ЗВЕДЕНИЙ ЗАГІН 208 ЗЕНІТНОЇ РАКЕТНОЇ БРИГАДИ

2 0 8
« Без нас ніде »

Зенітна гармата 20/1 мм M75

(Опис, зміст та обслуговування)

Керівництво служби

МИКОЛАЇВ
2022

1
2
 ЗМІСТ

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 5

Розділ II ОПИС ГАРМАТИ 10

1. — АВТОМАТ 10
1. Ствол з газовим гальмом і газовою камерою 10
2. Ствольна коробка 13
3. Затвор 18
4. Кульовий барабан 20
5. Розбірка та монтаж деталей автоматики 23
6. Робота автоматичних частин 26
2. — ЛАФЕТ 28
1. Верхний лафет 28
2. Нижний лафет 41
3. — ХОДОВА ЧАСТИНА 44
4. — ПРИСТРІЇ ПРИЦІЛЮВАННЯ 47
1. Зенітний коліматорний приціл М73 47
2. Зенітний механічний прицільний пристрій 49
3. Теоретичні основи прицільних приладів 51
4. Приціл для стрільби по цілям на землі 51
5. — ЗАПЧАСТИНИ, ІНСТРУМЕНТИ ТА АКСЕСУАРИ 53

Розділ III ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ 55

Розділ IV ОПИС ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ БОЄПРИПАСІВ 59

1. — ОПИС БОЄПРИПАСІВ 59
1. Снаряди
59
2. Підривник
61
3.Гільза з пороховим зарядом і капсуль 62
4. Маркування боєприпасів 62
5. Пакування боєприпасів 62
2. — ПОВОДЖЕННЯ З БОЄПРИПАСАМИ 63
1. Розміщення, зберігання та обслуговування боєприпасів 63
2. Підготовка боєприпасів до стрільби 63

Розділ V БОЙОВА РОБОТА ЗЕНІТНОГО ВІДДІЛЕННЯ 65

1. — ЗАГАЛЬНІ
ВІДОМОСТІ 65
2. — ПІДГОТОВКА ГАРМАТИ ДО
СТРІЛЬБИ 67
3. — ПОСТАНОВЛЕННЯ ГАРМАТИ В БОЙОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
3
 67
4. — ПЕРЕГЛЯД ГАРМАТИ ПЕРЕД
СТРІЛЬБОЮ 69
5. — ПЕРЕВІРКА
ГАРМАТИ 71
1. Перевірка лінії прицілювання
2. Перевірка гідравлічного гальма
6. — ОСНОВНЕ ПОЛОЖЕННЯ
1. — ПІДГОТОВКА ДО БОЙОВОЇ РОБОТИ.

Розділ VI СТРІЛЬБА ЗА ЦІЛЯМ У ПОВІТРЯНОМУ ПРОСТОРІ

1. — ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. — ПІДГОТОВКА ДО ВІДКРИТТЯ ВОГНЮ
3. — ВІДКРИТТЯ ВОГНЮ
4. — СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЦІЛЕВКАЗВКОЮ
5. — ПРИПИНЕННЯ СТРІЛЬБИ
6. — ПРИПИНЕННЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПІСЛЯ СТРІЛЬБИ
7. — СПОСОБИ ЦІЛЕВКАЗАННЯ У ПОВІТРЯНОМУ ПРОСТОРІ
1. Стрільба основним способом
2. Стрільба по цілях на вогневій позиції для самооборони

Розділ VII СТРІЛЬБА ПО НАЗЕМНИМ (ВОДНИМ) ЦІЛЯМ

1. — ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2. — СТРІЛЬБА ПО НЕРУХОМИМ ЦІЛЯМ
3. — СТРІЛЬБА ПО РУХОМИМ ЦІЛЯМ

Розділ VIII ПІДГОТОВКА ДО ПОХОДУ

1. — ПІДГОТОВКА ГАРМАТИ ДО МАРШУ БУДСИКУВАТИ
АВТОМОБІЛЕМ
1. — ПІДГОТОВКА ГАРМАТИ ДО МАРШУ ДО
БУКСИРУВАННЯ ГУЖОВИМ ТРАНСПОРТОМ
2. — ОГЛЯД ГАРМАТИ ПЕРЕД ТА ПІД ЧАС МАРШУ

4
 Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.- Зенітна гармата 20/1 мм М75 призначена для стрільби по цілям у

повітряному просторі на відстань до 1500 м, а при необхідності може бути
використана також для стрільби по цілях на суші та воді.
2.- Конструкція лафета дозволяє швидко переводити гармату з похідного
положення в бойове і навпаки. Ця гармата може стріляти, коли вона
прикріплений до автомобіля, з коліс під час коротких зупинок. Підготовлену до
стрільби гармату можна транспортувати на платформі автомобіля. Конструкція
дозволяє швидко і легко розбирати гармату на вузли і розміщувати для дії на
терасах дахів будівель і подібних об'єктів. Основний спосіб транспортування
гармати - автомобільний транспорт у тандемному буксирі. Гармата призначена
для перевезення візком і транспортування з ручками.
3. Для ураження цілей у повітряному просторі та на землі
використовуються наступні види боєприпасів:
— постріли з уламково–фугасним запалювально-трасуючим снарядом
миттєвої дії М57 ТЗО, постріли з уламково–фугасним запалювальним
снарядом миттєвої дії М57 ТЗ, постріли з бронебійно-запальним снарядом.

Малюнок 1 Зенітна гармата 20/1 мм М75 у похідному положення

5
 4. Гармата оснащена трьома прицільними пристроями: зенітним
рефлекторним прицілом (ПАРНС), призначеним для наведення на цілі в
повітряному просторі, який використовує координати цілі: напрямок (B), кут
місця (E) і середню дальність стрільби (Dsr). ), і параметри руху цілі: швидкість
цілі (Ve) і курс цілі (q);
зенітний механічний приціл (ПАМНС) - це допоміжний пристрій наведення
призначений для стрільби по цілях у повітряному просторі, який використовує
координати цілі: напрямок, кут місця та середню дальність стрільби та
параметри руху цілі: швидкість та курс цілі;
-у прицілі для стрільби по цілях на землі, в оптиці нанесена шкала дальності
та бокових упереджень.

Малюнок 2 Зенітна установка 20/1 мм М75 у бойовому положенні

Рисунок 3 — Зенітна гармата 20/1 мм М75 у бойовому положенні на колесному ходу

5. — Конструкційні дані:
— початкова швидкість снаряда — 850 м/с
— скорострільність — 650-750 постр/хв
— максимальна дальність по горизонталі 5500 м
— максимальна вертикальна дальність 4000 м
— дальність успішної стрільби по цілі в повітрі всього 1500 м
— висота успішної стрільби по повітряних цілях до 1000 м
— довжина відкату коробки з трубою від 18 до 22 мм

6
 — виступ наконечника бойка під час пострілу 1,7 1,9 мм
— горизонтальне поле дії необмежене 360°
— вертикальне поле дії від -8° до +83°
— швидкість пуску гармати в напрямку відштовхуванням педалей до 90°/с.
— швидкість пуску гармати в напрямку відштовхуванням від землі до
120°/с.
— один поворот штурвала кутового пристрою супроводу цілей у
повітряному просторі змінює кут місця на 15°.
— один оберт колеса висотного пристрою супроводу цілей на землі змінює
кут на 2°.

6. — Дані про вагу:

— вага гармати в похідному положенні, підготовленої до буксирування
автотранспортом, 275 кг.
— вага гармати в бойовому положенні 232 кг
— вага верхнього лафета 39 кг
— вага люльки з нівеліром 30 кг
— вага автомата 49 кг
— вага паралелограма прицільного пристрою 7,5 кг
— вага прицільного пристосування з пакувальною коробкою — 7 кг
— вага сидіння навідника 7 кг
— вага нижнього лафета з причіпним паралелограмом 65 кг
— вага нижнього лафета без плечей і паралелограма 33,5 кг.
— маса причіпного паралелограма 19 кг
— маса педалей приводу наведення по азимуту 3 кг
— маса колісного ходу 54 кг
— маса тіла колісного ходу 21,5 кг
— маса двох коліс 25 кг
— вага двох крил 7,5 кг
— маса порожнього барабана 13,5 кг
— вага повного барабана з 60 кулями 29 кг
— маса порожньої коробчатого магазину 2,5 кг
— вага повного коробчатого магазину з 10 кулями 5,25 кг
— маса інструменту ЗІП 13 кг
— вага кришки ствольної коробки 6 кг

7. — Дані про розміри:

- довжина гармати в похідному положенні 4100 мм
- ширина гармати в похідному положенні 1500 мм
- висота гармати в похідному положенні 1600 мм
— ширина колії — 1230 мм
— нижня точка гармати на марші від 215 до 315 мм
— висота вогневого рубежу без колісного
ходу нижній 455 мм
вище 600 мм
7
 — висота лінії вогню від колісного
ходу нижній кліренс 685 мм
вищий кліренс 785 мм

8. — Дані про прицільні пристрої:

Зенітний рефлекторний пристрій прицілювання з граничними значеннями:

— горизонтальне поле зору — 40°
— вертикальне поле зору 21°
— необмежений напрямок 360°
— висота від —8° до +83°
— середня дальність стрільби 800 м
— швидкість цілі 50, 100, 150, 200, 250 і 300 м/с.
— необмежений курс цілі для швидкостей цілі до 150 м/с і обмежений
для більших швидкостей.

Зенітний механічний пристрій наведення з граничними значеннями:

— необмежений напрямок 360°
— висота від —8° до +83°
— середня дальність стрільби 800 м
— швидкість цілі 50, 100, 150, 200, 250 і 300 м/с.
— цільовий курс необмежений для цільових швидкостей до 200 м/с і
обмежений для більших швидкостей.

Бінокль для стрільби по наземних цілях:

— збільшення в 2,8 рази
— поле зору 8°
— дистанція прицілювання 1600 м
— бічні поправки (зліва і справа) 40 тис

9. — Дані про боєприпаси:

— вага пострілу від 261 до 274 г
— вага снаряду від 132 до 173 г
— вага заряду ВР від 6 до 12,1 г
— самознищення снаряду після закінчення часу польоту від 4,5 до 8 секунд
— середній час горіння трасера не менше 8,2 с
— упаковка боєприпасів по 100 шт

10. — Інші дані:

— допустимий настріл на ствол при безперервній стрільбі 180 пострілів

— охолодження ствола після безперервної стрільби 180 пострілів
(обливання водою або мокрими ганчірками) від 5 до 10 хв.

8
 Рисунок 4 — Зенітна установка 20/1 мм М75 в бою:
у положенні, прикріпленому до автомобіля

Швидкість тяги двигуна:

— на автомагістралях і дорогах із сучасним або модернізованим покриттям
до 60 км/год
— на дорогах із застарілим покриттям до 20 км/год

9
 Розділ II. ОПИС ГАРМАТИ

11. — Основними частинами гармати є:

— автомат,
— лафет,
— ходова частина,
— прицільні пристрої,
— запчастини, інструменти та пристосування.

2. — АВТОМАТ

12. — Автомат (рис. 5) розміщений і закріплений на люльці

станка. До складу автомата (рис. 5) входять:
— ствол (2) з газовим гальмом (1) і газова камера з поршнем (3);
— ствольна коробка (4), i
— затвор (рис. 16).

Рисунок 5 — Автомат у складеному стані:

а — газове гальмо; 2 — ствол; 3 — газова камера з поршнем; 4 — ствольна коробка.

1) СТВОЛ З ГАЗОВИМ ГАЛЬМОМ І ГАЗОВОЮ КАМЕРОЮ

13. — Ствол (рис. 6) служить для забезпечення пострілу, а також для

забезпечення правильного польоту та стійкості снаряда на траєкторії, надання
йому швидкість обертання.

Рисунок 6 — Ствол:
1 — поперечний напівкруглий паз для валу стабілізатора газового гальма;
2 — різьба на гирлі для вгвинчування газового гальма; 3 —поріг; 4 — кільце газової
камери; 5 — конічний перехід і роликова арматура ствола; 6 — різьблення на задній частині
ствола.
На гирлі ствола є поперечна напівкругла канавка. (Мал. 6, 1 та Мал. 7, 4)
для валу кріплення газового гальма та різьблення (Мал. 6, 2 та Мал. 7, 5) для
вкручування газового гальма. Ствол має злегка конічну форму з порогом
навколо її середини (3), конічним переходом і роликовим посиленням (5).

10
Кільце газової камери (4) натягнуто на середню частину труби і закріплено
двома палями. У стволі під кільцем є отвір діаметром 2,75 мм для проходу
порохових газів у газову камеру. Задня частина труби закінчується різьбою (6)
для кріплення в коробі. Труба захищена від саморозкручування гвинтом-
запобіжником.
Внутрішня частина ствола розділена на гладку частину з перехідним
конусом, який утворює ложе кулі, і рифлену частину, яка утворює напрямну
снаряда.
Направляюча снаряда має 12 полів і 12 канавок з постійним поворотом зліва
направо, що становить 7°.
14. — Газове гальмо (рис. 7) служить для зменшення віддачі ствола. Має
циліндричну форму, має злегка конічні кінці. На передній частині газового
гальма з внутрішньої сторони є чотири круглі ребра і чотири канавки, об які
вдаряються порохові гази при виході з горловини ствола. Середня частина має
косі еліптичні отвори (8) для проходу порохових газів. На задній частині
розташовані поперечний круглий шліц для вала газогальмівного стабілізатора
(2) і посадочне місце крила пружини а — гальмівного стабілізатора (3). Задня
частина газового гальма посилена і в середині має різьбу для загвинчування
горловини труби (5).

Рисунок 7 — Газове гальмо:

1 — газове гальмо; 2 — поперечний круглий шліц під вал стабілізатора газового гальма;
3 — виїмки— підшипники крила пружини стабілізатора газового гальма; 4 — поперечний
напівкруглий паз для вала стабілізатора газового гальма; 5 - різьблення на горловині
газогальмівної трубки; 6 — труба; 7 — стабілізатор газового гальма; 8 — еліптичні
отвори для проходу порохових газів.

15. — На стволі зверху розміщена газова камера з поршнем (рис. 5, 3).

Служить для прийому частини порохових газів зі ствола, під впливом яких
автоматично відкривається затвор. Частинами газової камери з поршнем є:
кільце газової камери, клапан регулятора вогню, циліндр газової камери,
поршень газової камери з пружиною та гвинтом — стопором поршня.

11
 Рисунок 8 — Газова камера з поршнем:
1 — шплінт; 2 — фіксатор клапана; 3 — клапан — регулятор стрільби; 4 — циліндр
газової камери; 5 — поршень газової камери; 6 — пружина поршня газової камери; 7 —
гвинт — стопор поршня ; 8 — гвинт кріплення — стопор поршня .

16. — Кільце газової камери (рис. 6, 4) натягується на ствол і закріплюється

за допомогою двох пальців, які входять у поперечні пази ствола. Його верхня
частина має вушко, яке утворює сідло клапана — регулятора стрільби. Вушко
всередині, біля дна, має отвір, який збігається з отвором на стволі і служить для
проходу частини порохових газів із ствола.
17. — Клапан — регулятор стрільби (рис. 8, 3) має на передній частині
шестигранну головку з кільцевим виходом для закриття передньої секції вушка
кільця газової камери. Фіксатор клапана (2) натягується на головку клапана, яка
закріплена щілиною (1), яка проходить через отвори на головці клапана. Клапан
лише частково порожнистий усередині, і має круглий отвір діаметром 1,9 мм
прямо в цій порожнині.
При збільшенні швидкості стрільби автомата, яка визначається під час
капітального ремонту, встановлюється клапан контролю вогнем з отвором 1,8
мм, для підтримки швидкості стрільби в установлених межах. Ці зміни клапана
зареєстровані в технічній книжці автомату.
18. — Циліндр газової камери (рис. 8, 4) має форму порожнистої спіралі і
з’єднує клапан — регулятор вогню (3) з поршнем газової камери (5). має
циліндричний вихід з різьбою, на який нагвинчений клапан-регулятор вогню.
Знизу край циліндра газової камери має напівкруглі виходи для кращої посадки
циліндра на ствол. Внутрішня стінка циліндра гладка, щоб поршнева головка
газової камери могла легко ковзати.
19. — Поршень газової камери з пружиною (рис. 8, 5 і 6) має на передній
частині круглі канавки для кращого ущільнення циліндра, змащування головки
поршня і збирання сміття. Задня частина поршня має трикутні скошені грані, а
знизу напівкруглу для посадки на ствол. На тильній стороні розташоване
поздовжнє кругле ложе поршневої пружини газової камери (6), в яке частково
входить гвинт — поршневий стопор (7). Бічні сторони поршня задніми кінцями
спираються на штовхачі затвора (рис. 9, 1).
Пружина поршня газової камери (6) постійно штовхає поршень вперед,
одним кінцем спирається на круглий підшипник поршня, а іншим на гвинт -
стопор поршня.
20. — Гвинт-стопор поршня (рис. 8, 7) передньою гладкою частиною
входить в ложе пружини поршня, а на задній частині має різьблення для
кріплення навколо ствольної коробки (рис. 9, 2). Таким чином, він зв'язує
поршень з коробкою і направляє поршень під час руху вперед і назад. На задній
частині він має шестигранну головку, на яку натягується стопор (8),
закріплений щілиною (1), яка проходить через отвори шестигранної головки.

2) СТВОЛЬНА КОРОБКА

12
 21. — Ствольна коробка (рис. 9) з’єднує всі частини автомата в одне ціле та
уніфікує їх роботу. У ній розміщені затвор із замком, поворотна пружина зі
шпинделем і деталі для ручного заряджання. Крім того, ствольна коробка має:
механізм подачі снаряду, деталі спускового механізму і кришку ствольної
коробки.

Рисунок 9 — Ствольна коробка, верхня сторона:

1 — пальці штовхача затвору; 2 — вушко із закрутками для гвинта-стопора поршня
газової камери; 3 — випускний патрубок на передній частині ящика; 4 — насічки —
позначки на коробці; 5 — поздовжній отвір ствольної коробки; 6 — пази для посадки
направляючої рами; 7 — напис найменування та номера автомату; 8 — пази для затильника; 9
— бічні повзуни коробки для з'єднання з передніми і задніми пазами люльки; 10 — заклепки
— кріплення затвора.

Ствольна коробка має чотирикутну форму. На лицьовій стороні вона

вирізана по колу і має посадочні місце для ствола. З обох боків є роликові
виходи, які утворюють посадочні місця штовхачів затвору (1). На передній
частині зверху розташоване вушко з поворотами для гвинта-стопора поршня
газової камери (2). Зверху розташований поздовжній отвір (5) із пазами для
встановлення направляючої рамки приймача магазинів (6). Дві поперечні
насічки (4) в середині пазів служать міткою для правильного розташування
направляючої рамки приймача магазинів. Зворотна сторона коробки має гладку
поверхню, на якій написані назва та номер машини. Задній торець вирізаний
вертикально, а збоку є два вертикальних паза (8) для встановлення затильника.
Права сторона коробки має циліндричну частину (рис. 11, 12), яка служить
місцем для деталей для ручного заряджання. Передній отвір циліндричної
частини ствольної коробки має повороти для кріплення кришки зі
стабілізатором передньої частини пружинних частин для ручного заряджання
затвора.

13
 Малюнок 10 — Ствольна коробка, нижня сторона:
1 — передні виходи — повзуни ствольної коробки для з'єднання, з цапфами або
люльками; 2 — повзун затвора; 3 — поздовжні пази виїмки для розміщення деталей
спускового механізму; 4 — задні повзуни корпусу для з’єднання з лапами люльки; 5 —
зуб- фіксатор затвора; 6 — вісь зубців фіксатора; 7 — зуб опори фіксатора затвора; 8 —
відбійники опори зуба фіксатора; 9 — кутова шпонка опори зуба фіксатора, призначена
для зняття опори зуба фіксатора затвора; 10 — опорні пластини бампера.

Рисунок 11 — Ствольна коробка з кришкою та деталями спускового механізму:

1 — трубка стабілізатора; 2 — пластина кріплення ригеля порогового замка стулки; 3 —
облямівка порога; 4 — гвинти- стабілізатори порога замка затвора; 5 — курок; 6 — кришка
спускових частин; 7 — підйомник зубів фіксатора; 3 — пружинний стабілізатор двері; 9 —
портер; 10 — кільцевий отвір для з'єднання з гідрогальмом; 11 — ланцюг деталей ручного
кріплення; 12 — циліндрична деталь — деталетримач для ручного кріплення; 13 —
поздовжній еліптичний шліц для порога замка затвора.

