Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних

«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

ЕМВНК

Тема 4. Методи магнитної дефектоскопії

Зайцева Лілія Василівна

2023
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Методи магнитної дефектоскопії

За способом отримання первинної інформації про магнитне поле
розсіювання дефектів, первинними перетворювачами параметрів
поля розрізняють наступні методи магнитної дефектоскопії:
• магнитопорошковий,
• магнитографічний,
• магнитонапівпровідниковий,
• індукційний,
• ефекта Хола,
• ефекта Гауса (магниторезистивний),
• ферозондовий та інші.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

магнитопорошковий метод
Одним із найбільше поширених методів магнитної
дефектоскопії є магнитопорошковий метод, що
полягає у використанні магнитного порошку для
виявлення магнитного поля дефекту. Цим методом
контролюются до 70 % усієї продукції, що
піддаєтся перевірці на наявність поверхневих і
підповерхневих дефектів. Він одержав широке
поширення завдяки:
1) високій чутливості;
2) підвищеній продуктивності;
3) простої технології.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Фізична сутність.

Фізична сутність методу полягає в тому, що магнитні

частинки порошку в полі дефекту намагнічуются і під дією
пондеромоторної сили (сили механічної взаємодії) переміщаются в
зону найбільшої неоднорідності магнитного поля. Цьому руху
протидіють сили тертя, тому переміщеня частинок відбуваєтся під
дією результуючих складових названих сил.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Пондеромоторна сила
Якщо розглядати порошки як ізольовані магнитні частинки і
помістити їх у неоднорідне магнитне поле, то пондеромоторна сила
визначатимется як

де V – об’єм частинки,
dx/dB – складова градієнту магнитної індукції поля дефекта за
координатою x ,
Hі – напруженість поля всередині частинки,
 – сприйнятливість матеріалу порошку.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Топографія поля дефекту

Частинки, притягуючись одна до
одної, вибудовуются у ланцюжки. Ці
ланцюжки орієнтуются вздовж магнитних
силових ліній поля (аналогічно магнитній
стрілці компаса) і, накопичуючись,
утворюють характерні малюнки у виді
валиків (скупень), за якими приймають
рішення про наявність чи відсутність
дефекту. Топографія поля дефекту
1 – об’єкт контролю (ОК), 2 – тріщина,
однозначно визначає особливості 3 – скупчення магнитного порошку над
характеру розподілу магнитних частинок. тріщиною, 4,5 ланцюги з частинок
порошку.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Топографія поля дефекту

Частинки магнитного порошку в суспензії знаходятся в

підвішеному стані, оскільки на них діє виштовхувальна сила Fа. При
цьому забезпечуєтся більш рухливість частинок ніж при сухому
способі нанесення.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Утворення валику частинок магнитного порошку над

дефектом

1 – ОК,
2 – дефект (трищина),
2р – ширина індикаторного малюнка
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

магнитопорошковий контроль реалізуєтся як

послідовність таких операцій:

1. Підготовки деталі до контролю.

2. Намагничування деталі.
3. Нанесення на деталь магнитного порошку або суспензії.
4. Огляду деталі.
5. Розбраковуваня.
6. Розмагнічуваня.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Порошки
Виявляємість дефектів залежить від властивостей магнитного
порошку.
Найбільш поширеними для магнитної дефектоскопії є наступні
порошки:
1. Суміш гідроокислів заліза (відходи виробництва барвника індиго).
2. Порошки, одержувані роздрібненням нікель-цинкових ферітових
виробів марок Ф-0 і Ф-1000.
3. Оптичний крокус.
4. Окис заліза, окис-закис заліза FeO3.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Огляд деталі

Картина розподілу магнитного порошку в місцях знаходження

дефекту називаєтся дефектограммою. Вона може бути отримана
різними способами.
1. Найбільш поширеним є фотографування.
2. Останім часом широко застосовують спосіб, що полягає в нанесенні
на місце скупчення порошку (після його висихання) покриття що
легко знімаєтся.
3. Відомі способи фіксації скупчення порошку закріпляючими
покриттями у вигляді безколірних лаків або інших розчинів.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Огляд деталі
4. При нанесенні магнитного порошку в суміші з пігментом і
лаком (у твердому стані) після їх розподілу в області дефектів суміш
зволожують розчиняючою лак рідиною, що забезпечує зчеплення
частинок і їх утримання на поверхні. Такий спосіб одержання
дефектограм найбільш трудомісткий.
5. Фіксування магнитного порошку в зоні дефекту можна
здійснити за допомогою теплової обробки, що розплавляє барвник або
парафін. Потім його розігрівають, і парафін фіксує положеня порошку.
Одержання дефектограм дозволяє мати документальне
підтвердження виконаного контролю, наявності дефектів і дозволяє
аналізувати розміри та природу несуцільностей по характерній
морфології дефектів різного класу.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Структура магнитопошкового дефектоскопу

