Практичне заняття

Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної

парламентської діяльності
2. На думку К. Каутського, «використання державного апарату для задоволення потреб експлуатуючого
класу вже не складає сутності держави та не перебуває з нею в нерозривному зв’язку. Навпаки,
демократична держава за її тенденціями спрямована на те, щоб бути не органом меншості, а органом
більшості населення, тобто трудящих класів». У чому полягає еволюція поглядів на державу К.
Каутського порівняно з уявленнями про неї засновників марксизму?

Еволюція поглядів К. Каутського на державу:

1. Відхід від ортодоксального марксизму: Каутський визнав, що держава не завжди слугує лише інтересам
панівного класу, а може еволюціонувати в більш демократичний орган, що представляє більшість
населення.

2. Підтримка реформ: Він вважав, що соціалістична революція неминуча, але може відбутися не раптово, а
через поступове реформування капіталістичної системи.

3. Критика ревізіонізму: Каутський відкидав ідеї Бернштейна про мирне переростання капіталізму в
соціалізм, стверджуючи, що класова боротьба залишається ключовим фактором.

4. Вплив на соціал-демократію: Погляди Каутського на державу і революцію мали значний вплив на

розвиток соціал-демократичного руху на початку XX століття.

5. Відмінність від Леніна: На відміну від Леніна, Каутський не вірив у можливість соціалістичної революції в
одній країні, вважаючи, що вона має відбутися на міжнародному рівні.

3. «Демократія, — вважав К. Каутський, — створює можливість знищити демократичним шляхом…

коріння політичної влади великих експлуататорів. Зі знаряддя придушення експлуатованих вона починає
перетворюватися на засіб їх звільнення…». У чому сутність нового розуміння демократії К. Каутським?
Що воно могло змінити в тактиці соціал-демократів?

Сутність нового розуміння демократії К. Каутським:

1. Демократія як інструмент: Каутський вважав, що демократія не є кінцевою метою, а інструментом, за

допомогою якого пролетаріат може здобути владу та звільнитися від експлуатації.

2. Поступовий перехід: Він відкидав ідею про раптову революцію, стверджуючи, що соціалізм має бути
досягнутий через поступові демократичні реформи.

3. Розширення демократії: Каутський виступав за розширення демократичних прав і свобод, включаючи

право голосу для жінок, пропорційне представництво в парламенті та соціальні гарантії для трудящих.

4. Вплив на тактику соціал-демократів: Нове розуміння демократії Каутським призвело до зміни тактики
соціал-демократичних партій. Вони стали більше зосереджуватися на парламентській боротьбі,
профспілковому русі та соціальних реформах, а не на революції.

Можливі зміни в тактиці соціал-демократів:

1. Більша участь у парламентській діяльності: Соціал-демократи могли б активніше брати участь у виборах і
формувати уряди, щоб просувати свої реформи.

2. Співпраця з іншими партіями: Вони могли б співпрацювати з іншими прогресивними партіями для
досягнення спільних цілей.
3. Акцент на соціальних реформах: Соціал-демократи могли б зосередитися на покращенні життя трудящих
за допомогою таких реформ, як 8-годинний робочий день, мінімальна зарплата та соціальне страхування.

4. Відмова від революційних методів: Вони могли б остаточно відмовитися від ідеї про насильницьку
революцію як способу досягнення соціалізму.

4. «Усі результати досліджень Маркса та Енгельса, — вважав Е. Бернштейн, — можуть зберегти свою
достовірність, якщо їх не зуміють спростувати нові наукові дослідження, оскільки ані марксизм, ані будь-
яка інша система поглядів не може володіти абсолютною істиною». Яким є ваше ставлення до цього
твердження? Чи погоджуєтеся ви з ним? Поясніть свою точку зору.

Моя думка щодо твердження Е. Бернштейна:

Я частково погоджуюся з твердженням Бернштейна.

З одного боку:

 Маркс і Енгельс провели глибокий аналіз капіталізму, який залишається актуальним досі.
 Їхні дослідження висвітлили багато фундаментальних закономірностей розвитку суспільства.
 Їхні ідеї про класову боротьбу, експлуатацію, відчуження праці та історичну місію пролетаріату мали
значний вплив на світовий розвиток.

З іншого боку:

 Деякі положення теорії Маркса і Енгельса не підтвердилися практикою.

 Світ значно змінився з часів Маркса і Енгельса, тому деякі їхні ідеї потребують переосмислення.
 Необхідно враховувати нові наукові дослідження та знання, щоб оновлювати та розвивати теорію.

Тому я вважаю, що:

 Результати досліджень Маркса і Енгельса мають цінність, але їх не можна сприймати як догму.
 Необхідно критично переосмислювати їхню спадщину з урахуванням нових реалій.
 Важливо розвивати марксистську теорію, щоб вона відповідала сучасним викликам.
 В цілому, я вважаю, що твердження Бернштейна є слушним, але потребує уточнення.