МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ

Кафедра міжнародних економічних відносин

КУРСОВА РОБОТА
з навчальної дисципліни
«Обліково-аналітичне забезпечення економічної безпеки»
на тему: «Аналіз впливу світових економічних криз на забезпечення економічної
безпеки»

Студента 1М курсу, групи 8.01.073.070.23.3

напряму підготовки «Управління
фінансово-економічною безпекою»
Самойдюк Олександр Сергійович
Керівник:
д.е.н., проф. Отенко І.П.

Члени комісії:
к.е.н., доц. Іващенко Г.А.
к.е.н., доц. Мішин О.Ю.

Національна шкала __________

Кількість балів _____Оцінка ECTS_____

Харків – 2023
 2
ЗМІСТ
стор.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ Аналіз впливу
світових економічних криз на забезпечення економічної безпеки 5

1.1. Поняття та складові економічної безпеки 5

1.2. Фактори, що впливають на економічну безпеку 5
1.3 Взаємозв'язок економічної безпеки з загальною безпекою 7
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВПЛИВУ СВІТОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ КРИЗ
НА ЗАБЕЗБЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ 9

2.1. Вплив економічних криз на стабільність фінансових

9
ринків
2.2. Соціальні наслідки світових економічних криз: вплив на
рівень життя та соціальну стабільність 11

2.3 Використання емпіричних даних та статистичних методів 13

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ
НЕГАТИВНИМ НАСЛІДКАМ ЕКОНОМІЧНИХ КРИЗ ТА 15
ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
3.1. Загальні рекомендації. 15
ВИСНОВКИ 24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 25

ВСТУП
 3
На хвилі глобалізації взаємопов’язаність економік досягла безпрецедентного
рівня, роблячи їх дедалі більш вразливими до потрясінь, що походять із
віддалених куточків земної кулі. Початок глобальної економічної кризи може
бути спричинений безліччю факторів, починаючи від потрясінь на фінансових
ринках і геополітичної напруженості до стихійних лих і пандемій. Незалежно від
каталізатора, наслідки відбиваються далеко за межами фінансових ринків,
проникаючи крізь структуру суспільства та впливаючи на засоби до існування
мільйонів.

Поняття економічної безпеки охоплює не лише стабільність фінансових ринків і

макроекономічних показників, але й стійкість окремих осіб, домогосподарств і
громад перед обличчям економічних потрясінь. Воно охоплює широкий спектр
вимірів, включаючи доступ до стабільної роботи, достатній дохід, основні
ресурси, такі як їжа та житло, системи соціального захисту та здатність
витримувати економічні потрясіння, не занурюючись у бідність чи позбавлення.

Історичні прецеденти пропонують безцінні уроки розуміння циклічного

характеру економічних криз та їх далекосяжних наслідків. Велика депресія 1930-
х років, яка характеризувалася масовим безробіттям, банкрутством банків і
сильними соціальними заворушеннями, яскраво нагадує про руйнівний вплив
нестримної економічної нестабільності. Подібним чином світова фінансова
криза 2008 року, спровокована крахом ринку субстандартної іпотеки в
Сполучених Штатах, сколихнула світ, спричинивши хвилю викупу майна,
втрату робочих місць і економічний спад.

Після таких криз першорядним стає імператив зміцнення економічної безпеки.

Урядам, центральним банкам, міжнародним організаціям та іншим зацікавленим
сторонам доручено розробити та реалізувати політику, спрямовану на
відновлення довіри, стабілізацію фінансових ринків і захист добробуту своїх
громадян. Такі заходи, як пакети фіскального стимулювання, пом’якшення
монетарної політики, регуляторні реформи та програми соціальної допомоги,
часто застосовуються для пом’якшення несприятливих наслідків економічного
спаду та сприяння шляху до відновлення.

Проте ефективність цих втручань залежить від безлічі факторів, у тому числі від
стійкості інституцій, гнучкості політичних заходів і інклюзивності зусиль з
відновлення. Крім того, поява нових викликів, таких як зміна клімату,
технологічний зрив і геополітична напруженість, ще більше ускладнює
 4
ландшафт економічної безпеки, що вимагає інноваційних підходів і спільних
рішень.

На цьому тлі ця курсова робота намагається глибоко заглибитися у

взаємозв’язок між глобальними економічними кризами та економічною
безпекою. Синтезуючи ідеї з різних дисциплін, включаючи економіку,
соціологію, політологію та державну політику, він прагне розкрити складну
взаємодію факторів, що формують вразливість і стійкість окремих людей і
суспільств перед обличчям економічних потрясінь. Завдяки емпіричному
аналізу, тематичним дослідженням і теоретичним основам він має на меті внести
свій внесок у розвиток дискурсу щодо економічної стійкості та безпеки,
пропонуючи практичні ідеї та рекомендації щодо побудови більш адаптивних,
інклюзивних та стійких економічних систем в епоху підвищеної невизначеності
та нестабільності.

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВПЛИВУ СВІТОВИХ
ЕКОНОМІЧНИХ КРИЗ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
 5
1.1 Поняття та складові економічної безпеки

Економічна безпека є однією з ключових складових загальної національної

безпеки країни і представляє собою здатність економічної системи або окремих
суб'єктів, таких як підприємства, держави чи індивіди, забезпечувати свої
інтереси та виконувати свої функції у відповідних умовах. Це означає здатність
ефективно функціонувати та відповідати на внутрішні та зовнішні загрози,
забезпечуючи стійкість та стабільність економічних процесів. Складові
економічної безпеки можна розглядати як наступні: Фінансова стабільність: Це
здатність фінансової системи економіки забезпечувати стабільність фінансових
ринків, банківської системи та валютного ринку. Фінансова стабільність
забезпечує довіру учасників ринку та ефективне функціонування економіки.
Стабільність реального сектора: Ця складова охоплює здатність виробничих
секторів економіки, таких як промисловість, сільське господарство та послуги,
забезпечувати стабільне виробництво та збереження робочих місць. Стабільність
реального сектора визначається рівнем інвестицій, технологічним розвитком та
конкурентоспроможністю виробництва. Стабільність ринків та цін: Ця складова
передбачає здатність ринків підтримувати стабільні ціни на товари та послуги, а
також до зменшення відхилень від економічного рівноваги. Вона забезпечує
стабільність інфляції та забезпечує захист споживачів від коливань цін.
Соціальна стабільність: Ця складова відображає рівень соціальної гармонії та
взаєморозуміння в суспільстві, яке є важливим для забезпечення мирного
функціонування економічної системи. Соціальна стабільність включає в себе
відсутність соціальних конфліктів, дискримінації та нерівності. Стабільність
зовнішньоекономічних зв'язків: Це здатність країни утримувати стійкі та вигідні
економічні відносини з іншими країнами та міжнародними організаціями.
Стабільність зовнішньоекономічних зв'язків визначається рівнем міжнародної
торгівлі, інвестицій та економічної співпраці.

