МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА

ФАКУЛЬТЕТ ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНИХ, ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВА КНИГИ

РЕФЕРАТ
З дисципліни «Історія та культура України»
на тему:
ГЕТЬМАНЩИНА ПІСЛЯ ПОЛТАВСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Виконав:
Студент 1 курсу, групи ЗДЗ-1
Спеціальності “Графічний дизайн”
Фефілов В.В.

Науковий керівник:
доцент
Олійник М. А.

Львів
2023
 ЗМІСТ
ВСТУП
3

РОЗДІЛ І. ФОРМУВАННЯ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

4
1.1. Коротка історія створення Другої Речі Посполитої.
5
1.2. Основні політичні та соціальні події того часу.
6

РОЗДІЛ ІІ. СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС УТВОРЕННЯ ДРУГОЇ РЕЧІ

ПОСПОЛИТОЇ
8
2.1. Оповідь про політичні та соціальні зміни на українських землях.
9
2.2. Взаємодія з місцевим населенням.
11

РОЗДІЛ ІІІ. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

13
3.1. Опис кордонів та територій, які входили до складу Другої Речі Посполитої.
14
3.2. Адміністративний устрій та самоврядування на українських землях.
15

РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІКА ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ДРУГІЙ

РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ
16
4.1. Економічний розвиток та особливості господарювання.
17
4.2. Культурні та освітні зміни.
19

РОЗДІЛ V. ВЗАЄМИНИ ІЗ СУСІДНІМИ КРАЇНАМИ 20

5.1. Дипломатичні відносини.
21
5.2. Конфлікти та співпраця.
22

ВИСНОВОК
23

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

24
 ВСТУП

У період між двома світовими війнами існувала складна історична сцена, на якій
розгорталася події, які залишили глибокий слід у колективної свідомості українського
народу. Українські землі, після завершення Першої світової війни, опинилися у складі
Другої Речі Посполитої. Цей період історії сповнений політичних, економічних та
соціокультурних трансформацій, які суттєво визначили подальший розвиток регіону.
Мета даного дослідження полягає у ретроспективному аналізі та вивченні
ключових аспектів життя та розвитку українських земель у складі Другої Речі
Посполитої протягом періоду 1920-1939 років. Дослідження спрямоване на розкриття
політичних, економічних, культурних та соціальних аспектів цього періоду, розуміння
впливу цих процесів на національну ідентичність та долю українського народу.
У світлі сучасних подій і розвитку суспільства, аналіз історії України у
міжвоєнний період може надати необхідний контекст для розуміння сучасної динаміки
в регіоні та формування важливих уроків для майбутнього.
 РОЗДІЛ І. ФОРМУВАННЯ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

Формування Другої Речі Посполитої включало в себе ряд важливих історичних етапів:
1. Після Першої світової війни (1918-1919):
 Завершення Першої світової війни: Після закінчення війни і падіння Австро-
Угорщини та Російської імперії на території Східної та Центральної Європи
виник великий політичний та територіальний вакуум.
 Утворення незалежних держав: На цій поствоєнній карті з'явилися нові
незалежні держави, включаючи Польщу та Україну.
2. Варшавське воєводство (1919-1921):
 Польсько-українська війна: Ключовою подією в цьому періоді була війна між
Польщею і Україною, в результаті якої Польща здобула контроль над часткою
українських земель.
 Варшавське воєводство: Утворення Варшавського воєводства, яке включало в
себе частину українських територій.
3. Ратифікація Ризького миру (1921):
 Ризький мир: У 1921 році Польща та Українська Народна Республіка підписали
Ризький мир, визнавши мирне кордонування територій між ними.
4. Утворення Другої Речі Посполитої (1921):
 Формування політичної системи: Після підписання Ризького миру було офіційно
утворено Другу Річ Посполиту, що об'єднувала Польщу, Західну Україну та
Західну Білорусь.
 Столиця та адміністративний устрій: Варшава стала столицею нової держави, а
адміністративний устрій був переглянутий для включення різних етнічних груп.
5. Етап після утворення (1921-1939):
 Діяльність міжнаціональних конференцій: Різні конференції і наради в цей
період намагалися вирішити питання етнічних меншин, автономії та інших
спростувань між національностями.
 Економічний та культурний розвиток: Друга Річ Посполита зазнала
економічного та культурного розвитку, проте ряд проблем і суперечок залишався,
зокрема щодо меншин та прав етнічних груп.
 Це лише загальний огляд формування Другої Речі Посполитої. При детальному
дослідженні можна розглянути багато інших аспектів, таких як політика, соціальні
зміни, взаємовідносини з сусідніми країнами та інші важливі аспекти цього періоду
історії.

