Professional Documents
Culture Documents
Шкрумеляк М.С. - словник Говірок - 2016
Шкрумеляк М.С. - словник Говірок - 2016
ШКРУМЕЛЯК М.С.
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК-ДОВІДНИК
ГУЦУЛЬСЬКИХ ГОВІРОК
Івано-Франківськ
2016
2
УДК 35.073.515(075.8)
ББК 65.05я73
Ш 67
Словник містить понад дев’ять тисяч слів, які презентують гуцульську говірку
мешканців сіл Білі Ослави, Чорні Ослави та Чорний Потік Надвірнянського району Івано-
Франківської області.
У словнику подано тлумачення багатьох слів, які широко вживаються у розмовній
мові жителями названих сіл, але залишаються маловідомими і незрозумілими для жителів
інших регіонів України.
Словник розрахований для широкого кола читачів: мовознавців, етнографів,
фольклористів, освітян, які працюють в діалектному оточенні, студентів, а також усіх, хто
цікавиться народним словом та закоханий у гуцульський край.
НАМИСТИНКИ МОВИ
УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК-ДОВІДНИК
ГУЦУЛЬСЬКИХ ГОВІРОК
вільхи або сливи; кулін. розсіл з ду́чка ніша внизу печі для колених
листя дуба для соління огірків дров
дуби́ти вимочуючи у барвнику, душкува́ти паст. збитися в гурт і
фарбувати шкіру, сукно, полотно; важко дихати від спеки (про овець)
вет. захворіти на сечокрів’я (про ду́шніва, зава́ра духота
корів) душьи́ душа
дубі́вка дубова бочка дьик церк. дяк
дубі́ти знев. стояти або сидіти на дьи́ка вдячність
місці; стовбичити; довго спати; дьи́кувати дякувати
мерзнути; припиняти ріст (про дьи́кую, най Бог помага́ї й вам
рослини)
відповідь на привітання й
ду́жіти одужувати
побажання «Божи помагай»
дубле́ний пошитий із шкіри темно-
оранжевого кольору, вимоченою у дьи́рка дірка
дубині дюґ неприємний запах, сморід
ду́ди мн., крав. манжети вишитої дю́ґнути вколоти; дати стусана
сорочки дя́ка подяка
дудли́ти згруб. пити
ду́жий здоровий; сильний
ду́жий як дзвін міцний, сильний, Е
дужий (про хлопця) Е́ ва церк. Єва
ду́жчий сильніший едельве́йс бот. гірська рослина, яка
дука́ч багач зустрічається на вершинах Карпат
ду́лі сорт груш; дулі ей-де та де, ні
ду́на виг. уживають для дотримання е́мис заст. дуже добрий, відмінний;
рими у гуцульських коломийках висока якість
дупа́к обр. парубоцька Великодня емпі́й збр. німецька автоматична
гра стрілецька зброя часів Другої
дупла́вий дуплявий світової війни
дурґоні́ти, дуркоті́ти заст. енкавиди́ст службовець НКВС
деркотіти (про віз) е́сик металеве s-подібне кільце для
дурдо́м психлікарня з’єднання ланцюга
дурі́ти, тлу́митисі пустувати, ет от
бешкетувати (про дітей)
ду́ркати штовхати з розгону
ду́рно дарма; даремно, марно, Є
безрезультатно; млосно
єдна́нка примирення після сварки чи
ду́ти дмухати; надмірно опікати
бійки
ду́тисі гніватися, ображатися;
надиматися, надуватися єдна́ти, їдна́ти мирити,
дуфа́ти заст. дбати (про когось); примирювати
сподіватися, надіятися є́йці яйці
дух тепло; дух
54
жіхну́тисі, жьихну
́ ́ тисі несподівано жьи́лісно жалісно
злякатися жьи́лувати жаліти; шкодувати, не
жмака́ти прати білизну руками; давати; жаліти, берегти (про речі)
зімнути жьи́луватисі жалітися, скаржитися
жме́ні душі́ ірон. мала тендітна жьиль жаль
людина жьи́ти жати
жми́ток жмут жьи́хно страшно, жахливо
жнец, мн. же́нці жнець
жо́вкнути жовтіти
жо́внір заст. солдат З
жовті́лниці мед. жовтяниця з спо́ду з-спід низу
жо́ліб, жо́лоб ясла для худоби; за прости́бі милостиня за померлого
ущелина в горах; видовбане у душу; задарма
дереві заглиблення для напування за сво́ї па́мніти, за све́ї па́мніти, за
худоби ме́ї па́мніти у період свідомого
жо́лобина долинка між двома життя
горбами заба́вити спізнити
жолу́док, ожолу́док анат. шлунок заба́витисі затриматися, забаритися,
жо́нова орн. дятел запізнитися
жоно́чий заст. жіночий забавйи́тисі, забавльитисі
жо́нца заст. управитель веселитися, розважатися
жо́рна млин з ручним приводом заба
́ ́ вка іграшка
