Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Географічний факультет

Кафедра фізичної географії та геоекології

Проект курсової роботи на тему: “Карпатсько-український

гірсько-лісовий край:
природні особливості та напрями використання”

Складений студенткою 2 курсу

групи Транскордонне екологічне співробітництво
Леоновою Каріною Сергіївною

Київ – 2023
 ЗМІСТ

1. ВИБІР ТЕМИ ТА РОЗРОБКА ПОСТАВЛЕНИХ ЗАВДАНЬ

КУРСОВОЇ РОБОТИ…………………………………………………………...3
1.1. Обгрунтування вибору теми, встановлення об’єкта і предмета
дослідження……………………………………………………………………….3
1.2. Головна мета та ключові завдання…………………………………………4

2. НАУКОВИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ

РОБОТИ…………………………………………………………………………..5
2.1. Методи, принципи і підходи до виконання ………………………………5

3. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ…………………………...................8

3.1. Визначені розділи та пункти………………………………………………..8
3.2. Зміст та інформаційні джерела для написання першого розділу………9
3.3. Зміст та інформаційні джерела для написання другого розділу………11
3.4. Зміст та інформаційні джерела для написання третього розділу……..13

4. ОРІЄНТОВНЕ ПЛАНУВАННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ

РОБОТИ…………………………………………….........................................15

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….16

2
1. ВИБІР ТЕМИ ТА РОЗРОБКА ПОСТАВЛЕНИХ ЗАВДАНЬ
КУРСОВОЇ РОБОТИ

1.1. Обгрунтування вибору теми, встановлення об’єкта і предмета

дослідження

Тема курсової роботи має назву:

“КАРПАТСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ГІРСЬКО-ЛІСОВИЙ КРАЙ:
ПРИРОДНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ”

Актуальність дослідження полягає у тому, що Карпатсько-український

гірсько-лісовий край є важливою територією для країни та континенту.
Карпатський гірсько-лісовий край є унікальним екологічним регіоном
України та Європи, який має значний екологічний потенціал та велике
значення для збереження біорізноманіття. Незважаючи на значення цього
регіону, природні компоненти Карпатського гірсько-лісового краю все ще
стикаються з загрозами, пов'язаними з антропогенними впливами, такими
як лісозаготівлі, вирубки лісу, будівництво та розвиток туризму. Тому
дослідження природних особливостей та напрямів використання
Карпатського гірсько-лісового краю є дуже актуальним для розуміння
екологічних процесів в регіоні та визначення шляхів його збереження та
раціонального використання.
Також проведена мною робота має важливе значення для науки, оскільки
буде розглядатися природний регіон з великим біорізноманіттям та
унікальними ландшафтами. Крім того, дослідження напрямів
використання та охорони регіону допоможе зрозуміти проблеми, пов'язані
з природокористуванням та екологічними наслідками, а також визначити
шляхи для їх подолання.
Таким чином, об'єктом дослідження є територія Карпатсько-українського
гірсько-лісового краю, як територія на заході України. Предметом

3
дослідження є природні особливості цієї території, унікальні ландшафти,
а також способи використання та охорони досліджуваної території.
Буде проаналізоваго тектоніко-геологічну будову, гідрокліматичні умови,
грунтово-рослинний покрив і тваринний світ, а також ландшафтну
характеристику досліджуваного регіону. Крім того, я зверну увагу на
різноманітні види природокористування та їх екологічні наслідки,
антропізацію природних компонентів та ландшафтних комплексів, а також
проведення природоохоронної діяльності на даній території.

1.2. Головна мета та ключові завдання

Мета даної роботи полягає в аналізі природних особливостей
Карпатсько-українського гірсько-лісового краю та визначенні основних
напрямів ефективного використання цього регіону з урахуванням
збереження його екологічної стійкості та біорізноманіття.
Для досягнення мети роботи необхідно вирішити наступні ключові
завдання:
1. Дослідити тектоніко-геологічну будову та орографічну ситуацію
Карпатсько-українського гірсько-лісового краю, щоб з'ясувати
взаємозв'язки між різними природними компонентами регіону.
2. Проаналізувати гідрокліматичні умови регіону, щоб зрозуміти вплив
кліматичних факторів на природні та антропогенні процеси в регіоні.
3. Дослідити ландшафтні особливості Передкарпаття, Українських
Карпат та Закарпаття, щоб описати їх характеристики та
взаємозв'язки з іншими природними компонентами регіону.
4. Проаналізувати види природокористування та їх екологічні наслідки,
щоб визначити проблемні аспекти та можливості збереження
природних комплексів та ландшафтів.

