See discussions, stats, and author profiles for this publication at: https://www.researchgate.

net/publication/265008338

Розв’язання задач з фізики за розділами: 3. Електростатика і

електричний струм. 4. Електромагнетизм.

Chapter · November 2014

CITATIONS READS

0 299,559

1 author:

A. Vidmachenko
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
731 PUBLICATIONS 3,268 CITATIONS

SEE PROFILE

All content following this page was uploaded by A. Vidmachenko on 19 August 2015.

The user has requested enhancement of the downloaded file.

 1

Кафедра фізики

УПОРЯДНИК: Відьмаченко А.П.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ РОЗВ’ЯЗУВАННІ ЗАДАЧ З ФІЗИКИ
за розділами:

3. Електростатика і електричний струм.

4. Електромагнетизм.

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Department of Physics
Compiler: Vidmachenko A. P.

Methodical instructions for independent work of students

when solve the problems of Physics by sections:

3. Electrostatics and electricity.

4. Electromagnetism.

Київ 2015

Видання розраховане для викладачів вищих закладів освіти,

студентів і фахівців, які спеціалізуються з фізичних методів
дослідження

The publication is intended for teachers of higher educational

institutions, students and professionals who specialize in physical research
methods
© А.П. Відьмаченко, 2015
 2
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів при
розв’язанні задач з фізики за розділами: 3. Електростатика і
електричний струм. 4. Електромагнетизм.

Methodical instructions for independent work of students when

solve the problems of Physics by sections: 3. Electrostatics and
electricity. 4. Electromagnetism.

ПЕРЕДМОВА

Методичні вказівки мають на меті допомогти студентам у

розв'язуванні задач з фізики за такими розділами фізики: механіка,
механічні коливання та пружні хвилі; молекулярна фізика і
термодинаміка; електростатика і постійний струм; електромагнетизм;
геометрична і хвильова оптика, взаємодія світла з речовиною і
теплове випромінювання; основи теорії твердого тіла, квантової,
атомної і ядерної фізики.
Змістом контрольних робіт є розв’язування певної кількості
відповідних задач. Вміння розв’язувати задачі є одним з головних
критеріїв оволодіння фізикою. І саме розв’язування задач викликає
найбільші труднощі у студентів. Крім знання теорії, головним, що
сприяє успіхові у розв’язуванні задач, є оволодіння спеціальними
методами і прийомами при розв’язуванні певних груп задач. Саме на
цьому зосереджено основну увагу в даному посібнику.
Матеріал розділів поділено на параграфи. На початку кожного з
них подано короткий перелік формул і законів, які стосуються
розв’язування задач відповідної теми. Ці формули дозволяють
студентові скласти уявлення про обсяг теоретичного матеріалу, який
необхідно опрацювати, і можуть слугувати формальним апаратом для
розв’язування задач. Далі наведено приклади розв’язування
найтиповіших задач, в яких показано застосування фізичних законів і
викладено методи і прийоми розв’язування.
Для кожної контрольної роботи подано таблиці варіантів
контрольних робіт та список підручників, які потрібно опрацювати
для виконання відповідної контрольної роботи для студентів з одно-
семестровою, двосеместровою і три-семестровою формою викладання
предметів «Фізика» і «Загальна фізика».
Методичні вказівки можуть бути використані студентами,
аспірантами і викладачами.
 3
Preface

Methodological guidelines are intended to assist students in solving

problems in physics in the following sections of physics: mechanics,
mechanical oscillations and elastic waves; molecular physics and
thermodynamics; electrostatics and a constant current; electromagnetism;
geometrical and wave optics, the interaction of light with matter and
thermal radiation; basic theory of solids, quantum, atomic and nuclear
physics.
The content of the tests are solving a certain number of relevant
problems. The ability to solve problems is one of the main criteria
mastering physics. And that solution of problems is the most difficult
students. In the theory of knowledge, most conducive to success in solving
problems is the mastery of special methods and techniques for solving
certain types of problems. This concentrated focus in this guide.
The material chapters divided into paragraphs. At the beginning of
each short list of formulas and laws pertaining to the solution of problems
relevant topics. These formulas allow students an idea of the theoretical
amount of material that needs to work, and can serve as a formal device for
solving problems. Examples of solving most typical problems, which
shows the use of physical laws and set out the methods and techniques of
solution.
Each chapter a list of books that you need to work for the fulfillment
of the corresponding reference work for students with a one-semester, two-
semester and three-semester form of teaching "Physics" and "General
Physics".
This manual can be used by students and teachers.

Зміст
Розділ 3. Електростатика і
постійний струм
3.1. Електростатика. Основні
формули
3.2. Закони постійного струму.
Основні формули
3.3. Приклади розв’язування
задач (задачі 1-10)
3.4. Задачі для самостійного
розв’язування по темі 3.
«Електростатика і постійний
струм» (№ 1-224)
Розділ 4. Електромагнетизм.
4.1. Магнітне поле електричного
струму. Основні формули
4.1.1. Приклади розв’язування
задач (задачі 1-22)
4.2. Сила, що діє на провідник зі
струмом в магнітному полі.
Основні формули
4.2.1. Приклади розв’язування
задач (задачі 23-27)
4.3. Сила, діюча на заряд, який
рухається в магнітному полі.
Основні формули
4.3.1. Приклади розв’язування
задач (задачі 28-31)
4.4. Закон повного струму,
магнітний потік, магнітна
індукція у феромагнетику.
Основні формули
4.4.1. Приклади розв’язування
задач (задачі 32-35)
4.5. Робота при переміщенні
4
Contents
Section 3. electrostatics and a
constant current
3.1. Electrostatics. The basic
formulas
3.2. Laws constant current. The
basic formulas
3.3. Examples of solving
problems (tasks 1-10)
3.4. Tasks for independent
solving Related 3. "electrostatics
and constant current» (№ 1-224)
Section 4. Electromagnetism.
4.1. The magnetic field of the
electric current. The basic
formulas
4.1.1. Examples of solving
problems (tasks 1-22)
4.2. The force acting on a
current-carrying conductor in a
magnetic field. The basic
formula
4.2.1. Examples of solving
problems (tasks 23-27)
4.3. The force acting on a charge
moving in a magnetic field. The
basic formulas
4.3.1. Examples of solving
problems (tasks 28-31)
4.4. Law of total current,
magnetic flux, magnetic
induction in a ferromagnetic.
The basic formulas
4.4.1. Examples of solving
problems (tasks 32-35)
4.5. Work at moving conductor

провідника зі струмом у
магнітному полі.
Електрорушійна сила (Е.Р.С.)
індукції. Основні формули.
4.5.1. Приклади розв’язування
задач (задачі 36-41)
4.6. Самоіндукція. Екстраструми
замикання і розмикання. Основні
формули
4.6.1. Приклади розв’язування
задач (задачі 42-48)
4.7. Енергія магнітного поля.
Основні формули
4.7.1. Приклади розв’язування
задач (задачі 49-52)
4.8. Електромагнітні коливання і
хвилі. Основні формули
4.8.1. Приклади розв’язування
задач (задачі 53-55)
4.9. Задачі для самостійного
розв’язування по темі 4.
«Електромагнетизм» (№ 1-274)
5
in a magnetic field.
Electromotive force (emf)
induction. The basic formulas.
4.5.1. Examples of solving
problems (tasks 36-41)
4.6. Self-induction. Ekstra
currents locking and unlocking.
The basic formulas
4.6.1. Examples of solving
problems (tasks 42-48)
4.7. The energy of the magnetic
field. The basic formulas
4.7.1. Examples of solving
problems (tasks 49-52)
4.8. Electromagnetic Waves.
The basic formula
4.8.1. Examples of solving
problems (tasks 53-55)
4.9. Tasks for independent
solution by topic 4.
"Electromagnetism» (№ 1-274)
 6
Даний навчальний посібник використовується студентами 1 і
2 курсу інженерних спеціальностей для самостійної роботи та
роботи під керівництвом лектора.
Цей навчальний посібник необхідно видавати у друкованому
вигляді щорічно. Тому автор буде дуже вдячний за допомогу при
виданні навчального посібника.
Все це буде відмічено при наступному виданні.

This textbook is used by students of 1 and 2 course of engineering

specialties for individual work and work under the guidance of the
lecturer. This training manual is necessary to publish in printed form
annually.
The author will be very grateful for the help in the publication of
the manual.
All this will be noticed the next edition.

Payment details for sending the SWIFT in US dollars

Any information you can obtain by e-mail vida@mao.kiev.ua

 7

Розділ 3. Електростатика і постійний струм

3.1. Електростатика. Основні формули

Закон Кулона: q1q2 ,

1 (3.1)
F
4   0 r 2
де F – сила взаємодії точкових зарядів q1 і q2, r – відстань між
зарядами,  – діелектрична проникність середовища, 0 – електрична
постійна.
Напруженість електричного поля: Е = F/q. (3.2)
Потенціал електричного поля:  = П/q, (3.3)
де П – потенціальна енергія точкового позитивного заряду q, який
знаходиться в даній точці поля (за умови, що потенціальна
енергія заряду, віддаленого на безконечність, дорівнює нулю).
Сила, яка діє на точковий заряд, що знаходиться в електричному
полі, напруженістю Е:
F = q E. (3.4)
Потенціальна енергія заряду q: П = q. (3.5)
Принцип суперпозиції електричних полів відповідно для
напруженості і потенціалу поля системи зарядів:
N N (3.6)
E   Ei ,    i
i 1 i 1
Напруженість і потенціал поля, створеного точковим зарядом q:
q , q , (3.7)
E 
4   0 r 2 4   0 r
де r – відстань від заряду до точки, в якій визначаються
напруженість і потенціал.
Напруженість і потенціал поля, створеного провідною
зарядженою сферою радіусом R на відстані r від центра сфери:

а) Е=0; q (при r <R);


4   0 R
б) q , q (при r = R); (3.8)
E 
4   0 R 2 4   0 R
 8
в) , q (при r > R),
E
q 
4   0 r 2 4   0 r
де q – заряд сфери.
Лінійна густина заряду, розподіленого рівномірно вздовж нитки
довжиною l:
=q/l. (3.9)
Поверхнева густина заряду, рівномірно розподіленого по
поверхні площею S:
 = q/S (3.10)
Потік вектора напруженості Е :
а) через будь-яку поверхню S, поміщену в неоднорідне
електричне поле
, або , (3.11)
 E   E cos dS  E   En dS
S S
де  – кут між вектором напруженості Е і нормаллю n до
елемента поверхні; dS – площа елемента поверхні, Еn проекція вектора
напруженості на нормаль;
б) через плоску поверхню, поміщену в однорідне електричне поле
ФЕ=Е S cos . (3.12)
Теорема Остроградського-Гаусса: Потік вектора напруженості Е
через будь-яку замкнену поверхню, що охоплює заряди q1, q2 , …, qn
1 n , (3.13)
 E   En dS   qi
  0 i 1
S
n
де
 qi – алгебраїчна сума зарядів, які знаходяться всередині
i 1
замкненої поверхні, n – число зарядів.
Напруженість поля, створеного безконечною рівномірно
зарядженою ниткою або безконечно довгим циліндром:
 , (3.14)
E
2   0 r
де r – відстань від нитки або осі циліндра до точки, в якій
визначається напруженість поля; відстань r більша від радіуса
циліндра.
Напруженість поля, створеного нескінченною рівномірно
зарядженою площиною:
 9
 . (3.15)
E
2  0
Робота сил поля по переміщенню заряду q з точки поля з
потенціалом  1 в точку з потенціалом  2 :
А12=q ( 1 –  2 ). (3.16)
Електроємність: С = q /  або С = q / U , (3.17)
де  – потенціал провідника (за умови, що на безконечності
потенціал дорівнює нулю); U – різниця потенціалів пластин
конденсатора.
Електроємність плоского конденсатора: С= 0 S / d, (3.18)
де S – площа однієї пластини конденсатора, d – відстань між
пластинами.
Електроємність батареї конденсаторів:
а) 1 N 1 при послідовному з’єднанні; (3.19)

C i 1 Ci
N
б) при паралельному з’єднанні, (3.20)
C   Ci
i 1
тут N – число конденсаторів у батареї.
Енергія зарядженого конденсатора:
2 2
W  qU , W  CU , W q (3.21)
2 2 ( 2C )

3.2. Закони постійного струму. Основні формули

Сила постійного струму I q , (3.22)

t
де q – заряд, що пройшов через поперечний переріз провідника за
час t.
Густина струму jI , (3.23)
S
де S – площа поперечного перерізу провідника.
Закон Ома: а) I   1  2  U (3.24)
R R
для ділянки кола, яка не містить е.р.с.,  1 –  2 =U – різниця
потенціалів (напруга) на кінцях ділянки кола; R – опір ділянки;
 10
б) I  (  1  2 )   (3.25)
R
для ділянки кола, що містить е.р.с., де  – е.р.с. джерела струму; R
– повний опір ділянки (сума зовнішніх і внутрішніх опорів);
в)  (3.26)
I
Rr
для замкненого (повного) кола, де R – зовнішній опір кола, r –
внутрішній опір кола.
Опір провідника: l ,
R (3.27)
S
де  – питомий опір, l – довжина провідника; S – площа
поперечного перерізу провідника.
Опір системи провідників:
n
а) R   R i при послідовному з’єднанні n провідників; (3.28)
i 1
1 n1 при паралельному з’єднанні n провідників; (3.29)
б) 
R i 1 R i
Ri – опір і-го провідника.
Температурна залежність питомого опору провідника:
 = 0 (1–   t ), (3.30)
де  0 – питомий опір провідника при заданій температурі,  –
температурний коефіцієнт опору,  t – приріст температури.
Правила Кірхгофа:
1) алгебраїчна сума струмів, що сходяться у вузлі дорівнює нулю
n
(3.31а)
 Ii  0 ;
i 1
2) алгебраїчна сума добутків струмів на опір ділянок замкненого
електричного контуру дорівнює алгебраїчній сумі е.р.с., що діють в
цьому контурі
k n
 I k Rk    n . (3.31б)
i 1 i 1
2
Робота струму: A  IU t , A  I 2 Rt , A  U t . (3.32)
R
 11
Перша формула справедлива для будь-якої ділянки кола, на
кінцях якої підтримується напруга U, дві останні – для ділянки, яка не
містить е.р.с.
Потужність струму:
2
P  IU , P  I 2R, P U . (3.33)
R
Закон Джоуля-Ленца:
Q = I 2R t = I U t = U 2t /R (3.34)

3.3. Приклади розв’язування задач (задачі 1-10)

Задача 1. Два точкових заряди величиною q1 = 1 нКл і q2 = – 2

нКл розміщені в повітрі у двох вершинах рівностороннього
трикутника зі стороною r=10 cм. Знайти напруженість електричного
поля в третій вершині трикутника.
Дано: Розв’язання
q1 = 1 нКл = 10–9 Кл Згідно з принципом суперпозиції
q2 = – 2 нКл =–210–9 електричних полів кожний заряд створює
Кл поле незалежно від присутності в просторі
r = 10 cм = 10–1 м інших зарядів. Тому напруженість Е
_______________ електричного поля знайдемо, як векторну
E– ? суму напруженостей, створених кожним
зарядом зокрема Е =Е1 + Е2.
Модуль вектора напруженості поля, створеного кожним точковим
зарядом окремо: | q1 | ; | q2 | .
E1  E2 
4  0 r 2 4  0 r 2
Абсолютне значення вектора Е одержимо за теоремою косинусів:
E  E12  E22  2 E1 E2 cos ,
де  – кут між векторами Е1 і Е2, який знайдемо, розглянувши
рис.1:  = 120. Напрямки векторів Е1 і Е2 визначимо, урахувавши
знаки зарядів q1 і q2 (напрям вектора напруженості збігається з
напрямком сили, що діє на точковий позитивний одиничний заряд,
поміщений в дану точку поля). За правилом складання векторів
графічно знайдемо і напрям вектора Е.
Підставивши числові значення в системі СІ, одержимо Е 1, 56
кВ/м
 12
Задача 2. Дві кульки однакового радіуса і маси підвішені на
нитках однакової довжини так, що їхні поверхні дотикаються. Після
надання кулькам заряду q0 = 0,4 мкКл вони відштовхнулись одна від
одної і розійшлись на кут  = 60. Знайти масу m кожної кульки, якщо
відстань від центра кульки до точки підвісу l = 20 cм.
Дано: Розв’язання
q0 = 0,4мкКл = 0,410–6 На кожну кульку діють дві сили: сила
Кл тяжіння mg і сила електростатичного
 = 60 відштовхування Fе. Але
l = 20 cм
 q2 ,
___________________ Fe  mg tg 
m–? 2 4  0 r 2
а r  , де q=q0/2 – заряд на кожній кульці, g – прискорення
 l sin
2 2
вільного падіння. Звідси знайдемо m:
F q2 .
m e

  
g tg 4 0  4l 2 g sin 2 tg
2 2 2
Після обчислення одержимо: m=15,6 г.

Задача 3. Точковий заряд q = 25 нКл знаходиться в полі,

створеному прямою безконечною ниткою, рівномірно зарядженою з
лінійною густиною  = 2 мкКл/м. Визначити силу, яка діє на заряд в
точці, що знаходиться на відстані r = 15 см від нитки.

Розв’язання
Дано: Сила, що діє на заряд q в
q = 25нКл = 2510–9 Кл електричному полі в точці простору, де
 = 2мкКл/м = 210–6 напруженість поля Е: F = qE.
Кл/м Напруженість поля безконечно довгої
r =15 см = 1510–2 м рівномірно зарядженої нитки:
__________________ E= /(2 0 r), тут  – лінійна густина
F–? заряду. Підставивши вираз для Е у ф-лу
(1) знайдемо силу F: F=q /(2 0r).
Обчислимо, підставивши дані в одиницях системи СІ: F  0,6 Н.
 13
Перевіримо розмірність Кл  Кл
F   м  Кл  В  Дж  Н
м Ф м м
м

Задача 4. Електричне поле створене довгим циліндром радіусом

R=1 см, рівномірно зарядженим з лінійною густиною  = 20 нКл/м.
Визначити різницю потенціалів двох точок цього поля, що
знаходяться на відстані а1 = 0,5 см і а2 = 2 см від поверхні циліндра в
середній його частині.
Дано:
R = 1 cм = 10–2 м Розв’язання
 = 20 нКл/м = 2010– Для визначення різниці
9
Кл/м потенціалів скористаємось
співвідношенням між напруженістю
а1 = 0,5 см = 0,510–2 м
–2 поля і зміною потенціалу:
а2 = 2см = 210 м
Е = – grad .
–––––––––––––––––––
Для поля з осьовою симетрією,
1–2 – ?
яким є поле циліндра, це можна
записати у вигляді: E = – d /dr, або d = – E dr. Інтегруючи останній
вираз, знайдемо різницю потенціалів двох точок, віддалених на r1 і r2
r2
від осі циліндра: . (1)
 2  1    Edr
r1
Оскільки циліндр довгий і точки взяті поблизу його середньої
частини, то напруженість поля може бути знайдена за формулою:
 . Підставивши цей вираз для Е у формулу (1), одержимо:
E
2 0 r
 r2 dr  r ,
 2  1     ln 2
2 0 r r 2 0 r1
 r
Або 1   2  ln 2 . (2)
2 0 r1
Оскільки величини r1 і r2 входять у формулу у вигляді
відношення, їх можна виразити у будь-яких однакових одиницях:
r1=R+a1=1,5 см, r2=R+a2= 3 см. Підставивши значення величин у
формулу (2) і обчисливши, знайдемо:  1 –  2 = 250 В.
 14
Задача 5. Позитивні заряди q1 = 3 мкКл і q2 = 20 нКл знаходяться
у вакуумі на відстані r1 = 1,5 м один від одного. Визначити роботу А,
яку потрібно здійснити, щоб наблизити заряди до відстані r2 = 1 м.

Дано: Розв’язання
q1 = 3 мкКл = 310–6 Кл Припустимо, що перший заряд q1
q2 = 20 нКл = 2010–9 залишається нерухомим, а другий – q2, під
Кл дією зовнішніх сил переміщується у полі,
r1 = 1,5 м створеному зарядом q1 з відстані r1 = 1,5 м
r2 = 1 м до відстані r2=1 м.
––––––––––––––––––– Робота А зовнішньої сили по
А–? переміщенню заряду q з однієї точки поля
з потенціалом  1 в іншу, потенціал якої
 2 , дорівнює за абсолютною величиною і протилежна за знаком
роботі А’ сил поля по переміщенню заряду між тими ж точками: А= –
А’.
Робота сил поля по переміщенню заряду
А ’ = q (  1 –  2 ). (1)
Робота зовнішніх сил А може бути записана у вигляді:
A= – q (  1 –  2 ) = q (  2 –  1 ) .
Потенціали точок початку і кінця шляху виразяться формулами:
q , q2 .
 1 1 2 
4 0 r1 4 0 r2
Підставляючи вирази 1 і 2 у формулу (1) і враховуючи, що для
цього випадку заряд, що переноситься q = q2, одержимо:
q1q2  1 1  . (2)
A   
4 0  r2 r1 
Підставивши у формулу (2) значення величин і обчисливши,
знайдемо:
А=180 мкДж.

Задача 6. Електрон зі швидкістю v = 1,83106 м/с влетів у

однорідне електричне поле в напрямку, протилежному вектору
напруженості поля. Яку різницю потенціалів U повинен пройти
електрон, щоб володіти енергією Еі = 13,6 еВ? (Енергія Еі = 13,6 еВ –
це енергія іонізації водню; маючи таку енергію електрон може
іонізувати атом водню при зіткненні з ним).
 15
Дано: Розв’язання
v = 1,83106 Електрон повинен пройти таку різницю
м/с потенціалів U, щоб одержана при цьому енергія W в
Еі = 13,6 еВ сумі з кінетичною енергією Т, якою володів
––––––––––– електрон перед входженням у поле, склала енергію
U–? Еі, тобто
W+T=Ei. (1)
Підставивши у формулу (1) вирази для W =eU і mv 2 ,
T
2
одержимо:
mv 2 .
eU   Ei
2
Звідси
2 E  mv 2 .
U
2e
Провівши обчислення в одиницях СІ, пам’ятаючи, що 1 еВ – це
енергія, яку набуває електрон, пройшовши різницю потенціалів 1 В,
одержимо:
U = 4,15 В.

Задача 7. Плоский конденсатор заряджений до різниці

потенціалів U = 1 кВ. Відстань d між пластинами дорівнює 1 см.
Об’єм між пластинами заповнений склом. Визначити об’ємну густину
енергії конденсатора.

Дано: Розв’язання
Об’ємна густина енергії поля
U = 1 кВ = 103 В
d = 1 cм = 10–2 м конденсатора:
w=W/V (1)
=2
де W – енергія поля конденсатора, V – об’єм,
–––––––––––
який займає поле – об’єм простору, який
w–?
охоплюють пластини конденсатора.
Енергія поля конденсатора визначається за формулою:
CU 2 , (2)
W
2
де U – різниця потенціалів, до якої заряджені пластини
конденсатора; С – його електроємність.
Але С=0 S / d , V = Sd.
 16
Діелектрична проникність скла  =2. Підставивши вираз С у
формулу (2), а потім вирази W і V у формулу (1), одержимо:
0U 2 .
w
2d 2
Підставивши значення величин і обчисливши, одержимо: w = 0,309
Дж/м3.

Задача 8. Два плоских конденсатори однакової електроємності

С1= С2 = С з’єднані в батарею послідовно і приєднані до джерела
струму з е.р.с. . Як зміниться різниця потенціалів U1 на пластинах
першого конденсатора, якщо простір між пластинами другого
конденсатора, не від’єднуючи від джерела струму, заповнити
діелектриком з діелектричною проникністю  = 7?

Дано: Розв’язання
С1= С2= С До заповнення другого конденсатора діелектриком
 різниця потенціалів на пластинах обох конденсаторів
 =7 була однакова: U1=U 2 =  / 2 . Після заповнення
––––––––– електроємність другого діелектрика зросла у  разів:
’
U /U –? С2’=  С 2 =  С. Електроємність першого не
змінилась, тобто С1’= C.
Оскільки джерело струму не від’єднувалось, то загальна різниця
потенціалів на батареї конденсаторів залишилась попередньою, вона
лише певним чином перерозподілилась між конденсаторами. На
першому конденсаторі
U1’= q / C 1 ’ = q / C , (1)
де q – заряд на пластинах конденсатора. Оскільки при
послідовному з’єднанні конденсаторів заряд на кожній пластині і на
всій батареї однаковий, то q=C′бат ,де
C ’бат = C1' C2'  C   C   C .
C1  C2
' ' C  C 1 
C .
Таким чином, q 
1 
Підставивши цей вираз для заряду у формулу (1), одержимо:

U1 
' q C

 .
 
C (1   )C 1 
 17
Щоб знайти, як змінилась різниця потенціалів на пластинах
першого конденсатора, обчислимо співвідношення:
U1'   2 2 .
 
U1 (1   ) 1  
Підставивши значення, одержимо:
U1 U1  1,75 .
Таким чином, різниця потенціалів на пластинах першого
конденсатора після заповнення другого конденсатора діелектриком
зросте в 1,75 рази.

Задача 9. Визначити питомий опір провідника довжиною l = 2 м,

якщо при густині струму j = 106 А/м2 на його кінцях підтримується
різниця потенціалів U = 2 В.
Розв’язання
Дано: За означенням густина струму
l=2м I, (1)
j = 106 j
S
А/м2 де I – сила струму, S – площа поперечного
U=2В перерізу провідника. За законом Ома
–––––––– U = IR, (2)
 –? де U – напруга на кінцях провідника, І – струм, R
– опір провідника, який знайдемо по формулі :
l, (3)
R
S
де  – питомий опір провідника, l – довжина провідника, S – площа
поперечного перерізу провідника.
Підставивши у формулу (1) вирази для І та R з формул (2) та (3),
одержимо: U , звідки знайдемо питомий опір провідника:   U .
j
l jl
Підставивши дані, одержимо  = 10 Омм.
–6

Дано: Задача 10. На балоні електролампи

U = 110 B написано 300 Вт, 110 В. Який додатковий опір
P = 300 Вт потрібно приєднати до цієї лампи, щоб при
U1 = 127 B напрузі U1 = = 127 В вона працювала у
––––––––– нормальному режимі?
Rд–?
 18
Розв’язання
Лампа розрахована на потужність Р = 300 Вт і напругу U = 110 В.
Струм через лампу: P. (1)
I
U
Опір лампи: U. (2)
R
I
При напрузі U1 = 127 В для нормальної роботи лампи через неї
повинен проходити такий же струм І. Щоб його одержати, до джерела
напруги послідовно з лампою повинен бути ввімкнений додатковий
опір, на якому спадатиме надлишок напруги. Величина сумарного
опору ділянки кола з урахуванням (1) буде R U1 U1U . Знаючи
сум  
I P
опір лампи (2), визначимо величину додаткового опору:
UU U
Rд  Rсум  R  1  . Величина додаткового опору: Rд = 10,4
P I
Ом
 19
3.4. Задачі для самостійного розв’язування по темі 3.
«Електростатика і постійний струм» (№ 1-224)

