слайд 2

Найпоширенішим видом променевого опіку є сонячний опік, викликаний УФ-

випромінюванням. Сильний вплив рентгенівського випромінювання під час
діагностичної медичної візуалізації або променевої терапії також може призвести до
променевих опіків. Оскільки іонізуюче випромінювання взаємодіє
з клітинами всередині тіла, пошкоджуючи їх, тіло реагує на це пошкодження, що
зазвичай призводить до еритеми, тобто почервоніння навколо пошкодженої ділянки.
Радіаційні опіки часто обговорюються в тому ж контексті, що й радіаційно-
індукований рак через здатність іонізуючого випромінювання взаємодіяти з ДНК і
пошкоджувати її, інколи спонукаючи клітину стати раковою. Порожнинні
магнетрони можуть бути неправильно використані для створення поверхневого та
внутрішнього горіння. Залежно від енергії фотона гамма-випромінювання може
спричинити глибокі гамма-опіки, причому внутрішні опіки 60Co є звичайними. Бета-
опіки, як правило, неглибокі, оскільки бета-частинки не здатні глибоко проникати в
тіло; ці опіки можуть бути схожі на сонячні. Альфа-частинки можуть спричинити
внутрішні альфа-опіки при вдиханні, а зовнішні пошкодження (за наявності)
обмежуються незначною еритемою.
Радіаційні опіки також можуть виникнути під час використання
потужних радіопередавачів на будь-якій частоті, де тіло поглинає радіочастотну
енергію та перетворює її на тепло[1]. Федеральна комісія зі зв’язку США (FCC)
вважає 50 Вт найнижчою потужністю, при перевищенні якої радіостанції повинні
оцінювати безпечність випромінювання. Частоти, які вважаються особливо
небезпечними, виникають там, де людське тіло може стати резонансним, на рівні
35 МГц, 70 МГц, 80-100 МГц, 400 МГц і 1 ГГц. [2] Вплив мікрохвиль надто високої
інтенсивності може спричинити мікрохвильові опіки.

слайд 3
Радіаційний дерматит (також відомий як радіодерматит) - це захворювання шкіри,
пов'язане з тривалим впливом іонізуючого випромінювання. [3]:131–2Радіаційний
дерматит певною мірою виникає у більшості пацієнтів, які отримують променеву
терапію з хіміотерапією або без неї[4]. Існує три типи радіодерматиту: гострий
радіодерматит, хронічний радіодерматит і еозинофільний, поліморфний і сверблячий
висип, пов’язаний з променевою терапією[3]:39–40. Променева терапія також може
спричинити променевий рак.[3]:40 Гострий Гострий радіодерматит виникає, коли на
шкіру потрапляє «еритемна доза» іонізуючого випромінювання, після чого протягом 24
годин з’являється видима еритема. [3] :39Променевий дерматит зазвичай проявляється
протягом кількох тижнів після початку променевої терапії. [4] :143Гострий
радіодерматит, який проявляється у вигляді червоних плям, іноді також може
проявлятися лущенням або утворенням пухирів. [5] Еритема може виникнути при дозі 2
Гр випромінювання або більше. [6] Хронічний Хронічний радіодерматит на шиї та
щелепі від рентгенівського опромінення Хронічний радіодерматит виникає при
хронічному впливі «субееритемних» доз іонізуючого випромінювання протягом тривалого
періоду, викликаючи різні ступені пошкодження шкіри та її нижніх частин після
змінного латентного періоду від кількох місяців до кількох десятиліть[3]:40. У
далекому минулому цей тип променевої реакції найчастіше виникав у рентгенологів і
рентгенологів, які постійно піддавалися впливу іонізуючого випромінювання, особливо
до використання рентгенівських фільтрів[3]:40. Хронічний радіодерматит,
плоскоклітинний і базальноклітинний рак можуть розвинутися від місяців до років
після опромінення[5]</ref>:130. [7] Хронічний радіодерматит проявляється у вигляді
атрофічних ущільнених бляшок, часто білястих або жовтуватих, з телеангіоектазією,
іноді з гіперкератозом[5]:130. Інші Еозинофільні, поліморфні та сверблячі
висипання, пов’язані з променевою терапією, — це стан шкіри, який найчастіше
виникає у жінок, які отримують кобальтову променеву терапію раку внутрішніх
органів[3]:39–40. Мультиформна еритема, спричинена радіацією, може виникнути, коли
фенітоїн дають з профілактичною метою нейрохірургічним пацієнтам, які отримують
терапію всього мозку та системні стероїди[3]:130.
слайд 4

слайд 5
По тяжкості перебігу радіаційного опіку виділяють чотири ступені:

1.Легкое поразку. Характеризується слабо вираженою ранньої реакцією, тривалістю

прихованого періоду більше 2 тижнів, незначною вторинної еритемою без міхурів і
виразок.

