ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Кафедра наглядово-профілактичної діяльності та пожежної автоматики

Дисципліна “Пожежна і виробнича автоматика”

Спеціальність 261 “Пожежна безпека”

Лекція. Тема 3.3. Автоматичні системи пінного пожежогасіння.

Мета лекції:
 навчальна: вивчити класифікацію, будову, принцип дії і вимоги до
вибору та монтажу автоматичних систем пінного пожежегасіння; вивчити
будову основних елементів системи;
 виховна: виховання почуття професійної відповідальності за життя
людей і за забезпечення пожежної безпеки об’єктів, які обладнані
автоматичними установками пожежогасіння;
 розвиваюча: розвиток у студентів абстрактного і логічного мислення.

Тривалість: 2 академічні години.

Місце проведення лекції: згідно розкладу.
Міждисциплінарні зв’язки: “Електротехніка та пожежна профілактика
електроустановок”.
Матеріальне забезпечення: мультимедійний проектор, персональний
комп’ютер з відповідним відео матеріалом, натурні взірці.

Структура лекції.
I. Організаційний момент.
(прийняти рапорт чергового, зробити запис в журналі)
II. Вступ.
III. Формування теми, плану, цілей нового заняття

План заняття

Вступ.
1. Класифікація автоматичних систем пінного пожежегасіння.
2. Короткі відомості про піноутворювачі.
3. Будова, принцип роботи спринклерної автоматичної системи пінного
пожежогасіння.
4. Будова, принцип роботи дренчерної автоматичної системи пінного
пожежогасіння.
5. Дозуючі пристрої автоматичних систем пінного пожежогасіння.
6. Будова і принцип роботи основних елементів і вузлів СУПП та ДУПП
Висновки.
Після опрацювання лекції курсант повинен:
знати: класифікацію автоматичної систем пінного пожежогасіння
будову та принцип роботи спринклерної автоматичної системи
пінного пожежогасіння;
будову та принцип роботи дренчерної автоматичної системи пінного
пожежогасіння;
будову основних елементів та вузлів автоматичних системи пінного
пожежогасіння;
основні вимоги щодо вибору та монтажу автоматичних систем пінного
пожежогасіння.

уміти: орієнтуватися в типах автоматичної системи пінного пожежогасіння;

вибрати в залежності від призначення приміщення певний тип
автоматичної системи пінного пожежогасіння;
перевірити працездатність автоматичної системи пінного
пожежогасіння.

IV. Викладання нового матеріалу.

V. Закріплення нового матеріалу (за ходом вивчення матеріалу, шляхом
постановки проблемних питань).
VI. Підведення підсумків заняття, видача та пояснення завдання на
самопідготовку.

Література:
1. ДБН В.2.5-56:2014. Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи
протипожежного захисту. Зі зміною № 1 – Офіц. Вид. – К. : Мінрегіон
України, 2019. – 97 с.
2. ДСТУ Б EN 12845:2015/АС:2016. Стаціонарні системи пожежогасіння.
Автоматичні спринклерні системи. Проектування, монтування та технічне
обслуговування (EN 12485:2004+А2:2009, IDT).
3. ДСТУ СЕN/NS 14816:2013. Стаціонарні системи пожежогасіння. Дренчені
системи. Проектування, монтування та технічне обслуговування.
4. ДСТУ Б EN 13565-2:2013. Стаціонарні системи пожежогасіння. Системи
пінного пожежогасіння. Частина 2. Проектування, монтування та технічне
обслуговування (EN 13565-2:2009, IDT).
5. Воробйов О.І. Системи пожежогасіння: Навчальний посібник. – Львів:
Сполом, 2008. – 152с.
 Вступ

Для гасіння пожеж широко використовують повітряно-механічну піну

(ПМП), вогнегасний ефект якої полягає в ізоляції поверхні горіння, що веде до
зниження швидкості випаровування і кількості горючої пари, яка надходить в
зону горіння, часткового охолодження зони горіння. При об’ємному гасінні з
застосуванням піни відбувається виштовхування повітря з об’єму приміщення.
Автоматичні системи пінного пожежогасіння (АСПП) призначені для
виявлення пожежі, оповіщення про пожежу, гасіння або локалізації займання.
Повітряно-механічну піну застосовують для гасіння пожеж тоді коли
застосування розпиленої води не дає потрібного ефекту пожежогасіння або
тоді, коли застосування води за тактико-технічними показниками неможливе.
АСПП застосовують для захисту хімічних, нафтохімічних виробництв,
складів і баз нафти і нафтопродуктів, металургійних та інших об’єктів, де у
великій кількості використвують легкозаймисті речовини і горючі рідини.

1. Класифікація автоматичних систем пінного пожежегасіння.

Автоматичні системи пінного пожежегасіння класифікуються.

