УДК 343.

98

Іванков Володимир Миколайович

Кандидат економічних наук,
Науково-дослідна судово-експертна установа,
м. Київ, Україна,
e-mail: ivankov@sova.ua
ORCID 0000-0001-5513-4290
ГЕНЕЗИС СУДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Дослідження присвячене історико-еволюційним перетворенням судової

економічної експертизи в контексті концептуальних, понятійних та
пооб’єктних характеристик кожного з етапів розвитку. У статті
проаналізовано наукові підходи, які в історичному аспекті відображали
характеристики запитів слідчих органів на проведення експертизи в сфері
економіки, досліджено класифікаційні дані щодо еволюції термінології та
аргументації відповідно до ступеня їхньої релевантності для виявлення
основних етапів формування судової економічної експертизи. Автором
сформовано передумови подальшого розвитку судової економічної експертизи
в умовах діджиталізації економіки та пов’язаних з цим економічних злочинів.
Запропоновано враховувати особливості ІТ економічного середовища для
розробки практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення методик
судової економічної експертизи та її правового регулювання з урахуванням
електронних документів та ІТ середовища діяльності підприємств та
установ.

Ключові слова: судова економічна експертиза, етапи генезису судової

економічної експертизи, інструменти судової економічної експертизи,
нормативне регламентування судової економічної експертизи,
ретроспективний аналіз судової економічної експертизи, рахівнича
експертиза
 Постановка проблеми. Судова економічна експертиза є інструментом
застосування економічних знань у судочинстві, який дає змогу забезпечити
обґрунтування матеріалів слідчого та суду, дозволяє застосовувати в ході
розслідування та судового розгляду конкретних справ весь спектр сучасних
здобутків економічної науки. Разом з тим, результати судової економічної
експертизи стають дієвим способом встановлення додаткових важливих
обставин. З точки зору часу її становлення як окремого напрямку в галузях
криміналістики і судової експертизи це відносно новий вид діяльності. Однак
актуальність цієї експертизи визначається широким колом питань, що
ставились перед нею і потребували спеціальних знань від експертів не лише в
сфері бухгалтерського обліку, але й в сфері економіко-фінансових відносин.
Сутність судової економічної експертизи потребує подальшого вивчення та
прогнозування, зважаючи на стрімкий розвиток як діджиталізованої
економіки, так і злочинів, пов’язаних з використанням новітніх ІТ систем.
Недостатня теоретична розробка питань щодо модифікації сутності судової
економічної експертизи в нових умовах цифровізації економічних відносин є
перепоною в проектуванні як теоретичних засад експертизи, так і
нормативного її регулювання для ефективного практичного застосування.
Тому актуалізація дослідження генезису судової економічної експертизи
висуває питання визначення характеру і специфіки впливів нових економічних
умов ХХІ століття на формування термінології і проблематики економічної
експертизи для судових процесів на кожному окремому етапі її становлення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Генезис судової економічної
експертизи полягає у аналізі історичних свідчень на основі хронології
відображення сутності судової експертизи, яка з часом виокремилась у судову
економічну експертизу, про свідчать роботи Іванова С. Ф., Єзерського Ф. В.,
Горбачова І. А., Аносова С.І., а згодом розвинуто в концептуальні дослідження
Остроумова С. С., Смирнова Д. В., Танасевича В. Г., Фортинського С. П.,
Голубятникова С. П., Кудрявцевої Н. В.
 Формальними та змістовними критеріями для обґрунтування
періодизації процесу розвитку судової економічної експертизи стали
напрацювання вітчизняних вчених Білухи М.Т., Базася М. Ф., Головченко Л.
М., Гуцаленко Л. В., Капустник К. В., Лозового А. І., Мумінової-Савіної Г.Г.,
Рувіна О. Г., Понікарова В. Д., Хомутенко О. В. та зарубіжних вчених
Алібекова Ш. І., Галяшина Є.І., Дулова А.В., Росінської Є.Р., Климович Л.П.,
Шакірова К.Н. та інших.
Здобутки цих дослідників на підставі історичних та текстологічних
свідчень виявили хронологію та концептуальність впливів на розвиток судової
економічної експертизи. Кожний з авторів визначав характер і специфіку
чинників формування термінології і проблематики законодавчого
регламентування на кожному окремому етапі становлення судової
економічної експертизи. Разом з тим історична реконструкція етапів
формування судової економічної експертизи потребує подальшого розвитку з
врахуванням змістовної оцінки впливів сучасних запитів судового процесу на
експертні оцінки нового економічного середовища, яке зазнало суттєвих
цифрових трансформацій. Виходячи з наявних документальних свідчень про
економічні злочини та обставини їх скоєння з використанням інформаційних
технологій, необхідно на прогностичному рівні визначити напрямки
подальшого розвитку судової економічної експертизи.
Мета та завдання статті полягає в здійсненні реконструкції основних
