МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра міжнародної економіки, природних ресурсів та економіки

міжнародного туризму

Курсова робота з фаху

на тему “Диспропорційність розвитку світової економіки: вимір та наслідки”

Виконав: здобувач 4 курсу, групи 6.0510ме

Спеціальності 051 «Економіка»
Освітньо-професійної програми:
«Міжнародна економіка»
Гаркуша К.М.
Керівник Дугієнко Н.О.
Національна шкала ________________
Кількість балів: _____Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________

___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________
___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

Запоріжжя - 2023

1
 РЕФЕРАТ

Курсова робота: 32 с. , 6 рис., 14 джерел

Об’єкт дослідження – диспропорційність розвитку світової економіки:

вимір та наслідки.

Предмет дослідження – порівняння диспропорційності в регіонах.

Мета роботи – знайти сутність диспропорції, порівняти диспропорції в

різних країнах причини їх існування, знайти способи вирішення
диспропорцій та способи їх контролювання.

Метод дослідження – метод наукового пізнання, метод спостереження

та методи порівняльного аналізу.

В роботі досліджуються теоретичні основи диспропорції та можливості

їх практичного рішення. Проаналізовано динаміку диспропорції різних країн
включно з Україною і приклади практичного рішення та майбутні стратегічні
плани.

ДИСПРОПОРЦІЯ, ДИСПРОПОРЦІЯ В ЕКОНОМІЦІ, РЕГІОНАЛЬНИЙ

РОЗВИТОК, НЕРІВНІСТЬ ДОХОДІВ, ГЛОБАЛЬНІ НЕРІВНОСТІ,
СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ ДИСПРОПОРЦІЙ, МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
ТА ДИСПРОПОРЦІЇ, СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ ДИСПРОПОРЦІЙ,
ГЕОПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ ДИСПРОПОРЦІЙ

2
 ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………....4
РОЗДІЛ 1: ДИСПРОПОРЦІЙНІСТЬ В СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ:
ТЕОРІЯ ТА ВИМІРЮВАННЯ…………………………………………………...5
1.1. Визначення диспропорційності в світовій економіці……………….5
1.2. Вимір диспропорційності у світовій економіці……………………...6
1.3. Причини та наслідки диспропорційності…………………………….7
РОЗДІЛ 2: НАСЛІДКИ ДИСПРОПОРЦІЙНОСТІ ДЛЯ СВІТОВОЇ
ЕКОНОМІКИ…………………………………………………………………….10
2.1. Соціальні та економічні наслідки диспропорційності……………..10
2.2. Геополітичні та міжнародні наслідки диспропорційності………...14
2.3. Економічні та фінансові наслідки диспропорційності……….……17
РОЗДІЛ 3: СПРОБИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
ДИСПРОПОРЦІЙНОСТІ………………………………………………………19
3.1. Диспропорції соціально-економічного розвитку регіонів України та
способи вирішення проблем…………………………………………………...19
3.2. Роль міжнародних організацій та цивільного суспільства……….22
3.3. Глобальні та національні стратегії для зменшення
диспропорційності………………………………………………………………24
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….31

3
 ВСТУП

Світова економіка є складною системою, яка включає в себе тисячі

компонентів та факторів, що впливають на її розвиток. Проте, однією з
найважливіших проблем, яка продовжує бути предметом уваги дослідників,
політиків та громадськості, є диспропорційність у розвитку світової
економіки.

Диспропорційність означає нерівність в розподілі ресурсів,

можливостей та результатів між різними країнами, регіонами та суспільними
групами. Ця проблема виникає з багатьох чинників, включаючи історичні,
соціальні, економічні та політичні.

Диспропорційність у світовій економіці є комплексним поняттям, яке

вимірюється та аналізується з різних точок зору. Вона включає в себе
різницю в доходах між багатими та бідними країнами, нерівність в доступі до
освіти та охорони здоров'я, а також дисбаланс у торгівельних відносинах між
країнами.

Диспропорційність може призвести до соціальних конфліктів,

загострення геополітичних суперечок та загрожувати сталому розвитку.

Ця курсова робота присвячена дослідженню диспропорційності в

світовій економіці, її виміру та наслідків.

Ми розглянемо теоретичні аспекти цієї проблеми, вивчимо показники

та індекси диспропорційності, дослідимо наслідки диспропорційності для
світової економіки та спроби вирішення цієї проблеми. На меті висвітлити
важливість розуміння диспропорційності та її вплив на глобальну динаміку, а
також запропонувати рекомендації для подолання цієї проблеми в
майбутньому. Пошкодження диспропорційності в розвитку світової
економіки - це виклик, який вимагає уваги та дій з боку громадськості,

4
політиків та фахівців у галузі економіки. Спільні зусилля можуть допомогти
створити більш справедливий та стійкий світ.

РОЗДІЛ 1: ДИСПРОПОРЦІЙНІСТЬ В СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ:

ТЕОРІЯ ТА ВИМІРЮВАННЯ

1.1. Визначення диспропорційності в світовій економіці

Диспропорційність в світовій економіці - це складний економічний та

соціальний феномен, який характеризується нерівномірним розподілом
ресурсів, доходів, можливостей та результатів між різними країнами,
регіонами та суспільними групами. Ця проблема виникає з багатьох
чинників, включаючи історичні, соціальні, економічні та політичні.

