1. Дисциплінарна відповідальність співробітників оперативних підрозділів.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
2. Державна таємниця: поняття, відомості, обіг.
Державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної
інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою;
Охорона державної таємниці
Система охорони державної таємниці України триланкова, до неї входять такі
основні суб'єкти:
1. Вищі органи державної влади (визначення політики ОДТ та напрямків її
реалізації, координація дій): Президент України; Рада національної безпеки і оборони України при Президентові України; Верховна Рада України; Кабінет міністрів України 2. Центральні ОДВ: Міністерства та відомства — галузева ОДТ; Служба безпеки України — спеціально уповноважений орган в галузі ОДТ. 3. Місцевий рівень (виконання політики ОДТ): Місцеві органи ДВ та місцевого самоврядування; Режимно-секретні органи об'єктів інформаційної діяльності, на яких обробляється ДТ. Розголошення державної таємниці переслідується за законодавством.
Особливості визначення державної таємниці в Україні
В Україні підхід до визначення державної таємниці багато в чому схожий з радянським — об'єктивною причиною для цього був розпад СРСР і перехід частини його державних секретів до незалежної України. Інформацію з обмеженим доступом віднесену до ДТ в Україні можна зіставити з трьома вищими рівнями класифікації чутливої інформації (згідно з національним законодавством держав-учасниць НАТО). Характерно для законодавства держав-учасниць НАТО є те, що в ньому, на відміну від законодавства України, немає розподілу інформації з обмеженим доступом на державну таємницю та іншу передбачену законом таємницю — там існує єдина класифікація чутливої інформації (аналог інформації з обмеженим доступом) з відповідними грифами обмеження доступу до неї.
3. Права громадян на одержання пояснень з приводу обмеження прав і
свобод під час здійснення оперативно-розшукової діяльності та можливості оскарження таких дій.
Під час здійснення оперативно-розшукової діяльності забороняється
порушення прав фізичних або юридичних осіб. Окремі обмеження прав і свобод громадян мають винятковий і тимчасовий характер, вони можуть застосовуватися лише за рішенням суду до особи, у діяннях якої є ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину або готування до тяжкого чи особливо тяжкого злочину, та в інших випадках, передбачених законодавством України, із метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства і держави. При застосуванні оперативно-розшукових заходів службові особи оперативних підрозділів зобов'язані враховувати їх відповідність ступеню суспільної небезпеки злочинних посягань та загрози інтересам людини, суспільства і держави. У випадках порушення прав і свобод людини або законних інтересів юридичних осіб у процесі здійснення оперативно- розшукової діяльності, а також у разі, якщо причетність до правопорушення особи, стосовно якої здійснювалися оперативно-розшукові заходи, не підтвердилася, органи, підрозділи яких здійснювали оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані невідкладно поновити порушені права й відшкодувати заподіяну шкоду. Громадяни України та інші особи мають право в установленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно- розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії в установленому законодавством України порядку. Уповноважений державний орган зобов'язаний поінформувати особу, стосовно якої вживались оперативно-розшукові заходи, одразу ж після їх припинення. При порушенні підрозділом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, прав, свобод або законних інтересів фізичних чи юридичних осіб, прокурор або суддя, відповідно до законодавства України, зобов'язані вжити заходів щодо їхнього відновлення й забезпечення відшкодування заподіяної шкоди.
4. Підстави відшкодування шкоди, спричиненої під час здійснення
оперативно-розшукової діяльності.
Постановлення виправдувального вироку суду або встановлення в
обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів. Закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати. Закриття справи про адміністративне правопорушення (стаття 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".