Робота приладу зрозуміла зі структурної схеми. За такою схемою був розроблений і випускався
серійно магнитопорошковий дефектоскоп МД-10 П (СРСР), який мав такі основні технічні характеристики:
• род струму нрамагнічування - змінний, імпульсний,
• сила струму – до 20 А,
• напруженість магнитного поля – до 40 А/м,
• максимальна довжина ОК – до 2 м.
При виборі струму намагнічування виходять з того, що для максимального діаметру ОК цей струм
повинен створювати на поверхні ОК магнитне поле
напруженістю 8000 А/м.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

магнитографічний метод
Цей метод контролю запропоновано у
1952 р. Він полягає у записі на магнитну стрічку
або плівку магнитного рельєфу ОК та їх дефектів.
В даний час в дефектоскопії використовуются два
типи магнитоносіїв.
1. магнитні стрічки, що складаются з немагнитної
еластичної основи, на якій нанесений тонкий
прошарок (25 - 40 мм) магнитного порошку з
закріплювачем.
2. Mонолітні магнитоносії, що складаются з
монолітної немагнитної основи (поліамідні
смоли, різноманітні типи гум), у які магнитний
порошок уводится як наповнювач.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

магнитографічний метод
1. магнитні стрічки. Запис полів дефектів на магнитній стрічці відтворюєтся за
допомогою магнитографічних дефектоскопів. Чутливість методу залежить від магнитних
характеристик стрічки, контрасту запису і чутливості апаратури відтворення.
Контрастність зображення залежить від попереднього магнитного стану стрічки.
2. Монолітні магнитоносії. Їх пастоподібному стані наносять на поверхню.
магнитний порошок за рахунок відносної рухливості (це принципово відрізняє їх від
стрічок і наближає до магнитопорошкового методу) накопичуєтся в зоні поля
розсіювання дефекту. Після затвердіння носій знімають з поверхні і по розподілу
порошку в ньому судять про наявність дефектів. Дефектограма може розглядатись під
мікроскопом.
Переваги магнитографічного методу:
- висока чутливість (вдаєтся виявити дефекти довжиною менше 0,05 мкм);
- можливість проведення контролю у важкодоступних місцях (в отворах та їх околах);
- висока рентабельність.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Запис/зчитування даних з магнитного носія (стрічки)

Схема магнитографічного контролю

зварювального шва: 1 – пристрій
намагнічування,
2 – зварювальний шов, 3 – дефект, 4 –
магнитна плівка, 5 – коліщатко
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Параметри
Напруженість поля магнитної головки при деяких припущеннях можна
визначити як

де H – напруженість поля в щілини магнитної головки.

магнитний потік у осерді магнитної головки

де h(l, y) – чутливість магнитної головки відтворення, Mr(x-l) - розподіл залишкової

намагніченості носія. вона показує розподіл магнитної провідності в системі
магнитна головка - магнитний носій і зв'язує потік у осерді з намагніченістю М.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Метод магнитодіодів
магнитодіоди – це напівпровідникові діоди, в яких використовуєтся явище
зміни вольтамперної характеристики під дією зовнішнього магнитного поля.
Завдяки малим розмірам, високій чутливості і задовільній повторювальності
вольтамперних характеристик останнім часом ці прилади все частіше
використовують в магнитній дефектоскопії, і особливо, у магнитній інтроскопії.

В магнитодіодах пряма напруга Unp,

прикладена до діода, розподіляєтся між р-n
переходом (Up) і опором бази діода Rб (база
– це область напівпровідникового приладу, в
якій вдбуваєтся інжекція неосновних носіїв
заряду)
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Метод магнитодіодів
Зазвичай магнитодіоди виготовляются з товщиною бази, що
відповідає декільком дифузійним довжинам неосновних носіїв
зарядів, тобто товщиною в декілька міліметрів. Основна вимога до
матеріалу бази магнитодіодів – висока рухливість носіїв заряду.
Для оцінки чутливості користуются поняттям
питомої чутливості

де U - зміна напруги на магнитодіоді при внесенні його в магнитне

поле.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Метод магнитотранзисторів
Мaгнітотранзистори - це транзистори, в яких
використовуєтся залежність характеристик і параметрів від
зовнішнього магнитного поля.
Звичайні біполярні транзистори малочутливі до
магнитного поля, оскільки поперечне магнитне поле
призводить тільки до викривлення траєкторії руху
неосновних носіїв заряду, що проходять через базу від
емітера до колектора. Для підвищення чутливості до В
роблять два колекторних переходи. В цьому випадку
магнитне поле відхиляє носії заряду від одного колектора до
іншого. Основною схемою включення
магнитотранзисторів є мостова схема зображена на рисунку.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Індукційний метод
Індукційний метод базуєтся на викориcтанні закона
електромагнитної індукції, який полягає у наведенні
електрорушійної сили (е.р.с.) в електричній котушці при її
розташуванні в змінному магнитному полі.
В основі реєстрації полів розсіювання лежить закон
електромагнитної індукції: ЕРС індукції в замкнутому колі
(котушці) прямо пропорційна зміні магнитного потоку, що
проходить крізь цей контур

Е – ЕРС (В),

Ф – магнитний потік (В)

t – час (с).
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Індукційний метод
Чутливий елемент – котушка індуктивності з осердям, яке живится
змінним струмом. При переміщенні котушки над ОК магнитний потік поля
розсіювання над дефектом є для неї змінним (що змінюєтся при зміні координати
й часу), завдяки чому в котушці наводится ЕРС. На бездефектній ділянці ЕРС не
виникає.
Переваги: простота
конструкції
перетворювача,
безконтактність.
Недоліки: необхідність
постійного переміщення
котушки (сканування).
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Метод ефекта Холла. Метод ефекта Гаусса.

