування с Strecken п -s, Stre¬
ckung / =, -еп, Dehnung / =, -еп,
Ausweiten п -s; (діапазону)
Spreizung/^ -еп
розтягувати strecken vt, dehnen vt,
ausdehnen vt, ausweiten vt;
(діапазон) spreizen vt; ~
зв язку мед. sich
(D.) die Sehne zerren;
den Fuß verstauchen
розтягуватися 1. sich ausdehnen;
(про взуття, одяг) sich
ausweiten; 2. (про лінію фронту) sich in
die Länge ziehen*; 3. (втрачати
пружність) schlaff werden* vi (s);
4. (на ліжку) sich (der Länge nach)
hinstrecken (s); 5. (падати)
hinfallen* vi (s), fallen* vi (s), lang
hinschlagen* vi (s); 6. (тривати
довго) sich in die Länge ziehen*;
надто
kein Ende nehmen*
розтяжка ж Spannseil n -(e)s, -e,
616
Spanndraht m -(e)s, -drähte,
Verspannung/^ -en
~
розтяжні|ий dehnbar; ~e зусилля
mex. Zugkraft /=; це поняття ~e
перен. das ist ein dehnbarer Begriff
~
розтяжність ж Dehnbarkeit / =
Zug|elastizität/=
розтяпа чіж (розм.) Tolpatsch m
-es, -e, Schlafmütze/=, -n; розм. ein
leichtsinniges Huhn
розтяти див. розтинати
рдоум ч Verstand т -es; (здоровий
глузд) Vernunft /=; (сенс) Sinn т
-(e)s; <§> братися за Vernunft ~
annehmen*, vernünftig werden* v/ (s);
бути не при своєму ~і розм. nicht
recht [ganz] bei Trost [tro:st]sein* vi
(s); бути при своєму ~i (не
втрачати здорового глузду тощо) seine
fünf [жарти, seine sieben] Sinne
beisammen haben*; втратити den ~
Verstand verlieren*; зводити з ~y
зусилля verrückt machen vt, um den Verstand
[von Sinnen] bringen* vt; den Kopf
verdrehen (когось D.); наводити
[наставляти] на zur Vernunft
~
[zur Besinnung, zu Verstand]
bringen* vt; eines Besser(e)n [Bessren]
belehren vt; розм. den Kopf
(wieder) zurechtrücken [zurechtsetzen]
(когось D.); з ~y зійти можна!
(вигук здивування) розм. da legst
~
ногу мед. du dich nieder!; він думає, що всі
~и поїв розм. er meint, er hat die
Weisheit mit Löffeln gegessen
[gefressen]; er meint, er hat die Weisheit
(für sich) gepachtet; er meint, er
habe allen Witz allein gefressen; він
невеликого ~y розм. er ist nicht
weit her; у м£не свій (обійдуся ~
є
без тебе) розм. ich bin doch nicht
dein Affe; це не твого ~y справа
[не твоїм ~ом братися до цього]
(нехай тебе це не обходить) розм.
das geht dich einen Käse [Quark]
an!; це ~ом не збагнути [не ося¬
617
гнути] das geht über alle
Begriffe, das übersteigt alle Begriffe; вік
прожив, а ~y не нажив {прислів я)
alt genug und doch nicht klug; треба
~ом надточити, де сила не
візьме {прислів я} was der Löwe nicht
kann, da kann der Fuchs; wo die
Löwenhaut nicht reicht, muss man
den Fuchsbalg annähen; хто багато
п є, той ~
втрачає [винц вхадить,
~
виходить] {прислів я) Wein aus
der Kanne, Vernunft in die Kanne; ist
der Wein im Manne, ist der Verstand
in der Kanne; Wein aus, Witz aus;
wo Wein geht ein, geht Witz aus; хто
~y не має, таму й коваль не вкує
{прислів я) was nicht zum Schnei-
den taugt, kann man nicht scharf
schleifen; що голова, то
~
{прислів я} viele Köpfe, viele Sinne; якби
той ~
спереду, що тепар ззаду
{прислів я) hinterher sind alle
Dummen schlau; wenn der Bock
geschossen, kommt guter Rat geflossen
розумінн||я c Verstehen n -s;
{співчуття, згода тощо) Verständnis
n -ses (чогось für А.); {вникання у
справу тощо) Einsicht /= (чогось
in А.); {сприйняття, точка зору,
концепція) Auffassung/-, -en, Auf-
fassen п -s; {усвідомлення)
Erkenntnis f =, -se; {сенс, смисл) Sinn
-(e)s, -е; у наукавому ~і nach
wissenschaftlicher Auffassung; у така-
му [цьаму] ~і in diesem Sinne; це
вище чийагось ~я das geht über j-s
Verstand
розумі||ти verstehen* vt; {осягати
суть) begreifen* vt; розм. kapieren
vt; (усвідомлювати помилку
тощо) erkennen* vt; (усвідомлювати,
визнавати помилку тощо в
результаті роздумів, через деякий час)
einsehen* vt; (сприймати)
auffassen vt; багато ти ~єш! розм., ірон.
hast du eine Ahnung!; погано -ти
розумніти
розм. schwer [schwach, langsam]
von Begriff sein* vi (s); (тоді) я ні-
чаго не ~ю! (мій розум не може
збагнути цього) розм. da bleibt mir
der Verstand stehen, da steht mir der
Verstand still!, da bin ich mit mei-
nem Verstand am Ende!
розумітися (розбиратися) sich
auskennen* (в чомусь in Д); розм.
etwas [was] weg haben* (в чомусь
in D.); sich verstehen* (в чомусь auf
Р
A.); Verständnis haben* (в чомусь
für А.)', (бути обізнаним) Bescheid
wissen* (в чомусь in D.)\ (добре)
einen [den richtigen] Blick haben*
(в чомусь für А)
розуміючий verständig
розумні|ий klug; (тямущий)
gescheit; (кмітливий, моторний) auf-
geweckt; (який проявляє розуміння)
verständig; (зі здоровим глуздом)
vernünftig; (наділений розумом)
vernunftbegabt; (мудрий) weise;
(доцільний, слушний тощо)
vernunftmäßig, vernunftgemäß;
(сповнений смислу) sinnvoll; ~а думка
ein vernünftiger Gedanke; (ідея) ein
gescheiter Einfall; ~a пропозиція
ein vernünftiger [vemunftmäßiger,
vernunftgemäßer] Vorschlag; ~ий
чоловік ein Mann von Verstand; ~i
т істати vernunftbegabte Lebewesen
ч (розм.) 1. kluger
розумник Kopf,
gescheiter Mensch; (тямущий про -
дитину) gescheites [(слухняний)
artiges] Kind; 2. (той, хто
вважає себе розумнішим за інших)
Besserwisser т -s, =; розм.., ірон.
Klugschwätzer т -s, =; груб.
Klugscheißer т -s,
=
розумниця ж (розм.) 1. див.
розумник 1; 2. Besserwisserin f =,
-nen; розм., ірон. Klugschwätzerin
/=, -nen; груб. Klugscheißerin f =,
-nen
розумніти див. розумнішати
 розумнішати
розумнішати klug [klüger,
vernünftig, vernünftiger] werden* vi (s)
розумно klug, vernünftig
розум£в||ий (інтелектуальний)
Geistes-, geistig; (мислительний)
Verstandes-, verstandesmäßig;
(раціональний) rational; ~a праця
geistige [intellektuelle] Arbeit;
здібності geistige Fähigkeiten;
відсталий geistig behindert, geis-
P regung
розучцти(ся) див. розучувати(ся)
розучування с Ein|übung/=, -en
розучувати sich (D.) em|üben vt,
sich (D.) einstudieren vt
розучуватися aus der Übung kom¬
men* vi (s); (забувати,
робиться) verlernen vt
розфарбовувати див.
розмальовувати 1
розфарбувати див.
розмальовувати 1
розфасований abgepackt; abgefüllt
розфасовка ж 1. див.
розфасовування; 2. (результат розфасову¬
вання) Packung/=, -еп
розфасовувапьнЦий: ~а машина
Abfüllmaschine /=, -п,
Abpackmaschine f -, -п, Abtütungsmaschine
f=, -п
розфасовування с Abpacken п -s
розфасовувати abpacken vt; (у
пляшки) abfullen vt; (у пакети)
abtüten vt
розфасування с див.
розфасовування
розфасувати див. розфасовувати
розформовування с Auflösung/=
-еп;
~
поїзда Zug|auflösung/=, -еп,
Zugzerlegung/=, -еп
розформовувати auflösen vt
розформування с див. розформо¬
вування
розформувати див.
розформовувати
розхапати див. розхапувати
618
розхапувати 1. (жадібно, квапливо
розбирати) wegraffen vt; 2. (розку-
плювати) aufkaufen vt
розхвалити див. розхвалювати
розхвалювати (sehr [übermäßig])
loben vt, rühmen vt; розм. durchs
(ganze) Abc loben [preisen*] vt;
4 розм., ірон. über den grünen Klee
~o loben vt
розхвилювати erregen vt, in Auf-
[Erregung] versetzen
[bringen*] vt; ~ся sich erregen, sich
aufregen, in Aufregung [Erregung]
geraten* vi (s); (про море) Wellen
schlagen*
розхворітися 1. (занедужати -
як щось про людину) krank werden* vi (s),
erkranken vi (s); (längere Zeit) krank
sein* vi (s), für lange krank werden*
vi (s); 2. (про зуб, голову тощо)
(anfangen* [beginnen*] zu)
schmerzen vi, weh tun* vi
розхил ч (циркуля, ножиць тощо)
Spanne/=, -n, Öffhung/=, -en
розхил ч див.розвал 2
розхилити (weit) öffnen vt, aufma¬
chen vt; (широко) aufsperren vt;
(розгинати) aus|einanderbiegen*
vt; циркуль den Zirkel öffnen
~
розхитані|ий 1. (нестійкий,
хиткий) locker, wack(e)lig; (незакріп-
лений, слабкий) lose; 2. перен. (про
дисципліну) locker; (про здоров'я
тощо) zerrüttet; Ч нерви zerrüttete
Nerven
розхитаність ж Lockerheit/=;
Zerrüttung
розхитати(ся) див.
розхитуватися)
розхитування с (кріплення)
Lockerung f-, -еп; (стовба тощо)
Rütteln п -s, Lockern п -s; (судна)
Schlingern п -s
розхитувати 1. lose [wack(e)lig]
machen vt, lockern vt; 2. перен.
(дисципліну) lockern vt; (руйнувати
619 розходитися

здоров'я тощо) ruinieren vt; тощо) sich entwölken; heiter

поступово) untergraben* vt;
{перев. werden* vi (s)
{підкреслюючи незворотність розходження c 1.
процесу) zerrütten vt Ausleinandergehen n -s; {розставання)
Trennung
розхитуватися 1. lose [wack(e)lig] f-, -en; 2. {дивергенція) Divergenz
werden* vi (s), sich lockern; 2. {про [-v-] f => -en; {різниця) Differenz
судно) schlingern vi; 3. перен. {про /=, -en; країв рани мед. Wund-
~

дисципліну) sich lockern; {про dehiszenz/=, -en; силових ліній

~

здоров 'я тощо) zerrüttet sein* vi (s) ел. Kraftlini|endivergenz f =, -en;

розхід ч {затрати, видатки) Aus- хромосом мед.
~

gabe/=, -n. Aufwand m -(e)s; Chromosomendisjunktion [kro-] f =, -en;

~
швів
p
{споживання) Verbrauch m -(e)s мед. Platzen der Nähte; ~
шляхів
розхідні|ий Ausgabe-; Verbrauchs-; Straßengabelung f =, -en; 3. див.
~i матеріали Verbrauchsmateriali- розбіжність 2
|en розходжувати 1. {взуття)
розхідник ч бот. Gundelrebe/=, -n; austreten* vt; 2. див. розминати 2; 3. hin
~
волосистий бот. Langhaar-Gun- und her [auf und ab] gehen* vi (s);
delrebe f =,
-n;
~
звичайний бот. {прогулюватися) spazieren gehen*
Gundermann m -(e)s V/ (s)
розхлебтувати див. розходити див. розходжувати
розсьорбувати розходитися 1. {розбрідатися,
розхлюпати(ся) див. розбігатися
-

про натовп) aus|-

розхлюпуватися)
розхлюпувати schwappen vt;
{розливати, розбризкувати)
verschütten vt, vergießen* vt; ~ся schwappen
vz (s); überfließen* vi (s), über den
Rand fließen* [spritzen] vi (s)
розхлябаний (розм.) 1. (недисцип-
лінований) undiszipliniert;
{неохайний, недбалий) schlampig;
{неуважний) zerfahren; {безпутний,
легковажний) locker, gelockert;
2. {проходу) schlotternd, wankend
einandergehen* vi (s), aus|einan-
derlaufen* vi (s); {розступатися)
zurücktreten* vi (s),
ausleinandertreten* vi (s); {піти перев. таємно,
непомітно) розм. sich verknimeln,
verduften vi (s); 2. {поширюватися
у повітрі, просторі) sich
verbreiten; (розсіюватися) sich zerstreu-
en; (про хмари) sich verziehen*;
(про пляму, дорогу тощо) aus|-
einanderlaufen* vi (s); (про звук)
ertönen vi (s), erschallen(*) vi (s);

розхлябаність ж {розм.) (розпливатися) zerfließen* vi (s);

Undiszipliniertheit f =; Schlamperei f =, ~
по швах an den Nähten platzen

Schlampigkeitf=; Zerfahrenheit/=; vi (s); 3. (розминатися) aneinander

Lockerung/=; Wanken n -s Vorbeigehen* vi (s), sich verfehlen;
розхл я бати (ся) див. розхлябува- 4. {розставатися, розлучатися)
ти(ся) sich trennen, sich scheiden*,
розхл я бувати (розм.) {дисципліну, scheiden* vi (s); наші шляхи
порядок тощо) lockern vt; ~ся sich unsere Wege
розходяться trennen sich;
lockern, locker werden* vi (s) 5. (витрачатися,
розхмярити(ся) див. розхмарю- використовуватися про гроші, майно тощо)
-

вати(ся) ausgehen* vi (s); розм. alle

розхмзрюватися {про небо, обрій werden* vi (s); (продаватися -

про
 розхолоджувати
товари) ausverkauft sein* vi (s);
(про книгу) vergriffen sein* vi (s);
6. (розгладжуватися,
розправлятися) sich glätten, glatt werden* vi
(s); 7. (відрізнятися
-
про думки,
погляди тощо) aus|einandergehen*
vi (s); ~
в думках
verschiedener Meinung sein* vi (s); un|einig
[un|eins] sein* vi (s) (про щось über
А.); ндші думки розходяться
Р unsere Meinungen gehen auseinander;
8. (набирати швидкість у русі, дії)
in Tempo [in volle Fahrt] kommen*
V/ (s)
розхолоджувати (гасити
почуття, запал тощо) abkühlen
(відбивати бажання) die Lust
nehmen* (когось £>.; до чогось zu
ZX, + Inf. з zu)
розхотіти die Lust verlieren*; nicht
mehr mögen* [wollen] vt; ~ся keine
Lust mehr haben*
розхристувати (розстібати одяг)
aufreißen* v/, aufknöpfen vz,
auflösen vt; (оголювати, відкривати)
öffnen vt
розхропітися anfangen*
[beginnen*] zu schnarchen; viel [lange]
schnarchen vi
розхряпати (розм.) zerschlagen* vt
розцвірінькатися nachhaltig [lan¬
ge] zwitschern [tschilpen] vi
розцвісти див. розцвітати
розцвітати 1. (про квіти) aufblü-
hen vi (s), erblühen vi (s); 2. перен.
(гарнішати) aufblühen vi (s);
(розвиватися, процвітати) sich
gedeihen* vi (s); (досягати
entfalten,
розквіту, піднесення) einen Auf-
schwung erleben
розцвітка ж Farbenzusammenstel-
lung/=, -en, Farbmusterung/=, -en,
Farbmuster n -s, =
розцвічувати (фарбувати)
kolorieren vt; (робити барвистим)
bunt dekorieren vt; (прикрашати)
620
ausschmücken vz, schmücken vt;
прапорцями ausflaggen vt, mit
~
Fahnen [Fähnchen] schmücken vt
розціловувати (recht viel) küssen
vt, abküssen vt
розцілувати див. розціловувати
розцінити див. розцінювати
розцінка ж (ціна товару) Preis т
-es, -е; (праці) Tarif т -s, -е,
Lohnsatz т -es, -sätze
розцінювання с 1. Abschätzung/=,
-en, Taxierung/=, -еп; 2. перен.
Einschätzung/^, -еп, Bewertung/^, -еп
розцінювати 1. (визначати
вартість, ціну) abschätzen vt, taxieren
vt; vt; 2. перен. (вважати) betrachten
vt (кимось, чимось als А.);
(сприймати, ставитися) einschätzen vt,
bewerten vt
розціпити див. розціплювати
розціплювати (розтуляти) ausl¬
einanderbringen* vt; (розкривати)
öffnen vt, aufmachen vt
розцяцькованЦий розм.
aufgedonnert; розм., ірон. aufgetakelt; ~а
дама розм. aufgedonnerte [ірон.
aufgetakelte] Dame; фам., знев.
aufgetakelte Fregatte
розцяцьковуватися (чепуритися,
виряджатися) розм. sich aufdon-
nem; розм., ірон. sich auftakeln;
(наряджатися святково) sich
herausputzen
розчавити див. розчавлювати
розчавлювати 1. zerdrücken vt,
zerquetschen vt, zermalmen vt;
(ногою) zertreten* vt; (у тисняві, в
натовпі) erdrücken vt;
(переїжджати) überfahren* vt; 2. перен.
(супротивника) mederwalzen vt,
zerschmettern vt
розчал ч див. розчалювання
розч^лка ж тех. Spannseil п -(e)s,
-е,Abspanndraht т -(e)s, -drähte
розчалювання с спец. Verspannung
/=, -en, Abspannung /=, -еп
621
розчалювати спец, verspannen W,
abspannen vt, abfangen* vt
розчарований enttäuscht;
(сповнений відчаю, зневірений) verzweifelt
розчарованість ж Enttäuschtheit
/=; Verzweiflung/^
розчаровувати enttäuschen vt; ~ся
enttäuscht werden*; (зневірювати-
ся) verzweifeln vi (s)
розчарування c Enttäuschung / =,
-en
розчарувати(ся) див.
розчаровуватися)
розчахнути див. розчахувати
розчахувати 1. aus|einanderspalten
vt, aus|einanderreißen* vt, aus|einan-
derspreizen vt, zerspalten, aufspalten
vt; 2. (відкривати) weit (offen)
[sperrangelweit] aufschlagen*
[aufreißen*] vt
розчепити(ся) див. розчіплювати-
(ся)
розчепірений (розм.) gespreizt,
aus|einandergespreizt
розчепірити див. розчепірювати
розчепірювати (розм.) spreizen vt,
aus|einanderspreizen vt
розчаплення c Abkuppeln n -s; (му¬
фти) Ausrücken n -s, Ausrückung
/ =, -en; (стопорного механізму)
Ausklinken n -s; (вагонів тощо)
Entkuppeln n -s, Entkupplung / =,
-en, Loskuppeln n -s; автопоїзда lösen, sich auflösen, zergehen* vi (s);
~
Zugtrennung / =, -en; кулачків
~
(муфти) Klauen|ausrückung/=, -en
розчепуритися див. чепуритися
розчепурюватися див.
чепуритися
розчервонітися (про обличчя) rot
(im Gesicht) werden* vi (s), rote
Farbe bekommen*, erröten vi (s),
schamrot werden* vi (s)
розчерк ч Strich m -(e)s, -e;
(підпису) Schnörkel m -s, =; пера Fe^
~
derstrich m -(e)s, -e; одним ~ом
пера mit einem Federstrich
розчищати
розчесати(ся) див. розчісувати(ся)
розчин ч Lösung/=, -еп; будівель¬
ний ~
Mörtel т -s,
=
розчинити(ся) див. розчиняти(ся)
розчинний lösbar, löslich; у воді ~
wasserlöslich
розчинник ч хім. Lösemittel п -s, =,
Lösungsmittel п -s,
=
розчинність ж хім. Lösbarkeit / =,
Löslichkeit/=, Lösungsfahigkeit/=
розчинозмішувач ч див. розчино¬ Р
мішалка
розчиномет ч Mörtelspritzmaschine
/=, -n, Mörtelspritze/=, -п
розчиномішалка ж Mörtelmischer
т -s,
=
розчинонасос ч Mörtelpumpe / =,
розчинювальн||ий хім. lösend,
auflösend, Lösungs-; ~а здатність
Auflösungsvermögen п -s,
Lösungsvermögen п -s, Lösungsfahigkeit/=
розчиняти1 (розкривати вікно
тощо) öffnen vt, aufmachen vt; (нав¬
стіж) auffeißen* vt, aufsperren vt
розчиняти2 (у рідині порошок то¬
що) lösen vt, auflösen vt; (тісто)
anmachen vt, anmischen vt;
(заквашувати тісто) einsäuem vt
розчинятися1 (розкриватися) sich
öffnen, sich auftun*, aufgehen* vi (s)
розчинятися2 1. (у рідині) sich
2. перен. (ставати непомітним,
зникати) sich verlieren*; (зливати¬
ся, змішуватися) sich vermischen
розчистити див. розчищати
розчищати säubern vt; (прибирати)
auffäumen vt; (від мотлоху)
entrümpeln vt; (від уламків)
enttrümmern vt; (викорчовувати) roden vt;
(ліс) lichten vt; шлях [дорогу]
~
den Weg ff eilegen; перен. (до мети,
успіху) den Weg [die Bahn] ebnen,
Steine aus dem Weg(e) räumen
(комусь, чомусь D.)
 розчищатися 622

розчищатися sauber werden* vi (s); zerlegen [teilen, spalten, trennen]

(про небо) sich aufhellen, sich auf- vt; 2. перен. in Schichten spalten vt;
klären differenzieren vt

розчіплювати loshaken vt, aus|ein- розшаровуватися 1. sich in

anderhaken vt; losketten vt; (вагони Schichten zerlegen; in Schichten zerfallen*
тощо) abkuppeln vt, loskuppeln vt; vi (s); 2. перен. in Schichten
~ся sich loshaken, sich lösen; (про zerfallen* vi (s); sich differenzieren
муфту) ausrücken vi (s) розшарпати див. розшарпувати
важіль залізн. розшарпувати 1. (розривати) aus-
~

розчіпний:
=
Abkupplungshebel m -s, |einanderreißen* vt;
Р розчісувати kämmen vt; (щіткою) ausleinanderzupfen vt; (на шматки) zerfetzen vt;
aufbürsten vt; ~ся sich kämmen, sich 2. перен. (здоров я, нервову

(D.) die Haare kämmen систему тощо) zerrütteln vt

розчленовування c Zergliederung розшарування с 1. геол. Schichtung

/=, -en; (поділ, розщеплення) Auf- f-, (суміші) Entmischen п

-еп; хім.
teilung/=, -en, Spaltung/=, -en; -s, Entmischung f =, -en; 2. перен.

(подрібнення) Zerstückelung/=, -en Schichtung f -, -en; Spaltung f =;

розчленовувати zergliedern vt; Differenzierung/^
aufteilen vt, spalten vt; zerstückeln vt розшарувати(ся) див.
розчленувати див. розчленовувати розшаровуватися)
розчулений gerührt; (сильно) розшвондятися див. швендяти
ergriffen; (схильний до розчулення, сен¬ розшивати 1. (розпорювати) zer¬
тиментальний) rührselig trennen vt; (розпускати)
розчуленість ж Gerührtheit f =; lostrennen vt, abtrennen vt, auftrennen vt;
Rührseligkeit/=; Ergriffenheit/= 2. (оздоблювати вишивкою) mit
розчулення c Rührung f=; Ergrif¬ Stickereien verzieren vt, besticken
fenheit /= vt, aussticken vt
розчулити(ся) див. розчулювати- розширен||ий erweitert; ausgebaut;
(ся) ausgedehnt; ~e засідання
розчулювати rühren vt; (сильно) erweiterte
Sitzung; ~e тлумачення (закону)
ergreifen* vt; (щоб добиватися від (zu) weite Auslegung, extensive [-V-]
когось чогось) розм. weich kriegen Interpretation
vt; ~ся gerührt [rührselig] sein* vi розширення c 1. Erweiterung / =

(s), in Rührung geraten* vi (s) -en; (розтягування) Ausdehnung

розчу||ти deutlich hören /=, -en, Ausweitung/= -en; 2.
[vernehmen*] vt; не~

hinweghören vi (розвиток, розбудова) Ausbau m -(e)

(щось über A.); verhören vt; nicht s, Entwicklung / =, -en; 3.
recht hören vt, überhören vt; я цього (поширення) Verbreitung / =; 4.
не ~в ich habe es überhört (збільшення) Zunahme / =, Anwachsen
розчухати(ся) див. чухати(ся) n -s; 5. мед. Erweiterung / =, -en;

розчухрати див. чухрати ~

серця Herzerweiterung f =, -en,

розчухрувати див. чухрати Herzdilatation /=, -en; 6. комп.

розчухувати(ся) див. чухати(ся) Erweiterung/^ -en; файла ~

розшаленіти див. шаленіти Dateilerweiter ung/=, -en

розшарітися див. розчервонітися розширити(ся) див.
розшаровувати 1. in Schichten розширюватися)
623 роз юшувати

розширник ч спец. Dehner т -s, =, п -s; {розслідування,

Ausdehner т -s, =; (для пари) розпитування) Nachforschung f =, -en,

Entspanner т -s, =; (в котлі) Nieder- Untersuchung f =, -en; (злочинця) юр.
druckgefaß п -es, -е; {розпрямлю- Fahndung/=, -en; карний ~

вач) Spreizer т -s, =; мед. Dilatator Fahndungsdienst m -(e)s; оголошення

=
-s, -toren, Erweiterer т -s, злочинця юр. Steckbrief m
~
т про

розширювальний erweiternd; -(e)s, -e

бачок Ausdehnungsbehälter т -s, розшукати див. розшукувати

~

=, Ausdehnungsgefäß п -es, -е, Ех- розшукування с Suche/=, Suchen

pansionsgefaß п -es, -е п -s

розширювати 1. erweitern vt; розшукувати 1. {робити пошуки) Р

{перев. про конкретні предмети)
breiter machen vt, weiten vt;
{розтягувати) ausdehnen vt;
{поширювати) verbreiten vt; кругозір
~
den Gesichtskreis erweitern; 2.
{розвивати, розбудовувати за певним
планом) ausbauen vt
розширюватися sich erweitern;
sich ausdehnen; sich verbreiten;
{збільшуватися) anwachsen* vi (s),
zunehmen* vi
розшити див. розшивати
розшифрзвка ж Dechiffrierung
№-]/=, -en, Entzifferung/=, -en,
Entschlüsselung/=, -en
розшифровувати dechiffrieren
[-Jif-] vt, entziffern vt, entschlüsseln
suchen vt; auf der Suche sein* vi (s)
(щось nach D.)\ {розпитувати,
дізнаватися) nachforschen vi (щось
über А.у, (злочинця) юр. fahnden
(когось nach D.y, юр. steckbrieflich
verfolgen vt; 2. (виявляти,
знаходити) auffinden* vt, ausfindig
machen vt; 3. див. гнатися 2
розшумітися див. шуміти 1,2,3
розщавити див. щавити
розщовлювати див. щавити
розщавляти див. щавити
розщебетатися anfangen* [begin¬
nen*] zu zwitschern; recht ins
Zwitschern kommen* vi (s)
розщедритися див.
розщедрюватися

vt; перен. enträtseln vt розщедрюватися freigebig

розшифрувати див. [großzügig] werden* vi (s); den Beutel
розшифровувати freigebig [großzügig] ziehen*
розшматувати див. шматувати [aufmachen, zücken]; (платити за
розшнуровувати aufschnüren vt; щось) розм. berappen vt, blechen vt
(розв язувати) aufbinden* vt розщепити див. розщеплювати
розшнурувати див. розшнурову¬ розщеплення с див. розщеплю¬
вати вання

розшолопати (розм.) begreifen* vt розщеплювання с 1.

розшпурляти (розм.) durchleinan¬ роздроблення) Spaltung/=,

der werfen* [schmeißen*] vt
розштовхати див. розштовхувати
розштовхувати 1. (натовп, людей)
aus|einanderstoßen* vt; (вбоки)
beiseite drängen vt; 2. (смикаючи,
будити) schütteln vt, wachrütteln vt
розшугати див. шугати 4
розшук ч (пошуки) Suche/=, Suchen
(розколювання,
-en, Zersplitterung/=, -еп; 2. хім.,
фіз. Spaltung/=, -еп; (розклад,
розпад) Zersetzung/^, -еп
розщеплювати 1. spalten vt,
zersplittern vt; 2. хім., фіз. spalten vt;
zersetzen vt
роз юшити див. роз юшувати
роз юшувати 1. (злити) zornig
 роз ярити(ся) 624

mchen vt; 2. (розбивати до крові роз ятрювати див. ятрити

ніс, обличчя) blutig [platt] schlagen* роївня ж Schwarmnetz п -es, -е,

vt Schwarmkorb -(e)s, -körbe,

т

роз ярити(ся) див. роз яряти(ся) Bienenkorb т -(e)s, -körbe

роз яряти wütend [rasend] machen роїтися 1. (про бджіл тощо) in
v/, in Wut bringen* vt; ~ся in Wut Schwärmen ausgehen* vi (s),
geraten* vi (s), wütend [rasend] (ausleinander) schwärmen vi (s),
werden* vi (s) ausschwärmen vi (s), einen neuen
роз яснення c Erklärung f =, -en; Schwarm bilden; 2. (кружляти в
(пояснення, інформування) Auf- повітрі) schwärmen vi (s); 3.
р klärung f =, -en, Aufschluss m -es, перен. (про думки, почуття тощо)
-Schlüsse; (перев. детальне чогось schwirren vi (h, s); в голові im
~

складного) Erläuterung f =, -en; Kopfe herumgehen* vi (s)

(довідка, повідомлення) Bescheid рок ч муз. Rock m -s
zw -(e)s, Auskunft f =; (вироку, рок-група ж Rockgruppe/=, -n

рішення) юр. Deklaration f =, -en; рок-музика ж Rockmusik f=

(настанова, пояснення) юр. рок-н-р£>л ч Rock m -s

Belehrung f прав на рокайль ч apxim. Rocaille [-'кце] n!f

~

=, -en;
Belehrung über das
оскарження юр. =, -s
Beschwerderecht; давдти Bescheid ~

рокамболь ч 1. бот. Rockenbolle

[Aufschluss, Auskunft] geben* (про /=, -n, Schlangen-Knoblauch m -(e)
щось über А.); отримувати sich ~

s, Italienischer Knoblauch; 2. (гра в

(D.) Aufklärung [Aufschluss] карти) Rokambole/=, -n
verschaffen (про щось über А.) роками jahrelang
роз яснитися) див. рокер ч Rocker m -s, =

роз яснюватися) рокита ж бот. Salweide/=, -n

роз яснювальн||ий erklärend; рокитник ч бот. Geißklee п -s, Gol¬
erläuternd; ~а робота Aufklärungs|- dregen m -s;
~
звичайний бот.
arbeit /=, Überzeugungs| arbeit /=; Besenginster m -s, =

~e тлумачення юр. erklärende роківщина ж icm. Jahres|abgabe/=,

Auslegung -n

роз яснювання роз яснення

c див.
роз яснювати erklären vt; розм.
klarmachen відокр. vt;
(з ясовувати, робити зрозумілим) aufklären
vt; (давати довідку) Bescheid
geben* (щось über А.); (перев.
детально щось складне) erläutern
рокіровка ж (у шахах) Rochade
[-'xa:-/-'Ja:-]/=, -n
рокірувати rochieren [-'xi:-/-'Ji:-] vi
рокіт ч (гуркіт) Rollen n -s; (бу¬
шування) Tosen n -s, Getöse n -s;
(шум моря, річки, хвиль) Brausen п
vt; -s; (гудіння) Surren п -s

(давати настанову, пояснення) роковини мн Jahrestag т -(e)s, -е;

юр. belehren vt від дня смерті Todestag т -(e)s,
~

роз яснюватися (з ясовуватися, -е; десяті die zehnte Wiederkehr,

~

ставати зрозумілим) sich der zehnte Jahrestag

aufklären, klar [deutlich] werden* vi (s); рокока c Rokoko [Rokoko, aecmp.
(світлішати) sich aufhellen, Rokoko] n -s

aufheitem vi (s), hell werden* vi (s) рокотати (гуркотіти) rollen vi;

роз ятрити див. ятрити (бушувати) tosen vi; (шуміти -

про
625 ромб

море) brausen vi; (гудіти) surren vi ром2 ч див. циган

рокотіти див. рокотати роман ч 1. літ. Roman т -s, -е;

рокфор ч (сир) Roquefort [rok'fo:r] бульварний Schmöker т -s, =,

т -s,-s Schundroman т -s, -е; 2. (любовні

р^лер ч тех. Roller т -s, =, стосунки) Romanze/=, -n,
Rollmaschine /=, -n Liebesverhältnis п -ses, -se; розм., жарт.
Р2лик ч 1. тех. Rolle /=, -п; Techtelmechtel п -s, =; зав язати
Führungsrolle f =, розм. zarte Bande knüpfen;
- -

напрямний -n,
Leitrolle f=, -n; натяжний
~
крутити ein Liebesverhältnis
-

Spannrolle /=, -n; оперний Tragrolle ~

[Verhältnis; розм., жарт.

/=, -n, Laufrolle/=, -n; 2. тлб. Spot
[spot] m -s, -s; 3.: ~и мн Rollschuhe
pl; кататися на ~ax
laufen* vz (s)
Р2ликов||ий Rollen-; ~a напрямна
Radschubführung f =, -en, Rollen-
Techtelmechtel] haben*
роман-трилогія ч Romantrilogie
Rollschuhe /=» -i]en
роман-епоп^я ч Roman|epos п =,
-pen
романі ж Romani п =/-s, Zigeuner-

führung/=, -en; ~a опора sprache/=

Rollenlagerung/^ -en. Tragrollensatz m -es, романізм ч філол. Romanismus т =,
-sätze; ~ий ковзан Rollschuh m -(e) -men

s, -e; ~ий конвеєр Rollenforderer m романіст ч 1. (письменник)

-s, =, Walzenrollenbahn/=, -en Romanschreiber т -s, =,
роликопідшипник ч спец. Romanschriftstel er т -s, =; 2. (філолог) Romanist т

Rollenlager n -s, =; конічний ~

-еп,-еп
Kegelrollenlager n -s, =, konisches Rollenlager, романістика ж філол. Romanistik
Schrägrollenlager n -s, =
/=, romanische Sprachwissenschaft
рол||ь ж 1. театр. Rolle /=, -n; романістка ж 1. (письменниця)
головна ~ь Hauptrolle/=, -n, Romanschreiberin/=, -nen,
Titelrolle /=, -n; бути на другорядних Romanschriftstellerin /=, -nen; 2. (філолог)
~ях тж. перен. in Nebenrollen auf- Romanistin/=, -nen
treten* vi (s); грати головну ~ь романс ч Romanze/=, -n
театр, die Hauptrolle spielen; романський romanisch
große Wort führen; входити
перен. das романтизм ч літ. Romantik/=
в ~ьsich in eine Rolle hineinfinden*; романтик ч 1. літ. Romantiker т

грати ~ь тж. перен. eine -s, =; 2. (мрійник) Träumer т -s,

=

Rolle die
spielen; помінятися ями Schwärmer т -s,
=

Rollen tauschen; ~i виконують die романтика жRomantik/=

Rollen sind besetzt (хтось mit D.)\ романтичний romantisch; перен.
виконавець ~i Rollendarsteller m romantisch, schwärmerisch
-s, =; розподіл -ей Rollenbesetzung романтичність ж Romantische п
/=, -en; 2.(значення) Rolle /=; це -п, Romantik/=
не грає жодної ~і das spielt (gar) ромашка ж бот. Kamille / =, -п;
keine Rolle, das ist völlig belanglos, ~

лікарська бот. Echte Kamille;

das hat nichts zu sagen -
запашна [без язичкова] бот.
рольґанґ Rollgang
ч mex. m -(e)s, Strahlenlose Kamille
-gänge, Rollbahn/=, -en ромб ч мат. Rhombus т =, -Ьеп,
ром1 ч (напій) Rum m -s Raute/=, -п
ромбічний 626

ромбічний rhombisch, rautenförmig; рослина ж Pflanze /=, -п; (перев.

~

калібр мет. Spießkantkaliber п із вказівкою на певні ознаки)

-s, =;
~
м яз анат. Rautenmuskel т Gewächs п -es, -е

-s, -п;
~
напилок Rautenfeile/=, -п, рослцннЦий Pflanzen-, pflanzlich,
Schwertfeile/=, -п vegetativ [v-]; ~a їжа pflanzliche
ромбовик ч зоол. Randwanze/=, -п, Nahrung, Pflanzenkost /=; ~a олія
Lederwanze/=, -п Pflanzen|öl n -(e)s, -e
ромбоедр ч Rhombo|eder п -s, =
рослинництво c Pflanzenbau m -(e)

ромбоподібний див. ромбічний s, Pflanzenzucht f-

РОМ£Н ч див. рум янок
римський див. циганський
Р&НДО с муз. Rondo п -s, -s
рондо с (шрифт) Rundschrift
-en
р&нжа ж зоол.
рослинність ж 1. Pflanzenwelt/=
Pflanzenreich n -(e)s, Flora/=, -ren;
(покрив) Bodenbewachsung f =;
f =, 2.(волосся на тілі) Behaarung/=,
Haarwuchs m -es; (на обличчі)
(птах) Bartwuchs m -es

Unglückshäher т -s,
=
рослинознавство c Pflanzenkunde
ронити fallen lassen* vt; (втрачати, /=
губити) verlieren* vt; сльози
~

рослиноїдний pflanzenfressend
Tränen vergießen* росомаха ж зоол. Vielfrass m -es, -e

роняти див. ронити ростбіф ч Rostbraten m -s,

=

ропа ж Salzwasser п -s рости 1. wachsen* vi (s); (про ді¬

ропуха ж зоол. Kröte/=, -п тей) heranwachsen* vi (s); 2. (про
роса ж Tau т -(e)s рослини) wachsen* vi (s); (добре
рости, розвиватися) gedeihen* vi
=
росинка ж Tautröpfchen п -s,

росити 1. mit Tau benetzen vt, be¬ (s); (проростати, виростати)

tauen vt; 2. (накрапати про дощ)
-

aufkommen* vi (s); (розростатися)

träufeln vimp, nieseln vimp ins Kraut schießen* vi (s); 3.
росичка бот. Sonnentau m -(e)s
ж (збільшуватися) anwachsen* vi (s),
росистий taubedeckt, betaut, voller zunehmen* vi; größer werden* vi (s);
Tau, taufeucht (про ціни тощо) ansteigen* vi (s),
російськ|,ий russisch; ~a мова die steigen* vi (s); 4. (про тісто)
russische Sprache; (лише з aufgehen* vi (s); 5. (розвиватися) sich
артиклем) Russische n -n; (зазвич. без entwickeln
артикля) Russisch n =/-s ростити (доглядати, навчати

російщина ж Russentum n -s, тощо) großziehen* vt; (виховувати)

russisches Wesen erziehen* vt; (часто чужих дітей,
росіл ч 1. див. розсіл; 2. (діал.) див. тварин, взятих на виховання
бульйон тощо) aufziehen* vt; (вирощувати,
росіянЦин ч 1. Russeт -п, -п; розм. розводити тварин, рослини)
Russki т -s, -s; розм., жарт. Iwan züchten vt; (у важких умовах -

людей,
т -s, -s; 2.
Staatsbürger Russlands; рослин, тварин) durchbringen* vt

Einwohner Russlands; ~ка ж росток ч див. паросток

Russin f =, -nen; Staatsbürgerin росяний див. росистий
Russlands; Einwohnerin Russlands росянка ж див. росичка
росіянізм ч див. русизм рот ч Mund т -(e)s, -e/Münder; фам.

рослий hochgewachsen Maul п -(e)s, Mäuler; у сім ї п ять

627 рубати
~ів es sind fünf Münder [фам. fünf ротонда ж apxim. Rotunde/=, -п

Mäuler] in der Familije; ротонагі мн зоол. Stomatopoden pl,

дивитися в ~

комусь (ловити кожне Maulfüßler pl

слово) j-m auf den Mund schauen ратор ч тех. Rotor т -s, -toren;
[starren] vi; затикати [закривати] ~a (турбіни, електродвигуна тощо)
розм. den Mund [фам. das Maul] Läufer т -s, =; (бурової установки)
stopfen [verbieten*] (комусь D.y, Drehtisch т -(e)s, -е;
фам. eins auf die Klappe geben* (обертальний) Kreiskolben т -s, =,

(комусь D.y, (подачками тогцо) Drehkolben т -s,

=

розм. in den Rachen werfen* роторний: ~

двигун
stopfenjagen] (чимось А.,
[schmeißen*, Umlaufkolbenmotor т -s, -еп, Rotationsmotor т -s,
P
когось D.y, наважитися розкрити -еп;
~
насос Drehkolbenpumpe f =,
~а (сказати щось зухвале тощо) -п, Rotationspumpe/=, -п

розм. eine (große) Lippe riskieren, раторно-дисковий Drehscheiben-

das Maul aufreißen*; розкрити ~a раторно-поршнавий Umlaufkol¬
(заговорити) розм. den Mund auf- ben-, Drehkolben-
tun* [aufmachen]; він ніби води раумінг ч Roaming ['гои-] п -s
в набрав er ist stumm wie ein
~

рахкати grunzen vi
Fisch раялті с фін. Royalty п -s, -s, Lizenz¬
Рйта ж військ. Kompanie/^, -i'en gebühr f-, -en
=
ротаметр ч Fließkontrollgerät n -(e) родль ч муз. Flügel т -s,

s, -e, Rotamesser m -s, =, Rotameter ртутн| І ий Quecksilber-; ~а лампа

n -s, =
Quecksilberlampe /=, -n,
ротанг ч бот. Rotang m -s, -e Quecksilberdampflampe f -, -n,
ротань ч зоол. (риба) Schläfergrun¬ Quecksilberdampfröhre /=, -n; ~ий ставп-
del f-, -n чик Quecksilbersäule /=, -п; ~ий

ротапринт ч полігр. Rotaprint/=, -s термометр

=
ротатий (з ротом; великим тж. Quecksilberthermometer п -s,

крикливий, галасливий) mit großem ртуть ж Quecksilber п -s (хім. знак

Mund; фам. schnauzig Hg)

ротатор ч тех. Wachsmatrizenver¬ ртутьовмісний quecksilberhaltig
vielfältiger т -s, =, руба: поставити питання die ~

Schablonendrucker т -s, Frage in aller Schärfe [mit aller

=

ротаційний rotierend, Rotations- Entschiedenheit, offen und scharf]

ротація ж Rotation/=, -en, Wechsel stellen; розм. es auf Biegen oder
т -s, =, Ablösung/=, -еп Brechen ankommen lassen*
=
ротвайлер ч зоол. Rottweiler т -s, рубакач (розм.) Haudegen m -s, =

ротмістр ч іст. Rittmeister т -s, =

рубаний (здрібнений) Hack-, ge¬
ратний 1. Kompanie-; 2. ч Kompa¬ hackt
nieführer т -s, =
рубання c (дерев) Fällen n -s,
ротов||ий oral, mündlich, Mund-; ~а Fällung f =; (вирубування лісу)
порожнина анат. Mundhöhle /=, Holzschlag m -(e)s, Holzfällen n -s;

-п; ~а частина глотки див. ~

дров Holzhacken n -s

ротоглотка рубанок ч Hobel m -s, =

ротоглотка ж анат. рубати 1. hauen(*) vi; (дерева) fal¬

Mundrachenraum т -(e)s len vt; (ліс) abholzen vt; 2. (м 'ясо.
 рубаючий 628

капусту, дрова тощо) hacken Gliederung/=, -en

vt; на шматки klein hacken vt;
~
рубрикувати rubrizieren vt
3. (шаблею тощо) mit dem Säbel рубцювання c Vernarbung/=, -en,
hauen* vt; niedersäbeln vt, Narbenbildung/=, -en
zusammenhauen* vt; <§> ~
з плеча розм. рубцюватися vernarben vi (s)
mit der Tür ins Haus fallen* vi (s) рубчастий 1. мед. narbig, Narben-;
рубаючий Hieb-; ~a зброя 2. (з нерівною, рельєфною
Hiebwaffe/^ -n поверхнею) gerippt
рубель ч 1. с.-г. Heubaum m -(e)s, рубчик ч Rippe/=, -п; в gerippt ~

-bäume, Wiesbaum m -(e)s, -bäume; руб я с zerlumpte [abgetragene] Klei¬

р
2. (для качання білизни) der, Lumpen pl
Mangelbrett n -(e)s, -er, Rolle/=, -n РУДІІа ж Erz [e:rts] n -es, -e; залізна
руберойд ч Rubero|id n -(e)s, -e ~a Eisen|erz n -es, -e; видобуток

рубець ч 1. (шов) Naht /=, Nähte; ~и Erzgewinnung/=; поклади ~и

Saum m -(e)s, Säume; 2. (від рани) Erzvorkommen n -s, =

Narbe / =, -n; (від удару) Strieme РУДИЙ (про волосся) rot, rotblond;
/=, -n, Striemen m -s, =; 3. (відділ (про людину) rothaarig; (про коней)
шлунка) Pansen m -s, =
fuchsrot
рубильник ч ел. Hebelschalter m -s, =
рудимент ч Rudiment п -(e)s, -е
рубити umsäumen vt, einen Saum рудиментарний rudimentär, un|aus-
machen gebildet
рубідій ч Rubidium n -s (хім. знак рудний Erz-
Rb) РУДНИК ч Mine / =, -n, Bergwerk n
рубіж ч 1. (межа, лінія -(e)s, -e, Grube/=, -n
розмежування тощо) Grenze /=, -п; (рамки) рудниковий Bergwerks-, Gruben-;
Schranke /=, -п (перев. рі); на ~
газ Grubengas n -es, -e,

рубежі століть um die schlagende Wetter

Jahrhundertwende; 2. (кордон) Grenze /=, -n; рудобородий rotbärtig
за рубежем im Ausland: 3. військ. рудоволосий rothaarig
Lini[e/=, -n рудодробарка ж Erzbrecher m -s,

Рубікон ч Rubiko(n) m =/-s; =, Erzpocher m -s, =, Erzpochwerk

перейти перен. den Rubiko(n)
~
n -(e)s, -e

überschreiten* РУДОКОП ч Bergmann m -(e)s, -leute;

рубін ч Rubin m -s, -e розм. Knappe m -n, -n, Bergknappe
рубіновий Rubin-; (колір) rubinrot m -n, -n

рубка ж мор. Steuerhaus n -es, -häu¬ рудоносний erzführend, erzhaltig

ser рудопромивн||ий: установка
рублен||ий 1. gehackt, kleingehackt, Erzwäsche/=, -n
zerhackt, Hack-; ~e м ясо рудуватий rötlich, rotblond
gehacktes Fleisch, Hackfleisch n -es; 2. aus руїн||а ж Ru|ine/=, -n; -и мн Ru|i-
Holzstämmen (gebaut); (колодязь) nen pl; (уламки) Trümmer pl;

verzimmert лежати в -ax [in Schutt und

in Trümmern
рубль ч фін. Rubel m -s, = Asche] liegen* vi; перетворити на
рубрика ж Rubrik/=, -en купу
~
in Schutt und Asche [Staub]
рубрикатор ч Rubrikator m -s, -toren legen vt

рубрикація ж Rubrizierung/=, -en, руйнація ж (розм.) Zerstörung/ =.

629 рук||а

-еп; (знищення) Vernichtung f =, назад die Arme Zurückschlagen*;

-en; (спустошення) Verwüstung/=,
-en, Verheerung/=, -en; {фінансова
тощо) Ru|in m -s; (загибель,
занепад) Verfall m -(e)s; (крах)
Zusammenbruch [-brux] m -(e)s, -brüche
[-Ьгусз]
руйнівний zerstörend, zerstörerisch,
Zerstörungs-; vernichtend, Vemich-
tungs-; verheerend; ru|inös
руйнівник ч Zerstörer m -s,
руйнування c див. руйнація
руйнувати 1. zerstören vt;
іти під ~y Arm in Arm
[untergefasst; розм. untergehakt, eingehakt]
gehen* vi (s) (з кимось mit D.);
опустити ~и! (команда) Arme
los!; подавати ~y die Hand
reichen [geben*]; потиснути ~y die
Hand drücken; привітатися за ~y
mit einem Händedruck begrüßen (з
кимось А.); розмахувати ~ами mit
=
den Händen fuchteln vi; сунути в ~y
Р
(хабар тощо) in die Hand drücken
vt; зв ~и von Hand zu Hand;
~
на

(розбивати накуски) zertrümmern vt; 2. відстані витягнутої ~и auf

(розоряти, спустошувати) verwüsten
vt; (про більший ступінь
руйнування) verheeren vt; 3. (знищувати)
vernichten vt; 4. (здоров я тощо)
zerstören vZ, untergraben* vz,
ruinieren vz, zu Grunde [zugrunde] richten
vt; ~
плани die Pläne durchkreuzen
Armeslänge; написаний від ~и mit der
Hand geschrieben, handgeschrieben;
під ~ою bei [an] der Hand,
grif bereit; по ліву ~y links, zur linken Hand,
zur Linken, auf der linken Seite; по
праву ~У rechts, zur rechten Hand,
zur Rechten, auf der rechten Seite;

[zunichte machen, vereiteln] ~и вгору! спорт, (команда) Arme

руйнуватися 1. der Zerstörung hoch!; військ, (наказ здатися)

anheimfallen* vi (s); zerstört werden*; Hände hoch!; ~и вниз! (команда) Arme
2. (про будівлі) einstürzen vi (s); nieder!; ~и на стегна! (команда)
3. (розорятися) ru|iniert sein* vi (s); Hände an!, Hüften fest!; ~и по

ver|armen vi (s); 4. (занепадати) швах! (команда) die Hände lang!;

verfallen* vi (s), in Verfall geraten*
v/ (s), verrotten vz (s); (гинути) zu
Grunde [zugrunde] gehen* vi (s);
5. (про надії тощо)
<§> брати себа в ~и sich fassen, sich
zusammennehmen*; (перев.
швидко, з трудом, докладаючи
зусиль) sich zusammenreißen*;
великих

zusammenbrechen* vi (s), scheitern vi (s), zunichte (заспокоюватися, стримуватися)

werden* vi (s) sich bezähmen; бути в надійних
pyk||a ж кисті до плеча) Arm т
(від ~ах (добре влаштуватися в

(кисть) Hand /=, Hände;

-(e)s, -е; когось) gut aufgehoben sein* vi (s) (в
(почерк) Handschrift/=, -еп; брати когось bei D.); бути в чиїхось ~ах

за ~у an der Hand nehmen* vt; (залежати) in j-s Hand [Händen]

брати на ~и auf den Arm nehmen* vt; liegen* vi [sein* vi (s), stehen* vz];
~
когось під руку j-n unterfassen; бути зв язаним по ~ax і ногах
j-n unter den Arm fassen; розм. an Händen und Füßengebunden
sich bei j-m einhaken [einhängen], sein* vi (s), fest an der Leine liegen*
j-n unterhaken, sich bei j-m vi; бути на ~y zum Vorteil

einhenkeln; ~y an [bei] der Hand

вести за gereichen vi (комусь D.); бути як без
fuhren vt; видавати на ~н ~
vollkommen hilflos sein* vi (s),
aushändigen vt; грати в чотири ~и nicht auskommen können* vi (без
vierhändig spielen vt, vt; закидати ~и чогось ohne А.); варто лише ~у
 рук||а 630

простягти розм. man braucht nur (брати участь) Hand anlegen; sich
zuzugreifen; вдарити по ~ах (на beteiligen (до чогось an D.)\
знак згоди) einschlagen* vi, durch mittun* vi; (в
негативному значенні)
Handschlag bekräftigen [besiegeln] die Hand im Spiel haben*; просити
vt; грати на ~y in die Hände [in die ~и um die Hand werben* [висок.
Tasche] arbeiten vi (комусь D.); in anhalten*] vi; протягувати ~y
j-s Tasche [in j-s Hände] arbeiten vi; допомоги hilfreich die Hand bieten*,
дати по ~цх auf die Finger klopfen zu Hilfe kommen* vi (s); пручатися

vi (комусь D.); розм. auf die Pfoten [відбиватися] ~ами й ногами sich
geben* [schlagen*] (комусь D.); mit Händen und Füßen [mit Hand und

р
докласти ~y розм. die [seine] Hand
im Spiel haben* (до чогось bei D.);
розм. seine Hand haben* (до чогось
in D.); запустити ~y [погріти ~и]
розм. einen Griff tun* (у щось in
Fuß] sträuben [stemmen, wehren],
mit Händen und Füßen ausschlagen*
vi (проти чогось gegen А.);
розводити -ами (völlig) ratlos sein*
vz (s), seine Ratlosigkeit zeigen;

А.); запустити ~y в касу [чужу розпускати ~и handgreiflich werden*

кишеню] розм. einen Griff in die vi (s); сидіти, склавши ~и die
Kasse tun*, in die Kasse greifen* vi; Hände in den Schoß legen; тримати
мати набиту ~y [щось горить в себе в ~ax sich in der Hand [розм. am

~ах] im Griff haben* (в чомусь А); Bändel] haben*; тримати у своїх

мати Щ£дру ~у eine offene [milde] ~ax in der Hand [in der Tasche]
Hand haben*; махнути ~ою (на haben* vt, an der Leine haben*
когось) abschreiben* vt; (на щось) [fuhren] vt; умивати ~и seine Hände in
aufgeben* vt, auf sich beruhen Unschuld waschen*; все валиться

lassen* vt; розм. in den Kamin [in з ~

alles fällt aus der Hand, es geht
die Esse, in den Rauchfang] schrei- nichts von der Hand (у когось Я);
ben* vt; набивати ~y (durch йому все сходить з er geht immer
~

ständige Übung) Fertigkeit erlangen; straflos aus, er kommt immer

in den Griff bekommen* [розм.
kriegen] vt; накласти на с£бе ~и
Hand an sich legen; опускати ~и
(занепасти духом) die Arme
sinken [hängen] lassen*, den Mut
glücklich [leichten Kaufs] davon; у
нього ~и загребущі, очі завидющі
розм. er kriegt den Hals nicht voll,
er kann den Hals nicht vollkriegen;
це йому на ~y das kommt ihm sehr

sinken lassen*; розм. seine gelegen [wie gerufen]; das ist

Hände sinken lassen*, Flinte ins Korn Wasser auf seine Mühle; в ~y Hand in
werfen*; переходити з в ~и ~
von Hand; (згуртовано) gemeinsam, mit
Hand zu Hand gehen* vi (s); aus ver|einten Kräften; з перших aus ~

einer Hand in die andere gehen* vi erster Hand, aus erster Ouelle; з

(s); попастися в ~и [опинитися порожніми -ами mit leeren Händen;

в чиїхось ~ах] in die Hand [in die на швидку ~y auf die Schnelle;

Hände] fallen* [kommen*, geraten*, (мигцем) flüchtig, in aller Eile; не

laufen*] vi (s) (до когось £>.); in j-s на ~y ungelegen, unbequem; не

Hand fallen* vi (s); працювати, покладаючи
~
ohne Rast und (ohne)
не покладаючи ~
nicht rasten und Ruh; -ою подати das ist ganz nahe;
nicht ruhen vi; прибрати до an ~

розм. das ist bloß ein Katzensprung

sich (D.) reißen* v/; прикладати~y (dahin) [einen Steinwurf weit ent-
631 рулон

femt]; поклавши ~у на серце рукописний (який належить до

розм. Hand aufs Herz; як ~ою рукопису) Handschriften-,
зняло wie weggewischt [weggeblasen]; Manuskript-; (написаний від руки)
~и геть! розм. Hände weg!, Hand handschriftlich, handgeschrieben
von der Butter!; ~y миє рукопокладати рел. Weihe geben*
(прислів'я) eine Hand wäscht die andere; (когось D.); einweihen vt, ordinieren
wasch mir den Bart, so wasch, ich dir vt, zum Priester weihen vt
die Hand; роботу роблять ^ами, а рукоположення c рел. Einweihung
не язиком (прислів я) greiFs doch /=, -en, Weihung/=, -en, Weihe/=,
erst praktisch an, mit dem Mund ist s -n, Priesterweihe f-, -n, Ordination
nicht getan /=, -en ГР
рукав ч 1. (одягу) Ärmel m -s, =; рукоположити див. рукопокладати
2. (ріки) Fluss|arm m -(e)s, -e; 3. рукоприкладство с (розм.)

(пожежний) Schlauch m -(e)s, Schläu- Handgreiflichkeit f-, -еп; займатися ~м

che, Feuerlöschschlauch m -(e)s,
-Schläuche
рукавиця ж (перев. з відділенням
для великого пальця) Fausthand-
schuh т -(e)s, -е, Fäustling т -s, -е
рукавичк||а ж (перев. з
відділенням для всіх пальців) Handschuh т
handgreiflich werden* vi (s), sich zu
Handgreiflichkeiten erdreisten
рукостискання c Händedruck m -(e)
s, -drücke; Handschlag m -(e)s
рукотворний von Menschenhand
geschaffen
рукоатка ж Griff m -(e)s, -e;

-(e)s, -е; знімати ~и die ручка) Stiel m -(e)s, -e, Schaft

(держак,
Handschuhe abstreifen; <§> кинути ~у den m -(e)s, Schäfte; (для обертання)
Fehdehandschuh zuwerfen* (комусь Kurbel/=, -n; (важіль) Hebel m -s,
D.); міндти як ~и wie sein Hemd =; (топорище) Holm m -(e)s, -e

wechseln vt рукоять ж див. рукоятка

рукоділля Hand|arbeit f
c =, -en, рулат ч харч. Roulade [ru-]
f =,
Nadel|arbeit f =, -en; (заняття) -n; gefülltes Röllchen; (м 'ясний)
Hand|arbeits|unterricht m -(e)s, Na- Fleischröllchen n -s, =, falscher
del|arbeits|unterricht m -(e)s; Hase; (зі свинини) Rollschinken m -s,

займатися ~м sich mit Handarbeiten =; (кондитерський виріб) Bisqufl-

beschäftigen, Handarbeiten machen rolle/=, -n
[anfertigen] рулата ж мат. Rollkurve [-v-/-f-]
рукодільниця ж Hand|arbeiterin /=, -n
/=, -nen pyлатка ж 1. mex. Bandmaß n -es, -e,

рукокрилі мн зоол. Handflügler pl, Maßband n -(e)s, -bänder,

Flattertiere pl Rollbandmaß n -es, -e; 2. (гра) Roulett [ru-]
рукомийник ч Waschkrug m -(e)s, n -(e)s, -e/-s, Roulette [ru'let] n -s, -s

-krüge; (hängendes) Waschbecken n рулити 1. (вести літак по землі)

=
-s, steuern vt, rollen vt; 2. (котитися,
рукопашний: ~
бій Nahkampf m -(e) рухатися по землі -

про літак) rol¬

s, -kämpfe len vi (s), anrollen v/ (s)
рукопис ч 1. (пам'ятка рулон Rolle f =, -n; (листового
ч

Handschrift/=, -en, Manuskript

писемності) металу) Bund m -(e)s, -e;
n -(e)s, -e; 2. (текст, написаний (матерії) Stoffbahn /=, -en; згортати в
автором) Originaltext m -es, -e ~
zusammenrollen vt
 рулонний 632

рулонний Rollen-; папір

~

Sprachrohr werden* vi (s), sich zu j-s

Rollenpapier п -s, -е, Endlospapier п -s, -е Sprachrohr machen [hergeben*]
руль ч див. кермо рупорний trichterförmig, Tnchter-
рульовий 1. див. кермовий; 2. див. рус ч icm. Rus-Einwohner m -s, =,
стерновий Einwohner der Rus
рулювати steuern vt русяк ч 1. (заєць) зоол. Feldhase m
румб ч мор. nautischer Strich; (на -n, -n; 2. (розм.) Russe m -n, -n
компасі) Windstrich т -(e)s, -е русалка ж Nixe/=, -n, Wasserjung¬
румба ж муз. Rumba/=, -s І aecmp., fer/^ -n

швейц., тж. розм. т -s, -s русячка ж (розм.) Russin/=, -nen

р румпель ч мор. Helm -(e)s, -е,
т русизм ч
філол. Russizismus т
Helmstock т -(e)s, -Stöcke, Pinne -men

/=, -n, Ruderpinne/=, -n русий dunkelblond, hellbraun

румун ч Rumäne m -n, -n; ~ка ж русин ч Ruthene т -n, -п; ~ка ж Ru-
Rumänin /=, -nen thenin/=, -nen
румунський rumänisch; ~a мова русифікятор ч Russifikator m -s,
die rumänische Sprache; (лише з -toren

артиклем) Rumänische n -n; (зазвич. русифікяція ж Russifizierung / =

без артикля) Rumänisch n =/-s -en

рум яна ж (rote) Schminke /=, -n, русифікувяти russifizieren vt;

Rouge [ги:з] n
=
russische Sprache und Sitte

рум янець ч Rötef= aufzwingen* (когось D.)

рум яний rotwangig, rotbackig руслиця ж бот. Wasserpfeffer m -s,

рум янити Rot [Rouge] [ги:з] aufle¬ Tännel m -s, =

gen, (rot) schminken vt; ~ся sich русло c 1. Bett n -(e)s, -en, Flussbett
(rot) schminken n -(e)s, -en; поглиблювати
~
das
рум ян ка ж бот. Gemeine Flußbett ausheben*; 2. перен.
[Gewöhnliche] Ochsenzunge Richtung /=, -en, Bahn /=, -en, Bahnen

рум янок ч бот. Hundskamille f =, pl; увійти в ~

den normalen Lauf
-n, Feldkamille/=, -n nehmen*
руна1 ж (літера) Rune/=, -n русофіл ч Russenfreund m -(e)s, -e;
руна2 ж (сходи посівів) junge Saat, Russophile m -n, -n
Keime pl русофільство c Russenfreundschaft
рундук ч 1. Galerie/=, -i'en, Gang m
=
/=; Russophihsmus m
-(e)s, Gänge; 2. Kasten m -s, Kästen; рустика ж apxim. Rustika/=

3. Kaufladen m -s, -läden руський die Rus betreffend, der Rus

рунистий 1. (який росте густо, gehörend, altjukrainisch
кущиться) buschig; 2. (з густою і русявий hellblond
довгою вовною) wollig рута ж бот. Raute/=. -n; ~

пахуча
руно с Vlies [fli:s] п -es, -е; золоте бот. Duftende Raute. Weinraute/=,
-міф. das Goldene Vlies -n

рунь ж див.
руна2 рутвиця ж бот. Wiesenraute/=, -n
рупія ж фін. Rupije/=, -п рутяній ч Ruthenium n -s (хім. знак
рупор ч тж. перен. Sprachrohr п Ru)
-(e)s, -е; (мегафон) Schalltrichter т рутина ж 1. (монотонна, щоденна,
-s. =; стати ~ом чиїхось ідей zu j-s однакова за змістом робота)
633 ручк||а
Routine [-tu:-] f =; 2. (тяганина, gen; не рухайся! beweg [rühr] dich
бюрократизм) розм. Schlendrian т nicht!; <§> справа не рухається
-(e)s, Amtsschimmel n -s розм. die Sache kommt nicht vom

рутинер ч Routinier [ru:ti'nie:] m -s, Fleck

-s, Gewohnheitsmensch m -en, -en рухлив||ий beweglich; (жвавий)
рутинний Routine [ru:-]; routinemä¬ lebhaft; (активний) rege;
ßig (мобільний) mobil; (маневрений,
рутка ж бот. Erdrauch m -(e)s виверткий) manövrierfähig, wendig;
рутові мн бот. Rautengewächse pl (спритний, меткий) rührig, flink;
рух ч 1. тж. перен. Bewegung/=, (легконогий) leichtfüßig; ~i ігри
-en; (дорожній) Verkehr m -(e)s; Bewegungsspiele pl p
зворотний ~

Rückbewegung f =, рухливість ж Beweglichkeit f =;

-en; зустрічний
~

Gegenverkehr m Regsamkeit /=; Manövrierfähigkeit

-(e)s; національно-визвольний
~
nationale Befreiungsbewegung;
~
в години пік Spitzenverkehr m
-(e)s, Verkehrsspitze/=, -n;
f=, Wendigkeit f =; Rührigkeit f =;
Leichtfüßigkeitf-
рухом||ий beweglich; fahrbar; ~a
~

рівновага laufendes [bewegliches]

заборонений (дорожній знак) Gleichgewicht,
Fahrverbot n -(e)s;
~

Qnopy Übergangsgleichgewicht n -(e)s; ~a сцена fahrbare

Widerstandsbewegung^; потягів Zugverkehr
~

Bühne; ~e майно bewegliches

m -(e)s; надати ~y [приводити [mobiles] Vermögen [Gut, Eigentum],

в ~] in Bewegung [Gang] setzen
[bringen*] vt; без ~y bewegungslos,
regungslos; 2. див. пожвавлення
рухати 1. (приводити в рух)
bewegen vt, in Bewegung setzen
[bringen*]; 2. (ворушити) bewegen vt,
rühren vt; 3. (сунути) schieben*
vt; (пересувати) verrücken vt,
verschieben* vt; 4. (вперед) vorwärts
schieben*, vorrücken vt; 5.
(штовхати) stoßen* vt; den Anstoß
geben* (щось D.); 6. перен. (сприяти
виконанню, здійсненню) fördern vt;
вперед vortreiben* vt
~
bewegliche Habe, bewegliche
Sachen, Mobfli|en pl
ручай ч 1. див. струмок; 2. див.
потік 1
ручаї|тися sich verbürgen (за
когось, щось für А.); тж. юр. bürgen
vz, Bürgschaft leisten (за когось,
щось für А, чимось mit D.);
(відповідати) stehen* vi, einstehen* vi (за
когось, щось für А.);
(гарантувати) garantieren vt; ~юся головою
ich gebe meinen Kopf dafür; розм.
ich nehme das Abendmahl darauf;
розм. ich lege die [meine] Hand

рухатися 1. (бути в русі) sich ins Feuer (за когось, щось für А.);
bewegen, in Bewegung sein* vi (s), я ~юся за це ich übernehme die
sich in Bewegung befinden*; (до Gewähr dafür
когось) sich zubewegen (у ручище c große Hand, Pratze/=, -n

напрямку когось auf А.); вперед

~

Ручк||а Ж 1. Händchen n -s, =; (ди¬

[далі] vorankommen* vi (s), тини) Patschhändchen n -s, =;

vorwärtsschreiten* vi (s); назустріч

~
2. (рукоятка) Griff m -(e)s, -e;
entgegenkommen* vi (s); ~
по (держак) Stiel m -(e)s, -e, Schaft m -(e)
замкненому колу sich im Krejs(e) s, Schäfte; (для обертання) Kurbel
bewegen [drehen]; 2. (ворушитися) f =, -n; ~a ножа Messergriff m -(e)s,
sich bewegen, sich rühren, sich re¬ -e; 3. (посуду) Henkel m -s, =; (від¬
 ручкатися 634

ра) Tragbügel т -s, =; 4. {дверей) ~ю і прицілитися das Gewehr in

Türgriff т -(e)s, -е; {для Anschlag bringen* [nehmen*];

натискання) Klinke /=, -n, Dnicker т -s, =; цілитися з ~i das Gewehr im
5. {канцелярська) Federhalter т -s, Anschlag haben* [halten*]
=; 6. {підлокітник) Armlehne f =, рюкзак ч Rucksack m -(e)s, -säcke
-п; <§> дійти до ~и am Ende seiner ршмсати {тихо і жалібно) greinen
Kräfte sein* vi (s) vi; {пхикати, скиглити) flennen vi
ручкатися {розм.) mit einem рюш ч Rüsche [Ty:j9]/=, -n
Händedruck begrüßen (з кимось А.) ряб||ий 1. {від віспи) pockennarbig,
ручн||ий 1. Hand-; ~а граната blatternarbig; 2. {строкатий)
Handgranate f =, -n; поклажа scheckig, gescheckt; {плямистий)
Р
[~ий багаж] Handgepäck п -(e)s; gefleckt; {у цяточку) gesprenkelt
2. {зроблений руками) Hand-, рябі||ти bunt schimmern vi; луг ~є
manuell; ~а праця Hand|arbeit/=, -еп, квітами die Wiese schimmert von
manuelle Arbeit; 3. {приручений -

Blumen; <§> у м£не ~є в очах es

про тварин) zahm flimmert [schwirrt] mir vor den
ручник ч Handbremse/=, -п Augen
руш: ані ~! nicht von der Stelle!; без рябчик ч зоол. {птах) Haselhuhn n

грошей ані ohne Geld ist nichts

~

-(e)s, -hühner
zu machen; кроком ~! {команда) рявкати {розм.) 1. {гавкати) bellen
im Gleichschritt marsch! vi; 2. {кричати) schreien* vi, vt; {на
рушати {з місця) sich in Bewegung когось) anschreien* vt
setzen; в дорогу sich auf den Weg
~

ряд ч 1. Reihe/=, -n; у перших ~ax

machen, aufbrechen* vi (s) in der ersten Reihe; allen voran, in
рушити 1. див. рухати; 2. див. vorderster Front; ставати в sich
~

рушати einreihen; 2. {сукупність, кількість

рушій ч Motor т -s, -toren; Triebkraft подій, явищ тощо) Reihe /=;
/=, -kräfte Anzahl /=; питань eine Reihe von
~

рушійн||ий Trieb-, treibend, Fragen; 3. біол. Ordnung f =, -en;

bewegend; ~a сила Triebkraft/=, -kräfte, 4. військ, {шеренга) Reihe /=, -n;
treibende [bewegende, здвоєні ~и Doppelreihe f =, -n;

vorwärtstreibende] Kraft зімкнутими ~ами in

рушник ч Handtuch n -(e)s, -tücher; geschlossenen Reihen; 5. мат. Reihe f =,
~
для посуду Geschirrtuch n -(e) -n; безконечний un|endliche
~

s, -tücher; <§> ставати на ~y sich Reihe; <§> ставити себ£ в один

trauen lassen* ~

{рівнятися до когось) sich in

рушниц||я ж Gewehr
-(e)s, n -e; eine Reihe stellen (з кимось mit D.);
{мисливська з гладким стволом) стодти в одному ~у {бути нарівні
Flinte f =, -n; {мисливська з з кимось) in einer Reihe stehen* vi

нарізним стволом) Büchse f =, -n; (з mit D.)

кимось

двоствольна ~я Doppelflinte /=, рядами reihenweise

-n, doppelläufiges Gewehr; рядк£в| |ий Reihen-; ~a [~a]
малокаліберна ~я Kleinkalibergewehr сівалка Drillmaschine f-, -n; [~a] ~a

n -(e)s, -e; пневматична ~я сівба Drillsaat/=, Reihen|aussaat/=

Luftgewehr n -(e)s, -e; вистрілити з ряднина ж текст. Sackleinen n -s
~i das Gewehr abfeuern; скинути рядн£ c див. ряднина
635 ряхтіти

рядові І ий 1. (звичайний) рятівник ч Retter m -s, =; висок.

gewöhnlich; (простий) einfach; ~а подія Erretter m -s, =; (спаситель) Erlöser m

ein alltägliches Er|eignis; 2. див. (визволитель) Befreier m

-s, =; -s,
=

рядковий; 3. ч військ. Gemeine т рятувальн||ий Rettungs-; Ber-

-n, -n, (gemeiner) Soldat т -еп, -еп; gungs-; ~ий жилет
~і мн Mannschaften pl Ret ungsweste f =, -n, Rettungsjacke f =, -n,
рядак ч 1. див. ряд 1; 2. (у тексті) Schwimmweste f -n; ~ий пояс
Zeile/=, -п Rettungsgürtel m -s, =; ~ий круг
ряжанка ж im Ofen gedämpfte Rettungsring m -(e)s, -e; ~i роботи
Sauermisch Bergungsarbeiten pl, Rettungslar¬
ряса ж рел. Priesterrock т -(e)s, beiten pl
-rocke; Talar m -s, -e; (чернеча) Kutte рятування c Rettung f =, -en;
/=, -n (доставка в безпечне місце) Bergung

ряска бот. Wasserlinse f

ж -n; f =, -en; (спасіння, позбавлення)
розм. Entengrütze/=, -n Erlösung f =; (перев. від великої
рясний reich, reichlich; (про біди) Errettung/=, -еп; служба в ~

рослинність) üppig; (про траву) dicht; горах Bergrettungsdienst т -(e)s;

~

врожай reiche [ergiebige] Ernte служба ~

на воді

рясніти strotzen vi (чимось von D.); Wasserrettungsdienst т -(e)s

reich sein* (чимось an D.); рятувати retten vt; (доставляти в
Überfluss haben* (чимось an D.) безпечне місце) bergen* vt, in
рясно in Fülle, reichlich Sicherheit bringen* vt; (перев. від
ряснолистий blätterreich, великої біди) erretten vt; (спасати,
dichtbelaubt позбавляти) erlösen vt
ряст ч бот. Lerchensporn m -(e)s, -e; рятуватися sich retten; sich in
топтати ~
Leben sein* vi (s);
am Sicherheit bringen*; ~
втечею

висок, unter den Lebenden weilen vi; entfliehen* vi (s), flüchten vi (s) (від
йому ЛИШИЛОСЯ недовго топтати когось, чогось vor D.); das Weite
~

seine Tage sind gezählt; розм. sein suchen

(letztes) Brot ist gebacken, er hat рятунок ч 1. див. рятування; 2. див.
sein Brot bald verspeist спасіння; 3. (вихід із небезпечного
рястка ж бот. Milchstern m -(e)s, -e становища) Ausweg т -(e)s, -е

рятівний Rettungs-; rettend ряхтіти див. мерехтіти

 сабадила бот. Sabadill т -(e)s
ж садистський sadistisch
сабо с Sabot
[-'bo:] т =/-s, -s садити 1. (знаходити місце для
саботаж ч Sabotage [-39] f =, -n когось, поміщати) setzen vt; (когось

(чогось an £>.); Sabotageakt m -(e)s, на певний час) hinsetzen vt; Platz

-e; Sabotagetätigkeit/=, -en nehmen lassen* vt;
саботажник ж Saboteur [-'t0:r] m руху) niedersetzen vt;
(підкреслюється напрямок
-s, -e (у транспортний засіб) einsteigen
саботажниця ч Saboteurin [-'t0:r] lassen* vt; beim Einsteigen helfen*
/=, -nen vi; за ~

роботу an eine Arbeit

саботувати sabotieren vt setzen vt; 2. (про рослини)
с
саван ч Leichentuch n -(e)s, -tücher vi, einpflanzen vt; (в лунку
pflanzen

савана ж геогр. Savanne [-v-]/=, -n тощо) setzen vt; (картоплю, горох,

савка ж зоол. (птах) Weißkopfru-
der|ente/=, -n
сага ж Sage/=, -n, Saga/=, -s
сагайдак ч Pfeilköcher m
саго c Sago mlaecmp. n -s
сагов||ий Sago-; ~a пальма бот.
Sagopalme/=, -n
сагдоник ч бот. Sagopalmfarn m
-(e)s, -e; ~и мн Zykadejen pl
сад ч Garten m -s, Gärten;
фруктовий ~
квасолю тощо) legen vt, stecken vt;
3. (у в язницю) ins Gefängnis
werfen* [розм. (ein)sperren, (ein)ste-
-s,
=
cken] vt; 4. (тринькати) vergeuden
vt, verplempern vt, verschwenden vt,
vertun* vt; 5. (лупцювати, бити)
розм. verdreschen* vt, vermöbeln
vt; 6. (стукати, вдаряти)
losschlagen* vi, trommeln vi (по чомусь auf
А.); 7. (обстрілювати) beschießen*

Obstgarten ['o:pst-] m -s, vt

-gärten садівник ч Gärtner m -s, =

саджа «ж* зоол. (птах) Steppenhuhn садівництво c Gartenbau m -(e)s

n -(e)s, -hühner садівницький gartenbaulich

саджалка ж с.-г. Pflanzmaschine
f =, -n, Setzmaschine /=, -n; (для
картоплі) Legemaschine/=,
саджанець ч с.-г.
садівничий див. садівницький
садка ж Beschickungssatz т -es,
-n n -(e)s, -gü-
-Sätze, Beschickungsgut
Setzling m -s, -e, ter; чавуну Emsatzroh|eisen n -s
~

Steckling m -s, -e, Pflanzling m -s, -e садно c Hautabschürfung f =, -en,

саджанка ж с.-г. Steckzwiebel /=, Schramme/=, -n
сад2в||ий Garten-; ~ий ніж
саджати див. садити 1-3 Gartenmesser n -s, =; ~i ножиці
садиба ж Hof т -(e)s, Höfe, Gehöft Gartenschere /=, -n

п -(e)s, -е садовити 1. див. садити 1-3; 2.

=
садизм ч Sadismus т (літак) Landung bringen* vt;
ав. zur

садильн||ий Pflanz-, Setz-; (для (примушувати приземлитися) zur

картоплі) Lege-; ~а машина див. Landung zwingen* vt; 3.: хліб у ~

саджалка піч Brot in den Ofen (em)schieben*

садист ч Sadist т -еп, -еп садовитися sich setzen, sich hinset¬
садистка ж Sadistin f=, -nen zen, Platz nehmen*
637 сальн||ий

садок ч 1. Gärtchen п -s, =, саксаул ч бот. Saksa|ul m -s

Kleingarten т -s, -gärten; 2.: дитячий -

сакс£>н||ець ч Sachse m -n, -n; -ка

Kindergarten -gärten; 3. (для риб)

т -s, ж Sächsin/=, -nen

Fischbehälter т -s, =; (для кролів) саксонський sächsisch

Kaninchenstall т -(e)s, -Ställe; (для саксофон ч муз. Saxophon n -s, -e

птахів) Vogelbauer п -s, =; (для саксофоніст ч Saxophonist m -en,

розведення птахів) Brutkäfig т -s, -е -en

садомазохізм ч Sadomasochismus сакура ж бот. Japanische

т
=
Kirschblüte
садомазохіст ч Sadomasochist т салага ч 1. військ., жарг. junger
-еп,-еп Dachs; 2. див. молокосос

садомазохістський sadomasochis- салака ж зоол. (риба) Strömling т

tistisch -s, -е

саж ч див. садок З саламандра ж зоол. Salamander т

сажа ж Ruß т -es -s,=

сажалка ж Fischzuchtteich т -(e)s, салат ч 1. бот. Gartensalat т -(e)s;

-е 2. харч. Salat т -(e)s, -е; з ~

сажень ч icm. Klafter
сажка ж с.-г. Kornbrand т -(e)s
сажний berußt, mit Ruß bedeckt
сажовловлювач ч Rußfang т -(e)s,
-fänge, Rußsammler m -s,
огірків
п -s,
=
Gurkensalat т -(e)s
салатн) І ий Salat-; -ого кольору sa¬
latgrün, salatfarben
салатовий див. салатний
салатниця ж Salatschüssel/=, -п
-

сажок ч Vogelbauer n -s, салити fettig [ölig] machen vt, Fett¬

=

=
сажотрус ч Schornsteinfeger m -s, flecke machen; -ся sich fettig [ölig]
сазан ч зоол. Flußgründling m -s, -e, machen, sich (D.) Fettflecke machen
gemeiner Karpfen саліцилов||ийхш. Salizyl-; -а кис¬
сайгак ч зоол. Saiga|antilope/=, -n, лота Salizylsäure/=, -n

Saiga/=, -s сало c Speck m -(e)s

сайда ж зоол. Köhler m -s, =, салон ч Salon [-'lor)] m -s, -s; (ві¬
Kohlfisch m -(e)s, -e тальня) Empfangszimmer n -s, =; -

сайка ж харч. Semmel/=,

-n; автобуса Fahrgastraum -(e)s,
Brötchen n -s; півд.-нім., aecmp. Wecke -räume;
-
літака Fluggastraum m -(e)
/=, -n, Weck m -(e)s, -e, Wecken m s, -räume
-s,= салфатка ж див. серветка
сайра ж зоол. (риба) Saira /=, -s, сальвінія ж бот. Schwimmfarn т

Makrelenhecht m -es, -e -(e)s, -е

сайт ч комп. Site [s^et]/=, -s, сальдо с фін. Saldo т -s, -den/-di
Webseite/^ -n сальдувати фін. saldieren vt, Rech¬
сак ч Kescher m -s, =, Fangnetz m -es, nung ausgleichen*
-e сальмонела ж мед. Salmonella/=,
саквояж ч Reisesack m -(e)s, -säcke, -s

Reisetasche/=, -n сальмонельоз ч мед. Salmonellen-

сакральний sakral vergiftung/=, -еп, Salmonellose/=
сакрамент ч Sakrament n -(e)s, -e -п

сакраментальний sakramental сальн||ий 1. Speck-, speckig;

сакс ч icm. Sachse m -n. -n (жировий) Talg-, talgig; -а залоза
 сальність 638

анат. Talgdrüse /=, -п; 2. перен. sich allein; -о собдоо (зрозуміло)

(грубо цинічний) schlüpfrig; selbstverständlich, selbstredend; він

(непристойний) unanständig; (про завжди залишається ~им собою

висловлення) unflätig; (про жарт, er ist stets er selbst; він -

собі пан

анекдот) zotig, zotenhaft; er ist sein eigener Herr; це говорить

(сороміцький) obszön ~e за себе das spricht für sich;

сальність ж перен. Schlüpfrigkeit -о по собі нічого не робиться

f =, -en; Unanständigkeit f -, -en; (прислів 'я) von selbst kommt nichts;

Zote f-, -n; Unflätigkeit /=; людина -а собі господар [кожен

Obszönität /=, -en -

собі найкращий слуга] (прислі-
сальник ч 1. mex. Stopfbüchse /=, в я) selbst ist der Mann
-n; 2. анат. Netz n -es, -e сам-самісінький mutterseelen|al-
сальтисон ч Sülzwurst/=, -Würste lein
сальто c спорт. Salto m -s, -s/-ti саман ч буд. Stampflehm т -(e)s, -е,
Є =
салі^т ч 1. Salut m -(e)s, -e; (гар¬ Lehmziegel т -s,
матний тощо) Salutschießen n -s, самарій ч Samarium п -s (хім. знак
Salutschüsse pl, Ehrenschüsse pl, Sm)
Ehrensalve [-v-]/=, -n; 2. (вітання) самба ж муз. Samba т -s, -s
Begrüßung/=, -en; Ehrenbezeigung самбіст ч спорт. Sambosportler т
/=, -en -s,=

салютувати 1. salutieren vi; Salut самбо с спорт. Sambo т -s

schießen* [geben*]; 2. (урочисто саме (якраз) gerade, eben; (як на¬

вшановувати) die Ehrenbezeigung вмисно) ausgerechnet; (точно)
[den Ehrengruß] erweisen* genau; так genau so;
-

те, що треба
-

салямі ж Salami/=, =/-s genau das Gewünschte; розм. der

сам ч [сама? саме, самі] 1. (само¬ wahre Jakob; -

тому ebendeshalb,
стійно) selbständig; (особисто) ebendeswegen; a und zwar, -

selbst, selber; in eigener Person, nämlich; коли -? wann denn?, und zwar

persönlich; 2. (без намови, wann?; те ein und dasselbe;

-
хто ~?

спонукання, примусу) von allein, von wer denn?, und zwar wer?

selbst, von sich aus; (без самиць ч Männchen n -s, =; тж.

нагадування) unaufgefordert; 3. (без перен. männliches Tier

стороннього впливу) von selbst сам||ий: той (же) ~ий derselbe (т
[allein]; дерево само упало der Baum derselbe, f dieselbe, n dasselbe, pl
ist von selbst [von allein] gefallen; dieselben); із -ого початку ganz
4. (окремо, ізольовано, наодинці) von Anfang; із -ого ранку vom

allein; нехай він свої справи

-
frühen Morgen; на ому кразд ganz
робить фам. er soll seinen Dreck knapp am Rande; на -ому
alleine machen; <§> -
на -
Mann початку gleich [ganz] am Anfang; у -ому
gegen Mann; unter vier Augen:
-
кінці ganz am Ende; у ту ж -у
не свій verstört, ganz außer sich; годину zur selben Stunde
самиця ж Weibchen
=
-
по сабі (окремо, ізольовано) n -s,

allein; (мимоволі) von selbst [allein]; самісінький mutterseelen|allein

=
(органічно) an und für sich; по ~

саміт ч політ. Gipfeltreffen n -s,

собі непогана людина an und für sich самітний einsam, vereinsamt; allein¬
kein schlechter Mensch; собі für
-

stehend; (без родини) ohne Anhang

639 самовпевнений

самітник Einsiedler т -s,

ч
=
самовизначення c

самітницький Einsiedler- Selbstbestimmung/=; право націй

на ~

самітниця ж Einsiedlerin/=, -nen Selbstbestimmungsrecht der Nationen

самітність ж Einsamkeit f =, самовимикач ч Selbsfausschalter m
Ver|einsamung/=; Alleinsein n -s -s, =, Selbstschalter m -s, =,

самка ж Weibchen n -s, =; ~

кабана selbsttätiger Ausschalter
мисл. Bache/=, -n;
~

козулі мисл. самовисунення c Selbstlaufstellung

Ricke /=, -n; ~

хутрового звіра /=, -en

мисл.Fähe/=, -n самовихваляння c Eigenlob n -(e)

самоаналіз ч Selbsfanalyse/=, -n s, Selbstlob n -(e)s

самобалансувальний mex. frei¬ самовиховання c Selbsferziehung
schwingend, Freischwing-, Frei- f=
schwinger- самовідвід ч Selbsfablehnung f =,
самобичування c Selbstgeißelung -en

/=; (самообвинувачення) Selbstbe- самовідданий hingebungsvoll;

schuldigung/= aufopfernd, selbstlos
самоблокувальний selbstsperrend самовідданість ж Aufopferungs-
самоблокування c Selbstblockie- fähigkeit/=, Selbstlosigkeitf=
rung/=, Selbsthaltung/= самовіддача ж Hingabe f =;
самобутній (природний) urwüchsig; (самопожертвування)
(своєрідний) eigenartig Selbstaufopferung/^
самобутність ж Urwüchsigkeit/=; самовільн||ий eigenwillig,
Ejgen|art/= eigenmächtig; (свавільний) willkürlich;
самовар ч Samowar m -s, -e ~e рубання лісу Waldfrevel m -s, =;

самовбивство c див. самогубство ~ий вдхід див. самоволка

самовбивця ч/ж (чоловік) Selbst¬ самовільність ж

mörder т -s, =; (жінка) Eigenwilligkeit f =,

Eigenmächtigkeit f =;
Selbstmörderin /=, -nen Willkürlichkeit/=
самовдов£лений (задоволений самовладання c Fassung f =;
самим собою) selbstzufrieden, (витримка перев. в певній ситуації)
selbstgefällig; (бундючний, чванливий) Selbstbeherrschung f =,
aufgeblasen Beherrschung f =; (витримка перев. як
самовдоволення с риса характеру) Beherrschtheit/=;
Selbstzufriedenheit /=; Aufgeblasenheit/= (спокій) Gefasstheitf=; втрачати ~

самовдосконалення с Selbstverv- aus der Fassung geraten* vi (s), die

ollkommnung/= Fassung [die Nerven] verlieren*;
самовивіз ч Selbst|abholung/=, -еп розм. aus der Haut fahren* vi (s);
самовизначатися 1. (знаходити, зберігати die Fassung bewahren;
~

визначати своє місце в житті, в die Nerven behalten*

суспільстві) seinen Platz im Leben самовмикання c Selbstschaltung
[in der Gesellschaft] finden* /=, -en
[bestimmen]; 2. (здобувати самостійний самоволка ж розм.., військ. un|er-
національний державний устрій) laubte Entfernung
das Selbstbestimmungsrecht самовпевнений (впевнений у
erhalten*, vom Selbstbestimmungsrecht собі) selbstbewusst, sicher;
Gebrauch machen (гордовитий) eingebildet, anmaßend; (заро-
 самовпевненість 640

зумілий) dünkelhaft; (переконаний самозабезпечення c Eigenversor-

у своїй правоті, непогрішності) gung/=
selbstgerecht самозабутній selbstlos,
самовпевненість ж selbstvergessen
Selbstbewusstsein п -s, Sicherheit /=; самозабуття c Selbstvergessenheit
Anmaßung/^ -en; Dünkel m -s /=
самоврядний selbstverwaltend самозагартування c Selbsthärtung
самоврядування c Selbstverwal¬ /=
tung/^ Autonomie/= самозагоряння c Selbstentzündung
самовтіха ж Selbstzufriedenheit/= f=, -en

самовчитель ч Lehrbuch [Leitfa¬ самозадовопений selbstzufrieden,

den] [ftir den] Selbst]unterricht
zum selbstgefällig; (самозаспокоєний,
самогон ч Hausbranntwein m -(e)s, самодостатній) selbstgenügsam,
-e; Selbstgebrannter Schnaps sich selbst genügend
с
самогонник ч (розм.) Schwarzbren¬ самозаймистий спец,
ner m -s, =, Schnapsbrenner m -s, = selbst]entzündend, selbst|entzündbar, selbst|ent-
самогоноваріння c Schwarzbren¬ flammbar
nerei /= самозаймистість ж спец. Selbstj-
=
самогубець ч Selbstmörder m -s, entzündbarkeit/=, Selbst|entflamm-
самогубство c Selbstmord m -(e)s, barkeit/=
-e; Freitod m-(e)s, -e самозакоханість ж Eigenliebe/=
самодержавний selbstherrschend, самозапилення c бот. Selbstbe¬
un| umschränkt stäubung^
самодержавство c Selbstherrschaft самозапилювання c див.
/=; Autokratie/=, -ijen самозапилення
самодержець ч Selbstherrscher m самозапліднення с біол.
-s, =; Autokrator m -s, -toren Selbstbefruchtung/^ Eigenbefruchtung/=
самодисципліна ж Selbstdisziplin самозарядн||ий спец. Selbstlade-;
/= а зброя Selbstladewaffe / =, -п,

самодіяльність ж Eigeninitiative Selbstlader т -s, =

[-V-] / =, -n; Selbstbetätigung / =, самозаспокоєний selbstzufrieden,

Selbsttätigkeit / =, -en; художня selbstgenügsam, selbstberuhigt
~

künstlerische Selbstbetätigung, самозаспокоєність ж

Laienkunst /= Selbstzufriedenheit /=, Selbstgenügsamkeit

самодопомога ж Selbsthilfe/= f =, Selbstberuhigung/=
самодостатній (обмежується са¬ самозаспокоєння c Selbstberuhi-
мим собою, не має потреби в gung/=
чомусь іншому) ftir den eigenen самозахист ч Selbstverteidigung/^,
Unterhalt selbst sorgend [aufkommend]; Selbstschutz (необхідна
m -es;

(самостійний, незалежний тощо) оборона) юр. Notwehr/=

eigenständig, selbständig; (само- самозбереження c Selbst|erhaltung
заспокоєний, задоволений собою) / =; інстинкт
~

selbstgenügsam, sich selbst genügend Selbsterhaltungstrieb m -(e)s

самодур ч Starrkopf m -(e)s, -köpfe самозванець ч Usurpator m -s,
самодурство c Starrsinn m -(e)s -toren (eines fremden Namens [eines

саможертовний selbst|auf|opfemd Titels])

641 самопочуття

самозваний Pseudo-; selbst)ernannt zierung f =, Eigenfinanzierung f =,

самозванство c Anmaßung eines Rentabilität f=
falschen Namens [eines Titels] самоорганізація ж

самозвинувачення c Selbstbe- Selbst|Organisation f-

schuldigung/=, -en самоосвіта ж Selbstbildung f =;
самознищення c Selbstvernichtung Selbstunterricht m -(e)s
f= самоочистка ж див.

самозречення c Selbstverleugnung самоочищення

/=, -en самоочищення с Selbstreinigung/^

самокат ч Roller m -s,
=
самооцінка ж Selbst)einschätzung
самокераваний selbstgesteuert, ei¬ /=, -en Selbstbewertung/=, -en, Ei¬
gengelenkt, selbstgelenkt genbewertung/=, -en
самоконтроль ч Selbstkontrolle/=, самопал ч військ. Luntengewehr n

-n, Eigenkontrolle/=, -n -(e)s, -e, Luntenflinte/=, -n c

самокритика ж Selbstkritik/= самописець ч Schreibgerät n -(e)s,

самокритичний selbstkritisch -e, Selbstschreiber m -s,

=

самокрутка ж (розм.) selbstgedreh¬ самопідготовка ж Selbstvorberei-

te Zigarette, Selbstgedrehtef -n, -n tung/=
самоліквідація ж Selbst|auflösung самопізнання c філос.
/=, -en Selbsterkenntnis f=
самолюбний selbstsüchtig, самоплив ч 1. (рух рідин і сипких
egoistisch речовин) Selbstfluss т -es; 2. перен.
самолюбство c Selbstsucht f =, Selbstlauf т -(e)s; eigener [freier]
Selbstliebe /=, Eigenliebe f =; це Lauf der Dinge; <§> пускати на ~

лоскоче [тішить] розм. das

~
freien Lauf lassen* (щось D.); dem
kitzelt die Ohren (чиєсь, у когось D.); Selbstlauf überlassen* vt; die Dinge
das schmeichelt j-s Ohren von selbst treiben lassen*, den
самонаведення c військ. Dingen ihren [freien] Lauf lassen*
Zielsuchlenkung /=, -en, Selbstlenkung/=, самопливн||ий Gravitations- [-v-],
-en Fall-; ~a водоподача
самонавідний військ. Zjelsuch- Gravitationswasser-Förderung f =, -en; ~a
самонавіяння c Autosuggestion/= труба Fallrohr n -(e)s, -e, Förderrohr n
самонагрівання c Selbst|erhitzung -(e)s, -e, Laufrohr n -(e)s, -e; ~ий
/= водовід Freispiegelleitung/=, -en,
самоназва ж Eigenbezeichnung/=, Gravitationsleitung/=, -en
-en, Eigenbenennung/=. -en самопливом тж. перен. von selbst,
самообман ч Selbstbetrug m -(e)s, spontan, im Selbstlauf
Selbsttäuschung/= самоповага ж Selbstachtung/=
самооборонна ж Selbstschutz m самопожертва ж Selbstaufopfe¬
-es, Selbstverteidigung/=; юр. rung/^ -en

Notwehr /=; діяти в порядку ~и самопожертвування c див.

[самозахисту] in [aus] Notwehr самопожертва
handeln vi самопочуття с Befinden п -s;

самообслуговування c погане ~
Unwohlsein п -s; як Ваше
Selbstbedienung/^ wie fühlen Sie sich?, wie geht es

самоокупність ж ек. Selbstfinan¬ Ihnen?

 самоправний 642

самоправний eigenmächtig; який навмисне поранив себе) Selb-

{свавільний} willkürlich stverstümmler =
т -s,

самоправність ж самосуд ч Selbstjustizf-

Eigenmächtigkeit /=; Willkür f- самот||а ж Einsamkeit /=, Allein¬
самоправство c див. sein п -s; (усамітненість)
самоправність Zurückgezogenheit /=; {відокремленість)
самоприниження с Abgeschiedenheit/=; залишити на
Selbsterniedrigung/^, -еп ~І розм. solo sitzen lassen* vt
саморегулювання Selbstregelung с самотній einsam; {неодружений)
/=, -еп, Selbst|einstellung/=, -еп unverheiratet
самореклама ж Selbstwerbung/=; самотність ж Einsamkeit f =,
{самовихваляння) Eigenlob п -(e)s, Alleinsein n -s

Selbstlob п -(e)s самотужки selbständig

С саморобний selbstgebastelt, самоук ч Autodidakt m -en, -en

selbstgemacht самоуправний див. самоврядний

самородний 1. {про метали) самоучитель ч див. самовчитель
gediegen; 2. перен. {природний, ч/ж Autodidaktin f =
самоучка
природжений) urwüchsig -nen

самородок ч 1. Klumpen т -s, =; самофінансування с фін.

гірн. gediegenes Metall; золотий Selbstfinanzierung/ =, -en,
~

Klumpen Gold, Goldklumpen

ein Eigenfinanzierung/^ -еп
m =; 2. перен. {про людину)
-s, самохвальство с Eigenlob п -(e)s

urwüchsiges Talent, Naturtalent n самохідний selbstfahrend, Selbst-

-(e)s, -e fahr-
саморозвантажувач ч mex. самоцвіт ч Edelstein т -(e)s, -е;
Selbstentlader m -s, =; мор. Selbstlöscher Halbedelstein т -(e)s, -е
m -s,
=
самоціль ж Selbstzweck т -(e)s
саморозпуск ч
Selbst|auflösung/= самочинний eigenmächtig, eigen¬
саморозряд ч Selbstentladung/ =, willig; {без дозволу) unbefugt
-en самочинство с Eigenmächtigkeit
самосвідомість ж /=, Eigenwilligkeit/=
Selbstbewusstsein n -s самум ч {вітер) Samum т -s, -s/-e
самосів ч бот., с.-г. Selbst|aussaat самурай ч Samurai т -s/=, -s/=
/=, {під деревом) Aufschlag
-en; m сан ч Würde /=, -п, Rang т -(e)s.

-(e)s, -Schläge Ränge; ~

єпископа Bischofswürde

самоскид ч mex.
=
Kipper m -s, /=, -п

самоспалення c Selbstverbrennung санаторій ч Sanatorium п -s, -rijen.

/=, -en Kurheim п -(e)s, -е; Heilanstalt/=.
самоствардження c -en, Heilstätte/=, -n

Selbstbehauptung/^ санаторний Sanatorium(s)-, Heü-

самостійний selbständig; stätten-

{незалежний) unabhängig санаторно-курортний Kur(en)-

самостійність ж Selbständigkeit санація ж Sanierung/=, -en
/=; Unabhängigkeit/= санвузол ч sanitäre Anlagen, Bad
самостріл ч 1. військ, {зброя) Arm¬ und Toilette [töa-]
brust f =, -e/-brüste; 2. {солдат, сангвінік ч Sanguiniker m -s, =
643 сап||а
сангвінічний sanguinisch санкціонувати sanktionieren vt;
сандал {рослина} Sandel¬
ч бот. {схвалювати} billigen vt;
baum т -(e)s, -bäume; {деревина} {дозволяти} genehmigen vt
Sandelholz п -es санкції|я ж 1. {затвердження}
сандалета ж Sandalette/=, -п Sanktion /=, -еп; {схвалення} Billi-
сандаліО") мн Sandalen pl gung/=, -en; {дозвіл} Genehmigung
сандалія ж Sandale/=, -п / =, -en; 2.: ~ї мн Sanktionen pl,
сандалов||ий 1. Sandei-, Sandel¬ Zwangsmaßnahmen pl; каральні
holz-; ~а олія Sandelholz|öl п -(e)s, ~ї Strafsanktionen pl;
-е; ~е дерево див. сандал; 2.: ~і мн застосовувати ~ї Zwangsmaßnahmen anwen-

бот. Sandelholzgewächse pl den(*); призначати ~ї Sanktionen

сандвіч ч харч. Sandwich ['zentvitf] verhängen (щодо когось über А.)
min -es, -es санний Schlitten-; спорт ~

сани мн Schlitten m -s, =; спорт. Schlittensport m -(e)s c

Rodelschlitten m -s,
=
сановитий {у високому чині}
санінспекція ж Sanitäts|inspektion würdevoll, würdig; {величний з вигляду}
/=, -en ansehnlich von Gestalt, vornehm
санірувати sanieren vt сандоник ч Würdenträger m -s,
=

санітар ч Sanitäter m -s, =; саночник ч Schlittensportler m -s, =;

Krankenwärter m -s,
=
Rodler m -s, =, Rennrodler m -s,
=

санітарія ж Sanitätswesen n -s санскрит філол.

ч Sanskrit
-(e)s n

санітарка Sanitäterin /=, -nen;ж санскритський філол. sanskritisch

(у лікарні} Krankenwärterin f =, сантехнік ч Installateur [-'to:r] m -s,
-nen

санітарн||ий Sanitäts-; Gesundheits-; сантехніка ж Sanitär|anlagen pl,

sanitär; ~a машина Sanitätswagen Sanitärtechnik/=
m -s, =; а обробка sanitäre сантиграм ч Zentigramm n -s, -e
Behandlung; ~a рубка Säuberungshieb m {скор. cg)
-(e)s, -e; ~ий вагон військ. сантим ч фін. Centime [sä'ti:m] m
Lazarettzugswagen m -s, =; ~ий -s, -s

контрольgesundheitliche Überwachung, сантиметр ч 1. {одиниця виміру

довжини) Zentimeter min -s,
=
Gesundheits|überwachung f =, -en;
~ий нагляд Hygijene|aufsicht/= {скор. cm); 2. {стрічка} Bandmaß
санітарно-гігієнічнЦий sanitär-hy- n -es, -e

gijenisch; ~a норма Hygijenenorm санчастина ж Sanitätsstelle/=, -n

f =, -en; ~e обстеження санчата мн див. санки

gesundheitsrechtliche Untersuchung; ~i сап ч мед. Rotz т -es, Rotzkrankheit

показники /=, -n

Gesundheitscharakteristika
[-ka-] pl; ~i умови Hygijenever- сапа1 ж Hacke/=, -n

hältnisse pl сап||а2 ж військ. Sappe/-, -n, Lauf-

санк||и мн Schlitten m -s, =, graben т -s, -gräben; провадити ~у
Rodelschlitten m -s, =, Handschlitten m -s, eine Sappe fuhren [ausheben*];
=; кататися на ~ax rodeln vi (s) діяти тихою ~ою heimlich
санкціонування c див. санкція 1; [heimtückisch, auf Schleichwegen]
~

доступу Zugriffsberechtigung/^, Vorgehen* vi (s), im Geheimen wühlen vi,

-en leise treten* vi (s)
 сапати 644

сапати schnaufen vi, schnaufend сателіт ч 1. Satellit m -en, -en,

atmen vi; (задихатися) keuchen vi Trabant m -en, -en; 2. mex. Trabantenrad

сапати с.-г. hacken vt, mit der Hacke n -(e)s, -räder, Ausgleichrad
n -(e)s.

bearbeiten vt -räder; (планетарного механізму)

сап£р ч військ. Pionier m -(e)s, -e Umlaufrad n -(e)s, -räder; 3. перен.
саперний Pionier- Satellit m -en, -en

сапка ж Hacke f=, -n сатин ч текст.Satin [za'te] m -s, -s

сапний мед. rotzkrank сатиновий Satin- [za'te-]

сапропель ч спец. Faulschlamm т сатинувати полігр. satimeren vt
-(e)s, Sapropel n -s, -e сатир ч 1. зоол. (птах) Satyrtra-
сапсан ч зоол. (птах) Wanderfalke gopan m -s, -e; 2. зоол. (метелик)
m -n, -n Samtfalter m -s, =; залізний зоол.
~

сапфір Saphir
ч мін. m -s, -e Eisenfarbiger Samtfalter, Kleine
С
сапфірний Saphir-, Saphiren Rostbinde; 3. міф. Satyr m -n/-s, -n
сап ян ч Saffian m -s, Saffianleder n сатира ж Satire/=, -n
сатириди мн зоол. (метелики) Au-

сарай Schuppen m -s, =

ч genfalter pl
сарана ж зоол. Heuschrecke/=, -n сатирик ч Satiriker m -s,
=

сарафан ч Trägerrock m -(e)s, -ro¬ сатиричний satirisch

cke; icm. Sarafan m -s, -e сатисфакція ж (заст.) Satisfaktion
сарацин ч icm. Sarazene m -n, -n f~, -en, Genugtujung/=, -en
сарацинський icm. sarazenisch, Sa- сатрап ч Satrap m -en, -en
razenen- сатуратор ч хім. Saturator т -s, -tor¬

сардялька ж dickes Würstchen, en, Imprägmer| apparat m -(e)s, -e,

Bockwurst f-, -würste Sättiger m -s, =

сардина ж зоол. (риба) Sardinef=, -n сатурація ж спец. Sättigung/=, -en,

=
сардонікс ч мін. Sardonyx т Saturation f =, -en, Imprägnierung

сардонічний sardonisch, bitter, höh¬ /=, -en

nisch Сатурн ч acmp. Saturn m -

саржа ж текст. Serge [zerf]/=, -n сатурналії мн Satumalijen pl

сарич ч зоол. (птах) Bussard т -(е) сауна ж Sauna/=, -s/-nen
S, -е сафарі c Safari/=, -s
сарказм ч Sarkasmus т
=
сахарин ч Saccharin [zaxa-] n -s,

саркастичний sarkastisch Sacharin n -s

саркома ж мед. Sarkom п -s, -е сахароза ж Saccharose [zaxa-]/=

саркофаг ч Sarkophag т -s, -е Sacharose/=
сармат ч Sarmat т -en, -еп, Sarmate сахатися 1. див. жахатися; 2. див.
т -п, -п; ~ка ж Sarmatin f-, -nen шарахатися; 3. див. цуратися
сарна ж зоол. Gemse/=, -п сахнутися див. шарахатися
сатана ч Satan т -s, Teufel т -s,
=
сачкувати (байдикувати) розм.
сатанинські І ий satanisch, teuflisch; (herum)gammeln vi, sich (D.) einen
~е кадло Teufelsbrut/=; ~ий гриб Lenz machen; (ухилятися) sich
бот. Satanspilz т -es, -е drücken (від чогось von D.)',
сатанізм ч Satanismus т
=
(прогулювати заняття тощо) розм.
сатаніти rasend werden* vi (s), in schwänzen vt
Wut geraten* vi (s) сач^к1 ч Kescher т -s, =; (для мете¬
645 светр

ликів) Schmetterlingsnetz п -es, -е сватання c Werbung/=, -en

сачак2 (розм., жарт.) (ледар)

ч сватати freien vi (до когось um А.);
Drückeberger т -s, =; (прогулювач) -ся ein Mädchen werben* vi;
um

Schwänzer т -s,
=
werben* vi, anhalten* vi, freien vi
свавілля Willkür/=, Eigenwille т
с (до когось um А.)
-ns; (впертість) Eigensinn т -(e)s, сваха ж 1. (та, хто сватає) Braut-
Starrsinn т -(e)s werberin f-, -nen;
свавільний willkürlich, eigenwillig; Heiratsvermittlerin /=, -nen; 2. (мати одного з

eigensinnig, eigenmächtig подружжя) Mutter des

сваволити willkürlich [eigenwillig, Schwiegersohns [der Schwiegertochter]
eigenmächtig] handeln vi свакор ч Schwiegervater m -s, -väter
сваволя ж див. свавілля свекруха ж Schwiegermutter f =,
сварити 1. (докоряти) tadeln vt; -mütter

(перев. з боку старшого, свербигуз ч бот. Orientalisches C

начальника тощо) rügen vt;
(засуджувати) verurteilen vt (через
wegen G., für А); (лаяти) schelten*
vt; 2. (робити ворогами) verfeinden
vt, zu Feinden machen vt;
(нацьковувати) aufhetzen vt
сваритися streiten* vi, sich
streiten*, zanken vi, sich zanken; розм.
sich in den Haaren liegen* vi, Krach
haben* [kriegen]
свар| |каж Streit m -(e)s, -e/Strei-
[Glattes] Zackenschötchen,
щось Türkische Rauke
свербіж ч Juckreiz m -es; мед.
Krätze /=, Skabi|esf=
свербіння c Jucken n -s
свербЦіти jucken vi; (про більш
слабку і тривалу дію) розм.
kribbeln vi; <§> у мене руки -лять es
juckt [kribbelt, zuckt] mir in den
Fingern [in den Fingerspitzen, in
den Fäusten, in den Händen]; як не

tigkeiten pl; (лайка) Zank m -(e)s; -ить, то й не чухайся (прислів я)

(розбрат) Zwist m -(e)s, -e; бути у was dich nicht juckt, das kratze nicht
-ці verfeindet [розм. verzankt] sein* сверблячка ж 1. перен. Jucken n

vi (s). sich verzanken, sich entzweien -s,große Lust; 2. див. свербіж; -

(з кимось mit D.); auf dem язика розм. Schwatzsucht/=; фам.

Kriegsfuß stehen* vi; розм. Händel haben*; Schnabelwetzen n -s

затіяти -ку einen Zank vom Zaune Bohrer =
свардел ч mex. m -s,

brechen*; починати -ку розм. свардлик ч 1. див. свердел; 2. зоол.

anbinden* vi (з кимось mit D.); Bohrkäfer т -s,

=

шукати привід для -ки розм. Händel свердлильний Bohr-

suchen свердлильник ч Bohrer т -s, =

сварливий streitsüchtig, zänkisch, свердлильникові мн зоол. Werft¬

zanksüchtig käfer pl
сварливість Streitsucht f =,
ж свердлити тж. перен. bohren vt;
Zanksucht/=, zänkisches Wesen (дреллю) drillen vt
свастика ж Swastika/=, -ken; Ha¬ свардло с див. свердел
kenkreuz n -(e)s, -e свердловина ж Bohrung f =, -en,

сват ч 1. (той, хто сватає) Braut- Bohrloch n -(e)s, -löcher, Sonde/=,

werber m -s, =; 2. (батько одного -n;
-
високого тиску Hochdruck-
з подружжя) Vater des bohrung/=, -en
Schwiegersohnes [der Schwiegertochter] светр ч Pullover [-f-] m -s,
=
 свинар 646

розм. in die Suppe spucken vi

=
свинар ч Schweinepfleger т -s,

Schweinehalter tn -s, =, (комусь D.); я з тобою ~ей не пас

=
Schweinewärter m -s, (відповідь на занадто фамільярне
свинарка Schweinepflegerin /=,
ж звертання) розм. ich habe mit dir
-nen, f =, -nen,
Schweinehalterin doch nicht die Schweine [Säue]
Schweinewärterin/=, -nen gehütet; wo haben wir zusammen
свинарник ч Schweinestall m -(e)s, Schweine gehütet?; тямити, як ~я

-Ställe, Koben m -s, =

в апельсинах розм. soviel
свинарство c Schweinezucht f= verstehen*, wie die Kuh vom Sonntag
свинець ч Blei n -(e)s (хім. знак Pb) (про щось von D.)', на хоч

свинина ж Schweinefleisch n -es; надінь, то все конем не буде

сідло

смажена ~
Schweinebraten m -s [не доросла ~я до коня] (прислі-
свинкажі: морська ~
зоол. Meer¬ в я) wenn man die Sau sattelt, wird
schweinchen n -s, =; 2. мед. Mumps kein Zelter daraus; Affen bleiben
с
Affen, wenn man sie auch in Samt
=
m

свиновідгодівля ж Schweinemast kleidet; ein Affe bleibt ein Affe und

/= käm er nach Rom; не рівняйся,
свиноматка ж Muttersau /=, -en, ~И, до конд, бо шерсть не така
Zuchtsau/=, -en (прислів я) der Esel und die
свинопас ч Schweinehirt m -en, -en Nachtigall haben beid ungleichen Schall
свинорий ч бот. Hundszahngras n свинячий Schweine-, Schweins-
-gräser
-es, свиріль ж Schalmei/=, -en, Hirten¬
свинрта ж див. свиня 2,3 flöte /=, -n

свинофарма ж Schweinefarm /=, свиснЦути 1. einmal pfeifen* vi.

-еп einen Pfiff tun* [ausstoßen*]; 2.
свинство с (бруд, неохайність)
1. (украсти) розм. wegstibitzen vt; фам.
Schweinerei/=, -еп; 2. (низькість, mausen vt, klauen vt
підлість) Schweinerei/=, -еп, свист ч Pfeifen n -s; Pfiff m -(e)s, -e

Gemeinheit /=, -еп; (непристойність) свиставка ж див. свисток

Zote/=, -п свистати pfeifen* vi; (про вітер)
свинський 1. Schwein-; 2. перен. sausen vt; <§> ~
всіх нагору! мор.
schweinisch; (підлий) gemein, alle Mann an Deck!
niedrig свистіти 1. див. свистати; 2.
свинцав||ий Blei-, bleiern; (про перен.(розм.) (базікати) schwatzen
колір) bleifarben, bleigrau; ~і хмари vi; (говорити неправду) розм.
bleierne Wolken flunkern vi
свин||я ж 1. Schwein -(e)s,
п -е; свисток ч Pfeife f=, -n

(самка) Sau f =, Säue/-en; різати свистопляска (розм.) Wirrwarr

ж

~ю eine Sau stechen* [schlachten]; /w -s, Un|ordnung/=

2. перен. (підла людина) Schwein п свистун ч 1. Pfeifer т -s, =; 2. перен.
-(e)s, -е; розм. Schwem|igel т -s, =; (розм.) (базіка) Schwätzer т -s, =

3. перен. (неохайна людина) Ferkel Quatschkopf т -(e)s, -köpfe

п -s, =; розм. Dreckfink т -еп, -еп, свистячий філол. 1. Zisch-,
Schmutzfink т -еп, -еп, Mistfink т zischend; 2. ч Zischlaut т -(e)s, -е;
-еп, -еп; <§> підкласти ein Bein Sibilant т -en, -en
stellen (комусь D.); hereinlegen vt; свита1 ж Oberkleid п -(e)s, -er, Man-
647 свій

tel т -s, Mäntel (aus dem ти юр. aussagen vt, eine Aussage
~

hausgewebten groben Stoff) machen [abgeben*, ablegen]

свита2 ж Gefolge n -s свідчити 1. (давати показання)
свитка ж див. свита1; по Савці zeugen vi (про щось von £>.);
~

{прислів я) nach dem Mann brät bezeugen vt; (значити) besagen vt;
man die Wurst; so wie der Mann 2. (служити доказом) zeugen vi,
geraten, so ist ihm die Wurst gebraten; sprechen* vi (про щось für А.); <§>
kleine Vöglein, kleine Nestlein ~

повагу seine Hoch|achtung

свищ ч мед. Fistel/=, -n bezeugen
свідок ч юр. (чоловік) Zeuge m -n, свіж||ий 1. frisch; -e м дсо
-n; (жінка) Zeugin /=, -nen; (оче- -es, frisches Fleisch; -ий
Frischfleisch n

видець) Augenzeuge m -n, -n; хліб frisches [frischgebackenes]

головний Kronzeuge m -n, -n;
- -
Brot; ~i овочі Frischgemüse n -s,
захисту юр. Entlastungszeuge m frisches Gemüse; -і фрукти Frisch|-
-n, -n, Zeuge der Verteidigung; -
obst [-o:pst] n -es; 2. (прохолодний -

обвинувачення юр. Belastungszeuge про вітер, повітря тощо) kühl,

m -n, -n, Zeuge der Anklage, frisch; на -ому повітрі an der
belastender Zeuge frischen Luft, im Freien; 3. (про
свідомий 1. bewusst; 2. (який новини тощо) neu

розуміє, усвідомлює щось) -bewusst; свіжино ж frisches Schweinefleisch

(який усвідомлює свій обов язок) свіжЦість ж Frische /=; (прохоло¬
pflichtbewusst; (який усвідомлює да) Kühle /=; <§> не першої -ості
відповідальність) nicht mehr ganz frisch
verantwortungsbewusst; 3. (навмисний) bewusst; свіжіЦти 1. frisch [kühl] werden* vi
vorsätzlich, absichtlich, vorbedacht (s); (про вітер) auffrischen vi (s,
свідомість ж 1. (психіка) h); ~є es wird kühl; 2. (набиратися
Bewusstsein п -s; 2. (сприйняття, сил, здоровшати) frisch [blühend,
розуміння навколишнього) Erkenntnis gesund] werden* vi (s)
/=, Bewusstsein п -s; втрачати
-

свіжозаморожений tiefgekühlt,
bewusstlos werden* vi (s), das Feinfrost-
Bewusstsein verlieren*; він втрачає свіжозворений frischgekocht
-

(непритомніє) ihm vergehen свіжоспочений frischgebacken;

[schwinden] die Sinne; 3. тж. перен. neugebacken
(усвідомлення) Bewusstsein n -s, свій [ж своя, с своє, мн свої); (пе¬

Bewusstheit /=, Besinnung/= ред іменником) mein, dein, sein, ihr,

свідоцтво c Zeugnis n -ses, -se, unser, euer, ihr, Ihr; (без іменника)
Bescheinigung/^, -en, Urkunde /=, -n; der [die, das] Meinige [Meine, Dei-
~

про відповідність (товару) ек. nige, Deine, Seinige, Seine, Ihrige,

Konformitätszeugnis п -ses, -se; -

Ihre, Unserige, Unsere, Eurige. Eure.

про народження Geburtsurkunde Ihrige, Ihre]; він сам не er ist ganz -

/=, -n; про смерть Sterbe|urkunde

~
/=,-n
свідчення c (показання) Zeugnis n
-ses, -se, Aussage /=, -n;
(підтвердження) Bestätigung/=,
außer sich (D.)', er fühlt sich nicht
recht wohl; брати сво£ sich (D.)
nichts entgehen lassen*, sein
Interesse zu wahren wissen*; добиватися
-en;
-

свого seinen Willen durchsetzen;

свідка Zeugenaussage / =. -n; дава¬ seine Absicht erreichen; жити сво-
 свійськ||ий 648

їм розумом nach seinem eigenen für einen Wald von [voll] Affen;
Kopf handeln vi; стояти на своєму ще й на зазоріло розм. in
~
не

auf seiner Meinung bestehen*; steif aller Herrgottsfrühe;

und fest behaupten vi; тут усі свої tagen vimp, dämmern
благословлятися на ~

wir sind hier unter uns, hier sind vimp (am Morgen); випускати в
keine Fremden; у ~

[свого
час ~

(книжку) herausgeben* vt;

часу] (про минуле) seinerzeit(s); (про виходити в (про книжку)
~

сьогодення чи майбутнє) zu erscheinen* vi (s); відправляти на той

gegebener Zeit; <§> борщ, хоч не

~ ~
солений, ліпший, ніж чужа юшка
(прислів'я) besser eigenes Brot als
fremder Braten; eigen Brot nährt am
besten; unser Kohl schmeckt wohl;
с своєму ока не вийме (прислів'я)
Pack schlägt sich, Pack verträgt sich;
кожному своє (прислів'я) jedem
das Seine; своя стріха своя -
ins Jenseits befördern vt; розм.
über die Klinge springen lassen*
vi; (знищити тощо) aus der Welt
schaffen vt; зігнати зі ~y розм. am
~
steifen Arm verhungern lassen* vt;
не бачити ~y білого (від тяжкої
праці, втоми тощо) розм. nicht
mehr aus den Augen sehen können*

(від чогось vor £>.); перевернути

втіха (прислів 'я) eigner Herd ist весь ~

розм. die Welt aus den

Goldes wert Angeln heben*, die Welt auf den Kopf
свійські|ий: ~a тварина Haustier n stellen; піти
[переселитися] в
-(e)s,-e Інший [кращий] евф. das ~

світ ч 1. Welt /=, -en; (всесвіт) All Irdische segnen, ins bessere Land
л -s, Welt|all n -s; (земна куля) Erde hinübergehen* vi (s); появлятися на ~i
f =; навколо ~y über Land und auf die [zur] Welt kommen* vi (s):

Meer; мандрувати по (білому) висок, das Licht der Welt erblicken;

~y durch die weite Welt ziehen* vi розтрубити на весь in die Welt ~

(s); розм. in der Welt hinaustuten [hinaustrompeten,

herumkommen* vi (s), sich in aller
Welt raustrompeten] vt; такого добра на ~i
herumtreiben*; 2. (галузь, сфера багато (не варто шкодувати}
тощо) Welt /=, -en, Reich n -(e)s, -e; davon gibt es mehr auf der Welt; не

рослинний ~
Pflanzenwelt f =, ТІЛЬКИ ~y, ЩО В ВІКНІ не

Flora/=; тваринний Tierwelt /=, ~

клином зійшовся] (прислів 'я) die Welt
Fauna/=; 3. (світське суспільство) ist nicht mit Brettern vernagelt
Gesellschaft/=; ^> за очі (далеко) [verschlagen]
~

ans Ende der (куди очі

Welt; світання c Morgendämmerung f =,
дивляться) blindlings in die Welt -en, Morgengrauen n -s,

hinein, ins blanke Nichts; більш Dämmerung /=, -en, Sonnen]aufgang m -(e)
за все на ~і über alles in der Welt; s, -gänge; Tages] anbruch [-brux] m
відколи ом seitdem die Welt -(e)s; від до смеркання die ganze
~

steht; усіх кінців

з ~y aus
Ecken und Enden; білому ~i in
на
der weiten Welt; на таму ~i jenseits
des Grabes; ні за що на ~і um nichts
in der Welt, nicht um alle Welt, nicht
um alles in der Weit, nicht um alle
Güter der Welt; розм., жарт, nicht
aller Welt Nacht hindurch
світан||ок ч Morgendämmerung/=
-en, Tages] anbruch [-brux] m -(e)s,
-brüche [-bryQs]; на ~ку bei Tages|-
anbruch, in aller Frühe
світа ||ти dämmern vi, vimp, tagen
vi, vimp; ~є es dämmert, es tagt, der
649 світловий

Morgen tagt, es wird Tag, der Tag світліти 1. hell werden* vi (s); (про
bricht an небо, погоду) sich aufklären;
світило c 1. Himmelskörper m -s, =; (прояснюватися) sich aufhellen; 2.
2. перен. Leuchte /=, -n, Kapazität (виднітися) leuchten vi, schimmern vi
/=, -en світлі|o1 c тж. перен. Licht n -(e)
світильний: ~
газ Leuchtgas n s; (сяйво) Scheinm -(e)s; ближнє

-es, -e
~
Abblendlicht -(e)s; дальнє ~o
n

світильник ч Leuchte f=, -n; Fernlicht n -(e)s; денне ~o Tageslicht

Beleuchtungskörper m -s, =; (лампада) n -(e)s; при денному ~i bei

Öllampe/=, -n Tageslicht; при зеленому ~i bei Grün; при
світити leuchten vz, vt; (тк. про червоному ~i bei Rot; при ~i bei
джерело світла) scheinen* vi; Licht; у ~i im Lichte (чогось G., von
(присвічувати) leuchten vi, D.); бачити в похмурому ~i durch

vorleuchten vi, das Licht halten* (комусь eine schwarze Brille (an)sehen*
с
D.); <§> ~

козиря den Trumpf vt; розм. schwarz sehen*

aufdecken; ~
тілом den entblößten [schwarzsehen*] vt; бачити в рожевому
Körper zeigen ~i in rosigem [rosarotem] Licht(e)
світитися 1. leuchten vi; 2. sehen* [betrachten] vt, durch eine
(виднітися про вогник тощо) rosige [rosarote] Brille [in rosigem
-

schimmern vi; у вікні світиться світло Licht] (an)sehen* vt;

im Fenster schimmert Licht; 3. вигідному ~i in einem guten
показувати у

(блищати) glänzen vi, funkeln vi;
(сяяти, променитися) strahlen vi;
його обличчя світиться щастям
sein Gesicht leuchtet [strahlt]
Glück, das Glück lacht ihm aus den
Augen; <§> дурний, аж
світиться ausgemachter Dummkopf; розм.
dumm wie Bohnenstroh; розм.
dümmer, als es die Polizei erlaubt
світіння c (яскраве) Leuchten n -s;
(слабке) Glühen n -s, Glimmen n -s;
(джерела світла) Scheinen n -s
світлі|ий 1. (видний завдяки
[günstigen] Licht darstellen vt, in ein
gutes Licht stellen [setzen, rücken]
vt; показувати себе у вигідному
vor ~і in günstigem Licht stehen* vi
[erscheinen* vi (s), sich zeigen];
показувати у невигідному ~i in
einem ungünstigen Licht darstellen vt,
ein bedenkliches [kein gutes] Licht
werfen* (щось auf А); показувати
у правильному ~i ins rechte Licht
stellen [setzen, rücken] vt;
проливати ~o перен. Licht bringen*
(на A.); Licht werfen* (на
щось in

світлу) hell, licht; 2. (прозорий) klar; щось auf A); aufhellen (на щось А.)
~е пивоhelles Bier, Helle n -n; ~i світло2 hell, licht; як вдень taghell
~

нафтопродукти leichte Erd|öl- світло-блакитний див. світло-го¬

derivate [-v-]; 3. перен. hell, licht, лубий
klar; (радісний) freudig, heiter; ~a світло-голубий hellblau
голова ein heller [kluger] Kopf; ~a світло-зелений hellgrün
думка ein lichter Gedanke світло-русявий hellblond
світлина ж див. фотографія світло-сірий hellgrau
світлиця ж Gastzimmer п -s, =, світлобоязнь ж мед. Lichtscheu
=

Empfangszimmer п -s, /=, Photophobie/=

світлість ж Durchlaucht/=; Ваша світловий Licht-, Leucht-; сигнал ~

~
Euer Durchlaucht Lichtsignal п -s, -е; (який блимає)
світловолосий 650

Blinksignal п -s, -е, Blinkzeichen п світогляд ч Welt|anschauung/=, -еп

-s,= світоглядний weltanschaulich
світловолосий hellhaarig, світозорий (поет.) lichtvoll, hell¬
blondhaarig, blond glänzend
світлолюбний бот. lichtbedürftig світоч ч перен. Leuchte/=, -п, Licht
світломаскування Lichttamung с п -es, -er

/=; (затемнення) Verdunkelung/=, світськ||ий 1. (не церковний)

-еп weltlich; (перев. про мистецтво)
світломузика ж Lichtjorgel/= profan, Profan-; (про манери тощо)
світлонепроникний спец. hcht|un- weltmännisch; ~а архітектура
durchlässig, lichtdicht Profanarchitektur / =; ~а влада
світлоокий hell|äugig weltliche Macht; ~а школа
світлосила ж фіз. Lichtstärke/= weltliche Schule; ~і будівлі profane
світлостійкий Hcht|echt, lichtbe¬ Bauten, Profanbauten pl; 2. (про
ständig вищий прошарок суспільства)
світлотехнік ч mondän, Welt-; ~а дама Dame von Welt,
Beleuchtungsfachmann т -(e)s, -leute, Lichttechniker Weltdame/=, -n, Mondäne/=, -n; ~e
товариство mondäne Gesellschaft
=
т -s,

світлотехніка ж свічо ж див. свічка 1-3

Beleuchtungstechnik /=, Lichttechnik/= свічадо с (поет.) Spiegel т -s, =

світлотінь ж мист. Helldunkel п -s свічення с 1. (яскраве) Leuchten

світлофільтр ч Farbfilter т/тех. п п -s; 2. (слабке) Glimmen п -s,

Lichtfilter т/тех. п -s,

-s, =,
=
Glimmlicht п -(e)s
світлофор ч Verkehrs|ampel/=, -п; свічка ж 1. Kerze/=, -п; 2. ел.
залізн.
Lichtsignal п -s, -е Kerze /=, -п; 3. авт. Zündkerze/=, -п,
=
світлочутливий lichtempfindlich Kerze/=, -п; 4. мед. Zäpfchen п -s,
світлочутливість ж Licht|emp- свічник ч Leuchter т -s, =

fmdlichkeit/= свобод||а ж Freiheit/=, -еп; ~а дій

світлошкірий hellhäutig; mit heller Handlungsfreiheit / =; ~а зібрань
Haut Versammlungsfreiheit/=; ~а слова
світляк ч див. світлячок Redefreiheit /=; ~а совісті

світлячок ч зоол. Glühwürmchen Gewissensfreiheit f =; ~а проси

п -s, Glühwurm т -(e)s, -würmer, Pressefreiheit /=; надавати повну ~у дій

Leuchtkäfer т -s,
=
volle Handlungsfreiheit [freie Hand]
світн| І ий Leucht-, leuchtend; ба¬ lassen*; надавати ~y дій freien
ктерія Leuchtbakteri|e /=, -п; ~ий Spielraum [freies Spiel] gewähren;
знак Leuchtzeichen п -s, =
обмежувати чиюсь ~y j-n in seiner
світність ж acmp. Leuchtkraft f =, Freiheit beschränken
spezifische Licht|ausstrahlung свободолюбний freiheitliebend
світобачення c Welt|anschau|ung/= свободолюбство c Freiheitliebe/=
світобудова ж Welt|ordnung/= своєкорисливий eigennützig, auf
світові І ий Welt-; економіка den eigenen Vorteil bedacht
Weltwirtschaft f =; ~а література своєкорисливість ж Eigennutz m
Weltliteratur f =; ~а спільнота -es

Weltgemeinschaft /=; ~ий рекорд своєрідний eigentümlich,

Weltrekord т -(e)s, -е eigenartig; (оригінальний) originell
651 СВЯТИТИ

своєрідність ж Eigentümlichkeit (лицемірство) розм. Muckerei/=,

/=, -en, Ejgen|art/=, -еп; Muckertum п -s; 2. (богомільність)
Originalität/^ Frömmelei/=, en
своєчасний rechtzeitig; (виконаний святенницький 1. (удавано-побо-
у зазначений строк) termingemäß, жний) scheinheilig; (лицемірний)
termingerecht розм. muckerisch, muckisch; 2.
своєчасність ж Rechtzeitigkeitf= (богомільний) frömmelnd
своєчасно rechtzeitig, zur rechten святенниця ж 1. (удавано-побож-
Zeit (geschehend); (у зазначений на) Scheinheilige f -n, -п;
термін) termingerecht, (лицемірка) розм. Muckerin/=, -nen; 2.
termingemäß; (рано) zeitig; виявити~

(богомільна) Frömmler in/=, -nen

хворобу die Krankheit zeitig свят||ий 1. рел. heilig; перен. hoch;
erkennen* (високий, благородний) erhaben;
свої 1. див. свій; 2. мн (родичі) ~а брехня eine fromme Lüge; ~a

Verwandte pl; (земляки) Landsleute pl вода рел. Weihwasser n -s; ~a

свдлок ч буд. Tragbalken m -s, =, заступниця Schutzheilige f -n, -n,

Deckenbalken m -s, = Schutzpatronin/=, -nen; ~a правда
еволюта ж осуд. 1. збірн. (мерзот¬ heilige [unumstößliche] Wahrheit;
ники тощо) Gesindel п -s, Pack п ~a простота! ірон. heilige Einfalt!;

-(e)s; 2. (мерзотник) Lump т -еп, Святая Святих рел.

-еп, gemeiner Kerl Allerheiligste n -n; ~a справа eine erhabene
сволоцнага чіж див. сволота 2 Sache; Святе Письмо рел. die
своя ж див. свій; <§> піч найліп¬ ~

Heilige Schrift; Святий Дух рел.

ше гріє (прислів я) eigener Herd ist der Heilige Geist; ~ий заступник
Goldes wert рел. Schutzheilige m -n, -n,

свояк ч Schwager m -s, Schwäger; Schutzpatron m спокій lieber

-s, -e; ~ий

Verwandte m -n, -n; ми ~и: його Friede, liebe Ruhe; ~i місцярея. die
батько і мій батько коло однієї heiligen Stätten; 2. ч рел. Heilige m
печі грілися [його мама і моя -n, -n; зараховувати до лику ~их

мама в одній воді хустки прали, heiligsprechen* vZ, kanonisieren

твій пес і мій пес у одній соломі vt; (за)ради всього -ого! um
спали] розм. wir sind über drei Gottes [Himmels] willen!; не ~i
[fünf] Ecken [um ein paar Ecken] горшки ЛІПЛЯТЬ (прислів'я) es

verwandt fällt kein Doktor [kein Meister] vom

своячка ж Schwägerin f =, -nen; Himmel, es ist kein Meister vom

Verwandte f -n, -n Himmel gefallen

Святвечір ч рел. der Heilige Abend, святилище c Heiligtum n -s, -tümer,
Heilig|abend m -(e)s, -e heilige Stätte
святенник ч 1. (удавано-побож- святиня ж Heiligtum n -s, -tümer;
=
ний) Scheinheilige m -n, -n; (той, Tempel m -s,

хто публічно засуджує те, чим святитель ч рел. Hohepriester m -s,

таємно займається сам, лицемір) =, Weihbischof m -s, -schöfe

розм. Mucker т -s, =; 2. святити 1. рел. (воду) weihen vt;

(богомільний) Frömmler т (церкву) einweihen vt; (дзвони)

=
-s,

святенництво с 1. (удавана taufen vt; 2. рел. (рукоположити)

побожність) Scheinheiligkeit f =; Weihe geben* (когось £>.); ordinieren vt
 святість
святість ж Heiligkeit f =; Його
Seine Heiligkeit
святковий Fest-, festlich, Feier-,
feierlich; Festtags-, Feiertags-;
настрій Feststimmung/=, Feiertagsstim-
mung/=; одяг Festkleidung/=
-
святкування c Feiern n -s;
(урочистості перев. з великою
програмою} Festlichkeit f =, -еп; (з
відтінком великої урочистості і
офіційності} Feierlichkeit /=, -еп;
(відзначення) Begehung/=
святкувати feiern vt; ein Fest
begehen*; (відзначати) begehen* vt;
С
(перев. голосно, з музикою,
танцями) розм. feten vi; (святкувати
сильно, з розмахом) розм. eine
(bunte) Kuh fliegen lassen*, die
Ziege loslassen*; (провести ніч,
святкуючи) розм. sumpfen vi
свято c 1. Fest n -es, -e; (святковий
день) Feiertag m -(e)s, -e; тж.
перен. Festtag m -(e)s, -e; 2. перен.
(радість, піднесення) Freude f =;
<§> і на нашій вулиці буде
(прислів я) auch unser Weizen wird
einmal blühen, auch wir werden es
einmal besser haben, auch wir
kommen einmal dran, auch wir kommen
einmal auf einen grünen Zweig
святотатство c Gotteslästerung f =,
-en
святотатствувати lästern vt, vi
святочний див. святковий
святці мн рел. Kirchenkalender
=
-s,
свячен||ий geweiht; ~а вода
Weihwasser п -s
=
свящаник чPriester т -s.
священицький priesterlich, Pries-
ter-
свящанний heilig; (освячений)
geheiligt; обов язок heilige Pflicht
~
священнодійство с Ritual
en; Gottesdienst m -(e)s, -e; sakrale
Handlung
652
~
священнослужитель ч Geistliche
m -n, -n
священство c 1. збірн.
~
(священнослужителі) Priestertum n -s; 2. (сан
священика) Priesterwürde/=
сграфіто c мист. Ritzzeichnung/=,
-en, Sgraffito n -s, -s/-ti
сеанс ч (у кіно) Vorführung f =,
-en,Vorstellung/=,-en
саба (при підметі в 1-й особі одн. і
мн.) mich, uns; (при підметі в 2-й
особі одн. і мн.) dich, euch; (при
підметі в 3-й особі одн. і множ, і
у формі ввічливості) sich; піти до
С£бе in sein Zimmer [nach Hause]
gehen* vi (s); у себе вдома bei sich
(D.) zu Hause; <§> брати на себе
(відповідальність, обоє язки,
роботутощо) übernehmen* vt, auf sich
nehmen* vt; розм. auf seine
Achseln [auf seinen Buckel] nehmen*
vt; вивалити із себе in Harnisch
[розм. aus dem Häus|chen, auf die
Palme, (kräftig) in die Wolle]
~
bringen*(виводити з терпіння) aus
vt;
der Fassung bringen* vt; виходити
із себе außer sich geraten* vi (s);
(хвилюватися) hochgehen* відокр.
vi (s); (втрачати самовладання)
розм. aus dem Häusjchen geraten*
vi (s), aus der Haut fahren* vi (s);
(втрачати терпіння) aus der
Fassung kommen* vi (s), die Fassung
verlieren*; (оскаженіти, ошаїіти)
т in Harnisch geraten* [kommen*] vi
(s); говорити від с^бе im eigenen
Namen sprechen* vt, vi; читання
про с£бе stilles Lesen; читати
про себе für sich [still] lesen* vt,
vi; від С£бе (напис на дверях)
stoßen, drücken; до с£бе (напис на
дверях) ziehen; про себе (тихенько
наспівувати, нас виснувати
п -s, -lij¬ тощо) vor sich hin
себелюбний selbstsüchtig
себелюбність ж Selbstsucht/=
653 секретар

себелюбство с див. себелюбність сейсмологія ж Seismologie / =,

севрюга ж зоол. (риба) Stemhausen Erdbebenkunde/=
т -s,
=
сейсмометр ч Seismometer n -s, =

сегмент ч Segment п -(e)s, -е; сейсмостійкий erdbebenfest, erdbe¬

Kreisabschnitt т -(e)s, -е bensicher
сегментація ж Segmentierung f =, сейсмостійкість ж

-en Erdbebenfestigkeit/=, Erdbebensicherheit/=

сегментувати segmentieren vt сейф ч Safe [se:fl m -s, -s,
сегрегат ч Segregat п -(e)s, -е Panzerschrank m -(e)s, -schränke; (для
сегрегатор ч Ablauftrennvorrich¬ грошей) Geldschrank m -(e)s,
tung/=, -en, Siruptrennvorrichtung -schränke; (абонементний) Schließfach n

/=, -еп, Trennvorrichtung/^, -еп -(e)s, -fächer

сегрегація ж Segregation / =, -еп, соканс ч мат. Sekans m
-

Segregatbildung/=; мет. Ausseige- секатор Gartenschere/=, -n

ч
c
rung/=, -еп, Seigerung/=, -еп секвенція ж муз. Sequenz/=, -en

седиментація ж Absetzen п -s, секвестр ч 1. юр. Beschlag т -(е)

Sedimentation /=, -еп s, -schlage, Sequestration /=, -еп;
сезон ч 1. Saison [ze'zor)]/=, -s; накладати див. секвеструвати;
~

купальний Badezeit / =, -еп,

~
2. мед. Sequester min -s, =

Badesaison /=, -s; опалювальний ~

секвестрація ж юр., мед.

Heizperiode/=, -п; театральний ~
Sequestration /=, -еп

Spielzeit/=, -еп; розпал ~у секвеструвати юр. sequestrieren vt,

Hochsaison /=, -s; 2. с.-г. (час
дозрівання) Erntezeit/=
сезонний Saison-, saisonal;
(спричинений умовами сезону)
saisonbedingt; Jahreszeiten-, jahreszeitlich;
(про хворобу тощо) jahreszeitlich
bedingt; квиток Zeitkarte/=, -п
~
сезонник ч Saisonarbeiter т -s, =
сейм ч (у Польщі) Sejm [seim] т -s
сайнер ч мор. Seiner т -s,
сейсмічн||ий Erdbeben-, seismisch;
mit Beschlag belegen vt
секвоя ж бот. Sequojia [Sequoie]
/=-n
секрот1 ч 1. (таємниця)
Geheimnis n -ses, -se; тримати в ~i
geheimhalten* vt; під великим ~ом
unter dem Siegel der
Verschwiegenheit; під ~ом im Geheimen; im
Vertrauen; 2. військ, (сторожовий
=
пост) Horchposten m -s, =, getarnter
Posten; 3.: замок із ~ом

астанція Erdbebenwarte/=, -п Geheimschloss n -es, -Schlösser; штучка

сейсмічність ж Seismizität/=, Erd¬ [річ] з ~ом розм. ein Ding mit nem
bebentätigkeit /=, Erdbebenhäufig- [mit m] Pfiff
keit/= секрот2 ч фізіол. Sekret n -(e)s, -e
сейсмоактивний seismisch aktiv секретар1 ч 1- (працівник)'.
сейсмоактивність ж seismische (чоловік) Sekretär m -s, -e; (жінка)
Aktivität [-V-] Sekretärin /=, -nen; вчений
~
der
сейсмограма ж Seismogramm n -s, wissenschaftliche Sekretär [(жінка)
-e, Erdbeben|aufzeichnung/=, -en die wissenschaftliche Sekretärin];
сейсмограф ч Seismograph m -en, особистий ~
Privatsekretär
[-v-] m
-en, Erdbebenmesser m -s,
=
-s, -e; 2.
(протоколіст засідання,
сейсмографія ж Seismographie/= зборів тощо) Schriftführer т -s,
сейсмологічний seismologisch =, Protokollführer m -s, =; 3. (ви-
 секретар 654

борний керівник) Sekretär т -s, -е; сакста ж муз. Sexte/=, -n

Генеральний ~
ООН UNO-Ge- секстант ч acmp. Sextant m -en, -en

neralsekretär т -s, -е секстат ч муз. Sextett

-(e)s, -e n

секретар2 ч зоол. (птах) Sekretär т сексуальнЦий Sexual-, Sex-, sexu¬

-S, -е ell; ~a революція Sexwelle f =;
секретаріат ч Sekretariat п -(e)s, -е ~ий злочин Sexualverbrechen n -s,

секретарка ж Sekretärin /=, -nen; =, Sittlichkeitsdelikt n -(e)s, -e,

=
Vorzimmerdame/=, -n Sittlichkeitsverbrechen n -s,

секретар ч Sekretär т -es, -е, сексуальність ж Sexualität/=

Schreibschrank т -(e)s, -schränke сексапільний sexy
секратн||ий 1. (таємний) Geheim-; сакта ж Sekte/=, -n
=
geheim; (конфіденційний) сектант ч Sektierer m -s,

vertraulich; ~a служба Geheimdienst m сектантка ж Sektiererin/=, -nen

-(e)s, -e; ~e завдання сектантство c Sektenwesen n -s;

С
Geheimlauftrag m -(e)s, -träge; ~ий аг£нт тж. перен. Sektierertum n -s

Geheim|agent m -en, -en; ~ий сектантський sektiererisch

документ Geheimdokument n -(e)s, сактор ч 1. мат. Sektor m -s, -toren,
-e; суваро ~ий документ geheime Kreisausschnitt -(e)s, -e; 2.
m

Verschlusssache; 2. (потайний) (ділянка, сфера тощо) Abschnitt m

Geheim-; ~ий за мак див. зам&к із -(e)s, -e, Sektor m -s, -toren;
секретом приватний Privatsektor m -s,
~
-en,

секратничати (розм.) geheimtun* privater Sektor; Сектор Газа

vi; (шептатися) tuscheln vi Gaza-Streifen m -s; обстрілу
~

секратно geheim, im Geheimen; Schussfeld n -(e)s, -er; 3. (відділ в установі

vertraulich або організації) Referat п -(e)s, -е,
секреторний фізіол. Sekretions-, Unter|abteilung/=, -en
sekretorisch сакторнЦий спец. Sektor-; ~а
секрація ж фізіол. Sekretion f =, діаграма Sektorendiagramm п -s, -е,

-en, Ausscheidung f =, -en, Kreisdiagramm п -s, -е; ~ий

Absonderung/^, -en живильник Rundbeschicker т -s, =;

секс ч Sex m
=
~ий Bogenschütze/=,
затвор гідр.
секс-бамба ж Sexbombe/=, -n -n, Bogenschütz п -es, -е; (бункера)
секс-маншість ж sexuelle Minder¬ Drehschieber т -s, =, Rundschieber
heit т -s, =, Schwingschieberverschluss

секс-символ ч Sexsymbol n -s, -e т -es, -Schlüsse

секс-фільм ч Sexfilm m -s, -e секуляризація ж Säkularisation f=,

сексапільний sexy -en, Verweltlichung/=, -en

сексалог ч (чоловік) Sexologe m -n, секуляризувати säkularisieren vz,
-n; (жінка) Sexologin/=, -nen verweltlichen vz
сексологія ж Sexologie/=; Sexual- секунді|a ж Sekunde f=, -n; (мить)
forschung/=, -en Augenblick m -(e)s, -e; в одну ~y in
сексопатолог ч (чоловік) Sekundenschnelle

Sexualpathologe m -n, -n; (жінка) секунда-ваксель ч фін.