1.1. Коротка історія створення Другої Речі Посполитої

Історія створення Другої Речі Посполитої пов'язана з подіями після Першої
світової війни, коли в Центральній та Східній Європі виникла нова політична карта.
Після закінчення Першої світової війни та розпаду австро-угорської та
російської імперій, на території Східної та Центральної Європи з'явилося численне
спроби створити нові держави. Виникла ситуація етнічних, політичних та
територіальних суперечок.
Однією з ключових подій стала Польсько-українська війна, яка тривала в 1919–
1921 роках. У результаті цього конфлікту та підписання Ризького миру в 1921 році
було вирішено питання кордонів між Польщею та Українською Народною
Республікою.
Після підписання Ризького миру формально утворилася Друга Річ Посполита,
що об'єднала Польщу, Західну Україну та Західну Білорусь. Столицею нової держави
стала Варшава. Проте, це об'єднання було далеко від ідеального, і наступні десятиліття
призначилися напруженими відносинами, конфліктами та соціальними труднощами,
які урешті призвели до поділу територій під час Другої світової війни.
 1.2. Основні політичні та соціальні події того часу
Основні політичні та соціальні події в період формування Другої Речі
Посполитої (1920-1939) включали в себе ряд важливих випробувань та змін, які
вплинули на подальший хід історії регіону:

1. Політичні події:
A. Польсько-українська війна (1918-1919) та Ризький мир (1921):
 Війна між Польщею та Україною за контроль над територіями.
 Підписання Ризького миру 1921 року, який визначив кордони між обома
країнами та визнав незалежність Української Народної Республіки.
B. Формування Другої Речі Посполитої (1921):
 Утворення об'єднаної держави, яка включала Польщу, Західну Україну та
Західну Білорусь.
 Визначення адміністративно-територіальних одиниць та столиці (Варшава).
C. Міжнаціональні конференції та спроби розв'язання конфліктів:
 Кілька міжнаціональних конференцій намагалася вирішити питання прав
меншин, автономії та інших спростувань між різними етнічними групами.
D. Політичні та економічні труднощі:
 Проблеми управління мультиетнічною державою та конфлікти між різними
національними групами.
 Економічні труднощі, пов'язані з наслідками війни та розбудовою нового
політичного устрою.
2. Соціальні події:
A. Етнічні та культурні відмінності:
 Населення Другої Речі Посполитої складалося з різних етнічних груп, що
призвело до виникнення етнічних конфліктів та соціальних непорозумінь.

B. Спроби регулювання меншин та автономії:

 Ряд законів і реформ було спрямовано на регулювання прав та статусу
національних меншин на території держави.
 C. Культурний та освітній розвиток:
 Зусилля з розвитку культури та освіти, спрямовані на збереження та підтримку
різних культурних традицій.
D. Економічні труднощі та безробіття:
 Наслідки війни та розбудова нової економіки призвели до соціальних проблем,
таких як безробіття та зниження життєвого рівня.
Ці політичні та соціальні аспекти сформували складний контекст для розвитку
Другої Речі Посполитої та визначили подальший хід історії регіону до початку Другої
світової війни.
 РОЗДІЛ ІІ. СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС УТВОРЕННЯ ДРУГОЇ РЕЧІ
ПОСПОЛИТОЇ