Для розуміння диспропорційності важливо визначити основні риси

цього поняття, такі як нерівність у розподілі доходів, різниця в рівні розвитку
та доступу до ресурсів, а також нерівність у сприйнятті можливостей для
розвитку та соціального підйому.

Диспропорційність вивчається з різних теоретичних підходів, які

допомагають розкрити її корені та механізми. Вивчення цієї проблеми
передбачає аналіз інфраструктури, освіти, охорони здоров'я та доступу до
ринків праці, а також впливу глобальних процесів, таких як глобалізація, на
диспропорційність.

Зрозуміння природи диспропорційності та її факторів є ключовим для

розробки ефективних стратегій для подолання цієї проблеми та створення
більш справедливого та стійкого світу [1].

5
 1.2. Вимір диспропорційності у світовій економіці

Вимір диспропорційності у світовій економіці - це ключовий аспект

для аналізу та розуміння ступеня нерівноваги та нерівності у розподілі
ресурсів, доходів та можливостей між різними країнами, регіонами та
суспільними групами. Для виміру диспропорційності використовуються різні
показники та індекси, які дозволяють кількісно оцінити цей явище.

- Показники диспропорційності: вимір диспропорційності включає в

себе аналіз різних показників, таких як рівень доходів, доступ до освіти та
охорони здоров'я, безробіття, інфраструктура тощо. Показники
диспропорційності можуть бути економічними, соціальними та
географічними, і їх вибір залежить від конкретних досліджень та завдань.

Коефіцієнт Джині — показник нерівності розподілу деякої величини

чисел, що приймає значення між 0 і 1, де 0 означає абсолютну рівність
(величина приймає лише одне значення), а 1 позначає повну нерівність.
Найбільш відомим коефіцієнт є як міра нерівності доходів домогосподарств
деякої країни чи регіону.

- Індекси диспропорційності: для комплексного та точного виміру

диспропорційності часто використовуються індекси, такі як індекс Джині,
індекс рівності, індекс розвитку людського капіталу тощо. Ці індекси
дозволяють оцінити різницю в розподілі ресурсів та можливостей між
різними групами та регіонами.- Роль глобалізації у зростанні
диспропорційності: досліджується вплив глобалізації на збільшення
диспропорційності в світовій економіці. Розглядується, як глобальні процеси,
такі як міжнародна торгівля, інвестиції та інші аспекти глобалізації,
впливають на розподіл ресурсів та створюють нові виклики
диспропорційності.

6
 - Аналіз змін та тенденцій: для зрозуміння динаміки диспропорційності
важливо аналізувати її зміни в часі. Вимір диспропорційності може включати
порівняльний аналіз рівнів та тенденцій в різних періодах, а також вивчення
факторів, що спричиняють зміни в диспропорційності. Аналіз та вимір
диспропорційності є необхідним кроком для розробки стратегій та політик,
спрямованих на зменшення нерівності та підвищення рівня соціальної
справедливості в світовій економіці.

Рисунок 1.1 Показник людського розвитку та якості життя [2]

1.3. Причини та наслідки диспропорційності

Диспропорційність в світовій економіці виникає з різних причин та має

значущі наслідки. У цьому розділі ми розглянемо основні фактори, які
спричиняють диспропорційність, та наслідки цього явища.

7
 Причини диспропорційності:

- Нерівність в розподілі доходів: наприклад, в Сполучених Штатах,

найбагатші 10% населення мають значну частину національного
багатства, що призводить до великої різниці у доходах між верхнім
та нижнім класами.
- Різниця в рівні розвитку країн: спростований приклад - різниця між
розвиненими країнами Європи та менш розвиненими країнами
Африки. Нерівність у рівні життя, доступі до освіти та охорони
здоров'я є помітною.
- Бідність та безробіття: в багатьох регіонах світу, особливо в
розвинених країнах, бідність та безробіття спричиняють відчутну
диспропорційність. Наприклад, криза в 2008 році призвела до
зростання безробіття в багатьох країнах та погіршила фінансовий
стан багатьох родин.

Наслідки диспропорційності:

- Соціальні конфлікти: прикладом є "Арабська весна" у 2010-2011

роках, коли різка нерівність в розподілі ресурсів та корупція
призвели до соціальних протестів та політичних змін у країнах
Близького Сходу.
- Геополітичні ризики: диспропорція в економіці може призводити до
геополітичних конфліктів. Прикладом є конфлікт між розвиненими
та розвивающимися країнами у питаннях торгівлі, тарифів та інших
міжнародних відносинах.
- Економічні проблеми: наприклад, висока диспропорція може
обмежити економічний розвиток країни, оскільки частина населення
не має доступу до достатніх ресурсів для інвестицій у свій розвиток.

Загалом, розділ "Причини та наслідки диспропорційності" підкреслює

важливість розуміння цього складного економічного та соціального явища в
світовій економіці. Диспропорційність виникає з різних причин, включаючи
8
нерівність в розподілі доходів, різницю в розвитку країн, бідність та
безробіття, а також географічні та геополітичні фактори [3].

Ці нерівності мають серйозні наслідки. Вони можуть спричиняти

соціальні конфлікти, погіршувати міжнародні відносини та призводити до
економічних проблем. Розуміння цих наслідків є важливим для прийняття
дієвих заходів щодо зменшення нерівності та підвищення рівня соціальної
справедливості.