1. Два однойменних заряди q1 = 0,7 нКл і q2 =1,3 нКл знаходяться

в повітрі на відстані r = 6 см один від одного. На якій відстані між
ними слід помістити третій заряд, щоб результуюча сила, що діє на
кожний заряд була рівною нулю?
2. Два однакових точкових заряди величиною q = 1,1 нКл
знаходяться на відстані r = 17 cм. З якою силою і в якому напрямку
вони діють на одиничний позитивний заряд, що знаходиться на такій
же відстані від кожного з них?
3. Дві однакових кульки масою m = 20 мг підвішені в повітрі на
невагомих нерозтяжних непровідних нитках довжиною l = 0,2 м,
закріплених в одній точці підвісу. Одну з кульок відвели в бік і надали
їй заряд q, а потім відпустили. Після стикання кульки розійшлись так,
що нитки утворили кут =60. Визначити модуль заряду q, наданого
першій кульці.
4. Точкові заряди q1 = 5 мКл і q2 = 7 мКл знаходяться на відстані d
= 0,4 м один від одного. Визначити напруженість електричного поля в
точці, що знаходиться на відстані r1 = 0,5 м від першого заряду і на
відстані r2 = 0,3 м від другого.
5. Дві однакові заряджені кульки, підвішені в одній точці підвісу
на нитках однакової довжини, опускаються в гас, густина якого  =
0,8г/см3. Якою повинна бути густина матеріалу кульок, щоб кут
розходження ниток у повітрі і гасі був однаковим? Діелектрична
проникність гасу  = 2.
6. Однойменні заряди q1= q2 = 0,2 мКл і q3 = 0,4 мКл розміщені у
вершинах рівностороннього трикутника зі стороною α = 4 см.
Визначити модуль та напрям сили, що діє на заряд q3.
7. Два точкові заряди, що знаходяться в повітрі на відстані l =
20см один від одного, взаємодіють з певною силою. На якій відстані
слід розмістити ці заряди в олії, щоб сила взаємодії між ними зросла у
три рази? Діелектрична проникність олії  = 2.
8. Точкові заряди Q1=20 мкКл, Q2=10 мкКл знаходяться на
відстані d=5 см один від одного. Визначити напруженість поля в
точці, віддаленій на r1=3 см від першого i r2=4 см від другого заряду.
Визначити також силу F, діючу в цій точці на точковий заряд Q=1
мкКл.
 20
9. Три однакових точкових заряди Q1=Q2=Q3=2 нКл знаходяться
у вершинах рівностороннього трикутника зі стороною а=10 см.
Визначити модуль і напрям сили F, діючої на один із зарядів з боку
двох інших.
10. Два позитивних точкових заряди Q і 9Q закріплені на
відстані l=100 см один від одного. Визначити, в якій точці на прямій,
що приходить через заряди, слід розмістити третій заряд так, щоб він
знаходився у рівновазі. Вказати, який знак повинен мати цей заряд для
того, щоб рівновага була стійка, тп якщо переміщення заряду можливі
тільки уздовж прямої, що проходить через закріплені заряди.
11. Дві однакові заряджені кульки підвішені в одній точці на
нитках однакової довжини. При цьому нитки розійшлись на кут α.
Кульки занурюються в олію. Яка густина ρ0 олії, якщо кут
розходження ниток при зануренні кульок в олію залишиться
незмінним? Густина матеріалу кульок ρ=1,5·103 кг/м3, діелектрична
проникність олії ε =2,2.
12. Чотири однакових заряди Q1=Q2=Q3=Q4=40 нКл закріплені у
вершинах квадрата зі стороною a=10 см. Знайти силу F, діючу на
один із цих зарядів з боку трьох інших.
13. У вершинах квадрату знаходяться однакові заряди
Q1=Q2=Q3=Q4=8·10-3 нКл. Який від'ємний заряд Q треба помістити в
центрі квадрату, щоб сила взаємного відштовхування позитивних
зарядів була врівноважена силою притягування негативного заряду?
14. На відстані d=20 см знаходяться два точкових заряди Q1= -50
нКл і Q2=100 нКл. Визначити силу F, діючу на заряд Q3= -10 нКл,
віддаленого від обох зарядів на однакову відстань, рівне d.
15. Відстань d між двома точковими зарядами Q1=2 нКл і О2=4
нКл рівна 60 см. Визначити точку, в яку треба помістити третій заряд
Q3 так, щоб система зарядів знаходилась у рівновазі. Визначити розмір
і знак заряду. Стійка чи нестійка буде рівновага?
16. На тонкому кільці рівномірно розподілений заряд із лінійною
густиною заряду τ=0,2 кНл/см. Радіус кільця R=15 см. На серединному
перпендикулярі до площини кільця знаходиться точковий заряд Q=10
нКл. Визначити силу F, діючу на точковий заряд з боку зарядженого
кільця, якщо він віддалений від центру кільця на: 1) a1=20 см; 2)
a2=10 м.
17. По тонкій нитці, зігнутій по дузі кола радіусом R=10 см,
рівномірно розподілений заряд Q=20 нКл. Визначити напруженість E
 21
поля, що створене цим зарядом в точці, співпадаючої з центром
кривизни дуги, якщо довжина нитки дорівнює чверті довжини кола.
18. Визначити напруженість Е поля, створеного зарядом,
рівномірно розподіленим по тонкому прямому стержню із лінійною
густиною заряду τ=200 нКл/м, в точці, що лежить на продовженні осі
стержня на відстані а=20 см від найближчого кінця. Довжина стержня
l=40 см.
19. На продовженні осі тонкого прямого стержня, рівномірно
зарядженого з лінійною густиною заряду τ=15 нKл/см, на відстані
а=40 см від кінця стержня знаходиться точковий заряд Q=10 мкКл.
Другий кінець стержня йде в нескінченність. Визначити силу
взаємодії стержня і заряду Q.
20. По тонкому кільцю радіусом R=10 см рівномірно
розподілений заряд Q1=20 нКл. Яка напруженість Е поля в точці, що
знаходиться на осі кільця на відстані a=20 см від центру кільця?
21. Два довгих, тонких рівномірно заряджених (з τ=1 мкKл/м)
стержні розташовані перпендикулярно один одному так, що точка
перетину їх осей знаходиться на відстані a=10 см i b=15 см від
ближчих кінців стержнів. Знайти силу F, діючу на заряд Q=10 нКл,
поставлений в точку перетину осей стержнів.
22. Тонке півкільце радіусом R=20 см має рівномірно
розподілений заряд Q1=2 мкКл. Визначити силу F, діючу на точковий
заряд Q2=40 нКл, розміщений в центрі кривизни півкільця.
23. Визначити напруженість E поля, створюваного тонким
довгим стержнем, рівномірно зарядженим з лінійною густиною заряду
τ=20 мкКл/м в точці, яка знаходиться на відстані a=2 см від стержня,
біля його середини.
24. Паралельно нескінченій площині, зарядженій з поверхневою
густиною заряду ρ=4 мкКл/м2, розміщена нескінченно довга пряма
нитка, заряджена з лінійною густиною заряду τ=100 нКл/м. Визначити
силу F, діючу зі сторони площини на відрізок нитки довжиною l=1 м.
25. Дві однакові круглі пластини площею S=400 см2 кожна
розміщені паралельно одна одній. Заряд однієї пластини Q1=400 нКл,
другої Q2=-200 нКл. Визначити силу F взаємного притягування
пластин, якщо відстань між ними: а) r1=3 мм; б) r2 =10 м.
26. На нескінченному тонкостінному циліндрі діаметром d=20
см рівномірно розподілений заряд з поверхневою густиною ρ=4
мкКл/м2. Визначити напруженість поля в точці, що знаходиться від
поверхні циліндра на відстані a=15 см.
 22
27. З якою силою (на одиницю площі) взаємодіють дві
нескінченні паралельні площини, заряджені з однаковою поверхневою
густиною заряду ρ=5 мкКл/м2?
28. Дві довгі прямі паралельні нитки знаходяться на відстані d=5
см одна від одної. На нитках рівномірно розподілені заряди з
лінійними густинами зарядів τ1=-5 нКл/см і τ2=10 нКл/см. Визначити
напруженість Е електричного поля в точці, віддаленій від першої
нитки на відстань r1=3 см і від другої на відстань r2=4 см.
29. До нескінченної рівномірно зарядженої вертикальної
площини підвішена на нитці однойменно заряджена кулька масою
m=50 мг і зарядом Q=0,6 нКл. Сила натягу нитки, на якій висить
кулька, F= 0,7 мН. Знайти поверхневу густину заряду ρ на площині.
30. З якою силою (на одиницю довжини) взаємодіють дві
нескінченно довгі паралельні нитки з однаковою лінійною густиною
заряду τ=20 мкКл/м, які знаходяться на відстані r=10 см одна від
одної.
31. Поверхнева площина заряду ρ покладеної вертикально
нескінченної площини рівна 400 мкКл/м2. До площини на нитці
підвішена заряджена кулька масою m=10 г. Визначити заряд Q кульки,
якщо нитка утворює з площиною кут φ=30°.
32. Визначити потенціальну енергію W системи двох точкових
зарядів Q1=400 нКл і Q2=20 нКл, які знаходяться на відстані r=5 см
одна від одної.
33. Дві паралельні заряджені площини, поверхневі густини
зарядів яких ρ1=2 мкКл/м2 і ρ2=-0,8 мкКл/м2, знаходяться на відстані
d=0,6 см одна від одної. Визначити різницю потенціалів U між
площинами.
34. Поле утворене рівномірно зарядженою нескінченною
площиною з поверхневою густиною заряду ρ=40 нКл/м3. Визначити
різницю потенціалів U двох точок поля, що знаходяться від площини
на відстані r1=15 см і r2=20 см.
35. Чотири однакових краплі ртуті, заряджених до потенціалу
φ=10 В, зливаються в одну. Який потенціал φ1 краплі що утворилася?
36. Тонкий стержень рівномірно заряджений з лінійною
густиною заряду τ=800 нКл/м зігнутий у кільце радіусом R=10 см.
Визначити потенціал φ в точці, розміщеній на осі кільця на відстані
h=10 см від його центру.
37. Поле утворене точковим диполем з електричним моментом
р=200 нКл·м. Визначити різницю потенціалів U двох точок поля,
 23
розміщених симетрично щодо диполя на його осі на відстані r=40 см
від центру диполя.
38. Електричне поле утворене нескінченно довгою зарядженою
ниткою, лінійна густина заряду якої τ=20 пКл/м. Визначити різницю
потенціалів U двух точок поля, що знаходяться від нитки на відстані
r1=8 см і r2=12 см.
39. Тонка квадратна рамка рівномірно заряджена з лінійною
густиною заряду τ=200 пКл/м. Визначити потенціал φ поля в точці
перетину діагоналей.
40. Пилинка масою m=200 мкг, що несе на собі заряд Q=40 нКл,
влетіла в електричне поле в напрямку силових ліній. Після
проходження різниці потенціалів U=200 В пилинка мала швидкість
υ0=10 м/с. Визначити швидкість пилинки до того, як вона влетіла в
поле.
41. Електрон, що мав кінетичну енергію Т=10 еВ, влетів в
однорідне електричне поле в напрямку силових ліній поля. Яку
швидкість матиме електрон, пройшовши в цьому полі різницю
потенціалів U=8 В?
42. Знайти відношення швидкостей іонів Сu++ і К+, що
пройшли однакову різницю потенціалів.
43. Електрон з енергією T=400 еВ (на нескінченності) рухається
уздовж силової лінії по напряму до поверхні металевої зарядженої
сфери радіусом R=10 см. Визначити мінімальну відстань, на яку
наблизиться електрон до поверхні сфери, якщо її заряд Q=-10 нКл.
44. Електрон, пройшовши в плоскому конденсаторі шлях від
однієї пластини до іншої, набув швидкість υ=105 м/с. Відстань між
пластинами d=8 мм. Знайти: 1) різницю потенціалів U між
пластинами; 2) поверхневу густину заряду σ на пластинах.
45. Пилинка масою m=5 нг, що несе на собі N=10 електронів,
пройшла у вакуумі прискорюючу різницю потенціалів U=1 мВ. Яка
кінетична енергія Т пилинки? Яку швидкість υ набула пилинка?
46. Іон атому літію Lі+ пройшов різницю потенціалів U1=400 В,
а іон атому натрію Na+ пройшов різницю потенціалів U2=300 В.
Знайти відношення швидкостей цих іонів.
47. При бомбардуванні нерухомого ядра калію α-частинкою сила
відштовхування між ними стала F=100 Н. На яку найменшу відстань
наблизилась α-частинка до ядра атому калію? Яку швидкість υ мала α-
частинка вдалині від ядра? Впливом електронної оболонки атому
калію знехтувати.
 24
48. В моделі атома Резерфорда-Бора електрони рухаються по
колових орбітах довкола позитивно зарядженого ядра. Визначити
швидкість v і прискорення а електрона в атомі водню, якщо радіус
борівської орбіти r0 = 3 пм.
49. Визначити прискорення, з яким буде рухатись електрон, що
знаходиться в електричному полі іншого електрона на відстані r = 1
мм.
50. Порівняти силу кулонівської взаємодії двох електронів із
силою їхньої гравітаційної взаємодії.
51. Безконечно довга пряма дротина заряджена. Лінійна густина
заряду  = 0,1 мКл/м. Знайти силу, яка діє на точковий заряд q = 0,3
мкКл, що знаходиться на відстані r = 0,2 м від дротини.
52. Дві порожнисті концентричні металеві кульки заряджені.
Заряд меншої q1 = 2 нКл, а заряд більшої становить q2 = 5 нКл. Знайти
напруженість електричного поля: а) всередині меншої кульки; б) в
точці, що віддалена на r1 = 7 см від спільного центру і знаходиться між
кульками.
53. Безконечна горизонтальна рівномірно заряджена площина
має поверхневу густину електричних зарядів  = 910–9 Кл/м2. Над нею
знаходиться алюмінієва кулька, заряд якої q = 3,3810–7 Кл. Який
радіус повинна мати кулька, щоб вона зависла над площиною?
Густина алюмінію  = 2,6103 кг/м3 .
54. Знайти напруженість електричного поля безконечного
рівномірно зарядженого стрижня з густиною зарядів  = 5 мкКл/м, що
знаходиться у гасі ( =2) в точці віддаленій від стрижня на відстань l =
0,5 м.
55. Два безконечно довгих паралельних стрижні, що знаходяться
на відстані l = 2 м у вакуумі, заряджені рівномірно зарядом з лінійною
густиною  = 15 нКл/м. Визначити силу, що діє на одиницю довжини
стрижня.
56. Дуже довга тонка пряма дротина несе заряд, рівномірно
розподілений по всій її довжині. Обчислити лінійну густину заряду 
на дротині, якщо на відстані l = 0,2 м напруженість поля Е = 200 В/м.
57. Безконечно довга тонкостінна металева трубка радіусом R =
2 см несе рівномірно розподілений по поверхні заряд ( =2 нКл/м2).
Визначити напруженість поля в точках, віддалених від осі трубки на
відстані r1=1 cм; r2=4 cм.
58. Електричне поле створене двома безконечними
паралельними пластинами, що несуть заряд, рівномірно розподілений
 25
по площі. Визначити напруженість Е поля а) між пластинами; б) поза
пластинами. Поверхнева густина заряду на пластинах  = 3 нКл/м2.
59. На певній відстані від безконечної рівномірно зарядженої
площини (поверхнева густина заряду  = 5 мкКл/м2) розміщена
квадратна пластинка, площина якої нахилена до ліній напруженості
електричного поля під кутом 30. Знайти потік вектора напруженості
електричного поля через цю пластинку, якщо її сторона a = 20 cм.
60. Безконечно довга рівномірно заряджена дротина (лінійна
густина заряду  = 4 нКл/м) натягнута вздовж осі циліндра діаметром
D=4 см і висотою Н=16 см. Знайти потік вектора електричного поля
через поверхню циліндра.
61. Знайти потенціал електричного поля в центрі квадрата зі
стороною a=6 см, яке створене системою точкових зарядів величиною
q=1 пКл, розміщених у вершинах квадрата.
62. Електричне поле створюється рівномірно зарядженою
сферою радіусом R = 5 cм (поверхнева густина заряду  = 15 нКл/м2).
Визначити різницю потенціалів між точками поля, що лежать на
відстані r1 = 7 cм та r2 = 12 cм.
63. Кулька радіусом R = 0,2 см, що має заряд q = 18 пКл,
знаходиться в парафіні ( = 2). Вважаючи поверхню кулі першою
еквіпотенціальною поверхнею, знайти радіуси ще трьох найближчих
еквіпотенціальних поверхонь, потенціали яких відрізняються на  =1
В.
64. Дві безмежно довгі паралельні нитки заряджені
різнойменними зарядами з однаковою лінійною густиною  = 2 нКл/м.
Визначити потенціал електростатичного поля в точці, що знаходиться
на відстані r1 = 2 cм і r2 = 5 cм від цих ниток.
65. Знайти потенціал сферичної краплі ртуті, що утворилась від
злиття п’яти однакових крапель ртуті, кожна з яких мала заряд q = 1
нКл і радіус r = 1 мм.
66. Чотири однакових сферичних заряджених краплі ртуті
злились в одну. Яким буде потенціал 0 великої краплі, якщо
потенціал кожної з маленьких становив 1 = 5 В?
67. Знайти різницю потенціалів між точками, що знаходяться на
відстані r1 = 17 cм та r2 = 32 cм від безконечної однорідно зарядженої
поверхні з поверхневою густиною заряду  = 2 мкКл/м2.
68. Напруженість електричного поля рівномірно зарядженого
безконечно довгого циліндра радіусом r0 на відстані r=5 cм від його
осі (r r0) становить Е=0,2 В/м. Знайти різницю потенціалів між
 26
точками, що знаходяться на відстані r1 = 12 см і r2 = 17 см від осі
циліндра.
69. Знайти різницю потенціалів між двома паралельними
безконечними різнойменно зарядженими площинами (поверхнева
густина заряду  = 2 нКл/м2), якщо відстань між ними d = 0,2 м.
70. Лінійна густина зарядів на безконечній прямій дротині
становить  = 2 пКл. Знайти різницю потенціалів між точками, що
знаходяться на відстані r1 = 15 см і r2 = 30 см від нитки.
71. Пилинка масою m = 250 мг, що несе заряд q = – 4,5 нКл
влетіла в електричне поле в напрямку його силових ліній. Після
проходження різниці потенціалів U = 600 В вона мала швидкість v =
15 м/с. Визначити швидкість пилинки до того моменту, як вона
влетіла в електричне поле.
72. Електричне поле створене безмежно довгою ниткою з
лінійною густиною заряду  = –0,6 мкКл/м. На яку найменшу відстань
може наблизитись до нитки електрон, що летить до неї з
безконечності, маючи початкову швидкістю v = 0,6 Мм/с?
73. В однорідне електричне поле напруженістю Е = 1 кВ/м влітає
вздовж силової лінії електрон зі швидкістю v0 = 1 Мм/с. Визначити
відстань l, пройдену електроном до точки, в якій його швидкість буде
дорівнювати половині початкової.
74. Електрон з початковою швидкістю v0 = 3 Мм/с влетів у
однорідне електричне поле напруженістю Е = 150 В/м. Вектор
початкової швидкості перпендикулярний до ліній напруженості
електричного поля. Знайти прискорення електрона а також швидкість
v, яку він буде мати через час t = 0, 2 мкс
75. Електрон, що летів горизонтально зі швидкістю v = 1,6 Мм/с,
влетів у однорідне електричне поле з напруженістю Е=90 В/м,
направлене вертикально вгору. Якими будуть напрям і абсолютне
значення швидкості електрона через час t=1 нс?
76. Вздовж силової лінії однорідного електричного поля
рухається електрон. В певній точці поля з потенціалом 1=100 В
електрон мав швидкість v1= 6 Мм/с. Визначити потенціал 2 точки
поля, в якій його швидкість v2 буде дорівнювати 0,5 v1?
77. Електрон влетів у простір між пластинами плоского
конденсатора знаходячись на однаковій відстані від кожної пластини
паралельно до пластин, маючи швидкість v = 10 Мм/с. Відстань між
пластинами d = 2 см, довжина кожної пластини l = 10 см. Яку
 27
найменшу різницю потенціалів U слід прикласти до пластин, щоб
електрон не вилетів з конденсатора?
78. Електрон влетів у простір між пластинами плоского
конденсатора зі швидкістю v = 10 Мм/с, спрямовану паралельно
пластинам. На скільки наблизиться електрон до позитивно зарядженої
пластини за час руху всередині конденсатора (поле вважати
однорідним), якщо відстань між пластинами d = 16 мм, довжина
пластин l = 6 см, різниця потенціалів U = 30 В?
79. Електрон знаходиться в однорідному електричному полі
напруженістю Е = 200 кВ/м. Який шлях пройде електрон за час t = 1
нс, якщо його початкова швидкість дорівнювала нулю? Яку швидкість
буде мати електрон в кінці цього проміжку часу?
80. Протон, початкова швидкість якого v = 100 км/с, влетів у
однорідне електричне поле (Е = 300 В/см) так, що вектор швидкості
збігся з напрямком ліній напруженості. Який шлях повинен пройти
протон у напрямку поля, щоб його швидкість подвоїлась?
81. Два точкових заряди величиною q1=2 мкКл і q2=3 мкКл
знаходяться на відстані l=0,5 м один від одного. Яка робота буде
виконана електричними силами, якщо в результаті електричного
відштовхування відстань між зарядами стане рівною L = 5 м?
82. Два заряди q1 = –1мкКл і q2 = –2 мкКл знаходяться на
відстані l0 = 20 см. Визначити роботу з переміщення заряду q0 = 20
нКл з точки, що знаходиться на відстані l1 = 10 см від першого заряду і
l2 = 30 см від другого у безконечність по прямій, що з’єднує ці заряди.
83. В однорідне електричне поле напруженістю Е = 1 кВ/м влітає
вздовж силової лінії протон зі швидкістю v = 10 км/с. Визначити
відстань l, яку пройшов протон в електричному полі, поки його
швидкість зменшиться удвічі.
84. Електрон рухається вздовж силової лінії однорідного
електричного поля. В певній точці поля, потенціал якої 1 = 200 В,
електрон мав швидкість v1 = 4 Мм/с. Визначити потенціал 2 точки
поля, в якій швидкість v2 електрона буде удвічі більшою.
85. Заряджена частинка, пройшовши прискорюючу різницю
потенціалів U = 600 кВ, набула швидкості v = 5,4 Мм/с. Визначити
питомий заряд частинки (відношення заряду до маси).
86. Визначити лінійну густину заряду безконечно довгої
зарядженої нитки, якщо при переміщенні заряду q = 2 нКл з відстані r1
= 10см до r2 = 5 см в напрямку перпендикулярному до нитки робота
сили поля дорівнює А = 0,2 мДж.
 28
87. Електростатичне поле створюється безконечною рівномірно
зарядженою ниткою з лінійною густиною заряду  = 12 нКл/м. Яку
швидкість одержить електрон, що наблизиться до нитки під дією поля
вздовж силової лінії з відстані r1 = 2 см до відстані r2 = 1 см ?
88. Безконечна площина заряджена негативно з поверхневою
густиною заряду  = 35,4 нКл/м2. Вздовж силової лінії електричного
поля, створеного площиною, летить електрон. Визначити мінімальну
відстань lmin, на яку може наблизитись протон до площини, якщо на
відстані l0 = 5 cм його кінетична енергія становила Т = 80 еВ.
89. Протон і - частинка пройшли однакову різницю
потенціалів. У скільки разів відрізняються їхні швидкості?
90. Якою повинна бути початкова швидкість електрона, який
знаходиться на відстані L = 5 м від іншого електрона, щоб він
наблизився до нього на відстань l = 1 мм по прямій, що з’єднує
електрони?
91. Дві заряджених кульки радіусами R1 = 1 см і R2 = 2 см, які
мають заряди q1 = 2 пКл і q2 = 1 пКл знаходяться на відстані, що
набагато перевищує їхні радіуси. Знайти заряди q1’ і q2’ та потенціал
 кульок після того, як їх з’єднали провідником.
92. Конденсатори ємністю С1 = 5 мкФ і С2 = 10 мкФ заряджені до
напруг U1 = 70 В та U2 = 110 В відповідно. Визначити сумарну енергію
електричного поля конденсаторів після того, як вони були з’єднані
однойменними обкладинками.
93. Два незаряджених конденсатори ємністю C1 = 3мкФ та C2 = 5
мкФ з’єднані паралельно. Послідовно до них під’єднано третій
конденсатор ємністю C3 = 4 мкФ і після цього вся батарея
конденсаторів була заряджена до напруги U = 400 В. Визначити
електричний заряд, що накопичився на пластинах першого
конденсатора.
94. Конденсатори ємностями С1 = 1 мкФ і С2 = 2 мкФ заряджені
до різниці потенціалів 1 = 10 В і 2 = 50 В відповідно. Після
зарядження конденсатори з’єднали однойменними полюсами.
Визначити різницю потенціалів  між обкладинками конденсаторів
після їх з’єднання.
95. Конденсатор ємністю С1 = 20 мкФ заряджений до напруги U
= 200 В. До нього приєднали паралельно незаряджений конденсатор
ємністю С2 = 300 мкФ. Яка напруга встановиться після їхнього
з’єднання?
 29
96. Два конденсатори ємністю С1 = 2 мкФ і С2 = 3 мкФ з’єднали
послідовно і зарядили до різниці потенціалів U = 1 кВ. Як зміниться
енергія системи, якщо її від’єднати від джерела напруги і однойменно
заряджені обкладки конденсатора з’єднати паралельно?
97. Після зарядки до різниці потенціалів U = 1,5 кВ плоский
повітряний конденсатор з відстанню між пластинами d = 2,0 см і
площею пластин S = 0,20 м2 кожна від’єднують від джерела струму і
збільшують відстань між пластинами удвоє. Визначити роботу, що
здійснюється проти сил поля для розсування пластин і густину енергії
електричного поля конденсатора до і після розсування пластин.
98. Плоский конденсатор з площею пластин S = 20 см2 і
відстанню між ними d = 3 мм заповнений діелектриком, діелектрична
проникність якого  = 3. Знайти: 1) ємність конденсатора; 2) заряд,
який необхідно йому надати, щоб зарядити до напруги U = 300 В; 3)
енергію поля конденсатора.
99. Дві металевих кулі радіусами R1 = 2 cм і R2 = 6 см з’єднали
провідником, ємністю якого можна знехтувати. Кулям надали заряд q
= 1нКл. Знайти поверхневу густину зарядів на кулях.
100. Між пластинами плоского конденсатора знаходиться скляна
пластинка, що щільно прилягає до пластин конденсатора.
Конденсатор заряджений до різниці потенціалів U1 = 100 В. Якою
буде різниця потенціалів U2, якщо витягти скляну пластину з
конденсатора?
101. Визначити густину струму j в залізному провіднику
довжиною
l = 10 м, якщо провідник знаходиться під напругою U = 6 В.
102. Дві групи з трьох послідовно з’єднаних елементів з’єднали
паралельно. Е.р.с.  кожного елемента дорівнює 1,2 В, внутрішній
опір r=0,2 Ом. Одержана батарея замкнута на зовнішній опір R = 1,5
Ом. Знайти силу струму І у зовнішньому колі.
103. До джерела з е.р.с.  =1,5 В приєднали котушку з опором R =
0,1 Ом. Амперметр показав силу струму, що дорівнює І1 = 0,5 А. Коли
до джерела струму приєднали послідовно ще одне джерело струму з
такою ж е.р.с., то сила струму І в тій же котушці виявилась рівною 0,4
А. Визначити внутрішній опір r1 і r2 першого і другого джерел струму.
104. Відстань між пластинками плоского конденсатора d=2 мм,
різниця потенціалів між ними U=600 В. Заряд кожної пластини Q=40
нКл. Визначити енергію W поля конденсатора та силу F взаємного
притягування пластин.
 30
105. Два однакових плоских повітряних конденсатори ємністю
С=100 пФ кожний з’єднані в батарею послідовно. Визначити
наскільки зміниться ємність С батареї, якщо простір між пластинками
одного із конденсаторів заповнити парафіном.
106. Два конденсатори ємністю С1=5 мкФ і С2=8 мкФ з’єднані
послідовно і приєднані до батареї з е.р.с. E=80 В. Визначити заряди Q1
і Q2 конденсатора та різниці потенціалів U1 i U2 між їх обкладинками.
107. Плоский конденсатор складається з двох круглих пластин
радіусом R=10 см кожна. Відстань між пластинами d=2 мм.
Конденсатор приєднаний до джерела живлення U=80 В. Визначити
заряд Q та напруженість Е поля конденсатора в двох випадках: а)
діелектриком є повітря; б) діелектриком є скло.
108. Два однакових плоских повітряних конденсатори з’єднані
послідовно в батарею, яка підключена до джерела струму з е.р.с.
E=12 В. Визначити, наскільки зміниться напруга на одному з
конденсаторів, якщо другий – занурити в трансформаторну олію.
109. Дві металеві кульки радіусами R1=5 см і R2=10 см мають
заряди Q1=40 нКл та Q2=-20 нКл. Знайти енергію W яка виділиться
при розрядці, якшо кульки з’єднати провідником.
110. Простір між пластинками плоского конденсатору заповнено
двома шарами діелектрику: скла товщиною d1=0,2 см та шаром
парафіну товщиною d2=0,3 см. Різниця потенціалів між обгортками
U=300 В. Визначити напруженість Е поля та падіння потенціалу в
кожному із шарів.
111. Плоский конденсатор з площею пластин S=200 см2 кожна,
заряджена до різниці потенціалів U=2 кВ. Відстань між пластинками
d=2 см. Діелектриком є скло. Визначити енергію W поля конденсатора
та густину w енергії поля.
112. Котушка і амперметр з’єднані послідовно і підключені до
джерела живлення. До клем котушки приєднані вольтметр з опором
r=4 кОм. Амперметр показує силу струму І=0,3 А, вольтметр –
напругу U=120 В. Визначити опір R котушки. Визначити відносну
похибку ε, отриману при вимірюванні опору, якщо знехтувати силою
струму, що тече через вольтметр.
113. Е.р.с. батареї E=24 В. Внутрішній опір R1=5 Ом. Зовнішнє
коло потребує потужності Р=100 Вт. Визначити силу струму І в колі,
напругу U, під якою знаходиться зовнішнє коло, та його опір R.
114. Від батареї, е.р.с. якої E=600 В, потрібно передати енергію на
відстань l=1 км. Споживана потужність Р=5 кВт. Знайти мінімальні
 31
втрати потужності в колі, якщо діаметр мідних провідників складає
d=0,5 см.
115. Визначити число електронів, що проходять за час t=1 с через
поперечний переріз з площею S=1 мм2 залізного провідника
довжиною l=20 м при напрузі на його кінцях U=16 В.
116. Е.р.с. батареї E=24 В. Найбільша сила струму, яку може дати
батарея, Imax=10 А. Визначити максимальну потужність Pmax, яка може
виділятися в зовнішньому колі.
117. При зовнішньому опорі R1=8 Ом сила струму в колі I1=0,8 А,
при опорі R2=15 Ом сила струму I2=0,5 А. Визначити силу струму Iк. з.
короткого замикання джерела е.р.с.
118. В коло з напругою U=100 В підключили котушку з опором R1
=2 кОм і вольтметр, з’єднані послідовно. Покази вольтметра U1=80 В.
Коли котушку замінили іншою, вольтметр показав U2=60 В.
Визначити опір R2 другої котушки.
119. Е.р.с. батареї =12 В. При силі струму I=4 А к.к.д. батареї
=0,6. Визначити внутрішній опір Rb батареї.
120. За час t=20 с при рівномірно зростаючій силі струму від нуля
до деякого максимуму в провіднику з опором R=5 Ом виділилося
кількість теплоти Q=4 кДж. Визначити швидкість наростання сили
струму, якщо опір провідника R=5 Ом.
121. Сила струму в провіднику змінюється з часом по закону
I=I0e-t. Де I0=20 A, =102 c-1. Визначити кількість теплоти, що
виділилася в провіднику за час t=10-2 c.
122. Сила струму в провіднику опором R=10 Ом за час t=50 c
рівномірно зростає від I1=5 А до I2=10 А. Визначити кількість
теплоти Q, що виділилася за цей час у провіднику.
123. У провіднику за час t=10 с при рівномірному зростанні сили
струму від I1=1 А до I2=2 А виділилася кількість теплоти Q=5 кДж.
Знайти опір R провідника.
124. Сила струму в провіднику змінюється з часом по закону
I=I0sint. Знайти заряд Q, що проходить через поперечний переріз
провідника за час t, рівний половині періоду T, якщо початкова сила
струму I0=10 А, циклічна частота =50л∙c-1.
125. За час t=10 с при рівномірно зростаючій силі струму від нуля
до деякого максимуму в провіднику виділилася кількість теплоти
Q=40 кДж. Визначити середню силу струму <І> в провіднику, якщо
його опір R=25 Ом.
 32
126. За t=8 с при рівномірно зростаючій силі струму в провіднику
опором R=8 Ом виділилась кількість теплоти Q=500 Дж. Визначити
заряд q, який проходить по провіднику, якщо сила струму в момент
часу t=0 дорівнює нулю.
127. Визначити кількість теплоти Q, що виділилася за час t=10 с в
провіднику опором R=10 Ом, якщо сила струму в ньому рівномірно
зменшувалась, змінюючись від I1=10 А до I2=0.
128. Резистор опором R=6 Ом підключений до двох паралельно
з’єднаних джерел струму з е.р.с. E1=2.2 B i E2=2, 4 В і внутрішніми
опорами R1=0, 8 Ом і R2=0.2 Ом. Визначити силу струму I в цьому
резисторі та напругу U на затискачах другого джерела струму.
129. Два джерела струму з електрорушійними силами E1 =12 В і
E2 =8 В і внутрішніми опорами R1=4 Ом і R2=2 Ом, а також провідник
опором R=20 Ом з’єднані, як показано на мал. 22. Визначити силу
струму в реостаті і джерелах струму.
130. Дві батареї (E1 =12 B, R1=2 Ом, E2 =24 B, R2=6 Ом ) і
провідник опором R=16 Ом з’єднані, як показано на мал. 22.
Визначити силу струму в батареях і реостаті.
131. Три резистора з опором R1 =6 Om, R2 =3 Om, R3 =2 Om , а
також джерело струму E1 =2.2 B з’єднані, як показано на мал. 23.
Визначити е. р. с. джерела, який потрібно підключить в коло між
точками А і В так, щоб в провіднику опором R3 йшов струм силою
I3=1А в напрямку, указаному стрілкою. Внутрішніми опорами джерел
струму знехтувати.
132. Знайти температуру нитки вольфрамової лампи розжарення в
робочому стані, якщо відомо, що опір нитки в момент увімкнення при
температурі t = 20С у 12,6 разу менший, ніж у робочому стані.
133. Вольфрамова нитка електролампи має довжину l = 18 см і
опір R=190 Ом при температурі t = 2400С. Чому дорівнює діаметр
нитки?
134. З мідного дроту довжиною l = 120 м і площею поперечного
перерізу S = 24 мм2 намотано котушку. Знайти приріст опору котушки
при нагріванні її від t1 = 20C до t2 = 70C.
135. Два елементи (1 = 1,2 В; r1 = 0,1 Ом; 2 = 0,9 В; r2 = 0,3 Ом)
з’єднані однойменними полюсами. Визначити силу струму в колі.
136. Як треба з’єднати 12 елементів з е.р.с.  = 1,2 В і внутрішнім
опором r = 0,4 Ом, щоб одержати максимальну силу струму в
зовнішньому колі, опір якого R = 0,3 Ом? Визначити цю силу струму
Іmax.
 33
137. Зашунтований амперметр вимірює струми силою до І = 10 А.
Яку найбільшу силу струму може вимірювати цей амперметр без
шунта, якщо опір амперметра RА = 0,02 Ом, а опір шунта Rш = 5 мОм?
138. Котушка і амперметр з’єднані послідовно і приєднані до
джерела струму. До затискачів котушки приєднаний вольтметр
опором RB = 1 кОм. Покази амперметра І = 0,5 А, вольтметра U = 100
В. Визначити опір R котушки. Скільки відсотків від точного значення
опору котушки становитиме похибка, якщо не враховувати опору
вольтметра?
139. Лампа, ввімкнена в мережу напругою U=200 В, споживає
потужність Р1=40 Вт і яскраво горить, причому температура нитки
t1=3000C. При ввімкненні в мережу напругою U = 100 В лампа
споживає потужність Р2=25 Вт і ледве світиться, оскільки температура
нитки t2=1000C. Знайти опір R0 нитки лампи при температурі t=0C.
140. Електричний чайник місткістю V = 1,5 дм3 має опір
нагрівального елемента R=80 кОм, к.к.д. k = 80% і працює при
напрузі U=220 В. Початкова температура води t = 20C. Визначити
потужність струму, яку споживає чайник, силу струму в
нагрівальному елементі і час, протягом якого вода в чайнику
закипить.
141. За якого значення опору зовнішнього кола потужність, яку
віддає джерело струму в зовнішнє коло, максимальна і які при цьому
сила струму і потужність?
142. Елемент з внутрішнім опором r=2 Ом та е.р.с. =10 В
замкнений провідником R=12 Ом. Яка кількість теплоти Q виділиться
в провіднику за t=6 с?
143. Три провідники опором R1 = 3 Ом, R2 = 4 Ом та R3 = 5 Ом
з’єднані паралельно. На першому провіднику за певний час
виділяється Q1 = 20 кДж теплоти. Визначити кількість теплоти, що
виділяється на третьому провіднику.
144. Обмотка електричного кип’ятильника має дві секції. Якщо
ввімкнена тільки перша секція, то вода закипає через t1 = 15 хв., якщо
тільки друга, то через t2 = 30 хв. Через скільки хвилин закипить вода,
якщо обидві секції ввімкнути послідовно?
145. При зовнішньому опорі R1 = 3 Ом сила струму в колі
дорівнює I1 = 0,8 А, а при опорі R2 = 14 Ом – сила струму дорівнює I2 =
0,2 А. Визначити величину максимальної потужності, що може
виділитись у зовнішньому колі даного джерела струму.
 34
146. Підйомний кран піднімає вгору з постійною швидкістю
вантаж масою m = 0,6 т за час t = 40 с на висоту h = 16м. Двигун
працює під напругою U = 220 В.Знайти струм, що споживає двигун,
якщо його к.к.д. дорівнює 80%.
147. Електрорушійна сила батареї дорівнює  = 3 В, внутрішній
опір r = 0,2 Ом. Зовнішнє коло поглинає потужність P = 1,2 Вт.
Визначити величину зовнішнього опору.
148. Джерело струму при короткому замиканні дає силу струму
Іk = 2,6 А. Якщо джерело замкнути на опір R = 2,9 Ом, то потужність
струму у зовнішньому колі дорівнює I = 1,6 Вт. Знайти внутрішній
опір джерела струму.
149. Об’єм газу, закритого між електродами іонізаційної камери,
V=0.8 л. Газ іонізується рентгенівським випромінюванням. Сила
струму насичення Iнас=6 нА. Скільки пар іонів виникне за час t=1 c в
об’ємі V1 =1 см3 газу? Заряд кожного іона рівний елементарному
заряду.
150. На відстані d=1 см одна від одної розміщені дві пластини
площею S=400 см2 кожна. Водень між пластинами іонізують
рентгенівським випромінюванням. При напрузі U=100 B між
пластинами іде далекий від насичення струм силою I=2 мкА.
Визначити концентрацію n іонів одного знака між пластинами. Заряд
кожного іона вважати рівним елементарному заряду.
151. Посередині між електродами іонізаційної камери пролетіла
- частка, рухаючись паралельно електродам, і утворила на своєму
шляху ланцюжок іонів. Згодом якийсь час  після прольоту - частки
іони дійдуть до електродів, якщо відстань між електродами d=2 см,
різниця потенціалів U=6 кB і рухомість b іонів обох знаків в
середньому дорівнює 1, 5 см2 /(В·с)?
152. Знайти опір трубки довжиною 0,5 м і площею поперечного
перерізу S=5 ммп, якщо вона наповнена азотом, іонізованим так, що
в об’ємі V=1 см3 його знаходиться при рівновазі n=108 пар іонів. Іони
одновалентні.
153. До електродів розрядної трубки, що містить водень,
прикладена різниця потенціалів U=l0 В. Відстань d між електродами
рівна 25 см. Іонізатор створює в об’ємі V=1 см3 водню n=107 пар
іонів в секунду. Знайти густину струму j в трубці. Визначити також,
яка частина сили струму створюється рухом позитивних іонів.
 35
154. Повітря іонізується рентгенівськими випромінюваннями.
Визначити питому провідність  повітря, якщо в об’ємі V=1 см3 газу
знаходиться в умовах рівноваги n=108 пар іонів.
155. Азот між плоскими електродами іонізаційної камери
іонізується рентгенівським випромінюванням. Сила струму,
поточного через камеру, І=1, 5 мкA. Площа кожного електрода S=200
см2, відстань між ними d=l,5 см, різниця потенціалів U=150 В.
Визначити концентрацію n іонів між пластинами, якщо струм далекий
від насичення. Заряд кожного іона дорівнює елементарному заряду.
156. Газ, розміщений в іонізаційній камері між плоскими
пластинами, опромінюється рентгенівським випромінюванням.
Визначити густину струму насичення jнас, якщо іонізатор утворить в
об’ємі V=1 см3 газу n=5106 пар іонів в секунду. Прийняти, що
кожний іон несе на собі елементарний заряд. Відстань між пластинами
камери d=2 см.
157. Маленька куля із зарядом q = +100 од. CGCE перебуває на
відстані r=5 см від нескінченної заземленої металевої пластини.
Визначити: Розподіл наведеного заряду на пластині. Силу, з якої
кулька притягається до пластини. Загальний заряд, наведений на
пластині.
158. Дві провідні концентричні сфери мають радіуси R1= 5 см й
R2= 10 см. Між сферами перебуває діелектрик, діелектрична
проникність якого лінійно міняється від значення 1 (при R1) до
значення 2 (при R2. Знайти ємність конденсатора у випадках: 1= 3,
2= 6; 1= 6, 2= 3;
159. Мильна булька радіусом R перебуває в рівновазі. Якщо їй
надати деякий заряд, вона буде роздуватися внаслідок появи сил
взаємодії між зарядами, прагнучи перейти до нового стійкого
значення радіуса R1  R. Який заряд потрібно помістити в центрі
бульки, щоб урівноважити дію цих сил при його колишньому радіусі?
160. Три пластинки розташовані паралельно одна одній на
відстані 2 мм одна від іншої. Які різниці потенціалів між пластинками
і які сили, що діють на одиницю площі пластинок, якщо на першій
перебуває рівномірно розподілений заряд щільністю 1 = +1 CGSE, на
другій 2 = -2 CGSE і на третій 3 = +3 CGSE? Як зміниться різниця
потенціалів між пластинками й сили взаємодії між ними, якщо простір
між пластинками заповнено діелектриком з діелектричною
проникністю  = 3?
 36
161. Тонкий диск діаметром 20 см має в центрі отвір діаметром 10
см. Диск рівномірно заряджений з поверхневою щільністю заряду  =
+10 CGSE. Знайти максимальну напруженість поля на перпендикулярі
до диска, що проходить через його центр.
162. Простір між обкладинками сферичного конденсатора
заповнено речовиною з питомим опором . Чому дорівнює опір R
цього сферичного шару (радіуси r1 та r2)?
163. Дві однакових заряджених кульки підвішені в одній точці на
нитках однакової довжини. При цьому нитки розійшлися на кут  .
Кульки занурюють в олію щільністю 0= 8102 кг/м3. Яка діелектрична
проникність  олії, якщо кут розходження ниток при зануренні кульок
в олію залишається незмінним? Щільність матеріалу кульок
 кг/м3.
164. Відстань d між двома точковими зарядами q1= 1мкК й q2= -1
мкК дорівнює 10 см. Визначити силу, що діє на точковий заряд q=0,1
мкК, вилучений на r1= 6 см від першого й r2= 8 см від другого зарядів.
165. Дві однакових металевих заряджених кулі перебувають на
відстані r= 60 см. Сила відштовхування куль F1=710-5Н. Після того як
кулі привели в зіткнення й віддалили їх на колишню відстань, сила
відштовхування зросла й стала рівною F2=1,610-4 Н. Обчислити
заряди q1 й q2, які були на кулях до їхнього зіткнення. Діаметр куль
вважати набагато меншим відстані між ними.
166. Два позитивних точкових заряди q та 4q закріплені на
відстані = 60 см один від одного. Визначити, у якій точці на прямій,
що проходить через заряди, варто помістити третій заряд так, щоб він
перебував у рівновазі. Вказати, який знак повинен мати цей заряд для
того, щоб рівновага була стійкою, якщо переміщення заряду можливі
тільки уздовж прямої, що проходить через закріплені заряди.
167. Три однакових заряди q= 10-9Кл кожний розташовані по
вершинах рівностороннього трикутника. Який негативний заряд q1
потрібно помістити в центрі трикутника, щоб його притягування
урівноважило сили взаємного відштовхування зарядів? Чи буде ця
рівновага стійким.
168. У вершинах квадрата перебувають однакові заряди q= 310-10
Кл кожний. Який негативний заряд q1 потрібно помістити в центрі
квадрата, щоб сила взаємного відштовхування позитивних зарядів
була врівноважена силою притягування негативного заряду?
169. Тонкий прямий стрижень довжиною =10 см рівномірно
заряджений з лінійною щільністю заряду  = 10 Кл/м. На продовженні
 37
осі стрижня, на відстані a=10 см від найближчого кінця, перебуває
точковий заряд q=10-8 Кл. Визначити силу взаємодії стрижня й
точкового заряду.
170. На продовженні осі тонкого прямого стрижня рівномірно
зарядженого з лінійною щільністю заряду  = 1нк/см на відстані a=10
см від кінця стрижня перебуває точковий заряд q=0,1мкк. Другий
кінець стрижня йде в нескінченність. Визначити силу взаємодії
стрижня й точкового заряду.
171. Тонкий довгий стрижень рівномірно заряджений з лінійною
щільністю  = 0,2 мкк/см. Визначити силу, що діє на точковий заряд
q=10 нк, що перебуває на відстані r=2 см від стрижня, поблизу його
середини.
172. Тонке півкільце радіусом R=10 см несе рівномірно
розподілений заряд q1= 0,2 мкК. У центрі кривизни півкільця
перебуває точковий заряд q2= 10 нК. Знайти силу взаємодії точкового
заряду й зарядженого півкільця.
173. Який заряд пройде по провіднику опором R = 1,0 кОм при
рівномірному наростанні напруги на його кінцях від U1=15 В до U2=
25 В протягом t=20 с?
174. Опір кожного ребра дротового куба дорівнює r. Чому
дорівнює опір R куба, якщо він включений у ланцюг своїми
вершинами, що лежать на діагоналі?
175. Визначити Е.Р.С. і внутрішній опір гальванічного елемента,
якщо при його замиканні на опір R1= 1,8 Ом дає струм J1= 0,7А, а при
замиканні на опір R2= 2,3 Ом струм J2= 0,56А. Чому буде дорівнювати
струм J0 короткого замикання?
176. Узято n джерел з рівними Е.Р.С. Еi і внутрішнім опором ri, які
послідовно з'єднані з опором R. Визначити силу струму в ланцюзі.
177. Визначити щільність струму в залізному проведенні
довжиною 10 м, якщо проведення перебуває під напругою 6 В.
178. Котушка й амперметр з'єднані послідовно й приєднані до
джерела струму. До затискачів котушки приєднаний вольтметр із
опором 1000 Ом. Показання амперметра 0,5А, вольтметра – 100 В.
Визначити опір котушки. Скільки відсотків від точного значення
опору котушки складе помилка, якщо не враховувати опір
вольтметра?
179. До затискачів батареї акумуляторів приєднаний нагрівач.
Е.Р.С. батареї 24 В, внутрішній опір 1 Ом. Нагрівач, включений у
 38
ланцюг, споживає потужність 80 Вт. Визначити струм у ланцюзі й
к.к.д. нагрівача.
180. Джерело струму з Е.Р.С. Е з внутрішнім опором r замкнуто
на змінний опір R. Визначити, як залежить потужність, виділена
джерелом, і потужність, що віддається в зовнішній ланцюг, від
величини опору навантаження.
181. Плоский конденсатор із пластинами квадратної форми
розмірами a2= 21 х 21 см2 і відстанню між пластинами d=2 мм
приєднаний до полюсів джерела з Е.Р.С. Е = 750 В. У простір між
пластинами з постійною швидкістю V= 9 см/с всувають скляну
пластинку товщиною 2 мм. Який струм пройде при цьому по
ланцюгу? Діелектрична проникність скла  = 7.
182. Зі шматка дроту опором R = 10 Ом зроблене кільце. Де варто
приєднати проводи, що підводять струм, щоб опір кільця рівнявся r=1
Ом?
183. Батарея акумуляторів з Е.Р.С. Е = 6 В замкнута на два
послідовно з'єднаних реостати кожен опором r=5000 Ом. Що покаже
вольтметр, приєднаний до клем одного реостата, якщо опір
вольтметра: 1) RV1= 100000 Ом; 2) RV2= 10000 Ом? Внутрішній опір
батареї малий.
184. Е.Р.С. батареї Е = 12 В. Найбільша сила струму, що може
дати батарея, Jmax = 6А. Визначити максимальну потужність Pmax, що
може виділятися в зовнішньому ланцюзі.
185. Визначити число електронів, що проходять за секунду через
одиницю площі поперечного перерізу залізного дроту довжиною =10
м, при напрузі на її кінцях U= 6 В.
186. Визначити падіння напруги в опорах R1 й R2 (рис. 3.1), якщо
амперметр показує 3А; R1 = 4 Ом, R2 = 2 Ом й R3 = 4 Ом. Знайти J2 й
J3 - силу струму в опорах R2 й R3.

