2.27B 2.

27B
Name Blessed Karl Leisner Блаженний Карл Лейснер
Years 1915-1945 1915-1945

Description Martyr Мученик

Country of Mission Germany Німеччина
Feast #REF!
Feast (V2)
PROFILE
Full name at birth Karl Leisner Карл Лейснер
Vocation Diocesan priest Єпархіальний священик
Linked to 1
Linked to 2
Linked to 3
Linked to 4
Linked to 5
Linked to 6
Linked to 7
Birth date 28.02.1915 28.02.1915
Birth place Rees, Germany Рієс, Німеччина
Death date 12.08.1945 12.08.1945
Death place Planegg, Germany Планеґґ, Німеччина
Age 30 30
Resting place Xanten, Germany Ксантен, Німеччина
n.a не відомо

Shrine
Beatified 23.06.1996 23.06.1996
Beatified where Berlin, Germany Berlin, Germany
Canonised n.a н.д.
Canonised where n.a н.д.
 I was a prisoner at Dachau concentration camp.
I was the only priest ever to be ordained in a
Nazi concentration camp. I celebrated only one
Mass, at Christmas. I died shortly after I left
Dachau concentration camp.
Я був в'язнем концтабору Дахау. Я був
єдиним священиком, висвяченим у
нацистському концтаборі. Я відправив лише
одну месу, на Різдво. Я помер невдовзі після
того, як покинув концтабір Дахау.

Fun facts
Can I be angry with God? How can I trust him Чи можу я гніватися на Бога? Як я можу
despite tragedy? довіряти Йому, незважаючи на трагедію?

Question
God himself is love and he will never do
anything to hurt you or to deserve your anger.
In spite of everything, he is by your side,
hoping you will accept his helping hand and
trust him.
Бог сам є любов'ю, і Він ніколи не зробить
нічого, що могло б завдати тобі болю або
заслужити твій гнів. Незважаючи ні на що,
Він поруч з тобою, сподіваючись, що ти
приймеш Його руку допомоги і довіришся
Йому.

Answer
 O God, Maximilian and Karl loved you to the
very end. Help me to overcome my anger and
trust you with all my heart. Saint Maximilian
Kolbe and Blessed Karl Leisner, pray for us!
Боже, Максиміліан і Карл любили Тебе до
кінця. Допоможи мені подолати свій гнів і
довіритися Тобі всім серцем. Святий
Максиміліан Кольбе і блаженний Карл
Ляйснер, моліться за нас!

Prayer
Patron of 1
Patron of 2
Patron of 3
Patron of 4
Patron of 5
Patron of 6
Patron of 7
Patron of 8
Patron of 9
Patron of 10
Patron of 11
Patron of 12
Patron of 13
Patron of 14
Patron of place 1
Patron of place 2
Patron of place 3
Patron of place 4
Patron of place 5
Patron of place 6
Patron of place 7
Patron of place 8
Patron of place 9
Patron of place 10
Patron of place 11
Patron of place 12
Patron of place 13
Patron of place 14
Depiction 1 man чоловік
Depiction 2 religious релігійний
Depiction 3 long robe довга сутана
Depiction 4 hands folded складені руки
Depiction 5 European/American Європейський/Американський
Depiction 6
Depiction 7
Attributes 1 glasses окуляри
Attributes 2
Attributes 3
Attributes 4
Attributes 5
Attributes 6
Attributes 7
Keywords 1 #Martyr #Мученик
Keywords 2 #Illness #Хвороба
Keywords 3 #Sacrifice #Жертва
Keywords 4 #Courage #Мужність
Keywords 5
Keywords 6
Keywords 7
Keywords 8
Keywords 9
Keywords 10
 I was born in 1915 in Germany. At the age of Я народився 1915 року в Німеччині. У віці
19, I entered the Munich seminary and five 19 років я вступив до Мюнхенської
years later I was ordained a deacon prior to my семінарії, а через п'ять років був висвячений
priestly ordination. Shortly afterwards I was на диякона перед священичими свяченнями.
diagnosed with tuberculosis and sent to a Незабаром після цього у мене діагностували
sanatorium. A fellow patient reported me for туберкульоз і відправили в санаторій. Один
criticising Hitler. I was arrested and in 1941 з пацієнтів доніс на мене за те, що я
sent to Dachau concentration camp. I had to критикував Гітлера. Мене заарештували і в
live in the priests’ block, where conditions 1941 році відправили до концтабору Дахау.
were very bad. My sickness worsened and I Мені довелося жити у блоці для священиків,
feared I would never achieve my dream of де були дуже погані умови. Моя хвороба
becoming a priest. But when in 1944 there was погіршувалася, і я боявся, що ніколи не
a bishop among the prisoners. My brother досягну своєї мрії стати священиком. Але
priests and even non-Catholics worked together коли в 1944 році серед в'язнів з'явився
to organise my ordination. With permission of єпископ. Мої брати-священики і навіть
my own bishop, I was clandestinely ordained a некатолики працювали разом, щоб
priest in the camp. I celebrated my first and організувати мої свячення. З дозволу мого
only Mass on 26 December. I was liberated on єпископа я був таємно висвячений на
4 May 1945 and moved to a sanatorium, but священика в таборі. Свою першу і єдину
Biography (max 200 words) was too weak. I died on 12 August. месу я відслужив 26 грудня. Я був
POSTS
“My heart wanders here and there, until it rests "Серце моє блукає туди й сюди, аж поки не
in You, O my God! You, Lord, are order, спочине в Тобі, Боже мій! Ти, Господи, є
beauty, the deepest peace.” порядок, краса, найглибший спокій."