Ситуація в Україні під час утворення Другої Речі Посполитої (1920-1939) була
важкою і складною, визначеною політичними, етнічними та соціальними
перетвореннями в регіоні.
Основні аспекти включають:
1. Польсько-українська війна (1918-1919):
 Війна між Польщею та Західною Україною (Галичиною) за контроль над
територіями.
 Великий втрати та руйнування на українських землях.
2. Ризький мир (1921):
 Підписання Ризького миру призвело до розділу Західної України між Польщею
та Українською Народною Республікою.
 Частина галицької території потрапила під контроль Польщі.
3. Адміністративні зміни:
 Формування Варшавського воєводства, яке включало у себе частину
західноукраїнських земель.
 Введення нового адміністративного устрою, що стосувався галузей влади, освіти
та самоврядування.
4. Міжнаціональні конфлікти:
 Складне співіснування різних етнічних груп на одній території.
 Конфлікти між українцями та польським населенням, а також із самим
польським урядом.
5. Політика полонізації та обмеження прав меншин:
 Політика полонізації, спрямована на зміну етнічного складу населення та
підтримку польської культури.
 Обмеження прав національних меншин в галузі освіти, мови та культури.
6. Активність національних рухів:
 Спротив українських націоналістів та формування різних політичних та
культурних організацій.
  Спроби створення автономії для українців, що ворушили польську владу.
7. Економічні труднощі:
 Економічні труднощі, пов'язані зі збитками від війни та невизначеністю нової
політичної ситуації.
 Зростання безробіття та погіршення умов життя населення.
В цілому, ситуація в Україні під час утворення Другої Речі Посполитої була
напруженою і конфліктною, з великими викликами для міжетнічних відносин і
політичної стабільності в регіоні.

2.1. Оповідь про політичні та соціальні зміни на українських землях

Ті роки між двома світовими війнами, що охоплюють період від 1920 до 1939 року,
стали свідком значущих політичних та соціальних трансформацій на українських
землях. Цей період визначався геополітичними змінами, змаганням інтересів сусідніх
держав, а також стрімкими змінами у суспільстві.
Політичні Зміни:
1. Ризький мир та кордони України:
 Після Польсько-української війни 1918-1919 років, Ризький мир 1921 року
визначив нові кордони між Польщею та Українською Народною Республікою.
 Західна Україна потрапила під контроль Польщі, що визначило політичний
ландшафт регіону.
2. Полонізація та політика Польщі:
 Влада Польщі активно впроваджувала полонізацію, спрямовану на зміну
етнічного складу та пригнічення української культури.
 Обмеження прав національних меншин та акції з перетворення соціальної
структури.

3. Політичні рухи та опозиція:

 На українських землях виникали різні політичні рухи, від регіональних
автономістичних організацій до націоналістичних груп.
 Зростання опозиційного настрою та суспільного протесту.
 Соціальні Зміни:
1. Етнічна диверсифікація та конфлікти:
 Зміна етнічного складу внаслідок полонізації та нових кордонів призвела до
етнічних конфліктів та напруги в суспільстві.
 Змішання культур та взаємне непорозуміння між різними етнічними групами.
2. Зміни в освіті та культурі:
 Політика полонізації вплинула на систему освіти, змушуючи українців
переходити на польську мову.
 Збереження та захист української культурної спадщини через таємні організації
та підпільні видання.
3. Економічні виклики:
 Економічні труднощі внаслідок наслідків війни та політичної нестабільності.
 Зростання безробіття та погіршення умов життя населення.
4. Національний рух та самовизначення:
 Зростання національної самосвідомості та бажання захищати права та
ідентичність.
 Виникнення різних національних рухів та організацій, що працювали на благо
українського народу.
Цей період в історії українських земель був часом випробувань та змін, де політичні
рішення формували соціальний ландшафт, а суспільство виявляло свою силу та
вольовий опір.
 2.2. Взаємодія з місцевим населенням

