Варіант 1

1. Який з перелічених біохімічних показаників характерізує синдром цитолізу у хворих на вірусні

гапатити:
А. Прямий білірубін
Б. Тимолова проба
В. Альбумін
Г. АлАТ
Д. Лужна фосфатаза
2. Який з перелічених лабораторних показників найбільш інформативний для визначення тяжкості
перебігу ВГ:
А. Глюкоза
Б. Гемоглобін
В. АлАТ
Г. Лужна фосфатаза
Д. Протромбін
3. Який з перелічених ХВГ лікують ламівудином:
А. ВГВ
Б. ВГД
В. ВГС
Г. ВГЕ
Д. ВГА
4.Який біохімічний показник найбільш точно характеризує ступінь холестазу у хворих на вірусні
гепатити:
А. Білірубін
Б. АсАТ
В. Тимолова проба
Г. АлАТ
Д. Лужна фосфатаза
5. Підвищення у крові якого з перелічених лабораторних показників характеризує загрозу гострої
печінкової енцефалопатії у хворого на вірусний гепатит:
А. Глюкози
Б. Прямого білірубіну
В. Тимолової проби
Г. Тромбоцитів
Д. Лейкоцитів
6. Загальний аналіз крові у хворих на вірусний гепатит з нетяжким, неускладненим перебігом
характеризується:
А. Збільшенням ШОЕ
Б. Тромбоцитопенією
В. Лейкопенією
Г. Нейтрофільозом
Д. Анемією
7. Про розвиток фульмінантного ВГ свідчить зниження рівня у крові:
А. Глюкози
Б. Протромбіну
В. Лейкоцитів
Г. ЛФ
Д. γГТП
8. Діагноз гострого вірусного гепатиту В специфічно підтверджується наявністю у крові:
А. Anti HBcor Ig M
Б. Anti HBcor Ig G
В. Anti HDV Ig M
Г. Anti HBs Ig G
Д. Anti HBe Ig G
9. Який з перелічених ВГ підлягає лікуванню телбівудином:
А. ВГВ
Б. ВГД
В. ВГС
Г. ВГЕ
Д. ВГА
10. Який з перелічених противірусних препаратів застосовують у лікуванні хворого на ХГС:
А. Таміфлю
Б. Інтерферон
В. Тенофовір
Г. Ацикловір
Д. Ламівудин
1.Які антигени має вірус гепатиту Е?
А. HЕVAg
Б. HBsAg
В. HBеAg
Г. HBсAg
Д. НАVAg
2.Інкубаційний період при гепатиті В становить…
А. 7-15 днів
Б. 30-40 днів
В. 2-6 місяців
Г. 12 місяців
Д. До 18 місяців
3. Які маркери виявляють в жовтяничному періоді гепатиту А?
А. HBsAg
Б. HBеAg
В. анти HАV ІgМ.
Г. анти HАV ІgG
Д. антиHЕV ІgМ
4. Основний механізм передачі НЕV?
А. трансмісивний
Б. фекально-оральний
В. повітряно-крапельний
Г. Парентеральний
Д. Множинний
5. Тяжкий перебіг ВГЕ спостерігається у …
А. дітей
Б. дорослих
В. наркоманів
Г. вагітних жінок
Д. При поєднанні з ВГД
6. .Які з біологічних рідин інфікованої людини становлять найбільшу епідемічну
небезпеку як чинник передачі НВV?
А. материнське молоко, слина
Б. слина, сеча
В. кров, вагінальний секрет та сперма
Г. фекалії, сеча, слина, піт
Д. кров, ліквор, слина
7. Для якого вірусного гепатиту характерний нетривалий (3 – 5 днів) перебіг
гарячки без її рецидивів:
А. ВГА
Б. ВГЕ
В. ВГВ
Г. ВГС
Д. ВГД
8. Джерело інфекції при ВГА
А. хворий у період жовтяниці
Б. хворий у преджовтяничний період
В. хворий у періоді реконвалесценції
Г. гризуни
Д. домашні тварини
9. Синдроми переджовтяничного періоду гострого ВГВ.
А. менінгеальний
Б. жовтяниця.
В. артралгічний.
Г. катаральний.
Д. бульбарний
10. Характерно для ГПЕ:
А. Зростання інтенсивності жовтяниці.
Б. Збільшення розмірів печінки
Г. Зростає сечовина.
