МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Національний універститет «Львівська політехніка»

ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ
ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОСТІ РЕЧОВИН ТА
МАТЕРІАЛІВ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторної роботи №31 з курсів «Основи охорони праці» та

«Охорона праці» для студентів бакалаврського рівня підготовки денної та
заочної форми навчання

Затверджено
на засіданні кафедри охорони праці
Протокол № 1 від 28.08.08 р.

Львів -2008
 Визначення показників пожежовибухонебезпечності речовин та
матеріалів: Методичні вказівки до лабораторної роботи № 31 з курсів «Основи
охорони праці» та "Охорона праці" для студентів бакалаврського рівня
підготовки денної та заочної форми навчання /Укл.: Катренко Л.А.,
Ступницька Н.В. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська
політехніка», 2008. -21 с.

Укладачі Катренко Л.А., к.х.н., доц.;

Ступницька Н.В., к.т.н., доц.

Відповідальний за випуск Кіт Ю.В., к.т.н., доц.

Рецензенти Скачко В.П., к.т.н., доц.,

Почапська І.Я., к.т.н., ст. викл.

2
 3

ЗМІСТ
Теоретичний вступ 4
Аналізатори температури спалаху і температури займання 5
Опис приладів, що використовуються в роботі 14
Вимоги нормативних документів 15
Порядок проведення роботи 17
Визначення категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною
небезпекою 18
Вимоги безпеки при виконанні лабораторної роботи 18
Вимоги до звіту 19
Контрольні питання 19
Список літератури 19

3
 МЕТА РОБОТИ - експериментально визначити температуру спалаху і
займання речовини. Встановити категорію приміщення за вибухопожежною і
пожежною небезпекою.
ТЕОРЕТИЧНИЙ ВСТУП
Рідини, що схильні до окиснення, при деяких умовах можуть спалахувати
і горіти. У процесі зберігання і транспортування рідин над їх поверхнею
завжди знаходяться пари, концентрація яких залежить від температури рідин.
При низьких температурах рідини концентрація парів настільки низька, що
вони не здатні займатися від піднесеного високотемпературного джерела.
Якщо нагріти таку рідину, то можна досягнути деякої мінімальної її
температури, при якій створюється концентрація парів, здатних до займання
від високотемпературного джерела (розжареного тіла, іскри, полум'я).
Якщо при цьому згоряють тільки пари, які утворились над рідиною, після
чого полум'я гасне, то вважають, що температура рідини досягла температури
спалаху.
Температурою спалаху називається найнижча (в умовах спеціального
дослідження) температура горючої речовини, при якій над її поверхнею
утворюються пари, які здатні спалахнути у повітрі від джерела запалювання,
але швидкість утворення парів недостатня для подальшого горіння. Чим нижча
температура спалаху, тим пожежонебезпечнішим є паливо і тим серйозніші
повинні бути заходи безпеки при його використанні.
На температуру спалаху горючої речовини впливає атмосферний тиск і
вологість повітря у зоні її перебування. Що вищий атмосферний тиск, тим
вище і температура спалаху. Гольде і Ломан встановили, що зміна тиску на
кожний 1 мм.рт.ст. викликає зміну температури спалаху на 0,033 – 0,036 °С.
Приймаючи середньоарифметичне значення, яке дорівнює 0,0345 °С, як
поправку на зміну тиску на 1 мм.рт.ст., обчислюємо температуру спалаху Т
при 760 мм.рт.ст.
, (1)
де Р - барометричний тиск при визначенні температури спалаху, мм.рт.ст;
t - спостережена температура спалаху при тиску Р, °С.
Підвищена вологість збільшує температуру спалаху, тому що у
пароповітряній суміші парціальні тиски кисню і горючої рідини при постійній
температурі знижуються з підвищенням вмісту водяної пари. Тому для
досягнення концентрації парів горючої рідини в повітрі, при якій відбувається
спалах, потрібно підвищувати температуру.
Температурою займання називається температура горючої речовини, при
якій вона виділяє пари з такою швидкістю, що після займання їх від джерела