Взаємодія з місцевим населенням в період формування Другої Речі Посполитої

(1920-1939) на українських землях була напруженою та визначалася політичними та
етнічними конфліктами. Важливо розглядати це питання в контексті політичних
рішень, які визначали той період і викликали значущі соціокультурні зміни.
Політичні аспекти взаємодії:
1. Полонізація та обмеження прав національних меншин:
 Політика полонізації, проведена польською владою, спрямовувалася на активне
змінення етнічного складу та відсутність підтримки української культури.
 Обмеження прав національних меншин, включаючи українців, у галузі освіти,
мови та культури, призводило до невдоволення серед місцевого населення.
2. Міжетнічні конфлікти:
 Зміна кордонів та перерозподіл етнічних груп сприяли напруженим відносинам
між українцями та польським населенням.
 Етнічні конфлікти часто виявлялися у суспільних сферах, включаючи освіту,
роботу та політичні структури.
Соціокультурні аспекти взаємодії:
1. Збереження культурної ідентичності:
 Незважаючи на політичний тиск, місцеве населення намагалося зберегти свою
культурну ідентичність.
 Таємні організації та підпільні видання стали засобами збереження української
мови, традицій та історії.
2. Народна самоорганізація:
 Українське населення виявляло активність у створенні різноманітних організацій
та груп для захисту своїх прав та інтересів.
 Співтовариства формували національні рухи, що виступали за автономію та
права українців.
3. Культурний інтернаціоналізм:
  Наприклад, у великих містах, де проживало багато етнічних груп, спостерігався
культурний інтернаціоналізм, який дозволяв різним етнічним групам
обмінюватися культурним досвідом.
Взаємодія з місцевим населенням у той період була складною і часто визначалася
політичним контекстом, проте вона також відображала вольовий опір та бажання
зберегти свою культурну ідентичність.
 РОЗДІЛ ІІІ. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

Українські землі в складі Другої Речі Посполитої перебували в складній

історичній ситуації, що визначалася політичними, соціальними та етнічними
викликами періоду між двома світовими війнами (1920-1939).
Основні аспекти цього періоду включають:
1. Післямовний порядок та Ризький мир (1921):
 Після закінчення Першої світової війни визначився новий політичний порядок у
Центральній та Східній Європі.
 Ризький мир, укладений у 1921 році, визначив кордони між Польщею, Україною
та іншими країнами.
2. Формування Другої Речі Посполитої:
 Друга Річ Посполита була створена внаслідок підписання Ризького миру і
об'єднала Польщу, Західну Україну та Західну Білорусь.
 Столицею держави залишилася Варшава.
3. Політичні аспекти:
 Українські землі, що потрапили під контроль Польщі, стали об'єктом полонізації
та політики асиміляції.
 Українці та представники інших національностей стикалися з обмеженнями в
правах і обов'язковою полонізацією.
4. Етнічні та соціальні конфлікти:
 На території Другої Речі Посполитої ескудувалося численне етнічне
різноманіття, що призводило до конфліктів та напружених відносин між різними
національними групами.
5. Організація та активність національних рухів:
 На території Західної України та інших українських земель виникали
різноманітні національні рухи та організації, що ставили своєю метою захист
прав та інтересів українців.
6. Економічні аспекти:
 Економіка регіону зазнала впливу руйнівного впливу Першої світової війни та
подальших політичних нестабільностей.
  Спроби відновлення економіки та розвиток соціально-економічної сфери
супроводжувалися численними труднощами.
Загальна картина взаємодії з місцевим населенням на українських землях в складі
Другої Речі Посполитої визначалася політичним контекстом, етнічним розмаїттям та
взаєминами між різними національними групами, ставши важливим етапом в історії
регіону.

3.1. Опис кордонів та територій, які входили до складу Другої Речі Посполитої

Друга Річ Посполита, сформована після Ризького миру 1921 року, охоплювала різні
території, що раніше належали до різних країн та стали частиною складного
політичного конструкту в Центральній та Східній Європі.
Ця держава включала наступні території:
 Польща: Основна частина території Другої Речі Посполитої розташовувалася на
польській землі, охоплюючи деякі території, які польська держава втратила під
час Першої світової війни та після неї.
 Західна Україна: Згідно з Ризьким миром, Західна Україна стала частиною
Другої Речі Посполитої. Це включало території, що раніше були складовою
частиною Австро-Угорської імперії.
 Західна Білорусь: Також внаслідок Ризького миру, Друга Річ Посполита здобула
контроль над частиною території Західної Білорусі, раніше належавшої до
Російської та Австро-Угорської імперій.
 Малий кусень Литви: Деякі західні області Литви також увійшли до складу
Другої Речі Посполитої на території сучасної Литви.
Ці кордони та території формували новий політичний ландшафт, але враховуючи
різноманітність етнічних та культурних груп, супроводжувалися численними
викликами, що визначили подальший хід історії регіону.
 3.2. Адміністративний устрій та самоврядування на українських землях

