Міністерство освіти і науки України

Університет митної справи та фінансів

Факультет економіки, бізнесу та міжнародних відносин

Кафедра міжнародних відносин

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Країнознавство»
на тему: «Вплив географічного положення на
країнознавчі характеристики»

здобувачки 2 курсу, групи PC-22-2

спеціальності 291 «Міжнародні відносини,
суспільні комунікації та регіональні студії»
Чурпита Є. Д.
(прізвище та ініціали)

Керівник ____________________________
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Оцінка:
ECTS _______
Національна шкала ____________________
Кількість балів: _______________________
Члени комісії: _________ ______________
(підпис) (прізвище та ініціали)

_________ ______________
(підпис) (прізвище та ініціали)

_________ ______________
(підпис) (прізвище та ініціали)

Дніпро 2023
 1

ЗМІСТ
ВСТУП. ……………………………………………………… 2
РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
АНАЛІЗУ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ ...…………. 4
1.1 Географічне положення як фактор країнознавчого
аналізу ………………………………………………. 4
1.2 Попередні дослідження та теоретичні підходи
до категорії «Географічне положення в
країнознавстві» ……………………………………… 6
РОЗДІЛ 2. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА
ЙОГО КОМПОНЕНТИ ………….....……………………….. 9
2.1 Географічні координати ………………………….. 9
2.2 Кліматичні умови ….…………………………….. 11
2.3 Геополітичний вплив .…………………………….. 15
РОЗДІЛ 3. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЯК ФАКТОР
ВПЛИВУ ……………...……………………………………… 18
3.1 Вплив географічного положення на культурні
характеристики ……………………………………. 18
3.2 Вплив географічного положення на економічні
характеристики ……………………………………. 20
ВИСНОВКИ………………………………………………… 24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……..…………… 26
 2

ВСТУП
Географічне положення є однією з найважливіших характеристик будь-
якої країни. Воно визначає її природні умови, клімат, рослинний і тваринний
світ, а також економічні, політичні та культурні зв'язки.
Вплив географічного положення на країнознавчі характеристики є
значним. Воно може мати як позитивний, так і негативний вплив.
Тож, тема впливу географічного положення на країнознавчі
характеристики є актуальною в сучасному світі. Зміни в географічному
положенні країни можуть призвести до значних змін у її країнознавчих
характеристиках.
Мета роботи полягає в дослідженні впливу географічного положення на
країнознавчі характеристики. Досягнення мети нашого дослідження ми
плануємо реалізувати за допомогою декількох завдань:
-Розглянути основні типи географічного положення країни.
-Проаналізувати вплив географічного положення на природний потенціал
країни.
-Дослідити вплив географічного положення на клімат країни.
-Розглянути вплив географічного положення культуру та економічні
зв'язки країни з іншими країнами.
Очікувані результати даної роботи можна розділити на теоретичні та
практичні.
Теоретичні результати полягають в:
-Удосконаленні теоретичних знань з країнознавства, географії,
економічної географії та інших дисциплін, пов'язаних з впливом географічного
положення на країнизнавчі характеристики.
-Розширенні знань про різноманітність географічних положень країн світу
та їх вплив на країнознавчі характеристики.
 3

-Формуванні вмінь самостійного дослідження та аналізу наукової

інформації з даної тематики.
Практичні результати полягають в:
-Здатності застосовувати отримані знання для вирішення практичних
завдань, пов'язаних з дослідженням впливу географічного положення на
країнизнавчі характеристики.
-Умінні аналізувати та прогнозувати вплив географічного положення на
країнизнавчі характеристики.
-Здатністі використовувати отримані знання для професійної діяльності в
галузі країнознавства, географії, економічної географії, політичної географії та
інших дисциплін.
 4

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

АНАЛІЗУ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Географічне положення як фактор країнознавчого аналізу.
Географічне положення являється одним з основних категорій
економічної та соціальної географії. Поняття «географічне положення», відоме
в науці з XVIII ст., але особливого поширення в антропології набуло
наприкінці XIX ст., коли німецький вчений Ф. Ратцель почав використовувати
його, щоб описати особливості розташування різних країн. В умовах
глобалізації дана теорія набуває статусу міждисциплінарної, тому що дозволяє
побачити світ у всьому його різноманітті, що визначається багатьма
характеристиками, такими як регіональні, державні та локальні [8, c. 49].
Отже, географічне положення – це те, де знаходиться територія відносно
інших географічних об’єктів. Воно має важливе значення для розвитку країни,
оскільки визначає її природні ресурси, кліматичні умови та політичну
обстановку. Аналіз географічного положення дозволяє зрозуміти, чому країна
має такі риси та особливості, а також визначити її перспективи розвитку.
Країни, що розвиваються, без виходу до моря, знаходяться в менш вигідному
становищі, ніж країни з морськими кордонами. Відсутність прямого виходу до
моря ускладнює доступ до міжнародних ринків, підвищує вартість
транспортних послуг і, відповідно, погіршує конкурентоспроможність таких
країн. Плата за морські та транзитні перевезення є серйозною перешкодою для
торгівлі та розвитку цих держав. Географічне положення - це сукупність
просторових відносин, що існують між територією та іншими географічними
об’єктами. Ці відносини можуть бути різноманітними, що зумовлює поділ
географічного положення на такі види:
-Економіко-географічне положення – це розташування території щодо
інших економічних об’єктів.
 5

