Professional Documents
Culture Documents
 11. Ð Ñ ÐºÐ Ð Ð Ð Ð Ð Ñ Ð Ð Ð Ñ Ð ÐºÐ Ñ Ð° Ñ Ñ Ð Ð¿Ð 2
 11. Ð Ñ ÐºÐ Ð Ð Ð Ð Ð Ñ Ð Ð Ð Ñ Ð ÐºÐ Ñ Ð° Ñ Ñ Ð Ð¿Ð 2
МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
МОДУЛЬ 1
Змістовий модуль 2
Тема заняття Ушкодженнягомілки та стопи.
Кількість годин 2
Вінниця 2023
Тема № 11.УШКОДЖЕННЯ ГОМІЛКИ ТА СТОПИ
I. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.
Пошкодженняменісківколінногосуглобускладають 60-85%
всіхзакритихпошкодженьколінногосуглобу. До травм схильніпереважночоловіки у віцівід
18 до 50 років. Медіальнийменіскушкоджується в 3-4 рази частіше латерального. Не
рідкоодночаснорозриваються обидваменіска, але переважаютьклінічні прояви
пошкодження одного з них. Порушенняанатомічноїцілостіменісківпереважнопов'язані з
різнимифорсованимиротаційнимирухами в колінномусуглобі.
Знати Вміти
Дисципліна
Анатомія і Анатомія і топографічна Описуватибудову скелета, опорно -
топографічна анатомія руховогоапарату,
анатомія скелетотопіюмагістральнихартеріальних і
(кафедра венознихсудин, нервовихстовбурів.
анатомії Визначатифізіологічнеположення для
людини і різнихчастинлюдськогоорганізму.
топографічної Визначитихідмагістральнихсудин,
анатомії) нервовихстовбурів, їхвідношення до
кістковихутворень. Поставити
топічнийдіагноз.
Рентгенологія Принципи Читати рентгенологічні знімки.
рентгенодіагностики.
Пропедевтика Методики обстеження Збирати анамнез, проводити огляд,
внутрішніх хворого. пальпацію, перкусію, аускультацію.
хвороб
Гістологія Утвореннякістковоїмозолі.
Фармакологія Лікарські препарати і Уміти призначити фармакологічні
механізм їх дії. препарати при наданні першої допомоги.
Описувати фармакологічну дію
необхідних препаратів, уміти призначити
консервативне лікування.
Десмургія. Правила і Умітинакладатипов'язки на верхню і
Загальнахірургі техніку бинтування. нижнюкінцівці, косинковіпов'язки.
я Правила і техніку Умітинакладатитранспортнішини,
накладення транспортних гіпсовіпов'язки.
шин, гіпсових пов'язок.
Асептика і антисептика. Принципи асептики та антисептики при
наданніневідкладноїдопомоги при
відкритих переломах
Методи тимчасової зупинки Уміти вибрати метод тимчасової зупинки
кровотечі. кровотечі і застосувати його у хворого з
відкритим переломом.
Рани.Протиправцеву проф- Умітипризначитипротиправцевусироватку
ку. .
III.ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:
1. Вивчити механізм пошкодження гомілки, кісточок гомілки, надп'яткової,
п'яткової кістки, плеснових кісток, фаланг пальців і м'яких тканин гомілки.
2. Вивчитиклінічніознакиданихпошкоджень.
3. Опануватиінтерпретаціюрентгеногрампереломівгомілкита стопи.
4. Провести диференціальнудіагностикупошкоджень поясу нижньоїкінцівки
таобгрунтуватидіагноз.
5. Опануватитехнікупроведеннятранспортноїіммобілізації при
вказанихпошкодженнях.
6. Умітизнеболити, проводитиручнурепозиціювідламків при переломах кісточок.
7. Опануватидіагностикупошкодженьзв'язокменісківтаколінногосуглобу .
8. Знатипокази до оперативного лікуванняпереломівкістокгомілки,
терміниіммобілізаціїтавтратипрацездатності при всіх видах
пошкодженньгомілки.
9.Опануватиклінічні і рентгенологічні
методидіагностикипереломівпередплеснових кісток, плеснових кісток і
фаланг пальців.
10. Опанувати консервативні методи лікування і знати покази до оперативного
лікування кісток гомілки, передплеснових, плеснових кісток і фаланг
пальців.
IV. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ.
Основна література:
1. Методичні розробки кафедри. – Вінниця: Тезис, 2000.
2. Олекса А.П. Травматологія і ортопедія. – Київ: Вища школа, 1993. стор. 70-82, 215-243.
3. Скляренко Е.Т. Травматологія і ортопедія. – Київ: Здоров’я, 2005. стор. 92-109
4. Трубников В. Ф. Травматология и ортопедия.— Київ: Вища школа,1986. стор. 208-232
5. Юмашев Р. С. Травматология и ортопедия.—Москва: Медицина, 1983. стор. 279-299.
Додаткова література:
1. Корнилов Н.В. Травматология. – Санкт-Петербург: Гиппократ,2005. стор. 167-202.
2. Краснов А.Ф. Травматология. – Ростов-на-Дону: Феникс,1988. стр.369-379, 400-419.
3. Ключевський В.В. Скелетное вытяжение. – Ленінград: Медицина, 1991
4. Мюллер М. Руководство по внутреннему остеосинтезу.– Москва: Ad Marginem,1996.
5. Олекса А.П. Травматологія. – Львів: Афіша, 1996. стор. 265-299.
Завдання № 1.
Пошкодження внутрішнього виростка великогомілкової кістки що виник
при надмірній аддукціі, супроводжується:
а) пошкодженням бічних зв'язок колінного суглоба
б) пошкодженням хрестоподібних зв'язок
в) пошкодженням бічних і хрестоподібних зв'язок
г) пошкодженням зовнішньої малогомілкової зв'язки передньої хрестоподібної
зв'язки та внутрішнього меніска
д) пошкодженням бічних і хрестоподібних зв'язок меніска
Завдання № 2.
Пошкодження зовнішнього виростка великогомілкової кістки
що викликається надмірною абдукцією, супроводжуєтьсяся пошкодженням:
а) бічних зв'язок
б) бічних і хрестоподібних зв'язок
в) внутрішньої великогомілкової зв'язки передньої хрестоподібної зв'язки та
зовнішнього меніска
г) менісків
Завдання № 3.
