Методичні матеріали

Фізика
11 кл., 8 ч.
Перелік навчальних матеріалів
1. Зошит з друкованою основою.
2. Самостійна робота 10 (2 варіанти).
3. Контрольна робота 7 (4 варіанти).
4. Диск (на сайті).
5. Методичні матеріали (на сайті).
Відповіді
Урок 1 5.3. Сцинтиляційні речовини можуть бути тверді, рідкі та газоподібні.
Це сполуки органічних і неорганічних речовин, наприклад монокристали
антрацену ZnS. 5.6. За треком частинки можна визначити знак її заряду,
швидкість, кінетичну енергію, питомий заряд. 6.1. В. 6.2. Б. 6.3. Г. 6.4. Г.
6.5. В. 6.6. Г. 8.1. За формулою Лоренца FЛ = q B sin  та за другим законом
m 2 m
Ньютона FЛ = ma = отримуємо: R = . Під час проходження свинцевої
R qB
пластинки швидкість частинки зменшується, радіус кола також зменшується.
Це дозволяє визначити напрямок руху частинки. Перша частинка рухається
вниз, а друга — вгору. За правилом лівої руки визначаємо знак заряду частинки.
Відповідь В. 8.2. За формулою Лоренца FЛ = q B sin  та другим законом
m 2 RqB
Ньютона FЛ = ma = отримуємо: = . Якщо радіус трека зменшився
R m
m 2
у 2 рази, то швидкість також зменшилася у 2 рази. Кінетична енергія Ek =
2
3
зменшилася в 4 рази. Отже, втрачено енергії, або 0,75.
4
ДЗ. 3.1. Г. 3.2. В. 3.3. Б. 3.4. А. 3.5. А. 3.6. А.
Урок 2 ДЗ. 3.1.
Кількість Кількість
Кількість
Кількість Кількість Кількість заряджених частинок
частинок
електронів протонів нейтронів частинок у ядрі
в атомі
в атомі атома
93 93 146 186 239 332
3.2. 487 нм.
3
Урок 3 8.1. 5 хв. 8.2. 12,5 %. 8.3. , або 0,75. 10.1. В. 10.2. В. 10.3. А. 10.4. Б. 10.5. А.
4
mN A −
t
10.6. В. 11.1. A = N = = 5 Кі. 11.2. N = N 0 2 T , N = 0,8 N 0 ,
M
−T lg 0,8
t=  1 836 років.
lg 2
t
−
ДЗ. 3.1. Б. 3.2. Г. 3.3. В. 3.4. А. 3.5. В. 3.6. В. 4.1. N = N 0 2 T
, 5 діб.
−
t
N −
t
4.2. N  = N 0 − N = N 0 − N 0 2 T , звідки = 1 − 2 T = 0,29, або 29 %.
N0

1
Урок 4 6.1. 12,5 %. 6.2. В 1,25 раза. 6.3. 20 год. 6.4. 1 доба. 6.5. 2,4 місяця. 6.6. 4 год.
6.7. 60 діб. 6.8. ≈3,2·1019. 6.9. 6 Дж. 6.10. 7 α-розпадів; 4 β-розпади.
ДЗ. 3.1. 96,875 %. 3.2. 4 год. 3.3. ≈302 г.
Урок 5 6.1. Б. 6.2. А. 6.3. В. 6.4. А. 6.5. Б. 6.6. В. 8.1. 1 — Г, 2 — А, 3 — Д, 4 — Б.
hc
8.2. Езв = − Ek = 2,3 МеВ. 10. В.

МеВ
ДЗ. 3.1. Б. 3.2. А. 3.3. Б. 3.4. В. 3.5. Г. 3.6. А. 4.1.  28,3 МеВ,  7,1 .
нуклон
МеВ
4.2. 104,7 МеВ,  7,5 . 5. 1 — Г, 2 — А, 3 — В, 4 — Б.
нуклон
Урок 6 6.1. Г. 6.2. Б. 6.3. Б. 6.4. Г. 6.5. Г. 6.6. А. 8.1. 17,36 МеВ. 8.2. Енергія гамма-
кванта має бути не меншою за енергію зв’язку ядра атома: h = Eзв ;
mядра = mатома − zme ; m = zmp + Nmn − mядра ; Eзв = mc2 ;  = 5, 4 10 20 Гц. 8.3. 13 років.
ДЗ. 3.1. Г. 3.2. В. 3.3. В. 3.4. Б. 3.5. Б. 3.6. А. 4.1. Реакція ендотермічна
(поглинання енергії). Е = 1,2 МеВ. 4.2. 214 83 Bi . Відповідь Б. 4.3. 150 років.