9
 РОЗДІЛ 2: НАСЛІДКИ ДИСПРОПОРЦІЙНОСТІ ДЛЯ СВІТОВОЇ
ЕКОНОМІКИ

2.1. Соціальні та економічні наслідки диспропорційності

Диспропорція в світовій економіці має серйозні соціальні наслідки, які

впливають на суспільство на всіх рівнях. Ось докладніше про ці наслідки:

Соціальна нерівність: велика нерівність у розподілі доходів та

можливостей призводить до глибокої соціальної нерівності. Багатіші верстви
суспільства мають доступ до кращої освіти, медичної допомоги та інших
соціальних послуг, в той час як бідніші групи мають обмежені можливості.

Соціальні конфлікти: надмірна нерівність може призводити до

соціальних конфліктів та напружностей в суспільстві. Це може виражатися у
формі масових протестів, страйків та громадських рухів. Такі події можуть
мати серйозний вплив на стабільність суспільства та національну безпеку.

Відсутність доступу до освіти та охорони здоров'я: висока нерівність

може призводити до того, що частина населення не має доступу до якісної
освіти та медичної допомоги. Це може створювати нерівні умови для
особистого розвитку та здоров'я, особливо серед дітей і молоді.

Відчуття безпеки та справедливості: висока нерівність може підірвати

відчуття безпеки та справедливості у суспільстві. Люди, які відчувають, що
система несправедлива та не гарантує їм можливостей, можуть втрачати віру
в урядові та інституції.

Зменшення економічної мобільності: висока нерівність може

обмежувати можливості економічної мобільності, особливо для бідних
верств населення. Відсутність доступу до освіти та можливостей для
кар'єрного зростання може призводити до закріплення в бідності.

10
 В період з 2009 по 2012 роки в Сполучених Штатах Америки сталася
серйозна економічна подія, яка може послужити прикладом економічних
наслідків диспропорційності. Ця подія включала в себе:

Фінансова криза 2008 року та її наслідки. Початок фінансової кризи в

США в 2008 році був спричинений, серед інших факторів, нерівністю в
розподілі доходів і надмірною ризиковістю в фінансовому секторі.
Звільнення багатих кредиторів і розрахунок на те, що нерухомість завжди
зростатиме в ціні, призвели до краху ринку нерухомості та великої кількості
неповернених кредитів.

Наслідками цієї фінансової кризи було збільшення безробіття: спалах

фінансової кризи призвів до масового звільнення працівників, оскільки
багато компаній стали скорочувати витрати. Бідніші верстви населення були
особливо вразливі до збільшення безробіття.

Зменшення споживчого попиту: зменшення доходів і невизначеність

щодо економічної стабільності призвели до зниження споживчого попиту. Це
вплинуло на продажі товарів і послуг, що докладно означало скорочення
виробництва і робочих місць.

Зростання дефіциту державного бюджету: уряд США витратив великі

суми коштів на стимулювання економіки, спрямовані на підтримку банків,
автовиробників та інших галузей, що потребували фінансової допомоги. Це
призвело до зростання державного боргу та дефіциту бюджету.

Соціальні наслідки: під час цього періоду сталося багато викликів для
багатьох американців, особливо для тих, хто вже був у вразливому
фінансовому стані. Відчуття соціальної нерівності та невдоволення
поширювалися, що виразилося в соціальних рухах і протестах.

Цей період в історії США є прикладом того, як велика економічна

диспропорція та нерівність можуть призводити до серйозних економічних та

11
соціальних наслідків, які потребують уваги і реакції з боку уряду та
суспільства.

Всі ці соціальні наслідки диспропорційності впливають на якість життя

та загальну гармонію суспільства. Розуміння цих наслідків важливо для
розробки політики та програм, спрямованих на зменшення соціальної
нерівності та підвищення рівня справедливості у суспільстві.

Рисунок 2.1 Динаміка сальдо рахунку поточних операцій США в 2003–

2012 р. [5]

Затримка економічного розвитку: висока нерівність в розподілі

ресурсів та можливостей може призводити до затримки економічного
розвитку. Бідніші верстви населення не мають можливості інвестувати в
освіту, підприємництво та інші фактори, які сприяють економічному
зростанню.

12
 Зменшення споживчого попиту: велика нерівність призводить до
зменшення споживчого попиту. Бідніші верстви населення мають менше
грошей для витрат, що може вплинути на робочі місця та прибуток
підприємств. Це може призводити до зниження замовлень та обсягів
виробництва [5].

Фінансові ризики: диспропорція може призводити до фінансових

ризиків. Велика нерівність може призвести до виникнення фінансових криз,
оскільки більша частина населення не має фінансових ресурсів для
збереження та інвестування. Крім того, нерівність може призводити до
спекуляції та коливань на фінансових ринках, що впливає на економічну
стабільність.

Обмеження інвестицій та підприємництва: висока нерівність може

обмежувати можливості для підприємців та інвесторів. Бідніші верстви
населення не можуть придбати акції, інвестувати в стартапи або
розширювати свої підприємства. Це може призводити до меншого
інноваційного потенціалу та зростаючих рівнів безробіття [5].