За способом (методом) впливу на займання АСПП поділяють на:
 загальноповерхневого гасіння (дренчерні – для захисту всієї розрахункової
площі);
 локально-поверхневого гасіння (спринклерні – для захисту певних ділянок,
площ, об’єктів, апаратів тощо);
 загальнооб’ємного гасіння (для заповнення ПМП захищуваного об’єкта);
 локально-об’ємного гасіння (для заповнення ПМП певних об’ємів
технологічних апаратів, повітропроводів тощо);
 комбінованого гасіння (поєднання схем установок локально-поверхневого і
локально-об’ємного пожежогасіння для одночасного подання ПМП в об’єм
апарата і на поверхню навколо нього).
 За функціональними ознаками і конструктивними особливостями
АУПП класифікують виходячи з:
 кратності піни;
 тривалості пуску;
 тривалості роботи установки;
 способу живлення;
 способу отримання піноутворюючого розчину;
 типу піноутворюючих пристроїв;
 способу заповнення пінних комунікацій.

Важливою ознакою, яка характеризує АУПП є кратність піни, яка

застосовується (співвідношення об’єму водного розчину піноутворювача (ПУ)
до створеного об’єму піни).
Кратність піни може бути:
o низькою (кратність піни не більше 20);
o середньою (кратність піни від 20 до 200);
o високою (кратність піни більше 200).
Проведені досліди виявили, що при гасінні твердих горючих матеріалів
більш ефективними є піни низької кратності, при гасінні вогненебезпечних
рідин, особливо в резервуарах, кратність піни повинна бути в межах 80 – 150, у
випадку захисту приміщень об’ємним методом доцільно використовувати піну
кратністю 200 і більше.
За типом піноутворюючих пристроїв АСПП поділяють на установки з:
 механічними піноутворюючими пристроями (використовують зрошувачі)
 сітковими піноутворюючими пристроями (використовують генератори
піни).
За способом отримання піноутворюючого розчину АСПП поділяють на
установки у яких розчин утворюють об’ємним способом, або з допомогою
спеціальних пристроїв (струменевих пристроїв, автоматичних дозаторів,
насосних дозуючих пристроїв тощо).
 За способом заповнення комунікацій АСПП поділяють на: сухотрубні
(заповнені водним розчином ПУ до запірно-пускових пристроїв), заливні
(заповнені водним розчином ПУ до зрошувачів, або до рівня розподільних
рядків в стояках), циркуляційні (забезпечується постійна циркуляція розчину в
трубопроводах).
За принципом дії АСПП поділяють на спринклерні та дренчерні.

2. Короткі відомості про піноутворювачі.