-Фізико-географічне положення – це розташування території щодо

природних об’єктів.
-Геополітичне положення – це розташування території щодо інших
держав та політичних об’єктів.
-Військово-географічне положення – це розташування території щодо
військових об’єктів.
-Еколого-географічне положення – це розташування території щодо
екологічних об’єктів.
-Культурно-географічне положення – це розташування території щодо
культурних об’єктів.
-Математико-географічне положення – це розташування території щодо
географічних координат.
Економіко-географічне та фізико-географічне положення є
найважливішими факторами, що впливають на розвиток країни. Економіко-
географічне положення визначає її економічні можливості, а фізико-географічне
положення – природні умови, які впливають на її розвиток. Тому ці два види
географічного положення є узагальнюючими, оскільки враховують найбільш
важливі чинники, що впливають на країну [6, c. 35-36]
Отже, географічне положення є важливим фактором, що враховується при
країнознавчому аналізі. Воно дозволяє зрозуміти, як географічні фактори
впливають на розвиток країни, її економіку, політику та культуру. Згідно з цим
ми можемо проаналізувати , як географічне положення впливає на деякі країни
світу, на прикладі України та США:
-Україна має вигідне економіко-географічне положення, оскільки
розташована на перехресті важливих транспортних шляхів між Європою і
Азією. Але її політико-географічне положення є складним, тому що країна
розташована в регіоні з високими політичними ризиками.
 6

- США також мають вигідне економіко-географічне положення, тому що

розташовані в центрі Північної Америки. Вони мають вихід до двох океанів і
достатньо розвинену транспортну інфраструктуру. Саме ці фактори сприяли
їхньому економічному розвитку та допомогли стати однією з провідних
світових держав.
Тож, географічне положення є майже головним фактором, що впливає на
розвиток країни.

1.2 Попередні дослідження та теоретичні підходи до категорії

«Географічне положення в країнознавстві».
Географічне положення є першим фактором, який необхідно враховувати
при характеристиках країни. Воно визначає навколишнє середовище, в якому
існує держава. М.Баранський- засновник вітчизняної економічної географії,
саме він запропонував класичний план характеристики географічного
положення. Він підкреслював, що географічне положення є ключем до
розуміння місця країни в світі. Воно визначає її можливості для розвитку, її
відносини з іншими країнами та її роль в міжнародній торгівлі. Для того, щоб
описати та оцінити географічне положення країни, необхідно коротко пояснити
основні його характеристики. Опис положення об'єкта відносно основних ліній і
точок на карті чи на материку передбачає визначення:
-Континента, на якому розташована країна.
-Частки світу, до якої належить країна.
-Позиції країни на материку або частині світу.
-Відстані до інших країн та морів.
Ці характеристики дозволяють визначити географічне положення країни
та його вплив на ії розвиток [8, c. 52].
Держава як складне явище вивчається багатьма науками, які
використовують різні підходи та методи для аналізу її виникнення,
 7

функціонування та занепаду. Географічний детермінізм - це напрямок у

географії та країнознавстві, який розглядає географічне положення, клімат,
рельєф, ґрунти та інші природні фактори як основні детермінанти розвитку
суспільства [9, c. 7].
Стародавні автори, такі як Геродот, Гіппократ, Полібій та Страбон,
цікавилися впливом географічного середовища на звичаї суспільства та
суспільно-політичні процеси. Вони вважали, що природні явища мають
важливий вплив на життя людини, її культуру та поведінку. На ранніх етапах
свого розвитку географічний детермінізм був прогресивним напрямом, оскільки
він протистояв філософському ідеалізму та теологічному поясненню соціальних
явищ. У другій половині XIX століття географічний детермінізм досяг свого
апогею. Його прихильники, такі як британська географиня Еллен Черчілль
Семпл, вважали, що природні фактори є основними детермінантами розвитку
суспільства. У XX столітті географічний детермінізм, який розглядає природні
фактори як основні детермінанти розвитку суспільства, зливається з
геополітикою, яка вивчає взаємодію географічних факторів з політичними
процесами. Л.Є. Гринин, досліджуючи вплив природного фактора на
суспільство звернув увагу на те, що один і той же природний фактор може мати
різний вплив на різні народи та суспільства. Це залежить від історичного
періоду, рівня розвитку суспільства, його структури та інших обставин. Гринин
стверджував, що природне середовище відіграє найбільшу роль у ранніх етапах
розвитку суспільства. Однак у міру розвитку технологій і економіки роль
природних сил поступово зменшується. При цьому Гринин підкреслював, що
природні катаклізми можуть мати глобальні наслідки для суспільства [2].
Проаналізувавши інформацію можна зазначити, що географічний
детермінізм має свої переваги. Він допомагає зрозуміти, як природні
середовища можуть впливати на розвиток суспільства. Наприклад, природні
ресурси можуть визначати тип економічної діяльності, а клімат може впливати
 8

на типи поселень і транспорту. Однак географічний детермінізм має і свої

недоліки. Він не враховує роль людської діяльності в зміні природного
середовища. Крім того, він не враховує роль соціальних, економічних і
політичних факторів у розвитку суспільства.
У сучасній науці географічний детермінізм розглядається як один із
факторів, що впливає на розвиток суспільства. Однак він не є єдиним фактором,
і його роль не є домінуючою.
 9

