ФОНЕТИКА

Фонетика — роздiл науки про мову, який вивчає її звуковий склад.

Звук – найменша одиниця мовлення. В українськiй мовi є 38 звукiв. Їх

подiляють на голоснi та приголоснi.

ГОЛОСНІ ЗВУКИ
Голоснi звуки утворюються за участю лише голосу. Їх усього 6: 
АОУЕИІ
На письмi передаються за допомогою 10 лiтер: 

АОУЕИІЯЮЄЇ
Лiтери я, ю, є, ї називають йотованими.

Літера Ї завжди позначає два звуки.

Ї [йi]

Літери Я Ю Є позначають по два звуки, якщо стоять:

● На початку слова: яблуко [йа´блуко]
● Пiсля голосного звуку: заява [зайа´ва]
● Пiсля м’якого знака: Мольєр [мол′йе´р]
● Пiсля апострофа: здоров’я [здоро´вйа]

Букви я, ю, є позначають по два звуки в кожному слові рядка

 ялина, бювет, п'ятнадцять, валлієць

 кар'єр, ювілей, сузір'я, бюро
 зв'язок, ярлик, маєток, в'юн
 юний, Нюрнберг, браконьєр, єресь
 зграя, різьбяр, черв'як, мільярд
 Приголосні звуки
Приголоснi звуки утворюються за участю голосу i шуму. Усього в
українськiй мовi є 32 приголосних.

Приголоснi, утвореннi яких переважає голос, називають сонорними

МВНЛРЙ
Як запам’ятати
«Ми винили рiй»
ДЗВІНКІ ГЛУХІ
Дзвiнкi творяться за допомогою голосу та шуму, а глухi – лише шуму. Дзвiнкi
та глухi приголоснi утворюють пари.
Виняток: глухий ф.

Дзвiнкi [б] [г] [ґ] [д] [ж] [дж^] [з] [дз^]

Глухi [п] [х] [к] [т] [ш] [ч] [с] [ц] [ф]

Як запам’ятати
За абеткою: до голосного «о» всі дзвінкі, окрім к, після всі
глухі, окрім р.
ЗНО
У завданнях, де необхiдно знайти дзвiнкi чи глухi приголоснi, сонорнi
вважаються дзвiнкими.

Усі приголосні звуки тільки глухі в рядку:

ситечко, тактика, пайок, часопис

тиша, капуста, сойка, сахатися
шахи, фокус, ціпочок, цятка
тьохкати, папуга, цятка, цукати
 ТВЕРДІ М’ЯКІ
ТВЕРДІ ПОМ’ЯКШЕНІ
Приголоснi звуки у певнiй позицiї в словi можуть бути твердими та м’якими
або твердими та пом’якшеними.
Усi м’якi приголоснi мають твердi вiдповiдники.
Виняток: [й], який завжди м’який
м’ята[мйата], їжак, юнак
У фонетичнiй транскрипцiї м’якiсть приголосних позначається скiсною рискою,
розташованою вгорi пiсля букви:
[д′]
Як запам’ятати
«ДЕ ТИ З’ЇСИ ЦІ ЛИНИ ДЗАР».
М’який звук [й] тут «ховається» в лiтерi Ї.

Приголоснi Д Т З Й С Л Н ДЗ Р стають м’якими i позначаються у транскрипцiї

знаком ′, якщо пiсля них стоять Я Ю Є І Ь.
 тiтка [т′і´тка].

Iншi приголоснi в деяких позицiях можуть бути пом’якшеними.

У фонетичнiй транскрипцiї пом’якшенiсть приголосних позначається пiсля
звука комою вгорi: [м’].

Пом’якшеними можуть стати:

[б’],
[п’], [в’], [м’], [ф’], [г’], [х’], [ґ’], [к’], [ж’],
[ш’],[дж^’],[ч′’]

Якщо вони стоять перед Я Ю Є І.