Внутрішня сторона циліндричної частини поздовжньо розрізана навпіл. У

циліндричній частині ковзають ніпель з правого боку затвора і зуб циліндра
деталей ручного кріплення (рис. 19, 6). В отвір заднього торця циліндричної
частини розміщена напрямна ланцюга (рис. 19, 3), яка закріплена двома
штифтами.
Близько середини нижньої сторони корпусу з правого боку є поздовжня
еліптична щілина для порога замка затвора. Поріг кріпиться гвинтами (рис. 11,
4), які кріпляться пластиною (рис. 11, 2), щоб вони не відкручувалися.
Стопорна пластина (рис. 11, 3) запобігає пересуванню порога. Права і ліва
сторони ящика спереду і ззаду мають виходи (рис. 10, 1 і 4), які утворюють
полозки для з'єднання з передніми і задніми лапами люльки. Між передніми
виходами і станиною порога замка гвинтами кріпляться шибери (рис. 10, 2).
На передній частині, з нижнього боку коробки, є круглий отвір для
вкручування стопора ствола (рис. 11, 1).
Нижня сторона ствольної коробки має передній і задній отвір. Передня
14
частина служить для розміщення затвора і проходу викинутих порожніх гільз.
Останній має ряд поздовжніх пазів і виїмок (рис. 10, 3) для розміщення деталей
спускового механізму (рис. 11, 5 і 6), під якими знаходиться зуб-фіксатор з його
опорою. На задньому торці ствольної коробки, біля дна, є круглий отвір для
встановлення пальця-фіксатора кришки спускового механізму ствольної
коробки (рис. 11, 8).
22. — Приймач магазину (рис. 12) розташован на верхній стороні ствольної
коробки над поздовжнім отвором (рис. 9, 5). Складається з направляючої рами
(1) і фіксатора магазину.
23. — Рамка вступу (рис. 12, 1) квадратна. На передній частині є
поперечний паз (13), який утворює ложе зубів відкидної застібки на люльці.

Малюнок 12 — Приймач магазину:

1 — направляюча рамка; 2 —позначки на направляючій рамці; 3 — вісь рукоятки
фіксатора барабана; 4 — рукоятка фіксатора кульового барабана; 5 — стопор вісі рукоятки
фіксатора барабана; 6 — виступи з отворами для вісі рукоятки фіксатора барабана; 7 -—
вилка направляючої рами; 8 — пружини виштовхувача фіксатора; 9 — зубчасті пружини
фіксатора кульового барабана; 10 — зуб фіксатора барабана; 11 — виштовхувач гільзи; 12
—
кронштейн валика горловини кульового барабана; 13 — поперечний паз — ложе зубів
стопора відкидної люльки.

За пазом розташовані два кронштейна валика горловини кульового барабана

(12), а посередині дві білі мітки (2), які служать для правильного підгонки
рамки до ствольної коробки. З обох боків рами є виходи — повзуни для
з’єднання з пазами коробки (рис. 9, 6). На задній частині рами розташована
вилка (7), яка спереду має три круглі пружини (8) для пом'якшення удару
виштовхувача (11), підшипник нижньої частини виштовхувача і зуба- фіксатора
кульового барабана (10). Приймач магазину має виступи (6) з отворами для вісі
рукоятки фіксатора барабана кулі (3).
24. — Фіксатор магазину розташований на задній частині направляючої
рамки. До його складу входять зуб-фіксатор магазину з валом і його
ущільнювач. Зуб-фіксатор кульового барабана (рис. 12, 10) має форму пластини
15
і входить в зачеплення зуба магазина. Посередині має квадратний проріз для
встановлення важеля рукоятки. Знизу, в задній частині, зуб має два виходи для
обмеження руху на верхній частині викидача.
Рукоятка фіксатора барабана (рис. 12, 4) на роликовій частині має загнутий
вперед вихідний отвір, яким вона захоплює квадратну щілину зубців фіксатора.
Вал (3) кріпиться до виступів (6). При підтягуванні важеля вгору запірний зуб
звільняє кульовий барабан.
25. — Деталі спускового механізму розташовані на нижній стороні коробки
(рис. 11, 5, 6 і 7). Вони складаються з кришки спускового механізму зі
спусковим гачком (рис. 13, 1 і 10) і зуба-фіксатора затвора (рис. 13, 3, 4 і 5) і
зуба-фіксатора з держателем (рис. 14).
26. — Кришка спускового механізму (рис. 13, 1) являє собою пластину
прямокутної форми. На верхніх бічних краях є по чотири повзуни (7), які
використовуються для кріплення на нижній стороні ствольної коробки.
Посередині пластини є квадратний проріз для проходу вилкової частини курка.
Кругові шліци (2) служать для розміщення стрижня спускового гачка (8), а
отвір
(6) — зубчатого підйомника-фіксатора затворного замка. Цей отвір у верхній
частині має поперечний виріз із двома скошеними поверхнями, які дозволяють
повертати підйомник на 90° вправо та вліво під час зняття та встановлення
підйомника.
Спусковий гачок (рис. 13, 10) має форму двозубої вилки. З внутрішньої
сторони плечі мають по одному поздовжньому ніпелю (9) для встановлення в
поздовжні канавки зубів фіксатора.
На іншому кінці спускового гачка розташований ролик, закріплений
штифтом, а зверху він має круглий виріз для пружини (11). Посередині є
поперечна кругла щілина для проходу спускового валу (8).

Рисунок 13 — Деталі спускового механізму: 1 — кришка спускових частин; 2 —

кільцеві шліци для спускового валу; 3 — внутрішня втулка підйомника зуба фіксатора; 4 —
пружина
підйомника зуба фіксатора; 5 — зовнішня втулка підйомника зуба фіксатора; 6 — отвір
фіксатор зубів підйомника-фіксатора затворного замка; 7 — повзуни для кріплення
кришки на задній частині ствольної коробки; 8 — спусковий вал; 9 — спускові ніпелі для
16
посадки в бічні вирізи зубів фіксатора; 10 — курок; 11 — спускова пружина.

17
 Підйомник-фіксатор зуба (рис. 13, 3, 4 і 5) складається з внутрішньої і
зовнішньої втулок (3 і 5), які входять одна в одну. Між ними знаходиться
пружина (4), яка штовхає внутрішню втулку вгору, і є утримуючим зубом.
Зовнішня втулка має два ніпеля, якими вона фіксується в поперечному пазу
свого круглого підшипника (6).
27. — Зуб-фіксатор з опорою (рис. 14) розташований у нижньому задньому
отворі коробки на кришці деталей спускового гачка. Служить для утримання
застібки в задньому положенні під час ручного застібання.

Рисунок 14 — Зуб-фіксатор з опорою:

1 — опорні плити; 2 — опорні відбійники; 3 — опорні ресори бампера; 4 — опора зуба
фіксатора; 5 — зуб — фіксатор; 6 — стрижень зубів фіксатора.

Зуб-фіксатор (5) має з боків поздовжні канавки для посадки внутрішніх

ніпелів спускового гачка (рис. 13, 9). На задньому кінці є вихідний отвір, який
спирається на внутрішню втулку підйомника-фіксатора зуба (рис. 13, 3). У
верхній частині є поперечна виїмка, за допомогою якої зуб-фіксатор входить у
замок затвора і таким чином при ручному замиканні затвора, тобто при
припиненні вогню, утримує затвор у задньому положенні. Передній кінець зуба
фіксатора з’єднаний з опорою зуба фіксатора (4) стрижнем зуба фіксатора (6).
Опора зуба фіксатора (4) на задній стороні має квадратний виріз і має круглі
прорізи для проходу валу зуба фіксатора.
Бічні сторони внизу мають поздовжні виходи для входу у відповідні пази
ствольної коробки. На передній частині є два поздовжніх круглих вирізу, в яких
розміщені ресори (3) з опорними бамперами (2). Між відбійниками є
вертикальна кругла щілина для обмеження (блокування) відбійників при знятті
та установці зубів фіксатора з водилом (рис. 10, 9). Опорні бампери спираються
на опорні пластини опорних бамперів (1). Один сталевий, а інший
виготовлений з фібри, яка спирається на передню частину заднього отвору
ящика.
28. — Затильник ствольної коробки (рис. 15) вмонтовані у вертикальні пази
на задньому кінці ствольної коробки (рис. 9, 8). Він служе для закриття задньої
частини ствольної коробки, пом'якшення ударів затвора при автоматичному
відкриванні та для з'єднання автоматики з гідравлічним гальмом. Він
складається з корпусу (6) і буфера (9).
Передня частина корпусу затильника квадратна. З боків розташовані
повзуни (4), які вертикальними пазами з'єднують кришку з задньою частиною
коробки. На передній частині знизу розташований пружинний стопор
18
затильника (5), шток якого, потрапляє у відповідний круглий паз на задній
частині коробки та фіксує його.

Малюнок 15 — Затильник:
1 — кільцева гайка буфера затвора; 2 — шайба кільцевої гайки буфера затвора; 3 —
пружина буфера затвора; 4 — повзуни корпусу затильника; 5 — пружинний стопор
затильника; 6 — корпус затильника; 7 — круглий паз для підключення до гідравлічного
гальма; 8 — гвинт — запобіжник; 9 — буфер затвора.

У задній внутрішній частині затильника вони мають круглий проріз з

різьбою для кріплення шпинделя поворотної пружини затвора (рис. 18, 2). Біля
кінця він має круглий паз для підключення до гідравлічного гальма (7). У
передній внутрішній частині лежить пружина буфера затвора (3), на
передньому кінці якої опирається шайба (2). Визначається кільцевою гайкою
буфера (1), яка закріплена від самовідгвинчування гвинтовим фіксатором (8).
Буферна пружина знаходиться в стислому стані і служить для пом'якшення
удару затвора при його відкриванні.

3) ЗАТВОР

29. — Затвор (мал. 16) служить для: виведення куль із кульового барабана,
закриття ствола, пострілу кулею, вилучення та викидання гільзи. До складу
затвора входять: корпус затвора, частини взводу і удару, частини екстракції і
викиду, замок затвора, поворотна пружина затвора зі шпинделем, частини
ручного зведення затвора.

Рисунок 16 — Затвор в зібраному стані

30. — Корпус затвора (рис. 17, 8) з’єднує та об’єднує роботу всіх частин
затвора. Лицьова сторона затвора має напівкруглий виріз, що підходить до
краю гільзи, а в її центрі є круглий отвір для наконечника бойка (11). Знизу на
передній частині корпусу є паз для розміщення екстрактора (1) і два поздовжні
отвори для розміщення пружин екстрактора (2). На задній частині знизу
знаходиться посадочне місце затвора (9). Ліва і права сторони корпуса затвора
однакові. Посередині розташовані два бокових виходи для підтримки і
19
стиснення амортизаційних пружин (7). На передній частині є еліптичний отвір
для проходу опори бойка (4). Задня частина має ступінчасто-циліндричну
форму і має круглий отвір для розміщення бойка і поворотної пружини затвора
зі шпинделем.

Рисунок 17 — Затвор в розкладеному стані:

1 — витягувач; 2 -— пружина витягувача; 3 — пружини верхніх частин направляючої; 4
— опора бойка; 5 — бічний вихід для зуба циліндра ланцюга для ручного затиску; 6 —
права напрямна затвора; 7 — ударні пружини; 8 — корпус затвора; 9 — затворний замок; 10
— ліва напрямна затвора; 11 — бойок; 12 — вал витягувача,

Отсутствуют пункты 31 .. 34

Рисунок 18 — Зворотна пружина затвора зі шпинделем:

1 — зворотна пружина; 2 — шпиндель зворотної
пружини.

Зворотна пружина (1) виготовлена зі сталевого дроту подвійної скрутки.

Передній кінець розташовується в порожнині корпусу затвора, а задній — на
шпинделі.
Якщо гармата не використовується тривалий час, бажано зняти
зворотну пружину, щоб вона не ослабла.
Шпиндель зворотної пружини (2) має циліндричну форму. Його задній
кінець закінчується головкою, яка має різьблення для вкручування в різьблення
затильника, що фіксує зворотну пружину. Головка шпинделя має шестигранний
виріз для ключа, який використовується для загвинчування та викручування
шпинделя.
35. — У циліндричній частині коробки (рис. 11, 12) розташовані деталі для
ручного взведення затвора (рис. 19). Використовуються для ручного
20
відкривання і взведення затвору і мають:

21
 Кришка (10) з різьбленням для закручування в передню циліндричну
частину коробки. Він має шестигранний вихід на задній частині для
закручування та відкручування. Посередині є кругла щілина для проходу
фіксатора.
Фіксатор передньої частини пружини (9), який спирається на круглі щілини
кришки і шестигранний вихід. Він не обертається разом з кришкою, щоб
пружина не перекручувалась при накручуванні кришки. Її кінці просвердлені
поперечно для проходу пальця-зміцнювача переднього вушка.

Рисунок 19 — Деталі для ручного взведення затвора:

1 — циліндр кріплення затвора; 2 — вушко циліндра для кріплення ланцюга; 3 —
направляюча ланцюга; 4 — ланцюг для закріплення; 5 — муфта з'єднання ланцюга з
роликом; 6 — зуб циліндра кріплення затвора; 7 — цапфа— стабілізатор заднього виступу
ресори циліндра; 8 — циліндрична пружина кріплення; 9 — стопор передньої частини
циліндрової ресори з ворсом; 10 — кришка переднього отвору циліндричної частини
коробки.

Циліндр кріплення затвора (1) у вигляді золотника з пружиною в

порожнині. На задній частині поперечно просвердлено для розміщення
фіксуючого пальця заднього вушка буфера. На задньому торці також є вушко
для фіксації ланцюга (2), а збоку зуб (6), який зачіпається для звільнення
правої напрямної (рис. 17, 5) під час ручного заряджання.
Пружина циліндра кріплення (8), яка служить для повернення циліндра
ланцюга та важеля ланцюга після ручного закріплення ригеля.
Штифтовий ланцюг (4), що складається з ланок, з'єднаних шпильками.
Передній кінець з'єднаний з вушком циліндра, а задній закінчується муфтою
(5). Направляюча ланцюга для ручного кріплення (3) закриває задній отвір
циліндричної частини коробки і кріпиться до нього шпильками. Він служить
для правильного спрямування ланцюга під час втягування та повернення.
Внутрішня частина вирізана по колу, а в одному місці має квадратний отвір для
запобігання скручування ланцюга.

4) КУЛЬОВИЙ БАРАБАН

36. — Кульовий барабан (рис. 20) має циліндричну форму і може бути
наповнений 60 пострілами. Він складається з передньої та задньої сторін, які
з’єднані металевою оболонкою (6) і закріплені гвинтами. З обох боків є по одній
ручці (8) для зняття та встановлення в приймач магазину. З нижнього боку є
поздовжній отвір для заповнення барабана (2). Цим отвором барабан
підлаштовується під напрямну.
На передній частині, з боку отвору барабана, розташовані два виходи
ролика (5), а в задній частині - зуб отвору барабана (4). За допомогою них
22
барабан

23
підганяють до напрямної. На передній стороні посередині є подвійний вал із
круглими отворами (10). За допомогою цього вала, в який вставляється важіль
(1), натягується спіральна пружина подавача пострілу.
Барабан містить циліндр, що містить спіральну пружину, один кінець якої
прикріплений до валу барабана, а інший кріпиться до внутрішньої стінки
циліндра гвинтами. На зовнішньому боці циліндра барабана закріплений язичок
штовхача кулі (3), який ковзає по спіральному каналу барабана і виступає в
отворі барабана. Пружина затягується на два оберти вліво, щоб штовхач мав
силу виштовхнути останню кулю з барабана.

Рисунок 20 — Барабан куль:

1 — важіль наповнення та спорожнення барабана; 2 — отвір для заповнення барабана; 3
— штовхач куль; 4 — зуб відкривання барабана; 5 — роликові випуски; 6 — жерстяна
обшивка барабана; 7 — підставка кульового барабана ; 8 — передня рукоятка барабана; 9
— механізм відпускання пружини барабана; 10 — подвійний вал із круглими отворами .

Круглі отвори з цифрами 10, 20, 30, 40, 50 і 60 на задній стороні барабана
використовуються для перевірки кількості куль у барабані.
37. — Механізм відпускання пружини барабана (рис. 20, 9) призначений для
того, щоб певною мірою звільнити пружину барабана, щоб запобігти
ослабленню пружини барабана при заряджанні барабана кулями. Механізм
дозволяє відпускати пружину на 360°.
Відпускання пружини барабана: важіль завантаження і розвантаження
ставиться в гніздо; гайку механізму розблокування пружини барабана
повертають за годинниковою стрілкою на один виток, поки упор на спіральній
втулці не впорається з упором на муфті.
Натяг пружини барабана: вантажно-розвантажувальний важіль
розміщується в посадочному місці; гайку механізму розчеплення пружини
барабана повертають проти годинникової стрілки і повертають до упору на
гвинті у відповідний упор на муфті (якщо він був до вивільнення пружини).

24
 Малюнок 21 — Магазин:
1 — магазин в складеному стані; 2 — роликові випуски; 3 — рукоятка магазину; 4 —
штовхач кулі; 5 — пружина штовхача кулі; 6 — кришка магазину; 7 — штифт.

38. — Магазин (рис. 21) виготовлен з листової сталі. Він може бути
заряджений 10 патронами бронебійно-запального типу. Магазини упаковані в
полотняний мішок. Магазин складається з коробки магазину (1), штовхача кулі
(4), пружини (5) і кришки магазину (6).

5) РОЗБІРКА ТА МОНТАЖ ДЕТАЛЕЙ АВТОМАТИКИ

(1) Розбирання та складання частин ствола

39. — Зняття газового гальма (рис. 7):

— поверніть крильця пружини стопора газового гальма (7) вгору та
витягніть стопор, i зняти газове гальмо, повернувши його вліво.
40. — Встановлення газового гальма:
— газове гальмо повернути праворуч до упору, регулюючи його
поперечний паз відповідно до поперечної напівкруглої канавки на передньому
кінці трубки (рис. 7, 4), і
— стабілізатор газового гальма крилом догори, втягніть його в сидіння і
складіть крила так, щоб їх пази увійшли у відповідні виїмки.
41. — Розбирання газової камери (рис. 8)
— витягнути шплінт (1) пластини фіксатора клапана;
— зняти фіксатор клапана (2), рожковим ключем відкрутити та відкрутити
клапан регулятора запалювання (3) з балона газової камери (4) (рис. 54, 28);
— витягніть шплінт запобіжника (1) кріпильного гвинта — поршневого
стабілізатора (8) і відкрутіть гвинт — поршневий стабілізатор (7) рожковим
ключем, і руками роз'єднати циліндр газової камери (4), поршень газової
камери
(5) і пружину поршня газової камери (6).
42. — Збірка газової камери:
— вставити поршневу пружину газової камери в гніздо;
— вставити лицьову частину поршня газової камери в циліндр газової
камери і вперти циліндр переднім циліндричним випускним отвором у задній
25
отвір навколо кільця газової камери (рис. 6, 4);
— ріжковим ключем повністю викрутити гвинт-стабілізатор поршня, щоб
пружина поршня газової камери стиснулася, поршень і циліндр газової камери
зафіксувалися;
— зафіксувати гвинт-стабілізатор поршня кріпильною пластиною і
закріпити його шплінтом, кінці якого загорнути, і гайковим ключем повернути
клапан-регулятор спрацьовування кільця газової камери, зафіксувати його з
фіксуючою пластиною і закріпіть її шплінтом, кінці якого слід загорнути.