жорна́ти молоти на жорнах заба́вний веселий
жу́билиці, жу́жилиці шкідник, який забага́ти дуже прагнути чогось,
живиться комахами, черв’яками та часом неможливого; хотіти того,
рослинами що важко виконати чи отримати
жу́жиль шлак після згорання заба́гнути, заба́гти захотіти,
кам’яного вугілля забажати
жура́ журба, гризота забандижува́́ти мед. забинтувати
жури́тисі переживати забизпе́чити збр. покласти на
жьвіка́ти, жьвика́ти жувати запобіжник (про стрілецьку зброю)
жьи́б’їча робо́та зоол. жабуриння, забіле́ний кулін. заправлений
жаб’яча ікра сметаною (про суп)
жьи́ба мн. жіби́ жаба забі́лий занадто білий
жьи́бівський образл. жіба́к який забі́лши забагато
народився або живе у селищі забі́чи забігти
Верховина (колишнє Жаб’є) забли́зький занадто близький
Жьи́бія геогр. стара назва селища заблищьи́ти заблищати
Верховина (Жаб’є) заблищьи́тисі заблищатися
жьи́лісливий жалісливий, заблищьи́чий занадто блискучий
співчутливий забліди́й занадто блідий
жьи́лісний жалісний заблі́ти забекати (про овець)
56
завйи́зуватисі зав’язуватися ́́
заглаї́ти, заїдна́ти, заєдна́ти заст.
заворочьи́ти, завиричьи́ти, помирити, заспокоїти,
лото́чити, халамандри́ти втихомирити, погодити, владнати
завертати голови, морочити голову проблему
завру́довати, повру́довати заглу́б’ювати заглиблювати
вирішити заплановані справи заглубо́кий заглибокий
завсігди́ заст. завжди заглю́зданий, захлю́зданий,
завстида́ти засоромити замаще́ний забруднений
завстида́тисі засоромитися, загне́ний загнутий
знітитися загніти́тисі кулін. набрати
завузки́й занадто вузький золотисто-коричневого кольору
заву́зко занадто вузько під час випічки (про хліб)
завуньи́тисі засмердітися загніче́ний кулін. добре випечений
завчьи́су завчасно, зазделегідь (про хліб)
за́вши завжди загово́рювати, заговорьи́ти
за́га мед. печія відволікати розмовою від основної
загаї́ти заст. заступити теми
зага́люватисі згруб. піднімати заголе́на згруб. з піднятою догори
передню полу спідниці або сорочкою або спідницею
сорочки (про жінок) заголи́тисі, заде́ртисі, задра́тисі
зага́льниці церк. загальниця згруб. підняти догори низ спідниці
(установлені церквою дні, коли або сорочки
можна споживати молочні та заго́нистий впертий,
м’ясні продукти) некомунікабельний
заганьи́ти заганяти загорі́лий, загоре́ний засмаглий;
загаразди́тисі провалитися; отруєний чадним газом
загрузнути; пропасти, щезнути загорі́ти засмагнути; отруїтися
загара́ти засмагати чадним газом, вчадіти
загарчьи́ти загарчати загоріче́ занадто гаряче
за́гарь чад за́горічи у стані запаморочення (від
зага́та зовнішнє утеплення хати болю)
(кукурудзою, картопляною за́города паст. загороджене місце
гичкою, соломою) для худоби
загати́ти перекрити річку, струмок загорта́тисі одягатися (про верхній
заги́куватисі заїкатися, затинатися одяг)
загина́ти жартувати; гнути загорьи́чий занадто гарячий
за́гинка згин (про тканину, папір заготовйи́ти заготовляти
тощо); анат. місце, де згинається загри́зтисі зажуритися
нога (під коліном) загрози́ти змусити мовчати
загірки́й занадто гіркий загромажьи́ти згрібати граблями
загла́дкий занадто гладкий залишки сіна; загромаджати
загру́бий занадто грубий
58
Ї й’кий який
ї її й’кі які
'ї діалектна форма особового й’кось якось
займенника «її», яка уживається з й’кьийсь якийсь
дієсловом в минулому часі Йва зверт. Іване
їго́ нець би йму злий дух Йван Іван
їда́ їжа, страва йди на зла́ману го́лу згруб. іди
їде́ц який багато їсть і має добрий звідси, забирайся геть
апетит (про свиню, ірон. про йми́всі блуд заблукати, збитися з
людину) дороги під владою нечистої сили
їдна́тисі миритися йми́ти спіймати, зловити
їдь зміїна отрута; стресовий стан йми́тисі загорітися
після випадкової зустрічі з йму йому; зловлю
гадюкою йо так
їє́шник бот. моховик (їстивний йоди́на мед. йод
гриб) йой виг. ой (уживають, виражаючи
їє́шниці кулін. яєчня біль, страх, радість чи здивування)