1.2. Фактори, що впливають на економічну безпеку

Макроекономічні умови: Економічні показники макрорівня є найважливішими

для вимірювання загальної економічної безпеки нації. Наприклад, високі темпи
зростання ВВП у 5% вказують на процвітаючу економіку, сприяючи
стабільності та довірі як серед компаній, так і серед окремих людей. І навпаки,
високі рівні інфляції, такі як двозначна цифра 10%, можуть підірвати купівельну
 6
спроможність і збільшити фінансову напругу для домогосподарств. Крім того,
рівень безробіття, що перевищує 8%, означає значні проблеми на ринку праці,
що потенційно може призвести до соціальних заворушень та економічної
нестабільності. Ефективна фіскальна політика, як-от підтримка керованого
співвідношення боргу до ВВП на рівні нижче 60%, має вирішальне значення для
підтримки економічної стабільності та безпеки. Фінансова стабільність:
Стабільність фінансових установ і ринків є життєво необхідною для
забезпечення економічної безпеки. Надійна грошово-кредитна політика, така як
підтримка низьких процентних ставок для стимулювання інвестицій і
споживання, сприяє фінансовій стабільності. Ефективне регулювання та нагляд
за банками та фінансовими установами допомагає зменшити ризики та запобігти
системним збоїм. Однак фінансові кризи, такі як світова фінансова криза 2008
року, підкреслюють важливість надійних методів управління ризиками та
регуляторного нагляду. Наприклад, під час кризи 2008 року крах великих
фінансових установ, таких як Lehman Brothers, призвело до широкомасштабних
фінансових труднощів, підкресливши вразливі місця у фінансовій системі.
Розподіл доходів і багатства: Нерівність доходів створює серйозну проблему для
економічної безпеки. Наприклад, коефіцієнт Джині 0,45 відображає високий
рівень нерівності доходів, що вказує на те, що невеликий відсоток населення має
непропорційну частку національного доходу. Така концентрація багатства може
призвести до соціальної напруги та перешкодити економічному зростанню та
соціальній згуртованості. Політика, спрямована на зменшення нерівності
доходів, така як прогресивне оподаткування та програми соціального
забезпечення, має важливе значення для сприяння справедливому розподілу
багатства та підвищення економічної безпеки для всіх громадян. Можливості
працевлаштування: Доступ до стабільної та стійкої зайнятості має вирішальне
значення для економічної безпеки. Низький рівень безробіття в 4% означає
здоровий ринок праці з широкими можливостями працевлаштування для
працівників. Проте неповна зайнятість залишається проблемою, оскільки багато
працівників не можуть отримати повну зайнятість або стикаються з
нестабільною роботою. Удосконалення ініціатив щодо створення робочих місць,
інвестування в програми розвитку навичок і сприяння участі робочої сили мають
важливе значення для підвищення економічної безпеки та зменшення
нестабільності доходів окремих осіб і домогосподарств. Доступ до основних
ресурсів: Доступ до основних ресурсів, таких як їжа, житло, охорона здоров’я,
 7
освіта та соціальні послуги, є фундаментальним для економічної безпеки.
Наприклад, забезпечення доступного житла для всіх громадян є життєво
важливим, особливо в містах, де вартість житла часто перевищує 30% доходу
домогосподарства. Крім того, інвестиції в інфраструктуру охорони здоров’я та
системи соціального захисту, такі як програми допомоги по безробіттю та
продовольчої допомоги, можуть допомогти зменшити бідність і покращити
загальну економічну безпеку.
Глобальна економічна взаємозалежність: Взаємопов’язаний характер глобальної
економіки означає, що на економічну безпеку впливають міжнародні події та
глобальні економічні тенденції. Наприклад, торгова напруженість між
основними торговельними партнерами, такими як США та Китай, може
порушити глобальні ланцюги поставок і вплинути на внутрішню економічну
стабільність. Крім того, економічні потрясіння або кризи в інших країнах, такі як
боргова криза в єврозоні, можуть мати хвилі впливу, впливаючи на торговельні
потоки, обмінні курси та фінансові ринки в усьому світі. Політика та
інституційні основи: Урядова політика, нормативно-правова база та інституційні
механізми відіграють вирішальну роль у формуванні економічної безпеки.
Наприклад, розумна економічна політика, яка надає пріоритет макроекономічній
стабільності, як-от підтримання низького рівня інфляції та стабільних обмінних
курсів, має важливе значення для зміцнення довіри інвесторів та сприяння
економічному зростанню. Крім того, ефективне врядування, верховенство права
та прозорість у прийнятті рішень є критично важливими для підтримки
громадської довіри та забезпечення цілісності економічної системи.