4
2. НАУКОВИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ
РОБОТИ
2.1. Методи, принципи і підходи до виконання
Для виконання курсової роботи на тему «Карпатсько-український
гірсько-лісовий край: природні особливості та напрями використання» буде
використаний науковий інструментарій, який допоможе зібрати, проаналізувати
та систематизувати необхідну інформацію. Методи, які будуть
використовуватись, становлять загальнонаукові, власне географічні, а також
історичний метод та метод вивчення першоджерел.

З загальнонаукового методу слід виокремити такі пункти:

● Аналіз та синтез: про розгляді напрямів використання
Карпатсько-українського гірсько-лісового краю можна провести
детальний аналіз різних видів господарської діяльності та їх
взаємозв'язок, а потім побудувати загальну картину використання регіону;
● За допомогою методу дедукції можна робити висновки про
різноманітність рослинного і тваринного світу на цій території на основі
загальних законів екології та географії. Також можна використовувати
метод індукції для виведення загальних висновків про екологічні
проблеми та принципи сталого розвитку, на основі конкретних прикладів
з цього регіону;
● Метод типізації може бути використаний для дослідження багатьох
аспектів природи, ландшафтів та суспільства, наприклад, типізація річок
за режимами стоку, типізація населення за етнічним складом або типізація
грунтів за фізико-хімічними властивостями.

З власне географічних слід виокремити такі методи:

● Географічне моделювання дозволить зобразити різні сценарії розвитку
Карпатського гірсько-лісового краю в залежності від різних факторів, які
можуть і будуть впливати на досліджувану територію, наприклад, зміна

5
 клімату, зміна природних умов, антропогенний вплив, зростання
населення тощо;
● Картографічний метод, перш за все, дозволить візуалізувати отримані дані
та дослідження на картах, що зробить їх більш зрозумілими та
доступними для легкого сприйняття.

Історичний метод відкриває можливість вивчити історію формування

Карпатського гірсько-лісового краю, зрозуміти його екологічні зміни та історію
господарського освоєння, з’ясувати, які процеси відбувалися на території краю
у різні епохи та як вони вплинули на сучасну ситуацію.

Метод вивчення першоджерел за допомогою аналізу та інтерпретації

первинних джерел інформації, таких як наукові статті, звіти, мапи та інші
документи, пов'язані з природними процесами та антропогенною діяльністю в
даному регіоні дізнатися про те, які дослідження вже проводились на обрану
тему, які дані вже зібрано, та з якими проблемами доводилося стикатись
дослідникам, що дозволить попередити можливі труднощі у моєму власному
дослідженні.

Зв'язність або цілісність, стабільність та спостережуваність є ключовими

принципами моєї курсової роботи.
Принцип цілісності або зв'язності пояснюється вивченням
Карпатсько-українського гірсько-лісового краю як цілісного об'єкту, що
складається з взаємопов'язаних елементів - природних комплексів, їх складових
і процесів. Цей принцип передбачає розгляд природних об'єктів не тільки як
окремих елементів, але і як частини єдиного цілого, що взаємодіє між собою.
Принцип стабільності або повторюваності відображає необхідність
збереження сталості та стійкості природних систем Карпатсько-українського
гірсько-лісового краю в часі. Цей принцип вимагає врахування факторів, які

6
впливають на стійкість та збереження екосистем, таких як зміна клімату,
господарська діяльність, природні катаклізми та інші.
Принцип спостережуваності підкреслює важливість дослідження природних
об'єктів на основі конкретних фактів та спостережень, зроблених за допомогою
приладів та польових досліджень, проведених науковцями. Цей принцип
передбачає використання різних методів спостереження, зокрема, геодезичних,
метеорологічних, гідрологічних та біологічних.

