Природа і населення київської

області
Підготувала презентацію
Учениця класу
Гімназії №
 Географічне положення

Київська область
знаходиться на півночі
України.Площа області – 28 131
км² (8-ма за цим показником в
Україні), кількість населення на
2017 рік становить 1,7 млн осіб.
На сході межує з
Чернігівською і Полтавською,
на південному-сході та сході —
з Черкаською, на південному-
заході — з Вінницькою, на
заході — з Житомирською
областями, на півночі — з
Гомельською областю Білорусі.
 Утворена 27 лютого 1932 року.
В області налічується 25 районів, 26 міст, у
тому числі 13 обласного значення, 30 селищ
міського типу, загалом 1182 населених
пунктів.
Північну частину області площею близько 2
тис. км² займає Чорнобильська зона
відчуження.
Місто Славутич є ексклавом Київської
області на території Чернігівської.

Адміністративно-територіальний
устрій
 Історія області

Ліквідовані райони
Березанський район (1923-30 грудня 1962)
Бишівський район(1923-4 березня 1959 року)
Велико-Половецький район(1923-21 січня 1959)
Вищедубечанський район (7 березня 1923-30 грудня 1962)
Гребінківський район (1923-30 грудня 1962)
Димерський район (1923-30 грудня 1962)
Ново-Шепелицький район(1923-21 січня 1959)
Ржищівський район ( 1923-30 грудня 1962)
Розважівський район(1923- 21 січня 1959 )
Узинський район (1923-30 грудня 1962)
Чорнобильський район(1923 до 1988)
Мархлевський район(17 вересня 1925 року-1935)
Пулинський район(1930—1935 )
Чорнобильський район
 Історія формування Києвської
області
У 1959 р. скасовано 4 райони.

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 12 районів. Отже

скасовувались 19 районів (окрім 6-х вищеозначенних): Баришівський,
Богуславський, Бородянський, Броварський, Володарський, Згурівський,
Обухівський, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський,
Старченківський та Фастівський. У 1965 р. деякі з них були відновлені до 19. У
грудні 1966 р. відновилось ще 5 районів: Богуславський, Бородянський,
Володарський, Обухівський та Рокитнянський.

У 1973 році утворено Вишгородський район.

У 1986 р. утворено Згурівський район.

У 1988 році ліквідовано Чорнобильський район.

 Рельєф
Поверхня області —
горбиста рівнина із
загальним нахилом до долини
Дніпра. За характером
рельєфу ділиться на три
частини. Північна частина
зайнята Поліською
низовиною (вис. до 198 м).
Лівобережжя займає
Придніпровська низовина з
розвиненими річковими
долинами. Південно-західна
частина зайнята
Придніпровською височиною
— найбільш розчленованою і
припіднятою частиною
області з абсолютними Поліська низовина
висотами до 273 м.
 Виявлені і розробляються
переважно мінеральні
будівельні матеріали:
граніти, гнейси, каолін, глини,
кварцові піски. Є невеликі
поклади торфу. Є джерела
мінеральних радонових вод
Глина Граніт
(Миронівка, Біла Церква).

Торф Каолін
Гнейс

Мінеральні ресурси
Грунти

На півночі поширені дерново-

підзолисті, в долинах річок —
дерново-глеєві, лучні й болотні
ґрунти. У центральній частині під
лісами — опідзолені чорноземи,
темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти;
у південних районах — глибокі
малогумусні чорноземи. На
Лівобережжі зустрічаються лучно-
чорноземні, лучні солонцюваті,
солончакові і болотні солончакові
ґрунти.
 Клімат
Клімат помірно
континентальний, м'який, з достатнім
зволоженням. Середня температура
січня −6°, липня +19,5°. Тривалість
вегетаційного періоду 198—204 дні. За
рік на території області випадає 500—
600 мм опадів, головним чином влітку.
 Внутрішні води
Київщина має густу річкову мережу
(177 річок завдовжки понад 10 км).
Найважливіша водна артерія — Дніпро
(довжина його в межах області — 246
км), його головні притоки — Прип'ять,
Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і
Трубіж (ліві). На території області —
Київське водосховище і частина
Канівського водосховища (створені на Дніпро
Дніпрі). Усього в області — 13
водосховищ і понад 2000 озер.