4
 5

запалювання виникає стійке горіння (полум’я на поверхні рідини тримається

протягом не менше 5 сек.).
У легкозаймистих рідин (ЛЗР) різниця між температурою спалаху і
займання незначна – 1 – 5°С, а в горючих рідин (ГР) ця різниця відчутніша,
тобто температура займання вища від температури спалаху на 10°С і більше.
Для деяких ЛЗР температура спалаху, нижча нуля: для бензину А-72
(зимового) -36°С, бензину АІ-93 (зимового) -37°С, ацетальдегіду -38°С,
ізопентану -52°С. Чим нижча температура спалаху, тим більшу небезпеку являє
така рідина.
Згідно ГОСТ 12.1.004-91 до ЛЗР відносяться рідини з температурою
спалаху до 61 °С в закритому тиглі або до 66°С - у відкритому. Рідини з
температурою спалаху вищою від вказаної відносяться до ГР. Горючі рідини з
температурою спалаху вище 61 °С вважаються більш безпечними від ЛЗР і
тому необхідні заходи безпеки при поводженні з ними менш жорсткі. Такі
рідини можна без спеціальних заходів зберігати, транспортувати і т.п.
За температурою спалаху визначають не тільки ступінь пожежної
небезпеки горючих рідин (ЛЗР або ГР), але і категорію приміщення за
вибухопожежною і пожежною небезпекою (А,Б,В,Г,Д), після чого визначають
ступінь вогнестійкості, допустиму кількість поверхів, площу поверху (див.
розділ "Вимоги нормативних документів").

ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ СПАЛАХУ І

ТЕМПЕРАТУРИ ЗАЙМАННЯ
Температура спалаху рідин залежить не тільки від їх фізико-хімічних
властивостей і параметрів атмосферного повітря, але значною мірою і від
методики визначення і конструкції приладу. Для визначення температури
спалаху застосовують прилади відкритого і закритого типу.
Метод вимірювання у закритому тиглі.
Для моделювання поведінки рідин в нещодавно відкритих посудинах, коли
над поверхнею накопичуються пари горючих речовин, використовуються
вимірювання в закритому тиглі. Метод закритого тигля використовується
більше, ніж метод відкритого тигля, оскільки дає більш точні і надійні
результати і, при цьому, є менш чутливим до лабораторних умов.
Метод вимірювання у відкритому тиглі.
Метод відкритого тигля моделює займання рідини у відкритих посудинах
або при випадковому розлитті і використовується для нафтопродуктів з
низьким тиском насичених парів, звичайно для мінеральних олив і залишкових
нафтопродуктів. В багатьох випадках речовини, які віднесені до класу

5
горючих в результаті аналізу в закритому тиглі, можуть бути віднесені до
негорючих за даними визначення температури займання у відкритому тиглі.
Основні методи визначення температури спалаху:
 Метод Пенскі-Мартенса (A і B закритий тигель)
 Метод Абеля (закритий тигель)
 Метод Тага (закритий тигель)
 Метод Клівленда (відкритий тигель)
 Міні-метод (закритий тигель)
 Міні-метод (відкритий тигель)
Крім традиційного методу Пенскі-Мартенса, який використовується для
світлих нафтопродуктів і синтетичних масел використовуються методи Тага і
Абеля, обов’язкові для реактивного і дизельного палива за деякими
міжнародними і національними специфікаціями. Різниця між існуючими
методиками полягає в наявності та інтенсивності перемішування зразка
всередині тигля, його форми і розмірів, способах нагріву, а також в діапазоні
очікуваної температури спалаху.
Універсальний міні-метод (small scale method).
В багатьох стандартах визначення температури спалаху проводиться
універсальним міні-методом, при якому об’єм зразка що аналізується складає
не більше 4 мл. Цей метод реалізований в автоматичних апаратах SetaFlash
серії 3 (моделі 30000-0, 31000-0).
При визначенні температур спалаху температурна рівновага між рідиною,
що нагрівається і парою над нею досягається комплексним підбиранням
різноманітних умов і також дуже повільним нагріванням проби, що суттєво
збільшує тривалість експерименту, особливо для матеріалів з високими
значеннями температур спалаху. В SetaFlash ця проблема вирішена шляхом
зменшення кількості зразка, що досліджується до 2-4 мл. Це значно скорочує
час досягнення рівноваги і дозволяє одержати результат лише за 2-3 хвилини.
Міні –метод також включає два способи визначення температури спалаху – в
закритому і в відкритому тиглі.
Модель 34000-0 MultiFlash є унікальним приладом серед повністю
автоматичних аналізаторів температури спалаху Seta Multiflash і охоплює
практично весь діапазон стандартних методик визначення температур спалаху
– конструкция пять в одному: метод Пенскі-Мартенса (А и В закритий тигель),
метод Абеля (закритий тигель), метод Тага (закритий тигель), метод Клівленда
(відкритий тигель), міні-метод.
Апарат сконструйований як універсальна база, до якої під’єднуються
змінні модулі і, таким чином, збирається прилад, який працює за будь-яким з

