НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ 1

Загальні вимоги до змісту, викладу, оформленя стандартів та технічних умов

ТЕМА: ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ, ВИКЛАДУ, ОФОРМЛЕННЯ

СТАНДАРТІВ ТА ТЕХНІЧНИХ УМОВ

ПОРЯДОК ВПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТІВ

Впровадження стандарту повинно бути закінчене до дати набуття ним чинності. Стандарт
вважається впровадженим на підприємстві (організації), якщо встановлені ним вимоги
додержуються відповідно із сферою його дії і забезпечується стабільність якості виготовлення
продукції.
За погодженням з основним споживачем (замовником), допускається дострокове
вровадження стандарту в дію.
Впровадження стандарту здійснюється відповідно до плану основних організаційно-
технічних заходів. Залежно від виду стандарту цей план передбачає:
— перегляд, внесення змін або відміну чинних і розробку нових нормативно-тех-нічннх
документів, що пов'язані зі змістом впроваджуваного стандарту;
— розробку нової технічної документації і внесення змін в чинну документацію;
— забезпечення підприємств необхідною сировиною, матеріалами, напівфабрикатами і
комплектуючими засобами, а також устаткуванням, приладами, інструментами,
необхідними для випуску нової продукщї;
— зміну технологічних процесів, режимів роботи, автоматизацію і механізацію
виробничих процесів, підвищення точності виготовлення продукції;
— реконструкцію, розширення, будівництво нових виробничих потужностей і організацію
спеціалізованих виробництв;
— підвищення кваліфікації, підготовку кадрів і інші заходи, необхідні для впровадження
стандарту.
Завершення робіт з впровадження стандарту оформляється актом, який затверджує
керівник (заступник) підприємства (організації). У роботі комісії беруть участь представники
підприємства, яке впроваджує стандарт, і представник основного споживача.

ПРОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ, УЗГОДЖЕННЯ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, ПЕРЕВІРКИ,

ПЕРЕГЛЯДУ, ЗМІНИ ТА СКАСУВАННЯ СТАНДАРТІВ

Прорядок розроблення, узгодження, затвердження, перевірки, перегляду, зміни та

скасування стандартів. Роботи із державної стандартизації використовують відповідно до
річного плану, який формують на підставі довготривалих програм та пректів планів роботи із
стандартизації технологічних комітетів міністерств та відомств.
Розроблення стандартів передбачається також підчас створення або модернізації
продукції складову частину цієї роботи замовниками на виконання робіт з стандартизації, за які
виділяють державні кошти є Держспоживстандартом України, в сфері будівництва —
Міністерство будівництва і архітектури. До першочергових належать науково-дослідні та
науково-конструкторські роботи із стандартизації. Розроблення міжнародних та державних
 НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ 2
Загальні вимоги до змісту, викладу, оформленя стандартів та технічних умов

стандартів, які визначають основоположні та загально-техніні вимоги, а такожє обов'язкові

вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя та здоров'я громадян, її сумісність,
взаємозамінність, охорону довкілля, проведення робіт щодо першого використання міжнародних
та регіональних стандартів інших країн, як державних стандартів України, а також відпові
науково-медична і координаційна робота координацію робіт, облік і контроль виконання завдань
плану державної стандартизації виконує Держспоживстандарт України.
Державний стандарт україни розробляють, узгоджують, затверджують, затверджують,
реєструють, переглядають, змінюють і скасовують за стандартом ДСГУ 1,2-93. Порядок
розробки, узгодження, обліку, застосування галузевих стандартів визначає орган, до сфери
управління якого входять підприємства, утанови і організації, на які поширюється дія стандарта.
Розробляють державні стандарти України технічні комітети із стандартизації, міністерства,
головні організації із стандартизації або організації, які мають у відповідній галузі необхідний
науково-технічний потенціал. Стандарти розробляють з врахування норм чинного законодавства
України та документів міжнародних та регіональних організацій із стандартизації.
Підчас розроблення станадартів використовують результати науково-дослідних,
дослідно-конструкторських і проектних робіт, які виконують підприємства, а також результати
патентних досліджень. Розробляються стандарти на договірних умовах. Проект стандарту та
пояснюючу записку до нього організація-розробник розсилає у різні організації згідно з
переліком. Після отримання аналізу проекта доопрацювана розробка з внесиними правками
відправляється на погодження у відповідні організації згідно з переліком. Остаточну редакцію
після експертизи затверджує Держспоживстандарт або Міністество будівництва і архітектури
двома мовами (українськю та російською). Затверджуючи стандарт визначають дату надання
чинності стандарту з урахуванням часу на виконання підготовчих заходів щодо його
впровадження. Стандарти затверджують здебільшого без обмеження терміну дії. У щомісячному
покажчику стандартів України публікується інформація про затвердження стагндартів.
Стандарт вважається впровадженим, якщо визначені у ньому вимоги використовуються у
відповідній галузі застосування. Контролюють своєчасність впровадження і дотримання вимог
стандартів органами держнагляду Держспоживстандарту України. Чинні стандарти
перевіряють не рідше 1 разу на 5 років, перевіряють на забезпеченість їхньої відповідності
чинному законодавству України, потреб населення та держави, обороноздатності, рівню
розвитку науки і техніки, який досягнуто на момент перевірки, а аткож для визгначення їхньої
відповідності регіональним, міжнародним стандартам і національним стандартам інших країн.
Перевіряють стандарти технічні комітети або організації-розробники стандартів. Перегляд
стандартів полягає у розроблені нових стандартів (при цьому переглянутий стандарт
скасовують, а у новому стандарті зазначають замісь якого стандарту його розроблено). У
позначенні стандарту змінюють останні дві цифри року його затвердження. Стандарти на
продукцію, процеси, послуги обов'язково переглядають у разі внесення вимог і норм з безпеки та
охорони довкілля, а також нових вимог, які призводять до порушень сумісності, взаємозамінності
продукції, що встановлюється чинним стандартом. Зміну стандарту розробляють у разі заміни,
вилученння або внесення нових вимог до стандарту. Із проектом зміни стандарту готують
пропозиції щодо змін взаємопов'язаних нормативних документів із стандартизаціїї. Інформація
про зміни стандарту і текст цієї зміни публікується у щомісячному інформаційному покажчику
 НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ 3
Загальні вимоги до змісту, викладу, оформленя стандартів та технічних умов

державних стандартів України не пізніше ніж за 6 місяців до терміну наданням їм чинності.

Скасовує стандарт орган, який затвердив цей стандарт у разі припинення випуску продукції,
регламентованої цим стандартом, атакож у разі розроблення замісь нього іншого нормативного
документа.
Порядок розроблення, узгодження, затвердження та реєстрації технічних умов (ТУ)
продиться за ДСТУ 1.3-93. ТУ розробляються у випадках відсутності державних та галузевих
стандартів або у разі доповнення і зміни вимог, норм і правил чинних стандартів на продукцію.
ТУ розробляються на конкретний виріб, матеріал, одну послугу, кілька конкретних виробів,
матеріалів і групу послуг. Як ТУ допускається використання міжнародних, регіональних і
національних стандартів інших країн на підставі міжнародних угод або з дозволу відповідних
регіональних організацій або національних органів із стандартизації, якщо умови цих документів
не суперечать чинному законодавству України і немає розроблени на даній основі державних чи
галузевих стандартів України. Термін введення у дію ТУ визначає підприєсмтво-розробник.
Основою для прийняття рішення про розроблення ТУ є технічне завдення на розроблення
продукції або договір1, контракт, протокол, які розроблені і затверджені у порядку, визначеному
підприємством-розробником продукції та замовником-споживачем продукції. Може бути також
державна програма або декретний долкумент, ініціативні пропозиції підприємств як розробників,
так і виробників продукції. Зміни до ТУ розробляють підприємства, які є власниками
оригіналів ТУ.
ТУ містять:
— вимоги до галузі застосування,
— технічні вимоги,
— вимоги безпеки та охорони довкілля,
— правила приймання,
— методи контролю, випробувань, аналізу, вимірювань, транспортування та зберігання,
— вказіваки з експлуатації,
— гарантії виробника.
У разі потреби як додаток до ТУ наводять перелік засобів вимірюваннь, інструменту,
оснащення, матеріалів і реактивів, які необхідні для підготоьвки та проведення контролю,
випробувань і приймання продукції, яку виготовлють згідно з ТУ. Також додають перелік
стандартів, необхідних для вимірювання і порівняння з технічними даними продукції.
Проект ТУ підлягає узгодженню на приймальній комісії, якщо рішення про поставку
продукції на виробництві виносить приймальна комісія. Підприємство-розробник узгоджує із