Ірпінь Прип’ять
 Рослини

Для пн. частини області (Полісся) характерні соснові, дубово-соснові, грабово-дубово-

соснові з доміш-ками берези, липи, клена, осики (у підлісках – ліщина та бруслина) та
широколистяно-грабові ліси. У заплавах – різнотравно-злакові луки, місцями –
чагарники та вільхові ліси, багато боліт. У пд., лісостеповій частині переважають
широколистяні ліси – дубово-соснові, дубові, дубово-грабові, в’язові, осикові,
осокорові, вербові, вільхові з домішками липи, ільма, клена, берези, у підлісках –
свидина, бересклет, ліщина, терен, у травостої – осока, конвалія, копитень,
папороть та ін., на схилах балок – ділянки лукових степів (м’ятлик, кострець,
ковила, шавлія тощо).
 Рослини

Стрімке зростання міста супроводжується будівництвом багатоповерхових

будинків, знищенням зелених насаджень, наступом на приміські ліси й заплавні луки.
Внаслідок цього рослини і тварини втрачають місця, де здавна жили. Саме це
становить найбільшу небезпеку, бо з кожним роком такі зміни охоплюють усе
більші території. Сьогодні ліси в околицях міста віднесені до природно- заповідного
фонду Києва. Вони взяті під суворий охоронний режим. У лісах не можна
розпалювати вогонь, ламати дерева, руйнувати мурашники. На жаль, загрозливих
розмірів набули звалища сміття, особливо в районах з приватною забудовою
(Голосіївський, Дарницький та Святошинський ліси, Феофанія). З метою
оздоровлення треба проводити санітарні рубки всихаючого лісу із негайним
залісенням вивільнених площ, покращувати санітарний стан лісів і парків міста.
Учені збагачують рослинний світ окремих територій. У ботанічних садах Києва у
відкритому ґрунті та в оранжереях ростуть тисячі видів рідкісних рослин.
Центральний ботанічний сад імені М. Гришка займає велику площу в 130 га. Тут
зібрані унікальні колекції дерев: дубів, кленів, беріз, лип та ін. Відомий сад бузку,
яким захоплюються кияни і гості міста навесні, нараховує 1500 кущів різних видів і
сортів.
 Рослини

Ботанічний сад імені О. Фоміна цікавий оранжереями

тропічних рослин, де ростуть пальми, араукарії, саговники.
Тут зібрана найбільша в Україні колекція кактусів. Ботанічні
сади, що використовуються як дослідницька база, мають
велику наукову цінність.
 Рослини

У Києві на вулиці Володимирській росте особлива 500- літня липа, на вул. Китаївській -
багатовіковий каштан, а на вул. Суворова - 200-літній дуб. Дерева-довгожителі є й на
інших вулицях міста, вони складають унікальний зелений фонд, мають історичну
цінність і охороняються державою.
 Папороть Конвалія

