Введіть слово уĸраїнсьĸою мовою ↬

 

Збір на авто для ЗС України!

Бахмутський напрямок.
НАБЛИЖАЙ ПЕРЕМОГУ!
Звернення та звітність
Звуковий аналіз слова
віддаляється

"30% "40% "35% "20%

"40% "30% "40% "30%

На сайті

Звуковий аналіз слова

віддаляється в українській
мові:
в і дд а л я є тьс я -1*

[ в’ і д: а л’ а й’е ц’: а ] -2*

пм
-3*

F A E B J2- AA D2 A -4*

правопис слів української мови hD2

"30% "30% "30% "50%

"40% "31% "20% "25%

На сайті

Слово віддаляється: букв - 12, звуків -

10

1* - букви.
2* - звуки, транскрипція слова
віддаляється.
3* - звукова схема (звукова модель)
слова віддаляється - дошкільнятам, 1
- 4 клас
- голосний звук;
- приголосний твердий звук;
- приголосний м'який звук;
пм
- приголосний пом'якшений звук;
4* - правила фонетичного, звуко-
буквеного розбору слова
віддаляється (знаходяться нижче на
сторінці).

Повний фонетичний, звуко-

буквений розбір слова
віддаляється дивись далі!

Повний фонетичний звуковий

аналіз, звуко-буквений
розбір слова віддаляється:
1. Віддаляється

2. По складам: ві-дда-ля-є-ться (5
складів).

3. [ в’ід:ал’ай’ец’:а ]

4.
в [ в’ ] - приголосний, дзвінкий
непарний, сонорний, пом'якшений
непарний (правило F)
і [ і ] - голосний, ненаголошений
(правило A)
дд [ д: ] - приголосний, дзвінкий
парний, твердий парний (правило
E)
а [ а ] - голосний, ненаголошений
(правило A)
л [ л’ ] - приголосний, дзвінкий
непарний, сонорний, м'який парний
(правило D2)
я [ а ] - голосний, ненаголошений
(правило A)

є ⟨
[ й’ ] – приголосний, сонорний,
дзвінкий непарний, м'який
непарний.
[ е ]– голосний, ненаголошений
(правило B)
тьс [ ц’: ] - приголосний, глухий
парний, м'який парний (правило
J2-hD2)
я [ а ] - голосний, ненаголошений
(правило A)
5. 12 букв - 10 звуків

Для фонетичного розбора іншого

слова
або
введіть слово уĸраїнсьĸою мовою
↬
подивіться
правопис слів української мови.

Для фонетического анализа (звуко-

буквенного разбора) слов русского
языка, пожалуйста, перейдите по
ссылке:
ФОНЕТИЧЕСКИЙ звуко-буквенный
разбор слов русского языка

Правила звукового фонетичного

аналізу, звуко-буквеного розбору
слова в українській мові:
Голосні звуки:
A. В українській мові 6 голосних звуків: [а],
[е], [и], [і], [о], [у].
Для передавання на письмі шести
голосних звуків використовують десять
літер: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї.

B. Букви Є, Ю, Я позначають два звуки

[йе], [йу], [йа] у випадках, коли вони
знаходяться:
1. На початку слова

2. У середині та в кінці слова після

голосного звука

3. Після апострофа

4. Після м'якого знака

C. Ї завжди позначає два звуки [йі]

Приголосні звуки:
В українській мові 32 приголосних звуки:
[б], [в], [г], [ґ], [д], [д’], [ж], [дж], [з], [з’],
[дз], [дз’], [й], [к], [л], [л’], [м], [н], [н’],
[п], [р], [р’], [с], [с’], [т], [т’], [ф], [х], [ц],
[ц’], [ч], [ш]
D. Приголосні м'які:
1. [й] - завжди м'який;

2. [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’],

[р’] «Де ти з'їси ці лини, дз, р» - якщо
після них йдуть Ь, І, Я, Ю, Є.

3. Уподібнення за м’якістю:
a. тверді передньоязикові [д’], [т’],
[з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’] «Де ти
з'їси ці лини», дз пом'якшуються
перед м’яким приголосним цієї ж
групи.

b. cвистячі [з, ц, с, дз] перед

напівм’якими губними [б’, п’, в’,
м’, ф’] ("мавпа Буф") мають
подвійну вимову, тобто можуть
вимовлятися і твердо, і м’яко:
[зв’ір] і [з’в’ір], [см’іх] і [с’м’іх], [св’іт]
і [с’в’іт], [цв’ах] і [ц’в’ах], [цв’іт] і
[ц’в’іт], [св’ато] і [с’в’ато], [дзв’iн] і
[дз’в’iн].

E. Приголосні тверді:
1. [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз], [р] «Де
ти з'їси ці лини, дз, р» - якщо після
них НЕ йдуть Ь, І, Я, Ю, Є

2. Всі приголосні, окрім «Де ти з'їси ці

лини, дз, р» та [й], тобто [б], [в], [г],
[ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч],
[ш] - якщо після них
НЕ йдуть І, Я, Ю, Є

F. Приголосні пом'якшені:
1. [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п],
[ф], [х], [ч], [ш] - якщо після них йдуть
І, Я, Ю, Є.