Перед м’яким знаком вони не стоять НІКОЛИ
 бiль [б’iл ′], мiсто [м’iсто].
 ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ
Основнi правила:
● У фонетичному записi слово, що транскрибується, беруть у квадратнi дужки.
лiс [л′iс].
● Усi слова пишуться з маленької лiтери.
● Ставиться наголос, якщо слово має кiлька складiв: лiто [л′і´то].
● Не вживаються лiтери Щ Я Ю Є Ї Ь та апостроф.
● Подовженi приголоснi позначаються двокрапкою:
 знання [знан′:а´].
● М’якiсть позначається знаком ′ пiсля м’якого приголосного.
● Пом’якшенiсть позначається комою ’ вгорi пiсля звука
● Приголосний Щ позначає 2 звуки ШЧ
● Приголосний ДЖ ДЗ позначають 1 звук
джміль[дж^м’іл′] відживити[в’ідживи′ти]
дзвін[дз^в’ін] підземний[п’ідзе′мний]
и
● Ненаголошенi [е], [и] у фонетичнiй транскрипцiї позначаються [е ], [иe].
у
● Ненаголошений [о] перед складом з наголошеним [i] або [у] позначається [о ]

[гоулу́бка], [соуб’і́] зозуля кожух

сорока сонце Поділ
 Уподібнення приголосних звуків
казка
● Уподібнення за глухістю

Дзвiнкi не оглушуються

ЗНО
У тестовому завданні часто трапляється: 

лiжко [л′іШко]. сережка, берізка ШВИДКО НІЖ ГРИБ

Це неправильно, адже [к] – глухий, а [ж] – дзвiнкий. Перед глухими дзвiнкi не
змiнюються. ШВИДКО
Винятки:
❖  легко [ле´хко], вогко, кігті, нігті, дьогтю + похідні
легкість дігтяр

❖ Приголосний [з] у префiксі з- чи прийменникові з перед глухими

переходить в с  РОЗ-, БЕЗ-безсмертний

 зцілити [с'ц'іли´ти], з кавою [ска´войу].

● Уподібнення за дзвінкістю
Глухi приголоснi перед дзвінкими ЗАВЖДИ одзвінчуються: 

боротьба – [бород′ба ´]

якби [йаґби´]

ВОКЗАЛ ПРОСЬБА РЮКЗАК ОТЖЕ

Уподiбнення за м’якiстю
Це стосується лише приголосних [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз]

Попередній приголосний стає м’яким пiд впливом наступного

м’якого або пом'якшеного

кузня [ку´з′н′а], майбутнє
 свято [с′в’ато´]

радість спів сяйво

КВІТКА МІШОК МАЯК

● Уподібнення за місцем i способом творення

При цiй асиміляції зливається або дуже наближається вимова близьких звукiв

Свистячі з, с, ц уподібнюються наступним шиплячими ж, ч, ш, дж 

безжурний [беж:у´рний] зжовкнути зшиток

принісши [прині´ш:и]

Правило «ВУХА-РУКИ-НОГИ»
Х-Ш-С вухо-вушко-у вусі

К-Ч-Ц рука-ручка-у руці

Г-Ж-З нога-ніжка-у нозі

Складні випадки вимови звукосполук

Буквосполучення Вимова Приклади

Ж [з′ц′] подружці [подру´з′ц′і]

Ш      +Ц(і)  ІМЕННИК Д.в [c′ц′] ромашці [рома´с′ц′і]
Ч [ц′:] дочці [доц′:і´]

ТЬ [ц′:а] сміються [c′м′ійу´ц′:а]