Метод ефекта Холла – магнитний
метод НК, що засновано на реєстрації
магнитних полів датчиками Холла.
Датчик Холла представляє собою
напівпровідникову пластину малих розмірів.
Про пропусканні електричного струму І в
одному напрямку по пластині, що знаходится у
зовнішньому магнитному
полі з індукцією В, на заряди, що рухаются в пластині діє сила Лоренца Fл,
викривляє їх траекторію. В зв’язку з цим різниця потенціалів пластини в
поперечному напрямку буде змінюватись в залежності від величини індукції поля
В. Датчики Холла використовують для вимірювання залишкових та прикладених
магнитних полів, використовують при товщинометрії та структуроскопії.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Метод ефекта Холла. Метод ефекта Гаусса.

Ефект Холла заключаєтся в тому, що
якщо прямокутну пластину з
напівпровідникового матеріалу
помістити в магнитне поле
перпендикулярно вектору
напруженості і пропустити по ній
струм в напрямку двох протилежних
граней, то на двох гранях виникне
ЕРС, пропорційна напруженості
магнитного поля.
1 – Електрони, 2 – зонд, 3 – магнити, 4 –
магнитне поле, 5 – джерело струму.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Метод ефекта Холла. Метод ефекта Гаусса.

магниторезисторний метод (метод
ефекта Гаусса) схожий за своїми принципами
до ефекту Хола, проте параметром, що
реєструється є опір напівпровідникової
пластини у напрямку пропускання струму.

Переваги:
• Не потребує постійного сканування,
• Висока чутливість,
• Малі розміри.
Недоліки:
• Низька температурна стабільність.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Ферозондовий метод
Заснований на виявленні
ферозондовим перетворювачем
магнитного поля розсіювання
дефекту типу порушення
суцільностей: волосин, тріщин,
утисків, раковин, тощо на
намагнічених виробах та
перетворені його в
електричний сигнал.
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Ферозондовий метод
Пошук дефектів заснований на вимірюванні ферозондовим приладом
градієнта напруженості магнитного поля розсіяння, що створюєтся дефектом в
намагніченому виробі, та порівнянні результата вимірювання з порогом
спрацювання дефектоскопу.
Дефекти виявляются за рахунок виявлення просторових спотворень
магнитного поля над дефектом. Спотворене поле над дефектом називають
полем розсіювання дефекту або полем дефекту.
Неоднорідність магнитного поля в конкретній його точці
характеризуєтся градієнтом напруженості:
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Ферозондовий метод
Перетворювач дефектоскопа містить два паралельно розташованих
стрижні спеціального магнитом'якого сплаву. При контролі стрижні
перпендикулярні поверхні деталі. Стрижні мають однакові обмотки, якими
протікає змінний струм. Ці обмотки з'єднані послідовно. Змінний струм створює
у стрижнях змінні складові напруженості магнитного поля. Ці складові збігаются
за величиною та напрямком. Вихідна напруга перетворювача визначаєтся
різницею змінної напруги на обмотках.
При розміщенні перетворювача дефектоскопа на ділянці деталі без
дефекту, де значення напруженості магнитного поля в різних точках однакові,
градієнт напруженості магнитного поля дорівнюватиме нулю.
Різниця напруги, що визначає вихідний сигнал, дорівнює не нулю. Таким чином,
перетворювач дефектоскопа не реагує на магнитне поле, якщо немає градіента
(Дефекту).
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Ферозондовий метод
 Національний технічний університет Кафедра комп'ютерних та радіоелектронних
«Харківський політехнічний інститут» систем контролю та діагностики

Висновки
Розрізняють такі методи магнитної дефектоскопії: магнитопорошковий,
магнитографічний, магнитонапівпровідниковий, індукційний, ефекта Холла,
ефекта Гаусса (магниторезистивний), ферозондовий та інші.
магнитопорошковий метод має високу чутливість, але не піддаєтся
автоматизації. Інші методи передбачають перетворення характеристик
магнитного поля в електричні величини – е.р.с., струм, електричний опір тощо.
Методи магнитодіодів, магнитотранзисторів, ефекту Холла, ефекту Гаусса
(магниторезистивний) відрізняются тим, що відповідні первинні вимірювальні
перетворювачі характеристик магнитного поля мають мінімальні розміри отже
забезпечують високу розрізнювальну здатність вимірювання і мінімальний
вплив на вимірювані поля розсіювання дефектів.