Терен

Ліщина

Дуб Копитень

Осока

Каштани Липа
Берези Бересклет

Приклади рослин Київщини

 Береза темна Баранець звичайний Вовче лико пахуче

Горицвіт весняний Зозулині черевички Водяний горіх плаваючий

Рослини Київщини,
що занесені до червоної книги України
 Тварини
У соснових лісах (борах) поширені
лисиця, заєць-русак, білка, їжак, лісова
миша, кілька видів кажанів. Із птахів
водяться сова, дятел, мухоловка,
зяблик, синиця. Є ящірки та жаби. У
заплавах Дніпра багато тхорів,
водяних полівок, кротів.Деякі тварини,
завезені з інших місць, пристосувалися
до життя в наших природних умовах
(акліматизувалися): наприклад,
американський водяний гризун -
ондатра, уссурійський єнотовидний
собака, нутрія. Мешканціводойм У
Дніпрі, ставках та озерах водяться
такі риби: короп, карась, лящ, плітка,
окунь, судак, лин, в'юн, щука, сом.
Колись траплялися навіть осетр і
стерлядь. У малих річках поширена Їжак
менш цінна риба: окунь, йорж, пічкур.
 Тварини
Місто з його будівлями та парками є
звичним місцем існування для багатьох
тварин. У самому Києві живе багато собак
та котів, чисельність яких сягає 150-170
тисяч особин. Білку можна побачити
навіть у центрі міста (Ботанічний сад ім.
Фоміна). Звичними є щурі, які належать до
найшкідливіших гризунів. Вони знищують
харчові продукти, розгризають дерев'яні
частини будівель, пошкоджують лінії
електропередач, кабелі. Оселяючись у
Білка Собака
таких місцях, як смітники та стічні
канави, щурі стають носіями збудників
багатьох хвороб. Деякі з пташок
постійно живуть у Києві, вважаючи його
рідною домівкою. Це добре знайомі голуби
та горобці, а також кільчасті горлиці,
сороки та сойки. Чорні дрозди стали Сорока
"киянами" зовсім недавно. їх спеціально
завезли з Польщі для окраси краєвиду Щур
міста.
Чимало пернатих перебуває в нашому місті лише в теплу пору року. Це шпаки, серпокрильці,
солов'ї, ластівки, кропив янки, зорянки та мухоловки. Інші птахи з'являються у Києві тільки
в зимовий період. До них належать снігурі та омелюхи, чечітки та горіхівки. Взимку вони
живляться плодами горобини та омели, насінням бур'янів і бруньками дерев. Стрімке
зростання міста супроводжується будівництвом багатоповерхових будинків, знищенням
зелених насаджень, наступом на приміські ліси й заплавні луки. Внаслідок цього рослини і
тварини втрачають місця, де здавна жили. Саме це становить найбільшу небезпеку, бо з
кожним роком такі зміни охоплюють усе більші території. Небезпечним є також
забруднення води, ґрунтів, повітря. Внаслідок цього тварини слабшають, легко стають
жертвою хижаків і різних хвороб, а головне - різко зменшується їх плодючість. За таких
умов тільки окремі види можуть пристосуватися до нових місць проживання.

Снігурь
Ластівки Горобці

Птахи
 Ще в 16 столітті на Київщині зустрічались дикий кінь - тарпан та дикий бик -
тур. Зникли й росомаха, степова сіноставка, заєць-біляк, біла куріпка, керечітка,
стерв'ятник, степовий орел. Із цих видів, наприклад, тур повністю знищений
людиною, і ми вже ніколи не зможемо побачити його навіть у зоопарку! Такий
приклад красномовно свідчить про те, який великий вплив на тварин має людина.

Маленький заєць-біляк Біла куріпка

Тварини
 Тварини

Видра річкова
Ведмідь бурий

Горностай

Вечірниця
велетеська Лелека чорна Зубр звичайний

Деякі тварини Київщини, що занесені до Червоної книги України.

 Коти

Білка (які разом з нами зараз на карантині)

Лисиця
Олень
Сова Вовк Лісова миша

Деякі з тварин Київщини

 Населення
Більшу частину населення області
становлять українці; живуть також
росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші.

Національний склад населення Київської області станом на 2001 рік

№ Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 684 803 92,52 %
2 Росіяни 109 322 6,00 %
3 Білоруси 8 698 0,48 %
4 Поляки 2 846 0,16 %
5 Вірмени 2 341 0,13 %
6 Молдовани 1 515 0,08 %
7 Євреї 1 270 0,07 %
8 Азербайджанці 933 0,05 %
9 Татари 902 0,05 %
10 Цигани 833 0,05 %
11 Інші 7 598 0,42 %
Разом 1 821 061 100,00 %
Середня щільність населення — 63,01 осіб на 1 км² (2005). Найщільніше заселені
центральні та південні райони області.
 Чисельність населення станом на 1 січня 2013 р. - 1722,1 тис., в
т.ч. 1064,8 тис. міського (61,8%) та 657,3 тис. сільського (38,2%).
Середня щільність населення — 61,2 осіб на 1 км² (2013), в т.ч.
сільського 23,4 особи на 1 км².
Найщільніше заселені центральні та південні райони області.
Чисельність населення станом на 1 січня 2013 р. - 1722,1 тис., в
т.ч. 1064,8 тис. міського (61,8%) та 657,3 тис. сільського (38,2%).
Середня щільність населення — 61,2 осіб на 1 км² (2013), в т.ч.
сільського 23,4 особи на 1 км².
Найщільніше заселені центральні та південні райони області.

Населення
 Населення

На території області спостерігається процес депопуляції населення-

скорчення кількості населення внаслідок перевищення смертності над
народжуваністю. Міграційний приріст-додатній.
Дякую за увагу!