Ж      + С(я) ДІЄСЛОВО [з′с′] намажся [нама´з′с′а]
Ш  [c′:] милуєшся [миелу´йеиc′:а]
Ч [ц′с′] мучся [му´ц′с′а]
           Ш  [чш] коротший [коро´чшиǐ]
           Ж  [дж^] отже [о´дж^е]
Т  +    Ч  [ч:] отче [о´ч:е] братчик ВІТЧИЗНА
           Ц  [ц:] коритце [кори´ц:е]
           Ц(і) [ц′:] квітці [кв′і´ц′:і]

https://navsi200.com/movne/fonetyka-3-typy-upodibnennya-zvukiv/

Підкреслені літери позначають один і той самий звук у всіх словах рядка
А тепло, тривога, Вітчизна
Б джерело, водиця, погода
В душа, хвилюєшся, мрієш
Г якби, ґрунтець, анекдот
Д посварені, честь, росяний

Уподібнення глухих звуків до парних дзвінких відбувається в кожному

слові рядка
А отже, лічба, мотузка, повсякчасний
Б молотьба, футбол, якби, повсякденний
В боротьба, тітчин, мерехтіти, вітчим
Г вести, просьба, дігтяр, баскетбол
Д косьба, каска, вогкість, Великдень
Уподібнення приголосних відбувається в усіх словах рядка
А свято, подружці, ллється
Б кінський, милуєшся, доріжка
В камінчик, кузня, екзамен
Г мороз, кігті, боротьба
Д козацький, селянський, зшити
5. Однаковий звук позначають букви, підкреслені в окремих словах речення
А Маленька праця краща за велике безділля.
 Б З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
В Не всі млинці ще з’їдені, не всі пісні заспівані, не всі ігри зіграні.
Г Багач їсть у вівторок краще, як бідний у Великдень.

1. Однаковий звук позначають букви, підкреслені в окремих словах речення

А У книжці завжди шукайте життєву мудрість.
Б Життя й мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть.
В З громади по крихті – голодному пиріг.
Г За рікою колосся достигає, хилиться на лану.

12. Однаковий звук позначають букви, підкреслені в окремих словах речення

А Вони вдивлялися широко розплющеними очима в міську пітьму, у далеке
минуле своє та своїх батьків і линули думкою в майбутнє.
Б Вечір був прекрасної прозорості й липневої щедрості.
В Майбутнє нашої планети залежить від сьогоднішньої боротьби та її
результатів.
Г Журналістці телеканалу «Потік» незнайомці погрожували та забороняли
знімати зустріч кандидатів у депутати з виборцями.

13. Однаковий звук позначають букви, підкреслені в окремих словах речення

А Як стверджують джерела, назва місяця «жовтень» виникла ще за часів
Київської Русі.
Б Спускається легкий туман на червоний сап’ян гречки й кладе на нього
свою вогкувату ніжність барв.
В Посередині площі струменями бив дужий фонтан, оточений
асфальтованою доріжкою, поблизу якої росли жоржини.
Г Отже, сила й міць поезії Шевченка така, що перед нею, як ми бачимо,
тремтять наші вороги.
 Чергування звукiв — закономiрна змiна звукiв у коренях i афiксах пiд
час творення нового слова або словозмiни

Основні чергування голосних

● Чергування [о], [е] з [i]. Звуки [о], [е], що стоять у відкритому складі,
міняються на [i] у закритому: летiти – полiт, сiль – солi.стола-стіл

● Таке чергування не вiдбувається:

o Коли [о], [е] вставні або випадні: вікно – вiкон, півень-півня
o У звукосполученнях -ере-, -еле-, -оро-, -оло-, -ор-, -ер-, -ов- мiж приголосними:
шелест, мороз, шовк, берег. дерев
o У других частинах складних слiв (-вод, -воз, -нос, -роб, -ход), якщо [о]
наголошений: скороход, дiловод, водовоз.
o У префіксах роз-, без-, через-, пере- , а також у суфіксах -очк-, -ечк-, -оньк-,
-еньк-, -есеньк-, -енк-, -тель-:
перелiт, розбрат, кiшечка, вчитель, Павленко, нiченька, берiзонька.
o В iншомовних словах, якi запозиченi нещодавно.
 атом, шофер.