Між 1920 та 1939 роками, коли українські землі входили до складу Другої Речі
Посполитої, адміністративний устрій та самоврядування перетворилися під впливом
політичних змін та структурних перетворень.
Адміністративно, території розділялись на воєводства, їх кількість та межі
змінювалися внаслідок політичних рішень. Українські землі знаходилися під владою
польської централізованої держави, що контролювала різні аспекти адміністрування.
Самоврядування, яке діяло на місцевому рівні, зазнало значних обмежень під
впливом політики полонізації. Українські структури самоврядування та автономії були
зменшені, що призвело до обмеження влади та рішучого впливу централізованої
адміністрації.
Такий адміністративний устрій та відсутність повноцінного самоврядування
сприяли соціальним та політичним напруженням на українських землях. У цьому
контексті, відзначалися активні спроби українського населення захищати свої права та
ідентичність через різні національні рухи та організації.
 РОЗДІЛ IV. ЕКОНОМІКА ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ДРУГІЙ
РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ

Економіка та культура українських земель у складі Другої Речі Посполитої

(1920-1939) визначалися важливими соціально-економічними та культурними змінами
під впливом політичних та історичних факторів.
Економіка:
 Сільське господарство: Значна частина населення займалася сільським
господарством. Однак, економіка сільськогосподарського сектору виявлялася
нестабільною через відсутність сучасних методів обробітку та технічного
обладнання.
 Промисловість: Промисловий розвиток на українських землях обмежувався і був
визначений політико-економічними рішеннями Польщі. Багато підприємств було
зосереджено в руках польської еліти.
 Торгівля та транспорт: Торгівля та транспорт були важливими галузями
економіки. Але тут також спостерігалася дискримінація щодо українського
населення.
 Безробіття та економічні труднощі: Спадок війни та розпад імперій
супроводжувався економічними викликами. Безробіття та соціальна
нестабільність стали серйозними проблемами.
Культура:
 Мовна політика та освіта: Мовна політика Польщі спрямовувалася на
полонізацію та пригнічення української мови. Українські школи зазнавали
тисків, і влада старалася перетворити систему освіти на полську.
 Соціокультурні зміни: Культурні зміни були визначені активністю українського
населення у вигляді таємних організацій та підпільних груп, що допомагали
зберегти та розвивати українську культуру.
 Національні рухи: Національні рухи виступали як засіб захисту культурних та
національних ідентичностей. Різні організації працювали на збереження
української спадщини та вивчення історії.
  Література та мистецтво: Українська література та мистецтво в умовах
репресивної полонізації розвивались, враховуючи труднощі та обмеження.
Цей період був складним для українських земель, які знаходилися під контролем
Другої Речі Посполитої, внаслідок чого культурні та економічні аспекти життя
визначалися політичним контекстом та соціальними викликами того часу.

4.1. Економічний розвиток та особливості господарювання

Економічний розвиток та особливості господарювання українських земель в складі

Другої Речі Посполитої (1920-1939) визначалися політичними рішеннями та
соціально-економічними труднощами того періоду.
Основні аспекти включають:
 Сільське господарство: Більшість населення на українських землях займалася
сільським господарством. Однак, економіка сільськогосподарського сектору
часто була відсталою, і сільські господарства використовували традиційні
методи обробітку.
 Обмеження прав на землю: Польська влада встановлювала обмеження на право
власності та експлуатації землі, що часто призводило до конфліктів та
економічних труднощів для селян.
 Промисловість: Промисловість українських земель була значно обмеженою
порівняно з іншими регіонами. Багато підприємств було під контролем польської
еліти, що призводило до економічної диспропорції.
 Торгівля та транспорт: Розвиток торгівлі та транспорту визначався національною
політикою. Українські землі стикалися з економічною ізоляцією та обмеженнями
у торговельних відносинах.
 Безробіття та соціальна напруженість: Спадок війни та економічні труднощі
супроводжувалися збільшенням безробіття та соціальною напруженістю серед
населення.
 Індустріалізаційні зусилля: Польща внесла певні зміни у спробі індустріалізації
регіону, але ці спроби були обмеженими та неосяжними.
 Особливості господарювання:
 Політика полонізації: Польща проводила політику полонізації, спрямовану на
підпорядкування українців та інших національних меншин. Це впливало на
господарську діяльність та доступ до ресурсів.
 Обмеження управлінської автономії: Українські землі стикалися з обмеженнями
управлінської автономії та самоврядування, що також впливало на розвиток
господарства.
 Спроби утримання культурної ідентичності: Наприклад, українське селянство та
інші верстви населення намагалися утримати свою культурну ідентичність через
різноманітні спілкування та культурні ініціативи.
В цілому, економічний розвиток та господарювання на українських землях під час
Другої Речі Посполитої визначалися складним політичним та соціально-економічним
контекстом, що призвело до численних викликів для місцевого населення.
 4.2. Культурні та освітні зміни

