Тема 8.

Зовнішня
політика країн
Південної Європи
(Туреччина,Італія, Іспанія,
Португалія, Греція, Кіпр,
Мальта)

Виконав:
Бєлоусов Казимир МВР-43
 Турецька Республіка
Площа. 783 тис. кв. км. Насел – 83,2 млн.
ос(2020 р) – найб. У Є. Презид. респ. 81
іл.ВВП – 2,4 трлн. Дол. США у 2020 р. за ПКС
– 12. Стол. _Анкара, найб. Місто – Стамбул.
Презид. – Р. Ердоган (з 2014 р.) . Віце-презид
і віце-прем’єр – Ф. Октай (2018).

Населення
Швидко зростає. Визн. Реліг
меншини. Нац. менш: Курди – 15
млн. ос., кр-татари, араби,
вірмени, греки, помаки (болг).

Історія.
Османська імперія. Перша св. війна.
Скасування султанату 1 листопада 1922 року,
заміна Севрського договору (1920) Лозанським
договором (1923), створення Турецької
Республіки 29 жовтня 1923 року, першим
президентом якої став Ататюрк.
 Політична
система
Виконавча влада належить Президенту і
Раді міністрів (уряду), законодавча —
однопалатному парламенту (меджлісу) —
ВНЗТ з 550 депутатів. Провідні партії –
Партія справедлиивості і розвитку
(правляча), Республ. Партія. Пробл.
Захисту прав людини, нац. Меншин,
Спроба держ перевороту у 2016 р. Політ
опозиція – рух Хізмет на чол. з Ф.
Гулленом. Репресії проти опозиції. Конст.
Рефер. 2016 р. про трансформ Т. у презид.
Респ. Проблеми внутр. Мігрантів та
облаштув. Біженців.
Економіка
Сист.: тур модель з регулят
функцією д-ви. Шв. Зростання
– на поч. 10-их років до 8% в
рік, зараз 2,8% (18 р.) та 0,9%
у 19 р. Галузева
диверсифікація. Е. – 174,4
млрд. (Нім. -10%, ВБ, Іт, Ірак,
США, Ісп.). І. – 224,6 млрд.
дол. (Рос- 11%, Кит, Нім, США,
Італ.). Один из найб. партнерів
Укр. Туризм – 11% ВВП.
Зовнішня політика Туреччини

Доктринальні основи ЗП

Неоосманізм, неокемалізм,
пантуркизм, опертя на власні сили,
«Нуль проблем з сусідами» та ін.

ЗС:
Найб. у Є – 613 військових. На потреби оборони – 2,7% ВВП.
Активна участь в операціях – Кіпр 74 р., Курд-турецький конфл з
1978 р., Афганістан, зараз – Сирія та Ірак. Член НАТО з 52 р..
База США Іджерлік з ядерним арсеналом (не була задіяна в
Іраку). Активн протидія Греції. Модерні озброєння. Імпорт з США
та Рос. Власні розробки (авіація, дрони, БТР).

МО:
Туреччина — член ООН, НАТО – 1952 р., МВФ та Світового банку, а також
член-засновник ОЕСР, ОБСЄ, ОЧЕС, ОІС та G20.Член Ради Європи з 1950
році, Туреччина стала асоційованим членом ЄЕС у 1963 році, вступила до
Митного союзу ЄС у 1995 році та розпочала переговори щодо приєднання до
Європейського Союзу у 2005 році. 13 березня 2019 року Європейський
Парламент закликав уряди ЄС припинити переговори про вступ Туреччини.
 Італійська Республіка
Пл.-301 тис.кв.км. Нас.- 60,1 млн.ос.
Унітарна парлам. Респ (20 областей, вкл.
5 з автономстатус). През. – С..
Матарелла (15) пр.-м Дж. Конте (19).
ВВП (19) – 2,4 трлн. Дол. Засн. ООН,
НАТО, ЄС, ОБСЄ.

Населення
Насел. 90%- італійці, 10%- іноземці. Низький приріст,
зрост. Імігрантів. Італ. діаспора – 6 млн. осіб.