У моїй курсовій можна використати основний та додаткові підходи:

● Основний геоекологічний підхід допоможе зосередитись на вивченні
Карпатсько-українського гірсько-лісового краю з урахуванням
географічного положення, кліматичних умов, ландшафтного рельєфу та
інших географічних факторів, які впливають на екологічну ситуацію
регіону. Буде проведений збір інформації та дослідження щодо
різноманітних екологічні проблеми, такі як забруднення повітря та води,
деградація ґрунтів, втрата біорізноманіття, та вивчення їх в контексті
взаємодії з географічними та ландшафтними факторами.
Як додаткові підходи для розкриття певних пунктів дослідження будуть
використані такі підходи:
● Комплексний геосистемний підхід допоможе зосередитися на аналізі
взаємозв'язків між геологічними, гідрологічними, кліматичними та
іншими факторами, що впливають на формування ландшафтів та
екосистем з метою збереження природи краю, як єдиного цілого;
● Екологічний підхід допоможе зосередитися на аналізі екологічних
проблем, що виникають на досліджуваній території, таких як забруднення
навколишнього середовища, втрата біорізноманіття, забруднення повітря
та водного середовища, вплив господарської діяльності (промисловість,
сільське господарство, будівництво) на довкілля, кліматичні зміни та їх
наслідки для природи та людей;

7
 ● Ландшафтний підхід, де ландшафт може бути розглянутий як
географічний об'єкт, який має свою історію формування, а також свої
внутрішні та зовнішні взаємозв'язки, буде використаний для аналізу
особливостей ландшафтів та їх взаємозв'язків з іншими компонентами
природи.

3. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.1. Визначені розділи та пункти

ВСТУП
1. ОГЛЯД ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ ДОСЛІДЖУВАНОГО
РЕГІОНУ
1.1. Тектоніко-геологічна будова та орографічна ситуація
1.2. Гідрокліматичні умови
1.3. Грунтово-рослинний покрив і тваринний світ

2. ЛАНДШАФТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖУВАНОГО

РЕГІОНУ
2.1. Ландшафти Передкарпаття
2.2. Ландшафти Українських Карпат
2.3. Ландшафти Закарпаття

3. ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА ДОСЛІДЖУВАНОГО РЕГІОНУ

3.1. Види природокористування та їх екологічні наслідки
3.2. Антропізація природних компонентів та ландшафтних комплексів
3.3. Проведення природоохоронної діяльності

ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

8
3.2. Зміст та інформаційні джерела для написання першого розділу
Як видно зі структури курсової роботи, перший розділ включає три пункти:

1.1. Тектоніко-геологічна будова та орографічна ситуація

Загалом, цей пункт буде містити огляд основних природних компонентів
Карпатсько-Українського гірсько-лісового краю, таких як геологічна
будова, орографічна ситуація, також будуть наявні визначення основних
геологічних структур та формувань Карпатсько-українського регіону,
таких як горби, долини, плато та гірські хребти. Для кожного з цих
компонентів розглянуться їх характеристики та вплив на природне
середовище та людину. Наприклад, для геологічної будови буде розглянути
склад та структуру гірських порід, їх походження, особливості
геологічного розвитку регіону. Орографічна ситуація включає в себе опис
рельєфу, висоти над рівнем моря, гірські хребти, ярочки, долини,
узбережжя та інші географічні особливості.

1.2. Гідрокліматичні умови

У пункті подаватиметься опис гідрологічних та кліматичних умов
досліджуваної території. Будуть зазначити загальні характеристики
клімату, такі як середня температура повітря, кількість опадів,
атмосферний тиск та інші параметри, які впливають на кліматичний
режим регіону. Також розглянуться детально водні ресурси досліджуваної
території: гідрологічний режим річок, грунтові води, наявність озер, боліт,
їх характеристики та параметри, такі як об'єм, режим запасів, ступінь
забрудненості тощо. Також у пункті буде звернуто увагу на гідрологічні
процеси, що відбуваються на території, такі як, затоплення, зсуви, повені
та інші.