Переломи міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки
супроводжуються розривом:
а) внутрішньої бічної зв'язки колінного суглоба
б) зовнішньої бічної зв'язки колінного суглоба
в) бічних і хрестоподібних зв'язок
г) задньої хрестоподібної зв'язки
д) передньої хрестоподібної зв'язки
Завдання №4.
Косі (гвинтоподібні) переломи кісток гомілки мають типове зміщення:
а) центрального відламка великогомілкової кістки, що змістився по довжині
розташовується дозовні та наперед, периферичний відламок зміщується назад та
ротуєтьсядозовні
б) центральний відламоквеликогомілкової кістки ротуєтьсядозовні, зміщується по
довжині і ширині ротуєтьсядозовні, периферичний відламок зміщується наперед
та ротуєтьсядозовні
в) центральний відламок зміщується по довжині, дозовні периферичний відламок
зміщується дозовні
г) правильно а) та б)
д) можливий будь-який з варіантів
Завдання № 5.
При гвинтоподібних переломах кісток гомілки із зміщенням відламків має
місце все перераховане, за виключенням:
а) типового зміщення відламків, їх нестійкості частого повторного зміщення в
гіпсовій пов'язці
б) складних анатомічних співвідношень відламків і неможливості утримати їх у
правильному положенні консервативними методами
в) гострих штикоподібних відламків, які нанизують на себе м'які тканини
(м'язи, сухожилки, апоневротичні чохли, окістя і так далі), що захльостують їх
довкола себе і таким чином створюють інтерпозицію
г) значно вираженого пошкодження м'яких тканин
д) частої відсутності інтерпозиції м'яких тканин
Завдання № 6.
Середній термін відновлення працездатності при переломах кісток гомілки
складає:
а) 2-3 місяці
б) 3-4 місяці
в) 4-5 місяців
г) 5-6 місяців
д) 6-8 місяців
Завдання № 7.
Симптомом, що дозволяє виявити навіть найменшу кількість рідини від 4мл
до 8 мл
в колінному суглобі, є:
а) симптом "балотування" надколінка
б) симптом переднього "висувного ящика"
в) симптом заднього "висувного ящика"
г) симптом переднього і заднього "висувного ящика"
д) симптом випинання
Завдання № 8.
При відхиленні гомілки від середньої лінії нижньої кінцівки у фронтальній
площині від 0° до 3° можна зробити висновок про те, що:
а) бічні зв'язки колінного суглоба цілі
б) хрестоподібні зв'язки збережені
в) частковий розрив бічних зв'язок
г) частковий розрив бічних зв'язок і хрестоподібних зв'язок
д) частковий розрив хрестоподібних зв'язок
Завдання № 9.
Техніка виконання симптому "балотування" надколінника полягає:
а) у стискуванні колінного суглоба
б) у стискуванні надпателлярного завороту лівої руки
в) у витискуванні кінчиків пальців на підколінок в передньо-задньому напрямку
г) у стискуванні надпателлярного завороту лівою рукою та натисканні кінчиками
пальців на надколінок у передньо-задньому напрямку
д) у перкусії надколінка
Завдання № 10.
При відхиленні гомілки у фронтальній площині від середньої лінії
досередини
на 3-5° діагностується:
а) повне пошкодження внутрішньої бічної зв'язки колінного суглоба
б) часткове пошкодження внутрішньої бічної зв'язки колінного суглоба
в) часткове пошкодження зовнішньої бічної зв'язки колінного суглоба
г) повний розрив зовнішньої бічної зв'язки колінного суглоба
д) частковий розрив хрестоподібних зв'язок
Завдання № 11.
Для гемартрозу гомілково-ступневого суглоба провідним симптомом є:
а) крововилив
б) біль
в) порушення функції кінцівки
г) накопичення крові в порожнині суглоба
д) розрив міжгомілкового синдесмозу
Завдання № 12.
За наявності перелому внутрішньої кісточки гомілки у верхній третині
рентгенограму виконують з метою виявлення:
а) перелома внутрішнього виростка великогомілкової кістки
б) перелома зовнішнього виростка великогомілковової кістки
у) перелома голівки малогомілкової кістки або її у верхній третині
г) правильно а) та б)
д) всі відповіді неправильні
Завдання № 13.
Розрив дельтовидної зв'язки найчастіше супроводжується:
а) розривом міжгомілкового синдесмозу
б) розривом зовнішніх зв'язок гомілковостопного суглоба
в) переломом кісток п'яти і таранної
г) переломом плеснових кісток
д) вивихом у шопаровому суглобі
Завдання № 14.
Ознаками перелому шийки таранної кістки є:
а) гострий біль в ділянці ахілова сухожилка, посилення болю при тильному
згинанні стопи, постукування в ділянці п'яти підсилює біль в зоні перелому,
перший палець стопи знаходиться в положенні підошовного згинання
б) збільшення рухливості в зчленуванні таранної п'яти
в) обмеження підошовного згинання і тильного розгинання у гомілковостопному
суглобі
г) різке зменшення аддукції та абдукції стопи
д) нормальний об'єм рухів в гомілковостопному суглобі
Завдання № 15.
Кут таранної п'яти в нормі складає:
а) 10-20°
б) 20-30°
в) 20-40°
г) 20-50°
д) 40-60°
Завдання № 16.
Ознаками перелому кістки п'яти є:
а) біль в ділянці кістки п'яти, сплощення зведення стопи, деформація
гомілковостопного суглоба, опущення верхівок кісточок з боку перелому кістки
п'яти
б) деформація гомілковостопного суглоба і зміщення внутрішньої кісточки
вгору
в) гемартроз гомілковостопного суглоба, сплощення внутрішнього зведення
стопи
г) біль в ділянці розташування кістки п'яти, відсутність деформації
гомілковостопного суглоба
Завдання №17.
При ізольованому переломі малогомілкової кістки відмічається:
а) абсолютне вкорочення гомілки
б) відсутність опірності нижньої кінцівки
в) деформація осі гомілки
г) локальна болючість
Завдання № 18.
При переломі зовнішнього виростка великогомілковової кістки мають місце
наступні симптоми:
а) гемартроз з вмістом синовиальной рідини
б) гемартроз з вмістом крапельок жиру
в) варусне відхилення гомілки
г) вальгусне відхилення гомілки
Завдання № 19.
Які зперерахованих симптомів можуть говорити про пошкодження меніска
колінного суглоба?
