Науково-педагогічний проєкт «Інтелект України»

Українська мова
ІНТЕЛЕКТ-КАРТИ
І КАРТИ ЗНАНЬ
11 клас

_____________________
_____________________
_____________________
УДК [811.161.2:373.5](076)
У45
Інтелект-карти і карти знань створено відповідно до навчальної програми «Українська мова. 10–11 кл.»,
що має гриф «Схвалено до використання у загальноосвітніх навчальних закладах»
(лист ДНУ «ІМЗО» Міністерства освіти і науки України від 28.05.2020 № 22.1/10-1091)

У45 Українська мова. 11 клас. Інтелект-карти і карти знань / І. В. Гавриш, Н. В. Семихат, С. М. Дроф’як,
Н. М. Новожилова. — Харків : Інтелект України, 2023. — 32 с.
УДК [811.161.2:373.5](076)
Гавриш Ірина Володимирівна
Семихат Наталія Вікторівна
Дроф’як Світлана Михайлівна
Новожилова Наталія Миколаївна

Українська мова
11 клас
Інтелект-карти і карти знань
Відповідальний редактор О. В. Сидор
Комп’ютерне макетування С. О. Марченко
Підп. до друку 24.05.2023. Формат 60×90/8.
Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 4.
Наклад 1 000 прим. Зам. № 279.
Видавництво ТОВ ВБ «Інтелект України»,
а/с 11899, м. Харків, 61037.
Тел.: (057) 757-09-40. E-mail: office@intellect-ukraine.org
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 4508 від 19.03.2013.

Адреса для листування: 61037, м. Харків, а/с 11899, ТОВ ВБ «Інтелект України».
Віддруковано з готових форм у друкарні ПП «Модем»,
вул. Восьмого Березня, 31, м. Харків, 61052. Тел.: (057) 758-15-80.
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ХК № 91 від 25.12.2003.

© ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ», 2023
 Зміст
Інтелект-карта 1 «Слово як мовна одиниця» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1
Карта знань 1 «Фонетика. Орфографія» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2
Карта знань 2 «Орфографічний запис і фонетична транскрипція» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Інтелект-карта 2 «Групи слів (лексикологія)» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Карта знань 3 «Будова слова» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Карта знань 4 «Словотворення» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
Інтелект-карта 3 «Іменник» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Карта знань 5 «Морфологія. Прикметник» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Карта знань 6 «Узгодження іменників із числівниками» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Карта знань 7 «Займенник» .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Карта знань 8 «Дієслово» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
Карта знань 9 «Прислівник» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
Карта знань 10 «Синтаксис» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Карта знань 11 «Синтаксис. Пунктуація» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
Інтелект-карта 4 «Класифікація речень» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Карта знань 12 «Однорідні члени речення» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
Інтелект-карта 5 «Відокремлені члени речення» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Карта знань 13 «Складні речення» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
Інтелект-карта 6 «Складнопідрядне речення з кількома підрядними частинами» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Інтелект-карта 7 «Види безсполучникових речень» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Карта знань 14 «Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
Матеріали для самоперевірки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Інтелект-карта 1 «Слово як мовна одиниця»

Будова слова
значущі частини
слово Лексичне значення
групи слів:
слова: однозначні
корінь багатозначні
префікс синоніми
суфікс антоніми
закінчення омоніми
пароніми
Звуковий склад
звуки:
голосні
Правопис
приголосні

Граматичне значення
частини мови:
Словотвір
іменник
способи словотворення:
прикметник
префіксальний Синтаксична роль числівник
суфіксальний члени речення: займенник
префіксально-суфіксальний підмет дієслово
безафіксний (безсуфіксний) присудок прислівник
складання основ/слів (абревіація) додаток прийменник
перехід однієї частини мови означення сполучник
в іншу обставина частка
вигук

1
Карта знань 1
ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ

на початку слова: після літер б, п, в, м, ф,

юнак [й у н а к] що позначають губні після літер б, п, в, м, ф

Букви я, ю, є
приголосні: п’єса, в’юн, на позначення губних
після голосного:
СПІВВІДНОШЕННЯ БУКВ І ЗВУКІВ

м’яч приголосних, якщо

пояс [п о й а с]
перед ними стоїть
кореневий приголосний,
Позначають

після апострофа:
два звуки

м’ята [м й а т а] після р, що позначає А крім [р]: тьмяний,

твердий приголосний свято, мавпячий
після знака м’якшення: [р]: бур’ян П (але арф’яр, верб’я,
грильяж [г р ие л′ й а ж] торф’яний)

НЕ СТАВИМО
О

СТАВИМО
після префікса, що С
Букви ї, щ

завжди два звуки:

закінчується на після р, що позначає
[й і]: їжак [й і ж а к], Т
приголосний: під’їхати м’який приголосний
виїзд [в и й і з д];
[ш ч]: щур [ш ч у р], Р [р′]: буряк, рядок,
плащ [п л а ш ч] рюмсати
у складних словах
О
після першої частини,
що закінчується на Ф
Позначають

[а], [у], [е] і м’якість приголосний: Мін’юст,

один звук

Букви я, ю, є

або пом’якшення дит’ясла перед йо: зйомка,

попереднього серйозний
приголосного:
синє [с и н′ е], у слові Лук’ян
духмяний [д у х м’ а н ие й] і похідних

Запам’ятай наголошування слів ку рятина, дочка , ко  лія, Запам’ятай правопис слів кипарис, лимон, імбир,
    
локшина, спина, начинка, рукопис, звукопис, літопис, диякон, митрополит, християнство, лиман, єхидна,
часо пис, чорно
 слив, чорно зем вимпел, кинджал

2
Карта знань 2 «Орфографічний запис і фонетична транскрипція»
ПИШИ!
Власні назви з великої букви: Одеса
Букви на позначення подовжених приголосних:
колосся, знання
М’який знак після букв д, т, з, с, ц, л, н
на позначення м’якості приголосних у кінці слова
чи складу: паморозь, визвольний
Написання слів з приголосними, що уподіб-
нюються, слід перевіряти, добираючи форму
слова або спільнокореневе слово, у якому
сумнівний приголосний стоїть перед голосним:
легко — легенько, нігті — ніготь, кігті — кіготь,
дьогтю — дьоготь, молотьба — молотити.
Написання деяких слів можна перевірити
тільки за словником: вокзал, екзема
дивиться — -ться
дивишся — -шся
подружці (подруженька) — -жці
товаришці — -шці
річці — -чці
квітці — -тці
тітчин — -тч-
безжальний — -зж-
принісши — -сш-
3
ВИМОВЛЯЙ!
У фонетичній транскрипції всі слова пишуть
з малої букви: [о д е с а]
Подовжені приголосні позначають двокрапкою
після букви: [к о л о с′: а]
Приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [д(з], [р]
перед ь (м’яким знаком), і, є, ю, я вимовляють
м’яко: [п а м о р о з′], [в ие з в о л′ н ие й]
В українській мові дзвінкі приголосні в середині
та в кінці слова не оглушуються й вимовляються
чітко: казка, грядка, джаз, ке тяг
Виняток становить приголосний [г] у словах лег-
ко, вогко, нігті, кігті, дьогтю, дігтяр та похідних
від них. Перед глухим приголосним він вимов-
ляється як [х] (парний глухий до [г]): [л е х к о]
Глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються
як парні їм дзвінкі: просьба [п р о з′ б а]
[ц′: а] — [д и в ие ц′: а]
[с′: а] — [д и в ие с′: а]
[з′ ц′ і] — [п о д р у з′ ц′ і]
[с′ ц′ і] — [т о в а р ие с′ ц′ і]
[ц′: і] — [р′ і ц′: і]
[ц′: і] — [к в’ і ц′: і]
[ч:] — [т′ і ч: ие н]
[ж:] — [б еи ж: а л′ н ие й]
[ш:] — [п р ие н′ і ш: ие]
Інтелект-карта 2 ГРУПИ СЛІВ (ЛЕКСИКОЛОГІЯ)