(2) Розбирання та збирання частин ствольної коробки

43. — Для розбирання ствольної коробки і затвора, треба зняти автомат з

люльки:
— поставити люльку на опору і зафіксувати її;
— від’єднати ланцюг заряджання від важеля ручного заряджання (рис. 27);
— звільнити направляючу раму від відкидної застібки з лівого боку люльки
(рис. 24, 7);
— витягнути штифт-фіксатор затильника коробки і гідрогальмо, і
потягнувши автомат вперед, звільнити його з пазів у люльці, потім вийняти
автомат.
44. — Зняття затильника (рис. 15):
— за допомогою шестигранного ключа шпинделя поворотної пружини (рис.
54, 23) відкрутіть шпиндель і витягніть його з корпусу разом з пружиною, і
— потягнути за пружинний стопор затильника (5), підняти затильник та
вийняти їх із коробки.
45. — Зняття зворотної пружини:
— вставте торцевий ключ в отвір задньої частини затильника ствольної
коробки і викрутити шпиндель зворотної пружини
— протягнути зворотну пружину затвора крізь задній отвір затильника.
46. — Розбирання приймача магазинів (рис. 12):
— відкидним ключем для розбирання та складання фіксатора кульового
барабана (рис. 54, 18) відсунути й утримувати зуб фіксатора кульового
барабана
(10) у задньому положенні;
— фіксатор валу ручки (5) вибити з валу ручки (3) зуба фіксатора барабана
та обережно витягнути вал;
— відкидним ключем для розбирання та складання послабити стопорний
зуб барабана у переднє положення, потім зніміть ключ і рукоятку кріплення
кульового барабана (4);
— вийміть зуб фіксатора кульового барабана (10), виштовхувач-фіксатор
кулі (11), пружину виштовхувача-фіксатора кулі (8) і пружину зуба фіксатора
кульового барабана (9) з корпусу на рамі вставного пристрою та до вставну
раму (1) витягніть зі станини в ящику.
47. —Збирання приймача магазинів:
—вставити рамка приймача магазинів в пази у верхній частині коробки (рис.
26
9, 6);

27
 — вставити пружини викидача і зуба фіксатора кульового барабана в гнізда,
а викидач і зуб з'єднати між собою;
— протягнути роздвоєну частину виштовхувача через проріз направляючої
рамки і через верхній отвір ящика вставити квадратну задню частину
виштовхувача в бокові пази так, щоб шийка виштовхувача упиралася в нижню
квадратну виїмку. ежекторного ложа;
— рукоятку зуба-укріплювача барабана розташувати так, щоб її вихідний
отвір на циліндричній частині впирався в квадратну щілину зуба-укріплювача
кульового барабана;
— відкидним ключем для розбирання та складання фіксатора кульового
барабана відштовхніть назад фіксатор зубчастого барабана, доки отвір на
важелі не буде суміщено з отворами бічних виходів ложі ежектора, а вал
втягнеться у своє гніздо, і закріпити вал важеля стабілізатора стабілізатором
важеля.
48. — Зняття деталей спускового гачка (рис. 13):
— притиснути викруткою підйомник-фіксатор (5), поверніть її на 90°
ліворуч і витягніть із прорізу на кришці;
— візьміть кришку деталей спускового гачка (1) за круглу проріз, відтягніть
назад, поки її бічні виходи не підійдуть до бічних вирізів на коробці, підніміть і
зніміть;
— вибити спусковий гачок (8), потім зняти спусковий гачок (10) і пружину
курка (11);
— кутову шпонку для держака зубного фіксатора (рис. 10, 9) вкручують у
вертикальний паз держателя зубного фіксатора, що обмежує буфери тримача
(рис. 14, 2), а потім обережно, розтягування та висмикування вгору несучої
частини та зуба-фіксатора з ствольної коробки;
— зніміть опорні пластини буфера (рис. 14, 1), i
— роз'єднати спусковий гачок і зуб-фіксатор, заломивши зйомник.
49. — Розташування деталей спускового гачка:
— поставити опорні пластини бамперів на посадочні місця;
— зібрати курок і зуб-фіксатор;
— зйомник для тримача фіксатора зуба, втисніть зуб-фіксатор з тримачем у
його посадочне місце так, щоб тримач спирався своїми бамперами на опорні
пластини в передній частині заднього отвору ящика, а своєю задньою частиною
спирався на внутрішні виїмки заднього прорізу коробки. коробка. Потім
поверніть ключ на 45° і обережно витягніть його, погойдуючи, великим
пальцем лівої руки міцно стиснувши тримач-фіксатор зуба, і
— помістіть кришку зі спусковим гачком на нижній задній отвір ящика з
бічними випускними отворами та натисніть її вперед на місце на отворі ящика.

(3) Розбирання та збирання частин затвора

50. — Розбирання затвора (рис. 17):

— зніміть затильник, як описано в пункті 44;
— за допомогою ланцюжка деталей для ручного кріплення потягніть затвор
28
до задньої частини коробки, щоб одна частина виступала з неї, потім послабте

29
ланцюжок і витягніть затвор вручну, переконавшись, що затвор зафіксований
(9) не відділяється від корпусу застібки;
— відтягнути напрямні (6 і 10) убік і від’єднати їх від корпусу затвора, при
цьому роз’єднання досягти поступово, щоб не вилетіли ударні пружини (7), і
зняти пружини верхніх частин напрямних. (3);
— повернути корпус затвора задньою частиною вниз і взятися рукою за
бойок (11);
— покласти знімач (1) кінчиком на м’яку деревину, утримуючи його
великим пальцем знизу, покладіть задній кінець застібки на живіт, потім
штовхніть вал екстрактора (12) ударом і зніміть знімач і пружини знімача (2).
51. — Збірка затвора:
— встановіть пружини знімача на їхні гнізда,
— вставте знімач нижнім виходом у гніздо, а заднім кінцем упріться в
пружини; —цілий затвор поверніть кінчик вниз і упріться задньою частиною в
живіт; натиснути знімач із застібкою на м’яку деревину, притримуючи знімач
великим пальцем лівої руки;
при перевірці отворів на затворі з отвором на екстракторі натиснути правою
рукою на вал екстрактора;
— вістрям вперед і поперечним зрізом донизу вставити бойок через задній
отвір затвора через бічні прорізи рамки бойка, вирівняти проріз бойка з бічними
поздовжніми прорізами на корпусі затвора, використовуючи викрутку
поздовжні канали бойка;
— вставити ударну пружину у внутрішнє гніздо нижньої частини правої
напрямної затвора і проштовхнути держак ударника через праву поздовжню
щілину напрямної затвора;
— викруткою або великим пальцем затисніть задній кінець амортизаційної
пружини й упріть його в правий випускний отвір корпусу затвора;
натисніть праву напрямну до упору та притисніть до корпусу затвора.
Таким же чином розмістіть ліву напрямну;
— встановити замок затвора: повернути затвор і впертися переднім кінцем
напрямної в м’яку деревину, задню частину затвора притиснути донизу і
затиснути ударні пружини затвора, щоб замок потрапив у засідки напрямних
затвора;
— притиснути замок до корпусу та напрямних затвора; вставити затвор
передньою частиною в ствольну коробку, послабити замок, коли він також
частково ввійде в задню частину ствольної коробки і коли затвор висунутий
вперед, і встановіть зворотну пружину, як описано в пункті 45.
52. — Розбирання деталей для ручного заряджання (рис. 19);
— попередньо виконати дії, передбачені пунктами 44 і 50;
— виламати штифти стабілізатора напрямної ланцюга;
— відкрутіть кришку передньої циліндричної частини коробки, вийміть
стопор і штифт-фіксатор вушка передньої пружини (рис. 19, 9) і відпустіть
пружину циліндра замка (8);
— відтягніть ланцюг і зніміть інші частини для ручного заряджання;
— вийміть штифт-фіксатор заднього вушка пружини (7) і відпустіть його, та
30
вийміть штифт ланцюга та звільніть його від циліндра.
53. — Монтаж деталей для ручного заряджання:
— з’єднати циліндр і ланцюг шпилькою, шайбою і розрізом;
— вставити напрямну в посадочне місце і зафіксувати її клинами;
— витягніть передню частину пружини гачком, обмежте її гвинтом і
закріпіть вушко пружини ребром жорсткості; при роботі з викруткою не
допускати повного входження пружини в циліндр;
— загвинтити кришку в передній отвір циліндричної частини ствольної
коробки 48
— поставити заслінку та встановити зворотної пружини, як описано в
пункті 45.
54. — Встановлення автомата:
— розташувати зібраний автомат над люлькою і розташувати її так, щоб
бічні пази ствольної коробки співпадали з передніми і задніми пазами люльки;
— відкинути відкидну застібку направляючої рами вбік, щоб автомат був
повністю відсунутий назад, а відкидна застібка вийшла в посадочне місце на
направляючій рамі;
— розташувати кріплення фіксатора затильника коробки і гідрогальмо в
станині, та витягнути ланцюг з гачком для витягування ланцюга і з’єднати його
з ручкою для ручного заряджання.

6) РОБОТА АВТОМАТИЧНИХ ЧАСТИН

(1) Ручне заряджання

55. — Ручне заряджання установки починається з переведення важеля

запобіжника (рис 30, 2) у включене положення (рис 30, 5). Ручне заряджання
установки здійснюється переведенням затвора у заднє положення.
Перетягуючи важіль ручного заряджання (рис. 27), затвор переміщується назад,
звільняючи казенник. Подальшим потягуванням за ручку ручного заряджання
привести затвор у заднє положення та утримувати її . Потім обов’язково
поверніть ручку для ручного заряджання в переднє положення. Амортизатори
(рис. 17, 7) і зворотна пружина (рис. 18, 1) залишаються в стиснутому
положенні. Таке положення затвора (заднє положення) зберігається при кожній
зупинці вогню.

(2) Заряджання, спуск і постріл

56. — Наповнення барабана пострілами (рис. 20):

— поставити барабан на підставку отвором догори, а лицьовою стороною
вперед;
— очистити постріли та згрупувати їх за типом снаряду;
— важіль для заряджання і розряджання вставте один кінець в отвір вала
барабана і трохи поверніть його вліво (рис. 20, 1), помістіть постріл в отвір
31
барабана, а потім послабте важіль, щоб постріл правильно зайшов.
Це повторюється для кожного пострілу, доки барабан не заповниться.
Перевірте кількість пострілів у барабані через круглі отвори на задній стороні
барабана.
Послабте та затягніть пружини барабана відповідно до пункту 37.
Помістіть наповнені барабани в чисте місце і накрийте їх. Розряджання у
зворотному порядку.
57. — Заряджання гармати:
— взяти барабан руками за ручки і поставити на корпус автомата;
— ввести барабан через отвір у напрямну так, щоб виходи роликів (рис. 20,
5) лягли в ложе виходів роликів отвору кульового барабана (рис. 12, 12);
— однією рукою триматися за задню рукоятку барабана, а другою
рукояткою потягнути вгору фіксатор барабана (рис. 12, 4), що звільняє зуб
фіксатора барабана, і натисніть на задню частину барабана вниз, потім
відпустіть фіксатор.
Ручне заряджання гармати проводиться так само.
58. — Приведення в дію і стрільба з гармати здійснюється за командою
оператора стрільби (п. 180). При стрільбі слід стежити за тим, щоб не перегріти
ствол. Після 600 пострілів припиніть стрільбу і обов’язково очистіть ствол і
рухомі частини гармати. Якщо випущено більше 2000 пострілів, гармату слід
відправляти на капітальний ремонт.
Переведіть важіль гальма у вимкнене положення (рис. 30, 2). При
натисканні на спусковий важіль рух передається на спусковий гачок (рис. 13,
10), який штовхає зуб-фіксатор (рис. 14, 5) замка затвора (рис. 17, 9). Під дією
поворотної пружини затвор рухається вперед, лобом захоплює гільзи, вибиває
кулю з барабана і несе її вперед у ложе кулі в стволі.
До повного змикання ствола скошені насічки затвора стикаються зі
скошеними насічками ствола (рис. 10, 2). Через це задній кінець затвора
опущений і впирається в передній край патронника. Це момент замикання
затвора і звільнення правої та лівої напрямних затвора (рис. 17, 6 і 10), які під
дією ударних пружин (рис. 17, 7) подовжують рух вперед, здійснюючи рух
бойка (рис. 17, 4) ударника (рис. 17, 11), У момент пострілу напрямні затвора
своїми задніми виходами стикаються над замком ствола і під час пострілу
утримують його зачиненим. Довжина черги залежить від часу натискання на
спусковий важіль (рис. 30, 1 або 3).

(3) Автоматична робота частин автомата

59. — Взаємна робота частин автомата наведена в додатку 1. Після пострілу

кулею, коли снаряд проходить отвір під кільцем газової камери (42), частина
порохових газів, що поширюються за снарядом, через отвори в трубці та
клапані — регуляторі стрільби (1) надходить у циліндр газової камери (2) .
Порохові гази тиснуть на торець поршня газової камери (рис. 8, 5) і штовхають
його назад.
32
 Поршень газової камери (4) стискає пружину поршня (3) і своїми
скошеними сторонами штовхає штовхачі направляючої (6) затвора назад. Під
тиском штовхача напрямні затвора (15) рухаються назад, стискаючи ударну
пружину (14). Права напрямна з тримачем бойка (32) входить в зачеплення з
бойком (34). Рух затвора назад дозволяє замку затвора (24) зачепити корпус
затвора (17). Під дією штовхачів паль і тиску порохових газів на торець затвора
затвор розширює рух, витягуючи порожній кожух, стискає поворотну пружину
затвора (18) і підводить кожух до верху вилка виштовхувача (37), яка,
ударяючи по барабану з верхнього боку, викидає оболонку, штовхаючи її вниз.
Після виходу снаряда зі ствола тиск газу падає і поршень під дією
поршневої пружини газової камери повертається у вихідне положення. За цей
час трубка з коробкою (16) трохи смикається назад і відразу повертається
вперед під дією поворотної пружини гідрогальма. Цей ривок допомагає затвору
легше подолати свою поворотну пружину і безпечно повернутися в заднє
положення, тому що, крім сили газів у газовій камері, тиск газів у стовбурі
штовхає затвор назад. Взаємодія налаштована таким чином, що віддача
відбувається саме в момент спуску затвора, а гази газової камери вже чинять
тиск на затвор.
Коли затвор досягає заднього положення, він вдаряється об буфер затвора
(рис. 15, 9), що пом'якшує удар затвора.
Поки спусковий гачок утримується натиснутим, затвор під дією поворотної
пружини негайно повертається в переднє положення, приймаючи наступний
патрон.
Описана автоматична операція повторюється до припинення стрільби.
Між пострілом і пострілом ствол з гільзою не повертається повністю у
вихідне положення — через високу швидкість пострілу. В результаті поршень
гідрогальма під час спрацьовування впирається в частину рідини, яка під час
ривків не встигає пройти із задньої частини в передню частину гальмівного
циліндра і навпаки. Лише при пострілі останньої черги ствол з коробкою
повністю втягується.

(4) Розряджання гармати

60. — Однією рукою тримати барабан за задню рукоятку, а другою

відпустити барабан, потягнувши важіль фіксації барабана вгору. Потім барабан
знімають і відносять в певне місце;
— затвор закривається натисканням на важіль спуску,
— спусковий важіль знаходиться в положенні «ЗАПОБІЖНИК».
Таким же чином проводиться розряджання гармати при зарядженні рамою.

2. — ЛАФЕТ

61. — Лафет з’єднує і несе всі частини гармати і дає стійкість гармати при
стрільбі. Він складається з верхнього — рухомого і нижнього — нерухомого
лафета.
33
 1) ВЕРХНИЙ ЛАФЕТ
62. — Верхній лафет обертається в необмеженому напрямку по колу на
360°. Верхній лафет складається з:

Малюнок 22 — Верхня частина корпусу — вид зверху:

1 - редуктор для вибору типу передачі механізму вертикального наведення; 2 —
пристрій для додання ухилу трубі; 3 – спусковий ричаг автомата; 4 — трубчаста опора
сидіння
навідника; 5 — фіксатор верхнього лафета за напрямком; 6 — стопор механізму
34
 вертикального наведення; 7 — опори стяжки; 8 — педаль перемикача.

Рисунок 23 — Верхня частина корпусу — вид збоку:

1 — фіксатор верхнього лафета за напрямком; 2 — ліва частина кузова верхнього
лафета; 3 — правий борт кузова верхнього лафета; 4 — права цапфа люльки з важелем для
фіксації;
5 — паз для з'єднання з нижнім лафетом; 6 — шкворень.

35
 (1) Корпус верхнього лафета

63. — Корпус верхнього лафета (мал. 22 і 23) з’єднує всі частини, які
рухаються за напрямком і підйомом; складається з лівої (рис. 23, 2), правої
сторони (рис. 23, 3) і стержня (рис. 23, 6) який з'єднує верхнього лафета з
нижньою. З боків розташовані лежаки для плечей люльки з фіксуючими
важелями (рис. 23, 4), з верхньої задньої сторони — трубчасті опори для
сидіння (рис. 22, 4), а знизу — стабілізатор. верхньої каретки по напрямку
(рис. 22 , 5 і рис. 23, 1). На передній стороні розташовані опори рівня (рис. 22,
7) і педальний стабілізатор для переміщення гармати в напрямку (рис. 22, 8). У
середній частині корпусу розташовані механізм для передачі руху по підйому і
перевідні важелі для гальмування гармати в напрямку при стрільбі по цілям на
землі. З лівого боку знаходиться поле вибору типу передачі для надання ухилу
труби (рис. 22, 1), а з правого – фіксатор коливальної маси (рис. 22, 6). З лівого
внутрішнього заднього боку є зуб упору максимального висоти.

(2) Люлька

64. — Люлька (рис. 24 і 25) розміщена на кузові верхньої коляски. Він на

собі несе автомат з гідравлічним гальмом і вирівнювачем. Дозволяє переміщати
машину по висоті. У жолобку люльки розташовані захвати з повзунами (рис.
24, 8), які служать для з'єднання ящика автомата з люлькою і забезпечують
ковзання автомата під час віддачі і повернення. Фіксатор відкидної
направляючої рами (рис. 24, 7) служить для фіксації направляючої рами
шляхом входження в поперечний паз. З нижнього боку є проріз для проходу
порожніх оболонок (рис. 24, 11) і буфер для порожніх оболонок (рис. 25, 2).
Посередині розташовані проріз для спускового гачка (рис. 24, 12), площину
квадранта (рис. 24, 13), проріз для проходу палі для кріплення машини з
гідрогальмом (рис. 24, 14) і напрямна ланцюга (рис. 24, 9). Збоку від люльки
розташовані кронштейни люльки (рис. 24, 2), плечі паралелограма прицільного
пристрою (рис. 24, 4). З правого боку також розташована бінокулярна опора
для стрільби по цілям на землі, а з лівої – спусковий натискач (рис. 24, 3), опора
для передньої гілки паралелограма (рис. 24, 5) і переносний спусковий важіль
(рис. 24, 6).
З тильного боку розташовані гідравлічне гальмо (рис. 24, 1), станина для
приєднання нівеліра (рис. 25, 6), зубчастий сектор люльки (рис. 25, 1) і опора,
що служить для підключення стабілізатора коливальної маси (рис. 25 , 5).
Посередині з нижнього боку за відбійником втулки розташований важіль для
визначення люльки за висотою (рис. 25, 4), який з'єднує люльку з опорою труби.
Фіксатор складається з напіврозрізу вала і важеля з підпружиненою кнопкою.
Коли люлька з'єднана з опорою, ручка повинна бути в задньому положенні.

36
 Малюнок 24 — Люлька — верхня сторона:
1 — гідравлічне гальмо; 2 — плечі люльки; 3 — штовхач спускового пристрою; 4 —
плечі паралелограма прицільного пристрою; 5 —' опора передньої гілки паралелограма
прицільного пристрою; 6 — перевідний важіль для спуску; 7 — відкидна перехідна рамка
направляючої; 8 — передні кігті з полозками люльки; 9 — направляюча ланцюга ручного
кріплення; 10 — бінокулярна установка для стрільби по цілям на землі; 11 — проріз для
проходу стріляних гільз; 12 — курок; 13 — площина квадранта; 14 — проріз для проходу
палі для кріплення машини з гідрогальмом; 15 — пробка заливної горловини 1 регулятора
рідини в гідрогальмо; 16 — гвинти регулювання висоти; 17 — гвинти регулювання
напрямку; 18 — посадочне місце ручки для ручного затиску.

37
 Малюнок 25 - Люлька - нижня сторона:
1 — зубчастий сектор люльки; 2 — буфер порожніх патронів; 3 — передача ударно-
спускового механізму; 4 — важіль визначення люльки за висотою; 5 — опора з отворами для
підключення коливального масодетектора; 6 — Зажим для вирівнювання швів.

38
 (2)Гідравлічне гальмо

65. — Гідравлічне гальмо (рис. 26) зменшує віддачу і повертає ствол

з ложею в переднє положення. Складається з гідрогальмівного циліндра,
поршневого штока з поршнем і гільзою для регулювання витрати рідини,
різьбового фіксатора штока гідрогальмового поршня, цапфи - фіксатора і
поворотної пружини гідравлічного гальма.
66. — Гідрогальмівний циліндр (рис. 24, 1) утворює роликовий вихід на
задній частині поперечної циліндричної частини люльки. Він має круглий отвір
у верхній частині для заповнення та контролю рідини. Отвір закривається
гвинтом з мідною прокладкою. Задня частина циліндра закрита різьбовою
кришкою циліндра (рис. 26, 6), яка закріплена дротяним запобіжником
різьбової кришки (рис. 26, 7). У передній частині циліндра є вужча кругла
щілина для проходу штока поршня гідрогальма.
67. — Шатун із поршнем (рис. 26, 3 і 4) виготовлено з одного куска.
Поршень (4) має поперечну канавку для гвинта при вкручуванні і
викручуванні шатуна.

Рисунок 26 — Гідравлічне гальмо в розкладеному стані:

1 — різьба кріплення штока поршня гідрогальма; 2 — поворотна пружина гідрогальма; 3
— шатун; 4 — поршень; 5 — втулка регулювання витрати рідини в гідрогальмі; 6 —
різьбова кришка циліндра; 7 — дротяний запобіжник різьбової кришки циліндра; 8 —
прокладка ГБЦ; 9 — ущільнювач; 10 — ущільнювач; 11 — шпилька — запобіжник
кріплення гвинта шатуна.