1.3 Взаємозв'язок економічної безпеки з загальною безпекою

Економічна безпека та загальна безпека: Симбіотична природа економічної

безпеки та загальної безпеки проявляється в різних сферах, включаючи
національну безпеку, соціальну згуртованість та індивідуальний добробут.
Процвітаюча економіка сприяє стабільності, зменшує суспільну напругу та
зміцнює стійкість до зовнішніх загроз. І навпаки, економічні потрясіння та
незахищеність можуть спровокувати соціальні заворушення, політичні
потрясіння та підвищену вразливість до ризиків безпеці. Національна безпека:
 8
Економічна стабільність, яка є невід’ємною частиною національної безпеки,
дозволяє урядам зміцнювати обороноздатність, підтримувати інфраструктуру та
зміцнювати основні послуги. Зокрема, витрати на оборону, виміряні у відсотках
від ВВП, вказують на зобов’язання країни захищати свій суверенітет та інтереси.
Статистика показує позитивну кореляцію між економічним процвітанням та
інвестиціями в заходи щодо національної безпеки. Дані Стокгольмського
міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) демонструють, що
країни з вищим ВВП на душу населення, як правило, виділяють більшу частку
свого бюджету на витрати на оборону. Ця кореляція підкреслює ключову роль
економічної потужності у зміцненні механізмів національної безпеки. Соціальна
стабільність: Економічна безпека має ключове значення для сприяння соціальній
стабільності шляхом пом’якшення бідності, стримування нерівності та
пом’якшення соціальної нерівності. Енергійна економіка відкриває можливості
для працевлаштування, зростання доходів і висхідної мобільності, тим самим
сприяючи згуртованості суспільства та зменшуючи ризик громадянських
заворушень. І навпаки, економічні спади прискорюють соціальну напругу,
викликають протести та загострюють громадянські ворожнечі. Емпіричні дані
Світового банку підкреслюють кореляцію між нерівністю доходів і соціальними
заворушеннями. Збільшення коефіцієнта Джині на одне стандартне відхилення
пов’язане з помітним підвищенням вірогідності громадянського конфлікту, що
з’ясовує глибокий вплив економічної нерівності на соціальну стабільність.
Індивідуальне самопочуття: Економічна безпека нерозривно пов’язана з
індивідуальним добробутом, полегшуючи доступ до основних ресурсів, таких як
засоби до існування, житло, охорона здоров’я та освіта. Економічна
нестабільність, яка проявляється безробіттям, бідністю та фінансовою скрутою,
завдає шкоди психічному здоров’ю, фізичній життєздатності та загальній якості
життя. Крім того, економічна нестабільність посилює вразливість до злочинів,
зловживання психоактивними речовинами та інших суспільних проблем. Статті
Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) підкреслюють негативний
вплив економічних труднощів на психічне здоров’я. Люди, які стикаються з
економічними труднощами, значно більше схильні повідомляти про погане
психічне здоров’я, ніж їхні економічно стабільні колеги. Міжнародні
зв'язки:Економічна безпека пронизує міжнародні відносини, надаючи відчутний
вплив на геополітичну динаміку. Міцна економіка посилює м’яку силу нації,
посилює її дипломатичну ефективність і посилює її вплив на глобальній арені.
 9
Крім того, економічна взаємозалежність і спільні заходи через торгівлю,
інвестиції та допомогу породжують мир, стабільність і товариськість між
націями. Аналіз даних про торгівлю показує, що країни з міцними економічними
зв’язками менш схильні брати участь у військових діях. Наприклад, висновки
Міжнародного валютного фонду (МВФ) показують, що країни, які можуть
похвалитися високими обсягами двосторонньої торгівлі, помітно менш схильні
до конфліктів порівняно з країнами з обмеженими економічними обмінами.

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ВПЛИВУ СВІТОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ КРИЗ НА
ЗАБЕЗБЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

2.1. Вплив економічних криз на стабільність фінансових ринків

Поглиблений аналіз змін у зайнятості та доходах під час кризових періодів.

Економічні кризи викликають сейсмічні зриви на ринках праці, викликаючи
ефект хвилі, який відбивається на рівнях зайнятості та стабільності доходів. Ця
складна взаємодія вимагає тонкого розуміння для розробки ефективних
стратегій пом’якшення впливу криз на окремих осіб та економіку в цілому.
Давайте приступимо до комплексного дослідження основних тенденцій
динаміки зайнятості та доходів у кризові періоди, підкріплених точною
статистикою та авторитетними джерелами. Тенденції зайнятості: Економічні
спади призводять до втрат робочих місць і звільнень, оскільки підприємства
борються з фінансовими труднощами на тлі скорочення попиту. На ринку праці,
охопленому підвищеною нестабільністю, спостерігається різке зростання рівня
безробіття. Наприклад, дані Бюро статистики праці (BLS) підкреслюють
серйозність фінансової кризи 2008 року, показуючи приголомшливий сплеск
рівня безробіття в США з 5% у 2007 році до 10% у 2009 році, що означає
зростання на 5% за два роки. -річний період. Подібним чином пандемія COVID-
19 призвела до стрибка глобального рівня безробіття до 8,1% у 2020 році,
досягнувши найвищого рівня з часів Великої депресії. Динаміка доходів:
Потрясіння, викликані кризою, спричиняють зниження рівня доходів, оскільки
втрата робочих місць і скорочений робочий день призводять до зменшення
доходів домогосподарств. Привид стагнації заробітної плати або її скорочення
вимальовується в умовах загострення економічної невизначеності. Статті
 10
Світового банку висвітлюють втрати, завдані фінансовою кризою 2008 року,
демонструючи помітне уповільнення глобального зростання реальної заробітної
плати, причому в деяких регіонах спостерігалося повне падіння. Водночас
пандемія COVID-19 кинула тінь на середні доходи домогосподарств у США,
впавши на 2,9% з 2019 по 2020 рік, згідно з даними Бюро перепису населення.

Секторальні відмінності: Економічні потрясіння посилюють галузеву нерівність

у показниках зайнятості та доходів, причому певні галузі несуть на собі
основний тягар негативних наслідків, спричинених спадом. Сектори, прив’язані
до споживчих витрат, такі як готельний бізнес, туризм і роздрібна торгівля,
хитаються під тягарем масових звільнень. І навпаки, стійкі сектори, такі як
охорона здоров’я, інформаційні технології та електронна комерція, визначають
курс відносної стабільності. Дані Міжнародної організації праці (МОП)
підкреслюють однобічний вплив пандемії COVID-19, звертаючи увагу на
непропорційну втрату робочих місць у секторах послуг із високим рівнем
контактів у порівнянні з пожвавленням, яке спостерігається в секторах, які
сприяють віддаленій роботі. Державне втручання та підтримка: Уряди швидко
повертаються, розгортаючи фіскальні та монетарні арсенали, щоб пом’якшити
 11
удар, завданий економічною кризою динаміці зайнятості та доходів. Пакети
стимулів, розширення виплат по безробіттю, субсидії на заробітну плату та
схеми збереження робочих місць є опорою проти фінансового вільного падіння.
Примітна, що дані Організації економічного співробітництва та розвитку
(ОЕСР) малюють яскраву картину щедрості уряду під час пандемії COVID-19: у
2020 році витрати на допомогу з безробіття різко зросли на 34% порівняно з
докризовим періодом. Підсумовуючи, економічні кризи кидають довгу тінь на
динаміку зайнятості та доходів, відзначаючись сплеском втрат робочих місць,
скороченням доходів і галузевими диспропорціями. Статті в режимі реального
часу, отримані з надійних джерел, таких як Бюро статистики праці, Світовий
банк і Міжнародна організація праці, служать дороговказом, висвітлюючи
політикам шлях до пом’якшення негараздів і сприяння економічному одужанню.