Для отримання ПМП і розчинів змочування використовують ПУ різних

типів і марок, які представляють водяні розчини поверхнево-активних речовин
(ПАР) та інших стабілізаторів. Піноутворювачі класифікують за хімічним
складом (способу отримання), та в залежності від експлуатаційних
характеристик. За способом розкладатись під дією мікрофлори водоймищ і
грунтів ПУ поділяють на біологічно «жорсткі» і біологічно «м’які».
За міжнародним стандартом ІСО 7203 ПУ класифікують:
 синтетичні (S);
 протеїнові (Р);
 фторпротеїнові (FP);
 плівкоутворюючі синтетичні (AFFF);
 плівкоутворюючі протеїнові (FFFP);
піноутворювачі, стійкі до дії спиртів та інших полярних (водорозчиних) рідин
(AR).
Окремі ПУ, які застосовують в пінних установках:
 ПУ загального призначення:
o «Сніжок -1» (ТОВ ППО «Пірена», Україна);
o «Пегас» (ТУ У 14310945.004-95, КП «Горлівський хімічний завод»,
Україна);
o ПО-3НП (ТУ 38-00-05807999-20-93);
o ПО-6К (ВО «Салаватнефтеоргсинтез», Росія);
 o ПО-6ТС, ПО-6ЦТ, ПО-6МТ (ВАТ «Ивхимпром», Росія);
o ПО-3НП, ПО-6НП (Новочеркаський завод синтетичних продуктів,
Росія);
o ТЭАС-А (ТОВ «Завод моющих средств», ТОВ «СПО Щит», Росія);
o «Ругосоm ОН» («Руrосоm а. s.», Чехія);
o «Sthamex f-15» («Dr. Sthamer», Німеччина).
Вимоги до піноутворювачів загального призначення в Україні встановлює
Державний стандарт ДСТУ 3789.
 ПУ спеціального призначення:
 фторсинтетичні плівкоутворювальні (піноутворювачі типу «AFFF»),
наприклад: «ППЛВ-(Універсал)» (ТОВ «Нові будівельні технології»,
Україна), «AFFF-106» (ТОВ «Марко Лтд.», Україна), «ПО-6ТФ» (ВАТ
«Ивхимпром», Росія), «FС-203», «FС-3017» (фірма «ЗМ», США), «Sthamex
AFFF» (фірма «Dr. Sthamer», Німеччина), «Руrосоm AFFF» (фірма
«Руrосоm а. s.», Чехія);
 фторсинтетичні плівкоутворювальні, призначені для гасіння неполярних і
полярних горючих (легкозаймистих) рідин (піноутворювачі типу «AFFF
АR»), наприклад: «ПО-6ТФ-У» (ВАТ «Ивхимпром», Росія), «FС-602»
(фірма «ЗМ», США), «S.F.P.M.» (фірма «Eau et Feu а. s.», Франція),
«Руrосоm AFFF/АТС» (фірма «Руrосоm а. s.», Чехія);
 протеїнові (піноутворювачі типу «Р»), наприклад: «FР 70», «Polydol»
(фірма «Eau et Feu а. s.», Франція), «Рrоtal-Р 6» (фірма «Рrоfoam», Італія);
 фторпротеїнові піноутворювачі, призначені для гасіння неполярних
горючих (легкозаймистих) рідин (піноутворювачі типу «FР»), наприклад:
«Proflon-FР-6» фірма «Рrоfoam», Італія);
 фторпротеїнові піноутворювачі, призначені для гасіння неполярних і
полярних горючих (легкозаймистих) рідин (піноутворювачі типу «FР AR»),
наприклад: «Fluoropolydol» (фірма «Eau et Feu а. s.», Франція), «Provex AR
3-3» (фірма «Рrоfoam», Італія);
 синтетичні вуглеводневі піноутворювачі, призначені для гасіння
 неполярних і полярних горючих (легкозаймистих) рідин (піноутворювачі
типу «S AR»), наприклад: «Рrоsinteх АR 3» (фірма «Рrоfoam», Італія);
 синтетичні вуглеводневі піноутворювачі, призначені для гасіння твердих
горючих матеріалів, наприклад: «М51» (фірма «Eau et Feu а. s.», Франція);
 синтетичні вуглеводневі піноутворювачі, призначені для гасіння лісових
пожеж, наприклад: «Фай-рекс» (ВАТ «Ивхимпром», Росія), «Forexpan»
(фірма «Eau et Feu а. s.», Франція);
 синтетичні вуглеводневі піноутворювачі. придатні до застосування з
морською водою, наприклад: «Морпен» (ТОВ «СПО Щит», ТОВ «Завод
моющих средств», Росія), «ПО-6ТС-М» (ВАТ «Ивхимпром», Росія),
«Expandol» (фірма «Eau et Feu а. s.», Франція).
До застосування з морською водою придатна також значна кількість
протеїнових, фторпротеїнових і фторсинтетичних піноутворювачів (наприклад:
«Fluoropolydol», «AFFF-106», «S.F.P.M.»).
Вимоги до піноутворювачів спеціального призначення (фторсинтетичних,
протеїнових, фторпротеїнових) в Україні встановлює Державний стандарт
ДСТУ 4041.
Робочі розчини піноутворювачів нешкідливі. Розчини, що містять
фторовані сполуки, мають слабку комулятивну та шкірорезорбтивну дію.ї
Важливим показником якості ПУ, який впливає на експлуатаційний термін
є їх стабільність при тривалому зберіганні. Проведені дослідження виявили,
що залежність терміну зберігання ПУ залежить від його типу, матеріалу
ємності в якій він зберігається, середнього показника температури, при якій
зберігається ПУ, концентрації ПУ.
Термін збереження ПУ в концетрованому виді в посудинах з нержавіючої
сталі, або полімерних матеріалів може досягати 10 років. Фторвмісні ПУ
необхідно зберігати в алюмінієвих посудинах або бідонах з полімерних
матеріалів. Забороняється зберігати ПУ в залізобетонних посудинах без
полімерного покриття. Необхідно пам’ятати, що значно знижується термін
зберігання ПУ у вигляді робочих розчинів. Через втрату вогнегасної і
піноутворювальної здатності тривале зберігання ПУ у вигляді робочих розчинів
в посудинах з вуглецевої сталі не допускається.
ПУ, які втратили свої якості, можливо відновити (регенерувати) шляхом
введення свіжого піноутворювача або спеціальних домішок.
Завдяки ефективності, доступності, універсальній дії, зручності
експлуатації піна і змочуючі розчини і надалі будуть на озброєнні для гасіння
пожеж.

3. Будова, принцип роботи спринклерної автоматичної системи пінного

пожежогасіння.
Спринклерні системи пінного пожежогасіння (ССПП) призначені для
локалізації пожежі в приміщеннях де розпилена вода не дає необхідного ефекту
або її застосування неможливе за тактико-технічними показниками.
Будова спринклерної установки пінного пожежогасіння (рис. 1)
принципово мало відрізняється від будови ССВП.

