Філологія Очима Молоді

Міністерство освіти і науки України
Національний університет
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
ФІЛОЛОГІЯ ОЧИМА МОЛОДІ

ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ
ІI УЧНІВСЬКОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
з нагоди 31-ої річниці Незалежності України
(29 вересня 2022 року)
Полтава – 2022
УДК УДК 81/82.09]-057.874(06)
Редколегія:
Вадімов В. М. – доктор архітектури, професор, в.о. проректора з наукової
та міжнародної роботи Національного університету «Полтавська політехніка
імені Юрія Кондратюка», голова редколегії;
Агейчева А. О. – кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету
філології, психології та педагогіки Національного університету «Полтавська
політехніка імені Юрія Кондратюка»;
Болотнікова А. П. – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач
кафедри загального мовознавства та іноземних мов Національного
університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»;
Король Т. Г. – кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри
загального мовознавства та іноземних мов Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»;
Чернишов В. В. – кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри
загального мовознавства та іноземних мов Національного університету
«Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
Філологія очима молоді : збірник матеріалів ІІ Учнівської

конференції з нагоди 31-ої річниці Незалежності України (29
вересня 2022 року) / Національний університет «Полтавська
політехніка імені Юрія Кондратюка». Полтава, 2022. 166 с.
У збірнику вміщено тези учнівських доповідей з питань лінгвістики,

міжкультурної комунікації, перекладознавства, української та світової
літератури, методики навчання мови й літератури.
Для учнів – членів Малої академії наук України, студентів гуманітарних
закладів, науковців та всіх небайдужих до навчання й викладання мови та
літератури.
Матеріали надруковано в авторській редакції.
УДК УДК 81/82.09]-057.874(06)
© автори статей, 2022
© Національний університет
«Полтавська політехніка імені Юрія
Кондратюка», 2022
ЗМІСТ
Онищенко Анастасія, Онищенко Софія (науковий керівник – Агейчева Анна

Олександрівна)
THE ROLE OF MOTIVATION IN LEARNING FOREIGN LANGUAGES (in English)………. 5
Айдаєва Уляна (науковий керівник – Одом Олена Ігорівна)

СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВІДОБРАЖЕННЯ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ У
СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ РЕКЛАМНОМУ ДИСКУРСІ (in English) …………………. 8
Баштанник Єлизавета (науковий керівник – Василенко Аліна Василівна)

FEATURES OF REPRODUCTION OF UKRAINIAN PHRASEOLOGISMS IN B. ELNIK'S
ENGLISH TRANSLATION OF I. KOTLYAREVSKY'S «AENEID» POEM (in English)…………. 11
Векленко Надія (науковий керівник – Бишевич Юлія Сергіївна)

ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ
(in English)…………………………………………….………….…………………………………………………… 16
Висоцька Софія (науковий керівник – Александрович Марина Василівна)

ПОРІВНЯННЯ ЛЕКСИКИ БРИТАНСЬКОГО ТА АМЕРИКАНСЬКОГО ВИДАНЬ
КНИГИ ДЖОАН РОЛІНҐ «ГАРРІ ПОТТЕР І ФІЛОСОФСЬКИЙ КАМІНЬ» (in
Ukrainian)………………………………………………………………………………………………………………. 19
Галаур Софія (науковий керівник – Барабаш Тетяна Олексіївна)

ПРАГМАТИКА СУЧАСНИХ КУЛІНАРНИХ БЛОГІВ НА ТЛІ ІНТЕРМЕДІЙНОГО
ПЕРЕКОДУВАННЯ (in Ukrainian)……………………………………………………………………………. 22
Дженсен-Рак Мілена (науковий керівник – Колодько Олена Василівна)

ПОДВІЙНЕ ПРІЗВИЩЕ ОЗНАЧАЄ ПОДВІЙНЕ ЖИТТЯ? (in
English)…………………………………………………………………………………………………………………… 27
Должко Ростислав (науковий керівник – Должко Оксана Анатоліївна)

МОВА І НАШЕ СЬОГОДЕННЯ (in Ukrainian)………………………………………………………... 31
Дорошенко Олександра (науковий керівник – Мироненко Вікторія

Олександрівна)
СМАЙЛИ, ЕМОДЗІ, ЕМОТИКОНИ – СУЧАСНИЙ АСПЕКТ ВИКОРИСТАННЯ (in
Ukrainian)………………………………………………………................................................................................ 35
Дубровіна Софія (науковий керівник – Кордюк Лілія Анатоліївна)

ЛОКАЛІЗАЦІЯ АНГЛОМОВНИХ САЙТІВ ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНІВ ОДЯГУ
УКРАЇНСЬКОЮ (in Ukrainian)………………………………………………………...................................... 39
Еренбург Софія (науковий керівник – Гринь Світлана Станіславівна)

MAIN REASONS WHY BASIC FIRST AID VOCABULARY KNOWLEDGE IS IMPORTANT
NOWADAYS (in English)………………………………………………………………………. 45
Золотайко Анастасія (науковий керівник – Любченко Тетяна Станіславівна)
ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ГУМОРУ ТА ІРОНІЇ В АНГЛОМОВНИХ МЕМАХ НА ТЕМУ
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (in English)………………………………………………………… 50
Завальнюк Софія (науковий керівник – Тихоненко Наталія Іванівна)

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТЕМИ УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЦТВА У ТВОРЧОСТІ СВІТЛАНИ
ТАЛАН (in Ukrainian)…………………………………………………………………………………………………… 54
Іваницька Анна (науковий керівник – Димарь Наталія Сергіївна)

ВІДТВОРЕННЯ ЕТНОСТЕРЕОТИПІВ ПРО НІМЦІВ У СЕРІЇ КОМІКСІВ «VERSTEHEN
SIE DEUTSCH?» М. ФЕРНАНДЕСА (in Ukrainian)………………………………….. 58
Камсюк Алісія (науковий керівник – Перепелиця Наталія Іванівна)

STRUCTURAL PECULIARITIES OF ETHNIPHAULISMS IN MODERN AMERICAN
ENGLISH (in Ukrainian)……………………………………………………………………………………………. 63
Козіна Анастасія (науковий керівник – Гречка Вікторія Володимирівна)

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІННОЇ ЛЕКСИКИ В ПОВІСТІ ДЖЕРЕМІ СТРОНҐА «РАКЕТА НА
ЧОТИРЬОХ ЛАПАХ» (in Ukrainian)…………………………………………………………………………... 65
Конюшенко Анастасія (науковий керівник – Чернорук Анастасія Олегівна)

РІЗНОВИДИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ (in Ukrainian)……………………………………………………. 70
Котляр Альона (науковий керівник – Карпіченко Ірина Сергіївна)
ANIMAL IDIOMS (in English)…………………………………………………………………………….. 75
Курінна Анастасія (науковий керівник – Пліскіна Галина Григорівна)

АСОЦІАТИВНІ МЕТОДИ У ВИВЧЕННІ ФРАНЦУЗЬКИХ ЛЕКСЕМ З
ДІАКРИТИЧНИМ ЗНАКОМ «^» (ACCENT CIRCONFLEXE) (in Ukrainian)………………… 80
Кушнірова Ольга (науковий керівник – Кордюк Лілія Анатоліївна)

ОНІМИ У ПОВІСТІ «ЧАРЛІ І ШОКОЛАДНА ФАБРИКА» РОАЛЬДА ДАЛА ТА
ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ (in Ukrainian)………………………………………………. 84
Кущій Анастасія (науковий керівник – Маркевич Віта Анатоліївна)

КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНА СПЕЦИФІКА НЕТИКЕТУ
ПОЛЬСЬКОМОВНИХ ІНТЕРНЕТ-ФОРУМІВ (in Polish)………………………………………………. 89
Лейбель Аліна (наукові керівники – Михайлова Олена Вікторівна, Шелякіна Олена

Валеріївна)
ВПЛИВ АНГЛІЙСЬКОГО СЛЕНГУ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ НА КУЛЬТУРУ
СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ТІНЕЙДЖЕРА (in Ukrainian)………………………………………. 93
Логінова Анастасія (науковий керівник – Одом Олена Ігорівна)

ВАРВАРИЗАЦІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА ОСНОВІ М. П’ЮЗО «ХРЕЩЕНИЙ
БАТЬКО» (in Ukrainian)…………………………………………….……………………………………………... 95
Місецька Рената (науковий керівник – Облог Марина Вікторівна)
ТHE PECULIARITIES OF VERBAL REPRESENTATION OF SUCCESS AND FAILURE
CONCEPTS IN THE AMERICAN SOCIETY'S LANGUAGE MAPPING OF THE WORLD (in
English)…………..……………………………………………………………………………………………………...... 100
Міцінська Дар’я (науковий керівник – Крюкова Світлана Володимирівна)

BASIC TENDENCIES AND CRITERIA OF POETICAL TRANSLATION (BASED ON THE
WORKS BY ROBERT BURNS) (in English) …………………………………………………………………... 105
Неділько Карина (науковий керівник – Бровко Сергій Миколайович)

WAYS OF SIMILE RENDITION IN UKRAINIAN TRANSLATION OF THE NOVEL “TO
KILL A KINGDOM” BY A. CHRISTO (in English) …………………………………………………………… 109
Олійникова Аліна (науковий керівник – Бондар Оксана Володимирівна)

ЛЕКСИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ TED TALKS НА ТЕМУ
УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОЇ ВІЙНИ (in Ukrainian)………………………………………..................... 113
Писаренко Анастасія (науковий керівник – Калініченко Валентина Василівна)

ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ (in
Ukrainian)………………………………………………………………………………………………………………… 118
Писаренко Анастасія (науковий керівник – Чичкало Ірина Леонідівна)

МІФОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС ПОВІСТІ «ВЕДМІДЬ» В. ФОЛКНЕРА (in
Ukrainian)………………………………………………………………………………………………………………… 124
Приходько Тетяна (науковий керівник – Вовченко Олеся Миколаївна)

VONG-SPRACHE – EIN JUGENGJARGON IM INTERNET (in German)………………………... 129
Симонова Марія (науковий керівник – Варфоломєєва Ілона Олегівна)

МОВНИЙ ВИМІР СУЧАСНОЇ МІЖНАРОДНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (in Ukrainian)………….. 133
Ситник Кристина (науковий керівник – Гаврілова Світлана Валеріївна)

АМЕРИКАНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ПРИКАЗКИ ТА ЦИТАТИ, ЩО
ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У ПОБУТІ (in Ukrainian)………………………………………………………. 137
Солодовник Дарія (науковий керівник – Коняхіна Анна Олександрівна)

МЕТАФОРА В АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ТА СПОСОБИ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ НА
ПРИКЛАДІ РОМАНУ ХХ СТОЛІТТЯ «ВБИТИ ПЕРЕСМІШНИКА» ГАРПЕР ЛІ (in
Ukrainian)………………………………………………………………………………………………………………… 139
Теребун Вероніка (науковий керівник – Козіна Ірина Олексіївна)

LEXICAL PECULIARITIES OF THE ENGLISH INTERNET DISCOURSE (in English)……... 144
Требіна Вероніка (науковий керівник – Гречана Марія Віталіївна)

PECULIARITIES OF THE CHINESE LANGUAGE (in English)…………………………………….. 149
Фесенко Андрій (науковий керівник – Неізвідська Ірина Сергіївна)

PECULIARITIES OF PROPER NAMES IN A SERIES OF J. R. R. TOLKIEN’S WORKS
“THE LORD OF THE RINGS” (in English)…………………………………………………………………….. 152
Шевченко Анастасія (науковий керівник – Щербина Антоніна Миколаївна)
ХУДОЖНЄ МОДЕЛЮВАННЯ АНТИГУМАННОЇ СУСПІЛЬНОЇ СИСТЕМИ В
АНТИУТОПІЇ «ДИВЕРГЕНТ. НЕСКОРЕНА» ВЕРОНІКИ РОТ: ВЛАДА І ЛЮДИНА В
РОМАНІ (in Ukrainian)……………………………………………………………………………………………… 156
Шерстюк Іванна (науковий керівник – Гринь Світлана Станіславівна)

A POPULAR TREND IN READING (in English)………………………………………………………... 162
5
Анастасія Онищенко, Софія Онищенко

Комунальний заклад «Полтавський міський багатопрофільний
ліцей № 1 ім. І. П. Котляревського Полтавської міської ради
Полтавської області»,
м. Полтава
Науковий керівник – Агейчева Анна Олександрівна
THE ROLE OF MOTIVATION

IN LEARNING FOREIGN LANGUAGES
There is a growing demand for practical English language

proficiency. The purpose of this article is to consider the motivation for
learning English. Social motivation and motivation associated with the
prospects for the development of the individual refers to external
motivation. The same should be said here about internal motivation or
communicative motivation, generated mainly by the educational activity
itself. A necessary condition for creating interest in the content of training
and in the learning activity is the opportunity to show mental
independence and initiative in learning. The more active the teaching
methods, the easier it is to interest. People who additionally study on
their own and train their knowledge of the language additionally achieve
results much faster. How often do you need to do something to achieve
good results? 10-20 minutes every day is better than once a week for 1-2
hours. The main secret of success is classes the regularity. That's why it's
so important to exercise regularly. If you do something every day, even if
not for long, it will become a habit, it will become automatic and become
part of you. But everyone wants to achieve automaticity in the use of
English and speak fluently. And this is in addition to regular classes with
a teacher (2-3 times a week) and doing homework. What can help in the

6
proper organization of free time? There are many options. Here is some
of them.
 News and books. Almost everyone reads the news in the
morning, so why not do it in English?
 Series and movies. Surely among us there are fans of movies
and TV shows who spend every evening in front of a TV or computer
screen.
 Video on youtube. More and more people are watching videos
on Youtube: here you can find videos on any topic, including those related
to your future profession or the topic you are studying.
 Keep a diary. Creative people can be invited to write down
their thoughts in a diary in English.
 Record your speech. A great benefit is the habit of recording
your voice on a voice recorder or special programs. First, practice
speaking. Secondly, while playing the recording, you can hear your
mistakes and inaccuracies and correct them by recording the speech again,
and so on several times.
 Communicate with foreigners or think in English. Not
everyone, of course, has the opportunity to communicate with foreigners,
but in the modern world it has become much easier. You can correspond
with them on various sites, communicate in social networks and via Skype.
 Install all devices into English. The meaning of this choice is
to artificially surround yourself with the language being studied in the
absence of a natural language environment. It does not matter what you
will do, the main thing is that it should be in English and every day.
Also, to form a sustainable level of motivation, it is necessary to
select appropriate training materials. It is important to emphasize that

7
positive motivation does not arise before the start of educational and
cognitive activity, but in the process of its implementation. Motivation
plays a huge role in the study of any subject, especially foreign languages.
Success largely depends on what motives people pursue in the process of
learning any foreign language. It is known that English is the language in
which people of most countries of the world not only speak, but also
consider it their mother tongue. English is the official language of
international conferences and summits. It is the language of economic
and political negotiations, debates, the language of science, art, literature
and education, the language of many public organizations. Today,
knowledge of English is becoming a mandatory requirement for
employers. Fluency in a foreign language, along with good professional
skills, will enable a specialist to get a good job and achieve a successful
career. Studying the culture and history of the country of the target
language; language learning for the purpose of making tourist trips to
communicate with other people, desire to improve their knowledge by
studying abroad; getting pleasure from learning foreign languages in
order to communicate with peers from foreign countries is an important
reason for learning a language. Overcoming the language barrier is the
most important task for everyone. The motive for fluent communication
is put forward in the first place. Thus, the motivational aspect is
important for the activation of all psychological processes such as
thinking, perception, understanding and assimilation of foreign language
material. All this is an internal force that encourages learning a foreign
language and creates positive attitudes towards learning English. To do
this, it is necessary to increase the levels of motivation, contributing to

8
the development of cognition and intellectual activity, which, in turn,

leads to an increase in the effectiveness of the learning process.
References
1. Wijsman L. A., Saab N., Warrens M. J., van Driel J. H., &
Westenberg P. M. Relations of autonomous and controlled motivation
with performance in secondary school students’ favoured and
disfavoured subjects. Educational Research and Evaluation. 2018. 24(1-
2). P. 51-67.
2. Ludke K. M. Singing and arts activities in support of foreign
language learning: an exploratory study. Innovation in language learning
and teaching. 2018. 12(4). P. 371-386.
3. Ryan R. M., Deci E. L. Intrinsic and extrinsic motivation from
a selfdetermination theory perspective: Definitions, theory, practices,
and future directions. Contemporary Educational Psychology. 2020.
P. 101860.
Уляна Айдаєва
Науковий ліцей № 3 Полтавської міської ради,
м. Полтава
Учитель – Одом Олена Ігорівна
STYLISTIC MEANS OF DISPLAYING

A PERSON'S APPEARANCE IN MODERN ENGLISH
ADVERTISING DISCOURSE
Any advertising inevitably affects our real life and beliefs.
Commercials not only promote certain products, but also broadcast clear
messages, ideas and values of society.

9
The human body has long been used in advertising for various
purposes. From the very beginning of advertising, there has been
objectification and pressure on people.
It so happened that in English-speaking countries and all over the
world, our appearance is “ironically” associated with a certain level of life
and success. Images of the human body along with various types of goods
and services have become commonplace for advertisers. Often the
consumer is not impressed by the product itself, but by the appearance
and lifestyle of the models participating in advertising.
Objectification is found not only in advertising campaigns for
fitness services, food, or beauty salons. Appearance is a powerful
advertising tool used in advertising to both attract and make us feel worse
by comparing ourselves to someone else. It doesn't matter what is being
advertised: a car, perfume or even food – ideas about the desirable human
body and face are still widely used. Advertising has the greatest influence
on the perception of conventional standards of beauty. The information
covered by the media, the types of figure and appearance that get on the
covers and on TV – all this forms standards of appearance in our heads
for many years. This is how the first perfect 90-60-90 standards
appeared, a trend that looks like Kate Moss.
In recent years, this has been significantly influenced by the body
positivity movement. Its ideology calls for a positive attitude towards
one's body, self-acceptance and free self-expression. This trend has
become the driver of changes in the advertising and fashion industries.
Many brands actively broadcast new values in their communications:
they attract models with different appearance features, showing in this
way that every person is beautiful.

10
And although on the billboards of the Calvin Klein brand, known for
its strict standards of model parameters, models with non-standard
appearance appear, and on the catwalks of Versace women with "plus-
size" figures are invited, in general, self-perception in society is still
surrounded by a number of artificial standards and stereotypes.
Attempts to increase the representativeness of different types of
appearance and figures are still exceptional and perceived as something
unusual. However, more and more brands in their communications are
trying to depict not an idealized world, but the realities of everyday life.
“Imperfect” belly and face without makeup – all this is normal and
can be in anyone, although it has been skillfully disguised in advertising
for a long time.
The Nike brand is known for campaigns that fight against
stereotypes, in particular with the problem of gender inequality in sports.
In 2015, Nike introduced the #BetterForIt campaign, a series of videos
that captured the thoughts of women during training. This is both
insecurity due to the fact that someone has a better look, and attempts to
motivate yourself. And also pride, fear and many other emotions that all
women mentally feel when playing sports. The video encourages you
always to go against the noise of similar thoughts in your head.
The ad was so successful that Nike created an entire Margot vs. Lily
YouTube series. It continued to play on the theme of insecurity and
motivation during training.
Although the advertising world still successfully sells conventional
beauty standards, the trend has been changing in recent years. Inclusivity,
representation of different types of figures and appearance, fight against

11
body stereotypes have gone beyond activism and have become tools in
the communication of big brands.
Advertising campaigns start discussions and become platforms for
healthy public dialogue. We conclude that advertising is able not only to
expand our concepts of norms, but also to force us to rethink long-rooted
prejudices.
References
1. Altman D. Cases: the image of the body and appearance in
advertising. [Electronic resource]. Access mode:
https://bazilik.media/kejsy-zobrazhennia-tila-j-zovnishnosti-v-
reklami/
2. Kaushal N., Dudeja P. Distribution of advertisements in
different forms of media. [Electronic resource]. Access mode:
https://www.researchgate.net/figure/Distribution-of-advertisements-
in-different-forms-of-media_fig1_322290254
3. Users miss Calvin Klein beauty ideals. [Electronic resource].
Access mode: https://sostav.ua/publication/polzovateli-skuchayut-po-
idealam-krasoty-v-reklame-calvin-klein-85612.html
4. Wikipedia “Objectification”. [Electronic resource]. Access
mode: https://en.wikipedia.org/wiki/Objectification
Єлизавета Баштанник
Полтавський ліцей імені А. С. Макаренка
Полтавської обласної ради,
Ковалівка,
Учитель – Василенко Аліна Василівна
FEATURES OF REPRODUCTION
OF UKRAINIAN PHRASEOLOGISMS IN B. MELNYK'S TRANSLATION
OF I. KOTLYAREVSKY'S "AENEID" POEM
The celebration of the 30th anniversary of Ukraine's independence
in 2021 was an impetus for us to conduct a thorough study in the field of

12
linguistics and to promote the Ukrainian language and literature both in

Ukraine and abroad.
The relevance of the chosen topic is explained by the fact that the
study of translation of phraseologisms is one of the topical problems of
modern linguistics. The complexity of the transfer of the meaning of
phraseology is caused by the uniqueness of the phraseological structure
of each language. Phraseologisms are an integral part of the language and
culture of the people, which require a comprehensive study of the
peculiarities of their rendition, taking into account linguistic, cultural and
cognitive characteristics.
For the research, we have chosen the poem "Aeneid" by
I. Kotlyarevsky, a work that began the process of forming a new Ukrainian
literature. The Aeneid language was based on the Poltava dialect, one of
the dialects which laid the basis of the modern Ukrainian national
language. B. Melnyk's translation is the only complete translation of
“Aeneid” into English. That is why it was chosen for our study.
The scientific novelty of the work is:
• the classification of the phraseologisms used in “Aeneid”
according to the degree of grammatical and semantic merging of their
elements;
• defining the translation methods used for the rendition of
Ukrainian phraseologisms in I. Kotlyarevsky's “Aeneid” into English.
Most scholars approach the classification of phraseological units
from different angles. It can be explained by the exceptional complexity
of the research subject and the existence of a number of transitional cases
between classical phraseological units and variable word combinations
in each language.

13
In order to achieve our research aim, i.e. to determine the

peculiairities of the reproduction of Ukrainian phraseologisms in English,
we singled out 186 praseologisms used in the poem "Aeneid" [2] and
classified them according to the degree of grammatical and semantic
merging of their elements into 5 groups: idioms or phraseological
conjunctions, phraseological units, phraseological expressions,
phraseological combinations and phraseological phrases.
The first group comprises idioms or phraseological conjunctions,
which are characterized by semantic indivisibility, syntactic
indestructibility and closedness. The idiom meaning differs greatly from
the lexical meaning of its elements. To this group we have included 35
phraseological units, which make up 19% of the studied materials.
The second group involves phraseological units, the meaning of
whose components is weakened by the freer semantic connection of their
structural units. At the same time, in the presence of a common figurative
meaning in stable word combinations, the signs of semantic separation of
components are clearly preserved. To this group we have included 39
phraseological units, which make up 21% of the examined praseologisms.
The most numerous group is phraseological expressions, stable
phraseological inversions that are semantically divisible and consist of
words with free meanings. It includes 70 units such as proverbs, sayings,
catchphrases, folk comparisons and language clichés, which make up 38
% of the studied praseologisms.
Based on external and structural grounds we have singled out a
separate group of comparative phraseologisms (24 units, which make up
13% of the total number of the examined phraseological units). In this
type of praseologism, one phenomenon as a concept is manifested by its

14
comparison with another phenomenon. Phraseological comparisons

found in the poem "Aeneid" are valuable because they directly reflect the
peculiarities of everyday Ukrainian life.
The fourth group is phraseological combinations, i.e.
phraseologisms whose integral meaning is motivated by the figurative
meaning of their components. These units hide metaphors, but have a
fairly transparent internal form. Characteristic features of phraseological
combinations include the admissibility of variance of one of the
components, the possibility of synonymous replacement of the core
word, the admissibility of permutation of components and the mandatory
free use of one of the components and the related use of another.
Phraseological combinations are characterized by semantic
decomposition, which is similar to free phrases. To this group we have
included 23 phraseological units, which nake up 12% of total amount.
The fifth group is phraseological phrases, which are united by non-
metaphorical and syntactic indivisibility of their components. This group
includes 19 units, which make up 10 % of the studied phraseological
units.
Scientists believe that the choice of a particular translation method
depends on the features of a particular phraseological unit that the
translator must be able to identify in order to reproduce its meaning,
brightness and expressiveness efficiently [1].
Based on the analysis of the collected examples, we can identify the
following ways of rendition of Ukrainian phraseologisms in
I. Kotlyarevsky's “Aeneid” into English:

15
• selection of phraseological equivalent, which turned out to be the

optimal translation solution, however, the number of similar
correspondences in English translation of the poem was quite low (2%);
• choice of phraseological analogue, which fully conveys the
meaning of Ukrainian phraseologism (5%);
• tracing, with its help only 3% of Ukrainian phraseological units
were rendered. When translated in this way, the meaning of the
phraseology is not accurately transferred into English, because the
metaphorical meaning does not coincide with the direct meaning;
• descriptive translation, which appeared to be the most common
for the reproduction of the meaning of the vast majority of Ukrainian
phraseologisms (83%), trying to preserve the figurative character of the
original unit;
• the combined translation in the poem is traced only by the
comparison of different cases of translation of the same Ukrainian
phraseologism and by the transfer of meaning and expressive coloring of
Ukrainian proverbs (7%).
The number of translated Ukrainian phraseologisms with the help
of English phraseological equivalents and phraseological analogues in the
poem "Aeneid" was insignificant, due to the distant kinship of Ukrainian
and English.
B. Melnyk mostly resorted to the descriptive method of translating
phraseological units, trying to make the translation of nationally colored
vocabulary understandable to the English-speaking reader, while
minimizing losses in the semantic load of phraseology in particular and
the national color of the work as a whole.

16
Thus, we can conclude that differences in the semantic structure,

figurative nature, national and cultural specifics of the meaning of
phraseological units in Ukrainian and English cause difficulties in
translating Ukrainian phraseology by the means of the English language.
Список використаних джерел

1. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний
переклад): Підручник. Вінниця: Нова Книга, 2003. 448 с.
2. Котляревський І. П. Енеїда. Ivan Kotliarevsky. Aeneid //
І. П. Котляревський; [translated by Bohdan Melnyk]. Canada, Toronto:
The Basilian Press, 2004. 278 p.
Надія Векленко
Лубенська спеціалізована школа I-III ступенів № 6
Лубенської міської ради,
м. Лубни
Учитель – Бишевич Юлія Сергіївна
LINGUISTIC AND STYLISTIC PECULIARITIES

OF ENGLISH SOCIAL ADVERTISING
Despite various nonverbal ways to attract readers' attention (I mean

illustrations, sound and light effects), language still plays the main role.
That is why the object of our research project is English discourse of
social advertising and the subject is its linguistic and stylistic features
respectively. According to the relevant scientific sources the effective
social advertising is characterized by such features as brevity of the text,
use of statistics, emotional colourong, personal orientation of the text and
use of different stylistic devices, represented at various linguistic levels,
etc.

17
However, it should be added that the main feature of any advertising

messages is its obvious pragmatic orientation which focuses on the
expected response of the recipient. Thus, advertising differs from such
communicative phenomena as propaganda and journalism.
In general context, social advertising can be defined as a type of
communication aimed at drawing public attention to the most pressing
issues of society and its moral and ethical values.
Speaking about the main product of advertisements we can surely
claim that it is the text. We have also learnt that the advertising text has
some psychological orientation, because "advertising achieves its goal
only if the composition of the advertising text takes into account the
peculiarities of the human psyche".
Consequently, we can conclude that the essence of the
phenomenon of advertising is its communicative and informative
function, which provides conditions for attracting attention and
influencing the human personality through the use of one or more
channels of communication (audio, visual or kinesthetic). At the heart of
the creation of advertising texts we can find two trends such as brevity or
conciseness of expression and expressiveness or capacity of information.
They constitute rather important features of the advertisements.
It is worth noting that social advertising raises not only social
issues, but also moral and ethical ones. Nevertheless, the slogans of social
advertising have a mass target and a wide range of actions, e.g: “Thank
you for the clean roadsides!” or “Everybody is against everybody. Somebody
has to be for them”.

18
In the process of our research we have analyse 56 slogans of

modern English social advertisements. It allowed us to single out the
most common linguistic means and stylistic devices used in them.
The degrees of comparison of adjectives, rhetorical questions and
the principle of inclusiveness dominate in them. Motivational sentences are
less common. Proverbs were the least found (see Figure 1).
Figure 1. The distribution of the linguistic means used in the

analysed social advertisements
While the most commonly used stylistic devices appeared to be

personification and paronomasias. Metaphors, epiphoras, epithets, and
anaphoras are widely used as well and the least common ones are
alliterations, hyperboles, capitalization, metonymy and allusion (see
Figure 2).

19
Figure 2. The distribution of stylistic devices used in the

analysed English social advertisements
References
1. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики. К. : «Академія»,
2004. 326 с.
2. Гязова А. Категорія соціальної реклами. Харків : Стемп, 2010.
244 с.
3. Дядечко Л. Функціонування рекламних слоганів в усно-
розмовному дискурсі. Мова і суспільство : [зб. наук. праць]. 2011.
№ 2. С. 144–150.
4. Ковалевська А. В. Класифікація слоганів як елементів
рекламного тексту. Одеська лінгвістична школа : координати
сучасних пошуків : [колективна монографія]. Одеса : Букаєв В. В.,
2014. 408 с.
Софія Висоцька
м. Полтава
Учитель – Александрович Марина Василівна
ПОРІВНЯННЯ ЛЕКСИКИ
БРИТАНСЬКОГО ТА АМЕРИКАНСЬКОГО ВИДАНЬ

20
КНИГИ ДЖОАН РОЛІНҐ

«ГАРРІ ПОТТЕР І ФІЛОСОФСЬКИЙ КАМІНЬ»
Об’єктом нашого дослідження став текст однієї з

найпопулярніших книг сучасності – авторства Дж. Ролінґ «Гаррі
Поттер і філософський камінь» у британському («Harry Potter and
the Philosopher’s Stone») та американському («Harry Potter and the
Sorcerer’s Stone») варіантах.
Мета роботи полягала у порівнянні лексики оригінального
британського та наступного американського видань. Актуальність
роботи зумовлена необхідністю досліджувати відмінності різних
варіантів англійської мови загалом та на матеріалі популярної
художньої літератури зокрема.
Американське видання «Harry Potter and the Sorcerer’s Stone»
певною мірою можна назвати перекладом оригінального
британського видання «Harry Potter and the Philosopher’s Stone» з
одного варіанту англійської мови на інший. Це називається
внутрішньомовним перекладом. Через певні культурні та історичні
чинники британський та американський варіанти англійської мови
зазнали змін на лексичному, граматичному та фонетичному рівнях,
тому завжди виникає потреба в адаптації художніх текстів з їх
урахуванням для носіїв одного з варіантів англійської мови.
Відтак лексичні заміни у двох виданнях книги «Гаррі Поттер і
філософський камінь» умотивовані необхідінстю адаптувати
лексику оригінального тексту для американської аудиторії.
Розглянемо деякі з них.
1. Назва книги. Оригінальне британське видання називається

21
«Harry Potter and the Philosopher’s Stone», тоді як американське

видання – «Harry Potter and the Sorcerer’s Stone». Таку заміну
Philosopher’s Stone (філософський камінь) на Sorcerer’s Stone (камінь
чарівника) запропонував редактор американського видавництва
«Scholastic» Артур Лівайн, бо вважав, що поняття «філософський»
звучатиме для американської читацької аудиторії дещо архаїчно.
2. Слова на позначення одного і того ж самого предмета, в
британському та американському варіанті англійської мови
різняться. Наприклад: британські слова замінили більш звичними
для американських читачів: «візок» trolley – cart, «духовка, плита»
cooker – stove, «відеокамера» cine camera – video-camera, «смітничка»
bin – trash can, «поштова скринька» letter-box – mail slot, «пошта» post
– mail, «вбиральня» toilet – bathroom, «кіно» cinema – movies,
«відпустка» holiday – vacation.
3. Слова, значення яких в американській та британській
англійській не збігаються. Наприклад: англійське слово “boot” має у
британському варіанті, крім значення «взуття», ще й значення
«багажник авто», тоді як в американському варіанті цього значення
немає. Тому це слово в американському виданні замінили на “trunk”.
Британське слово “jumper” в американському варіанті книги
замінено на “sweater”, бо в американському варіанті англійської
слово “jumper” означає не теплий в’язаний светр з довгими
рукавами, а сарафан. Вираз в британському виданні “came round for
tea” не говорить американському читачу, що мається на увазі не чай,
а саме їжа, тому в американському виданні слово “tea” замінили на
“dinner”.
4. Орфографічні відмінності. Наприклад: британське слово

22
“mum” (мама) замінили на американський варіант “mom”.