а) Байкова
б) долоні
в) турецької посадки
г) клацання
Завдання № 20.
Вкажіть симптом (симптоми), що говорить про пошкодження зовнішньої
бічної зв'язки колінного суглоба?
а) симптом переднього висувного ящика
б) симптом Байкова
в) надмірна зовнішня девіація гомілки
г) надмірна внутрішня девіація гомілки
Завдання № 21.
Про інтерпозицію м'яких тканин при переломі кісток гомілкисвідчить:
а) симптом умбілікації
б) патологічна рухомість в зоні пошкодження
в) відсутність крепітації відламків при первинному огляді
г) значний набряк м'яких тканин в зоні перелому
Завдання № 22.
До достовірних (абсолютних) ознак перелому відносять:
а) біль при осьовому навантаженні кінцівки
б) патологічна рухомість в зоні травми
в) відносне вкорочення кінцівки
г) крепітація кісткових відламків
Завдання № 23.
Що порушується при переломі надколінка:
а) активне згинання гомілки
б) активне розгинання гомілки
в) активна ротація гомілки
Завдання № 24.
Що відмічається при розриві внутрішньої бічної зв'язки колінного суглоба?
а) різкий біль в суглобі;
б) гомілка надмірно відхилена досередини
в) гомілка надмірно відхилена дозовні
Завдання № 25.
При розриві зовнішньої бічної зв'язки колінного суглоба:
а) виникає різкий біль в суглобі
б) гомілка надмірно відхилена дозовні
в) гомілка надмірно відхилена досередини
Завдання № 26.
При розриві передньої хрестоподібної зв'язки відбувається підвивих
гомілки:
а) наперед;
б) назад;
в) досередини
Завдання № 27.
Механізм виникнення перелому Мальгеня:
а) варусно-супінаційний
б) вальгусно-пронаційний
в) згинальний
Завдання № 28.
Яким з симптомів найчастіше вказує на перелом кістки п'яти?
а) біль
б) патологічна рухливість
в) позитивний симптом осьового навантаження.
Завдання № 29.
При розриві сухожилка чотирьохголового м'яза стегна відзначають:
Виберіть всі правильні відповіді
а) западіння в зоні розриву
б) порушення активного згинання гомілки
в) порушення активного розгинання гомілки
г) гемартроз
Завдання № 30.
Механізм виникнення перелому Дюпюітрена:
а) варусно-супінаційний
б) вальгусно-пронаційний
в) згинальний
Завдання № 31.
Що відзначають при розриві внутрішньої бічної зв'язки колінного суглоба?
а) різкий біль в суглобі
б) гомілка надмірно відхилена дозовні
в) гомілка надмірно відхилена досередини
Завдання № 32.
При розриві зовнішньої бічної зв'язки колінного суглоба:
а) виникає різкий біль в суглобі
б) гомілка надмірно відхилена дозовні
в) гомілка надмірно відхилена досередини
Завдання № 33.
При розриві передньої хрестоподібної зв'язки відбувається підвивих гомілки:
а) наперед;
б) назад;
в) дозовні
Завдання № 34.
Що відбувається при розриві ахілова сухожилка?
а) біль в ділянці травми
б) хворий не може стати навшпиньки
в) хворий насилу, але стає навшпиньки
V. ЗМІСТ НАВЧАННЯ
Суб'єктивне дослідження.
РОЗРИВИ МЕНІСКІВ КОЛІННОГО СУГЛОБА Лікування починають з
консервативних заходів: при синовіті або гемартрозі виконують пункцію з введенням
впорожнину суглоба після його спорожнення 20-25 мл 0,5-1% розчину новокаїну.
Накладають гіпсові лонгету або тутор на 2-3 тижні. Призначають ЛФК,
механофізіотерапію. Невеликі пошкодження меніска (надриви) можуть зростися без
залишкових порушень. Працездатність відновлюється через 4-5 нед. Повні розриви
менісків не зростаються і в подальшому настають повторні стиски. Блокаду суглоба
проводять під місцевим, а при нагоді - під загальним знеболенням. Для місцевої анестезії
в порожнину суглоба вводять 20-25 мл 2% розчину новокаїну. Додатково підшкірно
вводять 1 мл 1% розчину промедолу. Після знеболення (через 10-15 хв) блокаду
внутрішнього меніска проводять в положенні сидячи або лежачи шляхом згинання в
колінному і кульшовому суглобах до прямого кута, відведення і ротації гомілки спочатку
дозовні, потім досередини з подальшим її розгинанням. При стисках зовнішнього меніска
гомілку приводять, ротують досередини, потім дозовні, а потім розгинають. За відсутності
чітких даних про те, який меніск блокує суглоб, виконують тракцію за гомілку по довжині
з ротацією її досередини і дозовні. Накладають гіпсову пов'язку на 3-4 тижні. Зрідка
провести блокаду не вдається, і тоді удаються до оперативного лікування. Розриви
менісків підлягають оперативному лікуванню. Заздалегідь протягом 3-4 тижнів проводять
консервативне лікування, направлене на ліквідацію травматичного синовіту (спокій,
фізіотерапія). Операцію виконують під місцевим або загальним знеболенням. Хворий
лежить на спині із зігнутими під кутом 150-160° колінним і кульшовим суглобами. З цією
метою кінцівку укладають на подушку, підведену в підколінну ділянку. Кінцівку ротуют в
протилежну від пошкодженого меніска сторону. Розрізи шкіри, фасції, капсули проводять
в різних площинах, аби уникнути спаяния вказаних утворень в єдиний конгломерат при
формуванні післяопераційного рубця. Встановивши наявність і вигляд пошкодження
меніска, між переднім рогом меніска і суглобовою поверхнею великогомілкової кістки,
проводять тонкий загострений скальпель (або спеціальний меніскотом). Передню частину
меніска відсікають із залишенням верхівки переднього рогу в місці прикріплення
поперечної зв'язки. Виконують паракапсулярную резекцію передньої частини меніска.
Ділянку, що звільнилася, захоплюють зажимом і при потягуванні відсікають від капсули
спочатку в середньому відділі, потім, витягнувши наперед, до заднього рогу. Обов'язкова
ревізія суглоба (передньої хрестоподібної зв'язки, надколінкового жирового тіла,
надколінка, виростків суглобового хряща). Рану ушивають пошарово наглухо в злегка
зігнутому положенні кінцівки. У післяопераційному періоді імуннодефіцити кінцівки
гіпсовою пов'язкою (тутор, лонгета) протягом 1,5-2 тижні. Призначають ЛФК,
механофізіотерапію. Значний випіт, інколи виникаючий після операції, видаляють при
пункціях. Працездатність відновлюється через 6-8 тижній.