6
 7

вище перелічених методів. Така модульна конструкція дозволяє суттєво

економити засоби, не купуючи окремий прилад під потрібний метод.
Метод Клівленда
Широке застосування одержали аналізатори температури спалаху для
аналізу нафтопродуктів в закритому тиглі типу ТВЗ ЛАБ-1, ТВЗ-1м та ТВЗ-
ПХП і аналізатори температури спалаху у відкритому тиглі типу ТВЗ, ТВО-
ПХП, ТВО (ручний).

Рис. 1. Аппарат ТВО-ПХП для визначення температури спалаху у відкритому

тиглі
Суть методу полягає в нагріванні проби у відкритому тиглі з
встановленою швидкістю до спалаху парів нафтопродукту над поверхнею від
запального пристрою.
Прилад призначений для визначення температури спалаху
нафтопродуктів, що нагріваються зі встановленою швидкістю у відкритому
тиглі, у момент спалаху парів нафтопродуктів над його поверхнею від
запального пристрою. Прилад виготовлений відповідно до ГОСТ 4333, що
описує методику визначення температури спалаху нафтопродуктів у
відкритому тиглі, а також відповідає методиці тестування ISO2592, ASTM D92.
Прилад складається з таких складових:
 Прилад для визначення температури спалаху у відкритому тиглі ТВО-
ПХП - 1
 Відкритий тигель - 1
 Пальник - 1
 Термометр 0-3600 С - 1
 Три термометра - 1
 Запобіжник 5А - 1
 Кабель електроживлення – 1

7
 Технічні характеристики:
 Максимальна температура нагріву 3600 С
 Автоматичне управління напрямом полум'я і займання;
 Потужність нагрівача, що настроюється, в межах 0~400 Вт;
 Нагрівач поміщений в прозору трубку з кварцевого скла, обладнаний
захистом і унеможливлює раптове займання, а також забезпечує швидке
нагрівання.
 Джерело електроживлення: змінний струм 220 В ±10%, 50 Гц
Умови експлуатації:
Температура навколишнього середовища: -10~500 С
Вологість: 85%
Порядок проведення вимірювання температури спалаху:
 Налийте зразок в тигель Клівленда до мітки.
 Помістіть тигель на електронагрівач, пальник, термометр і полум'я,
одночасно з цим встановіть потужність електронагрівача.
 Доведіть температуру до 280 С і тестування, послідовно підвищуйте
температуру з кроком 20 С, по секунді на кожен крок підвищення
температури.
 При спалаху запишіть температуру, вона відповідатиме температурі
спалаху.
 Після тестування очистіть прилад і відімкніть електроживлення.