Рис. 1. Принципова схема спринклерної установки пінного пожежогасіння:

1 - спринклерний пінний зрошувач; 2 - розподільний трубопровід; 3, 4 -
живильний трубопровід; 5 - вузол керування; 6 - засувка; 7 - сигналізатор тиску
універсальний; 8 - автоматичний водоживильник; 9 - електроконтактний
манометр; 10 - компресор; 11 - зворотний клапан; 12 - щит управління; 13 -
пристрій зовнішнього оповіщення; 14 - пульт централізованого пожежного
спостереження; 15 - основний насос; 16 - резервний насос; 17 - сигналізатор
протоку рідини; 18 - вододжерело; 19 - підвідний трубопровід; 20 - вентиль; 21 -
посудина з ПУ; 22 - дозуючий пристрій.
 В ССПП замість водяних спринклерних зрошувачів встановлюють пінні
спринклерні зрошувачі – 2, на підвідному (напірному) трубопроводі – 19,
встановлюють пінозмішувач - 9, будова і робота якого розглядається нижче),
до якого під’єднують посудину з піноутворювачем.
В черговому режимі вся мережа трубопроводів заповнена водою під
розрахунковим тиском, який забезпечує автоматичний водоживильник
(твердження яке трапляється в технічній літературі про те, що трубопроводи
заповнені водним розчином піноутворювача, автор вважає недоцільним
оскільки вода і піноутворювач мають різну густину і з часом відбувається
розшарування розчину, що негативно впливає як на трубопроводи так і на
роботу пінної установки). На щиті управління перемикач режимів роботи
ССПП знаходиться в положенні автоматичного включення пожежного насоса.
На щиті управління працюють світлові індикатори, які показують наявність
основного і резервного електроживлення і відповідність розрахункового тиску
в мережі трубопроводів. Засувки на підвідних трубопроводах відкриті, вузол
керування установки закритий.
При виникненні пожежі, під дією підвищеної температури відкривається
пінний спринклерний зрошувач - 1. Вода під тиском через зрошувач виходить з
розподільної мережі трубопроводів у зону пожежі - 2. При виході води тиск в
розподільних і живильному трубопроводах зменшується, що забезпечує
відкриття вузла керування – 5, і пропуск води з автоматичного водоживильника
- 8. При відкритті вузла керування одночасно відкривається сигнальний
трубопровід і частина води під тиском надходить до сигналізатора тиску - 7,
який формує електричний сигнал на щит управління (ЩУ) -12.
ЩУ включає пристрої оповіщення (світлові, акустичні) - 13, транслює
тривожне повідомлення на пульт централізованого пожежного спостереження
(ПЦПС) – 14, і подає електричне живлення на електродвигун основного насоса
- 15, який, у свою чергу, подає воду, з відповідним тиском, від основного
вододжерела – 18, до дозуючого пристрою (ДП). В ДП завдяки ежекції
підсмоктується відповідна (розрахункова) кількість ПУ з посудини в якій ПУ
знаходиться під надлишковим тиском повітря. Сформований водний розчин
піноутворювача через відкритий вузол керування подається до спринклерних
пінних зрошувачів, які перетворюють розчин піноутворювача в ПМП низької
кратності.
Примітка: при включенні насоса - вода в автоматичний водоживильник не
надходить через встановлений зворотний клапан.
У випадку відмови основного насоса сигналізатор протоку рідини (тиску) -
17, який встановлений на напірному трубопроводі насоса, не спрацьовує і не
формує електричний сигнал на ЩУ, який через 10 с переключає
електроживлення на електродвигун резервного насоса.
Завдяки ЕКМ, який встановлено на автоматичному водоживильнику
відслідковується ЩУ тиск в мережі і при зниженні якого забезпечується
автоматичне включення компресора для підтримання розрахункового показу.
Тривалість роботи установки пінного пожежогасіння з піною низької
кратності приймають: 25 хв - для приміщень з наявністю твердих горючих
матеріалів, кількість яких становить понад 200 кг·м-2, або з горючими рідинами,
що мають температуру спалаху парів до 28 °С; 10 хв - для приміщень з
наявністю твердих горючих матеріалів, кількість яких становить до 200 кг·м-2,
або з горючими рідинами, що мають температуру спалаху парів до 28 °С і
більшу, п. Б.18 [6].
Припинення роботи СУПП (припинення подання піни) передбачається
тільки шляхом знеструмлення (виключення) електродвигуна насоса з ЩУ.

4. Будова, принцип роботи дренчерної автоматичної системи пінного

пожежогасіння.

Дренчерні системи пінного пожежогасіння (ДСПП) призначені для

протипожежного захисту приміщень, споруд, в яких можливий швидкий
розвиток пожежі і де необхідно одночасно і швидко подати піну для гасіння
пожежі на велику площу, або в захищуваний об’єм.
 Будова дренчерної установки пінного пожежогасіння принципово мало
відрізняється від ДУВП.