2.2. Соціальні наслідки світових економічних криз: вплив на рівень життя та

соціальну стабільність

Вплив на рівень життя: Економічні кризи мають глибокий і часто руйнівний

вплив на рівень життя, впливаючи на людей і сім’ї в усіх соціально-економічних
колах. Ці кризи посилюють труднощі та обтяжують фінанси домогосподарств,
що призводить до зниження рівня життя. Оскільки рівень безробіття зростає, а
доходи зменшуються, сім’ї стикаються зі зниженням купівельної спроможності
та загостренням фінансової незахищеності. Під час економічного спаду
найбільш вразливі верстви населення часто страждають найбільше.
Домогосподарства з низькими доходами, які вже живуть на межі, особливо
вразливі до несприятливих наслідків економічної кризи. Їм може бути важко
дозволити собі продукти першої необхідності, такі як їжа, житло та медичне
обслуговування, що призводить до погіршення їх загального добробуту. За
даними Світового банку, у 2020 році через пандемію COVID-19 кількість людей,
які живуть у крайній бідності, зросла на 124 мільйони. Це стало першим
зростанням глобальної бідності з 1998 року, підкреслюючи руйнівний вплив
кризи на рівень життя. Крім того, економічні кризи можуть мати довгострокові
наслідки для рівня життя. Навіть після того, як економіка почне відновлюватися,
окремі особи та сім’ї можуть продовжувати стикатися з фінансовими
 12
проблемами. Наприклад, ті, хто втратив роботу під час кризи, можуть мати
проблеми з пошуком нової роботи або, можливо, змушені погоджуватися на
низькооплачувану роботу, що призведе до тривалого періоду фінансової
нестабільності. Підсумовуючи, економічні кризи мають значний і тривалий
вплив на рівень життя, особливо для найбільш уразливих верств населення.
Оскільки політики та зацікавлені сторони працюють над усуненням економічних
наслідків цих криз, вкрай важливо визначити пріоритетність заходів, які
підтримують окремих людей і сім’ї, захищають їхнє фінансове благополуччя та
сприяють інклюзивному зростанню. Вплив на соціальну стабільність:
Економічні кризи мають глибокий вплив на соціальну стабільність, часто
призводячи до соціальних заворушень і політичної нестабільності. У міру
погіршення економічних умов розчарування статус-кво посилюється, і люди
стають більш голосними щодо своїх скарг. Зростання безробіття, нерівність у
доходах і уявна несправедливість підживлюють невдоволення, що призводить до
протестів, демонстрацій і громадянських заворушень. Під час економічного
спаду люди частіше виходять на вулиці з вимогою змін. Вони можуть відчувати,
що уряд робить недостатньо для вирішення їхніх проблем або що економічна
система є несправедливою. Це може призвести до широких соціальних
заворушень і політичної нестабільності, як це спостерігалося в багатьох країнах
під час пандемії COVID-19. Згідно з даними Global Peace Index, кількість
заворушень і насильницьких демонстрацій зросла на 244% у всьому світі між
2019 і 2020 роками, частково через економічні негаразди, посилені пандемією
COVID-19. Це збільшення соціальних заворушень підкреслює глибокий вплив
економічних криз на соціальну стабільність. Крім того, економічні кризи можуть
загострити існуючу соціальну напругу та розбіжності. Наприклад,
маргіналізовані громади можуть відчувати, що вони непропорційно
постраждали від кризи і що їхні проблеми не враховуються. Це може призвести
до посилення соціальної поляризації та конфліктів, що ще більше дестабілізує
суспільство.
 13
2.3 Використання емпіричних даних та статистичних методів

Тематичні дослідження та порівняльний аналіз є важливими інструментами для

аналізу впливу економічних криз на економічну безпеку. Ці методи дозволяють
економістам детально вивчати конкретні ситуації та порівнювати різні країни чи
регіони, щоб визначити спільні та унікальні риси їхньої реакції на економічні
кризи. Цей підхід дає цінну інформацію про причини та наслідки економічних
криз і допомагає визначити найкращі практики та отримані уроки, які можна
застосувати в інших контекстах. Наприклад, приклад фінансової кризи 2008
року міг би вивчити роль субстандартних іпотечних кредитів у спровокуванні
кризи та подальшому впливі на економічну безпеку. Це може включати аналіз
того, як криза вплинула на різні сектори економіки, такі як житло, фінанси та
виробництво, і як ці наслідки відрізнялися в різних регіонах і демографічних
групах. У тематичному дослідженні можна також вивчити політичні відповіді на
кризу, такі як заходи фіскального стимулювання та втручання монетарної
політики, і оцінити їхню ефективність у пом’якшенні впливу на економічну
безпеку. Так само порівняльний аналіз може дати цінну інформацію про вплив
економічних криз на економічну безпеку. Порівнюючи різні країни чи регіони,
економісти можуть визначити загальні закономірності та тенденції реагування
на економічні кризи та оцінити ефективність різних політичних заходів.
Наприклад, порівняльний аналіз відповіді на пандемію COVID-19 міг би
визначити, як різні країни впроваджували карантинні заходи, надавали
фінансову підтримку підприємствам і окремим особам і керували впливом на
здоров’я населення та економіку. Це може допомогти визначити найкращі
практики та отримані уроки, які можна застосувати в інших контекстах.
Економетричні моделі — це складні статистичні інструменти, які економісти
використовують для аналізу та прогнозування впливу економічних криз на
економічну безпеку. Ці моделі побудовані на основі економічної теорії та
використовують статистичні методи для оцінки зв’язків між економічними
змінними. Ось детальна розбивка того, як економетричні моделі
використовуються в цьому контексті: Визначення ключових змінних: Першим
кроком у використанні економетричних моделей є визначення ключових
економічних змінних, на які може вплинути економічна криза. Ці змінні можуть
включати зростання ВВП, рівень безробіття, інфляцію, процентні ставки та
показники фондового ринку. Розуміючи взаємозв’язки між цими змінними,
 14
економісти можуть краще зрозуміти, як економічна криза може вплинути на
економічну безпеку. Побудова моделі: після визначення ключових змінних
економісти можуть використовувати економетричні методи для побудови
моделі, яка описує зв’язки між цими змінними. Це може включати оцінку
рівнянь, які описують, як зміни в одній змінній впливають на зміни в іншій
змінній. Наприклад, економісти можуть використовувати модель, яка описує, як
зміни в зростанні ВВП впливають на зміни в рівнях безробіття. Оцінка
параметрів: наступним кроком є оцінка параметрів моделі за допомогою
історичних даних. Це передбачає використання статистичних методів для
пошуку значень параметрів, які найкраще відповідають даним. Наприклад,
економісти можуть використовувати історичні дані про зростання ВВП і рівень
безробіття, щоб оцінити параметри моделі, яка описує зв’язок між цими
змінними. Створення прогнозів: після оцінки моделі економісти можуть
використовувати її для прогнозування впливу економічної кризи на економічну
безпеку. Наприклад, вони можуть використовувати модель для прогнозування
того, як зміни у зростанні ВВП вплинуть на рівень безробіття або як зміни
процентних ставок вплинуть на показники фондового ринку. Ці прогнози
можуть допомогти політикам і підприємствам підготуватися до потенційного
впливу економічної кризи. Оцінка політичних заходів у відповідь:
Економетричні моделі також можна використовувати для оцінки ефективності
різних політичних заходів у відповідь на економічну кризу. Наприклад,
економісти можуть використовувати модель, щоб оцінити, як різні пакети
фіскального стимулювання вплинуть на зростання ВВП або як різні втручання
монетарної політики вплинуть на інфляцію. Оцінюючи ефективність різних
заходів політики, економісти можуть надати цінну інформацію про те, як
політики можуть найкраще реагувати на економічну кризу для захисту
економічної безпеки.
 15

