Вступ……………………………………………………………………………3

Основна частина………………………………………………………………4

Висновки……………………………………………………………………….7

Список використаних джерел……………………………………………….8

Додатки………………………………………………………………………...9

2
 Вступ

Актуальність теми. На протязі свого розвитку Петрівський район то занепадав,

то відроджувався. На долю району та його жителів не один раз випадали тяжкі
випробування, як і на всю країну, але наші діди та прадіди змогли зберегти
маленьку Батьківщину для своїх дітей. І сьогодні нашу Україну боронять воїни,
наші земляки. Одним із яких є Вадим Петров.

Мета і задачі дослідження. Полягають в тому, щоб на основі вивчення

опублікованих матеріалів, критичного переосмислення останніх подій, спогадів
рідних та близьких учасників антитерористичної операції, усного опитування
очевидців, зустрічей, круглих столів висвітлити діяльність, участь та внесок
Вадима Петрова та його бригади.

Об’єктом дослідження є життя Вадима Вікторовича Петрова 1987 року

народження.

Дослідник керувався загальнонауковими принципами історичного

дослідження: історизм, об’єктивність, системність.

Наукова новизна отриманих результатів, полягає в тому, що викладені тут

матеріали можуть слугувати в подальшій розробці обраної теми, при розробці
спецкурсів із вітчизняної історії, при вивченні історії рідного краю, краєзнавчих
розвідках, популяризації патріотичного виховання.

3
 Основна частина

Кожен по-своєму будує теперішнє та майбутнє життя: одні спостерігають,

співчувають, допомагають, а інші – творять. Але всі щиро вболівають за свою
країну та свободу. Та одним небайдужим громадянином нашої України виявився
житель села Новий Стародуб, Петрівського району, Кіровоградської області
Петров Вадим Вікторович.
10 листопада 2016 року відбулася зустріч з воїном АТО – Петровим Вадимом
Вікторовичем, солдатом протитанкового артилерійського девізіону
57 – ї ОМПБр. Раніше був випускником Новостародубської ЗШ І-ІІІ ступенів
(2004р.), потім закінчив Олександрійське ПТУ № 7, де здобув професію
«зварювальник», в 2006 році відслужив строкову службу в ЗСУ. Після армії
почав працювати в Петрівській виправній колонії № 49 на посаді молодшого
інспектора відділу охорони, а потім на посаді молодшого інспектора - кінолога
відділу охорони. Пропрацював на даній посаді близько 10 років.
Вадим Вікторович довгий час був спостерігачем подій, які розгорнулися на
Україні в 2014 році. Настав час, коли призивали до служби, щоб захищати
Україну. Вадим вияв свою хоробрість, рішучість і вирішив звільнитися з ПВК
№ 49 і підписав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах
України на час закінчення особливого періоду або оголошення рішення про
демобілізацію.
Вадим Вікторович розповів про свої бойові будні, про життя між боями, про те,
як допомагаємо їм ми – діти своїми малюнками та маленькими талісманами,
допомогу волонтерів, демонструючи слайди та фотографії з місць подій. Його
емоційна розповідь була вся пронизана любов'ю до України, прагнення
українських бійців захищати кожну частину рідної землі. Також розповів про
створення девізіону.
З того часу як було створено артилерію – її вважали головною у боях. Так як
артилерія має вирішальне значення, задачі, які ставляться перед нею мають
найрізноманітніший сенс життя. Протитанковий артилерійський девізіонбув
4
сформований у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади в кінці 2014 року на
підставі спільної директиви Міністерства Оборони та Генерального штабу
Збройних Сил України. Це була окрема частина 27.01. Першими
військовослужбовцями, які допомагали створювати дивізіон і налагоджувати
взаємовідносини були мужні чоловіки з міста Кіровоград, і вже до квітня 2015
року дивізіон був повністю сформований. У складі протитанкового
артилерійського дивізіону є дві протитанкові артилерійські батареї, в якихна
озброєнні стоять гармати МП-12. А 27 липня 2015 року дивізіон прибув у
неповному складі до Донецької області на сектор С(це) для виконання бойових
завдань. 3 серпня 2015 року дивізіон видвинувся на першу лінію оборони на
відрізку Гальмівське для прикриття Артемівськ – Майорськ. Наш дивізіон
співпрацював з 34-ю, 17-ю, 13-ю окремою мотопіхотною бригадою та з іншими
підрозділами Збройних Сил України. В перших числах грудня 2016 року дивізіон
змінив своє місце дислокації.
Після такої розповіді Вадим Вікторович показав військове спорядження, яке
використовують в зоні АТО під час бойового чергування. Привіз показати тубус з
РПГ -18 після використання у боях, який подарував нашій школі і провів майстер-
клас як ним користуватися.
В нашій школі існує стенд учасників АТО. На ньому розміщені фото захисників
Батьківщини та коли Вадим побачив таку дошку, сказав «Біля неї не вистачає
прапора. Чекайте на подарунок!». Та не довго довелося чекати.
19 грудня 2016 року Вадим проїжджав через наше село й передав прапор нашим
класним керівником Петровою Аллою Миколаївною. Цей прапор показали на
ранковій лінійці і розмістили біля стенду « Ми всі життям завдячуєм героям». В
телефонному режимі Вадим Вікторович розповів нам про історію його створення.
Виявилося, що на прапорі були написані побажання, подяки за наші сувеніри
створені нашими маленькими ручками. Ці слова подяки писалися і вдень, і вночі.
Були різні умови для написів, але це не було перешкодою, одні бійці лягали під
прапор, а інші писали, оскільки рівної поверхні під руками не виявилося. В знак