Рис. 2. Апарат ТВЗ-ПХП для визначення температури спалаху в закритому тиглі

Прилад ТВЗ відповідає також методиці тестування ГОСТ 6356 і ISO2719.
Прилад ТВЗ призначений для визначення температури спалаху
нафтопродуктів, що нагріваються з встановленою швидкістю в закритому
герметичному тиглі, в умовах випробування над його поверхнею утворюється
суміш парів і газів з повітрям, яка здатна спалахувати в повітрі від джерела .
Найменша температура займання відповідає температурі спалаху зразка

8
 9

Умови експлуатації:
Температура навколишнього середовища: -10~500 С
Вологість: 85%
Технічні характеристики
 Електронагрівач:
- Корпус нагрівача виготовлений з SIC, потужність - 600 Вт.
- Потужність регулюється за допомогою регулятора потужності на
передній панелі приладу, збільшуючись за годинниковою стрілкою.
- Швидкість нагріву: 0~120 C/хв.
 Електромішалка:
- Двигун: 45TCY
- Тип приводу: гнучкий
- Розміри лопастей: 8 х 40 мм.
 Стандартний тигель:
- Внутрішній діаметр: 50,8 мм
- Глибина: 56 мм
- Глибина нанесення рисок: 34,2 мм
- Місткість: біля 70 мл.
 Запальник:
- Джерело полум'я: газ
- Розмір отвору пальника: 0,8 мм
 Термометри повинні відповідати ГОСТ 6356, ISO2719:
- -30~1700C, градуювання - 10C
- +100~3000C, градуювання - 10 C
Джерело електроживлення:
- Змінний струм 220 В ±5%, 50 Гц
Відповідно до вимог ГОСТ 6356, прилад ТВЗ повинен бути встановлений
в захищеному від вітру місці, щоб можна було побачити вогонь.
Порядок проведення вимірювання температури спалаху:
 Налийте зразок в тигель Клівленда до мітки.
 Ввімкніть мішалку
 Встановіть потужність електронагрівача відповідно до вимог ГОСТ
6356 (використовуючи регулятор потужності нагрівача).
 Коли температура зразка досягне температури тестування, включіть
газовий пальник, полум'я відповідно до вимог стандарту
 Вийміть отвору в кришці тигля і вставте в нього запальник, щоб
запалити зразок.
Допускається тестувати зразки зтемпературою спалаху до 280C.

9
 Рис. 3. Напівавтоматичний аналізатор ТВЗ ЛАБ-1 температури спалаху в
закритому тиглі
Апарат ТВЗ ЛАБ-1 призначений для випробування нафтопродуктів з
метою визначення температури спалаху в закритому тиглі за методом ГОСТ
6356 і ISO 2719, ASTM D 93 (метод А).
Економічна альтернатива повністю автоматичним аналізаторам з одного
боку, простота і зручність проведення вимірювань порівняно з ручними
апаратами з іншого боку.
Технічні характеристики:
 Робочий діапазон температур:
 - без зовнішнього від +35° до +370°С
 - із зовнішнім від +15° до +370°С
 Точність визначення температури 0,1°C
 Частота обертання мішалки, об/хв 120
 Споживана потужність від мережі змінного струму 220 В, не більш,
600Вт
 Габаритні розміри апарату, не більш, мм 350х250х280
 Маса 10 кг
Для роботи з невідомими зразками передбачена програма "швидкого"
визначення очікуваноїтемператури спалаху.
Для безпеки апарат має температурний захист від .
Особливості конструкції:
 Великий символьний дисплей на 4 рядки даних.
 Запатентована конструкція магнітної муфти мішалки (між мотором і
мішалкою відсутнє механічне зчеплення) гарантує високу надійність
перемішуючого механізму і забезпечує виняткову простоту поводження з
приладом.
 Газова схема апарату дозволяє використовувати портативні балончики

