Параграф 26

Запитання:
1. Кількість якої групи населення УСРР у 1929—1938 рр. зростала найшвидше?
2. Яка верства населення УСРР була позбавлена владою внутрішніх паспортів?
3. Що таке номенклатура?
4. Коли в УСРР для торгівлі хлібом запровадили карткову систему?
5. Якою була кількість репресованих у 1933—1938 рр. в Україні?
б. Які зміни відбулися в соціальній структурі радянської України в 1929— 1938 рр.?
7. Як відбувалося формування партійно-бюрократичної номенклатури?
8. Порівняйте життєвий рівень населення України в період непу та в 1929— 1938 рр.
9. Охарактеризуйте масові репресії в Україні.
10. У чому полягали суперечності між радянською дійсністю й сталінською
Конституцією 1936 р.?
11. Складіть розгорнутий план на тему «Суспільно-політичне життя України в 1929—
1938 рр.».
12. Складіть таблицю «Характерні риси суспільно-політичного життя УСРР (УРСР) у
1929—1938 рр.».
13. Підготуйте повідомлення про жертв масових репресій в тогочасній радянській
Україні.
14. Чому сформувався культ особи Й. Сталіна? Дайте обґрунтовану відповідь.

Відповіді:
1. Соціально-економічні та політичні перетворення, які здійснювала радянська влада
в 1929— 1939 рр., суттєво вплинули на склад населення України. Унаслідок
розгортання індустріалізації значно збільшилася кількість промислових робітників —
із 1770 тис. у 1926 р. до 4,575 мли осіб у 1939 р. Це становило майже третину у
складі населення республіки. Дещо більше половини від загальної кількості
робітництва становило українське населення. Змінився також професійний склад
робітничого класу. Якщо раніше його більшість становили шахтарі, то в результаті
індустріалізації найчисленнішою групою стали робітники підприємств машинобудівної
промисловості.

2. Селяни УСРР були позбавлені владою внутрішніх паспортів.

3. Номенклатура — панівна верства радянського суспільства, у складі якої були

працівники партійно-державного апарату різних рівнів, яких призначали на посади
вищі органи.

4. У липні 1941 р. в УСРР для торгівлі хлібом запровадили карткову систему.

5. Протягом 1933-1938 рр. було репресовано 739,9 тис. осіб в Україні.

6. В Україні стало зростати кількість підприємств важкої промисловості, почалось

будівництво шахт, електростанцій. Перетворення України на Індустріально – аграрну
країну.

7. Особливістю соціальної структури населення радянської України стало формування

нової керівної верстви — партійно-бюрократичної номенклатури. До неї належали так
звані «відповідальні працівники» різних рівнів, основним завданням яких було
здійснення керівництва певного сферою суспільного життя, народного господарства
тощо відповідно до компартійних настанов. Термін номенклатура поширювався на людей,
які обіймали відповідні посади й завдяки чому перетворювалися на особливу соціальну
групу.

8. Соціально-економічні та політичні перетворення, які здійснювала радянська влада

в 1929—1939 рр., суттєво вплинули на склад населення України. Унаслідок розгортання
індустріалізації значно збільшилася кількість промислових робітників — із 1770 тис.
у 1926 р. до 4,575 млн осіб у 1939 р. Це становило майже третину у складі населення
республіки. Дещо більше половини від загальної кількості робітництва становило
українське населення. Змінився також професійний склад робітничого класу. Якщо
раніше його більшість становили шахтарі, то в результаті індустріалізації
найчисленнішою групою стали робітники підприємств машинобудівної промисловості.

9. За тоталітарного режиму важливим елементом контролю над суспільством є страх.

Його досягали поширенням масового терору проти явних і уявних противників
сталінського режиму. Крім того, за допомогою «великого терору» Й. Сталін намагався
ліквідувати соціальну напруженість у країні. Засоби залякування мали віднадити
людей думати й висловлювати сумніви.
Масові репресії в Україні почалися раніше, ніж в інших радянських республіках.
Першого удару було завдано по старій інтелігенції.

10. У 1929—1938 рр. у соціальному складі населення радянської України відбулися

значні зміни, спричинені перш за все розгортанням індустріалізації та
колективізації.
• Панівною верствою радянського суспільства в цей період поступово стала партійно-
бюрократична номенклатура.
• Життєвий рівень населення республіки під впливом форсованої індустріалізації та
суцільної насильницької колективізації знижувався.
• Репресивно-каральні органи НКВС стали основним знаряддям боротьби за владу.
Масові репресії поширилися на всі верстви населення.
• Сталінська конституція через систему рад закріплювала диктатуру партії
більшовиків, натомість створюючи ілюзію народовладдя.

