Весняно-обрядовий фольклор

Кременеччини

Роботу виконала:
Собчук Діана Русланівна,
учениця 33 групи (10 клас)
Кременецького академічного
ліцею імені У.Самчука

Науковий керівник:
Діхтярук Тетяна Миколаївна,
учитель української мови
та літератури
Кременецького академічного
ліцею імені У.Самчука

Тернопіль 2023
Вступ.
Зміст
1. Весняна календарна поезія як
самобутнє явище фольклору.

2. Мотиви та образи весняно-

обрядового фольклору
Кременеччини.
2.1.Розвійні гаївки.
2.2. Весняно-обрядові пісні
любовно-еротичного та шлюбного
жанру.
2.3. Особливості виконання
маївок.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.
Мета нашої роботи полягає у
комплексному вивченні
опублікованих, архівних і власних
польових матеріалів, що стосуються
запропонованої теми, а також
розширити і поглибити відомості про
весняно-обрядовий фольклор
Кременеччини.

Предметом дослідження є
весняно-обрядовий фольклор
Кременеччини у жанрово-
тематичному, поетичному, історико-
етнографічному відношенні.

Об’єктом дослідження є
веснянки, гаївки, маївки, які містять
цінні відомості про давню обрядову
функцію фольклору, семантику,
естетичне його сприйняття.
Актуальність даної теми
даної теми обумовлена потребою
врахування комплексів вірувань і
світоглядних уявлень, що збереглися в
ментальності українського народу з
дохристиянських часів і впливали на
весь його історичний розвиток, а
також знайшли свій вияв у весняно-
обрядовому фольклорі Весняна обрядова поезія належить
Кременеччини. до найдавніших пластів календарного
фольклору, дослідження якого є
актуальним особливо зараз, коли ми
виборюємо мир і прагнемо збудувати
європейську державу, сьогодні як
ніколи постає питання про власні
досягнення нашого народу: чим
більше їх було, тим краще для
репутації цього народу і взагалі –
Столітнє фото
кременецьких держави.
вишиванок
 1. Весняна календарна поезія як самобутнє явище
фольклору
Традиційно вважається, що веснянки –
це різновид старослов’янських пісень, які
знаменували собою початок весни.
З’явилися вони ще в період язичництва.
Наші предки вважали, що саме спів
веснянок сприяв змінам погоди й мав
ледь не магічну дію – вони вірили, що він
принесе щастя в кожну хату та кращий
урожай.
У давніх слов’ян рік починався весною,
бережливе літочислення збереглося до
1409 року. Новий рік пов’язаний з
відродженням навколишньої природи і з
пробудженням матері-землі від зимового
сну. Весну зустрічали радісно, з піснями,
танцями, іграми. Для цього робили з
соломи опудало, одягали його в людську
одежу, співали над ним пісні, а потім
роздягали, топили, палили або рубали.
Після спалювання попіл кидали у воду.
 На більшості території України
«веснянками» називають ті
календарно-обрядові пісні
весняного циклу, які виконувалися у
переважній більшості дітьми
ранньою весною, мали закличний
характер і спільно з обрядовими
дійствами, зверненими до весни,
були покликані пришвидшити
наближення тепла. Співали їх аж до
Зелених свят. Існують паралельні
назви: на Поліссі – маївки, у
західних регіонах України – гагілки,
гаївки, на Яворівщині – риндзівки,
на Волині – рогульки.
2. Мотиви та образи весняно-обрядового
фольклору Кременеччини
Найважливішими складовими
духовного життя народу є обряди
та свята. Та більша частина
сучасного суспільства навіть не
підозрює, яка суть закладена у
їхньому змісті. Тож важливо
дослідити походження свят, задля
усвідомлення їх значущості у
духовному житті кожної
особистості.
 2.1. Розвійні гаївки
Традиційно основними мотивами
та образами розвійних гаївок були:
весняне сонце, теплий вітер, зелень
дерев і трав, приліт і співи птахів,
радість людей; зміна суворої зими на
теплу весну; викликання дощу і
вологи.
Своєї формою та образно-
поетичними компонентами розвійні
веснянки, що побутують на
Кременеччині, наближаються до
замовлянь, в яких до весни
звертаються як до живої істоти:

Прийди, прийди, весно,

Принеси нам.
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам квіток .
 Старожил села Жолоби Семенюк
Марія Кирилівна поділилася цікавою
веснянкою, яку, у свою чергу,
дізналася від своєї баби Текли:

Благослови, мати,
Зиму проваджати!
Ой, мати Лада, мати,
Зимочка в візочку,
Весну закликати,
Літечко в човничкую.