Рис. 3.1.

187. Скільки електронів проходить за 1 с через нитку електричної

лампочки в 40 Вт при напрузі в мережі 125 В?
 39
188. Дві електричні лампочки включені в мережу паралельно.
Опір першої лампочки 360 Ом, другої - 240 Ом. Яка з лампочок
споживає більшу потужність? У скільки разів?
189. Від батареї, Е.Р.С. якої Е=500 В, потрібно передати енергію
на відстань = 2,5 км. Споживана потужність P =10квт. Знайти
мінімальні втрати потужності в мережі, якщо діаметр мідних проводів
становить d = 1, 5 см.
190. Для вимірювання напруги мережі у 120 В послідовно
з'єднали два вольтметри з номінальними напругами 100 В й опорами
20000 Ом та 15000 Ом. Визначити показання кожного вольтметра й
найбільша напруга, яку можна виміряти вольтметрами.
191. Визначити заряд на конденсаторі, якщо R1=R2=R3=R4=20 Ом,
r = 10 Ом, C=10 мкф, Е =500В (рис. 3.2).

Рис. 3.2

192. Дві лампочки 25 Вт та 100Вт з'єднані послідовно й включені

в мережу. У якій з них виділяється більше тепла?
193. Опір вольфрамової нитки електричної лампочки при 20С
дорівнює 35,8 Ом. Яка буде температура нитки лампочки, якщо при
включенні в мережу напругою 120 В по нитці йде струм 0,35А ( =
4,610-3 град-1)?
194. Елемент із е.р.с. 2 В и внутрішнім опором 0,5 Ом замкнуто на
зовнішній опір R. Побудувати графік залежності від опору: 1) сили
струму в ланцюзі; 2) різниці потенціалів на кінцях зовнішнього
ланцюга; 3) потужності в зовнішньому ланцюзі; 4) повної потужності.
Опір R взяти в межах 0R4 Ом через 0,5 Ом.
195. Трамвай масою m= 22,5 т іде спочатку по горизонтальному
шляху, а потім у гору (ухил 0,03). У першому випадку струм у двигуні
 40
J1= 60А, у другому – J2= 118А. Знайти швидкість V1 і V2 трамваю,
якщо коефіцієнт опору руху К = 0,01, напруга U= 500 В і к.к.д.
двигуна  = 0,75.
196. Металевий суцільний циліндр обертається навколо своєї осі,
роблячи 20 об/с. Визначити напруженість електричного поля, що
виникає в його середині, як функцію відстані до осі й різницю
потенціалів між віссю й периферією циліндра. Діаметр циліндра Д = 5
см.
197. Батарея складається з n = 8 елементів, з'єднаних послідовно,
е.р.с. кожного елемента Е0 = 1,5 В, внутрішній опір r0= 0,25 Ом.
Зовнішній ланцюг представляє з'єднані паралельно два провідники
опорами R1= 10 й R2= 50 Ом. Визначити напругe на затискачаx батареї.
198. Для нагрівання 4,5 л води від 23 C до кипіння нагрівач
споживає 0,5 квт. год електричної енергії. Чому дорівнює к.к.д.
нагрівача?
199. Яка різниця потенціалів виходить на затискачах двох
елементів, включених паралельно, якщо їх е.р.с. рівні відповідно Е1=
1,4 В, Е2= 1,2 В і внутрішній опір r1= 0,6 Ом й r2= 0,4 Ом.
200. Е.р.с. батареї Е = 60 В, внутрішній опір ri= 4 Ом. Зовнішній
ланцюг споживає потужність Р = 125 Вт. Визначити силу струму J в
ланцюгу, напругу U, під яким перебуває зовнішній ланцюг, і її опір R.
201. Визначити, який заряд пройде через опір R1 (рис. 3.2) після
розмикання ключа.
202. Наприкінці зарядки батареї акумуляторів струмом J2=3А,
приєднаний до неї вольтметр показував напругу U2= 4,25 В. На
початку розрядки тієї ж батареї струмом J1= 4А вольтметр показував
напругу U1= 3,9 В. Струм, що проходить по вольтметрі, дуже малий.
Визначити е.р.с. і внутрішній опір батареї.
203. Струм проходить через залізний стрижень (довжина 10 см,
діаметр 2 мм), що є чутливим елементом реле. Через який час t після
включення струму J=50А спрацює реле, якщо для його
спрацьовування необхідне подовження стрижня на ∆= 0,15 мм.
Тепловіддачу від стрижня іншим тілам не враховувати. Питомий опір
заліза  = 1,2  107 Ом м, питома теплоємність C=500 Дж/кгК,
щільність пл= 7,9103 кг/м3, коефіцієнт лінійного розширення  = 1,22
 10-5 град-1.
204. Електродвигун, що працює при струмі J= 5А, розташований
на відстані 2 км від електростанції. Визначити втрату напруги в
 41
сталевих проводах масою 2370 кг, що проводять струм до
електродвигуна. Щільність сталі 7,9103 кг/м3,  = 1,510-8 Ом м.
205. Є п'ять електричних лампочок на 110 В с потужністю 40, 40,
40, 60 й 60 Вт. Як варто включити їх у мережу з напругою 220 В, щоб
всі вони світились з нормальним розжаренням?
206. Два елементи з е.р.с. рівною Е1= 0,96 В и Е2= 1,4 В, із
внутрішніми опорами r1= 0,650 Ом й r2= 0,50 Ом з'єднані
однойменними полюсами. Який струм проходить по них?
207. Електричний чайник (600 см3 води) з температурою води
9С, опір 2включення вся вода википить? Напруга в мережі 120 В,
к.к.д. чайника  = 0,6.
208. Е.р.с. батареї Е = 8 В. При силі струму J = 2А к.к.д. батареї 
= 0,75. Визначити внутрішній опір ri батареї.
209. Елемент замикається дротом у першому випадку з опором
R=4 Ом, у другому R2=9 Ом. В обох випадках кількість тепла Q, що
виділяється в провіднику за той же час, однакова. Який внутрішній
опір елемента?
210. Яку силу струму треба пропустити через залізний дріт
довжиною 1 м, масою 1 кг, щоб нагріти його за =1 с до температури
плавлення 1600С? Початкова температура 0С. Передачу тепла
іншим тілам не враховувати.
211. Два чайники, кожний з яких споживає при напрузі 220 В
потужність 460 Вт, закипає при послідовному й при паралельному
включенні за однаковий час. Чому дорівнює опір підводящих
проводів?
212. Дві батареї з Е1= 10 В та Е2= 8 В, внутрішні опори яких r1= 1
Ом, r2=2 Ом і реостат R = 6 Ом з'єднані як показано на рис. 3.3.
Визначити силу струму через батарею. Визначити показання
амперметра за схемою (рис. 3.4), якщо Е1=110 В и Е2=220 В, R1=R2 =
100 Ом, R3 = 500 Ом. Внутрішнім опором генераторів й амперметра
знехтувати.
На рис. 3.5 Е1 = 2 В, R3 = 8 Ом, Е2 = 4 В, Е3 = 6 В, R1 = 4 Ом,
R2=6 Ом. Знайти силу струму через опори R2 й R3.
213. Яку силу струму показує гальванометр Г (рис. 3.6), якщо Е1=
1 В і Е2=2 В, R2 = 1500 Ом, R = 500 Ом, а напруга на опорі R2 рівна 1
В. Опором генераторів знехтувати.
214. При заданому напрямку струмів (рис. 3.5) і Е1=1 В, Е2=2 В,
Е3=3 В, R1=100 Ом, R2=200 Ом, R3=300 Ом визначити струм через
опір R1.
 42

Рис. 3.3 Рис. 3.4

Рис. 3.5 Рис. 3.6

215. Два елементи з Е1=2,1В, Е2=1,9 В с три опори R=R2=10 Ом,

R3=45 Ом з'єднані за схемою (рис. 3.7). Опором елементів знехтувати.
Визначити струм через опір R1.

Рис. 3.7 Рис. 3.8

Рис. 3.9.
 43
216. Задано генератор з е.р.с. рівної 100 В и R1=R3 = 40 Ом, R2=
80 Ом й R4=34 Ом у схемі на рис. 3.8. Визначити силу струму через
опір R4. Внутрішнім опором генератора знехтувати.
217. Визначити струм через опір R2 за схемою (рис. 3.5), якщо
Е1=1 В, Е2=2 В, Е3=3 В, R1=100 Ом, R2=200 Ом, R3=300 Ом.
Внутрішніми опорами джерел струмів знехтувати.
218. Яку силу струму показує гальванометр (рис. 3.9), якщо Е1=1
В, Е2=2 В, R3=1500 Ом, R1=500 Ом, а спадання напруги на опорі R2
дорівнює 1 В. Опором генератора знехтувати.
219. Дві кульки масою m=1 м кожна підвішені на нитках, верхні
кінці яких з'єднані разом. Довжина кожної нитки =10 см. Які
однакові заряди треба надати кулькам, щоб нитки розійшлися на кут
α= 60?
220. Електрон з початковою швидкістю V0=3106 м/с влетів в
однорідне електричне поле напруженістю E=150 в/м. Вектор
початкової швидкості перпендикулярний лініям напруженості
електричного поля. Знайти: 1) силу, що діє на електрон; 2)
прискорення, що здобуває електроном; 3) швидкість електрона через
t=0,1 с.
221. Визначити заряд, що пройшов по провіднику з опором r=3
Ом при рівномірному наростанні напруги на його кінцях від U1=2 В до
U2=4 В протягом часу t=20 сек.
222. Два позитивних точкових заряди q й 4q закріплені на відстані
l= 60 см один від одного. Визначити, у якій точці на прямій, що
проходить через заряди, варто помістити третій заряд так, щоб він
перебував у рівновазі. Указати, який знак повинен мати цей заряд для
того, щоб рівновага була стійкою, якщо переміщення заряду можливі
тільки уздовж прямої, що проходить через закріплені заряди.
223. Два конденсатори ємністю C1=2мкф й C2=3мкф з’єднані
послідовно й приєднані до батареї з е.р.с. T= 30 В. Визначити заряд
кожного конденсатора й різниця потенціалів між його обкладинками.
 44
Розділ 4. Електромагнетизм.

4.1. Магнітне поле електричного струму. Основні формули

1. Закон Біо-Савара-Лапласа в скалярному і векторному вигляді

відповідно:  Ism 
;   I dl , r , де dB – магнітна
dB  0  2  dl dB  0  3

4  r 4 r
індукція поля, яке створюється елементом провідника з струмом; μ -
магнітна проникність;  0 - магнітна постійна, яка дорівнює 4  10-7
Гн/м ; dl - вектор, який дорівнює довжині dl провідника і співпадає з

напрямом струму; I - сила струму; r - радіус-вектор, проведений від
середини елемента провідника до точки, магнітна індукція в якій

визначається; α - кут між векторами I dl і r .
2. Магнітна індукція В зв’язана з напруженістю Н магнітного
 
поля співвідношенням: B=  0  ;    0  .
3. Магнітна індукція в центрі кругового провідника зі струмом

 0 I ; R2I - на осі колового струму, де

  B   0 
2 R

2 R2  a 
2 3/ 2

R - радіус кривизни провідника, α - відстань від центра площини до

точки А.
4. Магнітна індукція поля, яке створюється нескінченно довгим
прямим провідником з струмом  I , де r - відстань від осі
B 0
2 r
провідника.
5. Магнітна індукція поля, яка створюється відрізком
провідника
 0 I
B  cos 1  cos 2 
4 r0
Позначення зрозумілі з рис. 4.1. Вектор індукції B
перпендикулярний площині малюнка, направлений до нас і тому
зображений точкою. При симетричному положенні точки, в якій
визначається магнітна індукція  cos  2  cos 1  cos  . Звідси
cos1  cos 2  cos  ( cos 2 )  2 cos .  0 I
B   cos  .
2 r0
 45

6. Магнітна індукція поля, яке створюється соленоїдом в

середній його частині ( або тороїда на його осі).
B  0nI , де n – число витків на одиницю довжини соленоїда; I
– сила струму в одному витку.

7. Принцип суперпозиції магнітних полів: магнітна індукція B
результуючого поля дорівнює векторній сумі магнітних індукцій
  
B1 , B2 ,, Bn складових полів, тобто B  B .
n
 i
i 1
  
В окремому випадку складання двох полів B  B1  B2 , а
абсолютне значення вектора магнітної індукції (його модуль)
 
B  B  B 2  B 2  2 B B cos , де α - кут між векторами B1 і
1 2 1 2

B2 .
8. Індукція магнітного поля рухомого заряду
 qv  sin  ;   0 q   , де q - заряд частинки, що
Bq  0  Bq     , r 
4 r2 4 r 3
рухається, ν - її швидкість, r - відстань від заряду до точки, в якій
визначається індукція магнітного поля, α - кут між вектором
швидкості і радіус-вектором (див. рис. 4.2)
 46

Рис. 4.2.

Магнітний потік ;

Магнітна індукція .
Напруженість магнітного поля (для поля прямого струму

нескінченної довжини) .
Напруженість магнітного поля в центрі кругового струму

.
Напруженість магнітного поля на осі кругового струму

;
Напруженість магнітного поля, створюваного відрізком
провідника

.
Індукція магнітного поля зарядів, що рухаються

Закон повного струму

 47
Напруженість магнітного поля соленоїда нескінченної довжини

(тороїда) .
Теорема Остроградського - Гауса для потоку магнітної індукції

.
Закон Ампера .
Сила взаємодії двох прямих нескінченно довгих паралельних
провідників зі струмами й , розрахована на відрізок провідника
довжиною :

Робота, здійснювана при переміщенні струму в магнітному полі

Сила Лоренца при спільній дії електричних і магнітних полів на

заряд, що рухається, F=q{E+[VB]}; якщо E=0, то F=q[VB].
Закон електромагнітної індукції

.
Сила вихрового індукційного струму

.
Електрорушійна сила самоіндукції

.
Індуктивність соленоїда

.
Взаємна індуктивність двох соленоїдів, що мають загальний
сердечник

.
Діючі значення струму й напруги
 48

Для синусоїдального струму ; .

4.1.1. Приклади розв’язування задач (задачі 1-22)

Задача 1. Два паралельних нескінченно довгих провідника, по

яких проходить струм в одному напрямку струми величиною I = 60 A ,
розташовані на відстані d = 10 см один від одного. Визначити
магнітну індукцію В точці, яка знаходиться від одного провідника на
відстані r1 = 5 см і від другого - на відстані r2 = 12 см.
Розв’язання
Дано: Для находження магнітної індукції в даній
І = 60 А точці А (рис. 4.3) визначимо напрям векторів
d = 10 см індукції B1 і B2 полів, які створюються кожним
r1 =5 см
провідником окремо. Складемо їх геометрично,
r2 =12 см
тобто BА  B1  B2 .
BA - ?
Абсолютне значення індукції знайдемо за принципом
суперпозиції:
B  B 2  B 2  2 B B Cos
1 2 1 2
(1)
Значення індукцій B1 і B2 виражаються відповідно через силу
струму I і відстанями r1 i r2 від провідників до точки А:
 I ,  I.
B1  0 B2  0
2r1 2r2
Підставляючи B1 і B2 в формулу (1) і виносячи  0 I за знак
2
кореня, отримаємо  I 1 1 2 (2)
B 0  2 Cos
2 r1 r2 r1r2
2
 49

Рис. 4.3.

Визначимо Cos . Відмітимо, що   DAC . Тому за теоремою

косинусів запишемо d2=r12+r22-2r1r2Cos, де d – відстань між
провідниками. Звідси
r 21  r 2 2  d 2
Cos   0,576;
2r1r2
  arcCos 0,576  54050'
Підставивши в формулу (2) значення 0, I, r1, r2 і Cos, знайдемо
B=286мкТл=2,86*10-4Тл.

Задача 2. Два паралельних нескінченно довгих провідники, по

яких протікає в одному напрямку електричний струм силою 60 А,
розташовані на відстані 10 см один від одного. Визначити магнітну
індукцію поля, яке виникає між провідниками зі струмом в точці, яка
знаходиться від осі одного провідника на відстані 5 см та від осі
іншого - 12 см.

Розв’язання.

Для знаходження магнітної індукції В в точці А використовуємо
принцип суперпозиції магнітних
 полів. Для цього визначаємо напрям
магнітних індукцій В1 та В2 полів, які виникають між кожним
провідником зі струмом окремо та складаємо їх геометрично:
  
В  В1  В2 .
 50

Модуль вектора В можна знайти за теоремою косинусів:
B  B12  B22  2B1В2 cos  , (1)
 
де α - кут між векторами В1 та В2 . Магнітні індукції можна
виразити через силу струмів та відстані від провідників (рис. 4.4):

Рис. 4.4.

0 I
В1  (2)
2r1
0 I
B2  (3)
2r2
Підставляючи вирази (2) та (3) до формули (1) одержимо:
μ0 I 1 1
В   1 сosα . (4)
2π r 2 r 2 r1r2
1 2
Враховуємо, що   DAC (як кути з відповідно
перпендикулярними сторонами). За теоремою косинусів записуємо:
d  r 2  r 2  2r r cos  , де d - відстань між провідниками. Звідси
1 2 1 2
r 2  r22  d 2 .
cos   1
2r1r2
Підставимо числові значення та отримаємо величину cos  :
2  12 2  10 2
cos   5 
23 .
2  5  12 40
 51

Підставивши в формулу (4) числові значення фізичних величин

проводимо розрахунки :
7
В  4  3,14  10  60 1 2  1 2  1  23 Тл 
2  3,14 0,05 0,12 0,05  0,12 40
 3,08  10  4 Тл  308мкТл.

Задача 3. По провіднику, який зігнули у вигляді квадрата зі 

стороною 10 см, тече струм силою 100 А. Знайти магнітну індукцію В
в точці перетину діагоналей квадрата.
Розв’язання.
Розташовуємо квадратний виток у площині рисунка (рис. 4.5).
Згідно принципу суперпозиції магнітних полів
    
В  В1  В2  В3  В4 ,
   
де В1 , В2 , В3 , В4 , – магнітні індукції полів.

Рис. 4.5.

У точці О перетину діагоналей квадрата всі вектори індукції

будуть направлені перпендикулярно до площини витка “до нас”. Крім
того, із міркувань симетрії виходить, що модулі цих векторів
однакові: B1=B2=B3=B4. Це дозволяє векторне рівняння (1) замінити
скалярним:
B=4B1. (2)
 52
Магнітна індукція поля, яке відтворюється відрізком
прямолінійного проводу зі струмом, має вираз:
0 I (cos 1  cos  2 ) .
В1  (3)
4r0
Враховуючи, що  2    1 i cos  2   cos 1 , формулу (3)
0l cos 1 .
можна переписати у вигляді В1  Підставивши вираз
2r0
20l cos 1 . Маючи на увазі, що
для В1 у формулу (2), знайдемо В
r0
а 2 
r0  та сosα1  (так як 1  ), одержимо:
2 2 4
2 2 0 I
В .
a
Перевіримо, чи дає розрахункова формула одиницю магнітної
індукції (в системі СІ – це 1 Тл). Для цього в праву частину формули
замість символів величин підставляємо значення їх одиниць:
 0  I   1Гн/м 1А  Гн  А  1Вб  1Тл
а
.
1м 1м 2 1м 2
Знайдена одиниця являється одиницею магнітної індукції.
2 2  4  10 7  10 2
В Тл  1,13  10 7 Тл  1,13мТл .
  0,1

Задача 4. Визначити напруженість та індукцію магнітного поля в

центрі квадратної рамки (Рис. 4.6) із стороною а = 100 см, по якій
проходить струм І=20 А.
Розв’язання
Дано: .
І = 60 А
a = 10 см
H0 -?
B0 - ?
 53

Рис. 4.6

Згідно принципу суперпозиції полів, напруженість магнітного

поля в центрі квадрата, по якому проходить струм I, буде дорівнювати
H 0  H 1  H 2  H 3  H 4 . Всі ці напруженості направлені по одній
прямій в один бік (згідно правилу свердлика): з точки О за малюнок.
Так як всі вектори колінеарні, то векторну суму можна записати
алгебраїчно H 0  H1  H 2  H3  H 4 . Але H1  H 2  H 3  H 4 ,так як
струм на всіх відрізках контуру однаковий і довжина відрізків
однакова, а самі відрізки проводів рівновіддалені від точки, в якій
визначається напруженість. Отже, H 0  4H1, а так як
I a
H1   (cos1  cos 2 ) , то з урахуванням умови задачі, де r  ,
2r 2

а    і      , отримаємо
2 I sin
H  4.
1 2
4 2 4 0
r
Знайдемо 2  20  2 A A.
H0    45
3,14  0,1 м м

2 I sin
Враховуючи зв’язок між В і Н, отримаємо 4.
B0  0 
r
7
Визначимо 4  10  20  2  2
л  0,23  103 л
.
B0 
3,14  0,1
 54
Задача 5. Площина колового витка радіусом 30 см з струмом І2 =
3 А паралельна прямому нескінченно довгому провіднику з струмом
І1 = 3,14 А. Нормаль до площини витка, проведена з центра витка,
перпендикулярна осі прямого струму. Відстань від центра витка до
прямого провідника 20 см. Знайти індукцію магнітного поля в центрі
витка.

Розв’язання
Дано: Магнітне поле в центрі витка складається з
І1 = 3,14 А магнітних полів, які створюються прямим
І2 = 3 А провідником з струмом і коловим витком з струмом
d = 0,2 м (рис. 4.7).
r = 0,3 м Згідно принципу суперпозиції магнітних полів,
B0 - ? магнітне поле в центрі витка дорівнює B 0  B1  B 2 ,
де В1 - індукція поля, створеного прямим струмом, а
В2 - коловим струмом в даній точці.
Використовуючи правило буравчика, визначимо напрям векторів
В1 і В2 в точці О.
Як видно з малюнка, вектори В1 і В2 взаємно перпендикулярні,
отже B0  B12  B22 .
За законом Біо-Савара-Лапласа:
I1 ; I
B1  0 B2  0 2 .
2d 2r
Таким чином, індукція результуючого поля В0, дорівнює:
02 I12 2
2 I2 0 I12 I 22
B0   0 2   ;
4 2 d 2 4r 2  2d 2 r 2

Рис. 4.7.
 55
Проведемо розрахунки і перевірку величин:
12,56  10 7 3,142 9 
 7  106 Тл
;
B 2
 2
2 3,14  4  10
2
9  10 А  м
A2
B  H2 
H
 Тл .
A м 2
А  м
Задача 6. Два довгих паралельних провідника з однаково
направленими струмами І1 = 4 А; І2 = 6 А знаходяться на відстані r = 5
см один від одного. Знайти напруженість магнітного поля в точці,
віддаленій на 2 см від одного і 3 см від іншого провідника (рис. 4.8).

