Записка До КП Зразок

Вступ
Енергетична складова в економіці України посідає домінуючу позицію,

тому всякі радикальні зміни у цій галузі мають важливе значення. Горючі гази
завдяки своїм перевагам перед іншими видами органічних палив широко
застосовуються у господарстві країни. Використання газового палива в побуті
дозволило значно підвищити комфортність приміщень, задовольнити комунальні
потреби населення на самому сучасному рівні, створити принципово нові
системи енергозабезпечення житла.
На сьогодні Україна має досить розвинену газотранспортну систему – біля
40 тис. км газопроводів, понад 70 компресорних станцій, підземних сховищ з
мільярдними об'ємами. Якщо в 60-х роках минулого століття видобування газу в
Україні становило 68 млрд. м3\рік (завдяки унікальним родовищам – Угерському,
Шебелинському, Єфремовському), то починаючи з другої половини 70-х років
по теперішній час видобуток газу стабілізувався на рівні 20 млрд м 3\рік. Однак
такої кількості власного газу в Україні, в якій була сконцентрована потужна
промисловість, не вистачає. Дефіцит (біля 30-40 млрд. м 3\рік) на сьогодні
покривається за рахунок імпорту. Тому основна проблема держави –
енергозбереження, яке необхідно вирішувати на науковій основі:
удосконалювати нормативну базу витрати газу на одиницю виробленої
продукції; впроваджувати модернізовані та новітні технології. Крім того,
потрібно продовжувати роботи з технології виробництва зрідженого газу,
засновником якої був відомий український вчений інституту газу НАН України,
професор КІБІ Олександр Клименко. Одночасно необхідно продовжувати
пошуки альтернативних енергоносіїв щодо традиційного газу. На сьогодні у світі
активно ведуться роботи з вишукування та видобування природного сланцевого
газу та метану вугільних пластів . Таким чином, основними завданнями
спеціалістів галузі газопостачання на сьогодні є вдосконалення і ефективна
експлуатація газовикористовуючих комплексів, створення нових технологій
використання газу.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 5
Изм. Лист № докум. Підпис Дата
1. Характеристика об’єкту, що будується:
Підземний газопровід низького тиску.
Протяжність газопроводу 544 метрів
Глибина закладання газопроводу – 0,7 м.
Тип ґрунту – супіски.
Ґрунтові води – відсутні.
Газопровід прокладають із поліетиленових труб та сталі.
З’єднання с труб виконується зварюванням.
Різьбові та фланцеві з’єднання передбачаються в місцях встановлення ар-матури

та контрольно-вимірювальних приладів.
Будівництво планується провести з 04.04.2016 по 12.05.2016 року
Будівництво веде спеціалізована будівельно-монтажна організація, яка за-

безпечена всіма необхідними матеріалами, машинами і механізмами
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 6
2. Організація будівництва та управління будівництвом
Організація будівництва-це сукупність технічних заходів, що забезпечують

вірне виконання робіт, своєчасне та ритмічне постачання об’єкту технічним
обладнанням та будівельними матеріалами.
Ціль організації будівництва – максимально вдале поєднання трудового
процесу, знарядь праці та предметів праці для досягнення максимальної
працездатності.
Основні види провадження робіт:

- підготовчі;
- земляні;
- монтажні;
- випробовування систем;
- пуск та наладка;
- задача об’єкту.
2.1. Організація будівництва зовнішніх газопроводів.
Загальні положення
Будівництво об'єктів систем газопостачання повинно здійснюватись

спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями, які одержали в
установленому порядку дозвіл органів Держнаглядохоронпраці на виконання
робіт із спорудження систем газопостачання і зареєстровані в цих органах за
місцем виконання робіт. Дозволяється виконання робіт із будівництва систем і
об'єктів газопостачання іншими підприємствами за наявності в них дозволу,
одержаному в установленому порядку, і за умови реєстрації в місцевих органах
Держнаглядохоронпраці.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 7
Технічний нагляд за будівництвом розподільчих газопроводів всіх тисків,
відводів, вводів, незалежно від їх відомчої належності замовника, повинен
здійснюватися замовником і спеціалістами спеціалізованих підприємств
газового господарства (СГТГГ). Після закінчення будівництва об'єкти систем
газопостачання повинні прийматися комісією. Не дозволяється приймання в
експлуатацію незакінчених будівництвом об'єктів, в тому числі підземних
сталевих газопроводів і резервуарів, не забезпечених захистом від
електрохімічної корозії.
Перед пуском газу на об'єкти, прийняті комісією, але не введені вдію
протягом 6 місяців з дня їх останнього випробування повинні бути проведені
повторні випробування на герметичність газопроводів, перевірена робота
установок електрохімічного захисту, стан димовивідних і вентиляційних систем,
комплектність і справність газового обладнання і приладі, арматури засобів
вимірювання, автоматизації, сигналізації та протиаварійного захисту.
Спеціалізовані і неспеціалізовані організації в процесі виконання
будівельно-монтажних робіт в залежності від характеру об'єкту здійснюють
поточний виробничий контроль якості зварних та ізоляційних робіт.
Виробничий контроль здійснюється в відповідності з Положенням про
організацію контролю якості будівельно-монтажних робіт.
Будівництво складних систем або систем, які постійно розвиваються
повинно здійснюватись за відповідними проектами виконання робіт.
Будівельні організації в залежності від складності об'єкта та своїх технічних
і технологічних можливостей перед початком будівництва розроблюють
проекти виконання робіт (ПВР) та монтажні проекти. Ці проекти
насамперед націлені на забезпечення планомірного використання трудових та
матеріальних ресурсів, виключення небажаних простоїв техніки і працівників, а
також на забезпечення індустріальних методів будівництва.
Проекти виконання робіт, (ПВР), розробляються спеціалістами
будівельної організації для одного або групи об'єктів, будівництво яких
здійснюється даною організацією. ПВР є документом, без якого виконання
робіт заборонено. Основою для розробки ПВР є проектно-кошторисна
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 8
документація, директивні (або погоджені з замовником) строки будівництва,
правила виконання і приймання робіт, діючі норми та розцінки на виконання
монтажних робіт, правила техніки безпеки, типові схеми виконання робіт. ПВР
затверджується головним інженером будівельної організації.
До складу цих проектів входять:

- графіки виконання робіт і руху робітників різних професій;
- технологічні карти на окремі (здебільшого не типові) види робіт;
- замовлення на виготовлення монтажних вузлів, деталей і нестандартного
обладнання;
- графіки доставки обладнання;

- виробничі калькуляції;
- відомості зведених витрат і заробітної платні; відомість необхідної техніки
і механізмів;
- лімітні карти на відпуск матеріалів та обладнання;

- зведена відомість забезпечення об'єкта матеріалами, заготовками і
обладнанням.
Графіки виконання робіт можуть мати вигляд календарного або сітьового
планів. Різниця між ними полягає в тому, що за допомогою календарного плану
графіка легко візуально простежити виконання окремих видів робіт та рух
робочої сили на об'єкті. Сітьовий графік, який розроблюється на основі
календарного плану для особливо складних об'єктів, призначений перш за все
для рішення завдань оптимального використання людей, обладнання машин і
механізмів на даному об'єкті, а також для визначення критичних шляхів при
виконанні робіт. На основі сітьового графіку можна визначити резерви часу для
виконання окремих робіт та намітити способи зменшення надмірних простоїв
робочої сили.
Монтажні проекти розробляються для житлових будинків і об'єктів
соціально культурного призначення, які зводяться по типових проектах. До
складу монтажних проектів входять монтажні і збірно-заготівельні креслення, а
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 9
також комплектуючі відомості. Монтажні креслення складаються із
пояснювальної записки, яка містить вказівки з технології монтажу, планів
будівель і споруд або топографічних планів, карт технологічної комплектації
об'єкту.
Збірно заготівельні креслення складаються з пояснювальної записки, карт
технологічної комплектації, в яких вказані шифри і кількість виробів, і робочих
креслень на нетипові вузли з технологічною розробкою їх виготовлення.
Комплектувальні відомості використовуються для визначення вартості
замовлення, розрахунків між будівельною і заготівельною організаціями,
списання матеріалів.
Монтажне проектування забезпечує впровадження індустріальних технологій
виготовлення, комплектації та монтажу на основі застосування укрупнених
вузлів і блоків, покращення якості монтажних і заготівельних робіт, скорочення
термінів виконання робіт.
Перед початком будівництва в складі ПВР розробляється будівельний
генеральний план (будгенплан), яким визначається розміщення місць
складування обладнання, заготовок та матеріалів, розміщення контори
виконроба, побутових приміщень і т. ін.
Будгенплан розробляється генпідрядником (частіше всього
організацією, яка виконує загальні будівельні роботи) таким чином, щоб в
майбутньому максимально використати комунікації і споруди (наприклад
шляхи, водопровід, електромережу тощо).
2.2. Організація монтажу систем внутрішнього газопостачання
До внутрішнього газопроводу відносять дворові газопроводи з вводом у

будинок, побутові газові прилади і установки комунальних та промислових
підприємств, в комунальних та промислових підприємствах. Вводи і дворові
газопроводи розглядаються як основні частини газового обладнання будинку та
підприємства,але вони є підземними газопроводами.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 10
Найбільш розповсюджені такі побутові прилади: газові плити і таганки,
водонагрівачі, газові колонки.
Внутрішні газопроводи монтуються в залежності від проекту і усякі
відхилення від проекту повинні бути розглянуті у проектній організації.
Внутрішні газопроводи низького та середнього тиску прокладаються із
сталевих водогазопровідних труб. Роботи щодо монтажу проводять згідно діючи
норм і правил.
2.3. Підготовчі роботи
В даному розділі розглядається організація будівництва системи газопроводів

середнього тиску. Загальні обсяги робіт визначаються довжиною мереж.
Кількість трубопроводів за їх діаметрами наведена нижче
Відомість труб газопроводів середнього тиску
діаметр 90 75 159
Довжина,м 210 326 8
До складу робіт входять земляні, трубоукладальні та ізоляційні роботи.

Земляні роботи пов'язані з риттям і засипкою траншей і приямків,
трубоукладувальні — зварюванням труб в плітки і укладанням їх в траншею.
Порядок розробки календарного плану наступний: визначають номенклатуру
і об’єм робіт по робочим кресленням, методи виробництва кожного виду
робіт і обирають механізми, необхідні для їх виконання; розраховують в
людино-днях і машино-змінах трудоємність робіт; визначають змінність
робіт; виявляють технологічну послідовність і тривалість кожної роботи;
визначають склад бригади і ланок; встановлюють відсоток виконання норм
виробітки; складають праву частину плану; проектують календарний план за
термінами; Номенклатуру (перелік) робіт складають в технологічній
послідовності їх виконання. При цьому окремі дрібні суміжні роботи
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 11
згруповують,а їх трудоємність сумують. Не слід об’єднувати роботи які
здійснують різні виконавці..
Трудоємність робіт і затрати машинного часу розраховують по ГЕСН з

урахуванням планового росту продуктивності праці. Норми часу на виконання
окремих будівельно-монтажних робіт також приведені в ГЕСН.
Тип і потужність машин для будівництва зовнішніх трубопроводів

вибирають виходячи з об'єму робіт, умов і строків будівництва.
Роботу основних машин і механізмів слід передбачати в дві зміни (гр.П).

При встановленні часу виробництва окремих видів робіт необхідно передбачати
перевиконання норм виробки для повністю механізованих процесів (будівництво
газових мереж) на 25 - 45% і для ручних робіт (монтаж трубопроводів
газопостачання) на 10 - 15%.
Графік робіт являє собою лінійне зображення технологічного процесу

монтажу, починаючи з підготовчих робіт до здачі в експлуатацію. Кожній роботі
відповідає лінія, довжина якої відповідає строку виконання даного процесу
монтажу. При роботі в дві зміни показують дві паралельні лінії, зверху над
лініями вказують кількість робочих, зайнятих у виконанні робіт.
Витрати машинного часу визначаються за формулою:
М = Q/n;
де, Q - трудомісткість механізованих процесів, люд-дні;
n - кількість робочих;
Коефіцієнт нерівномірності руху робочих К, що визначається на основі

графіку руху робочої сили і являє собою відношення максимального числа
робочих по графіку nmах до середньої кількості робочих nср за весь час
будівництва:
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 12
К = nmах/nср
Величину nср визначають як відношення сумарних трудових затрат по всіх

роботах даного об'єкту до загального строку будівництва.
3. Розрахунково-технологічний розділ
3.1 Обґрунтування форми і габаритів траншеї
Обсяги розробки грунта залежать від розмірів траншей та розмірів

приямків для зварювання неповоротних стиків. Ширина траншей
визначається в залежності від зовнішнього діаметру труб за виразом
В=Дз+0.3, м
де: Д3 — зовнішній діаметр труб, м.
Глибину траншей визначають за виразом
Hтр =hз+Дз+ hnn=0,1- товщина піщаної подушки.
де hз =1 м. — глибина закладання трубопроводів.
hп.п – товщина піщаної подушки від 10-15 см.( використовується для

поліетиленових труб).
Згідно будівельних норм і правил, траншея в суглинку глибиною до 1 м.
виконується з прямими стінками.
Профіль траншеї залежить від глибини траншеї і типу ґрунту.
Глибина траншеї становить:
Hтр 1= 1+0,10+0,090=1,19 м;
Hтр2 = 1+0,10+0,075=1,17 м;
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 13
Hтр3 = 1+0,10+0,159=1,25 м;
3.2 Вибір ведучого механізму і підрахунок об’ємів робіт
На будівництві ведучим механізмом являється екскаватор – машина, яка

виконує найбільш трудомістку роботу
.
3.2.1 Розробка ґрунту
Обсяг робіт по розробці ґрунту екскаватором визначається за формулою:
, м3
де: L – довжина газопроводу, м;
с– величина ручного добору ґрунту залежить від типу екскаватора і ємкості

ковша;
В – ширина траншеї по дну, м;
Нтр – глибина траншеї, м;
Vекск 1=0,7(1,35 - 0,1)·390=334,11 м3.
Vекск2 =0,7 (1,21 - 0,1)·1830= 1399,51м3.
Vекск3 =0,7(0,89 - 0,1)·620=460,04 м3
Vзаг.екс= 2193,66
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 14
В процесі риття ескалатором траншеї не створюється рівне дно, тому потрібно
робити ручну підчистку дна траншеї товщиною 0,1 м.
Обсяг ручного добору визначають за формулою:
, м3;
де: В – ширина траншеї вручну, м;
с – величина ручного добору, м;
L – довжина газопроводу, м;
Vруч.доб=0,7·0,1·2840=198,8 м3.
Також необхідно влаштувати приямки для зварювання неповоротних

стиків і встановлення конденсатозбірників.
Кількість приямків визначаємо так:
V ушир .пр .1=0,7(0.25+1.2)9=8,99 м3.
V ушир .пр .2=0,7(0.11+1.2)7=6,46 м3
V ушир .пр .3=0,7(0.06+1.2)4=3,53 м3
м3.
Загальний обсяг робіт по розробці траншеї визначають за формулою:
Vзаг.розр.= Vекск+ Vруч.доб + Vушир.приям., м3;
де: Vекск – обсяг робіт по розробці ґрунту ескалатором, м3;
Vруч.доб. – обсяг ручного добору ґрунту, м3;
Vушир.приям. – обсяг робіт по розробці ґрунту вручну при уширенні
приямків, м3;
Vзаг. розр.= 2193,66+198,8+18,88=2411,34 м3.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 15
3.3.2 Засипка ґрунту
Засипка газопроводів в два прийома: спочатку присипають газопровід

м’яким ґрунтом без твердих і грубих включень на 20 см над верхом труби, а
потім поводять засипку траншеї до верху.
Обсяг робіт по присипці газопроводу необхідно зменшити на об’єм, який

займає газопровід. Визначають за формулою:
м3;
де: Дзовн. – діаметр газопроводу, м;
м3.
м3.
м3.
м3.
При присипці газопроводу засипаються також розроблені раніш приямки.

