Як відомо, ми здобували незалежність України століттями, на жаль, на
сторінках нашої історії закарбувалося чимало війн. Спроби здобуття незалежності завжди супроводжувалися найвищими ступенями відданості, героїзму і саможертви наших військових. Чи готові ми пожертвувати так, як вони, заради свободи? Воїнство, армія, добровольці є опорою для суспільства, лише задля того, щоб ми могли бачити мирне небо над головою, як говорять «Вольності вартує ціна найбільша».
Воєнна агресія, яка переросла у повномасштабне вторгнення 24 лютого
2022 року є тяжким випробуванням для народу, але завдяки нашим сильним, відважним та рішучим військовим ми можемо навчатись, розвиватись, насолоджуватись життям, яке у цей же час вони кладуть за нашу свободу. Воїни борються не лише за територіальну цілісність, але й за ідеали свободи, гідності та права на власну долю. Їх можна охарактеризувати лише одним словом «хоробрість», адже, як відомо «Хоробрий не той, хто страху не знає, а хто дізнався і назустріч йому йде».
У цей не простий для нас час поняття мужність та сміливість стали
притаманні не лише для чоловіків військових, але й для жінок, які приєдналися до відвойовування свободи для народу. Завдяки цім рисам можу впевнено сказати, що перемога не за горами, адже «де мужність, там і перемога». Чи можуть ці подвиги і люди надихати нас? Звичайно, що так, адже вони стали символами національної єдності та гордості. Своїм професіоналізмом та відповідальністю дають нам приклад, що навіть у найважчі часи, коли здається, що немає виходу, ми повинні залишатися вірними своїм переконанням і боротися за свободу та справедливість. Чи здатні ми взяти приклад з їхнього професіоналізму та відповідальності та боротися за свободу та справедливість, навіть у найважчі часи?
Не можна забувати, що ці відчайдушні, непокірні та незламні воїни
залишаються звичайними людьми, які навіть у гарячих точках залишаються дружелюбними, щирими та ставляться до всього з почуттям гумору.
Українське воїнство не просто воює на фронті, вони також забезпечують
безпеку в країні та здійснюють гуманітарну допомогу населенню на окупованих територіях. Вони – це наша запорука миру та безпеки.
Закінчуючи свій виступ, я хочу закликати кожного з вас підтримувати
наше воїнство, пам'ятати їхні подвиги і вчитися їхній відвазі та вірі в перемогу. Українське воїнство - це не просто армія, це запорука нашої свободи, гідності і майбутнього.