9
1.3. Грунтово-рослинний покрив і тваринний світ
У пункті описуватимуться природні особливості грунтово-рослинного
покриву в Карпатсько-українському гірсько-лісовому краї, такі як типи
грунтів, особливості їх формування, географію ґрунтів регіону, склад та
структура лісового покриву, видовий склад рослинного покриву. Також
буде опис тваринного світу досліджуваної території, зокрема видовий
склад регіону, розповсюдження та особливості життєдіяльності тварин,
важливі популяції, рідкісні та зникаючі види тварин. Також буде подано
інформацію про класи птахів та риб, які зустрічаються в Карпатському
регіоні. Та проаналізований вплив біоти на екосистему регіону.

Інформаційні джерела для написання першого розділу:

1. Канарський Ю.В. Кліматичні зміни в регіоні Українських Карпат на
початку ХХІ століття та їх вплив на біотичне різноманіття // Наукові
основи збереження біотичної різноманітності. – 2016. – Том 7(14), №
1. – С. 15-36.
2. Щурик М. Водні ресурси Карпатського макрорегіону: збереження та
охорона / Проблеми і перспективи економіки та управління. - 2017. -
№ 1. - С. 82-90.
3. Природні ліси Українських Карпат / Ред. А. Смалійчук та У. Гребенер
– Львів: Карти і Атласи, 2018. С. 104.
4. Ковальчук І. Гідролого-геоморфологічні процеси в Карпатському
регіоні України. // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Львів,
2003. Т. XII: С. 101–125.
5. Геник Я.В., Дида А.П., Марутяк С.Б., Хміль І.В. Ґрунти лісових
екосистем карпатського регіону україни: властивості та поширення
// Науковий вісник НЛТУ України. Львів, 2011. Вип. 21.5. С. 88-93.
6. О. О. Кагало, О. О. Кагало. Карпати (Карпатські гори) //
Енциклопедія Сучасної України : енциклопедія [електронна версія] /
ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН
України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН
України, 2012. Т. 12.
7. Палієнко В. Особливості геоморфогенезу та неотектогенезу
Українських Карпат / Проблеми геоморфології і палеогеографії

10
 Українських Карпат і прилеглих територій. - 2016. - Вип. 1. - С.
185-193.
8. Zh. Matviishyna, S. Doroshkevych, A. Ivchenko, S. Karmazynenko, O.
Matsibora, A. Kushnir. Проблеми геоморфології і палеогеографії
українських карпат і прилеглих територій / Збірник наукових праць.
- 2021. Випуск 2. С.3–17.
9. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України :
Підручник – 3-тє вид., стер. Київ: Т-во “Знання”, 2006. 511 с.
10. Щурик М. Водні ресурси Карпатського макрорегіону: збереження та
охорона / М. Щурик // Проблеми і перспективи економіки та
управління. –2017. –№1(9). –С.82-90.
11. Фактори загроз біорізноманіттю заповідних територій Українських
Карпат, Розточчя та Західного Полісся [текст] : моногр. / [Й. В.
Царик, І. М. Горбань, О. С. Решетило]. – [за ред. Й.В. Царика]. –
Львів : СПОЛОМ, 2016. – С. 120. : іл., табл. Бібліогр. : с. 109–119
(196).

3.3. Зміст та інформаційні джерела для написання другого розділу

Згідно структури курсової роботи, другий розділ включатиме три
пункти:

2.1. Ландшафти Передкарпаття

У цьому пункті будуть досліджуватись особливості ландшафтів території,
яка знаходиться перед Карпатами. Описуються характерні форми рельєфу,
кліматичні особливості, ґрунтові покриви та флора та фауна регіону.
Для кожного ландшафту проведеться дослідження природних процесів, що
відбуваються в ньому, таких як ерозія ґрунтів, гідрологічні процеси,
лавинна діяльність тощо. Також можна проаналізувати вплив людської
діяльності на природний ландшафт, зокрема на збереження природної
рослинності та тваринного світу.