11. 1) Розгортання індустріалізації значно збільшилася кількість промислових

робітників — із 1770 тис. у 1926 р. до 4,575 млн осіб у 1939 р.
2) Кількість міських жителів протягом 1926—1939 рр. збільшилася вдвічі й
досягла третини населення
3) У складі робітничого класу зросла кількість жінок. На середину 1930-х рр.
вона становила 30 % від його загальної кількості.
4) Кількість службовців у тогочасній Україні стрімко зростала. Так, у 1928 р.
їх налічувалося 549 тис., а в 1940 р. стало близько 2 млн осіб

12. Таблиця «Характерні риси суспільно-політичного життя УСРР у 1929-1938 рр.»

Риса суспільно-політичного життя
Характеристика
Згортання українізації
Почалося особливо з 1933 р., її активних діячів знищено, М. Хвильовий і М. Скрипник
застрелилися. Влада остаточно повернулася до великодержавної асиміляторської
політики. Україною прокотилася нова хвиля боротьби з «націоналістичними ухилами».
Сам процес українізації поступово почав розглядатися як буржуазно-націоналісгичний.

Масові репресії
Масова кампанія репресій розгорнулася після вбивства 1 грудня 1934 р.
більшовицького діяча С.Кірова. У той же день ухвалено постанову про порядок
розгляду звинувачень у підготовці чи здійсненні терористичннх актів, яка відводила
на слідство у цих справах не більше 10 днів. Справи розглядалися без прокурора й
адвоката. Оскарженню чи помилуванню не підлягали. Смертну кару могли застосовувати
до звинувачених осіб, починаючи з 12 років. Слідство велося із вживанням до
арештованих найжорстокіших тортур. У 30-х рр. репресії охопили всі категорії
населення. Вони торкнулися навіть найвищого керівництва України (загинули всі, крім
Г. Петровського). У 1937—1938 рр. сильно постраждали від переслідувань військові.
Найбільше серед репресованих було селян і робітників, оскільки їх була основна маса
населення.

Індустріалізація
Керівник СРСР Й. Сталін у статті «Рік великого перелому» (1929 р.) оприлюднив
економічний приріст держави вищий від попередніх планових показників. Це рішення не
було підкріплене відповідними матеріальними ресурсами. Серйозних обґрунтувань
економічного стрибка не зробили. Цифри були абсолютно нереальні. Звичайно,
п’ятирічні плани не виконувалися. Політика форсованого розвитку зазнала провалу,
хоча зроблено великі кроки вперед. За роки перших п’ятирічок в Україні були
збудовані: найбільша на той час у Європі електростанція Дніпрогес, Харківський
тракторний завод, металургійні заводи «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь»,
«Днілроспецсталь», Новокраматорський машинобудівний завод, Дніпровський алюмінієвий
завод, реконструйований Луганський паровозобудівний завод тощо. Приватні
підприємства закрилися. Сталінізм продовжував експлуатувати революційний ентузіазм
частини робітничого класу.

Колективізація
У листопаді 1929 р. було ухвалене рішення про форсовану колективізацію. Генеральний
секретар ЦК КП(б)У С. Косіор 24 лютого 1930 р. підписав лист-директиву місцевим
парторганізаціям, де вимагав закінчити колективізацію в Україні до осені 1930 р.
Зрозуміло, що досягти цього можна було лише грубим насильством. Головним методом
колективізації був терор проти селянства. Це викликало опір, загальна кількість
повстанців у 1930 р. становила близько 40 тис. осіб. У ході колективізації постало
питання про долю заможних селян. Й. Сталін поставив завдання «ліквідації
куркульства як класу». «Розкуркулення» торкнулося близько 200 тис. селянських
господарств, що разом з членами родин становило майже 1,5 млн осіб. Понад половину
з них виселили на Північ і до Сибіру. Створивши колгоспи, держава встановила над
ними всеосяжний контроль. Колгоспники перетворювалися на людей «нижчого ґатунку»,
головне призначення яких — забезпечення індустріалізації дешевим хлібом.

14. У Йосипа Сталіна утворився культ особи, бо здавна у людей, як тварин, був
закладений інстинкт поваги та жага наблизитися до великих людей. Сталін був
морально гнилою людиною, але не треба заперечувати його великих здібностей у
керуванні людською думкою. Навіть його титул "вождь" каже нам про те, що він став
для людей не тільки правителем, а й наставником, якого боялися.