1. Вкажіть рядок з неправильною відповіддю. Обґрунтуйте свою думку.
А) У словах радісно, весело, корисно буква о – закінчення.
Б) Слово переллє написано правильно. В) Слова сміття, колосся, волосся вживаються тільки в однині. Г) Слова по-перше, по-друге, мабуть, щоправда, а втім, отже завжди вставні. Д) Слова коралі й корали мають різне лексичне значення.
2. Вкажіть рядок з правильною відповіддю. Обґрунтуйте свою думку.
А) Слово безбройний написано правильно.
Б) Слова ніби, нібито, мовбито, наче, неначе, все-таки, навіть, майже, адже, принаймні, при тому, при цьому, тим часом, до того ж, приблизно, буквально, якраз ніколи не бувають вставними словами і не виділяються комами. В) Правильно казати: «Їду до міста Київ». Г) У реченні “Вулиця була освічена місяцем” немає лексичної помилки. Д) За емоційним забарвленням речення характеризують як поширені й непоширені.
3. Вкажіть рядок з неправильною відповіддю. Обґрунтуйте свою думку.
А) Слова лише і тільки синоніми.
Б) У слові замок наголос може змінити лексичне значення. В) У словах пісні, хати, миски наголос змінює граматичне значення. Г) Слово може в реченні «Він може виконати це завдання самостійно» є вставним. Д) Слова Міссісіпі, Брюссель, Таллінн написані правильно.
А) У реченні “За півтора місяці починаються канікули” немає помилок.
Б) Цікаве міроприємство, приймати участь, смачне блюдо – ненормативні вислови. В) Дякуючи допомозі (підтримці), дякуючи турботі, дякуючи створеним умовам – помилкові вислови. Г) Особиста власність, особиста думка, особисте життя, особові дієслова – правильні словосполучення. Д) У слові камінь у родовому відмінку можуть бути закінчення –я і –ю.
5. Вкажіть речення, у якому немає лексичних помилок. Обґрунтуйте
відповідь.
А) Завдання батьків – прививати в дітей любов до мови.
Б) Я ще не мала пригоди спілкуватися з відомим письменником. В) Цей посібник стане в нагоді школярам, студентам і педагогам. Г) Не забудь написати адрес на бандеролі. Д) Доповідач спирався на багаторічні дослідження.
А) Слова свято, різдв’яний, морквяний, мавпячий, дит’ясла написані
правильно. Б) Деякі дієслова наказового способу мають дві паралельні форми другої особи однини: визначити – визнач і визначи, застругати – застругай і застружи, креслити – кресль і кресли, плескати – плещи і плескай, провітрити – провітр і провітри, хникати – хникай і хнич. В) Прийменник – це самостійна частина мови. Г) Слова міськком, священник, священний треба писати з подвоєними літерами. Д) Речення «Біжить вода і сріблом ллється (О. Маковей)» складне.
А) Твердження «Морфологія вивчає слова як частини мови» правильне.
Б) Слова кожен, котрийсь, будь-який – займенники. В) В іменниках хлопче, друже, краю правильно утворено форму кличного відмінка. Г) У числівниках двісті, шістдесят, вісімсот відмінюємо тільки другу частину. Д) Шостий, сто перший, вісімнадцятий – порядкові числівники.
Б) Босий, меткий, щирий – відносні прикметники. В) Прикметник – це самостійна частина мови, що вказує на кількість або порядок предметів при лічбі. Г) Частку не з прикметниками невеселий день, нещирий друг, некрасива сукня пишемо разом. Д) Слова що/сь, де/хто, будь/який, кого/сь треба писати разом.
А) Займенником називаємо самостійну частину мови, що вказує на ознаку
предмета. Б) Слова нового, новим, нових спільнокореневі. В) День, щодня, щоденний, щоденник – форми слова. Г) Речення «Розкажи мені мамо про долю мою» ускладнене однорідними членами речення. Д) Слова наллє, різдвяний, щасливий, чар-зілля, пів-Європи написані правильно.
