1

Лекція 6
Алкоголізм серед неповнолітніх
1. Особливості алкоголізму серед неповнолітніх.
2. Причини вживання підлітками алкогольних напоїв.
3. Портрет особи неповнолітнього, який схильний до зловживання
спиртними напоями.
4. Профілактика алкоголізму (самостійно)

1. Особливості алкоголізму серед неповнолітніх

Україна, за результатами опитування (2018 р.) Всесвітньої організації
охорони здоров’я (ВООЗ), посідає перше місце в списку серед інших країн за
рівнем уживання алкоголю серед неповнолітніх.
Але ситуація змінилася у 2020 р. За експертною оцінкою економічного
розвитку і співпраці (ОЕСР) країною з найбільш високим рівнем споживання
алкоголю на душу населення є Литва. В середньому жителі Литви вживають
12,3 літра алкоголю на рік.
На другому місці розташовується Австрія (11,8 літра), третє місце займає
Франція (11,7). У першу п’ятірку також увійшли Чехія (11,6) і Люксембург
(11,3).
Далі в списку Латвія та Ірландія (11,2 л), Росія і Угорщина — (11,1 л),
Німеччина (10,8 л), Португалія (10,7 л) та інші.
Всього в списку — 45 країн, і Україна в даний рейтинг не потрапила.
За даними Держстату, одна українська середньостатистична сім’я
витрачає на алкогольні напої в середньому 1,2 тис. грн на місяць.

Підлітковий алкоголізм дуже небезпечний, тому що призводить до

значних фізичних руйнацій несформованого організму, до розвитку тяжких
 2

психічних захворювань; збільшує кількості девіантних учинків, скоєних

підлітками та більш тяжких протиправних дій; підлітковий алкоголізм
складніше вилікувати, ніж алкоголізм у дорослих; він призводить до
погіршення подальшої соціальної адаптації та соціальної деградації молодої
людини.
Алкоголізм у молодому віці спостерігають набагато частіше, ніж у
зрілому віці. На сьогодні рівень споживання алкоголю в Україні є одним із
найвищих у світі й становить близько 12–13 літрів абсолютного спирту на
душу населення за рік (неофіційна статистика повідомляє про 20 л). Понад
40 000 українців щороку помирають від надмірного вживання алкоголю.
Відомо, що пиво є перехідним алкогольним напоєм для молоді, які пізніше
починають вживати щось міцніше. Виявляється, що 22 % українських підлітків
почали вживати алкоголь ще до 13 років.
90% школярів куштували спиртні напої, 26% випивають кілька разів на
місяць, 40% молоді з 14 років зловживають спиртними напоями кілька разів
на місяць і потребують спеціалізованої допомоги.
Потрапляючи в дитячий організм, який ще не сформувався , алкоголь
швидко потрапляє у кров, негативно впливає на мозок та печінку, центральну
нервову систему. Зловживання дитиною спиртними напоями несе в собі
особливу небезпеку:
- Порушуються функції росту;
- Виникають психічні розлади;
- Поступово руйнуються внутрішні органи;
- Затримується і порушується статевий розвиток.
Молодому організму достатньо регулярно вживати пляшку пива, щоб стати
алкоголіком.
 3

Щоб убезпечити дитину від згубної пристрасті, потрібно пам'ятати про

важливість особистого прикладу поведінки батьків. У сім'ях, де тато чи мама
регулярно вживають спиртне, в 2-8 разів збільшується небезпека розвитку
алкоголізму у дитини. Є й інші причини:
• відсутність уваги і контролю дитини з боку батьків (або навпаки -
надмірна опіка)
• сімейні конфлікти;
• бажання дитини відчути себе дорослим і самоствердитися;
• спроба піти від проблем, що виникають в школі або сім'ї;
• наявність неконтрольованих кишенькових грошей;
• велика кількість вільного часу;
• вплив однолітків.
Одним з найпоширеніших методів для лікування дітей, коли їх спіткала
шкідлива залежність, є психотерапевтичний метод, а саме: кодування
алкоголізму. Однак в більшості випадків юні пацієнти більше потребують
психологічної та соціальної реабілітації.
Важливо знайти спеціалізовану установу з оптимальними умовами для
лікування дитини.