Отже, ми розглянули лексичні зміни, які були внесені в
оригінальне британське видання Дж. Ролінґ “Harry Potter and the
Philosopher’s Stone”, щоб адаптувати його для американських
читачів у виданні “Harry Potter and the Sorcerer’s Stone”.

1. Rowling J. K. Harry Potter and the Philosopher’s Stone. London:
Bloomsbury, 2014. 332 p.
2. Rowling J. K. Harry Potter and the Sorcerer’s Stone. New York:
Scholastic Press; First American Edition, 1997. Accessed at:
http://thefreeonlinenovel.com/bi/harry-potterand-the-sorcerers-
stone
3. Eccleshare J.The Publishing of a Phenomenon. A guide to the Harry
Potter novels. Continuum International. 2002. P. 7–14.
4. Гнатів О. В. Міжваріантний переклад як різновид
внутрішньомовного перекладу (на матеріалі британського та
американського видань перших двох книг Дж. Роулінг з серії
романів про Гаррі Поттера). Режим доступу:
https://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/45786/1/Гнатів_диплом
на_робота.pdf
5. Ролінґ Дж. Гаррі Поттер і філософський камінь. Київ : А-БА-БА-
ГА-ЛА-МА-ГА, 2002. 320 c.
Софія Галаур
Ліцей № 31 Полтавської міської ради,
м. Полтава
Учитель – Барабаш Тетяна Олексіївна
ПРАГМАТИКА СУЧАСНИХ КУЛІНАРНИХ БЛОГІВ НА ТЛІ

ІНТЕРМЕДІЙНОГО ПЕРЕКОДУВАННЯ

23
Кулінарія сьогодні, безперечно, є видом мистецтва. Згідно з

теорією медіа (див. про це: [3, с. 47]), кожен вид мистецтва володіє
власним матеріальним кодом – медіа. Основним матеріальним
кодом кулінарії можна вважати смак. У жанрі кулінарного блогу
смак трансформується в слово, отже відбувається перекодування
одного медіа в інший, взаємодія мистецтва слова та мистецтва
кулінарії.
Кулінарний блог вналежнюємо до віртуальних жанрів
гастрономічного дискурсу. Останній втілює специфіку національної
мови в особливій комунікації, пов’язаній із гастрономією –
«теоретичною основою і регулятором відносин між людиною і
їжею» [2, с. 42]. Загалом блог є мережевим щоденником, що поєднує
особливості традиційного щоденника – фрагментарність, стислість,
афористичність, непослідовність, акцентування на побутових
деталях – та електронної комунікації – інтерактивність, орієнтація
на читача, що дає змогу «визначити його базову функцію –
самопрезентацію автора» [1, с. 129]. Кулінарний блог, за нашою
візією, генетично є гібридною формою, бо увібрав у себе риси
кулінарної книги, гастрономічного журналу, приватного зошита з
рецептами та жіночих форумів про приготування їжі.
Для оцінки перекодування смаку в кулінарному блозі ми
обрали успішні блоги Євгена Клопотенка, Вікторії Попін та
Мирослави Павлючок. Успішними ми вважаємо їх не лише тому, що
вони зібрали велику кількість підписників, але ще й тому, що
характеризуються підбіркою актуальних тем, якістю та цікавістю
інформації, багатим арсеналом лексико-семантичних, стилістичних,
прагматичних характеристик мови блогера. Важливими у процесі

24
вибору були й блогери як мовні особистості. Вони виявляли

неповторні ідіостилі, у формуванні яких не останнє місце належало
обізнаності в кулінарній темі, ерудованості, інтелектуальності,
харизматичності, почутті гумору, повазі до рідної мови.
Лінгвокультурологічний та прагматичний погляд на кулінарні
блоги зазначених вище авторів дав змогу виявити певні лексико-
семантичні та синтаксичні характеристики, що формують
унікальний вербально-густативний код цього різновиду жанру.
Адресанти апелюють до традиційних національних страв своєї
кухні та кухні інших культур. Безеквівалентні номени страв
провокують у читача смакові відчуття простого і смачного,
створюють ефект домашнього затишку, гордості за свої традиції чи
відчуття належності до всього світу, атмосфери віртуальної
подорожі Україною чи за межами її: зіньківська ковбаса; віденський
штрудель; мус з буряку та білого шоколаду зі срібною маринованою
рибою, пресованим кавуном, смаженою індичкою та конфітюром із
роз (Є. К.); налисники з крохмалем, гречані оладки з карамелізованими
грушами, вівсяні млинці (В. П.); бельгійські вафлі, тірамісу, солодкі
вареники (М. П.).
Досить часто смаковий код у блогах продукується в межах
лексико-семантичної групи «смак». Це найперше іменникові назви
смак, смакота: Після того випадку я так захопилася експерементами
із приготування цієї смакоти, що в моєму арсеналі є з десяток
ідеальних смачних варіантів (М. П.), прикметникові назви
елементарних та ускладнених відчуттів смаку на зразок солодкий,
гіркий, кисло-солодкий, а частіше – умовні назви смаку на взірець
смачний, ласий, які дають позитивну оцінку, чи несмачний, бридкий

25
– із негативною оцінкою: Добрий, з лагідно-гострим балансом перець

є у VARUS (ТМ Varto, зі мною на пакуванні) (Є. К.); Вкрай смачний
глінтвейн з грушами, імбиром та білим вином (В. П.); Вафлі виходять
нейтральні, тому для них можна готувати як солодку так і солону
начинку (М. П.). Активними в блогах спостережені прикметники –
маркери смакових особливостей плодів, рослин, грибів, напоїв,
страв, продуктів харчування, а також маркери смакових відчуттів,
породжених технологією приготування страви: Смак: тонкий
часниковий, м’ясний, копчений; Курка з лавандовим соусом в піні з
молока та куркуми, з гелем із солі та чіпсами з гречки (Є. К.); Рецепт
сирної кулі стилізованої під гарбуз із двох видів сиру, з підрум'яненим
беконом, часником та зеленою цибулею (В. П.). У цьому разі
показниками смаку нерідко постають іменники в родовому відмінку
з прийменниками.
На позначення смаку вживаються назви, що перейшли з інших
тематичних груп. Їх використанням компенсують недостатню
кількість мовних засобів для вираження смакових ознак. Описувана
тематична група тісно взаємодіє з назвами дотикових, оптативних,
одоративних властивостей і якостей, а також може впотужнюватися
іншими відчуттями: Яскравий салат з хрусткої та виразної смаком
селери з яблуком, підрум'яненими ароматними волоськими горіхами
та зернятами гранату (В. П.); Структура: пружно-волога; І я, чесно,
не пам'ятаю, коли востаннє хоча б якесь печиво викликало всередині
мене стільки хвилювання і любові (Є. К.); Тісто потрібно замісити
так, що воно було пишним і легким та не дуже еластичним (М. П.).
Перехрещення мікросистеми «смак» та інших лексико-семантичних
мікросистем, як бачимо, стає джерелом створення епітетів, метафор,

26
порівнянь. Блогери полюбляють давати читачеві мультисенсорний

досвід, щоб занурити його в атмосферу їжі та згенерувати багатий
смак: мус з буряку та білого шоколаду зі срібною маринованою рибою,
пресованим кавуном, смаженою індичкою та конфітюром із роз
(Є. К.); Соковита, ароматна вирізка з сиром загорнута в запечене до
хрускоту, тонке тісто філо, доповнена простим, ситним, грибним
соусом (В. П.).
Ще однією технологією кулінарних блогерів, зокрема
Є. Клопотенка, є використання народно-розмовних фразеологізмів,
жаргонізмів та варваризмів на позначення смаку. Вони мають
сильний ефект, оскільки здатні зближувати автора з читачем та
створювати атмосферу повної довіри смакам людини, що веде блог:
І тоді всі втратять глузд і наша їжа стане ворлдс намбер ван; Вони
просто створені для того, щоб зробити цю жовтневу суботу
офігєнною; Тому прокачав зрази начинкою з печінки, тушкованої у
вині, і крутими спеціями; Уявіть, що ви бульйон чи воду з ароматною
травичкою додаєте. Тупо те ж саме; Це ж офігєнно – зробити з
круасана гарячий бутер.
З-поміж синтаксичних засобів кодування смаку вирізняються
окличні конструкції, якими більше користується Вікторія Попін:
Справжня насолода для холодних днів і не тільки!; Ніби все просто, а
так смачно!; Смачно неабияк!; Спеції, розмарин, часник, роблять
м'ясо казково ароматним. Таким яким має бути м'ясо!; Швидко в
приготуванні і по-літньому смачно!
Отже, кулінарний блог – новітній жанр гастрономічного
дискурсу, що виявляє специфічне перекодування смаку в мовних
засобах. Як і меню, цей жанр послуговується безеквівалентною

27
лексикою на позначення національних та іноземних страв та їхніх

інгредієнтів. Активно залучені до процесу перекодування
найменування лексико-семантичної системи «смак», а також інших
систем – «запах», «колір», «дотик», «почуття» тощо, що дає змогу
блогерам використовувати тропіку. Своєрідними засобами
перекодування можна вважати фразеологізми, жаргонізми, окличні
речення.
1. Матковська О. Перспективи лінгвістичних досліджень блогів.
Humanity, Computers and Communication. Львів: 2015. С. 128–131.
2. Плюта О. П. Трансформація національної кухні в умовах
соціокультурних змін: дис. … канд. культурології: 26.00.01. Київ,
2018. 207 с.
3. Просалова В. Інтермедіальність як явище мистецтва і метод
аналізу. Філологічні семінари. 2013. Вип. 16. С. 46–53.
Мілена Дженсен-Рак
Комунальний заклад
« Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 38
Полтавської міської ради Полтавської області»,
м. Полтава
Учитель-Колодько Олена Василівна
DOES A DOUBLE-BARRELLED SURNAME INDICATE

A “DOUBLE LIFE?”
From the very moment a child is brought into this world, the first
question that may arise would be picking a name and surname for the
newborn. Many instances of parent quarrels may occur at that time,
stemming from mostly trivial disagreements, or, though sometimes rarer,
personal beliefs.

28
It is only when a married couple decides to implement research into

their journey of parenting, do they discover that a much easier solution
to their conflict exists, such as in this case of study, would be double-
barrelled surnames.
Before I delve deeper into our subject at hand, I would like to clarify
that my own interest of investigating this topic would derive from my
own significant experience, more specifically with having a double-barrel
surname myself.
In order to no further beat around the bush, I must accordingly add
that we must learn the origins and history of the subject, and in this case,
it is when exactly double-barrel surnames came to life and what even they
are.
In the older times, surnames were tightly linked with heritage. If,
per say, a family did not produce any male offspring, it was in their best
interest to create a double surname, more obviously a double-barreled
surname in order to preserve a name that holds great history. Which is
why, of course, it was mostly upper class who had a lineage of successors
to pass it over to. At least back then.
Nowadays it is much more casual to just take up a double-barrel
surname. For example, if a woman is not too keen on ridding her surname
to the full extent, she can just “link it together” with her partners, as literal
is it sounds. Additionally, it is a popular choice for same-gender
marriages, or even civil partnerships.
Now, for the actual definition of what a double barrel surname even
is, it would actually be quite simple. It is merely a combination of two
surnames, most commonly using a hyphen. It is usually, as previously

29
mentioned numerous times, and created by merging the last names of a

married couple.
Furthermore, there are even instances of triple-barreled (Douglas-
Scott-Montagu, Buckworth-Herne-Soame, etc.), quadruple-barreled
(Plunkett-Ernle-Erle-Drax, etc.) and even one case of a quintuple-barreled
surname: Temple-Nugent-Brydges-Chandos-Grenville. Quite fascinating,
really.
Moreover, so, why are people so interested in acquiring a double
surname anyways? Well, there are some key factors as to why:
- Preserving culture (Example would be through Ernest Thompson
Seton, a famous writer and the author of “Wild Animals I Have Known So
Far” and other works).
- Parents wanting their child to include one each of their surname.
- Parents/Parent who believes in gender equality (More or so
preserving a woman’s last name as well as a man’s).
- Well-known figure (For example, Kimberly Noel Kardashian, a
famous businesswoman and media personality).
There is one problem with hyphen. Whether you should hyphen the
surnames or not? In fact, it is merely up to you. There are no set rules for
how your double-barreled surname should look like and many different
people go with either options. If anything, some members of the same
family might choose to keep it up to your preference, really.
Maybe an awkward question, but if you choose to get divorced,
what may happen to the double-barreled surname?
The same answer for the previous uncertainty. You can either
return back to your maiden name, or choose to keep it. It works the same.

30
Do both spouses need to stick to using the double-barreled

surname? No, not really, it is not a requirement either. However, as usual,
at least one deed poll is required, even if one chooses to hold to their
name.
And last but not least, here is a list of some well-renowned people
who chose to go by a double-barreled surname.
Beyoncé Giselle Knowles-Carter, an extremely famous singer and
musician.
Kimberly Noel Kardashian, a previously mentioned media
personality, reality show star and businesswoman.
Hilary Rodham Clinton, the former First Lady of the United States of
America.
Catherine Zeta-Jones, a well-known actress.
Ivan Karpenko-Karyi, a Ukrainian writer.
Daniel Day-Lewis, another famous actor.
Joseph Gordon-Levitt, a film producer, American actor.
To sum it all up, the case question of whether a double-barrelled
surname indicates a “double life” is easily answered. As special and
unique as they may seem, they really hold no deeper ground unless it is
linked with rich history and heritage. And even at that, it really seems all
surface leveled to me personally, as someone who holds a double
surname myself. However, to some people it might not be as superficial
as I say it is. In the end, it all comes down to personal experiences with
holding a double-barreled surname in the first place.
An intricate choice on the exterior might actually not hold that
much significance as one might think, though to some may indicate a
much deeper connection and relationship with surnames as a whole.

31
References
1. Кавун О. Семантико-структурна організація типології
англійських та українських прізвищ. Наук. вісн. Херсон. ДУ :
ХДУ, 2006. Вип. 4. С. 195−205
2. Олійник Т. Семантичні та функціональні характеристики
символічних власних імен в сучасній англійській мові. К., 2001.
21 с.
3. http://vidpoviday.com/anglijski-prizvishha-najposhirenishi-i-
krasivi-yix-znachennya-poxodzhennya-i-pereklad
Ростислав Должко
Зіньківський опорний ліцей №1 Зіньківської міської ради
Полтавської області,
м. Зіньків
Учитель – Должко Оксана Анатоліївна
МОВА І НАШЕ СЬОГОДЕННЯ
Мова – це найважливіше і найбільше надбання народу, яке

підкреслює його особистість. Вона пов’язана з усіма галузями
людського життя і є засобом передавання інформації між людьми у
всіх сферах побуту.
Згідно зі ст. 10 Конституції України державною мовою в
Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і
функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя
на всій території України, сприяє вивченню мов міжнародного
спілкування. Застосування мов в Україні гарантується
Конституцією України та визначається законом [3].

32
Варто зазначити, що українська мова є основною у всіх сферах

життя і повинна використовуватися в офіційних звертаннях, заявах,
наказах та інших документах. Також, відповідно до Закону,
українська мова повинна використовуватися в дошкільних,
загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих закладах освіти, у
засобах масової інформації та урядових установах, а також
установах місцевого самоврядування [1].
Останнім часом популяризація української мови зменшилася,
а як наслідок – послабилася й національна свідомість українців.
Дуже часто патріотами в Україні називають людей, які у звичайному
повсякденному житті використовують рідну мову. Насправді ж
тільки частина сучасної молоді намагається поширювати
українську мову та культуру. А справжнє поняття патріота
визначається не тільки мовою, але й багатьма іншими ознаками.
Сучасна мовна ситуація в державі свідчить про те, що лише
задекларованості державного статусу української мови для
повноцінного утвердження її в усіх сферах суспільного життя
недостатньо. Для цього необхідні механізми реалізації правових
документів щодо функціонування української мови, а також
урегулювання питань, пов’язаних з удосконаленням юридичної
відповідальності за порушення законів, які узгоджують питання
використання державної мови [2].
Українська мова відігравала ключову роль в державотворчих
процесах упродовж попередніх епох і вплив її сягає углиб століть.
Вона є ключовим фактором національного державотворення,
провідним чинником консолідації України.

33
16 липня 2019 року в Україні набув чинності Закон «Про

забезпечення функціонування української мови як державної»,
більшість норм якого вже давно працюють.
У січні 2021 року вся сфера обслуговування перейшла на
українську мову при спілкуванні з клієнтами й відвідувачами, у
липні запрацювали статті щодо державної мови у сфері культури та
туризму.
А зовсім недавно – 16 січня 2022 року – загальнодержавні
газети та журнали, які видавалися недержавною мовою, відтепер
виходять українською. Тож згідно з останніми опитуваннями
соціологів, переважна більшість українців вважають своєю рідною
мовою українську і підтримують мовний закон.
Ця інформація сприймалася нами як належне. Ми рутинно
«плили життєвою течією»…
І лише події 24 лютого 2022 року змусили нас зовсім по-
іншому сприймати мовне питання. Воно стало таким актуальним і
нагальним. Тим, що кричить до болю і приносить страждання
мільйонам людей. Ми почали спілкуватися винятково українською.
Ми ідентифікували себе за національністю. Ми відкрили очі. Ми ніби
проснулися з глибокого сну.
Почалося відродження і переродження. Інша свідомість. Інше
сприйняття дійсності. Тисячі починають говорити українською. Ті,
які не любили її ніколи. Не сприймали за мову. Не розуміли і не
прагнули зрозуміти. Бо прийшло Зло. Та наше Добро (у це поняття
вкладаємо саме Мову) обов’язково переможе.
Ключовим, на нашу думку, у цьому процесі повинна стати
тріада «держава-родина-дитина». Стає зрозумілим, що важливу

34
роль у встановленні української мови як державної повинна

відігравати сім’я.
«Мова – це те, що єднає людей саме як людей», – сказав
директор Інституту української мови НАН України доктор
філологічних наук Павло Гриценко. Ми погоджуємося з ним,
оскільки мова зберігає наші культурні цінності, нашу мораль, наші
традиції, віру. Обираючи мову, батьки передають дитині відповідне
духовне надбання.
Стає зрозумілим, що подальший масовий перехід на
українську – наш історичний вибір, вимога закону, неперервний
процес утвердження національної ідентичності заради
вибудовування свого кращого майбутнього.
Памʼятаймо слова славетного Івана Огієнка (митрополита
Іларіона): “Мова – це форма нашого життя, життя культурного й
національного. Поки живе мова – житиме й народ як
національність”.
Сучасна Україна – вільна і незалежна європейська держава,
народ якої цінує та оберігає свої традиції й культуру. Саме тому
необхідно докласти максимум зусиль для того, щоб зберегти і
примножити наші скарби, серед яких мова займає особливе місце.
Бо ми боремося зараз не лише за право говорити рідною мовою, а
передовсім за право називати себе українцями, жити на рідній землі
і з нетерпінням чекаємо на перемогу.
Слава Україні! Героям Слава!

1. Брайчевський М. Походження української писемності. К. :
Наукова думка, 1998.

35
2. Головченко В. В. Право в житті людини. К. : Оріяни, 2005.

3. Конституція України від 28 червня 1996 р.
Олександра Дорошенко
Комунальний заклад «Полтавський міський багатопрофільний
ліцей № 1 ім. І. П. Котляревського
Полтавської міської ради Полтавської області»,
м. Полтава
Учитель – Мироненко Вікторія Олександрівна
СМАЙЛИ, ЕМОДЗІ, ЕМОТИКОНИ – СУЧАСНИЙ АСПЕКТ

ВИКОРИСТАННЯ
Розвиток сучасних технологій призвів до змін у комунікації

між людьми. Віртуальне спілкування сьогодення набуло й набуває
широкого значення та використання і поступово стає одним із
основних видів комунікації у світі. В умовах реалій сучасності,
особливо коли Україна переживає найважчі часи в усій своїй історії,
коли члени родин, друзі, однокласники, знайомі змушені
спілкуватися дистанційно, з використанням сучасних засобів
комунікації, створюючи віртуальне комунікативне середовище,
підтримка один одного з використанням смайлів, емодзі та
емотиконів для вираження емоцій є найбільш уживаним способом
спілкування у всесвітній мережі Інтернет.
Отже, тема віртуального спілкування є надзвичайно
актуальною у наш час, люди спілкуються у різних соціальних
мережах, використовують смайли, емодзі та емотикони.
Об’єктом дослідження є використання смайлів, емодзі,
емотиконів на сучасному етапі.

36
Предметом дослідження є використання смайлів, емодзі,

емотиконів у соціальних мережах та месенджерах в умовах війни.
Метою дослідження є використання смайлів, емодзі,
емотиконів українцями та представниками інших країн, що
підтримують Україну та українців у боротьбі проти російської
агресії.
Дослідженням теми займалися провідні вітчизняні та
зарубіжні вчені, такі як Є. Білинська, Н. Петрова, В. Мураховський,
Ю. Горявський, М. Гофф, Н. Грабар та інші.
Так, Н. Грабар розглядає всесвітню мережу Інтернет як
особливу сферу віртуального простору, яка сприяє взаємодії
«людина – комп’ютер» та додає можливості комунікації «людина –
комп’ютер – людина». Автор зазначає, що мережа стала
посередником з особливими властивостями, а у віртуальній
реальності Мережі виникли «віртуальні співтовариства», такий собі
світ, сформований Інтернет-спілкуванням, що має свої специфічні
якості [1, c. 2].
Започатковуючи дослідження ми мали на меті лише дослідити
сутність понять смайл, емодзі, емотикон та визначити які їх групи
використовуються найбільш активно у різних соціальних мережах
та месенджерах. Однак, оскільки ми є свідками та учасниками
агресивної війни росії проти України, то ми переорієнтували наше
дослідження та прослідкували використання у соціальних мережах
специфічних смайлів чи емотиконів, що демонструють все
зростаючу підтримку України та українців.
Сьогодні практично неможливо уявити спілкування в чатах та
соціальних мережах без використання смайлів. У загальному

37
розуміння «смайл» – це набір символів чи картинка, які передають

візуальний вираз обличчя або положення тіла. Смайл, смайлик (від
англ. smiley – «мордочка, пичка, мармизка» або smile «усмішка»,
також емотикон, емограма (англ. emoticon) – схематичне
зображення людського обличчя, що використовується для передачі
емоцій [1]. Смайлик – найбільш широко розповсюджений засіб
демонстрації емоцій, притаманних мовцю в даний момент
спілкування. Одні й ті ж самі емоції іноді позначають різними
смайлами, деякі – функціонують лише у вузькому колі людей. Проте
є й такі, які поширені повсюдно та мають усталений запис. Вони вже
вбудовані в смартфони та інтернет-програми, і при виведенні на
екран, вони автоматично змінюються на графічні зображення.
Емотикон («emotion icon») – це типографічне зображення
обличчя, яке використовується для передачі емоцій в текстовому
середовищі.
На відміну від емотиконів, емодзі – це фактично усі значки або
невеликі картинки, які відображують емоції. Їх часто
використовують в мережі Інтернет для передачі почуттів. Емодзі –
це аналог смайлика, які знають усі.
Проаналізувавши використання смайлів, емодзі, емотиконів
на підтримку України в різних соціальних мережах: Facebook,
Instagram, Viber, Telegram, WhatsApp, Skype ми виявили величезне
зростання відсотку їх використання на тлі військової агресії росії
проти України.
Серед найбільш популярних емодзі ми виокремили:
- з Україною в серці;
- Україна;

38
- молюсь за Україну;
- прапор України.
Дослідивши активність використання емодзі «прапор
Украни», ми виявили, що найбільшої активності він досяг у середині
березня 2022 року. Діджитал-агентство Hexagon Agency створило
українські емодзі. До колекції увійшли сім іконок – дуля, тризуб,
булава, борщ, козак, вишиванка та рушник. Ілюстратором емодзі із
національними символами України виступив Ян Захаров. Агентство
подало свою пропозицію на розгляд Unicode Emoji Subcommittee
(організація, яка збирає ідеї для емодзі з різних джерел та реалізує
їх на платформах операційних систем iOS й Android) -
проаналізувати популярність запитів у пошукових системах,
розповісти про бачення використання, подумати, наскільки емодзі
є унікальним, цінним і водночас перспективним. Результат про їх
прийняття має бути оголошений у жовтні 2022 року.
Міністерство культури та інформаційної політики України
ініціювало доповнення існуючого каталогу емодзі на платформах
Apple, Android, Meta та Twitter українськими символами. «Поява
українських емодзі на тлі безпрецедентної світової підтримки
допоможе ще більше згуртувати міжнародне співтовариство
навколо незламності українського народу», – вважають у
Міністерстві.
Підсумовуючи наше дослідження, можемо зробити висновки:
оскільки смайли, емодзі та емотикони є невід’ємною частиною
повсякденного спілкування, то їх використання на тлі підтримки
України зростає щодня. Маємо тверду віру та переконання, що вже
зовсім скоро, до вже досліджених нами емодзі, смайлів та

39
емотиконів додадуться ті, що символізують ПЕРЕМОГУ України над

росією, безмежне щастя та радість усіх українців та людей, що їх
підтримують у всіх куточках цивілізованого світу від перемоги
добра над злом!

1. Перекладаємо слово смайл [Електронний ресурс] – Режим
доступу до ресурсу : https://slovotvir.org.ua/words/smail
2. Грабар Н. Г. Соціально-психологічні проблеми спілкування у
віртуальній реальності [Електронний ресурс]. Бібліотекознавство.
Документознавство. Інформологія. 2012. № 3–4. С. 82–85. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ bdi_2012_3-4_13.pdf
3. Емоції замість слів: інтернет спілкується смайликами
[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://chattendeutch.blogspot.com/p/blogpage_72.html
4. Як створити власний смайлик з конструктором емодзі?
[Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://mydovidka.com//facebook.com/ColumbusUA/posts/19781345
15596616/
Софія Дубровіна
Науковий ліцей №3 Полтавської міської ради,
м. Полтава
Учитель – Кордюк Лілія Анатоліївна
ЛОКАЛІЗАЦІЯ АНГЛОМОВНИХ САЙТІВ

ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНІВ ОДЯГУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Майже необмежений доступ до глобальної мережі інтернет

для широкого кола користувачів по всьому світу й стрімкі темпи
вдосконалення сучасних інформаційних технологій сприяють

40
активному розвитку міжнародної комунікації загалом та

міжнародної торгівлі й комерції зокрема за рахунок їх
диджіталізації. Саме це й зумовило появу такого нового
динамічного напрямку діяльності на ринку перекладацьких послуг,
як локалізація.
І хоча вже протягом останніх десятиліть, виокремившись в
самостійну галузь надання перекладацьких послуг, проблема
локалізації веб-сайтів, у тому числі й сайтів інтернет-магазинів,
становить неабиякий інтерес для фахівців не лише у галузі теорії й
практики перекладу, а й маркетингу та інформаційних технологій,
чимало її аспектів і досі залишаються відкритими й потребують
подальших пошуків та досліджень. На разі Л. А. Гонсалез розглянув
мовне оформлення комерційних веб-сайтів як засобу забезпечення
їх функціональності; Е. Пім, С. К. Алкан, П. Сандріні переглянули
роль і функції перекладачів в локалізації веб-сайтів та визначили
специфічні особливості цього виду перекладацьких послуг; К. Лако
уклав перелік мовних та позамовних компонентів, які мають
перекладатися й адаптуватися задля отримання ефективної
локалізації комерційних веб-сайтів з урахуванням ключових
характеристик цільової аудиторії; Т. Ву, Ч.-Х. Пенг, Я. Ші, та Ч. Л. Сіа
виокремили основні стратегії, що застосовуються під час локалізації
комерційних веб-сайтів.
У вужчому розумінні локалізацію (від лат. locus – місце)
тлумачать як переклад та адаптацію окремого продукту до
соціокультурних особливостей населення певної країни, регіону чи
навіть представників етнічної групи. За визначенням Міжнародної
асоціації стандартизації в галузі локалізації (The Localization

41
International Standards Association – LISA) вона полягає в

перетворенні оригінального продукту на продукт, що відповідає
мовним нормам і культурним стандартам регіону, де заплановано
його реалізацію та споживання [1].
Локалізація веб-сайтів є значно складнішою діяльністю
порівняно з власне перекладом, адже передбачає не лише
відтворення їхнього контенту засобами мови перекладу, а й його
творчу адаптацію відповідно до вимог певних цільових ринків [3]. У
цьому контексті адаптація застосовується до мовних і культурних
аспектів наповнення веб-сайту й охоплює власне текст, візуальний
ряд (зображення й відеоматеріали) та звуковий супровід (записи
мовлення, музичні композиції тощо) [4, c. 100]. Рівень адаптації
значною мірою залежить від обраної маркетингової стратегії
компанії-замовника та типових соціокультурних особливостей
кінцевих користувачів локалізованих веб-сайтів [3]. Як наслідок,
виконання локалізації включає врахування та реалізацію
відповідних маркетингових стратегій, внесення за потреби певних
змін у веб-дизайн й програмні коди Інтернет-сайтів задля
задоволення смаків і вподобань кінцевих споживачів, а також
здійснення власне перекладу з урахуванням комунікативних
намірів та функціонального навантаження тексту оригіналу.
На відміну від локалізації веб-сайту під його перекладом
розуміють лише процес функціонального заміщення одиниць мови
оригіналу контенту веб-сайту (тексту, мультимедійних файлів та
програмних додатків) відповідними одиницями мови перекладу з
урахуванням контексту [2, c. 45]. Тобто переклад є невід’ємним
етапом та компонентом локалізації веб-сайту.