Рис. 2. Принципова схема дренчерної установки пінного пожежогасіння:

1 - спринклерний водяний зрошувач; 2 - спонукальний трубопровід; 3 -
дренчерний пінний зрошувач; 4 - розподільний трубопровід; 5, 6 - живильний
трубопровід; 7 - вузол керування; 8 - засувка; 9 - сигналізатор тиску
універсальний; 10 - автоматичний водоживильник; 11 - електроконтактний
манометр; 12 - компресор; 13 - зворотний клапан; 14 - щит управління; 15 -
пристрій зовнішнього оповіщення; 16 - пульт централізованого пожежного
спостереження; 17 - основний насос; 18 - резервний насос; 19 - сигналізатор
протоку рідини (тиску); 20 - вододжерело; 21 - підвідний трубопровід; 22 -
вентиль; 23 - посудина з ПУ; 24 - дозуючий пристрій

На рис. 2. розглядається принципова схема ДСПП в якій спонукальна

система для виявлення пожежі використовує спринклерні водяні зрошувачі і в
залежності від виду заповнення спонукального трубопроводу, установка має
гідравлічний або пневматичний пуск. Недоліком вказаних типів пуску є
підвищена інерційність (недолік усувають застосуванням електричного пуску).
Будова і робота ДСПП з електричним пуском дещо відрізняється від установок
з гідравлічним або пневматичним пуском.
В ДСПП з електричним пуском замість гідравлічної (пневматичної)
спонукальної системи обов’язково залучають обладнання АПС, усувають
автоматичний водоживильник з відповідною обв’язкою, замість вузла
керування встановлюють електрозасувку.
При пожежі, після спрацювання двох пожежних сповіщувачів (за логічною
схемою «І») відповідного типу, ППКП транслює тривожне повідомлення на
ПЦПС і подає сигнал на ЩУ, останній включає прилади оповіщення
(включаються звукові сигнали і світлові табло з написами «Піна - виходь!»,
«Піна - не заходити!») і, через відповідну затримку часу, яка дає змогу
забезпечити евакуацію персоналу з приміщення, подає електроживлення на
електродвигуни електрозасувки захищуваного напрямку та основного
водоживильника (пожежного насоса). Пожежний насос подає воду до
дозуючого пристрою, в якому відбувається підсмоктування ПУ. Водний розчин
піноутворювача проходить через електрозасувку, яка відкрилась, і далі в
розподільну мережу. При проходженні через пінний зрошувач (ОПД, ОПДР)
розчин піноутворювача перетворюється в ПМП низької кратності що
забезпечує ліквідацію займання.

5. Дозуючі пристрої автоматичних установок пінного пожежогасіння.

Дозуючі пристрої автоматичних установок пінного пожежогасіння

призначені для введення піноутворювача у воду з метою отримання водного
розчину піноутворювача визначеної концентрації.
Для отримання піноутворюючих розчинів застосовують такі способи і
конструкції дозуючих пристроїв.
а) спосіб об’ємного дозування полягає у змішуванні води і
піноутворювача у визначених пропорціях у резервуарі (пожежній водоймі). З
резервуара розчин насосами подається в розподільну мережу установок
пожежогасіння. Для введення у воду ПУ використовують насос з під’єднаним
перфорованим трубопроводом. Далі необхідно перемішати ПУ з водою з
допомогою відповідного перемішувального пристрою.
Це простий спосіб, який має цілий ряд недоліків:
  термін зберігання приготовленого розчину в резервуарі в 5 разів
менший за термін зберігання концентрованого ПУ (з врахуванням впливу
температури навколишнього середовища, цей термін ще більше зменшується);
 при використанні резервуарів великої ємності значно ускладнюється
питання утилізації розчину ПУ;
 в зв’язку з агресивністю ПУ, внутрішню поверхню резервуара, де
планується зберігати розчин, необхідно покривати епоксидними мастиками, що
ускладнює будівництво і монтажні роботи.
б) спосіб дозування з допомогою бака-дозатора з використанням перепаду
тиску напору, який утворює трубка Вентурі. Витрати ПУ залежать від величини
зміни напору, який, у свою чергу, пов’язаний з величиною витрат води, яка
проходить через трубку Вентурі.
Дозуючий прилад складається з: бака-дозатора, в якому знаходиться ПУ;
трубки Вентурі, яка забезпечує перетворення напору; системи трубок, що
з’єднують бак-дозатор з трубкою Вентурі через зворотний клапан.
На кінці трубки, що входить всередину бака-дозатора, встановлений
розпилювач. Залитий піноутворювач в бак-дозатор закривають твердим шаром
поропласту (піноуретану) для вирівнювання тиску. Бак-дозатор має трубку з
вентилем для заповнення ємності ПУ, промивання водою і зливу.
При проходженні потоку води через трубку Вентурі утворюється перепад
тиску між напором в трубопроводі і горловині трубки Вентурі. Вода надходить
в бак-дозатор з трубопроводу через розпилювач і рівномірно розподіляється по
шару поропласту, який тим самим вирівнює швидкість потоку води по площі.
Вода, яка проходить через поропласт, надходить на поверхню піноутворювача і
в результаті різниці густини не змішуючись витискує ПУ в горловину трубки
Вентурі. Розхід ПУ залежить від перепаду напору, який, в свою чергу,
пов’язаний з розходом води, яка проходить через трубку Вентурі.
 Рис. 3. Бак-дозатор з трубкою Вентурі:

1 - трубка Вентурі; 2 - трубка для подачі ПУ; 3 - розпилювач; 4 - поропласт;