їжьи́к їжак йо́йкати, йо́йкатисі вимовляти
їзьи́, язьи́ образл. зла жінка «йой» від болю або нещастя;
'їм діалектна форма особового стогнати
займенника «я», яка уживається з йо́кати погоджуватися, часто
дієсловом чол. роду в минулому повторюючи «йо»
часі йо́луп йолоп
ї́мость, попадьи́ дружина Йо́сипиха дружина Йосипа
священника Йо́сько, Ю́зик здріб. Йосип
'їс діалектна форма особового йти́ на заже́н заст. іти в сусідні
займенника «ти», яка уживається з рівнинні райони та області на
дієсловом чол. роду в минулому заробітки збирати зернові
часі культури (переважно за десятий
їсли́ заст. якщо сніп)
їсти́вний їстівний (про гриб)
ї́стисі сваритися постійно, гризтися
їце́ яйце
К
каба
́ ́ т крав. жіночий верхній
короткий сукняний одяг
Й каба́ч, калаба́ч вибоїна, заглибина
й’го нець би йму злий дух на дорозі заповнена водою
й’ї її; їй каблу́к зігнута у дугу ліщинова
й’ка яка палиця, основа іграшкового лука,
й’кась якась рибацького сака тощо; дерев’яна
вилка, яку прикріплюють до
й’ке яке
73
кані́ буд., мн. спосіб з’єднання капрі́ тільки мн. засохлі виділення
брусів або плиниць на кутах слизі, які накопичуються у
дерев’яної хати внутрішніх кутках хворих очей
ка́ні орн. хижий птах, схожий на ка́пслі мн. капслі́ збр. капсуль
шуліку; канюк звичайний капслі́ тільки мн. невеликі латунні,
кано́н заст., збр. гармата мідні або бронзові геометричні
кант крав. складка, утворена фігурки для оздоблення виробів із
праскою (про штани); зовнішній шкіри
кут предмета, ребро капсльо́ваний інкрустований
канта́рь, канта́р ручна або підвісна кольоровим металом
вага капу́т, каю́к кінець
кантипу́лька рогатка капу́ші ентом.,вет. овеча блоха
канто́вий, канто́ватий ребристий, з капцані́ти мерзнути; худнути,
кількома кутами (про деталь) передчасно старіти
кантува́ти ставити на ребро; ка́пці, капчури́ мн. самобутні
ставити сторч в’язані грубі вовняні шкарпетки
кантува́тисі створювати видимість капшу́к висушений сечовий міхур
роботи, працювати напівсили тварини; касет для тютюну з
канту́жиний чоловік з контузією; висушеного сечового міхура
знев. агресивна людина тварини
канци́ґа знев. старий кінь, шкапа карабайка бляшана коробка
ка́па ткац. узорчате покривало кара́бкатисі, кара́цкатисі іти вгору,
ка́паниці опалі груші, яблука докладаючи значні зусилля
капара́, капа́рство неохайність, карабу́шка коробка
безлад; бідність, злидні карапа́ні ропуха (чорна жаба)
капари́ти невміло, недбало кара́тисі мучитися
господарювати, бідувати; карбува́ти робити позначки,
проживати у злиднях зарубки на дерев’яних предметах
капа́рник, капа́рний, жін. кардійо́н акордеон
капа́рниці неохайні люди; особи, карк шия, загривок, потилиця
які невміло господарюють, не кармази́нка курка з темно-
володіють справою коричневим пір’ям
капа́рно невміло, неохайно, недбало карни́к мала господарська
капи́стра, капе́йстра вуздечка прибудова, курник, маленький
капішо́н кап’юшон хлівець
ка́пку, крі́шку, ця́пку дуже мало, ка́ртка аркуш (про зошит, книжку)
трішки кару́к клей для склеювання
ка́плі крапля дерев’яних виробів
капра́вий у якого у внутрішніх кару́ца заст. невеликий
кутках хворих очей збирається одноосьовий віз для перевезення
засохла слизь вантажів; знев. старий віз
75
кіт мисл. рись; буд. віконна замазка клейго́п виг., ліс. увага, стережися
кі́тка зоол. кішка (попередження про спуск деревини
кі́тлик зменш. невеликий казан з згори)
випуклим дном клеп тонка смужка на лезі коси після
кітна́ вет. вагітна (про вівцю, козу, клепання; звук, утворений під час
кішку) клепання коси
кітува́ти буд. замазування щілин кле́пало паст. немелодійний,
кітом при встановленні скла у глухий саморобний дзвоник, який
вікно прив’язують до шиї худоби,
кіш великий кошик для зберігання переважно овець
вовни; велика, виплетена з ліщини, кливе́ц інстр. молоток
надбудова до короба воза для Кли́вка геогр. назва гори у с.