етапів генези судової економічної експертизи аж до остаточного оформлення
її основи в окрему галузь знань з визначенням подальших перспектив
розвитку. Для досягнення мети виділено наступні завдання: по-перше,
визначити ключові постаті та концепції, які вплинули на формування судової
економічної експертизи, по-друге, класифікувати наявні дослідницькі дані
щодо еволюції термінології та аргументації поетапного розвитку відповідно
до ступеня їхньої релевантності для виявлення основних етапів еволюції про
формування судової економічної експертизи.
 Виклад основного матеріалу дослідження. Предметом вивчення в
судовій економічній експертизі є відображення всіх господарських операцій,
щодо яких здійснюється судове виробництво, у бухгалтерському обліку. Тому
еволюція судової економічної експертизи пов’язана зі змінами, які
відбуваються в економічному середовищі і, зокрема в регулюванні
бухгалтерського обліку.
В Україні сучасний стан бухгалтерського обліку діяльності будь-якого
суб’єкта господарювання забезпечується законодавчою базою, що історично
склалась. На обліково-аналітичне забезпечення також впливають державне
регулювання економічних відносин та процесів, зміна яких проходить
внаслідок проведення правових і соціально-економічних реформ і
перетворень. Як справедливо зазначив Легенчук С.Ф., розмаїтість норм і
правил бухгалтерського обліку та звітності продиктовано нормами
законодавства та нормативних актів, а звітність на практиці слугує
інформаційною основою про стан господарюючого суб’єкта та основні
переваги та проблеми, пов'язані з його діяльністю [1, с. 8-9]. Білуха М.Т.
звертав особливу увагу на те, що тенденції розвитку методики розслідування
окремих видів злочинів у сфері економічної діяльності обумовлені
формуванням у законодавця економічної концепції розвитку держави,
формуванням нових економічних інструментів [2, с. 5-32].
У цілому нині бухгалтерський облік та звітність представляє
документальну систему економічної інформації, яка є інформаційною
основою для економічного дослідження та аналізу. Очевидно, що
використання економічних знань неможливо без реєстрів обліку, які
забезпечують можливість фіксувати господарські операції у хронологічному
порядку впорядковані належним чином відповідно до планів рахунків
бухгалтерського обліку.
Як практична діяльність облік розвивався протягом кількох тисячоліть,
як наука - починаючи з середини XIX століття [3, с. 4]. Разом з тим дискусії
про те, чи є бухгалтерський облік наукою, виникали неодноразово. У
широкому значенні бухгалтерський облік включає аналіз облікових операцій
з метою забезпечення економіко-інформаційною базою для прийняття
господарських рішень [3, с. 5].
Еволюція засвідчує нерівномірність розвитку бухгалтерського обліку у
різних країнах. Метод подвійного запису, вперше описаний Лукою Пачолі, ще
500 років тому застосовувався в обліку в Італії та інших країнах, а в Україні
цей метод був впроваджений лише наприкінці XIX століття. Широкого
використання він отримав лише на початку ХХ століття. Становлення порядку
ведення обліку господарств зумовили реформи, що проводились державою
відповідно до встановлених цілей країни.
Особлива увага приділялася підвищеному контролю за безпекою
державного майна, поставлених посадових обов'язків та відповідальності осіб.
Очевидно, що на даному етапі створювалися умови для формування
документації, що характеризує виробничі та господарські відносини в
суспільстві, які, по-перше, стали об'єктами експертизи, а, по-друге,
документами, що відображають економічну інформацію, за допомогою якої
вони досліджувалися.
Аналізуючи історичний досвід становлення судової економічної
експертизи, варто зупинитись на значних змінах середини ХІХ століття. У цей
період була створена система судів, де почали розглядати економічні злочини.
Якщо раніше судові органи для отримання інформації про можливі обставини
злочину в економічній сфері звертались до послуг експертів-бухгалтерів у
виняткових випадках, то в цей час це стало нормою і поширеною практикою.
Судді були неспроможними самостійно розібратися в деталях економічного
злочину. Вони були змушені звертатися до фахівців і запрошувати їх в якості
експертів.
Історія становлення експертних оцінок у цьому контексті на запит
різних користувачів нерозривно пов'язані і з історією розвитку економічного
аналізу. Існування методів аналізу, які дозволяли оцінити ефективність
господарської діяльності поширилось у практиці з кінця ХІХ століття. І вже
на початок ХХ століття підкреслювалася роль аналізу та його взаємозв'язок з
бухгалтерським обліком, що зумовило розвиток науки про комерційні
обчислення, синтез знань яких спільно з методами аналізу балансу зумовив
розвиток фінансового аналізу, який успішно використовувався під час
експертизи на запит суддівських органів.
Розвиток великого капіталістичного виробництва детермінувало
протиправні економічні дії нового формату та масштабів. Для отримання