За емоційним
За значенням За походженням За вживанням
забарвленням

Однозначні слова: Власне українська Загально­вживані слова: Нейтральна лексика:

Київ, лексикологія лексика: мереживо, вулиця, повітря, будинок вітер, хмара, дівчина
хист, мрія
Професійні слова: Емоційно забарвлена
Багатозначні слова:
анальгетики, адвокатура лексика: вітрище,
голова, журавель Запозичена лексика:
хмаринонька, дівча
атмосфера, шосе, Терміни: суфікс, аксіома
Синоніми: футляр
дорога, магістраль, Діалектизми:
ґазди
 ня (господиня), Активна лексика
шосе, траса,
автострада, шлях маржи  на (худоба)
Неологізми: айпад,
Антоніми: кіберзлочинець
вузький — широкий
Авторські неологізми:
Омоніми: гучнодзвонний, Пасивна лексика
сходи пшениці, яблуневоцвітно
бетонні сходи
Застарілі слова

Історизми: кріпацтво, соцький

Архаїзми: зигзи  ця (зозуля),

берез іль (березень)
Стилістично Суспільно-політична:
забарвлені слова парламент, преса
Розмовна лексика: Наукова: клітина,
мобілка, телепень мікроорганізм
Офіційно-ділова:
Книжна лексика
протокол, інструкція

4
Карта знань 3
БУДОВА СЛОВА
Форми слова розрізняються не лексичним,
Спільнокореневі (споріднені) слова — а тільки граматичним значенням.
це слова зі спільним коренем, Утворення форм слова — це словозміна.
але з різними лексичними значеннями Граматичне значення найчастіше виража-
3
молодь, 3
молодий, 3
помолодіти, ють закінчення (полzе, полxем , полzя , полzів ),
3
молодіжний рідше — одночасно закінчення та прийменники
(у полzі , над полxем , до полzя )

ПРЕФІКС КОРІНЬ СУФІКС ЗАКІНЧЕННЯ ПОСТФІКС

Значуща частина Головна значуща Значуща частина Змінна значуща Частина слова,
слова, що стоїть частина слова, слова, що стоїть частина слова, що стоїть
перед коренем що містить спільне після кореня що виражає у кінці слова
і служить для значення спільно- і служить для його граматичне і служить
творення нових слів кореневих слів творення нових слів значення (рід, для творення
або форм слова або форм слова число, відмінок нових слів
радsість, робиsв тощо) і служить
w езрозумілий,
н
3
весна, 3
весняний, для зв’язку слів s я,
усміхаюс
wвибігти, wнайкращий 3
навесні, 3
веснянка у словосполученні
й реченні
змагаєтьsся

людинzа, людинzі ,
лісz , лісzу
ОСНОВА
Частина слова без закінчення
&грім, &місто, &загадка

5
Карта знань 4
СЛОВОТВОРЕННЯ
Слова, не утворені від інших слів, нази- СЛОВОТВІР Префіксальний
вають непохідними. Основи таких слів Розділ Слова утворюємо за допомогою
складаються лише з кореня: 3водzа, 3лісz , 3горzа мовознавства, w рибігти ← бігти
префіксів: п
що вивчає способи
та особ­ливості Суфіксальний
Слова, утворені від інших слів, називають творення слів Слова утворюємо за допомогою
похідними: 3водaн xий , 3гірsськxий , wпра3лісz суфіксів: сливsовий ← слива
СЛОВОТВОРЕННЯ
Творення нових слів Префіксально-суфіксальний
Слово, яке повністю «лягає» в основу похід-
з новим лексичним Слова утворюємо за допомогою
ного, називають твірним: луг → луговий,
значенням префіксів і суфіксів одночасно:
шити → зшити, кордон → прикордонник
за допомогою w рибережaн ий ← берег
п
префіксів, суфіксів
Основу, від якої утворене нове слово, від тих слів, які Безафіксний
називають твірною: зима → зимовий, вже існують у мові Слова утворюємо відкиданням кінце-
слово → словник, межа → безмежний вих значущих частин: сад ← садити

ОСНОВНІ
СПОСОБИ Складання основ/слів (абревіація)
Словотвірний ланцюжок — ряд спільно- Слова утворюємо поєднанням
СЛОВО-
кореневих слів, пов’язаних між собою двох або більше основ/слів
ТВОРЕННЯ
послідовним словотвором: або  початкових літер:
 3рукzа → 3рукsав → wна3рукsавsник; скелелаз ← скеля, лазити,
3
учитися → уч3 еs нь → уч s цzя
3 еs ни ЄС ← Європейський Союз

Перехід слів з однієї частини мови в іншу

Слова також утворюються шляхом переходу однієї частини мови в іншу.
Так, прикметник може перейти в іменник (набережна, черговий), іменник — у прислівник (зимою, кругом)

6
Інтелект-карта 3
ІМЕННИК
Тверда Тверда І відміна ж. р. -а (-я) сп. р. -а (-я)
закінчення -ою: непосида, стіл, дядько, срібло, касир Групи ч. р. -а (-я)

Кличний відмінок Орудний відмінок

книгою
М’яка II відміна ч. р. , -о
крапля, тюль, вівчар, зілля с. р. -о, -е, -я
Відміни

однини
Мішана III відміна ж. р.  + мати
М’яка, мішана огорожа, дощ, школяр, плече
IV відміна с. р. -а (-я)
закінчення -ею:
Іллею, кручею; (за відмінювання з’являються
після голосного
Морфологія суфікси -ат-, -ят-, -ен-)
й апострофа —
-єю: мрією
Орфографія Фонетика
Чергування голосних
Відмінювання [о], [е] чергуються з [ і ]:
І відміна ПОДІЛ кінь — коня, осінь — осені
ІМЕННИКІВ
Тверда
однини

закінчення -о: НА ВІДМІНИ. Чергування приголосних

Ольго [г] — [з′]: книга — книзі, у книзі
ВІДМІНЮВАННЯ
Морфологія
[к] — [ц′]: рука — руці, на руці
М’яка, мішана ІМЕННИКІВ [х] — [с′]: панчоха — панчосі, у панчосі
закінчення -е (-є):
Уподібнення приголосних

Синтаксис
тише, Євгеніє
-жці [з′ ц′ і]: подружці [п о д р у з′ ц′ і]
Називний хто? що?

Ускладнене
-шці [с′ ц′ і]: товаришці [т о в а р ие с′ ц′ і]

речення
Родовий кого? чого? -чці [ц′: і]: донечці [д о н еи ц′: і]
Давальний кому? чому?
Відмінки
Знахідний кого? що? Підмет
Орудний ким? чим?
Граматична При дорозі стояли три тополі.
Місцевий (на/у) кому? чому? Гойдає вітер віти, тече в гаю
Кличний — Звертання основа струмок.
Присудок
Поширене Непоширене Риторичне Паляниця — хлібові сестриця.
Добридень тобі, Україно моя! Україно! Ти для мене диво! Поезіє, красо моя, окрасо...

7
Карта знань 5 МОРФОЛОГІЯ. ПРИКМЕТНИК

М’яка група Тверда група

Відповідає на питання Прикметники з основою Прикметники з основою
на м’який приголосний: на твердий приголосний:
який? яка? яке? які? синій, безкраїй жовтий, міцний, ба тьків
чий? чия? чиє? чиї?

