Практична робота №2

Тема: Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків НС

Мета: Надання студентам практичних вмінь з оцінювання інженерної обстановки
надійності захисту людей у захисних спорудах під час аварій на радіаційно та хімічно
небезпечних об’єктів та визначення заходів підвищення надійності захисту.
Короткі теоретичні відомості
Надзвичайна ситуація - це ситуація на об’єкті чи окремій території, яка
викликана подіями природного, екологічного, технічного, соціального, військового та
іншого характеру, що призвела чи може привести до значної шкоди порушення
нормальної життєдіяльності та загибелі людей. Захист населення - це комплекс
заходів, спрямованого на попередження негативного впливу наслідків надзвичайних
ситуацій чи максимального послаблення ступеня їх негативного впливу.
Захисні споруди - це споруди, спеціально призначені для захисту населення від
сучасних засобів масового ураження , а також від впливу радіації, ОР, СДОР,
біологічних засобів.
Сховище є найбільш надійним захистом від усіх уражальних чинників: високих
температур і шкідливих газів у зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і
сильнодіючих отруйних речовин, обвалів й уламків зруйнованих будинків і споруд
тощо, також засобів масового ураження і звичайних засобів ураження. Воно обладнане
комплексом інженерних споруд, що забезпечують необхідні умови життєдіяльності
протягом певного часу.
За місцем знаходження сховища бувають вбудованими (у підвіалах будинків) і
відокремленими (поза будинками), їх споруджують заздалегідь, у мирний час, але
можуть будувати і в період загрози нападу або під час воєнних дій (швидкозведені).
За місткістю розрізняють малі сховища (150-300 чол.), середні (300-600 чол.) і
великі (понад 600 чол.). Сховища мають фільтровентиляційні установки (ФВУ)
промислового виготовлення. ФВУ очищає зовнішнє повітря, розподіляє його по
відсіках і створює в захисному приміщенні надлишковий тиск, що перешкоджає
проникненню зараженого повітря через тріщини та щілини. В усіх сховищах
передбачаються два жими вентиляції: чистої, коли зовнішнє повітря очищається від
пилу, фільтровентиляції, коли воно проходить крізь поглинальні фільтри, де
очищається від радіоактивного пилу, отруйних речовин, СДОР і бактеріологічних
засобів.
Система водопостачання забезпечує людей водою для життя та гігієнічних потреб від
зовнішньої водопровідної мережі. На той випадок, коли водопровід перестане діяти,
передбачено аварійний запас води або її джерело. Кожна захисна споруда має систему
каналізації для відводу фекальних стоків. Санвузол влаштовують у приміщенні,
ізольованому перегородками від секцій сховища, обов'язково з витяжкою.
Система опалення сховища працює від опалювальної мережі будинку, під яким воно
знаходиться. Освітлюється сховище від міської (об'єктної) електромережі, в аварійних
випадках — від автономної електростанції, а якщо її немає — від акумуляторів або
ліхтарями.
Запас продуктів харчування робиться з розрахунку не менше ніж на дві доби для
кожної людини у сховищі.
План сховища: 1 — захисні герметичні двері; 2 — шлюзові камери; 3 — санітарно-
побутові відсіки; 4 — основні приміщення для розміщення людей; 5 — галерея і