5 - бак-дозатор; 6 - трубка для подачі води; 7 – магістральний трубопровід;
8 – трубка для промивання і наповнення резервуара

в) спосіб дозування ПУ автоматичними дозаторами ДА з трубкою

Вентурі. При включенні насоса вода подається в напірний трубопровід на
якому встановлена трубка Вентурі. Частина води від напірного трубопроводу
відводиться в струменевий змішувач (ежектор). Від горловини трубки Вентурі і
напірного трубопроводу вода з перепадом напору (тиску) надходить
імпульсними трубками до протилежних площин діафрагми. Під дією перепаду
тиску діафрагма з пружиною відтискується і плунжер, переміщуючись з
штоком від основи, відкриває прохід ПУ із всмоктувальної порожнини в
змішувальну камеру струменевого змішувача. Отриманий водний розчин ПУ
надходить в всмоктувальний трубопровід насоса і через нього в розподільну
мережу.
Дозування ПУ залежить від перепаду напору, який створює трубка
Вентурі. З збільшенням витрат води, яка проходить через трубку Вентурі,
збільшується перепад напору і відповідно подання ПУ в потік води.
г) дозування ПУ з допомогою насоса-дозатора полягає в поданні ПУ з
посудини в потік води напірного трубопроводу основного насоса через дозуючу
(дросельну) шайбу насосом-дозатором, при умові, що насос-дозатор створює
напір більший ніж в напірному трубопроводі.
 д) дозування ПУ з допомогою пінозмішувачів струменевого типу
(ежекторами), представляють собою струменеві насоси, які розраховані на
ежектування визначеної кількості ПУ. Встановлюють струменевий змішувач на
обвідному трубопроводі насоса. При включенні АУП насос забирає воду з
водойми і подає в напірний трубопровід. Частина води надходить в
струменевий пінозмішувач в якому ежектується ПУ. Отриманий розчин
надходить у всмоктувальний трубопровід насоса і далі в розподільну мережу.
Недоліком даного способу дозування є непридатність використання в
установках з змінними витратами розчину.
Окремі дозуючі пристрої, які виготовляє промисловість

Рис. 3. Дозуючий пристрій Д - 1,5 (2,5; 5,0; 8,5; 16,0)

(ЗАТ ПО «Спецавтоматика» 659316, Алтайський край, м.
Бійськ, вул. Лєсная, 10).
Дозатор пожежний з постійним розходом призначений для
дозування ПУ щільністю від 1,0 ∙ 103 до 1,2 ∙ 103 кг/м3 і
кінематичною густиною від 40 до 200 мм2/с в потік води.
Встановлюють на обвідній лінії насоса.

Рис. 4. Бак-дозатор
БДП - 5000Г «Гобсек» (БДП-10000Г «Гобсек»)
(ТОВ «ТехноМашСервис» 634040, м.Томськ, вул Висоцького,
33, стр.1).

Рис. 5. Бак-дозатор БДП - 5000Г (БДП-10000Г)

(ВАТ Великолукський завод «Транснефтемаш»
«Верхневолжск-нефтепровод»
 6. Будова і принцип роботи основних елементів і вузлів ССПП та ДСПП.

До основних елементів і вузлів ССПП і ДСПП, які підлягають обов’язковій

сертифікації, відносять: вузли керування, спринклерні (дренчерні) пінні
зрошувачі, генератори піни, дозуючі пристрої, сигналізатори тиску
універсальні, сигналізатори протоку рідини, щит (шафа) управління,
піноутворювачі.
В сучасних СУПП використовують спринклерні зрошувачі різних видів
(ОПС, ОПСР), будова і принцип дії яких в основному подібний. Зрошувач
ОПСР складається з водяного спринклера з специфічною розеткою на який
встановлено дифузор.

Рис. 6. Спринклерний пінний зрошувач ОПСР

Зрошувач ОПСР має такі технічні характеристики: робочий
тиск 0,15 ÷ 1 МПа; площа зрошення при висоті розташування 4 м
і при тиску перед зрошувачем 0,3 МПа - 12 м2 ; умовний прохід -
10 та 15 мм.
Спринклерні пінні зрошувачі з легкоплавкими замками
виготовляють Одеське підприємство “Спецавтоматика”,
Прилукське підприємство “Пожмашина”.