перевезення опалого листя, яке Чорний Потік
використовують для підстелення кликоце́й мн., бот. підсніжники
худобі; горно для засипки зерна клин іхт. головень (прісноводна
(млин)
риба родини коропових)
кіше́ні кишеня
клине́сі божиться
кі́шитисі радіти, тішитися
кли́нок цвях у стіні для вішання
кі́шкати ростити (про дітей та малу
одягу; вішалка, прикріплена до
худобу); кишкати
стіни
кішки́ гра́ ют дуже голодний
клипа́ні, клапа́ні, клепа́ні,
кішки́й тяжкий, важкий
клапа́чка крав.,заст. зимова
кішни́ці ділянка, призначена для
шапка, пошита з лисячого, рідше
косіння трави
собачого хутра та оздоблена зверху
кла́дні, мн. кладні́ полукіпок
вовняною тканиною
пшеничних, житніх або вівсяних
клипанчу́к заст. чоловік, який
снопів, складених під час жнив;
носить клипаню; образл.,етногр.
одиниця міри, що дорівнює 30
житель Білих і Чорних Ослав,
снопам
Чорного Потоку
кланца́тий згруб., жін. кланца́та
кліґа́ти кулін. виробляти будз
людина з вкладеними зубами або з
клінчьи́ти стояти навколішки
рідкими і кривими передніми
клі́пати моргати; миготіти (про
зубами; зубастий
гасову лампу)
кла́нци, кланцаки́, клаваки́,
клісти́, кльи́сти клясти, проклинати
кловаки́ мн., згруб. зуби, ікла
клісти́сі божитися
клапцані́ти згруб. старіти
клітьба́ проклін
кла́сти поміщати, розміщувати,
кліщі́ слюс., ков. кліщі; плоскогубці
ставити; буд. будувати; вставляти
клопітки́й клопітний, непосидючий
(зуби); позначати (про знак);
кло́чі волокно коноплі або льону
розпалювати (вогнище)
третього гатунку, яке залишилось
кле́вчик зменш. молоточок
після вичісування основного
78
свій чьис критичні дні (про жінок) се́рбавка кулін. рідка страва;
світ за о́чи дуже далеко; невідомо сьорбавка
куди се́рбати сьорбати
світ закрути́всі запаморочилося в се́рбнути сьорбнути
голові се́рци стержень (про олівець)
світ сі кру́тит паморочиться си́вий сірий (про тварин)
світи́й святий сиву́лі сірої масті корова; образл.
Світи́й ве́чір церк. Святий вечір (6 неодружена дівчина; образл. сива
січня) жінка
світи́лка обр. дівчина-підліток, яка Си́гла геогр. назва кутків в с. Білі
йде з молодим забирати до нього Ослави (Горішня і Долішня
молоду і при цьому засвічує у куті Сигла); ліс. густий, темний ліс з
(приміщення молодої) свічку, за найвищих дерев
що молода дарує їй бинду і колач; сигльи́ни етногр. жителі Горішньої
вранішня зірка та Долішньої Сигли в с. Білі
світи́ти освячувати, святити Ослави
світі́вка ранішня зоря сиґна́та заст. квитанція
світкува́ти святкувати сиго́рішний цьогорічний
світо́чний святковий си́діні сидіння, довге перебування
світце́ церк. невеличке церковне під час відвідин
свято сиді́ти проживати, мешкати
свіче́ни церк., обр. освячене, сиді́ти ду́бом образл. сидіти
свячене спокійно, мовчки, не ворушитися
сво́ї родина сиді́ти на ві́ру жити без шлюбу
сво́йов своєю си́дічи сидячи
сво́лок буд. дерев’яна балка під си́дічки навсидячки
стелею си́кавка саморобна дитяча іграшка
сво́му своєму з бузинової трубки, з якої діти
сво́рінь техн. шкворень; деталь поливають одне одного;
воза пульверизатор
Свьитве́чір, Свьи́тичір обр. си́кати поливати тонким
Святий вечір струменем
свьи́то, сьви́то свято сикли́на мн. сикли́ні, си́кі, міч
свя́тість Тобі́ Го́споди, свять сеча
Го́споди, свя́тісь Го́споди си́лінка жіноча прикраса з бісеру;
уживають, хрестячись, під час нанизані на товсту нитку сушені
блискавки гриби; нанизані суниці на довге
се це стебло трави
се́го цього си́лний сильний, дужий; міцний
сей цей (про алкоголь)
се́мий сьомий силомі́ць насильно
144
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК-ДОВІДНИК
ГУЦУЛЬСЬКИХ ГОВІРОК