G. дж, дз
1. ці сполучення позначають один звук
[дж], [дз] - якщо вони належать до
кореня слова. (*у програмі належність
до кореня слова не перевіряеться)

H. щ
1. завжди позначає два звуки [шч]

I. ь (м'який знак)
1. м'який знак не є звуком, він позначає
м'якість попереднього приголосного

J. Уподібнення за місцем і способом

творення: Шиплячі й свистячі
утворюють пари [ш] — [c], [с’]; [ч] — [ц],
[ц’]; [ж] — [з], [з’]; [дж] — [дз], [дз’].
1. Свистячі приголосні перед шиплячими
вимовляються як парні їм шиплячі.
Cвистячий + шиплячий → шиплячий
+ шиплячий:
a. с + ш — [ш:]: винісши – [вин’іш:и]

b. з + ж — [ж:]: зжати –[ж:ати]

c. з + ш у середині слова — [жш]:

безшумний [бежшумний]

d. з + ш на початку слова — [жш] →

[ш:]: зшити [ш:ити]

e. з + ч у середині слова — [жч]:

безчинство – [бежчинство]

f. з + ч на початку слова — [шч]:

зчепити [шчеипити]

g. з + дж — [ждж]: з джерела
[жджерела]

2. Шиплячі приголосні перед свистячими

вимовляються як парні їм свистячі.
Шиплячий + свистячий → свистячий
+ свистячий:
a. ш + с’ — [с’:]: милуєшся
[милуйес:а]

b. ж + с’ — [з’с’]: поріжся [пор’із’с’а]

c. ч + с’ — [ц’с’]: мучся [муц’с’а]

d. ш + ц’ — [с’ц’]: дошці [дос’ц’і]

e. ж + ц’ — [з’ц’]: мережці [мерез’ц’і]

f. ч + ц’ — [ц’:]: качці [кац’:і]

g. т + с — [ц]: братство – [брaцтво]

h. т’ + с’— [ц’:]: учіться – [уч’іц’:a]

i. т + ц — [ц:]: коритце [кориц:е]

j. т + ч — [ч:]: вотчина – [вoч:ина]

k. т + ш у звичайному темпі — [чш]:

багатшати – [багачшати],
т + ш у швидкому темпі — [ч:]:
багатшати – [багач:ати].

K. Уподібнення за дзвінкістю: (глухий

приголосний перед наступним дзвінким
одзвінчується): просьба [проз’ба].
Глухий + дзвінкий → дзвінкий +
дзвінкий.
В українській мові дзвінкий приголосний
завжди впливає своєю дзвінкістю на
попередній глухий і уподібнює його до
себе: боротьба – [бород’ба], вокзал –
[воґзал], кісьба –[к’із’ба], футбол –
[фудбол], отже – [одже].

L. Уподібнення за глухістю:
1. Префікс і прийменник з перед
кореневим глухим приголосним
оглушується: з тобою [стобой’у], з
книги [скниги]. Оглушення префікса з-
перед [к], [п], [т], [ф], [х] ("кафе птах")
засвідчується орфографією: сказати,
стиха, спитати, сфотографувати,
схитрувати.

2. Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість

лише в обмеженій групі слів
української мови:
легко – [лехко],
вогко – [вохко],
нігті – [н’іхт’і],
кігті – [к’іхт’і],
дігтяр – [д’іхт’ар],
дьогтю – [д’охт’у],
бігцем – [б’іхцем].
Ці слова потрібно запам’ятати.

3. Дзвінкий [з] у префіксах роз-, без- та

прийменнику без здебільшого
оглушується, проте можлива подвійна
вимова: [безпeчно] і [беспeчно] ,
[розпuска] і [роспuска], [без тeбе] і [бес
тeбе]. Перед [с] оглушення не
відбувається: розсада, безславно.
У деяких джерелах вказується,
що у префіксах роз-, без- кінцевий
з- оглушується при швидкому темпі
мовлення: розказати – [росказати],
розсипати – [роc:ипати], безпечний
– [беспечний], а при повільному
темпі мовлення оглушення не
відбувається.
* Подовження та подвоєння приголосних
позначається двома крапками.

Правила поділу слова на склади в

українській мові*
Поділ слів на склади в українській мові
не довільний, а підпорядковується
певним правилам:
1. Будь-який приголосний між двома
голосними належить до наступного
складу: го-ди-на, жа-рі-ти, су-є-та, ту-го-
ву-хий.

2. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’],

[р], [р’], [й] після голосного перед
наступним приголосним (сонорним,
дзвінким, глухим) відносяться до
попереднього складу: бар-ви, бам-бук,
бал-ті-єць.

3. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’],

[р], [р’], [й] після приголосного (дзвінкого і
глухого) перед голосним разом із
дзвінким і глухим приголосним належать
до наступного складу, тобто два
приголосні - дзвінкий і сонорний, глухий і
сонорний - обидва належать до
наступного складу: ва-бли-вий, ва-тра.

4. Два дзвінкі або два глухі приголосні

належать до наступного складу: до-ста-
ви-ти, до-сти-га-ти, на-дба-ти, дру-жба.

5. Два приголосні, перший з яких дзвінкий,

а другий—глухий, належать до різних
складів: вез-ти, буд-ка, важ-кий.

6. Подвоєні і подовжені приголосні завжди

відносяться до наступного складу: зна-
ння, нав-ча-ння, сті-нний, не-ска-за-
нний, ві-дда-ти.

7. Три і чотири приголосні можуть

розпадатися і не розпадатися, якщо
кінцевим у них є шумний: кі-стка, ві-стка
і кіст-ка, віст-ка; і не розпадаються,
якщо кінцевим є сонорний: за-здрі-сний,
на-стрій, го-стрий.

8. Три приголосні розпадаються, якщо

перший і останній у них — сонорний:
акорд-ний.

* С.О. Караман, О.В.Караман, М.Я. Плющ.

Сучасна українська літературна мова.
Навчальний посібник. Вища школа. - 2011,
560 с.

Cct.Systems © 2019-2023

info@cct.systems
 

Фонетический разбор в русском языке


Answear Lab Tommy Hilfiger Tommy Jeans Tommy Jeans
1 599 ₴ 3 099 ₴ 779 ₴ 3 299 ₴