Обсяг робіт визначають за формулою:
, м3;
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 16
де: Vушир.приям. – обсяг робіт по розробці ґрунту вручну при уширенні приямків, м3;
В – ширина траншеї, м;
Дзовн. – діаметр газопроводу, м;
Vтруб. – об’єм, який займає газопровід, м3;

Vприс1=(8,99+1·(0,25+0,2)·390)-15,35 =109,35 м3.
Vприс2=(6,36+1·(0,11+0,2)·1830)-12,35=84,56 м3.
Vприс3=(3,53+1(0,060+0,2)·620)-1,75=114,6 м3.
Vприс.загально=308,51м3.
Після присипки газопроводу проводять засипку траншеї бульдозером. Обсяг

робіт по засипці траншеї бульдозером визначають за формулою:
м3;
Vбульд1.=1·(1,35-(0,25+0,2))·390=245,7 м3.
Vбульд2.=1·(1.21-(0,11+0,2))·1840=1169 м3.
Vбульд3.=1·(1,16-(0,060+0,2))·620=390,2 м3
Vбульд.загально =1789,2м3.
де: В – ширина траншеї, м;
Нтр. – глибина траншеї, м;
Дзовн. – діаметр газопроводу, м;
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 17
Загальний обсяг робіт по засипці траншеї визначають за формулою:
, м3;
де: Vприс. – обсяг робіт по присипці траншеї, м3;
Vбульд. – обсяг робіт по присипці бульдозером, м3;
Vзаг. зас=592,59+238+1789,2=2397,59
3.3.3 Розрахунок обсягів земельних робіт

Таблиця 2
Вихідні дані для розрахунку:

№ Lділ, Нзаклад., Дзовн., Вковш., С, S, К2,
п/п м м м м м м %
1 390 1,35 0,25 0,4 0,2 0,1 5
2 1830 1,21 0,11 0,4 0,2 0,1 5
3 620 1,16 0,060 0,4 0,2 0,1 5
Таблиця 2.1
Підрахунок обсягів робіт:
№ Дзовн. Нтр В Vекск Vруч.доб. Vушир.пр Vтруб. Vприс. Vбульд Vкінц.рих. Vвив.
п/ , , . .
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 18
п м м м м3 м3 м3 м3 м3 м3 м3 м3
1 0,25 1,3 1 334,11 8,99 15,3 109,3 245,

5 5 5 7
198,8
2 0,11 1,2 1 1399,5 6,46 12,3 84,56 1169
1 1 5
3 0,06 1,1 1 460,04 6,32 1,75 114,6 390, 120,57 150,

0 6 2 2
Загальний обсяг розробленого ґрунту, м3 – 2411,34
Загальний обсяг засипаного ґрунту, м3 – 2397,59
Баланс земляних робіт, м3 – 29,45
Після закінчення засипки траншеї залишається зайвий ґрунт. Визначаємо об’єм

ґрунту, що підлягає вивезенню – це ґрунт, що витісняється трубою і ґрунт, що
характеризується відсотком кінцевого рихлення:
, м3;
де: К2 – відсоток кінцевого рихлення ґрунту, який залежить від характеристики

ґрунту і дорівнює 5, %;
Vзаг.розр. – загальний обсяг робіт по розробці траншеї, м3;
м3.
Об’єм ґрунту, що підлягає вивезенню:
, м3;
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 19
де: Vтруб. – об’єм, який займає газопровід, м3;
Vкінц.рихл. – об’єм кінцевого рихлення, м3;
Vвив=29,45+120,57=150,02м3.
Підбір екскаватора виконуємо на технічних характеристиках і глибині

копання, висоті і радіусу вивантаження.
Визначення об’єму ґрунту у відвалі за формулою:
, м3;
де: Vзаг.розр. – загальний обсяг робіт по розробці траншеї, м3;
К1 – відсоток початкового рихлення ґрунту при розробці траншеї, який залежить

від характеристики ґрунту і дорівнює 24%;
м3.
Визначення площі поперечного перерізу відвалу ґрунту за формулою:
, м2;
де: Vвідв. – об’єм ґрунту у відвалі, м3;
м2.
Знаходження висоти відвалу за формулою:
, м;
де: Fвідв. – площа поперечного перерізу відвалу грунту, м2;
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 20
м.
Ширина відвалу ґрунту становить:
, м;
де: h – висота відвалу, м;
м.
Визначення радіусу вивантаження ґрунту екскаватором у відвалі:
, м;
де: В – ширина траншеї, м;
0,5 – відстань від траншеї до відвалу ґрунту;
b – ширина відвалу ґрунту, м;
м.
Підбираємо ескаватор для розробки траншеї за глибиною копання та міскістю

основного ковша.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 21
Підбираємо ескалатор марки «JCB 3CX Super»
Характеристика ескалатора:
Найбільша глибина копання 4,72 м;
Найбільша висота вивантаження 4,67 м;
Місткість ковша 1 м3 .
3.3.4 Баланс земляних робіт
, м3;
де: Vзаг.розр. – загальний обсяг робіт по розробці траншеї, м3;
Vзаг.зас. – обсяг робіт по засипці траншеї, м3;
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 22
Б=29,45м3.
4. Технологія будівельно – монтажних робіт
4.1 Опис будгенплану
Будівельний майданчик розгортається довжиною 455 м. Влаштовують

огорожу по всій довжині будівельного майданчика з обох сторін.
На будівельному майданчику виконуються наступні роботи:
1. Розробка ґрунту у відвал ескалатором з ковшем 0,4м 3. Ґрунт з траншеї

виймається повністю у відвал, повністю на вивезення або частково на вивіз.
Геометричні розміри відвалу визначаються з урахуванням початкового рихлення
ґрунту;
2. Розробка ґрунту вручну проводиться за допомогою лопат, щоб отримати

дно траншеї строго по проектних відмітках;
3. Зварювання, укладання поліетеленових труб з випробуванням.
Для укладання газопроводу в траншею використовують самохідні стрілові

крани різних типів у залежності від умов роботи.
Випробування газопроводу на міцність та герметичність виконує

будівельна організація в присутності представника газового господарства.
Випробування проводиться повітрям. Випробування на міцність виконують
після монтажу газопроводу в траншеї і присипанні на 20 – 25 см;
4. Контроль якості зварних з’єднань здійснюється протягом усього періоду

зварювальних робіт при збиранні, перевірки зварних швів шляхом зовнішнього
огляду;
5. Встановлення фасонних частин;
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 23
6. Присипка газопроводу вручну проводиться м’яким грунтом, що не
містить каміння на 20 – 25 см вище труби;
7. Ущільнення ґрунту пневматичною трамбівкою проводиться після

присипання газопроводу ;
8. Засипка ґрунту бульдозером проводиться після засипання газопроводу

вручну м’яким ґрунтом;
9. Ущільнення ґрунту катками здійснюється із застосуванням катків;
10. Навантаження надлишкової кількості ґрунту на автосамоскид. На

засипку траншеї потрібен менший об’єм ґрунту за рахунок витіснення трубою
деякого об’єму ґрунту. Зайвий ґрунт вивозять з траси, використовуючи
автосамоскид;
11. Випробування газопроводу на герметичність виконується після повної

засипки траншеї протягом 24 год.;
13. Улаштування основи щебеню;
При виконанні робіт застосовуються такі машини і механізми:
-Ескаватор JCB 3CX Super;
- Зварювальний апарат;
- Компресор;
-Вібраційний каток;
- Бульдозер ДЗ-8.
На будівельному майданчику встановлюється два вагончики для побутового

обслуговування робітників.
4.2 Машини та механізми для прокладання газопроводу
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 24
Екскаватор - це самохідна землерийна машина з основним робочим органом у
вигляді одного ковша або групи ковшів певної місткості, що виробляє розробка
(копання) грунту і переміщення його на порівняно невеликі відстані в
транспортні засоби або безпосередньо у відвали. Екскаватор складається з
робочого обладнання для копання і переміщення грунту, ходового пристрою для
пересування машини і силової установки - для приведення в дію всіх механізмів
екскаватора.
Залежно від числа ковшів, в чому визначальних принцип дії та техніко-

експлуатаційні показники екскаватора, розрізняють одноковшові (періодичної
дії) і багатоковшеві або скребкові (безперервної дії) екскаватори. Одноковшеві
будівельні екскаватори. Будівельними називають одноковшові універсальні
екскаватори з ковшами місткістю 0,25-4 м3, що оснащуються різними видами
змінного робочого обладнання. Будівельні екскаватори призначені для земляних
робіт в грунтах I-IV категорій. За допомогою уніфікованого змінного робочого
устаткування (до 40 видів) вони можуть виконувати також навантажувальні,
монтажні, сваєбійні, планувальні, зачистні і інші роботи.
Будівельні повноповоротні екскаватори з механічним приводом і гнучкою

підвіскою шарнірно-важільного робочого обладнання: а - гусеничний земснаряд
місткістю 0,65 м3; б - пневмоколісний з прямою лопатою місткістю 0,4 м3; 1 -
опорно-поворотний круг; 2 -стріла; 3 - рукоятка; 4 - ківш; 5 - поліспаст ковша; 6 -
стрелопод'емний поліспаст; 7 -кабіна машиніста; 8 - силова установка; 9 -
поворотна платформа; 10 - ходовий пристрій.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 25
Будівельні поворотні екскаватори з гідравлічним приводом і жорсткою
підвіскою шарнірно-важільного робочого обладнання: а - пневмоколісний зі
зворотною лопатою місткістю 0,65 м3; б - гусеничний земснаряд місткістю 1,6
м3; 1 - бульдозерний відвал; 2 - рукоятка; 3 - гідроциліндр ковша; , 4 -
гідроциліндри рукояті; 5 -стрілка; 6 - кабіна машиніста; 7-силова установка; 8 -
аутригери; 9 - поворотна платформа; 10 - ходовий пристрій; 11 - гідроциліндри
стріли; 12 - ківш; 13 - опорно-поворотний круг .
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 26
Прицепний віброкаток
Машини цього класу впливають на грунт вібрацією, Тобто Частими

коливаннями з малою амплітудою і значним прискоренням, достатнім для
переміщення частинок грунту в найбільш стійке положення. Збудником цих
коливань є вібратор (один або декілька), який, будучи змонтований у корпусі
машини, здатний викликати коливання її робочого органу - плити, колеса, вальця
і т. П.
На вібраційних машинах, призначених для ущільнення грунту, найбільш

широке розповсюдження отримали механічні вібратори ексцентрикового типу, у
яких обурює силою є відцентрова сила енерціі. Під обурює силою розуміється
сума вертикальних що складають відцентрових сил інерції, що розвиваються при
обертанні неврівноважених мас (дебалансов), укріплених на валу вібраторів.
Кінетична енергія, передана вібратором, виробляти в коливальний рух частинки
грунту, розташовані в зоні дії вібратора. У коливних частинках виникають сили
інерції, прямо пропорційні їх масам. При досить великій різниці сил інерції
частинок зв'язок між ними порушується, відбувається відрив часток один від
одного, їх відносне переміщення. При цьому дрібні частинки, переміщаючись,
заповнюють порожнечі між великими зернами, збільшуючи тим самим щільність
грунту і рівномірність його ущільнення по глибині шару. Теоретично
найбільший ефект ущільнення грунту досягається вібрацією при роботі
вібраційної машини в резонансі з грунтом.
Ущільнення грунтів вібрацією відбуватиметься тим інтенсивніше, чим

більше буде різниця в розмірах їх частинок і чим менше будуть сили зв'язків між
ними. Тому ефективно ущільнюються вібруванням незв'язні піщані і галечнику-
ші ґрунти, а також гравій та щебінь, містять у своєму складі частинки різної
крупності зі слабкими зв'язку обов'язками між ними. Вібраційні машини
класифікують за способом їх переміщення під час роботи і за характером дії
сили, що обурює. За способом переміщення розрізняють причіпні вібраційні
машини, самохідні і переносні. За характером дії сили, що обурює розрізняють
вібраційні машини: а) з направленими коливаннями, у яких збурювальна сила
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 27
має постійний напрямок і змінну величину, і б) з круговими коливаннями, у яких
збурювальна сила має постійну величину .
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 28
Планування площ бульдозером
Продуктивність бульдозера залежить від кількості грунту, переміщуваного

відвалом, від тривалості циклу і втрат грунту при транспортуванні. Робота
бульдозера складається з опускання й заглиблення ножа відвалу, різання грунту і
накопичення його на відвалі, переміщення грунту, розвантаження та повернення
бульдозера в початкове положення. При роботі в щільних грунтах шкір відвалу
заглиблюється дуже повільно. Щоб прискорити заглиблення і наповнення
відвалу і тим самим збільшити продуктивність бульдозера, грунт попередньо
розпушують. Для цього, крім розпушувачів та кірковщіка, використовують зубі,
що прикріплюються на петлях до тильної сторони відвалу бульдозера.
При русі машини заднім ходом зуби заглиблюються в грунт і розпушують