● Чергування [о], [е] з нулем звука. Голоснi [о], [е] в суфiксах випадають при
замiнi слова:
садок – садка, вiкон – вiкно, орел – орла, сон – сну.

● Чергування [е] з [о] пiсля [й] та шиплячих.

o Звук [е] вживаємо пiсля шиплячих та й, якщо стоїть перед м’якою приголосною
та перед [е],[i],[и]: пшениця, ніженька, щебiнь., жонатий-женитися
o Звук [о] маємо пiсля шиплячих та й перед складами з [а],[о], [у] та [и]: жовтий,
чого, йому.

● Чергування [е] з [и] вiдбувається у небагатьох дiєслiвних коренях, якщо далi

з’являється суфiкс -а-: беру – збирати, простерти – простирати, вмерти -
вмирати.

Основні чергування приголосних

Звуки, що чергуються Приклади
[г] – [ж] – [з′] нога – ніженька – нозі
[к] – [ч] – [ц′]
рука – рученька – руці

[х] – [ш] – [с′] вухо – вушко – (у) вусі

 ходити – ходжу
[д] – [дж^]

[к] – [ч] пекти – печу

[т] – [ч] крутити – кручу
[ст] – [шч] мостити – мощу
любити – люблю,
губний – губний + л
ловити – ловлю

Змiни приголосних за творення слiв

❖ Щоб утворити прикметник чи iменники з суфiксами -ськ-, -ств- треба
подивитися на кiнцевий приголосний основи й скористатися такими
«формулами»:

г, ж, з + -ськ- = -зьк-: Прага – празький;паризький

француз+ський=французький
к, ч, ц + -ськ- = -цьк-: Кременчук – кременчуцький;ткацький
козак+ський=козацький
х, ш, с + -ськ- = -ськ-: Чуваш – чуваський;
латиш+ський=латиський чех+ський=чеський
Одеса+ський=одеський
ТОВАРИСТВО ТОВАРИСЬКИЙ
г, ж, з + -ств- = -зтв-: боягуз – боягузтво; убозтво
к, ч, ц + -ств- = -цтв-: представник – представництво;
х, ш, с + -ств- = -ств-: птах – птаство.
Винятки: казахський,
тюркський, баскський, меккський,
нью-йоркський, цюрихський, ла-маншський, малаккський,
сакський, іракський, падишахський, герцогський,
п’ятихатський, чукотський, камчатський.
КАМЧАТка+СЬКИЙ ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ КАХОВСЬКИЙ
❖ Iншi приголоснi перед суфiксами -ськ-, -ств- зберiгаються на письмi.
  студент - студент+ський- студент+ство

 солдат+ський брат+ство агент+ство ГІГАНТСЬКИЙ ЛЮДСТВО

Правильно утворено обидва прикметники в рядку
А парубок — парубоцький, сусід — сусідський КЧЦ ГЖЗ ХШС
Б якут — якутський, Волноваха — волновашський
В Безрадичі — безрадицький, Острог — острозький
Г Прип’ять — прип’ятський, Бахмач — бахмачцький
Д шляхта — шляхетський, чуваш — чувашський

Правильно утворено обидва прикметники в рядку

А Карпати — карпатський, чумак — чумацький
Б Бахмут — бахмутський, Кавказ — кавказький
В тюрк — тюрцький, Лохвиця — лохвицький
Г киргиз — киргизький, дивак — дивакський
Д студент — студентський, ткач — ткачський

Букву ц на місці пропуску треба писати в обох словах рядка

А представни. тво, бра...тво
Б пасічни..тво, мецена..тво
В будівни..тво, молоде..тво
Г піра...тво, парубо..тво
Д декаден..тво, звірівни...тво

❖ Щоб вiд прикметника з суфiксом -ськ-, -цьк-, -зьк- утворити iменник з

суфiксом -ин-, треба скористатися такими «формулами»:

-ськ- + -ин- = щ: луганський – Луганщина;

ЛЬВІВЩИНА ПОЛТАВЩИНА УГОРЩИНА
-цьк- + -ин- = чч: донецький – Донеччина; вінницький
Вінниччина
ТУРЕЧЧИНА СЛОВАЧЧИНА НІМЕЧЧИНА козацький
козаччина
Виняток: галицький - Галичина.