А) У висловлюванні Панаса Мирного «Наша мова це одяг нашого духу»
розділових знаків не має бути. Б) У словосполученнях самий кращий день, на протязі тижня, двадцяте лютого, цікаві заходи граматичних помилок немає. В) Слова когут, плай, вивірка, пательня, бульба діалектні. Г) У реченні «Олена Петрівна працює з тридцятьма чотирма учнями» числівник вжито в місцевому відмінку. Д) За будовою речення бувають окличні й неокличні.
Б) Слова троє, потроїти, по-третє, третій – числівники. В) Слова корисно, добре, взимку, по-нашому мають закінчення. Г) Слова лимон, колосся, листя, ворота, канікули мають форму однини й множини. Д) Слова метро, кіно, пальто, бюро, пюре невідмінювані.
А) Не зі словами неук, нероба, ненависть, нехтувати треба писати разом.
Б) Слова вовк, сіроманець, тварина, звір, хижак – текстуальні синоніми. В) Слова розумно, мудро, розважно, розсудливо, тверезо – синоніми. Г) Іменники землероб, працелюб, водоканал утворені способом переходу з однієї частини мови в іншу. Д) Подані прізвища та імена написані правильно: Вітренко Дарині, Петренку Олександрові, Петруку Іванові, Кириленко Дариною.
А) В утворених формах ступенів порівняння прикметників більш
дотепніший, самий більший, менш доречніший, найменш цікавіший помилок немає. Б) Слова (на)пам’ять, (на)гору, (в)ранці можемо писати разом і окремо. В) У реченні «Ми – найкращі друзі» тире треба ставити обов’язково. Г) Подані імена по батькові написані правильно: Сергіївна, Віталієвич, Хомич, Андрієвна, Євгеніївна, Євгенівна. Д) Речення «Я підготувала другові подарунок, у якого сьогодні день народження» побудоване правильно.
15.Вкажіть речення, у якому є лексична помилка. Обґрунтуйте відповідь.
А) Нещодавно Миколі видалили апендикс.
Б) Даринка захворіла на апендицит. В) Водій залив у бак автомобіля 30 літрів палива. Г) Вугілля, нафта, газ, кокс, торф – викопне паливо. Д) Шестикласники здобули впевнену перемогу на спортивній спартакіаді.
А) У реченні «Квартира ліворуч найбільша в цьому будинку» виділене слово
є означенням. Б) У реченні «Ми повернули ліворуч» виділене слово – обставина. В) Слова (по)перше, (по)весняному, (по)моєму пишемо окремо і через дефіс. Г) У словосполученнях дбайливе відношення, приймати участь, слідуюча зупинка, бувший учень допущено лексичні помилки. Д) В іменниках радість, юність, молодість, миттєвість, можливість в орудному відмінку відбувається подвоєння.
А) Визначення «Синоніми – це слова, протилежні за значенням» правильне.
Б) У словосполученнях матусина ласка, батькова турбота, калиновий гай головне слово виражено іменником. В) Слова осінній, денний, солов’їнний, пташинний, написані правильно. Г) Слова сумлінний і старанний – антоніми, а балакучий і мовчазний – синоніми. Д) У написанні слів півострів, півапельсина, півкласу допущено помилки.
А) У реченні «Люблю тебе, мій рідний краю» виділені слова – іменники.
Б) У відмінюванні числівників шестидесятьма, чотирмастами, п’ятиста помилок немає. В) У реченні «Хворий повільно піднявся з ліжка» підмет виражений прикметником, що перейшов в іменник. Г) Слова півящика, півїдальні, півюрти написані правильно. Д) У словах спина, випадок, олень наголос падає на другий склад.
А) У словах одинадцять, чотирнадцять, двадцять наголос падає на а.