Sexualpathologin/=, -nen Sekundawechsel m -s,
=

сексот ч Geheimagent m -en, -en; секундант ч Sekundant m -en, -en;

розм. Spitzel m -s, = бути ~ом sekundieren vi (у когось D.)

655 сельсин-приймач

секундн||ий Sekunden-; ~а стрілка селекційні|ий с.-г.

Sekundenzeiger т -s,
=
(селекціонований) selektiert, selektionisiert; Sele-
секундомір ч Stopp|uhr/=, -еп ktions-, Zucht-; ~a станція
секційн||ий Sektions-, Sektional-; Selektionsstation f-, -en; Zuchtstation/=,
~ий ізолятор (мережі) -en

Streckentrenner т -s, =; ~ий котел селекціонер ч Züchter m -s, =;

Gliederkessel т -s, =, Kammerkessel т Pflanzenzüchter m -s, =; Tierzüchter

=
-s, =, Sektionalkessel т -s, =; ~ий m -s,

насос Gliederpumpe f =, -п, селекціонувати selektieren vt, se-

Ringpumpe f =, -п, Stufengehäusepumpe lektionisieren vt, züchten vt

/=, -п; ~ий фільтр Zellenfilter п -s,
=; ~і меблі Anbaumöbel
секціональний див. секційний
секціонаванЦий geteilt; ~а котуш¬
ка Stufenspule/=, -п
секціокувати тех. aufteilen vi, auf¬
trennen vt, aufgliedern vt, sektionie-
селекція ж 1. с.-г. Selektion f =,
п -s -en, Zuchtwahl f-, 2. (відбір, вибір)
Auslese/=, -n, Auswahl f-, -en
селен ч Selen n -s (хім. знак Se)
селеніт ч мін. Selemt п -(e)s, -е,
Blättergips т -es
селенов||ий selenig, Selen-; ~a

ren vt кислота Selensäure f-, -n

секція ж Sektion f-, -en; Abschnitt селенографія ж Selenographie/=

m -(e)s, -e; Segment n -(e)s, -e; селенологія ж Selenologie/=
(відділ) Abteilung/=, -en; (труб тощо) селера ж бот. Sellerie т -s

Bündel n -s, =; (будівлі) Block m -(e) селити ansiedeln vt; ~ся sich ansie¬
s,Blöcke, Sektion/=, -en, deln, sich niederlassen*; розм. sich
-(e)s, -e; обмотки E|n-
Gebäudeabschnitt m ~
einnisten
c Siedlung/=, -en, Ansied-
zelspule f-, -n, Wicklungs|abschnitt селище
m -(e)s, -e, Wicklungs|einheit f =, lung/=, -en
-en, Wicklungs|element n -(e)s, -e; селітра ж хім. Salpeter m -s
~

радіатора Kühlerteilblock m -(e) сел||е c Dorf n -(e)s, Dörfer; (сіль¬

s, -blocke, Kühler|element n -(e)s, -e ська місцевість узагалі) Land n

селевий: потік Mure/=, -n,

~

-(e)s; на ~i auf dem Lande; на ~o

Murbruch [-brux] m -(e)s, -brüche [-bry- aufs Land

qs] сель ч див. селевий потік
селезень ч зоол. Enterich m -s, -e, сельсин ч тех. Drehmelder т -s, =,
=

Erpel m -s, Gleichlaufgerät п -(e)s, -е,

селезінка ж анат. Milz f =, -en; Gleichstellmotor т -s, -en, Selsyn п -s, -е

блукаюча
~
Wandermilz f-, -en сельсин-генератор ч тех.

селективний selektiv; (вибірковий) Drehwinkelgeber т -s,

=

auswählend; рад. trennscharf сельсин-датчик ч тех.

селективність ж Selektivität [-v-] Drehfeldgeber Drehfeld| Übertrager

т -s, =,

/=; рад. Trennschärfe/= т -s, =, Drehmeldergeber т -s, =,

селектор ч ел. Selektor m -s, -toren; Drehwinkelgeber т -s, =,

Wähler m -s, =, Stromwähler m -s, =; Selsyngeber m -s,
=

(переговорний пристрій) сельсин-двигун ч mex. Drehwin-

=
Sprechanlage/=, -n kel-Empfanger m -s,
селекторний Selektor-, Wähler-; ~

сельсин-приймач 4 mex.
зв язок Wählverbindung/=, -en Selsynempfänger m -s, =, Drehfeld|empfän-
 селюк 656

ger т -s,
=
Drehmelder|empfanger семінарія ж Seminar n -s, -e;
=
т -s, духовна
~
Priesterseminar n -s. -e.

селюк ч (розм.) Dorfbewohner т -s, geistliches Seminar

=; ірон. Bauemlümmel т -s,
=
семінарський Seminar-, semina-
Hinterwäldler т -s,
=
risch
селянин ч Bauer т -nJрідко -s, -п семіотика ж 1. мед. Semiotik /=;
селянка ж Bäuerin/=, -nen 2. філол. Semiotik/=,
селянський Bauern-, bäuerlich Bedeutungslehre /=, -n

сама ж філол. Sem п -s, -е семіт ч Semit m -en, -en, Semite m -n.
семантика ж філол. Semantik f= -n; ~ка ж Semitin/=, -nen

семантичний філол. semantisch семітський semitisch

семасіологічний філол. semasiolo- сенат ч Senat m -(e)s, -e
gisch сенатор ч Senator m -s, -toren

е
семасіологія ж філол. Semasiolo- сенатський Senat-
gie/= сенбернар ч зоол. Bernhardiner m
=
семафор ч залізн. Armsignal п -s, -е, -S,

Flügelsignal п -s, -е; мор. Winker т сандвіч ч див. сандвіч

-s,= сенс ч Sinn т -(e)s, -е; {значення)
семеро sieben (an der Zahl); їх було Bedeutung /=, -еп; {користь)
~
es waren ihrer sieben;нас було ~
Nutzen т -s; це не має ~у das hat
wir waren (unser) sieben; <§> ~
keinenSinn, das ist sinnlos
одного не чекають {прислів'я) wer сенсаційний sensationell, aufsehen-
zu spät kommt, hat das Nachsehen; | erregend
es steht geschrieben, dass sechs oder сенсаці||я ж Sensation f =, -en;
sieben nicht sollen harren auf einen (привертання уваги} Aufsehen n -s;

Narren (повідомлення) sensationelle

семестр ч Semester n -s, =, Halbjahr Nachricht; викликати ~ю eine
n -(e)s, -e Sensation verursachen [hervorrufen*,
СЄМПОТОМНИЙ siebenwertig, sieben- auslösen], Aufsehen erregen [poav.
|atomig machen]; гонитва за ~єю
семиголосий siebenstimmig Sensationssucht /=, Sensationshascherei/=

семигранник чмат. Siebenflächner сенсибілізатор ч спец. Sensibilisa¬

m -s,
=
tor т -s, -toren

семиденний siebentägig сенсибілізація ж спец.

семизначний siebenstellig Sensibilisierung/^, -еп

семикутний sjeben|eckig сансор ч Sensor т -s, -soren

семикратний siebenfach сансорнЦий sensorisch; ~а клаві¬

семимильниЦй Siebenmeilen-; іти атура Benihrungstastatur f =, -еп;

-ми кроками mit ~а клавіша Sensortaste/=, -п; ~ий
Siebenmeilenstiefeln gehen* vi (s) екран Berührungsbildschirm т -(е)
семиразовий siebenmalig s, -е, berührungs|empfindlicher
семирічний siebenjährig Bildschirm
семисотий der [die, das] siebenhun¬ сенсуалізм ч філос. Sensualismus
dertste т
=

семінар ч Seminar n -s, -e сенсуаліст ч SensuaHst т -еп, -еп

семінарист ч Seminarist m -en, -en сенсуальний sensuell, sinnlich
657 сердечник

сентенція ж Sentenz /=, -en, Aus- се раль ч Serail т -s, -s

spruch -(e)s,
т -Sprüche, Sinnspruch серафим ч рел. Seraph т -s, -e/-im
m -(e)s, -Sprüche серб ч Serbe т -п, -п; ~ка ж Serbin
сентиментальний sentimental; /=, -nen
розм. gefühlsduselig; {який легко сарбськЦий serbisch; ~а мцва die
розчулюється) rührselig; serbishe Sprache; (лише з
{чутливий) empfindsam артиклем) Serbische п -п; (зазвич. без
сентиментальність ж артикля) Serbisch п =/-s
Sentimentalität
/=; розм. Gefühlsduselei /=; сарбо-хорватський serbokroatisch
(розчуленість) Rührseligkeit f =; сервал ч зоол. Serval [-v-] т -s, -e/-s
(чутливість) Empfindsamkeit/= сервант ч Anrichte /=, -п, Kredenz
сеньйор ч іст. Seigneur [zen'jozr] т /=, -еп
-s, -е, Lehnsherr т -(е)п, -еп, сервелат ч харч. Zervelatwurst [-V-]
Grundherr т -(е)п, -еп /=, -würste
c
сеньйорат ч іст. Seniorat п -(e)s, сарвер ч комп. Server т -s,
=

Ältestenrecht п -(e)s серватка ж Serviette [-'vlet8]/=, -п

сепаратизм ч Separatismus т =
сервіз ч Service [-'vi:s] п =/-s [-'vi-
=
сепаратист Separatist т -еп, -еп
ч sss], [-'vi:s/-'vis9], Tafelgeschirr n
сепаратистка ж Separatistin f =, -(e)s
-nen сервіровка ж Servierung [-v-]/=
сепаратистський separatistisch сервірувати servieren [-V-] vt, auf¬
сепаратор ч Separator, т -s, -toren, tragen* vt
Ausscheider m -s, =, Abscheider m сарвіс ч Kundendienst m -(e)s,
-s, =; молочний Milch|entrahmer
~
Service ['soe:rvis] m =/-s ['soe:rvisis]
m -s, =, Milchzentrifuge/= -n сервітут ч юр. Servitut [-V-] n -(e)s,
сепарація ж Separation/=, -en, Ab- -e, Servitutenrecht n -(e)s
scheidung/=, -en серводвигун ч Servomotor [-v-] m
сепарувати absondern vt, -s, -en, Stellmotor m -s, -en

Ausscheiden* vt сервопривід ч Servoantrieb [-v-] m

сепія 1. ж (фарба) Sepia f-, 2. ж -(e)s, -e, Stellantrieb m -(e)s, -e
(малюнок) Sepiazeichnung/=, -en; сарга ж 1. (прикраса) Ohrring m
3. ж (риба) зоол. Tintenfisch т -(е) -(e)s, -e, Ohrgehänge n -s, =; 2. mex.
s, -е; 4. (колір) sepia, sepiabraun (пристрій) Lasche/=, -n
сапсис ч мед. Sepsis/=, сердега ч ein armer Kerl \розм.
Blutvergiftung/^ -en Schlucker, Wicht, Teufel]
септат ч муз. Septett п -(e)s, -е сарденько c див. серце; моє ~!
саптик ч тех. Ausfaulkammer/=, -п, mein Herzchen!, mein Schatz!
Faul|anlage/= -n, Faulgrube/=, -п, сердечний 1. Herz-; 2. перен. (ufu-
Faulkammer/=, -п рий, задушевний) herzlich, innig;
септима ж муз. Septime/=, -п (добродушний, м'якосердий)
септицемія ж мед. Septikämie/=, gutherzig; (любовний) Herzens-,
-ijen Liebes-
септичний мед. septisch сердечник1 ч 1.(хворий)
сер Sir [zo:r] т -s, -s
ч Herzkranke m -n, -n; 2. (лікар) Arzt für
серадела ж бот. Serradella [Serra¬ Herzkrankheiten
delle]/=, -Неп. Klauenschote/=, -п сердечник2 ч mex. Kern m -(e)s, -e
 сердечниця 658

сердечниця ж (хвора) Herzkranke середцнн||ий in der Mitte (gelegen),

/-п, -п Mittel-; ~a деревина einstieliges
сердечність ж Herzlichkeit f =; Holz, Kernholz n -es; ~a дошка
(щирість) Innigkeit f =; (тепло) Kernbrett n -(e)s, -er
Wärme f= середні|ій 1. (посередині) Mittel-:
сердечно herzlich, innig, von der [die, das] mittlere; ~ій зріст
(ganzem) Herzen Mittelgröße/=, -n; ~ій клас
сердешний elend, armselig, Mit elklas e/=; ~ій розмір Mittelgröße/=, -n;
Jammer- ~ього зросту von mittlerem Wuchs,
сердити ärgern vt; (злити) böse mittelgroß, von mittlerer Größe; ~я
[(сильно) zornig] machen vt; in хвиля мор., рад. Mittelwelle /=,
Zorn bringen* vt; (дратувати, -n; 2. (узятий у середньому)
розізлити) ver|ärgern vt; (гнівити) durchschnittlich, Durchschnitts-; ~я
erzürnen vt; (виводити з себе) auf- величина Mittelwert т -(e)s, -е,
С
bringen* vt Mittelgröße/=, -n, Durchschnittsgrößef=,
сердитий ärgerlich; böse, zornig; -n; нижче ~ього unter dem
aufgebracht; verärgert Durchschnitt; у ~ьому im Durchschnitt,
сердитися böse sein* vi (s) (на durchschnittlich; 3. (посередній)
когось £>., aufA); sich ärgern (на когось mittelmäßig; 4.: ~ій рід філол.
über A); zürnen vi (на когось D.) Neutrum n -s, sächliches Geschlecht;
сердобельний (розм.) mitleidig, ~ього ряду sächlichen Geschlechts
barmherzig середньоазійський mittel|asiatisch
серед (посередині) mitten in [auf] середньоазіатський див. серед¬
(D.); inmitten (G.y (серед ньоазійський
однорідних предметів) unter (на питання середньоверхньонімецьк||ий
"куди?" А.; на питання "де?"
- -

філол. mittelhochdeutsch (скор. mhd.);

D.y ~
білого дня am hell|lichten ~а мова die mittelhochdeutsche
[hellen] Tag(e); нас unter uns
~

Sprache; (лише артиклем)

з

середа ж Mittwoch m -(e)s, -e; по Mittelhochdeutsche п -п; (зазвич. без

середах mittwochs; у середу am артикля) Mittelhochdeutsch п =/-s
Mittwoch; <§> скривився, як ~
на середньовічний mittel|alterlich
п ятницю er spielt den Beleidigten, середньовіччя с Mittel)alter п -s
ihm schwillt der Kamm; розм. er середньодобові І ий Tagesdurch¬
macht ein Gesicht wie vierzehn Tage schnitts-; ~а продуктивність
Regenwetter Tagesmittelleistung f =; ~ий
середзем ном£рськ| | и й Mittel¬ виробіток durchschnittliche Tagesleistung
meer-, mediterran; ~ий клімат середньоєвропейський mitte l|eu-
mediterranes Khma; ~i країни ropäjisch
Mittelmeerländer pl середньомісячний
середин||а ж Mitte f =; (середня Monatsdurchschnitts-, monatsdurchschnittlich
частина) Mittelteil m -(e)s, -e, середньорічний
Mittelstück n -(e)s, -e; (центр) jahresdurchschnittlich, Jahresdurchschnitts-,
Mittelpunkt m -(e)s, -e; ~a ночі Jahresmittel-; ~
показник

Mitternacht
f =; триматися ~и den Jahresdurchschnittsziffer f ~, -n,

Mittelweg einschlagen*; в ~i січня Jahresdurchschnitt m -(e)s, -e

Mitte Januar середняк ч 1. (селянин) Mittelbauer
659 серц||е
т -n, -n, M|ttelstandsbauer т -п, -п; lich; книжн. seriös; 3. (важливий)
2.(людина посередніх здібностей) wichtig, gewichtig; недолік~

mittelmäßiger Mensch schwerwiegender Mangel

середовищЦе Umwelt/=; с 1. серйозність ж Emst т -es,
(соціально-побутові умови) Milieu Ernsthaftigkeit/=
[mil jo:] п -s, -s; (оточення, коло серйозно ernst; im Emst; ernstlich;
людей, довколишня обстановка)
~

хворий ernstlich krank; зовсім ~

Umgebung f =, -еп; в ganz ernst, in vollem Ernst; ти ~? ist

літературному ~і in literarischen Kreisen; das dein Ernst?; meinst du das ernst?
2. (сукупність умов) природних серп ч Sichel/=, -n; ~

місяця Mond¬
Umweltf=, Umgebung/^, Milieu n sichel /=, -n

охорона навколишнього ~a
-s, -s; серпанок ч 1. (пелена) Dunst m -es,

Umweltschutz m -es; 3. (речовини, Dünste, Schleier m -s, =; (туман)

тіла тощо, що заповнюють Nebelschleier m -s, =; 2. (прозора
c
простір) Medium п -s, -dijen тканина) Mull m -(e)s
сережка ж 1. див. серга 1,2; 2. бот. серпантин ч 1. (стрічка з паперу)
Kätzchen п -s, =
Papierschlange f =, -n; 2. (гірська
серенада ж муз. Serenade f =, -n, дорога) Serpentine/=, -n
Ständchen n -s,
=
серпастий sichelförmig
сержант ч військ. Sergeant [-'3ant] m серпентарій ч Schlangenfarm f =,
-en,-en -en
серіал Serial ['siarisl] n
ч -s, -s; серпентин ч мін. Serpentin m -s, -e

телевізійний TV-Serial ~
n -s, -s; серпень ч August m =/-(e)s

Fernsehserije/=, -n сарпій ч бот. Scharte/=, -n; увін¬ ~

серійнЦий Serijen-; serienmäßig, чаний бот. Gekrönte Scharte; ~

serienweise; ~e випробовування фарбувальний бот. Färber-Schar-

Serienprüfung f =, -en, te/=, -П
Reihenprüfung/=, -en; ~e виробництво серпоподібний sichelförmig, s|-
serienmäßige Fertigung [Herstellung], chel|ähnlich
Serienproduktion/= сертифікат ч Zertifikat n -(e)s, -e,
сарія ж Serie /=, -n, Reihe /=, -n; Zeugnis n -ses, -se; якості ~

тлб. Folge f =,-n; ~

Qualitätszeugnis n -ses, -se,

випробовувань Versuchsreihe/=, -n, Testserie Qualitätszertifikat n -(e)s, -e,
/=, -n; -ми in
serienweise, Serijen Qualitätsnachweiskarte /=, -n
серйоз ч (розм.) див. серйозність; сертифікація ж Zertifizierung f =,
на повному ~і (ganz) im Emst, -en, Bescheinigung f =, -en, Typen-
allen Ernstes zulassung/=, -en
серйозний 1. (перев. про людину, сертифікувати zertifizieren vt,
постійну рису) ernst; (перев. про bescheinigen vt, bestätigen vt
поведінку, настрій тощо в певній серфінг ч спорт. 1. (вид спорту)
ситуації, в даний момент) Surfing ['soe:rfir)] n -s,
ernsthaft; (надзвичайно серйозний) Wellenreiten n -s; займатися ~ом surfen vi:
todlernst; 2. (перев. про наміри, думки 2. (дошка) Wellenrittbrett n -(e)s, -er
тощо) ernsthaft, ernstgemeint; сарц||е c анат. Herz n -ens, -en; Ф
(неабиякий про наміри, думки
-

від усього [щирого] ~я aus [mit,

тощо; вжив. тк. як означення) ernst¬ von] ganzem [vollem, tiefstem.
 серцебиття 660

überströmendem, innerstem] чиєсь ~e j-s Herz gewinnen* [im

Herzen; висок, aus [von] Herzens Sturm er|obem, fesseln]; розбити
Grund [Herzensgrund]; всім ~ем mit чи£сь ~e j-m das Herz brechen*;
Herz und Hand, mit Herz und Sinn; з уразити в саме ~e einen Dolchstoß
важким ~ем schweren [blutenden, versetzen (когось £>.); мені
beklommenen] Herzens; з легким від ~я [наче камінь звалився
відлягло

~цем leichten Herzens; за велінням із ~я] ein Stein ist vom Herzen
~я aus eigenem Herzenstrieb; ніж в gefallen (комусь D.); мені стало л£гше
~e ein Stich ins Herz; ~e завмирає на ~і mir wurde leichter ums Herz; у
розм. das Herz steht still (у когось мане важко на ~і es ist mir schwer
£>.); крається das Herz bricht,
~e ums Herz [zumute]; це каменем
es schneidet ins Herz (у когось /).); лежить на ~і das liegt wie ein Stein
~e кров ю обливається das Herz auf dem Herzen (у когось D.); ~e
blutet (у когось £>.); ~e мало не ні на що не зважає свою волю
-

с
вискочило з грудей (від бігу, має (прислів я) Minne verkehrt die
хвилювання тощо) das Herz schlägt bis Sinne; і дзвін без ~я не дзвенить
zum Halse (hinauf), das Herz pocht (прислів я) eine Glocke ohne
bis in den Hals hinauf, das Herz Klöppel klingt nicht, jede Glocke hat
springt in die Kehle (у когось D.); ~e ihren Klöppel; куди ~e лежить, туди

не лежить kein Gefallen (до когось, Й £КО біжить [куди летить,

чогось an D.) finden*; ~e радіє das туди Й 2К0 глядить] (прислів я)
Herz lacht (im Leibe) (у когось D.); was dem Herzen gefällt, das suchen
~e стискається das Herz krampft die Augen: das Auge ist des Herzens
[zieht] sich im Leib(e) zusammen, Zeuge: що від ~я сказано, до ~я

es drückt das Herz in der Brust, ein дохадить [~е ~ю звістку пода£]
Stich geht durchs Herz [durch die (прислів я) was vom Herzen kommt,

Seele] (у когось D.); брати близько geht zu Herzen

до ~я sich (D.) zu Herzen nehmen* серцебиття c Herzklopfen n -s

vi; відкрити ~e das [sein] Herz auf- серцавЦий Herz-; (про ліки) herz¬
tun* [erschließen*, aufschließen*, wirksam; ~ий напад Herz|anfall m
öffnen, eröffnen]; відлягла від ~я -(e)s, -fälle; ~ий раз лад
es wird leicht ums Herz (у когось Herzbeschwerden pl

£>.); вразити когось у сама ~е j-n серцевина ж 1. бот. Mark n -(e)s;

ins Herz [in die Seele] treffen*, j-s Kern m -(e)s, -e; (дерева) Herzholz
Herz treffen* v/, j-m ins Herz n -es; 2. перен. Herzstück n -(e)s, -e

fahren* vi (s); говорити все, що на серцаво-судиннЦий

~і reden, wie es einem ums Herz ist; kardiovaskulär [-v-], Herz- und Kreislauf-; ~i
зворушити ЧИ£СЬ ~e (розчулити) захворювання Herz- und Kreislauf]-
j-s Herz rühren, j-m ans Herz [an j-s erkrankungen pl
Herz] rühren; іти за покликом ~я серцеїд ч розм., жарт.
[робити, як велить ~е] dem Drang Herzensbrecher m -s, =
seines Herzens verfallen sein* vi (s), серцеподібний herzförmig
dem Zuge [dem Trieb] des Herzens С£СІ||я ж 1. (періодичні засідання)
folgen* vi (s), nach seinem Herzen Tagung f =, -en; Sitzung f =, -en,
handeln vi; мати на ~i розм. auf Sitzungsperiode f =, -n; ~я
dem Herzen haben* vt; полонити Генеральної Асамблеї OOH die Voll-
661 сигналіст

Versammlung der UNO, UNO-Voll- старовина [давнина] graue

versammlung/=, -en; скликати ~ю Vorzeit
eine Tagung einberufen; 2. сивин||а ж graues [ergrautes] Haar;
Prüfungen pl
(екзаменаційна) із ~ою graumeliert
сестра ж 1. Schwester/=, -n; 2. мед. сивіти ergrauen vi (s), grau [weiß]
Schwester/=, -n, Krankenschwester werden* vi (s), graue Haare
/=, -n bekommen*
сестринський Schwestern-, сивка ж зоол. (птах)

schwesterlich Goldregenpfeifer т -s, =; бурокрила зоол.

~

сет ч спорт. Satz m -es, Sätze Wanderregenpfeifer т -s, =; ~

сетер ч зоол. (порода собак) Setter морська зоол. Kiebitzregenpfeifer т

=
т -s, -s,=

сецесія Sezession/=, -еп

ж юр. сивко ч див. сиваш
С£ч||а ж Ham т -(e)s, Urin т -s; сивобородий graubärtig с
розм. Pisse /=, -п; дані аналізу ~і сивоволосий grauhaarig
Harnbild п -(e)s, -er сиворакша ж зоол. (птах) Blau¬
сечовиділення с Harnabfluss т -es, racke /=, -п, Mandelkrähe/=, -п

Harnabgang т -(e)s сивочодий див. сивоволосий

сечовий Ham-; міхур Harnblase
~

сивуватий ein wenig angegraut,

/=,-п gräulich, graumeliert
сечовина ж хім. Harnstoff т -(e)s, сивуха ж Fusel m -s, Fuselbrannt¬
-е, Karbamid п -(e)s, -е wein m -(e)s
сечовипускання с Hamen п -s, сивуч ч зоол. Stellerscher Seelöwe
Harn|entleerung/=, Harnlassen п -s; сиг ч зоол. (риба) Renke f =, -n,
розм. Pissen
=
п -s Schnäpel m -s,

сечовід ч анат. Harnleiter т -s,

=
сигара Zigarre/=, -n
ж

сечогінний harntreibend сигарата Zigarettef=, -n

ж

сечокам яні І ий: ~а хвороба мед. сигарниця ж Zigarrentasche/=, -n,

Hamsteinleiden п -s, Urolithiasis f- Zigarettendose/=, -n
сечоприймач чмед. Urinflasche/=, сигма ж Sigma n =/-s, -s

-n сигнал ч Signal n -s, -e; (знак) Zei¬

сечостатеві І ий Urogenital-, chen n -s, =; подавати див. ~

urogenital; ~і хвороби сигналити

Urogenitalkrankheiten pl сигналити signalisieren vi, ein

сибілянт ч філол. Sibilant т -еп, -еп, Signal geben*; (гудком автомобіля)
Zischlaut т -(e)s, -е hupen vi
сибірські І ий sibirisch; ~а виразка сигналізатор ч Anzeiger m -s, =,
мед. Milzbrand т -(e)s; ~ий кедр Signalgeber m -s, =; диму ~

бот. Zirbelkiefer/=, -п Rauchmelder m -s, =; тиску Druck|an-

~

сиваш ч (розм.) (сивий кінь) zeige|einrichtung/=, -en

Grauschimmel т -s, = сигналізація ж Signalisierung f =,
сивець ч див. сиваш -en, Signalgebung/=, -en; пожежна
сив||ий 1. (про волосся) grau, Feuermelde|anlage/=, -n
~

silbern; (про людину) grauhaarig; (про сигналізувати 1. див. сигналити;

колір) grauschwarz, aschgrau; ~ий 2. перен. warnen vt (про щось vor ZX)
туман silbergrauer Nebel; 2.: ~а сигналіст ч див. сигнальник
 сигнальн||ий 662

сигнальнЦий Signal-; ~а лампа сцзий graublau, taubengrau

Alarmlampe/=, Signallampe/=, сиквєл ч кін., тлб. Sequel ['si:kwal]
-n,
-n, Warnlampe /=, -п; ~а ракета n -s, -s

Signalrakete f =, -n, Leuchtkugel сил||а ж 1. (людини) Kraft/=,

/=, -n; ~e табл£ Meldetafel /=, -n, Kräfte; (перев. щодо сили, яку
Schautafel /=, -n, Signaltafel / можна виміряти) Stärke /=, -п; бути
=

-n; ~ий прапорець Winkerflagge ще в ~і noch bei Kräften sein*

vi (s); вибитися із am Ende
/=, -n; ~ий прилад Signal|apparat ~

m -(e)s, -e, Signalgerät n -(e)s, -e, seiner Kräfte [mit seiner Kraft am
Wamgerät n -(e)s, -e Ende, völlig erschöpft; розм. ganz
сигнальник ч Signalgeber m -s, =; herunter] sein* vi (s); sich
військ. Winker m -s, =; мор. abmühen; відчувати в собі велику ~у
-(e)s, -gäste
Signalgast m
розм. Mumm [Schneid, Schwung]
сигнатура ж 1. полігр. Signatur/=, in den Knochen haben*;
с
-en; 2. фарм. Dosierungsvorschrift sich (D.) alle Mühe
докладати всі ~и

/= -en geben*, alle Kräfte aufbieten*, alles

сидень ч (розм.) Stubensitzer m -s, daransetzen; збиратися із ~ами
=, Stubenhocker m -s, =; сиднем [на ~і] (опановувати себе)
сидіти Hause hocken vi, ein
zu seine Kräfte zusammennehmen*, sich
Stubenhocker sein* vi (s) zusammennehmen*; набратися
~

сидеропежя мед.
Sideropenie
ж (зміцніти, одужати тощо) wieder
/=, -i|en, Eisenmangel m -s zu Kräften kommen* vi (s); ~и

сиділка ж (розм.) Krankenpflegerin вичерпуються [~ більше немає)

f=, -nen, Krankenwärterin f=, -nen ich habe keine Kraft mehr; розм. die
сидіння c (місце) Sitz m -es, -e; alten Knochen wollen nicht mehr;
(стільця тощо) Sitzfläche /=, -n; власними ~ами aus eigener Kraft;
м яке ~
Polstersitz m -es, -e; ~
водія зі всіх mit aller Kraft [Gewalt];
~

Fahrersitz m -es, -e; ~

для дитини повний ~и [спевнений ~] bei
Kindersitz m -es, -e Kräften, kraftstrotzend; з усіх aus ~

сидіти sitzen* vi; вдома zu Hause -

allen Kräften, aus Leibeskräften,
sitzen* [розм. hocken] vi, das Haus mit [unter] Einsatz aller [der
hüten; розм. in seiner Klause sein* letzten] Kräfte, unter [mit, bei] Aufbie-
vi (s) [sitzen* vi, hocken vz], in der tung [unter Aufgebot] aller Kräfte
Stube hocken vi; зіщулившись ~

[Kraft]; фам. auf Teufel [Deibel]

[скоцюрбившись] kauern vi; за -
komm raus; спільними ~ами mit
ґратами hinter Gittern sitzen* vi; verlernten Kräften, gemeinsam,
~
за книжками über den Büchern gemeinschaftlich; у міру nach
~

sitzen* vi; ~
за столом am Tisch Maßgabe der Kräfte; yc£, що в чиїхось
sitzen* vi; навпочіпки hocken vi,
~
~ax (проможливості тощо) was in
hockend sitzen* vi; сукня сидить j-s Kräften steht; це пдаад чиїсь ~и
добре das Kleid sitzt gut das geht j-m über die Kraft, das geht
сидр ч Zider m -s, Apfelwein m -(e)s, über j-s Kräfte; через ~y (ледве, з

-e, Apfelmost m -es трудом) mit großer Mühe, kaum; (з

сидячи sitzend, im Sitzen; hockend відразою) mit Widerwillen; 2. фіз..
сидячий Sitz-, sitzend; спосіб ~
mex. Kraft/=, Kräfte; Stärke/=, -n;

життя sitzende Lebensweise ударна ~a die Wucht des Schlages;

663 силовЦий

Schlagkraft/=, -kräfte, Stoßkraft/=, sen*; залишатися в ~i in Kraft

-kräfte; а тяги залізн., aem.
Zugkraft /=; ~a тяжіння фіз.
Gravitationskraft [-v-]/=, -kräfte; 3. {вплив,
влада, спроможність тощо) Kraft
/=, Kräfte, Macht /=, Mächte;
{nepee. непереборна сила, влада або
з примусом) Gewalt f -, -еп;
непереборна ~а {форс-мажор)
Höhere Gewalt; застосування
bleiben* vz (s); мати законну ~y
rechtskräftig [rechtsgültig,
rechtswirksam] sein* vi (s); увійти в
~y {набрати чинності) in Kraft
treten* vi (s), rechtskräftig
[wirksam] werden* vi (s); 7.:
продуктивні ~и Produktivkräfte pl; робоча ~a
ек. Arbeitskraft f =, -kräfte; 8. {безліч,
~и дуже багато) Unmenge/=, -n

Gewalt|anwendung/=, -еп; сила-сил£нна unzählig, zahllos; wie

співвідношення Kräfteverhältnis п -ses, (der) Sand am Meer
~

-se; жадними ~ами не примусиш силабічний літ. syllabisch,

ного зробити це розм. nicht zehn silbenweise
c
Pferde bringen ihn dahin [dazu]; не силань ч див. силач
шкодувати ~и keine Mühe силач ч starker Mensch, Athlet m -en,

scheuen; докладати всі ~и die ganze -en, Kraftmensch m -en, -en

Kraft einsetzen (для чогось für А.); силанний sehr stark, riesenstark;
усе, що в моїх ~ах (у моїй владі, mächtig
компетенції) alles, was in meiner силікат ч Silikat n -(e)s, -e
Macht steht; мені під ~y йога
не силікатний silikatisch, Silikat-
переконати ich vermag ihn nicht силік^з ч мед. Silikose/=, -n, Staub¬
zu überzeugen; це мені не під ~у lungen!erkrankung f => -en,
das geht über meine Kräfte, das Quarzstaublunge/=, -n
übersteigt meine Kräfte; das kann силікон ч хім. Silikon n -s, -e

ich nicht bewältigen; ich bin dieser
Aufgabe nicht gewachsen; 4.
{напруженість, інтенсивність) Kraft
f =; {з більшою мірою прояву)
Stärke f =; (з найбільшою мірою
прояву) Gewalt/=; {з тяжкістю
-
силіцид ч хім. Silizid n -(e)s, -e
силіцій ч Silizium n -s {хім. знак Si)
силкуватися sich anstrengen, sich
bemühen, sich {D.) viel Mühe
geben*
силовЦий Kraft-; mex. Leistungs-;

падати, вдарити тощо) Wucht ~a передача Kraftübertragung/=,

/=; 5. військ. Kräfte pl; {війська) -en; ~a котушка Leistungsspule/=,

Truppen pl; сухопутні ~и -n; ~a станція elektrische Station,
Landstreitkräfte pl, Heer
-(e)s, -e; 6.
n Kraftwerk -(e)s, -e, Kraftanlage
n

{дієвість цінних паперів, закону, /=, -n; ~a турбіна Kraftturbine /=,

договору тощо) Kraft/=; {чинність,
дійсність) Gültigkeit /=; законна
~а {сила закону) Gesetzeskraft /=;
{судового рішення) Rechtskraft/=;
зворотня ~а закону rückwirkende
Kraft des Gesetzes, Rückwirkung
-n, Nutzleistungsturbine /=, -n; ~a
установка Kraft|anlage/=, -n, An-
triebs|anlage/=, -n, Tnebwerk|anla-
ge/=, -n; ~e пале Kraftfeld n -(e)s,
-er; ~ий агрегат Antriebs!aggregat
n -(e)s, -e, Triebwerk n -(e)s, -e;

des Gesetzes, Gesetzrückwirkung ~ий вимикач Leistungsschalter

/=; втрачати ~y außer Kraft treten* m -s, =, Starkstromschalter m -s, =;

vi (s), erlöschen* vi (s); залишати ~ий кабель Kraftkabel n -s, =.

закон в ~i ein Gesetz in Kraft las¬ Leistungskabel n -s, =, Starkstromka-

 силогізм 664

bei п -s, =; ~ий трансформатор тощо) stark, kräftig; 5. (обізнаний,

Leistungstransformator т -s, -еп; ~і здібний) stark, beschlagen (у чомусь
вправи Kraftübungen pl; <§> ~цми in D.); (умілий) gewandt (у чомусь
методами mit Gewalt, gewaltsam; in D.)', 6.: ~а відміна філол. starke
~і міністерства die macht|aus|- Deklination; ~е дієслово філол.
übenden Ministerijen starkes Verb; це не є його ~ою

силогізм ч філос. Syllogismus т =, стороною [він не ~ий у цьому]

-men розм. das ist nicht seine Stärke

силомір ч Kraftmesser
силоміць mit Gewalt, gewaltsam;
(примусово) zwangsweise
сил£Н ч текст. Silon п -s
т -s,
=
сильно kräftig, stark; herzhaft
сильнодійний див. СИЛЬНОДІЮЧИЙ
сильнодіючий stark wirkend
сильфон ч тех. Balgmembran /=,

силос ч с.-г. Silofutter п -s, Gärfutter -en, Faltenbalg m -(e)s, -bälge,

п -s, Silage [-зз]/= Dehnbüchse /=, -n, Faltrohr n -(e)s, -e
с
силосн||ий Silo-, Gärfutter-; ~а в£- сильцо c Fangschlinge/=, -n, Fang-

жа Süo nlm -s, -s, Siloturm

-(e)s, т gam n -(e)s, -e; (для птахів) Dohne
-türme; ~ий корм Silofutter п -s /=,-n
силосорізка ж с.-г. Silohäcksler т симбіоз ч біол. Symbiose/=, -n

-s,= символ ч Symbol n -s, -e, Sinnbild

силососховище с Gärfutterbehälter n -(e)s, -er; (міста) Wahrzeichen n

т -s, =, Gärfuttersilo nlm -s, -s -s, =; (втілення, уособлення)

силосування Silierung f
с =, -en, Inbegriff m -(e)s; (індекс, вказівник)
Gärfutterbereitung/=, -en, Marke / =, -n; кінця рядка
~

Einsäuerung^, -en Zeilenlendmarke/=, -n

силосувати silieren vt, einsäuem vt символізм =

Symbolismus m
ч

силування c Zwang m -(e)s, Nöti¬ символізування c Symbolisierung

gung/^ -en /=, -en, Versinnbildlichung/^ -en
силувати zwingen* vt, nötigen vt (до символізувати symbolisieren vt,
чогось zu D.); nachdrücklich bitten* versinnbildlichen vt
vt символіка ж Symbolik/=

силует ч Silhouette [zilu'eto] / =, -n, символіст ч Symbolist m -en, -en

Schattenriss m -es, -e, Schattenbild n символічний symbolisch, sinnbild¬
-(e)s, -er: (контур) Umriss m -es, -e lich, symbolhaft
силурійський геол. silurisch символічність ж Symbolik / =,
сильн||ий 1. (фізичноміцний) stark; Symbolhaftigkeit/=
kräftig, kraftvoll; (дужий про
-

симетричний gleichmäßig, symme¬

baumstark; 2. (могутній)
чоловіка) trisch, spiegelgleich
3. (інтенсивний,
mächtig, gewaltig; симетричність ж Symmetrie / =,
насичений тощо, з якостями, які Gleichmäßigkeit/=
сприймаються органами чуттів) симетрія ж див. симетричність
kräftig; (інтенсивний і з симонія ж іст. Simonie/=, -ijen,
вираженням емоційного ставлення до Pfründenhandel т -s
про біль, симпатизувати sympathisieren vi
-

явища почуття тощо)

heftig; (міцний перев. про чиїсь (комусь mit D.); sich hingezogen
-

дії, підкреслюється їхня fühlen (комусь zu D.y, sich mit

грунтовність) herzhaft; 4. (про напої, їжу Sympathie verhalten*, Sympathie
665 синкретичний

entgegenbringen* (комусь D.); симфонія ж муз. Sinfonie/=, -ijen,

zu

(бути прихильним) eingenommen Symphonie/=, -ijen

sein* vi (s) (комусь ftir Я.) син ч Sohn m -(e)s, Söhne; <§>

симпатцчн||ий sympathisch; блудний der verlorene Sohn ~

(гарненький) niedlich; (приємний) синагога ж рел. Synagoge/=, -n

angenehm; (про зовнішність) hübsch, сингулярний singulär, Singular-

einnehmend; ~a нервова система сингулярність ж Singularitätf=
анат. sympathisches Nervensystem; синдикалізм ч icm. Syndikalismus
~e чорнило sympathetische Tinte,
-

Geheimtinte/=, -n синдикаліст ч icm. Syndikalist m

симпатія ж Sympathie/=, -thi]en; -en,-en

(прихильність) Zuneigung/= синдикалістський syndikalistisch

симплекс ч філол., мат. Simplex n синдикат ч ек. Syndikat n -(e)s, -e
-es, -e/-phzia синдром ч мед. Syndrom n -s, -e; C
симплексний einseitig; Simplex-; больовий Schmerzsyndrom n -s, -e
~ ~

переговорний пристрій синедріон ч icm. Synedrium n -s,

Wechselsprechanlage/=, -n; підсилювач
~

-drijen, Synedrion n -s, -driien

Einwegverstärker m -s, =; зв язок ~

синекдоха ж літ. Synekdoche f-,

Wechselsprechverkehr m -(e)s
симпозіум ч Symposion n -s, -s^en, синергізм ч Synergismus m -,
Symposium n -s, -si|en Synergie/^ gegenseitiges
симптом ч Symptom n -s, -e, Zusammenwirken
Anzeichen Kennzeichen ч blauer Fleck;
=
n -s, =, n -s, синаць
симптоматика ж мед. blut|unterlaufene Stelle; розм. Veilchen n -s,
=

Symptomatik /=, Symptomatologie/= синильн||ий: ~a кислота Blausäure

симптоматичний symptomatisch; /=, -n

(характерний) bezeichnend, синити bläuen vt

kennzeichnend синиця ж зоол. Meise / =, -n; ~

симулювати (хворобу) simulieren блакитна зоол. Blaumeise /=, -n;

vt; (вдавати) vorgeben* vt, ~
велика зоол. Kohlmeise /=, -n;
Vortäuschen vt; (прикидатися) sich ~

вусата зоол. Bartmeise /=, -n; ~

verstellen довгохвоста зоол. Schwanzmeise

симулянт ч Simulant m -en, -en; /=, -n;
~

чорна зоол. Tannenmeise

Krankheitsheuchler m -s,
=
/=, -n;
~

чубата зоол. Haubenmeise

симулянтка ж Simulantin /=, -en; /=,-n
Krankheitsheuchlerin/=, -en синівський Sohn(e)s-, dem Sohne
симуляція ж Simulation f =, -en, gehörig
Simulieren nVortäuschung f =,
-s; синій blau
-en; (удавання) Verstellung/=, -en; синіти 1. blau werden* vi (s); 2.
(у футболі) розм. Schwalbe f-, -n (виднітися) blau leuchten [schimmern]
симфіз ч мед. Symphyse f =, -n, vi; (вирізнятися) sich blau
Symphysis/= abheben*
симфонічний sinfonisch, синкопа ж муз., філол. Synkope/=.
symphonisch, Sinfonie-, Symphonie-; ~

оркестр Symphonie| Orchester [-k-] n

=
синкретизм ч Synkretismus т

-s,= синкретичний synkretisch

 синод 666

синод ч рел. (у православних) Synod Nasennebenhöhlen|entzündung f =,

т -(e)s, -е; (у протестантів) -en
Synode f =, -п; {церковні збори) Кіг- синусоїда ж мат. Sinuslini]e/=-n,
chenversammlung/^, -еп Sinuskurve [-v-/-f-]/=, -n, Sinuso|i-
синодальний рел. Synodal-, de/=, -n
synodal синусоїдальний sinusförmig, Si-
синодик ч рел. Verzeichnis der nus-

Verstorbenen, Seelenmessenregister n синфазний gleichphasig

-S,= синфазність ж Gleichphasig¬
синодичний acmp. synodisch; ~
keit f =, Phasengleichlauf m -(e)s,
місяць Mondmonat m -(e)s, -e, Mond- Phasengleichheit/=
|Umlaufszeit/=, -en синхронізація ж Synchronisation
синонім ч філол. Synonym n -s, -e [-k-]/=, -en, Synchronisierung/=,
синоніміка ж філол. Synonymik/= -en
с
синонімічний філол. sinnverwandt, синхронізм ч Synchronismus [-k-
synonym ] m =, -men, Gleichzeitigkeit /=,
синонімія ж філол. Synonymie/= Gleichlauf m -(e)s
синопсис ч Synopsis /=, -nopsen, синхроніст ч (перекладач)
Synopse/=, -en, zusammenfassende Simultandolmetscher m -s, =

Übersicht синхронізувати synchronisieren

синоптик ч Meteorologe m -n, -n
синоптика ж метеор. Synoptik/=
синоптичнЦий 1. (зведений, огля¬
довий) synoptisch, (übersichtlich)
zusammengestellt
[zusammengefasst, neben|einandergereiht]; 2.: ~a
карта Wetterkarte/=, -n
синтагма ж філол. Syntagma n -s,
-men
синтагматичний syntagmatisch
[-k-] vt
синхронічний synchronistisch [-k-]
синхронія ж Synchronie [-k-]/=
синхр£нн||ий synchron [-k-], gleich¬
laufend, zeitgleich; (про переклад)
simultan, Simultan-; ~e плавання
Synchronschwimmen n -s
синхронність ж Gleichzeitigkeit/=
синхротрон ч фіз. Synchrotron [-k-]
n -s, -e/-s

синтаксис ч філол. Syntax/=, Satz¬ синхрофазотрон ч фіз.

lehre /=, -n Protonensynchrotron n -s, -e/-s, Synchropha-

синтаксичний філол. syntaktisch sotron [-k-] n -s, -e/-s
синтез ч філос.'Хім. Synthese/=, -n, синька ж 1. (для білизни)
Zusammenfugung/=, -en; ядерний Waschblau п -s, Wäscheblau n -s; 2.
~

Kernfusion/=, -en (світлокопіювальний папір) Blaupause

синтезатор ч Synthesizer ['sintssae- /=, -n
=
zsr] m -s, синьоокий blau|äugig
синтезувати synthetisieren vt синьошийка ж зоол. (птах)
синтетика ж збірн. Kunststoffe pl, Blaukehlchen п -s, =

synthetische Stoffe; (волокно) синюватий bläulich

Synthesefaser /=, -n синюха ж 1. бот. Jakobsleiter / =

синтетичний synthetisch, Synthese-; -n, Himmelsleiter f =, -n; 2. мед.

künstlich, Kunststoff¬ Zyanose/=, -n, Blausucht/=
en ну c ч мат., анат. Sinus m
=
синюшність ж див. синюха 2
синусит ч мед. Sinusitis /=, -tiden, синява ж Blau п -s, Bläue/=
667 сирота

синяк ч 1. див. синець; 2. бот. n -(e)s, Rohjöl n -(e)s; молоко

(бур ян) Nattemkopf -(e)s, т kuhwarme [rohe] Milch

-köpfe; 3. бот. (трав'янистарослина) сириця ж Rohleder n -s
Ochsenzunge/=, -n, Lieb|äugel п -s, сирії|єць ч Syrer m -s, =; ~йка ж

=; 4. бот. (гриб) Komblumen-Röhr- Syrerin/=, -nen

ling т -s, -е сирійський ч syrisch
сип ч зоол. (птах) Gänsegeier т -s, = сирість ж Feuchte f=
сипати (aus)schütten vt; (посипати сиріти feucht werden* vi (s)
перев. рівномірно) (aus)streuen сирітський Waisen-; притулок
~

vt; <§> грішми [грошима] mit

~
Waisenhaus n -es, -häuser
Geld um sich werfen*; жартами ~

сирний Quark-; Käse-

[дотепами] Witze reißen*
=
сирник ч Quarkpfannkuchen m -s,

сипатися (падати, зсуватися) he¬ сировар ч Käser m -s, =, Käsema¬

rabfallen* vi (s), herunterrollen vi (s); cher m -s, =, Käsebereiter m -s, =

(обсипатися -

про штукатурку сироваріння c Käserei/=, Käsebe¬

тощо) abbröckeln vi (s), reitung/=, Käse|erzeugung/=, Kä-
zerbröckeln vi (s); (про пісок тощо) seherstellung/=
rieseln vi (h, s) сироварня ж Käsefabrik f=, -en

сипіти heiser sprechen* vz, krächzen сироватка (молочна) Molke

ж 1.

vi /=; 2. мед. Serum n -s, -ren/-ra; (вак¬

сипк||ий streubar, schüttbar, Streu-; цина) Impfstoff m -es, -e
bröcklig, locker, leicht zerfallend; сировина ж Rohstoff m -(e)s, -e;
Flug-; ~ий вантаж Schüttgut n -(e) Rohmaterial n -s, -lijen; вторинна
s, -güter; <§> ~i піски Flugsand m
~
Sekundärrohstoff m -(e)s, -e;
-(e)s, Treibsand m -(e)s давальницька
~
Bestellmaterial n -s,

сиплий heiser, krächzend -lijen, beigestelltes Material

сипуха ж зоол. Schleiereule/=, -n сировинн||ий Rohstoff-; ~a база

сир ч 1. Käse m -s;

~
із цвіллю Rohstoffbasis/=, -basen; ~ий
Schimmelkäse m -s; 2. (домашній, придаток Rohstoffanhängsel n -s, =; ~i
кисломолочний) Quark m -s; <§>
ресурси Rohstoffquellen pl,
почувати себе як в маслі wie die
~
Rohmaterialvorräte pl
Made im Speck sitzen* vz, wie сиродій ч kuhwarme [rohe] Milch
Mäuse in der Speckseite leben vi сиродутн||ий: ~e залізо Renn|eisen
сирена ж Sirene /=, -n; n -s; ~ий процес Rennverfahren n

Hupe/=, -n; (на судні)

(автомобільна) -s, =, Rohfrischen n -s
Nebelhorn n -(e)s, -hömer сироїжка ж бот. (гриб) Täubling т

сирець ч Rohstoff m -(e)s, -e; (шовк) -s, -е

Rohseide/=; (шкіра) Rohleder n -s сирок£пчен||ий: ~а ковбаса

сирЦий 1. (вологий) feucht; 2. (про Dauerwurst /=, -Würste, Rohwurst /=,

погоду) feucht, nasskalt; 3. (не до -Würste

кінця оброблений) roh, Roh-, сиром ятний weißgegerbt

unbearbeitet; (недоварений) halbgar, СИР2П ч Sirup т -s, -е
nicht gar, roh, Roh-; (глевкий) nicht сиропусний рел. Fastnachts-
ganz durchgebacken; ~a вода сиротя ч/ж Waise /=, -n, Waisen¬
ungekochtes Wasser, Rohwasser n -s; kind п -(e)s, -er; круглий ~

~a нафта rohes Erd|öl, Roh|erd|öl Vollwaise f=, -n

 сиротинець 668

сиротинець ч Waisenhaus п -es, Schnauze (gestrichen) voll haben*

-häuser (чимось von D.); я цим ~ий
сиротливий verlassen, verwaist; донесхочу ich habe es satt; розм. es
(самітний) einsam hängt mir zum Halse heraus, ich

сист£м||а System п -s, -е;

ж 1. habe den Rummel satt, mir reicht s,
валютна Währungssystem п -s,
~а jetzt reicht s mir, jetzt reicht mir s;
-е; дихальна ~а Atemsystem п -s, ~e черево на науку не квапиться

-е; ~а оплати Entgeltsregelungen (прислів'я) voller Bauch studiert

pl, Entlohnungssystem п -s, -е, nicht gern; ein voller Bauch, ein
Vergütungssystem п -s, -е; 2. тех. fauler Gauch; wenn der Bauch voll ist,
(установка) Anlage f =, -п; ist das Haupt blöde; volle Bäuche,
(мережа) Netzwerk п -(e)s, -е; leere Köpfe; voller Magen lernt mit
операційна ~а комп. Betriebssystem п Unbehagen; ~ий голодного не
с -s, -е; пошукова ~а комп. розуміє (прислів'я) der Satte versteht
Suchmaschine f=, -п; виходити із ~и комп. den Hungrigen nicht; der Satte weiß
sich ausloggen; входити в ~у комп. nicht, wie dem Hungrigen zumute
sich einloggen ist; die Gesunden und die Kranken
систематизація ж haben ungleiche Gedanken; wer
Systematisierung/^, -еп im Trocknen sitzt, lacht über den
систематизувати systematisieren vt Regen; ~ий голодному не
систематичний systematisch; товариш (прислів 'я) ungleich trennt
(постійний) ständig; (періодичний) re¬ die Freundschaft; курка по зерну
gelmäßig клю£, та ~а буває (прислів я)

систематичність ж Systematische viele Federn machen ein Bett; скільки

п -п на їжу не дивись, ~им від цьдго

системний System-; не будеш (прислів'я) vom Sehen

systemtechnisch;
~
аналіз Systemanalyse /=, wird man nicht satt; соловей
-п;
~
блок
System|einheit/=, -еп піснями не ~ий (прислів 'я) der hungrige

системотехніка ж Systemtechnik [ein hungriger] Bauch lässt sich mit

/= Worten nicht abspeisen, einem
систола ж мед. Systole/=, -п hungrigen [leeren] Magen ist schlecht
систолічний мед. systolisch predigen
ситець ч текст. Kattun т -s, -е ситість ж Sattheit f=
ситечко с (для заварки) Teesieb п ситний sättigend; (поживний)
-(e)s, -е; <§> нове на кілочку, а
~

nahrhaft; (міцний про напої, їжу

-

як пристаріється kräftig; суп eine

~

тощо) stark,
-

садять
квочку (прислів'я) wer dient, bis er ist kräftige Suppe
unwert, dem ist des Teufels Dank ситняг ч бот. Nadel-Sumpfbinse/=,

beschert; neue Besen kehren wohl, -n,Nadelsimse/=, -n

bis dass sie werden Staubes voll; сито c Sieb n -(e)s, -e; просіювати
solange der Esel trägt, ist er dem крізь durchsieben vt
~

Müller wert ситов||ий Sieb-; пастка Fangsieb

сит||ий satt; <§> бути ~им донесхочу n -e; ~a рамка Siebrahmen m
-(e)s,
[по саму зав язку, по горло] bis -s, =; ~ий сепаратор Siebsichter m
oben hinauf satt sein* vi (s), voll -s,
=

bis oben hin sein* vi (s); груб, die ситовій ка ж mex. Grießputzmaschi¬
669 сідл||о

ne/=, -n, Grieß- und сівалка ж с.-г. Sämaschine /=, -n;

Dunstputzmaschine /=, -n,
Putzmühle/=,
ситофобія ж мед. Sitophobie f =,
-ijen, Nahrungsverweigerung/^ -en
ситра c Fruchsaftgetränk n -(e)s, -e
ситуативний situativ, situationsbe¬
dingt, situations| abhängig
ситуація ж Situation /=, -en, Lage
/=, -en
ситцевий Kattun-, kattunen
ситцевибивнЦий Kattundruck-;
-n ~
точного висіву
Gleichstandsdrillmaschine /=, -n
сівалка-культиватор ж с.-г.
=
Drillgrubber m -s,
сівач ч с.-г. Sämann m -(e)s, -männer
сівба ж с.-г. Saat /=, Aussaat /=;
Säen n -s; (період сівби) Saatzeit/=
сівозміна ж с.-г. Fruchtfolge/=, -n
сідало c Hühnerstange /=, -n, Hüh¬
~a nerleiter /=, -n

фабрика Kattundruckerei/=, -en сідати 1. sich setzen; (займати

сифіліс ч мед. Syphilis/= призначене місце тк. щодо людей)
-

сифілітик ч мед. Syphilitiker т -s, Platz nehmen*; (передбачається,

=

c
сифілітичний мед. syphilitisch що хтось залишиться на даному
сифан ч 1. (трубка для переливан¬ місці певний час) sich hinsetzen; (на
ня) Saugheber т -s, =, Saugröhre/=, коня, велосипед тощо) aufsteigen*

-п; (для розливання) Abfullheber т v/ (s), aufsitzen* vi (s);

-s, =, Füllheber т -s, =; 2. (посудина (опускатися) sich niedersetzen; висок, sich
для газованої води) Siphon т -s, -s, niederlassen*; сідай і працздй setz
Siphonflasche /=, -n; 3. mex. (у dich hin und arbeite; навпочіпки ~

водопроводі, каналізації) sich hocken, sich kauern; на ~

Geruchsverschluss т -es, -Schlüsse крісло sich auf den Stuhl setzen, sich auf

сич ч зоол. (птах) Kauz т -es, Käu- dem [auf den] Stuhl niederlassen*;
ze; ~
волохатий зоол. Raufußkauz 2. (у машину тощо) einsteigen* vi
хатній зоол. (s); 3. (на корабель) an Bord eines
~
т -es, -käuze;
Steinkauz т -es, -käuze; <§> сидіти Schiffes gehen* vi (s); sich
[жити] ~ем [як ~] wie ein Häufchen einschiffen; 4. (про літак) landen vi (s); (про
Unglück hocken vi птаха) sich niederlassen*; 5. (про
сичати zischen vi сонце) untergehen* vi (s); 6. (про
сичик-гороб§ць ч зоол. Sperlings|- пил) sich setzen, sich ansetzen, sich
eule/=, -n ablagern, sich niederschlagen*;
сичуг ч анат. Lab n -(e)s, -e, 7. (братися до певної роботи)
Fettmagen m -s, -mägen gehen* vi (s), sich machen (за щось an
сі c муз. H n =
А.); 8. (про тканину) eingehen* vi
cі-бемоль ч муз. В п =; мажор В- (s), einlaufen* v/ (s); (при пранні)
Dur п
=
schrumpfen vi (s); 9. (потрапляти
сі-дієз ч муз. His п
=
у тюрму) eingesperrt werden*, ins
сі-мажар ч муз. H-Dur п
-

Gefängnis kommen* vi (s)

сі-мінор чмуз. h-Moll п =
сідельник ч Sattler m -s, =

сіападеніт Speicheldrüsen|- сідлати satteln vt

ч мед.
entzündung/=, -en, Sialadenitis/=, сідл||а c 1. Sattel m -s, Sättel;
-flden вибивати із тж. перен. aus dem
сіамські|ий siamesisch; ~a кішка Sattel heben* [werfen*] vt; 2. mex.
Siamkatze /=, -n; ~i близнюки die Sitz m -es, -e; ~o клапана Ventilsitz
siamesischen Zwillinge [v-] m -es, -e
 сідловина 670

сідловина ж тж. геогр. Sattel т -s, verzehren [gegessen haben*] (з

Sättel, Joch п -(e)s,-e; Gebirgsjoch кимось mit D.)
n -(e)s, -e; кривої мат. Kurven|-
~
сільниця ж Salzfass n -es, -fässer,
einsatt(e)lung [-v-/-f-]/=, -en Salzdose f =, -n; (для посипання)
сідлоподібний див. сідлуватий Salzstreuer m -s, =

сідлотрим^ч ч (велосипеда) Sattel¬ сільськЦий Dorf-; Land-; dörflich,

stütze /=, -п ländlich; ~a місцевість Land n -(e)
сідлуватий sattel|artig, sattelförmig, s; -e господарство Landwirtschaft
Sattel- /=; ~e життя Landleben n -s, das Le^
СІДЛЯР v див. сідельник ben auf dem Lande; ~£ населення
сідницЦя ж анат. Gesäßhälfte /=, Landbevölkerung f =; -ий житель
-п; ~і мн Gesäß п -es, -е Landbewohner m -s, =,

сідничнЦий Gesäß-; -а кістка Sitz¬ Dorfbewohner m -s,

=

bein п -(e)s, -е; -ий нерв Hüftnerv сільськогосподарський

с
т -es, -en, Ischiasnerv т -es, -еп; Landwirtschafts-; -а машина
запалення -ого нерва мед. Is|chi- Landmaschine f =, -n; -ий працівник
as тіпіспец. тж. f= landwirtschaftlicher Arbeiter, Land|-
сієста ж Sijesta/=, -ten/-s arbeiter m -s, =; -і тварини Nutzvieh
Сізіфов||ий: -а праця Sisyphus|ar- n -(e)s; і угіддя landwirtschaftlich
beit/= genutzte Flächen,
сік ч Saft т -(e)s, Säfte; фруктовий ~
landwirtschaftliche Nutzfläche
Fruchtsaft т -(e)s, -Säfte; сім sieben; <§> ~
баб рад, а
витискати ~
із лимона eine Zitrone дитя безпупе [а дитина без ока] [у

auspressen; в соку (про

саме семи няньок дитина без носа]

людей) in voller Lebenskraft; (про (прислів я) viele Köche

рослину, плоди тощо) im Saft ste^ verderben der Brei; viele Hirten, übel
hend; варитися у власному соку gehütet; viele Ärzte heilen übel; ~

im eigenen Saft schmoren vi разів відміряй -

один раз відріж

сікатися losgehen* vi (s) (до когось
auf A); an den Leib rücken vi (s) (до
когось D.)
сікач ч Hackebeil n -(e)s,
Hackmesser n -s, =; (для рубання
капусти, м 'яса) Wiegemesser п -s,
сікнути див. сікти
сікти 1. (рубати на дрібні частини)
hacken vt, zerhacken vt; (на січку)
häckseln vt; 2. (шмагати) prügeln
vt; (батогом) peitschen vt; <§>
(прислів я) besser zweimal messen,
als einmal vergessen; erst besinnen,
dann beginnen; erst wägen, dann
-e, wagen; gut Ding braucht Weile [will
Weile haben]
=
сімдесят siebzig
сімдесят||ий der [die, das]
siebzigste; ~i роки die siebziger Jahre
сімдесятирічний siebzigjährig
сім£йн||ий 1. (стосується до сі¬
~

м ї) Familijen-; ~е право Familij-

зубами mit den Zähnen klappern vi enrecht -(e)s; ~і відносини Fa-
п

сіль ж 1. хім. Salz n -es, -e; кухонна milijenverhältnisse pl; 2. (який має
~
Kochsalz n -es; 2. перен. (смисл, сім ю) verheiratet

сутність тощо) Pointe [pö'ets] сімейство с 1. див. сім я; 2. (про

/=, -n; <§> пуд солі з їсти (багато предмети із функціональною
спілкуватися, прожити з кимось спільністю) Famflije/=, -п; (категорія)
тощо) розм. einen Scheffel Salz Gattung/=, -еп; (конструктивне)
671 сіріЦти

Baureihe/=, Typenreihe /=, -n;

-n, Heumahd/=; 2. (місце для косіння)
(кривих, характеристик тощо) Heuschlag т -(e)s, -Schläge
Schar/=, -en сінозаготівля ж Heubeschafftmg
сімка ж 1. (цифра, карта) Sieben /=, -en, Heubereitstellung/=, -еп
/=, =; 2. (автобус, тролейбус) сінозбирання с Heu|erntef=, -п
Siebener т -s; (трамвай) Sieben /=, сінокіс ч див. сіножать
=; 3. (оцінка) Sieben /=, =; 4. (про сінокопнувач ч тех. Heuhaufen¬
мішень) Siebener т -s,
=
sammler т -s, =

сімнадцять siebzehn сінокосарка ж Heumäher т -s, =,

сімсот siebenhundert Mähmaschine/=, -п
сім я ж Familief=, -п; ~
з двох осіб сінонавантажувач ч тех. Heu|auf-
eine zweiköpfige Famili|e;
усією з lader т -s,
=

сім єю розм. mit [samt] Kind und сінопідбирач ч тех. Heusammler т

Kegel -s,=

сім я c фізіол. Samen m -s, =

сінопрес ч див. сінний прес
сім явилиття c фізіол. Samener¬ сінорозвантажувач ч тех. Heu|ab-
guss m -es, -güsse, Ejakulation /=, lader т -s, =

-en сіноставець ч див. пищуха 2

сім ядоля ж бот.
Samenlappen m сіносушарка ж Heutrocknungs|an-
-s, =, -(e)s, -blätter
Samenblatt n lage/=, -n

сім яник ч анат. Samenbaum m -(e) сіонізм ч Zionismus т =

s, -bäume; бот. Samenträger m -s, =, сіоніст ч Zionist т -еп, -еп

Samenpflanze/=, -n СІОНІСТСЬКИЙ zionistisch
сім янин ч Hausvater m -s, -väter; сіпати 1. (смикати) zupfen vt (за
Famflijenvater m -s, -väter щось an D.); (тягти) ziehen* vt,
сім япровід ч анат. Samenleiter m zerren vt (за щось an D.);

~s» (теребити) (hin und her) zausen vt; 2.

сінаж Anwelksilage [-39]/=,
ч с.-г. перен. (турбувати, тривожити)
Welksilage [-39]/= belästigen vt
сіни мн Flur m -(e)s, -e; Diele/=, -n; ста | |тися zucken vi; у мене
Vorzimmer n -s, =
-ється палець es zuckt [reißt] mir im
сіннЦий 1. Heu-; ~ий прес ч mex. Finger
Heupresse 2.: ~a гарячка
m -s, =; сіпнути див. сіпати
мед. Heufieber n -s сірЦий 1. grau; ~а речовина анат.
сінник ч 1. (намет, приміщення) graue Substanz; ~ий колір Grau п

Heuboden -böden, Heudiele

m -s, -(e)s, graue Farbe; 2. перен.
f-, -n; 2. (матрац) Heusack m -(e) (маловажний) unbedeutend; (посередній)
s, -säcke, Strohsack m -(e)s, -säcke fade; (неосвічений) ungebildet; 3. ч
сіно c Heu n -(e)s; <§> як собака на Hase т -n, -n; Wolf т -(e)s, Wölfe
сіні: сама не їсть і другим не дає сірість ж 1. Grau п -(e)s; 2. перен.
wie des Gärtners Hund Bedeutungslosigkeit/=; Fadheit/=,
сіноворушилка ж тех. Heuwender -en; Unbildung/=, Bildungsmangel
Heuwendemaschine /=, -n;
т -s, =, m -s

валкова Schwadenheuwender т
~

сіріЦти 1. (ставати сірим) grauen

-s,= vi, grau werden* vi (s); (виднітися)
сіножать ж 1. (косіння) Mähen п -s, grau leuchten [schimmern] vi; (ви-
 Сіріус 672

різнятися) sich grau abheben*; -s, =; 2. (шкала, схема)', тарифна

2. (розвиднятися) dämmern vimp, ~
Tanfnetz n -es, -e, Tarifstaffelung

tagen vimp; ~є es wird Tag, der Tag f =, -en; 3. анат. Netzmagen m -s,
bricht an -mägen; 4. (електронної лампи)
Сіріус ч acmp. Sirius m Hundsstern Gitter|elektrode/=, -n; (растр)
=
m -(e)s Raster m -s,

сірка ж 1. хім. Schwefel m -s; 2. сітківка ж анат. Netzhaut/=,

(вушна) Ohrenschmalz n -es -häute

сірковмісний schwefelhaltig сітчастий Netz-, netz|artig

сірководень чхім. Schwefelwasser¬ сіт||ь ж див. сітка 1; потрапити в

stoff m -(e)s ~і тж. перен. ins Garn gehen*

сірковуглець ч хім. Kohlendisulfid [laufen*] vi (s)
n -(e)s, -e, Schwefelkohlenstoff m січа ж Gemetzel n -s, =; Feldschlacht

с -(e)s /=, -en

сірник ч Streichholz n -es, -hölzer, січеник чхарч. faschiertes Schnitzel
Zündholz n -es, -hölzer січень ч Januar m =, -s
сірник£в||ий Streichholz-; ~a січка ж с.-г. Häcksel n -s
коробка Streichholzschachtel /=, -n січкарня ж с.-г. Häckselmaschine
сірозем ч Grau|erde/= f =, -n, Häckselbank f =, -bänke,
сірома ч/ж див. сіромаха Häcksler m -s, =

сіроманець ч grauer Wolf січневий Januar-

сіромаха ч/ж розм. armer Teufel січний kreuzend
[Schlucker, Tropf], arme Seele січовий icm. Sitsch-
сіромашний elend, armselig, Jam¬ січовик ч icm. Sitsch-Kosak m -en,

mer- -en, Kosak von Sitsch

сіроокий grau|äugig сіялка ж див. сівалка
сіруватий gräulich сіянець ч Sämling т -s, -е

сірчан||ий Schwefel-; сіянка ж див. сіянець

(сірковмісний) schwefelhaltig; ~a кислота сіяти с.-г., тж. перен. säen vt; (про¬
Schwefelsäure/= сівати) durchsieben vt, sieben vt; ~

сірчистий schwefelhaltig; schweflig; гніздами с.-г. dibbeln vt; ~

~
Schwefeldioxid
газ n-(e)s, -e рядами с.-г. drillen vt; <§> ~

ворожнечу
сіряк Bauemmantel
ч -mäntel,
m -s, Feindschaft stiften; ~

грошима
Bauernrock m -(e)s, -rocke, Bauem- Geld verschwenden
kittel m -s, =
сіяти див. сяяти

сірятина Fadheit /=, -en;

ж знев. сіяч ч див. сівач
Niveaulosigkeit [-'vo:-]/= скабка ж Splitter т -s, =;
сісти див. сідати; сядь на місце! Holzsplitter т -s, =

(заспокойся) розм., жарт, setz скавулітидив. скавучати

dich auf deine vier Buchstaben!; скавучати 1. (вити про
-

собаку)
хоч сядь та плач розм. das ist zum winseln vi; 2. (жалібно стогнати -

Heulen про людину) розм. flennen vi;

сітка ж 1. Netz n -es, -e; ~
для (перев. від болю) wimmern vi;
волосся Haarnetz n -es, -e; ~

(нарікати, бідкатися) klagen vi,

пасічника Bienenhaube /=, -n, jammern vi
Bienenschleier m -s. =, Schwarmnetz m скажоний 1. tollwütig, toll: an Toll¬
673 скандал

wut krank; 2. перен. (про людину) loppieren vi (h, s); 3. (розлітатися -

wütend, rasend про іскри) sprühen vi (h, s), stieben*

скаженіти 1. (про тварин) tollwütig V/ (s)
werden* vi (s); an Tollwut erkranken скаковий Renn-; -
кінь див.
vi (s); 2. перен. (про людину) wüten скакун 1
г/, rasen vi, vor Wut toben vi, wütend скакун ч 1. зоол. (кінь) Rennpferd

werden* vi (s); (виходити із себе) in п -(e)s, -е, Renner т -s, =; 2. зоол.

Hämisch geraten* [kommen*] vi (s) (жук) Sandkäfer т -s, =

скажімо zum Beispiel скала ж див. скеля

сказ ч 1. мед. Tollwut /=; 2. перен. скаламутити(ся) див.
Wut/=; Raserei/=, -en каламутитися)
сказання c Sage/=, -n, Legende/=, скаламутніти див. каламутніти
-n скаламучувати(ся) див. каламу¬
сказано gesagt; дабре ~! фам. gut титися) c
gebrüllt, Löwe!; у книжці im -

скалатати: вік [життя] перен.

~

Buche steht; цим усе -

розм. das sein Leben elend zubringen*

spricht Bände; <§> зроблено скализуб ч (розм.) Witzler т -s, =;
=

(прислів я) gesagt getan -

(насмішник) Spötter т -s,

сказа||ти див. казати; важко -ти скалити: -

зуби die Zähne fletschen

schwer sagen; могти -ти,
zu [blecken]; зуби на одгось j-n
-

навіть, якщо розбудять серед ночі anblecken, j-n anfletschen

розм. im Schlaf hersagen können* скалитися 1. див. скалити зуби;
[beherrschen] vt; можна -ти man 2. (посміхатися, глузуючи) grinsen
kann sagen, es lässt sich sagen; vi

хочу -ти все (не можу промовчати) скалічений verkrüppelt,

розм. es muss von der Leber verstümmelt
herunter; що ти -в? was hast du gesagt?, скалічити(ся) див. калічити(ся)
wie meinst du das? скалка ж див. скабка

сказиЦтися 1. verrückt werden* vi скалозуб ч див. скализуб

(s), überschnappen vi (s); ти що, скальд ч icm. Skalde т -п, -п
-вся? du bist wohl nicht recht bei скальп ч Skalp т -s, -е
Trost [tro:st]; хоч (ти) -ся das ist скальпель ч мед. Skalpell п -s, -е

zum Platzen!; das ist, um auf die скальпувати skalpieren vt

Akazijen zu klettern; 2. див. скаляр ч мат. Skalar т -s, -е

скаженіти скалярний мат. skalar

скайп ч комп. Skype [sk^pp] п -s; скам янілий 1. versteinert; геол.

спілкуватися по -у durch
Skype fossil; 2. перен. (нерухомий,
chatten ['tfe-] vi,
skypen vi заціпенілий) starr, erstarrt
скакалка ж Springseil n -(e)s, -e; скам янілість ж 1. Versteinerung

спорт. Sprungseil n -(e)s, -e /=, -еп; (викопна) Fossil п -s, -lijen;

скакати 1. springen* vi (h. s); (про
часті, легкі і невеличкі стрибки)
hüpfen vi (h, s); (про швидкі і
різкі стрибки) hopsen vi (h, s);
(підскакувати) hoppeln vi (s); 2. (на
коні) reiten* vi (h. s); тж. перен. ga¬
2. (стан) Verstemerung/=, Starrheit
/=, Erstarrung/^
скам яніти 1. геол. versteinern vi (s).
zu Stein werden* vi (s); 2. перен.
erstarren vi (s)
скандал ч Skandal m -s, -e, Krach m
 скандалити 674

-(e)s; (шум, галас) Krawall т -s, -е, hinrichten vt, zur Todesstrafe
Radau т -s; вчиняти див.~
verurteilen vt
скандалити скарб ч Schatz m -es, Schätze;

скандалити randalieren vz, (коштовність) Kostbarkeit f =, -en,

Skandal [Radau] machen, Krach machen Kleinod n -(e)s, -e/-i|en
[schlagen*] скарбник ч Schatzmeister m -s, =;

скандаліст ч Radaumacher m -s, =; Kassenverwalter m -s, =; (в

(горлань) Krakeeler m -s, =; організації) Kassierer m -s, =

(сварлива людина) розм. Zankteufel m скарбниця ж 1. тж. перен.

-s,= Schatzkammer /=, -п; (урядоваустанова)
скандальний Skandal-, skandalös; Staatsschatz т -es, -schätze,
(схильний до скандалів про
-

Staatskasse f-, -n; 2. перен. Fundgrube

людину) skandalsüchtig; (про f =, -n; ~
знань Schatzkammer

С поведінку тощо) anstößig [Fundgrube, Hort] des Wissens

скандзшбити (розм.) (зігнути, скарбничка ж Sparbüchse f =, -n,

викривити) krümmen vt; (скривити Geldbüchse f-, -n, Spardose/=, -n

обличчя) zusammenziehen* vt, скарг] | а ж Klage/=, -n; (перев. по¬

verziehen* vt дана в офіційні органи) Beschwerde
скандзюбитися (розм.) 1. sich /=. -п; ~и на серце
krümmen; 2. перен., груб, Herzbeschwerden pl; книга ~
Beschwerdenbuch
(здохнути) krepieren vi (s) n -(e)s, -bücher; звертатися зі ~ою
скандинав ч Skandinavier [-v-] m sich beschweren (до когось bei D.,
-s, =; ~ка ж Skandinavierin f =, на когось, щось über А.);
-nen eine Klage [Beschwerde]
подавати ~у

скандинавський skandinavisch einreichen [erheben*, einlegen]; (в суд)

[-V-] eine Klage vor Gericht bringen*
скандій ч Skandium n -s (хім. знак скаржитися тж. юр. sich
Sc) beschweren (комусь bei D., на когось,

скандувати (вірш) skandieren vt; щось über А.); (перев. якщо не

(чітко і голосно вимовляти слова) передбачається притягнення

im Sprechchor [-,ko:r] rufen* vi винуватого до відповідапьності) sich
сканер ч mex. Scanner ['ske-] m -s, =; beklagen; (нарікати, ремствувати)
Abflihl|einrichtung f =, -en; klagen vi (на когось, щось über Я.)
Abtastgerät n -(e)s, -e скаржник ч юр. Beschwerdeführer т

сканувати mex. scannen ['ske-] vt; -s, =, Klagefuhrer т -s, =, Kläger т

abtasten vt -s,=

скапостити див. зіпсувати скарифікатор ч с.-г. Ritzmaschine

скапувати tropfenweise abfließen* /=, -п; мед. Skarifikator т -s, -toren,

[(her)ausfließen*, abtriefen] vi (s), Impffederf-, -n

abtropfen vi (s), abtröpfeln vi (s) скарифікація ж спец. Skarifikation

скарабей ч зоол. (жук) Pillendreher /=, -en
=
m -s, скарлатина ж мед. Scharlach т -s

скараскатися (розм.) loswerden* vt скарлючити (розм.) krümmen vt,

(s) (когось А.); (відшити) фам. zusammenkrümmen vt; ~ся krumm
abwimmeln vt werden* vi (s), sich krümmen, sich
скарати bestrafen vt; ~
на смерть zusammenkrümmen
675 скиба

скасовувати abschaffen vt; книжн. скачуватися hinabrollen vi (s),

annullieren vt; (перев. офіційно) hinunterrollen vi (s); herabrollen vi (s),
aufheben* vt; (закон тощо) außer herunterrollen vi (s); hinabrutschen
Kraft setzen vt; (наказ тощо) vi (s), herabrutschen vi (s)

rückgängig machen vt, widerrufen* сквасити(ся) див. квасити(ся)

vt; (відміняти те, що мало би сквер ч Anlage f=, -n, Grün|anlage
відбутися) absagen vt; /=-n
(замовлення) abbestellen vt сквитаї Ітися (розм.) abrechnen vi
скасування c 1. Abschaffung/=, -en; (з кимось mit D.); ми з ним ~лися

(перев. офіційно) Aufhebung/^, -en; ich bin mit ihm quitt

(закону тощо) Außerkraftsetzung скейтборд ч Skateboard ['ske:tbo:d]
/=, -en; (наказу тощо) n -s, -s, Roll(er)brett n -(e)s, -er;

Rückgängigmachung/=, -en, Widerruf m -(e)s; кататися на 4 skaten vi

2. (випадання з програми, розкладу скейтбордист ч Skateboardfahrer
c
тощо Ausfall т -(e)s, -falle
=
['ske:tbo:d-] m -s,
скасувати див. скасовувати скелелаз ч Felskletterer m -s,
=

скат1 ч (схил)Міїїяп% т -(e)s, -hänge, скелет ч 1. анат. Knochengerüst

Hang т -(e)s, Hänge; ~

даху n -es, -e, Gerippe n -s, =; Skelett n

Dachschräge /=, -n, Abdachung/=, -en -(e)s, -e; худий як mager wie ein
~

скат2 ч зоол. Rochen m -s, =; Gerippe, nur Haut und Knochen,

електричний зоол. Zitterrochen m -s,

~ =
knochendürr; 2. перен. Gerüst n -es,
скат3 ч (колесо в комплекті) Radsatz -e; <§> ходячий ~

фам. wandelndes
т -(e)s, -Sätze Gerippe
скат4 ч (гра в карти) Skat т -(e)s; скаля ж Felsen m -s, =, Fels m -en,

грати в skaten vi, Skat spielen

~

-en; (прибережна стрімка) Kliff

скатати 1. див. вальцювати; 2. див. n -(e)s, -e; (підводна) Riff n -(e)
скатувати s, -e
скатертина ж Tischtuch п -(e)s, скелястий Felsen-, felsig
-tücher, Tischdecke f-, -n скана ж apxim. Skene/=, -n

скатертина-самобранка ж скепсис ч Skepsis/=; (сумнів) Zwei¬

Tischleindeckdich n
=
fel m -s,
=

скатка ж військ. Mantelrolle f-, -n скаптик ч Skeptiker m -s, =; Zweifler

=
скатувати (розм.) (списувати) ab¬ m -s,

schreiben* vt; розм. abspicken vt, скептицизм ч Skeptizismus m =;

abbimsen vt (у когось von D.); розм. Zweifelsucht f-

abschmieren vt (у когось bei D.) скептичний skeptisch
скаут ч Pfadfinder m -s, =
скереда ж бот. Pippau/=, -en

скафандр ч (водолазний) Taucher|- скеровувати див. направляти 1,2

anzug m -(e)s, -züge; (космічний) скерування с див. направлення
Raum|anzug m -(e)s, -züge скарцо с муз. Scherzo ['sker-] п -s,
скачати див. скачувати -s/-zi
скачувати 1. (вниз) herabwälzen скетч ч Sketch [sketf] т -(e)s, -е

vt, herabrollen vt, hinabwälzen vt, скиба ж 1. (шматок чогось їс¬

hinabrollen vt; (разом, докупи) тівного) Scheibe f =, -n, Schnitte

zusammenrollen vt; 2. комп. /=, -n;
~
хліба Brotscheibe/=, -n;
(завантажувати) herunterladen vt -ми scheibenweise; 2. (шар землі
 скибка 676

під час оранки) Erdscholle /=, -п, скидатися 1. (бути схожим)

Scholle/=, -n, Ackerkrume/=, -п ähnlich sein*vz (s), gleichen* vi,
скибка ж див. скиба ähneln vi (на когось D.); 2. (збирати
скибочка ж див. скиба; сиру
~

гроші) Geld zusammenschießen*

Käsescheibe f =, -п; нарізати -ми [Zusammenlegen] (на щось für Л.);
in Scheiben schneiden* vt (жертвувати, робити внесок)
скиглення c Gewinsel n -s; beisteuern vt (на щось zu D.)
Gewimmer n -s; Geflenne n -s; Gejammer n скинення c Sturz m -es, Stürze; ~
з

-s; Miesmacherei/=, -en престолу Entthronung/=, -en

скиглити {скавучати
1. про
-

скинути(ся) див. скиддти(ся)

собаку тощо) winseln vz; (про скипати 1. (про страву, напій то¬

чайку) kreischen vi; 2. (жалібно що) aufkochen vi (s); 2. перен.

плакати, пхикати про людину)
-

aufbrausen vi (s), auffahren* vi (s)

розм. flennen vi; (тихо і жалібно скипидар ч Terpentin nlaecmp. m -s
С
плакати) greinen vi; (перев. від скипіти див. скипдти
болю) wimmern vi; 3. (набридливо скип ятити див. кип ятити
жалітися) jammern скирта ж Schober т
~

скаржитися, -s, =; соломи

vi; розм. quengeln vi; (перев. з Strohschober т -s, =

незначного приводу) lamentieren vi; скиртувати schobern vt, in Schober

(бурчати, нити) nörgeln vi; розм. setzen vt, Schober aufhäufen
meckern vi; 4. (канючити) скисати 1. versauern vi; (про моло¬
(aufdringlich) bitten* v/, betteln vt (про ко тощо) sauer werden* vi (s); (про

щось um Л.) вино) schal werden* vi (s); 2. перен.

скиглій ч Nörgler т -s, =; розм. den Mut verlieren*, Trübsal blasen*;
Meckerer т -s, =; Miesmacher m -s, =; schlechter Stimmung sein* vi (s)
фам. Brummbär m -en, -en скиснути див. скисати
скидання c 1. Abwurf m -(e)s, скит ч рел. Einsiedelei/=, -en, Klause
-würfe; бомб Bombenabwurf m -(e)s,
~

/=,-П
-würfe; 2. (відходів тощо) скитатися umherwandem vi (s),
Ableitung/^ -en- Auslass m -es, Ablassen umherschweifen vi (s); sich
n -s; 3.: з престолу Entthronung herumtreiben*; umher|irren vi (s)
~

/=. -en, Absetzung/=, -en скитник ч рел. Klausner m -s, =;

скидати 1. abwerfen* vt; (униз) (затворник) Einsiedler m -s,

=

herabstürzen vt, hinabstürzen vt, скільки (перед незлічуваними

herunterwerfen* vt, hinunterwerfen* іменниками) wie viel; (перед
vt; (у купу) zusammenwerfen* vt; ~

іменниками) wie viele;

злічуваними це ~

листя (про дерево тощо) sich коштує? was kostet das?; б не... ~

entblättern; шкіру (про вужа тощо)

~
wie sehr auch...; разів wie oft
~

sich häuten; 2. (одяг тощо) ablegen скімлити 1. (боліти) schmerzen vi,

vt, ausziehen* vt, abwerfen* vt; розм. weh tun* vi; 2. див. скиглити 1,2
sich auspellen; 3. (рідкі відходи) скінчати(ся) див. кінчати(ся)
ableiten vt, ablassen* vt; 4. (плату, скінченний мат. endlich
ціну, вагу, роки тощо) ablassen* vt, скінченність ж Endlichkeit/=
nachlassen* vt; ~
з ціни
Preise vom скінчити (ся) див. кінчати(ся)
ablassen* [nachlassen*] vt; 5. перен. скіп ч гірн. Förderkübel т -s, =, För¬
abwerfen* vl; stürzen vt dergefäß п -es, -е
677 складатися

сюпа ж Span т -(e)s, Späne besonderem Schlag(e); 5. філол. SH-

=
скіпетр ч іст. Zepter п -s, be/=, -n
скісн||ий (косий) schief; (похилий складальний mex. Montier-,
-

про площину тощо) schräg; Montage- [-39-]; ~

цех

(похилений) geneigt; (стрімкий, Montageabteilung/^ -en, Montagehalle/=, -n

крутий) abschüssig; ~а проекція складян||ий zusammenklappbar,
schiefe [schiefwinklige, schräge] zusammenlegbar; Klapp-; Falt-;
Parallelprojektion /=, -en, ~a парасолька Taschenschirm m

Schrägbild n -(e)s, -er; ~e вітрило
Gaffelsegel n -s, =; ~ий розріз
Schrägschnitt m -(e)s, -e, Gehrungsschnitt
m -(e)s, -e
скіснозубий schrägverzahnt
-(e)s, -e, Knirps m -es, -e; ~ий ніж
Taschenmesser n -s, =; ~ий стілець
Klappstuhl m -(e)s, -Stühle; ~ий
човен Faltboot n -(e)s, -e
складання c 1. (укладення) Zusam¬

скіф ч Skythe m -n, -n menlegen n -s; 2. (з 'єднування

скіф янка ж Skythin/=, -nen частин) Zusammenstellung/^,
склад ч 1. (для товарів тощо) Zusammensetzung / =, Zusammenbau m
Lager п -s, =, Magazin n -s, -e; -(e)s; Montage [-39] / =, -n,
(комора) Speicher m -s, =; ~

Montierung / =, -en; 3. (плану тощо)

боєприпасів Munitionslager n -s, =; A us| arbeiten n -s; (документа
зберігати на ~i lagern vi; зі ~y ек. тощо) Abfassung/=. Aufsetzen n -s
ab Lager; 2. (про людей) Bestand складати 1. (укладати)
m -(e)s, -stände; Zusammensetzung Zusammenlegen vt; (упаковувати) (ein)packen
/=, -en; (колектив) Belegschaft/=, vt; ~
в купи häufeln vt; ~

шарами
-en; кількісний ~
Stärke /=; aufschichten vt; у штабелі stapeln
~

нельотний ~
ae. Bodenpersonal n -s; vt; 2. (з єднувати з частин)
соціальний ~
soziale zusammenstellen vZ, zusammensetzen vt,
Zusammensetzung [Struktur]; виконавців
~

zusammenfugen vt, zusammenbauen

театр. Besetzung/=, -en; у ~i bestem
hend (когось, чогось aus D.); im
Bestände (когось, чогось von 27.); у
повному ~i vollzählig; 3. (речовини
тощо) Zusammensetzung f =, -en;
(складові частини) Bestandteile pl;
(харчових продуктів) Zutaten pl; вірш, пісню тощо) verfassen vt;
4. (особливості розуму, вдачі,
думок тощо) Art/=, -en,
Beschaffenheit /=, -en; (схильність, задатки)
Veranlagung f =, -en; (стиль) Stil
m -(e)s, -e; розуму Mentalität/=,
~
vt; montieren vt; 3. (папір, тканину)
falten vt, zusammenfalten vt; 4.
(коляску, парасольку тощо)
zusammenklappen vt; 5. (збирати,
накопичувати) ansammeln vt; (гроші)
sparen vt; 6. (створювати текст,
(вірш) dichten vt; муз. komponieren
vt; 1. (план тощо)
zusam enstel en vt; (документ тощо за певною
формою) abfassen vt; (розробляти)
aus|arbeiten vt; (розробляючи,

-en, Denkweise/=, -n. Denk|art/=, записуючи кожен пункт, елемент

-en, Sinnes|art f =, -en, тощо окремо) aufstellen vt, auf-
Geistesbeschaffenheit /=, -en;
~

характеру setzen vt; ~

список eine Liste
Charakterbeschaffenheit [k-]/=; він anfertigen; 8. див. становити 2; <§> ~

людина мого ~y er ist von meinem голову sein Leben lassen*

Schlag(e) [meines Schlages]; він складатися 1. (утворюватися
людина особливого ~y er ist von з якихось елементів, частин)
 складений 678

bestehen* vi, sich zusammensetzen

складський Lager-; Speicher-
(з когось, чогось aus D.); 2. складчадтЦий faltig, gefaltet; тж.
(виникати) entstehen* vi (s); (про геол. Falten-, Faltungs-; ~a труба

обставини) sich gestalten, Faltenrohr n -(e)s, -e; ~i гори

Zusammentreffen* v/ (s); (виявлятися, Faltengebirge n -s, Faltungsgebirge n -s
виходити) sich ergeben*; 3. складчастість ж Faltung/=
(здійснюватися) zu Stande [zustande] складчині І а ж gemeinsame Kos¬
kommen* vi (s); 4. (збирати гроші) ten; в ~у auf gemeinsame Kosten:
Geld zusammenschießen* ми купили в -у wir haben
[Zusammenlegen] (на щось für А.) zusammengelegt (щось für А.)
складений geteilt, mehrteilig, скла||сти(ся) див. складати(ся); у
zusammengesetzt, zusammengestellt; мене -лося враження, що... ich
~

присудок філол. habe den Eindruck, dass...

zusam engesetztes Prädikat склеїти (ся) див. склеювати(ся)
С
складка ж тж. геол. Falte /=, -n; склеп ч Gruft/=, Grüfte
(зморшка) Runzel/=, -n склепати 1. див. склепувати; 2. пе¬

складний 1. (зв язний) рен. fabrizieren vt,

zusammenhängend; (логічний) folgerichtig; Zusammenzimmern vt, zimmern vt
2. (ставний, з гарною статурою) склепистий див. склепінчастий
stattlich, wohlgebaut, wohlgestaltet склепіння с apxim. Gewölbe п -s.

складні І ий 1. див. складаний; =; (випуклість) Wölbung/=, -en:

2. див. складений; 3. (важкий для (арка) Bogen m -s, =/Bögen;

розуміння) schwierig; (заплутаний) -
небесне Firmament n -(e)s,
verwickelt; (непростий про стан, -

Himmelsgewölbe n -s; печі Ofendecke/=.

~

справу тогцо) kompliziert; розм. -n, Ofengewölbe n -s, =;

~

черепа
kniff(e)lig; 4. філол. анат. Schädelgewölbe n -s,
=

zusammengesetzt; ~е слово філол. склепінчастий gewölbt, Gewölbe-

zusammengesetztes Wort, Zusammensetzung склапувати zusammennieten vt, ver¬
/=, -en, Kompositum n -s, -ta; ~e nieten vt
речення філол. zusammengesetzter склера ж анат. Sklera / =, -ren.
Satz Auglapfelhaut f-, -häute, Lederhaut
складник ч Bestandteil n -(e)s, -e des Auges
складність ж Kompliziertheit f =; склераденіт чмед. Sklerademtis/=
(труднощі, утрудненість) -tiden
Schwierigkeit/=, -en; розм. Kniff(e)ligkeit склерит ч мед. Sklentis / =, -tiden.
/=, -en Lederhaut|entzündung/=, -en
складнопідрядн||ий: ~e речення склеродермія ж мед. Sklerodermie
=
філол. Satzgefüge n -s, f=, -Üen
складносурядний: ~e речення склероз ч мед. Sklerose / =; розм.
філол. Satzverbindung/=, -en Verkalkung/=, -en
складноцвітні мн бот. склерозний sklerotisch; розм.
Korbblütengewächse pl, Korbblütler pl verkalkt
складові|ий 1.: ~a частина склерома ж мед. Sklerom n -s, -e
Bestandteil n -(e)s, -e; 2. див. склерометр ч спец. Härtemesser m
складський; 3. філол. Silben-, syllabisch -s, =, Ritzhärteprüfer m -s, =,
складувати ablagem vi, einlagem vi
=
Sklerometer n -s.
679 сковзати

склерометрцчнЦий sklerometrisch; склубитися (розм.) sich

~а проба Kratzprobe f =, -n; ~а zusammenballen, sich zusammenrollen
твердість Ritzhärte/= скльовувати (про птаха) aufpi-
склеротинія ж бот. {гриб) Sklero- cken vt; (про рибу) schnappen vt,
tijenbecherling т -s, -е verschlingen* vt
склеротичний див. склерозний склювати див. скльовувати
склеювати kleben vt, zusammen¬ скляний 1. Glas-, gläsern; 2. перен.
kleben vt, zusammenleimen vt; ~ся (нерухомий, застиглий про очі,
-

zusammenkleben vi (s) погляд) glasig

скликання c (з їзду, зборів тощо) скланкЦа ж 1. Glas п -es, Gläser;
Einberufung f =, -en; (період Trinkglas п -es, -gläser; (стаканчик)
повноважень парламенту тощо) Becher m -s, =; дві ~и води zwei
Legislaturperiodef=, -n Glas Wasser; 2. мор. (півгодини)
скликати див. скликати Glas n -es, -en; бити ~и glasen vi,
G
скликати 1. (кликати, збирати) Glasen schlagen*
zusammenrufen* vt; (підкликати) скляр ч Glaser m -s, -

(herbei)rufen* vt; 2. (з їзд, збори скнара ч!ж Geizhals m -es,-hälse;

тощо) einberufen* vt розм. Geizkragen m -s, =, Knicker m
=, Knauser m -s,
=
склити verglasen vt -s,
=
склівка ж зоол. Glasflügler т -s, скнарий geizig; розм. knauserig,
скло с Glas п -es knickerig
склобетон ч Glasbeton [-,torj / півд.- скнаристий див. скнарий
нім., aecmp. -,to:n] т -s скнарити geizig sein* vi (s); розм.
склобій ч Bruchglas ['brux-] п -es, knickern vi, knausern vi; розм. den
Glasscherben pl Daumen auf dem Beutel halten*
скнарість ж Geiz
=
склоблок Glasziegel m -s,
ч m -es; розм.
скловата ж Glaswatte/= /=,
Knickerei Knauserei/=, -en,
-en,
скловолокна c Glasfaser f-, -n Knauserigkeitf=
склодув ч Glasbläser m -s,
-

скніти (втрачати сили) verkümmern

склозавод ч Glasfabrik f =, -en, vi (s); (знемагати) verschmachten
Glaswerk n -(e)s, -e vi (s), vergehen* vi (s) (від чогось
склоочисник ч aem. Scheibenwi¬ vor D.)', (мучитися) sich abplagen,

scher m -s, =, Scheibenreiniger m -s, = sich quälen (від чогось mit D.)
склопакат ч буд. Bauglasplatte f =, скоба ж mex. Klammer/=, -n, Bügel
=
-n, Doppelscheibenglas n -es, -glä- m -s,

ser, Doppelscheibe/=, -n скобель ч mex. Schab|eisen n -s,

=

склоплавильні |ий Glasschmelz-; Schabmesser n -s,

=

~a піч Glasschmelz|ofen m -s, -Öfen скоблити schaben vt

склопластик ч glasfaserverstärkter скований 1. (викований)
Kunststoff [Plast], zusammengeschmiedet; 2. (закований у
Glasfaserkunststoff m -(e)s, -e кайдани) gefesselt; 3. перен. (про
склоподібний glas|artig рухи тощо) gehemmt; (зв язаний)
склоріз ч Glasschneider m -s,
=
gebunden; (зніяковілий) befangen
склотара ж Verpackungsglas n -es скованість ж Gehemmtheit/=;
склотканина ж Glasfasergewebe n Gebundenheit f-, Befangenheitf=
-s, Glasgewebe n -s сковзати (her)abgleiten* vi (s), ab-
 сковзнути 680

rutschen vi (s), (hin)abgleiten* vi (s), сколупувати stochern vi (щось in

hinuntergleiten vi (s) D.)
сковзнути див. сковзати сколювати 1. (лід тощо) abhau-
сковорода ж Pfanne f =, -n, Brat¬ en(*) vt, abhacken vt; 2. (шпилькою)
pfanne/=, -n zusammenstecken vt,
сковування c 1. Zusammenschmie- zusammenheften vt
den n -s; 2. (у кайдани) Fesselung скомандувати ein Kommando
/=, -en; 3. перен. (зв язування, [einen Befehl] erteilen [geben*]

обмеження свободи дій) Bindung/=, скомбінувати див. комбінувати

-en, Binden n -s
сковувати 1. (з єднувати
куванням) zusammenschmieden vt; 2.
перен. (у кайдани) in Ketten legen vt,
С
fesseln vt; 3. (зв язувати,
обмежувати свободу дій) binden*
скоморох ч іст. Spielmann т -(e)s,
-leute; wandernder Komödiant
скомплектований komplett, kom¬
plettiert
скомпонувати див. компонувати
vt; ~

скомпрометувати див. компроме¬

льодом mit Eis bedecken vt тувати
скоїтиanrichten vt; (щось погане сконати ableben vi; вульг. krepieren
без зчого умислу, непомітно vi (s), verrecken vi (s)

тогцо) anstellen vt; (зло з умислом) сконструювати див.

anstiften vt; (злочин) ver|üben vt; ~
конструювати

насильство j-m Gewalt antun*; ~

сконто с ек. Skonto m/n -s, -s/-ti
переворот Umstürzen vt сконфужений verwirrt, verlegen
скоїтися (про щось неприємне) скопа ж зоол. (птах) Fischgeier т

zustoßen* v/
(s) (з кимось D.); (про -s, =, Fisch|adler т -s, =, Flußjadler
раптове і неприємне)
=
щось т -s,

vorfallen* vi
(s) скопати див. скопувати
скоком sprungweise скопоць ч Kastrat т -еп, -еп
сколихнути in Bewegung [Aufre- скопилити див. закопилювати
gung] bringen* [setzen] vt; скопище с Auflauf т -(e)s, -läufe,
(збудити) aufwühlen vt Zusammenrottung/^, -en

сколіоз ч мед. Skoliose/=, -n скополія ж бот. Tollkraut п -(e)s

сколопондра ж зоол. Skolopender скопом alle zusammen, gemeinsam
=
m -s, скопувати aufgraben* vt
сколоти див. сколювати скорбота ж Trauer f =; (журба)
сколотити див. колотити Gram m -(e)s
сколотини мн
Buttermilch/= скорботний trauervoll; gramvoll;
сколочувати див. колотити schmerz|erfüllt
сколошкати 1. (сполошити) auf¬ скоректувати див. коректувати
schrecken vt, aufscheuchen vt; скорення с (завоювання) Erlobe¬
(злякати) erschrecken vt; (викликати rung f =, -еп; (підкорення) Unter-
тривогу, хвилювання) in Aufregung werfung/=, -en
[Unruhe] versetzen vt; скореняти ausrotten vt, vertilgen vt
(занепокоїти) beunruhigen vt; 2. скорзонера ж бот. Schwarzwurzel
(розкуйовдити волосся, шерсть тощо) f=, -n
vt, zerraufen vt
zerzausen скоригувати див. коригувати

сколупати див. сколупувати скорі І ий dwe. швидкий; до -ого

681 скорочувати

побачення auf baldiges Wiedersehen скороход 1. спорт. Geher т -s, =,

ч

скорина ж Brotrinde /=, -n, Brot¬ Schnellläufer т -s, =; 2. іст. Eilbote

kruste /=, -n т -п, -п; 3.: ~и мн (чоботи)
скористатися див. користуватися Siebenmeilenstiefel pl
скористуватися див. користува¬ скорочен||ий verkürzt, gekürzt;
тися abgekürzt; herabgesetzt,
скорити(ся) див. скоряти(ся) verringert, vermindert; reduziert;
скоріше 1. {швидше, швидший) пь eingeschrumpft; abgebaut; ~a хімічна
scher, schneller; якомога so ~
назва chemische
schnell möglich, möglichst
wie Kurzbezeichnung; ~Є СЛОВО Kurzwort n -(e)s,
schnell; 2. {раніше) früher; 3. {краще, -Wörter
більшою мірою) lieber, eher; ^> за ~

скорочення c 1. (зменшення
все aller Wahrscheinlichkeit nach, довжини) Verkürzung/=, -en, Kürzung
höch|stwahrscheinlich f =, -en; (перев. для зручностей,
скоро 1. {швидко) rasch, schnell; спрощення тощо) Abkürzung f =,
2. {незабаром) (recht) bald -en; 2. (зменшення) Herabsetzung
скороварка ж Schnellkochtopf m /=, -en, Verringerung/=, -en,
-(e)s, -töpfe Verminderung/^, -en; (зниження
скородити eggen vt кількісно і якісно) Reduzierung/=, -en;

скороминущий schnell ablaufend (в обсязі) Einschrumpfen п -s,

[(про час, гнів тощо) verfliegend]; Einschrumpfung f =, -en; грошової ~

{швидкоплинний) flüchtig; маси Schrumpfung der Geldmenge;

{минущий, тлінний) vergänglich; ~ ~

експорту Exportrückgang m -(e)

погляд flüchtiger Blick запасів Bestands|abbau m -(e)s,
~

s;
скороминущість ж Flüchtigkeitf= Vorrats|abbau m -(e)s; інвестицій ~

скоромний {про їжу) während der Rückgang der Investitionen [-v-],

Fastenzeit verboten; ~
день Investitionenrückgang m -(e)s;
~

Fleischtag m -(e)s, -e попиту Nachfragerückgang m -(e)

скоромовка ж Zungenbrecher m s, Nachfrageschrumpfung f =, -en,
S, Nachlassen der Nachfrage; ~

скороспілий 1. Früh-, frühreif;

с.-г. чисельності збройних сил
schnellreifend; 2. перен. frühreif, Reduzierung der Streitkräfte; 3.
über|eilt працівників) Abbau m -(e)
(звільнення

скороспілість ж с.-г. Frühreife/=; s; Entlassung f =, -en; штатів ~

перен. Überjeiltheit/=, Übereilung Stellenplankürzung f =, -en, Abbau

f= des Personals; звільняти за ~м

скороспілка ж 1. с.-г. frühreifende штатів abbauen vt: 4. філол.

Frucht; 2. перен. {про людину) (редукція) Abkürzung/=, -en.
frühreif, frühreife Person /=, -en, Reduzierung f =. -en:
Reduktion

скоростиглий див. скороспілий (абревіатура) Abbreviatur [-v-]/=.

скоростиглість ж див. скороспі¬ -en, Abkürzung/=, -en; 5. мат.
лість Reduktion /=, -en, Abkürzung/=, -en:

скорострільний Schnellfeuer- 6. фізіол. Zusammenziehung f =.

скоротати див. коротати -en, Kontraktion/=, -en

скоротити(ся) див. скорочувати(ся) скорочувати 1. (робити

(розм.} Raffer коротшим) verkürzen vZ, kürzen vt:
=
скорохват ч т -s,
 скорочуватися
(перев. для зручності, спрощення
тощо) abkürzen vt; 2.
(зменшувати) herabsetzen vt, vermindern
vt, verringern vt; (знижувати
кількісно і якісно) reduzieren vt;
(штат працівників) abbauen vt,
kündigen vt; 3. мат. (дріб) reduzie-
ren vt, abkürzen vt, kürzen vt
скорочуватися (робитися
коротшим) sich verkürzen, kürzer
werden* vi (s); (зменшуватися) sich
vermindern, sich verringern;
(знижуватися кількісно і якісно) sich
с reduzieren; (в обсязі) einschrumpfen
vz (s)
скорпена ж зоол. (риба)
Drachenkopf т -(e)s, -köpfe
скорпіон ч зоол. Skorpion т -s, -е
Скорпіон ч acmp. Skorpion т -s
скортіти (розм.) Lust bekommen*
(чогось zu D.)
скорчити(ся) див. корчити(ся)
скорчуватися див. корчитися
скоряти (завойовувати) er|obem vt;
(підкоряти) unterwerfen* vt;
(подужати, переборювати)
bezwingen* vt; <§> чи£сь серце j-s Herz
~
er|obern
скорятися sich unterwerfen*;
(примирятися, задовольнятися) sich
abfinden* (з чимось mit D.);
(підкорятися) sich fugen (з
in А.); долі sich in sein
~
Schicksal ergeben* [fugen];
лихій долі
~
розм. in den sauren Apfel beißen*
скоса von der Seite her, schief,
schielend, scheel; розм. aus den Augen-
winkeln
скосор ч зоол. (жук) Dickmaulrüss-
ler m -s,
=
скосити див. косити 1,3
СКОСИТИСЯ див. КОСИТИСЯ
скособочитися sich auf eine Seite
neigen
скостеніти див. закостеніти
скот ч див. xyntäa 1
682
скотар ч Viehwärter т -s, =,
Viehzüchter Rinderzüchter =
т -s, =; т -s,
скотарка ж Viehwärterin /=, -nen,
Viehzüchterin/=, -nen;
Rinderzüchterin /=, -nen
скотарити див. скотарювати
скотарня ж Viehstall т -(e)s, -Ställe,
Rinderstall m -(e)s, -Ställe
скотарство c Viehzucht f=
скотарський Viehzucht-
скотарювати Viehzucht treiben*;
das Vieh weiden
скотині|a 1. див. xyjitäa 1; 2. див.
ж
худоба 2; обходитися як зі ~ою
розм. wie (den letzten) Dreck (am
Schuh) behandeln vt
скотити(ся) див. скочувати(ся)
скотний: двір див. скотарня
-
скотобійня ж Schlachthof т -(e)s,
-höfe, Schlachthaus п -es, -häuser
скотолозтво c Tierliebe /=, Zo|o|-
erastie/=
скотопромисловий Viehhandels-
скотч ч Klebeband n -(e)s, -bänder
скоцюрбившись (сидіти) kauernd
скоцюрбитися див. скоцюрблю¬
ватися
скоцюрблюватися (ставати
дуже зігнутим, скривленим про
людину, частини тіла) sich
krümmen, sich zusammenkrümmen, sich
чимось zusammenziehen*; (сідати
навпочіпки, зіщулившись) sich kauern
скочувати herabrollen vt,
hinabrollen vt; (спускати) rollend
herunterlassen vt; (завантажувати) rollend
aufladen* vt
скочуватися 1. herabrollen vi (s),
hinabrollen vi (s); herabrutschen v/
(s), hinabrutschen vi (s);
(перекидаючись) herabkollern vi (s),
hinabkollern vi (s); 2. перен. (відходити,
відступати від чогось передового,
прогресивного) abgleiten* vi (s) (до
чогось zu D.)
скошувати див. косити 1,3
683 скривдити

скошуватися див. коситися Schwatzen n -s, Kreischen n -s;

скоювати див. скоїти (жаб) Quaken n -s, Gequake n -s

скрадливий einschmeichelnd скрекотати schrill schreien* vi; (про

скродливість ж einschmeichelndes цвіркунів тощо) zirpen vi; (про
Wesen сороку) schwatzen vi, kreischen vi;
скраочку див. скраю (про жаб) quaken vi
скроплений хім. verflüssigt;
~
газ скрекотіти див. скрекотати
Flüssiggas п -es, -е, verflüssigtes Gas скрепер ч тех. Schrapper т -s, =,
=
скроплювати хім. verflüssigen vt Schürfwagen т -s,

скрошувати 1. (приховувати скрес ч див. скресання

недоліки} beschönigen vt, beschönen vt; скресання с (річки) Eisbruch [-brux]
2. (прикрашати} schön machen vt, т -(e)s, -brüche [-bryQa], Eisgang m

verschönern vt, ausschmücken vt -(e)s, -gänge

скрою am Rande; <§> моя хата я скресоти aufgehen* vi (s)
нічого не знаю (прислів'я) mein скрос||нути див. скресати; крига
Name ist Hase, ich weiß von nichts ~ла der Eisgang hat begonnen; тж.
скребочка ж 1. Schab|eisen n -s, перен. das Eis ist gebrochen
=, Schaber m -s, =; Kratzer m -s, =, [geborsten]
Kratze /=, -n; (очисник верстата скривавити див. кровоточити
тощо) Abstreifer m -s, =, Abräumer скривавлений mit Blut befleckt
m -s, =; 2. (біля входу у скривати 1. (xoeamu) verbergen*
приміщення для зчищання бруду із взуття) vt, verstecken vt; 2. (приховувати)
Kratz| eisen п -s, verheimlichen vt, verhehlen vt,
=

скребло с 1. (знаряддя первісної geheim halten* vt; (майно, гроші) юр.

людини) Scharre /=, -n, Schaber т unterschlagen* vt; (замовчувати)
-s, =; 2. (щітка для чищення verschweigen* vt; ~
своє

коней) Striegel т -s, =; чистити ~м незадоволення seinen Ärger verbeißen*;

striegeln vt 3. (заслоняти, закривати)
скребниця ж див. скребло 2 verdecken vt
скребок ч 1. див. скребло 1; 2. див. скриватися 1. sich verbergen*, sich
скребачка 1 verstecken, geheim bleiben* vi (s);
скребти 1. (проводити по поверхні dahinterstecken vi; 2. (втікати)
чимось гострим тощо) schaben vt, fliehen* vi (s) (від чогось von D.,
kratzen vt; (чистити) abstreifen vor D.); sich aus dem Staube machen,
vt; (чухати) kratzen vt; (чистити sich davonschleichen*; 3.
тварину) abschaben vt, schaben vt; зору) (von der Bfldfläche)
(зникати з поля

(чистити коня) striegeln vt; 2. verschwinden* vi (s)

перен. (завдавати турбот, скривджений gekränkt, beleidigt;
хвилювань) be|unruhigen vt, quälen vt (обділений) benachteiligt; Богом ~

скрегіт ч Knirschen n -s, Geknirsche (нерозумний) geistes|arm;

n -s; <§> зубовний [зубів] (нещасливий) unglückselig; природою
~ ~

Zähneknirschen n -s von der Natur stiefmütterlich

скрегототи knirschen r/,
~

зубами bedacht [behandelt]

mit den Zähnen knirschen vi скривдити 1. див. кривдити; не

скрекіт ч schrilles Geschrei; дати себе sich (D.) nichts

~

(цвіркунів тощо) Zirpen n -s; (сороки) gefallen lassen*; розм. auf sich (selbst)
 скриви||ти(ся)
nichts kommen lassen*; фам. sich
(£>.) nicht an den Wagen pinkeln
lassen*; 2. перен. beeinträchtigen vt,
benachteiligen vt
скриви||ти(ся) див.
скривлюватися); не -вшись ohne eine Miene zu
verziehen
скривлений 1. gekrümmt, krumm;
2. (горбатий) verknimmt,
verwachsen; 3. (про обличчя) verzerrt; 4.
перен. verzogen, verzerrt; krumm
скривлення c Verbiegung f =, -en;
Krümmung/=, -en; (відхилення від
с природної форми) Verkrümmung
/=, -еп; (обличчя) Verziehung f -,
-en, Verzerrung/=, -en
скривлювати 1. krümmen vt;
(вигинати) verbiegen* vt; 2. (про
міміку) verziehen* vt, verzerren vt
скривлюватися 1. sich krümmen;
sich verbiegen*; 2. (про обличчя)
sich verziehen*, sich verzerren;
(виражати невдоволення) eine saure
Miene schneiden*, ein
verdrießliches Gesicht machen
скрижал||ь ж 1. рел. Tafel /=, -n,
Gesetzestafel/=, -n; 2.: ~імн перен.
Annalen pl
скрижаніти ver|eisen vi (s)
скрикати див. скрикувати
скрикнути див. скрикувати
скрикувати aufschreien* vi
скринінг ч мед., біол., бот. Scree¬
ning ['skri:-] п -s, -s, Reihen|untersu-
chung/=, -en
скриня ж Truhe/=, -n
скринька ж Schatulle /=, -n,
Kästchen n -s, =; (для коштовностей
тощо) Schmuckkästchen n -s, =;
виборча Wahlurne f =, -n;
-
поштова Briefkasten m -s, -kästen;
-
(абонементна) Postfach n -(e)s,
-fächer (скор. PF, Postf.)
скрип ч Knarren n -s, Geknarre n -s;
(снігу) Knirschen n -s; (пера)
Kratzen n -s; зі -ом nicht reibungslos,
684
mit Mühe, mühsam; mit Müh und
Not
скрипаль ч муз. Geiger m -s, =,
=
Geigenspieler m -s,
скрипач ч див. скрипаль
скрипіти knarren vi; (про перо) krat¬
zen vi; (про сніг) knirschen vi
скрип 11 ка ж муз. Geige /=, -п;
(перев. концертний інструмент скри-
пача-професіонала) Violine [v-]/=,
-п; жарт. Wimmerholz п -es;
(проста, дешева) розм., жарт. Fiedel
/=, -п; грати на -ці Geige [Violine]
spielen; geigen vi, vt; грати першу
-ку тж. перен. die erste Geige
spielen; пілікати на -ці розм.,
жарт, das Wimmerholz streichen*;
(погано) fiedeln vi; концерт для
~ки з оркестром Konzert für
Violine und Orchester [-'kes-; aecmp.
тж. -ZQ£S-]
скрипков||ий муз. Geigen-, Violm-
[v-]; ~a струна Geigensaite /=, -n;
-ий ключ G-Schlüssel m -s,
Violinschlüssel m -s
скрипнути див. скрипіти
скрипучий knarrend; (про перо)
kratzend; (про сніг) knirschend
скритЦий (розм.) verborgen, ver¬
steckt; (таємний) geheim, heimlich;
(замаскований) verdeckt, verkappt;
(про теплоту) gebunden, latent; ек.
latent, still; (який розвивається
непомітно) schleichend; (про думки,
наміри тогцо) hintergründig,
verhüllt; -ий текст verdeckter Text; -і
резерви stille Reserven [-V-]
[Rücklagen]
скрити(ся) див. скривати(ся)
скритний (замкнутий) verstohlen,
verschlossen, (стриманий
мовчазний) zurückhaltend; розм.
zugeknöpft
скритність ж Verschlossenheit f =,
Zurückhaltung f =; verschlossenes
Wesen
685 скрутиЦти

скришити див. кришити лянка [область] Schläfengegend

скрізь über|all; aller|orts; ~
і всюди /=, Temporalregion/=, -en; ~a
-en,
all|über|all, an allen Ecken und кістка Schläfenbein n -(e)s, -e
Enden [Kanten], auf Weg und Steg; скроня ж анат. Schläfe/=, -n
(куди не глянь, куди не кинь оком) скропити див. скроплювати
weit und breit; (на кожному кроці) скроплювати besprengen vt,
auf Schritt und Tritt benetzen vt

скріпити див. скріплювати скрубер ч Gaswäscher m -s, =,

скріпка Büroklammer/=, -п
ж Berieselungswäscher m -s, =,

скріплення с 1. Befestigung f =; Rieselwäscher m -s, =,

(з єднування) Verbindung f -; Sprühwäscher m -s, =, Naßreiniger m -s, =,

(зшивання, брошурування) Naßwäscher m -s,

-

Zusammenheften п -s; 2. перен. округлити див. скруглювати

(підписом) Gegenzeichnung f =, -en;
(печаткою) Besiegelung/=, -en
скріплювати 1. (з'єднувати)
verbinden vt; (кріпити,
закріплювати) befestigen vt; (зшивати,
брошурувати) zusammenheften vt;
(шпильками) mit Stecknadeln
zusammenheften vt, zusammenstecken
vt; (цвяхами) zusammennageln vt;
(болтами) verbolzen vt; (скобами)
einklammem vt; 2. перен.
bekräftigen vt, bestätigen vt, besiegeln vt;
(підписом) unterzeichnen vt, durch
Unterschrift bestätigen vt;
(печаткою) besiegeln vt
скріпляти див. скріплювати
скроїти див. кроїти
скромний 1. bescheiden; 2. (неви¬
могливий) anspruchslos; (простий)
einfach; 3. (стриманий)
zurückhaltend, reserviert [-v-]; 4. (невеликий,
незначний) ärmlich, dürftig
скромність ж Bescheidenheit f =;
Einfachheit f =; Anspruchslosigkeit
/=; Zurückhaltung/=, Reserviertheit
/=; Ärmlichkeit/=, Dürftigkeitf-
скромник ч Bescheidene m -n, -n; ein
bescheidener Mensch
округлювати runden vt, abrunden vt,
c
rund machen vt
скрупульознЦий (дуже
ретельний) skrupulös, (außerordentlich)
gewissenhaft; (педантичний)
peinlich genau; бути дуже ~им es sehr
genau nehmen* (в чомусь mit D.)
скрупульозність ж
Gewissenhaftigkeit/=; peinliche Genauigkeit
скрут ч див. скрута; до ~у треба es
ist unumgänglich; прийшлось до
~у es ist zum Äußersten gekommen
скрут| |a ж Schwierigkeiten pl; розм.
Klemme f =; (нестатки, нужда)
Notlage f =; (важке становище,
бідування) Bedrängnis /=, -se;
витягувати зі ~и aus einer
aus der Patsche,
schwierigen Lage [розм.
Klemme] heraushelfen* vi (когось
£>.); виходити зі ~и sich aus einer
Schwierigkeit ziehen*; перебувати
в ~i Schwierigkeiten haben*; розм.
in der Klemme [Patsche] sein*
[sitzen*] vi (s)
скрутень ч Strohbündel n -s, =;
Geflecht n -(e)s, -e
скрутиЦти 1. див.
скручувати; 2. перен. (виснажити
-

про
скромниця ж Bescheidene f -n, -n; хворобу) entkräften vt, schwächen
ein bescheidener Mensch vt; ~ти собі в язи sich (D.) den Hals
скромняга ч/ж (розм.) die [das Genick] brechen*; хвороба
Bescheidenheit selbst його ~ла die Krankheit macht ihm
скроневі|ий анат. Schläfen-; ~a ді¬ arg zu schaffen
 скрутитися 686

скрутитися див. скручуватися скубати(ся) див. скубти(ся)

скрутн| |ий schwierig; {важкий)
schwer; {пов'язаний з нестатка-
ми) bedrängt, be|engt; ~е
становище eine
schwierige [bedenkliche,
missliche, schiefe, bedrängte] Lage;
розм. Schlamassel mlaecmp. n -s, =;
{нестатки, нужда) Notlage/=; ~i
часи bedrängte Zeiten; бути в -ому
становищі sich in einer schwie-
rigen Lage befinden*; einen harten
[schweren, keinen leichten] Stand
haben*; розм. im Schlamassel [in
скубти 1. {смикати) zupfen vt; {пі¬
р я, птицю) rupfen vt; {вовну)
reißen* vt; {за волосся тощо) zerren
vt, ziehen* vt; 2. перен. {утискати,
гнітити) bedrängen vt;
{знущатися, насміхатися) verhöhnen vt;
{жорстоко поводитися)
misshandeln vt
скубтися einander an den Haaren
zupfen, in Fehde liegen* vi
скувати див. сковувати
скудлати див. кудлати

С
der Suppe] sitzen* [stecken] vz,
(schön) in der (dicken) Tinte sitzen*
vi; розм., ірон. übel [schlecht] daran
[dran] sein* vi (s); виводити із -ого
становища über eine Schwierigkeit
hinweghelfen* vi (когось D.); aus
der Not [розм. aus der Patsche]
helfen* vi (когось D.); поставити у
скуйовдитися див. куйовдитися
скулити {зігнути, скорчити тіло)
zusammenziehen* vt, krümmen vt
скулитися {щулитися) sich zusam-
menkauem; {нахилятися) sich
zusammenducken, sich niederbücken,
sich niederbeugen
скульптор ч Bildhauer m -s, =; по -

~e становище in eine schiefe Lage дереву Bildschnitzer m -s, =,

bringen* vt; потрапити у ~£ Holzbildhauer m -s, =

становище in eine schiefe Lage скульптура ж мист. 1. {статуя

kommen* [geraten*] vi (s)
скручений zusammengedreht; {про
провід тогцо) verdrillt; {звитий)
gewunden
скручувати 1. {звивати провід,
кабель тощо) verdrillen vt; {звивати
нитку тощо) zusammendrehen vt,
drehen vt; сигарету sich {D.) eine
-
бюст, барельєф тощо) Skulptur
/=, -en, Plastik/=, -еп; 2. {вид
образотворчого мистецтва)
Bildhauerkunst /=, Plastik f=
скульптурн||ий Skulptur-,
Bildhauer-; перен. plastisch; а майстерня
Bildhauerwerkstatt/=, -Stätten
скумбрія ж зоол. Makrele/=, -п

Zigarette rollen [drehen]; 2. {туго скумпія ж бот. Penickenstrauch т

зв язувати) zusammenbinden* vt, -(e)s, -sträucher, Perückenbaum т
festbinden* vt; {стягувати) -(e)s, -bäume, Fisettholz n -es
schnüren vt; {людину) fesseln vt; 3. скунс ч 1. зоол. Skunk m -s, -s,
{викривляти) krümmen vt, biegen* vt; Stinktier n -(e)s, -e; 2. {хутро) Skunks m

4. {зривати, погикоджувати про

-

-es, -e

різьбу тощо) verdrehen vt; ключ ~

скупар ч Geizige m -n, -n, Geizhals m

den Schlüssel verdrehen; 5. -es, -hälse, Geizkragen m -s,
=

{змінювати напрямок руху, протікання скупати (ся) див. купати(ся)

тогцо) zur Seite wenden vi, скупердяй ч розм. Knauser т -s, =,

einbiegen* vi (s) Knicker т -s, =

скручуватися sich скупий 1. {жадібний, пожадливий)
zusammendrehen, sich zusammenrollen; {про змій geizig; розм. knauserig; 2.
тогцо) sich zusammenringeln {ощадливий) sparsam (на щось mit D.);
687
karg (на щось an £>.); -
на слова
wortkarg; 3. {недостатній,
неповний, бідний) spärlich, kärglich,
knapp; 4. ч: див. скупар
скупити див. скуповувати
скупиЦтися geizig sein* vi (s); розм. скучати sich sehnen, Sehnsucht
knausern v/, knapsen vi, knapp sein*
vi (s) (на щось mit D.); розм. die
Hand auf der Tasche [auf dem
Beutel] halten*; перен. geizen vi (на скучити див. скучати
щось mit £>.); не -тися на
похвалу розм. nicht mit Lob knausern скуштувати див. куштувати
[kargen, sparen] vi; (ал£)
розм. aber nicht zu knapp!
скупість ж Geiz m -es; розм.
Knauserigkeit/=, Knauserei/=
скупка ж Aufkauf m -(e)s, -käufe;
{продуктів зі спекулятивною
метою) Hamsterkauf т -(e)s, -käufe
скупляння c див. скупка
скупник ч Aufkäufer т -s,
=
скуповувати aufkaufen vt
скупощімн див. скупість
скупчення с Anhäufung f =, -en,
Ansammlung/^, -en; (людей) Auf-
lauf m -(e)s, -läufe, Volks|auflauf m
-(e)s, -läufe; (наплив, товкотнеча)
Andrang m -(e)s; -
вогню військ.
Feuerkonzentration /=, -en;
галактик acmp. Galaxi|enhäufen m -s,
=;
-
пасажирів Andrang von
Fahrgästen
скупчити(ся) див. скупчувати(ся)
скупчувати (про речі, предмети)
ansammeln vt, anhäufen vt; (про
людей) versammeln vt, ansammeln vt;
(концентрувати) konzentrieren vt;
(зосереджувати) zusammenfassen
vt; -ся sich ansammeln; sich anhäu¬
fen; sich versammeln
скурити див. скурювати
скурювати ausrauchen vt
скусати (an vielen Stellen) beißen*
[(про комах) stechen*] vt
скусити див. скушувати
скутер ч Motorrennboot п -(e)s.
слабкість
скутий (сором язливий,
закомплексований) gehemmt; (зніяковілий,
збентежений) befangen
скутість ж Gehemmtheit / =;
Befangenheit/=
haben* (за кимось, чимось nach D.);
(шкодувати про чиюсь
відсутність) vermissen vt
скучний langweilig
не ~сь! скушувати abbeißen* vt, stückweise
wegbeißen* vt
слабак ч Schwächling m -s, -e
слабенький ziemlich schwach
слабий див. слабкий
слабинка ж Schwachstelle/=, -n
слабість ж 1. Schwäche f =, -n,
Schwachheit / =; 2. (млявість)
Schlaffheit /=; (хворобливість,
немічність) Schwächlichkeit /=,
Gebrechlichkeit / =; 3. (схильність)
Neigung / =, Schwäche / =;
(пристрасть, захоплення) Vorliebe /=,
-n; мати
~
eine Schwäche haben*
(до чогосьfür А)
слабіти 1. див. слабнути; 2. див.
-
хворіти
слабк| І ий 1. schwach; -а пам ять
schwaches Gedächtnis; -ий розчин
schwache [stark verdünnte] Lösung;
-ий струм ел. Schwachstrom т
-(e)s, -ströme; 2. (млявий) schlaff;
(безсилий) kraftlos; (знесилений)
entkräftet; (хворобливий, немічний)
kränklich, gebrechlich;
(ослаблений) geschwächt; -ий здоров ям
schwach von Gesundheit; 3. (про
учня, студента тощо)
leistungsschwach, schwach; 4. (не тугий)
lose, locker; <§> -а стать жарт.
das schwache [zarte] Geschlecht; це
його е місце das ist seine
schwache Sehe [Schwäche, Achillesferse]
-е слабкість ж див. слабість 1,2
 слабкодухий 688

слабкодухий kleinmütig, mutlos sich an seinem Ruhm sonnen;

слабкокцслий säurearm завоювати ~y і пошану zu Ruhm und

слабкострумовий Schwachstrom- Ehre gelangen vi (s); зажити лихої

слабнути 1. {ставати фізично сла¬ ~и in Verruf kommen* [geraten]*

бим) schwach [kraftlos] werden* vi vi (s); здобувати собі ~У Ruhm
(s); 2. {знесилюватися) erschlaffen ernten [erwerben*, davontragen*];
vi (s), von Kräften kommen* vi (s), здобути собі сумнівну ~y розм.,
geschwächt [entkräftet] werden*; ірон. sich mit Ruhm bedecken
{перевтомлюватися, знемагати) мати адбру ~y in gutem
[bekleckern];
ermatten vi (s); 3. Ruf stehen* vi; насолоджуватися
{зменшуватися) sich abschwächen; {про ~ою seinen Ruhm genießen*;
інтенсивність тогцо) nachlassen* vi; принести ~y і пошану Ruhm und Ehre

{про вітер) abflauen vi (s); 4. einbringen*; це приносить ~y das

с
{ставати менш натягнутим) sich gereicht zum Ruhm (комусь D.)\
lockern, locker werden* vi (s), на вершдні [у зеніті] ~и auf dem

nachgeben* vi Gipfel [auf der Höhe, im Glanze] des

слабоалкогольний alko|hol|arm Ruhms; овіяний ~ою ruhmgekrönt;
слабовілля c Willensschwäche f= 2. (поговір, пересуди) Gerücht n
слабовільний willensschwach -(e)s, -e, Gerede n -s, =; тільки (й)
слабовільність ж див. слабовілля ~и, що... es ist nichts als leeres
слаболегований leichtlegiert, nied¬ Gerede; 3. (вигук схвалення, бойовий
riglegiert поклик) Heil!, bravo!, hurra!; ~a
слаборозвинений Україні! Ruhm [Heil] der Ukra|ine!;
schwach|entwickelt, unter|entwickelt; un|entwickelt героям ~a! Ruhm den Helden!; <§>
слаборозчинний schwachlöslich ~a Богу! (подяка) Gott sei Dank!;
слабосилий kraftlos, schwach (привітання) Grüß Gott!; на ~y
слабосилля c Mangel an Kraft, vortrefflich, aufs beste,
Kraftlosigkeit/=, Schwäche f= ausgezeichnet; добра ~a краще багатства
слабоумний 1. schwachsinnig; (прислів я) Ehre verloren, alles
{тупоголовий) schwachköpfig; verloren; Geld verloren, nichts
{якщо слабоумство не вроджене, а verloren; besser arm in Ehren als reich
є результатом хвороби тощо) in Schanden; шлях до ~и лежить

verblödet; {розумово відсталий) чорез торни (прислів я) der Weg

geistesschwach; 2. ч zum Ruhm geht über
Schwachsin ige т -n, -n; Schwachköpfige т -п, Kreuzdörner; який Сава, така йому й ~а

-n; Geistesschwache т -п, -п (прислів я) wie einer handelt,sagt so

слабоумство с Schwachsinn т -(е) man s ihm nach; ein gemein Geruch

s; Verblödung/= ist selten erlogen
слабувати krank [schwach] sein* vi славень ч Hymne/=, -n
(s); {часто або постійно, не дуже славетний 1. (знаменитий) be-
серйозною хворобою) kränkeln vi nihmt, ruhmreich, glorreich; 2.
слабшання с Schwächung/=, -еп (гідний поваги, пошани) ehrwürdig,
слабшати див. слабнути ehrenvoll, ehrbar
слав| І а -(e)s; {честь)
ж 1. Ruhm т славити rühmen vt, preisen* vt,
Ehre f =; (репутація) Ruf т -(е) verherrlichen vt; (Бога) lobsingen*
s; грітися у променях (своєї) ~и невідокр. vi (D.)
689 слинн||ий

славитися berühmt [bekannt] sein* сливнцк ч Pflaumengarten m -s, -gärten

(s) (чимось fur/durch A.)
vi сливовиця ж див. слив янка
славіст ч філол. Slawist m -en, -en слив янка Pflaumenschnaps
ж т

славістика ж філол. Slawistik f= -schnäpse

-es,
славістка ж філол. Slawistin f =, слиз ч фізіол. Schleim т -(e)s, -е

-nen слизовий Schleim-

славка ж зоол. {птах) Grasmücke слизоподібний schleim|artig
/=,-n слизуватий schleimig
славний 1. ruhmreich, ruhmvoll, слизькі І ий 1. {гладкий) glatt; розм.
ruhmbedeckt; 2. {знаменитий) rutschig; {покритий водою, рідким
berühmt, glorreich; 3. {гарний) gut, брудом тощо) schlüpfrig; розм.
fein; {милий) nett glitschig, glitscherig; 2. перен.
славнозвісний berühmt {непевний) ungewiss, unsicher;
славолюб ч Ruhmsüchtige m -n, -n {двозначний, сумнівний тощо) schlüpfrig; c
славолфбка ж Ruhmsüchtige f =
{делікатний) heikel; <§> збивати
-n, -n [загнати] на -а in eine
славолюбний ruhmsüchtig un|angenehme Lage bringen* [versetzen] vt;
славослів я c {прославляння) Lob¬ скочити на einen gefährlichen
preisung/=, -en, Lobeshymne /=, Weg beschreiten*, auf eine schiefe
-n; {надмірне вихваляння, Bahn geraten* vi (s)
лестощі) Lobhudelei/=, -en слизькість ж Glattheit/=;
славословити {прославляти) Schlüpfrigkeit/=
lobpreisen* vt; Loblieder singen* слимак ч 1. зоол. Nacktschnecke/=,
(когось auf А.); {звеличувати) rühmen -n;
~
банановий зоол.
vt; {лестити, розсипатися Bananenschnecke
/=, -n; горадній
~
зоол.

похвалами) lobhudeln vt Garten-Wegschnecke f =, -n; ~

слайд ч Dia n -s, -s леопардовий зоол. Tigerschlegel m -s,

спорт. Slalom садовий [виноградний]

~
слалом ч m -s, -s; =; зоол.

гігантський ~

Riesenslalom m -s, -s Weinbergschnecke f =, -n; ~

сірий
слаломіст ч Slalomläufer m -s,
=
польовдй зоол. Genetzte
слаломістка ж Slalomläuferin f =, Ackerschnecke; 2. перен. {про людину)
-nen willenloser [charakterloser] Mensch;
=
сланець ч геол. Schiefer m -s, розм., знев. Schlappschwanz m -es,

сланцев||ий Schiefer-; ~a порада -schwänze

Schiefergestein n -(e)s, -e слин||а ж Speichel m -s; бризкати

сласний 1. {хтивий) wollüstig, lüs¬ ~ОЮ geifern V/

tern; 2. {вульгарний, слинити mit Speichel anfeuchten

непристойний)'. {про висловлення) unflätig; [benetzen] vt, einspeicheln vt, be-

{про жарт, анекдот) zotig, speicheln vt
zotenhaft слинка ж див. слина; <§> у мене ~

слати1 schicken vt, senden(*) vt тече розм. das Wasser läuft mir im
слати2 див. стелити Munde zusammen, es läuft mir im
сленг ч філол. Slang [slerj] m/n -s, -s Mund nass zusammen, mir wässert
слива ж бот. 1. {плід) Pflaume/=, der Mund [das Maul]
-n; 2. {дерево) Pflaumenbaum т -(е) слинн||ий Speichel-; ~a залоза

s, -bäume; aecmp. Zwetschge/=, -n анат. Speicheldrüse f -n

 слиновиділення 690

слиновиділення с фізіол. Speichel- у

~

gleich hinterher; ані ~y nicht die

|absonderung/=, -en leiseste Spur; по гарячих ~ax auf
слинотеча ж фізіол. Speichelfluss frischer Spur
т -es слід2 man soll(te),man müsste;

слинька ч розм., знев. (належить, годиться тощо) es

Schwächling т -s, -е, Schlappschwanz т -es, geziemt sich, es gehört sich; es steht
-schwänze zu (вжив, з дієсловами hoffen,
...

слинявий mit Speichel bedeckt; befurchten, erwarten); ~

визнати es
розм. sabbernd, sabberig; (nepee. muss zugegeben werden*
від люті, з піною на губах) geiferig, слідити 1. див. слідкувати; 2.
geifernd (залишати сліди) Spuren hinterlassen*
слинявчик ч Speichellatz т -es, [nach sich lassen*]
-lätze; розм. Sabberlatz т -es, -lätze слідкування c 1. Beobachtung f =

слівця с Wörtchen п -s, =; <§> -en, Verfolgung f =, -en; 2. mex.

с
замовити ein (gutes) Wort
[закинути] ~

Überwachung f =, -en; (за ціллю,

[Wörtchen] einlegen (за когось, процесом тощо) Nachführung f =.
щось für А., комусь bei D.) -en

слід1 ч 1. (відбиток) Spur /=, -еп; слідкувати 1. (стежити) folgen

мисл. Fährte f =, -п; (слід ноги) vi (h, s) (за кимось, чимось D.);

Fußspur /=, -еп, Fußtapfe /=, -п, verfolgen vt; 2 (спостерігати)

Fuß(s)tapfen т -s, =; 2. перен. Spur beobachten vt; 3. (наглядати для
/=, -еп; ~и злочину die Spuren eines контролю, створення порядку тощо)
Verbrechens; ~и крові Blutspuren achten vz (за кимось, чимось für
pl; брати мисл. die Fährte [die
~

А.)', (турбуватися,
Spur] aufnehmen*; губити мисл. ~

забезпечувати) sorgen vi (за кимось, чимось

von der Fährte abkommen* vi (s), für А.); (звертати увагу з метою
die Fährte verlieren*; залишати ~и запобігання небезпеки тощо)
Spuren zunickl assen*; (прохворобу, aufpassen vi, achtgeben* vi (за кимось,
події тощо) die Spuren чимось auf А.); за тим, щоб...
~

hinterlassen*; замітати ~и die Spuren dafür sorgen, dass...; 4. тех.

verwischen [(ver)tilgen]; зникнути überwachen vt; (за ціллю, процесам

без ~y spurlos verschwinden* vi (s); тощо) nachführen vt
І ~У ВІД НЬ£ГО нема [І пропав] ~

слідам hinterher; йти [їхати]

~

er ist auf und davon, er ist (längst) nachfolgen (s) (за D.); (по vi кимось

über alle Berge [über Berg und Tal];
іта по ~y eine Spur verfolgen, einer
Spur folgen [nachgehen*] vi (s); іти
по чиїхось ~ax j-m auf dem Fuße
folgen vi (s); мисл. die Fährte
сліду) die Spur verfolgen, der Spur
folgen vi (s), auf den Spuren folgen vi
(s) (за кимось D.); (перев. з деяким
інтервалом в часі) nachkommen*
vi (s); (йти пішки) nachgehen* vi

verfolgen vi (s); перен. in j-s Fuß(s)tapfen (s); (швидко бігти) nach|eilen vi (s);
treten* vi (s); навалити на auf невідступно [по п ятах] йти auf
~ ~

die Spur bringen* vt; натрапляти Schritt und Tritt nachgehen* vi (s)
[нападати] на auf die Spur слідопит ч 1. Spurenleser m -s, =;
~

kommen* vi (s) (чийсь, когось, мисл. Fährtensucher m -s, =; 2.