42
Вимоги до вдало локалізованого комерційного веб-сайту

включають: його природність та цілісність для цільових
користувачів, створення враження оригінального продукту,
спеціально розробленого для носіїв цієї мови, дотримання норм
мови перекладу, урахування технічних вимог, відтворення певних
соціокультурних особливостей та забезпечення необхідних
функціональних можливостей.
Шляхом здійсненого аналізу сайтів 35 виробників модного
одягу, які користуються популярністю в Україні та всьому світі, було
визначено такі стратегії локалізації: повна локалізація рідною
мовою цільової аудиторії (українською); часткова локалізація
рідною мовою цільової аудиторії з залишенням нелокалізованими
окремих розділів сайтів; часткова локалізація мовою, що є
гіпотетично доступною для переважної більшості україномовних
споживачів; функціональна локалізація мовою, що є гіпотетично
доступною для переважної більшості україномовних споживачів;
мінімальна функціональна локалізація; відсутність локалізації
взагалі. З’ясувалося, що переважна більшість аналізованих сайтів
компаній (40%) жодним чином не локалізована для україномовного
споживача; 3% сайтів локалізовано з мінімальною
функціональністю (визначено місце дислокації та ціну вказано в
національній валюті України); по 15% сайтів або локалізовано
мовою, яка є зрозумілою переважній більшості україномовних
споживачів із забезпеченням відносної функціональності, або
частково локалізовано чи то українською, чи то російською мовами
із забезпеченням мінімальної функціональності. Насамкінець, 27%

43
розглянутих сайтів досить успішно локалізовано українською

мовою.
Спираючись на сценарій функціонування комерційного веб-
сайту, запропонованого Л. А. Гонсалез, уточнюємо його для сайту
інтернет-магазину одягу та узагальнюємо в Таблиці 1.
Таблиця 1
Сценарій функціонування комерційного веб-сайту
Функція, що реалізується Відповідна сторінка /розділ меню
веб-сайту
1. Завоювання довіри й  Про нас / About us
прихильності потенційних  Інформація / Info
покупців  Компанія /Company Info
2. Презентація пропонованого  Колекції / Каталог товарів /Collection
товару  У магазин / За покупками / Shop
3. Оформлення замовлення  Додати у кошик / Add to bag
 Придбати / Додати / Add
4. Відстеження замовлення Ця опція доступна в особистому кабінеті
5. Зворотній зв’язок зі  Відгук / Review
споживачем  Довідка / Допомога / Підтримка / Help
Що стосується навігаційної структури сайтів одним із

обов’язкових її компонентів є пункт меню “About us”, “Info”,
“Company Info”, “Company”. Основною функцією цього розділу сайту
є завоювання довіри та прихильності компанії у її потенційних
споживачів, тому тут нерідко можна зустріти інформацію про
історію створення бренду одягу, його рекламні гасла та слогани,
ідеологію та світогляд його засновників.
Презентація пропонованого товару на сайтах магазинів одягу
може розпочинатися одразу в головному меню за певними
рубриками (чоловічий/ жіночий / дитячий одяг, окремі колекції чи

44
категорії товару) або позначатися пунктом головного меню “Shop”

(«За покупками» / «В магазин»). Розгорнутість інформації про
певний товар різниться в залежності від компанії-виробника, але, як
мінімум, включає назву товару, його код для замовлення, доступні
розміри та кольорові рішення. Цікавими з точки зору локалізації є
розмірні сітки та варіанти одиниць виміру об’ємів (сантиметри й
дюйми), які можуть використовувати лише розмірні сітки, якими
послуговуються мешканці певної країни (як це спостерігаємо на
локалізованих сайтах торговельної марки Boohoo для різних країн),
або пропонувати уніфіковані порівняльні таблиці, у яких одразу
співвіднесено різні розмірні сітки (як це відбувається на
локалізованих сайтах торговельної марки H&M). Крім того, тут
можуть міститися детальні вербальні описи товару, відгуки
споживачів, які вже встигли його придбати.
Відстеження статусу замовлення здійснюється через
особистий кабінет. На сайті, як правило, є також розділи Підтримки
або Допомоги (“Customer Service” / “Help”) та «Умови оплати» /
“Payment” й «Повернення товару» / “Return”. Функція зворотного
зв’язку реалізується через пункт меню «Відгук» / “Review”. При чому
більшість сайтів інтернет-магазинів не тільки публікують їх, а й
додають можливість автоматичного перекладу мовою локалізації
відповідного сайту, просячи при цьому наступних покупців оцінити
корисність подібного відгуку для подальшого вибору товарів.
Відтак основним завданням перекладача, який займається
локалізацією сайту інтернет-магазину одягу, є адекватне
відтворення його основних розділів, що задовольняло б мовним,
технічним та функціональним вимогам. Окремим завданням є

45
креативний переклад рекламних текстів-описів тих чи тих товарів.

Ще одним важливим аспектом є презентація цін, розмірів, довжин,
об’ємів тощо в одиницях, якими користується цільовий контингент
споживачів.

1. LISA (Localization Industry Standards Association). Accessed at:
htpp://www.lisa.org.
2. Sаndrіnі P. Lоcаlіzаtіоn аnd Trаnslаtіоn. MuTrа Jоurnаl. 2008. P.
25.
4. Tomenchuk M., Chechur T. Website localization and translation.
Науковий вісник Ужгородського університету. 2019. Вип. 2(42).
С. 100-103.
Софія Еренбург
м. Полтава
Учитель – Гринь Світлана Станіславівна
MAIN REASONS WHY BASIC FIRST AID VOCABULARY

KNOWLEDGE IS IMPORTANT NOWADAYS
Ukrainian people emigrate every day and Ukraine is a culturally

diverse country. For many, English is a second language used in
conjunction with other languages.
Proficiency in English allows people to integrate into society.
Essentially, if people cannot speak English they will have difficulty

46
connecting with others living here and interacting with most businesses,
services and government agencies.
“The danger which is least expected soonest comes to us.” –
Voltaire, French poet and dramatist. If you’re unable to properly convey
information in such a situation, it is likely that you or another affected
person may not be assisted properly and quickly. Too much time will be
taken trying to create understanding between you and the medics. Time
is of the essence; it determines whether a victim’s life is saved or if they
succumb.
If English isn’t your first language, something can be done to fix this.
People often don’t consider the importance of basic first aid education.
There are numerous reasons why people put it off:
 They don’t have the time.
 They don’t know where to begin.
 They don’t believe that accidents will ever happen to them or
those close to them.
 They think they already have enough knowledge should the
need arise.
However, the list of the reasons to study English first aid vocabulary
is even more convincing:
1. Helps to save lives.
A trained person is more reliable, confident, and in control of
themselves when an emergency arises. People who are trained are more
likely to take immediate action in an emergency situation.
2. It allows the rescuer to provide the victim with comfort.
Having someone trained in first aid can bring immediate relief to
the patient. Being calm and assessing the situation helps the patient relax

47
while their injuries are being treated and stabilized until emergency
personnel arrives.
3. It gives you tools to prevent the situation from becoming
worse.
In some situations, if a patient doesn’t receive basic first aid care
immediately their situation will deteriorate – often rapidly. By being able
to provide basic care you can stabilize a patient until emergency medical
services arrive. You’ll learn how to use basic household items as tools if a
first aid kit is not available meaning that you’ll be able to cope with many
situations.
4. It creates the confidence to care.
Having a basic first aid knowledge means that you’ll be confident in
your skills and abilities in relation to first aid administration. By taking
first aid training, it helps you to reflect on yourself and how you and
others react in certain situations. Having this understanding will boost
your confidence in a wide range of non-medical day-to-day situations.
5. It encourages healthy and safe living.
A trained person is better able to assess their surroundings.
Knowledge of first aid promotes a sense of safety and well-being amongst
people.
First aid is the help that you give someone quickly after they have
hurt themselves or have had an accident. It can stop a person from
becoming more ill. In some cases, it can even save a person’s life.
Call for help.
When someone has been hurt or has had an accident, the first thing
to do is get help. If you don't know the phone number of the local doctor

48
or hospital dial an emergency number: 103 for an ambulance, 101 for the
fire department and 102 for the police.
Immediate help
Sometimes you cannot wait until help arrives. Even if you wait for
a short time this can be fatal. Here are some important rules for
immediate help.
 Do not move a person who may have a broken bone, internal
injuries or an injured spine unless you really have to.
 If the victim is lying down, keep the person in that position. Do
not allow them to walk or stand up.
 Never give food or liquid to a person who may need an operation.
 If the victim is unconscious turn the head to one side to keep the
person from choking. But do not move the head of a person who may have
a spinal injury.
 Never give water to a person who is unconscious.
 Make sure that the victim has an open airway. The nose, mouth
and throat should be clear in order for them to breathe.
 Make the victim comfortable, but touch a person only if you have
to.
 If necessary move the victim away from the sun or put them into
the shade.
 Remain calm and talk to the injured person. Explain what is being
done and say that help is on its way.

49
Figure 1. Sometimes the tongue blocks the airways - Make sure that
the victim can breathe.
Bleeding
Strong bleeding can cause death in minutes. Bleeding from small
wounds usually stops after a short time because the blood clots. But
clotting cannot stop the flow of blood when a wound is big.
The best way to stop bleeding is to press on the wound itself. If
possible let the person lie down and raise the bleeding part of the body.
Then put a sterile handkerchief, cloth or towel on the wound and press it
down with your hand. Do with for 10 to 20 minutes until help arrives.
Sometimes direct pressure cannot stop strong bleeding. If the leg or
arm is hurt you can try to stop bleeding by putting pressure on the artery
that carries blood to the injured body part.
First aid kits
It is a good idea to have a kit with first aid supplies at home or in
your car when you travel. It should include bandages, tissue, something
to write on, a flashlight, scissors, safety pins, a spray or a lotion that kills
germs. Always have a blanket ready to cover a person.
A first aid kit is a collection of supplies and equipment that is used
to give medical treatment. There is a wide variation in the contents of first
aid kits based on the knowledge and experience of those putting it

50
together, the differing first aid requirements of the area where it may be
used and variations in legislation or regulation in a given area.
I am going to study the names of supplies, because it’s very
important and it can help me in the future.
References
1. LEARN FIRST AID VOCABULARY IN ENGLISH (IT COULD SAVE

YOUR LIFE!). Accessed at:
URL:https://www.alsco.co.nz/2020/02/first-aid-vocabulary/
2. 5 Reasons Why Basic First Aid Knowledge Is Important. Accessed
at: URL: https://unifirstfirstaidandsafety.com/5-reasons-why-
basic-first-aid-knowledge-is-important/
3. Blast Injury. Accessed at: URL:
https://www.realfirstaid.co.uk/blastinjury
Анастасія Золотайко
м. Полтава
Учитель – Любченко Тетяна Станіславівна
MEANS OF HUMOUR AND IRONY REPRESENTATION

IN ENGLISH MEMES ABOUT RUSSIAN-UKRAINIAN WAR
Modern digital society of participation has created its own efficient

means of communication that allow us to share our opinions, ideas, and
funny jokes, to cticise social phenomena and political leaders. Internet
communication system is mainly based on the use of emoticons, GIF-files
and memes. The latter are considered to be of great interest to modern
linguistic, sociological and psychological researches. Their value for
linguistic studies is explained with the completeness of the verbal

51
message, its connection with visual image, brevity, intertextuality and

sociocultural relatedness. Memes promptly reflect and reproduce topical
social and political trends, processes and phenomena, expressing
citizens’ atittudes and opinions.
Internet meme concepts were studied by a number of linguistists
including Knobel & Lankshear (2007), Bauckage (2011), Shifman (2013),
Dynel (2016), Gambarato & Komesu (2018), Dainas (2015).
Kostadinovska-Stojchevska & Shalevska (2018) have examined
sociolinguistic peculiarities of Macedonian internet memes. Joshua
(2020) has analysed humour and irony representation in typical Nigerian
social networking memes from pragmatic perspective. Vasquez & Aslan
(2018) have considered multimodal means of humour and irony
repsresentation in internet meme “Cats be outside, how about meow”. A
number of linguists addressed different aspects of the development and
functioning of the memes connected with the pandemic COVID-2019
issues. The recent events of full-scale russian aggression in Ukraine have
changed the situation dramatically causing the occurrence of plenty of
internet memes devoted to varied aspects of this awful war, taking place
in the very heart of Europe in the twenty-first century.
That is why our research subject is the means of humour and irony
representation in English internet memes about russian-Ukrainian war
as the digital weapon to fight the aggressor and remedy to cheer up the
resilience of the Ukrainians.
So meme is a specific type of digital communication represented by
the combination of visual image and verbal message, directed to the
reproduction and commenting on the topical social issues. It spreads
virally within the network due to its wittiness and humour, being

52
constantly changed, supplemented and modified. The main meme

components are the issues under consideration, the participants
involved, and the atittudes to them. Verbal meme component features
versatile vernacular patterns, wide use of jargonisms and neologisms,
abbreviations and acronyms, spelling and grammar mistakes. Since
meme is a specific visual and verbal joke, humour and irony are its part
and parcel.
The main meme features include virality (as the ability to spread
fast within the network), high topicality (as the ability to respond current
social events), sociocultural relatedness (as the reflection of cultural and
mental peculiarity of a given nation or community), intertextuality (as the
correlation with historical background, previous memes about similar
events, and addressee’s previous experience), some incompleteness (as
the impetus to reflect and respond), multimodality (as the combination
of verbal and visual components), emotional saturation, incongruity,
humouristic or ironic nature.
Humour and irony representation in memes is based on some
incongruity. It can be observed on lexical level, being connected with the
use of such stylistic devices as pun, word play, hyperbole, metaphor, and
personification. Paronymy, homonymy and homography provide the
sufficient basis for pun creation. This incongruity can be traced in obvious
spelling and grammar mistakes. Multimodal incongruity means the
discrepancies between the text message and visual images combined in a
meme.
Using the search request in Google search engine and analyzing the
official page of Ukrainian Memes Forces (UMF) (even here pun is fixed
since UMF primarily stands for Ukrainian Military Forces) on Twitter we

53
have selected 144 memes according to such criteria as the presence of

both visual and verbal components, objective attitude to the events
depicted and commented on, clear humour or irony representation,
topical diversity, appropriateness of verbal component.
The thematical analysis of the selected memes allowed us to single
out five main thematice groups, namely: 1) memes reflecting on
particular war events (22.9% of total analysed sample); 2) memes
depicting political leaders involved in the conflict (34%); 3) memes
representing the features of the aggressor state and its citizens (25.7%);
4) memes contrasting Ukraine and Russia (6.5%); 5) memes dealing with
Ukraine and its defenders (11.5%).
As we can see memes with positive attitude and affective
component are lower (about 49%) compared to the memes expressing
negative judgement. For example, memes focus on negative features of
russians twice more than on Ukrainians. The same tendency is preserved
in case of political leaders. Volodymyr Zelenskyy being always
represented with positive estimation appears in memes quite rarely
compared to vladimir putin and even some other European politicians.
Further research allowed us to determine 11 strategies of humour
and irony creation in the memes devoted to russian-Ukrainian war. The
suggested classification is based on the quantitative and qualitative
evaluation of visual and verbal component correlation and location of the
incongruity mentioned above. The most productive strategy appeared to
be the representation of image series (more than one) voiced with the
help of a funny dialogue and the representation of image series
accompanied with contrasting captions. The prevalence of the first
strategy is quite predictable since it opens more opportunities for

54
producing humour effect due to the length of the text. While the second
strategy can be connected with the topic of the analysed meme sample,
since it requires tough opposition of the parties involved into the war.
The strategies of the use of singular image with funny captions inviting to
thinking and guessing as well as the strategies of the involvement of the
image series with the captions given with parallel structures are aslo
rather common. It is worth noting that singular image with pun caption,
singular image voiced with a dialogue or singular image with brief
captions that convert it into a multimodal metaphor are the least
common. In our opinion, this fact can be explained with the limitedness
of the resources for creation humour and irony.
References
1. Bauckhage C. Insights into Internet memes. International AAAI
Conference on Web and Social Media, North America. 2011. P. 11-16.
2. Dynel M. COVID-19 memes going viral: On the multiple
multimodal voices behind face masks. Discourse & Society. 2021.
Vol. 32(2). P. 175-195.
3. Joshua S. F. A pragmatic analysis of the discourse of humour and
irony in selected memes on social media. International Journal of
Language and Literary Studies. 2020. Vol. 2(2). P. 76-95.
Софія Завальнюк
м. Полтава
Учитель – Тихоненко Наталія Іванівна
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТЕМИ УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЦТВА

У ТВОРЧОСТІ СВІТЛАНИ ТАЛАН

55
Вічна тема материнства, жертовності чи сучасний погляд

щодо ролі жінки в умовах сьогодення? Кожний митець по-своєму
інтерпретує цей образ. А якою ж постає перед читачем жінка у
творах Світлани Талан? «Коли ти поруч», «Де живе свобода»,
«Повернутися дощем», «Помилка» – невелика частина відвертих,
щирих, реальних історій про становлення молодих людей як
особистостей у непростий період життя.
Випадковість…Так говорять про несподівані зустрічі, а як
щодо хвороби? Головна героїня роману «Коли ти поруч» Даша
мріяла про весілля, затишний будинок і дітей. Усе змінилося в один
день. Після автомобільної аварії дівчина намагалася допомогти
постраждалим, але доля зіграла з нею злий жарт. Хвороба, якою вона
заразилася (СНІД), рятуючи інших, невиліковна. Здатися, коли від
тебе відвертаються рідні й коханий? Жінка розуміє, що повинна
знайти в собі сили жити далі – стільки, скільки їй відведено, щоб усе-
таки дізнатися про того, хто буде поруч у горі і в радості.
А що може бути гірше осуду близьких чи зневаги знайомих?
Віталія та Родіон, герої роману «Де живе свобода», вважали, що не
варто дослухатися до інших, коли серце сповнене коханням.
Почуттів не спинити. Залишається лише втеча. Якнайдалі від людей,
туди, де вони зможуть збудувати власний химерний рай,
відмежований від світу. Але втеча не завжди означає свободу.
Найстрашніша в’язниця, з якої не можливо втекти, – у нас самих…
У романі «Помилка» Світлана Талан звертає увагу на те, що
люди шукають виправдання своїм вчинкам, пояснюють їх певними
обставинами. Важливо ж усвідомити і вчасно виправити помилку,
бо інакше вона може змінити все життя і завдати неймовірного

56
болю не лише тому, хто її зробив, але й людям довкола. Колись

Вероніка не змогла дотримати свого слова. А через багато років її
син (з благополучної родини, що має значні статки) стає
наркоманом. Це розплата за невиконану обіцянку? За те, що
залишила дівчаток-близнючок своєї подруги? У вразливій та
чуттєвій душі Вероніки постійно йде боротьба між розумом і
глуздом, жіночими почуттями і реальним сімейним життям. Що
може бути найстрашніше в житті освіченої жінки? Залишитися на
самоті із своїми проблемами або ж наважитися виправити помилки
минулого.
Усі жіночі психотипи, які з'являються в романах Світлани
Талан, завжди неординарні. Життя голових героїнь часто змушує
замислюватися про те, завдяки кому ми торуємо свій шлях і про той
сенс буття, до якого прагнемо.
Письменниця створила сильну духом героїню, для котрої
немає нічого неможливого. Персонажі її книг зворушливі, ніжні та
відкриті. Вони щиро радіють, страждають, розчаровуються, проте
завжди йдуть до своєї мети.
Сумний погляд світло-сірих очей тендітної, але нескореної
дівчини, у яких відбився сум і біль усіх жінок: матерів, сестер,
батьків, які чекають і благають Всевишнього, щоб їхні найрідніші
захисники повернулись додому живими, вигравши у жорстокому
двобої зі смертю… Майже про сьогодення роман «Повернутися
дощем», у якому сплелися кохання й почуття відповідальності за
долю країни головних героїв, які були безпосередньо дотичні до
АТО. Дуже показовими епізодами про мотиви захисту України на
полі бою зі зброєю в руках є записи зі щоденника юної волонтерки

57
Тетяни, яка сміливо допомагає бійцям української армії, ризикуючи

щодня власним життям: «….ти мерзнеш в окопах не заради судді –
хабарника чи митника – контрабандиста, а якраз заради того, щоб
знищити цю погань. Ти щомиті ризикуєш життям заради світлого
майбутнього своєї країни, заради свого майбутнього».
Повертаючись у бліндаж, дивом вціливши після
смертоносного обстрілу, дівчина бере до рук олівця і на аркуші
паперу з’являється малюнок: «…під плямистою курткою дівчина
тримає квіти. Так, на розгорнутих долонях – символ життя, весняні
проліски, ніжні, тендітні, як сама дівчина та її мрії. Обличчя не
видно. Навіщо його відкривати? Є символ жінки – воїна і жінки –
матері. Це я. Такий собі автопортрет без обличчя».
Переконана, що події відродження української нації, які
переживає наша держава сьогодні, суттєво вплинуть і на художнє
розкриття образу нескореної берегині, яка не зламалася перед
обличчям смертельної небезпеки, а зі зброєю в руках стала на захист
майбутнього дітей та країни, яка щодня й щогодини вирішувала
найнагальніші питання евакуації, облаштування та гуманітарного
забезпечення.
Утвердження української культури, мови, літератури сприяє
нашій самоідентифікації як нації. У романах Світлани Талан
порушено не лише проблеми толерантності, любові,
відповідальності та жіночої самопожертви, а й глобальні
філософські категорії сенсу буття. Кожен із нас усвідомлює, що
повинен хоча б раз у житті сказати магічні слова «прости мене»…
«Прости мене, моя Самосте, за те, що не слідувала своїм внутрішнім
ідеалам і переконанням, піддаючись на улесливі приманки Темних...

58
Прости мене, моя подруго, що не виконала обіцянок, які давала…».

Розуміємо, що треба пройти через певні випробування, набратися
життєвого досвіду та подолати свій Рубікон.
Світлана Талан – великий психолог жіночих душ і сердець.
Тільки справжня мисткиня може так глибоко описати душевний
стан героїв у найскладніших ситуаціях. Характерним для розкриття
образу жінки є показ неймовірних перипетій долі, які досить логічні
в повсякденному житті, але ми через свою постійну заклопотаність
не завжди помічаємо це і лише в книжці звертаємо увагу на ті чи
інші життєві проблеми, які доводиться вирішувати героїням, а
значить – і кожному з нас.

1. Талан С. Де живе свобода. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля,
2022. 320 c.
2. Талан, С. Коли ти поруч. Харків: Клуб сімейного дозвілля,
2015. 323 с.
3. Талан С. Повернутися дощем (Дві книги). Харків: Клуб
Сімейного Дозвілля, 2022. 672 c.
4. Талан С. Помилка. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2019.
336 c.
Анна Іваницька
Науковий ліцей №3
Полтавської міської ради
м. Полтава
Учитель – Димарь Наталія Сергіївна
ВІДТВОРЕННЯ ЕТНОСТЕРЕОТИПІВ ПРО НІМЦІВ У СЕРІЇ

КОМІКСІВ «VERSTEHEN SIE DEUTSCH?» М. ФЕРНАНДЕСА

59
Die Forschung des Verhältnisses von Nationalsprache und

Nationalkultur gewinnt in Zeiten der Globalisierung und des Übergangs
der Sprachforschung zu einem am Menschen orientierten Paradigma an
Bedeutung. Eine wichtige Rolle spielt die subjektive Natur der
Wahrnehmung und des Denkens von Vertretern verschiedener Nationen,
Völker und Ethnien, die auf dem nationalsprachlichen Weltbild basiert.
Ethnische Stereotypen spiegeln das ethnische Bewusstsein wider und
sind ein wichtiger Bestandteil der ethnischen Persönlichkeit und
Gemeinschaft, sie tragen zur interethnischen Kommunikation bei und
helfen, die Vorstellungen anderer Völker über das Weltbild zu
reproduzieren. Dies erklärt das Interesse der Wissenschaftler an der
Untersuchung der Besonderheiten der menschlichen Wahrnehmung und
Verbalisierung der ethnosozialen, ethnokulturellen Realität und ihrer
Fragmente, die Notwendigkeit, die sprachliche Repräsentation
ethnokultureller Stereotypen in Texten, insbesondere kreolisierten
Texten, zu untersuchen, darunter auch Karikaturen und Cartoons.
Moderne Karikaturen und Cartoons werden nicht nur in
Massenmedien, sondern auch im globalen Internet aktiv eingesetzt und
beleuchten gesellschaftlich bedeutsame Ereignisse, Phänomene,
Persönlichkeiten usw. Eine Karikatur/ ein Cartoon als kreolisierter Text
besteht aus verbalen und nonverbalen Komponenten, die ein einziges
visuelles, strukturelles, semantisches und funktionales Feld bilden.
Dadurch ergibt sich eine umfassende pragmatische Wirkung auf
Empfänger. Die inhaltliche Grundlage der Karikatur/ des Cartoons bildet
die nachgestellte Situation [1; S. 185].

60
Die Veröffentlichung der Cartoons «Verstehen Sie Deutsch?» von

Miguel Fernandez wurde in den sozialen Netzwerken der DW zur
Tradition. Der Autor hat es sich zur Aufgabe gemacht, in seinen Werken
typisch deutsche Züge wiederzugeben. Wie der Künstler selbst feststellte,
sollte diese Serie für den Rezipienten so klar und erkennbar sein, dass
bereits beim Titel deutlich wird, dass es um die Deutschen und ihre
Merkmale gehen wird [4]. Die Serie gehört zu den sozialen und
häuslichen Karikaturen.
Unsere Forschung untersucht die in der Serie «Verstehen Sie
Deutsch?» von Miguel Fernandez vorgestellten Ethnostereotype über
Deutsche und die Interaktion von verbalen und nonverbalen
Ausdrucksmitteln. Das in der Arbeit präsentierte theoretische Material
ermöglicht es, die in diesen kreolisierten Texten gefundenen
Ethnostereotypen in die folgenden semantischen und thematischen
Kategorien einzuteilen: 22% der Forschungsobjekte gehören zur
Kategorie «Verkehrsmittel», 15% - «Kommunikation» und «Heimat», 12
% – «Zeit», je 9 % – «Urlaub» und «Deutsche Sprache», je 6 % – «Ordnung
und Regeln», «Tiere», «Arbeit».
So spricht beispielsweise ein der Cartoons von der
außergewöhnlichen Pünktlichkeit der Deutschen, die zu einem der
verbreitetsten ethnischen Stereotypen gehört.
Der Ausländer kam zu spät zum Treffen mit den Deutschen. Der
Mann hat einen Koffer dabei, aus dem hervorgeht, dass die Person gerade
in Deutschland angekommen ist. Dieser Ausländer kam nur zwei Minuten
und acht Sekunden zu spät an, aber selbst das reichte aus, um die
Deutschen zu verärgern. Die Komik der Situation wird gerade durch eine
solche genaue Zeitbestimmung betont:

61
«Sie sind zwei Minuten und acht Sekunden zu spät».

«Ich hasse Meetings mit den Deutschen».
Die Prinzipientreue der Deutschen in Sachen Ordnung und
Befolgung von Traditionen wird durch eine Verschwörung im
Zusammenhang mit dem Glauben an Gott veranschaulicht. Ein Mensch,
der gestorben ist und in den Himmel kommen soll, steht vor einem
verschlossenen Tor, denn die Handlung spielt am Sonntag. Für die
Deutschen ist dieser Tag ein freier Tag, nichts kann die etablierte
Ordnung stören. Die verbale Komponente wird durch ein Schild mit der
Aufschrift «Sonntags geschlossen» dargestellt, dessen Verständnis nicht
nur sprachliche, sondern auch kulturelle Kenntnisse erfordert. Es wirkt
als Ergänzung zur visuellen Komponente.
Die Deutschen sind für ihre harte Arbeit bekannt. Der ins
Krankenhaus eingelieferte Held des Cartoons besteht auf der
Notwendigkeit, zur Arbeit zu gehen:
«Mir ist egal, wie Sie es hinkriegen, aber ich muss morgen wieder zur
Arbeit!»
Gleichzeitig zeigt die Axt, die aus dem Kopf des Mannes ragt, den
Ernst des Zustands des Patienten.
Ein Stereotyp über die Liebe der Deutschen zu Haustieren wird in
einer Situation dargestellt, in der zwei Hunde auf dem Bett des Besitzers
liegen und nicht die Absicht haben, ihren Platz aufzugeben. Gleichzeitig
findet ein Dialog zwischen den Tieren statt, aus dem deutlich wird, dass
sich die Tiere aus übertriebener Liebe zu ihnen als Herren der Situation
fühlen:
«Er will schon wieder im Bett schlafen».
«Wir haben ihn zu sehr verwöhnt».

62
Aufgrund der Überzahl an Konsonanten und

Artikulationsmerkmalen ist die deutsche Sprache vielen Menschen zu
rau. Deswegen kommt es Ausländern so vor, als ob sich die Deutschen
ständig streiten oder schimpfen würden. Dieser Stereotyp blieb M.
Fernandez nicht unbemerkt und stellte die Situation im Resort dar. Beim
Gespräch zwischen dem Kellner und dem Koch wird deutlich, dass einer
der Gäste Deutsch spricht. Der Koch, der offensichtlich nicht versteht,
wovon der Gast redet, entscheidet, dass der Gast schimpft:
«Warum schimpft denn der Gast an Tisch zwei so?»
«Er schimpft nicht. Er spricht deutsch».
Bei allen vorgestellten Cartoons wird die verbale Komponente mit
einfachen Sätzen oder Ausrufen formuliert. Dies liegt daran, dass der
Autor versucht hat, sie für Vertreter anderer Kulturen so verständlich wie
möglich zu gestalten.
Bei der Untersuchung von Cartoons wurde festgestellt, dass
Ethnostereotypen das ethnische Bewusstsein widerspiegeln und zur
interethnischen Kommunikation beitragen. Die Rolle verbaler und
nonverbaler Komponenten der Cartoons bei der
Informationsvermittlung ist unterschiedlich. Die visuelle Komponente
stellt den Ort des Geschehens, die Handlung und die handelnden
Personen vor. In der verbalen Komponente kann das Bild dupliziert
werden, die im Bild bereitgestellten Informationen werden ergänzt und
fungieren als «inhaltlicher Kern» des Cartoons. Die nonverbale
Komponente enthält immer Elemente des Themas, die in der verbalen
Komponente nicht immer vorhanden sind, was auf die führende Rolle der
visuellen Komponente hinweist.