10
 11

зі зрідженим газом. Адаптер для підключення міні-балонів входить в

комплект постачання.
 Ефективний вентилятор після закінчення експерименту швидко
охолоджує нагрівальну камеру до заданої температури.
Програмні можливості:
 Пам'ять на 20 програм випробувань.
 Передвстановлені програми для аналізу різних продуктів (в т.ч.
дизельні і пічні палива, авіаційні палива, мазут, трансформаторне ).
 Спеціальна програма для швидкого визначення температури спалаху
невідомого продукту.
 Можливість реалізації різних напівавтоматичних і ручного режимів.
 Спеціальні режими для дослідження високов'язких зразків.
Порядок проведення вимірювання температури спалаху:
 Вибирається одна із заданих випробувальних програм, яка відповідає
аналізованому продукту (виходять з очікуваної температури спалаху).
 Тигель з випробовуваним зразком поміщається в камеру нагріву;
 Привід мішалки встановлюється в робоче положення, підпалюється
випробувальне полум'я газового пальника;
 Натисненням клавіші ПУСК починають процес вимірювань.
 В ході вимірювань апарат автоматично нагріває пробу з необхідною
швидкістю і вводить в тигель випробувальне полум'я за вибраною
програмою.
 Кожного разу перед опусканням пальника в тигель, для залучення
уваги оператора прилад подає звуковий сигнал.
 Температура зразка відображається на дисплеї.
 Момент спалаху визначається візуально, при цьому оператор натискає
кнопку СТОП.
 При натисненні кнопки СТОП на дисплеї відображається температура
спалаху.

11
 Рис. 4. Автоматичний апарат для визначення температури спалаху у відкритому
тиглі Клівленда (Модель АСО-7)
Аналізатор АСО-7 повністю автоматизує визначення температури спалаху
у відкритому тиглі Клівленда.
Особливості приладу:
примусове охолодження нагрівача стислим повітрям після аналізу для
збільшення продуктивності визначення, поступове збільшення температури за
рахунок спеціальної конструкції температурного давача і системи управління,
система безпечного аварійного вимкнення, спеціальний режим для зразків з
невідомою температурою спалаху.
Просте калібрування по 11 точках забезпечує високу точність
налаштування.
Апарат відповідає стандартам: ISO 2592, ASTM D92, IР36.
Технічні характеристики:
 Діапазон вимірювання: 80...400°С.
 Температурний давач: платиновий терморезистивний.
 Детектування спалаху: за зміною температури при іонізації
 Підпал: газовим полум'ям з електричною підтримкою.
 Управління: від мікропроцесора.
 Індикація температури: флуоресцентний дисплей, інкремент 0.1°С.
 Розміри і вага: 230х455х385 мм, 20кг
 Споживана потужність: 1 кВт.
Метод Пенскі-Мартенса
Аналізатор АРМ-7 повністю автоматизує визначення температури спалаху
в закритому тиглі Пенскі-Мартенса.
Особливості приладу:
спеціальний режим для зразків з невідомою або високою температурою
спалаху і система безпечного аварійного вимкнення. Для полегшення роботи
механізм мішалки об'єднаний з кришкою тигля. Просте калібрування по 11
забезпечує високу точність налаштування.
Прилад відповідає стандартам: ISO 2719. ASTM D93. IР34.

12
 13

Рис. 5. Автоматический апарат для визначення температури спалаху в закртому

тиглі Пенскі-Мартенса - Модель APM-7
Технічні характеристики:
 Діапазон вимірювання: 40...370°С.
 Детектування спалаху: термопарою з невеликою масою.
 Підпал: газовим полум'ям з підтримуючим факелом.
 Індикація температури: флуоресцентний дисплей. інкремент 0.1°С.
 Розміри і вага: 230х455х385 мм. 24 кг
 Споживана потужність: 0.7 кВт.
Метод Тага
Аналізатор ATG-7 повністю автоматизує визначення температури спалаху
в закритому тиглі Тага.

Рис. 6. Аналізатор ATG-7

Особливості приладу:
герметична кришка тигля для отримання достовірних результатів,
автоматичне після аналізу для збільшення продуктивності визначення, система
безпечного аварійного вимкнення, спеціальний режим для зразків з невідомою
температурою спалаху. Просте калібрування по 11 забезпечує високу точність
налаштування. Прилад відповідає стандартам: ASTM D56.
Технічні характеристики:
 Діапазон вимірювання: 0-95°С.