Прикметник — це самостійна
частина мови.
Початкова форма — називний від-
Виражає мінок однини чоловічого роду: добрий
ознаку предмета
або його належність Повна
комусь Якісні прикметники зелений, ясний
відповідають на питання У жіночому та середньому роді
який? яка? яке? які? мають різновиди:
Форми
та позначають ознаку • стягнений (зелена, зелене, зелені);
якісних
предмета, яка може • нестягнений (зеленая, зеленеє, зеленії)
прикметників
виражатися меншою чи

Ступені порівняння якісних прикметників

більшою мірою: тихий — Коротка
тихіший — найтихіший зелен, ясен
У реченні найчастіше
є означенням ( ), Відносні прикметники Проста форма вищого ступеня
позначають ознаку пред- Вищий твориться за допомогою
рідше — присудком ( ) мета через відношення У якомусь предметі суфіксів -ш-, -іш-: смачніший
до інших предметів або більше чи менше
явищ: дерев’яний стіл певної якості, ніж Складена форма вищого ступеня
(стіл, виготовлений в іншому: нижчий твориться за допомогою слів
із дерева) більш, менш: менш смачний

Проста форма найвищого ступеня

Присвійні прикметники твориться додаванням до форми
відповідають на питання Найвищий вищого ступеня префікса най-:
Змінюється чий? чия? чиє? чиї? У якомусь предметі найсмачніший
за родами, числами та виражають належність певної якості
чогось певній людині найбільше Складена форма найвищого ступеня
й відмінками або тварині: Шевченкове або найменше: твориться за допомогою слів
слово, заячі вуха найнижчий найбільш, найменш: найбільш смачний

8
Карта знань 6 УЗГОДЖЕННЯ ІМЕННИКІВ ІЗ ЧИСЛІВНИКАМИ

У датах назви місяців є назвами істот чоловічого роду

уживаються тільки
в Р. в. однини: належать до ІV відміни
дев’яте листопада, сьоме лютого
є назвами неістот
Збірні числівники вживаються середнього роду
Один (-на, -не, -но, -ні) з іменниками, які: є множинними іменниками
узгоджується з іменником
в роді, числі, відмінку: Дробовий числівник
одна дитина, одні двері
ЧИСЛІВНИК + іменник у Р. в. однини: двох десятих
Два, три, чотири + відсотка, двома десятими відсотка
(у називному відмінку) ІМЕННИК Півтора
+ іменник у Н. в. множини:
+ іменник чоловічого або середнього роду
три учні
в Р. в. однини: півтора аркуша, півтора року,
півтора відра

Числівник п’ять і далі З дробовими Півтори

+ іменник у Р. в. множини: числівниками + іменник жіночого роду в Р. в. однини:
п’ять зошитів півтори доби, півтори години

Півтораста
+ іменник у Р. в. множини:
півтораста школярів, півтораста тонн
Складений числівник
+ іменник у відмінку, Сполучення числівника зі словами половина, третина, чверть
якого вимагає останнє слово:
Іменник узгоджується із числівником: два з половиною кілограми,
тридцять два дні,
п’ять з третиною тортів
сто сорок сім днів

9
Карта знань 7
Неозначені займенники
з будь-, -небудь, казна-, хтозна-,
бозна- пишемо з дефісом:
будь-що, казна-чим
Неозначені займенники з аби-, де-, -сь
та заперечні з ні- пишемо разом:
абичим, деякий, чийсь, нікого
Якщо між ні, казна, хтозна, аби, де
та займенником є прийменник,
усі три слова пишемо окремо:
ні за кого, хтозна на чому, аби до чого
Змінюючи особові займенники за відмінками,
можемо спостерігати явище суплетивізму —
утворення форм одного й того ж слова від різних
основ. Наприклад: я — мене, ми — нас, вона —
її, він — його
Зворотний займенник себе не має форми
називного відмінка, роду, множини
Займенники який, чий, котрий  змінюються
за відмінками, числами, а в однині — за родами
Займенники хто, що, скільки змінюються тільки
за відмінками
Заперечні й неозначені займенники відмінюються,
як відносні й питальні, від яких вони утворені
Присвійні займенники змінюються за родами,
числами й відмінками
Вказівні займенники цей, той, такий змінюються
за відмінками, числами, а в однині — за родами.
Вказівний займенник стільки змінюється тільки
за відмінками
Займенник весь відмінюється, як прикметник
м’якої групи. Інші означальні займенники —
як прикметники твердої групи
Особові займенники: я, ми (1-ша особа);
ти, ви (2-га особа); він, вона, воно, вони
(3-тя особа)
Правопис Розряди Зворотний займенник: себе
Питальні займенники: хто? що? який? чий?

котрий? скільки?
Відносні займенники: хто, що, який, чий,

котрий, скільки
Заперечні займенники: ніхто, ніщо, ніякий,
нічий, ніскільки
Неозначені займенники: абихто, будь-хто,
дещо, що-небудь, чий-небудь, якийсь,
скільки-небудь
ЗАЙМЕННИК Присвійні займенники: мій (наш), твій (ваш),
їхній, свій
Cамостійна частина мови, Вказівні займенники: цей, той, такий, стільки
яка вказує на особу, предмет Означальні займенники: сам (самий), весь
або кількість, але не називає їх (увесь), усякий (всякий), кожний (кожен),
жодний (жоден), інший
Відповідає на питання хто? що?
У реченнях зі звертанням
який? чий? котри  й? скільки?
особові займенники ти і ви
здебільшого виступають у ролі
підмета: Не шуми ти, луже.
(В. Сосюра), рідше — у ролі
додатка: Добре тобі, брате.
(Т. Шевченко)
Присвійні займенники можуть
входити до складу поширеного
звертання: Не забудь, мій сину,
жнивне поле!
Між підметом і присудком не
ставимо тире, якщо підмет ви-
ражений займенником, а прису-
док — іменником: Вона втілення
добра.
Відмінювання Синтаксис
Якщо перед присудком є запе-
речна частка не, тире між під-
метом і присудком не ставимо:
Серце не камінь.
Вставні слова на письмі виділя­
ємо комами
10
Карта знань 8 ДІЄСЛОВО
Дієслова доконаного виду Дієслова недоконаного виду Слід запам’ятати правопис слів

Орфографія
ОСОБОВІ ФОРМИ означають дію завершену, означають дію незавершену, бриньча ти, воруши  ти,
відповідають на питання не обмежену в часі та відпові- 
потьмяніти, пу рхати
що роб­лю?
що зробити? дають на питання що робити?
що зроблю?
що зробив? що зробила? що робив? що робила? Дієслова на -ть, -ться
що роблять? що зробиш?
що зробило? що робило? що робили? пиши з м’яким знаком.
що робили?
що зробили? що зроблю? що робить? що робитиме? Дієслова на -ш, -шся —
читаю, прочитаю, читають, що буде робити?
прочитаєш, прочитають, що зробиш? без м’якого знака
збудували, виконала, будувати, виконувала, пишуть,
читали світало, даруватиме,
віді­йшло, подарую
будуть дарувати Вимовляй так:
-ться [ц′: а]: граються
[г р а й у ц′: а]
-шся [с′: а]: дивишся
[д и в ие с′: а]
ДІЄПРИКМЕТНИК Дієслово — це самостійна частина У коренях деяких дієслів
який? яка? яке? які? мови, яка означає дію або стан предмета чергуються голосні [е] — [і].
Морфологія

прочитаний Букву і пишуть у коренях

й відповідає на питання що робити? діє­слів перед наголошеним
що зробити?