У період Другої Речі Посполитої (1920-1939) українські землі зазнали значних

культурних та освітніх змін під впливом політики полонізації, яку проводила польська
влада. Мовна політика була спрямована на асиміляцію українців та інших
національних меншин.
Однією з ключових аспектів цих змін була систематична спроба обмежити
використання української мови в різних сферах життя, включаючи освіту, публічні
інституції та громадський простір. Українські школи зазнавали тиску та обмежень, а
влада старалася перетворити систему освіти на полську.

Культурні ініціативи та вираження української ідентичності теж мали обмежені

можливості через дії політики полонізації. Зазначена політика також впливала на
культурні обміни та взаємодії між різними етнічними групами.
Незважаючи на це, українське населення виявляло активність у збереженні своєї
культурної спадщини. Різні організації, тайні групи та інші ініціативи працювали на
збереження та розвиток української культури під час ускладнених умов політичного
тиску.
Такі культурні та освітні обмеження стали важливим викликом для українського
населення під час перебування у складі Другої Речі Посполитої, впливаючи на
формування національної свідомості та ідентичності.
 РОЗДІЛ V. ВЗАЄМИНИ ІЗ СУСІДНІМИ КРАЇНАМИ

Взаємини українських земель з сусідніми країнами у період Другої Речі Посполитої

(1920-1939) були складними та напруженими. Найбільш визначальною була специфіка
відносин із Польщею, з якою території увійшли в склад Другої Речі Посполитої після
Ризького миру 1921 року. Однак важливими також були взаємини з Румунією та
Чехословаччиною.
Польща:
 Політичні та економічні розбіжності: Взаємини з Польщею визначались
політичними та економічними розбіжностями. Польська політика полонізації і
політичне підпорядкування українських земель призводили до напружених
відносин.
 Культурні конфлікти: Політика полонізації викликала культурні конфлікти та
пригнічення української ідентичності, що спричиняло соціальні та національні
протистояння.
Румунія та Чехословаччина:
 Територіальні спірні питання: З Румунією та Чехословаччиною також виникали
територіальні спірні питання, пов'язані з кордонами та контролем над
територіями.
 Взаємодія на дипломатичному рівні: Дипломатичні зусилля спрямовувалися на
вирішення територіальних суперечок, але часто не призводили до довготривалих
розв'язань.
Взаємини з сусідніми країнами створювали складний контекст для розвитку
українських земель, а важливим етапом в цьому відношенні був Ризький мир, який
визначив кордони та політичну картину регіону на деякий час. Однак конфлікти та
напружені взаємини зберігалися впродовж усього періоду Другої Речі Посполитої.
 5.1. Дипломатичні відносини