Quote 1
"Bless my enemies, too, O Lord. Lord lay not "Благослови, Господи, і ворогів моїх. Не
this sin to their charge.'" покладай на них гріха цього, Господи, в
провину."

Quote 2
 "Everything, everything will be yours in God.
The Lord is risen from suffering and death to
eternal glory. Follow him on his way! The
world is getting young, new. Give up
everything to win everything."
Quote 3
"You can live with Christ. One has to listen to
his calling to grace. Following him and his call
to you in faith, that makes us happy, that
fulfills life."
Quote 4
"This is what it is about: how do I become a
saint, which means a person completely
obedient to God, living in Grace, whilst
proclaiming grace, peace and joy in the Lord."
Quote 5
"Все, все буде ваше в Бозі. Господь воскрес
зі страждань і смерті до вічної слави. Ідіть
за ним по дорозі! Світ стає молодим, новим.
Відмовся від усього, щоб усе здобути."
"З Христом можна жити. Треба слухати
його поклик до благодаті. Йти за Ним і Його
закликом до тебе з вірою - ось що робить
нас щасливими, ось що наповнює життя."
"Ось про що йдеться: як стати святим, тобто
людиною, повністю слухняною Богові, яка
живе в Благодаті, проголошуючи благодать,
мир і радість у Господі".
Quote 6
Quote 1 https://quotingcatholic.wordpress.com/tag/blessed-karl-leisner/
Quote 1 https://quotingcatholic.wordpress.com/tag/blessed-karl-leisner/
Quote 2 https://www.thedivinemercy.org/news/A-Vict
Quote

Quotes' References
 2 May 1931
I have always been active. I became an altar
boy at the suggestion of the high school
chaplain, I formed a Catholic youth group,
where we combined prayer with outdoor
activities, such as camping and cycling. I have
turned out to be a natural leader. A year ago I
became the coordinator of our youth group.
This is a very difficult era for our country and
especially for young people. The Nazis have
begun to take control of all youth
organisations. In order to avoid Nazi
interference, I take my group on camping trips
to Holland or Belgium.
Story 1 (diary entry about even
2 травня 1931 року
Я завжди був активним. Я став вівтарником
за пропозицією шкільного капелана,
створив католицьку молодіжну групу, де ми
поєднували молитву з активним
відпочинком, таким як походи в гори та
велосипедні прогулянки. Я виявився
природженим лідером. Рік тому я став
координатором нашої молодіжної групи. Це
дуже складний час для нашої країни і
особливо для молоді. Нацисти почали брати
під контроль усі молодіжні організації. Щоб
уникнути нацистського втручання, я вивожу
свою групу в походи до Голландії або
Бельгії.
 25 March 1939 25 березня 1939 року
Working with young people has gradually Робота з молоддю поступово відкрила моє
revealed my vocation to become a priest. When покликання стати священиком. Коли мені
I was 19, I entered the seminary in Munich. I було 19 років, я вступив до семінарії в
was named diocesan youth minister. I spent six Мюнхені. Мене призначили єпархіальним
months working at the farm, whilst organising міністром у справах молоді. Я провів
Sunday Mass for my fellow workers, in spite of півроку, працюючи на фермі, організовуючи
Nazi opposition. Today I was ordained a недільні меси для моїх колег, незважаючи
deacon and I am ready to continue my vocation на нацистську опозицію. Сьогодні мене
towards priesthood. висвятили на диякона і я готовий
продовжувати своє покликання до
священства.

Story 2
 14 December 1940
After my ordination as a deacon, it was
revealed that I had contracted tuberculosis. I
was sent to a sanatorium for recovery. I was
overheard criticising Adolf Hitler by a fellow
patient. I was arrested and first imprisoned in
Freiburg, then in Mannheim. Today I was
moved to Dachau, becoming prisoner number
22356. I was assigned to the priests’ block, a
dreadful place of suffering.
14 грудня 1940 року
Після моїх дияконських свячень виявилося,
що я захворів на туберкульоз. Мене
відправили на лікування в санаторій. Один з
пацієнтів підслухав, як я критикував
Адольфа Гітлера. Мене заарештували і
ув'язнили спочатку у Фрайбурзі, потім у
Мангеймі. Сьогодні мене перевели до
Дахау, де я став в'язнем під номером 22356.
Мене помістили в блок для священиків,
жахливе місце страждань.