Розв’язання
Дано: Перш за все, необхідно зобразити на малюнку
І1 = 4 А розташування провідників і вказати напрями
І2 = 6 А струмів в них. Нехай провідники розташовані
r1 = 2 см перпендикулярно до площини малюнка і струми
r2 = 3 см направлені від нас. А – точка, в якій, за умовою
r = 5 см задачі, треба визначити напруженість магнітного
HА -? поля. Так як поле створене двома струмами, то
необхідно застосувати принцип суперпозиції
n
полів: H A  Hі .
i 1

Рис. 4.8.

Число доданків в правій частині визначається числом провідників

з струмом в умові задачі H A  H 1  H 2 , (1)
де H1 – напруженість поля, створеного в точці А провідником з
струмом I1; H2 - напруженість поля в точці А, створена струмом I2.
Запишемо рівняння (1) в скалярній формі. Для цього треба знайти
напрям векторів напруженості. Спочатку за правилом буравчика
знаходимо напрям силових ліній поля струму I1 та І2. Для струму І1
побудуємо силову лінію радіуса r1, для струму I2 - радіуса r2. Силові
 56
лінії повинні проходити через ту точку, в якій визначається
напруженість.

Рис. 4.9.

Вектор напруженості повинен бути дотичним до силової лінії в

точці А. Як видно з рис. 4.9, вектори H1 i H2 знаходяться в одній
площині і напрямлені вздовж однієї прямої в різні боки. Тому
рівняння (1) може бути переписане в скалярній формі:
H A  H1  H 2 . (2)
Тепер визначимо модулі H1 і H2 по формулі напруженості поля
прямолінійного струму:
I1 ; I2 .
H1  H2 
2r1 2r2
Підставимо ці вирази в формулу (2), отримаємо
I1 I
HA   2 .
2r1 2r2
Проведемо розрахунки:
 4 6 A A.
H A   2
   0,02
2 
 2  3,14  2  10 2  3,14  3  10  м м
Знак “-“ свідчить про те, що напрям вектора HA співпадає з
напрямом вектора H2 .

Задача 7. Плоский квадратний контур зі стороною 10 см, по

якому тече струм силою 100 А, вільно розташувався в однорідному
магнітному полі з індукцією 1Тл. Визначити роботу, яку виконують
зовнішні сили при повороті контуру відносно осі, яка проходить крізь
середину його протилежних сторін, на кут: 1) φ = 900; 2) φ = 30. При
повороті контуру сила струму в ньому підтримується незмінною.
 57
Розв’язання.
Як відомо, на контур зі струмом в магнітному полі діє момент
сили (рис. 4.10):
М  pm B sin  , (1)
де pm  lS  la 2 - магнітний момент контуру; В – магнітна індукція; φ

- кут між векторами рm (який направлений по нормалі до контуру) і В .

Рис. 4.10.

За умовою задачі в початковому положенні контур вільно

установився в магнітному полі. При цьому момент сил рівни1й нулю
(М=0), що означає, що   0 . Якщо зовнішні сили виведуть контур із
положення рівноваги, то виникає момент сил, що буде прагнути
повернути контур у початкове положення. Проти цього моменту і
буде виконуватись робота зовнішніми силами. Оскільки момент сил
змінний (залежить від кута повороту), то для підрахунку роботи
застосуємо формулу роботи в диференціальній формі dA  Md .
Враховуючи формулу (1), одержуємо: dA  IBa 2 sin d .
Взявши інтеграл від цього виразу, знайдемо роботу при повороті
на певний кут:

А  IBa  sin d . (2)
0
1) Робота при повороті на кут 900
 
2 2
А  IBa 2  sin d  IBa 2 ( cos  )  IBa 2 . (3)
0 0
 58
Виразимо числові значення величин в одиницях СІ: I =100 А; В =
1 Тл; a=10 см = 0,1 м, та підставивши в (3), маємо: А1=100·1·(0,1)2Дж
=1Дж.
2) Робота при повороті на кут φ = +30. У цьому випадку,
враховуючи, що кут дуже малий, замінимо у виразі (2)
2
1
А2  ІВа 2  d  ІВа 2 22 . (4)
0 2
Виразимо значення кута в радіанах. Після підстановки числових
значень в (4) знайдемо:

А  1 2 2 3
2 2 100  1  (0,1)  (0,0523) Дж  1,37  10 Дж  1,37мДж .
Задачу можна розв’язати й іншим способом.
Робота зовнішніх сил по переміщенню контуру зі струмом у
магнітному полі дорівнює добутку сили струму в контурі на зміну
магнітного потоку через контур: А   ІФ  І (Ф1  Ф2 ) , де Ф 1 -
магнітний потік, який пронизує контур до переміщення; Ф 2 - теж саме
після переміщення.
Якщо φ=900, то Ф1  BS , Ф2  0 . Отже А=IBS=IBa2, що
співпадає з (3).

Задача 8. Електрон, який пройшов прискорюючу різницю

потенціалів 400 В, попадає в однорідне магнітне поле напруженістю 1
кА/м. Визначити радіус кривизни траєкторії та частоту обертання
електрона в магнітному полі. Вектор швидкості має
перпендикулярний напрям до силових ліній поля.

Розв’язання.
Радіус кривизни траєкторії електрона визначимо, виходячи із
наступних положень: на електрон який рухається в магнітному полі
діє сила Лоренца (дією сили тяжіння можна знехтувати). Сила
Лоренца перпендикулярна до вектора швидкості, внаслідок чого надає
електрону нормальне прискорення. За другим законом Ньютона
FЛ=man, де an – нормальне прискорення.
mV 2 ,
Перепишемо у вигляді: еVB sin   (1)
R
 59
де е – елементарний заряд; V - швидкість електрона; В - магнітна
індукція; m - маса електрона; R - радіус кривизни траєкторії; α - кут
   
між векторами V та B ( в даному випадку V ┴ B та α = 900, sin α =1).
Із формули (1) знайдемо:
mV . (2)
R
еВ
Імпульс eB , що входить у рівняння, може бути виражений через
кінетичну енергію Т електрона:
mV  2mT . (3)
Але кінетична енергія електрона, що пройшов прискорюючу
різницю потенціалів U, визначається рівнянням T=eU.
Підставивши вираз Т у формулу (3), одержимо mV  2meU .
Магнітна індукція В може бути виражена через напруженість Н
магнітного поля у вакуумі: В  0 Н , де  0 - магнітна стала.
Підставивши вирази для В та mV у формулу (2), визначаємо
2meU .
R (4)
0 еН
Проведемо розрахунки:
2  9  11  10 31  1,60  10 19  400
R м  5,37  10 2 м  5,37см .
7 19
4  3,14  10  1,60  10  10 3
Для визначення частоти обертання використаємо формулу, що
зв’язує частоту зі швидкістю та радіусом:
V
n . (5)
2R
Підставивши у формулу (5) вираз (2), одержимо
еВ =  0 еН .
n
2m 2m
Проведемо розрахунки:
7  1,60  10 19
n  4  3,14 10 103 (с 1)  3,52  107 с 1 .
2  3,14  9,11  10 31
 60
Задача 9. Визначити максимальну магнітну індукцію Bmax поля,
яке створюється електроном, що рухається прямолінійно із швидкістю
  10Мм / с , в точці, що знаходиться від траєкторії на відстані d =
1нм.

Розв’язання
Дано: Рухомий заряд створює в просторі магнітне
м поле, індукція якого B в будь-якій точці поля
v = 10-7 q
с прямо пропорційна величині заряду його
d = 10-9 м швидкості і магнітній проникності середовища і
Bmax -? обернено пропорційна квадрату відстані даної
точки поля від заряду.
 
Індукція B залежить від кута між векторами
q
 і r . При інших
рівних умовах вона максимальна в точках прямої, що проведена через

заряд перпендикулярно до вектора його швидкості  . В усіх точках
поля, що знаходяться на прямій, яка співпадає з вектором швидкості

 руху заряду, магнітна індукція дорівнює нулю.
Числове значення магнітної індукції в точці А поля рухомого
заряду дорівнює:
 
 g sin  , r  .
Bq  0  (1)
4 r2
Згідно умови задачі кут між векторами     ,
 ,r 
2

отже sin  1.
2
Тоді 1  4  10 7 1,6  1019  10  106 .
Bq    0,16Тл
4  
1  109
2

Перевіряємо розмірність величини

Bq   2 Кл  м2   2 А  с2  м  А м  Тл .

А с м А  м с
Задача 10. У однорідному магнітному полі з індукцією 0,1 Тл
рівномірно з частотою 10 с-1 обертається рамка, що має 1000 витків,
які щільно прилягають один до одного. Площа рамки дорівнює 150
 61
см2 . Визначити миттєве значення е. р. с. індукції, для кута повороту
рамки, що дорівнює 30○.

Розв’язання.
Миттєве значення е. р. с. індукції визначається основним
рівнянням електромагнітної індукції Фарадея – Максвела:
d
і   , (1)
dt
де  - потокозчеплення.
Потокозчеплення  зв’язано з магнітним потоком Ф та числом N
- витків, які щільно прилягають один до одного, співвідношенням:
ψ  NФ . (2)
Підставляючи вираз  у формулу (1), одержимо
dФ
і  N . (3)
dt

Рис. 4.11.

При обертанні рамки (рис. 4.11) магнітний потік Ф, який пронизує

рамку в момент часу t: Ф  BS cos t , тому
dФ  NBS sin t .
і  N
dt
Так, як ω  2πυ , то εі  2πυNBS sin  .
Підставимо числові значення з умови задачі:
 і =2∙3,14∙10∙10 ∙0,1∙1,5∙10
3 -2
∙0,5 В= 47,1 В.
 62
Задача 11. Магнітний потік у рамці, яка має 1000 витків та
рівномірно обертається в однорідному магнітному полі, змінюється за
законом Ф  104 cos314 t. Визначити максимальне та діюче значення
е. р. с., частоту струму.
Розв’язання.
За законом електромагнітної індукції в одному витку створюється
е. р. с.:
   Ф ,
t
або через похідну:   Ф / (t ) .
Таким чином, для визначення е. р. с. потрібно знайти похідну від
виразу, що описує залежність магнітного потоку від часу:
  Ф / (t )  10 4 314 sin 314t .
Для рамки, що має n витків, повна е. р. с. рівна Е = n  , тобто:
Е = 1000∙10-4∙314sin 314t = 31,4∙sin314t. (1)
Порівнюючи знайдений вираз (1) із законом гармонічних
коливань: x  A sin  t ,визначаємо амплітудне значення е. р. с.:
Еm = 31,4 В. (2)
Діюче значення е. р. с. за визначенням дорівнює:
Еm =0,707·Em ;
Е  (3)
д 2
Ед  0,707  31,4 В  22,2 В . (4)
Циклічна частота зв’язана з періодом та частотою:
2
  2   314 рад/с. (5)
T
З виразу (5) знаходимо, що частота рівна ν=50 Гц.

Задача 12. На яку довжину хвилі буде резонувати контур,

утворений котушкою з індуктивністю L = 4 мкГн і конденсатором
ємністю С = 1 мкФ ?

Розв’язання.
Період Т електромагнітних коливань в коливальному контурі
визначають за формулою Томсона Т  2 LC , (1)
 63
де L і С відповідно індуктивність і ємність контура. Швидкість
поширення електромагнітних коливань в повітрі дорівнює швидкості
поширення світла у вакуумі: с= , де  - довжина хвилі;  - частота
коливань   1 , де Т - період коливань. Отже , c   . Звідси
Т Т
  c Т . Враховуючи формулу (1), знаходимо формулу для
розрахунку довжини хвилі  , на яку буде резонувати даний контур
  c2 LC . (2)
Запишемо в системі одиниць СІ числові значення величин, що
входять в (2): с = 3  108 м/с;
 = 3,14; L = 4∙10-6 Гн; С = 1∙10-6 Ф.
Підставимо в (2) і вирахуємо :
  3 108  2  3,14 4  10 6  1  10 6 м =6∙102∙3,14∙2 м =3,778∙103
м ≈ 3,78∙103 м.

Задача 13. Залежність миттєвого значення електричного струму у

коливальному контурі описується рівнянням і = 0,6 sin(628t).
Визначити амплітудне значення сили струму у колі, період власних
коливань контуру і миттєве значення струму в момент t = 0,01 с.

Розв’язання.
Частота вільних коливань визначається параметрами кола. Якщо
знехтувати активним опором у колі, то коливання можна вважати
незгасаючими. Порівнюючи залежність сили струму від часу з умови
задачі із законом гармонічних коливань: і = Іm sin  t, знаходимо:
I m  0,6A,   2  628, T  0,01c.
T
i  0,6 sin(628  0,01)  0,6 sin 2  0.
Таким чином, амплітудне значення сили струму у колі Іm = 0,6 А;
період власних коливань контуру Т = 0,01 с; миттєве значення струму
в момент t = 0,01 с дорівнює нулю.

Задача 14. У коливальному контурі до замикання кола

конденсатор ємністю 50 нФ заряджено до напруги 100 В. Після
замикання кола максимальне значення сили струму становило 0,2 А.
Визначити частоту коливань у контурі. Активним опором кола і
випромінюванням електромагнітних хвиль можна знехтувати.
 64
Розв’язання.
За законом збереження енергії (за відсутності втрат) максимальне
значення енергії електричного поля (в конденсаторі) дорівнює
максимальному значенню енергії магнітного поля (в котушці).
Прирівнюємо вирази для максимального значення енергії
електричного поля конденсатора і магнітного поля котушки:
СU м2 LI м2
 . (1)
2 2
З (1) визначимо значення індуктивності контуру:
U м2 .
LC 2 (2)
Ім
Частоту коливань визначимо, підставивши (2) у вираз для частоти
вільних коливань контуру:
1 Iм .
  (3)
2 LC 2СU м
Перевіримо розмірність отриманої величини:
  Кл  с 1=Гц.
сФВ
Підставимо числові значення величин:
0,2 1
(с )  6,37  10 Гц.
3
 8
2  3,14  5  10  100
Таким чином, частота коливань (власна частота) в цьому контурі
рівна 6,37∙103 Гц = 6,37 кГц.

Задача 15. Яка довжина хвилі відповідає коливанням у контурі

якщо індуктивність контуру становить 0,2 мГн, максимальна напруга
на конденсаторі 200 В, максимальне значення сили струму – 0,1 А.
Втратами на випромінювання та активним опором контуру
знехтувати.

Розв’язання.
Як і в попередній задачі запишемо:
Тому довжина хвилі дорівнює:
 65
с
   cT ; Т  2 LC;
v

  2с LC .
За законом збереження енергії (за відсутності втрат на активному
опорі) максимальне значення енергії електричного поля (в
конденсаторі) дорівнює максимальному значенню енергії магнітного
поля (в котушці):
LI 2 CU 2 I 2 . Тому: I
 ; CL 2   2 c L.
2 2 U U
Перевіримо розмірність отриманої величини:
  мс  А В Гн  мс  АВ  ВА с  м.
Підставимо числові значення величин:
0,1 3
  2·3,14·3·108 200 0,2 10 (м)=188,4 м.

Задача 16. Заряд конденсатора коливального контуру генератора

незагасаючих електромагнітних коливань залежить від часу за
законом: Q  4  10 3sin 100 t. Описати залежність сили струму в
контурі від часу, визначити значення сили струму в контурі у момент
часу t = 0,01 с. Яку індуктивність має котушка контуру, якщо значення
ємності конденсатора становить 1 мкФ?

Розв’язання.
В генераторі не загасаючих коливань втратами енергії в контурі
можна знехтувати. Тому розглядаємо вільні електромагнітні
коливання в цьому коливальному контурі.
Залежність сили струму від часу описується похідною від
залежності заряду на обкладинках конденсатора. Тому:
i  Q /  (4  103sin 100 t ) /  0,4 cos 100 t =1,26 cos 100 t .
Порівнюючи опис залежності сили струму від часу із загальним
виглядом закону гармонічних коливань без початкової фази
x  A sin  t , знаходимо:
 66

  100;     100  50Гц. Враховуючи, що

2 2
1 1
 , знайдемо індуктивність контуру: L  2 .
LC  C
Перевіримо розмірність отриманої величини:
2
с2  В
L  с   Гн.
Ф Кл
Підставимо числові значення величин:
1
L 2 6
( Гн)  10 Гн.
(100 )  1  10
Таким чином, сила струму в контурі в момент часу t = 0,01 с буде
рівна: i(0,01)  0,4  3,14  cos100  0,01  1,26  (1)  1,26 A.
Це є амплітудне значення сили струму.

Задача 17. Неонова лампа починає світитись, коли напруга на її

електродах досягає певного значення (потенціал запалювання).
Скільки часу за період буде світитись лампа, якщо її ввімкнули в
промислову мережу, діюче значення в якій дорівнює потенціалу
запалювання лампи?

Розв’язання.
З моменту часу, рівного нулю, лампа не загоряється протягом
часу t. Це час, за який напруга досягне значення, рівного діючій
напрузі (на рис. 4.12 цей час по осі t заштриховано), тобто:
U m =0,707·Um.
U (1)
2
Внаслідок симетрії синусоїди час свічення за один період буде
рівний: tсв.=T-4t.
У промисловій мережі частота зміни напруги та період дорівнюють,
відповідно: v = 50 Гц та Т = 1/50 с.

Рис. 4.12.
 67
Визначимо t з рівняння гармонічних коливань напруги,
враховуючи визначення діючого значення напруги (1):
U  U 2 sin t . (2)
U 1 2
Звідси: sin t    . (3)
U 2 2 2

Таким чином t  . (4)
4
Виразимо значення циклічної частоти через період коливань та
визначимо час t, протягом якого лампа не загоряється:
2 2  T (5)
 ; t ; t .
T T 4 8
Тому час свічення за один період буде рівний:
tсв.= T - 4t= T  1 . (6)
2 2
Перевіримо розмірність величини, що отримана: [tсв] =(с -1)-1 =с.
1
Підставимо числові значення: tсв=  0,01 с.
50  2

Задача 18. Висота випромінюючої антени телецентру над рівнем

Землі 300 м, а висота приймальної антени телевізійного приймача 20
м. На якій граничній відстані від передавача можна вести прийом?

Розв’язання.
Максимальна дальність прийому зумовлена тим, що антена
приймача за горизонтом не приймає сигнал, оскільки ультракороткі
хвилі, що використовуються у телезв’язку, поширюються
прямолінійно. Тому з рис. 4.13 видно, що: lmax = l1 + l2. За теоремою
Піфагора:
l1  ( R3  H ) 2  R32 ,
та l  ( R  h) 2  R 2 .
2 3 3
Враховуючи, що R  6370км=6,37∙106 м та підставляючи
3
значення висоти передавальної та приймальної антен отримаємо:
lmax= (61,8 + 16,0)·103 м= 77,8·103 м = 78 км.
 68

Рис. 4.13.

Задача 19. Під час приймання радіопередач діапазону УКХ в

автомобілі, що рухається, іноді (на значному віддаленні від
передавача) спостерігається періодична зміна гучності (загасання),
частота якої залежить від швидкості руху автомобіля. Поясніть
можливу причину явища. Чому це явище виникає тільки в діапазоні
УКХ? Визначити найвищу можливу частоту затухань
радіопередавача, що працює на частоті 100 МГц, якщо швидкість
автомобіля становить 30 м/с?
Розв’язання.
Радіозв’язок здійснюється за допомогою радіохвиль.
Електромагнітна хвиля може відбиватися від будівель, схилів,
пагорбів тощо. Якщо перешкод на шляху електромагнітної хвилі
багато (наприклад, у місті), то за рахунок дифракції та дифузного
розсіювання розподіл енергії хвилі у просторі не має різко виражених
мінімумів. При зменшенні інтенсивності хвилі (на значних відстанях
від передавача) інтенсивність розсіяного електромагнітного поля
менша за ту, яка необхідна для роботи приймача. Відбита від
протяжних перешкод і падаюча хвилі є когерентними, тому можливе
спостереження явища інтерференції, що призведе до підсилення
сигналу в деяких точках простору. Значить, в деяких точках простору
чутливості приймача буде вже достатньо для прийому радіосигналу.
Внаслідок явища інтерференції розподіл енергії хвилі описується
умовами інтерференційних мінімумів і максимумів. Під час руху
автомобіль переміщується у просторі, послідовно проходячи місця,
для яких виконуються умови інтерференційних максимумів та
мінімумів. Найменшою відстанню між інтерференційними
мінімумами є половина довжини хвилі. Частота загасання сигналу
буде максимальною в тому випадку, коли передавач і перешкода
 69
лежать на прямій, яка відповідає руху автомобіля. Довжина хвилі
рівна:   с , а час, за який автомобіль проходить половину цієї

відстані (період загасань), буде рівний:
 c 1
T   .
2V 2Vv  1
2Vv
Звідси:   .
1
c
Перевіримо розмірність отриманої величини: v1   см м с с  c 1  Гц .
2  30  1  108
Підставимо числові значення величин: 1   20  Гц.
3  108
Таким чином, періодична зміна гучності (загасання), частота якої
залежить від швидкості руху автомобіля дорівнює 20 Гц. У діапазонах
радіохвиль з меншим частотами (ДХ, СХ, КХ) розміри більшості
перешкод на місцевості зрівнянні з довжинами хвиль, тому
відбувається огинання цих перешкод (відбувається дифракція) і
описане явище не спостерігається.

Задача 20. Радіолокатор під час роботи протягом 10 мкс

випромінює електромагнітну хвилю, а протягом 1,5 мс приймає.
Визначити максимальну і мінімальну відстані дії радіолокатора.

Розв’язання.
Для того, щоб відбитий від перешкоди (наприклад літака) сигнал
було зафіксовано радіолокатором, необхідно виконання умов:
2l1 2l2
 t1 та  t2
c c
де l1 – найменша можлива відстань до перешкоди і l2 – найбільша
можлива відстань до перешкоди. Розв’язавши нерівності, матимемо:
l1  1 ct1
2
та l  1 ct .
2 2
2
Підставимо числові значення часу випромінювання та прийому
електромагнітної хвилі:
 70

l1  1  3  108  10 5 м  1,5  103 м  1,5 км.;

2
l2  1 3  108  1,5  10 3 м  2,25  105 м  225 км.
2
Таким чином
1,5 км ≤ l ≤ 225 км.

Задача 21. У скільки разів зменшуються втрати на нагрівання

провідників лінії електропередачі, якщо вхідна напруга
підвищувального трансформатора становить 11 кВ, а вихідна (напруга
на лінії високовольтної електропередачі) – 110 кВ?

Розв’язання.
Із закону Джоуля – Ленца кількість теплоти, що виділяється, та
потужність втрат дорівнюють, відповідно:
Q  I 2 Rt та Рв  I 2 R . (1)
Оскільки в трансформаторі можна вважати :
I1U1  I 2U 2 , (2)
а потужність зв’язана з силою струму та напругою:
I  P, (3)
U
то враховуючи (1), отримаємо, що зменшення втрат на нагрівання
при підвищенні напруги буде в n разів:
P U2 (4)
n  в1  22 .
Рв 2 U
1
Підставивши числові значення напруги на вході та виході
трансформатора отримаємо:
 11  10 2  1
n  .
 110  10 2  100
 
Тобто втрати на нагрівання зменшуються у 100 разів.

Задача 22. Напруга на первинній обмотці трансформатора для

живлення газосвітних ламп 220 В, сила струму в ній – 8 А. Визначити
ККД трансформатора, якщо напруга на вторинній обмотці
трансформатора становить 3200 В, а сила струму в ній – 0,5 А.
 71
Розв’язання.
За визначенням ККД  = Ак , де корисна робота виконується у
Ап
колі вторинної обмотки, а повна – у колі первинної:
Ак = U2I2t; Ап = U1I1t.
Тоді   U 2 I 2 . Підставимо числові значення:
U1I1
η  3200  0,5  0,909.
220  8
Таким чином ККД трансформатора рівний η = 0,91 або 91%.
 72
4.2. Сила, що діє на провідник зі струмом в магнітному полі.
Основні формули

1. Закон Ампера. Сила, що діє па провідник з струмом в

магнітному полі.
F  BIl sin  , де α - кут між векторами I і B; I - сила струму; l -
вектор, який дорівнює по модулю довжині провідника і співпадає з
напрямом струму; B - магнітна індукція поля.
2. Сила взаємодії двох прямих нескінченно довгих паралельних
провідників із струмами I1 і I2 ,які знаходяться на відстані d один від
одного, розрахована на відрізок провідника довжиною l , виражається
формулою
 0 1   2 .
F  l
2 d
3. Магнітний момент контуру із струмом Pm  IS , де S -
вектор, що дорівнює по модулю площі S , яку займає контур, і
співпадає по напряму з нормаллю до його площини.
4. Механічний момент, який діє на контур із струмом,

 
розташований в однорідному магнітному полі, M  P m , B . Модуль
механічного моменту M  Pm B sin  , де α - кут між P m і B .
5. Потенціальна(механічна) енергія контуру з струмом в
магнітному полі  мех  Pm  B cos .
6. Сила дії на контур із струмом в магнітному полі
 , де  - зміна магнітної індукції вздовж осі x,
F  Pm cos
x x
розрахована на одиницю довжини; α - кут між Pm і B.

4.2.1. Приклади розв’язування задач (задачі 23-27)

Задача 23. В однорідному магнітному полі В = 0,1Тл знаходиться

прямий провідник площею поперечного перерізу S  8мм 2 і густиною
матеріалу   8600кг / м 3 , кінці якого підключені до джерела
постійного струму, що знаходиться за полем. Провідник
розташований перпендикулярно лініям індукції поля (рис. 4.14).
Визначити струм в провіднику, якщо його вага урівноважується
магнітною силою.
 73

Дано: Розв’язання
B = 0,1 Тл
S = 8 мм2
кг
  8600 3
м
І -?

Рис. 4.14.

По закону Ампера сила, що діє на елемент струму, дорівнює

dF  BIdl sin dl , B . Так як за умовою задачі кут dl , B   , то
2
сила Ампера dF  IBdl . За умовою задачі F  P , але P  mg .
Провідник прямолінійний, а поле однорідне, тому магнітна сила,
діюча на весь провідник, дорівнює або F  BIl .
F   BIdl
L
Таким чином, зважаючи на те, що F=P , отримаємо IBl  mg .
mg . Знайдемо масу провідника. Так як відома густина
Звідси I
Bl
матеріалу, то m  V ; V  lS . Звідки m  lS . Отже,
lSg Sg .
I 
Bl B
Проведемо розрахунки і перевірку величин:
8600  8  106  9,81
I   кг  м3
 м  А м
2
; .
I A  7A А
0,1 м с  Н
2

Задача 24. На дротяний виток радіусом r = 10 см, розміщений між

полюсами магніту, діє максимальний механічний момент
M max  6,5 мкН . Сила струму I в витку дорівнює 2 А. Визначити
магнітну індукцію В поля між полюсами магніту. Дією магнітного
поля Землі знехтувати.
 74
Розв’язання
Дано: Індукцію магнітного поля можна визначити з виразу м
r = 10см діє на виток із струмом в магнітному полі.
Mmax = 6,5·10-6H M  Pm B sin 
I = 2A Якщо врахувати, що максимальне значення
B -?
механічний момент набуває при  , а P  IS , то формула (1)
 m
2
буде виглядати так: M max  IBS . Звідси, враховуючи, що S  r 2 ,
знаходимо B  M max / r I . 
2

Провівши розрахунки і перевірку величин, отримаємо:
B  104 мкТл  1,04  10 4 Тл ,
м 
В    Тл .
м2  А А м
Задача 25. Квадратна рамка із стороною l  4см зроблена з
мідного дроту діаметром d = 0,4 мм. До кінців рамки прикладена
напруга U = 1 B. Який обертаючий момент діє на рамку, якщо її
розташувати в однорідному магнітному полі напруженістю Н = 100
А/м? Середовище – повітря.
Дано:
l = 4 см Розв’язання
d = 0,4 мм
U=1B Згідно визначенню обертаючий
H = 10 А/м момент M  Pm  B , де Pm - магнітний
μ0 = 4π·10-7Гн/м момент, що дорівнює Pm  IS , I - сила
μ =1
M -? струму в котушці. Так як рамка квадратна,
то площа рамки S  l 2 ( l - сторона
рамки). Силу струму, що проходить через рамку, можна визначити по

U де R=  L
закону Ома: I , ;  - питомий опір провідника
R S
L  4l , S  d
2
рамки; L - довжина контуру рамки. Тоді . Відомо,
4
 75
що між індукцією поля В і напруженістю існує зв’язок B  0 H .
Звідси
;
U U Ul 2 0d 2 Ul0d 2
М  IBS  l 2  0  l 2  0  
R  2
4l 16 l 16 
d / 4
Провівши розрахунки і перевірку величин, отримаємо:
M  8,8  10 4 Н  м ,
В  м  Гн  м 2  А
М    Дж  Н  м
м  м  Ом  м
Задача 26. На рис. 4.15 зображено мідний диск радіусом r = 0,1 м,
сила струму, що проходить по радіусу диска І = 6 А, індукція
магнітного поля В = 0,1 Тл, площина диска перпендикулярна до
напряму магнітного поля. Диск обертається з частотою n=1 об/с.
Знайти потужність такого двигуна.
Дано:
r = 0,1 м Розв’язання
I=6A Так як диск, по якому проходить струм,
B = 0,1 Тл розташований в магнітному полі, то на нього з боку
n = 1 об/с поля діє сила Ампера F  BIl sin  , де l - довжина
P -?
радіуса, вздовж якого проходить струм. Кут  =0, так
як вектор В перпендикулярний площині диска. Тоді F  BIr .
робота при одному оберті диска А= F  S  IBS  де S  - площа, яку
перетинає радіус за один оберт, тобто площа диску. Тоді потужність
такого двигуна: P  A  nr 2  0,0188Вт .
t

Рис. 4.15.
 76
Перевірка величин:
Тл  А  м 2   А  м 2 Дж
P     Вт
с А м с с
Задача 27. Квадратна рамка із стороною довжиною а =2см, яка
містить n=100 витків тонкого проводу, підвішена на нитці, постійна
кручення c якої дорівнює 10 мкН·м/г·рад. Площина рамки співпадає з
напрямом лінії індукції зовнішнього магнітного поля (рис. 4.16).
Визначити індукцію зовнішнього магнітного поля, якщо при
проходженні по рамці струму силою І=1 А, вона повернулась на кут
  60 .
Розв’язання
Дано:
а = 4 см
с = 10-5 Н·м/г·рад
І=1А
α = 60о
N = 100 витків
В -?

Рис. 4.16.

Індукція В зовнішнього поля може бути знайдена з умови

рівноваги рамки в полі. Рамка буде у рівновазі, якщо сума механічних
моментів діючих на неї, буде дорівнювати нулю

 М  0. (1)
В даному випадку на рамку діють два моменти (рис. 4.16);

М 1 - момент сил, з яким зовнішнє магнітне поле діє на рамку із

струмом; М 2 - момент інших сил, які виникають при закручуванні
нитки, на якій підвішена рамка. Значить формула (1) може бути
записана у вигляді
 
M1  M 2  0 .
Виразивши M1 і M2 в цьому рівнянні через величини, від яких
залежать моменти сил, отримаємо
 77
Pm  sin   c  0 . (2)
Знак мінус перед моментом M2 ставиться тому, що цей момент
протилежний по напряму моменту M1.
Якщо врахувати, що Pm  INS  INa 2 , де І - сила струму в
рамці, S - площа рамки; N – число її витків. Рівняння (2) перепишеться
у вигляді NIBa 2 sin   c  0 . Звідки
c
B . (3)
NIa sin 
2


З рис. 4.16 видно, що    , значить, sin   cos  .
2
З врахуванням цього рівняння (3) набуде вигляду:
c
B . (4)
NIa cos 
2

Підставивши дані в формулу (4) і провівши розрахунки,

отримаємо
Нм Н
В = 30 мТл = 3·10-2 Тл.
В    Тл .
А  м2 А м

4.3. Сила, діюча на заряд, який рухається в магнітному полі.

Основні формули

1. Сила Лоренца.
Сила F, діюча на заряд, що рухається із швидкістю V в магнітному
полі з індукцією В (сила Лоренца), виражається формулою
  
 
Fл  q  , B .
Числове значення сили Лоренца дорівнює
Fл  q sin  , де  - кут між векторами  і B .