максимального прибутку керівники цих виробництв стали використовувати
дані обліку з цілями, які викривлювали реальний фінансовий результат:
занижувати та приховувати показники, що утворюють прибуток, суми
податків, що підлягають перерахуванню до бюджету, фальсифікувати
показники, характеристики процесів виробництва, торгівельної діяльності.
Поширеним явищем стали розкрадання і розтрати, шахрайство та обман,
вимагання та підробки, лихварство, фіктивні банкрутства, хабарництво тощо.
Дореволюційний період становлення судової економічної експертизи
характеризується початком виробництва економічних досліджень для
судового виробництва. У науковій літературі традиційно ототожнюється
розвиток бухгалтерського обліку та судової бухгалтерської експертизи.
Дослідники зазначали, що історія розвитку судово-бухгалтерської експертизи
нерозривно пов'язана з історією розвитку бухгалтерського обліку, а також
правових відносин та норм [4, 5, 6]. В основу такого судження покладено, на
нашу думку, видання першої в Європі наукової праці щодо узагальнення
практики виробництва судової бухгалтерської експертизи Іванова С. Ф. [5].
Аналіз спеціальної історичної літератури показав період активного
застосування на практиці прийомів та методів обліку і разом з тим
використання терміну «рахівництво». Це зумовило розвиток судової
рахівничої експертизи. Її видатним представником та апологетом був
Єзерський Ф. В.. Він вважав неприйнятним сліпе копіювання італійських і
англійських систем бухгалтерського обліку при проведенні експертних
оцінок, не підтримував запозичення європейського термінологічного апарату
в практику без належного обґрунтування, обстоював думку про
неправильність використання терміну «судово-бухгалтерська експертиза». В
обґрунтування цієї думки ним наводилось те, що нові закордонні терміни
орієнтують на «вузьке» розуміння економічних процесів та не дозволяють
усвідомити специфіку знань, потрібних для дослідження [6, с. 11].
Єзерський Ф.В. акцентував увагу на особливостях дослідження питань
судочинства, що виходять за рамки використання знань виключно в галузі
нормативно закріплених правил ведення облікових процесів. Він робив спроби
навчання судових експертів із числа осіб, які закінчили його курси, працював
над створенням єдиних баз даних про них для судів, слідчих. Крім того, під
час розгляду в суді складних справ Єзерський Ф. В. неодноразово залучався як
експерт, а за результатами цих справ видавав літературу про вироблені
експертизи [7], яка стала першими методичними вказівками для судових
експертів в цій сфері.
На той час розвиток економічного знання про облік та його аналіз
ускладнювало відсутність єдиного і правильного розуміння термінів і
категорій вченими- економістами [8].
Після революції 1917 р. у зв'язку з націоналізацією засобів виробництва
та ресурсів облік було трансформовано у масштабах всього народного
господарства. Діяли перші директиви з бухгалтерського обліку соціалістичних
підприємств та організацій, стало обов'язковим ведення обліку, кошторисів
витрат і доходів, визначено головний метод управління - бюджетне
фінансування [9]. З переходом до НЕПу питання економічного регулювання і
ринку, господарського розрахунку, грошового обігу, боротьби з
безгосподарністю набули актуальності.
Водночас було проведено низку заходів щодо організації судово-
бухгалтерської експертизи та широкому використанню її висновків при
вирішенні справ у суді. Почали створюватись перші інституції: було створено
Відділ рахунково-фінансової експертизи при Північно-Західній обласній
торговій палаті (1921 р.), Інститут відповідальних бухгалтерів (1922 р.), Відділ
обліку господарської діяльності, що включав бюро бухгалтерської експертизи
та консультації (1923 р.). Саме це бюро почало активно обслуговувати суди та
арбітражі. При кримінологічних кабінетах великих міст організовувались
гуртки, присвячені практичній діяльності бухгалтерської експертизи. Це
сприяло розвитку перших методик виконання судових експертиз в
економічній сфері [9]. Зазначимо суттєву роль Аносова С.І. у поширенні
терміну «експертиза» всупереч просвітницькій роботі щодо застосування
терміну рахівництво, яку проводив Єзерський Ф. В.[6].
У цей період, на думку Білухи М.Т., з'явилася класифікація економічних
експертиз, до яких відноситься рахунково-бухгалтерська та господарсько-
військово-бухгалтерська, остання включала технічну та економічну [2].
У період війни 1941-1945 р.р. відбулось переведення всього народного
господарства на забезпечення військових потреб, що посприяло уніфікації
обліку підприємств та установ та зумовило єдиний підхід в оцінках для судової
експертизи.
Типовими економічними злочинами були розкрадання зерна та інших
сільськогосподарських продуктів, розкрадання пального з моторно-
транспортних станцій та в радгоспах, розкрадання зброї, боєприпасів,
продовольства, обмундирування та спорядження, завищення цін на товари
першої необхідності організованими злочинними групами спекулянтів і