Податкові навантаження та соціальні витрати: висока диспропорція

може призводити до збільшення податкових навантажень на середні та нижчі
класи, адже уряди можуть спрямовувати додаткові ресурси на соціальні
програми та послуги для бідних. Це може вплинути на фіскальну політику та
фінансову стабільність.

З прикладів соціальних чинників можна виділити «Жовті жилети» у

Франції в 2018-2019 роках стали реакцією на економічну нерівність та
вимагали більшого соціального справедливості або «Окупація Уолл-стріт» у
2011 році, коли група протестуючих висловила своє незадоволення
нерівністю доходів та впливом фінансових корпорацій.

Багаті країни можуть мати вищий рівень освіти та охорони здоров'я, в

той час як менш розвинені країни можуть залишатися відсталими. Висока

13
диспропорція може призводити до бідності та безробіття у деяких суспільних
груп та регіонах. Наприклад, нерівність може призводити до виникнення
"провулків бідності" у великих містах.

2.2. Геополітичні та міжнародні наслідки диспропорційності

В сучасному світі диспропорційність у розвитку світової економіки

стала однією з ключових проблем, яка впливає на країни та глобальну
систему в цілому. Дана курсова робота спрямована на вивчення та аналіз цієї
складної проблеми, розглядаючи її різні аспекти та наслідки. Ми розглядаємо
питання визначення диспропорційності, методів її вимірювання, а також
досліджуємо соціальні, економічні, геополітичні та міжнародні наслідки
цього явища.

Важливо враховувати, що диспропорційність в економіці не лише

впливає на розвиток окремих країн, але також має глобальний вимір, і її
наслідки відчуваються у всьому світі. Ця курсова робота спрямована на
покликання усіх, хто цікавиться сучасними економічними проблемами та
пошуку шляхів вирішення диспропорційності в світовій економіці.

Геополітичні конфлікти: диспропорційність в розвитку світової

економіки може призводити до геополітичних конфліктів та напруженостей
між країнами. Країни, які відчувають себе обмеженими в можливостях для
економічного росту, можуть виражати незадоволення і намагатися змінити
геополітичні баланси. Прикладом може бути напруженість між Китаєм і
сусідніми країнами у Південно-Східній Азії через спірні території та
контроль над ресурсами. Китай, булається як одна з найбільш розвинутих
країн, може використовувати своє економічне вплив для здобуття переваги у
геополітичних конфліктах.

14
 Міграція та біженці: висока диспропорційність може призводити до
масової міграції та біженців. Люди шукають кращі економічні умови в інших
країнах, що може створити тиску на приймаючі країни та призвести до
соціальних та політичних конфліктів. елика кількість біженців з країн
Африки та Близького Сходу вирушили до Європи через військові конфлікти
та бідність в своїх рідних країнах. Це спричинило масову міграцію та
призвело до напруженостей у країнах-приймачах, таких як Греція та Італія.

Глобальні економічні нерівності: диспропорційність між багатими і

бідними країнами може призводити до глобальних економічних нерівностей.
Багаті країни визначають правила гри у світовій економіці, що може
обмежувати можливості розвитку для менш розвинених країн. Велика
диспропорція в розподілі глобального багатства виражається в тому, що
багаті країни мають значний вплив на міжнародну торгівлю та фінансові
ринки. Наприклад, багаті країни можуть встановлювати правила торгівлі, які
сприяють їхнім інтересам, але не завжди вигідні менш розвиненим країнам.

Гуманітарні кризи: диспропорційність може призводити до

гуманітарних криз, оскільки бідніші верстви населення мають менше доступу
до основних соціальних послуг, таких як освіта, охорона здоров'я та питна
вода. Це може призвести до погіршення життєвих умов та загрози для
здоров'я. Під час природних катастроф або гуманітарних криз в менш
розвинених країнах, які вже страждають від диспропорційності, гуманітарні
допомоги може бути обмеженою. Наприклад, під час голодомору в Сомалі,
багаті країни надсилали допомогу, але недостатньо для вирішення
масштабної гуманітарної кризи.

Міжнародні розвиткові програми: для зменшення диспропорційності в

світовій економіці запроваджуються різні міжнародні розвиткові програми та
ініціативи. Наприклад, програми ООН та Всесвітнього банку спрямовані на
підвищення рівня розвитку менш розвинених країн.[6]

15
 Диспропорційність розвитку світової економіки - це складна проблема,
що охоплює різні аспекти суспільства та міжнародних відносин. Вона не
обмежується лише економічними аспектами, але також включає соціальні,
політичні та геополітичні виміри.

Соціальні наслідки диспропорційності включають в себе зростання

соціальної нерівності, конфлікти та невдоволеність у суспільстві. Нерівність
у розподілі доходів та доступі до соціальних послуг стає серйозною
проблемою, яка вимагає уваги та дій.

Економічні наслідки диспропорційності проявляються у сповільненні

економічного розвитку та обмеженні можливостей для інвестицій та
підприємництва. Вони також призводять до зменшення споживчого попиту
та збільшення ризиків фінансових криз.

Геополітичні та міжнародні наслідки диспропорційності включають в

себе геополітичні конфлікти, міграцію, глобальні економічні відносини та
гуманітарні ситуації. Вона створює геополітичні напруженості та може
призводити до конфліктів між країнами.