чогось D.)\ eine Spur aufnehmen* (пластун) Pfadfinder m -s, -

[finden*], auf der Spur sein* vi (s); ~

слідство c юр. (gerichtliche) Unter¬
691 словесний

suchung/=, -en, перен. Verblendete m -n, -n; <§> -ий

Untersuchungsverfahren n -s, =; попереднє ~
дощ Sonnenregen m -s; це й -ому
Vorverfahren Vor|Untersuchung/=,
n -s, =, видно розм. das sieht doch ein
-en; судове Beweisaufnahme/=,
~
Blinder (mit dem Krückstock [mit
-n; перебувати під ~м in dem Stock]); і ~ій курці
Untersuchungshaft sein* vi (s) трапиться зерно [і -а курка потрафить
слідувати (чомусь) folgen vi (h, s) на просо] {прислів'я) ein blindes
(чомусь D.) Huhn findet auch mal ein Korn; es
слідчий 1. Untersuchungs-; ~
findet wohl auch ein Blinder ein
експеримент Untersuchungs|experiment Huf|eisen
n -(e)s, -e, Tatrekonstruktion/=, -en; сліпити див. осліплювати
2. ч Untersuchungsführer m -s, =, сліпнути blind werden* vi (s), erblin¬
Untersuchungsrichter m -s, =
den vi (s)
слізливий weinerlich сліпняк ч зоол. Weichwanze/=, -n,
слізн||ий 1. Tränen-; ~a залоза Blindwanze/=, -n

Tränendrüse /=, -n; -ий мішок сліпо blind; {наосліп, не

-(e)s, -Säcke, Tränenbeutel

Tränensack m роздумуючи) blindlings; довіряти blind
~

m -s, =; 2. {жалібний) flehentlich, vertrauen vi (комусь D.)

kläglich сліпонариджений blindgeboren

слізно див. слізний 2; проекти
~

сліпоти ж мед. Blindheit/=; куря¬

[благати] unter Tränen bitten* ча Nachtblindheit f-
~

[flehen] v/, flehentlich bitten* vt сліпучий тж. перен. blendend; {яс¬

сліпати 1. mühsam schauen vi; ~

кравий) grell
очима die Augen сліпушдо ч зоол. Mull-Lemming т
zusammenkneifen*, blinzeln vi; 2. in der -s, -е

Dunkelheit tappen vi слободи ж. 1. Vorstadt /=, -Städte;

сліпець 1. див. сліпий 1, 2; 2. ч 2. іст. leib|eigenschaftsfreie
зоол. Blindmaus/=, -mäuse Ansiedlung
сліп 11 ий 1. {позбавлений зору) blind; слови||к ч Slowake т -n, -п; ~чка ж
-ий від народження Slowakin/=, -nen
blindgeboren; -ий на одне око auf einem словнцькЦий slowakisch; -а мова
Auge blind; він ніби -ий er ist wie die slowakische Sprache; {лише з

mit Blindheit geschlagen; 2. {який артиклем) Slowakische п -п;

не має виходу, отворів) blind; -а {зазвич. без артикля) Slowakisch п

кдшка анат. Blinddarm т -(e)s, =/-s

-därme; 3. {який здійснюється без словин||ець ч Slowene т -п, -п; ~ка

участі зору) blind; ~ий політ ав. ж Slowenin/=, -nen

Blindflug т -(e)s, -flüge; 4. перен. словинськЦий slowenisch; -а

blind; {безтямний) besinnungslos; мова die slowenische Sprache; (лише

-а віра blinder Glaube; з артиклем) Slowenische п -п;
покірність blinder [besinnungsloser, (зазвич. без артикля) Slowenisch п

sturer] Gehorsam, Kadavergehorsam =/-s

[-V-] m -s; ~e наслідування розм. словесний (який здійснюється за

Nachäfferei f =, -en, Affenwerk n допомогою слів) verbal [v-]; (усний)

-(e)s; 5. ч Blinde m -n, -n; азбука mündlich; портрет юр. Personen-
~

для ~их Blindenschrift/=, -en; 6. ч beschreibung/=, -en

 словесність 692

словесність ж Philologie f =; melden; 3. {обіцянка) Wort n -(e)

Schrifttum п -s; Literatur/=, -en s, -e, Versprechen n -s, =; ~o
словечкЦо c Wörtchen n -s, =; ні ~a честі! (mein) Ehrenwort!; брати ~o з
kein Sterbenswörtchen (про щось когось j-m das Versprechen

über А.); <§> сказав би -о, та вовк abnehmen*; брати свої ~a назад seine
недалечко {прислів я) der Verräter Worte zurücknehmen*; давати ~o
schläft nicht {обіцяти)das Wort geben*; давати
словник ч 1. Wörterbuch п -(e)s, чосне -o sein Ehrenwort geben*;
-bücher; {енциклопедичний) Lexikon n додержувати ~a sein Wort halten*;
-s, -ka/-ken; кишеньковий повірити на ~o aufs Wort glauben
-

Taschenwörterbuch n -(e)s, -bücher; vi; порушувати ~o sein Wort

іншомовних слів brechen*; <§> відступитися від свого
~

Fremdwörterbuch n -(e)s, -bücher; ~

синонімів ~a своє рішення) sein
{змінити
Synonymenwörterbuch n -(e)s, Wort rückgängig machen; знати
с
-bücher; шукати у ~y im Wörterbuch з чужих слів (nur) vom
nachschlagen* vt; 2. {запас слів) Hörensagen wissen* vt; не вміти двох
Wortschatz m -es; Vokabular [v-] n слів докупи зв язати розм., ірон.
-s, -e ein Brett dem Munde haben*;
vor

сл£в||о c 1. {окреме слово) Wort n перекручувати ~a розм. das Wort

-(e)s, Wörter; (у мовленні) Wort n [die Worte] im Munde herumdrehen
-(e)s, -e; гра слів Wortspiel n -(e) [umdrehen] (чиїсь D.); сказати
s, -e; набір слів sinnlose [leere] кілька тепленьких слів розм.,
Worte, konfuses Zeug; ірон. einige Liebenswürdigkeiten
Wortgeklingel n -s, =; ~o в ~o Wort für Wort, an Kopf werfen* (комусь D.);
den
wörtlich; іншими -дми anders чіплдтися до слів sich an Worte
gesagt, mit anderen Worten; на ~ax in klammern; даруйте [пробачте] на

Worten, mündlich; ловити кожне ~i! man verzeihe das Wort!, nichts
~o {уважно слухати) jedes Wort für ungut!; з нього не витягнеш
auffangen*; j-m an den [an j-s] ~a розм. man muss jedes Wort (vom
Lippen [Mund] hängen* vi; Munde) abkaufen (з когось D.y,
передавати [виражати] ~ами in Worte я просто не знаходжу слів! mir

fassen [kleiden] vt, in Worten fehlen die Worte, ich finde [habe]
wiedergeben* vt; 2. {виступ) Wort n keine Worte; розм. ich bin einfach
-(e)s, Rede f =, Ansprache f
-n, =, sprachlos!; {від обурення) розм. da
-n; вступна ~o Eröffnungsrede/=, hakt s bei mir aus!; до ~a nebenbei
-n, Er|öffnungs|ansprache f =, -n; gesagt, apropos [-'po:]; на ~ax і на

заключне ~o Schlusswort n -(e)s, ділі in Rede und Tun; ~o за ~ом

-e; {промова) Schlussrede f =, -n; nach und nach, allmählich; одним

{звернення) Schluss|ansprache f =, ом mit einem Wort, kurz|um; ~om
-n; дар ~a Rednergabe f =; і ділом mit Rat und Tat; -о не
свобода ~a Redefreiheit f =; брати ~o горобець, вилетить не впіймаєш-

das Wort ergreifen*; надавати ~o {прислів я) gered t ist gered t, man

das Wort erteilen [gewähren]; не kann s mit keinem Schwamme
давати сказати ні ~а nicht zu Worte wieder auswischen; eine abgefeuerte
kommen lassen* vt; просити ~a Kugel kannst du nicht wieder
ums Wort bitten* vt, sich zum Wort einfangen, ein ausgesprochenes Wort
693 слуг||а
nicht wieder zurücknehmen; ein словотворення с див.
Wort, das dir entflogen, fängst du словотворчість
nicht mehr ein; wenn das Wort словотворчий Wortbildungs-
herausist, gehört es einem anderen; словотворчість ж філол. Wortbil¬
ein über|eiltes Wort lässt sich nicht dung f =; Wortschöpfung f =, -en,
zunicknehmen; ~o не стріла, а Wortprägung/=, -en
глибше ранить (прислів я) Wörter слов янин ч Slawe m -n, -n

sind auch Schwerter, böse Zungen слов янка ж Slawin/=, -nen

schneiden schärfer denn слов янознавство c Slawistik f=

Schwerter, ein böses Maul ist schärfer denn слов янофіл ч Slawophile m -n, -n
ein Schwert; від чемних слів язик слов янство c збірн. Slawentum n

не відсохне (прислів я) höfliche -s, Slawen pl

Worte machen die Zähne nicht слов янський slawisch
stumpf; давши ~o -

держись, а не слоїк ч Büchse /=, -n; Glasbüchse

c
давши кріпись (прислів я) ein
-

/=,-n
Mann, ein Wort; добре ~o краще, слойка ж харч. Blätterteigbrötchen
ніж м який пиріг (прислів я) ein n -s,
=

gut Wort ist besser denn eine gute слон ч 1. зоол. Elefant m -en, -en; ~

Gabe, gutes Wort findet gute Statt, азіатський [азійський] зоол.

ein freundlich Gesicht ist das beste Asiatischer Elefant; африканський ~

Gericht; добрим ~ом мур [саванний] зоол. Afrikanischer

проб єш, а неправдою у двері не Elefant, Afrikanischer Steppen|elefant;
пройдош [лагідне ~о сильніше ~
індійський зоол. Indischer
дубини] (прислів я) ein gutes Wort Elefant; ~
лісовий зоол. Wald|elefant

richtet mehr aus, als ein Fähnlein m -en, -en; 2. (у шахах) Läufer m
Landsknechte; кодо ~o не дойм£, -s, =; <§> ~a не помітити in Rom
того палиця проб є (прислів'я) gewesen sein* und den Papst nicht
wer nicht hören will, muss fühlen; gesehen haben*; у поводитися як
~

не так-то він діє, як тим ~ом сіє посудній крамниці розм. sich
(прислів я) große Worte und nichts benehmen* [herumtrampeln vz] wie ein
dahinter; schöne Worte, wenig Тгь Elefant [ein Ochse] im
ten; viele Worte, wenig Werke; Porzellanladen; робити з мухи ~a aus einer
große Worte, kleine Werke; Worte Mücke einen Elefanten machen
machen keinen Meister; скажеш ~o, слоненя c Elefantenjunge m -n, -n
а добавлять досять (прислів я) слониха ж Elefantenkuh/=, -kühe
Klatsch hat einen großen Mund слонов||ий Elefanten-; <§> ~a кіст¬
словоблудство c Schwätzerei f =, ка Elfenbein n -(e)s; зі ~ої кістки

-en; Geschwätz m -es, leeres Gerede elfenbeinern, aus Elfenbein; вироби

словозміна ж філол. Wortver|ände- зі ~ої кістки
rung/=, -en Elfenbeinschnitzereien pl
словосполучення c філол. слоновість ж мед. Elephantiasis
Wortverbindung f =, -en; стійке
~
feste /=, Elephantenkrankheit/=, -en
[stehende] Wortverbindung слонячий Elephanten-
словотвір ч 1. (галузь слуг||а ч Diener т -s, =; Dienstbote m
мовознавства) Wortbildungslehre/=, -n; 2. див. -n, -n; (батрак, раб) Knecht m -(e)

словотворчість s, -e; ~и мн збірн. Dienerschaft/=

 слугувати 694

слугувати dienen vi справах (про відрядження тощо)

служака ч (розм.) eifriger Diener dienstlich fahren* vi (s); 2.
[Soldat, Beamte] (допоміжний) Hilfs-, dienend;
служанка ж див. служниця (другорядний) untergeordnet; ~e слово філол.
служб||а ж 1. Dienst т -(e)s, -е; (пе¬ Hilfswort n -(e)s, -Wörter
рев. державна, громадська, служебник ч рел. Messbuch n -(e)s.
церковна) Amt п -(e)s, Ämter; (місце -bücher
служби, інстанція) Dienststelle служитель ч Wärter m -s, =; -

/=, -п; державна -а Staatsdienst т музею Mu-

-

культу Geistliche m -n, -n;

=
-(e)s; -а інформації se] ums Wärter m -s,
Informationsdienst т -(e)s; Informationsstelle служцти 1. dienen vi; (бути на

/=, -п; бути на -і im Dienst sein* службі) angestellt sein* v/ (s), eine
vi (s); angestellt sein* vi (s), eine Stelle haben*; ~
в армії beim Militär

с
Stelle haben*; поставити на -у dienen vi; військ., перев. знев. beim
комусь in j-s Dienst stellen vt, j-m Kommiss sein* vi (s); комусь
~

dienstbar machen vt; поступати на j-m dienen vi;

in j-s Diensten
~y in (den) Dienst treten* vi (s) (до stehen* vi; приводом zum [als]
~

когось bei D.); eine Stelle [einen Vorwand dienen vi; якійсь справі
-

Dienst] annehmen* [antreten*]; im Dienst einer Sache (D.) stehen*

приймати на ~y anstellen vt, in vi, sich in den Dienst einer (guten)
Dienst nehmen* vt; по ~i von Amts Sache (G.) stellen; 2. (про річ) in
wegen; 2. рел. Gottesdienst m -(e)s, -e; Gebrauch sein* vi (s);
(католицька) Messe /=, -n; не funktionieren vi; 3. рел. den Gottesdienst [(y

в ~y, а в дружбу ich bitte dich um католиків) die Messe] halten*

einen Freundschaftsdienst; дружба [abhalten*, zelebrieren]; (у католиків}
дружбою, а -а -ою [на -і ні die Messe lesen*; 4. (стояти на
брата, ні кума, ні свата] (прислів'я) задніх лапах) Männchen machen
Dienst ist Dienst, und Schnaps ist служіння c 1. Dienst m -(e)s, Dienen
Schnaps; Trinken ist Trinken, aber n -s; 2. див. служба З

Befehl ist Befehl; Dienst ist Dienst, служниця ж Dienerin f =, -nen.

da hilft keine Freundschaft Dienstmädchen n -s, =; Magd f =,
службізм ч übertriebener Diensteifer Mägde
службовець ч Angestellte m -n, -n; слух ч Gehör n -(e)s; Gehörsinn m -(e)
(у держустанові) Beamte m -n, -n s, Gehörkraft f=; гострий
-

службові|ий 1. (пов'язаний зі слу¬ scharfes [feines] Gehör; поганий ~

жбою, посадою) Dienst-, Amts-, schlechtes [schwaches] Gehör; орган ~y

amtlich, dienstlich; (відомчий) Gehörforgan n -s, -e; сприймати на
behördlich; -а записка -

durch(s) Gehör aufnehmen* vt; на

Dienstzettel m -s, =, Aktenvermerk m -(e) -
nach dem Gehör
=
s, -e, dienstliche Mitteilung; ~a слухавка ж Hörer m -s,
інструкція Dienstanweisung f =, слухання c 1. Zuhören n -s, Hören
-en, Dienstvorschrift f =, -en; ~a n -s; 2. юр. (справи в суді)

кар єра Dienstlaufbahn f =, -en; (gerichtliche) Verhandlung/=. -en;

-а фальсифікація Falschbe|ur- (заслуховування) Anhörung f-, -en; ~

kundung im Amt; у -ому порядку справи юр. Gerichtsverhandlung

auf dem Dienstwege; їхати в ~их /=, -en (чогось über Ä); справа ne-
695 сльозовиділення

р^дана юр. die (gerichtliche)

на ~
samkeit /=; Folgsamkeit /=; GeftL
Verhandlung ist anberaumt gigkeit f =; Lenkbarkeit f =,
слухати 1. hören vt; zuhören vi Lenksamkeit f-
(когось D.); (уважно слухати) слуховий Gehör-, Hör-; -

апарат
lauschen (когось, щось D., auf А.); Hörgerät n -(e)s, -e, Hörhilfe f=, -n;
~

(прислуховуватися, нерв анат. Gehörnerv m -s/-en, -en

підслуховувати) horchen vz (щось auf А.); слушн||ий (прийнятний, зручний)

(радіопередачу тощо) sich (D.) anhören günstig; (придатний, підхожий)
vt; краєм вуха mit halbem Ohr geeignet, passend;
~

zuhören vi; лекції Vorlesungen

~

(обґрунтований) begründet, berechtigt;

besuchen [hören]; це приємно ~
das (розумний) vernünftig; -а нагода günstige
hört sich gut (an); можу я не [passende] Gelegenheit; -ий
цього ~! (не виношу цього) das kann момент der geeignete Augenblick
ich nicht mehr mit anhören!; 2. юр. сльоз||a ж Träne f-, -n; поет. 'c
(справу в суді) verhandeln vi (щось Zähre f -, -n; викликати ~и
über А.); 3. (зважати на щось, [доводити до сліз] zum Weinen bringen*

когось, слухатися) hören vi (щось auf vt; die Tränen in die Augen treiben*,
А.)', чи£Їсь порази auf j-s Rat
~
Tränen erpressen (когось, у когось
hören vi, j-s Rat befolgen £>.); дати волю ~ам
слуха||тися (коритися) gehorchen (розридатися) in Tränen ausbrechen*
vi (s);
vz (когось, чогось D.); (зважати заливатися -ами [слізьми] dicke
на щось, когось) hören vi (когось, [helle] Tränen weinen; in Tränen
чогось auf А.);
(підкорятися, schwimmen* [zerfließen*, aufgelöst
коритися
-

розпорядженню
наказу, sein*] vi (s), sich in Tränen auflösen;
тощо) Folge leisten [geben*]; не ковтдти и (стримувати плач)
-л'ися (не підкорятися, не die Tränen hinunterschlucken; не
коритися) sich (D.) nichts sagen lassen* пролити жодної ~и розм. keine
(когось von D.y -ється справа юр. Träne nachweinen (за кимось,
der Fall wird verhandelt [steht zur чимось D.y проливати ~и Tränen
Verhandlung] vergießen* (за кимось, чимось
слухач ч 1. (той, хто слухає) über/um A.y пустити ~у розм.,
Zuhörer т -s, =; 2. (студент тощо) ірон. eine Träne herauspressen
Hörer т -s, =; (лекцій тощо) [zerdrücken]; сміятися до сліз Tränen
Besucher т -s, =; вільний -

lachen; сміятися крізь ~и

Hospitant т -en, -еп, Gasthörer т -s, =; -

Tränen lachen vi; її ~и душать
unter

курсів Kursteilnehmer т -s,

=
слухняні І ий 1. gehorsam; (який
легко підкоряється чиємусь
авторитету, керівництву) fügsam; (перев.
про дітей) folgsam; (поступливий)
gefügig; (піддатливий, керований)
das Weinen sitzt im Halse (когось
D.y сміх крізь ~и eine Träne im
lachenden Auge: <§> -ами горя не
здолаєш (прислів'я) Klagen füllet
nicht den Magen
сльозинка ж Träne/=, -n, Tränchen

lenkbar, lenksam; (вихований, n -s, =, Tränentröpfchen n -s, =

чемний про дітей) artig; 2. перен. сльозитися tränen vi

-

willfährig; ~е знаряддя willfähriges сльозливий див. слізливий

Werkzeug сльозовиділення с Tränen|abson-

слухняність ж Gehorsam т -s; Füg¬ derung/=, -en
 сльозогінний 696

СЛЬОЗОГІННИЙ див. сльозоточивий смайлик ч комп. Emoticon n -s, -s

сльозотеча ж Tränenfluss т -es смак ч Geschmack -(e)s, -schmä-

m

сльозоточивий tränen|erregend, скеїжарт. -schmäcker;

газ Tränengas {уподобання, схильність)Neigung f =, -en;
~

tränen]erzeugend;
п -es зі ~QM geschmackvoll; mit Genuss;

сльоту ж {багно на землі, дорозі) позбавлений ~y geschmacklos;

Matsch т -es; {сира погода) дібрати ~y auf [hinter] den
Regenwetter п -s, Matschwetter п -s Geschmack kommen* vi (s) (чогось
слюда ж мін. Gümmer т -s von D.); Geschmack finden*
слюдистий glimmer|artig (чогось an А.); мати schmecken ~
vi
слюдяний Glimmer- (чогось nach D.)\ це справа ~v das
=
слшеар ч Schlosser т -s, ist Geschmackssache; <§> на любцв
сл&сар-інструментальник ч і товариш не всяк {прислів'я)
~

Werkzeugschlosser т -s,
=
über den Geschmack lässt sich nicht
е
слюсар-сантехнік ч Installateur streiten; die Geschmäcke [die
[-'t0:r] т -s, -е, Sanitär-Installateur Geschmäcker] sind verschieden; bei
т -s, -е dem Menschen ist jede Capnce [ka-
сл&сар-складальник ч 'pri:ss] vertreten, dem schmecken
Montageschlosser [-З3 ] т "S, -

die Torten und dem die Pasteten

слюсарнЦий Schlosser-; ~а смакові |ий Geschmack-,
майстерня Schlosserei f =, -en; ~а geschmacklich; відчуття Geschmacks]-
справа Schlosserhandwerk п -(e)s, empfindung/=, -en; ~i якості
Schlosserei/= Geschmacks] eigenschaften pl
слюсарювати schlossern vi, das смакота ж (розм.) Wohlgeschmack
Schlosserhandwerk betreiben* m -(e)s, Schmackhaftigkeit/=

сляб ч мет. Bramme/=, -n смакувати 1. schmecken vi; (про

слябінг ч мет. Brammenwalzwerk n їжу, напої) munden vi; 2. перен.
-(e)s, -e (відчувати задоволення,
смаглюватий leicht gebräunt genießen* vt; sich laben
приємність)
смаглявий gebräunt, bräunlich, dun¬ (щось /).); (зловтішатися) sich
an

kelhäutig; {засмаглий) weiden (щось an D.)

sonnenverbrannt смаленЦий versengt; gebrannt,
смаглявка ж gebräuntes gesengt; <§> пахне ~им es wird
[bräunliches, dunkelhäutiges, sengerig
sonnenverbranntes] Mädchen смалець ч Schmalz n -es,

смагляволиций mit bräunlicher Schweineschmalz n -es

Gesichtsfarbe смалити 1. (обсмалювати)

смажен||ий gebraten; Brat-; versengen vt; (пекти, палити) brennen*
{підсушений) geröstet [-T0:s-]; ~a vt, sengen vt; 2. (стріляти)
картопля Bratkartoffeln pl; ~a schießen* vi, feuern vi; 3. див. курити
ковбаса із 1; 4. див. стріляти 1; <§>
~

пряним соусом халяви

Currywurst
['koeri-]/=, -würste; ~a риба розм. den Hof machen
Bratfisch m -(e)s, -e; ~a свинина смальнути 1. див. смалити 2; 2. mit
Schweinebraten m -s Wucht einen Schlag [Hieb] versetzen
смажити braten* vi; {підсушувати) (когось D.); stark schlagen* vt
rösten ['r0:s-] vt; ~ся braten* vi смальта ж 1. (фарба) Smalte f =,
697 смерт||ь

-en; 2. (для мозаїки) Mosa|ikglas п смертельно 1. tödlich; ~

-es, Kobaltglas п -es поранений tödlich verwundet; ~

хворий
смальцювати mit Fett beschmieren todkrank, auf den Tod krank; (вжив,
[einschmieren] vt перев. про себе самого)
смарагд ч Smaragd m -(e)s, -e sterbenskrank; 2. перен. Sterbens-, tödlich;
смарагдовий Smaragd-, smaragden розм. zum Sterben; ~
втомлений
смаркатий див. шмаркатий todmüde, sterbensmüde, zu Tode
смаркач ч див. шмаркач erschöpft; ненавидіти tödlich [bis
~

смачн| І ий schmackhaft; (задоволен¬ auf den Tod, bis in den Tod, wie den
ня від їжі, напоїв підкреслюється Tod] hassen vt; нудний розм. zum
~

більше) wohlschmeckend; (ласий) Sterben langweilig

lecker; (приємний про напої) -

смартнЦий 1. Todes-, Sterbe-,

süffig; -ого! guten Appetit!; бути ~им sterblich; ~a година Todesstunde/=; ~a
schmecken vi; це не ~е das schmeckt кара Todesstrafe/=, -n; ~a постеля
nicht; це ~£ das schmeckt (gut) Sterbelager n -s, Sterbebett n -(e)s;
смачно див. смачний ~ий гріх Todsünde/=, -n; 2. ч
смерд ч icm. Fronbauer т -п, -п Sterbliche m -n, -n; простий ~ий
смердіти übel riechen* vz, stinken* Normalsterbliche m -n, -n
vz, üblen Geruch verbreiten смертник ч zum Tode Verurteilte m

смердота ж (розм.) Gestank m -(e)s -n, -n

смерд&к ч (діал.) Stänker m -s, =, смертність ж Sterblichkeit/=;

Stinker m -s,
=
(серед населення) Mortalität/=; (серед
смердшчий übel riechend, stinkig, хворих) Letalität f=
stinkend смертоносний tödlich, todbringend
смерека ж бот. Gemeine смерт| |ь ж Tod т -(e)s; ~ь із косою
[Gewöhnliche] Fichte, Rotfichte /=, -n, der Tod \розм. Freund Hein] mit
Rottanne /=, -n; ~

голуба [колюча] der Hippe; вирвати з пазурів ~i

бот. Edelfichte f =, -n, Stechfichte den Klauen des Todes entreißen* vt;
/=, -n втекти від вірної -і dem sicheren

смеречник ч зоол. (птах) Tod entrinnen* vz (s); померти ~к>

Fichtengimpel m -s, =, Hakengimpel m -s,
=
героя den Heldentod sterben* vz

смеркання c Dämmerung/^ (s); померти не своєю ~к> eines

смерка||ти dämmern vz, vimp, dun¬ unnatürlichen Todes sterben* vz

keln vimp; ~€ es wird dunkel, es (s); стояти на ~ь eher sterben* als

dämmert, die Dämmerung bricht weichen* vz (s); до ~i zu Tode, zum

herein Sterben; на ~ь zu Tode, tödlich; при

смеркнути див. смеркати ~i im Sterben; <§> йога тільки за
смертальнЦий tödlich, todbringend, ~ю посилати (про мляву, повільну

Todes-; lebensgefährlich; мед. людину) розм. er ist gut nach dem

letal; перен. Todes-, Sterbens-; ~a
ворожнеча Todfeindschaft /=;
небезпека Todesgefahr f =, -en,
Lebensgefahr f =, -en; ~a рана
Tode zu schicken; від ~i і в печі не
~a сховаєшся (прислів'я) kein
Harnisch schützt gegen den Tod; двом
~2м бути, а однаї не минути
не

Todeswunde f -n; ~ий ворог (прислів 'я) der Tod hat noch keinen
Todfeind m
-(e)s, -e; ~ий страх Todes- vergessen, gegen den Tod ist kein
| angst/=. -ängste Kraut gewachsen; краще славна
 смерч 698

~ь, ніж ганебне життя (прислів я) ist sinnlos, es lohnt sich nicht, es hat
besser Ehr ohne Leben als Leben keinen Zweck
ohne Ehre, besser ehrlich gestorben смисловЦий Sinn(es)-; Bedeu-
als schändlich verdorben tungs-; ~a пдонлка
смерч ч метеор. Wirbelsturm m -(e) Bedeutungsfehler m -s, =, smn|entstellender Fehler
s, -stürme, Windhose/=, -n; Tornado смичковий Streich-; інструмент
~

m -s, -s; водяний ~

Wasserhose/=, муз. Streichinstrument n -(e)s, -e

-n; піщаний
~

Sandhose/=, -n смичок ч муз. Bogen m -s, =/Bögen,

сметана ж saure Sahne Violinbogen [v-] m -s, =/-bögen

смик ripps!, rapps!
смикавець ч бот. Erdmandel f=, -n
смикати 1. zupfen vt; (тягти)
ziehen* vt (за щось an D.); (льон) c.-
г. raufen vt; ~
за рукав am [beim]
С
Ärmel zupfen vt; 2. перен.
(заважати, набридати) belästigen vt; keine
Ruhe lassen* (когось D.)
смикатися zucken vi; (тріпотіти,
борсатися) zappeln vi
смиренний demütig
смиренність ж Demut f=
cmирити див. смиряти
смирний (спокійний) still, ruhig;
(лагідний) sanft, sanftmütig; (про f =; Verwegenheit f =; Dreistigkeit
дитину) artig; (боязкий,
несміливий, невпевнений) kleinlaut
сміливець ч Kühne m -n, -n;
(безрозсудний) Draufgänger m -s, =;
(відчайдух) розм. Wag(e)hals m -es,
-hälse
сміливі|ий 1. (відважний) kühn,
wagemutig; (мужній) mutig;
(хоробрий) tapfer; (рішучий,
непохитний) entschlossen, resolut;
(відчайдушний) verwegen; 2. (небоязкий,
несоромливий) keck; (зухвалий)
dreist; сміливіше! nur Mut!,
vorwärts!; розм. ran wie Blücher!
сміливість ж Kühnheit /=,
Wagemut m -(e)s; Mut m -(e)s; Tapferkeit
f=
сміливо див. сміливий; діяти ~

смирніти ruhig [still; sanft, розм. rangehen* vi (s) wie Blücher

sanftmütig; artig] werden* vi (s); kleinlaut смілішати Mut fassen
werden* vi (s) смілка ж бот. Leimkraut n -(e)s,
смиряти (заспокоювати) beruhigen -kräuter; клейка бот.
~

vt; (угамовувати) besänftigen vt; Gewöhnliche [Gemeine] Pechnelke

(утихомирювати, приборкувати) сміЦти (наважуватися) sich

bändigen vZ, bezwingen* v/, unterstehen*; (ризикувати) wagen vt;
(bezähmen vt, zügeln vt (насмілюватися) sich trauen, sich
смисл ч Sinn m -(e)s; (значенння) getrauen; (могти) dürfen*;
Bedeutung f =, -en; ~
життя der (наважуватися, набиратися
Sinn des Lebens, Lebenszweck m хоробрості) sich erdreisten (zu D., + Inf. з
-(e)s; розкривати ~
den Sinn zu); (набиратися зухвалості) sich
erschließen*; розкривається ~
der erfrechen; не ~й untersteh dich nur!;
Sinn geht auf (комусь D., чогось як ти -єні! wie unterstehst du dich?,

für А); розкриття ~y Sinn|erschlie- wie kannst du dich unterstehen!;

ßung/=, -en, Erschließung des розм. wie kommst du darauf?; (що
Sinnes; за ~ом dem Sinne nach; це ти собі дозволяєш) was erlaubst du
позбавлене всякого ~y das hat weder dir?
Sinn noch Verstand; <§> немає ~y смітина ж (порошина) Staubkorn n

(не варто) es hat keinen Sinn, es -(e)s, -körner

699 сміхота

смітити beschmutzen vt, Schmutz розм. sich (D.) vor Lachen die Seiten
[Staub] machen; verunreinigen vt; [den Bauch] halten*; заходитися
грошима Geld um sich [заливатися] ~ом in Gelächter
~

werfen*, mit dem Gelde
\розм. schmeißen*],
[verschleudern]
смітник ч (звалище) Müllhalde
/=, -n; (купа) Müllhaufen m -s, =,
Schutthaufen m -s, =; (яма)
Müllgrube f -, -n; (контейнер)
Müllkasten m -s, -kästen; викидати на
(відкидати як мотлох) розм., знев.,
тж. перен. in die Rumpelkammer
werfen* vt
смітт£в||ий Müll-; Schutt-; ~e
звалище Mülldeponie/=, -ni|en,
um sich werfen* ausbrechen* vi (s); розм. sich vor
Geld vergeuden Lachen verschlucken; качатися від
~y розм. sich vor Lachen krümmen
[bjegen*, wälzen, kugeln, kringeln];
корчитися від ~y sich krumm und
schief lachen; надриватися від
~y розм. sich (D.) ein Loch in den
~
Bauch lachen, sich (D.) einen Ast
lachen, sich vor Lachen ausschüt-
ten wollen, sich (D.) den Bauch vor
Lachen halten*, vor Lachen bersten
c
wollen*, sich krank lachen;
підняти на auslachen vt; dem
~

Mülllabladestelle/=, -n Gelächter [dem Spott] preisgeben*

сміттєвоз ч Müll|auto m -s, -s, vt, lächerlich machen vt; умирати
=

Mülllabfuhrwagen m -s, [конати, рвати кишки] від ~у

сміттєзбиральний: автомобіль
Straßenkehrwagen m -s, =
сміттєпровід ч Müllschlucker m
-s, =, Müllschluckerschacht m -(e)s,
-Schächte
сміття c Müll m -(e)s; (відходи)
Abfalle pl; (наметене) Kehricht m/n
-(e)s; (будівельне) Schutt m/n -(e)
s; (покидьки) Unrat m -(e)s; вивіз
~
~
sich totlachen; розм. sich (D.) einen
Bruch [brux] lachen, sich (D.) den
Buckel [die Hucke] (voll) lachen,
sich (D.) ein Loch in den Bauch [in
die Hosen] lachen; зараз лопну
[можна лопнути, можна кишки
порвати] зі ~у розм. ich kicher
mir voll einen ab; розм., жарт, da
kann man (ja) die Schwämmchen

Müllabfuhr f =; установка для kriegen!;

~

годі! розм. dass ich

та й

спалювання
~
nicht lache [kichere, meckere]!, das
Müllverbrennungsanlage/=, -n; <§> виносити
~
з хати [es] ist zum Lachen [Kranklachen,
seine schmutzige Wäsche vor allen Kringeln, Piepen]!; розм., жарт.
Leuten waschen*, seinen Kram vor das ist (ja) zum Schießen!; і ~
і гріх
allen Leuten ausbreiten; з хати не ~
es ist zum Lachen und zum Weinen

винось (прислів я) häuslicher Zwist zugleich; зароди [задля, для] ~y

gehört nicht auf die Straße spaßeshalber, zum Spaß [Scherz];
=
сміттяр ч Müllfahrer m -s, курям на ~! розм. da lachen ja die
сміх ч Lachen n -s; (регіт) Gelächter Hühner!, da müsste ja eine Kuh
n -s; вибухнути ~ом in Gelächter lachen!
ausbrechen* vi (s); викликати ~
сміховинний lachhaft
zum Lachen bringen* (у когось А.); сміховисько c Gegenstand
стримувати ~
sich (D.) das Lachen [Zielscheibe] des Spottes; ставати ~м
verbeißen*, das Lachen zum Gespött werden* vi (s); робити

untedrücken; йому не до ~y er hat nichts zu ~м zum Gespött machen vt

lachen, er ist zum Lachen nicht сміхота ж розм. Saukomische n -n,

aufgelegt; <§> за боки братися від ~у etwas Saukomisches

 сміхотливий 700

сміхотливий lachlustig смог ч Smog m -s, -s

сміхотливість ж Lachlust/= смак в а ж бот. (плід) Feige /=, -n;

сміхотун ч див. сміхун (дерево) Feigenbaum m -(e)s,
сміхун ч (розм.} lachlustiger Kerl; -bäume
=
розм. Lachbolzen т -s, смакінг ч Smoking m -s, -s
смішити zum Lachen bringen* vt смоктати saugenf*) (щось A, an
смішкам (розм.) spaßend, scherzend, D.); (соску, льодяник, палець)
im Scherz, scherzweise lutschen (щось A., an D.)
смішнЦий 1. lächerlich; (комічний) смол| la ж Teer m -(e)s, -e;
komisch; 2. (сміховинний) (деревна) Harz n -es, -e; (вар) Pech n -(e)
lachhaft; 3. див. забавний 1; до -ого s; шевська -a Schusterpech n -(e)
lächerlich [zum Lachen] übertrieben s; <§> не чіпай -у, бо прилипне
смішно див. смішний (прислів 'я) wer Pech angreift,
смішок ч Lacher т -s, =, Auflachen besudelt sich; wer sich an alten Kesseln
с
п -s reibt, wird rußig
сміятися lachen vi (з когось über смолистий harzig, harzreich; teerig
А.); (дивлячись когось) anlachen
на смолити teeren vt; pichen vt
vt; zulachen vi (до когось D.); смолій ч Teerbrenner m -s, =; Pech¬

(насміхатися) sich lustig machen (з

=
brenner m -s, =, Pechsieder m -s,
когось über А.); (висміювати) смоловмісний harzhaltig; teerhal¬
auslachen vt; -
до сліз Tränen lachen; tig; pechhaltig
sich krank [розм. смолокур ч див. смоляр
-
до упаду
krumm, schief, einen Ast] lachen, смолоскип ч Fackel/=, -n
sich totlachen, sich vor Lachen смолшк ч зоол. Nadelholzrüsselkä¬

wälzen [kringeln]; <§> дабре сміються fer т -s, =; -

сосновий зоол. Kief-
той, хто сміється останній emrüssler т -s, =, Kiefemstangen-
(прислів'я) wer zuletzt lacht, lacht am rüssler m -s,
=

besten; сміються горщик з котла, смоляний Harz-, harzig; Teer-,

а обидва чорні дотла [сміялася teerig; Pech-, pech| artig
в£рша з с&ка, оглянулась сама -

СМОЛЯНИСТИЙ див. смолистий

така; сміється голений над смолянка ж бот. Pechnelke/=, -п,
стриженим] (прислів'я) ein Blasebalg Teemelke/=, -п

nennt den anderen Windbeutel; der смоляр ч див. смолій

Topf lacht über den Kessel, der смолястий harzreich, harzhaltig;
Kessel schilt den Ofentopf; ein Esel teerreich, teerhaltig; pechreich, pe^
nennt [schilt] den anderen Lang|ohr; chhaltig
der Bünde spottet des Hinkenden, сморж ч бот. Speisemorchel/=, -n
der Kahle des Glatzkopfes; хто ндні смарід ч Gestank m -(e)s, übler Ge¬
сміється, тому завтра не ruch
минеться heute lacht, kann
(прислів 'я) wer сморідний stinkend
morgen weinen; чужому лихові не сморадина ж бот. (ягода)
смійся [не СМІЙСЯ З ЛЮД£Й нині, Johannisbeere /=, -п; (чагарник)
бо завтра люди з Т£бе Johannisbeerstrauch m -(e)s, -sträucher
сміятимуться] (прислів я) freu dich nicht смуга ж 1. Streifen m -s, =;
über des Nachbars Unglück, поздовжня Längsstreifen m -s,
-

=;

vielleicht naht dir dein eigenes schon поперечна

~

Querstreifen m -s, =;
701 снігохід

2. {зона, місцевість) Landstrich т настичний Turngerät n -(e)s,

~
-e;
-(e)s, -є, Zone f=, -n; Streifen m -s, 3. (машина) Gerät n -(e)s, -e,

=; оборонна
~

Verteidigungsstreifen Maschine /=, -n

m -s, =; прикордонна
~
снастити ausrüsten vt, versehen* vt
Grenzstreifen m -s, =; руху Fahrbahn f =,
~
снасть ж мор. Tau n -(e)s, -e; ко¬

-en, Fahrstreifen m
Fahrspur/=, рабельна Takelung f =, -en,
~

-en,
-s, =; 3. с.-г. Ackerstreifen m -s, =; Takelwerk n -(e)s, -e; рибальська ~

4. (часовий період) Zeitspanne /=, Angelgerät n -(e)s, -e;

-n; Periode /=, -n;
~
невдач Fischfanggerät n -(e)s, -e
Pechsträhne /=, -n сни||тися träumen vi; im Traum
смугами streifenweise sehen* vt; мені -лося mir träumte, es

смугастий gestreift, streifig, Streif-, träumte mir; ich träumte (щось von
mit Streifen versehen D.); мені ~вся сон ich hatte einen
смугач ч зоол. Furchenwal m -(e)s, -e Traum; <§> мені це і не ~лося розм.
c
смуглий див. смуглявий das hätte ich mir nicht [nie]
смуглявий gebräunt, bräunlich, dun¬ träumen lassen; курці просо -игься

kelhäutig (прислів я) wenn die Henne träumt,

смуглявка ж gebräuntes so ist s vom Haferfelde
[bräunliches, dunkelhäutiges] Mädchen снитка ж див. яглиця
смуговий спец. Streifen-; Flach-, сніг ч Schnee т -s; пухкий ~

flach; Band- Pulverschnee [-v-/-f-] т -s; свіжий -

смужк||а ж Streifen m -s, =; у ~y Neuschnee т -s; падає ~

es schneit;
gestreift, streifig <§> звалитися як ~
на голову ins
смута ж 1. (сум, журба) Trauer Haus [in die Bude] geschneit
/=, Traurigkeit /=, Gram m -(e)s, kommen* vi (s); це мені потрібне, як
Schwermut f =; 2. (заворушення, минулорічний [торішній] das ~

безпорядки) Unruhen pl, Aufruhr m interessiert mich [brauche ich] wie

-(e)s; 3. (розбрат) Zwist m -(e)s, -e Handschuhe im August; розм. das
смутити див. засмучувати kümmert [interessiert] mich einen
смутний (сумний) traurig; (жур¬ Dreck; як ~
на голову wie ein Blitz
ливий, меланхолійний) wehmütig, ausheiterem Himmel
wehmutsvoll; (тужливий) сніговий Schnee-
schwermütig; (засмучений, зажурений) сніговик ч Schneemann m -(e)s,
betrübt; (похмурий) trübsinnig, -männer

trübselig сніговиця ж див. сніговій

смутно traurig; betrübt; мені mir сніговій Schneegestöber п -s, =,
~
ч

ist traurig zu Mute [zumute] Schneesturm

т -(e)s, -stürme

смуток ч Trauer/=, Traurigkeit /=; снігозатримання с с.-г. Aufhalten

Wehmut/=; Betrübnis/=; Trübsinn des Schnees (auf den Feldern)
m -(e)s снігоочисник ч Schneepflug m -(e)s,
снаг||а ж: це мені не до ~и das geht Schneeräumer =
-pflüge, m -s,

über meine Kräfte; ich bin dieser снігоочистка ж Schneeräumung/=.

Aufgabe nicht gewachsen -en

снайпер ч Scharfschütze m -n, -n снігопад ч Schneefall m -(e)s, -fälle

снаряд ч 1. військ. Geschoss n -es, снігохід ч Überschneefahrzeug n -(e)
-e; 2. спорт. Gerät n -(e)s, -e; гім¬ s, -e
 снігур 702

снігур ч зоол. Gimpel т -s,

=
снопоукладач ч Staker m -s,
=

СНІД чмед. AIDS [eidz] п

=
снотворний мед. Schlaf-, einschlä¬
сніданок ч Frühstück п -(e)s, -е fernd; засіб Schlafmittel n -s, =
~

снідати frühstücken vi, das Frühstück снувальний Schär-, Zettel-; ва¬ ~

essen* лик Schärbaum m -(e)s, -bäume,

сніжинка ж Schneeflocke f=, -n Zettelbaum m -(e)s, -bäume,

сніжиЦти schneien vimp; ~ть es Zettelwalze /=, -n
schneit снувати 1. текст, (готувати
сніжк||а ж Schneeball m -(e)s, -balle; основу для ткання) (an)schären vt,
у грати eine Schneeballschlacht
~и anzetteln vt; (намотувати) aufwi-
machen ckeln vt, spinnen vt; 2. (поспішно
сніжнЦий Schnee-; schneereich; рухатися в різних напрямках) hin
(занесений снігом) verschneit; ~a und her laufen* [eilen] vi (s)
грудка Schneeball m -(e)s, -bälle собак||а ч 1. зоол. Hund m -(e)s, -e;
С
сніжно-білий schneeweiß гончий ~a див. гончак; обережно,
сніжок ч leichter Schnee злий ~а! (напис) Vorsicht,
сніп ч 1. (оберемок стебел) Garbe bissiger Hund!; 2. перен. (зла людина)
f =, -n; 2. (потік променів, іскор Hundsfott т -(e)s, -fötter; <§> ~а
тощо) Bündel п -s,
=
на сіні des Gärtners Hund; жоден
сноб ч Snob т -s, -s ~а (ніхто) груб, kein Schwein
снобізм ч Snobismus т
=
[Schwanz]; (всіх)
~
вішати
сновига ч/ж (чоловік) Herumtreiber ungerecht beschuldigen vt; alle Schuld
т -s, =, Bummler т -s, =; (жінка) zuschieben* [in die Schuhe
Herumtreiberin f-, -nen, Bummlerin schieben*, zuschreiben*] (на когось D.);
/=, -nen ждти як кішка з ~ою leben wie
сновигати (розм.) (umher)schlen- -
Hund und Katze; його кожний ~a
dern v/ (s), sich herumtreiben* знає розм. er ist bekannt wie ein

сновида ч/ж (чоловік) bunter [scheckiger] Hund; от де ~a

Mondsüchtige m -n, -n, Nachtwandler m -s, заритий! розм. da liegt der Hund
=, Schlafwandler m -s, =; (жінка) begraben!, da [hier] liegt der Hase
Mondsüchtigef -n, -n, im Pfeffer!, das also war [ist] des
Nachtwandlerin /=, -nen, Schlafwandlerin/=, -nen Pudels Kern!, daran liegt es ja!;
сновиддя C див. СНОВИДІННЯ я стомився як ~a ich bin
сновидіння c Traum m -(e)s, Träu¬ hundemüde; не всі ~и кусають, що

me, Traumbild n -(e)s, -er, лають [ті ~и, що дуже гавкають,

Traumgestalt f-, -en, Vision [v-]/=, -en не кусаються] (прислів'я) Hunde,
снодійне c див. снотворний засіб die bellen, beißen nicht; wer droht,
снодійний див. снотворний macht dich nicht tot; vom Drohen
снопов язалка ж с.-г. Garbenbin¬ stirbt niemand; по собаці й ціпок
demaschine f =, -n, Mähbinder m
(прислів я) bösem Aste scharfe Axt;
-s,
=
dem größten Dieb der dickste Strick;
снопоподавач ч Garbeneinleger m ти його борони від ~, а він тобі
-s, =, Garbenforderer m -s, =, покаже кулак (прислів я) wenn
Garbenzubringer m -s,
=
die Gefahr vorüber, wird der Heilige
снопосушарка ж Garbentrockner m ausgelacht
-s, =, Getreidedarre/=, -n собаківник ч Hundezüchter m -s,
=
703 собою

собаківництво с Hundezucht f= собі 1. {при підметі в 1-й особі

собакогол£в||ий: 1.: ~ий удав зо¬ одн.) mir; {при підметі в 1-й особі
ол. Hundskopschlinger т -s, =; 2.: мн.) uns; ми купили
~
wir haben
~і мн зоол. Hunds|affen pl, uns gekauft; я купив
~
ich habe
Meerkatzenverwandte pl mir gekauft; 2. {при підметі в 2-й
соб^ч||ий Hunde-; знев. hündisch; ~a особі одн.) dir; {при підметі в 2-й

будка Hundehütte /=, -n; ~a особі мн.) euch; ви купили ihr ~

упряжка Hundeschlitten m -s, =; <§> ~e habt euch gekauft; ти купив du ~

життя розм. Hundeleben n -s; ~ий hast dir gekauft; 3. {при підметі
холод розм. Hundekälte f -, eine в 3-й особі одн. і мн. і у формах

barbarische Kälte; сьогодні ~ий ввічливості) sich; він купив er ~

холод розм. heute ist es hundekalt hat sich gekauft; 4. {частка для -

\фам. bannig kalt; груб, saukalt]; підкреслення, що дія відбувається

це не твоє ~e діло! груб, das geht вільно, незалежно) für sich hin;
с
dich einen Scheißdreck an!; собдці ungezwungen; <§> так nicht ~

~a смерть {прислів я) wie gelebt, so besonders, mäßig; {як відповідь на

gestorben запитання як живете?, як здоров я?

собачка ч 1. зоол. Hündchen n -s, тощо) розм. soso lala
=; 2. mex.{засувка} Klinke f =, собівартіст||ь ж ек. Selbstkosten
-n, Sperrhaken m -s, =; {заскочка) pl, Selbstkostenpreis т -es, -е,
Schnepper m -s, =; {гашетка Herstellungskosten pl,
рушниці) Hahn m -(e)s, Hähne; 3. комп. Gestehungskosten pl; за ~ю zum Selbstkostenpreis
at-Zeichen n -s, =; комп., розм. собол£в||ий Zobel-; ~e хутро Zobel
Klammer|affe m -n, -n m -s, Zobelpelz m -es

собачник ч {розм.) 1. {любитель соболиний див. соболевий

собак) Hundeliebhaber т -s, =, соболь ч зоол. Zobel т -s,
=

Hundefreund m -(e)s, -e; 2. {той, хто собор ч 1. {головна чи велика цер¬

ловить собак) Hundefanger т -s, =; ква міста) Dom т -(e)s, -е;
3. перен., знев. {посіпака) {кафедральний) Kathedrale f =, -n;
Helfershelfer т -s, =; 4. {приміщення для {монастирська церква) Münster п
собак) Hundestall т -(e)s, -Ställe -s, =; 2. рел. {збори представників

собачня ж {розм.) Hunde pl, Meute вищого духовенства) Konzil п -s,

/=,-n -е/-1і|еп; Вселенський Собор das
собі: мати при mithaben* vt, bei
~
Ökumenische Konzil
sich haben* vt; <§> носити в ~
своє соборний І. рел. Kathedral-, Dom-;
горе [свій біль] sein Leid in sich 2. Konzil-, konziliarisch; 3.
hineinfressen*; мені не по ~
{об'єднаний, неподільний) vereinigt,
{моторошно, страшно) mir ist hier gesamt
nicht geheuer; {нездужається, соборність ж Gesamtheit f =,
погано, гуморі тощо) ich fühle
не в Allgemeinheit/=
mich nicht recht wohl; розм. es ist соборування c рел. letzte Ölung
mir [ich fühle mich]
nicht (recht) соборувати рел. die letzte Ölung ge¬
wohl in meiner Haut, mir sitzt die ben* (когось D.)
Haut unbequem; річ в філос. das ~

собою: з {при підметі в 1-й

~

Ding an sich; сам по ~

an (und für) одн.) mit mir; {при підметі в 1-й
особі
sich; als solcher особі мн.) mit uns; {при підметі в
 сова 704

2-й особі оди.) mit dir; (при совок1 ч (лопатка) Schaufel /=, -n.

підметі в 2-й особі ми.) mit euch; (при Handschaufel /=, -n

підметі в 3-й особі оди. і мн. і у совок2 ч (жарг.) (радянська

формі ввічливості) mit sich; брати людина) Sowjetmensch т -еп, -еп; (ра-
з mitnehmen* vt; не володіти
~ ~

дянщина) sowjetische Denkweise

(своїми почуттями тощо) seiner согрішити рел. sündigen vi, sich
(fünf) Sinne nicht mächtig sein* vi versündigen (перед кимось an D.); (тж.
(s) про непорядний вчинок) in Sünde
сова ж 1. зоол. Eule /=, -n; біла ~

[розм. in den Dom] fallen* vi (s)

зоол. Schnee-Eule /=, -n; ~

согрішити див. согрішати

болотяна зоол. Sumpf) ohr|eule/=, -n; ~
сода ж Soda w -s / / =; харчова ~

вухата зоол. Wald|ohr|eule/=, -n; Speisesoda n-slf=

~

яструбина зоол. Sperber|eule f

=
содов||ий Soda-; ~a вода Sodawas¬
-n; 2. перен. (про людину) ser n -s
с
Nachtmensch m -en, -en; не ~

содоку c мед. Rattenbisskrankheit

приведе сокола [орел орла родить, а /=, -en
~

сову] (прислів'я) Adler [Raben] содом ч Heidenlärm m -(e)s,

brüten keine Tauben, Eulen hecken Geschrei n -(e)s, Tumult m -(e)s; größte
keine Falken, von Eulen kommen Verwirrung
keine Sperber соєвЦий Soja-; ~a олія Sojaöl n -(e)
совати stecken vt, (hin)emstecken vt; s; ~e борошно Sojamehl n -(e)s
~ся sich fortwährend rühren; hin und сойка ж зоол. (птах) Eichelhäher т
her rutschen vi (s) -s,=
совгати(ся) 1. див. совати(ся); сокирі|а ж Beil п -(e)s, -е, Axt f =,
2. див. ковзати(ся) Äxte; бойова ~а військ. Streitaxt
совиний Eulen-, eulenhaft /=, -äxte; <§> плавати як ~а розм.

совісний gewissenhaft wie eine bleierne Ente schwimmen*

совіст| І ь ж Gewissen п -s; брати vi (s); там дим [накурено] хоч

на свою ~ьauf sein Gewissen ~у вішай! розм. hier ist aber ein
laden* vt; мати на ~i auf dem Wachtmeister im Zimmer!; на

Gewissen [auf der Seele; розм. auf dem міцний сук -

міцна
(прислів я) ~а

Kerbholz] haben* vt; це лежить на auf einen groben Klotz gehört ein
~i das liegt auf dem Gewissen [auf grober Keil
der Seele; розм. auf dem Kerbholz] сокирки мн бот. Feldritterspom m
(у когось D.); з чистою ~ю mit -(e)s, Gartenritterspom m -(e)s
reinem Gewissen, reinen Herzens; сокіл ч зоол. Falke m -n, -n

<§> у ньому заговорила ~ь sein сокільник ч Falkner m -s,

=

Gewissen regte sich [wurde wach]; соковарка ж Saftkocher m -s,

=

~ь гризе без зубів (прислів 'я) man соковижималка ж див. сокови-

entgeht wohl der Strafe, aber nicht чавлювальниця

dem Gewissen; ein böses Gewissen соковитЦий 1. saftig, saftvoll,
hat Wolfszähne safthaltig, saftreich, Saft-; 2. перен.
совка ж зоол. 1. (метелик) Eulen- saftig, saftvoll; (про колір тощо) satt;
falter m -s, =; 2. див. сплюшка (про мову) bilderreich; ~ий голос
совковий 1. Schaufel-; 2. перен. klangvolle Stimme; ~і барви satte
sowjetisch [kräftige] Farben
705 солодке

соковитість ж Saftigkeitf= diert; (значний) bedeutend; ~a сума

соковичодлювальниця ж Entsaf¬ eine gehörige [bedeutende] Summe;
ter т -s, =
~i знання solide [gründliche]
соколин||ий Falken-; ~е Kenntnisse, ein gründliches Wissen, gut
полювання Falkenbeize /=, -n, Falkenjagd fundiertes Wissen; 2. (про людину)
/=, -еп solide; (надійний, позитивний)
солдат ч Soldat т -еп, -еп; піти в ~и gediegen; (серйозний) ernst, gesetzt;
unter die Soldaten gehen* vi (s), zu 3. (високий, повний про
-

den Soldaten kommen* [einrücken] зовнішність) imposant, wohlbeleibt;

vi (s), den Soldatenrock anziehen* 4. (про вік) bejahrt, bei Jahren; в
солдатський Soldaten-, soldatisch ому віці in gesetztem Alter
солевар ч Salzsieder m -s, солідність ж Solidität f =,
=

солеварняж Salzsiederei/=, -en Haltbarkeit f =; Gründlichkeit /=;

солевидобуток ч Salzgewinnung Gediegenheit /=; Emst m -es
c
/=, -en солідол ч Schmierfett n -(e)s,
соледобування c див. Staufferfett n -(e)s
солевидобуток соліст ч Solist m
-en, -en; (співак)

соленосний salzhaltig Solosänger m -s,

=; (танцюрист)

солеподібний salz|ähnlich Solotänzer m -s, =

солестійкий salzbeständig, salzfes¬ солістка ж Solistin f =, -nen; Soz

tig losängerin f =, -nen; Solotänzerin
солестійкість ж Salzbeständigkeit /=, -nen
/=, Saizfestigkeit f= солітар ч зоол. Bandwurm m -(e)s,
солити salzen vt; (про запас) einsal¬ -würmer
zen vt; (м 'ясо, рибу) (ein)pökeln vt соло муз. 1. c Solo n -s, -li; 2. solo
солідаризація ж Solidarisierung доло-ваксель фін. Solawechsel m
ч
=
/=, -en -s, =, Eigenwechsel m -s,

солідаризуватися sich соловей ч зоол. Nachtigall/=, -en

solidarisieren, sich solidarisch zeigen соловейко ч див. соловей; схід¬ ~

[erklären] (з кимось mit D.) ний [звичайний] зоол. Sprosser

солідарні|ий тж. юр. solidarisch (з т -s, =; <§> співати ~м mit
кимось mitZ).); юр. Engelszungen reden vz

gesamtschuldnerisch, Solidar-; ~а відповідальність солов їні І ий Nachtigallen-; ~а трель

gemeinschaftliche Nachtigallenschlag т -(e)s
[gesamtschuldnerische] Haftung, солод ч Malz п -es
Gemeinschaftshaftung f =, Mіtver|antwortung f =, солодоць ч див. солдока
Mitverantwortlichkeit f =, солодити 1. (робити солодким)

Mithaftung/=, Solidarhaftung /=; ~a süß machen vt, süßen vt;

заборгованість Solidarschuld f =, (підсолоджувати) ansüßen vt, versüßen vt;
-en; e зобов язання Solidarver- 2. (перетворювати в солод)
pflichtung/=, -en mälzen vt; 3. перен. versüßen vt
солідарність ж Solidarität/^; солодівня ж спец. Mälzerei/=, -en

(згуртованість, єднання) солодка ж бот. Süßholz т -es,

Zusammenhalt m -(e)s, Zusammenschluss m -es -hölzer, Süßholzwurzel f-, -n, Lakrit¬

соліднЦий 1. (міцний) solide, zenwurzel /=, -n

haltbar; (грунтовний) gründlich, fun¬ солодке c 1. (страва, десерт) Des-

 солодкЦий 706

sert [-'se:r] п -s, -s, Nachtisch m -(e) соломоподрібнювач ч Strohreißer

=
s; 2.
{ласощі} Süßigkeiten pl т -s,

солодкЦий 1. süß; ~a картопля солом янЦий Stroh-; aus Stroh;

бот. Batate /=, -n, süße Kartoffel; strohig; ~e опудало Strohpuppe/=, -n;
=
~a страва Süßspeise f -n; ~ий ~ий капелюх Strohhut m -(e)s,

перець бот. Speisepaprika m -s, -hüte; ~ого кольору strohgelb,

-s; ~ий як мед honigsüß; ~ий як strohfarben; {про волосся) strohblond; <§>
цукор zuckersüß; 2. перен. süß; ~a вдова розм., жарт. Strohwitwe
lieblich; ~ий голос liebliche /=, -n; ~ий вдівець розм., жарт.
Stimme; ~ий сон süßer Schlaf; ~i слова
=
Strohwitwer т -s,
zuckersüße Worte; говорити ~i солений 1. Salz-, salzig; salzhaltig;
слова розм. Honig reden; не {посолений) gesalzen, eingesalzen; ~

будь ~ий проглинуть, не будь огірок Salzgurke/=, -n, saure

-

с гіркий, бо проклянуть [не будь [eingesalzene] Gurke; 2. перен.

~им, бо розлижуть, не будь gesalzen, gepfeffert
гірким, бо заклюють] {прислів я) солонина ж Pökelfleisch n -es,

sei nicht so süß, dass man dich Salzfleisch n -es

verschlucke und nicht so bitter, dass солониця ж Salzgrube f=, -n,

man dich
ausspeie Salzbergwerk
-(e)s, -e
n

солодкість ж Süße f= солоність ж Salzigkeitf=

солодкомовний schönrednerisch, солонуваті|ий (ein wenig zu) salzig;
süßlich, honigsüß, glattzüngig ~a вода {перев. в водоймах)

солодкуватий süßlich Brackwasser n -s

солододПий Malz-, malzhaltig, солончак ч геол. Salzboden m -s,

malzig; ~a кава Malzkaffee m -s; ~e -böden, Salz|erde/=

пиво Malzbier -(e)s, -e; ~ий смак
n содтис ч icm. Schultheiß m -es, -e

malz|artiger [malziger] Geschmack соль cмуз. Q.n-

соль-бемодь ч муз. Ges n
=
солодощі мн Süßigkeiten pl,
Süßwaren pl, Zuckerwerk n -(e)s, соль-ді£3 ч муз. Gis n =; мінор
Zuckerzeug n -s Gis-Moll n =,
=

солом||a ж Stroh n -(e)s; <§> сила соль-мажар ч муз. G-Dur n

=

~y лцмить {прислів 'я) viele Hunde

=
соль-мінар чмуз. g-Moll n

sind des Hasen Tod сольватація ж Solvatation

[-v-]/=,
соломин||(к)а ж Strohhalm m -(e) -en, Solvatisierung/=, -en
s, -e; {для коктейлю} Trinkhalm m сальн||ий solo, Solo-; ~a партія
-(e)s, -e; <§> хапатися за ~ку sich Solopartie /=, -ijen; ~ий спів
an einen Strohhalm klammem, nach Sologesang m -(e)s; ~ий танець
dem rettenden Strohhalm greifen* vi; Solotanz m -es, -tänze
і за ~ку хопиться, хто топиться сальник ч Solosänger m -s,
=

{прислів'я} wer ertrinkt, klammert сольниця ж Solosängerin/=, -nen

sich an einen Strohhalm; der сольовий Salz-; ~

розчин Salzlö¬
Ertrinkende klammert sich an einen sung/^ -en
Strohhalm; wer am Ertrinken ist, greift сольфоджіо c муз. Solfeggio [-'fe-
auch ins Schermesser cfeo] n -s, -ggien [-'fecfeijen]
соломка ж 1. див. солома; 2. {вид солян||ий Salz-; ~e озеро Salzsee m
печива} Stäbchen pl, Stangen pl -s, -e; ~ий розчин Salzlösung / =,
707 сонцевик

-еп; ~ий рудник Salzbergwerk п fen; то найкращі ліки (прислі-

-(e)s, -е в я) der Schlaf ist mehr wert als ein

солянЦий Salz-; ~а кислота Arzt

Salzsäure /= сон-трави ж бот. Kuhschelle f =,
солянка ж харч. Soljanka/= -s -n,Küchenschelle/=, -n
соляризація ж Solarisation/=, -еп сонант ч філол. Sonant m -en, -en

солярій ч Sonnenterrasse/=, -п; (із соната ж муз. Sonate/=, -n

штучним опроміненням) Solarium сонатина ж муз. Sonatine/=, -n

п -s, -rijen сонцт ч літ. Sonett п -(e)s, -е

солярка ж (розм.) Diesel|öl п -(е) сцнечко с 1. die liebe Sonne; 2. (пе¬

S, -е стливе звертання) Schätzchen п -s;
сом ч зоол. Wels т -es, -е; ~
3. зоол. Marienkäfer т -s, =

електричний зоол. Zitterwels т -es, -е сонливий schläfrig; (заспаний)

сомалі.)|єць ч Somaliier т -s, =, So¬ verschlafen; (який має патологічний
c
mali т -s, -s; ~йка ж Somalierin потяг до сну) schlafsüchtig
/=, -nen сонливість ж Schläfrigkeit f =; (як

сомалійський somalisch патологія) Schlafsucht/=

соматичний біол. somatisch
сомбреро с Sombrero
сомнамбула ж мед.
mlf -п, -п
сомнамбулізм ч мед.
Somnambulismus т =, Nachtwandeln
Schlafwandeln п -s
сомнамбулічний мед. somnambul
сон ч 1. (спання) Schlaf т -(e)s;
Schlafen п -s; порушення [розлад]
сну Schlafstörung/=, -еп;
сну um den Schlaf [um die
позбавляти
Nachtruhe] bringen* vt; den Schlaf
stehlen* (когось D.); поринути в
~
in Schlaf fallen*
сцннЦий Schlaf-; schläfrig,
т -s, -s verschlafen; (який не цілком проснувся)
Somnambule schlaftrunken; ~а артерія анат.
Halsschlagader/=, -п; ~а хвороба
мед. Schlafkrankheitf=, Schlafsucht
п -s, /=, Trypanosomiase/=
сцнник ч Traumbuch п -(e)s, -bücher
сонц||е c acmp. Sonne /=; захід ~я
Sonnen| Untergang m -(e)s, -gänge;
схід ~я Sonnenaufgang m -(e)s,
-gänge; орієнтуватися за ~ем sich
nach der Sonne richten; на ~i (nid
його промінням) in der Sonne; (на
його поверхні) auf der Sonne;
[sinken*] vi (s); sich sonnen, sich in der
грітися на ~i

крізь ~
im Schlaf; перед сном Sonne wärmen; <§> до [світ] ~я vor
vor dem Schlaf [Schlafengehen]; Sonnenaufgang; [разом] із ~ем mit
2. (сновидіння) Traum m -(e)s, Sonnen|aufgang; битися за місце
Träume; ~

наяву Wachtraum m -(e) під ~ем sich in der Welt

s, -träume, wache Träume; бачити herumschlagen*; і за мцрем ~е схцдить

уві сні träumen vi (щось von D.); im
Traum sehen* vt; це мені й уві сні
не снилося! das fällt mir nicht im
Schlafe ein!; все ще як уві сні ich
bin noch wie im Taumel; як уві сні
wie im Traum; <§> рябцї кобили
Ammenmärchen pl; albernes Zeug;
у руку der Traum ist in Erfüllung
~ ~
(прислів'я) Überfall geht die Sonne auf;
і на ~i є плями (прислів'я) auch
die Sonne hat Flecken, kein Ding
ohne Makel; поки ~e зійде, роса
цчі виїсть (прислів 'я) indessen das
~
Gras wächst, verhungert der Gaul
сонцевик ч зоол. (метелик)
Edelfalter m -s, =; будяковий зоол.

gegangen, der Traum ist eingetrof¬ Distelfalter m -s, =;

~

кропив яний
 сонцезахисний 708

зоол. Kleiner Fuchs; ~

павиче око сапка ж Kuppe/=, -n, Hügel m -s,
=

зоол. Tagpfauenauge п -s, -п сопливий rotzig, rotznasig

сонцезахисний Sonnenschutz- соплі мн Rotz m -es
сонцел і кування с мед. Heliothera¬ сопла c mex. Düse/=, -n

pie/ =, -i]en, Sonnenbadbehandlung сопляк ч розм., знев. Rotznase /=

/=, -еп -n, Rotzjunge m -n, -n

сонцестояння с acmp. сопрано c муз. 1.

(голос) Sopran m

Sonnenwende^ -s, -e, Sopranstimme/=, -n; 2.

сонцесяйний (поет.) sonnig (співачка) Sopranistin/=, -nen,
сонцецвіт ч бот. Sonnenrös|chen п Sopransängerin/=, -nen
-s, =; жорстковолосистий бот.
~
сопти див. сопіти
=

Kem-Rauhhaariges Sonnenrös|chen; Mitkämpfer т -s,

соратник ч

~звичайний бот. Gelbes Kampfgefährte т -n, -n

[Gewöhnliches, Gemeines] Sonnenrös|chen соратниця ж Mitkämpferin т =,
С
сонька ч/ж {про чоловіка) Schläfer -nen, Kampfgefährtin/=, -nen
=
т -s, =, Langschläfer т -s, =; {про сорбент ч Sorptionsmittel n -s,
жінку) Langschläferin / =, -nen; сорбіт ч хім. Sorbit m -s
{про чоловіка і жінку) розм. сарбція ж хім. Sorption/=, -en
Schlafmütze /=, -п capro c бот. Sorghum n -s, -s, Sorg¬
соня 1. ч!ж див. сонька; 2. ж зоол. ho m -s, -s, Mohrenhirse/=, -n
=
Siebenschläfer т -s, есерок vierzig
сонянка ж див. сонцецвіт сорока ж зоол. Elster / =, -n;
сонях ч див. соняшник розм. wie eine
~

торохтіти як

С£нячн||ий {пов язаний із сонцем) Klappermühle sprechen* vi; <§> ~

на

Sonnen-; {сповнений світлом хвості принесла (про відомості

сонця; тж. перен.) sonnig; фіз., астр. сумнівного походження) розм. ein
solar; ~а активність Solar|aktivität Vögelchen hat gesungen
/=, Sonnen|aktivität [-v-]/=, solare сорока-злодійка ж (про
Aktivität; а коруна Korona f =, злодійкувату жінку) розм. eine diebische
-nen; ~a пляма Sonnenfleck m -(e) Elster
s, -en; ~a системаSonnensystem n сорокалітній vierzigjährig
-s; ~e світло Sonnenschein
m -(e) сороковий der [die, das] vierzigste
s; ~ий годинник Sonnen|uhr / =, сороковини мн рел. Gedächtnisfeier
-en; ~ий день sonniger Tag; ~ий /=, -n (am vierzigsten Tag nach dem
елемент Solarzelle/=, -n; ~ий апік Tode des Verstorbenen)
мед. Sonnenbrand m -(e)s, -brände сорокопуд ч зоол. (птах) Neuntöter
соняшник ч бот. Sonnenblume/=, n -s, =, Würger n -s,
=

сором ч Scham/=; (ганьба) Schan¬

С2няшников||ий Sonnenblumen-; de /=; ~
і ганьба Schmach und
~a олія Sonnenblumenöl n -(e)s; ~e Schande; забути про alle [die] ~

насіння Sonnenblumenkeme pi Scham abtun*; згоряти від ~y vor

сопілка ж муз. Hirtenflöte / =, -n, Scham [Schande] vergehen* vi (s);
Hirtenpfeife/=, -n, Schalmei/=, -en не ні ~y, ні совісті scham-
мати

сопіти (важко дихати) schnaufen und gewissenlos sein* vi (s); не

vi; (пирхати) schnauben* vi; (зади¬ мати ~y ohne Schamgefühl sein* vi

хатися) keuchen vi (s), kein Schamgefühl haben*; чер¬

709 сосна

воніти від ~у schamrot werden* vi
(s), vor Scham rot werden* [erröten]
vi (s); без усякого ~y (нахабно,
безцеремонно) розм. (dumm,) dreist
und gottesfiirchtig
лишитися без ~ки alles bis aufs
Hemd verlieren*; зняти останню
~ку розм. bis aufs Hemd
ausziehen* [(aus)plündem] (з когось А.);
das letzte Hemd vom Leibe ziehen*

соромити beschämen vt; ins [reißen*], das Hemd über den Kopf
Gewissen reden vi (когось D.) ziehen* (з когось D.); своя ~ка до
соромитися sich schämen (за когось тіла ближче (прислів я) jeder ist
für А.); (бентежитися) verlegen sich selbst der Nächste
sein* vi (s); (ніяковіти) sich сорт (різновид предмета, товару
ч

genieren [зе-]; (побоюватися) тощо) Sorte/=, -п; (категорія

schüchtern sein* vi (s); не соромтеся! товару за якістю) Güteklasse /=, -п;
(будьте, як вдома) seien Sie wie zu (якість) Qualität /=, -еп, Sorte /=,
Hause! -п; вищий Spitzensorte f =, -п, G
~

соромітний 1. див. сороміцький; beste [erstklassige] Qualität;

2. (безсоромний) schamlos, перший erste Sorte [Wahl, Klasse];
~

schändlich, schmachvoll розм. pnma

сороміцькі|ий obszön; сортамент ч Sortiment n -s, -e

(непристойний) un| anständig; (вульгарний сортимент ч Sortiment n

-

-s, -e,

про висловлення) unflätig; Holzsortiment n -s, -e

(вульгарний
про жарт, анекдот) zotig,
-

сортиментиція ж (деревини) Sor-

zotenhaft; (розпусний) unzüchtig; tenbildung/=, -en
~а пісня obszönes Lied сортир ч розм. Klo m -s, -s, Lokus m

соромливий schamhaft; =/-ses, =/-se

(збентежений) verlegen, verschämt; сортований sortiert, nach Sorten
(боязкий, нерішучий) schüchtern geordnet
соромливість ж Schamhaftigkeit сортов||ий Sorten-; Qualitäts-; ~a

/=; Verlegenheit /=, Verschämtheit сталь Profilstab|eisen n -s, Stabstahl

/=; Schüchternheit f= m -(e)s, -stähle, Walzstahl m -(e)s,

соромно es ist eine Schande; мені -stähle; ~e зерно Sortengetreide n -s

~

ich schäme mich; мені за тебе ich ~

сортувальний Sortier-; Auslese-:

schäme mich für dich; як welche залізн. Rangier- [-'зі:-]
Schande!, so eine Schande!; як тобі
=
сортувальник ч Sortierer m -s,
не schäme dich!: schämst du dich сортувальниця ж Sortiererin f =,
denn gar nicht? -nen

сором язливий див. соромливий сортування Sortierung/=,

c

сором язливість ж див. соромли¬ Sortieren n -s; (вагонів) залізн. Rangieren

вість [-'ЗІ:-] n -s

сор2ч||ка -(e)s, -еп;

ж 1. Hemd п сортувати auslesen* vz, einsortieren
вишита ~ка gesticktes Hemd; vt, sortieren vt; (nach Sorten) ordnen
нічна ~ка Nachthemd п -(e)s, -еп; vt; залізн. rangieren [-'зі:-] vl
2. тех. Mantel т -s, Mäntel, Hülle сосиска ж Würstchen n -s,
=

f -n; <§> віддати все до с&ска ж (пустушка) Schnuller m -s.

останньої ~ки das letzte Hemd =, Lutscher m -s, =; розм. Nuckel m

hergeben* [verschenken], sich (D.) das =; (на пляшечці) Sauger m

-s, -s,
=

letzte Hemd vom Leibe reißen*; за¬ сосни ж бот. Kiefer /=, -n; ~

гір-
 сосновий 710

ська бот. Bergkiefer f =, -п; {твердіти про клей, лак тощо)

~ -

звичайна бот. Waldkiefer f-, -n, härten vi (s); {висихати) ausdorren

Gemeine Kiefer; кадрова
~
v/ (s), dürre werden* vi (s); у мене
європейська бот. Zirbelkiefer/=, -n; ~
сохне в роті die Zunge klebt mir

кедрова сибірська бот. Sibirische am Gaumen; 2. перен. {худнути)

Zirbelkiefer abmagern vi (s); {марніти,

сосновий Kiefern-; ~
ліс див. чахнути) dahinsiechen vi (s)
сосняк соціал-демократ ч Sozialdemokrat
сосняк ч Kiefernwald т -(e)s, m -en, -en

-Wälder, Kiefemgehölz n -es соціал-демократичний

cocgK ч анат. Brustwarze /=, -n; (y sozialdemokratisch
тварин) Zitze/=, -n соціал-демократія ж
сотворити див. сотворити Sozialdemokratie f-

е сотворити 1. див. створювати; соціалізація ж юр. Sozialisierung

2. schaffen vt, hervorbringen* vt /=, -еп; псих. Sozialisation/=, -en
С2т||ий der [die, das] hundertste;
=
~a соціалізм ч Sozialismus m
частка Hundertstel n -s,
=
соціаліст ч Sozialist m -en, -en
сотник ч icm. Hauptmann m -(e)s, соціалістичний sozialistisch
-männer, Rittmeister m -s, =
соціальний Sozial-, sozial; (сус¬
С2тн||я ж 1. Hundert n -s, -e; ~i пільний) Gesellschafts-; ~a
людей Hunderte von Menschen; напруга soziale Spannungen; ~ий
2. мат., фін. Hunderter m -s, =; працівник Sozialarbeiter m -s, =;
3. icm., військ. Hundertschaft f =, ~e забезпечення Sozialfürsorge
-en; Небесна ~я Himmlische f =; soziale Sicherheit; ~e
Hundertschaft обслуговування soziale Betreibung; ~e

сотнями zu Hunderten становище soziale Stellung

Cfiyc ч Soße/=, -n, Tunke/=, -n [Lage], sozialer Stand; ~e страхування
соусник ч Soßenschüssel/=, -n Sozialversicherung/=, -en

софа ж Sofa n -s, -s соціально-політичний

софізм ч Sophismus m =, -men sozialpolitisch
софіст ч Sophist m -en, -en соціолог ч (чоловік) Soziologe m -n,

софістика ж Sophistik/= -n; (жінка) Soziologin f-, -nen

софістичний sophistisch соціологічний soziologisch

софіт ч спец. Soffittenlampe/=, -n соціологія ж Soziologie/=
софора ж бот. Schnurbaum т -(е) сочевиця ж бот. Linse/=, -n

s, -bäume сочити Saft lassen*; sickern vi

~ся

соха ж с.-г., іст. Hakenpflug т -(е) vi

(h, s), tröpfeln (s), rinnen* vi; (про
s, -pflüge рану) nässen vi, bluten vi
сохатий 1. (з розгалуженими сошкЦа ж 1. див. 2. aem.
рогами) mit verzweigtem Geweih; 2. ч Lenkstockhebel т -s, =; 3.: ~имн військ.
зоол. Elch т -(e)s, -е Gewehrständer т -s, =, MG-Fuß т

сохнути 1. (робитися сухим) -es, -Füße

trocknen vz (s), austrocknen vi (s), trocken сошник ч с.-г. Drillschar /=, -en /

werden* vi (s); (на сонці, на вітрі -

сіїец. -(e)s, -e, Säschar f =,

тж. n

про рослини) dörren vi (s), verdorren -en іспец. тж. n -(e)s. -e

vi (s); (в'янути) verwelken vi (s); сок^з ч 1. (тісна єдність, тісний
711 спадн||ий

зв'язок) Bund т -es, -е, Bündnis п (стихати) ab|ebben vi (s);

розривати
-ses, -se;
~
ein Bündnis (послаблюватися) sich abschwächen;
lösen; укладати sich verbünden,
-
(повільно і поступово) abflauen vi (s);
ein Bündnis schließen* [eingehen* vi спека ~€ die Hitze nimmt ab; 3. (про

(s)] (з кимось mit D.; проти когось воду, пухлину) zurückgehen* vi (s);
gegen А.); 2. (держава, об єднання <§> мені ~є на думку, що... mir fallt
організацій, держав) Bund т -es, ein, dass...
-е; Union /=, -еп; Священний спадаючий fallend, (her)abfallend;
~

іст. die Heilige Allianz; Троїстий sinkend, absinkend, herabsinkend;

~
іст. Dreibund т -(e)s; 3. abnehmend; zurückgehend
(організація) Bündnis п -ses, -se; Allianz/=, спадина ж Abfall m -(e)s, -fälle
-еп; Європейський
~

(скор. €С) спадистий abschüssig, abfallend;

die Europäische Union (скор. EU); буд. abdachig, abgeböscht; лоб ~

Християнсько-демократичний fliehende Stirn

~

die Christlich-Demokratische Union спадистість ж Abschüssigkeit /=,

[-'krist-]
союзний Bundes-, Verbands-;
verbündet, alli| iert
союзник ч Verbündete m -n, -n; (тк.
про державу) Alliierte m -n, -n;
знайти ~a einen Verbündeten
gewinnen*
союзницький Verbündeten-,
verbündet, Bündnis-; alli|iert; ~i армії
die alli|ierten Armejen, die Armejen
der Alliierten
С£>я ж бот. Sojabohne/=, -n
спагеті с/мн харч. Spaghetti pl
спад1 ч (схил) Neigung/=, -en,
hang m -(e)s, -hänge
спад2 ч Rückgang m -(e)s; (зменшен¬
ня) Abnahme /=, -n; (послаблення)
-en; Abdachung/=, -en; (схил)
Abhang m -(e)s, -hänge
спадков||ий erblich; Erbschafts-,
Erb-; (який передається у спадок)
ver|erblich, ver|erbbar; (одержаний
у спадок) er|erbt; (вроджений)
angeboren; ~а хвороба Erbkrankheit
/=, -en, erbliche [hereditäre]
Krankheit; ~е право юр. Erbrecht п -(e)s,
Erbfolgerecht п -(e)s; ~ий маєток
Erbgut п -(e)s, -güter
спадковість ж Erblichkeit f =;
Ver|erbung/=; мед. Heredität/=
Ab¬ спадкоємець ч (власності, майна)
Erbe т -п, -п; (наступник)
Nachfolger т -s, =; (роду) Stammhalter т
=
-s, =; (престолу) Thronfolger т -s,

Abschwächung/=, -en; (зниження) спадкоємний erblich, Erb-, Erb-

Abfall m -(e)s, -fälle, Absinken n -s; schafts-
(біржових курсів тощо) Rückfall m спадкоємниця ж (власності,
-(e)s, -fälle; (після підйому, перев. майна) Erbin f =, -nen; (наступниця)
різкий) Rückschlag т -(e)s, -Schläge; Nachfolgerin f =, -nen; (престолу)
економічний ~
wirtschaftlicher Thronfolgerin/=, -nen
Rückgang [Rückschlag]; Rezession спадкоємність ж див.

/=, -en; (застій) Flaute/=, -n спадковість

спада||ти 1. (падати) fallen* vi (s),
herunterfallen* vi (s), (her)abfallen*
vi (s); 2. (знижуватися)
rückgängig werden* vi (s), sinken* vi (s),
herabsinken* vi (s), absinken* vi
(s); (зменшуватися) abnehmen* vi;
спадкоємство с юр. Erbrecht п -(е)
s,Erbfolgerecht п -(e)s
спадкування с Ver|erbung/=
спадку вати vererben vt
спадн| І ий fallend, abnehmend; ab¬
steigend; ~ий наголос філол. fal-
 спадок 712

lende Betonung; по ~ій лінії in [-bryoa]; (пристрастей) Aufflam-

absteigender Lmi]e men n -s, Auflodern n -s; гніву ~

спадок ч див. спадщина Wut|ausbruch m -(e)s, -brüche

спадомір Neigungsmesser т -s,
ч
=
спалахнути див. спалахувати
спалахувати 1. (про полум я) auf-
=
Schrägmesser tn -s,
спадщинЦа ж 1. (майно тогцо) Er¬ flammen vi (s), auflodern vi (s);
be п -s, Erbschaft /=, -еп; (про пожежу) ausbrechen* vi (s);
(сукупність цінностей і зобов язань) (швидко згоріти про газ) -

Hinterlassenschaft /=, -еп; verpuffen vi (s); (про світло) aufblitzen

вступати у ~у eine Erbschaft antreten*; vi (s); 2. (вибухати) explodieren vi

одержувати у ~у erben vz, an|erben (s); 3. перен. (раптово виникати)

vi (від когось von ZX); передавав ausbrechen* vi (s); (про гнів тощо)
ти у ~у vererben vt; 2. (явища aufbrausen vi (s), auffahren* vi (s);

С культури, науки тощо від (про пристрасть) aufflammen vi

попередніх часів, діячів) Nachlass т -es, (s), auflodem vi (s); гнівом in Zorn
~

-e/-lässe, Hinterlassenschaft/=, -en [Wut] ausbrechen* vi (s), jähzornig

спазм ч мед. Krampf т -(e)s, werden* vi (s); 4. (червоніти) sich
Krämpfe röten, rot werden* vz (s), erröten vi
спазматичний мед. spasmatisch, (s), erglühen vi (s)
spastisch, krampfhaft спаленіти див. спалахувати 4
спазмолітичний мед. spasmoly- спалення с див. спалювання
tisch, krampflösend; засіб spas-
~
спалити див. спалювати
molytisches [krampflösendes] спальн||ий Schlaf-; ~е місце Schlaf¬
Mittel, Spasmolytikum n -s, -ka platz т -es, -plätze; ~ий вагон
спай ч спец. Lötstelle/=, -n, Lötnaht Schlafwagen т -s, =; ~ий мішок
/=, -nähte Schlafsack т -(e)s, -säcke
=
спайка ж 1. mex. (сполучення, спальня ж Schlafzimmer п -s,
з'єднання) Lötung f =; 2. mex. (місце спалювання с Verbrennen п -s, Ver¬
з 'єднання) Lötstelle/=, -n; 3. перен. brennung f =, -еп; (вщент; тж.
(тісний зв язок, єднання, кремація) Em|äscherung/= -en
згуртованість) Verbundenheit f =, fester спалювати verbrennen* vt; (перев.
Zusammenschluss, Zusammenhalt m щось непотрібне, з метою

-(e)s; 4. мед. Verwachsung/=, -en, території) abbrennen* vt;

звільнення

Adhäsion/=, -en (підкреслюються руйнівна сила

спаковувати einpacken vt, або навмисність дій)
zusammenpacken vt niederbrennen* vt; вщент (ganz)
~

спакувати див. спаковувати niederbrennen* vt, in Asche legen vt; (тж.

спалах ч 1. (полум я) Aufflammen про кремацію) em| äschern vt
п -s, Auflodern п -s; (світла) спам ч комп. Spam [spam] n -s
Aufblitzen п -s, Lichtblitz т -es, -е; спам ятатися див. опам ятатися
(газу) Verpuffung/=, -еп; 2. (вибух) спанієль ч зоол. Spaniel ['spa-/'spe-]
Explosion/=, -еп; 3. фот. (світло) т -s, -s

Blitzlicht п -(e)s; (прилад) BHtzge- спантеличений verwirrt;

rät п -(e)s, -е, BHtzer т -s, =; 4. (приголомшений, розгублений) bestürzt;
перен. (раптове виникнення явища) (тж. про вираз обличчя) verdutzt
Ausbruch [-brux] т -(e)s, -brüche спантеличеність ж Verwirrtheit
713 спати

f=; Bestürzung/=; Verdutztheit f- -(e)s; велике besten [schönen] ~

m

спантеличити див. спантеличува¬ Dank, danke schön, danke vielmals;

ти за [дякую] für eine leere
~

спантеличувати (викликати Vertröstung [-'trois-], für umsonst; зі ~

розгубленість, замішання, подив) in кожуха не пошиєш [~ в кишеню

Bestürzung [Verwirrtheit, не покладеш] (прислів я) mit Dank

Verwirrung] versetzen vt; (бентежити) [ Habedank ] schmilzt man keine
irremachen vt, aus dem Konzept Suppe, Hab Dank füllt den Beutel
bringen* vt; (ставити в тупик) stutzig nicht
machen vt; (приголомшувати, спасцтель ч див. рятівник
вражати, дивувати) verblüffen vt; Спаситель ч рел. Erlöser т -s, Hei¬
(більш сильно) verdutzen vt land т -(e)s, Erretter т -s,
спантеличуючий verblüffend Seligmacher m -s

спаплюжити див. паплюжити Спасівка ж рел. Fasten vor Mariä

C
спаралізувати див. паралізувати Himmelfahrt
спаренЦий gekoppelt; (здвоєний) спасіння c 1. Retten n -s, Rettung/=;

gepaart, gekuppelt; ~е колесо 2. рел. Erlösung f =; (порятунок,

Doppelrad п -(e)s, -räder, Kuppelrad п щастя, благо) Heil n -(e)s; душі ~

-(e)s, -räder Seelenheil n -s, seelisches Heil

спаржа ж бот. Spargel т -s спаскудити(ся) див. паскудити(ся)
спарити1 див. спаровувати спасти див. спадати; жадна
спарити2 див. парити волосинка не спаде тобі з голови kein

спаритися див. спаровуватися Haar wird dir gekrümmt werden

спаровування с Paarung/=, -еп спастичний див. спазматичний
спаровувати paaren vt; ~ся sich спасувати (відступити, посту¬
paaren питися) zurückweichen* vi (s),
спартакіада Spartakiade/=, -n
ж zurückschrecken* vi (s) (перед
=
спартанець Spartaner т -s,
ч іст. чимось vor D.); (не впоратися)
спартанський spartanisch versagen vi (перед чимось vor D.)
спартачити див. партачити спати schlafen* vi; лягати ~

спарувати(ся) див. спаровувати- schlafen gehen* vi (s), sich schlafen

(ся) [zum Schlafen] (hin)legen, zu Bett
спарювати(ся) див. спаровувати- gehen* vi (s); розм. ins Körbchen
(ся) gehen* v/ (s); як убитий [без ~

спас ч: ~у немає es ist kein Kraut
gewachsen (від чогось gegen А.)
Спас ч рел. 1. (свято) Verklärung
Christi [kr-], die Verklärung des
Herrn. Transfiguration f =; 2. див.
Спаситель
задніх ніг, мертвим сном] fest
[traumlos] schlafen* vi; розм. wie
ein Klotz [Mehlsack, Sack, Stein,
Dachs, Murmeltier, bombenfest;
півд.-нім. wie ein Ratz] schlafen*
vi; міцно fest schlafen* vi; не
~ ~

спасати 1. див. рятувати; 2. рел. wach sein* [bleiben*] vi (s); я хочу

selig machen vt; erretten vt, erlösen ~
ich will schlafen, ich bin
vt, befreien vt schläfrig; <§>
і бачити (у сні) sich (D.)
~

спасенний rettend, heilbringend, sehnlichst wünschen vt; розм. sich

heilsam (D.) die [alle, alle zehn, alle fünf]
спасибі 1. danke; 2. c (подяка) Dank Finger lecken, die Finger belecken
 спаювати 714

(щось nach D.); не спи, замерзнеш linije /=, -n; ~a щільність

жарт, aufwachen, sonst verpasst du Spektraldichte /=, -n

die Pause; ти спиш, чи що? (про спектрально-чистий spektralrein

неуважну людину) розм. du hast спектрограф ч фіз. Spektrograph m
wohl Tomaten auf den Augen; лихо -en, -en

не спить (прислів я) der Teufel спектрометр ч фіз. Spektrometer n

feiert nicht S,

спаювати 1. mex. zusammenlöten vt, спектрометрія ж фіз. Spektrome-

verlöten vt; 2. перен. trie/=
(згуртовувати, об єднувати тощо) спектроскоп ч фіз. Spektroskop п

verknüpfen
vt, zusammenschweißen vt, -S, -е

verbinden* vt, einigen vt спектроскопія ж фіз. Spektroskop-

спаяний 1. mex. zusammengelötet, іе/=
с
verlötet; 2. перен. verbunden, einig, спектрофотометр ч фіз.
geschlossen Spektralphotometer п -s, =,

спаяність ж Verbundenheit f -, Spektrophotometer п -s,

=

Einigkeit f =, Geschlossenheit f =, спекулювати тж. перен.

Zusammenhalt m -(e)s spekulieren vi; (гендлювати, перев. на

сп£к||а Hitze f =; (нестерпна)

ж чорному ринку) розм. schieben* vt;
розм. Glut /=, Gluthitze /=, schieben* vi (чимось mit D.);
Siedehitze /=; фам. Affenhitze/=; в таку (займатися махінаціями) розм.
~y bei so einer [solcher] Hitze Schacher treiben*, schachern vi (чимось
спекатися loswerden*
(s) (когось mit D.); Schiebergeschäfte machen
A.); sich losmachen (когось von D.); (чимось mit D.); Schleichhandel
розм. abwimmeln vt; (позбуватися [Schwarzhandel] treiben*
когось перев. пустими спекулянт ч Spekulant m -en, -en;
обіцянками, жартами тощо) abspeisen* vt (гендляр) Schieber m -s, =; (на
(чимось mit D.) чорному ринку) Schleichhändler m

спекотний Hitze-, hitzig -s, =, Schwarzhändler m -s, =;

спектакль ч 1. театр. Vorstellung біржовий ~

див. біржовик;
f =, Aufführung/=, -en; 2. пе¬
-en, валютний ~
Devisenschieber [-v-] m -s,
=

рен. Schauspiel n -(e)s, -e; розм. спекулятивний 1. ек. spekulativ;

=

Spektakel n -s, Spekulations-; ~a скупка товару

спекти backen* vt, ausbacken* vt; (на біржі) Schwänze /=. -n; 2.
~ся gebacken [ausgebacken] sein* філос.
spekulativ
vi (s); (бути готовим) gar sein* vi спекуляція ж І.ек. Spekulation/=,
(s); раків rot werden* vi (s), er¬
~

-еп;
~
на підвищення

röten vi (s) Hausse-Spekulation [ho'sje:-/o:'sje:-]/=, -en; ~

спектр ч
фіз. Spektrum n -s, -tren/- на пониження Baisse-Spekulation
tra; «§> широкий
~
eine reiche [be'sje:-]/=, -en; 2. (незаконна
Palette (чогось an D.) торгова операція) Schiebung f-, -en,

спектральн||ий фіз. spektral, Schiebergeschäft n -(e)s, -e; 3.

Spektral-; ~a характеристика філос. Spekulation/= -en
Spektralcharakteristik [-ka-] f =, -en, спелендти див. пеленати
spektrale Empfindlichkeitscharakteristik, спелеолог ч Höhlenforscher т -s, =,

spektrale Kennlinie, Spektralkenn- Speläologe т -n, -n

715 спецкор

спелеологія ж Speläologie/
Höhlenforschung^
спельта ж бот. Dinkel т -s,
Dinkelweizen т -s, Spelz
=
спеціалізація ж Spezialisierung/^,
-en, Spezialisation/=, -en
спеціалізований spezialisiert,
т -es, -е, Spelt Spezial-; магазин Fachgeschäft n -(e)
~

т -s, -е s, -e, Spezialgeschäft n -(e)s, -e

спереду (на питання де? , спеціалізовуватися sich
куди? } vom(e); {на питання spezialisieren (у чомусь in D.)
vom(e); frontal
звідки? ) von спеціальний speziell, Spezial-,
спересердя im Zorn, zorn|erfullt Sonder-; {за фахом)
сперечальник ч Streitsüchtige m -n, fachwissenschaftlich, Fach-; (з даної теми)
-n; {задирака} розм. Streithahn m einschlägig; ~a література (з
-(e)s, -hähne, Streithammel m -s, =, даної теми, даного питання

Streithans m
=
тощо) die einschlägige Literatur; ~а

сперечання див. суперечка

c освіта Fachausbildung / =; ~а
сперечатися streiten* vi, sich strei¬ сталь т -(e)s, -stähle;
Edelstahl
ten* (про щось über A.}; im Streit ~а школа Sonderschule /=, -п; (з

liegen* vi; про дурниці (sich) um

~
поглибленим вивченням
des Kaisers Bart streiten*; гаряче математики) Schule mit erweitertem
розм. sich (D.) einen heißen Kopf Mathematik! unterricht; ~ий випуск
~

reden, sich (D.) den Kopf [die {газети тощо) Sonderausgabe /=,
Köpfe] heiß reden -п; ~ий вираз Fach|ausdruck т
сперма ж Sperma n -s, -men/-ta -(e)s, -drücke; ~ий кореспондент
сперматогенез ч Spermatogenese Sonderbericht|erstatter т -s, =; ~ий
/=,-П Одяг Berufskleidung/=, Arbeits|an-
сперматозоїд ч Spermatozoon -s, zug т -(e)s, -züge
-zo|en спеці£льніст||ь ж {професія)
спермацет ч Spermazet n -(e)s, Beruf т -(e)s, -е, berufliche Richtung,
Walrat m -(e)s Berufsrichtung / =, -en; {фах) Fach
спер||ти(ся) див. спирати(ся); n -(e)s, Fächer; {галузь) Fachgebiet

у мене ~ло дух [віддих] der Atem n ~(e)s, -e, Fachbereich m -(e)s, -e;

stockte mir, es verschlug mir den основна ~ь Hauptberuf m -(e)s,

Atem -e; побічна ~ь Nebenberuf m -(e)
спершу erst, zu|erst, anfangs, s, -e; працювати за своєю ~ю in
anfänglich, zunächst; {насамперед) nqx seinem Fach stehen* [arbeiten] vi,
allem seinem Beruf nachgehen* vi (s); за

специфіка жSpezifik /=, -en; ~ю nach dem Fach [Beruf]; не за ~ю

Besonderheit /=, -en; Eigen|art/=, -en berufsfremd

специфікеція ж Spezifikation /=, спеціально speziell; {категорично,
-en, Spezifizierung/^ -en; {перелік) певно) extra; ausdrücklich;
Stückliste /=, -n; на вантаж La¬
~

{навмисно) eigens
deliste /=, -n спецівка ж (розм.) Berufskleidung
/=; (халат) Arbeitskittel т -s,
=
специфічний spezifisch;
{своєрідний) eigenartig; засіб Spezifikum
~
спеція ж харч. Gewürz п -es, -е,

n -s, -ka Speisewürze/=, -п

специфічність ж Spezifität / =, спецкор ч див. спеціальний ко¬

Spezifizität/= респондент
 спецодяг 716

спецодяг ч див. спеціальний одяг спинний Rücken-; ~

плавник
спецшкола ж див. спеціальна Rückenflosse /=, -п

школа спинномозковий Rückenmarks-,

спиватися sich dem Trunk
zum Trinker [Säufer] werden* vi (s)
спилювати 1. (зрізувати пилкою)
absägen vt; 2. (вирівнювати
напилком або терпугом) abfeilen vt
спиляти див. спилювати
спин ч див. упцн
спин||а ж Rücken т -s, =; розм.
Buckel т -s, =; падати на ~у auf den
Rücken fallen* vi (s); (гепнутися)
ergeben*; spinal [fpi-/spi-], Spinal-
спиноріг ч зоол. Drückerfisch п -(е)
s, -е
спинити(ся) 1. див. зупиняти(ся);
2. див. стримувати(ся); 3. див.
затримуватися); 4. див.
перериватися); 5. див. припиндти(ся)
спирати 1. (робити тісним
простір) ein|engen vt; 2. (обпирати для
стійкості) aufstützen vt;

с rücklings hinschlagen* vi (s); (притуляти) anlehnen vt

повертатися ~ою den Rücken спиратися 1. sich stützen, sich

zudrehen [(zu)kehren] (до когось £>.); aufstützen (на когось, щось auf А);
<§> відчувати за своєю ~ою (ліктями) sich lehnen (на щось auf
(передчувати небезпеку, біду тощо) А.); ліктями на стіл die Ellbogen
~

розм. im Nacken spüren vt; гнути [Ellenbogen] auf den Tisch stützen,
~y (скорятися) den Rücken sich auf den Tisch lehnen; на лікті
~

[Nacken] beugen (перед кимось
D.); (підлабузнюватися)
katzbuckeln (katzbuckelte, gekatzbuckelt)
vi (перед кимось vor D.); (важко
працювати) schuften vi; завдавати
vor sich auf die Ell(en)bogen stützen,
sich aufstützen; 2. перен. sich
stützen (на когось, щось auf А.)
спирт ч Spiritus т =, =/-se; винний
~

Weingeist т -es, Weinspiritus т =,

удару в ~y in den Rücken fallen* vi =/-se

(s) (комусь D.)\ повертатися ~ою спирт-рекгифікат ч
Feinsprit т -(e)s,
(виявляти байдужість, зневагу) -е, Sprit т -(e)s, -е, Rektifikat п -s, -е
den Rücken kehren [bieten*, спирт-сираць ч Rohbranntwein т
wenden, zukehren, zuwenden, zeigen] -(e)s, -е, Rohspiritus т =, =/-se,
(до когось, чогось £>.); розм. die Rohspirit т -(e)s, -е
kalte Schulter zeigen (до когось спиртівка ж Spiritusbrenner т -s, =,

D.); ірон. mit dem Rücken ansehen* Spirituskocher т -s, =

[anschauen] vt; у тебе, мабуть, ~a спиртні|ий alkoholisch, spirituos;

свербить? (давно вже не били?) geistig; ~і напої Spirituosen pl,
розм. dir [dich] juckt (wohl) der alkoholische Getränke
Rücken?; за чиєюсь ~ою hinter j-s спиртна c див. спиртні напаї
Rücken спиртовий Spiritus-; Alko|hol-;
~

спинатися sich erheben*, sich завад Spiritusbrennerei f =, -en,

emporheben* Spritfabrik/=, -en
спинити(ся) див. спиняти(ся) спиртомір ч mex. Alkoholmesser m
спинка ж 1. див. спина; 2. (стільця -s,=

тощо) Lehne /=, -n, Rückenlehne спирторозчинний alko|hollöslich

/=,-п; 3. (одягу) Rückenteil min -(е) спиртувати alkoholisieren vt, mit
s, -е; 4. (корінець книги) Alko|hol versetzen vt
Buchrücken т -s,
=
спис ч спорт., військ, (перев. для
717 співвідношення

метання) Speer т -(e)s, -е; (перев. спичик ч 1. бот. junger Schilfspross;

для ближнього бою) Lanze /=, -п; 2. зоол. Fischmännchen während der
(піка) Spieß т -es, -е; метання -а Laichzeit
Speerwerfen п -s спичка ж Stock mit spitzem Ende
списати(ся) див. списувати(ся) спів ч Singen n -s, Gesang m -(e)
список ч Liste /=, -п; (опис, пере¬ s; пташиний
-

Vogelgesang -(e)s;
лік) Verzeichnis п -ses, -se; -ок церковний Kirchengesang m -(e)
-

(використаних) джерел s; заняття зі -у Gesang|unterricht

Quellenverzeichnis п -ses, -se; -ок m -(e)s
присутніх Anwesenheitsliste f =, -n; співавтор ч Mitverfasser m -s, -,
викреслювати зі -ку aus [von] Mh|autor m -s, -en
der Liste streichen* vt; вносити в співавторство c Mit|autorenschaft
~ок in die Liste aufnehmen* vt; f=
завадити -ок eine Liste anlegen співак ч Sänger m -s, =; оперний -

c
=
[zusammenstellen]; записуватися в Opernsänger m -s,
-ок (самому) sich in die Liste співати 1. singen* vt, vi;
eintragen*; (попросивши когось) sich комусь) Vorsingen* vt;
(наспівувати зі -

in die Liste eintragen lassen* слуху nach dem Gehör singen* vt;
разом mitsingen* vt (з кимось mit
-

СПИСОМЄТ£ЛЬНИК ч
спорт.
Speerwerfer m -s,
=
ZX); тенором Tenor singen* vi;
- -

списувати 1. abschreiben* vt (у фальцетом fisteln vi; 2. (про півня)

когось von £).); розм. abbimsen vt, krähen vi; (про жайворонка)
abspicken vt; 2. (заповнювати) trillern vi; (про солов я) schlagen* vi;
vollschreiben* vt; 3. (олівець, <§> Лазаря Klagelieder singen*,
-

пасту тощо) verschreiben* vt; 4. (з sein Schicksal beklagen

рахунку) abbuchen vt; борг eine
-

співачка ж Sängerin/=, -nen

Schuld abschreiben* [ausbuchen]; співаючий singend
5. (зі складу екіпажу корабля) співбесіда ж Gespräch n -(e)s, -e,

entlassen* vt, abheuem vt, abmustem vt Aussprache /=, -n; (при прийманні
списуватися (проручку тощо) ver¬ на роботу) Einstellungsgespräch п

braucht sein* vi (s) -(e)s, -е

спита||ти(ся) див. питдти(ся); співбесідник ч Gesprächspartner т
тебе про це -ють du wirst das zu

verantworten haben* співвідносний korrelativ,

спитися див. спиватися Korrelations-, in Wechselbeziehung stehend
спихати 1. (зрушувати з місця, пе¬ співвідносність ж Korrelativität
реміщати) herunterstoßen* vt, [-v-]/=
herunterdrängen vt; hinunterstoßen* vt, співвідношення c

hinunterdrängen vt; hinabstoßen* vt, Wechselverhältnis n -ses, -se, Verhältnis n -ses,

herabstoßen* vt; 2. перен. -se; Korrelation /=, -en; валют -

(звалювати на когось іцось обтяжливе) intervalutarisches [-v-] Verhältnis,

abwälzen (на когось auf А); вину
-

Währungsverhältnis n -ses, -se,

die Schuld wälzen (на когось auf А.) Währungsrelation f =, -en;

-

спиця ж 1. (для в язання) відсоткових ставок

Stricknadel /=, -п; 2.

(колеса) Speiche/=, Zinskonstellation /=, -en; -
сил Kräfteverhältnis
-n, Radspeiche/=. -п n -ses, -se
 співвідповідальний 718

співвідповідальний співзвучний 1. gleichklingend,

mitverantwortlich gleichlautend; (гармонійний)
співвідповідач ч юр. harmonisch; 2. перен. im Einklang; ~

Mitangeklagte т -n, -n, Mitbeklagte т -п, -п епосі zeitnah, im Einklang mit der
співвідповідачка ж юр. Epoche, im Zeitgeist gehalten, dem
Mitangeklagtef -n, -n, Mitbeklagtef -n, -n Zeitgeist entsprechend
співвісний achsrecht, fluchtend, співзвучність ж Einklang m -(e)s
gleich|achsig, koaxial, mittig співзвуччя c 1. (злагоджене зву¬
співвісність ж Achsfluchtung f =, чання) Gleichklang m -(e)s, -klänge;
-en, Fluchten n -s, =, Fluchtung/=, (гармонія) Harmonie f =, -i|en;
-en, Gleichachsigkeit/=, -en, Koa- (акорд) Akkord m -(e)s; 2. перен.
xialität/=, -en, Mittigkeit/=, -en Einklang m -(e)s
співвітчизник ч Landsmann m -(e) співіснування c Koexistenz f =;
С s, -leute (співжиття) Zusammenleben n -s
співвітчизниця ж Landsmännin співіснувати koexistieren vz, in
/=, -nen Ko|existenz leben vz, nebeneinander
співвласник ч Mitinhaber m -s, =, bestehen* vz
Mitbesitzer m -s, =, Miteigentümer співмешканець ч Mitbewohner m
m -s, =; (пайовик) Teilhaber m -s,
=
-s,=

співвласниця ж Mitinhaberin /=, співмірний ebenmäßig

-nen, Mitbesitzerin /=, -nen, співмірність ж Ebenmaß n -es,
Miteigentümerin /=, -nen; (пайовичка) Ebenmäßigkeit/=
Teilhaberin/=, -nen співмножник ч мат. Multiplikator
співвласність ж Miteigentum n -s m -s, -toren

співгромадянин ч Mitbürger -s, =

співнаймач ч юр. Mitmieter m -s, =

співдоповідач ч Korreferent m -en, співомовка ж lustiges Gedicht

-en співочі|ий (який стосується співу,
співдоповідь ж Korreferat m -(e) співаків) Gesang-; (який уміє і
s, -e любить співати -

про людину)
співдружність ж 1. (співпраця) singend, (який уміє
gesangslustig;
Zusammenwirken n -s, співати -

Sing-; ~е
про птаха)
Zusammenlarbeit /=, Partnerschaft/=; 2. товариство Gesangverein т -(e)s, -е;
(співтовариство) Gemeinschaft/=, -en; ~ий птах Singvogel т -s, -vögel
~

держав Staatengemeinschaft/= співпадати див. збігатися 1,2

співець ч Sänger m -s, =; Dichter сп і впадіння с див. збіг
m -s, =; де не маєш співця, співпереживати тії|empfinden* vt
послухаєш горобця (прислів я) (з кимось mit D.)
wo kein Meister ist, da gelten die співполімер ч Kopolymer п -s, -е
Stümper; man muss mit Ochsen pfltL співпрацівник ч див. співробітник
gen. wenn man keine Pferde hat співпрацівниця ж див. співробіт¬
співжиття c 1. Zusammenleben n -s; ниця

(в одній* квартирі) співпрацювати zusammen!arbeiten

Wohngemeinschaft /=, -en; 2. (статеві vz, kooperieren vz; (у якійсь роботі
зносини) Verhältnis n -ses, -se; (юридично справі) mit|arbeiten vz (у чомусь an
неоформлений шлюб) freie £).)
Lebensgemeinschaft; розм. wilde Ehe співпраця ж Zusammen]arbeit f =,
719 спікання

Ко|Operation/=; (участь у роботі) (когось von D.y виражати своє

Mit|arbeitf-
~
sein Beileid ausdrücken
співробітник ч Mitarbeiter т -s, =; [aussprechen*, bezeigen], kondolieren vt;
(колега) Kollege т -п, -п не знайти ein taubes Ohr [taube
~

співробітництво с Ohren, kein offenes Ohr] finden*;

Zusammenlarbeit /=, Ко| Operation/= від aus Mitgefühl; вартий
~ ~

співробітниця ж Mitarbeiterin/=, bemitleidenswert

-nen; (колега) Kollegin/=, -nen спід ч (нижня частина) unterster
співробітничати див. Teil, Unterteil min -(e)s, Untere n
співпрацювати -n;(низ) Grund m -(e)s; (дно) Boden
співрозмовник ч Gesprächspartner m -s; (підкладка) Unterlage /=, -n;
=
т -s, (виворіт) Futter n -s; від спаду von
співтовариство с Gemeinschaft/=, unten; на спаді unten
-еп спідвей ч спорт. Speedwayrennen
=
Q
співучасник ч Mitbeteiligte т -п, -п; ['spi:dwei-] n -s,

(злочину) Mittäter т -s,

=
спідлоба: пагляд misstrauischer ~

співучасть ж Mitbeteiligung f =, Blick; дивитися finster ansehen* ~

-еп; (у злочині) Mittäterschaft f =, [anschauen] vt

-en спіднизу von unten (hervor)

співучий 1. melodisch, спідниці|я ж Rock m -(e)s, Röcke;

wohlklingend; 2. див. співочий
cпівчува||ти mitfühlen vi (комусь
mit D.)-, Mitgefühl empfinden*
(комусь mit D.); Teilnahme [Mitgefühl]
erweisen* (комусь mit D.); Anteil
nehmen* (комусь an D.); (перев.
у зв язку із сумними подіями,
почуттями, співпереживати) тії|-
empfinden* vt; (тк. стосовно осіб,
<§> триматися за мамину ~ю an
Mutters Schürzenzipfel [Rock]
hängen* vi; він бігає за кожною ~ею
er steigt [läuft] jedem Rock [jeder
Schürze] nach, er ist hinter jedem
Rock [jeder Schürze] her
спідн||ій Unter-; -я білизна
Unterwäsche f=
спідометр 4 Tachometer n -s, =,

які терплять страждання тощо) Geschwindigkeitsmesser m -s, =

bemitleiden vt; mitleiden vt (комусь спідтиха (розм.) im Süllen,

mit D.y -ти чиємусь гцрю j-s heimlich, verstohlen; (підступно)
Schmerz mitfuhlen; я тобі ~ю ich hinterlistig
kann mit dir mitfuhlen спізнавати (пізнавати) erkennen*
співчутливий mitfühlend, vt; (зрозуміти) fassen* vt,
teilnehmend, teilnahmsvoll; begreifen* vt
(доброзичливий) wohlwollend спізнати див. спізнавати
співчуття Mitgefühl n -(e)s (до
c спізнення с Zuspätkommen п -s,
когось, чогось mit D.y Anteilnahme Verspätung/=, -en
/=, Teilnahme/= (до когось, чогось спізнитися див. спізнюватися

an D.y (перев. у зв язку зі смертю) спізнілий verspätet; (пізній) spät

Beileid п -(e)s, Beileidsbezeigungen спізнюватися sich verspäten, zu
pl, Kondolenz/=, -en; з приводу~

spät kommen* vi (s)

смерті Beileid [(у письмовій спіймати див. впіймати
формі) Beileidsschreiben п -s, спікання с тех. Zusammensintern
Kondolenzschreiben п -s] zum Ableben п -s, Zusammensinterung f =, -en;
 спікати
(дисперсних матеріалів) Klinkern
п -s; Backen п -s, Zusammenbacken
п -s; під тиском Drucksintem п -s
-
спікати backen* vt, verbacken* vt;
мет., mex. sintern vt; -ся (про
порошоктощо) sintern vi; (про кров)
gerinnen* vi (s)
спікер ч Vorsitzende m -n, -n,
Sprecher
= =
m -s,
спіклив||ий backfähig, backend;
мет., mex. Sinter-, sinterbar,
sinterfähig; ~e вугілля Backkohle /=,
Sinterkohle /=, (zusammen)backen-
de [backfähige] Kohle
С
спікливість ж Backfähigkeit f =;
мет., mex. Sinterbarkeit/=,
Sinterfähigkeit/=
спікний див. спікливий
спілий 1. reif; emtefertig; 2. перен.
reif, gereift
спілість ж Reife/=; перен. Gereift-
heit/=
спіл||ка ж Verband m -(e)s, -bände,
Verein m -(e)s, -e; (об 'єднання) Ver-
|einigung/=, -en; <§> тримати -ку
Umgang pflegen (з кимось mit D.);
у -ці zusammen
спілкування c Verkehr m -(e)s,
Umgang m -(e)s, Kommunikation f =,
-en
спілкуватися verkehren vi,
kommunizieren vi, Umgang haben*
[pflegen], umgehen* vi (s),
Verbindung haben*, in Verbindung stehen*
vi (з кимось, з чимось mit D.)
спілчанин ч Verbandsmitglied п -(е)
s, -er, Vereinsmitglied п -(e)s, -er
спільн,,ий (який стосується
одного й іншого) gemeinsam; (який
належить усім чи багатьом)
gemeinschaftlich, Gemeinschafts-;
(об 'єднаний) vereint; -а
власність Mitbesitz т -es,
Miteigentum
п -s, -tümer, gemeinsames
[gemeinschaftliches] Eigentum,
Gemein! eigentum n -s; e майно Ge¬
720
samthandsvermögen n -s,
gemeinschaftliches Vermögen; -і зусилля
verlernte Bemühungen; <§> я з цим
не маю нічого -ого ich habe damit
nichts gemein [nichts zu tim]
спільник ч Mitbeteiligte m -n, -n;
(співучасник злочину тощо) юр.
Mittäter т -s, =, KompHze m -n, -n;
(пособник) Helfershelfer m -s,
спільництво c юр. Mittäterschaft
/=, Komplizenschaftf=
спільність ж 1. (однаковість,
загальне тощо) Gemeinsamkeit
f =, -en; 2. (об 'єднання)
Gemeinschaft f =, -en; (зв 'язок, єдність)
Gemeinschaftlichkeit/=, -en
спільно zusammen, gemeinsam
спільнослов янський
gemeinslawisch
спільнота ж Gemeinschaft/=, -en
спін ч фіз. Spin т -s, -е, Eigendreh|-
impuls m -es, -e, innerer Dreh|impuls
спіналпя ж мед. Spinalgie/=, -i|en,
Wirbelschmerz m -es, -en
спінальний мед. spinal, Spinal-
спінитися див. спінюватися
спінінг ч Spinn|angel/=, -n
спінюватися schäumen vi, auf¬
schäumen vi
спір ч 1. (полеміка) Streit m -(e)s.
Wortwechsel m -s, =; (словесна
дуель) Wortgefecht n -(e)s, -e;
(змагання, суперечка, дискусія) Wettstreit
m -(e)s, -e; вчений -
wissenschaftlicher Meinungsstreit [Wettstreit],
wissenschaftliches Streitgespräch;
2. юр. Streitsache/=, -n, Rechtsstreit
m -(e)s, -e
спірил]|ь ж Spirale f-, -n; ~ь
розжарення Glühspirale /=, -n,
Glühschleife /=, -n, Glühwendel /=, -n,
Glühwickel m -s, =; у фцрмі ~i
spiralförmig
спіральний Spiral-, spiralförmig
спірант ч філол. Spirant т -en. -en.
Reibelaut m -(e)s, -e
721 сплавник

спірея ж бот. Spierstrauch т -(e)s, ben*, Eile haben*; {квапитися)

-sträucher sich be|eilen; розм. sich sputen;
спіритизм ч Spiritismus [fpi-/spi-] {метушитися) hasten vi; {про
т
=
годинник) vorgehen* vi (s); на поїзд ~

спіритист ч Spiritist Lfpi-/spi-] т -еп, sich zum Zuge be|eilen; мені

-еп нікуди -
ich habe nichts zu versäumen;
спіритичний spiritistisch Lfpi-/spi-] можна не ~

{можна й
почекати)
спіритуалізм ч філос. Spiritualis¬ розм. es ist nicht
ängstlich (з
so

mus [fpi-/spi-] т
=
чимось mit D.); я дуже спішу ich

спіритуаліст Spiritualist т -еп, -еп

ч habe es sehr eilig
спірнЦий Streit-, strittig; {щось спішити(ся) див. спшіувати(ся)
спірне через те, що недостатньо спішка ж Eile/=, Hast f=
з ясоване, встановлене) спішн||ий {поспішний) eilig, hastig;
umstritten; {сумнівний, проблематичний) {терміновий) eilig, dringend,
fraglich; {уразливий, який можна dringlich; це не ~a справа damit hat es
заперечити) anfechtbar, angreifbar; gute Weile
{оспорюваний) юр. streitig; ~е спішність ж Eile f=, Hast f=;
питання Streitfrage f =, -п, strittige Eiligkeit /=, Dringlichkeit/=
[streitige] Frage спішно див. спішний; <§> зроблено
спірність ж Strittigkeit/=; тому й вийшло смішно
Fraglichkeit /=; Anfechtbarkeit/=, [зробили та коли б воно не

Angreifbarkeit /= смішно] {прислів я) was langsam

вийшло

спірдграф Spirograph m -en, -en

ч kommt, kommt gut; zu jäh bringt Weh
спішувати absitzen lassen* vt;
=
спірометр Spirometer n -s,
ч ~ся

спірохета ж мед. Spirochäte LTpi-/ absitzen* vi (s), vom Pferd

spi-]/=, -n heruntersteigen* vi (s), aus dem Sattel sprin¬
спіти {дозрівати, достигати) reifen gen* vi (s)
vi (s), reif werden* vi (s) сплав1 ч {лісу) Flößen n -s; Flößerei
спіткати 1. {натрапити, /=, -en

зустріти) stoßen* vi (s) (когось, щось сплав2 ч 1. {металів)

Legierung/=,
an А.); 2. {трапитися) treffen* vZ, -en; 2. {поєднання різних
перен.
betreffen* vt; мен£ ~ла невдача елементів, частин тощо)
ein Missgeschick hat mich betroffen; Verschmelzung/ =, -еп
розм. ich hatte Pech сплавити див. сплавляти
спіткнутися див. спотикатися сплавлювати див. сплавляти
спітнілий schweißig; {просочений сплавляти1 1. {ліс) flößen vt, abflö¬
потом) verschwitzt; {про шибку) ßen vt; 2. перен., розм.
beschlagen, angelaufen {позбуватися) loswerden* vt (s), abschieben*
спітніти {упрівати) in Schweiß [ins vt; 3. {продавати, збувати) перен.,
Schwitzen] geraten* [kommen*] vi розм. an den Mann bringen* vt,
(s), schwitzen vi; {просочуватися verscheuern vt
потом) verschwitzen vi (s); {про сплавляти2 {метали) legieren vt

шибку) beschlagen* vi (s), сплавний Flöß-; {про ріку) flößbar,

anlaufen* vi (s) ~
ліс Flößholz n -es

спіч ч Rede/=, -n, Ansprache/= -n сплавник ч Flößer m -s, =, Holzflö¬

спішити eilen vi (h, s); es eilig ha¬ ßer m -s, =
 сплакати 722

сплакати:
~
очі sich (£>.) die Augen спливати 1. {зникати, пропадати)
ausweinen; ~ся sich ausweinen, verschwinden* vi (s); розм. futsch
Tränen vergießen* sein* vi (s); 2. {про час) ablaufen* vi
сплакувати schluchzen vi (s), verlaufen* vi (s), verfließen* vi
спланувати див. планувати (s), vergehen* vi (s); 3. {виникати,
спланхнологія ж мед. Splanchno- поставати про думку, спогад,
-

logie/= образ тощо) auftauchen vi (s), zum

спланхноптоз ч мед. Eingeweide- Vorschein kommen* vi (s); 4.: ~

senkung/=, -en кров ю verbluten vi (s); ~

слізьми in
сплата ж Zahlung f =, -еп; Tränen zerfließen* vi (s)
{оплата) Bezahlung/=, -en; {виплата) сплиЦвти див. спливати; <§>
Auszahlung/^, -en; {боргу) Tilgung багато води ~ло da ist schon viel
/=, -en Wasser den Berg hinuntergeflossen; мені
сплатити див. сплачувати ~ло на ум es kam mir in den Sinn,
С
сплачувати zahlen vt; {оплачувати) es fiel mir ein
bezahlen vt; {виплачувати) auszah- сплигнути див. сплигувати
len vt; {гасити борг) tilgen vt сплигувати (her)abspringen* vi (s),
сплєніт ч мед. Splenitis f =, -tiden, (her)unterspringen* vi (s); (her)auf-
Milz|entzündung/=, -en springen* vi (s)
спленопексія ж мед. Milz|anhef- сплисти див. спливати

tung/=, -en сплітати 1. zusammenflechten* vz,

сплеск ч 1. {води) Plätschern n -s; flechten* vt; {вінок) winden* vt,
2. {радіохвиль тощо) Ausbruch binden* vt; {мереживо) klöppeln vt;
[-brux] m -(e)s, -brüche [-bryoa]; 2. {вигадувати) ersinnen* vt, erdL
{випромінювання) chten vt, ausdenken* vt
Strahlungslausbruch m -(e)s, -brüche сплітатися 1. sich verflechten*, sich
сплескати abplatten vt; flach machen verschlingen*; 2. перен.
vt; {сплющити) plattdrücken {утворюватися, поставати, виникати

відокр. vt; plattquetschen відокр. vt тощо) sich weben*

сплескувати 1.: ~

руками die сплутати(ся) див. сплутувати(ся)

Hände über dem Kopf сплутувати 1. {зв'язувати) verwi¬
zusammenschlagen*; 2. див. сплескати ckeln vt, verknäueln vt; 2.
сплеснути див. сплескувати {спантеличувати) verwirren vt; irremachen
спле||сти(ся) див. сплітати(ся); vt; <§> карти die Karten
~

жахливі легенди ~лися навколо durch|einanderwerfen*; einen Strich durch

Дракули schreckliche Legenden die Rechnung machen
haben sich um Drakula gewoben сплутуватися 1. {про волосся

сплатення c 1. Zusammenflechten тощо) sich verwickeln, sich verknäueln;

n -s; {переплетіння) Verschlingung 2. {збиватися, ніяковіти) sich
/=, -en, Verflechtung/=, -en; verwirren; in Verwirrung geraten* vi (s)
{каната, проводів) Spleißung / =, -en; спльовувати ausspucken vt,
{щось сплетене) Geflecht n -(e)s, ausspeien* vt
-e; 2. мед. Geflecht n -(e)s, -e; Plexus сплюндрувати див. плюндрувати
/w =, =; сонячне ~
анат. сплюнути див. спльовувати
=
Sonnengeflecht n -(e)s, -e, Solarplexus m сплюснутий platt; flach; platt¬
сплетіння c див. сплетення 1 gedrückt; plattgequetscht
723
сплеснути plattdrücken відокр. vt; сповідатися І.рел. beichten vi;
plattquetschen відокр. vt; flach
machen vt; ~ся sich abplatten; platt
werden* vi (s)
сплюх ч Langschläfer m -s, =; розм. сповідування c Bekenntnis n -ses,
Schlafmütze f=, -n
сплі2ха ж Langschläferin /=, -nen;
розм. Schlafmütze/=, -n
сплк^шка ж зоол. (птах) Zwerg|ohr-
|eule/= -n
сплющений див. спл куснутий
сплшщити(ся) див. сплющувати-
(ся)
сплющу вати (ся) 1. див.
сплюснутися); 2. заплшщувати(ся)
сплямити 1. beflecken vt,
beschmutzen vt; 2. перен.
(зганьбити,
знеславити) entehren vt
сплямувати див. сплямити
спляч||ий schlafend; <§> ~а Красуня
(у казці) Dornrös|chen п -s, Die
Schlafende Schöne
сплячка ж 1. (ссавців) Winterschlaf
т -(e)s; 2. перен. (сонливість,
апатія) Schläfrigkeitf-, Lethargie/=
споважніти ernst [besonnen(er), ver-
nünftig(er)] werden* vi (s)
сповзати 1. hinunterkriechen* vi (s);
(зісковзувати) hinunterrutschen vi
(s), herunterrutschen vi (s);
під дією ґрунтових вод
(зсовуватися
тощо) abrutschen vi (s); 2. див.
скачуватися 2
сповззтися zusammenkriechen* vi
(S)
сповзти(ся) див. сповзати(ся)
сповивати wickeln vt, in Windeln
wickeln vt, einwindeln vt
сповити див. сповивати
сповиті|ок ч Windel f=, -n, Wickel¬
zeug n -(e)s; у ~ку in den
Windeln, in zartester Kindheit
сповідання c рел. Abnehmen der
Beichte; Beichte/=, -n
сповідати рел. beichten lassen* vt;
die Beichte abnehmen* (когось D.)
сповіщення
(каятися у гріхах) Sünden bekennen*;
2. перен. (признаватися у чомусь)
sein Herz ausschütten
-se
сповідувати bekennen* vt
сповідь ж 1. рел. Beichte f =, -n;
Sündenbekenntnis n -ses, -se; 2.
перен. (зізнання) Bekenntnis n -ses,
-se
сповільнені|ий verlangsamt;
verzögert; ~ої дії (бомба тощо) mit
Zeitzündung; бомба ~ої дії с
Zeitzünderbombe f =, -n; перен.
Zeitbombe f-, -n
сповільнення c (ходу тощо)
Verlangsamung f -, -en; (затримка)
Verzögerung/=, -en
сповільнити(ся) див.
сповільнюватися)
сповільнювальний: прилад
~
Verzögerungsgerät п -(e)s, -е
сповільнювати verlangsamen vt;
(затримувати) verzögern vt; ~ся
sich verlangsamen; sich verzögern
сповільнювач ч Verzögerer m -s,
=,Verzögerungs|einrichtung/=, -en,
Verzögerungsmittel n -s, =,
Verlangsamer m -s, =, Bremsmittel n -s, =,
Bremsstoff m -(e)s, -e; тж. мед.,
хім. Hemmstoff m -(e)s,
-e, Inhibitor
m -s, -toren
сповістити див. сповіщати
сповіщати benachrichtigen vt; (ста¬
вити до відома) in Kenntnis setzen
vt (про щось von D.); Bescheid
geben* (когось D.); (повідомляти)
mitteilen vt; melden vt (когось D.,
bei D.); (проголошувати)
verkünden vt; (давати знати) wissen
lassen* vt; (про майбутні, прийдешні
заходи, події тощо) ankündigen vt;
(доносити, заявляти) anzeigen vt
сповіщення с Benachrichtigung
/=, -en, Inkenntnissetzung/=, -еп:
 сповна 724

Bescheid т -(e)s, -е; Mitteilung/= споглядач ч див. споглядальник

-en; Meldung/=, -en; Ankündigung сподвижник ч (книжн.) Mitkämp¬
/==, -en; Anzeige/= -n fer т -s, -, Mitstreiter т -s, =,
сповна völlig, ganz; vollständig, Mitgefährte т -п, -п
vollzählig; не розуму nicht ganz сподівання с Hoffnung f =, -en;
-

bei Verstand, schwachsinnig (очікування) Erwartung f =, -en;

спевнений voll(er), erfüllt (чогось (мрія) Wunschtraum m -(e)s,
von D.y, -voll; гідності würdevoll; -träume; виправдати чиїсь j-s
- -

гордості stolz| erfüllt; радості

-

Erwartungen erfüllen [rechtfertigen], den

voller Freude; надій hoffnungsvoll
-

Erwartungen entsprechen* vi; не

сп£вни||ти(ся) див. виправдати чиїсь j-s -

сповнюватися); йому-лося 10 років er wurde Erwartungen enttäuschen

10 Jahre alt сподівати||ся hoffen* vi, Hoffnung
сповнювати 1. füllen vt, erfüllen vt; haben* (на щось auf А.);
С
2. {проймати, охоплювати (очікувати) erhoffen vt, erwarten vt; gefasst
-

про
сильне почуття) ganz erfüllen vt, sein* vi (s) (на щось auf А.);
ausfüllen vt (розраховувати, покладати надії) bauen
сповню||ватися 1. {пройматися, vi (на когось, щось auf А.); -мемо-
охоплюватися почуттями) ganz ся на краще! hoffen wir das
erfüllt sein* vi (s); 2. {пророки) ...
Beste!; він багато чого сподівався
Jahre alt werden* [sein*] vi (s); er hat sich (D.) viel versprochen (від
йому -ЄТЬСЯ СЬОГОДНІ 10 років er чогось von D.); чога й не
wird heute 10 Jahre alt сподіваєшся, того дочекаєшся
спогад ч Erinnerung/=, -en; (з (прислів 'я) unverhofft kommt oft

почуттям поваги, любові тощо) сподіяти (розм.) (учинити)

Andenken п -s (про когось, щось an
А.); (пам 'ять про померлого, якусь
подію) Gedenken п -s; жити -ами
von schönen Erinnerungen zehren vi
(про когось, щось an А); поринути
vollbringen* vt, ausführen vt; (натворити)
anstellen vt, anrichten vt; (щось
погане) ver|üben vt
сподобатися див. подобатися;
намагатися sich angenehm machen
-

у -и in Erinnerungen schwelgen vi (комусь bei D.)

споганити див. споганювати споживання c Verbrauch m -(e)
споганювати (розм.) (забрудню¬ s (чогось an D.); ек. Konsum m -s;

вати) beschmutzen vt, besudeln vt; предмет

-
Konsumtionsmittel m -s,

(спотворювати) verunzieren vt, =,Verbrauchs! artikel m -s, =; товари

verunstalten vt, entstellen vt; народного Massenbedarfsgüter pl
-

(оскверняти) schänden vt; (псувати) спожива||ти verbrauchen vt; ек.

розм. verschandeln vt, verkorksen konsumieren vt; (їсти або пити)
vt; груб, versauen vt; (партачити, verzehren vt, verspeisen vt; -йте
робити непридатним виріб) розм. на здоров я! lassen Sie sich s wohl

verpfuschen vt schmecken!, gesegnete Mahlzeit!

споглядальник ч Betrachter т -s, споживацький Konsum-, Versor-
=; (спостерігач) Beobachter т -s,
=
gungs-
споглядати anblicken vt, ansehen* споживач ч Verbraucher m -s, =; ек.
vt, anschauen vt; (розглядати) be¬ Konsument m -en, -en
trachten vt споживчі, ий (який стосується
725 сполохувати

споживачів) Verbraucher-; (який -і] der Versuchung unterliegen* vi;

стосується споживання) утримуватися від ~и der
Konsum-, Verbrauchs; -і товари Versuchung (D.) standhalten*
Verbrauchsgüter pl [widerstehen*] vi
спожити див. споживати спокусцти(ся) див. спокутувати-
спозаранку früh, in aller Frühe, (ся)
frühmorgens спокусливий verführerisch;
споїти див. споювати (принадний) verlockend
сп£к||ій ч Ruhe f =; (тиша) Stille спокусник ч Versucher т -s, =

/=; (самовладання) Gefasstheit/=; спокусниця ж Versucherin/=, -nen

(незворушність) Gleichmut т -(е) спокута ж Sühne/=, Abbüßung/=
s; (холоднокровність) Gelassenheit спокутувати sühnen vt, abbüßen vt
/=; (неквапливість) Genihsamkeit спокушання c Verführung/=, -en;
/=; душевний ~ій Seelenruhe /=, (на гцось погане) Verleitung f =, c
Gemütsruhe/=, Seelenfrieden т -s; -en

зберігати ~ій (die) Ruhe спокушзти(ся) див. спокутувати-

bewahren, sich nicht aus der Ruhe bringen (ся)
lassen*; розм. die Nerven [-f-] спокутувати in Versuchung führen
behalten*; не давати ~ою keine vt (чимось durch A., von D.); (на

Ruhe lassen* [geben*] (комусь £>.); не щось погане) verleiten vt (на щось
знати -ою weder Ruh noch Rast zu D.); (приваблювати,

haben*; дай мені ~ій lass mich in заманювати) verlocken vt; (зваблювати)
Ruhe; розм. geh mir von der Pelle, verführen vt
bleib mir drei Schritte vom Leibe!, спокутуватися in Versuchung
bleib mir vom Halse [vom Leibe!], fallen* [geraten*, kommen*] vi (s);
lass mich in Frieden! sich verführen lassen*; sich verleiten
спокійний ruhig; (тихий) still; lassen*; sich verlocken lassen*
(незворушний) gleichmütig; споліскувати spülen vt, abspülen vt
(холоднокровний) gelassen; (неквапливий) сполоскати див. споліскувати
geruhsam; я за нього ich bin
-

сполоснути див. споліскувати

seinetwegen ruhig, ich mache mir um сполоти див. полоти
ihn keine Sorgen сполотніти blass [bleich] werden* vi
спокійно див. спокійний; ~! Ruhe!, (s), erblassen vi (s), erbleichen* vi (s)
immer mit der Ruhe!; усе (навколо) сполох ч 1. Schreck m -(e)s, Angst
-

(можна нічого не боятися) розм. f-, Erschrockenheit f =; 2. Alarm

die Luft ist rein, es ist reine Luft m -(e)s, Sturmläuten n -s; бити на

споконвіку seit Menschengedenken, -Alarm schlagen*, die Sturmglocke

seit undenklichen Zeiten
споконвічний seit ur|alter Zeit
(bestehend), ur|alt; (спадковий,
родовий) angestammt
спокус||а ж Versuchung f =, -en;
(принада) Verlockung/=, -en;
(зваба) Verführung f =, -en; вводити
у ~y in Versuchung führen vt; не
встояти перед -ою [піддаватися
läuten
спол£хати(ся) див. сполохувати-
(ся)
сполохнути див. сполохувати
сполохувати aufschrecken vt; in
Aufregung [Unruhe] versetzen vl;
(лякати) erschrecken vt; (перев.
тварину) aufscheuchen vt; -ся in
Aufregung [Unruhe] geraten* vi (s)
 сполошити(ся) 726

сполошити(ся) див. сполохувати- спондилоартрит ч мед. Spondylo-

(ся) arthritis/=, -tiden, Wirbelgelenk|ent-

сполука ж хім. Verbmdung/= -еп zündung/=, -en
сполучитися) 1. див. поєднувати¬ спондильоз ч мед. Spondylose/=,

ся); 2. див. з єднувати(ся) -n, Spondylosis/=

сполучен||ий vereinigt, verbun¬ спонсор ч Sponsor m -s, -soren;
den; ~і посудини kommunizierende Geldgeber m -s, =

Gefäße [Röhren] спонтанний spontan [fp-/sp-],

сполучення с Vereinigung/= -en; Spontan-
тж. мат. Kombination f =
-en; спонтанність ж Spontaneität /=,
(зв язок) Verkehr m -(e)s, Spontanität/=
Verbindung/^ -en; автобусне ~

спонука ж див.
спонукання
Busverkehr m -(e)s, Busverbindung/=, -en; спонукальнЦий: ~е речення фі¬
залізничне ~

Bahnverbindung / =, лол. Aufrufesatz т -es, -sätze

с
-en; повітряне
~
Luftverkehr m -(e) спонукання с Antrieb т -(e)s, -е,

s Anregung/=, -еп; (ініціатива,

сполучити(ся) див. сполучдти(ся) розпорядження) Ver|anlassung/=, -еп
сполучний Verbindungs-, Binde-; спонукати (до чогось zu D.)
verbindend; філол. kopulativ antreiben* vt; (бути стимулом) anregen
сполучник ч філол. Konjunktion/=, vt; (схиляти) bewegen* vt;
-en, Bindewort n -(e)s, -Wörter veranlassen* vt; (давати поштовх) den
сполучниковий філол. konjunktio- Anstoß geben* vt; (примушувати)
nal, Konjunktions- bringen* vt (до чогось zu D.)
сполучуваний kombinierbar, спопелити див. спопеляти
kombinationsfähig спопеліти zu Asche werden* vi (s),
сполучуваність ж sich in Asche verwandeln
Kombinierbarkeit /=, Kombinationsfähigkeit /=; спопелити verbrennen* vt, ein|-
філол. Valenz [v-]/=, -en äschem vt

сполучувати див. сполучати спора ж біол. Spore/=, -n

сполячування с Polonisierung/= спорадичний sporadisch; vereinzelt

сполячувати polonisieren vt; ~ся (auftretend)
sich polonisieren; sich als Pole [знев. спори||тися (розм.) (gut) gelingen*
als Polack(e)] bekennen* vi (s), gut vonstatten gehen* vi (s); у
спомаг^ти див. допомагати нього робота ~^гься die Arbeit geht

спомин ч див. спогад; <§> він лег¬ ihm flink [leicht, flott, schnell] von
кий на er erscheint wie gerufen
~
der Hand
[wie der Wolf in der Fabel] спориш ч бот. Vogelknöterich m -s,

споминати (розм.) gedenken* vi -e

(про когось, щось G.); (згадувати) споріднен||ий 1. (спільний за

sich егЦппегп (про когось, щось an походженням) verwandtschaftlich,

А.); ~
когось добрим словом j-s Verwandtschafts-; 2. перен.
(G.) in Gutem gedenken* (близький, схожий за духом, змістом
спом янути див. споминати тощо) verwandt, nahe; (подібний)
спондиліт ч мед. Spondylitis / =, ähnlich; ~і мови verwandte
-tiden, Wirbelsäulen|entzündung Sprachen
/=, -en спорідненість ж 1. Verwandtschaft
727
f=, -en; 2. Nähe f=; Ähnlichkeit/=;
душ Seelenverwandtschaft f=
~
споріднення c див. спорідненість
споріднюватися {зближуватися,
зріднюватися} sich nähern, sich
annähern, einander nähertreten* vi
(s); {звикати, зживатися) sich
angewöhnen (з кимось, чимось an А.)
сп2ров||ий Sporen-; ~і рослини
Sporengewächse pi
споровик ч біол. Sporentierchen п
-S,=
спороджу вати див. нараджувати
спородити див. нараджувати
спорожнення с Leerung f =, En¬
tleerung/^, Ausleerung/=
спорожнити(ся) див. спорожняти-
(ся)
спорежнювати(ся) див.
спорожнятися)
спорожняти leer machen vt, leeren
vt, entleeren vt, ausleeren vt;
{виливати} ausgießen*
vt; {звільняти,
очищати) ausräumen vt; ~ся sich
leeren, sich entleeren
спороти див. спорювати
спорохнілий див. спорохнявілий
спорохніти див. спорохнявіти
спорохнявілий modrig, morsch;
{про деревину) mulmig
спорохнявіти 1. vermodern vi (s),
morsch [modrig; mulmig] werden*
vi (s); {зогнивати) verfaulen vi (s);
2. перен. {одряхліти -
про людину) спорудити
gebrechlich werden* vi (s)
спорт ч Sport m -(e)s; великий ~
Leistungssport m -(e)s;
любительський [аматорський]
~
Amateursport [-'to:r-] m -(e)s; професійний
~
Profisport m -(e)s, Berufssport споряджати rüsten vt, ausrüsten vt,
m -(e)s; вид ~y Sport|art /=, -en;
займатися ~ом Sport treiben*
спортзал ч Sporthalle /=, -n,
Turnhalle /=, -n
спортивнЦий {який стосується
спорту) Sport-; {який володіє яко¬
спорядження
стями спортсмена) sportlich;
~а гімнастика Turnen п ~а
-s;
споруда Sportanlage f =, -n; ~е
взуття Sportschuhe pl; ~е
екіпірування Sportausrüstung f=,
-еп; ~ий зал див. спортзал; ~ий
костіам Sport|anzug т -(e)s, -züge;
~ий майданчик див.
спортмайданчик; ~ий снаряд Sportgerät п
-(e)s, -е; ~е товариство
Sportverein т -(e)s, -е, Sportgemeinschaft
f=, -еп; в гарній ~ій формі in guter
sportlicher Form
спортклуб ч Sportklub [Sportclub] c
m -s, -s
спорткомітет ч Sportkomitee n -s, -s
спортмайданчик ч Sportplatz m -es,
-plätze
спортсмен ч Sportler m -s,
=
спортсменка ж Sportlerin/=, -nen
спорттовари мн Sport|artikel pl
споруда ж Anlage/=, -n; {будівля)
Bauwerk n -(e)s, -e; очисна Klär|- ~
anIage/=, -n
споруджати див. споруджувати
спорудження с Errichtung f =, -en,
Errichten n -s, Aufbau m -(e)s
споруджувати {зводити) errichten
vt, aufiuhren vt; {за короткий час
і частини споруди) hochziehen*
vt; {перев. щось велике, значне)
erbauen vt; {перев. щось високе)
aufrichten vt
див. споруджувати
спорхнути див. спурхувати
сперхувати див. спурхувати
спарювати abtrennen vt, lostrennen vt
споряджання c Ausrüstung/=, Aus-
stattung/=
ausstatten vt; ~ся sich rüsten, sich
ausrüsten, sich ausstatten; ~ся в
дорогу sich zur Reise rüsten
спорядження c Ausrüstung/=. -en,
Ausstattung/^ -en; {приладдя)
Zubehör n -(e)s
 спорядити(ся) 728

спорядити(ся) див. споряджати- зображення Zerrbild п -(e)s, -er,

(ся) entstelltes Bild
спосіб ч 1.
Art/=, -en, Weise/=, -п, спотворення c тж. перен. Ent|-
Art und Weise; (метод, stellung/=, -en; тж. перен.
технологія) Verfahren п -s, =, Methode /=, Verzerrung/^ -en; Verfälschung/=, -en;
-п; дії Handlungsweise f =, -п,
~

Verstümmelung/=, -en
Vorgehensweise /=, -п;
~

захисту спотворити див. спотворювати

Schutzverfahren п -s, =; (в суді) спотворювати 1. (надавати не¬

Verteidigungs|art /=, -еп;

~
життя приємного, непривабливого
Lebensweise /=, -п; ~

мислення вигляду) entstellen vt; 2. (зображення,

Denkweise f =, -п; будь-яким звук, зміст; тж. перен.) verzerren
способом auf jede (erdenkliche) vt; (текст тощо) verstümmeln vt;

Weise; ніяким [жодним] (навмисно робити невпізнаваним

с
способом auf keine Weise; 2. філол. почерк, голос тощо) verstellen vt;
Modus m =, -di, Aussageform /=, -en 3. (нівечити) verstümmeln vt,
спосібний 1. див. здатний; 2. див. verunstalten vt; 4. перен. (викривляти,
здібний; 3. див. зручний перекручувати) entstellen vt
спостереження с Beobachtung/ =, спотикання c; камінь
~
Stein des
-еп; (нагляд, догляд) Anstoßes
Beaufsichtigung /=; (нагляд, стеження) спотикатися stolpern vi (s), ins
Aufsicht /=; (контроль) Überwachung Stolpern kommen* vi (s) (об щось
/=, Kontrolle/=, -п über A.)\ (тж. йти невпевнено,
спостережливий mit einer guten кульгаючи тощо) straucheln vi (s)
Beobachtungsgabe; (уважний) спотикач ч starker Branntwein
aufmerksam, achtsam; він дуже er ~
спотілий див. спітнілий
hat eine gute Beobachtungsgabe; спотіти див. спітніти
ihm entgeht nichts спохватитися див. спохвачувати-
спостережливість ж ся

Beobachtungsgabe f =; Aufmerksamkeit / =, спохвату (розм.) in der Eile, in aller

Achtsamkeit/= Hast, in größter Hast
спостережний Beobachtungs-; спохвячуватися 1. (несподівано
~

пункт військ. Beobachtungsstelle згадувати забуте, виявляти) sich

/=, -n (скор. B-Stelle)
спостерігати 1. (слідкувати)
beobachten vt; 2. (стежити) aufpassen
vi (за кимось auf А.); (доглядати,
наглядати) beaufsichtigen vt
спостерігач ч Beobachter т -s,
спотайна (розм.) heimlich, im Ge¬
heimen, verstohlen
спотворенЦий тж. перен.
entstellt; (про зображення, звук,
зміст; тж. перен.) verzerrt; (про
текст тогцо) verstümmelt;
(фальсифікований) verfälscht;
besinnen*, sich plötzlich (eines
andern) besinnen* [er|innem]; plötzlich
bemerken vt; 2.
(опам'ятовуватися, одумуватися) Vernunft
annehmen*
=
спохмурніти sich verfinstern,
mürrisch [missmutig] werden* vi (s)
спочатку 1. (спершу, раніше)
zuerst, zunächst; (вжив, перев. в
невимушеній розмовній мові) erst
(einmal); (на початку) anfangs,
anfänglich; 2. (від початку»; знову)
von Anfang an, von vom

(понівечений) verunstaltet, verstümmelt; ~е спочивати 1. (відпочивати) ruhen

729 справ||а

vi, ausruhen vi; 2. (про мертвих) das anderes, das ist eine
ist etwas

висок, den ewigen Schlaf schlafen*;
(im Grabe) nihen vi; in Frieden
hinübergehen* vi (s), zum ewigen
Frieden eingehen* vi (s)
спочин||ок ч (спокій) Ruhe/=;
ganz andere Sache; das steht auf
einem anderen Blatt; це не моя ~a
das geht mich nichts an; розм. das
ist nicht meinBier; це не твоя ~a
das geht dich nichts an; розм. das

(відпочинок) Erholung f =; geht dich einen Schmarren an; без

(перепочинок в дорозі) Rast/=, -en; <§> без знання [розуміння] ~и ohne Sinn
~ку pausenlos, ohne sich zu erholen; und Verstand; 2. (заняття, праця)
не давати ~ку weder Ruhe noch Beschäftigung f -, -en; Arbeit f =,
Rast gönnen (комусь £>.); немає -en, Werk n -(e)s; (ремесло)

[нема] ~ку man hat keine Ruhe (від Handwerk -(e)s; (підприємство)
n

когось, чогось vor D.) Unternehmen n -s, =; (діло) Geschäft n

спочити див. спочивати -(e)s, -e; банківська ~a Bankwesen С/
спаювати unter Alko|hol setzen vt, n -s, Bankfach n -(e)s; видавнича
betrunken machen vt; розм. zu ~a Verlagswesen n -s; столярна ~a
Boden [unter den Tisch] trinken* vt; Tischlerhandwerk n -(e)s; брати ~y
(привчати до пияцтва) zum у свої руки die Sache in die Hand
Trinker machen vt nehmen*; братися за ~y anpacken
справ)|a1 ж 1. Sache /=, -n; vt; ввидити в курс ~и ein|arbeiten
(стосовно чиєїсь компетенції тощо) vt; розм. einfuchsen vt; відійти від
Angelegenheit /=, -еп; внутрішні ~

(бути у відставці) nicht mehr im

~и держави innere
Angelegenheiten eines Staates; другорядна ~a
Nebensache f =, -n; особиста ~a
persönliche Angelegenheit; поточні
~и laufende Angelegenheiten;
приватна ~a Privat|angelegenheit [-v-]
/=, -en, Privatsache /=, -n;
Amte sein* vi (s); звалити важку
~y eine schwere Arbeit aufbürden
(на когось D.); розм. einen
schweren Brocken aufbrummen
(на когось
£>.); покинути якусь [не ~у
займатися більше якоюсь ~ою] auf
sich beruhen lassen* vt; у нього ~

службова -a dienstliche Angelegenheit, по гирло er hat alle Hände voll zu

Dienst|angelegenheit f =, -en; ~a tun; 3. юр. Sache f-, -n, Fall m -(e)

часті Ehrensache f =, -n; ~a s, Fälle; (судовий процес) Prozess m

повернула на інше die Sache bekam -es, -e; кримінальна ~a Strafsache

eine neue Wendung; втручатися /=, -n, Kriminalfall m -(e)s, -fälle;

не у свозд ~y sich in fremde порушувати ~y ein Verfahren
Angelegenheiten mischen; in ein fremdes einleiten; 4. (творіння, результат дії)
Amt eingreifen* vi (s); займайся Werk n -(e)s, -e; (вчинок) Tat /=,
своїми ~ами! (роби, що тобі -en, Handlung/=, -en; він зробив
належить робити) tu, was deines велику ~y er hat ein großes Werk
Amtes ist!; здати ~и ein Amt vollbracht; це ~a йоги рук das hat

abgeben*; полишити [віддати]

~y er getan; 5. (документи) Aktenstück
на чийсь разсуд es ankommen n -(e)s, -e, Akte f-, -n; особова ~a
lassen* (комусь auf А.); у мине ~а Personalakte /=, -n; секретна ~a
до Вас ich habe ein Anliegen an Verschlusssache / =, -n; завидити
Sie; це ~и не стосується das ~y канц. eine Akte anlegen (на
gehört nicht zur Sache; це інша ~a когось über А.)', <§> брудна [темна]
 справа 730

~а schmutzige Angelegenheit; розм. Kiste schmeißen*; кинути ~y

eine faule K|ste; ~a тому, що...
в напризволяще розм. die Karre [den
{йдеться про щось) es handelt sich
darum, dass...; {про причину) es liegt
daran, dass..кепська ~a die Sache
steht schlecht; розм. das sieht mies
aus!, die Sache steht mies; розм. es
geht dreckig (у D.);
когось часу ~a
eine Frage der Zeit; ~a зірвалася
Karren] im Dreck (stecken) lassen*;
перейти до ~и zur Sache
kommen* vi (s); починати ~y не з тцго
кінця розм. den Aal beim
Schwänze fassen; розм. am [beim, vom]
verkehrten [unrechten] Ende
anfassen [angreifen*] vt; провернути ~y

фам. der Bart ist ab; ~a з&всім не розм. die Sache schmeißen*
в мені {не від мене залежить) es [deichseln, schaukeln]; стежити

liegt nicht an mir; ~y зроблено die [дивитися], як ідуть ~и

розм. sehen*,
Sache ist erledigt, die Sorge bin ich wie der Hase läuft; з ним краще

с los; розм. fertig ist die Kiste; ~и ~и не мати розм. mit ihm ist nicht
йдуть дабре es ist gut bestellt, es gut Kirschen essen [pflücken]; ~a

steht gut (у когось, чиїсь um А., mit налагоджується [заворушилася]

£>.; з чимось, якісь um A., mit D.); розм. die Sache kommt in Schuss; ~y
{в нього) розм. qt ist gut d(a)ran; зроблено! розм. fertig ist die Kiste!;
~и йдуть погано es steht schlecht und fertig ist der Lack [die Laube]!;
[übel] (у когось, чиїсь um A., mit побачимо, як підуть ~и розм. wir
D.); ~a не просунулася ні на крок müssen sehen, wie der Wagen läuft;
[не зрушила з місця] розм. das так стоїть ~a [така ~a] so ist es

steht [ist] noch auf dem [am] alten bewandt (з A., mit D.);
чимось um

[auf demselben] Fleck; ~a не розм. тоді

es steht so; матимеш ~y
стане {затримки не буде) розм. es soll зі мн£ю! розм. dann wirst du mit
nicht liegen* vi (за кимось an D.); mir zu tun kriegen!; тут ~a
~a полягає ось у чому die Sache нечиста {щось негаразд тощо) фам. der

hat folgende Bewandtnis; ~и Käse stinkt; груб, hier stinkt s; тут

погіршуються розм. es geht berg|ab ~a особлива damit hat es eine

(чиїсь mit D.); ~и поліпшуються eigene Bewandtnis; у чцму ~a? {іцо

[ідуть на лад] розм. es geht immer турбує?) розм. wo drückt s?, wo
(wieder) berg|an, es geht berg|auf drückt denn der Schuh?; це зовсім
(чиїсь mit D.)', за мндео ~a не Інша ~a damit hat es eine andere
стане von meiner Seite soll es nicht Bewandtnis; це не міняє ~и das tut
fehlen [liegen]*;говорити по суті nichts zur Sache; до ~и! zur Sache!;
~и zur Sache reden [sprechen*] vi; як ~и? {як поживаєш) wie geht
займатися темними -ами розм. es?; {з чимось,десь) was macht (з
krumme Dinger drehen; зарадити чимось N.y як ~и на робцті? was

~i розм. den Kohl fett machen; macht die Arbeit?