63

1. Завадська О. В Феномен креолізовного тексту: актуальна
проблема сучасних лінгвістичних досліджень. Лінгвістичні
дослідження: Зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. Сковороди. 2016. №43.
С. 163-169
2. Оніщенко Н. А. Етностереотип німця та особливості його
репрезентації німецькомовними ептонімами. Вісник Харківського
національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Романо-
германська філологія. Методика викладання іноземних мов. 2011.
№ 972. С. 97-102.
3. Фролова О. Етнічні стереотипи в комунікативному полі
особистості. Бердянськ : Бердян. держ. пед. ун-т., 2014. 135 с.
4. Hitz. J. "Verstehen Sie Deutsch?" Deutsche Eigenarten im
Cartoon. URL: https://www.dw.com/de/verstehen-sie-
deutschdeutsche-eigenarten-im-cartoon/a-46169513 (дата звернення:
24.09.2022)
5. Rilling S. Wie spießig sind die Deutschen wirklich?
URL:https://www.stuttgarter-nachrichten.de/inhalt.yougov-umfrage-
wie-spiessig-sind-die-deutschen-wirklich.f964fa2e-46b1-4766-a657-
2fe0034daf54.html (дата звернення: 24.09.2022)
Алісія Камсюк
Кременчуцький ліцей №11 «Гарант» Кременчуцької міської ради
Кременчуцького району Полтавської області,
м. Кременчук
Учитель – Перепелиця Наталія Іванівна
СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕТНОФОЛІЗМІВ В

АМЕРИКАНСЬКОМУ ВАРІАНТІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Суб’єктивний аспект міжетнічних стосунків в американському

соціумі відбивається в мові, акумулюючи у досить великий пласт
етнічних слів-прізвиськ в американському варіанті англійської

64
мови. Ці найменування-прізвиська, відображаючи нетерпимість

мовців, панівну владу забобонів, марновірства, етнокультурних
стереотипів становлять неабияку актуальність для сучасних
мовознавчих студій, є зафіксованими як у словниках американізмів,
словниках американського сленгу, так і в низці дослідницьких
праць.
Тож метою цієї розвідки є встановлення та опис структурних
особливостей етнофолізмів як специфічного прошарку лексики в
американському варіанті сучасної англійської мови.
Досягнення поставленої мети передбачало розв’язання таких
завдань: розглянути поняття етнофолізму; окреслити основні
підходи до ономасіологічного дослідження етнофолізмів;
установити корпус етнофолізмів в американському варіанті
англійської мови; визначити шляхи поповнення корпусу
американських етнофолізмів; встановити й описати найпоширеніші
словотвірні засоби американських етнофолізмів, а також визначити
продуктивність дериваційних формантів.
Об’єктом дослідження є етнофолізми в американському
варіанті сучасної англійської мови.
Предметом дослідження виступають структурні особливості
американських етнофолізмів.
Результатом дослідження стали такі науково значущі
положення:
 термін «етнофолізм» тлумачиться, як номінативна одиниця,
що виступає у якості принизливого, образливого позначення тих чи
інших етнічно-расових спільнот;
 виникнення етнофолізмів зумовлене низкою екстра- та

65
інтралінгвістичних чинників;
 етнофолізми розрізняються за способом творення,
ступенем експресивності та образності, характером оцінки.
 етнофолізми досліджуються в межах ономасіологічного
підходу до вивчення лексико-граматичної об’єктивації мовних
номінацій;
 з опертям на емпіричний матеріал, відібраний з тематичних
англомовних лексикографічних та Інтернет-джерел,
проаналізовано структурні особливості американських
етнофолізмів: встановлено, що найбільш продуктивними
способами їхнього словотвору є словоскладання, афіксація і
семантична деривація, а найменш продуктивним – абревіація
(зокрема, її фонологічний тип).
 укладено новітній реєстр сучасних американських
етнофолізмів.
Анастасія Козіна
Ліцей №17 «Інтелект» Полтавської міської ради,
м. Полтава
Учитель – Гречка Вікторія Володимирівна
ОСОБЛИВОСТІ ОЦІННОЇ ЛЕКСИКИ В ПОВІСТІ ДЖЕРЕМІ СТРОНҐА

«РАКЕТА НА ЧОТИРЬОХ ЛАПАХ»
Одним із почесних володарів премії за дитячі книжки

Children's Book Awards, яку визначає читацька аудиторія, є
англійський письменник Джеремі Стронґ. Його твори
характеризуються індивідуальним невимушеним стилем,

66
особливим і легким гумором, цікавими та несподіваними

поворотами сюжету, зрозумілими дітям кумедними історіями.
Нагороджена повість The Hundred Mile an Hour Dog (укр. «Ракета на
чотирьох лапах») вщент розбиває стереотипи про специфічність
британців та спрощеність дитячої літератури. «Завжди дуже
важливо, незалежно від того, що ви пишете, думати про своїх
читачів, не випускати їх з поля зору, не викидати з голови, –
говорить письменник. – У мене надзвичайно міцні зв’язки з
дитиною, яка залишилася десь глибоко в мені, і я добре пам’ятаю
світ свого дитинства. Саме тому мені зовсім не важко писати про
речі, які цікавлять дітей і змушують їх сміятися».
Близькість і тісний зв'язок з читачем досягається завдяки
відчуттю повної і постійної присутності автора, висловлення ним
своїх справжніх емоцій, вражень і почуттів, таких зрозумілих для
юних друзів. Усе це забезпечується через майстерне використання
оцінної лексики як знаряддя мовленнєвого впливу.
За семантичними відтінками і значеннями лексика твору
поділяється на позитивну (good, pretty, great, fantastic, excellent) і
негативну (bad, angry, scary, sharply, disappointed, mean, pesky).
Дослідниця О. Вольф виокремлює емоційну оцінку, що передбачає
реакцію на об’єкт, і виражається вигуками, афективними словами
(bingo, Hurrah, oh, run!) та раціональну, яка не виражає емоційне
ставлення мовця, а просто надає характеристику персонажу твору
(Your friends think you’re a funny one). Водночас диференціюємо
загальнооцінні та частковооцінні значення. До першої групи
належать прикметники, які виражають оцінку об’єкта повномірно
та з усіх сторін (the best, bad, good, happy, nasty). До другої групи

67
відносимо прикметники, що позначають лише окремо взяту ознаку

предмета чи його характеристику (loopy, roughed up, surprising, brain-
dead).
Оскільки семантика досліджує зміст та інформацію, яка
передається мовними одиницями [1, с. 13], то в The Hundred Mile an
Hour Dog було аналізували вираження оцінки через морфеми
(частина слова), лексеми (слово), словосполучення та речення. На
рівні лексеми оцінка виражається головними частинами мови
(прикметник She was just being greedy really, прислівник It sounded like
the most gruesomely gruesome hobby I’d ever heard of, дієслово Don’t get
me wrong, I love her to bits, іменник OK, tell me, O Tina the Mighty
Wonder-Brain, what’s your brilliant plan?). Друге місце посідає
представлення оцінного складника через морфеми. Негативність,
зменшення, послаблення значення подається через префікси un-,
mis-, dis- (You are so unromantic, she complained. The dog misbehaves and
I get the blame). Позитивна сторона виражена префіксами over-, super-
які підкреслюють та підсилюють значення слова (overexcited,
superhero, super-cruise). Третє місце у вираженні оцінного значення
займає речення, де оцінка часто є прихованою та подається автором
опосередковано. У реченні It sounded as if an entire army had come
bursting into the house немає чіткого вираження оцінки, проте герой
твору вживає підкреслене entire army, що означає надмірну
кількість людей, які можуть внести безлад. Останнє місце посідають
словосполучення, які є цільними та вживаються героями твору в
конкретних мовних ситуаціях (to look daggers означає «подивитися
кинджальним поглядом» і передає негативний настрій особи, a

68
death wish, як «бажання смерті» для позначення гіперактивності та

нестримності собаки).
Г. Томпсон та Л. Альба-Джуес визначають три рівні, на яких
виражається оцінка автора у літературному творі: фонетичний;
морфологічний; лексико-синтаксичний [2, с. 11–12]. Оцінка у повісті
The Hundred Mile an Hour Dog на фонетичному рівні мови
передається використанням певних звуків; специфічної інтонації;
підвищенням або пониженням голосу. У тексті це позначається
знаками оклику, крапками, написанням великих літер. Оцінка
виражає несподівану радість, зауваження, гнів, бажання налякати,
здивування, реакцію на раптовість ситуації: BAAAAAAD, Tina growled,
and at that same second Streaker’s head shot forward and seized the bone.
На морфологічному рівні оцінний складник передається вживанням
так званих словотвірних афіксів (суфіксів та префіксів); близько-,
одно- та різнозвучних мовних одиниць; різними варіаціями
утворення частин мови з оцінним компонентом у них (But she was
running with the pack, leapfrogging, or rather leapdogging her way to the
front and there was no stopping her) Автор використовує два близько
звучних слова, які співвідносяться за однаковим префіксом -leap та
закінченням -ing. Помітною є і граматична зміна кореня слова (-dog-
, -frog-).
Лексико-семантичний рівень є найбільш об’ємним джерелом
оцінних засобів. Вони представлені метафорою та епітетом;
розчленованими структурами, вставними конструкціями,
протиставленням. Епітети з оцінним складником мають сенс в
контексті та позначають похвалу, підбадьорення, ступінь
вираження дії, якості, риси (прикметник Streaker’s coat was pretty

69
roughed up and dirty but she seemed OK, прислівник It’s going to be
fine,Tina smiled encouragingly. Come on). У складі метафори оцінка
набуває прихованого змісту та художньої образності, відзначається
експресивним ефектом (I bombarded Dad with questions). Оцінні
функції розчленованих структур характеризуються можливістю
доповнення думки героя твору чи його автора через короткі
речення/словосполучення, привертанням уваги до окремих рис,
ознак, подій; передачею емоційно-психічного стану суб’єкта (She
stretched. Yawned. She had a widdle in the middle of the road - оцінка
поведінки суб’єкта як кумедної, незграбної, дещо дитячої, We’ll think
of something. Always have. We’re a good team, you and me. The best. –
демонстрація бажання підбадьорити суб’єкт, вселити впевненість в
своїх силах через оцінку якості дружності та підсилення
особистісної риси). Вставні конструкції з оцінним компонентом
відіграють функцію доповнення емоційної оцінки жалю, сорому,
ступеню прояву гніву, жаху, обурення тощо (I like Tina, but
unfortunately she likes me too). Через протиставлення відбувається
гра на контрасті значень; оцінка полярних, несхожих рис через їх
зіставлення у реченні. Вони також мають функцію оцінки
підкресленої граничності образів та висловлювань (stupid – clever,
angry – calm, fail – to succeed, to look nervous – to breath a sigh of relief).
Отже, оцінка є незмінним складником літературних творів і
мовлення в цілому. Завдяки їй письменник демонструє, як герої
взаємодіють між собою та з явищами навколишньої дійсності,
переживають ситуації та розвивають внутрішню систему почуттів.
Саме оцінна лексика зближає автора і читача, виховує глибинність
розуміння тексту, культуру і смак у літературі. Джеремі Стронґ

70
впевнено проголошує, що література для дітей – це фундамент,

наріжний камінь розуміння дорослих текстів. «Як письменник я
стою на початку читацької еволюції дитини і, сподіваюся,
допомагаю закласти підґрунтя для того, щоб діти, які читають
зараз, згодом перетворилися на дорослих поціновувачів книг»..

1. Бессонова О. Л. Оцінка як семантичний компонент
лексичного значення слова (на матер. іменників – назв особи в
англійській, французькій і українській мовах): автореф. дис. на
здобуття наук. ступеня канд. філол. Наук : 10.02.19. Донецьк. держ.
ун-т. Донецьк, 1995. 22 с.
2. Іщенко Н. Г. Оцінний компонент лексичного значення
слова. Філологічні трактати. 2010. Том 2, № 3. С. 47–50.
3. Strong J. Wanted! The Hundred Mile An Hour Dog. UK, London :
Puffin Books, 2006. 164 p.
4. Thompson G., Alba-Juez, L. Evaluation in Context. Amsterdam :
John Benjamins Publishing, 2014. 418 p.
Анастасія Конюшенко
м. Полтава
Учитель – Чернорук Анастасія Олегівна
РІЗНОВИДИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Під різновидом мови (нім. Varietät) у загальному сенсі

розуміють варіант мови, який функціонує в певний час, у певному
місці і в певній групі людей і має деякі відмінності від інших
варіантів. Тобто будь-яку мову (в силу своєї неоднорідності,

71
плюрицентричності) можна розділити на складники, що

характеризуються особливостями фонетики, граматики, лексики та
слововживання. У німецькому мовознавстві під виразом «різновид
мови» у вузькому сенсі прийнято розуміти національні мовні
варіанти (Staatsvarietät) з урахуванням їх належності до певних
діалектів. У широкому сенсі до різновидів німецької мови можна
зарахувати всі варіанти, включаючи власне стандартну німецьку
мову, побутово-розмовні форми, національні варіанти, діалекти і
групи діалектів, соціо- і регіолекти, контактні мови і т. д.
У всіх німецькомовних країнах визнана стандартна
(літературна) німецька мова (Standarddeutsch, deutsche
Literatursprache), яка в залежності від країни має власні особливості.
Поняття «стандартна мова» (Standardsprache) і «літературна мова»
(Literatursprache) нерівнозначні, однак розглядаються як синоніми,
якщо мова йде про позначення єдиної мови всіх носіїв німецької
мови [1].
Стандартна мова — це кодифікована мова, для якої характерні
чіткі правила. «Стандартну німецьку» також називають
високонімецькою мовою (Hochdeutsch).
Літературна мова — це мова літератури, тому це поняття слід
відносити виключно до письмової мови німецької літератури.
Зовсім інше значення надається поняттю загальнонімецької
мови (Gemeindeutsch), яка позначає мову для всіх без винятку
німецькомовних країн безвідносно до особливостей її вживання в
кожній з них. Різноманітність термінології, що позначає форми
німецької мови, часто викликає плутанину, так як кожен лінгвіст
розуміє їх по-своєму або вкладає в кожне поняття свій вузький зміст.

72
Німецька мова у кожній країні має свої особливості вживання.

У частині Швейцарії є німецькомовні кантони, де мешкає переважно
німецькомовне населення, яке використовує швейцарський варіант
німецької мови (Schweizer Hochdeutsch). Він заснований на
швейцарському діалекті (Рис.1).
Рис. 1. Німецька Швейцарія на карті мов Швейцарії

(позначена оранжевим кольором)
Швейцарський варіант має схильність довго зберігати

запозичення в їх первісному вигляді, наприклад: Coupe (нім. Abteil),
Metier (нім. Beruf) тощо. Варіант використовують як у розмовній
мові, так і на письмі, поряд зі «стандартною німецькою мовою».
В Австрії з часом сформувався австрійський варіант німецької
мови (Österreichisches Deutsch), що має свої фонетичні та лексичні
особливості, зокрема наявність австріцизмів. Наприклад: der Jänner
– нім. der Januar, urassen – нім. verschwenden. Вони сформувалися під

73
впливом літературної німецької мови і баварського діалекту. Однак

не слід плутати та змішувати австрійський національний варіант з
австро-баварськими діалектами. Нормування австрійського
варіанту сталося в 1951 році з виходом Австрійського словника. На
відміну від німецької мови Німеччини, австрійський варіант не був
нормований правилами Дудена. Цікаво, що Австрія також брала
участь у реформуванні правопису в 1996 році, а нововведення були
враховані в 41-му виданні Австрійського словника.
Примітним є те, що в Австрії зовсім інакше, ніж у Німеччині,
будуються форми привітання. Якщо в Німеччині часто звертання
опускається, що робить мову формалізованою, то в Австрії легко
використовують звертання, що сприймаються як звичайні і не є
образливими чи безглуздими. Наприклад: в Австрії можна почути
„Guten Morgen, gnädige Frau“, „Guten Abend, Herr Ingenieur“, „Grüß Gott,
Herr Doktor“, у Німеччині ж привітання обмежується власне
привітанням і коротким зверненням із згадкою прізвища — „Guten
Morgen“, „Guten Abend, Herr Müller“ [2].
До обох варіантів зазвичай застосовується поняття
«національний варіант». Найбільше число різновидів зосереджено в
Федеративній Республіці Німеччина, на території якої розташовані
всі три діалектні групи (південнонімецька, середньонімецька,
нижньонімецька). Єдиної мови для всіх німців з одними
тевтонізмами не існує, однак для позначення німецької мови в
Німеччині часто вживають поняття бундесдойч (Bundesdeutsch).
Цей варіант істотно відрізняється від австрійського та
швейцарського варіантів.
Діале́ кт [3] ( грец. διαλέγομαι, dialegomai «розмовляти,

74
спілкуватись, вести розмову одне з одним» звідки διάλεκτος), також

відомий українською як говір — лінгвістична одиниця
територіальної диференціації діалектичної мови.
Істотним критерієм діалекту є його обмеженість ізоглосами,
що відрізняє його від національного варіанта, межі якого —
територіально-політичні. Діалект має власний поділ, незалежно від
країни поширення. При такому підході один і той самий діалект
може розглядатися в рамках відразу двох національних варіантів.
Наприклад, нижньо- і верхньоалеманські діалекти поширені на
території Швейцарії і Німеччини, проте в Швейцарії ці діалекти
віднесені до швейцарського діалекту (і побічно — до швейцарського
варіанту), а в Німеччині вважаються «федеральними».
Побутово-розмовна німецька мова — досить складне
соціолінгвістичне явище, визначення якого досі є предметом
запеклих суперечок мовознавців і соціолінгвістів. У загальному
сенсі побутово-розмовна мова є чимось середнім між діалектами і
літературною мовою [4].
Увесь німецькомовний простір входить до західнонімецького
діалектного континууму, куди також входить і нідерландська мова.
З нею німецька мова має тісні історичні зв'язки. На півночі
Німеччини поширені нижньонімецькі діалекти, які включають
нижньофранкські, нижньосаксонські і східно нижньонімецькі
діалектні групи.
Перші дві групи зустрічаються як у Нідерландах, так і в
Німеччині.
Також власні варіанти німецької мови поширені в
Ліхтенштейні, Люксембурзі, Східній Бельгії, Південному Тіролі.

75
Однак через відсутність норм їх не відносять до самостійних

варіантів.
1. Ammon U. Explikation der Begriffe „Standardvarietät“ und
„Standardsprache“ auf normtheoretischer Grundlage. Sprachlicher
Substandard.
2. https://www.wikiwand.com/uk
3. Діалект // Словник української мови : в 11 т. К. : Наукова
думка, 1970—1980.
4. Bichel U. Umgangssprache. Lexikon der Liguistik.
Альона Котляр
Полтавська загальноосвітня школа I-III ступенів №2,
Полтавської міської ради Полтавської області,
м. Полтава
Учитель – Карпіченко Ірина Сергіївна
ANIMAL IDIOMS
We all know that learning foreign languages can be an enjoyable

and richly rewarding experience. Do we need some additional motivation
when it comes to language learning? “A different language is a different
vision of life!”, as Federico Fellini (an Italian film director and
screenwriter) once said.
This research focuses on learning English vocabulary and we are
mostly interested in learning idioms. Attention is paid to the functional,
thematic and situational cases of using animal idioms. In our research we
present animal idioms in the context and offer the examples of their usage

76
that can make our language brighter. We also want to make cultural
comparison of idiomatic expression in English and in Ukrainian.
Idioms are sometimes called phraseological units by some western
scholars. That is why we will use both definitions.
The problem of phraseology was deeply studied by many famous
linguists. According to the widely accepted classification we can single
out:
 phraseological fusions;
 phraseological unities;
 phraseological combinations.
This classification can be applied in English as well as in Ukrainian.
Our research work shows that the languages are developing. Idioms
form an essential part of the general vocabulary of English and Ukrainian.
It is natural to start with the key definitions. Phraseological unit
(idiom) is a stable group of words, characterized by completely or
partially transferred meaning.
Here are some features of idioms:
- they are ready-made;
- stable in structure;
- idiomatic or transferred meaning;
- colorfully expressive;
- stylistically marked;
Someone may think that an idiom is something like a proverb. But
that is not true, while proverb teaches a moral and has a good sense, an
idiom has only metaphorical meaning. They mostly can be compared with
phraseological units.

77
Idioms are worth knowing, due to them we can express our

emotions and develop our vocabulary.
In our opinion, it is necessary to know most of the idioms, but not
all, because many of them are old-fashioned and obsolete now. At the
same time in some places they are critically important.
We would like to show some examples of old idioms and how we
can substitute them. The old one It’s raining cats and dogs transformed
into the new one Rain falls in sheets (злива падає як полотно) and both
have the meaning “heavy rain”.
One more example of the old idiom to pay an arm and leg turns into
A pretty penny (гарний пенні) - Something that is expensive to pay.
Old form I’m as hungry as a hunter and new one is I could eat an
elephant (можу з'їсти слона) that is a description of a very hungry
person.
We have worked with a lot of sources like different online
references, theoretical books of lexicology, dictionaries, social media, and
films and would like to present some of our favorite examples that
contain animal element.
The first one is a busy bee (зайнята бджола) – the way to call a
person who is always working and worried; to let the cat out of the bag
(випустити кота з мішка) – let out all the secrets; to fight like a tiger
(битися як тигр) – Fight to the last (end); to smell a rat (учути крису,
запідозрити) – have a suspicion/ feel lies; when pigs fly (коли свині
полетять) – something unrealistic.
Since our paper deals with animal idioms, we should stress that
some idioms in Ukrainian and English, have the same creatures to stress

78
the same quality. As in busy bee (bee – бджола) in the Ukrainian language,
bee is a hard working insect, as well as in English.
One more example is with the word elephant. Since elephant is a big
animal, in both languages we see that in order to denote a very hungry
person we use the idiom with this animal because a hungry person wants
to eat a lot.
To give more examples, let’s take as quiet as a mouse, since a mouse
is the animal that never makes noisy sounds. In Ukrainian it is
pronounced like тихий, як мишка. We also know the Ukrainian
equivalent "як муха пролетить".
Let's take one more example early bird. That has the meaning
"person who gets up early" we can also come across with the idiomatic
word as LARK. Which has an antonym OWL – to denote the person who
wakes up late. And these are the parallel examples in English and in
Ukrainian.
On the contrary, let us take the examples of the idioms where
different animals areused. At first let us consider flying pigs that means
something that will never happen. In Ukrainian we say "як рак на горі
свисне".
The next idiom is work like a dog that has the meaning working
hard. Our Ukrainian expression is “працювати як кінь”.
In Ukrainian we say "пахне смаженим" but in English it sounds like
"to smell a rat".
To be hungry in the Ukrainian and in English languages they use
different animals "бути голодним, як вовк", while in English they say
"eat like a horse".

79
In English, you can describe a person who can't see well "as blind as
bat" but in Ukrainian we say "сліпий, як кріт!".
In conversations with our friends, we often use the idioms that we
invented ourselves or those that became popular due to the computer
games.
be like spike (бути як Спайк) means to be silent and shy. This idiom
came from the mobile game in which there is a character Spike, who is
silent and never says anything.
As far as this topic is of great interest for us, we tried to create our
own idioms.
Capybara days (дні капібари) means days when you want to stay at
home and not go anywhere. This idiom came from the nature of
capybaras, which always relax and want to rest.
One more example is new chronicles (нові хроніки) – I use it when
someone starts to tell their long stories.
To cut the long story short, this lexicological topic is of great
importance and speaking about the practical value we would like to point
out that the materials of this work can be used by teachers or students if
they want to make their language more idiomatic, expressive and
metaphorical.
In conclusion, we hope that you got the lion's share of our work
interesting. Don't be chicken out into learning and improving your English
and Ukrainian languages. When it's hard, don't drop like flies, and try again
and again to understand and use English animal idioms.

80
1. Broukal M. Idioms for Everyday Use. National textbook

company. Illinois, USA, 2001.
2. https://englishprime.ua/uk/idiomy-v-anglijskom-yazyke/
3. https://www.englishclub.com/vocabulary/idioms-animal.htm
Анастасія Курінна
Ліцей №33 Полтавської міської ради
м. Полтава
Учитель – Пліскіна Галина Григорівна
АСОЦІАТИВНІ МЕТОДИ У ВИВЧЕННІ ФРАНЦУЗЬКИХ ЛЕКСЕМ З

ДІАКРИТИЧНИМ ЗНАКОМ «^» (ACCENT CIRCONFLEXE)
Починаючи вивчати французьку мову, ми стикаємося з

деякими труднощами щодо запам’ятовування орфографії слів.
Особливо складно учням даються слова з діакритичним знаком ^
(аксан сірконфлекс). Саме тому ми вирішили взяти цей знак як
об’єкт для вивчення та перевірити такий метод запам’ятовування,
як асоціативний.
Асоціативні методи включають асоціативні бесіди і
асоціативне випробування слів або словесні асоціації. Метод
асоціативної бесіди дозволяє опитуваному говорити все, що йому
спадає на думку. У тому випадку, коли деякі респонденти
відчувають труднощі, бажаючи уточнити рівень своїх уподобань,
хоча б через недостатній запас слів, їх обмежують декількома
варіантами відповідей. Словесна асоціація полягає в тому, що
респонденту пропонують набір слів, а він має виголосити асоціацію,
тобто перше, що пригадалося.

81
Таким чином, для початку ми провели тестування, у якому

взяли участь 30 учнів 8-11 класів. Перше анкетування було
проведено з метою перевірки рівня знань учасників французьких
слів з аксан сірконфлекс. Був наданий список французьких слів з
діакритичним знаком, змішаний з нейтральними словами (тобто
без знаку) (див. Рис.1).
Рис. 1. Фрагмент анкетування

Виявилося, що учням все ж таки складно було визначити
слова, написані з діакритичним знаком: одні пропускали правильні
варіанти слів, інші плутали тестові слова з нейтральними. Тому ми
перейшли до наступної частини тесту, де застосували словесний
метод асоціації. Ми вказали ряд слів, які необхідно було засоціювати
із запропонованими варіантами. До більшості слів опитуваним
вдалося підібрати асоціативне слово, проте були й ті, з якими
виникли труднощі.
Далі ми приступили до анкетування, де було застосовано
метод асоціативної бесіди. Ми пропонували до тестових слів з ^
дібрати слово-асоціацію. Для анкетування було обрано 40 найбільш

82
уживаних слів з ^, що використовуються у повсякденні. За

результатами, більшість слів можна засоціювати за допомогою
англійської (54%) та рідної (української) мови (43%), а деякі навіть
використовуючи графічні малюнки (15%). Проте, все одно
залишилися слова, які важко асоціюються (23%).
Рис. 2. Способи асоціювання слів

83
У результаті, завдяки матеріалам, зібраним під час

опитування, ми створили класифікацію слів, орієнтуючись на те,
яким чином їх можна асоціювати. Ми виділили такі критерії: за
допомогою англійської, української мов та графічних методів.
Також залишилися слова, до яких було складно дібрати асоціацію.
Рис. 3. Класифікація слів за способом асоціації
Отже, спираючись на існуючі та власні дослідження

французької орфографії, ми опрацювали майже 1000 слів з аксан
сірконфлекс, провели опитування 30 українських учнів з
використанням 80 французьких мовних одиниць з сірконфлексом,
проанкетували та протестували українських респондентів щодо
застосування асоціацій на розуміння та сприйняття ними найбільш
вживаних французьких лексем, і на основі усіх зібраних матеріалів
розробили власну класифікацію, яка може бути корисною учням під
час вивчення французької мови.

84
1. Цікаві методи запам’ятовування англійських слів. URL:

https://opentalk.org.ua/langstory/tsikavi-metodi-zapamyatovuvannya-
angliiskikh-sliv/ (дата звернення: 10.11.2021)
2. Liste des mots français avec accent circonflexe URL:
http://www.aidenet.eu/grammaire01ab.htm (дата звернення:
10.10.2021)
Ольга Кушнірова
м. Полтава
Учитель – Кордюк Лілія Анатоліївна
ОНІМИ У ПОВІСТІ «ЧАРЛІ І ШОКОЛАДНА ФАБРИКА»

РОАЛЬДА ДАЛА ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ
Художній переклад наразі вважається найскладнішим серед

інших видів перекладу, оскільки перед перекладачем стоїть
завдання не лише ґрунтовно передати сюжет твору, але й зберегти
стилістику та авторський ідіостиль. Чи не найважливішою
категорією, яку необхідно якнайточніше передати, є онімія твору, за
допомогою якої виформовується художній образ та реалізується
індивідуально-авторська картина світу. Власні назви
функціонально, напевно, є найважливішими компонентами
художнього твору. Працюючи над текстом, автор добирає відповідні
оніми, що можуть бути реальними чи авторськими, що передбачає
створення нових онімів на основі асоціацій чи уже існуючих
моделей. Осмислюючи власні назви, читач сприймає художній
текст через певні асоціації, що накладають відбиток на рецепцію
твору та його дешифрування. У філологічній науці значна кількість

85
дослідників торкалися різних аспектів ономастики як науки, оніму

як основної категорії, функціонування онімів загалом та у
художньому тексті зокрема (Крічук О., Карпенко Ю., Мельник М.,
Миколишена Т. та ін.), проте ще багато аспектів не розкриті
належним чином. Це стосується передовсім онімів як у художньому
тексті загалом, так і у творчості певного автора. Тому ми маємо на
меті окреслити оніми у художньому тексті, зокрема у повісті «Чарлі
і шоколадна фабрика» Роальда Дала, зрозуміти підтекст кожного
оніму та зіставити з українським перекладом, здійсненим
В. Морозовим.
Протягом довгого часу дитяча література не розглядалася
належно, оскільки вважалася несерйозною та надто простою. Серед
таких авторів, творчість яких є знаною, але й нині викликає значну
зацікавленість, є постать Роальда Дала, класика дитячої англійської
літератури. Письменник не лише прищеплює дітям любов до
читання, а й вчить їх насолоджуватися мовою і не боятися мріяти.
Стиль мови Р. Дала створює суттєві виклики для перекладачів і
викликає інтерес знавців мови до його творчого доробку.
Неповторний ідіостиль письменника змушує перекладачів шукати
дієві способи для якнайточнішої передачі індивідуального стилю та
певного естетичного задоволення, яке читач може отримати
завдяки багатству мови, мовній грі та мовним тонкощам оригіналу.
В Україні творчість Роальда Дала стала знаною широкому загалу
порівняно недавно завдяки видавництву «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»,
яке опублікувало переклади найвідоміших творів письменника:
«Чарлі і шоколадна фабрика», «Матильда», «Джеймс і гігантський
персик», «Відьми» і «ВДВ».