Фонетика. Орфоепія
суфіксом -а-  (-я-):
 зберегти —
ДІЄПРИСЛІВНИК зберіга ти, вигребти — вигріба  ти,
що роблячи?
Наприклад: дружити, подорожувати, мріяти викоренити — викоріня ти
що зробивши?
читаючи, прочитавши У коренях деяких дієслів
Синтаксична роль чергуються голосні [е] — [и].
Букву и пишуть у коренях
БЕЗОСОБОВІ ФОРМИ дієслів перед р, л, якщо далі
Дієслово може бути будь-яким членом речення, найчастіше 
є  наголошений суфікс -а-:
НА -НО, -ТО терти — витир а ти, заберу —
що зроблено? присудком. Наприклад: Я народився в Україні. забира ти, завмер — завмира ти
прочитано
Підмет: Учитися — мій обов’язок. У коренях деяких дієслів
чергуються голосні [о] — [а].
НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА Букву а в коренях дієслів
Це початкова форма Присудок: Жити — Вітчизні служити. пишуть перед наголошеним
дієслова, яку ще 
суфіксом -а-: допомогти —
називають інфінітивом Означення: Здійснилася моя мрія (яка?) побувати в Парижі. допомага ти, ломити — лама ти,
перемогти — перемага ти
що робити?
мовчати, говорити Додаток: Лікар порекомендував (що?) поїхати в санаторій. Слід запам’ятати наголошування
що зробити? слів ви сить, відвезти
 ,
сказати, написати Обставина: Їдьмо (з якою метою?) кататися на лижах. нена видіти, при­нести

11
Карта знань 9
Обставина Суфіксальний:
У лісі тихо
. . шелестить листя. високий — високsо

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

СПОСОБИ ТВОРЕННЯ
Префіксальний:
Ознака дії Присудок мало — замало
e
Надворі холодно.
ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ

жити (як?) щасливо Префіксально-суфіксальний:

український — по-українськ
e s му
о
Означення
Ознака іншої ознаки Уранці я полюбляю пити каву по-віденськи. Складання основ / слів:
більш-менш, ліворуч
дуже (якою мірою?) глибоко
Вставні слова Перехід з інших частин мови:
Ознака предмета Синички, певно, весну кличуть. 
зимою, бігом

кава (яка?) по-турецьки

ПРИСЛІВНИК — це самостійна незмінна частина Прислівник —
мови, що виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої незмінна частина
ознаки або предмета і відповідає на питання мови, тому
як? де? куди? звідки? коли? чому? тощо не має закінчення

Якісно-означальні
СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ
Кількісно-означальні
Вищий ступінь Найвищий ступінь
Способу дії
РОЗРЯДИ

Проста форма Проста форма

Місця звичайна форма + -ш-, -іш-: най-, щонай-, якнай- + проста форма вищого ступеня:
швидше, успішніше найшвидше, щонайуспішніше
Часу
Складена форма Складена форма
Причини
більш / менш + звичайна форма: найбільш / найменш + звичайна форма:
більш швидко, менш успішно найбільш швидко, найменш успішно
Мети

12
Карта знань 10
СИНТАКСИС
Як словосполучення
не розглядають: Непоширені словосполучення Поширені словосполучення
• поєднання іменників або складаються з двох слів складаються
займенників із прийменни- (головного й залежного), які є з трьох і більше
ками: у класі, біля стежки, самостійними частинами мови повнозначних слів
переді мною; (цікава книга) (читати цікаву книгу)
• підмет із присудком: учні пра-
цюють, звучить пісня, алое лікує;
• слова, незалежні одне від
одного: читати й писати; ро-
зумний і завзятий; розумний,
Словосполучення — це синтаксична
але непосидючий; одиниця, яка складається з двох
• фразеологізми: ловити ґав, або більше повнозначних слів
бабине літо, відкрити Америку;
• складені форми слів: більш
швидкий, веселіший від усіх;
менш зручно; буду читати; Слова в словосполученні пов’язані за змістом і граматично.
• дієслова із частками: таки
написав, ходімо ж
Змістовий зв’язок установлюється за допомогою питання.
Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчення
(мамина усмішка) або закінчення та прийменника (навчатися в школі)

Слово, від якого ставимо Словосполучення складається Слово, до якого

питання, є головним. зі слів, одне з яких є головним, ставимо питання,
Його позначаємо знаком а інше — залежним є залежним
що?

(вишивала рушник)

За способом вираження головного слова словосполучення бувають

іменникові, прикметникові, займенникові, числівникові, дієслівні, прислівникові

13
Карта знань 11
СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ
ПІДМЕТ ПРИСУДОК
Головний член речення, що означає Головний член речення, який означає дію, стан або ознаку предме-
предмет, про який говориться в речен- та, названого підметом, і відповідає на питання що робить підмет?

Між частинами складного речення потрібно ставити кому

ЧАСТИНА 3
ні, і відповідає на питання хто? що? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?
Складним називають речення, яке має дві або більше

ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ — це підмет і присудок

Звертання

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ має одну граматичну основу

Зверни увагу! Звертання та вставні слова НЕ є членами речення

Іменник
Речення, у якому граматична основа Речення, у якому граматична основа у формі клич-
складається з підмета й присудка, складається тільки з підмета або тільки ного відмінка
називають двоскладним з присудка, називають односкладним
в реченні
ДОДАТОК ОЗНАЧЕННЯ ОБСТАВИНА називають
Другорядний член речен- Другорядний член Другорядний член речення, який звертанням.
ня, що означає предмет, речення, що вказує називає різні ознаки дії: місце, час, Звертання на

УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ
,

на який спрямовано дію, на ознаку предмета причину, спосіб, ступінь. письмі виділя-
СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

і відповідає на питання й відповідає на питання Відповідає на питання як? де? куди? ють комами
граматичні основи

непрямих відмінків який? котрий? чий? звідки? коли? чому? з якою метою?
ЧАСТИНА 2

Другорядні члени речення Вставні

Щоб правильно визначити другорядний член речення, питання до нього слід ставити слова
спочатку від головних членів, а потім — від відомих другорядних
і сполу-
Речення, у якому, крім головних, Речення, що складається тільки чення
є другорядні члени, з головних членів, називають слів
називають поширеним непоширеним

Види речень за метою висловлювання

Однорідні
,

Розповідне речення Питальне Спонукальне речення виражає спонукан- члени

повідомляє про факт речення містить ня до дії у формі наказу, поради, вимо-
дійсності, явище, подію запитання ги, заклику, побажання, прохання тощо речення
ЧАСТИНА 1

Види речень за емоційним забарвленням

Відокрем-
Окличне речення передає сильні емоції: Неокличне речення вимовляється
хвилювання, страх, радість, відчай тощо спокійним тоном, без окличної інтонації лені
члени
Зверни увагу! Якщо питальне речення за емоційним забарвленням окличне, речення
то знак оклику ставимо після знака питання (?!)

14
Інтелект-карта 4 «Класифікація речень»

Розповідні
Далеко за горою сідало сонце (З. Тулуб).
Прості Окличні
Швидкість течії наростала (Я. Баш). Питальні Світ який — мереживо
Чи ж народ безсмертний? (О. Довженко). казкове!.. (В. Симоненко).
Складні
Тополя гінко тяглась у височінь, Спонукальні Неокличні
листячко погойдувалось, Дай мені у думку динаміту, дай мені Неподалік від куреня горіло
переблискувало (Є. Гуцало). любові, дай добра (В. Симоненко). багаття (В. Рутківський).

За будовою За метою висловлювання За емоційним забарвленням

За наявністю головних членів КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ За наявністю другорядних членів

Двоскладні Односкладні Поширені Непоширені

Прямо над нашою Весняний день. Вологий Мовчать далекі села Цвіли луги…
хатою пролітають лебеді вітер. Хмари (М. Луків). (П. Тичина). (П. Тичина).
(М. Стельмах). Дихалося легко (В. Малик).

За наявністю ускладнювальних компонентів За наявністю необхідних членів речення

Ускладнені
У калині, кажуть, материна любов
і мудрість (В. Скуратівський).
Спасибі, земле, за твої щедроти! (Л. Костенко).
Неускладнені
За вікнами осінній дощ шумить (М. Луків).
Повні
Полин снігів повзе до видноколу (В. Симоненко).
Іній. Сніг. Замерзлі ріки (Г. Фалькович).
Неповні
В полях — озера талої води (М. Луків).
Трудився без спочинку (Л. Костенко).