зіпсувати [провалити] ~y розм. справа2 {на питання звідки? )
die Karre [den Karren] in den Dreck von rechts, von der rechten Seite; {на
fahren* [schieben*]; das [sein] Spiel питання de? ) rechts, zur

\розм. den ganzen Kram] Rechten, zur rechten Hand

verderben*
(комусь D.); зробити справджуватися 1. {втілюватися
[закінчити, оформити] ~y розм. die в життя, здійснюватися) sich
Sache im Schüsse haben*; фам. die erfüllen, in Erfüllung gehen* vi (s),
731
sich verwirklichen; 2. (виявлятися
правильним) sich als richtig
erweisen*, sich bewahrheiten;
(підтверджуватися) sich bestätigen;
(відповідати дійсності) 2iitreffen* vi
справдитися див. справджуватися
справді wirklich, in der Tat, tatsäch¬
lich
справедливЦий gerecht;
(обгрунтований) berechtigt, gerechtfertigt,
gerecht; ~a вимога berechtigte
Forderung
справедливість ж Gerechtigkeit
/=; цього вимагає (елементарна)
~
es istnicht mehr als billig, das ist
nur recht und billig
справедливо gerecht; mit Recht;
begründet; юр. recht und billig, nach
Recht und Billigkeit; чинити
(задовольняти чиєсь законне
право) Gerechtigkeit widerfahren
lassen* (з кимось D.)
спр^вжн||ій (істинний) wahr,
wirklich; (не підробний) echt,
authentisch; (дійсний) wahrhaft;
(чистісінький) der [die, das] reinste, pur, тощо) nachschlagen* vZ, nachse-
unverfälscht; розм. ausgemacht; ~ій
друг ein echter [richtiger,
wirklicher, wahrer] Freund; ~ій обман
розм. ein ausgemachter Schwindel;
~я дурниця розм. ein ausgemachter
Blödsinn; йога ~є обличчя sein
wahres Gesicht; він ~я людина (зі
всіма чеснотами) розм. er hat das
Herz auf dem rechten Fleck [auf der
richtigen Stelle], ihm sitzt das Herz
am rechten Fleck; це ~є чудо! das ist
das reinste Wunder!
справжність ж Wirklichkeit f =, справність ж 1. (добрий стан)
Wahrhaftigkeit/=; Echtheit/=,
Authentizität f-
справи||ти(ся) див.
справлятися); з ним не легко -тися mit
ihm hat man kein leichtes Spiel; ми
з цим ~мося wir werden es (schon)
schaffen
справність
справляти 1. (відзначати) feiern
vt; (організовувати своїми
силами, засобами) ausrichten vt; eine
Hochzeit feiern [ausrichten]; 2. див.
лдгодити; 3. див. виправляти; <§>
Einfluss aus|üben;
~ ~
вплив
Eindruck machen
враження
справлятися 1. fertig werden* vi (s)
(з кимось, чимось mit D.)\ Schluss
machen (з кимось, чимось mit D.);
zurechtkommen* vi (s) (з чимось
mit D.); (брати гору над кимось)
розм. kleinkriegen відокр. vt;
(здійснювати) schaffen vt; 2. (долати) C
bewältigen vt; meistern vt; Herr
(з чимось G., über А.);
werden* vi (s)
(з проблемою, ситуацією тощо)
durchkommen* vi (s); з роботою
~
~
eine Arbeit bewältigen [meistern];
mit der Arbeit durchkommen* vi
(s); 3. (дізнаватися, з ясовувати)
sich erkundigen, Erkundigungen
einziehen* (про когось, щось über
A., nach D.); nachfragen vi (про
когось, щось nach £>.); (у словнику
hen* vt
справний 1. (у доброму стані) in
gutem Zustand, intakt; (який добре
зберігся) gut erhalten; (не
пошкоджений) unbeschädigt, unversehrt;
(функціонуючий) ftmktionierend,
funktionstüchtig; 2. (умілий,
спритний) geschickt; (ретельний)
sorgfältig; (діяльний, діловитий,
заповзятливий) betriebsam
справник ч icm. Kreispolizeichef [-J-]
т -s, -s
guter [einwandfreier] Zustand,
Intaktheit f =; (непошкодженість)
Unbeschädigtheit/=, Unversehrtheit
/=; (функціональність)
Funktionstüchtigkeit /=; 2. (умілість,
спритність) Geschicklichkeit f =;
(ретельність) Sorgfältigkeit f =;
 спрагЦа 732

(заповзятливість, діловитість) (до чогось für А); (чутливий)

Betriebsamkeit/= empfindlich
спрагЦа ж 1. Durst т -es; Durstge- сприйнятливість ж
fuhl п -(e)s; відчувати ~у Durst Empfänglichkeit /=; Wahrnehmungsfähigkeit/=,
haben*; викликати ~у den Durst Wahrnehmungskraft f =;
erregen [erwecken]; вгамовувати Empfindlichkeit /=
~y den Durst stillen [löschen]; сприйняття c (органами чуттів)
знемагати від ~и vor Durst vergehen* Wahrnehmung f =, -en;
vi (s), Durst leiden*; 2. перен. (відчування) Empfindung f =, -en;
(бажання,прагнення) Drang m -(e)s, (розуміння) Auffassung f =, -en;
Gier/=, Begier(de)/= (навантаження, сили) Aufnahme f=, -n; мед.

спраглий durstig; перен. begierig Perzeption/=, -en

спрацьовування c 1. (зношення) спринт ч Sprint m -s, -s,
Verschleiß m -es, Abarbeitung /=; Kurzstreckenlauf m -(e)s, -läufe
с
Abnutzung/=; 2. mex. Auslösen n -s, спринтер ч Sprinter m -s, =,
Auslösung/=; Ansprechen n -s Kurzstreckenläufer m -s,
=

спрацьовувати 1. (зношувати) спринцювання c Spülung/=, -en

ablarbeiten vt, verschleißen* vt; спринцювати spülen vt

(знесилювати працею) durch Arbeit сприскати див. сприскувати
ermüden vt; (виснажувати) сприскувати bespritzen vt, bespren¬
erschöpfen vt; 2.
(про механізм тощо)
mex. gen vt
auslösen vi; (про реле, вибухівку, сприснути див. сприскувати
прилад) ansprechen* vi спритний (вправний, меткий) ge¬
спрацьовуватися 1. sich schickt, gewandt; (кмітливий)
ablarbeiten; sich abnutzen; verschleißen* findig; (виверткий) wendig; (гнучкий,
vi (s), sich verschleißen*; 2. прудкий) gelenkig; (хитрий) pfiffig;
(досягати узгодженості в роботі) gut (діловий) geschäftstüchtig
zusammenlarbeiten vi, sich спритність ж Geschicklichkeit f =,
aufeinander em| arbeiten, gut aufeinander Gewandtheit f =; Findigkeit f =,
eingespielt sein* vi (s) Wendigkeit f =; Gelenkigkeit f =;
спрацюватися див. Pfiffigkeit f-, Geschäftstüchtigkeit
спрацьовуватися f=
спрей Spray [Jpre:/spre:] min -s, -s
ч спричинити див. спричиняти
спресовувати (zusammen)pressen спричиняти (бути причиною, зу¬
vt, (zusammen)drücken vt мовлювати) ver|ursachen vt,
спресувати див. спресовувати bewirken vt, nach sich ziehen* vt; (бути
сприймання с див. сприйняття наслідком) zur Folge haben* vt
сприймати (органами чуттів) сприяння c (заохочення)
wahmehmen* vt; (осягати Förderung f =; (захист, заступництво)
розумом) auffassen vt; (відчувати) Beistand m -(e)s; (допомога) Hilfe
empfinden* vt; (приймати) aufnehmen* f =, -n. Mithilfe /=, -n;
vt; (засвоювати) sich (D.) an|eignen (підтримка) Unterstützung f =; (покрови-
vt тельство) Begünstigung f -, -en;
сприйняти див. сприймати (участь) Mitwirkung f =, -en; за ~

сприйнятливий empfänglich, auf¬ unter Mithilfe [Mitwirkung] (когось

nahmefähig, wahmehmungsfähig von D.)
733 спрощувати

сприяти (заохочувати) fördern vi; sein* vi (s); зробити schaffen vt;

~

робити внесок) beitragen* vi (у 2. (справлятися) fertigbringen* vt;

чомусь, чомусь zu £>.); 3. (знаходити час) Zeit finden*;
заступатися) Beistand leisten;
(захищати, не keine Zeit finden*; розм. nicht
~

(допомагати) helfen* vz, behilflich dazu kommen* vi (s)

sein* vi (s) (комусь D., в чомусь in спромогтися див. спромагатися
D.); (підтримувати) unterstützen спроможний fähig (до чогось G.,
vt; (покровительствувати) zu D.); in der Lage, im Stande

begünstigen vt, günstig sein* vi (s); (бути [imstande] (зробити щось + Inf. з zu)
прихильним) geneigt [wohlwollend] спроможність ж Fähigkeit/=; тж.
sein* vi (s) фіз., mex. Vermögen n -s
сприятливий günstig; (прихильний, спросоння schlaftrunken, in schlaf¬
доброзичливий) geneigt, trunkenem Zustand, noch im Traum;
wohlwollend; випадок eine günstige (vom Schlaf) benommen
~

Gelegenheit
сприятливість ж Wohlwollen n -s,
Geneigtheit/=
спроб] |a ж Versuch m -(e)s, -e; ~a спростовність ж Widerlegbarkeit
втечі Fluchtversuch m -(e)s, -e; ~a
перевороту Umsturzversuch m -(e)
s, -e; ~a самогубства
Selbstmordversuch m -(e)s, -e; робити ~y einen
Versuch machen [anstellen]; з
третьої ~и beim dritten Versuch
спробний див. пробний
спробувати див. пробувати
С
спростити(ся) див.
спрощуватися)
спростовний widerlegbar
f=
спростовувати widerlegen vt;
(перев. офіційно) dementieren vt;
(щось сказане) wideriufen* vt;
(заперечувати) bestreiten* vt
спростування c Widerlegung f =,
-en; (відмова, зречення) Widerruf
m -(e)s, -e; (дія) Dementierung f =,

спроваджувати 1. (ab)schicken -en; (заява у пресі тощо) Dementi

vt, (ab)senden(*) vt, befördern vt; п -s, -s

2. (посилати) schicken vt, senden(*) спростувати див. спростовувати

vt; (скеровувати, рекомендувати спротив ч див. опір 1
звернутися) (ver)weisen* vt (до спротивитися 1. (остогидіти)
когось an А.); 3. (випроваджувати) ekelhaft [widerlich, widerwärtig,
hinausbitten* vt; fortschicken vt; zuwider] werden* vi (s); 2. (вчинити
розм. abschieben* vt; <§>
~
на той опір) sich widersetzen, Widerstand
світ ins Jenseits befördern vt leisten
спровадити див. спроваджувати спротивіти див. спротивитися 1
спровокувати див. провокувати спрощенЦий vereinfacht; ~а фор¬

спродати див. спродувати мула Faustformel/=, -n

спродувати ausverkaufen vt спрощення с 1. Vereinfachung/=,
спроектувати див. проектувати -еп; (змісту тощо) Simplifizierung
спрожогу unerwartet, unverhofft, /=, -en; 2. мат. (скорочення
auf einmal, plötzlich дробів) Reduktion/=, -еп
спроквола (не кваплячись) lang¬ спрощонство с Simplifizierung/=,

sam, sachte -еп

спромагатися 1. (бути в змозі) спрощувати 1. (робити

vermögen* vt, im Stande [imstande] простішим) ver|einfachen vt; (зміст
 спрощуватися 734

тощо) simplifizieren vt; (до гвинтовий ~

Schneckenrutsche/=,
примітивності) versimpeln vt; 2. мат. -n; 4. (у зброї) Abzug m -(e)s,
(скорочувати дроби) reduzieren vt -züge; (у фотоапараті) Auslöser m -s,

спрощуватися sich vereinfachen, =; 5.: ~

у шахту гірн.
einfacher werden* vi (s); (ставати Schachtleinfahrt /=, -en; <§> не давати ~y nichts
поверховим тощо) sich verflachen, durchgehen lassen* (комусь D.)
verflachen vi (s) спускати 1. hinunterlassen* vt,
спрут ч зоол. Krake m =, -n hinablassen* vt; herunterlassen* vt,
спряжен||ий мат. konjugiert; mex. herablassen* vt; (опускати) тж.

gekuppelt, gekoppelt; ~a вісь mex. absenken vt; (відпускати)

konjugierte [zugeordnete] Achse; ~a loslassen* vt; (випускати газ, рідину)
точка Gegenpunkt m -(e)s, -e; ~ий вал ablassen* vt; (з прив язі) loslassen*
Gegenwelle/=, -n vt; ~
зі сходів die Treppe
спрямован||ий gerichtet, hinunterwerfen* vt; корабель на
~

воду ein
с
ausgerichtet, gelenkt; Rieht-; ~a дія Richtwir- Schiff vom Stapel laufen lassen*; ~

kung/=, -en, gerichtete Wirkung собак die Hunde hetzen (на когось
спрямованість ж Ausrichtung/= aufА); собаку з ланцюга den
~

спрямовувати richten vt, lenken vt Hund von der Kette loslassen*, den
(на когось, щось auf А); (звертати Hund losketten; ~

шлюпку (на
погляд) hinwenden* vt (на когось, воду) ein Boot aussetzen [zu
щось zu, nach D.) Wasser lassen*, fieren]; 2. (продавати
сп ря мову юч и й richtunggebend, нижче своєї вартості) розм., знев.
richtungsweisend verramschen vt
спрямувольний тех. Führungs-; спускатися 1. herabsteigen* vi (s),
Leit-, Lenk- heruntersteigen* vi (s);
спрямувати див. спрямовувати hinabsteigen* vi (s), hinuntersteigen* vi (s);
спрясти zusammenspinnen* vt, aus¬ herabsinken* vi (s), hinabsinken* vi
spinnen* vt у шахту гірн. in den Schacht
~

(s);
спуджувати(ся) див. лякати(ся) fahren* [emfahren*] vi (s); ~

спурт ч спорт. Spurt т -(e)s, -s/-e сходами dieTreppe hinuntergehen vi

спурхнути див. спурхувати (s); 2. (опускатися про літак
-

спурхувати aufflattem vi (s); (злі¬ тощо) absteigen* vi (s);

тати) auffliegen* vi (s),
davonfliegen* vi (s)
спуск ч 1. (дія) Abstieg m -(e)s, -e;
~
з гори Abstieg vom Berge; на
(приземлятися) landen vi (s); 3. (вниз по
ріці) flußabwärts fahren*
[schwimmen*] v/ (s)
~

спускний Ablass-
воду (корабля) Stapellauf m -(e) спусков||ий (у зброї) Abzug(s)-; (у
s, -e;
~

прапора Einziehen фотоапараті) Auslöse-; ~а

[Einholen, Streichen] der Flagge[Fahne];
2. (схил) Abhang m -(e)s, -hänge;
(укріплений схил) Böschung/=, -en;
(дороги) Gefalle n -s, =; затяжний
~
кнопка фот. Auslöseknopf т -(e)s.
-knöpfe; ~ий гачок Abzug т -(e)s,
-züge
спустити(ся) див. спускдти(ся)

Gefällestrecke/=, -n, спустіти 1. (спорожніти) sich lee¬

langgezogenes Gefalle; крутий~

(дорожній ren, leer werden* vi (s); 2.

знак) starkes Gefalle; 3. (похила (збезлюдніти) menschenleer [wüst] werden*
поверхня) Bahn/=, -en, Rutsche/=, -n; vi (s), sich entvölkern, ver|öden vi (s)
735 ставати

спустошення с 1. Verwüstung / =, срати вульг. scheißen* vi

-en, Ver|ödung/=, -еп; {руйнування) срачка ж вульг. Scheißerei/=, -еп
Zerstörung/=, -еп, Verheerung/=, сріблистий див. сріблястий
-еп; 2. перен. (занепад) срібло с Silber п -s; збірн. Silberzeug
Verkommenheit /= п -(e)s; (посуд) Silbergeschirr п -(е)
спустошити див. спустошувати s; столове
~
Tafelsilber п -s

спустошливий verwüstend, verhee¬ сріблоносний silberhaltig

rend сріблястий silbrig; (про колір) sil¬
спустошувати 1. (розоряти) berfarbig; (про звук) silberhell;
verwüsten vt; 2. (руйнувати) zerstören (сяючий) sflberschimmemd; блиск ~

vt; (про більший ступінь Silberglanz т -es

руйнування) verheeren vt; 3. перен. сріблясто-білий silberweiß
(морально) verwüsten vt, zu Grunde срібнЦий Silber-, silbern; ~а медаль
[zugrunde] richten vt Silbermedaille [-,dalj3]/=, -п; ~е
спутати див. спутувати весілля перен. die silberne Hochzeit;

спутувати fesseln vt,koppeln vt ~ий покрив SHber|überzug т -(e)s,

спухати (an)schwellen* vi (s), auf¬ -züge, Versflberung/=, -en

schwellen* срібнити versilbern vt
спухлий (an)geschwollen срібняк ч Silbermünzef-, -n, Sflber-
спухнути див. спухати groschen m -s, =, Silberling m -s, -e
спучити див. спучувати ссавоць ч зоол. Säugetier n -(e)s, -e

спучувати blähen vt, aufblähen vt ссати saugen* vt, vi (щось an £>.);

спушити див. спушувати розм. lutschen vt, vi (щось an D.)

спушувати lockern vt, locker ma¬ стабілівольт ч mex. Ghmmröhren-
chen vt, auflockern vt konstanthalter m -s, =,

спущений hinuntergelassen*, hinab¬ Glimmspannungsstabilisator m -s, -en, Ghmm-

gelassen* vt; heruntergelassen*, stabilisator m -s, -en
herabgelassen*; тж. mex. abgesenkt; стабілізатор ч 1. mex. Stabilisator

(відпущений) losgelassen*; (про m -s, -toren; тж. хім.

рідину, газ) abgelassen* Stabilisierungsmittel n -s, =;

ae. 2.
спхнути див. спихати
=
Höhenflosse /=, -n, Stabilisierungsflosse /

сп янити див. п янити -ri; хвостовий ~

Schwanzflosse /=,
сп янілий berauscht; тж. перен. -n, Heckflosse/=, -n;
~

ракети
trunken (від чогось vor D., von £>.); Raketenflügel m -s, =; 3. ел.

~
від радості freudetrunken Gleichhalter m -s,
=

сп яніння с 1. Betrunkenheit f =, стабілізація ж Stabilisierung f =,

Trunkenheit/=, Rausch -(e)s,

m -en, Stabilisation/=, -en
Räusche; алкогольне ~

Alko|holrausch стабілізувати stabilisieren vt, stabil

m -(e)s, -räusche; 2. перен. Taumel
m -s, Rausch m -(e)s, Räusche
сп яніти див. п яніти
сп яну im Rausch, in betrunkenem
Zustand
сп яняти див. п янити
сп ястися див. спинатися
срака ж вульг. Arsch т -es,
machen vt; ~ся sich stabilisieren
стабільний Stabil-, stabil; (стійкий)
standfest, standhaft; (про ціни)
stabil, fest
стабільність ж Stabilität f=
став ч див. ставок
ставати 1. (вставати) aufstehen*
Ärsche vi (s); (випростовуватися) sich
 ставатися 736

aufrichten; {підніматися на щось) ставкЦа ж 1. фін. Satz m -es, Sätze,

steigen* vi (s); {на якесь місце) sich Rate/=, -n; відсоткова ~a Zinsfuß
hinstellen, sich stellen; 2. m -es, -fuße, Zinssatz m -es, -Sätze,

{зупинятися) stehen bleiben* v/ (s); {про Zinsrate /=, -n; єдина ~a

механізм) ins Stocken geraten* Einheitssatz m -es, -Sätze; 2. (у грі) Einsatz

vi (s), stocken vi; 3. {робитися, m -es, -Sätze; 3. військ.

змінюватися) werden* vi (s); ста£ Hauptquartier n -s, -e; 4. перен. {розрахунок,

холодно es wird kalt; 4. (почина= орієнтація тощо) Einstellung f =,
ти) anfangen* vi, beginnen* vi (+ -en; робити ~y (seine Hoffnung)
Inf. з zu) setzen (на когось, щось auf А)

ставитися geschehen* vi (s), ставкові І ий Teich-; ~е рибництво

passieren vi (s); {перев. про щось Teichfischerei/=, -еп
загадкове або значне) sich zutragen*; ставленик ч Protege [-'зе:] т -s, -s,

С
{перев. про щось видатне) sich Schützling т -s, -е
ereignen ставлення с 1. Verhalten п -s (до

ставити 1. {предмети) stellen vt; когось, чогось zu D., gegenüber

{перев. невеликий предмет на D.y (позиція) Einstellung f =, -en
призначене для ньогомісце) setzen vt; (до когось, чогось zu D.y 2.
{на певне місце і на певний час) (встановлення тощо) Aufstellung f =,
hinstellen vt; hinsetzen vt; {важку Emchtung/=
ношу перев. на короткий час) ставний stattlich, wohlgestaltet,
absetzen v/, abstellen vt; {на плиту, wohlgebaut
вогонь) aufstellen vt, aufsetzen vt; ставник ч рел. (großer)
=
{поміщати, дівати) tun* vt, Kirchenleuchter m -s,

hintun* vt; (розміщувати тимчасово ставність ж Stattlichkeit f=

предмет, яким в даний час не ставня ж Laden m -s, Läden; (вікна)
користуються) einstellen vt; 2. (п 'єсу Fensterladen m -s, -läden; (дверей)
тощо) auffiihren vt; inszenieren vt; Türladen m -s, -läden
3. {у грі) setzen vt; 4. (паркувати) ставок ч Teich m -(e)s, -e;

parken vt (невеликий, перев. штучний) Weiher m -s,

ставитися (поводитися) sich =; (із зацвілою стоячою водою,
verhalten* (до когось, чогось zu D., покритий ряскою) Tümpel т -s,
=

gegen А.); (мати позицію, думку) ставрида ж зоол. Stöcker т -s, =,

die Einstellung haben* (до когось, Stöcker т -s, =
чогось zu D.); (протистояти) ставропігія ж рел. Stavropyghion
gegenüberstehen* vi (rq когось, /=, Stauropigie/=
чогось D.y ~

вороже один до одного стагнація ж Stagnation/=, -еп

einander feindlich gegenüberstehen* стагфляція ж Stagflation f= -еп
vi; добре gut stehen* vi (до когось стадіальний stadial
~

zu D.); (симпатизувати тощо) стадіальність ж Stadialität f=

es gut [ehrlich, redlich] meinen стадіон ч Stadion п -s, -dijen; на ~і
(до когось mit D.y ~

критично im Stadion
eine kritische Einstellung haben* стадія ж Stadium п -s, -di en, Stufe
(до когось, чогось zu D.y як Ви /=, -п

ставитеся до цьцго? wie stellen стадн||ий Herden-; ~

інстинкт
Sie sich dazu ein? Herdenjinstinkt т -(e)s, Herdentrieb
737 сталь

т -(e)s; перен. Herdengeist т -es стале вар ня ж Stahlgießerei/=, -еп,

стадність ж Herdengeist т -es Stahlwerk п -(e)s, -е
стадо с Herde f=, -n сталев||ий 1. stählern, Stahl-, aus
стаєр ч спорт. Langstreckenläufer Stahl; ~a стрічка Stahlband n -es,
т -s,
=
-bänder; ~a труба Stahlrohr n -(e)s,
стаж ч Dienstzeit f=, Dienst]alter n -s -e; ~e литво Stahlguss m -es; ~ий
стажист ч Praktikant m -en, -en; лист Stahlblech n -(e)s, -e; ~ий

(який проходить випробувальний шолом Stahlhelm m -(e)s, -e; ~oro

строк) Anwärter т -s, stahlblau, stahlfarben,

=
кольору
стажування (випробувальний
с stahlgrau; 2. перен. stählern,
термін) Probezeit /=, -en, stahlhart; висок, ehern; ~i нерви
Bewährungszeit /=, -еп; (практика) stählerne Nerven [-f-], Nerven wie Stahl
Praktikum п -s, -кеп/-ка, Arbeitspraxis [Drahtseile]
/=, praktischer Lehrgang; (наукове) сталеливарний: завод [цех]
~

Forschungs|auf]enthalt т -(e)s, -е; Stahlgießerei/=, -en

проходити
~
див. стажуватися 2 сталеливарник ч Stahlgießer m -s,
стажуватися 1. (проходити
випробувальний термін) die Probezeit сталеплавильнЦий: ~a піч Stahl-
durchmachen; 2. (проходити schmelz|ofen m -s, -Öfen
практику) das Praktikum absolvieren сталепрокатний: завад Stahl-
~

[machen, ableisten] [-v-] und Walzwerk n -(e)s, -e,

стаз ч мед. Stase/=, -n, Stillstand m Stahlwalzwerk n -(e)s, -e

-(e)s сталий Stabil-, stabil; ек.,мат.

стайня ж Pferdestall m -(e)s, -Ställe konstant; (постійний) beständig, stetig
стакан ч 1. військ., mex. Hülse /=, сталити stählen vt, härten vt
=
-n, Büchse/=, -n; 2. див. склянка; сталінізм ч Stalinismus m
<§> сидіти на ~і перен., розм. an der сталі ніст Stalinist
ч m -en, -en

Flasche hängen* vi сталіністський stalimstisch

стаканчик ч Becher m -s,
=
сталість ж Stabilität f =; ек, мат.

стакато муз. staccato Konstanz/=; (постійність)

стакер ч mex. Stacker m -s, =, Sta¬ Beständigkeit/=, Stetigkeit/=
pelgerät -(e)s, -e
n сталь ж Stahl m -(e)s, Stähle/p/d-

стала ж мат. Konstante/=, -n ko -e; високоякісна ~

Edelstahl m

сталагміт ч мін. Auftropfstein т -(е) -(e)s, -stähle; інструментальна ~

s, Stalagmit [fta-/sta-] т -(e)s/-en, Diamantstahl m -(e)s;

-е/-еп конструкційна
~
Baustahl m -(e)s, -stähle;
сталактит ч мін. Tropfstein -(е)т легована Legierungsstahl m -(e)
~

s, -е, Stalaktit [fta-/sta-] т -(e)s/-en, s, -stähle; листова Stahlblech n

~

-е/-еп -(e)s, -e; нержавіюча [неіржавка]

сталактитові І ий геол. Stalaktiten-, ~
Nirosta m -s, nichtrostender
stalaktitisch, Tropfstein-; ~а печера [rostfreier] Stahl; сортова [фасонна]
Tropfsteinhöhle/=. -n ~
Profilstahl m -(e)s, -stähle,
сталебетон ч Stahlbeton [-,tog/wed.- Formstahl m -(e)s, -stähle; стрічкова ~

нім., австр. -,to:n] т -s Bandstahl m -(e)s, -stähle; міцний

~

сталевар ч Stahlgießer т -s, =; як ~

перен. stählern; твердий як ~

Stahlwerker т -s,
-

stahlhart
 стальний 738

стальний див. сталевий {уніфікація) Ver|einheitlichung f =

=
стамеска ж Stemm|eisen п -s, -en

Beitel т -s, =, Stechbeitel т -s, = стандартизувати standardisieren

стан ч 1. {фігура) Gestalt f =, -en, [fta-/aecmp. перев. sta-] vt;
Statur f =, -en; 2. Stand m -(e)s, {нормувати) normieren vt, normen vt;

Zustand m -(e)s; {обстановка) {уніфікувати) vereinheitlichen vt;

Lage f =, -n; {характеристика) {типізувати) typisieren vt
Beschaffenheit f =; душевний ~

стандарти||ий 1. {який відповідає

Gemütszustand m -(e)s; загальний стандарту) standardgerecht ['Jta-/
~

{здоров'я тощо) aecmp. перев. 'sta-]. standardmäßig;

Allgemeinzustand m -(e)s, Allgemeinbefinden {стандартизований) Standard-,
n -s; робочий Betriebszustand~

standardisiert; {нормований)
m -(e)s, Arbeitsbereitschaft / =; genormt, normiert, normgerecht;
с
усталений Beharrungszustand m
~

{уніфікований) Einheits-, einheitlich;

-(e)s, eingeschwungener Zustand; ~a деталь Normteil n -(e)s, -e; ~a

дороги Geländeverhältnisse pl, упаковка Einheitsverpackung f

~

Straßenzustand m -(e)s, -en, Standardpackung f =, -en,

Straßenbeschaffenheit /=; речей Sachlage ~
übliche [handelsübliche] Verpackung;

/=, -n; бути в хорошому ~i {тж. ~ий бланк Einheitsformular n -s, -e;

технічному) gut im Stande sein* vi ~ий будинок Typenhaus n -es,

(s); зберігати в доброму ~i gut (im -häuser; ~ий розмір Standardgröße /=,
Stande) erhalten* vt; повернути у -n, Einheitsgröße f=, -n; 2. перен.
колишній ~
in den alten [vorigen, {шаблонний) schablonenhaft,
früheren] Stand setzen vt; при klischeehaft
такому ~i речей розм. wie die стандартність ж Standardgerecht-
Dinge liegen* [stehen*], nach Lage der heit ['Jta-/aecmp. перев. 'sta-] f =,
Dinge; 3. mex. Walzwerk n -(e)s, -e, Standardmäßigkeit f =;
Walz|anlage f =, -n; 4. {стоянка, Normgerechtheit /=, Normgerechtigkeit /=;

табір) Lager перен. Schablonenhaftigkeitf=

~
n -s, =; польовий

Feldstützpunkt -(e)s, -e; 5. філол. m станина ж mex. Rahmen m -s, =,

Genus n =, Genera; активний ~
Bett n -(e)s, -en, Gestell n -(e)s, -e

Aktiv n -s; пасивний ~

Passiv n -s; станиця ж Staniza /=, -zen, Kosa¬
6. {соціальна група) Stand m -(e)s, kensiedlung/^ -en, Steppen|ansied-
Stände; 7. див. становище; <§> бути lung/=, -en
в ~і {щось робити) im Stande станіоль ч mex. Stanniol n -s, -e

[imstande] sein* vi (s), in der Lage sein* станковий 1.: ~

кулемет schweres
vi (s) (+ Inf. з zu) Maschinengewehr; 2.: ~

живопис
стандарт ч Standard \^\&-/австр. Tafelmalerei/=
перев. 'sta-] m -s, -s; Norm/=, -en; становий 1. dem Stande gehörig,
золотий ~
ек. Goldstandard m -s, -s, ständisch, Stände-; 2. ч icm.
Goldwährung f =, -en; відповідати Landpolizeivorsteher m -s, =; 3.: якір ~

світовим ~ам dem Weltniveau Bug|anker m -s. =, Niederhol|anker

[-,vo:] entsprechen* vi m -s, =, Stopp|anker m -s,
=

стандартизація ж становити1 див. ставити

Standardisierung [[ta-laecmp. перев. sta-] f -, становити2 1. {являти собою) dar¬

-en; {нормування) Normung/=, -en; stellen vt; {виявляти) bieten* vt; це
739 старанний
не становить для нас особливу -s, =; 3. (балетний тощо) Stange
небезпеку das bietet uns keine /=, -n; вправи на ~ку Übungen an

besondere Gefahr; 2. (якусь кількість der Stange; 4. (стійло) Bucht

с.-г.

у сумі, в сукупності) betragen* vt; f =, -en, Stall m -(e)s, Ställe, Box

перев. розм. ausmachen vt; розм. /=, -en, Stand m -(e)s, Stände, Platz
machen vt; (налічувати, досягати) m -es, Plätze; доїльний -ок

sich belaufen* (щось auf Я.); Melkstand m -(e)s, -stände

(складати зміст) ausmachen vt станс ч літ. Stanze/=, -n, Achtzeiler
=
становитися див. ставати m -s,

становищ||е с Lage/=, -n, Sachlage станути zerschmelzen* vi (s),

/=, -n; Situation /=, -еп; (про си¬ abtauen vi (s), auftauen vi (s)

туацію в країні тощо) Zustände станція ж 1. залізн. Station/=, -en;

рі, матеріальне ~е die materielle (вокзал) Bahnhof m -(e)s, -höfe
Lage, die materiellen Verhältnisse; (скор. Bhf); вузлова Knotenpunkt c ~

бути господарем ~a Herr der m -(e)s, -e, Kreuzungsbahnhof m

Lage [der Situation] sein* vi (s); бути -(e)s, -höfe, Knotenbahnhof m -(e)
на висоті ~a auf der Höhe sein* s, -höfe; кінцева Endstation f =,
-

vi (s); виходити з важкого ~a -en, Endbahnhof m -(e)s, -höfe;

sich aus der schwierigen Lage технічна залізн. Abstell|anlage
~

herauslarbeiten; розм. sich (D.) aus der /=, -n, Abstellbahnhof m -(e)s, -höfe,
Patsche helfen*, sich aus der Patsche Betriebsbahnhof m -(e)s, -höfe; ~

ziehen*, aus der Patsche heraussein*

=
відправлення Abgangsstation f
[herauskommen*] vi (s); вміти -en, Abgangsbahnhof m -(e)s,
вийти зі (скрутного) ~а sich (D.) zu -höfe; ~

метро Untergrundbahnhof
helfen wissen*; займати міцно ~e m -(e)s, -höfe; U-Bahnhof m -(e)

festen Stand haben*; постав себе s, -höfe; U-Bahn-Station /=, -en;

-

в моє ~е! versetze dich (einmal) in призначення

meine Lage!, denke dich in meine
Lage!; поставити у загрозливе ~e
in eine bedrohliche Lage bringen*
[versetzen] vt; розм. auf eine scharfe
Kante stellen vt; увійти в чи£сь ~e
Bestimmungsbahnhof m -(e)s, -höfe, Zielbahnhof m
-(e)s, -höfe, Bestimmungsstation
/=, -en; 2. (підприємство,
установа тощо) Amt n -(e)s, Ämter;
Stelle /=, -n; водонапірна -

sich in j-s Lage versetzen (können*); Wasserwerk n -(e)s, -e; телефонна -

ein Einsehen [Einsicht] haben* Fernsprechamt n -(e)s, -ämter,

(чиєсь für А); ~e загрозливе Fernsprechvermittlungsstelle f =, -n; ~

(насувається небезпека) розм. es [da] ist технічного обслуговування

dicke Luft Reparaturwerkstatt/=, -Stätten; 3.:
становлення c Werden n -s, космічна Raumstation/=, -en
~

m
Werdegang -(e)s; (утворення) станцювати tanzen vz, vortanzen vt

Herausbildung/^, процесі
-en; у
~
im стапелЦь ч Stapel m -s,
мор. =;

Werden спуск зі Stapellauf m -(e)s,

~я

стан || ок ч 1. (зброї) Lafette /=, -n, -läufe; спускдти зі ~я vom Stapel

Gestell -(e)s, -e; 2. (лучкової
n laufen lassen* vt
пилки) Bügel m -s, =; (підставка стари ж Alte f -n, -n, alte Frau,
художника, скульптора) Staffelei/=, Greisin /=, -nen
-en; бригвений ~ок Rasierhobel m старанний fleißig; (ретельний)
 старанність 740

sorgfältig, sorgsam; (завзятий) (зношений про річ, одяг тощо)

-

eifrig; (сумлінний) gewissenhaft; abgenutzt; ~ий і молодий alt und

(цілеспрямований) strebsam jung; 2. ч Alte т -n, -n; <§> пісня!
старанність ж Fleiß т -es; розм. das alte Lied!, immer die alte
Eifer
Sorgfalt /=; m -s; Strebsamkeit/=; Leier [Geleier!]; бути людиною
безрозсадна ~
blinder Eifer ~ої школи [~ої виучки] aus der

старання c Fleiß
Bemühung m -es, alten Schule stammen vi; це ~a пісня
/=, -en; (намагання) Mühe /=, -n; на новин лад розм. es ist ein alter
(завзяття) Eifer m -s; (зусилля) Dudelsack [die alte Leier mit einer
Anstrengungen pl neuen Saite nur bezogen]; це все
старатель ч Goldsucher m -s, =; (всім давно відоме) розм. alte
Goldwäscher m -s, =
[olle] Kamellen; ~ий кінь борозни
старатися 1. sich bemühen; не зіпсує (прислів'я) alte Ochsen

(намагатися) sich (D.) Mühe geben*;
с
(докладаючи великих зусиль) sich
anstrengen; (щоб відповідати
вимогам, ситуації тощо) sich
befleißigen; (намагатися, прагнути)
bestrebt sein* vi (s); зі всіх сил
machen gerade Furchen; mit altem
Hunde ist sicherste Jagd; eine alte
Stute weiß in der Furche zu gehen;
wer mit jungen Ochsen pflügt, macht
krumme Furchen; qto горобця на
~
на полові не обдуриш [~ий вовк

alles dransetzen; розм. sich (D.) die не лізе до дми] (прислів'я) alte

Beine ausreißen*; 2. див. Sperlinge [alte Krähen] sind schwer

піклуватися; <§> радий immer zu ~
zu fangen, alte Spatzen fangt man

Diensten!, erfreut zu dienen! nicht mit Spreu, ein alter Fuchs geht
стара 1 dz/e. старий; 2. c Alte n -n; nicht zum zweiten Mal in die Falle
<§> ворушити розм. alte ~

старин||а ж alte Zeiten, Altertum

Geschichten [фам. den alten Kohl] n -s; труснути ~ою das Alte
aufwärmen; фам. (immer wieder) den auffrischen, es wie früher [in
alten Dreck aufführen; взятися jungen Jahren] machen, wieder jung
знову за wieder auf das Alte
~
werden* vi (s)
zurückkommen* vi (s) старити alt machen vt
старазний sehr alt, greisenhaft старійшина ч Älteste m -n, -n
старанька ж altes Mütterchen; Oma старість ж Alter n -s; (старечий
/=: S вік) Greisen|alter n -s; (немічність)
старенький ч altes Männchen Gebrechlichkeit/=, Hinfälligkeit/=;
старець ч 1. Greis m -es, -e; 2. Bett¬ (про будинок) Baufälligkeit/=; на ~

ler m -s,
=
auf meine alten Tage; <§> бере своє
~

ста рач ий greisenhaft; altersschwach (прислів'я) das Alter fordert sein

стариган ч (фам.) розм. alter Grau¬ Recht; не прийде з добром: коли
~

kopf [Knochen] не з кашлем, то з горбом [~ іде і

старизна ж збірн. alte Sachen, altes хворцби веде] (прислів 'я) das Alter
Zeug, alter Kram, die alten Dinger; ist ein Spital, das alle Krankheiten
розм. Trödel m -s, Krempel m -s aufhimmt; не рздість

старі|ий 1. alt; (похилого віку) (прислів'я) Alter ist ein schweres Malter,
bejahrt, hochbejahrt, hochbetagt; Alter ist ein unwerter Gast, das Grei-
(немічний, кволий) gebrechlich, sen|alter bringt keine Freuden
hinfällig; (про будинок тощо) baufällig; старіти 1. alt werden* vi (s), altem vi
741 старшина

(s, h); 2. (про будинок) verfallen* vi сільному обряді) Brautwerber m -s,

(s); baufällig werden* vi (s) Brautführer =

=, m -s,

староверхньонімецькЦий філол. староукраїнський alt|ukra|inisch

althochdeutsch (скор. ahd.); -а старохристянський altchristlich
мова die althochdeutscheSprache; старт ч 1. спорт. Start m -(e)s, -s;
(лише з артиклем) Althochdeutsche n лінія -у Startlinije/=, -n; давати
-

-n; (зазвич. без артикля) das Startzeichen geben*, starten

Althochdeutsch n =/-s lassen* vt; виходити на an den Start -

старовин||а ж (час) alte Zeit(en), gehen* vi (s); на ~! (команда) auf

Altertum n -s; (речі) Antiquitäten pl;
у ~y in alten [ur|alten] Zeiten; in der
guten alten Zeit
старовинний altertümlich, aus alten
Zeiten (stammend)
старовір ч рел. Altgläubige m -n, -n
старогрецький altgriechisch
стародавнЦій alt; (давній) längst
vergangen; -і звичаї
die Plätze!; 2. ав., косм. (ракети,
літака) Start m -(e)s, -s, Abflug m
-(e)s, -flüge, Aufflug m -(e)s, Auf-
stieg m -(e)s; (ракети) Abschuss
m -es; готовий до -у тж. спорт.
c
startbereit, startfertig
стартер ч 1. тех. Starter т -s, =,
Anlasser т -s, =; 2. (особа, що подає
сигнал до старту) Starter т -s, =

althergebrachte Bräuche стартові І ий Start-; -а [-а] колодка

старожил ч Alt|eingesessene m -n, -n Startblock т -(e)s, -blocke; -ий
старожитній alt; langjährig; (дав¬ [~ий] капітал Startkapital п -s,
ній) längst vergangen Anfangskapital п -s; -ий [-ий]
старожитність ж 1. (минуле) Al¬ пістолет Startpistolef=, -n

tertum n -s, ur|alte Zeiten, ur|alte стартувати starten vi (h, s); (про
[alte] Vergangenheit /=; 2.: -ості мн ракету, літак) abfliegen* vi (s)
Altertümer pl старцювати (жебракувати) (he-
старозавітний alttestamentlich rum)betteln vi; (жити у злиднях) in
старомодний altmodisch (äußerster) Armut leben vi
старонімецький altdeutsch старшати älter werden* vi (s)
старообрядник ч див. старовір старшЦий 1. (за віком) älter; 2. ч (за
старорічище с altes Flußbett віком) Ältere т -п, -п; (за посадою
староросійський altrussisch тощо) Ober-; Vorgesetzte т -п, -п;
староруський die alte Rus betref¬ (за званням) військ. Ranghöhere
fend, der alten Rus gehörend, altru- т -п, -п; (дорослий) Erwachsene т

thenisch, alt|ukrainisch -п, -п; -а медсестра Oberschwester

старосвітський aus alten Zeiten /=, -п; -ий лікар Ober|arzt т -(е)
(stammend); altväterlich, s, -ärzte; -і класи die oberen
urväterlich Schulklassen, die Oberstufe
старослов янський altslawisch старшина ч 1. icm. Älteste m -n,

староста ч 1. (класу, курсу, колекти¬ -n; nepee. aecmp. Obmann m -(e)s.

ву тощо) Sprecher т -s, =, Ältesle -männer/-leute; волосний -

m!f -n, -n; (групи) Gruppen|älteste Gemeindeälteste m -n, -n,

mlf -n, -n; (класу) Klassen|älteste Gemeindevorsteher 2.:

другої статті мор.
m -s, =; -

mlf -n, -n; 2. icm. (сільський) Dorf- Maat m -(e)s, -e/-en; першої статті -

Jäheste m -n, -n, Dorfvorsteher m мор. Obermaat m -(e)s, -e/-en; роти -

-s, =, Dorfschulze m -n. -n; 3. (у ве¬ військ. Kompaniefeldwebel m -s,

=
 старшинство 742

старшинству с (за віком) Alter п статист ч кін., тж. перен. Statist т

-s, Altersfolge f =; (за вислугою) -en, -еп, Komparse т -п, -п

=
Dienst|alter п -s; (за званням) статистик ч Statistiker т -s,
Rangfolge/=; (первородство) Erstgeburt статистика ж Statistik f=
/=; за ~м (за віком) dem Alter nach; статистичнЦий statistisch; ~і доні
(за посадою) військ, nach der Statistik /=, -еп, statistische Daten
Höhe der Dienststellung; (за званням) [Angaben]
військ, nach der Höhe des статистка ж кін., тж. перен.

Dienstgrades Statistin f=, -nen

старшокласник ч Schüler einer статися 1. див. ставитися; 2. див.

höheren Klasse [der Oberstufe] траплятися

старшокласниця ж Schülerin einer статичний statisch

höheren Klasse [der Oberstufe] статки мн Vermögen п -s

с статув||ий geschlechtlich, sexuell, статний (з гарною фігурою) wohlge¬

Geschlechts-; -а зрілість Pubertät
/=, Geschlechtsreife /=; ~e
виховання Geschlechts|erziehung f =,
Sexualpädagogik /=; ~e збочення
geschlechtliche [sexuelle] Perversion
baut; (показний) stattlich, ansehnlich
статність ж Stattlichkeit f =, An¬
sehnlichkeit f=
стат| І ок ч (достаток) Wohlstand
т -(e)s; (майно) Vermögen п -s, =,

[-v-]; є розмноження Habe /=, Hab und Gut; жити

geschlechtliche Vermehrung [Fortpflanzung]; невідповідно до своїх -ків über
-ий акт Geschlechts|akt m -(e)s, -e; seine Verhältnisse leben vi
~ий злочин Sexualdelikt n -(e)s, -e, статор ч mex. Stator ['Jta:-/'sta:-] m
-s, -toren; ел. Ständer m -s,
=
Sexualstraftat/=, -en,
Sexualverbrechen n -s, =; і зносини Beischlaf m статс-секретар ч Staatssekretär m

-(e)s; ~i органи Geschlechtsorgane -s, -e

pL Genitali en pl; ~i стосунки статський: ~

радник icm. Staatsrat

Geschlechtsverkehr m -(e)s; мати ~i m -(e)s, -räte
зносини den Beischlaf aus|üben; стаття ж 1. (у газеті тощо)
примушувати до ~их зносин Artikel т -s, =; Aufsatz т -es, -sätze;
zum Beischlaf [Geschlechtsverkehr] 2. (наукова) Artikel т -s, =,

nötigen [zwingen*] vt Abhandlung /=, -en, Beitrag m -(e)s,

статевозрілий geschlechtsreif; (про -träge; (перев. невеликого обсягу)
рибу) laichreif Aufsatz m -es, -sätze; -
на фахову
статечний (поважний) тому Fachschrift f =, -en; 3. юр.
ehrerbietig, respektvoll; (показний) stattlich, (закону тощо) Artikel m -s, =;

ansehnlich; (пристойний, Paragraph m -en, -en; 4. ек. (вид

добропорядний) anständig, wohlgesittet доходу або видатку) Posten т -s, =:

ста||ти 1. див. ставати; 2.: його не видаткова

~

Abgangsposten т -s,
~ло er ist gestorben [verschieden]; =, Ausgabeposten т -s, =, Ausgangs-

<§> за мною діло не -не an mir soll position /=, -en, Kostenposition /=,
esnicht liegen; що б то не ~ло um -en; прихідна Einkommensposten
~

jeden Preis; koste es, was es wolle; m -s, =, Einnahmeposition /=, -en.

розм. und wenn der ganze Schnee

=
Einnahmeposten m -s,
verbrennt статуетка ж Statuette/=, -n,
статика ж фіз. Statik [ft-/st-]/= Kleinplastik /=, -en
743 створювати

статура Körperbau т -(e)s, Statur

ж ствердіти hart werden* vi (s),
{фігура) Gestalt/=, -en
f-, -еп; erhärten vi (s), verhärten vz (s), sich
статурний wohlgebaut, verhärten
wohlgestaltet ствардливий див. ствердний
статус ч Status ['Jtar-Asta:-] ствардн||ий bejahend; {підтвер¬
~
m =, =;

громадянина держави джуючий) bestätigend;

staatsbürgerlicher Status; ~

імігранта {схвалюючий) zustimmend; філол. affirmativ;

Einwandererstatus m =, =
~а відповідь Bejahung f =; eine

статут ч {організації) Statut n -(e)s, zusagende Antwort

-en, Satzung/=, -en; військ. ствардно див. ствердний;
Dienstvorschrift f =, -en, Dienstordnung відповідати bejahen vt, mit Ja antworten
~

/=, -en; біржовий ~

vi, mit Ja beantworten vt
Börsenbestimmungen pl, Börsen|ordnung/=, -en; стварднути див. ствердіти
Статут Організації Об єднаних ствол ч 1. {вогнепальної зброї) Lauf
Надій ООН] die Charta ['каг-] т -(e)s, Läufe; {гармати) Rohr п

der Ver| einten Nationen, UNO-Char- -(e)s, -е; 2. {шахти) Schachtsäule

ta/=; згідно зі ~ом statutengemäß, /= -п, Schachtröhre/=, -п, Schacht
satzungsgemäß, gemäß dem Statut т -(e)s, Schächte; вентиляційний

[der Satzung] Wetterschacht т -(e)s, -Schächte;

~

статутний statutenmäßig, підйамний Förderschacht т -(е)

~

statutengemäß, satzungsmäßig, s, -Schächte

satzungsgemäß; капітал Stammkapital n -s
~

створ ч 1. гідр, {греблі) Sperrstelle

статуя ж Statue ['Jta:-/'sta:-]/=, -n, /=, -п, Wehrstelle /=, -п; 2. геод.
Standbild n -(e)s, -er Mess|strecke/=, -п, Visjerlinije [v-]
стать ж біол. Geschlecht n -(e)s, -er; /=, -П
жіноча ~
weibliches Geschlecht; стварення с 1. Schaffung/=;
чоловіча männliches Geschlecht
~
Schaffen п -s; 2. {розробка) Entwicklung
стафілініди мн див. коротконад- /=, -еп; 3. {установлення)
крилі Herstellung/^ -еп; 4. {організацій тощо)
стафілокок ч біол. Staphylokokkus Bildung/=, Gründung/=; Stiftung
т =, -kken / =, -еп; 5. {творення) висок.
стаціонар ч 1. мед. stationäre Erschaffung / =; {про творчість,
Einrichtung, Krankenhaus п -es, -häuser; натхнення) висок. Schöpfung / =,
2. (у ВНЗ тощо) Direktstudium п -s; -еп; 6. висок. Kreation / =, -еп,
студент ~у Direktstudent т -еп, -еп Kre|ierung/=, -еп
стаціонарний 1. stationär, ortsfest, створити(ся) див. створювати(ся)
mit festem Stand|ort; 2. mex. створіння с Geschöpf п -(e)s, -е,
festmontiert, feststehend, ortsfest Kreatur/=, -еп
стварджувати {підтверджувати) стварювати 1. schaffen* vt; 2.
bestätigen vt, bekräftigen vt; (розробляти) entwickeln vt; 3.
{висловлювати думку) behaupten vt (установлювати) hersteilen vt; 4.
стварджуватися {упевнюватися) (засновувати) gründen vt; (громадські
sich überzeugen; інститути) bilden vt; (перев. якщо
{підтверджуватися) sich bestätigen, sich це пов 'язано з пожертвуваннями)
{встановлюватися) sich
bekräftigen; stiften vt; 5. (складати текст)
etablieren, Fuß [Wurzel] fassen verfassen vt; (творити) висок.
 створюватися 744

erschaffen* vt; (якщо це пов язано рігати) belauern vt; 3. (з метою

з творчим натхненням) schöpfen контролю, забезпечення порядку

vt; 6. (новий напрямок у моді, тощо) sorgen vi (за кимось,
мистецтві тощо) kre|ieren vt чимось für А.); aufpassen vi,
створюватися (виникати) achtgeben* vi (за кимось, чимось auf А.);
entstehen* vi (s); (виявлятися, виходити) 4. тех. überwachen vt
sich ergeben*; (розвиватися) sich стожк||а ж тж. перен. Pfad
-(e)s, т

entwickeln; (формуватися) sich -е; Fußweg -(e)s, т -е; навернути

herausbilden на добру ~у auf die rechte Bahn

стеарин ч Stearin n -s, -e fiihren [bringen*] vt; стати на криву

стеаринов||ий: ~a кислота Stea¬ ~y auf die schiefe [abschüssige] Bahn
rinsäure /=, -n; ~a свічка geraten* [kommen*] vi (s)
Stearinkerze /=, -n стейк ч харч. Steak [ste:k] n -s, -s

С
стеатит ч мін. Speckstein m -(e)s, -e, стекти(ся) див. стікати(ся)
Steatft m -(e)s, -e стола ж Stele ['ste:-]/=, -n
стеатома ж мед. Steatom n -s, -e, стелаж ч 1. (ряд полиць) Gestell п

Talggeschwulst/=, -schwülste -(e)s, -е, Regal п -s, -е; 2. (одна з

стеблистий großhalmig, mit starkem форм біржових угод) Stellage [-39]
Halm f-, -n, Stellagengeschäft n -(e)s, -e
стеблитися in Halme schießen* vi, стелити decken vt; (розстеляти)
Halme bekommen* ausbreiten vt; (класти) legen vt; ~

стебло c Stiel-(e)s, -e, Stengel

m m ліжко das Bett machen [herrichten];
-s, =; (трави) Halm m -(e)s, -e м яко (багато обіцяти) die
~

стебловий Stiel-, gestielt; Stengel-; Laken vergolden

Halm-; halmförmig, halm|artig;
~
стелитися sich ausbreiten, sich

шов Stfölstich m -(e)s, -e, Stiftnaht erstrecken; по землі (про рослини)

~

/=, -nähte auf der Erde ranken [fortranken]

стеблястий див. стеблистий vi; дим стелиться der Rauch geht
стегно с (частина ноги) Schenkel nieder; туман стелиться по
т -s, =, Oberschenkel т -s, =; (бік) землі der Nebel zieht, der Nebel lagert
Hüfte/=, -п über der Erde; <§> дорога
стоження с Ве|obachtung f =, -en; стелиться die Reise steht bevor
(нагляд) Verfolgung f =, -en; стольмах ч Stellmacher m -s, =,
=
(нагляд, спостереження) Aufsicht/=; Wagner m -s,
(шпигування) Bespitzelung/=, -en, стельовий Decken-
Beschattung f =, -en; Überwachung стоп Ця Decke /=, -n;
ж 1.

f =, -en; вести bespitzeln vt;

~
Zimmerdecke f-n; 2. перен. (гранична
beschatten vt; розм. beschnüffeln vt межа) Höchstwert m -(e)s, -e,
стежина ж див. стежка Grenzwert m -(e)s. -e; (гранична
стежити 1. (здійснювати контроль, висота польоту) Steighöhe /=, -n,

нагляд тощо) folgen vi (h, s) (за Gipfelhöhe/=, -n; <§> брати зі ~i aus
кимось, чимось D.); verfolgen vt; der Luft greifen* vt

2. (спостерігати) beobachten vt; стемні||ти див. темніти; ~ло es ist

(доглядати, наглядати) dunkel geworden; у мене ~ло в
beaufsichtigen vt; (шпигувати) bespitzeln vz, очах es ist mir schwarz [dunkel] vor

beschatten vt; (підглядати, підсте¬ den Augen geworden

745 стереотипувати

стенати: ~
плечима die Achseln стерегти (охороняти) bewachen vt;
zucken vi (оберігати) hüten vt, behüten vt;
стенатися 1. див. здригатися; (захищати) beschützen vt, schützen
2. див. тремтіти; 3. див. жахатися vt; ~ся sich hüten, sich in Acht ne^
стенд ч Stand т -(e)s, Stände; hmen*, vorsichtig sein* vi (s)
Schautafel /=, -п; (випробувальний) Prüf¬ стереографія ж мат. Stereogra-
stand m -(e)s, -stände phiQf=
стенограма ж Stenogramm n -s, -e стереоефакт ч Stereoeffekt [ft-/st-]
стенографіст ч Stenograph m -en, m -(e)s, -e, Raumwirkung f =, -en,

-en räumliche Wirkung

стенографістка ж Stenographistin стереозвук ч Raumklang m -(e)s,

/=, -nen Stereoton [ft-/st-] m -(e)s, Raumton
стенографія ж Stenographier m -(e)s

стенографувати stenographieren vt стереозвучання c Stereophonie [ft- c

стеноз ч мед. Stenose f =, -n, Ver|- /st-]/=
engerung/=, -en стереознімання c
стенокардичний мед. pektanginös Raumbildlaufnahme /=, -n

стенокардія ж мед. Stenokardie [ft- стереомагнітофон ч Stereogerät

/st-]/= -i[en, Herzkrampf m -(e)s, [ft-/st-] n -(e)s, -e, Stereorekorder m
-krämpfe -s,=
стенути(ся) див. стенати(ся) стереоматрія ж Stereometrie [ft-/
станьга ж мор. Stenge/=, -п st-]/=
степ1 ч геогр. Steppe/=, -п стереосистема ж Stereo|anlage [ft-
степ2 ч (танець) Step [ft-/st-] т -s, -s /st-]/=, -n

степеневий мат. Potenz- стереоскоп ч Stereoskop [ft-/st-] n

Potenz/=, -еп; по¬ -s, -e, Stereobetrachter m -s,

=
стап||інь ч мат.

казник ~еня Potenz|exponent т стереоскопічний stereoskopisch

-еп. -еп; підносити до ~еня [ft-/st-], Raumbild-; знімок ~

potenzieren v/, zur Potenz erheben* vt stereoskopische Aufnahme, Raumbild n

степіст ч Steptänzer [ft-/st-] m -s,
=
-(e)s, -er, Stereobild n -(e)s, -er
стаплер ч Hefter m -s, =, Drahthefter стереоскопія ж Stereoskopie [ft-/
m -s, =; Tacker m -s, =; швейц. Bos- st-]/=
titch m -(e)s, -e стереоспецифічний
степовий Steppen-; район ~
stereospezifisch [ft /st ]
Steppengebiet -(e)s, -e
n стереоспецифічність ж
степовик ч 1. Steppenbewohner m stereochemische [ft-/st-] Spezifität
-s, =; 2. Steppentier n -(e)s, -e; стереотип ч 1. полігр.
Steppenvogel m -s. -vögel; 3. Stereotypplatte f-, -n; 2. псих. Stereotyp [ft-/
Steppenwind m -(e)s, -e st-] n -s, -e
стерва ж (про жінку) розм.., знев. стереотипія ж Stereotypie/^
Luder п -s, =, Tussi /=, -s стереотипн||ий stereotyp, stereoty¬
старво с 1. (падаль) Aas п -es, -е, pisch; ~e видання unveränderter
Luder п -s. =; 2. груб. Lump т -еп, Nachdruck, Stereotyp|ausgabe f =,
-еп -n; ~ий вираз stereotype
=
стерв ятник ч зоол. Aasgeier т -s, [abgedroschene] Redens|art
стеребити див. теребити стереотипувати stereotypieren vt
 стереотруба 746

стереотруба ж Scherenfernrohr п стерильність ж Sterilität/=;

-(e)s, -е Keimfreiheit f=
стереофільм ч Stereofilm [ft-/st-] стерин ч спец. Sterin n -s, -e

т -s, -є, dreidimensionaler Film старлядь ж зоол. Sterlet(t) m -s, -e

стереофонічн||ий stereophon [ft-/ стерничий див. стерновий 2

ч

st-], Stereo-; ~a установка Stereo- стерна с Steuer п -s, =; тж. перен.

|anlage/=, -n Steuerruder п -s, =
стереофонія ж Stereophonie [ft-/ стернов),ий 1. zum Steuerruder
st-]/= gehörend, Steuer-; ~a рубка мор.
стереофотограмметрія ж Steuerhaus n -es, -häuser; 2. ч

Raumphotogrammetrie f =, -i|en, Rudergänger m -s, =, Mann am Ruder;

Raumbildmessung f =, -en, тж. перен. Steuermann m -(e)s,
Stereophotogrammetrie [ft-/st-]/=, -ijen -männer/-leute
стереохімічний stereochemisch
стерн||я ж Stoppel /=, -n;
с
[ft-/st-] Stoppelfeld n -(e)s, -er

стереохімія ж Raumchemie f =, стераїд ч Stero|id n -(e)s, -e

Stereochemie [ft-/st-]/= старпіти 1. dulden vt, erdulden vt;
стержень ч 1. Schaft m -(e)s, Schäfte, {перенести) ertragen* vt;
Stab m -(e)s, Stäbe, Stiel m -(e)s, -e; {витримати) aushalten* vt; {змиритися,
(арматури) Stange /=, -n; дозволити) sich (D.) gefallen
рульовий {велосипеда) Gabelschaftrohr
~
lassen* vt; {вимушено, як щось
n -(e)s, -e; болта Schraubenschaft
~

неминуче) hinnehmen* vt; образу eine ~

m -(e)s, -schäfte, Bolzenschaft m -(e) Kränkung hinnehmen* [über sich

s, -schäfte; 2. {олівця, ручки) Mine (A.) ergehen lassen*]; розм. eine
/=, -n; 3. {ливарної форми) Кет m Beleidigung schlucken
-(e)s, -e; 4. перен. Kernstück n -(e)s, [herunterschlucken]; 2. (утриматися) sich
-e, Kernpunkt m -(e)s, -e zurückhalten*; (опанувати себе) sich
стерилізатор ч Sterilisator m -s, beherrschen
-toren, Sterilisiergerät n -(e)s, -e; старпний erträglich; hinnehmbar;
Entkeimer m -s, =, Keimtöter m розм. passabel; (прийнятний)
-s,
=
annehmbar
стерилізація ж 1. {знищення старпнути steif werden* vi (s),
мікроорганізмів) Sterilisierung /*=, -en; erstarren vi (s), absterben* vi (s)
Keimtötung/=, -en; 2. старти див. стирати
{знепліднен я) Sterilisierung/=, -en, стартий 1. (витертий, очищений)
Sterilisation f =, -en, Unfruchtbarmachung abgewischt, gewischt; (про
f=, -en написане гумкою) ausradiert,
стерилізований steril, sterilisiert; wegradiert; 2. (з носія даних) gelöscht;
keimfrei 3. (про протиріччя, сліди, напис)
стерилізувальний sterilisierend; verwischt; 4. (розпливчастий)
keimtötend verschwommen; 5. (зношений про -

стерилізувати 1. {знищувати одяг, монету тощо) abgetragen,

мікроорганізми) sterilisieren vt; abgenutzt, abgegriffen, schäbig
entkeimen vt; 2. {знепліднювати) стартися див. стиратися
unfruchtbar machen vt стерх ч зоол. Nonnenkranich т -(e)s,
стерильний steril, keimfrei -е, Sibirischer Kranich
747 стимулювання

стесати див. стісувати стикування с косм.

стетоскоп ч Stethoskop [ft-/st-] п -s, Andockungsmanöver [-V-] п -s, =,

-є, Hörrohr п -(e)s, -е

=
Kopplungsmanöver п -s,

стехіометричний хім. стикуватися косм. sich ankoppeln,

stöchiometrisch andocken vi
стехіометрія ж Stöchiometrie/= стилат ч Stilett [ft-/st-] n -(e)s, -e

стивідер чмор. Stauer т -s, =

стилізатор ч див. стиліст 1
стиглий reif стилізація ж Stilisierung/=, -en
стиглість Reife/= ж стилізувати stilisieren vt, stilgemäß
стигма ж Stigma п -s, -ta/-men; formen vi
Brandmal п -(e)s, -e/-mäler; стиліст ч 1. {майстер

Wundmal n -(e)s, -e/-mäler літературного стилю) Stilkünstler т -s, =,

стигнЦути 1. {робитися спілим, Stilist m -en, -en; 2. {модельєр)

дозрілим) reifen vi (s), reif werden* Stylist [stце-] m -en, -en
vi (s); 2. {робитися холодним) kalt стилістика ж філол. Stilistik f =;

[kühl] werden* vi (s), sich abkühlen; Stillehre/=

3. перен. erstarren vi (s); <§> кров стилістичнЦий Stil-, stilistisch; ~a
~e в жилах das Blut stockt in den помилка Stilfehler m -s, =

Adern стиль ч І.мист., філол. Stil [ft-/st-]

стид див. сором
ч m -(e)s, -e; передавати stilgetreu ~

стидитися див. соромитися wiedergeben* vt; 2. {прийоми

стидитися див. соромитися поведінки, діяльності) Stil m -{t)s, -e,
стидно див. соромно Manier / =, -en; {спосіб
стик Fuge / =, -n; Stoß
ч тех. відображення) Darstellungsweise /=, -n; ~

т Stöße; Fügestelle f =, -n,

-es, керівництва Leitungsstil m -(e)s,
Verbindungsstelle / =, -n; фаль- -e; 3. {про літочислення) Stil m -(e)
цовий Falzstoß m -es, -Stöße;
~

s, -e, Zeitrechnung/=, -en

~
з зазором Spaltfuge / =, -n; з ~
стильний stilvoll; {витриманий у
накладкою Laschenstoß m -es, певному стилі) stilgerecht, stil|echt
-stoße; ~
нахлистом überlappter стильність ж Stil т -(e)s; Stilgere-
Stoß, Überlappungsstoß m -es, chtheit/=, Stü| echtheit/=
-stoße;на цвяхах genagelter Stoß;
~
стиляга між {розм., заст.) Halb-
~
на шпонках gedübelter Stoß, starke mlf -n, -n
gefederter Stoß; урозбіг залізн.~

стимул ч Stimulus m ['sti:-] m =,

Wechselstoß m -es, -stoße; на ~y -li; {заохочення) Anreiz m -es, -e;
віків um die Jahrhundertwende {сильний імпульс) Ansporn m -(e)
стикатися sich berühren, in s; {спонукання) Anregung f =, -en;
Berührung kommen* vi (s) (з чимось mit {мотив, імпульс, бажання)
D.); {задівати) streifen vz, Antrieb m -(e)s, -e; {порив, запал)
anstreifen vi (з чимось an А.); Aufschwung m -(e)s, -Schwünge;
{зіштовхуватися) an|einanderstoßen* vi (s) матеріальний materieller ~

стикнутися див. стикатися Anreiz, materielle Impulse, Lohn|an-

стиковий Stoß-, Füge-; шов Stoß- ~
reiz m -es, -e

fuge/=, -n стимулювання c Stimulierung [ft-/

стиковка ж див. стикування st-] / =, -en, Stimulanz / =,

стикувальний Kopplungs- Stimulation /=, -en; {сприяння) Förderung
 стимулювати 748

f =, -еп; {пожвавлення) розм. zuschlagen*

Brei

Ankurbelung/ -en; економічної

= ~

[zermalmen] vt; 4.
(зношувати про одяг, -

активності Förderung der монету тощо) abtragen* vt,

Geschäftstätigkeit, Konjunktur|ankurbelung/=, abnutzen vt; 5. (з носія даних) löschen

-en;
~

збуту Absatzförderung / =, vt, auslöschen vt; 6. (протиріччя,

-en;
~

попиту Bedarfsweckung/=, сліди, напис) verwischen vt; 7.

-en (винищувати) ausrotten vt; з лиця ~

стимулювати stimulieren
[ft-/st-] землі Erdboden hinwegfegen
vom

vt; (спонукати) anregen vt (до [wegradieren] vt; dem Erdboden

чогось zu D.); (заохочувати) anreizen gleich machen vt
vt; (давати імпульс) anspomen vt; стиратися 1. (псуватися) sich
(сприяти) fördern vt; abreiben*; sich abnutzen; sich
(пожвавлювати) ankurbeln vt verwischen; sich abtragen*, schäbig

с стимулюючий stimulierend [ft-/st- werden* (s); 2. (про враження,

vz

]; anregend; fördernd; засіб мед. ~

почуття тощо) sich verwischen;

Anregungsmittel n -s, =, ~
в пам яті aus dem Gedächtnis

stimulierendes Mittel schwinden* vi (s)

стимулятор ч Stimulans
[ft-/st-] n стирол ч Styrol [ft-/st-] n -s

=, -lanzi|en/-lantia, Stimulator m -s, стирчЦати 1. (випинатися) hervor¬

-toren; ~

расту Wachstumsförderer stehen* vi; (настовбурчуватися)

m -s, =, Wachstumsstimulans n =, abstehen* vi (h, s); (височіти)
-lanzijen/-lantia emporragen vi, hervorragen vi,
стимуляція ж див. стимулювання überragen vi; 2. (про недоречне, постійне
стинати (зрубувати) abhauen(*) vz, перебування) sich aufhalten*, ste-
abhacken vt; (зрізувати) cken(*) vi; ~ати вдома zu Hause
abschneiden* vi; (верх чогось) abköpfen vt; hocken vi; розм. hinterm Ofen
(голову) enthaupten vt; розм. köpfen hocken vi, nicht hinterm Ofen
vt Vorkommen* vi (s); чого ти тут ~нш? was
стинатися (вступати в боротьбу) stehst du hier herum?
an|einandergeraten* vi (s); стиск ч див. стискання

суперечку тощо) in einen

(вступати у стискання с Zusammenpres¬
(heftigen) Wortwechsel geraten* vi sen п -s; Drücken п -s; (в кулак
(s); боротися) kämpfen
(битися, тощо) Zusammenballen п -s, Bal-
vi, sich schlagen* lung/=, -еп; фіз., мед.
стипендіат ч Stipendiat m -en, -en Kompression
/=, -еп, Verdichtung / =, -еп;
стипендіЦя ж Stipendium n -s, -dij- (придавлювання) Quetschung / =,
en; підвищена ~я даних Datenkomprimierung
~

-еп;
Leistungsstipendium n -s, -di'en; позбавляти ~ї das /=, -еп
Stipendium entziehen* (когось D.) стискати 1. (zusammen)pres-
стирати 1. (ab)wischen vt; пил den sen vt, (zusammen)drücken vt;
~

(в
Staub abwischen (з чогось von D.)\ кулак тощо) (zusammen)ballen
abstauben vt; 2. (щось написане vt; (зуби) zusammenbeißen* vt; ~

гумкою) ausradieren vt; wegradieren в обіймах fest um|armen vt, an die

vt; 3. (розтирати) reiben* vt, Brust pressen vt, fest in die Arme
abreiben* vt, zerreiben* vt; на порох zu ~

schließen* vt; горло (про страх

~

Pulver [-v-/-f-] zerreiben* vt; перен.. тощо) die Kehle zuschnüren; ку¬
~
749 стійбище

лак die Faust ballen; 2. mex. (газ nachlassen* vi; 4. (припинятися)

тощо) komprimieren vZ, verüb
chten vt; 3. (придавлювати)
quetschen vt; 4. (скорочувати в обсязі)
zusammenschrumpfen vt; 5. перен.
zusammendrücken vt, drücken vt
стискатися 1. sich
zusammenpressen; (в кулак тощо) sich
(Zusammenhalten; 2. (до меншого
розміру) zusammenschrumpfen vi (s);
3. фіз. sich komprimieren, sich
verdichten; 4. (про серце) sich
aufhören vi; 5. (заспокоюватися)
sich beruhigen, ruhig werden* vi
(s); 6. (про механізм, інструмент
тощо) aussetzen vi; 7. (спадати)
ab|ebben vi (s)
стихійн||ий 1. Elementar-,
elementar; 2. перен. (несподівано
виниклий) spontan; ~a сила
Elementargewalt f =, -en, Naturkraft f =,
-kräfte, Naturgewalt/=, -en; ~e
лихо Naturkatastrophe/^, -n

zusammenkrampfen стихійність ж Spontaneität f =,

стискувати(ся) див. стискати(ся)
стисливий спец, zusammendrück-
bar; kompressibel, komprimterbar,
kompressionsfähig, verdichtbar
стисливість ж спец.
Kompressibilität f =, Komprimierbarkeit f =,
Verdichtbarkeit f=
стислі|ий (про текст, стиль тощо)
knapp, kurzgefasst; (лаконічний,
чіткий) bündig; (короткий) kurz,
knapp, gedrängt; у ~і строки in
gedrängten Terminen
стислість ж Knappheit /=; Kürze
Spontanitätf- с
стихійно spontan; von selbst
стихЦ|я ж Element n -(e)s, -e; Ele-
mentarkraft f =, -kräfte; <§> бути
[почувати себе) у своїй ~ї розм.
in seinem Element sein* vi (s), in
seinem [im richtigen] Fahrwasser
sein* vi (s)
стихнути див. стихати
стиш^ти(ся) див. стишувати(ся)
стишити (ся) див. стишувати(ся)
стишувати 1. (звук, шум тощо)
dämpfen vt; голос die Stimme
~

/=, Gedrängtheit/= senken; 2. (угамовувати) beschwichtigen

стисло knapp, kurzgefasst; mit knap¬ vt, besänftigen vt; (заспокоювати)
pen Worten beruhigen vt; 3. (уповільнювати)
стиснен||ий zusammengedrückt; verlangsamen vt
gedrängt; mex., фіз. verdichtet, стишуватися sich dämpfen, still
komprimiert; (обмежений) be|engt, werden* vi (s); sich beschwichtigen,
beschränkt; ~e повітря Pressluft /=, sich besänftigen; sich beruhigen;
Druckluft f= sich verlangsamen
стиснення c див. стиск стібати steppen vt
стиснутий див. стиснений стіб^тися (розм.) (говорити уїдли-
стиснути(ся) див. стискдти(ся) ві/ущипливі слова) sticheln (з
стиха 1. (неголосно) still; 2. (потай, когось gegen А); (глузувати) spotten

нишком) verstohlen, heimlich, im (з когось über А.); розм. vergack|-

Stillen, in aller Sülle eiem vt
стихар ч рел. Sticharion n -s, -rijen стібок ч Stich т -(e)s, -е, Steppstich
стихати 1. (ставати тихим) still т -(e)s, -е

werden* vi (s); (замовкати) стіг ч Schober т -s,

=

verstummen vi (s); 2. (переставати стій halt!

звучати, лунати) verhalten vi (s); стійбище с 1. (поселення

3. (про вітер тощо) sich legen, кочівників) Nomadensiedlung f =, -en,

 стійка
Nomadenlager п -s, =; 2. {селище,
поселення) Siedlung f =, -en;
3.{місце розташування морських
тварин) Lagerplatz т -es, -plätze
стійка1 ж 1. {прилавок у їдальнях,
буфетах тощо) Theke f =, -n;
Schanktisch m -(e)s, -e; 2. {столик,
шафа) Ständer m -s, =; 3. mex.
Ständer m -s, =; Pfosten m -s, =;
{підпора) Stütze /=, -n; кузова
-
{легкового автомобіля) B-Säule/=, -n;
~
поруччя Geländerpfosten m -s, =;
4. спорт, {бокова штанга воріт)
С Torpfosten т -s, =, Pfosten m -s, =;
5. {комір) Stehkragen m -s,
=
стійк||a2 ж 1. спорт., військ. Stel¬
lung/=, -en, Haltung/=, -en;
стройова ~a Grundstellung f =, -en;
2. спорт. Stand m -(e)s; {на голові)
Kopfstand m -(e)s; {на руках)
Handstand m -(e)s; 3. мисл. Stellung/=,
-en; собака робить ~y der Hund
steht vor
стійк||ий 1. {постійний, незмінний)
beständig; {стабільний) fest, stabil;
{який добре зберігся) haltbar; ~а
рівновага фіз. das stabile
Gleichgewicht; 2. {здатний твердо
стояти) standfest, standsicher, stabil;
3. {який не піддається
руйнуванню, псуванню тощо під впливом
певних факторів) standhaft; -fest,
-beständig; ~а фарба Echtfarbe
/=, -n, unzerstörbare Farbe; -ий до
окиснення oxydationsbeständig;
-ий до подряпин kratzfest; ~ий
до розчинників
lösemit elbeständig; 4. {витривалий, здатний
опиратися тощо) widerstandsfähig;
resistent; 5. перен. {непохитний,
твердий тогцо) fest, standhaft
стійкість ж 1. {постійність,
незмінність) Beständigkeit /=;
{стабільність) Stabilität/^; {здатність
добре зберігатися) Haltbarkeit/=;
-
при зберіганні Lagerbeständig¬
750
keit /=, Lagerfähigkeit/=; 2.
{здатність не піддаватися руйнуванню,
псуванню тощо) Standhaftigkeit
/=; {міцність) Festigkeit /=; до -
бактерій Bakteri|enfestigkeit /=; -
до мікроорганізмів
mikrobiologische Beständigkeit; 3.
{витривалість, здатність опиратися
тощо) Widerstandsfähigkeit f =;
Resistenz f =; {здатність твердо
стояти на місці) Standfestigkeit
/=, Stabilität/=; 4. перен. {поглядів,
переконань тощо) Festigkeit f =:
{моральна) Standhaftigkeit/=
стійло с Stand т -(e)s, Stände,
Verschlag т -(e)s, -schlage
стійлові І ий: е утримання с.-г.
Stallhaltung/=; тварина на -ому
утриманні Stalltier п -(e)s, -е
стійма stehend, aufrecht
стік ч Ablauf т -(e)s, -laufe, Ablass т
-es, -lässe, Abfluss m -es, -flüsse
стікати 1. {текти вниз) abfließen*
vi (s), ablaufen* vi (s); {витікати)
ausfließen* vi (s); {краплями)
abtropfen vi (s); 2. перен. {про строк)
ablaufen* vi (s), verlaufen* vi (s),
verfließen* vi (s)
стікатися 1. zusammenfließen* vi
(s); {про ріки, потоки тогцо) sich
vereinigen; 2. {про людей)
zusammenströmen vi (s), sich ansammeln
стіл ч 1. Tisch m -(e)s, -e;
операційний Operationstisch m -(e)s,
-
-e; пересувний Rolltisch m -(e)
-
s, -e; поворотний Drehtisch m
-
-(e)s, -e; вставати з-за сталу vom
Tisch aufstehen* vi (s); {після їжі)
die Tafel aufheben*; збирати зі
стола (den Tisch) abdecken, (vom
Tisch) abräumen vt; накривати
на -
den Tisch decken; подавати
на -
auftragen* vt, auftischen vt;
просити [кликати] до столу zu
Tisch bitten* vt; сідати за sich -
an
den Tisch setzen; {для їжі) zu Tisch
751 стовбеніти

gehen* vi (s), sich zu Tisch setzen; sicherem Schutz; і ~и мають вуха

за столом Tisch; (за обідом)

am (прислів я) die Wände haben Ohren,
bei Tisch; бесіда за круглим (das Feld hat Augen); der Verräter
столом Rundtischgespräch п -(e)s, -е; schläft nicht
2. (їжа) Kost /=, Küche /=; ж Wandzeitung/=, -en
стінгазета
вегетаріанський vegetarische [v-] стінк||а ж 1. Wand/=, Wände; (тру¬
~

Kost, vegetarisches Essen; 3. би, циліндра тощо) Wandung/=,

(відділ, установа) Büro n -s; Abteilung -en, Wand/=, Wände; гімнастична
/=, -en; замовлень (в магазині)
~
~a спорт. Sprossenwand /=,

Bestelldienst|abteilung/=, -en, -wände; 2. (меблі) Anbauwand/=,

Bestelldienst m -(e)s; Abteilung -wände, Schrankwand/=, -wände; <§>
Kundendienst; ~

переговорів поставити до ~и an die Wand stellen

Verhandlungstisch m -(e)s; 4.: робочий vt; (розстріляти) erschießen* vt;

~

помп. Desktop m -s, -s, Arbeitsplatz (як) за ~ою жити in größter

m -es, -plätze; <§> посади пса Zurückgezogenheit leben vi
[собаку] під а він дереться на стінний Wand-;
~
годинник Wand-
~

(прислів я) wo der Hund aufs Kissen |uhr / =, -en; розпис Wandbema-

~

kommt, will er mit im Bette liegen lung/=, -en

стілець ч Stuhl m -(e)s, Stühle; стінопис ч Wandmalerei / =, -en,

складний Klappstuhl m -(e)s, -Stühle; Wandbemalung/=, -en; Wandbilder

~

<§> сидіти на двох стільцях auf pl

zwei Stühlen sitzen* vi стіс ч Stoß m -es, Stöße; (тюк)
стільки so viel; ж ebenso viel,
~
Ballen m -s, =; (зв язка) Bündel n -s,
genauso viel; скільки... so viel... =; (пачка, купа) Packen m -s, =;

wie...; ще ж noch einmal so viel

~
(штабель) Stapel m -s, =; (дерева)
стільник ч Wabe/=, -n, Honigwabe Holzstapel m -s, =; узяти в
/=, -n, Honigscheibe/=, -n стоси ins Gebet nehmen* vt; sich (D.)

стільниковий Scheiben-, Waben-; tüchtig vornehmen* vt

waben| artig, wabenförmig, bjenen- стісувати abhauen(*) vt, weghau-
waben|artig, Bienenwaben-; en(*) vt
~
мед

Scheibenhonig m -s, Wabenhonig m стічн||ий Abfluss-, Ablauf-; ~a

-s; зв язок Mobilfunk m -s

~
стільниця ж Tischplatte/=, -n
стін||ä ж 1. Wand/=, Wände; (ка¬
лі яна, цегляна, мур) Mauer/=, -n;
2. перен. (перешкода) Wand f =,
Wände; Scheidewand f =, -wände;
<§> встати ~ою sich wie ein Mann
erheben*; говорити як до ~и man
könnte ebensogut Steinen predigen;
стояти [йти, проходити]
eine geschlossene Mauer anrücken vi
канаваAbflussgraben m -s, -gräben;
(на вулиці) Rinnstein m -(e)s, -e; ~i
води Abwässer pl
стішити (розм.) erfreuen v/; Freude
machen (когось £>.); ~ся sich freuen,
erfreut sein* vi (s) (чимось über A.)
стлівати (згоряти) verglimmen*
vi (s); (згнивати) vermodern vi (s),
verwesen vi (s)
~ою wie стліти див. стлівати
сто hundert; на всі ~

(s); у чотирьох ~ax in seinen vier ausgezeichnet, pnma, perfekt;

я тобі це вже ~

Wänden; хоч головою в ~y бийся разів казав das habe ich dir schon
розм. es ist, um auf die Akazijen zu hundertmal [zigfach] gesagt
klettern; як за кам яною ~ою unter стовбеніти (розм.) erstarren vi (s)
 стовбичити 752

стовбичити herumstehen* vi, als Babel; перен. die babylonische

Hindernis stehen* vi, stecken(*) vi Verwirrung [Sprachverwirrung]; wirres
стовбняк ч див. правець Durch] einander, heilloser Wirrwarr
стовбур ч 1. бот. (дерева) Stamm стовпчик ч 1. див. стовп 1; 2. (цифр
т -(e)s, Stämme, Baumstamm т -(е) тощо) Kolonne/=, -n; 3. бот.
s, -Stämme; 2. гірн. Schacht т -(e)s,
=
Griffel т -s,
Schächte стовщений verdickt; (припухлий)
стовбурчитися (про тканину angeschwollen; (роздутий,
тощо) abstehen* vi (s); бугруватий) kleinwulstig
(наїжачуватися) sich sträuben; (надуватися) стовщення с Verdickung f =; -en;
sich bauschen (припухлість) Anschwellung/=, -en

стовідсотковий hundertprozentig стовщувати verdicken vt, dicker

стовкти 1. (подрібнити) (fein) sto¬ machen vt; ~ся sich verdicken, di¬

ßen* vt, zerstoßen* vt; 2. cker werden* vi (s)

СІ
(пошкодити посіви, траву тощо) стогін ч Stöhnen n -s, Gestöhn n -(e)s;
zerstampfen vt; в порошок zu Pulver
~
Geächze n -s; Gewimmer n -s

[zerstoßen*] vt
[-v-/-f-] stampfen стогнати stöhnen vi, aufstöhnen vi;
стовп ч 1. (опорний) Pfeiler m -s, (охати) ächzen vi; (жалібно)
=; (стійка) Pfosten m -s, =; (кіл) wimmern vi

Pfahl m -(e)s, Pfähle; (жердина) стоговіз ч с.-г., mex. Schoberzieher

Stange /=, -n; (колона) Säule f-, m -s,
=

-n; прикордонний Grenzpfahl m стогувати schobern vt, Schober

~

-(e)s, -pfähle; телеграфний ~

setzen; (сіно) Heu stapeln [schieben*]

Telegrafenstange f=, -n; 2.: диму
~
стодола ж Scheune/=, -n
Rauchsäule f =, -n; <§> ганьби ~

Стожари мн acmp. Plejaden pl, Sie¬

Schandpfahl m -(e)s, -pfähle, bengestirn n -(e)s
Pranger m -s, =; поставити до ~a ганьби стоїк ч Sto|iker ['sto-] m -s, =

an den Pranger stellen vt; anprangem стоїцизм ч Stoizismus [sto-] m =

vt; -ом стати (zur Salzsäule) стоколос ч бот. Trespe f =, -n; ~

erstarren vi (s), wie versteinert stehen* vi безостий бот. Unbegrannte

стовпець ч 1. див. стовп 1; 2. (у [Wehrlose] Trespe; житній бот.
~

газеті) Spalte f =, -п; (колонка) Roggen-Trespe f-, -n; польовий бот.

~

Kolonne/=, -n, Kolumne f=, -n Acker-Trespe/=, -n

стовпитися sich zusammendrängen; стократ hunderfach; hundertfältig
einen Auflauf bilden; несхв. sich стокротка ж бот. Gänseblümchen
=
zusammenrotten; (про перехожих) n -s,

sich stauen столик ч Tischchen n -s, =, Tisch m

стовпище c Auflauf m -(e)s, -es, -e; нічний ~

Nachttisch m -es, -e

Zusammenlauf m -(e)s; несхв. столиця ж Hauptstadt f =, -Städte;

Zusammenrottung/^, Pöbelhaufen m -s, =
тж. перен. Metropole f =, -n; ~

стовпові|ий: ~a дорога icm. країни Landeshauptstadt/=, -Städte

Poststraße /=. -n столичний Hauptstadt-, hauptstäd¬
стовпотворіння c (розм.) tisch
(скупчення людей) Menschenlandrang m -(e) столітник ч бот. Alo|e/=, -n; Agave
s; (хаос, безладдя) Wirrwarr m -s; [-v-]/=,-n
<§> вавилонське ~
der Turmbau zu столітній hundertjährig
753 стопорн||ий

століття с див.
сторіччя мови тощо) lang|atmig; (тяжкий,
стол£в||ий Tisch-; Tafel-; Speise-, обтяжливий) mühsam
Ess-; вино Tafelwein m -(e)s, -e; стомлюваність ж Ermüdbarkeit f=
~ий набір (ложки, виделки тощо) стомлювати ermüden vt, müde
Essbesteck п -(e)s, -е, Tischbesteck machen vt; (виснажувати) erschöpfen
п -(e)s, -е, Tafelbesteck п -(e)s, -е; vt; (набридати) belästigen vt; ~ся
(тарілки тощо) Tischgedeck п -(е) müde werden* vi (s); erschöpft sein*
s, -е; ~ий посуд Essgeschirr п -(e)s vz (s)
столочити див. толочити стонога ж зоол. Tausendfüßler m -s,

столу витися (розм.) див. харчува¬

тися стоншувати dünner machen vt,
стальний див. столичний verdünnen vt
столяр ч Tischler т -s,
=
стоп halt!, stopp!
ст£ляр-червонодер£вник ч див. стоп-анкер ч Stopp|anker m -s,
=

G
червонодеревець стоп-кран ч Notbremse f-, -n

столярнЦий Tischler-; ~а стоп-сигнал ч Haltesignal n -s, -e,

майстерня Tischlerwerkstatt /=, Stopplicht n -(e)s, -er

-Stätten, Tischlerei/=, -en; ~e ремесло стопа1 ж (ноги) Fuß m -es, Füße; іти
Tischlerhandwerk n -(e)s; ~ий ~ми когось in j-s Fußstapfen
верстат Tischlerbank/=, -bänke [Tapfen] treten* vi (s); in j-s Spuren
столярувати tischlern vi, trotten vi (s)
Tischlerhandwerk betreiben* стопа2 ж (газет, книг) Stapel т -s,
столярчук ч Tischlerlehrling m -s, -e, =, Stoß m -es, Stöße
Tischlergeselle m -n, -n стопа3 ж літ. Versfuß [aecmp. тж.

стоматит чмед. Stomatitis/=, -tiden v-] m -es, -füße

стоматолог ч (чоловік) Stomatologe стопер 1. спорт. Stopper m -s, =;
ч

m -n, -n, Fach|arzt für 2. хім. Abstoppmittel n -s, =,

Zahnheilkunde; (жінка) Stomatologin /=, -nen, Polymerisationsstopper m -s, =; 3. буд.
Fach|ärztin für Zahnheilkunde
=
Tiefenbegrenzer m -s,
стоматологічнЦий мед. zahnmedi¬ стопити див. стоплювати

zinisch; ~a клініка Zahnklinik /=, стопка ж 1. (паперів) Stoß т -es,

-en Stöße;2. див. чарка

стоматологія ж мед. Stomatologie стоплювати zerschmelzen* vt, zu¬
/=, Zahnheilkunde/= sammenschmelzen* vt
стоматоскоп ч мед. Stomatoskop п стопор ч Sperrvorrichtung f =, -en,
=
-s, -е, Mundspiegel т -s. Sperre f=, -n; (болт) Sperrboizen
стомити(ся) див. стомлювати(ся) m -s, =; (засувка) Riegel m -s, =;

стомлений (перев. працею) abgear¬ (упор) Anschlag m -(e)s, -Schläge

beitet; (втомлений) müde, ermüdet;
(зпегка) abgespannt; (виснажений)
erschöpft; (дуже стомлений) розм.
ganz erledigt
стомленість ж Müdigkeit /=;
Erschöpfung/^
стомливий ermüdend; erschöpfend,
anstrengend; (про розповіді, роз¬
стопорити mex. (зупиняти) stoppen
vt, anhalten* vt; (фіксувати
стопором) verriegeln vt; (блокувати)
absperren vt, arretieren vt
стопорні|ий: ~a пружина
Absperrfeder /=, -n, Sicherungsfeder/=, -n,
Sperrfeder f =, -n; ~e кільце
Anhaltering m -(e)s, -e, Haltering m
 стоптати(ся) 754

-(e)s, -е, Sperrung т -(e)s, -е, -en, Stornierung f-, -en; ~

Anschlagring т -(e)s, -е; ~ий важіль договору eines

Stornierung [Aufhebung]
Sperrhebel т -s, =; ~ий пристрій Vertrages
Sperrvorrichtung f =, -en, сторнувати löschen vt, stornieren vt
Arretiervorrichtung f =, -en, Verriegelung сторож ч Wächter m -s, =;
f =, -en, Verriegelungs|einrichtung (наглядач) Wärter m -s, =; книжн. Hüter m
/=, -en -s, =; нічний Nachtwächter m -s,
~

стоптати(ся) див. стоптувати(ся) =, Nachtpförtner m -s, =

стоптувати (приминати, псувати сторож||a ж див. варта; бути на

посіви, траву тощо) niedertreten* ~і auf der Hut sein* vi (s), scharf

vt, zertreten* vt, zerstampfen vt, aufpassen vi

festtreten* vt; (зношувати взуття, сторожити (охороняти) bewachen
підбори тощо) abtreten* vt, vt, überwachen vt; (оберігати) hüten
ablaufen* vt, abtragen* vt; підбори die
~
vi (щось auf А.); (спостерігати)
С
Hacken abtreten* [schief treten*] aufpassen vi (когось auf A.)
стоптуватися sich abtreten*, sich сторожка ж Wärterhäus| chen n -s, =,
abtragen*; schief getreten sein* vi (s) Wächterhäus| chen n -s, =

сторазовий hundertmalig сторожовЦий Wacht-; Wach-;

сторгуватися sich (auf einen Preis) Wärter-, Wächter-; ~a вежа Wachtturm
verständigen, sich einigen (про m -(e)s, -türme; ~ий пост

щось auf Л.) Wachtposten m -s, =; ~ий собака

сторицею (книжн.) hundertmal; Wachhund
-(e)s, -e
m

відплачувати hundertfältig
~

стороні|a ж 1. Seite/=, -n; ~a

vergelten* vt; mit Zins und кута мат. der Schenkel eines
Zinseszinsen zurückzahlen vt; den Dank Winkels; світу Himmelsrichtung f=,
reichlich
abtragen* -en; трикутника мат. die
сторінка ж Seite/=, -n;
~
в [der Schenkel] eines Drei|ecks;
Seite

Інтернаті Internet-Seite/=, -n, Web-Seite 2. (у судовому процесі

тощо)
/=>-n Partei/=, -en, Seite f-, -n; (договору)
сторічний hundertjährig; ювілей
~

Vertragspartei f-, -en; (на

Hundertjahrfeier f =, -n, 100-Jahr-
Feier /=, -n
сторіччя c 1. (період тривалістю
сто років) Jahrhundert п -s, -е сторонитися 1. (уникати) meiden
(скор. Jh.); (епоха, ера) Zeitalter
п -s; 2. (річниця, роковини)
hundertster Jahrestag; (святкування,
ювілей) Hundertjahrfeier f =, -n;
~
з дня народження hundertster
Geburtstag;
~
з дня смерті
hundertster Todestag
сторно с ек. Storno [ft-/st-] m/n -s,
-ni, Stomobuchung/=, -en,
переговорах) Verhandlungsseite f =, -n,
Verhandlungspartei /=, -en; 3. див.
країна; 4. див. край 2
vt; sich fern halten* (когось von D.);
2. (давати дорогу) aus dem Wege
gehen* vi (s), ausweichen* vi (s)
(когось D.)
сторони Цій 1. (чужий) fremd;
(непричетний) unbeteiligt; (побічний)
Neben-, nebensächlich; (неправо-
чинний) unbefugt; 2. ч Fremde m -n,
-n; Unbeteiligte m -n, -n;

Rückbuchung/^, -en, Berichtigung von Unbefugte m -n, -n; ~ім вхід заборонений
Buchungen Unbefugten (ist der) Eintritt verboten
сторнування c ек. Löschung f =, сторопіти див. оторопіти
755 страйк

сторч 1. {вертикально} aufrecht, f =, -n, Anlegeplatz m -es, -plätze,

lotrecht, senkrecht; волосся
встало~
die Haare standen [stiegen] zu
Berge (у когось D.); 2. (униз
головою) kopfjüber
сторчака kopfjüber; летіти
purzeln vi (s), kopfjüber fallen* vi (s); (з
коня, велосипеда тощо) розм. eine
Lerche schießen*
стос ч див. стіс
Ankerplatz m -es, -plätze; ~ка таксі
Taxistandplatz m -es, -plätze,
Taxihalteplatz m -es, -plätze,
Taxihaltestelle /=, -n; плата за ~ку
~
Parkgebühr f =, -en; ставити машину на
~ку den Wagen parken; стояти на
~ці parken vi; 4. (поселення)
Siedlung/^ -en
стоянковЦий: ~e гальма

стосовно bezüglich (G.), Feststellbremse /=, -n, Haltebremse /=, -n,

hinsichtlich (G.), betreffs (G.)', мене
~
mir Standbremse /=, -n, Festbremse /=,
gegenüber, in Bezug auf mich, was -n, ; ~e світло Standlicht n -(e)s,
mich betrifft; цього diesbezüglich,
~
Parklicht n -(e)s
in Bezug darauf стояння c Stehen n -s, Stand m -(e)s
стосоукладач ч Stapelförderer m стояти 1. stehen* vi (h, s); (нерухомо)
-s, =, Stapellader m -s, =, stülstehen* vi (s); 2. (про механізм,
=
Stapelmaschine /=, -n, Stapler m -s, завод тощо) stülstehen* vi (s);
стосуватися (мати причетність) робота стоїть die Arbeit steht still;
sich beziehen* (когось, чогось auf 3. (про погоду) stehen* vi, sein* vi
А.)', angehen* vt; (якщо (s), anhalten* vi; 4. (у черзі)
ступінь чиєїсь
підкреслюється значний anstehen* vi (за чимось nach D., um A.)
причетності) betreffen* vt; це мене стояч||ий Steh-, stehend;
не стосується das geht mich nichts (вертикальний) aufrecht; ~a водя
an; це тебе зовсім не стосується stehendes Wasser; ~e положення

das geht dich überhaupt nichts an; aufrechte Lage; ~ий комір Stehkragen m

geht dich einen feuchten

=

розм. das -s,

Kehricht an; що стосується мене страбізм ч мед. Schielen n -s,

was mich betrifft [anbelangt], ich für Strabismus m

=

meine Person страва ж Speise /=, -n, Gericht n

стосунки мн Verhältnisse pl, -(e)s, -e;
~
швидкого

Beziehungen pl приготування Schnellgericht n -(e)s, -e

стохастичний stochastisch [ft-/st-] стравохід ч анат. Speiseröhre /=,
сточити(ся) див. сточувати(ся) -n; спец. Ösophagus m -, -gi
сточувати abschleifen* vt; ~ся sich страдник ч 1. див. страждалець;
abschleifen* 2. рел. Märtyrer т -s, =

стояк ч 1.
(брус, стовп) Ständer т страдницький leidend, gequält
-s, =; 2.
(труба) Steigrohr п -(e)s, страждалець ч Leidtragende т -n,
-е; (водостічна труба) Fallrohr п -n, Leidgeprüfte m -n, -n, Dulder m

-(e)s, -е; (електропроводки) Steig- -s,=

leitung/=, -en страждальний leidend

стоан||ка ж 1. див. стояння; 2. (зр- страждання c Leiden n -s,
=

пинка) Halt т -(e)s; 3. (спеціальне страждати leiden* vi (чимось an D.,

місце зупинки ТЗ) Halteistelle f =, від чогось unter D.); ~
за правду

-п; (місце для стояння ТЗ) Parkplatz für die Wahrheit leiden* vi
т -es, -plätze; (флоту) Anlegestelle страйк ч Streik m -(e)s, -s; Ausstand
 страйкар 756

т -(e)s; загальний ~
Generalstreik Furcht] sitzt im Nacken (когось D.y
т -(e)s, -s; попереджувальний ~
він помирає від ~y жарт, die Ang-
Warnstreik т -(e)s, -s; оголошувати stläuse beißen* ihn; проймає піт
~
einen Streik ausrufen*, in den Aus- від ~y der Angstschweiß bricht aus
stand [in (den) Streik] treten* vi (s) (когось D.y на свій і ризик auf
~

страйкар ч Streikende m -n, -n eigenes Risiko, auf eigene Gefahr;

страйковий Streik-; комітет
~

розм. auf eigene Faust; охоплений

Streikleitung/^, -en ~ом von Angst ergriffen, angsterfüllt;
страйкувати streiken vi (жахом) entsetzt; зі ~ом і трепетом
Страсн||ий: ~a п ятниця рел. Kar¬ mit Zittern und Zagen [Beben]; під
freitag m -(e)s, -e; ~ий тиждень ~ом (покарання тощо) unter [bei]
рел. Karwoche f= Androhung; під ~ом смерті bei
страсті мн: Христові рел.
~

Todesstrafe, bei Leib und Leben

Passion /=, die Leiden Christi ['kri-],
с
Leidensgeschichte Christi
страта ж Hinrichtung/^, -en;
(смертна кара) Todesstrafe/=, -n
стратег ч Stratege m -n, -n
стратегічний strategisch
стратегія ж Strategie/=, -i|en
стратиграфія ж 1. геол. Stratigra¬
phie/=, -ijen; 2. мед. Tomographie
/=, -ijen, Röntgenschichtverfahren n
-s,=
стратити див. страчувати
стратифікація ж геол. Stratifikati-
оп/=, -en, Schichtenbildung/=,
стратостат ч Stratostat т -еп, -еп
стратосфера ж Stratosphäref=,
страус ч зоол. Strauß т -es,
страхати 1. див. лякати; 2. див.
загрожувати; 3. див. залякувати
страхатися 1. див. побоюватися;
2. див. лякатися
страхітлив||ий 1. (який
викликає страх) erschreckend,
furchterregend; Angst einjagend, Furcht
einflößend [einjagend]; Schrecken
einflößend; 2. (моторошний тощо)
gruselig; (жахливий) entsetzlich;
(страшний) schrecklich, furchtbar;
3. (надмірний) außerordentlich.
fürchterlich
-еп страхіття c 1. Schrecken pl; Greuel
pl;
~
війни die Greuel des Krieges;
-п 2. див. страховище
Sträuße страхові І ий Versicherungs-; ~а

страусові І ий: ~е яйце Strauß(en)|ei компанія Versicherungsgesellschaft

п -(e)s, -er /=, -еп; ~а плдта див. страховий
страх ч (страх взагалі або від внесок; ~ий агент Versicherungs|-
небезпеки) Angst f =, Ängste
певної agent т -еп, -еп; ~ий внесок
(від когось, чогось vor D.)', (перев. Versicherungsbeitrag т -(e)s, -träge; -

страх від певної небезпеки) Furcht поліс Police [-S3]/=, -п,

/= (від когось, чогось vor D.y (жах) Versicherungsschein т -(e)s, -е
Entsetzen п -s; смерті
~

страховик ч Versicherer т -s, =,

Todesfurcht /=, Todes|angst /=, -ängste; Versicherungsgeber т -s,

=

наганяти Angst einjagen, Furcht

~

страховисько с див. страховище 1

einflößen [einjagen] (на когось D.y
in Angst (und Schrecken) versetzen
[jagen] vt: тремтіти від ~y vor
Furcht [Angst] zjttem vi; тримати
у ~y in Angst und Schrecken halten*
vt; бере [охоплює] die Angst [die
~
страховищ||е с 1. Ungetüm п -s, -е,
Ungeheuer п -s, =, Schreckgespenst
п -es, -er; 2.: ~а мн
Gruselgeschi¬
chten pl, Gespenstergeschichten pl
страховка ж див. страховий вне¬
сок
757 стрепехатися

страхополох ч див. боягуз mir ist angst [bange]; мені стало

страхопуд ч 1. див. опудало; 2. див. ~
ich bekam Angst; 2. (надмірно,
страховище надзвичайно) furchtbar,
страхувальник ч Versicherte т -п, schrecklich; (сильно) schrecklich, gewaltig,
=
-n, Versicherungsnehmer т -s, ungeheuer, mächtig; (дуже) розм.
страхувальниця ж Versichertef -n, verteufelt, verflixt, verdammt; фам.
-n, Versicherungsnehmerin/=, -nen saumäßig; (з негативним

страхування c 1. юр. Versicherung відтінком, ставленням до чогось) фам.

f =, -en; обов язкове Pflichtver¬
~

lausig, aasig; ~
ледачий розм. faul
sicherung f =, Zwangsversicherung wie die Sünde; ~
подумати, що...
f =; 2. (уберігання від нещасного es ist nicht auszudenken, dass...;
випадку) Sicherung f =, -en, йому ~
везе фам. er hat
Absicherung/^ -en saumäßiges Glück
страхувати 1. юр. versichern vt (від строкіт ч Zirpen n -s, Ge-
1. (комах)
G
чогось gegen А.); ~
від zirpe n -s; 2. (сороки) Schwatzen n
стихійного лиха gegen Elementarschaden -s, Kreischen n -s; 3. (безугавна

versichern vt; 2. (уберігати від розмова) розм. Geplapper n -s

нещасного випадку) sichern vZ, absi- стрекотіти 1. (про комах) zirpen vi;
chem (від чогось gegen А.) 2. (про сороку) schwatzen vi,
страхуватися 1. юр. sich versichern kreischen vi; 3. (говорити безугавно -

lassen*; 2. sich sichern, sich absi- про людину) розм. plappern vi

chem стрельну ||ти 1. (раптово
страхувач див. страховик
ч виникнути, з 'явитися
про дивну
-

страчувати 1. (позбавляти жит¬ думку, намір тощо) verfallen* vi

(s)
тя) hinrichten vt; 2. (губити, (щось auf А); йому ~ло (в голову)
втрачати) verlieren* vt; поїхати негайно додому er ist auf

(позбавлятися) einbüßen vt den Gedanken [auf die Idee]

страшенний див. страшний verfallen, sofort nach Hause zu fahren; як

страшенно див. страшно тобі це ~ло в голову wie bist du

страшило чіс див. страховище 1 darauf verfallen?; 2. див. стріляти
страшити (ся) див. страхати(ся)
=
стрем£Н£ с Steigbügel т -s,

страшний 1. fürchterlich, furchtbar, стремління с Streben п -s; (старан¬

schrecklich; (який викликає страх)
erschreckend, furcht|erregend;
(потворний, огидний) abschreckend,
abscheulich, scheußlich;
(жахливий) entsetzlich, grauenhaft; 2.
(надмірний, надзвичайний) furchtbar,
fürchterlich, außerordentlich;
(дуже сильний) schrecklich, gewaltig,
ungeheuer; ~
ня, намагання) Bestrebung/=, -еп
стрем янка ж тех. Stehleiter/=, -п
стрепенутися 1. (здригнутися)
auffahren* vi (s), zusammenfahren*
vi (s); 2. (вийти зі стану задуми,
млявості тощо) aufwachen vi (s):
3. (про птахів) sich schütteln, das
Gefieder sträuben; 4. (про серце)

брехун Erzlügner m heftig schlagen* vi [zu schlagen

-s, =; нічого страшного (das ist) beginnen*]
nicht so schlimm стропет ч зоол. (птах) Zwergtrappe
страшно 1. fürchterlich, /=, -n
schrecklich; (жахливо) entsetzlich; мені стрепехатися (розм.) erbeben vi (s),
~
ich habe Angst, ich furchte mich, erzittern vi (s)
 стрепехнутися 758

стрепехнутися див. стрепехатися стривай warte!, warte mal!, halt!

стрептокок ч біол. Streptokokkus т стривожити be|unruhigen vt; (схви¬
=, -kken, Kettenkokkus т =, -kken лювати) aufregen vt, in Aufregung
стрептоміцин ч
фарм. Streptomy¬ bringen* vt; -ся sich beunruhigen;
zin п -s in Aufregung geraten* vi (s)
стрептоцид ч фарм. Streptozid п -s стригти scheren* vt, schneiden* vt;
стрес ч мед. Stress
[st-/po3M. Jt-] т (вівцю) scheren* vt; (кущі)
-es, -е beschneiden vt; -ся (самому) sich (D.) die
стросовЦий Stress-; ~а ситуація Haare schneiden*; (у перукаря) sich
Stress|Situation /=, -en, (D.) die Haare schneiden lassen*
Stress-Situation /=, -en стригучий:
-
лишай мед.
стриб (розм.) hopps!, hupf! Trichophytie/^ -Цеп, Scherflechte/=, -n.
стрибати див. скакати 1 Scherpilzflechte/=, -n
с стрибками sprungweise стриж ч зоол. (птах) Segler m -s, =;
стрибковий Sprung- -

білочеровий зоол. Pazifiksegler

стрибкоподібний sprung|artig, m -s, =; чорний зоол. Mauersegler
-

sprunghaft, Sprung-; mit

=
m -s,

Unterbrechungen стрижений 1. (про людину) mit

стрибкоподібність ж Sprung|artig- Haar; (про вівцю) geschoren;
kurzem

keit/=, Sprunghaftigkeit/= 2. (про волосся) (kurz) geschnitten;

стрибнути див. скакати 1 <§> пішов по вовну, а
стриб Цок ч 1. тж. спорт. Sprung т повернувся сам -

(прислів я) schon mancher

-(e)s, Sprünge; (стосовно стрибка, ging nach Wolle aus, kam aber selbst
яким долається перешкода, geschoren
дистанція) Satz т -es, Sätze; ок з стрижень ч 1. Schaft m -(e)s,

жердиною Stabhochsprung т -(е) Schäfte, Stab m -(e)s, Stäbe, Stiel m -(e)

s, -Sprünge; ~£к з парашутом s, -e; (арматури) Stange / -, -n;
Fallschirm|absprung т -(e)s, (ливарної форми) Kern m -(e)s, -e;
-Sprünge; ок у висоту Hochsprung т -(е) 2. tiefste Stelle (im Fluß),
s, -Sprünge; ок у довжину Hauptwasser n -s; 3. перен. Kernstück n -(e)s,

Weitsprung т -(e)s, -Sprünge; -ки з -e, Kernpunkt m -(e)s, -e

трампліна Skispringen ['Ji:-] п -s; ~ки стрижка ж 1. (зачіска) Haarschnitt
у воду Wasserspringen п -s; одним m -(e)s, -e; 2. (волосся)

-ком mit [in] einem Sprung [Satz]; Haarschneiden n -s; (овець) Schur/=, -en;
2. перен. Sprung m -(e)s, Sprünge; (кущів) Beschneiden n -s
~ок цін Preisstoß m -es, -Stöße стрим ч: див. стримування; без -у
стрибун ч 1. спорт.
Springer m -s, =; un|aufhaltsam, ohne Halt
~
із жердиною Stabhochspringer m стриман||ий 1. (затриманий)
-s, =; у висоту Hochspringer m -s,
-

festgehalten; 2. (замкнутий, скритний)

=;
-

у довжину Weitspringer m -s, zurückhaltend, reserviert [-v-]; розм.

=; 2. зоол. (жук) Sandlaufkäfer m -s, zugeknöpft; (який уміє володіти
=; 3. зоол. (риба) Schlammspringer собою) beherrscht; (затамований,
=
m -s, -

заглушений про почуття тощо)

стрибунаць ч (пестл.) (про unterdrückt; (який утримується
людину) Hüpfer т -s, =; жарт. від чогось) enthaltsam; (помірний)
Springlinsfeld т -(e)s, -е mäßig; -а людина selbstbeherrsch¬
759 стрілець
ter Mensch; ~ий сміх unterdrücktes стриптиз ч Striptease ['striptks] min

Lachen =, Strip [strip] m -s; виступати в ~i

стриманість ж Beherrschtheit f =, strippen vi
Selbstbeherrschtheit /=; стриптизорка ж Stripteasemädchen
Zurückhaltung/^ Enthaltsamkeit/=; ['stripti:s-] n -s, =
Mäßigkeit /= стрих ч див. горище
отримання c див. стримування стрій1 ч 1. військ. Gliederung / =,
стримати див. стримувати; не -en, Ordnung/=, -еп; Front/=, -еп;
могти ~
сльози sich der Tränen тж. мор. Formation /=, -еп;
nicht erwehren können* зімкнутий geschlossene Ordnung;
~

стриматися див. стримуватися; похідний Marsch| Ordnung / =,

~

не могти від того, (щоб не...)

~

-еп; розгорнутий Lmije / =, -п;

~

nicht umhinkönnen* (+ Inf. з zu) виходити зі строю aus der Reihe

стримування с (утримування) treten*vi (s); проганяти крізь
Zurückhalten (затамовування,
п -s;
~

(міра покарання) icm. durch

заглушення почуттів тощо)
-

die Gasse [Spießgasse] laufen

Unterdrückung / =; (кон'юнктури, lassen* vt; Gassen [Spießruten]
інфляції, витрат тощо) Dämpfung laufen lassen* vt; проходити крізь ~

/=, Eindämmung/=; (приборкання) icm. durch die Gasse laufen* vi (s),

Zügelung/= Gassen [Spießruten] laufen* vi (s);
стримувати (утримувати) стати у sich einreihen; в строю
~

zurückhalten* vi; (затамовувати, [строєм] in Reih und Glied; перед

заглушувати строєм vor angetretener Truppe;
-

почуття тощо)
unterdrücken vt; (зменшувати, по- 2. муз. (тональність, лад,
м якшувати) mäßigen vt; (кон - звучання) Ton|art/=, -en
юнктуру, інфляцію, витрати стрій2 ч Kleidung/=, Gewand n -(e)s,
тощо) dämpfen vt, eindämmen -wänder, Tracht/=, -en
vt; (опановувати) beherrschen vt; стріл||o ж 1. (для стрільби з лука)
(приборкувати) zügeln vt; Pfeil т -(e)s, -е; швидкий як ~а
(обмежувати) einschränken vt; pfeilschnell; 2. (цибулі) Röhre / =,
(відволікати, заважати, перешкоджати) -п; 3. тех. (крана) Ausleger т -s,
abhalten* vt; себо див. ~
=; ~а обвисання (проводу)
стримуватися Durchhang т -(e)s, -hänge, Pfeilerhöhe/=,
стримуватися sich zuiückhalten*; -n, Pfeilhöhe f-n; ~a прогину
sich beherrschen; sich enthalten*; Biegepfeil m -(e)s, -e, Durchbiegung
(знати міру) sich mäßigen; /=, -en, Pfeilerhöhe/=, -n, Pfeilhöhe
брати себе в руки) sich
(заспокоюватися, /=, -n; ~a прогину ресори

bezähmen; (намагатися позбутися Federsprengung / =, -en; <§> примчати

певного почуття, стану тощо) ~ою див. стрімголов
sich erwehren (від чогось G.) стрілець ч 1. тж. спорт. Schütze т
стрингер ч тех. Längsträger т -s, =, -п, -п; 2. (у Московській державі)

Längsprofil п -s, -е, Stringer т -s,

=
іст. Strehtze т -п, -п; Січовий (в ~

стриножити koppeln vt, fesseln vt австро-угорській армії 1914-1918

стрипер ч тех. Abstreifer т -s, =, pp.) іст. Schitsch-Schütze т -п,
Stripper т -s, =; с.-г. Ährenstripper -n, Schütze der Ukrainischen
на стрільця і звір біжить
=
т -s, Legion;
 Стрілець 760

{прислів я) der gute Jäger erjagt das стрільнути див. стріляти

Wild; хто раз влучить, той ще не стрілян||ий 1. geschossen, durch¬
~

{прислів я) wer einmal trifft, ist schossen, angeschossen; ~а рана

noch kein Schütze Schusswunde /=, -n; 2. {навчений
Стрілець ч acmp. Schütze m -n життям, бувалий) kampferfahren;
стрілецькі|ий Schützen-; Schieß-; ~a ~ий солдат ein kampferfahrener
дивізія Schützendivision [-V-] f =, Soldat
-en; ~ий спорт Schießsport m -(e)s стрілянина ж (anhaltendes)

стрілити див. стріляти Schießen п -s, Schießerei/=, -en

стрілиця ж див. стрілолист
стрілк||а ж 1. див. стріла 1, 2;
2. {годинника тощо) Zeiger т -s, =;
{компаса) Nadel/=, -п; {ваг)
Zünglein п -s, =; 3. {символ, вказівник)
G
Pfeil т -(e)s, -е; {дороговказ)
стріляти 1. schießen* vi (у когось,
у щось auf А.; у напрямку когось,
у щось nach D.); {вести вогонь)
feuern vz (у когось, у щось auf А.);
{довго і безперервно) розм. ballern
vi; ~

впритул einen Nahschuss

Wegweiser т -s, =; 4. залізн. Weiche/=, abgeben*; aus Gewehrlänge schießen*
-п; переводити ~у die Weiche vi; 2. {просити певну річ, гроші
stellen; 5. {мис, коса) Landzunge/=, -n; тощо) фам. pumpen vt; <§> очима ~

6.: забити ~у розм. ein Date
ausmachen, sich zu einem Date
verabreden, ein Treffen festklopfen;
перевести ~и розм. etwas in die
Schuhe schieben* (на когось D.)
стрілкуватий 1. {схожий на
стрілу) pfeilformig; 2. бот. mit hohem
Stengel (versehen), hochstengelig
стрілолист ч бот. Pfeilkraut n -(e)
s, -kräuter;
~
звичайний бот.
Gewöhnliches Pfeilkraut, Pfeilblatt n
-(e)s, -blätter
стрілоподібний pfeilformig
стрілочник ч Weichensteller m
=
Weichenwärter m -s,
стрілчастий 1. apxim. Spitzbogen-,
[deit] äugeln vi, Augen machen; mit
Blicken kokettieren vi
7.: стрілитися {на дуелі) sich
duellieren; {чинити самовбивство) sich
erschießen*
стрімголов kopfüber, Hals über
Kopf; {наосліп) blindlings
стрімк||ий 1. {інтенсивний) heftig;
{бурхливий, шалений) ungestüm;
2. {спадистий) abschüssig;
{вертикальний) lotrecht, scheitelrecht,
senkrecht; {крутий) steil abfallend,
steil aufsteigend; ~a скеля
-s, =, Felsenwand /=, -wände
ж Heftigkeit f =;
стрімкість
Ungestüm n -(e)s; Abschüssigkeit f =;

spitzbogig; 2. {схожий на стрілу) Steilheit/=

pfeilformig стрімчак ч Felsenspitze/=, -n,
стрільб||а ж Schießen п -s; Felsklippe/=. -n
{обстріл) Beschießung/=, -еп; {вогонь) стрімчастий див. стрімкий 2
Feuer n -s; {стрілянина) Schießerei стрінути(ся) див. зустрічати(ся)
/=, -en; на ураження стріпати(ся) див. стріпувати(ся)
Wirkungsschießen n -s; ~a у мішень стріпувати schütteln vt, abschütteln
Scheibenschießen n -s; приготування vt; ~ся sich schütteln, sich
[положення] до ~и Anschlag т -(е) abschütteln
s. -Schläge Стрітення c рел. Lichtmesstag m -(e)
стрільбище с Schießplatz т -es, s, -e, Mariä Reinigung
-plätze стріх, |a ж 1. Dachrand m -(e)s, -rän-
761
der; Strohdach n -(e)s, -dächer; 2.
перен. Haus n -es, Häuser; Heimstätte
/=, -n, Heim n -(e)s, -e; під
батьковою ~ою im Vaterhaus
стрічати(ся) див. зустрічати(ся)
стрічка ж 1. Band п -(e)s, Bänder;
{транспортера тощо) Gurt т -(е)
s, -е; {смуга) Streifen т -s, =;
кулеметна ~
Maschinengewehrgurt
т -(e)s, -е; 2. {фільм) Film т -s, -е,
=
Streifen т -s.
стрічкові І ий Band-; ~а пила
Bandsäge f =, -п; ~ий транспортер
[конвеєр] Bandförderer т -s, =,
Förderband -(e)s, -bänder
п строкові|ий befristet, Termin-; auf
стрічкопротажний: механізм
~
Bandtransport|einrichtung f =, -en,
Bandtransportsystem n -s, -e,
Bandtransportvorrichtung f =, -en;
{магнітофона) Laufwerk n -(e)s, -e
стрічкоукладач ч Band|ableger m
-s,=
стрічний (розм.) entgegengehend,
Gegen-; перший der erste beste
~
стробоскоп ч фіз. Stroboskop n -s,
-e, stroboskopisches
Bahnbeobachtungsgerät, Lichtblitzstroboskop n
-s, -e,
строгий {без м 'якості,
поблажливості) streng; {твердий,
непохитний) hart; {точний) genau, strikt
строгість ж Strengef=; Härte/=
стройові І ий військ. Front-, Trup¬
pen-, Kampf-; ~а підготовка
Exerzieren п -s; ~a служба
Truppendienst т -(e)s
строк ч 1. {відрізок часу) Frist/=, -еп;
~
служби {перебування на посаді)
Dienstzeit /= -еп, Dienstdauer /=;
{механізму) Lebensdauer /=,
Nutzungsdauer /=; {лампи)
Brenndauer f =; завершився die Frist ist
~
abgelaufen; обмежений
befristet; після завершення ~у nach
Ablauf der Frist; 2. {визначений
момент) Termin m -s, -e; платежу
~
стропити
Zahlungstermin m -s, -e; 3. {строк
платежу, обумовлений договором
купівлі-продажу) ек. Ziel п -(e)s;
фірма надає нам два місяці для
~
оплати die Firma gewährt uns zwei
Monate Ziel
строкатий 1. (різнобарвний) bunt,
buntfarbig, vielfarbig; (яскравий)
farbenfroh; (плямистий)
gesprenkelt; 2. перен. (змішаний,
різношерстий) bunt zusammengewürfelt
строкатість ж Buntheit f =; Bunt¬
farbigkeit/=, Vielfarbigkeit/=
=
строкатка ж зоол. Buntkäfer m -s,
c
Termin; auf Zeit; ~a служба військ.
Grundwehrdienst m -(e)s
строма ж мед. Stroma n -s, -s
стромина ж див. стромовина
стромити(ся) див. стромлдти(ся)
стромляти (всовувати) hineinste¬
cken vt, einstecken vt;
(заштовхувати) hineinstoßen* vt, einstoßen*
vt; (засовувати) (hin)einschieben*
vt; (вставляти) einsetzen vt;
(насаджувати) aufsetzen vt
стромлятися sich (hin)einstecken
[(hin)einstoßen*, (hin)einschieben]
(lassen*); (проникати) emdringen*
vi (s), hineingehen* vi (s)
стромовина ж 1. (круте урвище,
провалля тощо) steiler Abhang,
steile Rutschwand, Absturz m -es,
-stürze; 2. (бурхлива течія ріки)
Schnelle/=
стронцій ч Strontium [ft-/st-] n -s
(хім. знак Sr)
строп ч Stropp m =, -s , Leine f-,
-n, Halteseil n -(e)s, -e,
Anschlagseil n -(e)s, -e, Anschlagkette/=, -n;
(парашута) Fangleine/=, -n
стропальник ч Kran|anhänger m -s,
~ом =, Anschläger m -s,
=
стропило c див. кроква
стропити anhängen vt, anschlagen*
vt
 строфа 762

строфа ж літ. Strophe/=, -п струджений durch Arbeit ermüdet

строфант ч бот. Strophanthus [ft-/ струджувати durch Arbeit ermüden
st-] т
= =
vt, müde machen vt; {виснажувати)
строфарія ж бот. {гриб) erschöpfen vt
Träuschling т -s, -е струдити див. струджувати
строфічний strophisch стружка ж Span т -(e)s, Späne, Ho¬
строчити 1. {шити суцільним belspan m -(e)s, -späne
швом) steppen vt, abnähen vt, структура ж Struktur [ft-/st-] f =,
durchnähen vt, nähen vt; 2. {робити -en, Aufbau m -(e)s; Gefüge n -s, =;
часті, безперервні постріли) knattern {склад) Zusammensetzung/^
vi, prasseln vi; 3. {швидко писати) структуралізм ч філол.
rasch [hastig] schreiben* vt; 4. Strukturalismus [ft-/st-] m
=

{безупинно говорити) розм. plappern структурний Struktur-, strukturell

с vi, schwatzen vi структуроутварювальний struk¬
стручка ж Steppnaht/=, -nähte turbildend
струбцина ж mex. Befestigungsbü¬ структурувати strukturieren vt
gel m -s, = Schraub(en)zwinge /=, струм ч ел. Strom m -(e)s, Ströme;
-n, Schraubknecht m -(e)s, -e, Zwm- змінний Wechselstrom m -(e)
~

ge/=, -n витоку Ableitstrom

~

s, -ströme;
струг1 ч 1. {рубанок) Hobel m -s, m -(e)s, -ströme, Leckstrom m -(e)
=; {для грубої обробки деревини) s, -ströme; {поверхневого)
Schrupphobel т -s, =; 2. Kriechstrom m -(e)s, -ströme; сила ~y
{землерийна машина) Bodenhobel т -s, =
Stromstärke/=; без ~y stromlos
Planierhobel т -s, =, Schälschrapper струма ж мед. Struma [ft-/st-] f =,
m -s, =; дорожній Straßenhobel m
~

-men/-mae, Kropf m -(e)s, Kröpfe

-s,= струменавий Strahl-
струг2 ч {судно) Kahn m -(e)s, Kähne, струменіти {тонким струменем)
Barke f=, -n rieseln vi; {сочитися) rinnen vi (s);
струг3 ч зоол. Bachforelle f =, -n, {широким потоком) strömen vi (h,
Steinforelle f-, -n s); {краплями) triefen* vi (s)
стругальний Hobel-; верстат ~

струмитися див. струменіти

Hobelbank /=, -bänke, Hobelmaschine струм||інь ч 1. Strahl т -(e)s, -еп;
f-, -n; різець Hobelmeißel m -s,
~ =

{перев. великий) Strom т -(e)s,

стругальник ч Hobler m Ströme; ~інь води Wasserstrahl т
=
-s,

стругати 1. hobeln vt; {начорно) -(e)s, -еп; ~інь палива

Schrupphobeln vt; {впоперек Kraftstoffstrahl т -(e)s, -еп; литися ~енем

волокон) zwerchen vt; 2. {робити in Strömen fließen* vi (s); 2. перен.

гострим кінець) (an)spitzen vt; 3. Strom m -(e)s, Ströme, Strömung/=,

{скоблити, скребти) schaben vt -en; внести свіжий ~інь розм. eine
стругач ч Schaber m -s, =, andere Luft bringen* (у щось in А);
Schabemesser n -s, =; {для грубої обробки) {активізувати, вдихнути життя)
=
Schrupper m -s, in Schwung bringen* (у щось А.);
стругнути 1. див. стругати; 2. див. розм. Zug bringen* (у щось in А.)
встругнути струмовий Strom-
струговий Hobel- стру мовідвід ч Strom|ableitung/=,
струдель ч харч. Strudel т -s,
=
-еп
163 студент

струмознімач ч Abgreifer т -s,

=
струнний Saiten-; (смичковий)
Strom|abgreifer т -s, = Streich-; (щипковий) Zupf-; -

струмок ч Bach т -(e)s, Bäche інструмент Saiteninstrument n -(e)

струмообмежувач ч Strombegren¬ s, -e; Streichinstrument n -(e)s, -e;
=
zer т -s, Zupfinstrument n -(e)s, -e; -

струмопідвід ч Strom|anschluss т квартет Streichquartett n -(e)s, -e

-es, -Schlüsse, Strom|einfuhrung/=, струнобетон ч Stahlsaitenbeton

-en [-,torj/півд.-нім., aecmp. -,to:n] m -s
струмоприймач ч Stromabnehmer струнчити zurechtweisen* vt; розм.
т -s,
=
an[in] die Kandare nehmen* vt
струмувати див. струменіти струп ч Schorf m -(e)s, -e; (при на¬

струнИа ж Saite/=, -п; натягувати риві) Eiterkruste/=, -n

~у eine Saite aufziehen*; струпіти sich mit Schorf überziehen*
перебирати ~и (mit den Fingern) über die струс ч 1. (коливання) Beben n -s,
Saiten gleiten* vi (s); <§> Erzittern n -s, Wanken n -s; тж.
витягнутися ~ою kerzengerade stehen* vi мед. Erschütterung f =, -en; мед.
струн||ка^л?дг/в. струна; <§> ходити Kommotion /=, -en; мозку мед.
-

(мов) по -ці (бути безвідмовно Gehim|erschütterung/=, -en; 2.

слухняним) Gehorsam [Folge] (поштовх, удар) Stoß m -es, Stöße,
leisten, auf jeden Wink gehorchen Schlag m -(e)s, Schläge; 3. перен.
(перед кимось D.); (ходити прямо, Erschütterung/=, -en; нервовий -

витягнувшись) kerzengerade Nervenerschütterung [-f-]/=, -en

[stramm] gehen* vi (s) струсити див. струшувати
стрункі|ий 1. (про людину, фігуру струснути див. струшувати
тощо) schlank, gutgebaut; струхлявіти див. трухлявіти
(ставний) stattlich, wohlgestaltet; вона струхнути див. трухлявіти
-а як тополя sie ist schlank wie стручковий Hülsen-, Schoten-
eine Tanne; 2. (рівно, правильно стручок ч Schote/=, -n, Hülse/=, -п
розташований) gut aufgebaut; струшувати 1. (збивати, скидати
harmonisch; ~ими рядами in Reih з поверхні чогось) abschütteln vt,

und Glied, in geschlossenen Reihen; schütteln vt; (скидати) abwerfen*

3. (правильно та логічно
побудований) logisch (aufgebaut); 4.
(злагоджений, гармонійний)
harmonisch; (про музику) taktfest
стрункість ж (про людину, фігуру
тощо) Schlankheit f =; Harmonie
f =, -ijen; harmonische Gliederung;
(про музику) Einklang m -(e)s, Takt
m -(e)s
струнко (у порядку) geordnet; (в
vt; 2. перен. aufrütteln vt
стрясати schütteln vt; (трясти)
rütteln vt
стрясатися 1. sich schütteln;
(трястися) sich rütteln; 2. (робитися,
відбуватися, траплятися)
zustoßen* vi (s), passieren vi (s) (з кимось
D.)
стряс] |ти(ся) див. стрясати(ся); зі
мною -лася біда mir ist ein Unglück

такт) im Takt, taktfest; passiert; що з тобою -лося? was ist

(гармонійно) harmonisch; військ, mit dir los?, was ist dir passiert?

stillgestanden!, habt acht!; військ., жарг. студоний kalt, kühl

Knochen zusammen!; стояти -

студент ч Student m -en, -en;

stramm stehen* vi Studierende m -n, -n
 студент-економіст 764

студянт-економіст ч стукач ч (жарг.) Zuträger т -s, =

Wirtschaftsstudent т -еп, -еп стукіт ч див. стук
студянт-заячник ч Fernstudent т стукну||ти(ся) див. стукати(ся);
-еп, -еп йому ~ло 50 років er ist 50 Jahre
студент-медик ч Medizinstudent т alt geworden; розм. er hat 50 Jahre
-еп,-еп auf dem Rücken [auf dem Buckel]
студентка ж Studentin f =, -nen; стукотіння c Geklapper n -s,
Studierende f-n, -n Gehämmer n -s

студентство c Studentenschaft f =, стукотіти (andauernd und stark)

Studententum n -s, Studenten pl klopfen vz, klappern vz, hämmern vz
студентськЦий Studenten-, стукотнеча ж див. стукотіння
studentisch; ~a їдальня Mensa /=, -sen; стулити див. стуляти
~ий гуртожиток стулка ж 1. тех. Klappe/=, -п; (две¬
Studentenwohnheim n -(e)s, -e; ~ий квиток рей, вікна) Flügel т -s, =; 2. бот.
с
Studentenausweis m -es, -e; ~i роки (половинка стручка) Schale/=, -п;
Studienzeit/= ~

черепашки зоол. Muschelschale

студити див. охолоджувати /=, -п

студіювати (книжн.) studieren vt стулковий Flügel-; klappbar

студія ж 1. Studio п -s, -s; ~

звуко¬ стулчастий див. стулковий

запису Tonstudio п -s, -s, стулювати див. стуляти
Tonlaufnahmeraum т -(e)s, -räume; 2. стуляти 1. (з'єднувати) an|einander
(навчання, вивчення) Studije/=, -п bringen* vt, zusammendrücken vt,
стужавіти див. тужавіти zusammenschließen* vt,
стук 1. ч Klopfen п -s; (перев. тихий, Zusammenhalten* vt; 2. (закривати) schließen*
глухий) Pochen п -s; (коліс потяга) vt, zumachen vt; ~

очі die Augen

Rattern п -s; (двигуна, клапанів zudrücken; рот den Mund halten*;
~

тощо) Klopfen п -s, Klappern п -s; стули рот! груб, halt s Maul!
детонаційний Klopfgeräusch п -(e)s, стуманіти 1. (затягтися туманом)
~

-е, Detonationsklopfen п -s; копит ~

sich mit Nebel bedecken; 2.
Hufgeklapper п -s; 2. bums!, bauz! (очманіти)verrückt [stumpfsinnig]
стукати 1. klopfen vz, anklopfen vi werden* vz (s); (з'їхати з глузду)

(по чомусь, у щось an А.ID.)-, überschnappen vz (s)

(сильно, голосно) hämmern vi; (перев. ступа ж Mörser m -s, =; Stampfef=,
тихо, глухо) pochen vi; (про колеса -n, Stampfmühle/=, -n
потяга) rattern vi; (про двигун, ступати treten* vz (s); mit
клапани тощо) klopfen vz, klappern vi; abgemessenen Schritten gehen* vz (s);

У дворі anklopfen vi; an die Tür (крокувати) schreiten* vz (s); (важко

~

klopfen [pochen] vi; серце стукає по м 'якій землі, снігу тощо)

das Herz schlägt; 2. (про вітер, дощ stapfen vz; (голосно і важко) trapsen
тощо) schlagen* vZ; 3. (ударяти) vi; (повільним кроками, голосно і
schlagen* vZ, stoßen* vt; 4. (жарг.) важко) trappen vz
(доносити) anzeigen vt; Zuträger ступенявий Stufen-, stufenweise
sein* vz (s); розм. verpetzen vt ступити див. ступати; <§> він не знає,
стукатися sich stoßen* (об щось an на яку er weiß nicht aus und ein
~

£>.); stoßen* vz, anschlagen* vz (об ступінчастий 1. Stufen-; (зі схід¬

щось an/gegen А.) цями) gestuft; (у формі східців)
765
stufenförmig;
~
шків Stufenscheibe
/=, -n; 2.(поетапний, за стадіями}
stufenweise
ступінь ч 1. (ранг, звання, чин) Grad
т -(e)s, -е; учений ~
wissenschaftlicher Grad; 2. (стадія, рівень тощо)
Grad т -(e)s, -е, Stufe/=, -п; ~
вологості Feuchtigkeitsgrad т -(e)s,
-е; 3.філол. Komparationsstufe/=, стьобати 1. (ковдру тощо) steppen
-n, Steigerungsstufe /=, -п; вищий vt; 2. (хльостати, шмагати)
~
Komparativ т -s, -е; звичайний peitschen vt; Peitschenhiebe versetzen
~
Positiv т -s, -е; найвищий ~
Suz
perlativ т -s, -е, Höchststufe /=,
, стюард ч Steward ['stju:srt]
-п; у найвищому ступені філол.
superlativisch [-v-], im Superlativ
ступка ж див. ступа
ступлювати 1. stumpf machen vt,
abstumpfen vt; 2. перен.
(послаблювати) schwächen vt; (пом якиїу-
вати) mildem vt; (про біль тощо)
dumpf machen vt
ступня ж Fuß т -es, Füße, Fußsohle
/=,-П
ступор ч мед. Stupor [ft-/st-] m -s
стурбований (заклопотаний) be¬
sorgt; (занепокоєний,
схвильований) be|unruhigt
стурбованість ж Besorgnis/=, -se;
Be|unruhigung/=, -en
стурбувати be|unruhigen vt, in
Unruhe versetzen vt; besorgt machen
vt; ~ся sich beunruhigen (чимось
über A., wegen G.)
стусан ч Stoß m -es, Stöße; розм.
Puff m -(e)s, -e/Püffe; (ногою)
Fußtritt m -(e)s, -e; дати ~a einen Stoß
[розм. einen Puff, einen Tritt]
geben*, eins in die Rippen geben*
[versetzen, hauen(*)] (комусь D.); einen
Fußtritt versetzen; надавати ~ів
Stöße [розм. Puffe, Püffe] austeilen
(комусь D.)', розм. grün [braun] und
blau schlagen* vt
стухати 1. див. гаснути; 2. див.
спадати 2,3; 3. див. тухнути2
стушкувати див. тушкувати
стягнути
стьоб (уїдливі, ущипливі слова)
ч
Stichelei/=, -еп (з когось gegen А.);
(глузування) Spott т -(e)s (з когось
über А.); (жарт) розм. Jokus т =,
-se,Jux т -es, -е
стьобан||ий Stepp-, gesteppt; ~а
ковдра Steppdecke/=, -п; ~а куртка
Steppjacke/=, -п
(когось D.)
m -s, -s
стюардеса ж Stewardess ['stju:ar- c
des/stju3r'des]/=, -dessen
стяг ч див. прапор
стягати 1.(з'єднувати, зв'язувати)
zuziehen* vt, zusammenziehen* vt,
zuschnüren vt, schnüren vt; 2.
(знімати, забирати) abziehen* vt,
abnehmen* vt; (знімати вниз)
hinunterziehen* vt, hinunterschleppen vt;
herunterziehen* vt,
herunterschleppen vt; 3. (збирати
в одному місці)
zusammenschleppen vt; (тж.
війська) zusammenziehen* vt,
konzentrieren vt; 4. (податки, збори
тощо) einziehen* vt, erheben* vt;
(перев. примусово) beitreiben* vt,
eintreiben* vt, einfordem vt; ~
податки Steuern erheben*
стягатися 1. (з'єднуватися,
зв'язуватися) sich zusammenziehen*,
sich zuziehen*, sich zuschnüren;
2. (збиратися в одному місці) sich
zusammenschleppen; (тж. про
війська) sich zusammenziehen*, sich
konzentrieren
стягнення c 1. (покарання) Strafe
/=, -n; 2. (грошових сум, податків
тощо) Einziehung f =, -en,
Erhebung f =, -en; (перев. примусове)
Beitreibung/=, -en, Emtreibung/=,
-en, Einforderung/=, -en
стягнути 1. див. стягувати; 2.
(украсти) розм. klauen vt, stibitzen vt
 стягти (ся) 766

стягти (ся) див. стягати(ся) субординація ж Unter|ordnung/=,

стягу вати(ся) див. стягати(ся) Subordinationf-
стяжн| І ий: ~а гайка Abziehmut¬ суборенда ж Unterpacht/=;
ter /=, -n, Spannmutter /=, -п; ~а Untermiete f-
стрічка Schließband п -(e)s,
=
суборендатор ч Untermieter m -s,

-bänder, Zugband п -(e)s, -bänder, субота ж Sonn|abend m -s, -e,

Spannband n -(e)s, -bänder; ~ий хомут Samstag m -(e)s, -e; по ~x sonn|abends,
Spannklammer /=, -n, Spannbügel samstags
m -s,
=
субзтник ч 1. icm. Subbotnik m -s,
стямитися (опам 'ятатися) sich -s; freiwilliger Arbeitseinsatz

besinnen*, zu sich [zur

Besinnung] [Sonderleinsatz]; 2. (розм.) рел. Baptist m
kommen* vi (s); (заспокоїтися, -en, -en; Evangelist [-v-] m -en, -en

зібратися з думками) sich fassen; суботній Sonn|abend-; Samstag(s)-

(одуматися) zur Vernunft kommen* субпідряд ч Unter|auftrag m -(e)s,
с
vi (s), Vernunft annehmen* -träge, Nach|auftrag m -(e)s, -träge
стяти див. стинати субпідрядник ч Nachlauftragneh¬
суахілі 1. ч (представник народу) mer m -s, =, Unter| auftragnehmer

Sua|heli [Swa|hüi] т -s, -s; 2. ч m -s, =, Neben|untemehmer m -s, =,

= =
(мова) Sua|heli [Swa|hili] п Sub|Unternehmer m -s,
субвенція ж Beihilfe/=, Unterstüt- субпродукти мн
zung/=, Subvention [-v-]/=, -en Schlachtnebenprodukte pl, Schlacht|abfalle pl
суб єкт ч 1. Subjekt n -(e)s, -e; ~

субрахунок ч фін. Unterkonto n -s,

права Rechtsperson f =, -en, Re> -ten/-s
chtssubjekt n -(e)s, -e, Rechtsträger субсидарний Subsidiär-, Subsidiär-,
m -s, =; 2. (людина) Subjekt n -(e)s, subsidiär, subsidiär
-e; Person/=, -en; Typ m -s, -en субсидіювати subventionieren [-V-]
суб єктивізм ч Subjektivismus [-v-] vt; (finanziell) unterstützen vt
m
=
субсидія ж Subvention [-v-]/=, -en;
суб єктивіст ч Subjektivist [-v-]
(finanzielle) Unterstützung [Beihil-
m

-en,-en fe]
суб єктивістський subjektivistisch субсидувати див. субсидіювати
[-V-] субстантивація ж філол. Substan¬
суб єктивний subjektiv tivierung [-stanti'vi:-]/=, -en
суб єктивність ж Subjektivität / субстантивний 1. філол. substanti¬
=

[-V-] visch [-stantiv-], Substantiv-; 2. хім.

