Ми не маємо права споживати щастя, не роблячи його.

У наш час існують люди як щасливі, так і нещасні. Усі вони якимось
чином співіснують та комунікують між собою. Хтось робить це очно, а
хтось за допомогою будь-якого мессенджера. Але як до цього
відноситься це висловлювання та як його трактувати? По-перше,
відповім, як я розумію його: не можна без кінця споживати, нічого не
вироблюючи, не обмінюючи та не даючи в обмін на щось. Теж саме
відбувається і з людським щастям: не можна бути щасливим, не
роблячи такими інших. Звісно, існують люди, яким байдуже, які
живуть у сумному, безбарвному житті. І таких, на мою думку,
більшість, але то вже зовсім інакша історія. Роблячи добро, люди
нібито випромінюють його, отримують позитивну енергію, що робить
їх щасливими.
Отже, як я вважаю, це висловлювання спонукає нас однаково і
вироблювати і споживати, не обов’язково тільки щастя. На мою
думку, автор подає щастя як щось загальне, об’ємне, велике. Під
щастям він розуміє не тільки те почуття, коли ми відчуваємо, що ми
потрібні у цьому світі, але й показує, що не треба бути ледарем. Тому
давайте разом дотримуватись цього вислову.