РОЗДІЛ 3
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ НЕГАТИВНИМ НАСЛІДКАМ
ЕКОНОМІЧНИХ КРИЗ ТА ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

3.1. Загальні рекомендації.

Диверсифікація економіки. Цей підхід може допомогти зменшити вразливість

економіки до зовнішніх шоків, таких як зміни глобального попиту або цін на
товари. Поширюючи економічну діяльність між різними секторами, країни
можуть підвищити свою стійкість до економічних криз і створити більш
стабільну та сталу економіку. Існує кілька способів диверсифікації економіки:
Сприяння зростанню в нетрадиційних секторах: багато країн значною мірою
покладаються на традиційні сектори, такі як сільське господарство,
гірничодобувна промисловість або промисловість. Сприяючи зростанню в
нетрадиційних секторах, таких як технології, послуги або відновлювані джерела
енергії, країни можуть зменшити свою залежність від нестабільних товарних
ринків і створити нові джерела економічного зростання. Заохочення малих і
середніх підприємств (МСП): МСП часто є більш гнучкими та адаптивними, ніж
великі корпорації, завдяки чому вони можуть краще переживати економічні
спади. Підтримуючи МСП через доступ до фінансування, навчання та доступ до
ринку, країни можуть створити більш різноманітну та стійку економіку.
Інвестиції в людський капітал: добре освічена та кваліфікована робоча сила є
важливою для диверсифікованої економіки. Інвестуючи в освіту, професійну
підготовку та навчання впродовж життя, країни можуть створити робочу силу,
яка є більш адаптованою та здатною працювати в різних секторах.
Стимулювання інновацій та підприємництва: інновації та підприємництво є
ключовими рушійними силами диверсифікації економіки. Створюючи
середовище, яке підтримує інновації та підприємництво, країни можуть
заохочувати розвиток нових галузей промисловості та технологій. Розвиток
 16
інфраструктури: така інфраструктура, як транспорт, енергетика та
телекомунікації, має важливе значення для диверсифікації економіки.
Інвестуючи в інфраструктуру, країни можуть створити умови для розвитку та
процвітання нових галузей. Посилення фінансового регулювання є критично
важливим аспектом запобігання накопиченню системних ризиків і зменшення
ймовірності фінансових криз. Надійне фінансове регулювання допомагає
забезпечити стабільність і цілісність фінансових ринків, захищаючи інвесторів і
економіку в цілому від несприятливих наслідків фінансової нестабільності. Ось
деякі ключові компоненти посилення фінансового регулювання: Суворіші
вимоги до капіталу: вимоги до капіталу – це правила, які визначають
мінімальний розмір капіталу, який фінансові установи, наприклад банки,
повинні мати для забезпечення своєї платоспроможності та здатності покривати
збитки. Підвищуючи вимоги до капіталу, регулюючі органи можуть зменшити
ризики банкрутства банків і потребу в фінансовій допомозі платників податків
під час фінансових криз. Покращений нагляд за фінансовими ринками.
Ефективний нагляд за фінансовими ринками необхідний для виявлення та
запобігання ринковим зловживанням, таким як інсайдерська торгівля та
маніпулювання ринком. Регулятори можуть посилити нагляд шляхом
впровадження систем спостереження, проведення регулярних аудитів і
застосування суворих покарань за порушення. Удосконалені практики
управління ризиками: фінансові установи повинні запровадити надійні методи
управління ризиками для ефективного виявлення, оцінки та пом’якшення
ризиків. Це включає стрес-тестування, аналіз сценаріїв і використання моделей
ризику для оцінки потенційного впливу несприятливих подій на їхній
фінансовий стан. Посилений захист споживачів: Фінансові регулятори повинні
забезпечити належний захист споживачів від хижацьких практик кредитування,
шахрайства та інших форм фінансового зловживання. Це включає
імплементаційні правила, які вимагають від фінансових установ розкривати
інформацію про їхні продукти та послуги, а також надання споживачам доступу
до механізмів вирішення спорів. Покращена прозорість і розкриття інформації:
прозорість і розкриття інформації необхідні для підтримки довіри інвесторів і
цілісності ринку. Регулятори можуть підвищити прозорість, вимагаючи від
фінансових установ розкривати інформацію про їхній фінансовий стан, ризики
та практику управління. Розширене міжнародне співробітництво: фінансові
кризи часто мають глобальні наслідки, і міжнародна співпраця має важливе
 17
значення для подолання транскордонних ризиків. Регулятори повинні
працювати разом, щоб гармонізувати нормативні стандарти, обмінюватися
інформацією та координувати відповіді на фінансові кризи. Інвестиції в освіту та
розвиток навичок мають вирішальне значення для формування стійкості на
ринку праці. Оснащуючи працівників необхідними навичками та знаннями, вони
можуть адаптуватися до мінливих економічних умов і залишатися
конкурентоспроможними на ринку праці. Це не тільки допомагає людям знайти
роботу, але й сприяє загальному економічному зростанню та стабільності
країни. Є кілька способів інвестувати в освіту та розвиток навичок: Освітні та
навчальні програми: Уряди можуть інвестувати в освітні та навчальні програми,
які надають людям навички, необхідні для галузей з високим попитом. Це може
включати професійне навчання, учнівство та програми навчання без відриву від
виробництва. Навчання протягом усього життя: заохочення навчання протягом
усього життя має важливе значення для того, щоб працівники залишалися
конкурентоспроможними на ринку праці. Уряди можуть заохочувати людей до
подальшої освіти та навчання протягом усієї кар’єри. Цифрові навички: із
зростанням цифровізації економіки цифрові навички стають все більш
важливими. Уряди можуть інвестувати в програми, які навчають цифровій
грамотності та навичкам кодування, щоб забезпечити підготовку працівників до
роботи майбутнього. Підтримка переміщених працівників: під час економічної
кризи багато працівників можуть втратити роботу. Уряди можуть надати
підтримку переміщеним працівникам через допомогу по безробіттю, програми
перекваліфікації та послуги з працевлаштування. Співпраця з роботодавцями:
Уряди можуть співпрацювати з роботодавцями, щоб визначити навички,
необхідні на ринку праці, і розробити програми навчання, які відповідають цим
потребам. Це може допомогти переконатися, що працівники оволодіють
навичками, які шукають роботодавці. Розвиток систем соціального захисту є
важливим аспектом пом’якшення негативних наслідків економічної кризи для
окремих людей і сімей. Ці системи безпеки, які включають допомогу з
безробіття, медичне обслуговування та програми соціальної допомоги,
забезпечують життєво важливу мережу безпеки для тих, хто є найбільш
уразливим під час економічних потрясінь. Зміцнюючи та розширюючи ці
програми, уряди можуть допомогти забезпечити окремим особам і родинам
доступ до підтримки, необхідної їм, щоб пережити бурю. Допомога по
безробіттю є ключовим компонентом системи соціального захисту, яка надає
 18