86
Творчий доробок Роальда Дала багатий на оніми, які ми, услід

за відомим українським дослідником В. Німчуком, визначаємо як
слово, словосполучення чи речення, яке «використовується для
виділення іменованого об'єкта серед інших об'єктів, його
індивідуалізації та ідентифікації» [3, с. 25].
Повість-казка "Charlie and the Chocolate Factory" («Чарлі і
шоколадна фабрика») Р. Дала на сьогодні є найвідомішим дитячим
твором автора. Існує й український переклад повісті у виконанні
Віктора Морозова, опублікований видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-
МАГА».
Провівши кількісно-якісний аналіз повісті-казки «Чарлі та
шоколадна фабрика» Р. Дала та її перекладу українською мовою, ми
констатуємо наявність у цьому творі таких видів онімів:
антропонімів, топонімів, хрематонімів та етнонімів.
Наприклад, топонім «India» має відповідник в українській мові
– «Індія», тоді як «Loompaland» був перекладений за допомогою
транслітерування із додаванням закінчення –ія, що характерно для
мови перекладу і є фіктонімом, назвою вигаданої країни, звідки
головний герой привіз собі працівників, умпа-лумпів.
Цікаво чинить перекладач і з іменами родичів головного
героя. У Р. Дала дідусі й бабусі Чарлі є лексемою, де перше слово
позначає статус у сім’ї (Grandpa, Grandma), друге – ім’я (Joe,
Josephine). В. Морозов додає емоційності та української
автентичності у переклад, одних прабатьків він іменує «дідунь і
бабуня», а інших «дідусь і бабуся», що привносить певний колорит у
оповідь. Власні назви (Joe, Josephine) перекладач передає за

87
допомогою транслітерації, що характерно загалом для перекладу

казок Роальда Дала.
Цікавим є і онім, що позначає бажаний предмет, який хотіла
мати кожна дитина у повісті – це «Golden Ticket». Цей номінатив
винесений у власну назву і пишеться із великої літератури.
Перекладач вдається до дослівного перекладу, нічого не змінює, і
прописує номінатив теж із великої літери, що зберігає
автентичність оригіналу.
Роальд Дал у своїх казках часто використовував власні вірші,
тому і в оригіналі твору «Чарлі та Шоколадна фабрика» є один з його
поетичних творів, у якому є досить багато власних назв. У деяких
випадках перекладач вдається до смислової адаптації, оскільки
читачі у різних країнах мають різних кумирів, тому дослівний
переказ нічого україномовним читачам не дасть. Тому заміна
казкових персонажів, яких знають британські діти, на тих, кого
знають українські, є цілком виправданою (див. Таблицю 1).
Таблиця 1
Способи відтворення онімів в українському перекладі
Англійський Український відповідник Спосіб
еквівалент перекладу
Penelope хлопчик-нечемнушка адаптація
Mr Tod Вінні-Пух адаптація
Squirrel Nutkin, Білосніжка адаптація
Pigling Bland
Mrs TiggyWinkle Ґулівер адаптація
Camel Алісу адаптація
Monkey випущено
Mr Toad випущено
Mr Rat and Mr Ґерда свого Кая адаптація
Mole

88
Вимальовуючи персонажів, Р. Дал намагався не лише

підібрати для них імена та прізвища, але й підкреслити певну рису
характеру чи зовнішності. Усіх головних персонажів автор іменує,
приховавши в імені певний підтекст.
Одним із основних персонажів повісті стає власник фабрики
солодощів. Віллі Вонка, котрий надзвичайно відданий своїй справі.
Він прагнув зробити фабрику процвітаючою та прибутковою, що
йому і вдалося. Щоб відповідно портретувати персонажа,
письменник дає йому ім’я Willy та прізвище «Wonkа», що в перекладі
з англійської означає «фанат», «ботан». Українською прізвище
передано за допомогою транслітерації, що забирає оціночне
значення, однак інтуїтивно воно присутнє.
«It was the largest and most famous in the whole world! It was
WONKA'S FACTORY, owned by a man called Mr Willy Wonka, the greatest
inventor and maker of chocolates that there has ever been» [4, с. 3].
«Називалася вона «Вонка», а власником її був містер Віллі Вонка,
найкращий за всі часи виробник і винахідник шоколадних цукерок»
[1, с.12].
Таким чином, повість Роальда Дала «Чарлі і шоколадна
фабрика» насичена безліччю онімів, які виформовують не лише
художній світ твору письменника, але й кожний художній образ. При
перекладі онімів українською перекладач Віктор Морозов
намагався зберегти неповторний стиль автора, однак і додавав
певних рис, характерних для української культури. Під час
перекладу власних назв В. Морозов використовував такі методи
перекладу: транскрибування, транслітерація, описовий переклад
(експлікація), калькування, дослівний переклад; заміна назви. Деякі

89
власні назви зовсім не було перекладено чи випущено. Удалим

прийомом при перекладі цього твору стало поєднання методів.
Застосовуючи незвичні комбінації, перекладач додає емоційності й
виражальності мові. Особливо актуальним є таке поєднання під час
перекладу незвичних авторських власних назв. У перекладі роману
«Чарлі і шоколадна фабрика» значний акцент зроблено на адаптації
твору для українських читачів. В. Морозов неодноразово додавав,
змінював та, інколи, спрощував текст оригіналу для того, щоб
зробити його більш зрозумілим та легшим для читання для дитячої
аудиторії.

1. Дал Р. Чарлі і шоколадна фабрика. Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-
ГА, 2005. 240 с.
2. Миколишена Т. В. Мовностилістичні особливості
відтворення картини чарівного світу Р.Дала в англо-українському
перекладі. Харків, 2018, 259 с.
3. Німчук В. В. Ономастична термінологія. Київ: Наукова
думка, 1996. с. 24-43
4. Dahl R. Charlie and the Chocolate Factory. Penguin. First
published 1964. 52 p.
Анастасія Кущій
Кременчуцький ліцей № 11 «Гарант»
Кременчуцької міської ради Кременчуцького району
Полтавської області,
м.Кременчук
Учитель – Маркевич Віта Анатоліївна
KOMUNIKACYJNO-PRAGMATYCZNA SPECYFIKA
NETYKIETY POLSKOJĘZYCZNYCH FORÓW
INTERNETOWYCH

90
ХХІ wiek – czas szybkiego rozwoju technologii cyfrowych. Wielkie

znaczenie w życiu nowoczesnej osoby ma komunikacja Internetowa,
która potrzebuje napracowania nowych norm i reguł etykiety językowej.
Pojęcie komunikacji w językoznawstwie tradycyjnie rozglądają jako
transmisję i odbiór wiadomośći między prelegentem a odbiorcą.
Zainteresowanie komunikacją Internetową jest wyświetlono w
pracach językowych Y.Vorobej, O.Kompanceva, S.Konoplycki,
O.Kushchenko, S.Matvieeva, V.Mychailov, O.Mychailov, O.Pankiv,
J. Grzenia, J. Lipińska, P. Siuda i innych.
Różne badacze w różny sposób traktują pojęcie komunikacji
Internetowej. Naprzykład, Mycheeva Y.O zaznacza, że «komunikacja
Internetowa – to jest osobliwe komunikacyjne i informacyjne środowisko
albo przestrzeń komunikacyjna za pośrednictwem elektronicznego
kanału komunikacji.»
Komunikacja Internetowa ma swoje funkcje, cechy, gatunki.
Interakcja w sieci może być pasywna i aktywna, a komunikacja między
ludźmi personalna albo publiczna.
W sieci aktywnie powstają lokalne grupy – społeczności
internetowe, których członkami są użytkownicy z całego świata. Wśród
najpopularniejszych gatunków komunikacji Intrenetowej są fora. Można
je porównać do wirtualnych klubów zainteresowań, w których ludzie
zbierają się w celu omówienia problemów, są zainteresowane pewnymi
informacjami.
Forum – to jest wirtualny polilog, który jest łańcuchiem
przecinających się monologów i dialogów, które wzajemnie się
dopełniają. Fora różnią się tematem, przeznaczeniem, składem i liczbą
uczestników. W związku z tym fora są podzielone na dwie grupy:

91
1) fora poświęcone dyskusji i znalezieniu odpowiedzi na

pytania;
2) fora dla swobodnej, przyjaznej komunikacji.
W naszym badaniu dominuje pierwsza grupa forów, naprzykład:
«wizaż.pl», «forum.abc.zdrowie.pl» , «forum.gazeta.pl».
Na forach odzwierciedla się współczesny językowy obraz świata,
również za ich pomocą on powstaje.
Polska badaczka Agnieszka Wierzbicka Olejniczak sformulowała
reguły netykiety na forach Internetowych: nie należy trollować; nie
należy floodować; nie należy spamować; należy szanować uczucia,
poglądy innych ludzi i w kulturalny sposób pisać komentarze; nie należy
używać w stopce na forum obrazków o dużej wielkości; nowy temat do
dyskusji wymaga założenia nowego wątku na forum; należy pisać
rzeczowo, tak aby każdy odbiorca mógł zrozumieć komunikat; nie należy
zadawać pytań, na które już kiedyś na forum została udzielona
odpowiedź; nie należy cross-postować, tj. wysyłać tego samego postu do
wielu grup dyskusyjnych równocześnie; nie należy cytować całej
wiadomości, chyba że jest to niezbędne, gdy cytuje się cudze słowa,
należy robić to pod odpowiednim akapitem.
Pod czas opracowania wielu prac nie widzieliśmy podziału
jednostek netykiety, dla tego spróbowaliśmy określić komunikacyjno-
pragmatyczny potencjał językowych jednostek netykiety.
Uważając na to, że etykieta sieciowa – to jest zjawisko mało
zbadane, dynamiczne, nie ma jasnej terminologii do niektórych pojęc,
warunkowo podzieliliśmy środki netykiety na dwie grupy: uprzejme akty
mowy i ustalone komunikacyjno-pragmatyczne środki.

92
Do uprzejmych aktów mowy zaliczamy środki które już istniały w

etykiecie i pzreszły do netykiety: powitania (Dzień dobry! Hej!Cześć!), akty
zwrócenia się (Pani, Panowie, Panie, Сię, Was), pożegnania (Cześć! Pa! Pa-
pa! Narazie!, Dziękuję), podziękowania (Dzięki wszystkim za cenne rady,
Dziękuję bardzo).
Do komunikacyjno-pragmatycznych środków zaliczamy emotikony
( , , :-), , , ;), , XD , :`- D , LOL , :P ), skróty (spoko – spokojnie,

nwm – nie wiem, cr – co robisz, godz – godzina, db – dobrze, szk–szkoła,
pozdr–pozdrawiam), skrótowce (OSK-ośrodek szkolenia kierowców,
RTG- radioizotopowy generator termoelektryczny), błędy techniczne
(Poand zamiast Ponad; Z góryb zamiast z góry, rekacji zamiast relacji.),
niepoprawne pisanie (nieprawidłowe używanie liter, brak znaków
interpunkcyjnych, napisania słów z małej litery na początku zdania, we
własnych nazwach, brak podziału tekstu na zdania), interpunkcję (!!!, ???,
))), ….).
Na forach które analizowaliśmy najczęściej spotykane formuły
etykiety to powitania i akty zwrócenia się wielką literą, a
komunikacyjno-pragmatyczne środki to emotikony i niepoprawne
pisanie.
Bibliografia
1. Бибик С. Нетикет, або мережевий етикет. Культура слова.
2015. Вип. 82. С. 125–128.
2. Kubas G. Netykieta – kodeks etyczny czy prawo Internetu?
3. Wierzbicka-OlejniczakA. Komunikacja językowa i grzeczność w
Internecie. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2014. S. 123-156.

93
Аліна Лейбель
Комунальний заклад
«Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 26
Полтавської міської ради Полтавської області»
м. Полтава
Учителі – Михайлова Олена Вікторівна, Шелякіна Олена Валеріївна
ВПЛИВ АНГЛІЙСЬКОГО СЛЕНГУ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ НА

КУЛЬТУРУ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ТІНЕЙДЖЕРА
Інтернет та соціальні мережі стали невід’ємною частиною

повсякденного життя кожної людини та впливають на розвиток
мови як явища. Тому виникає потреба в дослідженні органічного
взаємозв’язку між зовнішніми чинниками та зміною мови молоді –
сленгу, а саме сленгу українських тінейджерів, що використовується
під час текстування у соціальних мережах.
Усе вищезазначене, на нашу думку, аргументує актуальність
обраної теми досілдження, мета якого полягала в багатоаспектному
вивченні терміна «сленг» та його еволюції з розвитком
комп’ютерних технологій, дослідженні контенту публікацій у
соціальних мережах з метою виявлення їх впливу на формування
особистості підлітка на прикладі англійського сленгу української
молоді. Задля її досягнення розв’язувалися такі завдання:
-розглянути етимологію терміна «сленг» та передумови
виникнення даного мовленнєвого явища;
-дослідити основні зміни соціолекту англійської мови, які
характерні для обраної доби;
-розглянути новітні словотворення на основі словників;

94
-порівняти характерні відмінності між сленгом до появи

Інтернету та після його створення;
-дослідити основні зміни соціальних медіа та виділити
найпопулярніші серед тінейджерів;
-порівняти характерні спільні та відмінні риси сучасних
мереж;
-схарактеризувати тенденції культури текстування в
соціальних медіа;
-узагальнити вплив соціальної “павутини” на розвиток
мовлення та спілкування українських тинейджерів;
-проаналізувати та класифікувати пости українських підлітків
(14-18 років) з метою глибшого розуміння фактору, що впливає на
культуру особистості.
Уперше представлено всебічне дослідження та аналіз терміна
«сленг» у житті українських тинейджерів за допомогою ґрунтовних
досліджень словників, проведений детальний аналіз соціальних
мереж з метою виявлення публікацій з англійським сленгом,
проаналізовано контент постів українських тинейджерів,
визначено своєрідність контенту «комп’ютеризованих» надписів
української молоді ХХІ століття. Вперше проведено дослідження та
аналіз сленгу у соціальних мережах як екстралінгвістичний фактор,
що впливає на формування особистості та на культуру сучасного
українського тинейджера.
Визначено своєрідність нового «комп’ютеризованого» сленгу
української молоді ХХІ століття. Проведено детальний аналіз
соціальних мереж з метою виявлення публікацій з англійським

95
сленгом, проаналізовано контент жаргонізмів, які вживають

українські тінейджери.
Практична значимість дослідження. Результати дослідження
можуть бути використані у навчальному процесі шкіл та закладів
вищої освіти під час викладання загальних та спеціальних курсів,
присвячених розвитку англомовних комунікативних процесів у ХХІ
столітті, а також для подальшого вивчення специфічних мовних
змін окремих суспільних прошарків населення у майбутньому. Крім
того, матеріали даної наукової роботи можуть бути використані для
дослідження мовних процесів, які впливають на формування
особистості підлітка, для вивчення української культури та
особливостей розвитку мовлення молоді в Україні.

1. Бабенко О. В. В усному мовленні сленг. Урок української.
2004. № 12. С. 21-24.
2. Грицай І. С. Сучасні підходи до вивчення неологізмів
[Електронний ресурс] Режим доступу :
https://kamts1.kpi.ua/en/node/1010]
3. Христенко О. С. Німецький молодіжний сленг:
лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний аспекти: дис. … канд.
філол. наук: 10.02.04. – Германські мови. Київ. 2009. 323 с.
Анастасія Логінова
м. Полтава
Учитель – Одом Олена Ігорівна
ВАРВАРИЗАЦІЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

НА ОСНОВІ М. П’ЮЗО «ХРЕЩЕНИЙ БАТЬКО»

96
За час свого розвитку англійська мова запозичила слова з

більш ніж 50 мов, оскільки її носії вступали у різні контакти з
іншими мовами на багатьох континентах. Так, наприклад,
англійська мова в процесі свого історичного розвитку зазнавала
мовної взаємодії з латинською, французькою, іспанською,
німецькою та іншими мовами світу. Саме це пояснює таку
різноманітність іншомовних елементів у словниковому складі
сучасної англійської мови.
Характерними рисами розвитку сучасної цивілізації є
соціальна і економічна глобалізація суспільства та міжкультурна
комунікація, що супроводжуються інтенсивними процесами мовних
запозичень. В умовах глобалізаційних процесів використання
іншомовної лексики стає чинником, що, з одного боку, сприяє
встановленню міжмовних контактів та зближенню з реаліями й
культурними світами інших етнічних спільнот, а з іншого,
допомагає усвідомленню та культивуванню власної національної
ідентичності.
Отже, актуальність теми зумовлена комплексом чинників:
спрямованістю сучасного мовознавства на дослідження
лінгвокультурних феноменів у глобальному контексті; потребою
осмислення різних аспектів мовних процесів на тлі інтенсифікації
міжмовних контактів; необхідністю глибшого розкриття
функціональної ролі варваризмів у романі М. Пьюзо «Хрещений
батько».
Сучасна англійська мова – це продукт тривалого історичного
розвитку. Її звуковий склад, граматичний лад та лексика зазнавали

97
різнобічних змін, зумовлених різними причинами: війни,

завоювання, подорожі, торгівля тощо.
Як ми вже з’ясували, мова будь-якого народу не живе
ізольованим, замкнутим життям, а є елементом системної єдності,
співдружності мов народів, що живуть поруч, по сусідству та на
віддалі. Між різними мовами, в яких би споріднених стосунках вони
не перебували, відбуваються інтенсивні процеси взаємовигідного
обміну, особливо в галузі лексики. Англійська мова виявилася
однією з найбільш сприйнятливих серед світових мов. Деякі
запозичення настільки органічно увійшли до її лексичної системи,
що сприймаються як суто англійські. Інша частина навпаки зберігає
вихідний вигляд мов-донорів: такі слова називають варваризмами.
Твори, що розповідають про діяльність мафіозних структур та
їх вплив на суспільство, виходили у світ задовго до появи книги
Маріо Пьюзо; багато з них були написані на основі архівів поліції і
могли використовуватися автором «Хрещеного батька» як робочі
матеріали, які допомагають наповнити роман необхідними
подробицями. Проте, на відміну від інших письменників, М. Пьюзо
відмовився як від документальної хроніки, створеної з урахуванням
кримінальних нарисів, і від «канонічного зображення» життя
гангстерів зі стріляниною і погонями. Одним із перших серед
літераторів він показав, як формується ієрархія у сімейних кланах,
який механізм управління при прийнятті рішень та їх виконанні,
познайомив читачів із життєвим укладом злочинних синдикатів.
Дослідники припускають, що «художня переконливість» роману
пов’язана з добрим знанням теми: дитинство М. Пьюзо пройшло в
італійських кварталах Нью-Йорка.

98
Наведені нижче приклади підтверджують, що честь сім’ї

займає важливе місце у житті італійця, сицилійця: Nazorine asked
fiercely, “Have you dishonored my family?”; America has made my fortune.
I gave my daughter her freedom and yet taught her never to dishonor her
family.
Сім’я в романі представлена як якесь закрите коло, громада, в
яку не кожен може бути вхожим (навіть зять). Коли Том Хейген
запитує, чи буде новоспеченому зятю довірено якусь сімейну
справу, відповідь Корлеоне категорична: “Your new son-in-law. Do we
give him something important, inside the Family?” He was surprised at the
vehemence of the Don’s answer. “Never.” The Don hit the desk with the flat
of his hand. “Never. Give him something to earn his living, a good living. But
never let him know the Family’s business.
Для перевірки власних гіпотез було вирішено провести
невеликий експеримент щодо встановлення актуальності та
цінності роману «Хрещений батько» для учнів 10-11х класів,
результати якого узагальнені у Рис. 1.
Оціночні судження учнів після прочитання

роману "Хрещений батько"
40
30
20
10
0
Реком У У Вразил Віто Роман Хотів Хотів
ендую романі романі о Корле виявив би би
роман виклю підійм відсто он - ся обгово читати
друз… чно… ають… юван… негат… нецік… рити… подіб…
Позитивне ставлення 31 33 29 34 27 35 28 29
Негативне ставлення 9 7 11 6 13 5 12 11
Рис. 1. Суб’єктивна оцінка ставлення учнів старших класів

до роману М.Пьюзо «Хрещений батько»

99
З даних діаграми бачимо, що більшість учнів старшої школи

мають позитивне ставлення до прочитаного роману, вбачають у
ньому повчальний потенціал і здатні відрізнити кримінальну лінію
від морально-етичної проблематики. Щодо актуальності введення
подібних творів і «Хрещеного батька» у шкільну програму більшість
учнів виявили позитивне ставлення, проте серед тих, які негативно
поставились до такої пропозиції, більшість аргументує свою
позицію тим, що на прочитання подібних творів потрібно багато
часу, а навантаження з інших предметів достатньо високе, і їм
бракує часу на прочитання таких великих за обсягом творів.
Щодо другої частини анкетування, яка передбачала відповіді
на ряд запитань відкритого типу, то нам вдалось з’ясувати, що
більшість учнів (понад 80% опитуваних) змогли сягнути глибини
роману «Хрещений батько» і виокремити чимало повчальних
моментів. Вони добре розуміють проблему сімейних цінностей та
приреченості людини в складних життєвих ситуаціях.
Отже, під запозиченням ми розуміємо процес переміщення
різних елементів з однієї мови в іншу, який зумовлює вираження
нових понять, подальшу диференціацію вже наявних понять та
позначення невідомих досі предметів та явищ. Автору вдається
навіть на лексичному рівні розмежувати поняття «сім’я» та «клан».
З особливою деталізацією автор описує синів головного героя, адже
саме вони мають стати нащадками його імперії. Варваризми мають
значний вплив на формування мовної канви роману і виконують
ряд функцій: текстових та соціальних.

100
Загалом можна зазначити, що варваризми допомагають

читачеві поринути у світ сицилійської мафії, створюють відповідне
уявлення про звичаї усередині клану та про роль сім’ї у ньому.
Рената Місецька
Учитель – Облог Марина Вікторівна
ТHE PECULIARITIES OF VERBAL REPRESENTATION

OF SUCCESS AND FAILURE CONCEPTS IN THE AMERICAN SOCIETY'S
LANGUAGE MAPPING OF THE WORLD
The research is carried out in the area of contemporary cognitive

linguistic studies. The focus of our research is the problem of verbal,
realization of SUCCESS and FAILURE concepts in the American English
cognitive reflection of the world. The basic notions of the theoretical
background of our study are linguacognitive concept, language mapping
of the world, conceptualization, and nominative field.
Linguocognitive concepts are highly generalized meanings, mental
units aiming at the complex investigation of the language, and culture.
They are regarded as minimal discrete units of the language mapping of
the world, a set of representations of the world which have historically
evolved in the consciousness of a speech community and have been fixed
in the language of that community.
Conceptualization is the mental activity process within thinking,
comprehensive and interpretative skills of our mind to perceive and

101
comprehend certain reality phenomena, which are reflected by means of

human language.
Nominative field of a concept is a group of lexical units representing
various parts of speech and being aimed at naming (nominating) a certain
phenomenon of our reality. Nominative fields of concepts can also include
text illustrations, phraseological units, psycholinguistic associates which
reflect the phenomenon under consideration.
Nowadays it is considered topical to study various linguistic
phenomena in terms of the anthropocentric approach without isolating
these phenomena from real speakers, who are bearers of a certain
language.
SUCCESS concept is one of the most important national concepts for
the American society. Becoming successful in all the spheres of one's
professional life, family, business, hobby, etc appears to be the leading
idea of the national American philosophy. FAILURE concept is rather
important for researchers since it is the opposite concept to SUCCESS.
SUCCESS AND FAILURE concepts have been investigned by a number of
scholars. Besides, in a number of concept investigations little attention is
paid to certain cognitive processes in speakers' consciousness. So, here
lies the topicality of the problem under our consideration.
The object of our study is the linguacognitive SUCCESS and
FAILURE concepts and the subject in the cognitive peculiarities of their
verbal representation in the American English language mapping of the
world. The aim of our research is to establish the linguacognitive
peculiarities of SUCCESS and FAILURE concepts in the American English
language mapping of the world by means of selecting, singling out and
analyzing their nominative fields. The tasks of the research are the

102
following: 1. to systematize the current approaches to the study of

verbalization of concepts in present-day cognitive linguistics; 2. to
generalize the approaches to the definition of such notions as
linguacognitive concept, language mapping of the world,
conceptualization, nominative field; 3. to define the main taxonomic
features of the concepts under consideration; 4. to form the nominative
fields of SUCCESS and FAILURE concepts after selecting from American
English Dictionaries a number of noun, verb, adjective and adverb
lexemes which can nominate the concepts under consideration being the
synonyms of their key-words success and failure
The corpus of experimental material includes 526 lexemic units
which verbalize SUCCESS and FAILURE concepts (194 units for SUCCESS
concept and 332 units for FAILURE concept) and are selected from
contemporary lexicographic sources of American English.
Speaking about the taxonomic features of the concepts that we
discuss it should be mentioned that they are:
1) verbalized (having regular language means of realization in the
communicative process and being used in speech);
2) universal (having supernational character being realized in the
language and speech material of the greater majority of the world
communicative cultures, including American English linguistic culture);
3) abstract or mental facts (which are realized in our mind and
consciousness but not in our physical material world);
4) non-parametric (being realized at the level of feelings and
emotions, one's imagination and not being able to be measured anyhow,
being abstract only);

103
5) regulatory (influencing people's mind and behaviour, modelling

certain rules and instructions on how to achieve success and how to
struggle with failure);
6) binary (being ontologically opposite to each other but at the
same time being realized in consciousness through each other).
Speaking about the nominative fields of SUCCESS and FAILURE
concepts we should mention that they have been formed as a result of
selection of its constituents-noun, verb, adjective and adverb lexemes
from a number of American English Dictionaries (such as The American
Heritage College Dictionary of the English Language, American
Cambridge Academic Content Dictionary, Esential American Slang
Dictionary, Heinle's Newbury House Dictionary of American English,
etc.).
So, the nominative field of SUCCESS concept consists of 194
lexemes which is much less that the size of the nominative field of
FAILURE. The most numerous nominators of SUCCESS and FAILURE
concepts are noun lexeme units – 41,7% for SUCCESS concept and 53,9%
for FAILURE one. The examples of the noun lexemes representing
SUCCESS concept are the following: accomplishment, achievement
advancement, bonzer, flare-up, headway, hit, luck, progress, prosperity,
prosperousness, score, etc. While FAILURE concept is verbalised with the
following lexemes: bad luck, bankruptcy, defeat, fail, failure, fiasco, ill-
luck, loss, misfit, misfortunate, no-go, nonsuccess, etc.
The second position in the special rating of SUCCESS and FAILURE
concept language nominators is occupied by adjective lexemes - 29.9%
for SUCCESS concept and 20,8% for FAILURE one. It proves that special
features of an agent of an action are less significant than an object

104
reference of the conceptual phenomena under consideration for

Americans while considering success and failure abstract phenomena.
Here are the examples of the adjective lexemes representing SUCCESS
concept: advancing, big time, boffo, favourable, flourishing, fortunate,
gainful, prosperous, successful, up-coming, etc. FAILURE concept is
represented by the following units: balked, fortuneless, ill-fated, losing,
luckless speedless, stickit, successless, unfortunate, unlucky, etc.
The third position in the rating of the certain cognitive aspects of
success and failure conceptualization by American communicators is held
by verbs 19,6% for SUCCESS concept and 20,5% for FAILURE one. Let us
consider the examples of the verb nominators of SUCCESS concept: to
flourish, to mull, to nail, to progress, to prosper, to scoop to score, to speed
to spoke, to swing, to take thrive, to triumpth. FAILURE concept is
nominated by the following verb lexemes: to blunder, to bomb, to collapse
to crash, to defeat, to dwindle, to fail, to falter, to flop, to fluke, to flank, to
lose, to not succeed, to omit, to slip, etc.
The least important for American speakers in the process of success
and failure conceptualization are the cognitive signs of an action
considered successful or unsuccessful. So, the fourth position in the rating
under consideration is taken by the adverbs - 8,8 % for SUCCESS concept
and 4,8 % for FAILURE one. The first concept is represented by such
adverbs by fortune, by good luck, for luck, luckily, mercifully, on top,
successfully, etc., and the second one is verbalised by such units as
inefficiently, unfortunately, unhappily, buckily.
We have also designed special graphic models of the nominative
fields of SUCCESS and FAILURE concepts on the basis of their
lexicographic verbal representation. Further research is suggested to

105
investigate and analyze SUCCESS and FAILURE concepts on the basis of

not only American English language data but also in comparison with
other communicative cultures.
References
1. Кевлюк І. Концепт як одиниця когнітивної лінгвістики.
Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного
університету ім. В. Винниченка. Серія : Філологічні науки
(мовознавство). Кіровоград : РВВ КДПУ, 2011. Вип. 95 (1). С. 217-221.
Дар’я Міцінська
м. Полтава
Учитель – Крюкова Світлана Володимирівна
BASIC TENDENCIES AND CRITERIA OF POETICAL TRANSLATION

(BASED ON THE WORKS BY ROBERT BURNS)
Ukrainian Kobzar Taras Shevchenko was the first who appreciated

the works by Robert Burns with genious foresight. Ukrainian writer Ivan
Franko mentioned the affinity of Taras Shevchenko’s and Robert Burns’
works. The poetry of Scottish folk bard Robert Burns was ideologically
close to Ivan Franko because both writers were related by love for their
homeland and the struggle for its national liberation. The first translation
of Burns' ballad "John Barleycorn” (“Ivan Yachmin") was made by Vasyl
Kulyk, a little-known Ukrainian poet from Poltava region, and was
published in 1874. Among the translations of the ХХ century Mykola

106
Lukash and Vasyl Mysyk made the greatest contribution to the Ukrainian
literature.
Nowadays it is necessary to rethink the creative heritage of the poet
and to identify major trends and criteria of his works translated into
Ukrainian.
The main goal of the work is the research and general analysis of
the existing translations of Burns’ poetry into Ukrainian (beginning of the
19th century).
The main objectives of the research are:
 to differentiate the basic tendencies and criteria of poetic
translation;
 to study the peculiarities of the poet’s language;
 to characterize the most outstanding tries to translate Robert
Burns’ poems into the Ukrainian language;
 to create own attempts of translations of some verses into
Ukrainian;
 to investigate the major problems of translating R. Burns’ poems
into Ukrainian.
We have used such methods of investigation as complex and
comparative analyses. The topicality of the research may be connected
with the fact that first of all the Scottish poet is close to Ukrainian people
because he wrote his poetry in his native language and can be compared
only with Kobzar Taras Shevchenko.
As to the language, Robert Burns’ works can be divided into 4
groups:
• works written in the Scottish language – the largest group;

107
• works written in the Scottish language with the wide usage of

local common dialect;
• works written in the English language;
• works written in the literary English language with the usage of
common English dialects.
Poetry translation requires the reproduction to maximum of three
aspects in their interrelation: semantic, stylistic and pragmatic. The
translaotr’s task is to combine all the three aspects, saving the spirit, idea
content and emotional coloring of the source text, as well as the lexical
and phonetic differences observed between the Scottish and official
English dialects.
Basing on the criteria of poetic translation, we can conclude that
poetic translation has the number of peculiarities that lie in:
• the balance of rhythm (based on the correct interchange of
stressed intonation and unstressed syllables in a line, in a row and a foot);
• melody (music organization of a strophe);
• intonation and architectonics of the versed meter of the work;
• the unity of its form and content.
The most important task for a translator is to find and establish the
functional equivalent between the structure of the source text and the
structure of the target one trying to save the stylistic aspect of the poem.
Having compared some verses created by various translators, we
can emphasize that the main thing in translation is the reproduction of
the verse’s spirit and imagery, images contained in the source language,
its emotional and semantic filling, trying to save the size, the idea and the
emotional coloration.