15
Карта знань 12 ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Члени речення, які відповідають на одне й те саме питання, поставлене від
одного й того самого слова, називають однорідними.
Сміливі й волелюбні козаки стали гордістю України. (М. Слабошпицький)
Між однорідними членами речення ставимо кому,
якщо вони не з’єднані сполучником
Між однорідними членами речення НЕ ставимо коми,
якщо вони з’єднані неповторюваними сполучниками
і (й), та (у значенні і), або, чи
Між однорідними членами речення ставимо кому,
якщо вони з’єднані повторюваними
сполучниками і (й), та (у значенні і), або, чи
ПУНКТУАЦІЯ
Між однорідними членами речення ставимо кому,
якщо вони з’єднані сполучниками а, але, та (у значенні але)
Якщо узагальнювальне слово стоїть перед
однорідними членами речення, то після нього
ставимо двокрапку. УС : О, О, О.
У нашому краї багато дивовиж скрізь: на Слобожанщині,
Закарпатті, Поділлі…
Зверни увагу! Між узагальнювальним словом і одно-
рідними членами можуть стояти інші члени речення.
Тоді двокрапку ставимо перед першим однорідним членом
речення або словом, яке його стосується.
У густій мряці все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи.
(М. Коцюбинський)
16
В одному реченні може бути один або кілька
рядів однорідних членів.
Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі
й сумні, радощі й тугу нестимуть мені. (Леся Українка)
Однорідні члени речення одного ряду є одними
й тими самими членами речення
При однорідних членах речення може бути
узагальнювальне слово. Це слово із загальним
значенням щодо перелічуваних однорідних членів
речення, воно є їхньою об’єднувальною назвою.
Усе чарує зір кругом: роса, і луг, і води. (В. Сосюра)
Зверни увагу! Узагальнювальним може бути
словосполучення.
Про любов до природи рідного краю писали
багато поетів: Тарас Шевченко, Леся Українка,
Максим Рильський, Володимир Сосюра, Ліна Костенко.
Узагальнювальне слово є тим самим членом ре-
чення, що й однорідні члени, яких воно стосується
Якщо узагальнювальне слово стоїть після одно-
рідних членів речення, то перед ним ставимо тире.
Карпатські річки, водоспади, каскади — усе ство-
рила природа. О, О, О — УС .
Інтелект-карта 5 «Відокремлені члени речення»
ВІДОКРЕМЛЕНІ
Другорядні члени речення Відокремлене означення ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Люблю луг, сонцем опромінений
(У. Кравченко).
Відокремлення —
це смислове та інтонаційне
Відокремлена прикладка виділення другорядних членів
Щасливиця, я маю трохи неба речення для увиразнення
(Л. Костенко). їхнього змісту.

Відокремлений додаток В усному мовленні

На світі знайдеш усе, відокремлені члени речення
крім рідної матері (н. тв.). виділяють інтонацією,
а на письмі — комами,
Відокремлена обставина іноді тире.
І побіг я, весело підстрибуючи,
до школи (В. Близнець).
Відокремленими можуть бути
другорядні члени речення —
Уточнювальні члени речення
означення, додатки, обставини.
Тут, на березі, дув холодний
осінній вітер (В. Шкляр).

17
 Безсполучникові Зі сполучниковим
[ ], [ ] і безсполучниковим зв’язком
Складні речення
Сполучникові
Із сурядним
Складносурядні Складнопідрядні
і підрядним
[ ], і [ ] [ ], (що… )
зв’язком
з підрядними
з підрядними
з’ясувальними
обставинними
з підрядними

18
означальними
з єднальними сполучниками
і (й), та (=і), і…і, ні…ні місця
із зіставно-протиставними часу
сполучниками а, але, зате,
проте способу дії й ступеня
з розділовими сполучниками порівняння
або, чи, або…або, чи…чи
причини
з градаційними сполучниками
не тільки…, а й; не стільки…, наслідку
скільки; не те щоб…, але;
Карта знань 13

не лише…, а й мети
з приєднувальними сполучниками умови
та й, ще й, також,
причому, притому, при цьому допусту
Інтелект-карта 6
з послідовною підрядністю з однорідною підрядністю
  
Лінійна схема: [   ], (   ), (   ). Лінійна схема: [   ], (   ), (   ).
Структурна схема: 1 Структурна схема:
2 1
3 2 3
Складнопідрядне речення з кількома підрядними частинами
з неоднорідною підрядністю змішаного типу
Лінійна схема: (   ), [   ], (   ). Лінійна схема: (   ), [   ], (   ), (   ).
Структурна схема: 2
2 Структурна схема:
1 3
1 3
4
Інтелект-карта 7

19
ВИДИ БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ РЕЧЕНЬ
з рівноправними, з нерівноправними,
незалежними одна від одної частинами відносно залежними одна від одної
• подібні до складносурядних речень; частинами
• кількість частин необмежена. • подібні до складнопідрядних
Уже скотилось із неба сонце, речень;
заглянув місяць в моє віконце (Леся • частин зазвичай дві.
Українка). Сніг лапатий — чекай тепла
Пилюка курілася за козацтвом,
до хати (н. тв.).
сонце весело гріло, вершники здава-
Говорити нікому не хотілося: усіх
лись орлами! (С. Тельнюк).
здолала втома (В. Малик).
пояснення

