STRAXUVANNYA

Міністерство освіти і науки України
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Посібник до вивчення дисципліни

«СТРАХУВАННЯ»
2016
1
Міністерство освіти і науки України
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Факультет міжнародної економіки
Кафедра міжнародної економіки і світових фінансів
Посібник до вивчення дисципліни

«СТРАХУВАННЯ»
Дніпропетровськ
2016
2
УДК 368(075.8)
ББК 65.271я73
Рецензенти: канд. екон. наук, проф. Ж.М. Чабаненко
д-р. екон. наук, проф. Ю.В. Орловська
Михайленко О.Г. Посібник до вивчення дисципліни «Страхування». – 2 - е видан., перероб. і

допов. – Дн-ск: ДНУ, 2016. – 156 с.
У посібнику з позицій теорії і практики страхової справи в умовах ринкової економіки і з

урахуванням специфіки її формування в Україні розкрито зміст, принципи і класифікацію
страхування. Показано природу страхових ризиків, методи їх оцінювання. Висвітлено великий
комплекс питань, пов’язаних із функціонуванням страхового ринку. Викладено основи особистого
страхування, страхування майна і відповідальності, перестрахування. У посібнику читач знайде
відповіді на запитання щодо розрахунку страхових тарифів, формування доходів і витрат,
оподаткування, організації резервів, оцінювання фінансової надійності страхових компаній та
здійснення державного нагляду за їхньою діяльністю.
Структура посібника допоможе майбутнім фахівцям у галузі фінансів засвоїти теоретичний
матеріал, здобути практичні навички й орієнтуватися в питаннях організації та функціонування
страхового бізнесу в Україні.
Посібник містить плани семінарських занять, питання для обговорення, теми доповідей, завдання
до самостійної роботи студентів, тести для самоперевірки, а також термінологічний словник.
Видання розраховано на викладачів та студентів економічного спрямування, слухачів
відділень післядипломної освіти, магістрантів та аспірантів.
Затверджено на засіданні навчально – методичної комісії факультету «Міжнародна

економіка»
(протокол № 7 від 22.02.2016 р.)
Навчальне видання
Укладач: Михайленко О.Г.
Посібник до вивчення дисципліни «Страхування»
© Михайленко О.Г., 2016

© ДНУ, кафедра міжнародної економіки і світових фінансів, 2016
3
ПЕРЕДМОВА
Механізм захисту від несприятливих випадкових явищ за допомогою

страхування усвідомлений підприємцями як найбільш оптимальний, інтерес до
нього високий. Страхування розглядають як галузь знань у рамках динамічного
розвитку, з різноманіттям проблематики, потребою в нових теоретичних і
практичних узагальненнях.
Перспективи розвитку вітчизняного страхування і його зростаючий вплив на
економіку очевидні: в даний час це один із стратегічних чинників ефективного
функціонування і успішного розвитку фінансово-господарських стосунків у нашій
країні. Діяльність кожного господарюючого суб'єкта в умовах ринку схильна до
безлічі всіляких рис, що вимагають страхового захисту, для організації і проведення
якого майбутнім економістам необхідне знання основ страхової діяльності.
Страхування є основною складовою ринку небанківських фінансових послуг і
від його ефективного функціонування залежить стабілізація підприємницької
діяльності та економіки України. Важливою є роль страхування щодо стимулювання
розвитку ринкових відносин, ділової активності та поліпшення інвестиційного
клімату в країні. Механізм функціонування страхового бізнесу в Україні
супроводжується кризовими явищами та є недосконалим через низку проблем, що
гальмують його розвиток, успішне вирішення яких вимагає відповідного
методичного, організаційного і кадрового забезпечення. З огляду на це, все більшого
значення набуває теоретична та практична підготовка майбутніх фахівців в галузі
фінансів та страхової справи зокрема.
Дисципліна «Страхування» є однією з профілюючих дисциплін в програмі
підготовки фахівців за напрямом «Міжнародна економіка» та професійно-
орієнтованою дисципліною в програмах підготовки фахівців інших економічних
спеціальностей у вищих навчальних закладах.
Мета її вивчення полягає у наданні студентам глибоких теоретичних знань та
практичних навичок з питань страхової справи, розуміння фінансово-економічних
аспектів сфери страхування, застосування яких надає можливість ефективно
використовувати цю сферу фінансових відносин як механізм подолання ризиків у
практичній діяльності. Вивчення дисципліни ґрунтується на засвоєних студентами
базових знаннях в галузі макро- і мікроекономічної теорії, економічної історії,
економіки підприємств, фінансів, обліку і аналізу, достатній математичній та
статистичній підготовці.
Для досягнення мети в процесі викладання дисципліни передбачається
вивчення сутності й ролі страхування, організації розвитку страхового ринку,
державного регулювання страхової діяльності; набуття вміння аналізувати ринок
страхових послуг, оцінювати фінансову стійкість страхових компаній.
Предмет вивчення дисципліни: відносини, що виникають у процесі
формування, розподілу й використання страхових фондів.
4
Інструктивно-методичний матеріал до семінарських занять
Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування
Ключові слова: страхування, страховий захист, страхові фонди, самострахування,

взаємострахування, комерційне страхування, функції страхування, превенція,
принципи страхування, франшиза, контрибуція, суброгація, диверсифікація,
страховий випадок, страховий ризик.
План практичного заняття

1. Необхідність та сутність страхового захисту суспільного виробництва.
2. Страховий фонд: основні форми організації та джерела формування.
3. Виникнення та розвиток страхування.
4. Сутність, основні функції та принципи страхування.
5. Роль страхування в економічному житті та забезпеченні життєдіяльності людини.
6. Аналіз господарських ситуацій та вирішення тестових завдань.
Питання для самоконтролю

1. Необхідність страхового захисту суб’єктів господарювання та життєдіяльності
людей.
2. Що таке страхування та яка його економічна природа?
3. Як ви розумієте необхідність страхування?
4. У чому полягає сутність страхового захисту?
5. Охарактеризуйте категорію страхового інтересу та поняття повного і часткового
інтересу.
6. Як реалізується принцип еквівалентності відносин суб’єктів у страхуванні?
7. Виникнення та етапи розвитку страхування.
8. Основні функції страхування.
9. Назвіть принципи страхування.
10. Поясність необхідність франшизи в страхуванні.
11. Що являє собою франшиза?
Назвіть види франшизи та їх відмінності.
12. Визначте передумови розвитку та існування страхового ринку.
13. Що Ви розумієте під страховим фондом?
14. Назвіть найбільш поширені форми страхового фонду та джерела їх формування.
15. На яких принципах здійснюється страхова діяльність?
16. Назвіть спільні риси і відмінності між економічними категоріями: страхування»,
«кредит», «фінанси».
17. Що таке страхова сума?
18. Дайте визначення понять «страховий платіж» та «страхове відшкодування».
19. Назвіть основні системи страхування.
Завдання для самостійної роботи

1. На прикладах життєвого досвіду довести необхідність страхового захисту.
5
2. Сформулювати мету та сутність страхового захисту.
3. Визначити за яких обставин і в якій формі виникло страхування.
4. Виділити особливості механізму страхування Стародавньої Греції та
Стародавнього Риму.
5. Використавши навчальну літературу, визначити, в якій країні та коли виникло
страхування життя.
6. Розкрити зміст функцій страхування.
7. Перерахувати та розкрити зміст принципів страхування.
8. Визначити, у чому суть умовної та безумовної франшизи.
9. Визначити та пояснити сутність превенції.
10. Визначити, у чому виявляється взаємозв’язок понять “предмет страхування”,
“об’єкт страхування”, “майновий інтерес”.
11. Надати приклади ролі страхування у сучасній економіці.
Теми рефератів та доповідей

1. Передумови виникнення страхування.
2. Особливості середньовічного страхування.
3. Страхування в Україні: виникнення та сучасний стан.
4. Порівняльний аналіз сутності страхування та його функцій у вітчизняній і
зарубіжній літературі.
5. Передумови становлення класичного страхування в Україні.
6. Порівняльна характеристика форм організації страхового фонду суспільства.
7. Основні принципи страхування.
8. Роль страхування в забезпеченні захисту майнових інтересів громадян.
9. Функції страхування в умовах соціально-економічного розвитку України.
10. Страхування як ринковий механізм забезпечення стабілізації економіки.
11. Перспективи розвитку страхування в ринковій економіці.
Тестові завдання
Тести 1.1
1. Які причини виникнення та існування страхування?
а) захист майнових інтересів суб’єктів виробничих відносин і людського суспільства
від несприятливих подій (ризиків);
б) створення сезонних запасів у харчовій промисловості;
в) збільшення обсягів виробництва;
г) здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення страхового ризику.
2. Що з наведеного складає зміст категорії страхового захисту?
а) спосіб локалізації небезпечних об’єктів;
б) економічні відносини щодо попередження, усунення, локалізації та
відшкодування збитків унаслідок несприятливих подій;
в) механізм забезпечення підприємств фінансовими ресурсами;
г) збільшення товарних запасів у зв’язку з впливом чинника сезонності.
3. До сукупного страхового фонду суспільства не належать:
6
а) централізовані натуральні та грошові фонди держави;
б) амортизаційні фонди;
в) нецентралізовані резервні фонди підприємств і амортизаційні фонди;
г) фонди, створені методом страхування, та натуральні резерви підприємств.
4. Вияви позитивного впливу страхування на розвиток економіки – це такі:
а) страхування надає впевненість у розвитку бізнесу;
б) створюються значні резерви грошових ресурсів, які стають джерелом зростання
інвестицій;
в) страхування дає змогу оптимізувати ресурси, спрямовані на організацію
економічної безпеки;
г) страхування забезпечує виконання державних податків;
д) всі відповіді правильні.
5. У яких формах існує сукупний фонд страхового захисту?
а) резервів страхових організацій, централізованих резервів держави, фондів
самострахування підприємств;
б) резервних фондів підприємств;
в) кредитів банку;
г) статутного фонду.
6. Які функції виконує страхування?
а) формування і використання фінансових ресурсів;
б) відтворювальну і стимулюючу;
в) ризикову, превентивну, заощадження коштів і контрольну;
г) фіскальну та економічну.
7. Виділіть характерні ознаки страхування:
а) обов’язковий характер настання страхових випадків;
б) замкнута розкладка збитку, перерозподіл його в просторі й
часі, відшкодування збитків, випадковий характер виникнення;
в) розподільчий характер відносин і формування фондів грошових коштів;
г) платоспроможність, поверненість та цільовий характер використання грошових
коштів.
8. Оберіть варіант відповіді, у якому найповніше розкривається зміст
категорії страхового захисту:
а) нагромадження та розподіл грошових ресурсів для здійснення заходів щодо
зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування збитків;
б) здійснення запобіжних заходів щодо зменшення страхового ризику;
в) фінансова допомога юридичним і фізичним особам при настанні страхової події;
г) грошова компенсація, яку може отримати юридична або фізична особа при
настанні страхової події.
9. В яких формах виникли перші страхові організації?
а) товариства взаємного страхування;
б) приватні товариства;
в) акціонерні страхові товариства;
г) державні страхові організації.
10. Який із варіантів відповідей не відноситься до функцій страхування?
а) страховий інтерес, суброгація;
7
б) превентивна, ощадна, ризикова;
в) створення страхових фондів та інвестування коштів;
г) всі відповіді правильні.
Тести 1.2
1. Найважливіші функції страхування такі:
а) фіскальна, регулююча, розподільна;
б) стимулююча, перерозподільна, контрольна;
в) відновлювальна, попереджувальна, ощадна, контрольна;
г) ризикова, ощадна, запобіжна.
2. Страховик – це:
а) юридична особа, яка згідно з чинним законодавством бере на себе
відповідальність по відшкодуванню збитків та має ліцензію на ведення страхової
діяльності;
б) юридична особа, яка здійснює страхування на підставі договору зі
страхувальником;
в) фізична або юридична особа, що сплачує страхові платежі згідно договору
страхування;
г) фізична або юридична особа, яка отримує відшкодування при настанні страхового
випадку.
3. Страховий випадок – це:
а) подія, яка фактично відбулася у зв’язку з настанням стихійного лиха або
нещасного випадку.
б) дожиття фізичної особи до обумовленої договором страхування події.
в) подія, настання якої не передбачено договором страхування.
г) подія, при настанні якої страховик зобов’язаний сплатити страхове
відшкодування страхувальнику.
4. Страхувальник – це:
а) фізична особа, яка має право укладати договір страхування;
б) юридична особа, яка згідно з договором страхування зобов’язана відшкодувати
збитки потерпілим;
в) юридична особа або дієздатний громадянин, що укладає договір страхування;
г) будь-яка особа, на чию користь укладений договір страхування.
5. Страхування – це вид:
а) суспільно-політичних відносин між державою і громадянами;
б) майнових відносин між страховиками і страхувальниками;
в) грошових відносин між учасниками страхування;
г) цивільно-правових відносин між страховиками і страхувальниками у зв’язку з
відшкодування збитків юридичним або фізичним особам.
6. Страховий платіж – це:
а) виплата страховикам страхової суми у особистому страхуванні;
б) виплата страхового відшкодування страхувальнику;
в) плата за страхові послуги страховика згідно з договором стра-
хування;
г) сума, на яку страхується об’єкт за законом або договором.
8
7. Яким узагальнюючим поняттям можна назвати страхові внески і
страхові премії?:
а) страхове відшкодування;
б) страхові тарифи;
в) страхові платежі;
г) страхові ставки.
8. Принцип суброгації передбачає:
а) накопичувальний характер договорів страхування;
б) відшкодування конкретних збитків конкретній особі;
в) перехід до страховика, який сплатив страхове відшкодування,права вимоги до
винної у збитках особи;
г) високу довіру між страхувальником і страховиком.
9. Принцип контрибуції передбачає:
а) поширення активності страховика за межі окремого ризику;
б) відшкодування страховиком фактичних збитків за мінусом франшизи;
в) можливість розподілу витрат із відшкодування збитків між страховиками, які
несуть відповідальність перед одним і тим самим страхувальником;
г) прийняття ризику страховиком в залежності від своїх фінансових можливостей.
10. До принципів страхування відносяться:
а) франшиза, суброгація, прибутковість;
б) контрибуція, страховий ризик, максимальна сумлінність;
в) обов’язковість, конкурентоспроможність;
г) комерційний розрахунок, добровільність.
11. Страхова виплата – це:
а) грошова сума, яку страхувальник сплачує страховику при укладанні страхової
угоди;
б) періодичний внесок страхувальника;
в) грошова сума, що виплачується страховиком з метою відшкодування збитків
страхувальника;
г) грошова сума, в межах якої здійснюється страхове відшкодування.
12. Страхова сума – це:
а) грошова сума, яку страхувальник сплачує страховику при укладанні страхової
угоди;
б) періодичний внесок страхувальника;
в) грошова сума, що виплачується страховиком з метою відшкодування збитків
г) грошова сума, в межах якої здійснюється страхове відшкодування.
13. Розвиток незалежних один від одного видів страхування – це:
а) денонсація;
б) диверсифікація;
в) контрибуція;
г) суброгація.
14. Франшиза – це:
а) збитки страхувальника, що підлягають відшкодуванню;
б) збитки страхувальника, що не підлягають відшкодуванню;
9
в) частина збитків страхувальника, яка навмисне не відшкодовується страховиком;
г) частина збитків страхувальника, яка не підлягає відшкодуванню згідно договору
страхування.
15. Превентивна функція страхування проявляється у::
а) відшкодуванні збитків страхувальника;
б) не відшкодовуванні збитків страхувальника;
в) проведенні заходів щодо запобігання збитків страхувальника;
г) відшкодуванні збитків страхувальника не в повному обсязі.
Тести 1.4
1. Що з наведеного далі охоплюється поняттям «страховий захист»?
а) здійснення заходів, спрямованих на зменшення страхового ризику;
б) фінансування витрат на боротьбу із страховою подією;
в) відшкодування збитків, нанесених стихійним лихом;
г) збільшення запасів товарів з огляду на сезонність їх виробництва.
2. Який фонд входить до складу сукупного фонду страхового захисту?
а) резервні фонди підприємств;
б) кредити банків;
в) іноземні інвестиції;
г) немає правильної відповіді.
3. В яких формах виникли перші страховики?
а) товариства взаємного страхування;
б) страхового товариства з повною відповідальністю;
в) акціонерного страхового товариства;
г) державної страхової
організації.
4. Який з перелічених нижче видів страхування виник першим?
а) страхування життя;
б) страхування від вогню;
в) страхування морських суден;
г) страхування сільськогосподарських тварин від загибелі;
д) страхування від нещасних випадків;
е) страхування вантажів;
ж) страхування ритуальних витрат.
5. Виберіть принцип страхування з наведеної далі інформації.
а) максимальна сумлінність сторін страхового договору;
б) суброгація;
в) форма власності на об'єкт страхування;
г) повне відшкодування збитків від діяльності в несприятливих умовах;
д) повна сплата страхових премій;
е) відсутність простроченої заборгованості за кредитами.
6. Яке поняття характеризує наведене визначення:
→Сукупність економічних відносин між його учасниками із приводу формування за
рахунок грошових внесків цільового страхового фонду й використання його для
відшкодування збитку й виплати страхових сум.
10
→Страхова організація (державна, акціонерна, приватна), вона організує
формування і використання страхового фонду; виробляє умови страхування,
приймає на себе зобов'язання відшкодувати збиток або виплатити страхову суму
страхувальнику при настанні страхового випадку (події).
→Фізична (окремі частки громадяни) або юридична особа, яка укладає договір
страхування зі страховиком.
→Документ або група документів, оформлених у встановленому порядку, що
підтверджують факт, обставину й практику страхового випадку.
→Позаштатний працівник страхової організації, що від імені й з доручення
страховика містить договори страхування.
→Плата страхувальника за страхування, що він зобов'язаний внести страховикові
відповідно до договору страхування або законом, інакше кажучи, це плата за
страхову послугу.
→Сума виплати в покриття збитку при майновому страхуванні й страхуванні
громадянської відповідальності страхувальника за матеріальний збиток перед
третіми особами.
→Обов'язок страховика виплатити страхову суму або страхове відшкодування.
Завдання для аналізу ситуацій
Завдання 1. Розрахувати прибуток підприємця при створенні власного резерву

коштів та при зверненні до послуг страхової компанії в разі наміру фірми зайнятись
виїзною торгівлею. Зробити висновок про доцільність страхування в даній ситуації.
Вихідні дані:
− капітал фірми 60 тис. грн;
− придбання автомобіля вартістю 20 тис. грн;
− на закупівлю товару та створення власного резерву спрямовуються 40 тис. грн;
− ставка річного депозиту при розміщенні власного резерву в банку – 15 %;
− середньоденний прибуток 500 грн протягом 250 днів;
− вартість страхового захисту автомобіля становить 8 % страхової суми.
Завдання 2. Визначити економічну доцільність страхування цивільної
відповідальності власників транспортних засобів і величину заощаджених коштів на
підставі таких даних:
1) страхова сума для третьої (потерпілої) особи:
− за збитки життю і здоров’ю – 51500 грн;
− за майнові збитки – 25000 грн;
2) страховий платіж за страхування цивільної відповідальності
власника автомашини ГАЗ-3110 “Волга” – 348 грн 20 к;
3) збитки внаслідок ДТП:
− за травми двох осіб – 820 грн;
− за ремонт пошкодженого автомобіля – 4600 грн.
Завдання 3. Визначити, що доцільніше застосувати власнику для захисту свого
об’єкта – самострахування чи страхування згідно з такими даними:
1) вартість об’єкта – 100 тис. грн; страховий тариф – 2 %;
2) збитки за попередні роки: 2006 р. – 1000 грн; 2007 р. – 2000 грн;
11
2008 р. – збитків не було;
3) витрати часу на визначення збитку і виплату страхового відшкодування – 3 дні;
4) витрати часу на відновлення пошкодженого об’єкта – 1 день.
Завдання 4. Визначити, що доцільніше застосувати власнику для захисту
автомобіля – самострахування чи страхування згідно з такими даними:
1) вартість автомобіля – 50 тис. грн. Страхові тарифи на випадок:
− пошкодження в ДТП – 2 %;
− пошкодження стихійним лихом – 0,2 %;
− крадіжки – 8 %;
2) середня вартість ремонту автомобіля подібного класу після ДТП і дії стихійних
сил – від 8 до 10 тис. грн;
3) витрати часу на визначення збитку, складення документації і виплату страхового
відшкодування – 7 днів;
4) витрати часу на ремонт пошкодженого автомобіля – 6 днів.
Завдання 5. Розрахувати виплати трьох страхових компаній по контрибуції за
викрадений автомобіль вартістю 8200 грн, який вони застрахували свого часу на
суми відповідно: 6500 грн; 8000 грн; 8200 грн; франшиза стосовно викрадення у
двох страховиків була безумовною в розмірі 5 %, у третього – умовною, в розмірі 8
%.
Задача 6. Умовами страхування вантажу зазначалося, що страхова сума
становить 300 тис. грн, умовна франшиза – 20 %.
Визначити розмір відшкодування, якщо збиток становить:
а) 40 тис. грн;
б) 160 тис. грн;
в) 60 тис. грн.
Задача 7. Страхова сума становить 2 500 грн., умовна франшиза – 20% від
страхової суми. Розмір збитків – 450 грн. Визначте розмір страхового
відшкодування.
Задача 8. Страхова сума становить 5 100 грн., безумовна франшиза – 20% від
страхової суми. Розмір збитків – 1 200 грн. Визначте розмір страхового
Задача 9. Договором страхування майна між страховиком і страхувальником
передбачено використання франшизи. Страхова сума становить 500 тис. грн. Розмір
умовної франшизи – 15%. Збитки страхувальника внаслідок страхової події
визначені в сумі 95 тис грн. В якому розмірі страховик повинен сплатити страхове
відшкодування в даному випадку, а також при збитках в сумі 60 тис. грн.?
Визначте розмір страхового відшкодування при тих же умовах, але якщо
франшиза буде безумовною.
Задача 10. ТОВ «Агротекс» застрахувало майно вартістю 150 000 грн. на суму
80000 грн. У результаті експлуатації сталася аварія. Експертна комісія визнала
випадок страховим і оцінила збитки в розмірі 20 000 грн. Розрахуйте суму
страхового відшкодування за умови, що майно було застраховано за:
1) системою страхування за дійсною вартістю майна;
2) пропорційною відповідальністю;
12
3) системою першого ризику.
Визначте розмір страхового відшкодування, якщо:
− умовна франшиза становила 10% від страхової суми;
− безумовна франшиза становила 15% від страхової суми.
Задача 11. Автомобіль вартістю 90 000 грн. застраховано за пропорційною
відповідальністю на 80%. У результаті страхового випадку збитки встановлені в
обсязі 17 100 грн. Визначте розмір страхового відшкодування, якщо страховим
договором передбачена безумовна франшиза 10% від страхової суми.
Задача 12. Розрахуйте виплати трьох страхових компаній по контрибуції за
викрадений автомобіль вартістю 80 000 грн., який вони застрахували на суми
відповідно: 70 500; 75 000; 80 000 грн. Франшиза стосовно викрадення у двох
страховиків була безумовною в розмірі 5%, у третього – умовною в розмірі 8%.
Термінологічний словник
Диверсифікація – можливості здійснення діяльності поза межами основного

бізнесу. У страхуванні диверсифікація означає можли вості займатися і іншою
діяльністю, ніж страхова, що переважно законодавством не дозволяється. Значною
мірою диверсифікація здійснюється через інвестиційні операції страхових компаній.
Збиток страховий – фактична сума втрати (шкоди), яку зазнав страхувальник
в результаті настання страхового випадку, що підлягає відшкодуванню страховиком.
Контрибуція – вимога однієї страхової компанії до іншої або інших компаній
розподілити між собою виплату страхового відшкодування у випадку страхування
одного і того ж об’єкта одночасно кількома компаніями однакових ризиків.
Об’єкт страхування – конкретний майновий інтерес страхувальника або
застрахованої особи, котрому може бути завдано шкоди стихійним лихом,
нещасним випадком чи іншою страховою подією.
Отримувач страхового відшкодуван ня, або страхової суми — фізична чи
юридична особа, яка за умовами страхування має право на отримання відповідних
грошових засобів.
Перестрахування – передача однією страховою компанією іншій частини своїх
зобов’язань згідно з укладеними договорами. Одночасно із зобов’язаннями
передається частина отриманих платежів. При настанні страхової події частину
збитків відшкодовує компанія, в котрій перестраховане це зобов’язання.
Превентивні заходи у страхуванні – комплекс заходів, здійснюваних
страховиком або за його рахунок, пов’язаних із запобіганням або зниженням
руйнівного впливу можливих страхових випадків. П. з. випливають із сутності
страхування, його превентивної функції.
Регрес – право страховика на висування в межах фактично сплаченої
страхувальникові суми страхового відшкодування претензії до третьої сторони, яка
винна в страховому випадку, з метою отримання від неї компенсації за заподіяну
шкоду.
Ризик страховий – ймовірна подія чи сукупність подій, на випадок яких
здійснюється страхування.
13
Ризикова премія – частина страхової премії, яку страховик призначає для
створення необхідного резерву з метою виплати страхового відшкодування.
Ризик-менеджмент – систематичне дослідження ризиків, що становлять
загрозу для людей, майна й інтересів діяльності з метою вжиття заходів,
спроямованих на вирішення проблеми ризиків. Р.м. охоплює аналіз ступеню
захищеності від ризику, опрацювання варіантів контролю за розвитком ризику,
вжиття заходів щодо запобігання або зменшення ризику.
Репресивні заходи у страхуванні – боротьба зі стихійним лихом (повінь,
пожежа, снігові замети) чи іншим ризиком з метою зменшення розмірів втрат від
знищення або пошкодження застрахованих об’єктів.
Самострахування – метод створення децентралізованих страхових фондів
будь-яким господарюючим суб’єктом з метою забезпечення безперервності
виробництва. С. забезпечує покриття невеликих збитків. Щодо середніх та великих
збитків С. виявляється в застосуванні страховиком франшизи. С. виступає в
грошовій та натурально-речовій формах.
Страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або чинним
законодавством, з настанням якої виникає обов’язок страховика відшкодувати
заподіяні цією подією збитки або виплатити страхове забезпечення страхувальнику
(застрахованій особі, бенефіціару).
Страхове відшкодування – грошова виплата в межах страхової суми за
договорами страхування майна і відповідальності, що не може перевищувати
розміру прямого збитку, ще зазнав страхувальник.
Страховий захист – сукупність економічних розподільчих і перерозподільчих
відносин, що склалися у процесі запобігання, подолання і відшкодування збитків,
завданих конкретним об’єктам: матеріальним цінностям, юридичним і фізичним
особам, життю і здоров’ю громадян.
Страховий інтерес – матеріальна заінтересованість у страхуванні об’єктів, до
яких страхувальник має відношення як власник, орендар, перевізник тощо. Включає
все те, що може бути предметом заподіяння матеріального збитку (шкоди)
страхувальнику або у зв’язку з чим може виникнути відповідальність
страхувальника перед третіми особами.
Страхова премія – платіж, що сплачується страхувальником страховику за
умовами договору одноразово або частками за весь період страхування.
Страховий фонд суспільства – сукупність натуральних запасів і грошових
коштів для запобігання, локалізації та відшкодування збитків, завданих стихійними
лихами, нещасними випадками та іншими надзвичайними подіями.
Страхова сума — сума, на котру стра хується об’єкт за законом чи за
договором. Страхова сума не може бути вищою за вартість об’єкта, що підлягає
страхуванню. Це обсяг відповідальності страховика перед страхувальником,
максимальна грошова сума, в межах якої здійснюється страхове відшкодування в
разі настання страхової події.
Страховик — юридична особа, яка здійснює страхування на підставі отриманої
від певних державних органів ліцензії.
14
Страхувальник — юридична або фізич на особа, котра вступила в страхові
відносини зі страховиком, сплачує страхові внески і пре тендує на страхове
відшкодування збитків за застрахованими подіями.
Страхова відповідальність (страхове покриття) — зобов’язання страховика
сплачувати страхове відшкодування (страхову суму) за передбаченої умовами стра
хування сукупності подій чи окремої події.
Страхове свідоцтво (страховий поліс) — документ, що засвідчує факт
страхування відповідно до правил страхування.
Страхове поле – максимальна кількість об’єктів, котрих можна застрахувати
на добровільних засадах.
Франшиза (фр. franchise — пільга) – передбачена договором частина збитків,
що в разі настання страхової події не відшкодовується страховиком.
Функції страхування – прояв сутності страхування в дії. За допомогою
функцій виявляється сутність та зміст економічної категорії страхування.
Шкода – наслідок порушення прав, що охороняються законом, та інтересів
суб’єктів цивільних правовідносин (держави, організацій або громадян).
Література: [4]; [5]; [27]; [30]; [47]; [48].
Тема 2. Класифікація страхування
Ключові слова: види класифікаційних ознак; історична, економічна, юридична

ознаки; галузь, підгалузь та вид страхування; об’єкт страхування, загальне
страхування, страхування життя, форма страхування, особисте страхування,
майнове страхування, страхування відповідальності, обов’язкове страхування,
добровільне страхування.

1. Сутність, види та ознаки класифікації страхування.
2. Класифікація страхування за об’єктами: галузі, підгалузі та види страхування.
3. Класифікація за формами проведення страхування.
4. Принципи обов’язкового і добровільного страхування, спільні ознаки та
відмінності.
5. Системи страхування та франшизи.
6. Вирішення текстових завдань.

1. Поняття класифікації страхування, її наукове та практичне призначення.
2. Яка роль класифікації для теорії та практики страхової справи?
3. Основні критерії та ознаки класифікації страхування.
4. Класифікація страхування за економічними ознаками.
5. У чому полягає відмінність страхування життя від інших видів страхування?
6. Класифікація страхування за родом небезпеки.
15
7. Охарактеризуйте класифікацію за галузями, підгалузями та об’єктами
8. Поняття майнового страхування, його значення.
9. У чому полягає суть спеціалізації страхових компаній?
10. Поняття особистого страхування та його класифікація.
11. Класифікація страхування за формами здійснення.
12. Назвіть основні види добровільного страхування.
13. У чому полягає сутність добровільної форми страхування та на яких принципах
вона базується?
14. Перерахуйте основні види обов’язкового страхування.
15. У чому полягають відмінності добровільного страхування від обов’язкового?
16. Інтерпретація сутності страхування та його принципів у вітчизняній та
зарубіжній літературі.
17. Основні чинники, що зумовлюють зростання ролі страхування в умовах
переходу України до ринкової економіки.
18. Самострахування: його переваги та вади, перспективи розвитку.
19. Обов'язкова форма страхування: переваги і вади.
20. Стандартний підхід до класифікації страхування в країнах-членах ЄС: чи
повинна Україна дотримуватися таких самих стандартів? Чому?
21. Порівняльний аналіз трьох галузей страхування: особистого, майнового,
страхування відповідальності з точки зору об'єктів страхування і визначення
страхової суми.

1. Скласти перелік добровільних видів страхування згідно з чинним страховим
законодавством.
2. Скласти перелік обов’язкових видів страхування згідно з чинним страховим
законодавством.
3. Охарактеризувати стандартний підхід до класифікації страхування в країнах-
членах ЄС.
4. Провести порівняльний аналіз трьох галузей страхування: особистого, майнового
та страхування відповідальності з точки зору об’єкта страхування.
5. Скласти порівняльну таблицю добровільного та обов’язкового страхування з
точки зору об’єктів страхування, контингенту страхувальників і застрахованих,
розміру страхової суми і страхових внесків переліку страхових подій.

1. Практичне значення класифікації страхування для діяльності страхових компаній.
2. Аналітичний огляд розвитку окремих галузей страхування в Україні.
3. Форми проведення страхування: погляд у перспективу.
4. Вимоги українського законодавства щодо договорів обов’язкового і
добровільного страхування.
5. Обов’язкове страхування в Україні: призначення та види.
6. Необхідність класифікації страхування в умовах розвитку страхового бізнесу в
Україні.
16
7. Роль класифікації страхування за історичною ознакою в розвитку теорії та
практики страхової діяльності.
8. Міжнародні норми страхової класифікації при ліцензуванні видів страхування.
9. Необхідність та значення класифікації страхування за спеціалізацією страховика.
10. Страхові відносини між суб’єктами при обов’язковій та добровільній формах
Тест 2.1
1. Які з наведених видів страхування є обов’язковими?
а) пасажирів на приміських маршрутах; в) небезпечних вантажів;
б) заставного майна; г) кредитів.
2. Які з наведених видів страхування належать до майнового страхування?
а) інвестицій; в) наземного транспорту;
б) кредитів; г) відповідальності власників транспортних засобів.
3. Страховики в Україні отримують ліцензію на проведення:
а) конкретних видів страхування;
б) діяльності, пов’язаної з оцінкою страхових ризиків;
в) діяльності, пов’язаної з оцінкою збитків і розміру відшкодування;
г) діяльності, пов’язаної з формуванням страхових резервних фондів.
4. Хто визначає розмір страхових тарифів з добровільних видів
страхування?
а) уповноважений орган; в) страхувальник;
б) страховик; г) Кабінет Міністрів України.
5. Класифікація страхування за економічними ознаками – це класифікація:
а) за об’єктами страхування; в) статусом страхувальника.
б) формами проведення страхування;
6. Галуззю страхування є:
а) обов’язкове страхування; в) добровільне співстрахування;
б) майнове страхування; г) страхування життя.
7. Класифікація страхування для цілей ліцензування страхової діяльності в
Україні включає такий вид:
а) автомобілів; б) кредитів; в) пенсій; г) життя.
8. Які із зазначених видів страхування є добровільними?
а) будівель, що належать громадянам;
б) авіаційних суден;
в) засобів водного транспорту;
г) врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у державних
сільськогосподарських підприємствах.
9. Як поділяється страхування за галузями?
а) добровільне і обов’язкове;
б) майнове, особисте і відповідальності;
в) страхування життя;
г) страхування фінансових ризиків.
10. Які існують форми страхування?
17
а) життя і ризикове;
б) добровільне і обов’язкове;
в) майнове, особисте, відповідальності;
г) медичне і від нещасних випадків.
Тест 2.2
1. Згідно з міжнародними нормами з 1.01.1978 р. країни-члени ЄС
використовують класифікацію, яка встановлює:
а) 9 класів довгострокового страхування (життя і пенсій) та 18 класів загального
б) 7 класів довгострокового страхування (життя і пенсій) та 18 класів загального
в) 7 класів довгострокового страхування (життя і пенсій) та 19 класів загального
г) 8 класів довгострокового страхування (життя і пенсій) та 17 класів загального
2. Запровадження окремих видів обов’язкового страхування пояснюється
необхідністю:
а) поповнення державного бюджету;
б) захисту інтересів третіх осіб у разі, коли їм завдано шкоди;
в) покращення матеріального благополуччя громадян;
г) покращення матеріального благополуччя юридичних осіб.
3. Умови договору страхування життя передбачають страхову виплату у
разі:
а) дожиття застрахованого до закінчення строку дії договору або досягнення
застрахованим визначеного договором віку;
б) смерті застрахованої особи;
в) нещасного випадку, що стався із застрахованою особою;
4. Відправним критерієм у виділенні галузей страхування є відмінності у:
а) страхових ризиках; в) об’єктах страхування;
б) обсягах страхового забезпечення; г) всі відповіді правильні.
5. Право на здійснення обов’язкових видів страхування може отримати:
а) будь-який страховик, якщо він має відповідну ліцензію;
б) страховик зі страхування життя, якщо він має відповідну ліцензію;
в) страховик, який займається ризиковими видами страхування, якщо він має
відповідну ліцензію;
г) будь-які страховики, якщо вони внесені до Державного реєстру.
6. Об’єкт особистого страхування:
а) має вартісну оцінку;
б) не має вартісної оцінки;
в) не має вартісної оцінки лише при змішаному страхуванні життя;
г) не має вартісної оцінки лише при страхуванні працездатності людини.
7. Обов’язковими видами страхування є:
а) страхування кредитів;
18
б) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи
відповідальність перевізника);
в) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи
відповідальність перевізника);
г) медичне страхування.
8. При обов’язковому страхуванні у законодавчих актах передбачено:
а) перелік об’єктів, які підлягають страхуванню;
б) перелік страхових подій і максимальні страхові тарифи;
в) страхові суми та рівень страхового забезпечення;
9. Страхування життя об’єднує:
а) короткострокові види особового страхування;
б) середньострокові види особового страхування;
в) довгострокові види особового страхування;
10. Яка підгалузь особового страхування передбачає відповідальність у разі
смерті застрахованого, постійної втрати застрахованим здоров’я та
тимчасової непрацездатності?
а) медичне;
б) страхування життя;
в) страхування від нещасних випадків;
г) страхування на випадок хвороби.
Тести 2.3
1. Порядок добровільного страхування встановлюється:
а) законами України;
б) постановами Кабінету Міністрів України;
в) правилами страхування страхових компаній;
г) нормативними документами Міністерства фінансів.
2. Які існують форми страхування?:
а) особисте і майнове;
б) добровільне і обов’язкове;
в) матеріальне і фінансове;
г) зовнішнє і внутрішнє.
3. До якої галузі відноситься страхування від нещасних випадків на
транспорті?:
а) особистого;
б) майнового;
в) страхування відповідальності;
г) перестрахування.
4. Правила обов’язкового страхування встановлює:
а) Верховна Рада України;
б) Кабінет Міністрів України;
в) Ліга Страхових Організацій України;
19
г) страховик.
5. До якої галузі відноситься медичне страхування?:
а) майнового;
б) особистого;
6. До якої галузі відноситься страхування автотранспортних засобів?:
7. За спеціалізацією страховики поділяються на:
а) державні й приватні;
б) некеровані й ті, що підлягають регулюванню;
в) іноземні та вітчизняні;
г) зі страхування життя та з ризикового страхування.
8. Майнове страхування – це:
а) вид страхування;
б) форма страхування;
в) галузь страхування;
г) сфера страхування.
9. За формою проведення страхування може бути:
1) обов’язковим;
2) соціальним;
3) медичним;
4) добровільним;
5) майновим.
10. Формою соціального захисту i зміцнення матеріального добробуту
населення є:
1) майнове страхування;
2) особисте страхування;
3) страхування вiдповiдальностi;
4) добровільне страхування;
5) обов’язкове страхування.
11. За галузями страхування поділяється на:
а) обов’язкове і добровільне;
б) майнове, медичне і страхування відповідальності;
в) майнове, особисте і страхування відповідальності;
г) добровільне і примусове.
12. За статусом страховика розрізняють страхування:
б) юридичних осіб і фізичних осіб;
в) майнове, особисте і екологічне;
г) державне, комерційне і взаємне.
13. За статусом страхувальника розрізняють страхування:
20
в) майнове, особисте і екологічне;
г) державне, комерційне і взаємне.
14. Класифікація страхування за об’єктами передбачає його поділ на:
в) галузі, підгалузі й види;
г) сфери і види.
15. До якої галузі відноситься страхування кредитних ризиків?:
в)страхування відповідальності;
Тести 2.4
1. Класифікація страхування за економічними ознаками — це класифікація
за …
а) об'єктами страхування;
б) формами проведення страхування;
в) статусом страхувальника;
г) часом виникнення окремих видів страхування.
2. Галузі страхування…
а) добровільне і обов'язкове;
б) майнове і страхування життя;
в) особисте і відповідальності;
3. Які існують форми страхування?
а) добровільне і обов'язкове;
б) життя і загальне;
в) особисте, майнове, відповідальності;
4. Які види страхування потребують видачі ліцензій державним наглядовим
органом?
а) страхування вантажів й багажу;
б) страхування автомобілів;
в) страхування кредитів;
г) страхування дітей до повноліття;
д) страхування життя;
е) страхування відповідальності власників повітряного транспорту
(включаючи відповідальність перевізника).
5. Які з перелічених видів страхування згідно із Законом України «Про
страхування» є обов'язковими?
а) страхування засобів водного транспорту;
б) страхування спортсменів вищих категорій;
21
в) страхування кредитів;
г) страхування заставного майна;
д) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.
→Система розподілу страхування по галузях, підгалузях і видах, які є ланками
класифікації.
→Страхування майна й матеріальних цінностей юридичних і фізичних осіб.
→Страхування рівня життя громадян, їхньої працездатності.
→Страхування здоров'я громадян.
→Відповідальність громадян перед третіми особами.
→Передача страхових ризиків страховиків іншим страховим організаціям.
→Об'єктами страхування є доходи страхувальника, наприклад збиток від простоїв
устаткування, упущена вигода й т.д., події, що не відбулися, ризик впровадження
нової техніки й технології.
Авіаційне страхування – страхування ризиків, пов’язаних із використанням

авіаційної та космічної техніки. Іноді страхування космічних ризиків
відокремлюється в інший вид.
Асистанс – дослівно “допомога”. Окрема група страхування,метою якого є
надання медичних, технічних та організаційних послуг фізичним особам, переважно
туристам, під час перебування за межами країни постійного проживання.
Вид страхування – страхування однорідних об’єктів від характерних для них
небезпек.
Галузь, підгалузь, вид страхування – ланки класифікації при класифікації за

об’єктами страхування.
Державне обов’язкове страхування – форма страхування, при якій визначені
законодавством страхувальники сплачують страхові внески за рахунок державного
бюджету (страхування військовослужбовців, працівників правоохоронних органів,
податкової і митної служби, народних депутатів та деяких інших категорій
працівників).
Добровільне страхування – форма страхування, що здійснюється на основі
добровільно укладеного договору між страховиком і страхувальником.
Каско – страхування корпусу та механізмів (без людей та вантажу
транспортних засобів).
Класифікація страхування – система поділу страхування на сфери діяльності,
галузі, підгалузі, види і класи за певною ознакою (ознакою класифікації).
Морське страхування – один із найдавніших видів страхування, що охоплює
страхування суден, вантажів і фрахту від різних видів небезпек під час виконання
рейсу.
Об’єкт страхування – майновий інтерес страхувальника, пов’язаний:
а) з життям, здоров’ям, працездатністю страхувальника (особисте страхування);
б) володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);
22
в) відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди третій особі
(страхування відповідальності).
Ознака класифікації – ознака, покладена в основу поділу страхування на
окремі ланки класифікації.
Обов’язкове страхування – форма страхування, що ґрунтується на
принципах обов’язковості як для страхувальника, так і для страховика.
Особисте страхування – галузь страхування, в якій об’єктом страхових
відносин є життя, здоров’я і працездатність людини.
Сфера, клас, вид страхування – ланки класифікації за спеціалізацією
страховика.
Соціальне страхування – система гарантованого матеріального забезпечення
громадян у старості, у разі втрати працездатності, при вагітності та інших
обумовлених законом випадках за рахунок коштів спеціальних фондів, що
акумулюються державою з внесків підприємств, організацій і установ згідно з
визначеними нормами.
Страхування відповідальності – галузь страхування, де об’єктом є
відповідальність страхувальника перед третіми особами, яким може бути завдано
шкоди внаслідок його безвідповідальності.
Страхування від вогню – один з найбільш давніх і традиційних видів
майнового страхування, що забезпечує компенсацію шкоди, нанесеної майну
вогнем, ударом блискавки, вибухом та іншими причинами, що призвели до пожежі.
Транспортне страхування – узагальнене поняття при страхуванні всіх видів
транспортних ризиків.
Форми страхування – страхування може бути обов’язковим і добровільним.
Обов’язкове страхування запроваджується законами України. Добровільне
страхування здійснюється на основі правил, що розробляються страховими
компаніями.
Форма, вид страхування – ланки класифікації за законодавчою визначеністю.
Література: [4]; [5]; [47]; [48]; [52]; [53].
Тема 3. Страхові ризики та їх оцінка
Ключові слова: страховий ризик, страховий випадок, ситуація ризику, кумуляція

ризику, частота настання страхової події, величина збитку, класифікація ризиків,
чистий ризик, спекулятивний ризик, ризик- менеджмент, закон великих чисел,
технічний ризик страховика.