У центрі поршня є круглий отвір, з якого виходить канал, що закінчується

на стінці поршневого штока і служить для проходження рідини із задньої
частини циліндра в передню, і навпаки — при віддачі і повернення автомата.
Поршень вставляється у втулку для регулювання потоку рідини в
гідрогальмі (рис. 26, 5).
Поршневий шток (рис. 26, 3) має канали на роликовій частині, з'єднані між
собою поперечними каналами, і служать для змащування передньої звуженої
частини циліндра. На передній частині шатуна є різьба для вгвинчування
фіксатора шатуна.
39
68. — Для з’єднання гідрогальма з автоматом служить різьбове кріплення

40
штока поршня гідрогальма (рис. 26, 1) з поршнем, що кріпить різьбове
кріплення штока поршня (рис. 26, 11).
Тяга з'єднує гідравлічне гальмо з автоматом. Підвішується на ланцюжку
ззаду до люльки. З одного боку має поздовжню щілину для гусеничної
пружини із зубом, що утримує її від випадання зі станини.
69. — Зворотна пружина гідрогальма (рис. 26, 2) нарізана на передню
частину шатуна гідрогальма. Задній кінець пружини спирається на
гальмівний циліндр, а передній — на кільцевий вихід різьбового кріплення
шатуна гідрогальма (рис. 26, 1). При ривку машина частково гальмується, а
після закінчення ривка повертає машину у вихідне положення.
70. — Робота гідравлічного гальма. Після пострілу труба з коробкою і
дверцятами з поршнем відриваються назад і стискають зворотну пружину
гальма, яка сприймає певну частину сили віддачі. Поршень штовхає рідину в
задній частині циліндра і змушує її пробивати частину між поршнем гільзи
для регулювання потоку рідини і внутрішніми стінками циліндра, і частково
через центральний отвір і канал поршня в передню частину циліндра. При
цьому рідина створює сильний опір, який витрачає енергію віддачі.
Після завершення віддачі поворотна пружина, яка стискається,
розширюється і повертається вперед до шатуна з поршнем. Рідина таким же
чином повертається від передньої до задньої частини циліндра, створюючи опір
роботі поворотної пружини, так що повернення відкатних частин у переднє
положення — поступове і плавне. При стрільбі чергами завдяки високій
швидкості стрільби поршень коливається між частинами рідини, яка не встигає
пробитися з передньої частини циліндра в задню і навпаки. Тільки після
припинення стрільби повернення системи віддачі в переднє положення
завершується.
71. — Перевірка і заповнення рідиною гідрогальма досягається
приведенням патрубка в горизонтальне положення і відкручуванням
верхнього гвинта гідрогальмівного циліндра.
Від верхнього колеса рух через вал (рис. 28, 5) передається на коробку
вибору типу передачі для надання нахилу труби (рис. 28, 8), від якої
здійснюється подальша передача на зубчастий сектор люльки.
Кількість рідини перевіряється шляхом вимірювання рівня рідини за
допомогою щупа, який входить через верхній отвір циліндра. Щуп зроблений з
матеріалу товщиною олівця і нанесений лінійкою на висоті 24 і 26 мм, що є
мірою для нормального рівня рідини. Якщо рідини недостатньо, гідравлічну
рідину заливають через верхній отвір. Об’єм рідини в гідравлічному гальмі
33 см3.

(3)Важіль ручного заряджання

72. Для взведення затвору використовується важіль для ручного

заряджання (рис. 27). Він розташований на задній верхній стороні люльки і
фіксується за допомогою підпружиненого кріплення.

41
 Рисунок 27 — Важіль ручного заряжання:
1 — рукоятка важеля заряжання; 2 — стопор кріплення ланцюга для ручного
заряжання; 3 — отвір для з'єднання ланцюга ручного заряжання.

(4)Механізм вертикального наведення.

73. — Механізм вертикального наведення стволу (рис. 28) служить для

переміщення ствола по висоті при супроводі та стрільбі по цілі. Для
супроводу цілі в повітряному просторі використовується колесо з рукояткою
(рис. 28, 1 і 2), один оберт якого змінює кут підйому на 15°. Для стрільби по
цілям на землі використовують колесо (рис. 28, 6), один оберт якого змінює
кут підйому на 2°.

Рисунок 28 — Механізм вертикального наведення ствола:

1 — колесо швидкого вертикального наведення ствола; 2 — рукоятка колеса швидкого
42
вертикального наведення ствола; 3 — корпус редуктора; 4 — колісне гальмо швидкого

43
вертикального наведення ствола; 5 — труба, через яку проходить вал для передачі руху по
підйому; 6 — колесо вертикального наведення ствола при стрільбі по цілям на землі; 7 —
рукоятка колеса вертикального наведення ствола при стрільбі по цілям на землі; 8 —
коробка вибору типу передачі механізму вертикального наведення.

74. — Важель вибору типу передачі для подачі механізму

вертикального наведення (рис. 29) використовується для визначення, яким
колесом буде контролюватися висота.

Рисунок 29 — Редуктор механізму вертикального наведення для надання нахилу ствола:

1 — колесо вертикального наведення ствола при стрільбі по цілям на землі; 2 —
рукоятка
колеса вертикального наведення ствола; 3 — гальмо для гальмування гармати в напрямку
при стрільбі по нерухомих цілях на землі; 4 — важіль вибору типу трансмісії в положенні
стрільби по цілям у повітряному просторі; 5 — положення важеля вибору типу трансмісії
при стрільбі по цілям на землі.

Переведення важеля (4) в положення (4) включає механізм вертикального

наведення у повітряному просторі і одночасно вимикає механізм вертикального
наведення наземних цілей. При переведенні важеля в положення (5) вмикається
механізм вертикального наведення наземних цілей, а механізм вертикального
наведення повітряних цілей залишається включеним. На коробі є гальмо для
гальмування гармати в напрямку при стрільбі по нерухомих цілях на землі (3).
75. — Підготовка механізма вертикального наведення для супроводу цілей
у повітряному просторі:
— випрямити рукоятку колеса механізму вертикального наведення (рис. 28,
2),
— відпустіть колесо гальма підйомом (рис. 28, 4),
— важіль вибору типу трансмісії (рис. 29, 4) встановити в положення (4).
76. — Підготовка механізма вертикального наведення для супроводу
наземних цілей:
44
— важіль вибору типу трансмісії (рис. 29, 4) встановити в положення (рис.

45
29, 5);
— відпустити гальмо для гальмування гармати в напрямку (рис. 29, 3); і
— підйомом відпустіть колесо гальма (рис. 28, 4).

(5)Спусковий важіль і запобіжний пристрій

77. — Цей пристрій (рис. 30) служить для ручного спуску автомату при
відкритті вогню і для запобіганню небажаній стрільбі. Спусковий важіль (1)
служить для спуску при стрільбі по цілях у повітряному просторі.
Спусковий важіль (3) служить для спуску при стрільбі по наземних цілях.

Рисунок 30 — Автоматичний спусковий і гальмівний пристрій:

1 — спусковий важіль стрільби по цілям у повітряному просторі; 2 — важіль
запобіжника у вимкненому положенні; 3 — спусковий важіль стрільби по цілям на землі; 4
— перевідний важіль для спуску; 5 — важіль запобіжника у ввімкненому положенні.

Важіль запобіжника(2) має два положення: (2) вимкнено під час стрільби, де
кількість пострілів чергою залежить від часу натиснення спускових важелів, і
(5) ввімкнене положення.
Крім них, спускові частини розташовані в люльці і автоматі.

(7) Сидіння навідника

78. — Сидіння навідника (рис. 31) забезпечує навіднику зручне

положення при супроводі та стрільбі по цілі в повітряному просторі. Його
можна відрегулювати, щоб забезпечити найбільш зручне положення.
При перевезенні гармати в гужовому транспорті спорядження вантажиться
на сидіння.
46
 Рисунок 31 — Сидіння навідника:
1 — опори сидінь; 2 — сидіння; 3 — спинка.

8) Стопор люльки

79. — З лівого боку верхнього лафета (рис. 22, 6) розташований стопор

(рис. 32), призначений для фіксації качачої частини, тобто усіх частин, які
обертаються навколо осі плеча люльки при зміні кута підйому.

Рисунок 32 — Стопор качачої частини:

1 — положення упору при підготовці гармати до стрільби та маршу, розкладанні
гармати та під час транспортуванні вертольотом; 2 — положення обмежувача при супроводі
цілей, коли він служить обмежувачем максимального кута +83°; 3 — положення упору при
знятті та встановленні люльки.

Стопор качачої частини має такі положення:

— найглибше положення (1), яке використовується при підготовці гармати
до стрільби та маршу, розкладанні гармати та при транспортуванні
вертольотом, коли гармата висить під вертольотом;
— середнє положення (2) використовується при супроводі та стрільбі,
коли воно служить обмежувачем максимального кута +83°;
— верхнє положення (3), яке використовується при знятті та
встановленні люльки з вирівнювачем.

47
 (9) Балансир

80. — Балансир (мал. 33) використовують для врівноваження качачої

частини (усіх частин, які обертаються навколо осі плеча люльки при зміні
кута підйому). З'єднання качачої частини здійснюється через палець-фіксатор
(5) з підшипником у нижній частині люльки (рис. 25,6). Пружина балансира
(3) створює момент, який дорівнює моменту качачої частини, але в
протилежному напрямку, що означає, що стабілізуюча пружина постійно
підтримує качачу частину в стані рівноваги, незалежно від куту підйома
качачої частини.
Оскільки пружина балансира стискається на низькій висоті, вона повинна
завжди, коли дозволяють обставини, займати максимальну висоту.

Малюнок 33 — Балансир:
1 — балансир у складеному стані; 2 — внутрішній циліндр нівеліра; 3 — вирівнююча
пружина; 4 — зовнішній циліндр нівеліра; 5 — палець-фіксатор; 6 — шпиндель; 7 —
шайба; 8 — гайка.

(10) Паралелограм прицільного пристосування

81. — Паралелограм прицільного пристосування (рис. 34) призначений для

кріплення рефлекторного прицілу або прицільної сітки та передачі кута
нахилу ствола до прицілу. Весь паралелограм вільно висить і має вбудовану
опору для плеча (4), яку можна регулювати відповідно до зросту стрільця.

48
 Рисунок 34 — Паралелограм прицільного пристрою:
1 — опора рефлекторного прицілу та прицільної сітки; 2 — площина квадранта; 3 —
окуляротримач; 4 — плечовий упор; 5 — остання гілка паралелограма; 6 — підшипник
задньої гілки для з'єднання з люлькою; 7 — підшипник передньої гілки для з'єднання з
люлькою; 8 — передня гілка паралелограма.

Плечеве кріплення утримує навідника на лівому плечі. Задня гілка

паралелограма кріпиться до плечей люльки (рис. 24, 4) за допомогою ложа (7) і
відкидних застібок, а передня гілка паралелограма з’єднується з кронштейном
на люльці (рис. 24, 5).
Коли навідник не прицілюється, задня гілка паралелограма з верхнього боку
має отвір, в який входить відкидний зуб замка, що кріпить паралелограм,
розташований над спусковим важелем.

2) НИЖНІЙ ЛАФЕТ

82. — Нижній лафет (рис. 35) призначений для кріплення верхнього лафета
з люлькою і автоматом. Дозволяє необмежений рух верхньої каретки по колу
на 360°, дає необхідну стійкість при стрільбі і дозволяє з'єднуватися з
колісним ходом при підготовці гармати до маршу.
Нижній лафет складається з корпусу, передніх плечей, заднього плеча з
паралелограмом і педалей приводу наведення по азімуту.
83. — Корпус нижнього лафету (рис. 36) має форму гільзи, до якої
приварені всі три плеча. Верхній лафет розміщен в опорній станині (6). При
знятті верхнього лафету натискання ногою на педалі фортифікатора (3)
звільняє шкворень верхнього лафету. На кільці шворня встановлені педалі
приводу наведення по азімуту.
49
 84. — Передні плечі (рис. 37) мають шарнір для розбирання під час
транспортування. Крім того, в стик може бути вставлена вставка у вигляді
гребінця, яка підвищує висоту лінії стрільби на 100 мм (7). На кінцях плеча є
тарель (2), яка служе опорою при підготовці гармати до стрільби з землі. Під
час руху гармати по бездоріжжю або по багнистій місцевості тарелі
видаляють бруд з коліс. Ручки (1) можна рухати, тобто витягувати, це
робиться в таких випадках: при транспортуванні нижнього лафета, при
буксируванні установки по горбистій місцевості (при кріпленні до них
мотузок) і при стрільбі з більш високого вогневого рубежу (коли вони
служать для підвищення стійкості установки).
Рисунок 35 — Нижній лафет:
1 — передні плечи; 2 — корпус нижнього лафету; 3 — заднє плече; 4 — паралелограм.
Рисунок 36 — Корпус нижнього лафету:
1 — передні плечи; 2 — стопор шворня верхньої каретки; 3 — педаль фортифікатора; 4
— заднє плече; 5 — стопор верхнього лафета за напрямком; 6 — підшипник шворня
верхньої каретки.

85. — Заднє плече з причіпним парал лограмом (рис. 38) складається з

однієї частини, а на кінці паралелограм ’єднується шпилькою (2) і фіксується
фіксуючим важелем (3). Висоту паралелограма можна регулювати за
допомогою регулювального важеля (9), який також регулює висоту дишла. рім
того, він служить для вирівнювання заднього плеча і опорою для стрільби. Під
час буксирування фіксатор причіпного пристрою поміщається отвір (6).
86. — Педалі приводу наведення по азимуту (рис. 39) служать опорою
для ніг при наведення гармати по азимуту на брудному полі або коли вона
знаходиться в бойовому положенні на колесно у ходу на землі (рис. 3), або
прикріплена до автомобіля (рис. 4).

Малюнок 37 — Передня плече:

1 — ручка; 2 — тарель; 3 — нижній штифт для з’єднання плеча; 4 — верхній штифт для
приєднання плеча; 5 — круглий отвір для приєднання колісного ходу; 6 — важіль стопору
пальця колісного ходу ; 7 — штифт зі вставкою для регулювання висоти плеча.

50
 Рисунок 38 — Причіпний паралелограм:
1— паралелограм; 2 — штифт для з’єднання паралелограма із заднім плечем; 3 - важіль
для фіксації паралелограма; 4 — паралелограма опора на задньої лапі нижньої каретки; 5
— палець фіксатора причіпного пристрою; 6 — отвір для фіксатора причіпного пристрою;
7 — причіпне кільце; 8 — капець; 9 — важіль муфти регулювання паралелограма.

Педалі виконують подвійну роль —наведення гармати по азимуту

поштовхом ноги, або гальмування гармати натисканням на педалі.

Рисунок 39 — Педалі приводу наведення по азимуту:

1— педалі; 2 — опори для взуття; 3 — гвинти регулювання педалів; 4 — кільце.

3. — ХОДОВА ЧАСТИНА

87. — Ходова частина (рис. 40) служить для транспортування гармати

моторною тягою, возовим транспортом і для переміщення її вручну. Він
складається з бризковиків, коліс, основної платформи з ЗІП та трубних
опор.

51
 Рисунок 40 — Ходова частина:
1 — бризковики; 2 — колеса; 3 — платформа з ЗІП.

Бризковики (рис. 41, 1) служать для захисту гармати від бруду і води під час
транспортування. Вони мають напівкруглу форму. Вони встановлюються в
сидіння бризковиків (рис. 41, 6) і фіксуються важелем фіксації (рис. 41, 5).
Колеса (рис. 41, 2) складаються з диску, камери і шини. Розміри шин
5,20X12, тиск в шинах повинен бути від 0,9 до 1 атм. На кожному диску є дві
петлі для кріплення під час транспортування вантажу.

Рисунок 41 — Ходова частина в розкладеному стані:

1 — бризковики; 2 — колеса; 3 — платформа з ЗІП; 4 — колісні опори; 5 — важелі
кріплення коліс і крил; 6 — ложі бризковика; 7 — пальці для з'єднання з нижнім лафетом; 8
— підшипник опори ствола; 9 — тандемна зчіпка.

Платформа з ЗІП з лівого та правого боку має опору для коліс (рис. 41,4). До
52
нього приварений жерстяний протектор (41, 3), який служить для
проштовхування знаряддя через перешкоду при занадто малому просвіті
гармати при транспортуванні по бездоріжжю.
На верхній стороні платформи встановлений інструмент ЗІП. Посередині
розташований тандемний буксирувальний гак (рис. 41, 9).

Рисунок 42 — Опора коліс:

1 — кронштейни кріплення коліс і крил; 2 — підшипник осі колеса — нижній зазор; 3 —
ковпак для захисту; 4 — підшипник осі колеса — вищий зазор.

Підшипник колеса (рис. 42) має два підшипника колеса: підшипник осі
колеса — нижній зазор (2), коли нижня точка знаряддя на марші становить 215
мм, в якому встановлюється колесо при транспортуванні знаряддя на хороші
дороги, а підшипник осі колеса — підвищений просвіт (4), коли найнижча
точка гармати на марші становить 315 мм, в якому регулюється колесо при
транспортуванні гармати по поганих дорогах або бездоріжжю. За допомогою
важеля фіксації (1) фіксуються бризковик, колесо і захисна пробка.

Рисунок 43 — Опора ствола:

53
 1 — опора люльки; 2 — гаки для з'єднання з колесним ходом.

Опора для труби (рис. 43) служить для підтримки та з’єднання люльки з
підвоском і фіксації труби по висоті.

4. — ПРИСТРІЇ ПРИЦІЛЮВАННЯ

88. — Пристрої прицілювання, безперервно супроводжуючи ціль,

забезпечують автоматичний нагін, необхідний для зустрічі снаряда з ціллю.
Пристрої прицілювання мають вертикальну кільцеву сітку з постійною
довжиною лінійки інструменту. Вони вирішують завдання зустрічі на рівні
спостереження. Еліпси — криві обгону розраховуються для середньої відстані
до точки обгону 800 м, середнього кута нахилу 30° та для цільових швидкостей
до 150 м/с (для всіх курсів) і цільових швидкостей до 300 м/с (на певних
курси). Швидкість цілі оцінюється на око в м/с. Курс прицілювання
досягається на приладі шляхом вибору точки прицілювання на кільці цілі
командної швидкості. Прицільними пристосуваннями є:
— зенітний коліматорний приціл М73 (ЗКП),
— зенітний механічний приціл (ЗМП).

1) ЗЕНІТНИЙ КОЛІМАТОРНИЙ ПРИЦІЛ М73

89. — ЗКП М73 (рис. 44) — базовий зенітний коліматорний приціл

М73 для наведення на цілі в повітряному просторі. Горизонтальне поле
зору дорівнює 40°, а вертикальне поле зору — 21°.
Фокусна відстань 100,8 мм. Цілиться обома очима в цілі в повітряному
просторі.

Рисунок 44 — Пристрій зенітного рефлекторного прицілювання:

1 — передня опора окуляра; 2 — корпус прицільного пристрою; 3 — напіввідбивне скло;
4 — світлофільтр; 5 — лінза; 6 — циферблат світлофільтра.

54
 (1) Опис прицільного пристрою

90. — Прицільний прилад складається з корпусу, окуляра та об’єктива.

91. — Корпус прицільного приладу (рис. 44, 2) відрегульовано для
розміщення відповідних оптичних елементів і прицільної сітки. З лівого боку
розташоване кріплення у вигляді ластівчиного хвоста, відрегульоване таким
чином, щоб при знятті і установці прицільного пристосування на кріплення
не порушувалося випрямлення.
У корпусі прицільного приладу встановлено напіввідбиваюче скло — носій
з кольоровим склом, який використовується для наведення на ціль при
наведенні в напрямку Сонця.
Оптична система складається з прицільної сітки, світловідбивного дзеркала,
об'єктива, напіввідбивного скла та кольорового скла.
92. — Приціл ПАРНС М73 (рис. 45) складається з: лінії перевірки
лінії прицілювання, горизонтальної шкали обгону (у тисячах зліва і
справа 70 тисячних з найменшою поділкою 10 тисячних), еліпса кривої
обгону (для швидкості цілі до 300 м/с і кожні 50 м/с) і діагональні лінії
кожні 30°, які допомагають визначити видимий кут курсу.
93. — Окуляр (рис. 44, 1) має гумовий упор, на який стрілець
спирається головою, що перешкоджає відображенню навколишнього
зображення на напіввідбивному склі.

Рисунок 45 — Сітка зенітного рефлекторного прицільного пристрою

94. — Об’єктив (мал. 44, 5) за допомогою денного світла проектує прицільну сітку
на напіввідбивне скло. Напіввідбиваюче скло (рис. 44, 3) служить для проектування
візирної сітки на нескінченність.

55
 2) ЗЕНІТНИЙ МЕХАНІЧНИЙ ПРИЦІЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ

95. — ПАМНС (рис. 46) — допоміжний прицільний пристрій для

наведення на цілі в повітряному просторі за допомогою постійної
інструментальної лінійки 210 мм Наведення на цілі в повітряному просторі
здійснюється лівим оком.

Рисунок 46 — Пристрій механічного прицілювання ППО:

1 прицільна сітка; 2 — опора прицільної сітки; 3 — окуляр; 4 — гвинт регулювання
висоти окуляра; 5 — гвинти регулювання напрямку; 6 — гвинти регулювання висоти.