смислові відношення
смислові відношення
одночасності
подій, явищ доповнення
причини
послідовності
подій, явищ умови
зіставлення часу
(протиставлення)
подій, явищ наслідку
Карта знань 14
КОМА
[   ], [   ].
• частини виражають одночасність, послі-
довність подій чи явищ (частини можна
з’єднати сполучником і):
Синіють мирно небеса, пливе хмарина біла...
(М. Луків).
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ
В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ
ДВОКРАПКА
[   ]: [   ].
• друга частина виражає причину того,
про що йдеться в першій (частини мож-
на з’єднати сполучниками бо, тому що):
Мамині очі стали вологі: час проводжати
сина в дорогу (Ю. Рибчинський).
• друга частина доповнює зміст першої
(частини можна з’єднати сполучником
що або вжити між ними сполучення і по-
бачив, що):
Я відчував: пахне м’ятою (Микола Хвильо-
вий). Вона придивилася пильніше: на ковчегу
теж помітили самотнього весляра (Д. Купер).
• друга частина пояснює зміст першої
(між частинами можна вжити сполучник
а саме):
Хай оживає істина стара: людина почина­
ється з добра (Л. Забашта).
КРАПКА З КОМОЮ
[   ]; [   ].
• частини далекі за змістом, мають значний обсяг або в середині
їх уже є розділові знаки (частини можна з’єднати сполучником і).
Сонце, посуваючись по блакитному небу, піднімалося над степом
все вище та вище; проміння його ставало все більше пекучим…
(А. Кащенко).
ТИРЕ
[   ] — [   ].
• перша частина виражає час або умову того, про що йдеться
в другій (у першій частині можна вставити сполучники коли, якщо):
Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (н. тв.).
• друга частина виражає наслідок або висновок із того, про що
йдеться в першій (частини можна з’єднати сполучником так що):
Продержало з тиждень морозом — земля заклякла, як кістка
(Панас Мирний).
• друга частина виражає різку зміну подій (частини можна
з’єднати сполучником і):
Лише, бувало, розплющиш очі — ласкавий світ б’є у вікно… (К. Гор-
дієнко).
• зміст частин порівнюється (частини можна з’єднати сполучниками
наче, як):
Подивилась ясно — заспівали скрипки (П. Тичина).
• зміст частин протиставляється, зіставляється (частини можна
з’єднати сполучниками а, але):
Ранні пташки росу п’ють — пізні слізки ллють (н. тв.).
20
Карта знань 2 «Орфографічний запис і фонетична транскрипція»
ПИШИ!
Власні назви з _______________ букви: Одеса
Букви на позначення подовжених приголосних:
колосся, знання
М’який знак після букв _________________
на позначення м’якості приголосних у кінці слова
чи складу: паморозь, визвольний
Написання слів з приголосними, що уподіб-
нюються, слід перевіряти, добираючи форму
слова або спільнокореневе слово, у якому
сумнівний приголосний стоїть перед голосним:
легко — легенько, нігті — ніготь, кігті — кіготь,
дьогтю — дьоготь, молотьба — молотити.
Написання деяких слів можна перевірити
тільки за словником: вокзал, екзема
дивиться — -ться
дивишся — -шся
подружці (подруженька) — -жці
товаришці — -шці
річці — -чці
квітці — -тці
тітчин — -тч-
безжальний — -зж-
принісши — -сш-
21
ВИМОВЛЯЙ!
У фонетичній транскрипції всі слова пишуть
з малої букви: [о д е с а]
Подовжені приголосні позначають двокрапкою
після букви: [к о л о с′: а]
Приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [д(з], [р]
перед ь (знаком м’якшення), і, є, ю, я вимовля-
ють м’яко: [п а м о р о з′], [в ие з в о л′ н ие й]
В українській мові дзвінкі приголосні в середині
та в кінці слова не оглушуються й вимовляються
__________: казка, грядка, джаз, ке тяг
Виняток становить приголосний [г] у словах лег-
ко, вогко, нігті, кігті, дьогтю, дігтяр та похідних
від них. Перед глухим приголосним він вимов-
ляється як [х] (парний глухий до [г]): [л е х к о]
Глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються
як парні їм дзвінкі: просьба [п р о з′ б а]
[ц′: а] — [д и в ие ц′: а]
[______] — [____________________]
[з′ ц′ і] — [п о д р у з′ ц′ і]
[с′ ц′ і] — [т о в а р ие с′ ц′ і]
[______] — [____________]
[ц′: і] — [к в’ і ц′: і]
[ч:] — [т′ і ч: ие н]
[ж:] — [б еи ж: а л′ н ие й]
[ш:] — [п р ие н′ і ш: ие]
Карта знань 5
Відповідає на питання
який? яка? яке? які?
чий? чия? чиє? чиї?
Виражає
ознаку предмета
або його належність
комусь
У реченні найчастіше
є означенням ( ),
рідше — присудком ( ) мета через відношення
Змінюється
за ____________________
_______________________
МОРФОЛОГІЯ. ПРИКМЕТНИК
М’яка група Тверда група
Прикметники з основою Прикметники з основою
на м’який приголосний: на твердий приголосний:
синій, безкраїй жовтий, міцний, ба тьків
Прикметник — це самостійна
частина мови.
Початкова форма — називний від-
мінок однини чоловічого роду: добрий
Повна
Якісні прикметники зелений, ясний
відповідають на питання У жіночому та середньому роді
який? яка? яке? які? мають різновиди:
Форми
та позначають ознаку • стягнений (зелена, зелене, зелені);
якісних
предмета, яка може • нестягнений (зеленая, зеленеє, зеленії)
прикметників
виражатися меншою чи
Ступені порівняння якісних прикметників
більшою мірою: тихий — Коротка
тихіший — найтихіший зелен, ясен
_________ прикметники Проста форма вищого ступеня
позначають ознаку пред- ___________________ твориться за допомогою
У якомусь предметі суфіксів -ш-, -іш-: смачніший
до інших предметів або більше чи менше
явищ: дерев’яний стіл певної якості, ніж Складена форма вищого ступеня
(стіл, виготовлений в іншому: нижчий твориться за допомогою слів
із дерева) _______________________________
Проста форма найвищого ступеня
Присвійні прикметники твориться додаванням до форми
відповідають на питання ___________________ вищого ступеня префікса най-:
_______________________ У якомусь предметі найсмачніший
та виражають належність певної якості
чогось певній людині найбільше Складена форма найвищого ступеня
або тварині: Шевченкове або найменше: твориться за допомогою слів
слово, заячі вуха найнижчий найбільш, найменш: найбільш смачний
22
Карта знань 7
Неозначені займенники
з будь-, -небудь, казна-, хтозна-,
бозна- пишемо _____________:
будь-що, казна-чим
Неозначені займенники з аби-, де-, -сь
та заперечні з ні- пишемо разом:
абичим, деякий, чийсь, нікого
Якщо між ні, казна, хтозна, аби, де
та займенником є прийменник,
усі три слова пишемо окремо:
ні за кого, хтозна на чому, аби до чого
Змінюючи особові займенники за відмінками,
можемо спостерігати явище суплетивізму —
утворення форм одного й того ж слова від різних
основ. Наприклад: я — мене, ми — нас, вона —
її, він — його
Зворотний займенник ________ не має форми
називного відмінка, роду, множини
Займенники який, чий, котрий  змінюються
за відмінками, числами, а в однині — за родами
Займенники хто, що, скільки змінюються тільки
за відмінками
Заперечні й неозначені займенники відмінюються,
як відносні й питальні, від яких вони утворені
Присвійні займенники змінюються за родами,
числами й відмінками
Вказівні займенники цей, той, такий змінюються
за відмінками, числами, а в однині — за родами.
Вказівний займенник стільки змінюється тільки
за відмінками
Займенник весь відмінюється, як прикметник
м’якої групи. Інші означальні займенники —
як прикметники твердої групи
Особові займенники: я, ми (1-ша особа);
ти, ви (2-га особа); він, вона, воно, вони
(3-тя особа)
Правопис Розряди Зворотний займенник: себе
Питальні займенники: хто? що? який? чий?

котрий? скільки?
___________________ займенники: хто, що,

який, чий, котрий, скільки
Заперечні займенники: ніхто, ніщо, ніякий,
нічий, ніскільки
Неозначені займенники: абихто, будь-хто,
дещо, що-небудь, чий-небудь, якийсь,
скільки-небудь
ЗАЙМЕННИК Присвійні займенники: мій (наш), твій (ваш),
їхній, свій
____________________ частина мови, Вказівні займенники: цей, той, такий, стільки
яка вказує на особу, предмет ___________________ займенники: сам
або кількість, але не називає їх (самий), весь (увесь), усякий (всякий),
кожний (кожен), жодний (жоден), інший
Відповідає на питання _______________
У реченнях зі звертанням
_________________________________ особові займенники ти і ви
здебільшого виступають у ролі
підмета: Не шуми ти, луже.
(В. Сосюра), рідше — у ролі
додатка: Добре тобі, брате.
(Т. Шевченко)
Присвійні займенники можуть
входити до складу поширеного
звертання: Не забудь, мій сину,
жнивне поле!
Між підметом і присудком не
ставимо тире, якщо підмет ви-
ражений займенником, а прису-
док — іменником: Вона втілення
добра.
Відмінювання Синтаксис
Якщо перед присудком є запе-
речна частка не, тире між під-
метом і присудком не ставимо:
Серце не камінь.
Вставні слова на письмі виділя­
ємо комами
23
Карта знань 8 ДІЄСЛОВО
Дієслова ____________ виду Дієслова недоконаного виду Слід запам’ятати правопис слів

Орфографія
ОСОБОВІ ФОРМИ означають дію завершену, означають дію незавершену, бриньча ти, воруши  ти,
відповідають на питання не обмежену в часі та відпові- 
потьмяніти, пу рхати
що роб­лю?
що зробити? дають на питання що робити?
що зроблю?
що зробив? що зробила? що робив? що робила? Дієслова на -ть, -ться
що роблять? що зробиш?
що зробило? що робило? що робили? пиши з м’яким знаком.
що робили?
що зробили? що зроблю? що робить? що робитиме? Дієслова на -ш, -шся —
читаю, прочитаю, читають, що буде робити?
прочитаєш, прочитають, що зробиш? без м’якого знака
збудували, виконала, будувати, виконувала, пишуть,
читали світало, даруватиме,
віді­йшло, подарую
будуть дарувати Вимовляй так:
-ться [ц′: а]: граються
[г р а й у ц′: а]
-шся [с′: а]: дивишся
[д и в ие с′: а]
_________________________ Дієслово — це самостійна частина мови, У коренях деяких дієслів
який? яка? яке? які? яка означає _____ або _______ предмета чергуються голосні [е] — [і].
Морфологія

прочитаний Букву і пишуть у коренях

й відповідає на питання що робити? діє­слів перед наголошеним
що зробити?