його. Це підвищує продуктивність бульдозера до 30%. При русі вперед і різанні
ґрунту ножем відвалу зубі завдяки своїй шарнірної підвісці відключаються.
Різання ґрунту.На початку різання на відвалі немає гоунта і все штовхає зусилля
витрачається тільки на різання; тому можна відразу заглиблювати відвал
бульдозера на велику глубину. У світові накопичення ґрунту на відвалі і
збільшення опору його переміщенню слід поступово вглублювать відвал, щоб
двигун не заглох. Різання і переміщення грунту виробляють зазвичай при русі на
першій передачі. Різати грунт слід при русі під ухил, щоб використовувати силу
тяжіння машини. Під час підйому машина повинна працювати на холостому
ходу. При цьому можна використовувати рельєф місцевості, зберігаючи
вигідний ухил забою на претяженіі робочого ходу бульдозера.
Грунт планують бульдозером, відвал якого встановлюють на висоті гусениць

або трохи нижче. Рухомий відвал з ножем зрізає горбі і засинає западини. При
цьому на відвалі повинно знаходитися деяку кількість грунту, альо не більше
половини можливого завантаження, так як при більшій кількості грунту важко
регулювати глибину різання. Вирівнювання грунту, особливо малосвязного,
виконується при русі бульдозера заднім ходом. Відвал власною вагою розрівнює
і кілька ущільнює грунт.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 29
Планування укосів може бути також виконана бульдозером з укісниками.
Відвал укісниками 2 кріплять до відвалу бульдозера. При плануванні трактор йде
уздовж укосу. При цьому відвал укісниками зрізує виступи і засинає западини.
Грунт, що залишився на відвалі, поступово зсувається вниз, переходити на

відвал бульдозера і розрівнюється. Потрібно стежити, щоб грунт, зрізаний
відвалом укісниками, відкладався рівним шаром під обидві гусениці трактора,
інакше трактор нахилиться і завдань кут відкосу дещо зміниться. Розмітку
планованого укосу слід робити по верху насипу, встановлюючи кілочки, як
показано на малюнку. Якщо відвал укісниками не досягає кілочків, його треба
подовжити. Для цього на кінці відвалу прикріплюють болтами або зварюванням
металеву планку.
Грунтовий каток
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 30
Вібраційні грунтові катки являють собою спеціалізовану техніку,
призначену для виконання робіт зі стабілізації ґрунту та ущільнення основи під
майбутні дорожні покриття. Укладене на якісно ущільнену основу, дорожнє
покриття буде мати більш тривалий термін служби. Дана дорожньо-будівельна
техніка знаходить широке застосування при зведенні дамб, будівництві
аеропортів, автомагістралей і багатьох інших цивільних і промислових об'єктів.
У той час як асфальтові катки оснащуються винятково гладкими вальцями,
конфігурації вальців, що встановлюються на грунтові катки, мають як гладке,
так і кулачковий виконання. Це дозволяє залежно від виконуваних робіт і типу
уплотняемого грунту підібрати найбільш ефективне обладнання.
Вібраційні катки, вироблені компанією Caterpillar, відрізняються

неперевершеними показниками продуктивності та ступеня ущільнення грунту.
Запатентована CAT регульована вібросістема, не пов'язана з частотою обертання
колінчастого вала двигуна, дозволяє машинам даної категорії за ступенем
ущільнення випереджати тандемні катки. Використовувана конструкція із
задніми привідними колесами і двоконтурною гидростатической системою
приводу ходу забезпечує високу прохідність машини, яку не здатні
продемонструвати двохвальцеві катки. Комфортабельне виконання кабіни
оператора, що встановлюється на дорожні катки даної категорії, сприяє високій
працездатності персоналу протягом всієї робочої зміни.
Залежно від обраної моделі вібраційний грунтовий каток може

комплектуватися планувальним відвалом, різними типами вальца, системою
управління ущільненням та іншим опціональним обладнанням, що робить
вібраційний каток більш універсальним і продуктивним. Додатково встановлена
на грунтовий каток система Product Link дозволить підключити обладнання до
віддаленої системи моніторингу.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 31
Терморезисторний апарат
Зварювальні апарати для терморезисторного зварювання застосовуються для

з'єднання поліетиленових труб, виготовлених з матеріалу ПЕ 100+, ПЕ 100, ПЕ
80 і ПЕ 63. Такі апарати поділяються на терморезисторні і стикові залежно від
способу з'єднання труб (зварювання за допомогою фітингів з закладним
електронагрівачем – терморезисторна і зварювання за допомогою нагрівального
елемента – зварювання в стик).
Стикове зварювання найбільш поширене при монтажі трубопроводів,
оскільки дане зварювання не передбачає наявність додаткових деталей
(фітингів), за винятком, якщо нам треба провести поворот або відвод
трубопроводу. Однак воно не завжди буває зручним і практичним у
використанні. Справа в тому, що зварювальні апарати, призначені для стикового
зварювання дуже громіздкі і важкі, і не завжди їх можна розмістити на
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 32
зварювальному об'єкті, в обмежених умовах, при ремонті трубопроводу, а також
при будівництві підвідних і розвідних газопроводів. А в зонах з підвищеною
сейсмічною активністю зварювання в стик взагалі заборонене. Тому залежно від
вищеперелічених умов роботи необхідно застосовувати терморезисторні
зварювальні апарати.
Характеристика апарата:
 мала вага зварювального апарату;
 зручна робота в колодязях, при ремонті поліетиленових трубопроводів, а

також при роботі в обмежених умовах;
 простота роботи з апаратом;
 російськомовне меню апарату;
 автоматичне і ручне введення параметрів зварювання;
 досить проста технологія зварювання не вимагає

від зварювальника особливих знань;
 запис і подальше роздрукування параметрів зварювання;
 універсальність терморезисторного зварювального апарату (діапазон

зварюються діаметрів труб 20-710 мм)
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 33
4.3 Прокладання підземних газопроводів
Мінімальні відстані (у просвіті) газопроводів до підземних інженерних

мереж, будинків та споруд слід приймати згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН
Б.2.4-1. Зазначені відстані від будинків ГРП до вхідних та вихідних газопроводів
не нормуються.
Допускається зменшення до 50 % відстаней, вказаних у ДБН 360, для

газопроводів тиском до 0,6 МПа включно, при підземній прокладці їх між
будинками та під арками будинків, у стиснених умовах на окремих ділянках трас
(на яких неможливо витримати нормативні відстані), а також від сталевих
газопроводів тиском понад 0,6 МПа до окремо розташованих нежилих будівель,
за умови, що на цих ділянках і по 5 м у кожен бік від них буде виконана одна з
наведених вимог:
для поліетиленових газопроводів:

Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 34
- застосування труб з коефіцієнтом запасу міцності, не менше 3,15, без
зварних з'єднань або прямих відрізків труб, з'єднаних терморезисторним
зварюванням;
- прокладка труб, що поставляються у прямих відрізках, в футлярах з

урахуванням вимог 4.13;
- прокладка на ділянках із стисненими умовами замість поліетиленових

труб сталевих з виконанням вимог для сталевих газопроводів, що
прокладаються в стиснених умовах.
При цьому на висоті 400-500 MMнад поліетиленовими газопроводами,

прокладеними без футлярів, слід укладати попереджувальну полімерну стрічку
жовтого кольору шириною не менше 200 MMіз незмивним написом «Газ».
Футляри, які застосовуються у стиснених умовах, повинні прийматися із

сталевих труб.
Для поліетиленових газопроводів внутрішні діаметри футлярів слід

приймати більше зовнішніх діаметрів газопроводів не менше ніж на 40 MMпри
діаметрах газопроводів до 90 MMі не менше ніж 80 MMпри діаметрах
газопроводів понад 90 MM.
Кінці футлярів при прокладанні в них газопроводів повинні ущільнюватися:
- при прокладанні поліетиленових газопроводів - діелектричними

водонепроникненими матеріалами (гумові втулки, термоусадочні плівки,
пінополіуретан - мікрофлекс, пінофлекс).
В межах футляра газопроводи повинні відповідати таким вимогам:
- поліетиленовий газопровід в межах футляра і по 1 м в обидва боки від

нього не повинен мати зварних та інших з'єднань. При неможливості
виконання вказаних вимог допускається застосування труб у прямих відрізках,
з'єднаних терморезисторним зварюванням. Для труб діаметром більше 110 MM
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 35
при їх прокладанні в футлярі допускається застосовувати зварювання нагрітим
інструментом встик.
Відстані від міжселищних газопроводів до підошви насипу, брівки укосу

виїмки або до крайньої рейки на нульових відмітках залізниць загальної мережі
слід приймати не менше 50 м. Для газопроводів, що прокладаються по території
населених пунктів, а також міжселищних газопроводів, у стиснених умовах
дозволяється скорочення цієї відстані до значень, наведених у ДБН 360 за умови
прокладки газопроводу на цій ділянці на глибині не менше 2 м. На ділянках із
стисненими умовами слід передбачати:
- для поліетиленових газопроводів - застосування труб із коефіцієнтом

запасу міцності не менше 2,8 без зварних з'єднань або труб із прямих відрізків,
з'єднаних терморезисторним зварюванням.
Глибину прокладки газопроводів слід приймати:
- для поліетиленових газопроводів не менше 1 м до верху газопроводів або

футлярів. При прокладанні під проїзними частинами доріг та вуличних проїздів
(у футлярах або без футлярів) глибину прокладки слід приймати не менше 1,2 м
до верху газопроводів або футлярів.
4.4 Переходи газопроводів через перешкоди
Пересічення газопроводами залізничних і трамвайних колій,
автомобільних доріг
Відстань між футлярами повинна бути не менше 1,5 м у просвіті.

Розміщення вимикаючих пристроїв на газопроводах
Пересічення газопроводами залізниць та автомобільних доріг слід

передбачати в місцях проходження їх по насипах або в місцях із нульовими
відмітками і у виняткових випадках, при відповідному обгрунтуванні, у
виїмках.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 36
Пересічення газопроводів із зазначеними спорудами слід передбачати під
кутом 90 °. Допускається в стиснених умовах в обгрунтованих випадках
зменшувати кут пересічення до 60 °.
При неможливості виконання такої вимоги, слід погодити кут пересічення з

організацією, якій підпорядковані ці споруди та з організацією, яка експлуатує
газопровід.
Прокладка газопроводів в тілі насипу не допускається.
Способи і терміни виконання робіт по будівництву переходів через зазначені

вище споруди повинні бути погоджені з організаціями, які експлуатують ці
споруди, і вказуватися в проекті.
Мінімальні відстані від підземних газопроводів в місцях їх пересічення із

залізницями, трамвайними коліями й автомобільними дорогами слід приймати:
- до мостів, труб, тунелей, пішохідних мостів і тунелей залізниць загальної

мережі, трамвайних колій та автомобільних доріг І - IIIкатегорій - 30 м, а для
залізниць промислових підприємств, автомобільних доріг IV-Vкатегорій -15м;
- до стрілок (початок гостряків, хвосту хрестовин, місць приєднання до

рейок відсмоктуючих кабелів): 3 м для трамвайних шляхів та 10 м для за-
лізничних шляхів;
- до опор контактної мережі - 3м.
Зменшення зазначених відстаней допускається за погодженням з

організаціями, яким підпоряковані споруди, що пересікаються.
Необхідність улаштування розпізнавальних стовпчиків (знаків) та їх

оформлення на переходах газопроводів через залізниці загальної мережі
вирішується за погодженням з експлуатуючими їх організаціями.
Прокладку підземних газопроводів всіх тисків в місцях їх пересічення з

залізничними і трамвайними коліями та автомобільними дорогами І, IIі
IIIкатегорій, а також магістральними дорогами і вулицями в межах міст,
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 37
магістральними вулицями районного значення слід передбачати в сталевих
футлярах.
Необхідність улаштування футлярів на газопроводах при пересіченні

залізничних шляхів промислових підприємств, доріг місцевого значення,
сільських доріг, а також вулиць у селищах та селах визначається проектною
організацією.
На поліетиленових газопроводах, які прокладаються відкритим способом,

при пересіченні сільських доріг та вулиць в селищах та селах улаштування
футлярів не вимагається.
Допускається, у разі потреби (крім пересічень, зазначених в першому

абзаці), передбачати неметалеві футляри з азбестоцементних, поліетиленових та
залізобетонних труб.
Кінці футлярів повинні бути ущільнені згідно 4.13. На одному кінці футляра
слід передбачати контрольну трубку, що виходить під захисний пристрій, а на
міжселищних газопроводах, при пересіченні залізниць загальної мережі витяжну
свічку діаметром 50 MM, висотою 5 м над рівнем землі, з улаштуванням для
відбору проб, виведену на відстань не менше 50 м від краю земляного полотна
(крайньої рейки).
У просторі між газопроводом та футляром допускається прокладка

експлуатаційного кабелю зв'язку, телемеханіки, телефону, дренажного кабелю
електрозахисту, призначених для обслуговування системи газопостачання.
Кінці футляра слід виводити на відстані не менше, м:
- від крайнього водовідвідного спорудження земляного полотна (кювету,

канави, резерву) залізниці - 3;
- від крайньої рейки залізниці загальної мережі - 10, а від залізниць

промислових підприємств - 3;
- від крайньої рейки трамвайної колії - 2;
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 38
- від краю проїзної частини вулиць - 2;
- від краю проїзної частини автомобільних доріг - 3,5.
В усіх випадках кінці футлярів повинні бути виведені за межі підошви

насипу на відстань не менше 2 м.
Глибину укладання газопроводів під залізничними і трамвайними коліями і

автомобільними дорогами слід приймати в залежності від способів виробництва
будівельних робіт та типу грунтів з метою забезпечення безпеки руху.
Мінімальну глибину укладки газопроводів до верху футлярів від підошви

рейки або верху покриття на нульових відмітках та виїмках, а при наявності
насипу, від підошви насипу, слід передбачати, м:
- під залізничними коліями загальної мережі - 2,0 (від дна водовідвідних

споруд - 1,5), а при виконанні робіт методом проколу - 2,5;
- під трамвайними коліями, залізничними коліями промислових

підприємств і автомобільними дорогами при виконанні робіт:
- відкритим способом - 1,0;
- методом продавлювання, горизонтального буріння або щитової

проходки -1,5;
- методом проколу - 2,5.
При цьому на пересіченні залізниць загальної мережі глибина укладки

газопроводів на ділянках за межами футлярів на відстанях 50 м в обидва боки від
земляного полота повинна прийматися не менше 2,1 м від поверхні землі до
верху газопроводів.
На пересіченні залізниць загальної мережі слід:
- для сталевих газопроводів приймати товщину стінок труб на 2-3