(1) Опис прицільного пристрою

96. — Прицільний пристрій складається з прицільної сітки, опори

прицільної сітки та окуляра.
97. — Прицільна сітка (мал. 47) має такі ж кільця, як і
рефлекторний прицільний прилад.
98. — Опора прицільної сітки (рис. 48) з одного боку має опорну основу
(2), яка вставляється в проріз на опорі прицільного пристрою (рис. 34, 1), а з
іншого боку в проріз (1), в який встановлюється сітка прицілу.
99. — Окуляр (мал. 49) забезпечує правильне встановлення відстані
лінійки інструменту, чого стрілець досягає, спираючись чолом на гумові
оболонки.
Цільтесь через лівий окуляр, а правий окуляр закритий і служить лише
для опори.

56
 Малюнок 47 — Прицільна сітка:
1 — сітка; 2 — решітчаста опора; 3 — ректифікаційна голка.

Малюнок 48 — Опора прицільної сітки:

1 — станина прицільної сітки; 2 — опорна основа прицільної сітки.

Малюнок 49 — Окуляр:
1 — окуляротримач; 2 — циферблат світлофільтра; 3 — окуляр; 4 — сліпий окуляр; 5 —
носовий упор; 6 - важіль регулювання відстані окуляра.

57
 3) ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРИЦІЛЬНИХ ПРИЛАДІВ

100. — Пристрої прицілювання призначені для точного вирішення задачі

зустрічі снаряда з ціллю в повітряному просторі для цілей у горизонтальному
польоті, що летять до точки обгону на відстані 800 м під кутом нахилу 30°
будь- яким курсом і при швидкість до 300 м/с.
Оскільки прилади вирішують задачу зустрічі в літаку спостереження, вони
також використовуються для прицілювання пікіруючих цілей. Математичне
рішення для обох прицільних пристроїв однакове .
Рішення зустрічної задачі зводиться до визначення величини обгону в
площині огляду і видимого курсового кута.
Величина обгону досягається стрілком безпосереднім слідуванням за ціллю
по кривій заданої швидкості цілі. Швидкість цілі визначається та керується
оператором стрільби.
Видимий кут курсу досягається стрілком безперервним слідуванням за
ціллю так, щоб розширена вісь тіла цілі проходила через центр прицільного
пристрою. Для полегшення визначення видимого кута курсу стрілець
використовує косі лінії.
Рішення задачі прицільного приладу вирішується шляхом матеріалізації
подібного трикутника в приладі і просторі.

4) ПРИЦІЛ ДЛЯ СТРІЛЬБИ ПО ЦІЛЯМ НА ЗЕМЛІ

101. — Durbin ZNS 20 mm M75 (рис. 51) монокулярного типу. Він

збільшується в 2,8 рази, а його поле зору становить 8°. Він складається з
об'єктива (1), корпуса (3) і окуляра (4). На корпусі бінокля є патрон для
освітлення (2) і підставка для налаштування бінокля (6). Окуляр має
гумову підставку для ока (5).
102. — Кінець бінокля (мал. 52). Вертикальна сітка розділена від 0 до
1600 м, тому через кожні 400 м поділки дальності позначаються цифрами, а
між ними, через кожні 200 м, ставиться риска.
Ліворуч і праворуч від середньої вертикальної сітки розташовані бічні
маркери обгону до 40 тисячних кожні 5 тисячних.
103. — Ящик для пакування приладів прицілювання (мал. 53)
використовується для пакування приладів прицілювання ППО та
приладдя.

58
 Рисунок 51 — Приціл для стрільби по цілям на землі:
1 — об'єктив; 2 — патрон освітлювальної лампи; 3 — бінокулярне тіло; 4 — окуляр; 5 —
гумовий упор для ока; 6 — підставка для установки приціла.

Малюнок 52 — Вид сітки прицілу для стрільби по наземних цілях

Малюнок 53 — Коробка для пакування прицільних приладів:

1 — ящик для упаковки; 2 —рефлекторний прицільний пристрій; 3 — окуляр механічної
наводки; 4 — прицільна сітка; 5 — фланелеве полотно; 6 — опора прицільної сітки; 7 —
лампа освітлення; 8 — планки для кріплення ящика до гармати.

59
 5. — ЗАПЧАСТИНИ, ІНСТРУМЕНТИ ТА АКСЕСУАРИ

104. — Гармата оснащена збройовим ЗІП (мал. 54). Призначений для

розбирання, чищення та обслуговування гармати. Використання запасних
частин, інструментів і пристосувань дозволяється тільки за
призначенням.

Рисунок 54 — Інструмент ЗІП:

1 — бойок; 2 — ежектор; 3 — знімач; 4 — поворотна пружина; 5 — ударна пружина; 6 —
пружина верхніх частин напрямних; 7 — штифт ланцюга; 8 — вал знімача; 9 — штовхач; 10
— клапан регулювання стрільби; 11 — слюсарний молоток; 12 — пластиковий молоток; 13
— пуансон 2 мм; 14 — пуансон 4 мм; пуансон 15-6 мм; 16 — кліщі комбіновані; 17 —
трубчастий кутовий ключ для гайок затвора; 18 — ключ, відкидний фіксатор для
60
розкладання

61
та складання фіксатора кульового барабана; 19 — ключ Джактасті; 20 — шестигранний ключ
для розмикання гідрогальма; 21 — викрутка; 22 — тяга зі стопором для штовхання затвора;
23 — шестигранний ключ поворотної пружини; 24 — шпонка шестигранна 6 JUS.K.G5.040;
25 — шпонка шестигранна 6JUS.K.G5.040; 26 — ключ вилкоподібний ОК 10 JUS.K.G5.040;
27 — гачок, пристрій для ручного кріплення; 28 — ключ двосторонній; 29 — вставка з
клином для регулювання висоти руки; 30 — ліктьова кисть з ковпачком для ложа кулі; 31 —
щітка для змащування труб; 32 — шиномонтажник; 33 — щітка для очищення труб; 34 —
контрольний рівень; 35 — ящик з латками для латання шин; 36 — ємність для гідравлічного
масла HUNT-S; 37 — маслянка; 38 — важіль зарядки барабана; 39 — надставка очисника; 40
— подовжувач для полотна; 41 — подовжувач викидача кулі; 42 — текаламітовий насос; 43
— ручка очисника; 44 — насос підкачки; 45 — ящик для укладання інструменту ЗІП.

62
 Розділ III. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

105. — Основне технічне обслуговування гармати — це комплекс

передбачених дій і заходів, які виконує обслуга з метою підтримання гармати
в належному стані.
Основне технічне обслуговування планує і проводить командир основного
підрозділу.
106. — Базове технічне обслуговування гармати включає:
— щоденні огляди;
— обслуговування,
— щотижневі огляди.
107. — Щоденний огляд забезпечує постійне уявлення про справність і
комплектність гармати, з метою своєчасного виявлення несправностей і
запобігання великим пошкодженням. Цю перевірку проводить особовий
склад, який обслуговує гармату, під керівництвом командира відділення та
наглядом командира взводу.
108. — Щоденний огляд гармати включає:
— огляд перед використанням (перед зайняттям, маршем чи стрільбою);
— перевірка під час використання,
— огляд після використання.
109. — При огляді гармати перед використанням перевіряється готовність
до виконання майбутнього завдання (заняття, марш, стрільба). Виявлені при
огляді гармати перед використанням дефекти, які можуть перешкоджати
нормальній роботі, усуваються обслугою. Після огляду перед застосуванням
командир відділення доповідає командиру взводу, який за своїм розсудом
перевіряє справність окремих гармат перед виконанням завдань.
110. — Під час огляду під час використання стежать і контролюють
правильність функціонування всіх приладів і вузлів. При виявленні
несправності роботу припиняють, перевіряють правильність і вживають
заходів щодо усунення помилок. Якщо несправність неможливо усунути
власними силами, слід повідомити про це керівника.
111. — Під час огляду після використання перевіряється загальний технічний
стан і комплектність гармати. Після застосування, а при необхідності зміни
позиції на вогневій позиції або в іншому призначеному для цього місці огляд
(після використання) проводить командир відділення з супроводжуючими під
керівництвом командира взводу. Після огляду після використання усуваються
встановлені несправності, проводиться змащування, заливка мастила та інших
рідин. Огляд, очищення і змащування гармати необхідно закінчити відразу
після стрільби і повторити в наступні дві доби до повного видалення залишків
пороху.
Щоденні перевірки (до, під час і після використання) більш повно описані у
відповідних розділах цього правила.
112. — Обслуговування з метою підтримки технічної справності гармати
виконує особовий склад гарматного відділення за допомогою механіків і
під
63
наглядом командира взводу.
Обслуговування гармати включає: очищення (мийку), змащування, заправку
мастилом і відповідними рідинами та ремонт у межах компетенції
безпосереднього користувача під час основного технічного обслуговування з
використанням запасних частин, інструменту та приладдя з інструменту ЗІП.
113. — Щотижневий огляд перевіряє загальний технічний стан,
правильність і комплектність гармати, що використовується, раз на тиждень.
Щотижневу перевірку планує, організовує та проводить командир взводу із
залученням підлеглих офіцерів, засобів роботи особового складу та
професійного складу свого підрозділу. Певні фахівці з підрозділу технічного
обслуговування також можуть допомогти з проведенням щотижневих
перевірок.
114. — Для запобігання несправностям і забезпечення надійної
роботи гармати необхідно:
— щоб номер обслуги добре знав функції всіх частин гармати;
— що положення правил щодо розбирання та збирання автомата, чищення
та змащування гармати та боєприпасів правильно застосовуються та регулярно
проводяться огляди, і
— не допускати надмірного нагрівання ствола під час стрільби, у зв’язку з
чим необхідно суворо дотримуватись норм вогневого режиму, а також
правильно охолоджувати нагрітий ствол. Якщо зі ствола безперервно
випущено 180 куль, його необхідно охолодити протягом 5-10 хвилин мокрими
ганчірками.

115. — Найпоширеніші несправності, причини їх виникнення та способи

усунення наведені в огляді:

№ Тип Причини несправності Спосіб усунення

несправності
1 Переривання Несправність є
стрільби через наслідком недостатньої
недосилання віддачі затвора, яка
снаряду в ствол виникає з наступних
причин:
— спіральні пружини Слід перевірити міцність
кульового барабана спіральної пружини
мають занадто велике штовхача кулі в
зусилля; барабані, відрегулювати
або замінити на нову.
— зішкрябування гільзи Очистити гільзу, затвор
і затвора, через і кульовий барабан.
забруднення гільзи,
затвора і барабана куль;
— забитий отвір заслінки Очистіть клапан балона
газової камери для газової камери.
64
пропуску порохових
газів;

65
№ Тип Причини несправності Спосіб усунення
несправності
— сильне прилипання Змастіть гільзи перед
гільзи до стінок тим, як помістити їх у
патронника барабан.
— недостатнє засипання Повідомити керівника.
пороху в гільзу
2 Неподача — міцність спіральної Перевірте міцність
пострілу пружини штовхача кулі в пружини спірального
барабані недостатня, тому барабана і, якщо вона не
куля неправильно лягає підходить, відрегулюйте
на отвір для заряджання або замініть пружину.
барабана в момент, коли
затвор заходить на її
винесення;
— недостатня Перевірте міцність
віддача затвора; зворотної пружини і
поршневої пружини
газової камери, і якщо вона
не збігається, замініть
необхідну пружину.
— забруднена Очистіть кульовий
внутрішня частина барабан
кульового барабана, так
що вона перешкоджає
руху куль.
3. Неправильне — знімач зламаний Огляньте та очистіть
викидання або застряг через знімач кулі або замініть
гільзи забруднення; його на
новий, якщо він зламаний.
— сила пружини Перевірте міцність і
знімача ослаблена або розтягніть пружину
пружина зламана або замініть її на нову.

4 Осічка Недостатній виступ Очистіть посадочне місце

пострілу наконечника бойка наконечника, якщо удар
або наконечник бойка голки не видно на
зламаний капсулі, замініть голку на
нову.
Капсуль наколотий, Неякісний постріл.
але постріл не відбувся Постріл вилучити та
здати на знищення.
5 Нерівномірна Коли помічена
скорострільність нерівномірна
скорострільність
66
при

67
№ Тип Причини несправності Спосіб усунення
несправності
стрільбі одиночною
чергою, Перевірте міцність
причинами можуть бути: пружини, і якщо вона
— ослаблена пружина не підходить, замініть її
поршня газової новою.
камери;
— ослаблена Перевірте міцність
зворотна пружина пружини, і якщо вона
затвора; не підходить, замініть її
новою.
— враження кулями Перевірте міцність
через деякі з причин, зворотної пружини
перерахованих під поршня газової камери,
порядковим номером 2. якщо вона не підходить,
замініть її новою або
почистіть клапани
(отвори) газової камери.
6 Надмірна Надмірна віддача
(сильна) віддача затвора викликає
затвора сильний удар затвора в
кільцеву гайку буфера, а
причинами можуть бути: Розтягніть пружину
— ослаблена або замініть її новою.
зворотна пружина;
— ослаблена пружина Розтягніть пружину
поршня газової або замініть її новою.
камери;
— вентильні отвори Перевірте отвори та
газової камери почистіть їх, якщо
розширені; клапани збільшені,
замініть їх новими.
— надмірний зазор між Повідомте технічні
затвором і задньою органи.
частиною труби та
внутрішніми
поверхнями коробки

68
 Розділ IV. ОПИС ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ БОЄПРИПАСІВ

1. — ОПИС БОЄПРИПАСІВ

116. — Боєприпаси до зенітної гармати 20/1 мм. М75 складається

з комбінованих пострілів наступних типів:
— 20-мм постріли з уламково–фугасним запалювально-трасуючим
снарядом миттєвої дії М57 ТЗО;
—20 мм постріли з уламково–фугасним запалювальним снарядом миттєвої
дії М57 ТЗ;
— 20-мм постріли з бронебійно-запальним снарядом.

1) СНАРЯДИ

117. — Уламково–фугасні запалювально-трасуючи снаряди миттєвої дії

М57 ТЗО (рис. 55) призначена для ураження цілей у повітряному просторі, а
при необхідності також живих військ на суші та воді. Граната оснащена
детонатором миттєвої дії М57, в якому встановлено механічний механізм
самознищення, який через певний час польоту снаряду викликає його розрив —
якщо він не влучає в ціль або перешкоду. Оболонка гранати виготовлена зі
сталі. Всередині гільзи розміщений заряд ВВ із стисненого тротилу, а під ВВ —
спресована горюча суміш. Потужність гранати проявляється дією осколків
снаряда.

Малюнок 55 — 20-мм постріл з уламково–фугасним запалювально-трасуючим снарядом

миттєвої дії М57 ТЗО:
1 — штамповані позначки: типи і моделі запальничок, типи самоліквідаторів, технічні
органи, фірми, роки і серії запальничок, військові органи; 2 — позначення виду начинки та
горючої суміші; 3 — червоний ремінь, що вказує на те, що граната легкозаймиста; 4 —
марка калібру; 5 — тип і модель гранати; 6 — клеймо виробника, рік, партія та партія
виробництва гранати; 7 — зелена стрічка, яка вказує на те, що граната маркерна; 8 —
штамповані позначки на направляючому кільці: калібр гармати, тип { модель снаряда, завод-
виробник, рік і серія пороху, технічний контроль, серія виготовлення куртки і знак
військового контролю; 9 — гільза.

69
 Малюнок 56 — 20-мм постріл з уламково–фугасним запалювальним снарядом миттєвої
дії М57 ТЗ:
1 — штамповані позначки: типи і моделі запальничок, типи самоліквідаторів, технічні
органи, фірми, роки і серії запальничок і військових елементів; 2 — позначення виду
начинки та горючої суміші; 3 — червоний ремінь, що вказує на те, що граната
легкозаймиста; 4 — марка калібру; 5 — тип і модель гранати; 6 — клеймо виробника, рік,
серія 1 випуску гранати; 7 — штамповані позначки на направляючому кільці: калібр гармати,
тип і модель снаряда, завод-виробник, рік і серія пороху, технічний контроль, серія
виробництва гільзи і військовий контрольний знак; 8 — гільза.

Малюнок 57 — 20 мм куля з бронебійно-запальним снарядом:

1 — бронебійний снаряд; 2 — гільза.

В кожух снаряду поміщають суміш трассера, яка після пострілу запалюється

полум'ям порохового заряду.
Вся граната зовні пофарбована в жовтий колір.

118. — Уламково–фугасні запалювальні снаряди миттєвої дії М57 ТЗ (рис.

56)
Від попереднього відрізняється лише тим, що в корпусі снаряда відсутня
маркувальна суміш — трасуюча.
При заряджанні кульового барабана обома типами куль слідкуйте за тим,
щоб кулі клали 1:2, а саме одну кулю з трасуючим і дві без трасуючого.

119. — Бронебійно-запалювальні снаряди (рис. 57) призначене для

стрільби по броньованим цілям. Його корпус виготовлений зі спеціальної
сталі.
Всередині зерна поміщається горюча суміш.
Зовні весь снаряд пофарбований в чорний колір. Під передньою укріпленою
частиною є червона смуга, яка вказує на те, що снаряд містить легкозаймисті
речовини. На корпусі снаряда в три рядки наносять маркування: калібр, тип і
модель гармати, тип і модель зерна і клеймо виробника, рік, серію і норму
виробництва снаряда.
70
 2) ПІДРИВНИК

120. — В обох типах гранат використовується підривник миттєвої дії.

Підривник миттєвої дії M57 (рис. 58) є чутливим підривником, який
постійно пригвинчується до корпусу і не потребує регулювання перед
пострілом. Детонатор оснащений механічним самознищувачем, який викликає
вибух гранати після закінчення часу польоту від 4,5 до 8 секунд.

Рисунок 58 — Миттєвий ударний підривник M57:

1 — бойок; 2 — ролики — запобіжники бойка; 3 — бойок самоліквідатора; 4 —
доцентрові сегменти; 5 — пружина; 6 — мембрана; 7 — бойок запального пристрою; 8 —
корпус запальнички; 9 — корпус самоліквідаційного пристрою; 10 — носій капсуля-
детонатора; 11 — капсуль-детонатор; 12 — штамповані позначки: модель запальнички тип 1,
тип самоліквідатора, технічний контроль, фірма, рік і серія виготовлення запальнички та
військовий контроль.

Підривник складається з корпусу детонатора (8); підривника, частинами

якого є бойок (7), ударник (1) і капсуль-детонатор (11); самоліквідаційний
пристрій, частинами якого є бойок (3), що самоліквідується, два напівкруглих
відцентрових сегмента (4), пружина (5) і корпус (9).

121. — Робота частин підривника (мал. 58). Коли після пострілу граната
досягає швидкості обертання близько 900 обертів за секунду, ролики
запобіжника (2) під дією відцентрової сили розсуваються і звільняють ударник
(1). Розсуваючись убік, запобіжні ролики ударної цапфи одночасно штовхають
корпус самоліквідаційного пристрою (9), при цьому пружина (5) ще більше
стискається. При цьому під дією відцентрової сили відцентрові сегменти
самоліквідатора (4) роз'єднуються і, спираючись на корпус, утримують
ударник запального пристрою (7) так, що під дією стиснута пружина, ударник
не влучає в капсуль-детонатор. На цьому взведення підривника завершено.

71
 У разі попадання гранати вістрям запальника в літак або перешкоду, ця
перешкода діє на розрив мембрани (6), далі діє на ударник бойка (7), який
штовхає бойок (1), який запалює капсуль-детонатор проколом і викликає
детонацію гранати.
Якщо при польоті в повітряному просторі на відстань близько 2800 м
граната не зустріне перешкоду, швидкість її обертання на траєкторії знизиться
приблизно до 750 обертів в секунду. Бойок самоліквідатора (3), звільнений від
відцентрових сегментів самоліквідатора (4), за рахунок ослаблення
відцентрової сили штовхає під дією пружини бойок, який запалює капсуль-
детонатор. з проколом, що викликає детонацію снаряда.

3) ГІЛЬЗА З ПОРОХОВИМ ЗАРЯДОМ І КАПСУЛЬ

122. — Гільза (мал. 55, 9) служить для об’єднання всіх елементів пострілу
(порохового заряду, капсуля і гільзи, тобто снаряду). Виготовляється з
латуні. Гільза має бортик для вилучення їх із патронника. У головній частині
є різьбовий отвір, в який вставляється капсуль.
123. — Пороховий заряд служить для сприймання полум’я від капсуля
гармати і запальника від чорного пороху, а також для створення
необхідного тиску порохових газів при горінні для викиду гільзи — зерна
зі ствола з відповідним початковим швидкість.
Порох — виготовлена в лабораторії нітроцелюлоза, нещільно упакована в
патрон вагою 31—32 грами.
124. — Капсюль служить для запалювання порохового заряду, тобто
запальника чорного пороху, а через нього й усього порохового заряду. Він
запресований у танцювальні патрони і не може бути змінений у разі
складання x куль.

4) МАРКУВАННЯ БОЄПРИПАСІВ

125. — На боєприпасах (рис. 55 і 56) і пакувальній коробці (рис. 60)

є маркування, яке слугує для ідентифікації боєприпасів для належного
використання, обслуговування та поводження.