В. Зростання рівня трансаміназ.
Д. Зменшується рівень загального білірубіну.
1.Показник натрію в плазмі крові в нормі:
А – 97-108 ммоль/л
Б – 45-75 ммоль/л
В – 0,3 – 1,5 ммоль/л
Г – 3,4 – 5 ммоль/л
Д - 30 – 157 ммоль/л
2. Локалізація болю в животі при гастроентериті:
А – у лівій здухвинній ділянці
Б – розлитий
В – епігастрій, права здухвинна ділянка
Г – в лівому підребер’ї
Д - у правому підребер’ї
3. Етіологічні властивості збудника сальмонельозу:
А – анаероб, Гр(-)
Б – Гр (-), внутрішньоклітинний паразит, спричинює септицемію
В – Гр (+), не має ендотоксину
Г – не має нейрамінідази та гемаглютиніну
Д - не рухомий, не має плазмід
4. Джерелом інфекції при сальмонельозі є:
А – комахи та риби
Б – грунт, реконвалесцент
В – хворий, реконвалесцент, носій
Г – комахи
Д - комахи, хворий
5. Назвати ускладнення локалізованого сальмонельозу:
А – гломерулонефрит
Б – ІТШ
В – артрит
Г - менінгіт
Д – кишкова непрохідність
6. Для кишкової кровотечі характерно:
А –еритроцитоз, еозинофілія
Б - поступовий початок без лихоманки
В- рідкі випорожнення зеленого кольору
Г – менінгеальні знаки
Д - мелена, блювотні маси у вигляді “кавової гущі”
7. До збудників харчової токсикоінфекції належать:
А - стафілококи
Б – холерний вібріон
В - єрсинії
Г – Salmonela typhi
Д - амеба
8. Гематологічні ознаки згущення крові:
А – протромбіновий індекс
Б - еозинофілія
В – рН крові
Г – гематокрит
Д - білірубін
9. Рясні водянисті випорожнення зеленого кольору характерні для:
А - шигельозу
Б – черевного тифу
В - амебіазу
Г - ХТІ
Д - сальмонельозу
10. Для гіперсекреторної діареї характерно:
А – всмоктування води переважає над секрецією
Б – секреція води переважає її всмоктування
В – випорожнення мізерні, супроводжуються болем
Г – калові маси мізерні, водянисті
Д – випорожнення супроводжуються тенезмами
1. Опорні симптоми холери:
А – лихоманка, діарея, болі в животі;
Б – висип, нудота, блювння, діарея;
У – болі в животі, діарея, гепатолієнальний синдром;
Г – блювання передує діареї, болю в животі;
Д – діарея передує блювоті, без болю в животі.
2. Чинником передачі холери може бути:
А - вода
Б - грунт
В - варені ковбаси
Г – пастеризоване молоко
Д - консерви
3. Вірні твердження для холери:
А - механізм передачі – повітряно-крапельний
Б - механізм передачі - трансмісивний
В - є антропозоонозм
Г - є зоонозом
Д - належить до особливо небезпечних інфекцій
4. Для етіотропного лікування холери призначають:
А – гентаміцин
Б – доксіциклін
В – ПБС
Г – пеніцилін
Д – метронідазол
5. Показник натрію в плазмі крові - норма:
А – 97-108 ммоль/л
Б – 45-75 ммоль/л
В – 0,3 – 1,5 ммоль/л
Г – 3,4 – 5 ммоль/л
Д - 130 – 157 ммоль/л
6. Характеристика тиску при холері за умови дегідратації 1 ступеня:
А – не визначається
Б – у нормі
В – знижений, але діастолічний не нижче ніж, 40 мм рт.ст.
