ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3

Еволюція європейського соціалістичного руху від радикальних до поміркованих форм і легальної

парламентської діяльності. Зі швидким розвитком виробництва ситуація в робітничому середовищі
змінювалася. Велика кількість трудящих поліпшила своє матеріальне стано- вище. У робітничих
верствах з'явилася тенденція відмови від радикальних методів у політичній боротьбі. У праці
«Умови можливості соціалізму та завдания "соціал-демокра ти» (1899 р.) Едуард Бернштейн довів,
що більшість передбачень, зроблених К. Марксом щодо капіталізму, виявилися хибними. Зокрема,
розвиток капіталізму призводив не лише до збагачення капіталістів, а й до поліпшен на
матеріального становища робітників, розвитку середнього класу. Карл Каутський відомий як
головний ідеолог центризму в марксист- ському робітничому русі. Він намагався дистанціюватися
як від «лівих» радикалів-революціонерів, так і від «правого» напряму, представленого
прихильниками Е. Бернштейна. У своїх роботах К. Каутський значну увагу приділяв аналізу
протиріч капіталістичного суспільства, які мали призвести цей суспільний лад до краху. Він вважав,
що умовою прове- дення соціалістичних перетворень мало бути оволодіння пролетаріатом
політичною владою шляхом парламентських виборів. Володимир Ленін і російські радикальні
революціонери (більшовики) вели активну боротьбу за надання діяльності європейських соціал-
демократичних партій «більшої революційності».