Розв'язання проблеми диспропорційності в економіці вимагає спільних

міжнародних стратегій та співпраці. Міжнародні організації та уряди країн
повинні працювати разом для зменшення нерівності та підвищення рівня
справедливості у світі.

Усі ці аспекти підкреслюють важливість розуміння та вирішення

проблеми диспропорційності в світовій економіці, оскільки вона має
серйозний вплив на якість життя людей, стабільність суспільства та
глобальний розвиток. Розв'язання цієї проблеми вимагає спільних зусиль та
комплексних стратегій для зменшення нерівності та підвищення рівня
справедливості у світі.

2.3. Економічні та фінансові наслідки диспропорційності

16
 За останні три роки диспропорційність у світовій економіці
посилилася. Це призвело до наслідків нерівності між країнами та людьми,
зменшення темпів економічного зростання, зростання ризиків для глобальної
економіки та зростання нерівності між країнами та людьми. ВВП на душу
населення в розвинених країнах зріс на 1,5%, а в країнах, що розвиваються, -
на 3,5%. Це означає, що розрив між цими двома групами країн продовжує
зростати.

Також посилилася нерівність усередині країн. У багатьох країнах, як

розвинених, так і країнах, що розвиваються, зростає різниця в доходах між
багатьма та бідними. Це може призвести до соціальної нестабільності та
конфліктів.

Диспропорційність може призводити до зниження темпів економічного

зростання. Це пов'язано з тим, що вона може заважати ефективному
розподілу ресурсів та технологій. Може підвищувати ризики для глобальної
економіки. Це пов'язано з тим, що вона може призводити до зростання
нестабільності та конфліктів.

Економічні наслідки диспропорційності проявляються у сповільненні

економічного розвитку та обмеженні можливостей для інвестицій та
підприємництва. Вони також призводять до зменшення споживчого попиту
та збільшення ризиків фінансових криз.

Ось кілька конкретних прикладів наслідків диспропорційності для

світової економіки за останні три роки:

Зростання торговельної війни між США та Китаєм. Ця торговельна

війна призвела до зниження торгівлі та інвестицій між цими двома країнами.
Зростання нестабільности в країнах, що розвиваються. Це може призвести до
конфліктів і міграції. Зростання ризиків для глобальної фінансової системи.

17
Це пов'язано з тим, що диспропорційність може призводити до нових
фінансових криз.

Пандемія COVID-19 призвела до глобальної економічної кризи. Ця

криза мала найбільший вплив на найбідніші країни та людей. Вона призвела
до зростання безробіття, бідності та голоду.

Війна в Україні також посилила диспропорційність. Вона призвела до

зростання цін на енергоносії та продовольство. Це призвело до зростання
інфляції та погіршення умов життя для багатьох людей у всьому світі.

Ось кілька конкретних прикладів того, як ковід посилив

диспропорційність:

Зростання нерівності в доходах. Пандемія COVID-19 призвела до

зростання нерівності в доходах у багатьох країнах. Це пов'язано з тим, що
багаті люди змогли зберегти свої доходи, тоді як бідні люди втратили свої
робочі місця або доходи.

Зростання голоду. Пандемія COVID-19 призвела до зростання голоду в

багатьох країнах. Це пов'язано з тим, що багато людей не могли дозволити
собі їжу. За даними Світової продовольчої програми, у 2019 році найбільше
людей мали кризові проблеми з продовольством у Ємені (15,9 млн людей,
або 53% населення), Демократичній Республіці Конго (15,6 млн, або 26%
населення), Афганістані (11,3 млн, або 37% населення), Венесуелі (9,3 млн,
або 32% населення) та в Ефіопії (8 млн, або 27% населення) [7].

18
 РОЗДІЛ 3: СПРОБИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ
ДИСПРОПОРЦІЙНОСТІ

3.1. Диспропорції соціальноекономічного розвитку регіонів україни та

способи вирішення проблем

Динаміка соціальноекономічного розвитку регіонів України значним

чином змінилася у 2022 році, що було спричинено воєнними діями на її
території. Зменшення виробничих потужностей підприємств, зміна логістики
виробничого і збутового процесу, вихід людського капіталу з окремих
регіонів, руйнування інфраструктури, нестача коштів на відновлення
економіки – такі чинники порушили складену економічну та соціальну
структуру регіонів.

Регіони та громади стоять перед викликами збереження основ розвитку

і забезпечення добробуту населення. Однією з визначальних характеристик
регіональної економіки тривалий час є диспропорційність показників
соціально-економічної сфери. Під час воєнних дій вона не лише зростає за
різними показниками (обсягу інвестицій, будівельних робіт, прибутків
підприємств, заробітної плати, доходів населення). Змінюється також
розподіл ресурсів по регіонах, що збільшує потребу у нових підходах до
організації господарського життя. Такі характеристики поточного розвитку
регіональної економіки потребують детального дослідження з метою
знаходження гнучких основ для регулювання диспропорційності соціально-
економічного розвитку регіонів України. Ними можуть стати оновлені
підходи до механізму регулювання соціально-економічного розвитку регіонів
України [8].