2.2. Ландшафти Українських Карпат

У цьому підрозділі розглядаються природні особливості ландшафтів
гірської частини Карпат. Описуються висотні пояси, кліматичні умови,
ґрунтові покриви, різноманітність флори та фауни, а також описуються
основні гірські формації, такі як вершини, гряди, долини та перевали.

11
2.3. Ландшафти Закарпаття
Ця частина роботи представляє дослідження особливостей ландшафтів
території Закарпаття, що знаходиться за Карпатами. Описуються
характерні форми рельєфу, кліматичні особливості, ґрунтові покриви,
різноманітність флори та фауни та описуються основні природні пам'ятки
регіону. Також буде досліджено питання впливу геологічної будови на
формування ландшафтів Закарпаття.

Інформаційні джерела для написання другого розділу:

1. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України :
Підручник – 3-тє вид., стер. Київ: Т-во “Знання”, 2006. С. 511.
2. Байцар А. Верхня межа лісу в ландшафтах Українських Карпат, її
охорона та оптимізація / А. Байцар // Вісник Львівського
університету. Серія географічна. - 2014. - Вип. 45. - С. 166-177.
3. Мельник А. В., Карабінюк М. М. Чинники формування та критерії
виділення високогірного ландшафтного ярусу в Чорногорі
(Українські Карпати). Проблеми геоморфології і палеогеографії
Українських Карпат і прилеглих територій : Збірник наукових праць.
2018. Вип. 8. С. 24–41.
4. Національний атлас України. – К.: ДНВП “Картографія”, 2009. – 440
с
5. Melnyk A. Класифікація гірських ландшафтів Українських Карпат і
перспективи розвитку пішохідного туризму в регіоні = Classification
of mountain landscapes of Ukrainian Carpathians and the prospects of
developing walking tourism in the region. Journal of Education, Health
and Sport. 2016;6(2):316-324.
6. Міллер Г.П., Петлін В.М., Мельник А.В. Ландшафтознавство. Теорія
і практика. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І.Франка, 2002. 172 с.
7. Міщенко Л. Геоекологічні структури природоохоронних територій
високогірної зони Карпат / Л. Міщенко // Вісник Львівського
університету. Серія географічна. - 2010. - Вип. 38. - С. 199-205.

12
3.4. Зміст та інформаційні джерела для написання третього розділу

Згідно структури курсової роботи, третій розділ включатиме також три

пункти:

3.1. Види природокористування та їх екологічні наслідки

У пункті буде детально розглянуто види економічної діяльності, які
здійснюються в карпатському регіоні, та їх вплив на навколишнє
середовище. Такими видами можуть бути:
● Лісокористування: лісозаготівля, лісопильне виробництво,
виготовлення паперу та деревини, випасання худоби і т.д.
● Гірнича діяльність: видобуток руд, каменю, будівельних матеріалів
та ін.
● Сільське господарство: землеробство, тваринництво, рибальство та
інші форми використання землі та водних ресурсів.
● Туризм та рекреація: відвідування природних заповідників, парків,
гірських курортів, екскурсії та ін.
● Транспортна діяльність: будівництво доріг, мостів, тунелів та ін.

Та буде проаналізований вплив цих видів господарської діяльності на

екологічний стан території Карпатського регіону.

3.2. Антропізація природних компонентів та ландшафтних комплексів

розглядає вплив людської діяльності на природні компоненти та
ландшафтні комплекси досліджуваного регіону. Наприклад, в цьому
підрозділі можна проаналізувати наслідки будівництва доріг та інших
інфраструктурних об'єктів, а також перетворення ландшафтів під впливом
іншої людської діяльності, такої як промисловість, забудова,
землеробство, відпочинок та деякі інші.