Б) Числівники шістдесят, дев’ятьох, чотирма, трьома написані правильно. В) У словах надзвичайний, подбати, віднайти, розігнати префіксів немає. Г) У реченні «Ви знаєте, як це мене турбує?» немає іменників і прикметників. Д) У реченнях «Яке на мене чекає майбутнє життя?» і «Ми сміливо дивимося в майбутнє» слово майбутнє належить до різних частин мови.
А) У спонукальних реченнях завжди ставиться знак оклику.
Б) Займенники тебе, себе, нас, ви належать до одного розряду. В) Означення, додаток, обставина – головні члени речення. Г) Підмет і присудок – граматична основа речення. Д) Прикметники загально-людський, чорно-бровий, яскраво-блакитний написані правильно.
А) Слова хитромудрий, зловорожий, глухонімий написані правильно.
Б) Слова блиск, блищати, блискучий спільнокореневі. В) Слова яма, ящик, дзвоник – двоскладові. Г) Числівники сьомий, тридцяті, першого порядкові. Д) Прислівник і прийменник належать до самостійних частин мови.
А) Вигук, частка і прислівник – службові частини мови. Б) У реченнях «Катруся може швидко виконати це завдання», «Завтра може ми закінчимо роботу» слова може вставні. В) Займенники його, себе, мене не мають форми називного відмінка. Г) Вживання іменників з числівниками півтора тижня, тридцять чотири студенти, чотири професора правильне. Д) Іменники степ, тюль, біль, нежить належать до ІІ відміни.
А) Слова тиша, тихенько, стишити, стиха спільнокореневі.
Б) Фразеологізм п’яте колесо до воза означає щось зайве, непотрібне. В) Слова п’ятірка, п’ятизірковий, п’ятикласник належать до однієї частини мови. Г) Дієслово має п’ять форм. Д) В українській мові 10 частин мови, з них 6 – самостійні.
А) У словосполученнях три стільця, двадцять перше люте, два відсотка
помилок немає. Б) Слова двійнята, подвоїти, по-друге – числівники. В) Лексикологія – розділ науки про мову, який вивчає звуки мови. Г) У реченні «У небі зіронька ясна до мене весело сміється, і словом радісним вона у серці обізветься» кома стоїть між однорідними присудками. Д) У словах д…ректор, к…шеня, п…ріг потрібно писати літеру и.
А) У словах бул..йон, міл…йон, бад…орий потрібно писати м’який знак.
Б) У фразеологізмі сім мішків гречаної вовни вжито порядковий числівник. В) Художній, науковий, розмовний, публіцистичний, офіційно-діловий – типи мовлення. Г) Опис, розповідь, роздум (міркування) – стилі мовлення. Д) Сполуки слів батько і мати, друзі приїхали, на березі – словосполучення. 26.Визначте неправильне твердження. Обґрунтуйте відповідь.
А) У написанні прикметників дений, мільйоний, священий, осіній, віконий
допущено помилки. Б) Фразеологізм бути на сьомому небі від щастя означати бути щасливим, вдоволеним. В) Фонетика – розділ науки про мову, що вивчає звуки мови. Г) У словах пр…оритет, нотар…ус, к…парис замість пропусків слід писати і. Д) Речення «Легко того вчити, хто хоче все знати» складне.
А) Від прикметників теплий, сліпий, книжковий можна утворити ступені
порівняння. Б) В іменниках подруго, земле, другу правильно утворено форму кличного відмінка. В) У реченні «Усі, звісно, ретельно підготувалися до уроку» вставне слово вказує на джерело повідомлення. Г) Числівники шіснадцять, шістьсот, девятсот написані правильно. Д) Іменники ворожість, оптимізм, радість вживаються лише в однині.
А) Розділові знаки в реченні «У тих словах злилося все – і турбота, і любов і
хвилювання…» розставлено правильно. Б) Фразеологізм зарубати на носі означає запам’ятати. В) Слова чарзілля, темно-жовтий, міні вистава, жовтогарячий написані правильно. Г) Слова мій, наш, його, ніхто, твоїм, усюди, кожен – займенники. Д) Прислівники день у день, слово в слово, пліч о пліч написані правильно.