108
Having analyzed the translations of certain verses, we can reach the

conclusion that losses in translation are inevitable, but saving the
contextual conformity with the source text is the main task of a translator.
The hardest thing in poetic translation is to preserve the main things of
the original and sacrifice the secondary ones in order to reproduce the
main.
The scientific innovation of the work deals with the creation of own
poetical attempts of translations Robert Burns’ poetry into Ukrainian. We
propose to compare the original of the poem “Robert Bruce’s March to
Bannockburn” and our own attempt of its translation into Ukrainian:
Воллес, Брюс водили вас,
Вирушали в бій не раз,
Зустрічали смерть під час, –
З перемогою!
День і час тепер настав,
Бачиш, Едвард з військом став,
Бачиш, як блищить там сталь, –
Рабською облогою.
Зради в кого є недуг?
Боягузів підлий круг,
Ті, хто рабства вірний друг,
Хай залишать нас!
Хто готовий йти у бій,
За шотландський рідний дім,
Вільний шлях хай пройде мій,
Стиснув меч завчас!
Ні, не буде більше мук,

109
В кайданах пекучих рук!

Кров проллєм, а в серці стук –
Волю для народу!
Звергнемо тиранів гніт!
Знищим узурпатів цвіт!
Волі подих прийде в світ!
Смерть або свободу!!!
The research results and the translations of the poems could be
used in at the lessons of World Literature and at the specialized English
classes studying the dialects of the English language.
Refrences
1. Коптілов В. Теорія і практика перекладу. К.: Юніверс, 2003.
2. Матвіїшин В. Г. Зарубіжна література в перекладах
українських письменників ХІХ-ХХ століття. Зарубіжна література в
навчальних закладах. 2004. № 3. С.2-11.
3. Нечипорук О. Д. Великий поет Шотландії. Роберт Бернс в
українських перекладах та літературознавстві. К.: Знання, 1973.
4. Українська перекладацька школа, її найвидатніші
представники та художні здобутки. Тема. 1999. № 2. С. 177-120.
5. Robert Burns Country: the official Robert Burns site
[Електронний ресурс]. [ Режим доступу] http://www.robertburns.org
Карина Неділько
Комунальний заклад «Полтавська загальноосвітня школа
І–ІІІ ступенів № 34 Полтавської міської ради Полтавської області»,
м. Полтава
Учитель – Бровко Сергій Миколайович
WAYS OF SIMILE RENDITION IN UKRAINIAN TRANSLATION

OF THE NOVEL “TO KILL A KINGDOM” BY A. CHRISTO

110
The chosen research topic appears to be quite relevant for modern

translation theory and practice, especially under current conditions of
growing demand for qualitative literary translation of fiction literature
from English into Ukrainian. Simile is one of the most frequently
occurring and naturally sounding parts of the figurative language widely
used in any piece of creative writing either a novel or short story. Teenage
fairy tales and fantasy novels are not an exception. No doubt, simile is one
of the first stylistic devices used by the very first writers. It is easy to
construct for an author and easy to interpret for a reader. Although simile
seems to be easily recognizable in the text flow, its translation can be
really challenging and has been mainly discussed in terms of metaphor
translation. As a result, the list of strategies employed for simile
translation from English into Ukrainian is still incomplete and needs
further investigation in terms of particular literature period, writing
style, and genre.
This research is aimed at the analysis of the peculiarities of similes
created by contemporary writers and the studies of the main strategies
used for their translation from English on the basis of the Ukrainian
version of the Novel “To Kill a Kingdom” by Alexandra Christo.
Simile belongs to one of the most common stylistic devices used in
literary texts to make them beautiful and appealing. It expresses some
likeness between different objects. Simile is based on the comparison of
the objects belonging to different spheres and always involves some
elements of imagination. Simile performs an aesthetic function. It is
usually a creative way of talking about something in a surprising and
unexpected manner to engage readers’ imagination and emotions.

111
A typical simile contains three components: 1) topic or tenor (i.e.

the subject described and evaluated by it); 2) vehicle or image (the
subject to which the topic is compared and equated), always followed by
a comparison marker such as like, as, such as, as if, seem, resemble, etc.;
3) features of similarity (the properties that the topic and the vehicle have
in common). They can be expressed both explicitly (presented verbally
being the component of a simile) or implicitly (left unspoken and
reserved for reader’s cognition to be identified and formulated).
Having read the modern fantasy novel popular among the
teenagers all over the world “To Kill a Kingdom” by A. Christo we singled
out the similes created and used by the author with the help of shortcut
Ctrl+F in word processor Microsoft Word for the search of simile
comparison markers listed above. As a result, we got 20 similes in total.
The carried out analsyis of the selected similes showed that this
fantasy novel contain few typical similes or clichéd ones, e.g. Shaking, I
rise. My limbs feel as heavy as iron and my fins throb. On the contrary, its
similes are predominantly creative and represent the author’s bright
ideas even in case of the typical topics (appearance, emotions, landscapes,
etc.). For example, The heart exploded into a gruesome mass of blood and
flesh. Tiny particles float like ocean lint. Some dissolve. Others fall like
feathers to the ocean bed. Shots plunge through my chest, slamming into me
like whirlpools as the heart’s magic is taken from me.
As you can see from the example the author constructs a powerful
image combining several interweaving similes into one, each of them is
quite unexpected and connected to the general topic of the fantasy novel
under consideration. This fact can be treated as one of the features of
modern fantasy literature or an individual A. Christo’s style.

112
Anyway, in this case the adequate and equivalent rendition of these

similes appears to be rather important from the viewpoint of the
principles of literary translation.
In 2007 Patricia Pierini defined such possible ways to translate
similes in literary works: 1) literal translation i.e. retention of the same
vehicle (word for word translation); 2) replacement of the vehicle with a
different vehicle (changing the object the topic is compared to);
3) reduction of the simile to its sense; 4) retention of the same vehicle
plus explication or addition of similarity features; 5) omission of the
simile.
According to most scientific sources literal translation (the
retention of the same vehicle in the target language or simple transfer of
the texting) is considered to be the most numerous and productive in
modern literary translation in most language pairs. This trend can be also
traced in the received results. Since 76% of analysed similes from the
novel were translated like this into Ukrainian. For example, “The crew
said her hair was as red as hellfire,” Nadir explains. – «Команда бачила
волосся, червоне, наче пекельні вогні», – пояснює Надір. Even though
here we would prefer to have something like “червоне, наче вогонь в
самому пеклі”, we should fix a creative simile translated in thoroughly
literal ways.
The author creates bright images skillfully combining metaphors
and similes into one: Night quilts the sky with stars sown like the uneven
stitching of my jacket. – Ніч простьобує небо зірками, розсипаними, наче
нерівні стібки на моєму камзолі. To render them appropriately the
author combines domestication and foreignization strategies for literal
simile rendition.

113
One more peculiarity of simile construction fixed for fantasy novels

is the involvement of invented unreal objects in the role of vehicle or
images. The received simile gets the second layer of sense in this case.
While its appropriate rendition requires consistency and accuracy and as
a result employs literal translation again. As an example follows: Their
fins rainbow through the beaten water like prismatic arrows. – Їхні хвости
виблискують у спіненій воді, як призматичні стріли.
It should be noted here that the index of simile literal translation is
even higher than the average ones found in the previous relevant studies.
Replacement of a vehicle with another vehicle was fixed together
with the retention of the same vehicle plus explication or addition of
similarity features and simile addition in translation: The Saad is so much
more that a ship: It’s a weapon. Painted in midnight navy, with sails the
same cream as the queen’s skin abd a deck the same polish as the king’s. –
Саад не просто корабель, це зброя. Темна, ніби ніч, з вітрилами,
світлішими за шкіру королеви, і з палубою, що сяє, мов шкіра короля.
The example of simile explication replacement in translation can be
observed here: Her voice is dead as night. – Голос її темний, як ніч.
Anyway, the research findings still correspond to the general
opinion about the dominating position of literal translation of similes in
fiction literature.
Аліна Олійникова
Кременчуцький ліцей №17 «Вибір» імені М. Г. Неленя
Кременчуцької міської ради Кременчуцького району
Полтавської області
Учитель – Бондар Оксана Володимирівна

114
ЛЕКСИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ TED TALKS НА ТЕМУ
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
У сучасному інформатизованому суспільстві вагома роль

належить мультимедійним засобам поширення інформації. У
зв’язку з цим аудіовізуальний переклад набуває значущості й
актуальності як спосіб опосередкованого спілкування в умовах
полікультурного й багатомовного середовища, що невпинно
трансформується та розвивається. Значний внесок у дослідження
цієї однієї з наймолодших галузей перекладознавства зробили такі
науковці, як Ф. Карамітроглу, Г. Турі, К. Норд, Ф. Шам, Г. Готліб, Х.
Дас Сінтас, Дж. Зубірія, Дж. Ламберт, Г. ван Горп, В. Горшкова,
В. Демецька, Т. Лук’янова, Т. Малкович та інші.
У межах нашого дослідження розглядаємо промови TED
Talks, відеозаписи яких у вільному доступі публікуються на сайті
TED.com та поширюються через YouTubе, як різновид
аудіовізуального мистецтва. Сучасний спектр тематик промов TED
надзвичайно широкий та стосується практично всіх проблем
сучасного суспільства від особистісного розвитку до глобальних
питань захисту навколишнього середовища, включаючи
висвітлення російсько-української війни. Зі сцени TED конференції
на весь світ лунають голоси відомих політичних і релігійних діячів,
науковців та бізнесменів. Найпопулярніші з промов мають до 70
мільйонів переглядів. На нашу думку, саме завдяки своїй

115
полікультурності та величезному спектру тематик промови TED

Talks є цікавим та актуальним об’єктом для аудіовізуального
перекладу взагалі та субтитрування зокрема. Сайт конференції
забезпечує можливість переглядати виступи із субтитрами на 115
мовах. На даний момент майже 45000 волонтерів-перекладачів
створили понад 205000 перекладів TED Talks.
TED стиль надає перевагу неофіційному над офіційним,
особистому над загальним, сучасному над традиційним та
глобальному над регіональним. На переклад промови волонтерові
виділяється 30 днів, на рецензування цієї промови іншим
перекладачем-волонтером – 14. Право рецензувати промови інших
волонтерів набуває перекладач, на рахунку якого є 5
опублікованих промов TED. Сайт пропонує рекомендації для
вдалого перекладу та успішної співпраці. Особливу увагу
звертають на переклад ідіом, саме ономастичних одиниць
(власних та географічних), назв робіт (книжок, фільмів, журналів,
поезій), термінів та одиниць виміру.
На думку українського вченого-перекладознавця
В. І. Карабана, лексичні перекладацькі трансформації – це різного
роду заміни лексичних елементів мови оригіналу під час перекладу
з метою адекватної передачі їхніх семантичних, стилістичних і
прагматичних характеристик із урахуванням норм мови перекладу
[1, c. 45].
Порівняльний аналіз текстів 4 промов TED Talks англійською
мовою та їх українського перекладу на тему російсько-української
війни дозволив виокремити 75 випадків застосування лексичних
перекладацьких трансформацій: власне лексичні трансформації, а

116
саме: калькування, транскодування і його різновиди

(транслітерація, транскрипція і змішане транскодування); а також
лексико-семантичні трансформації: конкретизацію, генералізацію
та модуляцію.
Загальна кількість власне лексичних трансформацій склала
45 випадків, що становить 60% від загальної кількості. З-поміж них
було зафіксовано 30 випадків застосування транскодування
(66,7% від кількості власне лексичних перекладацьких
трансформацій), тоді як на використання калькування припадає
15 випадків (33,3%).
Наведемо приклади власне лексичних перекладацьких
трансформацій у проаналізованих промовах: 1) транскрипція
(коли літерами мови перекладу передається звукова форма
лексичної одиниці мови оригіналу): Anne Applebaum, the journalist,
even suggests that this mistrust, this resistance to authority, is the very
essence of Ukraine-ness, do you agree? Журналістка Енн Епплбом
навіть припустила, що ця недовіра та опір владі є невід’ємною
частиною українців, як ви вважаєте? 2) транслітерація (лексична
одиниця мови оригіналу передається по літерах за допомогою
відповідних літер мови перекладу): It was the language from the
Molotov-Ribbentrop Pact, 1939. The language Hitler and Stalin used to
divide Europe. Це була мова з пакту Молотова-Ріббентропа 1939
року. Мова Гітлера і Сталіна для поділу Європи. 3) змішане
транскодування (переважно застосування транскрибування з
елементами транслітерування): And the speech that was given by Olaf
Scholz, the new chancellor, two weeks ago, in my view, the most significant
speech given by a European leader in the post-Cold War environment. І

117
промова Олафа Шольца, нового канцлера, два тижні тому, на мою

думку, є найважливішою промовою Європейського лідера у часи
пост-Холодної війни.
Ще одним видом власне лексичних перекладацьких
трансформацій є калькування (спосіб передачі безеквівалентної
лексики мови оригіналу за допомогою заміни її складників, тобто
морфем або слів їх прямими лексичними відповідниками): We
celebrated the end of the Cold War, but for too long, we forgot that evil
doesn’t die. Ми відсвяткували кінець холодної війни, але занадто
надовго забули, що зло не вмирає.
Щодо використання лексико-семантичних трансформацій у
перекладі проаналізованих промов TED Talks, то їх загальна
кількість склала 30 випадків, що становить 40% від загальної
кількості. У 40% випадків застосовується модуляція,
конкретизація та генералізація мають по 30% випадків кожна.
Наведемо приклади власне лексико-семантичних перекладацьких
трансформацій у проаналізованих промовах: 1) конкретизація
(заміна слова чи словосполучення мови оригіналу з ширшим
предметно-логічним значенням словом або словосполученням
мовою перекладу з вужчим значенням): But this is a war that should
concern everyone, everywhere. Але ця війна стосується кожної
людини в світі. 2) генералізація (заміна одиниці мови оригіналу,
яка має вужче значення одиницею мови перекладу з ширшим
значенням, тобто трансформація, протилежна до конкретизації):
Ukraine has a history of more than a thousand years. Її історія налічує
понад тисячу років. 3) модуляція або смисловий розвиток (заміна
слова чи словосполучення мови оригіналу одиницею мови

118
перекладу, значення якої можна вивести логічним шляхом із

значення вихідної одиниці): And in fact, I wrote a book about it in 2015
called «Winter is Coming». До речі, я написав книгу про це у 2015 році,
під назвою «Зима близько».
Результати роботи можуть бути використані для розв’язання
практичних проблем, пов’язаних з англо-українським
субтитруванням, зокрема промов TED Talks, а також на заняттях з
теорії і практики перекладу та ораторської майстерності.

1. Карабан В. І., Мейс Дж. Переклад з української мови на
англійську мову. Вінниця: Нова книга, 2003. 608 с.
2. Bremmer I. War in Ukraine - and what it means for the world
order. URL:
https://www.ted.com/talks/ian_bremmer_war_in_ukraine_and_what_it_
means_for_the_world_order/transcript?language=en
(retrieved 22.09.2022)
3. Harari Y. N. The war in Ukraine could change everything. URL:
https://www.ted.com/talks/yuval_noah_harari_the_war_in_ukraine_cou
ld_change_everything (retrieved 22.09.2022)
4. Kasparov Garry. Stand with Ukraine in the fight against evil. URL:
https://www.ted.com/talks/garry_kasparov_stand_with_ukraine_in_the
_fight_ against_evil (retrieved 22.09.2022)
5. Lytvyn Zoya. Ukraine's fight to keep educating its children. URL:
https://www.ted.com/talks/zoya_lytvyn_ukraine_s_fight_to_keep_educa
ting_its_ children (retrieved 22.09.2022)
Анастасія Писаренко
Науковии ліцеи № 3
Полтавської міської ради,
м. Полтава
Учитель – Калініченко Валентина Василівна
ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

119
Німецька мова розвивається и оновлюється відповідно до

вимог сучасного світу. Мова молоді – зокрема молодіжнии сленг – є
тією рушіиною силою, що формує основну базу німецької мови.
Специфіка такої мовленнєвої форми ґрунтується перш за все на
особливостях психічного та фізичного розвитку молоді.
Підростаюче покоління Німеччини відрізняється від звичаиного
оточення зовнішнім виглядом, поведінкою та мовленнєвою
манерою.
Молодіжнии сленг сучасної німецької мови являє собою
окрему підсистему, яка повністю залежить від літературної
нормативної німецької мови та перебуває із нею у постіиному
взаємозв’язку.
Науковці Німеччини характеризують молодіжний сленг як
креативну, оригінальну, невимушену й неоднорідну форму
спілкування.
Із плином часу основними джерелами формування німецького
молодіжного сленгу поступово стають:
І. Пісенна творчість – зокрема рок-музика (Bingo (alles in
Ordnung, alles bestens), heizen (rasch, schnellfаhren), Johny (Junge,
Bursche, harter Kerl, lustiger Knabe), paletti (alles bestens, in Ordnung,
alles klar, selbstverstandlich)).
ІІ. Жаргонізми: віиськових – abziehen (jmdn. ubers Ohr hauen,
ausnehmen, betrugen), робітничии – Muffe (Angst, Befurchtung),
комп’ютернии – Basic (Klartext, Eindeutigkeit,
Genauigkeit), Schaltfehler (Programmabsturz,

120
Systemabsturz), Speicher (leer, “fertig”, kaputt sein, Aufnahmevermogen,

Kapazitat), chatten (im Internetplaudern)).
ІІІ. Запозичення з інших іноземних мов – латини (absolut (sehr,
besonders, vor allem), depri (Einzelganger; Leute, die zu Depressionen
neigen oder sich an keiner Gruppenaktionen beteiligen), Fakt (Tatsache,
wirklich, in der Tat), Frust (Arger, schlechte Laune), Horror
(unangenehmes Erlebnis, Abneigung, Unangenehmlichkeit), korrekt
(alles klar, richtig, stimmt ganz genau, genau so), logo (ganz klar, richtig),
normalo (Normalburger, stinknormaler Durchschnittsmensch), radikalo
(besonders, ganz, stark), Sponti (spontaner Mensch, aufgeschlossener
Typ), super (hervorragend, besonders schon), total (echt, tierisch, toll,
voll), turbo (schnell, besonders, ubermaßig, Schnellgang, hohe
Geschwindigkeit); англіиської (der User –drogensuchtiger Mensch; der
EuroPayer – europaischer Burger; der Tüftler – der Arbeiter; der Schlappi
– der schwache Mensch; die Schickse – eine Frau, die es nichts bewegt; die
Bombenfigur – schoner Korper); іспанської мови (Macho (starker Typ,
toller Kerl, “Frauenfresser”, Bodybildertyp)); арабської мови:
Sultan (Herrscher, eine (mit Geld protzende) mannliche Person, die sich
vom anderen Geschlecht besonders verwohnen loßt); з росіиської:
Towaritsch (Freund, Kumpel; drohend – Freundchen, “Fruchtchen”).[3]
Німецькии молодіжнии сленг наповнении іронічними,
зневажливими, жартівливими, схвальними, негативними
синонімами, які заміщують різні слова та звороти. Наприклад,
студенти часто говорять Uni (Universitat), школярі називають школу
Penne (Schule), вчителя – Pauker (замість Lehrer), учня першого класу
жартівливо називають Griffelfresser.

121
Для самоствердження, бажаючи виглядати сучасними,

«просунутими», молоді люди починають використовувати слова та
вирази підвищеної емоційності. У хід ідуть елементи різнопланової
лексики, іншомовні слова, професіональна лексика та вульгаризми.
Особливо пишно це відображають синоніми до слів «дуже добре»,
«відмінно», «прекрасно», «чудово» – «Super» (hoch besser als sehr schön,
sehr gut), «Prima», «Klasse», «Toll», «Schau», «Geil» (sehr gut), «Megageil»
(sehr gut), «Cool» (besonders gut), «Fett» (sehr gut), «Funky» (sehr gut),
«Krass» (sehr gut), «Tierisch», «Höllisch» (sehr gut), «Irre» (besonders gut).
Уживання цих слів сприяє відокремленню представників цієї групи
суспільства від решти та водночас об’єднує їх у певну «свою» групу,
тобто молоді люди прагнуть нестандартно висловлюватися, тож
вони переймають особливо експресивні слова та вирази у партнерів
по мовним контактам з власної вікової групи, щоб висловлюватись
так, «як всі» в групі .
Саме сленг надає мові особливої своєрідності. Слова,
«народжені» в молодіжному середовищі, з часом займають своє
місце на різних рівнях загальновживаної мови. Сучасні фільми,
радіо, телепередачі, комікси, реклама, різноманітна друкована
продукція сприяють поширенню молодіжного словника.
Намагаючися бути ближчими до молодої аудиторії, багато
журналістів вдається до використання молодіжного сленгу. Слова,
що сприймаються дорослими як шокувальні, експресивно
заряджені, згодом вони використовують у повсякденному
спілкуванні. Частина таких виразів виштовхує іноді
загальноприйнятий раніше варіант або співіснує з ним. Вивчення
сленгу німецької молоді набуває все більшої актуальності, оскільки

122
він є «невід’ємною частиною лексико-семантичної системи мови»,

проте, «має також і власну системну організацію» [4, с. 12]. О.
Христенко стверджує, що молодіжна сленгова лексика є
метафоричною за своєю природою та виступає виразником
лінгвокреативного мислення молоді [4, с. 7].
На матеріалі сучасних фільмів та телепередач можна
простежити основні тенденції німецької молодіжної мовної
культури, які представляють інтерес і для нашої молоді. Одна з них
– поширеність англіцизмів: Look (neuer Look, der Kreativ-Look, die
Looks von Marilyn Monroe, der VintageLook, der Jet-Set-Look, ein bisschen
Charleston-Look, Retro-Look, New-Look, feminine Look, CoutureLook,
glamouröse Look usw.); Party (die Luderpark-Party, Partyreihe, Party-
Ableger, Partywelt, Partypeople, Technoparty, Outdoor-Party usw.); Star
(Star-Model, Star-Fotograf, Star-Visagistin, Star-Architekt, Cabaret-Star,
die Aromastars, Pultstar; Star-Frühstück usw.); cool («Cool!», coole Ideen,
coole Stil-Ikone, coole Jeans usw.).
Молодіжний сленг сповнений словами, пов’язаними з
навчанням, студентським побутом та навчальними дисциплінами:
Abi – Abitur; Assi – Assistent; Stip – Stipendium; Proff – Professor; Mathe –
Mathematik; Tri – Trigonometrie; Alge – Algebra; Litte – Literatur; Bio –
Biologie; Franz – Französisch; Musi – Musik; Reli – Religion; Uni –
Universität; Studi – Student; Ferne – Fernbedienung; Grammatikluder –
Grammatikopfer; ablausen – abschreiben; einochsen – auswendig lernen;
abschwirren, abseilen, wegklemmen (sich), wegschalten (sich) – entlaufen,
weglaufen; mitmeißeln – schreiben; ein Riesen-Brett – eine komplizierte
Situation.

123
Молодіжна культура німецькомовних країн, зокрема

молодіжний сленг, викликають жвавий інтерес у студентів, котрі
вивчають німецьку мову. Вони хочуть розуміти й бути зрозумілими
для своїх німецьких ровесників. Для цього слід знати лексику
сленгу, оскільки вона часто важка для перекладу: blechen – bezahlen;
verticken – verkaufen; checken – etwas verstehen; peilen – verstehen (auch:
schnallen, raffen); labern – sprechen (reden); mamfen – essen; Bock haben
– Lust haben; Null Bock (keinen Bock haben) – keine Lust (keine Lust
haben); zutexten – unentwegt auf jemanden einreden (meist gegen dessen
Willen); jumpen – springen; das Oky-Doky – Alles in Ordnung; das Outfit –
Aussehen (Mode); der Knacker – ein alter Mann (reiche Leute); die Mucke –
die Musik; solo – allein (ohne Freund / Freundin, Partner / Partnerin).
Таким чином, дослідження сленгу набуває особливої
актуальності в умовах розширення міжнародних контактів,
допомагає краще розуміти національно-специфічні особливості
менталітету німецької молоді. Знання сленгу долучає того, хто
вивчає німецьку мову, до природного мовного середовища, сприяє
розвитку його комунікативної компетенції. Незнання ж сленгу при
міжкультурній комунікації спричиняє різного роду курйози і мовні
помилки.

1. Пастух І. Німецький сленг: інтегративні особливості
неологізмів сьогодення. Мовознавство. Наукові виклади. 2010. № 4 .
С. 76-79.
2. Соколовська С. Ф. Німецький молодіжний жаргон: шляхи
формування й сучасний статус. [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://eprints.zu.edu.ua/1763/1/04ssffss.pdf.

124
3. Ehmann H. Affengeil. Ein Lexikon der Jugendsprache.

München: Verlag C.H. Beck, 1992. 567 s.
4. Христенко О. С. Німецький молодіжний сленг:
лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний аспекти : автореф. дис. ...
канд. філол. наук : 10.02.04 / О. С. Христенко. – К., 2009. – 20 с.
Анастасія Писаренко
Науковии ліцеи № 3
м. Полтава
Учитель – Чичкало Ірина Леонідівна
МІФОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС ПОВІСТІ «ВЕДМІДЬ» В. ФОЛКНЕРА
Прагнення письменників до оновлення форм сучасного

роману, бажання митців розширити художнє дослідження буття та
глибинної сутності людини, спроба представити вічне й незмінне
структурі художніх творів зумовили посилення процесів
міфологізації в літературі. Міфологізм став важливим світоглядним
і естетичним елементом художнього дискурсу в умовах загальної
уніфікації і глобалізації, посилення соціальних конфліктів та
процесів дегуманізації у світі.
Зокрема, поетика міфологізму притаманна творам видатного
американського письменника В. Фолкнера, у яких
використовуються майже всі відомі варіанти міфологізації:
міфологічні мотиви (міфологеми), міфологічні образи, міфологічні
алюзії тощо. Міф стає матричною моделлю літературної оповіді.
Використання паралелей з античною та християнською міфологією
дають змогу В. Фолкнеру зосередитися на конкретних соціально-
історичних та побутових ситуаціях, проте хаосу й буденності

125
сучасного життя письменник протиставляє своє бачення за

допомогою звернення до прецедентних текстів; глибинний
моральний сенс міфу надає творам В. Фолкнера особливої ваги,
набуває функції матеріалу для створення нових ідей позачасового
загальнолюдського звучання.
У Біблії В. Фолкнер вбачав і навіть на інтуїтивному рівні
відчував певний приклад, який був співзвучним з його внутрішніми
творчими інтенціями. Крім Старого Заповіту, античність із її
світоглядною парадигмою давала змогу розкрити масштабність і
універсальність зображуваних подій, а герої і дії на міфологічному
тлі набували іншого виміру.
За визначенням літературознавця М. А. Анастасьєва, «давні
міфи для американського прозаїка – не просто одяг, накинутий на
героїв сучасності, але і знак вічності відтворюваних конфліктів».
Вдалим прикладом поєднання біблійних мотивів з античними
міфологемами є його повість «Ведмідь», у якій за допомогою
міфологічних моделей письменник конструює свій унікальний
Йокнапатівський світ.
Автор зосереджує увагу на основних етапах становлення
героя, зокрема на переході його з дитинства у світ дорослих, на
етапові фізичних випробувань і осягненні людської мудрості.
Подібно до героїв давньогрецьких та біблійних міфів, Айк Маккаслін
намагається пізнати світ та зрозуміти його закони.
Мета роботи – з’ясувати специфіку поетологічної реалізації
міфу в повісті «Ведмідь» В. Фолкнера. Досягнення поставленої мети
передбачає розв’язання таких конкретних завдань: 1) визначити
суть понять «символ» та «міфологема»; 2) розглянути основні

126
прийоми інтегрування античних і біблійних мотивів у художній

текст; 3) осмислити специфіку індивідуально-авторської
інтерпретації міфологічних і новозавітних сюжетів у повісті
«Ведмідь» В. Фолкнера.
Повість «Ведмідь», як зауважував сам В. Фолкнер, – «це річ
символічна. Це історія не тільки хлопчика, а й кожної людської
істоти, яка виростає, щоб змагатись із землею, зі світом. Ведмідь
утілює не зло, а процес старіння... Хлопчик дізнається від цього
ведмедя не про ведмедів – він дізнається про світ, про людину. Про
мужність, про милосердя, про відповідальність». Саме ці риси
допомагають вистояти й вижити людині.
Міф становить базовий код повісті «Ведмідь». Маючи
універсальний характер, він значною мірою впливає на цілісність
світосприйняття. Орієнтація на біблійні цінності в повісті
«Ведмідь» безперечна. Видима й невидима присутність Біблії у творі
наскрізна. Розлогий інтертекстуальний шар повісті «Ведмідь»
складають біблійні ремінісценції та алюзії, які продукують мотиви
гріха і спокути, вини і совісті. Постійні біблійні асоціації
розширяють часові межі розповіді. Особливого значення набуває
дослідження біблійного мотиву в небіблійному (літературному)
контексті. Постійні біблійні асоціації розширяють часові межі
оповіді. Часто автор повертає читачів у минуле, яке асоціюється з
біблійним Едемом, із правічними лісами й чудовими звірами.
Зауважимо, що час твору розтягнуто до безкінечності, починається
він від прадавніх часів, коли вперше в глушині «слабка і невпевнена
людина пройшла, але нічого не зачепила, не залишила ні сліду, ні
зарубки…». В. Фолкнер пропонує свою міфологізацію часу, яка

127
полягає у взаємодії часу буденного і міфічного, і відповідно у

прагненні героя перейти із буденної тривалості в міфічну
позачасовість. Такий підхід дає змогу читачам відчути, що минуле
постійно живе у пам’яті поколінь, отже, продовжує існувати в
теперішньому.
Значущим у повісті В. Фолкнера є мотив води, амбiвалентнiсть
якого полягає в тому, що вода водночас несе життя та смерть,
порятунок i небезпеку. Вона є початкам усього живого й водночас
знаменує й його кiнець. Важливим бiблiйним образом-символом є
дощ. Вiн почався вiдразу пiсля загибелі «особливого» звiра:
«Яскраво-червона кров змiшувалася з дрiбним дощем». Розбурхана
водна стихiя нагадує вселенський потоп: «Відкрилися всі джерела
великої безодні і розпочалися небесні розтвори. І був дощ на землі
сорок день і сорок ночей». Потоп у Біблії виявився Божим покаранням
грішного світу, і водночас символічний образ потопу несе очищення
від цього гріха, тобто стає передумовою нового життя. Такого ж
значення набуває образ дощу у повісті «Ведмідь» В. Фолкнера. Але
новому життю передує покарання за гріхи.
Проте джерела міфологізму письменника не вичерпуються
Біблією. Особливою популярністю також користуються античні
міфи. Наявність античних паралелей налаштовує на особливий
ракурс сприйняття твору.
Дужий ведмiдь у В. Фолкнера нагадує Прiама, героя
гомерiвської «Iлiади». Письменник цілеспрямовано акцентує увагу
на подібності цих героїв. «Неприборканим i як перст одиноким
бачився старий ведмiдь, вдiвцем бездiтним i непiдвладним смертi,

128
старим Прiамом, що втратив свою царицю i пережив усiх своїх

синiв».
Як і герої давньогрецьких міфів та перша біблійна людина
Адам, Айк Маккаслін намагається осягнути світ природи та
зрозуміти його закони. Айк нетерпляче і стривожено торує дорогу
до істини, збагнути яку йому дуже важко. Процес становлення Айка
відповідає «концепції двох Адамів». Якщо на початку твору – це
«природна людина», «перший Адам», то в четвертій частині повісті
він вибирає шлях «другого Адама» – Ісуса Христа, який протистоїть
гріху. В. Фолкнер обстоює думку про те, що і людство здатне на
такий вибір, який уособлює герой повісті «Ведмідь». Айзек
Маккаслін наслідує Христа з його волею до добра.
Отже, хаосу й буденності сучасного життя письменник
протиставляє своє бачення за допомогою звернення до
прецедентних текстів, використання яких надає творові
позачасового загальнолюдського звучання.

