2.

Розділення операційного
пристрою та пам'яті

Розділення створюється між операційним

пристроєм і пам'яттю, адже швидкість обробки
інформації в процесорі зазвичай є набагато більшою,
аніж швидкість роботи запам'ятовуючого пристрою,
який не встигає забезпечувати процесор новими
порціями інформації, що призводить до простоїв.

Проблема вирішується за рахунок побудови

більш складної ієрархії пам'яті, зокрема введенням
кеш-пам'яті, більш швидкої , де зберігаються дані, які
часто використовуються в обчисленнях, щоб не
звертатись за ними до повільної основної пам'яті.
3. Послідовний принцип
виконання
Архітектура фон Неймана є принципово
послідовною. І це є суттєвим обмежуючим фактором в
підвищенні швидкодії машин з такою організацією,
унеможливлює введення явного паралелізму в систему.
Передусім це питання не технічне, а концептуальне і
пов'язане з самою парадигмою програмування для фон-
нейманівських машин.

Саме тому паралельні обчислювальні машини, хоча

й успішно виконують свої завдання, ще довго, мабуть, не
зможуть витіснити цю класичну архітектуру.
 Альтернативні архітектури

Гарвардська архітектура
Дуальна пристонсько-гарвардська
архітектура.
Асоціативна машина
Архітектура потоків данних
Паралельна архітектура ЕОМ
 Гарвардська архітектура
 Гарвардська архітектура вперше була реалізована Ховардом
Айкеном в комп’ютері Марк-1 в Гарварді. Вона передбачає
розділення пам’яті на пам’ять даних і пам’ять ко­манд. Тим самим
розділяються шини передачі керуючої і оброблюваної інформації .
При цьому підвищується продуктивність комп’ютера за рахунок
суміщення в часі пере­силання та обробки даних і команд.

 Ядро комп’ютера гарвардської архітектури, утворене

процесором та пам’яттю команд і даних
 Дуальна пристонсько-
гарвардська архітектура.
Швидкі комп’ютери гарвардської архітектури є складнішими щодо
програмування порівняно з комп’ютерами принстонської архітектури.
Зрозуміло, що бажано створити комп’ютер з дуальною архітектурою, яка
водночас запозичує нову якість — швидкодію від гарвардської архітектури
та стан­дартну парадигму розробки програм від принстонської архітектури.
Злиття двох архі­тектур виконують на рівні кеш пам’яті шляхом її поділу на
кеш даних та кеш команд (рис). Злиттям архітектур програмісту надано
зручність програмних технологій принстонської архітектури, а з боку
процесора реалізовано гарвардську архітектуру, в результаті чого він
значно менше пригальмовується з боку основної пам’яті.

Злиття архітектур через розділену на дві частини кеш пам’ять

першого рівня
 Асоціативна машина
Асоціативна машина передбачає маніпуляції з даними не
відповідно до їх адрес, як це є в машині Джона фон Неймана, а
відповідно до значення цих даних або їх частин. Ба­зовими тут є
операції пошуку і порівняння. Основою асоціативної архітектури є
асоціа­тивна пам’ять, яка забезпечує одночасний доступ до
багатьох даних, в яких співпадають значення відповідних
розрядів. Тим самим за рахунок високої паралельності обробки
досягається висока продуктивність на класі операцій, для
виконання яких ця машина є ефективною (зокрема, логічні
операції, операції пошуку та сортування). Асоціативна машина є
складовою практично кожного сучасного комп’ютера.
 Архітектура потоків данних
Вхідні дані А, B та C,
переміщуються по графу,
«перетворюючись» в результаті в корені
рівняння X та Y. Як бачимо, за умови
наявності всіх операндів на момент запуску
машини, обчислення може відбуватись
одночасно в декількох напрямах на графі
(оператори, що можуть за таких умов
функціонувати паралельно, показані
одним кольором). Якщо якийсь з операндів
не готовий, но незалежні від цього
операнда гілки обчислень все одно можуть
продовжуватись до тих пір, поки на
якомусь з операційних пристроїв
обчислення виявисться залежним від
цього операнда Граф знаходження коренів
квадратного рівняння
Паралельна архітектура ЕОМ
Існує кілька класифікацій паралельних систем. Однією
з поширених є класифікація за Фліном:

обчислювальна система з множинним потоком

команд та одиночним потоком даних (Multiple
Instruction Single Data – MISD) – сюди відносять
конвейєрні ЕОМ;

обчислювальна система з множинним потоком

команд і даних - (Multiple Instruction Multiple Data –
MIMD) – цей клас включає багатопроцесорні
системи.
 Порядок виконання команд
 Команди зберігаються в основній пам'яті комп'ютера за відповідними
адресами. Для того, щоб виконати команду та здійснити обробку
даних, команду та дані потрібно зчи­тати з основної пам'яті та заслати
до відповідних регістрів процесора. Комп'ютер вико­нує кожну
команду як послідовність простих операцій:
 Вибірка чергової команди із основної пам'яті.
 Визначення типу вибраної команди, тобто її дешифрування.
 Визначення адрес даних, необхідних для виконання цієї команди.
 Виконання операцій пересилання даних (зчитування даних із пам'яті в
регістри процесора).
 Виконання операції відповідно до її коду в полі коду операції команди.
 Визначення адрес, за якими запам'ятовуються результати.
 Запам'ятовування результатів.
 Підготовка до виконання наступної команди, тобто обчислення її
адреси.