фінансову допомогу тим, хто втратив роботу внаслідок економічного спаду. Ці
пільги можуть допомогти окремим особам і родинам задовольнити свої основні
потреби під час пошуку нових можливостей працевлаштування. Розширюючи
доступ до допомоги по безробіттю та підвищуючи рівень наданої підтримки,
уряди можуть допомогти зменшити фінансовий тиск на тих, хто постраждав від
втрати роботи. Охоплення медичним обслуговуванням є ще одним важливим
аспектом мереж соціального захисту, що забезпечує людям і сім’ям доступ до
необхідних послуг охорони здоров’я під час економічної кризи. Розширюючи
доступ до охоплення медичним обслуговуванням і скорочуючи витрати з
власної кишені, уряди можуть допомогти забезпечити людям і сім’ям доступ до
необхідної медичної допомоги, не стикаючись з фінансовими труднощами.
Програми соціальної допомоги, такі як продовольча та житлова допомога, також
можуть відігравати вирішальну роль у підтримці вразливих верств населення під
час економічної кризи. Розширюючи доступ до цих програм і збільшуючи рівень
наданої підтримки, уряди можуть допомогти забезпечити людям і сім'ям доступ
до основних життєвих потреб. Розвиток міжнародного співробітництва є
критично важливим аспектом пом’якшення негативних наслідків економічних
криз і зміцнення економічної безпеки. Економічні кризи часто мають
глобальний характер, і їх вплив можна відчути за кордоном. Працюючи разом,
країни можуть краще долати виклики, пов’язані з економічними кризами, і
сприяти стабільності та процвітанню для всіх. Ось кілька основних способів,
якими міжнародна співпраця може допомогти пом’якшити вплив економічних
криз: Скоординована грошово-кредитна та фіскальна політика: Центральні
банки та уряди можуть працювати разом, щоб координувати свою монетарну та
фіскальну політику для подолання викликів, спричинених економічною кризою.
Це може включати такі заходи, як зниження процентних ставок, пакети
фіскального стимулювання та підтримка ліквідності для фінансових установ.
Координуючи свою політику, країни можуть допомогти стабілізувати фінансові
ринки та сприяти відновленню економіки. Полегшення боргового тиску для
країн, що розвиваються: багато країн, що розвиваються, особливо вразливі до
впливу економічних криз через обмежені фінансові ресурси та слабкі інституції.
Міжнародна співпраця може допомогти полегшити борг цих країн, дозволяючи
їм виділяти більше ресурсів на основні послуги, такі як охорона здоров’я та
освіта. Це може допомогти зменшити бідність і сприяти економічному розвитку
в довгостроковій перспективі. Підтримка міжнародних фінансових установ:
 19
Міжнародні фінансові установи, такі як Міжнародний валютний фонд (МВФ) і
Світовий банк, відіграють вирішальну роль у наданні фінансової та технічної
допомоги країнам, які постраждали від економічної кризи. Підтримуючи ці
інституції, країни можуть забезпечити наявність у них ресурсів і досвіду,
необхідних для ефективного реагування на економічні кризи. Посилення
глобального фінансового регулювання: міжнародна співпраця також може
допомогти зміцнити глобальне фінансове регулювання, щоб запобігти
накопиченню системних ризиків і зменшити ймовірність фінансових криз. Це
може включати такі заходи, як гармонізація регулятивних стандартів,
покращення вимог щодо прозорості та розкриття інформації, а також посилення
нагляду за фінансовими ринками. Підвищення фінансової грамотності є
критично важливим аспектом зміцнення економічної безпеки та пом’якшення
негативних наслідків економічних криз. Фінансова грамотність стосується знань
і навичок, які потрібні окремим особам і підприємствам для прийняття
обґрунтованих фінансових рішень. Підвищуючи фінансову грамотність, окремі
особи та підприємства можуть краще керувати своїми фінансами, зменшити
свою вразливість до економічних криз і сприяти загальній економічній
стабільності. Ось кілька основних способів, за допомогою яких підвищення
фінансової грамотності може сприяти зміцненню економічної безпеки: Краще
прийняття фінансових рішень: фінансова грамотність допомагає окремим
особам і компаніям приймати кращі фінансові рішення. Це включає в себе
складання бюджету, заощадження, інвестиції та управління боргом. Приймаючи
обґрунтовані фінансові рішення, окремі особи та підприємства можуть краще
підготуватися до економічних спадів і зменшити свою вразливість до
фінансових потрясінь. Покращене фінансове планування: фінансова грамотність
також допомагає окремим особам і компаніям розробляти кращі фінансові
плани. Це включає встановлення фінансових цілей, створення бюджету та
розробку плану заощаджень. Маючи чіткий фінансовий план, окремі особи та
підприємства можуть краще керувати своїми фінансами та досягати своїх
фінансових цілей. Підвищення фінансової стійкості. Фінансова грамотність
допомагає окремим особам і підприємствам розвивати фінансову стійкість. Це
включає наявність екстреного фонду, наявність страхового покриття та
наявність диверсифікованого інвестиційного портфеля. Розвиваючи фінансову
стійкість, окремі особи та підприємства можуть краще протистояти фінансовим
потрясінням і швидше відновлюватися після економічних криз. Розширена
 20
фінансова освіта: фінансова грамотність також допомагає окремим особам і
підприємствам отримати доступ до фінансової освіти та ресурсів. Це включає
надання доступу до програм фінансової освіти, семінарів і ресурсів.
Покращуючи доступ до фінансової освіти та ресурсів, окремі особи та
підприємства можуть краще розуміти свої фінансові можливості та приймати
більш обґрунтовані фінансові рішення. Сприяння сталому розвитку є
багатогранним підходом, який передбачає інвестиції в різні сектори та
ініціативи, які сприяють довгостроковому економічному, соціальному та
екологічному добробуту. Ось деякі ключові аспекти сприяння сталому розвитку
та те, як вони можуть допомогти побудувати більш стійку економіку: Інвестиції
у відновлювані джерела енергії. Відновлювані джерела енергії, такі як сонячна,
вітрова та гідроелектростанція, є важливими для скорочення викидів парникових
газів і пом’якшення кліматичних змін. Інвестуючи у відновлювані джерела
енергії, країни можуть зменшити свою залежність від викопного палива, яке є
головним джерелом зміни клімату та піддається коливанням цін. Відновлювана
енергія також створює робочі місця та стимулює економічне зростання, що
робить її безпрограшним рішенням як для економіки, так і для навколишнього
середовища. Сприяння сталому сільському господарству: практики сталого
сільського господарства, такі як органічне землеробство, агролісомеліорація та
сівозміна, можуть допомогти покращити стан ґрунту, зберегти воду та зменшити
використання хімічних добрив і пестицидів. Заохочуючи стале сільське
господарство, країни можуть підвищити продовольчу безпеку, захистити
біорізноманіття та зменшити вплив сільського господарства на навколишнє
середовище. Стале сільське господарство також створює робочі місця та
підтримує сільську економіку, що робить його ключовим рушієм економічного
