СУЧАСНА

ДИТЯЧА
ЛІТЕРАТУРА
Ліндгрен Астрід Анна Емілія
(1907 - 2002) Швеція
Цю шведську
письменницю називали
«Андерсеном ХХ
століття». У 1958 році
нагороджена медаллю
Ганса Крістіана
Андерсена.
Лауреат ордену Усмішки.
Найвідоміша фраза з повісті про
дивакуватого чоловічка Карлсона звучить
так: «У місті Стокгольмі».

Ви запитаєте чому вона найвідоміша? Та

тому, що саме з цих слів розпочинається
дивовижна історія про справжню дружбу
хлопчика на ім’я Малюк з чудернацьким
створінням, що має на спині самий
справжнісінький моторчик з пропелером та
вміє літати. Товаришують вони вже досить
давно, адже перша історія про Карлсона, що
живе на даху, була написана ще в
п’ятдесятих роках минулого століття. З тих
пір розповідь пройшла через декілька
поколінь, але й до цього часу продовжує
радувати дітлахів своєю цікавістю.
Дівчинка, для якої затісні
будь-які рамки, –
фантазерка, бунтарка,
жартівниця. Неймовірно
сильна. Неймовірно
щедра. І… трішечки
самотня. 
В одній із найзнаменитіших повістей
класика шведської та світової літератури
Астрід Ліндґрен розповідається про
дивовижні пригоди юного героя —
хлопчика Міо, про одвічну боротьбу
добра і зла, втіленого в особі лиходія
Като, про дружбу та взаємовиручку
дітей, які не розгубилися, а згуртувалися
у спільній боротьбі зі злом.

Добро, як завжди, перемагає.

За мотивами повісті знято знаменитий

однойменний фільм (1987).
 Пауль
Маар
Народився 13 грудня 1937 року у
Швайнфурті, Німеччина

Популярний німецький дитячий

письменник, драматург,
ілюстратор, автор понад 50 творів.
Лауреат Німецької премії дитячої
літератури, Австрійської
державної премії, Премії братів
Грімм, Премії Е. Т. А. Гофмана,
Премії Фрідріха Рюкерта.
Перша книга про Суботика –
«Що не день, то субота» –
вийшла в 1973 році, і саме в ній
читачі вперше познайомилися з
дивовижною маленькою істотою
з цупкою рудою шерстю, у якої
замість носа – хоботець, а
обличчя – усе в синіх цятках, за
допомогою яких можна
здійснювати бажання.
Саме в суботу повертається Суботик -
маленька істота з п’ятачком і яскраво-
рудим волоссям. Істота, яку так
полюбив пан Пляшкер, ще як Суботик
приходив уперше. На щастя, Суботик
не змінився аніскілечки, хіба що зараз
він знає геть усе про машину для
здійснення бажань. Що ж уміє робити
та машина? А що завгодно! Як-от
напхати повнісіньку шафу вермішелі,
виростити посеред кухні яблоню,
повним ходом в’їхати на авто у
сусідній будинок, довести пана
Амфібера майже до сказу і ще чимало
неймовірно зухвалих речей.
Туве Маріка Янсон (1914 - 2001)
Фінська дитяча письменниця,
художниця та ілюстраторка.

Її твори користуються
популярністю в усьому світі і
на казках було виховане не
одне покоління дітей. Творець
знаменитих мумі-тролів.
Книги про Мумі-тролів були переведені на 35 мов світу, за
ними зняті мультфільми і радіоп’єси. У Фінляндії є навіть
музей Мумі-тролів. Маленькі білі істоти, нащадки древніх
скандинавських тролів, схожі на гіпопотамів, завоювали серця
людей по всьому світу.
 Історії про Мумі-
тролів увійшли в
світовій фонд
класики дитячої
літератури, однак у
самої Туві Янссен
дітей ніколи не
було.
Більш того, автор сама завжди казала, що бачить себе більше
художником, ніж письменником, і сама малювала ілюстрації
до своїх книжок – проте всесвітня популярність до неї
прийшла саме після серії книг про Мумі-тролів, а художні
роботи не привернули особливої уваги публіки.
Міхаель Андреас Гельмут Енде (1929
– 1995) – німецький письменник,
автор низки творів для дітей, з яких
найбіль відомі романи «Нескінченна
історія» та «Джим Ґудзик і машиніст
Лукас».

Сьогодні твори Енде

перекладені більш ніж 40
мовами і вийшли загальним
тиражем понад 20
мільйонів примірників. 
Головний герой "Нескінченної історії"
Бастіан Бальтазар Брукс - невисокий
блідий повненький хлопчик, з якого
кепкують однолітки, не сприймають
серйозно вчителі, а батько, не оклигавши
після смерті своєї дружини, ставиться
абсолютно байдуже. Бастіян, тікаючи від
переслідування одноліток опиняється в
книгарні, де бачить таємничу книгу та
імпульсивно викрадає її. Щоб прочитати
книгу, він ховається на шкільному горищі,
де власне, збирається лишитись
"назавжди", а будь-які бажання небезпечні
саме тим, що можуть здійснюватись.
Кристина Нестлінґер –
13 жовтня, Відень, Австрія
Австрійська дитяча
письменниця. Автор більше
сотні книг для дітей та
підлітків, лауреат багатьох
премій. Книжки Нестлігер
перекладені на 38 мов, у
тому числі й на українську.
Вона — лауреат більш ніж 30 літературних премій, серед них
— Медаль Ганса Крістіана Андерсена. У 2003 році
Нестлінгер стала першим лауреатом премії пам'яті Астрід
Ліндгрен.
В 1970 р. з’явилася перша повість «Веснянкувата
Фридеріка». К. Нестлінгер принесла її в редакцію разом з
ілюстраціями. Книгу одразу опублікували, але оформлював її
інший художник, видавцям не сподобалися малюнки авторки.
Дебют Крістіне Нестлінгер був вдалим. Схвальні відгуки висловили
як читачі, так і поважні критики. Ця книжка отримала приз Фрідріха
Бедекера (німецького вченого в галузі філології та філософії). Згодом
побачили світ нові повісті «Три поштових грабіжники» (1971) та
«Чоловік для мами» (1972). Потім з’являється низка казково-
фантастичних повістей «Геть огіркового короля» (1972), «Конрад, або
Дитина з бляшанки» (1975), «Гном у голові» (1989) та ін.

Завдяки повісті
«Геть огіркового
короля» К.
Нестлінгер стала
відома світові, її
почали називати
австрійською Астрід
Ліндгрен.