Клас ________________ Прізвище, ім’я__________________

Практичнезаняття.
Тема. Демографічні зміни. Повсякденне життя повоєнних років. Доля жінки.
Матеріали до заняття
Завдання 1.

.
 Розгляньте карту. Використовуючи умовні позначки, опишіть процес формування
сучасної території України після Другої світової війни.
 Запишіть у хронологічній послідовності події формування сучасної території
України впродовж 1945–1954 рр. Визначте їх взаєморозташування та віддалення від
сьогодення.
 Які адміністративно-територіальні зміни відбулися в УРСР упродовж першого
десятиліття після вигнання німецьких загарбників?
 Назвіть документи, ухвалені за наслідками Другої світової війни, що гарантують
непорушність кордонів України. Обговоріть це питання в контексті сучасної агресії
Росії проти України.
__________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Прочитайте тексти. Про що в них мовиться?

 Поясніть значення понять «демографія», «міграція», «депортація», «репатріація»,
«виселення», «заслання», «спецпоселення», «урбанізація». Встановіть ієрархічні
співвідношення між поясненими поняттями. Складіть із ними речення,
використовуючи факти із текстів.
 Які чинники впливали на демографічну ситуацію в Україні в 1940-х рр.?
 Як на Вашу думку, населення УРСР сприймало рішення радянської влади про
депортації та виселення? Хто виступав організатором опору депортаціям та
виселенням, що їх організовувала влада? Чому такий опір був приречений на неуспіх?
*   *   *
Демографічна криза, яка особливо далася взнаки після здобуття Україною
незалежності, є закономірним наслідком розвитку негативних тенденцій, що проявились у
радянському минулому. Це стосується і постійного скорочення рівня народжуваності й
тривалості життя, і зростання смертності, яке поєднувалося з посиленням процесу
«старіння нації».
 Якщо до початку комуністичних соціально-економічних експериментів Україна
вирізнялася найбільшими в Європі темпами зростання населення, що забезпечувалося
високим рівнем народжуваності, то друга чверть ХХ століття кардинально змінила
демографічні тренди. Форсована індустріалізація, яка вимагала максимальної експлуатації
робочої сили, а відтак мінімізації витрат на її відтворення, в Україні була поєднана із
цілеспрямованим ударом по генофонду села під час Голодомору 1932–1933 років, що
унеможливив його повноцінну компенсаторну роль у демографічному балансі. Усе це
доповнилося одними з найбільших у Європі втратами під час Другої світової війни.
Відтак було спотворено не лише статево-віковий склад, а й мотивацію населення.
Звільнене від «другої кріпаччини», якою з часів насильницької колективізації початку
1930-х років була заборона залишати села без згоди місцевої влади, українське селянство
масово утікало до промислових центрів, де не мало жодних умов для створення сім’ї, що
й казати про підтримання високого рівня народжуваності.
*   *   *
Масштаби депортацій були вражаючими. Зокрема, у 1939–1941 роках із Західної
України на Схід, переважно до ГУЛАГу, було депортовано понад 550 тис. осіб. У
повоєнний період основний контингент депортованих із Західної України складали
учасники національно-визвольної боротьби та прості селяни – «куркулі». Ліквідація
власних господарств, колективізація зумовили депортацію селян у віддалені регіони
СРСР – Сибір, Крайню Північ, Казахстан. Перша хвиля депортацій припала на жовтень
1947 р., а друга – на кінець 1948 р., що було пов’язано з переходом до суцільної
колективізації. Ще більшої масштабності набрала ця акція у 1949 р. у зв’язку з
проведенням спеціальної операції з масової депортації «куркулів». 18 серпня 1950 р. Рада
міністрів УРСР та ЦК КП(б)У ухвалили виселити 1,2 тис. господарств Чернівецької та
Закарпатської областей за межі Української РСР із конфіскацією належного їм майна.
Впродовж 1950–1952 рр. із західноукраїнських земель було виселено понад 91 тис.
хутірських господарств, з яких 21,6 тис. відправлено у південні райони республіки, а
частину депортовано до Сибіру.
Міграційні процеси посилились після 4 липня 1952 р., коли з’явилася чергова постанова
ЦК КП(б)У і Ради міністрів УРСР «Про виселення господарств з хуторів у західних,
Ізмаїльській, Чернівецькій і Закарпатській областях УРСР», якою місцеві органи влади
зобов’язувалися до 1 жовтня 1952 р. зліквідувати ще 51,4 тис. дворів. Загалом же
впродовж 1944–1952 років із Західної України за межі республіки було вислано без права
повернення понад 203 тис. осіб.
На рубежі 1940–1950-х років українці становили п’яту частину в’язнів ГУЛАГу. У
таборах їх налічувалося 362,6 тис., в колоніях – майже 143,6 тис. осіб. Серед
спецпоселенців своєю чисельністю вони поступалися лише чеченцям, а серед засланих і
висланих – тільки росіянам…
…Протягом 1939–1941 років було депортовано близько 90 тис. поляків. Після Другої
світової війни внаслідок обміну населенням між СРСР і Польщею в Україну з Польщі
прибуло близько 482 тис. українців, а до Польщі було переселено 790 тис. поляків.
У травні-червні 1944 р. була здійснена депортація кримських татар. За офіційними