1
Договір —- усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші
умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним
чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ) (Закон України «Про
захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII, редакція від 01.08.2020 р). . Договір, укладений на відстані —
договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв'язку (Закон України
«Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII, редакція від 01.08.2020 р). . Договір, укладений поза
торговельними або офісними приміщеннями — договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж
торговельні або офісні приміщення продавця (Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII,
редакція від 01.08.2020 р). .
 НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ 4
Загальні вимоги до змісту, викладу, оформленя стандартів та технічних умов

замовником проект ТУ, після чого подає проект та інші документи, які підлягають узгодженню,
до організацій членів прийомної комісії не пізніше як за 1 місяць до початку її роботи.
До ТУ, які розробляють підприємства, що мають відомчу підпорядкованість, порядок
затвердження ТУ визначає міністерство або відомство. В інших випадках ТУ затверджує
підприємство-розробник ТУ.
Державній реєстрації підлягають ТУ на продукцію серійного та масового виробництва та
послуги, узгоджені та затверджені відповідно до до вимог цього стандарту. Не підлягають
державній реєстрації ТУ на дослідні зразки, партії, сувеніри та вироби художніх майстрів, виробв
з дорогоцінних металів. Не підлягають реєстрації ТУ технічні та промислові відходи сировини,
матеріалів, напівфабрикатів, складові частини виробу, речовинні матеріали не призначені для
самостійного постачання або вимог за прямим замовленням одного підприєвства, а також
продукція одиничного виробника.
Державну реєстрацію ТУ проводять територіальні органи із стандартизації за місцем
знаходження підприємства.
Стандарти підприємсв розробляють, затверджують, застосовують згідно ДСТУ 1.4-
93. Стандарти підприємсв розробляють і затверджують самі підприємства. Об'єктами
стандартизації на підприємстві є:
— загальні функції організаціїта виконання робіт для забезпечення якості продукції,
формування та удосконалення системи якості продукції;
— функції управління та забезпечення дієздатності підприємств;
— продукція, напівфабрикати, матеріали, комплектуючі вироби, деталі, складальні
одиниці;
— процеси виробничого циклу;
— технологічне оснащення та інструменти, які використовують та застосовують на
цьому підприєстві;
— послуги, які надають на підприємстві.
Порядок розроблення, погодження, затвердження, реєстрації, видання, застосування,
перегляд, внесення змін і скасування стандартів підприємства визначає саме підприємство.
Стандарти підприємства не підлягають реєстрації в органах Держспоживстандарту України.

СИСТЕМИ СТАНДАРТІВ
Загальнотехнічні та організаційно-методичні стандарти, як правило, об'єднують в
комплекси (системи) стандартів для нормативного забезпечення рішень технічних і соціально-
економічних завдань в певній галузі діяльності. Тепер діє понад 40 таких міждержавних систем,
які забезпечують організацію виробництва високоякісної продукції. Найважливіші з них
розглянуті нижче.
 НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ 5
Загальні вимоги до змісту, викладу, оформленя стандартів та технічних умов