суб єктивно subjektiv direktziehend, substantiv
суб єктний Subjekt- субстантивєвувати філол.
субконтинєнт ч Subkontinent m -(e) substantivieren [-stanti'vi:-] vt
s, -e субстанціальний substantiell [-st-]
субкультура ж Subkultur/=, -en субстанція ж Substanz [-st-]/=, -en
сублімат чхім. Sublimat m -(e)s, -e субститут ч Ersatz m -es, Substitut
сублімація ж хім. Sublimation/=, -en [-st-] m -en, -en
сублімувати хім. sublimieren vt субституція ж спец. Substitution
субмарина ж Submarine/=, -n [-st-]/=, -en, Ersetzung/=, -en
субнормаль ж мат. Subnormale субстрат ч Substrat [-st-] n -(e)s, -e;
=
/=, -n {фарби) Farbträger m -s.
161 суджен||ий

субтильний (розм.) fein, zart, Volksgericht п -(e)s, -е;

другої ~

feinfühlig, subtil інстанції zwei|instanzliches

субтитр ч кін. Untertitel
=
т -s, Gericht, Berufungsgericht п -(e)s,
субтропіки Subtropen pl
мн -е, Rechtsmitteil instanz
f =, -en;
субтропічний subtropisch aecmp. Gerichtshof zweiter Instanz;
сувенір ч Souvenir [ZUV3-] п -S, -S,
~
Лінча Lynchjustiz ['lyn#-] f=; ~

Andenken п -s,
=
першої інстанції Gericht des
суверен ч Souverän [zuva-] т -s, -е, erstenRechtszugs [erster Instanz],
Landesherr т -(е)п, -еп erstinstanzliches Gericht; aecmp.
суверенітет ч Souveränität [zuva-] Gerichtshof erster Instanz; ~

/=; Oberhoheit /=; фінансовий ~

присяжних Geschworenengericht n
(держави) Finanzhoheit/=; ~

-(e)s, -e; честі Ehrengericht n -(e)

~

держави Staatshoheit/= s, -e;

~

шефенів Schöffengericht n
суверенн||ий souverän [zuva-]; ~і -(e)s, -e; викликати до ~y vor
права Hoheitsrechte pl, Gericht laden* [fordern] vt; віддавати
Souveränitätsrechte pl під ~
vor Gericht bringen* [stellen]
сувій ч Rolle/=, -n; Papierrolle/=, vt; dem Gericht überantworten vt;
-n; (тюк) Ballen m -s, звертатися в das Gericht
= ~
anru-

сув£>р||ий hart, rau(h); (строгий) fen*; (діяти юридичним шляхом)

streng; (стосовно того, що має den Rechtsweg beschreiten*
бути згідно з законом, порядком [betreten*]; подавати в
~
bei Gericht
тощо) straff; (тк. стосовно verklagen vt;gerichtlich belangen vt;
дисципліни, режиму, виховання тощо) klagen vi, gerichtlich Vorgehen* vi
stramm; (вимогливий) (s) (на когось gegen А.); подавати
anspruchsvoll; ~а дисципліна eine straffe скаргу в eine Klage vor Gericht
~

[stramme] Disziplin; ~ий контроль bringen* [bei Gericht einreichen];

eine straffe Kontrolle справу буде передано до ~у die
суворість ж Härte/=; Strenge/=; Sache kommt vor Gericht; на ~i vor
Straffheit/=; Strammheitf- Gericht; через [за допомогою ~y]
~

сугестивний suggestiv auf dem Rechtswege; <§> Страшний

сугостія ж Suggestion/=, -en рел. das Jüngste Gericht; історії
~ ~

суглинистий lehmig das Urteil der Nachwelt; віддавати

суглинок ч Lehmboden m -s, -böden на (громадськості тощо) dem
~

суглоб ч анат. Gelenk n -(e)s, -e Urteil überlassen* vt

суголовок ч 1. (межа між полями) (риба) Zander m -s,
судак ч зоол.
=

Feldrand п -(e)s, -ränder, Rain m -(e) суддівський Richter-, richterlich;

s, -e; (польова стежка) Feldweg
m -(e)s, -e; 2. (частина вуздечки)
Kopfgestell n -(e)s, -e
суголосний див. співзвучний
суд ч юр. Gericht п -(e)s, -е; (вищої
спорт. Schiedsrichter-
суддя ч Richter m -s, =; спорт.
Schiedsrichter m -s, =, Referee [re-
fa'ri:/'refari] m -s, -s, Kampfrichter m
-s, =, Unparteiische m -n, -n; на ~

інстанції) Gerichtshof т -(e)s, рднгу Ringrichter m -s, =; суду

~

-höfe; (судове засідання) честі Ehrenrichter m -s, -s; <§> я тобі

Gerichtsverhandlung f =, -еп; військовий не ich will mich nicht zu deinem
~ ~

Militärgericht п -(e)s, -е, Richter aufwerfen

Kriegsgericht п -(e)s, -е; народний
~

суджені|ий 1. (в судовому порядку)

 судження 768

gerichtet; 2. [призначений долею) мені -лося [випало на долю) es

vom Schicksal bestimmt; це йому liegt in meinem Schicksal

das war ihm beschjeden судний [заст.) Gerichts-; <§>
-

було -о день

[bestimmt], das war seine der Jüngste Tag, das Jüngste Gericht
Bestimmung; 3.: -а ж [наречена) Braut судно1 c Schiff n -(e)s, -e; торгове
/=, Bräute; 4.: -ий ч [наречений) -
Handelsschiff n -(e)s, -e; -

Bräutigam m -s, -e берегової охорони Küstenwacht!schiff n

судження Urteil
n -(e)s, -e; [думка)
c -(e)s, -e
Meinung f =, -en; [погляд) Ansicht судно2 c мед. Schieber m -s, =,
f =, -en; [оцінка) Beurteilung f Bettpfanne/=, -n
-en; висловлювати
-
ein Urteil судн^-рефрижератор c
abgeben* (про щось über А.) Gefrierschiff n -(e)s, -e, Kühlschiff n -(e)s,
судимий vorbestraft -e
=

с судимість ж Vorstrafe/=, -п; суднобудівник ч Schiffbauer m -s,

знімати -ість die Vorstrafe tilgen; суднобудування c Schiffbau m -(e)
мати декілька -остей mehrfach s

vorbestraft sein* vi (s); мати -ість судновласник ч Schiffseigner m -s,

vorbestraft sein* vi (s); довідка

про -ість Führungszeugnis n -ses, судноплавний schiffbar
-se судноплавність ж Schiffbarkeit f=
судина ж анат. Gefäß n -es, -e; судноплавство c Schiff-Fahrt
кровоносна Blutgefäß n -es, -e
-

[Schifffahrt]/=
судинозвужувальний blutgefäß- судноремонтний Schiffsreparatur-
ver|engernd, blutgefäßverengend, судов||ий Gerichts-, gerichtlich; ~a
gefäßverengend інстанція [в ієрархії судів)
судинорозширювальний blutge- Gerichts! instanz /=5 епт Rechtszug m
fäß| erweiternd, gefäß|erweiternd -(e)s, -züge; [орган)
судити 1. (когось) richten vt; zu Gerichtsbehörde /=, -n; -а медицина
Gericht sitzen* vi, Gericht halten* Gerichtsmedizin f-,
Forensik/=; -а справа
(когось über А.); його будуть er -
Gerichtsfall m -(e)s, -fälle, Ge-
kommt vors Gericht; 2. richtssache /=, -n, Sache /=, -n; -e
[висловлювати urteilen vi (про
міркування) рішення Gerichtsentscheid m -(e)
щось über А.); [давати оцінку) s, -e, Rechtsspruch m -(e)s, -Sprüche,
beiurteilen vi (про когось, про щось Urteil n -(e)s, -e, Urteilsspruch m -(e)
von D., auf А); судячи із s, -Sprüche, Gerichtsentscheidung
зовнішності dem Äußeren nach, nach f =, -en; e слідство Aufnahme
dem Äußeren zu urteilen; 3. спорт. der Beweise, Beweisaufnahme /=,
Schiedsrichter sein* vi (s); das Spiel -n; ~e слухання rechtliches
leiten [richterliches] Gehör; -ий вирок Ge-
суди||тися 1. prozessieren vi, einen richts|urteil n -(e)s, -e; -ий
Prozess fuhren [haben*], im Prozess засідательGerichts!assessor m -s, -en,

liegen* [stehen*] vi (з кимось mit Gerichtsbeisitzer m -s, =; -ий збір

D.); 2. [припадати, діставатися) Gerichtsgebühr f =, -en,
zufallen* vi (s), zuteil werden* vi Prozesszinsen pl, Verfahrensgebühr/=, -en;
(s); йому не -лося es ist ihm nicht -ий процес Gerichtsverfahren n
beschert, es blieb ihm Vorbehalten; -s, =, gerichtliches Verfahren; -ий
769 сукновальн||ий

розгляд Gerichtsverhandlung f =, сук ч Ast m -es, Äste; <§> рубати

-en, Hauptverhandlung f =, -en, на якому сидиш den Ast absägen,
Prozessverhandlung f =, -en, auf dem man sitzt; sich ins eigene
gerichtliche Verhandlung; ~i витрати Fleisch schneiden*; на міцний
gerichtliche Auslagen, гостра сокира (прислів я) auf
Gerichtskosten pl, Rechtskosten pl; у -ому einen groben Klotz gehört ein
порядку auf gerichtlichem Wege, grober Keil, auf einen groben Ast gehört
auf dem Gerichtsweg, gerichtlich eine grobe Axt
судово-медичний forensisch, сука ж 1. зоол. (самка собаки)

gerichtsmedizinisch Hündin /=, -nen; 2. груб. Dreckstück п

судово-психіатричний -(e)s, -е, Miststück п -(e)s, -е; (про
gerichtspsychiatrisch жінку) gemeines Weib, Tussi/=, -s;
судома ж Krampf m -(e)s, Krämpfe; жадна
-

груб, kein Aas

корчитися в ~x sich in Krämpfen сукальнЦий: -а машина c
winden* Dublierspulmaschine /=, -n, Fachmaschine
судомний Krampf-, krampfhaft; /=, -n, Garndubliermaschine/=, -n;
{напружений) verkrampft ~e мотовило Fachweife/=, -n; ~ий

судомність ж Krampfhaftigkeit/=; апарат Nftschelwerk n -(e)s, -e; ~ий

Verkrampftheit /=, -en, рукав Nudelhose /=, -n, Nftschel-
Verkrampfung/^ -en hose/=, -n
судоустрій ч юр. сукально-крутильнЦий: ~a
Gerichtsverfassung /=, -en, Gerichts|aufbau m -(e) машина Fachzwirnmaschine/=, -n

s, Gerichts]Ordnung/=, -en, сукально-мотальнЦий: ~a

Organisation der Gerichte машина Fach|spulmaschine/=, -n

судочинство c юр. сукання c (ниток) Zwirnen n -s;

Gerichtsverfahren n -s, =, gerichtliches Verfahren, (мотузок) Winden n -s; (паралельне
Prozess!Ordnung/=, -en, намотування без крутки)
Rechtsprechung/-, -en Dublieren п -s, Fachen n -s, Verdopplung

судячи:
-
із цього hiernach zu /=, -n; (рівниці) Nitschein n -s; з ~

urteilen підкругкою Drehfachen n -s

суєта ж (мізерність, нікчемність)
Nichtigkeit /=; (марнота) Eitelkeit
/=; (тлінність) Vergänglichkeit/=;
суєт ein ewiges Ab und Zu; <§>
- -
сукати (нитки) zwirnen vt;
(мотузки) winden* vt; (паралельно
намотувати без крутки) dublieren vt,
fachen vt, verdoppeln vt; (рівницю)

до добра не доводить (прислів 'я) nitschein vt; ~

дулі Feige zei-

was nicht rastet und nicht ruht, tut gen; ногами
~
mit den Beinen
auf die Dauer auch nicht gut zappeln vi
суєтний nichtig; eitel; vergänglich суконка ж див. сукня
сузір я c
acmp. Sternbild n -(e)s, -er, сукна с Tuch п -(e)s, -е; <§> лежати
Gestirn n -(e)s, -e під ~м im Schreibtisch schmoren vi;
суїцид ч Su|izid m/n -(e)s, -e, покласти під auf die lange Bank
~

Selbstmord m -(e)s. -e schieben* vt, unter die Bank werfen*

суїцидальний su|izidal, [legen] vt

selbstmörderisch, Sujizid- сукновал ч Tuchwalker m -s,

=

суїцидоманія ж Su|izidomanie/=, сукновальн||ий Tuchwalk-; ~a гли¬

-Üen, Selbstmordtrieb m -(e)s, -e на Walk|erde/=; ~a машина Tuch-
 сукновальня
walke /=, -n, Walkmaschine /=, -n;
(з кривошипним приводом
молота) Kurbelwalke/=, -n
сукновальня ж Tuchwalkerei /=,
-en; Walkmühle/=, -n
сукномийка ж Filzwäsche/=, -n
сукня ж Kleid п -(e)s, -er; добре
сидить das Kleid hat einen
Sitz, das Kleid sitzt gut
суіфнн||ий Tuch-, tuchen,
~a фабрика Tuchweberei/=, -en
сукуват||ий ästig; (вузлуватий, ко¬
струбатий) knorrig;
с (завилькуватий) wimmerig, krummfaserig,
wellenfaserig; ~a деревина Knorr-
holz n -es
сукупний Gesamt-, gesamt
сукупність ж Gesamtheitf=
сулія [сулія] ж große Flasche
султан ч Sultan m -s, -e
султанат ч Sultanat
-(e)s, -e n сумирний (миролюбний) friedfertig;
султанка ж (риба) Meerbarbe f=, -n
сульфамід ч хім. Sulfonamid n -(e)
s, -e
сульфапіридин ч хім. Sulfapyridin
n -(e)s, -e
сульфат чхім. Sulfat n -(e)s, -e
сульфатація ж хім. Sulfatierung
/=, -en
сульфатний sulfathaltig, sulfatisch професія Nebenberuf m -(e)s, -e,
сульфатостійкий sulfatbeständig
сульфід ч хім. Sulfid n -(e)s, -e,
Schwefelverbindung/=, -en
сульфідин ч фарм. Sulphidin n -s
сульфіт ч хім. Sulfit n -(e)s, -e
сульфітація ж хім. Schwefelung сумірність ж Kommensurabilität
/=, -en, Einschwefelung/=, -en
сум ч Trauer /=; (смуток) Traurig-
keit /=; (скорбота) Gram m -(e)s,
Betrübnis /=; (горе, страждання)
Leiden pl; (глибокий сум, журба)
Schwermut f =; наганяти
betrüben vt, traurig machen vt
сум||а ж Summe /=, -n; (грошова)
Betrag m -(e)s, -träge, Geldbetrag
-(e)s, -träge; загальна ~
770
betrag m -(e)s, -träge; на ~y в... im
Wert von..., in Höhe von...
сум||a ж Beutel m -s, =,
Packtasche /=, -n; Sackm -(e)s, Säcke;
(жебрака) Bettelsack m -(e)s,
-Säcke; <§> ходити з ~ою betteln ge^
hen* vi (s)
~
guten сумарний summarisch, gesamt, total
суматор ч Addierer m -s, =,
aus Tuch; Addiergerät n -(e)s, -e, Addiermaschine
/=, -n, Summator m -s, -toren
сумах ч бот. Sumach m -s, -e;
~
оле-
нерогий Essigbaum m -(e)s, -bäume
сумбур ч (безлад) Durch|einander n
-s; (сум яття) Wirrwarr m -s,
Wirrnis /=, -se; (безпорядок) Un| Ordnung
/=; (плутанина) Verworrenheit/=
сумбурний (безладний) ungeordnet,
un|ordentlich; (плутаний)
verworren
(лагідний) sanft; (слухняний,
покірливий) demütig; (сповнений
спокою, тиші) still, ruhig
суміжн||ий (сусідній) Neben-,
benachbart; (прилеглий) angrenzend,
anliegend, anstoßend, Grenz-; ~a
галузь Randgebiet n -(e)s, -e; ~a
кімната Nebenzimmer n -s, =; ~a
Wechselberuf m -(e)s, -e; ~i кути
мат. Nebenwinkel pl,
Berührungswinkel pl
сумірний мат. kommensurabel;
перен. vergleichbar
/=; перен. Vergleichbarkeit/=
сумісний 1. (спільний) gemeinsam;
Gemeinschafts-; 2. (поєднуваний,
сполучуваний) vereinbar; (у
психологічному аспекті) verträglich;
~
тех., юр. kompatibel
сумісник ч Nebenbeschäftigte т -п,
-п; (вчитель, викладач) auswärtige
m Lehrkraft
Gesamt¬ сумісництво с Nebenbeschäftigung
771 сумнівн||ий

f =
Doppelbeschäftigung f =; за сумлінність ж Gewissenhaftigkeit
~м als Nebenbeschäftigung, im /=
Nebenberuf, nebenamtlich; робота за сумління c Gewissen n -s; нечисте
~м Nebenberuf m -(e)s, -e, ein böses [schlechtes,
~

Nebenbeschäftigung f =, -en, Nebenarbeit schuldbeladenes] Gewissen; чисте ein ~

/=, -en reines [gutes, unbeschwertes]

сумісність ж Vereinbarkeit f =; Gewissen; відчувати докори sich (D.) ~

(психологічна) Verträglichkeit f =; Skrupel machen (через щось über

mex., юр. Kompatibilität/= A); мучить [гризе] das Gewissen
~

сумістити(ся) див. суміщдти(ся) beißt [zwickt, drückt, schlägt]; його

суміш ж Mischung/=, -en, Gemisch через цей проступок
~
не мучить

n -es, -e, Gemenge n -s, =; склад ~i dieses Vergehen macht ihm keine
Mischungsverhältnis n -es, -se Skrupel; з чистим ~м mit gutem
сумішоутворення c [bestem] Gewissen, seelenruhig; c
Gemischbildung/^ -en має, той спокійно
~
хто чисте

суміщати 1. (сполучати) спать лягає (прислів'я) ein reines

vereinigen vt; (поєднувати) vereinbaren Gewissen ist ein gutes Ruhekissen,

vt; 2. (накладати одне на інше) recht tun lässt sanft ruh n
мат. über|einanderlegen vt; тех. zur сумн||ий traurig; (журливий)
Deckung bringen* vt wehmütig, wehmutsvoll; (засмучений,
суміщатися 1. (сполучатися) sich зажурений) betrüblich, betrübt;
ver|einigen; (поєднуватися) ver|- (тужливий) schwermütig; ~a
einbaren; 2. (збігатися) звістка Trauerbotschaft/=, -en

zusammenfallen* vi (s), sich decken* сумнів ч Zweifel m -s, =

(у чомусь
суміщення c 1. мат. (при an D.); (побоювання,
накладанні) Zusammenfallen n -s, стурбованість) Bedenken n -s, =; брати
Deckung /=, -en, Deckungsgleichheit під bezweifeln vt; Zweifel hegen
~

/ =, -en, Kongruenz / =, -en; (щось über A.)', in Zweifel ziehen*

(процесів за часом) Überlappung [stellen] vt, in Frage steilen vt; не
/=, -en, Zusammenlegung f =, -en; підлягає жодному ~y, що... es
2. (сполучування) Vereinigung unterliegt keinem Zweifel, dass...;
f =
-en;
~
посад gleichzeitige es besteht kein Zweifel [nicht der

Aus[Übung [Bekleidung] mehrerer geringste Zweifel], dass...; без ~y

Ämter [Funktionen] ohne Zweifel, zweifellos,
суміщувати(ся) див. суміщати(ся) zweifelslohne; поза ~ом ohne Zweifel; поза
сумка ж 1. Tasche/=, -п; санітарна всяким ~ом außer allem Zweifel,
~
Verbandtasche /=, -n, über jeden Zweifel erhaben; це ще
Sanitätstasche
f =, -n; для інструментів
~
під великим ~ом es fragt sich noch
Werkzeugtasche /=, -n; на сумніватися zweifeln vz (у чомусь
~

коліщатах Einkaufsroller m -s, =; 2. (y an D.); bezweifeln vt; (про малий

сумчастих тварин) Beutel m -s, =; ступінь сумніву) anzweifeln vt;
3. : серцева ~
анат. Herzbeutel m можеш не (можеш мені повірити)
-s, =;
~

суглоба анат. Gelenkkapsel das kann ich dir sagen!, ich kann dir
/=, -n das sagen!; можеш не ~
в цьому

сумливий (поет.) betrübt, gramvoll розм. darauf kannst du Gift nehmen

сумлінний gewissenhaft сумнівн||ий zweifelhaft; (підозрілий)
 сумнівність 772

verdächtig; (/з сумнівною bewegen; 7. див. посувати; <§> він

репутацією, поведінкою) anrüchig; ~e свій ніс усюди розм. er steckt
(який не вселяє довіри) fragwürdig; die Nase in alles
(який викликаєпобоювання, сунутися 1. (втручатися) sich em-
стурбованість) bedenklich; ~а особа mischen; не сунься не в сво£ діло
fragwürdige Person; ~ий випадок kümmere dich nicht um fremde
zweifelhafter Fall, Zweifelsfall т Angelegenheiten; 2. див. сунути 4,5,6
-(e)s, -fälle суп ч харч. Suppe/=, -п; м ясний
~

сумнівність ж Zweifelhaftigkeit Fleisch) suppe/=

/=; Verdächtigkeit /=; суп-концентрат ч kochfertige Suppe
Fragwürdigkeit f=; Bedenklichkeit/= супер super, hervorragend, groß|artig
сумнозвісний (ірон.) berüchtigt супер-пупер розм. doppelplus
сумовитий див. сумний супервізор ч Supervisor т -s, -soren
сумочка ж (жіноча) Handtasche суперячити 1. (не погоджуватися
С
/=, -П з кимось) widersprechen* vi

сумувати trauern vt, traurig [betrübt] (комусь D.); 2. (бути несумісним)

sein* vi (s) (через когось, щось um widersprechen* vi (комусь £>.); im
А.); (засмучуватися) sich grämen Widerspruch stehen* vi [sein* vi (s)]
(через когось, щось um/über А.); (чомусь mit/zu D.)', здоровому
~

(падати духом) verzagen vi, den глузду dem gesunden

Mut verlieren* Menschenverstand spotten vi, der gesunden
сумчаст||ий зоол. 1. Beutel-; 2.: ~i Vernunft Hohn sprechen*
мн Beuteltiere pl [hohnsprechen* відокр.} vi; один
~

сум ятливий (розм.) verwirrt; одному einander widersprechen* vi;

(розгублений) bestürzt самому собі sich (D.) ein Dementi
~

сум ятний див. сум ятливий geben* vi; розм. sich selbst aufs
сум яття с Verwirrung/= -еп; (роз¬ Maul schlagen* vi; це суперечить
губленість) Bestürzung/=, -еп закону das ist dem Gesetz zuwider,
суниця ж бот. Erdbeere f=, -п; ~
das widerspricht dem Gesetz
зелена бот. Hügel-Erdbeeref-, -п, суперечні |a ж 1. Streit m -(e)s, -e;
Knackeibeere/=, -п, (сперечання) Wortwechsel m -s, =;
Knack-Erdbe re /=, -п;
~

лісовд бот. (сварка) Streiterei/=, -en; (змагання,

Wald-Erdbeere f=, -п; ~

садова бот. Garten- спір) Wettstreit m -(e)s, -e; затіяти ~y

Erdbeere /=, -п [вступати у ~y] sich in einen Streit
сунізм ч рел. Sunmsmus т [in einen Wortwechsel] einlassen*,
=

суніт ч рел. Sunnit т -еп, -еп einen Streit anzetteln; це марна ~a

сун||ути 1. (засовувати) (hin)ein- das ist ein sinnloser Streit; 2.: ~и мн
schieben* v/; (вставляти) (hin)em- (незгоди з певного питання)
stecken vt; 2. (волочити) schleppen Streitigkeiten pl; (розбіжність у думках)
vt; 3. (іти масою, потоком) Meinungsverschiedenheiten pl;
strömen vi (s); 4. (наближатися, (сварки, розбрат) Zwistigkeiten pl,
насуватися) heranrücken vi (s); sich Reibereien pl
heranwälzen; 5. (протискуватися) суперечливий widersprechend,
sich hineindrängen, sich widerspruchsvoll, widersprüchlich
vorandrängen; 6. (іти, рухатися через силу) суперечливість ж
sich schleppen; sich mit Mühe fort¬ Widersprüchlichkeit /=
773 супроводжуватися

суперечний 1. див. сті, достоїнства, заслуги тощо)

суперечливий; 2. widersprechend; -widrig; sich messen* (können*); es mit j-m
-

договору vertragswidrig;
-
aufnehmen (können*); він не м$же
здоровому глузду vernunftwidrig;
-
зі мною er kann sich mit mir nicht
-

конституції verfassungswidrig; messen

-

установленому порядку суперобкладинка ж Schutz|um-

ordnungswidrig schlag m -(e)s, -Schläge
суперечник Streitsüchtige т -п, -п;
ч суперфініш ч mex.
т -(e)s, -hähne Feinziehschleifen n -s, Schwmgziehschleifen n -s
розм. Streithahn
суперечність ж 1. див. суперфосфат ч Superphosphat n
суперечливість; 2. Widerspruch т -(e)s, -(e)s, -e
-Sprüche; (протилежність, супити(ся) див. насуплювати(ся)
контраст) Gegensatz т -es, -Sätze; без супінатор ч мед. Fußstütze /=, -п,
-остей widerspruchslos; Fuß|einlage/=, -п c
сповнений -остей widerspruchsvoll; супник ч див. супниця
замазувати -ості перен. Gegensätze супниця ж Suppenschüssel/=, -п

verwischen; заплутуватися в суповий Suppen-

-остях sich in Widersprüche verwickeln супозиторій чмед. Suppositorium п
суперзірка ж Superstar т -s, -s -s, -rijen

су пер кубок ч Superpokal т -s, -е супфня ж Kummetriemen т -s, =,

супермаркет ч Supermarkt т -(e)s, Kummetgurt т -(e)s, -е
-märkte супорт ч Schütten т -s, =, Support т
супермен ч Superman [-men] т -s, -(e)s, -е
-men супостат ч (заст.) 1. (ворог, недруг)
супермодний übermodern Feind т -(e)s, -е; (супротивник)
суперник ч Rivale [-v-] т -n, -n; Widersacher т -s, =; 2. (негідник,
(конкурент) Konkurrent m -en, -en, мерзотник) Schuft т -(e)s, -е,
Wettbewerber m -s, =; (один із Halunke т -п, -п

претендентів) Mitbewerber m -s, =; (y супров||ід ч тж. муз. Begleitung/=,

боротьбі за прихильність жінки -еп; в -оді когось in j-s Begleitung,

чи особи високого рангу) несхв. in Begleitung [begleitet] von j-m
Nebenbuhler т -s,
=
супровідн||ий Begleit-; -а [~a]
суперниця ж Rivalin [-v-]/=, -nen; документація Begleitpapiere pl; -ий
Konkurrentin /=, -nen, [-ий] лист Begleitschreiben n -s,
Wettbewerberin /=, -nen; Mitbewerberin /=, =; ~i Hl особи Begleitpersonen pl,
-nen; Nebenbuhlerin/=, -nen Begleitung/=, -en
суперництво c Rivalität [-v-] f =, супровідник ч Begleiter m -s, =

=
-en; Wettstreit m -(e)s, -e; супровідниця ж Begleiterin f
(конкуренція) Konkurrenz /=; (змагання) -nen

Wettbewerb m -(e)s, -e; (перев. у супроводжувати 1. тж. муз.

коханні) Nebenbuhlerschaft/= begleiten vt; (іти слідом) folgen vi (s)

суперничати 1. (прагнути (за чимось D.); 2. (доповнювати
перемогти, перевершити) rivalisieren примітками, коментарем тощо)
[-V-] vi; konkurrieren vi (з кимось, versehen* vt (чимось mit D.)
з чимось mit D.)'. (змагатися) супроводжуватися begleitet
wettleifern vi; 2. (мати однакові яко¬ werden*; (спричиняти, викликати)
 супроводити(ся) 774

nach sich ziehen* vt, zur Folge сурдопериклад ч Gebärdensprache

haben* vt /=,-п
супроводити(ся) див. суреля ж анат. Schienbeinknochen
=
супроводжуватися) т -s,

супротивні І ий 1. (протилежний) суржик ч 1. с.-г. Gemenge aus

Gegen-, entgegengesetzt, Roggen und Weizen [Gerste]; 2. перен.
gegenüberliegend; 2. (ворожий тощо) Sprachengemisch n -es, -e;
Gegen-, entgegengesetzt, widrig; ~a (німецько-англійський) Denglisch n

сторона юр. Gegenpartei/=, -en =/-s

супротивник ч тж. спорт. Gegner суріпиця ж бот. Barbarakraut n -(e)
т -s, =; спорт. Gegenspieler т -s, s, -kräuter, Winterkresse f =, -n;
~

=; (особистий ворог) Widersacher звичайна бот. Erdkresse/=, -n

=
т -s, суріпка ж див. суріпиця
с супряга ж 1. Mischgespann п -(e)s, сурма1 ж муз. Trompete/=, -n, Hom
-е; 2. іст. gegenseitige Hilfe bei der n -(e)s, Hörner; Signalhorn n -(e)s,

Feldarbeit -hömer
супутник ч 1. (пролюдину) Gefährte сурма2 ж Antimon n -s (хім. знак
т -п, -п; (подорожуючий) Sb)
Reisegefährte т -n, -n, Mitreisende т сурмач ч Trompeter m -s, =,
-п, -п; (супровідник) Begleiter т Trompetenbläser m -s, =, Hornist m -en, -en
-s, =; (про явище тощо) Begleit|- сурмити trompeten vi, blasen* vi, vt;
erscheinung f =, -en; 2. acmp. в ріг ins Horn stoßen*
~

Satellit m -en, -en, Trabant m -en, -en; сурм ян||ий: ~a кислота Antimon¬
~

зв язку Kommunikationssatellit säure f=, -n

m -en, -en, Nachrichtensatellit m -en, сурм янистий antimonhaltig

-en;
~
Землі Erdtrabant m -en, -en сурогат ч Surrogat n -(e)s, -e; (за¬
супутников||ий Satelliten-; ~a мінник) Ersatzstoff m -(e)s, -e, Aus-
антена Satelhten|antenne /=, -n, tauschstoff m -(e)s, -e
Satellitenschüssel /=, -n; ~e сурадний філол. beiordnend
телебачення SatelHtenfemsehen n -s сусак ч бот. Schwanenblume/=, -n
супутниця ж Gefährtin f =, -nen; сусальнЦий: ~e золото див. сухо¬
Mitreisende f -n, -n, Reisegefährtin злітка
/=, -nen сусід ч (той, хто мешкає поруч,

супутній Begleit-, begleitend; ~e поблизу) Nachbar т -п -п; (по

явище Begleiterscheinung/=, -en; робочому місцю, в шерензі тощо)
~i товари Komplementärartikel pl, Nebenmann т -(e)s, -männer;
Komplementärgüter pl; ~я причина (власник сусідньої земельної ділянки,

mitwirkende Ursache; ~я хвороба прилеглого будинку) Anlieger т

=
Begleitkrankheit/=, -en -s, (перев. рі); (який живе по
сургуч ч Siegellack m -(e)s, -e сусідству з чимось) Anwohner т -s,
= =
сурди(н)ка ж Dämpfer m -s, (перев. рі) (чогось G.); по ~

сурдокамера ж schall|isolierte Ka¬ Hausnachbar ~

будинку т -п -п; по

bine, Surdokammer/=, -n кімнаті Zimmernachbar т -п, -п;

сурдологія ж мед. Surdologie/= ~и мн

Nachbarschaft/=; Ф краще
сурдомутизм ч мед. Taubstummheit близький ніж далекий брат
/= [добрий
~
ліпше брата] (прислі-
775 суфікс

в я) ein guter Nachbar ist mehr wert, сутінки мн Dunkel n -s, Finsternis

als ein Bruder in der Ferne /=; (на світанку) Dämmerung f-,
сусідка ж Nachbarin f-, -nen -en

сусідній benachbart, Nachbar-; (при¬ сутінок ч Halbdunkel n -s, Dunkel n

леглий) anliegend -s

сусідство c Nachbarschaft f- сутність ж Wesen n -s, Wesentliche

сусідський Nachbar-, nachbarlich, n -n; (ядро) Kern m -(e)s

dem Nachbarn gehörend суто (лише) rein

сусло Maische/=, -n; (пивне) Wür¬
c суттєвий wesentlich; (життєво
ze /=, (виноградне) Most m -es,
-n; необхідний) essentiell, essenziell;
-e (значний) bedeutend; (істотний,
суспендування c хім. важливий) relevant [-v-];
Suspendieren n -s, Aufschwemmen n -s, Auf- (знаменний, характерний) signifikant
schwemmung/=, -en сутужний (скрутний) schwierig;
суспендувати aufschwemmen vt (важкий) schwer; (обтяжливий)
суспензія ж Suspension f =, -en, beschwerlich, lästig; (виснажливий)
Aufschwemmung/=, -en ermüdend, zehrend
суспензорій ч мед. Suspensorium n сутулий gebückt, gebeugt;
-s, -ri|en, Tragbeutel m -s,
=
(згорблений) geduckt; mit krummem
суспільн||ий gesellschaftlich, Ge¬ Rücken
sellschafts-; (соціальний) sozial; сутулитися sich krumm halten*,
(загальний, спільний) krumm gehen* vi (s) *

gemeinschaftlich; (публічний) öffentlich; ~a сутулість ж Haltungsschwäche f =;

система gesellschaftliches System, Senkrücken m -s

Gesellschaftssystem n -s, -e; ~ий сутулуватий mit etwas krummer

інтерес gesellschaftliches Haltung
[öffentliches] Interesse; ~i науки сут||ь ж Wesentliche n -n, Wesen n
Gesellschaftswissenschaften pl -s; (ядро, сутність) Kern m -(e)s;

суспільно-економічний (головний, основний пункт)

sozialwirtschaftlich Kernpunkt т -(e)s; ~ь справи
суспільно-політичний Hauptsache /=, das Wesen [der Кет] der
politischgesellschaftlich Sache; вникати в ~ь справи der
суспільство Gesellschaft/=, c -en Sache auf den Grund gehen* vi (s),
суспільствознавство c Gesell¬ in das Wesen der Sache emdringen*
schaftskunde f =, vi (s), zum Kern der Sache
Gesellschaftswissenschaften pl vorstoßen* vi (s), das Wesen der Sache
сутана ж рел. Soutane [zu-]/=, -n, ergründen; говорити по ~i zur
Sutane/=, -n Sache sprechen* vi; по ~i справи
сутенар ч Zuhälter m -s,
=
im Grunde genommen, eigentlich
сутеніти dunkeln vi, dunkel werden* сутяга ч/ж (розм.) Querulant m -en,
vi (s); (на світанку) dämmern vi; ~€ -en;Prozess]süchtige m/f -n, -n
vimp es wird dunkel, es dunkelt; es сутяжництво c Prozess|sucht/=
dämmert сутяжницький prozess|süchtig
сутичка ж Zusammenstoß m -es, суфікс ч філол. Suffix n -es, -e,

-stoße Nachsilbe/=, -n
 суфіксальний
суфіксальний філол. suffixal
суфіксація ж філол. Suffigierung
/=, -еп
суфла с Souffle [zu'fle:] п -s, -s
суфлар ч Souffleur [su'flQ:r] т -s, -е,
=
Vorsager т -s,
суфларськ||ий Souffleur- [zu'flQzr-];
-а будка Souffleurkasten m -s,
-kästen
суфлірувати soufflieren [zu-] vi, vt,
vorsagen vi, vt
сухар ч 1. (вид печива) Zwieback m
-(e)s, -bäcke; (висушений шматок
с хліба) trockenes Brot; 2. перен.
(бездушна, черства людина)
trockener [herzloser] Mensch [Wicht];
3. mex. Backe f-, -n, Gleitbacke f-,
-n, Gleitstein m -(e)s, -e
сух||ий 1. trocken; (засохлий)
vertrocknet; (висохлий, посушливий)
dürr; (не рідкий -
про харчові
продукти тощо) getrocknet,
Trocken-; -ий клімат trockenes
[regen} armes] Khma; -ий спирт
Hartspiritus т =; зберігати в -ому
місці trocken aufbewahren vt; -stände
2. (худий, сухорлявий) hager,
mager; 3. перен. (непривітний)
trocken; kalt; hart, unfreundlich; ~ий
прийом ein kalter Empfang; <§> -ий
закон Antialko| holgesetz n -es, -e;
вийти ~им із води mit heiler Haut
davonkommen* vi (s); (не бути
покараним) frei [straflos] ausgehen* vi
(s)
сухість ж тж. перен. Trockenheit суцільновапьць£ваний
f =; Dürre f =; (вина) Herbe f =,
Herbheit/=; у роті Mundtrocken- суцільнозварний ganzgeschweißt,
~
heit/=
суховантаж ч Trockenfrachtschiff n суцільнокований ganzgeschmiedet
-(e)s, -e, Schiff für Trockenladung, сучасний (нинішній, теперішній)
Trockenfrachter m -s, =
суховій ч trockener [Dürre
bringender] Wind
суходіл ч Festland n -(e)s
сухожилля c анат. Sehne/=, -n
776
сухожилок ч див. сухожилля
сухозлітка ж Blattgold п -(e)s
сухоніс ч зоол. Schwanengans f =,
-gänse
сухопарник ч тех.
Dampfsammeltrommel /=, -n, Dampfhaube/=, -п,
Dampftrockner т -s, =
сухопутні І ий Land-; ~і війська
Landstreitkräfte pl, Landtruppen pl;
Heer n -(e)s; ~i перевезення
Beförderungen) auf dem Landweg
сухопуття c Landweg m -(e)s; ~m
auf dem Landweg(e)
сухоребрий hager, mager; mit
hervorstehenden Rippen
сухоребрик ч бот. Rauke f=, -n
сухорлявий mager, hager; (щуплий)
schmächtig
сухостій ч Dürrholz n -es,
Trockenholz n -es
сухофрукти мн Dörr|obst [-O:pst] n
-es, Trockenobst n -es
сухоцвіт ч бот. Strohblume /=, -n,
Immortelle/=, -n
суцвіття c бот. Blutenstand m -(e)s,
суцільнЦий (зроблений з чогось
одного цілого) aus einem Stück
gefertigt, einteilig, einstückig;
(зроблений з однорідного матеріалу)
massiv; (щільний) dicht, kompakt;
(неподільний) ungeteilt; (повний,
цілковитий) restlos, durchgehend,
durchlaufend; (безперервний)
ununterbrochen, kontinuierlich
ganzgezogen, nahtlos gezogen
vollgesch weißt
zeitgenössisch, gegenwärtig; (для
своєї епохи) zeitgemäß; (новітній)
modern; (актуальний) aktuell, zeit¬
nah; (новітній, модний) modern
сучасник ч Zeitgenosse т -п, -п
777 схаменутися

сучасниця ж Zeitgenossin/=, -nen сушник ч (збірн., розм.) Trockenholz

сучасність ж Gegenwart/= n -es, Dürrholz n -es

сучий Hunds-, hündisch; син груб. ~

сущий 1. (наявний) vorhanden,

Hundesohn т -(e)s, -söhne existierend; 2. wahr, wahrhaft, wirklich
сучитися (розм.) sich aufdrängen сфабрикувати див. фабрикувати
(до когось D.); sich hängen (до сфагнум ч бот. Sphagnum п -s,
когось an А.) Torfmoos п -es

сучка див. сука

ж сфальцювати див. фальцювати
сучкуватий див. сукуватий сфальшувати див. фальшивити 1
сучок ч див. сук сфора ж 1. Sphäre /=, -п; (галузь)
суччя с Geäst п -(e)s Gebiet п -(e)s, -е, Bereich т -(e)s, -е;
суш||а ж (trockenes) Land п -es; на ~

впливу Einflussbereich т -(e)s, -е;

~і і на воді zu Lande und zur See перен. Wirkungskreis т -es, -е;
~

дії
[zu Wasser] Wirkungssphäre f =, -n, c
сушарня ж див. сушарка Wirkungsbereich m -(e)s, -e, Geltungsbereich
сушарка ж 1.(приміщення) Tro¬ m -(e)s, -e; діяльності Bereich m
~

ckenraum т -(e)s, -räume; -(e)s, -e, Tätigkeitsbereich m -(e)s,

Trocknerei/=, -еп; (для фруктів тощо)
Dörrhaus п -es, -häuser; 2.
(пристрій, прилад) Trockenanlage /=, -n,
Trocknungs|anlage /=, -n,
Trockenmaschine /=, -n, Trockner m -s, =;
с.-г. Darre/=, -n; багатоярусна ~
-e; книжн. Domäne/=, -n; 2. мат.
(куля) Kugel/=, -n
сферичний sphärisch, kugelförmig,
Kugel-
сфероїд ч мат. Sphäro|id n -(e)s, -e

сфероїдальний sphäro|idisch
Etagentrockner [-Zq-] m -s, =, сфероццт ч мед. Sphärozyt m -en,
Mehrhordendarre /=, -n; ~
для білизни -en, Kugelzelle/=, -n
=
Wäschetrockner m -s, сфігмограф ч Sphygmograph m -en,
сушений getrocknet; Dörr-, gedörrt -en, Pulsschreiber m -s,
=

сушильнЦий Trocken-; ~a камера сфінкс ч І.міф. Sphinx/=; 2. (фігу¬

Trockenkammer f =, -n, ра лева людини) Sphinx
з головою

Trockenraum m -(e)s, -räume; ~a шафа /=, -е; спец. Sphinx т =, -e/Sphrn-

Trockenschrank m -(e)s, -schränke gen
сушити trocknen vt; (фрукти тощо) сфінктер ч анат. Sphinkter т -s, =,
dörren vt; с.-г. darren vt; (ставити Schließmuskel т -s, -n
для висихання на сонце тощо) сфокусувати див. фокусувати
trocknen lassen* vt; гриби Pilze сформувати(ся) див. формувати-
~

trocknen (lassen)* (ся)

сушитися trocknen vi (s), trocken сформулювати див.
werden* vi (s); dörren vi (s) формулювати

суші мн харч. Sushi ['zu:SI] n -s, -s с фотографу вати (ся) див.

сушка ж 1. (дія, процес) Trocknen фотографуватися)
п -s, Abtrocknung f =, Austrocknen сфрагістика ж Sphragistik f =,
n -s, Austrocknung/=: Dörren n -s; Siegelkundef-
2. харч, (сухий бублик) Dörrkringel схалтурити див. халтурити
in -s,
=
схаменутися sich besinnen*, zur

сушня ж (розм.) Dörr|obst [-0:pst] n Besinnung [zur Vernunft] kommen*

-es, Trockenobst n -es vi (s); plötzlich bemerken vt
 схарапудити(ся)
схарапудити(ся) див. злякати(ся)
схвалення с Billigung/=; (згода)
Beistimmung f =, Zustimmung f =;
(визнання) Anerkennung f =;
(дозвіл, згода) юр. Genehmigung f =,
-en; (перев. особисте,
суб'єктивне) Gutheißung/=, -en
схвалити див. схвалювати
схвалювати billigen vt; (погоджу¬
ватися) beistimmen vi, zustimmen
vi (щось D.); (визнавати)
aberkennen* vt; (чиїсь слова, думку
тогцо) beipflichten vi (когось D.,
в чомусь in D.)', (давати дозвіл)
С
юр. genehmigen vt; (давати перев.
суб 'єктивну оцінку) gutheißen*
схвальний beifällig; billigend;
beistimmend, zustimmend; (про чиїсь
слова, думку тощо) beipflichtend;
(сприятливий) günstig; відгук
~
beifälliges [günstiges] Urteil
[Gutlachten]
схвилюватися) див. хвилюватися)
схвильований aufgeregt, erregt, in
Aufregung versetzt; (зворушений)
bewegt; (поспішний, гарячковий)
hastig
схвильованість ж Erregung f =,
-en, Aufregung/= -en; Hast f-
схвильовувати(ся) див.
хвилюватися)
схема ж 1. тж. перен. Schema
-s/-men/книжн. -ta; 2. (креслення)
Skizze/=, -п; рад., ел. Schaltbild п
-(e)s, -er; (монтаж) Schaltung f-,
-en, Schaltungs|an|ordnung/=, -en
схематизувати schematisieren vt
схематичний schematisch
схамнЦий schaltungsmäßig, schal¬
tungstechnisch; ~a логіка
Schaltungslogik /=; ~ий елемент Schalt-
kreis|element n -(e)s, -e
схемотехніка ж ел.
Schaltungstechnik /=,
Schalttechnik/=
схемотехнічний gerätespezifisch,
Schaltungs-
778
схеноплоктус ч див. куга
схибити 1. див. хибити 1; 2. (при¬
пуститися помилки у діях,
думках тощо) einen Fehler
вчинках,
machen [begehen*]; fehlschlagen*
vi, fehlgehen* vi (s); einen Fehltritt
tun* [begehen*]; розм. einen Bock
schießen*; (перев. сильно, грубо)
розм. danebenhauen(*) (haute
daneben, danebengehauen) vi,
danebengreifen* vi; (перев. при виборі)
sich vergreifen*
схиблений (розм.) 1. (помилковий,
неточний тощо) verfehlt; 2. перен.
(надмірно захоплений) besessen (на
vt чомусь von D.)\ розм. versessen (на
чомусь auf А.)
схибнути див. схибити
схибнутися 1. (втратити розсу¬
дливість) überschnappen vi (s);
verrückt werden* vi (s); 2. перен.
(надмірно захоплюватися) besessen
sein* vi (s) (кимось, чимось von
D.y, versessen sein* vi (s) (кимось,
чимось auf Я.); розм. einen Narren
gefressen haben* (кимось, чимось
an D.)
схизма ж рел. Schisma ['Jis-/'sqis-] n
-s, -men/-ta, Kirchenspaltung/^, -en
схизматик ч рел. Schismatiker [fis-/
=
sqis-] m -s,
п -s, схил ч Abhang m -(e)s, -hänge;
(перев. крутий) Hang m -(e)s, Hänge;
(крутий) Steilhang m -(e)s,
-hänge; (перев. пологий) Abfall m -(e)s,
-fälle; (укріплений) Böschung / =,
-en; (спуск) Senkung/=, -en,
Neigung f -, -en; пологий sanfter ~
Abfall [Abhang]; <§> на ~i літ am
Lebens]abend, im Alter
схилити(ся) див. схиляти(ся)
схилок ч див. схил
схильний 1. (який
намір має
робити якісь вчинки
тогцо) geneigt
(до чогось zu D.y, (настроєний)
aufgelegt (до чогось zu D.); я ~
779 сховище

вважати, що... ich bin geneigt zu gang m -(e)s, -gänge; 2. acmp. Auf-
glauben, dass...; 2. (чутливий gang m -(e)s;-
сонця

nepee. до захворювань тощо) Sonnenlaufgang m -(e)s

anfällig, empfänglich (до чогось für А); східний Ost-, östlich; (про культуру
(здатний, потенційно можливий) тощо) orientalisch;
-
німець
veranlagt (до чогось zu D.); до -
Ostdeutsche m -n, -n; знев. Ossi m -s, -s;

гниття faulnisfähig; до корозії

-

Східна Німеччина Ostdeutschland

korrosions|anfällig; -
до повноти n -s

veranlagt zur Korpulenz східноєвропейський ost|europä|-

схильність ж Neigung f =, -en;
Anfälligkeit /=, -en,
Empfänglichkeit f =, -en; Veranlagung f =, -en;
(потяг) Hang m -(e)s
схилити 1. див. нахиляти; 2.
(спрямовувати, приваблювати) günstig
stimmen vt, einnehmen* vt,
gewinnen* vt (до когось, чогось für А.);
(спонукати) bewegen* vt;
(переконувати, умовляти,
isch
східнонімецький ostdeutsch
східнослов янський ostslawisch
східноукраїнський ost|ukra|inisch
східці мн Trittbretter pl, Laufgang m е
-(e)s, -gänge
східчаст||ий (зі східцями) gestuft;
(у формі східців) stufenförmig,
Stufen-; -а передача Ganggetriebe п
-s, -, Stufengetriebe п -s, =; -а

примушувати) überreden vt; (намовляти) фреза Absatzfräser т -s, =; -ий вал

verleiten vt; (підбадьорювати, Stufenwelle /=, -п; -ий шків

підтримувати) розм. animieren vt (до Stufenscheibe /=, -п
чогось zu D.); на свій бік für sich
-

схлипнути див. схлипувати

gewinnen* vt схлипувати aufschluchzen vi,
схиля)|тися 1. див. нахилятися; schluchzen vi
2. перен. (надавати перевагу) схмеліти einen Rausch haben*
neigen vi (до чогось zu D.); 3. перен. [bekommen*]; sich (D.) einen Rausch
(виявляти глибоку повагу) ver|eh- antrinken*
ren vt; (перев. голосно, публічно схов ч Aufbewahrung/^; Versteck n

захоплюватися) huldigen vi (перед -(e)s, -e; дати до -у in

Verwahrung
кимось, чимось D.); день [zur Aufbewahrung] geben* vt;
ється [до в£чора, на вечір, надвечір] камера ~y Gepäck|aufbewahrung/=
der Tag geht zur Neige схованка ж 1. Versteck n -(e)s, -e;
схима ж рел. Schhna ['Jk-/'sqi:-] n -s 2. (притулок, укриття)
схимник чрел. Schima-Mönch m -(e) Schlupfwinkel m -s, =; розм. Unterschlupf
s, -e m -(e)s

схитрити див. схитрувати сховати див. ховати 1, 2; -ся див.

схитрувати eine List anwenden(*); ховатися
zu einer List greifen* vi, listig сховище 1. (приміщення для
с

einrichten vt зберігання) Aufbewahrungsstelle f =.

схід1 ч Osten m -s, Ost m; Близький -п; (склад) Lager п -s, =; 2.

Схід der Nahe Osten; країни Схиду {укриття, прихисток) Zufluchtsort т -(е)
Osten m -s, Orient m -s; поет. s, -е; (від бомб, снарядів тощо)
Morgenland -(e)s; на
n östlich (від -
Schutzraum т -(e)s, -räume; (від
чогось von D.)\ на сході im Osten бомб) Luftschutzraum т -(e)s,
схід2 ч 1. (підйом, сходження) Auf- -räume
 сходження
сходження с 1. acmp. Aufgang т
-(e)s; 2. (підйом) Aufstieg т -(e)s,
-е; Aufgang т -(e)s, -gänge; спорт.
Besteigung/=, -еп; (спуск) Abstieg
т -(e)s, -е; 3.: ~
потяга з рейок
Entgleisen п -s, Entgleisung/= -еп
сході І и1 мн (споруда для підйому
або спуску) Treppe /=, -п; (вузькі,
прості, часто дерев яні) Stiege/=,
-п; (парадні перед входом, широкі)
Freitreppe /=, -п; (які ведуть вниз,
в підвал тощо) Falltreppe f =, -п;
опускатися ~ами die Treppe
с hinuntersteigen* vi (s); підніматися
~ами die Treppe hinaufsteigen vi (s);
<§> службові ~и Rang|ordnung/=
сходи2 мн бот. junge Saat, Keime pl
сходин(к)а ж Stufe/=, -n
сходити 1. (підніматися) steigen*
vi (s), hinaufgehen* vi (s);
heraufkommen* vi (s); (про сонце тощо)
aufgehen* vi (s); 2. (про тісто)
wachsen* vi (s), aufgehen* vi (s);
3. (про насіння) aufgehen* vi (s);
4. (спускатися) hinuntergehen*
vi (s), hinabsteigen* vi (s);
herabsteigen* vi (s); 5. (з якогось
транспорту) aussteigen* vi (s),
absteigen* vi (s); на берег an Land
~
gehen* vi (s); 6. (з місця) fortgehen*
vi (s); (залишати) verlassen* vt;
(ухилятися) abweichen* vi (s),
weichen* vi (s), ausweichen* vi (s); з ~
дороги vom Wege (ab)weichen* vi
(s); 7. (про фарбу тогцо) abgehen*
vi (s); (відшаровуватися)
abblättern vi(s); 8. (одяг, взуття)
abtragen* vt, abnutzen* vt; <§> зі сцени
~
von der Bühne [vom Schauplatz]
abtreten* (s), sich zurückziehen*
vi
сходити (за чимось) hingehen* vi
(s), gehen* vi (s); etwas (ab)holen
gehen* vi (s)
сходитися 1. (збиратися) sich
versammeln, Zusammenkommen* vi (s);
2. (наближатися, рухатися одне до
780
одного) heranrücken vi (s), sich
(про ріки) zusammenfließen*
nähern; 3.
vi (s); 4. (вступати в дружні
стосунки) Freundschaft schließen* (з
кимось mit D.); 5. (приходити до
одностайності) sich einigen (у
чомусь, на чомусь über А.); 6.
(відповідати істині, бути правильним -
про підрахунки тощо) stimmen
vi; <§> не характером (innerlich)
~
nicht Zusammenkommen können*
сходні мн мор. Laufplanke f =, -n,
Laufsteg m -(e)s, -e, Landungssteg
m -(e)s, -e, Laufgang m -(e)s, -gänge
сходові|ий Treppen-; клітка
Treppenhaus n -es, -häuser; ~ий
майданчик Treppenabsatz n -es,
-sätze, Treppenpodest m -(e)s, -e
сходознавець ч Orientalist m -en,
-en
схож|,ий 1. (подібний) ähnlich; бути
~им див. бути подібним; він (сам)
на себе не ~ий (його не можна
впізнати) розм. er ist (gar) nicht
mehr er selbst; на кого ти ~ий!
wie siehst du aus!; ірон. du siehst
ja schön aus!; на що це ~e? (куди
це годиться?) nach was [wonach]
sieht das aus?; це на нього не ~е
das würde ich ihm nicht zumuten; це
на нього ~e das sieht ihm ähnlich;
це ні на що не ~е das ist un|erhört;
2.: ~e на те, що... es sieht
danach aus, als ob...; 3. (здатний до
-
проростання про насіння)
keimfähig
схожість ж Ähnlichkeit/=, -еп
схоласт(ик) ч Scholastiker т -s, =
схоластика ж Scholastik f=
схоластичний scholastisch
схолодніти sich abkühlen, erkalten
vz (s)
схолонути 1. abkühlen vi (s); kalt
werden* vi (s), erkalten vi (s); 2.
перен. (стати байдужим)
gleichgültig werden* vi (s)
781 сюрреалізм

див. хапати(ся)
схопити(ся) дився (людина бувала) er ist nicht
схоплювати див. хапати von heute; ~
жив, а завтра згнив
схоплюватися 1. див. хапатися; (прислів'я) heute rot, morgen tot;
2. {вставати місця): (швидко)
з heute wacker, morgen auf dem
aufspringen* vi (s); (дуже швидко) Toten |acker; пан, а завтра пропав
~

aufsschnellen vi (s); (швидко і (прислів'я) heute Freud , morgen

несподівано) auffahren* vi (s) Leid ; heute oben, morgen unten;
схотіти див. захотіти heute groß, morgen bloß; heute
схрестити(ся) див. схрещувати(ся) König, morgen wenig; не відкладай
схрещення с біол. Kreuzung/=, -еп на завтра те, що можна зробити

схрещування с див. схрещення (прислів'я) morgen, morgen, nur

~

схрещувати 1. тж. біол. kreuzen
vt; 2. (складати хрестом)
verschränken vt; übers Kreuz legen vt;
~
нцги die Beine kreuzen; mit
übergeschlagenen Beinen sitzen* vi;
~
nicht heute, sagen alle faulen Leute;
des Faulen Werktag ist immer
morgen, sein Ruhetag heute; Aufschub C
ist ein Tagdieb; was du heute kannst
besorgen, das verschiebe nicht auf

руки на грудях die Arme über der morgen

Brust kreuzen [verschränken]; сьогоднішній heutig
-
мечі [шпаги] die Schwerter [die сьомга ж зоол. gemeiner Lachs,
Klingen] kreuzen; розм. eine Lanze Atlantischer Lachs, Salm m -(e)s, -e
brechen* (з кимось mit D.) сьомий der [die, das] siebente
схрещуватися тж. біол. sich сьорбати schlürfen vt; (ложкою)
kreuzen löffeln vt
схудлий abgemagert; (виснажений) сьорбнути див. сьорбати
ausgemergelt; (чахлий) abgezehrt сюди hierher, her; по дорозі auf ~

схуднути див. худнути der Herfahrt, auf dem Herweg; ходи

сц£н||а ж 1. Bühne /= -п; обертова ~! komm (hier)her!
~а Drehbühne f -n; 2. (частина
=
сюди-туди hin und her
дії) Szene /=, -n, Auftritt m -(e)s, -e; сюжот ч Sujet [sY'3e:] n -s, -s; Inhalt
заключна ~a Schlussszene /=, -n; m -(e)s, -e; Motiv n -s, -e
влаштовувати ~y eine Szene сюжетний Inhalts-, Motiv-
machen (комусь D.); сходити зі ~и in сюзерон ч icm. Lehnsherr m -(e)n,
derVersenkung verschwinden* vi (s) -en

сценарист ч кін. Drehbuchautor m сюїта ж муз. Suite ['svi:t8]/=. -n

-s, -en, Drehbuchverfasser m -s, =, сюркати див. сюрчати

Füm|autor m -s, -en сюрприз ч Überraschung f =, -en;
сценарій ч 1. кін. Drehbuch n -(e)s, (неприємний) розм. Bescherung/=;
-bücher; 2. (детально розроблений (несподіванка, неприємний
план) Szenario n -s, -s сюрприз) розм. ein Schlag ins Kontor;
сценічний Bühnen-, szenisch; ~
любити ~и sich gern überraschen
ефект Bühnen|effekt m -(e)s, -e lassen*; оц£ так розм. da haben
~

сцинтилятор ч фіз. Szintillator m -s, wir den Salat [die Bescherung], (das
-toren ist ja) eine schöne [nette, reizende]
сьогодення c Gegenwart/= Bescherung
сьогодні heute; вранці heute früh,
~

сюрреалізм ч мист. Surrealismus

heute Morgen; <§> він не ~

наро¬ [syr-/zür-] m
=
 сюрреаліст 782

сюрреаліст ч Surrealist [syr-/zür-] т сяк-так irgendwie, so obenhin, nar

-еп,-еп chlässig; це ще das geht noch an
~

сюрреалістичний мист. сякати sich schneuzen, sich {D.) die

surrealistisch [syr-/zür-] Nase putzen; ~ся див. сякати
сюртук ч Gehrock т -(e)s, -rocke сякий {розм.) ein solcher, solch einer
сюрчати {про комах) summen vi, zir¬ сякий-такий irgend einer
pen vi; {про веретено) schwirren vt сяючий 1. strahlend, glänzend, leu¬
сюсшкання c Gelispel n -s chtend; 2. перен. {від радості) freu-
сюсюкати Hspeln vi destrahlend; {від щастя)
сягати reichen vi glückstrahlend; {перев. про очі) glänzend
сягнути див. сягати сяяння с Strahlen п -s, Glänzen п -s,

сяйво с Glanz т -es; {перев. про Leuchten п -s; {блиск) Glanz т -es;
відбите світло) Schein т -(e)s; {блискання) Funkeln п -s;
с
{блиск) Leuchten п -s; {блищання) Blinken п -s; {яскраве) Blitzen п
поблискування) Schimmer
{мерехтіння, т -s; -s; {мерехтіння) Schimmer т -s

Північне ~
Polarlicht п -(e)s, сяяти strahlen vi, glänzen vi, leuch-
Nordlicht п -(e)s ten {блискати) funkeln vi;
vi;
сяйнути 1. див. сяяти; 2. перен. {блищати) blinken vi; {яскраво)
{про думку, здогад тощо) blitzen vi; {мерехтіти)
einfallen* vi (s), aufblitzen vi (s) schimmern vi;~
від радості vor Freu-

сяк: (і) так і ~

so und so; auf diese de strahlen vi [über beide Backen
und jene Weise strahlen vz]
Т-подібн||ий Т-; T-förmig; ~а ручка табличний tabellarisch, Tabellen-
Knebelgriff т -(e)s, -е табло c 1. Anzeigetafel /=, -n; Mel¬
та 1. див. але; 2. див.і; інше (скор. detafel /=, -n, Schautafel/=, -n;
~

та ін.) und andere(s) mehr (скор. u. світлове Leuchttafel/=, -n ~

а. m.); 3. doch; ба! nun ja!;

~
де! таборовий див. табірний
~

aber nein; послухай же! aber höre табу 1. с Tabu п -s, -s; накладати
~ ~

doch!, hör doch mal!
табакерка ж Tabakdose f =, -n,
Schnupftabaksdose/=, -n
табакоз ч мед. Tabakose /=, Tabak-
lunge/=, -n
табель ч Kontrollliste/=, -n;
школі) Zeugnis n -ses, -se; про ранги
mit Tabu belegen (на щось А.);
fabulieren vz; 2. tabu
табулювання c мат., фіз.
Tabellieren п -s, Tabellierung/=, -en, Ta-
bulation/=, -en
(у табулювати tabellieren vt
~
табулятор ч спец. Tabulator
m -s,

Rangtabelle/=, -n, Rangtafel/=, -n, -toren, Tabelliermaschine/=, -n

Rangliste/=, -n табун ч 1. Pferdeherde/=, -n, Herde
табель-календар ч Wandkalender f =, -n; 2. перен. (натовп людей)
m -s,
=
Menschenhaufen m -s,
=

табельні|ий Kontroll-; тж. військ. табунник Pferde|hirt

ч m -en, -en

sollmäßig, strukturmäßig; військ. табурет ч Hocker m -s, =, Schemel

einheits|eigen, heeres|üblich; ~a m =, -n

дошка Kontrolltafel /=, -n;

~a зброя табуретка ж див. табурет
військ. f =, einheits|- табуювати див. накладати табу
Waffen-Soll
eigene Ausrüstung, strukturmäßige таверна ж Taberne /=, -n, Taverne
Waffe; ~e майно військ. [-v-]/=, -n, Schenke/=, -n
Normlausrüstung f =; ~ий номер таволга ж бот. Mädesüß п -es, -е,

Kontrollnummer /=, -n, Personalnummer/*=, Spierstrauch т -es, -sträucher

-n тавот ч тех. Staufferfett п -(e)s
табернакль ч Tabernakel nlm -s, тавр ч тех. Kreuzprofi 1 п -s, -е
=

тзб||ір ч Lager n -s, =; (циганський) тавра» с 1. eingebranntes Zeichen,

Zigeunerlager n -s, =; Brandzeichen п -s, =; Kennzeichen n
розміщуватися ~ором ein Lager aufschlagen* -s, =, Zeichen n -s; =; Stempel m -s,

табірний Lager-, zum Lager gehörig =; 2.: ганебне перен. Brandmal n

~

табірник ч Lager|insasse m -n, -n -(e)s, -e/-mäler

табл£тк||а ж Tablette /=, -n; ~a в тавр£>в||ий спец. T-förmig; ~a
целофановій упаковці FHmtablet-
=
балка T-Träger m -s,

te /=, -n; приймати ~и Tabletten таврувати ein Zeichen [eine Marke]

(ein)nehmen* einbrennen*; stempeln vz, markieren
таблиця ж Tabelle/=, -n, Tafel/=, vt; ~
ганьбою перен. brandmarken
-n; зведена Sammeltabelle/=, -n,
~

(brandmarkte, gebrandmarkt) vt
Schlüsseltabelle /=, -n; ~
тавтологічний філол. tautologisch
множення Einmal|eins n
=
тавтологія ж філол. Tautologie/=,
табличка ж Schild n -(e)s, -er -ijen
 таган 784

таган ч Feuerbock т -(e)s, -bocke, тазик ч див. таз1

Dreifuß т -(e)s, -fuße тазов| І ий Becken-; ~а порожнина
таджиЦк ч Tadschike т -n, -п; ~чка анат. Beckenhöhle/=, -п; ~ий
ж Tadschikin/=, -nen пояс мед. Beckengürtel т -s, =

таджицькі І ий tadschikisch; ~а мова тазостегнові І ий: ~а частина

die tadschikische Sprache; (лише
артиклем) Tadschikische п -п;
(зазвич. без артикля) Tadschikisch
=/-s
та^мнЦий heimlich; (перев. про
речі, які мають суспільне
з (туші) Hüfte f =, -п; (волової туші)
Bollen т -s, =; (свинячої туші)
п Schinken т -s, =; ~ий суглоб анат.
Hüftgelenk п -(e)s, -е
таї 1. ч (група народів) Thai т -(e)s,
-s; 2. ж (мова) Thai п
=

значення) Geheim-, geheim; (прихований, Таїланді|ець ч Thailänder т -s, =;

скритий про думки, наміри
-

~ка ж Thailänderin/=, -nen

тощо) hintergründig, verhüllt таїна ж див. таємниця

таємниці |я ж Geheimnis п -ses, -se; таїнство с рел. Sakrament п -(e)s, -е
банківська ~я Bankgeheimnis п таїти (приховувати) verbergen*
т -ses, -se; виробнича ~я vt, verhehlen vt, verheimlichen vt;
Betriebsgeheimnis п -ses, -se; державна (тримати у таємниці)
~я Staatsgeheimnis п -ses, -se; verheimlichen vt, geheim halten* vt; (мати в
комерційна ~я Geschäftsgeheimnis собі, містити) bergen* vt
п -ses, -se; службова ~я таїтися 1. див. таїти; 2.

Dienstgeheimnis п -ses, -se, Amtsgeheimnis (ховатися) sich verstecken, sich verbergen*;

п -ses, -se; ~я листування sich j-s Blicken entziehen*; 3.
Briefgeheimnis п -ses, Postgeheimnis
-se, (існувати в прихованому вигляді)
n -ses, -se; зберігати ~ю ein liegen* vi; (про почуття
stecken vi,
Geheimnis wahren; знати всі ~i тощо) verborgen sein* vi (s)
(якоїсь справи) розм. den ganzen Dreh тайга ж Taiga/=
kennen*; не робити ~i kein(en) тайкома (розм.) heimlich, im
Hehl machen (з чогось aus D.); Geheimen, insgeheim; (непомітно,
nicht verheimlichen [verhehlen, нишком) un| auffällig, im Stillen, in
verbergen*] vi; посвящати в ~ю in ein aller Sülle
Geheimnis einweihen vt; тримати тайм ч спорт. Halbzeit f-, -en
в ~i geheim halten* vt, verhehlen vt тайм-аут ч спорт. Auszeit f =
-en,
таємничий geheimnisvoll; Timeout [t^m'^ot] -(e)s,
n -s,
geheimnisreich Zeitsperre /=, -n
таємничість ж Geheimnisvolle n -n таймер ч Kurzzeitmesser m -s, =;
таємність ж Vertraulichkeit f=; Ge¬ mex. Zeitgeber m -s, =, Zeitschalter

heimhaltung/^ m -s, -, Schalt|uhr f =, -en,

таємно heimlich, geheim; Zeitschalt juhr/=, -en

(крадькома, приховано) verstohlen; цілком тайнЦий: ~a вечеря рел. Abendmahl
~
(в секреті гриф) streng geheim;
-

n -(e)s

(непомітно) розм. klammheimlich тайник ч (схованка) Versteck n -(e)

таз1 ч анат. Becken п -s,

=
s, -e;(потайний ящик) Geheimfach
таз2 ч (посуд) Becken п -s, =, Schüs¬ n -(e)s, -facher; (для шпигунів) toter

sel /=, -n Briefkasten; (притулок) Schlupf¬

785 таксофон

winkel т -s, =; ^ в -ах душі im раду der| artig; точно -ий же genau

Innersten der Seele, im derselbe; у -ий спосіб so, auf diese

verborgensten Winkel des Herzens
тайнопис ч Geheimschrift f =,
Kryptographie/=, -ijen
тайстра ж (зах.) Hängetasche/=, -n
тайфун ч Taifim m -s, -e
так 1. ja; -, звичайно jawohl; чи
ні? ja oder nein?; чи не ~? nicht
wahr?; stimmt es?;
Weise; як -ий als solcher; -ий
-en, уже я [-а в мене вдача, ~им уже
я вродився] розм. ich bin nun
einmal so; ну й що ж -ого? und wenn
schon?, was ist denn hier schon
-
dabei?; тр^ба ж розм. (nein) so
(et)was!; що ~e? (що трапилося?)
2. (у такий was gibt s?, was ist geschehen [los]?;

спосіб, чином) so; auf diese

таким (що?) wie bitte?; was denn?
Weise; folgendermaßen, wie folgt; такий-то der und der; ein bestimmter;
(настільки) der|art, dermaßen; -
ein gewisser
би мовити sozusagen; -

званий також auch, ebenfalls; gleichfalls; а

der sogenannte (скор. sog.); йому sowie; не тільки..., ай- nicht

~ -

і треба! das geschieht ihm recht!, nur..., sondern auch

das ist ihm recht geschehen!; само такса1 ж (розцінка) Taxe / =, -n;
-

(як) genauso, ebenso (wie); собі (тариф) Tarif m -s, -e

~

(ні добре, ні погано; середньо) такса2 ж (порода собак) Dachshund

-е; розм. Dackel т -s,
=
mäßig, mittelmäßig; leidlich; (відповідь т -(e)s,
на запитання про здоров 'я тощо) таксатор ч спец. Taxator т -s, -toren,
soso, soso lala; ~
чи інакше so oder Schätzer т -s,
=

anders, so oder so; -

що? nun was таксація ж спец. 1. (визначення
denn?; ~
щоб dass, damit; і
so ~
далі такси, розцінок тощо) ек.
und so weiter (скор. usw.); і ~
і сяк Taxierung/=, -еп; 2. (матеріальна
so und so, auf jede mögliche оцінка лісу) Wald|abschätzung / =, -еп;
Weise; оце ~! (вигук здивування) розм. Forst|abschätzung/=, -еп,
Junge, Junge!; тут щось не ~
hier Forsttaxation /=, -еп; 3. (визначення
stimmt etwas nicht; хоч ~, хоч сяк кількості та якості чогось) Abschätzung
(все одно) розм. hin wie her; як ~? /=, -еп, Schätzung/=, -еп; Bewer-
wieso?; wie ist es möglich? tung/=, -еп, Wert|ermittlung/=, -еп
так-сяк irgendwie; (ледве, насилу) таксист ч Taxifahrer т -s,
=

mit Müh und Not. schlecht und recht; таксі с Taxi п/швейц. т =/-s, -s, Taxe
(абияк, погано) nachlässig /=, -П
так-таки doch, wirklich, trotz таксодій ч бот. Sumpfzypresse/=, -п
alledem ч тех. Taxameter
таксометр п/розм.
такелаж ч мор. Takelwerk n -(e)s, т -s, =,
Taxameter|uhr/=, -еп,
Takelzeug n -(e)s, Takelung/=, -en, Fahrpreisanzeiger т -s, =,
Takelage [-30]/=, -n Fahrpreiszählwerk п -(e)s, -е, Fahrpreiszähler т

такелажник ч Takler m -s,

=
-s,=

таки doch, trotz alledem таксомотор ч див. таксі

так||ий 1. (перед прикметником) таксомоторний:
-

парк Taxizentra¬
so; so sehr; він -ий хитрий er ist le /=, -еп
so listig; 2. (перед іменником) so таксономія ж Тахопотіе/=

ein, ein solcher; solch,

so emer, таксофон ч Münzfernsprecher т -s,

solcher, solch ein, solch einer; ~oro =, Femsprech|automat т -еп, -еп

таксування 786

Taxierung/^, -еп
gabung/^ зарити свій
~

таксування с -en; в

таксувати abschätzen vt, taxieren vt землю sein Pfund vergraben*, sein

такт ч 1. муз. Takt т -(e)s, -е; від¬ Talent verkümmern lassen*; розм.
бивати ~
den Takt schlagen*, sein Licht unter den Scheffel stellen
taktieren vt; збитися з ~y aus dem Takt талапати (розм.) plätschern vi
kommen* [geraten*, fallen*] vi (s), талапнути (розм.) 1. див. талапати;
den Takt verlieren*; тримати den ~
2. schlagen* vt; einen Schlag geben*
Takt halten*, im Takt bleiben* vi (когось D.)
(s); 2. (делікатність) Takt m -(e)s, талер1 ч фін. Taler m -s,
=

Feingefühl n -(e)s; почуття ~y талер2 ч полігр. (плита на друкар¬

Taktgefühl n -(e)s; 3. mex. Takt m -(e)s,
-e; Hub m -(e)s, Hübe
=
тактик ч Taktiker m -s,
тактика ж тж. військ. Taktik /=,
ському верстаті) Druckformträger
т -s, =, Drucktisch т -(e)s, -е,
Formbett п -(e)s, -en, Formenträger т -s,
=, Satzbett п -(e)s, -еп

-еп; військ. Gefechtslehre f =, -n, тал||ий aufgetaut; ~а вода Tauwasser

=

Kampfverfahren n -s, «-s, Auftauwasser п -s,

тактико-технічн||ий: ~i дані Schmelzwasser п -s

taktisch-technische Charakteristik [ka-] талина ж (розм.) geschmolzener

тактильн||ий біол. Tast-, taktil; ~e Schneeweg
сприйняття. Tastwahmehmung f-, талі мн мор. Takel п -s, =, Talje/=, -п
-en; ~i ілюзії Tast|illusionen pl талій ч Thallium п -s (хім. знак ТІ)
тактичний taktisch талісман ч Talisman т -s, -е
тактовий Takt- талі||я ж Taille ['talja] f =, -п; об¬
тактовний taktvoll; (делікатний) німати за ~ю um die Taille fassen
feinfühlig, zartfühlend vt; пошитий в ~ю (про сукню) auf
тактовність ж Taktgefühl n -(e)s; Taille gearbeitet
Feingefühl n -(e)s, Feinfühligkeit/= Талмуд ч рел. Talmud т -(e)s
тал ч див. верболіз талмудист ч Talmudist т -еп, -еп
талабан ч бот. Hellerkraut п -(e)s, талмудистський talmudisch, talmu-
-kräuter djstisch
талабанити див. теревенити таловина ж: aufgetaute [abgetaute]
талалай ч розм. Schwätzer т -s, =; Stelle
(торохтій) розм. Faselhans т -es, талон ч Abschnitt т -(e)s, -е; Kupon
-e/-hänse [-'рот)] w -s, -s; Bon [borj] m -s, -s;
талалайка ж розм. Schwätzerin Marke /=, -n; (для оплати)
f=, -nen, Plaudertasche/=, -n; Weltmarke/^ -n; (на одержання
(торохтійка) розм. Faselliese/=, -n товару) Bezugsschein m -(e)s, -e;
=
таламус ч анат. Sehhügel т -s, відривний ~
Juxta /=, -ten, Juxte /=,
талан ч 1. Fügung/=, Geschick -(е)
п -n;
~

попереджень aem.

s; Glück п -(e)s; 2. див. талант -(e)s,

Berechtigungsschein m -e

талановитий talentiert, talentvoll; талреп ч Spannschloss

мор. n -es,

(здібний) begabt -Schlösser, Wantspanner m -s, =;

таланити (мати щастя) glücken vi (гвинтовий) Wantschraube/=, -n

(s); (вдаватися) gelingen* vi (s) таль ч mex. Hebezug m -(e)s, -züge;

талант ч Talent n -(e)s, -e; (задатки) мор. Talje/=, -n; (поліспаст)
Anlagen pl; (здібності, хист) Be¬ Flaschenzug m -(e)s, -züge
787 тантал

тальк ч Talk т -(e)s, Talkum п -s тамтешній dortig

талькоподібний talk|artig тамувати hemmen vt, dämmen vt
тальман фін. Tallymann
ч т -(e)s, танатологія ж мед. Thanatologie
-leute, ver| eidigter Zähler /=
таляр ч див. талер1 тангаж ч ав. Längsneigung/=, -en

dort, da; видно буде das wird

=
там ~
тангенс ч мат. Tangens т
sich schon zeigen; само [~ же ж] ~
тангенціальний спец. Tangential-,
ebenda {скор. ebd.); і сям hier und ~

tangential; розріз {деревини) ~

dort, hie und da, hüben und drüben; Fladerschnitt т -(e)s, -е

то тут, то bald hier, bald dort; що
~
танго с Tango т -s, -s

б ~
не було was auch sein mag, wie тандем ч спец. Tandem п -s, -s;

dem auch sei {розташування) ав. Tandem|an|ordnung

тамарин ч зоол. Tamarin m -s, -e; /=, -en, Tandem|aufstellung/=, -еп;
~

імператорський зоол. Kaiser- {двомісний велосипед)

schnurrbarttamarin m -s, -e; чер-
~
Tandemfahrrad п -(e)s, -räder
вонорукий зоол. Rothandtamarin танення с Tauen п -s, Schmelzen п -s

in -s, -e; левовий ~

золотий зоол. танець ч Tanz т -es, Tänze; Т
Goldenes [Goldgelbes] {народний) Volkstanz т -es, -tänze;
Löwenäffchen білий ~
Damenwahl f-, -еп; кривий
тамаринд ч бот.Tamarinde/=, -n ~

Osterreigen т -s, =;
~
із шаблями
тамариск ч бот. Tamariske/=, -n Säbeltanz т -es, -tänze

тамбур ч залізн. Windfang т -(e)s, танзані||єць ч Tansanijer т -s, =;

-fänge, Endbühne/=, -n, Vorraum m ~йка ж Tansanijerin/=, -nen

-(e)s, -räume; вагона ~

танзанійський tansanisch
Einstiegvorraum m -(e)s, -räume танін ч фарм. Tannin п -s
тамбурин ч муз. Tamburin n -s, -s/-e танк ч Panzer т -s, -, Kampfpanzer
=
тамплі£р ч icm. Tempelherr m -(e)n, т -s,

-en, Tempelritter m -s, =, Templer m танк-амфібія ч Schwimmpanzer т

-s,= -s,=
тампон ч мед. Tampon [-'po:n] m -s, танкер ч Tanker т -s, =, Tankschiff
-s; Tupfer m -s, =; Wattebausch m п -(e)s, -е

-(e)s, -e/-bäusche танкатка ж військ.

тампонзда ж мед. Tamponade /=, Kleinkampfwagen т -s, -, leichter Panzer

-n, Ausstopfung/=, -en танкіст ч Panzersoldat т -еп, -еп

тампонаж ч гірн. {свердловини) танковЦий Panzer-; ~і війська Pan¬

Abdichtung f =, -en, Zementierung zertruppen pl
/=, -en, Zementieren n -s танкодром ч Panzerübungsplatz т
Abdich¬ -es, -plätze
~

тампонажний: цемент

tungszement m -(e)s, тан^к ч Reigentanz т -es, -tänze;

Einpresszement m -(e)s Tanz т -es, Tänze; вести ~
im
тампонувати 1. гірн. {свердловину) Reigen tanzen vi; пускатися [піти] в
~

abdichten vt, einpressen vt, {витанцьовувати) розм. eine kesse

abpressen vt; 2. мед. tupfen vt, tamponieren [flotte] Sohle aufs Parkett legen;
vt, ausstopfen vt {затанцювати) розм., жарт, das
тамтам ч муз. Tamtam n -s, -s/розм. Tanzbein schwingen*
m/n -s тантал ч Tantal n -s {хім. знак Та)
 Танталов||ий 788

Танталов||ий: ~і муки тапчан ч Schlafbank/=, -bänke,

Tantalusqualen pl Ruhebett n -(e)s, -en
тантьєма ж ек. Tantieme [tä'tiema] тар||а ж Verpackung/=, -en;
/=, -n, Gewinnanteil m -(e)s, -e Packmaterial n -s,
-lijen; {вага упаковки)
тан||ути 1. tauen vi (h, s); Tara f =, -ren, Taragewicht n -(e)
{розтоплюватися, плавитися) s; одноразова ~a
schmelzen* vi (s); ~e сніг es taut, es ist Einwegverpackung f -, -en; транспортна ~a

Tauwetter: 2. {розчинятися, Versandpackung/=, -en,

розходитися в воді, на сонці тощо) Transportverpackungsmittel n -s, =; ~a
zergehen* vi (s); 3. {худнути) багаторазового використання
abmagern vi (s), abnehmen* vi; Mehrwegverpackung f =, -en,
{чахнути) dahinsiechen vi; 4. Leihverpackung/^ -en; без ~и netto
{зменшуватися в кількості, числі, тара-устаткування ж

об'ємі) abnehmen* vi; {про гроші Verpackungslausrüstungen pl

тощо) schrumpfen vi (s); {про сили
тощо) nachlassen* vi; (zusammen)
schmelzen* vi (s); {про звуки)
т
verschallen* vi (s); 5. {розчулюватися,
зворушуватися, мліти) vergehen*
vi (s) (від чогось vor D.)
танцівник ч Tänzer m -s, =;
Balletttänzer [Ballett-Tänzer] m -s,
танцівниця ж Tänzerin f =, -nen;
тарабанити 1. {барабанити)
trommeln vi; (die Trommel) schlagen*;
2. {стукати, грюкати) laut klopfen
vi, rattern vi; 3. перен. {швидко й
невиразно говорити) розм. leiem vi;
4. eine größere Last tragen*
[schleppen] vt
=
тарабарщина ж {розм.)
{незрозуміла мова) розм. Kauderwelsch п

Balletttänzerin [Ballett-Tänzerin] =/-s; {нісенітниця, щось безглузде,

/=, -nen
танцмайданчик ч див.
танцювальний майданчик
танцювальн||ий Tanz-; tänzerisch;
~а музика Tanzmusik /=; ~ий
вечір Tanz|abend т -s, -е; ~ий
майданчик Tanzdiele /=, -n, Tanzplatz
т -es, -plätze, Tanzfläche f =, -n,
Tanzboden m -s, -böden
незрозуміле) ungereimtes Zeug;
розм. böhmische [spanische] Dörfer
тарадайка ж zwekädiger Wagen;
schlechte Kutsche, schlechter Wagen
таран ч 1. icm. Mauerbrecher m -s,
=, Widder m -s, =, Sturmbock m -(e)
s, -bocke; 2. мор. Ramm m -(e)s, -e;
Rammsporn m -(e)s, -sporen; 3. ae.
Rammen n -s

танцювати tanzen vi, vt; Step таранити rammen vt

~
степ

tanzen, steppen ['Jtep-/'step-] vi; ~

таранний Ramm-;
~

удар Rammstoß
твіст Twist tanzen, twisten vi m -es, -stoße

танцюрист ч Tänzer m -s, =; <§>

=
тарантас ч Reisewagen m -s,
поганому ~y штани заважають тарантула ж {танець, музична
{прислів'я) wenn der Reiter nichts п 'єса) Tarantella/=, -s/-llen

taugt, ist das Pferd schuld тарантул ч зоол. Tarantel/=, -п

танцюристка ж Tänzerin/=, -nen тараня ж зоол. {риба) Zährte/=, -п

тапір ч зоол. Tapir [aecmp. Tapir] m тарапунька ж бот. Gemeiner Kür¬

-s, -e bis
тапочки мн (розм.) {домашні) Haus- тарарахкати {розм.) mit Getöse
schuhe pl; {спортивні) Sportschuhe schlagen* vt [fallen* vi (s)]; ein
pl, Turnschuhe pl Getöse machen
789 тач||ка

тарарахнути 1. див. тарарахкати; тархун ч бот. Estragon m -s, Dragon

2. mit Getöse fallen* vi (s) m -s, Kaiserkraut -(e)s n

тарахкало c див. брязкальце тастатура ж Tastatur/=, -en,

тарахкальце с див. брязкальце Tastenbrett n -(e)s, -er
тарахкати див. торохкати тасувати mischen vt;
~

карти
тарган ч Schabe f =, -n, Küchen¬ Karten mischen
schabe /= -n; {чорний) Kakerlak m тасьма ж Band n -(e)s, Bänder,
-s/-en, -en, Kakerlake/=, -n Borte f=, -n, Posament n -(e)s, -en
тариф ч Tarif m -s, -e; базовий ~
татакати {про годинник) ticken vi
Grundtarif m -s, -e; пільговий ~

татамі ч!ж спорт. Tatami/=, -s

Vorzugstarif ermäßigter
m -s, -e, татарва ж знев. Tatarenhorde f-, -n
Tarif; митний Zolltarif m -s, -e;
~

татар||ин ч Tatar т -en, -еп; ~ка ж

~

оплати праці die Einstufung in eine Tatarin f-, -nen

Lohngruppe татарник ч бот. Eselsdistel /=, -n,
тарифікація ж Tarifierung f =, Kratzdistel/=, -n
Tarifbildung/=, -en, tarifmäßige татарські|ий tatarisch; ~a мова die
Einstufung, Festsetzung eines Tarifs tatarische Sprache; {лише з
T
тарифний Tarif-, tariflich, tariflich, артиклем) Tatarische n -n; {зазвич. без
tarifmäßig артикля) Tatarisch n =/-s; ~e зілля
таріл|,ка ж тж. mex. Teller m -s, =; бот. Kalmus m -ses, -se
~ка клапана mex. Ventil|aufsatz татарщина ж icm. Tatarenherrschaft
[v-] m -es, -sätze, Ventilteller m f=
-s, =; ~ка штовхана mex. тато ч розм. Papa m -s, -s, Vati m -s, -s

Stößelplatte/=, -n; <§> він не в своїй ~ці тату ж Tattoo [te'tu:] min -s, -s, Tä¬
er ist schlechter Laune [missmutig, towierung/=, -en

missgestimmt, nicht bei Laune], er татуаж ч див. татуювання

fühlt sich nicht recht wohl in seiner татуювання с Tätowierung/=, -en

Haut татуювати tätowieren vt; ~ся sich

тарілки мн муз. Becken pl tätowieren (lassen*)
тарілкуватий tellerförmig тафта ж текст. Taft -(e)s, -e
m
=
тарілоч||ка тарілка; підно¬
ж див. тахеометр ч геод. Tachymeter n -s,
сити на ~ці {давати все готове) тахеометрія ж геод. Tachymetrie
розм., ірон. auf dem Präsentierteller f=, -Üen
bringen* vt тахікардія ж мед. Tachykardie f=,
тарілчастий Teller- -ijen
таріль ч Teller m -s, =; Tablett n -(e) тахометр ч mex. Tachometer n -s,

s, -e =, Geschwindigkeitsmesser m -s, =,

таркатий scheckig Drehzahlmesser m -s, =;

розм. Tacho
тарний Verpackungs-, Tara- n -s, -s

тарпан ч зоол. Tarpan m -s. -e тахта ж Liege/=, -n

тартак ч Sägewerk n -(e)s, -e, Säge¬ тацат ч бот. Strauß-Narzisse/=, -n,

mühle /=, -n Bukett-Narzisse/=, -n

тартар ч міф. Tartarus m =; тачанка ж Maschinengewehrwagen
Unterwelt^ m -s,
=

тарувати спец, eichen vt, tarieren vt, тач||ка ж Karren m -s, =,

kalibrieren vt Schubkarren m -s, =, Schubkarre f-, -n; {про

 тванистий 790

автомобіль) жарт. Kiste f =, -n; 2. перен. (оплот) Bollwerk п -(e)s,

(про перев. поганий автомобіль) -е, Hochburg/=, -en
розм. Karre /=, -п; возити на ~ці твердити (стверджувати)
karren vt behaupten vt; (повторяти) wiederholen vt;
тванистий Schlamm-, schlammig ~
одне і те ж immer das gleiche
твань ж т -(e)s; (водо¬
Schlamm wiederholen
рості) Algen pl, Tang m -(e)s, -e твердінь ж Feste f =;
~
небесна
тварина ж 1. Tier
-(e)s, n -e; пле¬ Himmelsfeste f-
мінна ~
Zuchttier
-(e)s, -e; хижа
n ~

твердість ж 1. Härte/=;
Festigkeit
Raubtier n -(e)s, -e; ~(, зображена) /=; Starrheit/=; 2. перен. Festigkeit
на гербі Wappentier n -(e)s, -e; на /=; (стійкість) Standhaftigkeit/=
~

відгодівлі Masttier n -(e)s, -e; на твердіти hart [fest] werden* vi (s),

~

пасовищному утриманні sich verhärten

Weidetier n -(e)s, -e; 2. див. тварюка твердо fest; hart; стояти на
~

тваринн||ий Tier-; перен. tierisch; ногах fest auf den Füßen stehen* vi;
~e почуття tierisches Gefühl я в цьому упевнений ich bin
~

=
тваринник Viehzüchter ч m -s, fest davon überzeugt; стояти ~

т
тваринництво c Viehzucht f= (наполягати тощо на чомусь)
тваринницькЦий Viehzucht-; ~a beharren (на чомусь auf D.)
ферма Viehzuchtfarm/=, -en твердокам яний steinhart
твариноподібний tier|ähnlich; пе¬ твердокопчиний hartgeräuchert
рен. tierisch твердокрилі мн зоол. Käfer pl
тварюка ж лайл. (про людину) Vieh твердолобий (розм.) dickköpfig;
п -(e)s starrköpfig, engstirnig
твердження с Behauptung/=, -еп твердомір ч Härteprüfer т -s, =
тверді І ий 1. hart; (внаслідок великої твердошкірий dickhäutig
густини) fest; (негнучкий) starr; твердуватий ziemlich fest [hart]
(про шкіру, папір тощо) rau(h); ~а твердь ж див. твердінь
речовина Feststoff т -(e)s, -е; ~е тверезЦий 1. (не п'яний) nüchtern;
дерево hartes Holz, Hartholz п -es, 2. перен. (розумний, розважливий)
-hölzer; ~e паливо fester nüchtern, vernünftig; ~а голова ein
Brennstoff, Festbrennstoff
m -(e)s, -e; klarer Kopf; ~ий погляд gesunde
~ий вагон Wagen [Reisezugwagen] Ansicht
zweiter Klasse; ~ий приголосний тверезити тж. перен. ernüchtern vt,
філол. harter Konsonant; ~ий мов nüchtern machen vt
криця [як сталь] stahlhart; ~ий тверезісінький (розм.) ganz
як камінь steinhart; felsenfest; [vollkommen] nüchtern
2. перен. fest; (стійкий) standhaft; тверезість ж Nüchternheit f =;
(строгий) streng; (різкий) schroff; перен. Nüchternheit /=, Vernünftigkeit
~а валюта harte [feste] Währung; /=
~а зарплата Festlohn т -(e)s, тверезіти тж. перен. nüchtern
-löhne; ~а ціна Festpreis т -es, -е, werden* vi (s), sich ernüchtern
=
fester Preis; ~ий тон schroffer Ton; <§> тверезник ч Abstinenzler m -s,
стати ~ою ногою festen Fuß тверезо тж. перен. nüchtern; пе¬

fassen рен. vernünftig; міркуючи

~

твердиня ж 1. Festung f =, -en; nüchtern [vernünftig] betrachtet

791 тевтонський

твід ч текст. Tweed [tvi:t] т -s, -s dir nichts, vom Himmel herunter;
твій [ж твоя, с твої] (з
твоє, мн тільки й того! розм., ірон. das ist
іменником) dein (т dein, f deine, п die ganze Bescherung!, das ist der
dein, pl deine); (без іменника) der ganze Bettel?; то то се розм. bald
[die, das] Deine, der [die, das] Dei- dies, bald das; це зцвсім не das ~

nige; на твоєму місці an deiner ist etwas ganz anderes; що мені з

Stelle; це твоя справа das ist deine того? розм. was habe ich davon?

Sache театр ч Theater n -s, =;

~
воєнних

твір ч Werk n -(e)s, -e, Schrift/=, -en; дій військ. Kriegsschauplatz m -es,
(шкільний) Aufsatz m -es, -sätze; -plätze; ~
під відкритим н&бом
лгуз. Opus n =, Opera (скор. op., pl Freilichttheater n -s, =,
opp.); вибрані твори ausgewählte Freilichtbühne /=, -n; ~

оперети
Werke; зібрання творів Operet entheater n -s, =; тіней Schattentheater n
~

gesammelte [sämtliche] Werke -s, Schattenspiel n -(e)s, -e

твірну ж мат. Erzeugende f -n, -n, театр-вар єт£ ч Varietetheater [va-

=
Mantellini|e/=, -n rie'te:-] n -s,
твіст ч Twist m -s, -s театр-студія ч Studiotheater n -s, =

T
твоє 1. див. твій; це твоє das gehört театрал ч Theaterfreund m -(e)s, -e,
dir; 2. c das Deine, das Deinige Theaterliebhaber m -s, =;

творення c Verfassen n -s; Schaffung Theaterkenner m -s, =

/=, Schöpfung/= театралка ж Theaterfreundin f =,

творець ч тж. рел. Schöpfer m -s, -nen, Theaterliebhaberin f =, -nen;

=; (підкреслюється надання Theaterkennerin/=, -nen
форми, формування) Gestalter т -s, =; театралізація ж Dramatisierung
(засновник) Begründer т -s, =; /=, -en, Bühnenbearbeitung/=, -en
людина своєї долі der Mensch ist театралізувати für die Bühne bear¬
der Gestalter seines Geschickes beiten vt
творити schaffen* vt; висок, театральн||ий 1. Theater-; ~a
erschaffen* vt; ~ся див. відбуватися 1 вистава Theatervorstellung/=, -en; ~a
творіння c 1. (дія, процес) декорація Bühnenbild n -(e)s, -er,
Schaffen п -s; 2. (твір літератури, Theaterdekoration /=, -en; ~a каса

мистецтва) Werk п -(e)s, -е, Schöpfung Theaterkasse /=, -n; ~a студія

f =, -en; 3. (зображення, витвір, Studio n -s, -s; ~e мистецтво

образ) Gebilde п -s, =; 4. (істота) Bühnenkunst /=; ~ий бінокль Theaterglas n
Geschöpf п -(e)s, -е -es, -gläser; ~ий сезцн

тв£>рч||ий Schaffens-; kreativ, Theaterspielzeit /=; 2. (неприродний, награний)

schöpferisch; ~а інтелігенція theatralisch, geziert
Kunstschaffende pl; ~а сила театрознавець ч/ж (чоловік)
schöpferische Kraft, Kreativität [-v-] /=; ~ий Theaterwissenschaftler т -s, =; (жінка)
імпульс ein schöpferischer Impuls; Theaterwissenschaftlerin/=, -nen
~ий підхід kreativer Ansatz театрознавство c

творчість ж Schaffen n -s; Werk n Theaterwissenschaft f-

-(e)s тевтан ч icm. Teutone m -n, -n

те див. той; і без того ohnehin; не тевтонський teutonisch; ~

орден
щоб... nicht, dass... (+ Konj. Prät.)\ Deutschritter|orden m -s, =, der
ні з того ні з сього розм. mir nichts, Deutsche Ritter| orden
 тев як 792

тев ак ч зоол. Kegelrobbe/=, -п текстоліт ч спец. Hartgewebe п -s, =,

тег ч комп. Tag ['teg] m/n -s, -s Textoht min -(e)s, -e
теж auch; ebenfalls; мені розум¬ текстуальний 1. textuell,
~

ник (знайшовся)! du bist ja mir ein textgemäß; wörtlich, wortgetreu, im

Schlaumeier!; мені помічник du
~
Wortlaut, dem Wortlaut gemäß; 2. Text-,
bist mir ja eine schöne Hilfe!; ти den Text betreffend
~

хороший! du bist mir ja der Rechte! текстура ж спец. Gefüge n -s, =,

теза ж These /=, -n; Leitsatz m -es, Textur /=, -en; ~

деревини
-Sätze; Behauptung/=, -en Maserung/^ -en
тезаврування c ек. Thesaurierung текти 1- {про рідину) fließen* vi
/=, -en, Hortung/=, -en, Horten n (s); {сильним, широким потоком)
-s; Anhäufen von Gold strömen vi (s); {перев. стрімко,
тезаврувати ек. thesauneren vi, hor¬ несподівано) sich ergießen*; {про
ten vt, speichern vt великі маси води) fluten vi (s);

тезаурус ч Thesaurus m =, -ren/-ri {перев. суцільним струменем)

Tg3KO ч {про чоловіка) Namensvetter rinnen* vi (s); {тонким струменем,
m -s, =, Namensbruder m -s, -brü- дзюрчати) rieseln vi (h, s);
т
der; Gleichnamige m -n, -n; {про {витікати, просочуватися) sickern vi

жінку) Namensschwester f =, -n; (s); {капати, струменіти)

Gleichnamige f -n, -n triefen* vi; піт теча der Schweiß rinnt;
у нього кров тече з носа er hat
=
теїзм ч філос., рел. The|ismus m
така ж Aktenmappe f =, -n, Akten¬ Nasenbluten; 2. перен. {про час,
tasche f-, -n дні, роки тощо) verrinnen* vi (s);
теквондо c спорт. Taekwondo [te-] verfließen* vi (s), verstreichen* vi
n -s (s), vergehen* vi (s); 3. {пропускати
текіла ж Tequila [-'ki:-] m -s воду тощо про несправні -

текст ч Text m -es, -e; {зміст сло¬ будівлі, предмети) lecken vi, leck sein*
весного твору) Wortlaut m -(e)s; vz (s)
~

закону Gesetzestext m -es, тектит ч мін. Austraht m -(e)s, -e

Gesetzwortlaut m -(e)s, Wortlaut des тектоніка ж 1. apxim. Architektonik

Gesetzes; присяги юр. Eidesformel /=; 2. геол. Tektonik/=

~

f-, -n; повний промови der volle тектонічн||ий геол. tektonisch; ap¬
~

Wortlaut der Rede, die Rede im xim. architektonisch; ~a тріщина

vollen Wortlaut геол. Bruchspalte f ['brux-] =, -n;
текстиль ч Textilwaren pl, Textilien ~ий покрив геол.

pl Überschiebungsdecke f =, -n; ~ий розрив геол.

текстильн||ий Textil-; ~a Trennungsbruch [-brux] m -(e)s,

промисловість
Textil| industrie/=; ~a -brüche [-bryQa]
фабрика Textilbetrieb m -(e)s, -e; ~e текуч| |ий 1. фіз. flüssig, fließbar;
волокно Textilfaser f =, -n; ~i 2. {проточний) fließend; ~a вода
вироби див. текстиль fließendes Wasser; 3. перен.
=
текстильник ч Textilarbeiter т -s, fluktuierend, unbeständig
текстильниця ж Textilarbeiterin текучість ж Fließbarkeit /=,

/=, -nen Fließfähigkeit / =, Fließvermögen n -s.

текстовий 1. Text-; 2. див. Flu|idität/=; перен. Fluktuation/=,

текстуальний Unbeständigkeit/=
793 телескоп

телебачення с Fernsehen п -s, телеканал ч Femsehkanal m -s, -näle

Television [-v-]/= (скор. TV) телекерований cneif. ferngesteuert,
телеведуча ж Femsehmoderatorin fernbedient
/=, -nen телекерування c спец. Femsteue-
телеведучий ч Femsehmoderator т rung/=, -ne, Fernbedienung/=
-s, -еп телекоментатор ч

телевежа ж Fernsehturm т -(e)s, Fernsehkommentator m -s, -en

-türme телекомунікація ж
телевимір ч Femmessung/=, -еп Datenfernübertragung/^, -en, Telekommunikation
телевимірювальний Fernmess- /=, -en
телевізійн||ий Femseh-; ~а антена телекомпанія ж
Fernseh| antenne/=, -п; ~ий сигнал Fernsehgesellschaft /=, -en
Femsehsignal п -s, -е телекс ч Telex n =

телевізор ч Femseher т -s, =, телеметричний telemetrisch

Fernsehlapparat т -(e)s, -е, телеметрія ж спец. Femmessung
Femsehlempfänger т -s, =; дивитися fernse- /=, -en, Telemetrie/=, -i|en
~

hen* vi; розм. in die Röhre gucken телемеханіка ж Telemechanik/=

Т
vi; по ~y im Fernsehen телемеханічний telemechanisch
телегенічний telegen телеміст ч Femsehbrücke f-, -n

телеглядач ч Fernsehzuschauer m телемовлення c Femsehftmk -(e)s

m
=
-s, теленькати (розм.) 1. (дзенькати,
телеграм||а ж Telegramm n -s, -e; деренчати) klirren vi; (дзвонити)
відправити [дати] ~y ein klingeln vi; 2. (казати, не
Telegramm aufgeben* [(ab)schicken] подумавши) herausplatzen vi (s) (щось mit
телеграма-блискавка ж D.)
Blitztelegramm n -s, -e телеоб єктив ч Fern|objektiv n -s,
телеграф ч Telegraf m -en, -en, -e, Teleobjektiv n -s, -e
Fernschreiber m -s, =; (установа) телеологія ж Teleologie/=
Telegrafenamt n -(e)s, -ämter; по ~y телепат ч Telepath m -en, -en
telegrafisch, per Draht; телепати langsam gehen* vi (s); sich

fernschriftlich schleppen; ледве ~

sich langsam
телеграфіст ч Telegrafist m -en, -en [mit Mühe] fortbewegen; ~ся див.
телеграфістка ж Telegrafistin /=, телепати
-nen телепатія ж Telepathie/=
телеграфія ж Fernschreiben n -s, телепень ч розм. Tölpel т -s, =

Fernschreibwesen n -s, Telegrafie/= телепередача ж Fernsehsendung

телеграфний Telegrafen-; /=, -еп
telegrafisch; ~a станція телерадіокомпанія ж Fernseh-
Femschreibzentrale /=, -n, Telegrafenstation/=, -en; und Radiogesellschaft/=, -en
~e агентство Nachrichtenagentur телереклама ж Femsehwerbung/=
/=, -en телерепортаж ч Fernsehreportage
телеграфувати telegrafieren vt, [-33]/=. -n
drahten vt телесеріал ч Fernsehseri|e/=, -n
тележурналіст ч Femsehjoumalist телескоп ч 1. тех. Teleskop п -s, -е,
[-3ur-] m -en, -en Fernrohr п -(e)s, -е; 2. зоол.
телекамера ж Fernsehkamera/=, -s Teleskopfisch т -(e)s, -е
 телескопічний 794

телескопічний спец, ausziehbar, te- -(e)s, -schränke,

leskopisch Fernsprechvermit lung f =, -en, Telefonschaltbrett n
телестудія ж Fernsehstudio п -s, -s -(e)s, -er
телетайп ч Fernschreiber т -s, телефонограма ж Telefonat n -(e)
=

телеуправління с див. телекеру¬ s, -e; Fernspruch m -(e)s, -Sprüche;

вання Telefonmeldung f =, -en,
телефакс ч Telefax п =, -е telefonische [fernmündliche] Mitteilung
телефільм ч Fernsehfilm т -s, -е [Nachricht]
телефон ч Telefon п -s, -е, Fernspre¬ телефонувати anrufen* vt;
cher т -s, =; викликати до ~у ans telefonieren vi (з кимось mit D.)
Telefon rufen* vt; висіти на ~і am телефотографія ж Telefotografie
Telefon [розм. an der Strippe] f =, -i|en, fotografische Fem|
hängen* vi; говорити по ~y aufnahme

telefonieren vi; виклик [дзвінок] по ~y телецантр ч Fernsehzentrum n -s,

Telefon]anruf m -(e)s, -e, Anruf m -tren, Fernsehstudio n -s, -s
-(e)s, -e; номер ~y Fernruf m -(e)s, Телаць ч acmp. Stier m -(e)s, -e
Telefonnummer /=, -n, Rufnummer телаць ч: золотий ~
висок, das
т
f =, -n; йога прасять [кличуть] Goldene Kalb
до ~у er wird am Telefon verlangt; телитися kalben vi
~

зайнятий die Nummer ist besetzt; телиця ж зоол. Färse /=, -n, Jung¬
у нас немає ~У wir haben kein kuh /=, -kühe
Telefon [keinen (Telefonanschluss]; по теліпати 1. (гойдати, хитати}
~ytelefonisch, durchs Telefon schaukeln vt, schwingen* vt;
телефан-автомат ч (трясти} schütteln, rütteln vt; 2. див.
Münzfernsprecher m -s,
=
Telefon| automat m -en, телепати
-en теліпаїІтися 1. (хитатися,
телефоніст ч Telefonist m -en, -en; коливатися} wackeln vi, wanken vi;
~ка ж Telefonistin/=, -nen (висіти, погойдуючись} розм. baumeln

телефонія ж спец. vi; (перев. про невеликі предмети)

Femsprechwesen n -s, Telefonie/= розм., жарт, bammeln vi; гудзик
телефанн||ий Telefon-, -ється на нитці der Knopf bammelt
telefonisch; Fernsprech-; fernmündlich; an einem Faden; 2. див. телепати
~a будка Telefonzelle f =, -n; ~a телур ч Tellur п -s (хім. знак Те)

книга Telefonbuch n -(e)s, -bücher; телурій ч acmp. Tellurium п -s, -ri!en

~a лінія Femsprechleitung/=, -en, тельбух ч Kaldaunen pl, Innerei¬
Femsprechlini|e f =, -n, en pl; (нутрощі) Eingeweide n -s,

Telefonleitung/=, -en; ~a розмова =; (перев. великої рогатої худоби)

Telefongespräch n -(e)s, -e, Telefonat n -(e)s, Gekröse n -s,

=

-e; ~a слухавка Hörer tn -s, =; ~ий тельбухатий (розм.) fettbäuchig,

довідник Telefonverzeichnis n -ses, fettwanstig
-se; ~ий зв язок тельфер ч буд., mex. Hängekran m
Fernsprechverkehr m -(e)s, Telefonverkehr m -(e)s; -(e)s, -kräne/слег/. -e, Hängewagen
=
Femsprechbetrieb m -(e)s, m -s,

Telefonbetrieb m -(e)s; теля c зоол. Kalb n -(e)s, Kälber;

Fernsprechverbindung/^, Telefonverbindung/=; ~ий куди Макар не ганяв [не
комутатор Femsprechschrank m гонить, не пас] wo der Pfeffer
795 температур||а

wächst; dort sagen sich Hasen und -є в очах es wird mir schwarz
Füchse gute Nacht; ласкаве дві ~

[dunkel] den Augen: 3. {виділятися

vor

мами [дві корови] ссе {прислів я) на фоні) sich dunkel [schwarz]

freundliche Worte vermögen viel abheben*

und kosten wenig темнішати див. темніти 1,3
телятина ж Kalbfleisch n -es тямно dunkel, finster; дуже [зовсім]
телятник ч Kälberstall m -(e)s, -Ställe ~
stockfinster; тут es ist hier -

теляч||ий Kalb(s)-; <§> ~i ніжності dunkel; <§> хоч око виколи [хоч в
Gefühlsduselei /= -en око встрель] es ist so dunkel, dass
тям||а ж Thema n -s, -men/sacw. man die Hand nicht vor den Augen
-ta; {предмет) Gegenstand m -(e) sehen kann
s, -stände; ~a розмови Т£МНО-Ж£ВТИЙ dunkelgelb
Gesprächsthema n -s, -men; темно-зелений dunkelgrün
відхилятися від
~и vom Thema [Gegenstand] ab- Т£мно-коричневий dunkelbraun,
kommen* vi (s), sich vom Thema tiefbraun
[Gegenstand] entfernen; змінювати тямно-русявий dunkelblond
~y розмови das Gesprächsthema тямно-синій dunkelblau, tiefblau
wechseln Т£мно-черв&ний dunkelrot, tiefrot
тематика ж Thematik /=, темноволосий dunkelhaarig; brü¬
Themenkreis m -es, -e nett
тематичний thematisch, Themen-, темноокий dunkeläugig
themagebunden темноти ж 1. див. темрява; 2. {не¬
тембр ч Klangfarbe f =, -n, Timbre уцтво) Unwissenheit /=;
[tebr(s)] n -s [-ras], -s[-ras] {відсталість) Rückständigkeit/=
темінь ж див. темнота темношкірий dunkelhäutig; mit
темляк ч військ. Degenband п -(е) dunkler Haut
s, -bänder; Troddel f =, -п; темнуватий etwas dunkel
{офіцерський) Portepee n -s, -s; темп ч тж. муз., спорт. Tempo
{кавалерійський) Faustriemen m -s, =; п -s, -s/-pi; -

росту
кдтиця -a Degenquaste/=, -n Wachstumstempo n -s; прискореним ~ом in
Т£мн||ий 1. dunkel; {дуже темний) beschleunigtem Tempo; у
finster; {зовсім, цілком темний) повільному ~i in langsamem Tempo;
stockdunkel, stockfinster; -ого брати швидкий ~
ein eiliges [zügiges]
кольору dunkelfarbig; 2. {неосвіче- Tempo anschlagen*;
ний) unwissend; 3. {підозрілий) послаблювати ~
im Tempo nachlassen* vi;
verdächtig, dunkel; obskur; ~a прискорювати im Tempo zulegen vi
-

справа undurchsichtige томпера Temperafarbe f =, -n,

ж

Angelegenheit; ~a особа dunkle Existenz; Tempera /=; {живопис)

zwielichtige Person; ~i сили finstere Temperamalerei /=
Kräfte темперамент ч Temperament n -(e)
темнити тж. перен. verdunkeln vt s, -e
темні,|ти 1. {ставати темним) темпераментний temperamentvoll
dunkeln vz, dunkel werden* vi (s); температур||а ж Temperatur f =,
{про освітленість; тж. перен.) -en; {гарячка) мед. Fieber n -s;
finster werden*; 2. vimp: -є es wird максимальна ~a die Höchsttemperatur

dunkel [finster], es dunkelt; у мене f -en; -а замерзання Gefrier-

=
 температурити 796

punkt т -(e)s, -е; ~а кипіння Falle stellen [legen], Fallstricke

Siedepunkt
т -(e)s, -е; ~а тіла legen
Körpertemperatur f =, -еп; вимірювати тенз£граф ч mex. Tensograph m -en,

~у die Temperatur messen*; мати

=
Dehnungsschreiber m -s,
-en,

нормальну ~у мед. fieberfrei sein* тензометр ч mex. Dehnungsmesser

V/ (s) m -s,
=

температурити fiebern vi, Fieber тензометричний tensometrisch

haben* тензор ч мат. Drehstrecker m -s, =,

темперний Tempera-;
~
живопис Tensor m -s, -soren

Temperamalereif= тензорезцстор ч mex.

темперувати муз. temperieren vt Dehnmessstreifen m -s, =

темпоральний філол. temporal тензорний мат. tensorijell

темрявЦа ж Dunkelheit f =; Fin¬ TgHic ч Tennis n =, Tennisspiel n -(e)
sternis /=; (відсталість) s, -e
Rückständigkeit /=; блукдти в ~i перен. im тенісист ч Tennisspieler m -s, =

Dunkeln tappen vi (s) тенісистка ж Tennisspielerin f =,

Т£нар ч анат. Daumenballen m -s,
=
-nen
т
тенденційний tendenziös; (упере¬ теніска ж Tennishemd n -(e)s, -en
джений) voreingenommen Т£нісн||ий Tennis-; ~a ракетка Ten¬
тенденційність ж Tendenziöse n nisschläger m -s, =; ~ий корт
-n; Voreingenommenheit/= Tennisplatz m -es, -plätze; ~ий м яч
тенд£>нці||я ж Tendenzf=, -en; Trend Tennisball m -(e)s, -bälle
m -s, -s; (схильність) Neigung f-, тенодаз ч мед. Tenodese f=, -n, Seh-
-en; мати ~ю die Tendenz haben* nenfesselung/=, -en

(до чогось zu D., zu + Inf.)\ tendieren т^нор (голос, співак) Tenor m -s,
ч

vi; neigen (до чогось zu D.) -rtöTt/aecmp. -e; (співак)

тендер ч 1. ек. Ausschreibung f =
Tenorsänger m -s,
=

-en; 2. залізн. Tender m -s, =, теноровий Tenor-, tenoral

Kohlenwagen m -s, =; 3. мор. Tender m тент ч Sonnendach n -(e)s, -dächer;
-s, =; einmastiger Hoch|see-Sportse- (над наметом) Überzelt n -(e)s, -e;
gler (кузова) Planenverdeck n -(e)s, -e;
тендітний 1. (ніжний) zart, fein; мор. Sonnensegel n -s,
=

(ламкий) zerbrechlich; (крихкий) тенькати 1. (здригатися, стиска-

fragil; 2. перен. (хворобливий) тися про серце) stocken vi,
-

gebrechlich; (слабкий) schwächlich Stillstehen* vi (s); 2. див. теленькати 1

тендітність ж Feinheit/=, Zartheit теогонія ж міф. Theogonie/=
/=, Zartgefühl n -(e)s; Fragilität/=; теодицея ж філос. Theodizee/=
Gebrechlichkeit/= теодоліт ч геод. Theodolit т -(e)s, -е
тенета мн тж. перен. Garn n -(e)s, теократичний theokratisch
-e, Schlinge /=, -n, Netz n -es, -e; теократія ж Theokratie/=
заплутатися у власних ~x теолог ч (чоловік) Theologe т -п, -п;
(стати жертвою власної брехні, (жінка) Theologin/=, -nen
хитрощів тощо) sich im eigenen Netz теологічний theologisch
verstricken; розставляти ~
Netze теологія ж Theologie/=
spannen [stellen, aus werfen*], das теорема ж мат. Theorem п -s, -е,
Garn aufstellen [auswerfen*], eine Lehrsatz т -es, -sätze; Піфагора
~
797 теплонапруження

pythagoreischer [австр. тепловиділення c Wärme|entwick-

pythagoreischer] Lehrsatz
теоретизувати theoretisjeren vi
теоретик ч (чоловік) Theoretiker
т -s, =, Grundlagenforscher m -s,
=; (жінка) Theoretikerin /=, -nen,
lung/=, -en
тепловіІИЙ Wärme-, thermisch; ~a
енергія thermische Energie f =,
Wärmeenergie/=, Heiz|energie/=;
~a ізоляція див. теплоізоляція;

~a камера Wärmekammer
Grundlagenforscherin/=, -nen /=, -n;
теоретичний theoretisch ~e випромінювання фіз.

теері||я ж Theorie/=, -i|en; (вчен¬ Hitzestrahlung f =, Wärmestrahlung f =;

ня) Lehre/=, -n; висувати ~ю eine розширення thermische Aus-
Theorie aufstellen; спиратися на dehnung, Wärme|ausdehnung f =,
~ю sich auf eine Theorie stützen -en; ~ий коефіцієнт Wärmefaktor
теософія ж Theosophie/= m -s, -en, Wärmezahl/=, -en

тепер jetzt; (в даний час) gegenwär¬ тепловідвід ч Wärme|abfuhrung/=,

tig; (у даний момент) -en

augenblicklich; (сьогодні) heute: (вжив, для тепловіддача ж Wärme|abgabe

порівняння сучасного з минулим) /=
heutzutage; (відтепер) nunmehr тепло візор ч Infrarotsichtgerät п -(е)

теперішній 1. jetzig; S, -е
(сьогоднішній) heutig; 2. (сучасний) derzeitig; тепловоз ч Diesellok f =, -s, Die^
gegenwärtig; в час jetzt, zur Zeit,
~
sellokomotive [-v-]/=, -n

heutzutage, in der jetzigen теплоелектростанція ж

[gegenwärtigen] Zeit Wärmekraftwerk n -(e)s, -e
тепленький lau, lauwarm теплоємність ж фіз.
Т£пл||ий 1. warm; ~e повітря war¬ Wärmekapazität f=
me Luft, Warmluft/=; митися ~ою теплозахисний Wärmeschutz-
водою sich warm waschen*; 2. теплозахист ч Wärmeschutz m -es

перен. (привітний) freundschaftlich: теплоізоляційний wärme|isolierend,

(сердечний) herzlich; ~ий прийом wärmedämmend
herzlicher Empfang теплоізоляція ж mex.
теплиця ж Treibhaus n -es, -häuser, Wärmedämmung/^ -en, Wärmeisolierung/=,
Gewächshaus n -es, -häuser -en; Wärmesperre/=
тепличн||ий 1. Treibhaus-; ~a теплокревн||ий warmblütig; ~a
рослина тж. перен. Treibhauspflanze тварина Warmblüter m -s, =,

f=, Wesen;
-n; перен. verhätscheltes warmblütiges Tier
2. перен. (виніжений) verzärtelt; теплолюбний wärmebedürftig, ther-
verwöhnt, verhätschelt mophü
тепліти warm werden* vi (s) тепломережа ж Heizungsnetz n -es,
теплішати wärmer werden* vi (s) -e, Wärmeversorgungsnetz n -es, -e,

тепло warm; перен. warm, herzlich; Femheizsystem n -s, -e

сьогодні
~
es ist heute warm; ~

тепломір ч Wärmemengenzähler m
вдягатися sich warm kleiden -s, =, Wärmezähler m -s, =,
=
[anziehen*] Kalorimeter n -s,

тепл||е c Wärme/=; тримати в ~i теплонапруження c Wärmebean-

warm halten* [lagern] vt; 20 spruchung/=, -en, Wärmebelastung
градусів 20 Grad Wärme /=, -en
 теплонепроникний 798

теплонепроникний wärmedicht, -en, -еп, Internist т -еп, -еп,

wärme| undurchlässig Facharzt für innere Krankheiten; (жінка)
теплоносій ч спец. Heizmedium п Therapeutin/=, -nen, Intemistin/=,
-s, -dijen, Heizmittel п -s, =, -nen, Fach|ärztin für innere
Wärmeträger т -s, =, Wärmeübertrager Krankheiten
=
m -s, тераповтика ж Therapeutik/=
теплообмін ч спец. терапевтичний therapeutisch, inter¬
Wärmelaustausch m -es nistisch
теплообмінник ч ж Therapie/ =, -ijen, Kran-
терапія
Wärmelaustauscher m -s,
=
kenbehandlung/=, -en
теплопостачання c Wärmeversor- терарій ч Terrarium n -s, -rijen
gung/= тераріум ч див. терарій
теплопровід ч Heizleitung/=, -en тераса ж 1. Veranda [v-]/ =, -den,
теплопровідність ж Wärmeleit¬ Terrasse/=, -n; 2. геол. Terrasse/=,
vermögen n -s, Wärmeleitfähigkeit -n, Erdstufe/=, -n
/= тератологія ж біол. Teratologie/=
теплорегулятор ч спец. Wärmeregler торб і й ч Terbium п -s (хім. знак ТЬ)
т m -s,
=
теребити schälen vt, enthülsen vt;
теплостійкий спец, (бобові) aushülsen vt, ausschälen vt,
wärmebeständig, hitzebeständig ausschoten vt
теплостійкість ж спец. теревонити schwatzen vi; розм.
Wärmebeständigkeit / =, Hitzebeständigkeit einen Schwatz machen [tun*] (про
/=, Wärmestandfestigkeit/= когось, щось von D., über A);
теплота ж 1. фіз. Wärme/ =; 2. aecmp. plauschen vi; розм., знев.
перен. (привітність) faseln vi; без угаву розм. das Blaue
~

Freundschaftlichkeit^; (сердечність) vom Himmel herunter reden

Herzlichkeit/=; душевна Seelenwärme/=~

[schwatzen]
теплотворний wärme|erzeugend теревані мн розм. Faselei/=, -en;
теплотехніка ж Feuerungstechnik unnützes [знев. albernes, dummes]
/=, Wärmetechnik/= Zeug; правити [гнути, плести] ~

теплофікація ж спец. Fernheizung розм. faseln vi, unnützes Zeug reden,

/=, Fernwärmeversorgung/=,
Heizkraftversorgung/=
теплофікувати Fernheizung
anlegen; an die Fernheizung
anschließen* vz
теплохід ч Motorschiff n -(e)s, -e
теплоцентраль ж Fernheizwerk n
-(e)s, -e
теплуватий lauwarm, lau
теплушка ж (розм.) див. тепляк 2
тепляк ч 1. (опалюване приміщен¬
ня) Wärmehalle /=, -п; 2. (розм.)
beheizbarer Güterwagen
leeres Stroh dreschen*
терези мн Waage/=, -n
Терези мн acmp. Waage/=
терен ч бот. Schlehe/=, -n, Schleh¬
dorn m -(e)s, -e
терон ч Terrain [-'re:] n -s, -s; Gelände
n -s, =; Gebiet n
-(e)s, -e
терендіти (базікати) schwatzen vi,
vZ, plaudern vi, vt; (верзти дурниці)
verzapfen vt, labern vi, quackeln vi;
розм. faseln vi; фам. quasseln vi.
schwafeln vt, vi
тер єр ч зоол. Terrijer m -s. =

теракота ж мист. Terrakotta / =, терзати plagen vt, quälen vt, peinigen

-tten, Terrakotte/=, -n vt; ~ся sich plagen, sich quälen, sich
терапевт ч (чоловік) Therapeut т peinigen, sich grämen, sich martern
799 термоелемент

терикон ч гірн. Halde f =, -n, призначений zur festgesetzten

~

Abraumhalde f-, -n, Haldenberg m -(e) Zeit, zum festgesetzten Termin

s, -e термін2 ч філол. Fach|ausdruck m
територіальн||ий Territorial-; -(e)s, -drücke; Fachwort n -es,
Gebiets-; territorial; ~a автономія -Wörter; Terminus m -, -ni
territoriale Autonomie; ~a термінал ч Terminal min -s, -s

непідсудність юр. örtliche Unzuständigkeit; термінальний terminal, Terminal-,

~a підсудність юр. örtlicher endständig, Endstellen-
Gerichtsstand, örtliche Zuständigkeit; термінзтор ч mex. Terminator m -s,
~ий суверенітет Gebietshoheit /=; -toren

~i води Territorialgewässer pl; ~i термінов||ий eilig, dringlich;

претензії Gebiets|ansprüche pl dringend; ~a справа dringende
території|я ж Territorium n -s, -ri- Angelegenheit; ~a чистка Schnellreinigung
Jen; (виставки, заводу тощо) /=; ~i заходи Sofortmaßnahmen pl
Gelände n -s; (область) Gebiet n -(e) терміновість ж Eiligkeit/=,
s, -e; (площа) Fläche /=, -n; Dringlichkeit /=
митна ~я Zollgebiet n -(e)s, -e; ~я терміново eilig; dringend
держави Hoheitsgebiet n -(e)s, -e; ~я термінологічний terminologisch
Т.^
підприємства Werkgelände n -s; термінологія ж Terminologie f =,
на ~ї виставки auf dem Ausstel- -ilen
lungsgelände [dem Gelände der Aus- термістор ч mex. Thermistor m -s,
-toren, Heißleiter m -s,
=
stellung]
тєрка ж Reib|eisen n -s, =, Reibe/=, -n терміт1 ч зоол. Termite f=, -n
теркотати 1. (деренчати) klappern терміт2 ч мет. Thermit n -(e)s, -e
vi, rasseln vi, rattern vi; 2. термітник ч Termitenhügel m -s, =

(базікати) schwatzen vi, schnattern vi, терміття c (льону, конопель тощо)

plappern vi; 3. (цвірчати) zirpen vi Schabe f-, -n
терликати розм. fiedeln vi, auf der термічн||ий фіз., mex. thermisch,
Geige kratzen; розм. dudeln vi; Wärme-; ~a стійкість див.
(наспівувати, насвистувати) trillern термостійкість
vi, trällern vi термоанемометр ч
=
торлиця ж с.-г. Flachsbreche f=, -n, Hitzdrahtanemometer п -s,

Hanfbreche/=, -n термобарокамера ж

термалпя ж мед. Thermalgie f =, Thermobarokammer /=, -п

-ilen термобатарея ж фіз.

термальний thermal, Thermal- Thermobatterie /=, -ijen
торми мн 1. icm. Thermen pl; warme термограф ч метеор. Thermograph
Bäder; 2. геол. Thermalquellen pl т -еп,-еп

торміка ж Thermik/=, Wärmelehre термодинаміка ж Thermodynamik

/= /=, mechanische Wärmelehre
термін1 ч (строк) Frist f =, -en; термодинамічний thermodyna¬
(тривалість) Dauer f =; (точно misch
визначений момент, дата) термоелектричний спец. thermo|e-
Termin т -s, -е; ~
доставки lektrisch
Liefertermin т -s, -е; у найкоротший ~

термоелемент ч спец.
in kürzester [allerkürzester] Frist; у Thermoelement п -(e)s, -е
 термозварювання 800

термозварювання Heißsiegeln п -s термопластичний thermoplastisch,

с

термозит ч тех. warmbildsam

Hoch|ofenschaumschlacke f =, -n, Kunstbims m -es, термореактивний duroplastisch,
Thermosit m -(e)s, -e hitzehärtbar, thermoreaktiv
термозитний Thermosit-; бетон термореактор ч thermischer Reaktor
~

див. шлакопемзобетон; камінь ~

терморегулятор ч спец.

Hüttenschwemmstein m -(e)s, -e Thermoregler m -s, =, Wärmeregler m -s, =

термозитобетон ч див. терморегуляція ж спец. Thermo¬

шлакопемзобетон regulation /=, -en, Wärmeregulation
термоздод Thermosonde/=, -n
ч /=, -en, Wärmeregelung/=, -en
термоізоляція ж Wärmedämmung терморезистор ч Thermistor m -s,
/=, -en, Wärme|isolierung/=, -en -toren, temperatur| abhängiger
термокамера ж Thermokammer Widerstand
Wärmekammer/=, -n
/=, -n, терморела c Thermozeitschalter m

=
термокатад ч Glühkatode/=, -n -s, =, Temperaturrelais [-Де:] n =,

термокаутер чмед. Brenneisen n -s тармос ч Thermosflasche / =, -n,

термокл^й ч Schmelzkleber m -s, =, Thermosbehälter m -s, =,
т
Schmelzklebstoff m -(e)s, -e Wärmebehälter m -s, =

термокоагуляція ж Hitzekoagula¬ термосигналізатор ч

tion /=, -en, Thermokoagulation/=, Temperaturwarngerät n -(e)s, -e

-en термосити {розм.) {смикати)
термокомпенсація ж thermische zupfen vt; {тягти) zerren vt; {трясти)
Kompensation, rütteln vt
Temperaturkompensierung/^ -en термоскап ч Thermoskop n -s, -e

термолітичний thermolytisch термостабілізатор ч Thermostabi¬

термомагнітний thermomagnetisch lisator m -s, -en, Hitzestabilisator m
термометр ч Thermometer n -s, =; -s, -en

медичний Körperthermometer термостабільний thermostabil

~

n -s, =; Цельсія [Фаренгейта] термостабільність ж Thermosta¬

~

Thermometer nach Celsius bilität /=

[Fahrenheit] термостат ч Thermostat m -en, -en

термометричний thermometrisch термостатування c Temperatur¬

термоматрія ж Thermometrie / =, konstanthaltung/=,
-i|en, Temperaturmessung/=, -en Thermostatisierung^
термомеханічний thermomecha¬ термостійкий hitzebeständig,
nisch temperaturbeständig, wärmebeständig,
термообробка ж mex. wärmefestig
Wärmebehandlung/^ -en термостійкість ж thermische
термопара ж спец. thermo|elekt- Beständigkeit [Stabilität,
risches Element, Thermoelement n Festigkeit], Temperaturbeständigkeit / =,
-(e)s, -e, Thermo|elementpaar n -(e) Wärmebeständigkeit / =,
s, -e, Thermopaar n -(e)s, -e Wärmefestigkeit /=
термопатрон ч Wärmefuhler m -s,
=
термотерапія ж мед. Thermothera-
термопласт thermoplastischer
ч ple/=, -üen
Kunststoff, Thermoplast m -(e)s, -e, термохімічний thermochemisch
Plastomer n -(e)s. -e термоядерн||ий thermonuklear: ~a
801
енергія Kemfusions|energie /=;
зброя Thermonuklearwaffe /=, -п;
керований ~ий синтез gesteuerte
Kernfusion
терник ч бот. Schlehengebüsch
Domgebüsch п -es
-es,
тернистий 1. Dorn-, dornig, mit
Domen bewachsen; 2. перен.
dornenvoll, domenreich, voller Domen;
~
шлях mühsamer [domenreicher]
Weg, Leidensweg -(e)s, -e
m терпіти 1. (допускати) dulden vt,
терновий Dornen-, Schlehen-; ~
вінець рел., тж. перен. Dornenkranz
т -es, -kränze, Dornenkrone /=, -n;
лишайник бот. Schlehenflechte
/=, -n
тернослив ч бот. Krieche f =,
Kriechenpflaume/=, -n
тернослива ж див. тернослив
терор ч Terror т -s; Gewaltherrschaft
/=; rücksichtsloses Vorgehen
n -s
тероризм ч Terrorismus m
-
тероризувати terrorisieren V/
терорист ч Terrorist m -en, -en
терористка ж Terroristin/=, -nen
терористичн||ий Terror-; terroris¬
tisch; ~a банда Terrorbande f-, -n;
~ий акт Terrorjanschlag m -(e)s,
-Schläge, Terrorakt m -(e)s, -e
терпеливий див. терплячий
терпеливість ж див. терплячість und Fleiß bricht alles Eis
терпентин ч хім. Terpentin т -s
терпець ч див. терпіння; у мене
увірвався mir reißt die Geduld, die
Geduld geht mir aus; розм. es wird
mir zu bunt, das dauert mir zu lange,
mir platzt der Kragen
терпимий (розм.) duldsam; (cmep- терпкий herb
пний) erträglich, leidlich;
(толерантний) tolerant; (перев. щодо
незначних проступків) großzügig
терпимість ж (розм.) Duldsamkeit
/=; Toleranz/=; Großzügigkeit/=
терпимо erträglich; це ще das lässt
~
sich noch ertragen, das geht noch,
das kann man noch aushalten
терплячий
~а терпіння c Geduld /=;
(поблажливість) Langmut f =;
книжн.
(витримка) Ausdauer f =; вивести з
~
aus der Fassung bringen* vt;
п виявляти Geduld üben; втратити
~
~
die Geduld verlieren*; розм. aus
der Haut fahren* vi (s); запастися
~м sich mit Geduld wappnen, sich in
Geduld fassen; набратися Geduld ~
aufbringen*
leiden* v/; 2. (витримувати)
ertragen* vt, aushalten* vt;
(переносити)
ertragen* vt; (стійко переносити
-
перев. про душевні страждання)
erdulden v/; біль den Schmerz
~
-n, ertragen*; 3. (миритися,
дозволяти) sich (D.) gefallen lassen* vt;
(вимушено, як щось неминуче)
hinnehmen* vt; (покірно дане долею)
tragen* v/; страждання Leid
~
tragen*; 4. (страждати, мучитися)
leiden* v/; <§> не можу (не ~
люблю, не переношу) ich kann nicht
leiden [ausstehen*; розм. riechen*];
терпи, козаче, отаманом будеш
(прислів я) mit Geduld und Zeit
kommt
man (mählich) weit, mit
Geduld und Spucke fängt man eine
Mucke, Geduld bringt Rosen, Mühe
терпітися: мені не терпиться es
drängt mich (+ Inf. з zu); ich brenne
~
darauf (+ Inf. з zu); розм. es juckt mir
in den Fingern, es kribbelt mir in den
Fingerspitzen; тобі не терпиться?
розм. juckt es dir in den Knochen?
терпкість ж Herbheit/=, Herbe/=
терпляче див. терплячий; (з вели¬
ким терпінням) mit Geduld und
Spucke; переносити sich (D.)
~
gefallen lassen* vt
терплячий geduldig;
(поблажливий) duldsam, langmütig;
(витривалий) ausdauernd
 терплячість 802

терплячість ж Geduld/=; Langmut will mit dem Kopf durch die Wand
/=; Ausdauer f= Tgcna ж Tesla n=,=
фіз.
терпнути erstarren vi (s); steif [starr, тесло c Dächsel m -s, =, Krummhaue
fuhllos] werden* vi (s) /=, -n
терпуг ч mex. Raspel/=, -n теслювати zimmern vi; als
тарти 1. reiben* vt; {чистити до arbeiten vi, Zimmerhandwerk
Zimmermann

блиску) blankscheuem vt, scheuern treiben*

vt, abscheuem vt; 2. (ушкоджувати тесля чZimmermann m -(e)s, -leute,
тертям, натирати про
-

Zimmerer n -s, =

взуття) scheuem vt; (про взуття, одяг) ТЄСЛЯР див. Т£СЛЯЧ

wund reiben* vt теслярний див. теслярський

т£рт||ий 1. gerieben; 2. див. теслярськ||ий Zimmer-; Zim¬
бувалий; ~а людина розм. ein mermanns-; ~а справа
geriebener Kunde Zimmerhandwerk п
-(e)s, розм. Zimmerei
тартися 1. sich reiben*, aufreiben* f-, ~ий олівець Zimmermannsstift
(об щось an D.y, 2. перен. verkehren т -(e)s, -е

т
v/, umgehen* vi (s) (серед когось теслярувати див. теслювати

mit D.y, несхв. sich herum treiben*; тест ч Test т -(e)s, -s/-e; на знан¬ ~

~
коло когось sich an j-n drängen; ня Wissenstest т -(e)s, -s/-e; на ~

(ласкаво) sich an j-n anschmiegen придатність Eignungstest т -(e)s,

тартка ж Reibeisen n -s, =
-s/-e
тертя c 1. тж. фіз. Reibung/=, -en; тастер ч ел., рад. Tester т -s, =,
mex., фіз. Friktion /=, -en; Prüfer т -s, =, Prüfgerät п -(e)s, -е
~

ковзання Gleitreibung f =, -en, тестувати testen vt

gleitende Reibung; (проковзування) тесть ч Schwiegervater т -s, -väter

Schlupffeibung/=, -en; кочення тет-а-тат unter vier Augen

~

rollende [wälzende] Reibung, татерев ч зоол. Birkhahn т -(e)s,

Rollreibung f =, -en, Wälzreibung f =, -hähne

-en; ~

руху Bewegungsreibung f =, тетериця ж див. тетерка

cnßKßK) ruhende Reibung, тетеріти (розм.) in Verwirrung [Ver¬
~

-en;
Ruhereibung f =, -en; 2. перев. мн legenheit] geraten* vi (s);
Reibungen pl; Differenzen pl; (розгубитися) bestürzt [betroffen] sein*
Meinungsverschiedenheiten pl v/ (s)
терцет ч муз. Terzett n -(e)s, -e тетарка ж зоол. Birkhuhn n -(e)s,
терцина ж літ. Terzine f-, -n -hühner, Birkhenne/=, -en
терція ж муз. Terz/=, -en тетерук ч див. тетерев
тес ч (dünne) Bretter
pl; Schnittholz тетраган ч мат. Tetragon п -s, -е.

n -es Vier|eck п -(e)s, -е

тесак ч 1. (теслярська сокира) тетрагональний tetragonal
Hackmesser n -s, =; 2. військ, icm. тетраедр ч мат. Tetra|eder п -s, =,
Schläger m -s, =, Stutzsäbel m -s, Vierflächner т -s, =
=

тесати behauen(*) vt; (надавати тетралагія ж літ., муз. Tetralogie

форму) zuhauen(*) vt; (стісувати) /=. -Üen
abstemmen vt: буд. dechseln vt; <§> тетраметр чліт. Tetrameter т -s, =

=
йому хоч кіл на голові теши ~
er тетрапад ч Vierfüßler т -s,
ist störrisch [книжн. starrköpfig]; er тетуватий див. Т-подібний
803 ТИЖНЯМИ

тефлон ч хім. Teflon п -S техпаспорт ч technisches Datenblatt,

технецій ч Technetium п -s (хім. Maschinenkarte /=, -n, Kennblatt n
знак Тс) -(e)s, -blätter, Kennkarte/=, -n
технізація ж Technisierung/= -еп тач||а ж 1. (пробоїна) Leck n -(e)s,
технік ч Techniker т -s, =; (про жін¬ -e; 2. (проникнення рідини)
ку) Technikerin/=, -nen Leckage [-30]/=, -n; давати ~y leck sein*
техніка ж 1. Technik f =; збірн. [werden*] vi (s)
Maschinen und Geräte; бойова течі||я ж 1. (ріки тощо) Strömung
~

technische Kampfmittel; Waffen f =, -en; Strom m -(e)s, Ströme;

und Geräte; сільськогосподарська
~
Landwirtschaftsmaschinen pl;
2. (навик, спосіб дії) Technik f=,
-en, Fertigkeit/=, -en
тохніко-економічний
technisch-ökonomisch, technisch-wirtschaftlich
технікум ч Technikum n -s, -ka/-ken,
верхня ~я (ріки) Oberlauf m -(e)
s; вихрова ~я Wirbelströmung/=,
-en, Wirbelstrom m -(e)s, -ströme,
turbulente Strömung; нижня
(ріки) Unterlauf m -(e)s; середня ~я
(ріки) Mittellauf m -(e)s; вгору за
~єю strom|auf(wärts); вниз за ~єю

technische Fachschule strom|ab(wärts); пускати човен

техніцизм ч Technizismus m -s за das Boot treiben lassen*;
техніцист ч Technizist m -en, -en за ~єю тж. перен. mit dem Strom
технічн||ий 1. technisch; ~a до¬ [Wind]; проти -[тж. перен. gegen
кументація technische den Strom [Wind]; 2. (напрямок у
Unterlagen, technische Dokumentation, науці, мистецтві тощо) Strömung
Arbeits|unterlagen pl; ~ий алмаз /=, Richtung/=, -еп
-en;
Industriediamant m -en, -en, точка ж (kleine) Aktenmappef=, -е

industrieller Diamant; ~ий огляд див. теща ж Schwiegermutter/=, -mütter

техогляд; ~ий паспорт див. ти du (G. deiner, D. dir, A. dich); бути

техпаспорт; ~і дані technische Daten, на duzen v/; auf du und du sein*

Kenndaten pl;
культури ~i с.-г. vi (s) [stehen* vz] (з кимось mit D.)
technische Kulturen; ~o тигель ч mex. Tiegel m -s,
=

правильний fachgerecht; з ~нх

причин тигр ч зоол. Tiger m -s,
=

aus technischen Gründen; 2. (про тигреня c зоол. Tigerjunge n -n, -n

спортсмена тощо) gewandt, тигриця Ж ЗООЛ. Tigerin/=, -nen
geschickt; (technisch) perfekt тигровий Tiger-; (смугастий)
техногенний technogen getigert
технократ ч Technokrat m -en, -en тигрячий Tiger-
технократія Technokratje/=
ж тиждень ч Woche f =, -n; кожного

технолог ч (чоловік) Technologe т тижня jede Woche, allwöchentlich;

-n, -п; (жінка) Technologin/=, -nen минулого тижня vorige Woche;
технологічний technologisch наступного тижня näch|ste
технологія ж Technologie/=, -Цеп, Woche; раз на два тижні alle zwei
Verfahrenstechnik f =, -en; Wochen, alle vierzehn Tage; через
Fertigungstechnik /=, -en; [за] in einer Woche, heute in acht
~

інформаційна
~

Informationstechnologie f =, Tagen
-ijen (скор. IT) тижновий Wochen-, wöchentlich
техогляд ч technische Inspektion тижневик ч Wochenschrift/=, -en
[Durchsicht] тижнями wochenlang
 тик 804

тик1 чмед. Tick т -s, -s; nervöses [-V-] тимєлая бот.