Сила Лоренца завжди направлена перпендикулярно до швидкості

руху заряду  і тому відіграє роль доцентрової сили, тобто
2
 78
2
2 , m –
 q  v  B , де v  w  R , w  2 
mv
Fл  Fц 
R T
маса частинки, R – радіус кривизни траєкторії частинки. Сила Лоренца
не виконує роботу, так як вона змінює тільки напрям швидкості
заряду в магнітному полі
Ал  Fл  S  cos  W  0 ; бо    .
2
Період обертання T частинки в магнітному полі дорівнює
2R 2 m .
T=  
v B q
2. Рух заряджених частинок в суміщених магнітному та
електричному полях.
В загальному випадку на електричний заряд, що рухається, крім
магнітного поля з індукцією В, може ще діяти і електричне поле з
напруженістю Е. В цьому випадку сила Лоренца буде дорівнювати
векторній сумі електричної сили Fe  qE та сили Лоренца

F  qE  qv , B .
3. Зміна маси частинки від її швидкості
v;
4. m
m0 , де =
1  2 c
c  3  108 м / с - швидкість світла у вакуумі.
5. Релятивістський імпульс
m0 v
0 c / 1   2  mv 
6. P= m ,
1  2
де m0 – маса спокою частинки.

4.3.1. Приклади розв’язування задач (задачі 28-31)

Задача 28. Електрон, пройшовши прискорюючу різницю

потенціалів U=400 B, потрапив в однорідне магнітне поле
напруженістю H = 1000 А/м. Визначити радіус кривизни траєкторії і
 79
частоту обертання електрона в магнітному полі. Вектор швидкості
перпендикулярний до ліній напруженості магнітного поля. Маса
електрона mе = 9,1  10 31 кг , його заряд e  1,6  10 19 Кл .

Розв’язання
Дано:
U = 400 D
H = 1000 А/м
mе = 9,1  10 31 кг
e  1,6  10 19 Кл
R -? Рис. 4.17.
ν -?

На заряд q, що рухається в магнітному полі Н, діє сила Лоренца

(рис. 12). Ця сила відіграє роль доцентрової сили, так як змінює
напрям швидкості без зміни її значення, тобто
F F
л ц
(1)

Силу Лоренца можна визначити по формулі Fл  qvB sin  , де

q - заряд частинки; v - швидкість руху частинки; В - індукція

магнітного поля; - кут між v і B .За умовою q  e , так як в
магнітному полі рухається електрон Fл  evB sin  , а

sin   sin  1.
2
mv 2 .
З іншого боку, відцентрова силаFц  maц 
r
2
Враховуючи (1), отримаємо evB sin   mv . Звідки
r
mv . (2)
r
eB sin 
Аналізуючи формулу (2), відмічаємо, що для визначення радіуса
траєкторії r необхідно знати швидкість v частинки і індукцію
магнітного поля В, яку слід виразити через напруженість Н:
   0  . (3)
 80
Швидкість електрона можна визначити, знаючи прискорюючу
різницю потенціалів; електрон набуває кінетичної енергію, з якою він
влітає в магнітне поле за рахунок роботи сил електричного поля:
2 2
mv ; A  q  qU  eU ;
mv
Wk  A ; Wk   eU .
2 2
2eU .
Звідки v (4)
m
Підставивши (3) і (4) в (2), отримаємо
2eU
2meU ,
rm m 
eB e 0 H
де  0  4  10 7 Гн / м - магнітна постійна,  1 - магнітна
проникність повітря. Виконаємо підрахунки і перевірку розмірностей:
2 * 9.1 *1031 *1.6 *1019 * 400 м;
r 7 19
 0.054
1 * 4 *10 *1.6 *10 *10 3

кг * м * м 2
2
Дж  м
r   кг * Кл *АВ  Вкг**с Дж * м  В * Кл с   м.
Гн * Кл * 2 * Кл * А *с Дж
м А А

Період обертання Т електрона по орбіті дорівнює часу одного

оберту.
Шлях одного оберту дорівнює довжині кола S=2r, тоді:
S 2r
T  .
V V
Частота обертання ν 1/T, тоді:
2eU
V m  1 2eU
 
2r 2r 2r m
Виконаємо підрахунки і перевірку розмірностей:
 81
1 2 *1.6 *1019 * 400
 * 31
 3.5 *107 c;
2 * 3.14 * 0.063 9.1 *10
м
кг
Кл * В Дж с
      с 1.
м * кг м кг м кг
Задача 29. Перпендикулярно до однорідного електричного поля з
напруженістю Е = 800 В/м збуджено однорідне магнітне поле з
напруженістю H  2 *103 A / м. Пучок електронів, що рухаються
перпендикулярно до силових ліній обох полів, не має ніяких
відхилень. Знайти швидкість електронів у пучку.
Розв’язання
Дано:
B
E  800
М
А
Н  2  10 3
М
V-?

Рис. 4.18.

На електрони які рухаються у схрещених електричному і

магнітному полях діють одночасно дві сили: зі сторони електричного
поля F k  e E і сила Лоренцо зі сторони магнітного поля
F л  eV * B. Відсутність відхилення електрона під дією цих сил
означає, що вони однакові по величині і різні за напрямом (рис. 4.18):
F k  Fл  eE  eVB sin(V , B), але, sin(V , B)  1. Враховуємо,
що B   0 H , отримуємо: V  E  E .
B  0 H
Виконаємо підрахунки і перевірку розмірностей:
800
V 7 3
 3.2  105 м / с.
4  10  2  10
 82
B  м  м Ом  м
V    .
м  Гн  А Ом  с
Задача 30. Протон влітає в однорідне магнітне поле з індукцією
В=0,1 Тл, під кутом   30 0 до напряму поля і рухається по спіралі,
радіусом r = 1.5 см (рис. 4.19). Знайти кінетичну енергію протона.

Дано: Розв’язання
 27
m p  1,67  10 кг

е  1,6  1019 Кл
  300
r  1,5  10 2 м
В  0,1Тл
Wk  ?
Рис. 4.19.

Кінетична енергія протона (при v<<c) знаходиться за повною його

m v2
швидкістю: W  p .Радіус спіралі, по якій рухається протон
k
2
визначається силою Лоренца: m pVn2 , де
Fл  eVn B  m p aц 
r
Vn=Vsin- складова швидкості протона, перпендикулярна до вектора
індукції магнітного поля.
Звідси:
Vn m p reB ,
r ; Vn 
eB mp
тоді швидкість протона Vn reB
V  ,
sin  m p sin 
а шукана кінетична енергія:
mp reB r 2e2 B 2
Wk  ( )2  .
2 m p sin 2m p sin2 
Виконаємо підрахунки і перевірку розмірностей:
 83
2 19 2 2
(1.5 *10 )(1.6 *10 ) (0.1)
Wk   27 2
 3.45 *10 19 Дж  2,16еВ.
2 *1.67 *10 * (0.5)
2
Кл 2Тл 2 м 2 А 2 с 2 кг 2 м 2
Wk   м  2  Дж 
1
еВ.
кг с кгА м с2 2 2
1,6 *10 19

Задача 31. Електрон рухається в однорідному магнітному полі з

індукцією В = 0,03 Тл., по колу з радіусом r = 10 см. Визначити
швидкість електрона.

Розв’язання
Дано: Рух електрона по колу в однорідному
В = 0,03 Тл магнітному полі здійснюється під дією сили
r = 10 см Лоренца. Отже, можна сказати, що:
v-?
mV 2
 e BV , (1)
r
звідси знаходимо імпульс електрона:
p  mV  e Br; (2)
релятивістський імпульс виражається формулою:
m0 c .
p
1  2
Виконавши перетворення, отримуємо наступну формулу для
визначення швидкості частинок:
p / m0 c
 . (3)
1  ( p / m0 c) 2

В даному випадку p=|e|Br.

Звідси: | e | Br / m0 c (4)
 .
1  (| e | Br / m0 c) 2
У чисельник і знаменник формули (4) входить вираз
| e | Br .
m0 c
Знайдемо його окремо:
 84
19 2
| e | Br = 1.6 *10 * 0.03 *10 *10
m0 c  1.76
9.1 *10 31 * 3 *108
Підставивши знайдене значення у формулу (4), отримаємо:
  0.871, або,V  c  3 *108 * 0.871  2.61*108 м / с .
Електрон, який має таку швидкість, є релятивістським.

4.4. Закон повного струму, магнітний потік, магнітна індукція

у феромагнетику. Основні формули

1. Закон повного струму для струму провідності: циркуляція

вектора напруженості Н магнітного поля вздовж замкнутого контуру,
що охоплює струм І, виражається формулою:
h
 H l dl   І і ,
L i 1
n
де  І і – алгебраїчна сума струмів, охоплених контуром, Н – l

i 1
проекція вектора напруженості на напрямок дотичної до елемента
контуру dl, І – струм, охоплений контуром, n – число контурів.
2. Магнітний потік Ф через плоский контур площею S:
у випадку неоднорідного поля:
Ф   Bn ds,
S
де інтегрування проводиться по всій площині;
у випадку однорідного поля: Ф  BS cos  , або, Ф  Вn S ,
де α – кут між вектором нормалі n до контуру та вектором
магнітної індукції В,
Вn – проекція вектора В на нормаль n (Bn = Bcosα).
3. Потокозчеплення, тобто повний магнітний потік, зчеплений з
усіма витками соленоїда або тороїда.
4. Магнітна проникність  феромагнетику зв'язана з магнітною
індукцією В поля у ньому і напруженістю Н співвідношенням:
B .

0 H
 85
5. Зв'язок між магнітною індукцією В поля у феромагнетику і
напруженістю Н виражається графічно (див. рис. 4.20).
6. Магнітна індукція на осьовій лінії тороїда:
IN N,
B   0 І 
l /  0 l
де І- сила струму в обмотці тороїда; N- число її витків; l – довжина
осьової лінії тороїда; магнітна проникність речовини
серцевини тороїда
.

Рис. 4.20

4.4.1. Приклади розв’язування задач (задачі 32-35)

Задача 32. По прямому, довгому мідному провіднику протікає

постійний струм І силою 500 А. Переріз провідника – круг радіусом 2
см. Визначити напруженість магнітного поля в середині провідника і
на відстані r1 = 0.5 см від осі і поза ним на відстані r2 = 5 см від осі
 86
(рис. 4.21). Врахувати, що розподіл струму по перерізу провідника
рівномірний.

Розв’язання
Дано:
R = 2см
I0 = 500A
r1 = 5·10-3м
r2 = 5·10-2м
Н1 -?
Н2 -?
Рис. 4.21.

Для визначення напруженості магнітного поля нескінченного

провідника зі струмом потрібно використати закон повного струму:
n
 Hdl cos( H , dl )   I i
.
i 1
В силу симетрії задачі лінії напруженості повинні мати вигляд
кілець з центрами, які лежать на осі провідника В силу симетрії
робимо висновок, що на однакових відстанях від осі провідника
(тобто в усіх точках контурів L1 і L2) напруженість повинна бути
однаковою і рівною відповідно Н1 і Н2. Для точок у середині контуру
L1:
 H1dl1 cos( H1 ^ dl1)  Ii  jS1,
( L1 )
де І1- сила струму, що проходить крізь переріз, охоплений контуром
L1, j=I0/R 2 - густина струму, s  r12 - площа поперечного перерізу
контуру L1.
Враховуючи, що cos(dl1 ^ H1 )  1, отримуємо

r12 ,
H1 * 2r1  I 0 2
R
звідки
I0
H1  r
2 1
.
2R
 87
Аналогічно для точок поза провідником:
I0
H 2 * 2r2  I 0 ; H 2  .
2r2
Підрахуємо:
500 * 5 *10 3 A
H1  2 2
 10 3 ;
2 * 3.14 * (2 *10 ) м
500 A
H2  2
 1600 .
2 * 3.14 * 5 *10 м

Задача 33. Визначити індукцію В і напруженість Н магнітного

поля на осі тороїда без серцевини, по обмотці якого, що має N = 200
витків, проходить струм І = 5 А. Зовнішній діаметр d1 тороїда
дорівнює 30 см, внутрішній d2 = 20 см.
Розв’язання
Дано: Для визначення напруженості
N = 200 витків магнітного поля всередині тороїда
I=5A знайдемо циркуляцію вектора H вздовж
d1 = 30 cм лінії магнітної індукції поля: .
d2 = 20 cм  Hdl
В -? L
Н -?
Із умови симетрії слідує, що лінії магнітної індукції тороїда є
колами і що в усіх точках цієї лінії напруженості однакові. Тому у
виразі циркуляції напруженість Н можна винести за знак інтеграла, а
інтегрування проводити в межах від 0 до 2r, де r – радіус кола,
утвореного лініями індукції, вздовж якого визначається циркуляція,
тобто:
2r
(1)
 Hdl  Н  dl  2rH
L 0
По другому, згідно з законом повного струму циркуляція вектора
напруженості магнітного поля дорівнює сумі струмів, охоплених
контуром, вздовж якого визначається циркуляція:
n
 H l dl   I i .
(2)
L i 1
 88
Прирівнявши праві частини рівнянь (1) і (2), отримаємо:
n
2rH   I i
. (3)
i 1
Лінія, що проходить вздовж тороїда, охоплює повне число витків
тороїда. Сила струму в усіх вітках однакова. Тому формула (3)
приймає вигляд:
IN (4)
2rH  NI ; звідки  H 
2r
Для середньої лінії тороїда
1 1 .
r  ( R1  R2 )  (d1  d 2 )
2 4
Підставивши цей вираз r у формулу (4), знайдемо:
2 NI (5)
H .
 (d1  d 2 )
Магнітна індукція В0 у вакуумі зв'язана з напруженістю поля
співвідношенням В0 0Н. Звідси:
2 0 NI . (6)
B0 
 (d1  d 2 )
Підставивши значення величин у вирази (5) і (6), отримаємо:
H  1.37kA / м; В0  1,6 мТл.

Задача 34. Чавунне кільце має повітряний зазор довжиною l0 = 5

мм. Довжина l середньої лінії кільця рівна 1 м. Скільки витків N має
обмотка на кільці, якщо при силі струму у ній І = 4 А індукція
магнітного поля у повітряному зазорі дорівнює 0,5 Тл.? Розсіюванням
магнітного потоку у повітряному зазорі можна знехтувати. Явище
гістерезису не враховувати.

Розв’язання
Дано: Нехтуючи розсіюванням магнітного
l0 = 5 мм потоку, ми можемо прийняти, що індукція
I=4A магнітного поля у повітряному зазорі дорівнює
B = 0,5 Тл індукції магнітного поля у чавуні. На підставі
l=1м закону повного струму запишемо:
N -? NI  Hl  H 0l0 .
 89
По графіку (див. рис. 4.20) знаходимо, що при В = 0,5 Тл
напруженість у чавуні дорівнює 1,2 кА/м. Оскільки для повітря =1,
то напруженість Н магнітного поля у повітряному зазорі:
B мА .
H0   0.4
0 м
А шукане число витків:
Hl  H 0l0
N  800.
I

Задача 35. Рамка, площа якої S  16см 2 , обертається в

однорідному магнітному полі з частотою n = 2 об/с. Вісь обертання
знаходиться у площині рамки і перпендикулярна до силових ліній
магнітного поля (рис. 4.22). Напруженість магнітного поля Н = 7,96·10-
4
А/м. Знайти максимальний магнітний потік.

Розв’язання
Дано:
S = 16см2
n = 2об/с
H = 7,96·10-4А/м
μ =1
Фmax -?

Рис. 4.22.
Магнітний потік пронизуючий рамку, в загальному випадку може
бути визначений по формулі: Ф = ВScos, де - кут між напрямом
вектора індукції В і нормаллю n до площини рамки. В загальному
випадку цей кут + де t – змінна фаза, яка визначає положення
рамки у данийпроміжок часу; початкова фаза. Тоді
Ф=BScost0). За умовою задачі задана частота обертання n, яка
може бути зв'язана з кутовою швидкістю  співвідношенням n.
 90
Тоді Ф=BScos(nt Оскільки n = 2об/с, то залежність Ф від
часу t має вигляд: Ф=BScos(4t
Максимальний магнітний потік вектора індукції буде пронизувати
рамку при умові, що cos(4tтобто, якщо кут  в момент t
= 0: Фmax  BS   0 HS  1.6 *10 4 Вб.

4.5. Робота при переміщенні провідника зі струмом у

магнітному полі. Електрорушійна сила (Е.Р.С.) індукції. Основні
формули.

1. Робота переміщення замкнутого контуру з струмом у

магнітному полі:
А  FA  x  BI  lx  I  B  S  IФ ,
де ΔФ – зміна магнітного потоку, пронизуючого поверхню,
обмежену контуром; І – сила струму у контурі.
2. Основний закон електромагнітної індукції (закон Фарадея):
і   N d   d , де і – електрорушійна сила індукції;
dt dt
N – число витків контуру; ψ – потокозчеплення.
Частинні випадки застосування основного закону
електромагнітної індукції: різниця потенціалів U на кінцях провідника
довжиною l, що рухається зі швидкістю V в однорідному магнітному
полі: U  BlV sin  ,
де α – кут між напрямками векторів швидкості V і магнітної
індукції В;
Електрорушійна сила індукції і , виникаюча у рамці, яка має N
витків, площею S, при обертанні рамки з кутовою швидкістю ω у
однорідному магнітному полі з індукцією В.
і  BNS sin t , де ωt – миттєве значення кута між вектором
В і вектором нормалі n до площини рамки.

4.5.1. Приклади розв’язування задач (задачі 36-41)

Задача 36. Котушка діаметром d = 10 см має 200 витків і

знаходиться у магнітному полі, індукція якого збільшується від 2 до 6
Тл за 0,6 с. Визначити середнє значення індукції у котушці, якщо
площа витків перпендикулярна до силових ліній поля.
 91
Розв’язання
Дано: ЕРС індукції визначимо із закону
d = 0,1м електромагнітної індукції з урахуванням числа
N = 200 витків витків у котушці:
і   N  .
В1 = 2Тл
В2 = 6Тл
∆t = 0,1с t
і -? Магнітний потік Ф, що пронизує контур:
  BS cos ,
оскільки за умовою задачі контур
перпендикулярний силовим лініям магнітного
поля, тобто α = 0, то cos  1 і: Ф=ВS,
При зміні індукції магнітного поля змінюється і потік:
   2  1  S ( B2  B1).
З урахуванням того, що S = d2/4 отримаємо:
і   Nd ( B  B ) .
2
2 1
4t
Визначимо:
|і | 200 * 3.14 * 0.12
 (6  2)  62.8B .
4 * 0.1
2
[і ] м м2 Н мН Дж
 Тл     В.
с с * м * А сА Кл

Задача 37. Прямий провідник довжиною l = 40см рухається в

однорідному магнітному полі з швидкістю V = 5м/с перпендикулярно
до ліній індукції. ЕРС індукції між кінцями провідника 0,6В.
Визначити індукцію магнітного поля.

Розв’язання
Дано: Якщо провідник рухається у магнітному
l = 0,4м полі то у ньому виникає ЕРС індукції:
V = 5м/с і  BlV sin  ..
і = 0,6В Згідно з умовою задачі α=π/2,
α = 90о звідси:і  BlV і B=і /IV.:
В -?
 92
0.6
Підрахуємо B   0.3Тл
40 *10 2 * 5 *1
В  В *2с  В *2с * А  Дж 
Н*м

Н
 Тл.
м м * А м2 А м2 А м * А
Задача 38. В однорідному магнітному полі з індукцією В = 0,02
Тл навколо осі, паралельній лініям індукції, обертається тонкий
однорідний стержень довжиною l = 40 см. Вісь обертання
перпендикулярна до стержня й проходить через один із його кінців;
кутова швидкість   10c 1 . Знайти різницю потенціалів між
віссю(точка О) і серединою стержня(точка А)(рис. 4.23).
Розв’язання
Дано: При русі стержня у магнітному полі у
В = 0,02 Тл ньому виникає ЕРС індукції. Це зв’язано з тим,
l = 0,4 м що у кожному провіднику є вільні електричні
1 заряди і при переміщенні їх в магнітному полі
  10c
∆φ -? на них діє сила Лоренца Fл. Дія цієї сили
призводить до перерозподілу зарядів у
провіднику, тобто заряди протилежних знаків
накопичуються у різних місцях стержня.

Рис. 4.23.

Ця різниця потенціалів між 2-ма крайніми точками стержня

2
  1   2   Ek dl , де Еk – напруженість кулонівського поля
1
всередині стержня:
Fл
Ek   .
q
 93
Сила Лоренца дорівнює
Fл  qVB sin  .
Тоді Ек = VB sin  , α – кут між векторами V і В .
У даному випадку α = π/2 (за умовою). Звідси:
2
    VBdl. (1)
1
Якщо стержень обертається так, як показано на малюнку (вісь
обертання проходить через точку О), то електрони будуть
накопичуватись на закріпленому кінці стержня в т.О) і  0   A
буде негативним.
Для розрахунку введемо радіус-вектор r , направлений від осі
обертання вздовж стержня. При інтегруванні виразу (1) від 0 до А
dl  dr .
Тоді
2
 0  A   VBdr .
1
Але V = ω·r і при інтегруванні від 0 до А радіус-вектор r змінюється
від 0 до l/2.
Звідси:
l l
2 2
Bl 2
 0   A    rBdr  B  rdl    4 мВ.
0 0
8
Перевірка розмірностей:


   Bl 2

Тл * м 2
с

Н * м2

Дж А * В * с
А* м *с А*с

А*с
 В.

Задача 39. У однорідному магнітному полі з індукцією В = 0,1 Тл

рівномірно обертається рамка, яка має N = 1000 витків з частотою
n  10c 1 . Площа S дорівнює 150 cм 2 . Визначити миттєве значення
ЕРС індукції і, що відповідає куту повороту рамки в 30.
 94
Розв’язання
Дано: Миттєве значення ЕРС індукції зі
В = 0,1Тл визначається основним законом
n  10c 1 електромагнітної індукції:
S = 150 см2
і 
d
α = 30°  . (1)
N = 100витків dt
і -? Потокозчеплення  = NФ, де N – число
витків що пронизуються магнітним
потоком Ф. Підставивши вираз  у вираз
(1), отримаємо:
і   N d . (2)
dt
При обертанні рамки магнітний потік Ф, що пронизує рамку в
момент часу t, змінюється по закону Ф= ВScost, де В – магнітна
індукція;
S – площа рамки;  - кругова частота. Підставивши у вираз (2)
вираз Ф і продиференціювавши за часом, знайдемо миттєве значення
і :
|і|  NBS sin t . (3)
Кругова частота  зв’язана з частотою n обертання
співвідношенням
=2n. |і |  2nNBS sint . (4)
Підрахуємо:
|і |  2 * 3,14 *1000 * 0,1 *150 *10 4 * 0,5 *10  47,1B.
Перевірка розмірностей:
[і ]  с 1 * Тл * м 2 Тл * м 2 В * с * м 2
   В.
с м2 * с
Задача 40. Круговий контур розташований в однорідному
магнітному полі так, що площина контуру перпендикулярна до ліній
індукції магнітного поля. Напруженість магнітного поля Н =
2 *10 3 A
. По контуру протікає струм І=2 А. Радіус контуру R =2 см.
м
Яку роботу потрібно затратити, щоб повернути контур на 90 навколо
осі, що співпадає з діаметром контуру?
 95

Розв’язання
Дано: Робота сил магнітного поля по
Н = 2 *10 3 A переміщенню контуру зі струмом
м визначається по формулі А = ІФ, де Ф =
І = 2А Ф2 - Ф1 – зміна магнітного потоку, що
R = 2см пронизує контур. Знаючи, що Ф =
α = 90°
А -? BScos( n ^ B ), отримаємо, що магнітний потік
в початковому положенні рамки Ф1=ВS, а
оскільки cos( n ^ B ) = 1, та Ф2 = 0, тому що
при повороті на 900 cos( n ^ B ) = 0.
2
Нарешті: А=І(0-BS)=-IB=-I0H R , де  R 2 =S.Робота є
негативною, значить вона здійснюється проти магнітних сил (контур
до повороту знаходиться в стані рівноваги).
Енергія системи після такого повороту збільшується. Робота
зовнішніх сил: Азов. = -А.
Підрахунок і перевірка розмірностей:
Aзов  2 *1 * 4 *10 7 *  * 2 *103 (2 *10 2 ) 2  6,3 *106 Дж.
А * Гн * А * м 2
А   В * с * А  Дж.
м* м
Задача 41. Прямокутна рамка із струмом розташована у
магнітному полі так, що площина рамки паралельна лініям магнітної
індукції (рис. 4.24). На рамку діє обертальний момент
М  10 2 Н * м . Визначити роботу сил поля при повороті рамки на
кут   30 0 .
Розв’язання
Дано:
М  10 2 Н * м
  30 0
А -?

Рис. 4.24.
 96
Робота по переміщенню контуру зі струмом у магнітному полі:
А=ІФ=І(Ф2-Ф1). Обертальний момент, діючий у початковому
положенні на рамку M  pm  B, або  M  pm B sin( рm ^ B) , де
pm  IS n - магнітний момент рамки зі струмом; Ф=BScos (n^ B) -
магнітний потік через площу рамки. Враховуючи орієнтацію рамки в
початковий момент отримаємо, що Ф=BScos (n^ B) =0, М=ІВS.
Тоді робота:
А=ІФ2=ІВScos (90 0   )  M cos 60 0  M .
2
Зробимо підрахунок та перевірку розмірностей:
10 2
A  5 *10 3 Дж.
2
А  Н * м  Дж.
1
4.6. Самоіндукція. Екстраструми замикання і розмикання.
Основні формули

1. Кількість електрики Q, що протікає в контурі,  де R

Q  ,
R
– опір в контурі; ∆ψ – зміна потокозчеплення.
2. Електрорушійна сила самоіндукції εс, яка виникає в

εс 
dI
замкнутому контурі при зміні сили струму в ньому, L
dt
(миттєве значення), або <εс>   L I (середнє значення), де L –
t
індуктивність контуру.
3. Потокозчеплення контуру   LI , або   LI , де L –
індуктивність контуру.
4. Індуктивність соленоїда (тороїда): L = μоμn²V,
2
або L = μμо N S,
l
 97
де V = lS – об’єм соленоїда, n = N/l – число витків на одиницю
довжини соленоїда або концентрація витків; N – загальне число витків
соленоїда.
В усіх випадках обчислення індуктивності соленоїда (тороїда) із
намагнічуваним осердям (μ>1) по наведеній формулі магнітну
проникність необхідно визначити за графіком залежності B від Н (див.
додаток 1), а потім по формулі μ=В/(μоН).
5. Закон зміни струму I у колі, що має активний опір R і
індуктивність L:
( R ) t  ( R ) t
I  I 0 e L  (1  e L ),
R
Де
а) у випадку замикання кола початковий струм І0 = 0,
тоді:
 ( R ) t
I  (1  e L ),
R
де ε – ЕРС джерела струму;
t – час встановлення струму (від 0 до ε /R);
б) у випадку розмикання кола ε = 0,
тоді:
( R ) t
I  I 0e L ,
де Iо - значення струму в колі при t = 0;
t – час зникнення струму.

4.6.1. Приклади розв’язування задач (задачі 42-48)

Задача 42. На котушку довжиною l = 50 см і діаметром d =10 см,

яка не має залізного сердечника, намотано N = 10³ витків проводу. По

котушці тече струм I, що змінюється за законом I  5 sin t (А).
2
Визначити:
1) індуктивність котушки; 2) найбільше значення ЕРС
самоіндукції в котушці; 3) енергію магнітного поля котушки.
 98
Розв’язання
Дано: 1) Індуктивністю котушки L називається
N = 10³ потокозчеплення котушки, викликане одиничним
l = 50 см струмом, що протікає в ній:
d =10 см  де потокозчеплення ψ = NФо; N -
I=f(t) . L ,
I
L -? ε max -? кількість витків у котушці; Фо = ВS – магнітний
потік, що пронизує кожен виток. Вважаючи, як для
Wm -?
даного соленоїда, що напруженість поля в котушці,
викликана протіканням у ній струму I, IN а В = μμоН,
H ,
l
 0 N 2 IS  0 N 2d 2 , де враховано, що
одержимо L 
lI 4l
d 2
S .
4
2) За законом Фарадея для явища самоіндукції:
εс   L dI d  5 
 L (5 sin t )   L cos t.
dt dt 2 2 2
5 5  0 N d 2 2
max  L  
Тоді εс .
2 8 l

2 L5 2 sin 2 t
3) Енергія магнітного поля W  LI  2 .
m
2 2
7 2
Обчислення : L  1  4  10  10  10
6
 2  10 2 Гн.
4  0,5
ε 10 2  5  2  3,14
max   0,156 B;
2
2  10 2  25  1
Wmax   0,25 Дж.
2
 99
Задача 43. При зміні струму від 5 до 10 А за 0,1 с у котушці
виникає ЕРС самоіндукції, що дорівнює 10 В. Визначити
індуктивність котушки й енергію магнітного поля при струмі I = 10 А.

Розв’язання
Дано: Величина електрорушійної сили самоіндукції
І2 = 10 А визначається за формулою
І1 = 5 А εс  L I .
∆t = 0,1 c
εс = 10 B_ t
Звідси L= εс t t  B  C 
εс
L-? W-?  .
I I 2  I1  A 
Обчислення 10  0,1
L  0,2Гн.
10  5
Енергію магнітного поля визначимо із співвідношення
LI 2
WB  .
2
Обчислення 0,2  10 2
WB   10 Дж .
2

Задача 44. На залізний сердечник довжиною l = 50см і перерізом

S = 2 см² намотаний в один шар провід так, що на кожний сантиметр
довжини стержня припадає 20 витків. Визначити енергію магнітного
поля в сердечнику соленоїда при силі струму в ньому 0,5 А.

Розв’язання
Дано: Енергію магнітного поля в
l = 50 см сердечнику соленоїда можна знайти за
S = 2 см² формулою
n = 20 витків/см W = LI²/2, де
І = 0,5А_ L – індуктивність соленоїда, що
W -? виражається через розміри соленоїда
так: L = μμоn²V, де V – об’єм соленоїда, μ
– магнітна проникність сердечника, яку
можна знайти з формули зв'язку між В і
Н : μ = В / μоН.
Напруженість Н магнітного поля в середині соленоїда можна
визначити за формулою: Н = nI; Н = 2·10³·0,5 = 10³ А/м. За графіком
 100
(див. рис. 4.20) знаходимо індукцію магнітного поля, вона дорівнює
В=1,3 Тл.
Таким чином, енергія магнітного поля в сердечнику соленоїда
LI 2 1 1B 2 2 1B 2 2
W   0n 2VI 2  n VI  n I Sl.
2 2 2H 2H
Проведемо обчислення
1,3
W  0,5  3
 4  10 6  0,25  2  10 4  0,5  0,065 Дж.
10
Перевірка розмірності
Тл  м 2 2 3 Н  А  м 2
W   м А м   Дж.
А А м

Задача 45. При швидкості зміни струму ∆I /∆t у соленоїді , яка

дорівнює 50 А/c, на його кінцях виникає ЕРС самоіндукції εс = 0,08 В.
Визначити L індуктивність соленоїда.
Розв’язання
Дано: Індуктивність соленоїда зв'язана з
∆I /∆t = 50 А/c ЕРС самоіндукції і швидкістю зміни
εс = 0,08 В струму в його обмотці співвідношенням
L-? εс  ( LI )
  .
t t
Виносячи постійну величину L за знак зміни, одержимо
εс   L I .
t
Опустивши знак “мінус” у цій рівності (напрямок ЕРС в даному
випадку несуттєвий) і виразивши цікавлячу нас величину –
індуктивність, одержимо
L  εс
I t 
.

Проведемо обчислення L  0,08  1,6  10 3 Гн .

50
Задача 46. По соленоїду тече струм силою I = 2А. Магнітний
потік Ф, що пронизує поперечний переріз соленоїда, дорівнює 4
 101
мкВб. Визначити індуктивність L соленоїда, якщо він має N = 800
витків.

Розв’язання
Дано: Індуктивність соленоїда зв'язана з
I=2А потокозчепленням ψ співвідношенням ψ=LI, звідси
Ф = 4 мкВб L=ψ/I. Замінивши тут потокозчеплення ψ через
N = 800 магнітний потік Ф і число витків N соленоїда
L -? (ψ=ФN), одержимо L=ФN/I.
Проведемо обчислення
N 4  10 6  800
L   1,6 мГн.
I 2
Задача 47. Обмотка соленоїда складається з одного шару щільно
вкладених один до одного витків мідного дроту діаметром d=0,2 мм.
Діаметр D соленоїда дорівнює 5 см. По соленоїду тече струм I =1 А.
Визначити кількість електрики Q , що протікає через обмотку, якщо
кінці її замкнуті накоротко. Товщиною ізоляції знехтувати.

Розв’язання
Дано: Кількість електрики dQ, що протікає по
d = 0,2 мм провіднику за час dt при силі струму I,
D = 5 см визначається рівністю
I =1А dQ = Idt (1)
μ = 1__ Повна кількість електрики, що протікає
Q -? t
через провідник за час t, буде Q  Idt.