19
 Рисунок 3.1 Механізм стратегічного регулювання диспропорцій
соціально-економічного розвитку регіонів України [8]

Заходи щодо врегулювання нерівностей у розвитку регіонів, які

формуються на основі розглянутих сценаріїв, є адаптивними і можуть бути
застосовані у конкретних ситуаціях. Зміна динаміки соціально-економічних
процесів потребує постійного удосконалення і модернізації механізмів
регулювання нерівностей. Це необхідно для того, щоб вони були
актуальними для поточної ситуації та забезпечували ефективне планування
розвитку регіональної економіки та її основних характеристик, включаючи
нерівності в соціально-економічному розвитку регіону.

Розробка гнучкої системи модернізації заходів для регулювання

нерівностей є основою для ефективного впровадження механізму вирішення
проблем нерівностей у розвитку регіонів [9].

Отже, оновлений механізм регулювання диспропорцій соціально-

економічного розвитку регіонів базується на таких принципах: чіткому
20
визначенні, оцінюванні, інтерпретації та моделюванні динаміки
диспропорцій розвитку регіонів. Це означає, що необхідно чітко визначити,
що таке диспропорції, як їх оцінювати, як їх інтерпретувати та як
моделювати їх динаміку [9].

Узгодженій діяльності органів влади, місцевого самоврядування та

бізнес-структур при визначенні стратегій і методів регулювання
диспропорцій розвитку регіонів. Це означає, що всі зацікавлені сторони
повинні працювати разом, щоб розробити ефективні стратегії та методи
регулювання диспропорцій.

Це дає можливість реалізувати завдання на реалізацію ефективних

сценаріїв стратегічного регулювання диспропорцій кожного регіону. Це
означає, що для кожного регіону необхідно розробити свій власний
ефективний сценарій регулювання диспропорцій.

Формування напрямів модернізації регулювання диспропорцій з

урахуванням умов і чинників поглиблення диспропорцій. Це означає, що
необхідно постійно вдосконалювати механізм регулювання диспропорцій з
урахуванням змінних умов і факторів.

Зокрема, це означає, що необхідно враховувати фактори депресивності

території. Деякі регіони перебувають у депресивному стані, і для їх розвитку
необхідно вживати спеціальних заходів.

Невикористання наявного потенціалу. деякі регіони мають великий

потенціал розвитку, але він не використовується в повній мірі.

Отже, оновлений механізм регулювання диспропорцій соціально-

економічного розвитку регіонів спрямований на підвищення ефективності
регулювання диспропорцій і забезпечення збалансованого розвитку всіх
регіонів країни [9].

21
 3.2. Роль міжнародних організацій та цивільного суспільства

Міжнародні організації відіграють важливу роль у зменшенні

диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів України. Вони
надають фінансування, консультації та допомогу в розробці стратегій
регіонального розвитку.

У вирішенні проблеми диспропорційності в розвитку регіонів важливо

враховувати роль міжнародних організацій та активного цивільного
суспільства [10].

Міжнародні організації, такі як ООН, Світовий банк та Міжнародний

валютний фонд (ІМФ), можуть виконувати координуючу роль у розробці та
впровадженні стратегій для зменшення диспропорцій в розвитку регіонів.
Вони надають фінансову підтримку, технічну експертизу та сприяють
співпраці різних країн у досягненні спільних цілей [10].

Цивільне суспільство, включаючи громадські організації та активних

громадян, грає важливу роль у наголошенні на проблемі диспропорцій та
захисті прав менш розвинених регіонів. Вони можуть бути критичними до
недоліків у регулюванні диспропорцій та сприяти залученню громадян до
процесів прийняття рішень.

Спільно з міжнародними організаціями та громадським суспільством

можуть бути розроблені та впроваджені стратегії для зменшення
диспропорцій у розвитку регіонів, що сприятиме створенню більш
справедливого та рівного світу для всіх.

Один із конкретних прикладів - діяльність Світового банку в регіонах з

високим рівнем диспропорцій. Світовий банк надає фінансову підтримку
проектам з розвитку інфраструктури, освіти та охорони здоров'я в менш
розвинених регіонах, що сприяє покращенню якості життя місцевого
населення та зменшенню нерівностей.

22
 Також міжнародні організації допомагають Україні поширювати
передовий досвід у галузі регіонального розвитку. Наприклад, Світовий банк
надає консультації уряду України з питань розробки ефективних стратегій
регіонального розвитку. Європейський Союз надає Україні значну фінансову
допомогу для реалізації реформ у сфері регіонального розвитку. Ця допомога
спрямована на розвиток інфраструктури, підприємництва та соціальної сфери
в регіонах, що розвиваються.

Рисунок 3.2 Допомога Україні в мільярдах євро [11]

Завдяки підтримці міжнародних організацій Україна має можливість

зменшити диспропорції соціально-економічного розвитку регіонів і
забезпечити більш збалансований розвиток країни [11].

Україна - приклад країни, де громадські організації виступають за

захист прав менш розвинених регіонів. Наприклад, різні об'єднання громадян
і активісти вимагають від влади ефективних заходів щодо розвитку заходу та
23
східного регіонів, забезпечення якісної освіти та медичної допомоги для
місцевого населення.

Можна доповнити конкретними прикладами програм та проектів,

реалізованих міжнародними організаціями в Україні. Наприклад, можна
згадати про програми Європейського Союзу "U-LEAD з Європою" та
"EU4Business", які спрямовані на розвиток підприємництва в регіонах
України. Також можна згадати про проект Світового банку "Підтримка
регіонального розвитку в Україні", який спрямований на розвиток
інфраструктури та соціальної сфери в регіонах, що розвиваються [12].