Історія.
Об’єднання 1861 р.. Перша св. Війна – Пд. Тіроль, Трієст.
Фашизм.Друга світ. Війна, окупація, втрата колоній (Еритрея,
Сомалі, Ефіопія – поразка 1896, Лівія, Албанія) і територ. в
Югосл. та Греції. Репатріація італ. План Маршалла.
Економіка
– Низькі темпи зростання ВВП (18р. – 0,8%, 19 р. –
0,3%). Нерівномірність регіон. Розвитку. PIGS,
Експортно-орієнтована е. Нові технології. Е. – 475,8
(Н.-12,5%, Фр., США. Ісп, ВБ. Швейц), І. – 422,9 (Н.-
16,3%, Фр, Кит, Нідер, Ісп). Ком.: ФІАТ, Ені,
Дженераллі, Оліветті, Інтеза).,
Доктр. Основи: Глибока інтеграція при збереженні
націон. Інтересів. Регіон. Інтереси: Сер. Море,
Балкани, Бл. Схід. Економізація ЗП.
 Зовнішня ситуація: 190 тис. осіб. Кадрова
армія. 1.7% ВВП. Член НАТО. Багато баз США і
НАТО. Команд. США у Середз морі, Ядерний
арсенал, використ. Баз у війні в Югосл. Участь в
операціях проти Афганістну, Іраку -2001,2003,
Лівії -2011 р. Власні поліц. місії в Албанії.
Сильний ВМФ, добрий ВПК.

Міжнародні Організації: засновник і член

більшості МО, окрема місія в ЦЕІ
(Квадрагонале) – 1989 р. , Адріатично
-Іонічна ініціатива 2000 р.
В ЄС: політика розширення. СЗБП,
сільгосп, енергетична (ЕНІ, енергет.
Ініціативи), міграційна – особливо за
останні роки.
 Зовнішня Політика Іспанії
Пл. 505 тис. кв. км. Насел 47 млн. ос. Унітарна
парламентська конституційна монархія. Кор. Філіп УІ (з
2014), пр-м. П. Санчес (2018). Законод. Орган –
Генеральні кортеси (2 палати). 17 автон. Оластей, з яких
статус націн. Автономій мають Каталонія, Країна Басків
та Галісія, 2 автономні міста (Сеута, Мелілья).

Населення
Зрост. За рахунок імігрантів.Іноземці-15,2% (румуни, українці,
латиноамер., мароканці). Нацмени: каталонці- 8,2, галісійці-3,2,
баски-2,8. У роки економ. Саду була програма фінансового
заохоч. еміграції іноземуів – невдала. % млн. ісп за кордоном.

Історія.
Історія. Колоніальна імперія. Громад війна 36-39 р. Ген.
Франко (1975), Втрата решток колоній (Екв. Гв., Зах. Сахара).
Повернення монархії (К. Хуан Карлос).
 Політ. Партії – провідні Народна партія (при владі), ІСРП, також
система:
Пудемос (ліва, євроскептики). Громадянська, націон,
компартія. Партії в автон (Ліва республіканська Каталонії,
Баскська націон. Партія (Батасуна). Націо. Сепаратизм в
Країні Басків (ЕТА – припинила діяльність) та в Каталонії
(27 жовтня 2017 р. влада автономії в односторонньому
порядку проголосила незалежність від Іспанії і утворення
Каталонській Республіки, що не було визнано урядом Ісп.
Лідери – в еміграції (К, Пучдемон).
Економічна
Сист.
ВВП- 1,8 трлн., зрост- 2% у 19 р. PIGS
Фінкриза2008-2009. Безроб – 16%
(найвище у Є.). Різні сектори екон.
Експорт. Орієнтація. Туриз-5% ВВП. Е. –
314 (Фр-15%, Нім, Італ, Порт, ВБ,США). І.
– 339 (ФРН-14%, Фр, КНР, Іт, Нідер, ВБ).
Корпорації (банки, автомобіл, харчова).
Зовнішня
Ситуація:
120 тис. 1,2 % ВВП. Ісп. Іноземний легіон як
частина ЗС. 82 р. – член НАТО. Участь у
бойових операціях в Кувейті -91, Афган. Іраку
-2003, Лівії 2011. Бази США: Рота (ВМФ. ВПС).
Морон (авіа) угода 1953 р.з США, операції
Єврокорпусу.
 Зовнішня Політика Португалії
Португальська Республіка. Пл. 92 тис. кв. км. Нас- 10,5
млн. ос. Ст. –Лісабон. Парламентсько-президентська
республіка. Президент-Марселу Ребелу де Соза (16),
прем'єр- Антоніу Кошта (15). 18 округів і 2 автономії
(Мадейра та Азори). ВВП – 340 млрд.

Населення
– понад 93% португ. Велика частка іноземців –
Румуни, укр., вихідці з колоній. До 3 млн. п. за
кордоном.