0
Струм в даному випадку зменшується експоненційно з часом і
виражається формулою
 ( R )t
I  I0 e L .
Вносячи вираз сили струму I під знак інтеграла й інтегруючи від 0
до ∞ (при t→ ∞, I→ 0), одержимо:
  
( R ) t ( R ) t  L  ( R ) t
Q   I0 e L dt  I0  e L dt  I 0   e L .
0 0  R 0
 102
Підставимо межі інтегрування і визначимо кількість електрики,
що протікає через обмотку
 L L
Q  I 0   (0  1)  I 0 . (2)
 R R
Знайдемо індуктивність L соленоїда і опір R обмотки за
формулами
N2  d 2 N 2 l 4 l
L   0 S1  0 1 ; R  2,
l1 4l1 S d
де l1 – довжина соленоїда; l – довжина проводу; S – площа
перетину проводу; d – діаметр проводу, d1 – діаметр соленоїда, ρ –
питомий опір проводу.
Вирази для L і R підставимо у формулу (2), одержимо
L  0 N d1 I 0d  0 Nd1 d 2 I 0
2 2 2
Q  I0   .
R 16l1  d1 N 16 l1
Але l1/N – діаметр проводу, тому що витки щільно прилягають

один до одного. Отже,  0 d1 d 2  0 dd1 I 0

Q I0  .
16 d 16 
Проведемо обчислення
3,14  4  10 7  0,2  10 3  5  10 2  1
Q  363 мкКл.
16  17  10 9

Задача 48. Електрична лампочка, опір R1 нитки якої в гарячому

стані дорівнює 10Ом, підключається через дросель до
дванадцятивольтового акумулятора. Індуктивність дроселя L = 2Гн,
опір R2 = 1 Ом. Через який час після включення лампочка засвітиться,
якщо вона починає помітно світитися при напрузі на ній U = 6 В? Опір
лампочки вважати постійним.

Розв’язання
Дано: Струм в колі після підключення до
U=6В джерела ЕРС змінюється за законом:
ε =12 B  ( R )t
L = 2 Гн I  I 0 (1  e L ), (1)
R1 = 10 Ом де R = R1+R2 – загальний опір кола;
 103
R2 = 1 Ом I = ε/R – усталений струм.
t2 -?
При включенні струму виникає струм самоіндукції (екстраструм
замикання), спрямований назустріч основному струму, цим
пояснюється знак “мінус” у формулі (1).
Струм самоіндукції, що залежить від співвідношення R і L у колі:
( R ) t
I  I 0e L .
Свічення лампочки почнеться при струмі U
I .
R2
Таким чином, для визначення часу t2 маємо рівняння
R R
U   1 2 t2
 (1  e L ).
R2 R1  R2
Розв’язуємо рівняння відносно t2:
R R
 1 2 t2 U ( R1  R2 )
1 e L  ,
R2
R R
U ( R1  R2 )  1 L 2 t2 1
або 1 - e  .
R2 R1  R2
t2
e L
Звідси:
 
 
t2 
L
ln  1 .
R1  R2  U ( R1  R2 ) 
 1 - 
 R2 
1
2,0  6  11 
Обчислення
t2  ln 1   0,144с.
11  12  10 
 104
4.7. Енергія магнітного поля. Основні формули

1. Енергія W магнітного поля, створюваного струмом у

замкнутому контурі з індуктивністю L, визначається формулою
1 2 , де I – струм в контурі.
WB  LI
2
2. Об'ємна густина енергії однорідного магнітного поля довгого
соленоїда (енергія одиниці об’єму):
 0 H 2 B2 BH WB
  ; або    .
2 2 0  2 V

4.7.1. Приклади розв’язування задач (задачі 49-52)

Задача 49. На стержень з немагнітного матеріалу довжиною l = 50

см намотаний в один шар провід так, що на кожний сантиметр
довжини стержня припадає 20 витків. Визначити енергію W
магнітного поля в середині соленоїда, якщо струм I в обмотці
дорівнює 0,5 А. Площа S перетину стержня дорівнює 2 см².
Розв’язання
Дано: Енергія магнітного поля соленоїда з
l = 50 см індуктивністю по обмотці якого тече струм
I = 0,5 A силою I, виражається формулою
S = 2 см²_ 1
W -? W  LI 2 (1)
2
Індуктивність соленоїда у випадку немагнітного сердечника залежить
тільки від числа витків на одиницю : довжини і від об’єму сердечника
L   0 n 2V , де μо – магнітна постійна, μ – магнітна проникність (у
даному випадку μ=1). Підставивши вираз індуктивності L у формулу
1
(1), одержимо W   0 n 2VI 2 . Враховуючи, що V = lS,
2
1
запишемо W   0 n 2 I 2 Sl.
2
Зробивши обчислення одержимо W = 126мкДж.
 105
Задача 50. При якій силі струму I у витках соленоїда густина
енергії ω магнітного поля в центрі соленоїда дорівнює 20 Дж/м³?
Довжина l соленоїда 50 см, число витків N = 10.
Розв’язання
Дано: Об'ємна густина енергії магнітного поля
l = 0,5м
 0 H 2
N = 10  . (1)
ω = 20 Дж/м³ 2
I -? Напруженість магнітного поля в центрі
прямого соленоїда можна знайти за формулою
N
Н I . (2)
l
Підставляючи формулу (2) у (1), одержимо   0 N I 2
 .
2l 2
Звідси визначаємо струм в соленоїді: l 2
I .
N  0
Обчислення: 0,5  2  20
I  0,282 А.
10 4 4  10 7
А
І   м Дж  А.
м Н
3

Задача 51. По обмотці довгого соленоїда зі сталевим

сердечником тече струм силою I = 2 А. Визначити об'ємну густину ω
енергії магнітного поля в сердечнику, якщо число n витків на кожному
сантиметрі довжини соленоїда дорівнює 7 см-1.

Дано: Розв’язання
I=2A Об'ємна густина енергії магнітного поля
n = 7 см-1_ визначається за формулою
W -? ВН
 . (1)
2
Напруженість Н магнітного поля знайдемо за формулою H = nI.
Підставивши сюди значення n (n =7 см-1 =700 м-1 ) і I, знайдемо
Н=1400 А/м. Магнітну індукції визначимо за графіком (рис. 4.20)
 106
залежності В від Н. Знаходимо, що напруженості Н = 1400 А/м
відповідає магнітна індукція В=1,2 Тл.
Зробивши обчислення за формулою (1), знайдемо об'ємну густину
енергії:
ω=840 Дж/м³.

Задача 52. Залізний сердечник довжиною l = 20 см малого

перерізу (d<<l) містить N = 200 витків. Визначити магнітну
проникність μ заліза при силі струму I = 0,4 А.
Дано: Розв’язання
l = 20 см Магнітна проникність μ зв'язана з
N = 200 витків магнітною індукцією В і напруженістю Н
I = 0,4 А магнітного поля співвідношенням
μ -? В = μμоН. (1)
Ця формула не виражає лінійної залежності В від Н, тому що μ є
функцією Н. Тому для визначення магнітної проникності
користуються графіком (див. рис. 4.20.) З формули (1) виразимо
магнітну проникність μ:
μ = В/( μоН) (2)
Напруженість Н обчислимо за формулою Н = nI, де n – число
витків на одиницю довжини соленоїда, n = N/l. Тоді
N
H I  400 A м.
l
За графіком знаходимо, що напруженості Н = 400А/м відповідає
магнітна індукція В = 1,05Тл. Підставивши знайдені значення В і Н в
формулу (2) одержимо значення μ = 2,09·10³.

4.8. Електромагнітні коливання і хвилі. Основні формули

1. Формула Томсона. Період власних коливань у контурі без

активного опору (ідеальний контур):
Т  2 LC ,
де L – індуктивність контуру; C – його електроємність.
2. Зв'язок довжини електромагнітної хвилі з періодом Т і
частотою ν коливань
1
с   , або   сТ , або   с , с  ,
  0 0
де с – швидкість електромагнітних хвиль у вакуумі (с = 3·108 м/с),
 107
ν – частота коливань.

3. Швидкість електромагнітних хвиль у середовищі 

с
 ,

де ε – діелектрична проникність; μ – магнітна проникність
середовища.

4.8.1. Приклади розв’язування задач (задачі 53-55)

Задача 53. Коливальний контур, що складається з повітряного

конденсатора з двома пластинами площею S = 100 см² кожна і
котушки з індуктивністю L = 1 мкГн, резонує на довжину хвилі
довжиною λ = 10 м. Визначити відстань d між пластинами
конденсатора.

Розв’язання
Дано: Відстань між пластинами конденсатора можна
S = 100см² знайти з формули ємності плоского конденсатора С
L = 1мкГн = εоεS/d, де ε – діелектрична проникність
λ = 10м середовища, що заповнює конденсатор, звідси
d -? d = εεоS/C. (1)
З формули Томсона, що визначає період коливань в ел електричному
контурі Т  2 LC , знаходимо електроємність
С=Т²/(4π²L). (2)
Невідомий період коливань Т можна визначити, знаючи довжину
хвилі λ, на яку резонує контур.
Із співвідношення λ = сТ, де с = 3·108м/с, маємо Т = λ /с.
Підставимо вираз періоду Т в формулу (2), а потім електроємності С в
формулу (1), одержимо 4 2 0 SL
d C 2
.
2
Зробивши обчислення, знайдемо d = 3,14мм.

Задача 54. Коливальний контур складається з котушки з

індуктивністю L = 1,2 мГн і конденсатора змінної ємності від С1 = 12
пф до С2 = 80 пф. Визначити діапазон довжин електромагнітних
хвиль, на який розрахований контур. Активний опір контуру прийняти
рівним нулю.
 108
Розв’язання
Дано: Довжина електромагнітної хвилі, що може
L = 1,2мГн викликати резонанс у коливальному контурі,
С1 = 12пф зв'язана з періодом Т коливань контуру
С2 = 80пф співвідношенням
R=0 λ = сТ. (1)
С = 3·108 м/с Період коливань, у свою чергу, зв'язаний з
λ1 -? λ2 -? індуктивністю L котушки й електроємністю С
конденсатора коливального контуру формулою
Т  2 LC . Звідси
  2  с LC . (2)
Відповідно до умови задачі, індуктивність контуру незмінна, а
електроємність може змінюватися в межах від С1 до С2. Цим
значенням електроємності відповідають довжини хвиль λ1 і λ2, що
визначають діапазон довжин хвиль, що можуть викликати резонанс.
Після обчислень по формулі (2) одержимо: λ1 = 226м; λ2 = 585м.

Задача 55. Період коливання контуру, що складається з

конденсатора С і котушки з індуктивністю L = 4,7 Гн, дорівнює То =
10-6 С. Амплітуда напруги на конденсаторі Uо = 300 В. Визначити
енергію коливання в контурі й амплітудне значення сили струму в
контурі. Омічним опором контуру знехтувати.

Розв’язання
Дано: Енергії електричного і магнітного полів
L = 4,7 Гн при вільних власних коливаннях в ідеальному
То = 10-6 С контурі – величини, змінні в часі. Повна ж
Uо = 300 В енергія, дорівнює максимальній енергії
W -? Iо -? електричного поля або максимальній енергії
магнітного поля, – величина постійна Енергія
електричного поля
CU 02 (1)
W .
2
Для знаходження W потрібно визначити ємність конденсатора.
Знайдемо її з формули Томсона: Т 0  2 LC , звідси
С = То²/4π²L. (2)
 109

T02U 02
Підставивши (2) в (1), одержимо W  .
4 2 L
2
Обчислення: 10 12  300 2
W  2,5  10 10 Дж.
4  3,14  4,7  2
2

Перевірка розмірності:

W   с  B  с  В  А  А  В  с  Кл  В  Дж.
2 2 2 2

Гн Вс
Для знаходження амплітудного значення сили струму
використовуємо формулу енергії магнітного поля LI 02 з
W ,
2
відси 2W
I0  .
L
Обчислення: 2  2,5  10 10
I0   10 5 A.
4,7
Перевірка розмірності: Дж Дж  В  А
I 0     А 2  А.
Гн Вс
 110
4.9. Задачі для самостійного розв’язування по темі 4.
«Електромагнетизм» (№ 1-274)

1. По двох нескінченно довгих прямих паралельних проводах

течуть струми силою I1=50А і I2=100А в протилежних напрямках.
Відстань d між проводами дорівнює 20см. Визначити магнітну
індукцію В в точці, віддаленій на r1=25см від першого і r2=40см від
другого проводу.
2. Напруженість Н магнітного поля в центрі кругового витка
радіусом r=8 см дорівнює 30А/м. Визначити напруженість Н1 на осі
витка в точці, розташованій на відстані d=6 см від центра витка.
3. По двох нескінченно довгих прямих проводах, схрещених під
прямим кутом, течуть струми силою I1=30А і I2=40А. Відстань d між
проводами дорівнює 20 см. Визначити магнітну індукцію В в деякій
точці С, однаково віддаленій від обох проводів на відстань, рівну d
(рис. 4.25).
4. Нескінченно довгий прямий провід зігнутий під прямим кутом.
По провіднику тече струм силою I=20А. Яка магнітна індукція В в
точці А (рис. 4.26), якщо r=5 см?
5. По провіднику у вигляді тонкого кільця радіусом R=10см тече
струм. Чому дорівнює сила I цього струму, якщо магнітна індукція В
поля в точці А (рис. 4.27) дорівнює 1мкТл? Кут β=10°.
6. Електрон у не збудженому атомі водню рухається навколо
ядра по колу з радіусом r = 53 пм. Обчислити силу еквівалентного
кругового струму I і напруженість поля в центрі кола.

Рис. 4.25. Рис. 4.26. Рис. 4.27.

7. На відстані r=10 нм від траєкторії прямолінійно рухомого

електрона максимальне значення магнітної індукції В =160мкТл.
Визначити швидкість електрона.
8. Котушка довжиною l=20 см має N=100 витків. По обмотці
котушки йде струм силою I=5 А. Діаметр d котушки дорівнює 20см.
 111
Визначити магнітну індукцію В в точці А, яка лежить на осі котушки
на відстані а=10 см від її кінця.
9. По довгому вертикальному проводі зверху вниз тече струм I=8
А. На якій відстані від нього напруженість поля, отримана від
додавання земного магнітного поля і поля струму спрямована
вертикально вверх? Горизонтальна складова земного магнітного поля
Н3=16 А/м.
10. Два кругових витки розташовані у взаємно
перпендикулярних площинах так, що центри цих витків збігаються
(рис. 4.28). Радіус кожного витка R=2 см, струми I1=I2=5 А. Знайти
напруженість магнітного поля в центрі цих витків.
11. Який опір провідника довжиною l=3 см, якщо в магнітному
полі з індукцією В=0,3Тл на нього діє сила F=45 Н, а напруга U,
прикладена до провідника, дорівнює 20 В? Провідник розміщений
перпендикулярно до ліній магнітної індукції, поле однорідне.
12. В однорідному горизонтальному магнітному полі
знаходиться в рівновазі прямолінійний алюмінієвий провідник зі
струмом I=10А, розташований під кутом 30° до силових ліній.
Визначити індукцію В магнітного поля, вважаючи радіус перерізу
провідника S=2мм.
13. Напруженість магнітного поля в центрі кругового витка
Н=159А/м, струм у витку I=32А. Визначити магнітний момент витка.
14. По двох нескінченно довгих паралельних проводах течуть у
протилежних напрямках струми J1 = J2 = 10А. Відстань між проводами
d=30 см. Визначити магнітну індукцію в точці, віддаленої від першого
й другого провідників на відстані r1=15 см й r2= 20 см.

Рис. 4.28.
15. По контурі у вигляді рівностороннього трикутника йде струм
J=40 А. Сторона трикутника а=30 см. Визначити напруженість
магнітного поля в точці перетинання висот.
16. По двох довгих паралельних проводах течуть у протилежних
напрямках струми J1=J2=10 А. Відстань між провідниками d=30 см.
 112
Визначити напруженість магнітного поля в точці, віддаленої від
кожного з проводів на 20 см.
17. Нескінченно довгий провідник зігнуто під прямим кутом. По
провіднику тече струм J=20А. Яка магнітна індукція в точці А, що
лежить на продовженні однієї із сторін кута на відстані 5 см від
вершини?
18. Відстань між двома довгими паралельними проводами d=5
см. По проводах в одному напрямку течуть струми J1=J2=30 А. Знайти
напруженість магнітного поля в точці, що перебуває на відстані r1= 4
см від першого й r2= 3 см від другого проведення.
19. По нескінченно довгому провіднику, зігнутому під кутом
 , тече струм J = 50А. Знайти магнітну індукцію в точці, що
лежить на бісектрисі кута й віддаленої від вершини на відстань а=5
см.
20. Два нескінченно довгих прямі провідники схрещені під
прямим кутом. По провідниках течуть струми J1=80А и J2=60А.
Відстань між провідниками d=10 см. Знайти магнітну індукцію в
точці, однаково віддаленої від обох провідників.
 По контурі АДС (рис. 4.29) іде струм J=10 А. Визначити
напруженість магнітного поля в точці 0, якщо радіус дуги R=10 см,
кут 

Рис. 4.29. Рис. 4.30.

22. Два прямолінійних нескінченно довгих провідники

розташовані перпендикулярно друг до друга й перебувають в одній
площині. Знайти напруженість магнітного поля в точці М (рис. 4.30),
віддаленої від першого провідника на відстань r1= 1 см і від іншого на
r2= 2 см. Струми в провідниках J1= 2 А і J2=3 А.
23. По провіднику, зігнутому у вигляді квадрата зі стороною 10
см, тече струм J=4,5А. Визначити індукцію магнітного поля в центрі
квадрата.
 113
24. Електрон в однорідному магнітному полі з індукцією В=0,1
Тл рухається по колу. Знайти величину еквівалентного струму.
25. Алюмінієвий провідник, площа поперечного перерізу якого 1
мм2, підвішений у горизонтальній площині перпендикулярно до
магнітного меридіана й по ньому тече струм (із заходу на схід) J=1,6
А. Яку частку від ваги провідника становить сила, що діє на нього з
боку земного магнітного поля? Щільність алюмінію 2700 кг/м3.
Горизонтальна складова індукція магнітного поля Землі В=20мкТл.
26. По трьох паралельних прямих проводах, що перебувають на
відстані а=10 см, течуть однакові струми по 100 А. У двох проводах
напрямки струмів збігаються. Обчислити силу, що діє на одиницю
довжини кожного провідники.
27. Тонкий мідний провід масою m=5 г зігнутий у вигляді
квадрату і кінці його замкнуті. Квадрат поміщено в однорідне
магнітне поле (В=0,2 Тл) так, що його площина перпендикулярна
лініям поля. Визначити заряд Q, який потече по провіднику,якщо
квадрат, потягнув за супротивні вершини, витягнути в лінію.
28. Рамка з проводу опором R=0,04 Ом рівномірно обертається в
однорідному магнітному полі (В=0,6 Тл ). Вісь обертання лежить в
площині рамки і перпендикулярна лініям індукції. Площа рамки
S=200 см2. Визначити заряд Q, що потече по рамці при зміні кута
між нормальною до рамки і лініями індукції: 1) від 0 до 45°; 2) від 45
до 90°.
29. Виток з провідника діаметром D=5 см і опором R=0,02 Ом
знаходиться в однорідному магнітному полі (В=0,3 Тл ). Площина
витка складає кут =40° з лініями індукції. Який заряд Q потече по
витку при виключенні магнітного поля?
30. Квадратна дротова рамка зі стороною а=2 см, що містить
N=100 витків тонкого проведення, підвішена на пружній нитці,
постійна крутіння якої G=9,8∙10-6Нм/град. Площина рамки збігається з
напрямком ліній напруженості зовнішнього магнітного поля.
Визначити напруженість зовнішнього магнітного поля, якщо при
пропущенні по рамці струму силою J = 1 А вона повернулася на кут

31. В однорідне магнітне поле з напруженістю Н=7,95103 А/м
поміщена квадратна рамка зі стороною а=4 см, що має n=10 витків.
Площина рамки становить кут  с напрямком магнітного поля.
Визначити роботу, зроблену магнітним полем при повороті рамки до
положення рівноваги, якщо по витку пропустити струм J=5А.
 114
32. Горизонтальні рейки перебувають на відстані 0,3 м. На них
лежить стрижень, перпендикулярний до рейок. Яка повинна бути
індукція магнітного поля для того, щоб стрижень почав рухатися,
якщо по ньому пропустити струм J=50А? Коефіцієнт тертя стрижня
об рейки k=0,2. Маса стрижня 0,5 кг.
33. По двох паралельних проводах довжиною 25 м кожний
течуть однакові струми силою J=103А. Відстань між проводами d=20
см. Визначити силу взаємодії проводів.
34. По двох паралельних проводах довжиною l = 3 м кожний,
протікають однакові струми силою І=500 А. Відстань між
провідниками d=10 см. Визначити силу F взаємодії провідників.
35. По трьох паралельних прямих проводах, що знаходяться на
однаковій відстані d=20 см один від одного, протікають струми
однакової сили І = 400 А. В двох проводах напрями струмів
співпадають. Обчислити для кожного із проводів відношення сили,
діючої на нього, до його довжини.
36. Квадратна рамка з проводу розташована в одній площині з
довгим прямим проводом так, що дві її сторони паралельні проводу.
По рамці і проводу протікають однакові струми силою І=200 А.
Визначити силу F, діючої на рамку, якщо ближня до проводу сторона
рамки знаходиться від нього на відстані, рівному її довжині.
37. Виток з провідника радіусом R=25 см розташований в
площині магнітного меридіана. В центрі установлена невелика
магнітна стрілка, спроможна обертатися навкруг прямовисної осі. На
який кут відхиляється стрілка, якщо по витку пустити струм силою
I=15 А? Горизонтальну що складає індукції земного магнітного
поля прийняти рівної В=20 мкТл.
38. Магнітна стрілка поміщена в центр колового витка, площина
якого розташована прямовисно і складає кут =30° з площиною
магнітного меридіана. Радіус витка R=20 см. Визначити кут ,на який
повернеться магнітна стрілка, якщо по провіднику піде струм силою
І=25 А (надати дві відповіді). Горизонтальну що складає індукції
земного магнітного поля прийняти рівної В=20 мкТл.
39. По двох довгих паралельних приводах, відстань між якими
d=5 см, протікають однакові струми І=10 А. Визначити індукцію В і
напруженість Н магнітного поля в точці, віддаленою від кожного
проводу на відстань r = 5 см, якщо струми протікають: а ) в
однаковому, б ) в супротивних напрямках.
 115
40. Два нескінченно довгих прямих провідника схрещені під
прямим кутом. По провідниках протікають струми силою І1=100 А і
І2=50 А. Відстань між провідниками d=20 см. Визначити індукцію В
магнітного поля в точці, що лежить на середині спільного
перпендикуляру до провідників.
41. Струм силою І=50 А протікає по провіднику, зігнутому під
прямим кутом. Знайти напруженість Н магнітного поля в точці, що
лежить на бісектрисі цього кута на відстані b = 20 см від шпилю кута.
Вважати, що обидва кінці провідника знаходяться дуже далеко від
шпилю кута.
42. По провіднику, зігнутому у вигляді кола, протікає струм.
Напруженість магнітного поля в центрі кола Н1 = 50 А/м. Не
змінюючи сили струму в провіднику, йому надали форму квадрату.
Визначити напруженість Н2 магнітного поля в точці пересічення
діагоналей цього квадрату.
43. По контуру у вигляді рівностороннього трикутника
протікає струм силою І=50 А. Сторона трикутника а=20 см.
Визначити магнітну індукцію В в точці пересікання висот.
44. По провіднику, зігнутому у вигляді прямокутника з
сторонами а=8 см і b=12 см, протікає струм силою І=50 А. Визначити
напруженість Н і індукцію В магнітного поля в точці пересікання
діагоналей прямокутника.
45. По контуру, що має форму рівностороннього трикутника
проходить струм силою 10 А. Сторона трикутника дорівнює 5 см.
Визначити індукцію та напруженість магнітного поля в центрі
трикутника.
46. По провіднику, який зігнуто у вигляді прямокутника зі
сторонами 3 см і 4см, протікає струм силою 20 А. Визначити
напруженість та індукцію магнітного поля в точці перетину
діагоналей прямокутника.
47. По провіднику, що зігнуто у вигляді кільця (кола), протікає
струм. Напруженість магнітного поля в центрі кільця 20 А/м. Не
змінюючи сили струму в провіднику, йому надали форму квадрату.
Визначити напруженість та індукцію магнітного поля в точці
перетину діагоналей цього квадрату.
48. Струм силою 10 А протікає по провіднику, що зігнуто під
прямим кутом. Знайти напруженість та індукцію магнітного поля в
точці, що лежить на бісектрисі цього кута на відстані 5 см від точки
 116
згину провідника. Вважати, що обидва кінці провідника знаходяться
досить далеко від цієї точки.
49. По двох довгих, тонких, паралельних провідниках, що
знаходяться на відстані 20 см один від одного, протікають однакові по
величині струми по 10 А в протилежних напрямах. Визначити
індукцію і напруженість магнітного поля в точці, що віддалена від
кожного провідника на відстань 10 см.
50. По двох паралельних, тонких, достатньо довгих провідниках
в вакуумі протікають однакові струми силою 10 А. Відстань між
провідниками 5 см. Визначити силу взаємодії розраховану на кожний
метр довжини провідників. Яким чином направлені сили взаємодії в
залежності від напрямку струмів в провідниках?
51. По двох довгих, тонких, паралельних провідниках, що
знаходяться на відстані 10см один від одного, протікають струми в 5
А та 10 А в одному напрямі. Визначити індукцію та напруженість
магнітного поля в точці, що віддалена від кожного провідника на
відстань 5 см.
52. По двох довгих, тонких, паралельних провідниках, що
знаходяться на відстані 10см один від одного, протікають однакові по
величині струми по 50А в протилежних напрямках. Визначити
індукцію та напруженість магнітного поля в точці, що віддалена від
кожного провідника на відстань 10 см.
53. Два нескінченно довгих, тонких, прямих провідника
схрещені під прямим кутом. По провідниках протікають струми
силою 10 А та 20 А. Відстань між провідниками 10 см. Визначити
індукцію та напруженість магнітного поля в точці, що лежить на
середині спільного перпендикуляру до провідників.
54. По двох нескінченно довгих, тонких, паралельних
провідниках, що знаходяться на відстані 5см один від одного,
протікають однакові по величині струми по 20А в одному напрямку.
Визначити індукцію та напруженість магнітного поля в точці, що
віддалена від кожного провідника на відстань 5 см.
55. Коловий виток з дроту радіусом 10 см розташований в
площині магнітного меридіана. В центрі витка встановлена невеличка
магнітна стрілка, що може обертатися навколо вертикальної осі. На
який кут відхилиться стрілка, якщо по витку пустити струм силою
20А? Горизонтальну складову індукції магнітного поля Землі
прийняти рівною 20 мкТл.
 117
56. В центрі колового витка радіусом 20см, що розташований в
площині магнітного меридіана, встановлена невеличка магнітна
стрілка, що може обертатися навколо вертикальної осі. Який струм
необхідно пропустити через виток щоб стрілка відхилилась на 300?
Горизонтальну складову індукції магнітного поля Землі прийняти
рівною 20 мкТл.
57. Відрізок прямого провідника довжиною 30 см, по якому
проходить струм силою 10А, рухається в однорідному магнітному
полі із індукцією 2Тл. Яку роботу виконають сили, що діють на
провідник з боку поля, перемістивши його на відстань 1м? Напрямок
переміщення провідника перпендикулярний до провідника та ліній
індукції магнітного поля.
58. Визначити механічну потужність, що виникає при
переміщенні прямолінійного провідника довжиною l=20 см зі
швидкістю V=5 м/с в однорідному магнітному полі, індукція якого
В=0,1 Тл. Кут між В і V дорівнює π/2 , а струм у провіднику I=50 А.
59. По двох паралельних провідниках довжиною l=1 м кожний
течуть струми однакової сили. Відстань між проводами d=1 см.
Струми взаємодіють із силою F=1 мА. Знайти силу струму в
провідниках.
60. Дротовий виток радіусом R=5см знаходиться в однорідному
магнітному полі напруженістю Н=2 кА/м. Площина витка утворює кут
β=60°С напруженістю Н. По витку тече струм I=4 А. Знайти
механічний момент М, що діє на виток.
61. Рамка гальванометра з N=200 витків має розміри 4 см×1,5см.
Який магнітний момент виникає в рамці при пропусканні по ній
струму I=1А?
62. Прямий провід довжиною l=10 см, по якому тече струм I=20
А, знаходиться в однорідному магнітному полі з індукцією В=0,01 Тл.
Знайти кут між напрямками вектора В і струму, якщо на провідник діє
сила F=10 мн.
63. Рамка діаметром d=20 см може обертатися навколо
вертикальної осі, яка співпадає з одним з діаметрів витка. Виток
розташований у площині магнітного меридіана. По ньому пропустили
струм I=10 А. Знайти механічний момент М, який потрібно прикласти
до витка, щоб він повернувся в початкове положення. Горизонтальну
складову ВГ магнітної індукції поля Землі прийняти рівну 20 мкТл.
64. По двох тонких проводах, вигнутих у вигляді кільця радіусом
R=10см, течуть однакові струми силою I=10 А в кожному. Знайти
 118
силу взаємодії цих кілець, якщо площини, у яких лежать кільця,
паралельні, а відстань d між центрами кілець дорівнює 1 мм.
65. Прямий провід довжиною l = 40 см, по якому проходить
струм силою І =100 А, рухається в однорідному магнітному полі із
індукцією В=0,5 Тл. Яку роботу А вчинять сили, діючі на провід з
боку поля, перемістивши його на відстань s=40 см, якщо напрямок
переміщення перпендикулярний лініям індукції і проводу?
66. Напруженість Н магнітного поля в центрі круглого витка
рівна 500 А/м. Магнітний момент витка рm= 6 А·м2. Обчислити силу
струму І у витку і радіус R витка.
67. Коротка котушка площиною поперечного перерізу S=250
см2, що містить N=500 витків проводу, по якому протікає струм силою
І=5 А, поміщена в однорідне магнітне поле напруженістю Н=1000
А/м. Знайти : 1) магнітний момент рm котушки; 2 ) обертаючий
момент М. діючий на котушку, якщо вісь котушки складає кут  =
30° з лініями поля.
68. Виток діаметром d=10 см спромагається обертатися навколо
прямовисної осі, співпадаючої з одним із діаметрів витка. Виток
установили в площині магнітного меридіана і пустили по нього
струм силою І=40 А. Який обертаючий момент М треба прикласти до
витка, щоб удержати його в початковому положенні? Горизонтальну
складову індукції магнітного поля Землі прийняти рівною В1=200
мкТл.
69. Виток радіусом R=20 см, по якому протікає струм силою
І=50 А вільно розташувався в магнітному полі напругою Н=103 А/м.
Виток повернули щодо діаметру на кут =30°. Визначити виконану
роботу А.
70. На осі плоского контура зі струмом знаходиться інший такий
же контур. Модулі магнітних моментів контурів однакові (
pm1=pm2=А*м2). Обчислити механічний момент М, діючий на другий
контур, якщо його магнітний момент перпендикулярний магнітному
моменту першого контура. Відстань r між контурами рівне 100 см.
Розміри контурів малі у порівнянні з відстанню між ними.
71. Тонке кільце радіусом R = 20 см несе рівномірно
розподілений заряд Q=40 нКл. Кільце обертається що до осі,
співпадаючої із одним із діаметрів кільця, з частотою n=20 с-1.
Визначити: 1) магнітний момент рm, обумовлений обертанням
зарядженого кільця; 2) відношення магнітного моменту до моменту
імпульсу pm / L якщо кільце має масу m= 10 г.
 119
72. Диск радіусом R=5 см несе рівномірно розподілений по
поверхні заряд Q=0,1 мкКл. Диск рівномірно обертається відносно
осі, що проходить через його центр і перпендикулярний площині
диска. Частота обертання n=50с-1. Визначити: 1) магнітний момент
рm кільцевого струму, створеного диском; 2) Відношення магнітного
моменту, на час імпульсу pm /L, якщо маса диска m=100 г.
73. По тонкому стержню довжиною l=40 см рівномірно
розподілений заряд Q=500 нКл. Стержень приведений в обертання з
постійною кутовою швидкістю =20 рад/с щодо осі,
перпендикулярної стержню і яка проходить через його середину.
Визначити: 1) магнітний момент рm, обумовлений обертанням
зарядженого стержня; 2) відношення магнітного моменту до моменту
імпульсу pm /L якщо стержень має масу m=10 г.
74. Електрон в не збудженому атомі водню рухається навколо
ядра по колу радіусом R=0,53·10-8см. Вирахувати магнітний момент
рm еквівалентного кільцевого струму і механічний момент М, діючий
на кільцевий струм, якщо атом поміщено у магнітне поле із індукцією
В=0,4 Тл, спрямованої паралельно площині орбіти електрона.
75. Котушка з тонким провідником площею поперечного
перерізу 50 см2, що містить 200 витків проводу, знаходиться в
однорідному магнітному полі з напруженістю 103 А/м. Визначити
магнітний момент котушки та обертальний механічний момент, що діє
на котушку, якщо пропускати через неї струм в 2 А. Площина
котушки складає кут 60° з лініями індукції магнітного поля.
76. Знайти магнітний момент рамки радіусом 5 см, якщо при
проходженні через її витки струму в центрі рамки створюється
індукція магнітного поля 0,5 Тл.
77. Напруженість магнітного поля в центрі колового витка рівна
100 А/м. Магнітний момент витка 5 А·м2. Знайти радіус витка і силу
струму в витку.
78. Вважаючи, що електрон в атомі водню рухається навколо
ядра по коловій орбіті деякого радіусу, знайти відношення магнітного
моменту еквівалентного колового струму до моменту імпульсу
орбітального руху електрона pm/L. Заряд електрона та його масу
рахувати відомими (див. Додаток). Показати на малюнку напрям
векторів рm та L.
79. Електрон в не збудженому атомі водню рухається навколо
ядра по колу радіусом 0,53·10-10 м. Визначити магнітний момент
еквівалентного колового струму та механічний момент, що діяв би на
 120
цей струм, якщо атом знаходився б в магнітному полі з індукцією 0,4
Тл. Вектор індукції магнітного поля направлений паралельно площині
орбіти електрона.
80. Рамка площею 10 см2 може обертатися в однорідному
магнітному полі з індукцією 5 мТл. Визначити максимальний
механічний обертальний момент, що діє на рамку, при проходженні в
ній струму силою 5 А.
81. Протон рухається по колу в однорідному магнітному полі з
індукцією 2 Тл. Визначити силу еквівалентного колового струму, що
створюється рухом протона.
82. Тонкий провід у вигляді кільця масою m=5 г вільно
підвішений на нитці однорідному магнітному полі. По кільцю тече
струм силою І=6 А. Період Т малих обертаючих коливань що до
прямовисної осі рівне 2,2 с.Знайти індукцію В магнітного поля.
83. Із тонкої дроту масою m=4 г виготовлена квадратна рамка.
Рамка вільно підвішена на не пружній нитці і по ній пропущений
струм силою І=1 А Визначити частоту малих коливань рамки в
магнітному полі з індукцією В=0 мТл
84. Тонке кільце радіусом R=20 см несе рівномірно розподілений
заряд Q=40 нКл. Кільце обертається що до осі, співпадаючої із одним
із діаметрів кільця, з частотою n=20 с-1. Визначити: 1) магнітний
момент рm, обумовлений обертанням зарядженого кільця; 2)
відношення магнітного моменту до моменту імпульсу pm/L якщо
кільце має масу m =10 г.
85. Диск радіусом R=5 см несе рівномірно розподілений по
поверхні заряд Q=0,1 мкКл. Диск рівномірно обертається відносно
осі, що проходить через його центр і перпендикулярний площині
диска. Частота обертання n = 50с-1. Визначити: 1) магнітний момент
рm кільцевого струму, створеного диском; 2) Відношення
магнітного моменту, на час імпульсу pm/L, якщо маса диска m=100 г.
86. По тонкому стержню довжиною l=40 см рівномірно
розподілений заряд Q=500 нКл. Стержень приведений в обертання з
постійною наріжною швидкістю =20 рад/с щодо осі,
перпендикулярною стержню що проходить через його середину.
Визначити : 1 ) магнітний момент рm, обумовлений обертанням
зарядженого стержня; 2 ) відношення магнітного моменту до
моменту імпульсу pm /L якщо стержень має масу m = 10 г.
87. Електрон в атомі водню рухається навколо ядра по кільцевій
орбіті деякого радіусі. Знайти відношення магнітного моменту
 121
еквівалентного кільцевого струму на час імпульсу орбітального руху
електрона pm/L. Заряд електрона і його масу рахувати відомими.
Вказати на кресленні напрям векторів рm і L.
88. Електрон в не збудженому атомі водню рухається навколо
ядра по колу радіусом R=0,53·10-8 см. Вирахувати магнітний момент
рm еквівалентного кільцевого струму і механічний момент М, діючий
на кільцевий струм, якщо атом поміщено у магнітне поле із індукцією
В=0,4 Тл, спрямованої паралельно площині орбіти електрона.
89. Частка, що несе один елементарний заряд, влетіла в
однорідне магнітне поле з індукцією В=0,2 Тл під кутом =300 до
напряму ліній індукції. Визначити силу Лоренца Fл якщо швидкість
частки =10,5 м/с.
90. Частка, що несе один елементарний заряд, влетіла в
однорідне магнітне поле із індукцією В=0,01 Тл. Визначити момент
імпульсу L, яким оволоділа частка при русі в магнітному полі, якщо
радіус траєкторія частки рівна R=0,5 мм.
91. α – частка, прискорена різницею потенціалів U=1000 В,
влетіла в однорідне магнітне поле, спрямоване перпендикулярно
швидкості частки. Визначити напруженість магнітного поля, знаючи,
що момент імпульсу частки дорівнює М=1021кг·м²/с.
92. Протон влітає зі швидкістю v=100км/с в область простору, де