Ці конкретні приклади свідчать про те, як міжнародні організації та

активне цивільне суспільство можуть сприяти зменшенню диспропорцій у
розвитку регіонів через фінансову підтримку, ефективну адвокацію і тиск на
владу для здійснення необхідних реформ та заходів.

3.3. Глобальні та національні стратегії для зменшення диспропорційності

Глобальні та національні стратегії для зменшення диспропорційності

спрямовані на забезпечення рівних можливостей для всіх людей і територій.

Зменшення диспропорцій у розвитку регіонів - це складна та

багатопланова проблема, яка потребує координованих зусиль на різних
рівнях уряду, громадського сектору та міжнародної спільноти. Глобальні
стратегії грають важливу роль у цьому контексті, оскільки багато аспектів
диспропорційності мають міжнародне вимірювання. Співробітництво між
країнами є ключовим елементом в цьому процесі. Взаємодія та обмін
досвідом між державами можуть призвести до більш ефективних методів
регулювання диспропорцій та сприяти подоланню нерівностей у світовому
масштабі.

24
 Додатково, глобальні ініціативи, такі як "Спільний план дій ООН щодо
сталого розвитку", визначають загальні цілі та завдання для всіх країн у
контексті сталого розвитку. Це сприяє створенню загальносвітового плану
дій для зменшення диспропорцій та забезпечення сталого розвитку для всіх.

Пов'язані з цим ініціативи включають фінансову підтримку від

міжнародних фінансових установ, таких як Світовий банк і Міжнародний
валютний фонд (ІМФ). Ці організації виділяють фінансові ресурси на
розвиток проектів та програм, спрямованих на зменшення диспропорцій та
підтримку соціально-економічного розвитку менш розвинених регіонів [12].

Такі глобальні стратегії відіграють ключову роль у створенні

механізмів для зменшення диспропорцій і сприяють створенню більш
справедливого та рівного світу.

Серед конкретних стратегій можна виділити такі пункти:

- Розвиток інфраструктури в регіонах, що розвиваються. Це допоможе

підвищити доступність соціальних послуг і робочих місць.

- Створення сприятливих умов для підприємництва. Це допоможе

створити нові робочі місця і підвищити економічну активність населення.

- Зменшення нерівності в доходах. Це можна зробити шляхом

підвищення мінімальної заробітної плати, надання соціальної допомоги та
інших заходів.

- Підвищення рівня освіти і професійної підготовки. Це допоможе

людям підвищити свої навички і можливості для працевлаштування.

- Захист прав людини та рівних можливостей. Це допоможе

забезпечити доступ до ресурсів і послуг для всіх людей, незалежно від
їхнього соціального статусу або місця проживання.

Глобальні стратегії для зменшення диспропорційності розробляються і

впроваджуються міжнародними організаціями, такими як ООН, Світовий
25
банк, МВФ та інші. Ці стратегії спрямовані на вирішення глобальних
проблем, які сприяють виникненню диспропорційності, таких як бідність,
нерівність, кліматичні зміни та інші.

Наприклад, ООН розробила цілі сталого розвитку, які спрямовані на

досягнення справедливого і стійкого розвитку для всіх. Ці цілі включають в
себе такі завдання, як співробітництво між країнами, створення міжнародних
партнерств і угод, спрямованих на зменшення нерівностей у розвитку
регіонів. Прикладом може служити ініціатива "Спільний план дій ООН щодо
сталого розвитку", яка об'єднує країни для спільної роботи над досягненням
сталого розвитку. Виділення фінансових ресурсів на глобальному рівні для
підтримки проектів та програм, спрямованих на зменшення диспропорцій.
Прикладом є фонди ООН для розвитку та Світовий банк [12].

- Зменшення бідності та нерівності.

- Забезпечення доступу до освіти, охорони здоров'я та інших

соціальних послуг.

- Сприяння сталому розвитку енергетики, сільського господарства та

інших секторів економіки.

Національні стратегії для зменшення диспропорційності

розробляються і впроваджуються урядами країн. Ці стратегії спрямовані на
вирішення конкретних проблем, пов'язаних з диспропорційністю в
конкретній країні.

Наприклад, уряд України розробив Стратегію регіонального розвитку

України до 2025 року. Ця стратегія спрямована на забезпечення
збалансованого розвитку всіх регіонів України [13].

26
Рисунок 3.3 схема регулювання диспропорцій регіонів України [13]

В Україні ЦСР є основою для розробки та реалізації національних

стратегій і програм розвитку. ЦСР також допомагають Україні залучити
міжнародну допомогу та підтримку для досягнення своїх цілей розвитку. [14]

Ось кілька прикладів того, як ЦСР допомагають Україні зменшити

диспропорційність:

- Подолання бідності в усіх її формах і скрізь. Україна докладає

зусилля для зменшення бідності шляхом підвищення мінімальної заробітної
плати, надання соціальної допомоги та розвитку економіки в регіонах, що
розвиваються.

- Забезпечення якісної освіти, що сприяє можливостям навчання

протягом усього життя для всіх. Україна докладає зусилля для забезпечення
рівного доступу до освіти для всіх, незалежно від їхнього соціального
статусу або місця проживання. Це включає в себе розвиток інфраструктури
27
освітніх закладів, підвищення кваліфікації вчителів та забезпечення всіх
дітей безкоштовними підручниками.