1. Суть та основні характеристики ризику.
2. Класифікація ризиків.
3. Оцінка ризиків та визначення доцільності їх страхування.
4. Управління ризиком. Страхування як елемент управління
ризиком.
23
5. Структура та порядок визначення страхових тарифів.
6. Розв’язування задач та вирішення текстових завдань.

1. Покажіть взаємозв’язок між страховим ризиком та страховим випадком.
2. Способи та методи визначення кількісних показників ризику.
3. Математична, статистична та експертна ймовірність ризику.
4. Особливості катастрофічних ризиків.
5. Назвіть способи зниження впливу ризиків у майновому страхуванні.
6. Перерахуйте способи зниження впливу ризиків в особистому страхуванні.
7. Наведіть приклади використання ризик-менеджменту у вітчизняній страховій
практиці.
8. Дайте визначення страхового ризику
9. Назвіть основні ознаки страхового ризику.
10. У чому полягає різниця між страховими та нестраховими ризиками?
11. Чому необхідно класифікувати страхові ризики?
12. Назвіть основні методи оцінювання ризику.
13. З якою метою необхідно оцінювати страхові ризики?
14. Що таке страховий тариф?
15. Що являє собою брутто-ставка?
16. Яку роль відіграє навантаження в страховому тарифі?
17. Яке призначення нетто-ставки у складі страхового тарифу?

1. Визначте кількісні та якісні ознаки ризиків.
2. Перерахуйте кілька визначень поняття ризику, які існують у науковій літературі.
3. Складіть перелік страхових ризиків, які найбільш поширені у майновому
страхуванні.
4. Складіть перелік страхових ризиків, які найбільш поширені в особистому
страхуванні.
5. Опишіть закордонний досвід управління ризиками.
6. Розкрийте зміст складових тарифної ставки.
7. Складіть список чистих ризиків, які можуть бути в побутових умовах та на
виробництві.

1. Ризики в особистому страхуванні та можливість їх страхування.
2. Оцінка ризиків у майновому страхуванні.
3. Ризикові обставини і страховий випадок.
4. Специфіка ризиків в особистому страхуванні.
5. Специфіка ризиків у страхуванні відповідальності.
6. Страховий ризик як основа договору страхування.
7. Необхідність класифікації страхових ризиків та її значення для розвитку
24
8. Страхування катастрофічних ризиків в сучасних умовах розвитку людської
цивілізації.
9. Методи оцінки страхових ризиків у міжнародній практиці страхування.
10. Страховий тариф та його складові.
Тест 3.1
1. Основними характеристиками ризику є:
а) кількість страхових випадків;
б) частота настання страхової події та складність наслідків;
в) страховий тариф та страхова сума;
г) страхове відшкодування.
2. Залежно від джерела небезпеки ризики поділяють:
а) на чисті та спекулятивні; в) індивідуальні та універсальні;
б)природні та антропогенні; г) майнові та особисті.
3. Відберіть визначення страхового ризику:
а) конкретне явище або сукупність явищ, при настанні яких проводяться виплати із
наперед створеного страхового фонду в грошовій формі, що пов’язані з імовірністю
настання несприятливих подій;
б) одинична подія, яка має суб’єктивний характер і підлягає регулюванню з боку
людей;
в) несприятливі обставини у господарській діяльності суб’єктів господарювання, що
призводять до перерв у виробництві;
г) аномальні явища в природі.
4. Яким чином поділяють ризики в страхуванні залежно від обсягу
відповідальності?
а) індивідуальні та універсальні; в) великі та масові;
б) катастрофічні та аномальні; г) суб’єктивні та об’єктивні.
5. Чисті ризики – це:
а) крадіжка товарів;
б) гра в грошово-речову лотерею;
в) ураган, повінь та інші стихійні лиха;
г) травма працівника, одержана під час виконання службових
обов’язків.
6. Специфічний ризик – це:
а) землетрус; в) травма працівника в побуті;
б)викрадення; г) жоден з названих ризиків.
7. Процес управління ризиком передбачає:
а) аналіз ризику і контроль за ризиком;
б) відмову від ризику;
в) визначення страхових випадків;
г) розрахунок страхових відшкодувань.
8. Спекулятивний ризик:
а) може бути застрахований за підвищеним тарифом;
25
б) не може бути застрахований;
в) може бути застрахований за низьким тарифом;
г) правильна відповідь відсутня.
9. Ідентифікація ризику передбачає:
а) створення спеціальних фондів;
б) виявлення джерел ризику;
в) виявлення та оцінку значущості кожного із факторів ризику.
10. Управління ризиком має на меті:
а) попередження та мінімізацію збитку;
б) забезпечення відповідності ступеня ризику та розміру страхових тарифів;
в) дослідження страхового ринку.
Тест 3.2
1. Тарифна брутто-ставка складається:
а) з тарифу-нетто; г) страхової суми;
б) платіжного внеску; д) витрат на превентивні заходи.
в) навантаження;
2. Тарифна ставка може бути знижена при:
а) беззбитковому проходженні договорів страхування;
б) переукладенні договорів страхування та відсутності страхових випадків;
в) створенні плану протипожежної безпеки;
г) поновленні засобів протипожежної безпеки.
3. Страхова сума – це:
а) сума, в межах якої страховик несе відповідальність страхування;
б) межа грошових страхових зобов’язань страховика щодо компенсації збитків
страхувальнику від страхової події.
4. Управління ризиком включає:
а) аналіз ризику; в) ідентифікацію страхового ризику
б) контроль за ризиком; та його оцінку.
5. Управління ризиком має на меті:
а) попередження та мінімізацію збитку;
б) забезпечення відповідності ступеня ризику та розміру страхових тарифів;
в) дослідження страхового ринку;
г) правильні відповіді а) та б).
6. Основними характеристиками ризику є:
а) кількість страхових випадків;
б) частота настання страхової події та складність наслідків;
в) страховий тариф та страхова сума;
г) страхове відшкодування.
7. Де можна поставити знак рівності між термінами
а) страховий внесок, страховий платіж;
б) страховий платіж, тарифна ставка;
в) тарифна ставка, страхова премія;
г) страхова премія, страховий платіж.
26
8. Якщо у даному районі за декілька років у середньому пожежею
пошкоджено 100 будинків з 10000, то вірогідність настання страхового випадку
складає:
а) 0,01; б) 100; в) 0,0001; г) 0,001.
9. Частина страхового тарифу, що використовується для покриття страхових
виплат:
а) брутто-ставка; в) навантаження;
б) нетто-ставка; г) страхова премія.
10. Контроль за ризиком, що спрямований на зменшення вірогідності
настання збитків та їх розміру, може включати в себе:
а) відмову від ризику шляхом припинення діяльності або володіння активами, які
пов’язані з можливими збитками;
б) самострахування та кептивне страхування;
в) участь у відшкодуванні наслідків ризику;
Тести 3.3
1. Основне призначення нетто-ставки:
а) для покриття витрат страховика на ведення страхової справи;
б) для формування прибутку страховика;
в) для створення вільних і централізованих страхових резервних фондів;
г) для відшкодування збитків страхувальникам.
2. Страховий тариф – це:
а) ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період
б) ставка страхового відшкодування;
в) ставка страхової суми в особистому страхуванні;
г) ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за весь період страхування.
3. Страховий платіж – це:
а) виплата страховикам страхової суми у особистому страхуванні;
б) виплата страхового відшкодування страхувальнику;
в) плата за страхові послуги страховика згідно з договором страхування;
г) сума, на яку страхується об’єкт за законом або договором.
4. Яке призначення навантаження у брутто-ставці?:
а) для покриття витрат страховика на ведення страхової справи;
б) для формування прибутку страховика;
в) для створення вільних і централізованих страхових резервних фондів;
г) для відшкодування збитків страхувальникам.
5. Страховий ризик – це:
а) ризик втрати страховиком інвестованих тимчасово вільних коштів;
б) ризик втрати прибутку страховиком;
в) подія, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання й на випадок якої
проводиться страхування;
г) форс-мажорні обставини, зазначені в договорі страхування.
6. Страхові ризики класифікують за критеріями:
27
а) повноти, франшизи, системами страхування;
б) перестрахування, співстрахування та диверсифікації;
в) стихійного лиха та нещасних випадків;
г) можливих наслідків, об‘єкта, причини, обсягів.
7. Поділ ризиків на чисті та спекулятивні стосується лише:
а) чистих ризиків;
б) катастрофічних ризиків;
в) спекулятивних ризиків;
г) майнових ризиків.
8. Суттєвою рисою масового ризику є:
а) альтернативний наслідок: збитки або їх відсутність;
б) значне збільшення негативних наслідків від однієї події;
в) те, що кожна особа є одночасно фізичним, фізіологічним та соціальним тілом;
г) велика динамічність.
9. Нестрахові ризики – це:
а) ризики, за якими неможливо визначи ти розмір збитків;
б) ризики, які знаходяться поза межами страхового поля конкретного страховика;
в) ризики, за якими неможливо оціни ти ймовірність страхового
випадку, визначи ти розмір збитків та ціну страхової послуги;
г) ризики, які страховик відмовляється взяти на власну відповідальність, оскільки
вартість об‘єкта оцінено в сумі, яка перевищує нормований законодавством обсяг
страхових резервів.
10. Страховий тариф є основою для визначення:
а) обсягів страхових збитків;
б) страхової суми в майновому страхуванні;
в) обсягів контрибуції;
г) страхової премії.
11. Великі ризики характеризуються:
а) імовірністю настання;
б) територією, охоплення ризиком;
в) основними показниками діяльності суб’єктів господарювання;
г) видом стихійного явища (вода, вогонь, вітер і т. ін.).
12. До компонентів, що складають зміст економічного ризику відносять;
а) випадкові події;
б) імовірність настання випадкових подій;
в) імовірність настання випадкових збитків;
г) об’єкт, що зазнає впливу випадкової події.
13. Аналіз ризику – це:
а) оцінка ризику;
б) зменшення ризику;
в) ідентифікація ризику;
г) уникнення ризику.
14. До критеріїв страхування ризиків відносять:
а) випадковість;
б) можливість оцінки;
28
в) низький ступінь імовірності;
г) великі втрати.
15. Етапи ризик-менеджменту – це:
а) фінансування;
б) уникнення ризику;
в) обмеження ризику;
г) попередження ризику.
Тести 3.4
1. Якими властивостями характеризуються великі ризики?
а) Імовірність настання ризику;
б) територія, охоплена ризиком;
в) охоплена ризиком галузь господарської діяльності;
г) основні показники виробничої діяльності промислових підприємств;
д) стихія, що спричинила явище (подію): вода, вогонь, вітер і та ін.
2. У чому полягає аналіз ризику?
а) Оцінка ризику;
б) зменшення ризику;
в) ідентифікація ризику;
г) уникнення ризику;
д) діагностика ризику;
е) пізнання ризику.
3. Які заходи є етапами ризик-менеджменту?
а) фінансування;
б) самофінансування ризику;
в) уникнення ризику;
г) страхування;
д) контроль.
4. Які властивості є критеріями страхувальності ризиків?
б) можливість оцінювання у вартісних одиницях;
в) низький ступінь імовірності;
г) надзвичайно великі втрати.
5. Які риси є критеріями страхування ризиків?
б) можливість оцінки у вартісних одиницях;
в) немає правильної відповіді;
→Вираження у грошовій формі результатів несприятливого збігу обставин.
→Матеріальні втрати й фінансові витрати (прямі й непрямі) фізичних або
юридичних осіб, що виникають у результаті ліквідації наслідків несприятливого
збігу обставин (відновлення порушеного майна, здоров'я, іміджу).
→Ймовірність настання події і загроза збитків.
29
→Процес мінімізації втрат, які може понести фізична або юридична особа через
неконтрольовані події.
→Вибір таких заходів керування ризиком, що сполучали б страхування і методи
запобігання збитків; втілення цих заходів у життя і контроль проведення заходів,
спрямованих на попередження непередбачених руйнівних подій.
→Заходи, спрямовані на ліквідацію стихійного лиха, що вже відбувається (боротьба
з пожежою, повінню).
→Самострахування, кредити банку й властне страхування.
Задачи
Задача 1. Визначити імовірність настання ДТП (у %), якщо загальна кількість

авто в населеному пункті – 13500, з них у 2013 р. в ДТП попало 85 авто. Чи можна
такий показник використовувати як імовірність настання страхових випадків на
наступні роки?
Задача 2. Визначити середню імовірність настання нещасних випадків (%) в
населеному пункті за даними, наведеними у таблиці.
Рік Кількість потерпілих, чол. Кількість жителів, чол.
2008 10 3600
2009 45 3620
2010 9 3700
2011 12 3500
2012 8 3600
2013 11 3700
Чи можна такий показник використовувати як імовірність настання страхових
випадків?
Задача 3. Підприємство виготовляє 2000 холодильників у рік, протягом року 25

із них виходять з ладу. Страхова компанія уклала 300 договорів з гарантійного
обслуговування холодильників, середня страхова сума на один договір – 5000 грн,
середнє страхове відшкодування на один договір – 2000 грн.
Визначити:
– нетто-ставку зі 100 грн страхової суми;
– брутто-ставку зі 100 грн страхової суми, якщо витрати страховика складають 13 %,
а прибуток – 15 % брутто-ставки;
– розмір страхових платежів за договором.
Задача 4. Страховик укладає договори зі страхування домашнього майна.
Вірогідність настання страхового випадку – 0,04. Середня страхова сума – 120 тис.
грн. Середнє страхове відшкодування – 58 тис. грн. Кількість укладених договорів
страхування – 1350. Питома вага навантаження в структурі страхового тарифу – 30
%. Визначити страховий тариф при гарантії безпеки γ = 0,95 (α (γ) = 1,645).
Задача 5. Нетто-премія дорівнює 123 грн., навантаження до нетто-премії 35%.
Обчисліть брутто-премію.
30
Задача 6. Майно вартістю 300 000 грн. застраховано на 210 000 грн. Визначте
величину страхового тарифу, якщо нетто-премія становить 450 грн., а навантаження
до нетто-премії 20%.
Задача 7. Підприємство застрахувало своє майно в розмірі 80% балансової
вартості, яка на день договору страхування становила 400 тис. грн. У договорі
окремо обумовлена відповідальність страховика за додатковий ризик – крадіжку.
Тарифна ставка зі страхування майна становить 80 коп. зі 100 грн. страхової суми, а
за додаткову відповідальність – 2 грн. 10 коп. Визначте страхову суму та загальний
розмір страхового платежу.
Задача 8. Страхова сума за договором страхування майна становить 90 000 грн.
Визначте розмір страхової премії, якщо страховий тариф становить 0,64% за умови,
що договір укладається на 1 рік. Термін дії договору 6 місяців, що передбачає
збільшення страхового тарифу на 40%.
Задача 9. Утримання і лікування одного хворого коштує лікувальному закладу
в середньому 2000 грн. За рік він обслуговує 5000 хворих. Бюджетне асигнування
становить 40%. Вирахувати суму страхового резерву, необхідного страховику для
здійснення медичного страхування та страховий платіж, який повинен сплачувати
окремий страхувальник, якщо кількість страхувальників становить: а) 10 000; б) 20
000; в) 50 000; г) 1 000 000 осіб. Страхова сума дорівнює сумі вартості лікування
одного хворого, при цьому брутто-платіж утримує в собі 20% навантаження на
нетто-платіж.
Аварійний комісар – фахівець, який за дорученням страховика визначає

причину, характер і розмір збитків та видає аварійний сертифікат.
Аварійний сертифікат – документ, що видається страхувальникові аварійним
комісаром, агентом або іншим уповноваженим представником страховика на
підставі наслідків огляду пошкодженого об’єкта.
Актуарій (гр. обліковець, скорописець) – офіційно уповноважена особа
(фахівець), яка за допомогою методів математичної статистики розраховує страхові
тарифи й несе відповідальність за достатній для виконання зобов’язань страховика
обсяг страхового фонду.
Актуарні розрахунки – система математичних і статистичних методів
розрахунку страхових тарифів.
Андеррайтер – висококваліфікований фахівець страховика, уповноважений
розглядати пропозиції з прийняття ризиків на страхування, оцінює ризики, визначає
ставки страхових премій та оформляє страхові поліси.
Антропогенні ризики – ризики, що виникають лише як наслідок різноманітної
господарської та науково-технічної діяльності людей.
Брутто-премія – загальна сума страхових внесків, визначена на основі
страхової суми і брутто-ставки.
Брутто-ставка – страховий тариф, сума визначеної нетто-премії і
навантаження.
31
Великі ризики – ризики, які завдають менш відчутну економічну шкоду, але є
можливість їх передбачити та визначити спричинені ними потенційні збитки.
Валютний ризик визначається як можливість негативної зміни вартості активів
у зв’язку зі зміною курсу однієї іноземної валюти стосовно іншої, у тому числі
національної валюти при проведенні кредитних, інвестиційних, а також
зовнішньоекономічних операцій.
Збитки життю і здоров’ю – розлад здоров’я, хвороба, нещасний випадок,
внаслідок яких настала смерть, тимчасова або постійна втрата працездатності.
Збитки матеріальні – знищення, втрата, пошкодження майна або втрата
майнових прав на нього.
Збитки моральні – душевні муки, хвилювання і переживання, яких зазнала
людина з приводу несприятливих подій.
Кумуляція ризиків (збитків) – нагромадження ризиків (збитків). Переважно
виникає, коли на одній території знаходиться багато застрахованих об’єктів, котрі
можуть бути пошкодженні одним і тим же страховим випадком, в результаті чого
виникне значний збиток.
Катастрофічні (масові) ризики – ризики, спричинені руйнівною дією природи
або господарською діяльністю людини, які зумовлюють численні майнові збитки у
особливо великих розмірах та людські жертви.
Котирування – визначення страховиком ставки премії, за якою він готовий
застрахувати ризик.
Ліквідація збитків – комплекс робіт з визначення і виплати страхового
Майнові ризики – ризики, що стосуються майна та майнових інтересів
страхувальників.
Навантаження – частка страхового тарифу (брутто-ставки), що відповідає за
формування тієї частини премії та, відповідно, тієї частини страхового фонду, що
призначена на покриття накладних витрат страховика. Частка навантаження
залежить від конкретного виду страхування і не перевищує 50 % страхового тарифу.
Нетто-ставка – частка страхового тарифу (брутто-ставки), що відповідає за
формування тієї частини премії та, відповідно, тієї частини страхового фонду, яка
призначена на страхові виплати.
Нетто-премія – брутто-премія за вирахуванням навантаження.
Нетто-ставка – частина страхового тарифу, що забезпечує можливість
страховика відшкодувати збитки за видами ризикового страхування та здійснити
виплати зі страхування життя шляхом формування страхових резервів.
Носій ризику – суб’єкт, який бере на себе тягар наслідків ризику.
Особисті ризики – ризики, що стосуються життя, здоров‘я, працездатності
застрахованої особи.
Природні ризики – ризики, що цілком виникають за випадкових причин та як
внаслідок стихійних явищ.
Політичний ризик виражає ризик узагалі будь-яких втрат, причиною яких є
поточна політична ситуація в країні, її зміни, рішення державних органів влади,
уряду.
32
Превентивні заходи в страхуванні – комплекс заходів, здійснюваних
страховиком або за його рахунок, пов’язаних із запобіганням або зниженням
руйнівного впливу можливих страхових випадків. Превентивні заходи випливають
із сутності страхування, його превентивної функції.
Ризик загальний – вірогідна подія, настання якої зумовить прямі або непрямі
збитки майновим інтересам юридичної або фізичної особи.
Ризик страховий – 1) ймовірна подія або сукупність подій, на випадок
настання яких проводиться страхування; 2) конкретний об’єкт страхування або вид
відповідальності; 3) розподіл між страховиком і страхувальником несприятливих
економічних наслідків у разі настання страхового випадку.
Ризики персоналу – це всі ризики, що зв’язані зі співробітниками компанії,
зокрема: а) з некомпетентністю тих або інших осіб, які працюють на визначених
позиціях, що відповідають за визначені ділянки роботи, чиї ненавмисні дії, пов’язані
з незнанням, ведуть до збитків; б) з нелояльністю, або нечесністю, злим наміром
співробітників, коли збиток компанії завдається в результаті прагнення особи
отримати власну матеріальну або моральну вигоду.
Ризикова премія – частина страхової премії, яку страховик призначає для
створення необхідного резерву з метою виплати страхового відшкодування.
Ступінь ризику – ймовірність настання страхового випадку, а також можливий
збиток від нього. Відображає обсяг можливої відповідальності страховика за
укладеними договорами. Кількісний вираз С. р. – показник збитковості страхової
суми.
Самострахування – ризик, який знаходиться на відповідальності
страхувальника.
Спекулятивні ризики – ризики, що зумовлюють не тільки можливість збитків,
але й отримання доходів, за такими ризиками страховий захист не надається.
Сюрвейєр – фахівець страховика (професійний оцінювач ризиків), який
здійснює огляд об’єкта з метою оцінювання ризиків та прийняття рішення про
укладання договору страхування.
Тарифи страхові – ставки страхових платежів з одиниці Страхової суми за
певний період. С.т. складається із нетто-ставки і навантаження, а їх сума дорівнює
брутто-ставці.
Чисті ризики – ризики, наслідком впливу яких не може бути отримання
прибутку, тобто матеріальне становище страхувальника або погіршується, або
залишається незмінним.
Частота страхових випадків – показник, що є елементом збитковості
страхової суми. Частота страхових випадків визначається відношенням кількості
страхових випадків до кількості застрахованих об’єктів або договорів страхування в
розрізі видів страхування.
Література: [4]; [5]; [24]; [27]; [30]; [44]; [59].
33
Тема 4. Страховий ринок
Ключові слова: страховий ринок, страховик, страхувальник, страхова послуга,

страховий агент, страховий брокер, аквізиція, “Ллойд”, інфраструктура страхового
ринку, внутрішня система страхового ринку, зовнішнє середовище, етапи розвитку,
тенденції розвитку, інтеграція до країн ЄС.

1. Страховий ринок: суть та основні види.
2. Суб’єкти страхового ринку.
3. Роль посередників у здійсненні страхової діяльності.
4. Інфраструктура, внутрішня система страхового ринку та його зовнішнє
середовище.
5. Основні етапи розвитку страхового ринку та тенденції його розвитку.
6. Розв’язування задач та вирішення тестових завдань.

1. Передумови розвитку та існування страхового ринку.
2. Основні складові страхового ринку.
3. Страхові посередники на страховому ринку.
4. Характеристика посередників страхового ринку.
5. Призначення інфраструктури страхового ринку та її складові.
6. Яку функцію виконує інфраструктура страхового ринку?
7. Вплив зовнішнього середовища на розвиток страхування.
8. Які основні показники характеризують рівень розвитку страхової галузі на
сучасному етапі?
9. У чому відмінність правового статусу страхового брокера та страхового агента?
10. Які моделі організації агентських мереж існують? У чому полягають їх
особливості?
11. Яким чином регулюється діяльність страхових агентів і брокерів в Україні?
12. Основні шляхи розвитку національного страхового ринку.
13. Положення Програми розвитку страхового ринку України.
14. Основні етапи розвитку страхового ринку в Україні.
15. Основні організаційні форми вияву тенденції щодо концентрації капіталу у
страховій справі.
16. Особливості діяльності аварійного комісара та сюрвейєра. За чиїм дорученням
діє сюрвейєр?

1. Що Ви розумієте під страховим ринком?
2.Назвіть основних учасників страхового ринку.
3. Визначте особливості формування національного страхового ринку.
4. Назвіть різницю між агентом та брокером.
5. У чому різниця функціонування страхового ринку України та Німеччини?
6. Визначте переваги та недоліки етапів розвитку страхового ринку України.
34
7. Складіть порівняльну таблицю діяльності страхових агентів і брокерів.
8. За статистичними даними за останні 3–5 років проаналізуйте галузеву структуру
страхового ринку.
9. Визначте перспективи розвитку ринку убезпечення життя в Україні.
10. Визначте місце та роль іноземних страховиків на страховому ринку України.
11. Визначте тенденції розвитку страхового ринку країн ЄС.
12. Визначте, у чому полягають особливості українського страхового ринку як
частини світового страхового господарства.
13. Що є товаром на страховому ринку?
14. Як формується попит на страхові послуги?
15. Що являє собою пропозиція страхових послуг?
16. Назвіть внутрішні фактори, які впливають на страховий ринок.
17. Чому страховик повинен враховувати в своїй діяльності зовнішні фактори, що
впливають на розвиток страхового ринку?
18. Хто такі страхові посередники?
19. Назвіть основні загальнодержавні фактори розвитку страхового ринку України.
20. У чому полягають особливості розвитку сучасного страхового ринку України?

1. Особливості розвитку національного страхового ринку.
2. Формування інфраструктури страхового ринку.
3. Об’єднання страховиків і їх основні функції.
4. Сучасний стан страхового ринку України та перспективи його розвитку.
5. Проблема капіталізації українських страхових компаній та її роль для розвитку
національної страхової економіки.
6. Страхові ринки країн ЄС.
7. Порівняльна характеристика страхових ринків України і країн Європейського
Союзу.
8. Роль страхових посередників у розвитку страхового бізнесу.
9. Генезис вітчизняного страхового ринку.
10. Особливості розвитку страхових ринків США та Японії.
Тест 4.1
1. Функціями органу нагляду за страховою діяльністю є:
а) видача ліцензії на проведення страхової діяльності;
б) ведення єдиного Державного реєстру страховиків;
в) участь у зборах засновників страховика;
г) встановлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів;
д) правильні відповіді а), б), в);
е) правильні відповіді а), б), г).
2. Що розуміють під страховим ринком?
а) інструмент перерозподілу грошових коштів між суб’єктами господарювання;
б) сферу обігу цінних паперів;
35
в) особливу сферу грошово-економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу
виступає специфічний товар – страхова послуга;
г) механізм забезпечення попиту і пропозиції на фінансові ресурси.
3. Ліга страхових організацій України – це:
а) вищий орган управління стосовно страхових компаній України;
б) комерційна структура, що забезпечує організацію єдиної мережі продажу
страхових послуг;
в) державний орган, що здійснює нагляд за страховою діяльністю;
г) добровільне об’єднання страховиків некомерційного типу, створене з метою
захисту інтересів своїх членів у громадських та інших структурах.
4. Яка структура страхового ринку за територіальною ознакою?
а) внутрішній регіональний і міжнародний страхові ринки;
б) ринки майнового особистого страхування відповідальності;
в) страхування фізичних та юридичних осіб;
г) ринки державного і комерційного страхування.
5. Хто (що) є страховим посередником?
а) фондові біржі;
б) банки та інші фінансово-кредитні установи;
в) страхові агенти і страхові брокери;
г) інвестиційні фонди і компанії.
6. Що з названого належить до елементів страхового ринку?
а) промислові і торгові підприємства;
б) страховики, страхувальники і страхові посередники;
в) банки і кредитні спілки;
г) державні бюджетні і позабюджетні фонди.
7. Суб’єктами інфраструктури страхового ринку є:
а) сюрвейєри; в) аудитори, консультанти;
б) актуарії; г) всі відповіді правильні.
8. Ринок страховика має позитивний темп розвитку, коли:
а) попит на страхові послуги значно перевищує їх пропозицію;
б) пропозиція страхових послуг значно перевищує їх попит;
в) попит і пропозиція на страхові послуги рівні між собою.
9. Страховий ринок – це:
а) відносини з приводу купівлі-продажу страхових послуг;
б) місце продажу страхових послуг;
в) економічні відносини в межах певної території, у процесі котрих формується
попит, пропозиція і ціна на страхові продукти, укладаються і виконуються договори
10. Страхова виплата здійснюється:
а) валютою, яка передбачена договором страхування, якщо інше не передбачено
законодавством України;
б) національною валютою України;
в) для страхувальників-резидентів – національною валютою України, для
нерезидентів – у іноземній вільноконвертованій валюті;
36
Тест 4.2
1. Діяльність страхових брокерів може бути визначена:
а) як професійна діяльність осіб, зареєстрованих як суб’єкти підприємництва,
пов’язана із посередництвом у сфері страхування;
б) як діяльність осіб, уповноважених діяти від імені та за дорученням однієї чи
більше страхових компаній з укладання договору;
в) як фінансова діяльність у сфері страхування.
2. Страховими агентами можуть бути:
а) тільки фізичні особи; в) тільки працівники страхової компанії;
б) тільки юридичні особи; г) фізичні та юридичні особи.
3. Визначити відповідність між змістом та поняттям:
“Брокер страховий” (1), “Аварійний комісар” (2):
а) громадяни або юридичні особи (суб’єкти підприємницької діяльності), які
здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені та за
дорученням страховика (страхувальника);
б) фізична або юридична особа, яка діє від імені страховика і в межах наданих ним
повноважень;
в) офіційно уповноважена особа, фахівець, який за допомогою методів математичної
статистики розраховує страхові тарифи;
г) висококваліфікована і відповідальна особа страховика, уповноважена виконувати
необхідні процедури з розгляду пропозицій і прийняття ризиків на страхування
(перестрахування);
д) фахівець, який за дорученням страховика визначає причину, характер і розмір
збитків та видає аварійний сертифікат.
4. Страховик (перестраховик) України має право приймати ризики з
перестрахування лише з тих видів…
а) добровільного страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;
б) обов’язкового страхування, на здійснення яких він отримав ліцензію;
в) добровільного та обов’язкового страхування, на здійснення яких він отримав
ліцензію;
г) страхування життя.
5. Які з наведених видів робіт не можуть виконувати страхові агенти?
а) вдосконалення правил страхування;
б) пошук страхувальників і укладення договорів страхування;
в) розрахунок страхових тарифів;
г) пошук страховиків.
6. Інспектор або агент страховика, який здійснює огляд майна, що
приймається на страхування, його оцінку та визначає ймовірний ступінь
настання страхового випадку, – це:
а) аджастер; в) диспашер;
б) андерайтер; г) сюрвейєр.
7. Страховий маркетинг охоплює комплекс таких заходів (видів робіт):
а) дослідження страхового ринку, розробку конкурентоспроможних страхових
продуктів та їх реалізацію;
37
б) складання фінансової звітності страховика, її аналіз і складання бізнес-плану;
в) фінансову діяльність щодо розміщення страхових резервів.
8. За галузевою ознакою страховий ринок поділяють:
а) на ринок страхування життя;
б) ринок загальних видів страхування;
в) зовнішній та внутрішній страховий ринок;
г) ринок державних та недержавних страхових компаній;
д) ринок особистого, майнового страхування та страхування відповідальності.
9. Основу інфраструктури страхового ринку складаютьтакі суб’єкти:
а) аварійні комісари, сюрвейєри;
б) диспашери, актуарії, страхові аудитори;
в) спеціалізовані та багатопрофільні консультанти;
10. Аварійний комісар проводить:
а) огляд застрахованого майна, яке зазнало пошкоджень у результаті настання
страхового випадку;
б) встановлює причини, характер і розмір збитку, завданого страхувальником;
в) визначає наявність винної сторони в настанні збитку, складає та видає аварійний
сертифікат;
Тести 4.3
1. Страховий агент – це:
а) юридична або фізична особа, яка самостійно здійснює страхові операції;
б) штатний працівник страхової компанії, який встановлює причини настання
страхових випадків;
в) фізична особа, яка за дорученням страховика укладає договори страхування;
г) юридична особа, яка від свого імені та за дорученням страховика виконує частину
його страхової діяльності.
2. Складова зовнішнього оточення страхового ринку, на яку страховик не
може впливати:
а) ринковий попит;
б) конкуренція;
в) рівень платоспроможності страхувальників;
г) «ноу-хау» страхових послуг.
3. Страховий ринок – це:
а) місце, де формується ціна на страхові послуги страхових компаній;
б) система організації продажу страхових послуг та укладання договорів
в) система економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу є страхові послуги,
формується попит і пропозиція на них;
г) сукупність страховиків та інших суб’єктів, що здійснюють страхові послуги.
4. До регіональних факторів розвитку страхового ринку належать:
а) особливості клімату та ландшафту;
б) пенсійна реформа;
38
в) кількість великих промислових підприємств та підприємств малого і середнього
бізнесу;
г) ступінь розвитку страхового законодавства.
5. Що являє собою конкуренція на страховому ринку?:
а) співробітництво страховиків;
б) суперництво між страховиками щодо залучення коштів страхувальників і надання
більш якісних страхових послуг;
в) діяльність страховиків по вивченню попиту на страхові послуги;
г) система організації діяльності страховиків, заснована на попередньому вивченні
стану страхового ринку.
6. Страховий брокер – це:
а) штатний працівник страхової компанії;
б) посередник на страховому ринку;
в) фізична особа, що виконує функції страхувальника;
г) юридична особа, що виступає самостійним страховиком.
7. До учасників страхового ринку належать:
а) промислові та торгівельні підприємства;
б) страхові посередники, страховики, перестраховики;
в) банки й кредитні спілки;
г) лізингові та факторингові компанії.
8. Страховик може впливати на:
а) попит на страхові послуги;
б) конкуренцію;
в) купівельну спроможність страхувальників;
г) «ноу-хау» страхових послуг.
9. Складова фінансового ринку, яка є системою правових та організаційних
заходів з реалізації страхових послуг – це:
а) страхове поле;
б) страховий ринок;
в) страхове законодавство;
г) страховий маркетинг.
10. Попит на страхові послуги залежить від:
а) кількості катастроф у країні;
б) купівельної спроможність потенційних страхувальників;
в) ступеню розвитку страхового законодавства;
г) потреби населення в страховому захисті.
11. В Україні контроль за діяльністю страхових агентів здійснюється:
а) банками;
б) Міністерством фінансів України;
в) Лігою страхових організацій України;
г) страховиками.
12. До юридичних страхових агентів відносять:
а) банки, агентства нерухомості, туристичні фірми;
б) власників транспортних засобів;
в) аварійних комісарів;
39
г) консультантів у сфері оподаткування.
13. Основні фактори підвищення реалізації страхових продуктів:
а) страховий тариф, страхова сума;
б) страховий тариф, франшиза;
в) якість страхового продукту, тариф, сервіс;
г) ризики, страхові резерви.
14. Страхова реклама потрібна для:
а) посилення значення нововведень страховика;
б) створення широкої популярності страхової компанії;
в) масового впливу на потенційних споживачів страхових послуг;
г) підтримки популярності страховика та збільшення попиту на
страхові продукти.
15. Розвитку страхового ринку сприяє:
а) підвищення темпів інфляції;
б) поліпшення роботи персоналу страхових компаній;
в) відсутність інформаційного забезпечення;
г) зниження темпів інфляції.
Тести 4.4
1. Чи існує різниця між такими документами, як «страховий договір»,
«страховий поліс», «страхове свідоцтво»?
а) так.
б) ні.
в) так, на окремі види страхування.
2. Чи існують законодавчі обмеження на максимальний термін
страхування за одним договором?
а) так.
б) ні.
в) так, на окремі види страхування.
3. Хто може припинити дію договору страхування?
а) страхувальник;
б) ліга страхових організацій;
в) страховик;
г) судові органи;
д) Укрстрахнагляд.
4. Чи можна протягом строку дії договору вносити зміни до його змісту?
а) так.
б) ні.
в) з дозволу Укрстрахнагляду.
→Специфічна сфера товарно-грошових відносин, де об'єктом купівлі- продажу
виступає страховий захист.
→Зосередження в руках невеликого числа великих страхових компаній все більшого
обсягу страхової премії і страхових послуг.
40
→Проникнення страхових компаній в інші сфери, тісно пов'язані зістраховою
справою (банківська, біржова діяльність).
→Розширення сфери діяльності страховика в різних підприємствах інших галузей,
що не перебувають у прямого зв'язку зі страховою справою.
→Створені у формі акціонерних товариств, які одержали у встановленому порядку
ліцензію на здійснення страхової діяльності, або державні організації.
→«Страховики для страховиків» - організації, які приймають на себе частину
великих ризиків за відповідну винагороду.
→Створені з якою-небудь конкретною метою (обмін інформацією, розробка
довгострокових програм, координація умов страхування та ін.).
→Страхові агенти і страхові брокери.
Задачи
Задача 1. Договір страхування транспортного засобу укладено 15 лютого

поточного року, а перший страховий внесок сплачено 15 березня. Строк дії договору
страхування – 12 місяців. 15 серпня поточного року договір страхування був
достроково припинений на вимогу страхувальника. Страховий платіж сплачений
одноразово в сумі 1 тис. грн. Величина нормативних витрат на утримання страхової
компанії – 22 %.
Визначте розмір страхового платежу, що повертається страхувальнику, якщо:
− вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору
− вимога страхувальника обумовлена його особистим бажанням.
Задача 2. Страховою компанією укладено договір страхування
сільськогосподарських тварин строком на один рік на страхову суму 150 тис. грн.
Страховий платіж сплачений одноразово у сумі 3 тис. грн. Через 7 місяців
відбувається страховий випадок, у результаті якого виплачене страхове
відшкодування у розмірі 148 тис. грн. Нормативвитрат на утримання страхової
компанії – 30 %. Визначте величину страхового платежу, який страхова компанія
повинна повернути страхувальнику, якщо він через 10 місяців після вступу в дію
договору страхування виявив намір достроково припинити його дію. Вимога
страхувальника обумовлена:
− тим, що страховик порушив умови договору страхування;
− власним бажанням страхувальника.
Агент страховий – фізична або юридична особа, яка діє від імені страховика і
в межах наданих ним повноважень.
Асортимент страхового ринку – набір видів страхових послуг, що
пропонуються страхувальникам в межах конкретної території (країни, регіону).
Аварійний комісар – особа, яка обов’язково бере участь у розслідуванні
страхового випадку, займається визначенням причин настання страхового випадку
та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до якої встановлюються актами чинного
41
законодавства України. За результатами проведення роботи А. к. складає аварійний
сертифікат у формі, що визначається страховиком. Якщо А. к. доручено розглядання
претензій страхувальника, то він називається соттлінг-агентом.
Аквізитор – 1) страховий працівник, який займається укладанням нових і
відновленням тих, що достроково припинили свою дію, договорів добровільного
страхування; 2) агент транспортної організації, що займається залученням до
страхування нових вантажів і вантажовідправників.
Андеррайтер – 1) фахівець високої кваліфікації в галузі страхового бізнесу,
який має владні повноваження від керівництва страхової компанії приймати на
страхування запропоновані ризики, визначає тарифні ставки і конкретні умови
договору страхування цих ризиків, виходячи з норм страхового права та економічної
доцільності. А. може виконувати функції сюрвейєра; 2) член страхової корпорації
Ллойда, який самостійно або у рамках синдикату підписує страхові поліси Ллойда;
3) будь-яка фізична або юридична особа, яка займається продажем страхових полісів
клієнтам і здійснює професійний консалтинг в галузі страхування для зацікавленої
сторони.
Брокер страховий – юридична або фізична особа, що має дозвіл виступати
посередником між страховиком і страхувальником і здійснює посередницьку
діяльність на страховому ринку від свого імені.
Власна інфраструктура страховика – сукупність відокремлених структурних
підрозділів страховика (офіси, агентства, філії, представництва) та канали
комерційного зв’язку.
Диспашер – спеціаліст з морського права, який проводить розрахунок збитків
за загальною аварією між судном, вантажем та фрахтом.
Комісія страхова – грошова винагорода, яка виплачується страховиком
страховому посередникові відповідно до угоди.
Кон’юнктура страхового ринку – система факторів, що характеризують
поточний стан попиту, пропозиції, цін на страхові послуги та рівня конкуренції.
Ноу-хау страхових послуг – сукупність технічних, технологічних та
комерційних нововведень страховика щодо виробництва та реалізації страхових
послуг, але не запатентованих ним.
Попит на страховому ринку – сума коштів, яку потенційні страхувальники
готові витратити на задоволення своїх потреб у захисті майнових інтересів,
пов’язаних з їх життям, здоров’ям, майном та відповідальністю з метою убезпечення
від можливих збитків при даних цінах на страхові послуги.
Посередник страховий – страховий брокер або агент, через якого укладається
договір страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій
страхувальника.
Пропозиція на страховому ринку – діяльність страховиків щодо розроблення
та реалізації страхових послуг, які здатні задовольнити потреби в страховому
захисті потенційних страхувальників та відповідають їх купівельній спроможності.
Посередник – страховий брокер, або агент, через якого укладається договір
страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій.
Резидент – юридична чи фізична особа, що постійно зареєстрована чи
проживає на території даної країни. Резидент зобов’язаний здійснювати діяльність
42
відповідно до законодавства даної країни та сплачувати передбачені законом
податки.
Страховий агент – довірена фізична або юридична особа, яка від імені й у
межах наданих страховиком повноважень робить пропозиції страхувальнику щодо
страхування ризиків, оформляє договори страхування (переважно з фізичними
особами), інкасує страхову премію та виконує деякі інші операції з обслуговування
договорів страхування. С. а. є представником страховика і діє у його інтересах за
комісійну винагороду на підставі договору зі страховиком.
Страховик – фінансова установа, яка створена у формі акціонерного, повного,
командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю, а в
окремих випадках і державної організації, що має статус юридичної особи та
володіє ліцензією на право здійснення страхової діяльності. Така діяльність
дозволяється виключно страховикам – резидентам України.
Страхова послуга – специфічний товар на страховому ринку, що реалізується
страховиком на договірній основі за авансовані кошти страхувальника з метою
отримання прибутку та задоволення потреб страхувальника щодо захисту його
економічних інтересів від наслідків раптових несприятливих подій (страхових
випадків).
Страховий продукт – результат діяльності страхової компанії з метою
задоволення потреб страхувальників й отримання прибутку. С. п. є товаром
(страховою послугою), коли стає об’єктом продажу на ринку.
Страховий ринок – 1) економічний простір, в якому взаємодіють
страхувальники, страховики, страхові посередники та організації страхової
інфраструктури (об’єднання страховиків, консалтингові фірми, навчальні центри);
2) частина фінансового ринку, сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-
продажу є специфічний товар – страхова послуга, формується попит і пропозиція на
неї; 3) форма взаємозв’язку між учасниками страхових правовідносин
(страхувальниками, страховиками та страховими посередниками).
Сюрвейєр – експерт, інспектор, агент страховика, який оглядає судна, вантажі
та інше майно, що приймається на страхування. На підставі висновку С. страховик
розраховує тарифну ставку, приймає рішення про укладання договору страхування.
Уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади у справах
нагляду за страховою діяльністю (нині – Міністерство фінансів України). Має
управління та представництва в обласних центрах.
Фондовий ринок – організований ринок торгівлі цінними паперами; механізм,
що поєднує осіб, які мають вільні кошти, з особами, які мають потребу у вільних
коштах.
Література: [4-6]; [12]; [16]; [25]; [31]; [35]; [41];[45]; [46]; [50]; [51]; [57]; [60].
43
Тема 5. Страхова організація
Ключові слова: страхова компанія, акціонерне страхове товариство, командитне

товариство, кептивні страхові компанії, товариства взаємного страхування,
принципи побудови структури управління, представництва, агентства, філії
страхової компанії, страхові об’єднання, Ліга страхових організацій України
(ЛСОУ), Моторно-транспортне страхове бюро України (МТСБУ), Авіаційне
страхове бюро України (АСБУ), Морське страхове бюро України (МСБУ), Ядерний
страховий пул України (ЯСПУ).