є електричне (Е=210В/м) і магнітне (В=3,3мТл) поля. Напруженість Е

електричного поля і магнітна індукція В співпадають по напрямку.
Визначити прискорення протона для початкового моменту руху в
полі, якщо напрям вектора його швидкості співпадає зі спільним
 
напрямком векторів Е і В .
93. Протони в магнітному полі з індукцією В=5·10Тл рухаються
у вакуумі по дузі кола радіусом r=50см. Яку прискорену різницю
потенціалів вони повинні пройти?
94. Заряджена частка пройшла прискорену різницю потенціалів
U=104В і влетіла в схрещені під прямим кутом електричне (Е=10кв/м)
і магнітне (В=0,1Тл) поле. Знайти відношення g/m заряду частки до її
маси, якщо, рухаючись перпендикулярно до обох полів, частка не
відхиляється від прямолінійної траєкторії.
95. Електрон влітає в однорідне магнітне поле перпендикулярно
до силових ліній. Швидкість електрона V=4·107 м/с. Індукція
магнітного поля В=103Тл. Чому дорівнює нормальне прискорення
електрона в магнітному полі?
 122
96. Частка з енергію W=16 МеВ, рухається в однорідному
магнітному полі з індукцією В=2,4 Тл в колі радіусом r=24,5 см.
Визначити заряд цієї частки, якщо її швидкість V=2,72·10 м/с.
97. Електрон рухається по колу в однорідному магнітному полі
зі швидкістю V=0,8с (с-швидкість світла у вакуумі). Магнітна індукція
В поля дорівнює 0,01Тл. Визначити радіус кола в двох випадках: 1) не
враховуючи зміни імпульсу зі швидкістю; 2) враховуючи цю
залежність.
98. Електрон, що має кінетичну енергію W=1,5 МеВ, рухається в
однорідному магнітному полі по колу. Магнітна індукція В поля
дорівнює 0,02Тл. Визначити період обертання Т, враховуючи
залежність імпульсу частинки від її швидкості.
99. Якою повинна бути швидкість електрона, щоб його
траєкторія була прямолінійна при русі у взаємно-перпендикулярних
магнітному й електричному полях. Поля однорідні і мають
напруженість відповідно Н=100А/м і Е=500В/м.
100. Частка, що несе елементарний заряд, влетіла в однорідне
магнітне поле з індукцією В=0,5Тл. Визначити момент імпульсу L
частинки при русі в магнітному полі, якщо її траєкторія – дуга кола
радіусом R=0,1см.
101. В однорідному магнітному полі з напруженістю Н=500А/м
розміщена плоска кругла рамка R=10см. Кут між нормаллю до
площини й напрямом магнітного поля α=60°. Визначити магнітний
потік Ф через дану площу, якщо μ=1.
102. В електронно-променевій трубці пучок електронів,
пройшовши прискорювальну різницю потенціалів 15 кВ, рухається
потім від анода до екрана, створюючи в центрі його світлова пляма.
При накладенні однорідного магнітного поля з індукцією В=-0,45мТл,
спрямованого перпендикулярно до осі трубки, пляма на екрані
змістилася на а=50 мм. Знаючи, що екран віддалений від анода на 300
мм, визначити питомий заряд e/m електрона.
103. Електрон рухається в однорідному магнітному полі
перпендикулярно лініям індукції. Визначити силу F, діючу на
електрон з боку поля, якщо індукція поля В=0,2 Тл, а радіус кривизни
траєкторії R=0,2 cм.
104. Заряджена частка з кінетичною енергією Т=2 кеВ рухається в
однорідному магнітному полі по колу радіусом R=4 мм. Визначити
силу Лоренца Fл , діючу на частку з боку поля.
 123
105. Електрон рухається по колу в однорідному магнітному полі
із напруженістю Н =5 * 103 А /м. Визначити частоту поводження n
електрона.
106. Електрон рухається в магнітному полі з індукцією В =4 мТл
по колу радіусом R=0,8 см. Яка кінетична енергія Т електрона?
107. Протон залетів в однорідне магнітне поле під кутом а=60° до
напряму ліній поля і рухається по спіралі, радіус якої R=2,5 см.
Індукція магнітного поля В=0,05 Тл. Знайти кінетичну енергію Т
протона.
108. Протон і α- частка, прискорені однаковою різницею
потенціалів, влітають в однорідне магнітне поле. В скільки раз R1
кривизни траєкторії протона більше радіусу R2 кривизни траєкторії α-
частки?
109. Два іони з однаковими зарядами, пройшовши одну і ту ж
що прискорює різницю потенціалів, влетіли в однорідне магнітне поле
перпендикулярно лініям індукції. Один іон, маса якого m1=12 а.о.м.,
описав дугу окружності радіусом R1=2см. Визначити масу m2 (в
а.о.м.) іншого іона, що описав дугу окружності радіусом R 2=2,31 см.
110. Протон рухається по колу в однорідному магнітному полі
(В=2Тл ). Визначити силу еквівалентного колового струму І, що
створюється рухом протона.
111. Електрон рухається в однорідному магнітному полі з
індукцією В = 10 мТл по гвинтовій лінії, радіус якої R = 1,5 см і
крок h = 10 см. Визначити період Т поводження електрона і його
швидкість v.
112. В однорідному магнітному полі з індукцією В=2 Тл
рухається α- частка. Траєкторія її руху становить гвинтову лінію з
радіусом R=1 см і кроком h=6 см. Визначити кінетичну енергію Т
протона.
113. Перпендикулярно магнітному полю (Н=1 кА/м) збуджено
електричне поле (Е=200 В/см). Перпендикулярно полям рухається, не
відхиляючись від прямолінійної траєкторії, заряджена частка.
Визначити швидкість  частки.
114. Заряджена частка пройшла прискорюючу різницю
потенціалів і влетіла в схрещене під прямим кутом електричне (Е=400
В/м) і магнітне (В=0,2 Тл) поля. Визначити що прискорить різницю
потенціалів U, якщо, рухаючись перпендикулярно полям, частка не
випробовує відхилень від прямолінійної траєкторії. Відношення
заряду до маси частки e/m=9,64∙107 Кл/кг.
 124
115. Частка, що несе один елементарний заряд, влетіла в
однорідне магнітне поле із індукцією В=0,2 Тл під кутом =300 до
напряму ліній індукції. Визначити силу Лоренца Fл якщо швидкість
частки =10,5 м/с.
116. Частка, що несе один елементарний заряд, влетіла в
однорідне магнітне поле із індукцією В=0, 01 Тл. Визначити момент
імпульсe L, яким оволоділа частка при русі в магнітному полі, якщо
радіус траєкторія частки рівна R=0,5 мм.
117. Електрон рухається в однорідному магнітному полі
перпендикулярно лініям індукції. Визначити сил F, діючу на
електрон з боку поля, якщо індукція поля В=0,2 Тл, а радіус кривизни
траєкторії R=0,2 cм.
118. Заряджена частка з кінетичною енергією Т=2 кеВ рухається в
однорідному магнітному полі по колу радіусом R=4 мм. Визначити
силу Лоренца Fл , діючу на частку з боку поля.
119. Електрон рухається по колу в однорідному магнітному полі
із напруженістю Н =5*103 А/м. Визначити частоту поводження n
електрона.
120. Електрон рухається в магнітному полі з індукцією В=4 мТл
по колу радіусом R=0,8 см. Яка кінетична енергія Т електрона?
121. Протон залетів в однорідне магнітне поле під кутом а = 60°
до напряму ліній поля і рухається по спіралі, радіус якої R = 2,5 см.
Індукція магнітного поля В = 0,05 Тл. Знайти кінетичну енергію Т
протона.
122. Протон і α- частка, прискорені однаковою різницею
потенціалів, влітають в однорідне магнітне поле. В скільки раз R1
кривизни траєкторії протона більше радіусу R2 кривизни траєкторії
α- частки?
123. Два іони з однаковими зарядами, пройшовши одну і ту ж
що прискорює різницю потенціалів, влетіли в однорідне магнітне
поле перпендикулярно лініям індукції. Один іон, маса якого m1 = 12
а.о.м., описав дугу окружності радіусом R1 = 2см. Визначити масу m2
(в а.о.м.) іншого іона, що описав дугу кола радіусом R 2 = 2,31 см.
124. Протон рухається по колу в однорідному магнітному полі (
В=2Тл ). Визначити силу еквівалентного колового струму І, що
створюється рухом протона.
125. Електрон рухається в однорідному магнітному полі з
індукцією В = 10 мТл по гвинтовій лінії, радіус якої R = 1,5 см і
 125
крок h = 10 см. Визначити період Т поводження електрона і його
швидкість v.
126. В однорідному магнітному полі з індукцією В = 2 Тл
рухається α- частка. Траєкторія її руху становить гвинтову лінію з
радіусом R = 1 см і кроком h = 6 см. Визначити кінетичну енергію Т
протона.
127. Перпендикулярно магнітному полю (Н=1кА/м) збуджено
електричне поле ( Е=200 В/см). Перпендикулярно полям рухається , не
відхиляючись від прямолінійної траєкторії, заряджена частка.
Визначити швидкість  частки.
128. Заряджена частка пройшла прискорюючу різницю
потенціалів і влетіла в схрещене під прямим кутом електричне (Е =400
В /м) і магнітне (В=0,2Тл) поля. Визначити що прискорить різницю
потенціалів U, якщо, рухаючись перпендикулярно полям, частка не
випробовує відхилень від прямоліні1ної траєкторії. Відношення
заряду до маси частки e/m = 9,64∙107 Кл/кг.
129. Протон і альфа-частинка, що прискорені однаковою
різницею потенціалів, влітають в однорідне магнітне поле. В скільки
разів радіус кривизни траєкторії протона буде більшим, чим радіус
кривизни траєкторії альфа-частинки?
130. Елементарна частинка, що несе один елементарний заряд,
влетіла в однорідне магнітне поле із індукцією 0,01 Тл. Визначити
момент імпульсу частинки L при русі в цьому магнітному полі, якщо
радіус її траєкторії дорівнює 0,5 мм.
131. Електрон влітає в однорідне магнітне поле перпендикулярно
лініям індукції. Визначити силу, що діє на електрон з боку поля, якщо
індукція поля 0,5Тл, а радіус кривизни траєкторії 1 cм.
132. Заряджена частинка з кінетичною енергією 10 кеВ рухається
в однорідному магнітному полі по колу радіусом 5 мм. Визначити
силу Лоренца, що діє на частинку з боку поля. Врахувати, що 1 еВ =
1,6 ∙10-19 Дж.
133. Електрон рухається в магнітному полі з індукцією 5 мТл по
колу радіусом 1 см. Визначити кінетичну енергію електрона ( в Дж та
еВ ).
134. Протон влетів в однорідне магнітне поле під кутом 60° до
напрямку ліній індукції магнітного поля і рухається по спіралі, радіус
якої 2 см. Індукція магнітного поля 0,1Тл. Знайти кінетичну енергію
протона (в Дж та еВ).
 126
135. Два іони з однаковими зарядами, що пройшли одну і ту ж
прискорюючу різницю потенціалів, влетіли в однорідне магнітне поле
перпендикулярно лініям індукції. Перший іон, маса якого 12 а.о.м.,
описав дугу кола радіусом 2см. Визначити масу ( в атомних одиницях
маси ) другого іона, якщо він описав дугу радіусом 2,31 см.
136. Електрон рухається в однорідному магнітному полі з
індукцією 10 мТл по гвинтовій лінії, радіус якої 1,5 см і крок 10см.
Визначити період обертання електрона та його швидкість.
137. Елементарна частинка, що несе один елементарний заряд,
влітає в однорідне магнітне поле з індукцією 0,2 Тл під кутом 300 до
напряму ліній індукції магнітного поля. Визначити величину сили
Лоренца, якщо швидкість частинки 105 м/с.
138. Перпендикулярно однорідному магнітному полю з індукцією
2 мТл створено однорідне електричне поле 5 кВ/м. Перпендикулярно
полям влітає альфа-частинка зі швидкістю 2 Мм/с. Визначити
нормальне та тангенціальне прискорення частинки в момент
входження її в поля.
139. Перпендикулярно до магнітного поля з напруженістю 103
А/м створено електричне поле напруженістю 104 В/м .
Перпендикулярно до обох полів рухається без відхилення від
прямолінійної траєкторії заряджена частинка. Визначити швидкість
частки.
140. Плоский конденсатор, між пластинами якого створено
електричне поле напруженістю 1000 В/м, поміщений в магнітне поле
так, що силові лінії полів взаємно перпендикулярні. Яка повинна бути
індукція магнітного поля, щоб електрон з початковою енергією 5кеВ,
що влетів в простір між пластинами конденсатора перпендикулярно
до силових ліній магнітного поля, не змінив напрямку руху?
141. Заряджена частинка пройшла прискорюючу різницю
потенціалів і влетіла в схрещене під прямим кутом електричне (з
напруженістю 104 В/м) і магнітне (з індукцією 0,5 Тл) поля. Визначити
прискорюючу різницю потенціалів, якщо, рухаючись
перпендикулярно полям, частинка не відхиляється від прямолінійної
траєкторії.
142. Плоский конденсатор, між пластинами якого створено
електричне поле (Е=100 В/м), поміщений в магнітне поле так. що
силові лінії полів взаємно перпендикулярні. Яка повинна бути
індукція В магнітного поля, щоб електрон з початковою енергією Т=4
кеВ, що влетів в простір між пластинами конденсатора
 127
перпендикулярно силовим лініям магнітного поля, не змінив
напрямки швидкості?
143. Перпендикулярно однорідному магнітному полю (В=1 мТл)
збуджено однорідне електричне поле ( Е=1 кВ/м). Перпендикулярно
полям влітає - частка зі швидкістю =Мм/с. Визначити нормальне ап
і тангенціальне а прискорення а частки в момент входження її в
поле.
144. Стержень довжиною l=1 м обертається в однорідному
магнітному полі навколо осі, що проходить через кінець стержня
паралельної лінії магнітної індукції. Знайти магнітну індукцію поля.
Якщо стержень перетинає за один оберт потік Ф=2 Вб.
145. Циркуляція магнітного поля по контуру, що охоплює
чотирьохжильний підводний кабель, дорівнює 15А. Знайти величину
й напрямок струму у четвертій жилі, якщо знаємо. Що по двом
першим жилам протікають струми однакового напряму, рівні 5А, а по
третій іде струм 3А, напрям цього струму протилежний напряму
перших двох.
146. Потік магнітної індукції Ф крізь соленоїд (без серцевини)
дорівнює 5мкВб. Знайти магнітний момент цього соленоїда, якщо
його довжина l=25см.
147. Вирахувати циркуляцію вектора індукції вздовж контуру, що
охоплює струм І1=10 А, І2=15 А, які течуть в одному напрямі, й струм
І3=20 А, що тече у протилежному напрямі.
148. Соленоїд довжиною l=1м і перерізом S=16см2 має N=2000
витків. Визначити потокозчеплення ψ при силі струму І в обмотці
10А.
149. Залізна серцевина знаходиться в однорідному магнітному
полі напруженістю Н=1 кА/м. Визначити індукцію В магнітного поля
у серцевині й магнітну проникність μ заліза (для визначення магнітної
проникності, використати графік на рис. 4.20).
150. На залізне кільце намотано в один шар N=500 витків
проводу. Середній діаметр d кільця дорівнює 25см. Визначити
магнітну індукцію В у залізі й магнітну проникність заліза, якщо сила
струму в обмотці: 1) 0,5А; 2) 2,5А. Для визначення μ використати
графік В від Н (рис. 4.20).
151. Плоский контур, площа якого S=25см2, знаходиться в
однорідному магнітному полі з індукцією В=0,04 Тл. Визначити
магнітний потік, пронизуючий контур, якщо площина його складає
кут β=30˚ з лініями індукції.
 128
152. Замкнутий соленоїд (тороїд) зі сталевою серцевиною має
n=10 витків на кожен см довжини. По соленоїду тече струм І=2 А.
Вирахувати магнітний потік Ф в серцевині, якщо його переріз S=4 см2.
Для визначення індукції В використати графік залежності В від Н
(рис. 4.20).
153. Плоский контур із струмом І=5А вільно розташувався в
однорідному магнітному полі з індукцією В=0,4 Тл, площа контуру
S=200 см2, підтримуючи струм в контурі незмінним, його повернули
відносно вісі, що лежить у площині контуру, на кут α=40˚. Визначити
здійснену при цьому роботу.
154. В однорідному магнітному полі перпендикулярно до ліній
індукції розташований плоский контур площею S=100 см2,
підтримуючи у контурі постійний струм І=50А, контур змістили з
поля в область простору, де поле відсутнє. Встановити індукцію В
магнітного поля, якщо при переміщенні контуру була здійснена
робота А=0,4 Дж.
155. Рамка з N=1000 витків, площею S=100см2, рівномірно
обертається з частотою n=10 с-1 в магнітному полі напруженістю
Н=104 А/м. Вісь обертання лежить у площині рамки й
перпендикулярна до ліній напруженості. Визначити максимальну ЕДС
індукції εmax, що виникає в рамці.
156. У однорідному магнітному полі, індукція якого В=0,5 Тл,
рівномірно рухається провідник довжиною l=10 см. по провіднику
тече струм І=2 А. Швидкість руху провідника V=20 см/с й направлена
перпендикулярно до вектора індукції В. знайти роботу переміщення
провідника за час t=10 c.
157. У однорідному магнітному полі з напруженістю Н=500А/м
вміщена кругла рамка радіуса R=10см. кут між нормаллю до площини
рамки та напрямом магнітного поля φ=60˚. Визначити магнітний потік
Ф через дану рамку, якщо μ=1.
158. Скільки ампер-витків на одному метрі довжини має
замкнутий соленоїд перерізом S=10см2 з залізною серцевиною
(μ=1400), якщо магнітний потік Ф всередині нього дорівнює 5·104 Вб?
159. Виток, в якому підтримується постійний струм І=60А, вільно
розташований в однорідному магнітному полі з індукцією В=20 мТл.
Діаметр витка d=10см. Яку роботу А потрібно здійснити для того, щоб
обернути виток відносно осі, яка співпадає з діаметром, на кут α=π/3?
160. В однорідному магнітному полі з індукцією В=0,4Тл у
площині, перпендикулярної до ліній індукції поля, обертається
 129
стержень довжиною l=10см. вісь обертання проходить крізь один з
його кінців. Визначити різницю потенціалів на кінцях стержня при
частоті n=16с-1.
161. Дротовий виток радіусом r=4см, який має опір R=0,01Ом,
знаходиться в однорідному магнітному полі з індукцією В=0,04Тл.
Площина рамки складає кут α=30˚ з лініями індукції поля. Яка
кількість електрики Q пройде по витку, якщо магнітне поле зникне?
162. Прямий провідник довжиною l=10см поміщений в однорідне
магнітне поле з індукцією В=1 Тл. Кінці його замкнені гнучким
дротом, що знаходиться за межами поля. Опір цього кола R=0.4 Ом.
Яка потужність Р потрібна для того, щоб рухати провідник
перпендикулярно лініям індукції зі швидкістю V=20м/с?
163. Виток діаметром 20 см може обертатися біля вертикальної
осі, що збігається з одним з діаметрів витка. Виток установлений у
площині магнітного меридіана й по ньому пустили струм 10А. Який
обертаючий момент потрібно прикласти до гвинта, щоб утримати його
в початковому положенні? Горизонтальну складову індукції
магнітного поля Землі прийняти рівною В=20 мкТл.
164. Плоский контур зі струмом J=10А и площею S=100 см2
вільно встановлений в однорідному магнітному полі з індукцією
В=0,1Тл. Підтримуючи струм у контурі незмінним, контур повернули
щодо осі, що лежить у площині контуру, на кут . Визначити
зроблену при цьому роботу.
165. Літак летить горизонтально зі швидкістю V = 900 км/ч. Яка
величина е.р.с. індукції Ei, що виникає на кінцях крил, якщо
вертикальна складова напруженості магнітного поля Землі Нв=40 А/м.
Розмах крил 36,5 м. Чому дорівнює максимальна Е.Р.С., що може
виникнути при польоті літака? Горизонтальна складова поля Землі Нr
= 16 А/м.
166. Дротовий виток радіусом R = 4 см й опором r = 0,01 Ом
перебуває в однорідному магнітному полі з індукцією В = 0,04 Тл.
Площина витка становить кут  с лініями індукції. Яка кількість
електрики q протече по витку, якщо магнітне поле виключити?
167. Трансформатор, що підвищує напруга з U1= 100 B до
U2=3300 B має замкнутий сердечник у вигляді кільця. Через кільце
пропущені проведення, кінці якого приєднані до вольтметра.
Вольтметр показує = 0,5В. Скільки витків мають обмотки
трансформатора.
 130
168. По замкнутому ланцюзі з опором r = 23 Ом тече струм. Через
10 мс послу розмикання ланцюга сила струму в ній зменшилася в 10
разів. Визначити індуктивність ланцюга.

Рис. 4.31.

169. Індукція магнітного поля змінюється за законом В=0,01 t.

Вектор індукції перпендикулярний до площадки S, що обмежує його
магнітний потік (рис. 4.31). На відстані r від центра площадки
перебуває заряджена частка із зарядом q  0 і масою m. Визначити
тангенціальне прискорення цієї частки (показати на малюнку).
170. В однорідному магнітному полі, індукція якого В=0,8Тл
рівномірно обертається рамка з кутовою швидкістю = 15 радий/с.
Площа рамки S = 150 см2. Вісь обертання перебуває в площині рамки
й становить 30 с напрямком силових ліній магнітного поля. Знайти
максимальну Е.Р.С. індукції в обертовій рамці.
171. На відстані d = 1 м від довгого прямого провідника зі
струмом J = 1,103А перебуває кільце радіусом r=1 см. Кільце
розташоване так, що потік, що пронизує його, максимальний. Чому
дорівнює кількість електрики q, що протече по кільцю, якщо струм у
провіднику буде виключений? Опір кільця R=10 Ом.
172. Соленоїд має сталевий, повністю розмагнічений сердечник
об'ємом V=200 см3. Напруженість магнітного поля соленоїда при силі
струму J=0,5А дорівнює Н = 700 А/м. Визначити індуктивність
соленоїда.
173. Контури I й II (рис. 4.32) перебувають у змінних магнітних
полях. Потік вектора індукції в першому контурі міняється за законом
Ф1= А1t, а в другому контурі – за законом Ф2= А2t. На інших ділянках
ланцюга магнітне поле відсутнє. Знайти струми в цих контурах, якщо
R1=100 Ом; R2=200 Ом; А1=100 Вб/з; А2=60 Вб/с.
174. При деякій силі струму щільність енергії магнітного поля
соленоїда (без сердечника) дорівнює = 0,2 Дж/м. У скільки разів
 131
збільшиться щільність енергії поля при тій же силі струму, якщо в
соленоїд вставити залізний сердечник?

Рис. 4.32.