МеВ
Урок 7 6.1. 0,04212 а. о. м. 6.2. 115,5 МеВ. 6.3. 8,8 . 6.4. 2,8 МеВ.
нуклон
6.5. ≈200 МеВ. 6.6. ≈430 т.
МеВ
ДЗ. 3.1. 7,75 . 3.2. 14,5 МеВ. 3.3. 4,8 МеВ.
нуклон
Урок 8 10.1. Г. 10.2. А. 10.3. Б. 10.4. Б. 10.5. А. 10.6. В. 11.1. D = Pt = 14,4 мкГр.
11.2. H = KD = KPt = 1,8 мЗв. 13. В.
ДЗ. 3.1. 1 — Б, 2 — В, 3 — Д, 4 — Г. 3.2. 1 — В, 2 — А, 3 — Б, 4 — Д.
3.3. 1 — Б, 2 — В, 3 — А, 4 — Г.
E mN A
Урок 9 16.1. В. 16.2. Г. 16.3. Б. 16.4. А. 16.5. В. 16.6. Б. 17.1. E = 0 = 82 ГДж.
M
17.2. E = E0 N A = 9,6·1013 Дж.
ДЗ. 3.1. А. 3.2. Б. 3.3. В. 3.4. В. 3.5. 1 — Д, 2 — В, 3 — Г, 4 — Б.
EmN
3.6. 1 — Б, 2 — А, 3 — В, 4 — Г. 4.1. m1c(t2 − t1 ) = 0 2 A , звідки
M
E0 mN A MPt 100 % MPt 100 %
m1 = = 1 950 т. 4.2.  = , звідки m = = 5,3 кг.
Mc(t2 − t1 ) E0 mN A E0 N A
Урок 10 6.1. 100 Гр. 6.2. 42 000 Зв. 6.3. 0,3 °С. 6.4. 10 год. 6.5. ≈244 мЗв, небезпечна
доза. 6.6. ≈2,3 т.
ДЗ. 3.1. 25 хв. 3.2. 32 · 10–6 °С. 3.3. 4 год. 3.4. 2. 3.5. 20 год.
Урок 11 6.1. А. 6.2. Г. 6.3. В. 6.4. В. 6.5. А. 6.6. В.
ДЗ. 3.1. А. 3.2. В. 3.3. А. 3.4. В. 3.5. Г. 3.6. Г. 4. Великий адронний колайдер
(Large Hadron Collider, LHC) — найбільший у світі прискорювач елементарних
частинок, збудований у Європейському центрі ядерних досліджень (CERN),
поблизу м. Женеви (Швейцарія). Прискорювач розміщений у тунелі (довжина
кола приблизно 27 км) на глибині до 175 метрів під землею. Він призначений
для прискорювання адронів, зокрема протонів і важких йонів. Перші зіткнення
відбулися 2010 року. Наприкінці 2018 року колайдер було вимкнено для подальшої
модернізації прискорювача та детекторів.
Урок 12 5.1. 1 050 с. 5.2. 28,6 · 10–11 Дж. 5.3. 7,3 МеВ. 5.4. α-частинці. 5.5. 55,6 %.
5.6. 750 нм. 5.7. 72 еВ. 5.8. 48 т.
ДЗ. 3.1. 300 нм. 3.2. 1 ммоль. 3.3. 1,2 г.

2
Урок 13 5.1. 6 год. 5.2. ≈10 кт.
Самостійна робота 10
Варіант 1 1. Б. 2. В. 3. Д. 4. Б. 5. Б. 6. 1 — В, 2 — А, 3 — Г, 4 — Д.
МеВ
7. 28 років. 8. 8,4 . 9. 4 МеВ. 10. 488 МВт.
нуклон
Варіант 2 1. В. 2. А. 3. Г. 4. Б. 5. В. 6. 1 — В, 2 — А, 3 — Г, 4 — Б.
МеВ
7. 140 хв. 8. 8,3 . 9. 15 МеВ. 10. 2,3 кг.
нуклон
ДЗ. 3.1. ≈0,14 ГВт. 3.2. ≈27 ТДж.

Урок 14 6.1. 48 діб. 6.2. 1 600 років. 6.3. ≈4,8 · 10–6 °С. 6.4. 1,67 · 1012 Дж.
МеВ
6.5. ≈8,83 . 6.6. 1 024 т. 6.7. 237 600 вагонів. 6.8. ≈47 МВт.
нуклон
ДЗ. 3.1. 58,2 МеВ. 3.2. 1,2 МеВ. 3.3. 0,024 °С. 3.4. 423 г.

Урок 15 Контрольна робота 7

Варіант 1 1. 1 — Б, 2 — Г, 3 — А, 4 — В. 2. 1 — Г, 2 — А, 3 — Б, 4 — В.
3. В. 4. 63 Li . 5. 23490Th . 6. Електронів — 88, протонів — 88,
МеВ
нейтронів — 138. 7. 28 років. 8. 210 с. 9. 7,9 .
нуклон
10. 4,4 МеВ. 11. 24 км.
Варіант 2 1. 1 — Б, 2 — Г, 3 — А, 4 — Д. 2. 1 — Г, 2 — А, 3 — Д, 4 — В.
3. А. 4. 241
94 Pu . 5. 94 Pu . 6. Електронів — 26, протонів — 26,
239

нейтронів — 30. 7. 1 600 років. 8. 0,1 °С. 9. 127,6 МеВ.

10. ≈0,9 МеВ. 11. 160 МВт.
Варіант 3 1. 1 — Г, 2 — Б, 3 — А, 4 — Д. 2. 1 — Д, 2 — Г, 3 — Б, 4 — В.
3. Б. 4. 243
97 Bk . 5. 82 Pb . 6. Електронів — 92, протонів — 92,
208

МеВ
нейтронів — 147. 7. 140 хв. 8. 2 100 с. 9. 8,7 .
нуклон
10. 4,8 МеВ. 11. 640 т.
Варіант 4 1. 1 — Г, 2 — Б, 3 — А, 4 — В. 2. 1 — Б, 2 — А, 3 — Г, 4 — Д.
3. В. 4. 244
98 Cf . 5. 93 Np . 6. Електронів — 93, протонів — 93,
239

нейтронів — 146. 7. 8 год. 8. 0,09 °С. 9. 256 МеВ. 10. ≈2,9 МеВ.
11. ≈44,4 год.