1. Бовсунівська Т. В. Міфологема як резистентний складник
літератури. Дивослово. 2010. № 8. С. 9-52
2. Буравченко О. А. Особливості міфопоетики у творчості В.
Фолкнера в контексті Південного Ренесансу в контексті
американської літератури: автореф. дис. … канд. філолол. наук: спец.
10.01.04 – література зарубіжних країн. Сімферополь, 2011. 20 с.
3. Миколайчук А. І. Поетика мотиву в романах В. Фолкнера
кінця 1920-х – початку 1930-х років: автореф. дис. .... канд. філол.
наук: 10.01.04 – література зарубіжних країн. Сімферополь, 2010.
21 с.

129
Тетяна Приходько
Науковий ліцей № 3
м. Полтава
Учитель – Вовченко Олеся Миколаївна
VONG-SPRACHE – EIN JUGENGJARGON IM INTERNET
Das Internet schuf nicht nur ein neues kommunikatives Umfeld,

sondern wurde auch Gegenstand zahlreicher wissenschaftlicher
Untersuchungen, auch sprachlicher. Im Zusammenhang mit der rasanten
Entwicklung der Computertechnologien wird die Auswahl und das
Studium des Jugendjargons relevant, der durch die moderne Vong -
Sprache repräsentiert wird.
Die Vong -Sprache ist eine spezifische Kommunikation von
Benutzern im sozialen Netzwerk Facebook mit der Verwendung der
Comic-Sprache und einer Reihe von Abkürzungen, Zahlen und Emoticons
[1].
Der kommunikative Raum ist einer der Schlüsselbereiche in der
Erforschung aller Arten von Kommunikation, einschließlich der sozialen.
Die Sprache als wichtigstes Mittel der zwischenmenschlichen Interaktion
hat einen klar zum Ausdruck gebrachten sozialen Charakter, daher gehen
wirtschaftliche und soziale Veränderungen in der Gesellschaft mit
Veränderungen sowohl in der Sprache selbst als auch in der
psychologischen Einstellung zur Sprache einher, die sich im Wunsch nach
Befreiung von allgemein anerkannten Normen manifestiert. Es formiert
sich ein neues Bewusstsein - anders zu sein als alle anderen, was sich in

130
der Sprache der Jugend manifestiert, die am anfälligsten für den Einfluss
neuer kultureller Strömungen ist.
Im heutigen Internet ist Computer-Slang weit verbreitet als eine Art
der Sprache, die mit dem Aufkommen elektronischer Rechenmaschinen
entstand. Im heutigen Internetdiskurs entwickelt sich die Vong-Sprache
rasant weiter und gewinnt an beachtlicher Popularität.
Vong ist der sogenannte Stil des kommunikativen Verhaltens der
Kommunikationsteilnehmer, eine spielerische Art der Kommunikation,
die auf der Verletzung lexikalischer und grammatikalischer Normen
beruht. Das Hauptkonzept dieser Interaktion ist, dass „je mehr Fehler im
Kontext und je weniger logischer Sinn - desto besser“ [3].
Als Begründer der Vong-Sprache gilt der österreichische Rapper
Moni Boy, der erstmals demonstrativ die Ziffer „1“ anstelle des
unbestimmten Artikels „ein“ in der Internetkommunikation verwendete.
Zum Beispiel: "Halo I bims 1e glücklie Gewimerin" [6] - "Hallo, ich bin eine
glückliche Gewinnerin". "I bims 1 uhu" [6] - "Ich bin ein Uhu". Dieser
Kommunikationsstil gilt als Kuriosität, die beim schnellen Tippen erlaubt
ist. Dennoch entwickelt und verbreitet sich diese Sprache, auch über
soziale Netzwerke hinaus.
Die moderne Internetkommunikation ist bereits ziemlich gesättigt
mit der Vong-Sprache, und humorvolle Ausdrücke tauchten nicht nur in
den Überschriften von Anzeigen, Buchtiteln oder einzelnen Artikeln auf.
Auch die Autoren der bekannten Verlag Duden konnten nicht
widerstehen und posteten einen Appell: „Man muss immer auf korkrette
Rechtschreibung 8ten. Vong Grammatik her“ [4] und betont damit, dass
die Trends der Sprachentwicklung nicht ausgespart werden.

131
Die Vong-Sprache ist in erster Linie die Sprache sozialer

Netzwerke, denen mehrere Seiten auf Facebook gewidmet sind [5; 6], das
eine große Anzahl von „Vong“-Ausdrücken und Bildern mit
Kommentaren dazu anzeigt.
Basierend auf dem ausgewählten Forschungsmaterial können wir
die folgenden Merkmale hervorheben, die der Sprache „Vong“
innewohnen.
1. Erklärungen mit Zahlen, die Teil eines Wortes sind oder anstelle
eines Artikels verwendet werden: „1 – „I bims 1 Memsch“ [6] – „Ich bin ein
Mensch“.
2. Im Gegensatz zur Literatursprache werden viele Substantive
kleingeschrieben: „Hat jemamd noch das problem...? [6]" - "Hat jemand
noch das Problem…?“.
3. Statt -n im Wortaufbau wird -m verwendet und umgekehrt: "habs
gegem m1 12-jährigen bruder schach gespielt?" [6] - "Hast du gegen
meinen 12-jährigen Bruder Schach gespielt?".
4. Weglassen eines Konsonanten. Anstelle von zwei Konsonanten
wird einer geschrieben: "Pasen sie bite auf" [6] - "Passen sie bitte auf".
5. Verben in der 3. Person Singular erhalten die Endung -d: "Halo
hir wohnd..."[6] - "Hallo, hier wohnt...".
6. Illustrationen mit komischem Charakter.
7. Emoticons, die Sätze ergänzen, vermitteln die Emotionen und die
Stimmung der Benutzer sozialer Netzwerke: , .
Auch der Ausdruck „I bims“ ist nicht zu übersehen [5; 6; 7], das in
der Internetkommunikation recht häufig vorkommt, wurde als Wort des
Jahres ausgezeichnet und als „Ich bin es“ interpretiert.

132
Mit der Vong-Sprache versuchen junge Menschen, ihre Ideen auf

diese Weise auszudrücken, bestimmte Informationen auf eine neue Art
und Weise mit einer besonderen emotionalen Farbe zu vermitteln.
Manchmal kann es sogar eine Möglichkeit sein, die eigene Persönlichkeit,
das eigene Selbst auszudrücken. Darüber hinaus kann Slang als Mittel zur
Integration in das Kollektiv fungieren, um in der Gruppe von Personen,
mit denen kommuniziert wird, als „eigen“ wahrgenommen zu werden [2].
Auf diese Weise wird eine angemessene Atmosphäre geschaffen, die in
der Lage ist, die Benutzer der Gruppe zusammenzubringen und es ihnen
ermöglicht, ihre Haltung zu den besprochenen Ereignissen oder
Phänomenen frei zu äußern.

1. Овсієнко Л. Реалізація мови „Vong“ у сучасному німецькому
інтернет-дискурсі. Наукові записки. 2018. Випуск 164. Серія:
Філологічні науки – Кропивницький: Видавництво «КОД». С. 363-
367.
2. Український молодіжний сленг [Електронний ресурс].
Режим доступу : http://ukrgramota.kievpereklad.com.ua/sleng/
3. Шпрехен зи Vong: Германия переходит на интернет-сленг
[Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.germania-
online.diplo.de/Vertretung /russland-dz/ru/05-ausbildung/deutsche-
sprache/vong-sprache.html
4. Duden-Post bei Facebook [Електронний ресурс]. Режим
доступу :
https://www.facebook.com/Duden/photos/a.218326291597063.4965
3.129920660437627/1132459783517038/?type=3&th
5. Facebook-Seite „Vong“ [Електронний ресурс]. Режим доступу
: https://www.facebook.com/VongMir/
6. Facebook-Seite „Vong H1 i bims …“ [Електронний ресурс].
Режим доступу : https://www.facebook.com/vong.h1.ibims/
7. Vong. Was ist das für 1 Sprache. Vong H1für dich [Електронний
ресурс]. Режим доступу : https://www.orellfuessli.ch/shop/witz-

133
unterhaltung-56/artikeldetails/vong/h1/ISBN3-548-37773-
4/ID69885912.html.
Марія Симонова
Учитель – Варфоломєєва Ілона Олегівна
МОВНИЙ ВИМІР СУЧАСНОЇ МІЖНАРОДНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
«Стежте за своїм мовленням, від нього залежить ваше

майбутнє»: - писав видатний англомовний письменник та
драматург Вільям Шекспір. Висока мовна культура сприяє
досягненню поставлених людиною комунікативних завдань, що
передбачає високий рівень розвитку її загальної культури.
Мовне середовище - це не механічна сума мовних практик і
мовної поведінки суб’єктів, які його утворюють, а система, яка
виникає внаслідок складного процесу їх всебічної взаємодії яка
наділена певним набором своїх власних якостей. Це простір, в якому
існують, розвиваються та трансформуються лінгвістичні явища.
Воно реагує на будь-які зміни суспільного життя.
Щодо глобалізації, вона зумовлює важливу роль інформації та
комунікації в сучасному світі. Цей процес складається з трьох
взаємопов'язаних компонентів - нового міжнародного розподілу
праці, міжнародного виробництва і політичних відносин. Всі вони
істотно впливають на мовну ситуацію в різних куточках планети й
на ній в цілому. Глобалізація сприяє полікультурності та вимагає від

134
сучасної людини знання іноземних мов, щонайменше англійської.

Робить сучасну людину мобільною, тобто надає широкі можливості
пересуватись між кордонами різних держав. Англомовність
сучасного світу зумовлена об'єктивними причинами: колоніальним
минулим Великої Британії, а також сучасними високими
економічними показниками США та Великої Британії.
Після того, як зросла кількість міжнародних контактів,
з'явилась ідея створення штучної мови. Це особливі, спеціалізовані
мови, в яких фонетика, лексика та граматика розробляються для
втілення в життя певних цілей. Саме в цілеспрямованості полягає їх
головна відмінність від природних мов. Часто їх можуть називати
придуманими і несправжніми. Зараз вже створено більше тисячі
таких мов, вони продовжують з'являтися знову і знову. Причини
виникнення штучних мов найрізноманітніші. Як правило, це стає
необхідним для того, щоб спростити людське спілкування, робити
лінгвістичні досліди та налагоджувати комунікації у світі.
Існування й розвиток масового суспільства, використовується
як зразок мови, а не літератури. Засоби масової комунікації, які за
сучасних умов набули першорядного значення. Канали та засоби
передачі інформаційних повідомлень на великі території та маси
прагнуть бути зрозумілими своїй аудиторії. Їхні основні потреби,
полягають у виховній, інформаційній та комунікативній роботі.
Розглядаючи виховну функцію, можу сказати, що вона
пов'язана з формуванням, зміною установок, ціннісних орієнтацій
індивідів та заохочуванням аудиторії до пропаганди певного
способу життя. Інформаційна функція, спрямована на задоволення
інформаційних потреб людства і соціальних груп щодо

135
різноманітних подій в суспільстві та світі. Остання, комунікативна

функція полягає в організації інформаційної взаємодії між різними
соціальними верствами населення, а також між громадськістю та
джерелом її інформування.
Завдяки глобалізації та її компонентам які згадані вище,
культурний обмін мови здатен швидше засвоювати неологізми, які
є одним з основних джерел збагачення лексичного складу певної
мови. У розмовному мовленні неологізми виникають весь час. Як
правило, вони ніде не фіксуються і швидко замінюються іншими,
але є виключення, коли їх включають до державної та
загальновживаної мови. Появі неологізмів сприяє й науково-
технологічний розвиток.
Мова інтернету є складним, унікальним явищем, яке стрімко
змінюється внаслідок впливу інформаційних технологій, що
постійно розвиваються, і появи нових форматів спілкування, що
ставить нові завдання та вказує на перспективи подальших
досліджень.
Карпенко Єлисей Андрійович, слушно зазначає, що світ
спілкування в соціальних мережах дає початок новому стилю та
письмовій розмовній мові. Їй властиві діалогічність, експресивність
та висока словотворча продуктивність. Звідси, буде утворюватися
новий сленг, а саме словоскладання, суфіксації та префіксації.
Я розглянула основні дослідження зроблені британським
лінгвістом, академіком та автором Девідом Кристалом у праці «Мова
та Інтернет». («Language and the Internet»). Автор звернув увагу на
мову електронного листування, чатів, віртуальних світів та загалом
веб-простору. Він зауважив, що людство використовує риси

136
розмовної мови, серед яких емфатичний порядок слів,

використання розмовної лексики, скорочення, короткі форми
артиклів та неправильний порядок слів. Кристал вважає, що у
майбутньому, буде поглиблюватись синкретизм письмової
розмовної мови з аудіо- відеосупроводженням. Тоді, мова Інтернету
буде використовувати усі медіаелементи для висловлення певних
думок. Ще однією з перспектив розвитку мови, за Д. Кристалом, є
автоматичний переклад з однієї мови на іншу в реальному часі. До
того можливим стане переклад як друкованих текстів, так і
розмовної живої мови за допомогою мобільної телефонії. Наразі ці
перспективи активно втілюються в життя.
Отже, з вище сказаного, я роблю висновок, що українська мова
поступово відроджується, набуває свого довго-очікуваного
положення в суспільстві завдяки глобалізації, технологізації та
інформатизації. Саме через ці функції змінюється світове та мовне
середовище та надається міжнародна мовна комунікація нових
особливостей.
1. Crystal D. Language and the Internet. Cambridge: Cambridge

University Press, 2004. 272р.
2. Кузнецова А. В. Письменная разговорная речь в онлайн –
комуникации. Молодой ученый. 2011. №3. Т.2. С. 24-26.
3. Вплив соціальних мереж на українську національно - мовну
картину світу. Мовні і концептуальні картини світу: збірник
наукових праць. Випуск 43.

137
Кристина Ситник
м. Полтава
Учитель – Гаврілова Світлана Валеріївна
АМЕРИКАНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ПРИКАЗКИ ТА ЦИТАТИ, ЩО

ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У ПОБУТІ
Частини військового способу життя багато в чому плавно

перейшли в цивільний світ. Від носіння футболок до фраз, які
вимовляють щодня, на культуру, безперечно, вплинули Збройні
сили. Ось кілька військових приказок і цитат, які виникли в
збройних силах і тепер є звичним явищем в розмовному мовленні.
“On the Front Lines” – «На передовій»
Цей вираз сягає корінням у військову історію. «Лінія фронту»
у військовому контексті — це буквально перший ряд армії, що
наближається. Вони перші відчувають на собі тягар битви, тому
багато хто використовує цей термін для позначення тих, хто
знаходиться на передньому кінці «боротьби» з коронавірусом.
Під час пандемії COVID-19 загальним словосполученням було
«передовий працівник». Це стосувалося персоналу лікарень та
інших основних працівників, які підтримували роботу країни,
особливо на початку пандемії, коли більшість людей залишалися
вдома, а багато підприємств було закрито.
“No Man’s Land” – «Нічия земля»
Фраза «нічийна земля» стосується порожньої області між
окопами протиборчої армії на полі бою. Якщо солдат опинився

138
посередині, це означало, що він уразливий і потрапив на «нічию

землю».
Незважаючи на те, що фраза «нічия земля» була
популяризована під час Першої світової війни, вона походить з
Англії 14 століття. Спочатку вона використовувалася на картах для
позначення місць поховань.
Сьогодні цей термін використовується в розмовній мові для
людей, які блукають або потрапили в невідповідне місце в
невідповідний час.
“On the Double” – «Дублюй»
Сказати комусь зробити щось «on the double» — це те ж саме,
що сказати комусь подвоїти швидкість виконання завдання.
Військове походження цієї фрази досить буквальне і
стосується маршу. У військовому строю марш потрібно виконувати
з особливою точністю і в певному ритмі. Усі військовослужбовці в
строю повинні марширувати в унісон, тому, коли підрозділ отримує
наказ маршувати у «подвійний час», їм наказують усім збільшити
швидкість кроків і подвоїти швидкість.
“Balls to the Wall” – «М'ячі до стіни»
Хоча ця фраза може викликати у вас сміх, популярна приказка
насправді стосується військових літаків. У старих літальних
апаратах важелі керування пілотом мали сфери — або кульки — на
кінці. Коли пілоти летіли на максимальній швидкості, вони
натискали на важелі настільки далеко, наскільки могли. Тоді «кулі»
будуть орієнтовані на «стіну» літака, отже, фраза «кулі до стіни».
У масовій культурі ця фраза зазвичай використовується, коли
хтось або група докладає максимум зусиль і не стримується.

139
“Bite the Bullet” – «Укуси кулю»

Під час громадянської війни солдати з обох сторін бою
використовували термін “bite the bullet”, який, як вважають, був
засобом терпіти біль без шуму. Кажуть, солдати буквально кусали
кулю, щоб не шуміти під час болісної процедури на полі бою.
Серед цивільних ця фраза тепер означає впоратися з чимось
складним і підготуватися до будь-яких наслідків, пов’язаних із цією
дією. Наприклад, якщо ви не наважуєтесь вести важку розмову,
хтось може сказати вам просто «відмовитися» і поговорити
жорстко. Це спосіб сказати комусь взяти все, що приходить разом із
чимось, що їм потрібно зробити.

1. Military terms, Abbreviations and Symbols. Dictionary of United
States Army Terms. Department of the Army, Washington. Regular
regulations (V 320). P. 320.
2. Pemberton L. Military Slang. London: Abson Books. P. 36
3. Лебон Г. Психологія людських спільнот. Психологія
народів. Психологія мас (Психологія натовпу): Книжки українською,
українська література. Strelbytskyy Multimedia Publishing, 2021.
С. 138
Дарія Солодовник
м. Полтава
Учитель – Коняхіна Анна Олександрівна
МЕТАФОРА В АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

140
ТА СПОСОБИ ЇЇ ПЕРЕКЛАДУ НА ПРИКЛАДІ РОМАНУ ХХ

СТОЛІТТЯ «ВБИТИ ПЕРЕСМІШНИКА» ГАРПЕР ЛІ
Метафора – це один з найпопулярніших та найбільш уживаних

художніх засобів мовлення. Метафора досліджується ще з часів
Аристотеля і продовжує розроблятися сотнями науковців і сьогодні.
Письменники використовують метафору у своїх творах як засіб
прикрашання при вираженні думки та для більш естетичного
забарвлення тексту.
Художній переклад є одним з найскладніших у перекладацькій
діяльності. Перед перекладачем постає завдання не просто
перекласти текст, а повною мірою передати його сюжет та
індивідуальний стиль автора.
Функції, які виконують метафори можна ввести до різного
розподілу, а саме: номінативну, інформативна, мнемонімічна,
стильоутворююча, текстоутворююча, жанроутворююча, риторична,
концептуальна, евристична, пояснююча, етична, ігрова, естетична
та емоційно-оціночна.
Досліджуючи праці різних науковців, робимо висновок, що
кожен науковець, має своє бачення метафори, та по-різному її
класифікує, а отже, можна виділити наступні типи та види метафор.
Наприклад, такі науковці як Дж. Лакофф та М.Джонсон
виділяють два типи метафори, відносно часу і простору, перша це
онтологічна метафора, онтологія це те, що показує нам якісь дії,
події, ідеї або емоції, як субстанцію (лат. substantia — істотність),
тобто те, що лежить в основі, на відмінну від акциденції [2]. А також
другий тип метафори орієнтовний або орієнтаційний, тобто це

141
метафори, які не визначають один концепт, через другий концепт,

але організовують всю систему концептів у відношенні один до
одного.
П. Ньюмарк, у своїх працях, виділяє п’ять типів метафор, такі
як старі метафори, метафори-кліше, лексичні, інноваційні та
креативні, а також авторські метафори [5].
Необхідною та важливою умовою для досягнення
еквівалентного перекладу та мети комунікації, перекладач
використовує різні формальні перетворення, які у
перекладознавстві мають назву «лексичні трансформації».
Більшість перекладознавців виділяють такі лексичних
трансформації: диференціація значення, конкретизація значення,
генералізація значення, змістовний розвиток, антонімічний
переклад, цілісне перетворення.
Іноді декілька трансформацій поєднується, зазвичай це –
диференціація та конкретизація. Це означає, що при перекладі
неможна дослівно перекласти якийсь вираз чи словосполучення, і
тоді ми диференціюємо та конкретизуємо значення залежно від
контексту.
Також можна в тексті знайти слова та словосполучення, які
не можна перекласти через те що у мові перекладу немає такого
поняття, і тому речення перекладається відповідно до вживання у
рідній мові. Такі трансформації відносяться до прийомів цілісних
перетворень, в таких реченнях ми спостерігаємо логічний зв'язок
між іноземною мовою та мовою на яку перекладають.
Пишучи роман «Убити пересмішника», письменниця
використовує велику кількість стилістичних засобів таких як:

142
епітети, гіпербола, порівняння, персоніфікація (вид метафори),

метафора.
Беручи до рук книгу, ми одразу бачимо метафору, яка
закладена у назві роману «To kill a Mockingbird», яка перекладається
і звучить українською, як «Вбити пересмішника». Метафора у цій
фразі полягає у тому що вона використана у переносному значенні,
адже під словом «пересмішник» мається на увазі беззахисна
людина, тобто «вбити пересмішника» означає скривдити слабку
людину. При перекладі цієї фрази перекладач використовує
дослівний переклад: «to kill» - вбивати, «a mockingbird» -
пересмішник. Гарпер Лі часто використовує образну та описову
мову у романі «Вбити пересмішника», створюючи багату картину
світу, де виросла головна героїня Джин-Луїза Скаут. Вона
використовує метафори для опису предмета чи дії таким чином, що
це значення не є буквальним, але утворює порівняння чи пояснення.
Наприклад Джин-Луїза у першій частині описує своє місто, людей та
їхні подвір’я. «Maycomb was an old town». «Мейком був старим
містом» (пер. Т. Некряч). «Мейкомб – старе місто» (пер. М. Харенко).
При перекладі даної метафори, бачимо, що перекладачі
використали дослівний переклад. «Men`s stiff collars wilted by nine in
the morning.», «Накрохмалені комірці чоловіків розкисали вже о
дев’ятій ранку.» (пер. Т. Некряч), «Не було ще й дев’ятої години ранку,
як накрохмалені комірці у чоловіків розм’якали від поту» (пер. М.
Харенко). У перекладі цієї метафори перекладач Тетяна Некряч
використала метод диференціації та конкретизації і знайшла
еквівалент у рідній мові, адже слово «stiff» - жорсткий, міцний; і
використовує синоніми замість дослівного перекладу «wilted» -

143
зав’явший. Так само перекладає слово «stiff» й Михайло Харенко і

використовує метод диференціації та конкретизації. Наступну
метафору ми спостерігаємо під час того коли Скаут описує їхню
помічницю Келпурнію. «Calpurnia was something else again. She was all
angles and bones…», «Зовсім не те було з Келпурнією. Вона вся ніби
складалася з самих гострих кутів і кісток» (пер. Т. Некряч), «Зате
Келпурнія була зовсім інша. Кощава, незграбна…» (пер. М. Харенко). У
перекладі спостерігаємо додавання слова «гострих», який
перекладач Тетяна Некряч використала для більш чіткого опису
зовнішності і характеру Келпурнії. Михайло Харенко використав
метод метафоричних змін і в той самий час збереження мети
комунікації, бачимо у його трансформації структурну семантичну
розбіжність, що означає що перекладач використав кращі способи
для опису героїні своєю рідною мовою і зберіг ідею письменниці.
Перекладач використовує метафоричні зміни, які вважає
будуть кращими для сприйняття українського читача.
При дослідженні типів та видів перекладу за Тетяною Некряч
та Михайлом Харенко було виявлено, що вони використовують такі
типи та методи перекладу: дослівний, заміну слів, упущення,
знаходження еквіваленту, додавання слів. Загалом у перекладі
Тетяна Некряч використала: дослівний переклад – 47%,
диференцація та кокретизація – 15%, метафоричні заміни –
19%, цілісне перетворення – 19%. У перекладі Михайло Харенко
виялено: дослівний переклад_ 34%, диференціація та конкретизація
– 15%, метафоричні зміни – 21%, цілісне перетворення – 19%,
упущення – 10%.

144

1. Лакофф Дж. Когнитивная семантика. М.: 1995. 115 с.
2. Опис і аналіз роману «Вбити пересмішника». [Електронний
ресурс]. Режим доступу: https://moyaosvita.com.ua/literatura/opis-i-
analiz-romanu-vbiti-peresmishnika/
3. Newmark Р. Approaches to Translation. Oxford: Pergamon
Press, 1981. 200 р.
Вероніка Теребун
Гімназія №8 імені Панаса Мирного Полтавської міської ради,
м. Полтава
Учитель – Козіна Ірина Олексіївна
LEXICAL PECULIARITIES
OF THE ENGLISH INTERNET DISCOURSE
With the development and popularization of computer technology,

Internet language comes into being. As a popular media, Internet
demands a simple and convenient language for people to use in
communication.
We investigated Internet from the angle of its on-line speech
communication – so-called discourse. The notion of discourse is one of
the basic concepts of modern pragmatic and text linguistics. In the study
of language, it often refers to the speech patterns and usage of language,
dialects, and acceptable statements, within communication.
Internet discourse is determined by the specific linguistic and extra
linguistic factors. Among the extra linguistic factors there are anonymity
of communicants, the situation of their distance in space but not in time,
establishment of indirect contact with a computer connected to the
Internet, and interaction of participants.

145
English, as the most commonly used language on the Internet,

catches people’s attention due to its distinct language features. Millions
of people around the world now communicate in a speedy and shorten
version of English, nicknamed Weblish. It is an informal type of an
Internet slang that users have popularized in E-mails, chatrooms and text
messages. It is also used in networking services, online games, WWW
Pages. Therefore, it can be regarded as a new variety of English, and
besides the common features it shares with other varieties, it also
presents some distinct features in word-formation and lexicon.
The English Internet forum is a genre of the Internet-discourse, the
online discussion site where people can hold conversations in the form of
posted messages. Written form of Internet discourse based on the
principles of oral colloquial speech, use fixed rules of communication
(Internet etiquette), the presence hypertext and so on.
Internet discourse of English youth forum is characterized by the
integration peculiarities of journalistic, scientific, official-business,
colloquial and community and fiction styles, usage of slang expressions -
informal words and expressions that are not considered standard in the
speaker's dialect or language: to be hot (добре виглядати (зовнішність),
chill out! (заспокойся!), a fast talker (бовтун), to go nuts (з'їхати з
розуму). Slang may be common among young people, but at the same
time it is used by people of all ages and social groups.
We should mention that usage of colloquial speech refers to
everyday informal language. Colloquial speech is characterized by the
frequent use of words with a broad meaning (something close to
polysemy):

146
child (neutral) – kid (colloq.), leave / go away (neutral) – be off / get

out / get away / get lost (colloq.), continue (neutral) – go on / carry on
(colloq.), begin / start (neutral) – get going /get started / Come on!
(colloq.)
Generally speaking, the new words in English Internet discourse
have inherited some traditional word-formation methods, such as
compounding, derivation, abbreviation and so on. But some nonce words
have also come into being, which have been created in particular
circumstances, quickly accepted by people and incorporated in modern
English.
Nowadays the information-intensive society developed rapidly in
science and technology, the lengthy and miscellaneous words will
inevitably be replaced by brief and concise words. Therefore,
abbreviation is the most frequently used word-building means of current
Weblish. To save time one is likely to clip words that are frequently used,
e.g. bike for bicycle, auto for automobile. We use econ, gym, math for
economics, gymnastics, mathematics, when we talk about school life.
Clipping can be classified into the following four types:
- front clipping: cause (because), copter (helicopter), phone
(telephone);
- b
ack clipping: hang on a sec (hang on a second), fan (fanatic), disco
(discotheque); - front and back clipping: cuz (because); flu (influenza);
- phrase clipping: pub (public house), pop (popular music).
Another common way of making new short words is acronymy. It
is the process of forming new words by joining the initial letters of a

147
phrase. Words formed in this way can be subdivided into initialisms and
acronyms depending on the pronunciation of the words:
- initialisms are words pronounced letter by letter: ASAP (as soon as
possible), LOL (laughing out loud), FYI (for your information);
- acronyms are pronounced as normal words: NATO (the North
Atlantic Treaty organization), BASIC (Beginner’s All-purpose Symbolic
Instruction Code)
The most distinctive features of Internet English discourse are its
flexibility and freeness, therefore, letters and numbers are frequently
used in combination to form a special type of abbreviation. That’s to say,
we often use a number or a letter to replace one or more letters in a word,
in case the number or the letter has the partial tone with its substitute.
Since 1979 users of communications networks like Usenet created their
own abbreviations:
- single letter for the whole word: see-c, you-u, are-r; single digit for
the whole word: won- 1, for-4, ate -8;
- single letter or digit for the syllable or part of the word: great- gr8,
foreign -4n, someone - sum1.
- a letter or group of letters taken from the word or phrase and
sometimes whole sentences such as: in my opinion-in, AWHFY (Are we
having fun yet?), ICWUM (I see what you mean), MLNW (Make love not
war).
Blending is the formation of new words by combining parts of two
words or a word plus a part of another word, such Netizen=net citizen,
informercial= information commercial, autologon = automation logon, e-
mail= electronic mail

148
As more and more new Internet conceptions come into being, an

affix is able to derive many new words, which is easy to understand. -ible:
compatible, executable bootable; cyber-: cyberspace, cyberstart; digit-:
digiter, digit head; hyper-: hyperlink, hypertext.
The appearance of Weblish not only increases the number of
English vocabulary but also produces some strange signs, which are
usually used to express emotions. Some scholars call these signs
emoticons. They are used just because in the virtual world of Internet,
most communication is performed through words, in which we cannot
express our facial expressions or gestures. Therefore, people use
punctuations, letters or the combination of signs to make up this. The
signs used are fresh and vivid, and can achieve a kind of humor.
For example, when people chat on the internet, they often use colon
: to denote eyes, dash - for nose, and () for mouth, :) :-) :^) =) for
laughing, T-T for crying, ∧＿∧ for joy, ∧-) regular smile,∧- ( ∧- e - sadness,
[ ] disappointed hugs,:-D xD =D very happy.
Internet forums are characterized with anthropocentrism
demonstrated by use of special graphic characters – Smiley, @. Two
prominent examples can be repeated letters (aaaaahhhhh, hiiiiiii, ooops,
soooo), repeated punctuation (no more !!!!!, whole ????, hey !!!!!!!,).
Moreover, capital letters are used to simulate crying (I SAID NO).
So we can conclude that Internet introduces the first truly new form
of human discourse for five thousand years. New communication
technologies have generated new forms of text, which do not easily
comply with traditional notions of written and oral communication.
Whether we like it or not, forms of communication are changing rapidly

149
and understandably language is also changing which requires quick

adaptation to these changes.
References
1. Бєлова А. Д. Поняття «стиль», «жанр», «дискурс», «текст» у
сучасній лінгвістиці. Вісник КУ. Іноземна Філологія: Випуск 32-33.
2002. С. 11-14.
2. Дискурс іноземної комунікації: [Колективна монографія]
Львів: Вид-во Львів. нац ун-ту ім І. Франка. 2002. 495 с.
3. Christopher W. Linguistic and Interactional features of Internet
Relay Chat. Computer-mediated communication: Linguistic, social and
cross-cultural perspectives. Philadelphia: John Benjamins. 1996.
4. Crystal D. Language and the Internet. Cambridge: Cambridge
University Press. 2002.
Вероніка Требіна
м. Полтава
Учитель – Гречана Марія Віталіївна
PECULIARITIES OF THE CHINESE LANGUAGE
There are hundreds and thousands of various languages in the

world. Any language has its own features, which distinguish it among
plenty of others. The Chinese language is the language, which possess
many of those specific characteristics making it unusual. Among them,
there are tones, Chinese characters, homophones in great numbers,
measure words, and variety of dialects. Despite all the special features
and challenges of Chinese, the number of people learning it is gradually
increasing.