РОЗРИВИ ЗВ'ЯЗОК КОЛІННОГО СУГЛОБА Лікування . Виконують пункцію
колінного суглоба з подальшим введенням 20-30 мл 1%розчину новокаїну. При неповних
розривах зв'язок здійснюють іммобілізацію циркулярною гіпсовою пов'язкою на 6-8
тижнів від кінчиків пальців до сідничної складки в положенні згинання в колінному
суглобі під кутом 165-170°, а при пошкодженнях зв'язки надколінника в положенні
повного розгинання гомілки; призначають фізіотерапію (УВЧ через пов'язку з 3-4-го дня
після травми), ЛФК, ізометричні скорочення м'язів під пов'язкою (після стихання
больового синдрому). Показано дозоване навантаження в гіпсовій пов'язці через 1-
11/2тижні. Після зняття пов'язки проводять активну відновну терапію, ЛФК, массаж,
ритмічну гальванізацію м'язів. Працездатність відновлюється через 2,5-3 міс.При повних
розривах зв'язок показано оперативне лікування. Операцію виконують під загальним або
місцевим знеболенням. При розриві великогомілкової і малогомілкової колатеральних
зв'язок, зв'язки надколінка розтинають в проекції пошкодженої зв'язки. Якщо виявляється
порушення капсули суглоба, то здійснюють розтин і ревізію порожнини суглоба. У свіжих
випадках розірвану колатеральну зв'язку зшивають матрацними і вузловими швами,
зверху шви укріплюють прилеглими м'якими тканинами. При надривах волокон
колатеральних зв'язок, латеральні і медіальні зв'язоки надколінка, що підтримують, на
протязі (при надмірному перерозтяганні) удаються до їх гофрирування по напряму зверху
і знизу назустріч один одному переплітаючими швами типаКюнео разом з довколишніми
тканинами. Верхні і нижні стьобання зустрічаються на рівні суглобової щілини і
зв'язуються один з одним. При відриві від проксимального або дистального місця
прикріплення, зв'язку підшивають на колишнє місце і закріплюють черезкістково
(реінсерція). При відриві разом з кістковим фрагментом його фіксують до свого місця
черезкістковим швом або кістковим штифтом. Якщо під час ревізії суглоба виявлені
розриви менісків, то поступають згідно характеру пошкоджень. При пошкодженні
малогомілкового нерва у поєднанні з розривом колатеральної малогомілкової зв'язки
виконують його ревізію. Розірваний нерв зшивають. Свіжі розриви
передньоїхрестоподібної зв'язки відновлюють з медіального парапателлярного розрізу
Пайра. Широкими гачками зволікають краї рани, вивихуютьнадколінник, після чого
стають доступними огляду порожнина суглоба, хрестоподібні зв'язки, меніски. При
відриві хрестоподібної зв'язки з кістковою пластинкою її фіксують до попереднього місця
черезкістковимишвами або кістковим штифтом (реінсерція). При розривах зв'язок в
дистальних відділах також удаються до трансоссальной фіксації, лише в кістковому каналі
внутрішнього виростка великогомілкової кістки. Канали у виростках стегна і гомілки
формують з додаткових невеликих розрізів. При відриві проксимального кінця задньої
хрестоподібної зв'язки її відновлюють. Після зшивання пошкоджених колатеральних і
хрестоподібних зв'язок на кінцівку накладають циркулярну гіпсову пов'язку на 6-8
тижнів, від верхньої третини стегна до пальців та при згинанні в колінному суглобі під
кутом 170-165° в положенні повного розгинання гомілки, після відновлення власної
зв'язки надколінка. Подальша активна відновна терапія така ж, як і при неповних розривах
зв'язок, що лікуються консервативно. Працездатність відновлюється через 3,5-4 міс. При
застарілих розриваходнієї, двох і більше зв'язок, а також в деяких випадках при свіжих
розривах у спеціалізованих установах виконують різні пластичні відновні операції. Для
пластики використовують ауто- або аллофасції, ауто- або алосухожилки, синтетичні
тканини. Малогомілкову колатеральну зв'язку відновлюють по Едвардсу. Подовжнім
зовнішнім розрізом оголюють широку фасцію і сухожилок двоголового м'яза, враховуючи
що в цій зоні проходить малогомілковий нерв. З широкої фасції стегна формують клапоть
завдовжки 7-8 см, основа якого залишається на виростку стегна. Клапоть зшивають у
вигляді трубки. З сухожилка двоголового м'яза стегна формують клапоть такої ж довжини.
Оголюють місце прикріплення малогомілкової колатеральної зв'язки в ділянці
зовнішнього виростка стегна; у цій зоні роблять кістковий жолоб. Відрізок сухожилка
укріплюють в жолобі черезкістковими швами. Зшитий в трубку клапоть фасції
перевертають, вкладають в аналогічний жолоб голівки малогомілкової кістки, а також
укріплюють в ньому сухожилок і фасціальний клапоть. Відновлення великогомілкової
колатеральної зв'язки по Кемпбеллу не завжди вдається у зв'язку із слабо вираженою
широкою фасцією стегна в окремих осіб. Для аутопластики великогомілкової
колатеральної зв'язки використовують фасціальну стрічку з клубово-гомілкового тракту
завдовжки 20-25 см і шириною 3 см, з основою (ніжкою) на рівні зовнішнього виростка
стегна. Стрічку проводять через кістковий канал в дистальному епіметафізі стегна і,
повторюючи хід великогомілкової колатеральної зв'язки, фіксують в основі внутрішнього
виростка великогомілкової кістки. Для відновлення малогомілкової колатеральної зв'язки
викроєну з клубово-гомілкового тракту стрічку, повторюють хід зв'язки, черезкістково
фіксують в ділянці основ виростків стегна і гомілки. Для відновлення пошкоджень обох
колатеральних і хрестоподібних зв'язок викроюють два клаптізклубово-гомілкового
тракту. При точно встановленому пошкодженні лише зв'язкового апарату удаються до
закритої (без розтину капсули суглоба) алопластиці зв'язок.