Story 3
27 March 1942 27 березня 1942 року
My health problems keep worsening, because Проблеми зі здоров'ям продовжують
of the terrible conditions in the camp. We have погіршуватися через жахливі умови
to work outside in spite of rain and snow. Cold утримання в таборі. Ми змушені працювати
weather, poor food rations and harsh treatment на вулиці, незважаючи на дощ і сніг.
is a dangerous combination for someone with Холодна погода, поганий харчовий раціон і
tuberculosis. Several days ago I was spitting жорстоке поводження - небезпечне
blood and was forced to report to the infirmary. поєднання для хворого на туберкульоз.
I was put in a room with 100 other tuberculosis Кілька днів тому я плювався кров'ю і був
patients. Very little care is given to the sick. змушений звернутися до лазарету. Мене
Any patient thought to be incurable is помістили в палату зі 100 іншими хворими
executed. In these conditions, I hardly think I на туберкульоз. Хворим надається дуже
can become a priest, although it is my deepest мало уваги. Будь-якого пацієнта, якого
desire. вважають невиліковним, страчують. В таких
умовах я навряд чи зможу стати
священиком, хоча це моє найглибше
бажання.
Story 4
 17 December 1944
Some time ago, a French bishop was sent to
Dachau concentration camp as a prisoner. He
agreed to ordain me on the condition that my
bishop would authorise it. This authorisation
was smuggled clandestinely into the camp by a
brave woman. My ordination took place in
Block 26 of the camp in great secrecy. I was
very touched how many people helped. The
bishop’s clothing was made from German
stocks, his mitre was made by the only British
priest in the camp. Some Protestant pastors
helped with the organisation, and a Jewish
violinist played music nearby to distract the
attention of possible spies. I was wearing a
long robe over my prison clothes. It was a true
miracle to be ordained in such a place and
under difficult health problems. Now I am full
of joy that I am a priest. My first Mass I shall
celebrate at Christmas. I will probably not
survive much longer, but I lay my future in the
hands of God.
Story 5
Story 6
https://catholicherald.co.uk/commentandblogs/2017/07/17/the-incredible-story-of-the-priest-ordained-amidst-the-horrors-dachau/
https://catholicherald.co.uk/commentandblogs/2017/07/17/the-incredible-story-of-the-
Story Reference…
17 грудня 1944 року
Деякий час тому до концтабору Дахау як
в'язня відправили французького єпископа.
Він погодився висвятити мене за умови, що
мій єпископ дасть на це дозвіл. Цей дозвіл
був таємно пронесений до табору однією
відважною жінкою. Мої свячення відбулися
у 26-му блоці табору у великій таємниці. Я
був дуже зворушений тим, як багато людей
допомагали. Одяг єпископа був пошитий з
німецьких запасів, його митру виготовив
єдиний британський священик у таборі.
Деякі протестантські пастори допомагали з
організацією, а єврейський скрипаль грав
музику неподалік, щоб відволікти увагу
можливих шпигунів. Я був одягнений у
довгу сутану поверх тюремного одягу. Було
справжнім дивом отримати свячення в
такому місці і при складних проблемах зі
здоров'ям. Тепер я сповнений радості від
того, що я священик. Свою першу Службу
Божу я відслужу на Різдво. Я, напевно, не
проживу довго, але своє майбутнє віддаю в
руки Божі.
https
More reading gendre
 2.29 2.29 2.30
Saint Elizabeth Seton Свята Єлизавета Сетон Saint Anthony of Padua
1174-1821 1174-1821 1195-1231
Founder of the Sisters of Charity Federation Засновник Федерації сестер милосердя
(SC) (СМ) Member of the Franciscan Order (OFM)
United States of America Сполучені Штати Америки Portugal, Italy
#REF! #REF!