1. Організаційні форми страховиків.
2. Порядок створення, реорганізації страховиків та ліквідації страхових компаній.
3. Організаційні структури страхових компаній та принципи побудови їх
управління.
4. Об’єднання страховиків, їх призначення та функції.

1. Як розподіляються страховики за спеціалізацією?
2. Які види страховиків діють на страховому ринку України?
3. Чим відрізняється філія страхової компанії від агентства?
4. Що являє собою представництво страховика?
5. Назвіть принципи системи управління страховика.
6. Якою є структура управління страховика?
7. Який орган видає ліцензію на здійснення страхової діяльності?
8. Що являють собою кептивні страхові компанії?
6. Назвіть етапи створення страхової компанії.
7. За якими основними критеріями класифікують страхові компанії?
8. У чому полягає значення страхової компанії в економічній системі?
9. Які недоліки та переваги мають кептивні страховики?
10. У чому полягає специфіка товариств взаємного страхування?
11. Визначте ринкову доцільність існування товариств взаємного страхування.
12. У чому полягають особливості взаємовідносин між власниками та
страхувальниками у товаристві взаємного страхування порівняно з аналогічними
відносинами в акціонерній страховій компанї?
13. У чому полягають особливості створення страховика порівняно з іншими
суб’єктами господарювання?
14. Чи можуть іноземні інвестори брати участь у створенні українських страховиків?
Якщо можуть, то на яких умовах?
15. Визначте вимоги страховика щодо складу, обсягу та якості матеріальних
ресурсів, необхідних для здійснення страхової діяльності.
16. У чому полягають особливості складу персоналу страховика?
17. За якими принципами будується організаційна структура страхових компаній?
44
18. З якою метою створюються представництва, агентства та філії страхових
компаній?
19. Які основні завдання покликані виконувати вітчизняні страхові об’єднання?
20. Різниця між філіальною і агентською мережею страховика.
21. Які передумови передують примусовій санації страховика?
22. Об’єднання страховиків: мета їх створення та функції.
23. Назвіть мету створення ЛСОУ та МТСБУ.

1. Порівняйте роботу страхових компаній та товариств взаємного страхування.
Визначте спільні та відмінні риси.
2. Які типи страхових компаній, на ваш погляд, найбільш поширені у страховому
бізнесі України? Чим це можна пояснити?
3. Визначте, на яких засадах працюють товариства взаємної відповідальності і чим
вони відрізняються від акціонерних товариств.
4. Визначте принцип побудови управління діяльності ВАТ НАСК “Оранта”, ЗАТ СК
“Дженералі Гарант”, ЗАТ СК “Універсальна”.
5. Визначте особливості створення страхових організацій, їх відмінності від інших
суб’єктів господарювання.
6. Визначте особливості порядку ліквідації страхових організацій, їх відмінності від
ліквідації інших суб’єктів господарювання.
7. Визначте необхідність створення об’єднань страховиків у законодавчому порядку.

1. Особливості класифікації страхових організацій.
2. Основні складові стратегії страхової компанії.
3. Особливості діяльності товариств взаємного страхування.
4. Об’єднання страховиків: основні функції, обов’язки та права.
5. Роль та місце ЛСОУ та МТСБУ на страховому ринку України.
6. Організаційні форми страхової діяльності в Україні та необхідність їх
удосконалення.
7. Сутність та необхідність створення товариств взаємного страхування в Україні.
8. Організаційні форми страховиків в країнах ЄС.
4. Об’єднання страховиків та їх функції на страховому ринку.
5. Особливості систем управління страховиків США та Японії.
Тест 5.1
1. Інтегроване регулювання – це:
а) рівнобіжне регулювання діяльності страховиків та інших фінансових інститутів;
б) об’єднання органів нагляду за банківською та страховою діяльністю;
в) окреме регулювання діяльності страхових компаній та комерційних банків;
г) розмежування дій органів страхового та банківського нагляду.
45
2. Рішення про виключення страховика з Єдиного державного реєстру
страховиків приймає:
а) Ліцензійна палата при Міністерстві економіки України;
б) орган місцевої виконавчої влади, де зареєстрований страховик;
в) Держфінпослуг;
г) Міністерство фінансів України.
3. Представництво страхової компанії має право:
а) займатися рекламною діяльністю;
б) виплачувати страхові суми та страхове відшкодування;
в) виконувати репрезентативні функції;
г) брати участь у співстрахуванні.
4. Які з наведених функцій виконує Ліга страхових організацій України?
а) надає дозвіл на перестрахування ризиків у нерезидентів;
б) здійснює реєстрацію страхових посередників;
в) сприяє вдосконаленню страхового законодавства;
г) надає інформаційні та навчальні послуги своїм членам;
д) підтримує міжнародні контакти зі страховими об’єднаннями.
5. Страховик у зв’язку із страховою подією запросив у підприємства
відомості, що становлять комерційну таємницю. Чи зобов’язане підприємство
надати таку інформацію?
а) так; б) ні.
6. Якими з наведених видів діяльності може займатися страхова компанія?
а) визначати розмір збитку постраждалого у зв’язку із втратою майна внаслідок
страхового випадку;
б) проводити ремонтні роботи застрахованих транспортних засобів, що постраждали
внаслідок страхового випадку;
в) надавати кредити страхувальникам.
7. Особливостями діяльності товариства взаємного страхування (ТВС) є:
а) неоднорідність складу учасників ТВС;
б) учасник ТВС одночасно виступає як страховик і як страхувальник;
в) страхувальник бере участь у розподілі прибутків або збитків за результатами
діяльності ТВС за рік;
г) комерційний характер діяльності.
8. Максимальний статутний фонд українського страховика з ризикового
страхування становить:
а) 1 млн євро; б) 1,5 млн євро; в) не обмежується.
9. Мінімальний статутний капітал для компаній, які здійснюють
страхування життя, складає:
а) 1500000 євро; б) 1000000 євро; в) 1000000 грн; г) 500000 дол.
10. У яких організаційно-правових формах підприємств можуть
створюватись страховики в Україні?
а) юридичні особи у формі ТОВ і ПП;
б) юридичні особи у формі акціонерних, повних, командитних і товариств з
додатковою відповідальністю;
в) фізичні особи, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності;
46
г) іноземні юридичні особи.
Тест 5.2
1. Глобалізація страхового бізнесу виражається у таких процесах:
а) злиття страхових компанії різних країн;
б) концентрації страхового капіталу;
в) збільшення кількості страховиків на національних страхових ринках;
2. Скільки повністю державних страхових компаній існує в Україні?
а) немає; б) одна; в) 412.
3. Утворення страхових компаній відбувається згідно з:
а) Директивами Європейського Союзу;
б) ЗУ “Про страхування”;
в) ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”.
4. Державний реєстр страхових та перестрахувальних брокерів України
веде:
а) Ліга страхових організацій України;
б) Держфінпослуг України;
в) Федерація страхових посередників України.
5. Дозволяється формування статутного фонду страховика цінними
паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю, але:
а) не менше 25 % загального розміру статутного фонду;
б) не більше 25 % загального розміру статутного фонду;
в) не більше 20 % загального розміру статутного фонду;
г) не менше 20 % загального розміру статутного фонду.
6. Санація страхової компанії передбачає:
а) збільшення її статутного фонду;
б) поліпшення діяльності, реструктуризацію боргів, посилення фінансового стану;
в) заміну керівництва страхової компанії.
7. В обов’язки МТСБУ не входить:
а) розробка зразків страхових полісів;
б) розробка проектів страхових тарифів з внутрішнього і зовнішнього страхування
цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
в) продаж страхових полісів.
8. Ліквідація страховика може здійснюватися згідно з рішенням:
а) районної державної адміністрації;
б) обласної державної адміністрації;
в) зборів акціонерів або господарського суду.
9. У МТСБУ утворюються такі централізовані страхові фонди:
а) фонд захисту потерпілих та фонд страхових гарантій;
б) резервний фонд та фонд виплат;
в) фонд виплат заявлених та фонд виплат незаявлених збитків.
10. Статутний фонд українського страховика може формуватися:
а) тільки майном; в) майном і грішми одночасно.
б) тільки грішми;
47
Тести 5.3
1. Які відокремлені підрозділи можуть створювати страховики?:
а) банки та інші кредитні установи;
б) філії, представництва, агентства;
в) фондові біржі;
г) виробничі й торговельні підприємства.
2. Яка основна мета діяльності товариств взаємного страхування?:
а) створення страхового захисту членів товариства;
б) організація обов’язкового страхування відповідно до чинного законодавства;
в) страхові операції з будь-яких видів страхування;
г) перестрахування ризиків інших страховиків.
3. Кількість учасників (засновників) страховика згідно з вимогами Закону
України «Про страхування» має бути:
а) не менше двох;
б) не менше трьох;
в) не лімітується;
г) не менше п’яти.
4. За спеціалізацією страховики поділяються на:
б) некеровані й ті, що підлягають регулюванню;
в) іноземні та вітчизняні;
г) зі страхування життя та з ризикового страхування.
5. Філія страхової компанії має право:
а) займатися рекламною діяльністю;
б) проводити ревізії діяльності інших філій;
в) приймати рішення про свою ліквідацію;
г) укладати та обслуговувати договори страхування.
6. Якими видами діяльності може займатися страховик?:
а) надавати кредити страхувальникам;
б) проводити ремонтні роботи застрахованих транспортних засобів, що постраждали
внаслідок страхового випадку;
в) укладати договори страхування та визначати розмір збитків страхувальників;
г) займатись роздрібною торгівлею.
7. Об’єднання страховиків створюються з метою:
а) здійснення перестрахувальних операцій;
б) захисту інтересів страховиків;
в) надання страхових послуг;
г) організації реклами страхових продуктів та їх реалізації.
8. До особливостей діяльності товариств взаємного страхування
належать:
а) неоднорідність складу учасників;
б) учасники є страховиками й страхувальниками одночасно;
в) страхувальники беруть участь у розподілі прибутку товариства;
9. Які функції виконує Ліга страхових організацій України?:
48
а) приймає на страхування ризики;
б) гарантує платоспроможність страховиків;
в) сприяє вдосконаленню страхового законодавства;
г) укладає договори страхування.
10. Представництво страхової компанії має право:
а) виплачувати страхові суми та страхові відшкодування;
б) виконувати репрезентативні функції;
в) брати участь у співстрахуванні;
г) розробляти правила страхування.
11. За зоною обслуговування страховики поділяються на:
б) компанії зі страхування життя та ризикового страхування;
в) місцеві, регіональні, національні, транснаціональні;
г) страховиків та перестраховиків.
12. Чинниками, що впливають на організаційну структуру страховика, є:
а) поділ праці всередині компанії;
б) необхідність створення спеціалізованих підрозділів;
в) місце розташування страховика;
13. До ознак класифікації страховиків відносять:
а) приналежність, зону обслуговування, спеціалізацію;
б) місце знаходження, характер роботи;
в) організаційну структуру;
г) сукупність та раціональну структуру ресурсів.
14. Потенціал компанії визначає:
а) приналежність, зона обслуговування, спеціалізація;
б) місце знаходження, характер роботи;
в) організаційна структура;
г) сукупність та раціональна структура ресурсів.
15. Створення об’єднань страховиків впливає на розвиток страхового
бізнесу:
а) негативно;
б) позитивно;
в) ніяк не впливає;
г) сприяє захисту інтересів лише страховиків.
Тести 5.4
1. Які з наведених форм підприємств можуть згідно з чинним
законодавством претендувати на проведення страхової діяльності?
а) акціонерне товариство закритого типу;
б) командитне товариство з 100 % іноземним капіталом;
в) товариство з обмеженою відповідальністю;
г) підприємство з 100 % державним капіталом;
д) приватне підприємство (належить одній особі).
49
2. Які з перелічених видів діяльності заборонено виконувати страховій
компанії?
а) перестраховувати ризики іноземних страховиків;
б) купувати для своїх потреб і продавати акції, емітовані комерційними банками;
в) надавати консультаційні послуги з питань страхування та ризик- менеджменту;
г) надавати короткострокові кредити страхувальникам, які тривалий час страхують у
компанії майнові ризики.
3. Частина тарифу, призначена для покриття витрат на проведення
страхування, називається:
а) брутто-тариф;
б) нетто-тариф;
в) навантаження.
4. Плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести
страховику відповідно до договору страхування, називається:
а) страховим тарифом;
б) страховою сумою;
в) страховою премією;
г) тантьємою.
→Організація, яка проводить страхування, приймає на себе зобов'язання
відшкодувати збиток або виплатити страхову суму; займається створенням і
витратою страхового фонду.
→Сукупність страхових компаній, які функціонують у даному економічному
середовищі.
→Форма організації страхового фонду на основі централізації коштів за допомогою
продажу акцій
→Форма організації страхового фонду на основі централізації засобів за допомогою
пайової участі його членів.
→Організації, які приймають у перестрахування ризики інших страховиків і можуть
передавати їх багаторазово.
→Юридична особа, яка утримується за рахунок страховиків і займається
страхуванням відповідальності власників транспортних засобів.
→Некомерційні компанії, діяльність яких заснована на субсидуванні, спеціалізація -
страхування від безробіття, компенсації робітникам та службовцям, професійній
непрацездатності.
→Страхові компанії, засновані державою, у вигляді публічно-правової форми.
→Страхові компанії, засновані й приналежні одному власникові або його сім'ї.
Розв’язання ситуаційних завдань

Завдання 1. Страхова компанія “Захист” планує отримати ліцензію на
страхування життя. У Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг
України страховик подає такі документи:
− копії установчих документів та копію свідоцтва про реєстрацію;
− довідку банку, що підтверджує сплачений статутний фонд у розмірі 1 млн євро;
− правила (умови) страхування;
50
− економічне обґрунтування запланованої страхової діяльності;
− інші необхідні документи.
Поясніть, чи буде надана ліцензія страховій компанії, і протягом якого терміну
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України зобов’язана
розглянути подані документи.
Завдання 2. Страхові компанії “Захист” та “Промінь” звернулися в Державну

комісію з регулювання ринків фінансових послуг України для отримання ліцензії на
провадження діяльності з обов’язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Страхова компанія “Захист” функціонує на страховому ринку сім років, при
цьому три роки надає страхової послуги з добровільного страхування цивільної
відповідальності власників наземного транспорту. Страховик на будь-яку дату має
перевищення фактичного запасу платоспроможності над нормативним не менше,
ніж на 25 %. За погодженням із МТСБУ гарантійний внесок до фонду захисту
потерпілих здійснений у розмірі 100 тис. євро.
Страхова компанія “Промінь” функціонує на страховому ринку п’ять років, у
тому числі займається страхуванням наземних транспортних засобів 2,5 роки.
Страховик має аналогічний зі страховою компанією “Захист” рівень перевищення
фактичного запасу платоспроможності над нормативним. Страхова компанія
сплатила до фонду захисту потерпілих гарантійний внесок у розмірі 200000 євро,
погодивши дану суму із МТСБУ.
Дайте відповіді на такі запитання:
1. Чи мають право отримати страховики ліцензії на здійснення обов’язкового
страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів,
якщо показники діяльності наведених страховиків відповідають необхідним
вимогам, при цьому заявники не мали збитків за фінансовий звітний рік, який
передував даті подання документів?
2. Які документи слід подати для отримання ліцензії?
3. У яких випадках здійснюється переоформлення ліцензії?
4. За яких умов Держфінпослуг може зупинити та анулювати дію ліцензії?
Акціонерна страхова компанія – організація, капітал якої утворений в

результаті об’єднання декількох індивідуальних капіталів шляхом випуску і
продажу акцій. Прибуток А. с. к. розподіляється між акціонерами у вигляді
дивіденду. На випуск і продаж акцій А. с. к. одержує дозвіл Мінфіну України.
Капітал А. с. к. складається із власного і запозиченого.
Кептивні страховики – страхові компанії, що створюються промисловими,
торговельними, банківськими та іншими структурами з метою задоволення їх
потреб у страхових послугах.
Командитне товариство – об’єднання кількох ociб для здійснення
підприємницької діяльності, в якій одні учасники (повні члени) несуть
відповідальність згідно із зобов’язаннями товариства як своїм вкладом, так i усім
51
своїм майном, a інші (командисти або вкладники) відповідають тільки своїм
вкладом.
Кептивні компанії – страхові компанії, що створюються промисловими і
торговельними фірмами для ведення страхового бізнесу материнської компанії та її
філій. Одна з причин створення К. к. – можливість одержання премій, які
зекономлені при безпосередньому виході на ринок (відсутність брокерської комісії).
Ліга страхових організацій України – некомерційне об’єднання страховиків з
метою захисту їх інтересів у владних структурах, сприяння розвитку страхового
законодавства, підвищення кваліфікації персоналу та інформаційного забезпечення
страховиків, налагодження співпраці з відповідними об’єднаннями інших держав.
Заснована в Україні в 1992 р.
Міжнародна асоціація по страхуванню кредитів – об’єднання страховиків,
що здійснюють страхування короткострокових експортних кредитів (від 3 місяців до
1 року), створене з метою вивчення актуальних питань страхування кредитів,
захисту інтересів членів асоціації, установлення взаємовідносин між ними.
Заснована в Цюріху у 1946р.
Міжнародна спілка авіаційних страховиків – об’єднання страховиків, що
проводять операції по страхуванню літаків, вантажів, екіпажу і пасажирів, а також
цивільної відповідальності,пов’язаною з експлуатацією засобів авіатранспорту.
Заснована у 1934 р. в Лондоні.
Міжнародна спілка морського страхування – об’єднання асоціацій
страховиків що проводять операції по страхуванню морських суден, вантажів і
фрахту, створене з метою захисту їх інтересів. Заснована у 1874 р. в Німеччині.
Моторне (транспортне) страхове бюро України – форма об’єднання
страховиків, що здійснюють обов’язкове страхування цивільної відповідальності
власників автотранспортних засобів з метою координації їх діяльності при
здійсненні страхування в Україні та за її межами.Діяльність МТСБУ спрямована на
координацію діяльності своїх членів з урахуванням міжнародних договорів (“Зелена
картка”).
Морське страхове бюро – об’єднання страховиків, які мають ліцензію на
здійснення морського страхування та обов’язкового страхування пасажирів від
нещасних випадків, що виникають під час морського перевезення. Основними
завданнями М. с. б. є: координація діяльності національних страховиків на
морському транспорті, сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практиці
умов морського страхування та форм уніфікованих полісів, розробки програм та
методів страхування морських ризиків, заходів щодо запобігання страховим
випадкам тощо.
Об’єднання страховиків – спілки, асоціації та інші об’єднання, утворені
страховиками для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та
здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечать законодавству
України. О. с. не можуть займатися страховою діяльністю.
Страхова компанія – юридично оформлена одиниця підприємницької
діяльності у формі акціонерного, повного, командитного товариства чи товариства з
повною відповідальністю, яка має ліцензію на право здійснення страхової
діяльності. В Україні більшість С. к. мають форму акціонерного товариства.
52
Страховий пул – добровільне об’єднання страхових компаній для спільного
страхування певних ризиків. С. п. не є юридичною особою. Він створюється на
підставі угоди між зазначеними компаніями з метою забезпечення фінансової
стійкості страхових операцій на умовах солідарної відповідальності за виконання
зобов’язань за договорами страхування.
Страховий маркетинг – 1) система взаємодіючих видів діяльності страховика,
спрямована на планування, визначення ціни, рекламування та реалізацію страхових
послуг; 2) діяльність страховика, що спрямовує рух страхових послуг від страховика
до страхувальника.
Страховий менеджмент – система управління у сфері страхової діяльності.
Страхові операції – сукупність видів діяльності страховика, пов’язаних зі
здійсненням конкретних видів страхування.
Товариства взаємного страхуван ня – 1) юридичні особи – страховики,
створені з метою страхування ризиків товариства; 2) форма організації страховика
на основі централізації коштів за допомогою пайової участі його учасників, які
одночасно виступають як страховиком, так і страхувальниками.
Товариство з додатковою відповідальністю – один з видів господарських
товариств, статутний капітал якого поділений на частки, визначені статутними
документами. Учасники відповідають за його зобов’язаннями своїми внесками в
статутний фонд, а у випадку недостатності цих коштів –додатково майном.
Товариство з повною відповідальністю – об’єднання кількох ociб, які
особисто беруть участь у справах товариства, i кожен з них несе повну
відповідальність згідно з зобов’язаннями товариства не тільки вкладеним капіталом,
а й усім своїм майном.
Філія страховика – відокремлений підрозділ страховика, який не є юридичною
особою, може мати власну назву, яка повинна використовуватися згідно з
Положенням про філію, має відокремлений баланс та здійснює страхову діяльність з
видів, на які страховик одержав ліцензії і право на проведення яких було надане
філії загальними зборами учасників страховика.
Література: [1-5]; [10], [14], [15], [34]; [47]; [48]; [52].
Тема 6. Державне регулювання страхової діяльності
Ключові слова: державне регулювання, реєстрація страхових компаній,

ліцензування страхової діяльності, Уповноважений орган нагляду за страховою
діяльністю, Держфінпослуг, правовзаємовідносини страховиків зі
страхувальниками, акти законодавства з питань страхової діяльності, комплексні
перевірки, страховий договір, страховий поліс, строк дії договору страхування,
правила страхування.

1. Необхідність та значення державного регулювання страхової діяльності.
2. Правове забезпечення страхування.
53
3. Основні права та функції уповноваженого органу нагляду за страховою
діяльністю.
4. Регулювання фінансової діяльності та звітності страховика.
5. Порядок підготовки, укладання та супроводження страхових договорів.
6. Розв’язування ситуаційних завдань, вирішення задач тестових завдань.

1. Якою є мета державного регулювання страхової діяльності?
2. Правове забезпечення страхової діяльності.
3. Якими чинниками диктується необхідність державного регулювання страхової
справи?
4. Уповноважений орган нагляду за страховою діяльністю в Україні: його функції та
права.
5. Що входить у систему методів та засобів державного регулювання страхової
діяльності?
6. Які документи подають при реєстрації страхових компаній?
7. У чому полягає призначення ліцензування страхової діяльності?
8. За якими напрямками здійснюється нагляд і контроль за страховою діяльністю
уповноваженим органом у справах нагляду за страховою діяльністю?
9. Обов’язки сторін при укладанні договору страхування.
10. Структура договору страхування.
11. З якими документами пов’язано укладання страхової угоди? Яке їх призначення?
12. Які особи є суб’єктами договору страхування?
13. Як відбувається укладання договору страхування? Яка роль договору у
страховому процесі?
14. Які обов’язки страховика та страхувальника передбачено законодавством?
15. Чому страховий випадок називають юридичним фактом зі складним змістом?
16. У яких випадках страховик може відмовити страхувальнику у страховій виплаті?
17. Що означають суттєві умови договору страхування?
18. У чому полягають суттєві умови договору особового та майнового страхування?
19. Які державні засоби державного регулювання страхової діяльності Ви знаєте?
20. Якими законодавчими документами визначено загальні та спеціальні норми
проведення страхової діяльності в Україні?
21. Хто здійснює контроль за страховою діяльністю в Україні?
22. У яких напрямах повинно здійснюватись удосконалення державного
регулювання страхової діяльності?
9. Яким умовам має відповідати юридична особа, щоб мати право на отримання
ліцензії на здійснення страхової діяльності в законодавчому порядку?
10. Чому необхідно привести вітчизняне страхове законодавство у відповідність до
міжнародних стандартів?

1. Визначте основні закони України, які регулюють діяльність на страховому ринку
України.
54
2. Складіть перелік документів, з якими пов’язано укладання страхової угоди. Яке їх
призначення?
3. У чому полягають основні методи регулювання страхових правовідносин?
4. Дослідіть особливості державного регулювання страхового ринку після
демонополізації страхового ринку України.
5. Визначте основні підходи до регулювання страхової діяльності в країнах ЄС.
6. Розробіть структурно-логічну схему державних наглядових
органів у страховому бізнесі.
7. Охарактеризуйте особливості державного регулювання страхових ринків в
економічно розвинених країнах.

1. Особливості державного регулювання страхового ринку.
2. Напрями вдосконалення державної політики в галузі страхування.
3. Призначення та принципи державного антимонопольного регулювання в галузі
4. Державне регулювання ринку убезпечення в Україні.
5. Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України: основні
функції, права та обов’язки.
6. Договір страхування: його суттєві умови, порядок укладання та супроводження.
8. Прямі та непрямі методи державного регулювання страхової діяльності в Україні.
9. Зарубіжний досвід державного регулювання страхової діяльності.
10. Договори страхування, їх складові та види.
11. Особливості ліцензування страхової діяльності в Україні та країнах ЄС.
Тест 6.1
1. Органом державної виконавчої влади, який здійснює контроль за
страховою діяльністю, є:
б) КМУ та Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю;
в) уповноважений орган у справах нагляду за страховою діяльністю;
г) Державна податкова адміністрація України та Комітет у справі страхового
нагляду за страховою діяльністю.
2. В яких випадках призначається примусова санація страховика?
а) невиконання страховиком зобов’язань перед страхувальниками протягом трьох
місяців;
б) недосягнення страховиком визначеного законом розміру статутного фонду;
в) настання інших випадків, визначених чинним законодавством;
3. Встановлення мінімальних статутних фондів страховиків – це методи
державного регулювання страхової діяльності:
а) правові; б) економічні; в) адміністративні.
55
4. До адміністративних методів державного регулювання страхової
діяльності відноситься:
а) видача ліцензій та встановлення певних показників, яких повинні дотримуватись
страхові компанії;
б) розроблення і прийняття законів;
в) стимулювання розвитку страхування з допомогою системи оподаткування,
надання страхових пільг.
5. Континентальна модель регулювання страхування характеризується:
а) державним затвердженням тарифних ставок;
б) регулярними перевірками діяльності страховиків;
в) відсутністю твердої регламентації страхових операцій;
г) відсутністю систематичного контролю з боку державних органів.
6. Потреба державного регулювання страхової діяльності зумовлена:
а) значним обсягом податків від страхових компаній;
б) формуванням і використанням бюджету;
в) формуванням і використанням статутних та страхових фондів
страхових компаній.
7. До економічних методів державного регулювання страхової діяльності
належать:
а) розробка і застосування законів, положень та інструкцій, котрі регламентують
страхову діяльність;
б) стимулювання розвитку страхування з допомогою системи оподаткування;
в) видача ліцензій на право займатися страховою діяльністю.
8. Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється:
а) для обмеження монополізму на страховому ринку;
б) встановлення рамок і правил функціонування страхового ринку та діяльності
страхових компаній на ньому;
в) контролю за правильністю сплати податків.
9. Суттєві умови договору страхування:
а) є необхідними для договорів певного виду. Вони визнані такими у відповідних
законодавчих актах, зокрема у страховій практиці:
об’єкт страхування, страхова сума, строк дії договору страхування, порядок
внесення змін в договір тощо;
б) це умови, які є в будь-якому договорі та передбачені законодавством на той
випадок, якщо сторони не захочуть встановити інше.
Це відомості про місце укладання договору, форму договору тощо;
в) прописуються сторонам законодавством для узгодження. У договорах
страхування це, наприклад, реквізити сторін, умови оплати, строк початку
страхового захисту тощо;
г) вносяться в договір за бажанням сторін. Законодавством дозволено
встановлювати в договорі за взаємною згодою будь-які, але такі, що не суперечать
закону, умови, що сприяє максимальному врахуванню побажань сторін.
10. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України має
такі права:
56
а) проводити перевірки щодо правильності застосування страховиками
законодавства України про страхову діяльність і достовірність їх звітності за
показниками, що характеризують виконання договорів страхування; не частіше
одного разу в рік призначати проведення за рахунок страховика додаткової
обов’язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;
б) видавати ліцензії страховикам на здійснення страхової діяльності та проведення
перевірок їх відповідності виданій ліцензії;
в) видавати свідоцтва про включення страхових та перестрахових брокерів до
державного реєстру страхових та перестрахових брокерів та проведення перевірки,
додержання ними законодавства з посередницької діяльності у страхуванні та
перестрахуванні і достовірності їх звітності;
Тест 6.2
1. Чим пояснюється необхідність державного нагляду за страховою діяльністю?
а) необхідністю ліквідації наслідків несприятливих подій;
б) акумуляцією інвестиційних ресурсів;
в) потребою захисту інтересів страхувальників;
2. В який період в Україні не було державного органу з нагляду за страховою
діяльністю?
а) з 1990 по 1991 р.; в) з 1991 по 1993 р.;
б) з 1991 по 1992 р.; г) з 1992 по 1993 р.
3. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України
виконує такі функції:
а) перевіряє правильність застосування страховиками законодавства України про
страхову діяльність і достовірність їх звітності за показниками, що характеризують
виконання договорів страхування, не частіше одного разу в рік призначає
проведення за рахунок страховика додаткової обов’язкової аудиторської перевірки з
визначенням аудитора;
б) створює комісії та робочі групи для проведення перевірок діяльності страховиків
та страхових посередників;
в) видає ліцензії страховикам на здійснення страхової діяльності та перевіряє їх
діяльність відповідно до виданих ліцензій;
4. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг була
створена:
а) як інтегрований державний регулятор діяльності небанківського фінансового
сектора;
б) інтегрований державний регулятор діяльності банківського фінансового сектора;
в) інтегрований державний регулятор фінансового сектора.
5. Чи можуть страховики, які отримали ліцензію на страхування життя,
займатися іншими видами страхування?
а) так; в) можуть при
б) ні; визначених умовах.
57
6. Ліберальна модель регулювання страхування характеризується:
а) державним утвердженням тарифних ставок;
б) регулярними перевірками діяльності страховиків;
в) відсутністю твердої регламентації страхових операцій;
г) відсутністю систематичного контролю з боку держави.
7. Чи відповідає держава за зобов’язаннями страховика?
а) так; в) так, лише зі страхування життя;
б) ні; г) так, лише з обов’язкових видів страхування.
8. Страхові правовідносини включають відносини:
а) між страхувальником (набувачем) і страховиком з приводу майнових зобов’язань,
пов’язаних з договором страхування;
б) між державою та страховими компаніями з приводу ліцензування;
в) щодо фінансової стійкості та платоспроможності страховиків;
9. Обов’язкові умови договору страхування:
а) є необхідними для договорів певного виду. Вони визнаються такими у
відповідних законодавчих актах, зокрема у страховій практиці:
об’єкт страхування, страхова сума, строк дії договору страхування, порядок
внесення змін у договір тощо;
б) це умови, які є в будь-якому договорі та передбачені законодавством на випадок,
якщо сторони не захочуть встановити інше – відомості про місце укладання
договору, форму договору тощо;
в) встановлені сторонам законодавством для узгодження. У договорах страхування
це, наприклад, реквізити сторін, умови оплати, строк початку страхового захисту
тощо;
г) вносяться в договір за бажанням сторін. Законодавством дозволено
встановлювати в договорі за взаємною згодою будь-які, але такі, що не суперечать
закону, умови, що сприяє максимальному врахуванню побажань сторін.
10. Основним способом продаж індивідуальних договорів страхування в
Україні є укладання договорів з допомогою:
а) агентів; б) мультиагентів (брагентів); в) брокерів.
Тест 6.3
1. Страхові резерви – це:
а) страхові відшкодування, сплачені страховиком за звітний період;
б) грошові фонди, які утворюються страховиком з метою забезпечення майбутніх
страхових виплат ;
в) заощадження страхувальника для здійснення страхових премій;
г) заощадження страховика для здійснення страхових премій.
2. Що з переліченого сприяє розвитку страхування?:
а) збільшення обсягів банківського кредитування;
б) низькі обсяги державного пенсійного забезпечення;
в) відсутність належного інформаційного забезпечення;
г) зниження інфляції.
58
3. Як можна визначити те положення страхового договору, яке передбачає
відстрочку його виконання або невиконання взагалі внаслідок настання
обставин нездоланної сили?:
а) страховий випадок;
б) форс-мажор;
в) страхова подія;
г) розірвання договору страхування.
4. Куди слід звернутися фізичній або юридичній особі для укладання договору
страхування?:
а) до директора місцевої страхової компанії;
б) до фонду соціального страхування;
в) до страхового агента або страхового брокера;
г) до аварійного комісара.
5. Чи зобов’язаний страховик при укладанні договору страхування
запросити у страхувальника довідку про його фінансовий стан?:
а) так;
б) ні;
в) може але не зобов’язаний.
а) судові органи;
б) страховик;
в) Ліга страхових організацій України;
г) страхувальник та страховик за спільною домовленістю.
7. Страховий поліс - це:
а) документ, що засвідчує факт укладання договору страхування;
б) договір страхування майна;
в) документ, що регламентує взаємовідносини сторін у страхуванні життя;
г) документ, що визначає розмір збитків страхувальника.
8. Видачу ліцензій на ведення страхової діяльності здійснює:
а) Міністерство юстиції України;
б) Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю;
в) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг;
г) Кабінет Міністрів України.
9. Виплата страхового відшкодування з настанням страхового випадку
здійснюється:
а) при сплаті страхової премії;
б) при наявності паспорта і страхового свідоцтва;
в) при наявності заяви і страхового акта;
г) при укладенні договору страхування.
10. Страховий договір – це:
а) документ, що свідчить про настання страхового випадку і розмір збитків
б) документ, в якому містяться правила страхування різних видів страхових послуг;
в) документ про вартість майна, що підлягає страхуванню;
г) письмова угода між страхувальником і страховиком.
59
11. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснює:
а) Кабінет Міністрів України;
б) Верховна Рада України;
в) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг
України;
г) Держстандарт України.
12. В яких випадках договір страхування вважається недійсним?:
а) якщо відсутня страхова подія;
б) якщо страхувальник загубив страхове свідоцтво;
в) якщо страхувальник змінив своє місцезнаходження;
г) якщо договір страхування укладено після страхового випадку.
13. Якщо страховий випадок протягом дії договору страхування не настав, чи
реалізовано страховий продукт?
а) лише частково;
б) так, у повному обсязі;
в) ні, бо не сплачене страхове відшкодування;
г) так, якщо до договору страхування було видано страховий поліс;
д) ні, оскільки страховик не виконав усіх зобов’язань.
14. Правила страхування – це:
а) договір страхування;
б) документ, що визначає умови проведення кожного виду страхування;
в) перелік претензій страхувальника до страховика;
г) страховий акт.
15. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг має право:
а) надавати ліцензію на право здійснення страхової діяльності;
б) визначати умови проведення кожного виду страхування;
в) відкликати ліцензії страховиків через свої регіональні підрозділи;
г) здійснювати контроль за платоспроможністю страховиків.
Тест 6.3
1. Які з перелічених функцій покладено на орган нагляду за страховою
діяльністю?
а) реєстрація страхових договорів, за якими частина ризиків передається на
перестрахування нерезидентам;
б) контроль за платоспроможністю страховиків;
в) визначення мінімального розміру статутного фонду для страховиків;
г) опрацювання страхових тарифів;
д) затвердження рішень про ліквідацію страхових компаній;
2. Стосовно правил страхування компетенція органу нагляду за страховою
діяльністю зводиться до:
а) реєстрації;
б) затвердження;
в) перевірки і зауваження по суті, аж до відхилення;
г) доповнення або скорочення;
д) депонування.
60
3. Чи може посадова особа органу нагляду, яка працює в регіоні, зупинити
дію ліцензії на виконання страхової діяльності?
а) так;
б) ні;
в) може після письмового попередження;
г) може за погодженням з місцевим органом самоврядування;
д) може за погодженням з правоохоронними органами.
а) страхувальник;
б) Ліга страхових організацій;
в) страховик;
г) судові органи;
д) Укрстрахнагляд.
5. Відомості про діяльності страховика, поширення яких може завдати
шкоди його інтересам - це:
а) комерційна таємниця;
б) комісія страхова;
в) інвестиції.
→Був прийнятий Верховною Радою України 7 березня 1996 р.
→Угода (юридична угода) між страховиком і страхувальником, що регулює їхні
взаємні зобов'язання відповідно до умов даного виду страхування.
→Видача страховим організаціям ліцензії на право проведення операцій
→Максимальна грошова сума, на яку можна застрахувати матеріальні цінності й
страхову відповідальність.
→Винагорода, яку сплачує страховик посередникам (агентам, брокерам, маклерам)
за залучення клієнтів на страхування і оформлення страхової документації.
→Особа, якій відповідно до договору виплачується оговорена сума або її частина.
→Один з основних нормативних документів, що визначають умови добровільного
Розв’язування ситуаційних завдань та задач
Завдання 1. Страхова компанія “Впевненість” та підприємство “Віста”

(страхувальник) уклали договір щодо страхового захисту майна.
У договорі зазначені такі реквізити:
− назва документа та назва і адреса страховика;
− назва та адреса страхувальника;
− об’єкт страхування;
− перелік страхових випадків;
− розміри страхових платежів та страховий тариф;
− порядок зміни і припинення дії договору;
− умови здійснення страхової виплати;
− причини відмови у страховій виплаті;
61
− підписи сторін.
Поясніть, чи всі необхідні реквізити містить даний договір страхування відповідно
до чинного законодавства України.
Завдання 2. Новоутворена страхова компанія “Захист” планує займатися

загальними видами страхування і представила в Державну комісію з регулювання
фінансових ринків таку документацію для отримання ліцензії:
− установчу угоду;
− статут компанії;
− протоколи № 1 і № 2 зборів акціонерів;
− довідку з банку про наявність сплаченого статутного фонду в сумі 1 млн грн;
− свідоцтво про реєстрацію в Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку
першого випуску акцій на суму 5 млн грн;
− інші необхідні документи.
Що буде причиною відмови у видачі ліцензії?
Задача 1. Договір страхування майна був укладений строком на 12 місяців на

страхову суму 400 тис. грн. Страховий платіж сплачений одноразово в сумі 4,8 тис.
грн. На третьому місяці дії договору страхування відбувся страховий випадок, у
результаті якого було виплачене страхове відшкодування в розмірі 120 тис. грн.
Через чотири місяці після цієї виплати за вимогою страхувальника договір
страхування було достроково припинено. Визначте величину страхового платежу,
яку страхова компанія повинна повернути страхувальнику, якщо нормативні
витрати на утримання страхової компанії складають 27 %.
Аквізиція – 1) процес реалізації страхової послуги, розповсюдження страхових

полісів; 2) збутова діяльність страховика.
Генеральний поліс – документ страхування вантажів, за яким страховик за
згодою зі страхувальником зобов’язується страхувати всі вантажі, що
відправляються і одержуються останнім. За Г. п. страховик несе відповідальність за
всі вантажі, які підлягають страхуванню, незалежно від того, заявив про це вчасно
страхувальник чи ні.
Декларація страхова – заява страхувальника, містить інформацію щодо
об‘єктів страхування: склад, місцезнаходження, вартість, умови зберігання й
використання, можливі ризики.
Державне регулювання страхової діяльності – система засобів і методів,
здійснюваних державою на правовій основі з метою визначення правил проведення
страхування та діяльності страховиків на страховому ринку.
Договір перестраховування – угода між страховими (перестраховими)
компаніями, згідно з якою основна компанія (цедент, перестрахувальник)
зобов’язується передати, а інша (перестраховик) зобов’язується прийняти ризики у
перестраховування.
62
Договір страхування (поліс, страхове свідоцтво) – письмова угода між
страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у
разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати
завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній
страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування (надати
допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати
страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.
Єдиний державний реєстр страховиків України – система збору, обліку,
нагромадження та зняття з реєстру даних, що стосуються ліцензування страхової
діяльності і нагляду за страховою діяльністю страховиків.
Експертна рада з питань страхування – державний орган влади, створений в
1996 р. при Кабінеті Міністрів України як дорадчий орган для висновків щодо
формування державної політики у сфері страхування, розроблення пріоритетних
напрямів розвитку страхового ринку.
Інституційно-правове регулювання страхової діяльності – система правових
засобів і методів впливу на розвиток страхування в країні, яка здійснюється
окремими інститутами-регуляторами (в Україні – об’єднаннями страховиків,
утвореними відповідно до статті 13 Закону України «Про страхування»).
Кваліфікація – якісна характеристика об’єктів страхування.
Ліцензія на страхову діяльність – документ, що засвідчує право страховика
брати на страхування страхові ризики певного виду.
Механізм державного регулювання страхової діяльності – прямі і непрямі
методи впливу держави та її втручання у здійснення страхової діяльності та
розвиток страхового ринку.
Правила страхування – перелік умов та порядку здійснення конкретного виду
страхування. Правила добровільного страхування
розробляються страховиками і погоджуються з Державною комісією з
регулювання ринків фінансових послуг України. Правила обов’язкового
страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Претензія – вимога платежу в розмірі шкоди, завданої страховим випадком,
але не більшому за страхову суму.
Призначення ліцензування – перевірка підготовленості страхової компанії до
проведення страхової діяльності.
Припинення дії полісу – відбувається за таких умов: закінчення передбаченого
терміну страхування, розірвання страхового договору з ініціативи будь-якої зі
сторін, смерть страхувальника (застрахованого), ліквідація страховика або визнання
судовими органами договору недійсним.
Позовна давність – термін для захисту за позовом особи, права якої порушено.
Умовами страхування, як правило, передбачаються конкретні строки, протягом яких
страхувальник чи інші зацікавлені особи можуть подати до страхової компанії
вимоги, що випливають із договору страхування.
Регресний позов – право вимоги страховика до особи, яка винна за заподіяння
шкоди.
Реорганізація страховика –злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення
63
Сертифікат у страхуванні – документ, що засвідчує страхування окремих
партій вантажів, котрі підпадають під дію генерального полісу страхування
вантажів.
Санація – система заходів, до яких вдається держава з метою поліпшення
фінансового стану та запобігання банкрутству або підвищенню
конкурентоспроможності суб’єкта підприємництва.
Страхове право – сукупність загальноприйнятих правил (норм)
функціонування страховиків, страхувальників та їх посередників, визначені
державою та закріплені у законодавчих актах.
Страховий нагляд – контроль за діяльністю страхових установ, який
здійснюється державними органами.
Страховий поліс – документ, який видається страхувальнику і безпосередньо
засвідчує факт укладання договору страхування.
Страхове свідоцтво (страховий поліс) – документ, що засвідчує факт
страхування відповідно до правил страхування.
Термін страхування – період дії договору страхування. Звичайно починається
не раніше від терміну сплати першого внеску страхової премії і закінчується з
настанням страхового випадку, за яким виплачена вся страхова сума, припинення дії
договору через несплату чергових платежів або з інших причин, а також після
закінчення визначеного договором терміну страхування.
Ф’ючерсний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов’язання
придбати цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах
у майбутньому, із фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами
контракту.
Література: [1-6]; [8]; [11-13]; [18]; [59]; [60].
Тема 7. Особисте страхування
Ключові слова: особисте страхування, страхувальник, застрахований, нещасний

випадок, договір особистого страхування, правила особистого страхування,
індивідуальне страхування, колективне страхування, травма, непрацездатність,
інвалідність, комплексне страхування, страхові виплати, застрахований, договір
медичного страхування, медична послуга, комплекс медичних послуг, договір на
надання медичних послуг, договір медичного страхування, медичне обстеження,
медична установа, асистанскомпанії, змішане страхування життя, убезпечення
життя, сплата страхових премій, викупна сума, договір убезпечення життя, таблиці
тривалості життя, умови припинення договору, ануїтет, рента, пожиттєва рента,
пенсійне страхування, страхування додаткової пенсії, вигодонабувач.