розкрадачів та багато інших випадків неправомірного збагачення окремих
осіб. Виробництво судових економічних експертиз не було, проте, в рамках
ревізійної та контрольної діяльності активно використовувалися економічні
знання.
На початку 50-х років було сформовано Бюро державної бухгалтерської
експертизи при Міністерстві фінансів СРСР. Питанням теорії та практики її
виконання присвятили свої роботи дослідники того часу Галкін В.М.,
Остроумов С. С., Смирнов Д. У., Ейсман А.А., Петрухін І.Л., Танасевич У. Р.,
Фортинський З. П., Кудрявцева Н. В. та інші, що дозволило виокремити етап
становлення судової бухгалтерської експертизи в окремий історичний період.
Фортинський С. П. поклав початок необхідності використання спеціальних
економічних знань, які не обмежували знання експерта лише бухгалтерським
обліком, і розширювали їх до використання аналітичних методів [10]. В цей
період вчені вже починають виокремлювати такі види експертиз як судово-
економічну, судово-фінансову.
Подальша трансформація судово-бухгалтерської експертизи
відбувалась разом з розвитком її класифікації, де виокремлювались за
предметом, об'єктом та методиками експертного дослідження декілька видів
експертиз в сфері економічних знань: судова бухгалтерська експертиза, судова
планово-фінансова експертиза, судова експертиза господарської діяльності,
судова економіко-технологічна експертиза, судова експертиза ціноутворення
[11]. На практиці така класифікація не отримала реалізації, проте в
теоретичному аспекті знайшла розвиток в судовій експертології.
Період, коли використовувався термін «судова бухгалтерська
експертиза» (кінець ХХ ст – початок ХХІ ст.) спочатку дійсно відображав
сутність судової експертизи, яка виконувалась на основі ревізійних дій
відносно облікових записів та первинних документів. Надалі він вже носить
більш умовний характер, оскільки на перший план виступають знання
експерта в економічній, фінансовій та інших сферах діяльності підприємства.
Про розширення питань експертизи в цій сфері до судово- фінансово-
економічної експертизи писав український дослідник Матусовський Г. А. [12,
с. 117-118] До судово-економічної експертизи він також відносив і питання
планування, ціноутворення. Вагомий внесок у розширення класифікації
судової економічної експертизи вніс Пошюнас П. К., доповнивши існуючі
види планово-економічною, економіко-статистичною, фінансово-кредитною,
бухгалтерською експертизами та експертизою економіки праці [13, с. 73-76]
Перехід на повний господарський розрахунок та становлення
незалежної України викликало необхідність перебудови як самої інституції
судової експертизи, так і термінології.
 В організаційному плані у 1990 р. почали працювати Київський та
Харківський науково-дослідні інститути судових експертиз та Одеська
лабораторія південного регіону України. Прийняття Закону України «Про
судову експертизу» у 1994 р. розширило мережу науково-дослідних інститутів
судових експертиз Міністерства юстиції України, були створені ще три
науково-дослідні інститути судових експертиз з відповідними підрозділами
[14].
Розвиток економічних відносин в цей період породив відхилення від
недосконалих правил та норм, що регулювали економічні відносини,
недбалість, а також злочини з фіктивних та навмисних банкрутств, шахрайство
щодо вкладників банківських та фінансових установ, зловживання в процесі
приватизації, нецільового використання кредитних та позикових коштів,
подання свідомо неправдивих відомостей про фінансовий стан підприємства з
метою отримання кредиту, створення «фінансових пірамід», несплата податків
до бюджету країни тощо.
Розширення кола завдань, що вирішувались експертами-бухгалтерами у
зв’язку з цими злочинами, зумовило потребу у уточненні терміну цього виду
експертизи. Рішенням Президії науково-консультативної та методичної ради з
проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України від
30.01.2001 р. судово-бухгалтерську експертизу було перейменовано на
судово-економічну. Наразі в системі Міністерства юстиції України діють
науково-дослідні інститути судових експертиз, працівники яких здійснюють
проведення судово-економічних та інших експертиз.
У сучасній економіці відбуваються значні перетворення, пов’язані з
впровадженням цифрових технологій.
Промисловість зазнає величезних змін у доходах і прибутках на всіх
ланках створення вартості, де проводиться активна діджиталізація процесів.
Враховуючи поєднання ефективності окремих секторів економіки і
величезного потенціалу для комерціалізації, виникають глобальні конкурентні
переваги, які зумовлюють стрімке зростання інвестицій в цьому напрямку. Це,
в свою чергу, викликає перерозподіл традиційних економічних відносин та
виникнення нового виду торгівельних зв’язків, коли постачальники і
споживачі контактують безпосередньо через цифрові платформи. Саме такі
обставини зумовили появу нових злочинних та шахрайських дій в сфері
інформаційних технологій, коли цифрові зловмисники руйнують традиційні
бізнес-моделі, пропонуючи фіктивні платіжні транзакції.