- Сприяння сталому економічному зростанню, повній та продуктивній

зайнятості і гідній праці для всіх. Україна докладає зусилля для створення
нових робочих місць та поліпшення умов праці. Це включає в себе розвиток
інфраструктури, підтримку підприємництва та інвестування в освіту та
професійну підготовку.

- Зменшення нерівності всередині країн та між ними. Україна

докладає зусилля для зменшення нерівності шляхом підвищення мінімальної
заробітної плати, надання соціальної допомоги та розвитку економіки в
регіонах, що розвиваються. Україна також працює над забезпеченням рівних
можливостей для всіх людей, незалежно від їхнього соціального статусу або
місця проживання.

Рисунок 3.4 Цілі сталого розвитку в Україні від ООН [14]

28
 Успішність глобальних і національних стратегій для зменшення
диспропорційності залежить від таких факторів, як:

- Регіональна політика: розроблення та впровадження політики

розвитку регіонів, спрямованої на підтримку менш розвинених областей. Це
може включати інвестиції у інфраструктуру, створення робочих місць та
розвиток освіти.

- Податкова реформа: впровадження податкових і фіскальних заходів,

які сприяють збалансованому розподілу доходів і стимулюють економічний
розвиток менш розвинених регіонів.

- Освіта і підвищення кваліфікації: забезпечення доступу до якісної

освіти та можливостей підвищення кваліфікації для мешканців менш
розвинених регіонів, що сприяє їхньому соціальному та економічному
розвитку.

- Посилення міжнародного співробітництва.

- Залучення всіх зацікавлених сторін до розробки і впровадження

стратегій.

- Наявність достатніх ресурсів для реалізації стратегій.

Зменшення диспропорційності є складним завданням, яке вимагає

зусиль з боку всіх зацікавлених сторін. Однак це завдання є важливим для
забезпечення справедливого і стійкого розвитку для всіх людей і територій.

29
 ВИСНОВКИ

Після проведеного аналізу та дослідження проблеми диспропорцій в

економіці та суспільстві можна зробити наступні висновки.

Диспропорції у розвитку регіонів є загальним явищем, що відображає

нерівновагу в розподілі ресурсів та можливостей. Вони виникають з різних
причин, таких як нерівна розподілена інфраструктура, культурні чинники,
політичні рішення, глобальні тенденції та інші.

Аналіз прикладів диспропорцій у різних країнах світу та порівняння з

ситуацією в Україні дозволяє побачити різноманітність цього явища та
виявити специфічні особливості в кожному випадку.

Шляхи подолання диспропорцій включають в себе різні стратегії, такі

як регіональна політика, фінансова підтримка, освіта та підвищення
кваліфікації, а також глобальні ініціативи та співробітництво між країнами.

Роль міжнародних організацій, таких як ООН та Світовий банк, є

важливою у розробці та впровадженні стратегій для зменшення
диспропорцій, а також у наданні фінансової підтримки. Громадське
суспільство може бути активним агентом в адвокації за права та інтереси
менш розвинених регіонів.

Для досягнення успіху у подоланні диспропорцій важливо

впровадження реформ та постійний моніторинг їх ефективності. Тільки так
можна забезпечити стале покращення ситуації.

У висновках можна підкреслити необхідність поєднання зусиль уряду,

міжнародних організацій, громадського суспільства та громадян для
досягнення більш справедливого та рівного розвитку світу. Розуміння
природи диспропорцій та ефективне впровадження стратегій можуть
призвести до зменшення нерівностей та покращення якості життя всіх
громадян.
30
31
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Диспропорції URL:
mon.gov.ua/storage/app/media/inkluzyvne-navchannya/posibniki/inklyuziyavnz.pd
f

2. Графік якості життя URL: www.coolgeography.co.uk/Alevel/AQA/Year

%2013/Development%20&%20Globalisation/Background/Types%20of
%20development.htm Графік якості життя

3. Причини та наслідки диспропорції URL: dse.org.ua/arhcive/22/18.pdf

4. Приклади диспропорції URL: www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1700

5. Динаміка сальдо рахунку поточних операцій в США URL: www.vestnik-

econom.mgu.od.ua/journal/2015/11-2015/06.pdf

6. Міжнародні відносини URL: relint.vnu.edu.ua/index.php/relint

7. Наслідки пандемії URL:

www.radiosvoboda.org/a/news-holod-u-sviti/30568127.html

8. Механізм регулювання диспропорцій у розвитку регіонів україни URL:

bses.in.ua/journals/2022/77_2022/22.pdf

9. Територіальний розвиток і регіональна політика URL:

ird.gov.ua/irdp/p20180701.pdf

10. Роль міжнародних організацій URL:

dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/22764/1/РОЛЬ%20МІЖНАРОДНИХ
%20ОРГАНІЗАЦІЙ.pdf

11. Допомога Україні в зменшенні диспропорцій URL:

www.holosameryky.com/a/7262821.html

12. Роль міжнародних організацій в світовій економіці Л. С. Ринейська с. 1-6

32
13. Регіональна політика і територіальний розвиток З. С. Варналій, О. В.
Шевченко с. 198-207

14. Цілі сталого розвитку в Україні URL: ukraine.un.org/uk/sdgs

33