Це один з найдавніших і наймасовіших видів спорту. Він становив основу
перших Олімпійських. ігор і є найчисельнішим за змаганнями в програмі сучас. літніх Олімпійських. ігор. Історія сучасної. Легкої атлетики. триває від 1837, коли відбулися перщі міжнародні змагання з бігу (м. Ітон, Велика Британія). Поширення Легкої атлетики. пов’язано з відродженням Олімпійських. ігор (1896). У 1912 створ. Міжнародна. аматорська. легкоатлетична федерація(IAAF; Стокгольм) як орган з уніфікації положень і правил змагань, організації міжнародних. легкоатлетичних. змагань, фіксації рекордів тощо. 2001 її реорганізовано в Міжнародну. асоціацію. легкоатлетичних. федерацій (IAAF; Монако), яка нині координує національні. федерації Легкої атлетики. понад 200 країн; у 2019 орган перейменовано на Світову легку атлетику (World Athletics). Вітчизняний керівний орган з розвитку й популяризації Легкої атлетики – Національна. федерація легкої атлетики України (президенти федерації: 1991–96 – Ю. Тумасов, 1996–2012 – В. Борзов, від 2012 – І. Гоцул). 1858 відбулися перші офіційні. легкоатлетичні. змагання на території. України (Миколаїв), 1911 – Перші Запорозькі. ігрища (Львів), 1913 – Перша Всеросійська. олімпіада (Київ), 1921 – Перша Всеукраїнська. олімпіада (Харків), 1923 – Перша спартакіада України (Харків), 1927 – Всеукраїнська. спартакіада. За радянської. доби проводилися щорічні чемпіонати УРСР та СРСР з Легкої атлетики. (1920–92). Від 1992 щорічно – чемпіонати України з Легкої атлетики. (літні й зимові). Інщі національні. змагання – Кубок України з Легкої атлетики., чемпіонат України з Легкої атлетики. серед команд, чемпіонати й Кубки України з окремих дисциплін (метання, спорт. ходьба, крос, марафон та ін.), чемпіонат України з Легкої атлетики. серед юнаків, чемпіонат України з Легкої атлетики. серед юніорів, чемпіонат України з Легкої атлетики. серед молоді, чемпіонат України з Легкої атлетики серед ветеранів. Найпрестижніше міжнар. змагання для легкоатлетів – Олімпійські ігри. На початку. 20 сторіччя. українські. спортсмени брали участь в іграх у складі команд Російської імперії, Польщі, Чехо-Словаччини та ін. країн; 1952–88 – у складі збірної команди СРСР; 1992 – у складі об’єднаної. команди колишніх. республік СРСР; від 1994 – у складі національної олімпійської збірної. команди України. За період 1994–2018 легкоатлети національної збірної. команди України вибороли 18 медалей: 2 золоті – Н. Добринська (семиборство) й І. Кравець (потрій. стрибок); 3 срібні – І. Ліщинська (біг на дистанції 1500 м), О. Красовська (біг на дистанції 100 м із бар’єрами) і О. П’ятниця (метання списа); 13 бронз. – О. Антонова (метання диска), І. Бабакова (стрибок у висоту), О. Багач (штовхання ядра), Б. Бондаренко (стрибки у висоту), О. Крикун (метання молота), О. Говорова (потрій. стрибок), Є. Бризгіна, О. Повх, М. Рємєнь, Х. Стуй (всі – естафета 4 × 100 м), О. Саладуха (потрій. стрибок), В. Стьопіна (стрибок у висоту), Т. Терещук-Антипова (біг на дистанції 400 м із бар’єрами), Н. Тобіас (біг на дистанції 1500 м), Р. Щуренко (стрибок у довжину), Д. Юрченко (стрибок із жердиною). До 1994 переможцями на Олімпійських. іграх були такі українські. спортсмени: Г. Авдєєнко (стрибок у висоту), М. Авилов (десятиборство), А. Бондарчук (метання молота), В. Борзов (двічі біг на дистанції 100 м і 200 м), В. Бризгін (естафета 4 × 100 м), С. Бубка (стрибок із жердиною), В. Бураков (естафета 4 × 100 м), В. Голубничий (чотири рази спорт. ходьба на дистанції 20 км), Н. Зюськова (естафета 4 × 100 м), В. Кисельов (штовхання ядра), В. Крепкіна (стрибок у довжину), П. Ледньов (двічі п’ятиборство), Л. Гуревич- Лисенко, Н. Олизаренко (обидві біг на дистанції 800 м), М. Пінігіна, Т. Буракова (обидві естафета 4 × 100 м), Т. Самойленко (біг на дистанції 3000 м), Ю. Сєдих (двічі метання молота), Н. Ткаченко (п’ятиборство); срібні призери – В. Борзов (естафета 4 × 100 м), В. Брумель (стрибок у висоту), В. Голубничий (спорт. ходьба на дистанції 20 км), І. Кравець (стрибок у довжину), П. Ледньов (двічіп’ятиборство), Л. Литвиненко (десятиборство), Т. Самойленко (біг на дистанції 3000 м), Ю. Сєдих (метання молота); бронз. призери А. Бондарчук (метання молота), В. Борзов (двічі біг на дистанції 100 м, естафета 4 × 100 м), В. Голубничий (спорт. ходьба на дистанції 20 км), О. В’язова (біг на дистанції 10 000 м), В. Козир (стрибок у висоту), Н. Ко- няєва (метання списа), П. Ледньов (тричі п’ятиборство), Н. Олизаренко (біг на дистанції 1500 м), Р. Поварніцин (стрибок у висоту), В. Підлужний (стрибок у довжину), Т. Буракова (естафета 4 × 100 м), Т. Самойленко (біг на дистанції 1500 м), Т. Скачко (стрибок у довжину), Ю. Тамм (двічі метання молота), І. Тер-Ованесян (двічі стрибок у довжину). Серед них найвідоміші у світі легкоатлети – В. Борзов, С. Бубка, В. Голубничий. Окрім літніх Олімп. ігор, престиж. міжнар. змаганням є чемпіонат світу з Легкої атлетики (започатковано 1983; проводять кожні 2 р.). В медальному. заліку цього змагання національна. збірна команда України нині посідає 18-е місце. (за період 1993–2019 здобуто 11 золотих, 11 сріб. і 15 бронз. медалей). Серед українськтх. спортсменів найбільше золотих нагород на чемпіонатах світу виборов С. Бубка (6 медалей). Інщі популярні міжнародні змагання: Чемпіонат світу з Легкої атлетики. у приміщенні (раз на 2 р.), чемпіонат Європи з Легкої атлетики. (раз на 4 р.), чемпіонат Європи з Легкої атлетики у приміщенні (раз на 2 р.), літні Юнацькі. Олімпійські ігри (раз на 4 р.), чемпіонати світу з Легкої атлетики. серед юнаків та юніорів (раз на 2 р.). Досягненням Легкої атлетики. в Україні було проведення 8-го чемпіонату світу з Легкої атлетики. серед юнаків у Донецьку (10–14 липня 2013). Най- успішніші дисципліни з Легкої атлетики.за часів незалежності – стрибки, метання, спринтерський. біг (за кількістю нагород на різних міжнар. змаганнях, зокрема й серед юнаків, молоді та юніорів).