1. Призначення, суть, економічний зміст та класифікація особистого страхування.
2. Організаційна схема та характеристика обов’язкових та добровільних видів
страхування від нещасних випадків.
64
3. Організаційна схема обов’язкового медичного страхування та перспективи його
запровадження.
4. Організаційна схема та умови здійснення добровільного медичного страхування.
5. Страхування життя: види, організаційна схема, основні умови та порядок
укладання договорів змішаного страхування життя, страхування життя дітей до
повноліття і одруження, родинного страхування.
6. Роль та місце страхування життя в пенсійній реформі України.

1. Дайте визначення особистого страхування.
2. Чим відрізняються окремі види особистого страхування?
3. Що є підставою для страхових виплат в особистому страхуванні?
4. Порядок і умови обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на
транспорті.
5. Хто може виступати страхувальником при страхуванні від нещасних випадків?
6. Якими можуть бути наслідки нещасних випадків?
7. Страхування дітей і школярів від нещасних випадків.
8. Чим страхування від’їжджаючих за кордон відрізняється від страхування від
нещасних випадків?
9. Яка основна мета медичного страхування?
10. Хто є одержувачем страхової суми при медичному страхуванні?
11. Чим відрізняється обов’язкове медичне страхування від добровільного
12. Які медичні послуги можуть надаватися застрахованій особі?
13. Від яких факторів залежить страхова сума при добровільному медичному
страхуванні?
14. Чим обумовлений перелік медичних послуг, що надаються застрахованим
громадянам страховими компаніями?
15. Програми добровільного медичного страхування.
16. Проблеми впровадження в Україні обов’язкового медичного страхування.
17. Що вам відомо про службу “assistans”?
18. Якою є основна мета страхування життя?
19. Якими показниками характеризується сучасний стан страхування життя в
Україні?
20. Чим відрізняється виплата страхової суми при страхуванні капіталів і при
страхуванні пенсій та ренти?
21. Які є страхові випадки, передбачені при страхуванні життя?
22. Який мінімальний строк страхування життя визначений зараз в Україні?
23. Який ризик обов’язково вказується при укладанні договору страхування життя?
24. Які можливі варіанти додаткового пенсійного забезпечення?
25. Що розуміють під поняттям “рента”?
26. Хто є одержувачем страхової суми при страхуванні ренти?
27. При яких умовах не виплачується страхова сума?
28. Назвіть різновиди страхування ренти та їх призначення.
65
1. Обґрунтуйте чинники, які відрізняють страхування від нещасних випадків та
убезпечення життя.
2. Зазначте особливості здійснення страхування від нещасних випадків на
транспорті.
3. Визначте місце та роль убезпечення життя в пенсійній реформі України.
4. Визначте особливості методик розрахунків тарифних ставок для ризикових видів
страхування та убезпечення життя.
5. Визначте, які з видів особистого страхування вкрай необхідні для ваших родичів,
знайомих.
6. Проаналізуйте стан розвитку особового страхування в Україні за останні три
роки.
7. Визначте проблеми та перспективи розвитку страхування життя в Україні (з
обов’язковим посиланням на статистичний матеріал).
8. Проаналізуйте стан розвитку медичного страхування в Україні.

1. Стан і перспективи розвитку особистого страхування в Україні.
2. Стан і перспективи розвитку страхування від нещасних випадків в Україні.
3. Проблеми розвитку ринку особистого страхування в Україні.
4. Перспективи ринку страхування життя у зв’язку зі вступом України до СОТ.
5. Перспективи впровадження в Україні системи обов’язкового медичного
6. Порівняльна характеристика систем медичного страхування у зарубіжних країнах.
7. Проблеми і перспективи розвитку медичного страхування в Україні.
8. Причини та чинники, що стримують розвиток страхування життя в Україні.
9. Оцінка об’єктів особистого страхування: механізм та особливості.
10. Проблеми та перспективи розвитку ринку страхування життя в Україні.
11. Види та порядок проведення обов’язкового страхування від нещасних випадків в
Україні.
12. Перспективи запровадження обов’язкового медичного страхування в Україні.
13. Медичне страхування в країнах ЄС.
Тест 7.1. Страхування від нещасних випадків

1. Державне обов’язкове особисте страхування. Це поняття означає:
а) воно проводиться на підставі закону, а джерелом сплати страхових платежів є
Державний бюджет, і в разі неплатоспроможності страховика з цього виду
страхування держава гарантує виконання зобов’язань перед страхувальниками;
б) держава вимагає від страховиків обов’язково виплатити страхову суму;
в) держава покладає виконання обов’язків страховика на державну страхову
компанію.
2. Виплата страхових сум з обов’язкового особистого страхування
проводиться:
66
а) в день настання страхового випадку;
б) в термін, визначений компетентним органом, після отримання страховою
компанією всіх необхідних документів;
в) негайно – після одержання страховою компанією всіх необхідних документів.
3. Що належить до страхових випадків з обов’язкового особистого
страхування на транспорті?
а) одержання застрахованим травми;
б) тимчасова втрата застрахованим працездатності або встановлення інвалідності;
в) загибель або смерть, одержання травми при встановленні інвалідності або
тимчасова втрата працездатності внаслідок нещасного випадку.
4. Страхування від нещасних випадків включає страхування:
а) життя дітей; в) туристів, спортсменів і пасажирів;
б) додаткової пенсії; г) від всіх хвороб.
5. Страхування від нещасних випадків проводиться на випадок:
а) дожиття до закінчення строку страхування;
б) смерті з будь-якої причини;
в) постійної втрати загальної працездатності від нещасного випадку;
г) пожежі.
6. Нещасний випадок – це:
а) об’єкт соціального страхування;
б) раптова короткочасна подія, яка настала проти волі людини і завдала шкоди
здоров’ю або призвела до смерті;
в) сімейний стан страхувальника;
г) перерви у виробництві.
7. Страхування від нещасних випадків може бути:
а) колективним та примусовим;
б) індивідуальним та взаємним;
в) добровільним та обов’язковим;
г) колективним та індивідуальним.
8. Який розмір страхового відшкодування на випадок смерті за одного
авіапасажира встановлено в Україні?
а) 50000 тис. грн; в) 1000 мінімальних зарплат.
б) 20000 тис. дол.;
9. Страхування від нещасних випадків від довгострокового страхування
життя відрізняється наступним:
а) від нещасних випадків по закінченні терміну дії договору страхова сума не
виплачується і сплачені внески по закінченні терміну дії договору страхування не
повертаються;
б від нещасних випадків по закінченні терміну страхування передбачається
повернення сплачених внесків;
в) від нещасних випадків при їх настанні договір припиняє свою дію незалежно від
виплаченої суми.
10. Хто може бути страхувальником колективного добровільного
страхування від нещасних випадків?
а) юридичні особи; в) юридичні та фізичні особи.
67
б) фізичні особи;
Тест 7.3. Медичне страхування

1. Соціальна система фінансування охорони здоров’я базується:
а) внесках підприємців; в) лише на державних субсидіях.
б) внесках працівників;
2. Розрахунки за надану послугу в системі добровільного медичного
страхування в Україні здійснюються:
а) між страховиком і страхувальником;
б) страхувальником і лікувально-профілактичною установою;
в) страховиком і лікувально-профілактичною установою;
г) усі відповіді неправильні.
3. У якому співвідношенні перебувають страхова медицина і медичне
а) не пов’язані між собою;
б) медичне страхування – це складова страхової медицини;
в) страхова медицина – це складова медичного страхування.
4. Обов’язкова форма медичного страхування передбачає, що сплата
страхових внесків покладається:
а) на роботодавців; в) всіх застрахованих.
б) працівників підприємства;
5. Суб’єктами обов’язкового медичного страхування є:
а) страховики, страхувальники, медичні установи;
б) страховики, страхувальники, медичні установи, вигодонабувачі;
в) застраховані, страховики, страхувальники, медичні установи;
6. Медична установа як суб’єкт обов’язкового медичного страхування
повинна:
а) мати лише ліцензію на право надання медичних послуг у системі обов’язкового
медичного страхування;
б) пройти саму тільки акредитацію на відповідність установленим професійним
стандартам;
в) мати ліцензію на право надання медичних послуг у системі обов’язкового
медичного страхування і пройти акредитацію на відповідність установленим
професійним стандартам.
7. Страхувальниками при обов’язковому медичному страхуанні є:
а) тільки фізичні особи; в) фізичні та юридичні особи;
б) тільки юридичні особи; г) держава, юридичні особи.
8. Страхувальниками при добровільному медичному страхуванні є:
а) тільки фізичні особи; в) фізичні та юридичні особи;
б) тільки юридичні особи; г) медичні заклади.
9. Добровільне медичне страхування може бути:
а) індивідуальним; в) тільки змішаним;
б) колективним; г) правильні відповіді а) і б).
10. Обов’язкове державне медичне страхування передбачає надання
страхового захисту громадянам:
68
а) з урахуванням їх доходів; в) без урахування доходу і віку;
б) з урахуванням їх віку; г) з урахуванням і доходу і віку.
Тест 7.4
1. Обов’язкове державне медичне страхування передбачає надання
страхового захисту громадянам:
а) з урахуванням їх доходів; в) без урахування доходу і віку;
б) з урахуванням їх віку; г) з урахуванням і доходу і віку.
2. Фінансування системи охорони здоров’я у Великобританії здійснюється
переважно за рахунок:
а) коштів громадян у вигляді внесків за договорами добровільного медичного
б) податкових надходжень до бюджету;
в) недержавних фондів обов’язкового медичного страхування.
3. Фінансування системи охорони здоров’я у Німеччині здійснюється
переважно за рахунок:
4. Особисте страхування включає страхування:
а) транспортних засобів фізичних осіб;
б) професійної відповідальності;
в) життя та від нещасних випадків на транспорті;
г) правильні відповіді а), б), в).
5. При укладанні договору добровільного медичного страхування програма
страхування обирається:
а) лише застрахованим; в) страхувальником та застрахованим;
б) страховиком; г) лише страховиком.
6. Визначена у договорі страхування життя величина інвестиційного
доходу не повинна перевищувати:
а) 4 % річних; в) 6 % річних;
б) 5 % річних; г) взагалі не визначається.
7. Чи мають об’єкти особового страхування вартісну оцінку?
а) так; в) так, лише з медичного страхування;
б) ні; г) так, лише зі страхування життя.
8. Основними функціями страхової медицини є:
а) вироблення єдиної політики впровадження та функціонування системи
обов’язкового медичного страхування (ОМС) в Україні;
б) вирівнювання фінансування територій регіонів України за принципом єдиного
подушного нормативу;
в) створення страхового запасу на випадок надзвичайних ситуацій, а також
фінансування науково-дослідницьких програм;
г) усі відповіді правильні.
69
9. Фінансування системи охорони здоров’я у США здійснюється переважно
за рахунок:
10. Що виступає об’єктом страхування в особистому страхуванні?
а) життя, здоров’я, працездатність людини;
б) відповідальність перед третіми особами;
в) нещасний випадок;
г) предмет особистого користування.
Тест 7.5
1.Страхувальниками за договорами страхування життя можуть бути:
а) тільки фізичні особи;
б) тільки юридичні особи;
в) фізичні i юридичні особи;
г) фінансові посередники.
2. Страхування від нещасних випадків може бути:
а) колективним;
б) індивідуальним;
в) колективним та індивідуальним;
г) взаємним.
3. Страхування від нещасних випадків включає:
а) страхування життя дітей;
б) страхування додаткової пенсії;
в) страхування туристів, спортсменів i пасажирів;
г) страхування від усіх хвороб.
4. Особисте страхування включає:
а) страхування транспортних засобів фізичних осіб;
б) страхування професійної відповідальності;
в) страхування життя та від нещасних випадків на транспорті;
г) правильні відповіді 1), 2),3).
5. Страхова сума за договорами страхування життя може бути
виплачена:
а) тільки страхувальнику або застрахованій особі;
б) страхувальнику або його правонаступникам;
в) будь-кому з родичів;
г) органам соціального забезпечення.
6. При проведенні страхування життя має значення:
а) громадянство;
б) вік застрахованого;
в) специфіка роботи страхувальника;
г) правильні відповіді а), б),в).
7. Страхування від нещасних випадків проводиться на випадок:
70
а) дожиття до закінчення строку страхування;
б) смерті з будь-якої причини;
в) постійної втрати працездатності внаслідок нещасного випадку;
г) пожежі.
8. Страхувальниками при обов’язковому медичному страхуванні є:
а) фізичні особи;
б) юридичні особи;
в) фізичні та юридичні особи;
г) держава, юридичні i фізичні особи.
9. Страхувальниками при добровільному медичному страхуванні є:
а) тільки фізичні особи;
б) тільки юридичні особи;
в) фізичні та юридичні особи;
г) медичні заклади.
10. Добровільне медичне страхування може бути:
а) індивідуальним;
б) колективним;
в) тільки змішаним;
г) правильні відповіді а) i б).
11. Викупна сума – це:
а) частина резерву внесків на день припинення страхувальником сплати внесків, яка
підлягає виплаті йому за договором страхування життя;
б) сума, на яку укладається договір страхування життя;
в) конкретний розмір грошових коштів, який повинен сплатити страховик
страхувальнику при настанні страхової події;
г) норма доходності за договором страхування пенсій.
12. Що виступає об’єктом страхування в особистому страхуванні?
а) життя, здоров’я, працездатність людини;
б) відповідальність перед третіми особами;
в) нещасний випадок;
г) предмет особистого користування.
13. Нещасний випадок-це:
а) об’єкт соціального страхування;
б) раптова короткочасна подія, яка настала проти волі людини i спричинила шкоду
здоров’ю або смерть;
в) сімейний стан страхувальника;
г) перерви у виробництві.
14. Пенсійне страхування є різновидом:
а) страхування ренти;
б) страхування відповідальності;
в) страхування домашнього майна;
г) медичного страхування.
15. Державне обов’язкове особисте страхування означає, що:
а) джерелом сплати страхових внесків є державний бюджет і держава є гарантом
виконання зобов’язань перед страхувальником
71
вразі неплатоспроможності страховика;
б) держава вимагає від страховиків обов’язкової сплати страхової суми;
в) держава покладає виконання обов’язків страховика на державні страхові
компанії;
г) держава покладає виконання обов’язків страховика на комерційні страхові
компанії.
Тест 7.6
1. Підотраслі страхування рівня життя громадян:
а) страхування на випадок відшкодування шкоди, страхування заборгованості;
б) страхування підприємницьких ризиків, страхування ризику прямих і непрямих
втрат доходів;
в) соціальне страхування, особисте страхування.
2. Страхова премія – це…
а) винагорода страхувальнику за беззбиткове проходження договору страхування;
б) оплата послуг страхового брокера;
в) плата страхувальника за страхування.
3. Утримання страховиком частини раніше оплаченої премії при розірванні
договору страхування без поважних причин:
а) сюрвейєр;
б) ріторно;
в) сліп.
4. Особисте страхування охоплює види страхування, що забезпечують
страховий захист:
а) життя громадян;
б) відповідальності роботодавця перед персоналом;
в) здоров'я громадян;
г) домашнього майна громадян.
5. Гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у
старості на випадок захворювання, втрати працездатності, підтримки
материнства й дитинства, а також для охорони здоров'я членів суспільства в
умовах безоплатної медицини – це…
а) майнове страхування;
б) страхування відповідальності;
в) соціальне страхування;
г) співстрахування.
6. Яке поняття характеризує наступне визначення:

→Гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості на
випадок захворювання, втрати працездатності, підтримки материнства й дитинства,
а також для охорони здоров'я членів суспільства в умовах безоплатної медицини.
→Гарантована щомісячна грошова виплата для забезпечення громадян у старості, на
випадок повної або часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у
зв'язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової
діяльності.
72
→Гарантовані грошові виплати при тимчасовій перерві в роботі, а також
компенсації підвищення виплат, викликаних певними подіями.
→Здійснюються за рахунок фондів соціального страхування і позабюджетних
фондів сприяння зайнятості.
→Виділяється як окрема велика галузь страхової діяльності, що забезпечує
страховий захист громадян або зміцнення досягнутого ними сімейного добробуту.
→Вид страхування, що поєднує в одному договорі кілька самостійних договорів
страхування, зокрема три випадки: дожиття до закінчення строку страхування;
смерть застрахованого; втрата здоров'я від нещасних
випадків.
→Форма соціального захисту інтересів громадян у разі втрати ними здоров'я з будь-
якої причини.
Розв’язування задач
Задача 1. Студент Нестеренко І.В. купив залізничний квиток від станції

Хмельницький до станції Київ за 65 грн і під час поїздки був травмований на
зупинці ст. Фастів унаслідок падіння зі слизьких сходів. Лікування травми тривало
90 днів, після чого була встановлена ІІІ група інвалідності. Визначте величину
страхового платежу та розмір страхової виплати, котрі він повинен отримати за
наслідки травми. Назвіть вид страхування, за котрим він може отримати
страхову суму і документи, які він повинен представити в страхову компанію для
отримання виплати.
Задача 2. Громадянин Петренко І.І. укладає договір добровільного страхування
від нещасних випадків для себе, дружини і двох дітей віком 6 і 10 років. Страхові
суми для кожної особи однакові і становлять по 2000 грн. Страхові тарифи
визначено таким чином:
− для дорослих осіб – 1 % від страхової суми;
− для дітей віком до 10 років – 3 %;
− для дітей віком від 10 до 18 років – 5 %.
Виплати відшкодувань для всіх осіб однакові і становлять:
− у випадку смерті внаслідок нещасного випадку – 100 % страхової суми;
− при встановленні інвалідності I групи – 90 %; II групи – 75 %; III – 50 % страхової
суми;
− при лікуванні внаслідків травми внаслідок нещасного випадку виплачується по 17
грн за один день лікування, але не більше 50 % страхової суми.
Визначте: 1) страховий платіж за договором; 2) величину страхової виплати
при умові, що сім’я постраждала в ДТП і отримала такі збитки: батько – інвалідність
II групи, мати – інвалідність III групи, діти отримали травми, лікування котрих
тривало по 24 дні.
Задача 3. Під час перебування на автовокзалі м. Тернопіль з пасажиром
Ігнатенко С.І., який мав квиток “Хмельницький–Львів”, стався страховий випадок,
що зумовлює відповідальність страхової організації, згідно з особистим
обов’язковим страхуванням від нещасних випадків на транспорті. У результаті
цього пасажир втратив працездатність на 265 днів. Після цієї тимчасової втрати
73
працездатності йому було встановлено І групу інвалідності. Визначте розмір
страхового відшкодування.
Задача 4. Унаслідок інфікування вірусом імунодефіциту пацієнта, лікар-
хірург Іванов П. П. під час виконання службових обов’язків тимчасово втратив
працездатність на 45 днів. Пізніше за наслідками цієї ж страхової події Іванова П.П.
було визнано інвалідом III групи, а згодом – інвалідом I групи. Визначте розмір та
порядок виплати страхової суми постраждалому хірургу Іванову П.П. згідно з
чинним законодавством.
Задача 5. Лікар та фельдшер ветеринарної медицини застраховані за договором
обов’язкового страхування. При здійсненні профілактичних робіт під час виконання
службових обов’язків стався страховий випадок, що призвів до таких наслідків:
− вони тимчасово втратили працездатність на 14 діб;
− лікар був визнаний інвалідом I групи;
− фельдшеру встановлена інвалідність III групи.
Визначте розмір страхового платежу та страхових виплат постраждалим, якщо
їх місячна заробітна плата (на останній посаді, яку вони обіймали), складала
відповідно 750 грн та 570 грн.
Задача 6. Визначте річний страховий внесок за договором накопичувального
страхування життя на підставі таких даних:
1) страхова сума – 30 000 грн.;
2) страховий внесок-нетто на 1000 грн. – 25 грн.;
3) Питома вага внеску-нетто у внеску-брутто – 85%.
Задача 7. Громадянин купив залізничний квиток вартістю 70 грн. і під час
поїздки був травмований внаслідок аварії поїзда. Лікування травми тривало 170
днів, після чого йому була встановлена ІІІ група інвалідності. Визначте величину
страхового платежу і розмір страхового відшкодування, яке повинен отримати
громадянин за наслідки травми.
Задача 8. Громадянин уклав зі страховою компанією договір добровільного
страхування від нещасних випадків строком на 1 рік на суму 60 тис. грн. Через
місяць після вступу в дію договору громадянин зазнав травми, що спричинило
втрату працездатності протягом 120 днів, після чого отримав ІІ групу інвалідності.
Визначте розмір загальної страхової виплати за страховими випадками, якщо за
кожну добу тимчасової втрати працездатності страхова компанія виплачує 0,15%
Задача 9. Страхова компанія уклала договір із промисловим підприємством на
добровільне колективне медичне страхування 500 працівників. Середня вартість
обслуговування в поліклініках, з якими страхова компанія має договір, складає 1000
грн. на рік, а в лікарнях – 3500 грн. на рік. Імовірність госпіталізації дорівнює 25%.
Витрати страховика на ведення страхової діяльності в розрахунку на одну
застраховану особу становлять 150 грн., плановий прибуток – 25%. Визначте
страховий внесок промислового підприємства на медичне страхування 500
працівників.
Задача 10. Визначте страховий платіж за договором добровільного медичного
страхування за програмою «Екстрена медична допомога для дорослих» на підставі
таких даних:
74
1) страхова сума за програмою – 1000грн.;
2) питома вага навантаження в тарифній ставці – 20%;
3) страховий нетто-платіж – 7,5% від страхової суми;
4) скидка з тарифу за відсутність страхових випадків в минулому році – 20%;
5) підвищувальний коефіцієнт за вік застрахованої особи – 15%.
Задача 11. Визначте вартість страхового поліса зі страхування медичних витрат
(медичного асистансу) для групи студентів, які виїжджають в одну з європейських
країн, згідно з наступними даними:
1) чисельність групи – 18 чол.;
2) страхова сума – 5 тис. євро на кожного;
3) термін перебування за кордоном – 14 днів;
4) страховий тариф: на 7 днів – 0,95 грн., на 15 днів – 0,9 грн., на
30 днів – 0,85 грн. з однієї особи;
5) скидка за чисельність групи: при чисельності групи до 10 чол. – 5%, до 20 чол.
– 10%, до 30 чол. – 15%.
Ануїтет – договір страхування пенсій або ренти, за яким страхувальникові

виплачується визначена річна сума доходу протягом життя на умовах попередньої
сплати одноразової страхової премії.
Акт про нещасний випадок – документ, що складається адміністрацією і
комітетом професійної спілки підприємства-страхувальника, якщо з їх працівником
(застрахованим), стався нещасний випадок, пов’язаний з виконанням службових
обов’язків. Акт надсилається до страховика для оформлення страхових виплат.
Асистанс – перелік послуг (в рамках договору страхування), які надаються при
настанні страхового випадку (хвороби, нещасного випадку) через медичне, технічне
і фінансове сприяння. Широко використовується в зарубіжних країнах при
страхуванні подорожуючих під час поїздок за кордон.
Викупна сума – частина резерву внесків на день припинення страхувальником
сплати внесків, яка підлягає виплаті йому за договорами страхування життя в разі
припинення дії договору. Розмір викупної суми залежить від тривалості часу, який
пройшов від початку дії договору страхування і терміну, на який він був укладений.
Розмір викупної суми визначається за спеціальними таблицями, складеними
страховиком.
Вигодонабувач – особа, визначена страхувальником для отримання належних
сум страхових виплат у разі, якщо страхувальник (застрахований) не буде здатний
скористатися ними самостійно.
Довічна страхова рента – різновид особистого страхування, регулярний
дохід, що виплачується застрахованій особі до кінця її життя з фонду,
нагромадженого за рахунок страхових внесків.
Змішане страхування життя – вид особистого страхування, у якому
передбачається страхове покриття кількох несумісних ризиків.
75
Застрахований – особа, на користь як ої укладено договір в особистому
страхуванні, де об’єктом страхового захисту є її життя, здоров’я і працездатність,
має право на отримання страхової суми згідно з договором.
Інвалідність – постійна чи тривала, повна чи часткова втрата працездатності
внаслідок каліцтва або хвороби. Інвалідами визначаються особи, які втратили
працездатність на тривалий термін внаслідок стійкого порушення функцій
організму. Інвалідність встановлюється лікарняними експертними комісіями.
Лікувально-профілактичні установи – медичні установи, до яких належать
лікувальні, лікувально-профілактичні установи особливого типу (лепрозорії),
диспансери, поліклінічні установи, установи швидкої і невідкладної медичної
допомоги, переливання крові, охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні
установи та інші. Медичні послуги становлять необхідний набір медичних та
технічних дій, а також маніпуляцій, що мають закінчене змістове навантаження при
досягненні мети лікарського призначення.
Медичне страхування – підгалузь особистого страхування, що включає види
страхування на випадок втрати здоров’я від хвороби.
Медичні установи (суб’єкти медичного страхування) – лікувально-
профілактичні заклади, що надають послуги з медичного страхування і мають
ліцензію на здійснення лікувально-профілактичної діяльності.
Непрацездатність – неможливість продовжувати свою професійну діяльність
внаслідок медичного (захворювання, травма, допологова та післяпологова відпустка
тощо) і спеціальних протипоказань (карантин, догляд за хворим членом сім’ї тощо).
Нещасний випадок – пожежа, дорожньо-транспортна аварія, катастрофа,
отруєння хімічними продуктами чи інша подія, що спричинила смерть або каліцтво
застрахованої особи, пошкодження або знищення застрахованого майна.
Редуціювання страхової суми – зменшення початкової страхової суми за
договорами страхування життя. Редуціювання страхової суми пов’язане з
достроковим припиненням страхувальником сплати страхових внесків і набуттям
ним права на одержання викупної суми. Якщо страхувальник не одержав викупної
суми, то страхова компанія може здійснити редуціювання страхової суми.
Страхова медицина – система охорони здоров’я, що фінансується за
допомогою грошових фондів, створених на основі медичного страхування.
Страховий випадок при медичному страхуванні – звернення застрахованої
особи до медичного закладу у зв’язку з гострим захворюванням, загостренням
хронічного захворювання, травмою, отруєнням, нещасним випадком, іншим
розладом здоров’я.
Література: [4]; [5]; [8]; [21-23]; [26]; [29]; [33]; [39]; [47]; [48]; [55]; [58].
Тема 8. Майнове страхування

Ключові слова: майнове страхування, об’єкт страхування, основний договір,
додатковий договір, опис майна, франшиза, пільги страхувальникам, КАРГО-
страхування, КАСКО-страхування, страхові випадки, умови виплати страхового
відшкодування, акт про страховий випадок, делькредерне страхування, заставне
76
страхування, фінансово-кредитний ризик, страхування врожаю і тварин, технічні
ризики, майно громадян.

1. Організаційна схема та економічний механізм страхування майна. Системи
відповідальності.
2. Страхування транспортних засобів і вантажів.
3. Особливості страхування врожаю та тварин у сільськогосподарських
підприємствах.
4. Страхування технічних ризиків.
5. Страхування майна громадян.

1. Система депозитного страхування в Україні.
2. Програми страхування банківських депозитів у зарубіжних країнах.
3. Що виступає об’єктом майнового страхування?
4. На які види майнового страхування видається ліцензія?
5. Назвіть критерії класифікації в майновому страхуванні.
6. Які страхові події переважно зазначаються, а які виключаються з договору
страхування майна юридичних осіб?
7. Які оцінки вартості майна застосовують при страхуванні?
8. Який строк передбачений для повідомлення про настання страхового випадку?
9. У чому полягають особливості страхування технічних ризиків?
10. Від яких ризиків здійснюється страхування врожаю?
11. Що вам відомо про зарубіжний довід страхування у сільському господарстві?
12. У якій формі здійснюється страхування майна громадян?
13. Які види транспортного страхування вам відомі?
14. Від чого залежить розмір страхових платежів при страхуванні транспортних
засобів?
15. Які пільги можуть надаватися страхувальникам при страхуванні транспортних
засобів?
16. Що є об’єктом в авіаційному страхуванні?
17. Від яких ризиків здійснюється страхування в морському страхуванні?
18. Зазначте особливості страхування вантажів.
19. Як визначити страхову суму, страховий платіж та страхове відшкодування при
страхуванні майна підприємств виробничої і невиробничої сфери?
20. Як установити страхову суму, страховий платіж та страхове відшкодування при
страхуванні домашнього майна громадян?
21. У чому відмінність між поняттями «страхова оцінка» й «страхова сума»?
22. У чому відмінність між поняттями «страхове відшкодування» та «шкода в разі
настання страхового випадку»?
23. За яких умов може бути застрахованим особливо цінне домашнє майно?
24. Що таке автокаско?
25. Яким чином визначається страхова сума при страхуванні автокаско?
77
26. Від яких чинників залежить розмір страхового платежу при страхуванні
автотранспортних засобів?

1. Зробіть аналіз структури майнового страхування та темпів їх розвитку в Україні
за останні роки.
2. Окресліть проблеми розвитку обов’язкових видів страхування в сільському
господарстві.
3. Дайте аналітичну оцінку сучасному стану розвитку транспортних засобів в
Україні.
4. Проаналізуйте перспективи розвитку ринку страхування вантажів в Україні.
5. Надайте та охарактеризуйте основні тенденції розвитку ринку морського
6. Окресліть напрями використання новітніх технологій страхування в банківській
сфері.
7. Проаналізуйте класифікацію майнового страхування, виходячи з різних ознак.
8. Визначте роль та місце страхування у розвитку агропромислового комплексу
України.
9. Визначте роль та місце страхування у розвитку підприємницької діяльності.