Spatzenzungef=, -n
ж

Zucken ТИМ2Л ч хім.Thymol п -s

тик2 ч {тканина) Drillich т -s, -е, тимофіївка ж бот. Lieschgras п -es
Zwillich т -s, -е тимпан ч муз., apxim. Tympanum п
тик3 ч бот. Teakbaum ['ti:k-] т -(е) -s, -па

s, -bäume, Tiekbaum т -(e)s, -bäume тимчас£>в||ий zeitweilig; (про

тикати1 1. (встромляти, втикати)
stecken vt, einstecken vt; (hin)ein-
stoßen* vt; 2. (давати, подавати)
reichen vt, geben* vt; 3.
(торкатися) berühren vt; 4. (показувати)
weisen* vt, zeigen vt; ~
пальцем
mit dem Finger weisen* [zeigen,
deuten] (на когось, щось auf А.)
тикати2 (говорити на ти ) duzen
vt
заходи, уряд тогцо) provisorisch [-v-];
(який діє, існує поки що) vorläufig;
(минущий) vorübergehend;
(аварійний) Not-; (допоміжний) Behelf-;
(який працює у разі потреби
замінити постійного працівника)
aushilfsweise; ~а міра provisorische
Maßnahme, Notbehelf т -(e)s, -е;
~а накладка Notlasche /=, -п; ~а
опора (опалубки тощо) Notstütze

т
тикатися 1. (наштовхуватися) /=, -п; ~ий навк Behelfsdach п -(е)
sich stoßen* (на когось, щось ge^ s, -dächer; ~ий працівник
gen А.); anstoßen* vi (s) (на kurzfristig Angestellter Arbeiter; ~ий уряд
когось, щось an DJА.)', 2. (безладно provisorische Regierung; Ч
рухатися, кидатися) hin und her житлові будинки Behelfwohnbauten pl
laufen* vi (s); 3. (втручатися) sich тимчасом indes, indessen, inzwi¬
einmischen schen, mittlerweile
тикнути(ся) див. тикати(ся) тин ч Flechtzaun m -(e)s, -zäune;

тиковий1 Drillich-, Zwfllich- огороджувати ~ом abzäunen vt,

тиковЦий2 бот. Teak- [ti:k-], Tiek-; umzäunen vt; <§> це ні в ні в ворота ~

~e дерево 1) (деревина) Teakholz n das ist völlig fehl am Platze

-es, Tiekholz n -es; 2) (рослина) див. тинди-ринди leeres Geschwätz
тик3 тинойджер ч Teenager ['timezcfea]
=
тил ч військ. Rücken т -s, =; m -s,

Hinterland п -(e)s; заходити в тинктура ж Tinktur/=, -en

~

umgehen* vt; in den Rücken gehen* vi (s) тиньк ч див. штукатурка

(когось D.y нападати з ~y in den тинькар ч див. штукатур

Rücken fallen* vi (s) (на когось D.); тинькувати див. штукатурити

обходити з ~y im Rücken fassen vt тинятися (розм.) (перев. не спішучи
тиловий військ, rückwärtig, Rück-, і без певної мети й напрямку, без

Rücken-; ~

загін Nachtrupp m -s, -s діла) schlendern vi (s),

тильда ж полігр. Tilde/=, -n umherschlendem
vi (s); (перев. без певної мети
тильний: ~
бік долоні Handrücken й напрямку) streichen* vi (s),
m -s, =; äußere Handfläche herumstreichen* vi (s),
тим: ~

більше, що... um so mehr, umherstreichen* vi (s); (блукати) umher|irren

als...; гірше um so
~

schlimmer, vi (s), umherstreifen vi (s);

desto schlimmer; краще um so
~

(вештатися) розм. sich herumbummeln;

besser, desto
besser; між ~
див. (бродити) umherschweifen vi (s);
тимчасом; разом з ~

zugleich, bei (бродяжити) sich umhertreiben*,

alledem sich herumtreiben*; (по вулиці без
805 тиснений

діла) Pflaster treten* vt; фам. dam- масовий Massenauflage /=,

~
-n;
meln vi (s) виходити великим ~ем in hoher
тип ч 1. Typ m -s, -en; {вид) Art/=, Auflage erscheinen* vi (s); 2.
-en; конструкції Konstruktions|-
~

тощо) 2A&Mngf=,
{лотереї -en;
art /=, -en, Ausfuhrungs|art/=, -en, виходити в seine Zeit abgedient
~

Bau|art /=, -en; 2. {зразок) Klasse [ausgedient] haben*; розм. zum

f =, -n, Modell n -s, -e; 3. біол. alten Eisen geworfen werden*

Stamm m -(e)s, Stämme; 4. {людина, тиражувати спец, vervielfältigen vt

індивід) Kerl m -(e)s, -z/розм. -s, тиран ч Tyrann m -en, -en, Gewalt¬
=
Subjekt n -(e)s, -e, Exemplar n -s, -e; herrscher m -s,

ну й він (що й казати)! розм. der тиранити tyrannisieren vt

~

ist mir (auch) der Rechte [Richtige]! тиранічний tyrannisch, Tyrannen-,

типаж ч Typenreihe/=, -n Gewalt-
типізація ж Typisieren n -s, Typi¬ тиранія ж Tyrannei/=,

sierung/=, -en Gewaltherrschaft /=

типізувати typisieren vt, typisch тиранозавр ч зоол. Tyrannosaurus m
gestalten vt =, -riier
типовий typisch; {характерний) тиранський див. тиранічний
charakteristisch [k-], kennzeichnend ти po с Gedankenstrich т -(e)s, -е,
типові |ий Typen-, typisiert; Muster-; Bindestrich т -(e)s, -е
Einheits-; ~e будівництво тиреотропний thyreotrop
Einheitsbau m -(e)s, Typenbau m -(e)s; ~e тиристор ч тех. Thyristor т -s, -to¬
проектування Typenprojektierung ren

/=, -en; ~нй договір Mustervertrag тиркавий mit abgerupften Federn

m -(e)s, -träge, Rahmenvertrag m -(e) тирлигач ч розм. Fiedeler т -s, =

s, -träge; ~ий зразок Klassenmuster тирликати див. терликати

Typenmuster тирлич ч бот. Enzian т -s,
~
n -s, =, n -s, =; ~ий -е;

норматив typisiertes Normativ, безстебловий бот. Kochscher

Typennormativ n -s, -e Enzian; весняний бот. Frühlings-
~

типовість ж Typische n -n; Enzian т -s, -е; вирізаний бот.

~

Kennzeichnende n -n Ausgeschnittener Enzian; жовтий ~

тип£граф ч зоол. Buchdrucker m -s, бот. Gelber Enzian; ~

звичайний
=.Fichtenborkenkäfer m -s, = бот. Lungen-Enzian т -s, -е;
~

типолітографія ж Buch- und крапчастий бот. Tüpfel-Enzian т

Steindruckerei /=, -en -s, -е

типологічний typologisch тирса1 ж Holzmehl п -(e)s,

типологія ж Typologie/=, -i en Sägemehl п -(e)s, Sägespäne pl
типорозмір ч Nenngröße/=, -n, Ty¬ тирса2 ж бот. Haar-Pfriemengras т
pengröße/=, -n -es

типчак ч бот. Schaf-Schwingel m тис ч бот. Eibe/=, -п, Eibenbaum т

-(e)s, -bäume, Taxus т =,

= =
-s,

тир ч Schießstand m -(e)s, -stände, тиск ч тж. перен. Druck т -(e)s:

Schießbude f =, -n; Schießplatz m перен. Nötigung/=, -en, Zwang т
-es, -plätze -(e)s; чинити перен. einen Druck ~

тирада ж Tirade/=, -n aus|üben; під ~ом unter Druck

тираж ч 1. полігр. Auflage /=, -n; тиснений geprägt, gepresst; папір ~
 тиснення 806

gekörntes [gemasertes, genarbtes] титанічний titanisch, titanenhaft;

Papier (гігантський) riesig, riesenhaft
рел. Messner
=
тиснення c 1. полігр. Prägung/=, титар ч т -s,

-en; Blinddruck m -(e)s; 2. (тиск, титло с філол. Titlo п -s, -s

потиск) Druck m -(e)s титр ч 1. хім., текст. Titer т -s.

тиснути 1. тж. перен. drücken (на =; 2. мед. Titer т -s, =,

когось, щось А., auf А); pressen vt; Verdünnungsstufe f =, -еп; бактерій ~

руку die Hand drücken; 2. (бути Bakterijengehalt т -(e)s; 3. кін.

тісним) zu eng sein* vi (s), drücken Aufschrift f =, -еп; заголовні ~и
vt, vi; 3. (про біль) be|engen vt, (фільму) Vorspann т -(e)s,
beklemmen* vt; у мене тисне в Filmvorspann т -(e)s, -е; заключні ~и
грудях ich habe Brustbeklemmungen; (фільму) Abspann т -(e)s, -е,
4. (обмежувати, пригнічувати) Nachspann т -(e)s, -е
bedrängen vt, bedrücken vt титрування с хім., текст. Titration
тиснутися (скупчуватися, /=, -еп, Titrieren п -s, Titrierung/=,
збиватися) (zusammen)drängen, sich -еп

häufen; (притулятися, титрувати хім., текст,titrieren vt

т
притискуватися) sich drücken (до когось, титул ч 1. полігр. Titel т -s, =; 2. Ti¬

чогось an А.); (протискуватися) tel т -s, =; (почесне звання)

sich durchdrängen, sich Ehrentitel т -s,

=

durchzwängen*; (тісно сидіти) eng [gedrängt] титулований tituliert

sitzen* vi; (жити тісно) eng
[zusammengedrängt] leben vi
тиснява ж Gedränge n -s; Engef=
тисяч)|a ж 1. tausend; 2. Tausend n
-s; 3.мат. Tausend/=, -en; 4.: ~\mh
(багато людей) Tausende und aber
титулувати titulieren vt, benennen* vt
титульнЦий полігр. Titel-; ~а
сторінка Titelseite/=, -п; ~ий аркуш
Titelblatt п -(e)s, -blätter
тиф ч мед. Typhus т =; висипний
~

Flecktyphus т =; поворотний ~

Tausende; ~i людей Tausende von Rückfalltyphus т -, черевний ~

Menschen; ~y разів tausendmal Bauchtyphus т =, Unterleibstyphus

=
тисячами zu Tausenden т =, Abdominaltyphus т

тисячн||ий der [die, das] tausendste; тифозний Typhus-

~a чдстка ein Tausendstel; ~ий
натовп tausendköpfige Menge
тисячоголосий tausendstimmig
тисячократний tausendfach
тисячолітній tausendjährig
тисячоліття c (період) Jahr¬
tausend n -s, -e; Millennium n -s,
-ni|en; {річниця) tausendjähriges
Jubiläjum
титан1 ч Titan n -s (хім. знак Ті)
титан2 ч (видатна, героїчна особа)
Titan т -еп. -еп
титан3 ч (кип'ятильник)
Heißwasserbereiter т -s, =, Wasserboiler
=
-s.
тифощ ** ліед. Typhojid п -(e)s, -е
тих||ий (неголосний) still, leise; (при¬
глушений) gedämpt; (спокійний)
ruhig, still; (лагідний) sanft;
(затишний) lauschig; (повільний) langsam;
(нешвидкий, зм 'якою ходою) sacht;
<§> ~а година Ruhestunde/=, -п; ~а
вода греблю рве [у -ому болоті
чорти водяться] (прислів'я) Stille
Wasser sind tief, stille Wasser haben
tiefen Grund, stillem Wasser und
schweigenden Leuten ist nicht zu
trauen
т тихісінький ganz still; розм. mäus|-
chenstill. mucksmäusjchenstill
807
тихішати див. тихнути
тихіше: ~! Ruhe!, ruhig!, sei [seid]
still!
тихнути ruhiger [stiller, leiser]
werden* vi (s)
тихо (неголосно) still, leise; (без
шуму) geräuschlos; (тж. непомітно,
нишком) auf leisen Sohlen;
(спокійно) ruhig; (про погоду) still,
windstill; (повільно) langsam;
(нешвидко, неквапно, з м 'якою ходою)
sacht(e)
тихомирити beruhigen vt,
beschwichtigen vt, zur Ruhe bringen* vt
тихомирний ruhig, friedfertig
тихоня ч/ж див. тишко
тихоокеанський Pazifik-, pazifisch
тихоплинний (поет.) leicht [still,
leise, ruhig] fließend [schwimmend]
тихохідний (про транспорт)
langsamfahrend; (про механізм) lang¬
samlaufend
тихцем 1. (потихеньку, неголосно)
still, leise, ruhig; 2. (непомітно,
криючись) im Stillen,
stillschweigend, heimlich; розм.
klammheimlich
тихшати див. тихнути
тихше stiller, leiser; ruhiger; <§>
їдеш, далі будеш (прислів'я) Eile
mit Weile; wer sacht fährt, kommt
auch an; mit Sacht, mit Bedacht hat s
mancher weit gebracht
тицяти stoßen* vt, (hinein)stoßen vt;
(hinein)stecken vt; ~
пальцем mit
dem Finger zeigen [weisen*] (на
когось, щось auf Я.)
тичина ж Stangef-, -n; Stütze/=, -n
тичинка ж бот. Staubfaden m -s,
-fäden
тичка ж Stange /=, -n; Stütze /=,
-n; Absteckpfahl m -(e)s, -pfähle,
Absteckstange/=, -n; для хмелю
~
Hopfenstange/=, -n
тичкувати stocken vt, abstecken vt
тиш||а ж Stille/=, -n; Lautlosigkeit
тіл||о
/ =; Geräuschlosigkeit / =;
(спокій) Ruhe /=; німа [мертва] ~a
Totenstille f-, Grabesstille /=;
дотримуватися ~i Ruhe halten*;
настала німа [мертва] ~a es wurde
totenstill; порушувати ~y die Ruhe
stören; die Stflle unterbrechen*; тут
~a hier ist es still; hier herrscht Stille
[Ruhe]
тишк2 ч розм. Leisetreter m -s, =,
Duckmäuser m -s, =
тишком (розм.) (тихо) in aller Stille;
(тайкома) im Stillen; (таємно)
heimlich, im Geheimen
тишком-нишком (розм.) ganz
heimlich; розм. klammheimlich; auf
Schleichwegen
тіара ж рел. Tiara/=, -ren
тібетський tibetanisch, tibetisch
тік ч с.-г. Tenne/=, -n; Dreschboden
m -s, =/-böden, Dreschplatz m -es,
-plätze
ткати (розм.) ticken vi
тікеЦти 1. (бігти) weglaufen* vi (s),
fortlaufen* vi (s), davonlaufen* vi
(s); 2. (рятуватися втечею)
fliehen* vi (s), die Flucht ergreifen*;
flüchten vi (s); хоч ~й! розм. es
~
ist zum Davonlaufen!
тіктакати див. тікати
тіл£сн||ий Körper-, Leibes-;
körperlich; ~e покарання
Körperstrafe / =, -n, Leibesstrafe /=, -n,
Prügelstrafe / =, -n, körperliche
Strafe [Züchtigung]; -ого кольору
fleischfarben
тілесність ж Körperlichkeit/=
тіл||о c (предмет, тж. фіз.) Kör¬
per т -s, =; (організм) Leib т -(е)
s, -er, Körper т -s, =; стороннє ~о
Fremdkörper т -s, =; тверде ~о фіз.
fester Körper, Festkörper т -s, =;
частини ~а Körperteile pl; <§>
Боже ~о (свято) рел.
Fronleichnamstag т -(e)s; бути відданим душею
і ~ом mit Leib und Seele ergeben
 тілогрійка 808

sein* vi (s); бути в -і dick [розм. в ~і тж. перен. sich im Schatten

wohlbeleibt] sein* vi (s); нагуляти [перен. im Hintergrund] halten*, im
~o Fettansetzen, fett werden* vi (s) Schatten [перен. im Hintergrund]
тілогрійка ж Wattejacke/^, -n bleiben* vi (s)
тілоріз бот. Krebsschere/=, -n
ч тіньовЦий schattig, Schatten-; ~a

тільки 1. nur; {вжив, як прислівник сторона Schattenseite/=, -n; <§> -a

і прикметник) bloß; (всього лише, економіка Schattenwirtschaft f =;
винятково; вжив. тк. як ий кабінет політ.

прислівник) lediglich; (винятково, Schattenkabinett n -(e)s, -e

суцільно, абсолютно; вжив. тк. тіньолюбний schattenliebend

як прислівник, тж. між тінявий див. тінистий
прийменником та іменником) lauter; тінястий див. тінистий
(один; вжив. тк. як прислівник) тіпаЦти (трясти, стрясати) schüt¬
allein; (єдиний, один, виключно, teln vz, rütteln vt; (смикати) zupfen
винятково) einzig und allein; (у vt; йога ~c пропасниця es fiebert
часовому відношенні, не раніше) erst; ihn; er hat Schüttelfrost

т
~
він er allein, nur er; з любові ~
тіпати (льон) brechen* vZ, raffen vt;
aus lauter Liebe; одна брехня
~

(бавовну) fasern vt; (коноплі)

lauter Lügen; словами mit bloßen
-
zerfasern vt

Worten; ~
тоді erst dann; ще -
тіпатися sich schütteln; (тремтіти)
друга година es ist erst zwei Uhr; zittern vi; (здригатися)
2.: як sobald, kaum; 3. (вжив,
-
zusammenzucken vi (s); (від страху) auffah-
для підсилення питальних слів) ren* vi (s)
in aller Welt, um alles in der Welt; тіпнутися див. тіпатися
і куди -...? розм. wo|hm in aller тіпун ч вет. Pips т -es; тобі на ~

Welt...?;<§> не ал£ й так^ж nicht язик! розм. möchtest du den Pips

nur. sondern auch; б wenn nur;~ ~
bekommen!
б він не запізнився wenn er sich тісн||ий 1. eng; (про одяг) knapp;
nur nicht verspätet; його й ~

(вузький, неширокий) schmal; ~е

бачили und fort war er; -
не я! розм. взуття enge Schuhe; дуже -ий
ohne mich!; so|eben, eben (erst);
~
що (про одяг) розм. knall|eng; 2.
спробуй ~! versuch nur!, untersteh (зімкнений, щільний) gedrängt;
dich nur!; чогц я не бачив! was
~

geschlossen; 3. (близький) eng, innig, nah; -а

ich nicht allesgesehen habe! дружба enge [innige] Freundschaft;
тільки-но so|eben, eben (erst) ~i зв язки enge Beziehungen;
тільна trächtig в -ому колі im engen
[kleinen]
тільник ч Matrosenhemd n -(e)s, -en Kreis(e); <§> загнати в -ий кут
тім я c анат. Scheitel m -s, =; він розм. in die Enge [Sackgasse] trei-
не в битий розм. er ist nicht von
~
ben* vt; світ -ий (прислів'я) die
gestern, er ist nicht auf den Kopf Welt ist ein Dorf
gefallen тіснина ж Enge /=, -n, Engpass m
тінистий schattig, schattenreich -es. -pässe

тін11ь ж Schatten m -s, =; кидати ь тіснити 1. (робити тісніш,

тж. перен. einen Schatten [перен. бузькіш. позбавляти місця, простору)

Makel] werfen* (на когось, щось engen vt, engmachen vt; 2.

auf А.); beschatten vt; триматися (пригнічувати) bedrängen vt, bedrücken
809 тлумачення

vt; 3. {супротивника} drängen vt, vergnügen; sich unterhalten*;

zurückdrängen vt (голосно) jubeln vi; (з радісними
тіснитися (бути в тісноті) sich викриками) jauchzen vi; (дивлячись
drängen; eng [gedrängt] sitzen* vi; на щось, тж. радіти з чиїхось

{жити тісно) eng [eingeengt, недоліків, невдач тощо) sich weiden

zusammengedrängt] leben vi, (чимось an D.)
zusammengepfercht wohnen vi; ткаля ж Weberin/=, -nen
{юрмитися) sich (zusammen)drängen, sich тканина ж (матеріал) Stoff т -(е)
häufen s, -е; текст., анат. Gewebe п -s,
тіснота ж Enge/=; Raummangel m =; з єднувальна -
анат.

-s; {тиснява) Gedränge n -s Bindegewebe п -s,

=

тіснуватий etwas eng ткати weben vt;

(тк. трикотажні
тістечко c Kuchen m -s, =
Törtchen
вироби і килими) wirken vt
n -s,
=
ткацьк||ий Web-; Weber-; -а
тіст||o І.харч. Teig -(e)s,
c m -e; -о не фабрика Weberei f =, -еп; -ий
сходить der Teig bleibt sitzen [geht верстат Webstuhl т -(e)s, -Stühle,
nicht auf]; -о піднімається der Teig Webmaschine /=, -n
T
=
geht auf; 2. {густа маса) teigige ткач ч Weber m -s,

Masse; Brei m -(e)s, -e, Schlempe ткачик ч зоол. Webervögel m -s,

/=, -n; цементне o -vögel

Zementschlempe /=, -n; з іншого -а {іншої ткнути див. тикати1
вдачі тощо -

про людей) розм. aus тлінний (книжн.) vergänglich

anderem Holz (geschnitzt), von
anderem Schrot und Korn; з одного
-а розм. gleichen [eines] Schlages,
aus dem gleichen [aus gleichem,
demselben] Holz (geschnitzt)
тістомісилка ж Teigknetmaschine
/=, -n, Knetmaschine/=, -n
тістомішалка ж див. тістомісилка
тістоподібний teig|artig, teigig
тітка ж Tante /=, -п; швейц. Base
тлінність ж (книжн.) Vergänglich¬
keit /=
тління с (жевріння) Glimmen п -s;
aus (гниття) Fäulnis f =, Verwesung
/=, -en
тлЩти 1. (жевріти) ghmmen(*)
vi; (повільно, без полум я горіти)
schwelen vi; (горіти, зберігаючи
жар) glühen vi; 2. (гнити) faulen vi,
verwesen vi (s), (ver)modern vi (s);

/=, -n 3. (проявлятися в незначній мірі)

тіч||ка ж біол. Brunst/=, Brunft/=; ghmmen(*) vi; у мене ще -є
(у собак) Läufigkeit/=; період -ки сподівання, що... ich hege noch die
Brunstzeit f =; перебувати в -ці schwache Hoffnung, dass...
brunften vi, brunsten vi, brunftig тло c Grund m -(e)s, Gründe; тж.

[brünstig] werden* vi (s) перен. Hintergrund m -(e)s, -gründe;

тішити {радувати) (er)freuen vt; виділятися на тлі тж. перен. sich
{приносити задоволення, vom Hintergrund abheben*

насолоду) ergötzen vt; {веселити} тлум ч (розм.) Gedränge п -s,

belustigen vi; (розважати) unterhalten* vt Getümmel n -s; Durch|einander n -s
тішитися sich (er)ffeuen; тлумак ч див. клунок
(насолоджуватися, перев., дивлячись на тлумач ч Kommentator т -s, -toren.

щось) sich ergötzen (чимось an D.}', Deuter =

Ausleger m -s, =, m -s,

(забавлятися) sich belustigen, sich тлумачення c Erläuterung f -en,

 тлумачити 810

Kommentar т -s, -е; Gesellschaft/^, -en; (коло знайомих,

(інтерпретація, виклад) Deutung/=, -en, Aus-
legung/=, -еп
тлумачити (роз яснювати) erklären
v/, erläutern vt; (інтерпретувати,
викладати) deuten v/, auslegen vt;
оточення) Umgang m -(e)s; 2.
(громадська організація) Verein m -(e)s,
-e; (комерційне) ек. Gesellschaft/=,
-en; (кооперативне) ек.
Genossenschaft f =, -en; акціонерне ~

(коментувати) kommentieren vt Aktiengesellschaftf=, (скор. AG);

-en

тлумачний: словник erklärendes

~

просте Gesellschaft des

~

Wörterbuch bürgerlichen Rechts; споживче ~

тлумити 1. (знищувати, нівечити) Konsumverein m -(e)s, -e; стрілецьке ~

verderben* vt, vernichten vt; 2. Schützenverein m-(e)s, -e; торгове

(заглушати) dämpfen, unterdrücken Handelsgesellschaft f -,
~ ~
-en; з

vt; 3. (бити) prügeln vt; розм. обмеженою відповідальністю

dreschen* vt, verhauen(*) vt Gesellschaft mit beschränkter
тлустий (розм.) (wohl)beleibt; (про Haftung (скор. GmbH)
людину) wohlgenährt; (про товариські|ий (незамкнутий)
Т тварину) gemästet; (жирний) fett; gesellig; (який залюбки вступає в

(товстий) dick розмову) mitteilsam; (привітний,

тля ж зоол. Blattlaus f-, -läuse дружній) freundschaftlich,
тмин ч бот. Kümmel т -s kameradschaftlich; (колегіальний)
тнути див. тяти kollegial; (люб язний) freundlich; (перев.
то (тоді) so, dann; 2.:
1. з поблажливою доброзичливістю
bald..., bald...; так,
~ ~
інакше до підлеглих) leutselig; (з
bald so, bald anders; einmal so, підкресленням ввічливості при

einmal anders; та й außerdem,

~

спілкуванні) umgänglich; ~а зустріч [гра]

überdies (auch noch), und auch; спорт. Freundschaftstreffen п -s, =,
~

так, сяк [~ туди,

~

сюди] ~

Freundschaftsspiel п -(e)s, -е; ~ий

(про суперечливі накази, суд Ehrengericht п -(e)s, -е
розпорядження тощо) розм. rin in die товариськість ж Geselligkeit f =;
Kartoffeln, raus aus den Kartoffeln Mitteilsamkeit f =; Kameradschaft
Tfi-TO na eben /=, Kameradschaftlichkeit/=;
TfiÖTO das heißt (скор. d. h.); das ist; Leutseligkeit/=; Umgänglichkeit/=
(а саме) nämlich товариш ч 1. (по партії)', (чоловік)
товзр ч Ware f =, -n; (виріб) Genosse т -n, -п; (жінка) Genossin
Artikel m -s, =; збірн. Güter pl; ~и f=, -nen; 2. (приятель) Kamerad m
високої якості Qualitätswaren pl, -en, -en; (по роботі) Kollege m -n,

Waren von hoher Qualität; -n; (соратник) Gefährte m -n, -n,

~

першої необхідності Mitkämpfer m -s, =, Kampfgefährte

lebensnotwendige [lebenswichtige] Ware; ~и m -n, -n; бойовий [фронтовий]
тривалого користування Dauerwaren ~

Kriegsgefährte m -n. -n,

pl, langlebige Güter; ~и широкого Kriegskamerad m -en, -en, Frontkamerad m
вжитку Massenartikel pl, -en, -en; шкільний Schulfreund
~

Massenbedarfsgüter pl; <§> показати m -(e)s, -e; Schulkamerad m -en,

~

лицем von der besten Seite [im по дорозі Reisegefährte m

~

-en;
günstigsten Lichte] zeigen vt -n, -n; по зброї Waffengefährte m
~

товариство c 1. (дружня компанія) -n, -n, Waffenbruder m -s, -brüder;

~
811 товстолисті

по навчанню (у школі) Mitschüler товарорух ч ек. Warenbewegung

/я -s, =; (у ВНЗ)'. (студент) /=, -en
Kommilitone т -n, -n, Studienkollege т товкач ч Stampfer m -s, =, Stampfe
-п, -п;(студентка) Kommilitonin /=, -n, Mörserkeule/=, -n
/= -nen, Studijenkollegin /=, -nen; товкмачити (розм.) 1. (заштов¬
по роботі Kollege m -n, -n; розм. хувати, занурювати) (hinein)sto-
~

Kumpel m -s, =; по чарці ~

ßen* vt; 2. (бити) (ver)prügeln vt,
Saufbruder m -s, -brüder; <§> ддбрий schlagen*v/; 3. (роз яснювати)
це половина шляху (прислів'я) einprägen vt; розм. einhämmem vt, ein-
auf der Reise ein guter Gefährte ist trichtem vt, einbläuen vt
sogut wie ein Pferd товкотнача ж (розм.) Gedränge n

товаришка ж 1. (по партії) -s, Getümmel n -s

Genossin /=, -nen: 2. (приятелька) товкти zerstoßen* v/, stoßen* vt,

Kameradin /=, -nen; (по роботі) Kollegin zerkleinern vt
f =, -nen; (соратниця) Gefährtin товктися (вовтузитися) sich
=
f -nen, Mitkämpferin f =, -nen, herumtummeln; (запопадливо
Kampfgefährtin/=, -nen займатися) alle Hände voll zu tun haben*;
товаришування c Kameradschaft/= (стирчати) herumstehen* vi; як

товаришувати Kameradschaft pfle¬ Марко в пеклі фам. keine Ruhe im

gen Hintern haben*
товарн||ий ек. Waren-; залізн. товкучка ж (розм.) Trödelmarkt m

Güter-; ~a біржа Warenbörse /=, -n; -(e)s, -märkte; Flohmarkt m -(e)s,

~ий вигляд verkaufsgerechtes -märkte
Aussehen: ~ий потяг Güterzug m товмачити див. тлумачити
-(e)s, -züge; ~i запаси Bestand an товпитися sich drängen, sich zu¬

Waren, Warenbestand m -(e)s, sammendrängen, sich häufen

Warenvorräte pl; ~i потоки товст||ий (про предмет) dick, stark;
Warenströme pl, Handelsströme pl (про людину) dick, korpulent; ~a
товаровиробник ч ек. дошка Bohle /=, -n, Stammbohle /=,
Warenproduzent m -en,-en -n

товаровідправник ч ек. товстіти див. товстішати

Warenlabsender m -s, =, Warenabfertiger m товстішати dicker werden* vi (s),
-s,= zunehmen* vi; розм. aus der Naht
товарознавець ч ек. (посада) [aus den Nähten, aus allen Nähten]
Warensachverständige т -n, -п; platzen [gehen*] (s), in die Nähte
vi

(спеціальність) Warenkundler m -s,

=
setzen vi; ~

дріжджах розм.
як на

товарознавство c ек. Warenkunde wie ein Pfannkuchen aufgehen* vi

/=
товарознавчий warenkundlich
товарообіг ч ек. Warenumsatz m
-es, Warenumschlag m -(e)s
товарообмін ч ек. Warenaustausch
m -(e)s, Güteraustausch m -(e)s, товстокорий (про дерева) mit
Austausch von Waren [Gütern]
товароодержувач ч ек.
Warenempfänger m -s,
=
(s)
товстогубий dicklippig, mit
aufgeworfenen Lippen
товстрзадий (розм.) mit
ausladendem Hinterteil; груб. dick|arschig
dicker Rinde; (про плоди) dickschalig
товстолисті мн бот. Dickblattge¬
wächse pl
 товстолобик 812

товстолобик ч: ~
білий зоол. тож ja, doch; (отже) also
Silberkarpfen т -s, =; ~

строкатий тож-бо na also

зоол. Marmorkarpfen т -s,
=
той jener (m jener, fjene, n jenes, pl

товстоніжка ж зоол. Samenwespe jene); derjenige (m derjenige, f

/=, -П diejenige, n dasjenige, pl diejenigen);
товстоногий dickbeinig der (m der,/die, n das, pl die); же ~

товстопузий (розм.} dickbäuchig, derselbe; ні ні інший weder der

~

dickwanstig eine, noch der andere

товстостінний dickwandig токар ч (по металу) Dreher m -s, =;

товстосум ч розм. Geldsack т -(e)s, (по дереву) Drechsler m -s, =

-Säcke, Geldprotz т -es, -е токарний (по металу) Dreh-; (по

товстошкіріїий тж. перен. dick¬ дереву) Drechsel-; верстат
~

häutig, dickfellig; ~а тварина зоол. Drehbank /=, -bänke; Drechselbank

Dickhäuter т -s, =; бути ~им тж. /=, -bänke
перен. ein dickes Fell haben*, sich токарня ж Drechslerwerkstatt / =,
(D.) ein dickes Fell zulegen -Stätten, Drechslerei/=, -en;

т товстощок||ий pausbäckig; ~a Dreherei/^ -en

дитина розм. Pausback m -(e)s, -e токарство c Drechslerhandwerk n

товстуля ж див. товстунка -(e)s; Dreherhandwerk n -(e)s

товстун ч Dicke т -п, -п; розм. Fett¬ токарювати Dreherhandwerk
sack т -(e)s, -säcke, Fettwanst т -es, [Drechslerhandwerk] aus|üben
-wänste, Dickwanst m -es, -wänste токата ж муз. Tokkata/=, -ten
товстунка ж Dicke f -n, -n; розм. токовище c Balz|ort m -(e)s, -e
Dickchen n -s, =, Dickerchen n -s, =, токсикоз ч мед. Toxikose/=, -n
eine dicke Nudel токсиколог ч (чоловік) Toxikologe

товстуха ж див. товстунка m -n, -n, Giftkundige m -n, -n, Gift-

товчений gestoßen, zerkleinert sachverständige m -n, -n; (жінка)

товща ж Dicke/=; геол. Schicht/=, Toxikologin /=, -nen, Giftkundige
-en, Mächtigkeit/=, -en; Massef=, -n /-n, -n, Giftsachverständige/-n, -n
товщати dicker [fetter] werden* vi (s) токсикологічний toxikologisch
товщино ж Dicke /=; (льоду, токсикологія ж Toxikologie/=
стіни тощо) Stärke /=, -n; паперу
~
токсикоман ч Toxikomane m -n, -n

Papierstärke /=, -n;

~
пласта геол. токсикоманія ж Toxikomanie / =,
Schichtmächtigkeit /=, -en; ~

Giftsucht /=
стінки Wandstärke f =, -n, Wanddicke ж (розм.) Toxikoma-
токсикоманка
/=, -n; шару Schichtdicke/=, -n,
~

nin/=, -nen
Schichtstärke/=, -n токсин ч cneif. Toxin n -s, -e,
тога ж Toga/=, -gen Giftstoff m -(e)s, -e
тоголоз||ець ч Togolese m -n, -n, To- токсичний cneif. toxisch, giftig
gojer m -s, =; ~ка ж Togolesin /=, токсичність ж Toxizität/ =, Giftig¬
-nen, Togo|erin/=, -nen keit /=
тоголозький togolesisch тол ч Trinitrotoluol n -s

тоді 1. (у той час) dann, da; damals; толерантний tolerant; (терпимий)

2. (після того) da, dann, darauf; duldsam
daraufhin; як während
~

толерантність ж Toleranz / =;
тодішній damalig Duldsamkeit/=
813 тонізуючий
толк ч (розм.) (розум, глузд) тити, виснажувати) quälen vt,
Verstand -(e)s; (смисл) Sinn т -(е)
т peinigen vt; 2. мет. durchwärmen
s; (користь) Nutzen т -s; (вигода) vt; (чавун) tempern vt; 3. (овочі)
Vorteil т -(e)s; без ~у (безглуздо, dämpfen vt
безладно) sinnlos, unvernünftig, томцтися (мучитися) sich quälen

ungereimt; (даремно) unnütz, vi; (зазнавати втоми)

nutzlos; vergebens; з ~ом (з розумом) schmachten vi; (знемагати) vergehen* vi (s)

verständig, mit Sinn und Verstand; (від чогось vor D.)

(з добрим наслідком) mit Erfolg, томограф ч мед. Tomograph m -en,
erfolgreich; говорити без ~y in den -en

Wind reden vi; знати sich ~

томографія ж мед. Tomographie

verstehen* (в чомусь auf A); sich /=, -Цеп
auskennen* (в чомусь in D.); з нь^го тому 1. darum \розм. drum], deshalb,
вийде
~
er wird es zu etwas bringen, er deswegen; що weil; (оскільки
~ -

wird was Rechtes; з ньцго не вийде обгрунтування перев. наступного

~у aus ihm wird nichts Gescheites; твердження) da; (обгрунтування
розм. mit ihm ist nichts anzufangen; перев. попереднього твердження;
з ць£>го не вийде daraus wird~

сполучник сурядності) denn; (тим

nichts, das hat keinen Sinn більше, що) zumal; 2. (про час) vor
топковий verständig, vernünftig (D.); рік vor einem Jahr
~

толком (розумно) vernünftig, ver¬ тому-то eben darum [deshalb, deswe-

ständlich; (зрозуміло) gen]
zusammenhängend; (як належиться) wie es тон ч тж. перен. Ton m -(e)s, Töne;
sich gebührt (голосу) Laut m -(e)s, -e, Klang m
толока1 ж с.-г. Brach|acker m -s, -(e)s, Klänge; (колір, відтінок) Ton
-äcker, Brachfeld n -(e)s, -er m -(e)s, Töne, Tönung/=, -en;

толока2 ж gesellschaftliche (тональність) муз. Ton|art f =, -en,

[gemeinschaftliche] Arbeit [Feld|arbeit] Tonalität /=, -en; наказовим ~ом
толокну c Hafermehl n -s im Befehlston; задавати den Ton
~

толокнянка ж бот. Bärentraube/=, angeben*, tonangebend sein* vi (s);

-n збавляти seinen Ton mäßigen;
~

толочити zertreten* vt, zerdrücken змінювати einen anderen Ton

~

vt, zerstampfen vt anschlagen*; не говори зі мною

толуол ч див. метилбензол таким ~ом ich verbitte mir diesen

толь ч Dachpappe f-, -n, Teerpappe Ton
/=, -n тональний муз. Ton-, tonal
том ч Band m -(e)s, Bände тональність ж Ton|art f =, -en, To¬
томагавк ч Tomalhawk ['tomaha:k] nalität /=, -en

m -s, -s тонзиліт чмед. Tonsillitis/=, -riden,

томат ч бот. Tomate f-, -n Mandel|entzündung/=, -en
томатний Tomaten-; ~
сік Tomaten¬ тонзура ж рел. Tonsur/=, -en
saft -(e)s; cayc Tomatensoße тонізувати спец, tonisieren vt
~
m

/=,-n тонізуючий спец, tonisierend; to¬

томити (доводити до втоми,
1. nisch; ~
засіб tonisierendes Mittel,
знемоги) schmachten lassen* vt; Tonikum n -s, -ka; ~
напій
(мучити, болісно турбувати, гні¬ tonisierendes [tonisches] Getränk
 тонік 814

тонік ч Tonikum п -s, -ka топити1 {розпалювати піч) heizen

туніка ж муз. Tonika f =, -ken, vt, feuern vt, Feuer anmachen
Hauptton m -(e)s, -töne, Grundton m топити2 {лід тощо) schmelzen(*)
-(e)s, -töne {слабкі форми заст.) vt, zum

тонічний tonisch, akzentuierend Schmelzen bringen* vt;

{сніг)
тонк||ий 1. dünn; fein; {стрункий) auftauen vt; {жир) schmelzen(*) vt,
schlank; 2. {делікатний) zart; 3. auslassen* vt, zerlassen* vt
{вишуканий) fein, verfeinert; ~a робота топити3 1. {змушувати тонути,
feine Arbeit; ~ий натяк leise [feine] нищити у воді): {живу істоту)
Andeutung; ~ий нюх перен. eine ertränken vt; розм. ersäufen vt;
gute Nase, Fingerspitzengefühl n {корабель) versenken vt; 2.
-(e)s; ~ий розум scharfer Verstand; {руйнувати) перен. ruinieren vt, zu Grunde
~ий слух feines Gehör; ~ий смак [zugrunde] richten vt; {людину) ins
feiner [verfeinerter, ausgesuchter] Verderben stürzen vt
Geschmack; ~i риси обличчя feine топитися 1. {про піч) sich heizen,
Gesichtszüge sich erwärmen; heizen vi; brennen*
тонко див. тонкий; де там і vi; 2. {про віск, лід, масло тощо)
т
рветься {прислів 'я) dünn ist,
wo es schmelzen* vi (s), zerschmelzen* vi
da reißt s; wo der Faden dünn ist, da (s); {про сніг) tauen vi (h, s); {про
reißt er жир) zergehen* vi (s); 3. (у
тонковолокнистий feinfaserig річці тощо): {умисно) sich ertränken;
ТОНКОВОЛ0ЧЄНИЙ dünngezogen {ненавмисно) ertrinken* vi (s), ins
тонкомилений mehlfein Wasser gehen* vi (s)
тонкопористий engporig, kleinpo¬ топка ж див. горілка2
rig топкий sumpfig, morastig
тонкорозпилений feinstaubig топлен||ий geschmolzen, ausgelas¬
тонкорунний feinwollig sen; ~e сало Butterschmalz n -es; ~e
тонкощі мн Feinheiten pl, Einzelhei¬ молоко gedämpfte Milch
ten pl топляк ч спец. Senkholz n -es

тонна ж Tonne/=, -n топограф ч Topograph m -en, -en

тоннаж ч мор. Tonnengehalt m -(e)s, топографічнЦий topographisch;
-e; Tonnage [-39]/=; військ. Vermessungs-; ~a зйомка
{вантажопідйомність) Ladefähigkeitf- topographische Aufnahme; Landes-
тоннами tonnenweise |aufnahme f =, -n; ~ий умовний
тонно-кілометр ч Tonnenkilometer знак Kartenzeichen n -s, =;
=
m -s, topographisches Zeichen
тонометр ч Tonometer n -s, =, топографія ж Topographie/=
Druckmessjapparat m -(e)s, -e ТОПОЛОГІЧНИЙ topologisch
тонус ч мед. Tonus m
-

ТОПОЛОГІЯ ж Topologie/=, -ijen

тонути sinken* vi (s); {топитися тополя ж бот. Pappel /=, -п; срі¬
-

про людину) ertrinken* vi (s); {йти бляста [біла] ~

бот. Silberpappel
на дно про судно) untergehen* vi /=. -П
-

(s), untersinken* vi (s); тж. перен. топонім ч філол. Ortsname т -ns, -п,

versinken* vi (s) Toponym п -s, -е

тоншати dünner werden* vi (s) топоніміка ж філол. Toponymik/=,
топаз ч мін. Topas m -es, -e Ortsnamenkunde f=
815 торжествувати

топорище с Axtstiel т -(e)s, -е, Großhändler m -s, -, Großkaufmann

Beilstiel т
-(e)s, -е m -(e)s, -leute; що розносить
топтати {траву тощо) zertreten* vz, товари Hausierer m -s,
=

zerdrücken vt торг£в||ийдив. торговельний; ~a

топтатися: на місці von einem

~

марка Handelsmarke f -, -n; ~a

Fuß auf den anderen treten* vi (s); націнка Verkaufsspanne f =, -n,

перен. auf der Stelle treten* vi (s); Vertriebsspanne /=, -n; ~a палата
nicht vom Fleck [nicht von der f =, -n; ~e
Handelskammer

Stelle] kommen* vi (s) представництво Handelsvertretung f-,

Tßp6||a ж Beutel m -s, =; Tasche/=, -en; ~ий дім Handelsfirma/=, -en;
-n; Sack m -(e)s, Säcke; {жебрака) ~ий флот Handelsflotte/=, -n
Bettelsack m -(e)s, -säcke; піти з торговка ж Händlerin/=, -nen
~ами zum Bettler werden* vi (s), an торгово-промислов||ий Industne-
den Bettelstab kommen* [geraten*] und Handels-; ~a палата Industne-
vz (s); betteln gehen* vi (s); пустити und Handelskammer/=, -n
з ~ою an den Bettelstab bringen* vt, торгувати 1. handeln vt (чимось mit
zum Bettler machen vt; <§> носитися D.); {займатися торгівлею) T
як з писаною ~ою ein großes Getue Handel treiben*; {продавати) verkaufen
machen (з кимось, чимось mit D.) vt; розносячи товари hausieren
торбинка ж Quersack т -(e)s, vi (чимось mit £>.); 2. {про магазин)
-säcke ge|öffhet sein* vi (s)
торгаш ч {розм., знев.) Krämer т -s, торгуватися 1. {вести переговори,
=. Trödler т -s, =; знев. Krämerseele домовлятися про ціну тощо)
/=, -п; {спекулянт) Schacherer т -s, handeln vi; {вперто добиватися
поступок в ціні тощо) перев. осуд.

торгашеський merkantil feilschen vi (про щось um А.);

торг||и мн Versteigerung f =, -en, {підкреслюється жадібність
Auktion f-, -en; продавати з ~ів торговців тощо) schachern vi; 2. перен.
versteigern vt {сперечатися, домагаючись
торгівля ж Handel m -s; бартерна поступок собі або посщупаючись)
~
Tauschhandel m -s; внутрішня feilschen vi (про щось um А.)
~
Binnenhandel m -s; зовнішня ~

тореадор ч
Stierkämpfer т -s, =,
=
Außenhandel m -s; оптова ~

Stierfechter т -s,

Großhandel m -s тораро ч див. тореадор

торговельн||ий Handels-; ~a війна
Handelskrieg m -(e)s, -e; ~a мережа
Handelsnetz n -es, -e; ~a операція
Handelsgeschäft n -(e)s, -e; ~ий
автомат Verkaufsautomat m -en, -en;
~ий центр {про місто)
Handelszentrum n -s, -tren; {про
підприємство) Einkaufszentrum n -s, -ren; ~i
зв язки Handelsbeziehungen pl
торговець ч Händler m -s, =;
Kaufmann m -(e)s, -leute; дрібний
торець ч 1. {поперечна грань)Stirn¬
seite /=; 2. {брусок) Pflasterklotz т
-(e)s, -klötze; Holzpflaster п -s
торжества с 1. {свято) Feier f=, -n;
Feierstunde/=, -n; Feierlichkeit/=,
-en; Festlichkeit /=, -en; 2. {успіх,
перемога) Triumph m -(e)s, -e, Sieg
m -(e)s, -e; 3. {почуття
радості)
Jubel m -s
торжествувати triumphieren vi (над
~

кимось, чимось über А.); (радіти)

Kleinhändler m -s, =; великий ~

jubeln vi
 торій 816

тарій ч Thorium п -s {хім. знак Th) торпад||а ж Torpedo m -s, -s;

торік voriges Jahr, im vorigen Jahre викидати ~yTorpedo ausstoßen*
торішній vorjährig торпедний Torpedo-; ~

катер
торіювати mex., фіз. thorieren vt Torpedoschnellboot n -(e)s, -e
торкатися 1. (leicht) berühren vt, торпедоносець ч Torpedoträger m
anrühren vt, antasten vt; {злегка -s, =, Torpedoflugzeug n -(e)s, -e;

зачіпати) streifen vt; {злегка Torpedoschiff n -(e)s, -e

кінчиками пальців) antippen vt; {хапати
рукою) anfassen vt, angreifen* vt;
2. перен. {стосуватися) rühren vi
(чогось an А.); 3. {в розмові, у
викладі тощо) berühren vt
торпедувати torpedieren vt
торс ч {скульптура) Torso m -s, -s/-
si; {людини) Rumpf m -(e)s. Rümpfe
торсати {розм.) {смикати)
zupfen vt; {тягти ривками) zerren vt;

торкнутися див. торкатися {трясти) rütteln vt; {штовхати,

торкрат ч тех. Spritzbeton т -s, -s, пхати) stoßen* vt; ~
за рукав am

Torkretbeton [-,torj] m -s, -s / півд.- [beim] Ärmel zupfen vt

нім., aecmp. [-,to:n] m -s, -e торсіон ч mex. Drehstab m -(e)s,
Т торнадо ч метеор. Tornado m -s, -s -Stäbe, Torsionsstab m -(e)s, -Stäbe
торопіти {ніяковіти) verlegen sein* торсіоннЦий mex. Torsions-,
vi (s); {розгублюватися, відчувати Drehstab-; ~a підвіска
незручність, побоювання від не¬ Drehstabfederung f-, -en, Torsionsstabfederung
певності) schüchtern sein* vi (s) f-, -en; ~ий вал Torsionswelle/=,
Topßc ч Eisbank/=, -bänke, Eisblock -n, Stabfeder/=, -n
m -(e)s, -blocke; Pack|eis n -es торт ч Torte/=, -n
торохкати {розм.) 1. див. гриміти тортури мн 1. Folter f =, -n; {муки)
1; 2. mit Gepolter fallen lassen* Marter /=, -n; 2. перен. {моральне
[hinwerfen*] vt; 3. schmettern vt; einen страждання, муки) Qual f-, -en,
starken Schlag versetzen (когось D.) Tortur/=, -en; {біль, гризота) Pein
торохтій ч розм. Faselhans m -es, f=
-e/-hänse; {чоловік або жінка) торувати: дорогу Bahn brechen*
~

розм. Plappermaul п -(e)s, -mäuler, (до/для ЧОГОСЬ ZX);

~

с°бі дорогу
Schwatzmaul n -(e)s, -mäuler sich (ZX) einen Weg bahnen, sich
торохтійка ж розм. Faselliese f =, (ZX) Bahn brechen*
-n, Schnatterbüchse f=, -n торф ч Torf m -(e)s, -e;
торохтіти 1. {з гуркотом, шумом) лікувальний
~
Heiltorf m -(e)s, -e; добувати
poltern vi, rattern vi; Lärm machen; [різати] Torf stechen*; добувати
~

{про мотор) knattern vi; 2. ~

з-під води Torf baggern
{базікати) розм. plappern vi, schwatzen vi, торфовидобування c
faseln vi Torfgewinnung/^ -en
торочити 1. {висмикувати, торфовидобуток ч див.
витягати нитки) ausfädeln vt, auszup- торфовидобування
fen vt; 2. {обшивати облямівкою) торфовище с див. торф яник 1
befransenvt, Fransen an den Enden торфоутворення Torfbildung/=
с

machen, mit Fransen benähen vt -en,Vertorfung/^, -еп

торочити розм. faseln vi, leeres торф яний Torf-
Stroh dreschen* торф яник ч 1. {поклади торфу,
торочки мн Franse/=, -n {перев. pl) болото) Torfbruch [-bru:x] т -(e)s,
817 точнісінький

-brüche [-Ьгу:оз]; Torflager n -s, =

точити 1. див. гострити; 2. (на
Torfmoor n -(e)s, -e; Torfboden m -s, верстаті); (метал) drehen vt; (дерево)
-böden; 2. {робітник) Torfstecher m drechseln v/; 3. (про воду) aushöhlen
-s, =; {спеціаліст) Torffachmann m vt; 4. (про жуків, гризунів тощо)
-(e)s, -leute zernagen vt, zerfressen* vt; 5. (про
торф янистий Torf-, torfhaltig іржу) fressen* vt; <§> вода камінь
торц£в||ий 1.: ~a бруківка Holz¬ точить (прислів'я) steter Tropfen
pflaster n -s, =; 2. буд. Stirn-; ~a höhlt den Stein
стіна Stirnwand/=, -wände тачк||а ж мат., фіз. Punkt т -(e)s, -е;
торцювати 1. mex. plandrehen vt; (місце, пункт, o6 €7czw)Objektw-(e)s,
2. abkürzen vt, ablängen vt; kappen -е; больова ~а мед. Schmerzpunkt т
vt; 3.: ~

бруківку die Fahrbahn mit -(e)s, -е; вихідна ~а Ausgangspunkt

Holzpflaster auslegen т -(e)s, -е; торгова ~а

торшер ч Stehlampe f=, -n, Verkaufsstelle /=, -п; ~а акупунктури мед.

Stehleuchte f=, -n Akupunkturpunkt т -(e)s, -е; ~а
тост1 ч 1. {заздоровниця) Toast [to:st] влучання Treffpunkt т -(e)s, -е; ~а
m -(e)s, -e/-s, Trinkspruch m -(e)s, змащування Schmierstelle f =, -n;
-Sprüche; виголошувати einen ~
~а повороту (повертання)

Trinkspruch ausbringen* (в честь Wendepunkt т -(e)s, -е; (обертання)

когось auf А) Schwenkpunkt т -(e)s, -е; ~а
тост2 ч {підсмажений хліб) Toast прикладання (сили тощо)
[to:st] т -(e)s, -e/-s Angriffspunkt т -(e)s, -е; ~а прицілювання
тестер ч Toaster ['to:s-] т -s, -, Zielpunkt т -(e)s, -е; ~а роси фіз.
=
Röster [T0:s-] m -s, Taupunkt т -(e)s, -е
тоталізатор ч Totalisator m -s, точковЦий punktförmig, Punkt-; ~а
-toren; Toto nlm -s, -s [~aj лампа Punktlichtlampe f =,
тоталітаризм ч Totalitarismus m
=
-п; ~е [~е] зварювання
тоталітарний totalitär Punktschweißen п -s; ~ий [~ий] контакт
тотальний total, Total- punktförmige Berührung,
тотальність ж Totalität f= Punktkontakt т -(e)s, -е
тотем ч рел. Totem n -s, -s т^чнЦий (про дані тощо) genau,
=
тотемізм ч Totemismus m exakt; (про механізми тощо, тж.
тотожний identisch; {однаковий) про відповідь, виклад тощо) prä-
gleich, gleichbedeutend; {котрий zis(e); (який не допускає жодних
збігається) übereinstimmend; {про відхилень) strikt; (абсолютно
текст) gleichlautend точний) haargenau; (пунктуальний)
тотежність ж Identität f =; pünktlich; (вірний, істинний)
Gleichheit /=; Über|einstimmung/= getreu, getreulich; ~а механіка
точцло c Schleifstein m -(e)s, -e; Feinmechanik / =; ~е настроювання
{верстат) Schleifmaschine/=, -n Fein|einstellung/=, -en,
точильний Schleif-; Wetz-; ~
ка¬ Scharfleinstellung f -, -еп; ~і науки exakte
мінь Schleifstein m -(e)s, -e; ~

Wissenschaften; ~і прилади
ремінь Schleifriemen m -s, =, Präzisionslinstrumente pl,
Streichriemen m -s, = Präzisionsgeräte pl
точильник ч 1. (робітник) Schleifer точнісінький (розм.) ganz genau,
m -s, =; 2. зоол. Klopfkäfer m -s, haargenau, aufs Haar
=
 точнісінько 818

точнісінько (розм.) ganz genau, Digestion f =; порушення ~

aufs Haar, Strich für Strich; розм., Verdau jungsstörung/=, -en

жарт, bis aufs Tüpfelchen травма ж мед. Trauma n -s, -men/-
т£чніст||ь ж (про дані тогцо) mata; (рана) Verletzung f =, -en,
Genauigkeit f =, Exaktheit f =; (про Wunde f =, -n; виробнича ~

механізми тощо) Präzision f =; Betriebsverletzung f =, -en; Betriebs-

(пунктуальність) Pünktlichkeit/=; |Unfall m -(e)s, -falle; душевна
~ь вимірювання Messgenauigkeit -
seelisches Trauma, seelische
f =; ~ь дозування Erschütterung; побутява
~

Dosiergenauigkeit f =; з~ю до однієї десятої Alltagsverletzung f =, -en; родова

~

bis zu einer Genauigkeit von Null Geburtstrauma n -s, -men/-mata

Komma eins травматизм ч Traumatismus m -s,

точно 1. genau, exakt; Unfallgeschehen n -s; виробничий

präzis(e),
pünktlich; o 7 год. genau
~

-Arbeitsanfälle pl
[pünktlich] um 7 (Uhr); так само (як) травматичний traumatisch
~

genau so, genau wie, ebenso (wie); травматолог ч (чоловік) Traumato¬

~
такий genau derselbe; 2. loge m -n, -n; (жінка) Traumatolo-
т
(справді так, дійсно) wirklich; так gin/=, -nen
~! військ, jawohl!; (слухаюсь) zu травматологічний traumatologisch
Befehl! травматологія ж Traumatologie/=
тощо und so weiter (скор. usw.); und травмобезпочний verletzungssi¬
ähnliche(s) (скор. u. ä.); und cher, unfallsicher
dergleichen mehr (скор. u. dgl. m.) травмобезпячність ж
трав||a ж бот. Gras n -es; (зелень, Verletzungssicherheit /=, Unfallsicherheit/=
зілля) Kraut n -(e)s, Kräuter; (газон) травмувати ein Trauma zufügen vi
Rasen m -s; збірн. Gräser pl; ~и мн (когось D.); verletzen vt
бот. Gräser pl; (зілля, приправи) травний Verdaujungs-; тракт
~

харч., мед. Kräuter pl; цілюща ~а Verdaujungskanal m -(e)s, -näle

Heilkraut п -(e)s, -kräuter; це трдвник ч 1. див. гербарій; 2. зоол.
давня поросля darüber ist (птах) Rot | Schenkel т -s, =

längst Gras gewachsen травник ч (розм.) 1. (настоянка)

травень ч Mai m -(e)s/=
траверс ч військ. Schulterwehr /=,
-en, Querwandf-, -wände, Traverse
[-V-]/=, -n
траверса ж буд. Traverse [-v-]/=,
-n, Querbalken m -s, =, Querträger m
-s,=
травесті c театр. Travestie [-v-]/=,
-ijen
травинка ж Grashalm m -(e)s, -e
травити1 mex. ätzen vt, beizen vt; /=, -п; 2. зоол. (птах) Felskehlchen
хім. (кислотою) abbrennen* vt
Kräuterlikör т -s, -е;
Kräuterlaufguss т -es, -güsse; 2. (довідник)
Kräuterbuch п -(e)s, -bücher; 3.
(лікар) Kräutertherapeut т -en, -en
травоїдні І ий зоол. grasfressend; -а
тварина Grasfresser т -s,
=
трав яні|ий Gras-; Kraut-; ~яго кя-
льору grasgrün
трав янистий gras|artig
трав янка ж 1. бот. Heide-Nelke
п -s,
=

травити2 мор. (канат) nachgeben* трагедія ж тж. перен. Tragödie

vt, (ab)fieren vt, nachlassen* vt /=, -п; театр., літ. Trauerspiel п
травлення c Verdaujung f =; мед. -(e)s, -е
819 транзитивний

трагізм ч Tragik/=, Tragische п -п -e; ~ий поїзд

Treckerzug m -(e)s,
трагік Tragöde
ч т -п, -п -züge, Schlepperzug m -(e)s, -züge;
трагікомедія ж тж. перен. Tragi¬ ~ий причіпний плуг

komödie/=, -п Schlepperlanhängepflug m -(e)s, -pflüge

трагікомічний tragikomisch трактування c Auslegung f -en;
=

трагічний tragisch; (приголомшли¬ (тлумачення) Deutung/=, -en

вий, жахливий) erschütternd трактувати auslegen vt; deuten vt
традиційний traditionell; (який ді¬ трал ч (риболовний) Schleppnetz n
йшов до нас) überliefert -es, -e; (мінний) Räumgerät n -(e)s, -e

традиціоналізм ч Traditionalismus тралення c 1. мор. Minensuchen n

т
=
-s, Minenräumen n -s; 2.
традиціоналіст ч (книжн.) (риболовство) Schleppnetzfischerei/=
Traditionalist т -еп,-еп тралер ч 1. мор. Minensucher m -s,
традиціЦя ж Tradition/=, -еп; =, Minensuchboot n -(e)s, -e; 2.

(звичаї, що дійшли до нас) (риболовний) Schleppnetzboot n -(e)s,

Überlieferung f -, -еп; (обряди) Gebräuche -e

pl; за ~єю traditionsgemäß тралити 1. mit dem Schleppnetz

T
траєкторія ж фіз., мат. Bahn/=, fischen vi, vt; 2. мор. Minen suchen
=
-еп; (польоту) Flugbahn f -еп; [räumen]
~

променів Strahlengang т -(e)s, трамбівка ж Stampfer m -s, =; mex.

-gänge Ramme/=, -n
трак ч тех. (гусениці) Kettenglied п трамбувати stampfen vt, rammen vt
-(e)s, -er трамва||й ч Straßenbahn / =, -en;
тракт ч Straße/=, -п, Landstraße f-, (вагон) Straßenbahnwagen m -s, =;
aem. Gasweg т -(e)s, виходити з ~ю aus der Straßenbahn
~

-п; газовий
-е; шлунково-кишковий steigen* [aussteigen*] vi (s); їхати
~
анат.

Magen-Darm-Trakt т -(e)s, -е, Ма- ~єм mit der Straßenbahn fahren* vi

gen-Darm-Kanal т -s, -näle (s); сідати у ~й in die Straßenbahn
трактат ч Traktat m/n -(e)s, -е, steigen* [einsteigen*] vi (s)
Abhandlung/^ -еп трамвайнЦий Straßenbahn-; ~a
трактир ч Schenke/=, -п; Wirtshaus зупинка Straßenbahnhaltestelle / =,

п -es, -häuser -n; ~ий маршрут Straßenbahnlinie

трактирник ч Schankwirt т -(e)s,
трактор ч Traktor т -s, -toren;
гусеничнийRaupenschlepper т -s, =,
~
-е /=, -n; ~ий парк Straßenbahnhof m
-(e)s, -höfe, Straßenbahndepot [-,po:]
n -s, -s

Raupentraktor т -s, -еп; колісний трамплін ч (лижний)

~

Radschlepper т -s, =, Radtraktor т Sprungschanze / =, -n; (для стрибків у воду)

-s, -еп Sprungturm т -(e)s, -türme; тж.

=
трактор-тягач ч Schlepper т -s, перен. Sprungbrett п -(e)s, -er

трактор-штовхач ч Schubtraktor т трамувати мор. kielholen vt

-S, -еп транзистор ч Transistor т -s, -toren

тракторист ч Traktorist транзисторний:

т -еп, -еп, приймач Tran-
-

Traktorenfiihrer т -s, =
sistor|empfänger m -s,
=

трактори 11 ий Traktor-; Schlepp(er)-; транзит ч Transit m -(e)s, -e, Durch¬

Traktoren-; ~а тяга Schlepp(er)zug fuhr /=, Durchreise/=
т -(e)s, Traktoren| antrieb m -(e)s, транзитивний transitiv
 транзитнЦий 820

транзцтн||ий Transit-, Durchfuhr-; -bänder; 2. (для письма) Linienblatt

Durchreise-; ~a віза п -(e)s, -blätter

Durchreisevisum [-V-] n -s, -sa, Transitvisum n -s,

трансплантат ч мед. Transplantat п
-sa; ~ий вантаж Transitgut n -(e)s, -(e)s, -е
-güter; ~ий пасажир трансплантація ж мед.
Transitreisende m -n, -n, Durchreisende m -n, -n Transplantation /=, -en; Verpflanzung/=, -еп,
транзитом im Transitverkehr, auf Überpflanzung / =, -еп; органів ~

Durchreise Organverpflanzung / =, -еп,

транквілізатор ч мед. Tranquilizer Organtransplantation/=, -еп
['treijkvil^zar] m -s, =, трансплантолагія ж мед. Transplan-
Beruhigungsmittel n -s, = tologie/=, Überpflanzungslehre/=
транс ч мед. Trance [trä:ns]/=, -n, трансплантувати transplantieren
Trancezustand m -(e)s vt, verpflanzen vt, überpflanzen vt
трансакція ж Transjaktion/=, -en транспозиція ж спец. 1.
трансатлантичний transatlantisch Transposition /=, -en, Umstellung/=, -en,
трансвестизм ч мед. Transvestis- Verlagerung / =, -en; 2. муз.
T Transponieren n -s; Transponierung/=, -en

трансвестит ч мед. Transvestist [-v-] транспонування c муз.

т -еп,-еп Transponierung/^ -en

трансконтинентальний транспонувати муз. transponieren

transkontinental vt, übertragen* vt
транскрибувати філол. транспорт ч 1. (перевезення)

transkribieren vt Transport m -(e)s, -e, Beförderung/=, -en;

транскрипція ж філол. 2. (транспортні засоби)
Transkription /=, -еп, Laut|umschrift/=, -еп Fahrzeuge pl, Verkehrsmittel pl;
транслітерація ж філол. Translite¬ громадський ~
die öffentlichen
ration /=, -еп Verkehrsmittel; 3. (галузь) Verkehr
m -(e)s,

транслітерувати філол. Verkehrswesen n -s

transferieren vt транспортабельний transportabel,
транслювати тлб. übertragen* vt, transportfähig, beweglich, fahrbar
senden vt транспортабельність ж
трансляційн 11 ий Übertragungs-; Transportfähigkeit/=
~а мережа Drahtfunknetz п -es, -е; транспортер ч Transporter m -s, =;
~ий вузол Funkleitstelle/=, -п Förderer m -s, =, Beförderungs|anlage
трансляція ж тлб. Übertragung/=, /=, -n; (безперервної дії) Fheßfor-
-еп, Sendung/=, -еп; пряма derer m -s, =, Fließbahn / =, -en;
~

Live-Sendung ['l2£f-]/=, -еп, стрічковий Förderband n -(e)s,

~

Direktübertragung/^ -еп -bänder

=
трансмісія ж тех. Transmission/=, транспортир ч Winkelmesser m -s,
-еп, Übertragung/=, -еп, Antrieb т транспортні|ий Transport-, Förder-;
-(e)s, -е, Kraft|übertragung/=, -еп ~a накладна Begleitbrief m -(e)

транснаціональний transnational, s, -e, Begleitdokument n -(e)s, -e,

multinational Begleitpapier n -(e)s, -e,
транспарант ч 1. Transparent п -(е) Transportbescheinigung/=, -en,
s, -е; (лозунг} Spruchband п -(e)s, Transportdokument n -(e)s, -e; ~a розв язка
821 трапля||тися

Verkehrsentflechtung f =, -en; -а транш чфін. Tranche [trä:J(a)] f =,

упаковка Versandpackung/=, -en; -n [-Jan]; Anleihenteilbetrag m -(e)
e машинобудування s, -träge
Fahrzeugbau m -(e)s; e суднц траншая ж Graben m -s, Gräben;
Transportschiff n -(e)s, -e; -ий вузол військ, (окоп) Schützengraben m -s,
Verkehrsknoten m -gräben; гірн. Einschnitt m -(e)s, -e;
-s, =; -ий засіб
(засіб руху) Verkehrsmittel n силосна -s, =, Silogrube/=, -n, -

Fahrzeug n -(e)s, -e; (засіб Gärfuttergrube/=, -n

доставки) Transportmittel n -s, =,
Beförderungsmittel n -s, =; і витрати
Transportkosten pl; вантажний
-ий корабель Zubringer m -s,
транспортно-технічний
verkehrstechnisch
транспортувальний Transport-; -(e)s, -e, Tafel/=, -n
Förder-; лоток Transportmulde
-
трап чмор. Treppe/=, -n, Laufsteg m
-(e)s, -e; Einstiegleiter/=, -n,
Steigleiter /=, -n; (перевізний) ав., мор.
=
Gangway ['geijve:]/=, -s
трапеза ж 1. висок. Mahl n -(e)s,
Mähler/-e; 2. (обідній стіл) Tisch m

трапезна ж (у монастирі)
f =, -n, Transportschale f -, -n; Refektorium п -s, -rijen
-

пристрій Förder| einrichtung/=
транспортування c Transport m
-(e)s, -e, Beförderung/= -en
транспортувати transportieren vz,
befördern v/
трансурани Trans|urane pl
мн хім.
т
-en трапезувати speisen vi, zu Tische
sitzen* vi
трапецеїдальний див.
трапецієподібний
трапецієподібний trapezförmig
трапація ж мат., спорт. Trapez п

трансурановий хім. transuranisch -es, -е

трансфер ч Transfer m -s, -s трапи І |тися див. траплятися;

трансформатор Transformator
ч ел. -лася нагода es bot sich die

m -s, -toren; розм. Trafo m -s, -s Gelegenheit

[dar] (комусь D.; щось зробити
+
трансформаторний: ~a будка Inf. з zu); таке з кожним може
Transformatorenhäus|chen n -s, =, ~тися es [das] kommt auch in den

Transformatorhäuschen n -s, =; ~a besten Famüi|en vor; yc£ -лося

підстанція Umspannwerk n -(e)s, через те, що... alles kam daher,
-e dass...; що б не -лося was auch

трансформація ж 1. kommen [geschehen, vorfallen]

Transformation f-, -en, Verwandlung f =, -en;
2. ел. Umformung/^, -en, Umspan-
nung/=, -en, Transformation/=, -en
трансформізм ч біол. Transformis¬
mus m =, Abstammungslehre/=, -n
трансформувати transformieren vt,
umwandeln vt, verwandeln vt; -ся
sich transformieren; sich verwandeln
трансцендентальний філос. trans¬
zendental
трансцендантнЦий 1. філос.
transzendent, übersinnlich; 2.: -і числа
мат. transzendente Zahlen
möge; що -лося? was ist geschehen?;
розм. was ist los?; (чому/куди так
спішиш?) розм. wo brennt s denn?;
що -лося з тобцю? was ist mit dir
geschehen?, was ist los mit dir?
траплаїІтися geschehen* vi (s),
passieren vi (s); (про нагоду) sich
bieten*, sich darbieten*; (перев. про
події, які повторюються)
Vorkommen* vi (s); (перев. про щось
видатне) sich ereignen; (про щось
неприємне) zustoßen* vi (s) (з
кимось D.); (про щось раптове і не-
 траса 822

приємне) vorfallen* vi (s); {перев. трафаретний 1. Schablonen-; 2.

про щось загадкове або значне) перен. schablonenhaft, schematisch
sich zutragen*; (про щось не зовсім трафік ч Verkehr m -(e)s
звичайне) Vorgehen* vi (s); (про трахеїт ч мед. Trache|itis /=, -tiden,
щось важливе, що трапляється Luftröhren|entzündung/=, -en
перев. в урочистій обстановці) sich трахеотомія ж мед. Tracheotomie
begeben*; ~ється, що... es trifft /=, -І|еп
[erleignet, fugt] sich, dass..це -ється з трахея ж анат. Trachee/=, -e en,
ним часто das kommt bei ihm häufig Luftröhre/=, -n
vor; -ється, що й по мудрому трахома ж мед. Trachom n -s,

чорт катається (прислів я) kein ägyptische Augenkrankheit

weiser Mann ward je genannt, an dem трач ч зоол. Getreidehalmwespef-, -n
man nicht eine Torheit fand; der треба1 (необхідно, є потреба) es
Elster wird auch wohl ein Ei gestohlen; ist nötig [notwendig], man braucht;
kluge Hennen legen auch einmal in (слід) man muss heißt (+
(+ Inf.)', es

die Nesseln; der beste Kegler kann
wohl einmal einen Pudel machen
т
Trasse/=, -n; (магістраль)
Inf, Part. II)', (тж. для вираження
доручення, наказу, прохання
тощо) man soll (+ Inf.)', (і) ж! розм.
~

траса ж

Verkehrsader /=, -n; для гонок nein, so (et)was!; йому

~ ~
er muss

Rennbahn/=, -en (щось робити + Inf.) , мені ~

ich
трасат ч фін. Trassat m -en, -en, muss; нам ~
wir müssen; так тобі і

Wechselbezogene m -n, -n ~
das [es] geschieht dir (ganz) recht!,
тряскати див. тряскати hast du s verdient!; тут
бути ~
so

трасувати фін., геод. trassieren vt; уважним [насторожі] hier heißt es

(вексель) фін. ausstellen vt; (лінію) aufgepasst [aufpassen]; це саме те,
геод. abpfählen vt що ~
das ist genau das Nötige; розм.,
трасуючі|ий Leuchtspur-; ~а куля жарт, das ist der wahre Jakob; чого

Leuchtkugel f =, -п; ~ий снаряд тобі ще ~? was brauchst du noch?;

Spürgeschoss п -es, -е, розм., жарт, hast du sonst noch
Leuchtspurgeschoss п -es,-е Schmerzen?; що тобі тут ~? розм.
трята ж Ausgabe /=, -n, Verbrauch was hast du hier zu suchen?; якщо

т -(e)s то розм. was sein muss, muss

~

тратити ausgeben* vt, verbrauchen sein; <§> так йому [тога] як

vt; ~ся Geld ausgeben*; Ausgaben лисому гребінця (прислів'я) wer

machen keinen Kopf hat, braucht keinen Hut

тратта ж фін. Tratte/=, -n,
[trassierter, begebener] Wechsel
gezogener
траулер ч Trawler f'troder] m -s, =
траур ч Trauer/=
траурн||ий Trauer-; (одяг) Trauer-
kleidung/=, -en; ~a пов язка
Trauerflor m -s, -e
трафарет ч 1. тж. перен.
тряба2 ж рел. Amtshandlung eines
Geistrichen, kirchliche Amtshand¬
lung
трябник чрел. Messbuch n -(e)s,
-bücher, Altarbuch n -(e)s, -bücher;
(католицький) Missale n =/-s, -n/-li|en;
(лютеранський) Agendef-, -n
тряйлер ч Trailer ['tre:lar] m -s, -

Schablone f-, -n; 2. перен. Schablone тряйлерн||ий: ~i перевезення Trai¬

/=, -n, Schema n -s, -s/-ta; за ~ом lerverkehr ['tre:lar-] m -(e)s
schablonenmäßig, schematisch трек ч спорт. Rennbahn /=, -n
823 тривалість

трель ж муз. Triller т -s,

=
трапіт ч див. тремтіння
трельяж ч 1. (тратка для
рослин) [trast] т -(e)s, -e/-s
трест ч Trust
Gitterwerk п -(e)s, -е; 2. dreiteiliger третейський юр. schiedsgericht¬
Spiegel lich, schiedsrichterlich; розгляд
~

трелювати (ліс) abschleppen vt, Schlichtungsverfahren п -s, =; суд ~

schleifen vt, rücken vt, ziehen* vt Schiedsgericht п -(e)s, -е; судця

~

=
трембіта ж Trembita f=, -ty/-s Schiedsrichter т -s,

трамоло c муз. Tremolo n -s, -s трете с (десерт) Nachspeise /=, -п,

тремор ч мед. Tremor m -s, -moren, dritter Gang, Dessert [-'se:r/-'sert] n
Zittern n -s -s, -s; на
~
als [zum] Nachtisch, zum

тремтіння Zittern c n -s; Beben n -s; Dessert

(зображення) Verwackelung/=, -en третина ж Drittel n -s, =

тремтіти zittern vi; (сильно третинний геол. Tertiär-, tertiär; ~

трястися) beben vi; (сильно тк. про період Tertiär n -s

-

людину, частини тіла) schlottern тр£т||ій der [die, das] dritte; <§> ~я
vi; (про голос, струну тощо) особа філол. dritte Person; юр.
vibrieren [v-] vi; (про людину, голос) dritte Person, ein Dritter; з ~ix рук aus
T
розм. bibbern vi; від холоду ~
vor dritter Hand
Kälte zittern [schaudern; трафи мн (у картах) Treff n -s, -s,

(тремтіти і стукати зубами)

розм. Kreuz n -es, -e
bibbern] vi; він весь тремтить er трефовий (у картах) Treff-, Kreuz-
zittert am ganzen Leib три drei; крапки Gedankenpunkte
~

тренажер ч Simulator m -s, -toren; pl; Auslassungspunkte pl

Trainingssgerät ['tre:-] n -(e)s, -e; триатлан ч
спорт. Triathlon n -s, -s

Ausbildungsgerät n -(e)s, -e трибарвний dreifarbig

тренажерний Trainings- [Ire:-]
тренд ч Trend m -s, -s
транер ч (чоловік) Trainer ['tre:-] m
-s, =; (жінка) Trainerin f-, -en
транзель ч Trense f=, -n
тренувальний Trainings- ['tre:-];
трибун ч Tribun m -s/-en, -en
трибуна ж (оратора) Rednerpult n
-(e)s, -e, Rednerbühne f-, -n;
(стадіону) Tribüne/=, -n
трибунал ч Tribunal n -s, -e,
Gerichtshof m -(e)s, -höfe; військовий ~

Übungs- Kriegsgericht n -(e)s, -e

тренування c Training ['tre:-] n -s, тривалантний хім. trivalent [-v-],
Trainieren n -s dreiwertig
тренувати trainieren [tre:-] vt; тривалий dauernd, Dauer-; (про
(добре) durchtrainieren vt; мороз, дощ, аплодисменти тощо)
(муштрувати) eindrillen v/; (вправляти) anhaltend; (затяжний про
-

üben vt; ~ся trainieren vi, sich üben, хворобу, роботу, переговори тощо)
Übung erlangen (в чомусь in D.) langwierig; режим роботи
~

трепан ч мед. Trepan m -(e)s, -e, Dauerbetrieb т -(e)s, Durchlaufbetrieb т

-(e)s; час längere Zeit; lang
=
Schädelbohrer m -s, ~

трепанація ж мед. Trepanation f=, тривалість ж Dauer /=;

-en;
~

черепа Schädelbohrung f =, Langwierigkeit f =; життя Lebensdauer ~

-en, Schädeltrepanationf-, -en f зберігання Aufbewahrungs-

~

=;
трепанувати мед. trepanieren vt dauer /=, Lagerzeit /=, -en,
трепетати див. тремтіти Lagerungsdauer/=
 трива||ти
трива||ти dauern vi; {тягтися} sich
hinziehen*, von langer Dauer sein*
vi (s); {не перериватися, не
переставатитощо) andauem vi;
{продовжуватися і далі) fortdauem vi;
це є цілу вічність розм. es dauert
eine Ewigkeit und drei Tage
тривимірний dreidimensional
тривіальний (книжн.) trivial [-v-]
тривіальність ж {книжн.) Trivia¬
lität [-v-]/=, -en
тривкий 1. haltbar, dauerhaft;
{міцний) fest; 2. перен. beständig, stetig
тривкість ж Haltbarkeit f =, Dauer¬
haftigkeit/=, Festigkeitf=
триво||гаж1. {неспокій} Unruhe/=,
Besorgnis/=, (про когось, щось
-se
т
um А); (хвилювання) Aufregung/=ч
-еп; бути в -зі sich beunruhigen;
sich (D.) Sorgen machen, in Sorgen
sein* vi (s) (про когось, щось um
А.); (хвилюватися) sich aufregen;
2. (сигнал небезпеки) Alarm т -(е)
s, -е; Alarmsignal п -s, -е,
Alarmzeichen pl; бойова ~га Gefechtsalarm
т -(e)s, -е; навчальна -га Pros
bealarm т -(e)s, -е; пожежна -га
Feueralarm т -(e)s, -е; повітряна
-га Luft|alarm т -(e)s, -е,
Fliegerlalarm т -(e)s, -е; хибна -га
blinder Alarm; хімічна -га Gas|alarm
т -(e)s, -е; бити [піднімати] -гу
Alarm schlagen*; піднімати по -зі
alarmieren vt
тривожити 1. (непокоїти)
beiunruhigen vt; (хвилювати) aufregen vt; тризуб ч Dreizack m -(e)s, -e
in Aufruhr bringen* vt;
(турбувати) in Sorge versetzen vt; (лякати) тризубцовий dreizinkig
bange machen vt; 2. (порушувати трико с Trikot [tri'ko:] п -s, -s
спокій) Unruhe bereiten (когось D.); триколірний Dreifarben-, dreifarbig
stören vt
тривожитися sich beunruhigen;
besorgt sein* vi (s) (за когось, щось трикотаж ч 1. текст, (тканина)
um A.); sich (D.) Sorgen machen,
sich sorgen (за когось, щось über/
um А.)
824
тривожн||ий (який викликає
тривогу) beunruhigend, alarmierend,
besorgnis|erregend; (моторошний,
лиховісний) unheimlich;
(стривожений) be|unruhigt; (схвильований)
alarmiert, aufgeregt; -e становище
besorgnis| erregende Lage
тригодинний dreistündig
триголосний муз. dreistimmig
тригонометричн||ий мат. trigono¬
metrisch; -а функція
Winkelfunktion /=, -en
тригонометрія ж мат. Trigonome-
trie/=
тригранний dreikantig, dreiflächig;
~
напилок drei|eckige Feile,
Dreikantfeile /=, -n
тригранник ч Dreibein n -(e)s, -e,
Dreiflach n -(e)s, -e, Dreikant n -(e)
s, -e
тридев ятий weit entfernt
триденний (строк) dreitägig; в ~
строк innerhalb von drei Tagen
тридцятилітній див. тридцятиріч¬
ний
тридцятирічний dreißigjährig
тридцять dreißig
триєдиний drei|emig
триєденість ж Drei|einigkeitf=
трижильний drei|adrig
тризмінн||ий dreischichtig, in drei
Schichten; -а робота
dreischichtige Arbeit, Dreischicht|arbeit f =,
Dreischichtbetrieb m -(e)s
тризначний dreistellig
тризубець ч див. тризуб
триколісний dreiräd(e)rig; ~
вело¬
сипед Dreirad n -(e)s, -räder
Wirkstoff m -(e)s; 2. збірн.
Trikotagen [-ззп] pl, Wirkwaren pl
трикотажн||ий Trikotage- [-39-]; ~a
825 тринькати

білизна Untertrikotagen pl; ~а тримуватися) sich halten* (чогось

голка Stricknadel /=, -п; ~а тканина an А); ~
золотої середини die
див. трикотаж ~а
фабрика
1; goldene Mitte halten*; ~
на відстані
Wirkwarenfabrik/=, -еп; ~і
вироби [якомога далі] розм. sich (D.)
Trikotagen pl, Wirkwaren pl vom Leibe halten* (від когось А.);
трикотажник ч Textilarbeiter т -s, = ~

осторонь beiseite stehen* vi;

~

трикотажниця ж Textilarbeiterin правого боку sich rechts halten;

~

/=, -nen разам Zusammenhalten* vi

трикратний dreifach тримач ч 1. mex. Halter m -s, =; 2. ек.

трикутний drejjeckig, Drei|eck- (власник тощо) Inhaber m -s, =,

трикутник ч 1. мат. Drei|eck п -(е) Besitzer m -s, =; акцій ~

s, -е; прямокутний ~
Aktienbesitzer m -s, =, Aktionär m -s, -e

rechtwinkliges Drei|eck; рівноб^дрений ~

тример ч 1. ел.

gleichschenkliges Drei|eck; рівно- Feinlabgleichkondensator m -s, -en, Trimmkondensator

сторонній gleichseitiges Drei|eck;
~
m -s, -en; 2. mex. Trimmer m -s, =,

2. муз. Triangel [австр. Triangel] т Entlastungsruder n -s, =, Trimmruder

=
-s,
=
//=, -еп / австр. п -s, =; ^ n -s,
Т
любовний Drei|ecksverhältnis п -ses,
~

триместр ч Trimester n -s,

=

-se, ein dreieckiges Verhältnis триметр ч літ. Trimeter m -s,

=

трилисник ч бот. Sumpfklee т -s; тримісячний dreimonatig

~

водяний бот. Fieberklee т -s, тримовний dreisprachig

Bitterklee прямостоячий бот.
т -s; ~

тримоторний dreimotorig
Amerikanische Waldlilije тринавний архіт. dreischiffig
трилистий бот. dreiblätterig тринадцять dreizehn
трилогія ж Trilogje/=, -ijen триніжок ч Dreifuß m -es, -fuße,
трилопатавий dreiflügelig Dreibein n -(e)s, -e, dreibeiniger
трильйон ч Ві11іоп/=, -еп Ständer
тримаран ч Dreirumpfschiff п -(e)s, тринога ж 1. триніжок; 2. фот.

-е, Trimaran т -s, -е dreibeiniges Stariv

тримати halten* vt; (утримувати, триноження c Kopp(e)lung/=, -en,
не давати падати) festhalten* vt; Fesselung/=, -en
~
в чистоті sauber halten* vt; ~

триножити koppeln vt, fesseln vt

закритим verschlossen halten* vt;
~

трином ч мат. Trinom n -s, -e

за руку an [bei] der Hand halten* vt; тринькало ч Vergeuder m -s, =, Ver¬
при собі bei sich behalten* vt schwender m -s, =
<§> ~

триматися 1. sich festhalten* (за тринькати verprassen vt; розм.

когось, щось an D.); (притулятися, veraasen vt; (про гроші, майно)

пригортатися, прикипати) vergeuden vt, verschwenden vt; (про

bleiben* [haftenbleiben*] vi (s),
haften
hängen bleiben* [hängenbleiben*]
відокр. vi (s) (до когось an ZX);
anhaften vi (до когось D.); 2. (не
здаватися) sich halten*, durchhalten*
vi; (витргшувати) aushalten* vi;
3. (про манеру поведінки) sich
verhalten*, sich benehmen*; 4. (до¬
матеріальні цінності) verschleu-
dern vt; (про час) verbummeln vt;
(на дрібнички) розм. verzetteln* vt;
(на невиправдані цілі) розм.
verbuttern* vt (на щось in D.) , (повністю і
за короткий час) durchbringen* vt;
(даремно) vertun* vt; (на розваги
тощо) розм. verjubeln vt
 трипалий 826

трипалий dreizehig; dreifingerig трихіна ж зоол. Trichine/=, -п

трипалубн||ий Dreideck-; ~е судно трихінела ж див. трихіна

ein Schiff mit drei Decks, Dreidecker трихінельоз ч див. трихіноз

m -s,
=
трихіноз ч мед. Trichinose f =, -n,
трипаносома ж біол. Trypanosoma Trichinenkrankheit/=, -en
n -s, -men триходовий mex. Dreiwege-, drei¬
трипер ч мед. Tripper tn -s, gängig; гвинт dreigängige
~

Gonorrhöe [Gonorrhoe] [-'r0:]/=, -n [-T0:- Schraube; кран Dreiwegehahn m

~

an] -(e)s, -hähne

трипілля c Dreifelderwirtschaft f- трицепс ч анат. Trizeps m -es, -e
триплан ч ae. Dreidecker m -s,
=
тричі 1. dreimal; 2. (про множення)
триплекс ч Tnplexglas n -es, -gläser mal drei
триплет ч спец. Triplett n -(e)s, -e тричлен ч мат. Trinom n -s, -e
триповерховий dreigeschossig, тричленний trinomisch, dreigliedrig
zweistöckig тришаровий dreischichtig
триптих ч мист., тж. рел. триярусний dreistöckig
T
Triptychon п -s, -chen/-cha; рел. трійка ж 1. (цифра, карта) Drei
dreiteiliger Altar|aufsatz, Flügel|altar m -(e) /=, -en; 2. (номер автобуса, тро¬
s, -täre лейбуса) Dreier т -s, =; (номер
триразовий dreimalig трамвая) Drei /=, -еп; 3. (оцінка)
трирома ж icm. Trireme/=, -n, Trie- Drei/=, -еп; 4. (запряжених коней)
re/=, -n Dreigespann п -(e)s, -е; 5. (група з
трирічний dreijährig трьох осіб) Dreiergruppe f =, -п;
трирозрядний dreistellig Dreierkollegium п -s, -gijen;
трирядковий dreireihig (комісія тощо) Dreier|ausschuss т -es,

трирядний див. трирядковий -schüsse; 6. (костюм) ein

трискладовий dreisilbig
триста dreihundert
тристволка ж Drilling т -s, -е
триствольний dreiläufig
тристоронній dreiseitig; договір
dreiteiliger Anzug
трійнЦий dreifältig, dreifach; ~e
правило мат. Regeldetri/=, Drei-
satzrechnung/=, -en, Dreisatz m -es,
~
-Sätze

Dreiervertrag т -(e)s, -träge трійник ч mex. T-Stück n -(e)s, -e,

триструнний dreisaitig Abzweigsstück n -(e)s, -e
тристулковий dreiflügelig трійня ж Drillinge pl
триступеневий див. триступінча¬ трійнята див. трійня
стий Трійця ж 1. рел. (триєдиність)
триступінча(с)т||ий dreistufig; ~а Dreifaltigkeit /=; Dreieinigkeit /=;
=
передача Dreiganggetriebe п -s, 2. рел. (свято) Pfingsten п -s, =

тритій ч Tritium п -s (хім. знак Т) (перев. без артикля або pl);

тритомний dreibändig Trinitatis п =, Dreifaltigkeitsfest п -es
тритомник ч dreibändige Ausgabe трійці|я ж (троє) drei; Бог
тритон ч зоол. Wassermolch т -(е) любить ~ю (прислів я) aller guten
S, -е Dinge sind drei
трифазний ел. dreiphasig, трійчастий:
~

нерв анат.

Dreiphasen-;
~

струм Dreiphasenstrom т Trigeminus n =, drei|ästiger Hirnnerv

-(e)s, Drehstrom т -(e)s тріо c муз. Trio n -s, -s
827 тріумфувати

тріад ч Drei|elektrodenrohr п -(е) werden* vi (s), Risse bekommen*;

s, -е, Drei|elektrodenröhre f =, -n, {лопатися) platzen vi (s), zerplatzen
Dreipolröhre/=, -n, Triode/=, -n vz (s), bersten* vi (s); {про посуд)

тріолет ч літ. Triolett n -(e)s, -e springen* vi (s), zerspringen* vi (s);

трідль ж муз. Triole/=, -n {про одяг) in den Nähten platzen
тріпати1 {махати, трясти) schütten vi (s); 2. (розм.) {бити, ударяти)
vt; {трясучи, очищати від пилу) schlagen* vt; розм. dreschen* vt;
ausklopfen vt 3. {вульг.) {їсти, пити жадібно чи
тріпати2 {куйовдити, кошлатити) багато) schlingen* vt, gierig essen*
zausen v/, zerzausen vt; {смикати, vt; груб, fressen* vt
шарпати) zerren vt; {тягнути) тріскатися див. тріскати 1
ziehen* vt; ~

нерви die Nerven тріскачка ж1.{у сторожа, дитяча

aufreiben* [zerrütten];
~
язиком розм. тощо) Knarre/=, -n, Rassel/=, -п;
seiner Zunge freien Lauf lassen*; 2. тех. Knarre/=, -n, Ratsche/=, -п;
schwatzen vi, schwätzen vi 3. {про жінку) розм. Plappermaul п

тріпатися 1. {тремтіти) beben vi, -(e)s, -mäuler, Plappertasche/=, -n

zittern vi; {про серце) stark pochen; тріскотати 1. {гуркотіти) krachen
f
2. {про полум я, світло тощо) vi; {хрустіти) knacken vi;
flackern vi; 3. {борсатися) zappeln {потріскувати) knistern vi, prasseln vi;
vi; {смикатися, здригатися) {скрипіти) knarren vi; {про комах)
zucken vi zirpen vi; {про одяг) in den Nähten
тріпотати 1. {тремтіти) beben vi, platzen vi; {про постріли) knattern
zittern vi; 2. {борсатися, vi; (дирчати) rattern vi; 2. розм.
смикатися) zappeln vi; 3. {про полум я) seiner Zunge freien Lauf lassen*;
flackern vi; 4. {розвіватися на вітрі, у schwatzen vi, schwätzen vi, plappern
повітрі тощо) wehen vi, flattern vt vi, schnattern vi
тріпотіти див. тріпотати тріскотня ж {розм.) 1. див. тріск;
тріск ч {хрускіт) Knacks т -es, -е, 2. {балаканина) Geschwätz п -es,
Knacken п -s; {гуркіт) Knall т -(е) Geplapper п -s, Geschnatter п -s
s, -е, Krachen п -s; {потріскування) тріскуч| І ий 1. prasselnd, knisternd;
Knistern п -s, Geknister п -s, heftig; 2. {розрахований на ефект,
Geprassel п -s; {постріли) Knattern п -s, але пустий, беззмістовний)

Geknatter п -s; {комах) Gezirpe п hochtrabend; ~і фрази hochtrabende

-s; зачиняти з ~ом {двері) [schwülstige] Phrasen
zuschlagen* vt, zustoßen* vt; <§> з ~ом mit тріснути див. тріскати 1,2
großem Krach, mit Knall und Fall; з тріумвірат ч Triumvirat [-V-] п -(е)
~ом провалитися {на іспиті) mit s, -е
Pauken und Trompeten durchfallen* тріумф ч Triumph т -(e)s, -е
w (s) тріумфальн||ий Triumph-; Sieges-;
тріска ж Span m -(e)s, Späne triumphal; ~а арка Triumphbogen
тріска ж зоол. {риба) Kabeljau т т -s, =/-bögen, Siegestor п -(e)s, -е;

-s, -e/-s; {молода) Dorsch m -es, -e; ~ий хід Triumphzug т -(e)s, -züge,

{в ялена) Stockfisch m -(e)s, -e; (міц- Siegeszug т -(e)s, -züge

носолена і в ялена) Laberdan т -s, -е тріумфувати triumphieren vi (з
тріскати 1. {давати тріщини, ре- приводу чогось über А.)', (радіти)
патися про шкіру тощо) rissig
-

jubeln vi
трішки 828

трішки ein biss|chen, ein klein wenig трон ч Thron m -(e)s, -e;

тріщати 1. див. тріскати 1; 2. відрікатися від ~y dem Thron entsagen vi, auf
{розвалюватися} тж. перен. in die den Thron verzichten; вступати на
Brüche ['Ьгуоз] gehen* vi (s); ~
по ~
den Thron besteigen*; скидати з

всіх швах {про справу} in allen Fu¬ ~y vom Thron stürzen vt

gen krachen vi (s) транний Thron-

тріщин||а ж Riss m -es, -e; троп ч Trope/=, -n
{подряпина} Ritz m -es, -e; {на посуді, тропар ч Рел- Troparion n -s, -ri|en,
тж. перен.} Sprung т -(e)s, kurzer Lobgesang
Sprünge; геол., тж. мед. Spalte f =, -n; трапік ч геогр. 1. Wendekreis m -es,
мед. Fissur/=, -en; давати ~y -e; 2.: ~и мн {район, країни} Tropen

(s), einen Riss bekommen*

platzen vi pl, tropische Länder
тріщинний геол. Spalt- тропічн||ий геогр. Tropen-, tropisch;
тріщинуватий klüftig, gerissen ~a рослина Tropenpflanze /=, -n;

тріщинуватість ж Klüftung/=, -en, ~a сп£ка Tropenhitze/=; ~ий п^яс

Rissigkeit f =, -en, Zerklüftung f =, tropische Zone, tropischer Gürtel

-en тропосфара ж Troposphäref-
трає drei (an der Zahl); їх було ~

трос ч Tau n -(e)s, -e; {канат} Seil

es waren ihrer drei; нас було wir ~
n -(e)s, -e; стальний Drahtseil n
~

waren (unser) drei -(e)s, -e, Drahttau n -(e)s, -e

троєженець ч Trigamist m -en, -en тростина ж 1. бот. Schilfrohr n -(e)
троєкратний див. трикратний s, -e; цукрова бот. Zuckerrohr n
~

троїстий dreifältig; Drei- -(e)s, -e; 2. {палиця} Spazierstock m

троїти in drei Teile teilen v/; je drei -(e)s, -stocke; 3. (духового
Teile ver|einigen vt інструмента} Blatt n -(e)s, Blätter,
тройзілля c бот. Gemeiner Klee, Rohrblatt n -(e)s, -blätter
Roter Wiesenklee; Dreikraut n -(e)s, тростинний Schilf-, Rohr-; цукор
~

Dreiwurz f= Rohrzucker m -s
тролай ч Trolley [-li] m -s, -s; тротцл ч Trotyl n -s, Trinitrotoluol n
Oberleitung/^, -en, Schleifleitung/=, -en -s

тролейбус ч Trolleybus [-li-] m -ses, тротиловий: еквівалент

~

-se, Obus m -ses, -se Detonationswert n -(e)s, -e,

тромб ч мед. Thrombus m =, -ben, Trotyläquivalent [-V-] n -(e)s, -e
=
Blutpfropfen m -s, тротуар ч Gehsteig m -(e)s, -e,
тромбоз ч мед. Thrombose/=, -n Fußweg m -(e)s, -e, Bürgersteig m -(e)s,
тромбдоіз ч мед. Thrombolyse /=, -e

-n, Thromben|auflösung/=, -en трофа||й ч Trophä|e f-, -n;

тромбон ч муз. Posaune f=, -n Beutestück n -(e)s, -e; ~імн військ. Beute

тромбоніст ч Posaunenbläser m -s, /=

=, Posaunist m -en, -en трофейний Beute-, erbeutet
тромбофлебіт ч мед. Phlebitis f =, трофічний фізіол. trophisch, Er-
-tiden, Venenentzündung [v-]/=, -en nährungs-
тромбоцит ч анат. Thrombozyt m трахи ein wenig, ein biss|chen; etwas;
краще etwas besser; не beinahe
=
-en, -en, Blutplättchen n -s,
~ ~

тромбоцитоз ч мед. Thrombozytose трахи-потраху allmählich, nach und

/=,-n nach
829 трудитися

трощити 1. (ламати, розбивати) більшим діаметром і стійкими

zerschlagen* vt, zerschmettern vt; стінками, довша) Rohr п -(e)s, -е;
(знищувати) vernichten vt; (гумова) Gummischlauch т -(e)s,
(руйнувати) zerstören vt;
~
все вщент -Schläuche; (згорток) Rolle f=, -n;
розм. Kleinholz machen; 2. перен. згортати в ~y zu einer Rolle drehen
zerschmettern vt, niederwerfen* vt vt

тро&рідн||ий: ~a сестра eine трубковерт ч зоол. (жук) Blattroller

Kusine zweiten Grades; ~ий брат ein m -s,
=

Vetter [Cousin] [ku'zei/ku'zeg] трубкозуб ч зоол. Erdferkel n -s, =

zweiten Grades трубконосі мн зоол. (ряд птахів)

троякий див. потрійний Röhrennasen pl
троянда ж бот. (квітка) Rose /=, трубний Rohr-, Röhren-; муз.
-п; (кущ) Rosenstock т -(e)s, Posaunen-, Trompeten-; звук
~

-stocke Trompetenstoß m -es, -Stöße

трояндові І ий (із троянд) Rosen-; трубоволочильний: стан -

~а олія Rosen|öl п -(e)s Rohrziehbank /=, -bänke; цех ~

=
троянець ч Trojaner т -s, Rohrzieherei /=, -en

троянський іст. Troja-; кінь трубонарізний:

-

верстат
~

міф., тж. перен. das Trojanische Rohrgewindeschneidmaschine /=, -n

Pferd трубопровід ч Rohrleitung f=, -en;
труб||а ж Rohr п -(e)s, -е; (трубка) (магістральний нафтопровід)
Röhre/=, -п; муз. Trompete/=, -n; Pipeline ['рг£р1г£п]/=, -s
анат. Tuba /=, -ben, Tube/=, -n, трубопрокатний: агрегат Rohr-
-

Röhre/=, -n; ~a органа walz|aggregat n -(e)s, -e, Rohrwalz-

Orgelpfeife /=, -n; грати на ~i trompeten |anlage /=, -n, Rohrwalzstraße /=,
vi, die Trompete blasen*; -n; стан [завод] Rohrwalzwerk n
~

вилетіти в ~y Pleite machen; unter die -(e)s, -e

Räder geraten* vi (s); розм. трубоукладальник ч 1. (людина)
hopsgehen* відокр. vi (s); йому ~a розм. Rohrleger m -s, =; 2. (кран)
es ist aus mit ihm; пройти вогднь Rohrverlegungskran m -(e)s, -kräne/слег/. -e,
і ваду і мідні ~и mit allen Wassern Rohriegekran m -(e)s, -kräne/-e
gewaschen (und mit allen Hunden трубчастий Rohr-, Röhren-; röhrig
gehetzt) sein* vi (s) трубчатка ж Rohrbündel n -s, =

трубадур ч icm. Troubadour [truba- труд 1. див. праця; 2. див. витвір;

ч

'du:r] m -s, -e/-s <§> без ~а нема плода (прислів'я)

трубач ч муз. Trompeter m -s, =, ohne Fleiß kein Preis; Fleiß ist des
Hornist m -en, -en Glückes Vater; wer den Kern essen
трубити 1. trompeten vi, blasen* vi, will, muss die Nuss knacken; wer zur
vt; (голосно) posaunen vi; в ріг Saat sich nicht bückt, in der Ernte
~

das Horn blasen*; ins Horn stoßen* nicht pflückt; eine gebratene Taube
vi; 2. (поширювати чутки, fliegt keinem ins Maul; Tauben
звістки тощо) ausposaunen vt; fliegen einem nicht gebraten ins Maul
austrompeten vt; у всі труби an die große трудар ч див. трудівник
~

Glocke hängen (про когось, щось трудитися (наполегливо, старанно

Л.) працювати) (fleißig [eifrig]) arbeiten
трубк||а ж Röhre f-, -п; (перев. з vi; (докладати багато зусиль) sich
 трудівник 830

abmühen, sich (D.) Mühe nehmen* трупоїд ч зоол. {хробак)

[machen]; будеш будеш
~ -
Leichenfresser m -s,
=

кормитися {прислів'я} Fleiß bringt трупоспалення c археол. Leichen-

Brot, Faulheit Not; um Fleiß und verbrennung/=, -en

Mühe gibt Gott Schaf5 und Kühe; der труси мн Slip m -s, -s; {плавки)

Mühe gibt Gott Schaf und Kühe Badehose f =, -n, Schwimmhose f-,
трудівник ч arbeitsamer Mensch, -n; {спортивні) Turnhose f =, -n;
Werktätige m -n, -n {кальсони) kurze Unterhose;
=
трудність ж Schwierigkeit f =, {жіночі) Schlüpfer m -s,
-en; {перешкода} Hindernis n -ses, трусики мн Hös|chen n -s, =; Slip m
-se; не становити великих ощів -s, -s

nichts ausmachen (комусь D.); трусити 1. schütteln vt;

подолати ощі {розв'язати якесь {струшувати) abschütteln vt; 2. {робити
питання тощо) розм. über die обшук) durchsuchen vt
Runden kommen* vi (s) труситися {хитатися, коливатися)
трудові|ий Arbeits-; ~a книжка sich schütteln; {тремтіти) zittern
Arbeitsbuch n -(e)s, -bücher vi; ~
над кожною копійкою jeden
т
трудодень ч icm. Arbeits|einheit/=, -en Pfennig umdrehen
трудомісткі |ий arbeitsaufwendig, трускати (розм.) (гуркотіти)
arbeitsverzehrend, arbeitsintensiv, krachen vt; (потріскувати) knistern vi,
lohn| aufwendig; виробництво prasseln vi; (хрустіти) knacken vi
arbeits| intensive [-v-] Produktion труснути див. трусити
трудомісткість ж Arbeitsaufwand труським im leichten Trab
m -(e)s, Arbeitsintensität f =, трутень ч зоол. Drohne/=, -п; перен.
Arbeitslaufwendigkeit/= (про людину) Schmarotzer т -s,
=

трудящий 1. arbeitend; werktätig; трутизна ж див. отрута

2. ч Werktätige m -n, -n,
=
Arbeitnehmer m -s,
труїти {отрутою тощо) vergiften
vt; (винищувати) ausrotten vt,
vertilgen v/; -ся sich vergiften
труна Sarg m -(e)s, Särge
трунар ч Sargtischler m -s, =, Sarg¬
macher m -s, =
трунок ч Getränk n -(e)s, -e, Trank n -s, -s; 2. перен. (виверт, витівка
трухлий див. трухлявий
трухлявий (гнилий) morsch, ver¬
fault; (про дерево) mürbe, mulmig;
(сточений червами) wurmstichig
трухлявина ж Holzfäule f=
трухлявіти verfaulen vi (s), morsch
[mürbe, mulmig] werden* vi (s)
трюк ч 1. (цирковий номер) Trick m

-(e)s, Tränke тощо) Kniff т -(e)s, -е; Kunststück

труп ч Leiche f =, -n; {людини) п -(e)s, -е
Leichnam m -(e)s, -e; {тварини) трюм ч Schiffsraum т -(e)s, -räume,
Kadaver [-v-] m -s, =; <§> живий (вантажний) Laderaum т -(e)s,
-

розм. ein lebender Leichnam; -räume

тільки через мій ~! nur über meine трюм£ сPfeilerspiegel т -s, =
Leiche!; іти по ~ax розм. über тршфель ч бот. Trüffel/=, -п
Leichen gehen* vi (s) трюхати (розм.) im leichten Trab
трупа ж Truppe/=, -n, Theatertrup- laufen* vi (s), traben vi
pe/=, -n трясовина ж Sumpf m -(e)s, Sümp¬
трупарня ж Totenkammer/=, -n fe, Moor n -(e)s, -e
831 тужити

трясогузка ж зоол. {птах) тубілець ч Eingeborene m -n, -n,

Bachstelze/^
-п Einheimische m -n, -n

трясЦти schütteln v/; {різко, тубілка ж Eingeborene f -n, -n,

енергійно) rütteln vt; {струшувати) Einheimische /-n, -n

abschütteln vt; його ~е від холоду erтубільний einheimisch, eingeboren

zittert [schlottert] vor Kälte тубулярний мед. tubulär
трястися 1. {хитатися) sich тубус ч спец. Tubus т =, -ben/-se;
schütteln; {перев. про неживі предмети) Aufnahmetubus m =, -ben/-se
schüttern vi; {тремтіти) zittern vi; туга ж Gram m -(e)s; (з приводу
{тк. про людину, частини тіла) відсутності когось, чогось)
schlottern vi; {про людину, голос) Sehnsucht /= (за кимось, чимось nach
розм. bibbern vi; {сильно від D.); {журба) Schwermut / =, We^
страху, холоду, люті, гніву тощо) beben hmut /=; {пригніченість)
vi; 2. {побоюватися, переживати) Beklemmung/=; {сум) Trauer /=,
zittern (за когось, щось für А); Traurigkeit^
bangen (за когось, щось um А.); тугий fest, straff; {тісний) eng;
{сильно) beben (за когось, щось um А.) {натягнутий) stramm gespannt;
трясця ж див. лихоманка 1; хай {набитий) vollgepfropft; вузол fest
~

тобі ~! розм. dass du die Motten zugezogener Knoten

kriegst! тугість ж Straffheit/=
туалет ч 1. {одяг) Toilette [töa-] туго див. тугий; натягувати straff
~

/=, -n, Kleid n -(e)s, -er, Kleidung [stramm] spannen [ziehen*] vt

f =; 2. {вдягання) Ankleiden n -s; туговухий schwerhörig,
3. {столик) Toilette/=, -n, Putztisch hörbehindert
m -(e)s, -e; 4. {вбиральня) Toilette тугодум ч {розм.) Schwachkopf m

/=, -n; {не тільки приміщення, а -(e)s, -köpfe; розм. Mensch mit
й також обладнання) Klosett п langer Leitung; він
~
er ist langsam von

-(e)s, -e/-s; розм. Klo п -s, -s; заст. Begriff, er hat eine lange Leitung
Ab|ort т -(e)s, -е; {громадський) тугоплавкий спец, schwer
Bedürfnis!anstalt /=, -еп; {параша, schmelzbar, hochschmelzbar,
яма) Latrine/=, -п; в ~i auf der hochschmelzend, schwer schmelzend
Toilette туди dorthin, dahin; і назад hin
~

туап£тн||ий Toiletten- [töa-]; ~e und zurück; і сюди hin und her;

~

мило Toilettenseife/=, -n; ~e ні ~

приладдя Toiletten!artikel pl; ~ий
папір Toilettenpapier n -s
туба ж муз. Tuba/=, -ben
тубдиспансер ч мед. Tuberkulose-
ні сюди nicht hin noch her; {не
ворушитися) розм. nicht vom Fleck
kommen* vi (s); (в критичному
становищі) розм. zwischen Baum
und Borke (stecken vz); по дорозі ~

fursorgestelle/=, -n, auf der Hinfahrt, auf dem Hinweg

Tbc-Beratungsstelle /=, -n туди-сюди hin und zurück
туберкульоз ч мед. Tuberkulose/=, туєр ч мор. Tauer m -s,
=

-n {скор. Tb, Tbc) тужавий zähflüssig, zäh(e), dickflüs¬

туберкульозний мед. 1. sig
tuberkulosekrank, tuberkulös; 2. ч/ж тужавіти hart werden* vi (s), sich
Tuberkulosekranke m/f -n, -n verhärten, erhärten vi (s)
тубероза ж бот. Tuberose/=, -n тужити {сумувати) traurig sein* vi
 тужитися 832

(s); betrübt sein* vi (s), <§> напускати ~y blauen Dunst

trauern vi

(за кимось, чимось um

А); vormachen, Sand in die Augen streuen
{журитися) schwermütig [trübselig] (на когось D.)
sein* vi (s), (in) trüber Stimmung туманити trüben vt; ~ся sich
sein* vi (s); (з приводу umnebeln
відсутності когось, чогось) sich sehnen, ту манії |ти 1. sich umnebeln; nebelig
Sehnsucht haben* (за кимось, werden* vi (s); 2. перен.
чимось nach D.) , (жадати, сильно stumpfsinnig werden* vi (s); den Kopf
хотіти) часто ірон. schmachten vi verlieren*; ganz verwirrt sein* vi (s);
(за кимось, чимось nach D.) голова ~€ mich schwindelt, mir
тужитися sich anstrengen; sich (D.) wird schwindlig
Mühe geben* туманний 1. Nebel-; neb(e)lig;
тужлив||ий (сумний) traurig; (імлистий) dunstig; (похмурий від
(зажурений) wehmütig, trübselig, туману) diesig; 2. перен. (неясний)
schwermütig; (пригнічений) beklommen; nebelhaft, schleierhaft, unklar,
мені ~o es ist mir traurig [wehmütig, verschwommen; (затуманений)
schwermütig] zu Mute [zumute] umnebelt; погляд umnebelter
~

Т
туз ч 1. Ass n -es, -z/розм. тж. Äs- [umflorter] Blick
ser; 2. перен. (поважна, впливова туманність ж 1. acmp. Nebelfleck
особа) wichtige Person; розм. m -(e)s, -e; Nebel m -s, =; 2.

großes Tier (неясність) Nebel m -s; Nebelhaftigkeitf=,

тукан ч зоол. (птах) Tukan т -s, -е, Unklarheit/=; Verschwommenheit/=
Pfefferfresser т -s, тумба ж 1. (стовпчик біля
=

тулити 1. (притискати, тротуару) Prellstein т -es, -е, Pfosten т

прикладати) drücken vt, anlegen vt (до -s, =; 2. (підставка) Sockel т -s, =;

чогось an/auf А.); 2. стартова (в басейні) Startblock

~

(розташовувати, поміщати) unterbringen* vt; т -(e)s, -blocke; 3. (для афіш, ого¬

(ставити) hinstellen vt, stellen vt, лошень) Anschlagsäulef-, -n

hinsetzen vt, setzen vt; (класти) тумблер ч ел. Kippschalter т -s, =,
hinlegen vt, legen vt Hebelschalter =
т -s,

тулитися 1. (спиратися) sich тумбочка ж Nachttisch т -(e)s, -е;

anlehnen (до чогось an А.); 2. Tischchen п -s, =

(притискатися) sich drücken (до тундра жTundra/=, -ren

когось, чогось an А.); (ласкаво) sich тунелебудування с Tunnelbau т
anschmiegen, schmiegen vi (до -(e)s
когось an А.); 3. (проживати) тунель ч Tunnel т -s, -s/=
hausen vi; 4. див. тіснитися тунець ч зоол. Thunfisch т -(e)s, -е
тулуб ч Rumpf т -(e)s, Rümpfe; туніка ж Tunika/=, -ken
=
(тіло) Körper т -s, Туніс]|ець ч Tunesijer т -s. =; ~ка ж
туман ч Nebel т -s, =; (імла, Tunesierin/=, -п
серпанок) Dunst т -es, Dünste; ~

розсіявся der Nebel hat sich verzogen;
бачити все як у ~і alles wie im
Nebel [wie durch einen
Nebelschleier] sehen* vt; розтанути
[щезнути] в ~i im Nebel aufgehen*
туніський tunesisch
тупак ч (розм.) Blödian т -(e)s, -е;
розм. Schwachkopf т -(e)s, -köpfe,
Flachkopf т -(e)s, -köpfe
тупання c Getrampel n -s, Trampeln
vi (s); n -s; Stampfen n -s
833 турбот||а

тупати trampeln vi; {втоптувати) тупцювати stampfen vi; hin- und

stampfen vt; ногами mit den
~
hertreten* vi (s); ~
на місці von

Füßen stampfen [trampeln] vi einem Fuß auf den anderen treten* vi

тупий 1. {про ніж тощо) stumpf; (s); перен. auf der Stelle treten* vi
2. {про біль тощо) dumpf; 3. {про (s); nicht vom Fleck [nicht von der
людину) stumpfsinnig, Stelle] kommen* vi (s)
schwachköpfig; stupid; {обмежений) borniert; тур1 ч 1. Tour [tu:r] /=, -en; 2.
4. ч/ж stumpfsinniger Mensch; {поїздка, перев. з діловою або
розм. Schwachkopf m -(e)s, -köpfe, туристичною метою) Tour f =, -en;

Flachkopf m -(e)s, -köpfe {подорож) Reise =, -n; 3. {на

тупик ч Sackgasse/=, -n; залізн. виборах) Wahlgang т -(e)s, -gänge,
Abstellgleis n -es, -e Wahlrunde /=, -n; 4. спорт., тж.
тупиков||ий Sack-; ~a колія перен. Runde/=, -n
залізн. Sackgleis n -es, -e; ~a станція ТУР2 ч зоол. 1. {вимерлий дикий бик)
залізн. Kopfbahnhof m -(e)s, -höfe; Auer|ochs т -es, -е; 2. {гірський
~a труба totes Endrohr, Sackrohr n козел) Tur т -(e)s, -е
-(e)s, -e; ~ий вибій гірн. Blmd|ort m тура ж (у шахах) Turm т -(e)s, T
-(e)s, -e Türme

тупити {про ніж тощо) stumpf турбаза ж Herberge /=, -n,

machen vt; ~ся див. тупіти 1 Touristenherberge [tu-]/=, -n;
тупість ж 1. {ножа тощо) =
Touristenlager n -s,
Stumpfheit /=; 2. перен. Stumpfsinn т -(е) турбіна ж Turbine /=, -n;
s, Stumpfsinnigkeit/= активна
~
aktive [-v-] Turbine,
тупіт ч Getrampel п -s, Trampeln п -s Gleichdruckturbine /=, -n, Radturbine /=,
тупіти 1. {про ніж тощо) -n, Turbine mit geringer Reaktion;
abstumpfen vi (s), [stumpf, abgestumpft] реактивна ~
reaktive [-v-]
werden* vi (s); 2. перен. Turbine, Reaktionsturbine f =, -n,
stumpfsinnig werden* vi (s); {про розум, na- Überdruckturbine /=, -n
м ять) abstumpfen vi (s) турбоагрегат ч Turbogruppe/=, -n,
тупнути див. тупати Turbosatz m -es, -sätze, Turbinensatz

тупоголовий (розм.) stumpfsinnig, m -es, -sätze, Turbinen|aggregat m

dummköpfig, schwachköpfig -(e)s, -e

туподум ч див. тугодум турбобур ч Bohrturbine/=, -n,
тупокутний мат. stumpfwink(e)lig Turbobohrer m -s, =, Turbinenbohrer m

тупотіти див. тупати -s,=

тупотня ж див. тупіт турбогвинтовий Turboprop(eller)-
тупоумний 1. stumpfsinnig; stupid; турбогенератор 4 Turbogenerator
{обмежений) borniert; {в m -s, -en

результаті вродженої вади, захворювання турбонасос ч Turbopumpe / =, -n,

мозку тогцо) blöd(e), blödsinnig; Turbinenpumpe/=, -n

2. ч Stumpfsinnige т -n, -n; турбореактивний Turbodüsen-
Blödsinnige т -п, -п турботЦа ж Sorge /=, -n (про ко¬
тупоумство с Stumpfsinn т -(e)s; гось, щось um А.); {піклування)

Borniertheit /=; Stupidität /=; мед. Fürsorge /=, -п (про когось, щось
Geistesstumpfheit f =; für А); ~и мн Sorgen pl; (клопіт-

Blödsinnigkeit/^ ня) розм. Scherereien pl; {мучення.

 турботливий 834

клопіт) Plage /=, -п; без турити verjagen vt, vertreiben* vt

~

sorgenfrei, ohne Sorge(n); мати багато ~

туркати див. туркотати

розм. den Kopf voll haben*; мені б туркеня ж Türkin/=, -nen

твої ~и! розм., ірон. deine Sorgen туркмен ч Turkmene т -п, -п; ~ка ж

möchte ich haben!; у кожного Turkmenin/=, -nen

свої ~и {прислів'я) jeder hat sein туркменські І ий turkmenisch; ~а
Päckchen zu tragen мова die turkmenische Sprache;
турботливий sorgsam; (лише з артиклем) Turkmenische п
(заклопотаний, стурбований) besorgt; -п; (зазвич. без артикля)

(уважний) aufmerksam Turkmenisch п =/-s

турботливість ж Sorgsamkeit /=, туркотати turteln vi, girren vi
Sorgfalt/=; Aufmerksamkeit/= турне c Tournee [tur'ne:]/=, -s/-ne|-
турбувати 1. in Sorge versetzen vt; en, Gastspielreise/=, -n
besorgt machen vt; Sorge machen турнік ч спорт. Reck n -(e)s, -e
(когось Z).); (непокоїти) турнікет ч Drehkreuz n -es, -e
beiunruhigen vt; in Unruhe versetzen vt; що турнір ч Turnier n -s, -e
тебе турбує? was macht dir Sorgen?; тур||ок ч Türke m -n, -n; ~кеня ж
т
розм. wo drückt s?, wo drückt denn Türkin/=, -nen
der Schuh?; 2. (заважати) stören vt турпан ч зоол. (птах) Samt|entef-, -n
турбуватися 1. sich (D.) Sorgen турпохід ч Wanderung/=, -en
machen (про когось, щось wegen турухтан ч зоол. (птах) Kampfläu¬
G.); sich be|unruhigen (про когось, fer m -s, =
щось um А); є про що ~! розм., тусівка ж (свято) Party/=, -s; розм.
ірон. du hast Sorgen!, das sind Fete/=, -n; (група, компанія)
Sorgen!; 2. (докладати зусиль) sich Truppef-, -n, Freundeskreis m -es, -e
bemühen; не турбуйтеся, будь тусуватися (проводити разом час)
ласка! machen [geben] Sie sich keine gemütlich zusammensitzen* vi;
Mühe!; 3. див. піклуватися (бути друзями) розм. eine dicke Tinte

турбулентний спец, turbulent sein* vi (s) (з кимось mit £>.);

турбулентність ж спец. Turbulenz (святкувати) розм. feten vi, eine Fete
/=, -еп abziehen*
турецькі І ий türkisch; ~а мева die тут hier, da; ~
же sofort, sogleich; ~

türkische Sprache; (лише з як ~

sofort zur Stelle; то то там

артиклем) Türkische п -п; (зазвич. без mal da, mal dort; bald da, bald dort;
артикля) Türkisch п =/-s хто ~? wer (ist) da?

туризм ч
(спортивний) Touristik тутечки (розм.) див. тут
[tu-] f =; (подорожі) тутешній hiesig, einheimisch
Fremdenverkehr т -(e)s; міжнародний Aus- ~

туф ч геол. Schwemmstein т -(e)s,

landsverkehr т -(e)s, -е, Tuff т -s, -е, Tuffstein т -(e)s. -е

grenz|überschreitender Reiseverkehr туфлі мн Schuhe pl

турист ч Tourist [tu-] m -en, -en туфта ж (брехня, хвастощі) розм.
туристичний Touristen-, touristisch Geflunker п -s, Flunkerei/=, -еп,
туристка ж Touristin [tu-]/=, -nen (дрібне шахраювання, махінація)
туристський Reise-; автобус Rei¬ ~

розм. Schmu т -s; (базікання) розм.

sebus m -ses, -se; ~

маршрут Heckmeck т -s, Quatsch т -es (mit

Reiseroute [-,ru:ta]/=, -n Soße); (гцось неякісне)розм. Pfusch
835
т -es, miserables Zeug, Mist
тухлий faul, verfault; (смердючий)
stinkig
тухлість ж Fäulnis/=, Fäule/=
тухнути1 див. гаснути
тухнути21. (загнивати) verfaulen vi
(s); 2. (про продукти) einen Stich
тюрм||а
m -es тьмяний trübe, (про світло) matt;
(безбарвний) farblos
тьмяніти trübe [matt] werden* vi (s),
den Glanz verlieren*
тьопати (розм.) 1. (бити,
стьобати) klatschen vi; 2. (плентатися)
sich schleppen; ~
по грязюці durch

bekommen* den Schmutz waten vi (s)

туш1 ж (фарба) Tusche/=, -n тьопнути див. тьопати 1
туш2 ч муз. Tusch т -es, -е/'рідко -s; тьохкання с Nachtigallenschlag т
грати
~
einen Tusch blasen* -(e)s
туша ж 1. geschlachtetes und ausge¬ тьохкати trillern vi, Triller schlagen*
weidetes Rind; 2. перен., розм. (про тьху pfui; щоб тебе! на тебе!)
людину) Dickwanst т -es, -wänste розм. pfui über dich!
тупи* с 1. муз. Anschlag т -(e)s, тю-тю put-put!
-Schläge; 2. спорт. Schultemiederla- Тфбик ч Tubef-, -n
тюк ч Packen m -s, =, Ballen m -s,
=

ge/=, -n T
тушканчик ч зоол. Springmaus =, тюлень ч зоол. Robbe /=, -n, Seel¬
т

-mäuse hund m -(e)s, -e

тушк£>ван||ий Schmor-, geschmort; тюль ч Tüll m -s, -e
gedämpft, gedünstet; ~a капуста тщлька ж зоол. (риба) Schwarz¬
Schmorkohl m -(e)s; ~e м ясо meersprotte/=, -n
geschmortes Fleisch, Schmorbraten m тюльпан ч бот. Tulpef-, -n
-s, =, Schmorfleisch n -es тупати (розм.) trippeln vi (s), trap¬

тушкувати dämpfen vz, schmoren vt, peln vi (s)

dünsten vt тюпцам (розм.) in leichtem Trab
тушонка ж (розм.) Büchsenfleisch n тюрбан ч Turban m -s, -e
-es, Schmorfleisch in Büchsen тюрамн||ий Gefängnis-; ~e ув яз¬
тушувати tuschen vt, schattieren vt; нення Gefängnishaft/=

~ся in Verwirrung [in Verlegenheit] тюремник ч Gefängniswärter m -s,

-

geraten* vi (s) тфркськ||ий Türk-; ~i мови Türk¬

туя ж бот. Thuja/=, -jen, sprachen pl
Lebensbaum m -(e)s, -bäume тюрм||а ж Gefängnis n -ses, -se;
тхір ч зоол. Iltis m -ses, -se розм. Knast m -(e)s; фам. Kittchen
тхнути riechen* vi (чимось nach D.); n -s, =; (буцегарня) icm. Kerker m

(смердіти) stinken* vi; від нього -s, =; (у підземеллі) Verlies n -es,

тхне часникам er riecht nach -e; каторжна ~a Zuchthaus n -es,

Knoblauch -häuser; випустити з ~и aus dem

тьмарити 1. verdunkeln vt, Gefängnis entlassen* vt; втікати з

verhüllen vt, verfinstern vt; 2. перен. ~И (aus dem Gefängnis) ausbrechen*
überschatten vt; betrüben vt, verdüstern vt vi (s); кидати до ~и ins Gefängnis

тьмаритися sich verdunkeln, sich werfen* \розм. bringen*,

verfinstern; тж. перен. sich sperren] vt; розм. einsperren vt; розм.
betrüben, sich verdüstern; в очах ins Loch stecken vt; висок,
тьмариться es wird mir schwarz [dun¬ einkerkern vt; мучитися в ~i висок, im
kel] vor den Augen Gefängnis schmachten vi; попасти
 тютюн 836

в ~у ins Gefängnis [фам. Kittchen] sich (D.) eine Last vom Herzen [von
kommen* vi (s); сидіти у ~i im
Gefängnis [розм. im Loch] sitzen*
vi; розм. Knast schieben*; фам.,
жарт, hinter schwedischen
Gardinen sitzen* vi; <§> по ньому ~a
плаче das Gefängnis wartet auf ihn
тютюн ч Tabak [aecmp. Tabak] m -s,
(pl сорти) -e
тютюн2в||ий Tabak-; ~ий листок /=; (реактивного двигуна)
Tabakblatt n -(e)s, -blätter; ~i
вироби Tabakwaren pl; -ого кольору
tabakbraun, tabakfarben
тюфтелька ж Frikadelle/=, -n
тюхтій ч розм. Tolpatsch
Schlafmütze /=, -n, Unbeholfene
T
тявкати див. дзявкати
таг||а ж(в трубі тощо) Zug
1.
der Seele] wälzen, eine Last von sich
(D.) abwälzen; під ~£M unter der
Last, unter dem Joch
тягати 1. див. тягнути 2; stehlen*
vi; розм. klauen vt
тягач ч Schlepper m -s, =,
Zugmaschine /=, -n
тягловЦий Zug-; ~a сила Zugkraft
Schubkraft /=; ~ий кінь Zugpferd n -(e)
s, -e
тягнути 1. ziehen* vt (за щось an
D.y 2. (волочити) schleifen vt;
m -es, -e, (важкі речі) schleppen vt; (за
m собою) mitziehen* vt; fortschleppen
vt, fortziehen* vt; 3. (баритися)
zögern vi; (затягувати щось) in
т die Länge ziehen* vt; ~

волинку
-(e)s, Luftzug т -(e)s; немає ~и es [Сіркд за хвіст] розм. einen
zieht nicht; 2. тех.
(сила) Zug т -(е) langen Senf machen; 4. (про протяг)'.
s, Zugkraft /=, -kräfte; 3. (потяг) тягне es zieht; 5.: його тягне на

Zug т -(e)s, Züge, Drang m -(e) Батьківщдну es zieht ihn in die

s; 4. mex. (стрижень) Stange /=, Heimat; 6. (руку тощо) strecken vt;
-n, Zugstange f -, -n; система розм. recken vt
~

тягнутися 1. (про час) dauern vi, sich

=
Gestänge n -s,
тяганинЦа ж Schlendrian m -(e)s; hinziehen*, (повільно спливати)
канцелярська ~a Amtsschimmel sich ziehen*; 2. (простягатися)
m -s; Verschleppung einer sich ziehen*; sich erstrecken, sich
Angelegenheit; паперова ~a Papierkrieg m ausdehnen; 3. див. потягуватися 2;
-(e)s, -e; створювати ~y den 4. (рости) wachsen* vi (s), sich in
Amtsschimmel reiten* die Höhe recken; 5. (намагатися
тягар ч тж. перен. Last f =, -en; дістати, прагнути) reichen vi, die
(ноиіа) Bürde f =, -n; (обоє язок) Arme ausstrecken (до когось,
lästige Pflicht; ~

боргів чогось nach D.y 6. (прагнути

Schuldenlast f-, -en; брати на себе eine ~

Last auf sich nehmen*; бути ~£M
zur Last fallen* vi (s), lästig sein*
vi (s), beschwerlich fallen* [sein*]
vi (s) (комусь D.y звалити на
плечі важкий eine Last auf die
~
зрівнятися в чомусь зкимось) nach|eifern
vi, nachstreben vi (за кимось D.);
wetteifern vi (wetteiferte, ge
wetteifert) (за кимось mit D.)
тягти (ся) див. тягнути(ся)

тягучий 1. (про рідину) dickflüssig;

Schultern legen, eine schwere Last (про метал, гуму тощо) dehnbar,
aufladen* [aufbürden, auf|erlegen] zäh(e); 2. (протяжний, повільний -

(комусь, чиїсь D.y лежати про голос, звук) gedehnt,

важким ~£м bleischwer lasten vi (на langgezogen; 3. перен. (одноманітний,
комусь auf D.y скинути ~
з душі нудний) eintönig, langweilig
837 тятива

тяжити 1. beschweren vt; тж. D.) , розм. keine Ahnung von

перен. belasten vt; 2. перен.
турбувати) belästigen vt; zur
(обтяжувати,
Last fallen* vi (s) (когось D)
тяжіння c 1. фіз. Schwerkraft/ =,
Gravitation [-v-]/=; 2. перен.
(потяг) Neigung/=, -en, Hang m -(e)s
тяжіти 1. sich hingezogen fühlen;
geneigt sein* vi (s), eine Neigung
haben* (до чогось zu D.)\ 2. (про
прокляття тощо) lasten vi (над
кимось, чимось auf D.)
тяжкий 1. тж. перен. schwer; 2. пе¬
рен. (гнітючий) drückend,
bedrückend; (болісний) peinlich, qualvoll;
Tuten und Blasen [von Ackerbau und
Viehzucht] haben*, keinen
Schatten
[keine Spur] von einer Ahnung
haben*; він погано ~ть розм. bei
ihm fällt der Groschen aber langsam
[pfennigweise], er hat eine lange
Leitung; у цій справі [тут] ти не ~ш
розм. du redest, wie du s verstehst;
<§> не ~ти себе außer sich sein* vi (s)
(від чогось vor D.); sich nicht fassen
können*; не -ти себе від радощів
sich freuen wie ein Schneekönig
[розм. Schneesieber]; коли не ~ш,
то й не берися (прислів я) wer den

(обтяжливий, виснажливий) Aal hält beim Schwanz, dem bleibt

mühselig; (стомливий) mühsam
тяжкість ж Beschwerlichkeit / =,
Schwierigkeit /=; Mühseligkeit /=;
Mühsamkeit/=
тяжкопоранений schwerverletzt
тяжкохворий schwerkrank
тяжний abtriebsseitig, getrieben
тяжчати schwer(er) werden* vi (s)
er weder halb noch ganz
T
тямовитий див. тямущий 1
тямовитість ж див. тямущість
тямущЦий 1. (кмітливий) aufge¬
weckt, gescheit; (розумний)
verständig; (розсудливий, розважливий
тощо) einsehend, einsichtsvoll;
бути ~им розм. Grütze im Kopf

тями||ти (розм.) (розуміти) begrei¬ haben*; 2. (обізнаний, досвідчений)

fen* vt, verstehen* vt; розм. die bewandert, beschlagen, sachkundig
richtige Antenne haben* (в чомусь тямущість ж Aufgewecktheit/=.
für А.); не -'ги (бути нетямущим) Gescheitheit/=; Verständigkeit /=;
розм. schwer [schwach, langsam] Beschlagenheit/=, Sachkundigkeit/=
von Begriff sein* vi (s); нічого [ні тяп-ляп (розм.) nachlässig;

аза, ні в зуб ногою, ні бе ні ме, irgendwie

ні бельмеса] не -'ги розм. weder тяти (різати) schneiden* vt;
А noch В zu sagen wissen*, einen (рубати) hacken vt, häckseln vt
Dreck verstehen* (в чомусь von тятива ок Bogensehne/=, -n
 у див.
в
убавити(ся) див. убавляти(ся)
убавляти kleiner machen vi, vermin¬
dern vt, verringern vt; (про розмір)
verkleinern vt; (про довжину) (ver)
kürzen vt; (про ширину) schmälern
vt, enger [schmaler, schmäler]
machen vt
убавлятися kleiner werden* vi
(s); abnehmen* vi, nachlassen* vi;
sich vermindern, sich verringern;
sich verkürzen, sich kürzen; enger
[schmaler, schmäler] werden* vi (s);
(про воду) fallen* vi (s), sinken* vi
(S)
убагнути див. збагнути
У
убачати див. вбачати
убезпечити див. убезпечувати
убезпечувати (захищати,
оборо¬
няти) beschützen vt, schützen vt;
(оберігати, охороняти) bewahren убоїще с (розм.) Eigensinnige т -п,
vt (від чогось vor D.);
(гарантувати на випадок небезпеки, втрат, уболівальник ч див. вболівальник
майбутнього) sicherstellen vt
уберегти(ся) див. вберігати(ся)
уберігати(ся) див. вберігати(ся)
убивати див. вбивати; ~ся tödlich
stürzen vi (s)
убивство c див. вбивство
убивця ч див. вбивця
убивчий див. вбивчий
убиральня ж див. вбиральня
убирати(ся) див. вбирати(ся)
убити див. вбивдти
убитий див. вбитий
убитися див. убиватися
убігати див. вбігати
убігти див. вбігати
убік див. вбік
убір ч І.(одяг) Kleidung/=; Gewand
п -(e)s, -wänder; (національний,
традиційний) Tracht f =. -еп; го¬
ловний Kopfbedeckung f~, -en;
~
2. (зовнішній покрив) Decke/=, -n;
сніговий ~
Schneedecke/=, -n
ублагати див. вблагати
ублажати див. догоджати
убегий ärmlich, armselig; (недоста¬
тній, бідний) dürftig, karg,
kärglich; (плачевний, жалюгідний)
erbärmlich; (мізерний, дуже бідний)
spärlich; (злиденний) elend
убогість ж Armut f =, Ärmlichkeit
/=; Erbärmlichkeit /=; Misere /=,
-n; духовна
~
geistige Armut
[Beschränktheit], Geistes, armut/=
убожіти ver|armen vi (s), arm
werden* vi (s)
убозтво c 1. див. убогість; 2. (про
духовно обмежену, нікчемну
людину) розм. Niete /=, -n, Null f-,
-en
-n, Starrköpfige т -п. -п
уболівати див. вболівати
убористий (про почерк, шрифт)
eng, gedrängt, engbeschrieben,
engbedruckt
убрання c див. вбрання
убрід див. вбрід
убувати (зменшуватися) sich
vermindern, sich verringern; (про вагу,
сили) abnehmen* vi; (слабшати)
nachlassen* vi; (про воду) sinken* vi
(s); (про звук) leiser werden* vi (s)
убудований див. вбудований
убути див. убувати
уваИіа ж (зосередження думки, зо¬
ру, слуху) Aufmerksamkeit/=;
(зважання) Rücksicht f =
(на когось,
щось auf А.); ~а! Achtung!;
aufgepasst!; брати до ~и in Betracht
ziehen* vz. berücksichtigen vt; Rück¬
839 увібрати
sicht nehmen* (на когось, щось уважати див. вважати
auf (очікувати, зважати,
А.); уважити 1. (піти назустріч,
сподіватися} rechnen vi (на когось, поступитися) entgegenkommen* vi (s)
щось mit D.); бути в центрі ~и (когось D.); 2. (узяти до уваги)
im Brennpunkt der Aufmerksamkeit berücksichtigen vt, in Betracht ziehen*
stehen* vi; im Mittelpunkt stehen* vt; Rechnung tragen* (щось D.)
vi; im Blickpunkt [Blickwinkel] (des уважливий див. уважний
Interesses) stehen* vi; випускати уважливість ж див. уважність
з ~и (не скористатися чимось, уважний 1. (з увагою) aufmerksam,
пропустити} ungenutzt lassen* vt; achtsam; 2. (люб язний)
виявляти ~у Achtung erweisen* liebenswürdig, rücksichtsvoll; (запопадливий)
(комусь D.}; (бути запопадливим} zuvorkommend; (ретельний)
zuvorkommend sein* vi (s); sorgfältig
відвертати ~y die Aufmerksamkeit уважність ж Aufmerksamkeit f =,
ablenken; відвертати своїй ~y Achtsamkeit f =; aufmerksames
sich ablenken lassen* (від чогось [achtsames] Verhalten;
von D.}\ залишати без ~и Liebenswürdigkeit f=, Zuvorkommenheit f =;
unberücksichtigt [unbeachtet, außer відчути ~

(доброзичливе
Acht] lassen* vt; звертати ~y ставлення, співчуття) ein geneigtes
beachten vt; Aufmerksamkeit [offenes, williges] Ohr finden* (y
richten, achten vi (на когось, щось auf когось bei D.)
A.); Aufmerksamkeit schenken (на уважно див. уважний; вислухати ~

когось, щось D.); (слідкувати} (доброзичливо тощо) ein

aufpassen vi, Acht geben*, geneigtes [offenes, williges] Ohr leihen*
achtgeben* vi (на когось, щось auf А.)', (когось D.); ein geneigtes [offenes,
звертати на себе [привертати williges] Ohr haben* (когось für А);
до себе] ~у die Aufmerksamkeit дуже
~

слухати mit beiden

[(погляди) die Blicke] auf sich [offenen] Ohren (hin)hören [zuhören] vi;
ziehen* [lenken]; (давати про себе розм. ganz Ohr sein* vi (s)
знати} sich bemerkbar machen; увалитися див. ввалюватися
(впадати у вічі) auffallen* vi (s); увалюватися див. ввалюватися
звертати особливу ~y sein уварювати einkochen vt; ~ся ein¬
[Augenmerk] richten
Hauptlaugenmerk kochen vi (s)
(на когось, щось auf А.); уведення c див. введення
звертати чи&сь ~у j-n aufmerksam увезти див. ввозити
machen, j-s Aufmerksamkeit lenken увергати див. ввергати
(на когось, щось auf А.); мати на у вартну ти див. ввергдти
увазі (прагнути, мати в думках, увертшра ж муз. Ouvertüre [uver-]
піклуватися) bedacht sein* /=, -n

А.); він претендує

(когось, щось auf уверх див. вверх
на особливу ~У ДО С£0Є розм. er увести див. введити
will (immer) eine besondere Wurst увась див. весь
gebraten haben*; беручи До ~и in увачері див. ввечері
Anbetracht, unter Berücksichtigung увижатися див. ввижатися
[Beachtung] (щось G.); mit увись див. ввись
Rücksicht, in Hinsicht (щось auf А) увібрати див. вбирати 2,3
 увігнати
увігнати див. вганяти
увігнути(ся) див. вгинати(ся)
увігнутий див. ввігнутий
увігнутість ж див. ввігнутість
увійти див. входити
увіковічити див. увічнювати
увіковічувати див. увічнювати
увілляти(ся) див. вливати(ся)
увімкнення с див. вмикання
увімкнути див. вмикати
увінчаний gekrönt; bekränzt
увінчати(ся) див. увінчувати(ся)
увінчувати krönen vi; bekränzen vt;
(прикрашати) schmücken vi;
(завершувати) vollenden vt
увінчуватися gekrönt sein* vi (s)
(чимось von ZX); seine Krönung
finden* (чимось in D.); успіхом von
~
Erfolg gekrönt sein* vi (s)
увіолеві|ий: ~a лампа фіз.
У
Violettglaslampe /=, -n, Violettlampe /=, угадувати див. вгадувати
-n; ~e скло UV-Glas n -es, Uviolglas угамавувати(ся) див. вгамовува¬
[-v-] n -es
увіпхати див. впихати
увіпхнути див. впихати
увірвати див. вривати
увірва||тися див. вриватися; у уганяти див. вганяти
мене [мені] -вся терпець mir reißt
die Geduld, die Geduld geht mir aus
увірувати fest glauben vi (у когось,
щось an/L)
увіткати див. втикати
увіткнути див. втикати
увічливий див. ввічливий
увічливість ж див. ввічливість
увічнення с Ver|ewigung/=, -еп
увічнити див. увічнювати
увічнювати verewigen vt
увішувати behängen vt
уводити див. вводити
увозити див. ввозити
уволю див. досхочу
увостаннє див. востаннє
ув язнений 1. inhaftiert; eingeker¬ углядіти див. вгледіти
kert; розм. eingesperrt; 2. ч Häftling углиб див. вглиб
т -s, -е
840
ув язнення с 1. (дія) Einkerkerung
/=, -еп, Inhaftnahme /=, -п,
Inhaftierung /=, -еп; 2. (перебування в
тюрмі) Haft /=, Gefangnishaft /=;
Gefängnisstrafe/=, -п; Freiheits|ent-
zug m -(e)s, -züge; термін Haftzeit
~
f=, -en; звільняти з aus der Haft
-
entlassen* vt, freilassen* vt
ув язнути stecken bleiben*
[steckenbleiben*] vi (s); (в болоті,
бруді
тощо) einsinken* vi (s)
ув язнювати inhaftieren vt; emker-
kem v/; розм. einsperren vt
ув язувати c (пакувати) einpacken
vt, verpacken vt; (мотузкою)
verschnüren vt
у гав ч: без -у ununterbrochen, ohne
Pause
угавати див. вгавати
угадати див. вгадувати
тися)
угамовуючий див. вгамовуючий
угамувати(ся) див. вгамовувати-
(ся)
угар ч 1. тех. Abbrand т -(e)s, -brän-
de; 2. текст. Abgang т -(e)s,
-gänge, Abfall m -(e)s, -fälle
угасати див. гаснути
угатити див. вгачувати
угачувати див. вгачувати
угвинтити див. вгвинчувати
угвинчувати див. вгвинчувати
угин ч див. вгин
угинати(ся) див. вгинати(ся)
угіддя с Grundstück п -(e)s, -е; Flur
/=, -еп; Nutzfläche /=, -еп; Län¬
dereien pl; лісові Waldungen pl,
~
Förste(n) pl; мисливські ~
Jagdgründe pl; польові Ackerland n
~
-(e)s
углядатися див. вглядатися
841 удар

угноїти див. угноювати УГОРУ див. вгору

угноювати mit dem Stalldünger dün¬
gen vt
угнутий див. ввігнутий
угнутість ж див. ввігнутість
уговорювати див. вмовляти
уговоряти див. вмовляти
уговтати (ся) див. уговтувати(ся)
уговтувати див. вгамовувати 2
уговтуватися див. вгамовуватися
угостити див. вгощати
угощати див. вгощати
угризатися див. вгризатися
угризтися див. вгризатися
угрівати див. зігрівати
угріти див. вгріти
угробити див. вгроблювати
угроблювати див. вгроблювати
угро-фіни мн Finno-Ugren pl

угод||а ж 1. див. домовленість; угро-фінський finnisch-ugrisch

2. {договір тощо) Abkommen п -s, угрузати див. вгрузати
=, Vertrag т -(e)s, -träge; укласти угрузнути див. вгрузати
вигідну ~у ein gutes [dickes] угруповання с Gruppierung/=, -еп;
Geschäft machen (з кимось mit/bei D.) Gruppe/=, -п

угодити див. догодити угруповувати gruppieren vt,

угодник ч 1. Dienstfertige т -п, -п; aufteilen vt, aufgliedern vt
2. рел. Heilige т -п, -п; {праведник) у групування c див. угруповання
Gerechte т -п, -п удав ч зоол. Воа/=, -s
угодований див. вгодований удаваний див. вдаваний
угодованість ж див. вгодованість удавати (ся) див. вдавати(ся)
угодовство с Versöhnlertum п -s, удавити(ся) див. вдавлювати(ся)
Kompromisslertum п -s удавлювати(ся) див. вдавлювати¬
угодовський політ, versöhnlerisch, ся)
kompromisslerisch удалечині див. вдалечині
уголос див. вголос удалечінь див. вдалечінь
угомонити(ся) див. вгамовувати(ся) удалий див. вдалий
угомонювати(ся) див. вгамовува¬ удалині див. вдалині
тися) удалину див. вдалину
угон ч 1. {крадіжка) Diebstahl т удар ч 1. Schlag т -(e)s, Schläge;
-(e)s, -stähle; (худоби) Wegtreiben (сильний, з розмаху, зброєю) Hieb
п -s, Viehdiebstahl т -(e)s, -stähle; т -(e)s, -е; {рукою, зброєю,
{автомобіля) Autodiebstahl m -(e) нагайкою) Streich т -(e)s, -е;
s, -stähle; {літака) (колючий удар зброєю) Stich т -(e)s, -е;

Flugzeugentführung/^ -en; 2. залізн. {зміщення (зіткнення, поштовх) Stoß т -es,

рейок) Schienenwanderung/=, -en Stöße, Anstoß т -es, -Stöße;
угорі|ець ч Ungar т -n, -п; ~ка ж (легкий удар долонею) Klaps т -es, -е;
Ungarin/=, -nen завдати нищівного ~у ворогові
угорі див. вгорі dem Feinde einen vernichtenden
угорський ungarisch; ~а мова die Schlag versetzen; 2. спорт. Stoß m
ungarische Sprache; {лише з Schlag
-es, Stöße, m -(e)s, Schläge;
артиклем) Ungarische п -п; {зазвич. без (сильний) Schuss -es, Schüsse;
m

артикля) Ungarisch п =/-s вільний ~

Freistoß m -es, -Stöße;
угорнути див. угортати 3. військ. Schlag m -(e)s, Schläge;
угортати einhüllen vt; umhüllen vt; (атака) Angriff m -(e)s, -e, Stoß
(загортати) einwickeln vt m -es, Stöße, Vorstoß m -es, -stoße;
ударити(ся) 842

4. мед. Schlag т -(e)s, Schläge; мати) halten* vt, behalten* vt;

сонячний Sonnenstich
~
т -(e)s, festhalten* відокр. vt (за щось an D.);
-е; тепловий Hitzschlag т -(е)
~
2. {стримувати) zurückhalten* vt,
s, -Schläge; 5. перен. {потрясіння, unterdrücken vt
нещастя) Schlag т -(e)s, Schläge, удержуватися sich halten*, sich

Erschütterung f =, -en; ~и долі festhalten* відокр. (за щось an D.)

