Зцілення хворих у Генісаретській країні

“Переправившись, вони прибули в землю Генісаретську” (Мф. 14,

34). “
І, переправившись, прибули в землю Генісаретську і причалили до
берега” (Мк. 6, 53).
Євангелисти не вказують точно на місце висадки, кажучи, що вони
висадилися в землі Генісаретській, але не в Вифсаїді (Марк) і не в
Капернаумі (Іоан), куди спочатку хотіли попрямувати учні. Цілком ймовірно,
місце висадки було дещо південніше Вифсаїди (західної) і Капернаума.
Словом, Генісарет або Генісар називалося не тільки Галилейське озеро, що
носило ще назву “Галілейського моря”, “моря Тиверіадського”, але й
західний берег озера, що колись був одним з найбільш родючих місць
Палестини, але тепер зовсім здичавілий. Стародавні єврейські назви Кіннерет
(Чис. 34, 11), Кіннерот (Нав. 11, 2; 19, 35; 3 Цар. 15, 20). Служили
позначенням озера (від євр. “кініор” – “арфа”, на яку озеро походить за
зовнішнім виглядом), міста в коліні Неффалимового (Нав. 19, 35) і місцевості
біля нього [5, с. 272].
“Жителі того міста, впізнавши Його, дали знати по всій тій
околиці, і принесли до Нього всіх недужих” (Мф. 14, 35).
“Коли вони вийшли з човна, відразу жителі, впізнавши Його,
оббігли всю околицю ту і почали приносити на постелях недужих туди,
де тільки чули, що Він є” (Мк. 6, 54-55).
Коли Ісус зійшов на берег, Його одразу ж оточили жителі цього місця:
вони впізнали Його і сповістили усьому навколишньому населенню і
принесли до Нього усіх хворих. Віра в чудесну силу, яка виходила від
Господа, була настільки сильна, що жителі цього місця, де Він висадився,
просили лише дозволу доторкнутися до Його одягу, і доторкнулись –
зцілялися.
Пізнали Його по слуху, а не за зовнішнім виглядом; або, може бути,
вони впізнали Його по величі знамень, які Він вчинив між людьми, а за
зовнішнім виглядом Він для багатьох був навіть зовсім невідомий. І
подивися, наскільки велика віра жителів землі Генісаретського: адже вони не
задовольняються зціленням лише колишніх, але посилають і по інших
навколишніх містах, звідки всі стікаються до Лікарю [3, с. 90].
“І благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю одежі Його; і ті,
що доторкалися, зцілялися” (Мф. 14, 36).
“І куди тільки не приходив Він, чи в села, чи в міста, чи в селища,
на перехрестях клали недужих і просили Його, щоб їм доторкнутись хоч
до краю одежі Його; і ті, які доторкалися до Нього, зцілялись” (Мк. 6,
56).
Так як Христос перше довгий час перебував у землі Генісаретській, то
жителі її впізнали Його і по вигляду, і по чудесам і виявили в собі настільки
теплу віру, що бажали доторкнутись хоч до краю одежі Його, і ті, хто
торкався, отримували зцілення. Так і ти доторкнися до краю одежі
Христової, тобто до кінця проживання Христового у плоті. Бо, якщо будеш
вірувати, що Христос народився, помер, воскрес і вознісся, спасешся, так як
одяг є плоть Його, а край цього одягу означає кінець Його життя на землі. [2,
с. 76]
Дивись, як мало учні пішли вперед; зверни увагу і на народ: вже не
тягнуть Ісуса Христа в будинок, не просять, щоб поклав руки, не вимагають,
щоб Він повелів словом, але більш піднесеним і богопристойним способом
привертають до себе зцілення. Жінка, хвора на кровотечу, без сумніву,
вселила їм більшу віру. [4, с. 114]
Ті, які мають неміч, нехай не доторкаються всього тіла Ісуса і всієї
одежі Його, а тільки краю одежі Його; ті, які торкнуться її, будуть здорові.
Під краєм одягу розумій або найменшу заповідь, переступивши яку меншим
назветься у Царстві Небесному (Мф. 11, 11), або ж успіння тіла, внаслідок
якого ми приходимо до Слова Божого і після того насолоджуємося Його
величчю [3, с. 90].
 Господь прибув до цього місця, здається, після чималого часу
(Відсутності); тому євангелист і каже: “впізнавши Його ... почали приносити
хворих”. У будинку вони ще не звали Його, але самі приносили хворих,
благаючи про те, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. Бо чудо над
кровоточивою дружиною дійшло до відома всіх і зробило в них більшу віру.
Спаситель нікого не відганяє від себе, нікого не залишає без Своєї
допомоги, хоч знає, що цей народ ще не увірував у Нього як в Сина Божого.
Більшість до Нього йде тільки як до чоловіка, що має особливу владу від
Бога (Мф. 9, 8). Але, приймаючи цей немічний в тілесному і духовному
розумінні народ, Він зціляє не тільки його тіло, а й душу [6, с. 163].
 Список використаних джерел та літератури:

Джерела:

1. Біблія. Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту. – Київ:

Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського
Патріархату, 2004. – 1416 с.
2. Благовестник или Толкование блаженного Феофилакта архиепископа
Болгарского на Святое Евангелие. Книга І Толкование на Евангелие от
Матфея. – Москва: Лепта, 2005. – 142 с.
3. Иероним Стридонский, блаж. Толкование Евангелие по Матфею / блаж.
Иероним Стридонский. – Москва, 2006. – 176 с.
4. Толкование Евангелия от Матфея, составленное по древним свято-
отеческим толкованиям Византийским, XII-ого века, ученым монахом
Евфимием Зигабеном. – Москва: Лепта, 2005. – 227 с.

Література:

5. Лопухинъ А. П. Толковая Библія; или коментарій на всѣ книги Ветхаго и

Новаго Завѣта. Томъ восьмой. Евангеліе отъ Матѳея / А. П. Лопухинъ. –
Перербургъ, 1911. – 478 с.
6. Марусяк Михайло, прот. Четвероєвангеліє / прот. Михайло Марусяк. –
Чернівці: ПрутПринт, 2001. – 386 с.