Державна система стандартизації. В Україні розроблено та введено у дію

основоположні стандарти України як складову державної системи стандартизації (Наказ ДП
«УкрНДНЦ»2 «Про прийняття основоположних документів України» від 2015 р.).
До державної системи стандартизації України відповідно до наказу належать3:
1 ДСТУ 1.1:2015 Національна стандартизація. Стандартизація та
(ISO/IEC Guide 2:2004, MOD) суміжні види діяльності. Словник термінів
— На заміну ДСТУ 1.1:2001

2 ДСТУ 1.2:2015 Національна стандартизація. Правила проведення

робіт з національної стандартизації
— На заміну ДСТУ 1.2:2003

3 ДСТУ 1.7:2015 Національна стандартизація. Правила та методи

(ISO/IEC Guide 21-1:2005, NEQ; прийняття міжнародних і регіональних
ISO/IEC Guide 21-2:2005, NEQ) нормативних документів
— На заміну ДСТУ 1.7:2001

Стандарти державної системи стандартизації позначаються перед номером стандарту

цифрою 1.
Єдина система конструкторської документації (ЄСКД) — це система постійно діючих
технічних і організаційних вимог, що забезпечують взаємний обмін конструкторською
документацією без її переоформлення між країнами СНД, галузями промисловості і окремими
підприємствами, розширення уніфікації продукції при конструкторській розробці, спрощення
форми документів і скорочення їх номенклатури, а також єдність графічних зображень;
механізовану і автоматизовану розробку документів і, найголовніше, готовність промисловості
до організації виробництва будь-якого виробу на будь-якому підприємстві в найкоротший термін.
Стандарти системи ЄСКД позначаються перед номером стандарту цифрою 2.
Єдина система технологічної документації (ЄСТД) — це система встановлює
обов'язковий порядок розробки, оформлення і збереження всіх видів технологічної документації

2
Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та
якості» (ДП «УкрНДНЦ»).
3
з 01 листопада 2015 року скасовано національні стандарти України (П.2. Наказу ДП «УкрНДНЦ» «Про прийняття
основоположних документів України» від 2015 р.):
1 ДСТУ 1.0:2003 Національна стандартизація. Основні положення
2 ДСТУ 1.1:2001 Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та
визначення основних понять
3 ДСТУ 1.2:2003 Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів
4 ДСТУ 1.3:2004 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення, погодження,
прийняття та позначання технічних умов
5 ДСТУ 1.7:2001 Національна стандартизація. Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і
регіональних стандартів (ISO/IEC Guide 21:1999, NEQ)
6 ДСТУ 1.11:2004 Національна стандартизація. Правила проведення експертизи проектів національних
нормативних документів
7 ДСТУ 1.12:2004 Національна стандартизація. Правила ведення справ нормативних документів
 НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ 6
Загальні вимоги до змісту, викладу, оформленя стандартів та технічних умов

на машино- і приладобудівних підприємствах країни для виготовлення, транспортування,