даними з Криму було вивезено переважно в Узбекистан 183,2 тис. осіб
кримськотатарської національності, за татарськими джерелами – 238,5 тис., з яких за
перших півтора року померло близько 110 тис. осіб. Тоді ж, разом із кримськими
татарами з півострова були депортовані вірмени, болгари, 14,7 тис. греків…
…У повоєнні роки в Україну прибували працівники, робітники, спеціалісти, партійні
функціонери з інших республік СРСР для допомоги у відбудові народного господарства і,
зокрема, «радянізації» західних областей України. Вже до середини 1946 р. їх прибуло
86 тис. осіб. На початку1950-х років майже всі керівні посади в партійних і радянських
органах західних областей України були зайняті працівниками, відрядженими із східних
областей УРСР, а також з інших республік Радянського Союзу. Так, у 1953 р. з
742 секретарів обкомів, міськкомів і райкомів партії лише 62 особи були з місцевого
населення. Серед 599 працівників апарату обкомів партії з місцевих було 22 особи, серед
2776 працівників апарату міськкомів і райкомів партії лише 285 осіб представляли
місцеве населення. У Львові з 1718 професорів та викладачів дванадцяти вищих
навчальних закладів до числа місцевої інтелігенції належало всього 320 осіб. У складі
керівників цих навчальних закладів не було жодного місцевого працівника. В числі
25 заступників директорів лише один, а серед 42 деканів вищих навчальних закладів лише
два, були західними українцями.
Найбільш прискореними темпами (щорічно в середньому на 20 тис.) зростала у
західноукраїнському регіоні кількість власне росіян. Якщо до війни їх там практично не
було, то у 1959 р. їхня чисельність становила 330 тис. осіб або 5 % населення. При цьому
більшість росіян влаштовувалась на постійне місце проживання в містах. Одночасно
значна частина молодих спеціалістів з місцевого населення, яка закінчувала українські
навчальні заклади, направлялась на роботу за межі Української РСР.
У 1951 р. населення УРСР становило 37,2 млн. осіб, що на 4,1 млн. менше, ніж у
довоєнному 1940 р. Це було наслідком війни, штучного голоду 1946–1947 р., репресій і
депортацій, наслідком демографічних змін, що відбулися у 1940-х роках.
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3.
 Прочитайте тексти та розгляньте світлини.
 Яким був побут людей (у селі, в місті) після війни? Яким був рівень життя громадян
УРСР в перші повоєнні роки? Чи можна вважати такий рівень прийнятним?
 Як змінювались умови та особливості життя українців у селах (містах) упродовж
першого повоєнного десятиліття? Що, на Вашу думку, вимагало покращення
 Як Ви гадаєте, якими були умови життя Ваших ровесників у повоєнні роки?
 Розглянувши фото, опишіть: яку роль відігравали жінки у відбудові господарства
України після Другої світової війни? Яку працю вони виконували? Чи можна вважати
таку працю жіночою?
*   *   *
Війна і повоєнна розруха спричинили катастрофічне падіння рівня життя населення, Не
вистачало продовольства і найнеобхідніших речей. Гостро постали житлова проблема,
проблема безпритульних дітей, злочинності та ін. Але на їх вирішення за планом
четвертої п’ятирічки виділялись незначні ресурси.
У грудні 1947 р. прийнята постанова Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) про відміну
карток на продовольчі і промислові товари та перехід до продажу цих товарів у відкритій
торгівлі за єдиними державними роздрібними цінами. Водночас із скасуванням карткової
системи проведено грошову реформу, що мала на меті упорядкування всієї фінансової
системи.
Проведені реформи мали неоднозначні наслідки.
 З одною боку, скасування карткової системи було явищем позитивним, воно свідчило
про певну стабілізацію народного господарства.
Але з іншого боку, після 1947 р. заробітна плата більшої частини населення, що зросла
лише на половину у порівнянні з довоєнним рівнем, суттєво відставала від нових
державних цін, які майже втричі перевищували довоєнний рівень. Спостерігалась така
ситуація: прилавки магазинів ломилися від делікатесів (ікри, риби, м’ясопродуктів тощо),
але ні черг, ні особливого попиту на ці товари не було.
Не змогла суттєво поліпшити життєвий рівень населення і грошова реформа.
Особливо боляче реформа вдарила по селянству, яке знову було ошукане державою. В
умовах повної відсутності установ Ощадбанку на селі, обмін готівкових грошей, що
зберігалися у селян вломи, здійснювався за співвідношенням 1:10.

*   *   *
Ціни на продукти харчування в 1950-і рр. були наступні: макарони 1 кг від 3 руб.
90 коп. до 6 руб. 45 коп., ковбаса зі свинини 1 кг. – 17 руб., сирокопчена ковбаса 1 кг –
39 руб. Ціни на одяг: повсякденне взуття коштувало від 291 до 346 руб., вечірні туфлі –
410–479 руб., жіночі напівчеревики від 192–335 руб., жіноче пальто – від 398 до 1455 руб.
 Якщо порівнювати заробітну плату, то, для прикладу, в гардеробниці вона становила
225 руб., у ректора – 6 тис. руб., інженера Київметробуду – 3240 руб., у працівника
музею – 400 руб.

__________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________