ПЕРЕЛОМ ГОМІЛКИ - ГОРБИСТОСТІ ВЕЛИКОГОМІЛКОВОЇ
КІСТКИЛікування. При переломах без зміщення (і збереженнірозгинаннягомілки)
виконуєтьсяіммобілізаціягіпсовимтутором в положенні повного розгинання в колінному
суглобі на 4-5 тижнів.
Дозоване навантаження показане через 3-4 тижні, повнее - через 4-5 тижнів.
Працездатність відновлюється через 5-7 тижнів. Спортсменам слід утримуватися від
надмірних навантажень чотирьохголового м'яза протягом 5-7 міс. При переломах із
зміщенням (з порушенням розгинальної функції гомілки) показана відновна операція -
ушивання пошкодженого сухожилка і остеосинтез горбистості гвинтом, кортикальним
кістковим трансплантатом, внутрішньокістковими швами.
ПЕРЕЛОМ ГОМІЛКИ ДІАФІЗАРНИЙ При ізольованому переломі малогомілкової
кістки без зміщення, здійснюють іммобілізацію кінцівки гіпсовою пов'язкою. При
переломах в нижній третині накладають лонгетну пов'язку У-подібну, в середній третині -
циркулярну гіпсову пов'язку до середини стегна, у верхній третині - циркулярну пов'язку
до верхньої третини стегна. Термін фіксації 4 тижні, дозоване навантаження показане
через 2 тижні. Працездатність відновлюється через 6 тижнів. При переломах обох кісток
гомілки і ізольованих переломах великогомілкової кістки без зміщення, застосовують
іммобілізацію циркулярною гіпсовою пов'язкою з фіксацією колінного і
гомілковостопного суглобів. Терміни іммобілізації при переломах верхньої і середньої
третин 2 міс, нижній третині -3 міс. Дозоване навантаження при поперечному переломі
дозволяється через 1,5 місяці,прикосих - через 2 -3 міс. Працездатність відновлюється
через 3-4 міс. При подвійних переломах кісток гомілки без зміщення терміни іммобілізації
і непрацездатності збільшуються на 2 міс. У дітей при переломах обох кісток гомілки без
зміщення застосовують гіпсову пов'язку на 4-6 тижнів.
У хворих з вираженим набряком або при його наростанні, при косому або
гвинтоподібному переломі великогомілкової кістки гіпсову пов'язку накладати - не слідує,
їх лікують екстезійним методом. Після знеболення місце перелому (20-25 мл 2% розчину
новокаїну) і відповідної анестезії через кістку п'яти проводять спицю. Настандартній шині
кінцівки додається середнє фізіологічне положення. Витягнення здійснюють терміном на
5-6 тижнів вантажем 3-5 кг з протитягою. Потім кінцівку фіксують циркулярною гіпсовою
пов'язкою на 1 міс. При переломах із зміщенням обох кісток, або однієї великогомілкової
кістки показано одномоментне ручне вправлення відламків з подальшою іммобілізацією
гіпсовою пов'язкою, лікування екстензійним або оперативним методом. Ручна репозиція
застосовується у хворих з поперечною, зазубленою площиною перелому. Її виконують
негайно, до розвитку набряку кінцівки. У місце перелому, краще з передньої зовнішньої
поверхні гомілки, вводять 20 мл 2% розчину новокаїну. Анестезія ділянки перелому
малогомілкової кістки в таких випадках необов'язкова, оскільки є зв'язок обох переломів
по міжкістковій мембрані. Кінцівку згинають в колінному і кульшовому суглобах під
прямим кутом, помічники розтягують гомілку по довжині тракції за стопу разом з
дистальним фрагментом, і протитязі колінному суглобу і проксимальному відламоку;
хірург зіставляє центральний і периферичний відламки. Кінцівку фіксують циркулярною
гіпсовою пов'язкою з негайним рентгенологічним знімком, та подальшим положенням її
за допомогою м'якого валіка. Первинний вантаж 3-4 кг, у момент репозиції - 6-7 кг,
кінцевий вантаж - 4-5 кг. При подвійних переломах вантажі, які використовують при
зміщенні по довжині, зменшують зазвичай на 1-1,5 кг (через значне пошкодження м'яких
тканин). У багатьох хворих великогомілкова кістка має фізіологічноподібне викривлення,
тому для точнішого зіставлення відламків доводиться застосовувати бічну тягу манжета.
Тривалість витягнення 5-6 тижнів. Циркулярну гіпсову пов'язку накладають на 1 -2 міс, не
припиняючи витягу. Терміни іммобілізації, непрацездатності при подвійних переломах із
зміщенням подовжуються відповідно на 1- 2 міс. У дітей діафізарні переломи гомілки із
зміщенням лікують або шляхом одномоментної ручної репозиції при поперечної
площини перелому, або постійним витягненням протягом 3-4 тижні з подальшим
накладенням гіпсової пов'язки до верхньої третини стегна на 1,5-2 місз моменту перелому.
Показами до оперативного лікування є:
1) невдачі консервативних методів лікування;
2) при пошкодженнях магістральних судин і нервів;
3) при подвійних переломах із зміщенням на рівні проксимального перелому або
проміжного фрагмента;
4) при деяких видах відкритих переломів;
5) при переломах, що неправильно зростаються, неправильно зрощених і
незрощених. Знеболення загальне, перідуральна анестезія, внутрішньокісткова анестезія.
Хворого укладають на спину з підкладеноюпід гомілку подушкою церати. Роблять
напівовальний розріз м'яких тканин завдовжки 10-12 см на рівні перелому, дозовні на 2
см від гребеня великогомілкової кістки. Розтинають підшкірну клітковину з поверхневою
і власною фасціями гомілки, розкривають місце перелому. Виконують репозицію
кісткових відламків. При косій і гвинтоподібній лініях зламу виконують скріплення
гвинтами, прикриво-поперечній площині зламу застосовують компресуючі
пластини .Абипластина не викликала пролежнів, її слід укладати по
передньозовнішнійповерхні великогомілкової кістки. При поперечній або криво-
поперечній лінії зламу, подвійних переломах застосовують
внутрішньокістковийметалоостеосинтез. Вибирають металевий стержень відповідної
довжини і товщини з врахуванням розмірів кістки і діаметру кістковомозкового каналу.