Бухгалтерський облік, який завжди слугував документальною системою
економічної інформації, яка є основою для економічного дослідження та
аналізу, відступає на другий план. Електронні підписи, цифрові дані, онлайн
платежі стають тими об’єктами дослідження, які потребують нових підходів
від судової економічної експертизи.
У сучасних реаліях, з одного боку, економіка та фінанси дедалі більше
схильні до кримінального впливу під впливом недоліків, утворених через
інформаційні платіжні системи та їх регулювання, з іншого – видозмінюється
економічна злочинність. Тож вважаємо за доцільним виокремити передумови
формування наступного етапу розвитку судової економічної експертизи,
зважаючи на історичні реалії її генезису:
І-й етап: поява бухгалтерського обліку з наступним формуванням судової
бухгалтерської експертизи, спочатку як форми контрольної функції
бухгалтерського обліку, що виникла з практичної необхідності застосування знань
з бухгалтерського обліку при вирішенні господарських спорів;
ІІ-й етап: ХVІІ століття – створення спеціальних інститутів експертів-
бухгалтерів, фахівці яких проводили експертизи на вимогу судових органів;
ІІІ-й етап: початок ХХ століття – розмежування сфери існування ревізії та
судової бухгалтерської експертизи;
ІV-й етап: кінець 60-х років ХХ століття до початку ХХІ століття – судова
бухгалтерська експертиза стала самостійною галуззю знань і з появою запитів
нових знань в сфері економічних відносин змінює назву на судову економічну;
V-й етап: формування передумов подальшої трансформації судової
економічної експертизи з урахуванням глобальної діджиталізації економіки,
взаємовідносин на основі цифрових технологій, запровадження ІТ технологій в
якості посередника між постачальником і споживачем послуг, видозміна
документального підтвердження фактів господарських операцій на віртуальні
транзакції з архівами баз даних щодо їх здійснення в хмарних технологіях.
У широкому сенсі об'єкти судових економічних експертиз
представляють собою економічні продукти, ресурси та фактори, детерміновані
цифровізованими відносинами, які хоча і зафіксовані на матеріальних носіях
у той чи інших технічний (технологічний спосіб), однак мають значно менше
документальних свідчень та документальних записів, які традиційно
використовуються у сфері судочинства.
Загальне завдання класу судових економічних експертиз спрямовано на
дослідження дотримання економічних відносин суб'єкта та економічних
продуктів (економічних операцій) як результатів його господарської
діяльності, формальної та змістовної сторони з метою встановлення
фактичних даних, які мають значення як докази у конкретній справі. Нові
цифрові технології уже вплинули на нормативне регламентування тих чи
інших сторін економічних процесів, як от законодавство про електронні
документи та електронний документообіг, про електронний цифровий підпис,
про електронну комерцію, про електронні довірчі товариства тощо.
Клас судової економічної експертизи потребує теоретичних розробок
щодо систематизації усіх передумов, які суттєвим чином впливають на зміну
середовища виконання господарських операцій та визначають обставини, за
яких відбуваються господарські операції та платежі з урахуванням
інформаційних технологій.
Актуальним напрямом сучасного розвитку теорії та практики судової
економічної експертизи представляється узагальнення та систематизація
наукових знань про особливості її організації, виробництва, застосування
методів експертного дослідження в умовах діджиталізованої економіки.
Висновки та перспективи подальших розвідок у цьому напрямі.
Дослідження, присвячене розвиткові судової економічної експертизи,
дозволило проаналізувати основні історичні етапи її розвитку, відтворені у
працях видатних вчених та практиків судової експертизи в сфері економічних
відносин. Починаючи з зародження нормативного регламентованого
облікового відображення господарських операцій виокремлено за матеріалами
науковців чотири етапи генезису судової економічної експертизи, яким
притаманна специфічна термінологія, законодавча регламентація та
організація в процесі судового виробництва, що у сукупності визначають
концепцію її здійснення. Узагальнення досліджень вчених дало змогу
спрогнозувати наступний етап розвитку судової економічної експертизи, який
грунтується на припущеннях, підтверджених результатами логічної
реконструкції та аналізу генезису її термінології за період від становлення
експертизи до її сучасного стану. Ці передумови визначаються обставинами
цифровізації економічних відносин, новою законодавчою регламентацією
здійснення господарської діяльності із застосуванням ІТ технологій та
відповідного електронного документування. Такі факти засвідчують нові
умови для злочинних дій та потребують нових методик судової економічної
експертизи в процесі судового виробництва.
Подальші наукові напрацювання стосуватимуться організації та
методології цього класу судових експертиз.
Список використаних джерел