встановлення і ремонту виробів цих підприємств. На основі технологічної документації
здійснюють планування, підготовку і організацію виробництва, встановлюють зв'язки між
відділами і цехами підприємства, а також між виконавцями4 (конструктором, технологом,
майстром, робітником).
Єдині правила розробки, оформлення і збереження технологічної документації дають
змогу використовувати прогресивні способи машинної її обробки і полегшують передачу
документації на інші підприємства.
Стандарти ЄСТД позначаються перед номером стандарту цифрою 3.
Державна система забезпечення єдності вимірювань (ДСВ). Наповнена Національними
стандартами України ДСТУ 2681, 2708, 3215, ... об'єднаних заголовком "Метрологія".
Комплекс нормативних документів (НД) регламентують загальні правила і норми
метрологіного забезпечення стосовно одиниць фізичних величин та їх еталонів, метрологічної
термінології.
Ця система має в теперішній час особливе значення. У сучасній промисловості затрати
праці на виконання вимірювань становлять пересічно близько 10% від загальних затрат праці на
всіх стадіях створення і експлуатації продукції, а в окремих галузях промисловості досягають 50-
60% (електронна, радіотехнічна тощо). Ефективність цих затрат визначається достовірністю і
відтворюваністю вимірювань, які можна досягнути лише в умовах добре організованого
метрологічного забезпечення господарства країни.
Стандарти ДСВ позначаються перед номером стандарту цифрою 8.
Система стандартів безпеки праці (ССБП) — це система стандартів встановлює єдині
правила і норми, що стосуються безпеки людини під час праці. Введення системи в дію повинно
забезпечувати значне зниження виробничого травматизму і професійних захворювань.
Стандарти ССБП позначаються перед номером стандарту цифрою 12.
Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ) — це комплекс
міждержавних стандартів і галузевих систем технологічної підготовки виробництва, ЄСТПВ
забезпечує умови для скорочення термінів підготовки виробництва, освоєння і випуску продукції
заданої якості, забезпечення високої гнучкості виробничої структури і значної економи трудових,
матеріальних і фінансових ресурсів.
Одним з найважливіших принципів, покладених в основу ЄСТПВ, є типізація
технологічних процесів виготовлення уніфікованих об'єктів виробництва і засобів
технологічного оснащення на основі їх класифікацій і групування за подібними конструктивно-
технологічними ознаками, що створює основу для підвищення рівня типових технологічних
процесів.
Впровадження цього принципу дає можливість в кілька разів скоротити строки підготовки
виробництва нових виробів і обсяг розроблюваної технологічної документації.
Типові технологічні процеси базуються на використанні стандартних вихідних заготовок,
стандартних методів обробки деталей, стандартних засобів технологічного оснащення,
4
Виконавець — суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (Закон України «Про захист прав
споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII, редакція від 01.08.2020 р). .
 НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ 7
Загальні вимоги до змісту, викладу, оформленя стандартів та технічних умов

прогресивних форм організації виробництва. їх розробляють на основі нових технологічних

рішень.
Стандарти ЄСТПВ позначаються перед номером стандарту цифрою 14.
Система розробки і впровадження продукції на виробництво (СРПВ) — це система
правил, що визначають порядок проведення робіт щодо створення, виробництва і використання
продукції, встановлених відповідними стандартами.
Основне призначення СРПВ полягає у встановленні організаційно-технічних принципів і
порядку проведення робіт для створення продукції високої якості, запобігання впровадження на
виробництво застарілої, неефективної і невідпрацьованої продукції, скорочення термінів
розробки і освоєння та своєчасному оновленню продукції.
Стандарти СРПВ регламентують:
— порядок проведення науково-дослідних і експериментально-конструкторських та
технологічних робіт, патентних досліджень, що включають дослідження технічного
рівня і тенденцій розвитку техніки;
— вимоги до продукції, яку належить розробити і впровадити , порядок запровадження,
контролю і підтримання цих вимог на всіх стадіях життєвого циклу продукції та зняття
її з виробництва;
— порядок впровадження продукції на виробництво (зокрема раніше впровадженої на
інших підприємствах продукції і продукції, що виготовляється за ліцензіями
зарубіжних фірм), здійснення авторського нагляду при впровадженні і виробництві
продукції;
— вимоги до зразків-еталонів товарів, правила їх узгодження і затвердження;
— порядок зняття застарілої продукції з виробництва з урахуванням інтересів
споживачів і заміна такої продукції сучаснішою.
Стандарти системи СРПВ позначаються перед номером стандарту цифрою 15.

СТАНДАРТИ ТА ТЕХНІЧНІ УМОВИ — НОРМАТИВНО ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ,

ЩО ВІДОБРАЖАЮТЬ РЕЗУЛЬТАТИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
Стандарти та технічні умови — нормативно технічні документи, що відображають
результати стандартизації.
На маркуванні кожного товару є позначення стандарту, за яким його зроблено. Як
правило, найчастіше читаємо абревіатури ДСТУ (державний стандарт України) або ТУ (технічні
умови виробника), а також зустрічаємо позначку ГОСТ (міждержавні стандарти, які ще з
радянських часів діють в країнах СНД).
На скільки продукція, виготовлена за ТУ, поступається тій, що відповідає державним
стандартам? – таке запитання можна почути від багатьох громадян, адже до нього підштовхують
численні публікації та телепрограми, в тому числі й просвітницькі, в яких споживачів
переконують уникати продукції з подібною позначкою. На справді така постановка питання зараз
неправомірна, адже відповідно до чинного законодавства, вимоги, які висувають до продукції
технічні умови, повинні бути не нижчими, ніж ті, що передбачені державними стандартами і
 НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ 8
Загальні вимоги до змісту, викладу, оформленя стандартів та технічних умов