1. Сучасні тенденції розвитку ринку майнового страхування в Україні.
2. Стан та перспективи розвитку страхування майна юридичних осіб в Україні.
Досвід зарубіжних країн у страхуванні майна юридичних осіб.
3. Стан і перспективи розвитку авіаційного страхування в Україні.
4. Страхування майна сільськогосподарських підприємств: стан і перспективи
розвитку.
5. Регіональні види страхування майна громадян.
6. Сучасний стан і перспективи розвитку морського страхування в Україні.
7. Основні види та особливості проведення страхування транспортних засобів.
8. Проблеми та перспективи розвитку страхування підприємницьких ризиків в
Україні.
9. Страхування банківських установ від злочинів (шахрайства).
10. Особливості та основні умови страхування фінансових ризиків.
11. Місце майнового страхування в системі страхового захисту.
12. Суб’єкти та об’єкти страхування майна підприємств в Україні.
13. Особливості страхування домашнього майна громадян в країнах ЄС.
14. Умови та порядок страхування особливо цінного майна громадян.
15. Правила страхування автокаско провідними страховиками України.
Тест 8.1
1. Господарство подало заяву на страхування врожаю на випадок загибелі
або пошкодження сільськогосподарських культур унаслідок:
а) хвороби рослин; г) повені;
78
б) сильних морозів; д) внесення неякісних добрив;
в) граду; е) пошкодження гризунами.
2. Якщо домашнє майно підлягає ремонту, то збиток визначається в
розмірі:
а) витрат на ремонт, але не вище страхової суми;
б) визначеної в договорі страхування страхової суми;
в) його дійсної вартості;
г) його ринкової вартості.
3. При страхуванні авто-комбі відшкодовують:
а) виключно збиток, заподіяний транспортному засобу;
б) збиток, заподіяний транспорту та вантажу, що перевозиться;
в) збитки транспортну, життю та здоров’ю водія і пасажирів;
г) виключно збиток життю та здоров’ю водія транспортного засобу.
4. Термін відшкодування – це термін, протягом якого:
а) страховик повинен розраховуватись з клієнтом;
б) визначаються збитки, яких зазнав страхувальник.
5. Що є об’єктом страхування наземного транспорту?
а) водій та пасажири цього застрахованого транспорту;
б) цивільна відповідальність власника цього застрахованого транспорту;
в) видатки, що є наслідком ДТП, а саме: штраф, оплата орендованого автомобіля,
моральні збитки тощо;
г) автомобіль та вантаж, який він транспортує.
6. Що таке ліміт відповідальності?
а) мінімальна сума страхового відшкодування, яка може бути сплачена страховиком
страхувальнику;
б) максимальна сума страхового відшкодування, яка може бути сплачена
страховиком страхувальнику.
7. Які з видів страхування належать до майнового?
а) КАСКО; в) КАРГО;
б) життя; г) від нещасного випадку.
8. Не приймаються на умовах добровільного страхування такі категорії
майна:
а) домашні тварини; г) майно, взяте в оренду;
б) цінні папери; в) врожай сільськогосподарських культур.
9. При страхуванні майна страхова сума не повинна перевищувати його
дійсної вартості на момент:
а) складання договору страхування;
б) настання страхового випадку.
10. Якщо страхова вартість об’єкта страхування збільшилася в порівнянні з
первинною, зазначеною в договорі, то при настанні страхового випадку за
системою пропорційної відповідальності:
а) страхувальник одержить відшкодування в межах збитків;
б) величина відшкодування буде більшою за величину збитків;
в) величина відшкодування буде менша за величину збитків пропорційно збільшеній
вартості майна;
79
Тест 8.2
1. Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності в обов’язковому
порядку повинні страхувати врожай:
а) овочів у відкритому ґрунті; в) виноградників;
б) цукрових буряків; г) усі відповіді правильні.
2. Що береться за основу оцінки основних фондів при укладанні договору
страхування майна підприємств?
а) балансова вартість;
б) первинна вартість;
в) вартість, визначена на підставі експертної оцінки.
3. Яке майно підприємства може бути застраховане за
основним договором страхування майна?
а) майно, отримане підприємством за договором майнового найму;
б) продукція, отримана від населення для переробки, збереження;
в) основні фонди;
г) продукція незавершеного виробництва.
4. У яких з наведених випадків страховик може відмовитистрахувальникові
у виплаті страхового відшкодування?
а) збитки відбулися в результаті пожежі внаслідок удару блискавки;
б) збитки відбулися в результаті пожежі через порушення технології виробничого
процесу;
в) майно викрадене, довідка правоохоронних органів відсутня.
5. Першим ризиком називають:
а) збиток у межах страхової суми за договором;
б) страхову суму за договором;
в) збиток, що перевищує страхову суму за договором;
г) збиток, що дорівнює вартості майна на час настання страхового випадку.
6. Стандартний поліс страхування від пожежі забезпечуєвідшкодування
збитків страхувальнику за ушкодження (знищення) застрахованого майна в
результаті:
а) пожежі; в) вибуху газу;
б) процесу термічної обробки; г) землетрусу.
7. Розширене покриття при страхуванні від вогню передбачає:
а) страхування винятково всього майна, що належить підприємству;
б) страхування майна тільки за повною його вартістю;
в) більшу кількість страхових ризиків;
8. Страхова вартість – це:
а) вартість, за якою сам страхувальник оцінює своє майно для цілей страхування;
б) вартість страхової послуги;
в) дійсна вартість майна, що підлягає страхуванню;
г) первинна вартість майна, що підлягає страхуванню.
80
9. Чи можуть бути включені до полісу вогневого страхування такі страхові
випадки, як землетрус і крадіжка?
а) так; б) так, за додаткову плату.
10. За основним договором страхування матеріальних активів на випадок
пожежі, стихійного лиха, крадіжки захисту підлягає:
а) майно на час проведення експериментальних робіт;
б) майно, одержане підприємством за договором майнового найму;
в) майно, що належить підприємству;
г) майно на час проведення експериментальних робіт.
Тест 8.3
1.На розмір страхового тарифу при страхуванні транспортного засобу
впливає?:
а) наявність протиугінних засобів;
б) марка транспортного засобу;
в) місце зберігання;
г) всі варіанти правильні.
2. Який фактор не впливає на розмір тарифних ставок у разі страхування
домашнього майна?:
а) вік власника майна;
б) обсяг відповідальності страховика;
в) термін страхування;
г) вартість майна.
3. Яку суму становить страхове відшкодування за втрачене внаслідок
стихійного лиха майно підприємства вартістю 300 тис. грн., якщо в договір
страхування було включено майно вартістю 900 тис. грн., а страхова сума
дорівнювала 300 тис. грн.?:
а) 900 тис. грн.;
б) 300 тис. грн.;
в) 150 тис. грн.;
г) 100 тис. грн..
4. На випадок яких подій проводять страхування домашнього майна?:
а) знищення або пошкодження при його експлуатації;
б) проникнення води із сусіднього приміщення;
в) заволодіння третьою особою шляхом шахрайства;
г) всі відповіді вірні.
5. За договором страхування домашнього майна не відшкодовуються
збитки, котрі виникли внаслідок:
а) вибуху газу;
б) технічних поломок;
в) неправомірних дій третіх осіб;
г) всі відповіді вірні.
6. При настанні страхового випадку щодо застрахованого майна страховик
повинен:
а) скласти страховий акт, обчислити суму збитку та страхового відшкодування;
81
б) заявити про страховий випадок до компетентних органів та страховика;
в) вжити заходів щодо зменшення збитків;
7. Майно підприємства загальною вартістю 280 тис. грн. застраховано на
140 тис. грн. Через пожежу знищено майна на суму 60 тис. грн. Яку суму
страхового відшкодування отримає підприємство?:
в) 42 тис. грн.:
8. Договір страхування домашнього майна можна укласти на майно, що
знаходиться:
а) у будь-якій будівлі;
б) у квартирі страхувальника;
в) поряд зі страхувальником, який перебуває на відпочинку в іншій країні;
г) в офісі, де працює страхувальник.
9. Якими повинні бути дії страхувальника при настанні страхового
випадку?:
а) вжити заходи щодо зменшення збитків;
б) одразу почати відновлювальні роботи;
в) заявити про страховий випадок до компетентних органів та страховика;
г) обчислити суму страхового відшкодування.
10. Страхування будівель проводиться на випадок знищення або
пошкодження внаслідок:
а) аварії опалювальної системи;
б) наїзду транспортного засобу;
в) неправомірних дій повнолітнього члена сім’ї страхувальника;
г) неправомірних дій третіх осіб.
11. Додатковий договір страхування домашнього майна укладається, якщо
страхувальник:
а) переїздить на нове місце проживання;
б) бажає збільшити страхову суму;
в) бажає зменшити страхову суму;
г) бажає застрахувати пізніше придбані предмети домашнього
майна.
12. У якій формі проводиться страхування автотранспорту?:
а) лише у добровільній формі;
б) лише в обов’язковій формі;
в) у добровільній та обов’язковій формах;
г) не підлягає страхуванню.
13. Які види майна із зазначених нижче не приймаються на страхування?:
а) товарні запаси і готова продукція;
б) грошові кошти (готівка) та цінні папери;
в) незавершені об’єкти будівництва;
г) транспортні засоби.
82
14. Дійсна вартість холодильника становить 3000 грн. Знос на день
страхування – 20%. Страхова сума може бути встановлена не вище ніж:
а) 600 грн.;
б) 2400 грн.;
в) 3000 грн.;
г) 3600 грн.
15. Страхова сума при майновому страхуванні встановлюється:
а) на власний розсуд власника об’єкта страхування;
б) на власний розсуд страховика, що має ліцензію на здійснення майнового
в) за згодою сторін, але не вище реальної ринкової вартості на момент підписання
страхового договору;
г) згідно з постановами Кабінету міністрів України.
Тест 8.4
1. При страхуванні майна страхова сума не повинна перевищувати його
дійсної вартості:
а) на момент укладання договору страхування;
б) на момент настання страхової події.
2. Чи може страхова виплата бути замінена на компенсацію збитку в
натуральній формі?
а) так;
б) ні;
в) так, якщо це передбачено умовами договору страхування;
3. Підотрасли майнового страхування:
а) сільськогосподарське, транспортне;
б) страхування майна фізичних осіб,
в) страхування майна юридичних осіб;
г) все перераховане вище.
4. Майно підприємства загальною вартістю 20 млн грн застраховане на
млн грн. Внаслідок пожежі знищено майна на 8 млн грн. Яку суму страхового
відшкодування отримає страхувальник:
а) за пропорційною системою відшкодування;
б) за системою «першого ризику»?
5. У майновому страхуванні громадян розрізняють наступні групи об'єктів
страхування:
а) будови, транспортні засоби,
б) предмети домашньої обстановки (домашнє майно),
в) тварини,
→Являє собою систему відносин між страхувальниками й страховиками з надання
страхової послуги, коли захист майнових інтересів пов'язаний з володінням,
користуванням або розпорядженням майном.
83
Страхувальниками можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.
→Страхування сільськогосподарських культур, тварин, іншого майна
сільськогосподарського підприємств.
→Страхування вантажів, суден, різних видів автомобільного, залізничного й
авіаційного транспорту.
→Страхування майна юридичних осіб, яке не відносяь до сільськогосподарського й
транспортного страхування.
→Все майно фізичних осіб, у тому числі будови, тварини, домашнє майно,
транспортні засоби громадян.
Задача 1. Страхова оцінка об’єкта – 400 тис. грн. Страхова сума – 200 тис. грн.
Страховий тариф – 0,2 % від страхової суми. Збиток внаслідок зливи становить 50
тис. грн. Визначте величину страхових платежів та величину страхового
відшкодування при умовній і безумовній франшизі в 10 %.
Задача 2. Автомобіль вартістю 1,6 млн грн застрахований у двох страхових
компаніях від одного і того ж самого ризику. У страховій компанії А – на страхову
суму 1,0 млн грн, а у страховій компанії Б – на страхову суму 1,2 млн грн. У
результаті загальна страхова сума складає 2,2 млн грн. Збиток з настанням
страхового випадку складає 0,8 млн грн. Визначте суму страхового відшкодування,
яку виплатять страхові компанії А і Б та загальну суму виплати за страховим
випадком.
Задача 3. Дійсна початкова вартість автомобіля становить 500 тис. грн, знос на
момент укладання договору страхування – 16 %.У результаті страхового випадку
автомобіль знищено. Вартість деталей, придатних для подальшого використання, із
урахуванням зносу – 168 тис. грн, витрати на приведення майна в належний стан –
5350 грн. Визначте розмір страхового відшкодування, якщо межа відповідальності
страховика становить 70 %; безумовна франшиза – 2 %.
Задача 4. Визначте величину страхового платежу, розмір збитку і величину
страхового відшкодування при страхуванні врожаю ярової пшениці, яка була
висіяна на площі 20 га і пошкоджена градом.
Врожай страхувався на 75 %. Страховий тариф становить 8 % від страхової
суми. Витрати на підсів становили 2400 грн. Врожай дав валовий збір 400 центнерів.
Середньорічна врожайність пшениці за попередні п’ять років 26 центнерів з 1 га.
Ціна одного центнера пшениці за попередній рік становила 80 грн.
Задача 5. Державне племінне господарство застрахувало 6 племінних корів.
Страхова сума за кожну корову встановлена в розмірі 5 тис. грн. Страховий тариф –
4 % від страхової суми. Протягом дії договору одна корова загинула внаслідок удару
електричним струмом і була реалізована на м’ясо. Норматив виходу м’яса від живої
ваги корови – 50 %, вага тварини – 700 кг. Фактично було реалізовано м’ясо вагою
300 кг за ціною 15 грн/кг (довідка про ціну продажу представлена страховій
компанії). Визначте розмір страхового платежу за групу тварин та страхового
відшкодування за загиблу тварину.
84
Задача 6. Страхова компанія застрахувала кредит на суму 100 тис. грн.
Протягом дії договору боржник погасив кредит на суму 40 тис. грн. Внаслідок
пожежі, визнаної страховим випадком, підприємство не змогло повернути решту
кредиту. Визначте величину збиткуі величину страхового відшкодування, якщо
договором страхування цього кредиту передбачена умовна франшиза в розмірі 10 %
або безумовна франшиза в розмірі 20 %.
Задача 7. Обчислити суму збитків банку, якщо позичальник не повернув ні
суми кредиту, ні відсотків за користування ним. Сума кредиту дорівнює 300 тис.
грн, строк кредиту – 3 місяці, плата за кредит – 30 % річних, відповідальність
страховика – 90 %.
Задача 8. Визначте суму страхового відшкодування, яку страховик має
виплатити банку, якщо позичальник не повернув суми боргу і половини суми
відсотків за користування кредитом. Сума кредиту дорівнює 25 тис. грн, строк
кредиту – 12 місяців, плата за кредит – 15 % річних, відповідальність страховика –
60 %.
Задача 9. Автопідприємство страхує 20 машин від знищення або пошкодження.
Страхова оцінка і страхова сума кожної машини збігаються і становлять по 30 тис.
грн. Страхові тарифи такі: 1) за знищення і пошкодження внаслідок ДТП – 2 %; 2) за
знищення і пошкодження внаслідок дії стихійних сил природи – 0,1 %; 3) за
крадіжку – 5 %.
Страхова компанія надає такі знижки з тарифів: 1) за страхування понад десяти
машин – 23 %; 2) за страхування від усіх трьох ризиків – 10 %. Визначте: загальний
обсяг відповідальності страхової компанії; загальний страховий платіж за
страхування двадцяти машин при страхуванні від усіх трьох ризиків.
Задача 10. Під час пожежі згорів холодильник, що мав ціну на час придбання 3
000 грн. та раціональний строк використання 10 років. На момент укладання
договору страхування холодильник експлуатувався 3 роки. Визначте розмір збитку
страхувальника та страхове відшкодування, якщо страхова сума, обумовлена в
договорі, становила 2 000 грн., а безумовна франшиза – 5%.
Задача 11. Підприємець застрахував своє майно на випадок крадіжки й
пограбування. Страховий тариф за цим ризиком становить 0,58%. Майно
застраховане на 80 тис. грн. у розмірі 100% вартості. В договорі зазначено
безумовну франшизу в розмірі 9%. Під час крадіжки частка майна, вартістю 34 грн.,
була пошкоджена і викрадена на суму 26 тис. грн. Відповідно з документами
вартість ремонту пошкодженого майна становить 12 тис. грн., причому після
ремонту майно не було уцінено. Визначте розмір страхового платежу, збитків
підприємця та страхового відшкодування.
Задача 12. У результаті дорожньо-транспортної пригоди згорів легковий
автомобіль, що був застрахований за договором автокаско. Ціна придбання
автомобіля – 70 000 грн. Зношення на день укладання договору – 20%. Після аварії
залишились деталі на суму 5 600 грн. На приведення до робочого стану вказаних
деталей витратили 800 грн. Знецінення деталей 50%. Обчисліть розмір збитку
страхувальника та страхове відшкодування, якщо договором встановлено страхову
суму 50 000 грн. та безумовну франшизу 6%.
85
Задача 13. Унаслідок страхового випадку повністю пошкоджена покрівля
магазину, опалення та електроосвітлення. Частково в розмірі 20% пошкоджено
штукатурку, а також підлогу на площі 90 м2. Питома вага у загальній балансовій
вартості магазину штукатурки складає 8%, покрівлі - 12%, системи опалення й
освітлення – 15%, підлоги – 7%. Визначте суму збитків страхувальника та
страхового відшкодування, якщо балансова вартість магазину становить 254 150
грн., площа 354 м2. Страхова сума становить 80% балансової вартості магазину, а
безумовна франшиза 5%.
Задача 14. Будинок застраховано за системою пропорційної відповідальності.
Його первісна вартість – 72 000 грн., знос – 18 000 грн., страхова сума складає 60%
залишкової вартості будинку. Розрахуйте розмір страхового відшкодування, якщо
збитки становлять 75% залишкової вартості будинку, а умовна франшиза
встановлена в розмірі 10% первісної вартості.
Задача 15. Громадянин застрахував будинок вартістю 150 тис. грн. в страховій
компанії від вогневих ризиків терміном на 5 років. При цьому була встановлена
безумовна франшиза – 5%. Через 3 роки в результаті пожежі будинок було знищено,
але при цьому визначено, що залишки, придатні для будівництва, становлять 20 тис.
грн. Експертами встановлено, що витрати по врятуванню будинку становлять 10
тис. грн., а сума зносу будинку до моменту пожежі – 8 тис. грн. Визначте розмір
повного збитку страхувальника та розмір страхового відшкодування, якщо:
а) будинок страхувався на повну вартість;
б) страхова сума становить 100 000 грн.
Задача 16. Громадянин уклав договір страхування зі страховиком на
страхування домашнього майна, до складу якого входить телевізор вартістю 2000
грн. та комп’ютер вартістю 5000 грн. На день підписання договору сума зносу
телевізора становила 30%, а комп’ютера – 10%. Договір страхування було укладено
на 80% вартості майна й встановлено безумовну франшизу 6% від обсягу збитків
страхувальника. Внаслідок страхового випадку телевізор було повністю знищено, а
комп’ютер пошкоджено так, що вартість ремонту за довідкою склала 950 грн.
Визначте:
1) величину страхової премії, якщо страховий тариф становить 1,8%;
2) обсяг страхового відшкодування.
Аварійне застереження – умова страхування, що передбачає франшизу.

Міститься переважно серед стандартних застережень щодо суден і вантажів. В
полісах з неморського страхування в аварійному застереженні звичайно вказується,
що збитки підлягають відшкодуванню пропорційно відношенню страхової суми до
страхової вартості об’єкта страхування.
Аварійний внесок – платіж, що вноситься власником судна у клуб взаємного
страхування. З А.в. утворюється страховий фонд, що витрачається клубом на оплату
претензій.
86
Аварія – шкода та збитки, спричинені транспортному засобу, вантажу або
фрахту у процесі перевезення.
Авіаційне страхування – комплекс страхових послуг, що включає: страхування
авіа-каско, страхування авіазапчастин та двигунів, пасажирів від нещасних випадків,
членів екіпажів, авіадиспетчерів та інших спеціалістів, страхування відповідальності
аеропортів та власників (операторів) ангарів, відповідальності виробників
повітряних суден та іншої продукції авіаційно-промислового комплексу і пов’язаних
з авіацією галузей.
Автотранспортне страхування – спеціалізована галузь страхування, яка
пов’язана з експлуатацією засобів автотранспорту. А.с. містить в якості самостійних
видів: страхування засобів автотранспорту та страхування цивільної
відповідальності власників засобів автотранспорту за збиток, спричинений ними
третім особам.
Витрати на одержання страхового відшкодування – витрати на
відшкодування збитку чи витрати на урегулювання претензій, таких як судові
витрати, збори і витрати на оплату послуг незалежних оцінювачів, адвокатів, свідків
та інші витрати на покриття особливих претензій.
Вантажовідправник (відправник) – фізична чи юридичнаособа, від імені якої
вантаж передається до перевезення та яка зазначена як відправник у договорі про
перевезення вантажу.
Вантажоодержувач (одержувач) – фізична чи юридична особа, яка має право
отримати вантаж у місці призначення.
Дійсна вартість – вартість основних засобів, що обчислюється як первинна
вартість придбання активу за мінусом накопиченого зносу.
Додаткова премія – додатковий страховий внесок, що сплачується
страхувальником за те, що до умов страхування вносяться додаткові ризики, або за
страхування ризиків з підвищеною небезпекою.
Заходи превентивні – заходи з попередження загибелі і пошкодження
застрахованого майна, передбачають витрати, пов’язані з пропагандою і
проведенням відповідних організаційно масових заходів, спрямованих на
збереження застрахованого майна.
Майнове страхування – галузь страхової діяльності, в якій об’єктом
страхування є майно, що знаходиться у власності, розпорядженні або використанні
юридичних та фізичних осіб.
Монтажні роботи – монтаж технологічного обладнання в житлових та
нежитлових будинках.
Оцінка страхова – 1) вартість майна, що приймається для цілей страхування;
2) процес визначення вартості майна. О. с. визначається за балансовою вартістю
майна з урахуванням амортизації (зносу).
Повна загибель – знищення застрахованих предметів внаслідок стихійного
лиха, нещасного випадку або іншої події або пошкодження їх у такій мірі, коли
відновлення неможливе.
Позов по відшкодуванню шкоди (збитку) – звертання до суду, арбітражу за
захистом порушеного права чи інтересу, що охороняється законом, з метою
87
відновлення попереднього стану, протизаконно пошкодженого майна чи іншого
багатства, а коли таке відновлення неможливе, – відшкодування понесених збитків.
Позовна давність – термін дня захисту за позовом особи, права якої порушено.
Умовами страхування, як правило, передбачаються конкретні строки, протягом яких
страхувальник чи інші зацікавлені особи можуть подати до страхової компанії
вимоги, що випливають із договору страхування.
Страхування від поломки машин – вид майнового страхування, котрий
активно використовується в індустріально розвинутих країнах для захисту
підприємців від небезпеки механічних поломок машин, які здебільшого входять до
складових важливих технологічних ліній або є ключовими виробничими агрегатами.
Страхування електронного обладнання – становить інтерес для банків,
телекомунікаційних компаній та інших організацій, що мають “електронні ризики”,
і здійснюється на випадок знищення, пошкодження або втрати обладнання. Нерідко
страхувальник через пошкодження електронної техніки може зазнати ще більших
збитків унаслідок втрати баз даних. Страхуванню витрат на відновлення баз даних
відводять окремий поліс.
Література: [4]; [5]; [26]; [29]; [30]; [40]; [47]; [48]; [52]; [53]; [59].
Тема 9. Страхування відповідальності громадян
Ключові слова: страхування відповідальності, організаційнасхема, адміністративна

відповідальність, цивільна відповідальність, професійна відповідальність, третя
сторона, ліміт відповідальності страховика, “Зелена картка”, Моторне (транспортне)
страхове бюро України, екологічне страхування, екологічне забруднення, ризик
неповернення кредитів, відповідальність власників собак, відповідальність
власників зброї.

1. Організаційна схема та мета страхування відповідальності.
2. Страхування професійної відповідальності.
3. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Міжнародна система “Зелена картка”.
4. Страхування відповідальності виробника за якість продукції.
5. Страхування інших видів відповідальності (за екологічне забруднення, за
неповернення кредитів).

1. Які особливості характерні для страхування відповідальності?
2. Якою є мета страхування відповідальності?
3. Що означає ліміт відповідальності страховика?
4. Чим зумовлюється здійснення страхування цивільної відповідальності власників
транспортних засобів в обов’язковій формі?
88
5. Які види договорів укладаються при страхуванні цивільної відповідальності
власників транспортних засобів?
6. Визначте роль МТСБУ у страхуванні цивільної відповідальності власників
транспортних засобів.
7. У яких випадках відшкодування виплачує МТСБУ?
8. Які основні причини зумовили створення системи страхування “Зелена картка”?
8. Що являє собою Міжнародна система автострахування «Зелена картка»?
9. Визначте основні принципи страхування відповідальності перевізника вантажів.
10. В яких випадках можуть виникнути витрати роботодавця на компенсацію
збитку, заподіяного здоров’ю його працівників?
11. Визначте основні умови договору страхування відповідальності
товаровиробників.
12. Що є страховим випадком у страхуванні професійної відповідальності?
13. Які характерні особливості притаманні договорам страхуання професійної
14. З якою метою запроваджується екологічне страхування?
15. Які дії планується провести в нашій державі для запровадження екологічного
16. Назвіть суб’єкти та об’єкти договору обов’язкового страхування цивільної
відповідальності власників автотранспортних засобів.
17. Який порядок розрахунку страхових платежів за договором обов’язкового
страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
18. На яку суму має право розраховувати застрахований у разі настання страхового
випадку за договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності
власників автотранспортних засобів?
19. Які централізовані страхові резервні фонди створює Моторне (транспортне)
страхове бюро і за якими напрямами використовуються кошти цих фондів?
20. У чому полягає необхідність запровадження страхування відповідальності
виробника за якість продукції (робіт, послуг)?

1. Проаналізуйте організаційні схеми майнового, особистого та страхування
відповідальності. Знайдіть відмінності.
2. Визначте стан ринку страхування відповідальності в Україні. Вкажіть проблеми,
які заважають його розвитку, обґрунтуйте напрями та перспективи розвитку.
3. Схематично зобразіть систему взаємовідносин між суб’єктами страхування
4. Проаналізуйте динаміку та структуру страхування відповідальності в Україні за
останні три роки.
5. Складіть класифікацію видів екологічного страхування залежно від об’єкта.
6. Дослідіть програми страхування банківських депозитів у зарубіжних країнах.
7. Визначте чинники, які вплинули на появу міжнародної системи страхування
“Зелена картка”.
8. Визначте чинники, які вказують на потребу страхування професійної
відповідальності для ваших рідних та знайомих.
89
9. Визначте, яким чином екологічне страхування вирішує проблеми забруднення
довкілля.

1. Стан і перспективи розвитку страхування відповідальності в Україні.
2. Перспективи розвитку страхування професійної відповідальності в Україні.
3. Закордонний досвід страхування професійної відповідальності.
4. Страхування якості випуску продукції.
5. Проблеми забруднення довкілля та роль екологічного страхування в їх вирішенні.
6. Створення і функціонування міжнародної системи страхування “Зелена картка”.
7. Стан, проблеми та перспективи розвитку страхування цивільно-правової
відповідальності власників транспортних засобів.
8. Закордонний досвід страхування професійної відповідальності.
9. Страхування відповідальності за якість виробленої продукції: сутність та
поширення в Україні.

1. Які особливості характерні для страхування відповідальності?
2. Якою є мета страхування відповідальності?
3. Що означає ліміт відповідальності страховика?
4. Чим зумовлюється здійснення страхування цивільної відповідальності власників
транспортних засобів в обов’язковій формі?
5. Які види договорів укладаються при страхуванні цивільної
відповідальності власників транспортних засобів?
6. Визначте роль МТСБУ у страхуванні цивільної відповідальності власників
транспортних засобів.
7. У яких випадках відшкодування виплачує МТСБУ?
8. Які основні причини зумовили створення системи страхування “Зелена картка”?
9. Визначте основні принципи страхування відповідальності перевізника вантажів.
10. В яких випадках можуть виникнути витрати роботодавця на компенсацію
збитку, заподіяного здоров’ю його працівників?
11. Визначте основні умови договору страхування відповідальності
товаровиробників.
12. Що є страховим випадком у страхуванні професійної відповідальності?
13. Які характерні особливості притаманні договорам страхування професійної
14. З якою метою запроваджується екологічне страхування?
15. Які дії планується провести в нашій державі для запровадження екологічного
Ситуаційне завдання
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася між водіями
легкового та вантажного автомобілів, завдано збиток майну третіх осіб у розмірі 150
90
тис. грн. Страховий поліс з обов’язкового страхування цивільно-правової
відповідальності мали обидва водії.
Страховий випадок стався з вини водія вантажного автомобіля. Шкода, завдана
легковому автомобілю, пов’язана із втратою товарного вигляду.
Учасники ДТП терміново повідомили про пригоду відповідні органи
Міністерства внутрішніх справ України, а протягом трьох робочих днів повідомили
страховиків, з якими було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-
правової відповідальності, та вжили всіх можливих заходів з метою запобігання
подальшої шкоди.
Дайте відповіді на такі запитання:
1. Який порядок відшкодування збитків, заподіяних життю, здоров’ю та
працездатності третіх осіб?
2. Які особливості відшкодування збитку, завданого майну третіх осіб? Як буде
компенсуватися майновий збиток у наведеному прикладі?
3. Який порядок відшкодування збитків, пов’язаних із втратою товарного вигляду
легкового автомобіля? В яких випадках страховик не відшкодовує збитків, завданих
страхувальником?
4. Які документи слід подати страховику для отримання страхового відшкодування?
5. Який порядок виплати страхового відшкодування?
6. Чи має право страховик подати регресний позов?
Тест 9.1
1. Згідно з цивільним правом правопорушник вважається:
а) винним за будь-яких обставин;
б) винним, поки не доведе інше;
в) невинним, якщо не буде доведена його вина;
г) невинним, доки потерпіла особа не доведе наявність у неї збитків.
2. Який з видів відповідальності не страхується?
а) відповідальність товаровиробника за якість продукції;
б) відповідальність за договором;
в) відповідальність за фінансовий збиток;
г) професійна; д) моральна.
3. Договір страхування на підставі події охоплює позови:
а) що були подані в період дії договору;
б) що виникли внаслідок події, яка настала під час дії договору;
в) що виникли внаслідок події, яка настала після закінчення дії договору, але в
термін позовної давності;
г) подія є наслідком діяльності страхувальника під час дії договору;
д) якщо період між подією та позовом незначний.
4. Договір страхування на основі “заявлених позовів” охоплює
позови:
а) які були подані після ретроактивної дати і до закінчення продовженого періоду;
91
б) виникли внаслідок шкоди, яка виявилась під час дії договору чи продовженого
періоду;
в) були подані під час дії договору чи продовженого періоду за умови, що шкода
виявилася після ретроактивної дати і до закінчення договору;
г) вперше висуваються після ретроактивної дати;
д) були повідомлені страховику до закінчення продовженого періоду.
5. У результаті виробничого дефекту фасувального автомата в партії
товару сталася недостача, її було виявлено тільки під час реалізації товару.
Збитки, спричинені витратами власника автомата на усунення дефекту та
його наслідків, охоплюються договором страхування:
а) гарантії продукції;
б) відповідальності товаровиробника за якість продукції;
в) відповідальності за контрактом;
г) відповідальності перед споживачем;
д) страхування цивільної відповідальності підприємств.
6. Яка шкода не компенсується за полісом страхування відповідальності
роботодавця?
а) тілесні ушкодження, які завдано робітнику фірми її співробітником;
б) травма, отримана при доставці замовлення клієнту, в результаті автомобільної
аварії;
в) перелом ноги робітника, який посковзнувся на сходах їдальні;
г) нещасний випадок з учнем токаря під час роботи.
7. Через помилки у розрахунках міцності бетону, що буввикористаний при
будівництві балконів, виникла небезпека настання нещасного випадку. Балкони
необхідно перебудувати. Збитки можуть бути відшкодовані договором
а) відповідальності за якість продукції підрядчика;
б) відповідальності домовласника;
в) відповідальності роботодавця архітектора;
г) професійної відповідальності інженера-конструктора;
д) гарантії продукції.
8. Діями працівника, який проводив ремонт обладнання вприміщенні
клієнта, було спричинено шкоду третій стороні у вигляді тілесних ушкоджень.
Відшкодування буде здійснене за договором страхування:
а) відповідальності перед споживачем;
б) відповідальності товаровиробника за якість продукції;
в) професійної відповідальності;
г) відповідальності роботодавця;
д) персональної відповідальності.
9. Якими причинами зумовлюється обов’язковість страхування цивільної
відповідальності автовласників?
а) причинами релігійного характеру;
б) необхідністю додаткового залучення коштів для отримання автомобільних доріг;
в) тим, що автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки;
92
г) необхідністю створення ефективної системи захисту майнових інтересів
потерпілих в дорожньо-транспортних пригодах;
д) причинами, зазначеними у пунктах в) та г).
10. Поліс цивільної відповідальності покриває шкоду в результаті
забруднення навколишнього середовища:
а) якщо суми позовів незначні;
б) в жодному випадку;
в) в будь-якому випадку;
г) тільки якщо шкода виявляється поступово;
д) якщо забруднення має раптовий та випадковий характер.
Тест 9.2
1. Які країни входять до міжнародної системи страхування цивільної
відповідальності автовласника “Зелена картка”?
а) країни, в яких кількість автотранспортних засобів перевищує 10 млн одиниць;
б) європейські країни і країни, що мають з ними спільні кордони;
в) країни, в яких населення більш як 7 млн осіб;
г) країни, в яких установлено правосторонній рух транспортних засобів;
д) країни, які мають власну автомобільно-будівельну галузь.
2. Хто має право звертатися до страховика з вимогою про
виплату страхового відшкодування?
а) власник (водій) транспортного засобу та (або) потерпілі – треті особи;
б) тільки водій транспортного засобу;
в) тільки судовий виконавець;
г) станції технічного обслуговування, які здійснюють ремонт ушкодженого
транспортного засобу;
д) свідки дорожньо-транспортної пригоди.
3. Страхування відповідальності перевізника вантажів в Україні
проводиться:
а) винятково в добровільній формі;
б) винятково в обов’язковій формі;
в) в обов’язковій формі тільки для залізничних перевезень;
г) в обов’язковій формі тільки для авіаційних і морських перевезень.
4. Розмір франшизи (при відшкодуванні збитків, заподіяних майну
потерпілих) за обов’язковим страхуванням цивільної відповідальності власників
транспортних засобів не може перевищувати:
а) 2 % від ліміту відповідальності;
б) 3 % від ліміту відповідальності;
в) 4 % від ліміту відповідальності;
г) ліміту відповідальності.
5. Відносини у сфері обов’язкового страхування автоцивільної
відповідальності регулюються:
а) Конституцією України; г) усі відповіді правильні.
б) Цивільним кодексом України; в) ЗУ “Про страхування”;
93
6. Страхова сума за обов’язковим страхуванням відповідальності суб’єктів
перевезення небезпечних вантажів установлюється залежно від::
а) класу небезпеки вантажу; в) виду транспортного засобу;
б) відстані перевезення; г) строку страхування.
7. Об’єктом страхування ризиків непогашення кредитів є:
а) відповідальність позичальників кредитів;
б) відповідальність банку;
в) відповідальність кредитної установи;
г) майнові інтереси страховика.
8. При укладанні договору страхування відповідальності інформація
страхувальника, що формує економічні показники договору
страхування, включає:
а) опис особливостей території страхування;
б) вибір виду власного утримання страхувальника;
в) опис особливостей діяльності страхувальника;
9. Під час страхування професійної відповідальності не покривається
шкода, завдана при виконанні службових обов’язків:
а) умисно; в) у разі упущення;
б) у разі помилки; г) усі відповіді правильні.
10. При страхуванні відповідальності товаровиробника за якість продукції
страхувальником може бути:
а) безпосередній виробник (підприємство); в) продавець (магазин);
б) постачальник (оптовик); г) усі відповіді вірні.
Тест 9.3
1. Види договорів цивільної відповідальності власників транспортних
засобів поділяються на:
а) загальні та обов’язкові;
б) звичайні та додаткові;
в) загальні та додаткові;
г) внутрішні та міжнародні.
2. Власник двох мисливських рушниць і спортивного дрібнокаліберного
пістолета укладає договір обов’язкового страхування відповідальності власника
зброї терміном на 1 рік. Страховий платіж складе:
а) 51 грн.;
б) 34 грн.;
в) 17 грн.;
г) 13 грн.
3. Завданням Моторного (транспортного) страхового бюро України є:
а) укладання внутрішніх договорів;
б) виплати компенсацій за внутрішніми договорами;
в) виплати компенсацій за міжнародними договорами;
г) управління централізованими страховими резервними фондами.
4. Що є об’єктом страхування наземного транспортного засобу?:
94
а) водій та пасажири;
б) цивільна відповідальність власника транспортного засобу;
в) немає правильної відповіді;
г) правильні відповіді 1), 2).
5. Об’єкт обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників
транспортних засобів:
а) відповідальність страховика;
б) втрата здоров’я, життя, працездатності власника транспортного засобу;
в) відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну третім
особам в результаті ДТП;
г) відповідальність третьої особи, яка постраждала внаслідок ДТП.
6. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
забезпечує захист інтересів:
а) власника транспортного засобу;
б) держави;
в) страхової компанії;
г) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді.
7. Що таке ліміт відповідальності?:
а) мінімальна сума страхового відшкодування;
б) максимальна сума страхового відшкодування.
8. До кого має звертатися водій автомобіля-рефрижератора для
отримання страхового відшкодування відповідно до умов договору обов’язкового
страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів у
випадку псування товарів, що перевозились, з причини поломки холодильного
агрегату?:
а) до страховика, що продав поліс;
б) до покупця;
в) до продавця;
г) всі відповіді невірні.
9. Які країни входять до Міжнародної системи автострахування
«Зелена картка»?:
а) країни, в яких кількість автотранспортних засобів перевищує 10 млн. шт.;
б) європейські країни, а також країни, що мають з ними спільні кордони;
в) країни з населенням більше 7 млн. чоловік;
г) країни, в яких установлено правосторонній рух транспортних засобів.
10. Якщо в результаті ДТП необхідно відшкодувати третім особам збитки,
розмір яких перевищує ліміт відповідальності страховика за договором, хто
зобов’язаний відшкодувати решту збитків?:
а) держава;
б) страхова компанія;
в) винуватець ДТП;
г) Ліга страхових організацій України.
11. Джерела формування централізованих страхових резервних фондів
Моторним (транспортним) страховим бюро України::
а) внески засновників страховика;
95
б) державне бюджетне фінансування;
в) відрахування від надходжень страхових платежів;
г) доходи від розміщення резервних фондів.
12. Власник німецької сторожової вівчарки укладає договір обов’язкового
страхування відповідальності власників собак. Термін дії договору – два роки.
Страховий платіж складе:
а) 51 грн.;
б) 17 грн.;
в) 68 грн.;
г) 34 грн.
13. Хто має право звертатися до страховика з вимогою про виплату
страхового відшкодування в разі настання ДТП?:
а) тільки власник транспортного засобу (страхувальник);
б) власник транспортного засобу та потерпілі треті особи;
в) свідки дорожньо-транспортної пригоди;
г) станції технічного обслуговування, що здійснюють ремонт по-
шкодженого транспортного засобу.
14. У результаті виробничого дефекту фасувального автомата в партії
товару сталася нестача. Її було виявлено тільки під час реалізації товару.
Збитки, спричинені витратами власника автомата на усунення дефекту та
його наслідків, покриваються договором страхування:
а) професійної відповідальності;
б) ділової відповідальності;
в) відповідальності роботодавця;
г) відповідальності виробника.
15. Якими причинами зумовлене обов’язкове страхування цивільної
відповідальності власників автотранспортних засобів?:
а) необхідністю залучення коштів для утримання автомобільних доріг;
б) необхідністю створення ефективної системи захисту майнових інтересів
потерпілих в дорожньо-транспортних пригодах;
в) причинами релігійного характеру;
г) тим, що автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки.
Тест 9.4
1. При страхуванні відповідальності об'єктом виступає:
а) майно;
б) відповідальність страхувальника;
в) фізична або юридична особа;
2. Підгалузі страхування відповідальності:
а) страхування громадянської відповідальності;
б) страхування якості продукції;
в) екологічне, професійної відповідальності;
96
3. При страхуванні громадянської відповідальності власників
автотранспорту страховик приймає на себе зобов'язання відшкодувати
майнову шкоду:
а) третім особам;
б) всім учасникам дорожнього руху;
в) всім власникам автотранспорту;
4. Страховик звільняється від відповідальності зробити виплату
(страхування громадянської відповідальності власників транспортних засобів) у
випадках…
а) якщо буде встановлено, що заподіяння майнової шкоди третім особам
обумовлено наміром потерпілого;
б) якщо буде встановлено, що заподіяння майнової шкоди третім особам
обумовлено наміром страхувальника;
в) все перераховане вище;
5. Зелена картка – це…
а) частка участі страховика у страхуванні;
б) система міжнародних договорів про обов'язкове страхування
громадянської відповідальності власників засобів автотранспорту;
в) перелік послуг;
г) вартість товару, страхування, фрахту.
→Має майновий характер: особа, яка заподіяла збиток, зобов'язана повністю
відшкодувати збитки потерпілій, тобто третій особі.
→Пов'язане з можливістю пред'явлення майнових претензій до фізичних або
юридичних осіб, які зайняті виконанням своїх професійних обов'язків або наданням
відповідних послуг.
→Транспортне підприємство, що видає перевізний документ (наприклад,
коносамент, квиток і ін.) і здійснює перевезення вантажів або пасажирів.
→Певні частини збитку страхувальника, що не підлягають відшкодуванню
страховиком.
→Страхування втрати прибутку та інших фінансових втрат, пов'язаних із
припиненням виробництва в результаті настання страхового випадку, наприклад,
пожежі.
→Система міжнародних договорів про обов'язкове страхування громадянської
відповідальності власників засобів автотранспорту.
→Одержала назву за кольорами і формою страхового полісу, що засвідчує це
страхове правоспіввідношення, заснована в 1949 р.
→Угода між страховими компаніями про взаємне визнання договорів страхування
громадянської відповідальності власників автотранспорту.
97
Розв’язання задач
Задача 1. Власник автомобіля уклав договір добровільного страхування

цивільної відповідальності. У результаті ДТП завдана шкода пішоходам: першому –
на суму 3,5 тис. грн, другому – на 5,5 тис. грн. Визначте розмір відшкодування
страховиком кожному постраждалому пішоходу, якщо:
− встановлено ліміт відповідальності на один страховий випадок у розмірі 5 тис.
грн;
− встановлено ліміт відповідальності на один страховий випадок у розмірі 5 тис.
грн, а на кожного постраждалого – 2,5 тис. грн.
Задача 2. Юридичною особою укладено договір обов’язкового страхування
цивільно-правової відповідальності, в якому зазначено фізичну особу Петренко О.І.,
яка може експлуатувати будь-який з транспортних засобів з об’ємом двигуна 2100
кубічних сантиметрів. Договір страхування укладено строком на один рік. Клас
страхувальника на початок дії договору – 5. Петренко О.І. має водійський стаж 12
років і використовує автомобіль у місті з населенням 1,1 млн чоловік. Претензій з
боку правоохоронних органів та страховиків щодо випадків страхового шахрайства
не було. Таблиця значень коригувальних коефіцієнтів надана у додатку В. Визначте
розмір страхового платежу:
1) якщо коригувальні коефіцієнти встановлено у мінімальному розмірі;
2) якщо після закінчення строку дії договору, юридична особа знову вирішила
укласти договір страхування на наступні дев’ять місяців за аналогічними умовами:
– протягом дії договору стався один страховий випадок, загальна сума
відшкодування за яким склала 25 тис. грн;
– протягом дії договору страхових випадків не було.
Задача 3. У договорі страхування професійної відповідальності лікаря
передбачена страхова сума 10 тис. грн, умовна франшиза – 1,5 тис. грн. У результаті
помилки, здійсненої при виконанні службових обов’язків, завдано шкоди клієнту
розміром 5 тис. грн. Крім того, витрати постраждалої особи склали 1,5 тис. грн, а
витрати, здійснені лікарем без згоди страховика, – 0,8 тис. грн. Визначте розмір
страхового відшкодування.
Задача 4. Громадянин, який на законних підставах зберігає мисливську
вогнепальну зброю, власником якої є юридична особа, уклав відповідно до чинного
законодавства договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності
користувачів зброї. Договір укладений строком на три роки. Через 1,5 року після
вступу договору в законну силу стався страховий випадок, у результаті якого
заподіяно шкоду третім особам, а саме:
− дві особи померли;
− одна особа визнана інвалідом II групи;
− дві особи стали непрацездатними відповідно на 120 та 180 днів;
− на суму 7800 грн пошкоджене майно, балансова вартість якого складає 27500 грн.
Визначте розмір страхових внесків та суму страхових виплат за наслідками
настання страхового випадку.
Задача 5. Позичальник отримав кредит в сумі 40 млн грн строком на рік.
Проценти за кредит складають 40 % річних. Межа відповідальності страховика – 90
98
%. Тарифна ставка – 3,5 %. Визначте суму страхових платежів та страхового
відшкодування, що отримає страхувальник в разі неповернення суми боргу.
Задача 6. Відповідно до чинного законодавства експортер 70 т небезпечних
відходів уклав договір страхування відповідальності за шкоду, яка може бути
заподіяна під час транскордонного перевезення.
У договорі страхування визначено, що максимальні розміри страхових виплат
за шкоду, заподіяну здоров’ю фізичних осіб, власності будь-яких суб’єктів та
навколишньому середовищу, складають відповідно 25 %, 10 % та 65 % страхової
суми. Визначте:
− величину страхового платежу, якщо страхові тарифи встановлено у
максимальному розмірі;
− суму страхових виплат, якщо в результаті настання страхового випадку заподіяна
шкода навколишньому середовищу у розмірі
2,5 млн грн, здоров’ю третіх осіб – 2,5 грн, майну юридичних і фізичних осіб – 8,5
млн грн.
Задача 7. Пенсіонер – громадянин України (мешканець Києва),який особисто
керує транспортним засобом з робочим об’ємом двигуна до 1 600 кубічних
сантиметрів, уклав зі страховою компанією договір обов’язкового страхування
цивільно-правової відповідальності. Пенсіонер має водійський стаж більше 10 років.
Коригувальні коефіцієнти зазначені у максимально можливому розмірі.
Страхувальник вперше звернувся до страхової компанії і уклав договір страхування
строком на один рік. Визначте розмір страхового платежу, який повинен сплатити
страхувальник, якщо в договорі страхування зазначена лише одна особа, яка має
право керування транспортним засобом.
Задача 8. За укладеним договором добровільного страхування цивільної
відповідальності передбачено ліміт відповідальності на один страховий випадок в
розмірі 7 тис. грн і ліміт відповідальності на весь строк договору – 19 тис. грн. У
період дії договору відбулося чотири страхових випадки. Збиток за першим склав 9
тис. грн, за другим – 6 тис. грн, за третім – 4 тис. грн, за четвертим – 10,5 тис. грн.
Визначте суму страхової виплати за кожним страховим випадком.
Задача 9. У договорі добровільного страхування цивільної відповідальності
передбачено ліміт на один страховий випадок в розмірі 10 тис. грн. У результаті
страхового випадку постраждало 3 особи. Шкода, завдана першій особі, – в сумі 3
тис. грн, другій – 4,5 тис. грн, третій – 5,1 тис. грн. Визначте суму виплат кожній
постраждалій особі,якщо ліміт відповідальності за вимогами кожного потерпілого
– 5 тис. грн.
Задача 10. Громадянин укладає зі страховиком договір обов’язкового
страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів як власник
автомобіля ВАЗ 2108 з об’ємом двигуна 1800 см3. Територія переважного
використання автомобіля – місто з населенням 600 тис. чоловік. Стаж водія – 5
років. Договір укладається за умови, що транспортним засобом будуть
користуватися й інші особи на законних підставах. Визначте страховий платіж із
даного виду в перший рік страхування.
Задача 11. Громадянин укладає договір обов’язкового страхування цивільної
відповідальності власника автомашини 3АЗ – 1103 «Таврія» з об’ємом двигуна 1100
99
см. куб. терміном на 1 рік. Машина експлуатується в місті з населенням 350 тис.
чол., стаж водія - 15 років. Договір укладається на власника та його дружину,
водійський стаж якої 2 роки. Визначте:
1) величину страхового платежу на перший рік страхування;
2) величину страхового платежу на другий страхування, якщо:
а) протягом першого року страхова компанія не здійснила жодної страхової виплати
за даним договором;
б) страхова компанія здійснила дві страхові виплати за договором.
Задача 12. Пенсіонер укладає договір обов’язкового страхування цивільної
відповідальності власників транспортних засобів як власник автомашини ВАЗ –
2107 з об’ємом двигуна 2300 см. куб. терміном на 1 рік. Машина експлуатується в
місті з населенням 520 тис. чол., стаж водія - 25 років. Договір укладається тільки на
власника.
Визначте:
1) величину страхового платежу на перший рік страхування;
2) величину страхового платежу на другий страхування, якщо:
а) протягом першого року страхова компанія не здійснила жодної страхової виплати
за даним договором;
б) страхова компанія здійснила одну страхову виплату за договором;
в) страхова компанія здійснила дві страхові виплати за договором.
Задача 13. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були пошкоджені 4
автомобілі. Визначте розмір страхового відшкодування потерпілим особам
відповідно до угоди обов’язкового страхування цивільної відповідальності
власників автотранспортних засобів, якщо відомо, що ДТП сталася з вини власника
2-го автомобіля, а вартість ремонту автомобілів згідно з квитанціями ремонтних
фірм склала:
1-го автомобіля – 13 000 грн.;
4-го автомобіля – 26 600 грн.
Задача 14. Страхові компанії – повні члени Моторного (транспортного)
страхового бюро України - отримали протягом місяця страхові платежі за
внутрішніми договорами обов’язкового страхування цивільної відповідальності
власників транспортних засобів у розмірі 22 500 тис. грн. та страхові платежі за
міжнародними договорами страхування у розмірі 15 600 грн. Крім того, до МТСБУ
надійшли безоплатні внески у розмірі 2 100 тис. грн. від Міністерства транспорту
України та від Міністерства внутрішніх справ України у розмірі 1 500 тис. грн. Фонд
страхових гарантій на 1 липня поточного року становив 1 002 тис. грн. Визначте
суму надходжень та остаточний розмір на 1-е число наступного місяця Фонду
захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах і Фонду страхових гарантій
при Моторному (транспортному) страховому бюро України.
Задача 15. В договорі страхування професійної відповідальності нотаріуса
передбачена страхова сума 10 тис. грн., безумовна франшиза – 1 тис. грн. В
результаті помилки, здійсненої нотаріусом при виконанні службових обов’язків,
нанесено збиток клієнту в розмірі 9 тис. грн. Крім того, витрати, понесені
100
пред’явником претензії, склали 0,4 тис. грн., а витрати, здійснені нотаріусом у
зв’язку зі страховою подією без згоди страховика – 0,12 тис. грн. Визначте:
1) хто і в якому обсязі здійснить відшкодування клієнту нотаріуса;
2) обсяг збитків нотаріуса.
Бонус – знижка, що її надає страховик до страхової премії при оформленні