розвитку. Зменшення залежності від викопного палива. Викопне паливо, як-от
вугілля, нафта та природний газ, є обмеженими ресурсами, які спричиняють
забруднення повітря та води, викиди парникових газів і зміну клімату.
Зменшивши залежність від викопного палива та перейшовши на чистіші
відновлювані джерела енергії, країни можуть покращити якість повітря та води,
зменшити викиди парникових газів і пом’якшити зміну клімату. Це також може
зменшити вразливість економіки до коливань цін на викопне паливо та збоїв у
постачанні. Інвестиції в зелену інфраструктуру. Зелена інфраструктура, така як
громадський транспорт, велосипедні доріжки та зелені зони, може допомогти
зменшити викиди вуглецю, покращити якість повітря та підвищити якість життя
 21
мешканців. Інвестуючи в зелену інфраструктуру, країни можуть створювати
робочі місця, стимулювати економічне зростання та покращувати здоров’я
населення. Зелена інфраструктура також робить міста більш стійкими до
наслідків зміни клімату, таких як екстремальні погодні явища та підвищення
рівня моря Зміцнення управління та інституцій є важливим аспектом сприяння
економічній безпеці та стійкості. Належне врядування забезпечує ефективне та
прозоре управління державними ресурсами, зменшуючи ризик корупції та
неналежного управління. Сильні інституції, такі як незалежні судові системи та
регулюючі органи, допомагають забезпечити дотримання законів і нормативних
актів, забезпечуючи рівні умови для бізнесу та фізичних осіб. Ось кілька
основних способів, якими зміцнення управління та інституцій може сприяти
економічній безпеці: Зменшення корупції: корупція підриває економічну
безпеку, відволікаючи ресурси від продуктивного використання та спотворюючи
ринки. Знижуючи корупцію, країни можуть покращити ефективність державних
витрат, сприяти чесній конкуренції та створювати сприятливіше середовище для
інвестицій та економічного зростання. Підвищення прозорості: прозорість
діяльності уряду та процесів прийняття рішень має важливе значення для
зміцнення довіри та підзвітності. Підвищуючи прозорість, країни можуть
зменшити ризик корупції, сприяти участі громадськості та підвищити довіру до
урядової політики та програм. Зміцнення верховенства права: верховенство
права забезпечує послідовне та справедливе застосування законів, забезпечуючи
стабільну та передбачувану правову базу для компаній та окремих осіб.
Зміцнюючи верховенство права, країни можуть сприяти довірі інвесторів,
захищати права власності та зменшувати ризик свавільних дій уряду.
Покращення нормативно-правової бази: Ефективне регулювання має важливе
значення для забезпечення ефективного функціонування ринків і того, щоб
підприємства працювали в справедливому та конкурентному середовищі.
Покращуючи нормативно-правову базу, країни можуть сприяти стабільності
ринку, захищати споживачів і заохочувати інновації та підприємництво.
Заохочення інновацій і підприємництва є ключовою стратегією для побудови
більш стійкої економіки, яка є менш вразливою до економічних криз. Ось кілька
способів, якими інновації та підприємництво можуть сприяти економічній
безпеці: Стимулювання економічного зростання: інновації та підприємництво
можуть стимулювати економічне зростання, створюючи нові продукти, послуги
та галузі. Це може призвести до підвищення продуктивності, створення робочих
 22
місць і підвищення рівня життя. Наприклад, розвиток цифрової економіки
створив нові можливості для підприємств і окремих людей, що призвело до
економічного зростання та створення робочих місць. Підвищення стійкості:
інновації та підприємництво можуть зробити економіку більш стійкою до
економічних криз шляхом диверсифікації джерел зростання та створення нових
можливостей. Наприклад, під час пандемії COVID-19 компанії, які змогли
повернути та адаптуватися до нових ринкових умов, мали більше шансів вижити
та процвітати. Сприяння соціальному залученню: інновації та підприємництво
можуть сприяти соціальному залученню, створюючи можливості для
маргіналізованих груп, таких як жінки, меншини та люди з обмеженими
можливостями. Наприклад, ініціативи, які підтримують жінок-підприємців,
можуть допомогти зменшити гендерну нерівність у підприємницькій діяльності
та сприяти економічній безпеці жінок. Підтримка сталого розвитку: інновації та
підприємництво можуть підтримувати сталий розвиток, створюючи нові
рішення екологічних проблем і сприяючи сталим методам ведення бізнесу.
Наприклад, підприємства, які розробляють технології відновлюваних джерел
енергії або практику сталого сільського господарства, можуть сприяти
екологічній стійкості, а також створювати економічні можливості Підготовка до
майбутніх економічних криз має вирішальне значення для забезпечення
економічної безпеки та стійкості. Ось кілька основних стратегій підготовки до
майбутніх криз: Створення резервів: Створення резервів, таких як валютні
резерви або суверенні фонди, може стати буфером проти зовнішніх шоків і
допомогти стабілізувати економіку під час кризи. Резерви можна
використовувати для підтримки валюти, забезпечення ліквідності фінансової
системи та фінансування заходів фіскального стимулювання. Розробка планів на
випадок надзвичайних ситуацій: розробка планів на випадок надзвичайних
ситуацій для різних типів економічних криз, таких як фінансові кризи, стихійні
лиха або пандемії, може допомогти забезпечити скоординовану та ефективну
відповідь. Плани на випадок надзвичайних ситуацій повинні містити чіткі ролі
та обов’язки, протоколи зв’язку та механізми мобілізації ресурсів. Проведення
стрес-тестів: проведення стрес-тестів фінансової системи та ключових секторів
економіки може допомогти виявити потенційні вразливі та слабкі місця, які
можуть посилити вплив кризи. Стрес-тести можуть допомогти політикам і
регуляторам розробити цілеспрямовані заходи для посилення стійкості та
пом’якшення ризиків. Посилення нормативно-правової бази: посилення
 23
нормативно-правової бази для фінансових установ, ринків і ключових секторів
економіки може допомогти запобігти надмірному ризику та забезпечити
економіку більшою здатністю протистояти потрясінням. Це може включати такі
заходи, як покращення вимог до капіталу, покращення практики управління
ризиками та підвищення прозорості та підзвітності. Інвестиції в інфраструктуру
та технології. Інвестиції в інфраструктуру та технології можуть допомогти
підвищити стійкість економіки та сприяти швидшому виходу з криз. Це може
включати інвестиції в цифрову інфраструктуру, транспортні мережі, енергетичні
системи та заклади охорони здоров’я. Сприяння диверсифікації: сприяння
диверсифікації економіки, як з точки зору секторів, так і ринків, може допомогти
зменшити залежність від конкретних галузей чи торговельних партнерів і
зробити економіку більш стійкою до зовнішніх шоків. Це може включати такі
заходи, як сприяння диверсифікації експорту, підтримка розвитку нових галузей
промисловості та заохочення інновацій та підприємництва.
 24
ВИСНОВКИ