2. Причини вживання підлітками алкогольних напоїв

Основні причини зростання рівня вживання алкоголю:
• інформаційний – збільшення пропаганди вживання алкоголю серед
молоді через неконтрольовану рекламу чи інші інформаційні продукти
(телебачення, інтернет, зовнішня реклама на бігбордах), які показують
алкогольні напої як неодмінний атрибут будь-якого відпочинку і розваг,
закликаючи до веселого «пивного» способу життя;
 4

• соціальний – вплив соціального оточення (навчальний заклад, вулиця,

товариство), в якому підліток прагне виділитися або, навпаки, бути «як всі»,
що зрештою призводить до того, що вся компанія підлітків починає вживати
алкоголь;
• особистісно-психологічний – недостатньо сформований світогляд
молодої особи щодо розуміння здорового способу життя, відсутність
належних моральних цінностей, які допомагають вибирати конструктивну
життєву позицію, зумовлюють розвиток підліткового алкоголізму. Невдачі в
житті психологічно вразливого та соціально незрілого підлітка, розчарування,
невміння раціонально використовувати вільний час є сприятливим фоном
для вирішення проблем «по дорослому», оманливого самоствердження,
підвищення самооцінки молодої людини або ж її данини сучасній «моді».
Одні з головних труднощів – існуючі сьогодні в суспільній свідомості
поблажливо-добродушне відношення до вживання алкоголю. Більш того,
самі батьки, найчастіше є першими «алкогольними вихователями» своїх
дітей.
Вживання алкоголю в цьому віці є ключовим фактором дитячої
смертності: автокатастроф і смертельних травм. Алкоголь - причина 75% усіх
випадків сексуального насильства малолітніх і підвищує ризик зараження
венеричними захворюваннями, а зокрема СНІДом.
Виділяють кілька типів сімей, в яких дитина починає вживати спиртні
напої частіше, ніж в інших сім'ях:
1) конфліктні сім'ї, коли відносини між членами сім'ї будуються по типу
суперництва, ізоляції, невротичного доповнення. У таких сім'ях
спотворюється сприйняття близьких. Члени сім'ї приписують один одному
переважно негативні якості і наміри. Щоб домогтися якихось поступок, діти
починають вживають спиртне.
 5

2) десоціалізовані сім'ї, ведуть асоціальний спосіб життя, з низьким

матеріальним рівнем, санітарною занедбаністю, неорганізованим побутом.
Така сім'я активно формує у дітей агресивно-оборонне ставлення до
зовнішнього світу, так як весь час знаходиться в постійному конфлікті з
навколишнім середовищем і соціумом. У таких сім'ях відсутній контроль за
дитиною. Дитина відчуває себе в небезпеці в своєму будинку, де мала би
відчувати себе більш захищеною, бачить невідповідність між тим, що
говорять і що робиться в родині. У дітей і підлітків у неблагополучних сім'ях,
як правило, не розвинена культура спілкування. Відсутність душевної
близькості з батьками і контактів з однолітками з благополучних сімей,
некомунікабельність приводять до пошуку вуличної компанії, часто
неоднорідної за віком, де підлітки мають реальні можливості для
самоствердження і насамперед через залучення до алкогольних традицій
компанії.

3. Портрет особи неповнолітнього, який схильний до зловживання

спиртними напоями
Алкогольні ексцеси неповнолітніх – це способи “дорослого”
самоствердження, проведення дозвілля, вільного спілкування. Вони – групові
за своїм характером. Досить рідко можна зустріти випадки, коли підлітки
вживали алкоголь поодинці. Їм обов’язково потрібні глядачі, аудиторія, дії
перед нею й становлять суть групового алкогольного ексцесу. Нерідко
помилково думають, що є лише один механізм зв’язку злочинності
неповнолітніх з алкоголізмом, а саме – здійснення злочинів у стані
алкогольного сп’яніння, по формулі.
З орієнтацією на дію цього механізму переважно й намагаються
планувати профілактичну роботу. Однак, як показують дослідження й
 6