MMбільше розрахункової;
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 39
- для поліетиленових газопроводів застосовувати труби з коефіцієнтом
запасу міцності - 2,8.
Висоту прокладки надземних сталевих газопроводів в місцях

пересічення залізниць, трамвайних колій, автомобільних доріг слід приймати
відповідно з вимогами СНіП ІІ-89.
Мінімальні відстані (у просвіті) між футлярами, м, що прокладаються в

одному місці закритим способом (без розкриття), визначаються за формулою:
де В - відстань між футлярами у просвіті, м; L- довжина футляра, м.
4.5 Монтаж газопроводів з поліетиленових труб
Поліетиленові газопроводи слід передбачати:
- по території міст - тиском до 0,3 МПа;
- по території селищ і сіл та на міжселищних газопроводах - тиском до 0,6

МПа.
Не допускається застосовувати поліетиленові труби:
- для транспортування газів, що містять ароматичні і хлоровані вуглеводні,

а також парові і рідкі фази ЗВГ;
- для наземних та надземних газопроводів;
- в тунелях та колекторах;
- на підроблюваних територіях.
Коефіцієнти запасу міцності поліетиленових труб та з'єднувальних деталей

слід приймати:
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 40
- по території населених пунктів та між населеними пунктами - не менше
2,5;
- на переходах під автомобільними дорогами І - III категорій, під

залізницями загальної мережі та на відстані по 50 м від краю земляного полотна
(осі крайньої рейки на нульових відмітках), а також при паралельній прокладці
міжселищних газопроводів і газопроводів по території населених пунктів на
відстанях, вказаних в ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1 - не менше 2,8;
- на підводних переходах і в районах із сейсмічністю 7 і більш балів - не

менше 3,15.
Поліетиленові труби, що поставляються в бухтах або на котушках, а також у

вигляді прямих відрізків труб, повинні відповідати вимогам 11.22.
В проекті повинен враховуватися запас труб у розмірі не менше 2 % від

загальної довжини газопроводів, призначений для виготовлення
контрольних зварних з'єднань та зварних вузлів.
Необхідна кількість з'єднувальних деталей визначається проектною

організацією в залежності від прийнятих рішень та специфіки виконання робіт.
Арматуру та обладнання на поліетиленових газопроводах слід

передбачати, як для сталевих газопроводів.
Дозволяється безколодязна установка поліетиленових кранів, які

приєднуються до газопроводу зварюванням, із забезпеченням керування їми з
поверхні землі через обсадну трубу, виведену під ковер.
Газопроводи-вводи до будинків від розподільчих газопроводів можуть

виконуватися із сталевих або поліетиленових труб.
При виконанні газопроводу-вводу із поліетиленової труби, перехід на

сталеву трубу слід виконувати:
- в місці приєднання до крану перед КБРТ або на вертикальній ділянці не

вище 0,8 м від землі з розміщенням надземної ділянки поліетиленового
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 41
газопроводу та вузла з'єднання з металевим газопроводом в металевому
футлярі з отворами для відбору проб повітря. Кінець надземної частини
футляру ущільнюється для попередження попадання атмосферних опадів у
міжтрубний простір;
- на підземній ділянці вузол з'єднання слід розташовувати на відстані від

фундаментів будинків та споруд (у просвіті) не менше 1 м для газопроводів
низького тиску і 2 м для газопроводів середнього тиску. При розташуванні
сталевої ділянки підземного газопроводу-вводу поза зоною блукаючих струмів,
електрохімічний захист дозволяється не передбачати, при цьому засипку
траншей на цих ділянках на всю глибину слід здійснювати піщаним грунтом.
З'єднання поліетиленових труб як на горизонтальних так і на вертикальних

ділянках газопроводу слід виконувати терморезисторним зварюванням.
З'єднання поліетиленових газопроводів із сталевими слід передбачати як

роз'ємними (фланцевими), так і нероз'ємними, виготовленими згідно вимог і 1.23
та 11.24.
Роз'ємні з'єднання слід розміщувати в колодязях, нероз'емні з'єднання - в

грунті.
Розміщати з'єднувальні деталі «поліетилен-сталь» необхідно тільки на

прямолінійних ділянках газопроводів із захистом металевої ділянки деталі від
корозії з застосуванням технології, яка виключає пошкодження поліетиленової
ділянки.
Приєднання поліетиленових відгалужень до поліетиленових

газопроводів, переходи з одного діаметра на інший та повороти
поліетиленових газопроводів слід передбачати за допомогою з'єднувальних
деталей. Приєднання сталевих відгалужень до поліетиленових газопроводів
здійснюється за допомогою з'єднувальних деталей з урахуванням вимог 11.23.
При відсутності поліетиленових відводів, виготовлених у виробничих

умовах, повороти газопроводів, що прокладаються за межами населених пунктів,
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 42
а для газопроводів діаметром 90 MMі менше, незалежно від місця прокладання
та тиску, допускається виконувати вигином з радіусом не менше 25 зовнішніх
діаметрів труби.
4.6 Режими зварювання поліетиленових та сталевих труб
Зварювання поліетиленової труби методом у стик здійснюється стикових

зварювальним обладнанням. Таке зварювальне обладнання буває декількох
видів: ручним, напівавтоматичним та автоматичними апаратами (SUVI).
Ручні апарати найпростіші, в основному вони призначені для зварювання у

стик поліетиленових труб малого діаметру. Всі параметри зварювання в ручних
апаратах встановлюються безпосередньо зварювальниками за таблицями
зварювання і процес з'єднання двох труб здійснюється вручну.
Напівавтоматичні апарати вже мають у своєму складі гідравлічну систему,

яка дозволяє з'єднувати дві труби не вручну, а за допомогою гідравлічної станції
та гідравлічного центратора, що набагато полегшує роботу зварювальника. Такі
апарати в основному використовуються для зварювання поліетиленової труби
більшого діаметру на відміну від ручного. Однак в напівавтоматичних
апаратах режими зварювання також встановлюються вручну безпосередньо
зварником.
Виставлення параметрів зварювання вручну може призводити до помилок,

які впливають на якість стику, що зварюється. Для виключення впливу
людського фактора були придумані автоматичні стикові апарати (CNC-машини,
SUVI) з комп'ютерним управлінням процесу зварювання. Режими зварювання
виставляються автоматично, після того як зварювальник введе діаметр, SDR і
матеріал поліетиленової труби. Далі автоматичний апарат здійснює зварювання
сам без втручання людини.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 43
Дотримання режимів зварювання згідно з таблицями зварювання
призводить до якісного кінцевого стику. У таблицях зварювання вказуються такі
параметри:
•товщина стінки;
• тиск зварювання (тиск який додається до нульового тиску);
•ширина первісного грату;
• тиск у стадії донагрівання труби;
• час нагрівання торців труби;
• час переналагодження (час вилучення нагрівального елементу);
• час створення тиску на стадії осаду труби;
• час охолодження стику під робочим тиском.
Ще один з параметрів, що не зазначений в таблиці - це температура

нагрівального елемента апарату. Цей параметр є не менш важливим для
зварювання труби в стик. Правильність виставлення температурного режиму
залежить від матеріалу з якого виготовлена поліетиленова труба. Нижче наведені
графіки виставлення температури нагрівального елемента.
Якщо поліетиленова
труба виготовлена з матеріалу ПЕ-
100, то температура нагрівального
елемента 220 ° С і вона постійна.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 44
Якщо поліетиленова
труба виготовлена з матеріалу ПЕ-
80, то температура нагрівального
елемента коливається від 200 ° С
до 220 ° С в залежності від
товщини стінки труби.
Зварювання металевих труб
В основному застосовуються у водопровідних системах, а також в

системах опалення. Для кожного матеріалу є свої особливості зварювання та
область, де вони знайшли велику популярність.
Зварювання сталевих труб

У цьому випадку використовують газове зварювання. При зварюванні
сталевих труб особливу увагу потрібно приділяти техніці безпеки.
Застосовуваний для зварювання цього матеріалу газ ацетилен –
вибухонебезпечна речовина. Крім небезпеки вибуху при газовій зварці утворює
пил від окислення металлу і шкідливої пари, що завдає шкоди здоровю.
Зварювання оцинкованих труб таким методом ще більш небезпечна, оскільки
сполуки цинку більш небезпечні і летучі.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 45
4.7 Встановлення запірної арматури
Технічні пристрої, що встановлюються на газопроводах з метою

підвищення ефективності та безпеки функціонування системи газопостачання.
До них відносяться запірна арматура, конденсатозбірник, компенсатори,
контрольні провідники, контрольно-вимірювальні пункти і контрольні трубки. В
якості запірної арматури на газопроводах застосовують крани і засувки на
газопроводах низького тиску можуть застосовуватися гідрозатвори. Надійні і
швидкодіючі крани забезпечують велику герметичність відключення, ніж
засувки. Крани виготовляють з діаметрами умовних проходів 15-100 мм,
рассчит. на робочий тиск 0,01-0,6 МПа. В залежності від способу герметизації
крани поділяють на натяжні і сальникові, від матеріалу - на бронзові, латунні,
чавунні. З газопроводами крани з'єднують фланцями і муфтами. Для демонтажу
муфтових кранів на газопроводах встановлюють згони. Засувки в якості запірної
арматури використовують на газопроводах усіх тисків з діаметрами 50 мм і
більше. Паралл. засувки встановлюють на газопроводах з тиском до 0,3 МПа, а
клинові - на газопроводах усіх тисків, При тиску газу до 0,6 МПа застосовують
чавунні засувки, а при більшому - сталеві. На газопроводах великих діаметрів і
при високих тисках газу використовують засувки, устаткування. редуктором і
черв'ячної передачею або електроприводом. Для полегшення підйому затвора
засувки є обвідний трубопровід з краном для вирівнювання тиску по обидві
сторони затвора. На підземних газопроводах відключає арматуру встановлюють
у криницях. В осн. застосовують збірні железобет. і цегляні колодязі. Для
захисту від ґрунтової вологи, дощових та паводкових вод, колодязі
гідроізолюють. Для газопроводів діаметром до 100 мм зазвичай споруджують
колодязі дрібного закладення глибиною 800 - 900 мм. Їх гідність - в
обслуговуванні і ремонті запірного органу з поверхні землі. Засувки
встановлюють в колодязях глибокої закладення з габаритами, які забезпечують
зручність монтажу та обслуговування обладнання.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 46
Необхідність і місце розташування вимикаючих пристроїв на
поліетиленових газопроводах варто передбачати відповідно до вимог ДБН В.2.5-
20. Як вимикаючі пристрої можуть використовуватися металева запірна
арматура та поліетиленові крани згідно з нормативною документацією, що
затверджена у встановленому порядку. Встановлення поліетиленових кранів слід
передбачати підземне. У випадку безколодязної установки шток регулювання
крана варто розмістити у футляр або іншу захисну конструкцію з виходом під
поверхневий шар ґрунту або люк. Приєднання поліетиленових газопроводів до
металевої запірної арматури може бути виконане як безпосередньо за допомогою
фланцевих з'єднань, так і через сталеві вставки з нерознімними переходами
"поліетилен- сталь". При встановленні арматури у колодязях з використанням
переходів "поліетилен-сталь" рекомендується передбачати опори для
запобігання виникненню неприпустимих напружень у монтажному вузлі.
4.8 Проведення випробувань
1) Перед випробуванням на міцність та герметичність закінченим

будівництвом зовнішніх газопроводів слід виконати продування з метою
очищення їх внутрішньої порожнини. Спосіб продування повинен визначатися
проектом виробництва робіт. Очищення порожнини внутрішніх газопроводів та
газопроводів ГРП та ГРУ виконується перед їхнім монтажем.
2) Випробування на міцність та герметичність газопроводів повинна
виконувати будівельно-монтажна організація в присутності представника
газового господарства. Допускається проведення випробувань на міцність без
участі представника газового господарства за погодженням з ним.
Результати випробувань оформляються записом в будівельному паспорті.
3) Для випробувань на міцність та герметичність газопровід розділяється на
окремі ділянки, обмежені заглушкою або лінійною арматурою(якщо довжини
ділянок не встановлені проектом).
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 47
Лінійна арматура може бути використана як обмежений елемент, якщо
пробний тиск при випробуванні не перевищує величини, допустимої для даного
типу арматури та її герметичність не нижче класу 1 за ГОСТ 9544.
Монтажні стики сталевих газопроводів, зварені після випробувань повинні
бути перевірені радіографічним методом контролю.
4) Для проведення випробувань газопровід на міцність та герметичність
застосовуються манометри класу точності не нижче 1,5. При випробувальному
тиску до 0,01 МПа необхідно застосувати U-образні рідинні манометри з
водяним заповненням. Для випробуванням на герметичність – пружинні
манометри зразкові за ТУ 25-05-1664, пружинні манометри класу точності 1,0 за
ГОСТ 2405 та дифманометри типу ДП-50.
Пружинні манометри, які застосовуються при випробуванні, повинні мати
корпус діаметром не менше 160 мм і шкалу з верхньою межою вимірів не
менше3/4 і не більше 5/3 від величини вимірюваного тиску.
Для виміру барометричного тиску застосовуються барометри-анероїди.
Допускаються дані щодо барометричного тиску отримувати від місцевих
метеостанцій.
5) Випробування на міцність та герметичність зовнішніх газопроводів,
газових вводів, ГРП та ГРУ виконується після установки відключаючої
арматури, обладнання та контрольно-вимірювальних приладів.
Якщо арматура, устаткування та прилади не розраховані на випробувальний
тиск, то замість них на період випробування встановлюються „котушки”,
заглушки, пробки.
6) Випробування внутрішніх газопроводів на міцність проводиться при
відключеному обладнанні, якщо це обладнання не розраховане на
випробувальний тиск.
7) Норми випробувань зовнішніх підземних газопроводів та внутрішніх
сталевих газопроводів приймаються за таблицею. Наземні та надземні сталеві
газопроводи випробовуються за нормами, передбаченими для підземних
газопроводів.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 48
Результати випробовування на міцність вважаються позитивними, якщо в
період випробування тиск в газопроводах не змінюється (немає очевидного
падіння тиску за манометром).
Результати випробувань на герметичність вважаються позитивними, якщо в
період випробувань фактичне падіння тиску в газопроводах не перевищує
допустимого тиску і при огляді до перевірки місць не виявлені витоки.
При пневматичних випробовувань газопроводів на міцність пошук дефектів
допускається виконувати тільки після зниження тиску до норм, установлених
для випробування на герметичність.
Дефекти, виявлені в процесі випробувань газопроводів на міцність та
герметичність усуваються лише після зниження тиску в газопроводі до
атмосферного. При цьому дефекти, виявлені в процесі випробовувань
газопроводів на міцність, повинні бути усунуті до початку їх випробувань на
герметичність.
Після усунення дефектів, виявлених у результаті випробувань газопроводів
на герметичність, слід повторно провести ці випробування.
8) Підземні сталеві та поліетиленові газопроводи всіх тисків, а також
наземні та внутрішні сталеві газопроводи низького та середнього тисків на
міцність та герметичність випробовуються повітрям. Надземні та внутрішні
сталеві газопроводи високого тиску на міцність та герметичність
випробовуються водою. Допускається їх випробовувати повітрям при
дотриманні спеціальних заходів безпеки, передбачених проектом виробництва
робіт.
9) Випробовування підземних газопроводів на міцність виконується після їх
монтажу в траншеї та присипанні на 20-25 см верхньої твірної труби.
10) Підземний сталевий та поліетиленові газопроводи всіх тисків, а також
наземні та внутрішні сталеві газопроводи низького та середнього тисків на
міцність та герметичність випробуються повітрям. Надземні та внутрішні сталеві
газопроводи високого тиску на міцність та герметичність випробовуються
водою. Допускається їх випробування повітрям при дотриманні спеціальних
заходів безпеки, передбачених проектом виробництва робіт.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 49
Допускається робити випробування газопроводів на міцність після повного
засипання траншей.
- компресор.
4.9 Монтаж газопроводу котельн і
Зовнішній газопровід будують надземним. Надземну прокладку

