Гуцули

Над презентацією
працювали учениці 13е
групи ліцею “Наукова зміна”
міста Києва: Шихова
Варвара Андріївна,
Ференець Олена
Костянтинівна, Кушнір
Стефанія Олексіївна
Хто такі гуцули!?
— етнографічна група
українців, нащадки
найстародавнішого
племені літописних уличів
Географія
проживання

Гуцули живуть в західній частині

України, а точніше у Карпатах: Івано-
Франківська, Чернівецька і Закарпатська
області.
Географія
проживання

Гуцули проживають не тільки в Україні,

але також на півночі Румунії. В таких
місцях: Мармарощина та південна
Буковина.
Особливості побуту

На багатьох речах побуту гуцули зображували

різні орнаменти або природу. Кожен орнамент
мав своє значення. Природу зображували, бо
вони її дуже цінували. Гуцули дуже прискіпливо
ставляться до всього що їх оточує, тому все має
певну символіку та конкретне ставлення. Серед
їх побуту є незвичні для нас елементи - це і
робить побут особливим.
Особливості побуту

Серед гуцулів чимало чудових різьбярів

по дереву (нерідко цим вони
займаються з раннього дитинства),
гончарів, ткачів. Туристи, які
приїжджають в ці краї, зустрічають
безліч виставлених на продаж
унікальних сувенірів зі шкіри та металу,
зроблених руками корінних жителів.
 Особливості побуту

У побуті гуцули використовували

гуцульський ліжник. Гуцульський ліжник -
гуцульська ковдра, це тканні вироби, їх
виготовляють з овечої вовни, що мають
пухнастий ворс з обох боків, з
характерними візерунками. Вони мають
широкий вжиток у побуті гуцулів, ними
вкривались під час сну та накривали
ліжка для краси, стелили на лавиці,
стелили під ноги, що б було тепло сидіти.
 Особливості побуту

Топірець - у минулому зброя, в пізніші часи

атрибут обряду. На литих топірцях зображувались
голови птахів та коней. Також прикрашалися
топірці колами, ромбами, хвилястими або
зигзагоподібними лініями, видовженими
трикутниками. Їх використовували в весільних
обрядах. Топірці на весіллі мав князь та його
дружки, а також деякі інші учасники весілля.
Традиції
Свій домовик
Життя гуцулів завжди було пов’язане з вірою у духів,
потойбічні сили, відьом, тощо. Але вони не лише
вірять і оберігаються від загадкових сил, але й самі
вирощують їх. Гуцули вважають, що з яйця-зноска від
чорної курки можна виносити газдівника (домовика).
Таке яйце вони носили під пахвою дев’ять днів.
Цього побутового чорта називають “хованець”,
“антипком”, “служка”.
Традиції
Шана вогню
Ставлення до вогню у горян дуже шанобливе,
прикмет та забобонів, що стосуються вогню, у них
чимало. Гуцули вірять, що, коли дитині подати хліб
над вогнем, вона обов’язково виросте злодієм. А
якщо хто плюне у вогонь, у того на язиці утвориться
міхур. Гріхом також вважається кинути у вогонь
волосся. Коли вогонь у печі сильно тріщить, гуцул
скаже, що до хати прийде розгнівана людина.
Традиції
Запаси зілля
На Юрія збирають чародійне зілля. Увечері до
кожного зілля треба доторкнуться палицею, щоб
йому не зашкодили відьми. Спати лягають просто
біля зілля. Не можна розпалювати вогнища, а
навколо себе треба обвести коло, щоб захистити
себе від нечистих сил. А вже вранці трави починають
збирати і перед кожним говорять: “Беру зілля
незнаноє, аби було хосенноє”. Йдучи додому з
травами, треба уникати всяких зустрічей.
Традиції
“Веселі” похорони
Найдикішою традицією гуцульських похоронів є
так звані “грушки”. Це ігри, в які бавиться
молодь під час похорону. Також співають і
танцюють, проводжаючи померлого в інше
життя. Верховинці перед хатою, де лежав
покійник, розпалюють багаття і сурмлять у
трембіти. Труну з дому виносять так, щоб
перешкодити померлому відшукати дорогу
додому.Тричі стукають труною об поріг, щоб
померлий більше не повертався.
Традиції
Лікування містикою
У гуцулів є багато рецептів для оздоровлення.
Хворому, наприклад, миють руки i ноги водою, яку
потім виливають на собаку. Коли весною принесуть з
ліс букет сон-трави, одну квітку розжовують i
ковтають, щоб цілий рік бути здоровим. При першому
громі гуцули вважають корисним вдарити головою об
камінь i говорити: “Тоді би боліла голова, коли
захворіє се каміння”. Коли вперше загримить також
добре було б прикусити залізо, щоб зуби не боліли.
Одяг