договору страхування на особливо вигідних умовах.
Бонус-малус – система підвищень або знижок до базової ставки страхового
тарифу, за допомогою якої страховик коригує страхову премію залежно від того, чи
були страхові випадки по відношенню до об’єкта страхування в певному проміжку
часу.
Власники наземних транспортних засобів – юридичні та фізичні особи, які
відповідно до законів України є власниками (користувачами) наземних
транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання,
оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно
експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Відповідальність гранична – передбачене умовами окремих видів страхування
і, як правило, закладене у тарифах обмеження виплат страхового відшкодування і
страхових сум з метою забезпечення необхідної фінансової сталості страхових
операцій.
Дефектний продукт – продукт, що не відповідає рівню, на який має право
розраховувати споживач, виходячи з його призначення, правил експлуатації тощо.
Забруднення – будь-який викид шкідливих речовин незалежно від їхньої
природи і характеру в обсязі, що не може бути поглинений навколишнім
середовищем.
Забезпечений транспортний засіб – наземний транспортний засіб, зазначений
у чинному договорі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності,
або, залежно від умов договору обов’язкового страхування цивільно-правової
відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується
особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних
підставах.
«Зелена картка» – назва системи міжнародних договорів і страхового поліса зі
страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, які
виїжджають у країни-члени Міжнародної системи автострахування «Зелена картка».
Наземні транспортні засоби – пристрої, призначені для перевезення людей
та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи
механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку в органах Державної
автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до
дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового
користування, зареєстровані в інших країнах.
Обов’язковий ліміт відповідальності страховика – грошова сума, в межах
якої страховик зобов’язаний провести виплату страхового відшкодування
відповідно до умов договору страхування.
101
Особи, відповідальність яких застрахована – визначені в договорі
обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-
правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно
від умов договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності,
будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Потерпілі при страхуванні цивільно-правової відповідальності власників
транспортних засобів – треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю та/або
майну яких внаслідок дорожньотранспортної пригоди транспортним засобом
заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього
транспортного засобу.
Регрес – право страховика на висунення у межах фактично сплаченої
страхувальником суми відшкодування збитку/претензії до третьої сторони, яка
визнана судовими органами винною у настанні страхової події, з метою отримання
від неї компенсації завданої шкоди.
Страховики при страхуванні цивільно-правової відповідальності власників
транспортних засобів – страхові організації, що мають право на здійснення
обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів відповідно до вимог законодавства України.
Страхувальники при страхуванні цивільно-правової відповідальності
власників транспортних засобів – юридичні особи та дієздатні громадяни, що
уклали із страховиками договори обов’язкового страхування цивільно-правової
відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб під час
експлуатації наземного транспортного засобу.
Форс-мажор – 1) події, надзвичайні ситуації, які не можуть бути передбачені,
попереджені або усунені якими-небудь заходами; 2) обумовлені правилами
страхування надзвичайні обставини, на випадок яких страховик звільняється від
виконання зобов’язань за договором страхування.
Література: [4]; [5]; [9]; [15]; [19]; [26]; [29]; [38]; [47]; [48]; [53]; [59].
Тема 10. Співстрахування і перестрахування
Ключові слова: перестрахування, співстрахування, перестраховик, цедент, цесія,

цедування ризику, цесіонарій, перестрахувальний сліп, перестраховочна комісія,
квота, ексцедент ризику, ексцедент збитку, ексцедент збитковості, ліміт
відповідальності страховика, договір перестрахування, тантьєма, непропорційне
перестрахування, пропорційне перестрахування, факультативне перестрахування,
облігаторне перестрахування, факультативно-облігаторне перестрахування.

1. Необхідність, суть та функції перестрахування.
2. Методи співстрахування.
3. Основні форми проведення перестрахувальних операцій.
4. Співстрахування та механізм його застосування.
102

1. Які причини появи та основні економічні ознаки перестрахування?
2. Для чого застосовується співстрахування і перестрахування?
Котра з цих операцій виникла раніше і чому? Котра з них має ширше застосування в
наші дні?
3. У чому полягає економічна сутність перестрахування?
4. Визначте основні цілі перестрахування.
5. Чому перестрахування називають вторинним перерозподілом ризику?
6. Охарактеризуйте механізм передачі страхового ризику в перестрахування.
7. Які функції виконує перестрахування?
8. На яких основних принципах базується перестрахування? У чому полягає різниця
між співстрахуванням і перестрахуванням?
9. Як класифікуються перестрахувальні відносини? Що таке форма, вид і підвид
перестрахування?
10. Чим непропорційне перестрахування відрізняється від пропорційного?
11. Як розподіляються зобов’язання страховика та перестраховика при
пропорційному перестрахуванні?
12. Які види непропорційного перестрахування застосовуються в практиці
перестрахування? У чому полягають особливості їх застосування?
13. Дайте порівняльну характеристику факультативного і облігаторного методів
перестрахування.
14. Охарактеризуйте основні форми й особливості договорів пропорційного
15. Якими є особливості договорів непропорційного перестрахування?
16. Зазначте особливості договорів ексцедента збитковості.
17. Які типи захисту існують у договорах ексцедента збитку?
18. Хто є учасниками співстрахування?
19. Які договірні відносини існують між співстраховиком і страхувальником?

1. Надайте схему алгоритму процесу перестрахування ризику та методів передачі
ризику в перестрахуванні.
2. Визначте стан та динаміку розвитку ринку перестрахування за останні роки.
3. Визначте проблеми та перспективи розвитку ринку перестрахування в Україні.
4. Проаналізуйте динаміку процесів вхідного та вихідного перестрахування на
вітчизняному ринку страхування.
5. Напрямки вдосконалення державного регулювання перестрахувального ринку
України.
6. Аналітична характеристика світового ринку перестрахування.
7. Дослідіть досвід діяльності транснаціональних перестрахувальних організацій.
8. Порівняйте принципи діяльності страхового і перестрахувального пулів.
9. Визначте, в яких видах страхування доцільно використовувати договори
пропорційного, а в яких непропорційного перестрахування.
103
1. Історичні аспекти виникнення та еволюція розвитку перестрахування.
2. Стан та перспективи розвитку ринку перестрахування в Україні.
3. Загальна характеристика методів та способів перестрахувальних операцій.
4. Тенденції розвитку світового ринку перестрахування.
5. Порівняльна характеристика ринків перестрахування різних країн світу.
6. Проблеми перестрахування ризиків у нерезидентів.
7. Проблеми і перспективи створення страхових та перестрахових пулів в Україні.
8. Витоки та світова історія розвитку перестрахування.
9. Державне регулювання перестрахових відносин в Україні.
10. Історія перестрахування у країнах Євросоюзу.
Тест 10.1
1. Перестрахування страховиком України своїх зобов’язань здійснюється у
випадку:
а) коли величина його зобов’язань за окремим ризиком перевищує 50 % сплаченого
статутного фонду;
б) величина іноземного капіталу у статутному фонді більша 49 %;
в) величина його зобов’язань за окремим ризиком перевищує 10 % сплаченого
статутного фонду і сформованих страхових резервів;
г) величина іноземного капіталу в його статутному фонді знаходиться на рівні 30 %.
2. Укладання угоди перестрахування необхідне, якщо страховик:
а) має намір знизити франшизу щодо договору страхування;
б) приймає на страхування суми ризиків, що перевищують його власні можливості;
в) не є резидентом України.
3. Ліміт власного утримання встановлюється:
а) за кожним конкретним ризиком;
б) за всім страховим портфелем;
в) за визначеним видом страхових ризиків;
г) вибірково за найбільш невигідними ризиками.
4. Сутність факультативно-облігаторного договору:
а) цедент може за бажанням передати ризик перестраховику, а перестраховик має
право прийняти або відхилити ризик;
б) цедент може за бажанням передати ризик перестраховику, а перестраховик
зобов’язаний прийняти цесію;
в) цедент зобов’язаний передати кожний ризик перестраховику, а перестраховик має
право прийняти або відхилити ризик.
5. Основна перевага факультативного перестрахування:
а) жодних переваг;
б) висока ставка комісії перестрахування;
в) увага, що приділяється окремим ризикам;
г) легкість в управлінні.
6. Облігаторне перестрахування охоплює:
104
а) весь страховий портфель;
б) значну частину страхового портфеля;
в) кожний відокремлений ризик;
г) правильні відповіді а), б).
7. “Погодинне” застереження означає час…
а) виявлення страхового випадку;
б) оплати перестрахувальником претензій;
в) початку перестрахування.
8. Які з наведених далі тверджень правильні?
а) перестрахувальний пул діє як посередник, розподіляючи передані в
перестрахування ризики;
б) власне утримання в перестрахуванні – це частина ризику, яку утримує цедент
згідно зі своїми фінансовими можливостями;
в) ліміт покриття в перестрахуванні – це відповідальність цедента і перестраховика
за договором;
г) тантьєма – це винагорода перестрахувальнику від перестраховика за прибуток,
отриманий перестраховиком за переданими у перестрахування ризиками.
9. Що означає договір з 60-відсотковою квотою?
а) цедент приймає 60 % кожного ризику;
б) цедент приймає 40 % кожного ризику;
в) перестраховик приймає 40 % кожного ризику;
г) перестраховик приймає 60 % кожного ризику.
10. Тантьєма виплачується:
а) перестраховику за рахунок первинних страхових платежів;
б) цеденту за рахунок прибутку, отриманого перестраховиком за прийнятими до
перестрахування ризиками;
в) цеденту за рахунок інвестиційного доходу перестраховика;
г) перестраховику за рахунок інвестиційного доходу цедента.
Тест 10.2
1. Перестрахування є галуззю (підгалуззю) страхування:
а) самостійною; в) особового;
б) майнового; г) відповідальності.
2. У перестрахуванні ризику беруть участь чотири страховики. У даному
випадку ретроцесіонарій – це страховик:
а) перший; б) другий; в) третій; г) четвертий.
3. Договори факультативного перестрахування характеризуються:
а) волею вибору цедента в тому, які ризики й у якій частці передавати до
перестрахування;
б) волею перестраховика визначати свою участь у покритті ризиків;
в) індивідуальним підходом до встановлення ціни кожного переданого ризику;
4. До факультативного перестрахування страхові компанії вдаються
досить часто у таких випадках:
105
а) ризик настільки значний, що виходить за межі (ліміти) діючих перестрахувальних
договорів;
б) ризик не підпадає під умови чинних договорів;
в) компанія, що передає ризик, вважає за необхідне перестрахувати частину
відповідальності за власним утриманням;
5. Облігаторне перестрахування вигідніше порівняно з факультативним:
а) для цедента; в) правильні відповіді а), б);
б) перестраховика; г) перестрахового брокера.
6. За непропорційним перестрахуванням розрахунки між сторонами
договору охоплюють:
а) підсумкові фінансові результати цедента;
б) окремі договори страхування;
в) окремі збитки;
7. Сутність ексцедентного перестрахування полягає в тому, що:
а) цедент зобов’язаний передати перестраховику визначену частку у всіх ризиках
даного виду, а перестраховик не має права відмовитися від цього обв’язку;
б) цедент визначає розмір власної участі у всіх або у частині договорів прямого
страхування, а відповідальність понад всю власну участь передає перестраховикам;
в) усі відповіді правильні.
8. Ексцедент – це:
а) сума ризиків, що одержує цедент;
б) сума ризику, що цедент залишає на власній відповідальності;
в) сума премії, що сплачується перестраховику;
г) сума ризику, що перестраховується понад власним утриманням цедента.
9. Договір перестрахування перевищення (ексцедента) збитків:
а) охоплює договори страхування, за якими очікується максимальна сума
відповідальності цедента;
б) охоплює договори визначеного виду страхування;
в) охоплює весь страховий портфель;
10. Страховий пул – це:
а) добровільне об’єднання страховиків з метою співстрахування значних ризиків;
б) Ліга страховиків України;
в) об’єднання страховиків на законодавчій основі, регламентоване державою, з
метою перестрахування значних ризиків;
г) правильні відповіді а) і в).
Тест 10.3
1.Власне утримання страховика – це:
а) розмір комісійної винагороди;
б) страхові внески страхувальників;
в) частина страхової суми, що залишається на відповідальності страховика;
г) страхове відшкодування при настанні страхових випадків.
106
2. До видів договорів перестрахування відносять:
а) пропорційні і облігаторні;
б) обов’язкові і добровільні;
в) пропорційні і непропорційні;
г) квотні й ексцедентні.
3. Перестраховик –це:
а) цесіонарій;
б) цедент;
в) ретроцедент;
г) ретроцесіонарій.
4. Страховик, якому прямий страховик передає частину ризику на
страхування, зветься:
а) цедентом;
б) страхувальником;
в) цесіонарієм;
г) перестрахувальником.
6. Активне перестрахування – це:
а) посилення активноі діяльності перестраховиків;
б) посилення активної діяльності перестрахувальників;
б) передача ризиків вітчизняних страховиків іноземним перестраховикам;
г) прийняття іноземних ризиків у перестрахування вітчизняними компаніями.
За формами проведення перестрахування буває:
а) пропорційне та непропорційне;
б) квотне, ексцедентне та квотно-ексцедентне;
в) факультативне, облігаторне та факультативно-облігаторне;
г) активне та пасивне.
7. Цедент – це:
а) страховик;
б) перестраховик;
в) перестрахувальник;
г) цесіонарій.
8. Перестрахування за методом проведення поділяється на:
а) пропорційне та непропорційне;
б) квотне, ексцедентне та квотно-ексцедентне;
в) факультативне, облігаторне та факультативно-облігаторне;
в) активне та пасивне.
9. Метод розподілу ризиків при якому кілька страховиків на рівних умовах
несуть відповідальність за одним страховим договором в межах своєї частки –
це :
а) ексцедент збитку;
б) ексцедент збитковості;
в) перестрахування;
г) співстрахування.
10. Документ, що містить перелік ризиків, які необхідно перестрахувати і
надсилається цедентом цесіонарію при ексцедентному перестрахуванні – це:
107
а) декларація;
б) сліп;
в) бордеро;
г) пропозиція.
11. Факультативно-облігаторне перестрахування більш вигідне для:
а) страховика;
б) перестраховика;
в) страхувальника;
г) держави.
12. Облігаторно-факультативне перестрахування не вигідне для:
а) страховика;
б) перестраховика;
в) страхувальника;
г) держави.
13. Чи зобов’язаний страховик повідомити страхувальника, що його ризик,
взятий на страхування, буде перестраховано?:
а) так;
б) ні.
14. Пасивне перестрахування – це:
а) зниження активної діяльності перестраховиків;
б) зниження активної діяльності перестрахувальників;
в) передача ризиків вітчизняних страховиків іноземним перестраховикам;
г) прийняття іноземних ризиків у перестрахування вітчизняними
компаніями.
15. При здійсненні співстрахування страховики:
а) приймають спільне рішення щодо того, який з них зобов’язаний
сплатити страхувальнику компенсацію завданої шкоди в залежності від стану його
фінансової надійності;
б) надають страхові гарантії, але не беруть участі у сплаті страхового
відшкодування;
в) сплачують страхувальнику страхові премії за сумлінне виконання зобов’язань зі
сплати страхових платежів;
г) розподіляють страхову суму між собою і пропорційно її часткам отримують
страхові премії.
Тест 10.4
1. При передачі ризику на перестрахування комісійні винагороди за
перестрахування отримує:
а) перестраховик;
б) цедент;
в) все перераховане вище;
2. Страхування об'єкта за одним загальним договором декількома
страховиками - це:
а) співстрахування;
108
б) перестрахування;
в) перестрахувальна цессія;
3. Форми перестрахування:
а) факультативна;
б) облігаторна;
в) факультативно-облігаторна;
4. «Страховики для страховиків» – це…
а) страхові брокери;
б) страхові агенти;
в) перестрахувальники;
г) сюрвейєри.
5. Передача ризику іншій юридичній особі, наприклад, страховому
суспільству – це…
а) відповідальність цивільна;
б) перестрахувальна цессія;
в) портфель страховий;
г) право на регрес.
→Система економічних відносин вторинного страхування, при якій страховик
(цедент) передає частину своєї відповідальності по об'єкту страхування іншому
страховику (цессіонарію або цессіонеру) з метою створення збалансованого
страхового портфеля.
→Первинний страховик, який передає весь або частину ризику на перестрахування.
→Передача ризику іншій юридичній особі, наприклад, страховому товариству.
→Страховик, який приймає ризики в перестрахування.
→Сам процес, пов'язаний з передачею ризику.
→Перестрахувальник, який віддає ризик.
→Перестрахувальник, який приймає ризик.
→Наступна передача перестрахованого ризику.
→Страхування об'єкта за одним загальним договором декількома страховиками.
Розв’язування завдань
Задача 1. Власне утримання цедента за договором ексцедента суми становить
20 тис. ум. од. Ексцедентний договір складається з чотирьох часток (ліній). Клієнт
має намір укласти договір страхування на суму 200 тис. ум. од. Який розмір ризику
може прийняти цедент?
Задача 2. Сума власного утримання страховика становить 50 тис. ум. од. Сума
ексцедента – 200 тис. ум. од. Визначте місткість ексцедентного договору.
Задача 3. Страхова оцінка нерухомого майна машинобудівельного
підприємства – 12 млн грн. Чотири страхові компанії укладають договір його
співстрахування і розподіляють відповідальність між собою так: перша бере 20 %,
друга – 25 %, третя – 40 %, четверта – 15 %. Визначте величину страхових
платежів, котру отримає кожна з них, якщо страховий тариф становить 0,6 %, і
109
розмір виплати страхового відшкодування кожного учасника співстрахування, якщо
збиток становить 4,4 млн грн.
Задача 4. У договорі квотного перестрахування частка перестраховика складає
20 % за кожним ризиком даного виду, але не більш 200 тис. грн за кожним
страховим випадком. Страховик (цедент, перестрахувальник) прийняв на
страхування три ризики: 700, 900 та 1 млн 500 тис. грн. За всіма трьома ризиками
відбулися страхові випадки, які спричинили повне знищення об’єктів. Визначте, яку
суму сплатить перестраховик цеденту.
Задача 5. Страхова компанія уклала договір страхування об’єкта вартістю 2,4
млн грн при страховому тарифі 0,4 %. Власне утримання компанії 1,4 млн грн,
решта перестраховується у двох перестраховиків порівну. Величина комісії за
укладення і супровід договору – 10 %. Збитки внаслідок пожежі становлять 1600
тис. грн.
Визначте: 1) страхові платежі, котрі отримає страховик і перестраховики; 2)
розмір страхового відшкодування, котре виплатять учасники процесу страхування і
Задача 6. Власне утримання страховика – 15 тис. грн. Страховик має договір
ексцедента суми на 4 частки. Страхова сума становить 60 тис. грн. Визначте
місткість договору перестрахування, розподіл збитків на 45 тис. грн між цедентом
та перестраховиком.
Задача 7. Станом на січень 2009 року. страхова компанія має такі показники:
− сплачений статутний фонд – 8200 тис. грн;
− технічні резерви – 6300 тис. грн;
− вільні резерви – 2400 тис. грн;
− прибуток – 1200 тис. грн.
Визначте величину відповідальності на один договір страхування
(перестрахування), котру може нести страхова компанія.
Задача 8. Група будівельних та транспортних ризиків перестрахована цедентом
за договором квоти. Використовуючи дані таблиці, визначте квоту, яка буде
відповідати власним можливостям цедента за даною групою ризиків, та участь
сторін у покритті збитків.
Показник Значення показника тис. грн

Страхова сума по першому ризику 500
Страхова сума по другому ризику 350
Страхова сума по третьому ризику 200
Збиток за першим ризиком 320
Збиток за другим ризиком 120
Збиток за третім ризиком 50
Ліміт власного утримання цедента
за групою ризиків 300
Задача 9. Страховик уклав договір страхування об’єкта вартістю 3 200 тис. грн.
при страховому тарифі 0,5 %. Власне утримання компанії 2 200 тис. грн., решта
110
перестраховується у двох перестраховиків порівну. Величина комісії за укладення і
супровід договору – 10%. Визначте:
1) страхові платежі, котрі отримає страховик і перестраховики;
2) величину комісійної винагороди, котру отримає страховик;
3) розмір страхового відшкодування, котре виплатять учасники процесу страхування
і перестрахування, якщо збитки страхувальника становлять 700 тис. грн.
Задача 10. Страхова компанія здійснює непропорційне перестрахування
об’єкта вартістю 4 млн. грн., в якому бере участь 4 учасники (страховик і 3
перестраховики). Вартість об’єкта розділена на шари, ймовірність настання
страхового випадку для яких наступна: пріоритет – 0,5; перший перестраховик –
0,25; другий перестраховик – 0,15; третій перестраховик – 0,10. Визначте:
1) страхові платежі для кожного учасника, якщо страховий тариф становить 0,5%;
2) величину страхового відшкодування і учасників виплати при збитках:
а) 0,8 млн. грн.;
б) 1,2 млн. грн.;
в) 3,4 млн. грн.
Задача 11. Портфель страховика складається з трьох однорідних груп ризиків,
які мають відповідно оцінку 200, 350, 533 тис. грн. Максимальний рівень власного
утримання страховика в покритті ризиків – 400 тис. грн. У перестрахування
передається квота в розмірі 25% страхового портфеля. Визначте:
1) форму перестрахування;
2) величину ризиків, переданих перестраховику за окремими групами та в цілому;
3) власну участь цедента в покритті ризиків;
4) проаналізуйте доцільність перестрахування всіх ризиків в портфелі страховика.
Задача 12. Цедент уклав ексцедентний договір перестрахування, згідно з яким
участь страховика в покритті ризиків установлена в розмірі 250 тис. грн. Верхня
максимальна межа відповідальності перестраховика – 500 тис. грн. Визначте участь
цедента і цесіонарія у відшкодуванні збитків, якщо в результаті страхового випадку
їх розмір становить:
в) 610 тис. грн.
Задача 13. Об’єкт, страхова вартість якого 10 млн. грн. страхується трьома
страховиками за одним договором при страховому тарифі 0,7%. Відповідальність за
договором співстрахування розділена в наступному порядку: перший страховик –
50%, другий страховик – 30%, третій страховик – 20% страхової суми. В результаті
страхового випадку страхувальнику завдано збитків в обсязі 5 млн. грн. Визначте:
1) страхові платежі, котрі отримають страховики;
2) розмір страхового відшкодування, котре виплатять учасники
процесу співстрахування.
Задача 14. Як буде розподілено між цедентом і цесіонарієм, в разі настання
страхових подій, відповідальність за збитки, якщо укладено квотні договори
перестрахування, а також мають місце такі умови:
а) цедентом було укладено договір з квотою 75%;
− ліміт відповідальності цесіонарія згідно з цим договором 200тис.грн.;
111
− ризик 100тис.грн.;
− збитки становили 100%.
б) цедентом було укладено договір з квотою 85%;
в) цедентом було укладено договір з квотою 75%;
Бордеро – перелік ризиків, прийнятих на страхування у частині, що передається

цедентом на перестрахування. Бордеро надсилається цедентом перестраховику у
визначені договором перестрахування терміни. Бордеро бувають попередніми і
остаточними.
Власне утримання цедента – економічно обґрунтована частинастрахової
суми, яку страхова компанія залишає на своїй відповідальності. Визначається:
окремо за страховим полісом, за одним ризиком, за низкою ризиків.
Депо премій – частина страхових внесків, що тимчасово утримується цедентом
з метою забезпечення своєчасного виконання зобов’язань, передбачених договором
Детальний сертифікат – перелік характеристик цесій, прийнятих цесіонарієм
від цедента.
Додаткова комісія – компенсація цеденту витрат, здійснених при аквізиції.
Ексцедент – частина страхової суми понад власне утримання цедента, що
цілком переходить у цесію.
Ексцедент збитковості – договір непропорційного перестрахування,
реалізується, коли в результаті діяльності страховика відбувається перевищення
рівня збитковості, очікуваного внаслідок попередніх розрахунків.
Ексцедент збитку – договір непропорційного перестрахування, реалізується в
разі, якщо сума збитку внаслідок страхового випадку перевищить обумовлений
договором пріоритет.
Ексцедент суми – ексцедентний договір цесії, за яким всі прийняті на
відповідальність ризики, страхова сума яких перевищує власне утримання цедента,
підлягають переданню на цесію в межах визначеного ексцеденту (ліміту).
Ексцедентне перестрахування – форма пропорційного перестрахування, яку
запроваджують, коли має місце значне коливання обсягів страхових сум за
страховими договорами.
Квота у страхуванні – 1) частка, що становить участь страхової компанії в
загальній страховій сумі в разі співстрахування; 2) частка кожної з сторін у договорі
цесії.
Квотне перестрахування – цесія на базі квоти.
Лінія ексцедента – обсяг власного утримання цедента.
112
Непропорційне перестрахування – форма організації договорів цесії, за якої
відповідальність цесіонарія не залежить від рівня відповідальності цедента.
Нотис – умова договору цесії, за якої при внесенні змін до договору
перестрахування одним із його учасників, партнера повинно бути повідомлено про
це не пізніше як за три місяці до закінчення терміну дії договору.
Перестрахувальна комісія – винагорода, яку сплачує перестраховик цеденту за
передачу в перестрахування ризиків. За рахунок цих коштів цедент частково
компенсує витрати, пов’язані з підготовкою і здійсненням операцій з прийняття
ризиків на страхування, а також передачею обумовленої їх частки перестраховикові.
Ретроцесія – повторний процес передачі частки вже перестрахованого ризику.
У цьому випадку компанія, що передає, має назву цесіонарій, компанія, що отримує,
ретроцесіонер. Р. досягається дробленням великих ризиків, розподілом
відповідальності між дедалі більшою кількістю страховиків. Іноді частина таких
ризиків може перейти до первинного страховика, якщо в договорі немає
відповідного заперечення.
Сліп – страховий документ, що використовується для попереднього
розміщення ризику. С. складається брокером і передається андеррайтерам. Останні
акцептують С. власноручним підписом і вказують частку участі в прийнятому на
страхування ризику.
Тантьєма – комісія з отриманого прибутку, яку перестраховик щорічно
виплачує цеденту за наслідками проходження договорів перестрахування.
Застереження про Т. є формою заохочення перестраховиком цедента за надану
участь у договорах перестрахування і обережне ведення справи.
Трансфер ризику – у страхуванні – переведення, перекладання наслідків ризику
на когось шляхом укладання договору страхування, перестрахування або ретроцесії.
Цедент (перестрахувальник) – страховик, що передає за плату частину
прийнятого за договором зі страхувальником ризику на перестрахування іншому
страховику або професійному цесіонарію.
Цесія – процес передання ризику у перестрахування.
Цесіонарій (перестраховик) – страхова компанія, що приймає ризик у
Факультативний договір – договір перестрахування конкретного ризику,
укладений на добровільних засадах.
Факультативне перестрахування – метод перестрахування, при якому
страховик не несе ніякої відповідальності перед перестраховиком за передання
ризиків у перестрахування. Питання про те, чи передавати ризик у перестрахування
і в якому обсязі, вирішує цедент.
У свою чергу, перестраховик не має обов’язків перед страховиком щодо
прийняття ризиків на свою відповідальність. Головний недолік Ф. п. – відсутність у
страховика впевненості у розміщенні ризику в перестрахування, великі витрати часу
на оформлення Ф. п.
Факультативно-облігаторний договір – форма договору перестрахування,
згідно з яким цедент не має права вибору щодо того, передавати ризик у
перестрахування чи ні. Так само й перестраховик не має права відмовити в
перестрахуванні того чи іншого запропонованого ризику.
113
Утримання власне – обґрунтований рівень страхової суми, в межах якої
страховик залишає на своїй відповідальності частку страхових ризиків, а решту
передає на перестрахування.
Цедент (перестрахувальник) – страховик, що передає за плату частину
прийнятого за договором зі страхувальником ризику на перестрахування іншому
страховику або професійному перестраховику.
Цесіонер – особа, якій передається право власності. У страхуванні Ц. –
страхова компанія, що приймає ризик у перестрахування.
Література: [4]; [5]; [12]; [27]; [30]; [32]; [36]; [37]; [47]; [48]; [54]; [59].
Тема 11. Доходи, витрати і прибуток страховика
Ключові слова: валовий дохід страховика, витрати страховика, доходи від страхової
діяльності, зароблені та незароблені страхові платежі, прибуток балансовий,
прибуток від інвестицій, прибуток від страхової діяльності, собівартість страхових
операцій, фінансовий результат страхових операцій оподаткування страхових
компаній.

1. Характеристика доходів страховика.
2. Склад та економічний зміст витрат страховика.
3. Склад та порядок визначення балансового прибутку страховика.
4. Оподаткування страховиків.
5. Розподіл та використання чистого прибутку страховика.

1. Характерні особливості грошового обігу страхової компанії.
2. Визначте джерела формування та види доходів страховика.
3. Визначте склад та економічний зміст витрат страховика.
4. Визначте специфічність формування доходів від страхової діяльності.
5. Які фактори впливають на склад та рівень витрат на здійснення страхової
діяльності?
6. Як страхові платежі перетворюються в зароблені страхові премії, а згодом – в
прибуток?
7. Як визначається прибуток страховиків з ризикового та страхування життя?
8. Згідно з якими напрямами і чиїми рішеннями використовується прибуток
страховиків?
9. Які існують методи формування резерву незаробленої премії?
10. Як оподатковуються доходи страховиків?
11. Як визначається валовий дохід страхової компанії до оподаткування?
12. Чи є різниця в оподаткуванні доходів з ризикового страхування і доходів зі
страхування життя?
114
13. Що включає у себе поняття собівартості страхової послуги?
14. Визначте особливості оподаткування прибутку страхової організації в Україні.
15. Визначте принципові особливості формування фінансового результату
діяльності страхової компанії.
16. За якими напрямами страховик може проводити інвестиційну діяльність?
17. Що являють собою доходи страховика від здійснення інших операцій?
18. За якими напрямами поділяються витрати страхової компанії?
19. Назвіть складові витрат страховика від страхової діяльності.
20. Як визначається прибуток страхової компанії?
21. Що таке резерв незароблених страхових премій?
22. Як визначається валовий дохід страховика від страхової діяльності?
23. У чому полягають особливості оподаткування страхової діяльності?

1. Проаналізуйте пропорційність розподілу видатків та доходів між різними видами
страхування в Україні за звітний рік.
2. Визначте необхідність поділу отриманої премії на зароблену та незароблену. У
чому полягає різниця між ними?
3. Проаналізуйте існуючі методи формування резерву незаробленої премії та
визначте умови їх використання.
4. Зробіть порівняльну характеристику систем оподатковування страхової діяльності
різних країн світу.
5. Зробіть аналіз рейтингової оцінки страхових компаній, які працюють у вашому
регіоні.

1. Доходи страховика та шляхи їх збільшення.
2. Витрати страховика та способи їх зменшення.
3. Прибуток страховика і джерела його збільшення.
4. Методика розрахунку фінансового результату від страхової діяльності.
5. Система оподатковування страхової діяльності в Україні.
6. Порівняльна характеристика систем оподатковування страхової діяльності різних
країн світу.
7. Рейтингова оцінка страховика та її вплив на ефективність діяльності компанії.
8. Доходи від фінансової та інвестиційної діяльності страховика, джерела їх
формування.
9. Собівартість страхових послуг та особливості її визначення.
10. Методичні підходи до визначення зароблених страхових премій в
зарубіжних країнах.
11. Принципи формування та розподілу прибутку страхових компаній.
12. Порівняльна характеристика доходів та витрат страхових компаній та інших
фінансових установ.
115
Тест 11.1
1. Дохід від реалізації послуг з видів страхування інших, ніж страхування
життя, визначається:
а) залежно від страхових премій (внесків) за договорами страхування;
б) часток премій, належних перестраховикам;
в) часток страхових виплат, що отримуються від перестраховиків;
г) комісійних винагород за перестрахування;
д) обсягу резерву незароблених премій з урахуванням участі перестраховиків.
2. До операційних витрат страховика відносять:
а) відрахування в технічні резерви та централізовані резервні фонди;
б) агентські винагороди;
в) комісійні перестрахувальникам;
г) витрати від участі в капіталі;
д) адміністративні витрати.
3. Операційні втрати, пов’язані з урегулюванням страхових випадків, що
мали місце у звітному періоді:
а) ліквідаційні; б) аквізиційні; в) фінансові; г) перестрахові.
4. До власних засобів страховика відносять:
а) нерозподілений прибуток; в) засоби технічних резервів;
б) вільні резерви; г) усі відповіді правильні.
5. Витрати, що зв’язані з укладанням та пролонгацією договорів
а) аквізиційні; б) ліквідаційні; в) перестрахові; г) фінансові.
6. В основі обчислення прибутку від страхової діяльності лежить:
а) страхова нетто-премія; в) незароблена страхова премія;
б) зароблена страхова премія; г) отримана страхова премія.
7. Податок, який сплачує страхова компанія:
а) на прибуток; в) акцизний збір;
б) додану вартість; г) транспортні збори.
8. Джерело сплати податку на прибуток страховою компанією:
а) поточні витрати компанії; в) прибуток компанії;
б) надходження страхових премій; г) чистий прибуток компанії.
9. До залучених засобів страховика відносять:
а) кошти страхових резервів; в) статутний капітал;
б) нерозподілений прибуток; г) усі відповіді правильні.
10. Метод “1/24” дозволяє розрахувати зароблені премії:
а) на кінець (початок) року; в) кінець (початок) кожного кварталу;
б) будь-яку дату; г) кінець (початок) кожного місяця.
Тест 11.2
1. Первинними доходами страховика є:
а) доходи від страхової діяльності;
б) доходи від інвестиційної та фінансової діяльності;
116
в) інші доходи, відмінні від наведених у відповідях а), б).
2. До доходів від страхової діяльності не належать:
а) страхові премії за договорами перестрахування;
б) комісійні винагороди за передавання ризиків у перестрахування;
в) доходи від реалізації прав регресної вимоги страховика до страхувальника;
г) повернені суми із централізованих страхових резервних фондів.
3. До фінансових витрат страховика відносять:
а) страхові виплати (відшкодування);
б) комісійні перестрахувальникам;
в) дивіденди;
г) відсотки за користування кредитами.
4. Фінансовий результат від звичайної діяльності страховика до
оподаткування визначається:
а) залежно від фінансового результату від операційної діяльності;
б) доходів та витрат від фінансової діяльності;
в) інших звичайних доходів та витрат страховика;
5. Принцип надійності при розміщенні страхових резервів передбачає:
а) повернення розміщених засобів у повному обсязі;
б) розподіл ризику на різні види вкладень;
в) наявність високого доходу від інвестицій;
г) мінімальні втрати при переведенні активів у готівку.
6. За яким методом страховики мають право визначати
резерв незароблених премій?
а) 1/4; б) 1/24; в) 1/365; г) усі відповіді правильні.
7. Які витрати включаються до резерву заявлених, але не виплачених
збитків?
а) експертні; в) витрати, пов’язані з оцінкою розміру збитку;
б) консультаційні; г) усі відповіді правильні.
8. Які види активів не приймаються для представлення коштів технічних
резервів?
а) валютні вкладення згідно з валютою страхування;
б) інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними КМУ;
в) кредити страхувальникам-громадянам;
9. Принцип диверсифікації при розміщенні страхових резервів має на увазі:
10. У фірмах з ризикового страхування невикористані резерви:
а) перетворюються у прибуток страховика;
б) повертаються страхувальнику;
в) виплачуються набувачам;
г) належать до виплати спадкоємцям у разі смерті страхувальника.
117
Тест 11.4
1. Доходи страховика формуються від таких видів діяльності:
а) страхових операцій;
б) виробництва продукції;
в) страхової діяльності, розміщення та інвестування коштів й інших операцій;
г) правильна відповідь 1) і 2).
2. Відрахування до централізованих страхових резервних фондів відносять
до:
а) доходів від страхової діяльності;
б) державного бюджетного фінансування;
в) витрат від страхової діяльності;
г) доходів від розміщення резервних фондів.
3. Дивіденди за акціями відносяться до доходів страховика від:
а) страхової діяльності;
б) інвестиційної діяльності;
в) фінансової діяльності;
г) іншої діяльності.
4. При обчисленні податку на прибуток від страхової діяльності
використовують показник:
а) прибуток від страхової діяльності;
б) валовий дохід від страхової діяльності;
в) валові витрати страховика;
г) валові витрати від перестрахування.
5. Інвестиційний дохід страхової компанії становить 650 тис. грн.,
витрати на його обслуговування – 50 тис. грн. Величина податку з
інвестиційного доходу становитиме:
г) 6 тис. грн.
6. Надходження страхових премій страхової компанії з ризикового
страхування становить 700 тис. грн., сума премій за договорами, переданими в
перестрахування – 300 тис. грн. Величина податку з прибутку від страхової
діяльності страховика становитиме:
7. Доходи від участі у прибутку перестраховиків відносяться до:
а) доходу від основної діяльності;
б) доходу від страхової діяльності;
в) доходу від іншої діяльності;
г) доходу від інвестиційної діяльності.
8. Резерв збитків – це:
а) частки страхових сум за договорами перестрахування;
118
б) частки страхових сум за договорами страхування;
в) суми надходжень страхових премій за договорами, строк дії яких не закінчився;
г) зарезервовані страхові відшкодування за договорами, з яких не
прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті.
9. Основною статтею витрат страховика є:
а) витрати на обслуговування процесу страхування;
б) витрати на утримання страховика;
в) виплати страхових сум та страхових відшкодувань;
г) відрахування в централізовані страхові резервні фонди.
10. Джерело сплати податку на прибуток від страхової діяльності:
а) поточні витрати;
б) надходження страхових премій;
в) прибуток;
г) чистий прибуток.
11. Податки, які сплачують страховики:
а) податок на прибуток;
б) податок на додану вартість;
в) акцизний збір;
г) комунальний податок.
12. Основним джерелом доходів від страхової діяльності є:
а) комісійні винагороди за перестрахування;
б) страхові премії за договорами страхування та перестрахування;
в) повернуті суми технічних резервів;
г) частки, сплачені перестраховиками.
13. Комісійні винагороди, отримані за перестрахування відносять до:
а) доходу від страхової діяльності;
б) доходу від іншої діяльності;
в) доходу від інвестиційної діяльності;
г) витрат від інвестиційної діяльності.
14. Резерв незароблених премій – це:
а) частки страхових сум за договорами перестрахування;
б) частки страхових сум за договорами страхування;
в) суми надходжень страхових премій за договорами, строк дії яких не закінчився;
г) зарезервовані страхові відшкодування за договорами, з яких не прийнято рішення
щодо виплати або відмови у виплаті.
15. Ліквідаційними витратами страховика є:
а) витрати страховика, пов‘язані з його ліквідацією, реформуванням,
реструктуризацією та санацією;
б) витрати на ліквідацію збитків, що виникли через настання страхової події: на
оплату послуг ліквідаторів; судові, поштово-телеграфні витрати;
в) витрати, зумовлені сплатою страхових відшкодувань громадянам, що мають
статус «Ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС (ІІ та ІІІ категорій)»;
г) витрати на покриття збитків внаслідок подання регресних позовів страховиків, що
ґрунтуються на принципі суброгації в страхуванні.
119
Тест 11.3
1. Назвіть показники, які будуть використані при обчисленні податку на
прибуток від основної діяльності страхової компанії:
а) прибуток компанії;
б) валовий дохід від страхової діяльності;
в) валовий дохід від страхової діяльності за договорами страхування і
перестрахування життя;
г) валові витрати компанії.
2. Страхові резерви, що формуються українськими страховиками:
а) технічні резерви;
б) резерв збитків;
в) резерви належних виплат страхових сум;
г) резерв збитків, що заявлені, але ще не врегульовані;
д) резерви із страхування життя;
е) резерв коливань збитковості.
3. Страхові резерви розміщують згідно з принципами:
а) тільки прибутковості;
б) безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості;
в) безпечності та ліквідності;
4. Розрахунковий нормативний запас платоспроможності визначається на
основі:
а) розміру статутного фонду;
б) надходжень страхових премій і страхових виплат,
в) страхових премій, сплачених перестраховикам,
г) кількості страхових полісів.
5. Прибутки від страхової діяльності формують за рахунок:
а) зароблених страхових премій;
б) одержаних комісійних винагород за передачу ризиків на перестрахування;
в) доходів від розміщення тимчасово вільних коштів;
г) комісійних винагород страховим посередником.
→Різниця між ціною на страхову послугу (тарифом) і собівартістю її надання.
→Сукупний прибуток від зменшення витрат на ведення справи (управлінські,
інкасові).
→Елемент прибутку страховика за рахунок зниження фактичної збитковості
страхової суми проти передбаченої в тарифі.
→Прибуток страхового товариства від участі в діяльності нестрахового характеру
(крім безпосередньої виробничої, торгово-посередницької і банківської).
→Перевищення доходів над витратами (витратами, включеними в собівартість
страхового продукту).
→Елемент тарифної ставки. Заставляється в навантаження і призначений для
забезпечення функціонування і розвитку страхової організації.
→Сукупність економіко-математичних і ймовірнісно-статистичних методів
розрахунків тарифних ставок.
120
→Майно страховика в грошовому вираженні (основні засоби й позаоборотні активи,
фінансові вкладення, матеріали, кошти в касі, на розрахунковому рахунку, цінні
папери та ін.), частина бухгалтерського балансу.
→Відношення річної суми прибутку до річної суми платежів (страхових внесків,
премій).
Розв’язання задач
Задача 1. Сума заявлених у зв’язку зі страховими випадками претензій за