зовнішнього газопроводу дозволяється здійснювати по стінам будівель І-ІV
ступені вогнестійкості, а також по опорам або естакадам з негорючих матеріалів
(метал, залізобетон і т. і.). Як що надземний газопровід перетинається з лінією
електромереж то, остання повинна проходить вище газопроводу, а газопровід
потрібно заземлювати і над ним будувати захисне огородження від падаючих
проводів. Арматура на газопроводі встановлюється не ближче 10 м від ЛЕП.
Також повинно бути виконано електричне секціонування трубопроводів (від
блукаючих струмів) завдяки постановці ізолюючих фланців.
Ввід у котельну здійснюється через фундамент або стіну. Виконується
він з використанням футляра. Простір між футляром і стіною щільно
заповнюють цементним розчином на всю ширину стіни. А між газопроводом і
футляром набивають просмолену конопляну стрічку. Кінці футляра заливають
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 50
бітумом. В межах футляра не повинно бути зварних швів. Кінці футляра повинні
виступати за межі стіни чи фундаменту на 30 – 50 мм.
Вузол вимірювання витрат газу встановлюється в приміщенні котельні або
ГРУ в залежності від схеми газопостачання. Як що котельна живиться газом
низького тиску, то лічильник встановлюють в приміщенні котельні, зразу після
вводу в приміщення (Мал.1.). Схемою передбачається: прилади вимірювання
тиску газу на вході в лічильник і на виході з нього, відстійник на вході в
лічильник,
вимикаючі пристрої на вході і на виході газу з лічильника, байпасна лінія з
вимикаючим пристроєм.
Мал.1. Схема внутрішнього газопроводу низького тиску без автоматики
безпеки
1– газопровід підземний; 2 – трубка контрольна; 3 – фланець

електроізолюючий; 5- - манометри; 6,7,8 – засувки; 9 – газопровід безпечності;
10 – засувка (головний вимикаючий пристрій) ; 11 – манометр перед
пальниками;
12 – котел; 13 – газовий пальник; 14 – переносний запальник; 15 – робочий
вимикаючий пристрій; 16 – термометр; 17 – газовий лічильник; 18 – відстійник
Як що в котельні розташовано ГРУ, то лічильник встановлюється на вводі в ГРУ.

Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 51
Внутрішній газопровід В приміщенні котельні, яка окремо збудована,
дозволяється використовувати газопроводи низького, середнього і високого
до0,6 МПа тиску, а в котельних вбудованих в житлові та громадські приміщення
тілки продувочні газопроводи також приєднуються до газопроводу кожного
котла газопроводи низького і середнього тиск. Підключення котельні
безпосередньо до мережі низького тиску дозволяється тільки тоді як що воно не
порушує режим тиску для забезпечення побутових користувачів. На вводі
газопроводу в котельну, в доступному місці встановлюють відключаючий
пристрій для відключення всієї котельні. Під час ремонту або довготривалої
зупинки котельної за відключаючим пристроєм встановлюють заглушку.
Конфігурацію і діаметр газопроводу в приміщенні вибирають таким чином, щоб
втрати тиску від ГРУ до найдальші встановленого пальника не перевищували 40
-50% від номінального тиску, при низькому тиску, і не більше 25% при
середньому тиску. На відводі від газового колектора до кожного котла
встановлюють головний вимикаючий пристрій , а перед кожним пальником
робочий вимикаючий пристрій (Мал.2.). За головним вимикаючим пристроєм
кожного котла встановлюють виконавчий механізм автоматики безпеки (клапан-
відсікач), який забезпечує перекриття газопроводу до всіх пальників котла.
Схема обв’язки котла та вентиляторного пальника
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 52
1 – газовий колектор; 2 і 12 – крани продувочних газопроводів; 3 – головний
вимкаючий пристрій (засувка); 4 – манометр перед котлом; 5 – клапан-відсікач; 6
– засувка контрольна; 7- кран газопроводу безпеки; 8 – робочий кран; 9 –
манометр перед пальником; 10 – газовий пальник; 11 – запальник
Газифіковані котельні агрегати повинні бути обладнані автоматикою

безпеки , що забезпечує припинення подачі газу при: неприпустимому
відхиленні
тиску газу від заданого тиску біля пальників;
загасанні полум’я робочих пальників або групи пальників, об’єднаних у блок
неприпустимому зменшенні розрідження в топці (для агрегатів, обладнаних
димососами або інжекційними пальниками неприпустимому зниженню
тиску повітря (для агрегатів, обладнаних пальниками з примусовою подачею
повітря); вимиканні електроенергії. До найдальші віддаленої ланки газового
колектора приєднується продувочний газопровід діаметром не менше 19 мм.
Продувочний газопровід повинен мати мінімальну кількість поворотів. Ці
газопроводи виводять за межі котельні на висоту не менше чим на 1 м вище
карниза даху, щоб не попадала волога з опадів, кінці їх, загинають до землі.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 53
4.10 Облаштування пальників інфрачервоного випромінювання
Пальники інфрачервоного випромінювання (далі - ШВ) повинні

відповідати вимогам, передбаченим розділом 11. ШВ допускається
застосовувати як у стаціонарних, так і в пересувних установках для обігріву:
- робочих місць та зон виробничих приміщень, сушіння приміщень при
будівництві будинків та їхнього ремонту;
- робочих місць та зон на відкритих площадках;
- відкритих площадок (перонів, спортивних споруд);
- для технологічного обігріву матеріалів та устаткування.
Не допускається встановлювати ШВ в виробничих приміщеннях категорій

А, Б, В із вибухопожежної та пожежної небезпеки, складських приміщеннях та в
приміщеннях, виконаних із легких металевих конструкцій з горючим та
важкогорючим утеплювачем в стінах, покриттях, у підвальних приміщеннях, а
також для обігріву житлових та громадських будинків.
Опалювальні установки з ШВ, призначені для обігріву приміщень, слід
передбачати з автоматикою, що забезпечує припинення подачі газу у випадку
загасання полум'я пальника.
Необхідність обладнання автоматикою ШВ, які установлюються поза
приміщеннями, повинна визначатися проектною організацією виходячи з
конкретних умов розміщення та експлуатації пальників (технологічне
розміщення ШВ, розпалювання пальників, установлених на висоті більше 2,2 м,
наявність обслуговуючого персоналу тощо).
Допускається експлуатація таких систем без автоматики при постійному
спостереженні за їх роботою.
При використанні установок ШВ, що працюють на ЗВГ для сушіння
приміщень, балони повинні знаходитися в тих же приміщеннях, де і установка.
В установці можливо використовувати не більше одного балону.
Забороняється використання установок ШВ, що працюють на ЗВГ в
підвальних та цокольних поверхах.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 54
Вентиляція приміщень, де встановлені установки ШВ для сушіння, повинна
забезпечуватися через фрамуги, кватирки тощо. Якщо установки з ШВ
застосовуються поза приміщеннями, пальники повинні бути захищені від
задування та попадання в них атмосферних опадів.
Для опалення виробничих приміщень з висотою стель від 4,0 м і більше,
крім виробництв та приміщень, що відносяться по вибухопожежній небезпеці до
категорій А та Б і будинків ступенем вогнестійкості IVaта V, допускається
установлювати під стелею інфрачервоні трубчасті газові обігрівачі (далі -
ITTO) променистого опалення, з відводом продуктів згоряння в атмосферу.
Застосування обігрівачів ІТГО в житлових та громадських будинках не
допускається.
ІТГО повинні бути обладнані повною автоматизацією процесу спалювання
газового палива з блокуванням подачі газу на пальник випромінювача у
випадках:
- зниження або підвищення тиску газу понад установлені межі;
- відсутності розрідження в камері змішування газу з повітрям, тобто
припинення роботи витяжного вентилятора;
- загасанні полум'я в пальниках;
- відсутності напруги в блоці керування та безпеки;
- наявності несправностей в блоці керування.
ІТГО повинні відповідати ТУ, затвердженим в установленому
порядку, а ІТГО виробництва закордонних фірм повинні мати сертифікат
органів Держстандарту України і дозвіл на їхнє застосування
Держнаглядохоронпраці України.
Відстані від ШВ та ІТГО до конструкцій приміщення з горючих та
важкогорючих матеріалів (стелі, віконні та дверні коробки тощо) повинні бути
не менше 0,5 м при температурі поверхні, що випромінює, до 900 0Cі не
менше 1,25 м для температури вище 900 0C.
Стелі або конструкцію із горючих матеріалів над пальниками необхідно
захищати або екранувати негорючим матеріалом (покрівельною сталлю по
азбесту, азбестоцементним листом тощо).
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 55
Відкрита електропроводка повинна знаходитися на відстані не менше 1 м
від ШВ, ІТГО та поверхні випромінювання.
В приміщеннях, що обігріваються установками ШВ повинна
забезпечуватися триразова загальнообмінна вентиляція, а в приміщеннях, що
обігріваються ITTO; вентиляція повинна відповідати вимогам будівельних норм
та правил по розміщенню в них відповідних виробництв.
Розрахунок вентиляції приміщень, де передбачається установка ШВ, слід
виконувати, керуючись нормами гранично допустимих концентрацій CО2та
оксідів азоту (в перерахунку на NО2) у повітрі робочої зони.
Розміщення витяжних пристроїв слід передбачати вище випромінювачів, а
припливних пристроїв - поза зоною випромінювання установок ШВ та ІТГО.
Системи обігріву з ШВ повинні бути зблоковані з системою місцевої або
загальнообмінної вентиляції, виключаючи можливість пуску та роботи системи
Обігріву при непрацюючій вентиляції.
В приміщеннях з установками ШВ та ІТГО слід передбачати вогнегасники
порошкові із розрахунку 3 шт. на 500 м2 приміщення.
5. Експлуатація систем газопостачання
Введення в експлуатацію системи газопостачання топкових промислових

підприємств дозволяється за наявності акта прийняття об'єкта, технологічних
схем систем і об'єктів газопостачання, інструкцій і експлуатаційної
документації з безпечного користування газом, плану локалізації і ліквідації
можливих аварій, документів з навчання і перевірки знань керівників
спеціалістів і робітників, які обслуговують газове господарство, а також наказу
про призначення осіб, відповідальних за газове господарство.
На підприємстві повинен виконуватися комплекс заходів, включаючи
систему технічного обслуговування і ремонту, які забезпечують користування
системою газопостачання в справному стані і з дотриманням вимог ДНАОП
0.00-1.20-98 "Правила безпеки систем газопостачання України".
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 56
Забезпечення виконання заходів покладається на власника підприємства
Організація і провезення робіт з технічного обслуговування і ремонту
споруд систем газопостачання встановлюються інструкціями з технічної
експлуатації, що затверджуються керівником (власником) підприємства.
В інструкціях з технічної експлуатації повинні бути наведені форми
експлуатаційних журналів, актів та паспортів згідно з РТМ 204 УССР 065-81
"Єдині форми виконавчо-технічної документації на експлуатацію систем
газопостачання УРСР".
Про виконання роботи з технічного обслуговування і ремонту споруд
систем газопостачання занотовується в журналах, експлуатаційних паспортах
Графіки технічного обслуговування і ремонту споруд системи
газопостачання затверджуються власником підприємства. На підприємствах,
де об'єкти систем газопостачання обслуговуються за договорами, графіки
технічного обслуговування повинні бути погоджені з підприємствами, які
виконують вказані роботи.
Для осіб, зайнятих технічною експлуатацією газового господарство,
власником повинні бути розроблені та затверджені посадові, виробничі
інструкції та інструкції з безпечних методів робіт. Виробничі інструкції
доводяться до відома працівників під розпис. Для працюючих на
пожежонебезпечних ділянках власником повинні бути розроблені інструкції з
пожежної безпеки на основі типових інструкцій і з врахуванням особливості
газового господарства, вимог заводів-виготовлювачів обладнання і конкретних
умов виробництва.
Інструкції повинні бути розроблені й затверджені у встановленому
порядку і знаходитися на робочих місцях, а також у справах газової служби
або у відповідальної особи за газове господарство.
Виробнича інструкція повинна містити вимоги з технологічної
послідовності виконання різних операцій з врахуванням вимог безпеки їх
виконання, методи і обсяги перевірки якості виконуваних робіт.
До інструкції технічного обслуговування і ремонту обладнання ГРП та
котелень, газовикористовувальних агрегатів і установок повинні додаватися
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 57
технологічні схеми з позначенням місць установки регулювальних пристроїв,
запобіжної і запірної арматури, а також контрольно-вимірювальних приладів і
засобів протиаварійного захисту.
Розділи виробничих інструкцій з безпечних методів робіт повинні
розроблятися відповідно до "Положення по розробці інструкцій по охороні
праці", затвердженого Держнаглядохоронпраці України 29.01.98 N 9,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 N 226/2666.
Інструкції з протипожежної безпеки повинні відповідати вимогам "Правил
пожежної безпеки в Україні", затверджених управлінням Державної пожежної
охорони МВС України і введених в дію наказом МВС України 22.06.95 N 400,
зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.07.96 219/755.
5.1 Організація технічного обслуговування і ремонту систем газопостачання

підприємств і організацій
На кожному підприємстві наказом керівників або спеціалістів, які пройшли