Фонетика. Орфоепія
суфіксом -а-  (-я-):
 зберегти —
_________________________ зберіга ти, вигребти — вигріба  ти,
що роблячи?
Наприклад: дружити, подорожувати, мріяти викоренити — викоріня ти
що зробивши?
читаючи, прочитавши У коренях деяких дієслів
Синтаксична роль чергуються голосні [е] — [и].
Букву и пишуть у коренях
БЕЗОСОБОВІ ФОРМИ дієслів перед р, л, якщо далі
Дієслово може бути будь-яким членом речення, найчастіше 
йде наголошений суфікс -а-:
НА -НО, -ТО терти — витир а ти, заберу —
що зроблено? присудком. Наприклад: Я народився в Україні. забира ти, завмер — завмира ти
прочитано
Підмет: Учитися — мій обов’язок. У коренях деяких дієслів
чергуються голосні [о] — [а].
НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА Букву а в коренях дієслів
Це початкова форма __________________: Жити — Вітчизні служити. пишуть перед наголошеним
дієслова, яку ще суфіксом -а- (-я-):
 допомогти —
називають інфінітивом Означення: Здійснилася моя мрія (яка?) побувати в Парижі. допомага ти, ломити — лама ти,
перемогти — перемага ти
що робити?
мовчати, говорити Додаток: Лікар порекомендував (що?) поїхати в санаторій. Слід запам’ятати наголошування
що зробити? слів ви сить, відвезти
 ,
сказати, написати _______________: Їдьмо (з якою метою?) кататися на лижах. нена видіти, при­нести

24
Карта знань 10
СИНТАКСИС
Як словосполучення
не розглядають: словосполучення
_______________________ Поширені словосполучення
• поєднання іменників або складаються з двох слів складаються
займенників із прийменни- (головного й залежного), які є з трьох і більше
ками: у класі, біля стежки, самостійними частинами мови повнозначних слів
переді мною; (цікава книга) (читати цікаву книгу)
• підмет із присудком: учні пра-
цюють, звучить пісня, алое лікує;
• слова, незалежні одне від
одного: читати й писати; ро-
зумний і завзятий; розумний,
Словосполучення — це синтаксична
але непосидючий; одиниця, яка складається з двох
• __________________: ловити ґав, або більше _________________________ слів
бабине літо, відкрити Америку;
• складені форми слів: більш
швидкий, веселіший від усіх;
менш зручно; буду читати; Слова в словосполученні пов’язані за змістом і граматично.
• дієслова із частками: таки
написав, ходімо ж
Змістовий зв’язок установлюється за допомогою питання.
Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчення
(мамина усмішка) або закінчення та прийменника (навчатися в школі)

Слово, від якого ставимо Словосполучення складається Слово, до якого

питання, є __________________. зі слів, одне з яких є головним, ставимо питання,
Його позначаємо знаком а інше — залежним є залежним
що?

(вишивала рушник)

За способом вираження головного слова словосполучення бувають

іменникові, прикметникові, займенникові, числівникові, ________________, прислівникові

25
Карта знань 11
СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ
ПІДМЕТ ПРИСУДОК
Головний член речення, що означає Головний член речення, який означає дію, ______ або ознаку предме-
предмет, про який говориться в речен- та, названого підметом, і відповідає на питання що робить підмет?
називають речення, яке має дві або більше

Між частинами складного речення потрібно ставити кому

ЧАСТИНА 3
ні, і відповідає на питання хто? що? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?

ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ — це ______________ і ___________________

Зверни увагу! ______________ та вставні слова НЕ є членами речення

Звертання

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ має одну граматичну основу

Іменник
Речення, у якому граматична основа Речення, у якому граматична основа у формі клич-
складається з підмета й присудка, складається тільки з підмета або тільки ного відмінка
називають двоскладним з присудка, називають односкладним
в реченні
ДОДАТОК ОЗНАЧЕННЯ ОБСТАВИНА називають
Другорядний член речен- Другорядний член Другорядний член речення, який звертанням.
ня, що означає предмет, речення, що вказує називає різні ознаки дії: місце, час, Звертання на

УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ
,

на який спрямовано дію, на ознаку предмета причину, спосіб, ступінь. письмі виділя-
СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

і відповідає на питання й відповідає на питання Відповідає на питання як? де? куди? ють комами
граматичні основи

______________ відмінків який? котрий? чий? звідки? коли? чому? з якою метою?
ЧАСТИНА 2

Другорядні члени речення Вставні

Щоб правильно визначити другорядний член речення, питання до нього слід ставити слова
спочатку від головних членів, а потім — від відомих другорядних
і сполу-
Речення, у якому, крім головних, Речення, що складається тільки чення
є другорядні члени, з головних членів, називають слів
називають поширеним непоширеним

Види речень за метою висловлювання

Однорідні
,

______________ речення Питальне Спонукальне речення виражає спонукан- члени

повідомляє про факт речення містить ня до дії у формі наказу, поради, вимо-
____________________

дійсності, явище, подію запитання ги, заклику, побажання, прохання тощо речення
ЧАСТИНА 1

Види речень за емоційним забарвленням

Відокрем-
___________ речення передає сильні емоції: Неокличне речення вимовляється
хвилювання, страх, радість, відчай тощо спокійним тоном, без окличної інтонації лені
члени
Зверни увагу! Якщо питальне речення за емоційним забарвленням окличне, речення
то знак оклику ставимо після знака питання (?!)

26
Інтелект-карта 4 «Класифікація речень»

Розповідні
Далеко за горою сідало сонце (З. Тулуб).
______________ Окличні
Швидкість течії наростала (Я. Баш). Питальні Світ який — мереживо
Чи ж народ безсмертний? (О. Довженко). казкове!.. (В. Симоненко).
Складні
Тополя гінко тяглась у височінь, ______________________ Неокличні
листячко погойдувалось, Дай мені у думку динаміту, дай мені Неподалік від куреня горіло
переблискувало (Є. Гуцало). любові, дай добра (В. Симоненко). багаття (В. Рутківський).

За будовою За _____________________________ За емоційним забарвленням

За наявністю _____________ членів КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ За наявністю другорядних членів

Двоскладні Односкладні ______________ ______________

Прямо над нашою Весняний день. Вологий Мовчать далекі села Цвіли луги…
хатою пролітають лебеді вітер. Хмари (М. Луків). (П. Тичина). (П. Тичина).
(М. Стельмах). Дихалося легко (В. Малик).

За наявністю ускладнювальних компонентів За наявністю необхідних членів речення

Ускладнені
У калині, кажуть, материна любов
і мудрість (В. Скуратівський).
Спасибі, земле, за твої щедроти! (Л. Костенко).
Неускладнені
За вікнами осінній дощ шумить (М. Луків).
______________
Полин снігів повзе до видноколу (В. Симоненко).
Іній. Сніг. Замерзлі ріки (Г. Фалькович).
______________
В полях — озера талої води (М. Луків).
Трудився без спочинку (Л. Костенко).