неприпустимо вводити в ТУ положення, що призводять до зниження якості продукції або

ускладнюють її ідентифікацію.
В чому ж тоді відмінність технічних умов від державних стандартів і навіщо вони взагалі
потрібні – відповідно до Закону України «Про стандартизацію», технічні умови (ТУ) – це
документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи
послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.
ТУ розробляє сам виробник, у випадку якщо на певний новий вид продукції взагалі не існує
державних стандартів, або ж якщо йому потрібно розширити асортимент продукції, запровадити
новітні розробки, вдосконалити технологічний процес, упаковку і таке інше. При цьому
розробник технічних умов орієнтується на особливості свого виробництва й виходить з вигідних
йому умов.
Наприклад, якщо державний стандарт на морозиво передбачає додавання до нього горіхів,
шоколаду, ваніліну та інших добавок не заборонених Мінздравом, то конкретний виробник може
розробити технічні умови, якими передбачить додавання у свою продукцію таких поки що
нетрадиційних для цього виду продукції, але не заборонених інгредієнтів, як мак чи йогуртові
культури, розробити для цукерок нетрадиційну упаковку, яка б дозволила прикрашати ними
новорічну ялинку тощо.
Тому сперечатися про те, яка продукція краща: виготовлена за ТУ чи ДСТУ – недоречно,
головне, щоб суб’єкт господарської діяльності чітко дотримувався вимог зазначених в
нормативному документі і вказував достовірну інформацію на маркуванні.
Інша справа, що існують певні традиційні рецептури, до яких українські споживачі звикли
десятиліттями, тож розробляти технічні умови на ковбасу вищого сорту «Докторську», чи
«Московську» не дозволяється, тому що з іншими інгредієнтами це буде вже зовсім інший
продукт, ніж очікує покупець, і подібне дублювання назви призведе до введення споживачів в
оману.
Що стосується застосування різноманітних харчових добавок (стабілізаторів, барвників,
підсолоджувачів) чи рослинних жирів, яких так хочеться уникнути, то чинне законодавство
обмежує їх використання в окремих видах продукції, але їх наявність чи відсутність зовсім не
залежить від позначки «ДСТУ» чи «ТУ». Наприклад, рослинний жир заборонено «класти» в
масло, сметану та сир, барвники в продукти дитячого харчування. Та якщо це «продукт сирний»,
він однозначно зроблений із застосуванням рослинного жиру, а про склад солодощів можна
довідатися з інформації на маркуванні, оскільки Мінздравом дозволений до використання
чималий їх перелік.
Тож викликає занепокоєння те, що держава нині скасувала державний нагляд за
дотриманням стандартів при виробництві, зберіганні та реалізації продукції, а механізмів, які б
забезпечили йому гідну заміну, поки що не розроблено.
Вимоги до продукції, що зазначені в державних стандартах науково обґрунтовані та
напрацьовані роками, а продукція згідно ДСТУ, виготовляється, як правило, за класичними
рецептурами з відповідними уставленими технологіями.
Продукція, виготовлена за технічними умовами, обов’язково повинна відповідати
вимогам ДСТУ, проте, виготовляється за власною рецептурою підприємства з використанням
новітніх технологій, що дозволяє здешевити собівартість готового продукту, наділити його
 НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ 9
Загальні вимоги до змісту, викладу, оформленя стандартів та технічних умов

певними (можливо лікувально-профілактичними) властивостями та максимально задовольнити