Elizabeth Ann Bayley Seton Елізабет Енн Бейлі Сетон Fernando Martins de Bulhões
Lay Catholic Католик-мирянин Franciscan Order OFM
Saint Francis of Assisi

28.08.1774 28.08.1774 15.08.1195

New York City, USA Нью-Йорк, США Lisbon, Portugal
04.01.1821 04.01.1821 13.06.1231
Emmitsburg, USA Еммітсбург, США Padua, Italy
46 46 35
Emmitsburg, USA Еммітсбург, США Padua, Italy
National Shrine of St. Elizabeth Ann Seton, Національний храм Святої Єлизавети Енн Basilica of Saint Anthony of Padua, Italy
Emmitsburg, USA; Shrine of St. Elizabeth Сетон, Еммітсбург, США; Храм Святої
Ann Bayley Seton, New York City, USA Єлизавети Енн Бейлі Сетон, Нью-Йорк,
США
17.03.1963 17.03.1963 30.05.1232
Vatican City Ватикан Spoleto, Italy
14.09.1975 14.09.1975 30.05.1232
Vatican City Ватикан Spoleto, Italy
I was the first native-born citizen of the United
States to be canonised. I founded the first
American congregation of sisters, the Sisters of
Charity. I started the first Catholic orphanage
in America. Today, six female religious orders
in the United States trace their roots to my
foundation of the Sisters of Charity in
Emmitsburg, Maryland.
How can I deal with grief? If God is love,
where is he when people are in pain?
God wants to be with you in your grief! Even
when the cause is unknown, he wants to help
you find consolation. Seek his Will for you
now, and you’ll find peace.
Я була першою уродженою громадянкою Although I am called Anthony of Padua, my name at birth
Сполучених Штатів, яка була канонізована. was not Anthony and I was not from Italy but from
Я заснувала перше американське Portugal. I started as an Augustinian friar, then I became a
згромадження сестер, Сестер Милосердя. Franciscan. I am known as the saint of the world, because
Заснувала перший католицький сиротинець I am venerated all over the world. I was canonised only a
в Америці. Сьогодні шість жіночих year after my death.
монаших орденів у Сполучених Штатах
ведуть свій початок від мого заснування
Сестер Милосердя в Еммітсбурзі, штат
Меріленд.
Як я можу впоратися з горем? Якщо Бог є I am worried and desperate, is life always going to be such
любов, то де він, коли люди страждають? a challenge? How to stay motivated and avoid burnout?
Бог хоче бути з тобою у твоєму горі! Навіть Surrendering to God’s love with all your heart is the best
коли причина невідома, Він хоче допомогти remedy against worries and desperation. Realise that you
тобі знайти розраду. Шукай Його Волі для can only do so much, and leave the rest in God’s hands.
тебе зараз, і ти знайдеш мир.
O God, Elizabeth could accept her grief and
surrender to your Will. Help me to recognise
your presence when I am sad, and open myself
to your grace. Saint Elizabeth Seton, pray for
us!
Боже, Єлизавета змогла прийняти своє горе
і віддатися Твоїй волі. Допоможи мені
розпізнати Твою присутність, коли мені
сумно, і відкритися на Твою благодать.
Свята Єлизавето Сетон, молися за нас!
O God, Anthony overcame his desperation in growing
closer to you. Help me to reach out to you especially in
hard times and let you console me. Saint Anthony of
Padua, pray for us!

Catholic schools Католицькі школи Seekers of lost items

Elderly people
Animals,
Fishermen
Mariners
Poor people
Travellers
Pregnant women
Against starvation
Harvesters
Indigenous people

Shreveport, USA Шрівпорт, США Brazil

Maryland, USA Меріленд, США Portugal
Lisbon, Portugal
Tuburan, Philippines
Pila, Philippines
Taytay, Philippines
Anzio, Italy
Padua, Italy
Nicolosi, Italy
Moncalvo, Italy
 Ferrazzano, Italy
San Antonio Tlayacapan, Mexico
Dorado, Puerto Rico
San Fulgencio, Spain
woman жінка man
European/American Європейський/Американський long robe
hands folded
European/American

scroll сувій book

book книга child on arm
rosary вервиця lily
fish
heart

#Vocation #Покликання #Preacher

#Conversion #Конверсія #Franciscans
#AidToPoor #ДопомогаБідним #Prayer
#Education #Освіта #Dedication
#Founder #Засновник #Determination
#WillOfGod #Воля Божа. #Holiness
#Teacher #Вчителька. #WillOfGod
#Suffering #Страждання #Wisdom
I was born to rich parents in New York City in Я народився в Нью-Йорку в 1774 році в
1774. My mother died when I was three years родині багатих батьків. Моя мати померла,
old. My father taught me how to care for others коли мені було три роки. Батько навчив
less fortunate. I fell in love with William Seton мене піклуватися про тих, кому пощастило
and married him in 1794. We had five children, менше. Я закохалася у Вільяма Сетона і
but William died and left us without an вийшла за нього заміж у 1794 році. У нас
income. My relatives refused to help me було п'ятеро дітей, але Вільям помер і
because I had chosen to become Catholic. In залишив нас без засобів до існування. Мої
1808 I moved with my children to Maryland. родичі відмовилися допомагати мені, бо я
There I founded a school for the poor and other вирішила стати католичкою. У 1808 році я
women joined me. This was the beginning of переїхала з дітьми до Меріленду. Там я
the Catholic school system of the USA. Many заснувала школу для бідних, і до мене
other convents followed. I died in 1821 at the приєдналися інші жінки. Це був початок
age of 46. католицької шкільної системи в США. За
нею послідувало багато інших монастирів.
Я померла в 1821 році у віці 46 років.
I was born in Lisbon, Portugal in 1195 into a wealthy
noble family. When I was fifteen years old, I became an
Augustinian. I spent the next eleven years praying and
studying the Bible. At 26 years old, I saw the bodies of
several Franciscans who died as martyrs as they were
preaching the Gospel in Morocco. I felt strongly called to
be part of the Franciscan order. But as soon as I arrived in
Morocco to preach, I fell ill and had to go to Italy. I lived
for a time as a hermit, due to my illness, and felt
depressed for I could not realise my deepest desires. One
day no preacher was available, and I was forced to stand
up and speak. My works of grace and faith amazed the
people present. This changed my life drastically. I began
to preach throughout Italy and became a famous preacher.
Many people who had lost God, found him again through
my words. In my later years I was based in Padua, Italy,
where I died aged 36.