РОЗДІЛ 2. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА

ЙОГО КОМПОНЕНТИ
2.1 Географічні координати
Географічні координати — це система, яка дозволяє точно визначити
місце розташування будь-якої точки на Землі. Вони використовуються вже
протягом багатьох століть і допомагають людям орієнтуватися в просторі,
знаходити потрібні місця та уникати заблукань [22].
Географічну систему координат винайшов грецький астроном Гіпарх у
другому столітті до нашої ери. Ця система використовує дві площини для
визначення положення точки на Землі: площину екватора та площину
початкового меридіана. Гринвіцький меридіан, який проходить через англійську
обсерваторію в Грінвічі, що поблизу Лондона, прийнято за початковий у 1884
році. У цій системі положення будь-якої точки визначається двома
географічними координатами: широтою та довготою. Широта характеризує
положення точки на поверхні Землі щодо екватора, а довгота - щодо
Гринвіцького меридіана. Геодезичні координати визначаються за допомогою
геодезичних методів, а астрономічні - за допомогою астрономічних методів [17,
c. 38-39].
Географічна широта - це відстань, яка вимірюється в градусах від
екватора до будь-якої точки на поверхні Землі. 0° широти - це екватор, а 90°
широти - це полюси. Широта може бути північною ( пн. ш. ) або південною (пд.
ш. ), залежно від того, на якій стороні екватора знаходиться точка. Географічна
довгота - це кут, який утворює пряма лінія, що проходить через точку на
поверхні Землі та центр Землі, з площиною початкового меридіана. Довгота
вимірюється в градусах від 0° на Гринвіцькому меридіані до 180° на сході та
заході. Довгота може бути східною або західною. Східна довгота позначається
як ( сх. д. ), а західна - як ( зх. д. ). Географічне положення будь-якої точки на
 10

Землі завжди визначається двома координатами: широтою та довготою. Але

полюси мають лише одну географічну координату - широту, оскільки вони
розташовані на лінії екватора. Географічні координати широко застосовуються
в авіації, судноплавстві та інших сферах, де необхідно точно визначати
положення об'єктів на Землі. Вони також є вихідними даними для складання
географічних карт [3].
Для визначення географічних координат люди використовують різні
прилади. Ще в давнину для цього використовували гномон, який являє собою
вертикальну палицю, тінь від якої вказує на напрямки сторін горизонту. У
момент, коли довжина тіні від гномона найкоротша, її напрямок збігається з
південним напрямком. Таким чином, можна визначити широту місцевості. На
суднах для визначення широти використовували секстант, який дозволяє
виміряти висоту Сонця над горизонтом. Визначення географічної довготи було
складним завданням доти, доки англійський годинникар-самоучка Джон
Гаррісон у XVIII столітті не винайшов хронометр. Цей точний механічний
годинник дозволяв визначати довготу за різницею місцевого часу між двома
пунктами. Місцевий час визначали за сходом або заходом Сонця. За майже 250
років будова хронометра майже не змінилася, і він досі використовується для
визначення довготи, оскільки є одним із найточніших годинників у світі.
Механічний хронометр, який використовувався для визначення географічної
довготи, поступився місцем електронному GPS. У наші дні GPS широко
використовується в різних сферах, зокрема, для навігації, картографії та
геодезії. Географічні координати місцевості можна також знайти в Інтернеті на
картах Google та Яндекс [14, c. 69]
GPS - це скорочення від Global Positioning System, що означає глобальна
система позиціонування. Це система, яка використовується для навігації та
геодезії по всьому світу. GPS дозволяє точно визначати своє місцезнаходження
будь-де на поверхні Землі, а також отримувати поточний час у певному місці.
 11

Система GPS складається з 24 супутників, які обертаються навколо Землі на

висоті близько 20 000 кілометрів. Використовуючи малопотужні радіохвилі,
пристрої можуть зв’язуватися із супутниками, щоб точно визначити своє
місцезнаходження на земній кулі [26].
Отже, географічні координати використовуються для створення карт і
планів, для вивчення руху земної кори, для визначення положення об'єктів на
поверхні Землі та ін. Також, вони використовуються в різних сферах людської
діяльності, таких як картографія, геодинаміка, геодезія, навігація, авіація,
туризм та ін. Таким чином, можна зробити висновок, що географічні
координати є важливим інструментом для визначення положення об'єктів на
поверхні Землі. Вони використовуються в різних сферах людської діяльності і
мають широке застосування.

2.2 Кліматичні умови

Кліматичні умови мають важливе значення для життя на Землі. Вони
впливають на рослинність, тваринний світ, господарську діяльність людини та
інші процеси. Клімат постійно змінюється. Це може бути викликано
природними факторами, такими як виверження вулканів, сонячної активності та
ін.
Погода та клімат – це два близькі за значенням поняття, але між ними є
важлива відмінність. Погода – це поточний стан атмосфери в певному місці.
Вона може змінюватися дуже швидко: сьогодні може бути сонячно, а завтра –
дощ. Клімат же – це середньостатистичний характер погоди в певному місці
протягом тривалого періоду часу [5].
Клімат Землі поділяють на типи за різними ознаками. Дві найпоширеніші
класифікації – це класифікація Кеппена та класифікація Алісова. Класифікація
Кеппена заснована на співвідношенні температури та опадів. Головною
діагностичною ознакою типу клімату за цією класифікацією є рослини, що
 12