оголовок аварійного виходу; 5 — фільтровентиляційна камера; 7 — медична кімната; 8
— комора для продуктів
Задача
На промисловому об’єкті Ват Азот робітники і службовці працюють в одну
зміну. Під час аварії на сусідніх підприємствах об’єкт може опинитися в зоні хімічного
або радіаційного забруднення. Для захисту виробничого персоналу на об’єкті
побудоване сховище. Сховище вбудоване в будівлю, де працюють люди.
Оцінити надійність захисту виробничого персоналу об’єкту в сховищі під час аварії.
Під час виконання роботи оцінити:
1. Достатність місць в сховищі для укриття робітників і службовців працюючої зони.
2. Чи забезпечать системи повітропостачання сховища всіх людей повітрям по
встановленим нормам.
3. Достатність аварійного запасу води в сховищі.
1. Оцінка місткості захисних споруд.
Для захисних споруд існують норми приміщень по площі та по об’єму, тому
оцінку треба робити окремо.
Кількість місць за площею (Мп) визначають так:
Мп = , (1)
де Sукр – плоша приміщення для тих, що укриваються;
S1 – норма площі на одну особу (S1 = 0,5 м2, якщо висота приміщення 2,15…2,9 м, і S1 =
0,4 м, якщо висота приміщення більша за 2,9 м).
Кількість місць за об’ємом ( М0 ) визначають так:
М0 = (2)
де Sдоп – сумарна площа допоміжних приміщень у зоні герметизації, м;
h – висота приміщень, м;
V1 – норма об’єму приміщення на одну особу (V1 = 1,5 м3).
Місткість сховища визначають за меншим значенням з Мп та М0.
У висновках визначають по скільки людей планують розміщувати в сховищі, та на
скількох людей з працюючої зміни не вистачає місць в сховищі.
Приклад.
Оцінити, чи забезпечується надійний захист виробничого персоналу в сховищі під час
можливих аварій.
Вихідні дані.
1. Кількість людей в працюючій зміні - 420 чол.
2. Характеристики сховища:
а) площа приміщень для тих, що укриваються, - 178 м2;
б) площа допоміжних приміщень, - 46 м2;
в) висота приміщень, - 3,0 м.
3. Кількість ФВК – 3 шт.
4. Існує загроза забруднення об’єкту СОДР (аміаком).
5. Аварійний запас води - 2650 л.
6. Максимальна запланована тривалість укриття людей - 2 доби.
Розв’язок.
1. Оцінюємо місткість захисної захисної споруди.
Місткість сховища за площею (1):
Мп = = = 445 чол.
Оцінюємо місткість сховищ за об’ємом (2):
М0 = = = 448 чол.
Беремо найменше значення: 445 чол.
Висновок.
Сховище здатне укрити працюючу зміну – 420 чол.
2. Оцінка системи повітропостачання.
У сховищах можуть бути реалізовані такі режими повітропостачання:
1. Режим І – чистої вентиляції (вмикається при радіаційному забрудненні).
2. Режим ІІ – фільтровентиляції (вмикається при хімічному забрудненні місцевості).
3. Режим ІІІ – повна ізоляція з регенерацією внутрішнього повітря (вмикається, коли
в зовнішньому повітрі є чадний газ, аміак або інші небезпечні хімічні речовини у
великій концентрації).
Реалізація названих режимів відбувається з допомогою фільтровентиляційних
комплектів ФВК. Продуктивність одного комплекту ФВК становить:
у режимі І - 1200 м3/год;
у режимі ІІ - 300 м3/год.
В режимі ІІІ один комплект ФВК забезпечує повітрям 150 чоловік.
Визначають кількість людей, що може бути забезпечена повітрям у режимі І (N1):
N1 = , (3)