вимоги споживачів виходячи з рівня їх купівельної спроможності.
Технічні умови на харчову продукцію розробляються, як правило, переробними
підприємствами і є їх власністю. При цьому на ТУ (як і на продукцію, виготовлену за його
вимогами) попередньо отримують висновок санітарно-епідеміологічної експертизи. Потім,
зазначений документ проходить реєстрацію у фонді технічних умов України, яка підпорядкована
колишньому Держспоживстандарту – нині його функції покладені на Мінеконмрозвитку
України.
На стадії реєстрації ТУ супутньо повинні проходити перевірку на відповідність чинному
законодавству, технічним регламентам, потребам споживачів, рівневі розвитку науки й техніки,
досягнутому на момент перевіряння, а також узгодженості з чинними нормативними
документами тієї самої сфери застосування, зокрема, визначивши чи не нижчі вимоги цього
документу вимог (якісних показників) державного стандарту на аналогічну продукцію.
Слід знати, що інформація про ДСТУ та ГОСТ друкується в офіційних виданнях і з нею
може ознайомитись і при потребі придбати кожен бажаючий, звернувшись до територіальних
органів Держспоживстандарту України. А ось ТУ – це документ, котрий розроблений
підприємством-виробником і є його майновою власністю, тож ознайомитися з ним можна лише
з дозволу власника.
Технічні умови (ТУ) обов’язково підлягають державній реєстрації в територіальних органах
центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання відповідно до вимог
ДСТУ 1.6:2004 «Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів».
З 26.04.2014 набрав чинності Закон України № 1193-ІІ, в звязку з чим державна реєстрація
Технічних умов або змін до них в територіальних органах центрального органу виконавчої влади
з питань технічного регулювання не є обов`язковою, і замість державної реєстрації необхідне
внесення до Реєстру ТУ. Перед внесенням до Реєстру ТУ, проект технічних умов проходить
узгодження в профільних державних органах і установах згідно з вимогами чинного
законодавства України, перелік яких залежить від сфери застосування продукції. Виробляти
продукцію без посилання на відповідний нормативний документ, якому вона повинна
відповідати, законодавством заборонено.
Постачати на ринок продукцію за технічними умовами іноземних фірм можна за умови
приведення їх у відповідність до чинного законодавства та нормативних документів України,
внесення необхідних змін та державної реєстрації.
Слід зазначити, що нормативні документи повинні використовуватися на стадіях розроблення,
реалізації, експлуатації (використання), ремонту, зберігання, транспортування та утилізації
продукції. У договорі на поставку продукції повинні зазначатися посилання на нормативні
документи, що пройшли державну реєстрацію, за якими буде постачатися продукція.
Окрім державних та міждержавних стандартів та технічних умов розрізняють галузеві стандарти,
які визнають у певній галузі та стандарти науково-технічних і інженерних товариств та спілок і
внутрішні стандарти підприємств.
Одже, продукція, що вироблена за ТУ, не може документально і якісно відрізнятися від продукції,
виробленої за ДСТУ. Залишається тільки питання в якості цієї продукції, яку оцінюють
споживачі та повинні контролювати відповідні державні установи.
 НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ 10
Загальні вимоги до змісту, викладу, оформленя стандартів та технічних умов

СТАНДАРТИ ТА ТЕХНІЧНІ УМОВИ — ДОКУМЕНТИ, ЩО МІСТЯТЬ ОБОВ'ЯЗКОВІ

ДЛЯ ПРОДУЦЕНТІВ НОРМИ ЯКОСТІ ВИРОБУ І ЗАСОБИ ЇХ ДОСЯГНЕННЯ
Стандарти та технічні умови — документи, що містять обов'язкові для продуцентів норми
якості виробу і засоби їх досягнення.

НАБІР ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ, РІВЕНЬ КОЖНОГО З НИХ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ

ВИМІРЮВАННЯ, ВИПРОБУВАНЬ, МАРКУВАННЯ, УПАКОВКИ,
ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ ПРОДУКЦІЇ
Набір показників якості, рівень кожного з них, методи і засоби вимірювання, випробувань,
маркування, упаковки, транспортування і зберігання продукції.