ростуть на певній території в природних умовах. Таким чином Каппен виділив 5

основних видів клімату, такі як вологий-тропічний, сухий, помірний,
континентальний та арктичний. Щоб краще зрозуміти ці типи клімату, слід
трохи розібратись в них:
-Вологий-тропічний клімат – це тип клімату, який характеризується
високою температурою повітря не нижче 18°C та рясним випаданням опадів.
Він поширений на близьких до екватора територіях, таких як північна частина
Південної Америки та Центральна Африка.
-Сухий клімат – це тип клімату, який характеризується незначною
кількістю опадів, або їх повною відсутністю. Він поширений на таких
територіях, як Сахара, Австралія, Західна Азія та південь Африки.
-Помірний клімат – це тип клімату, який характеризується відносно
м'якими зимами та теплим літом. Середня температура повітря в цьому кліматі
коливається від 0°C до 18°C. Помірний клімат поширений на значних
територіях Землі, таких як Західна Європа, Нова Зеландія, південь Африки та
частина Північної Америки.
-Континентальний клімат – це тип клімату, який характеризується
великою амплітудою температур, малою кількістю опадів і слабкими вітрами.
Він поширений у внутрішніх районах материків, далеко від океанів.
Континентальний клімат поділяють на помірний та субарктичний. Помірний
континентальний клімат характерний для таких територій, як Центральна та
Східна Європа, південний схід США. Субарктичний континентальний клімат
характерний для таких територій, як Канада, Росія, Північна Європа.
-Арктичний клімат – це тип клімату, який характеризується дуже
низькими температурами повітря. Середня температура повітря в найтепліший
місяць не перевищує 10°C. Арктичний клімат поширений на крайній півночі
Землі, в районах, розташованих за полярним колом.
 13

Класифікація Алісова ґрунтується на закономірностях розподілу клімату

на Землі. Вона поділяє типи клімату на основі кліматичних поясів, які є
великими територіями, що характеризуються схожими кліматичними умовами
[23].
Класифікація Алісова поділяє Землю на сім основних кліматичних поясів,
які відрізняються один від одного температурними умовами, кількістю опадів та
іншими факторами. У кожній півкулі є по одному екваторіальному, двом
тропічному, двом помірно-теплому та одному полярному поясі.
-Екваторіальний пояс розташований близько до екватора. Він
характеризується високими температурами повітря та рясним випаданням
опадів. Середня температура повітря може змінюватись в межах 24-28°С.
-Два тропічних пояси розташовані на північ і південь від екваторіального
поясу. Вони також характеризуються високими температурами повітря, але
випадання опадів у них менш рясне, ніж у екваторіальному поясі.
-Два помірні пояси розташовані на північ і південь від тропічних поясів.
Вони характеризуються помірно теплим кліматом з чітким чергуванням пір
року. Середня температура повітря 20°С.
-Два арктичних пояси розташовані на крайній півночі Землі. Вони
характеризуються низькими температурами повітря і невеликою кількістю
опадів. Середня температура найтеплішого місяця сягає від 10 до 17°С,
найхолоднішого від -40 до -50°С. [7].
Перейдемо до дуже важливої теми сьогодення, на яку треба звернути
особливу увагу.
Глобальна зміна клімату – це серйозна проблема, яка має значний вплив
на нашу планету. Вона спричиняє небезпечні погодні явища, такі як паводки,
повені, сильні вітри, зливи та дощі, град, посухи. Ці явища завдають значних
екологічних та економічних збитків у всьому світі. За даними Всесвітньої
метеорологічної організації, останні три роки стали трьома найтеплішими
 14

роками в історії спостереження. Це свідчить про те, що зміна клімату триває, і

нам потрібно вживати заходів, щоб її зупинити [20, c. 79].
Діяльність ТЕЦ, транспорту, сільського господарства та промисловості,
призводить до виділення в атмосферу великої кількості газів. Ці гази, відомі як
парникові гази, утримують сонячне тепло в нижніх шарах атмосфери, не даючи
йому повертатися до космосу. Це призводить до глобального потепління, тобто
підвищення середньорічної температури на Землі. Сучасна наука однозначно
свідчить, що зміна клімату – це антропогенний процес, тобто він викликаний
діяльністю людини. Саме людство несе відповідальність за забруднення
атмосфери парниковими газами, які сприяють глобальному потеплінню [16].
Якщо ми не скоротимо викиди парникових газів, наслідки глобального
потепління будуть катастрофічними. Вони призведуть до зниження врожайності
сільськогосподарських культур, скорочення рибальських угідь, масового
вимирання видів тварин і рослин, а також до переселення мільйонів людей. Цих
наслідків все ж таки можна уникнути, але зміна клімату вже несе страждання та
смерть. Від страшних масових пожеж і штормів гине багато людей та тварин.
Знання наслідків зміни клімату допоможе нам краще зрозуміти, що відбувається
зараз, що ми можемо зробити, щоб запобігти найгіршому, і чого очікувати в
майбутньому [28].
Отже, кліматичні умови – це сукупність метеорологічних елементів, що
характеризують стан атмосфери в певному місці та часі. Вони впливають на всі
аспекти життя на Землі, від рослинності та тваринного світу до людської
діяльності. Наслідки кліматичних умов можуть бути як позитивними, так і
негативними. Важливо розуміти наслідки кліматичних умов, щоб вжити заходів
для їх пом'якшення або адаптації до них. Зміна клімату, що відбувається в даний
час, є серйозною загрозою для людства та довкілля. Тому важливо вжити
заходів для боротьби зі зміною клімату, щоб мінімізувати її негативні наслідки.
 15