Роблять додатковий розріз в ділянці горбистості великогомілкової кістки. Долотом
виконують перфорацію метафізу великогомілкової кісткиі проникають в
кістковомозковий канал. Фрагменти в зіставленому положенні утримують
кістковоутримувачем. Через перфоровану кістку антеградно в центральний і
периферичний відламки вводять штифт, який фіксує їх зазвичай в трьох точках: в
перфораційному отворі і кортикальному шарі, біля місця вигину на задній стінці
кістковомозкового каналу і в місці упору нижнього кінця стержня в передньозовнішню
стінку кістковомозкового каналу. Виконують контрольну рентгенограму. Зовні кістки
залишається кінець штифта (1 см) з отвором. Рану ушивають. При всіх видах остеосинтезу
обов'язкова додаткова іммобілізація гіпсовою пов'язкою. Виключення можуть скласти
переломи на рівні середньої третини гомілки при остеосинтезі цвяхами Кюнчера з
розсвердлюванням кістковомозкового каналу .
Терміни зрощення і відновлення працездатності при металоостеосинтезі
(стержнями, пластинами, гвинтами і ін.) практично не відрізняються від термінів при
лікуванні діафізарних переломів гомілки із зміщенням консервативними методами. Для
лікування переломів кісток гомілки із зміщенням, особливо відкритих, з розщавленням
м'яких тканин, наслідків переломів, ускладнених остеомієлітом, застосовують апарати для
зовнішнього компресійного і дистракційного остеосинтезу. Апарати накладають
закритим (без оголення відламків) і відкритим способом . При незрощеннях, ускладнених
остеомієлітом, з наявністю вільних секвестрів виконують одномоментнунекректомію і
відкритий компресійний остеосинтез. Остеосинтез апаратами дозволяє не лише
репонувати і утримувати відламки, але і раніше приступити до навантаження кінцівки,
рухів в сусідніх з пошкодженим сегментом суглобах, відносно швидко відновити
функцію. Дозоване навантаження показане через 4-5 тижнів, повне, - через 1-2 міс.
Працездатність відновлюється через 4-5 міс.
При переломах з косою площиною зламу (косі, гвинтоподібні, уламкові),
подвійних переломах із зміщенням на рівні дистального перелому, а також поперечних
(при розвинутому набряку) застосовують скелетне витягнення.
ПЕРЕЛОМИ ГОМІЛКИ- КІСТОЧОК (ДИСТАЛЬНОГО ЕПІМЕТАФІЗА) Переломи
без зміщення кісточок, передній або задній краї дистального епіметафіза великогомілкової
кістки лікують із застосуванням циркулярної гіпсової пов'язки від кінчиків пальців до
колінного суглоба. При вираженому набряку накладають лонгетну гіпсову пов'язку,
кінцівку кладукть у піднесене положення і після того, як зійде набряк , пов'язку
переводять в циркулярну (з обов'язковим рентгенологічним контролем). При ізольованих
переломах однієї кісточки іммобілізація на 4-5 тижнів, двох кісточок - 7-8 тижнів,
заднього або переднього краю великогомілкової кістки - 5-6 тижнів. Якщо пошкоджено
менше третини суглобової поверхні, 7-8 тижнів, якщо пошкоджено більше третини
суглобової поверхні, при поєднанні переломів кісточок і заднього або переднього краю
великогомілкової кістки - 2- 3міс. Стопу фіксують під прямим кутом при переломі
кісточок, в положенні легкого тильного згинання - при переломах заднього краю
дистального епіметафіза і в положенні легкого підошовного згинання - при переломах
переднього краю. Дозоване навантаження в гіпсовій пов'язці із стременом дозволяється
при переломі однієї кісточки через 2-3 тижні, двох кісточок - 5-6 тижнів, заднього або
переднього краю - через 3-4 тижні (якщо пошкоджено менше третини суглобової
поверхні) і 5-6 тижнів (якщо пошкоджено більше за третину суглобової поверхні).
Працездатність відновлюється через 7-9 тижнів при ізольованих переломах однієї
кісточки, 9-11 тижнів при переломах двох кісточок і 3 - 4при поєднанні переломів
кісточок і суглобового кінця великогомілкової кістки. Переломи кісточок із зміщенням
лікують шляхом одномоментної репозиції після надійного знеболення (введення 20 мл 2%
розчину новокаїну в ділянці перелому, в порожнину суглоба) з подальшою іммобілізацією
кінцівки гіпсовою пов'язкою до її зрощення і своєчасним призначенням
механофізіотерапії. При переломах медіальної кісточки із зміщенням відламків
вправлення здійснюють шляхом натиску на внутрішню кісточку від низу до верху і
спереду назад. Для фіксації застосовують лонгетну пов'язку У-подібну, що укріплюється
спочатку м'яким бинтом. У міру спадання набряку її підбинтовують з метою
попередження вторинного зміщення. Після спадання набряку (8-10днів), пов'язку
переводять в лонгетно-циркулярну до колінного суглоба і після твердіння укріплюють
стремено або каблучок. Через 2-3 тижні вирішують дозоване навантаження. Іммобілізація
триває 5-6 тижнів, відновлення працездатності через 1,5-2 міс. При переломах латеральної
кісточки із зміщенням, однією рукою охоплюють нижню третину гомілки з внутрішньої
сторони, іншою - п'яту ззовні і великим пальцем натискають на латеральну кісточку
всередину до відчуття упору. Іммобілізація гіпсовою пов'язкою У-подібною або
циркулярною на 5-6 тижнів. Дозоване навантаження дозволяється через 2 тижні.
Працездатність відновлюється через 2-2,5 міс. Репозицію відламків при пронаційно-
абдукційних переломах кісточок з підвивихом стопи дозовні виконують таким чином.
Помічник здійснює протитягу за гомілку кінцівки, зігнутої в колінному і кульшовому
суглобах до прямого кута. Хірург виконує тракцію по осі, декілька підсилюючи пронацію
і відведення стопи, потім максимально зрушує стопу досередини і супінує її.