13
3.3. Проведення природоохоронної діяльності
Цей пункт сконцентрований на дослідженні заходів з охорони
Карпатського регіону. Тут буде проаналізовано різні форми та методи
природоохоронної діяльності, такі як створення заповідників та
національних парків, розроблення природоохоронних програм,
регулювання природокористування та інші заходи, які мають на меті
збереження та відновлення природного середовища в
Карпатсько-Українському гірсько-лісовому краї. Також завдяки даним з
наукових досліджень, статистичних даних, а також доступній інформації з
офіційних джерел, буде проаналізовано ефективність природоохоронних
заходів, проведених в досліджуваному регіоні, а також розглянуто можливі
шляхи покращення екологічної ситуації в цьому краї.

Інформаційні джерела для написання третього розділу:

1. Попович С.Ю. Мережа природно-заповідного фонду Українських
Карпат / Лісове і садово-паркове господарство // Електронний
науковий фаховий журнал НУБІП України. Київ, - 2019. - № 16.
2. Природні ліси Українських Карпат / Ред. А. Смалійчук та У. Гребенер
– Львів: Карти і Атласи, 2018. С. 104.
3. Денисик Г. Антропогенні ландшафти гірських систем України:
перспективи дослідження // Вісник. Львівського ун-ту. Серія
географічна. - 2014. Випуск 48. С. 235–238.
4. Самойленко В.М. Антропізація ландшафтів : підручник / В.М.
Самойленко, І.О. Діброва. Київ: Ніка-Центр, 2021. С. 304.
5. Гілецький Й. Р. Природно-географічне районування Українських
Карпат як основа оптимізації природокористування у регіоні / Й. Р.
Гілецький // Науковий вісник Чернівецького університету. Географія.
- 2012. - Вип. 612-613. - С. 28-32.
6. Геоботанічне районування Українських Карпат — основа
раціонального природокористування / М. Голубець // Праці
Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII:
Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. —
С. 283-292.

14
 7. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України :
Підручник – 3-тє вид., стер. Київ: Т-во “Знання”, 2006. С. 511.
8. Природні ресурси регіону : проблеми використання , ревіталізації та
охорони : Матеріали III- ого міжнародного науковогосемінару –
Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2018. – 391 с .

4. ОРІЄНТОВНЕ ПЛАНУВАННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ

РОБОТИ
У табличній формі вказаний орієнтовний план дій щодо написання
певних складових курсової роботи.

№ Назва частини роботи Час Примітки

з/п (розділу) виконання

1. Розділ 1. ОГЛЯД ПРИРОДНИХ 01.03.23 На основі зібраної

- інформації (як власної, так і
КОМПОНЕНТІВ
20.03.23 запозиченої) послідовно
ДОСЛІДЖУВАНОГО розробляються пункти
1.1.-1.3 першого розділу
РЕГІОНУ

2. Розділ 2. ЛАНДШАФТНА 20.03.23 На основі зібраної

- інформації (як власної, так і
ХАРАКТЕРИСТИКА
05.04.23 запозиченої)
ДОСЛІДЖУВАНОГО послідовно розробляються
пункти 2.1.-2.3 другого
РЕГІОНУ
розділу
3. Розділ 3. ВИКОРИСТАННЯ 05.04.23 На основі зібраної
- інформації (як власної, так і
ТА ОХОРОНА
18.04.23 запозиченої) послідовно
ДОСЛІДЖУВАНОГО розробляються пункти
3.1.-3.3 третього розділу
РЕГІОНУ

15
 Висновки

Отже, Карпатсько-український гірсько-лісовий край є особливою

територією, яка потребує уважного та ретельного використання. Це
визначається великою різноманітністю ландшафтів, унікальним
рослинним та тваринним світом, а також важливими гідрологічними та
геологічними особливостями, що і роблять цю територію особливо
важливою для збереження екосистем, біологічної різноманітності та
забезпечення раціонального використання природних ресурсів для
досягнення сталого розвитку.
Також важливо дослідити негативні наслідки антропогенного впливу, такі
як знищення лісів, забруднення водних ресурсів, деградація ґрунтів та
зміна клімату, для розробки та впровадження ефективної системи
природоохоронних заходів.

З іншого боку, важливі відомості щодо Карпатсько-українського

гірсько-лісового краю, зібрані емпіричним та теоретичним шляхом, будуть
відображені чітко і послідовно у розділах та пунктах моєї курсової роботи.

16