2.3 Геополітичний вплив

Геополітика — це наука про взаємозв'язок між географічними факторами
та політичними процесами. Вона базується на принципах географії, зокрема
політичної географії, яка вивчає політичні організми в просторі та їх структуру.
Геополітика також має практичне значення, оскільки допомагає у виробленні
політичних рішень та формуванні стратегій розвитку. Геополітика не розглядає
державу як статичну одиницю, а як динамічну систему, яка постійно
розвивається. Такий підхід був запропонований німецьким ученим Фрідріхом
Ратцелем, який вважав, що держава схожа на живий організм, який постійно
прагне розширювати свою територію та вплив. Геополітика вивчає державу в її
взаємодії з навколишнім середовищем, зокрема з іншими державами, і ставить
за мету забезпечити її безпеку та процвітання. Фрідріх Ратцель вважав, що
геополітика відрізняється від політичної географії тим, що вона не просто
описує державу, а й намагається зрозуміти її природу та динаміку. Геополітика,
на його думку, не цікавиться такими питаннями, як положення, форма, розміри
або межі держави, її економіка, торгівля, культура. Все це, на думку Ратцеля, є
статичними характеристиками держави, які не дають повного розуміння її
природи. Геополітика, навпаки, цікавиться такими питаннями, як відносини між
державами, вплив географічних факторів на розвиток держав, динаміка
міжнародних процесів [11].
Основою зовнішньої геополітики є стратегія держав і міждержавних
союзів, які, використовуючи геопростір ефективно, прагнуть укріпити свої
позиції на міжнародній арені, гарантувати захист економічних, культурних,
інформаційних та інших інтересів. Великі держави прагнуть до геополітичної
гегемонії. Найбільше впливу на сучасну геополітику мають США. Їхнє
геополітичне завдання – забезпечити собі глобальне лідерство та поширити
 16

демократичні цінності по всьому світу. У європейських справах США прагнули

до розширення та зміцнення НАТО, а також до збереження союзницьких
відносин з європейськими державами. З моменту здобуття незалежності
Україна отримала підтримку США у захисті свого державного суверенітету та
територіальної цілісності. Також існує внутрішня геополітика, основним
осередком якої є діяльність держави, спрямована на забезпечення політичної
стабільності та територіальної цілісності країни. Внутрішня геополітика також
включає в себе забезпечення комплексного та пропорційного розвитку регіонів,
а також вирішення стратегічних питань державної безпеки, утвердження
загальнодержавної ідеї та формування партійно-політичних еліт [15].
У геополітиці також використовують термін "сила", який різні
геополітичні школи тлумачать по-різному. Загалом у геополітиці "сила"
представляє собою вплив, який держави та окремі організації використовують
для зміни політики інших держав і організацій у регіоні та світі, з метою
отримання певних переваг. Існує кілька різновидів сили, які можуть
використовуватися державами та іншими суб’єктами міжнародних відносин для
досягнення своїх цілей. До них належать економічна, мілітарна, м’яка та
національна сили:
- Економічна сила - це здатність держави впливати на інші держави та
суб’єкти міжнародних відносин за допомогою економічних засобів, таких як
торгівля, інвестиції, надання допомоги тощо.
-Мілітарна сила - це здатність впливати на інших за допомогою військової
сили. Вона може включати в себе власні збройні сили, а також союзи з іншими
державами.
-Поняття "м'якої сили" було запропоноване американським соціологом
Джозефом Наєм наприкінці XX століття. Цей термін описує здатність держави
впливати на інших за допомогою привабливості власних цінностей, ідей та
культури. Національна сила є постійною, оскільки вона залежить від таких
 17

факторів, як географічне положення, економічний розвиток, політична система

та культура держави [12, c. 184].
Тож, геополітика - це галузь політичної науки, яка вивчає вплив
географічних факторів на міжнародні відносини. Вона розглядає такі фактори,
як географічне положення, клімат, природні ресурси, населення та економіка.
Геополітичний вплив - це вплив географічних факторів на міжнародні
відносини. Він може бути як позитивним, так і негативним. Геополітичний
вплив постійно змінюється. Він залежить від багатьох факторів, таких як
економічний розвиток, політичні процеси і військова сила. У сучасному світі
геополітичний вплив стає все більш важливим. Це пов'язано з тим, що світ стає
все більш взаємозалежним і складним. Країни все частіше конкурують за доступ
до ресурсів, ринків і сфер впливу.
 18