Schicksalsschläge pl; <§> бути в ~i удертися див. вдиратися
(в настрої) gut aufgelegt [in удесятеро див. вдесятеро
Stimmung] sein* vi (s); {на висоті, в удесятьох див. вдесятьох
формі) im Zuge [in Form, auf der удівець ч див. вдівець
Höhe] sein vi (s); розм. in [im] удій ч с.-г. Müch|ertrag т -(e)s, -trä¬
Schwung sein* vi (s); ставити під ge, Milchleistung/=
~
in Gefahr bringen* vi, gefährden vt уділ ч іст. Leh(e)n п -s, =; Landbe¬
ударити (ся) див. вдаряти(ся) sitz т -es

ударн||ий Schlag-; ~а в азкість удмухувати див. вдмухувати

Schlagbiegefestigkeit/=, -en, удебрення с див. удобрювання
Kerbschlagzähigkeit f =, -еп; ~а удебрити див. удобрювати
твердість Schlaghärte f-, -п; а хвиля удобрювання с Düngung f =, -еп;
Druckwelle f =, -п; ~е Düngen п -s
навантаження schlagartige [stoß|artige, удобрювати düngen vt, vi
stoßweise] Beanspruchung удова ж див. вдова
[Belastung], Schlagbeanspruchung/=, -en, удовбати див. вдовбувати
Schlagbelastung f =, -en, удевбувати див. вдовбувати
Stoßbelastung f =, -en; ~i інструменти удовольняти(ся) див. задоволь¬
муз. Schlagzeug n -(e)s нятися)
ударник ч 1. mex. Schlagbolzen m -s, удема див. вдома
=; 2. муз. {музикант) Schlagzeuger удесвіта див. вдосвіта
m -s, =; 3. перен. {передовик) удосконалення с див.
Stoßlarbeiter m -s,
=
вдосконалювання
ударостійкий stoßfest, schlagfest удосконалити(ся) див.
ударяти(ся) див. вдаряти(ся) вдосконалюватися)
удати див. удавати удосконалювати (ся) див.
удатися див. вдаватися вдосконалюватися)
удача ж Gelingen п -s; {успіх) Erfolg удесталь див. вдосталь
т -(e)s, -е удостоїти (ся) див. удостоювати(ся)
удачлив||ий von Erfolg begleitet, удостоювати 1. würdigen (чогось
erfolgreich; glücklich; ~a людина G.); 2. belehren vt, auszeichnen vt
див. удачник (чимось mit D.)
удечник ч {розм.) Glückskind п -(е) удостоюватися würdig sein* vi (s)
s, -er; glücklicher Mensch; розм. (чогось G.)', für würdig befänden
Glückspilz т -es, -е [er|achtet] werden* (чогось G.);
удвічі див. вдвічі {заслуговувати) verdienen vt
удень див. вдень удочерити див. вдочеряти

удержавлювати verstaatlichen vt удочеряти див. вдочеряти

удержати(ся) див. удержувати(ся) удруге див. вдруге

удержувати У. {не випускати, три¬ удружити 1. einen Freundschafts¬

843 узмор я
dienst leisten; einen Gefallen tun* usbekische Sprache; (лише з

[erweisen*]; 2. ірон. einen артиклем} Usbekische n -n; (зазвич. без

Bärendienst [einen schlimmen Dienst] артикля} Usbekisch n =/-s
erweisen* узбечка ж Usbekin/=, -nen

удряпнути див. драпати 1 узбіччя c 1. Straßenrand

m -(e)s,

удягати(ся) див. одягати(ся) -ränder; (дороги) Randstreifen m

удягнений див. одягнений -s, =, Bankette/=, -n; 2. (схил гори,

удягнути(ся) див. одягати(ся) височини) Abhang m -(e)s, -hänge,

удягги(ся) див. одягати(ся)
ужалити див. вжалити
уже див. вже
уживаний див. вживаний
уживання с див. вживання
уживати(ся) див. вживати(ся)
ужити(ся) див. вживати(ся)
ужит||ок ч див. вжиток; предмет
Hang m -(e)s, Hänge
узвар ч Dörr|obstgetränk [-o:pst-] n
-(e)s, -e
узвичаєний allgemeingültig, üblich
узвичаїтися sich embürgem
узвишшя c Anhöhe/=, -n, Erhöhung
/=, -en; (поміст, постамент) Ge¬
rüst n -es, -e, Podium n -s, -di|en

~ку Gebrauchs|artikel т -s, =, узвіз ч Anstieg m -(e)s, -e. Aufstieg m

Gebrauchsgegenstand т -(e)s, -stände -(e)s, -e, Steigung/^ -en;
узагалі dz/e. взагалі ansteigender Hang

узагальнений verallgemeinert, узгір я c Anhöhe/=, -n, Hügel m -s,

zusammengefasst =; (схил) Abhang m -(e)s, -hänge

узагальнення с Verallgemeinerung узгодження c 1. Abstimmung / =,

/=, -еп; {висновок} -en; (домовленість) Vereinbarung
Zusammenfassung f =, -en, (allgemeine) /=, -en (з кимось mit D.); 2. філол.
Schlussfolgerung f =, -en Kongruenz/=, -en
узагальнити див. узагальнювати узгоджувати (домовлятися)
узагальнювати ver| allgemeinem abstimmen v/; in Einklang bringen* vt
vt; (робити висновки} (з кимось, чимось mit D.)
zusammenfassen vt; allgemeingültige Schlüsse узгоджу || ватися 1. (збігатися)
ziehen* (щось aus D.) über|einstimmen відокр. vi (s), in

узаконення c Legalisierung/^, -en Einklang stehen* vi; 2. філол.

узаконити див. узаконювати kongruieren vi, über|einstimmen vi
узаконювати gesetzlich festlegen узгодити(ся) див. узгоджувати(ся)
vt; (надавати силу закону} zum узголів я с Köpfende п -s, -n
Gesetz machen vt, gesetzliche Kraft уздовж див. вздовж
verleihen* (щось D.)', уздрівати erblicken vt, bemerken vt
(оформлювати згідно з законом} уздріти див. уздрівати
legalisieren vt; für rechtsverbindlich [für узеленити mit Grün bedecken vt
rechtmäßig] erklären vt узи мн Bande pl; Гіменея розм.
~

узалежнювати abhängig machen vt Ehebande pl; жарт. Eheketten pl; ~

узбе||к ч Usbeke m -n, -n; ~чка ж дружби Freundschaftsbande pl

Usbekin/=, -nen узимку див. взимку
узберожжя c Küste /=, -n; висок. узлюся с Waldrand т -(e)s; висок.
Gestade n -s, =; морське ~
Waldessaum т -(e)s
Meeresküste /=, -n узмор я с Strand т -(e)s, Strände,
узбецькі|ий usbekisch; ~a мова die Küste/=, -n
 узнавати 844

узнавати див. взнавати укидати див. вкидати

узнати див. взнавати укинути див. вкидати

узор ч Muster п -s, =; Ornament п -(е) укіс1

Mahd/=, -еп; {кількість
ч

s, -е; {рисунок} Zeichnung/=, -еп; скошеної

трави) Heu|ernte/=,
{на тканині, шпалерах тощо) Heulertrag т -(e)s, -träge
Dessin [de'se:] п -s, -s; {текстура укіс2 ч {насипу тощо) Abhang т -(е)
деревини) Maser/=, -п, Maserung/=, s, -hänge; {залізничний) Böschung
-еп; льодовий {на вікні) Eisblume /=, -еп, Bahndamm т -(e)s, -dämme;
~

/=, -п; для в язання Strickmuster пускати під zur Entgleisung [zum
~ ~

п -s, =
Entgleisen] bringen* vt
узористий gemustert; {про уклад ч Ordnung f =, -en, Struktur
деревину) gemasert /=, -en; {звичай) Sitte/=, -n, Brauch
узуальний {книжн.} usujell, m -(e)s, Bräuche; життя ~

gebräuchlich, üblich Lebensweise /=, -n, Lebensform/=, -en

узувати (ся) див. взувдти(ся) укладальник ч Packer m -s,
=

узурпатор ч Usurpator т -s, -toren; укладати 1. див. вкладати; 2. {офі¬

widerrechtlicher Besitznehmer; icm.
=
Thronräuber m -s,
узурпація ж Usurpation f =, -en,
rechtswidrige [widerrechtliche]
У
Aneignung; icm. Thronraub m -(e)s
узурпувати usurpieren v/, sich {D.)
(widerrechtlich) an|eignen vt
узус ч {книжн.) Usus m
-
ційно домовлятися) abschließen*
vt; unterzeichnen vt; 3. {видавати,
упорядковувати) herausgeben* vt;
verfassen vt
укладатися 1. див. вкладатися;
2. {утворюватися) sich bilden;
{набувати якоїсь форми) sich gestalten
укладач ч Herausgeber т -s, =; Ver¬

узути(ся) див. взувати(ся) fasser т -s,

=

узяти (ся) див. брати(ся) укладення с 1. див. вкладення;

узяток ч див. взяток 2. {офіційна домовленість)
уїдливий див. в їдливий Abschluss т -es, -Schlüsse.
уїдливість ж див. в їдливість f =, -en;
Unterzeichnung договору
~

уїк-енд ч Wochen|ende п -s, -п Vertragsabschluss m -es, -Schlüsse;

укажчик ч Lehrmeister т -s,
=
3. {видання, упорядковування)
указ ч Erlass т -es, -z!aecmp. -lasse; Herausgabe/=, -n

{постанова) Ver|Ordnung f =, -en; укладка ж {зачіски) Frisur/=, -en

видавати ~
einen Erlass укласти(ся) див. вкладати(ся)
verabschieden уклеїти див. вклеювати
указаний див. вказаний уклеювати див. вклеювати
указати див. вказувати уклинювати (ся) див. вклинюва¬
указівка ж див. вказівка тися)
указівний див. вказівний уклін ч Verbeugung/=, -еп; {вітання}
указі вник ч див. вказівник Gruß т -es, Grüße; іти на ~

указка ж Zeige|stab т -(e)s, -Stäbe, demütig bitten* (до когось А., відносно
Zeige| stock m -(e)s, -Stöcke чогось um А.): {принижуватися)

указувати див. вказувати sich demütigen (до когось vor D.)

уквітчувати mit Blumen schmücken уклінний {шанобливий) höflich,
vt achtungsvoll, ehr|erbietig; {смиренний}
укидання c див. вкидання demütig
845 укріплювати

уклінно gütig, gefällig українізація ж Ukra|inisierung f =,

уклон чNeigung f =
-en, -en

Abschrägung f =, -en, Senkung f =, -en;

українізувати ukra|inisieren vt
~

україністика ж Ukra|imstikf=
дороги Straßengefälle n -s, =,
Gefallstrecke f =, -n; їхати під українознавство c Ukra|inekunde
~

berg|ab fahren* vi (s) /=

укол ч 1. Stich m -(e)s, -e; (рана) україномовний ukrainisch, in
Stichwunde /=, -n; 2. мед. Spritze ukrainischer Sprache,
f =, -n, Injektion /=, -en; робити ukrainischsprachig, ukrainisch sprechend
~
eine Spritze geben*; 3. перен. українофіл ч Ukra|inefreund m -(e)
(образливі слова, вчинки) s, -e
Sticheleien pl українофільський ukra|mefreund-
уколоти(ся) див. вколювати(ся) lich
уколювати(ся) див. вколювати(ся) українофоб ч Ukra|inefeind m -(e)
укомплектовувати komplettieren s, -e
vt; тж. військ, ergänzen v/, українофобський ukra|inefeindlich
vervollständigen vt; (штатний розпис українськ||ий ukrainisch; ~a мова
тощо) besetzen vt die ukrainische Sprache; (зазвич. без
укомплектувати див. n =/-s; (лише
артикля) Ukrainisch
укомплектовувати артиклем) Ukrainische n -n; ~ою
з
Y
укопаний див. вкопаний мовою ukrainisch, in ukrainischer

укоренити(ся) див. вкорінюва¬ Sprache; (перекладати) ins Ukra¬

тися) inische
укорінення с див. вкорінення украй див. вкрай
укорінювати(ся) див. вкорінюва¬ украсти див. вкрасти
тися) украстися див. вкрадатися
укоріняти(ся) див. вкорінювати- украяти див. вкраяти
(ся) укривати(ся) див. вкривати(ся)
укоротити(ся) див. вкорочувати- у крити (ся) див. вкривати(ся)
(ся) укриття с 1. тж. військ.Deckung
укорочення с див. вкорочення f =, -еп; (бліндаж) військ. Unter¬
укорочування с див. вкорочення stand т -(e)s, -stände; 2. (притулок,
у корочу вати (ся) див. вкорочува¬
=
схованка) Schlupfwinkel т -s,
тися) укріплений gefestigt, gestärkt, ge-
укоськати див. укоськувати kräftigt; військ., тж. mex. befestigt;
укоськувати (приборкувати) bän¬ mex. versteift
digen vZ, zähmen vt; c 1. (дія) Verstärkung
укріплення
(втихомирювати) besänftigen vt f =; Kräftigung f =; 2. mex., тж.
укотити(ся) див. вкочувати(ся) військ. Befestigung/=, -en; Befes-
у котре див. вкотре tigungs|anlage /=, -n; mex.
укочувати(ся) див. вкочувати(ся) Versteifung f =, -en; берегове військ. ~

украдатися див. вкрадатися Küstenbefestigung/=, -en; 3. перен.

украдливий див. вкрадливий Befestigung/= Festigung/=
украдливість ж див. вкрадливість укріплювати 1. verstärken vt; mex.,
україн||ець ч Ukrainer т -s, =; ~ка тж. військ, befestigen vt; mex.
ж Ukrainerin/=, -nen versteifen v/; військ. Befestigungen an-
 укрупнення 846

legen; (траншеями, за допомогою улесник ч Schmeichler т -s, =;

земляних робіт) військ, Liebediener т -s,

=

verschanzen vt; 2. перен. (робити улещувати ж schmeicheln vi, vt;

постійними, стійкими почуття, Schmeicheleien sagen, nach dem

переконання тогцо) festigen vt, befestigen Munde reden vi (когось D.)
vt уливання c див. вливання
укрупнення c Vergrößerung/^ -en; уливати(ся) див. вливати(ся)
(розширення) Erweiterung f =, -en; улити(ся) див. вливати(ся)
(об'єднання) Zusammenfassung/^, улізати див. влазити
-en, Zusammenlegung/=, -en улізливий див. влізливий
укрупнити див. укрупнювати улізти див. влазити
укрупнювати vergrößern vt; (роз¬ улев ч Fischfang| ertrag т -(e)s, -trä¬
ширювати) erweitern vt; ge, Fang| ertrag m -(e)s, -träge; перен.
(об єднувати) zusammenfassen vt, В eute/=
Zusammenlegen vt уловити див. вловлювати
укрутити див. вкручувати уловлювати див. вловлювати
укручувати див. вкручувати улоговина ж Talkessel т -s, =,

укупі див. вкупі

=
Bergkessel т -s,

укус ч Biss т -es, -е; (комах) Stich ультиматум ч Ultimatum п -s, -s/-
т -(e)s, -е; (місце укусу) Bisswunde ten; пред являти ~
ein Ultimatum
У
/=,-П stellen
укусити див. вкусити ультра ч/ж політ. Ultra т -s, -s
улагоджувати(ся) див. ультразвук ч Ultraschall т -(e)s
влагоджуватися) ультрамарин ч Ultramarin п -s

улагодити (ся) див. влагоджувати- ультрамариновий ultramarin

(ся) ультрамодний див. ультрасучас¬
уладнати(ся) див. владнати(ся) ний
улазити див. влазити ультрасучасний supermodern,
уламок ч Bruchstück ['brux] п -(e)s, hypermodern
-е; Brocken т -s, ультрафіолетові І ий ultraviolett
=

уламки мн Trümmer pl;

(літака, ко¬
рабля тощо) Wrack п -(e)s, -s/рідко
уламувати (mit Mühe) überreden
улан ч icm. Ulan m -en, -en
уланський Ulanen-
улаштовувати(ся) див. влаштову¬
[-V-]; ~і промені ultraviolette
Strahlen, Ultraviolettstrahlen pl, UV-
Strahlen pl
vt улшблен||ий 1. (якого люблять)
geliebt; (якому віддають перевагу)
Lieblings-; (популярний) beliebt;
~а страва Leibgericht п -(e)s, -е,

ватися) Lieblingsspeise/=, -n,

улаштувати(ся) див. Lieblingslessen п -s; ~е заняття

влаштовуватися) Lieblingsbeschäftigung/=, -en, Hobby ['hobi] п

улослив||ий Schmeichel-, -s, -s; 2. ч Geliebte т -п, -п

schmeichlerisch; (догідливий) улюбленець ч 1. Liebling т -s, -е;

liebedienerisch; ~і слова Schmeichelworte pl ~

долі Glückskind п -(e)s, -er,

улесливість ж Schmeichelei / =, Sonntagskind п -(e)s, -er, ein Schoßkind
-еп des Glückes; 2. (у родині)

улесливо einschmeichelnd Lieblingskind n -(e)s, -er; (розпещений,

847 умов||а

розніжений) Schoßkind
-(e)s, -er, умисний absichtlich; (перев. зі
п

verwöhntes [verhätscheltes] Kind; злими намірами) vorsätzlich;

3. несхв. Günstling m -s, -e (заздалегідь обміркований, передбачений)
улюлюкати розм. Halali blasen* vorbedacht
улягатися див. влягатися умисність ж Absichtlichkeit / =;
улягтися див. влягатися Vorsätzlichkeit /=
уляпатися див. вляпатися умисно absichtlich, mit Absicht;
ум ч див. розум; бути собі на ~і vorsätzlich; mit Vorbedacht
розм. es faustdick hinter den Ohren умити(ся) див. вмивати(ся)
haben*; розм., жарт, sein умить див. вмить

Schnittchen zu machen wissen* умишляти sinnen* vi (щось auf А);

[verstehen*] Vorhaben* vt; зле Unheil brüten,
~

умбра ж Umbra/= Böses im Schilde fuhren

умертвити див. умертвляти умілець ч Meister m -s, =, Könner m

умертвіння с Töten п -s, Tötung/=; -s,=

Abtötung/= умілий див. вмілий

умертвляти 1. (вбивати) töten vt, уміло див. вміло
umbringen* vt; 2. мед. (нерв, уміння с див. вміння
тканину) abtöten vt; absterben lassen* уміст ч див. вміст
vt, mortifizieren vt; 3. перен. умістити(ся) див. вміщдти(ся)
(ослабляти почуття тощо) abtöten vt уміти див. вміти
умерти див. вмерти умішувати див. вмішувати
уміщати(ся) див. вміщати(ся)
=
умивальник ч Waschbecken п -s,
умивати (ся) див. вмивати(ся) умлаут ч філол. Umlaut т -(e)s, -е

умикати див. вмикати умлівати див. мліти 1,2

умикач ч див. вмикач умліти див. мліти 1,2
уминати 1. див. вминати; 2. (розм.) умляут ч див. умлаут
(їсти) hinunterschlingen* vt, умножати vermehren vt, vergrößern
verschlingen* vt, gierig essen* vt; розм. vt; erweitern vt
verdrücken vt; обидві щоки
за умножити див. умножати
~

mit vollen Backen kauen vi умов||a ж 1. Bedmgung/=, -еп; (пе¬

умирати див. вмирати редумова) Voraussetzung / =, -en;

умираючий див. вмираючий
умиротворення с Befriedung / =;
Versöhnung/=; Besänftigung/=
умиротворяти befrieden vt; (при¬
миряти) versöhnen v/;
(приборкувати) besänftigen vt
умиротворіння c (стан повного
спокою) Seelenfrieden т -s, Gefühl
[Zustand] vollkommener Ruhe
[Beruhigung]; (задоволеність)
Zufriedenheit /=
ч (намір) Absicht f =, -en;
умисел
(перев. злий, вартий осуду) Vorsatz
m -es, -Sätze
(особлива умова в договорі тощо)
юр. Klausel /=, -п; за ~и unter der
Bedingung [Voraussetzung]; юр.
vorbehaltlich; за ~и [з ~ою], що...
unter [mit] der Bedingung, dass..., unter
Vorbehalt; ставити ~ою zur
Bedingung machen vt, die Bedingung
stellen; 2.: ~и мн (обстановка)
Verhältnisse pl, Zustände pl, Bedingungen
pl; житлові ~и Wohnverhältnisse
pl; ~и життя Lebensbedingungen
pl; ~и праці Arbeitsbedingungen pl;
в домашніх ~ax unter häuslichen
Verhältnissen; в сьогоднішніх ~ax
 умовивід 848

unter den gegenwärtigen Strafaussetzung] ver|urteilen vt; все

Verhältnissen [Umständen]; у скрутних це дуже das alles ist sehr relativ;
~

~ax in beschränkten Verhältnissen das ist Formsache; das alles ändert

умовивід ч Schluss tn -es, sich je nach den Umständen
Schlüsse; (висновок) Schlussfolgerung/^, ум£>вно-дострок£в||ий: звіль¬
-en; філос. logischer Schluss, нення юр. Aussetzung des
Syllogismus m =, -men; хибний ~

Strafrests,bedingte Entlassung,
Fehlschluss m -es, -schlösse; робити ~

Freilassung auf Bewährung, bedingte

schlussfolgern vi (вжив,
Inf. і Part. II)
умовити див. вмовляти
умовитися див. домовлятися
умовлятися див. домовлятися
умовкати див. замовкати
умовкнути див. замовкати
умовляння с див. вмовляння
умовляти див. вмовляти
ум£вн||ий (з умовою,
якоюсь умовою) bedingt;
тільки в Strafaussetzung; probeweise
Entlassung
умовно-обов язковий
bedingt-obligatorisch
умовно-рефлекторний фізіол.
bedingt-reflektorisch
умовчати див. замовчувати
умовчувати див. замовчувати
уможливити див. уможливлювати
обмежений
уможливлювати ermöglichen vt
умокнути див. вмочувати

У
(домовлений) verabredet, ver|einbart; ~а уморити(ся) див. вморити(ся)
одиниця фіз., ек. Bezugs|einheit умотивовування с див. вмотиво¬
/=, -en, ver|einbarte Einheit; ~e вування
засудження Ver|urteilung auf умотивовувати див.
Bewährung, Bewährungsver|urteilung вмотивовувати
/ =, -en, bedingte Ver|urteilung; умочати див. вмочувати
~e помилування юр. bedingte умочити див. вмочувати
Begnadigung; речення філол. умочувати див. вмочувати
Bedingungssatz in -es, -sätze, умудрятися fertig bringen* [fertig¬
Konditionalsatz m -es, -sätze; ~ий bringen*] vt
прохід (трубопроводу) Nennweite умуровувати див. вмуровувати

/=, -n; (труби) lichte Weite; ~ий умчати (розм.) 1. entfahren vt; fort¬
рефлекс bedingter Reflex, bringen* vt; fortziehen* vt; 2. див.
Bedingungsreflex m -es, -e; ~ий спосіб умчатися
філол. Konjunktiv m -s, -e; умчатися (розм.) 1. davon|eilen* vi
Konditional m -s, -e, Konditionalis m (s), davonrennen* vi (s), davonjagen
=, -les, Möglichkeitsform /=, -en, vi (s); 2. (про час) vergehen* vi (s),

Bedingungsform / =, -en, verfliegen* vi (s)

Bedingungsmodus m =, -di
умовність ж Bedingtheit/=;
(припущення) Annahme / =, -n;
(формальність) Förmlichkeit /
Formalität /=, -en; мист.
Verfremdung /=, -en,
ум ятина ж див. вм ятина
унаджуватися див. внаджуватися
унадитися див. внаджуватися
=, -en, унаочнення с див. унаочнювання
унаочнювання с Veranschauli¬
Symbolhaftigkeit / =, chung/^ -еп

-en унаочнювати anschaulich machen

умовно bedingt; unter Vorbehalt; vt,ver|anschaulichen vt
засуджувати ~

юр. bedingt [mit унаслідок див. внаслідок

849 унція

унеможливлювати unmöglich універсіада ж Universiade [-v-]/=,

machen vt
униз див. вниз унікальний einzigartig; Sonder-,
уника||ти 1. (цуратися) meiden* vt, einmalig; екземпляр Unikat n
~

vermeiden* vt; aus dem Wege -(e)s, -e

gehen* [sein*] vi (s) (когось, чогось унікальність ж Einzigartigkeit/=;

D.y, 2. див. втікати 4; 3. Einmaligkeitf-
{викручуватися, ухилятися) ausweichen* vi y ні кум ч 1. Unikum n -s, -s/-ka;
(s) (чогось D.y 4. (запобігати, 2. (дивак) Unikum n -s, -s
позбавлятися) vermeiden* vt; <§> ~в уніполярний einpolig, gleichpolig,
диму, то й попав у вогонь unipolar
(прислів я) um dem Rauch zu entgehen, уніполярність ж Unipolarität/=
darf man nicht ins Feuer springen унісон ч муз. Unisono п -s, -s/-ni,
уникнення c Vermeidung f~; з Einklang m -(e)s, -klänge; співати
метаю zur Vermeidung, um...
~
zu в ~
unisono
[einstimmig] singen* vi,
vermeiden vt; <§> в einstimmig; (єдинодуш-
~

уникнути див. уникати но) einmütig; діяти в einheitlich ~

уні^т ч рел. Unierte т -п, -п handeln vi, ins gleiche Horn blasen*
уніатка ж рел. Unierte f -n, -n [stoßen*] vi (з кимось mit D.)
універмаг ч Warenhaus п -es, -häu¬ унітаз ч Klosettbecken n -s,
=

У
ser, Kaufhaus n -es, -häuser унітарн||ий unitarisch, Unitar-, ein¬
універсал ч 1. icm. Ver|Ordnungf-, heitlich, Einheits-; ~a держава
-en; 2. (автомобіль) Kombiwagen Einheitsstaat m -es, -en, Unitarstaat m
m -s, =; розм. Kombi m -s, -s; 3. (про -es, -en, unitarischer Staat; ~ий

людину) vielseitige Fachkraft податок Einheitssteuer f-, -n

універсалізм ч філос. уніфікація ж Unifizierung/=, -en,
=
Universalismus [-V-] m Vereinheitlichung f =, -en, Gleich-
універсальний universell [-V-], schaltung/=, -en, Typisierung f =,
universal, Universal-; mex. -en
Mehrzweck-, Allzweck-; ~a машина уніфікований einheitlich, unifiziert,
Allzweckmaschine f =, -n, genormt, vereinheitlicht, Einheits-
Mehrzweckmaschine f =, -n; ~ий засіб уніфікувати unifizieren vt, verein¬
Universalmittel n -s, =; ~нй клей heitlichen vt, gleichschalten vt,
Alleskleber m -s, =
typisieren vt
універсальність ж Universalität уніформа ж Uniform f=, -en,
/=; Vielseitigkeit/=; (машини) Einheitskleidung/=
vielseitige Anwendbarkeit унія ж Union/=, -en
універсам ч Kaufhalle/=, -n, унормовувати див. внормовувати
-(e)s, -märkte
Supermarkt m унормувати див. внормовувати
університет ч Universität [-v-]/=, уносити див. вносити

-en; вчитися в ~i an der Universität уночі див. вночі

studieren vi [sein* vi (s)] унтер-офіцар ч Unter|offizier т -s, -е
університатськ||ий Universitäts-; унти мн Pelzstiefel pl
universitär; ~a освіта унція ж (28,35 g) Unze/=, -п; трой¬
Universitätslausbildung/=, universitäre Ausbil- ська ~

(31,1035 g) Feingold|unze
dung, akademische Bildung /=, -n
 уособити 850

уособити див. уособлювати 2. {втішатися) sich berauschen

=
уособлення с Personifizierung / (чимось an D.)
=
-еп; {втілення) Verkörperung f упин ч Aufenthalt т -(e)s, -е;
-еп; доброти die Verkörperung der Stoppen п -s, Stockung / =, -еп; без ~у
~

Güte, die verkörperte Güte hemmungslos, un| aufhaltsam

уособлювати personifizieren vt; упир ч див. вампір 1,2
{втілювати) verkörpern vt упиратися див. впиратися
улад ч\ до ~y bis zum Umfallen, bis упихати див. впихати
zur völligen Erschöpfung упівголоса див. впівголоса
упадати 1. див. впадати; 2. див. упізнавати див. впізнавати
залицятися; 3. {підлещуватися) упізнати див. впізнавати
scharwenzeln vi (за кимось vor D., упіймати див. впіймати
um А.) уплав див. вплав
упаковка ж Verpackung/=, -еп уплести(ся) див. вплітати(ся)
упаковувати packen vt; {перев. із уплітати(ся) див. вплітати(ся)
вказуванням об єкта) einpacken уплутати(ся) див. вплутувати(ся)
vt; {часто стосовно того, що уплутувати(ся) див. вплутувати-
призначене для відправки) verpacken vt (ся)
упакувати див. упаковувати уповзати див. заповзати
упасти див. впасти уповивати див. вповивати
У
упевнений див. впевнений уповільнений див. вповільнений
уповненість ж див. впевненість уповільнення с див. вповільню¬
уповнено див. впевнено вання
уповнити(ся) див. впевнювати(ся) уповільнити див. вповільнювати
упевнювати(ся) див. впевнюва¬ уповільнювання с див. вповіль¬
тися) нювання
уперед див. вперед уповільнювати див.
у п ереджен и й vor| eingenommen, вповільнювати
eingenommen, vorgefasst (проти уповільнювач ч див. вповільню-
когось, чогось gegen А.); вач
{небезсторонній) parteijisch; тж. юр. уповноважений 1.
befangen bevollmächtigt; {з дорученням) beauftragt;
упередженість ж Vor|eingenom- (в межах пред'явлених
menheit /=, Eingenommenheit /=; повноважень) berechtigt; {компетентний)
тж. юр. Befangenheit/= zuständig; befugt; ~а особа
упередження с Vorurteil п -(е) berechtigte Person, Befugnisnehmer
s, -е, vorgefasste Meinung; без ~ь т -s, =, Vollmacht|inhaber m -s, =;

unvor|eingenommen, vor| urteilsfrei, 2. ч Bevollmächtigte m -n, -n;

vorurteilslos Beauftragte m -n, -n; спеціальний
упереміж див. впереміж ~ий Sonderbe|auftragte m -n, -n;
упортий див. впертий ~ий на одержання

упортися див. впиратися Empfangsberechtigte m -n, -n

упортість ж див. впертість уповноважити див.
упорто див. вперто уповноважувати

уперше див. вперше уповноважування с

упиватися 1. див. впиватися; Bevollmächtigung /=, -en, Bevollmächtigen n -s;

851 управління

Erteilung einer Vollmacht; Prellbock т -(e)s, -bocke;

залізн. ~

Belauftragen n -s бампера Stoßfängerstütze/=, -п; ~

уповноважувати bevollmächtigen для гвинтівки Gewehr]auflage/=,

невідокр. vt; Vollmacht erteilen -п; Beinlehne/=, -n,
для ніг
~

(когось £>.); {доручати} be|auftragen Fußstütze /=, -п;

стріляти з ~у військ.
невідокр. vt; {на виконання певного aufgelegt schießen* vi; <§>
важливого доручення, спеціальних дивитися в ~
anstarren vt

функцій тощо) ermächtigen vt упоратися див. впоратися

уподібнення с 1. {прирівнювання} упорний тех. Anschlag-; Begren-
Gleichsetzung/=; {порівняння) zungs-;
~
підшипник тех.
=
Vergleichung/^ -еп; 2. філол. Sperrlager п -s, =; Drucklager п -s,
Assimilation /=, -еп, Angleichung/=, -еп упороти див. впороти
уподібнити(ся) див. упорскувати див. впорскувати
уподібнюватися) упоряджати див. впоряджати
уподібнювати {порівнювати} упорядкований див. впорядкова¬
vergleichen* vt (до чогось mit D.); ний
{прирівнювати) gleichsetzen vt (до упорядковування с див.
чогось D.) впорядковування
уподібнюватися 1. ähnlich werden* упорядковувати(ся) див. впоряд-
vi (s); sich angleichen*; 2. es
У
gleichtun* відокр. vi (комусь wie j-d (?/.)); упорядкування с див.
sich ähnlich verhalten*; 3. філол. впорядковування
sich angleichen*, sich assimilieren у порядку воти(ся) див.
уподоба ж див. вподоба впорядковуватися)
уподобання с див. вподобання упосліджувати 1. див.
уподобати див. вподобати принижувати; 2. див. зневажати 1,3
упокоїтися див. упокоюватися упров||а ж іст. Amt п -(e)s, Ämter,
упокорити (ся) див. упокорювати- Verwaltung f =, -en; знайти ~y

(ся) beikommen* vi (s) (на когось D.);

упокорювати {скоряти, kirre kriegen vt; на нього немд
приборкувати) bezwingen* vt; ~и ihm ist nicht beizukommen; на
{поневолювати, придушувати) unterwerfen* v/, нього скоро знайдеться ~а розм.
unterjochen vt er wird es nicht mehr lange treiben
упокорюватися {підпорюватися) управитель ч Leiter m -s, =,
sich bezwingen lassen*; Verwalter m -s, =, Administrator m -s, -toren

{здаватися} sich ergeben* (чомусь in A.); управитися див. справлятися

{примирюватися} sich abfinden* управління с 1. {керівництво) Ver¬
(чомусь mit D.) waltung/^ Leitung/=, Führung/=;
упокоюватися 1. див. економікою Wirtschaftsführung
~

заспокоюватися; 2. див. помирати /=; 2. {автомобілем тощо)

уполювати див. вполювати
упоперек див. впоперек
упор ч 1. {опора) Stütze/=, -n; Halt
т -(e)s; {точка опори) Stützpunkt
т -(e)s, -е; 2. тех. Anschlag т -(е)
Lenkung /=; Führung/=; {механізмом
тощо) Steuerung / =; 3. {орган)
Verwaltung / =, -en; Leitung / =,
-еп, Führung/=, -еп; Direktion/=,
-еп; податкове Steuer|amt п -es,
~

s, -Schläge; Begrenzer т -s, =; тж. -ämter

 управлінський 852

управлінський administrativ, уп ятеро див. вп ятеро

verwaltungsmäßig; Führungs-; Lei- уп ятьох див. вп ятьох
tungs-; Verwaltungs-; апарат
~

ура 1. hurra; 2. с Hurra п -s, -s, Hur¬

Verwaltungs|apparat -(e)s, -e, m raruf т -(e)s, -е

Verwaltungskräfte pl ураган ч Orkan т -s, -е

управляти 1. fuhren vt, leiten vt, ураганний Orkan-, orkan|artig; stür¬

verwalten vt; {країною) regieren vt; misch; вогонь військ.
~

2. {автомобілем тогцо) lenken vt; Trommelfeuer п -s

{механізмом тощо) steuern vt уражати 1. {завдаватиудару)

управлятися див. вправлятися
упритул див. впритул
упрівати schwitzen vi; харч,
fen vi, schmoren vi
упріти див. упрівати; поки не
Д£ТИ не уміти {прислів я) ohne
Fleiß kein Preis; ein Geiger zerreißt уражений {пригнічений хворобою,
viele Saiten, eh er Meister wird
упровадження c див. впрова¬
дження
упроваджувати див.
У
впроваджувати
schlagen* vt; {знищувати) vernichten vt;
{про хворобу) befallen* vt;
dämp¬ {зачепити за живе, чиєсь самолюбство
тощо) einen Stich
geben*
[versetzen], einen Stich ins Herz geben*
(£>.); 2. див. вражати
горем тощо) niedergeschlagen,
niedergedrückt; {хворобою тощо)
befallen; книжн. behaftet (чимось mit
D.)
ураження смед. Schaden т -s,

упровадити див. впроваджувати Schäden; {травма) Verletzung/=, -en

упроголодь див. впроголодь ураз див. враз

упродовж див. впродовж уразити див. уражати
упросити див. впрошувати уразливий див. вразливий
упрошувати див. впрошувати уразливість ж див. вразливість
acmp. Uranus
=
упряж ж Pferdegeschirr п -(e)s, -е;
1. Уран ч т

2. залізн. Zuggesehirr п -(e)s, -е уран ч Uran

{хім. знак. U)
п -s

упряжка ж Gespann п -(e)s, -е уранішній див. вранішній

упряжн||ий Zug-; ~а тварина Zug¬ урановий Uran-, aus Uran
tier п -(e)s, -е; ~ий кінь Zugpferd п уранці див. вранці
-(e)s, -е, Wagenpferd п -(e)s, -е; ~цй ураховування с див.
собака Zughund т -(e)s, -е враховування

упускати 1. див. впускати; 2. {не ураховувати див. враховувати

могти втримати) fallen lassen* урахування с див. враховування
vt, aus den Händen lassen* vt; 3. {не урахувати див. враховувати
встигати скористатися нагодою) урбанізація ж Urbanisierung/=
versäumen vt, verpassen vt; sich {D.) урбанізм Urbanismus
ч мист. т =,

entgehen lassen* vt Urbanistik f-

упустити див. упускати урбаніст ч Urbanist т -еп, -еп
упущення с Versäumnis п -ses, -se, урвати(ся) див. вривати(ся)
Unterlassung/=, -en урвистий abschüssig, senkrecht, steil
упхати див. впихати abfallend
уп ялити: очі anstarren,
~
mit den урвище c Steilhang m -(e)s, -hänge,
Augen verschlingen* (в когось, steiler Abhang
щось А.) ургонтний urgent, dringend
853 уродженка

урду ж філол. Urdu п -s (фрагмент) Bruchstück ['brux-] п

урегульовування с див. врегульо¬ -(e)s, -е, Fragment п -(e)s, -е; 2.: ~ки
вування мн (фраз тощо) Brocken pl
урегулювання с див. уривчастий (який переривається,
врегульовування різко обривається) abgehackt,
урегульовувати(ся) див. abgerissen; (незв язаний) zusammen-
врегульовуватися) hang(s)los; (неповний)
урегулювати(ся) див. fragmentarisch, unvollständig; (з пробілами)
врегульовуватися) lückenhaft
урезонити див. урезонювати урівноважений див.
урезонювати (розм.)
zur Vernunft врівноважений
bringen* vt; den Kopf zurechtsetzen урівноваженість ж див.
[zurechtrücken] (когось D.) врівноваженість
уректи див. зурочити урівноважування с див.
уремія ж мед. Urämie/=, врівноважування
Harnvergiftung/^ -en, Harnstoffvergiftung урівноважувати(ся) див.
/=, -en врівноважуватися)
уретан ч хім. Urethan п -s, -е урізати(ся) див. врізати(ся)
уретерит чмед. Ureteritis/=, -riden, урізати 1. див. врізати; 2. перен.
Harnleiter] entzündung/=, -en (зменшувати) verringern vt, kürzen У
уротра ж анат. Harnröhre/=, -n vt, beschneiden* vt; (права)
уретрит ч мед. Urethritis /=, -riden, schmälern vt; ~

зарплату das Gehalt

Harnröhren!entzündung/=, -en права Rechte beschränken
~

kürzen;
уречевлення c див. уречевлюван¬ [schmälern] (в когось D.)
ня урізатися див. врізатися
уречевлювання c Vergegenständli- урізноманітнення с Schaffung der
chung/=, -en, Verdinglichung f =, Mannigfaltigkeit
-en, Versachlichung/=, -en [Verschieden!artigkeit]; Abwechslung / =, -en; для ~

уречевлювати vergegenständlichen zur Abwechslung

vz, verdinglichen vt, versachlichen vt урізноманітнити(ся) див.

урешті див. врешті урізноманітнюватися)
урешті-решт див. врешті-решт урізноманітнювати
уривати 1. див. відривати1 1, 2, abwechslungsreich gestalten vt; Abwechslung
3; 2. (присвоювати) an sich (А.) bringen* (щось in A.); variieren
reißen* [bringen*] vt; (für sich) [v-] vt; ~ся vielfältig [reichhaltig]
abreißen* vt; жирний ~
шмат werden* vi (s)
den großen [einen fetten] Happen урізувати(ся) див. врізати(ся)
schnappen урна ж Urne /=, -п; (для сміття)
уриватися 1. див. відриватися 1; Abfallkorb
т -(e)s, -körbe; виборча

2. див. вриватися; 3. див. ~

Wahl|ume/=, -n
припинятися уродженець ч gebürtig (чогось aus
уривистий 1. див. урвистий; D.y Einheimische m -n, -n; ~

2. див. уривчастий Берліна ein geborener Berliner, Berliner

уривЦок ч 1. (із книги
тощо) Auszug von Geburt
т -(e)s, -züge; (частина тексту уродженка ж gebürtig (чогось aus
для вивчення тощо) Stelle /=, -п; D.y, Einheimische /-n, -n; Берлі¬
~
 уроджений 854

на eine geborene Berlinerin, урочисто feierlich

Berlinerin
von Geburt уродище c 1. Grenzscheide /=, -n,
уроджений див. вроджений Scheide /=, -n, (natürliche) Grenze
уродини мн Geburtstag т -(e)s, -е f=, -n; 2. Waldstück-(e)s,
n -e

уродити (ся) див. вродити(ся) уріОД gedörrte Aprikosen

ч

урожай ч див. врожай УРЯД dwe. вряд

урожайний див. врожайний уряд 4 Regierung/= -en
урожайність ж див. врожайність урядовець ч Beamte m -n, -n

уроздріб див. вроздріб урядовий Regierungs-

уродсип див. врозсип урядувати regieren vi
урозтіч див. врозсип урятодувати(ся) див. рятувати(ся)
урод ч 1. Stunde/=, -n, Unterrichts¬ у рятувати (ся) див. врятувати(ся)
stunde f =, -п; {заняття) ус ч див. вус
Unterricht т -(e)s, Unterrichtsstunden, усаджувати(ся) див. всаджувати-
Lehrveranstaltung f =, -en; ~

(ся)
малювання Zeichenstunde f =, -n; усадити див. всаджувати
~

праці Werk|unterricht m -(e)s, усадка ж тех. Einschrumpfung/=,

-sstunden; співів Singstunde /=,
~

-en, Schrumpfung f =, -еп; текст.

-n;
~

фізкультури Sportstunde /=, Einlauf т -(e)s, Einlaufen п -s,

У
-n, Turnstunde /=, -n; давати ~и Krumpfen п -s; Schwund m -(e)s
Stunden geben*, Unterricht erteilen усадкові|ий: ~a тріщина

[geben*], nachhelfen* vi (комусь Schwindriss m -es, -e, Schwindungsriss m -es,

D., у чомусь in D.); запізнюватися -e, Schrumpfriss m -es, -e; (від

на ~
zur Stunde [zum Unterricht] zu висихання) Trockenriss m -es, -e; ~ий
spät kommen* vi (s); 2. (завдання) свищ Luftblase/=, -n, Lunker m -s,

Aufgabe/=, -n, Schulaufgabe/=, -n, =; ~ий шов Kontraktionsfuge /=,

Hausaufgabe/=, -n; 3. перен. -n, Schwindfuge/=, -n
Lehre /=, -n; Belehrung f~\ суворий усадовити(ся) див. всаджувати(ся)
~

bittere Lehre; дати (провчити) усамітнений zurückgezogen,

~

eine Lehre geben* [erteilen] (комусь abgeschieden; (одинокий) einsam, ver¬

D.); дістати eine Lehre ziehen* (з
~

einsamt; (віддалений) entlegen

чогось aus D.) усамітненість ж Zurückgezogen¬
уродог ч (чоловік) Urologe m -n, -n; heit /=, Abgeschiedenheit /=;
(жінка) Urologin/=, -nen Einsamkeit /=
урологія ж мед. Urologie/= усамітнитися див.
уростати див. вростати усамітнюватися

урости див. вростати усамітнюватися sich (in die

урочист||ий feierlich; (святковий) Einsamkeit) zurückziehen*, sich abson-
festlich, Fest-; ~а обіцянка dem
Gelöbnis п -ses, -se; ~а промова Festrede усач ч див. вусач 2
/=, -п; ~е відкриття der Fest|akt усвідомити див. усвідомлювати;
zurEr|Öffnung; Einweihung/=, -en; допомогти
~
bewusst machen
~e засідання feierliche Sitzung, (комусь £>., щось А.)
Festsitzung f =, -en; ~ий прийом усвідомлений bewusst
Gala|empfang m -(e)s, -fange усвідомлення с Einsicht f =,
урочистість ж Feierlichkeit/=, -en Bewusstsein п -s
855
усвідомлювати sich (D.) bewusst
sein* vi (s) (щось G.); (розуміти)
verstehen* vt; sich (D.) Rechenschaft
ablegen; sich (D.) klarwerden* vi (s)
(щось über А.); (розуміти помилку
тощо) erkennen* vt; (визнавати
помилку тогцо в результаті
роздумів, через деякий час) einsehen*
vt; (переконуватися, доходити
висновку) zu der Erkenntnis
kommen* [gelangen] vi (s); добре
[ясно] собі те, що робиш розм. mit
~
hellwachen Sinnen tun* vi, vt
усадив. все
усо-таки див. вс£-такц
усебічний див. всебічний
усебічність ж див. всебічність
усебічно див. всебічно
усеїдний див. всеїдний
уселити(ся) див. вселати(ся)
уселати(ся) див. вселяти(ся)
усемогутній див. всемогутній
усенародний див. всенародний
усеосяжний див. всеосяжний
усередині див. всеродині
усеродину див. всеродину
у сер йод див. всерйоз
усесвіт ч див. всесвіт
усесвітній див. всесвітній
усесильний див. всесильний
усидіти див. всодіти
усидливий див. ВСИДЛИВИЙ
усидливість ВСИДЛИВІСТЬ
Ж див.
усилити див. всилювати
усилювати див. всилювати
усиляти див. всилювати
усиновити див. всиновляти
усиновлений див. всиновлений
усиновлення с див. всиновлення
усиновляти див. всиновляти
усипальниця ж див. усипальня
усипальня ж Gruft f=, Grüfte
усипляти див. присипляти
усихання с див. всихання
усихати див. всихати
усі див. всі
усн||ий
усідатися див. всідатися
усікати див. відрубувати 1
усікновення с: глави Івана Хре¬
~
стителя рел. Enthauptung Johannis
des Täufers
усілякий див. всілякий
усімох див. всімох
усістися див. всідатися
ускакувати див. вскакувати
ускач див. вскач
ускладнений kompliziert; (про
становище) verwickelt;
(утруднений) erschwert
ускладненість ж Kompliziertheit
/=
=
ускладнення с Komplizierung f
-еп; (становища) Verwicklung/=,
-en; Erschwerung/=, -en; тж. мед.
=
Komplikationf -en
ускладнити(ся) див. У
ускладнюватися)
ускладнювати komplizieren vt,
komplizier^er) machen vt;
(становище) verwickeln vt;
(утруднювати) erschweren vt
ускладнюватися kompliziert
[verwickelt, erschwert] werden* vi (s);
Komplikationen ergeben*; sich
verwickeln; sich erschweren
ускочити див. вскакувати
ускубнути див. вскубнути
весь
~
уславлений berühmt; на
світ weltberühmt
услати див. встеляти
услід див. вслід
услуховуватися див. вслухатися
услухатися див. вслухатися
усмикнути див. вскубнути
усміхатися див. всміхатися
усміхнутися див. всміхатися
усмішка ж Lächeln п -s
усмоктати(ся) див. всмоктувати-
(ся)
усмоктувати(ся) див.
всмоктуватися)
усн||ий mündlich; ~ий договір
 усобиця 856

Verbalvertrag [v-] т -(e)s, -träge, успішно erfolgreich, mit (gutem)

mündlich geschlossener Vertrag, Erfolg
mündlicher Vertrag; ~ий уста мн Mund m -(e)s, -e/Münder,
перекладач Dolmetscher m -s, =; навики Lippe/=, -n; вкладати в {під¬
~

-ого мовлення Sprechfertigkeiten казувати, наштовхувати на

pl
усобиця ж див. міжусобиця
усовувати(ся) див. всовувати(ся)
усотувати(ся) див. всотувати(ся)
думку) in den Mund legen vt (комусь
D.); говорити чиїмись -ми durch
j-s Mund sprechen* vi; переходити
з уст в ~
von Mund zu Mund gehen*

усохнути див. всихати vi (s); {про чутки, плітки тощо)

успадкований er|erbt, ver|erbt die Runde machen; це в усіх на ~х
успадковуваний erblich das ist in aller Leute Munde; -ми

успадковування с Er|erbung/= дитини говорить істина {прислі-

успадковувати 1. erben vt; er|erben в я) Kindermund tut Wahrheit kund

vt; 2. перен. übernehmen* vt уставати див. вставати

Успіння c: ~
Святої Богородиці уставити див. вставляти
рел. Mariä Himmelfahrt /=, Mariä уставка ж див. вставка 2,3
Aufnahme in den Himmel уставляти див. вставляти
успіх ч Erfolg m -(e)s, -e; {прогрес) уставний див. вставний
Fortschritt m -(e)s, -e; {досягнення, усталені І ий standfest, dauerhaft; sta¬
У
позитивний результат) Leistung bil; gefestigt, herausgebildet;
f =, -en; {перев. великий, feststehend; ~a потужність
досягнутий в результаті напруженої Beharrungsleistung f =, -en; ~a швидкість
праці) Errungenschaft f =, -en; Beharrungsgeschwindigkeit/=, -en;
бажати ~у einen Erfolg wünschen; ~e значення Beharrungswert m -(e)

розм. den Daumen [die Daumen, die s, -e, stationärer Wert; ~ий вираз
beiden Daumen] drücken [halten*] stehende Redens|art; ~ий тиск
(комусь D., für А.); домогтися ~y Standdruck m -(e)s
{на істипі, у змаганнях тощо) gut усталити(ся) див. усталювати(ся)
abschneiden* vi (у чомусь bei D.); усталювати festigen vz, befestigen
здобувати zum Erfolg bringen* (в
~
vt; sicherstellen vt; ~ся sich festigen
чомусь А.); мати
~

Erfolg haben*, установа ж Anstalt /=, -en;

erfolgreich sein* vi (s); {перев. Einrichtung f =, -en; Institution f =,
серед кавалерів, хлопців тогцо -en; {державна) Behörde f =, -n,
-

про
дівчат) розм. viel [über|all] Ankratz Amt n -(e)s, Ämter; кредитна ~

haben*; робити ~и Fortschritte Geldinstitut n -(e)s, -e, Kreditinsti¬

machen, vorwärtskommen* vi (s) tut n -(e)s, -e, Kreditanstalt/=, -en

успішний erfolgreich; {вдалий) установити(ся) див. встановлю¬

gelungen ватися)
успішність ж 1. {засвоєння знань, установк||а ж 1. {розташування,
навиків) Leistungen pl; Fortschritte поміщення тощо) Aufstellung f =,
pl; Lem|ergebnisse pl; Aufstellen п -s; 2. тех. {пристрій,
Leistungsstand der Schüler, schulische механізм) Anlage/=, -n, Einrichtung
Leistungen; 2. {наявність успіхів) /=, -en, Vorrichtung/= -еп; 3. тех.
Gelingen n -s, erfolgreicher Verlauf, {монтаж) Montage [-39] f =, -п.
günstige Entwicklung Montieren п -s; 4. псих. Einstellung
857 усухом ятку

/=, -еп; цільова ~а

Zielsetzung/=, fung /=, -еп; (сходинка) Stufe /=,
-еп; мати ~у eingestellt sein* vi (s) -n; ~ами terrassenförmig,
(на щось auf A); im Auge haben* vt stufenförmig
установлений див. встановлений уступати 1. (передавати) abtreten*
установлення с див. встановлен¬ vt; überlassen* vt; (надавати)
ня einräumen vt; (товар, свою долю,
установлювати(ся) див. частину чогось) ablassen* vt; 2. див.
встановлюватися) поступатися; 3. (скидати з ціни)
установи 11 ий Gründungs-, Stif- (vom Preise) ablassen* vi; 4. див.
tungs-; ~і збори {організації) вступати; <§> дорогу den
~

Weg
Gründungsversammlung f =, -еп; політ. freigeben* [freimachen]
konstituierende Versammlung; icm. уступити див. уступати
(у Франції) Konstituante устя с 1. (ріки) Mündung/=, -еп;
[Constituante] /=, -s 2. (отвір) Öffnung/=, -еп

устати див. вставати усування с див. усунення

устатковувати ausrüsten vt, усувати 1. (ліквідовувати)
ausstatten vt beseitigen vt, entfernen vt; (помилки,
устаткування c Ausstattung/=; недоліки) ausmerzen vt; (перешкоди,
Anlagen pl дефекти тощо) absteilen vt, weg- пв»
устаткувати див. устатковувати räumen vt, wegschaffen vt; розм. Я8Я

устожити див. встежити aus dem Weg räumen vt; конку- НЯ

~

устелити див. встеляти ренцію Konkurrenz ausschalten; ~

устеляти див. встеляти

~

небезпеку die Gefahr beseitigen

устилати див. встеляти [abwenden*]; недоліки Mängel
~

устигати див. встигати beheben* [ausmerzen]; ~

устигаючий див. встигаючий помилки Fehler abstellen

[ausmerzen,
устигнути див. встигати bereinigen]; 2. (скидати з посади)
устілка ж Brandsohle /=, -n; Ein¬ des Postens [Amtes] ent| heben* vt;
legesohle /= -п висок, stürzen vt
устоюватися див. встоюватися усуватися sich femhalten*, sich
устояти див. встояти abseits halten*, sich zurückziehen*
устоятися див. встоюватися (від чогось von D.)
устрашати einschüchtem vt; Schre¬ усунення c Beseitigung/=, -en,
cken einjagen (когось £>.); Behebung f -, -en; (видалення)
erschrecken vt; in Furcht [Angst, Entfernung f =, -en; недоліків ~

Schrecken] versetzen vt Behebung von Mängeln; з посади ~

устрашити див. устрашати Amtsenthebung f =, -en; (зняття)

устриця ж зоол. Auster/=, -п Absetzung/=, -en; (звільнення)
устрій ч див. лад 1 Entlassung/^ -en
устромити(ся) див. встромлюва¬ усунути(ся) див. усувати(ся)
тися) усупереч див. всупереч
устромлювати(ся) див. усуспільнити див.
встромлюватися) усуспільнювати

устругнути див. встругнути усуспільнювати vergesellschaften

устрявати див. встрявати vt

уступ ч Absatz т -es, -sätze, Abstu¬ усухом ятку див. всухом ятку
 усушка 858

усушка ж Gewichtsverlust durch утворюватися bilden;

1. sich

Trocknen {виникати) entstehen* (s); 2. vi

усього див. всього {формуватися) sich herausbilden;

усюди див. всюди 3. {розвиватися) sich entwickeln
усюдисущий див. всюдисущий утекти див. втікати
усюдихід Ч див. ВСЮДИХІД утоплення с див. утеплювання
усякий див. всякий утеплити див. утеплювати
усячина ж див. всячина утеплювання с {трубопроводу то¬

утаємничений див. втаємничений що) Verkleidung f =, -еп;

утаємничення с див. втаємничення {закривання щілин) Abdichtung f =, -en;

утаємничувати див. втаємничу¬ {встановлення теплоізоляції)

вати Abdämmung/=, -en
утаєння с див. утаювання утеплювати {закривати щілини)
утаїти див. утаювати abdichten vt; {робити
утамовування с див. втамовуван¬ теплоізоляцію) abdämmen vt; {на зиму)
ня winterfest [kältefest] ausbauen vt; {про
утамовувати див. втамовувати одяг) warm futtern vt

утамувати див. втамовувати утеплювач ч Wärmedämmstoff m

утаювання Verhehlung f =, -en;

с -(e)s, -e, Wärmeschutz m -es
{замовчування} Verheimlichung/=, утепляти див. утеплювати
У
-en, Verschweigen n -s уторти див. втерти
утаювати verhehlen vt, verbergen* уторти й flach, platt, fade; книжн. tri¬
vt; {замовчувати} verheimlichen vt, vial [-'via:l]
verschweigen* vt (від когось vor D.) утертися див. втиратися
утвердити(ся) див. утверджувати- утечаж див. втеча

(ся) утикоти(ся) див. втикати(ся)

утворджувати befestigen vt, утилізаціяж Verwertung / =, -еп,

bestärken vt, bekräftigen vt Nutzbarmachung/=, -еп

утверджуватися 1. утилізувати verwerten vt, nutzbar
{зміцнюватися} sich festigen, sich durchsetzen; machen vt
2. {закріплюватися} Fuß [Wurzel] утиль ч Altstoff m -(e)s, -e,
fassen; sich einbürgem Sekundärrohstoff m -(e)s, -e

утвір ч 1. {наслідок творчої утинати див. втинати

діяльності, праці) Schöpfung/=; Werk утирання с див.

втирання
п -(e)s, -е; 2. {наслідок певних утирати(ся) див. втирати(ся)
природних процесів) Gebilde п -s,
=
утиск {пригнічення) Bedrückung
ч

утворення с 1. {створення) /=, Bedrängung/=, -еп; {гноб¬

-еп,
Schaffung/^; Bildung f=; 2. лення) Unterdrückung/^, -еп
{виникнення} Entstehung/=; 3. {форма, утискати див. утискувати 1
формація) Gebilde п -s, =; Formation утискувати 1. {пригнічувати) be¬
/=, -en drücken vt, bedrängen v/; {гнобити)
утворити(ся) див. утворювати(ся) unterdrücken vt; 2. див.
утворювати 1. {створювати) втискувати

schaffen* vt; bilden vt; 2. утиснутися див. втискуватися

{засновувати) gründen vt; {організовувати) утихати див. втихати
organisieren vt утихнути див. втихати
859
утихомирення с див.
втихомирювання
утихомирити(ся)
втихомирюватися)
утихомирювання
втихомирювання
утихомирювати(ся)
втихомирюватися)
утікати див. втікати
утікач ч див. втікач
утікачка ж див. втікачка
утілення с див. втілення
утілити(ся)див. втілювати(ся)
утілювати(ся) див. втілювати(ся)
утім див. втім
утіха ж див. втіха
утішати(ся) див. втішати(ся)
утішити(ся) див. втішати(ся)
утішливий див. втішливий
утішний див. втішний
уткнути(ся) див. втикати(ся)
утлий див. вутлий
утлість ж див. вутлість
утлумачувати див. втлумачувати
утнути див. втнути
утовкмачувати див. втовкмачува¬
ти
утома ж див. втома 1
утомити(ся) див. втомлювати(ся)
утомлений див. втомлений
утомлювати(ся) див. втомлюва¬
тися)
утопити(ся) див. втопити(ся)
утопізм ч Utopismus tn
утопіст ч Utopist т -еп, -еп
утопічний utopisch
утопія ж Utopie/=, -ijen
утопленик ч див. втопленик
утоплениця ж див. втоплениця
утоптати див. втоптувати
утоптувати див. втоптувати
уторований див. вторований
утотожнення Identifizierung f =,
с von j-m unterhalten werden*
-en, Gleichsetzung/=, -en
утотожнити identifizieren vt
уточнення c Präzisjerung/=;
утримування
e(re) [klare(re)] Fassung [Angabe,
Bestimmung]; (поправка,
див. виправлення) Berichtigung/=, -en,
Richtigstellung/^ -en
с див. уточнити(ся) див. утцчнювати(ся)
уточнювати 1. präzisieren vt;
див. genauer [klarer] formulieren [fassen,
bestimmen] vt; 2. (виправляти) be¬
richtigen vz, richtig stellen vt
уточнюватися sich klären
утрамбований див. втрамбований
утрамбовувати(ся) див. втрамбо¬
вуватися)
утрамбувати(ся) див.
втрамбовуватися)
утрапити див. потрапити
утрата ж див. втрата
утрати мн див. втрати
утратити(ся) див. втрачати(ся)
утрачати див. втрачати; ~ся див.
У
губитися
утрачений див. втрачений
утреня ж рел. Morgengottesdienst т
-(e)s, -е, Morgen! andacht/=, -еп
утриманець ч unterhaltsberechtig¬
tes Familienmitglied, Unterhalts|-
empfanger m -s, =,
Versorgungsberechtigte m -n, -n
утриманка ж unterhaltsberechtigtes
Familienmitglied, Unterhalts! emp-
fängerin /=, -nen,
Versorgungsberechtigte/-n, -n
утриманн||я c 1. (зберігання)
=
Festhalten n -s; (у пам 'яті тощо)
Bewahren n -s, Behalten n -s; 2.
(стримування) Zurückhalten n -s;
3. (вирахування із зарплати) Abzug
m -(e)s, -züge; 4. (забезпечування
засобами до існування) Unterhalt т
-(e)s, Unterstützung/=; витрати на
~я Unterhaltungskosten pl; бути на
чиємусь ~і auf j-s Kosten leben vi,
утримати див. утримувати 1
утриматися див. утримуватися
genau¬ утримування с див. утримання
 утримувати 860

утримувати 1. {тримати, утручяти(ся) див. втручати(ся)

зберігати) (fest)halten* vt; (у пам яті
тощо) bewahren vt, behalten* vt;
~
позицію die Stellung halten*;
2. {стримувати від якихось дій,
вчинків тощо) zurückhalten* vt,
abhalten* vt; 3. {вираховувати із
зарплати) abziehen* vt;
{недоплачувати) einbehalten* vt; 4. (у руках,
у пам яті тощо) halten* vt,
festhalten* vt, behalten* vt; bewahren vt;
утрьох див. втрьох
утупити див. втупити
утупитися див. втуплюватися
утупляти див. втупити
утуплятися див. втуплюватися
утягяти(ся) див. втягувати(ся)
утягти (ся) див. втятувати(ся)
утягувати(ся) див. втягувати(ся)
утямити див. второпати
~

ухвала ж Beschluss т -es, -Schlüsse;

в чистоті sauberhalten* відокр. vt; ~

суду Gerichtsbeschluss т -es,

5. {матеріально) unterhalten* vt -Schlüsse, Entscheid т -(e)s, -е

утримуватися 1. sich enthalten* ухвалювати beschließen* vt, einen

(від чогось G.)\ {відмовлятися) Beschluss fassen
Abstand nehmen* (від чогось von D,); ухил ч 1. {похила поверхня)

{не втручатися) es bleiben lassen*; Neigung/=, -en, Abschrägung/=, -en;

~
від голосування sich der Stimme
enthalten*; 2. див. стримуватися
У
утрируваний {перебільшений)
übertrieben, überbetont; {занадто
загострений) überspitzt
утрирування с Übertreibung f =,
-en, Überbetonungf-, -en; Überspi-
tzung/=, -en
утрирувати übertreiben* vt,
überbetonen vt; überspitzen vt
утричі див. втричі
утроба ж анат. Bauch т -(e)s, Bäu-
che; Mutterleib m -(e)s, Schoß m -es,
Schöße; ненаситна Nimmersatt m ~
2. {відхилення) тж. перен.
Abweichung/^ -en; 3. {спеціалізація,
напрям діяльності, інтересів тощо)
Ausrichtung / =; (установка)
Einstellung/^ -еп; (відтінок,
спрямованість) Einschlag т -(e)s, -Schläge;
з технічним ~ом mit technischem
Einschlag
ухилення с (від теми тощо)
Abschweifen п -s; (від обоє язків
тощо) Umgehen п -s, Meiden п -s;
(невиконання) Nichterfüllung / =,
-еп;
~
від військової служби

Militärdienst! entziehung/= -еп; від ~

=/-(e)s, -e обов язків Pflichtversäumnis / =,

утруднений schwierig, erschwert -se; ~
від служби
утруднення c Schwierigkeit/^ -en; Dienstverweigerung/=, -еп;
~
від сплати
{перешкода) Hindernis n -ses, -se [платежу] Hinterziehung/=, -en,
утруднити див. утрудняти Nichtbefolgung einer Zahlung; ~
від сплати

утруднювати див. утрудняти мита Zollhinterziehung/=, -еп

утрудняти {робити складнішим, ухилитися див. ухилятися

важчим) erschweren vt, schwierig ухиляння с див. ухилення

machen vt; {завдавати клопоту) ухилятися 1. (убік) abweichen*

belästigen vt; не себе es sich (D.)
~
vi (s) (від чогось von D.);
leicht machen ausweichen* vi (s) (від когось, чогось D.);
утруска ж спец. Abgang [Verlust] 2. (уникати, відсторонятися) aus

durch Verschütten dem Wege gehen* vi (s) (від когось

утрутити(ся) див. втручати(ся) D.) , (від теми) abschweifen vi (s)
утручання с див. втручання (від чогось von D.); 3. (від обо-
861 ушанувати

в'язків тощо) sich entziehen* (від (підкреслюючи значний вклад у

чогось D.); umgehen* vt; розм. sich спільну роботу) mitwirken vi (у
drücken (від чогось vor D.); чомусь bei/in D.y розм. mitmachen
(відмовлятися) sich weigern (від vt; розм. mit von der Partie sein* vi
чогось D.); (уникати) meiden* vt; (s) (у чомусь bei D.y мати право
(утримуватися) sich enthalten* ~i teilnahmeberechtigt sein* vi (s);
(від чогось G.); від сплати
~
за ~ю unterBeteiligung [Teilnahme,
податків sich der Steuerpflicht Mitwirkung] (когось von D.y 4. ек.
entziehen*; розм. sich vor der (у паю тощо) Anteil т -(e)s, -е;
Steuerpflicht drücken Beteiligung/=, -еп
ухильний ausweichend учащати див. зачастити З
ухитритися див. ухитрятися учбодий див. навчальний
ухитрятися verstehen*, (geschickt учений ч див. вчений
[raffiniert, listig]) fertigbringen* учениця ж (школярка) Schülerin
відокр. (+ Inf. з zu) /=, -nen; (на виробництві) Lehrling
уходити див. входити 777 -s, -е; Auszubildende /-п, -п

ухопити(ся) див. вхоплювати(ся) учаність ж див. вченість

ухоплювати(ся) див. вхоплювати- учення с див. вчення
(СЯ) учень ч1. (школяр) Schüler т -s,

уцілити див. вціляти =; (на виробництві) Lehrling 777

У
уціліти див. вціліти -s, -е; Auszubildende 777 -п, -п;

уціляти див. вціляти 2. (послідовник) Schüler т -s, =,

=
уцінка ж (розм.) Preisminderung/^, Anhänger 777 -s,
-en, Preisnachlass т -es, -lässe учепитися див. вчіплюватися
учадіти див. вчадіти училище с Berufsschule / =, -п,
учасник ч 1. Teilnehmer т -s, = Fachschule/=, -п
(чогось an D.); ~
виставки Aussteller учинок ч див. вчинок
777 -S, =, Ausstellungsteilnehmer 777 -s, учинити див. вчиняти
=;
~
війни Kriegsteilnehmer т -s, учиняти див. вчиняти
зборів учитель ч див. вчитель
~

=;

Versammlungsteilnehmer 777 -S, =; 2. ек. Beteiligte 777 -П, учителька ж див. вчителька
-п; (компаньйон) Teilhaber 777 -s, =, учительська ж див. вчительська
Gesellschafter т -s, =
учити(ся) див. вчити(ся)
участити(ся) öfter [häufiger] учитатися див. вчитуватися
häufiger werden* [Vorkommen*] vi (s), учитуватися див. вчитуватися
sich häufen учіплюватися див. вчіплюватися
участЦь ж 1. Beteiligung / =, -en, учнівський (про школяра) Schul-,
Teilnahme / =
(у чомусь an D.); Schüler-; (на виробництві)
(спільна діяльність) Mitarbeit /=, Lehrlings-, Lehr-; щоденник
~

Mitwirkung f =, Mitwirken n -s (y Schülertagebuch 77 -(e)s, -bücher

чомусь an D.y, ~ь у виборах учода див. вчора
Wahlbeteiligung / =, -en; брати ~ь sich учорашній див. вчорашній
beteiligen (у чомусь an D.); (більш учотирьох див. вчотирьох
офіційно) teilnehmen* vi (у чомусь ушанка ж див. вушанка
an D.y (у якійсь роботі, справі) ушановувати див. вшановувати
mit|arbeiten vi (у чомусь bei/in D.); ушанувати див. вшановувати
 ушивати 862

ушивати див. вшивати ущільнити(ся) див. ущільнювати-

ушиватися див. втікати 4 (ся)
ушити див. вшивати ущільнювати verdichten vt, dicht
ушитися див. вшиватися machen vt; мор. (конопатити)
ушквари||ти 1. див. шкварити 2; kalfatern vt; ~ся sich verdichten, dicht
2. див. хлинути 1; ~в дощ der werden* vi (s)
Regen 3. (із силою
prasselte nieder; ущільнювач ч Dichtung/=, -en, Df
вдарити) schmettern vt
=
chtungsmittel n -s,
ушко с див. вушко ущухати див. вщухати
ушкодження с (машини тощо) ущухнути див. вщухати
Beschädigung f -еп; (поранення)
=, уяв||аж Einbildung f =, Phantasie

Verletzung f =, -en; (місце f =; Einbildungskraft f -, Einbil¬

ушкодження, дефект) Schaden т -s, dungsvermögen n -s; гра ~и Hkn-
Schäden; тілесне ~

gespinnst n -es, -e

Körperverletzung /=, -en уявити див. уявляти; можеш собі

ушкоджувати beschädigen vt; ~? ірон. kannst du dir denken?; можу

verletzen vt собі ірон. ich kann mir denken!
ушкодити див. ушкоджувати уявлення c Vorstellung f =, Auffas-

ушнуровувати einschnüren vt, ver¬ f eine Vorstellung

~

sung -, мати

schnüren vt haben* (про щось von D.); мати

У im Klaren sein* vi (s) (про
уштовхнути див. вштовхувати
~
чітке

уштовхувати див. вштовхувати щось über А.У, не мати жодного ~

ущелина ж Kluft f=, Klüfte; (прір¬ keine (blasse) Ahnung [keinen

ва) Schlucht/=, -en Begriff, keine (blasse) Idee; розм. keinen
ущелистий klüftig (blassen) Dunst] haben* (про щось
ущемити див. ущемляти von D.y, не маги чіткого ~
im
ущемляти 1. klemmen vt, einklem- Unklaren [nicht im Klaren] sein* vi
men vt, quetschen vt; 2. перен. (s) (про щось über А); отримувати
(інтереси, права тощо) schmälern vt, sich (D.) einen Begriff
~

[складати]
verletzen vt [ein Bild] machen (про щось von D.)
ущент див. вщент уявляння c див.
уявлення
ущорб ч: місяць на ~і abnehmender уявляти sich (D.) vorstellen vt; sich
Mond (D.) einen Begriff machen (про
ущипливий див. вщипливий щось von D.)

ущипливість ж див. вщипливість уявний gedanklich, imaginär,

ущипнути див. вщипнути virtuell [v-]; (вдаваний, позірний)
ущільнення с 1. (дія) Verdichtung scheinbar
f =, -еп; (герметизація) Abdich¬ уяснити див. уяснювати
tung f =, -en; 2. мед. (затверділе уяснювати (розм.) klären vt, klarle¬
місце) Verdichtung f =,-en, gen v/, verständlich machen vt; sich
Verhärtung/=, -en; Knoten m -s, =; 3. див. (D.) klarwerden* vi (s), sich (D.)
ущільнювач Klarheit verschaffen (щось über A.)
 ф
фа с муз. F л =, =; ключ ~
F-Schlüs- фагоцитоз ч Phagozytosef=, -n
sel т -s фаз||а ж тж. фіз. Phase/=, -п; Sta¬
фа-бем^ль ч муз. Fes п =
dium п -s, -dijen; Entwicklungsstufe
фа-дієз ч муз. Fis п -, мажор Fis- /=, -n; вступати в нову ~y in eine
Dur п =, =; мінор Fis-Moll п =, =, neue Phase treten* vi (s)
Fis п =,
=
фаз$ін ч зоол. Fasan m -(e)s, -e/-en
фа-мажор ч муз. F-Dur п =; у ~і in фазанові мн зоол. Fasan|artige pl
F-Dur фазис ч мат. Phase/=, -n
фа-мінор ч муз. f-Moll п =; у ~і in фазовЦий Phasen-; ~e
f-Moll перетворення Phasen|umwandlung/=, -en

фабрика ж Fabrik /=, -en; Werk п фазометр ч Phasenmesser m -s, =,

-(e)s, -е; Betrieb т -(e)s, -е Phasenstromzeiger m -s, =

фабрикант ч Fabrikant т -еп, -еп, фазорегулятор ч ел. Phasenregler

Fabrikbesitzer т -s,
=
m -s,
=

фабрикат ч Fabrikat п -(e)s, -е, фазотрон ч фіз. Phasotron n -s, -e

Erzeugnis п -ses, -se, Produkt п -(e)s, -е файл1 ч комп. Datei f-, -en; при¬
фабрикувати fabrizieren vt; кріплений angehängte Datei;
~ ~

(робити, створювати перев. щось у форматі PDF PDF-Datei/=, -en;

ганебне, підле, брехливе, чутки) in створювати Datei anlegen
~

Umlauf bringen* vt; (фальшувати) ф

[erstellen]
verfälschen vt файл2 ч Prospekthülle/=, -n,
фабричн||ий Fabrik-; ~им Klarsichthülle /=, -n, Folije/=, -n
способом fabrikmäßig, in der Fabrik фзйлов||ий комп. Datei-; ~a
(hergestellt) система Dateisystem n -s, -e;

фабула ж літ. Fabel/=, -n Dateiverwaltungssystem n -s, -e

фавн чміф. Faun m -(e)s, -e факел ч 1. Fackel f =, -n; 2. mex.

фавдо ч (книжн.) Gunst/=; бути в Flamme /=, -n

~i розм. gut angeschrieben sein* vi факель||ний Fackel-; ~a процесія

(s), einen Stein im Brett haben* (y Fackelzug m -(e)s, -züge
когось bei D.) факельник ч Fackelträger m -s, =

фаворизувати begünstigen vt, факір ч Fakir \aecmp. Fakir] m -s, -e

bevorzugen vt факс ч Fax m =; Faxgerät n -(e)s, -e;
фаворит Günstling m -s, -e; тж.
ч передавати по ~y per Fax schicken
спорт. Favorit
[-v-] m -en, -en; vt, faxen vt
(улюбленець) Liebling m -s, -e факсиміле c Faksimile n -s, -s

фаворитка ж Mätresse /=, -n, факсимільний Faksimile-; зв я¬ ~

Favoritin [-v-]/=, -nen зок Faksimile-Verbindung/ =,

фаги мн біол. Phagen pl Telefaxverbindung/=

фагот ч муз. Fagott n -(e)s, -e факт ч Tatsache /=, -n, Fakt m -(e)
фаготист ч муз. Fagottbläser m -s, =, s, -en, Faktum n -s, -ten; це що...
Fagottist m -en, -en es ist Tatsache, dass..~и вперта
-

фагоцит ч біол. Phagozyt m -(e)s, -e річ Tatsachen lassen sich nicht

 фактичний 864

leugnen [wegleugnen]; ставити фалда ж Schoß m -es, Schöße;

перед ~ом vor die vollendete Rückschoß m -es, -schöße
Tatsache stellen vt; стояти перед ~ом фалерист ч Abzeichensammler m

vor vollendeter Tatsache stehen* vi Sj

фактичн||ий tatsächlich; faktisch; фалінь чмор. Fangleine/=, -n

Ist-; ~a величина Istgröße /=, -n, фалос ч Phallos m =, -lloi/-llen
Istwert m -(e)s, -e фал pan ч мор. Fallreep n -(e)s, -e,
фактично tatsächlich, in der Tat, in Fallreepstau n -(e)s, -e
Wirklichkeit, faktisch фальсифікат ч Falsifikat n -(e)s, -e,
фактографічний faktographisch, gefälschtes Produkt
datenliefemd фальсифікатор ч Falsifikator m -s,

-toren, Fälscher m -s,

=
фактографія ж Faktogtaphie/=
фактор ч Faktor m -s, -toren; визна¬ фальсифікація ж Falsifikation f=,
чальний ~

Bestimmungsfaktor m -en, Verfälschung/^, -en; (тж.

-s, -en; протидіючий
~

Gegenfaktor товарів) Fälschung/=, -en

m -s, -en, entgegenwirkender Faktor; фальсифікувати falsifizieren vt,
~

впливу Einwirkungsfaktor m -s, verfälschen vt; falschen vt

-en;
~

росту Wachstumsfaktor m -s, фальстарт ч Fehlstart m -(e)s, -e/-s,

-en
факторіал чмат. Fakultät/=, -en
факт&рія ж Faktorei/=, -en, Han¬
delsniederlassung/^, -en
факторний мат. Faktor en-
ф
фактура ж 1. Oberflächenbeschaf¬
fenheit /=, -en; (тканини)
Gewebestruktur /=, -en; 2. мист. Faktur/=,
-en; 3. перен. Eigen|art/=, -en,
Beschaffenheit /=, -en; 4. фін. Faktur фальцювальник ч Falzer m -s,
Frühstart m -(e)s, -s
фальц ч 1. mex. Falz m -es, -e;
(жолобок) Rinne/=, -n; (шов) Fuge/=,
-n, Naht/=, Nähte; 2. полігр. Falz m
-es, -e; Bruch [brux] m -(e)s, Brüche
['bryoa]
фальцет ч муз. Falsett n -(e)s, -e,
Fistelstimme f-, -n
фальцювальний Falz-
=

/=, -en, Faktura/=, -ren, Rechnung фальцювальниця ж Falzerin/ =,

/=, -en -nen

фактура-специфікація ж фін. фальцювати полігр. falzen vt

spezifizierte Rechnung
факультатив ч Wahlfach n -(e)s,
-fächer
факультативний fakultativ,
wahlfrei
факультет ч Fakultät f=, -en;
Fachbereich m -(e)s, -e
фал ч мор. Schleppseil n -(e)s, -e; ae.
Fall n -(e)s, -en
фаланга ж 1. icm. Phalanx f =,
фальш ж!ч 1. (підробка, обман)
Fälschung/=, -en, Verfalschung/=,
-en; 2. (фальшивість, неточність)
Falschheit /=; 3. (нещирість)
Unlaufrichtigkeit / =; (лицемірство)
Heuchelei/=
фальшиві|ий 1. (підроблений)
verfälscht, gefälscht, falsch; 2. муз.
unrein; misstönend; (неточний,
хибний тощо) falsch; а нота eine

-langen; 2. анат. Phalanx /=, falsche Note, Misston m -(e)s, -töne;

-langen, Fingerglied n -(e)s, -er; 3. зоол. 3. (нещирий) un|aufrichtig;
Walzenspinne/=, -n (лицемірний) heuchlerisch
фалангіт ч мед. Phalangitis /=, фальшивити 1. муз. (про спів)
-tiden unrein singen* vi, vt; (про гру) unrein
865 фанфарон

spielen vi, vt; (на роялі, піаніно) фанерувати furnieren vt

розм. danebenhauen(*) (haute фант ч Pfand п -(e)s, Pfänder; гра у
daneben, danebengehauen) vi, ~и Pfänderspiel п -(e)s; грати у ~и

danebengreifen* vi; у грі на піаніно beim

~
Pfänder spielen
Klavierspielen [-v-] danebengreifen* фантазер ч Phantast т -еп, -еп;
vi; 2. (бути нещирим) un| aufrichtig Träumer т -s, =, Schwärmer т -s, =

[falsch] sein* vi (s), heucheln vi фантазерка ж Phantastin /=, -nen;

фальшивість ж Falschheit f= Träumerin f =, -nen, Schwärmerin
фальшивка ж (розм.) Fälschung /=, -nen
f=, -en; gefälschtes Dokument; Fal¬ фантазерство c Phantasterei/=, -en
sifikat n -(e)s, -e фантез||ія ж 1. Phantasie/=, -i'en;
фальшивомонетник ч (примара, фантом) Trugbild n -(e)
=
Falschmünzer m -s, s, -er; (сила уяви) Einbildungskraft
фальшивомонетництво c f=; давати волю своїй 4 seiner
Falschmünzerei/^ Phantasie die Zügel schießen
фальшкіль ч мор. Falschkiel m -(e) lassen*, seine Phantasie spielen
s, -e, Loskiel m -(e)s, -e, Schutzkiel lassen*; 2. (мрія) Phantasiegebilde n -s,
m -(e)s, -e =; 3. (примха) Grille /=, -n, Laune

фальшування c Fälschung/=, -en f-, -n; 4. муз. Fantasie/=, -ijen;

фальшувати 1. див. фальсифіку¬ (імпровізація) Improvisation [-v-]/=,
вати; 2. див. фальшивити 1 -en

фамільний Familiien- фантазувати 1. phantasieren vi;

фамільярний familiär, übertrieben (мріяти) träumen vi, schwärmen vi; Ф
vertraulich 2. муз. phantasieren vi,
фамільярничати familiär improvisieren [-V-] vi

[vertraulich] tun* vi; einen familiären Ton фантасмагерія ж (книжн.) Phan-

anschlagen* tasmagorie f =, -i|en, Scheinbild n
фамільярність ж Familiarität f=, -(e)s, -er, Trugbild n -(e)s, -er
-en фантаст ч 1. (письменник) Autor
фан ч див. фанат utopischer Romane; Science-fiction-
фан-клуб ч Fanklub ['fen-] т -s, -s Autor ['saians'ftkjsn-] m -s, -toren;
фанат ч (розм.) Fan [fen] т -s, -s 2. Phantast m -en, -en; (мрійник)
фанатизм ч Fanatismus т =
Träumer m -s, -, Schwärmer m -s, =

фанатик ч Fanatiker =
т -s, фантастика ж 1. (щось нереальне,
фанатичка ж Fanatikerin/=, -nen вигадка) Phantastik f =; 2. літ.
фанатичний fanatisch (жанр) utopische Literatur; Scien¬
фанатичність ж Fanatismus т =
ce-fiction ['sai8ns'fikj8n]/=
фанг1 ч текст, (трикотажний ма¬ фантастичний phantastisch; (про
теріал) Fang т -(e)s, Fänge літературу) utopisch; (вигадливий,
фанг2 ч (група народів Африки) дивакуватий) wunderlich;
Fango т -s (нездійсненний) unmöglich
фанданго с муз. Fandango т -s, -s фантем ч Phantom п -s, -е;
фан£р||а ж 1. Blattholz п -es, Fur¬ (примара) Trugbild п -(e)s, -er
nier -s, -е, п Furnierholz п -es, фанферЦа ж Fanfare/=, -п; ~и мн
Sperrholz п -es; лист ~и Sperrholzplatte (звуки) Fanfarenstöße pl
/=, -п; 2. (розм.) див. фонограма фанфарен ч розм. Aufschneider т
 фанфаронити 866

-s,
=
Großtuer т -s, =; {хвалько} тику) sich schminken; {фарбувати
Angeber т -s, =; Prahler т -s,
=
волосся) sich {D.) die Haare färben
фанфаронити розм. aufschneiden* фарватер ч Fahrwasser n -s, =; іти у
vi, großtun* vi; фам. aufs Blech hau- ~i тж. перен. im Fahrwasser
en(*) [Kielwasser] segeln vi
фанфаронство c розм. фарорський farö | іsch
Aufschneiderei/^ -en, Großtuerei/=, -en фарорці мн Farö|er pl, Färinger pl
фар||а ж Scheinwerfer m -s, =; фарингальний філол. pharyngal; ~

поворотна ~a звук pharyngaler Laut, Rachenlaut

Schwenkscheinwerfer m -s, =, schwenkbarer m -(e)s, -e

Scheinwerfer; ближнього світла

~

фарингіт ч мед. Pharyngitis/=,

Abblendscheinwerfer m -s, =; ~a -tiden, Rachen|entzündung/=, -en
дальнього світла Fernlicht n -(e)s; фарингоскоп ч мед. Pharyngoskop
=
~a заднього ходу n -s, -e, Kehlkopfspiegel n -s,

Rückscheinwerfer m -s, =, Rückfahrleuchte/ =, -n; фарингоспазм ч мед.

перемикати ~и на ближнє світло Pharyngospasmus m =, -men

abblenden vt фарисой ч icm., рел., тж. перен.

фарада ж ел. Farad п =/-s, {скор. =
Pharisäjer m -s, =; {лицемір)
F) Heuchler m -s,
=

фараон ч Pharao т -s/=, -raonen фарисейство Pharisäertum n -s;

c

фарба ж Farbe / =, -п; {барвник) Heuchelei/=, -en

Farbstoff т -(e)s, -е, Färbemittel п фарисейський pharisäjerhaft,
ф
-s,= pharisäisch; heuchlerisch
фарбник ч Farbstoff т -(e)s, -е фаркопф ч aem. Anhängerkupplung
фарбоварня ж тех. Farbküche/=, /=, -en
-n, Färberei/=, -еп фармакогнозія ж мед.
фарбозмішувач ч тех. Farbenmi¬ Drogenkunde /=, -n, Pharmakognosie/^
scher т -s, =, Farbmischmaschine фармаколог ч {чоловік)
/=, -П Pharmakologe m -n, -n; {жінка} Pharmakolo-
фарбопульт ч див. gin/=, -nen
фарборозпилювач фармакологічний мед.
фарборозпилювач ч тех. pharmakologisch; препарат Pharmakon n
~

Farbspritzgerät п -(e)s, -е, Farbspritzer т -s, -ka

-s, =, Farbspritzpistole/=, -п фармакологія ж мед.

фарботер ч тех. Farbreiber т -s, =

Pharmakologie/^ Arzneimittellehre/=
фарбувальний Färb(e)-, Farb- фармакопея ж мед. Arzneibuch п
фарбувальник ч Färber т -s, =
-(e)s, -bücher, Pharmakopoe [-'po:]
фарбувальниця ж Färberin/=, -nen /=, -n [-'ро:зп]
фарбування с Färben п -s, Färbung фармакотерапія ж мед.
/=; {стіни тощ о) Anstrich т -(e)s Pharmakotherapie /=, -ijen, medikamentöse
фарбувати {волосся, тканину то¬ Behandlung
що) färben vt; {стіну тощо) фармацевт ч {чоловік} Pharmazeut
anstreichen* vt. abstreichen* vt; {обличчя) m -en, -en; {жінка) Pharmazeutin

schminken vt; у червоний колір ~

/=, -nen
rot anstreichen* vt фармацевтика ж Pharmazeutik/=,
фарбуватися {вживаючи косме¬ Pharm azie/=, Arzneikunde/=
867 фахверковий

фармацевтичний pharmazeutisch; тя Formenguss m -es, Formguss m

препарат Pharmazeutikum -es; ~a сталь Formguss]stahl m -(e)
~
п -s,

-ka s; труба Profilrohr n -(e)s, -e;

фармація ж див. фармацевтика ~ий штамп Formgesenk n -(e)s, -e,

фарс ч театр., тж. перен. Farce Profilgesenk n -(e)s, -e; 2. текст.

[-ss]/= -n; Posse/= -n Muster-, Zier-, Phantasie-; ~a нитка
фарт ч Glück n -(e)s; розм. Dusel m Zierfaden m -s, -faden; ~a тканина
-s; жарг. Massel min -s Musterstoff m -(e)s, -e; Ziergewebe
фартиЦти: йому ~лгь розм. er hat n -s, =; ~e переплетення

Dusel [жарг. Massel] Fantasiebindung f-, -en; ~i вироби

фартух ч Schürze f=, -n Phantasie! artikel pl
фарф£Р ч Porzellan n -s, -e; (посуд) фасонно-токарний: верстат
~

Porzellangeschirr n -(e)s; Formdrehmaschine/=, -n

саксонський [мейсенський] Meißener фасонно-фрозерний:
~

верстат
~

Porzellan Fassonfräsmaschine [fa'sö-]/=, -n

фарфоровий porzellanen, фасувальний Abftill-, Füll-

Porzellan-, aus Porzellan фасувати abpacken vt; (рідину) ab-
фарш ч (начинка) Füllsel n -s, =; ftillen vt
Füllung/^ -en; (м ясний) Hackfleisch фасццкула ж Faszikel m -s, =,
n -es, Gehackte n -n Aktenbündel n -s,
=

фарширований gefüllt фасція ж 1. icm.(у Стародавньому

фарширувати lullen vt Римі) Faszes pl; 2. анат. Faszi]e/=,
фас1 fass!, pack ihn! -n, Muskelbinde/=, -n
Ф
фас2 ч Vorderansicht/=, -en; у
~
in фат ч розм. Laffe m =, -n, Geck m
Vorder! ansicht -(e)s, -e, Fatzke m =, -n, eitler Affe,
фасад ** Fassade/=, -n, Front f-, Lack|affe m =, -n
=
-en, Vorderseite/=, -n; лінія ~ів фата ж Brautschleier m -s,
(будинків) Fluchtlinie/=, -n фата-моргана ж Fata Morgana/=,
фасадний Fassaden-, Front-, frontal Fata Morganen / Fata Morganas
фасет ч див. фасетка фаталізм ч Fatalismus m =

фасатка ж тех. Facette f =, -n, фаталіст ч Fatalist m -en,

-en

Schleiffläche/=, -n фаталістичний fatalistisch

фаска ж mex. Abfasung/=, -en, Ab¬
schrägung /=, -en, Fase /=, -n; (в
отворі) Spitzsenkung/=, -en
фасковий: різець Abfasmeißel m
~
фатальний fatal, verhängnisvoll;
(неминучий) unausweichlich
фатальність ж Fatalität f =, -en,

Verhängnis n -ses
-s,
~

фатівство c Geckenhaftigkeit/=
фасон ч Fasson [fa's5]/=, -s; фатівський geckenhaft
(покрій) Schnitt m -(e)s, -e, Zuschnitt m фатум ч Fatum n -s, -ta, Verhängnis
-(e)s, -e; (манера) Art/=, -en n -ses

фасонистий (розм.) schick; fein, фауна ж Fauna/=, -nen, Tierwelt/=

elegant; (про людину) stutzerhaft, фах ч Fach n -(e)s, Fächer; з ~y im
geckenhaft Fach; за ~ом nach dem Fach
фас£нн||ий 1. mex. Form-; Fasson- Фахворк буд. Fachwerk n -(e)s
ч

[fa'sö-]; ~a деталь Formstück n -(e) фахверковий Fachwerk-; буди¬ ~

s, -e, Formteil m -(e)s, -e; лит¬ нок Fachwerkhaus n -es, -häuser

 фахівець 868

фахівець ч {чоловік) Fachmann т фельд єгер ч Kurier für

-(e)s, -leute/-männer, Spezialist т Sonderlaufträge
-en, -еп; {жінка) Fachfrau /=, -en, фельдмаршал ч Feldmarschall m

Spezialistin f =, -nen; {чоловік і -s, -schälle

жінка) Fachkraft/=, -kräfte фельдфебель ч військ. Feldwebel
фаховий Fach-
=
m -s,

фац^т ч mex. Facette/=, -n фельдшер ч Arzthelfer m -s, =,

=
фашизм ч Faschismus m =
Feldscher m -s,

фашина ж Faschine/=, -n, Reisig¬ фелюга ж мор. Feluke/=, -n,

bündel n -s, =
фашист ч Faschist m -en, -en
фашистка ж Faschistin/=, -nen
фашистський {властивий фа¬
шизмові, належний фашистам)
faschistisch; {який діє по-фашист-
ському) faschisto|id
фаянс ч Steingut п -(e)s; мист.
Küstenfahrzeug n -(e)s, -e
фемінізація ж Feminisierung f =,
-en,Verweiblichnng/=, -en
фемінізм ч Feminismus m =
феміністка ж Feministin /=, -nen,
Frauenrechtlerin/=, -nen
фен ч 1. Haartrockner m -s, =, Föhn
m -(e)s, -e, Fön m -(e)s, -e; 2. {вітер)

Fayence [-'jä:s]/=, -n Föhn m -(e)s, -e

фаянсовий Fayence- [-'jä:s-], фенікс ч Phönix m =; воскрешати,
Steingut-, aus Fayence як ~
з пепелу wie ein Phönix aus

федералізм ч Föderalismus m = der Asche steigen* vi (s) [erstehen*

федераліст ч Föderalist m -en, -en vi (s), sich erheben*]

ф
федералістський föderalistisch
федеральний Bundes-; föderal, Fö¬
deral-; закон Bundesgesetz n -es, -e
~
федеративний Bundes-; föderativ
федерація ж Föderation f =, -en;
фенел ч хім. Phenol n -s
фенологія ж біол. Phänologie/=
феномен ч Phänomen п -s, -е
феноменалізм ч філос. Phänome¬
nalismus т =

Bund m -(e)s, Bünde; і землі Bund

~

und Länder
фядінг чрад. Fading ['fe:-] min -s, -s,
Lautschwund m -(e)s
феєрверк ч Feuerwerk n -(e)s, -e
феєричний fe|enhaft, glamourös
[-mu-]; märchenhaft; zauberhaft
феноменальний phänomenal;
{незвичайний) außergewöhnlich
феноменологія ж філос. Phäno-
menologie/=
фенопласт ч Phenoplast т -es, -е
фенотип ч мед. Phänotyp т -s, -еп
фанхель ч бот. Fenchel т -s; го- ~

феєрія ж театр. Fejenstück n -(e) родний бот. Gartenfenchel т -s;

s, -e
~

перцевий бот. Pfefferfenchel

фейк ч Fake [feik] n -s, -s т -s

фейлетон ч satirischer Artikel фаня ж Gaunersprache/=, -п

фейхоа ж бот. Brasilianische Gu¬ феад ч іст. Lehn п -(e)s, -е, Lehen
=
ave, Ananas-Guave/=, -n п -s,

фекалії мн Fäkali|en pl, Auswurf- феодал ч Feudalherr т -(е)п, -еп

stoffe pl феодалізм ч Feudalismus т =, Feu¬
фелах ч Fellache m -n, -n dalherrschaft /=
фелан ч рел. Ornat min -(e)s, -e, Phe- феодальний Feudal-, feudal; ~

lonium n -s, -ni|en, Phelonion n -s, уклад Feudalordnung/=, die feudale

-ni|en Ordnung
869 фіалков||ий

ферзь (у шахах) Dame/=, -n,

ч Фатик ч див. ферт
Königin /=, -nen фетиш ч Fetisch т -(e)s, -е
ферит ч тех., фіз. Ferrit т -(e)s фетишизація ж Fetischisierung/=,
феритний ferritisch, Ferrit- -еп

фарма1 ж с.-г. Farm f =, -en; фетишизм ч Fetischismus т =

Landwirtschaftsbetrieb m -(e)s, -e; фетишист ч Fetischist т -еп, -еп,

Viehwirtschaft/=, -en Fetischverjehrer т -s, =

ферма2 ж буд. mex. Träger m -s, =, фетишистичний fetischistisch, Fe-
Binder m -s, =; мостова ~
tisch-
Brückenträger m жорсткості
-s, =;
~

фетр ч Filz/я -es, -е

=
Versteifungsträger m -s, фатровий Filz-; капелюх Filzhut ~

форма-консдль ж буд. mex. т -(e)s, -hüte

=
Kragträger m -s, фехтувальн||ий спорт. Fecht-; ~а
фермата ж муз. Fermate/=, -n маска Fechtmaske / =, -п,
фермент ч біол., хім. Ferment п -(е) -(e)s, -körbe
Fechtkorb т

s, -е фехтувальник ч спорт. Fechter т

ферментативний fermentativ -s,

=

ферментація ж біол., хім. Fermen¬ фехтувальниця ж спорт.

tation /=, -еп Fechterin /=, -nen

ферментувати біол., хім. фехтування с спорт. Fechten п -s,

fermentieren V/, V/ Fechtkunst/=

фермер ч Farmer т -s,=; Landwirt т фехтувати спорт, fechten* vi
-(e)s, -е фешенабельний schick, vornehm,
Ф
форм і й ч Fermium п -s (хім. знак exklusiv, elegant
Fm) фая ж Fee/=, Fejen
феромагнетизм ч фіз. фиркати 1. (випускати уривчасто
Ferromagnetismus т =
повітря з ніздрів, рота про
-

феромагнітний ferromagnetisch тварину; відсапуючись,

феросплав ч тех. Ferrolegierung віддихуючись тощо про людину) schnau-
-

/=, -еп fen vz, schnauben vi; (перев. про

ферт ч розм. Geck т -(e)s, -е, Fatzke кота) fauchen vi; 2. (сміятися) розм.
т =, -n, Lack|affe т =, -n, Geck т (mit dem Lachen) losplatzen vi (s),
-(e)s, -е; Zierbengel т -s, = herausplatzen vi (s), (los)prusten vi;
фертильний біол. fertil 3. див. обурюватися 1
фертильність ж біол. Fertilitätf= фиркнути див. фиркати
=
фарула ж бот. Steckenkraut п -(e)s, фіакр ч Fiaker т -s,
-kräuter, Riesenfenchel т -s фіалка ж бот. Veilchen п -s, =; ~

ферула ж І.рел. Ferula/=, -Іае [-Іє- запашна бот. Duftveilchen п -s, =,

]; 2. icm. Zuchtrute/= -п Märzveilchen п -s, =,

феска ж Fes т =/-ses, =/-se Wohlriechendes Veilchen; триколірна бот.
~

фестиваль ч Festival [-v-] п -s, -s, Wildes Stiefmütterchen,

Festspiele pl; молоді -
Ackerveilchen n -s, =

Jugendfestspiele pl фіалков||ий 1. Veilchen-; ~a олія

фестон ч Feston [-'torj] n -s, -s; Veilchenwurzel|öl n -(e)s; ~ий
(зубчик) Zacke/=, -n корінь Veilchenwurzel /=. -n; 2.: ~i
фетальний біол. fetal мн Violazejen pl, Veilchen pl
 фіаско 870

фіаско с (книжн.) Fiasko п -s, -s, фігура ж 1. (постать) Figur f =,

Misserfolg т -(e)s, -е; зазнавати ~

-en, Gestalt /=, -en; Statur /=, -en;

Fiasko erleiden* у нь&го гарна
~
er hat eine gute
фіберглас glasfaserverstärkter Plast
ч Figur, er ist gut gebaut; 2. (статуя)
фібергласовЦий: ~а жердина Figur/=, -en, Standbild n -(e)s, -er;
спорт. Glasfaserstab т -(e)s, -Stäbe 3. (особа, перев. видатна) Figur/=,

фібра ж 1. анат., бот. Faser/=, -п; -en; Persönlichkeit/=, -en; 4. мат.,

2. (паперова маса) Fiber/=; спорт., ae. Figur/=, -en; вищого
~

всіма -ми душі mit allen Fibern пілотажу Kunstflugfigur/=, -en

[Fasern] des Herzens, mit [aus] tiefster фігуральний bildlich, übertragen
[ganzer] Seele фігуральність ж Bildliche n -n, der
фібрила ж анат. Fibrille/=, -n übertragene Sinn
фібрилювати мед. flimmern vi, fi¬ фігурально bildlich, im
brillieren vi übertragenen Sinne

фібрилярний fibrillär фігурант ч 1. театр. Figurant m -en,

фібрин ч фізіол. Fibrin n -s, -en; (статист) Statist m -en, -en,

Faserstoff m -(e)s stumme Person; 2. юр. Beteiligte m

фіброаденома ж мед. -n, -n

Fibroadenom n -s, -e фігурація ж муз. Figuration/=, -en,

фібробласт ч мед. Fibroblast m -(e) Ausschmückung/=, -en
s, -e фігурист ч спорт. Eiskunstläufer m
фіброз чмед. Fibrosef=, -n -s,=

фіброзит чмед. Fibrosflis/=, -tiden, фігуристка ж спорт.

ф
Weichteilrheumatismus m =
Eiskunstläuferin /=, -nen
фіброзний анат., бот. fibrös, fase¬ фігурний Figuren-; (візерунковий)
rig, Faser- verziert, mit Figuren verziert; ~

фіброліт ч буд. політ ae. Kunstflug m -(e)s, -flüge

Holzwolle-Leichtbauplatte/=, -n фігурувати figurieren vi, auftreten*
фіброма ж мед. Fibrom n -s, -e, vi (s), erscheinen* vi (s)

Fasergeschwulst/=, -schwülste фіґлі-м|ґлі мн (розм.) 1. (витівки,

фіброцит ч мед. Fibrozyt m -en, -en хитрощі) Tricks pl, Winkelzüge
фіга ж 1. бот. (плід) Feige f-, -n; pl, Finten pl; 2. (залицяння) розм.
(дерево) Feigenbaum m -(e)s, Techtelmechtel n -s, =

-bäume; 2. див. дуля фіговий розм. mies, miserabel; фам.

фігляр ч (розм.) Gaukler т -s,
=
beschissen; груб, abgefuckt [-fa-]
Possenreißer т -s,
=
фідеїзм ч філос. Fide|ismus m =

фіглярувати (розм.) Possen reißen* фідер ч 1. ел. Feeder ['fl:-] m -s, =,

[treiben*] Speisekabel n -s, =, Speiseleitung
фігня ж 1. розм. (річ, предмет) /=, -en; 2. mex. Feeder ['fi:-] m -s, =,
Dingsbums m/f/n =, Dings п -, -ger, Speisevorrichtung f =, -en; Beschi-
Dingsei n -s, =; 2. розм. (дурниця, ckungsförderer m -s, -

нісенітниця) Mist m -es, Blödsinn фідуціарний юр. fiduziarisch,

m -(e)s; повна фам. gequirlte
~
treuhänderisch
Kacke фізаліс ч бот. Blasenkirsche/=, -n.

фіговий Feigen-; листок тж.

~

Physalis m =, =/-salen; ~

перен. Feigenblatt n -(e)s, -blätter довголистий бот. langblättriger Physalis; ~

871
звичайний бот. Judenkirsche
-п;
~
суничний бот. Erdtomate/=,
-n, Kapstachelbeere/=, -п
фізик ч (чоловік) Physiker т -s, =;
(жінка) Physikerin/=, -nen
фізик-атомник ч (чоловік) Atom¬
physiker т -s, =; (жінка)
Atomphysikerin /=, -nen
фізик-ядерник ч (чоловік)
Kernphysiker т -s, =; (жінка) Kemphy-
sikerin/=, -nen
фізик||а ж Physik /=; ~а твердого
тіла Festkörperphysik /=; закони
~и die Gesetze der Physik
фізико-математичний
physikalisch-mathematisch,
mathematischphysikalisch
фізико-хімічний
physikalisch-chemisch, physikochemisch
фізичн||ий physich, körperlich;
(пов'язаний з фізикою) physikalisch,
Physik-; ~a сила Körperkraft f =,
-kräfte, physische Kraft;~a смерть
юр. leiblicher Tod; ~a хімія
physikalische Chemie; ~e
körperliche Belastung
навантаження
[Beanspruchung], Körperbelastung f =,
-en; ~ий обсяг ек. Mengenvolumen
[-V-] n -s; (виробництва)
Naturalvolumen n -s, mengenmäßiges
Volumen
фізіогноміка ж див. фізіономіка
фізіографія ж Physiographie/=
фізіократ Physiokrat
ч т -еп, -еп
фізіократичний physiokratisch
фізіократія ж Physiokratie/=
фізіолог ч (чоловік) Physiologe т Ruhigstellung/=; 3. фот. Fixierung/=,
-п, -п; (жінка) Physiologin/=, -nen
фізіологічний physiologisch
фізіологія ж Physiologie/=
фізіономіка ж Physiognomik/=
фізіономіст ч Physiognom т -еп,
-еп
фізіономістка ж Physiognomin/=,
-nen
фізіономі||я ж Physiognomie /
фіксувати
/=, -і[еп; груб. Visage [vi'za:39]/=, -п;
заїхати у ~ю вульг. eine herunter-
hauen(*) (haute herunter,
heruntergehauen) (комусь D.)
фізіотерапевт ч (чоловік)
Physiotherapeut m -en, -en; (жінка)
Physiotherapeutin/=, -nen
фізіотерапевтичний
physiotherapeutisch
фізіотерапія ж мед. Physiotherapie
/=, -Üen
фізкультур||а ж Körperkultur / =;
(у школі) Tum|unterricht m -(e)s,
Körper|erziehung/=
фізкультурний Körperkultur-
фізкультурник 4 Sportler m -s, =;
Sportlehrer m -s, =, Körper|erzieher
=
m -s,
фізкультурниця ж Sportlerin / =,
-nen; Sportlehrerin /=, -nen,
Körperlerzieherin/=, -nen
фіксаж ч фот. Fixiersalz n -es,
Fixierbad n -(e)s, -bäder
Ф
фіксатив ч мист. Fixativ n -s, -e,
Fixiermittel n -s,
=
фіксатор ч mex. Feststeller m -s, =,
Fixator m -s, -toren, Fixierraste /=,
-n, Fixierstift m -(e)s, -e, Rastbolzen
m -s, =, Raststift m -(e)s, -e, Riegel m
-s, =, Riegelsperrer m -s, =,
Schnappstift m -(e)s, -e, Sperrbolzen m -s,
=; дверей Türriegel m -s, =,
~
Türschließkeil m -(e)s, -e; вводити в ~
канавку [паз] einrasten vt
фіксація ж 1. Fixierung / =, -en;
Festlegung / =, -en; 2. мед.
-en, Fixieren n -s; 4. mex. Fixieren n
-s, Fixierung/=, -en, Rastung/=, -en
фіксований fixiert, feststehend, fest,
Fest-
фіксувальний Fixierungs-, Fixier-,
Rast-, Sicherungs-;
фіксувати 1. mex. (в певному
положенні) befestigen vt, arretieren
=, vt, fixieren vi, sichern vt; 2. (y cei-
 фіктивнЦий 872

домості, пам яті, викладі філіал ч Filiale /=, -n,

тощо) festhalten* vt; 3. (визначати, Zweigstel e / =, -n, Niederlassung / =, -en,

встановлювати) fixieren vz, Zweigniederlassung/^, -en

feststellen vt, festlegen vt, festsetzen vt;
4. фот. fixieren vt; 5.
(концентрувати, зосереджувати) fixieren vt,
konzentrieren vt
фіктивнЦий fiktiv; fingiert; Schein-;
філігранний mex. Filigran-, filigran;
перен. filigran| artig, fein
філігрань ж 1. (ювелірний виріб,
узор) Filigran п -s, -е; 2. (водяний
знак) Wasserzeichen п -s, =

~a компанія Strohmanngesellschaft філіжанка ж Tasse/=, -п; (плоска)

f-, -en; ~a операція юр. Schale/=, -п
Scheingeschäft n -(e)s, -e, fiktives філіппіка ж Philippika/=, -ken
Rechtsgeschäft філіппінЦець ч Philippiner т -s, =;
фікус ч бот. Gummibaum m -(e)s, ~ка ж Philippinerin/=, -nen

-bäume філіппінський philippinisch

фікція ж Fiktion f=, -en; (вигадка) філістер ч (книжн.) Philister т
Erdichtung/=, -en; (обман) -s, =; (обиватель) Spießer т -s, =,
=
Vorspiegelung f -, -en; (підробка) Spießbürger т -s,

Fälschung/^ -en філістерство (книжн.) Philister¬

с

філант ч зоол. Bienenwolf m -(e)s, tum п -s, Spießbürgerlichkeit/=

-wölfe філістерський (книжн.) philiströs,
філантроп ч Philanthrop m -en, -en, philisterhaft, spießbürgerlich
Menschenfreund m -(e)s, -e філія ж Filiale /=, -n, Zweigstelle
філантропічний philanthropisch, /=, -n
ф
menschenfreundlich філогенез ч біол. Phylogenese /=,
філантропія ж Philanthropie / =, Phylogenie/=
Menschenfreundlichkeit/= філогенетичний біол.
філармонія ж Philharmonie f =, phylogenetisch
-ijen; артист ~i Philharmoniker m філогенія ж див. філогенез
-s,= філодендрон ч бот. Philodendron
філармонічний philharmonisch, п -s, -dren
Philharmonie- філоксера ж зоол. Phylloxera / =,
філателіст ч Philatelist m -en, -en, -ren; виноградна
~
зоол. Reblaus
Briefmarkensammler m -s, /=, -läuse
=

філателія ж Philatelie/= філолог ч (чоловік) Philologe т -п,

філе1 c харч. Filet [-'le:] n -s, -s; -n, Sprachwissenschaftler т -s, =;

рибне Fischfilet n -s. -s

~

(жінка) Philologin/=, -nen,

філ£2 c (ажурне в'язання) Filet Sprachwissenschaftlerin /=, -nen

[-'le:] n -s, -s, Filet|arbeit/=, -en філологічний philologisch, sprach-

філ£йн||ий1 харч. Filet- [-'le:-]; ~a
частина Filetstück n -(e)s, -e;
(туші) Lende/=, -n; (птиці) Bruststück
n -(e)s, -e; (риби) Rückenstück n -(e)
s, -e
wissenschaflich
філологія ж Philologie/=,
Sprachwissenschaft /=
філософ ч (чоловік) Philosoph m
-en, -en; (жінка) Philosophin / =,

філейн||ий2 Filet- [-'le:-]; ~a голка -nen

Filetnadel/=, -n; робити ~y роботу філософія ж Philosophie/=

filieren vi філософствувати 1. philosophie¬
873 фінгал
ren vi; 2. розм. klugreden vz, weise фільтрувальнЦий Filter-, Filtrier-;
[tiefsinnige] Betrachtungen anstellen ~a установка Filter|anlage /=, -n;

філософський 1. (стосується до ~ий папір Filterpapier n -s

філософії) philosophisch; 2. (глибо¬ фільтрувати 1. filtrieren vt, filtern

кодумний) tiefsinnig, weise vt, durchseihen vt; 2. (відбирати)
філуменіст ч Streichholzjetiketten- absondem vt
sammler m -s, =, Philluminist m -en, -en філдрія ж зоол., мед. Filarijef-, -n,
фільварок чLandgut
icm. n -(e)s, Fadenwurm -(e)s, -würmer
m

-güter, Gut n -(e)s, Güter фіміам ч Weihrauch m -(e)s;

фільдекос ч текст. Brillantflor курити beweihräuchern (комусь А.);
~

[bril'jant-] -(e)s,
m -e Weihrauch streuen (комусь D.)
філь£р ч mex. Spinndüse f =, -n; фін ч Finne m -n, -n; ~ка ж Finnin
Ziehdüse/=, -n, Ziehform/=, -en /=, -nen

фільм ч Film m -s, -e; докумен¬ фінал ч 1. тж. перен. Finale n -s,

тальний ~
Dokumentarfilm m -s, Schluss Schlüsse; 2. муз.,
m -es,

-s, -e; звуковий ~

Tonfilm m -s, театр. Schlussteil m -(e)s, -e;
-e; німий ~
Stummfilm m -s, -e; Schlusssatz m -es, -sätze; 3. спорт.
художній ~

Spielfilm m -s, -e; ~

Finale n -s, =, Endspiel n -(e)s, -e;
жахів Gruselfilm m -s, -e, Horrorfilm вийти у ~
ins Finale kommen*
знімати den Film drehen; [einziehen*] vi (s)
~
m -s, -e;

показувати
~
den Film vorfuhren; фіналіст ч Finalist m -en, -en
~
іде der Film läuft; це касовий фіналістка ж Finalistin/=, -nen
~

розм. dieser Film bedeutet Kasse фінальн||ий Schluss-, Final-, End-;

фільм-казка ч Märchenfilm m -s, -e final; ~a гра Finalspiel n -(e)s, -e;
фільмоскоп ч Bildwerfer m -s, = ~ий акорд Schluss|akkord m -(e)s,

фільмотека ж Filmothek f =, -en, -e; ~нй свисток Abpfiff m -(e)s, -e

Film|archiv n -s, -e фінансЦи мн 1. (грошові кошти)
фільдока ж Füllung/=, -en; Finanzen pl; міністр ~ів
дверна
~

Türfullung/=, -en Finanzminister m -s, =; 2. (грошові

фільтр ч Filter m/mex. n -s, =; відносини) Finanzwesen n -s; Geldwesen n
Ölfilter m/n -s, =; -s; 3. (розм.) (гроші) Geld n -(e)s
~
мастильний

повітряний Luftfilter m/n -s, =;

~

фінансист ч 1. (фахівець)
~

грубої очистки Grobfilter m/n -s, =, Finanzfachmann m -(e)s, -leute; 2. (банкір)

Vor|abscheider m -s, =, Vorreiniger Finanzier [-'tsie:] m -s, -s,
m -s, =; тонкцї очистки Feinfilter
~
Finanzmann m -(e)s, -leute

m/n -s, =, Fein|abscheider m -s, =, фінансовий Finanz-; finanziell;

Feinreiniger m -s. =; сигарета з ~ом ~a система Finanzsystem n -s, -e.

Filterzigarettef-, -n Finanzwesen n -s; ~ий стан

фільтр-відстійник ч Filter mit Finanzlage^
Schlamm|abscheidung фінансування c Finanzierung/^, -en
фільтр-Hacgc ч Filterpumpe/=, -n фінансувати finanzieren vt; Geld
фільтр-npgc ч Filterpresse f -, -n, geben* [beschaffen] (щось zu D.,
Pressfilter m/mex. n -s, =
für A.)
фільтрат ч Filtrat n -(e)s, -e фінвал ч зоол. Finnwal m -(e)s, -e
фільтрація ж Filtrieren n -s, Filte¬ фінгал ч розм. Veilchen n -s, =, blau¬
rung/^ -en, Filtration/=, -en es Auge, Matsch|auge n -s, -n
 фінік
фінік ч 1.
(плід) Dattel/=, -п; 2. бот.
(дерево) Dattelpalme/=, -п
=
фінікієць ч іст. Phömzijer т -s,
фініковий Dattel-
фінітний мат. finit
фініш ч спорт. 1. Ziel п -(e)s, -е;
лінія ~у Zielstrich т -(e)s, -е;
перед самим ~ем kurz vor dem Ziel;
2. (фінішний ривок, тж. перен.)
End|spurt т -(e)s, -е
фІнішнЦий 1. спорт. Ziel-; ~а
пряма Zielgerade f -n, -n; ~a стрічка
Zielband n -(e)s, -bänder; вийти на
~y пряму тж. перен. zum Endspurt
ansetzen vi; 2. (кінцевий) End-; ~a
обробка Endbearbeitung/=, -en
фінішувати спорт, durchs Ziel
gehen* vi (s), ins Ziel kommen* vi
(s), am Ziel ankommen* vi (s), das
Zielband erreichen;
~
з однаковим
часом zeitgleich ins Ziel kommen*
vz (s)
фінка1 ж (представниця
Ф
народності) Finnin/=, -nen
фінка2 ж (ніж) Finnenmesser п -s,
фінляндець ч Finnländer т -s, =;
~ка ж Finnländerin/=, -nen
фінляндський fmnländisch, fin¬
nisch
фіно-угри мн див. угро-фіни
фінські|ий finnisch; ~а лазня Sau¬
na /=, -s -nen; ~а м^ва die
finnische Sprache; (лише з артиклем)
Finnische п -п; (зазвич. без
артикля) Finnisch п =/-s
фінт 1. спорт. Finte /=, -n,
ч Pistazie;
Täuschungsmanöver [-V-] п -s, =; 2.
перен. (виверт) Ausflucht/=, -flüchte
фінтити 1. спорт. Finten
[Täuschungsmanöver] machen; 2. перен.
Ausflüchte suchen [machen]; розм.
Fisimatenten machen
фіолетовий violett [v-], Hla; колір ~
violette [hla] Farbe. Violett n -(e)s,
Lfla n -s
фіолетово 1. violett [v-]; Hla; in Vio¬
874
lett [LHa]; 2. перен., розм.
wurschtlegal, piep|egal, (absolut) wurscht,
schnurzwurzpiepe, Jacke wie Hose
фі£рд ч геогр. Fjord m -(e)s, -e
фіоритура ж муз. Fioritur f=, -en
фіранка ж Vorhang m -(e)s, -hänge,
Gardine/=, -n
фірма ж Firma f =, -men;
=
Unternehmen n -s,
фірма-виробник ж Erzeugerfirma
f-, -men, Herstellerfirma/=, -men
фірма-конкурент ж
Konkurrenzfirma /=, -men
фірман ч (діал.) див. їздовий 2
фірмові І ий Firmen-; ~а страва
Spezialität f =, -еп; ~а табличка
Fabrikschild п -(e)s. -er,
Firmenschild n -(e)s, -er; ~ий знак
Firmenzeichen n -s, =; (логотип) Logo min
-s, -s; ~ий бланк Kopfbogen m -s,
=/-bögen
фірн ч Firn m -(e)s, Firnschnee m -s
фірніс ч mex. Firnis m -ses, -se
фісгармонія ж муз. Harmonium n
=
-s, -s/-ni|en
фіск ч фін. Fiskus m =, Staatskasse
f=, -n
фіскал ч Denunziant m -en. -en,
Angeber m -s, =
фіскалити (розм.) angeben vt,
denunzieren vt
фіскальний fiskalisch, Fiskal-
фісташк||а ж бот. Pistazi|e f -n; =
~a справжня бот. Echte Pistazi|e;
~a туполиста бот. Atlantische
grüne Mandeln,
~и мн
Pistazien pl
фісташков||ий Pistazi|en-; ~e
дерево Pistazi|enbaum m -(e)s, -bäume;
-ого кольору hellgrün, zartgrün
фістула ж мед. Fistel/=, -n
фістула ж муз. Fistel f-, -n, Fistel¬
stimme /=, -n, Falsett n -(e)s, -e
фітинг ч mex. Anschluss] stück n -(e)
s, -e, Fitting m/n -s, -s, Passrohr n
-(e)s. -e, Rohrverbinder m -s,
=
875 флер

фітнес ч Fitness f= флан£лев||ий Flanell-, flanellen,

фітонцид ч біол. Phytonzid п -(e)s, aus Flanell; ~a сорочка
-е, pflanzliches Antibiotikum Flanellhemd n -(e)s, -en
фітосанітарний pflanzensänitar;
~

фланаль ж текст. Flanell m -s, -e

сертифікат фланець ч mex. Flansch m -es, -e;

Pflanzengesundheitszeugnis п -ses, -se {відігнутий) Bördel m -s, =;

фітотерапія ж мед. з єднувальний ~
Anschlussflansch m

Phytotherapie/^ -i|en, Pflanzenheilkunde/= Verbindungsflansch

-es, -e, m -es, -e;

Pflanzenheilverfahren п -s, =

кріпильний Befestigungsflansch
~

фіточай ч Kräutertee т -s m -es, -e

фітькати pfeifen* vi фланкувати flankieren vt,

фіфа ж розм. hübsche Larve, auf¬ flankierend bestreichen* vt
gedonnertes [herausgeputztes] фланцювати {труби) bördeln vt;
Weibsbild, Modepüpchen n -s, =, {котел) kümpeln vt
Imponierbesen m -s, =
флебіт ч мед. Phlebitis f =, -tiden,
фішбалка ж мор. Ankerbalken m -s, Venenentzündung [v-]/=, -en
Fischbalken m -s,
=,
=
флеболагія ж мед. Phlebologie/=,
фішка ж 1. {кубик, квадратик Venenlehre [v-]/=
тощо в настільних іграх) Spielmarke флагма ж 1. Phlegma n -s; Trägheit
/=, -n, Stein т -(e)s, -е; Figur /=, /=; 2. хім. Rückfluss m -es, Rücklauf
-еп; 2. {специфічна риса) m -(e)s, Rücklaufflüssigkeit/=

besonderes Merkmal; розм. i-Punkt

т -(e)s, флегматизатор ч спец.
= =
-е, Tüpfelchen п -s, Verbrennungsverzögerer m -s,

фйорд ч див. фіорд флегматизувати спец, phlegmati-

флагман ч 1. {командувач з sieren vt, verlangsamen vt
'єднання кораблів) Flaggoffizier т -s, -е; флегматик ч Phlegmatiker m -s, =;
2. {корабель) Flaggschiff п -(e)s, -е жарт. Phlegmatikus m =, -se
флагманський: корабель ~

флегматичний phlegmatisch;
Flaggschiff п -(e)s, -е {повільний, інертний, пасивний) träge;
флагшток ч Fahnenmast т -es, -еп/- {млявий) розм. pomadig
-е, Flaggenstock т -(e)s, -Stöcke флегматичність ж Phlegma п -s
флакон ч Flakon [-'ko:] m/n -s, -s; флегмона ж мед. Phlegmonef-, -n,
Fläschchen n -s, =
Zellgewebe|entzündung/=, -en
фламандець Flame m -n, -n; ~ка
ч флайта ж муз. Flöte f-, -n
ж Flämin/=, -nen, Flamin/=, -nen флейтист ч муз. Flötist т -en, -en,
фламандський flämisch; ~a мова Flötenspieler m -s, =
die flämische Sprache; {лише з флейтистка ж муз. Flötistin f =,
артиклем) Flämische n -n; {зазвич. -nen, Flötenspielerin/=, -nen
без артикля) Flämisch n =/-s флаксія ж філол. Flexion /=, -en,
фламінго ч зоол. Flamingo m -s, -s Biegung/=, -en

фланг ч військ. Flanke /=, -n, Flü¬ флексура ж геол. Faltenverwerfung

gel m -s, =; атакувати з ~y einen f-, -en, Flexur/=, -en
Flankenangriff machen; in die флекгивнЦий філол. Flexions-;
Flanke fallen* vi (s) (когось D.) flektierbar; flektierend; ~a мова
флангов||ий 1. Flanken-; 2. ч flektierende Sprache
Flügelmann m -(e)s, -männer флер ч текст. Flor m -s, -e, Flor¬
 флеш-пам ять 876

gewebe п -s, =; (напівпрозорий флорин ч фін. Florin m -e/-s (скор.

покрив) Schleier т -s,
=
fl., Fl.)
флеш-пам ять ж комп. флорист ч (фахівець із
Flash-Speicher ['flej-] т -s,
=
флористики) Florist т -en, -еп; (автор
флеш-інтерв ю с Flash-Interview композиції із засушених квітів і
['flej-'intarvju: / рідко: -'vju:] п -s, -s листя) Blumenbinder т -s,
=

фл^шка ж комп. флористика ж Floristik/=

Flash-Datenspeicher ['flej-] т -s, =, USB-Stick [st-] флористичний floristisch
т -s, -s, USB-Stift m -(e)s, -e флористка ж (фахівець із фло¬
флешмеб ч Flashmob m -s, -s ['flej-], ристики) Floristin/=, -nen; (автор
Bhtz|auflauf m -(e)s, -läufe композиції із засушених квітів і
флібустьєр ч icm. Flibustier [-stlsr] листя) Blumenbinderin/=, -nen
m -s,
=
флот ч Flotte f=, -n
флігель ч Flügel m -s, =; флотатор ч гірн. Flotationskammer
=
Seitengebäude n -s, /=, -n, Flotator т -s, -toren
флігель-ад ютант ч військ., icm. флотація ж спец. Flotation/=, -еп.
Flügel|adjutant m -en, -en Florieren п -s, Schlämmen п -s

флік ч cneif. Absatzbaufleck m -(e)s, ФЛОТИЛІЯ Ж Flottille [-'tÜ9/-'tllj9]

/=,-п
флінт ч див. флінтглас флотореагант ч хім.
флінта Flinte/=, -п
ж військ. Flotationsmit el п -s,
=

флінтглас ч фіз. Flint т -(e)s, -е, флотський Flotten-; Marine-

Flintglas п -es флотувати гірн. florieren vt
Ф
флірт ч Flirt [flirt/flce:rt] т -s, -s, флояра ж муз. Panflöte/=, -п
Liebelei/=, -en флуктуація ж Fluktuation f =, -еп,
фліртувати flirten ['flir-/'floe:r-] vz, Schwankung/=, -еп

tändeln vz, liebeln vz, schäkern vz (з флуоресцентний фіз. fluoreszent

кимось mit ZX); den Hof machen (з флуоресценція ж фіз. Fluoreszenz
кимось D.) /=, "еп
флокен ч мет. Flocke/=, -n флуоресціювати fluoreszieren vz
флокс ч бот. Phlox т -es //=, Flam¬ флуоресціюючий fluoreszierend; ~

menblume /=, -n екран Leuchtschirm т -(e)s, -е

флокулювати хім. ausflocken vt флуориметр ч Strömungsmesser т
=
флокулянт ч хім. Flockungsmittel п -S,
-S,= флуорографія ж мед. Fluorogra-
флокуляція ж Flockenbildung f =, phie/=, -ijen,
-en. Ausflockung f =, -en, Schirmbildphotographie/^ -ijen
Verflockung/^ -en флуорометрія ж хім.
фломастер ч Filzstift m -(e)s, -e, Fluoreszenzmessung/=, -еп, Fluorometrie/ =

=
Filzschreiber m -s, -ijen
флепі-диск ч комп. Floppy-Disk/=, флуоросцеп ч Fluoroskop п -s, -е
-s флюгер ч Wetterfahne/=, -п, Wind¬
флор ч мор. Bodenwrange f =, -n, fahne / =, -п, Wetterhahn т -(e)s,

Querspant n -(e)s, -en -hähne

флора ж Flora /=, -ren, флюїд ч Flu|idum п -s, -da
Pflanzenwelt /=. Pflanzenreich n -(e)s флюктуація ж див. флуктуація
877
флюорографія ж див. флуоро-
графія
флюороскоп ч див. флуороскоп
флюс ч 1. мед. Zahngeschwür п -(е)
=
s, -е; 2. тех. Flußmittel п -s,
фляга ж Taschenflasche /=, -n; fla¬
che Flasche; (похідна) Feldflasche
/=, -п; (бідон) Kanne/=, -n
фобія ж мед. Phobije/=, -n, Zwangs-
befurchtung/=, -en
фой£с театр. Foyer [föa'je:] n -s, -s,
Vorhalle/=, -n
фок ч мор. Fock/=, -en
фок-щогла ж мор. Fock f =, -en,
Fockmast m -es, -e/-en
фокальний спец, fokal, Fokal-,
Brenn-, Brennpunkt-
фокстер єр ч зоол. Foxterrier
=
(скор. Fox m -es, -e)
фокстрот ч Foxtrott m -(e)s, -s/-e
(скор. Fox m -es, -e)
фокус1 ч фіз., мат. Fokus m =; (тж.
центр уваги, подій тощо, вогнище,
осередок) Brennpunkt т -(e)s, -е
фокус2 ч 1. (трюк, хитрість тощо)
Kunststück п -(e)s, -е, Trick т -s,
-s; розм. Hokuspokus т =; 2.
(вередування, дивацтва) Laune /=, -п,
Schrulle/=, -п
фокусні,ий: ~а відстань фіз., мат.
Brennweite/=, -п
фокусник ч Zauberkünstler т -s,
фокусничати (розм.) Kunststücke
machen; Possen reißen* [treiben*];
(вередувати) launisch sein* vi (s)
фокусувати спец. 1. (збирати
промені у фокус) bündeln vt; 2. фот.
(наводити на різкість) scharf
einstellen vt, den Brennpunkt einstellen,
bündeln vt, fokussieren vt
фол ч спорт. Foul [fgpl] n -s, -s
фоліант ч Foliant m -en, -en; (древ¬
ній) Folioband m -(e)s, -bände
фоліо c 1. Folio n -s, Folioband m -(e)
s, -bände; 2. фін. Folio n -s, -s/-ijen
фольга ж Folije /= -n. Prägefolije
фонетистка
f -n; Blattmetall n -(e)s
фольклор ч Folklore/=; Volkskun¬
de^
фольклоризм ч Folklonsmus m =,
-men
фольклорист ч Folklorist m -en, -en
фольклористичний folkloristisch
фольклористка ж Folkloristin f =,
-nen
фольклорний Folklore-,
folkloristisch
фон ч Grund m -(e)s, Gründe,
Hintergrund m -(e)s, -gründe;
радіаційний ~
Grundstrahlung f =, -en;
шумовий ~
рад. Grundgeräusch
n -(e)s, -e; виділятися на ~i тж.
перен. sich vom Hintergrund
m -s, abheben*; на ~i im Hintergrund;
(порівняно) im Vergleich (з кимось,
чимось zu/mit D.)
1. Fonds = =
фонд ч [ß:] m [ß:s],
[ß:s], Geldmittel pl; резервний ~
Reservefonds [-vaß:] m = =
[-ß:s],
[-ß:s]; Kapitalreserven pl; 2.
(ресурси) Bestand m -(e)s, -stände; 3.: ~и
мн (цінні папери) Effekten pl,
Wertpapiere pl; Fonds pl; 4. (благочинна
організація) Stiftung/=, -en; Fonds
m=,=
фондовЦий ек. Fonds- [ß:-] m =,
Effekten-; ~a біржа Effektenbörse
=
/=,-n
фондовіддача ж
Grundfondsleistung [-ß-]/=, -en, Grundfondsquote
/=. -n
фондодержатель ч ек.
Fondsträger ['ß:-] m -s, =, Kontingentträger
m -s,
=
фондо£мний anlage|intensiv
фонема ж філол. Phonem n -s, -e
фонематичний філол. phonema-
tisch
фонетика ж філол. Phonetik f =.
Lautlehre f-
фонетист ч Phonetiker m -s, =
фонетистка ж Phonetikerin/=, -nen
 фонетичнЦий
фонетичнЦий філол. phonetisch,
Laut-; ~а транскрипція
phonetische Transkription, Lautschrift /=,
-en
фоніка ж фіз., муз. Phonik/=,
Schalllehre/=, -п
фонічний phonisch, Топ-
фоновЦий Grundton-, Hintergrund-;
~е випромінювання
Hintergrundstrahlung /=, -en,
Untergrundstrahlung f =, -еп; ~ий шум
Hintergrundgeräusch п -(e)s, -е
фонограм||ажтиуз. Playback ['ple:-
bek] т -, -s, Phonogramm п -s, -е;
співати під ~у zum [mit] Playback
singen* vi, vi
фонограф ч mex. Phonograph m -en,
-en
фонокардіографія ж мед. Phono-
kardiographie f-, Herzsonographie
f=
фонологічний філол. phonologisch
ф
фонологія ж філол. Phonologie/=,
Lautkunde f-
фонотека ж Phonothek/=, -en
фонофораз ч мед. Phonophorese
/=, -n
фонтан ч 1. Springbrunnen т -s, =,
Fontäne /=, -n; нафтовий Erd|-
~
öl|ausbruch [-brux] m -(e)s, -brüche
[-bryQa], Erd|Ölfontäne/=, -n; бити
~ом hervorquellen* vi (s); 2. перен.
{потік) Schwall m -(e)s, Schwalle;
слів ein Schwall von Worten
фонтанувати ausbrechen* vi
eruptieren vi, herausspritzen vi (s)
форЦа ж спорт. Handikap ['hendi-
kep] n -s, -s, Vorgabe f=, -n,
Vorsprung m -(e)s, -Sprünge; давати ~y -nen, Formelkrämerin/=, -nen
eine Vorgabe geben* (комусь D.)
форвард ч спорт. Stürmer m -s,
форвардний ек. Forward-, Zeit-,
Termm-
фораль ж зоол. Forelle/=, -n
форзац ч полігр. Vorsatz, т -es, -Sä¬ формальний formell, formal,
tze
878
форинт ч фін. Forint т -(e)s,
=
-s/після числ.
форкати schnauben vi, schnaufen vi
ф2рм||а ж 1. {вигляд) Form/=, -en,
-еп, Gestalt f =, -en; {обриси) Umrisse
pl; коротка ~a Kurzform f-, -en;
бути не в ~i {не в настрої) nicht
in Form [außer Form] sein* vi (s);
набувати певної (конкретної)
~и feste Form(en) annehmen*, an
Form und Gestalt gewinnen* vi;
надавати великого значення ~i
{формальній стороні) viel auf
Formen halten* vi; надати ~y Form
(und Gestalt) geben* (чомусь D.)\
in Form (und Gestalt) bringen* vt;
за всією ~ою {офіційно, урочисто)
in aller Form; 2.
філос., філол. Form
f =, -en; 3. {одяг) Uniform [півд.-
нім., австр. Uniform] f =, -en;
військ. Dienst]anzug m -(e)s, -züge,
Einheitskleidung f =; польова
~a військ. Feld|uniform f =, -en;
шкільна ~a {для хлопчиків) Schul|-
anzug m -(e)s, -züge; {для дівчаток)
Schulkleid n -(e)s, -er; 4. канц.
Formular n -s, -e, Vordruck m -(e)s, -e;
5. mex. Form f =, -en, Gießform
/=, -en; буд. Matrize /=, -n,
Schalungsform/=, -en
=
формалізм ч Formalismus m
формалін ч Formalm n -s
~
формаліст ч Formalist m -en, -en,
Formelkrämer m -s, =; бути ~ом
(s), розм. an der Form kleben vi
формалістика ж Formahstik f =,
Formalität/=, Formelkram m -s
формалістка ж Formalistin f =,
формалістичний formalistisch
=
формалістський див. формаліс¬
тичний
формальдегід ч хім. Formaldehyd
т -s
förmlich
879
формальність ж Formalität f =,
-en, Förmlichkeit/=, -en
формально (дотримуючись
форми, для видимості) formell, der
Form nach, förmlich; (заради
форми) der Form wegen [halber]
формул ьносЦті мн Formalitäten pl;
виконувати -ті Formalitäten
erledigen; загрузнути у -игях im
Formelwesen ersticken vi (s)
формат ч Format n -(e)s, -e;
великого -у
großformatig; малого -у
kleinformatig
формату вати комп. formatieren vt
формація ж Formation/=, -en
формений 1. (за формою) Form-
; formgemäß, nach der Form; 2.:
одяг див. форма 4; 3. (справжній,
дійсний) wahr, echt
формікація ж мед. Ameisenlaufen
п -s, Kribbeln п -s
формовий Form-; хліб Kastenbrot
-
п -(e)s
формостійкість ж
Formbeständigkeit /=, Standfestigkeit/=, Formhal-
tung/=
формотворення c Gestaltung/=
формотворчий formgebend, form¬
bildend
формувальний спец. Formier-;
Form-; Formierungs-, Formerei-
формувальник ч Former m -s, =,
Modeherer m -s,
=
формування c 1. Formierung / =,
-en; Bhdung/=, -en; 2. військ.
Formation /=, -en
формувати 1. formen vz, bilden vt;
gestalten vt; тж. військ, formieren
vt; 2. військ, aufstellen vt; 3. перен.
prägen vZ, gestalten vt; 4. залізн.
(про потяг) zusammenstellen vt
формуватися 1. sich formen; тж.
військ, sich formieren; 2. sich
herausbilden; sich entwickeln
формулі |a ж Formel/=, -n; -а
винаходу юр. Patentansprüche pl:
фортечний
ражати у -і [~ою] durch eine
Formel ausdrücken vt, in eine Formel
fassen vt; звести до простої -и auf
eine einfache Formel bringen* vt
формулювання c Formulierung
/=, -en; (статті договору тощо)
Abfassung/=, -en
формулювати formulieren vt, in
Worte fassen vt; abfassen vt
формуляр ч (бланк) Formular n -s,
-e, Vordruck m -(e)s, -e; читацький
-
(у бібліотеці) Leserkarte/=, -n
форнірувати mex. furnieren vt
форпост ч військ. Vorposten m -s, =;
перен. Brückenkopf m -(e)s, -köpfe
форс ч (розм.) Hochmut m -(e)s;
Prahlerei/=, -en; для -у um Effekt
-
zu erzielen; з -ом mit großer Lippe,
mit stolz geschwellter Brust
форс-мажор ч ек. Höhere Gewalt
форсаж ч mex. Nachverbrennung/=,
-en; (двигуна) Verstärkung/=, -en
форсити (розм.) wichtig tun* vi,
Ф L
großtun* відокр. vi
форсування c Forcieren [-'si:-] n
-s, Forcierung/=, -en,
Beschleunigung/=, -en; (двигуна) Leistungs|-
erhöhung/=, -en; військ.
Überwinden n -s
форсувати forcieren vt;
beschleunigen vt; військ, überwinden* vt
форсунка ж mex. Düse/=, -n;
Einspritzdüse/=, -n; (розпилювач)
=
Zerstäuber m -s,
форт ч військ. Fort [fo:r] n -s, -s,
Festungswerk n -(e)s, -e
фортепіанний Klavier- [-v-]; -
концерт Klavierkonzert n -(e)s, -e
фортепіано c Pianoforte n -s, -s;
Klavier [-V-] n -s, -e; (погане) розм.
Klimperkasten m -s, -kästen; грати
на -
Klavier spielen [(погано) розм.
khmpem]
фортаця ж Festung / =, -en;
(давньоримська) Kastell n -s, -e
ви¬ фортечний Festungs-
 фортифікація
фортифікація ж 1. {наука) Fortifi-
kation f =, Befestigungslehre f =,
Befestigungswesen n -s; {польова)
Schanzkunst f =; 2. {споруди)
Befestigungsanlagen pl
фортуна ж Glück n -(e)s,
(glückliches) Schicksal n -(e)s;
відвернулася від нього er wurde vom
Geschick eingeholt
фдрум ч Forum n -s, -ra/-ren
форшмак ч харч, gehackter Hering
форштевень ч мор. Vorsteven
m -s,
=
фосген ч хім. Phosgen n -s,
Phosgengas n -es
фосфет ч хім. Phosphat n -(e)s, -e
фесфор ч Phosphor m -s {хім. знак
P)
фосфоресценція ж фіз.
Phosphoreszenz /=, Phosphoreszieren n -s,
Nachleuchten n -s
фосфоресціювати фіз.
phosphoreszieren vi, nachleuchten vi
ф
фосфористий phosphorig, phos-
phor| artig
фосфорит ч мін. Phosphorit m -(e)s
фосфоричний phosphorig, Phos-
phor-
фесфорн||ий Phosphor-; ~a
кислота Phosphorsäure/=, -n
фосфорнокислий phosphorsauer
фотинія ж бот. Glanzmispelf-, -n
фето cрозм. Foto [Photo,phможли¬
ве тж. в інших словах з фото-] п -s,
-s / швейц. тж. f=, -s
фотоактивний хім. fotoaktiv
фотоальбом ч Fotoalbum п -s, -ben/
розм. -s
фото анод ч хім. Fotoanode/=, -п
фотоапарат ч Fotoapparat т -(e)s,
-е; Kamera/=, -s
фот о архів ч Fotoarchiv п -s, -е
фотоательє с Fotoatelier [-,1їе:] п
-s, -s
фотовідбиток ч Abzug т -(e)s,
-züge, Fotoabzug т -(e)s, -züge
880
фотогенічний fotogen
фотогенічність ж Fotogenitätf=
фотограмметрія ж Fotogrammet¬
rie/^, Bildmessung/=. -en,
Bildmesswesen n -s, Lichtbildvermes-
sung/=, -en
~
фотограф ч {чоловік) Fotograf
[Photograph] m -en, -en; {жінка)
Fotografin [Photographin]/=, -nen
фотографічний fotografisch, Foto-
фотографія ж 1. {знімок) Foto¬
[-V-] grafie [Photographie] f =, -i|en,
Aufnahme /=, -n; розм. Foto n -s,
-s / швейц. тж. f-, -s; {перев. для
посвідчення тощо) Lichtbild п -(е)
s, -er; 2. {установа) Fotoatelier
[-Дїе:] п -s, -s; займатися -сю
fotografieren vt
фотографувати fotografieren vt,
aufnehmen* vt; розм. knipsen vt
фотографуватися {самого себе)
sich fotografieren [aufnehmen*];
(у фотографа) sich fotografieren
[aufhehmen] lassen*
фотодатчик ч фіз.
Hcht|empfindlicher Sensor
фотодірд ч фіз. Fotodiode f -n
=
фотое л ектри ч ний foto| elektrisch,
licht| elektrisch
фотоелемент ч Fotozelle/=, -n
фотозбільшувач ч Ver¬
größerungsgerät n -(e)s, -e
фотозйомка ж Fotografieren n -s,
Fotoaufnahme/=, -n
фотознімок ч див. фотографія 1
фотокамера ж Fotokamera f=, -s
фотокатод у фіз. Fotokatode/=, -n
фотокераміка ж Fotokeramik f=
фотокопі||я ж Fotokopie/=. -Цеп;
знімати ~ю fotokopieren vt
фотокореспондент ч Bildbericht|-
erstatter т -s, =
фотолабораторія ж Fotolabor п -s,
-s/-e
фотоліз ч фіз. Fotolyse f =, -n,
Zersetzung durch Licht
881 франтівство

фотолюбитель ч Amateurfotograf -nen, Phrasenheldin/=, -nen,

[-'t0:r-] т -еп, -еп Schönrednerin f=, -nen

фотометр ч фіз. Fotometer п -s, =, фразерство c розм.