-зьк- + -ин- = жч: збаразький – Збаражчина.

Острог-острозький Острожчина
Можливим є варiант -ськ- + -ин- = тч, якщо лiтера т була в прикметнику:
 СОЛДАТСЬКИЙ - СОЛДАТЧИНА
ГАЙДАМАКА+СЬКИЙ=ГАЙДАМАЦЬКИЙ+ИН=ГАЙДАМАЧЧИНА

рекрутський – рекрутчина.
❖  Щоб вiд iменника з кiнцевим приголосним к, ц(ь) утворити прикметник з
суфiксом -н- треба скористатися «формулою»:

к, ц(ь) + -н- =чн: яйце – яєчний, вiк – вiчний; молоко-

молочний
Винятки: рушник, рушниця, мiрошник, соняшник, торiшнiй, сердешний
(бiдолашний).

Орфографічну помилку допущено в рядку

А Туреччина, Галичина, Черкащина
Б Вінничина, Німеччина, Житомирщина
В Одещина, Хмельниччина, Харківщина
Г Словаччина, Збаражчина, Дрогобиччина
Д Луганщина, Сумщина, Острожчина

У якому рядку при утворенні прикметників в усіх словах відбудуться зміни

приголосних при додаванні суфіксів -ськ-, -ств-?

А Саки, Заволжя, латиш, Зеландія

Б Сиракузи, Балхаш, Углич, козак

В Чукотка, Кенігсберг, водолаз, Афіни

Г Токмак, Гамбург, Абхазія, грузин

Д Черкаси, Ірак, шахтар, гірник

А Виборг, Череповець, Іртиш, Кутаїсі

Б Ладога, Кременчук, товариш, чех

В Владивосток, президент, монах, Магдебург

Г Прилуки, Камчатка, герцог, Чернівці

Д Гайдамака, купець, депутат, Кембридж

А Єгипет, хижак, Гадяч, солдат

Б Гренада, Ясинувата, Тбілісі, чужак

В Ла-Манш, дивак, адвокат, танкіст

Г Чернігів, черкес, завойовник, велетень

Д Кагарлик, Париж, Гетеборг, чуваш

ТЕСТИ ОНЛАЙН
https://webpen.com.ua/pages/Pravopys_Pryholosnyh/suffixes.html
 Спрощення в групах приголосних
Спрощення відбувається:
1. У групах приголосних -ждн-, -здн- випадає д:
виїздити – виїзний, тиждень – тижня. тижневий
2. У групах приголосних -стл-, -стн- випадає т:
щастя – щасливий, честь – чесний. радісний
3. У групах приголосних -зкн-, -скн- випадає к при твореннi дiєслiв iз
суфiксом -ну-.
Наприклад: бризк - бризнути, трiск – трiснути.
4. У групi приголосних -слн- випадає л:
масло - масний, ремесло - ремісник.
5. У групах приголосних -рдц-, -рнц-:
чернець – ченця, сердечний – серцевий. ЩИРОСЕРДНИЙ

Спрощення НЕ вiдбувається:
1. У словах зап’ястний,
кiстлявий, пестливий, хвастливий,
хвастнути хворостняк, шiстнадцять, шістдесят, шістсот і
похiдних вiд них.
2. У прикметниках, утворених вiд iменникiв іншомовного походження з
кiнцевим СТ (вiдповiдний звук не вимовляється).

 баласт – баластний, компост – компостний, контраст –

контрастний, форпост – форпостний.