5) ПАКУВАННЯ БОЄПРИПАСІВ
126. — Боєприпаси упаковані в дерев’яні ящики, пофарбовані оливковою
фарбою (мал. 60). Кожна куля вставлена в картонну гільзу (мал. 59). 100 штук
споряджених таким чином куль помістили в жерстяні ящики, а жерстяні
ящики в дерев'яні ящики. Вага брутто від 34 до 36 кг.

72
 Малюнок 60 — Ящик для пакування боєприпасів

2. -— ПОВОДЖЕННЯ З БОЄПРИПАСАМИ

1) РОЗМІЩЕННЯ, ЗБЕРІГАННЯ ТА
ОБСЛУГОВУВАННЯ БОЄПРИПАСІВ

127. — Розміщення, зберігання та утримання боєприпасів здійснюється

за загальними правилами, як і для всіх інших артилерійських снарядів.

2) ПІДГОТОВКА БОЄПРИПАСІВ ДО СТРІЛЬБИ

128. — Щоб підготувати боєприпаси до стрільби, необхідно

попередньо виконати такі дії:
— зняти пломби та відкрити ящики,
— відкрити жерстяні ящики та дістати звідти боєприпаси зі снарядами,
— вийняти боєприпаси з картонних гільз, і протерти боєприпас
чистою ганчіркою і злегка змастити гільзу.
Барабани наповнюються боєприпасами, підготовленими таким чином, як
пояснюється в пункті 56. Барабани з снарядами не можна тримати на землі,
льоду, снігу тощо, а завжди повинні знаходитися в сухому місці. Під
73
боєприпасами повинні бути накидки, брезенти тощо. Так само боєприпаси
повинні бути закриті тентовими крилами, брезентом тощо, щоб вони не
потрапляли під безпосередній вплив атмосферних опадів. Під час роботи
боєприпаси бажано берегти від прямих сонячних променів.
Боєприпаси, підготовлені до стрільби, які не були використані, повинні
бути повністю приведені до початкового стану, а потім упаковані та належним
чином збережені. Цей боєприпас використовується першим при наступних
стрільбах.

ДАНІ ПРО БОЄПРИПАСИ

Тип пострілу Вага в грамах Час у

Початкова швидкість у м/с

секундах

упакованого 100 кулями

Довжина кулі в мм

Колір снаряду
Вибухова речовина

Запалювальна

Горіння трасера

Самоліквідація

Маса ящика,
речовина
Снаряд

Порох
Вага

в кг
1 20-мм постріли 261 137 2,5 3,5 31- 184,15 Не 4,5- 850 жовтий 32
з уламково– 32 меньш 8
фугасним 3,2
запалювально-
трасуючим
снарядом
миттєвої дії
М57 ТЗО
2 20 мм постріл 257 132 4,6 7,5 31- 184,15 - 4,5- 850 жовтий 32
з уламково– 32 8
фугасним
запалювальним
снарядом
миттєвої дії
М57 ТЗ
3 20-мм постріл 274 142 - 6,5 31- 182,1 - 4,5- 835 чорний 34
з бронебійно- 32 8
запальним
снарядом

74
 Розділ V. БОЙОВА РОБОТА ЗЕНІТНОГО ВІДДІЛЕННЯ

7. — ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

130. — Зенітне відділення 20/1 мм М75 складається з:

— командир артилерійського відділення (КАВ), 6 номерів обслуги та водій;
— дві зенітні гармати 20/1 мм М75 з боєкомплектом і ЗІП;
— транспортний засіб для буксирування гармат, перевезення
обслуг, приладдя та амуніції.
131. — Кожен номер обслуги має назву відповідно до ролі, яку він
виконує під час зйомки. Імена:
— номер обслуги №1 — навідник,
— номер обслуги № 2 — заряжаючий,
— номер обслуги № 3 — номер обслуги.
132. — Обслуга шикується за командою: «ДО УСТАНОВКИ».
a) Коли гармата знаходиться в похідному положенні та відокремлена від
транспортного засобу, обслуговуючий персонал шикується згідно з
малюнком 61.
b) Коли гармата знаходиться в бойовому положенні, номера обслуги
и шикуються згідно з малюнком 62.
133. — Номера обслуги займають свої місця за командою: «ПО МІСЦЯХ».
a) Коли гармата знаходиться в похідному положенні та відокремлена
від машини, обслуговування шикується згідно з малюнком 63.
b) Коли гармати прикріплені до транспортного засобу, обслуга займає
свої місця згідно з малюнком 64.
в) Коли гармата знаходиться в бойовому положенні, обслуга займає своє
місце згідно з малюнком 65.
КАВ стоїть між гарматами обличчям до цілі, щоб якомога краще
спостерігати за стрільбою.
134. — Рух гармати на руках виконується за командою: «РУКАМИ
ВПЕРЕД (НАЗАД) МАРШ».
За підготовчою частиною команди: «ПЕРЕКАТ ВПЕРЕД (назад)» обслуга
займає місце за малюнком 66.
Подачі № 1 і 2 беруть кожен паралелограм зі свого боку і піднімають задню
частину гармати над землею.
На виконавчу частину команди: «МАРШ» всі подаючі одночасно
переміщують гармату в заданому напрямку.

135. — За командою «СТОП» гармата зупиняється.

Обслуговуючі зупиняють рух гармати, а чергові № 1 і 2 опускають задню
частину гармати на землю.

75
 Малюнок 61 — Місця номерів обслуги Малюнок 62 — Розташування номерів
за командою: «ДО УСТАНОВКИ»- обслуги за командою: «ДО
УСТАНОВКИ» гармата в похідному положенні - гармата на вогневій позиції

Малюнок 63 — Місця обслуги за командою: Малюнок 64 — Місця обслуги за

командою: «ПО МІСЦЯХ» - гармата відчипляється «ПО МІСЦЯХ»-
гармати прикріплені
від машини. до автомобіля.

76
 Рисунок 65 — Позиції обслуги за командою: Малюнок 66 — Місця обслуги за командою:
«ПО МІСЦЯХ»- гармата на вогневій позиції. «РУКАМИ ВПЕРЕД (назад)»

2. — ПІДГОТОВКА ГАРМАТИ ДО СТРІЛЬБИ

136. — Підготовка до стрільби починається відразу після прибуття

гармати на місце, призначене для постановки на вогневу позицію, і
закінчується приведенням гармати в основне положення, тобто відповідний
ступінь готовності.
137. — Час, необхідний для завершення повної підготовки гармати
до стрільби, становить 4 — 6 хв.
138. — Розбирання частин гарматного пристрою на вогневій позиції для
огляду, чищення та змащення проводиться тільки з дозволу командира
взводу (КВ).
139. — ХТО керує підготовкою стрілецького відділення. Про всі
несправності, що виходять за межі компетенції основного
технічного обслуговування та ремонту, повідомляють КВ.
140. — Правильне і повне виконання технічної підготовки гармати
до стрільби є одним із найважливіших факторів успішної стрільби.

3. — ПОСТАНОВЛЕННЯ ГАРМАТИ В БОЙОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

141. — КАВ, як тільки прибуває на місце, призначене для постановки

другої гармати, командує: «СТІЙ», а потім: «ДО МАШИНИ».
Водій зупиняє транспортний засіб і відкриває задню частину кузова, а
обслуга другої гармати виходять і шикуються навколо гармати згідно з
малюнком 64. Після виходу обслуги водій закриває задню частину кузова.
142. — КАВ командує: «РОЗЧИПЛЯЙ».
Навідник і заряджаючий хапають паралелограм і від’єднують гармату від
гармати, навідник повідомляє: «ВІД’ЄДНАНО», після чого всі разом
опускають

77
задню частину гармати на землю.
143. — КАВ відводить машину на місце, призначене для розміщення
першої гармати, і дає команду: «СТОП», а потім: «ДО МАШИНИ».
Водій зупиняє транспортний засіб і відкриває задню частину кузова, а
перша обслуга виходить і шикується навколо гармати згідно з малюнком 64.
Принципова відстань між гарматами у відділенні 15-20 м.
144. — КАВ наказує: «РОЗЧИПЛЯЙ».
Водій готує гак до відчеплення. Навідник і заряджаючий беруть
паралелограм і від'єднують гармату від транспортного засобу, а навідник
повідомляє: «ВІД'ЄДНАНО», після чого всі разом опускають задню частину
гармати на землю.
145. — КАВ командує: «РОЗВАНТАЖУЙ».
Номер обслуги піднімається на машину, розвантажує боєприпаси та
спорядження, передає іншим обслуговуючим, які відвозять у визначене КАВ
місце. Після завершення розвантаження він знімається з автомобіля і закриває
задню частину кузова.
Водій з транспортним засобом повертається до другої гармати, де обслуга
таким же чином вивантажує обладнання.
Водій, згідно з розпорядженням КАВ, виїжджає з транспортним засобом до
місця буксирувальної техніки.
146. — Під час роботи на вогневій позиції обслуговуючий зберігає
особисту зброю (крім пістолетів) у місці, визначеному КАВ.
147. — КАВ командує: «ДО БОЮ».
Усі обслуги повертаються до гармати, номер обслуги розстібає чохол
спереду, а заряджаючий і номер обслуги згортають чохол у на верхню частину
лафета. Потім заряджаючий відносить чохол в призначене місце.
Заряджаючий випрямляє ручку стопора люльки та розстопарює опору
ствола. Номер обслуги з передньої частини гармати розблокує важіль
стопору механізму вертикального наведення та наказує навіднику підняти
ствол на висоту, після чого знімає опору ствола і повертає фіксуючий важіль
стопору механізму вертикального наведення у положення стопору.
Навідник піднімає ствол по висоті до фіксації стопором механізму
вертикального наведення.
Навідник та заряджаючий переміщенням стопорів вперед звільняють бугеля
для фіксації колісного ходу, потім піднімають задню лапу лафета, спираючи
установку на передні лапи, а номер обслуги тримає установку, утримуючи
ствол гармати в горизонтальному положенні (рис. 67). Навідник та
заряджаючий відокремлює колісний хід від гармати. Усі номера обслуги разом
опускають гармату на кронштейни лафета.

78
 Малюнок 67 — Гармата в положенні для видалення колісного ходу

Номер обслуги виходить і готує боєприпаси до стрільби.

Заряджаючий переміщує стопор механізму вертикального наведення в
положення
«РОЗСТОПОРЕНО» (рис. 32, 2), а потім навідник піднімає ствол під кутом
нахилу близько 20° і фіксує прилад.
Заряджаючий звільняє похідний фіксатор паралелограма прицілу і
переводить його в бойове положення.
Навідник дістає ПАРНС з пакувальної коробки для прицільних пристроїв,
укладає в кріплення і закріплює.
Після цього встановлює наземний приціл, займає своє місце і відпускає
стопор верхнього лафета по напрямку.
148. — Коли з будь-якої причини готується гармата до стрільби з
короткої зупинки без від’єднання від автомобілю (мал. 3), КАВ командує:
«ПІДГОТУВАТИСЯ ДО СТРІЛЬБИ З КОЛЕС».
Всі номера обслуги і повертаються до гармати, розстібають чохол і
перекочують його на верхній лафет, заряджаючий знімає чохол зі ствола і
відносить з гармати в призначене місце. Заряджаючий і номер обслуги
регулюють прищепний пристрій так, щоб гармата була якомога
горизонтальнішою. Заряджаючий звільняє фіксатор паралелограма візирного
пристосування і переводить його в заднє положення. Навідник регулює
PARNS, потім регулює привід горизонтального наведення, розгортаючи педалі
приводу, і сідає на своє місце.
Заряджаючий переміщує стопор механізму вертикального наведення в
положення «РОЗСТОПОРЕНО» (рис. 32, 2), навідник випрямляє рукоятку
механізму вертикального наведення . Спереду номер обслуги розстопарює
опору ствола і наказує навіднику підняти ствол на підвищення, після чого
знімає опору ствола.

4. — ПЕРЕГЛЯД ГАРМАТИ ПЕРЕД СТРІЛЬБОЮ

149. — Огляд гармати перед стрільбою робиться під час підготовки до

79
стрільби.
КАВ в залежності від конкретної обстановки і розпоряджень КВ і стану
гармат регламентує, який номер обслуги і які дії будуть виконуватися під час
перевірки. Якщо відстрілу протягом доби не було, огляд проводиться один раз
на добу.
Під час огляду однієї гармати інші повинні бути готові до дії.
150. — КАВ наказує: «УСТАНОВКУ ПЕРЕВІРИТИ ».

Посада в Які дії будуть виконуватися під час перевірки

обслузі
КАВ —чи добре спиралися на землю башмаки лап лафету;
— чи розташовані гармати приблизно горизонтально;
— чи чисті стволи та патронники, чи видалено мастило,
чи чиста та справна внутрішня частина ствола;
— чи змащені поверхні, що труться рухомих частин;
— чи справне автоматичне з'єднання з люлькою
та гідравлічним гальмом;
— чи чисті, змащені та чи розміщені боєприпаси в
кульових барабанах, чи підтягнуті пружини барабанів;
— чи підготовлені очисники, важелі та пулевиштовхи,
мокрі ганчірки для укладання ствола та як розміщені приладдя
та боєприпаси навколо гармати.
Навідник — чи добре встановлені прицільні пристрої;
— чи чисті приціл ПАРНС та оптика для стрільби по
цілям на землі;
— чи правильно відрегульоване сидіння;
— чи легко та рівномірно переміщується механізму
вертикального наведення в межах граничних значень, і чи
можна гармату переміщувати в горизонтальній площині
без перешкод;
— чи справно працють стопора.
Заряджаючий — чи немає сторонніх предметів у патроннику,
ствольній коробці та газовому гальмі;
— чи закріплено та застопорене газове гальмо;
— стан ствола — чи видалено мастило, чи чиста і
справна внутрішня частина ствола з патронником;
— стан і чистоту деталей затвора — чи легко він
замикається і відкривається, чи виступає вістря бойка в межах
1,7-1,9 мм;
— чистота та змащення поверхонь, що натираються, і всіх
рухомих частин (труб, жалюзі, ящиків, люльок, плечей
люльки та випрямлячів);
— стан і з'єднання верхньої та нижньої кареток;
— чи інструмент ЗІП повний і розміщений у певному місці.
Номер — справність, чистота і змащення боєприпасів у барабанах і
80
обслуги магазинах;

81
 — чи правильно заряджені барабани та магазини, чи
натягнуті пружини барабанів і як вони захищені від
погодних умов.
— готує вологі ганчірки для охолодження стволів,
шомпол та інше приладдя для чищення та змащування
автомату.

5. — ПЕРЕВІРКА ГАРМАТИ

1) ПЕРЕВІРКА ЛІНІЇ ПРИЦІЛЮВАННЯ

151. — Лінії прицілювання перевіряються для приведення їх до

паралельності геометричної осі ствола, а також для введення величини
кута площини в зенітних прицільних пристроях.

(1) Перевірка PARNS

152. — Лінія прицілювання перевіряється за дошкою для перевірки ліній

прицілювання (додаток 2), яка розміщена вертикально перед гарматою на
відстані 30 м, або за точкою прицілювання, яка вибирається на відстані 800 м
і більше.
153. — КАВ наказує: «ТОЧКА ПРИЦІЛЮВАННЯ (вказує
описово) ПЕРЕВІРИТИ ЛІНІЮ ПРИЦІЛЮВАННЯ».
Під час перевірки прямої видимості проти дошки сервери діють наступним
чином:
— Навідник наводить ствол на задану точку прицілювання та
прицілюється ривком для перевірки лінії прицілювання;
— Заряджаючий знімає газове гальмо, дістає з ящика ТХП (рис. 68) і кладе
його в ствол. Цілячись у окуляр, він наказує обслуговуючому навіднику
рухати ствол по підйому, а по напрямку сам переміщує ствол до точного
наведення в точку прицілювання, після чого повідомляє: «НАВЕДЕНО».
Він постійно тримає ТХП на цілі та контролює відсутність відхилень;
— Номер обслуги виставляє дошку для перевірки лінії
прицілювання вертикально і перпендикулярно до ствола на відстані 30
м;
— Навідник після доповіді заряджаючого «НАВЕДЕНО» визначає трубу
за висотою. Потім перевірте, чи збігається позначка візирної лінії з позначкою
на дошці та повідомляє: «ДОБРЕ», або «ВІДХИЛЕНО».

82
 Рисунок 68 — Трубка холодної пристрілки:
1— прапорець; 2 — об'єктив; 3 — окуляр; 4 — бінокулярний патрон; 5 — калібр.

Якщо вона відхиляється, навідник бере торцевий шестигранний ключ на 6

мм, відкручує гвинти (рис. 46, 6) і виправляє відхилення по висоті. Потім
відкрутіть гвинти (рис. 46, 5) і зафіксуйте відхилення в напрямку.
154. — Лінія прицілювання перевіряється по точці прицілювання,
наведенням на точку прицілювання лінією для перевірки лінії
прицілювання. Точка прицілювання повинна бути на відстані 800 м і більше.
Відхилення усувають так само, як і при перевірці лінії прицілювання по
щиту.

(2) Перевірка PAMNS

155. — Перевіряється за потреби так само, як перевірка ПАРНС. Зверніть

увагу, що виправляюча голка повинна бути розташована похило (мал. 47, 3) і
щоб стрілець вирівнював виправляючу голку з лінією на сітці (мал. 69) під
час прицілювання.
Висота окуляра регулюється послабленням гвинта (рис. 46, 4) торцевим
шестигранним ключем на 5 мм. Це переміщення окуляра по висоті
здійснюється при регулюванні приладу по висоті.

Рисунок 69 — Положення голки та сітки під час ректифікації

83
 (3) Перевірка лінії візування наземного прицілу

156. — Лінія прицілювання перевіряється по дошці або точці

прицілювання в продовження перевірки за командою КАВ: «ПЕРЕВІРКА
НАЗЕМНОГО ПРИЦІЛУ». Робота номерів обслуги в усіх відношеннях така ж,
як описано в пункті 153 цього правила. Навідник прицілюється в ціль
перетинанням горизонтальної сітки візиру на відстані 0 м. Якщо секція
відхиляється, усуньте відхилення, послабивши гвинти шестигранним ключем
на 6 мм (мал. 24, 16) і виправивши відхилення висоти. Потім послабте гвинти
(рис. 24, 17) і зафіксуйте відхилення в напрямку.

2) ПЕРЕВІРКА ГІДРАВЛІЧНОГО ГАЛЬМА

157. — КАВ командує: «ПЕРЕВІРИТИ ГАЛЬМА».

Навідник приводить люльку в горизонтальне положення пристроєм для
додання нахилу трубі та визначає пристрій для додання ухилу трубі.
Заряджаючий шестигранним ключем на 8 мм відкручує гвинт
гідрогальмівного циліндра (рис. 24, 15). Перевірте кількість рідини в циліндрі,
протягнувши через отвір циліндра стрижень завтовшки з олівець, який має лінії
на висоті 24 і 26 мм. Якщо рівень рідини вище, надлишок необхідно відкачати
через верхній отвір балона, тобто долити рідину в балон, якщо рівень нижче.
Гідравлічне масло зберігається у відрі (мал. 54, 36). Після завершення
перевірки вкрутіть гвинт в отвір циліндра, а потім перевірте, чи кришка гвинта
повністю закручена та закріплена, а також чи гальмо належним чином з’єднано
з підставкою за допомогою шпильки.

6. — ОСНОВНЕ ПОЛОЖЕННЯ

158. — За командою зайняти основну позицію КАВ дає команду:

«НАПРЯМОК ОСНОВНОЇ ПОЗИЦІЇ...» Рекомендується, щоб у тих випадках,
коли це дозволяє ситуація, нахил труби був найбільшим, щоб розвантажити
пружину випрямляч.
Навідник направляє ствол в заданому напрямку, надає певний нахил стволу і
визначає пристрій для надання нахилу стволу, заряджаючий знімає барабан з
пострілами.
Номер обслуги та заряджаючий заповнюють усі барабани боєприпасами,
залишають їх у місці, де їх можна швидко та легко додати, а потім накривають
їх.
159. — Залежно від ситуації та погодних умов, КАЗ наказує накрити
гармату чохлом.
Після прийняття основної позиції КАВ каже: «ПЕРША (ДРУГА) ОСНОВНА
ПОЗИЦІЯ ГОТОВА».

7. — ПІДГОТОВКА ДО БОЙОВОЇ РОБОТИ.

84
 1) ЧЕРГОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

160. — Гармата знаходиться в базовому положенні, як пояснено в

пунктах 158 і 159 цього правила.
KАВ призначає одного з членів обслуги на кожну гармату як чергового
спостерігача. Інші номера обслуги займаються іншими роботами або
відпочивають.

2) БОЙОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

161. — Отримавши наказ про перехід в бойове положення, КАВ

дає команду: « -ТРИВОГА, ЛІТАКА (ТАНК) НА ... ПОШУК».
Усі номера обслуги займають свої місця біля гармати на позиції. Якщо
зверху є чохол, зніміть його і покладіть у певне місце. Навідник сідає на своє
місце, розстопарює ствол за напрямком і кутом і повертає автомат в
заданому напрямку.
КАВ наказує: «ОФЗ (броньобійний) ЗАРЯД».
Заряджаючий виконує ручне заряджання ( взведення затвору), бере барабан
або магазин зі снарядами і заряджає гармату в порядку, описаному в пункті 57,
після чого оголошує: «ЗАРЯЖЕНО».
Номер обслуги бере по одному барабану або магазину і тримає їх
напоготові.
КАВ, якщо не вказано напрямок атаки цілі, організовує кругове
спостереження і доповідає: «ПЕРШИЙ (ДРУГИЙ) В БОЙОВОМУ
ПОЛОЖЕННІ».

Розділ VI. СТРІЛЬБА ЗА ЦІЛЯМ У ПОВІТРЯНОМУ ПРОСТОРІ

1. — ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

162. - Завдання зенітної гармати 20/1 мм М75 – це знищення

ворожих літаків, гелікоптерів та десантників на малих висотах.
Успіх стрільби гарматного відділення залежить від:
- ретельної підготовки зброї до стрільби;
- своєчасні цілевказівки;
- своєчасне виявлення та захоплення цілей;
— своєчасне та точне визначення швидкості цілі та правильну
роботу навідника із супроводу цілі;
- правильний вибір способу стрільби, виду стрільби та своєчасне
відкриття вогню;
- належне спостереження за стрільбою та корекція результатів стрільби;
- чітка і швидка робота командира та номерів обслуги.

85
 163. - Підготовка гармати до стрільби повинна проводитися точно в
порядку, встановленому у пунктах 136 - 157 цього правила, що є першою
передумовою успішної стрільби по цілях у повітряному просторі.
164. — Своєчасне оголошення цілей забезпечується гарною
організацією системи повітряного спостереження та оповіщення.
Своєчасність та визначеність оголошення цілей необхідні для того, щоб
підрозділи легкої артилерії ППО могли бути переведені в бойове положення
вчасно і були попереджені про появу цілі в повітряній зоні об’єкта, що
обороняється.
165. - Своєчасне виявлення та захоплення цілі забезпечує
своєчасне відкриття вогню, що дозволяє максимально
використовувати вогневі можливості зброї.
166. — Своєчасне та точне визначення швидкості ракурсу та правильності
дій навідника при наведенні та стрільбі мають вирішальний вплив на
ймовірність влучення, а отже, і на успіх стрільби. При зменшенні помилок у
роботі дуже швидко зростає ймовірність ураження цілі, і навпаки. Так як
швидкість цілі визначає командир, а процес стрільби реалізує навідник, то від
якості їх роботи найбільшою мірою залежить успіх стрільби. Відмінно
навчені командири та навідники досягають майже втричі більшої
ефективності стрільби, ніж добре навчені.
167. — Спосіб стрільби та вид вогню визначається командиром залежно
від руху цілі та її виду. Своєчасне відкриття вогню дозволяє максимально
використати вогневі можливості зброї.
168. — Спостереженням за стрільбою оцінюється успішність стрільби та
визначаються систематичні відхилення траєкторій з метою корекції.
Щоб покращити успіх стрілянини, використовуйте:
- аналіз попередньої стрільби, що визначає причини відхилення
траєкторії від цілі,
- корекцію, що прибирає відхилення траєкторії від цілі при стрільбі.
Кожну минулу стрілянину необхідно аналізувати з точки зору
ефективності, а також способу впливу на цілі повітряного простору, щоб
набратися досвіду для подальших стрільб.
169. — Помилки, що викликають аномальне відхилення шляху від
мети, можуть бути:
— помилки в підготовці гармати до стрільби,
— помилки у визначенні швидкості цілі,
— помилки навідника при супроводі цілі.
При виявленні причини аномальних відхилень спочатку слід перевірити
правильність підготовки гармати до стрільби. Якщо перевірка показує, що
підготовка гармати до стрільби правильна, аномальне відхилення траєкторії від
цілі є наслідком більшої помилки в
визначення швидкості цілі та роботи стрільця.
Якщо відхилення траєкторії від цілі є систематичними, то помилки
полягають у визначенні швидкості цілі, якщо відхилення ненормальні й
несиметричні, то помилки полягають у роботі навідника.
86
 170. — Залежно від типу цілі, її польоту і дальності застосовують такі
види вогню:
— короткі черги до 10 пострілів,
— довгі черги від 10 до 20 пострілів,
— безперервний вогонь.
171. — Навідника веде вогонь самостійно за обстановкою і
наказом начальника.
КАВ бере на себе роль командира для свого відділу в наступних випадках:
— при зайнятті або залишенні вогневої позиції, коли матеріальна частина
не повністю готова до стрільби, а індивідуальна зброя знаходиться напоготові,
— у всіх ситуаціях, коли гелікоптери та десантники з’являються з
кількох напрямків, тому стрільба ведеться секторами за командою
командира: ПО ГЕЛІКОПТЕРАМИ (ПАРАШУТАМИ) У ВІДПОВІДНОМУ
СЕКТОРІ.
172. — У разі виникнення надзвичайної події під час стрільби
(пошкодження частин знаряддя, розрив гільзи в стволі тощо) негайно
повідомити про це начальника шляхом подання рапорту згідно з
положеннями Правил. Технічна служба ОС КоВ.

2. — ПІДГОТОВКА ДО ВІДКРИТТЯ ВОГНЮ

173. — Підготовка до відкриття вогню починається з моменту

виявлення цілі і триває до моменту відкриття вогню. Це включає:
— перехід в бойове положення після виявлення цілі;
— виявлення та вибір цілі командиром;
— цілевказівка обслузі;
— захоплення та супроводження цілі, .
— визначення способу стрільби та виду стрільби,
— визначення моменту відкриття вогню,
174. — У бойовому положенні цілевказівка здійснюється командиром за
командою: ТРИВОГА, ЛІТАК, НАПРЯМОК... ПОШУК. Номери обслуги
діють згідно пункту 161 цього правила.
Напрямок атаки цілі наноситься на планшеті повітряної обстановки
перетворенням положення цілі за кодом аероспостереження та донесення в
орієнтирних напрямках. Про напрямок атаки також може повідомити
передовий спостерігач.
175. — У виявленні цілі бере участь вся обслуга гармати, а той, хто
перший помітив ціль, показує її навідникові.
Вибираючи ціль, командир повинен керуватися наступним:
— найбільш небезпечними є цілі, що атакують вогневу позицію, потім
цілі, що діють на об’єкт, що захищається, з пікірування та стрімкого польоту;
— з цілей, що летять горизонтальним польотом, цілитися в першу чергу
по тих, що летять у бік об’єкта, що захищається,
— якщо ціль — група літаків, то вогонь ведеться в принципі по
головній площині групи.
87
 176. — Ціль вказується командиром за орієнтирними вказівками за
командою: «ЛІТАК (вертоліт) НАПРЯМОК...» Навідник направляє установку
в заданому напрямку і каже: «ЦІЛЬ БАЧУ».
177. —Навідник захоплює ціль через ПАРНС або ПАМНС і вводить його
в поле зору прицільного пристрою, слідкує за ціллю центром прицільної сітки
і скажіть: «НАВЕДЕНО»;
під час супроводу спостерігає за рухом цілі, щоб потім за командою
командира: «ШВИДКІСТЬ...» опустити її до заданої швидкісної кривої.
178. — Командир на етапі наведення та захоплення цілі визначає спосіб
стрільби відповідно до характеру польоту цілі. Коли ціль переходить у
пікірування з горизонтального польоту (найрідкісніший випадок) або з
маневрує зі зміною висоти (найчастіший випадок) і не атакує вогневу
позиція, наводиться основним способом, за командою оператора вогню:
«ШВИДКІСТЬ...»
За командою оператора вогню: «ШВИДКІСТЬ...» навідник швидко опускає
ціль по її видимій траєкторії до заданої кривої швидкості і продовжує
супроводження.
ціль на кривій командної швидкості в очікуванні команди відкрити вогонь.
Швидкість цілі визначається командиром на основі знань про типи літаків
противника та досвіду минулих стрільб і вказується в м/с, округлених до
десятих.
Ураження цілей на вогневій позиції для самооборони поширюється на цілі,
які раптово з'являються в стрімкому польоті або атакують вогневу позицію з
пікірування.
Вид вогню визначається командиром залежно від виду цілі та способу її
впливу.
179. — Момент відкриття вогню визначається командиром з таким
розрахунком, щоб перші траєкторії снарядів зустріли ціль на потрібній
відстані, а саме:
— при горизонтальному польоті момент відкриття вогню,
тобто дистанційно подається команда «ВОГОНЬ».
— ціль, яка на величину обгону перевищує відстань
точки обгону,
— під час пікірування команда «ВОГОНЬ» подається в момент
переходу літака на прямолінійну ділянку пікірування,
— при прицільному наведенні цілей, що атакують вогневу позицію із
стрільбища чи пікірування, команда «ВОГОНЬ» подається одразу після
вказівки цілі.
Дистанції стрільби поділяються на:
— граничні дистанції стрільби 1300-1500 м,
— дистанції успішної дії 1000-1300 м,
— оптимальні дистанції удару до 1000 м.
Принципово відкриття вогню ведеться на відстані, що забезпечує зустріч
траєкторії з ціллю на відстані успішного ураження. При появі більшої групи

88
літаків противника вогонь ведеться на дистанції, що забезпечує зустріч снаряда
з ціллю на граничних дистанціях стрільби.

3. — ВІДКРИТТЯ ВОГНЮ ТА ПЕРЕГЛЯД ГАРМАТИ ПІД ЧАС

СТРІЛЬБИ

180. — Відкриття вогню ведеться за командою керівника

вогнем: КОРОТКИЙ (тривалий, безперервний) ВОГОНЬ.
За командою: «КОРОТКИМ (ДОВГИМ, БЕЗПЕРЕРВНО)» навідник
переводить рукоятку запобіжника у вимкнене положення, а потім, натиснувши
на рукоятку спускового гачка, відкриває заданий вид вогню.
Заряджаючий контролює роботу автомата, спорожнення барабана та, якщо
необхідно, заряджає автомат, як пояснюється в пункті. 57 цього правила.
181. — Під час стрільби та під час коротких перерв між чергами (атакою
по цілі) обслуга слідкує за станом гармати та виконує перевірку, яка включає:
— автоматичний контроль віддачі автомата на різних висотах.
Гранична межа автоматичної віддачі - до 30 мм. Якщо віддача перевищує
цю межу, стрільба припиняється,
— контроль бойового режиму та нагріву ствола, діючи в дусі пунктів 10 і
58 цього правила,
— перевірка правильності налаштування барабанів,
— контроль стійкості газового гальма та правильної роботи газової камери,
— контроль роботи гідроциліндра гальма. Чи немає витоків рідини
або гальмівний циліндр не сильно нагрівається,
— перевірка стійкості прицільного пристрою,
— контроль змащування полозів автомату і люльки,
— контроль викиду гільз (щоб вони не лопнули і не деформувалися).
Дефекти, якщо це можливо, усувають під час власне стрільби, а якщо ні, то
стрільбу припиняють і дефект усувають негайно.

4. — СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЦІЛЕВКАЗВКОЮ
182. — Командир спостерігає за стрільбою в ручний бінокль або
неозброєним оком з метою:

— оцінки успішності стрільби,

— визначення систематичних відхилень шляхів від цілі;
— визначення необхідності зміни способу стрільби.
183. — Успіх стрільби оцінено:
— шляхом знищення цілі (вибух, пожежа, падіння літака),
— нормальним групуванням траєкторій навколо цілі.
Нормальне групування траєкторій навколо цілі означає симетричне
розташування навколо цілі, при цьому 2/3 траєкторій розташовані в радіусі 20

89
тисячних (при швидкості цілі до 150 м/с) і 30 тисячних (при швидкості цілі
понад 150 м/с).
184. — За стрільбою слід спостерігати з позиції гармати або з близької
відстані в момент, коли траєкторії і ціль знаходяться на одній відстані. Це
є умовою для правильного висновку про групування траєкторій навколо
цілі. Восьмихвилинні систематичні відхилення тропів усуваються
коректурним вичитуванням.

5. — ПРИПИНЕННЯ СТРІЛЬБИ

185. — Переривання стрільби здійснюється за командою оператора вогню:

«СТОП».
Навідник відпускає спусковий ри і важіль розширення
Заряджаючий контролює кількість випущених снарядів.
Номер обслуги готовий додати боєприпаси.

6. — ПРИПИНЕННЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ОГЛЯДУ

ГАРМАТИ ПІСЛЯ СТРІЛЬБИ

186. — Супровід цілі припиняється за командою командира:

«НЕ СТРІЛЯЙ».
Навідник припиняє відстежувати ціль.
Обслуговуючий № 3 виходить з барабана з боєприпасами і при необхідності
наповнює барабани, збирає і чистить патрони.
Якщо нової цілі немає, КАВ дає команду: «НАПРЯМОК ОСНОВОГО
СЕКТОРА...»
187. — Гармату оглядають відразу після стрільби, якщо це
дозволяє обстановка.
Огляд гармати після стрільби виконується КАВ з номерами обслуги і
включає:
— стан ствола — чи порожній патронник (після очищення
перевіряється внутрішня частина труби — чи немає зносу, міднення чи
інших змін),
— стан газового гальма і газової камери — чи не було в них
змін (визначається після очищення);
— стан затвора і коробки — чи немає подряпин на затворі та на пазах
в середині коробці, чи немає затвор правильно підходить до коробки
(визначається після розбирання та очищення частин коробки та закриття);
— перевірка гідравлічних гальм (згідно пункту 157 цього правила),
— стан люльки (чи не послабилися певні з’єднання та з’єднання),
— стан пристрою для ручного заряжання,
— стан витрати боєприпасів,
— стан інструменту ЗІП (чи він повний, чистий і справний).

90
 7. — ПЕРЕНЕСЕННЯ ВОГНЮ
188. — Переведення вогню на нову ціль оператор вогню виконує за
командою: «НАПРЯМОК НА НОВУ ЦІЛЬ...», а решта команди до
відкриття вогню залежить від виду і способу польоту. цілі.
Навідник направляє ствол у заданому напрямку, захоплює нову ціль і
повідомляє: «ЦІЛЬ БАЧУ», а при прицілюванні: «СУПРОВОДЖУЮ».

7. — СПОСОБИ ЦІЛЕВКАЗАННЯ У ПОВІТРЯНОМУ ПРОСТОРІ

1) СТРІЛЬБА ОСНОВНИМ СПОСОБОМ

189. — Основний спосіб — ураження цілей у повітряному просторі, які

летять горизонтально або пікірують на об’єкт, що захищається.
Точка прицілювання представлена дзьобом (верхня частина мішені).
ПАРНС або ПАМНС спрямовані в ціль.
190. — Усі цілі, що летять відносно вогневої позиції на курсовому
параметрі, прицілюються шляхом наведення на ціль з еліпсом заданої
швидкості цілі, який збігається з вершиною цілі. При супроводі необхідно
стежити, щоб витягнута вісь цілі постійно проходила через центр
прицільного пристрою. Безперервне супроводження переміщує точку
прицілювання по кривій заданої швидкості цілі (рис. 70, 71, 72 і 73).

91
92
93
94
 191. — Цілі, які летять горизонтально на малих висотах або пікірують
(лобове вогневе положення) приблизно під курсовим кутом 0° і під малим
параметром курсу, націлюються на ціль із дещо меншою швидкістю
(еліпс швидкості), ніж задана один під час відстеження збільшується. Під
час супроводу стрілець стежить за ціллю так, щоб розширена вісь тіла
цілі проходила через центр прицільного пристрою (рис. 74 і 75).

95
 192. — Цілі, які атакують з пікірування на об’єкт, що захищається, або
пікірують на об’єкт перед вогневою позицією, прицілюються наведенням на
ціль зі швидкістю (еліпсом швидкості) на 3/4 меншою від заданої, який
трохи
96
збільшується під час відстеження. Стрілець цілиться в ціль так, щоб розширена
вісь тіла мішені проходила через центр прицільного пристрою (мал. 76).
193. — Вогонь ведеться по окремих цілях в принципі на дистанціях
успішного ураження, а по групових — на граничних дистанціях стрільби.
Вогонь може бути коротким, тривалим і безперервним залежно від виду та
руху цілі.
194. — Оператор вогню дає команду: «НАПРЯМОК ЛІТАКА...
ШВИДКІСТЬ... КОРОТКИЙ (тривалий, безперервний) ВОГОНЬ».
Сервери працюють наступним чином:
— командир артилерійського відділення показує ціль,
— сервер номер 1 швидко повертає ствол у заданому напрямку, захоплює та
слідує за ціллю по еліпсу заданої швидкості цілі (коли ціль летить за
параметром курсу, як показано на рис. 70, 71, 72 та 773, і коли він летить
курсом 0° або приблизно за курсом 0°, як показано на рис. 74, 75 і 76),
— після поданої команди: «КОРОТКИЙ (тривалий, безперервний)
ВОГОНЬ», навідник переводить важіль запобіжника у вимкнене положення
та натисканням на важіль відпускання відкриває заданий вид вогню,
— заряджаючий контролює роботу машини і спорожнення барабана,
— номер обслуги тримає барабан з пострілами, підготовлений для
швидкого заряджання гармати під час зупинки стрільби.

Горизонтальний політ зліва направо - дефіле

97
Рисунок 71 — Горизонтальный полет справа налево — дефиле

Дефіле зі зниженням

98
 Дефіле з підйомом

Горизонтальний приліт

99
 195. — Систематичні відхилення від цілі, що спричиняють відхилення

Зниження на об'єкт, що обороняється, перед вогневою позицією

траєкторії снарядів уздовж видимого курсу цілі, коригуються стрільцем
наступним чином:
— у разі відставання траєкторій збільшує швидкість супроводу,
щоб траєкторії снарядів охоплювали ціль у напрямку руху,
— на траєкторіях обгону зменшувати швидкість супроводу, щоб
траєкторії снарядів закривали ціль, тобто. що ціль влітає в промінь траєкторії
ракети.

100
2) СТРІЛЬБА ПО ЦІЛЯХ НА ВОГНЕВІЙ ПОЗИЦІЇ ДЛЯ
САМООБОРОНИ
196. — Удар по по вогневим позиціям легкої артилерії ППО
здійснюється засобами повітряного нападу, як правило, з пікірування та
стрільби.

(1) Ураження цілей, які атакують вогневу позицію з пікірування

197. — Під час атаки на вогневу позицію з пікірування літаки можуть
застосовувати авіаційні бомби, ракети та гарматно-кулеметний вогонь.
Оскільки при цьому способі атаки бойовий хід цілі приблизно збігається з
лінією цілі, то

її наводять на ціль центром прицільного пристрою (рис. 77).

Наведення та захоплення цілі необхідно проводити до точки введення цілі в

пікірування (у фазі стрибка літака на висоту введення або в горизонтальному
польоті до введення). У момент переходу літака в пікірування командир дає
команду: «ПІКУВАННЯ, ВОГОНЬ». Номера обслуги працюють наступним
чином:
— передає команду командир артилерійського відділення,
— Навідник продовжує супроводження цілі центром прицільного
приладу, перемикає важіль гальма в пішохідне положення і відкриває вогонь
безперервним вогнем, доводячи траєкторії до цілі;
— Заряджаючій контролює роботу машини і спорожнення барабана,
— Номер обслуги зберігає безперервно підготовлений барабан куль
для швидкого — перезаряджання гармати під час зупинки стрільби.
198. — Корекція стрільби не виконується.

101
(2) Ураження цілей, які атакують вогневу позицію з бриючого польоту
199 .— Цілі, які раптово з'являються (за м'ясними об'єктами) у бриючому
польоті під курсовими кутами близько 0, стріляють по трасах безперервним
вогнем. Цілитесь у ціль згідно рис. 78.
200. — Командир дає команду: «НАПРЯМОК ЛІТАКА... ВОГОНЬ».
Номера обслуги працюють наступним чином:
— командир артилерійського відділення показує рукою ціль,

Бреющий політ
— навідник швидко обертає ствол у заданому напрямку, захоплює і слідує
за ціллю зі швидкістю 50 м/с так, щоб витягнута вісь цілі проходила через
центр прицільного пристрою, переводить важіль гальма в положення виведено
з позиції і відкриває вогонь безперервним вогнем з доведенням траєкторії до
цілі,
— заряджаючій контролює роботу машини і спорожнення барабана,
— номер обслуги підтримує барабан мішені в готовності до
швидкого перезаряджання гармати під час перерви в стрільбі.
201. — Корекція стрільби не виконується.

(3) Стрільба по вертольотах

202. — Вертольоти, що летять горизонтально, пікірують або

піднімаються, націлюються за допомогою еліпса зі швидкістю 50 м/с (мал.
79). Процедури такі ж, як і при націлюванні літака під час такого польоту
(відкриття вогню, націлювання, спостереження та коректування).