Історія.
Колоніальна імперія. Порт. Рев 1910 р. – і перехід до респ.
Друга респ. (Антоніу Салазар) 33-74. Нейтралітет у ДСВ.
Револ. Гвоздик 1974 р. Втрата колоній. Репартріація. Макао
до КНР у 99 р. Нестаб. Соц-економ розвитк.
 Політична
система
Однопалатний парламент. Партії:
Народна, Лівий блок, компартія Коснт
76 р. Дискусії між націон. Партіями і
прихильниками євроінтеграції.
Країна займає високі сходинки у
рейтингах моральної свободи (2-е
місце), демократії (7-е), свободи
преси (10-е), стабільності (15-е),
соціального прогресу (18-е) та
процвітання (26-е).
Економічн Міжнародні
а Система Організації:
ВВП -340, ріст19 р. – ООН -1955р . Критика
2,25. PIGS.Е. 84,3 ( Ісп. колоніалізму. ЄС з 86 р.
-26%, Фр, ФРН, ВБ, Переваги – ринок,
США, Нідер). І- 80, ) міграція в ЄС, інвестиції,
( Ісп- 32,3%, ФРН, Фр, квоти. Спільні політики:
Іт, Нідер, КНР). СЗБП, міграційна, с-г.
Відкритий ринок землі і
нерухомості.
 Зовнішня Політика Греції
Грецька Респ. Пл. – 132 тис. кв. км. Насел – 108 млн. ос.
Афіни. Форма правління унітарна парламентська республіка.
Президент К. Сакелларопулу (2020). Пр.-міністр – К.
Міцотакіс (2019). Програма реформи АТУ (Калікратіс) – 7
адміністрацій. Особливий стату – Афон.

Населення
Депопуляція, Репатріація. Греки -93%, нацмени:
албанці, турки Іноземці. Бл. 4 млн. греків у діаспорі.

Історія.
Давня історія і культура як духовне надбання. Незал. Від
Осман імперії у 1821 р. Участь у Балкан. Війнах. Приєднання
Кіпру та Зах. Фракії у 1913 р. Війна з Тур. У 19-22 рр.
(поразка). Дві світові війни. Приєднання Родосу та о-вів
Додеканес. 1967-1974 р. – правління чорних полковників
(хунта).
 Економічн Міжнародні
а Система Організації:

ВВП – 339 млрд. дол.

Політична
система
Нова демократія (Самарас. Зараз
-Міцотакіс), Коаліція радик. Лівих
(СІРІЗА) –Ціпрас (16-19), ПАСОК,
компартія та ін.Особл. Статус Афон,
Кріт, Родос.
ООН. Вступ в ЄС у 1981
Нестабільна, ріст у 19
р. У зоні євро з 2001
р. – 1,9%. ПІГС.
р.Допомога ЄС та МВФ в
Фінкриза 2009 р. –
110 млрд. дол у 2009-
дефіицт бюджету –
2010 рр. Економ.
майже 13%
Розвиток. Участь у сп.
(придозволених 3% від
політиках: СЗБП ЄС,
ВВП). Е.- 34 млрд. (Іт-
міграційна, енергетична,
11%, Нім, Тур, Кіпр,
культурна.
Болг, Італ) І, - 56 млрд. (
Член ОЧЕС – з 92 р
Нім-10%, Іт, Рос, Ірак,
(Чорном. Банк
КНР,Пд. Кор).
реконструкції і
Судноплавство (3 у
розвитку),Адріатично-
світі торговий флот),
Іон. Ініціативи – 2000 р.
нафтопереробка.
Критика ЄС
Протести 2010-12 рр.
15% ВВП – туризм.
 Зовнішня Політика Кіпру
Республіка Кіпр – Пл. – 9, 2 тис. кв.км. Нас. – 1.2 млн. ос.
Унітарна конституційна президентська республіка.
Президент- Нікос Анастасіадіс (13 р.). 59% терит. О-ва контр.
Респ Кіпр (5,9 тис.кв.км) 37%- Тур Респ Пн Кіпру ( 4% - терит.
Брит баз Декелія і Акротірі. ВВП -41,6 млрд.

Населення
77% греки-кіпріоти, 18-турки-кіпр. За ост. Роки 150 тис. –переселенці з Тур.
Незал. З 1960 р. Умовами незал від ВБ була єдність і незалежність. Саме тому
тричі в історії ідея об1єднання з ГР, незважаючи на проведені референдуми була
відхилена. Силове об’єдн. гр. хунти у 1974 р. було перекреслене тур. Агресією і
окупацієї пн. Частини о-ва. У 83 р. проголош. Тур. Респ. Пн Кіпру. 30-тис. Турармія.
Референдум про об’єдн у 2004 р.(План Анннана) був підтриманий т-к, але
відхилений г-к.
Економіка.
Офшорний бізнес. (лише з Укр. – понад 50 млрд. дол.) Туризм.
Банківський сектор. С-г. Велика ін. Заборгованість. На шельфі відкриті
поклади газу. Е.-2,8 млрд. дол (Лівія, Греція, Норв, ВБ, Нім). І. – 8 млрд.
(Гр, Іт, КНР, Пд. Кор, Нім.).