Г – у нормі або незначно знижений
Д - знижений, діастолічний може не визначатися
7. Болі в животі не характерні при:
А – шигельозі
Б – черевному тифі
В – холері
Г – псевдотуберкульозіі
Д - сальмонельозі
8. Етіологічні властивості збудника холери:
А – клострідія, суворий анаероб, Гр(-)
Б – Гр(-), внутрішньоклітинний паразит
В – Гр(-), добре переносить заморожування, головний фактор- екзотоксин
Г – має нейрамінідазу та гемаглютинін
Д - Гр(-), добре росте на середовищах, що містять жовч
9. Інкубаційний період при холері:
А – від 8 год до 10 діб
Б – від 3 до 25 днів
В – від 6 год до 6 днів
Г – від 30 хв до 5 годин
Д - від 1,5міс до 6 місяців
10. Дослідження, що допомагають оцінити ступінь дегідратації:
А – амілаза крові
Б – сечовина, креатинін
В – АлАТ, АсАТ
Г – гематокрит, КОС, електроліти
Д – коагулограм
1.Який з шляхів передачі є провідним при шигельозі Зонне:
А. Контактно-побутовий
Б. Пиловий
В. Водний
Г. Статевий
Д. Харчовий
2.Для підтвердження діагнозу гострого шигельозу достатньо:
А. Hаявність тенезмів
Б. Hаявність частих рідких випорожнень зі слизом і кров’ю
В. Виділення із калу шигел
Г. При ректороманоскопії – картина проктосигмоїдита
Д. Спазмована сигмовидна кишка
3.Копроцитограма при шигельозі середньої важкості:
А. Кал рідкий, слиз у вигляді грудочок обволікає кал, неперетравлені м'язові волокна,
крохмальні зерна, збільшена кількість нейтрального жиру, лейкоцитів 30-40 в полі зору,
еритроцитів помірні кількість
Б. Кал кашкоподібний, слиз перемішана з калом, неперетравлені м'язові волокна,
крохмальні зерна, збільшена кількість нейтрального жиру, лейкоцитів 5-7 в полі зору
В. Кал напівоформлений, слиз – місцями, лейкоцитів 10-15 в полі зору, цисти округлої
форми до 10 мк по діаметру, містять 8 ядер
Г. Кал оформлений, слиз – місцями, лейкоцитів 5-6 в полі зору, еритроцитів – 1-2 в полі
зору
Д. Кал рідкий, слиз обволікає кал, неперетравлені м'язові волокна, крохмальні зерна,
збільшена кількість нейтрального жиру, лейкоцитів 10-20 в полі зору, еритроцитів незначна
кількість
4.Перелічіть лікарські препарати, що застосовуються при лікуванні хворого на шигельоз середньої
важкості:
А. Цефалоспорини ІІІ генерації в/в, в/м
Б. Левоміцетін
В. Нітрофурани, похідні 8-оксихиноліну
Г. Імодіум
Д. Проносні засоби
5.Антигенна структура Shіgella:
А. О-антиген
Б. Vі-антиген
В. К-антиген
Г. Н-антиген
Д. Антигенів не мають
6. Який вид шигел спричиняє найбільш тяжку форму шигельозу?
A. Григор’єва-Шиги
Б. Зонне
В. Флекснера
Г. Ларджа-Сакса
Д. Штуцера-Шмітца
7. Слизова дистального відрізку товстої кишки при гострому шигельозі середньої важкості
повністю відновлюється морфологічно та функціонально за:
А. 2-3 місяці
Б. тиждень
В. 6 місяців і більше
Г. 1 міс.
Д. 2-3 тиж.
8. Найбільш характерні клінічні ознаки шигельозів:
А. Поступовий початок, інтоксикація, підвищення температури тіла, розповсюджений біль
у животі, часті випорожнення калового характеру, болючість по ходу кишечнику при
пальпації
Б. Гострий початок, озноб, підвищення температури тіла, нудота, іноді блювота,
переймоподібний біль в животі, випорожнення зі слизом і кров'ю, спазм дистального
відрізку товстого кишечника, тенезми
В. Гострий початок, біль в животі, оперізуючого характеру, блювота повторна, часті
кашкоподібні випорожнення
Г. Поступовий початок, біль в здухвинних областях, випорожнення калового характеру зі
слизом, при пальпації болючість сліпої та сигмовидної кишок
Д. Поступовий початок, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, нудота, біль
в животі, випорожнення рідкі зі склоподібним слизом
9. Найбільш характерні зміни слизової оболонки товстої кишки при важкому перебігу шигельозу
Григор'єва-Шига в розпал захворювання:
