КАЙДАШЕВА

СІМ’Я
Презентація Шутенко Карини,
3-Г курс
 «Кайдашева
сім’я» — реалістична соціально-
побутова повість Івана Нечуя-
Левицького, написана 1878року.

У творі розкриваються реалістичні

побутові проблеми тогочасного
українського селянства.
 Історія написання
• Уперше надруковано в журналі «Правда», 1879, № 3-12. Того ж року
повість вийшла у Львові окремими виданнями.
• Ще перед тим, як повість почала друкуватися у «Правді», Нечуй-
Левицький став клопотатись про дозвіл на її видання в росії, але
царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд
«предосудительных мест» твору, зокрема в VI розділі, де
змальовувалось перебування прочан в київських монастирях, та
висуваючи інші претензії.
• Тільки 1886 року дозвіл на друкування повісті був даний при умові
вилучення «в ней автором всех неудобных мест» відзначених
цензурою. Внаслідок цього 1887 році вийшло в Києві видання
«Кайдашевої сім’ї» з рядом цензурних купюр, авторських переробок та
скорочень. Зокрема було перероблено початок і кінець твору.
 В основу повісті «Кайдашева
сім’я» автор поклав життя однієї
селянської родини. Прототипом
сім’ї Кайдашів стала родина селян
Мазурів, відомих своїми бійками та
колотнечами, проте в художніх
образах Кайдашів проглядає широко
узагальнена письменником трагедія
життя тогочасного села взагалі.
 Паспорт твору
Жанр «Кайдашева сім’я»: реалістична соціально-побутова гумористично-сатирична повість-
хроніка
• Тема «Кайдашева сім’я»: зображення реалістичних і трагічних за своєю суттю картин життя та
психології українських селян у перші десятиріччя після реформи 1861 р.
• Ідея «Кайдашева сім’я»: критика окремих вад тогочасного панівного суспільного ладу, які
спотворювали людські почуття і взаємини, інтереси і прагнення; засудження егоїзму, жорстокості
і дріб’язковості в стосунках з людьми, висловлення суму за людину, її самоприниження і
моральний занепад; мотив національної самокритики, що переходить у мотив сорому й
уболівання за український світ.
• Художній напрям «Кайдашева сім’я»: реалізм.
Композиція твору
• Повість складається з дев’яти розділів.
• Експозиція — епізоди, що знайомлять читача з місцем дії (опис села Семи- гори), персонажами
твору; розмова Кайдашенків про дівчат, залицяння Карпа до Мотрі, оглядини в Довбишів.
• Зав’язка — одруження Карпа з Мотрею, поява молодої сім’ї, побутові суперечки в родині.
• Розвиток дії— напружені моменти родинного побуту, послідовний виклад подій, що
відбувалися в селянській родині: сутички між Кайдашихою та Мотрею, Карпом і батьком,
одруження Лавріна, пригоди Мелашки, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл спадщини.
• Кульмінація — дехто з літературознавців вважає, що кульмінації в повісті немає. Дехто
схиляється до думки, що кульмінацією є історія з кухлем, де найрізкіше підкреслено
неспроміжність дрібновласницького індивідуалізму: через копійчаного глечика людині викололи
око.
• Розв’язка — несподівана. Груша всохла, і всі помирилися.
 Герої «Кайдашева сім’я»: Родина
Кайдашів: Омелько, його дружина
Маруся, їхні сини Карпо і Лаврін, їхні
невістки Мотря і Мелашка; родини
Балашів, Довбишів; баба Палажка.
Омелько • Омелько Кайдаш – звичайний селянин. Тяжка праця,
панщина підірвали його здоров’я та сили. У нього
Кайдаш «здорові жилаві руки, широке лице було сухорляве й
бліде, наче лице в ченця». Омелько дуже
працьовитий, ніколи не сидів без діла, щось завжди
майстрував, лагодив. Від своїх синів він також
вимагав працьовитості. Але Кайдаш любив випити –
це, мабуть, було його найбільшою вадою. Тяжке
життя зробило його нервовим та забобонним.Після
одруження синів, він поступово втрачає батьківську
владу над ними, а Карпо навіть підіймає на старого
руку.
Маруся Кайдашиха
• Маруся Кайдашиха – дружина Омелька, мала двох
синів.Маруся – «робоча та проворна, та трохи
куслива, як мухи в спасівку». «Має серце з
перцем». Вона сварлива, бездушна жінка. Маруся
гарно готувала і замолоду служила у панів покоївкою,
від них і сама «набралась трохи панства». Кайдашиха
з погордою ставиться до бідніших від себе, любить
вихвалятись. Позитивні риси її характеру – це те, що
вона працьовита, дбайлива хазяйка, любляча мати і
бабуся. Але приватна власність, жадоба до землі
зробила її жорстокою, жадібною. Це призводило до
частих сварок і розладів у сім’ї, і, навіть, бійок.
Карпо та Лаврін
Карпо
• Карпо – старший син О.Кайдаша та М.Кайдашихи. Карпо був грубий,
неласкавий, сердитий, мовчазний.Карпо – енергійний, суворий, впертий.
• Про горб «… цілий куток їздить через гору, а я буду її розкопувать. Як хтось
почне, то й я копирсну заступом скільки там разів».
• Портрет Карпа:  «…був широкий у плечах, з батьківськими карими гострими
очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами
мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті». «Він ніколи не
сміявся гаразд, як сміються люди. Його насуплене, жовтувате лице не
розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались».
Лаврін
• Лаврін – молодший син у сім’ї Кайдашів.Лаврін –  лагідний,
м’який, жартівливий, дотепний, веселий. У нього приваблива
зовнішність: «Лаврінове молоде довгасте лице було рум’яне, веселі,
сині, як небо, очі світилися привітно й ласкаво». Він у всьому
бачить хороше, добре, шанує людей, захоплюється красою природи,
має ліричну душу і грає на сопілці. Але, нажаль, зрештою і Лаврін
стає егоїстом.
Мотря
• Образ Мотрі – один з найдовершеніших образів повісті.
Мотря – дружина Карпа. Дівчина була із заможної родини,
але добра і не вихвалялася на селі. Узявши шлюб, поринула у
тяжкі будні. Зла свекруха звалила на неї всю хатню роботу.
Щоденна гризня зробила Мотрю злою, сварливою жінкою. А
лютість її не мала меж. Виколола свекрусі око та не
переймалась, а раділа цьому.
• Портрет Мотрі: «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже
тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакочуваними по
лікоть, з чорними косами, вона була ніби намальована на
білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалося з
чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен,
обмитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось
гостре, гаряче, було видно розум із завзяттям і трохи з
злістю»
 Мелашка
• Мелашка – щира, тиха, спокійна, лагідна,
чутлива, з бідної сім’ї. Вона тяжко переживала
безладдя в родині. Та поступово і Мелашка
втягується в сварки й бійки.
• Портрет Мелашки: «Дівчина була невеличка на
зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя,
гарна, як червона калина, довгообраза,
повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли,
як червонобокі яблучка, губи були повні та
червоні, як калина. На чистому лобі були ніби
намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-
прегусті, як шовк».
Дякую за увагу!