лише в множині. Б) Прикметники за значенням поділяються на якісні, відносні, присвійні. В) В українській мові є 9 розрядів займенників. Г) У словосполученнях залізна воля, твердий характер, золоті руки прикметники вжиті в переносному значенні. Д) Ступені порівняння можуть мати якісні та відносні прикметники.
А) Нероба, плакса, базіка – іменники спільного роду.
Б) Омонімами називають слова, що звучать і пишуться однаково, але мають різне лексичне значення. В) Слова, які вживають лише люди певної місцевості, називаються неологізмами. Г) За будовою числівники бувають прості, складні й складені. Д) При зміні слів робота, голова, сім, вечір, осінь відбувається чергування голосних.
написані правильно. Б) Речення «Учіться пробачати юні друзі будь-які образи» ускладнено вставним словом. В) За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на істоти й неістоти. Г) У реченні «Розкажіть, дідусю, – просять онуки, – цікаву історію» правильно розставлено розділові знаки. Д) Слова де (в) чому, будь (на) кому, ні (перед) ким, хтозна (хто), ні (з) ким, казна (з) чим треба писати окремо.
Б) У реченні «Очі твої як зорі небесні» кому перед як ставити не треба. В) Односкладне речення, у якому головний член означає дію, що виконується невизначеною або умисне не названою особою, називається означено- особовим. Г) Речення «Дідусь, похиливши голову, повів тиху розмову…» ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом. Д) Словосполучення навчати музиці, дякувати подругу, зраджувати батьківщині потребують редагування.
А) У реченнях «Я хотів почути від вас правду» і «Вони правду кажучи не
дуже хотіли працювати» слова правда вставні. Б) Після узагальнювального слова перед однорідними членами речення треба ставити тире. В) У реченні «Розкажу тобі як люблю свою Вкраїну» кому перед як не потрібно ставити. Г) У реченні «Промені як вії сонячних очей (П. Тичина)» кому перед як потрібно ставити. Д) Речення «Читаючи роман, у моїй уяві постав образ генія» потребує редагування.
Б) Речення «Мені сьогодні дуже пощастило» односкладне безособове. В) Синтаксичний розбір речення – це визначення членів речення (головних і другорядних). Г) Слово край може бути іменником, дієсловом і прийменником. Д) У реченні «Тренер наказав учням присідати» присудок складений дієслівний.
А) Слова, що вказують на ставлення мовця до висловленої думки,
називаються вставними. Б) Слово може в реченні «Він може виконати це завдання самостійно» є вставним. В) Правильно казати давати спокій, а не залишати в спокої; доводити до відома, а не ставити у відомість. Г) Слова до, на, би, ж, чи, і, але, під, через, з-під належать до службових частин мови. Д) Складні сполучникові речення поділяються на складносурядні та складнопідрядні.
А) В словах випадок, олень, подруга, дрова, колесо наголос падає на перший
склад. Б) Біля числівника півтора слова мають стояти в родовому відмінку. В) Слова до побачення, на жаль, уві сні, будь ласка, до речі, навесні, на весну написані правильно. Г) Словосполучення знущатися з нього, опановувати професію, оволодівати знаннями, навчати музики, дякувати подрузі правильні. Д) Іменники та прикметники змінюються за родами, числами та відмінками.
А) Іменник, прикметник, числівник, прислівник – змінні частини мови.
Б) У реченні «Іван і Петрик швидко зібралися і побігли в гості до Василя й Миколи» розділових знаків не має бути. В) Прислівники по-нашому, по-шепки, по-малу, по-українському пишемо через дефіс. Г) Слова коли, як, але, якби, тому, якщо – підрядні сполучники. Д) У реченні «Втомившись, дівчинці захотілося прилягти» нема граматичних помилок. 42.Визначте неправильне твердження. Обґрунтуйте відповідь.
А) Морфологічний розбір – це розбір слів за будовою.