Принцип дії ОПСР такий: при пожежі відповідна температура розплавляє

тепловий замок (руйнується скляна колба), який утримує клапан в штуцері
зрошувача. Після руйнування теплового замка, клапан під тиском викидається
назовні, а розчин піноутворювача падаючи на розетку зрошувача розпилюється
в середині корпусу дифузора під різним кутом (відповідно до пелюстків
розетки зрошувача). При ударі струменів розчину піноутворювача об стінку
дифузора виникає розрідження, яке забезпечує підсмоктування повітря ззовні
через отвори в корпусі. При перемішуванні повітря з розчином піноутворювача
утворюється повітряно-механічна піна, яка залишками розчину підхоплюється
і надалі розбризкується над вогнищем.
 Рис. 7. Спринклерний пінний зрошувач
СПО0 - Руо(д)0,74 - R/2/P57.B3 - «СПУ-15»
(ЗАО ПО «Спецавтоматика» 659316, Алтайський край, м. Бійськ, вул.
Лесная, 10).
Т.т.х.: робочий тиск, МПа - 0,15 ÷ 1.00 ; захищаєма площа, м2 – 12 (при
висоті встановлення 2,5 м і, робочому тиску 0,15 МПа); кратність піни –
не менше 5; середня інтенсивність зрошення, дм3/см2 - 0,070; коефіціент
продуктивності - 0,74; температура спрацювання, °С - 57±3.

Дренчерний пінний зрошувач призначений для утворення ПМП низької

кратності і розподілу піни по захищаємій площі. В сучасних ДУПП
використовують дренчерні зрошувачі різних видів (ОПД, ОПДР), будова і
принцип дії яких в основному подібний. Зрошувач ОПДР складається з
водяного дренчера на який встановлюють дифузор.
Окремі сучасні дренчерні пінні зрошувачі мають іншу будову, наприклад:

Рис. 8. Дренчерний пінний зрошувач

ДПО0 - РУо0,74 - R1/2/В3 - «ДПУ-15»
(ЗАТ ПО «Спецавтоматика» 659316, Алтайський край, м. Бійськ, вул.
Лєсная, 10).
Т.т.х.: робочий тиск, МПа - 0,15 ÷ 1.00; захищувана площа, м2 – 12 (при
висоті встановлення 2,5 м і робочому тиску 0,15 МПа); кратність піни – не
менше 5; середня інтенсивність зрошення, дм3/см2 – 0,070; коефіцієнт
продуктивності – 0,74.

В ДСПП застосовують також евольвентні зрошувачі ЗЕ (ОЭ), які

представляють собою пристрій відцентрового типу для розпилення рідини з
входженням її в зрошувач по евольвентній кривій. Зрошувач ЗЕ (ОЭ)
складається з корпусу з вкладишем, який має чотири прорізи. Вкладиш зміщено
відносно центра корпусу. Струмінь піноутворюючого розчину закручується в
корпусі і виходить через вихідний отвір у вигляді потоку крапель з кутом
розкриття 90° .

Рис. 9. Евольвентний зрошувач ДУSO - ЦПа0,81 - G1-B/B.3 -

«ОЭ- 25»
Т.т.х.: робочий тиск, МПа - 0,15 ÷ 1.00; захищувана площа, м2 -
12 (для води при висоті встановлення 2,5 м), - 9 (для піни при
висоті встановлення 3,0 м); кратність піни - не менше 8; середня
інтенсивність зрошення, л/с∙м2 - 0,18 (для води при встановленні
зрошувача на висоті 2,5 м), - 0,25 (для піни при встановленні
зрошувача на висоті 3,0 м); коефіцієнт продуктивності – 0,81.
 Рис. 10. Евольвентний зрошувач ОЭ-25
Т.т.х.: робочий тиск, МПа - 0,15 ÷ 1.00; захищувана площа, м2
- 19,6 (при встановленні зрошувача на висоті 4 м); кратність
піни - не менше 8; розхід розчину піноутворювача, л/с (при
тиску 0.3 МПа) - 3,6.

Для отримання ПМП середньої кратності (70) з 4 - 6 % розчину

піноутворювача використовують генератори піни – ГПС, ГЧС, ГЧСм, ГВПС,
ГПСС.
Генератори складаються з розпилювача відцентрового типу, корпусу,
пакета сіток.
Розчин піноутворювача надходячи в розпилювач утворює потік крапель,
який при русі в корпусі підсмоктує повітря з навколишнього середовища.
Потік, який надходить на пакет сіток утворює ПМП. Робочий тиск біля
розпилювача 0,4 - 0,6 МПа.
Генератори піни середньої кратності застосовують в стаціонарних
установках пінного пожежогасіння для захисту об’єктів нафтохімічної
промисловості (наприклад резервуарів з нафтою та нафтопродуктами).

Рис. 11. Генератор піни ГПСС-2000

Т.т.х.: робочий тиск перед генератором, МПа
0,4 - 0,6; розхід розчину піноутворювача, л/с 17 -
21; кратність піни - 70; тиск перед розпилювачем
генератора, МПа – 0,2.

Рис. 12. Генератор піни ГЧС (генератор

чотириструменевий сітковий)

Т.т.х.: робочий тиск перед

генератором, МПа 0,2 - 0,45; продуктивність щодо
розчину піноутворювача, л/с 7,36 - 11; кратність піни
70 - 100; тиск перед розпилювачем генератора, МПа -
0,2.
 Генератори піни високої кратності (димостійкі, ежекційні) призначені для
отримання полідисперсної піни в умовах задимлення приміщення за принципом
ежекції повітря розпиленими струменями 6% водного розчину фторвмісного
піноутворювача з розпилювачів, послідовно розташованих в корпусі
генератора. Призначені для систем пожежогасіння нафтоперекачувальних
станцій та інших споруд.