А. Гіперемія, набряк
Б. Гіперемія, крововиливи
В. Гіперемія
Г. Набряк, гіперемія, геморагії, виразки
Д. Виразки різного діаметру, кісти, поліпи
10. Зміни в загальному аналізі крові у хворих на шигельоз із середньотяжким неускладненим
перебігом:
А. Нейтрофільний лейкоцитоз
Б. Лейкопенія
В. Лімфомоноцитоз
Г. Анемія
Д. Еозинофілія
1.Найбільш часті зміни гемограми при хронічному кишковому амебіазі:
A. Анемія, еозинофілія, моноцитоз, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ
Б. Нормальна гемограма
В. Лейкоцитоз, нейтрофільоз, збільшення ШОЕ
Г. Лейкопенія, еозинофілія, анемія
Д. Лімфоцитоз, моноцитоз
2. Копроцитограма при кишковому амебіазі:
A. В межах норми
Б. Еритроцити розташовані групами у вигляді стовпчиків, лейкоцити на все поле зору
В. Еритроцити покривають усе поле зору, незначна кількість слизу
Г. Збільшена кількість нейтрального жиру, неперетравлені м’язові волокна, крохмальні
зерна
Д. У великій кількості склоподібний слиз, еритроцити, еозинофіли, кристали ШаркоЛейдена
3.Початок захворювання при амебіазі:
A. Поступовий
Б. Гострий
В. Підгострий
Г. Гострий з бурхливим розвитком клініки
Д. Латентний
4.При ендоскопічному дослідженні товстої кишки при хронічному амебіазі спостерігаються
наступні зміни:
А. На незміненій слизовій оболонці виразки діаметром 10-20 мм з набряклими, підритими
краями, облямовані зоною гіперемії, частіше розташовані на складках, дно вкрите гноєм і
некротичними масами
Б. Виразки різного діаметру, кісти, поліпи, амебоми
В. Дифузний набряк, гіперемія слизової оболонки, спазм кишечника, крововиливи, на
поверхні виразок фібринозні нашарування
Г. Збіднення судинного малюнка, поодинокі виразки, «бархатиста» слизова оболонка,
контактна та спонтанна кровоточивість
Д. Змін не має
5. Назвіть патогенні для людини амеби:
А. Entamoeba hartmannі
Б. Entamoeba hіstolytіca
В. Entamoeba colі
Г. Endolіmax nana
Д. Jodamoeba butschlіі
6.До амебоцидів універсальної дії належать наступні:
А. Ятрен
Б. Метронідазол
В. Дійодохін
Г. Вермокс
Д. Делагіл
7. Виберіть вірні ствердження щодо диспансеризації реконвалесцентів після гострої форми
амебіазу:
А. Триває пожиттєво.
Б. Триває 1 міс.
В. Щомісяця досліджують кал на наявність цист амеб
Г. Ректороманоскопія 1 раз на півроку протягом 2-х років
Д. Проводять серологічну діагностику (РНГА, ІФА)
8. Локалізація болю в животі при неускладненому амебіазі на початку хвороби:
A. По ходу товстої кишки
Б. По всьому животі
В. В лівій здухвинній ділянці
Г. В правій здухвинній ділянці
Д. В лівій і правій здухвинних ділянках
9. Гарячка при кишковому амебіазі середньої важкості:
А. Субфебрильна
Б. Відсутня
В. Висока
Г. Гіперпіретична
Д. Фебрильна
10. При позакишковому амебіазі найчастіше уражуються:
А. Печінка
Б. Жовчо-вивідні шляхи
В. Статеві органи
Г. Мозок
Д. Підшлункова залоза
1. Джерело інфекції при ботулізмі:
а) - харчовіпродукти; б) – людина; в) – вода;
г) – травоїдні тварини; д) – консервовані продукти.
2. Що є пусковим механізмом у патогенезі ботулізму:
а) - токсин, здатнийпригнічуватитканиннедихання;
б) – ураження токсином холінергічних відділів нервової системи;
в) - ураженнятоксиномтравноїсистеми;
г) - проникненнявегетативнихформзбудниказкишокворганиітканини;
д) - ураженнятоксиномадренергічнихвідділівнервовоїсистеми.
3 Яке дослідження є основним у підтвердженні діагноза ботулізму:
а) – дослідження крові, блювотних мас, промивних вод шлунка, випорожнень, залишків їжі з метою
виявлення ботуліничного токсину;
4. Доза і склад полівалентної протиботуліничної сироватки:
а) - по 5000 МОтипуАіВ, 10000 типуС; б) - по 5000 MO типуСтаЕ, 10000 типуА;
в) - по 10000 МО типуА та Е, 5000 типуВ; г) - по 10000 МОтипуВіЕ, 5000 МОтипуА;
д) - по 5000 МОтипуАтаЕ, 10000 типуВ.