150
The first and the most striking difference is Chinese writing system
using characters, not letters. It is said that written Chinese is a character-
based system, and there are only 3,500 Chinese characters being used on
a daily basis. Chinese characters in most cases are made up of building
blocks called radicals, which have 1 to 17 strokes. Radicals and strokes
must be written in accurate order: usually characters are written from
left to right and from top to bottom.(2) It is worth saying that there are
two types of characters: simplified and traditional. The first consist of less
number of strokes, than traditional. (2) To make characters accessible to
more people the government of the PRC decided to carry out characters’
simplification procedure. As a result, 2,238 out of nearly 7,000 Chinese
characters were simplified. The usage of simplified characters prevails on
the mainland China, while traditional characters are much used on
Taiwan and in Hong Kong (2).
The second important aspect is a large number of homophony in
Chinese. As Chinese characters represent syllable-length words (or
morphemes – the smallest units of language) the phenomena of
homophony is quite understandable. The phenomena of homophony in
Chinese is when the words with the same pronunciation but various
meanings are written with different characters. For instance, one syllable
can be written in a few separable ways. In spite of the fact in Modern
Chinese there are many disyllabic words, the homophony phenomena is
still common thing (1).
The third and not less significant thing about learning Chinese is the
tonal system of language. To find the accurate meaning of the word you
have to know the right tone used in this very word. It means that tones
play word-differentiating role. The official language of China called as

151
Putonghua (普通话) or as it called in the West Mandarin has 4 tones. All

tones have a set of distinctive features and their own way of designation.
The first tone stays (3) up all the time, the second tone is rising (its sound
is similar to interrogative sentence tone). The third tone is going down
and then up. The last tone is going down. Besides that there is also the
fifth tone called ‘neutral’. In fact, it does not have any defined pitch
contour.
The fourth point worth mentioning is versatility of Chinese words.
The words can be either nouns, verbs, pronouns, conjunctions, or
adjectives. Mostly Chinese words comprise of nouns, which make up the
subject and object of a sentence, and they are written in the same way for
both singular and plural forms. Verbs in Chinese are easy to understand
and use as they retain meaning no matter where they appear in sentences.
In addition to that Chinese does not pay much attention to the agreement
of nouns, verbs or adjectives in a sentence.
The fifth interesting point of Chinese is the concept of measure
words. Chinese nouns remain the same in both singular and plural forms,
though the language uses measure words to describe the number of
objects within in a statement. Measure words are needed before each
noun. It is said there are more than one hundred measure words existing
in Chinese. These words are used to classify the type of object being under
discussion. There is simply one measure word 个 (gè) that can be used for
classifying almost anything, meanwhile every thing has each own
measure (or classifying) word.
The last but not the least is the dialect diversity. Scientists
distinguish from seven to ten main dialect groups of the Chinese
language. Each of these groups has their own sub-dialects. The main

152
group is Mandarin. There are more than 70 % people speaking in

Mandarin dialect. Since the 1930s when national government of the
country implemented Mandarin (or Northern) dialect as a standard one
and started doing promotion throughout the country, Mandarin 普通话
(Putonghua) translated, as ‘common language’ was the only official
language of China.
Summing up all abovementioned, the Chinese language seems to be
very exclusive and complicated though, exploring and practicing the most
crucial language-forming basics will give you more confidence and
understanding of further steps in mastering this language.
References
1. Asia Society Creating a Chinese Language Program in Your
School. 2006. 52 p.
2. Julian K. Wheatley Learning Chinese: A foundation course in
Mandarin Yale University Press, 2010. 656 p.
3. СhinesePod: Chinese Pronunciation. Pinyin Section
[Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.chinesepod.com/tools/pronunciation/section/17
4. ThoughyCo: Measure Words in Mandarin Chinese
[Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://www.thoughtco.com/mandarin-measure-words-
2279415
5. Asia Society: China Learning Initiatives. The many dialects of
China [Електронний ресурс]. Режим доступу:
https://asiasociety.org/china-learning-initiatives/many-dialects-china
Андрій Фесенко
Комунальний заклад “Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів №2 Полтавської міської ради Полтавської області”,
м. Полтава
Учитель – Неізвідська Ірина Сергіївна

153
PECULIARITIES OF PROPER NAMES IN A SERIES

OF J. R. R. TOLKIEN’S WORKS “THE LORD OF THE RINGS”
Since the first book “The Lord of The Rings” was published, this
literature work generated interest among scientists of various spheres,
including philologists. The proper names functioning in the book is a
subject of researchers′ particular interest. Several factors determine this
interest among which we should mention the author‫׳‬s individual vision
of the world. The use of proper names helps reader to taking into
consideration the author‫׳‬s advisely using of proper names as a tool to
create the mentioned above determine the topicality and significance of
the topic.
Most scientists identify proper names as the words or word
combinations, the main purpose of which is in the identification of
individual subjects without any compliance between the qualities of the
subject. Some researchers note that proper names became the code and
specific types of turned national-cultural of background knowledge. They
save in their semantic memory all historical – cultural plots, which are in
the present social consciousness.
Nominative means and images, being the basis of names, are
stipulated ethnically, in spite of their typical nature and anthropological
realities. Names and nicknames are tied with realities, traditions and
religion. Extralinguistic factors influence the qualitative composition of
names and their place in speech as speech signs, identifying the individual
and containing a bright national-cultural component. The purpose of

154
proper names is to mark out, identify and characterize the definite

realities, to stir up knowledge about them.
Proper name in literature plays a very important role to orient in
time and space. In the literature the former common meaning of the name
may be used distinctively. Name and surname may be the part of their
characteristics.
The aim of the research is to analyse the pecularities of proper
names functioning and their linguistic specifics in the novel “The Lord Of
The Rings”.
Research objectives include: 1) to study, to examine the theoretical
foundations of the research based on the analysis of scientific and
theoretical literature, determinig the state of the problem in the modern
linguistics; 2) exploring and developing our own characteristic of literary
characters‫ ׳‬names in the novel “The Lord Of The Rings”; 3) to study
pecularities of onomus functioning in the novel “The Lord Of The Rings”.
Giving a name to a hero, the proper name becomes a thematic word.
Due to its integral part of a character, the name is associated in associative
complex with it. It obtains the right not only to indicate the object but to
characterize it.
Thus, when a proper name is in the context it can take any fillings.
The contextual filling of a proper name is gradual. It includes all the
image’s qualifications given by the author. For example:
- Frodo ( from “rоd” – “мудрий”) – the main hero of the novel:
«A great dread fell on him, as if he was awaiting the pronouncement
of some doom that he had long foreseen and vainly hoped might after all
never be spoken. An overwhelming longing to rest and remain at peace by
Bilbo's side in Rivendell filled all his heart. At last with an effort he spoke,

155
and wondered to hear his own words, as if some other will was using his
small voice.«I will take the Ring,» he said, «though I do not know the way».
- Baggins (“bag”, “end” - дно мішка ):
The eldest of these, and Bilbo's favourite, was young Frodo Baggins.
When Bilbo was ninety-nine, he adopted Frodo as his heir, and brought him
to live at Bag End…. Bilbo and Frodo happened to have the same birthday,
September 22nd. "You had better come and live here, Frodo my lad,"
said Bilbo one day; 'and then we can celebrate our birthday-parties
comfortably together." At that time Frodo was still in his teens, as the
hobbits called the irresponsible twenties between childhood and coming of
age at thirty-three» [1, p. 21c.
- Bilbo (“bilberry” – “чорниця” та суфікс –о): «The land was rich
and kindly, …, it had before been well tilled, and there the king had once had
many farms, cornlands, vineyards, and woods» [1, p. 19].
- Boromir (from “boron” - “стійкий”, “вірний”; “mire” -
“дорогоцінний камінь”).
- Legolas( from “laeg” – “зелений”, “Olas” – “листя”): “Five hundred
times have the red leaves fallen in Mirkwood in my home since then, and but
a little while does that seem to us…He was tall as a young tree, lithe,
immensely strong, able swiftly to draw a great war-bow and shoot down a
Nazgûl, endowed with the tremendous vitality of Elvish bodies, so hard and
resistant to hurt that he went only in light shoes over rock or through snow,
the most tireless of all the Fellowship” .
- Gamgee (“невичерпна надія”): “It would be the death of you to
come with me, Sam,” said Frodo, “and I could not have borne that…Not as
certain as being left behind”, said Sam…But I am going to Mordor… I know

156
that well enough, Mr. Frodo. Of course you are. And I'm coming with you”
[2, p. 385].
However, there are proper names in the onomastic space of the
novel that are familiar to readers, the names that are associated with
already familiar literature or cultural heroes. It creates the impression to
make the fantastical world closer to the reality, gives modern readers
possibility to know heroes better, including through the comparison with
the familiar names for them.
Main research results are: 1) onomus are informative means of the
world and characters expression in the book; 2) proper names in the
novel “The Lord Of The Rings’ have been investigated for possible
versions of their origin meaning and characteristics owing to which they
were selected by the author; 3) the result of the personal names analysis
have shown proper names often indentify the main character traits, or
appearance of a hero; some of onomus indicate its origin and possible fate
in the future.
References
1. Tolkien J. R. The Lord Of The Rings: The Fellowship of the Ring.
2015. 793 с.
2. Tolkien J. R. The Lord Of The Rings: The Return of the King.
2015. 478 с.
Анастасія Шевченко
Полтавський ліцей імені А. С. Макаренка
Полтавської обласної ради,
с. Ковалівка
Учитель – Щербина Антоніна Миколаївна

157
ХУДОЖНЄ МОДЕЛЮВАННЯ АНТИГУМАННОЇ СУСПІЛЬНОЇ

СИСТЕМИ В АНТИУТОПІЇ «ДИВЕРГЕНТ. НЕСКОРЕНА»
ВЕРОНІКИ РОТ: ВЛАДА І ЛЮДИНА В РОМАНІ
Сучасний активний розвиток жанру антиутопії обумовлений

трансформаціями держав та глобальними катаклізмами,
технічними, культурними, моральними й екологічними
проблемами, негативними явищами в молодіжному середовищі.
Використовуючи фантастику, письменники прагнуть передбачити
поширення небажаних суспільних тенденцій, що сприяє зростанню
інтересу до цих творів.
За результатами опитування, проведеного онлайн-
спільнотою Goodreads.com, частка прочитаних антиутопій у 2012
році була найвищою за останні 50 років. Під враженням від цих книг
люди на 8% частіше стверджували, що насильницькі протести
можуть бути виправданими, адже інколи вони просто необхідні для
досягнення справедливості [6]. Цей факт свідчить про
надзвичайний вплив антиутопічної літератури на свідомість
читачів, на формування системи цінностей особистості.
Авторкою творів цього жанру є сучасна американська
письменниця Вероніка Рот. Перший роман-антиутопія мисткині
«Дивергент» (2011) дебютував на шостій сходинці в списку
бестселерів «New York Times», а 2012 року піднявся до другої
позначки. За дослідженнями американської маркетингової
корпорації NPD Group, «Дивергент. Нескорена» входить до переліку
десяти книжок, які стали лідерами продажів у 2010-х роках.

158
Дослідники відносять роман до найпопулярніших книг у

жанрі молодіжної антиутопії. Але ґрунтовних наукових розвідок,
присвячених аналізу твору «Дивергент. Нескорена» В. Рот, і,
зокрема, темі влади і людини в романі, на сьогодні в українському
літературознавстві ще немає.
Отже, актуальність даної розвідки зумовлена ексцесом
важливих духовних, політичних, моральних та культурних
цінностей в майбутньому; злободенністю підліткових проблем,
порушених у творі; відсутністю наукових праць, присвячених
роману «Дивергент. Нескорена» В. Рот та виховним значенням
доробку американської письменниці.
Її літературна спадщина в українській науці досліджена ще
мало. Розгляду мистецького надбання В. Рот присвячені лише
окремі статті Х. Павлюка, К. Миронюк та М. Пінчук.
Мета роботи – виявити особливості художньо змодельованої
антигуманної суспільної системи в антиутопії «Дивергент.
Нескорена» Вероніки Рот через аналіз розкриття теми влади і
людини в романі.
Система суспільного устрою, вибудована В. Рот, нагадує
піраміду. «Так повелося від укладення Великого миру, коли створили
фракції» [4, с. 31], – пояснює авторка. Цей поділ було здійснено
насильно: тільки з однієї частини міста «люди йшли з власної волі,
ніхто їх не гнав. Чого не скажеш в інших регіонах …» [4, с.114]. Влада
пояснює: попередні покоління усвідомили, що в нескінчених війнах
винна «людська сутність – схильність до зла у будь-яких його
проявах» [4, с. 37]. Щоб побороти всесвітній хаос, вони вирішили

159
викорінити особистісні негативні якості – агресію, невігластво,

лукавство, егоїзм і боягузство.
Містом керує рада з п’ятдесятьох альтруїстів, бо саме ці люди
вважаються непідкупними. Члени інших чотирьох фракцій можуть
виступати на засіданнях, але все вирішує рада. Хоча, зауважує
письменниця, це робиться лише технічно, бо «особливий вплив» [4,
с. 30] на роботу уряду має одна людина – Маркус. Тобто, можемо
говорити про авторитарні методи управління в Чикаго.
Наступна частина владної піраміди – це лідери фракцій: у
кожній по п’ять. Головне їх завдання – слідкувати за дотриманням
встановлених правил, адже життя мешканців міста суворо і до
дрібниць регламентоване. Існує ціла низка заборон. Як пише В. Рот,
альтруїстам не можна святкувати дні народження, вішати в домі
більше одного дзеркала, та й те слід приховати. Дивитися в нього
можна другого числа, один раз в три місяці. Безстрашним не
дозволяється проявляти любов до рідних, радіти зустрічам з ними.
«Це заборонено. Існують правила» [4, с.278], – заявляє лідер фракції.
Члени груп через однаковий одяг і зачіски зовні між собою дуже
схожі. Авторка зауважує: їх буває важко відрізнити.
Влада здійснює психологічне і моральне насильство над
людьми: «Кожна фракція навчає своїх членів думати і діяти певним
чином» [4, с. 348]. Пояснення жорстоким принципам звучить досить
цинічно: так треба поводитися «заради кращого суспільства і
кращого світу» [4, с. 38]. Насправді це неправильна теорія, міф про
щасливе майбутнє.
На нашу думку, В. Рот розповідає про абсурдні настанови,
категоричні обмеження в побуті, в особистому житті, в спілкуванні,

160
щоб яскраво продемонструвати відсутність свободи і диктаторські

закони управління містом. В таких умовах, за словами Г. Баран,
людина перетворюється на «гвинтик величезного механізму» [1,
с. 50]. Під тиском системи відбувається процес нищення
особистості, особливо, ще не до кінця сформованої.
Американська мисткиня більш детально змальовує ставлення
лідерів Безстрашності до рядових членів фракції та до неофітів.
Лідера групи Ерика «навчили жорстокості, а тепер він навчить
жорстокості нас». Підлітків примушують метати один в одного
гострі ножі, битися між собою, аж допоки хтось уже не зможе
підвестися з підлоги. Після такого двобою у хлопчини на ім’я Дрю
обличчя «не рожеве, а чорно – синє». Посвячення в безстрашні, що
насправді було циклом знущань над новоприбулими, Беатрис
Прайор називає «тортурами» [4, с. 186].
Щоб посилити негативне враження від чиказької влади, В. Рот
додає до описів складних фізичних випробовувань розповідь про
психологічні та моральні. Письменниця, наприкдад, змальовує, як
підлітків-правдолюбів упродовж кількох днів підряд перевіряли на
детекторі брехні, а потім уводили «сироватку правди» [4, с. 294],
садили перед усіма і ставили низку особистих питань. Неофітів-
безстрашних уводили в наркотичний сон і запрограмованими
комп’ютером видіннями перевіряли психологічні здібності,
втручалися у внутрішні переживання героїв. Так лідери «ламали»
[4, с. 211] свідомість більшості піддослідних. Після такого
насильства вони не спали вночі, бачили кошмари і кричали або
плакали до ранку. Особистість молодої людини принижувалась і
нівелювалась.

161
Під час симуляцій лідери виявляли дивергентів – підлітків,

схильних перебувати у кількох фракціях, здатних самостійно
мислити, критично оцінювати ситуацію. Їх негайно знищували. Х.
Павлюк пояснює: «Влада надзвичайно боїться таких людей, тому
намагається їх знищити, оскільки, за її словами, дивергенти схильні
до повстань і становлять загрозу суспільству» [3, с. 111].
Та в Чикаго і поміж дорослих, і поміж молодих людей не було
сміливців, які б наважилися протистояти встановленим порядкам,
боротися із владою. Лише двоє із двадцяти неофітів покинули
фракцію безстрашних, відмовившись терпіти знущання. Протестом
їх вчинок ніхто не вважає, бо підлітки прирекли себе на вічну
бідність та ізоляцію.
В. Рот показує: відсутність суспільного спротиву
несправедливій системі влади призводить до її узурпації.
Письменниця розповідає, як член уряду Джанін Метьюз маніпулює
фракціями Ерудитів і Безстрашних та поступово знищує політичних
лідерів. Вона хоче контролювати місто, прагне, щоб «усі піддавались
керуванню» [4, с. 339]. Для цього безстрашним із допомогою
спеціальних уколів упорснули передавачі. Через них від комп’ютера
їм подавались команди. Дев’яносто відсотків членів фракції
перетворились на солдат-сомнамбул: вбивали альтруїстів,
знищували існуючу владу. І протистояти такій агресії було дуже
складно.
Загострення ситуації змушує дивергентів Беатрис і Тобіаса
відважитися вступити у відкриту боротьбу проти Джанін та її
поплічників. У підсумку фракції Альтруїзму і Безстрашності
розпалися, система влади була зруйнована. За

162
словами А. Соловйової, «суспільство зайшло в соціально-

етичний, …політичний тупик…» [5, с. 58].
Отже, В. Рот моделює соціальну структуру, за якої людина
позбавлена майже всіх прав і свобод й неспроможна протистояти
насильству і жорстокості. Лише за екстремальних умов головні
герої наважуються ризикнути своїм життям, щоб урятувати
суспільство від жорстокого диктату.

1. Баран Г. Утопія й антиутопія як жанри. Слово і час. 1997. №
7. С. 47-51.
2. Ісаєва О. Ю Клименко Ж., Мельник А. Зарубіжна література
(профільний рівень): підручник для 11 класу закладів загальної
середньої освіти. Київ: УОВЦ «Оріон», 2019. 224 с.
3. Павлюк Х. Символічне наповнення концепту «FEAR» у
романі - антиутопії Вероніки Рот «DIVIRGENT», «Південний архів».
Збірник наукових праць. Філологічні науки. Випуск LXVIII. С. 110-
113. URL: https://scholar.google.com (дата звернення: 20.01.2022).
4. Рот В. «Дивергент. Нескорена»/ Київ: Компанія ОСМА, 2015.
384 с.
5. Соловйова А. Антиутопія як символічна модель суспільства
тотальної деперсоналізації. Наукові праці. Політологія. Випуск 150.
Том 162. С. 57-63.
6. Calvert Jones. How dystopian narratives can incite real-world
radicalism. 2020. URL: https://cutt.ly/eYBOiZf / (дата звернення:
20.01.2022).
Іванна Шерстюк
Науковий ліцей №3
Полтавської міської ради, м. Полтава
Учитель – Гринь Світлана Станіславівна
A POPULAR TREND IN READING

163
Have you ever sat down on a rainy day at home with nothing on
your schedule but a good book?
In today’s society, I think reading has become less popular with
time, because of apps like Facebook, Instagram coming to prevalence.
But reading is a great way to find happiness because it allows us to
escape our own world and live inside someone for a short period of time.
It also allows us to learn empathy, which is a hard skill to learn without
hands on experience. Books transported me to places I never imagined
I’d visit and exposed me to ideas I had never considered. I am Otaku, a
person who is interested in reading manga.
Why am I interested in it? Manga is good for my brain. Learning to
read pictures, words, and even different sound words together helps me
process images faster and with more accuracy. This is called multimodal
thinking. In our visual society, that ability can really help!
Manga and graphic novels have to convey the story not only with
words but with art. This allows readers not only to read what is happening
but also to see visually how the different panels work together to push
the story forward.
Manga contains meticulously drawn images that just makes you
stare at it in awe! Such finesse art captures the eye of the reader, and it is
said that eyes are the windows to the soul. Thus these images are directly
felt by our soul making us happy and increases our appreciation towards
Art.
Traditionally, manga stories are read from right to left and from top
to bottom, in the same way as Japanese writing. The narrative is contained
within frames called koma. So, to read a page of manga, you start with the
koma in the top right-hand corner and you end with the koma in the

164
bottom left-hand corner. Can manga be considered a book? Manga is an

umbrella term for a wide variety of comic books and graphic novels
originally produced and published in Japan. Unlike American comic
books, which are usually printed in full color, Japanese manga are almost
always published in black and white. The main reason for this is because
mangas are drawn by a single person and are published weekly. Coloring
them would take up too much time. The cover is usually coloured.
Manga shares its art style with anime, the characters have large
eyes and large spiky haircuts, that helps to distinguish them better.
Manga chapters are published in various weekly magazines and are later
collected in volumes.
There is a large number of genres present in the manga world,
almost every single one you can imagine. That is why their target
audience mostly classifies them. There are five large groups in total. We
can start with shounen and shoujo. Shounen manga is for boys and is
often action-packed and adventurous with some comedic elements.
Shoujo manga is aimed at girls often involves romance and everyday life,
although it does not shy from action and adventure as well. Seinen manga
is aimed at men and deals with adult themes, drama, violence, and even
sexually explicit material. Josei is written for women and deals with more
mature themes than shoujo manga. It often deals with relationships but
from the view of an adult. Finally, kodomo is manga for little children. But
today I want to talk about manga, which was devoted to Ukraine.
Manga about the Ghost of Kyiv, which was created by the Japanese
amateur manga artist Matsuda-san specializing in military theme, in the
early days of the Russian-Ukrainian war, has been published. Well-known
manga author Matsuda Hi was inspired by the events of February 2022,

165
when during the brutal escalation of the Russian-Ukrainian war, the skies
over Kyiv were heroically defended by Ukrainian pilots of the 40th
Tactical Aviation Brigade.The author, who goes by the pseudonym
Matsuda Heavy Industries, has made 21 works on military topics: Maria
of Na miracle, Third flight Resonator, May Day Isoroku Yamamoto and
others. The Ghost of Kyiv is a doujinshi manga, i.e. amateur manga
published at the expense of the author. It is unknown at this time if the
sequel is planned. But it is known that the Ghost of Kyiv is a collective
image of the pilots of the 40th Tactical Aviation Brigade of the Air Forces,
who protect the sky of the capital of Ukraine, and who suddenly appear
where they are not expected. This is what the Armed Forces
Command claims. The Phantom of Kyiv is a collective image of all the
pilots. They are our heroes and patriots and we are proud of them! They
protect the Ukrainian sky.
“The Ghost” shot down numerous Russian planes, survived enemy
attacks and became a symbol of Ukraine’s surprisingly effective air
defenses, earning a bold wartime moniker: The Ghost of Kyiv. The feat of
the Ukrainian aces gave rise to the legend of the Ghost of Kiev, MiG-29
pilot, who, in the first 30 hours of the Russian invasion of Ukraine, won 6
air victories in the sky over the capital: he shot down two Su-35, two Su-
25, Su-27 and MiG- 29.
The Ukrainian version of The Ghost of Kyiv has been released in
Ukraine. The first Ukrainian edition was 10000 copies, English – 2000.The
publication was in mid-July.
I firmly believe that there’s a manga for every reader. Hopefully,
one of the following titles piques your interest. Reading regularly is
essential, so find a time to read and stick to it. This could be every day,

166
every few days or every week. And a popular trend in reading will help
you to get these positive emotions!
Figure 1. Manga “The Ghost of Kyiv”
References
1. Manga about the Ghost of Kyiv released in Japan. URL:
https://mezha.media/en/2022/05/05/manga-about-the-ghost-of-kyiv-
released-in-japan
2. A Beginner's Guide to Manga. URL:
https://www.nypl.org/blog/2018/12/27/beginners-guide-manga
3. All About Japanese Manga. URL:
https://www.animationcareerreview.com/articles/all-about-japanese-
manga

167

Філологія Очима Молоді - Збірник

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Філологія Очима Молоді - Збірник

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

Філологія очима молоді : збірник матеріалів ІІ Учнівської

У збірнику вміщено тези учнівських доповідей з питань лінгвістики,

Онищенко Анастасія, Онищенко Софія (науковий керівник – Агейчева Анна

Айдаєва Уляна (науковий керівник – Одом Олена Ігорівна)

Баштанник Єлизавета (науковий керівник – Василенко Аліна Василівна)

Векленко Надія (науковий керівник – Бишевич Юлія Сергіївна)

Висоцька Софія (науковий керівник – Александрович Марина Василівна)

Галаур Софія (науковий керівник – Барабаш Тетяна Олексіївна)

Дженсен-Рак Мілена (науковий керівник – Колодько Олена Василівна)

Должко Ростислав (науковий керівник – Должко Оксана Анатоліївна)

Дорошенко Олександра (науковий керівник – Мироненко Вікторія

Дубровіна Софія (науковий керівник – Кордюк Лілія Анатоліївна)

Еренбург Софія (науковий керівник – Гринь Світлана Станіславівна)

Завальнюк Софія (науковий керівник – Тихоненко Наталія Іванівна)

Іваницька Анна (науковий керівник – Димарь Наталія Сергіївна)

Камсюк Алісія (науковий керівник – Перепелиця Наталія Іванівна)

Козіна Анастасія (науковий керівник – Гречка Вікторія Володимирівна)

Конюшенко Анастасія (науковий керівник – Чернорук Анастасія Олегівна)

Курінна Анастасія (науковий керівник – Пліскіна Галина Григорівна)

Кушнірова Ольга (науковий керівник – Кордюк Лілія Анатоліївна)

Кущій Анастасія (науковий керівник – Маркевич Віта Анатоліївна)

Лейбель Аліна (наукові керівники – Михайлова Олена Вікторівна, Шелякіна Олена

Логінова Анастасія (науковий керівник – Одом Олена Ігорівна)

Міцінська Дар’я (науковий керівник – Крюкова Світлана Володимирівна)

Неділько Карина (науковий керівник – Бровко Сергій Миколайович)

Олійникова Аліна (науковий керівник – Бондар Оксана Володимирівна)

Писаренко Анастасія (науковий керівник – Калініченко Валентина Василівна)

Писаренко Анастасія (науковий керівник – Чичкало Ірина Леонідівна)

Приходько Тетяна (науковий керівник – Вовченко Олеся Миколаївна)

Симонова Марія (науковий керівник – Варфоломєєва Ілона Олегівна)

Ситник Кристина (науковий керівник – Гаврілова Світлана Валеріївна)

Солодовник Дарія (науковий керівник – Коняхіна Анна Олександрівна)

Теребун Вероніка (науковий керівник – Козіна Ірина Олексіївна)

Требіна Вероніка (науковий керівник – Гречана Марія Віталіївна)

Фесенко Андрій (науковий керівник – Неізвідська Ірина Сергіївна)

Шерстюк Іванна (науковий керівник – Гринь Світлана Станіславівна)

Анастасія Онищенко, Софія Онищенко

THE ROLE OF MOTIVATION

There is a growing demand for practical English language

ФІЛОЛОГІЯ ОЧИМА МОЛОДІ

ФІЛОЛОГІЯ ОЧИМА МОЛОДІ

ФІЛОЛОГІЯ ОЧИМА МОЛОДІ

the development of cognition and intellectual activity, which, in turn,

STYLISTIC MEANS OF DISPLAYING

ФІЛОЛОГІЯ ОЧИМА МОЛОДІ

ФІЛОЛОГІЯ ОЧИМА МОЛОДІ

ФІЛОЛОГІЯ ОЧИМА МОЛОДІ

ФІЛОЛОГІЯ ОЧИМА МОЛОДІ

linguistics and to promote the Ukrainian language and literature both in

ФІЛОЛОГІЯ ОЧИМА МОЛОДІ

In order to achieve our research aim, i.e. to determine the

ФІЛОЛОГІЯ ОЧИМА МОЛОДІ

comparison with another phenomenon. Phraseological comparisons

ФІЛОЛОГІЯ ОЧИМА МОЛОДІ

• selection of phraseological equivalent, which turned out to be the

ФІЛОЛОГІЯ ОЧИМА МОЛОДІ

Thus, we can conclude that differences in the semantic structure,

Список використаних джерел

LINGUISTIC AND STYLISTIC PECULIARITIES

Despite various nonverbal ways to attract readers' attention (I mean

ФІЛОЛОГІЯ ОЧИМА МОЛОДІ

However, it should be added that the main feature of any advertising