у встановленому порядку перевірку знань з "Правил безпеки систем
газопостачання України", призначаються особи, відповідальні за технічний стан
і безпечну експлуатацію систем газопостачання.
Обов'язки осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію систем
газопостачання підприємства, визначаються посадовою інструкцією, що
затверджується власником. У ній повинно бути передбачено:
- забезпечення безпечного режиму газопостачання;
- участь в розгляді проектів газопостачання і в роботі комісій з приймання
газифікованих об'єктів в експлуатацію;
- розробку графіків планово-запобіжних оглядів і ремонтів та контроль за їх
виконанням;
- розробку посадових і виробничих інструкцій, ведення експлуатаційної
документації;
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 58
- участь в комісіях з перевірки знань "Правил безпеки систем
газопостачання України", норм і інструкцій з газопостачання працівниками
підприємства;
- перевірку дотримання встановленого "Правилами безпеки ..." порядку
допуску спеціалістів і робітників до самостійної роботи;
- проведення обстеження і регулярного контролю за безаварійною і
безпечною експлуатацією споруд системи газопостачання;
- перебірку правильності ведення технічної документації при експлуатації і
ремонті;
- надання допомоги в роботі особам, відповідальним за безпечну
експлуатацію систем газопостачання, контроль за їх діяльністю;
- розробку планів-заходів і програм заміни і модернізації застарілого
обладнання;
- організацію і проведення тренувальних навчань з спеціалістами і
робітниками відповідно до плану локалізації і ліквідації можливих аварійних
ситуацій систем газопостачання;
- розробку планів локалізації і ліквідації можливих аварій в газовому
господарстві підприємства;
- участь в обстеженнях, що проводяться органами Держнаглядохоронпраці.
Особі, відповідальній за безпечну експлуатацію систем газопостачання
підприємства, надається право:
- здійснювати зв'язок з газозбутавою або газопостачальною організацією, а
також підприємствами, які виконують роботи з технічного обслуговування та
ремонту за угодою, і контролювати своєчасність, повноту і якість виконаних
ними робіт,-
- не допускати до обслуговування систем газопостачання і виконання
газонебезпечних робіт осіб, які не пройшли перевірки знань, або відсторонювати
від роботи осіб, які допустили порушення правил безпеки;
- подавати керівництву підприємства пропозиції про притягнення до
відповідальності осіб, що порушують вимоги правил безпеки;
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 59
- не допускати введення в експлуатацію систем газопостачання і
газовикористовувальних об'єктів, які не відповідають вимогам "Правил безпеки
’’
- припиняти роботу систем газопостачання, газопроводів і газового
обладнання, небезпечних для подальшої експлуатації, а також введених в роботу
самовільно;
- брати участь у підборі спеціалістів, відповідальних за безпечну
експлуатацію споруд і об'єктів систем газопостачання, а також спеціалістів і
робітників газової служби;
- видавати керівникам, начальнику газової служби обов'язкові для
виконання вказівки з усунення порушень вимог «Правил безпеки»
На підприємстві, яке експлуатує систему газопостачання власними силами,
повинна бути організована газова служба
Власником повинно бути розроблено та затверджено Положення про газову
службу, в якому визначаються завдання газової служби, і її структура,
чисельність і оснащення з урахуванням обсягу, складності газового господарства
а також вимог цих Правил.
Власник підприємства зобов'язаний забезпечити газову службу
приміщенням, телефонним зв'язком, транспортом, обладнанням, механізмами,
приладами, інструментами, матеріалами, засобами індивідуального захисту,
необхідними для проведення технічного обслуговування, ремонтних робіт,
газонебезпечних і аварійних робіт.
До технічного обслуговування і ремонту споруд та об'єктів систем
газопостачання підприємств комунальна-побутового обслуговування населення
виробничого характеру. Підприємства-виготовлювачі агрегатів і установок
повинні мати дозвіл Держнаглядохоронпраці на право виконання вказаних робіт,
одержане в установленому порядку.
В угоді повинні бути чітко визначені межі і обсяги робіт з технічного
обслуговування і ремонту, регламентовані зобов'язання і відповідальність
зацікавлених сторін в забезпеченні умов безпечної експлуатації систем
газопостачання.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 60
На підприємствах повинні бути розроблені. Відповідно до чинного
законодавства плани локалізації і ліквідації можливих аварій в системі
газопостачання, організовано систематичне проведення навчально-тренувальних
занять з обслуговуючим персоналом за цими планами, згідно затвердженим
графіком, із записом в журналі. Плани локалізації і ліквідації можливих аварій
повинні передбачати:
- порядок оповіщення людей про небезпеку, що виникло;
- заходи щодо рятування і евакуації людей і обладнання;
- конкретні дії при ушкодженні різних ділянок газопроводів, обладнання ;
- розподіл обов'язків і дій працівників газифікованих цехів і виробництв
газової служби підприємства
- список організацій і осіб (із зазначенням адреси, номерів телефонів та
інших засобів повідомлення і виклику), які повинні бути негайно повідомлені
про аварію, і порядок їх оповіщення.
Технічне обслуговування, ремонт і експлуатація газопроводів і прокладених
спільно з ними інших інженерних комунікацій в колекторах, каналах -"зчіпках",
технічних коридорах і підпіллях повинно здійснюватись згідно з єдиною
спеціальною інструкцією, розробленою та затвердженою власником споруди і
погодженою з місцевим органом Держнаглядохоронпраці.
6. Охорона праці в Україні; проблеми, досвід і перспективи
Проблема створення безпечних і нешкідливих умов праці в Україні

існувала завжди, про що свідчить статистика нещасних випадків: ще 10 років
тому на виробництві щорічно травмувалося 125 000 працівників, з них гинуло
майже 3 000. Проте, справжній стан охорони праці та рівень виробничого
травматизму на той час замовчувались. З цих причин багато важливих
невідкладних наукових і виробничих завдань з питань умов і праці зовсім не
вирішувалось.
Наслідками такого становища стали:
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 61
- відставання від світових досягнень на 15-20 років вітчизняної науки з
питань охорони праці.
- зростання в 5-8 разів рівня виробничого травматизму порівняно з такими
же показниками в інших промислово-розвинених країнах.
- перевищення майже в 2 рази в розрахунку на одного працюючого виплат
на пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах над витратами на
профілактику нещасних випадків і професійних захворювань.
В 1992 р. Україна прийняла Закон “Про охорону праці ”. Цей закон
визначив пріоритетні напрямки реалізації конституційного права громадян на
охорону їхнього життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, проголосив
основні принципи державної політики в галузі охорони праці .
За роки, що минули з часу прийняття Закону, зроблено для реалізації цих
принципів створено Національну раду з питань безпечної життєдіяльності
населення при Кабінеті Міністрів України. Вона розробляє та здійснює заходи
щодо створення цілісної системи державного управління охороною життя людей
на виробництві, організовує контроль за виконанням відповідних законодавчих
актів і рішень Уряду України, координує діяльність центральних і місцевих
органів виконавчої влади з цих проблем; створено Державний комітет по
нагляду за охороною праці, якому передано від профспілок державний нагляд за
дотриманням законодавства про охорону життя і здоров’я працівників в усьому
народному господарстві, доручено комплексне управління охороною праці на
державному рівні.
У 1994-1995 рр. В Україні були розроблені і, в основному, виконані перші
національна галузеві, регіональні і виробничі програми поліпшення стану умов,
безпеки праці і виробничого середовища.
У теперішній час йде реалізація національної, галузевих та інших програм
з охорони праці, розроблених до 2000 року.
Фінансування програм здійснювалось із спеціально створених відповідних
фондів охорони праці. Такі фонди були запроваджені Законом “Про охорону
праці ” вперше. Зазначені фонди певною мірою стали економічною основою для
поліпшення стану безпеки і гігієни праці.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 62
Створено Національний науково-інформаційний і навчальний центр
охорони праці, виходить щомісячний науково-виробничий журнал “Охорона
праці ”. Завершується створення єдиної автоматизованої інформаційної системи
охорони праці, яка спрямована на підвищення ефективності управління
охороною праці в масштабі всієї країни.
Створюється національне законодавство про охорону праці. Здійснюється
заходи щодо використання в ньому конвенцій і рекомендацій МОП, директив
Європейського Союзу, налагоджується більш тісні контакти з питань
нормотворчої діяльності з Росією, Німеччиною, Великобританією, іншими
країнами.
Незадовільний стан охорони праці важким тягарем лягає на економіку
підприємств, організацій, всієї держави. Щорічно майже 17 000 осіб стають
інвалідами внаслідок травм і профзахворювань. Чисельність пенсіонерів по
трудовому каліцтву торік перевищила 150 000, а пенсіонерів у зв’язку з втратою
годувальника внаслідок нещасного випадку — 50 000 осіб. Загальна сума витрат
на фінансування пільгових професійних пенсій і пенсії по трудовому каліцтву,
відшкодуванням шкоди потерпілим на виробництві та інших витрат, пов’язання
з цим, сьогодні становить від 10-15 відсотків фонду оплати праці в
промисловості, а в окремих галузях і регіонах — від 15-30 відсотків. Особливо
гостро ці проблеми відчуваються на підприємствах галузей з високим рівнем
професійного ризику.
Викликає занепокоєння стан охорони праці та забезпечення соціальних
гарантій на підприємствах недержавного сектору економіки, який все
збільшується. Тут порушення правил безпеки носять масовий характер,
допускається приховання нещасних випадків, свавілля роботодавців в
додержанні тривалості робочого часу, відпочинку, ухилення від виплат і
компенсацій за заподіяну шкоду від нещасних випадків.
Пріоритети в роботі з охорони праці, як і раніше, сплямовані не на
здійснення профілактичних заходів, а на надання різних компенсацій та пільг. У
значній мірі це пов’язано із не страховим характером механізму соціального
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 63
захисту від професійних ризиків, а також із відсутністю організаційного зв’язку
меж системами охорони праці і соціального страхування.
Нові умови господарювання вимагають і нових, ефективніших форм та
методів профілактичної роботи. Мається на увазі перехід на обов’язкове
соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
Задачі :
1. Ввести такий механізм управління охороною праці, коли роботодавцям
буде економічно не вигідно мати шкідливі і небезпечні умови виробництва
(встановлення диференційованих страхових тарифів залежно від стану охорони
праці на підприємствах).
2. Забезпечити надійне фінансування витрат, пов’язаних з виплатою
компенсацій працівникам при втраті працездатності, а також пенсій по
інвалідності і у випадку смерті годувальника.
3. Організувати надійну систему медичної, професійної та соціальної
реабілітації потерпілих на виробництві.
4. Значно підвищити рівень усієї профілактичної роботи щодо запобігання
нещасним випадкам та професійним захворюванням.
МОП (міжнародна організація праці) була створена у 1919 р. як автономна
інституція при Лізі Націй, а з 1946 р. — як перша спеціалізована установа ООН
(організацій об’єднаних націй).
Штаб-квартира МОП-МБП (міжнародне бюро праці у Женеві, Швейцарія.
Вищим органом МОП є Генеральна Конференція праці, виконавчий орган
— Адміністративна рада.
За станом на 1 липня 1997 р. членами МОП є 174 держави, прийнято 181
конвенція і 1881 рекомендацій. Україна є членом МОП з 1954 р.
Головною метою МОП, згідно з її Статутом, є сприяння встановленню
миру на основі соціальної справедливості, поліпшення умов праці і життя
працівників усіх країн.
До основних напрямів діяльності МОП належать: участь у міжнародно-
правовому регулюванні праці шляхом розроблення та ухвалення нормативних
актів (конвенцій і рекомендацій) з питань умов праці і життя працівників;
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 64
Розроблення та здійснення міжнародних цільових програм, спрямованих
на вирішення важливих соціально-трудових проблем (зайнятість, умови праці та
ін.),
Надання допомоги державам-членам МОП в удосконаленні національного
трудового законодавства, професійно-технічної підготовки працівників,
поліпшення умов праці тощо шляхом здійснення міжнародних програм
технічного співробітництва, проведення дослідницьких робіт та видавничої
діяльності.
Закон України “Про охорону праці ”
прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року.
Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права
громадян на охорону їх життя і здоров’я.
Він регулює за участю відповідних державних органів відносини між
власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом
і працівником з питань безпеки, і гігієни праці та виробничого середовища.
Він встановлює єдиний порядок, організації охорони праці в Україні.
Закон характеризують численні нововведення:
-впровадження економічних методів управління охороною праці на зміну
адміністративно-командних;
-створення спеціальних фондів охорони праці на державному, галузевому,
регіональному рівнях і на госпрозрахункових підприємствах;
-застосування ряду додаткових штрафних санкцій, а також пільг щодо
оподаткування;
-створення чіткої системи органів державного управління і нагляду за
охороною праці та системи організації цієї роботи безпосередньо на
підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності;
-суттєве розширення прав і соціальних гарантій працівників, насамперед
осіб, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання, та сімей загиблих;
-визначення місця і ролі колективного договору підприємства у вирішення
завдань щодо поліпшення умов і безпеки праці, забезпечення встановлених
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 65
законом прав і соціальних гарантій працівників, у тому числі на пільги й
компенсації;
-визначення правового статусу служб охорони праці на підприємствах і в
органах державного управління всіх рівнів;
- забезпечення навчання населення з питань охорони праці;
-введення цього спеціального курсу в усіх навчальних закладах системи
освіти України, започаткування підготовки фахівців із охорони праці у вищих
технічних учбових закладах;
- забезпечення активної участі профспілок та інших громадських
формувань, широких кіл трудящих у вирішенні проблем охорони праці;
-створення необхідних передумов для започаткування нових громадських
інститутів і можливості обрання комісій охорони підприємства та
уповноважених трудового колективу з цих питань тощо.
В Законі враховано основні вимоги конвенцій і рекомендацій Міжнародної
Організації Праці щодо безпеки і гігієни праці та виробничого середовища,
регулювання відносин охорони праці передових промислово-розвинених
країнах, досвід охорони праці в Україні в попередні роки.
6.1 Охорона праці при будівництві газопроводів
На виконання Закону України «Про охорону праці» на підставі рішення

редакційної комісії, створеної наказом Комітету від 16.07.1997 року N 187 про
розгляд остаточної редакції проекту Правил безпеки систем газопостачання
України та про доцільність його затвердження були затверджені «Правила
безпеки систем газопостачання України» (далі Правила)
Загальні положення
Роботи з будівництва газопроводів газорегуляторних пунктів та інших
об'єктів систем газопостачання міст, селищ і сільських населених пунктів
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 66
повинні провадитись згідно з затвердженим проектом газопостачання
населеного пункту, а також за наявності організації, на яку покладено
технічний нагляд і приймання робіт, а в подальшому - і експлуатацію газового
господарства цього населеного пункту.
Технічний нагляд за будівництвом розподільних газопроводів всіх тисків,
відводів і вводів, незалежно від відомчої належності замовника, повинен
здійснюватись замовником і спеціалістами СПГГ
Вимоги до посадових осіб і обслуговуючого персоналу

Працівники підприємств і їх структурних підрозділів, які виконують
роботи з проектування, будівництва, налагодження і експлуатації систем
газопостачання і газового обладнання, димовідвідних пристроїв, вентиляційних
систем і каналів, спеціалісти, які відповідають за безпечну експлуатацію
газового обладнання підприємств, спеціалісти, які ведуть технічний нагляд,
викладачі, зайняті навчанням учнів Правилам користування газом, а також
підготовкою кадрів, експерти, голови і члени постійно діючих екзаменаційних
комісій з перевірки знань цих Правил, повинні пройти необхідну підготовку і
перевірку знань цих Правил, а також відповідних розділів будівельних норм і
правил та інших нормативних документів в обсязі виконуваної ними роботи у
відповідності з "Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку
знань працівників з питань охорони праці" (далі - Типове положення),
затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України НПАОП0.00-4.12-05.
До зварювання сталевих газопроводів допускаються зварники, атестовані
відповідно до "Правил атестації зварників", затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України 19.04.96 №61 http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0262-96,
зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.05.96 N 262/1287.