5
подяки учні нашої школи приносили різні сувеніри та м’які іграшки, листи з
проханням «Повертайтеся живими!»
Розповів про створення прапору девізіону. Після передбойового навчання на
полігоні «Широкий Лан» переїхали на виконання бойового завдання на кордоні з
АР Крим. Бригаду було розгруповано по Херсонській області на чолі з
старшиною Жолудь Андрій Андрійович запропонував створити бойовий прапор
протитанкового девізіону. На ньому було розміщено козака з написом «Борітеся –
Поборите!» 149 ОПТАДм.
Учні шкіл Петрівського району беруть активну участь в допомозі пораненим в
зоні АТО. Діти Новостародубської ЗШ І-ІІІ ступенів для допомоги учасникам
АТО намалювали велику кількість малюнків. Ці малюнки були доставлені
волонтерами безпосередньо учасникам бойових дій на Сході. Кожен малюнок був
підписаний особливим зверненням до солдата:"Бажаємо перемоги", "Дякуємо за
Вашу мужність", "Тримаймося разом"та ін.
Також учнями школи було зібрано та передано до волонтерів речі першої
необхідності: крупи, консерви, цукор, чай, бинти, вата, зубні щітки, зубна паста
та ін. До кожної коробки докладалися листи солодатам, написані власноруч
дітьми. Листи солдатам надсилаються також через Нову пошту. Акція "Лист
солдату" триває і надалі. І навіть солдати спілкуються з моїми однокласниками
Огієвич Наталією через СМС, а ще з Міщенко Іриною відбувалася розмова по
телефону з воїном з 7- ї бригади. Це свідчить про те, що ми її не байдужі.

6
 Висновоки

До тієї ситуації, що зараз склалася в нашій країні, відноситись можна по-

різному. Дехто може просто переглядати новини і подумки підтримувати наших
солдатів, інші – намагаються надати більш активну підтримку. В будь-якому разі
залишатися байдужим в цій ситуації неможливо, адже щодня на Сході України за
кожного з нас і за нашу країну воюють люди.
Хочу зазначити, що такі зустрічі залишають в серцях молодих людей віру у
краще майбутнє України і нестримне бажання бути схожими на тих, хто сьогодні
захищає суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. До таких
захисників входять наші односельці села Новий Стародуб: Пеліпас Олександр,
Шевченко Олександр, Луканов Олександр, Дорошенко Сергій, Яременко
Олександр, Глушко Олег, Ковалик Руслан, Будко Сергій, Стеба Владислав,
Саламатін Юрій, Плахотній Сергій, Міщук Сергій, Федорак Сергій. Це захисники
України з великої літери і ми їм завдячуємо своїм життям.

7
 Список використаних джерел

1. Свідчення захисника України Петрова В.В.

2. Свідчення Ільченко Романа (побратим Вадима Петрова)
3. Інтерв’ю батьків Вадима – Петрової Таміли та Петрова Віктора

8
 Додатки

Петров Вадим Вікторович

9
Склад бригади

10
Умови проживання захисників України

Підготовка на виклик побратимів

11
Створення прапора з побажаннями воїнів 57 – ї ОМПБр

Розміщення прапора на стенді

«Ми всі життям завдячуєм героям»

12
Створення прапора девізії

Підготовка до бойових дій

13
Чергування на блокпості

14
Виїзд на позиції

15
Майстер-клас використання РПГ - 18

16
Бойова машина Вадима

17
Після зустрічі з Вадимом Петровим діти на аркушах продовжили такі рядки
«Які слова Я хотів би (хотіла б) висловити воїнам, які захищають Східну
частину України…..»

«….Повертайтеся всі живими! Коли Вас буде мало, то ми маленькі дітки

прийдемо на допомогу – незважаючи на свій вік. Поверніть наші землі!!!
Бажаю Вам Перемоги!!!»

(з аркуша учня 4-Б класу Чудного Романа)

18