Доповідь на тему:

"ТВОРЧА СПАДЩИНА ФІЛІППО БРУНЕЛЛЕСКІ"

**Філіппо Брунеллескі

Автор: ОЛЕКСАНДР ЗОЛОТАРЬОВ

 Біографія

Філіппо Брунеллескі (1377, Флоренція —

†1446, Флоренція) — великий
італійський архітектор і скульптор епохи
Відродження. Основоположник
раннього (Флорентійського) ренесансу,
автор низки споруд у м. Флоренції,
Італія.
 Його творчість

Брунеллескі відкрив нову сторінку в історії світової архітектури,

базуючись на вивченні античності та спадщині готики. Так,
головний фасад та внутрішній двір Оспедале деі Іноченті він вирішив
мотивом легкої ордерної аркади із застосуванням коринфського
ордера. Це був його оригінальний винахід, зроблений задовго до
того, як опублікували працю Вітрувія «10 книг про архітектуру», що
містила відповідні правила та рекомендації. Його учень Л.-Б. Альберті
пізніше справедливо зазначив, що жоден античний архітектор не
додумався б оперти арки безпосередньо на капітелі окремо
поставлених колон; а для готичного майстра це звична справа.
 Подорож в Рим
Символічним є подорож основоположників ренесансного мистецтва
Італії, флорентійців, архітектора Брунеллескі і скульптора Донателло в
1402 році з Флоренції до Риму для ознайомлення з пам'ятниками
античного мистецтва. Спеціальні дослідження підтверджують раннє
відвідування Брунеллески Риму ще на початок його архітектурної
практики у Флоренції. У ті роки така подорож через кордони держав, що
постійно ворогували між собою, являла собою дуже небезпечне
підприємство. Прибувши на місце і озброївшись киркою та лопатою, за
розповідю Дж. Вазарі, архітектор і скульптор працювали на Римському
форумі, споруди якого на той час були напівзасипані землею. Жители
Рима будто не замечали руин величественных сооружений и пасли на
форуме коров. Его так и называли: «Коровий выгон» (Campo Vaccino).
Дело дошло до того, что художников чуть было не убили, поскольку их
приняли за искателей спрятанных в земле сокровищ. Время преклонения
перед античностью в Риме ещё не наступило.
 Внеск
и
Лінійна
перспектива
Перший великий внесок, який він повинен визнати, коли він винайшов лінійну
перспективу. Цей винахід поділив Леон Баттіста дельгі Альберті в 1435 році, щоб зробити
його робочим інструментом для всіх художників того часу.

Ця концепція прагне імітувати тривимірний простір на площині. Перед тим, як досягти

подвигу, картина та її оцінка були набагато складнішими, оскільки робота не була
розділена на площини, глядач повинен був розділити картину, щоб побачити її, щоб
оцінити поділ, який повинен був бути між елементами.
Лінійна перспектива базується на математичному методі та елементах Евкліда. Для свого
дослідження Брунеллески використовував дві існуючі будівлі і відтворював їх на малюнку:
хрещальня Сан-Хуана і Палац Господа..
Методика полягає в тому, що всі лінії малюнка сходяться в одній точці зникнення,
передаючи відчуття глибини.

Використання цього методу поширюється від його відкриття, приблизно в 1425 році, до
сьогоднішнього дня. Він був використаний в Італії для використання в Західній Європі,
щоб зараз використовувати його в усьому світі.
 Визнання у світі

Брунеллескі — хронологічно перший і за творчим рівнем

найавторитетніший архітектор раннього ренесансу.
Забезпечив домінування м. Флоренції та її майстрів у
розвитку архітектури у 1420–1500.
Справив значний вплив на архітектурну творчість Л.-
Б. Альберті, Мікеланджело Буонарроті.
Його споруди входять до складу пам’ятки всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО Флоренції історичний центр.
 Найвідоміші роботи

Оспедале деі Іноченті у м. Флоренції.

Фото В. В. Вечерського
Купол церкви Санта Марія дель Фіоре у м. Флоренції .
Фото В. В. Вечерського
Поперечний переріз церкви Санта Марія дель
Фіоре у м. Флоренціїч
Схема підвісних дерев’яних риштовань, влаштованих
Ф. Брунеллескі при будівництві купола церкви Санта
Марія дель Фіоре
Інтер’єр базиліки Сан Лоренцо у м. Флоренції.
Фото В. В. Вечерського
Капела Пацці у м. Флоренції. Гравюра 19 ст.
 Замальовка підйомного пристрою,
сконструйованого Брунеллески

Маріано ді Якопо
Палаццо Пітті у м. Флоренції.
Фото В. В. Вечерського