Безпосереднім тиском на кісточки, удається наблизити їх до центральних відламків. Для
утримання стопи в правильному положенні під прямим кутом до подовжньої осі гомілки і
в середньому положенні між пронацією і супінацією накладають лонгетну пов'язку У-
подібної форми, яку фіксують м'яким бинтом. Після затвердіння пов'язки додатково
накладають задню гіпсову лонгету. Кінцівці протягом тижня надається піднесене
положення. У міру зменшення набряку лонгетну пов'язку укріплюють м'якими бинтами, а
після його спадання переводять в лонгетно-циркулярну з обов'язковим ретельним
формуванням зведення стопи і подальшим рентгенівським контролем. Тривалість
іммобілізації - 8-10 тижнів. Дозоване навантаження дозволяється у гіпсовій пов'язці із
стременом через 4-5 тижнів, повне - через 1-3міс. Працездатність відновлюється через 3-4
міс. Обов'язкове носіння супінатора цілий рік. Репозицію відламків при супинаційно-
аддукційних переломах кісточок виконують так само, як і при пронаційно-абдукційних
переломах, з тією лише різницею, що після витягнення стопи по довжині, супінації і
приведення її зрушують дозовні і пронують, встановлюючи стопу при накладенні пов'язки
в середнє положення. Іммобілізація гіпсовою пов'язкою, подальше лікування, терміни
навантаження, відновлення працездатності такі ж, як і при пронаційно-абдукційних
переломах.
Репозицію відламків при переломах кісточок і заднього краю дистального
епіметафіза великогомілкової кістки із зміщенням стопи назад виконують таким чином.
Хворий лежить на спині, нога зігнута під прямим кутом в кульшовому і колінному
суглобах. Хірург однією рукою охоплює п'яту ззаду, другою рукою - передній відділ
стопи з тильного боку; асистент фіксує гомілку. Здійснюють тракцію по довжині і
посилення підошовного згинання стопи, усувають бічні зміщення стопи, потім її виводять
з підошовного згинання в положення розгинання. При невдалому зіставленні фрагмента
заднього краю великогомілкової кістки можна застосувати закриту (підшкірну) репозицію
за допомогою шила. Тонке шило під місцевою анестезією вводять по зовнішньому краю
сухожилка п'яти у відламок, що змістився, і його зводять до упору в таранну кістку. Потім
шило просувають через відламок і виконують рентгенівський знімок. При хорошому
стоянні фрагмент фіксують спицями, проведеними поряд з шилом. Шило видаляють, кінці
спиць скушують і занурюють під шкіру. Зовнішню фіксацію здійснюють спочатку
гіпсовою лонгетою, від пальців до верхньої третини стегна. Після затвердіння на передню
поверхню нижньої третини гомілки і гомілковостопного суглоба поміщають ватно-
марлеву прокладку і лонгету переводять в циркулярну гіпсову пов'язку. Тривалість
іммобілізації 10-12 тижнів. Якщо для утримання відламків створювалася гіперкоррекція,
то через 5- тижнів після репозиції, стопу обережно переводять в середньофізіологічне
положення і знов фіксують циркулярною гіпсовою пов'язкою. Відновлення працездатності
через 3 - 4 міс.Репозицію відламків при переломах кісточок і переднього краю
дистального епіметафіза великогомілкової кістки із зміщенням стопи, наперед виконують
тракцію за стопу по довжині з підошовним згинанням її, і переміщенням назад після
усунення бічних зміщень. Гіпсова іммобілізація в положенні помірного підошовного
згинання спочатку передньою лонгетой, після затвердіння - циркулярною гіпсовою
пов'язкою на 9-11 тижнів. Через 5-6 тижнів, тобто після утворення первинної кісткової
спайки, стопа обережно, переводиться в середньофізіологічне положення і фіксується
циркулярною гіпсовою пов'язкою. Термін іммобілізації 4 міс, працездатність
відновлюється через 5 міс.
У хворих із складними переломами кісточок, вираженим зміщенням кісткових
фрагментів, важкими пошкодженнями довколишніх м'яких тканин, при невдалій
одномоментній репозиції або неможливості утримання репонованих відламків, а також у
випадках застарілих пошкоджень застосовують скелетний витяг за кістку п'яти з
додатковою тягою за спиці, проведені через кісткові фрагменти, що змістилися. Крім того,
останніми роками при подібних пошкодженнях успішно застосовують
черезкістковідистракційні апарати в комбінації із спицями з упором. Оперативне
лікцування показано при:
1) невдалій закритій репозиції або явних ознаках інтерпозиції м'яких тканин;
2) повних розривах зв'язкового апарату (дистального міжгомілкового синдесмозу,
дельтовидної зв'язки;
3) переломах переднього або заднього краю дистального епіметафіза
великогомілкової кістки із зміщенням, що включають третину і більше суглобової
поверхні;
4) неодноразових вторинних зміщень відламків і стопи;
5) застарілих, неправильно зрощених і незрощених переломах.
Завдання № 1.
Літняжінка при падінніотримала травму правого колінногосуглоба. У
травматологічний пункт звернулася через 2 дніпіслятравми. Непокоятьболі в
колінномусуглобі. Об'єктивно: правийколіннийсуглобзбільшений в об'ємі,
контурийогозгладжені. При пальпації в суглобівизначаєтьсярідина, надколінокбалотує
при натисканні. Рухи правого колінногосуглобаобмеженітаболючі. Нога знаходиться в
напівзігнутому положенні.
1) Ваш діагноз?
2) Які додаткові дослідження необхідно виконати?
3) Яка тактика лікування?
Завдання № 2.
Металева деталь, що впала з верстата, ударила робітника по зовнішньому краю
правої стопи. Потерпілий звернувся в травматологічний пункт. При огляді: припухлість і
синець в ділянці тилу стопи. Пальпація основи V плеснової кістки різко болюча. При
потягуванні за V палець і при навантаженні по осі, біль в місці травми значно
посилюються.
1) Ваш діагноз?
2) Які додаткові дослідження необхідно виконати?
3) Яка тактика лікування?
Завдання № 3.
Молодий чоловік отримав травму на тренуванні по вільній боротьбі. Партнер
придавив йому випрямлений правий колінний суглоб своїм тілом. Удар припав на
внутрішню бічну сторону суглоба. Потерпілий через добу звернувся в травматологічний
пункт із скаргами на болі в області травми і нестійкість в колінному суглобі при ходьбі.
Об'єктивно: правий колінний суглоб набряклий, контури його згладжені, з внутрішньої
сторони видно синець, пальпація внутрішнього виростка стегна болюча. При випрямленій
в колінному суглобі нозі, надмірне відхилення гомілки дозовні і об'єм зовнішньої її
ротації значно збільшений. Згинання і розгинання в колінному суглобі не обмежені.
1) Ваш діагноз?
2) Які додаткові дослідження необхідно виконати?
3) Яка тактика лікування?