5.Назвіть симптоми фаринго-плегічного синдрому при ботулізмі:
а) – сухість у роті, парез м'якого піднебіння, порушення акту ковтання; б) - "сітка", "туман"
передочима;
в) - стробізм, "сітка", "туман" передочима; г) - ністагм, запаморочення, швидкестомлення;
д) - диплопія, ністагмісухістьуроті.
6. Що таке мідріаз:
а) - нерівністьконтурівзіниць; б) - нерівністьрозмірівзіниць; в) відсутністьреакціїзіницьнасвітло;
г) - цестійкезвуженнязіниць; д) – це виражене і стійке розширення зіниць очей;
7. Ботулізм відноситься до:
а)- харчовихтоксикоінфекцій; б) - кров'янихінфекцій; в) - віруснихдіарей;
г) – кишкових інфекцій; д) - харчовихінтоксикацій.
8. Яким розчином проводиться промивання шлунка та кишечника при ботулізмі:
а) - 5 % розчином натрію гідрокарбонату; б) - 1:5000 розчиномкаліюперманганату;
в) - 1 % розчиномнатріюгідрокарбонату; г) - дистильованоюводою;
д) - всепереліченевірно, крімдистильованоїводи;
9. Які клінічні прояви гастроінтестинального синдрому при ботулізмі:
а) - більповсоьмуживоту, повторнеблювання;
б) – біль у надчеревній ділянці, нудота, блювання, послаблення випорожнень;
в) - кал водянистий, пінистийздомішкамислизу;
г) - біль уживоті відсутня, калжовтий, кашкоподібний, здомішкамислизу;
д) - підвищеннятемпературитіла, калрідкий, кашкоподібнийздомішкамикрові;
10. Чи виробляється імунітет після перенесеного ботулізму:
а) – не виробляється; б) - виробляєтьсятипоспецифічнийантитоксичний;
в) - виробляється типоспецифічний антибактеріальний; г) - виробляєтьсявидоспецифічний
антибактеріальний.
д) – перехресний стійкий
1. Антибактеріальну терапію генералізованої форми єрсиніозу завершують:
А. Одразу після нормалізації температури
Б. На 3-й день після нормалізації температури
В. На 21-й день хвороби
Г. На 7-10-у добу після нормалізації температури
Д. Антибактеріальна терапія не є обов’язковою
2. Для висипу при єрсиніозі вірно:
А. Поліморфний, на всьому тілі
Б. Поодинокі елементи на животі
В. Етапність впродовж тиждня
Г. З’являється тільки на 4-5 день
Д. З’являється не раніше 8 дня хвороби
3. Типові зміни в гемограмі у розпалі єрсиніозу:
А. Лейкоцитоз
Б. Лейкопенія
В. Анеозинофілія ,
Г. Тромбоцитопенія
Д. Анемія.
4. Головним шляхом проникнення збудника єрсиніозу в організм людини є:
А. Побутовий
Б. Статевий
В. Водний
Г. Харчовий
Д. Укус комахи
5. Назвіть варіанти абдомінальної форми єрсиніозу:
А. Апендицит
Б. Холецистит
В. Виразковий коліт
Г. Холангит
Д. Кишкова кровотеча
6. Варіантом вторинно-вогнищевої форм єрсиніозу є:
А. Пієлонефрит
Б. Хвороба Крону
В. Ревматоїдний артрит
Г. Холангит
Д. Мезаденіт.
7. Основний засіб патогенетичної терапії єрсиніозу:
А. Регідратація
Б. Дезінтоксикація
В. Анальгетики
Г. Десенсибілізація
Д. Дегідратація ,
8. Жовтяниця у хворих на єрсиніоз патогенетично зумовлена:
Дією екзотоксину
Б. Дією ЦИКів
В. Цитолізом
Г. Мезенхимальним запаленням
Д. Специфічними гранульомами
9. До якої групи захворювань належить єрсиніоз?:
А. Кишкова інфекція
Б. Інфекція зовнішних покровів
В. Інфекція дихальних шляхів
Г. Кров’яна інфекція
Д. Інфекція з різними механізмами передачи
10. Правило виписки хворого на єрсиніоз із стаціонару:
А. Відсутність ускладнень
Б. Тричі негативна копроурінокультура
В. Негативна білікультура
Г. Негативна РНГА
Д. Не раніше 7-10 доби після нормалізації температури.