Одяг гуцулів відзначається колоритністю,

багатьма прикрасами, різноманітністю
кольорів та мальовничістю. У них завжди
був та є яскравий одяг, помітні вишиванки.
Також гуцули завжди використовують для
пошиття вбрання лише натуральні
матеріали, такі як - вовна, хутро, шкіра
Одяг (Жіноч.
звичайний)
Сорочки з багатою, масивною вишивкою в
холодних тонах, запаски, виткані
горизонтальними смугами з вовни із додаванням
блискучих металевих ниток, орнаментовані та
ефектно декоровані кожухи та сардаки
складають основний гардероб. Буденне вбрання,
особливо, сорочки дещо стриманіше в кольорах
та оздобленні, ніж «пролюдний» (святковий)
Одяг (чоловічий
звичайний)
Чоловіки носять вишиті сорочки з коміром-
стійкою та рукавами. Штани прикрашає вишивка.
Суконні «гачі» служили та служать зимовим
варіантом, а влітку гуцули вдягають білі
«портіниці». Виготовлені з вовни шкарпетки –
«капчури», як і онучі (чорні або червоні),
декоруються кольоровим орнаментом. Широко
відома за межами регіону гуцульська безрукавка
на хутрі – «кептар»
Страви

Гуцульська кухня вирізнається оригінальністю

та простотою. Традиції гуцульщини вимагали
щоб тільки чоловіки готували особливі страви
такі як: банош, бограч,гурку, пструг та багато
інших. Більше всього гуцули любили
використовувати: кукурудзу, кукурудзяне
борошно й крупу, картопля, квасолю, гриби та
звичайно бринзу у своїх стравах.
Страви
Бограч
Страва приготована із м’яса, солодкого перцю,
меленої паприки, помідорів, картоплі, моркви та
спецій. Рецепт боґрача сягає в давнину, коли
угорські кочові племена, а пізніше пастухи в
польових умовах на вогні готували цей вид їжі.
Страви
Бринза
Сичужний розсільний сир, виготовлений з
овечого, коров’ячого, козячого або суміші овечого
молока з коров'ячим за допомогою ферменту з
натурального сичуга свійської худоби. Зазвичай
білого кольору, зовні нагадує домашній сир. Сир,
бринза, вурда — це головні різновиди гуцульського
сиру. Відрізняються вони за кольором, смаком,
структурою і технологією приготування.
Звичаї
Проводи на полонину
Великим святом є проводи пастухів на віддалені
гірські пасовища (відбувається в травні і триває аж
до вересня). Умови життя важкі: у високогір’ї часті
холоди. Праця триває від світанку до ночі, але кожен
гуцул мріє стати полонинником. Життя пастухів —
це бринза, трембіта, ватра. Під полонинські наспіви
ватаг запалює вогнище — ватру, парубки танцюють
«Аркан» з топірцями. Вівчарі пригощають усіх
бажаючих. Завершуються проводи святковим
концертом.
Звичаї
Гуцульське весілля
Нареченого/наречену супроводжують бояри, дружби,
дружки, світилки, свати, старости. Весілля не
обходиться без короваю чи калачів, вишиваних чи
тканих рушників, букетів. Під час посту справляти
весілля забороняється. Ознакою на Гуцульщині, коли
приходили свати, було “давати рушники”, традиційно
означало готуватися. Закріпленням шлюбу є “стати
на рушник”. До церкви молодята їдуть на конях.