13
  Підпал: газовим полум'ям з підтримуючим факелом.
 Індикація температури: флуоресцентний дисплей. інкремент 0.1°С.
 Розміри і вага: 210х490х385 мм. 21.5 кг
 Споживана потужність: 0.5 кВт.
ОПИС ПРИЛАДІВ,ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В РОБОТІ
Схема приладу відкритого типу зображена на рис. 7. Прилад складається з
металевого тигля 1, діаметром 63 – 65 мм, висотою 45 – 46 мм і товщиною
стінки 1 мм. Тигель помішується в електронагрівач 2, встановлений на штативі
3, на якому прикріплений термометр 4 на 360°С з ціною поділки 1°С.

Рис. 7. Прилад відкритого типу для визначення Рис. 8. Прилад для визначення
температури спалаху і займання температури спалаху у закритому
тиглі
Прилад закритого типу (рис.8) складається з електронагрівача 1, латунної
склянки 2 з плоским дном, яка вкладається в електронагрівач. Всередині
склянки є мішалка 3 з гнучкою передачею 4 і позначка рівня, до якого
необхідно налити рідину, що випробовується. Склянка закривається щільною
кришкою, яка має отвір для термометра 5, засувку з двома отворами 6 і
запалюючий пристрій 7. Отвір для запалювання відкривається за допомогою
пружинного важеля 8, який одночасно повертає запалююче пристосування і
скеровує його до середини отвору.
Для визначення температури спалаху застосовують ртутні термометри із
шкалою поділок від 30 до 170°С і від 100 до 300°С проградуйовані через 1°С,
залежно від тієї температури спалаху парів рідини, що передбачається.

14
 15

ВИМОГИ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ

Виходячи з властивостей речовин і матеріалів, умов їх застосування і
обробки і у відповідності із НАПБ Б. . 03.002-2007 (ОНТП 24-86) "Визначення
категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпеці"
приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою діляться на п'ять
категорій - А,Б,В,Г,Д. Ступінь вогнестійкості будівель, допустима кількість
поверхів і площа поверху будівлі в межах пожежної секції вибираються згідно
зі СНиП 2.09.02-85.
Витяг з НАПБ Б. . 03.002-2007 (ОНТП 24-86)
Категорія Характеристика речовин і матеріалів, які знаходяться в
приміщенн приміщенні
я
А Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не
Вибухонеб більше ніж 28°С в такій кількості, що можуть утворювати
езпечні вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні
яких утворюється розраховуваний надлишковий тиск вибуху в
приміщенні, який перевищує 5 кПа.
Речовини і матеріали, які здатні вибухати та горіти при взаємодії з
водою, киснем з повітря або один з одним у такій кількості, що
розраховуваний надлишковий тиск вибуху в приміщенні
перевищить 5 кПа.
Б Горючі пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою
Вибухо- спалаху більше ніж 28°С, горючі рідини в такій кількості, що
пожежо- можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або
небезпечні пароповітряні суміші, при спалахуванні яких утворюється
розраховуваний надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який
перевищує 5 кПа.
В Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі
Пожежо- речовини та матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем з
небезпечні повітря або один з одним лише горіти при умові, що приміщення,
в яких вони знаходяться, не відносяться до категорій А і Б.
Г Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або в
розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується
виділенням променевого тепла, іскр і полум'я; горючі гази, рідини
та тверді речовини, які спалюються або утилізуються у вигляді
палива.
Д Негорючі речовини і матеріали у холодному стані.
При визначенні категорії приміщення обов’язково слід враховувати, що
горючі рідини мають температуру спалаху більше 61°С (чи 66°С у закритому
тиглі), а легкозаймисті – температуру спалаху нижче 61°С.