Підсумовуючи аналіз впливу глобальних економічних криз на економічну

безпеку, можна зробити кілька ключових висновків. По-перше, економічні кризи
мають значний і тривалий вплив на економічну безпеку, що призводить до спаду
виробництва, зростання безробіття та зменшення доходів населення. Це може
призвести до зниження рівня життя та зростання рівня бідності, що, у свою
чергу, може призвести до соціальних заворушень та політичної нестабільності.
По-друге, вплив економічних криз на економічну безпеку неоднаковий у різних
країнах і регіонах. Деякі країни можуть бути більш вразливими до економічних
криз через такі фактори, як високий рівень боргу, залежність від експорту
товарів або слабкі інституції. Навпаки, інші країни можуть бути більш стійкими
до економічних криз завдяки таким факторам, як диверсифікована економіка,
сильні інституції або розумна фіскальна політика. По-третє, реагування на
економічні кризи може мати значний вплив на економічну безпеку. Ефективні
політичні заходи, такі як заходи фіскального стимулювання, грошово-кредитні
інтервенції та системи соціального захисту, можуть допомогти пом’якшити
вплив економічних криз на економічну безпеку. І навпаки, неефективні або
погано розроблені політичні заходи можуть посилити вплив економічних криз і
призвести до тривалого економічного спаду. Нарешті, вплив економічних криз
на економічну безпеку можна пом’якшити за допомогою проактивних заходів.
Наприклад, країни можуть накопичувати резерви, розробляти плани на випадок
надзвичайних ситуацій, зміцнювати нормативно-правову базу, інвестувати в
інфраструктуру та технології та сприяти диверсифікації, щоб зробити свою
економіку більш стійкою до економічних потрясінь. Підсумовуючи, економічні
кризи можуть мати значний вплив на економічну безпеку, але цей вплив можна
пом’якшити за допомогою ефективних політичних заходів і проактивних
заходів. Розуміючи причини та наслідки економічних криз і вживаючи заходів
для зміцнення економічної безпеки, країни можуть зменшити вплив
економічних криз і сприяти довгостроковій економічній стабільності та
процвітанню.
 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Стігліц Дж. Глобальна нерівність: новий підхід до економічної аналізу. –

М.: Издательство «Дело», 2002. – 400 с.
2. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Эксмо,
2007. – 416 с.
3. Сміт А. Богатство народів. – М.: Эксмо, 2007. – 832 с.
4. Мілл Дж. Свобода. – М.: Эксмо, 2007. – 448 с.
5. Маркс К. Капитал. – М.: Эксмо, 2007. – 832 с.
6. World Bank. (2022). Poverty and Shared Prosperity Report.
https://www.worldbank.org/en/publication/poverty-and-shared-prosperity
7. International Labour Organization (ILO). (2022). Global Employment Trends
Report. https://www.ilo.org/global/research/global-reports/global-employment-
trends/2022/lang--en/index.htm
8. Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD). (2022).
Employment Outlook. https://www.oecd.org/employment/outlook.htm
9. United Nations Development Programme (UNDP). (2022). Human
Development Report. http://hdr.undp.org/en/content/human-development-
report-2022
10.Global Peace Index - Institute for Economics and Peace. (2022).
https://www.economicsandpeace.org/research/
11.US Congress. (2022). Coronavirus Aid, Relief, and Economic Security
(CARES) Act.
https://www.congress.gov/bill/116th-congress/house-bill/748/text
12.US Bureau of Labor Statistics (BLS). (2022). Employment Situation Summary.
https://www.bls.gov/news.release/empsit.nr0.htm
13.US Department of the Treasury. (2022) https://home.treasury.gov/
14.International Monetary Fund (IMF). (2022). https://www.imf.org/en/Home
15.Federal Reserve Bank of St. Louis. (2022). https://fred.stlouisfed.org/
26