3. У групах приголосних –стц-, -стч-, -стськ-, -нстськ-, -нтств-.

 артист – артистцi, АРТИСТЧИН, студент – студентський, агент

– агентство. ГІГАНТСЬКИЙ

[артис`ц`і] артистці сьогодні свято

4. У словах вискнути, випускний, пропускний, тоскно, скнара, скнiти.

Спрощення в групі приголосних позначається на письмі в усіх словах

рядка:

 захис..ник, форпос..ний, тиж..невик

  учас..ник, контрас..ний, хрус..нути
 бриз..нути, умис..ний, хворос..няк
 віс..ник, щас..ливий, напас..ник

Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка

А проїз..ний, пристрас..ний, облас..ний
Б совіс..ний, жаліс..ливий, контрас..ний
В шіс...надцять, очис..ний, доблес..ний
Г учас..ник, зап’яс..ний, швидкіс…ний
Д хвас..ливий, улес..ливий, щас..ливий
ВІРЮ В СПРАВЕДЛИВІСТЬ

ВОНА ЗНАЛА, У КОТРОМУ ВАГОНІ ПРИЇДУТЬ….

СТОЇТЬ НА ВИДНОКОЛІ МАТИ - У НЕЇ ВЧИСЬ

Правил чергування у — в дотримано в усіх рядках, ОКРІМ

А плавати в річці, закінчив у суботу
Б приїхав в Одесу, запитай у батька
В успіхи в роботі, навчатися у ліцеї
Г відпочили в Італії, приїзд у Польщу
Д служити в армії, галявина у квітах

Прочитайте речення.

Мово моя, (1) тобі мудрість віків, пам’ять тисячоліть, розрада (2)
хвилину смутку, зойк матерів (3) годину лиху, переможний гук лицарів (4)
днину побідну, пісня серця дівочого (5) коханні своїм.

Літеру у треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ

А1
 Б2
В3
Г4
Д5
Прочитайте речення.

Вузька дорога потяглася (1)гору між глинистими крутосхилами,

(2)критими чагарниками; попереду (3)поперек шляху синіло небо, позаду
(4) просторих низинах сяяла річка, а (5)подовж неї табунилося чепурними
хатами село.

Літеру в треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ

А1
Б2
ВЗ
Г4
Д5

ВПРАВА \УПРАВА ВДАЧА\УДАЧА ВКЛАД\УКЛАД УЧИТЕЛЬ\ВЧИТЕЛЬ

 НАГОЛОС
Наголос — це видiлення голосом певного складу в словi.
Наголос в українськiй мовi є вiльним. Тобто, у рiзних словах вiн може
припадати на рiзнi склади.
Наприклад:  а´збука,  абе´тка, алфаві´т.
Також наголос є рухомим. Тобто вiн може зi змiною слова
перемiщуватися:  кни´жка - книжки´
Деякi слова в українськiй мовi мають подвiйний наголос:

байду´же−ба´йдуже весняни´й−весня´ний
допові´дач−доповіда´ч за´вжди−завжди´
до´говору−догово´ру жа´лібний−жалібни´й
ма´буть−мабу´ть м’язови´й−м’язо´вий
пе´рвісний−перві´сний переста´рок−пере´старок
по´милка−поми´лка прости´й−про´стий
тако´ж−та´кож

Закономірності наголошування (акцентуації):

Числівники на -НАДЦЯТЬ одинАдцять, чотирнАдцять, дванАдцять

Числівники на -ДЕСЯТ сімдесЯт, вісімдесЯт

кіломЕтр, децимЕтр (міра), але спідОметр, барОметр

Слова з -МЕТР
(вимірювальні прилади)