де - кількість ФВК у сховищі;

VI – продуктивність одного комплекту ФВК в режимі I, м 3/год;
WI – норма повітря на одну людину в режимі I, м 3/год. WІ = 10 м3/год.
Визначають кількість людей, що може бути забезпечено повітрям в режимі II ( N повII ).
N II = , (4)
де VII - продуктивність одного комплекту ФВК в режимі II, м3/год;
WI – норма повітря на одну людину в режимі II, (2м3/год).
В режимі ІІІ повітрям може бути забезпечено
чол. (5)
У висновках вказують, скільки людей сховищі не забезпечено встановленою нормою
кількості повітря в режимах І, ІІ і ІІІ.
Оцінюємо можливості системи повітропостачання. (приклад)
Відповідно до вихідних даних, система повітропостачання повинна забезпечити усі
три режими роботи.
В режимі І повітрям можуть бути забезпечені (6):
чол.
В режимі ІІ повітрям можуть бути забезпечені (7):
чол.
В режимі ІІ повітрям забезпечені (8):
чол.
Висновок :В режимі І за нормою не забезпечено повітрям 420-360=60 чол.
3. Оцінка системи водопостачання
Водопостачання сховища забезпечують від зовнішньої водопровідної мережі. Крім
того, в сховищі створюють аварійних запас води з розрахунку 3 л води на добу на
кожну людину.
Визначають, на скількох людей вистачить наявного аварійного запасу води (NB) в
сховищі:
чол. (9)
де, В – аварійний запас води, л;
ВІ – норма води на добу на одну особу л/добу;
Тмакс – максимальна запланована тривалість перебування людей в сховищі, діб.
У висновках вказують яка кількість людей не забезпечена аварійним запасом води.
Оцінюємо систему водопостачання (приклад)
Визначаємо, скільки людей може бути забезпечено наявним аварійним запасом води.
За формулою (10) маємо: чол.
Висновок: В сховищі достатньо аварійного запасу води.

Підсумкова таблиця

Кількість Оцінка системи водопоста-

Місткість сховища
людей повітропостачання чання
в працюючій
МП, чол. МО, чол. NI NII NIII NB, чол.
зміні, чол.
420 445 448 360 450 450 441
Загальні висновки.
1. Сховище не забезпечує надійного захисту виробничого персоналу під час можливої
аварії, оскільки в режимі І не витримуються норми повітропостачання.
2. Для підвищення надійності захисту потрібно:
- додатково подавати повітря в режимі І в об’ємі:
60 чол.×10м3/год = 600м3/год.
Цього можна досягти установленням одного додаткового комплекту ФВК.
Укриття в захисних спорудах є одним з найбільш ефективних способів масового
захисту людей за умов надзвичайних ситуацій.
Захисні споруди, що знаходяться на об'єкті можуть забезпечити надійний захист
виробничого персоналу під час аварій та катастроф тільки за таких умов:
- загальна місткість захисних споруд дозволяє укрити всю працюючу зміну;
- системи життєзабезпечення захисних споруд дозволяють перебувати в них людям
протягом установленого часу;
- розташування захисних споруд відносно місць роботи людей дозволяє їм своєчасно
укритися в цих спорудах.
Таблиця 2 – Варіанти вихідних даних для рішення задачі.

Площа приміщення для Аварій

Кількість
укриття, м 2
Висота Кількіс ний Максимальний
людей
№ приміщень, ть запас час укриття, Тмакс,
зміни, головних, допоміжних,
h, м ФВК, n води, діб
чол. Sукр Sдоп
В, л
1 310 120 10 2,5 2 1200
2 240 100 30 2,2 2 2100 2
3 200 120 27 3,0 2 2800 3
4 400 152 53 2,2 3 1800 2
5 380 160 35 2,5 3 2800 3
6 250 155 46 2,3 2 1600 2
7 220 122 22 3,0 3 2700 3
8 470 230 34 2,4 4 2700 2
9 550 240 57 2,7 5 4850 3
10 590 310 40 3,1 5 4850 2
11 520 227 35 2,6 6 3200 3
12 450 154 55 2,5 4 3100 2
13 205 76 44 2,3 2 2800 3
14 170 77 10 2,4 2 1800 2
15 210 132 15 2,2 2 2800 3
16 365 154 25 3,0 3 1600 2
17 290 95 33 2,6 3 2700 3
18 465 182 25 2,2 4 3700 2
19 415 160 29 3,1 4 4850 3
20 165 75 18 2,2 1 2850 2
21 540 225 54 2,5 5 4200 3
22 570 243 65 2,6 4 4100 2
23 610 220 44 3,1 4 5800 3
24 200 95 20 2,3 2 1800 2
25 300 110 28 3,1 3 2800 3
26 340 120 20 2,2 3 1600 2
27 150 65 16 3,0 1 2700 3
28 400 270 22 2,6 3 2700 2
29 390 130 18 2,2 3 4850 3
30 210 90 20 3,1 2 2850 2