практика, тільки 25-35% злочинів відбувається особами, що перебувають у

стані алкогольного сп’яніння. Понад 35% корисливих злочинів відбувається
неповнолітніми у тверезому стані, але для видобутку засобів на придбання
алкоголю.
Наприклад, потреба в “дорослому” самоствердженні спонукає до участі
в групових алкогольних ексцесах, які можуть закінчуватися злочинами.
Формула така:
По цій формулі відбуваються понад 40% всіх насильницьких злочинів,
актів вандалізма й хуліганства, особливо в нічний час доби. Це говорить про
важливість конкретної профілактичної роботи для співробітників міліції на
місцях: знати місця, притягальні для підлітків, уміти їх контролювати , вчасно
вживати заходів по недопущенню “розбирань”, крадіжок, грабежів.
У профілактиці злочинності недостатньо приділяється увага механізму
зв’язку групових злочинів неповнолітніх з алкоголізмом, коли систематичне
раннє вживання алкоголю веде до інтенсивного (ударному) розвитку
алкогольної хвороби, що супроводжується деградацією особистості
підлітка, а така особистість шукає собі подібних – групи деградуючих підлітків
для систематичного здійснення корисливих злочинів:
За статистикою… осіб, що перебували на лікуванні в трудових-
лікувально-трудових профілакторіях, показало, що в тих, хто почав уживати
алкоголь підлітками, алкоголізм розвивається в 2, 5-3 рази швидше, ніж осіб,
що почали вживати алкоголь будучи вже повнолітніми. От чому в боротьбі із
груповою злочинністю важливо антиалкогольне виховання неповнолітніх.
Деморалізовані систематичним уживанням алкоголю підлітки систематично
роблять дрібні крадіжки, жебрають, групуючись в асоціальні й кримінальні
групи.
 7

Розвиток алкоголізму починається з необразливого, на перший погляд,

уживання алкоголю – із цікавості. Деяка частина підлітків, задовольнивши
своє природне бажання, в цьому віці, цікавість, більше ніколи алкоголь не
вживає.
В інших же, що випробували стан алкогольного сп’яніння, споживання
алкоголю в групах однолітків або за участю дорослих набуває особистісного
сенсу, коли випивка стає засобом самоствердження. Такі алкогольні ексцеси
звичайно носять груповий характер, повинні мати так звану аудиторію, в очах
якої необхідно самоствердитися (свою групу, інших однолітків або дорослих).
Група підлітків схильних до зловживання алкоголем, легко перетворюється в
“скопу”, обравши для самоствердження як способи п’яний кураж,
хуліганство, демонстрацію сили, здійснення актів вандалізму, бійки,
поножовчину і т.п.
Інакше розвивається групове кримінальне поводження неповнолітніх,
коли вживання спиртного входить у традиційні ритуали як компонент
дозвілля. Сюди ставляться групи “ аматорів кайфу ”, а також “ алкогольних
естетів”, у яких соціальна залежність від алкоголю доповнюється
психологічними залежностями. Перші п’ють, щоб випробувати алкогольну
ейфорію, а другі підкріплюють уживання алкоголю своїми “теоріями”: що і як
пити переважніше, щоб одержати задоволення й насолоду. Із солідарності
або під психологічним тиском до них приєднуються й інші підлітки, для яких у
стані сп’яніння легше продемонструвати свою перевагу над іншими, показати
себе “теперішнім мужиком”, відчути впевненість в собі.
Алкогольним естетам властиво втягувати в пияцтво дівчат, їхнє
споювання, організація кубел, здійснення актів зґвалтувань. У груп “аматорів
кайфу” і “алкогольних естетів” кримінальне поводження стає доповненням
 8

до алкогольних ексцесів, оскільки тільки вживанням алкоголю заповнити

дозвілля неможливо.
Найбільшим кримінальним ризиком володіють групи підлітків, що
закликають до вживанням алкоголю. Їх мета – у прагненні “усіх перепити”.
Дозвілля їх примітивне. Їх прагнення (“вип’ю півлітра й не сп’янію”, “моя
норма – вам не по зубах!”) сприяє швидкому переростанню соціальної й
психологічної залежності у фізичну залежність від спиртного, веде до
деградації особистості, до тої стадії алкогольної хвороби, коли починає пити
не перебираючи що потрапило, з ким потрапило, де потрапило й коли
прийде й у такому стані легко йде на будь-який злочин для видобутку засобів
на алкоголь.
Останнім часом серед кримінальної молоді виникло нове, прямо
протилежне відношення до алкоголю – так званий сухий закон. Виник він під
впливом певних мафіозних структур, що вербують із середовища найбільше
фізично розвинених підлітків охоронців, підручних для розправи з
непокорними, збирачів “данини” (рекетирів) і т.п.
Кримінологи виділяють серед заходів профілактичної програм такі
напрямки:
• поширення інформації про причини, форми і наслідки зловживання
алкогольними напоями;
• формування у підлітків навичок аналізу і критичної оцінки інформації,
що отримується про алкоголь, і вміння приймати правильні рішення;
• надання альтернативи вживанню алкоголю.

4. Профілактика алкоголізму (самостійно)