2.Пораженіе середньої тяжкості. Проявляється яскраво вираженою ранньої реакцією,

тривалістю прихованого періоду менше 2 тижнів. У третьому періоді спостерігається
вторинна еритема, іноді невеликі бульбашки. На місці опіку тривало зберігаються
трофічні розлади.

3.Тяжелое поразку. Рання реакція виникає в найближчі години і триває до 2 діб.

Після короткого прихованого періоду (3 - 6 діб) з'являються виражена вторинна
еритема, набряк шкіри, бульбашки, на місці яких утворюються довгостроково незагойні
ерозії та виразки.

4. Вкрай важке ураження. При швидко виникає первинної реакції, короткому

прихованому періоді, в третьому періоді превалюють глибокі некротичні процеси.
Період відновлення дуже тривалий.

слайд 6

Типи опіків: Радіаційні опіки можуть бути поділені на різні типи в залежності від
виду випромінювання, такого як теплове, радіочастотне, ультрафіолетове та іонізуюче
випромінювання.

Глибина проникнення: Радіаційна енергія може проникати на різні глибини в тканинах,

що призводить до пошкоджень шкіри, м'язів, кісток та внутрішніх органів.

Часовий фактор: Опіки можуть розвиватися внаслідок одного короткочасного

випромінювання або внаслідок довготривалої експозиції.

Патологічні зміни: Включають еритему (почервоніння), пухирі, лущення, атрофію шкіри

та інші ознаки.

Ризик раку: Довготривала експозиція може збільшити ризик розвитку променевого раку.

слайд7

Медичне випромінювання: Променева терапія при лікуванні раку, рентгенівське

обстеження.
Промислові та наукові джерела: Виробництво та дослідження, де використовується
іонізуюче випромінювання.
Природні джерела: Космічне випромінювання, радон у приміщеннях, природні
відкладення.
Ядерні аварії: Викиди радіоактивних речовин у результаті аварій на атомних
електростанціях чи інших ядерних установках.

слайд 9
Лікування променевих опіків в реактивний період спрямовано на поліпшення трофіки
області поразки (новокаїнові блокади, вітаміни), застосування антибіотиків і
аналгетиків. Місцево - мазевих пов'язок. У період гострого запалення на еритему
накладають мазеві пов'язки, бульбашки спорожнюють пункціями в асептичних умовах,
при глибоких ураженнях виконують відстрочені некректомії з наступним пластичним
закриттям утворилися дефектів.

слайд 10
Дозування та Експозиція:
Визначення безпечних доз: Установлення і дотримання стандартів безпечних доз в
рамках медичних процедур, промислових застосувань та інших ситуацій, де
використовується іонізуюче випромінювання.
Захист Від Випромінювання:
Використання захисного обладнання: Наприклад, свинцеві штори та екрани у медичних
установах для захисту від рентгенівського випромінювання чи використання особистих
захисних пристроїв у промислових умовах.
Контроль Дози В Промисловості:
Регулярний моніторинг: Проведення систематичних моніторингів рівнів випромінювання
в робочому середовищі та робочих зонах для вчасного виявлення та контролю дози.
Освіта Та Інформування:
Навчання персоналу: Проведення тренінгів та навчань для робітників, які працюють з
іонізуючим випромінюванням, з метою свідомого дотримання правил та безпечних
практик.
Лімітація Часу Експозиції:
Зменшення часу в експозиції: Мінімізація часу, який людина проводить у зоні
можливого впливу радіації, особливо в ситуаціях, де вплив не може бути повністю
уникнутий.
Заходи Безпеки Під Час Медичних Процедур:
Дотримання протоколів: Медичні працівники повинні точно дотримуватися встановлених
протоколів для мінімізації доз випромінювання під час діагностичних і лікувальних
процедур.
Контроль Якості Випромінювання:
Регулярна перевірка обладнання: Періодична перевірка та технічне обслуговування
медичного та промислового обладнання для забезпечення його правильної роботи та
мінімізації ризиків.
Лікування та Супровід:
Медичний нагляд: Проведення регулярних медичних обстежень та контролю за станом
здоров'я осіб, які піддаються впливу радіації.