звітний період – 530 тис. грн. Величина страхових виплат – 610 тис. грн.
Неврегульовані претензії за передзвітний період – 170 тис. грн, сума страхових
премій, які належать поверненню страхувальникам у зв’язку з достроковим
припиненням договорів, – 54 тис. грн. Визначте резерв заявлених, але не
врегульованих збитків.
Задача 2. Визначте величину резерву незароблених премій і суму зароблених
премій на 31.03; 30.06; 30.09, 31.12, якщо страхова компанія у звітному році
отримала такі суми страхових премій: у І кварталі – 84210 грн; у ІІ кварталі – 54350
грн; у ІІІ кварталі – 45010 грн; у ІV кварталі – 51270 грн.
Задача 3. Визначте фінансовий результат від звичайної діяльності страховика
до оподаткування на кінець звітного періоду, використовуючи дані таблиці.
Показник Розрахункові дані, тис. грн
Фінансовий результат від операційної
діяльності (прибуток) 2106,8
Дохід від участі в капіталі –
Інші фінансові доходи 475,7
Інші доходи 0,7
Фінансові витрати 2,0
Витрати від участі в капіталі –
Інші витрати 1,1
Задача 4. У звітному періоді (з 1.01.2008 по 31.12.2008) діють чотири договори
з певного виду ризикового страхування. У таблиці наведені показники щодо сум
страхових премій, отриманих страховиком у звітному періоді, та терміну дії даних
договорів. Використовуючи дані таблиці, розрахувати резерв незароблених премій і
суму премій, яку можна вважати заробленою на 31.12 методом “1/4”.
Договір Показник Значення
Перший Термін дії 3 15.03.08 по 15.03.09
Страхова премія, грн. 300
Другий Термін дії 3 10.04.08 по 10.04.09
Третій Термін дії 3 13.06.08 по 13.06.09
Четвертий Термін дії 3 20.11.08 по 20.11.09
121
Задача 5. Визначте дохід від страхової, інвестиційної та фінансової
діяльності, якщо протягом звітного періоду страхова компанія отримала:
− суми страхових платежів за договорами страхування – 584,6 тис. грн;
− частки від страхових сум, сплачені перестраховиками – 70,8 тис. грн;
− суму доходу від депозитного вкладу в банк – 24,7 тис. грн;
− повернені суми технічних резервів – 21,0 тис. грн;
− дохід від акцій – 5,7 тис. грн;
− повернені суми централізованих резервних фондів – 8,4 тис. грн.
Задача 6. Визначте сукупний розмір податку на прибуток страховика, який
укладає договори страхування, інші, ніж страхування життя, за перший квартал
поточного року, виходячи з таких даних:
− сума страхових платежів – 78,3 тис. грн;
− дохід від продажу автомобіля компанії – 27 тис. грн;
− дохід від продажу офісної техніки – 13 тис. грн;
− витрати на оформлення документів при продажу автомобіля – 1,9 тис. грн.
Задача 7. Страхові платежі страхової компанії, яка надає послуги з видів
страхування, інших, ніж страхування життя, складають 3,9853 тис. грн, а частки
страхових платежів, що належать перестраховикам, – 1,4538 тис. грн. Виплати
страхових сум і страхових відшкодувань – 392 тис. грн, а відрахування у
централізовані страхові резервні фонди – 25,4 тис. грн. Визначте валовий дохід та
податок на прибуток від страхової діяльності.
Задача 8. Надходження страхових премій страхової компанії за 2010 рік
становлять: в І кв. – 420 тис. грн.; в ІІ кв. – 400 тис. грн.; в ІІІ кв. – 440 тис. грн.; в ІV
кв. – 480 тис. грн. Визначте резерв незароблених страхових премій на 1 жовтня 2010
р. та на 1 січня 2011 року.
Задача 9. Визначте величину зароблених страхових премій страхової компанії,
якщо відомо:
− сума незароблених страхових премій на початок року — 260 тис. грн.;
− сума незароблених страхових премій на кінець року – 320 тис.
грн.;
− сума надходжень страхових премій за звітний період – 640 тис.грн.;
− страхові премії, сплачені перестраховикам у звітному році – 35 тис. грн.;
− сума доходів від депозитного вкладу в банку – 250 тис. грн.
Задача 10. Визначте прибуток (збиток) від страхової діяльності страхової
компанії, маючи такі дані (млн. грн.):
− зароблені страхові премії за договорами страхування і перестрахування у звітному
періоді – 80 ;
− виплати страхових сум та страхових відшкодувань – 35 ;
− відрахування в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій – 15;
− частки страхових виплат, сплачені перестраховиками – 20;
− повернуті суми із централізованих страхових резервів – 12;
− витрати на ведення справи – 10.
Задача 11. Визначте доходи, витрати, прибуток страховика від страхової
діяльності та величину податку на прибуток за квартал на основі таких даних (тис.
грн.):
122
− страхові премії, отримані за договорами страхування та перестрахування – 190;
− сплачені страхові відшкодування – 90;
− страхові премії, сплачені перестраховикам – 30;
− комісійна винагорода за перестрахування – 4;
− повернуті суми із централізованих резервних фондів – 60;
− відрахування до технічних резервів – 52;
− витрати на ведення страхової справи – 24.
Задача 12. Загальна сума надходжень страхових премій компанії зі страхування
життя за квартал становить 900 тис. грн., в тому числі:
1) за договорами страхування життя, укладеними на термін до 10 років – 700 тис.
грн.;
2) за договорами довгострокового страхування життя, укладеними на термін 10
років і більше – 200 тис. грн.
Визначте податок з прибутку від страхової діяльності страховиказі
страхування життя.
Акції – цінні папери без встановленого терміну обігу, що випускаються

акціонерними товариствами. А. свідчить про частку її власника в статутному
капіталі компанії та надає право на отримання частки прибутку у вигляді дивідендів.
Аквізиційні витрати – витрати страховика, спрямовані на збільшення кількості
страхувальників за посередництвом страхових агентів.
Витрати страховика – сукупність усіх витрат страховика: на здійснення
виплат з відшкодування збитків або страхових сум, на ведення страхової справи, на
забезпечення фінансової стійкості.
Доходи страховика – загальна сума доходів, що формуються від основної
(страхової) діяльності, від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів
страховика, від інших операцій.
Депозит – кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в
управління резиденту, який є фінансовою організацією згідно із законодавством
України, або нерезиденту на визначений термін. Залежно від терміну зберігання
депозити поділяються на три групи: до запитання, строкові та ощадні.
Державні цінні папери – цінні папери (державні облігації, казначейські білети),
емітентом яких є держава. У результаті випуску Д. Ц. П. держава отримує грошові
кошти, які спрямовуються на зменшення дефіциту бюджету чи фінансування
конкретних проектів.
Диверсифікація – у страхуванні здійснюється з метою зменшення ризику і
отримання більшого прибутку: а) шляхом одночасного розвитку кількох, не
пов’язаних один з одним видів страхування, розширення страховиком спектра
страхових послуг; б) поширення активності страховиків за межі основного бізнесу,
що досягається розміщенням активів (із додержанням існуючих нормативів) серед
різних, не пов’язаних між собою об’єктів (акції, облігації, нерухомість, банківські
депозити).
123
Зароблені страхові премії – частки страхових платежів за ризики, які на звітну
дату вже відбулися.
Інкасаційні витрати – витрати на обслуговування готівкового обігу страхових
премій.
Ліквідаційні витрати – витрати на ліквідацію збитків, що виникли через
настання страхової події: на оплату послуг ліквідаторів; судові, поштово-телеграфні
витрати.
Незароблені страхові премії — частки страхових премій за ризиками, які не
минули станом на звітну дату.
Організаційні витрати – витрати, пов’язані із заснуванням страхової компанії.
Облігації – цінні папери, що надають власнику право на отримання періодичних
виплат (відсотків). Облігація підтверджує право власника на пред’явлення її до
сплати організації, що є емітентом. Дана організація повинна відшкодувати
номінальну вартість, що вказана на облігації.
Прибуток страховика від страхової діяльності – різниця між доходами від
страхової діяльності та собівартістю страхових послуг.
Резерв збитків – суми страхового відшкодування за відомими вимогами
страхувальників, з яких ще не прийнято рішення про виплату страхової компенсації.
Резерв незароблених премій – частки страхових платежів, що відповідають
страховим ризикам, які ще не відбулися.
Рейтинг – місце, яке посідає дана страхова компанія серед інших страховиків,
що діють в однакових ринкових умовах, за результатами функціонування.
Фінансова діяльність – діяльність, результатом якої є зміни в обсязі та
структурі власного і залученого капіталу компанії.
Управлінські витрати – загальні управлінські витрати та витрати з управління
майном.
Література: [4]; [5]; [7]; [27]; [30]; [42]; [43]; [47]; [48]; [59].
Тема 12. Фінансова надійність страхової компанії
Ключові слова: фінансова надійність, власні кошти страховика, страховий

портфель, платоспроможність, фактичний та нормативний запас
платоспроможності, ліквідність, запас платоспроможності, вільні резерви,
централізований резервний фонд, фонд страхових гарантій, резерви страхові,
резерви технічні, резерви премій, резерви збитків, резерв коливань збитковості,
резерв катастроф.

1. Поняття фінансової надійності страховика та методи її забезпечення.
2. Види резервів страховика та порядок їх утворення.
3. Платоспроможність страховика: умови її забезпечення та методика визначення.
124
1. Дайте визначення фінансової надійності страховика.
2. Назвіть умови, що забезпечують фінансову надійність страховика.
3. Які показники застосовуються для оцінки фінансової надійності страховика?
4. Як визначити значення показників нормативної та фактичної платоспроможності?
5. Яких заходів повинна вживати страхова компанія, щоб підвищувати свою
платоспроможність?
6. Одноразові та річні внески зі страхування життя.
7. Якими принципами необхідно керуватися страховику при формуванні
збалансованого страхового портфеля?
8. Дайте визначення платоспроможності страховиків.
9. Які чинники забезпечують платоспроможність страховиків?
10. З якою метою утворюються страхові резерви?
11. Визначте специфіку формування страхових резервів зі страхування життя.
12. Від яких чинників залежить інвестиційна політика страхових компаній?
13. Що розуміється під попереджувальною діяльністю у страхуванні?
14. Як визначається економічна ефективність попереджувальних заходів?
15. Який склад страхових резервів за договорами страхування, іншими, ніж
страхування життя?
16. Чим пояснюється збільшення статутного фонду страхових компаній в останні
роки?
17. Яку роль відіграють страхові компанії в довгостроковому фінансуванні галузей
народного господарства?
18. Яке значення має інвестиційна політика для страхових компаній? Чому
необхідно постійно аналізувати інвестиційну діяльність страховика?
19. За допомогою яких умов можливо забезпечити фінансову стійкість страховика?
20. Доведіть, що не допустити збиток завжди вигідніше, ніж відшкодовувати його.
21. Назвіть основні умови забезпечення платоспроможності страхової компанії.
22. Які напрямки розміщення страхових резервів визначені для вітчизняних

1. Визначте, як необхідно розуміти термін “фінансова надійність страховика”. Які
показники, подібні за змістом до цього показника, застосовують для промислових
підприємств, банків?
2. Визначте, якими методами забезпечується платоспроможність страховика. Котрий
з них, на вашу думку, найбільш ефективний і чому?
3. Визначте, які економічні чинники впливають на не обхідність формування
страховою компанією страхових резервів.
4. Графічно визначте склад страхових резервів за договорами страхування, іншими,
ніж страхування життя.
5. Визначте, як впливають відрахування у страхові резерви та їх оцінка на загальних
засадах.
125
1. Складові фінансової надійності страхових компаній.
2. Платоспроможність страхових компаній та методи її розрахунку.
3. Формування страхових резервів для ризикових видів страхування.
4. Особливості формування резервів зі страхування життя за допомогою актуарних
розрахунків.
5. Методика розрахунку тарифних ставок зі страхування життя за допомогою
таблиць демографічної статистики.
6. Інвестиційна діяльність страхових копаній в Україні та в країнах Європейського
Союзу.
7. Вплив тарифної політики на формування страхового портфеля.
8. Інвестиційний портфель страховика та його характеристика.
9. Державне регулювання розміщення коштів страхових резервів: вітчизняний та
світовий досвід.
10. Проблеми та перспективи розвитку інвестиційної діяльності страховика.
Тест 12.1
1. Фінансова надійність страховика забезпечується:
а) розміром статутного фонду;
б) кількістю учасників страховика;
в) видами страхування, які проводить страховик;
г) величиною страхових резервів;
д) збалансованим страховим портфелем.
2. Фінансова стійкість страхової операції визначається:
а) як ступінь достатності коштів у страховому фонді зі страхової операції;
б) здатність страхової компанії виконувати зобов’язання за рахунок ліквідних
активів;
в) здатність страховика зберігати існуючий рівень платоспроможності;
3. Страхові резерви, які формуються українським страховиками:
а) технічні резерви;
в) резерви належних виплат страхових сум;
г) резерви збитків, які заявлені, але не врегульовані;
д) резерви зі страхування життя.
4. Страхові резерви розміщуються згідно з принципами:
а) тільки прибуткованості;
б) прибуткованості, ліквідності, диверсифікованості, безпечності;
в) безпечності та ліквідності.
5. Гарантійний фонд страховика – це:
а) зобов’язання страховика за договорами страхування;
б) статутний капітал страхової компанії;
в) сума вільних резервів та нерозподіленого прибутку;
126
г) сума страхових резервів та інших зобов’язань страховика.
6. Засоби страхових резервів формуються за допомогою:
а) власних коштів страховика;
б) кредитних ресурсів;
в) надходжень страхових премій і внесків;
7. Принцип надійності при розміщенні страхових резервів передбачає:
8. Резерви, що формуються страховиком за договорами ризикового
а) математичні; б) технічні; в) вільні.
9. Розрахунковий нормативний запас платоспроможності визначається на
основі:
а) розміру статутного фонду;
б) надходжень страхових премій та страхових виплат;
в) страхових премій, сплачених перестраховикам;
г) кількості страхових полісів.
10. Коефіцієнт платоспроможності страховика визначається:
а) як різниця між фактичним та розрахунковим (нормативним) запасами
платоспроможності;
б) різниця між нормативним та фактичним запасами платоспроможності;
в) співвідношення фактичного та нормативного запасів платоспроможності;
г) співвідношення суми активів та суми страхових резервів.
Тест 12.2
1. Фінансова надійність страховика визначається:
а) як ступінь достатності коштів у страховому фонді зі страхової операції;
б) здатність страхової компанії виконувати зобов’язання за рахунок ліквідних
активів;
в) здатність страховика зберігати задовільний рівень фінансових показників
протягом тривалого часу при несприятливому впливі зовнішніх факторів;
2. Страхові резерви відображають:
а) величину власного капіталу страховика;
б) величину страхових виплат, що здійснив страховик у поточному періоді;
в) зобов’язання страховика за договорами, що не виконані на звітну дату;
г) суму премій, що отримав страховик за договорами страхування
життя.
3. Засоби страхових резервів формуються за допомогою:
а) власних коштів страховика;
б) кредитних ресурсів;
в) надходжень страхових премій і внесків;
127
4. Принцип ліквідності при розміщенні страхових резервів передбачає:
5. Принцип рентабельності при розміщенні страхових резервів передбачає:
в) наявність доходу від інвестицій;
6. Який орган державного регулювання страхового бізнесу може змінювати
структуру гарантійного фонду?
а) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;
б) КМУ;
в) Міністерство фінансів;
г) Ліга страхових організацій України.
7. Виділяють такі гарантії платоспроможності:
а) дотримання нормативних співвідношень між активами та прийнятими страховими
зобов’язаннями;
б) перестрахування ризиків виконання відповідних зобов’язань, що перевищують
можливості їх виконання страховиком за рахунок власних коштів і страхових
резервів;
в) розміщення страхових резервів страховиками на умовах безпечності, ліквідності,
прибутковості та диверсифікованості;
8. Платоспроможність страховика визначається:
а) як ступінь достатності коштів у страховому фонді зі страхових операцій;
б) здатність страхової компанії на даний момент часу виконувати зобов’язання за
рахунок ліквідних активів;
в) здатність страховика зберігати задовільний рівень фінансових показників
протягом тривалого часу при несприятливому впливі зовнішніх факторів;
г) усі відповіді невірні.
9. Умовами забезпечення платоспроможності страховика згідно з
законодавством України є:
а) використання механізму перестрахування;
б) перевищення фактичного запасу платоспроможності над розрахунковим
нормативним;
в) формування страхових резервів;
г) наявність власних засобів у вигляді статутного капіталу;
д) усі відповіді правильні.
10. Фактичний запас платоспроможності страховика збільшується за
таких умов:
а) збільшення суми активів;
б) збільшення зобов’язань страховика;
128
в) збільшення нематеріальних активів;
Тест 12.3
1.Фінансова надійність страховика забезпечується:
а) розміром отриманих страхових премій;
в) величиною страхових резервів;
г) кількістю укладених договорів страхування.
2. До власних коштів страховика належать:
а) отримані страхові премії;
б) комісійні винагороди за перестрахування;
в) страхові премії за договорами перестрахування;
г) статутний фонд і вільні резерви.
3. Фактичний запас платоспроможності розраховується на підставі:
а) валюти балансу;
б) вільних коштів;
в) отриманих кредитів;
г) страхових резервів.
4. Страхові резерви, які формуються страховиками - це:
а) технічні резерви і резерви із страхування життя;
в) резерви належних до виплати страхових сум;
г) резерв заявлених, але ще не врегульованих збитків.
5. Страхові резерви розміщуються, виходячи з принципів:
а) тільки прибутковості;
б) безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості;
в) безпечності та ліквідності;
г) повернення страхових внесків.
6. Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається
видами, іншими, ніж страхування життя, згідно з чинним законодавством
встановлений у сумі:
а) 100 тис. євро;
б) 1 млн. євро;
в) 1,5 млн. євро;
г) 3,5 млн. євро.
7. Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається
страхуванням життя повинен бути:
а) 1,5 млн. євро;
б) 3,5 млн. євро;
в) 1,0 млн. євро;
г) 500 тис. євро.
8. Страховий портфель - це:
а) дійсна кількість застрахованих об’єктів або чинних договорів страхування в
даному регіоні чи на підприємстві (в організації);
129
б) документ страховика, що підтверджує угоду про страхування;
в) розподіл інвестиційних коштів між категоріями активів інвестування;
г) максимальна сукупна сума ризику, що залишається на власному утриманні
компанії.
9. Ліквідність активів характеризує:
а) можливість оперативної конвертації їх в готівкові платіжні кошти, за рахунок
яких страховик має можливість виконати свої зобов’язання;
б) розподіл інвестиційних коштів між категоріями активів інвестування;
в) фінансову надійність страховика;
г) можливість виконання страхових зобов’язань перед страхувальниками.
10. Бізнес-план розглядається як:
а) прогнозна комплексна програма перспективного розвитку страхової компанії;
б) загальна характеристика страховика;
в) організаційна структура страховика;
г) оцінка платоспроможності страхової компанії.
11. Для підвищення ролі страхування в інвестиційному процесі необхідно:
а) запроваджувати нові види страхування;
б) розши рити обсяг операцій із довгострокового страхування життя;
в) диференціювати вимоги до обсягів статутних фондів страховиків в залежності від
кількості видів страхування, на які ними отримано ліцензію;
г) відмінити акредитацію банками страховиків, з якими вони співпрацюють.
12. Технічні резерви — це:
а) резерви на непередбачувані поточні витрати страхової компанії;
б) страхові резерви страховика, що здійснює страхування життя;
в) показник, який відображає грошову оцінку обо в’язків страховика за страховими
зобов’язаннями;
г) сума коштів, що є гарантією виконання зобов’язань перед страхувальниками з
огляду на наявні у портфелі страховика договори страхування.
13. Математичні резерви – це:
а) резерви із страху вання життя;
б) резерви фактичного запасу платоспроможності;
в) технічні резерви;
г) страхові резерви з ризикових видів страхування.
14. Відрахування у страхові резерви має здійснюватися:
а) за кожним страховим договором на власний розсуд директора та головного
бухгалтера страхової компанії;
б) згідно з нормативами, затвердженими страховими компаніями у порядку,
визначеному в засновницьких документах страховика;
в) за кожним страховим договором в разі погодження відповідної частки страхового
платежу зі страхувальниками;
г) в розмірі частки, визначеної ЗУ «Про страхування».
15. Зароблена премія – це:
а) грошова сума, на яку зменшується обсяг страхових премій, які повинен повернути
страхувальнику страховик в разі дострокового припинення договору страхування
життя за ініціативою страхувальника;
130
б) частина внеску страхувальника, що спрямовується страховиком на здійснення
превентивних заходів;
в) одноразовий додатковий внесок, який сплачується страхувальником в момент
сплати первісного страхового платежу при укладанні довгострокового договору
г) частина страхового внеску на конкретний момент часу з початку дії договору
Тест 12.4
1. Фінансова надійність страховика забезпечується:
а) розміром статутного фонду;
в) видами страхування;
г) величиною страхових резервів;
д) збалансованим страховим портфелем.
2. Виплати зі страхових відшкодувань + витрати на ведення справи +
відрахування в резервні фонди =
а) доходи страхової компанії;
б) витрати страхової компанії;
в) балансовий прибуток
3. Який показник використовують для характеристики фінансової
стабільності страхової компанії?
а) коефіцієнт Альтмана;
б) коефіцієнт Коньшина;
в) обсяг зобов'язань страховика;
4. Страхові платежі + доходи від фінансових вкладень + доходи від
інвестицій + надходження з резервів + інші доходи =
а) доходи страхової компанії;
б) витрати страхової компанії;
в) балансовий прибуток;
5. Винагорода, яку сплачує страховиком посередникам: агентам, брокерам,
маклерам, за залучення клієнтів, - це:
а) комерційна таємниця;
б) комісія страхова;
в) інвестиції;
→Безумовна здатність виконувати зобов'язання з виплати страхової суми або
страхового відшкодування страхувальникові або застрахованій особі за договорами
131
→Відображають розмір не виконаних на даний момент часу зобов'язань страховика
по страхових виплатах; відзначена необхідність формування цих резервів з
урахуванням певних нормативів.
→Характеризує ряд аналітичних показників, досягається насамперед за рахунок
постійного балансування доходів і витрат або перевищення доходів над витратами.
Задача 1. Страхова компанія “Промінь” має надходження страхових премій в

сумі 1,8 млн грн, перестраховикам сплачено 240 тис. грн. Страхові виплати – 1100
тис. грн, в тому числі компенсовано перестраховиками – 120 тис. грн. Визначте
нормативний показник платоспроможності.
Задача 2. У таблиці наведені дані щодо діяльності страхових компаній (СК1 та
СК2) у поточному періоді. Використовуючи дані таблиці, порівняти
платоспроможність та доходність страхових компаній.
Показник діяльності страховика СК1, тис. грн СК2, тис. грн
Активи по балансу 8335,5 7081,4
Нематеріальні активи 20,7 13,5
Страхові резерви та інші зобов’язання
по балансу 3050,5 2347,7
Чистий прибуток (збиток) 601,4 249,3
Страхові премії 8554,3 5664,1
Сума премій, сплачених перестраховикам 699,4 247,6
Страхові виплати 4045 1879,4
Суми виплат, компенсованих
перестраховиками 3,8 0,4
Задача 3. Визначте фінансову стійкість через недостатність коштів за
страховими компаніями “Альфа” та “Бета”. Вихідні дані:
− у страхової компанії “Альфа” страховий портфель складається з 720 договорів, а у
страхової компанії “Бета” – з 329 договорів;
− у страхової компанії “Альфа” середня тарифна ставка складає 2,0 грн зі 100 грн
страхової суми, а у страхової компанії “Бета” – 2,8 грн зі 100 грн страхової суми.
Задача 4. Розрахувати рівень виплат і дати оцінку збитковості (вигідності)
окремих видів страхування для страхової компанії “Промінь” за такими даними:
− добровільним страхуванням наземних транспортних засобів страхові виплати
склали 100,25 тис. грн, сума страхових премій – 317,200 тис. грн, нетто-ставка – 5,2
грн, брутто-ставка – 7,5 грн зі 100 грн страхової суми;
− добровільним страхуванням відповідальності власників наземних транспортних
засобів страхові виплати склали 780,2 тис. грн, сума страхових премій – 565230 грн,
нетто-ставка – 8,1 грн, брутто- ставка – 9,2 грн із 100 грн страхової суми.
Задача 5. Дати оцінку рентабельності страхової компанії, виходячи з таких
умов: загальний обсяг страхових платежів склав 115 тис. грн, страхової виплати – 54
тис. грн, відрахування в страхові резерви та запасні фонди – 2,5 тис. грн,
відрахування на превентивні заходи – 1,2 тис. грн, витрати на ведення справи – 2,12
тис. грн.
132
Задача 6. У страхової компанії “Альфа” страховий портфель складається з 340
укладених договорів, а у страхової компанії “Бета” – з 240 договорів. Середня
тарифна ставка зі 100 грн страхової суми у страхової компанії “Альфа” – 0,33 грн, у
страхової компанії “Бета” – 0,4 грн. Визначте ступінь недостатності коштів для
кожної страхової компанії.
Задача 7. У таблиці наведені дані щодо діяльності страхової компанії у
поточному періоді. Сфера діяльності компанії – ризикове страхування.
Показник Значення показника, тис. грн
Активи по балансу 7081,4
Нематеріальні активи 13,5
Високоліквідні активи 1230,8
Загальна сума зобов’язань по балансу 2347,7
Чистий прибуток 249,3
Страхові премії 5664,1
Сума премій, сплачена перестраховикам 247,6
Дебіторська заборгованість 526,5
Страхові виплати та витрати 1879,4
Використовуючи дані таблиці та дані додатка Г, розрахувати:показник

дебіторської заборгованості, показник ліквідності активів показник ризику
страхування, зворотний показник платоспроможності, показник доходності,
показник обсягів страхування (андерайтингу), показник змін у капіталі (вважаємо,
що змін не відбулося), показник змін у сумі чистих премій за всіма полісами
(вважаємо, що змін не відбулося), показник незалежності від перестрахування,
показник відношення чистих страхових резервів до капіталу, показник доходності
інвестицій. Дати оцінку фінансового стану страховика на підставі порівняння
фінансових показників з нормативними значеннями.
Задача 8. Страхова компанія отримала страхові премії на суму 51 млн. грн.

Величина страхових резервів на кінець періоду становить 20 млн. грн. Сума
страхових відшкодувань за звітний період – 20,5 млн. грн. Витрати на ведення
страхової справи – 10 млн. грн. Визначте показники фінансової стійкості страхової
компанії: рівень страхових виплат, коефіцієнт фінансової стійкості (Кф.с.),
прибуток від страхової діяльності (Пс.д.).
Задача 9. Підприємство має намір застрахувати своє майно в найбільш
фінансово стійкій страховій компанії. Свої послуги підприємству
запропонували дві страхові компанії, які мають такі показники страхової
діяльності (табл.12.1):
133
Таблиця 12.1
Показники діяльності Страхова компанія Страхова компанія

«Кредо» «Еліпс»
(млн. грн.) (млн. грн.)
1. Статутний капітал 25, 23 18, 91

2. Нараховані премії 85, 2 83, 3
3. Сплачені відшкодування 26,9 37,5
4. Витрати на ведення страхової 11,45 10,32
діяльності
5. Страхові резерви 30,0 31,9
В якій страховій компанії підприємству вигідніше застрахувати своє майно?

Задача 10. Розрахувати нормативний запас платоспроможності страхової
компанії, що здійснює ризикові види страхування при загальній сумі страхових
виплат у звітному році 310 000 грн. та виплат, сплачених перестраховиками – 80 000
грн. Сума надходжень страхових премій у такому році дорівнює 450 000 грн.
Задача 11. Визначте платоспроможність компанії зі страхування життя на
підставі таких даних:
− валюта балансу – 12400 тис. грн.;
− нематеріальні активи – 860 тис. грн.
− резерви зі страхування життя – 3400 тис. грн.
Задача 12. Визначте платоспроможність страхової компанії, що займається
ризиковим страхуванням на підставі таких даних:
− валюта балансу – 10 000 тис. грн.;
− нематеріальні активи – відсутні;
− технічні резерви – 7 500 тис. грн.;
− надходження страхових премій за попередні 12 місяців – 18 000 тис. грн.;
− сума премій, сплачених перестраховикам – 200 тис. грн.;
− виплата страхового відшкодування за попередні 12 місяців – 9 500 тис. грн.;
− страхові виплати, сплачені перестраховиками – 150 тис. грн.
Активи матеріальні – майно фізичної чи юридичної особи у вигляді

капітальних (нерухомість, устаткування тощо) та фінансових (кредити, цінні
папери) засобів.
Активи нематеріальні – активи у вигляді прав користування земельними
ділянками, природними ресурсами, патенти, ноу-хау, програмні продукти,
монопольні права та привілеї.
Активи страховика – інвестовані в цінні папери, нерухомість, розміщені на
рахунках у банках кошти страховика, джерелами яких є статутний фонд, страхові
резерви та ін.
134
Банкрутство – нездатність боржника розраховуватися за своїми
зобов’язаннями у зв’язку з відсутністю коштів. Офіційно компанія оголошується
банкрутом після рішення відповідного суду щодо неплатоспроможності як
боржника.
Вільні резерви – власні кошти страхової компанії, що призначенням яких є
додаткове забезпечення платоспроможності страхової компанії.
Запас платоспроможності фактичний – показник надійності страховика, що
розраховується як різниця загальної вартості активів та вартості нематеріальних
активів і загальної суми зобов’язань.
Збитковість страхової суми – показник, що показує ймовірність збитку
розраховується у відсотках як відношення страхових відшкодувань та страхових сум
всіх застрахованих об’єктів.
Інвестиційна стратегія – вибір ефективних напрямів інвестування власних
коштів страховика, а також розміщення страхових резервів.
Інвестиційна діяльність – сукупність операцій за придбання довгострокових
активів, а також короткострокових інвестицій, що не є еквівалентами грошових
коштів.
Коефіцієнт збитків – показник, що розраховується як відношення оплачених
претензій і тих, що підлягають оплаті, до величини зароблених премій.
Ліквідність – 1) здатність страховика своєчасно виконувати власні
зобов’язання; 2) показник, який характеризує здатність швидко реалізувати
матеріальні цінності і отримати гроші, необхідні для покриття зобов’язань.
Ліквідність активів – можливість швидкої конвертації активів на грошові
кошти з метою нагального виконання зобов’язань.
Платоспроможність страховика – здатність страховика виконувати власні
зобов’язання.
Портфель відповідальності – загальна сума відповідальності страховика або
перестраховика за всіма діючими полісами.
Принцип безпеки – при розміщенні активів, що забезпечують зворотність
засобів у повному обсязі, має бути зведена до мінімуму імовірність інвестиційного
ризику.
Принцип диверсифікації – розподіл інвестиційного ризику повинен
здійснюватися на різні групи активів, щоб забезпечити більш високий ступінь
стійкості інвестиційного портфеля страховика.
Принцип ліквідності – структура вкладень має бути такою, щоб у будь-який
час активи могли бути перетворені в грошові кошти в мінімальний термін з
мінімальними втратами. Максимальну лік відність має готівка. При здійсненні
ризикових видів страхування до ліквідності висуваються більш високі вимоги.
Принцип (прибутковості) рентабельності – прибуток не є домінуючим
чинником, однак дає можливість компанії зберегти свої позиції в умовах
конкурентного ринку. Таким чином, активи при їхньому розміщенні повинні
приносити постійний дохід, за рахунок якого можуть покриватися збитки від
страхової діяльності.
Резерв збитків заявлених, але неурегульованих формується для забезпечення
виплат за страховими випадками, що мали місце у звітному або попередньому
135
періодах, про факт настання яких уже було заявлено страховику у встановленому
порядку, але виплати ще зроблені не цілком або взагалі не зроблені. Обсяг резерву
відповідає сумі заявлених збитків за звітний період, збільшеної на суму
неурегульованих збитків попереднього періоду і зменшеної на витрати за вже
сплаченими збитками. Якщо збиток заявлений, однак його точна сума ще не
встановлена, резервується максимально можлива сума відповідальності в межах
Резерв збитків що відбулися, але не заявлені, формується у зв’язку з
можливими виплатами за страховими випадками, що настали, про факт настання
яких ще не було заявлено страховику у встановлюному порядку на звітну дату.
Достатній обсяг резерву на практиці встановити складно, однак портфель
страховика може містити такі договори страхування, за якими може очікуватися
виявлення збитку протягом тривалого часу після факту настання страхового
випадку.
Резерв катастроф створюється звичайно з метою забезпечення страхових
виплат на випадок великомасштабних катастроф або промислових аварій, у
результаті чого страхові виплати можуть значно перевищити середню величину
збитковості, закладену в тарифах. Формується страховиками, портфель яких містить
договори високо-ризикового страхування.
Резерв коливань збитковості створюється для компенсації витрат на здійснення
виплат у випадку, якщо зменшення збитковості в поточний період перевищує
середній рівень, що покладений в основу розрахунку тарифу. У роки успішної
діяльності резерв поповнюється за рахунок прибутку від страхової діяльності. У
збиткові роки засоби вилучаються на покриття витрат на проведення страхових
операцій.
Резерви страхові – грошові кошти, що утворюються страховиком з метою
забезпечення виплат страхових сум і страхового відшкодування.
Резерви технічні – сукупність резервів незароблених премій і резервів збитків,
що створюється з метою забезпечення майбутніх виплат страхових відшкодувань за
загальними видами страхування.
Страхове поле – максимальна кількість об’єктів, котрих можна застрахувати
на добровільних засадах.
Страховий портфель – 1) кількість застрахованих об’єктів або чинних
договорів страхування; 2) обсяг сумарної відповідальності страховика за всіма
діючими полісами.
Фінансова надійність — здатність страховика виконувати прийняті страхові
зобов’язання за договорами страхування і перестрахування.
Централізовані резервні фонди – фонди, що утворюються Моторним
(транспортним) страховим бюро України та іншими подібними організаціями для
забезпечення платоспроможності страховиків, що здійснюють деякі види
страхування; формуються за рахунок внесків страховиків-членів цих організацій.
Література: [4]; [5]; [13]; [17]; [20]; [21]; [28]; [42]; [43]; [47]; [48]; [49]; [56].
136
Перелік питань для підготовки до поточного модульного контролю
Теорія страхування. Страховий ринок

1. Дайте визначення страхування як виду фінансово-господарської діяльності.
2. Розкрийте сутність страхування як економічної категорії.
3. У чому полягає зміст страхового захисту?
4. Що таке страховий фонд? У чому його призначення?
5. Назвіть характерні ознаки страхування.
6. У чому полягає мета страхування?
7. Які функції виконує страхування?
8. Які є принципи страхування і в чому полягає їх зміст?
9. Що таке франшиза? Дайте характеристику її основних видів.
10. За яких умов діє принцип суброгації у страхуванні?
11. Назвіть основні страхові поняття та розкрийте їх зміст.
12. Які основні напрями впливу страхування на економіку держави?
13. Що розуміють під класифікацією страхування?
14. Які критерії покладено в основу класифікації страхування?
15. Які ознаки використовують для класифікації страхування?
16. За якими формами здійснюється страхування в Україні?
17. Які види обов’язкового та добровільного страхування Вам відомі?
18. Що є об’єктами при майновому, особистому страхуванні та страхуванні
19. Що таке страховий ризик і якими є його специфічні ознаки?
20. З чим пов’язують виникнення ризику як економічної категорії?
21. Який поділ мають ризики в страхуванні в залежності від обсягу
22. Назвіть основні критерії, що дозволяють відносити ризик до страхового.
23. Розкрийте особливості катастрофічного ризику.
24. Який поділ мають ризики в страхуванні в залежності від походження?
25. Які методи використовують в страхуванні для оцінки ризиків?
26. З яких етапів складається процес управління ризиками в страхуванні?
27. З якою метою здійснюється процес управління ризиком?
28. Що включає в себе поняття «страховий ринок»?
29. Які умови є необхідними для існування страхового ринку?
30. Назвіть суб’єкти страхового ринку.
31. Якою є організаційна будова страхового ринку?
32. Які регулятори та інструменти страхового ринку Вам відомі?
33. В чому полягає зміст страхової послуги?
34. Які способи реалізації страхових послуг Вам відомі?
35. Охарактеризуйте сучасні тенденції розвитку страхового ринку?
36. Якими є перспективи розвитку страхового ринку України?
37. Що таке система страхування? Які системи страхування Вам відомі?
38. На яких принципах будується структура управління страхової компанії?
39. Зазначте етапи створення страхової компанії.
137
40. Назвіть органи управління страховика та охарактеризуйте їх функції.
41. Якою є власна внутрішня структура страховика?
42. Які форми організації страхової діяльності Ви знаєте?
43. Що таке товариства взаємного страхування?
44. Для чого створюються об’єднання страховиків?
45. Назвіть найвідоміші об’єднання страховиків України та розкрийте їх функції.
46. У чому полягає необхідність державного регулювання страхової діяльності?
47. Що входить в систему державного регулювання страхової діяльності в Україні?
48. Охарактеризуйте основні складові інституційно-правового регулювання
страхової діяльності в Україні.
49. Які методи державного регулювання страхової діяльності Ви знаєте?
50. Що таке державний страховий нагляд?
51. Які існують форми державного нагляду за страховою діяльністю?
52. Хто здійснює державний нагляд за страховою діяльністю в Україні?
53. Охарактеризуйте вимоги щодо організації діяльності страховика в Україні.
54. Які документи, в які терміни та за яких умов подаються для отримання ліцензії
для здійснення страхової діяльності?
55. Якими є основні засади державної політики в галузі страхування?
56. Якими є тенденції розвитку державної політики в страхуванні?
57. В чому полягає необхідність регламентації страхової діяльності в державі?
58. Що таке договір страхування? Назвіть його основні складові.
59. Що таке страховий поліс?
60. Коли договір страхування вступає в дію та у яких випадках він вважається
недійсним?
Основні галузі страхування. Фінансово-економічна діяльність страхових