"My own troubles will teach me, I hope, how "Сподіваюся, мої власні біди навчать мене, “Actions speak louder than words; let your words teach
to comfort others." як втішати інших." and your actions speak.”

"Do we serve God in hope, looking to his "Чи служимо ми Богові в надії, “Christians must lean on the Cross of Christ just as
promises, confiding in his love, seeking his сподіваючись на Його обітниці, довіряючи travellers lean on a staff when they begin a long journey.”
kingdom, and leaving the rest to him?" Його любові, шукаючи Його Царства, а все
інше залишаючи Йому?"
"Never can a child know what a mother "Ніколи дитина не може знати, що страждає “The spirit of humility is sweeter than honey, and those
suffers… Our God alone knows a mother’s мати... Один наш Бог знає материнське who nourish themselves with this honey produce sweet
heart and he will pity us." серце, і він пожаліє нас." fruit.”

"Jesus is as a fire in the very center of our "Ісус - як вогонь, що завжди горить у “Attribute to God every good that you have received. If
souls ever burning. Yet, we are cold because самому центрі нашої душі. Але ми холодні, you take credit for something that does not belong to you,
we do not stay by it." бо не перебуваємо біля нього." you will be guilty of theft.”

"Take every day as a ring which you must "Візьми кожен день, як перстень, який ти “Earthly riches are like the reed. Its roots are sunk in the
engrave, adorn, and embellish with your маєш викарбувати, прикрасити та оздобити swamp, and its exterior is fair to behold; but inside it is
actions, to be offered up in the evening at the своїми вчинками, щоб увечері принести hollow. If a man leans on such a reed, it will snap off and
altar of God." його на вівтар Божий." pierce his soul.”
"If only we keep courage, we will go to heaven "Якщо тільки ми збережемо мужність, ми “Anyone, then, who desires to live chastely in Christ
on horseback instead of idling and creeping поїдемо до неба верхи на коні, замість того, Jesus, must flee not only the mouse of lust, but even from
along!" щоб байдикувати і повзти!" its very scent.”

http://vincentians.com/en/quotes-collection/ http://vincentians.com/en/quotes-collection/ https://aleteia.org/2016/06/13/10-inspiring-quotes-from-