15
 Витяг із СНіП 2.09.02-85* Виробничі будівлі. Зміна № 1 (національна)
(Наказом Держбуду України від 21.10.2004 року № 195 набуття чинності
встановлено з 1 квітня 2005 року)
Категорія будівель або Допус- Ступінь Площа поверху в межах
пожежних секцій тима вогне- пожежної секції, м2 будівель
кількість стійкості однопо- багатоповерхових
поверхів будівель верхових 2- 3 і біль-
повер- ше по-
хових верхів
1 2 3 4 5 6
АіБ 6 І Не обмежується
А і Б (за винятком 6 ІІ Не обмежується
нафтопереробних заводів, 1 ІІІа 3500 – –
газової, хемічної і
нафтохемічної
промисловості)
А - будівлі нафтопереробної, 6 ІІ Не обме- 5200 3500
газової, хемічної і жується
нафтохемічної 1 ІІІа 3500 – –
промисловості
Б - будівлі нафтопереробної, 6 ІІ Не обме- 10400 7800
газової, хемічної і жується
нафтохемічної 1 ІІІа 3500
промисловості
В 8 І, ІІ Не обмежується
3 ІІІ 5200 3500 2600
2 ІІІа 25000 10400 –
1 ІІІб 15000 – –
2* IVа 2600 2000 –
2 IV 2600 2000 –
1 V 1200 – –
Г 10 І, ІІ Не обмежується
3 ІІІ 6500 5200 3500
6 ІІІа Не обмежується
1 ІІІб 20000 – –
2* IVа 6500 5200 3500
2 IV 3500 2600 –
Д 10 І, ІІ Не обмежується
3 ІІІ 7800 6500 3500
6 ІІІа Не обмежується
1 ІІІб 25000 – –
2* IVа 10400 7800 –
2 IV 3500 2600 –
2 V 2600 1500 –

16
 17

Примітка: * - при висоті одно- і двоповерхових будівель не більше ніж 18

м (від підлоги першого поверху до низу горизонтальних несучих конструкцій
покриття на опорі).
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ
Визначення температури спалаху і займання у відкритому тиглі:
 Прилад встановлюють у витяжній шафі у темному кутку.
 Горючу рідину, що випробовують наливають у тигель, який
поміщають на електронагрівач.
 Рівень рідини встановлюють за шаблоном.
 У тигель з рідиною встановлюють термометр у строго вертикальному
положенні так, щоб ртутна кулька знаходилася у центрі тигля і не
торкалась його дна.
 Рідину нагрівають зі швидкістю 10°С/хв., а за 40°С до очікуваної
температури спалаху швидкість нагріву зменшують до 4°С/хв.
 Випробування починають за 10°С до очікуваної температури спалаху,
проводячи повільно по краю тигля на відстані 10 – 14 мм від поверхні
рідини, що випробовується і паралельно до неї через кожні 2°С полум'ям
запаленого сірника протягом 2 – 3 с.
 За температуру спалаху приймають температуру, при якій
спостерігається поява перебігаючого і швидко зникаючого синього
полум'я.
 При повторному визначенні температури спалаху береться нова
порція рідини, що випробовується.
 Розходження між паралельними визначеннями при температурі
спалаху до 150°С не повинно перевищувати 4°С, вище 150°С-6°С.
 Після визначення температури спалаху нагрівання рідини
продовжують зі швидкістю 4°С/хв. до встановлення температури
займання.
 Температурою займання вважають покази термометра у момент, коли
рідина, що випробовується при піднесенні до неї джерела запалення
загоряється і продовжує горіти не менше 5с.
 Визначивши температуру займання рідини, що випробовується,
тигель швидко накривають кришкою, щоб припинилось горіння.
Визначення температури спалаху у закритому тиглі.
 Прилад включають у мережу і нагрів рідини проводять зі швидкістю
10 – 12°С за хвилину для рідин з температурою спалаху вище ніж 150°С і
зі швидкістю 5 – 8°С за хвилину для рідин з температурою спалаху нижче
ніж 150°С.
 Рідину періодично перемішують мішалкою.
 Коли температура рідини, що нагрівається буде на 30°С нижча від
передбачуваної температури спалаху, нагрівання слід проводити зі

17
 щвидкістю 2°С/хв.
 Коли рідина нагрівається до температури на 10°С нижчої від
очікуваної температури спалаху, проводять випробування на спалах парів
рідини через 1°С для продуктів з температурою спалаху до 150°С і через
2°С - для продуктів з температурою спалаху вищою ніж 150°С. Для цього
на 1с повертають пружинний важіль і підносять до отвору запалений
сірник.
 В момент випробування на спалах рідину не рекомендується
перемішувати.
 Якщо спалаху не було, рідину знову перемішують, повторюючи
операцію запалювання через 2с.
 При появі синього, швидко зникаючого полум'я над поверхнею рідини
визначають температуру, яка і є температурою спалаху рідини, що
випробовується.

ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЇ ПРИМІЩЕННЯ ЗА ВИБУХОПОЖЕЖНОЮ

ТА ПОЖЕЖНІЙ НЕБЕЗПЕЦІ
Визначивши експериментальну температуру спалаху у відкритому і
закритому тиглях, а також температуру займання у відкритому тиглі,
заповнюють протокол. Якщо випробування проводилося при барометричному
тиску, який відрізняється від 760 мм.рт.ст. на 15 мм.рт.ст. і більше, то у
показники температури спалаху вводять поправку за формулою 1. У випадку
барометричного тиску нижчого ніж 760 мм.рт.ст., поправку додають, а при
барометричному тиску вищому ніж 760 мм.рт.ст. поправку віднімають від
показників знайденої експериментальної величини температури спалаху.
За відкоригованою температурою спалаху визначають категорію
приміщення за вибухопожежною і пожежною небезпекою, користуючись
витягом з відповідно до ДСТУ Б В.1.1-36:2016.
ПРОТОКОЛ

Досліджува- Початкова Експериментальна Температурна Категорія

на рідина температура температура, °С поправка приміщень по
рідини, °С температури вибухопожежній
спалаху займання спалаху, °С небезпеці

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

1. Включати нагрівальні прилади тільки у присутності викладача.
2. Для уникнення опіків не торкатися гарячих частин приладу.
З. При загорянні парів рідини, що випробовується у відкритому тиглі
накрити його кришкою.

18
 19

4. Після визначення температури займання горючої рідини негайно

припинити нагрівання, знеструмивши нагрівач. Продовження нагрівання
небезпечне тим, що може виникнути аварійна ситуація (пожежа, руйнування
ртутного термометра, тощо).
ВИМОГИ ДО ЗВІТУ
1. Назва лабораторної роботи.
2. Мета роботи.
3. Короткий теоретичний вступ.
4. Короткий опис приладів і методики визначення температур спалаху і
займання.
5. Результати роботи занести у протокол.
6. Дата і підпис студента, який виконував роботу.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що називається температурою спалаху?
2. Від чого залежить температура спалаху горючих речовин?
3. Що називається температурою займання?
4. Які прилади використовуються для визначення температур спалаху і
займання?
5. Які рідини відносяться до ЛЗР, а які до ГР?
6. Як класифікуються приміщення за вибухопожежною та пожежною
небезпекою?
7. Яким документом регламентується взаємозв’язок між категорією
приміщень, ступенем вогнестійкості і архітектурно- планувальними
розв'язками будівель?
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Баратов А.Н., Иванов Е.Н., Корольченко А.Я. и др. Пожарная
безопасность. Взрывобезопасность. Справочное изд. – М.: Химия, 1987 – 272 с.
2. ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – К., 2003.
3. СНиП 2.09.02-85. Производственные здания.
4. НАПБ Б. . 03.002-2007 (ОНТП 24-86.). норми визначення категорій
приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною
небезпекою.

19
 НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ
ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОСТІ РЕЧОВИН ТА МАТЕРІАЛІВ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторної роботи № 31 з курсів «Основи охорони праці» та

"Охорона праці" для студентів бакалаврського рівня підготовки денної та
заочної форми навчання

Укладачі Катренко Любов Антонівна

Ступницька Наталія Володимирівна

Редактор
Комп’ютерне верстання

20
 21

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ
ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНОСТІ РЕЧОВИН ТА МАТЕРІАЛІВ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Укладачі Катренко Любов Антонівна

Ступницька Наталія Володимирівна

Редактор
Комп’ютерне верстання

21