Professional Documents
Culture Documents
Погребняк м. м. Танець Модерн у Художній Культурі Xx Ст
Погребняк м. м. Танець Модерн у Художній Культурі Xx Ст
МИСТЕЦТВ
Київ – 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі культурології Київського національного університету
культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України.
Офіційні опоненти:
Висновки
У дисертації проведені теоретичні узагальнення, які стосуються функціонування
танцю "модерн" у художній культурі ХХ ст.
Запропоноване дисертаційне дослідження є першою спробою у вітчизняному
мистецтвознавстві відтворити цілісну картину еволюції танцю "модерн" у художній
культурі ХХ ст., з’ясувати формування певних засад, що обумовили його появу.
Феномен, означений терміном танець "модерн", існує в художній культурі вже
понад 100 років і є різновидом стилю "модерн" у мистецтві. Його появу наприкінці ХІХ
ст. спричинили наступні культурно-історичні передумови: промисловий і технічний
прогрес; виникнення нових філософських систем і концепцій ідеалістичного спрямування,
символізму як філософської світоглядної концепції у практиці мистецтва, "модерну" в
архітектурі, живописі, музиці; теоретичні ідеї "системи виразності" Ф.Дельсарта та
системи "рухомої пластики" Е. Жака-Далькроза.
Обробка матеріалів дослідження дозволила виділити естетико-стильові риси та
особливості стилю "модерн" в хореографії та поняття "школа" танцю "модерн". Виявлено
естетико-стильові риси танцю "модерн" у хореографії, які полягають, насамперед, у
повній свободі форм та відмові від умовностей історичних та побутових і визначаються
намаганням митця безпосередньо проникнути у "сутність речей" засобами руху у
відповідності до власного світогляду при дотриманні певних технічних принципів, що
одержали назви — "колапс", ізоляція, поліритмія, поліцентрія, імпульс, релаксація,
напруження.; З'ясоване поняття "школа танцю "модерн", суть якого - збереження певної
естетико-філософської та художньо-естетичної традиції у відповідності до
вищеназваних принципів за такою схемою: світогляд->практика—>традиція->школа.
У результаті еволюції танцю "модерн" упродовж ХХ ст. виокремлюються його
основні різновиди: "вільний", "виразний", "танці машин", "абсолютний танець",
"відроджений грецький танець", модерн-джаз-танець, тощо. Відбувається поєднання
танцю "модерн" з академічною школою та його введення до оперно-театральної системи;
народжуються нові композиційні прийоми, різноманітна танцювальна лексика.
Головною особливістю розвитку танцю "модерн" у СРСР було те, що з 1924-го по
1980-й рр. в умовах тоталітарного режиму політики "масової" культури та
монометодології соцреалізму представники танцю "модерн" вдавалися до тактики
"виживання", використовуючи у якості "прикриття" спорт, естраду та фольклор. Одним з
результатів цього процесу стало виникнення нового виду спорту - художньої гімнастики.
В результаті дослідження дисертант дійшла висновку: значення і роль танцю
"модерн" в художній культурі XX ст. полягає у тому, що завдяки йому був здійснений
синтез мистецтв, головним чином пластичних, а також "візуалізація" симфонічних, так
званих "небалетних" музичних творів.
Проведене дослідження дозволяє авторові висловити рекомендації щодо
використання матеріалів дисертації:
1. Результати дослідження становлять певну методологічну базу для подальшої
розробки вузлових моментів теорії та історії світової і української сучасної
сценічної хореографії.
2. Матеріали та результати дослідження сприяють створенню нових методик
навчання мистецтву виконання та мистецтву балетмейстера в сучасній сценічній
хореографії.