elizabeth-ann-seton-quotes/ elizabeth-ann-seton-quotes/ saint-anthony/
26 January 1794 26 січня 1794 року 16 June 1212
I am truly happy for I married the man I love, Я справді щаслива, бо вийшла заміж за I was born into a rich family where I had everything I
William. As I am about to start my own family, чоловіка, якого кохаю, Вільяма. Оскільки я needed. My desire for the religious life brought me in
I look back at my family and education. My збираюся створити власну сім'ю, я озираюся conflict with my family. They wanted me to be successful
parents were Episcopalian. My mother died на свою родину та освіту. Мої батьки були according to their worldly standards. But I only wanted to
when I was three. Both she and my stepmother єпископалами. Моя мати померла, коли respond to the call of the Lord. After much prayer and
taught me how to pray and to read the мені було три роки. Вона і моя мачуха reflection, I left my home. Now I have been living for two
Scripture. My father, a doctor, taught me how навчили мене молитися і читати Святе years in the Augustinian Abbey of Saint Vincent in the
to love and serve the poor. As a young girl, I Письмо. Мій батько, лікар, навчив мене suburbs of Lisbon. This order has been always famous for
took food to the poor near my home. At the любити і служити бідним. Ще маленькою its dedication towards education. I receive a thorough
same time, I was prepared for New York's high дівчинкою я розносила їжу бідним біля intellectual formation in the faith. I hoped that here I
society. This is when I met William, a свого будинку. У той же час я готувалася до would find the peace I was longing for. But many friends
wonderful man who is a business partner in a життя у вищому суспільстві Нью-Йорка. and relatives bring me gifts and news of what is happening
shipping firm. We are devoted to each other Саме тоді я зустріла Вільяма, чудового in their social world. I simply cannot find the rest I need to
and this is the best day of our lives! чоловіка, який є бізнес-партнером у focus on my vocation to become a priest. Perhaps, I will
судноплавній фірмі. Ми віддані одне ask my superiors to send me to another abbey.
одному, і це найкращий день у нашому
житті!
31 December 1803 31 грудня 1803 року 27 February 1220
This year has ended in the worst way possible. Цей рік закінчився найгіршим чином. Мого I have been ordained a priest and placed in charge of
My dear William is not among us any more. дорогого Вільяма більше немає серед нас. hospitality in my abbey. Some time ago, I met five
The loss of several of his ships at sea left Втрата кількох його кораблів у морі зробила followers of Saint Francis who were on their way to
William bankrupt so that we lost our home. Вільяма банкрутом, і ми втратили наш дім. Morocco to preach to the Muslims. I was strongly inspired
The stress worsened his simmering Стрес загострив його туберкульоз, який до by their simple way of living the Gospel. Today I learned
tuberculosis, which before had been under того був під контролем. Лікарі відправили that my five Franciscan friends have been martyred in
control. The doctors sent him to Italy for a його до Італії в тепліший клімат. Ми зі Morocco. Their remains are being brought back so they
warmer climate. My eldest daughter and I старшою донькою поїхали з ним. Але стан can be honoured and receive a proper Christian burial. The
accompanied him. But his conditions worsened його здоров'я погіршився, і три дні тому heroic response of these Franciscans to the call to live the
and I had to bury the love of my life three days мені довелося поховати кохання всього Gospel of our Lord Jesus Christ is confusing and attracting
ago. I feel so lonely and desperate! What will мого життя. Я відчуваю себе такою me at the same time. Their calling brought them their
happen to my five children without a father and самотньою і розпачливою! Що буде з моїми cross, but also eternal life with God. I have started to
without an income? п'ятьма дітьми без батька і без доходу? consider my life as an Augustinian filled with
compromise, lacking the radicality God is asking of me. I
would like to embrace the heroic life style of the Friars
Minor and follow my heart's desire to become a
Franciscan myself...
14 February 1807
After my husband’s death, I gradually began to
discover that God was calling me to become
Catholic. My relatives and many Episcopalian
friends turned against me and I was my own
again. After the initial desperation, I realized I
had to gather all my energy to provide for my
children and myself. I opened a Catholic
boarding school for girls in Maryland. Many
women came to help me and the school grew. I
want to build more schools and have a proper
impact on the education of this generation.
14 лютого 1807 року 8 June 1221
Після смерті мого чоловіка я поступово The Lord works in mysterious ways. In one way or
почала розуміти, що Бог кличе мене стати another, you will have to surrender to his Will in the end.
католичкою. Мої родичі та багато друзів- When I became a Franciscan, I started my journey with a
єпископалів відвернулися від мене, і я знову fellow friar in Morocco, in order to preach the Gospel
стала сама по собі. Після першого відчаю я there. However, shortly after my arrival, I contracted a
зрозуміла, що повинна зібрати всю свою horrible fever which kept me in bed and prohibited me
енергію, щоб забезпечити своїх дітей і себе. from preaching to the people. My dream of preaching in
Я відкрила католицьку школу-інтернат для Morocco was crushed, and I was forced to return to
дівчат у Меріленді. Багато жінок приходили Portugal. But a great storm forced our ship ashore on the
мені допомагати, і школа зростала. Я хочу island of Sicily, in Italy. Now I am in a town called Assisi.
побудувати більше шкіл і мати належний There is a great community of friars and I will have the
вплив на освіту цього покоління. chance to listen to the teachings of Saint Francis. But I
still feel I am a failure.

31 July 1810 31 липня 1810 року 18 November 1223

Discovering your vocations brings true joy and Відкриття свого покликання приносить I think I finally may have found the real inner peace I was
is the greatest gift from God. After many справжню радість і є найбільшим Божим looking for. Today I attended a priestly ordination in the
difficulties in my life much has happened. Next даром. Після багатьох труднощів у моєму city of Forlì. The preacher didn’t show up. I was ordered
to establishing a school for Catholic girls, I житті багато чого сталося. Окрім to preach on whatever would come to my mind. I was very
also founded a religious community dedicated заснування школи для католицьких дівчат, я hesitant to accept, and full of fear to start speaking to all
to the care of poor children. This is the first також заснувала релігійну спільноту, these people. However, when I was preaching, full of
congregation of religious sisters to be founded присвячену опіці над бідними дітьми. Це learning and enthusiasm, all were astonished, me as well. I
in America. We are called the Sisters of Saint перше згромадження релігійних сестер, яке think that today I discovered that my true mission is
Joseph and I have become known as “Mother було засноване в Америці. Ми називаємося preaching the beauty of God’s Word to all people who
Seton”. Сестрами Святого Йосифа, а я стала відома want to listen to him.
як "Мати Сетон".
 17 July 1228 I
have been asked to visit the various Franciscan fraternities
in order to help and guide the friars on their path of faith. I
also continue to preach to the people wherever they are. I
have visited many monasteries in northern Italy. I fell in
love with the small Franciscan community in Padua, with
their simple church called Santa Maria Mater Domini.
Whenever I go there, I feel at home and strongly inspired
to write sermons about the love of God. Obviously, I
encounter Jesus everywhere I go, but in this convent I
truly feel at home. This is where I hope to be buried when
my earthly pilgrimage comes to an end.