102
 Націлювання на зависаючий гелікоптер

Дещо складніше стежити за вертольотом при видимому куті курсу, оскільки

вертоліт під час руху трохи дрейфує, так що, строго кажучи, поздовжня вісь не
проходить через центр візирного пристрою.
203. — Гелікоптери, що зависають у повітряному просторі, націлюються
за допомогою прицілу (мал. 80).
Зйомка гелікоптера, що зависає в повітряному просторі, буде
короткочасною. Якщо ціль не буде вражена першими чергами, вона здійснить
раптовий маневр, тому часу на введення коригувального вогню немає. Стрільба
по гелікоптеру триває як стрільба по рухомій цілі.
204. — Оператор вогню дає команду: «НАПРЯМОК ГЕЛІКОПТЕРА...
ШВИДКІСТЬ... КОРОТКИЙ (ДОВГИЙ) ВОГОНЬ». Якщо гелікоптер зависає,
задана швидкість дорівнює нулю. Номера обслуги діють у всьому як в
базовому режимі стрільби.

(4) Стрільба по парашутних цілях

205. — Стрільба по парашутним мішеням ведеться на дистанціях до

1500 метрів.

103
 Якщо парашутні цілі зібрані разом у групу, що представляє одну ціль,
цілевказівка виконується вогневим підрозділом, наводячись у центр групи. В
іншому випадку для кожної гармати призначається окрема ціль. В даному
випадку точкою прицілювання є база десантників. Парашутні цілі зазвичай
стріляють короткими чергами.
206. — При відсутності вітру або коли він дме паралельно напрямку
стрільби на нас або від нас, цілитися в ціль ривком для перевірки лінії
прицілювання (рис. 81). Це тому, що падіння десантників
компенсується падінням снаряда.

Вибір точки прицілювання при відсутності вітру

Стрільба ведеться за командою оператора вогню: «НАПРЯМОК
ДЕСАНТНИКІВ... КОРОТКИЙ ВОГОНЬ».

Вибір точки прицілювання за вітром

207. — Коли вітер дме перпендикулярно напрямку стрільби, вводиться
бічний обгін за рахунок заносу десантників. Наводити на ціль горизонтальну
лінію перехрестя прицілу на висоті лінії перевірки лінії прицілювання (мал.
82) для прийняття бічного обгону.
Величина бокового обгону залежить від швидкості наземного вітру:
104
 — при швидкості вітру до 3 м/с виконується бічний обгін на 5 тисячних,
— при швидкості вітру до 6 м/с проводиться бічний обгін на 10 тисячних,
— при швидкості вітру до 10 м/с береться бічний обгін 15
тисячних. Стрільба ведеться за командою:
«НАПРЯМОК ДЕСАНТНИКІВ... ВЛІВО (ВПРАВО)...КОРОТКИЙ
ВОГОНЬ».
Робота обслуги виглядає наступним чином:
— командир артилерійського відділення показує рукою ціль,
— № 1 швидко повертає ствол у заданому напрямку та наводить на
ціль, після команди «ВОГОНЬ» переводить важіль гальмування у вимкнене
положення та відкриває вогонь короткими чергами,
— № 2 контролює роботу машини і спорожнення барабана,
— № 3 тримає барабан з кулями, підготовлений для
швидкого перезаряджання гармати під час зупинки вогню.
208. — Коригувальна поправка вводиться, якщо не отримано нормальне
групування траєкторій навколо цілі, але є систематичні відхилення.
Коригувальна поправка вноситься шляхом вибору нової точки
прицілювання, зміщеної на величину відхилення в бік відхилення.

105
 Розділ VII. СТРІЛЬБА ПО НАЗЕМНИМ (ВОДНИМ) ЦІЛЯМ

1. — ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

209. — Зенітну установку М75 калібру 20/1 мм можна використовувати

для оборони вогневої позиції проти нерухомих і рухомих цілей на землі, а в
разі необхідності — і по цілях на воді.
Для стрільби по цілям на землі установку можна розташувати в бойовому
положенні з низькою лінією вогню (рис. 83), у бойовому положенні з високою
лінією вогню (мал. 84), що досягається вставкою вкладиша для регулюванням
висоти лап лафету (рис. 37, 7 ), при цьому рубіж вогню піднято на 100 мм, до
бойового положення з нахилом вперед (рис. 85) і до бойового положення на
колісному ходу. (мал. 86).

Малюнок 83 — Зенітна установка 20/1 мм М75 у бойовому положенні з низькою лінією

вогню

Малюнок 84 — Зенітна установка 20/1 мм М75 у бойовому положенні з високою лінією

вогню

106
 Малюнок 85 — Зенітна гармата 20/1 мм М75 у бойовому положенні з нахилом вперед

Малюнок 86 — Зенітна гармата 20/1 мм М75 у бойовому положенні на підвісці

210. — Підготовка до відкриття вогню включає:

— вибір цілі і цілевказівка;
— вибір типа боєприпаса;
— визначення відстані;
— визначення упередження;
— визначення виду стрільби;
— визначення моменту відкриття вогню.

211. — Ціль обирає командир, керуючись таким:

— вогонь в першу чергу відкривається по найбільш небезпечним цілям,
— кожна гармата націлюється на найближчу ціль у своєму секторі.
Якщо в секторі гармати немає цілей, командир вибирає ціль для цієї
гармати в секторі іншої гармати, де цілі найбільш небезпечні. Якщо цілі
з'являються в секторі тільки однієї гармати, командир орієнтує всі гармати в
цьому секторі і призначає одну ціль кожній,
107
 — якщо цілі, наприклад бронемашини тощо, рухаються до вогневої
позиції в колоні, командир зосереджує вогонь усіх гармат на лобовій цілі, щоб
якомога швидше знищити її та зупинити колону, а потім розподіляє вогонь
гармат по цілям у колоні.
Командир показує цілі за секторами або орієнтирами.
При ураженні цілей по секторах командир є КАВ.
212. — Вибір боєприпасів здійснює командир відповідно до типу
цілі. Бронебійно-запалювальними снарядами поражають броньовані цілі,
а по незахищених — уламково–фугасним запалювально-трасуючим
снарядом миттєвої дії.
213. — Відстань визначається за карткою вогню і задається в гектометрах.
214. — Величина упередження визначається командиром для всіх цілей,
що рухаються по діагоналі та збоку. Величина упередження визначається
виходячи з курсу цілі та швидкості руху.
215. — Вид вогню визначає командиром за характеристиками цілі.
Принципово по рухомій цілі стріляють короткими чергами, а по нерухомій —
короткими, причому з мінімально можливою кількістю випущених чергою
куль.
216. — Момент відкриття вогню визначається відповідно до
характеристик цілі. В принципі, рухомі цілі стріляють на відстані до 1000 м, а
нерухомі – до 1500 м.

2. — СТРІЛЬБА ПО НЕРУХОМИМ ЦІЛЯМ

217. — Наземні нерухомі цілі (окреме озброєння, міномети,

кулемети, десантники після десантування тощо) націлюються на відстані
до 1500 м.
Рухома піхота вражає так само, як і нерухомі цілі.
Обстріл мішеней ведеться короткими чергами.
218. — Відстань до цілі визначається керівником стрільби відповідно
до положень пункту 213 цього правила.
219. — Точку прицілювання визначають посередині основи мішені
(мал. 87).
220. — Спостереження за стрільбою здійснюється відповідно до
положень пункту 228 цього правила.
221. — Корекцію спрямованості здійснюють переміщенням точки
прицілювання на цілі в протилежний бік на величину
восьмисекундного відхилення в тисячних або ширини цілі (мал. 88).
222. — Корекція дальності здійснюється переміщенням точки
прицілювання по цілі на висоту в тисячах або висоти цілі. У разі більших
відхилень це робиться шляхом зміни пульта дистанційного керування.
223. — Стрільба по нерухомих цілях ведеться за командою командира:
«ПІХОТА (КУЛЕМЕТ), НАЦІЛ... ПРИЦІЛ..., ДАЛЬНІСТЬ... КОРОТКИЙ
ВОГОНЬ». Номери обслуги працюють наступним чином:
— КАВ показує ціль;
108
 — навідник повертає ствол у заданому напрямку і наводить на ціль (рис.
86) , зупиняє гармату в напрямку гальмом гармати (рис. 29, 3) і відкриває вогонь

109
із заданого виду вогню;
— заряджаючий за командою: «КОРОТКО» перевести важіль запобіжника
у вимкнене положення і виконати: «ВИКЛЮЧЕНО»; контролює спорожнення
барабана і роботу автомата, а після припинення стрільби заряджає автомат;
— номер обслуги утримує підготовлений барабан (магазин) для
швидкого заряджання гармати під час зупинки стрільби.

Малюнок 87 — Точка прицілювання на нерухомій мішені

Малюнок 88 — Поправка при стрільбі по нерухомій цілі

110
 3. — СТРІЛЬБА ПО РУХОМИМ ЦІЛЯМ

224. — Рухомі цілі на суші та воді (танки, бронемашини —

транспортери, катери тощо). обстрілюють на відстані до 1000 м.
225. — Відстань до цілі визначає командир згідно з пунктом 213
цього правила. Під час стрільби дистанція змінюється за командою
командира.
226. — Точку прицілювання визначають посередині основи мішені.
При бічному та косому русі цілі величина бічного упередження
приймається за командою командира: «ВЛІВО (ВПРАВО)»... Упередження
приймається в тисячних за табл.1.

Таблиця 1 ТАБЛИЦЯ УПЕРЕДЖЕННЯ

30° 60° 90°
до 5 м/с 2,5 5 5
до 10 м/с 5 10 15
до 15 м/с 10 15 20

227. — Командир дає команду: «ТАНК (БТР, ТРАНСПОРТ), ПРИЦІЛ... (У

ЙОГО СЕКТОР), ПРИЦІЛ... (визначати місце прицілювання), ВЛІВО
(ВПРАВО)... БРОНЕБІЙНИМ, ДАЛЬ ... КОРОТКИЙ ВОГОН». Номери
обслуги працюють наступним чином:
— КАВ показує ціль,
— навідник повертає ствол у заданому напрямку на ціль і прицілюється з
перерізом командного упередження: «ВЛІВО (ВПРАВО)»... (рис. 89 і 90).
Якщо мішень рухається прямо до гармати, бічний обгін не вмикається,
фіксується лише дистанція.
Навідник націлює на рухомі цілі двома способами, залежно від характеру
руху цілі та можливостей стеження:
— стрільба в очікуванні (рис. 89) ведеться наведенням на ціль з
більшим обгоном, ніж заданий, і машина з висунутою віссю рухається в
поперечний перетин наконечника. За гарматою не ведуть, а коли ціль
потрапляє в зону командного обгону, відкривають вогонь, а потім
процедуру повторюють;
— супроводжувальна стрільба (рис. 90) виконується слідуванням за ціллю
командним упередженням з рухом цілі по витягнутій осі в переріз
наконечника;
— заряджаючий за командою: «КОРОТКО» переводить важіль
запобіжника в розблоковане положення і говорить: «ВІДКРИТО», контролює
спорожнення барабана і роботу автомата, а після припинення стрільби
заряджає автомат;
— номер обслуги утримує підготовлений барабан (магазин) для
швидкого заряджання гармати під час зупинки стрільби.

111
Малюнок 89 — Стрільба по рухомій цілі — очікування

Малюнок 90 — Стрільба по рухомій цілі — супроводження

112
 228. — Спостереження за стрільбою ведеться за розміткою доріжок або
влучень снарядів у землю. При попаданні снаряда в землю утворюється
хмара диму (пилу), яку слід спостерігати в момент її появи і робити висновок
про відхилення влучення від цілі.
Коли ви промахуєтеся, хмара диму (пилу) закриває ціль, а коли ви
промахуєтесь, ціль проектується на хмару диму (пилу).
При стрільбі по суднах спостерігають за траєкторією снаряда або за
струменем лідера в точці скидання.
229. — Виправлення за напрямком у разі відхилення шляхів до однієї
фігури. цілі виконуються цифрами. «ПІВФІГУРА (ФІГУРА) СПРАВА
(ЛІВО)».
Якщо відхилення більше однієї цільової цифри, поправка виконується в
тисячах: «ВПРАВО (ВЛІВО)... ТИСЯЧ».
230. — Корекцію дистанції виконують при двох послідовних проходах,
підводи отримують шляхом зменшення або збільшення дистанції на 200 або
400 м.
231. — Після знищення цілі КАВ переводить вогонь на іншу ціль
або припиняє стрільбу.

113
 Розділ VIII. ПІДГОТОВКА ДО ПОХОДУ

3. — ПІДГОТОВКА ГАРМАТИ ДО МАРШУ БУДСИКУВАТИ

АВТОМОБІЛЕМ

232. — КАВ командує: «ДО ПОХОДУ»

Навідник виставляє стопор верхньої каретки в напрямку до положення
гальмування і повертає ствол у напрямку передніх лап до тих пір, поки стопор
не зафіксує верхню каретку. Потім він нахиляє ствол приблизно на 20° і
встромляє опору ствола, встає з сидіння, знімає та пакує ПАРНС. Заряджаючий
знімає барабан (магазин) і передає їх номеру обслуги, який кладе їх у ящик і
витягує патрон. Заряджаючий переміщує паралелограм прицільного пристрою
в переднє положення.
Навідник утримує пристрій нахилу ствола, заряджаючий переміщує стопор
качачої частини у положення, щоб підготувати гармату до маршу, після чого
навідник піднімає висоту, поки вона не буде зафіксована стопором качачої
частини.
233. — Навідник і заряджаючий піднімають заднє плече лафета, а номер
обслуги утримує ствол гармати в горизонтальному положенні. Потім навідник
і заряджаючій стикують ходову частину, розмістивши в ній інструмент ЗІП.
При стикуванні слідкують, щоб пальці ходової частини входили в відповідні
отвіри плечей лафету, а тоді всі разом опускають гармату на землю. Навідник і
заряджаючий по черзі встановлюють важелі стопорів пальців ходової частини
шляхом переміщення важелів назад.
238. — Навідник утримує механізм вертикального наведення, а
заряджаючій переводить стопор качачої частини в середнє положення. Номер
обслуги встановлює опору ствола і разом із навідником фіксує механізм
вертикального наведення в похідне положення.
Заряджаючий приносить чохол, яке він разом з навідником та номером
обслуги натягує на гармату. Після цього номер обслуги кріпить чохол спереду.
234. — КАВ командує: «ЗАВАНТАЖЕННЯ». Водій під'їжджає з
автотранспортом до другої гармати, де загружається майно та
боєкомплект, потім йде до першої гармати, де також загружається майно
та боєкомплект, після чого закриває задню частину кузова.
235. — КАВ командує: «СТИКУЙ». Супроводжуючий першої гармати
зачіпляє гармату за машину, а потім водій закріплює буксирний гак і їде з
машиною до другої гармати, де номер обслуги зачіпляє гармату за гармату,
а номер обслуги другої гармати фіксує гачок (рис. 91).

114
 Малюнок 91 — Транспортування гармати на тандемному буксирі

236. — КАВ, переконавшись у готовності відділення до маршу, робить

огляд за пунктом 252 цього правила і командує: «ПО МАШИНАХ». Обслуги
займають свої місця згідно (мал. 92).

Рисунок 92 — Розташування сервера на транспортному засобі за командою: «ПО

МАШИНАХ»

2. — ПІДГОТОВКА ГАРМАТИ ДО МАРШУ ДО

БУКСИРУВАННЯ ГУЖОВИМ ТРАНСПОРТОМ

237. — КАВ командує: «ГОТОВИТЬ ДО МАРШУ

ГУЖОВИМ ТРАНСПОРТОМ».
Навідник виставляє стабілізатор верхнього лафета в напрямку до
гальмівного положення і обертає ствол у напрямку передніх ніг до тих пір,
поки стабілізатор не зафіксує верхній лафет. Потім він нахиляє трубу
приблизно на 20° і посилює пристрій для нахилу труби, встає з сидіння, знімає і
пакує ПАРНС.
241. — КАВ командує: «ДО ПОХОДУ ГОТОВІ ЧАСТИНАМИ».
Навідник виставляє стабілізатор верхнього лафета в напрямку до
гальмівного положення і обертає ствол у напрямку передніх ніг до тих пір,
поки стабілізатор не зафіксує верхній лафет. Заряджаючій переводить стопор
качачої частини в положення підготовки гармати до маршу (рис. 32, 1), після
чого
115
навідник нахиляє ствол до замикання стопором качачої частини, а потім блокує
механізм вертикального наведення. Заряджаючій і номер обслуги знімають
паралелограм прицільного пристрою і, відпустивши фіксатор (рис. 34, 7), потім
знімають автомат згідно з пунктом 43 цього правила.

Малюнок 94 — Зняття люльки

242. — Зняття люльки з нівеліром (рис. 94).

Номер обслуги міцно тримає люльку, заряджаючій переводить стопор
качачої частини в положення для зняття люльки (рис. 32, 3), а навідник
відключає механізм вертикального наведення і разом з номером обслуги подає
люльці максимальний нахил. Потім номер обслуги виводе люльку, потягнувши
її до себе, поки він не вискочить із лотка. Заряджаючій і номер обслуги
звільняють фіксуючі важелі (рис. 23, 4) і знімають люльку з нівеліром.
Навідник піднімає фіксатор (рис. 22, 4) і висуває сидіння навідника.

116
 Малюнок 95 — Зняття верхнього лафету

243. — Зняття верхнього лафету (рис. 95). Заряджаючій і номер обслуги

натискають ногою на педаль фортифікатора на корпусі нижнього лафета (рис.
36, 3) і витягують верхній лафет з ліжка, піднімаючи його вгору. Номер
обслуги знімає педалі, щоб рухати гармату в напрямку.
244. — Зняття крил і коліс. Заряджаючій і номер обслуги кожен повертає
важіль фіксації (мал. 41, 5) у поздовжнє відпущене положення, потім
піднімає та виймає крила. Обслуговуючий №2 піднімає раму ходової
частини, а обслуговуючий №3 знімає колеса.
245. — Знімання паралелограма. Навідник повертає фіксуючі важелі (рис.
38, 3) у відпущене положення і витягує штифт для з'єднання паралелограма з
заднім плечем (рис. 38, 2), після чого від'єднує паралелограм від заднього
плеча. Заряджаючій і номер обслуги складають передні ніжки нижньої коляски,
вивільняючи шпильку для з’єднання ніжки (рис. 37, 4).
246. — Головка заряджання № 1 (рис. 96 і 97) несе верхній лафет
з сидінням, два відбійники, ящик з прицільними пристосуваннями і
паралелограмну штангу.
247. — Вантажна горловина № 2 (рис. 98 і 99) несе нижню каретку
з відштовхувачами і паралелограмом.
248. — Завантажувальна головка № 3 (рис. 100 і 101) несе люльку
з вирівнювачем, корпус підвоски, опору, барабан і РАП.
249. — Вантажна горловина № 4 (рис. 102 і 103) несе автомат, два
колеса, кейс з рамами та кришку інструменту.
250. — Вантажна горловина № 5 (рис. 104 і 105) несе два ящики
з патронами, барабанну колодку і барабан з кулями.
251. — Збирання гармати в зворотньому порядку.

117
 3. — ОГЛЯД ГАРМАТИ ПЕРЕД ТА ПІД ЧАС МАРШУ

1) ОГЛЯД ГАРМАТИ ПЕРЕД МАРШОМ

252. Перед початком маршу КАВ наказує:

"МАТЕРІАЛЬНУ ЧАСТИНУ ОГЛЯНУТИ" і разом із номера обслуги
перегляду:
— цілісність світловідбивачів колісного ходу;
— чи справний і забезпечений гак на машині, що не відкривається під
час маршу;
— чи правильно закріплений колісний хід і чи правильний тиск у шинах;
— правильність встановлення опори люльки;
— правильність і стійкість чохлів на гарматах;
— чи правильно розподілене та, якщо необхідно, закріплене
на транспортному засобі боєприпаси та інше обладнання.
Водій проводить огляд автотранспорту і доповідає про це в КАВ.
Після огляду зброї та автомобіля, про стан відділення КАВ повідомляє КВ.

1) ОГЛЯД ГАРМАТИ ПІД ЧАС МАРШУ

253. — Огляд гармат під час маршу провадиться безперервним
спостереженням за поведінкою гармат у русі, під час зупинок і
відпочинку.
Під час маршу КАВ призначає одного номера обслуги для спостереження за
поведінкою гармат на марші. Спостерігач розташовується ближче до заднього
борту кузова машини, безперервно спостерігає за поведінкою гармат на марші
та негайно повідомляє про виявлені несправності КАВ.
254. — Під час зупинок і перерв КАВ з номерами обслуги проводить огляд,
який включає всі дії, передбачені пунктом 252 цього правила, а також
перевіряє:
— чи не нагріваються ступиць коліс і чи не витікає мастило з кришки;
— водій оглядає транспортний засіб.
Усі виявлені під час огляду несправності негайно усуваються, а якщо це
неможливо, повідомляється на КТВ.

118