компаній
1. Що таке страхування життя? Назвіть його основні види.
2. У чому полягають спільні риси та відмінності договорів весільного страхування
та страхування дітей до повноліття.
3. Назвіть особливості проведення змішаного страхування життя.
4. Розкрийте основні умови страхування додаткової пенсії та ренти.
5. Охарактеризуйте умови та порядок проведення добровільного страхування від
нещасних випадків.
6. У чому полягає необхідність та сутність обов’язкової форми проведення
страхування від нещасних випадків.
7. Дайте визначення медичного страхування, назвіть його суб’єкти й об’єкти.
8. Назвіть основні умови та порядок здійснення обов’язкового медичного
9. Які види добровільного медичного страхування здійснюються вітчизняними
страховиками?
10. Охарактеризуйте тенденції розвитку особистого страхування в Україні.
11. Які види обов’язкового страхування від нещасних випадків здійснюються в
Україні?
12. Якими є проблеми і перспективи розвитку медичного страхування в Україні?
138
13. Назвіть причини та чинники, що стримують розвиток страхування життя в
Україні.
14. Чи потрібно в Україні запровадження медичного страхування в обов’язковій
формі?
15. Назвіть порядок і умови проведення обов’язкового особистого страхування від
нещасних випадків на транспорті.
16. Як здійснюється в Україні страхування дітей і школярів від нещасних випадків?
17. Охарактеризуйте програми добровільного медичного страхування.
18. Зарубіжний досвід впровадження обов’язкового медичного страхування.
19. Розкрийте економічний зміст, об’єкти та види майнового страхування.
20. У чому полягають особливості страхування майна юридичних осіб.
21. Назвіть порядок страхування автотранспортних засобів та вантажів.
22. Охарактеризуйте порядок та умови страхування майна фізичних осіб.
23. Розкрийте економічну сутність майнового страхування.
24. У чому полягає економічне призначення майнового страхування?
25. Що розуміють під майном у майновому страхуванні? Які предмети не
приймаються на страхування?
26. У чому полягають особливості страхування майна сільськогосподарських
підприємств.
27. Що належить до об’єктів страхування майна с/г підприємств?
28. Розкрийте основні умови транспортного страхування.
29. Які застосовуються умови страхового покриття при страхуванні вантажів?
30. В якій формі проводиться страхування майна громадян?
31. Розкрийте принципи страхового захисту власності громадян.
32. Актуальність, необхідність та доцільність запровадження в Україні страхування
33. Назвіть умови дострокового припинення дії договорів страхування цивільно-
правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ініціативи
страховиків та з ініціативи страхувальників.
34. Врегулювання відносин між страховиками та страхувальниками у разі ліквідації
35. У чому полягає необхідність обов’язковості страхування цивільно-правової
відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні?
36. Назвіть особливості запровадження в Україні страхових продуктів зі
страхування відповідальності.
37. Чи при страхуванні відповідальності власників транспортних засобів
передбачені пільги для учасників бойових дій? Якщо так, конкретизуйте.
38. Що таке перестрахування і з якою метою воно здійснюється?
39. Охарактеризуйте тенденції розвитку вітчизняного ринку перестрахування.
40. У чому полягає вплив перестрахування на розвиток страхового ринку України.
41. Розкрийте зміст форм і методів проведення перестрахування.
42. Охарактеризуйте механізм застосування співстрахування.
43. Назвіть фактори, що впливають на визначення ліміту власного утримання
цедента.
139
44. Визначити, в яких видах страхування доцільно використовувати договори
пропорційної, а в яких непропорційної форми проведення перестрахування.
45. В чому полягає особливість здійснення фінансово-господарської діяльності
страховика?
46. Що розуміють під доходами та витратами страхової компанії?
47. Назвіть складові та джерела доходів страховика.
48. Як класифікуються витрати страхової компанії?
49. Назвіть складові прибутку страховика.
50. Що таке фінансова надійність страховика?
51. Назвіть ознаки фінансової надійності страховика.
52. Якими чинниками забезпечується фінансова надійність страховика?
53. Що таке платоспроможність страховика?
54. Назвіть основні умови забезпечення платоспроможності страхової компанії.
55. Які резерви створює страховик та з якою метою?
56. Якими є принципи розміщення страхових резервів? В чому полягає їх зміст?
57. Якими є напрямки розміщення страхових резервів, визначені для вітчизняних
58. Чому необхідно постійно аналізувати інвестиційну діяльність страховика?
59. У чому полягають особливості оподаткування страхової діяльності?
60. Назвіть особливості оподаткування страховиків зі страхування
життя та загального страхування.
Перелік питань для підготовки до підсумкового модульного контролю

1. Сутність і характерні риси страхування в економічній системі України.
2. Принципи страхування.
3. Функції страхування.
4. Роль страхування в активізації бізнесу та збільшенні обсягів інвестицій.
5. Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту.
6. Виникнення та етапи розвитку страхування.
7. Історичні передумови виникнення страхування.
8. Роль страхування в ринковій економіці.
9. Класифікація страхування за об’єктами.
10. Поняття класифікації страхування, її наукове та практичне значення.
11. Ознаки класифікації: історичні, економічні, юридичні.
12. Класифікація страхування за родом небезпеки.
13. Класифікація страхування за формами проведення.
14. Основні характеристики страхового ризику.
15. Методи оцінки ризиків у страхуванні.
16. Управління ризиками у страхуванні.
17. Поняття страхового ринку, його загальна характеристика.
18. Організаційна структура страхового ринку.
19. Регулятори та інструменти страхового ринку.
20. Страховий ринок України та тенденції його розвитку.
140
21. Суб’єкти страхового ринку.
22. Страхова послуга як об’єкт взаємовідносин страховиків і страхувальників.
23. Діяльність посередників: страхових агентів і брокерів на страховому ринку.
24. Перспективи розвитку страхового ринку України.
25. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання.
24. Права і обов’язки сторін страхового договору.
27. Врегулювання відносин сторін страхового договору.
28. Види страхових компаній і порядок їх створення.
29. Організаційна структура страхової компанії.
30. Органи управління страховою компанією та їх функції.
31. Організаційні форми страхової діяльності.
32. Об’єднання страховиків і їх функції.
33. Правове забезпечення страхової діяльності.
34. Закон України «Про страхування» та його значення в системі
страхових відносин в Україні.
35. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні.
36. Необхідність і значення державного регулювання страхової діяльності.
37. Шляхи наближення вітчизняного страхового законодавства до міжнародних
стандартів.
38. Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції.
39. Порядок реєстрації та ліцензування страховиків.
40. Сутність та особливості проведення особистого страхування.
41. Страхування життя і його основні види.
42. Обов’язкове страхування від нещасних випадків.
43. Державне обов’язкове страхування від нещасних випадків.
44. Добровільне індивідуальне і колективне страхування від нещасних випадків.
45. Медичне страхування, його суб’єкти і об’єкти.
46. Умови здійснення обов’язкового медичного страхування.
47. Добровільне медичне страхування та його види.
48. Страхування майна юридичних осіб: суб’єкти і об’єкти страхування, страхові
події, порядок укладання договорів, умови відшкодування збитків.
49. Страхування автотранспортних засобів
50. Страхування вантажів.
51. Страхування домашнього майна громадян.
52. Страхування відповідальності та його види.
53. Страхування відповідальності власників автотранспортних засобів.
54. Необхідність і сутність перестрахування.
55. Методи проведення перестрахування.
56. Форми проведення перестрахувальних операцій.
57. Співстрахування і механізм його застосування.
58. Складові доходів страховика.
59. Доходи страховика від страхової діяльності.
60. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
61. Витрати страховика: їх складові та економічний зміст.
62. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності.
141
63. Порядок та особливості оподаткування страхової діяльності.
64. Поняття фінансової надійності страховика та її ознаки.
65. Структура страхового тарифу.
66. Платоспроможність страховика, умови її забезпечення.
67. Страхові резерви: види, порядок утворення та використання.
68. Інвестиційна діяльність страхової компанії.
Зразки модульних завдань
Кожне із завдань модульних контрольних робіт № 1 і № 2 містить два

теоретичних питання, чотири тестових завдання і задачу.
Відповідь на кожне теоретичне питання модульної контрольної роботи
оцінюється наступним чином:
− самостійна логічна відповідь з використанням додаткових літературних
джерел – 2 бали;
− самостійна відповідь з використанням більшого обсягу матеріалу, ніж у
конспекті, – 1,5 бали;
− самостійна відповідь у обсязі конспекту – 0,8 бали;
− самостійна неповна відповідь – 0,5 бали;
− несамостійна відповідь на теоретичне питання – 0,3 бали.
Правильна відповідь на одне тестове завдання модульної контрольної роботи
оцінюється в 1 бал, неправильна відповідь на тест – 0 балів.
Правильний розв’язок розрахункового завдання оцінюється у 2 бали; правильне
вирішення завдання з невеликою похибкою – 1,5 бали; за неправильне розв’язання
завдання нараховується 0,5 бали; при невиконанні завдання – 0 балів.
Кількість балів, набрана студентом з дисципліни за модульною
контрольною роботою, переводиться в традиційну оцінку, а саме:
− оцінка «відмінно» відповідає 9-10 балам,
− оцінка «добре» відповідає 7-8 балам,
− оцінка «задовільно» відповідає 5-6 балам,
− оцінка «незадовільно» відповідає 0-4 балам.
Зразок завдання модульної контрольної роботи № 1
1. Класифікація страхування за формою проведення.

3. Тести:
І. Страхування — це вид:
а) цивільно-правових відносин між страховиками і страхувальниками у зв’язку з
відшкодуваннями збитків юридичним або фізичним особам з страхових фондів, які
формуються за рахунок страхових премій;
б) суспільно-політичних відносин між державою і громадянами;
в) майнових відносин між страховиками і страхувальниками;
г) грошових відносин між учасниками страхування.
142
ІІ. Платою за страхування є:
а) страховий тариф;
б) страхова сума;
в) страхова премія;
г) тантьєма.
ІІІ. Що таке франшиза у страхуванні?
а) визначена договором страхування частина збитків, яка в разі страхового випадку
не підлягає відшкодуванню страховиком;
б) передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з
третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми;
в) страхування об’єкта за одним спільним договором кількома страховиками;
г) передача ризиків страхування одним страховиком іншому страховику за певну
плату.
ІV. Правила обов’язкового страхування встановлює:
б) Кабінет Міністрів України;
в) Ліга Страхових Організацій України;
г) страховик.
4. Задача.
Договором страхування майна між страховиком і страхувальником передбачено
використання франшизи. Страхова сума становить 200 тис. грн. Розмір умовної
франшизи – 10%. Збитки страхувальника внаслідок страхової події визначені в сумі
80 тис грн. В якому розмірі страховик повинен сплатити страхове відшкодування в
даному випадку, а також при збитках в сумі 15 тис. грн.? Визначте розмір
страхового відшкодування при тих же умовах, але якщо франшиза буде
безумовною.
Зразок завдання модульної контрольної роботи 2

3. Тести:
І. Викупна сума – це:
а) частина резерву внесків на день припинення страхувальником сплати внесків, яка
підлягає виплаті йому за договором страхування життя;
б) сума, на яку укладається договір страхування життя;
в) конкретний розмір грошових коштів, який повинен сплатити
страховик страхувальнику при настанні страхової події;
г) норма доходності за договором страхування пенсій.
ІІ. Який фактор не впливає на розмір тарифних ставок у разі страхування
домашнього майна?:
а) вік власника майна;
б) обсяг відповідальності страховика;
в) термін страхування;
143
г) вартість майна.
ІІІ. Активне перестрахування – це:
а) посилення активної діяльності перестраховиків;
б) посилення активної діяльності перестрахувальників;
б) передача ризиків вітчизняних страховиків іноземним перестраховикам;
г) прийняття іноземних ризиків у перестрахування вітчизняними компаніями.
ІV. Основною статтею витрат страховика є:
а) витрати на обслуговування процесу страхування;
б) витрати на утримання страховика;
в) виплати страхових сум та страхових відшкодувань;
г) відрахування в централізовані страхові резервні фонди.
4. Задача.
Страховик уклав договір страхування об’єкта вартістю 200 тис. грн. при
страховому тарифі 0,4 %. Власне утримання компанії 130 тис. грн., решта
перестраховується у двох перестраховиків таким чином: 30% у першого
перестраховика й 70% у другого перестраховика. Величина комісії за укладення і
супровід договору – 10%. Визначте:
1) страхові платежі, котрі отримає страховик і перестраховики;
2) величину комісійної винагороди, котру отримає страховик;
3) розмір страхового відшкодування, котре виплатять учасники процесу страхування
і перестрахування, якщо збитки страхувальника становлять 80 тис. грн.
Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів
№ Зміст індивідуальних завдань

з/п
Індивідуальне науково–дослідне завдання
Студенти денної форми навчання мають право вибору одного з двох
завдань – «Ризики і захист від них з допомогою страхування» або
«Діяльність страхової компанії (філіалу)»
Завдання 1. Ризики і захист від них з допомогою страхування.

План роботи
1. Ризики та їх класифікація.
2. Ризики в діяльності підприємства або конкретної професії.
3. Якими видами страхувань можна захиститися від ризиків ( на
підприємстві, на конкретному робочому місті, в житті і т. д.)
Вимоги до виконання завдання 1

Робота повністю виконується на практичному матеріалі. Студент
повинен самостійно проаналізувати умови діяльності будь – якого
підприємства, установи чи організації, людини будь – якої професії,
144
виявити властиві для них ризики, визначити види страхувань , котрими
можна захиститися від цих ризиків і коротко описати основні вимоги
щодо договорів страхування (ризики, страхові суми, страхові тарифи,
страхові платежі та інше).
Завдання 2. Діяльність страхової компанії (філіалу)

План роботи
1. Історія створення і розвитку страхової компанії.
2. Структура страхової компанії.
3. Характеристика страхових продуктів компанії.
4. Аналіз основних показників розвитку страхування і фінансових
показників діяльності компанії.
Вимоги до виконання завдання 2

Робота повністю виконується на практичному матеріалі.
Студент повинен відвідати найближчу Страхову компанію або філіал,
скористатися ії проспектами, буклетами, правилами страхування і
звітністю та дати характеристику ії діяльності.
Методичні поради до виконання контрольних завдань
Задачі для опрацювання
Завдання 1.
При розв’язанні першого та другого завдань, необхідно ознайомитись з
Законом України “Про страхування”, а саме зі складом витрат і доходів страховика.
При розв’язанні третього завдання необхідно врахувати, що згідно з Законом
України “Про страхування” величина резервів незароблених премій на будь-яку
звітну дату встановлюється залежно від сум надходжень страхових премій з
відповідних видів страхування в кожному з трьох кварталів періоду, який передує
цій звітній даті, і обчислюється у такому порядку:
* сума надходжень страхових премій у І кварталі цього періоду множиться на
1/4;
* сума надходжень страхових премій у ІІ кварталі множиться на 1/2;
* сума надходжень страхових премій в останньому кварталі множиться на 3/4;
* одержані добутки додаються.
При розв’язанні четвертого завдання необхідно згідно з вимогами Закону
України “Про страхування” використовувати наступну формулу для обчислення
прибутку від страхової діяльності:
145
ПСД = (ЗП+КП+ВП+ПЦР+ПТР) - (ВС+ВЦР+ВТР+ВВС), де
ЗП - зароблені страхові премії за договорами страхування і перестрахування;

КП - комісійні винагороди за перестрахування;
ВП - частки страхових виплат, сплачені перестраховиками;
ПЦР - повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів;
ПТР - повернуті суми з технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених
премій;
ВС - виплати страхових сум та страхових відшкодувань;
ВЦР - відрахування в централізовані страхові резервні фонди;
ВТР - відрахування в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій;
ВВС - витрати на ведення справи.
Сума в перших дужках виражає передбачені Законом доходи від страхової

діяльності, сума в других дужках - витрати страховика на проведення страхових
операцій. Економічний зміст кожного показника, що використовується в наведеній
формулі, розглянуто в темі 11. Докладнішого розгляду потребує лише перший з
показників формули: зароблені страхові премії.
Структуру страхового портфеля по четвертому завданню необхідно визначити в
розмірі видів та форм страхування.
Завдання 1.1
Необхідно визначити до якої групи доходів страховика належать
нижчезазначені доходи.
1. Страхова премія.
2. Відсотки від розміщення коштів на депозитних вкладах у банку;
3. Відсотки за облігаціями.
4. Повернуті суми із централізованих резервних страхових фондів.
5. Частка страхових виплат, сплачених перестраховиком.
6. Комісійні винагороди за передачу ризиків на перестрахування.
7. Участь у прибутку юридичних осіб, у складі засновників яких перебуває
страхова компанія.
8. Доходи від здавання майна в оренду.
9. Доходи від реалізації прав регресної вимоги страховика до іншої особи.
Необхідно визначити до якої групи витрат страховика належать нижчезазначені
витрати, і які з них включаються до страхових послуг.
1. Оплата послуг з розробки правил страхування.
2. Комісійна винагорода страховим посередникам за укладання і
обслуговування договору страхування.
3. Оплата банківських послуг, пов’язаних з інкасацією страхових премій.
146
4. Оплата послуг спеціалістів із з’ясування причин і визначення розміру
збитку.
5. Відрахування в резерв збитків.
6. Заробітна плата персоналу;
7. Оплата комунальних послуг.
8. Оплата послуг з метою оцінювання прийнятих на страхування ризиків.
9. Оплата на виготовлення бланків страхової документації.
10. Оплата послуг за проведення актуарних розрахунків.
11. Відшкодування страховим агентам витрат на службові поїздки, пов’язані з
виконанням їхніх службових обов’язків.
12. Витрати на рекламу.
Використовуючи нижчеприведені дані необхідно розрахувати резерв
незароблених премій та частку перестраховиків в резервах незароблених премій.
Частка страхових
Надходження
платежів, сплачених
Період страхових
перестраховикам,
платежів, тис.грн.
тис.грн.
перший квартал періоду 479,5 256,6
другий квартал періоду 388,2 196,9
третій квартал періоду 297,0 151,6
Всього
На основі нижченаведених даних необхідно визначити:
 величину доходів і витрат, прибуток страхової організації;
 структуру страхового портфеля.
Показники Сума, тис.грн.

1 2
І. Надійшло платежів
1. Зі страхування майна фізичних осіб:
в тому числі страхування будівель громадян 59990,1
страхування тварин 39495,9
2. Зі страхування майна і відповідальності
юридичних осіб та фінансових ризиків 14724,0
3. Зі страхування цивільної відповідальності
власників транспортних засобів 12336,3
4. З добровільного особистого страхування 6466,6
5. З обов’язкового особистого страхування 5272,8
6. З перестрахування 696,4
7. Комісійні винагороди за перестрахування 14,0
8. Повернуто платежів із технічних резервів, інших
ніж резерв незароблених премій 2,0
147
П. Здійснено витрат:
1. Виплачено страхових сум та відшкодувань 37948,0
2. Відрахування в централізовані страхові резервні
фонди 17893,7
3. Відрахування в технічні резерви, інші, ніж резерв
незароблених премій 14184,5
4. На ведення справи 14998,3
Завдання для опрацювання
Завдання 2
При розв’язанні практичного завдання необхідно звернути увагу на
платоспроможність страховика.
Дані завдання передбачають придбання навичок в оперуванні даними звіту
страхової компанії. Для виконання завдань необхідно використовувати інформацію
про фінансовий стан страхової компанії та методику оцінки фінансового стану.
На основі річного звіту СК “Інвестсервіс” необхідно проаналізувати об’ємні
показники фінансового стану страхової організації.
Використовуючи дані річного звіту СК “Придніпров'я” необхідно оцінити
фінансовий стан страхової компанії, розрахувавши наступні показники:
1. нормативний запас платоспроможності;
2. фактичний запас платоспроможності;
3. коефіцієнт платоспроможності;
4. достатності власних коштів;
5. достатності величини технічних резервів;
6. які характеризують ступінь участі перестраховиків у договорах, укладених
страховою організацією;
7. які обмежують відповідальність страховиків за індивідуальним ризиком;
8. які характеризують загальні фінансові результати проведення страхових
операцій за звітний період;
9. які характеризують загальні фінансові результати діяльності за звітний
період.
148
Питання для підготовки до заліку
1. Необхідність страхового захисту суб’єктів господарювання та життєдіяльності

людей. Функції та принципи страхування.
2. Сутність, види та ознаки класифікації страхування. Класифікація страхування за
економічними ознаками. Класифікація страхування за формами здійснення.
3. Обов’язкове та добровільне форми страхування.
4. Поняття ризику та його основні характеристики. Місце ризику в страхуванні.
5. Тарифна ставка та її структура. Тарифна політика страхової компанії.
6. Управління ризиками. Роль ризик-менеджменту у встановленні та визначенні
методів впливу на ринок.
7. Основні види ризиків, їх оцінка та визначення доцільності страхування, ризику.
Характеристика нетто-ставки та її призначення.
8. Характеристика навантаження в страховому тарифі та його призначення.
9. Характеристика посередників страхового ринку.
10. Передумови розвитку та існування страхового ринку. Інфраструктура
страхового ринку та його внутрішня і зовнішня структура.
11. Характеристика основних типів страхових організацій та їх
структура.Об’єднання страховиків та їхні функції.
12. Уповноважений орган нагляду за страховою діяльністю в Україні, його права і
функції. Форми договорів перестрахування та їх структура.
13. Загальна характеристика страхування життя. Страхування від нещасних
випадків. Страхування пенсій.
14. Економічна необхідність медичного страхування. Особливості здійснення
добровільного та обов’язкового медичного страхування.
15. Поняття майнового страхування, його значення. Страхування майна громадян.
Страхування майна юридичних осіб.
16. Страхування транспортних засобів. Страхування вантажів.
17. Страхування технічних ризиків. Страхування фінансово-кредитних ризиків.
Страхування ризиків підприємницької діяльності.
18. Необхідність, сутність і розвиток страхування відповідальності.
19. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Міжнародна система “Зелена _____картка”.
20. Страхування професійної відповідальності. Страхування відповідальності
виробника за якість продукції та відповідальності роботодавця.
21. Необхідність, суть та функції перестрахування. Методи співстрахування.
22. Доходи страхової компанії та її склад. Витрати страхової компанії.
23. Прибуток страховика.Особливості оподаткування страхових компаній.
Характеристика видів податків, сплачуваних страховиками.
24. Страхові резерви, їх види та порядок формування.
25. Поняття фінансової надійності страховика, чинники її забезпечення. Показники
платоспроможності. Фактичний та нормативний запас платоспроможності.
149
Питання для підготовки до іспиту
1. Сутність і характерні риси страхування в економічній системі України.

2. Принципи страхування. Функції страхування.
3. Роль страхування в активізації бізнесу та збільшенні обсягів інвестицій.
4. Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту.
5. Виникнення та етапи розвитку страхування. Історичні передумови виникнення
6. Класифікація страхування за об’єктами. Поняття класифікації страхування, її
наукове та практичне значення.
7. Ознаки класифікації: історичні, економічні, юридичні.
8. Класифікація страхування за родом небезпеки. Класифікація страхування за
формами проведення.
9. Основні характеристики страхового ризику.
10. Методи оцінки ризиків у страхуванні.Управління ризиками у страхуванні.
12. Організаційна структура страхового ринку.
13. Регулятори та інструменти страхового ринку.
14. Страховий ринок України та тенденції його розвитку. Суб’єкти страхового
ринку.
15. Страхова послуга як об’єкт взаємовідносин страховиків і страхувальників.
Діяльність посередників: страхових агентів і брокерів на страховому ринку.
16. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання. Права і обов’язки сторін
страхового договору. Врегулювання відносин сторін страхового договору.
17. Види страхових компаній і порядок їх створення.
18. Організаційна структура страхової компанії. Органи управління страховою
компанією та їх функції.
19. Організаційні форми страхової діяльності.Об’єднання страховиків і їх функції.
20. Правове забезпечення страхової діяльності. Закон України «Про страхування» та
його значення в системі страхових відносин в Україні.
21. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні.
22. Необхідність і значення державного регулювання страхової діяльності. Шляхи
наближення вітчизняного страхового законодавства до міжнародних стандартів.
23. Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції.
24. Порядок реєстрації та ліцензування страховиків.
25. Сутність та особливості проведення особистого страхування.
26. Страхування життя і його основні види.
27. Обов’язкове страхування від нещасних випадків.
28. Державне обов’язкове страхування від нещасних випадків.
29. Добровільне індивідуальне і колективне страхування від нещасних випадків.
30. Медичне страхування, його суб’єкти і об’єкти. Умови здійснення обов’язкового
медичного страхування.
31. Добровільне медичне страхування та його види.
150
32. Страхування майна юридичних осіб: суб’єкти і об’єкти страхування, страхові
події, порядок укладання договорів, умови відшкодування збитків.
33. Страхування автотранспортних засобів. Страхування вантажів.
34. Страхування домашнього майна громадян.
35. Страхування відповідальності та його види.
36. Страхування відповідальності власників автотранспортних засобів.
38. Методи проведення перестрахування. Форми проведення перестрахувальних
операцій.
39. Співстрахування і механізм його застосування.
40. Складові доходів страховика.
41. Доходи страховика від страхової діяльності.
42. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів.
43. Витрати страховика: їх складові та економічний зміст.
44. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності.
45. Порядок та особливості оподаткування страхової діяльності.
46. Поняття фінансової надійності страховика та її ознаки.
47. Структура страхового тарифу.
49. Страхові резерви: види, порядок утворення та використання.
50. Інвестиційна діяльність страхової компанії.
Список рекомендованої літератури
1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28

черв. 1996 р. – К.: Вид-во «Право», 1996. – 56 с.
2. Господарський кодекс України. – Х.: ТОВ «Одісей», 2004. – 84 с.
3. Цивільний кодекс України. – Х.: ТОВ «Одісей», 2007. – 424 с.
4. Закон України Про страхування від 7 берез. 1996 р. 85/96-вр, редакцiя вiд 30
лип. 2010 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgiin/laws/main.cgi?find=1&text
5. Закон України Про внесення змін до Закону України «Про страхування» від 4
жовт. 2001 р. № 2745-14 [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?p
6. Закон України Про фінансові послуги і державне регулювання ринків
фінансових послуг від 6 лют. 2003 р. № 485 – ІV [Елекронний ресурс] – Режим
доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/ laws/main.cgi.
7. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств від 28 грудн. 1994
р. № 334/94 – ВР, редакція від 1.07.2010 [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/
8. Закон України Про податок з доходів фізичних осіб від 22 трав. 2003 р., №
889-ІV, редакція від 23 лип. 2010 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу
http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/
151
9. Закон України Про обов’язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів від 1 лип. 2004 р.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
10. Закон України Про акціонерні товариства від 17 верес. 2008 р. [Електронний
ресурс]. Режимдоступу:http://zakon.rada.gov.ua/ cgiin/laws/
11. Про Положення про державну комісію з регулювання ринків фінансових
послуг України: Указ Президента України від 4.04.2003 р. № 292/2003 // Українська
Інвестиційна Газета. – 2003. – № 50. – С. 15–19.
12. Офіційний сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг
України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.dfp.gov.ua.
13. Про затвердження вимог до рейтингів фінансової надійності (стійкості)
страховиків та перестраховиків - нерезидентів: Постанова КМУ від 15 жовт. 2003 р.
№ 1640 // Українська Інвестиційна Газета. – 2003. – № 50. – С. 53 – 54.
14. Про порядок утворення та державної реєстрації Авіаційного страхового
бюро і Морського страхового бюро: Постанова Кабінету Міністрів України від 27
квіт. 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/
15. Положення про Моторне (транспортне) страхове бюро: Постанова Кабінету
Міністрів України від 21 трав. 2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
16. Про схвалення концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року:
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. № 369-р
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.
17. Про затвердження напрямів інвестування галузей економіки за рахунок коштів
страхових резервів: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серп. 2002 р.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon1.rada.gov.ua/
18. Про затвердження Ліцензійних умов провадження страхової діяльності:
Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
від 28.08.2003 р. № 40 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/
19. Про деякі питання здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів: Розпорядження
Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 9 серп. 2010
р. №566 // Офіційний вісник України. – 2010. – 30 серп.
20. Про затвердження Правил формування, обліку та розміщення страхових
резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя: Розпорядження
державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 груд.
2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tas-insurance.com.
21. Про затвердження Методики формування резервів із страхування життя:
Розпорядження державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
від 3.02.2004 р. № 24 // Українська Інвестиційна Газета. – 2004. – № 22. – С. 53 – 55.
22. Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних
осіб» щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум, отриманих
платником податку за договорами страхування: Розпорядження Державної комісії з
регулювання ринків фінансових послуг України від 12 лип. 2005 р. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/997.html.
152
23. Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних
осіб» щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних
виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного
пенсійного забезпечення та пенсійного вкладу: Розпорядження Державної комісії з
регулювання ринків фінансових послуг України від 18 трав. 2006 р. [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
24. Актуарна справа в Україні: історія та розвиток / Актуарне забезпечення
діяльності страхової компанії: матеріали Міжнародної конференції // Страхова
справа. – 2010. – № 1 (37). – С. 30 – 32.
25. Балук Н.Р. Моделювання показників страхової культури споживачів / Н.Р.
Блук // Регіональна економіка. – 2009. – №4 (54). – С. 152 – 158.
26. Вовчак О.Д. Страхові послуги: навч. посіб. / О.Д. Вовчак. – Л.: Компакт –
ЛВ, 2005. – 656 с.
27. Вовчак О.Д. Страхування: навч. посіб. / О.Д. Вовчак. – Л.:Новий світ – 2000,
2005. – 480 с.
28. Временко Л. Пруденційний режим регулювання страхової діяльності: цілі,
задачі, інструменти / Л. Временко, О. Корват // Страхова справа. – 2009. – № 1 (33).
– С. 60 – 64.
29. Говорушко Т.А. Страхові послуги: навч. посіб. / Т.А. Говорушко. – К.: ЦНЛ,
2005. – 396 с.
30. Горбач Л.М. Страхова справа: навч. посіб. / Л.М. Горбач. – К.: Кондор,
2003. – 207 с.
31. Дубіщев В.П. Загальнонаціональні та регіональні фактори розміщення
страхового капіталу в Україні / В.П. Дубіщев, І.В. Фисун // Актуальні проблеми
розвитку економіки регіону. – 2007. – Вип. 3. – Т. 2. – С. 14 – 24.
32. Ерхарт Б. Світовий ринок перестрахування : підсумки 1 півріччя 2010 року /
Б. Ерхарт, Ш. Мілденхолл, Т. Хетлстад // Страхова справа. – 2010. – № 2 (38). – С.14
– 17.
33. Завада О. Ми не можемо допустити монополізації ринку обов’язкового
медичного страхування / О. Завада // Страхова справа. – 2009. – № 2 (34). – С.29.
34. Законодатель страхового бизнеса – Lloyd’s of London // Страховое
обозрение – 2005. – № 2. – С. 12–16.
35. Клапків М.С. Витоки національного страхового ринку України: навч.
посіб. / М.С. Клапків, Ю.М. Клапків. – Тернопіль: Картбланш, 2003. – 276 с.
36. Козьменко О.В. Аналіз структури ринку перестрахування в Україні
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www. nbuv.gov.ua/portal/
37. Кривицька Ю. Співстрахування та перестрахування в Україні [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http: //www. yur-gazeta. com/
38. Лесик Л.М. Тенденції та проблеми розвитку ринку обов’язкового
страхування цивільно-правової відповідальності власників на земних транспортних
засобів в умовах економічної кризи / Л.М. Лесик // Актуальні проблеми економіки. –
2010. – № 2. – С. 214 – 219.
39. Ляховченко Л.А. Загальнообов’язкове державне соціальне медичне
страхування як додаткове джерело фінансування галузі охорони здоров’я в Україні /
Л.А. Ляховченко // Економіка та держава. – 2010. – № 3. – С. 93 – 97.
153
40. Макаркіна Л. Страхування основних фондів на підприємстві та податкові
наслідки / Л. Макаркіна // Вісник податкової служби України. – 2010. – № 17. – С. 20
– 25.
41. Мухіна О.В. Страховий ринок України: стан та проблеми розвитку / О.В.
Мухіна // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 3 лют. – С. 50 – 52.
42. Нагайчук Н.Г. Теоретичні підходи до визначення змісту поняття «фінанси
страхових організацій» / Н.Г. Нагайчук // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №
11 черв. – С.32 – 35.
43. Паращак О. Вітчизняним страховикам виміряли податковий тиск /О.
Паращак // Страхова справа. – 2010. – № 1 (37). – С.14 – 15.
44. Паращак О. Зимова олімпіада Sochi 2014: аналіз ризиків та страховий аспект
/ О. Паращак// Страхова справа. – 2010. – № 2 (38). – С.54 – 56.
45. Ринок страхових послуг України: підсумки 1 кварталу 2010 року: матеріали
офіційного звіту Держфінпослуг // Страхова справа. – 2010. – № 2 (38). – С.18 – 33.
46. Ринок страхових послуг України: підсумки 1 кварталу 2009 року: матеріали
офіційного звіту Держфінпослуг // Страхова справа. – 2009. – № 2 (34). – С.6 – 27.
47. Страхування: підруч. / [кер. авт. кол. і наук. ред. В.Д. Базилевич] – К.:
Знання, 2008. – 1019 с.
48. Страхування: підруч. / [кер. авт. кол. і наук.ред. С.С. Осадець] – К.: КНЕУ,
2006. – 599c.
49. Страховий та інвестиційний менеджмент: підручник / [В.Г. Федоренко, В.Б.
Захожий, О.Г. Чувардинський та ін.]. – К.: МАУП, 2002. – 340 с.
50. Страховые рынки Восточной Европы и СНГ: справоч. пособ./ [А.Н. Залєтов,
Р. Пукала, О.А. Слюсаренко, А.А. Циганов]. – К.:Международная агенция
«BeeZone», 2004. – 624 с.
51. Страховое дело в Украине: состояние, тенденции, перспективы / [С.А.
Гоцуляк, А.Н. Залєтов, А.И. Перетяжко, В.И. Шевченко]. – К.:Международная
агенция «ВееZone», 2005. – 416 с.
52. Страхування: теорія та практика: навч.-метод. посіб. / [Н.М. Внукова, Л.В.
Временко, Д.В. Кондратенко та ін.]. – Х.: Бурун Книга, 2004. – 377 с.
53. Таркуцяк А.О. Страхові послуги: навч. посіб. / А.О. Таркуцяк. – К.: Вид-во
Європейського уні-ту, 2003. – 583 с.
54. Філонюк О. Огляд глобального ринку перестрахування. /О. Філонюк //
Страхова справа. – 2009. – № 2(34). – С.30 – 43.
55. Фисун І.В. Формування ринку страхування життя на регіональному рівні в
Україні / І.В. Фисун // Регіональна економіка. – 2007. – № 3. – С. 98 – 109.
56. Фисун І.В. Інвестиційний зміст регіонального страхового фонду/ І.В.
Фисун // Економіка і регіон: наук. вісн. – Полтава: ПолтНТУ, 2007. – № 3(14). – С. 3
– 35.
57. Фисун І.В. Сутність страхової послуги як товару на страховому ринку / І.В.
Фисун, О.В. Чернявська,// Науковий вісник ПУСКУ. – Серія «Економічні науки». –
2010. – № 2. – С. 178-183.
58. Чередніченко М. Медичний асистанс в ДМС – ще один критерій вибору / М.
Чередніченко // Страхова справа. – 2010. – № 1(37). – С.33 – 35.
154
59. Шумелда Я. Страхування: навч. посіб. / Я. Шумелда. – Тернопіль: Джура,
2004. – 280 с.
60. Ярова Г.М. Страховий ринок України та напрями його правового
регулювання в умовах світової фінансової кризи / Г.М. Ярова // Науковий вісник
ПУСКУ. – Серія «Економічні науки». – 2009. – №5 (36). – С.164 – 170.
61. Фисун В. І., Ярова Г. М. Страхування. Навч. посіб. – К.: Центр учбової
літератури, 2011. – 232 с.
62. Дьячкова Ю.М. Страхування. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової
літератури, 2008. – 240 с.
63.Пасічний, В.О. Страхування: Навч. посібник для студентів вищих
навчальних закладів/ В.О. Пасічний, В.В. Жван; Харк. нац. акад. міськ. госп- ва. –
Х.: ХНАМГ, 2009. – 218 с.
64. Страхування: теорія та практика: Навчально-методичний посібник /
Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В. та ін.; За загальною редакцією проф.
Внукової Н.М. — Харків: Бурун Книга, 2004.
65. Ткаченко Н.В. Страхування. Навчальний посібник. – К.: Ліра_К, 2007. – 376
с.
66. Говорушко Т.А. Страхові послуги. Підручние. – К.: Центр учбової
літератури, 2011.-376 с.
67. Самсонова И.А. СТРАХОВАНИЕ: Учебное пособие. – Владивосток: Изд-во
ВГУЭС, 2007. –148.
68. Тарасова, Ю. А. Страхование. Учебно-методическое пособие. 2-е изд.,
перераб. и доп. [Текст] / Ю. А. Тарасова; Санкт-Петербургский филиал Нац. исслед.
ун-та «Высшая школа экономики». – СПб.: Отдел оперативной полиграфии НИУ
ВШЭ – Санкт-Петербург, 2012.
69. Страхование: Учебник/ Под ред. Т.А. Федоровой. — 2-е изд., перераб. и
доп. — М.: Экономистъ, 2004. — 875 с.
70. Страхування: теорія та практика : навч.-метод. посібник / Н. М. Внукова [та
ін.] ; за ред. Н. М. Внукової. – Х. : Бурун Книга,2004. – 376 с.
71. Ткаченко Н. В. Страхування. Практикум : навч. посібник /Н. В. Ткаченко. –
К. : Ліра-К, 2007. – 270 с.
72. Страхування : підручник / [за ред. В. Д. Базилевич] – К.:Знання, 2008. – 1019
с.
73. Вовчак О. Д. Страхування : навч. посібник / О. Д. Вовчак. – Львів : Новий
Світ-2000, 2004. – 480 с.
74. Вовчак О. Д. Страхові послуги : навч. посібник / О. Д. Вовчак, О. І.
Завійська. – Львів : Компакт-ЛВ, 2005. – 656 с.
75. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук. ред.
С. С. Осадець. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2002. — 599 с.
155
ЗМІСТ
Передмова
Інструктивно-методичний матеріал до семінарських занять………………….5

Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування ……………………………………5
Тема 2. Класифікація страхування ………………………………………………….15
Тема 3. Страхові ризики та їх оцінка ……………………………………………….23
Тема 4. Страховий ринок………………………………………………………….....34
Тема 5. Страхова організація ………………………………………………………..44
Тема 6. Державне регулювання страхової діяльності ……………………………..53
Тема 7. Особисте страхування ……………………………………………………….74
Тема 8. Майнове страхування ………………………………………………………..77
Тема 9. Страхування відповідальності громадян ………………………………….88
Тема 10. Співстрахування і перестрахування …………………………………….102
Тема 11. Доходи, витрати і прибуток страховика ………………………………….114
Тема 12. Фінансова надійність страхової компанії ………………………………..125
Перелік питань для підготовки до поточного модульного контролю ………….137
Перелік питань для підготовки до підсумкового модульного контролю ……….140
Зразки модульних завдань …………………………………………………………..142
Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів …………………….144
Методичні поради до виконання контрольних завдань…………………………146

Задачі для опрацювання….……………………………………………………….146
Завдання для опрацювання ………………………………………………………147
Питання для підготовки до заліку …………………………………………………..149
Питання для підготовки до іспиту…………………………………………………..150
Список рекомендованої літератури …………………………………………………151
156
157

STRAXUVANNYA

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

STRAXUVANNYA

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Посібник до вивчення дисципліни

Посібник до вивчення дисципліни

Михайленко О.Г. Посібник до вивчення дисципліни «Страхування». – 2 - е видан., перероб. і

У посібнику з позицій теорії і практики страхової справи в умовах ринкової економіки і з

Затверджено на засіданні навчально – методичної комісії факультету «Міжнародна

(протокол № 7 від 22.02.2016 р.)

Укладач: Михайленко О.Г.

Посібник до вивчення дисципліни «Страхування»

© Михайленко О.Г., 2016

Механізм захисту від несприятливих випадкових явищ за допомогою

Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування

Ключові слова: страхування, страховий захист, страхові фонди, самострахування,

План практичного заняття

Питання для самоконтролю

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів та доповідей

Завдання для аналізу ситуацій

Завдання 1. Розрахувати прибуток підприємця при створенні власного резерву

Диверсифікація – можливості здійснення діяльності поза межами основного

Література: [4]; [5]; [27]; [30]; [47]; [48].

Тема 2. Класифікація страхування

Ключові слова: види класифікаційних ознак; історична, економічна, юридична

План практичного заняття

Питання для самоконтролю

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів та доповідей

Авіаційне страхування – страхування ризиків, пов’язаних із використанням

Галузь, підгалузь, вид страхування – ланки класифікації при класифікації за

Тема 3. Страхові ризики та їх оцінка

Ключові слова: страховий ризик, страховий випадок, ситуація ризику, кумуляція

План практичного заняття

Питання для самоконтролю

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів та доповідей

Задача 1. Визначити імовірність настання ДТП (у %), якщо загальна кількість

Задача 3. Підприємство виготовляє 2000 холодильників у рік, протягом року 25

Аварійний комісар – фахівець, який за дорученням страховика визначає

Ключові слова: страховий ринок, страховик, страхувальник, страхова послуга,

План практичного заняття

Питання для самоконтролю

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів та доповідей

Задача 1. Договір страхування транспортного засобу укладено 15 лютого

Ключові слова: страхова компанія, акціонерне страхове товариство, командитне

План практичного заняття

Питання для самоконтролю

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів та доповідей

Розв’язання ситуаційних завдань

Завдання 2. Страхові компанії “Захист” та “Промінь” звернулися в Державну

Акціонерна страхова компанія – організація, капітал якої утворений в

Література: [1-5]; [10], [14], [15], [34]; [47]; [48]; [52].

Тема 6. Державне регулювання страхової діяльності

Ключові слова: державне регулювання, реєстрація страхових компаній,

План практичного заняття

Питання для самоконтролю

Завдання для самостійної роботи

Теми рефератів та доповідей

Розв’язування ситуаційних завдань та задач

Завдання 1. Страхова компанія “Впевненість” та підприємство “Віста”

Завдання 2. Новоутворена страхова компанія “Захист” планує займатися