https://en.wikipedia.org/wiki/ https://en.wikipedia.org/wiki/ http://www.santantonio.org/en/content/1220-1222-africa-

Elizabeth_Ann_Seton Elizabeth_Ann_Seton assisi
https://www.loyolapress.com/our-catholic https://www.loyolapress.com/our-catholic
faith/saints/saints-stories-for-all-ages/saint- faith/saints/saints-stories-for-all-ages/saint-
elizabeth-ann-seton elizabeth-ann-seton
 2.30
Святий Антоній з Падуї
1195-1231

Член Ордену францисканців (OFM)

Португалія, Італія

Фернанду Мартінс де Булхоес

Францисканський Орден ОФМ
Святий Франциск з Ассізі

15.08.1195
Лісабон, Португалія
13.06.1231
Падуя, Італія
35
Падуя, Італія
Базиліка Святого Антонія Падуанського,
Італія

30.05.1232
Сполето, Італія
30.05.1232
Сполето, Італія
Хоча мене називають Антонієм
Падуанським, при народженні мене звали
не Антонієм і я був не з Італії, а з
Португалії. Я починав як монах-
августинець, потім став францисканцем.
Мене називають святим світу, тому що мене
шанують у всьому світі. Мене канонізували
лише через рік після моєї смерті.

Я хвилююся і в розпачі, невже життя

завжди буде таким складним? Як зберегти
мотивацію та уникнути вигорання?

Віддатися Божій любові всім серцем -

найкращі ліки від тривог і відчаю.
Усвідомте, що ви можете зробити лише
частину, а решту залиште в Божих руках.
Боже, Антоній подолав свій відчай, щоб
наблизитися до Тебе. Допоможи мені
тягнутися до Тебе, особливо у важкі часи, і
дозволь мені втішатися Тобою. Святий
Антонію з Падуї, молися за нас!

Шукачі загублених речей

Люди похилого віку
Тварини
Рибалки
Моряки
Бідні люди
Мандрівники
Вагітні жінки
Проти голодної смерті
Збирачі врожаю
Корінне населення

Бразилія
Португалія
Лісабон, Португалія
Тубуран, Філіппіни
Піла, Філіппіни
Тайтай, Філіппіни
Анціо, Італія
Падуя, Італія
Ніколозі, Італія
Монкалво, Італія
Феррацано, Італія
Сан-Антоніо Тлаякапан, Мексика
Дорадо, Пуерто-Ріко
Сан-Фульгенсіо, Іспанія
чоловік
довгий габіт
руки складені
Європейський/Американський

книга
з дитиною на руках
лілія
риба
серце

#Проповідник
#Францисканці
#Молитва
#Посвята
#Визначення
#Святість
#Воля Божа
#Мудрість
Я народився в Лісабоні, Португалія, в 1195
році в заможній дворянській родині. Коли
мені було п'ятнадцять років, я став
августинцем. Наступні одинадцять років я
провів у молитві та вивченні Біблії. У 26
років я побачив тіла кількох францисканців,
які загинули мученицькою смертю,
проповідуючи Євангеліє в Марокко. Я
відчув сильне покликання бути частиною
францисканського ордену. Але як тільки я
прибув до Марокко, щоб проповідувати, я
захворів і був змушений поїхати до Італії.
Через хворобу я деякий час жив
відлюдником і відчував себе пригніченим,
бо не міг реалізувати свої найпотаємніші
бажання. Одного разу не було жодного
проповідника, і я був змушений встати і
говорити. Мої діла благодаті та віри
вразили присутніх людей. Це докорінно
змінило моє життя. Я почав проповідувати

"Вчинки говорять голосніше, ніж слова;

нехай ваші слова навчають, а вчинки
говорять."

"Християни повинні спиратися на Хрест

Христовий, як подорожні спираються на
посох, коли вирушають у далеку дорогу."
"Дух смирення солодший за мед, і ті, хто
живиться цим медом, приносять солодкі
плоди."