Працівники, зайняті будівництвом, налагоджуванням і експлуатацією
газопроводів, газовикористовувальних установок і приладів, а також
влаштуванням і експлуатацією вентиляційних каналів і димовідвідних
пристроїв, перед призначенням на самостійну роботу зобов'язані пройти
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 67
навчання з безпечних методів і прийомів виконання робіт у газовому
господарстві і здати екзамен у відповідності з Типовим положенням.
Навчальні плани і програми з навчання зварників, працівників, зайнятих
будівництвом, налагоджуванням і експлуатацією газопроводів,
газовикористовувальних установок і приладів, влаштуванням, оглядом і
експлуатацією вентиляційних каналів і димовідвідних пристроїв, а також осіб,
які виконують газонебезпечні роботи, підлягають погодженню з органом
Держнаглядохоронпраці України.
До виконання газонебезпечних робіт допускаються спеціалісти і
працівники, які пройшли навчання і здали екзамени на знання цих Правил,
технології проведення газонебезпечних робіт, вміють користуватись засобами
індивідуального захисту та подати першу медичну допомогу потерпілим.
Навчання безпечним методам і прийомам робіт в газовому господарстві
працівників, спеціалістів, відповідальних за безпечну експлуатацію газового
господарства, а також осіб, допущених до виконання газонебезпечних робіт,
повинно проводитись в професійно-технічних училищах, в навчальних
центрах, учбово-курсових комбінатах (пунктах), а також на курсах, спеціально
створених підприємствами, що дістали дозвіл органів Держнаглядохоронпраці,
згідно з Типовим положенням, затвердженим Держнаглядохоронпраці.
Практичні навички при навчанні газонебезпечним роботам повинні
відпрацьовуватись на спеціально обладнаних навчальних полігонах і в класах.
Про дату перевірки знань відповідальні особи повинні письмово
повідомити місцевий орган Держнаглядохоронпраці не пізніше як за 5 днів.
Перевірка знань виконання газонебезпечних робіт може бути проведена
одночасно з перевіркою знань цих Правил. У цьому випадку оформляється
загальний протокол, в якому, крім результатів перевірки знань цих Правил,
зазначається висновок комісії про можливість допуску екзаменованих до
виконання газонебезпечних робіт.
Результати перевірки знань оформляються протоколом з зазначенням виду
робіт, до якого допускається особа, що пройшла перевірку знань. На підставі
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 68
протоколу перевірки знань особі, яка склала екзамен, видається посвідчення за
підписом голови комісії і інспектора Держнаглядохоронпраці.
Працівники, які виявили незадовільні знання, повинні протягом одного
місяця пройти повторну перевірку знань. Особи, які і при повторній перевірці
знань виявили незадовільні знання, працевлаштовуються у відповідності з
чинним законодавством.
Позачергова перевірка знань цих Правил посадових осіб, спеціалістів, в
тому числі і робітників, проводиться:
- при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів;
- при введенні в експлуатацію нового обладнання, зміні або впровадженні
нових технологічних процесів;
- при переведенні працівника на іншу роботу або призначенні його на
іншу посаду, яка потребує додаткових знань цих Правил;
- за вимогою інспектора Держнаглядохоронпраці, коли виявлено незнання
працівниками нормативних актів з питань охорони праці.
Працівник перед допуском до самостійного виконання газонебезпечних
робіт повинен (після перевірки знань) пройти стажування під наглядом
досвідченого працівника протягом не менше перших десяти робочих змін.
Допуск до стажування і самостійної роботи працюючих в газовому
господарстві оформляється наказом підприємства. Кожний працівник у разі
допуску до роботи повинен пройти в установленому порядку інструктаж з
питань охорони праці на робочому місці (під особистий розпис).
Працівникам перед допуском до роботи під розпис адміністрація повинна
видати інструкції із безпечних методів робіт.
Відповідальність за порушення правил безпеки
За безпечність конструкції, правильність вибору матеріалу, якість
виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту і технічного діагностування,
несуть відповідальність підприємство, установа, організація (незалежно від
форми власності та відомчої належності), що виконують відповідні роботи.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 69
Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть
персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил в межах
покладених на них завдань та функціональних обов'язків.
Відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію об'єктів, а
також побутових газових приладів і апаратів, димових і вентиляційних каналів,
ущільнень вводів підземних інженерних комунікацій в будинки і будівлі
покладається на їх власників.
Відповідальність за справний стан і безпечне користування газовими
приладами і апаратами, що встановлені в житлових будинках державного
фонду, покладається на квартиронаймачів, а в квартирах і житлових будинках,
що належать громадянам на правах особистої власності, - на їх власників.
Експлуатаційні спеціалізовані підприємства газового господарства (надалі -
СПГГ) несуть відповідальність за якісне виконання робіт із технічного
обслуговування і ремонту газового обладнання та газопроводів, а також
своєчасне виконання заявок на усунення несправностей у системах
газопостачання.
Особи, винні у порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну,
адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з
чинним законодавством (1ст 44).
Порядок розслідування аварій і нещасних випадків
Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце на об'єктах, які
проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних
випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і
організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 10.08.93
№623 НПАОП0.00-4.35-04.
Розслідування аварій і нещасних випадків, пов'язаних з використанням
газу в побуті, здійснюється згідно з чинним законодавством України.
До прибуття представника Держнаглядохоронпраці і членів комісії для
розслідування обставин і причин аварії або нещасного випадку власник
підприємства, громадяни зобов'язані забезпечити збереження всієї обстановки
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 70
аварії (нещасного випадку), якщо це не загрожує здоров'ю та життю людей і не
порушує режим роботи підприємства (об'єкта).
6.2. Аналіз проекту по основним небезпечним та шкідливим

факторам, що діють при спорудженні системи газопостачання
Таблиця 3
Небезпечні
№ Джерело, види Кількісні Нормативний
та шкідливі
п/п робіт одиниці документ
фактори
СНиП ІІІ-4-80*
Падіння Системи
1 h=8м п.12.2-12.12
людей газопостачання
ГОСТ 23407-78
СНиП IIІ-4-80*
Падіння Системи
2. h=8м п. 12,2-12,4;
предметів газопостачання
п.12,12; п.12,15;
Експлуатація СНиП ПІ-4-80*
Електрични
3. технологічної U=380В п.4,2-4,8;4,11
й струм
оснастки. п.4,13;4,16
Освітлення
СНиП ІIІ-4-79
4. робочих Монтажні ЗОО лк
ГОСТ 12.1.046-85
місць
Шкідливі СНиП IIІ-4-80*
5. Зварювані ГДК CO2 =20мг/м 3
речовини п.8.8-8.14ГОСТ
Середня
Атмосферн
6. Блискавкозахист кількість ударів РД 34.21.122-87
а електрика
на 1 км 2 =7
Термічний СНиП IIІ-4-80*
7. Зварювальні t зварюв. =1200° С
фактор п.15,7-п. 8,5-8,8
8. Зварювальні Категорія НАПББ 07.005-86;
Пожежна
вибухонебезпеч ППБ 05-86.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 71
ності “Б”;
межа
вибухонебезпеч
небезпека н ості 65г/м 3 ; ОНТП 24-86;
ступінь
вогнестійкості
II
6.3 Заходи профілактики виявлених факторів передбачених в

інших розділах
Падіння людей
Організація робочого місця повинна забезпечувати безпеку праці, а також
безпечний та зручний доступ до робочого місця. Однією з основних вимог
безпечної праці по відношенню до організації безпечних умов праці
монтажників - є застосування захисних пристосувань в місцях виробництва,
монтажних робіт.
Безпека працюючих на висоті при прийманні, встановленні та проектному
закріпленні конструкції забезпечує, як правило, застосування засобів
колективного захисту. При цьому найбільш застосовуються приставні сходи з
робочими площадками, металеві площадки, а також площадки для з'єднання
стиків збірних газопровідної мережі.
Поряд з вище перерахованими засобами колективного захисту в даний час
застосовуються захисні сітки з синтетичних матеріалів: капронові та лавсанові
Падіння предметів
Падіння предметів з висоти в процесі монтажу являється одним з найбільш
вирішальних факторів профілактики виробничих травматизмів.
В практиці монтажу газопровідних мереж мали місце втрати міцності та
стійкості конструкцій із-за недостатнього і рахування по будь-яким
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 72
організаційно-технічним причини степені впливу на них монтажних
навантажень.
Нормами проектування будівельних конструкцій передбачається
забезпечення їх міцності і стійкості в процесі монтажу. У відповідності з цим в
проектах будівельних конструкцій приводять місця строповки, які назначаються
виходячи з потреб. Розташування зв'язків, які забезпечують стійкість
закріплених конструкцій, вирішується в проекті виробництва робіт.
Електричний струм
При виконанні робіт поблизу струмоведучих частин, які знаходяться під
напругою, існує небезпека випадкового до них торкання.
Основні ізолюючі електрозахистні засоби, які можуть довгий час
витримувати робоче напруження та їх використання дає можливість торкання до
частин електроустановки, яка знаходиться під напругою (до 1000В). До них
відносяться діелектричні гумові рукавиці, інструмент з ізольованими
рукоятками, струмошукачі, в електроустановках напруженням вище 1000В -
ізолюючі штанги, ізолюючі та струмоведучі кліщі.
Освітлення робочих місць
Освітлення на робочих місцях повинна відповідати характеру зорової
роботи. Збільшення освітлення робочих поверхонь підвищує продуктивність
праці.
Однак існує межа, при якій подальше збільшення освітленості не дає ефекту
та є економічно недоцільно.
Достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні. При
нерівномірній освітленості в процесі праці очі вимушені пере-адаптуватися, що
призводить до стомленості зору.
Відсутність різких тіней на робочих поверхнях. В полі зору людини різкі
тіні призводять до викривлення розмірів та форм об'єктів, що збільшує
стомленість зору, а рухому тіні можуть привести до травматизму.
Постійність освітленості по часу. Коливання освітленості викликають
преадаптацію ока, призводить до значного стомлення.
Шкідливі речовини
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 73
При виконанні ізоляційних робіт із застосуванням волокнистого азбесту,
мінералогами і шлаковати в повітряне середовище виділяється пил. При роботі з
ізоляційними матеріалами необхідно користуватись індивідуальними засобами
захисту органів дихання і очей (респіратори та окуляри). Ізолювальники повинні
бути забезпечені бавовняними комбінезонами, шкіряним взуттям та
брезентовими або гумовими рукавицями.
Шлаковату, мінеральну вату або волокнистий азбест, що застосовується при
ізоляційних роботах, необхідно підіймати на висоту у спеціальній тарі
(контейнерах), обережно складати та не кидати.
Атмосферна електрика
Для захисту котельні від блискавки на димарі встановлена блискавко
приймальна конструкція яка складається з металевого кільця двох стрижнів і
сталевого заземлюю чого дроту (до 10 мм).
Висновок
Виходячи з аналізу виявлених факторів, інженерних рішень потребують:
освітленість робочого місця в приміщенні котельні.
6.6 Заходи щодо охорони праці й техніки безпеки
Технічні рішення, прийняті в дійсному проекті, передбачають строге