Звичаї
Різдво на Гуцульщині
За давньою традицією із обжинкових снопів
виплітають деревце — «Дідуха». Господині вранці 6
січня запалюють “живий вогонь” в печі з дванадцяти
полін і готують дванадцять ритуальних пісних страв.
7 січня, розпочинаються різдвяні коляди. Гуцули
відвідують родичів та друзів, ходять з вертепами.
Більшість людей днями їздять на санях з кіньми та
дзвониками.
Звичаї
Будівництво
Добрими днями для будівництва вважаються
вівторок, четвер або субота. Добрим знаком
розпочати роботи, коли місяць “вповні”. На
місці забудови прив’язували худобу,
спостерігали за її поведінкою. Якщо тварини
поводяться занепокоєно, місце не придатне.
Старший майстер-будівельник користувався
великою повагою. Розпочиналося та
закінчувалося будівництво “Отче наш” та
“Богородиця”
Дякую за увагу!
Інформація для презентації запозичена з: фото:
https://sites.google.com/site/krasakarpatskogokrau/_/rsrc/1367881636714/etnicne-naselenna-krau/guculi/215963680_ukrweddress-35.jpg
(22 слайд)); інформація:
https://www.pyrohiv.com/activities/gutsulski-zvichai-viruvannya-ta-zaboboni-pov-yazani-z-budivnitstvom-zhitlovikh-ta-gospodarskikh-sp
or.html
(слайд 21); інформація:http://www.kosivart.com/index.cfm/fuseaction/customs_traditions.hutsulschyna/ (слайд 20-22); фото:
 (слайд 23); фото: http://www.uamodna.com/assets/articles/image/xb3g6zff/fullsize.jpg
https://uk.igotoworld.com/frontend/webcontent/images/tours/254757_800x600_tur-Rizdvo-na-Huculschyni-577x800%5B1%5D.jpg
https://osoblyva.com/wp-content/uploads/2018/01/rizdvo-1040x693.jpg (слайд 22); фото:
https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTRJunXfbcTM43mCN9lGh2cjvwgy9KGYpF3lQ&usqp=CAU
https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/5FF8/production/_96486542_guculwed08.jpg (слайд 21); фото:
https://img.depo.ua/745xX/May2018/394492.jpg (слайд 20); інформація: https://verkhovyna.life/article/category/all/96/view (слайд 9-
13); фото:https://visnyk.lutsk.ua/-/uploads/ua/00/06/40/46/original-3540056093.jpg (слайд 9-13); інформація: фото+інформація
https://versii.if.ua/novunu/traditsiyniy-odyag-na-prikarpatti-sto-rokiv-tomu-unikalni-foto-gutsuliv-foto/ (слайд 14-16); інформація
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B7%D0%B0#%D0%93%D1%83%D1%86%D1%83%D0%B
B%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B7%D0%B0
(слайд 19) https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%87 (слайд 18); фото:
https://img.povar.ru/main/00/bd/35/3f/bograch_po-zakarpatski-101564.jpg
https://s.0342.ua/section/newsIcon/upload/images/news/icon/000/051/327/14_5da58f0867a32.jpg
https://yaremche3000.files.wordpress.com/2014/09/00.jpg (17-19 слайд)
Гуцули — Вікіпедія (wikipedia.org) (3-4 слайд); інформація+фото https://kamendvir.com.ua/articles/397904 (слайд 5)
https://www.0342.ua/amp/news/2512163/teplij-zatisok-guculski-lizniki-nevidemnij-atribut-guculskogo-pobutu (6 слайд)