"Все добро, яке ви отримали, приписуйте

Богові. Якщо ви приписуєте собі те, що вам
не належить, ви будете винні в крадіжці."

"Земне багатство подібне до очерету.

Коріння його занурене в болото, і зовні воно
гарне, а всередині порожнє. Якщо людина
сперлася на таку очеретину, то вона
зламається і проштрикне її душу."
"Отже, кожен, хто хоче жити цнотливо у
Христі Ісусі, повинен тікати не тільки від
миші пожадливості, але навіть від самого її
запаху."

https://aleteia.org/2016/06/13/10-inspiring-
quotes-from-saint-anthony/
16 червня 1212 року
Я народився в багатій родині, де мав усе
необхідне. Моє прагнення до релігійного
життя привело мене до конфлікту з
родиною. Вони хотіли, щоб я був успішним
за їхніми мирськими мірками. Але я лише
хотів відповісти на поклик Господа. Після
довгих молитов і роздумів я пішов з дому.
Зараз я вже два роки живу в августинському
абатстві Святого Вікентія в передмісті
Лісабона. Цей орден завжди славився своєю
відданістю освіті. Я отримую ґрунтовне
інтелектуальне виховання у вірі. Я
сподівався, що тут знайду мир, якого так
прагнув. Але багато друзів і родичів
приносять мені подарунки і новини про те,
що відбувається в їхньому соціальному
світі. Я просто не можу знайти того спокою,
який мені потрібен, щоб зосередитися на
своєму покликанні стати священиком.
Можливо, буду просити настоятелів
27 лютого 1220 року
Мене висвятили на священика і призначили
відповідальним за гостинність у моєму
абатстві. Деякий час тому я зустрів п'ятьох
послідовників святого Франциска, які
прямували до Марокко, щоб проповідувати
мусульманам. Я був сильно натхненний
їхнім простим способом життя за
Євангелієм. Сьогодні я дізнався, що п'ятеро
моїх друзів-францисканців загинули
мученицькою смертю в Марокко. Їхні
останки везуть назад, щоб віддати їм
належну шану і поховати по-християнськи.
Героїчна відповідь цих францисканців на
заклик жити за Євангелієм Господа нашого
Ісуса Христа бентежить і водночас
приваблює мене. Їхнє покликання принесло
їм хрест, але також і вічне життя з Богом. Я
почав розглядати своє життя як августинця,
сповнене компромісів, мені бракує
радикальності, якої вимагає від мене Бог. Я
хотів би прийняти героїчний стиль життя
Братів Менших і йти за бажанням мого
серця, щоб самому стати францисканцем...
8 червня 1221 року
Несповідимі шляхи Господні. Так чи
інакше, вам доведеться підкоритися Його
Волі. Коли я став францисканцем, я
розпочав свою подорож з одним монахом в
Марокко, щоб проповідувати там Євангеліє.
Однак незабаром після прибуття я захворів
на страшну лихоманку, яка прикувала мене
до ліжка і заборонила мені проповідувати
людям. Моя мрія проповідувати в Марокко
була розбита, і я був змушений повернутися
до Португалії. Але сильний шторм змусив
наш корабель пристати до берега на острові
Сицилія, в Італії. Зараз я перебуваю в
містечку під назвою Ассізі. Там є велика
спільнота монахів, і я матиму нагоду
слухати вчення святого Франциска. Але я
все ще відчуваю себе невдахою.
18 листопада 1223 року
Здається, я нарешті знайшов справжній
внутрішній мир, якого шукав. Сьогодні я
був присутній на священичих свяченнях у
місті Форлі. Проповідник не з'явився. Мені
наказали проповідувати те, що спаде мені
на думку. Я дуже вагався, чи погодитися, і
був сповнений страху почати говорити
перед усіма цими людьми. Однак, коли я
почав проповідувати, сповнений знань та
ентузіазму, всі були вражені, і я також.
Думаю, що сьогодні я відкрив для себе, що
моя справжня місія - проповідувати красу
Божого Слова всім людям, які хочуть його
слухати.
17 липня 1228 року мене попросили
відвідати різні францисканські братства,
щоб допомогти і направити братів на шляху
віри. Я також продовжую проповідувати
людям, де б вони не були. Я відвідав багато
монастирів на півночі Італії. Я закохався в
маленьку францисканську спільноту в
Падуї, в їхню просту церкву під назвою
Санта Марія Матер Доміні (Свята Марія
Мати Божа). Кожного разу, коли я туди
приїжджаю, я відчуваю себе як вдома і
отримую сильне натхнення писати
проповіді про Божу любов. Очевидно, що я
зустрічаю Ісуса всюди, куди б я не йшов,
але в цьому монастирі я справді відчуваю
себе як вдома. Саме тут я сподіваюся бути
похованим, коли закінчиться моє земне
життя.

http://www.santantonio.org/en/content/1220-
1222-africa-assisi