виконання діючих норм і правил по техніці безпеки й охороні праці.
Сортамент труб і матеріалів, типи й конструкції технічних виробів,
застосовуваних для будівництва газопроводу, відповідають вимогам ДБН В.2.5-
20-2001 "Газопостачання".
Відстань від осі газопроводу до існуючих і проектованих інженерних
комунікацій і встаткування прийняті відповідно до діючих норм, конструктивні
рішення й заходи прийняті на підставі розрахунків.
Траса газопроводу позначається по місцю вказівними знаками,
розташуванням споруджень на газопроводі, визначається за допомогою
спеціальних табличок-покажчиків, які встановлюються на газопроводі або
поблизу його.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 74
Проектом передбачений контроль до вибухонебезпечних концентрацій
горючих і вибухових газів у виробничому корпусі й у підвальному приміщенні
під ним за допомогою стаціонарних багатоканальних детекторів типу DEX-1
(Польща).
Детектори DЕХ-І випускаються у вибухобезпечному корпусі й призначені
для розпізнавання горючих і вибухових газів у внутрішніх приміщеннях. Сигнал
від датчика розпізнається й оцінюється електронікою детектора, що відповідно
до стану датчика управляє вихідними вимикачами й регулює роботу детектора.
Детектори сигналізують про перевищення рівня концентрації газу оптично
й включенням відповідного рівня попереджуючого транзистора.
Стаціонарні детектори газів DЕХ-1 призначені для розпізнавання метану у
внутрішніх приміщеннях. Детектори працюють в автономному режимі. Для
виконання своєї функції не мають потреби в спеціальній підстанції (централі).
Рівень припустимої концентрації задається за допомогою керуючих елементів
електроніки детекторів, після чого від детекторів подається двійковий сигнал
про вихід/невихід концентрації газу за межі допусків на диспетчерський пункт.
Окремі виміри виконуються з інтервалом 10 секунд. Проектом передбачений
контроль до вибухонебезпечних концентрацій горючих і вибухових газів у
приміщенні котельні за допомогою стаціонарного детектора типу Варта 1-03
(Україна).
Система контролю й сигналізації загазованості приміщення котельні
виконана за допомогою сигналізатора чадного газу й метану (паливний газ) типу
Варта 1-03, що має блок безперебійного харчування, що забезпечує 1 категорію
електроживлення. Прилади контролю загазованості й блок керування відсічним
клапаном на газопроводі встановлюються в приміщенні котельні з висновком
аварійного сигналу на попереджувальну сигналізацію встановлену в
диспетчерській.
Під час експлуатації газопроводу й споруджень на ньому, необхідно
організувати контроль за справним станом газових мереж, газового
встаткування, інструментів, пристосувань, а також за наявністю індивідуальних
засобів захисту, які забезпечують умови роботи.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 75
Забезпечення безпеки при експлуатації газопроводу досягається
установкою запірної арматури для припинення надходження газу при аварійних
ситуаціях. Монтаж труб виконується зварюванням. Трубопроводи
прокладаються відкрито на траверсах і опорах по колонах, під перекриттям
корпуса й по фасаду. Не дозволяється експлуатація системи газопостачання, а
також виконання різного роду ремонтних робіт, якщо виконання цих робіт
пов'язане з ризиком для життя працюючих.
Персонал, зайнятий на ремонті й обслуговуванні газового встаткування й
газопроводів, на виконанні газонебезпечних робіт, повинен бути навчений
безпечним методам робіт у газовому господарстві.
До виконання газонебезпечних робіт допускаються інженерно-технічний
персонал і робітники, атестовані на знання ДНАОП 0.00-1.20-98
"Правила безпеки систем газопостачання України". Газонебезпечні роботи
повинні виконувати по наряді-допуску не менш двох чоловік у присутності
інженерно-технічного працівника, відповідального за проведення робіт.
Проведення ремонтних робіт на діючому газопроводі дозволяється тільки
після відключення й продувки ремонтної ділянки. Перед початком ремонтних
робіт необхідно переконатися в неможливості потрапляння газу на ремонтну
ділянку.
Експлуатація, технічне обслуговування й ремонт газового встаткування
повинні виконуватися по спеціальних інструкціях, до яких додаються схеми
газопроводів із вказівкою місць установки арматури, контрольно-
вимірювальних приладів, що регулюють і запобіжних пристроїв,
газовикористовуючого встаткування.
В інструкції перераховуються вимоги по техніці безпеки й пожежної
небезпеки.
Технічні рішення, передбачені сьогоденням дипломним проектом,
передбачають строге дотримання діючих норм і правил по техніці безпеки й
охороні праці.
Умовами надійної і безаварійної роботи є належний стан котлів,
допоміжного і газового устаткування, правильна організація праці і робочих
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 76
місць персоналу, а також міцне знання і строге виконання виробничих
інструкцій і вимог техніки безпеки.
В електротехнічній частині проекту передбачені наступні заходи, що
забезпечують безпечну експлуатацію електроустановок котельні:
захист електроустаткування й електричних мереж від струмів короткого
замикання і перевантажень;
заземлення і занулення всіх металевих частин електроустаткування
нормально що не знаходяться під напругою.
Забезпечення безпеки при експлуатації газопроводів досягається
установкою відключаючої арматури, для можливості швидкого і своєчасного
відключення газопроводу при аварійній ситуації, а саме:
зникнення електричного харчування;
відхилення тиску газу;
загазованість;
пожежа.
Даним проектом передбачається неможливість мимовільного взведення
клапана відсікача при відновленні живлення.
6.7 Електробезпека
Загальні заходи з електробезпеки.

В будівельно-монтажній організації, яка виконує роботи по газифікації
житлового мікрорайону повинен бути призначений інженерно-технічний
працівник, відповідальний за безпечну експлуатацію електрогосподарства, якому
потрібно мати IV кваліфікаційну групу для установок з напругою більще 1000 V.
В проекті виконання робіт передбачено виконання зовнішнього
електропостачання ізольованим провідником на висоті не менше 2,5 м над
робочими місцями; 3,5 м – над проходами; 6,0 м – проїздами. У випадках
розташування провідників на висоті 2,5 м від рівня землі та на землі слід
передбачати заходи захисту їх від механічних пошкоджень.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 77
Безпека експлуатації електроустановок при газифікації житлового
мікрорайону забезпечується:
застосуванням надійного та швидкою чого автоматичного відключення при
пошкодженні електроустановок та кабелів;
використанням захисних засобів попереджувальної сигналізації,
попереджувальних надписів і плакатів;
в електроустановках з ізольованою нейтраллю та напругою до 1000 V опір
заземлюючого приладу повинен бути не більше 4-х Ом
6.8 Пожежна безпека
Загальні заходи з пожежної безпеки.

Попередження пожеж входить в обов’язки кожного працівника на його
робочому місці. Відповідальність за пожежну безпеку покладається на
безпосереднього керівника виконання робіт (майстра, виконроба).
За пожежну безпеку санітарно-побутових приміщень відповідальність
несуть посадові особи, яким підпорядковані санітарно-побутові приміщення.
З метою профілактики пожеж на об’єкті з числа працюючих створюється
добровільна дружина (ДПД) так, щоб в кожній зміні було не менше 6 чоловік.
Місце для проведення робіт необхідно забезпечити засобами пожежогасіння.
Проведення вогневих робіт на постійних чи тимчасових місцях без прийняття
заходів, які виключають можливість виникнення пожежі – категорично
забороняється.
Відповідально особа за проведення вогневих робіт зобов’язана
проінструктувати безпосередніх виконавців цих робіт (електрозварник,
газорізальників, бензорізальників, керівників та ін. ) про умови пожежної
безпеки, визначити протипожежні заходи щодо підготовки місця роботи,
обладнання та комунікацій у відповідальності у відповідності до вимог
пожежної безпеки. В період проведення вогневих робіт відповідальною особою
повинен бути встановлений контроль за дотриманням вогневих робіт заходів
пожежної безпеки та техніки безпеки.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 78
Всі працюючі повинні вміти надати першу медичну допомогу
потерпілим при нещасному випадку за слідкуючою схемою:
звільнити потерпілого від подальшої дії на нього ушкоджую чого фактора
(від дії електричного струму), винести на свіже повітря, розстебнути пояс та
ґудзики.
провести штучне дихання, непрямий масаж серця, зупинити кровотечу,
накласти пов’язку, шину.
викликати швидку допомогу або доставити потерпілого в найближчий
лікарняний лікарняний заклад будь-яким транспортом, дотримуючись при цьому
всіх правил обережності.
6.9 Сигнальні кольори
Траси підземних газопроводів повинні бути позначені вказівними

знаками:
у забудованій частині – спеціальними настінними знаками;
у незабудованій частині – спеціальними орієнтирними стовпчиками;
При прокладанні підземних газопроводів поза територією населених
пунктів орієнтирні стовпчики повинні встановлюватись з інтервалом між ними
не більше 500м на прямих ділянках газопроводів, а також у характерних точках
траси газопроводу (повороту, відгалуження).
На селищних газопроводах допускається використовувати для вказівних

знаків контрольно-вимірювальні пункти і контрольні трубки.
На підземних газопроводах не дозволяється встановлювати арматуру,
запобіжники конденсату та інші пристрої на відстані менше 5 м по обидві ліній
електропередач напругою від 1 кВт до 35 кВт і менше 10 м при напрузі 35 кВт і
вище.
6.10 Охорона праці на об’єкті, що проектується
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 79
Основним завданням експлуатації систем газового господарства є,
забезпечення безперебійного, безпечного та надійного газопостачання
споживачів газу. Відповідальними за виконання вказаного с керівники газових
господарств.
У кожному підприємстві газового господарства для працівників, які зайняті
експлуатацією, повинні бути складені та затверджені в установленому порядку
інструкції по безпечним методам роботи.
Для працівників, які працюють на пожежонебезпечних ділянках - інструкції
по протипожежній безпеці. Розроблюють ці інструкції на підставі типових
інструкцій з урахуванням особливостей газового господарства та вимог
"Положення по розробці інструкцій по охороні праці". затвердженого наказом
Держнаглядохоронпраці України 29.01.98 р. № 9 та "Правил пожежної безпеки в
Україні" введеним в дію наказом МВС України 22.06.95 р. N400.
Інструкції повинні знаходитися на робочих місцях, в справах газової служби
та у відповідальної особи за газове господарство.
Крім наведеного, на підприємствах повинні бути розроблені, відповідно з
чинним законодавством, плани локалізації та ліквідації можливих аварій в
системі газопостачання, організовано систематичне проведення навчально-
тренувальних занять з обслуговуючим персоналом за цими планами, згідно
затвердженого графіку, з записом в журналі.
Працівники всіх спеціальностей, які зайняті експлуатацією систем
газопостачання, повинні проходити інструктаж та навчання по техніці безпеки у
відповідності з вимогами діючих нормативних документів.
Відповідальними за виконання інструкцій по техніці безпеки при виконанні
робіт - керівники цих робіт.
До виконання газонебезпечних робіт допускаються працівники, які
пройшли навчання та витримали іспит на знання "Правил безпеки систем
газопостачання України", технології виконання газонебезпечних робіт, пройшли
практичне стажування по виконанню газонебезпечних робіт, вміють
користуватися засобами особистого захисту (протигази, рятувальні пояси та
інші), знають способи подання першої долікарняної допомоги і можуть її надати.
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 80
Машини, механізми, обладнання, інвентар, інструменти та пристосування до
них повинні відповідати видам робіт, які виконуються, і бути у справному стані.
Адміністрація газового господарства зобов'язана забезпечувати працівників
спецодягом, спецвзуттям ї засобами особистого захисту потрібних розмірів у
відповідності з видок роботи, яка виконується, та типовими нормами.
Перед допуском до роботи працівникам під розпис, необхідно видати
відповідні інструкції про безпечні методи роботи. Особисті засоби захисту, які
видаються працівникам, повинні пройти інструктаж про порядок користування
ними.
Керівники робіт не повинні допускати до роботи осіб без відповідного
спецодягу, спецвзуття та засобів особистого захисту, а також у хворобливому
або нетверезому стані.
Під час експлуатації газових мереж необхідно забезпечити контроль за
нормальним станом газових мереж, газового обладнання, а також за наявністю
запобіжних приладів та індивідуальних засобів, які забезпечують безпеку умов
праці.
Не допускати експлуатацію систем газопостачання, а також Виконання
усякого роду ремонтних газонебезпечних робіт, якщо подальше виробництво
робіт пов'язане з ризиком для життя працюючих.
Прийняття в експлуатацію об'єктів систем газопостачання повинна
проводитися комісіями, які повинні керуватися вимогами ДБН В.2.5-20-2001,
"Пробила безпеки систем газопостачання України" та "Техніка безпеки в
будівництві".
Арк.
5.06010113.ДП.0000. 0000 ПЗ 81

Записка До КП Зразок

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Записка До КП Зразок

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Вступ

Енергетична складова в економіці України посідає домінуючу позицію,

Підземний газопровід низького тиску.

Протяжність газопроводу 544 метрів

Глибина закладання газопроводу – 0,7 м.

Тип ґрунту – супіски.

Ґрунтові води – відсутні.

Газопровід прокладають із поліетиленових труб та сталі.

З’єднання с труб виконується зварюванням.

Різьбові та фланцеві з’єднання передбачаються в місцях встановлення ар-матури

Будівництво планується провести з 04.04.2016 по 12.05.2016 року

Будівництво веде спеціалізована будівельно-монтажна організація, яка за-

Організація будівництва-це сукупність технічних заходів, що забезпечують

Основні види провадження робіт:

2.1. Організація будівництва зовнішніх газопроводів.

Будівництво об'єктів систем газопостачання повинно здійснюватись

До складу цих проектів входять:

- графіки доставки обладнання;

- лімітні карти на відпуск матеріалів та обладнання;

2.2. Організація монтажу систем внутрішнього газопостачання

До внутрішнього газопроводу відносять дворові газопроводи з вводом у

2.3. Підготовчі роботи

В даному розділі розглядається організація будівництва системи газопроводів

Відомість труб газопроводів середнього тиску

Довжина,м 210 326 8

До складу робіт входять земляні, трубоукладальні та ізоляційні роботи.

Трудоємність робіт і затрати машинного часу розраховують по ГЕСН з

Тип і потужність машин для будівництва зовнішніх трубопроводів

Роботу основних машин і механізмів слід передбачати в дві зміни (гр.П).

Графік робіт являє собою лінійне зображення технологічного процесу

де, Q - трудомісткість механізованих процесів, люд-дні;

Коефіцієнт нерівномірності руху робочих К, що визначається на основі

Величину nср визначають як відношення сумарних трудових затрат по всіх

3.1 Обґрунтування форми і габаритів траншеї

Обсяги розробки грунта залежать від розмірів траншей та розмірів

де: Д3 — зовнішній діаметр труб, м.

Глибину траншей визначають за виразом

Hтр =hз+Дз+ hnn=0,1- товщина піщаної подушки.

де hз =1 м. — глибина закладання трубопроводів.

hп.п – товщина піщаної подушки від 10-15 см.( використовується для

Профіль траншеї залежить від глибини траншеї і типу ґрунту.

Глибина траншеї становить:

3.2 Вибір ведучого механізму і підрахунок об’ємів робіт

На будівництві ведучим механізмом являється екскаватор – машина, яка

Обсяг робіт по розробці ґрунту екскаватором визначається за формулою:

де: L – довжина газопроводу, м;

с– величина ручного добору ґрунту залежить від типу екскаватора і ємкості

В – ширина траншеї по дну, м;

Нтр – глибина траншеї, м;

Vекск 1=0,7(1,35 - 0,1)·390=334,11 м3.

Vекск2 =0,7 (1,21 - 0,1)·1830= 1399,51м3.

Vекск3 =0,7(0,89 - 0,1)·620=460,04 м3

Обсяг ручного добору визначають за формулою:

де: В – ширина траншеї вручну, м;

с – величина ручного добору, м;

Також необхідно влаштувати приямки для зварювання неповоротних

Кількість приямків визначаємо так:

V ушир .пр .1=0,7(0.25+1.2)9=8,99 м3.

V ушир .пр .2=0,7(0.11+1.2)7=6,46 м3

V ушир .пр .3=0,7(0.06+1.2)4=3,53 м3

Загальний обсяг робіт по розробці траншеї визначають за формулою:

Vзаг.розр.= Vекск+ Vруч.доб + Vушир.приям., м3;

де: Vекск – обсяг робіт по розробці ґрунту ескалатором, м3;

Vруч.доб. – обсяг ручного добору ґрунту, м3;