1. Легенчук С.Ф. Багатоваріантність в бухгалтерському обліку: історико-

теоретичні аспекти. Житомир: ЖДТУ, 2017. 204 с.
2. Білуха М.Т. Судово-бухгалтерська експертиза. К.: Видавнича компанія
“Воля” 2004. 656 с.
3. Теорія бухгалтерського обліку: підручник. А.М. Кузьмінський, Ю.А.
Кузьмінський. К.: Все про бухгалтерський облік, 1999. 288 с.
4. Иванов С. Ф. Бухгалтерская экспертиза в судебном процессе : пособие
для юристов и бухгалтеров-экспертов. Спб. : Коммерческая литература,
1913. 244 с.
5. Иванов С.Ф. О бухгалтерской экспертизе в судебном процессе – Спб. :
типография А.Э. Винеке, 1911. 22 с.
6. Езерский Ф. В. Обрусение счетоводного языка : библиографический
курс коммерческой корреспонденции. Анализ Ф. В. Езерского. СПб., М.:
Тип. товарищества И.Н. Кушнерев и Ко, 1900. 28 с.
 7. Езерский Ф. В. Экспертиза Ф. В. Езерского по отчетам Опочецкой
уездной земской управы с 1-го января 1875 по 22-е ноября 1877 года.
Спб. : Фирма счетовод, Невский проспект, № 37, 1879. 82 с.
8. Горбачев И. А. Закон и судебно-счетоводные экспертизы. М.:
Бухгалтерский кабинет И. А. Горбачева; Товарищество типографии А. И.
Мамонтова, 1909. 13 с.
9. Практическое введение в основы бухгалтерской судебной экспертизы:
программа занятий кружка под руков. С.И. Аносова : Ленинград, 1928. 23 с.
10. Фортинский С. П. Судебно-бухгалтерская экспертиза. М.:
Юрид.лит., 1962. 196 c.
11. Шляхов А.Р. Классификация судебных экспертиз. ВСШ МВД СССР.
1980. 79 с.
12. Матусовский Г. А. Судебные экспертизы в методике расследования
хищений, совершаемых путем присвоения, растраты или злоупотребления
служебным положением. Современные проблемы судебной экспертизы и пути
повышения эффективности деятельности судебно-экспертных учреждений в
борьбе с преступностью. Киев, 1983. с.117-119.
13. Пошюнас П. К. Сущность и классификация судебно-экономических
экспертиз. Правоведение. № 6. Ленинград : Изд-во Ленингр. ун-та, 1989. С. 72-
77.
14. Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII,
зі змінами та доповненнями. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-
12#Text

Ivankov Volodymyr Mykolayovych

PhD in Economics
director
Forensic research institution

GENESIS OF FORENSIC ECONOMIC EXPERTISE