Святкування

Різдва
в Україні…
 Різдво – сімейне свято.
За столом збирається уся родина.
 Дідух – головний
атрибут Різдва.
Збирають його з колосків жита,
пшениці, вівса, проса, а також
добавляють у сніп різні духмяні
трави.
 Соломою стелять підлогу.
Сіном застеляють стіл.
По головці часнику кладутьна кожний
кут– оберігаються від нечистої сили.
 Культ предків
На столі запалюють різдвяну свічку 
пам'ять про душі предків. Якщо в хаті
хтось помер, то і для нього кладуть ложку.
 Кутя – головна страва.
Символізує єднання з Богом. Пшениця в ній
є символом життя і смерті, єднання світу
живих із світом померлих;мак – символ
мучеництва, безневинно пролитої крові,
мед – чистоти.
Горох – «сльози» Божої Матері, які проливаються за
наші гріхи.
Страви з капусти символізують міцність, скупченість,
співпрацю.
Риба – символ віри.
Пісний борщ з грибами, голубці з картоплею є символом
миру, злагоди та Божої любові.
Вареники символізують достаток, а грибна підлива до них
– продовження роду.
Страви з квасолі є символом здоров’я та довголіття.
Узвар п’ють для очищення тіла та душі.повидла.
Пампушки – це символ вічності.
 Колядки та вертепи 
В цю ніч не лягають спати, колядують аж до
Ранку кажуть: «Хто проспить Різдво, той
проспить Царство Небесне»
 Святкова ялинка
Зірка, яка зазвичай красується на верхівці дерева, −
символ Віфлеємської зірки, що яскраво освічувала шлях
волхвам до Ісуса Христа. Різнобарвні кульки, маленькі
ангели, гірлянди, маленькі пастухи
із свічками та ліхтариками нага-
дують свічки та ліхтарі, що сві-
тили у цю святу ніч Віфлеємським
пастирям.
 Різдво на Волині
 Збереглася давня назва Коляда.
 Перший за стіл сідав господар, а за ним сім'ї. Розпочинали
вечерю зазвичай з куті. Першої ложки куті підкидали до
стелі.
 Перед тим як сідати до святкового столу, господар дує на
стілець, щоб здути душі померлих, які могли вже сісти за
нього.
 На Святий вечір колядки не співають і в гості не йдуть.
 Діти несуть вечерю хрещеним батькам.
 Колядують також 8 січня.
 Одягають національний одяг.
 Різдво на Закарпатті
 На Закарпатті збереглася давня назва Корочун, яка означає переддень
Різдва.
 Святковий калач називають корочуном. Його випікають на три
найбільші зимові свята.
 Головною стравою не обов'язково є кутя. Її варять в основному в гірських
районах, а от на низині звичною є страва бобальки.
 Пам'ять про предків виражається по-своєму: на підвіконня ставлять
бокал вина, прикритий скибкою хліба. Таким чином сім'я запрошує
померлих на Святий вечір.
 Колядувати в перший день Різдва ходять тільки хлопці, дівчата –
тдопомагають дома. Другого дня вже й вони це можуть колядувати.
 Вертепи, які на Закарпатті називають бетлегемами, ходять третього
дня.
 Різдво на Поліссі 
 Не має обов'язкового припису шодо 12 страв.
 Традиційна кутя раніше була ячмінною, і тільки багаті жителі могли
дозволити собі пшеничну кутю з медом. 
 На столі обов'язково повинні бути вареники з картоплею, пшеницею,
квасолею.
 Унікальною стравою є бурда. 
 Груша відігравала важливу роль в поліському Різдві. Вона вважалася
символом садовини . Господар напередодні Святвечора брав сніп соломи і
давав його дітям, а ті повинні були нею обв'язати груші в саду.
 Соломою, як і всюди по країні, стелили під столом.
 Містичним звичаєм, залишається обряд з часником – його ставлять на
краях столу, щоб не пускав злих духів до сім'ї і оберігав протягом року.
 На столах залишали кутю з ложками в ній, прикривали буханкою хліба і
лягали спати. Вважалося, що в цей час померлі родичі повинні
пригоститися стравою.
 Різдво на Буковині
 Сідають вечеряти рано, щоб діти вночі не боялися колядувати, бо тут
заведена коляда після Святвечора. Колядування триває 3 дні – з 6 по 8
січня.
 Починається вечеря з підкидання першої ложки куті до стелі. Господар
просить хорошого врожаю чи багато меду.
 На сході області повівся звичай перевертати тарілку першої страви, яку
з'їли. Це робиться для того, щоб квочки добре несли яйця і висиджували
нових курчат.
 Не забували буковинці і про своїх померлих предків. Не можна було
прибирати зі столу. Часто ставлять кутю на підвіконня, щоб покійникам
було простіше нею поласувати.
 Коли святкову свічку задували, слідкували, куди пошириться дим. Якщо
вгору – то рік буде щедрим, а якщо в бік дверей, то варто чекати
поповнення або гостей в новому році.
 Різдво на Поділлі
Вечеря починається з того, що господар заносить до хати
дідуха або, як його ще називають, коляду.
Страв на столі переважно ставлять 12.
Не забували  і про предків: їжу для них залишали на столі, а
прибирати її в цей день вважалося гріхом.
Поширений був також звичай ставити чашку з водою та
скибку хліба на підвіконні для душ Покійників
Тут є така особливість – на Східному Поділлі ходили
переважно тільки з Віфлеємською зіркою, тоді як на
Західному – з цілими вертепами.
 Різдво на Галичині
 Готують12 страв, кладуть часник по краю столу; стелять солому на підло-
зі в час Святого вечора; кудкудакання під столом.
 В деяких районах Львівщини по сьогодні плетуть особливих солом'яних
павуків. Люди вірять, що саме павуки приховали вхід до печери, де народився
Ісус. Якщо в жінки немає дітей, то вона повинна стати під такого павучка.
Вішали його над входом, або ж над іконами.
 На Галичині обов'язкова присутність дідуха, якого спалюють на третій
день після Різдва.
 Колядувати ходять групами або цілими вертепами, яких багато можна
зустріти і по сьогодні проїжджаючи карпатськими селами на Різдво. Не
здивуйтеся, якщо вас зупинить чорт – так заведено, це ж чорт – він повинен
творити шкоду.