Б) Газетна замітка, промова на зібранні, виступ на зборах – жанри публіцистичного стилю. В) Слова граючи, незчувшись, прийшовши, дізнавшись – дієприслівники. Г) Прислівники в основному, в середньому, по-перше, поодинці, натщесерце написані правильно. Д) Речення «Я отримав гарну оцінку по математиці» потребує редагування.
Б) Читати, співати, грати, знати – дієслова І дієвідміни. В) За будовою речення бувають поширені й непоширені. Г) Іменники вербою, на дорозі, калиною, зошитом стоять в орудному відмінку. Д) У реченні «Вартовий підійшов до воріт» виділене слово прикметник.
А) Вставні слова (словосполучення, речення) і звертання не можуть бути
членами речення. Б) Слова намальована, прочитаний, переорана, випита, вишитий – форми дієслова. В) У реченні «Бажання мандрувати не давало спокою хлопцеві» виділене слово – означення. Г) Вислови прийду в п’ять годин, закінчу до шести, зустрінемося в одинадцять правильні. Д) У реченні «Розповім вам про/те, що бачив у далеких краях» виділене слово треба писати окремо.
А) У числівниках п’ятдесят і шістдесят відмінюються обидві частини.
Б) Числівники сорок, дев’яносто, десять і сто мають дві відмінкові форми. В) За будовою числівники бувають прості, складні і складені. Г) Відмінкова форма числівника шістьомастами є неправильною. Д) Біля числівника півтора іменник завжди стоїть у давальному відмінку.
А) Слово церква в родовому відмінку множини – церкв.
Б) Слово дно в множині – дена. В) У слові випадок наголос падає на другий склад. Г) Слово різдв’яний пишеться з апострофом. Д) Слово по-нашому завжди пишемо через дефіс.
Б) У слові навчання наголос падає на другий склад. В) Слова двійка, десятка, сотня – іменники. Г) Слова пам’ятка, бородьба, росказати написані правильно. Д) Іменники біль, шампунь, собака чоловічого роду.
А) У рекламному оголошенні “Оформити нове замовлення можна
безпосередньо при покупці товару” допущено лексичну помилку. Б) Речення «Під вікном, замість троянд, посадили жоржини» ускладнено відокремленим додатком. В) Слова прапор, стяг, знамено – синоніми. Г) У реченні «Книжку куплену нещодавно я прочитала за два дні» не потрібно ставити розділових знаків. Д) Слова талант і талан мають різне лексичне значення.
А) Найбільш доречніший, менш досвідченіший, більш новіший – правильні форми ступенів порівняння прикметників. Б) В усіх словах шіст…десят, с…омий, долон…ці, смієш…ся на місці крапок потрібно ставити м’який знак. В) У реченні «Представники компанії прийняли участь в обговоренні проекту» немає лексичної помилки. Г) Словосполучення впадати в очі, переказувати гроші, передплачувати періодику, підписувати документ лексично правильні. Д) У реченні «Андрійко швидко листав сторінки підручника» немає лексичної помилки.
А) У реченні «Наснився мені дивний сон … лечу я дивним птахом у
височині» замість крапок треба поставити тире. Б) У реченні «Тут мені подобалося все: і ця маленька хатина, і старий садок, і запах прив’ялої трави» правильно розставлено розділові знаки. В) Усі власні назви написано правильно: Чорне море, майдан Незалежності, журнал «Дніпро», школа Імені Івана Франка, ріка Дніпро, Дніпро-ріка. Г) У реченні «Жінка (не)навиділа сусіда за такі витівки» не з дієсловом треба писати разом. Д) Речення «І куди ми сьогодні підемо?» за метою висловлювання питальне.
Напишіть власне висловлення (твір – роздум) на одну з запропонованих тем
обсягом 110-130 слів (висунути тезу, навести переконливі аргументи , використати приклади з художньої літератури, історії звичайного життя, зробити висновок): 1. Що є справжньою цінністю в людському житті? 2. Як сміливість здатна допомогти досягти успіху в житті?