Lichtmesser т -s, =
Phrasendrescherei /=, -en; займатися ~м див.
фотометрія ж фіз. Fotometrie/=, фразерствувати
Lichtmessung/=, -еп фразерствувати розм. sich in
фотомеханіка ж Fotomechanik/= Phrasen ergehen*, Phrasen dreschen*

фотомодель ж Fotomodell п -s, -е фразерський phrasenhaft

фотомонтаж ч Fotomontage [-39]
/=, -П
фот£Н ч Foton п -s, -tonen
фотопапір ч Fotopapier п -s
фотополімер ч Fotopolymere/=, -п фракційний 1. хім. fraktionär, Frak-
фотополімеризація ж Fotopoly¬
merisation /=, -en,
Lichtpolymerisation /=, -еп
фоторепортер ч Fotoreporter т -s,
фрак ч Frack m -(e)s, -s/Fräcke
фрактура ж 1. мед. Fraktur f =,
-en, Bruch [brux] m -(e)s, Brüche
['bryos]; 2. (шрифт) Fraktur/=
tions-; Fraktionier-; 2. політ. Frak-
tions-
фракціонер ч політ.
Fraktionsmacher m -s,
=

=, Bildbericht|erstatter т
=
-s, фракціонувати хім. abstufen vz,
фотосинтез ч Fotosynthese/=, -п fraktionieren vt
фототека ж Fotothek/=, -еп фракція ж Fraktion/=, -en
фототипія ж полігр. Fototypije /=, франк ч фін. Franc [frä:] m =, -s
Lichtbilddruck т -(e)s [frä:]; (швейцарський) Franken m
фототовари мн Fotoartikel pl -s,
=
(скор. Fr., sFr., sfr.)
фотофініш ч Zielfilm т -s, -е франки мн icm. Franken pl
фотохімічний fotochemisch, licht¬ франко c ек. franko, frei, frachtfrei
chemisch франко-аероперт ч ек. frei Flughafen
фотохімія ж Fotochemie f= франко-ваген ч ек. frei Waggon
фотошпалера ж Fototapete/=, -п франко-корден ч ек. frei [franko]
фрагмент ч Fragment п -(e)s, -е, Grenze [Grenzstation]
Bruchstück ['brux-] п -(e)s, -е франко-мюце доставки c ек. frei
фрагментарний fragmentarisch, Haus
bruchstückweise ['brux-] франко-порт ч ек. frei Hafen
фраза ж Satz т -es, Sätze; філол. франкомовний französisch spre¬
Phrase/=, -п; розкидатися chend
пустими -ми розм. hohle [leere] Phrasen франконський fränkisch, Franken-
drechseln [dreschen*] франкський див. франконський
фразеологізм ч філол. Phraseolo- франкувати (лист тогцо) frankie¬
gismus m =, -men ren vt

фразеологічний філол. франт ч Stutzer т -s, =, Geck т -еп,

phraseologisch -еп; розм. ein feiner Pinkel;

фразеологія ж філол. Phraseologie (модник) розм. Schickimicki т -s, -s;

f=, -Üen ірон. Modenarr т -еп, -еп
фразер ч Phrasendrescher m -s, =, франтити sich herausputzen
Phrasenheld m -en, -en, Schönredner франтиха ж Modedame/=, -п
m -s,
=
франтівство с Modesucht f=; Putz¬
фразерка ж Phrasendrescherin f =, sucht /=
 франтівський 882

франтівський (тк. про чоловіків) фраска ж мист. Freske f-, -n,

geckenhaft, stutzerhaft; (той, хто Fresko n -s, -ken; Wandgemälde n -s,
=

турбується тільки про свою фривольний frivol [-v-]; (легкова¬

зовнішність і одяг -

тк. про жінок) жний) leichtfertig

putzsüchtig фривольність ж Frivolität [-v-]/=;
франту вання с див. франтівство Leichtfertigkeit/=
францисканець чрел. Franziskaner фригідний мед. frigid(e)
=
т -s, фригідністьжл^ед. Frigidität/=
францій ч Franzium п -s (хім. знак фриз1 ч apxim. Fries m -es, -e
Fr) фриз2 ч (представник народності)
француженка ж Französin/=, -nen Friese m -n, -n
француз ч Franzose т -п, -п фризер ч Eisbereiter m -s, =, Freezer
французький französisch; ~а бул¬ ['fri:-] m -s, =, Gefrierer m -s, =
ка Baguette f =, -n, französisches фризор ч Friseur [-'Z0:r] m -s, -e
Brot; ~a мова die französische фризорка ж Friseuse [-'z0:-]/=, -n
Sprache; (лише з артиклем) фрикаделька ж харч. Frikadelle
Französische n -n; (зазвич. без артикля) /=, -n, Fleischklößchen n -s,
=

Französisch n =/-s фрикасе c харч. Frikassee n -s, -s

франшиза ж ек. Franchise [-'Ji:-] фрикатив ч філол. Frikativlaut m
/=, -n, Selbstbeteiligung/=, -en -(e)s, -e
фрахт ч 1. (вантаж) Fracht f =, фрикативний філол. Reibe-; frika-
-en, Ladung f =, -en; 2. (плата) tiv; звук Reibelaut m -(e)s, -e,
~

Fracht/=, -en, Frachtgebühr/=, -en, Frikativlaut m -(e)s, -e

ф
Frachtkosten pl фрикційнЦий спец, nichtgleitend,
фрахтувальник ч Frachter m -s, Reib-, Reibungs-, Friktions-; ~a
=

фрахтувати ком., мор. befrachten накладка Reibbelag m -(e)s, -läge

vZ, verfrachten vi, mieten vi, heuern фритюр ч харч. Frittüre f=, -n
vi; тж. ae. chartern ['tfa:r-] vi фритюрниця ж Frittiergerät n -(e)
фрегат ч 1. мор. Fregatte f =, -n; s, -e
броньований Panzerfregatte f-, фрілансер ч Freelance ['fri:le(:)ns /
~

-n; 2. зоол. Fregattvogel m -s, -vögel 'fn:la:ns] m =, -s

фраза ж 1. mex. (для обробки фронт ч 1. метеор., військ. Front
метану) Fräser т -s, =; 2. (для оброб¬ /=, -en; теплий метеор. -

ки землі) Fräse f-, -n Warmfront /=, -en; холодний метеор.

~

фрезерний Fräs-, Fräser-; вер¬ Kaltfront /=, -en; війна на два ~и

~

стат Fräsmaschine /=, -n, Fräsbank військ. Zweifrontenkrieg т -(e)s, -е;

/=, -bänke тж. перен. Kampf an zwei Fronten

Fräser [nach zwei Seiten hin];
=
фрезерувальник ч m -s, на ~i an der

фрезерувати fräsen vt Front; 2. mex., буд. Front f =, -en,

френологічний phrenologisch Vorderseite /=, -n, Vorderwand /=,

френологія ж мед. Phrenologie/= -wände; 3. перен. Front/=, -en;

Schädellehre/= Einheitsfront f=
єдиний ~

френч ч військ. Uniformjacke/=, -n; фронтальний frontal, Frontal-

icm. Feldrock m -(e)s, -rocke фронтовий Front-
фреон ч Freon n -s, -e; фронтовик ч Frontkämpfer m -s, =,

Fluorchlorkohlenwasserstoff [-kl-] m -(e)s, -e Frontsoldat m -en, -en

883 функціонувати

фронтон ч архіт. Giebeldrei | eck п -gläser, Sektkelch m -(e)s, -e; Kelch

-(e)s, -е; Giebel т -s, = m -(e)s, -e
фрукт ч 1. Frucht/=, Früchte; ~и мн фунгіцид ч Fungizid n -(e)s, -e, Pflz-
збірн. Obst [o:pst] п -es, Früchte pl; vertilgungsmittel n -s, =, Schimmel-
=
заморожені ~и Gefrier|obst п -es; vemichtungsmittel n -s,
свіжі ~и Frisch|obst п -es; сухі ~и фундамент ч 1. Fundament n -(e)s,
Dörr|obst п -es; 2. перен., знев. (про -e; Unterbau m -(e)s, -ten;
людину) Früchtchen п -s, =; Subjekt підводити ein Fundament legen; 2. перен.
~

п -(e)s, -е; ну і ~! er ist ja ein Grundlage /=, -n, Basis /=, Basen;
sauberes Früchtchen!; що це за ~? was закладати den Grundstein
~

ist denn das für eine Blüte? [Baustein] legen (до чогось zu D.)
фруктовий Obst- [o:pst-]; Frucht- фундаменталізм ч рел.
фруктоза ж хім. Fruktose f =, Fundamentalismus m
=

Fruchtzucker m -s фундаменталіст ч Fundamentalist

фрустрація ж мед. Frustrierung/=, m -en,-en

-en, Frustration/=, -en фундаментальний Fundamental-,

фталев||ий хім. Phthal-; ~a кисло¬ fundamental, grundlegend;
та Phthalsäure/=, -n gründlich; ~i дослідження Grundlagen-
фтизіатр ч (чоловік) Lungenfach|arzt forschung/=, -en
m -es, -ärzte; (жінка) Lungenfach|- фундатор ч Gründer m -s, =, Stifter
=
ärztin/=, -nen m -s,

фтизіатрія ж мед. Phtisiatne f =, фундація ж Stiftung/=, -en,

Phtisiologie/= Gründung/=, -en Ф
фтор ч Fluor n -s (хім. знак F) фундирувати fundieren vt
фторид ч хім. Fluorid п -(e)s, -е фундувати (засновувати) gründen
фтористий Fluor-, fluorhaltig v/, stiften vz, fundieren vt;
фтористоводнов||ий: ~а кислота (жертвувати кошти) spendieren vt
хім. Fluorwasserstoffsäure/=, -п фундук ч бот. Lambertnuss / =,
фторувати fluorieren vt -nüsse

фу (вираження досади, відрази) фунікулер ч Drahtseilbahn/=, -en,

pfui; (вираження полегшення після Sefl|aufzug m -(e)s, -züge
втоми, роботи тощо) uff! фунікулярний мед. funikulär
фуга1 ж муз. Fuge/=, -п функія ж бот. Funki e/=, -n
фуга2 ж тех. Fuge/=, -n, Nute/=, функціоналізм ч Funktionalismus
=
-п т

фуганок ч Fügehobel т -s, =, функціоналіст ч Funktionalist т

=
Langhobel т -s, =, Schlichthobel т -s, -еп,-еп

фугас ч військ. Sprengladung/=, -еп функціональний funktional,

фугасний військ. Spreng-; снаряд ~

funktionell, funktionsfähig,
Sprenggeschoss п -es, -е funktionsgemäß
фуговальний див. фугувальний функціональність ж
фугувальний: верстат Abricht¬ Funktionalität /=, -еп
~

maschine /=, -п Функціонер ч Funktionär т -s, -е

Фугувати abrichten vt функціонувати funktionieren vi,
фужер ч Champagnerglas [fam'pa- fungieren vi; im Betrieb sein* vi (s),
njsr-] п -es, -gläser, Sektglas n -es, arbeiten, tätig [wirksam] sein* vi (s)
 функціЦя 884

функціЦя ж 1. {обов язок) Funktion футболити {перен., розм.)

/=, -en, Verpflichtung/=, -еп;
{завдання) Aufgabe/=, -п; виконувати
~ї die Funktion erfüllen (когось als
ЛС); 2. біол., мат. Funktion/=, -еп;
обернена -я Umkehrfunktion f =,
{передавати, відсилати) weiterschicken vt,
abschieben* vt; розм. wegschießen*
vZ, wegkicken vt
футболіст ч спорт. Fußballspieler
m -s, =, Fußballer m -s,
=

-еп; похідна ~я abgeleitete футболка ж Sporthemd n -(e)s, -en;

Funktion Trikot [tri'ko:] n -s, -s

фунт ч 1. {міра ваги) Pfund п -(e)s, -е/ футбольний Fußball-; клуб~

після числ. =; 2. {грошова одиниця) Fußballklub m -s, -s; ~

матч

Pfund п -(e)s, -t/після числ. =; Fußballspiel n -{t)s, -e;

~ ~
м яч Fußball m
стерлінгів ein Pfund Sterling -(e)s, -bälle
фура ж 1. {віз, підвода) Fuhre /=, футерувати belegen vt, ausfuttem
-п, Fuhrwerk п -(e)s, -е, Fuder п -s, vt, futtern vt, auskleiden vt,
=; 2. {машина) Lastwagen т -s,
=
verkleiden vt, einhüllen vt
фур^ж ч Futter п -s, Futtermittel п -s, футзал ч спорт. Hallenfußball m
=; грубий
~
Rauhfutter п -s -(e)s
фуражн||ий Futter-, Furage-[-3o-]; Футляр ч Futteral n -s, -e; {перев.
~е зерно Futtergetreide п -s невеликий, плоский у вигляді
фур^н ч хім. Furan п -s коробки) Etui [e'tvi:] п -s, -s
фургон ч Planwagen т -s, =; футур ч філол. Futur п -s
= =
Kastenwagen т -s, Футуризм чмист. Futurismus т
фуричити фам. hmhauen(*) vz, fun- Футурист чмист. Futurist т -еп, -еп
ф ktionobeln vi футуристичний мист. futuristisch
фурія Die міф., перен. Furije/=, -n футуролог ч Futurologe т -п, -п
фуркати {розм.) schwirren vi (s), mit Футурологія ж Futurologie/=, Zu-
Geräusch auffliegen* vi (s) kunftsforschung/=, -еп
фурма ж mex. Blasform f =, -en, футшток ч спец. Flutmesser т -s, =

=
Blasdüse /=, -n, Winddüse /=, -n, Lattenpegel т -s,
Windform/=, -en фуфайка ж Strickjacke/=, -п
фурнітура ж Zubehör n -s, Furnitur фуфло с 1. {хтось поганий, щось
/=, -en; {меблева) Beschlag m -(e) погане) розм. Mist т -es; фам.
s, -Schläge Dreck т -(e)s; гнати розм. Schmu ~

ФУР2Р ч Furore /=; викликати machen, mogeln vi; 2. {нікчема,

~

Furore machen, Aufsehen erregen дурень) розм. Blödian т -(e)s, -е, Depp
фурункул ч мед. Furunkel m/n -s, т -en/-s, -еп/-е; фам. Blödі т -s, -s
=

фурункульоз ч мед. Furunkulose фюзеляж ч ав. Rumpf т -(e)s,

/=,-П Rümpfe
фюрер ч Führer т -s,
=
фуршет ч Steh|imbiss т -es, -е,
Büffet [-Те] n -s, -s ф ьдчерс ч ек. Futures ['fju:tfsz] п =,
фут ч Fuß m -es/після числ. -

=; Termingeschäft п -(e)s, -е,

футбол ч спорт. Fußball т -(e)s, Zeitgeschäft п -(e)s, -е

Fußballspiel -(e)s; грати у
п ~

ф ючерсний: продаж ~

Fußball spielen Terminverkauf т -(e)s, -käufe

 X
хабаз ч (діал.) Reisig п -s хакер ч комп. Hacker [тж. 'hekar]
=
хабар ч Bestechung f =, -еп; розм. т -s,

Schmiergeld п -(e)s, -er; брати -і хакі 1. (колір) khakifarben,

sich bestechen [schmieren] lassen*; khakifarbig ['ka:-]; 2. с (тканина або одяг)
давати ~a bestechen* vt, schmieren Khaki т =; Khaki|uniform/=, -еп
vt; розм. die Hände versilbern халабуда ж (elende [armselige])
[salben, schmieren], den Beutel spicken, Hütte f-, -en; Loch n -(e)s, Löcher;
in den Beutel blasen* vi (комусь D.); Bruchbude ['brux-]/=, -n
давання -а юр. aktive [-v-] халат ч 1. (хатній одяг) Schlafrock
Bestechung; отримання ~a юр. passive m -(e)s, -rocke, Morgenrock m -(e)s,
[-V-] Bestechung -rocke; (купальний) Bademantel m
хабарник ч bestechlicher Mensch, -s, -mäntel; 2. (робочий) Kittel m -s,

Schmiergeldnehmer m -s, =, =, Arbeitskittel m -s, =; (лікарський)

Bestechungsnehmer m -s, =
Arztkittel m -s, =; (операційний)
хабарництво c Bestechlichkeit/= Operationskittel m -s, =,
хабародавець ч Bestecher m -s, =, Operationsmantel m -s, -mäntel;

(маскувальний) військ. Tarnmantel

=
Bestechungsgeber m -s, m -s,

хавало c див. хавальник -mäntel

хавальник ч фам. Futterluke f =, халатний nachlässig, fahrlässig;
-n, Kuchenquetscher m -s, =; груб. розм. schlampig
Fressritze/=, -n, Fressleiste/=, -n халатність ж Fahrlässigkeit f =,
ховати 1. див. їсти 1; 2. див. второ¬ -en, Nachlässigkeit f =, -en; розм.
пати Schlampigkeit f =, Schlamperei f =,
хавчик ч розм. Futter п -s; фам. -en
Fresserchen п -s; груб. Fraß т -es халва ж Halwa f -s/=
хазяїн 1. див. господар; 5. біол.
ч хал£п||а ж (неприємність) LJn|-
(організм, в/на якому живе annehmlichkeit f =, -en;
паразит) Wirt-(e)s, -е; кінцевий
т -

(роздратування) Ärger m -s; (нещастя)

Endwirt т -(e)s, -е; проміжний -

Unglück n -(e)s; (невдача)

Zwischenwirt т -(e)s, -е Missgeschick n -(e)s; вскочити [попасти |
хазяйкаж див. господарка 1-4 в -у ins Unglück [in Not, in eine

хазяйновитий wirtschaftlich; (роз¬ heikle Lage; розм. in die Klemme,

важливий і обачний у in eine Zwickmühle, (schön) in die
використан і чогось) haushälterisch; Tinte] geraten* vi (s); (у велику)
(домовитий перев. про жінок) häuslich
-

розм. sich kolossal [schön]

хазяйновитість ж Ökonomie/=, hineinreiten*; груб, in der Scheiße sitzen*
Wirtschaftlichkeit f =, rationelles vi; ну й попав же я в -у! розм. da

Wirtschaften bin ich aber hereingefallen!, da bin

хазяйнувати див. господарювати ich gut dran!
хай 1. див. нехай; 2. (побажання, халіф ч Kalif w -en, -en
заклик)', -
живе! es lebe!; hoch! халіфат ч Kalifat n -(e)s, -e
 халтура 886

халтура ж(розм.) 1. (несумлінна, -s, -s; 2. перен.

(безпринципна
неакуратна робота) Stümperei/=, людина) Chamäleon n -s, -s;
-еп; (партацтво) Pfuscherei f =, wetterwendischer Mensch, Wetterfahne /=,
-еп; (недбальство) Schluderei f =, -n; мінливий як chamäleon|artig
~

-en; розм. Murks m -es; 2. (побічний хамла ч/ж див. хам

заробіток) Nebenverdienst m -(e)s; хамовитий див. хамський
Schwarzarbeit/=, -en хамса ж зоол. (Krimsche) Anchovis
халтурити (розм.) 1. (недбало
=
/=. [-'JO;VIS]
працювати) stümpern vi; (партачити) хамство с розм. Flegelei f =, -en,
pfuschen vi; розм. murksen vi; півд.- Lümmelei/=, -en; (брутальність)
нім., австр. hudeln vi; (швидко і Grobheit /=, -en, Roheit f =, -en;
недбало працювати) schludern vi; (зухвалість) Frechheit/=, -en
2. (підробляти) dazuverdienen vi хамський flegelhaft, lümmelhaft;
халтурний (розм.) stümperhaft; grob; frech
pfuscherhaft; schluderig хан ч icm. Khan [ka:n] m -s, -e

халтурник ч (розм.) Stümper m -s, хана ж розм. finito; (es ist) aus
=; Pfuscher m -s, =; Schluderer m -s, [Schluss] (комусь, чомусь mit D.)
=; розм. Murkser m -s,
=
хандра ж Schwermut f =; Trübsal
халупа ж(elende [armselige]) Hütte /=, Trübsinn m -(e)s; на нього на¬
/=, -n; півн.-нім. Kate/=, -n; австр. розм. er fängt Grillen, er
~
пала

Keusche/=, -n bläst Trübsal

халупник ч icm. Kötner m -s, =, хандрити schwermütig [trübselig]
Häusler m -s, =; півн.-нім. Kätner m -s, sein* vi (s); розм. Trübsal blasen*,
=
Kötner m -s, =, Kotsass(e) m -(e)n, Grillen fangen*
-(e)n; австр. Keuschler m -s, ханжа ч/ж Scheinheilige m/f -n, -n;
=

халав||а ж 1. Stiefelschaft m -(e)s, (чоловік) Frömmler m -s, =; (жінка)

X
-schäfte; 2. перен.,розм. (щось Frömmlerin/=, -nen
дармове, безплатне) Gottesgabe f =, xagc ч Chaos ['ka:os] n =;

-n, Schnittchen n -s, =, Häppchen (плутанина) wüstendes Durcheinander

n -s, =, Schnäppchen n -s, =; на ~y хаотичний chaotisch [ka-]; irregulär,
(задарма) розм. für lau, für Null, ungeordnet
nulliger; 3. (неохайна, розбещена xan rips!, raps!; як ухопив er ist
~

людина) розм. Liederjan т -(e)s, -е, spurlos verschwunden; er war

ein Hans [Bruder] Liederlich; (про verschwunden, als hätte ihn der
жінку) розм. Schlampe/=, -n; Erdboden verschluckt
(скупа людина) розм. Knauser т -s, =; хапати 1. greifen* (щось nach D.)\
<§> вскочити вище in eine ~

ergreifen* vt; (ротом, зубами)

Zwickmühle [eine heikle Lage] geraten* vi packen vt, fassen vt; (зубами)
(s); робити з губи ~y frech lügen vi schnappen vt, zuschnappen vt; (швидко і
халявник ч розм. Schnorrer m -s, =, енергійно та міцно тримати)
Schlaucher m -s, =
packen vt (за щось an ZX); (впіймати
хам ч Flegel m -s, =, Lümmel m -s, =; падаючий предмет, підхопити)
(грубіян) Rohling m -s, -e, Rüpel m auffangen* vt; (часто після цього
-s, =, Grobian m -(e)s, -e; (зухвалець) сховати, закрити десь) einfangen*
Frechdachs m -es, -e vt; (пожадливо, захланно) розм.
хамелерн ч 1. зоаі. Chamäleon [ka-] n
grapschen vt, grapsen vt; (захоп¬
887 харчов||ий

лювати, присвоювати) raffen vt; ~

(властивість, якість, стан)

за руку bei der Hand
ergreifen* vt; ~
Beschaffenheit f =, -en; частотна ~

(рцтом) повітря nach Luft Frequenzbild n -(e)s, -er,

schnappen; 2. див. впіймати 2; хапай,
Петре, поки тепле {прислів я)
trinke, weil du am Brunnen bist;
wärme dich, weil s Feuer brennt
хапатися greifen* vi (за щось nach
D.); (чіплятися) sich klammem,
sich anklammem, sich festhalten*
(за щось an D.); (намагаючись
утримати) erfassen vt; 2. перен.
(братися за виконання чогось)
greifen* vi (за щось zu ZX);
unternehmen* vt
хапкий (розм.) 1. frisch zugreifend,
naschhaft; fleißig, hartnäckig, eifrig;
2. habgierig, diebisch; він на руку
Frequenzcharakteristik/=, -en, F requenzgang
m -(e)s, -gänge, Frequenzkennlinije
/=, -n, Frequenzkurve [-v-/-f-]/=, -n
характеристичний charakteristisch
[ka-]
характарн||ий 1. (відмітний)
charakteristisch [ka-], bezeichnend;
kennzeichnend; 2. (виразний)
charaktervoll, ausdrucksvoll; ~a ознака
ein kennzeichnendes Merkmal, ein
hervorstechendes Kennzeichen; ~a
риса Charakterzug m -(e)s, -züge,
Charakteristikum n -s, -ka,
Charakteristische n -n; ~a особливість
~

Eigentümlichkeit /=, -en; ~ий смак

hat lange Finger
er Eigengeschmack m -(e)s; ~ий факт
хапким див. похапцем eine kennzeichnende Tatsache
хапливий (поспішний) hastig, eilig, харапудливий (розм.) scheu
eilend; (занадто поспішний) харизма ж Charisma ['oa(:)-/'ka(:)-/
überstürzt, vor| eilig -Ti-] n -s, -rismen/-rismata
хапнути див. хапати харизматичний charismatisch
розм. Raffer т -s,
=
хапуга ч харіус ч зоол. (риба) Asche/=, -n
харакірі с Harakiri п -s, -s харкати мед. Schleim auswerfen*
X
характер ч Charakter [ka-] т -s, [aushusten]; ausspeien* vt; spucken
-е, Wesen п -s; (властивість) vt; кров ю Blut spucken ~

Beschaffenheit /=; (спосіб) Weise /=, хартія ж Charta ['kar-]/=, -s

-n, Art /=, -en; людина з ~ом ein харциз ч розм. Räuber m -s, =, Raub¬
charaktervoller Mensch, ein Mensch mörder m -s, =
von Charakter; розм. ein Mensch харцизник ч див. харциз
mit Rückgrat; показати харч ч Nahrung/=, Kost/=; зароб¬
~

Charakter [Charakterfestigkeit] zeigen; це ляти собі на ~і seinen

не в йогц ~і das liegt nicht in sei- Lebenslunterhalt verdienen
nem Charakter; мати твердий ~

харчати 1. див. хрипіти; 2. див.

розм. Rückgrat haben* [zeigen] хропіти
характеризувати charakterisieren харчові |ий Nahrungs-; Ernährungs-;
[ka-] v/, kennzeichnen Speise-; Verpflegungs-; мед.
(ken zeichnete, gekennzeichnet) vt; beurteilen vt alimentär; ~a алергія мед.

характеристика ж Lebensmittellallergie f =, -i|en,

Charakteristik f =, -en; (оцінка) Вe|urteilung Nahrungsmittellallergie f =, -ijen; ~a добавка
/=, -en; (крива) Kennlinie /=, -n; Nahrungsmittelzusatz m -es, -sätze,
(працівника) Beurteilung f =, -en, Nahrungsmittelzusatzstoff m -(e)s, -e;
Be|urteilungsbogen m -s, =/-bögen; ~a інфекція мед. alimentäre

(показник) Kennzeichen n -s, =; Infektion; ~a цінність Nährwert m -(e)s,

 харчування
-е, ernährungsphysiologischer Wert;
отруєння
Nahrungsmittelvergiftung/^ -en, Lebensmittelvergiftung
/=, -en; ~i продукти
Nahrungsmit el pl
харчування c 1. (дія) Emährung/=;
(перев. в організованому порядку)
Verpflegung/=; канц. Beköstigung
/=; 2. (їжа) Nahrung/=, Kost/=;
дієтичне Diätkost/=; недостатнє
~
~
Unterernährung/=, ungenügende
Kost; брати на in Kost nehmen*
~
vt; забезпечити безплатним
freie Kost geben* (когось D.)
харчуватися sich ernähren (чимось
von D.)', (перев. e організованому
порядку) sich verpflegen; канц. sich
beköstigen; sich in Kost geben*, in
Kost sein* vi (s) (у когось bei D.y
(їсти, поїдати) speisen vt
хасид ч рел. Chassid m =/-s, Chas-
sidim
хата ж Bauernhaus n -es, -häuser;
(будинок) Haus n -es, Häuser; Ф
моя ~
скраю
-
я нічого не знаю
(прислів я) mein Name ist Hase, ich
X
weiß von nichts; das Feuer, das mich
nicht brennt, lösche ich nicht; чим
багата, тим рада (прислів я) ne^
hmen Sie furljeb mit dem, was die
Kelle gibt
хата-читальня ж icm.
Volkslesehalle /=, -n
хатина ж Hütte/=, -n, Häus|chen
-s,=
хатн||ій 1. Haus-, häuslich; 2.: ~i
Hausj angehörige pl
хаща ж Dickicht n -(e)s, -e;
(зарості) Gestrüpp n -(e)s
хвап| |a ж Lob n -(e)s; висок.
Lobpreisung/^ -en; складати ~y
erteilen (комусь D.)
preisen* vt; Lob
хвалабн||ий Lob-, lobend; Preis-,
preisend; ~a промова Lobrede /=,
-n; ~a пісня Loblied n -(e)s, -er,
Preislied n -(e)s, -er
888
хвалений viel gerühmt
[vielgerühmt]; viel gepriesen
[vielgepriesen], hoch gepriesen [hochgepriesen]
хвалити loben vt (за щось ftir А.,
wegen G.); (вихваляти) preisen*
vt; (розхвалювати, славити)
rühmen vt; (відзначати заслуги, перев.
офіційно) belobigen vt; <§> Бога
~
(славити, прославляти) lobsingen*
невідокр. vi; (у знач, вставного
виразу) Gott sei Lob; гречана каша
сама себе хвалить [погана та
~м дівка, що сама себе хвалить]
(прислів я) wer sich lobt alleine, dessen
Ehr ist gar kleine; Eigenlob stinkt; не
хвали себе сам, нехай тебе лідди
похвалять (прислів я) Eigenlieb ist
niemand lieb; еджна лисичка свій
хвостик хвалить [хвалила сова
своїх дітей, що найкращі у
світі] (прислів я) jeder meint, sein
Kuckuck singe besser als des anderen
Nachtigall; auch dem Rebhuhn sind
seine Kinder die schönsten; jedem
Narren gelallt seine Kappe
хвалитися sich loben (чимось mit
D.); (розхвалювати себе) sich
~
rühmen (чимось G.); (перебільшуючи
свої можливості тощо) angeben*
vi; (вихвалятися) prahlen vi
(чимось mit D.y (хизуватися,
чванитися) розм. protzen vi;
(прибріхувати) розм. aufschneiden* vt
n хвалька ч (про чоловіка) Prahler т
-s, =; Angeber т -s, =; розм.
мн Prahlhans т -es, -hänse; розм. Protz т
-es/-en, -е/-еп; розм. Aufschneider m
-s, =; (пустомолот) розм. Maulheld
m -en, -en, Großmaul n -s, -mäuler,
Großsprecher m -s, =;(про жінку)
Prahlerin / =, -nen; Angeberin / =,
-nen; розм. Aufschneiderin/=, -nen
хвалькуватий prahlerisch,
prahlsüchtig, ruhmredig; (чванливий) pro¬
tzig, protzenhaft
хвалькуватість ж Ruhmredigkeit
889 хвиляст||ий

/=; Prahlsucht/=, Prahlerei/=, -en хвильовий Wellen-

хвастати(ся) див. похвалятися
хвастощі мн Prahlerei/=, -en; An¬
geberei/=, -еп; розм.
Aufschneiderei/^ -еп; розм. ?TQ\z&T&f=, -еп{збудження) Auffegung/=, -en,
хват1 ч див. мастак
хват2 ч спорт. Griff т -(e)s, -е
хватка ж Griff т -(e)s, -е; {спосіб
дій, манера} Gewandtheit /=,
Können п -s; залізна ein eiserner Griff;
~
хвилювання c 1. {на воді)
Wallung /=, -en, Wogen n -s; {на морі)
Seegang m -(e)s, -gänge; 2. перен.
Erregtheit /=, -en; {стан неспокою)
Unruhe /=, Besorgnis f-, -se (за
когось, щось um А.); з великим ~м
{занепокоєнням} mit Hangen und

Bangen; 3. мн {неспокій, тривога в

мертва
~

Würgegriff т -(e)s, -е масі людей) Unruhen pl

хвацький {молодецький} flott, keck; хвилювати 1. {робити хвилі)
{бравий} schneidig, mit Schneid, Wogen [Wellen] erzeugen; 2. перен.
wacker {зворушувати) bewegen vt;
хвилевід ч mex. Wellenleiter m -s, {збуджувати) auffegen vt, in Auf-
=

хвилевідвід ч гідр. Wellenbrecher regung versetzen vt, erregen vt;

{сильно) aufwühlen vt;
=
m -s,

хвилелом ч мор. Wasserbrecher m {турбувати) Sorgen machen (когось D.);

=
-s, =, Wellenbrecher m -s, {непокоїти) beunruhigen vt;
хвилемір ч Pad. Frequenzmesser {зворушувати) bewegen vt; {глибоко,
m

-s, =; тж. mex., гідр., мор. приголомшувати) erschüttern vt; ~

Wellenmesser m -s, уми die Gemüter auffegen [erregen];

=

хвилеподібний wellenartig, Йога де не хвил&є das lässt ihn kalt

wellenförmig
хвилеріз ч див. хвилелом
хвилинЦа ж 1. Minute / =, -п; ~а
мовчання Schweigeminute /=, -п;
~а у ~у auf die Minute, pünktlich;
із ~и на ~у jeden Augenblick; одну
~(к)у! einen Moment [Augenblick]!;
2. див. хвилинка
хвилинк||а ж {мить) Augenblick т
-(e)s, Moment т -(e)s; забігти
[заглянути, зайти] на ~у eine
Stippvisite [ v ] machen; розм. einen
хвилюватися 1. {про море, ріку
тощо) wallen vi; {тж. про ниву,
поле) wogen vi; 2. перен. {бути
X
збудженим) sich auffegen,
aufgeregt sein* vi (s) (через щось über
А.); {непокоїтися) sich
beiunruhigen (за щось um А., із-за чогось we^
gen G.); {турбуватися,
переживати) sich {D.) Sorgen machen, sich
sorgen (за когось, щось um А.);
{перед виходом на сцену, перед
виступом на зборах тощо) Lampenfieber

Sprung machen [tun*], auf einen haben*

Sprung [auf einen Husch, gespritzt] хвилюючий bewegend, auffegend
kommen* [gehen*] vi (s) (до когось хвиля ж 1. Welle /=, -п; {вал, оке¬
zu D.); auf einen Husch besuchen vt анська хвиля тощо) Woge / =, -п;

хвилиннЦий Minuten-; 2. перен. Welle/=, -п, Woge/=, -п;

{миттєвий) augenblicklich, momentan; ~a 3. фіз. Welle/=, -п; довга ~

стрілка Minutenzeiger m -s, =; це Langwelle /=, -п; коротка ~

Kurzwelle
~a справа das ist gleich getan /=, -п; світлова Lichtwelle/=, -п
~

хвилівник ч бот. Osterluzei/=, -en; хвиластЦий Wellen-, wellig, wellen-

~
звичайний бот. Gewöhnliche |artig, wellenförmig; {про волосся)
Osterluzei gewellt; ~a лінія Wellenlinie/=, -n;
 хвилястість 890

~а труба (в котлі) Wellrohr п -(е) хв£р||ий 1. krank; ~e місце kranke

s, -е; ~ий папуга зоол. Wellensittich [wunde] Stelle; ~ий на грип
т -s, -е grippekrank;~ий на ревматизм
хвилястість ж Welligkeit/= rheumakrank; ~ий на туберкульоз
хвинтити (розм.) (зазнаватися) tuberkulosekrank; 2. ч Kranke т -п, -п;
überheblich sein* vi (s); (пацієнт) Patijent т -еп, -еп;
(величатися, пишатися) sich wichtig machen; прикидатися ~им sich krank stellen,

(хизуватися, чванитися) prahlen krank machen vi, den Kranken

vi; розм. protzen vi (чимось mit D.) spielen; Krankheit vorspiegeln (перед
хвиськати (розм.) peitschen vt D.)\ <§> -ому й мед гіркий
кимось

хвицяти(ся) ausschlagen* vi (прислів я) dem Kranken schmeckt

хвища ж (розм.) Schneegestöber n auch der Honig bitter
"Sj хворіти krank sein* vi (s) (чимось
хвіртка ж Pforte/=, -n, Zauntür/=, an D.); krank liegen* vi; розм. das

-en Bett [das Zimmer] hüten; (довший

хвіст ч 1. анат. Schwanz m -es, час) leiden* vi (чимось an D.);
Schwänze; (пухнастий) Schweif (слабувати, нездужати) kränkeln vi; ~

m -(e)s, -e; мисл. Rute /=, -n; на грип die Grippe haben*

виляти [вертіти, крутити] хвостом хворобі [а ж Krankheit/=, -en;

mit dem Schwanz wedeln vi; перен. Leiden n -s, =; ~a зі смертельним
schwänzeln v/, scharwenzeln v/, sich наслідком tödlich verlaufende
einschmeicheln; fuchsschwänzeln Krankheit; перенести -у eine
невідокр. vi; 2. (кінцева частина) Krankheit durchmachen; через -у
Schwanz m -es, Schwänze; Schweif krankheitshalber, wegen Krankeit
m -(e)s, -e; Ende n -s, -en;
~
комети хворобливЦий 1. krankhaft,
Kometenschweif m -(e)s, -e; ~

unpässlich; (схильний до
X
поїзда das Ende der Zuges, Zug|ende n -s, захворювань) kränklich, schwächlich; 2.
-en; 3. (черга) Reihe/=, -n, Schlange перен. (ненормальний, неприродний)
/=, -n; ластівчин буд. ~

krankhaft; -а підозрілість
Schwalbenschwanz m -es, -schwänze; krankhaftes Misstrauen
мишачий бот. Mäuseschwanz m
~

хворобливість ж 1. Unpässlichkeit
-es, -schwänze; бути [висіти] на f =; Kränklichkeit f =,
хвості einholen v/; auf den Fersen Schwächlichkeit /=; (біль) Schmerzhaftigkeit
sein* vi (s) (у когось D.)\ мати f-, 2. перен. Krankhaftigkeit/=
хвости (заборгованість у хворобостійкий widerstandsfähig
роботі) Rückstände haben*;
навчанні, gegen Erkrankungen
схопити шастя за (скористатися з хвороботворний krankheits|erre-
~

нагоди) розм. die Gelegenheit [das gend

Glück] beim [am] Schopf fassen хворост ч 1. див. хмиз; 2. див.
[ergreifen*, packen, nehmen*] хворостина
хвоїна ж Nadel/=, -n хворостина ж Gerte /=, -n, Rute
хвойда ж знев. Schlampe/=, -n /=,-п
хв£йн,,ий Nadel-; ~a ванна Fichten¬ хвосняк ч бот. Tannenwedel т -s, =

nadelbad n -(e)s, -bäder; ~ий ліс Na^ хвостатий geschwänzt, Schwanz-;

delwald m -(e)s, -wälder, Nadelholz mit einem Schwanz [Schweif] (ver¬
n -es, -hölzer sehen)
891
хвостик ч Schwänzchen п -s, =;
з ~ом mit Überschuss;
(А.)', сімдесят років з ~ом etwas
über siebzig Jahre [über (die) siebzig]
хвостов,|ий Schwanz-; ~a турбіна
Nachschaltturbine f =, -n; ~a
частина (риби) Schwanzstück n -(e)s,
-e; ~£ пір я Schwanzfeder f
~ий вагон Schlusswagen m -s, =;
~ий плавник Schwanzflosse/=, -n
хвостовик ч Endstück n -(e)s, -e;
(вала) Endzapfen m -s, =;
(інструмента) Schaft m -(e)s, Schäfte, хибний falsch, Falsch-, fehlerhaft,
Schwanz m -es, Schwänze, Zunge
z=,-n
хвосток^л ч зоол. (риба)
Gewöhnlicher Stechrochen
хвиськати див. хвиськати
хвощ ч бот. Schachtelhalm т -(e)s, -е хижа ж Hütte f=, -n
хв^я ж Nadeln pl; (гілля хвойного
дерева) Nadelholz п -es
хедер ч с.-г. Schneidwerk п -(e)s, -е,
Mäh|apparat т -(e)s, -е
хедж ч фін. Hedge [hecfe] п -s, -s
хеджування с фін. Hedgegeschäft хижацтво c Raub m -(e)s, Räuberei
['he<t5-] п -(e)s, -е, Hedging-Geschäft /=; Raubgier/=
п -(e)s, -е
хейліт ч мед. Cheilitis f =, -tiden,
Lippen|entzündung/=, -en
хек ч зоол. (риба) Seehecht т -(e)s, -е
х$кати (розм.) keuchen vi
хемосинтез ч біол. Chemosynthese
/=,-п
хемотропізм ч біол.
Chemotropismus т =, -men
херес ч Xereswein ['Qe:res-]
Jerez ['Qe:res-] m
=
херувим ч рел. Cherub
-s, -bim/-bmen, Engel
хехекати див. хихикати
хиба ж Fehler т -s, =, Mangel
Mängel
хибати (розм.) wankend machen
(гойдати) schaukeln vt; ~ся
wanken vi
хибити Fehler machen
хизуватися
<§> fehlschlagen* відокр. vi, fehlgehen*
etwas über відокр. vi (s); das Ziel verfehlen
хибкий 1. schwankend; (який
хитається) wackelig; розм. kippelig;
(розхитаний) lose; (нестійкий,
нестабільний) labil, instabil;
(нестійкий
-
про людей, предмети, перев.
про меблі) wankend; (який
=
-n;
невпевнено тримається на ногах про
-
людей) taumelig; 2. перен.
(непостійний) unbeständig; (мінливий)
veränderlich
Fehl-; (помилковий) irrtümlich; ~
крок Fehltritt m -(e)s, -e;
~
сигнал
Falschmeldung/=, -en
хибність ж Fehlerhaftigkeit f =,
Falschheit f=
хижак ч 1. (птах) Raubvogel m -s,
-vögel; (звір) Raubtier n -(e)s, -e;
(риба) Raubfisch m -(e)s, -e; 2.
перен. Räuber m -s, =; (любитель
наживи, рвач) Raffer m -s,
=
X
хиж£цьк||ий Raub-; Räuber-,
räuberisch; ~a обробка (землі) Raubbau
m -(e)s; ~e вирубування (лісу)
Raubschlag m -(e)s, -Schläge
хижачити (розм.) rauben vt,
plündern vt
хиж||ий 1. Raub-; 2. перен.
(жорстокий, лютий) raubgierig,
raubsüchtig; (зажерливий,
т -(e)s, користолюбний) raffgierig
хижість ж Raubgierf-, Raublust f-
['Qe-/'ke-] m хизувитися 1. (задаватися, дерти
m -s,
=
носа) sich aufspielen, sich in Positur
werfen*; розм. Staat machen;
т =, (пишно вдягатися) sich putzen;
(виставляти напоказ) zur Schau stellen vt;
vt; 2. (хвалитися) prahlen vi (чимось
mit D.); (чванитися) sich brüsten;
розм. protzen vi (чимось mit D.);
[begehen*]; розм. großtun* vi
 хилити 892

хилити 1. neigen vt, beugen vt; lich; 2. {хворобливий про людей)

-

{вниз) (herunter)hängen lassen* vt, siech, kränklich; {ослаблений,

herabhängen lassen* vt; 2. перен.
{навертати, спрямовувати)
abzielen vi, hinzielen vi (до чогось auf
A.); fuhren vi (до чогось zu D.);
-
виснажений) gebrechlich, abgezehrt
хист ч {дар) Gabe /=; {схильність)
Veranlagung f -, -еп; {здібності)
Begabung/=, -еп; {задатки)

голову den Kopf hängen lassen*; Anlagen pl; у нього є розм. er hat das
-

на сон [до сну] schläfrig Zeug, in ihm steckt das Zeug (до
-

machen vt, schläfern vimp; до ч^го він чогось zu D.)

хилить? worauf will er hinaus? хисткий див. хиткий
хилитися 1. {про будівлю) schief хитавиця ж Schaukeln п -s; мор.
[baufällig] werden* vi (s); {про {бортова) Rollen п -s, Schlingern
людину) sich neigen, sich beugen; п -s; {кілева) Stampfen п -s; бокова

2. перен. {відчувати прихильність) -

кузова aem. Wanken п -s, Wank-

sich hingezogen fühlen schwingungen pl; поздовжня
-

хильнути 1. див. хилити 1; 2. кузова aem. Nicken n -s,

{зробити ковток) einen Schluck tun* Nickbewegungen pl, Nickschwingungen pl

(чогось von D.)\ {випити спиртне)
розм. einen (hinter die Binde)
gießen* [zwitschern], einen zischen,
einen [eins] auf die Lampe gießen*
[hinter die Rippen plätschern]; для -
хитання c 1. Wackeln n -s, Schaukeln
n -s; {коливання) Schwanken n -s;
{запаморочення, невпевненість у
ходьбі) Taumel т -s; 2. перен.

хоробрості розм. sich {D.) Mut
antrinken* [фам. ansaufen*]
хильц£М {розм.) sich beugend,
gebeugt, gebückt
X химера ж 1. міф. Chimäre f =, -n;
2. перен. Chimäre /=, -n; {привид,
{нерішучість) Unschlüssigkeit f =,
Schwanken n -s
хитати {гойдати) schaukeln vt,
schwingen* vt; {трусити)
schütteln vt, rütteln vi; {розхитувати) ins
Wanken [Schwanken] bringen* vt;
hin und her bewegen vt; головою
~

фантом) Wahn m -(e)s, Trugbild den Kopf schütteln

n -(e)s, -er; {фантазія, гра уяви) хитатися 1. {про ходу) schwanken

Hirngespinst n -es, -er vi; {йти, похитуючись) wackeln vi;
химерний 1. schimärisch; 2. {невпевнено триматися на ногах
-

{незвичний, чудернацький) про людей) taumeln vi (h, s); {перев.

wunderlich; {про людину та Ті характер) про п'яних) розм. torkeln vi (h, s);
grillenhaft, launisch; {дивний, розм., жарт, (leichte) Schlagseite
ексцентричний) verschroben; 3. перен. haben*; {бути нестійким про -

trügerisch людей, предмети, перев. про меблі)

химерність ж Trügerische п -п,
Schimärenhafte п -n;
Launenhaftigkeit /=, launisches Wesen,
Wunderlichkeit /=; Verschrobenheit/=
хиріти 1. {тільки про рослини)
verkümmern vi (s), eingehen* vi (s);
2. {тільки пролюдей) kränkeln vi;
(s); 3. {занепадати)
dahinsiechen vi
verkümmern vi (s), verfallen* vi (s)
хирлявий 1. {про рослини) spär¬
wanken vi (h, s); розм. kippeln vi;
тж. перен. ins Wanken
[Schwanken] kommen* vi (s); 2. перен.
{вагатися) wanken vi, schwanken vi,
unschlüssig sein* vi (s)
хиткий 1. див. хибкий; 2. {слабкий
фізично) kränklich, schwächlich;
{немічний) siech; {старечий,
кволий) hinfällig
хитливий див. хибкий 1
893 Хід

хитнути(ся) див. хитати(ся) ben*; (мудрувати) klügeln vi;

хитрий schlau; (кмітливий, спри¬ (обманювати, мухлювати)
тний) pfiffig; (підкреслюється schwindeln vi; розм. schummeln vi
використання вивертів тогцо хитрун ч розм. Schlaukopf m -(e)s,
хитрою людиною) listig; (розумний, -köpfe, Schlaufuchs m -es, -fuchse,
спритний
-

підкреслюється Schlauberger m -s, =, ein schlauer

Hecht; жарт. Schlaumeier
=
практична спрямованість хитрощів) m -s,

gewitzt; (досвідчений, вмілий) хитряк ч див. хитрун

gewiegt; (підступний) tückisch; хихикання с Kichern п -s, Gekicher
(лукавий) verschmitzt; (витончено п -s

хитрий) raffiniert, abgefeimt; хихикатиkichern vi

(пролазливий, пройда) durchtrieben, хихикнути див. хихикати
gerissen хихотати (laut) lachen vi

хитринк||а ж: з ~ою schlau; pfiffig; хихотіти див. хихотати

ачі з ~ою schlaue Augen хіазма ч 1. (в генетиці) Chiasma п

хитрити див. хитрувати -s, -men, Kreuzung/=, -en; 2. анат.

хитрість ж Schlauheit /=; Pfiffig¬ Chiasma п -s, -men,
keit /=; List/=; Tücke/=, -n; Sehnervenkreuzung/=, -en; 3. філол.
=
Verschmitztheit f =; Durchtriebenheit Chiasmus m

/=, Gerissenheit /=; (прийом, хіба 1. (невже) denn, etwa; ~

він
виверт) Trick -(e)s,
m -s, -s, Pfiff m -e хворий? ist er (denn) krank?; ist er
хитромудрий spitzfindig, findig; etwa krank?; ~
ти його не знаєш?

розм. kniffig kennst du ihn etwa nicht?; тільки ~

хитромудрість ж Spitzfindigkeit [що] es sei denn; außer wenn;

~
це

/=; розм. Kniffigkeitf= не так? [~ я не мдю рації?] розм.

хитросплетіння c Wortklauberei stimmt s, oder hab ich recht?;
~
я

/=, Kasuistikf- знаю? wie [woher] kann ich das

хитрощі мн List /=; (кмітливість) wissen?; 2. (можливо) vielleicht
Pfiff m -(e)s, -e; (прийом, виверт) хід ч 1. (рух, переміщення) Gang m

Kniff m -(e)s, -e, Trick m -s, -s; -(e)s, Lauf zw -(e)s, Bewegung/=, -en;
розм. Schliche und Kniffe pl; мор. Fahrt /=; (поршня, клапана)
(підступність) Tücke f =, -n; знати mex. Hub -(e)s, Hübe; задній
zw ~

всякі ~

(знати, як
узятися до Rückwärtsgang m -(e)s, Rücklauf zw
справи) розм. den Pfiff [solche -(e)s; Rückwärtsfahrt/=; поршня ~

Pfiffe] kennen*, sich auf den Pfiff Kolbenhub -(e)s, -hübe; 2. див.
zw

verstehen*; (знати всі ходи й виходи) процесія; 3. (вхід, прохід) Gang

розм. alle Schliche (und Kniffe) zw -(e)s, Gänge, Eingang zw -(e)s,

kennen*, sich auf alle möglichen SchlL -gänge; підземний unterirdischer ~

che verstehen*; пускатися на zu ~

Gang; таємний Geheimgang m

~

einem Trick greifen* vz, List anwen- -(e)s, -gänge, versteckter Gang; ~

den(*) різьби Gewindegang m -(e)s,

хитрувати schlau [listig] sein* vi (s);
schlau handeln vi. List anwenden(*);
(викручуватися) sich drehen und
wenden; (лицемірити) heucheln vi;
(лукавити) ein falsches Spiel trei¬
-gänge, Gewindesteigung/=, -en; 4.
(ходова частина) Fahrwerk n -(e)s,
-e, Fahrgestell n -(e)s, -e; тягач на
гусеничному ходу
Raupenschlepper zw -s, =; 5. перен. (перебіг подій
 хідник 894

тогцо) Lauf т -(e)s, Verlauf т -(е) хідник ч 1. гірн. Bergsteig m -(e)s,

s; Ablauf т -(e)s; гри Spielverlauf
~
-e, Gang m -(e)s, Gänge, Strecke/=,
т -(e)s; думок Gedankengang т -n; 2. {тротуар) Bürgersteig m -(e)
~

-(e)s, -gänge; в ході im Zuge; 6. {в s, -e, Gehweg m -(e)s, -e, Fußweg

шахах тогцо) Zug т -(e)s, Züge; m -(e)s, -e; 3. {постілка, доріжка)

{в картах) Ausspielen п -s; мій ~

Laufteppich m -s, -e
{в шахах тогцо) ich bin am Zuge; хілус ч біол. Chylus m =, Milchsaft
(в картах) ich spiele aus; koh£m
~
m -(e)s

Rösselsprung m -(e)s, -Sprünge; хімізація ж Chemisierung [q-]/=

перен. Springerzug m -(e)s, -züge, хімізм ч Chemismus [q-] m
=

Schachzug m -(e)s, -züge; 7. перен. хімік ч {чоловік) Chemiker [q-] m -s,

Zug m -(e)s, Züge; <§> добиратися =; {жінка) Chemikerin/=, -nen

своїм ходом ohne fremde Hilfe хімік-аналітик ч analytisch arbei¬

erreichen (müssen*); знати всі ходи tender Chemiker [q-]
і виходи alle Wege und Stege хімік-нафтовик ч Erd|ölchemiker
wissen*, Weg und Steg kennen*; розм. [q-] m -s, =, Petrolchemiker m -s,
=

alle Schliche (und Kniffe) хімік-органік ч Organiker m -s, =,

[Schleichwege] kennen*, sich auf alle Organochemiker [q-] m -s, -

möglichen Schliche verstehen*; іти хімік-текстильник ч Textilchemiker

повним ходом auf Hochtouren [-,tu:-]
=
[q-] m -s,

[auf vollen Touren] laufen* vi (s); хімік-фармацовт ч

не давати ходу im [am] Pharmakochemiker [q-] m -s, =

Vorwärtskommen hindern vt; nicht хімік-харчовик ч
=
vorwärtskommen lassen* vt; пустити в ~
Lebensmittelchemiker [q-] m -s,

{застосувати гцось) emsetzen vt, хімікалії мн див. хімікати

zum Einsatz [ins Spiel] bringen* vt; хімікати мн Chemikalien [q-] pl
X
spielen lassen* vt; {використанні хіміко-аналітичний: метод ana¬ ~

гцось) Gebrauch machen (щось lytisch-chemische [q-] Methode

von D.); {підприємство) in хіміко-органічний organisch-che¬
Betrieb setzen vt; пустити в ~

усі misch [Q-]

засоби розм. alle Hebel [Himmel хі м і ко-терміч ний chemisch-ther-
und Hölle] in Bewegung setzen, alle misch [q-]
Register ziehen* [spielen lassen*], хіміотерапія ж мед. Chemotherapie
alle Steine bewegen, alle Stränge w/=
anziehen*; в ходу allgemein хімічити 1. {винаходити,
gebräuchlich; im Gebrauch; з ходу im ersten придумувати) ausdenken* vt, erfinden* vt;
Anlauf, auf Anhieb; з чорного ходу 2. {хитрувати, махлювати) розм.
durch die Hintertür; на ходу {у дії) mogeln vt
in Bewegung, in voller Fahrt; {про хімічнЦий chemisch [q-], Chemie-;
підприємство) in (vollem) Betrieb; військ. Gas-; ~a війна Giftgaskrieg
{не зупиняючись, не відриваючись m -(e)s, -e, chemischer Krieg; ~a

від якоїсь справи, попутно) im завивка Kaltwelle /=, -n; ~a

Gehen [Stehen], in voller Fahrt; тривога Gas|alarm tn -(e)s, -e; ~e

повним ходом mit Volldampf, mit волокно Chemiefaser /=, -n,
Hochdruck; auf vollen Touren ['tu:-]; Chemiefaserstoff m -(e)s, -e; ~ий
im vollen Gang елемент chemischer Grundstoff, che¬
895
misches Element; ~ий олівець
Tintenstift т -(e)s, -е, Kopierstift т
-(e)s, -е; ~ий опік Verletzung f =, =, weites Oberkleid; 2. ein alter
-еп; ~о активний reaktionsfreudig;
~о пасивний reaktionsträge
хімія ж 1. Chemie [q-]/=; грунту
Bodenchemie/=; 2. (завивка)
Kaltwelle /=, -п
хімостійкий chemisch
widerstandsfähig [beständig]
хімус ч фізіол. Chymus [q-] т
хімчистка ж chemische [q-] Reini¬
gung
хінді ж філол. Hindi п
хінін ч фарм. Chinin [q-] п -s
хінн||ий China- [q-]; ~а кислота
хім. Chinasäure f =, -п; ~а кора
Chinarinde /=, -п; ~е дерево бот.
Chinabaum т -(e)s, -bäume,
Chinarindenbaum т -(e)s, -bäume
хіпі ч/ж Hippie [-рі] т -s, -s
хіромант ч Chiromant [q-] т -еп,
-еп, Handlini|endeuter т -s, =,
Handwahrsager т -s, =
хіромантія ж Chiromantie f =,
Handlesekunst f=
хіротонізувати рел. weihen Vt
хіротонія ж рел. Weihe/=, -п
хірург ч (чоловік) Chirurg [q-] т -еп,
-еп; (жінка) Chirurgin/=, -nen
хірурпчн||ий chirurgisch [q-], Оре-
rations-; ~е втручання
chirurgischer
Eingriff
хірургія ж Chirurgie [q-]/=;
пластична plastische Chirurgie
~
хіт ч муз. Hit [hit] т -s, -s;
Knüller т -s,
=
хіт-парад ч Hitparade/=,
хітин ч Chitin [Qi'ti:n] п -s
хітиновий chitinig [q-], chitinös;
панцир Chitinpanzer m -s
xiTfiH ч icm. Chiton [q-]
хіть ж (бажання, прагнення) Gier
/=, Begierde f (до чогось nach
=
/)., auf Л.); (любовний потяг,
пристрасть) Lüsternheit/=
хліб
хіхікати див. хихикати
Chlamys [Ql-/kl-]/=,
хламида ж 1.
abgetragener Mantel; ein altes Kleid
хлебнути 1. див. хлебтати; 2. einen
~
Schluck tun* (чогось von D.)
хлебтати 1. (про тварин) auflecken
vt; 2. (про людину) löffeln v/,
schlürfen vt; 3. (про тварин і людину)
розм. schlappem vt
=
хлепнути див. хлебнути
хлептати див. хлебтати
хлинути 1. (политися бурхливо,
=
раптово) hervorströmen vi (s),
hervorsprudeln vi (s), hervorbrechen* vi
(s), sich ergießen*; 2. (всією масою,
навально побігти) strömen vi (s);
(кинутися) losstürzen vi (s), stürzen
V/ (s)
хлипати schluchzen vi
хлипнути aufschluchzen vi
хлист1 ч (батіг) Reitpeitsche/=, -n;
(більш короткий) Reitgerte/=, -n
хлист2 ч (дерево з обрізаним гіл¬
лям) Baumschaft т -(e)s, -schäfte,
Rohstamm m -(e)s, -Stämme
хлист3 ч рел. Geißler m -s, =,
Geißelbruder m -s, -brüder
хлистати 1. див. хлебтати; 2.
(пити спиртне) фам. saufen* vt
хліб ч 1. (печений) Brot п -(e)s, -е;
~
з кмдном Kümmelbrot п -(e)s,
-е; насущний das tägliche Brot;
~
2. (у зерні) Getreide п -s, Korn п
-(e)s; збирання ~а Getreide|emte
розм. /=; <§> жити на чужих ~ах anderer
[fremder] Leute Brot essen*, bei j-m
-n das Gnadenbrot essen*; заробляти
собі на sich (D.) sein Brot
~
~
verdienen; позбавити шматка ~a um
sein Brot [um Brot und Lohn, ums
m -s, -e Brot, um seinen Verdienst]
bringen* v/; das Brot vom Munde
stehlen* (когось D.); тяжкою працею
заробляти свій
~
sich (D.) sein
Brot sauer [schwer] verdienen, ein
 хліб-сіль 896

hartes Brot haben*; коли є а край, хлібосольство с Gastfreundschaft

то йпід вербую рай (прислів я) /=, Gastfreundlichkeit/=
reich ist genug, wer sich genügen хлібосховище с Brotlager п -s,
=

=
lässt; не ~ом єдиним живе хлібофураж Futtergetreide
ч п -s,

людина (прислів я) der Mensch lebt хлів ч 1. Stall -(e)s, Ställe; (для ху¬
т

nicht vom Brot allein; нема ~a їж -

доби) Viehstall т -(e)s, -Ställe; (для

пироги (прислів я) man muss sich свиней, тж. перен.) Schweinestall
mit Brot behelfen, bis man Fleisch т -(e)s, -Ställe; 2. перен.

bekommt (неприбране, занедбане приміщення) Saustall

хліб-сіль ч/ж (гостинність) т -(e)s, -Ställe

Gastfreundschaft /=; (частування) хлоп ч Bauer т -n, -n, Bauersmann т

Bewirtung/^ -en -(e)s, -männer; Mann т -(e)s,

хлібина ж Brotlaib m -(e)s, -e, Laib Männer

m -(e)s, -e хлопавка ж Knallkörper т -s, =;

хлібити 1. Brot besorgen (когось Knallbüchse/=, -n; (у формі

D.)\ mit Brot versorgen vt; 2. перен. цукерки) Knallbonbon [-ЬР,ЬР] m/n -s, -s
schmeicheln vi (когось D.) хлопати knallen vi
хлібн||ий Korn-, Getreide-; перен. хлопець ч Bursche m -n, -n, Junge
(прибутковий) vorteilhaft, m -n, -n; ~
хоч куди розм. ein fixer
einträglich; ~e дерево бот. Brotbaum m [patenter] Kerl, Pfundskerl m -(e)

-(e)s, -bäume, Brotfruchtbaum m -(e) s,-e/-s, Prachtjunge m -n, -n; фам.

s, -bäume; ~i злаки Brotgetreide n -s Bombenkerl m -(e)s, -e/-s
хлібниця ж Brotkorb m -(e)s, -körbe хлопнути див. хлопати
хлібобудочн||ий: ~i вироби Back¬ хлопський bäuerisch, Bauern-; ~

waren pl, Bäckereiwaren pl розум gesunder Menschenverstand

хлібозавод ч Brotfabrik / =, -en, хлопчик ч Junge m -n, -n, Knabe m
X -n, -n; <§> ~
для биття Prügelknabe
хлібозаготівля ж m -n, -n

Getreidebeschaffung/^ Getreide|erfassung/=, Ge- хлопчисько ч (розм.) Bengel m

treidebereitstellung/= -s, =!розм.

-s; півд.-нім., австр.,
хлібозакупівля ж Getreideankauf иівейц. Bub m -en, -en; фам.
m -(e)s, -käufe Lausebengel m -s,
=!розм. -s

хлібоздача ж Getreideabgabe/=, -n хлоп я c Bübchen n -s, =; Kerlchen

хлібопекарня ж Bäckerei/ =, -en, розм. Bubi m -s, -s; розм.,
n -s, =;

Brotbäckerei/=, -en жарт. Hosenmatz m -es, -e/-mätze

хліборізка ж Brotschneidemaschine хлоп яцтво c 1. Knabenhaftigkeit
/=, -n /=, -en, Kinderei/=, -en; 2.
хлібороб ч Ackerbauer m -s, =, leichtfertige [unbedachte] Handlung; der
Getreidebauer m -s,
=
Dummejungenstreich, ein Dummer-
хліборобство c Ackerbau
m -(e)s; jungenstreich (G. des/eines Dum-
займатися ~м Ackerbau treiben* menj ungenstreich(e)s), В ubenstreich
хлібородний ertragreich, m -(e)s, -e

getreidereich, kornreich хлоп яч||ий knabenhaft, bubenhaft;

хлібосол ч gastfreundlicher Mensch Knaben-, Buben-; ~a витівка див.
хлібосолка ж див. хлібосол хлоп яцтво 2
хлібосольний gastfreundlich, gast¬ хлор ч Chlor [klO:r] п -s (хім. знак

frei СІ)
897 хмар||а

хлорат ч хім. Chlorat [kl-] п -(e)s, -е, gehauen) vt, geißeln vt; дощ ~€ у
chlorsaures Salz вікна der Regen schlägt [trommelt]
хлоратор ч тех. Chlorgerät ['к10:г-] gegen das Fenster
п -(e)s, -е, Chlorier|apparat т -(e)s, хльастати див. хльоскати
-е, Chlor|apparat т -(e)s, -е, хлюп patsch!
=
Chlorierer т -s, хлдапати {на когось) bespritzen vt;
хлорид ч хім. Chlorid [kl-]
-(e)s, -е п {дзюрчати) rieseln vi, plätschern vi;
хлористий {який вміщує хлор) {булькати, клекотати) glucksen vi
chlorhaltig ['к10:г-]; {в назвах хлфпатися 1. див. хлюпати; 2. {у
хімічних сполук) -chlorid; натрій ~
воді про людину) planschen vi
-

Natriumchlorid п -(e)s, -е, Chlorna¬ хлфпіт ч

Geplätscher п -s
trium п -s хлющ ч Gußregen т -s, Platzregen
хлористоводневі І ий хім. т -s; п яний як фам. sinnlos
~

Chlorwasserstoff- ['к10:г-]; ~а кислота besoffen

Chlorwasserstoffsäure/=, -п хляда ж див. негода
хлорит 1. {сіль хлористої
ч хл ядру вати verzieren vt

кислоти) Chlorit [kl-] п -s, -е; 2. хлянути ermatten vi (s); entkräften vi

{мінерал) Chlorit т -s, -е (s); abmagem vi (s)
хлорка ж {розм.) Chlorkalk ['klO:r-] хляпати 1. {про двері тощо) klap¬
т -(e)s pen vi; 2. {відставати від ніг
-

про
хл£>рн||ий хім. Chlor- [rklO:r-]; ~а взуття, підкову) locker sitzen* vi,
вода Chlorwasser п -s; ~а кислота wackeln vi; 3. {текти) strömen vi;
Chlorsäure f =, -п; ~е вапно 4. див. ляскати; 5. див. хлюпати;
Chlorkalk т -(e)s 6. див. хльоскати

хлороводень ч хім. хляпнути див. хляпати 1,2, 5

Chlorwasserstoff ['к10:г-] т -(e)s хлюскати див. хльоскати
X
хлород мед., бот. Chlorose [kl-]
ч хляснути див. хльоскати
/=, -n, Bleichsucht/= хлястик ч Halbgürtel т -s, =, Rü¬
хлоропласт ч бот. Chloroplast [kl-] ckengürtel т -s, =, Knopflasche f-,
т -es, -е

хлорофіл ч бот. Chlorophyll [kl-] п хлдти див. хлянути

-s, Blattgrün п -s, Blattfarbstoff т -(e)s хмарі|а ж Wolke/=, -п; дощова ~а
хлороформ ч хім. Chloroform [kl-]
п -s
хлороформувати мед.
chloroformieren [kl-] vt, mit Chloroform
betäuben vt
хлорування c Chlorung ['klO:-]/=,
-en, Chloration/=, -en, Chlorieren n
-s, Chloren n -s
хлорувати chlorieren [kl-] vt,
Regenwolke f-, -n, Schauerwolke
/=, -n; ~a пилу Staubwolke/=, -n,
Staubschwaden m -s, =;
підніматися ~ою aufwirbeln vi, sich als Wolke
erheben*; покриватися ~ами sich
bewölken, sich mit Wolken
beziehen*; покритий ~ами
wolkenbedeckt, mit Wolken bedeckt [bezogen,
verhangen]; витати у ~ax in

chloren vt, mit Chlor sättigen vt
хлиста ж {розм.) Rutenhiebe pl,
Geißelung/=, -en
хльоска||ти schlagen* vt; peitschen
vt, mit einer Gerte hauen(*) (haute,
[über] den Wolken [in höheren
Regionen] schweben vi; ~и згущуються
[збираються] eine dunkle Wolke
[Wetterwolke] zieht sich zusammen
(над кимось über Л.); ~ою сунути
 хмаристий
in Massen [massenweise]
(s); він стає як чорна ~а
herbeiströmen vi
розм. er macht ein Gesicht wie drei
[sieben, vierzehn] Tage Regenwetter
(und drei Meilen Dreck); з
великої ~и малий дощ (прислів 'я) viel
Geschrei und wenig Wolle; з малої
~и великий дощ буває (прислів 'я)
kleine Äxte lallen große Bäume,
kleiner Regen macht auch nass
хмаристий див. хмарний
хмаритися 1. sich bewölken; 2. див.
хмуритися
хмарний Wolken-, bewölkt, wolkig; хобот ч 1. зоол. (у тварин) Rüs¬
перен. (похмурий) trübe
хмарність ж Bewölkung/=
хмарочос ч Wolkenkratzer т -s,
хмелевий Hopfen-, hopfig; hopfen|-
artig
хмелити 1. (заправляти хмелем)
hopfen vt, mit Hopfen anmachen vt, Lafettenschwanz m -es, -schwänze
Hopfen geben* vi; 2. (n 'янити)
betrunken machen vt, berauschen vt
хмеляр ч Hopfner m -s, =, Hopfener Х£>ванк||а ж 1. (тайник) Versteck m
m -s, =, Hopfenbauer m -s, =,
=
Hopfenpflanzer m -s,
X
хмелярство Hopfenbau
c m -(e)s
хмиз ч Reisig n -s; aecmp. Klaubholz
n -es; (опалі сучки, гілки тогцо)
Leseholz п -es
хміль ч 1. бот. (рослина) Hopfen
т -s; 2. перен. (сп'яніння) Rausch
т -(e)s; під ~ком angeheitert,
beschwipst
хмільний (п 'янкий) berauschend
хмільник ч Hopfenplantage [-38]/=,
-n, Hopfenfeld п -(e)s, -er,
Hopfengarten т -s, -gärten
хмурий див. похмурий
хмурити (лоб) runzeln vt; (брови)
zusammenziehen* vt; обличчя
~ ~
див. хмуритися 1
хмуритися 1. (про людину)
finster dreinschauen vi, eine finstere
[düstere] Miene [ein finsteres GesL
cht] machen; 2. (про погоду) sich
898
verfinstern, sich verdüstern, sich
trüben
хмурніти sich verfinstern, sich
verdüstern, düster werden* vi (s)
хна ж Henna/=
хникати (жалібно плакати,
пхикати) розм. flennen vi; (нарікати,
ремствувати) klagen vi; (тихо і
жалібно плакати) greinen vi
галову [наса, ніс] den
~
хнюпити:
Kopf \розм. das Maul] hängen
lassen*, betrübt sein* vi (s)
хобі c Hobby ['hobi] n -s, -s
sel т -s, =; 2. тех. Rüssel т -s, =;
Schwengel m -s, =; (зварювального
=
агрегату) Schweiß|arm m -(e)s, -e;
(фрезерного верстата)
Gegenhalterlarm m -(e)s, -e; 3. військ,
(лафета) Schwanz m -es, Schwänze,
хоботок ч (у комах тощо) Saugrüs-
sel m -s, =
-(e)s, -e; 2. (гра) Versteckspiel n -(e)
s; грати в ~и тж. перен. Versteck
spielen (з кимось mit D., перен. з
кимось vor D.)
ховати 1. (класти у таємному
місці) verstecken vt; (перев. щоб хтось
не бачив, не помітив) verbergen*
vt; 2. див. зберігати 1; 3. див.
хоронити 3,4
ховатися sich verstecken; sich
verbergen*; військ. Deckung nehmen*
ховрах ч зоол. Zieselmaus/=, -mäu¬
=
se, Ziesel min -s,
ховстати zäumen vt
хода ж Gang m -(e)s, Gang|art /=,
-en; Schritt m -(e)s; атактачна
мед. ataktischer [ungeordneter]
Gang; стареча -мед. seniler Gang
ходити 1. gehen* vi (s); (тинятися)
herumgehen* vi (s); 2. (курсувати -
про транспорт) fahren* vi (s),
verkehren vi; 3. (відвідувати) besuchen
899 холодець

vt; ~
в театр ins Theater gehen* ходечЦий gehend; ~a
vi (s), das Theater besuchen; в енциклопедія жарт, wandelndes Lexikon;
~

школу zur [in die] Schule gehen* vi ~ий хворий ein nicht bettlägeriger
(s), die Schule besuchen; з дому в ~
Kranker
дім [з квартири у квартиру] von хознри мн icm. Chasaren pl
Tür zu Tür gehen* vi (s); на лекції хозарський icm. chasarisch
~

Vorlesungen besuchen; 4. {бути хокеїст ч спорт. Hockeyspieler ['ho-

одітим у щось) tragen* vt; anhaben* ke:-/'hoki-] m -s, =; Eishockeyspieler
vt; 5. (у шахах) einen Zug machen;
=
m -s,

(у картах) ausspielen vt; козирем хокой спорт, {на траві) Hockey

~
ч

einen Trumpf ausspielen; королем

~

['hoke:/'hoki] n -s; {на льоду)

(у шахах) mit dem König ziehen*; Eishockey [-,hoke:/-,hoki] n -s
(у картах) den König ausspielen; хокейн||ий спорт. Hockey-;
першим am Anspiel sein* vi (s), Eishockey-; ~a ключка
~

Vorhand haben*; 6. {про годинник) Eishockeyschläger m -s, =, Eishockeystock m -(e)s,

gehen* vi (s); 7. {про гроші, чутки) -stocke; ~a шайба див. шайба 2
in Umlaufsein* vi (s); 8. {доглядати) хол ч Halle/=, -n; Vorhalle/=, -n; {у
pflegen vt; <§> кругом та навколо
~

квартирі) Diele/=, -n
{багато говорити, але не сказати холдинг ч фін. Holding ['ho:-]/=
головного) d(a)rum herumreden vi; холдинг-компанія ж фін. Holding¬
{не знати, як підступится) розм. gesellschaft/=, -en
wie die Katze um den heißen Brei холдинговий Holding-
herumgehen* [herumschleichen*] vi холора ж мед. Cholera [k-] /=;
(s) (до чогось um А.) щоб тебе ~
взяла! лайл. die Pest
ходов| І ий 1. {про товар) gängig; über dich!
{який має попит) stark gefragt; холорик ч Choleriker [k-] m -s,
=

X
{якого добре розкуповують) viel холеричний cholerisch [k-], jähzor¬
gekauft [vielgekauft], leicht nig
verkäuflich; 2. {попутний) günstig; ~ий холерний мед. Cholera- [k-];
вітер günstiger Wind, guter cholerakrank
Segelwind; Fahrwind m -(e)s, холестерин ч мед. Cholesterin [k-/
Rückenwind m -(e)s; 3. {поширений) Q-] n -S
verbreitet; {який перебуває в ужитку) холецистит ч мед. Cholezystitis [k-]

gebräuchlich; 4. тех. Lauf-, Zug-; /=, -riden; Gallenblasen|entzündung

Fahr-; частина Fahrwerk n -(e)s, /=, -en
Laufwerk n -(e)s; ~i якості холка ж Rist m -es, -e, Widerrist m

{автомобіля) Fahrverhalten n -s, Fahr|ei- -es, -e

genschaften pl холод ч Kälte/=; на ~i in der Kälte;

ходором: голова ~

ходить mir <§> тримай голову в ~i, живіт в

schwindelt; ходить der голоді, {прислів 'я)

а ноги в теплі
~
земля

Boden bebt den Kopf halt kühl, die Füße warm,

ходул||і мн Stelzen pl; ходити на das macht den besten Doktor arm
~ях auf Stelzen gehen* vi (s), холодити kalt [kälter] werden* vi (s)
stelzen vi холодець ч харч. Sülze /=;
ходьба ж Gehen n -s; спортивна
~

{заливне) Aspik min -s, -e; {маса) Gallert

Gehsport m -(e)s n -(e)s, -e
 холодильн||ий 900

холодильнЦий Kühl-; ~а камера вати байдужим) gleichgültig

Kühlkammer /=, -п; ~а установка werden* vi (s); 3.
Kühlanlage/=, -п; ~ий агент (заспокоюватися) sich beruhigen
Kältemittel п -s, =
Kühlmittel п -s,
=
холоп ч icm. Knecht m -(e)s, -e;
холодильник ч Kühlschrank т -(е) (кріпак) Leibeigene m -n, -n; (раб)
s, -schränke; {приміщення) Sklave [-V-] m -n, -n
Kühlraum т -(e)s, -räume; {споруда) холопський knechtisch
Kühlhaus п -es, -häuser холост||ий 1. (неодружений) ledig,
холодн||ий kalt; перен. kalt, kühl, unverheiratet; розм., жарт,
unfreundlich; ~ий погляд kalter unbeweibt; 2. mex. leer, Leer-; blind,
Blick; ~ий фронт метеор. Blind-; ~a котушка Blmdspule
Kaltfront /=, -еп; ~ий як лід eiskalt; ~і f =, -n; ~ий барабан (конвеєра)
страви kalte Küche; митися ~ою Schlepptrommel f =, -n; ~цй
водою sich kalt waschen*; <§> і за ~у постріл Blindschuss m -es, -schüsse;
ваду не братися див. і пальцем не ~ий хід Leergang m -(e)s, -gänge,
поворухнути Leerlauf m -(e)s; ~ий патрон
холоднеча ж Kälte/=, starker Frost Platzpatrone/=, -n

холодність ж Kälte/= холостити kastrieren vi,

холодніти kalt [kälter] werden* vi verschneiden* vi
(s), erkalten v/ (s) холостяк ч Junggeselle m -n, -n;

холоднокатаний мет. kaltgewalzt старий alter Junggeselle, Hagestolz m ~

холоднокродн||ий 1. зоол. kaltblü¬ -es, -e

tig; ~a тварина Kaltblüter m -s, =, холостяцькі|ий Junggesellen-; ~e

kaltblütiges Tier; 2. перен. життя Junggesellenleben n -s;

{незворушний) gelassen вести ~e життя розм. in den

холоднокровність ж перен. Junggesellenpantoffeln stecken vi

X
Kaltblütigkeit /=; Gelassenheit /=; холоша ж Hosenbein m -(e)s, -e
зберігати ruhig Blut bewahren
~

холуй ч знев. Lakai m -en, -en; Krie¬

холоднокровно перен. kaltblütig; cher m -s,
=

gelassen; kalten Herzens хомут ч 1. (для коня) Kummet nl

холоднотагнутий мет. швейц. m -(e)s, -e, Kumt m -(e)s, -e;
hartgezogen; mex. kaltgezogen надіти коневі ~
dem Pferd einen
холодоагонт ч див. холодильний Kumt anlegen; 2. mex. Bügel m -s.

агент =, Schelle/=, -n, Klammer f-, -n;

холоді |ок ч 1. {прохолода) Kühle стяжний Spannklammer f =,
~

-n,
/=, Frische/=; kühler Ort; у ~ку im Spannbügel m -s, =; ресори
~

Schatten; 2. перен. {у стосунках) Federbandn -(e)s, -bänder,

Kälte/= Kühle/= /=, -n;

Federklammer надіти на когось ~

холодолюбний kälteliebend j-m ein Joch auf|erlegen, j-n ins Joch

холодоносій ч спец. Kältemittel п spannen; надіти собі на шию ~

-s, =, Kühlmittel п -s,

=
sich (D.) eine Last aufbürden
холодостійкий kältebeständig хомутик ч Bügel m -s, =; (у

холодостійкість ж Kältebeständig¬ верстатах) Mitnehmerherz n -ens, -en; (на

keit f= кліщах) Zangenring m -(e)s, -e,
холонути 1. erkalten vi (s), abkühlen Zangenschlüssel m -s, =; прицільний ~

vi (s), kalt werden* vi (s); 2. (ста¬ військ. Visierschieber [v-] m -s, =

901 хотіти

Hamster хоровий Chor-, chorisch ['ko:-]

=
хом як ч зоол. т -s,

хон ч тех. Hon|ahle /=, -n, Schleif]- хоровод ч Reigen m -s, =, Reigen¬
ahle/=, -n tanz m -es, -tänze

хондрит ч мед. Knorpelentzündung хороводити den Reigen fuhren, im

/=, -еп Reigen tanzen vi

хонінгуводня с спец. Honen п -s, хоругва ж 1. рел. Kirchenfahne /=,

Langhubhonen п -s, Ziehschleifen п -n; 2. icm. Kriegsbanner n -s,
=

-s хороми мн Gemächer pl; (просторе

хонінгув^ти тех. honen vt приміщення) geräumige Wohnung;

ч Chor [ko:r] т -s, Chöre; цер¬
хор (розкішне приміщення)
ковний Kirchenchor т -s, -chöre;
~

скандувати ~ом im Sprechchor
rufen* vi, vt; співати ~ом im Chor
singen* vi, vt; у супроводі ~y mit
Chorbegleitung; <§> всі ~ом
einstimmig, im Chor
Luxuswohnung^, -en
хоронитель ч див. охоронник
хоронити 1. див. зберігати; 2. див.
охороняти; 3. be| erdigen vt,
begraben* vt; висок, bestatten vt; 4.
vergessen* vt, einsargen vt;
перен.
~

хород ч муз. Choral [ko-] m -s, -räle мрії seine Träume aufgeben*
свої
хорват ч Kroate m -n, -n; ~ка ж хороший gut; schön, hübsch
Kroatin/=, -nen хорошитися (розм.) sich hübsch
хорватськЦий kroatisch; ~a мова machen, sich zurechtmachen, sich
die kroatische Sprache; (лише з aufputzen
артиклем) Kroatische n -n; (зазвич. хорошіти schön(er) [hübsch(er)]
без артикля) Kroatisch n =/-s werden* vi (s)
Х2РДа ж 1. мат. Chorda ['kor-]/=, хорт ч зоол. Windhund m -(e)s, -e
-den, Sehne f-, -n; 2. анат. Chorda хортиця ж зоол. Windhündin/=, -nen
['kor-]/=, -den, Achsenstab m -(e)s, хорув^тий (діал.) kränklich, krank¬
X
-Stäbe haft
хор£Й ч літ. Chorejus m =, -re|en, хорунжий ч icm. Fahnenträger m -s,
Trochäus m =, -chäjen =, Fähnrich m -s, -e

хореограф ч (чоловік) Choreograph хотіння c (прагнення) Streben n -s

[k-] m -en, -en; (жінка) (чогось nach £>.); (поривання,
Choreographin/=, -nen потяг) Drang m -(e)s (чогось nach
хореографічний Tanz-; D.); (бажання) Wunsch m -(e)s,
choreographisch [k-] Wünsche
хореографія ж Choreographie [k-] хотіти wollen* vt; (бажати)
/=, Tanzkunst f- wünschen vt; (пом'якшена форма
ходи мн apxim. Empore/=, -n вираження бажання) mögen* vt;
хорист ч Chorist [k-] m -en, -en, (дуже хотіти) висок, gelüsten
vt; (воліти) belieben vt; більше
=
Chorsänger m -s,

хористка Choristin f =, -nen,

ж ти нічого не хочеш? розм., ірон.

Chorsängerin/=, -nen sonst geht s (dir) [geht dir s] danke!;

хоробрий tapfer; (мужній) mutig; я хотів би ich möchte; я ходу

(відважний) kühn; tapferer Mensch, їсти ich bin hungrig, ich habe
Tapfere m -n, -n Hunger; що хочете цим сказати? was
хоробрість ж Tapferkeit/=; Mut m wollen Sie damit sagen?; was
-(e)s; Kühnheit/= meinen Sie damit?; як хочете wie Sie
 хотітися 902

wollen; wie Sie wünschen; wie es -еп; ~а собачка Sperrklinke f =,

Ihnen beliebt; <§> хочеш не хочеш
див. хоч-не-хоч
хотітися висок, gelüsten vimp; дуже Rastgetriebe п -s, =, Ratsche f =,
хочеться розм. der Kitzel sticht
(комусь А., чогось nach D.);
мені хочеться es gelüstet mich
(чогось nach £>.); мені хотілося б
ich möchte (gerne), ich hätte den
Wunsch; мені не хочеться ich
habe keine Lust; мені не хочеться
говорити про це ich würde lieber
nicht davon sprechen
хрхля ж (діал.) Schöpflöffel m -s,
-n, Zahnklinke f =, -n; колесо
див. храповик; ~дй механізм
-n, Sperrklinkenwerk n -(e)s, -e,
=
Klinkengesperre n -s,
храповик ч mex. Sperr|rad n -(e)s,
-räder; KHnkenrad n -(e)s, -räder;
Freilaufbremse/=, -n
хребет ч 1. геогр. (гірський)
Bergrücken m -s, =, Gebirgskamm m -(e)s,
-kämme; 2. анат. Rückgrat m -(e)s,
Wirbelsäule/=, -n
хреб^тнЦий Wirbel-; ~a тварина
=

xoxfin ч (знев.) Ukra|iner m -s,

=
зоол. Wirbeltier n -(e)s, -e

х£»хм||а ж (розм.) фам. Fez т -es, -е; хребетні мн зоол. Wirbeltiere pl

заради ~и spaßeshalber
хохм^ч ч розм. Ulknudel f =, -n; хреснЦий рел. Kreuz-; ~a дорога
фам. Döbel т -s, =
хохуля ж 1. зоол. Bisamrüssler т -s,
=; 2. (хутро) Bisam т -s
хоч (незважаючи на те, що...) ob¬
wohl, obgleich; (принаймні) (doch)
wenigstens; (навіть, якщо) (und)
wenn auch; wenn auch nur;
=
хребздь ч Wirbel m -s,
Kreuzweg m -(e)s, -e; ~ий хід
(kirchliche) Prozession,
Kirchenprozession /=, -en
хрест ч 1. Kreuz n -es, -e; осінити
себе ~ом рел. ein Kreuz schlagen*;
2. перен. Kreuz n -es, Kummer m
-s, Elend n -(e)s; нести свій sein
~

meinetwegen; (навіть) selbst, sogar; би

~
Kreuz auf sich nehmen* [tragen*];
X
wenn... doch, und wenn (+ Konj.)\ 3. : Петрів ~
бот. Schuppenwurz
йому ~
би що er macht sich (gar) /=;<§> поставити endgültig~

nichts daraus; ~

зараз wenn du willst aufgeben* (на чомусь А.)\ ein Kreuz

[meinetwegen] sofort; убий, не
~

schlagen* [machen] (на чомусь über

знаю schlag mich tot, ich weiß es nicht Я.); розм. in den Kamin [in die Esse,
хоч-не-хоч wohl oder übel, gern oder in den Rauchfang, in den
ungern Schornstein] schreiben* vt; кожний несе
хоча dz/<s. хоч свій ~

(прислів'я) jeder hat sein

храм ч Tempel m -s,
=
Kreuz [Päckchen, Bündel] zu tragen,
храмовий Kirchweih-, Patron- jeder trägt sein Bündel
хранитель ч 1. див. охоронник; хрест-навхрест kreuzweise
2. (традицій тощо) Hüter т -s, =, хрестик ч Kreuzchen n -s, =; виши¬
Bewahrer т -s,
=
вати ~ом in Kreuz sticken vt
храп1 ч вет.Nasenwurzel/=, -n, Na- хрестини мн рел. Tauffest n -es, -e
sen|ansatz т -es, -sätze хреститель ч рел. Täufer m -s, =;
храп2 ч 1. див. хропіння; 2. див. хрип Іван Хреститель рел. Johannes der
храп3 ч тех. Haken т -s, =, Zange Täufer
/=,-П хрестити рел. 1. taufen vt; 2. (бути
храпові І ий тех. Sperr-, Klinken-; хрещеним батьком, хрещеною
~а муфта Klinkenkupplung f =, матір ю) beim Kind Pate stehen* vi
903 хромогенний

хреститися рел. 1. (про обряд хрипіти röcheln vi; (про голос)

хрещення) sich taufen lassen*; 2. heiser sein* vi (s)

(зображувати знак хреста) sich хрипки||й heiser; rauh; röchelnd;

bekreuzigen говорити ~м голосом mit heiserer
хрестовий Kreuz-; похід ~

[rauher] Stimme sprechen* vi

Kreuzzug т -(e)s, -züge хрипкість ж Heiserkeit f=

хрестовик ч зоол. Kreuzspinne /=, хриплий див. хрипкий

-п хрипнути heiser werden* vi (s)
хрестовина ж Kreuzstück п -(e)s, хрипот||а ж Heiserkeit/=; кричати
-е,Kreuzscheibe/=, -п heiser schreien*
до ~и sich

хрестоматія ж Chrestomatie [k-] християнин ч Christ [knst] m -en, -en

/=, -ijen, Lesebuch n -(e)s, -bücher християнка ж Christin ['kris-] f =,

хрестоносець ч 1. icm. Kreuzritter -nen
m -s, =, Kreuzfahrer m -s, =; 2. зоол. християнізація ж Christianisierung
Zottiger Getreidekäfer [kn-]/=, -en
хрестоподібний Kreuz-, християнізувати christianisieren vt
kreuzförmig, kreuzartig християнство c рел. 1. (віровчення)
хрестоцвіті|ий бот. kreuzblütig; Christentum n ['kri-] n -s; 2. збірн.
~a блішка зоол. Gewelltstreifiger (християни) Christenheit/=
Kohl|erdfloh християнський christlich ['kri-]
хрестоцвіті мн бот. хрін ч бот. Meerrettich m -s, -e
Kreuzblütengewächse pl, Kreuzblüt(l)er pl хробак ч зоол. Wurm m -(e)s, Wür¬
хрещатий kreuzförmig; (барвінок) mer
ästig хракати див. хрюкати
хрещений getauft хрокнути див. хрюкати
хрещ£н||ий: ~a мати Taufpatin/=, хром1 ч Chrom [kro:m] п -s (хім. знак
-nen, Patin f-, -nen;
~
батько Сг)
Taufpate m -n, -n, Pate m -n, -n хром2 ч (шкіра) Chromleder ['kro:m-]
хрещаник ч Patenkind n -(e)s, -er, п -s

Täufling m -s, -e; Patensohn m -(e) хромат ч хім. Chromat [kro-] п -(е)
s, -söhne s, -е
хрещаниця ж Patenkind n -(e)s, -er, хроматизм ч фіз., муз. Chromatis-
Täufling m -s, -e; Patentochter /=, mus [kr-] т
-

-töchter хроматичн||ий фіз., муз.

хрещення c Taufe/=, -n; <§> бойове chromatisch [kr-]
~

Feuertaufe/=, -n; дістати бойове хроматографічний спец,

~
die Feuertaufe erhalten* chromatographisch [kr-]
[empfangen*] хроматографія ж спец.
Хращення c рел. Epiphanias n Chromatographie [kr-]/=, -ijen
Dreikönigsfest n -(e)s хромистий Chrom-, chromhaltig
хризантама ж бот. Chrysantheme ['kro:m-]
[krY-]/=,-n храмовий 1. Chrom- [kro:m-]; ~

хрип ч Röcheln n -s; передсмертний папір Chromopapier n -s; 2. (про

~
Todesröcheln n -s; ~и мн мед. (в шкіру) Chrom-, Chromledern
легенях) Geräusch п -(e)s. -е, хромогенний chromogen [kr-],
Rasseln п -s farbstoffbildend
 хромосома 904

хромосома ж біол. Chromosom [кг-] хрускати див.

хрустіти
п -s, -е хрускіт ч Knirschen п -s, Geknirsche
хромосфера ж acmp. Chromosphä- п -s; (потріскування) Knistern п -s,

ге [кг-]/=, -п Knistemgeräusch п -(e)s, -е; (у

хромування с тех. Verchromung суглобах) Knacken п -s
[-'кгО:-] f -en, Verchromen п -s; хрустіти knirschen vi;
{шкіри) Chromatierung/=, -еп (потріскувати) knistern vi; (про суглоби)
хромувати verchromen ['кгО:-] vt; knacken vi
chromatieren vt хрусткий 1. knirschend; knisternd;
хроніка ж (літопис) Chronik ['кгО:-] 2. див. хрумкий; 3. (крихкий,
/=, -еп, Tages| chronik /=, -еп; ламкий) morsch, brüchig
=
(газетна) Tagesbericht т -(e)s, -е хрущ ч зоол. Maikäfer т -s,
хроніст ч Chronist [kr-] т -еп, -еп хрущак ч зоол. Mehlkäfer т -s,
=

хронічний chronisch [ кгО:-]; хво¬ хрюкати grunzen vi

~

рий Chronischkranke т -п, -п хрюкнути див. хрюкати

хронограф ч Chronograph [kr-] т хрдпати(розм.) 1. (з шумом і силою

ударяти, бити) schmettern vt;

=
-еп, -еп, Zeitschreiber т -s,

хронологічний chronologisch [кг-], einen starken Schlag versetzen (когось

zeitlich geordnet, in zeitlicher £>.); 2. (падати з шумом)

Reihenfolge hinkrachen vi (s), hmdonnem vi (s)
хронологія ж Chronologie [kr-]/=, хряпнути див. хряпати
-І|еп хряскати 1. див. хряпати; 2. див.
хронометр ч Chronometer [kr-] n -s, хрустіти
=, Zeitmesser m -s,
=
хряскіт ч див. хрускіт
хронометраж Zeitmessung f
ч =, хрясь bauz!
=
-en, Zeitnahme/=, -n хрящ1 ч анат. Knorpel т -s,
X
хронометрист ч Zeitnehmer m -s,
=
хрящ2 ч геол. Kiessand т -(e)s
хронометричний chronometrisch хрящ3 див. хрящ-молочник
ч

[kr-] хрящ-молочник ч бот. (гриб)

хроноскоп ч mex. Chronoskop [kr-] Milchling т -s, -е; ~

=
n -s, -e, Zeitmesser m -s, оливково-чорний бот. Olivbrauner
Milchling
хропак ч (розм.) див. хропіння; хрящовий Knorpel-, knorpelig
задавати [давати] ~а розм. an der хтивий lüstern, wollüstig; (ненаси¬
Matratze horchen vi тний, жадібний) begehrlich; розм.
хропіння c Schnarchen n -s; (перев. geil
надокучливе) Geschnarche n -s; хтивість ж Lüsternheit/=, Wollust
(коня) Schnauben n -s, Geschnaube n -s /=; Gier/=
хропіти (про людину) schnarchen vi; хто 1. (питальний займенник) wer

розм., жарт. Holz sägen; (про (G. wessen, D. wem, A. wen);

~

коня) schnauben vi такий? wer ist das?; б то не був wer

~

хропти див. хропіти es auch (immer) sei; б не wer auch;

~

хрумати 1. knuspern vt, vi; 2. ein jeder; ~ж [б] (нарешті)...?

(плямкати) розм. schmatzen vt; (може сказати, допомогти, піти
(наминати) розм. mampfen vt тощо) розм. wer inaller Welt...?, wer
хрумкий knusprig um alles in der Welt...?; ~
завгодно

хрумтіти див. хрумати jeder beliebige (Mensch); ~

знає wer
905 хухати

weiß; ~
там? wer (ist) da?; як не худорлявість ж Schmächtigkeitf-
ти? wer anders als du?; не інший,
~

хукати див. хухати

як... kein anderer, als...; 2.
(сполучник) wer, der, welcher
хто-нобудь irgendwer, irgendjemand
хтозна-де розм. wer weiß wo
хтозна-звідки розм. wer weiß woher
хтозна-коли розм. wer weiß wann
хтозна-куди розм. wer weiß wohin
хтозна-хто розм. wer weiß wer
хтозна-що розм. wer weiß was
хтозна-як розм. wer weiß wie
хтозна-який розм. wer weiß welcher
хтось (irgend) jemand
хуга ж 1. див. хуртовина; 2. див.
чвари
хула ж Schmähung/=, -en
хуліган ч Rowdy [TB dl] т -s, -s;
Hooligan ['hu:llg 1 n] m -s, -s;
=
(забіяка) Flegel m -s,
хуліганити Unfug treiben*; sich wie
ein Rowdy [TBdl] benehmen* vi;
randalieren vi
хуліганство c grober Unfug,
Rowdytum [TBdl-] л-s
хунта ж Junta [x-/j-] /=, -ten
хурделиця ж (розм.) 1. див. хурто¬
вина; 2. див. вихор11
хурма ж бот. 1. (плід) Dattelpflau¬
me /=, -п; 2. (дерево)

худий (про людину) mager, hager; Dattelpflaumenbaum т -(e)s, -bäume

(схудлий) abgemagert хуртовина ж Schneesturm т -(e)s,
худнути (втратити у вазі) -stürme, Stöberwetter п -s,
abnehmen* vz; (внаслідок недоїдання, =
Schneegestöber n -s,
хвороби) abmagem vi (s), mager хустина ж див. хустка
werden* vi (s) хустка ж Tuch п -(e)s, Tücher
худоб||a ж 1. збірн. Vieh n -(e) хутір ч Einzelgehöft п -(e)s, -е, Ein¬
s; м ясна ~a Fleischvieh n -(e) zelhof т -(e)s, -höfe
s, Mastvieh n -(e)s; племінна ~a хутко див. швидко 1,2
Zuchtvieh n -(e)s; 2. лайл. Rindvieh хутро с Fell п -(e)s, -е; Pelz т -es,
n -(e)s, Viech n -(e)s, -er -е; збірн. Pelzwerk п -(e)s; (товар) X

художник ч мист. 1. Maler m -s, Rauchwaren pl

=, Kunstmaler m -s, =; 2. (митець) хутровий Pelz-; промисел Pelz-
~

Künstler m -s, =
художник-анімаліст ч мист.
Tiermaler m -s,=
художник-оформлювач ч мист.
Gestalter m -s, =
художник-пейзажист ч мист. хутрян||ий Pelz-; Fell-; ~а куртка
Landschaftsmaler m -s, =
художній Kunst-, Künstler-
худорбо ж (розм.) Magerkeit f =,
tierjagd/=
хутровик ч 1. (торговець) Rauchwa-
renhändler т -s, =, Pelzhändler т -s,
=; 2. (кушнір) Kürschner т -s,
=
хутчій див. швидше
Pelzjacke f =, -п; ~а шапка
Pelzmütze/=, -п; ~і вироби
Rauchwaren pl, Pelzwerk n -(e)s

Hagerkeit/= хухати (розм.) hauchen vi, anhauchen

худорлявий schmächtig vt; warm hauchen vi
 ц
цаба він велике розм. er ist (сфера діяльності людини)
~
с:

ein hohes [großes] Tier [eine große п -(e)s, -е, Bereich т -(e)s,
Gebiet -е;
Kanone] книжн. Domäne/=, -п
цанга ж Zange /=, -n,
mex. царити див. царювати
Spannstück n -(e)s, -e
Spannzange /=, -n, цариця ж іст. (у Росії, Болгарії)

цап ч зоол. Ziegenbock m -(e)s, -bo¬ Zarin/=,-пеп; іст., тж. перен.

cke; упертий як sturr wie ein ~

Königin/=, -nen
Bock; <§> поставити ~a город царівна ж іст. Zarentochter/=,
стерегти див. поставити козла город -töchter
стерегти; з нього як із ~а молока царствений majestätisch, würdevoll
див. з нього як із козла молока; царство с (держава) Zarenreich п
трясе бороду, бо так привик
~

-(e)s, -е, Reich п -(e)s, -е;

змолоду (прислів я) die Elster lässt (царювання) Regierung/=; перен. Reich
das Hüpfen nicht, die Gans lässt das п -(e)s, -е; ~
небесне рел.
Schnattern nicht Himmelreich п -(e)s; ~

рослин
цап-відбувайло ч Sündenbock m Pflanzenreich п -(e)s, -е; ~

тварин Tierreich
-(e)s, -bocke п -(e)s, -е; ~
тіней міф.
цапеня c Zicklein n -s, =, Geißlein n Schat enreich п -(e)s; ~

йому небесне! Gott

-s,
=
hab ihn selig!
цапиний Ziegenbock- царствувати див. царювати
цапки (розм.) aufrecht; (про волосся) царськ] І ий Zaren-; перен. majestä¬
abstehend tisch, würdevoll; ~а борідка бот.
цапфа Zapfen т -s, =; гре-
ж тех. Wunderblume/=, -п
бінчата Kammzapfen т -s, =;
~

царювання с Regierung/ =,
конічна Kegelzapfen т -s,
~ =
Regierungszeit /=; (панування, тж.
цар ч іст. (у Росії, Болгарії) Zar т перен.) Herrschaft/=
«
-en, -еп; іст. König т -(e)s, -е;
~

царювати (als Zar) regieren vi;

звірів König der Tiere;
рел. der Herr im Himmel; без ~я
в голові töricht; un|ausgeglichen;
verantwortungslos; за ~я Гороха
[Панька] розм. Anno Tobak, Anno
dazumal; жарт, zu Olims Zeiten
царат ч див. царизм
царевбивець ч Zarenmörder т -s, =
~
небесний (панувати, тж. перен.) herrschen vi
цванькати (розм.) 1. див. цвірінь¬
кати; 2. перен. (базікати) розм.
schwatzen vz, vt, plappern vi, vt
цвенькіт ч (розм.) 1. див.
цвірінькання; 2. перен. (базікання)
Geschwatze п -s, Plappern п -s,
Geplapper п -s

царевбивство с Zarenmord т -(e)s; цвигати (розм.) peitschen vt

Königsmord т -(e)s цвинтар ч Friedhof т -(e)s, -höfe
царевич ч іст. Zarensohn т -(e)s, цвинтарка ж бот. Tausendgülden-
-söhne kraut п -(e)s
царизм ч іст. Zarismus т =
цвікати (розм.) tadeln vt (за щось
царина ж 1. (околиця, край села) wegen G.); Vorwürfe machen
Dorfrand т -(e)s, -ränder; 2. (когось D.)

(пасовисько) Weide /=, -п; 3. перен. цвілевий Schimmel-

907 цезаризм

цвілий schimmelig; verschimmelt; цвяхов||ий Nagel-; ~e з єднання

mit Schimmel bedeckt Nagelverbindung/=, -en

цвілит||и fließen* vi (s), strömen vi цвяходер ч Nagelauszieher m -s, =,

(h, s), hervorsprudeln vi (s); дощ ~ь

=
Nagelzieher m -s,
es regnet in Strömen цвяхозабивний: ~

верстат
цвіль ж Schimmel m -s; Drahtnagelnähmaschine f-, -n,
Schimmelpilz m -es, -e Drahtnagelmaschine f =, -n, Nagelhammer
цвірінчати див. цвірінькати m -s,
=

цвірінь tschilp! цвяшок ч див. цвях

цвірінькання с Tschilpen п -s, це 1. das, dieses); es; хто ~? wer ist
Zwitschern п -s, Gezwitscher n -s das?; що ~? was ist das?; добре~

цвірінькати zwitschern vi, tschilpen vi das ist gut [schön]; а що тобі до

цвірінькнути див. цвірінькати цього? розм. was verschlägt dir
цвіркати див. цвірінькати das?; 2. da(r)-; в цьому darin; з
цвіркун ч зоол. Zirpe/=, -п; (коник) цим damit; при всьому цьцму
Grille /=, -п; (домовий) Heimchen bei alledem; про davon, darüber;
~

п -s, =; <§> знай, свій припічок розм. drüber]; через deswegen;

~

(прислів 'я) nicht deines Amtes

was denn; що з тобою? was fehlt dir
~

ist, da lass deinen Vorwitz denn?; 3. див. цей

цвірчання c Gezirp n -(e)s, Gezirpe цебенити див. цебеніти
и-s цебеніти (розм.) strömen vi (h, s)
=
цвірчяти zirpen V/ Ц£б£р ч Zuber т -s, =, Kübel m -s,
цвісти 1. blühen vi, in Blüte stehen* Ц£брик (kleiner) Kübel, Fäss|chen n
ч

vi; 2. (пліснявіти) verschimmeln vi -s, Holz|eimer m -s,

=

(s); 3. перен. blühen vi, gedeihen* цебро c див. цебер

vi (s); gesund [frisch, blühend] Ц£бто also, demnach
aussehen* vi цег£льн||ий Ziegel-; ~a глина Zie¬
цвіт ч 1. (на деревах) Blüte /=, -n; gelton m -(e)s; ~ий завад див.
2. перен. Blüte f-, Ehre/=; нації цегельня
~

Ehre der Nation; <§> це ще тільки а цегельня ж Ziegelei/=, -en

ягоди будуть das dicke Ende kommt Ц£гла ж збірн. Ziegel pl, Bauziegel

noch nach, das dicke Ende ist hinten т -s

цвітистий blumenreich Ц£гла-сир£ць ч Rohziegel т -s

цвітіння c Blühen n -s; період цеглина ж 1. Ziegelstein т -(e)s, -е;
~

Blütezeit/=, -en Ziegel т -s, =; 2. розм. (дорожній

цвітн||ий bunt, farbenreich; ~a знак) Einfahrtverbot п -(e)s, -е
капуста дот. Blumenkohl m -(e)s; <§> цеглистий див. цеглястий
~a неділя рел. Palmsonntag m -(e)s цегляні І ий Ziegel-; ~а стіна Ziegel¬
цвітучий див. квітучий 1 mauer f-, -п; ~ий будинок

цвьохати див. цьвох(к)ати Ziegelhaus п -es, -häuser; ~ого кольору

цвях ч Nagel т -s, Nägel; вішати див. цеглястий

на an einen Nagel hängen vt;

~
цеглястий ziegelrot, ziegelfarben
забивати einen Nagel schlagen* (y цед£нт ч фін., юр. Zedent т -еп, -еп
~

щось in А.); прибивати ~ами Ц£дра ж: лимонна

~
Zitronenschale
nageln vt, annageln vt; (міцно) f=, -п
=
festnageln vt цезаризм ч політ. Cäsarismus т
 цезій 908

Ц£зій ч Zäsium п -s (хім. знак Cs) mentwerk n -(e)s, -e;

~

розчин
цезура літ., муз. Zäsur/=,-еп
ж Zementmörtel m -s

цей dieser (т dieser,/diese, п dieses, цементовоз ч Zementtransporter m

pl diese) -s, =, Zementlastkraftwagen m -s, =
цейтнот ч 1. (у шахах, шашках) цемент^ма ж мед. Zementom n -s,

Zeitnot /=; 2. перен. Zeitdruck т -e

-(e)s; бути в ~і unter Zeitdruck цементування Zementierung

c mex.

stehen* v/ /=, -en; мет.

Aufkohlung/=, -en,
цейхгауз ч Zeughaus п -es, -häuser, Karburierung/=, -en
Ausrüstungskammer/=, -n цементувати zementieren vt; мет.

цеківка ж mex. Anfläch|senker m -s, aufkohlen vt, karburieren vt

=, Ansenker m -s, =, Flach|senker m ценз ч Zensus m =; виборчий ~

-s, =, Plansenker m -s,

=
Wahlzensus m =; майновий ~

цекоплікація мед.
Zökoplikation
ж Vermögenszensus m =; ~

осідлості
/=, Zäkoplikation/=, -en Ansässigkeitszensus m
-

-en,
цєкостомія ж мед. Zökostomie/=, цензор ч Zensor m -s, -soren

-ijen, Zäkostomie/=, -ijen цензура Zensur/=

ж

цекотомія ж мед. Zökotomie / =, цензурувати zensurieren vt

-ijen, Zäkotomie/=, -ijen цент ч фін. Cent [tsent] m -s, -s/з
це кувати mex. anflächen vZ, ansen¬ числ.

ken vt центнер ч (100 кг) Dezitonne/=, -n

целібат чрел. Zölibat min -(e)s (скор. dt); (в Австрії і Швейцарії)

целдзія ж бот. Brandschopf m-(e) Zentner т -s, (скор. q); (в=

срібляста гребінчаста бот.

=
s;
~

Німеччині) Doppelzentner т -s, (скор.

Sflber-Brandschopf m -(e)s, dz)
Hahnenkamm m -(e)s; срібляста
~

центр ч 1. Zentrum п -s, -ren;

периста [волотиста] бот. Federbusch- Mittelpunkt т -(e)s, -е; (орган
CelosiJe/=, -n керівництва) Zentrale /=, -п;
целофан ч Zellophan n -s, Zellglas адміністративний
~

Verwaltungszentrum п -s,
Ц n -es -ren; культурний ~
Kulturzentrum
целулоїд ч (заст.) Zelluloid [Zel- п -s, -геп; обласний ~

lulo| id] n -(e)s, Zellhorn n -(e)s Gebietshauptstadt /=, -Städte, Gebietsmetropole

Цзльсій ч\ за Цельсієм nach /=, -п; обчислювальний ~

Celsius Rechenstation /=, -еп, Rechenzentrum п -s,

целюлаза ж Zellulase/= -tren; торговий ~
Einkaufszentrum
целюліт Zellulitis/=, -tiden,
чмед. п -s, -геп; ~
ваги фіз. Schwerpunkt
Zellgewebs|entzündung/=, -en, Pan- т -(e)s, -е;
~

міста Stadtzentrum п

nikulose/=, -n -s, -ren, Stadtmitte/=, Stadt| innere п

целюлоза ж Zellulose/ =, Zellstoff
m -(e)s
цемент ч Zement m/n -(e)s
цементація ж mex. Zementierung
/ =, -en; мет. Aufkohlung / =, -en,
Karburierung/=, -en; грунту Bo-
-п;
~
Землі Erdmittelpunkt т -(e)s;
2. (центр уваги, подій тощо, тж.
вогнище, осередок) Brennpunkt т
-(e)s, -е; в ~і уваги im Brennpunkt
(des Interesses)
~

централізац| І ія ж Zentralisierung
denvermörtelung/=, -en /=, -еп, Zentralisation/=, -еп; пост
цементний Zement-; ~
завод Ze¬ ~ії залізн. Stellwerk п -(e)s, -е.
909 цех

Stellwerks|anlage /=, -n, Stellwerk- кимось mit £>.); (маніритися) sich

zieren; розм. nicht viel [keinen
не ~

|anlage/=, -n

централізм ч Zentralismus m -

großen] Kram machen (з кимось mit

централізованЦий zentralisiert; D.)
(про управління) zentralgeleitet; церемоніал ч Zeremoniell n -s, -e
~a система змащення zentrales церемоніальний zeremoniell; ~

Druckschmiersystem n -s, -e, Zent- марш Parademarsch m -es,

ralschmier|anlage /=, -n; ~a -märsche

система управління Rundsteuersystem церемонія ж 1. Zeremonie/=, -i en;
n -s, -e Zeremoniell n -s, -e;
~

закриття
централізувати zentralisieren vt Abschlussfeier f =, -n,
централь ж Hauptleitung/=, -en Abschlussveranstaltung/=, -en; 2. див.
центральний Zentral-; Mittel-; церемонність
zentral; ~a вулиця Hauptstraße/=, церемонний zeremoniell; förmlich;
-n; ~a диспетчерська Zentrale/=, (манірний) geziert
-n; ~a нервова система церемонність ж Förmlichkeit f-,
Zentralnervensystem n -s; ~a передача Geziertheit /=
ч Zeriumn -s (хім. знак Ce)
(трактора) церій
Hauptlausgleichgetriebe
станція (телефонна)
n -s, =; ~a царкв||а ж Kirche/=, -n; вінчатися
Telefonzentrale f =, -n; ~ий вхід в ~i sich kirchlich trauen lassen*

Haupt|eingang -(e)s, -gänge;

m ~ий церковн||ий Kirchen-, kirchlich; ~a
затвор (фотоапарата) громада Kirch(en)gemeinde f-, -n;
Zentralverschluss m -es, -schlösse; ~ий ~a кафедра Kanzel f=, -n; ~e
нападник Mittelstürmer m -s, =
право Kirchenrecht n -(e)s, kirchliches
центратор ч Zentriervorrichtung/=, Recht
-en церковнослов'янський
центризм ч політ. Zentrismus m
=
kirchenslawisch; ~a мова die kirchenslawi-
центрист ч Zentrist m -en, -en sche Sprache; (зазвич. без артикля)
центрифуга ж Zentrifuge /=, -n, Kirchenslawische n -n; (зазвич. без
Schleuder/=, -n артикля) Kirchenslawisch n =/-s
ц
центрові|ий: ~e свердло цесарка ж зоол. Perlhuhn n -(e)s,
Anbohrer -s, =, -hühner
Zentrjerbohrer m -s, =,

Zentrumbohrer m -s, =; ~ий болт

цосія ж фін. Abtretung/=, -en,
Herzbolzen m -s, =
Zession f-, -en, Zedierung/=, -en

центрувати mex. zentrieren vt, цех ч 1. (виробнича одиниця, відділ

einmitten vt, ausrichten vt заводу) Werk п -(e)s, -е, Abteilung

центуріон ч icm. Zenturio m -s, -rio- f =, -еп; (приміщення)
nen Werkhalle f-, -n, Halle f-, -n; ливарний
церебральний Zerebral-, zerebral; Gießerei/=, -en; прокатний ~ ~

параліч мед. spastische Lähmung Walzwerk n -(e)s, -e; складальний

церебрастенія ж мед. organische Montagehalle [-39-]/=, -n; 2. (06
~

Hirnleistungsschwäche єднання ремісників однієї професії,

церезин ч спец. gereinigtes обов 'язкове) іст. Zunft /=, Zünfte;
Erdwachs, Zeresin n -s (добровільне об'єднання
церемонитися (viele) Umstände професії або суміжних
ремісників однієї
\розм. viel Federlesens] machen (з професій) іст. Innung/=, -еп
 цехівщина 910

цехівщина ж Zunftgeist т -es вати, канючити) (aufdringlich)

цеховий 1. (на заводі) Werk-; Ab-
teilungs-; 2. icm. Zunft-, zünftig
ЦЄЦ£ ж зоол. Tsetsefliege/=,-п
цибулина ж Zwiebel/=, -n
цибуля ж бот. Zwiebel/=, -п; (зеле¬
на) Lauch т -(e)s, -е; батун бот.
bitten*
vt; betteln (щось um A.)
циганка ж Zigeunerin/=, -nen
циганськЦий Zigeuner-; zigeuner¬
haft, zigeunerisch; Roma-; -а мова
Zigeunersprache /=; ~e життя
-

Zigeunerleben n -s; -ий соус харч.

Winterzwiebel /=, -п; -
ведмежа Zigeunersoße f=, -n, Zigeuner-Soße
бот. Bärlauch т -(e)s, -е; порей -

/=, -n; -ий табір Zigeunerlager n

бот. Porree т -s, -s; різан£ць
-

-s, =; Romacamp [-ke-] n -s, -s; -ий

бот. Graslauch т -(e)s, -е, шніцель харч. Zigeunerschnitzel m

Schnittlauch т -(e)s, -е; ріпчаста бот.
-

S,

Knollenzwiebel f =, -п; шалот

-
циганча c Zigeunerkind n -(e)s, -er

бот. Schalotte/=, -п цигана c див. циганча

цибух ч (lange) Tabakpfeifef-, -n цигаркЦа ж Papirossa f =, -rossy

цивілізація ж Zivilisation [-v-] f =, [-si], Zigarette f =, -n (mit
-en Mundstück); selbstgedrehte Zigarette;
цивілізований zivilisiert [-v-]; скрутити собі -у sich (D.) eine
(культурний) gesittet, sittsam Zigarette drehen
цивілізованість ж Zivilisiertheit цигарковий Zigaretten-; папір -

[-v-]/=; Gesittung/^ Zigarettenpapier n -s

цивілізувати zivilisieren vt цигарниця ж див. портсигар
цивільнЦий 1. zivil, Zivil- [-vi:l]; цигейка ж (хутро) Tsigaipelz [Сі-
bürgerlich, Bürger-; zivilrechtlich; gaja-Schafspelz, Zigaja-Schafspelz]
-а авіація (авіасправа) zivile [-V-] т -es, -е

Luftfahrt, Zivilluftfahrt/=; цигикати розм. (на піаніно)

(повітряний флот) zivile [-V-] Luftflotte klimpern vi; (на скрипці) fiedeln vt, vi
f =; -а оборона Zivilverteidigung цидула ж див. цидулка
[-V-] f =, Zivilschutz m -es; ~e цидулка ж розм. Schrieb т -(e)s, -е
Ц законодавство Zivilgesetzgebung цикада ж зоол. Zikade/=, -п

f =, -en; e право bürgerliches цикання с Zischen п -s, Gezische п

Recht, Zivilrecht n -(e)s; -ий одяг -s,Gezisch п -es

Zivil n -s; -ий позов zivilrechtliche цикати zischen vi

Klage, Zivilklage /=, -n; -ий цикл ч Zyklus т =, -len;

Zivilprozess m -es, -e; aecmp.
процес Kreisprozess тдихальний
-es, -е;
-

gemeiner Prozess; ходити у -ому Atmungszyklus т -len; робочий -

Zivil tragen*, in Zivil gehen* vi (s); Arbeitszyklus т =, -len; зардд-

-

2. ч Zivilist m -en, -en розряд Lade-Entlade-Zyklus т =,

цивільно-правовий zivilrechtlich -len

цигайськ||ий: ~a вівця зоол. Tsigai цикламен ж бот. Alpenveilchen п
=
n -s, -a, Cigaja-Schaf [Zigaja-Schaf] -s,

n -(e)s, -e циклічнЦий zyklisch; Zyklus-; ~е

циган ч Zigeuner m -s, =; Rom m -s, навантаження zyklische
Roma Belastung, Schwingungsbeanspruchung
циганити 1. (кочувати) /=, -en
herumzigeunern vz, zigeunern vi; 2. (випроху¬ циклічність ж Zyklizität f=, Kreis¬
911 цирков||ий

läufigkeit/=, Zyklus|arbeit/=; Rundfilter m/mex. n -s -s, =,

~

роботи derzyklische Arbeits|ablauf Patronenfilter m/mex. n -s -s, =

циклограма ж Zyklogramm n -s, -e циліндровЦий Zylinder-; ~a

циклоїда ж мат. Radkurve [-v-/-f-]/ потужність Zylinderleistung/=, -en,
=, -n, Radlini|e/=, -n, Zyklo||de/=, Leistung des Zylinders; ~e мастило
-n Zylmder|öl n -(e)s, -e
циклон ч 1. метеор. Zyklon m -s, цимбал||и мн муз. Zimbal n -s, -e/-s;
-e; 2. mex. Dampfreiniger m -s, =; <§> це мені по ~ax розм. das ist mir
Zentrifugal|abscheider m -s, =, Wurscht [Pomade; австр. Powild;

Zyklonlabscheider m -s, =; (в котлі) фам. wurscht|egal, piep|egal, piepe,

Kohlenstaub|abscheider m -s,
=
schnurz|egal, schnurz (und schnuppe)]
циклонний Zyklon-; сепаратор цинга ж мед. Skorbut m -(e)s
~

Zyklon|abscheider m -s, =
циклонічний метеор, zyklonisch
цикл£>п ч міф. Zyklop m -en, -en
циндрити див. марнотратити
=
цинізм ч Zynismus т
цинік ч Zyniker т -s, =

циклопічний zyklopisch; {велетен¬ цинічний zynisch

=
ський) riesig цинічність ж Zynismus т

циклотрон ч фіз. Zyklotron n -s, -e цинк ч Zink п -(e)s {хім. знак Zn);
циклювальн||ий: ~a машина mex. листовий ~
Zinkblech п -(e)s, -е

Ziehklingenmaschine/=, -n цинков| І ий Zink-; ~а обманка мін.

циклювати (mit der Ziehklinge) ab¬ Zinkblende /=, -п; ~а труна
ziehen* vt, abschlichten vt Zinksarg -(e)s, -Särge; ~е покриття
т

цикля ж Ziehklinge/=, -n Verzinkung/=, -en, Zink|überzug т

цикорій ч бот.
Zichori|e [-'qo:-/- -(e)s, -züge
'ko:-] f =, -n, Wegwarte f -, -n;
~

цинкографія ж полігр.
звичайний бот. Zichori|e f =, Zinkographie/^ -ijen, Zinkotypie/=, -Ijen;
-n, Gewöhnliche Wegwarte; ~

кача нний бот. Zuckerhut m -(e)s,
-hüte, Fleischkraut n -(e)s, -kräuter,
Herbstzichori|ef-, -n; кореневий
~
бот. Wurzelzichori|e /=, -n;
Zinkjätzerei/=, -en
цинкувати спец, verzinken vt
циновка ж {з лика) Bastmatte / =,
-п; (з очерету) Schilfmatte /=, -п; LU'
~

{із соломи) Strohmatte /=, -п; {із

листяний бот. Bleichzichori|e/=, -n, ситнягу) Binsenmatte/=, -п
Treibzichori|e f =, -n; салатний
~

цирк ч Zirkus т =; бродячий

~

=
бот. Chicoree ['Jikore:/ Jiko're:], m
=
Wanderzirkus т

//=, Endivie [-vl3]/=, -n циркати ausspucken vt, ausspeien* vt

цикута ж бот. Schierling m -s циркацтво c Zirkustrick m -s, -s

циліндр ч 1. mex., мат. Zylinder m циркач ч 1. {артист цирку) Zir-

-s, =; 2.
{капелюх) Zylinder m -s, =, kus|artist m -en, -en, Zirkuskünstler
Zylinderhut m -(e)s, -hüte m -s, =; 2. перен., розм.
gerissener
циліндричн||ий zylindrisch, wal¬ [gewandter, gelenkiger, geriebener]
zenförmig, Zylinder-, Walzen-; ~a Kerl, SchHtz|ohr n -(e)s, -en
передача Stirnradgetriebe n -s, =; цирков||ий Zirkus-; ~a ар£на
~a пила Trommelsägeblatt n -(e)s, Zirkusarena / =, -nen; ~a вистава
-blätter; ~a фреза Walzenfräser m -s, Zirkusvorstellung / =, -en; ~e
=, Zylinderfräser m -s, =; ~e колесо мистецтво Artistik /=; ~ий наїзник
Stirnrad n -(e)s, -räder; ~ий фільтр Kunstreiter m -s, =
 циркон 912

циркон ч мін. Zirkon т -s pumpe /=, -n, Umlaufpumpe/=, -n,

цирконій ч Zirkonium п -s (хім. знак Zirkulationspumpef=, -n
Zr) циркумфлекс ч філол. Zirkumflex
=
циркуль ч Zirkel т -s, m -es, -e

циркулювати zirkulieren vi; (про цирдз ч мед. Zirrhose/=, -n

кров) umlaufen* vi (s); (про гроші) цисдїда ж мат. Zisso|ide/=, -n
in Umlauf sein* vi (s) циста ж біол. Zyste/=, -n

циркулюючЦий zirkulierend, цисталгія ж мед. Zystalgie/=, -ijen,

umlaufend, Umlauf-; ~e мастило Harnblasenschmerz m -es, -en
umlaufendes Öl, Umlauflöl n -(e)s, -e; ~e цистерна ж (резервуар) Behälter m
повітря Umluft/=, Umwälzluftf- -s, =; (вагон, автомобіль)

циркулдр ч Zirkular n -s, -e,
Rundschreiben n -s, =, Rund| erlass n -es,
-e/aecmp. -lässe
циркулярний11.
(якийрозсилається як циркуляр) Zirkular-
Tankwagen m -s, =; мор. Tank m -(e)s, -e/-s
цистит ч мед. Zystitis f =, -flden,
Harnblasen,entzündung/=, -en
цистоплегія ж мед. Harnblasenläh-
mung/=, -en

циркулярн||ий2 спец, (який має цистоскоп ч мед. Zystoskop n -s, -e

форму кола, пов язаний з рухом по цистоскопія Blasenspiege-
ж мед.

колу) Kreis-, zirkulär; ~а блокада lung/=, -en, Zystoskopie/=, -i|en

мед. zirkuläre Blockade; ~а цистоспазм ч мед. Hamblasen¬
zyklothyme Depression; ~а
депресія мед. krampf -(e)s, -krämpfe m

пила тех. Kreissäge/=, -п; ~а цистотомія ж мед. Hamblasen¬

схема тех. Sammelschaltung f =, -en; schnitt m -(e)s, -e, Hamblasen|er|öff-
~ий душ мед. zirkuläre Dusche nung/=, -en
циркуляція ж Zirkulation f =, цитадель ж 1. (фортеця) Zitadelle
-en, Umlauf m -(e)s; (кругообіг) /=, -n; 2. перен., висок, (твердиня,
Kreislauf m -(e)s; примусова оплот) Hochburg/=, -en, Bollwerk
~

Pumpen|Umwälzung f =, -en, n -(e)s, -e, Feste/=, -n

erzwungener Umlauf, Zwang(s)|um- цитаза ж хім. Zytase/=, -n

Ц lauf m -(e)s; краві Blutkreislauf цитата ж Zitat n -(e)s, -e; (цитата
~

m -(e)s, Blutzirkulation f =, -en; для підтвердження, доказування)

~

грошей Geldumlauf m -(e)s; Beleg т -(e)s, -е; (витяг) Auszug т

~

під тиском Druck|umlauf m -(e) -(e)s, -züge

s;
~

повітря Luftumlauf m -(e)s, цитварнЦий Zitwer-; ~е сім я

Luft|umwälzung/=, -en Zitwersamen pl; ~ий полин бот.
циркуляційн||ий спец. Umlauf-, Wurmsamen т -s, =, Zitwerbeifuß т
Kreis-, Kreislauf-; ~a вода -es, Zitwerblüte/=, -n

Rückwasser n -s, Umlaufwasser n -s; ~a цитокін£3 ч біол. Zytokinese/=, -n

система Umlaufsystem n -s, -e, цитологія ж біол. Zytologie/=, Zel¬
Rundlaufsystem n -s, -e; ~e lenlehre /=, -n

змащення Kreislaufschmierung f =, цитоплазма ж біол. Zytoplasma п

-en, Öl|umlaufschmierung f =, -en, -s, -men, Zellplasma п -s, -men

Umlaufschmierung/=, -en; ~e цитостатик ч мед. Zytostatikum п -s,

опалення
Umlaufheizung f =, -en; ~e -ka, zytostatisches Mittel
повітря Umluft f =; ~ий насде цитотоксичний zytotoxisch,
Treibwasserpumpe/=, -n, Umwälz¬ zellschädigend
913 цілеспрямованість

цитохімія ж Zytochemie/= ціаноз ч мед. Zyanose/=, -n

цитра ж муз. Zither/=, -п ціанування c mex. Zyanbadhärten n

цитрат ч мін. Zitratп -(e)s, -е -s, Zyanhärtung / =, -en, Zyanisfe-

цитрина ж див. лимон rung/=, -en
цитрист ч муз. Zitherspieler т -s, = ціанувати mex. zyanisieren vt
цитристка ж муз. Zitherspielerin цівка ж 1. (струмінь) Strahl m -(e)
/=, -nen s; 2. текст, (шпулька для
цитрон ч бот. Zitronatzitrone/= -п намотування ниток) Spule /=, -n, Bobine

цитрус ч бот. Zitrusfrucht/=, -fru¬ / =, -n; 3. mex. (деталь

chte передавального механізму) Getriebestock

цитрусові І ий 1. Zitrus-; 2.: ~і мн бот. m -(e)s, -stocke, Triebstock m -(e)s,

Zitrusgewächse pl, Zitrusfrüchte pl -Stöcke, Rollenzahn m -(e)s, -zähne;

цитування c Zitierung/=, -en 4. (частина ложа рушниці тощо)
цитувати zitieren vt, anfuhren vt Vorderschaft т -(e)s, -schäfte
цить! pst!; груб, kusch dich!; -'re! цівков||ий: к&лесо Triebstock¬
pst!; груб, kuscht euch! zahnrad n -(e)s, -räder, Zapfenrad n

циферблат ч (годинника) Zifferb¬ -(e)s, -räder, Zapfenzahnrad n -(e)s,

latt n -(e)s, -blätter; (приладу) -räder
Skalenscheibe /= -n цідилко c Seihe /=, -n, Seihtuch n

цифр||а ж Zifferf-, -n; (число) Zahl -(e)s, -tücher, Seiher m -s,

=

/=, -en; контрольні ~и цідити 1. (пропускати рідину крізь

Kontrollziffern pl; ек. Richtsatz m -es, -sätze, сито, сітку тощо для очищення)

Vorgabeziffer/=, -n, Richtzahlen pl; seihen vt, durchseihen vt; 2.

~ами [у ~ax] in Ziffern (фільтрувати) filtern vt; 3. (повільно
цифро-аналоговий digital-analog; через вузький отвір з більшої
~

перетворювач Digital-Analog- посудини в меншу, зазвич. за

Wandler m -s, =, Digital-Analog- крана) einzapfen vt, zapfen vt;

допомогою

крізь зуби die Worte zwischen

=
Umsetzer m -s, <§> ~

цифрові|ий Ziffern-; Zahlen-; мат. den Zähnen hervorstoßen*, durch die

digital; ~a величина Digitalgröße
/=, -n; ~a пам ять комп. digitaler
Speicher; ~e кодування
Zahlenverschlüsselung / =, -en; ~i дані
Zahlen| angaben pl
цицька ж (розм.) Zitze/=, -n
ціан ч хім. Zyan [Cyan] n -s
ціанат ч хім. Zyanat n -(e)s, -e
ціанізація ж mex. Zyanisierung/=,
-en
ціанистоводнев||ий: ~a
Zähne sprechen* vt, vi -Ц
цікавий interessant; (допитливий)
wissbegierig, neugierig;
(захоплюючий) spannend; (розважальний)
unterhaltsam
цікавити interessieren vt; Interesse
erwecken vt; ~ся sich interessieren,
Interesse haben* (чимось ftir A.)
цікавість ж Wissbegier
[Wissbegierde]/=, Neugier [Neugierde]/=;
кислота Interesse n -s, -n

Blausäure/=, -n цІл||е c Ganze n -n; мат. ganze Zahl;

ціанистий хім. Zyan-; калій ~
<§> в
-ому insgesamt; in seiner
Zyankali n -s Gesamtheit
ціанід ч хім. Zyanid n -(e)s, -e цілеспрямований zielbewusst,
ціановЦий хім. Zyan-; ~a кислота zielstrebig; (у стараннях) strebsam
Zyansäure/=, -n цілеспрямованість ж Zielbewusst-
 цілиЦй 914

sein п -s, Zielstrebigkeit /=; цілком ganz, gänzlich; (зовсім)

Strebsamkeit /= völlig; (повністю) vollständig; (nepee.
цілиЦй (неушкоджений) heil, про негативні явища) total; (у
unversehrt, unverletzt; (цілковитий, всіх деталях, абсолютно)

повний) ganz, voll; ~e число мат. vollkommen; (без залишку) restlos; ~

ganze Zahl; ~ий і неушкоджений віддаватися (якійсь справі) sich

heil und unversehrt; heil und ganz; mit Leib und Seele [mit Haut und
gesund und munter; wohlbehalten; Haar(en), restlos] widmen (чомусь
~ий день den ganzenTag; tags|über; D.); вірно [правильно] ganz
~

~ими дндми tagelang, ganze Tage richtig; і повністю ganz und gar,
~

hindurch; ~ий рік ein volles Jahr, voll und ganz, vollständig
das ganze Jahr (hindurch) цілоденно tagelang, ganze Tage
цілин||а ж Neuland n -(e)s, hindurch
Jungfernboden m -s, -böden, цілодобовЦий Tag- und Nacht-; ~a
Jungfern]erde /=, jungfräulicher Boden; робота dreischichtige
піднімати ~y Neuland urbar machen [vierlundzwanzigstündige] Arbeit, Tag- und
[erschließen*] Nachtarbeit/=, -en
цілитель ч (у казках, тж. ірон.) цілодобово Tag und Nacht, rund um

Wunderdoktor т -s, -en die Uhr, 24 Stunden

цілителька ж (у казках, тж. ірон.) цілорічно ein ganzes [volles] Jahr
Wunderdoktorin/=, -п цілочисловий мат. ganzzahlig
цілити 1. тж. перен. zielen vi, цілувати küssen vt; ~ся sich küssen
abzielen vi (кудись auf А.); 2. перен. цілушка ж Brotkanten m -s,
=

(натякати) andeuten vt, anspielen ціль ж 1. Ziel n -(e)s, -e; (мішень)

vi (на щось, когось auf А.)', Zielscheibe f =, -n; наземна
~

(мітити) anstreben vt військ. Erdziel -(e)s, -e;

n рухома
цілитися 1. zielen vi (на щось, ~
військ, bewegliches Ziel; не

auf А., nach D.);

когось зі зброї das
~
влучити в ~
das Ziel verfehlen; перен.
Gewehr anlegen; 2. перен. (мати на fehlschlagen* відокр. vi, ins Leere
Ц меті) розм. es abgesehen haben* schießen* vi; попасти в das ~

(на щось auf А.) Ziel treffen*; перен. ins Schwarze

цілісний (неподільний) ungeteilt; treffen*; 2. перен. (мета) Ziel n -(e)
(монолітний) ganz, einheitlich, s, -e; (мета дії, вчинку,
ganzheitlich; (який становить призначення) Zweck т -(e)s, -е; (намір)
єдине ціле, тісний зв 'язок) Absicht /=, -en

zusammengehörig, zusammengehörend цільний див. цілісний

цілісність ж Ungeteiltheit f =, цілі£щ||ий Heil-; heilsam,
Ganzheit /=; політ.
Unteilbarkeit /=, heilkräftig; ~а рослина Heilpflanze f =.
Integrität /=; Zusammengehörigkeit -п; ~ий засіб Heilmittel п -s, =; ~і

f= трави Heilkräuter pl
цілість ж Ganzheit f =; цілющість ж Heilsamkeit f=,

Unversehrtheit/=
(неушкодженість) Heilkräftigkeitf=
цілковит||ий ganz, völlig; (nepee. Цін||а ж 1. Preis m -es, -e; єдина ~a

про абстрактні поняття) Einheitspreis m -es, -e; завищена

vollständig; ~a брехня eine faustdicke überhöhter [zu hoch

Lüge festgesetzter] Preis, Überpreis m -es, -e; за¬
915 цокати

купівельна ~а Ankaufspreis т -es, що трапляється нечасто) гаг; а

-е; роздута [нечувано висока] посилкаWertpaket п -(e)s, -е,
-а розм. gesalzener [gepfefferter] Paket mit Wertangabe; ~е поштиве
Preis; зниження -

Preissenkung відправлення Wertsendung / =,

/=, -еп; коливання -еп; ~ий лист Wertbrief т -(e)s,
~

Preisschwankung/^ -еп; падіння das Fallen

-

-е; -ий предмет Wertgegenstand т

[Sinken] der Preise; (різке) -(e)s, -stände, Wertstück п -(e)s, -е;
Preissturz m -es, -stürze; підвищення ~і папери Wertpapiere pl; 2. перен.

Preissteigerung / =, -en; ріст wertvoll, hochwertig

- ~

Preiserhöhung / =, -en; фіксація цінник ч Preisschild п -(e)s, -er

~и Preisfestlegung /=, -en; падати ціннісний wertmäßig, Wert-
в -і im Preis sinken* vi (s); цІнн||ість ж Wert т -(e)s, -е; (рід¬
підвищуватися в ~i im Preis steigen* кісна річ) Rarität / =, -еп перен.
vi (s); роздувати ~и die Preise in (значимість) Stellenwert т -(e)s,
die Höhe treiben* [hochtreiben*, -е; -ості мн Werte pl, Wertsachen pl;
aufschrauben]; ~и підвищуються духовні -ості geistige Werte;
die Preise steigen* vi (s); за велику матеріальні -ості materielle Werte,
~y zu einem hohen Preis(e); Sachwerte pl; <§> переоцінка
(дорого, дорогою ціною) teuer; за малу -остей die Umwertung der Werte
-у zu einem niedrigen Preis(e); ЦІНОВИЙ Preis-
(дешево) billig; 2. перен. (вартість) ціноутварення c Preisbildung / =,
Wert m -(e)s, -e; <§> бути в ~i hoch -en, Preisgestaltung/^ -en
im Preise stehen* vi; знати собі ціноутвдоювальний preisbildend
~y sich (D.) seines Wertes bewusst цінувати 1. (визначати ціну) schät¬
sein* vi (s); набивдти собі ~y sich zen vt; 2. перен. (віддавати
in den Augen anderer höher stellen; належне) würdigen vt
цьому ~и немає das ist nicht mit цінуватися wertvoll [hochwertig]
Geld zu bezahlen, das ist sein* v/ (s)
unbezahlbar; das ist für [um] keinen Preis feil; ціп ч с.-г. Flegel m -s,
=

будь-якию -цю [за всяку ~у] um ціп-ціп piep-piep! ід

jeden Preis; koste es, was es wolle; ціпеніти erstarren vi (s), steifwerden*
розм. auf Biegen oder [und] V? (s)

Brechen, es mag biegen oder brechen, ці пак ч Stock m -(e)s, Stöcke; Stab
und wenn der ganze Himmel dabei m -(e)s, Stäbe;
Spazierstock m -(e)s,
einstürzt; добиватися -£10 чогось -Stöcke
erkaufen vt (ціною чогось durch цісар ч icm. Kaiser m -s, =
A., um den Preis von ZX); по ~i й цмокати 1. (розм.) (губами) schmat¬
товар (прислів 'я) wie der Preis, so zen vi; 2. (цілувати) küssen vt

die Ware; тоді йому -у взнаєш, як цмокнути див. цмокати

йога втердєш див. що маємо -

не цнота ж Keuschheit/=, Jungfräu¬

дбаємо, втративши -

плачемо lichkeit /=; Unberührtheit/=

цінитель ч Schätzer т -s, =; цнотливий keusch, jungfräulich; un¬

(знавець) Kenner т -s, =; -

мистецтва berührt
=
Kunstkenner т -s, цнотливість ж див. цнота
ці нити (ся) див. цінувати(ся) цокати 1. (про годинник) ticken vi;
цІнн| І ий 1. Wert-; (цінний через те, 2. (копитами про коня) klappern
-
 цокатися 916

vi; ~

зубами mit den Zähnen rik /=, -en; ~ий пісок Streuzucker
klappern vi m -s, Sandzucker m -s; ~ий сироп
цокатися anstoßen* vi Zuckersirup m -s

Ц£кіт чGeklapper n -s, Klappern n -s; цукрувати zuckern vt, überzuckern

~
копит Hufgeklapper n -s vt, mit Zucker bestreuen vt
цоколь ч 1. буд. Sockel m -s, =; 2. ел. цунамі c Tsunami m =, -s

Sockel m -s, цупити розм. klauen vt;

=
Fassung/=, -en фам. zapp-
цокольний Sockel-; zarapp machen vt
~
контакт ел.

Bodenkontakt m -(e)s, -e;

~
поверх цупкий fest, stark, hart; starr; папір ~

буд. Sockelgeschoss n -es, -e Hartpapier n -(e)s

цокотати 1. див. цокати; 2. див. цуратися beiseite treten* vi (s), zur
цвірчати; 3. див. базікати Seite gehen* vi (s); aus dem Wege
цс pst! gehen* v/ (s) (когось D.); meiden* vt
цугом 1. mit hintereinander цурк||а ж І. (обрубок дерева)
eingespannten Pferden; 2. hintereinander Holzblock т -(e)s, -blocke, Klötzchen n

цуґтромбйн ч муз. Zugposaune /=, -s, =; 2. (кляп, затичка) Knebel