РОЗДІЛ 3. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЯК ФАКТОР

ВПЛИВУ
3.1 Вплив географічного положення на культурні
характеристики.
Культура - це слово латинського походження, яке вперше було
використане римським оратором Цицероном у 45 році до н.е. Спочатку воно
означало обробку землі, тобто зміни у природі, які були викликані діяльністю
людини, на відміну від змін, які відбувалися природними шляхом. Цей
первісний сенс слова підкреслював важливу особливість культури - її людський
фактор, тобто те, що культура є продуктом людської діяльності. Уперше термін
"культура" як самостійна наукова категорія був використаний у працях
німецького юриста Самуеля Пуфендорфа (1632-1694). Він застосував цей
термін для визначення всіх результатів людської діяльності, як матеріальних,
так і духовних. Культура - це складний і багатогранний феномен, який є
невід'ємною частиною людського життя. Вона впливає на всі сфери
життєдіяльності людини, від праці та побуту до дозвілля та ментальності.
Культура формує спосіб життя суспільства і окремих людей. Вона має
глобальний характер, об'єднує людей різних країн і народів, сприяє
взаєморозумінню та співробітництву. Розвиток культури є важливим фактором
прогресу людства [21].
Культура - це сукупність матеріальних і нематеріальних цінностей,
створених людьми. Матеріальні цінності - це ті, які можна побачити та відчути,
матеріальними цінностями є будинки, традиційний одяг, музика та ін.
Нематеріальні цінності - це те, що не можна побачити або відчути, але що є не
менш важливим для культури, наприклад мова, традиції та цінності, народні
 19

звичаї тощо. Елементарні одиниці культури - це те, з чого складається культура.

Вони є основою, на якій будується культура будь-якої спільноти [19, c. 145].
Мова - це основний інструмент спілкування між людьми. Вона відображає
знання, цінності, традиції народу, який нею розмовляє. За оцінками експертів, у
світі існує від 4 до 5 тисяч мов. Це величезне мовне розмаїття є важливим
фактором культурного різноманіття. Процес формування мови був тісно
пов'язаний із міграцією людей по світу. Мови, які є близькими родичами,
зазвичай зустрічаються у сусідніх народів, які мають спільне походження або
тривалу спільну історію. Схожі мови зазвичай зустрічаються у сусідніх народів,
які мають спільне походження або тривалий спільний досвід. Ці народи часто
живуть у тісному контакті один з одним, що призводить до взаємодії їхніх мов.
У результаті вони розвивають спільні риси, такі як схожа лексика, граматика та
фонетика. Мова - це не просто інструмент спілкування. Вона є важливою
частиною культури країни. Мова відображає історичну долю народу, його
успіхи й поразки, сумніви й сподівання. Вона також може відображати
особливості географічного розташування країни [13, c. 164-168].
Географи використовують різні критерії для класифікації релігій, щоб
відобразити їхнє географічне поширення. Це допомагає людям зрозуміти, як
релігії розвивалися та поширювалися в різних регіонах світу. Багато світових
релігій, які претендують на те, що їхня віра поширюється на весь світ, мають
конкретне місце походження. Це місце походження часто визначається
конкретними подіями в житті людей, які заснували ці релігії. Наприклад,
християнство виникло в Палестині, де Ісус Христос проповідував своє вчення.
Іслам виник в Аравії, де пророк Мухаммед отримав своє одкровення від Бога.
Буддизм виник в Індії, де Будда Шак'ямуні досяг просвітлення [27].
Релігійне розмаїття - це наявність у суспільстві або регіоні двох або
більше релігій, які мають чіткі відмінності між собою. Це явище може виникати
 20

внаслідок різних факторів, таких як міграція, колонізація або просто природне

поширення релігій [24].
Релігія часто стає причиною конфліктів між місцевими традиціями та
цінностями, з одного боку, і національними або глобальними тенденціями, з
іншого. Це пов'язано з тим, що релігія часто відіграє важливу роль у формуванні
місцевої культури та ідентичності [27].
Географічне положення та природні умови території впливають на
розвиток її населення. Вони можуть визначати, які види діяльності є доцільними
та можливими в даному регіоні, а також на формування звичаїв, традицій та
цінностей місцевих жителів. Географічне положення території є постійно
діючим фактором, який впливає на соціокультурні процеси. Це пов'язано з тим,
що будь-яке суспільно-географічне явище чи процес відбувається в певному
місці і має певну просторову організацію. Демографічні чинники впливають на
чисельність населення, його вікову та статеву структуру, а також на його
етнічний, конфесійний та соціальний склад. Ці якісні характеристики
безпосередньо впливають на соціокультурні особливості регіону. Міграції є
одним з важливих факторів, які впливають на формування соціокультурної
ситуації в регіоні. Зовнішні міграції, особливо міграції з інших країн, сприяють
змішуванню етнічного складу регіону. Представники різних етносів, які
прибувають в регіон, привносять з собою свою культуру, традиції та цінності,
які можуть впливати на соціокультурні стереотипи місцевого населення [10, c.
79-80].
Отже, географічне положення є одним з найважливіших факторів, які
впливають на формування культурних характеристик регіону. Воно визначає
природні умови, які впливають на спосіб життя населення, його традиції та
звичаї. Географічне положення також визначає можливості для взаємодії з
іншими культурами, що може призвести до асиміляції або збереження
самобутності регіону.
 21