27
Карта знань 12
ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Члени речення, які відповідають на одне й те саме питання, поставлене від
одного й того самого слова, називають ________________________.
Сміливі й волелюбні козаки стали гордістю України. (М. Слабошпицький)
Між однорідними членами речення ставимо _______,
якщо вони не з’єднані сполучником
Між однорідними членами речення НЕ ставимо коми,
якщо вони з’єднані неповторюваними сполучниками
і (й), та (у значенні і), або, чи
Між однорідними членами речення ставимо кому,
якщо вони з’єднані повторюваними
сполучниками і (й), та (у значенні і), або, чи
ПУНКТУАЦІЯ
Між однорідними членами речення ставимо кому,
якщо вони з’єднані сполучниками _______ (у значенні але)
Якщо узагальнювальне слово стоїть перед
однорідними членами речення, то після нього
ставимо __________________. УС : О, О, О.
У нашому краї багато дивовиж скрізь: на Слобожанщині,
Закарпатті, Поділлі…
Зверни увагу! Між узагальнювальним словом і одно-
рідними членами можуть стояти інші члени речення.
Тоді двокрапку ставимо перед першим однорідним членом
речення або словом, яке його стосується.
У густій мряці все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи.
(М. Коцюбинський)
28
В одному реченні може бути один або кілька
рядів однорідних членів.
Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі
й сумні, радощі й тугу нестимуть мені. (Леся Українка)
Однорідні члени речення одного ряду є одними
й тими самими ____________________________________
При однорідних членах речення може бути
_____________________ слово. Це слово із загальним
значенням щодо перелічуваних однорідних членів
речення, воно є їхньою об’єднувальною назвою.
Усе чарує зір кругом: роса, і луг, і води. (В. Сосюра)
Зверни увагу! Узагальнювальним може бути
словосполучення.
Про любов до природи рідного краю писали
багато поетів: Тарас Шевченко, Леся Українка,
Максим Рильський, Володимир Сосюра, Ліна Костенко.
Узагальнювальне слово є тим самим членом ре-
чення, що й однорідні члени, яких воно стосується
Якщо узагальнювальне слово стоїть ________ одно-
рідних членів речення, то перед ним ставимо _____.
Карпатські річки, водоспади, каскади — усе ство-
рила природа. О, О, О — УС .
Інтелект-карта 5 «Відокремлені члени речення»
ВІДОКРЕМЛЕНІ
Другорядні члени речення Відокремлене ____________ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Люблю луг, сонцем опромінений
(У. Кравченко). Відокремлення —
це смислове та інтонаційне
Відокремлена ___________ виділення другорядних членів
Щасливиця, я маю трохи неба
речення для увиразнення
(Л. Костенко).
їхнього змісту.

Відокремлений __________ В усному мовленні

На світі знайдеш усе, відокремлені члени речення
крім рідної матері (н. тв.). виділяють ______________,
а на письмі — ___________,
Відокремлена ____________ іноді тире.
І побіг я, весело підстрибуючи,
до школи (В. Близнець).
Відокремленими можуть бути
____________ члени речення —
_______________ члени речення
означення, додатки, обставини.
Тут, на березі, дув холодний
осінній вітер (В. Шкляр).

29
 _________________ Зі сполучниковим
[ ], [ ] і безсполучниковим зв’язком
Складні речення
_________________
Із сурядним
_______________ Складнопідрядні
і підрядним
[ ], і [ ] [ ], (що… )
зв’язком
з підрядними
з підрядними
з’ясувальними
обставинними
з підрядними

30
означальними
з ___________ сполучниками
і (й), та (=і), і…і, ні…ні місця
із зіставно-протиставними часу
сполучниками а, але, зате,
проте способу дії й ступеня
з ____________ сполучниками порівняння
або, чи, або…або, чи…чи
причини
з градаційними сполучниками
не тільки…, а й; не стільки…, _________________
скільки; не те щоб…, але;
Карта знань 13

не лише…, а й мети
з приєднувальними сполучниками умови
та й, ще й, також,
причому, притому, при цьому ______________
Інтелект-карта 6
з _____________ підрядністю з однорідною підрядністю
Лінійна схема: [   ], (   ), (   ). Лінійна схема: [   ], (   ), (   ).
Структурна схема: 1 Структурна схема:
2 1
3 2 3
Складнопідрядне речення з кількома підрядними частинами
з _____________ підрядністю змішаного типу
Лінійна схема: (   ), [   ], (   ). Лінійна схема: (   ), [   ], (   ), (   ).
Структурна схема: 2
2 Структурна схема:
1 3
1 3
4
Інтелект-карта 7

31
ВИДИ БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ РЕЧЕНЬ
з рівноправними, з нерівноправними,
незалежними одна від одної частинами відносно залежними одна від одної
• подібні до складносурядних речень; частинами
• кількість частин необмежена. • подібні до ___________________
Уже скотилось із неба сонце, речень;
заглянув місяць в моє віконце (Леся • частин зазвичай дві.
Українка). Сніг лапатий — чекай тепла
Пилюка курілася за козацтвом,
до хати (н. тв.).
сонце весело гріло, вершники здава-
Говорити нікому не хотілося: усіх
лись орлами! (С. Тельнюк).
здолала втома (В. Малик).
____________

смислові відношення
смислові відношення
________________
подій, явищ доповнення
причини
послідовності
подій, явищ ____________
зіставлення часу
(протиставлення)
подій, явищ наслідку
Карта знань 14
КОМА
[   ], [   ].
• частини виражають одночасність, послі-
довність подій чи явищ (частини можна
з’єднати сполучником __):
Синіють мирно небеса, пливе хмарина біла...
(М. Луків).
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ
В БЕЗСПОЛУЧНИКОВОМУ СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ
ДВОКРАПКА
[   ]: [   ].
• друга частина виражає ___________ того,
про що йдеться в першій (частини мож-
на з’єднати сполучниками бо, тому що):
Мамині очі стали вологі: час проводжати
сина в дорогу (Ю. Рибчинський).
• друга частина ______________________
зміст першої (частини можна з’єднати
сполучником що або вжити між ними
сполучення і побачив, що):
Я відчував: пахне м’ятою (Микола Хвильо-
вий). Вона придивилася пильніше: на ковчегу
теж помітили самотнього весляра (Д. Купер).
• друга частина ________________________
зміст першої (між частинами можна
вжити сполучник а саме):
Хай оживає істина стара: людина почина­
ється з добра (Л. Забашта).
КРАПКА З КОМОЮ
[   ]; [   ].
• частини далекі за змістом, мають значний обсяг або в середині
їх уже є _____________ (частини можна з’єднати сполучником і).
Сонце, посуваючись по блакитному небу, піднімалося над степом
все вище та вище; проміння його ставало все більше пекучим…
(А. Кащенко).
ТИРЕ
[   ] — [   ].
• перша частина виражає _____ або умову того, про що йдеться
в другій (у першій частині можна вставити сполучники коли, якщо):
Хочеш їсти калачі — не сиди на печі (н. тв.).
• друга частина виражає наслідок або висновок із того, про що
йдеться в першій (частини можна з’єднати сполучником так що):
Продержало з тиждень морозом — земля заклякла, як кістка
(Панас Мирний).
• друга частина виражає ______________________________________
(частини можна з’єднати сполучником і):
Лише, бувало, розплющиш очі — ласкавий світ б’є у вікно… (К. Гор-
дієнко).
• зміст частин порівнюється (частини можна з’єднати сполучниками
наче, як):
Подивилась ясно — заспівали скрипки (П. Тичина).
• зміст частин ________________________________________________
(частини можна з’єднати сполучниками а, але):
Ранні пташки росу п’ють — пізні слізки ллють (н. тв.).
32