Слова з -КРАТІЯ бюрокрАтія, демокрАтія, плутокрАтія

Слова з -ЛОГ монолОг, діалОг, каталОг, але філОлог, біОлог

Слова з -ПИСНИЙ літопИсний, правопИсний, але літОпис, правОпис,

Більшість віддієслівних
іменників середнього роду навчАння, завдАння, читАння (але облАднання, бІгання,
на -АННЯ, у яких більше двох кОвзання, нЕхтування), знаннЯ
складів

ВИ-, ПО-, ПРИ- вИпадок, пОдруга, прИятель

Більшість двоскладових
прикметників із наголошеним вузькИй, новИй, легкИй
закінченням

Завжди наголошеним є
тонЕнький, добрЕнький
пестливий суфікс -ЕНЬК-

Інфінітив -ТИ навестИ, віднестИ

Дієслова, що закінчуються
несемО, несетЕ, ідемО, ідетЕ
на -МО, -ТЕ

бУти, бУдемо, бУду

діслово БУТИ
але булА, булО, булИ (мин.час)

КОТРИЙ, КОТРА, КОТРЕ,

котрИй, котрА, котрЕ, котрІ
КОТРІ

Займенники МОГО, ТВОГО,
могО, твогО, свогО
СВОГО

Займенник + прийменник до мОго, від свОго

Більшість іменників у множині

листкИ, книжкИ, учителькИ
мають наголошене закінчення

числівник 2, 3, 4 + іменник братИ, шляхИ, але два (три, чотири) брАти, шлЯхи

УКРАЇНА, УКРАЇНСЬКИЙ,
УкраЇна, украЇнський, украЇнець, украЇнка
УКРАЇНЕЦЬ, УКРАЇНКА

Запам’ятайте наголошені склади:

1-й 2-й 3-й 4-й

вАги абО бюлетЕнь безготівкОвий

вИпадок аджЕ верблюдИця безперестАнку
вІльха алЕ гастронОмія буржуазІя
вчЕння арАхіс горошИна ветеринАрія
гЕтьман борОдавка двоскладОвий дешевинА
 дАно вибОїна диспансЕр медикамЕнт
дОнька, визвОльний джентльмЕн нафтопровІд
дОньчин вітчИм докумЕнт начистотУ
(але дочкА, вперЕміш/ж жалюзІ невитравнИй
доччИн) всерЕдині запитАння неврастенІя
жАлісливий гуртОжиток інженЕрія недовіднИй
зрУчний горІлиць інструмЕнт сирокопчЕний
кАмбала данИна каталОг щодобовИй
кИшка допІзна
кропивА
експЕрт
курятина металУргія
жадАний
кОлія некролОг
житлО
кОсий низинА
індУстрія
нІздря перелЯк
іржАвіти
псевдонІм
начинка квартАл
симетрІя 
Оцет мерЕжа
соломИнка
пОмилка надлИшок
урочИстий
(рідше – отАман
помИлка) позАторік
пОсмішка почАсти
прИщіпка промІжок
рИнковий пулОвер
рАзом серЕдина
рУно танОк
тризУб
решето
цемЕнт
спИна
ціннИк
стАтуя
чорнОслив
фОльга
чорнОзем
фОрзац
цЕнтнер
цИган
щИпці
Яловичина

«Золоте» правило: НЕ так, як у російській мові

 українська мова російська мова

топОля тОполь

ненАвидіти ненавИдеть

Олень олЕнь

дОшка доскА

руслО рУсло

фартУх фАртух

просІка прОсека

дОговір договОр

рукОпис, літОпис
рУкопись, лЕтопись,
перЕпис

Запитання та завдання
Другий склад наголошений у всіх словах рядка:

 допізна, адже, танок

 експерт, квартал, оцет
 тополя, середина, спина
 або, ринковий, статуя
 житло, каталог, дочка

На другий склад падає наголос у всіх словах рядка:

курятина, олень, дітьми
болотистий, псевдонім, кропива
зубожіти, отаман, босоніж
завжди, помилка, також

На перший склад падає наголос у слові

 косий
 жалюзі
 перепис
 дочка
 адже