3.2 Вплив географічного положення на економічні

характеристики
Економіка - це сукупність відносин, пов'язаних із виробництвом,
розподілом, обміном та споживанням матеріальних благ і послуг. Вона є
основою для розвитку суспільства і визначає його матеріальний добробут.
Економічні характеристики - це показники, які використовуються для оцінки
економічного стану країни, регіону або організації. Вони можуть стосуватися
таких сфер, як виробництво, споживання, розподіл, торгівля, фінанси,
зайнятість, інвестиції та інші.
Географія та економіка - це два взаємопов'язані аспекти людського
суспільства. Географія визначає, де можуть виникнути економічні активності, а
економіка, у свою чергу, впливає на формування географії. Доступ до
природних ресурсів є одним з найважливіших факторів економічного розвитку.
Природні ресурси - це фундамент, на якому будується економіка. Країни, які
мають доступ до значних запасів природних ресурсів, мають кращі можливості
для економічного розвитку. Ці ресурси можуть використовуватися для
виробництва товарів та послуг, що створює робочі місця та приносить
прибуток. Вони також можуть бути використані для експорту, що приносить
валютні надходження. Країни з обмеженими природними ресурсами мають
менші можливості для економічного зростання, ніж країни з багатими
природними ресурсами. Однак вони все ще можуть досягти успіху, якщо
зосередяться на інших секторах економіки, таких як туризм або сільське
господарство. Успіх цих секторів також залежить від географії регіону [25].
Країни, розташовані на перехресті торгових шляхів, мають значні
переваги для економічного розвитку. Однак для того, щоб повною мірою
використовувати ці переваги, необхідно розвивати інфраструктуру та державні
послуги. Інфраструктура, така як дороги, порти та склади, забезпечує доступ до
 22

ринків і ресурсів. Державні послуги, такі як митниця та податкова, повинні бути

ефективними та прозорими, щоб не створювати бар'єрів для торгівлі [4].
Кліматичні зміни можуть мати значний вплив на різні галузі економіки та
географічні регіони. Найбільш вразливими до цих змін можуть виявитися
сільське господарство, лісове господарство, водне господарство та енергетика.
Сільське господарство відіграє важливу роль у сучасному світі, забезпечуючи
продовольчу безпеку та виробництво сировини. Однак воно також є значним
джерелом парникових газів. Тому необхідно модернізувати
сільськогосподарське виробництво та удосконалити управління
сільськогосподарськими системами, щоб зменшити викиди парникових газів та
адаптуватися до зміни клімату. Зміна клімату може мати як позитивний, так і
негативний вплив на продуктивність сільського господарства. З одного боку,
підвищення температури повітря може призвести до збільшення тривалості
вегетаційного періоду та підвищення врожайності деяких культур. З іншого
боку, збільшення частоти і інтенсивності екстремальних погодних явищ може
завдати шкоди сільськогосподарським культурам і знижувати врожайність.
Зміни клімату, які негативно впливають на сільське господарство, також мають
негативний вплив на лісове господарство. Ці зміни призводять до зміни
оптимальних показників екологічних умов для лісових екосистем. Зростання
літніх екстремальних температур може призвести до зникнення окремих видів
рослин і тварин, а також до появи нових, у тому числі інвазивних. Це може
призвести до зміни видового складу лісів і скорочення їхніх площ [18, c. 13-24].
Розлянемо вплив географічного положення на економічні характеристики
на прикладі України. Економіко-географічне положення України характеризує її
розміщення щодо інших країн, транспортних шляхів, природних ресурсів та
інших географічних об'єктів. Це положення визначає можливості України для
розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, промисловості, сільського
господарства та інших галузей економіки. Географічне положення України має
 23

ряд переваг для її економічного розвитку. Вона розташована в центрі Європи,

що забезпечує їй зручний доступ до ринків інших країн. Крім того, Україна має
вихід до Чорного та Азовського морів, що відкриває для неї можливості для
розвитку морської торгівлі. Велика кількість сусідів України також є
позитивним фактором, оскільки дає їй доступ до різних ринків і джерел
сировини.Найбільший сухопутний кордон України проходить з Росією. Україна
має розвинену транспортну мережу, яка включає дев'ять залізниць та важливі
автомобільні магістралі, що проходять через всю країну в широтному напрямку.
Ця мережа забезпечує зручний зв'язок між Росією та країнами Європи. Однак із
2014 року ситуація на українсько-російському кордоні стала напруженою через
загострення політичних відносин між двома країнами. Росія ускладнила транзит
товарів своєю територією до України та через територію України до Європи. Це
негативно вплинуло на транзитну роль України [1].
Тож нам стало відомо, що географічне положення є одним з важливих
факторів, що впливають на економічні характеристики країни. Воно визначає
транспортну доступність, наявність природних ресурсів, клімат та інші фактори,
що впливають на розвиток економіки. В Україні географічне положення має як
позитивні, так і негативні аспекти. З одного боку, країна розташована в центрі
Європи, що забезпечує їй зручний доступ до ринків інших країн. З іншого боку,
Україна має протяжні кордони з кількома країнами, що може створювати
ризики для її безпеки.
 24

ВИСНОВКИ
Досліджуючи питання актуальности теми географічного положення та
його впливу на країнознавчі характеристики ми можемо зробити заключні
вісновки.
Все ж таки географічне положення є важливим фактором, що впливає на
розвиток країни, її економіку, політику та культуру. Зазначаеться що воно може
бути як позитивним, так і негативним фактором, і його роль не є домінуючою.
Географічне положення країни впливає на її розвиток у таких аспектах:
-Природний потенціал країни. Географічне положення визначає доступ
країни до природних ресурсів, таких як земля, вода, корисні копалини тощо. Це,
у свою чергу, впливає на розвиток господарства країни. Наприклад, країни,
розташовані в районах з багатими природними ресурсами, мають більшу
можливість для економічного розвитку.
-Клімат країни. Клімат впливає на розвиток рослинності, тваринного
світу, а також на характер господарської діяльності. Наприклад, країни,
розташовані в теплих кліматичних поясах, мають більш сприятливі умови для
розвитку сільського господарства.
-Політичні та економічні зв'язки країни з іншими країнами. Географічне
положення визначає можливості для міжнародної торгівлі, транспортних
зв'язків тощо. Наприклад, країни, розташовані на перехресті торгових шляхів,
мають більш сприятливі умови для розвитку міжнародної торгівлі.
 25