Завдання № 4.
На змаганнях по боротьбі у молодого чоловіка сталося різке «перерозгинання» в
колінному суглобі. В результаті в колінному суглобі щось хруснуло і з'явився сильний
біль. Потерпілий по допомогу не звертався, бинтував колінний суглоб еластичним бинтом.
Через 5 днів звернувся в травматологічне відділення лікарні. Непокоїть нестійкість в
лівому колінному суглобі при ходьбі. Утруднений підйом по сходах. Пацієнт не може
присісти на лівій нозі. Огляд лівого колінного суглоба виявив надмірну рухливість
гомілки при висуненні її наперед по відношенню до стегна (симптом «переднього
висувного ящика»). Нога при цьому була зігнута під прямим кутом в колінному суглобі і
розслаблена. На рентгенограмі перелом не виявлений.
1) Ваш діагноз?
2) Яка тактика лікування?
Завдання № 5.
Натирач, натираючи підлогу щіткою, одітою па праву ногу, різко обернувся
корпусом при фіксованій гомілці. Після цього відчув різкий біль в правому колінному
суглобі. Звернувся в травматологічний пункт. Непокоять болі в колінному суглобі, що
посилюються при ходьбі зі сходів. При огляді правий колінний суглоб набряклий,
гемартроз. Повне розгинання колінного суглоба неможливе, оскільки в глибині його
з'являються болі. При пальпації суглоба зявляється локальна болючість на рівні
суглобової щілини між зв'язкою надколінка і внутрішньою бічною зв'язкою колінного
суглоба. При згинально-розгинальних рухах в пошкодженому суглобі чути клацаючий
звук. На рентгенограмі колінного суглоба кісткових пошкоджень немає.
1) Ваш діагноз?
2) Яка тактика лікування?
Завдання № 6.
Студенти вивантажували із автомашини бетонні блоки для фундаменту. Один блок
впав з машини і ударив студента, що близько стояв, по лівій нозі. В результаті травми в
нижній третині гомілки утворилася рана з інтенсивною кровотечею. Товариші надали
потерпілому першу допомогу: наклали вище рани товсту повстяну вірьовку. Кровотеча
зупинилася. Доставлений в травматологічне відділення лікарні. За період транспортування
(5 год.) джгут не перекладався. При огляді на передньовнутрішній поверхні нижньої
третини лівої гомілки рвана рана розміром 4 х 8 см, в глибині рани видно кісткові
відламки великогомілкової кістки. Нижче імпровізованого джгута кінцівка бліда,
чутливість в ній не визначається. Після зняття вірьовки на її місці залишився глибокий
роздавлюючий слід, кровотечі з рани і пульсації периферичних артерій немає. Легкий
масаж гомілки і стопи нічого не змінив.
1) Який діагноз?
2) Ваша тактика лікування?
Завдання № 7.
Молодий чоловік впав з висоти 2 м. Основний удар припав на ліву п'яту.
Доставлений в травматологічне відділення лікарні. Об'єктивно: ліва п'ята уплощена,
розширена і набрякла. Під внутрішньоюкісточкою синець. Подовжнє зведення стопи
уплощене. Навантаження на п'яту неможливе через сильний біль. Пальпація п'яти болюча.
Скорочення м'язів гомілки викликає посилення болю в п'яті. При огляді ззаду обох стоп
видно, що на пошкодженій стороні кісточки стоять нижче, а вісь кістки п'яти нахилена
всередину. Активне приведення і відведення, пронація і супінація відсутні.
1) Ваш діагноз?
2) Які додаткові дослідження необхідно виконати?
3) Яка тактика лікування?
Завдання № 8.
Робітникові 28 років на праву гомілку впала металева балка. Протягом 1 год з
моменту травми доставлений в травматологічне відділення лікарні в стані середньої
важкості. На передньовнутрішній поверхні верхньої третини правої гомілки є рана
розміром 10 х 3 см. Відмічається виражена деформація та вкорочення гомілки. При спробі
перекласти пошкоджену ногу, гомілка згинається в місці пошкодження (патологічна
рухомість).
1) Ваш діагноз?
2) Яка тактика лікування?
Завдання № 9.
Жінка 47 років впала зі сходів на випрямлену в колінному суглобі праву ногу.
Максимальне осьове навантаження припало на колінний суглоб. В результаті травми
з'явилися сильні болі в ділянці правого колінного суглоба. Потерпіла доставлена в
травматологічне відділення лікарні. У верхній третині правої гомілки є розлита гематома,
визначається гемартроз. Контури колінного суглоба згладжені, суглоб збільшений в об'ємі
і деформований. Гомілка відхилена дозовні (вальусне положення). При пальпації суглоба
визначається різка болючість в ділянці зовнішнього виростка і балотування надколінка.
Активні рухи в колінному суглобі різко обмежені і болючі. Хвора не може самостійно
підняти випрямлену ногу. З'явилася бічна рухливість гомілки. При легкому постукуванні
по п'яті, біль різко посилюються в місці травми.
1) Ваш діагноз?
2) Які додаткові дослідження необхідно виконати?
3) Яка тактика лікування?
Завдання № 10.
Жінка підвернула ліву стопу всередину. В результаті цієї травми з'явилися сильні
болі в ділянці гомілковостопного суглоба. Звернулася в травматологічний пункт.
Непокоїть біль в ділянці зовнішньої кісточки при ходьбі. Потерпіла не може твердо стати
на хвору ногу. При огляді лівого гомілковостопного суглоба ділянка зовнішньої кісточки
набрякла, болюча при пальпації. Рухи в гомілковостопному суглобі обмежені і болючі.
1) Ваш діагноз?
2) Які додаткові дослідження необхідно виконати?
3) Яка тактика лікування?
Завдання № 11.
Дівчина швидко йшла до автобусної зупинки. Високий каблук попав в щілину, і
права стопа підвернулася всередину. З'явився біль в ділянці зовнішньої кісточки.
Потерпіла звернулася в травматологічний пункт. При огляді правого гомілковостопного
суглоба визначається припухлість по зовнішній поверхні стопи і нижче за зовнішню
кісточку. Визначається болючість при пальпації. Рухи в гомілковостопному суглобі
збережені в повному об'ємі, болючі. Пальпація зовнішньої кісточки безболісна.
1) Ваш діагноз?
2) Які додаткові дослідження необхідно виконати?
3) Яка тактика лікування?