Цікавим є те, що у цій веснянці

поряд з персоніфікованими
образами з’являється язичницька
богиня Лада. Сама назва «лада»
утворена від праслов'янського
кореня «лад», що означає -
гармонія, порядок.
Семенюк Марія Кирилівна,
1948 р.н., с. Жолоби
(працювала інспектором
ЖЕКу).
Веснянки завжди супроводжувалися
танцями та співами, які закликали прихід
весни та добрий урожай. Першою
піснею, яку виводили кременчани
навесні, була ігрова веснянка
«Подоляночка».
На території Кременеччини поширеним
типом гаївки є «Кривий танець», який є
відображенням архаїчного міфу про
богиню Ладу й символізує нелегкий шлях
із вирію до рідних земель.
У популярній у Кременецькому районі
гаївці «Мак» простежується зв’язок цієї
магічної рослини із тотемним птахом –
соловйом. Він вважався улюбленим
птахом богині Лелі: як вона леліяла
своєю увагою та покровительством
молодих дівчат, так і він леліє своїм Стадницька Ганна Романівна,
співом весну, людську душу й навіть 1943 р.н., с. Зеблази (працювала
кожне деревце, з якого можна почути продавцем).
його витьохкування.
 «Огірочки», «Горошок» - ці
веснянки-гаївки мають магічні рухи,
викликати добрий урожай, швидкий
та буйний ріст.
«Вербовая дощечка» - і ця
веснянка-гаївка просякнута
анімістичним світоглядом. Дівчина
чаклує собі милого, або юнак
майбутню дружину.

Отже, сюжети розвійних гаївок

зберегли у собi давнi вiрування про
те, що прихiд весни на землю
вiдбувався не лише через водяну
стихiю та перший прилiт птахiв, але
через чарiвний (переважно
вербовий, калиновий, яловий) мiст
iз неба на землю. Таким чином, до Гнатюк Віра Павлівна, 1938 р.н.,
нашого часу збереглося ряд
с Куликів ( працювала в
«мостових» та «воротарних» гаївок
як доказ цим вiруванням. колгоспі, ланкова).
 2.1. Весняно-обрядові
пісні пісні любовно-
еротичного та шлюбного
жанру
У житті наших предків
пріоритетними були сімейні та
родові відносини, про що
свідчать любовні мотиви у
веснянках і гаївках.
Наші пращури розпочинали Ляшук Ірина Антонівна (1938 р.н.),
забави з ритуалу закопування розповідала, як дівчата потайки,
каші. Це магічний обряд, який переважно ввечері або вночі, варили
проводили дівчата з метою кашу в глиняному горщику. Процес її
привабити, причарувати хлопців приготування супроводжувався
до свого кутка чи вулиці – «щоб різноманітними обрядодійствами:
парубки не відбивалися від закопували горщика в землю й
гурту». прибивали кілком під супровід пісень
Любовна, шлюбна й еротична
тематика весняних творів втілює
ідею родинного щастя. Оскільки
створення сім’ї – кульмінаційний
момент у житті людини, то
закономірно, що поширеним був
мотив вибору пари, а відтак і
побажання швидкого шлюбу
подружнього життя:
Із втратою календарно-обрядовою
творчістю первісного магічного
значення, виникають твори іншого
змісту. Такими зокрема є родинно-
побутові гаївки, які, застерігаючи
подекуди окремі архаїчні
елементи, в цілому є піснями про
родинне життя.

Ой дріт по дроті посувається, (2)

Мотря дочкою вихваляється.
Бери, Василю, мою дитину,
А я до того сто рублів кину.
А ще й в додатку цибулі грядку,
А ще й в причинку, рябую свинку!
 2.3. Особливості
виконання маївок
У деяких селах Кременеччини
понині існує звичай освятити поле на
маївку. На думку господарів землі,
цей обряд – оберіг, який захистить
врожай від граду та повені.
Травневі дні є особливим, радісним
часом. Упродовж цього місяця
вшановують Пресвяту Богородицю.
Традиційні «маївки» – це молебні,
що правлять по храмах, при гротах,
капличках і придорожніх статуях
Богородиці.
Ними супроводжувались описані
обряди Зеленої (Клечальної) неділі та
пов'язані з нею ігрища молоді. Ці
твори менш збережені й досліджені,
ніж веснянки і гаївки. У деяких селах
Кременеччини (Мала Андруга,
Зеблази, Жолоби) є мотив замаювання
хат, подвір'їв:
Звеселіло подвір'я
Прийшло зелене іря...
...Везе Касійко бука,
Бука зелененького
Для ґазди молоденького.
Уся череда, уся,
Тільки скотаря нема.
Пішов скотар на зілля
Нинька свята неділя.
 Висновки
Ареал поширення весняних Жанрова специфіка весняних пісень
календарних пісень охоплює всю визначається їхніми функціями. Залежно
.
територію України, але найбільше його від домінування котроїсь із них можна
зосередження на Західній Україні. Тим визначити на Кременеччині такі основні
часом на території Кременецького жанрові групи: 1) розвійні пісні; 2)
району назва «веснянка» майже не любовно-еротичні ; 3) шлюбні.
вживається. Її повністю заступила інша – Кожен із цих різновидів має свої народні
«гаївка». відповідники. Проте закріпити якийсь
Можна виокремити такі основні один із них за кожним із визначених видів
мотиви веснянок Кременецького неможливо в силу їх регіональної
району: закличні (20%), аграрні (12%), специфіки.
любовні (40%), шлюбні (16%), жартівливі
(8%), еротичні (4%). Оцінюючи якісні та
кількісні показники творів весняного
фольклору регіону, зазначимо, що
переважають тексти про прихід весни
(20% веснянок та 40% гаївок) та з
любовними й шлюбними мотивами
(12% веснянок і 32% гаївок).
Дякую за увагу!