Дипломатичні відносини українських земель в складі Другої Речі Посполитої (1920-

1939) визначалися складними політичними реаліями та взаємодією із сусідніми
країнами.
Головні аспекти дипломатичних відносин включали:
 Ризький мир 1921 року: Після закінчення Польсько-радянської війни Ризьким
миром 1921 року було встановлено кордони між Польщею та Радянською
Україною. Землі західної України потрапили під контроль Польщі.
 Територіальні спори: Дипломатичні відносини з Румунією та Чехословаччиною
були напруженими через територіальні спори та невизначені кордони.
 Культурно-національні конфлікти: Напружені відносини зумовлені політикою
полонізації, що спричинила конфлікти на національному та культурному рівнях з
українцями та іншими національностями.
 Дипломатична взаємодія на міжнародному рівні: Українські землі в складі
Другої Речі Посполитої брали участь у міжнародних відносинах як частина
польської держави. Дипломатична взаємодія відбувалася у рамках Ліги Націй та
інших міжнародних організацій.
 Міжнародні угоди та договори: Польща активно здійснювала дипломатичну
діяльність, укладаючи різноманітні міжнародні угоди та договори з іншими
країнами, зокрема стосовно безпеки та взаємодії у Центральній та Східній
Європі.
У цілому, дипломатичні відносини українських земель у складі Другої Речі
Посполитої були визначені складними геополітичними та етнічними реаліями, які
впливали на хід подій та формування подальших політичних обставин у регіоні.
 5.2. Конфлікти та співпраця

Період Другої Речі Посполитої (1920-1939) на українських землях був вирішальним

щодо конфліктів та співпраці. Політика полонізації спричинила глибокі етнічні та
культурні конфлікти між українцями та польською владою. Це виявилося особливо
відчутним у подіях, таких як Маяківський погром 1930 року, який свідчив про
напруженість міжетнічних відносин.
Територіальні суперечки з Румунією та Чехословаччиною додавали складнощі у
політичному ландшафті. Спроби вирішення цих питань на дипломатичному рівні не
завжди призводили до сталого компромісу, що впливало на стабільність регіону.
Незважаючи на конфліктність, спроби співпраці також існували. Українці активно
взаємодіяли в рамках різних організацій та спільних ініціатив для збереження своєї
культурної ідентичності та захисту прав. Однак ці спроби співпраці часто зустрічали
опір політики полонізації та інших обмежень.
Усі ці фактори формували складний соціальний та політичний контекст, який
визначав динаміку подій у регіоні під час Другої Речі Посполитої.
 ВИСНОВОК

У висновку можна зазначити, що період Другої Речі Посполитої (1920-1939) на

українських землях був визначеним значущими конфліктами та водночас спробами
співпраці в умовах складного соціально-політичного середовища. Політика полонізації
та територіальні спірні питання з сусідніми країнами стали джерелом напруження та
соціокультурних конфліктів.
Етнічні та культурні розбіжності призвели до важливих подій, таких як
Маяківський погром, що підкреслюють значущість проблем національної
самоідентифікації та конфліктів, викликаних політикою асиміляції.
Незважаючи на конфліктність, українське населення виявляло активність у
збереженні своєї культурної спадщини та спротивлялося спробам асиміляції. Спільні
ініціативи та організації виступали в ролі платформи для спроб взаємодії та співпраці в
умовах обмежень.
В цілому, Друга Річ Посполита стала складним періодом в історії українських
земель, де конфлікти та спроби співпраці визначали розвиток подій та формування
національної свідомості, що мало важливий вплив на подальший хід історії регіону.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Новий довідник з Історії України. С.Крупчан, Т.Крупчан, О.Скопненко,
О.Іванюк.,2006.
2. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т.1-2. — К., 1990.
3. Грушевський М. С. Ілюстрована історія України . — К., 1992.
4. Історія України в особах. Литовсько-польська доба. — К.,1997.
5. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 кн. Кн. 1. — К., 1993.
6. Рибалка І. К. Історія України. — Ч.1. — Харків, 1995.
7. Субтельний О. Україна: Історія. — К., 1996.
8. Дрозд Р., Гальчак Б. Історія українців у Польщі в 1921—1989 роках / Роман
Дрозд, Богдан Гальчак, Ірина Мусієнко; пер. з пол. І. Мусієнко. 3-тє вид., випр.,
допов. — Харків: Золоті сторінки, 2013. — 272 с.
9. Довідник з історії України / за ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
10.Дейвіс Н. Боже ігрище. Історія Польщі. — Основи, 2001.
11.Зашкільняк Л. О., Крикун М. Г. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших
днів. — Львів, 2002. — 752 с.
12.Рад. енциклопедія історії України. — К., 1971. — Т. 3.