Рис. 13. Генератор піни ДВПЄ-200 «Бурун»

Т.т.х.: робочий тиск перед генератором, МПа 0,9;

розхід піноутворювача, л/с 3.5; кратність піни – 400;
продуктивність по піні м3/с - 1,4.

Генератори піни високої кратності ежекційного типу ГПВК призначені для

отримання ПМП високої кратності з водного розчину піноутворювача і гасіння
об’ємним способом (заповненням) займання в обмеженому об’ємі.
Допускається застосування на відкритих майданчиках, огороджених різними
конструкціями, які перешкоджають втратам піни через вітер та конвективні
потоки продуктів горіння.

Рис. 14. Генератор піни ГПВК

Т.т.х.: робочий тиск перед генератором, МПа

0,4 - 0,7; продуктивність по піні, л/с - 200; кратність
піни - 200; продуктивність по розчину
піноутворювача, л/с - 1,0.
 Таблиця 5
Найменування Позначення
на планах на розрізах і
схемах
Зрошувач пінний спринклерний
(ОПС, ОПСР)

Зрошувач пінний дренчерний

(ОПД, ОПДР)

Зрошувач евольвентний
ОЕ (ОЭ)

Генератор чотириструменевий
сітковий

Генератор піни середньої кратності

Висновки.

І. Автоматичні системи пінного пожежогасіння (АСПП) призначені для

виявлення пожежі, оповіщення про пожежу, гасіння або локалізації займання.
Спринклерні системи пінного пожежогасіння (ССПП) призначені для
локалізації пожежі в приміщеннях де розпилена вода не дає необхідного ефекту
або її застосування неможливе за тактико-технічними показниками.
Дренчерні системи пінного пожежогасіння (ДСПП) призначені для
протипожежного захисту приміщень, споруд, в яких можливий швидкий
розвиток пожежі і де необхідно одночасно і швидко подати піну для гасіння
пожежі на велику площу, або в захищуваний об’єм.
ІІ. Автоматичні системи пінного пожежогасіння класифікуються.
 За способом (методом) впливу на займання АУПП поділяють на:
 загальноповерхневого гасіння;
 локально-поверхневого гасіння;
 загальнооб’ємного гасіння;
 локально-об’ємного гасіння;
 комбінованого гасіння.
За функціональними ознаками і конструктивними особливостями
АУПП класифікують виходячи з:
 кратності піни;
 тривалості пуску;
 тривалості роботи установки;
 способу живлення;
 способу отримання піноутворюючого розчину;
 типу піноутворюючих пристроїв;
 способу заповнення пінних комунікацій.
Кратність піни може бути:
o низькою (кратність піни не більше 20);
o середньою (кратність піни від 20 до 200);
o високою (кратність піни більше 200).
За типом піноутворюючих пристроїв АУПП поділяють на установки з:
 механічними піноутворюючими пристроями;
 сітковими піноутворюючими пристроями.
За способом отримання піноутворюючого розчину АУПП поділяють на
установки у яких розчин утворюють об’ємним способом, або з допомогою
спеціальних пристроїв.
За способом заповнення комунікацій АУПП поділяють на: сухотрубні,
заливні, циркуляційні.
За принципом дії АУПП поділяють на спринклерні та дренчерні.
 ІІІ. За способом розкладатись під дією мікрофлори водоймищ і грунтів ПУ
поділяють на біологічно «жорсткі» і біологічно «м’які».
За міжнародним стандартом ІСО 7203 ПУ класифікують:
 синтетичні (S);
 протеїнові (Р);
 фторпротеїнові (FP);
 плівкоутворюючі синтетичні (AFFF);
 плівкоутворюючі протеїнові (FFFP);
 піноутворювачі, стійкі до дії спиртів та інших полярних
(водорозчиних) рідин (AR).
Окремі ПУ, які застосовують в пінних установках:
 ПУ загального призначення;
 ПУ спеціального призначення.
IV. Для отримання піноутворюючих розчинів застосовують такі способи
дозуючих пристроїв.
а) спосіб об’ємного дозування.
б) спосіб дозування з допомогою бака-дозатора.
в) спосіб дозування ПУ автоматичними дозаторами ДА з трубкою
Вентурі.
г) дозування ПУ з допомогою насоса-дозатора.
д) дозування ПУ з допомогою пінозмішувачів струменевого типу
(ежекторами).
V. До основних елементів і вузлів СУПП і ДУПП, які підлягають
обов’язковій сертифікації, відносять: вузли керування, спринклерні (дренчерні)
пінні зрошувачі, генератори піни, дозуючі пристрої, сигналізатори тиску
універсальні, сигналізатори протоку рідини, щит управління, піноутворювачі.

Лекція обговорена на засіданні кафедри наглядово-

профілактичної діяльність та пожежної автоматики