175. По котушці, індуктивність якої дорівнює 0,03мГн, тече струм

І=0,6А. При розімкненні кола струм зменшується практично до нуля
за час Δt=120мкс. Визначити середню ЕРС самоіндукції <Ec>,
виникаючої в контурі.
176. Індуктивність котушки L=2мГн. Струм частотою V=50Гц, що
протікає по котушці, змінюється по синусоїдальному закону.
Визначити середню ЕРС самоіндукції <Ec>, що виникає за інтервал
часу Δt, на протязі якого струм в котушці змінюється від мінімального
до максимального значення. Амплітудне значення струму І0=10А.
177. Соленоїд з площиною перерізу S, яке дорівнює 5 см2, містить
N=1200 витків. Індукція В магнітного поля всередині соленоїда при
силі струму І=2А дорівнює 0,01Тл. Визначити індуктивність L
соленоїда.
178. Соленоїд містить N=1000 витків. Площа S перерізу
серцевини дорівнює 10см2. По обмотці тече струм, утворюючи поле з
індукцією В=1,5Тл. Знайти середню ЕРС індукції <Ec>, виникаючої в
соленоїді, якщо струм зменшити до нуля за час Δt=500мкс.
179. В колі проходить струм силою І0=50А. Джерело струму
можна відключити від кола, не розриваючи його. Визначити силу
струму І у цьому колі через t=0,01с після відключення її від джерела
струму. Опір R кола дорівнює 20Ом, її індуктивність L=0,1Гн.
180. Джерело струму замкнене на котушку з опором R=10 Ом і
індуктивністю L=1Гн. Через який час сила струму замикання дійде до
0,9 максимального значення?
181. По котушці, на якій намотано N=590 витків дроту, проходить
струм силою І=2А. Індуктивність котушки L=0,16Гн, поперечний
переріз S=25см2. Визначити магнітний потік в середині котушки й
індукцію магнітного поля.
 132
182. По котушці, яка має індуктивність L=0,15Гн, пропускають
струм силою І=4А. Визначити потокозчеплення ψ й магнітний потік ф
котушки, якщо на неї намотано 30 витків дроту.
183. На котушку діаметром d=2см намотано N=100 витків мідного
дроту перерізом S=0,5мм2, коефіцієнт самоіндукції котушки L=62,6·10-
8
Гн. Яка напруга буде на її кінцях, якщо вона підключена до джерела
постійного струму і по ній тече струм силою І=5А?
184. Плоский контур площею S=20 см2 знаходиться в
однорідному магнітному полі з індукцією В=0,03 Тл. Визначити
магнітний потік Ф, що пронизує контур, якщо площина його складає
кут  = 60° з напрямом ліній індукції.
185. Магнітний потік Ф через перетин соленоїда дорівнює 50
мкВб. Довжина соленоїда 50 см. Знайти магнітний момент рт
соленоїда, якщо його витки щільно прилягають один до одного.
186. В середній частині соленоїда, що містить п=8 витків/см,
поміщено коловий виток діаметром d = 4 см. Площина витка
розташована під кутом  = 60о до осі соленоїда. Визначити
магнітний потік Ф, що пронизує виток, якщо по обмотці соленоїда
протікає струм, силою І = 1 А. '
187. На довгий картонний каркас діаметром d=5 см укладена
одношарова обмотка (виток до витка) із дроту діаметром d=0,2 мм.
Визначити магнітний потік Ф, що створюється таким соленоїдом при
силі струму І=0,5А.
188. 445. Квадратний контур з стороною а=10 см, в якому тече
струм силою І=6 А, знаходиться в магнітному полі з індукцією В=0,8
Тл під кутом α=50° до ліній індукції. Яку роботу А треба вчинити,
щоб при незмінній силі струму в контурі змінити його форму на коло
?
189. Плоский контур з струмом силою І=5 А вільно встановився в
однорідному магнітному полі з індукцією В=0,4 Тл. Площа контура
S=200 см2. Піддержуючи струм в контурі незмінним, його повернули
відносно осі, що лежить в площині контура, на кут а=40°. Визначити
досконалу при цьому роботу А.
190. Виток, в якому підтримується постійна сила струму І=60 А,
вільно установився в однорідному магнітному полі (В=20 мТл).
Діаметр витка d=10 см. Яку роботу треба виконати, щоб повернути
виток відносно осі, співпадаючої з діаметром, на кут а=/3?
191. В однорідному магнітному полі перпендикулярно лініям
індукції розташований плоский контур площею S=100 см2.
 133
Підтримуючи в контурі постійну силу струму І=50 А, його
перемістили з поля в область простору де поле відсутнє. Визначити
індукцію В магнітного поля, якщо при переміщуванні контура була
виконана робота А=0,4 Дж.
192. Рамка площею S=00 см2 рівномірно обертається з частотою
п=5 с -1 щодо осі, що лежить в площині рамки і перпендикулярній
лініям індукції однорідного магнітного поля (В=0,5Тл) визначити
середнє значення е.р.с. індукції < і> за час, протягом якого
магнітний потік, що пронизує рамку, зміниться від нуля до
максимального значення.
193. Рамка, що містить N=1000 витків площею S=100 см2
рівномірно обертається з частотою п=0 с-1 в магнітному полі
напруженістю Н=104 А /м. Вісь обертання лежить в площині рамки і
перпендикулярна лініям напруженості Визначити максимальну е. д.
с. індукції Smах, що виникає в рамці.
194. В однорідному магнітному полі (В=0,1 Тл) рівномірно з
частотою п=5 с-1 обертається стержень довжиною 50см так, що
площина його обертання перпендикулярна лініям напруженості, а
вісь обертання відбувається через один з його кінців. Визначити
індуковану на кінцях стержня різницю потенціалів U.
195. В однорідному магнітному полі з індукцією В=0,5 Тл
обертається з частотою п=10 с -1 стержень довжиною 20 см. Вісь
обертання паралельна лініям індукції і проходить крізь один з кінців
стержня перпендикулярно його осі. Визначити різницю потенціалів
U на кінцях стержня .
196. В кільце із провідника, приєднане до балістичного
гальванометру, помістили магніт. При цьому по ланцюгу пройшов
заряд Q=50 мкКл. Визначити зміну магнітного потоку Ф через
кільце, якщо опір ланцюга гальванометру R = 10 Ом.
197. Соленоїд перетином S=10 см2 містить N=1000 витків.
Індукція В магнітного поля всередині соленоїда при силі струму І=5
А рівна 0,1 Тл. Визначити індуктивність L соленоїда.
198. На картонний каркас довжиною l=0,8 м і діаметром D=4
см намотаний в один шар провід діаметром d=0,25 мм так, що витки
щільно прилягають один до одного. Обчислити індуктивність L
отриманого соленоїда.
199. Котушка, намотана на немагнітний циліндричний каркас,
має N=250 витків і індуктивність L1=36 мГн. Щоб збільшити
індуктивність котушки до L2 = 100 мГн, обмотку котушки зняли і
 134
замінили обмоткою з більш тонкого дроту з таким розрахунком, щоб
довжина котушки залишилась початковою. Скільки витків опинилося
в котушці після перемотки?
200. Індуктивність соленоїда, намотаного в один шар на не
магнітний каркас, L=0,5 мГн. Довжина соленоїда l=0,6 м, діаметр
D=2 см. Визначити відношення п числа витків соленоїда до його
довжини.
201. Соленоїд містить N=600 витків. При силі струму І=10 А
магнітний потік Ф=80 мкВб. Визначити індуктивність L соленоїда.
202. Соленоїд має стальний повністю розмагнічений сердечник
обсягом V = 500 см3. Напруженість Н магнітного поля соленоїда при
силі струму І = 0, 6 А рівна 1000 А /м. Визначити індуктивність L
соленоїда
203. Обмотка соленоїда із залізним сердечником містить N=600
витків. Довжина сердечника l = 40 см. Як і в скільки раз зміниться
індуктивність L соленоїда, якщо сила струму по обмотці зростає від
І1 =0,2 А до І 2 =1 А (рис. 31)?
204. На залізний повністю розмагнічений сердечник діаметром D
= 5 см і довжиною l=80 см намотано в один шар N=240 витків
проводу. Обчислити індуктивність, L отриманого соленоїда при силі
струму І = 0,6 А (рис. 31).
205. Силу струму в котушці рівномірно збільшують за
допомогою реостата на І=0,6 А в секунду. Знайти середнє значення
е.р.с. <Sі> самоіндукції, якщо індуктивність котушки L=5 мГн.
206. Соленоїд містить L=800 витків. Перетин сердечника (із
немагнітного матеріалу) S=0 см2. По обмотці протікає струм,
утворюючий поле з індукцією В=8 мTл. Визначити середнє значення
е.р.с. <Ss> самоіндукції яка з’являється на клемах соленоїда, якщо
сила струму зменшується практично до нуля за час Δt = 0,8 мс.
207. По котушці індуктивністю L=8 мкГн протікає струм силою
І=6 А. При виключенні струму його сила змінюється практично до
нуля за час Δt=5мс. Визначити середнє значення е.р.с. <Ss>
самоіндукції, що виникає в контурі.
208. Плоский контур площею 50см2 знаходиться в однорідному
магнітному полі з індукцією 0,03 Тл. Визначити величину магнітного
потоку, що пронизує контур, якщо площина його складає кут 60° до
напрямку ліній індукції магнітного поля.
209. Всередині соленоїда, що містить 10 витків на один см,
помістили коловий виток діаметром 5 см. Площина витка розташована
 135
під кутом 60о до осі соленоїда. Визначити магнітний потік, що
пронизує виток, якщо по обмотці соленоїда протікає струм, силою 1
А.
210. На довгий картонний каркас діаметром 10 см вкладено в
один шар обмотку (виток до витка) із дроту діаметром 0,3 мм.
Визначити магнітний потік, що створюється таким соленоїдом при
силі струму в 1А.
211. Магнітний потік через поперечний переріз соленоїда
дорівнює 0,5 мВб. Довжина соленоїда 30 см. Знайти магнітний момент
рт соленоїда, якщо його витки щільно прилягають один до одного.
212. В однорідному магнітному полі перпендикулярно лініям
індукції розташований плоский контур площею 200см2. Підтримуючи
в контурі постійну силу струму в 10А, його перемістили з магнітного
поля в простір, де магнітне поле відсутнє. Визначити індукцію
магнітного поля, якщо при переміщенні контуру була виконана робота
5 Дж.
213. Плоский контур зі струмом силою 10 А вільно встановився в
однорідному магнітному полі з індукцією 0,5 Тл. Площа контуру рівна
500 см2. Підтримуючи струм в контурі незмінним, його повернули
відносно осі, що лежить в площині контуру, на кут 60°. Визначити
виконану при цьому роботу.
214. Квадратний контур зі стороною 5 см, в якому тече струм
силою 2 А, знаходиться в магнітному полі з індукцією 0,1 Тл.
Площина контуру розміщена під кутом 60° до ліній індукції
магнітного поля. Яку роботу треба виконати, щоб при незмінній силі
струму в контурі змінити його форму на коло?
215. В витку, що має форму кола, підтримується постійна сила
струму 10 А. Виток вільно встановився в однорідному магнітному
полі з магнітною індукцією 5 мТл. Діаметр витка20см. Яку роботу
треба виконати, щоб повернути виток відносно осі, що лежить в
площині витка, на кут рівний 450?
216. Плоский квадратний контур зі стороною 20 см , по якому
проходить струм силою 10А, вільно встановився в однорідному
магнітному полі з індукцією 5Тл. Яку роботу потрібно виконати при
повороті контуру відносно осі, що проходить через середину його
протилежних сторін, на кут рівний 900.
217. Рамка площею 200см2 рівномірно обертається з частотою 10
обертів за секунду відносно осі, що лежить в площині рамки і
перпендикулярна лініям індукції однорідного магнітного поля з
 136
індукцією 2 Тл. Визначити середнє значення е.р.с. індукції за час,
протягом якого магнітний потік, що пронизує рамку, зміниться від
нуля до максимального значення.
218. Напруженість Н магнітного поля замкненого кільцевидного
соленоїда дорівнює 5600А/м. Середній діаметр d кільця дорівнює
20см, площина перерізу S магнітопроводу 5см2, магнітна проникність
серцевини μ=800. Знайти енергію магнітного поля соленоїда.
219. Обмотка тороїда містить n=10 витків на кожний сантиметр
довжини. Серцевина не магнітна. При якій силі струму І в обмотці
густина енергії ω магнітного поля дорівнює 1Дж/м3?
220. На залізне кільце намотано в один шар N=200 витків.
Визначити енергію W магнітного поля, якщо при струмі І=2,5А
магнітний потік ф у залізі дорівнює 0,5мВб.
221. При індукції В поля, яка дорівнює 1Тл, густина енергії ω
магнітного поля у залізі 200Дж/м3. Визначити магнітну проникність μ
заліза в цих умовах.
222. Індуктивність L контуру (без серцевини) дорівнює 0,1мГн.
При якій силі струму І енергія магнітного поля W дорівнює 100 мкДж?
223. Визначити об’ємну густину енергії ω магнітного поля у
стальній серцевині, якщо індукція В магнітного поля дорівнює 0,5Тл.
224. Напруженість магнітного поля тороїда зі стальною
серцевиною збільшилася від Н1=200А/м до Н2=800А/м. Визначити, у
скільки разів змінилася об’ємна густина енергії ω магнітного поля.
225. По обмотці тороїда тече струм силою І=0,6А. Витки дроту
діаметром d=0,4мм щільно прилягають один до одного (товщину
ізоляції не враховувати). Знайти енергію W магнітного поля у стальній
серцевині тороїда, якщо площа перерізу S його дорівнює 4см2, діаметр
D середньої лінії дорівнює 30см.
226. По обмотці соленоїда індуктивністю L=0,2Гн тече струм
силою І=10А. Визначити енергію W магнітного поля.
227. Соленоїд містить 100 витків. Сила струму у його області
дорівнює 1А, магнітний потік ф через поперечний переріз соленоїда
дорівнює 0,1мВб. Визначити енергію W магнітного поля.
228. Індуктивність L контуру, що коливається, дорівнює 0,5Гн.
Якою повинна бути електроємність С контуру, щоб він резонував на
довжину хвилі λ=300м?
229. Котушка індуктивністю L=1мГн і повітряний конденсатор з
двох круглих пластин діаметром D=20см кожна, з’єднані паралельно.
 137
Відстань d між пластинами дорівнює 1см. Визначити період Т
коливання.
230. Коливальний контур має індуктивність L=0,6мГн,
електроємність С=0,004мкФ й максимальна напруга Umax на
затискачах дорівнює 200В. Визначити максимальну силу струму Іmax у
контурі. Опір контуру дуже малий.
231. Конденсатор електроємністю С=500пФ з’єднаний паралельно
з котушкою довжиною l=40см й площею перерізу 5см2. Котушка має
N=1000 витків. Серцевина не магнітна. Визначити період Т коливань.
232. Коливальний контур складається з паралельно з’єднаних
конденсатора електроємністю С=1мкФ й котушки індуктивністю
L=2мГн. Опір контуру дуже малий. Знайти частоту коливань.
233. На яку довжину хвилі λ буде резонувати контур, який
складається з котушки індуктивністю L=4мГн й конденсатора
енергоємністю С=1,11нФ?
234. Коливальний контур складається з електроємності С=8пФ і
котушки індуктивності L=0,5мГн.Яка максимальна напруга Umax на
обкладинках конденсатора, якщо максимальна сила струму
Іmax=40мА?
235. Котушка (без серцевини) довжиною l=50см й площиною S1
січення, яка дорівнює 3см3, має N=1000 витків і з’єднана паралельно з
конденсатором. Конденсатор складається з двох плоских пластин
S2=75см2 кожна. Відстань між пластинами d=5мм. Діелектрик –
повітря. Встановити період Т коливання контуру.
236. В однорідному магнітному полі з індукцією 1 Тл рівномірно
обертається стержень довжиною 10 см, що робить 5 обертів за
секунду. Вісь обертання паралельна лініям індукції і проходить крізь
один з кінців стержня перпендикулярно до його осі. Визначити
різницю потенціалів, що виникатиме на кінцях стержня.
237. Рамка з дроту опором 0,05 Ом рівномірно обертається в
однорідному магнітному полі з індукцією 0,5Тл. Вісь обертання
лежить в площині рамки і перпендикулярна до ліній індукції. Площа
рамки 100 см2. Визначити заряд, що протече по рамці при зміні кута
між нормаллю до рамки і лініями індукції: а) від 0 до 45°; б ) від 45 до
90°.
238. Рамка, що містить 800 витків площею 50 см2 рівномірно
обертається з частотою 20 с-1 в магнітному полі напруженістю
5000А/м. Вісь обертання лежить в площині рамки і перпендикулярна
 138
до ліній напруженості магнітного поля. Визначити максимальну е. р.
с. індукції, що виникає в рамці.
239. В однорідному магнітному полі з індукцією 0,5Тл рівномірно
обертається з частотою 10 с-1 рамка, що містить 500 витків, які щільно
прилягають один до одного. Площа рамки рівна 200 см2. Визначити
миттєве значення е. р. с. індукції для кута повороту рамки 300 та 600.
240. В однорідному магнітному полі з індукцією 1 Тл рівномірно
з частотою 5 с-1 обертається стержень довжиною 20 см так, що
площина його обертання перпендикулярна лініям напруженості
магнітного поля, а вісь обертання проходить через один із його кінців.
Визначити індуковану на кінцях стержня різницю потенціалів.
241. Виток з дроту діаметром 15 см і опором 0,03 Ом знаходиться
в однорідному магнітному полі з індукцією 0,5 Тл. Площина витка
складає кут 45° з лініями індукції. Який заряд пройде через виток при
виключенні магнітного поля.
242. В кільце з дроту, що приєднане до балістичного
гальванометру, вставили прямий постійний магніт. При цьому в колі
пройшов сумарний заряд 0,01 мКл. Визначити зміну магнітного
потоку через кільце, якщо опір кола з гальванометром рівний 8 Ом.
243. Соленоїд з сердечником з немагнітного матеріалу містить
1000 витків дроту, що щільно прилягають один до одного. При силі
струму в 5 А магнітний потік рівний 10 мкВб. Визначити
індуктивність соленоїда та енергію його магнітного поля.
244. Індуктивність соленоїда, обмотка якого намотана в один шар
на немагнітний каркас, дорівнює 0,8 мГн. Довжина соленоїда 0,5 м,
діаметр 5 см. Визначити відношення числа витків соленоїда до його
довжини ( число витків на одиницю довжини ).
245. Соленоїд з поперечним перерізом 20 см2 містить 1500 витків.
Індукція магнітного поля всередині соленоїда при силі струму 10 А
рівна 0,5 Тл. Визначити індуктивність соленоїда.
246. На немагнітному каркасі довжиною 1,0 м і діаметром 5 см
намотаний в один шар дріт діаметром 0,2 мм так, що витки щільно
прилягають один до одного. Обчислити індуктивність отриманого
соленоїда.
247. Котушка, що намотана на немагнітний циліндричний каркас,
має 400 витків і індуктивність 50 мГн. Щоб збільшити індуктивність
котушки вдвічі, обмотку котушки зняли і замінили обмоткою з більш
тонкого дроту з таким розрахунком, щоб довжина котушки
 139
залишилась початковою. Скільки витків виявилось в котушці після
перемотки?
248. Соленоїд містить 1000 витків. При силі струму 5А магнітний
потік становить 0,1 мВб. Визначити індуктивність соленоїда.
249. Соленоїд має стальний повністю розмагнічений сердечник
об’ємом 400 см3. Напруженість магнітного поля соленоїда при силі
струму 0,6 А дорівнює 103 А/м. Визначити індуктивність соленоїда.
250. В котушці з індуктивністю 0,01мГн протікає струм силою
5А. При виключенні струму його сила змінюється практично до нуля
за час рівний 8 мс. Визначити середнє значення е. р. с. самоіндукції,
що виникає в контурі.
251. Силу струму в котушці рівномірно збільшується за
допомогою реостата на 0,5 А за одну секунду. Знайти середнє
значення е.р.с. самоіндукції, якщо індуктивність котушки 10 мГн.
252. В замкнутому контурі з опором 10 Ом проходить струм.
Через 10 мілісекунд після розмикання контуру сила струму в ньому
зменшилась в 10 разів. Чому дорівнює індуктивність контуру?
253. Поперечний переріз сердечника соленоїда з немагнітного
матеріалу 20 см2. Соленоїд містить 1000 витків. В ньому проходить
струм, що створює магнітне поле з індукцією 10 мTл. Визначити
середнє значення е.р.с. самоіндукції соленоїда, якщо сила струму в
соленоїді зменшується практично до нуля за час рівний 5 мілісекунд.
254. В замкнутому контурі, що має опір 15 Ом та індуктивність 50
мГн, проходить струм силою 10 А. Визначити силу струму через 0,1
мілісекунди після розмикання кола.
255. В котушці індуктивністю 10 мкГн проходить струм силою 15
А. При виключенні струму його сила зменшується практично до нуля
за час рівний 6 мс. Визначити середнє значення е. р. с. самоіндукції,
що виникає в контурі.
256. Коло складається з котушки індуктивністю 0,5 Гн та джерела
струму. Джерело струму відключили, не розриваючи кола. За 20
мілісекунд сила струму зменшилась в п’ятсот разів від початкового
значення. Чому дорівнює опір котушки.
257. Джерело струму замкнули на котушку опором 10 Ом. Через
час рівний 0,1с сила струму досягла 90% максимального значення.
Визначити індуктивність котушки.
258. Джерело струму замкнули на котушку опором 20 Ом та
індуктивністю 0,4 Гн. За який час сила струму в колі досягне 95% від
максимального значення?
 140
259. В електричному колі, з опором r=20 Ом та індуктивністю
L=0,06 Гц, протікає струм силою I=0 А. Визначити силу струму в колі
через t=0,2 мс після її розмикання.
260. По замкнутому ланцюгу з опором R=20 Ом протікає струм.
Через час t=8 мс після розмикання ланцюга сила струму в ній
зменшилася в 20 раз. Визначити індуктивність L ланцюга.
261. Ланцюг складається із котушки індуктивністю L = 0, 1 Гн і
джерела струму. Джерело струму відключили, не розриваючи
ланцюга. Час, крізь який сила струму зменшиться до 0,001 первинного
значення рівний t=0,07 c. Визначити опір R котушки.
262. Джерело струму замкнули на котушку опором R=10 Ом і
індуктивністю L=0, 2 Гц. Через який час сила струму в ланцюзі
досягне 50 % максимального значення?
263. Джерело струму замкнули на котушку опором R=20 Ом .
Через час t=0,1с сила струму І замикання досягнула 0,95 граничного
значення. Визначити індуктивність L котушки.
264. В соленоїді перетином S=5 см2 створений магнітний потік
Ф=20 кВб. Визначити об'ємну густину  енергії магнітного поля
соленоїда. Сердечник відсутній. Магнітне поле у всьому об'ємі
соленоїда вважати однорідним.
265. Магнітний потік Ф в соленоїді, що містить N=1000 витків,
дорівнює 0, 2 мВб. Визначити енергію W магнітного поля соленоїда,
якщо сила струму у витках соленоїда, І=1 А. Сердечник відсутній.
Магнітне поле у всьому об’ємі соленоїда вважати однорідним.
266. Діаметр тороїда (по середній лінії) D=50 см. Тороїд містить
N=2000 витків і має площину перетину S=20 см2. Обчислити енергію
W магнітного поля тороїда при силі струму І=5 А. Вважати магнітне
поле тороїда однорідним. Сердечник виконаний з не магнітного
матеріалу.
267. По провіднику, вигнутому у вигляді кільця радіусом R=20
см, що містить N=500 витків, протікає струм силою I=1 А. Визначити
об'ємну густину  енергії магнітного поля в центрі кільця.
268. При якій силі струму І в прямолінійному проводі
нескінченної довжини на відстані r=5 см від нього об'ємна густина
енергії магнітного поля буде  =1 мДж/м3?
269. Обмотка тороїда має n =10 витків на кожний сантиметр
довжини (по середній лінії тороїду). Розрахувати об'ємну густину
енергії  магнітного поля при силі струму I=10 А. Сердечник
виконаний з не магнітного матеріалу, поле у всьому об'ємі однорідне.
 141
270. Обмотка соленоїда містить п=20 витків на кожний сантиметр
довжини. При якій силі струму І об'ємна густина енергії магнітного
поля буде =0,1 Дж /м3? Сердечник виконаний з не магнітного
матеріалу, а магнітне поле у всьому об'ємі однорідне.
271. Соленоїд має довжину l=0,6 м і площу перетину S=10 см2.
При деякій силі струму, що протікає по обмотці, в соленоїді створює
магнітний струм Ф=0,1 мВб. Чому рівна енергія W магнітного поля
соленоїда? Сердечник виконано з немагнітного матеріалу, і магнітне
поле у всьому об'ємі однорідне.
272. Магнітний потік в соленоїді, що містить 500 витків, дорівнює
0,5мВб. Визначити енергію магнітного поля соленоїда, якщо сила
струму, що проходить в соленоїді, дорівнює 5 А. Сердечник з
немагнітного матеріалу. Магнітне поле у всьому об’ємі соленоїда
вважати однорідним.
273. Соленоїд містить 25 витків на кожний сантиметр його
довжини. При якій силі струму об'ємна густина енергії магнітного
поля буде дорівнювати 0,5 Дж/м3? Вважати, що сердечник виконаний
з немагнітного матеріалу, а магнітне поле у всьому об'ємі соленоїда
однорідне.
274. Визначити об'ємну густину енергії магнітного поля
соленоїда, в якому створено магнітний потік 0,1 мВб. Площа
поперечного перерізу соленоїда рівна 25см2. Сердечник відсутній.
Магнітне поле у всьому об'ємі соленоїда вважати однорідним.
 142
Рекомендована література
для підготовки до виконання контрольних робіт.

Базова

1. Лекції викладача.
2. Трофимова Т.М. Курс физики. - М.: Высшая школа. 1985. -432
с.
3. Детлаф А.А., Яворский Б.М., Милковская Л.Б.Курс Физики -
М.: Высшая школа. 1989. 384с.
4. Чертов А.Г., Воробьев А.А. Задачник по физике. - М.: Высшая
школа. 1988. – 496 с.
5. Чертов А.Г. “Физика”, Методические указания и контрольные
задания М.: Высшая школа, 1984.-176 с.
6. Бойко В.В., Сукач Г.О., Кідалов В.В. Фізика. Підручник для
студентів нефізичних спеціальностей вищих навчальних закладів
(гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, лист №
1/11 - 11440 від 06 02. 2011 р. вищих навчальних закладів // Донецьк:
Вид-во та друк ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2012. – 488с.
7. Фізика. Навчальний посібник для студентів технічних та
технологічних спеціальностей вищих навчальних закладів України //
Навчальний посібник (з грифом МОН України за № 1.4 /18 – Г - 1434
від 27.08.07 р.) , видання друге, перероблене і доповнене. - Київ.:
Видавництво „Профі”, 2012. –576 с.
8. Бойко В.В.,Булах Г.І.,Гуменюк Я.О.(за редакцією В.В.Бойка).
Фізика. Частина I. Механіка. Молекулярна фізика та термодинаміка.
Електрика //Навчальний посібник (з грифом МОН України за № 1/11-
7330 від 04.08.10 р.), видання третє, перероблене і доповнене. - Київ,
ВЦ «Азбука», 2012.- 371 с.
9. Бойко В.В.,Булах Г.І.,Гуменюк Я.О.(за редакцією В.В.Бойка).
Фізика Частина II. Електромагнетизм. Електромагнітні коливання та
хвилі. Оптика. Елементи квантової фізики, фізики твердого тіла, атома
та ядра //Навчальний посібник (з грифом МОН України за № 1/11-
7330 від 04.08.10 р.), видання третє, перероблене і доповнене. - Київ,
ВЦ «Азбука», 2012.- 319 с.
10. Фізика / Бланк О.Я., Гречко Л.Г./ - Х. : Факт, 2002. – 344 с.
 143
Збірники задач та завдань:

1. Волькенштейн В.С. Сборник задач по общему курсу физики. –

М.: Наука., 1985.- 384 с.
2. Чертов А.Г., Воробьев А.А. Задачник по физике. – М.: Высш.
шк., 1988.-380 с.
3. Воробьев А.А., Чертов А.Г. Физика. Методические указания и
контрольные задания для студентов-заочников инженерно-
технических специальностей. - М.: Высшая шк. 1983.- 160 с.
4. Бойко В.В. Фізика. Збірник задач та завдань для самостійної
роботи студентів інженерних спеціальностей. Частина 1. – К.:
Видавництво Національного аграрного університету, 2004. – 110 с.
5. Бойко В.В. Фізика. Збірник задач та завдань для самостійної
роботи студентів інженерних спеціальностей. Частина 2. – К.:
Видавництво Національного аграрного університету, 2005. – 130 с.
6. Бойко В.В. Фізика (Кредитно – модульна система). Збірник
задач та завдань з основами теорії та прикладами розв’язування задач.
– К.: Видавництво „Арістей”, 2005. – 263 с.

Допоміжна

1. Ахиезер А.И. Общая физика. Электрические и магнитные

явления. К: Наукова думка, –1981 – 472с.
2. Богацька І.Г. Богацька, Головко Д.В., Маляренко А.А.,
Ментковський Ю.Л. Загальні основи фізики. Київ: Либідь, 1998.
3. Бойко В.В. Фізика – К.: Арістей, 2007. – 576 с.
4. Волькенштейн В.С. Сборник задач по общему курсу физики. -
М.: Наука. 1975.
5. Вонсовский С.В. Магнетизм. М: Наука, –1971 – 1032 с.
6. Говорков В.А. Электрические и магнитные поля. М: Энергия,
–1974 Вип. 4-й – 488с. Гл. VI-XV, с. 141-358.
7. Горбунова О. И., Зайцева А. М., Красников С. Н. Задачник-
практикум по загальній фізиці. - М.: Освіта, 1978.
8. Грабовский Р.И. Курс физики. – М.: Высшая школа. 1980. –
607 с.
9. Детлаф А.А., Яворский Б.М. Курс физики.- М.: Высшая
школа. 1989.
 144
10. Загальний курс фізики. т.1. Механіка. Молекулярна фізика і
термодинаміка / Кучерук І.М., Горбачук І.Т., Луцик П.П.–К.:
Техніка,2006.- 532 с.
11. Загальний курс фізики. т.2. Електрика і магнетизм / Кучерук
І.М., Горбачук І.Т., Луцик П.П. – К. : Техніка, 2006.- 452 с.
12. Загальний курс фізики. т.3. Оптика. Квантова фізика / Кучерук
І.М., Горбачук І.Т., Луцик П.П. – К. : Техніка, 2006.- 518 с.
13. Загальний курс фізики: Збірник задач / І.П.Гаркуша, І.Т.
Горбачук, В.П. Корінний та ін.; за заг. ред. І.П. Гаркуші. – К.: Техніка,
2004. – 504 с.
14. Загальні основи фізики. У двох книгах. Кн.2. Електродинаміка
(За редакцією Д.Б.Головка, Ю.Л.Ментковського). К: Либідь. –1998 –
224с.
15.Зильберман Г.Е. Электричество и магнетизм. М: Наука, 1970 –
384с. Гл.I-III, VII-X, с. 9-65, 271-384.
16. Іродов И. Е. Физика макросистем. - М.: Физматлит, 2001.
17. Калашников С.Г. Электричество. М: Наука, –1985 – 576 с. .
18. Куліш В.В., Соловйов А.М., Кузнєцова О.Я., Кулішенко В.М.
– К. : Нац. авіц. ун-т., 2005. – 380 с.
19. Курс фізики. Кн. 1. Фізичні основи механіки. Молекулярна
фізика і термодинаміка / Бушок Г.Ф., Венгер Є.Ф. – К.: Вища шк.,
2002.- 375 с.
20. Курс фізики. Кн. 2. Електрика і магнетизм / Бушок Г.Ф.,
Венгер Є.Ф. – К.: Вища шк., 2003.- 278 с.
21. Курс фізики. Кн. 3. Оптика. Фізика атома та атомного ядра /
Бушок Г.Ф., Венгер Є.Ф. – К.: Вища шк., 2003.- 311 с.
22. Матвеев А.Н. Электродинамика и теория относительности.
М: Высшая школа. –1964 – 424с.
23. Чолпан П.І. Курс фізики. - Київ: Вища школа. 1995.
24.Методичні вказівки до лабораторних робіт з фізики. Оптика.
Ч.І (Геометрична та хвильова оптика) / Косенко О.І., Ольховська Ж.П.,
Шаровський Б.В. - К.: Вид. Національного аграрного університету,
2002. – 51с.
25. Методичні вказівки до лабораторних робіт з фізики. Оптика.
Ч.ІІ (Квантова оптика) / Іскра В.Д., Бойко В.В. - К.: Вид.
Національного аграрного університету, 1999. – 50 с.
26.Методичні вказівки до лабораторних робіт з фізики. Ч.ІІ.
(Електрика. Магнетизм) / В.Д. Іскра, В.В.Бойко, О.І. Косенко, Ж.П.
 145
Ольховська. - К.: Вид. Національного аграрного університету., 1996. –
32 с.
27. Бойко В.В., Відьмаченко А.П., Булах Г.І., Гуменюк Я.О.,
Ільїн П.П., Малюта М.В. Лабораторний практикум з фізики. Робочий
зошит. Частина 1 для студентів технічних спеціальностей. Навчальне
видання // К.:, Видавничий центр НУБіП України. - 2014. - 86 с.
28. Бойко В.В., Булах Г.І., Відьмаченко А.П., Гуменюк Я.О.,
Малюта М.В. Робочий зошит для лабораторних робіт з фізики для
студентів інженерних спеціальностей. Ч.2. Електромагнетизм. Оптика.
Елементи квантової фізики, твердого тіла, атома та ядра. Навчальне
видання // К.:, Видавничий центр НУБіП України. - 2014. - 93 с.
29. Бойко В.В., Буллах Г.І., Відьмаченко А.П., Ільїн П.П.,
Малюта М.В. Навчальне видання. Фізика. Кредитно-модульна
система. Модулі 3 та 4. Електрика. Магнетизм. Методичний посібник
// 2006. – Київ: Видавничий центр НАУ. – 167с.
30. Бойко В.В., Буллах Г.І., Відьмаченко А.П., Ільїн П.П.,
Малюта М.В. Навчальне видання. Фізика. Кредитно-модульна
система. Модулі 5,6,7. Оптика. Основи атомної та квантової фізики,
фізики твердого тіла. Елементи фізики ядра. Методичний посібник //
2006. – Київ: Видавничий центр НАУ. – 169 с.
31. Бойко В.В., Булах Г.І., Ільїн П.П., Гуменюк Я.О.,
Відьмаченко А.П., Малюта М.В. Фізика. Кредитно-модульна система.
Модулі 1,2, 3. Механіка. Молекулярна фізика та термодинаміка.
Електрика. Методичний посібник // К.: Видавничий центр НАУ. -
2008. - 167 с.
32. Мурзов В. И., Коненко А. Ф., Філіппова Л. Г. Загальна фізика
в завданнях. -Мінськ. Вышейшая школа, 1986.
33. Орир Дж. Физика. – М.: Мир. - 1981.
34. Савельєв И.В. Курс физики. Т.1, 2, 3. – М.: Наука. - 1989.
35. Сивухин Д.В. Общий курс физики. т.3. Электричество и
магнетизм. М: Наука, –1987 – 687с.
36. Трофимова Т.И. Курс физики. М.: Высшая школа, 1990.
37. Трофимова Т.І.. Курс физики. Изд-е 2. М: Высшая школа. –
1990 – 487с.
38. Трофимова Т.М. Сборник задач по физике. - М.: Высшая
школа. 1991. -196 с.
39. Физические величины. Справочник (Под редакцией
И.С.Григорьева, Е.З.Мейликова). М: Энергоатомиздат, –1991.
 146
40. Физический энциклопедический словарь. В 5-ти томах. М:
Наука, 1984.
41. Яворский Б.М., Детлаф А.А. Справочник по физике (для
инженеров и студентов ВУЗов). М: Наука. –1977 Изд-е 7 и
последующие. – 944с. Яворський

Інформаційні ресурси

Вивчення дисципліни „Фізика” передбачає використання

інформаційно - комп'ютерних технологій (глобальна система Інтернет,
електронні підручники, візуалізація фізичних явищ та процесів,
оцінювання знань, обробка результатів фізичного експерименту в
Mathcad, Excel) та результатів сучасних досліджень в галузях фізики.
Все методичне забезпечення – лекційний матеріал, опис
лабораторних робіт та завдання для самостійної роботи є на
електронних носіях. Вся інформація надається студентам
викладачем. Ця інформація може бути розміщена на сайті
кафедри.
Матеріал інформаційного характеру, який в достатній мірі
висвітлений в навчальній літературі, студенти опановують самостійно.
Рекомендована література є в достатній кількості в бібліотеці
НУБіП України.

Довідкові матеріали.

Таблиця 1. Фізичні константи

Постійна Позначення Числове значення

Гравітаційна постійна G 6,6720 Нм2кг–2
Електрична постійна 0 8,854210-12 Фм–1
Маса спокою електрона me 9,109510–31кг
Маса спокою протона mp 1,672610–27кг
Атомна одиниця маси а.о.м. 1,660610–27кг
Маса -частинки 4 а.о.м.
Заряд електрона e 1,602210–19Кл
 147

Таблиця 2. Деякі фізичні величини

Прискоренн Питома Температурни Питоми

я вільного теплоємніст Провідник й й опір ,
падіння, g ь води и коефіцієнт нмОм
(20С), q опору , К–1 (20С)
9,8 м/с2 4190 Мідь 0,0051 17,2
Дж/(кгК) Вольфрам 0,0043 55

Таблиця 3. Деякі фізичні константи

C  3108 м - швидкість світла в вакуумі;

с
C
v - швидкість світла в середовищі з ε>1 і μ>1;

ε0=8,85·10-18
Ф
м - електрична постійна;

 0  4  10 7 Гн м
е  1,6  10 19 Кл
me  9,11  10 31 кг
mП  1,672  10 27 кг
27
mН  1,675  10
1а .о.м  1,6594  10 27 кг
- магнітна постійна;
- елементарний заряд;
- маса електрона;
- маса спокою протона;
кг - маса спокою нейтрона;
- атомна одиниця маси.

View publication stats