Географічне положення країни може змінюватися під впливом таких

факторів, як зміна клімату, діяльність людини тощо. Зміни географічного
положення можуть мати значний вплив на країнознавчі характеристики.
Але все ж таки, географічне положення не є єдиним фактором, що
визначає розвиток суспільства. Людина може змінювати природне середовище,
а соціальні, економічні та політичні фактори також відіграють важливу роль.
Наприклад, людина може розвивати нові технології, які дозволяють
використовувати природні ресурси більш ефективно. Соціальні фактори, такі як
культура і релігія також можуть впливати на розвиток суспільства. Економічні
фактори, такі як наявність капіталу і робочої сили також відіграють важливу
роль.
У сучасній науці географічне положення розглядається як один із
факторів, що впливає на розвиток суспільства. Однак він не є єдиним фактором,
і його роль не є домінуючою.
 26

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Географічне положення України. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki
(ост. ред. : 14.08.2023)
2. Географічний детермінізм. URL:
https://moyaosvita.com.ua/geografija/geografichnij-determinizm/
3. Географічні координати. URL: https://vshkole.in.ua/geografichni-
koordinati/ (дата звернення: 18.02. 2018)
4. Десять правил успішних націй: з яких країн виростають економічні
"зірки". URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2021/01/14/669958/ (дата
звернення: 14.01.21)
5. Зміна клімату: причини, наслідки та рішення для протидії. URL:
https://library.vn.ua/news-and-events/novini/kviten-2021/zmina-klimatu (дата
звернення: 15.04.2021)
6. І. А. Єремєєва. Теоретичне країнознавство: підручник. Дніпро:
ДДУВС, 2022. 144 с.
7. Класифікація кліматів Б.П. Алісова. URL:
https://pogoda.rovno.ua/node/220 (дата звернення: 30.03. 2013)
8. М. П. Мальська, Н. В. Антонюк, Ю. С. Занько, Н. М. Ганич.
КРАЇНОЗНАВСТВО: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА, підручник., Київ «Центр
учбової літератури», 2012. 528 с.
 27

9. Масляк П.О. Країнознавство: підручник. - 2-ге вид., випр. - К.:

Знання, 2008. 292 с.
10. Н.М. Маслова. Фактори формування, функціонування і розвитку
територіальних соціокультурних систем: Геополітика та екогеодинаміка
регионов. Т. 5. Вып.1. 2009, С. 75-82
11. Національна безпека України. URL: http://politics.ellib.org.ua/pages-
8296.html
12. П. О. Масляк, Л. М. Даценко, С. Л. Куртей, О. Г. Бродовська.
Географія: підручник. Харків: вид-о «Ранок», 2019. 272 с.
13. Парфіненко А. Ю. Туристичне країнознавство: навч. посібник.
Харків: вид-во «Бурун-книга», 2009. 288 с.
14. Пестушко В.Ю, Уварова Г.Ш. Географія: підручник. Київ: Генеза,
2014. 256 с.
15. ПОЛІТИЧНА ГЕОГРАФІЯ ТА ГЕОПОЛІТИКА. URL:
https://geografiamozil2.jimdofree.com
16. Причини та докази. URL: https://ucn.org.ua/?page_id=66
17. Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії: посібник. Київ,
2003. 209 с.
18. С.П. Іванюта, О. О. Коломієць, О. А. Малиновська, Л. М. Якушенко.
Зміна клімату: Наслідки та заходи адаптації. за ред. С. П. Іванюти. Київ, 2020.
110 с
19. Соціальна географія: Підручник. за ред. Л. Нємець та К. Мезенцева.
Київ: вид-во «Фенікс», 2019. 304 с.
20. «Сучасні проблеми екології»: тези ХVІІІ Всеукр. наук. on-line конф.
з міжнар. участю. Житомир, 2022. 105 с.
21. Феномен культури. Визначення поняття «культура», її структура та
основні функції. URL: https://subject.com.ua/culture/item/259.html
 28

22. Що таке географічні координати. URL:

https://translations.com.ua/geografichni-koordynaty.html (дата звернення:
25.03.2023)
23. Що таке клімат: все про географію клімату Землі. URL:
https://buki.com.ua/news/shho-take-klimat-vse-pro-geografiyu-klimatu-zemli/#2
(дата звернення: 02.11.2022)
24. Exploring the trend in religious diversity: Based on the geographical
perspective.URL:https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/
journal.pone.0271343#references (дата звернення: 14.07.2022)
25. How Geography Affects Economy: Understanding the Relationship.
URL: https://www.spatialpost.com/how-geography-affects-economy (дата
звернення: 14.04.2023)
26. How To Read GPS Coordinates. URL:
https://www.ubergizmo.com/how-to/read-gps-coordinates/ (дата звернення:
17.02.16)
27. R. Huston, R. Adam Dastrup. People, Places, and Cultures: book. Tulsa,
609 с.
28. What Are the Effects of Climate Change? URL:
https://www.nrdc.org/stories/what-are-effects-climate-change#weather (дата
звернення: 24.10. 2022)
29
30